ЗАСІДАННЯ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

21 вересня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні депутати, представники Кабінету Міністрів, журналісти, гості парламенту, радіослухачі, телеглядачі. Сьогодні 21 вересня, четвер. Я депутатів прошу підготуватися до реєстрації. Вставте картки. Вмикається система „Рада”. Прошу зареєструватись.

10:02:56

Зареєструвалося 415 народних депутатів, ранкове засідання оголошується відкритим.

Сьогодні день народження народного депутата України Ахметова Рената Леонідовича, йому виповнилося 40 років. Є пропозиція привітати його оплесками і побажати добра і здоров'я. У вас є перелік питань, визначених для обговорення і прийняття рішень. Але перед тим я ще зроблю оголошення.

На підставі особистої заяви народного депутата України Савосіна Геннадія Анатолійовича, члена депутатської фракції Соціалістичної партії України, інформую про його входження до Антикризової коаліції депутатських фракцій Партії регіонів, Соціалістичної партії України та Комуністичної партії України в Верховній Раді України. Всі документи оформлені так, як слід.

Водночас, згідно з статтею 27 пункту 15 Регламенту Верховної Ради України, дві фракції – Партії регіонів і фракції соціалістів – просять перерву на півгодини, але, щоб не робити перерви, можна обійтися просто дозволом на 3 хвилини виступ. Нема заперечень? Нема. Тому я не буду оголошувать перерву, будь ласка, Хара Василь Григорович робить короткий виступ.

10:04:35

ХАРА В.Г.

Уважаемые жители Донбасса! Уважаемые коллеги и уважаемые журналисты!

Много я в своей жизни слышал глупые высказывания, непристойности, дурости, но то, что сказанул народный депутат Поживанов, не вмещается в рамки человеческого понимания. Каждая смерть шахтера на глубине тысячу метров у жителей Донбасса да и у всех нормальных людей воспринимается как личная трагедия. Тем более, когда таких жизней десятки. Во всем мире шахтерский труд смертельно опасный, и людям за добытый уголь приходится платить человеческими жизнями.

Я родился и всю жизнь прожил в Донецке, где шахтеры – самые уважаемые люди трудового региона. Сегодня и завтра в моем родном Донбассе траур, на одной из лучших шахт Украины, шахты имени Засядько, трагедия – погибли шахтеры. Казалось бы, каждый человек, имеющий сердце и мозги, должен скорбеть по этому поводу и высказать соболезнования семьям погибших. Даже лютые враги во все времена никогда ни кощунствовали над горем постигших семей шахтеров. Но есть и нелюди, у которые напрочь отсутствует совесть, душа, мозги, которые радуются этой трагедии и пытаются заработать политический капитал. Очень жаль, что один из них народный депутат Поживанов, член фракции «Наша Украина», который отнесся к трагедии невиданными высказываниями в средствам массовой информации. Цитирую: «гибель шахтеров – это Божья кара Донецкой области за поддержку не той политической силы».

Я не могу и не хочу это комментировать. Единственное, что могу сказать и как народный депутат, и как действующий председатель Донецкого областного совета профсоюза от имени не только членов профсоюзов, входящих в состав регионального профсоюзного объединения, от всех жителей Донбасса, что ты, Миша, ничтожество, моральный урод.

Я не знаю, настигнет ли тебя Божья кара, но то, что пять с лишним миллионов жителей Донеччины тебя проклянут, так это точно.

С Поживановым все ясно. Но меня, и не только меня, удивляет молчаливая позиция „Нашей Украины” на выходку члена своей фракции. Я точно знаю, что таких уродов, как Поживанов, во фракции мало, большинство нормальных людей. Я не верю, что они солидарны с этим нечеловеком.

Я от имени семей погибших, от имени моего родного Донбасса, от имени моей фракции Партии регионов требую от фракции «Наша Украина» покаяния за нечеловеческий поступок представителя вашей политической силы и извинений перед регионом, являющимся становым хребтом экономики Украины. уважаемые члены фракция «Наша Украина», покажите свое цивилизованное европейское лицо!

И наконец, уважаемый Александр Александрович, я прошу вас помянуть погибших шахтеров минутой молчания.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу піднятися усіх.

(Х в и л и н а м о в ч а н н я)

Прошу сідати.

Перед тим, як перейти до розгляду питань, я хотів би, щоб, торкаючись речей таких, які є, по суті, життєвими, може, вічними якимись проблемами, нам треба бути обережними у висловах з одного і з іншого боку в будь-якому відношенні, бо є трагедії, і треба по-людському ставитися до трагедій, і щоб нікому не було повадно робити з цього приводу якихось суєтних висловлювань, висновків, спекуляцій. Це непотрібно в суспільстві в цілому, а тим більше, якщо це стосується представників народу, народних депутатів.

У нас сьогодні відповідно до статті 96 Конституції і 37 статті Бюджетного кодексу, Кабінет Міністрів представляє проект про Державний бюджет України. Він розглядається за відповідною процедурою, іде доповідь міністра фінансів, першого віце-прем’єр-міністра, потім він відповідає на запитання 15 хвилин, доповідь 30 хвилин. Потім співдоповідь голови комітету, потім буде обговорення в порядку такому: представники фракцій і представники комітету. 60 хвилин буде надано на те, щоб таке обговорення відбулося. Отже зараз слово надається першому віце-прем’єр-міністру Миколі Яновичу Азарову для доповіді з нагоди представлення проекту бюджету на 2007 рік.

Будь ласка, Микола Янович.

АЗАРОВ М.Я.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати.

Відповідно до норм чинного бюджетного законодавства, Кабінет Міністрів України розробив і представляє на ваш розгляд проект Закону України про Державний бюджет України на наступний рік. Проект бюджету розроблений у відповідності з основними напрямками бюджетної політики на 2007 рік, пропозиції Верховної Ради до них та концепція розвитку України, викладеною 5 вересня 2006 року в Верховній раді прем’єр-міністром України Віктором Януковичем.

Формування проекту Держаного бюджету на 2007 рік здійснюється в умовах прийняття протягом 2005 – 2006 років популістських перед виборчих рішень, спрямованих на встановлення економічно необґрунтованих та фінансово незабезпечених виплат. Хибна політика збільшення фіскального тиску призвели до різкого спаду темпів економічного розвитку в 2005 році та уповільнення розвитку національного виробництва у 2006 році, зростання транспортних та енергетичних тарифів, подорожчання робочої сили, значний конкурентний тиск на внутрішньому і зовнішньому ринку послабили цінові конкурентні переваги українських підприємств та негативно позначилися на інвестиційній діяльності.

Суб’єкти господарювання не змогли стабільно та в необхідних обсягах накопичувати валовий капітал. Підприємства стали активно заводити в тінь свої обороти, негативно сальдо зовнішньої торгівлі товарами за перше півріччя склало мінус один мільярд доларів США проти позитивного сально близько 7 мільярдів доларів США в 2004 році.

В частині товарів від’ємне сальдо за 8 місяців поточного року сягнуло 3,3 мільярдів доларів США, посилилася диспропорція у темпах зростання заробітної плати та продуктивності праці, темпів підвищення соціальних зобов’язань держави, реаліям розвитку економіки та можливостям бюджету.

Як наслідок у 2006 році ми очікуємо дисбаланс біля 7 мільярдів гривень, який уряд зараз намагається нейтралізувати антикризовими діями.

З урахуванням поточної ситуації бюджетна політика 2007 року в першу чергу буде спрямована на стабілізацію фінансово-економічної ситуації в країні, проведення структурних реформ та ліквідацію негативних наслідків популістської політики попередніх урядів, вирішення найважливіших соціально-економічних проблем, підвищення соціальних стандартів та рівня життя людей, відновлення інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки.

Макроекономічні параметру бюджету, ви бачите на слайді. Одним з найважливіших завдань на сьогодні є відновлення макроекономічної стабільності. Завдяки реалізації невідкладних заходів щодо подолання кризових явищ в економіці та в соціальній сфері в поточному році та в бюджетній політиці наступного року ми закладаємо фундамент стійкого і довгострокового економічного зростання. Необхідно перейти від моделі економічного розвитку, орієнтованого на стимулювання споживання до моделей стимулювання інвестиційної активності та розвитку вітчизняного виробництва. Ми будемо проводити активну політику підтримки вітчизняного виробника, вітчизняного експорту та розвитку імпортозаміщуючого виробництва.

Стабілізація економічного розвитку, покращення торговельного балансу та посилення інвестиційної активності сприятиме збереження курсової стабільності. Ефективність бюджету та грошово-кредитна політика, а також стимулювання випуску товарів кінцевого споживання вітчизняного виробництва мають стати основними чинниками стабільної цінової ситуації.

Основні параметри доходів і видатків бюджету. Доходи зведеного бюджету України на 2007 рік плануються у сумі біля 180 мільярдів гривень, що на 14 відсотків більше плану. Підкреслюю, плану на 2006 рік. А по факту – значно більше.

Прогноз видатків зведеного бюджету становить близько 200 мільярдів гривень, що на 14 відсотків більше, опять же, планових показників 2006 року. Доходи Державного бюджету України на 2007 рік планується у сумі 140 мільярдів гривень, що близько на 12 відсотків більше плану на 2006 рік.

Приріст доходів загального фонду Державного бюджету на наступний рік складає близько 14 відсотків. Плановий приріст у 2006 році – 14,5 відсотків, а по факту – значно менше.

З урахуванням дисбалансу, закладеного у бюджеті поточного року у сумі біля 7 мільярдів гривень, реальний приріст доходів загального фонду збережеться на тому ж рівні, що і у поточному році. Це означає, що без радикальних змін податкового законодавства неможливо різке збільшення вилучення коштів до бюджету. Спроби такі вже були, але вони призвели до різкого спаду темпів економічного розвитку. Наприклад, у 2005 році доходи збільшилися в 1,6 рази, а реальний ВВП – лише на 2 відсотки. Оце такий результат роботи.

І з урахуванням наведених факторів рівень перерозподілу валового внутрішнього продукту через доходи зведеного бюджету у 2007 році складе 30,2%, що відповідає основним напрямам бюджетної політики на наступний рік. За 7 місяців 2006 року цей показник склав 34,4%, що в основному забезпечується за рахунок зменшення фіскального тиску на реальний сектор економіки.

По-перше, знижуємо норматив відрахувань частини прибутку, доходу господарський організацій з 50 до 15% для державних підприємств. Тобто близько 2 мільярдів гривень залишаємо в розпорядженні цих підприємств для інноваційного оновлення виробництва, його модернізації та технологічного переозброєння, запровадження енергозберігаючих технологій.

Для критиків зниження вилучення коштів державних підприємств нагадаю, що план 2005 року з надходження частини прибутку державних підприємств, 5,6 мільярда, був виконаний лише на 41% і в денежном виразе склало 2, 3 мільярди гривень.

По-друге, відмовляємось від клірингових розрахунків у житлово-комунальній сфері. По-третє, зменшуємо ставку збору з купівлі-продажу валюти з 1,3 до 1%. По-четверте, скасуємо відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати праці. По-п’яте, здійснимо вдосконалення податкового законодавства, спрямованого на усунення недоліків в нормах діючого законодавства, з податку на додану вартість, податок на прибуток підприємств, акцизного збору, вдосконалення адміністрування податків, обмеження деяких податкових пільг.

Граничний розмір дефіциту Державного бюджету на наступний рік визначено в обсязі 15,1 мільярда гривень, або 2,55% ВВП. Тобто на рівні планового показника останніх років. тут необхідно врахувати дефіцит місцевих бюджетів, який за 2005 рік склав 1,4 мільярди гривень, на 2006 рік – 2,8 мільярди гривень. В 2007 році ми плануємо ситуацію на місцевому рівні взяти під контроль.

Фінансування ресурсної частини Державного бюджету в наступному році планується за рахунок державних внутрішніх та зовнішніх запозичень.

Як видно з графіку, співвідношення внутрішнього та зовнішнього боргу до ВВП знаходиться в безпечних межах і є значно нижчим Маастрихських критеріїв.

Граничний розмір державного зовнішнього боргу на кінець 2007 року встановлюється на рівні близько 10 мільярдів гривень, 10 мільярдів доларів США, внутрішнього боргу близько одного мільярда доларів США.

Підвищення соціальних стандартів та рівня життя наших співгромадян залишається ключовим напрямком роботи уряду. В бюджеті наступного року частка видатків соціального спрямування складає біля 80 відсотків. Разом з тим, джерелом прискореного росту рівня життя населення має стати відновлення інноваційно-інвестиційної моделі розвитку економіки. Тому на наступний рік бюджетна політика – підтримка інноваційно-інвестиційного розвитку економіки складає 26,8 мільярда гривень. Це майже в 1,6 рази більше, ніж в 2005 році, коли доходи бюджету мали так званий, рекордний ріст.

Наступний рік бюджетна підтримка інноваційно-інвестиційного розвитку економіки складає, на слайді ви це можете бачити. Разом з коштами, які інвестують підприємства, а ми плануємо залучити не менше ста мільярдів гривень, це дасть потужний ресурс для стабільного розвитку економіки.

В середньостроковій перспективі сукупний річний обсяг інвестування державою та приватною власністю повинен збільшитися до 200 мільярдів гривень щорічно. Вперше, надходження загального фонду Державного бюджету від приватизації державного майна використовуються за такими пріоритетними напрямами: паливно-енергетичний комплекс – 0,3 мільярда гривень; житлово-комунальне господарство та соціально-економічний розвиток регіонів – 2,3 мільярда гривень; агропромисловий комплекс – 1,9 мільярда гривень; обробна промисловість – 1 мільярд гривень; будівельна галузь – 1,4 мільярда гривень; стабілізаційний фонд – 3 мільярда гривень. На 28 відсотків збільшено видатків на будівництво, технічне переоснащення та та капітальний ремонт гірничо-шахтного обладнання. Більш ніж в вісім разів збільшено видатки на розвиток машинобудування для агропромислового комплексу. Майже в два рази збільшено видатки на розвиток оборонно-промислового комплексу. Більш ніж в два рази збільшено видатки на розвиток вітчизняного авіабудування.

Нагальна потреба у зменшенні енергоємкості ВВП, особливо з огляду на проблеми з газопостачанням, поставила на перший план питання провадження енергозберігаючих технологій.

Започатковано системне забезпечення фінансовими ресурсами в напрямах підвищення енергоефективності в різних галузях економіки. У державному бюджеті на зазначені цілі передбачено бюджетну програму на загальну суму близько півтора мільярда гривнів.

767 мільйонів на виконання інвестиційних проектів в галузях економіки, в першу чергу запровадження енергозберігаючих технологій та технологій з виробництва альтернативних джерел палива.

701 мільйон гривень субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи з енергозбереження.

Крім того, для виконання заходів з енергозбереження на місцевому рівні можуть бути використані кошти субвенцій з державного бюджету на реалізацію інвестиційних проектів, спрямованих на соціально-економічний розвиток регіонів у сумі близько одного мільярда гривнів.

З метою забезпечення реалізації державної політики стратегічного розвитку мінерально-сировинної бази на реалізацію загальнодержавної програми передбачається спрямувати 616 мільйонів гривен.

В проекті бюджету видатки на підтримку розвитку аграрного сектору та забезпечення соціальної сфери села вперше передбачено в сумі 13 мільярдів гривен. На 26 відсотків збільшуються видатки на виробничі програми міністерства агропромислового комплексу. У тому числі додаткові видатки спрямовані на дотування продукції тваринництва та кредитної підтримки виробників сільськогосподарської продукції – 1,567 мільйонів гривень. Фінансову підтримку підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення короткострокових та довгострокових кредитів частковою компенсацією вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва.

Разом з посиленням інноваційно-інвестиційної складової в проекті бюджету наступного року закладено суттєвий ресурс для поліпшення рівня життя населення. Видатки Пенсійного фонду у 2007 році збільшаться на 14 відсотків до плану 2006 року і складуть близько 80 мільярдів гривень. Це реальне збільшення доходів наших співгромадян.

Вперше Пенсійний фонд буде бездефіцитним. Тобто власні надходження до фонду забезпечать здіснення виплати пенсії у солідарній системі у повному обсязі з врахуванням збереження мінімального розміру пенсій за віком за наявності необхідного страхового стажу на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Як ви бачите на слайді, у проекті Держбюджету на 2007 рік на 0,5 відсотка зменшуються відрахування з заробітної плати до Пенсійного фонду. Вперше бездефіцитний буде бюджет Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Ми звільняємо від невластивих функцій Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Допомога при народженні дитини та допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку буде здійснюватися з бюджету, порядок її отримання спроститься. Прогнозується збільшення цієї допомоги відповідно до зростання розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб. Для малозабезпечених сімей розмір цієї допомоги становитиме 262,5 гривень на початок року та 274 на кінець року.

В останні дні набуло значного резонансу питання виплати одноразової допомоги при народженні дитини. Зауважу, що ніяких обмежень щодо розміру цієї допомоги на 2007 рік у проекті Держбюджету немає. Вона, як і у поточному році, надаватиметься у сумі 8 тисяч 500 гривень. Загальний же обсяг коштів на надання одноразової допомоги при народженні дитини збільшується на 10,4 відсотка проти передбаченого у поточному році.

У проекті Державного бюджету на 2007 рік передбачено, що допомогу при народженні дитини громадяни отримуватимуть через органи праці та соціального захисту населення. Порядок призначення та виплати допомоги при народженні дитини буде визначено Кабінетом Міністрів України. В 2007 році планується підвищення прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць в порівнянні з 2006 роком на вісім відсотків, що забезпечить реальне зростання доходів населення. На наступний рік прожитковий мінімум встановлюється на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з першого січня 492 гривні, з першого квітня 501 гривня, з першого жовтня 510 гривень. Крім того, передбачено поквартальне збільшення прожиткового мінімуму з урахуванням індексу споживчих цін.

Зауважу, що темпи приросту реальної заробітної плати перевищать приріст реального ВВП. Якщо будуть вживатися заходи за збільшення темпів приросту реальної заробітної плати, відповідним чином збільшиться інфляція. Наприклад, в 2005 році вона сягла 13,5 відсотки.

Збільшено допомоги сім'ям з дітьми, стипендії студентам та учням професійно-технічних навчальних закладів, чорнобильських виплат, пенсій: додатковий ресурс - один мільярд гривень. Зазначу, що державну підтримку повинні отримати громадяни, якій дійсно її потребують. Тому в 2007 році ми пропонуємо державні допомоги, пільги, компенсації, гарантії та інші соціальні виплати надаватимуться з урахуванням сукупного доходу громадян та їх матеріального стану.

Додатково 6,4 млрд. гривень передбачено для забезпечення оплати праці працівників бюджетної сфери. Виходячи з мінімальної заробітної плати, передбаченої в бюджеті, з першого січня 400 гривень, з першого липня 420 гривень, а до речі, 400 гривень буде установлено з першого грудня поточного року, та з першого грудня 450 гривень.

Розміри посадових окладів, тарифних ставок працівників мають підвищитись за рік на 12,5 відсотки. У зв'язку з набранням чинності з першого січня 2007 року положень Закону про оподаткування доходів фізичних осіб, пропонується на 0,5 відсотка зменшити діючі ставки збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для осіб, дохід яких не перевищує прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На оплату бюджетними установами енергоносіїв в бюджеті наступного року передбачено близько 4,5 мільярдів гривень, або в 1,6 раза більше, ніж в 2005 році.

Передбачено вжити додаткові заходи, спрямовані на зменшення обсягу споживання енергоносіїв на 10 відсотків, збільшення частки оплати комунальних послуг енергоносіїв із спеціального фонду Державного бюджету. Також будуть вжиті заходи зменшення втрат енергоносіїв при виробництві та постачанні теплової енергії.

В проекті закону на 2007 рік збільшення тарифів для населення враховано і збільшується на 1 …… мільярда, або в 1,6 раза видатки на забезпечення надання пільг і житлових субсидій населенню. Частка витрат на житлово-комунальні послуги в сукупному доході сім`ї не буде перевищувати врахованої при визначенні прожиткового мінімуму. Так, при розрахунку величини прожиткового мінімуму до її складу включено плату за житлово-комунальниє послуги, яка складає для працездатних громадян 10 відсотків, для непрацездатних громадян 13,5 відсотків. Прогнозується, що в наступному році питома вага оплати житлово-комунальних послуг з урахуванням пільг в сукупному доході сім`ї з 2 пенсіонерів, які проживають в 2-комнатной квартіре не буде перевищувати 13,7 відсотків, а сім`ї із 3 человек складе не більше 10 відсотків. Крім того, слід врахувати, что в наступному році прогнозується підвищення средней заробітной плати до 1223 гривні, пенсії – до 484 гривень.

На чверть зростають видатки на соціальний захист та пенсійне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Майже на 60 відсотків збільшується сума видатків на компенсації сім`ям з дітьми та на безоплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ми плануємо до 31 грудня 2007 року завершити виплати перерахунку компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій.

В проекті Державного бюджету України на 2007 рік враховано в повному обсязі видатки на збільшення розміру підвищень та пенсій учасників війни, що з 1 січня 2007 року будуть обчисляться… обчислюватися в залежності від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

У наступному році обсяг видатків на виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни до Дня Перемоги заплановано в сумі 380 мільйонів гривень.

Ми продовжуємо запроваджувати поетапну реалізацію Закону України „Про дітей війни”. У 2006 році фінансується 25-відсоткова знижка на житлово-комунальні послуги та пільги в транспорті. У наступному році для 1,8 мільйона дітей війни, які є інвалідами, встановлюється надбавка до пенсії на загальну суму 430 мільйонів гривень.

Надзвичайно важливим напрямком соціальної політики є допомога інвалідам. Майже на 100 мільйонів гривень збільшено кошти для санаторно-курортного лікування та придбання протезно-ортопедичних виробів, засобів пересування, реабілітації. Більше того, ми вважаємо, що держава повинна турбуватися про якість таких виробів, тому вперше з Державного бюджету буде виділено кошти на технічне переоснащення та приведення стану протезно-ортопедичних підприємств до вимог міжнародного стандарту.

Видатки Загального фонду Держбюджету на компенсацію знецінених грошових заощаджень на наступний рік заплановано в сумі 650 мільйонів гривень, або 4,2 рази більше фактичних видатків на цю мету в 2005 році.

Звертаю вашу увагу, на слайді ви можете бачити, як виплачувалися ці компенсації в поточному році. Тільки в серпні наш уряд перерахував перший транш Ощадбанку для виплати цих компенсації, а в 2005 році широко розрекламована кампанія компенсацій населенню реальних заощаджень, ви можете бачити, склала лише 155 мільйонів гривень.

У 2,4 рази, на 5,3 мільярда гривень, збільшується сума виплати допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги сім’ям (ви можете бачити на слайді).

Темп приросту видатків зведеного бюджету на охорону здоров’я на 18 відсотків перевищує темп приросту видатків зведеного бюджету. Ми не тільки збільшили обсяг видатків для потреб охорони здоров’я, але і концентруємо кошти на розв’язання найбільш нагальних проблем галузі. Понад мільярда гривень видатків загального фонду Державного бюджету направляються на централізовані заходи лікування туберкульозу, СНІДу, онкології, серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань імунопрофілактики населення. Більш як у 2 рази збільшено обсяги фінансування державної програми: дитяча онкологія та державної програми запобігання лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань. В 1,8 рази збільшено видатки на боротьбу з туберкульозом. Майже, в 3 рази збільшено видатки на централізовану закупівлю сучасного медичного обладнання.

Ще 100 мільйонів гривень буде направлено на оснащення сільських амбулаторій. Разом з тим, ми повинні усвідомлювати, що практика витрачання бюджетних коштів недосконала. Більш того, ми маємо непоодинокі випадки зловживань. Насамперед за все, ми будемо впорядковувати закупівлю та використання лікарських засобів та медичного обладнання. По-перше, ми вводимо граничні рівні цін на лікарські засоби, медичне обладнання та вироби медичного призначення, які закуповуються за бюджетні кошти.

По-друге, доручаємо експертній раді при Міністерстві охорони здоров’я контролювати закупівлі, якість та ефективні використання ліків. Ми повинні піти в наступному році на пілотні проекти реформування сфери охорони здоров’я. Як сказав в програмному виступі прем’єр-міністр України Віктор Федорович Янукович, фінансувати не ліжко-місця, а лікувати хворих.

Вкладання в освіту – це наші інвестиції в майбутнє. Кількість спеціалістів повинна переходити в якість. Освіта повинна бути реформована, особливо вища та середня. Наприклад, сьогодні відчувається гострий дефіцит фахівців з робітничих спеціальностей. Це при тому, що ми маємо достатньо потужну мережу професійно-технічних навчальних закладів, понад 900 профтехучилищ, в яких здобувають робітничі спеціальності близько 480 тисяч учнів.

Разом з тим, у нас відсутня ув’язка між державним замовленням на підготовку робітничих кадрів і реальними потребами економіки. Для виправлення цієї ситуації пропонується формувати держзамовлення на базі показників балансу ринку праці та трудових ресурсів із залученням Міністерства праці та соціальної політики.

Принципово новим кроком ми вважаємо запропонований в проекті закону підхід для використання коштів на фундаментальні дослідження, фінансування яких пропонується здійснювати лише за умови надання створеній при Національної академії наук України експертна рада позитивного висновку про доцільність проведення витрат по кожній науковій розробці.

Якщо у попередніх роках фінансування житлово-комунального господарства Державного бюджету передбачало лише деякі елементи розвитку, наприклад, придбання рухомого складу, то на 2007 рік вперше передбачені кошти на виконання загальної програми реформування і розвитку житлово-комунальної сфери.

З метою вирішення проблеми підтоплення територій міських населених пунктів у проекті Державного бюджету на наступний рік вперше передбачена нова бюджетна програма у обсязі 65 мільйонів гривень.

З року в рік зростає проблема забезпечення житлом осіб, які мають на це право. Гроші держава виділяє, однак складається враження, що гроші йдуть як вода в пісок.

З метою підвищення ефективності витрачання коштів на придбання житла для бюджетних установ та силових структур ця функція сконцентрована у Міністерстві будівництва.

Від невластивих функцій, пов’язаних з призначенням та перерахуванням пенсій вивільняються силові структури. Цю функцію буде забезпечувати Пенсійний фонд України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович, я прошу хвилинку.

Шановні колеги, я розумію, що бюджет – це така справа, що всіх тривожить, тому ви все-таки обговорюйте його окремі статті тихіше.

Будь ласка, слухайте уважно. Принципові речі.

Будь ласка.

АЗАРОВ М.Я. Від невластивих функцій, пов’язаних з призначенням та перерахуванням пенсій вивільняються силові структури. Цю функцію буде забезпечувати Пенсійний фонд України. На цю мету у видатках Державного бюджету передбачено 10,3 мільярди гривень.

В пенсійному забезпеченні ми маємо масу диспропорцій. Наприклад, на сьогодні розмір військової пенсії на одну особу на місяць в три-чотири рази перевищує трудову пенсію. Більш того, майже на 200 гривень перевищує середній рівень грошового забезпечення діючого офіцера.

Основними принципами формування бюджетних взаємовідносин між державою та місцевим самоврядуванням на 2007 рік є чіткий розподіл на стабільній основі фінансових ресурсів між Державним та місцевими бюджетами, регіональний розвиток та посилення ролі місцевого самоврядування.

Питома вага видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України на 2007 рік збільшиться з 36 відсотків до 43,5 на наступний рік. Щодо доходів місцевих бюджетів, то плани Мінфіну є реальними.

На 2007 рік сума субвенцій, які надаються з Державного до місцевих бюджетів, збільшено на 55,5 відсотків та становить 17 мільярдів гривень. Левова частка зазначених коштів буде спрямовано на видатки за державними програмами соціального захисту.

Таким чином у бюджеті 2007 року вдалося зберегти соціальну направленість і відновити інноваційно-інвестиційне стимулювання економіки.

Розраховуємо на плідну співпрацю з усіма депутатськими фракціями, фахівцями, які залучаються до роботи над проектом закону. Глибоко впевнений, що бюджетна політика наступного року стане джерелом прискореного росту рівня життя населення на базі зміцнення економічного потенціалу нашої країни. Уряд готовий для роботи з вами, розраховую на вашу підтримку. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати. Микола Янович закінчив представлення проекту бюджету, і ви маєте 15 хвилин на запитання. Будь ласка, запишіться. Лук’яненко просить слово.

10:40:19

ЛУК’ЯНЕНКО Л.Г.

Лук’яненко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановний Микола Азарович, Микола Янович. Я уже кілька разів як голова Асоціації дослідників голодоморів і депутат Верховної Ради звертався про фінансування Асоціації дослідників голодоморів в Україні відповідно до указів Президента. Президент видав укази 11.07.2005 року номер 1087 і 1088 та указ 4 листопада 2005 року №1544. Ці укази зобов’язують профінансувати Асоціацію дослідників голодоморів, а на спорудження меморіалу та на здійснення статутної діяльності. У проекті бюджету я цього не бачу, як пояснити це? Дякую за відповідь.

АЗАРОВ М.Я. В поточному році створений Інститут національної пам’яті, на який в наступному році передбачаються видатки в сумі близько 6 мільйонів гривень. На ваше запитання. Я розгляну це питання і дам відповідь протягом першого читання закону про Державний бюджет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нетецька.

10:41:53

НЕТЕЦЬКА О.А.

Елена Нетецкая, фракция Партии регионов.

Прошу передать слово Пеклушенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович, прошу.

10:42:03

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый Николай Янович, прежде всего спасибо вам за содержательный доклад. Я в то же время считаю, что вы упустили 2 момента, наверное, из-за недостатка времени.

Первое, вы не назвали в цифрах те бюджетные дыры, которые вам достались. И второе, нужно сказать, что бюджет – это бюджет переходного периода. К сожалению, так сложилось, что за эти последние 3 года вместо того, чтоб заниматься законодательством, мы все занимались политикой, а жизнь выставляет новый требования. Как вы смотрите на вопрос создания рабочей группы «Кабмин – Верховный Совет – Ассоциация городов» с тем, чтобы консолидировать те задачи, которые выставляет жизнь.

И я как запорожец спрашиваю, будут мосты в Запорожье?

АЗАРОВ М.Я. Дкую за запитання.

Мост в Запорожье буде. На це передбачено достатньо коштів в проекті Державного бюджету. Що касается до створення робочої групи, то уряд налаштований на конструктивну співпрацю і ми готові між першим і другим читанням бюджету максимально врахувати пропозиції народних депутатів, фракцій і місцевого самоврядування в тому числі.

В частині дір, як ви виразились. В поточному році 1,5 мільярда гривень недопоступить від приватизації.

Близько двох мільярдів заплановано нереального доходу від прибыли підприємств. Мы реально имеем увеличение числа збиткових підприємств. Це почалося в 2005, продовжувалось в 2006 році і ми повинні положить край такой тенденции.

Мы не виконали заимствования за кордоном, яке передбачалося Міністерством фінансів в поточному році, близько трьох мільярдів.

Ми не будемо мати близько одного мільярда гривень за реалізацію майна військових містечок, надлишкового озброєння і таке інше. Це близько семи мільярдів гривень і ми зараз в антикризовій програмі передбачаємо цілу низку заходів щодо покращення цієї ситуації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко.

10:44:50

ТОМЕНКО М.В.

Шановний пане доповідачу, у мене уточнююче запитання, оскільки у пресі багато дискусій уже ведеться стосовно цифр соціальних і вони дуже резонансні в суспільстві. Нам роздали проект бюджету, де зафіксовано, що мінімальна заробітна плата з 1 січня буде 400 гривень. Мінфін вчора своєю заявою прес-служби сказав, що ми не правильно це прочитали, з 1 грудня буде, так як і передбачали бюджетом. Я хотів уточнити все-таки, чи коли мінімальна заробітна плата у нас підвищиться до 400.

Друга позиція, так само багато дискусій стосовно виплати допомоги 8,5 тисяч гривень на народження дитини. Теж хотів почути вашу позицію.

І третє запитання, стосовно теж резонансного питання – це лікарняні. Ви пропонуєте виплачувати 30 днів лікарняні, а після 30, на розсуд адміністрації підприємств. Чи дійсно тут є якісь серйозні аргументи, бо я боюсь багато зловживань з цього приводу, оскільки сумнівно, що підприємством будуть далі виплачуватись лікарняні.

АЗАРОВ М.Я. Дякую за запитання.

Мінімальна заробітна плата буде установлена з першого грудня поточного року. Бюджет 2007 року воспрінімаєт цей факт і продовжує встановлення заробітної плати на рівні 400 грн. з 1 січня. Зрозуміло?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто продовжується з 1 грудня…

АЗАРОВ М.Я. Ясна річ, продовжується. У кого з 1 грудня ця норма встановлена, ніхто не буде зміняти її.

Народження дитини. Такого галасу набула ця тема, що аж жах. 8,5 тисяч гривней як виплачувалось, так і буде виплачуватися. Без какіх лібо обмежень.

Народные депутаты вправе установить якусь норму сукупного дохода, при якой пыплачиваются люби социальные допомоги. Давайте с вами ограничим. 1 млн. грн. Домовились? Що при доходе семьи свыше 1 млн. грн. ниякие социальные пильги не выплачиваются. Це справедливо или нет? Все, домовились.

И давайте припиним спекуляции на цю тему, не будем будоражить суспильство. А то мне кто-то говорит, что сейчас беременные мамы стрессы испытывают. Давайте успокоим наших беременных мам всех. Сразу же, одночасно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Янович, Микола Янович, ви відносно пропозиції по 1 мільйону вносьте проект постанови. Стресами зараз перейняті не жінки, а чоловіки, так що давайте спокійно. Будь ласка.

АЗАРОВ М.Я. Что касается выплаты по ликарняных. Шановні народні депутати! В бюджеті є маса новацій, які, на мій взгляд, на мій погляд, повінни бути узгоджені між намі в етой залі. І уряд готов для конструктивного діалогу, готовий відступити. По большому рахунку ці норми стосуються органіченого кола осіб. І по большому рахунку не вліяють на соціальну ситуацію у країні. Тому уряд, ще раз підкреслюю, готовий до співпраці і збалансуванню цих норм.

МОРОЗ О.О. Притика Дмитро Микитович. Немає. Є, вибачте.

10:49:05

ПРИТИКА Д.М.

Прошу слово передати народному депутату Кисельову Василю Олексійовичу.

МОРОЗ О.О. Прошу, Кисельов.

10:49:21

КИСЕЛЬОВ В.О.

Уважаемый Николая Янович! На очередной пресс-конференции правительство Украины, наше правительство, обвинили в том, что оно предлагает отменить ввозную пошлину на ввозимые в Украину товары и в тоже время предлагает обложить дополнительной пошлиной ввозимую нефть в Украину.

Также обвиняют вас в том, что вы собираетесь возвратить свободные экономические зоны и территории приоритетного развития. Но самое главное и неприятное в том, что якобы правительство собирается на 5,3 миллиарда гривен уменьшить расходы по Пенсионному фонду, то есть, не планирует повышать пенсии пенсионерам.

Как вы это прокомментируете?

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Василий Алексеевич! Уважаемые народные депутаты! Мы готовы отвечать на конструктивные запытання, на конструктивную критику, но на явную дезинформацию трудно видповисти.

Бюджет Пенсийного фонда збильшен, причем значно збильшен. Я звертаю вашу увагу, что бюджет Пенсийного фонда доривнивается приблизно доходам загального фонда. По крайней мере один порядок имеют цифры. І тому ніяких скорочень розходів Пенсійного фонду не передбачається. И я это говорю для всей краины. Більш того, передбачається збільшення пенсій.

Что касается свободных экономических зон? Господи, успокойтесь критики свободных экономических зон! Еще ни одна свободная экономическая зона, на превеликий жаль, не заработала. Еще ни один инвестиционный проект территории приоритетного развития не заработал. Не хотят инвесторы, не верят ни нам, ни вам, потому что политика правительства не послидовна и не последовательная: то даем, то отнимаем. Не хотят вкладывать кошти. Так что успокойтесь, ради Бога. Если такие инвестиционные проекты появятся, я первый приду в эту залу и детально розповим про цей инвестицийный проект. Домовились?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовилися.

АЗАРОВ М.Я. Теперь про нефтепереработку. Как назвать политику тех урядив, я на российской мове, поскольку запитання було дано на российской мове.

Как назвать политику тех правительств, которые привели к снижению на 30 процентов, а в отдельные периоды практически к полной остановке нефтеперерабатывающие заводы в нашей стране? И это – кризис в нефтепереработке, очень серьезный кризис. И мы сейчас думаем над тем, как поправить эту ситуацию. А как ее поправить? А сделать выгодным процесс переработки нефти, потому что никто в убыток себе нефть не будет завозить и не будет перерабатывать на этих заводах.

И пока еще правительство не приняло ни одного решения, подчеркиваю, как в плане тарифов, я забегаю вперед, потому что наверняка такие вопросы будут, так и в плане снижения или повышения ввозных пошлин и вывозных пошлин на нефтепродукты. Правительство пока детально и внимательно изучает ситуацию. И мы обязательно выйдем на те решения, которые позволят по тарифам, я забегаю вперед, компенсировать населению потери, а по нефтепереработке возобновить в полном объеме работу нефтеперерабатывающих заводов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Богашева.

10:53:17

БОГАШЕВА Н.В.

Наталія Богашева, фракція "Наша Україна".

Прошу передати слово моєму колезі Матвієнку Анатолію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

10:53:30

МАТВІЄНКО А.С.

Українська Республіканська партія „Собор”, "Наша Україна".

Микола Янович, я щиро вас вітаю з тим, що ви дійсно маєте бажання оволодіти українською мовою і вітаю з достатньо замітним прогресом. Я це говорю серйозно і щиро.

Стосовно моїх запитань. Я хотів би поставити їх в контексті місцевого самоврядування. Микола Янович, по-перше, як буде ліквідовано дефіцит бюджету у 2,6 мільярда цього року, оскільки він склався із енергоносіїв, а це є проблема бази вже наступного року?

Друге. Микола Янович, я не вірю в те, що ви збалансували бюджети, оскільки тільки збільшилася доходна частина теоретична на 15 відсотків, а ваші планові показники до 35 відсотків. Це дутий баланс. Як ви маєте їх покрити?

І третє. Чому ми не вводимо пряме бюджетне фінансування хоча б містам, стимулюючи сьогодні реформу місцевого…

АЗАРОВ М.Я. Дефицит мисцевых бюджетов склался не из-за дефицита проплаты за энергоносии. Там є просто несплата. Дефицит мисцевых бюджетов склался за счет мисцевых заимствований. В результате бесконтрольности Министерства финансив мисцевые рады в 2006 роци запозичили 2,6 миллиарда гривен. И це є проблема.

Проблема нестачі коштів на сплату енергоносіїв урядом буде вирішена, і в рамках 2007 року на ці цілі передбачено достатньо коштів. Більш того, ми передбачаєм створення стабілізаційного фонда в обсязі 3 мільярда гривень, і ми розраховуємо на те, що ми з цього фонда будемо мати можливість компенсації как місцевим бюджетам, так і населенню можливих втрат.

Кожний бюджет регіона бил детально розглянут Міністерством фінансів і видатки і доходи місцевих бюджетов билі збільшені приблизно на 36 відсотків проти поточного року. Це достатньо значне збільшення.

Тому ми вважаємо, що… База є. Шановний Анатолій, база є, вона прорахована. З кожною областю складено протокол противоречий, или разногласий. І ми чітко виписали, які питання потребують детального доопрацювання. І між першим і другим читанням ми ці питання, вони в сумі складають незначну суму, і ми це питання вирішимо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рижук. Останнє запитання.

10:56:33

РИЖУК С.М.

Дякую. Депутат Рижук, фракція Партії регіонів, Житомир.

Шановний Микола Янович, більше 13 мільярдів на розвиток АПК – це вже той показник, коли ми стали на поріг не тільки збільшення виробництва, а й ефективної роботи сільського господарства насамперед. І я перед запитанням хочу сказати, що зростання прямої державної підтримки на розвиток тваринництва в 2,3 рази – це просто здорово! Нехай почують селяни, що і ціна буде добра, і, я сподіваюся, ринок буде для продукції тваринництва.

Але запитання стосовно реструктуризації землеробства і рослинництва. При уряді, де ви працювали попередньо, були дві статті, поліські статті, для розвитку хмелярства і льонарства. І ми вже туди чимало вклали коштів. Зараз випало. На два мільярди гривень ще плюс – це 10 мільйонів гривень. Як ви бачите, можливо, відновити нам, тому що це якраз депресивні території і ефективні галузі? Дякую.

АЗАРОВ М.Я. Саме значне досягнення цього бюджету в плані підтримки агропромислового комплексу я бачу в тому, що ми вперше переходимо до прямого фінансування, дотування сільського господарства з Загального фонду Державного бюджету. Тобто не заводимо кошти різними схемами, а напряму дотуємо агропромисловий комплекс. Це, я вважаю, надзвичайно важливе досягнення цього проекту.

Що стосується реструктуризації і програм відродження Полісся. Я згоден з вами. І ми між другим і, першим і другим читанням врахуємо цю програму.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Добре, сідайте.

Слово має Макеєнко Володимир Володимирович - голова бюджетного комітету. В нього 15 хвилин на доповідь.

10:58:56

МАКЕЄНКО В.В.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, шановні члени Уряду, запрошені, Кабінет Міністрів відповідно до статті 96 Конституції України та частини другої статті 37 Бюджетного кодексу, 14 вересня цього року, на день раніше визначеного Конституцією терміну, подав до Верховної Ради проект Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік”.

Керуючись вимогами статті 39 Бюджетного кодексу, комітет з питань бюджету провів попередню оцінку проекту Закону про Державний бюджет і уповноважив доповісти наступне: попереднє вивчення проекту Закону свідчить про те, що він відвідає вимогам бюджетної резолюції та практиці підготовки таких проектів протягом останніх 5 років.

За оцінкою стану враховані пропозиції і доручення Верховної Ради до основних напрямів бюджетної політики на 2007 рік, більшість пропозицій і доручень врахована. Зокрема, враховані такі принципові пропозиції та доручення Верховної Ради, як: встановлення частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет на рівні близько 30%. Проектом передбачено 30,2%.

Врахування видатків на подальше поетапне впровадження Закону України про соціальний захист дітей війни, запропоновано передбачити доплати до пенсій для інвалідів і відповідно враховано в проекті бюджету 430 мільйонів гривень. Забезпечення підвищення питомої ваги загального фонду місцевих бюджетів у загальному фонді зведеного бюджету з 40,8% до 43,5%. Це означає, що більше коштів буде розподілятися з бюджету на регіональному рівні. Поступове скорочення спеціального фонду у складі державного бюджету з 22% до 19.

Виділено витрат на управління державним боргом з показників витрат на обслуговування та погашення державного боргу.

Водночас слід мати на увазі, що окремі пропозиції потребують глибокої тривалої підготовки і не тільки прийняття урядових рішень, але й нашого з вами законодавчого врегулювання.

Загалом, щодо поданого проекту закону, хочемо відмітити, що він містить ряд структурних заходів, спрямованих на покращання функціонування бюджетної системи та підвищення ефективності використання бюджетних коштів, зокрема, впровадження єдиного порядку призначення та виплат пенсій органами пенсійного фонду, уніфікація системи оплати праці працівників бюджетних установ та підприємств державного сектору економіки, упорядкування процедур, забезпечення житлом працівників державних органів, військовослужбовців, осіб рядового і навчальницького складу.

Низка положень проекту закону включена, виходячи з необхідності забезпечення принципу соціальної справедливості та адресності в наданні всіх видів державної соціальної допомоги, залежно від матеріального стану громадянина чи сім’ї.

Вперше запропоновано надходження від приватизації державного майна залучити як джерело витрат розвитку з конкретизацією за відповідними напрямами.

У проекті бюджету передбачені нерозподілені видатки в обсязі 3 мільярди гривень як стабілізаційний фонд, кошти якого планується спрямувати, у першу чергу, на компенсацію у разі збільшення тарифів на енергоносії.

Поряд з цим, для забезпечення прозорого використання коштів стабілізаційного фонду необхідно законодавчо врегулювати процедуру його розподілу.

З метою підтримки депресивних територій на 2007 рік передбачено субвенції з Державного бюджету місцевим бюджетам на стимулювання розвитку регіонів у сумі 100 мільйонів гривень.

Слід вітати пропозицію уряду щодо зменшення податкового тиску як через механізм експортно-імпортних операцій, так і на державні підприємства, які потребують оновлення основних фондів. Так у поданому законопроекті передбачено ряд пропозицій, які підтримуються нами, зокрема, зниження нормативу відрахувань частини прибутку доходу господарських організацій з 50% до 15-ти для державних підприємств. Думаю, що нас чують зараз колективи державних підприємств і будуть підтримувати цю пропозицію.

Відмова від клірингових розрахунків у житлово-комунальній сфері, зменшення ставки збору з купівлі-продажу валюти з 1,3 відсотка до одного, завдяки чому в економіці залишається понад 600 мільйонів гривень для розвитку.

Підтримуючи кроки уряду в частині бюджетної підтримки енергозберігаючих заходів, ми сподіваємося, що Кабінет Міністрів терміново розробить реальну програму енергозбереження.

Стосовно дефіциту Державного бюджету слід зазначити, що сума в 15 мільярдів гривень, яка становить 2,5 відсотки валового внутрішнього продукту, відповідає європейським та світовим стандартам цього показника – 3 відсотки. Тим більше, що ці кошти передбачаються витратити на розвиток. Враховуючи, що новосформованому уряду вдалося попрацювати над проектом бюджету практично трохи більше місяця, за такий короткий строк неможливо врегулювати всі проблемні питання, які загострилися на даний час.

Так же сьогодні очевидно, що законопроект про Державний бюджет обтяжений численними статтями, які змінюють податкове законодавство та норми інших базових законів, що регламентують соціальні та інші не бюджетні питання. Але такі пропозиції змін або постійно повторюються в останні роки у законах про Державний бюджет, або носять системний характер і мають діяти на один рік. Це відображає реалії сьогодення і свідчить про нагальну необхідність врегулювання відповідних питань у базових законах.

Насамперед потрібно, нарешті, нам прийняти Податковий кодекс і об’єктивно проінвентаризувати та врегулювати інше законодавство, яке з року в рік не забезпечується фінансовими ресурсами.

Ми сподіваємося, що при грунтовному опрацюванні законопроекту у Комітеті з питань бюджету знайдемо реалістичні резерви для вирішення найбільш гострих проблем, що залишилися, які ви піднімаєте і будете піднімати на протязі обговорення.

Наприклад, стосовно митних зборів. Урядом запропоновано їх залишити до набуття Україною членства у СОТ. Але відповідний обсяг доходів не включено до проекту бюджету. Передбачена вагома норма стосовно передачі в оренду державного комунального майна на конкурсних засадах та справляння орендної плати відповідно до його ринкової вартості, але прогноз надходжень до бюджету від такого джерела суттєво не збільшено.

Крім того, додаткові ресурси можна знайти і у межах балансу проекту бюджету шляхом при розподілу обсягів витрат з метою ефективного використання коштів за бюджетними програмами для досягнення найбільшого оптимального результату. Позитивно оцінюючи включення переліку об’єктів від приватизації безпосередньо до проекту бюджету, що робиться вперше, потрібно більш ретельно проаналізувати реалістичність 10 мільярдів гривень коштів від приватизації, отримавши від Фонду державного майна додаткову інформацію щодо пакетів акцій для продажу та стартової вартості продажу по кожному із запропонованих об’єктів.

У законопроекті необхідно також відновити норми щодо співпраці Комітету з питань бюджету з урядом в частині залучення до врегулювання окремих питань виконання Державного бюджету. Незважаючи на збільшення ресурсів місцевим бюджетам на 2007 рік, як і у попередні роки, об’єктивно залишається проблемним стан фінансового забезпечення виконання місцевими органами влади делегованих державою повноважень, насамперед щодо утримання органів місцевого самоврядування, установ культури, а також функціонування місцевої міліції, видатки на утримання якої передаються в наступному році з Державного бюджету.

Також є дискусійним і потребує додаткового законодавчого врегулювання питання стосовно оплати праці державних службовців з метою недопущення перекосів в зарплаті, як це відбулося за останні 2 роки та щодо інших соціальних виплат. Над цим та іншими питаннями необхідно працювати при подальшій роботі над проектом бюджету.

Тому прошу всіх народних депутатів з розумінням відноситися до цього і налаштуватись на конструктивну співпрацю з Кабінетом Міністрів для забезпечення на професійній основі розгляду з доопрацювання законопроекту та своєчасного прийняття Верховною Радою до 1 грудня поточного року.

Шановні народні депутати, наше завдання сьогодні не прийняття проекту закону в першому читанні, а взяття Верховною Радою його до розгляду та для подальшого доопрацювання і прийняття. За наслідками обговорення та керуючись статтею 39 Бюджетного кодексу України Комітет з питань бюджету на своєму засіданні більшістю голосів прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти до розгляду проект закону „Про Державний бюджет на 2007 рік”. Відповідно до частини 1 та 2 статті 40 Бюджетного кодексу зауваження і пропозиції комітетів Верховної Ради, депутатських фракцій, народних депутатів до проекту Закону „Про Державний бюджет на 2007 рік” маю бути подані Комітету з питань бюджету не пізніше, я прошу уваги, 1 жовтня цього року. Всі пропозиції повинні бути збалансованими і не призводити до збільшення державного боргу порівняно з обсягом, передбаченим у представленому проекті закону.

Звертаємо увагу голів комітетів, голів фракцій, всіх народних депутатів саме на дату 1 жовтня, після якої пропозиції, що будуть надходити до комітету, комітет не має прав і можливості розглядати.

Хочу відмітити, що згідно затвердженим Головою Верховної Ради графіком розгляду проекту Закону „Про Державний бюджет на 2007 рік” перше читання має відбутися 20 жовтня. Друге читання – 17 листопада. Третє читання і прийняття в цілому – 29 листопада поточного року.

Насамкінець, шановні народні депутати, я хочу проінформувати вас, що вчора відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони під головуванням Президента України, на якому в тому числі, розглядався проект бюджету. У своєму виступі Президент України закликав всі політичні сили, уряд, парламент до співпраці з тим, щоб ми вчасно прийняли головний фінансовий документ держави на наступний рік, який би об’єднував Україну та відповідав інтересам наших громадян. Ми закликаємо всі політичні сили підтримати проект Закону бюджету на 2007 рік і хай цей документ, проект бюджету 2007 року для людини, для економіки, для майбутнього, його можна назвати, якщо ви дасте на це згоду, бюджетним універсалом, щоб ми його підтримали. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, у нас не доповідь. Почекайте, Володимир Володимирович. Доповідь голови комітету зводиться до висновків, стосовно відповідності цього документу Бюджетному кодексу, напрямкам бюджетної політики на наступний рік і бюджетній резолюції. Доповідь свідчить про те, що цим напрямкам цей документ відповідає. Чи є потреба якихось уточнень? Є, ну, запишіться, будь ласка, на уточнення. Але в цих трьох контекстах. Я прошу. Будь ласка. Одарченко, 5 хвилин, будь ласка.

11:11:01

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

У мене запитання до шановного голови. Зараз дуже багато ми слухаємо і чуємо про інновації і про інвестиції, котрі ідуть в народне господарство нашої держави. Але, дивлячись показники безробіття і зайнятості населення, ми бачимо, що вони в порівнянні з минулим роком абсолютно не зростають. Ми бачимо, що частка прибутку підприємств ВВП країни, вона не тільки не зростає, а зменшується. Мене цікавить питання: навіщо тоді ці інновації, якщо у нас не знижується безробіття, не підвищується зайнятість і не підвищується ефективність роботи підприємств? Коли це світле майбутнє наступить і коли ми будемо мати високі, ці високі показники?

Ще у мене є одне питання. Ми записали. Ви, в проекті бюджету є близько 10 мільярдів на інноваційні цілі господарства. Як ви передбачаєте механізм розпо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вибачення. Питання про світле майбутнє, це не до голови комітету. Він не відповідає на те, чи відповідає вимогам закону проект бюджету щодо його представлення. А от відносно там інновацій, будь ласка, якщо ви можете відповісти, Володимир Володимирович, відповідайте.

МАКЕЄНКО В.В. Що стосується інновацій і інвестицій. Дійсно, уряд заклав ці тези в бюджеті на 2007 рік. І наше завдання з вами, щоб це реально відбулося. Відбутися воно може тільки після того, як ми приймемо цей основний закон. І від політичної стабільної ситуації. Якщо світ побачить, що у нас разом працює Президент, уряд, Верховна Рада, то і буде до нас довіра, і підуть до нас інвестиції і будуть у нас інновації. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко.

11:12:58

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Прошу передати слово лідерові нашої фракції Юлії Володимирівні Тимошенко.

11:13:07

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановний пане голово комітету, ваш виступ, такі реляції на користь цього абсолютно недолугого документу свідчить про те, що абсолютно правильною була позиція, що не може бути уряд і голова бюджетного комітету з однієї тієї ж партії, тому що об’єктивності в цьому випадку чекати неможливо.

І я хочу запитати у вас. Чому ви замовчали, що жодного розрахункового документу щодо забезпечення регіональних бюджетів не надано взагалі? Такого ніколи не було в бюджетах. По регіонам не дали жодного аналітичного розрахунку.

І останнє питання. Скажіть, будь ласка, коли ви назвали цей бюджет бюджетним універсалом, ви мали на увазі, що цей бюджет ви не будете виконувати так, як і Універсал, який підписали?

МАКЕЄНКО В.В. Що стосується посади, яку я займаю, я її займаю згідно постанови Верховної Ради, яку ми з вами тут проголосували.

Що стосується розрахунків. Шановна Юлія Володимирівна! Це представлення бюджету, це не перше читання. Ми його получили 15 вересня цього місяця. І ми живі люди, разом з секретаріатом опрацювали те, що змогли. З сьогоднішнього дня бюджетний комітет приймає до 1 жовтня всі зауваження, пропозиції. Ми будемо працювати в цілодобовому режимі, і на першому читанні готові будемо відповісти конкретно на це запитання.

Що стосується бюджетного універсалу. Дякую вам, що вам сподобався мій вислів. Ми надіємося, що цей документ підпишуть всі політичні сили, в тому числі фракція БЮТ. Дякую.

МОРОЗ О.О. Я прошу, не політизуйте це питання і з одного, і з іншого боку, бо воно так виходить, яке запитання, така і відповідь. Давайте все-таки спокійно працювати над документом. Катеринчук, прошу.

11:15:10

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Шановні народні депутати! Шановний головуючий! Я хотів би закцентувати питання на дуже важливій темі – це відповідності проекту Державного бюджету на 2007 рік Конституції України в напрямку дотримання тих стандартів соціальної захищеності громадян України. Це перше.

По друге. Хотів би звернути увагу на те, що практично у бюджеті відсутня внятна політика і відносно спрощеної системи оподаткування, а також практично немає напрямку чи бажання структурних перетворень в економіці. Я маю на увазі і питання авіабудування, і питання риболовецького флоту, і інших питань. Тому я думаю, що цей документ не можна назвати документом, як ви кажете, універсалом економічним. Я думаю, що це документ дуже слабкий для того, щоб Верховна Рада з ним працювала. Його треба відправити обов'язково в Кабмін назад, щоб вони опрацювали фахово і після того вже давати народним депутатам на опрацювання. Дякую.

МАКЕЄНКО В.В. Дякую за запитання.

Шановний колего, дійсно. Питань багато, але ми для того і обрані нашими виборцями і працюємо в Верховній Раді, щоб привести його до досконалості. Ми запрошуємо вас до співпраці. З сьогоднішнього числа у нас створені робочі групи по кожному напрямку цього бюджету, і ми готові опрацювати разом з вами всі ваші пропозиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чубаров, останнє запитання. Чубаров. Чубаров, я сказав, ввімкніть його мікрофон.

11:16:59

ЧУБАРОВ Р.А.

Дякую дуже. Шановний доповідачу, на жаль, не можу приєднатися до вашої високої оцінки щодо проекту Державного бюджету на наступний рік. Ви згадали вчорашнє засідання Ради національної безпеки та оборони України. Так ось, першим питанням на цій раді розглядалася кримська та кримськотатарська ситуація.

Чотири місяці тому урядом України була прийнята програма розселення та облаштування кримських татар та осіб інших національностей, що повернулися в Україну. Ця програма на п'ять років. Так згідно цієї програми у наступному році мало бути заплановано на ці цілі 82 млн. гривень з Державного бюджету і 26 з бюджету Автономної Республіки Крим.

У тому бюджеті, який ви назвали універсалом, я побачив 44 млн. – в два рази менше. До речі, в цьому році за планом є 75 млн. гривень. Отже, я хотів би вас запитати як голову комітету: як ми зможемо, якщо ми візьмемо до розгляду, поміняти отакі обсяги два-три рази, де не відповідає прогнозним обсягам?

МАКЕЄНКО В.В. Комітет запрошує вас на найближче засідання. Ми готові розглянути ваші пропозиції і підтримати ті цифри, які ви запропонували. Дійсно, якщо було в програмі 82 мільйони гривень, це треба виконувати, і ми будемо звертатися до уряду і підтримувати це. Дякую за запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. У нас передбачається зараз обговорення доповідей і в зв`язку з тим Регламент передбачає таку послідовність: виступають представники фракцій, представники комітетів (особливо ті, які не дали своїх письмових висновків щодо проекту бюджету) і народний депутат.

Спочатку записуються представники від фракцій. Будь ласка, запишіться хто буде виступати. Прошу.

Дальші представники комітетів. В цьому ж списку.

Так, далі депутати. Прошу.

Я пояснюю, ну все зрозуміло, спочатку виступатимуть керівники або представники фракцій, потім представники комітетів, а потім депутати, які записалися… так подивіться, у вас на моніторі є. Разом… Я прошу вибачення, разом пропонується для обговорення 60 хвилин. Якщо кількість комітетів… ну у нас кількість комітетів і фракцій така, що часу не вистачатиме 60 хвилин, коли хочуть всі висловитися, можна продовжити обговорення. Скільки ви визначатимете разом часу на обговорення? Годину 15 хвилин. Достатньо?

Одну хвилинку! Я ще раз… Та все правильно, я зрозумів!

Мова йде про те, що програма „Рада” передбачає записи по двох блоках, третій не сприймається. Виступлять ці представники фракцій і комітетів, а потім проведемо запис для депутатів. І тоді визначимося з часом, бо за межі, передбачені в Регламенті, 60 хвилин можна ще 15 хвилин передбачити на виступи депутатів. Тому немає заперечень проти такого порядку. Тобто в цілому – година 15.

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Про процедуру, про регламент розгляду цього питання. Година п’ятнадцять.

11:21:42

За-318

Прийнято рішення.

Григорович, будь ласка. Це від фракції. Ви виступаєте? Жебрівський, прошу. Три хвилини.

11:21:58

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановний пане Голово, шановні колеги, я хотів би розпочати з позитиву з приводу того, що уряд подав бюджет до Верховної Ради. Цей бюджет називають по-різному: бюджет розвитку, - потім переформатували в „бюджет соціально спрямований і розвитку”. Але я цей бюджет назвав би „бюджетом для своїх”. І я попробую це в подальшому довести, щоб ви зрозуміли.

У 2005 – 2006-му роках уряд критикували за те, що це бюджет проїдання. Але він насправді був соціально спрямований. Якраз на соціальні видатки були спрямовані головні кошти.

Нам говорять, що „нам потрібен розігрів економіки”. Які ж макропоказники пропонуються нам – це 6,5 ріст валового внутрішнього продукту і 7,5 відсотків інфляція. У той же час, МВФ дає більш песимістичні прогнози: 2,8 зростання ВВП і 13,5 інфляція. Тобто, якщо МВФ - песиміст, то наш уряд – величезний оптиміст.

Сьогодні наголошується на зменшенні фіскального тиску. Чи відбулося воно? Абсолютно ні. Якщо ми подивимося: єдина новація, єдине зменшення – це 0,3% на купівлю валюти готівкової, і все. Але, якщо взяти перерозподіл валового внутрішнього продукту, то в цьому році ми маємо 34% по доходам до бюджету, наступний рік – 30. 4%, 600 мільярдів ВВП, 24 мільярди не потупає. Нехай 700 мільйонів в нас виходить з приводу того, що менше вилучать із державних підприємств, 3 мільярди не буде заліку по житлово-комунальним господарствам. Де 20 мільярдів гривень?

А 20 мільярдів гривень в вільних економічних зонах – це чорна дира в українському бюджеті, і це не є розігрів економіки. Я хотів би наголосити, що податковий тиск збільшується, тому прибутковий податок буде з 13 до 15%. В селі буде вже збільшено пенсійні виплати на 20%, а це 700 мільйонів гривень. Я хотів би наголосити, що вроде би як і зменшують неначе з 20 до 12 % оподаткування ПДВ по сільському господарству, але фінансового ресурсу – 2 мільярди гривень не вистачає для замінення цих питань.

Я наголошую, що сьогодні дефіцит бюджету, який планується на 15,1 мільярда гривень не буде покритий за рахунок коштів від приватизації, а ці кошти уже розписані по, так званим, інвестиційним програмам. Інвестиційні програми будуть виключно в ручному режимі, бо не погоджуватимуться, навіть, із депутатами і з комітетом. І на кінець, оскільки часу мало, цей Закон порушує багато статей бюджетного кодексу. І в першу частину, що ми не маємо в бюджеті приймати різних економічних Законів – це мають бути окремі Закони, які б регулювали відносини на терені економіки.

Я вважаю, що цей проект і фракція „Наша Україна” не буде розглядати цей проект, приймати цей проект до розгляду і пропонуємо його відхилити.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Костенко, від "Блоку Юлії Тимошенко".

Тимошенко виступає? Будь ласка.

11:25:27

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Юлія Тимошенко. Доброго дня всім.

Ну, перш за все, я уважно перечитала усі тома цього бюджету, а потім попросила прес-службу і передивилася всі рекламні відеоролики Партії регіонів, які вони демонстрували для країни під час виборів. І можу сказати зразу: 30% людей, які голосувати за Януковича і його партію, просто обмануті.

Враховуючи 3 хвилини часу, що, до речі, невірно для обговорення такого серйозного документу, я хотіла б сказати, що перш за все, цей бюджет є не просто антисоціальним, це є бюджет руйнації соціального життя кожної людини в Україні.

Я не буду вже довго говорити, скажу тільки, що пенсії в цьому бюджеті не передбачається підвищувати в принципі, при тому, що тарифи зростають у 2-3 рази.

Крім того, цитую пояснювальну записку, яку підписав особисто Янукович: „У системі соціального захисту вперше у проекті Державного бюджету зменшуються видатки Державного бюджету на 5,3 мільярди гривень для Пенсійного фонду”. Це цитата для тих, хто тут щось говорив. Тобто вперше в історії України 5,3 мільярди Державний бюджет недоплатить Пенсійному фонду. Це що, геноцид пенсіонерів?

Крім того, для учасників бойових дій і для людей, прирівняних до них, а також для учасників Великої Вітчизняної війни скасовуються всі пільги на комунальні послуги. Це що у нас, обіцяно було в рекламних роликах? Так потрібно було про це сказати народові України.

Що стосується мінімальної заробітної плати, вона не підвищується, практично, аж до 1 липня. З 1 липня – на 5%. Тарифи і все інше – у 2-3 рази. Порівняйте, будь ласка. Чому ви про це не сказали людям під час виборів. Якщо ви ліберали такі, йшли б ліберальними лозунгами.

Я можу також сказати вам, що, безумовно, 8,5 тисяч гривень при народженні діти новонароджені отримувати не будуть, тому що Микола Янович як досвідчений бюрократ передбачив таку кількість довідок, які потрібно надати, що жодна родина не здатна буде їх ніколи надати. Тому дурити людей також не потрібно.

Крім того, я хотіла б звернути увагу лівого сектору нашого парламенту, що у нас, практично, не повертаються ніякі заощадження за рахунок приватизації. 10 мільярдів розписуються на потреби своїх власних хлопців у бюджеті.

Це бюджет колосальної тіньової економіки в країні. І для лібералів цього парламенту, почитайте, що там написано, 16 податків додатково ви отримаєте для ліберальної ідеї.

Тому, часу немає, але я скажу, що такої бюджетної ганьби ще ніколи не було в Україні. І переконана, що соціалісти і комуністи цю ганьбу підтримати не зможуть. Ми будемо голосувати і подали постанову про відхилення найгіршого бюджету найгіршого уряду...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кальцев, прошу, Партія регіонів.

Пеклушенко Олександр Миколайович.

11:28:51

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели. Нужно понять, что мы обсуждаем не проект выборов, мы обсуждаем не проект политических партий. Мы обсуждаем экономический документ.

Поэтому я хотел бы, чтобы мы пользовались экономическими категориями. Я хотел бы, чтобы мы говорили правду друг другу. В то же время я хочу поддержать одного из предыдущих выступающих, который назвал несколько позитивных моментов.

Первое. Бюджет подан вовремя. А это было сделано архисложно. Второй момент. Он сказал, этот бюджет для своих. Если он имел в виду, что все 48 миллионов сограждан нашей страны, он сказал правду. Этот бюджет для 48 миллионов сограждан.

В то же время я хочу сказать, Николай Янович, ваша отличительная черта – это скромность, но вы слишком поскромничали и не расширили тему бюджетных дыр, которые достались вам. Вы не рассказали, какое наследие экономическое было дано вам, и на этом как раз пепелище формировался бюджет.

Я далек от мысли хвалить бюджет, потому что депутат, который хвалит бюджет, это депутат, который подыгрывает Кабмину. Мы не филиал Кабмина, мы – Верховный Совет. И мы, видя объективные, повторяю, объективные, а не политически надуманные вещи должны вместе с Кабмином гармонизировать его. Я как зампредседателя бюджетного комитет, ответственный за местные бюджеты, буду настаивать, Николай Янович, надо создать немедленно рабочую группу. Накопилась масса вопросов и эти вопросы нужно решать не в режиме уговаривания друг друга как плохо, а в режиме того, чтобы выстроить всю законодательную базу, спланировать изменения, спланировать изменения в Бюджетном кодексе, спланировать изменения в Налоговом кодексе, в комплексе законов по местному самоуправлению. И только такой комплексный подход может дать результат.

Второе, по местным бюджетам. Так называемая дотация выравнивания – это дотация выдавливания с территорий, которые постоянно работают. Нужна логика, нужна мотивация с тем, чтобы бюджет был стимулом для территории. Не бывает идеальных бюджетов. Бывают плохие бюджеты, реальные и напряженные. Этот бюджет реальный, напряженный, но будет еще напряженнее, Николай Янович. Надо готовиться, Верховный Совет, комитет бюджетный будет делать все с тем, чтобы …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цушко, фракція соціалістів. Бондарчук виступає від фракції, Іван Миколайович.

11:32:17

БОНДАРЧУК І.М.

Депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України, Вінниччина.

Шановні колеги, фракція нашої партії голосуватиме за відправлення цього найважливішого фінансового документу на доопрацювання. Хоч в ньому є чимало новацій, які заслуговують на увагу.

По-перше, потрібно дещо переглянути загальну ідеологію проекту Держбюджету, оскільки в ньому недостатньо враховуються наші зобов’язання перед виборцями, викладені в передвиборчій платформі Соціалістичної партії України, та й не тільки СПУ. На наш погляд уряд недостатньо попрацював, і тут дався взнаки, безумовно, фактор цейтноту, над пошуком резервів наповнення бюджету в окремих випадках, образно кажучи, шукав сокирку під лавкою. Розмінювався на дрібниці як-то відмова від оплати коштів на підтримку майбутніх мам. Хоч на запитання, а скількох майбутніх мам це торкнеться, а яку суму ми зекономимо, ніхто не міг дати відповідь. У цьому контексті не можуть бути прийнятними спроби передати повноваження щодо регулювання цілого ряду моментів, які стосуються бюджетного процесу і його виконання. Ну, наприклад, надання права там переглядати уряду, надання право уряду переглядати перелік об’єктів, які підлягають приватизації, які виключені з цього. Усунені Верховною Радою до використання коштів на підтримання депресивних регіонів, відмова дотувати Пенсійний фонд з Держбюджету, що може призвести до перебою з виплатою пенсій. І усунення взагалі, можливості так би мовити, втручатися Верховній Раді в бюджетний процес обмежується. Але період декретотворення ми вже проходили. Наслідки прийняття декретів знаємо. Вони позначаються на різноманітних сферах нашого життя ще й сьогодні. Дозволю собі нагадати, що конституційний лад в Україні сьогодні – парламентсько-президентська республіка. Давайте дотримуватися конституційного положення чи положень стосовно повноважень як Верховної Ради, так і уряду, і не ігнорувати їх.

До того ж відомо, що вся наша економіка залежить від цін на енергоносії і всі розрахунки робилися, очевидно, виходячи з нинішнього рівня цих цін. Але нам відомо, що наступного тижня очікується візит Віктора Федоровича Януковича до Москви, тому, очевидно, доведеться ще і перераховувати ці, робити певні розрахунки.

По-друге, сумнівним видається збільшення державної підтримки села. Якщо в минулому році на підтримку села передбачалося 4,1 мільярда гривень прямих коштів, то на цей рік не видно нічого.

І, по-третє. З проекту Держбюджету не видно як же втілюється в життя положення резолюції щодо фінансового забезпечення прискорення житлово-комунальної реформи України, без чого в свою чергу ми не застраховані від десятків і сотень…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Миколайович, ви там відносно підтримки села подивіться будь ласка, бо ми провели дві наради з приводу бюджету. Якраз навпаки. І Сергій Миколайович Рижук про це говорив як представник робочої групи. Там якраз є прямі дотації для сільського господарства.

Будь ласка, Симоненко Петро Миколайович.

11:35:54

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні виборці, шановні колеги! Фракція комуністів, визначаючи свою позицію відносно проекту бюджету виходить з наступного.

По-перше, уряд – це, за рішенням Верховної Ради, нашої коаліції, частина нашої з вами спільної відповідальності. Тому і пропонується, що в даному випадку, визначаючи відношення до бюджету, ми виходили з того, як сьогодні уряд визначить пріоритети і якого це буде будуть спрямування пріоритети.

Тому ми, фракція комуністів, підготували вже конкретні пропозиції по статтям і передамо до бюджетного комітету. Це в першу чергу буде обґрунтована, науково обґрунтована і, виходячи з потреб розвитку агропромислового комплексу, промислової політики, підтримку вугільної промисловості, це і пропозиції щодо реалізації і запровадження в дію закону про дітей війни, підтримка малоімущих сьогодні чи верств нашого населення. Тобто все те, що сьогодні торкається захисту інтересів наших громадян через бюджет.

Зрозуміло, що фракція комуністів ніколи не підтримає обмеження прав і свобод наших громадян, в тому числі ті, які закладаються в 76-й статті. Не тих привілейованих категорій наших громадян – держслужбовців, а простих наших громадян, трудівників, ветеранів Великої Вітчизняної війни, інвалідів, жінок, дітей, тобто ті категорії, які конче потребують сьогодні соціального захисту.

Я міг би багато інших прикладів навести. Але ще раз хочу заявити, що остаточно фракція комуністів визначиться відносно підтримки чи не підтримки цього проекту закону після того, коли ми, готуючи до першого читання, зважимо і побачимо, що уряд врахує, що не врахує.

Сьогодні Верховна Рада відповідає за діяльність уряду і повинна разом з урядом годувати, готувати цей проект.

На що хотів би звернути увагу додатково. По-перше, на мій погляд, уряд не встиг проаналізувати всю глибину кризових явищ в економіці та дуже небезпечних тенденцій закладений всіма попередніми урядами, особливо які загострилися після помаранчевих урядів.

Ми сьогодні повинні зрозуміти, що механізми, так званих, ринкових реформ призвели до того, що змінився принцип формування фінансових ресурсів. Практично розвалена основа формування доходів бюджету всіх рівнів виробництвом.

Що сьогодні виробляє Україна, крім металу і продукції хімічної промисловості? Знищені цілі галузі машинобудування, верстатобудування, легкої промисловості, приладобудування та багато чого іншого.

Таким чином, коли ми побачимо на внутрішній ринок, ми дамо відповідь, що Україна сьогодні не себе інвестує, а інвестує закордонного товаровиробника.

Так ось із цього ми якраз, комуністи, пропонуємо виходити, коли заявляю, що, в першу чергу, треба об’єднати планові показники, яких ми повинні досягнути, з приватним бізнесом. Ви сьогодні повинні використати державні монополії. Ми проти хибної практики, коли обмежуються права громадян за …

МОРОЗ О.О. Дякую. Від комітетів і депутати будуть виступати.

Від Комітету з питань науки, я розумію, Катерина Семенівна, будь ласка.

11:39:20

САМОЙЛИК К.С.

Хочу окреслити перше враження від документи, який ми сьогодні обговорюємо. Ми не повинні забувати, що бюджет не тільки фінансовий, а і політичний документ, а може його політична складова найголовніше. І це вимагає подивитися на нього не тільки через калькулятор фінансиста, але й очима освітян і всіх, хто залучений до освітнього процесу учнів, студентів, батьків і науковців.

Зокрема, конкретне політичне рішення статті 116 щодо обмеження пенсій працюючих. Точка зору фінансистів – економія коштів. Але 2/3 завідуючих кафедрами університетів та відділами і лабораторіями у наукових установах пенсійного віку. Проблема омоложення науки і освіти стоїть перед всіма країнами. Пропозиція достойної наукової пенсії важлива, але де заходи стимулювання залучення молоді. На превеликий жаль, фінансування відповідних молодіжних програм або зменшено, або не змінено. Навіть єдина більш-менш серйозних програм підтримки молодих вчених через фонд фундаментальних досліджень вже декілька років пробуксовує через мізерне фінансування. Тому можна і перераховувати тут можливі негативні рішення. Я думаю, треба дуже розумно до цього питання підходити.

Декларована інтеграція повинна бути підкріплена до Європи конкретними кроками. Гасло щодо збільшення участі в міжнародному науково-технічному співробітництві співпало з тим, що в проекті бюджету скорочена вдвічі відповідна стаття Міністерства освіти і науки. Ну і, безумовно, як можна з цим всім погодитися? Аналогічно в науці.

В цьому році закінчується термін дії Закону „Про пріоритетні напрями науки і технічки”, комплексу відповідних державних програм. А законопроекту немає, немає оновлення програм. Що у нас наука далі не розвивається? Потрібна підтримка. Вчора на комітеті академік Возіанов поставив перед нами завдання: Медична академія має два проекти – по онкології та генетиці проривного рівня.

Це ж стосується проблем серцево-судинних захворювань, про це говорив академік Книшов. Тож, якщо ми профінансуємо, в найближчі роки будемо займати передові позиції у світі. Тому нам треба детально працювати над списком таких стратегічних проривів для того, щоб гідно виглядати.

Сьогодні в газеті „Факти” я читаю: «Владимир Кличко передаст 250 тыс. долларов, вырученных от продажи билетов от его предстоящего боя, на образование детей Намибии». Це в той час, коли у нас десятки тисяч дітей не навчаються в школи, десятки тисяч безпритульних. Я хочу сказати, як казав Булгаков: розруха в голові. Доки вона буде в голові, не буде дійсно толку в нашій державі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу голів комітетів чи представників комітетів висловлювати свою пропозицію стосовно прийняття до розгляду проекту держбюджету або його відхилення, тому що ми повинні будемо визначатися. Тому я прошу, відразу називайте позицію комітету і свою можете висловлювати, притому свою окрему позицію. Будь ласка, Кирильчук, ви виступаєте від комітету? Якого?

Почекайте, ви від якого комітету виступаєте? Тобто… так бюджетний виступав Макєєнко. Будь ласка, запишетесь після того, як депутати.

Гладій, будь ласка.

Ви потім як депутат виступите після представників комітету. Макєєнко виступав. Правильно, від комітету, це його справа. Ну будь ласка. Будь ласка, Гладій від аграрного комітету.

11:43:40

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги!

У своєму виступі в межах Регламенту я хотів би зупинитися на основних питаннях розвитку агропромислового комплексу. Хотів би доповісти вам, що при розгляді формування бюджету, фінансування бюджету агропромислового комплексу була створена робоча група під керівництвом Олександра Олександровича Мороза і Миколи Яновича Азарова з участю народних депутатів і урядовців. Відверто вам скажу, що робота була плідною і зараз можна заявити, що фінансування агропромислового комплексу сьогодні дещо краще структуровано, більше спрямовано на підтримку запровадження сучасних ринкових інструментів і саме головне, що міняється ідеологія фінансування і так званого пільгового фінансування або розкрадання бюджету до конкретної дотації субсидій товаровиробника. Хочу нагадати, що, наприклад, на одну третину більше виділяється з бюджету фінансування села. Адже конкретно, наприклад, в 2,5 рази виділяється більше коштів на здешевлення вартості банківських ресурсів, страхування в 5 разів збільшується фінансування і виділяється техніки для закупівля техніки в 4 рази більше грошей.

Однак, я хотів би зупинитися сьогодні, шановні колеги, на недоліках. При визначенні обсягів бюджетної підтримки аграрної галузі в 2007 році не врахований факт припинення з 1 січня 2007 року норм пільгового режиму, а це аграрний сектор втрачає в ціні майже 4 мільярди. Ми не враховуємо той диспаритет цін, який сьогодні є і зростають ресурси на техніку, енергоносії, на інше. На вимогу часу необхідно… проігноровані вимоги часу необхідно на виконання вимог Закону України „Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування”. До речі, виділяється всього півтора мільйона, коли потреба – півтора мільярда.

Всупереч вимог Закону України „Про систему оподаткування”, призупинено норми Закону України „Про плату за землю” та Закону України „Про оренду землі” щодо цільового використання платежів. Хочу нагадати уряду, Микола Янович, вам, що практично не вирішується питання щодо бюджетного фінансування соціального розвитку села. А ми вимагаємо хоча би один мільярд. Це і борг 800 мільйонів, і 200 мільйонів на капвкладення і розвиток соціальної сфери.

Виходячи із зазначеного та враховуючи соціально-економічний стан країни, на думку комітету, враховуючи, що покращується ситуація сьогодні фінансування на селі, немає підстав заперечувати щодо його прийняття. Але хотів би, щоб уряд заклав в бюджет не менше 11 мільярдів гривень, і пропозиції щодо конкретного фінансування ми подаємо.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за лаконічність.

Бронніков, ви виступаєте від комітету, так?

11:46:38

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги, я думаю, нельзя не приветствовать то желание, которое сейчас есть, думаю, в зале и у правительства, которое мы назначили, - это научиться жить строго по средствам, а не жить по желанию. И попытка сделать именно такой бюджет 2007 года, не смотря на все проблемы этого года, и, в первую очередь, энергетическую, она не может не быть поощрена.

Но я хотел бы обратить внимание уряда на следующее. Неизбежно повышение тарифов. Мы живем в большом мире, рост цен на газ, на энергоносители он неизбежно объективен. Но необходимо стремительно, прежде чем начать повышать, вводить систему социальных тарифов.

Нас вчера на комитете обрадовало заявление Национальной комиссии по регулированию, что они работают над социальными тарифами. Так вот, сначала нужно вводить систему социальных тарифов, а потом уже заниматься повышением тарифов, чтобы сбалансировать экономику, сбалансировать энергопотребление.

И второй вопрос: Уряд принял то, что принял. И он, в том числе принял энергетическую стратегию Украины.

Энергетическая стратегия Украины предусматривает 40 миллиардов инвестиций в энергетику и энергосбережения. Создавая инвестиционный климат, проводя вместе с тем же непопулярные решения, бюджет должен предусматривать такую систему, когда у нас в энергетику, в энергосбережение пойдут те реальные инвестиции. Вместе с тем, бюджет этого не содержит, и мы совершенно не знаем, когда будет создана финансовая система, которая будет позволять уверенно смотреть в будущее, как нашему населению, так и нашей экономике.

Те 400 миллионов, которые предполагаются дать на энергетику, на энергосбережения – это одна сотая процента от потреб Украины. Премьер-министр – Виктор Федорович, в своем выступлении в парламенте на открытии сессии начал с энергетики, с изношенных энергетических мощностей. Мы должны понимать, что ямы не должны переступить край, мы не должны переступить черту, когда у нас снова введет международная ситуация экономическая газовая и собственное состояние в тот энергетический холод, когда пережили.

Поэтому комитет подготовит все предложения, я надеюсь, что мы вместе с бюджетным комитетом и Правительством наконец-то рассмотрим все вопросы обеспечения каждого человека нужной эму для жизни энергетики, обеспечение экономики энергетикой. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Баранівський передає слово Матвієнкову від Комітету з питань економічної політики. За ним – Цибенко.

11:49:58

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемые коллеги, я скажу сразу о том, что на комитете промышленной политики в этот бюджет не рассматривали, поэтому я выскажу собственное мнение, хотя во многом совпадает с мнением членов комитета.

Вы знаете, честно говоря, когда я читал бюджет, у меня возникло такое состояние де-жавю. Когда-то мы уже все это проходили, вот те программы, которые на сегодняшний день мы должны финансировать из бюджета.

Их более двухсот, государственных программ. Назовите хотя бы одну, которая выполнена от «а» и до «я». Мы опять растянем деньги – по 5, по 7% финансирования каждой из них, и опять, как вода в песок, уйдут эти деньги, и опять мы не выполним ни одну из них, опять механизм финансирования угольной отрасти - 5 миллиардов, которые, так сказать, до конца в конце-концов не доходят, опять поддержка села, которая в конце-концов до товаропроизводителя не доходит, и многие, многие другие моменты.

Теперь то, что касается самого бюджета. Нам очень хотелось бы, я имею в виду, промышленности, знать одну вещь: исходя из какой цены мы будем строить все-таки свою политику на следующий год? То ли это будет 130 долларов, то, что сегодня обещано и заложено в бюджете, то ли это будет 200 долларов, которые примерно теоретически получается – что же мы будем иметь и как мы будем строить эту политику, через кого мы будем брать этот газ – через «РосУкр» или через СП? Это немаловажно, так сказать, для товаропроизводителей.

Мы, опять же, не имеем четкой системы по НДСу, опять начинаем играться с этим налогом, опять та же система, которая нам… поигрались по нулевой ставке на НДС для энергоносителей, вымыли, так сказать, НДСную часть, теперь опять возвращаемся к НДСу на газ, опять вводим, так сказать, вексель при определении чиновников. По какому же виду товаров можно будет использовать входной вексель, а по какому нельзя?

Амортотчисления. Мы неоднократно говорили на эту тему. При износу оборудования на 80-90 процентов 10% амортотчислений было мало. Было мало. Мы не в состоянии восстанавливать наше оборудование, мы не можем делать его конкурентоспособным.

Сегодня мы идем еще дальше: 10% на ремонтируемые объекты. Это колоссальный удар по товаропроизводителю. Как же мы будем восстанавливать свои объекты?

Аренда государственного имущества. Нас очень сильно настораживает, Николай Янович, вот эта система, которая выписана в законе. Она напоминает систему передела: что такое в течение двух месяцев пересмотреть договора аренды, которые были заключены до этого? Это что значит: тех собственников, которые по 2, по 3 года арендовали государственное оборудование, просто подвинуть и передать кому-то? Поэтому здесь нужно очень внимательно посмотреть.

Приватизация. Очень хотелось, чтобы вот этой строчкой, когда Кабинет Министров может поменять перечень предприятий, подлежащих приватизации, чтобы мы не свели на нет Закон о приватизации и саму работу Фонду державного майна.

Рост цен на использование водных ресурсов, рост платежей за использование водных ресурсов в 2,4 раза. Юго-восток Украины страдает от этого дела – нет воды. Мы платим за использование неэффективной воды, некачественной воды, плюс еще в 2,4 раза повышаем платежи за использование этого всего дела. Система платежей или рентная плата за добычу собственного газа. Хорошо, что вложили собственный газ для коммунальных платежей. Но тем не менее мы могли бы снизить рентную плату, за счет цены решать эти вопросы, с тем, чтобы стимулировать добычу собственного газа…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Цибенко. За ним – Мірошниченко. Якщо від комітету.

11:53:20

ЦИБЕНКО П.С.

Петро Цибенко, Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні колеги, офіційне рішення щодо бюджету комітет прийме на своєму засіданні 26 вересня. Учора у нас відбувся попередній побіжний розгляд окремих проблем. Але я маю висловити їх уже у такому вигляді.

Хотів би, по-перше, підтримати інноваційну модель проекту Державного бюджету. Окрім усього іншого цим демонструється і те, що уряд принаймні намагається думати не лише про день сьогоднішній, а і про день завтрашній. Інша річ, що навіть ця, вкрай важлива справа, не може здійснюватися за рахунок урізання або недостатнього зростання соціальних програм. Такий підхід вважаємо неприпустимим.

Які є зауваження до проекту у комітету, з чим ми не згодні? У черговий раз проектом законом про Державний бюджет переорюється законодавче поле України, і потім вони між собою не стикуються. Комітет не влаштовують темпи зростання прожиткового мінімуму для різних верств населення і зокрема для непрацюючого населення, бо ці темпи, бо в основі цього прожиткового мінімуму для непрацюючих лежить і зростання пенсій для найбільш знедолених громадян України.

Зростання трудових пенсій на 15-20 гривень особливо при обвальному зростанні цін і тарифів – це, звичайно, не те, що може захистити наших найбільш знедолених громадян.

Комітет не може погодитися з тим, що запроваджується обмеження розміру пенсій для працюючих пенсіонерів. Справа в тім, що ця категорія громадян України вважає, що у такий спосіб щодо них запроваджується дискримінація, і принаймні у них для цього є всі підстави.

Ще один момент, на якому я особливо хотів би наголосити. Комітет не може погодитися з тим, що на наступний рік запроваджується доплата до базової пенсії на підставі закону „Про соціальний захист громадян України” не для всіх дітей війни, а для, лише для дітей війни інвалідів. Звичайно, це обмежує можливості, обмежено можливостями Державного бюджету, але, тим не менше, це не виправдовує цю ситуацію.

Я хотів би ще раз наголосити на тому, що комітет більш скрупульозно розгляне всі проблеми, які передбачені законом „Про Державний бюджет”, і офіційне рішення, свої пропозиції щодо цього подасть після 26 вересня. Але я при цьому хотів би ще раз наголосити, що ми дуже принципово розглянемо ці питання, які будуть стосуватися проблем соціального захисту громадян України, в першу чергу найбільш знедолених категорій наших громадян: пенсіонерів, ветеранів, інвалідів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Мірошниченко. Який комітет? З питань правосуддя. Будь ласка.

11:56:31

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні колеги, шановні виборці, шановні представники уряду України, Комітет Верховної Ради з питань правосуддя двічі розглядав стан фінансування судової системи в Україні. Ми ґрунтовно аналізували, причому, вчора на засіданні нашого комітету були присутні і представники суддівського корпусу, з Верховного Суду були представники, з Вищої ради юстиції, з Вищої кваліфікаційної комісії. Ми аналізували, розробляли, дивилися. І як висновок, можу сказати наступне. Стан фінансування недостатній.

Наш комітет буде готувати відповідні пропозиції до бюджету 2007 року з тим, щоб усунути ті недоліки, які існують в діючій системі фінансування і в тій, яка пропонується в проекті бюджету на 2007 рік.

Разом з тим хочу звернути увагу уряд у і особисто Миколи Яновича на той факт, що суддівська громада стурбована тим, що в проекті бюджету не передбачається виконання 43 і 44 статті закону „Про статус суддів”, де йдеться про виплати вихідної допомоги, визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання тощо.

І як було нам повідомлено нашим головою комітету Сергієм Васильовичем Ківаловим, що вчора відбулася зустріч з Прем’єр-міністром і суддів, і його як голови комітету, і відповідно Прем’єр-міністр сказав, що ця недоречність буде усунута. Ми дуже сподіваємося, що це так і буде.

Тепер я хотів би висловити вже свою точку зору з приводу того, що відбувається. Шановні колеги, я хотів би звернути вашу увагу на той етап бюджетного процесу, який ми зараз переживаємо. І тут я хотів би підтримати Голову Верховної Ради Олександра Олександровича Мороза, оскільки зараз ми приймаємо бюджет до розгляду. І ми не маємо права його не прийняти, якщо він відповідає формальним ознакам. По-перше, документ підготовлений відповідно до Бюджетного кодексу, відповідно до бюджетної резолюції і він поданий вчасно. У нас немає права відхилити за цими ознаками. Мало того, шановні колеги, відхиливши зараз цей документ, ми позбавляємо себе можливості працювати і вдосконалювати його. А якщо ми зараз приймаємо до розгляду, всі наші пропозиції ми можемо до першого читання врахувати і тут є можливість співпрацювати і опозиції, і фракціям більшості. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко від комітету якого? Хвилиночку, почекайте. Почекайте, не спішіть. Ляшко буде виступати від Регламентного комітету після перерви. Спасибі. Оголошується перерви до 12.30.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будем продовжувати засідання. Обговорення проекту Державного бюджету на 2007 рік.

Судді – це добре, але ми не можемо переривати розгляду питання. Закінчимо з бюджетом, дійдем і до суддів. Будь ласка, записаний, Олег Ляшко від Комітету з питань регламенту. Наступний Борщевський.

12:31:23

ЛЯШКО О.В.

Шановні громадяни України! Ось головні елементи проекту державного бюджету, які вам потрібно знати.

16 статей проекту Державного бюджету на цей рік передбачають збільшення податкового тиску на підприємців. Державний борг України зросте за один рік більш ніж на 5 млрд. грн. Через повернення вільних економічних зон втрати державного бюджету в 2007 році приблизно складуть 7 млрд. грн. Заплановане збільшення в три рази мита на імпорт нафтопродуктів викличе неминуче зростання цін на бензин та дизельне паливо.

На 2007 рік заплановано зростання зарплати лише на 7,9 відсотків. В той час, як комунальні платежі ростуть у два-три рази.

В наступному році уряд планує зменшити розмір пенсій для пенсіонерів, які ще працюють. Зупинено дію закон про соціальний захист дітей війни – щодо підвищення пенсій на 30 відсотків.

Відміняються пільги за комунальні послуги учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, інвалідам та учасникам війни.

Фактично ліквідовано статтю 57 Закону України про освіту – в 4 рази зменшена сума виплати заборгованості працівникам освіти.

Натомість на обслуговування діяльності Кабінету Міністрів в бюджеті передбачено збільшення видатків на 46,9 відсотка в порівнянні з 2006 роком. А для Фінансово-господарського департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів запропоновано просто рекордно вражаючий приріст видатків – на 120 відсотків, у порівнянні з нинішнім роком! Це на житло, їжу, літаки для урядовців і таке інше.

Крім того, у той же час у проекті бюджету 2007 року пропонується суттєво скоротити видатки на утримання Верховної Ради. Це можна було б вітати, якби уряд пропонував скоротити видатки на фінансування програм соціального захисту народних депутатів, так звані, пільги. Однак, уряд пропонує скоротити фінансування законотворчої діяльності Верховної Ради, що негативно вплине на роботу парламенту і провокує поглиблення корупції серед депутатського корпусу.

Останнє У проекті бюджету пропонується змінити чи зупинити дію восьмидесяти дев’яти положень інших законів, що заборонено статтю 22 Конституції та Бюджетним кодексом України.

У зв’язку з цим пропонується проект Державного бюджету на наступний рік, який ми сьогодні розглядаємо, відхилити і направити на повторне представлення у передбачений законом термін. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борщевський від якого комітету? Я взагалі його не бачу. Одарченко передає Томенку Миколі слово. За ним Бульба.

12:34:22

ТОМЕНКО М.В.

Микола Томенко, голова Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму.

Шановні колеги! Я хочу поінформувати про рішення нашого комітету в частині редагування і змін, які стосуються того напрямку яким займається наш комітет.

Перша надзвичайно важлива проблема стосується програми молодіжного кредитування. І ми стурбовані ситуацією, що серйозно зменшена кількість коштів на реалізацію цього проекту, зменшено до 30 мільйонів гривень, фактично це означає, що, якщо не буде переглянута ця цифра, ця програма іде нанівець тим більше, що сума коштів закладена на компенсацію виплати відсотків є недостатня, щоб хоча би покрити відсотки тих молодих сімей, які взяли кредити на наступний рік. Отже, ми дали чіткі пропозиції, я думаю, що уряд це врахує.

Друга проблема пов’язана з діяльністю оздоровчих спортивних закладів. На сьогоднішній день ситуація виглядає наступним чином. Фактично кожний рік іде закриття цих закладів і одним із засобів врятування цих заходів – це виконання норми попередніх бюджетів і фактично норми закону про те, щоби при платі на землю до цих спортивних закладів підходили диференційовано, і вони не платили як торгові точки чи ресторани, а коли спортивний заклад використовується за цільовим призначенням, відповідним чином місцева влада повинна на це реагувати. Тому ми внесли і таку пропозицію.

Третя позиція стосується упорядкування оподаткування надання туристичних і санаторно-курортних послуг. Це теж принципова позиція, оскільки ми і далі опосередковано стимулюємо фірми, які вивозять наших людей в Єгипет чи Туреччину, і далі продовжуємо економічно давити на санаторії, курорти, туризм, який знаходиться в Україні.

Дуже важлива тема, яку ми хотіли б, щоб уряд на неї відреагував, стосується все-таки розподілу фінансування в частині фізкультури і спорту. Ми переконані, що спорт високих досягнень чи професійний спорт повинен фінансуватися напрямку на Національний олімпійський комітет, і ми внесли таку пропозицію. А все, що стосується масового спорту, фізкультури, хай фінансується через Міністерство молоді, сім'ї і спорту.

Низка інших пропозицій надійшла теж від нашого комітету. І насамкінець від себе як народного депутата хотів би сказати, що мене стурбував вчора проект Закону про Кабінет Міністрів, оскільки склалося так, що в цьому законі багато норм суперечать ідеології бюджету: скажімо, в бюджеті зменшуються пільги пенсіонерам, а там передбачається 70 відсотків пенсій для міністрів.

Ми говоримо про зняття преференцій, а в Законі про Кабінет Міністрів передбачається, що Прем`єр-міністр матиме статус недоторканості, що суперечить Конституції. Тому я хотів би, щоб ми тут були коректні в усіх документах, які подає уряд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олег Білорус. Бульби я не бачу від Комітету в закордонних справах. Наступний Калетнік передає Харі.

12:37:49

БІЛОРУС О.Г.

Шановні депутати, шановні громадяни, я уповноважений Комітетом закордонних справ доповісти вам про ситуацію з бюджетним фінансуванням зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності.

Вчора на спеціальному засіданні наш комітет детально розлянув проект бюджету за участю керівництва Міністерства закордонних справ. На комітеті відзначалося, що Україна знаходиться на особливому етапі розвитку своїх міжнародних зв`язків коли ще ні система, ні структура зв`язків, ні рівень ефективності не можуть нікого задовольнять, коли ще ми не маємо ні довгострокової стратегії, зовнішньополітичної, зовнішньоекономічної діяльності, коли ще ми не маєм і відповідних доктрин економічної, енергетичної, безпекової дипломатії. Відзначалося також і те, що, якщо у 20-му столітті зовнішня політика обслуговувала внутрішню політику, то в глобалізованому світі 21-го століття зовнішня політика буде корінним, а може й визначальним чином впливать на внутрішній і внутрінаціональний розвиток і тому кожна держава інвестує великі кошти для розвитку дипломатичної системи.

З цієї точки зору представлений проект бюджету не витримує жодної критики. Провідні держави світу інвестують зовнішньоекономічну і зовнішньополітичну діяльність 3-4 відсотки доходної частини бюджету. У нас лише менше половину проценту. Більше того, на 2007 рік намічено реальне зменшення бюджетних асигнувань на виконання цих завдань. Крім того, нас не може не турбувати, що реальний відкритий і прихований дефіцит бюджету складає більше, як 27 мільярдів гривен, а не 15, хоч і 15 багато. І тому ми прийняли рішення направити наші пропозиції, подання до бюджетного комітету з обгрунтуванням конкретних пропозицій.

Комітет вимагає, щоби в бюджеті на наступний рік асигнування для Міністерства закордонних справ були збільшені на 75 мільйонів гривень, або приблизно на 10 відсотків. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хара виступає від комітету.

12:41:03

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, ну, надо понимать, что еще ни один проект бюджета не вызвал восторга в этом зале. Я уже третий созыв – и все они были попервах получали оценку, ну, как максимум из трех букв.

Комитет по вопросам социальной политики и труду только сегодня рассматривает на своем заседании проект бюджета, но уже сегодня можно сделать кое-какие выводы.

По понятным причинам, у нынешнего Кабинета Министров практически не было времени для нормальной, спокойной работы над проектом. Второе: экономическая база для формирования бюджета более чем плачевная. Колоссальный дефицит действующего бюджета, быстро «съели» «Криворожсталь» - и перешли на голодный паек. Семь миллиардов дефицита бюджета пенсионного, о котором так радеют оппозиция уже приводит к задержкам выплаты пенсий. Цены на газ, электроэнергию и тому подобное при деятельности предыдущих кабинетов министров тоже ложился очень тяжелой основой для решения проблем бюджета. И по таким вопросам можно плакаться бесконечно. Но, несмотря на это, основа проекта бюджета – меры для развития страны. Проект содержит очень много новаций, которые вытянут Украину из трясины неудач, которые преследуют нас последние годы. Но положительные результаты по многим позициям не могут проявиться немедленно – нужно для этого время. Но есть в проекте, особенно в социальной части, мягко говоря, сомнительные положения. Лично у меня создается такое впечатление, что в проекте остались новации Виктора Михайловича Пинзеныка. Он уже многое внедрил в жизнь, работая в ушедшем Кабинете Министров, и его наследие перешло в проект бюджета 2007 года. Наш комитет не потерпит продолжения этих новаций в бюджете в 2007 году, а именно: вмешательство в деятельность фондов социального страхования. Вообще нужно понимать: если мы, Верховная Рада, цивилизованные, должны понимать, что фонды социального страхования – это самоуправляемые фонды на основе управления тремя сторонами, социальное партнерство. Мы нарушаем законы, нарушаем идеологию этого управления. Пресловутая помощь на рождение ребенка, вот скажем, по прошлым нашим периодам, о которой мы тоже плачемся, 700 миллионов взяли в Фонде социального страхования в бюджете, обещали чуть 150 миллионов вернуть из госбюджета – так и не вернули. И желание продолжить эту практику у нынешнего Кабинета Министров. Или они просто эту строчку не читали.

Второе, лишается застрахованный наемный работник оздоровления в саноторно-курортном учреждении. Правительство Пинзеныка уже отменило бесплатные путевки для неимущих, и нынешний проект предлагает: льготные путевки десятипроцентные, вдумайтесь, выдавать лицам, зарплата которых меньше уровня обеспечения прожиточного минимума, а это 121 гривна. Какой умный человек мог написать такую меру?

Или больничные, ограничение по 30 дням, или размер социальной помощи от уровня, не прожиточный уровень, как это требует, а право на налоговую льготу, то есть не 505 гривен, а 200, или налог на землю для детских оздоровительных лагерей и так далее.

Это все плохо, но исправимо. Ресурс у проекта хороший и нужно его использовать. Преодолевает тот, кто двигается, я предлагаю двигаться.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Радовець передає Сивульському прошу, від комітету з євроінтеграції. Сивульський Микола Іванович, прошу.

12:44:42

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Шановний голово, шановні народні депутати, вчора наш комітет розглядав це питання і розглядав саме з позицій, передбачених в Бюджетному кодексі. Чи повинні ми прийняти до розгляду цей документ, чи відхилити? При обговоренні цього питання ми дійшли висновку, не дивлячись на те, що там були присутні представники всіх політичних сил, що його необхідно відхилити. Чому?

Перше, якщо ми подивимося статтю 38, то там передбачено, що крім проекту бюджету подається ряд документів. І з’ясувалося, що група документів не подана. І мова іде не про формальні речі, шановні колеги.

Не подані документи передбачені пунктом „г”, частини першої. Пункту першого. Що це таке? Це все, що визначає відносини державного бюджету з місцевим бюджетом. А питань тут надзвичайно багато.

Тому що коли ми на 28% збільшуємо видатки місцевих бюджетів при рості Фонду заробітної плати на 19, то вибачте, як це може бути? Це що, ми знову накачуємо повітря в місцеві бюджети? І перевірити ці цифри неможливо, тому що не подали документів.

Тому ця річ зовсім неформальна, вона позбавляє нас як народних депутатів можливості перевірити бюджет і працювати над ним.

Наступний момент, який вже не стільки формальний, скільки суттєвий. Ряд положень проекту Закону протирічить Конституції. Дуже багато тут вже попередників виступали і звертали увагу на те, що є 22-га стаття Конституції, яка вимагає, щоб Кабінетом Міністрів діяв у межах, визначених законом і Конституцію. Бюджетний кодекс не передбачає внесення, зупинення законом про бюджет соціальних пільг. Ну, навіщо це робити в черговий раз, невже урок бюджету 2003 і 2004 не пішов нам на користь?

Конституційний Суд вже скасував обмеження пільг громадянам, які були введені Законом про бюджет. Чому ми в черговий раз на ці граблі наступаємо? Не можна ці пільги обмежувати.

І саме головне, ми в цьому бюджеті не використовуємо ті моменти, які дозволяє нам чинне законодавство. При такій напрузі виконання Державного бюджету акумуляції доходів ми не використовуємо можливостей, які нам відкриває чинне законодавство, не передбачили коштів на транскордонне співробітництво. Згідно закону, якщо ми вложимо туди 10 мільйонів, Євросоюз нам для розвитку прикордонних областей дасть 10 мільйонів євро. Це суттєве джерело, яке просто падає в руки. Його треба тільки взяти, проявивши відповідну державну мудрість.

Цей бюджет, шановні колеги, ми можемо характеризувати як бюджет зростання бідності. Це не шлях до Європи.

На 7% зростає доля бідних в Україні, до 68% за європейськими стандартами. Цей бюджет необхідно відхилити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. … Від якого комітету виступаєте?

Чекайте…

___________________. Шановні українці!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вимкніть мікрофон, будь ласка. Від цього комітету вже була доповідь. Будь ласка, сідайте на місце.

Я прошу, сідайте.

Цушко, ви від якого комітету? Уже було від... Банківської діяльності уже хтось виступав? Григорович, прошу.

Я прошу вас, шановні народні депутати. Я прошу. Я ще раз кажу, від соціальної політики виступав голова комітету. Прошу. Я прошу ще раз. Хара виступав тільки що від комітету Василь Георгійович. Та при чому тут партійна лінія? Я називаю, хто записався, і він говорить від якого комітету. Прошу вас, сідайте, будь ласка. Ви зараз запишетеся від депутатів і виступите як депутат. Будь ласка, Григорович.

12:49:22

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, перший заступник Комітету з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, шановна українська громадо. Комітет з питань охорони здоров’я, материнства і дитинства ретельно розглянув поданий проект бюджету і хоче відмітити наступні речі.

У проекті бюджету на 2007 рік пропонується виділити 3,4 відсотка ВВП на потреби медичної галузі. Нагадую, що нормою, яка не призводить до стагнації медичної галузі у Європі вважається не менше 5 відсотків ВВП. Одночасно відмічаю, що це на 0,1 відсотка ВВП більше, аніж було у попередньому році. У текучому році – 3,3 відсотка ВВП.

Одночасно хочу наголосити ще на одному позитиві, який вказує про те, що на душу населення буде виділятися у бюджеті на наступний рік 427 гривень проти 356, які мали місце у цьому році. І це оправдано. Є ріст на енергоносії, є ріст цін. І така цифра, очевидно, повинна бути підвищена. Ще одним позитивом, як на нас, є той факт, що закладається у проекті бюджету 20 мільйонів гривень на кошторис міністерства охорони здоров’я на основі зворотного кредиту для запровадження загальнообов’язкового державного медичного соціального страхування.

Але на цьому позитивні моменти закінчуються і я повинна перейти до тих, які, безумовно, турбують 1мільйон 300 тисяч медичної громадськості в Україні. Шановні колеги, багато років поспіль виділення недостатньої кількості коштів і неефективне використання цих коштів дало свої наслідки. Але, тим не менше, ми сьогодні є свідком надзвичайно великої несправедливості, диспропорції, яка стосується медичних працівників. Судіть самі, середньостатистична зарплата в промисловості 1200 гривень, в економічній сфері – понад тисячу гривень, в освіті – майже 900 гривень, в системі охорони здоров’я – 690 гривень. І всі надбавки, втілення Єдиної тарифної сітки, яке сьогодні навіть почалося у оплачуванні роботи працівників освіти, на превеликий жаль, в системі охорони здоров’я відсутні.

Тому Комітет охорони здоров’я пропонує на медичні програми, які я тут не буду перелічувати, а також на збільшення зарплати медпрацівникам відповідно з працівниками освіти виділити додатково 6,1 мільярда гривень. І ми вважаємо, що невтілення цих показників, а ми додаємо до бюджетного комітету, дає нам підстави пропонувати повернути бюджет на повторне перше читання.

І буквально останнє від себе. Ми будемо судити згодом, який це бюджет, який уряд, але…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я тільки, Лілія Степанівна, хочу сказати, ми не розглядаємо питання у першому читанні. Ваша пропозиція на повторне перше… Ми розглядаємо питання про прийняття до розгляду цього бюджету Верховної Ради або нерозгляду, або відхилення.

Ті, хто записався від комітетів і фракцій, виступили. У нас якраз Регламентом передбачено 17 хвилини. Секундочку, запишіться на індивідуальні виступи, а потім попаде вам і будете виступати. Ну, будь ласка. Я ще раз прошу, записуйтеся, будь ласка, бо я не можу так давати, у мене на моніторі немає записів. Прошу. Запишіться на виступ.

Яворівський. Немає Яворівського. Олійник. Не бачу. Є Олійник, прошу. Олійник. Яворівський має слово, прошу.

12:53:54

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський – голова Комітету з питань культури і виступаю до речі, від імені комітету. Тому поза політикою будь-якою. Тільки про дуже конкретні справи.

Хочу назвати одну ключову фразу поляка Єжи Лєца, який сказав „рука, в яку втиснуто милостиню, уже в кулак згорнутися не може”. І друга фраза, „навіть з мрії можна зварити варення, якщо до нього додати цукру і вишень”. Мені легко говорити про сегмент культурний у нашому бюджеті, тому що цього сегменту фактично, в бюджеті немає. Міністерство культури, виконавча влада, просто переписали під копірку з періоду мезозойської ери всі оті витрати на культуру, які є. Я дуже радий, мені приємно про це сказати, у нас є домовленість з Миколою Яновичем на представленні, коли головам комітетів він представляв бюджет про те, що комітету дозволено, доручено фактично, переглянути повністю весь цей бюджет, модернізувати його, викинути з нього ті гнізда, через які просто прокачуються ці жалюгідні кошти на різні речі, які до культури фактично, не мають жодного відношення. Ми це зробимо, Микола Янович. Ми утворили робочу групу, в яку входить міністр культури, представники нашого комітету, представники Міністерства фінансів. Ми переглянемо і ще раз кажу, повикидаємо всі ті рудименти з бозна-яких часів.

Але я хочу вам нагадати про те, що Кабмін, його господарчий відділ, а я повторюю, що кожне міністерство має ще свій бюджет на кадри, на заробітні плати виділено в бюджеті 1,8 млрд. Це, власне кажучи, управління справами. Я хочу сказати про те, що і Секретаріат Президента нашого, це в основному ті допоміжні служби, які є, теж 1,8 млрд. виділено. Верховна Рада наша, ви знаєте, - 0,6 млрд. На культуру! Я ще раз кажу, на Секретаріат Президента – 1,8. На всю українську культуру виділено 0,8 млрд. всього-на-всього. Це бюджет, Микола Янович, Сербії, яка менша від України разів десь в 15-16 всього-на-всього.

Через те, щоби не бути голослівним, я хочу зразу сказати, бо постане питання: „Хочете додати до культури, скажіть, звідки взяти”. Так я хочу і сказати, ну, я не кажу про те, що забули вставити комітети з шевченківських премій, я не кажу про те, що забули вставити „Арсенал”, про те, що забули вставити пам’ятник про голодомор, але ми це зробимо обов’язково. І підтримайте нас.

Через те я вважаю, ви подивіться, на утримання лісу і мисливських господарств у Кабінеті Міністрів – 2,8 млн. Так само – на утримання угідь Секретаріату Президента – біля 3 мільйонів. Ми подамо вам конкретні пропозиції відки взяти. І я переконаний, що ми хоч трішечки покращимо оцей наш культурний сегмент. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітенко. Будь ласка, Сербін.

12:57:13

СЕРБІН Ю.С.

Комітет, шановні колеги, комітет попередньо розглядав бюджет, але не приймав ще рішення. Тому я виступаю особисто від себе. І хочу зробити такі зауваження до бюджету.

Перше. Тарифна політика, яка хвилює …як комітет житлово-комунального господарства. Субсидії для населення України передбачені в розмірі 1 млрд. грн. По наших розрахунках, при такому підвищенні, це 8,5 млрд. грн. додатково потрібно субсидій для населення. Інакше це буде просто обман нашого народу. Це перше зауваження.

Друге зауваження. Ми будем казать так, як я професіональний, будівельники, задоволені тими сумами, які виділені зараз на розвиток програм і по збереженню пам’яток культури, і по іншим будівничним програмам. Але немає серйозного механізму, яким чином функції від Міноборони та від інших міністерств будуть передаватися Мінбуду з тим, щоб вони обов’язково були виконані. Цей механізм повинен бути або продуманий Мінбудом, шановним паном Рибаком, або продуманий і прописаний у бюджеті.

Слідуючі зауваження до бюджету. У бюджеті немає механізму, як ми будемо створювати нові тарифи на житлово-комунальні послуги. Бо зараз медика створення тарифів залишилися минула, вона складається в базу ті витрати, які зараз і немає ніякого стимулювання підприємств житлово-комунального господарства та підприємств, які є джерелами теплопостачання та водопостачання для того, щоб це стимулювало їх на енергозбереження і інше, хоч методики такі є, але ми не заклали в розробках, немає розшифровки до цього, і ми не знаємо чи буде змінене методика витрачання цих тарифів, а їх можна зменшити.

Оце основні зауваження комітету. Ми сьогодні розглядаємо це питання і остаточно наше рішення буде надане на початку слідуючого тижня.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Замість Забзалюка виступає Портнов.

12:59:49

ПОРТНОВ А.В.

Андрій Портнов, фракція Блоку Юлії Тимошенко.

Шановні народні депутати України! Проектом Державного бюджету України на 2007 рік продовжено практику хронічного недофінансування органів судової влади. Бюджетні запити головних розпорядників бюджетних коштів судової системи не знайшли за потрібне врахувати. І причини не в недостатності фінансових ресурсів. На 2007 рік планується збільшення доходів Державного бюджету на 11,8 мільярдів гривень - 9,4 відсотків відносно рівня 2006. Між тим видатки на утримання судової влади збільшено лише на нуль цілих чотири сотих мільярда гривень, тобто 2,2 відсотка. За розрахунками Державної судової адміністрації України поточні видатки судів загальної юрисдикції планується забезпечити лише на 61 відсоток. Додатково необхідно 1,1 млрд. гривень. Не забезпечено навіть виплату заробітної плати на 280 млн. гривень. Соціальних виплат на 27 млн. гривень. Безпосереднього здійснення правосуддя – 170 млн. гривень. Це і придбання канцелярського приладдя, мантій та суддівських знаків, видатки на транспортні послуги, поточний ремонт і обладнання судів, послуги зв'язку, охорона приміщень судів. А видатки розвитку практично взагалі не планується фінансувати.

У проекті Держбюджету-2007 не забезпечено створення системи адміністративних судів, які повинні були функціонувати уже з вересня 2006 року: фінансування судової влади за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України, зокрема надходжень від судового збору, як це передбачено концепцією удосконалення судівництва, на повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуючих технічних засобів, як цього вимагають вимоги Цивільно-процесуального кодексу і Кодексу адміністративного судочинна, на здійснення комп'ютеризації в судах із забезпеченням переходу до електронного діловодства. Внесення всіх судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень, як це передбачено вимогами закону.

І це мова вже іде про якість і прозорість правосуддя, доступ громадян до судових рішень, єдність судової практики. Бюджетний запит Верховного Суду України враховано лише на 38,7 відсотки. Зокрема необхідні додаткові кошти на заробітну плату, щомісячне грошове утримання, виплату вихідної допомоги, забезпечення суддів житлом та реконструкцію будинку Верховного Суду України – понад 30 млн. гривень.

Крім того, проектом Державного бюджету передбачається зупинити на 2007 рік цілий ряд соціальних виплат для суддів: зокрема, це і виплата вихідної допомоги суддям, які пішли у відставку, довічного грошового утримання і таке інше.

Таким чином, сьогодні можна констатувати, що в державі практично відсутня політична воля по формуванню в країні дійсно незалежної судової гілки влади. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово замість Ярослава Кендзьора надається Бондару Олександру Миколайовичу, будь ласка.

13:02:57

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, група „Собор”, фракція "Наша Україна".

Шановний Олександр Олександрович! Шановні народні депутати!

Я торкнусь тільки аспектів доходів від приватизації. 9 мільярдів гривень заплановано на цей рік. Це при тому, що в цьому році перераховано 180 мільйонів, що складає 8,7 відсотка. Про яку реальність цього показника можна говорити, якщо ситуація на сьогоднішній день така. З дивідендами інша ситуація. 2005 рік – 1,7 мільярдів було виконано, 2006 – 450, на 2007 ставлять 250. при тому, що жоден об`єкт, який… нараховуються дивіденди за ці роки не планується продавати. Значить, дивіденди залишаються у підприємств і це теж питання, яке треба визначити.

Реалізація майна Збройних сил. 760 мільйонів покладається на Фонд державного майна. При тому завданню, яке він виконує в цьому році, це теж дуже проблематично.

Переліки об`єктів, які даються на виконання цієї норми. Да, там 470 об`єктів, але я як фахівець з багаторічним досвідом роботи в приватизації знаю, що це все неліквіди, які роками не може продати Фонд державного майна України і навіть 4 мільярди, які по номіналу, це не виконає. Значить, Кабінет Міністрів планує продати інші об`єкти для забезпечення 10 мільярдів, але про це треба відверто сказати депутатам і внести їх в перелік.

Що стосується об`єктів, які вилучаються для приватизації. Я думаю, що під 10 мільярдів можна було б вилучити щось суттєве, ніж поліграфічну галузь і державні друкарні, які ніяких суттєвих надходжень не дадуть, але викличуть дуже великий соціально-політичний резонанс.

Тепер стаття, про яку вже згадувалось, про переукладання всіх. Уявіть собі, всіх договорів оренди на Україні за 2 місяці, крім бюджетних установ. Як Кабінет Міністрів спробує виконати цю норму, якщо навіть нема цифри яка кількість договорів оренди укладена на 1 січня 2007 року? Це норма абсолютно нереальна, вона викличе обурення у орендодавців і головне, що більшість цих об`єктів буде розглядатися в суді, тому що вона буде протирічити Цивільному кодексу.

Можна перерахувати ще багато питань в питаннях оренди, приватизації і дивідендів, я думаю, що депутати при всьому бажанні не зможуть доопрацювати ці норми. Вони можуть доопрацьовані бути тільки Кабінетом Міністрів.

Тому я вважаю, що цей проект бюджету треба відправити на доопрацювання в Кабінет Міністрів . Депутати з цим завданням справитися самостійно не зможуть. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Волга, будете виступати. Білорус уже виступав. Кальченко, прошу.

Кальченко.

13:06:19

КАЛЬЧЕНКО В.М.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, шановний уряд України! Комітет з питань екологічної політики і природокористування та захисту населення від Чорнобильської катастрофи уважно розглянув проект бюджету на 2007 рік. І відразу хочемо сказати, що, крім того, що тут порушуються дуже багато законів, не виконується навіть та Бюджетна резолюція, яка була прийнята уже нами тут, в сесійній залі. Це стосується, по-перше, питань системи медичного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, це стосується реабілітації забруднених територій і так далі.

Окремо хотів би сказати про те, що державні програми, що стосуються захисту населення і людей, абсолютно не реалізуються.

Хочу звернутися, Андрій Петрович Клюєв, до вас. Андрій Петрович, хочу звернутися до вас. Ви вчора повернулися з тяжкої трагедії, я сам неодноразово бував на них. Ви – голова Комісії з питань надзвичайних ситуацій, екологічного захисту всієї нашої держави. Подивіться: вам в бюджеті не залишили жодних важелів, щоб ви могли приймати правильні рішення, як це було останні п’ять років. Інформаційно-аналітична система, як і в самі бідні часи, вона створювалася і розвивалася, урядова система, запланували всього на всього один мільйон. Я хочу всім нагадати, що у нас 16 тисяч потенційно небезпечних об’єктів, із них ми можемо реагувати сьогодні тільки на 1,5. Ми приречені з вами не рятувати людей, а їздити тільки їх хоронити, якщо ми не зробимо кардинальні зміни.

І ще одне, тут уже була така думка, дивіться Україна прийняла рішення про те, що 5 мільйонів євро треба віддати в Фонд ядерної безпеки. Я зустрічався з Банком розвитку і реконструкції, вони сьогодні обіцяють дати під об’єкти в перш чергу під СВЯП (сховище відпрацьованого ядерного палива) більше ста мільйонів євро. Ми сьогодні робимо дві незрозумілі речі. Мені здається, що ми позоримо Україну, що не можемо вирішити такі копійки.

І друге, безглуздо, що ми відмовляємося від тих коштів, які у нас повинні бути. Хочу сказати: ще десятки проблем: хімічна зброя, яка лежить у водах Севастополя, ми взагалі нічого не робимо. По іншій проблематиці, я просив би зверніться, відверто хочу сказати, що такий Закон - це зневага до людей України, яких треба рятувати від потенційно небезпечної загрози. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сушкевич є? З місця, прошу.

13:09:28

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую, Олександр Олександрович.

Шановні колеги, шановні члени уряду, ви знаєте, я хотів би звернути увагу на, на жаль, сумну традицію всіх попередніх Законів про Державний бюджет, але які потім звільнялися від цих традицій. Відносно того, що торкається призупини, або зміни дії соціальних законів, які працюють сьогодні в Україні. І в цьому варіанті, і в цих сумних традиціях абсолютно ексклюзивний негативний момент, грає 40 стаття проекту Державного бюджету, яка, ну, ви знаєте, безпрецедентний характер має з точки зору соціального законодавства України.

Вона визначає, що порядок надання пільг, компенсацій, гарантій, в тому числі, державних соціальних гарантій, соціальних допомог, допомог сім’ям з дітьми та інших соціальних виплат, я підкреслюю, всіх абсолютно варіантів соціальної підтримки населення в Україні, та визначення їх розміру, знову ж підкреслюю, норми є прямої дії, вони також будуть регулюватися і встановлюватися Кабінетом Міністрів України в наступному році.

Практично, це вирішує питання, до Кабінет Міністрів має право повністю, по суті, соціального законодавства по всім статтям законів України, які мають соціальний характер, змінюватися так, як це буде визначено постановою Кабінету Міністрів.

Ну, такого не може бути в Законі про Державний бюджет навіть у тому варіанті традицій, які інколи були пов’язані, коли призупинялися деякі статті соціальних законів. Тут йде вже глобалізація питань, пов’язаних з регулюванням соціальними законами всіх, я підкреслюю, соціальних законів, пов’язаних з розмір соціальних допомог, соціальних гарантій і пільг, компенсацій і так далі. Я вважаю, що, безумовно, потрібно вилучити цю статтю.

Не можемо звернути ще на один надзвичайно суттєвий момент, по якому до мене зараз звернулися багато громадських організацій інвалідів, центрів реабілітації, санаторіїв і так далі: жоден уряд, жодне скликання Верховної Ради не замахнулось на ліквідацію пільг податкових по відношенню до підприємств громадських організацій інвалідів, до громадських організацій інвалідів і так далі. На жаль, в проекті Державного бюджету виписано про практичну ліквідацію пільг по землі. Воно передається, рішення по пільгам по землі, передається на місцеві бюджети.

Враховуючи ситуацію, про яку сьогодні говорилося на засіданні Верховної Ради, що, практично, сьогодні механізм формування місцевих бюджетів не виписано, і адекватність їх розміру тому, що торкається питань, пов’язаних з фінансуванням проблем місцевих…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми завершили обговорення цього питання. Микола Янович, заключне слово, прошу. Доповідач робить.

Я попросив би депутатів, коли приходять сюди представники Кабінету Міністрів, то не створювати чергу для прийому. Щоб представник уряду міг послухати, про що йде розмова у сесійному залі. Я це так авансом кажу. Бо тоді втрачає сенс запрошувати сюди людей. Це ж сяде чоловік, у нього купа проблем, він прийшов прозвітувати перед Верховною Радою або послухати думку, йому у вуха зараз вкладають: оце в тому об’єкті не вистачає стільки-то грошей, треба вирішити – і він не знає, чого він прийшов сюди. Не підходьте до уряду, до членів Кабінету Міністрів тоді, коли слухаються ті питання, що стосуються Кабінету Міністрів. Я прошу вас. Будь ласка.

АЗАРОВ М.Я. Уважаемый Александр Александрович, уважаемые народные депутаты. До сегодняшнего дня в Украине один министр финансов, с сегодняшнего дня – 450 министров финансов. Потому что на ваше рассмотрение передается проект закона о Государственном бюджете. Каждый из народных депутатов (министр финансов) может подавать предложения и изменять эти предложения, изменять позиции Государственного бюджета.

Однако, я прошу помнить, что после того, как мы примем этот бюджет окончательно, в стране все равно будет один министр финансов, который будет отвечать за сбалансированность, за вариальность бюджета, за выполнение его и за макроэкономические показатели.

Поэтому каждый из вас говорил правильно. А задача наша вместе – все так свести, чтобы по каждому направлению бюджета мы получили оптимальный результат. И в этом самая главная наша с вами задача.

Я коснусь буквально нескольких вещей, которые вызывают серьезный резонанс.

Юлия Владимировна умеет считать. Однако, она умеет считать всегда по-своему. Так вот я зачитаю для всего, всех радиослушателей и, для народных депутатов. Она здесь заявила, что на 2007 год уменьшаются выдатки на Пенсионный фонд, то есть уменьшаются размеры Пенсионного фонда. Это неправда.

В статье бюджета говорится, вернее в пояснительной записке говорится: «Зменшення видаків Державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду на 5,3 миллиарда гривен, а оскільки надходження до Пенсійного фонду забезпечать здійснення виплати пенсій у солідарній системі в повному обсязі з урахуванням збереження і таке інше. Читать надо правильно, Юлія Володимирівна.

А видатки Пенсійного фонду збільшуються аж на 20 мільярдів гривень. Ніякого зменшення пенсій не передбачається. Не надо вводить в оману, а говорити надо тільки правду. І також своє замечание я хотел бы адресовать и многим другим, выступавшим здесь с трибуны.

Можно спорить, больше или меньше, но нельзя говорить, нельзя говорить неправду. Ни о каком прокачивании денег олигархам в бюджете не говориться. Речь идет о том, чтоб поддержать развитие нашей экономики. Как по-другому поддержать, если не предусмотреть в бюджете необходимые средства на техническое перевооружение, модернизацию, то, о чем говорил народный депутат Бронников о том, что мы через 2-3 года останемся без электроэнергии …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити.

АЗАРОВ М.Я. Поэтому я подчеркиваю, да, действительно, мы делаем очень серьезный шаг. Мы в 2 с половиной раза увеличиваем державну підтримку многих отраслей экономики, доводим ее до суммы 26,8 миллиарда гривен. Мы делаем, даем такие умови, чтобы приватный бизнес вложил 100 миллиардов гривен инвестиций …… капитал. В этом залог нашего роста, нашего будущего, если хотите. Мы должны добиться 125 миллиардов, это наша контрольная цифра инвестиций в основной капитал в 2007 году. В 2008 – 200 миллиардов гривен. Только таким образом экономика будет технически перевооружаться и мы пойдем, действительно, в третье тысячелетие. И мы должны все с вами вместе сделать для этого.

И только на этой базе будут расти социальные доходы, социальная защита нашего населения. Только за счет развития экономики.

Я благодарен всем народным депутатам за высказанные предложения, замечания, обоснованную абсолютно критику. Мы сегодня примем с вами вместе решение о создании рабочей группы по подготовке к первому чтению проекта Закона о государственном бюджете. Мы будем с вами до 20 октября, именно 20 октября рассчитывается представление бюджета в первом чтении. Детально, конкретно, обговорювати всі пропозиції, все абсолютно положення бюджету и я глубоко убежден, что мы найдем оптимальное и грамотное решение. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, ми закінчили обговорення цього питання. Я хотів би повернутися до його змісту і формулювання. Ми говоримо про презентацію, представлення парламенту проекту бюджету. І підбиваючи підсумки цього обговорення, я хотів би звернути увагу на кілька моментів.

По-перше. У першому і в наступних виступах йшлося про те, що уряд позитивним є при розгляді цього питання те, що уряд вчасно подав проект бюджету. Давайте нагадаємо про те, коли ми створили уряд, він мав змогу працювати над бюджетом близько одного місяця. Знаючи, що це таке за документ, яка складність виникає перед кожним урядом, який готує цей документ, я думаю, що це справді позитивний факт і його треба мати на увазі. Безперечно, цей факт передбачав і наявність тих недоліків, про які тут говорилося багатьма депутатами і від фракції, і від комітетів, і в індивідуальному порядку.

Позавчора всі голови комітетів і фракцій мали змогу послухати інформацію про зміст, ідеологію документу. Власне, доповідь, яка сьогодні тут прозвучала від уряду і задати питання з приводу тих тем, які цікавили їх, одержавши аргументовані відповіді.

Вчора відбулося засідання Ради безпеки і оборони під головуванням Президента, де розглядалися ці ж питання в контексті найперше оборонної стратегії України і деяких інших напрямків. Також брали участь у цьому обговоренні і представники парламенту.

Я згоден, що багато питань не вирішені, вони в роботі і вимагають негайного вирішення, якщо для того є змога. Частина питань, ну от, наприклад, визначені ціни на газ чи не визначені, приймати бюджет тому, що не визначені ціни на газ, ми вже, здається, минулого року так ставили питання і знову ж були перед фактом. Не ми визначаємо ціни на газ, не від нас це залежить остаточно. І той стабілізаційний фонд, який передбачений у проекті бюджету, саме передбачає нейтралізацію негативів, які при цьому можуть бути, які при цьому можуть виникати. Бо, якщо ми відхилим сьогодні бюджет, умовно кажучи, газ не подешевшає від того. Ви це теж добре розумієте.

Є тут кілька таких моментів, які стосуються нашого Регламенту. Коли ці норми приймалися в Регламенті, то уряд формувався Президентом. І тоді ми використовували такий термін: оце м’яч на тій стороні чи м’яч на цій стороні. А сьогодні ми граємо з одними воротами. М’яч завжди на нашій стороні. Я кажу перш за все про коаліцію. Тому що при будь-якому варіанті, при успіху будуть вважати, що це успіх, хоч ті кола ніхто ніколи хвалить не буде, ви це знаєте, якщо будуть недоліки, то будуть винні і Кабінет Міністрів, і коаліція в парламенті.

Тому, очевидно, норми Регламенту повинні би це враховувати. Бо можна доопрацьовувати бюджет, не прийнявши його в Кабінеті Міністрів. І це відповідальність коаліції. Тобто більшості парламенту. І Кабінету Міністрів чи обговорити його у Верховній Раді, готувати його до першого читання, і це відповідальність парламенту і уряду однакова.

Я в даному випадку не торкаюся теми про закони про пільги і бюджет, про проект бюджету і проект закону, який скорочує деякі видатки, передбачені законами в соціальній сфері. Тому що сума їх перевищує в кілька разів обсяги бюджету, це вже всім загально відомо. Тому так чи інакше змушений уряд, а значить і парламент, робити корекцію у цьому відношенні.

Я поставлю на голосування два проекти документи, два проекти постанови, які внесені на ваш розгляд. Бюджетний комітет пропонує такого змісту документ.

Прийняти проект Закону про Державний бюджет на 2007 рік до розгляду.

Другий пункт. Доручити Голові Верховної Ради для підготовки проекту Закону про Державний бюджет України на 2007 рік до першого читання створити робочу групу з двома співголовами: перший віце-прем’єр-міністр України, міністр фінансів України Азаров та перший заступник Голови Верховної Ради Мартинюк, у складі: Макеєнко, голова Комітету з питань бюджету та три представники від кожної фракції.

Пропонується також, щоби не пізніше, як до вівторка кожен комітет у письмовому виді і кожна фракція у письмовому виді, підкреслюю, на розгляд цієї робочої групи дав свої пропозиції, і щоби можна було з цього приводу провести відповідну роботу, готуючи документ до першого, підкреслюю, читання.

Є другий проект – постанова, який вносить Юлія Тимошенко. Зміст: проект Закону про Державний бюджет України на 2007 рік поданий Кабінетом Міністрів відхилити.

Друге. Кабінету Міністрів у семиденний строк з дня набрання чинності цієї постанови подати до Верховної Ради України проект Закону про Державний бюджет на 2007 рік для його повторного представлення з усіма документами передбаченими Бюджетним кодексом України.

Це документ випливає із норм Регламенту і строк теж передбачений Регламентом – 7 днів для такої справи.

Я перед голосуванням, очевидно зобов’язаний, наполягали дві фракції: „Наша Україна” і Блок Юлії Тимошенко оголосити перерву для оголошення заяви, власне кажучи, для оголошення заяви. Якщо хто хоче з цього приводу висловитися, то, будь ласка, йдіть на трибуну.

Будь ласка, Давимука, прошу.

13:25:15

ДАВИМУКА С.А.

Степан Давимука, Народний Рух України, фракція "Наша Україна".

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, пані і панове! В останні роки в стінах Верховної Ради поширилася практика необ'єктивних обвинувачень, які часто пошурують елементарні норми культури та етики людських відносин. Сьогодні ми були свідками такого виступу представники Партії регіонів щодо Михайла Поживанова.

Це тим більше дивно, що Михайло Поживанов вчора звернувся до голови фракції Партії регіонів у Верховній Раді України пані Раїси Богатирьової такого змісту: „Звернутися до вас мене змусила інформація, представлена в мережі Інтернету інформаційним виданням про мій коментар щодо трагічної загибелі людей на шахті імені Засядька та начебто моїми різкими політичними висловлюваннями та звинуваченнями людей Донеччини та Партії регіонів у трагедії.

Хоч ми з вами належимо до різних і навіть в деяких питаннях непримиримих політичних партій, але ж як люди розуміємо про неможливість на людському горі будувати свою кар'єру. Це аморально. Мені довелось багато часу працювати на Донбасі, я знаю і розумію, який тяжкий шахтарський труд, скільки існує в цьому краї проблем, які необхідно вирішувати всім гілкам влади для недопущення в подальшому такого лиха.

Стурбований тим, що журналісти із певного інтернет-видання, підвищуючи свій рейтинг, намагаються привернути увагу читачів або виконують якісь конкретні замовлення, скористалися в даному випадку горем простих людей. Я поважаю і буду поважати професію журналіста, але кореспонденти інформаційного сайту вже вдруге скандально та непристойно вжили прізвище Михайла Поживанова, яким вигідно. Сплутавши журналістику з обливанням багнюкою та розпалюванням ворожнечі між нашими політичними силами.

Я сподіваюсь, що ви як лідер фракції Партії регіонів в Верховній Раді України, яка найбільш представлена в парламенті саме цим регіонам. Зрозумієте вищесказане та не сприймете спотворений коментар як особисту образу.

З повагою, народний депутат України Поживанов.

З відповідним зверненням він звернувся… з відповідною заявою він звернувся до засобів масової інформації, а також зі співчуттям до пана Єфима Звягільського. Тому в світлі цих документів сьогоднішній виступ представника Партії регіонів виглядає як зумисне, провокаційне.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас, ми не будемо вести з цього приводу дискусії зараз хоч би тому, що, даючи… Почекайте хвилинку! Даючи право на виступ такий я думав, бо в контексті розгляду питання про бюджет. я думав, що це стосуватися буде бюджету. Але прозвучало те, що можна було зробити після прийняття рішення і після остаточного розгляду цього питання.

Для репліки ви слово отримаєте після розгляду питання про бюджет. отримаєте репліку, право на репліку. Я прошу вас. Раїса Василівна.

Я пояснюю ще раз, я не знав, що це буде саме так питання звучати. Ви дасте відповідь. Підготуйтеся зараз, дасте відповідь.

Ви наполягаєте? Ну будь ласка, давайте закриєм питання цим. Богатирьовій 1 хвилина, прошу.

13:29:06

БОГАТИРЬОВА Р.В.

Раїса Богатирьова, фракція „Регіони України”.

Цілком очевидно, що треба перекласти зараз для всіх громадян України заяву, яка пролунала. Мова йде про те, що названий народний депутат, якого начебто неправильно прокоментували засоби масової інформації, саме у такий спосіб вибачається перед всіма громадянами і особливо перед тим краєм, де сьогодні така жалоба і де сьогодні загинули люди. Саме остатки… решта совісті змусила цього народного депутата вибачитися у такий спосіб перед всіма. Ми привернули увагу до тих коментарів не з того, що хотіли провокувати ситуацію, а з того, щоб колись врешті-решт в цьому залі почала панувати мораль, совість і високе звання народного депутата. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз звертаюся до всіх: давайте буде стриманими, коли ми робимо заяви з нагоди трагедії. Бо якщо увійти в роль, не приведи Господи комусь бути в такій ролі, сім’ї, яка понесла втрати, то чи з одного боку, чи з іншого боку заяви, коментарі нічого доброго не несуть цій людини і цій сім’ї. Давайте будемо стриманими, не будемо ми зараз ні засуджувати, ні вітати, ні визначати. Є урядові комісії, які розбираються з суттю справи, і в цьому, і в багатьох інших випадках. Але ще раз прошу: не можна політизувати горе людей. Це просто некоректно з нашого боку. Я просив би, щоб ми до цього мали завжди відповідне ставлення.

А от те, що стосується питання про бюджет, я зобов’язаний оголосити заяву керівника Регламентного комітету Олександра Єфремова. Він висловився так, що комітет не розглядав питання про бюджет, і тому заява депутата, який тут виступав, Олега Ляшка, що це рішення комітету, вона не відповідає дійсності. Це думка Олега, він має право на неї, висловитися. Але не від комітету. Все, я прошу. Якщо, то, будь ласка, розберіться з цим на комітеті.

Отже, переходимо до голосування. Я ще зобов’язаний зробити одне оголошення. У перерві відбулося засідання фракції соціалістів. Вони висловилися так: якщо буде доручення про створення робочої групи і до першого читання будуть враховані зауваження від фракцій і від інших комітетів і фракцій, тоді вони готові підтримати до розгляду це питання. Якщо ні – то тоді будуть голосувати за відхилення.

Пропонується з дорученням, із таким пунктом проголосувати проект постанови.

Тому я ставлю проект Постанови про прийняття до розгляду проекту Закону „Про Державний бюджет” у тому варіанті, який запропонував Макеєнко, голова Бюджетного комітету. Ставлю на голосування.

13:32:45

За-249

Рішення прийнято.

Так, давайте будемо менше емоцій при такому прийнятті. Я також… Почекайте. Я прошу вас. Я …

(Ш у м у з а л і)

Будь ласка, ви хотіли по фракціях, будь ласка, я оголошу по фракціях. Прошу. „Регіони” – 186, "Блок Юлії Тимошенко" – 10, „Наша Україна” – 2, СПУ – 30, комуністів – 21.

Я би хотів сказати, що тут зараз буде, звичайно, коментарів достатньо і це правильно. Кожен має право висловитися і в пресі, і я думаю, що ми джерело, вірніше, основи для того даємо достатньо.

Я тільки хотів би, щоб в Кабінеті Міністрів представники політичної сили голосували приблизно так, як у парламенті. Бо можна у складі Кабінету Міністрів представити фракцію потужно і партію відповідно, і голосувати „за” проект бюджету, бо це внутрішнє питання. А зовні, а зовні, це я до вас звертаюсь, а для людей проголосувати „проти”, щоб показати, що ми захищаємо інші позиції. Давайте ми будемо відповідними. Дякую.

Роблю оголошення: на підставі пункту 4 статті 59 Регламенту Верховної Ради України, інформую, що народні депутати України: Борзих Олександр Іванович, Зубець Михайло Васильович, Зубик Володимир Володимирович і Толстенко Володимир Леонідович, які виключені із складу депутатської фракції "Блоку Юлії Тимошенко", є позафракційними. Це відповідно до нашого Регламенту.

Тепер наступне питання, шановні депутати. У нас до порядку денного включене питання про Закон про державну програму економічного, соціального розвитку України на 2007 рік. У перерві до мене підходили і вранці багато депутатів, представників різних політичних сил і різних комітетів.

Вони, посилаючись на норму Регламенту, яка передбачає час для розгляду цього питання, дати їм такий час, бо це буде поверхове обговорення, якщо ми зараз почнемо розглядати це питання.

Тому є пропозиція перенести розгляд цього питання на наступний сесійний тиждень, щоб усі визначилися щодо нього і перед розглядом бюджету у першому читанні ми мали оцінку цього проекту.

Тому я прошу поставити… Я ставлю на голосування процедурне питання про перенесення розгляду цього питання на наступний сесійний… пленарний тиждень.

Будь ласка, проект Закону України "Про державну програму економічного розвитку”.

13:35:58

За-246

Рішення прийнято.

Ляшко для репліки просить слово. Він має право, я назвав його прізвище. Прошу.

13:36:10

ЛЯШКО О.В.

Шановні колеги! Я хочу повідомити, що мій виступ я узгодив з головою регламентного комітету Олександром Єфремовим. Але виступав я, не стверджував про те, що це – рішення регламентного комітету. Це наше бачення запропонованого бюджету.

Кожен має право висловити, у тому числі і що стосується регламентного комітету – це зменшення видатків на забезпечення законотворчої діяльності Верховної Ради, що погіршить якість роботи парламенту і умови діяльності народних депутатів.

Так що, не потрібно! А то по кулуарах ходять…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це правильно…

ЛЯШКО О.В. У мене є ще час, Сан Санич.

По кулуарах ходять, вибивають собі усякі питання, а вийти на трибуну і щиро сказати про недолугість певних норм бюджету, на це сміливості немає. Так треба бути перед виборцями чесними. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Я прошу вас, давайте так: я не буду називати прізвища, щоб ніхто не брав більше слова для репліки, але хочу сказати, ви одержали слово у секторі обговорення від комітетів, і я перепитував, ви від комітету чи від себе? Висловилися від себе, бо комітет рішення такого не приймав. Вам їх доручить голова комітету, але комітет рішення не приймав - про це мова йде.

Але беремо до уваги. Спокійно. Прошу вас.

Є пропозиція: розглянути питання щодо суддів. І для того переглянути порядок розгляду сьогоднішніх питань. Якщо немає заперечень... Немає заперечень.

Тоді я прошу, Сергій Васильович Ківалов має слово. Прошу. Голова Комітету з питань правосуддя.

13:38:13

КІВАЛОВ С.В.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати. Комітет Верховної Ради з питань правосуддя на своєму засіданні 20 вересня 2006 року розглянув подання виконуючого обов’язки голови Верховного суду України і виконуючого обов’язки голови Вищого господарського суду України про обрання безстроково суддів відповідних судів загальної юрисдикції.

Комітет підтримав подання та рекомендує Верховній Раді України обрати безстроково на посади суддів, зазначених у проекті постанови Верховної Ради України, який зареєстрований і розданий вам.

Пропонується наступний порядок розгляду кандидатур для обрання на посади суддів безстроково. Я зачитую прізвища, зазначеного у проекті постанови судді. Якщо у депутатів є зауваження чи застереження до цього кандидата, тоді ми вилучаємо його із загального списку і повертаємося до його розгляду окремо. Після голосування по кандидатах, до яких немає таких зауважень чи застережень, по таких суддях ми приймаємо рішення по кожному окремо.

Усі судді знаходяться ось тут, у першій ложі. Коли я буду зачитувати прізвище зазначеного у постанові судді, він піднімається з місця, щоб народні депутати могли його побачити. Приймається?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не, щоб побачити, а, щоб задати йому запитання.

КІВАЛОВ С.В. Хорошо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

КІВАЛОВ С.В. Обрати на посади суддів безстроково. Верховного Суду України – Школярова Віктора Федоровича.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі.

КІВАЛОВ С.В. Нема. Щетку Станіслава Олексійовича.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень.

КІВАЛОВ С.В. Апеляційного суду Харківської області – Савченка Ігоря Борисовича, Апеляційного суду Хмельницької області – Леванчука Олексія Миколайовича. О, вибачте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

КІВАЛОВ С.В. Савченка. Леванчука …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу Савосіна включить мікрофон.

КІВАЛОВ С.В. Є запитання до Леванчука.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Савосіна включіть.

ІЗ ЗАЛУ. Сан Саныч, в конце запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, в кінці тоді запитання. Добре.

КІВАЛОВ С.В. Мы его вылучаем из этого списка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вилучається він зараз.

КІВАЛОВ С.В. Апеляційного суду міста Києва Біліч Ірину Михайлівну, Ватрук Валентину Миколаївну, Слободянюк Світлану Василівну, Стрижко Світлану Іванівну, Торгоні Світлану Василівну, Ходака Володимира Ілліча; Місцевого орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області – Горбенко Наталю Вікторівну; Місцевого індустріального районного суду міста Дніпропетровська – Ігнатенко Вікторію Валентинівну; Місцевого володарсько-волинського районного суду Житомирської області – Криніцкого Леоніда Владиславовича; Місцевого ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області – Леміша Олексія Миколайовича; Місцевого мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області – Рижикова Віталія Геннадійовича; Місцевого ленінського районного суду міста Кіровограда – Грицину Валентину Іванівну. Є зауваження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є зауваження.

КІВАЛОВ С.В. Є зауваження. Знімаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі.

КІВАЛОВ С.В. Місцевого Ровенківського, вибачте, міського суду Луганської області Іващенко Володимира Миколайовича.

Місцевого Свердловського міського суду Луганської області Маркову Тетяну Григорівну.

Місцевого Сихівського районного суду міста Львова Головатого Василя Ярославовича.

Місцевого Березнегувацького районного суду Миколаївської області Молчанова Олександра Гавриловича.

Місцевого. Є?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є питання?

КІВАЛОВ С.В. Вилучаємо. Молчанова.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі.

КІВАЛОВ С.В. Місцевого Здолбунівського районного суду Рівенської області Плевака Олега Петровича.

Місцевого Барвінківського районного суду Харківської області Андросова Олександра Миколайовича.

Місцевого Дергачівського районного суду Харківської області Піддубного Романа Миколайовича.

Місцевого Каховського міськрайонного суду Херсонської області Таранцова Сергія Петровича.

Місцевого Борзнянського районного суду Чернігівської області Страшного Олександра Миколайовича.

Місцевого Деснянського районного суду міста Чернігова Стебліну Андрія Вікторовича.

Військового міського суду Черкаського гарнізону Єльцова Віктора Олександровича.

Місцевого господарського суду Львівської області Зварича.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зварич.

КІВАЛОВ С.В. Зварич Оксану Владимировну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, у вас на руках проект постанови 2202. Окрім кандидатур, які згадувалися тут, Ліванчука, Грицину, і Молчанова, я можу ставити на голосування щодо призначення, цей проект постанови щодо обрання суддів. Можна? Я ставлю на голосування цю постанову. Будь ласка.

13:46:03

За-372

Рішення прийнято.

Хай вони посидять, посидьте, поки ми вирішимо питання з решти суддів, потім вернемося.

Ливанчук Олексій Миколайович, Апеляційний суд Хмельницької області хотів задать запитання Савосін Геннадію. Прошу.

КІВАЛОВ С.В. Шановні народні депутати, у мене на окрузі дуже багато є звернень громадян з приводу необ’єктивного розгляду цим судом, яким керує пан Лєванчук, заяв громадян. А відтак я прошу до тих пір, поки я не передам в комітет свої, ті скарги, це питання не розглядати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще хто хоче висловитися? Прізвища я не роз… Надука, Хмельницьк, так? Будь ласка. Я прошу уваги. Включіть мікрофон. Ядуха, так? Хмельницька область. Прошу.

ЯДУХА В.С. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Я живу і працюю у цій Хмельницькій області вже не один рік і знаю дуже добре думку жителів Хмельницької області, не хотів би, щоб якісь особисті тут інтереси або непорозуміння у цім залі панували, Левенчук Олексій Миколайович людина абсолютно політично незаангажована, об’єктивна, має великий професійний досвід, незаперечний авторитет, як людина, як голова Хмельницького апеляційного суду. А тому прошу своїх колег підтримати кандидатуру і проголосувати за те. щоб Леванчука обрати на посаду голови Хмельницького апеляційного суду. Дякую.

КІВАЛОВ С. В. Олександре Олександровичу, комітет підтримує цю кандидатуру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, у вас з цього приводу? То почекайте трохи.

Ландик, будь ласка, Володимир Ландик. То плутається система, тому що думає чи Валентин, чи Володимир. Будь ласка. Володимира.

13:48:35

ЛАНДИК В.І.

Дякую. Я хотів би, може, поправити чи як. От ми депутати вперше получили сьогодні ці надання Ківалова. Є судді, які з нашої території, двоє, з Луганської. Але ми їх зовсім не знаємо, ми зараз голосуємо за довічні їх посади, але ні у комітетах, ні у фракціях нічого це не обсуждали. Тому чогось мені так кажеться, що так з голосу, за довічну посаду мені якось боязно голосувати, я їх не знаю…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Володимире Івановичу, може і добре, що ви їх не знаєте? Це перше.

А, по-друге. Законом передбачена процедура. Комітет для того і створений. Ми розділи комітет минулого скликання на два комітети, тепер винятково правосуддям, суддями, в тому числі, займається один комітет. Якщо у вас є потреба ознайомитися з суддями, беріть документи щодо них, вивчайте, задавайте запитання, ніхто того не заперечує, але процедура саме така. І закон, і Конституція це передбачає. Я прошу, спокійно подивимося. Геннадій Савосін, ви наполягаєте на розгляді в комітеті? Якщо, ну не дай Боже, скажемо, хтось із суддів не пройшов шляхом голосування, це не означає, що ви не маєте перспективи бути затвердженими Верховною Радою. Тоді комітет ще повторно розгляне і внесе на розгляд парламент. Аргументи, якщо будуть переконливі, то голосування буде достатнім. Але тим не менше, комітет пропонує суддю Лиманчука Олексій Миколайовича, схвалити пропозицію про його обрання безстроково на посаду судді. Прошу визначатися шляхом голосування.

13:51:15

За-352

Рішення прийнято.

Будь ласка, наступна кандидатура Грицина Валентина Іванівна. Чи Гріцина, чи Грицина, я не знаю, як правильно прізвище, будь ласка.

КІВАЛОВ С.В. Грицина.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які були запитання до неї? Прізвище як? Муц, прошу.

13:51:47

МУЦ О.П.

Шановна Валентина Іванівна, сьомого червня 2000 року вам був присвоєний п'ятий конституційний клас судді. 27 лютого 2004 року присвоєння четвертого кваліфікаційного класу було відкладено терміном до шести місяців. Мене як члена Комітету по боротьбі з організованою злочинністю і корупцією і голови підкомітету той факт насторожив. Прокоментуйте, будь ласка, причини відкладення.

ГРИЦИНА В.І. Відносно мене було порушено дисциплінарне провадження, було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оголошено догану. Це в один день ці рішення два приймалися.

Я оскаржила цю догану, Вища рада юстиції її скасувала і тільки після цього Вища кваліфікаційна комісія Верховного Суду України рекомендувала мене для обрання безстроково.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви задоволені відповіддю? Задоволений. Так, будь ласка, Садовий Микола.

13:53:02

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, Кіровоград.

За 6 років судійської практики я знаю Валентину Іванівну як принципову суддю. Хто не дружить із законом, той безумовно незадоволений і нею. Вона веде кваліфіковано засідання, не має зауважень. Комітет рекомендує. Тому я прошу своїх колег підтримати кандидатуру Валентини Іванівни на обрання, а те, коли нам сюди в зал звонять і говорять про те, що по телефону давай підтримаєм чи не підтримаєм, давайте ми цю практику відкинемо, тому що потрібно дуже добре знати людину і після цього тільки можна голосувати за неї. Я її добре знаю 6 років і прошу проголосувати за Валентину Іванівну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є інші міркування? Кальченко. А потім… Берташ.

13:54:03

КАЛЬЧЕНКО В.М.

Шановні колеги! Я також як і Микола Ілліч Садовий дуже добре знаю Валентину Іванівну і хочу вас запевнити, що якщо у неї і були зауваження по роботі, то це тільки тому, що абсолютно це чесний і принциповий суддя. І повністю погоджуюся з тією оцінкою, яку сказав Микола Ілліч і дуже прошу, давайте не по дзвінкам, а по діловим якостям підтримаємо її на цю посаду.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ще Берташ висловиться з цього приводу. Прошу.

13:54:38

БЕРТАШ В.М.

Шановна Валентина Іванівна, скажіть, будь ласка, от я проглядаю матеріали, дивлюся по рішенню кваліфікаційної комісії суддів. В 2004 році вам було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани за грубе порушення законодавства, за безвідповідальне ставлення до своїх обов’язків. Будь ласка, цей факт прокоментуйте.

ГРИЦИНА В.І. Ця догана скасована, дисциплінарне провадження закрито. Там мова йшла про грубе порушення законодавства, мова йшла про тяганину при розгляді справи. У мене дев’ять справ було понад шість місяців у провадженні.

А перед цим, за рік до цього я розглядала справи, мова йде про цивільні справи, я більше всіх серед дванадцяти суддів в суді, я більше всіх розглянула цивільних справ: 691 цивільну справу, - то як другі судді по 400, по 300 справ розглядали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі

Сулковський, ви теж з Кіровограда? Будь ласка, дайте слово йому.

13:55:55

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Олександре Олександровичу, і доповідача як голови комітету. Є прохання. Ось так просто пояснення, що стягнення, було знято і так далі і тому подібне… Нічого страшного, як через місяць цього суддю ми будемо розглядати в парламенті, якщо все нормально.

Тому вношу пропозицію: додатково розглянути по цій особі справу. І оці стягнення, і так далі. Не просто так виходити з її пояснення сьогодні в парламенті. Нічого страшного, розглянемо додатково - і через місяць чи через скільки будемо розглядати повторно. Сьогодні прошу не голосувати, закликаю народних депутатів, за цього суддю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що, Сергій Васильович, що комітету?

КІВАЛОВ С.В. Комітет підтримав цю кандидатуру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет підтримав цю кандидатуру. Я ставлю на голосування цю пропозицію: про обрання судді Грицини Валентини Іванівни суддею. Будь ласка.

13:57:13

За-214

Рішення не прийнято.

Тому хай комітет вивчить це питання окремо і потім розгляне його остаточно. Прошу.

Молчанов Олександр Гаврилович, Березнегуватський районний суд Миколаївської області. Ляшко зауваження мав, будь ласка.

13:57:35

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Насправді, я до Олександра Гавриловича жодних зауважень не маю. Але згоден із своїми колегами із Партії регіонів, що ми не можемо так, з голоса, затверджувати суддів. Треба знати: кого затверджуємо?

От в мене до Олександра Гавриловича конкретне питання, оскільки він із Миколаївської області, а по статистиці громадяни – мешканці Миколаївської області, отримують чи не найменші зарплати в усій Україні, от конкретний приклад: згідно статті 22 Конституції України не допускається прийняття Законів, які звужують права громадян. Сьогодні, чи коли там буде прийнятий бюджет, у якому змінюються норми 89 статей і інших Законів. От коли до вас людина прийде із скаргою на Закон про бюджет, як ви поступите? Ви розглянете її чи ні?

МОЛЧАНОВ О.Г. Дякую. Я відповім на це запитання….

КІВАЛОВ С.В. Олександр Олександрович, комітет підтримує цю кандидатуру, я прошу народних депутатів підтримати цю кандидатуру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Гаврилович, оскільки депутат задав запитання і воно для нього важливе, тому, будь ласка, дайте на нього коротеньку відповідь.

МОЛЧАНОВ О.Г. Значить, я відповім коротко, як суддя, я не в праві казати, як я розгляну цю справу, цю скаргу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясна річ, це тема для Конституційного суду. Я прошу вас, давайте будемо голосувати по суті. У вас зауваження є? Нема? Тоді давайте голосуємо. Запитання до нього? Як прізвище? Забзалюк, да. Будь ласка, дайте слово.

13:59:16

ЗАБЗАЛЮК Р.О.

Забзалюк, "Блок Юлії Тимошенко".

Тут в залі сидять, незалежно від фракцій, представники від Миколаївської області - народні депутати. Зауважень до цього судді немає. Тому прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про це й мова іде. Спасибі. Я ставлю на голосування кандидатуру Молчанова Олександра Гавриловича, прошу підтримати. Іде голосування.

13:59:47

За-379

Я, мабуть, міг би порекомендувати депутату, який виступав, щоб ви перед кожним голосуванням давали характеристику, тоді хороше голосування. Я прошу…

Ще одна постанова. Будь ласка, Сергій Васильович.

КІВАЛОВ С.В. Шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя на своєму засіданні 20 вересня 2006 року розглянув подання виконуючого обов’язки голови Верховного Суду про обрання Пелльо Володимира Богдановича на посаду судді місцевого Нахімовського районного суду міста Севастополя безстроково.

Враховуючи негативну характеристику роботи цього судді, низький професіоналізм, допущення ним тяганини при розгляді справ, застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани, про що зазначено у поданні виконуючого обов’язки голови Верховного Суду, комітет не рекомендує Верховній Раді України обирати його суддею місцевого суду безстроково і просить не підтримувати цю кандидатуру.

Рішення комітету було прийнято одноголосно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В нас така процедура: вноситься постанова про обрання на посаду, а ви можете шляхом голосування…

ІЗ ЗАЛУ. (Н е ч у т и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так я ж про це і кажу. Я прошу тому…

Хто хоче висловитися з цього приводу? Будь ласка, запишіться.

Будь ласка, 5 хвилин. Лук’янчук.

14:01:56

ЛУК’ЯНЧУК Р.В.

Лук’янчук, фракція „Блок Юлії Тимошенко”.

Прошу слово передати Ляшко Олегу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед цим я оголошую, що продовжиться засідання на 15 хвилин. Будь ласка.

14:02:05

ЛЯШКО О.В.

Шановний Сергій Васильович! У мене до вас питання: ви щойно виступили і сказали, що комітет не рекомендує, але всім народним депутатам роздано проект постанови за номером 2203 про обрання судді, в якому читаю, написано: „Обрати на посаду безстроково суддю Нахімовського суду Пелльо Володимира Богдановича і ваш підпис під проектом постанови. Як це розуміти? За одну ніч поміняли думку чи як? Дякую.

КІВАЛОВ С.В. Нет, не поменяли. Такой порядок, который определен в Регламенте Верховной Рады. Мы все то, что касается решения, принимает Верховная Рада. Комитет может только рекомендовать. Мы вам не рекомендуем. А постанова есть, что зарегистрировано так, как обычно, но она идет отдельно. Мы не меняли свое предложение. Я вам еще раз хочу сказать, что единогласное решение было по этой кандидатуре.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Мірошниченко.

14:03:04

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні колеги. Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Я хотів би звернувся до колеги, який попередньо виступав, і засвідчити йому, що, дійсно, кандидатура запропонованого судді обговорювалася надзвичайно серйозно. Ми аналізували і ті дані, які нам запропонував Верховний суд України. А Верховний суд не рекомендував, оскільки були стягнення дисциплінарні, були зауваження до здійснення повноважень.

І, дійсно, після надзвичайно серйозного аналізу, а ви знаєте, у нашому комітеті багато суддів різних рівнів, причому з різних фракцій, дійшли висновку, що, дійсно, не варто рекомендувати. Але згідно процедури, дійсно, ми пропонуємо вам проект рішення, а Верховна Рада вирішує.

Тому ніяких змін не було. Таке рішення було прийнято комітетом і зараз пропонується до розгляду Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирильчук.

14:04:05

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Прошу передати слово народному депутату Порнову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Портнов.

14:04:19

ПОРТНОВ А.В.

Народний депутат Портнов, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановні народні депутати України. Я хотів зазначити, що учора на засіданні комітету комітет підтримав це рішення, і всі представники фракції нашого блоку також за це голосували і підтримали.

Я хотів звернути увагу, що комітет є, складається з досвідчених фахівців. Вони учора розібралися у цьому питанні досконало і прийняли це рішення. Тому ми просимо підтримати рішення комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є потреба далі обговорювати це питання? Бульба, прошу.

14:04:55

БУЛЬБА С.С.

Спасибі, Олександр Олександрович.

Я, власне, по цій кандидатурі не

маю заперечень, а от стосовно прохання повернутися до розгляду питання по Валентині Іванівні Грициній. Мені здається, ми поспішно прийняти негативне рішення, тому що не було жодних переконливих аргументів щодо неголосування за цю кандидатуру. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Швець.

14:05:23

ШВЕЦЬ В.Д.

Прошу передати слово Олегу Ляшко.

14:05:30

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, звичайно ми поважаємо рішення комітету, але, оскільки ми обговорюємо тута живу людину, я пропоную, так само, як всім іншим кандидатам, до яких були питання, давайте ми його піднімемо і спитаємо, хай депутати хоть подивляться на нього. А потім уже будемо приймати рішення. Дякую.

КІВАЛОВ С.В. Он не пришел сегодня на заседание Верховной Рады. Ми його запрошували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас. Зрозуміло. Кендзьор запитує.

14:06:05

КЕНДЗЬОР Я.М.

Олександре Олександровичу, я хотів повернутися до попередньої ухвали і, справді, обставин і якихось аргументів, щоби Валентину Іванівну не проголосувати не було, а відтак я звертаюся до всіх чоловіків, хай подивляться, що всі вже судді з усміхненими обличчями, а Валентина Іванівна із сумними очима. Так із жінкою не поводяться, панове мужчини. Давайте переголосуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, у вас досвіду більше, то можете рекомендувати. Курпіль, будь ласка.

14:06:46

КУРПІЛЬ С.В.

Прошу передати слово Садовому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Ілліч. Садовий. Ну нічого, він біжить за рахунок свого часу.

14:06:56

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Олександр Олександрович, в результаті з’ясування деяких обставин, чому так пройшло голосування із Грициною Валентиною Іванівною, я прошу поставити ще раз на голосування дане питання. Повернутися до розгляду і переголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ставиться поки що на голосування проект постанови відносно Пелльо Володимира Богдановича. Визначайтеся шляхом голосування.

КІВАЛОВ С.В. Пропозиція комітета – не підтримати.

14:07:48

За-66

Таким чином, ця кандидатура відхилена. Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання про Валентину Грицину? Щоб повернутися до розгляду цього питання.

14:08:11

За-208

Рішення не прийнято. Будь ласка. Звільнення. Прошу.

КІВАЛОВ С.В. Шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя на своїх засіданнях з 6 до 20 вересня 2006 року розглянув подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів Верховного суду України: Дідківського Анатолія Олександровича, Домбровського Івана Петровича, Мачужак Ярослави Василівни; судді Апеляційного суду Харківської області Бринцева Василя Дмитровича – у зв’язку з поданням ними заяв про відставку.

Та подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів Верховного суду України Личака Дмитра Дмитровича та судді Вищого господарського суду України Джуня В’ячеслава Васильовича, у зв’язку з поданими ними заяв про звільнення за власним бажанням. Ці судді склали присягу суддів Конституційного суду. Прошу підтримати рішення комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, я прошу вас за аналогією, котра установлена Верховною Радою попереднього скликання, проголосувати цю постанову з формулюванням іншим. Не в зв’язку з відставкою, а у зв’язку з обранням суддями Конституційного Суду. Це принципово інше рішення, яке має інші правові наслідки.

У нас є вже судді Конституційного Суду, які працюють там з такими формулюваннями під час розгляду їхніх питань у Верховній Раді України. Я прошу, щоб ми це мали на увазі. Це моя пропозиція. Микола Оніщук розглядав це питання у комітеті. Будь ласка, дайте йому слово.

14:10:24

ОНІЩУК М.В.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Конституція України, стаття 126 визначає виключний перелік підстав, посилаючись на які Верховна Рада України може увільнити суддю. І попри те, що, дійсно, мали місце прецеденти, коли Верховна Рада увільняла суддів за власним бажанням у зв’язку з обранням, але такої підстави Конституція, як обрання суддями Конституційного Суду, на жаль, не містить.

Тому для того, щоб змінити пропозицію, яку вніс комітет, ми маємо все-таки спочатку змінити законодавство, в тому числі конституційні норми, і лише після цього ми можемо запровадити новий порядок. Це по-перше.

По-друге. Треба мати на увазі, що є заяви суддів і подання Вищої ради юстиції, і ми не можемо, на жаль, відійти від формулювань зафіксованих у вказаних документах.

Тому, Олександре Олександровичу, я прошу вас зняти свою пропозицію, проголосувати, а нам почати працювати …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Микола Васильович, опираючись на норми Конституції, абсолютно правий. Але Конституція не регулює всіх правовідносин, особливо з приводу відставки суддів або зміни їхнього місця роботи. Відставка передбачає певні правові наслідки і ви їх пам’ятаєте, очевидно. Ми вже приймали, Верховною Радою я маю на увазі, такі ж рішення, і формулювання було, яке ніким не оспорювалося: у зв’язку з обранням суддями Конституційного Суду. Іншими словами, він одержує своєрідне підвищення навіть, бо це суддя, скажемо, найвищого рівня. І я просив би з урахуванням цієї обставини проголосувати постанову, щоб у нас не було потім ніяких, скажемо так, правових колізій. Якщо виявиться, що це – порушення Конституції, то суд Конституційний може потім виправити цю деталь. Я прошу вас, давайте не будемо в деталі вдаватися, бо вони некоректні самі по собі. Можна ставити із моєю поправкою? Можна. Тому я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу.

14:13:01

За-300

Конституційна більшість. Спасибі. Так, прийняли рішення.

Я хотів би від імені парламенту України привітати всіх суддів, які обрані безстроково, і побажати їм, щоб вони в своїй роботі керувалися принципами справедливості, законності і керувалися порядністю. Я думаю, тут багато ще, про що можна поговорити. Вітаємо вас. (О п л е с к и)

Ранкове засідання оголошується закритим. Перерва до 16-ої години.