ЗАСІДАННЯ П’ЯТИДЕСЯТ ДРУГЕ
Сесійний зал Верховної Ради України
21 грудня 2006 року, 10.00 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги, гості та запрошені Верховної Ради. Прошу підготуватися до реєстрації. Ввімкніть, будь ласка, систему „Рада”. Реєструємось.
10:02:41
В сесійній залі встигло зареєструватися 366 карток народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.
Шановні колеги, сьогодні відзначають дні народження наші колеги Сергій Вікторович Кий І Віктор Семенович Тополов. Давайте їх привітаємо.
(О п л е с к и)
Так, я прошу змобілізуватись. Перелік питань порядку денного у вас є. Наскиртували, як кажуть, ми чимало сьогодні, тому давайте будемо оперативно працювати.
З приводу попереднього звіту слідчої комісії з питань розслідування факту порушень прав народних депутатів України. Голова комісії звернувся із листом про те, що зазначене питання потребує часу на його доопрацювання. Ну заслухаємо. Але я, користуючись, звертаюсь до керівників і членів усіх тимчасових слідчих комісій, будь ласка, ми з вами дуже великий ентузіазм проявляємо, коли їх створюємо. Але потім дуже швидко забуваємо про комісії. Керуючись нормами Регламенту, ми подивимося і ліквідуємо, оголосимо про розпуск припинення діяльності всіх тих комісій, які невчасно прозвітували.
Розглядається питання про затвердження календарного плану проведення третьої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання.
Доповідає голова Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України Єфремов Олександр Сергійович. Будь ласка.
10:04:55
ЄФРЕМОВ О.С.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!
Комітет на своєму засіданні 29 листопада цього року розглянув підготовлений Головним організаційним управлінням Апарату Верховної Ради України проект календарного плану проведення третьої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання.
Вказаний проект було підготовлено у відповідності до вимог частини 1 статті 83 Конституції України та статті 19 Регламенту Верховної Ради України. Комітет прийняв рішення направити зазначений проект Календарного плану депутатським фракціям у Верховній Раді України для розгляду і надання комітету пропозицій до нього.
В пропозиціях фракції Комуністичної партії України з огляду на те, що березневі та травневі свята випадають на середину календарних тижнів, що значно утруднює участь народних депутатів України у масових заходах, пов`язаних з цими святами, було запропоновано тиждень з 5 по 9 березня 2007 року замість роботи в режимі пленарних засідань передбачити роботу в комітетах і фракціях, а тиждень з 12 по 16 березня, запланований раніше як тиждень роботи в комітетах і фракціях, відвести для проведення пленарних засідань.
Також пропонується тиждень з 7 по 11 травня відвести для роботи в комітетах і фракціях, а тиждень з 14 по 18 травня, раніше передбачений для роботи в комітетах і фракціях, відвести для проведення пленарних засідань Верховної Ради України.
Комітет на засіданні 13 грудня підтримав дані пропозиції і знову направив на погодження депутатським фракціям доопрацьований проект календарного плану. Отримавши погодження чотирьох депутатських фракцій, крім фракції Блоку Юлії Тимошенко, комітет на засіданні 20 грудня цього року прийняв рішення підтримати той проект календарного плану проведення третьої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання, який запропонований вам сьогодні для розгляду.
У відповідності до положень частини першої статті 83-ї Конституції України вказаним проектом календарного плану пропонується розпочати пленарне засідання третьої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання шостого лютого 2007 року. Завершити її роботу планується 13 липня 2007 року. За цей час передбачено для роботи у пленарному режимі 12 тижнів, шість тижнів для роботи у комітетах і фракціях і п’ять тижнів для роботи народних депутатів з виборцями, а також проведення шести днів уряду України у Верховній Раді.
На виконання Постанови Верховної Ради України від 16 листопада 2006 року за номером 351/5 заплановано п’ятого, шостого та дев’ятого липня 2007 року проведення пленарних засідань шістнадцятої щорічної сесії Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі.
Комітет просить підтримати внесений у відповідності до пункту першого частини першої статті 15 Закону України „Про комітети Верховної Ради України” проект Постанови Верховної Ради України, реєстраційний номер 2795. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Немає. Добре, сідайте тоді.
Я пропоную проголосувати Постанову Верховної Ради „Про календарний план проведення третьої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання”, реєстраційний номер 2795. Як сказав голова комітету, враховані пропозиції всіх фракцій. Будь ласка, голосуємо.
10:08:58
За-303
Постанова прийнята.
Розглядається проект Постанови про внесення змін до календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання (щодо роботи в комітетах та з виборцями). Реєстраційний номер 2720.
Доповідає Олег Ляшко, співдоповідає голова комітет. Будь ласка, Микола Комар, прошу.
10:09:32
КОМАР М.С.
Ляшко передав мені слово.
Шановні колеги, у поданому до розгляду проекту постанови пропонується внести зміни до календарного плану проведення другої, тобто цієї сесії Верховної Ради 5-ого скликання, передбачивши роботу Верховної Ради в останній тиждень грудня з 25 по 29-ого в режимі роботи в комітетах і фракціях, та проведення протягом першого тижня, січня 2007 року з 2 по 5-ого роботи народних депутатів України з виборцями.
Це дасть можливість глибоко проаналізувати, якісно опрацювати в комітетах заплановані до розгляду Верховною Радою України проекти законодавчих актів та сприятиме участі народних депутатів країни у масових заходах з нагоди новорічних свят та роботі з виборцями.
Баланс часу, визначений календарним паном для роботи в комітетах, фракціях та для роботи народних депутатів України з виборцями, запропонованими змінами не порушується. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання? Немає? Сідайте. Будь ласка, голова комітету Єфремов.
10:10:42
ЄФРЕМОВ О.С.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, комітет на своєму засіданні 13 грудня цього року розглянув проект Постанови Верховної Ради України про внесення змін до календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради України п'ятого скликання, внесений народними депутатами України Комаром Миколою Степановичем і Ляшком Олегом Валерійовичем, реєстраційний номер 2720.
Проектом постанови пропонується внести зміни до чинного календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради, передбачивши замість запланованої з 25 по 29 грудня цього року роботи з виборцями, роботу в комітетах і фракціях, а тиждень з 2 по 5 січня 2007 року, замість роботи в комітетах і фракціях роботу народних депутатів з виборцями.
За результатами розгляду комітетом прийнято рішення підтримати вказаний проект постанови та рекомендувати Верховній Раді України включити його до порядку денного сесії і підтримати.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Немає запитань? Так, сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, я думаю, пропозиція нормальна, дійсно, відповідає тим реаліям, які зараз склалися. Давайте підтримаємо проект постанови, тобто постанову про внесення змін до календарного плану проведення сесії Верховної Ради України п’ятого скликання, щоб поміняти тижні роботи в комітетах та з виборцями. Прошу голосувати.
10:12:23
За-298
Постанова прийнята.
Розглядається проект Постанови про "День Уряду України" у лютому 2007 року (з порядком денним: "Про стан виконання законодавства України щодо соціального, правового і морального захисту ветеранів війни"), реєстраційний номер 2762. Цибенко Петро Степанович. Будь ласка.
10:13:07
ЦИБЕНКО П.С.
Дякую, Адам Іванович.
Шановні колеги, шановні громадяни України!
У якості проекту постанови Верховної Ради для проведення Дня Уряду у лютому 2007 року я вніс пропозицію про проведення Дня Уряду з таким порядком денним: „Про стан виконання законодавства України щодо соціального, правового і морального захисту ветеранів війни”.
Щодо самого змісту теми, яка запропонована на День Уряду. Я розумію, що коли ми говоримо взагалі про категорію учасників війни, то найбільш численна категорія серед них, серед учасників війни, є категорія учасників Великої Вітчизняної війни.
Треба мати на увазі, що наймолодшому з них з числа безпосередніх учасників цих подій, я маю на увазі учасників бойових дій, інвалідів війни, сьогодні 80 років і більше. Тим, хто відноситься до власне учасників війни, біля 80 років.
У нас з вами перед цією категорією наших громадян, власне як і перед іншими, але перед цією особливо, маса боргів. І, я думаю, що розгляд на Дні уряду цього питання – це частина нашого одвічного боргу перед цією категорією наших громадян.
Що стосується дати проведення, ми стояли перед вибором ініціювати проведення цього Дня уряду чи то у квітні місяці, де у нас уже одне питання заплановано, і воно пов’язано з річницею катастрофи на Чорнобильській АЕС, на березень місяць стоїть два питання. Тому комітет погодився із пропозицією щодо проведення цього Дня уряду 13 лютого 2007 року. Тобто ця пропозиція моя зводиться до того, щоб 13 лютого 2007 року на Дні уряду провести, провести День уряду з порядком денним „Про стан виконання законодавства України щодо соціального, правового, морального захисту ветеранів війни”. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Будемо голосувати?
Я ставлю на голосування постанову про День уряду України у лютому 2007 року з порядком денним „Про стан виконання законодавства України щодо соціального, правового і морального захисту ветеранів війни”, реєстраційний номер 2762. Прошу голосувати.
10:15:52
За-383
Постанову прийнято. Дякую.
Розглядається питання про внесення змін до постанови Верховної Ради України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України п'ятого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації". Доповідає Василь Олексійович Кисельов, будь ласка. Голові комітету підготуватись.
10:16:26
КИСЕЛЬОВ В.О.
Шановні колеги, на ваш розгляд вноситься питання, проект постанови щодо внесення змін до Постанови Верховної Ради про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України п’ятого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаріату човнів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації.
Пропонується проголосувати і ми з колегою Оніщуком внесли цей законопроект в зв’язку з тим, що наші колеги, яким згідно закону „Про статус народного депутата” передбачено, що він має право працювати в тому комітеті, в якому він бажає. Так-от народний депутат Матюха Валерія Валеріївна бажає працювати в, бути членом Комітету з питань правосуддя і просить увільнити її від обов’язків члену Комітету з питань правової політики.
Крім того, при голосуванні за бажання депутата Шкляра і бажання депутата Разгоняєва працювати в Комітеті з питань державного будівництва, регіональної політики і місцевого самоврядування, і один, і другий заявили про бажання працювати там, вийшла накладка при голосуванні. Тому ми, щоб виправити ситуацію, просимо вас підтримати, одним пакетом проголосувати всі три кандидатури. Разгоняєва включити до членів Комітету з питань державного будівництва, Шкляра так само обрати до цього ж комітету з питань, вибачте, з питань правосуддя обрати і обрати Матюху Валерію Валеріївну до Комітету з питань правосуддя, увільнивши її від обов’язків члена Комітету з питань правової політики.
Ось таке пропонується проголосувати рішення. Я наперед скажу, що вчора комітет розглядав це питання і, враховуючи, що квота і „Нашої України” по Шкляру, і квота Партії регіонів по нашим кандидатам використані, тим не менш ми просимо вас з колегою Оніщуком підтримати даний проект Постанови Верховної Ради, тому що депутати мають право законне працювати в тих комітетах, в яких вони хочуть працювати. Дякую за увагу. Готовий відповісти на запитання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання, запишіться. У мене запитання до вас, Василь Олексійович. Чому немає рішення комітету з цього питання?
КИСЕЛЬОВ В.О. Ну вчора комітет розглядав.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Він розглядав, а де рішення?
КИСЕЛЬОВ В.О. Може, напевне, його просто не доставили ще у Верховну Раду. Але ми вчора рішення прийняли з цього приводу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, хто там у нас на запитання.
КИСЕЛЬОВ В.О. Я думаю, голова комітету пояснить.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, записались двоє на запитання. Будь ласка, Ляшко Олег і Князевич наступний.
10:19:23
ЛЯШКО О.В.
Шановні колеги, насправді, рішення комітету є, воно негативне, Василь Олексійович просто про це не сказав.
Василь Олексійович, ви кажете про те, що трапилась прикра помилка і ми пропонуємо її виправити. Але ви ж її пропонуєте виправити шляхом порушення Регламенту. Усі 3 кандидатури, які пропонуєте обрати до того чи іншого комітету, там уже використані квоти цих фракцій. Тобто, у випадку прийняття вашої постанови порушується баланс, який був досягнутий між фракціями. Для чого ви це робите? Дякую.
КИСЕЛЬОВ В.О. Шановний колего, я нічого не ховав, я вже на, дві хвилини назад сказав про те, що так, квоти використані, але є законне право депутата згідно з Законом „Про статус народного депутата” працювати в тому комітеті, в якому вони хочуть працювати. Тому ми винесли це питання на рішення сесії Верховної Ради, як вирішить сесія. Підтримують, підтримують. Не підтримують, значить, будуть працювати там, де працюють.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич.
10:20:23
КНЯЗЕВИЧ Р.П.
Шановний доповідач, я особисто підтримую запропонований проект постанови. Справді, депутат сам повинен визначитися, де йому працювати, це його конституційне право. Але у мене питання такого змісту. Як секретар Комітету з правової політики, я дуже жалкую і всі члени комітету з того, що Валерія Валеріївна хоче покинути наші ряди, тому що у нас катастрофічно зменшується кількість людей. Адже, в нашому комітеті працював Віктор Федорович Янукович, Роман Михайлович Зварич і так далі, які покинули наші лави, але натомість ніхто не прийшов працювати до комітету. Прошу врахувати цю обставину і, можливо, надіслати свої кандидатури для того, щоб можна було максимально збільшити кількість членів комітету.
Дякую.
КИСЕЛЬОВ В.О. Добре. Я відповідаю на це запитання.
Уже є подання, але ще воно не пройшло засіданні нашого комітету, від депутата Верховної Ради, який має бажання працювати в вашому комітету. Так, що цю вашу пропозицію ми вже врахували.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка.
Голосувати окремо чи всі потім, коли обговоримо постанови? Давайте, у нас ще там є цілий ряд постанов.
Будь ласка, Єфремов Олександр Сергійович і ми потім їх всіх в порядку поступлення проголосуєм.
10:21:54
ЄФРЕМОВ О.С.
Постанова 2737, вона є, Адам Іванович. На виконання доручення Голови Верховної Ради України Мороза Олександра Олександровича від 14 грудня цього року, у комітеті проаналізовано зазначений проект постанови Верховної Ради України. Автори проекту постанови пропонують Постанову Верховної Ради України від 19 жовтня 2006 року за номером 264-5 щодо обрання народного депутата України Разгоняєва членом Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, визнати такою, що втратила чинність.
Крім цього пропонується. Перше. Обрати народного депутата України Разгоняєва Михайла Васильовича, члена депутатської фракції Партії регіонів, членом Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Розрахункова квота депутатської фракції Партії регіонів в комітеті численністю до 20 осіб складає 7,1. А в Комітеті Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування працює від фракції 8 народних депутатів. Тобто квота використана.
Друге. Обрати народного депутата України Шкляра Володимира Борисовича, члена депутатської фракції Блоку „Наша Україна”, членом Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя. Розрахункова квота депутатської фракції Блоку „Наша Україна” в комітетах чисельністю до 20-ти осіб складає 3,1. В Комітеті Верховної Ради України з питань правосуддя працює від цієї фракції три народних депутата, тобто квота теж використана.
Третє. Обрати народного депутата України Матюху Валерію Валеріївну, члена депутатської фракції Партії регіонів, членом Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, увільнивши від обов’язків члена Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.
Розрахункова квота депутатської фракції Партії регіонів комітету чисельністю до 20 осіб складає 7.1, а в Комітеті Верховної Ради України з питань правосуддя працює від цієї фракції 8 народних депутатів, тобто квота теж використана.
Враховуючи вищевикладене, комітет прийняв рішення запропонувати Голові Верховної Ради України згідно з вимогами пункту 2 частини 2 статті 89 Регламенту Верховної Ради України повернути проект постанови на доопрацювання суб’єкту права законодавчої ініціативи без розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чи будуть запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.
Шановні колеги, ви чули думку комітету. Але я повинен сказати, що, дійсно, були певні консультації з цього приводу і дійшли згоди представники двох фракцій Партії регіонів і фракції „Наша Україна” про те, щоб піти саме таким шляхом.
Рішення комітету в нас є, але рішення комітету це ще, вибачте, не закон, визначається Верховна Рада. Тому я ставлю на голосування проект Постанови за номером 2737 про те, щоб обрати Разгоняєва членом Комітету з питань державного будівництва, Шкляра - Комітету з питань правосуддя і Матюху також членом Комітету з питань правосуддя, увільнивши їх від обов’язків члену Комітету з питань правової політики.
Прошу голосувати.
10:25:58
За-284
Постанова в супереч здоровому глузду прийнята.
Так, будь ласка, наступні постанови. Олександре Сергійовичу, прошу.
10:26:49
ЄФРЕМОВ О.С.
Постанова 2793. Комітет на своєму засіданні 20 грудня розглянув повторно заяву народного депутата України Казаченка Олексія Олексійовича, члена депутатської фракції Блоку „Наша Україна” про обрання його членом Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Розрахункова квота депутатської фракції Блоку „Наша Україна” у комітетах чисельністю до 30 осіб складає 4,7 , а у Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності працює 4 народних депутати, тобто квота повністю не використана.
Комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Козаченка та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови. Просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександре Сергійовичу, ви вже, здається, один раз розглядали подібне подання, так?
ЄФРЕМОВ О.С. Ми тоді відхили в залі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Немає запитань? Я ставлю на голосування Постанову Верховної Ради за номером 2793 про обрання Козаченка Олексія Олексійовича членом Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності. Прошу визначатися.
10:27:58
За-367
Прийнято.
Будь ласка, наступна.
10:28:15
ЄФРЕМОВ О.С.
Проект за номером 2794. 20 грудня комітет розглянув заяву народного депутата України Мельничука Михайла Васильовича, члена депутатської фракції Соціалістичної партії України про обрання його членом Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Розрахункова квота депутатської фракції Соціалістичної партії України у комітетах чисельністю до 30 осіб складає 1,7, а у Комітеті з питань фінансів і банківської діяльності працює від цієї фракції один народний депутат України. Тобто квота повністю не використана.
Комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Мельничука та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови. Просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, ви знаєте, що колега Мельничук заступив замість колеги Цушка, який був також у цьому комітеті, так що давайте підтримаємо. Я ставлю на голосування постанову за номером 2794. Прошу голосувати.
10:29:17
За-385
Рішення прийнято.
Михайла Мельничука ми скерували до Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Хай плідно працюють усі, кого ми…
Так, розглядається проект Постанови про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань перевірки діяльності спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку в Україні, реєстраційний номер 2300.
Доповідає Заплатинський Володимир Михайлович.
10:29:54
ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.
Шановний Головуючий, шановні народні депутати, останнім часом у засобах масової інформації з'являється суперечлива інформація щодо діяльності спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку та їх впливу на стан економіки країни.
З метою перевірки діяльності спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку для об'єктивного інформування Верховної Ради України щодо їх діяльності та вплив на економічні процеси в Україні, пропонується утворити Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з питань перевірки діяльності спеціальних економічних зон та територій пріоритетного розвитку.
Проект постанови номер 2300 поданий до вашого розгляду. Пропонується обрати головою Тимчасової слідчої комісії заступника голови Комітету з економічної політики, фахівця з цього питання Плотнікова Олексія Віталійовича, а заступником голови Королевську Наталію Юріївну, котра також працює в комітеті і є фахівцем.
Фракції дали пропозиції щодо складу тимчасової комісії.
Фракція Партії регіонів направляє Воропаєва Юрія Миколайовича, Калініченко Ігоря Вікторовича, Мельника Станіслава Анатолійовича, Прасолова Ігоря Миколайовича, Радзієвського Олексія Васильовича, Разгоняєва Михайла Васильовича.
Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” направляє Данилова Олексія В’ячеславовича, Терьохіна Сергія Анатолійовича та Шлемка Дмитра Васильовича.
Від фракції Блоку "Наша Україна" направлені наші колеги народні депутати Гуменюк Олег Іванович та Сокирко Микола Васильович.
Від фракції Соціалістичної партії України Поляков Василь Леонідович та від Комуністичної партії України Кравченко Микола Васильович.
Пропонується попередній звіт Тимчасової слідчої комісії заслухати на пленарному засіданні до 30 квітня 2007 року і визначитися з роботою спеціальних зон та територій пріоритетного розвитку.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Чи є запитання? Немає. Є! Чубаров тоді, будь ласка.
10:32:39
ЧУБАРОВ Р.А.
Здається на початку сьогоднішнього засідання Адам Іванович говорив про те, що чи не занадто багато ми створюємо тимчасових слідчих комісій. Ви знаєте, я розумію, коли є якесь явище, воно трапилося, там треба зрозуміти що відбулося в такому суспільному значенні, і ми створюємо тимчасові комісії. Коли мова йде про вільні економічні зони, таке інше, то мається на увазі, що все це врегульовано законом і є відповідні органи, які мають контролювати, за необхідністю перепровіряти і з якимись висновками виходити.
Шановний доповідачу, чи не здається вам, що деякі наші колеги хочуть постійно опікувати, посісти на якісь напрямки і з цього чогось мати. Чи не є це штучне створення цієї комісії? Дякую.
ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М. Дуже дякую за запитання.
Хочу відповісти наступне. В Комітеті з економічної політики вважають, що діючі на сьогоднішній день в світі біля двох тисяч вільних економічних зон, територій пріоритетного розвитку, в тому числі в країнах, котрі входять до Світової організації торгівлі, є сенс. Але на сьогоднішній день такий підхід, який був в державі, він не зовсім відображає економічність цього підходу.
Робота вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку відображається на стані бюджетних показників. Ми з вами з цим стикаємося при підготовці програми соціально-економічного розвитку, бюджету держави.
Тому я думаю, що комітет буде щоденно продовжувати цю роботу. Але направлена комісія з цього питання повинна, на мій погляд, бути, повинна дати свої висновки, і повинна визначитися і запропонувати Верховній Раді…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Голова Комітету з питань регламенту Єфремов Олександр Сергійович, прошу.
10:35:11
ЄФРЕМОВ О.С.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, це той випадок, коли представлений проект постанови підготовлено у повній відповідності з вимогами Регламенту Верховної Ради України. І комітетом прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України розглянути і підтримати його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Чи будуть запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.
Будемо голосувати. Але я, шановні колеги, підтримуючи запитання… Оніщук, будь ласка. Щось надумав.
10:35:54
ОНІЩУК М.В.
Шановний головуючий, шановні народні депутати, фракція „Наша Україна” надала своїх представників до складу тимчасової комісії, проте ми просимо замінити народного депутата Гуменюка Олега Івановича на Гурєєва Василя Миколайовича. Це рішення фракції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це добре. Ми підтримуємо рішення фракції, але Я запитую: чи він не входить більше до ніяких комісій? Ні. Добре.
Шановні колеги, я в цілому підтримую думку, яка була висловлена у запитанні колеги Чубарова, що, дійсно, ми інколи створюємо комісії, в принципі комітет повинен цим займатися. За для чого ми створюємо комісії? Це пряме, безпосередня місія вашого комітету. Навіщо ще створювати комісію?
Але є ініціатива, будемо голосувати, єдине, шановні колеги, я просив би врахувати поправку, яку внесла фракція „Наша Україна”, що вони замінили Гуменюка на Гурєєва – це один момент і я вношу пропозицію: термін дії цієї комісії не 9 місяців, а 6 місяців
І з такими поправками я ставлю на голосування про прийняття в цілому Постанови Верховної Ради про утворення тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань перевірки діяльності спеціальних економічних зон територій пріоритетного розвитку. Реєстраційний номер 2300.
10:37:45
За - 350, зайвих 200 голосів. Комісія створена.
Переходимо до розділу „Друге читання”.
Мікрофон Самойлик.
10:38:06
САМОЙЛИК К.С.
Мікрофон не працює.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутат України.
У нас на сьогоднішній день за нашим загальним планом на тиждень стояв законопроект до другого читання 0928 проект закону „Технополіс „Київська політехніка”. Він зараз зник, але це Закон з дуже великою бородою, він іде ще Верховна Рада минулого скликання його розглянула в першому читанні. Ми детально опрацювали цей закон. Працювала робоча група, вчені, фахівці. І я б вас дуже просила, Адам Іванович, включити цей законопроект, який просто, ну, мабуть, технічно зник з порядку денного, а колег прошу підтримати, тому що, дай Боже, щоб у нас у країні було в кожному регіоні своя така київська політехніка.
Прошу поставити на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо буде в кожному регіоні, так київської не буде.
Катерина Семенівна, а комітет готовий? Тобто порівняльна таблиця і рішення є. Була роздана. Добре.
Тоді давайте, я ставлю на ваш розсуд пропозицію про те, щоб сьогодні у розділі друге читання розглянути проект закону за номером 0927 – законопроект щодо „Київської політехніки”. Прошу підтримати.
10:39:49
За-315
Журналісти даремно не голосують. Там є також факультет, який готує щось для засобів масової інформації.
Переходимо до розгляду досить цікавого закону, який ми розглядаємо по декілька разів на кожній сесії, це вже, мабуть, третє чи яке скликання. Десяте вже вето було на подібний закон – це проект Закону України "Про Кабінет Міністрів України”, реєстраційний номер 2325. У другому читанні.
Будь ласка, голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Тихонов Віктор Миколайович, будь ласка.
10:40:35
ТИХОНОВ В.М.
Шановний Адам Іванович, шановні депутати і запрошені!
Проект Закону України "Про Кабінет Міністрів України”, який ми розглядаємо сьогодні у другому читанні, з повним правом можна віднести до числа найважливіших не лише для системи державної влади, а й для всього суспільства загалом.
Прийняття цього довгоочікуваного нормативного акту покликано забезпечити законодавче регулювання діяльності вищого органу виконавчої влади, надати нормам щодо повноважень організації порядку діяльності Кабінету Міністрів України юридичної сили закону.
Нагадаю, що у цій залі уже не раз, як казав Адам Іванович, розглядався аналогічний законопроект упродовж попередніх двох скликань. Але нинішній етап роботи є першим після внесення змін до Конституції України, коли наша держава рішуче стала на європейський шлях побудови парламентсько-президентської форми демократичної республіки.
Тому вся ідеологія змістового наповнення цього законопроекту випливає з необхідності робити подальші кроки на цьому шляху. Як ви пам’ятаєте, у жовтні на розгляд Верховної Ради України було внесено закон Кабінету Міністрів та альтернативний закон від Президента України.
16 листопада 2006 року за наслідками розгляду у першому читанні парламент прийняв за основу урядовий законопроект та доручив нашому комітету підготувати його до другого читання. Хотів би відзначити, що суб’єкти права законодавчої ініціативи взяли активну участь у подальшому опрацюванні законопроекту, надійшло 586 пропозицій і поправок від 27 народних депутатів України з усіх парламентських фракцій, а також Президента України. Ви їх бачите у другій колонці порівняльної таблиці.
Під час розгляду законопроекту на засіданні комітету, яке відбулося 13 грудня 2006 року було враховано або частково враховано 111 пропозицій і поправок та внесено комітетом більше 10 уточнень редакційного характеру.
Наведу деякі конкретні приклади. Так, серйозні зауваження викликало формулювання статті 24, яка стосувалася визначення повноважень Кабінету Міністрів України у відносинах з Радою Міністрів Автономної Республіки Крим. Окремі з них суперечили нормам Конституції Автономної Республіки Крим і передбачали можливість втручання уряду у кадрові та організаційно-розпорядчі повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки та підвідомчих їй органів.
Комітет підтримав пропозиції щодо вилучення частини 5-8 статті 24, привівши таким чином її зміст у відповідність до Конституції АРК, яка, до речі, затверджувалася Верховною Радою України шляхом прийняття відповідного закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.
ТИХОНОВ В.М. Частиною шостою статті 42 пропонувалося, щоб типовий штат органів місцевого самоврядування затверджувався Кабінетом Міністрів України, аналогічні формування містилися і в пункті 3 прикінцевих положень.
На думку комітету такий підхід суперечить принципу організаційно-правової самостійності місцевого самоврядування, порушує не лише норми чинного законодавства у сфері місцевого самоврядування, але і основні ключові положення Європейської хартії. Тому були підтримані пропозиції щодо виключення з остаточної редакції законопроекту норм, які допускали можливість втручання уряду у повноваження органів місцевого самоврядування. Або такий приклад, який безпосередньо стосується вже народних депутатів України. Прийнятий за основу текст, а саме частина 2 статті 30 містила положення про те, щоб виключно Кабінет Міністрів України забезпечував подання до Верховної Ради України проектів законів про внесення змін до закону про державний бюджет.
Таке формулювання у випадку його прийняття призвело б до суттєвого звуження прав народних депутатів України на законодавчу ініціативу, адже стаття 96 Конституції України передбачає, що Кабінет Міністрів України виступає єдиним розробником лише законопроекту про Державний бюджет України, обмежень на внесення суб’єктами права законодавчої ініціативи змін до вже прийнятого закону про Державний бюджет України Конституція України не містить.
Виходячи з цього, комітет в остаточній редакції запропонував вилучити частину 2 статті 30, підтримавши відповідну пропозицію. Було враховано також низку інших пропозицій, як і по суті законопроекту, так і редакційного характеру. За результатом розгляду комітет рекомендує Верховній Раді України проект Закону України „Про Кабінет Міністрів України” прийняти у другому читанні та в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, переходимо до роботи. Будь ласка, поправка №1 Президента України.
Роман Михайлович Зварич представляє поправки. Прошу.
ЗВАРИЧ Р.М.
Шановні народні депутати, Президент України пропонує дуже суттєву поправку в цій першій поправці, яка пропонується на розгляд. Вона носить концептуальний характер.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Михайлович, ближче до мікрофону.
ЗВАРИЧ Р.М. Вона носить концептуальний характер ця поправка.
В законопроекті, який внесений Кабінетом Міністрів України пропонується врегулювати діяльність всього-на-всього Кабінету Міністрів України як центральний орган виконавчої влади. Натомість, Президент вважає, що нелогічно було би приймати Закони „Про Кабінет Міністрів України” не врегулювавши діяльність, роль, статус інших центральних органів виконавчої влади і, до речі, самих міністрів. З цього приводу, власне, вносяться такі поправки. Я привертаю вашу увагу до того, що в цьому законопроекті, для прикладу, не врегульована, неврегульований статус урядових комітетів, неврегульований статус міністрів як таких. Тому Президенту видається, що для того, щоб можна було в повноті врегулювати діяльність, взагалі, органів виконавчої влади, слід було би розширити предмет регулювання цього законопроекту. Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, яка думка комітету?
ТИХОНОВ В.М. Рішення комітету, відхилити цю поправку і з обґрунтуванням таке, воно було виносилось на засідання комітету. Відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Я ставлю поправку номер 1, яку вносить Президент України з приводу того, щоб розширити закон, не лише про Кабінет Міністрів, а про Кабінет Міністрів та інші центральні органи виконавчої влади. Прошу визначатись.
10:47:45
За-63
Не підтримано.
Так, друга правка врахована. Третя – Писаренко, відхилено. Не наполягає, колега? Ні. Ключковський – 4. Не наполягає. Писаренко – 5. Не наполягає. Шоста - Боднар Ольга.
Будь ласка, мікрофон.
10:48:13
БОДНАР О.Б.
Я пропоную підтримати мою поправку, оскільки вона допоможе Кабінету Міністрів чітко виконувати ті обов’язки, які покладені на нього.
Я пропоную, на відміну від тієї редакції, яка пропонується проголосувати, йдеться про те, що Кабмін має здійснювати виконавчу владу безпосередньо та шляхом спрямування і координації відповідних міністерств, а не надання їм якихось повноважень, які ми не зможемо нормально контролювати. Я прошу підтримати цю поправку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Думка комітету?
ТИХОНОВ В.М. Рішення комітету – відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю поправку шосту в редакції, викладеній колегою Боднар, на голосування. Прошу визначатись.
10:49:07
За-123
Не підтримала.
Сьома - Матвієнко, відхилено. Будь ласка, мікрофон.
10:49:19
МАТВІЄНКО А.С.
УРП „Собор”, фракція „Наша Україна”.
Шановні колеги, ви бачите, що сьогодні розпочата війна зазіхань на конституційні права інших органів державної влади та відповідних посадових осіб. Я вважаю, що така агресивна політика уряду має бути чимось стримана і думаю, що саме виходячи з цієї ситуації і заглядаючи в перспективу, щоб нікому не було право зазіхати на інші повноваження, я вважаю, що варто записати: „додавши в межах своєї компетенції”. І просив би цю поправку підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Думка комітету?
ТИХОНОВ В.М. Рішення комітету – відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю поправку номер сім колеги Матвієнка на голосування. Прошу визначатись.
10:50:26
За-103
Не підтримано.
Восьма поправка Оніщук, мікрофон будь ласка.
10:50:35
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, доповідаючи законопроект про Кабінет Міністрів України ще в першому читанні, я звертав увагу на особливість правового статусу Кабінету Міністрів, повноваження якого визначається не тільки Конституцією, але і законами України. Це стаття 120 остання частина Конституції. Вона говорить про те, що організація, повноваження і порядок діяльності Кабінету Міністрів України визначається Конституцією і законами України. Власне в цьому і полягала суть поправки. Але про те, ну як це не дивно, вона, незважаючи на її очевидну неузгодженість (я маю на увазі, редакцію, запропоновану комітетом) з Конституцією, не врахована.
Прошу підтримати поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Думка комітету.
ТИХОНОВ В.М. Рішення комітету відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку номер 8 Оніщука Миколи, щоб добавити слово „та цим законом”. Прошу визначатись.
10:51:38
За-97
Не підтримано.
Поправка номер 9 Президента України. Будь ласка, Роман Михайлович.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, ця поправка теж носить принциповий характер у концептуальному вимірі.
Я привертаю вашу увагу до того факту, що в Конституції Кабінет Міністрів України визначений як вищий орган в системі органів виконавчої влади. Натомість ані в Конституції, ані в жодному іншому нормативному правовому акті немає чіткого визначення цього поняття, цього терміну. Тим більше, в законі і також в Конституції використовується такі поняття, як „центральні органи виконавчої влади” і „місцеві органи виконавчої влади”. І знову ж таки зміст цих правових диспозицій ніде не визначений.
Враховуючи вищевикладену обставину, Президент України пропонує якраз чітко визначити в правовому вимірі зміст цих правових понять.
Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну, комітет відхилив.
ТИХОНОВ В.М. … Зварич, це готується новий закон, який буде доповнювати все, що він сказав, а комітет прийняв рішення відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю 9-ту поправку Президента на голосування. Прошу визначатися.
10:53:13
За-58
Не прийнято.
10-та поправка. Будь ласка, Романе Михайловичу.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, як це дуже часто буває, зокрема у важливих законах, які приймаються в цьому залі, в одній із перших статей таких законів міститься одна стаття, яка визначає терміни, якими користується законодавець у відповідному нормативно-правовому акті.
У зв’язку з цим, власне, Президент пропонує дати чітке правове визначення таких понять, як для прикладу, і це використовується якраз у цьому законі. Поняття державної політики, поняття „політична програма”, „ державна політична посада”, політична відповідальність” і таке подібне.
Враховуючи, власне, цю обставину, прохання підтримати.
До речі, я би хотів також привернути вашу увагу, що незалежно від того, що може готуватися новий закон про центральні органи виконавчої влади, це поняття якраз використовується в цьому законопроекті, і воно не має жодного правового визначення.
Тому, враховуючи цю обставину, прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ТИХОНОВ В.М. Рішення комітету – відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хоча тут слушні думки є.
Ставлю на голосування поправку номер десять, прошу визначатися.
10:54:46
За-60
Не підтримано.
Одинадцята поправка, будь ласка.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати! Президент України пропонує більш чітко відтворити конституційні норми, які, зокрема, викладені у статті 116 Конституції України, зокрема, в частині визначення основних завдань Кабінет Міністрів України. Президент України пропонує якраз визначити такі шести основних завдань уряду, а саме:
забезпечення прав і свобод людини і громадянина;
забезпечення державного суверенітету економічної самостійності та національної безпеки України;
вироблення стратегії розвитку держави і ладі по тексту;
виконання Конституції, законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України.
П’ятий пункт. Справедливого розподілу суспільного багатства, раціонального використання природних ресурсів і далі по тексту.
І шостий пункт. Належного функціонування системи публічних послуг.
Такі є шість запропонованих Президентом основних завдань, якими мав би турбуватися Кабінет Міністрів України. До речі незрозуміло, чому якраз профільний комітет пропонує відхилити таку, здавалося б, абсолютно логічну пропозицію Президента України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, думка комітету.
ТИХОНОВ В.М. Відхилити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю поправку номер 11 Президента України на голосування.
10:56:31
За-69
Не підтримана.
12 поправка, Писаренко. Не наполягає. 13-а, Ключковський, будь ласка, мікрофон.
10:56:46
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Шановні колеги! Юрій Ключковський, "Наша Україна".
Я прошу звернути увагу, що стаття друга у редакції, запропонованій комітетом, порушує всі засади юридичної техніки і не відповідає Конституції України. Вона повторює деякі норми, частину норм статті 116 Конституції України, де записані повноваження Кабінету Міністрів. Тут же ж вони подаються під назвою „Основні завдання”, а повноваження Кабінету Міністрів розписуються в 21 статті зовсім інакше і невідповідно навіть до цих основних завдань.
Саме тому моя пропозиція полягає в тому, щоб відійти від редакції статті 116 Конституції України тут, а реалізувати їх в 21 статті – там, де записані повноваження Кабінету Міністрів. Там їх можна конкретизувати і розвинути, а тут же ж дати основні, дійсно, завдання – ті питання, над якими постійно має працювати Кабінет Міністрів, а не ті, які має здійснювати у вигляді своїх повноважень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет не підтримує, так?
ТИХОНОВ В.М. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку номер 13 колеги Ключковського. Прошу визначатись.
10:58:12
За-84
Не підтримана.
14-а, колега Матвієнко, будь ласка.
10:58:21
МАТВІЄНКО А.С.
Матвиенко, група „Собор”, "Наша Україна".
Я хочу по процедурі, Адаме Івановичу, до вас звернутисяі до Віктора Миколайовича.
Кожний автор поправки аргументує свою поправку і пояснює чому він її вносить. Хотілось би, щоб комітет доповідав чому він її відхиляє, тому що тоді нікому не зрозуміло що ми зараз обговорюємо. А він не може цього зробити, тому що комітет по суті не розглядав поправки, не аргументував відхилення, а виконував волю із Грушевського, із Кабінету Міністрів. Це доказ формальності підходу до кожної поправки.
Тепер стосовно моєї поправки. Я дійсно вважаю, що Кабінет Міністрів своїм проектом погано виписав повноваження статті 116. якщо він наполягає на цьому, то давайте ми напишемо не завдання, а повноваження, бо дозволено тільки те, що записано законом і всіх завдань ми не випишемо і в такий спосіб приведемо до Конституції цю статтю…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас підтримую, Анатолій Сергійович, у тому, що приведемо, але я думаю, що право доповідача відповідати так як він відповідає. Будь ласка.
ТИХОНОВ В.М. Це перше.
А друге. Колега Матвієнко демонстративно покинув засідання того комітету, і ми розглядали поправки у тому числі і його поправку. І відповідали і ми, і представники Кабінету Міністрів. Вчора на засіданні він теж не був.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставлю на голосування поправку номер 14. Репліка після голосування.
11:00:20
За-82
Не підтримано.
Будь ласка, Матвієнко, репліка.
11:00:29
МАТВІЄНКО А.С.
Адаме Івановичу, я, по-перше, просив би коректно поводити себе доповідачу. Я вчора був у відрядженні, яке, до речі, підписано Головою Верховної Ради. І вводити в оману весь український народ, тому що так хочеться сьогодні доповідачу, мені здається, це некоректно. Тому, будь ласка, поводьте себе адекватно на трибуні Верховної Ради.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз прошу не вимагати один від одного того, чого не хоче робити ваш колега, бо завтра буде зворотна реакція, завтра когось іншого поставлять на трибуну і скажуть: „Ти говори тільки те, що я хочу почути”. Ну, це ж нереально!
Будь ласка, 15-та поправка, Яворівський. Не наполягає.
16-та – врахована.
Оніщук – 17-та. Не наполягає.
18-та – те саме.
19-та – Президент. Будь ласка.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, у проекті закону, який внесений Кабінетом Міністрів України, у частині першій статті третій визначені так звані принципи діяльності Кабінету Міністрів України. Це все робиться буквально в одному абзаці. Натомість ці окремі так звані принципи не мають взагалі жодного змістовного правового наповнення.
Якраз тому Президент України, по-перше, пропонує дати чітке правове визначення цих принципів, щоб можна було застосовувати їх в конкретній діяльності Кабінету Міністрів України, але і також розширити самі принципи, відповідно до яких мав би Кабінет Міністрів виконувати свої функції. Я на цьому роблю окремий акцент, тому що парламент має бути контролюючим органом по відношенню до діяльності Кабінету Міністрів України. Якщо не будуть чітко визначені в правовому вимірі якраз ті принципи, по яких має Кабінет Міністрів виконувати свої зобов’язання, то скажіть мені, будь ласка, яким чином має парламент тоді виконувати свою основну функцію як контролюючий орган?
Тому прохання є все ж таки підтримати цю поправку. Мені видається, що вона носить абсолютно логічний і доцільний характер.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 19 Президента. Прошу визначатися.
11:03:17
За-87
Не підтримано.
Так, поправка номер 20. Джига не наполягає.
Писаренко – 21. Не наполягає.
Ключковський – врахована частково.
Будь ласка, 22-га.
11:03:36
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую. Юрій Кючковський.
Те, що тут написано, враховано частково. Це насмішка над пропозицією. Бо зі всієї пропозиції враховано пів слова. І тому написали: частково. Основна ідея цієї пропозиції, іде перелік принципів, однак зміст їхній не розкривається, однак, насправді, дуже важливо записати в Закону, як розуміється для цілей цього Закону зміст таких принципів. Зокрема, такі конкурентні принципи, як верховенство права і законність.
Більше того, дуже важливо це записати саме тому. Що потім в тексті Закону цілий ряд цих принципів порушується запропонованою редакцією. Наприклад, іде втручання в компетенцію конституційну інших органів і посадових осіб, що суперечить принципу законності, порушується принцип колегіальності, коли одній особі дається повноваження вирішувати за весь кабінет міністрів і цілий ряд інших.
Власне, відсутність змісту цих принципів в Законі дозволяє потім їх порушувати. Тому їх треба записати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Думка комітету?
ТИХОНОВ В.М. Врахована частково, там все написано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 22-гу колеги Ключковського. Прошу визначатися.
11:05:09
За-69
Кендзьор, мікрофон, будь ласка.
11:05:18
КЕНДЗЬОР Я.М.
Ярослав Кендзьор, Народний Рух України, фракція „Наша Україна”.
Шановний доповідачу, кожен автор поправки аргументує, чому він вносив цю поправку і її значення у самому контексті …….. тексті закону. Ваша аргументація як доповідача, чому комітет відхилив, просто тупе - комітет відхилив. Ви можете аргументувати? Чому відхилив комітет ту чи іншу поправку народного депутата України? Дякую.
ТИХОНОВ В.М. На счет тупе, подивіться у дзеркало.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я замінив би це слово іншим: зрозуміле. Тобто рішення комітету зрозуміле. Не вступайте у конфліктну ситуацію.
23-тя, Матвієнко, будь ласка.
11:06:14
МАТВІЄНКО А.С.
Адам Іванович, оскільки поправка 19-та, яка у великій мірі дублює мою поправку, була відхилена, я знімаю голосування по цій поправці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.
24-та, Логвіненко, не наполягає.
Писаренко, 25-та, не наполягає.
Ключковський, 26-та. Юрій Богданович, будь ласка, мікрофон.
11:06:37
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Я перепрошую, йде мова про поправку 26-ту, так?
Шановні колеги, оце якраз типовий приклад, як порушується принцип законності. Зверніть увагу: для законів типу Закону про Кабінетом Міністрів характерне регулювання позитивної поведінки тих суб’єктів, поведінку яких регулює закон. Тут же говориться про те, що неправомірне втручання не допускається, що випливає взагалі з загальних засад верховенства права, але коли ми обговорювати це в комітеті, я задав представнику Міністерства юстиції запитання, а хто буде визначати, чия поведінка правомірна, а чия неправомірна? Котре втручання правомірне, котре неправомірне?
Відповідь, по суті, була така: сам Кабінет Міністрів. От вам і всі законність і все верховенство права.
Я пропоную це речення виключити як таке, що суперечить принципу верховенства права і законності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 26-та поправка колеги Ключковського. Прошу визначатися.
11:07:51
За-83
Не підтримано.
27-ма, Бондар. Не наполягає? Ні.
Логвіненко, 28-ма, не наполягає.
Ключковський, врахована частково, 29-та, не наполягає.
Матвієнко, 30-та. Не наполягає.
Довгий Тарас, 31-ша, не наполягає.
Матвієнко, 32-га. Будь ласка.
11:08:16
МАТВІЄНКО А.С.
Я по 30-й і по 32-й зняв свої пропозиції, поскільки не врахована моя пропозиція по попередній статті. А відтак вони передбачалися, ці норми попередньої статті. Тому не наполягаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Довгий, 33-тя, не наполягає.
34-та, Ключковський. Мікрофон.
11:08:34
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Ось ця, відхилення цієї поправки є ще один приклад ігнорування засад Конституції. Справа в тому, що тут відтворена без жодного розуміння змісту норма статті 113-ї Конституції. Однак, закон має бути на виконання всієї Конституції, а не окремої частини. І тому забуто просто 6-ту статтю про третю частину і пункт перший статті 116-ї Конституції України.
Кабінет Міністрів зобов’язаний виконувати всі акти Президента, видані у межах його повноважень, а не лише указі. І з цього приводу є і рішення Конституційного Суду, який є обов’язковим. Не можна виконувати, не керуючись ними.
Тому і тут пропонується замість указів Президента записати акти Президента. Це знову ж таки відповідає принципу верховенства права і законності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мається на увазі розпорядження, які інколи мають, а доручення.
Я ставлю на голосування 34-ту поправку колеги Ключковського. Прошу визначатися.
11:09:56
За-75
35-та. Те саме у Анатолія Сергійовича. Прошу, будь ласка.
11:10:05
МАТВІЄНКО А.С.
Адаме Івановичу, я хотів би до вас звернутися. Якщо, дійсно, є аналогічна поправка, поскільки ми не змовляємося, коли пишемо поправки, то вам би бажано було б це говорити відразу, поскільки не затягувати час.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Довгий, 36-та, не наполягає.
37-ма врахована частково Президента. Роман Михайлович, будь ласка.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, Президент України не наполягає на розгляді своєї поправки, бо вона дійсно редакційно врахована.
Натомість слід було би привернути вашу увагу до наступної обставини. Прочитайте, будь ласка, заголовок цієї статті: „Правові засади діяльності Кабінету Міністрів України”. І тепер прочитайте частину 2 статті 4, пункту 4, вірніше, де мова йде про те, що Кабінет Міністрів України вирішує інші поточні питання своєї діяльності.
Скажіть, будь ласка, яке має відношення до правових засад діяльності Кабміну така правова норма, яка звучить про інші поточні питання своєї діяльності? Мені видається, що тут є певне недоречність.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто не голосуємо. Так, 38-ма частково, 39-та Ключковський.
11:11:27
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Тут нову проблема, так би мовити, часткового врахування, відхиляючи суть. Зверніть увагу, про що йде мова. Що має врегульовувати Регламент Кабінету Міністрів? Чи може він визначати порядок діяльності Кабінету Міністрів? Адже частина 2 статті 19 Конституції України каже, що органи державної влади здійснюють свої, діють лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, встановлений Конституцією і Законами України. Тому Регламент може враховувати лише процедурні питання внутрішньої діяльності, а не порядок діяльності Кабінету Міністрів. Це принципово різні речі. І тут ми знову бачимо відношення і до Конституції, і до принципів законності.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 39-ту поправку Ключковського.
11:12:32
За-71
Не підтримано.
Сорокова приблизно в цьому ж ключі. Анатолій Сергійович, будь ласка. Матвієнко.
11:12:41
МАТВІЄНКО А.С.
УРП „Собор”, „Наша Україна”.
Адам Іванович і шановний доповідачу, я хочу на цьому прикладі продемонструвати як ми підходимо до норм відповідного закону. Ви подивіться, що написано. Змінено одне слово. Кабінет Міністрів відповідно до Конституції та законів затверджує Регламент Кабінету Міністрів та регулює інші питання своєї діяльності. Скажіть, будь ласка, знаючи нинішній стиль Кабінету Міністрів, да він цим Регламентом запише, що завгодно, буде жити за іншими законами. Тому моя поправка зводилась до того, що є Регламент, яким визначає порядок організації своєї діяльності, хоч в якійсь мірі врегулювати, внормувати діяльність уряду. Тому тоді і Регламенту не потрібно. Чистоти закону немає, є просто якась вакханалія. І такі поправки, здавалось би, не є політичні, вони відхиляються, тому що ніхто не хоче думати. Я прошу проголосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вважаю, що правильна поправка, але хай зал визначається. Прошу визначатись, поправка 40.
11:14:03
За-88
Не підтримана.
41. 42. Матвієнко. Відхилена. Будь ласка.
11:14:12
МАТВІЄНКО А.С.
Адам Іванович, ну тут частково враховано, я не маю застережень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Тут справа в тому, що, ви пропонуєте написати, місцем знаходженням Кабінету Міністрів України є столиця України місто Герой-Київ, а в тому проекті просто, що розташований в місті Києві. Да, будь ласка. Матвієнко.
11:14:47
МАТВІЄНКО А.С. Я думаю, що юридично більш правильно місце знаходження, а не розташований. Але знову ж таки, я хочу, щоб ми розуміли, що ніхто не хоче дослухуватись до якогось, до аргументації. Не подобається тільки тому, що це опозиційний депутат. Давайте відхиляти. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я звертаюсь до вас, давайте підтримаємо цю поправку колеги Матвієнко, вона точніше відображає смисл закону. Прошу голосувати. Місце знаходження Київ - місто Герой. Голосуємо! Голосуємо! Голосуємо!
11:15:35
За-111
Не підтримано.
Так, Карпачова 43, не наполягає. 44 - Президент України.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати! Ця поправка насправді складається з двох окремих частин. В першій частині Президент України пропонує обмежити кількість віце-прем’єр-міністрів помимо того, що такого обмеження в Конституції немає.
В другій частині натомість є пропозиція, яка, як на мене, заслуговує, напевно, підтримку. Президент України пропонує надати можливість Верховній Раді України призначити міністра без портфеля. Це є загальноєвропейська практика і мені видається, що вона могла би бути доцільна у наших умовах, коли Кабінет Міністрів України міг би мати якраз такого міністра, кому можна було би доручати спеціальні доручення. Вони, до речі, зараз в уряді і є.
Тому дозвольте, Адаме Івановичу, внести поправку до поправки. Прохання не голосувати першу частину цієї поправки, 44-ї, де пропонується обмежити кількість віце-прем’єр-міністрів, а Президент України таки наполягає на тому, щоб другу частину цієї поправки, щоб вона була проголосована. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Михайлович. Ви поступили слушно, так, як за Конституцією. Бо Конституція не обмежує чисельність.
Так, я ставлю другу частину 44-ї поправки Президента на голосування. Прошу визначатись.
11:17:19
За-84
Не підтримано.
45-та, Писаренко. Не наполягає. 46-та, ну, колега Матвієнко просив, якщо вони повторюються, а ми вже тільки що проголосували не витрачати часу.
47-ма, Писаренко. Не наполягає. 48-ма, Ключковський. Будь ласка, мікрофон.
11:17:43
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Шановні колеги, оце приклад поправки, відхилення якої свідчить про бажання мати не чітко виписаний закон. Зверніть увагу. Поняття кількісного складу Кабінету Міністрів зустрічається в законі багато разів. В тому числі воно і відображається і в Конституції України. Якщо склад Кабінету Міністрів не сформований у відповідний строк, може підлягати розпуску Верховна Рада. Однак, жодного розуміння з приводу того, як саме визначається кількісний склад Кабінету Міністрів немає. Запропонована комітетом редакція каже: що встановлюється Верховною Радою, виходячи з його загального складу. Чим встановлюється? Як?
Моя поправка якраз конкретизує цю проблему і пропонує, щоб Верховна Рада своєю постановою разом із затвердженням складу Кабінету Міністрів визначала його кількісний склад, скажімо, 24 посадові особи чи 28 посадових осіб. Щоби було зрозуміло, ось кількісний склад Кабінету …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, 49-та також перегукується. Тому Матвієнко мікрофон. Ми відразу ці дві визначимося.
11:19:02
МАТВІЄНКО А.С.
Шановні колеги, дійсно, якщо немає, я тут підтримую абсолютно депутата Ключковського, у нас чіткості, то є двочитання. І сьогодні всі ми бачимо нечіткість змін до Конституції допускає двочитання, а відповідно кризи влади, до якої ми прямуємо.
Якщо в нас є дві третіх і є норма несформований уряд, я знову ж таки взиваю до здорового глузду, до того, що очевидно нам варто визначати кількісний склад, бо тоді наступає норма, за якою ми маємо визнати, або сформований уряд, або несформований уряд.
І я не бачу, знову ж таки, тут аргументів. Я хотів би їх почути, Адаме Івановичу, чи від уряду, який тут присутній. Ну то надайте йому слово, якщо Віктор Миколайович не може нічого пояснити. Чому ця поправка відхиляється? Чому вона не приймається? Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поясніть своєму першому заступнику.
ТИХОНОВ В.М. Анатолію Сергійовичу, ну якщо почнемо бодатися, то начнемо бодатися. Я не менше вас понимаю і розбираюся у цьому. Це перше.
Це не норма цього закону – це раз. І тут чітко записано: „Верховна Рада встановлює кількість …”
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 48-му і 49-ту поправки, бо вони одна одну доповнюють. Будь ласка. Це поправка Ключковського і Матвієнка. Прошу визначатися.
11:20:39
За-83
Не підтримано.
50-та поправка, Романе Михайловичу, вона частково врахована.
ЗВАРИЧ Р.М. Президент України не наполягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає.
51, Логвинено, не наполягає. Писаренко, ні. Ключковський, 53, будь ласка.
11:20:59
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Шановні колеги! Ось кричущий випадок недоврегулювання. Однак, я звертаюся до шановних представників, членів Кабінету Міністрів. Те, що ви тут написали, при певних умовах вдарить по вас. Поживіться, що пропонується: не належать ці посади до державної служби, на них не поширюється трудове законодавство, а регулюється якимсь відсутнім сьогодні законом. Набере чинності Закон про Кабінет Міністрів, а того закону ще не видно і у природі. І я питаюся, а яким чином ви будете обчислювати стаж, за яким ви потім будете нараховувати пенсію чи перебувати на інших посадах? Таким чином не можна поступати. І тому моя пропозиція полягає у тому, щоби написати, що ці посади регулюються цим законом і дати розділ у законі, який визначає особливості проходження служби на таких посадах. Якщо це не влаштовує, віднесіть це до Закону „Про державну службу” і введіть там розділ „Політичні посади”, які мають особливості проходження служби, але залишати без особливостей…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слушна пропозиція, ставлю її на голосування, поправка 53. Прошу визначатися.
11:22:28
За-87
54, Матвієнко. Прошу мікрофон.
11:22:37
МАТВІЄНКО А.С.
Матвієнко.
Я хочу знову ж таки наголосити про те, що має бути чітко врегульовано, що це таке „політична посада”, і має бути чітко прописаний статус цієї політичної посади. Я звертаюся до більшості, яка сьогодні сформувала уряд, ви у такий спосіб взагалі не захищаєте міністра, як члена Кабінету Міністрів, ви не визначаєте його повноваження, ви не захищаєте, прописавши, що це є політична посада. І ця поправка моя кореспондується з 58-ю, і тому я прошу в цій частині її проголосувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 54-та поправка колеги Матвієнка і 58-а ставляться на голосування. Прошу визначатись.
11:23:45
За-82
Не підтримано. 55-а, Смітюх. Не наполягає? Будь ласка, мікрофон.
11:23:58
СМІТЮХ Г.Є.
Шановний Адаме Івановичу, в ході розгляду законопроекту, який ми сьогодні розглядаємо, мною було подано 48 загалом поправок та доповнень до окремих статей цього законопроекту. Під час розгляду в комітеті враховано було моїх поправок вісім, а інші були відхилені з тих чи інших причин. Я погодився з точкою зору профільного комітету. Тому пропоную завдяки зменшення розгляду часу з тими поправками, які були враховані, я погоджуюся. Ті поправки, які були відхилені, я також погоджуюсь. Тому приймається на майбутнє.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорій Євдокимович.
Інших закликаю колег послідувати вашому прикладу. 57-а, Президент України, будь ласка.
ЗВАРИЧ Р.П. Шановні народні депутати, привертаю вашу увагу до такої правової обставини, яка міститься в Конституції України, зокрема в пункті другому частини другої статті 90, в якій мова йде про те, що повноваження Верховної Ради України можуть бути достроково припиненні у випадку, якщо не сформований новий склад Кабінету Міністрів України протягом 60 днів. Якраз ця конституційна диспозиція не відтворена в цьому базовому для роботи і діяльності уряду законопроекті. Тому Президент України пропонує якраз відтворити цю конституційну норму якраз у цій частині. Тобто у випадку складання повноважень попереднім складом Кабінету Міністрів України або його дострокової відставки новий склад Кабінету Міністрів України формується протягом 60 днів. Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 57 поправку Президента.
11:26:06
За-83
За 83, не підтримано. Яворівський, 60. Не наполягає. Піхота, 61. Не наполягає. Оніщук, 62. Будь ласка, мікрофон.
11:26:21
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, прошу звернути вашу увагу, що частина статті, до якої внесена поправка, встановлює вимоги до членів Кабінету Міністрів при їх призначенні. І одна із вимог - це володіти державною мовою. І добре, що уряд, до речі, погодився з тим. А суть поправки полягає в тому, що… я то взагалі пропонував більш лібералізувати вимогу, яка пов`язані з судимістю. Натомість, не буду наполягати на її голосуванні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
63 аналогічна поправка колеги Боднар Олена. Будь ласка.
11:27:01
БОДНАР О.Б.
Я вибачаюсь, я Ольга від народження.
Хочу сказати, що дуже дивно виглядає, от я дивлюся по тексту, який прийняв комітет, то начебто моя поправка врахована. Але я не можу зрозуміти чому написано „відхилено”. Чому, власне, пропонується відхилити поправку, в якій йдеться про те, що не можуть бути членами Кабміну недієздатні або особи, які мають судимість непогашену, не зняту в установлену законом порядку. Я не можу зрозуміти як це?
ТИХОНОВ В.М. Бо це общеприйняті норми.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, тут частина врахована. Слово „недієздатність” лише не враховано. Ви наполягаєте на голосуванні? Не наполягає.
Писаренко, 54. Не наполягає. 65 цікава у колеги Матвієнка поправка. 25 років щоб мав член уряду. Будь ласка.
11:28:00
МАТВІЄНКО А.С.
Матвієнко.
Адаме Івановичу, ну я прошу, ну немає пояснень. Ну, може, уряд хоче пояснити. Ви дивіться трошки урядову ложу і давайте їм пояснення. Ну, люди хочуть знати, яку аргументацію ми беремо до відхилення або до прийняття поправки.
Стосовно моєї поправки. От поясніть мені: суддю ми не можемо призначити раніше, ніж через п’ять років його трудового стажу, таким чином, 18, чи скільки, 20 плюс п’ять – це 25. Виходячи з цього, я пропонував: ну, член уряду не може бути в 18 років чи в 20 років призначений, хай хоч трошки побуде на виробництві якомусь, хай хоч трошки чогось навчиться. Тому пропонується 25 років. Ну, це, по-моєму, ліберальна норма. Відхилили, не аргументуємо зовсім, 18-річного завтра будемо мати члена уряду.
Те саме стосується по судимих. Я пропоную проголосувати цю поправку. Вона врегульовує нормальну норму.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Анатолій Сергійович, про судимість є в редакції тій, яка підтримана: які мають судимість, не погашену, не зняту в установленому законом порядку. Це залишається. Тобто норма – 25 років – ставиться на голосування.
Ставлю на голосування поправку 65-ту Матвієнка щодо того, що до складу Кабінету Міністрів можуть бути призначені громадяни України не молодше 25 років. Визначаємося.
11:29:49
За-87
Не підтримано.
67-ма - врахована частково. Ключковський.
11:29:58
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую.
Вона дійсно врахована. Але я попросив слова, щоб підкреслити: я не хотів виступати не тому, що я відмовляюся від поправок як колега Смітюх, а тому що ця поправка дійсно врахована.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Матвієнко, 68-ма. Погоджується. Врахована частково.
69-та – Ключковський. Відхилена.
11:30:22
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Йде мова про дві поправки, 69-ту і 70-ту. Ви знаєте, я не перестаю дивуватися з мотивів, чому вони відхилені. Справа в тому, що запропонована редакція першої і другої частини статті 8 достатньо не чітка, вона заплутує в своєму нормуванні різні речі, не відповідає юридичній техніці. Ну, повірте відхиляти настільки політично безобидні поправки, які просто поліпшують текст, ну, просто означає ставитися з великим упередженням до автора поправки. Я розумію, що тут була команда: кожна поправка, яка походить від пропрезидентської фракції, має бути відхилена. І тут мені зовсім не зрозуміло мотиви, з яких відхилені просто чіткіший виклад і чіткіша регламентація по частинах відповідних норм Закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас абсолютно підтримую і ставлю на голосування ці дві поправки. Вони поліпшують Закон. Прошу визначатися.
11:31:30
За-83
Хоча я також вас підтримав, Юрій Богданович. 71-ша поправка Президента. Прошу.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, Конституція визначає, що коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України вносить Президенту України пропозицію, щодо кандидатури на посаду прем’єр-міністра України. Натомість процедура цього, внесення цієї процедури ані Конституцією не визначена, ані тим більше жодним іншим нормативно-правовим актом, який носив би характер Закону. Ця процедура виписана в регламенті Верховної Ради України, але Регламент не носить характер Закону, тобто це є підзаконний нормативно-правовий акт, а отже він не може поширюватися на Президента України.
Для того, щоб Президент не мав підстав ставити питання про правомірність чи то створення коаліції депутатських фракцій, чи внесення такої йому пропозиції, щодо призначення, вірніше, внесення кандидатури на посаду прем’єр-міністра України, Президент України пропонує, щоб така пропозиція від коаліції депутатських фракцій в верховній Раді України була скріплена підписами щонайменше 226 народних депутатів України. Що саме по собі буде свідчити про те, що така коаліція насправді створена у Верховній Раді України.
Не з зрозуміло, чому профільний комітет як раз відхилив таку, знову ж таки, задавалось би, абсолютно логічну пропозицію Президента України.
ТИХОНОВ В.М. Це норма Регламенту фракції. Це по-перше.
А друге, як будемо розглядати Закон про Президента, тоді будемо його права і обов’язки розглядати у цьому законі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, пропозиція Президента нормальна у тому розумінні, що, дійсно, ми тоді, ну, забираємо в нього козирі перевіряти, є коаліція, чи немає? Ось, будь ласка, 226 підписів. Я вважаю, що її можна підтримати.
Ставлю на голосування 72-гу поправку. Прошу визначатися.
11:33:47
За-85
Не підтримано.
Ключковський, 72-га, будь ласка.
11:33:55
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую, Адам Іванович, за надане слово.
Я не маю застережень по цій поправці, бо вона пов’язана з наступними. Але я скористаюся цим словом для реалізації свого права заперечення проти наступної поправки, яка врахована, однак є кричущою, неконституційною. Вона передає коаліції депутатських фракцій повноваження Президента України.
Адам Іванович, ми прекрасно розуміємо, де тут законність, де тут верховенство права, де тут принцип поділу влади. Ну, це пропозиція поперек до всього, що може бути у правовому полі держави.
ТИХОНОВ В.М. Юрій Богданович, це тому, що не ви внесли цю поправку.
Я … Я же не проти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію колегу Ключковського. Він і має рацію, і не має. З одного боку, має, тому що це конституційна норма.
А з другого, нам треба… Все-таки, ми коли з вами виписували норми Конституції, пригадуєте, ми все-таки врахували, якщо Президент не підписує закон…
Ми зробили не гірший, ми правильно зробили, і тут треба було б щось.
Я тоді у такому випадку ставлю на голосування 73-тю поправку Тихонова. Прошу голосувати. Голосуємо.
11:35:27
За-190
По фракціях, будь ласка.
Партія регіонів – 152, Блок Тимошенко – 3, „Наша Україна” – 1, соціалісти – 14, комуністів – 19, позафракційні – 1.
Смітюх, будь ласка. Мікрофон Смітюха.
11:35:53
СМІТЮХ Г.Є.
Шановний Адаме Івановичу. Смітюх, Партія регіонів.
Я все-таки просив би вас повернутися до цього питання з приводу того, що частина депутатів не зрозуміла, як ви поставили питання на голосування. Тому прошу поставити на повторне голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, частина депутатів просто розслабилася. Хто за те, щоб повернутися до переголосування, прошу голосувати.
ТИХОНОВ В.М. Да ее не надо голосовать, она врахована.
11:36:32
За-233
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не порушення Регламенту, бо 233 депутати сказали, що ми повертаємося. Це у нас прийнята норма.
ТИХОНОВ В.М. Ее гословать то вообще-то не надо, она врахована.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Миколайович, її треба голосувати, якщо є заперечення у депутата. Тому що рішення комітету це не є закон ще. Я ще раз повторюю, рішення комітету – це лише ваша пропозиція, і воно повинно бути підтверджено рішенням Верховної Ради.
ГОЛОВА. Я прошу проголосувати і підтвердити поправку 73-тю колеги Тихонова. Голосуємо.
11:37:15
За-246
Прийнято.
Ольга Боднар, 74-та. Мікрофон.
11:37:29
БОДНАР О.Б.
Шановні колеги, мені трошки незрозуміло. Поясніть, можливо, я щось не розумію. Спершу ви дозволяєте бути членами Кабінету Міністрів недієздатним особам. Потім ви дозволяєте, щоб цим дієздатним особам було менше, ніж 25 років. А тепер ви їм дозволяєте ще крім того не писати власноруч автобіографію, не давати відомості про трудову діяльність повністю, про стан доходів.
Невже членам Кабінету Міністрів є що приховувати? Невже члени Кабінету Міністрів не можуть писати власноруч автобіографію? Чому відхилена ця моя поправка? Я не може зрозуміти, поясніть, будь ласка.
ТИХОНОВ В.М. У четвертій колонці все це є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 74-ту поправку колеги Боднар. Прошу визначатись.
11:38:37
За-155
Не підтримано.
75-та врахована частково. Матвієнко, будь ласка, мікрофон.
11:38:48
МАТВІЄНКО А.С.
Матвієнко, УРП „Собор”, „Наша Україна”.
Адам Іванович, враховано тільки те, що написано „декларація про доходи”, але моя норма, четверта частина, йде мова „доходи та зобов’язання фінансового характеру, в тому числі і за кордоном щодо себе і членів сім’ї”, а це є принципово, тому що ми знаємо, що все позаписували на членів сім’ї, він має тільки одну зарплату і не знає як за неї живе. Йде мова про прем’єра, шановні, значить, радіослухачі, а не про просто кого-небудь, навіть не про рядового члена уряду.
І друге, ми знаємо, що прем’єр, виявляється, не вміє писати, або кандидат. Тому давайте хоч перевіримо, що він власноручно має написати заяву. Чи знає він, що таке українське писання. Я вважаю, що це той мінімум, який дає можливість хоть би не глумитися над українським народом. І пропоную проголосувати. І в тому числі і заколисану більшість, яка слухає це все як казки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 75-ту поправку Матвієнка.
11:40:12
За-110
Оніщук, 77-ма.
11:40:21
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, поправка насправді редакційна, але вона до певної міри показує, що, ну, не завжди наші колеги хочуть дивитися уважно Конституцію.
Ну, для прикладу, я зачитаю норму Конституції, яка прямо вкаже поняття, яке використовується, входження чи членство. Стаття 103 Конституції, яка говорить, зокрема, це до Президента стосується, для прикладу, не може входити до складу і далі. Тобто в правовому полі уже є інституйований термін „входження до складу керівних рад” тощо, тощо, пишеться „членство”. Ну, шановні колеги, давайте якось будемо дотримуватися, щоб ми не створювали такого розмаїття термінів і дефініцій, що потім ми правовому систему не зможемо опанувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, абсолютна слушна поправка колеги Оніщука, що слово „членство” давайте ми замінимо „входження до складу”. Давайте проголосуємо цю поправку. Голосуємо. Це конституційне точніше.
Прошу голосувати.
11:41:39
За-131
Не підтримано.
Так, колеги, продовжуємо, але хочу нагадати, за 1 годину ми з вами пройшли із 190 27 сторінок. Плідно працюємо, отак і треба над кожним законом.
Так 78 Президента врахована. 80 частково. Ключковський.
11:42:06
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую. Дуже красиво об’єднати в одну поправку дві різні, менш важливу врахувати, більшу відхилити і написати, враховано частково.
Шановні колеги, ви так гарно захищаєте права коаліції, яка може замість Президента подати і призначити Прем’єр-міністра, а скажіть, що робити в тому випадку, якщо так трапилося, що кандидатура запропонована коаліцією, я, ради Бога, не маю на увазі антикризову коаліцію, а якусь в майбутньому, коли буде діяти цей закон, виявиться, що ця кандидатура не відповідає вимогам Конституції і цього закону, але подана Президентом. Він все одно, незважаючи на те, що в нього 15 днів на вивчення цього питання, він має внести цю кандидатуру, хоча вона і не відповідає Конституції. Запевняю вас, жоден Президент, керуючися нормами Конституції цього не зробить. То чому відхиляється тоді моя поправка, яка передбачає таку ситуацію, абсолютно ідіотську, звичайно, але в нашій країні, на жаль, бувають і такі ідіотські ситуації.
Тому я пропоную підтримати цю поправку і забезпечити нашу країну від неконституційного прем’єра.
ТИХОНОВ В.М. Юрій Богданович, ну ви ж самі відповіли на своє питання чому вона не включена, а точніше, тому, що Конституція цього, положень цих не має. І тлумачити Конституцію може, теж знаєте хто.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 80-ту поправку колеги Ключковського.
11:43:46
За-80
Вісімдесята поправка набрала вісімдесят голосів.
81-ша, Президент України, частково врахована.
ЗВАРИЧ Р.М. Президент не наполягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає. 82-га, Оніщук, частково. Мікрофон.
11:44:04
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, я не наполягаю на розгляді цієї поправки, вона по суті така, юридико-технічна. Але я хочу підтримати те, що висловив зараз Юрій Богданович, коли говорив про те, що ми щойно перед цим проголосували, вірніше, залишили в тексті неконституційну вимогу, пов’язану із тим, що коаліція депутатських фракцій самостійно вносить подання на прем’єр-міністра. Лише цього одного положення буде достатньо для того, щоб заветувати відповідний закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 83-тя, Ключковський, врахована частково. Мікрофон, будь ласка.
11:44:45
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адам Іванович, є принципова відмінність між словами „на вимогу” і „за пропозицією”. Розумієте, коли фракція просить, коли фракція вимагає, щоб кандидат на посаду прем’єр-міністра з нею зустрівся, а він розглядає це лише як пропозицію, то він може цю пропозицію і проігнорувати. А вимогу ігнорувати не можна. Тому мені здається, що це принципова редакційна відмінність. Фракція вимагає зустрічі з кандидатом на прем’єр-міністра. Він зобов’язаний з нею зустрітися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 83-тю поправку.
11:45:37
За-77
Не підтримано.
84-та враховано частково. … - не наполягає.
85-та, Матвієнко. Те ж саме.
86-та, Президент.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, я привертаю вашу увагу до наступного. Пропозицію коаліції депутатських фракцій щодо кандидатури на посаду Прем’єр-міністра вносить якраз ця коаліція Президенту. Але це не є пропозиція, яка розглядається в сесійному залі Верховної Ради України. Тобто формально розглядається подання Президента, яке формується якраз на основі пропозиції, яку він отримав від коаліції депутатських фракцій.
Тому абсолютно логічно, щоби суб’єкт якраз внесення такого подання мав можливість представити своє подання у сесійному залі Верховної Ради України. Якраз і це пропонує Президент України, щоб він мав можливість виступити перед народними депутатами України і представити своє подання, яке він сформував на основі пропозиції, яку він отримав від коаліції. Прохання все ж таки підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми у Президента такого права не забираємо, але давайте і про інше подумаємо. Він вніс, але представляти не хоче. Це один момент. Передумав за ніч чи за дві.
А другий момент. А Президент не може фізично представити, і минуло 60 днів, тоді вступає вже норма Конституції. Так що…
Але я ставлю цю поправку на голосування 86-ту. Прошу визначатися.
11:47:28
За-74
87-ма. Матвієнко прошу.
11:47:34
МАТВІЄНКО А.С.
Адаме Івановичу, я тому і просив, дати мені слово для аргументації перед голосуванням, ви не звертаєте на це уваги. Якщо подібні поправки, то очевидно варто було б економити час.
Але я зараз не наполягаю на її голосуванні, але хочу тільки сказати. Що ми дуємо зараз на холодну воду. Ми маємо народжувати прецеденти взаємної поваги і адекватного ставлення всіх трьох інститутів: Верховної Ради, Президента і Кабінет один до одного. Ми сьогодні виходимо з абсурду, який зараз переживаємо, з абсурду війни. Якщо ми і далі будемо так рухатися, ніколи демократичних і цивілізованих норм ми мати не будемо.
Я знімаю свою поправку, оскільки вона не проголосована, але ще раз наголошую на тому, що філософія, яку ми закладаємо, є неправильна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 88 врахована частково.
Цушко, відхилена. Ну, вже … Ключковський, 90. Будь ласка, мікрофон.
11:48:42
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Це знову ілюстрація до того, як застосовується у цьому законі принцип законності.
Стаття 83 Конституції частина п’ята встановлює, що порядок роботи Верховної Ради встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
Закон про Кабінет Міністрів бере на себе встановлення порядку прийняття рішення Верховною Радою України. Однак, стосовно кількості голосів це питання врегульоване 91 статтею Конституції, а щодо того, як голосувати має встановити Регламент Верховної Ради. Тому ця норма є неконституційною.
Я пропонував її вилучити, як таку, що або дублює, або суперечить нормам Конституції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 90 поправку Ключковського. Прошу визначатися.
11:49:45
За-75
91, Матвієнко. Мікрофон.
11:49:54
МАТВІЄНКО А.С.
Шановні колеги! Суть моєї пропозиції зводиться до того, що ми маємо не лише в залі обговорити там, на фракціях, а почути вся Україна, має почути, кого ми обираємо Прем`єр-міністром. І, очевидно, він має виступити із програмною заявою про основні напрями майбутньої державної політики і відповісти на запитання. І це має бути врегульоване цим законом.
Я хотів би почути пояснення, чому ця поправка є відхиленою? Чому вона не може бути прийнята? І відповідно, якщо ця приймається, то тоді голосується частина сьома, яка корелюється із частиною шостою. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю 91-шу на голосування.
11:50:57
За-84
ТИХОНОВ В.М. Після голосування хочу сказати: в шостій статті записано чітко, що кандидат виступає з програмною заявою і відповідає на питання. Це своєму колезі я кажу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 93-а, Оніщук. Не наполягає. Так, 94-а, Матвєєв, те саме. Матвієнко, 95-а. Нове подання не виключає внесення попередніх кандидатур на посаду. Будь ласка.
11:51:28
МАТВІЄНКО А.С.
Я думаю, що демократична норма, в тому числі і ви знаєте, ті кандидатури, які там вносяться Верховною Радою чи з ініціативи Голови Верховної Ради, історія це підтверджує, що може повторно бути внесена. Після того, Адаме Івановичу, навіть сьогодні при голосуванні хтось щось не зрозумів, ви ставите про повторне переголосування.
Я вважаю, що консультації після того, як може бути відхилена, можуть привести нас до того, що можна мати і повторне голосування по цьому кандидату. Я вважаю, що ми не можемо це не передбачати. Пропоную проголосувати цю норму 95 поправки. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Сергійович, ви маєте рацію до змін до Конституції, а тут вносить коаліція, яка повинна нараховувати не менше, ніж необхідна кількість для голосів. Тому це – нонсенс. Але я ставлю на голосування, ставлю на голосування 95 статтю. Прошу визначатись.
11:52:44
За-72
Не підтримано.
Так, 97-а, Президент.
ЗВАРИЧ Р.П. Шановні народні депутати! Основний закон нашої держави покладає обов`язок на Президента України виступати гарантом Конституції України. В Конституції України також містяться дуже чіткі вимоги щодо кандидатів на членів в уряді. У випадку, якщо ці конституційні вимоги не будуть дотримані по відношенню до кандидатури на посаду Прем'єр-міністра України Президент України повинен мати можливість відхилити таку кандидатуру, тобто не відхилити її, а відмовити в поданні до Верховної Ради України.
Я розумію, що така поправка, аналогічна поправка розглядалася попередньо, але все ж таки Президент України наполягає на цьому. Я би хотів довести до вас ще додаткову аргументацію. Що робити у випадку, якщо коаліція депутатських фракцій вносить Президенту України пропозицію щодо особи на кандидати на посаду Прем'єр-міністра України, який не є громадянином України? Звичайно, що в такому випадку Президент України повинен мати можливість повернути таку кандидатуру тій же самій коаліції. Тому велике прохання – якраз підтримати цю пропозицію Президента.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Ставлю на голосування пропозицію 97 Президента. Прошу визначатися.
11:54:27
За-73
73, не підтримано. 98, Ключковський мікрофон.
11:54:38
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Шановні колеги, я свого часу задавав запитання заступнику міністра юстиції. Він не зміг відповісти. Скажіть, будь ласка, з якого моменту вступає на посаду новопризначений прем`єр-міністр. Якщо з моменту прийняття постанови, то я хочу нагадати, що існує на цей момент старий склад Кабінету Міністрів і там є старий Прем'єр-міністр. І цей Кабінет Міністрів цей склад працює аж до набуття повноважень новим складом. То скажіть, будь ласка, в цей момент у нас 2 Прем'єр-міністри з однаковими повноваженнями? Тому моя пропозиція полягає в тому, що Прем'єр-міністр вступає на посаду разом зі всім урядом в той момент, коли складає присягу. А до того часу після призначення він має повноваження проводити консультації стосовно формування складу Кабінету Міністрів і вносити Верховній Раді пропозиції щодо призначення на посади міністрів. Це те, що йому потрібно до формування складу Кабінету Міністрів. Однак він не може головувати на засіданнях старого складу Кабінету Міністрів і здійснювати інші повноваження Прем'єр-міністра в цей час.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ТИХОНОВ В.М. Старий Прем'єр, по-перше, виконуючий обов’язки, він склав свої повноваження. А новий з моменту прийняття постанови Верховної Ради - це зрозуміло усім.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно правильно. За Конституцією, склад Кабінету Міністрів складає свої повноваження перед новообраною Верховною Радою, а лише після того ми починаємо формувати. Він виконує, але він уже склав повноваження.
Ставлю на голосування 98-му, прошу визначатися.
11:56:34
За-61
Не підтримано.
Сота врахована.
101-шановний – Ключковський. Юрій Богданович, 101-ша.
11:56:42
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Я прошу звернути увагу на запропоновану комітетом редакцію. Члени Кабінету Міністрів, крім двох міністрів, призначаються за поданням Прем'єр-міністра. При цьому забули, що Прем'єр-міністр теж член Кабінету Міністрів. Моя пропозиція – зробити виняток для Прем'єр-міністра, він теж призначається інакше, ніж інші члени Кабінету Міністрів. Але навіть цього не помітили автори нової редакції, запропонованої комітетом.
Я прошу звернути увагу на те, що це спрямовано на більш чітке формулювання норм закону, однак ця чіткість когось не влаштовує.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтримую: ваша пропозиція чіткіша. Ставлю 101-шу на голосування, прошу визначатися.
11:57:44
За-64
102-га, Оніщук мікрофон.
11:57:52
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, стаття 9-та, частина перша доповнена рядом положень уже в рішенні, власне, запропонованому комітетом, які не ґрунтуються на вимогах чинної Конституції, не передбачені конституцією. Зокрема, тут дається, встановлюється для Президента термін 15-дений щодо внесення відповідних кандидатур. Але конституція такого імператива для глави держави не передбачає.
Як я вже неодноразово говорив, на відміну від інституту глави держави, його повноваження і обов’язки регулюються виключно Конституцією, і Законами регулюватися не можуть, на відміну від, власне, Кабінету Міністрів України.
Що стосується самої поправки, то я вважаю, що тут вона може бути відхиленою не наполягаю на голосуванні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ви пропонуєте 9-ту виключити.
ТИХОНОВ В.М. Відповідно я пропоную вилучити частину другу статті 9-ї, оскільки вона вказує на те, що пропозицію щодо кандидатур на посади міністрів, членів Кабінету Міністрів, вносить …………. Нам, парламенту, важливо, що це вносить прем’єр. А з ким вже він радиться? З опозицією, з коаліцією, чи з керівниками, чи з загальними зборами, це вже не є питання, власне, цього закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 103-тя поправка Президента, Оніщука і Матвієнка, вони кореспондуються.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, формулювання, яке міститься в правій колонці, на думку Президента, не відповідає Конституції України. Я привертаю вашу увагу до того, що в 106-ій статті Конституції є вичерпний перелік повноважень Президента України, серед них є таке повноваження, як здійснення керівництва зовнішньополітичної діяльності нашої держави і також він виступає відповідно до цієї статті головнокомандувачем наших збройних сил.
Відповідно як раз до цих диспозицій у 114-ій статті Конституції чітко визначений порядок формування Кабінету міністрів України. Відповідно до цього порядку, визначеним Конституцією України, подання щодо членів Кабінету Міністрів України вносить прем’єр-міністр України за винятком двох міністрів – це міністр закордонних справ та міністр оборони.
Тому Президент України як раз наполягає на тому, щоб ці конституційні диспозиції були чітко відображені в цьому законопроекті.
Прохання підтримати якраз таку позицію Президента України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 103-тю поправку Президента. Прошу визначатися.
12:00:42
За-65
Не підтримано.
Шановні колеги, оголошується перерва на 30 хвилин до 12.30.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, подивився сесію Київської міської ради і дуже радий, що ми з вами плідніше працюємо. Там приблизно таке, як у нас було, коли ми Конституцію приймали у попередньому скликанні.
Так, шановні колеги, продовжуємо працювати над найсерйознішим документом цього нашого сесійного періоду.
Ми зупинилися з вами, 103-тю проголосувати.
104-та, Довгий, не наполягає.
105-та, Логвиненко, теж.
Ключковський 106-та, поки що готується.
Тихонов, врахована, 107-ма.
Ключковський, 108-ма.
109-та, Президент. Будь ласка, Роман Михайлович.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати!
Президент України пропонує викласти частину 3 цієї статті в такій редакції: подання Прем'єр-міністра України про призначення членів Кабінету Міністрів України вноситься єдиним списком. На кожну посаду членів Кабінету Міністрів вноситься одна кандидатура.
У зв'язку з цим виключити також перше речення частини четвертої. Звичайно, що це абсолютно логічна пропозиція Президента України, бо не можуть бути дві кандидатури на одну посаду члена уряду. Тому прохання підтримати цю поправку Президента України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Михайлович. Але у мене інше запитання: якщо ми сформували Кабінет Міністрів, хтось пішов у відставку, треба нового призначити – знову єдиний список?
ЗВАРИЧ Р.М. Ні, там є стаття, яка регулюється.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я ставлю 109-ту поправку Президента на голосування. Прошу визначатися.
12:32:37
За-32
110-та, Логвиненко не наполягає. 111-та, Оніщук. Я не бачу, закрили вас. Це сторінка 36-та. Мікрофон увімкніть, будь ласка.
12:32:59
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, досить суттєва поправка. Я прошу звернути на неї увагу і комітет, і наших колег з антикризової коаліції. Її ідеологія полягає у тому, що при формуванні Кабінету Міністрів подання, наголошую, при формуванні подання має вноситися єдиним списком.
З цим якраз і пов’язується набуття повноважень Кабінету Міністрів України, який, як відомо, за законом є повноважним, коли призначено менше двох третин членів Кабінету Міністрів України.
Тому мені видається, що це відповідало б принципам цілісності при формуванні державних органів, зокрема, якби така поправка була врахована.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми в принципі її голосували. Правда, у вас трошки новела є, щоб не менше двох третин членів уряду було у цьому єдиному списку.
І аналогічна поправка Анатолія Матвієнка, 112-та, будь ласка, увімкніть мікрофон, ми проголосуємо.
12:34:04
МАТВІЄНКО А.С.
Адаме Івановичу, шановні колеги. Я хочу звернути, бо я не мав такої можливості, проголосовано частину третю за пропозицією Тихонова.
Я хочу наголосити, що це, поскільки тут дається коаліції право вносити на посади міністра закордонних справ та міністра оборони, є неконституційним. І тільки у цій частині ми не можемо вже розраховувати на те, що цей закон буде прийнятий.
А тепер стосовно моєї поправки і стосовно списку. Моя поправка вноситься до того, що подання Президента та Прем’єра про призначення членів уряду в частині 5, яка зараз буде голосуватися, йде мова про те, що ще з’являється ще один суб’єкт – коаліція депутатських фракцій, а це взагалі приводить до повного безладдя при призначенні, хоч воно і корелюється там із частиною 3, але тут двочитання з’являється. Це означає, що фракції будуть подавати …
ГОЛОВУЮЧИЙ. 112-ту і 111-ту поправки ставлю на голосування. Поправки Оніщука і Матвієнка. Прошу визначатись.
12:35:33
За-40
113-та та врахована, 114-та не наполягає, 115 врахована частково. Матвієнко не наполягає. 116-та Ключковський, будь ласка, мікрофон.
12:35:51
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дяку, Адаме Іванович.
Ну прошу звернути увагу, що тут йде мова про кілька частин і я хотів би наголосити на двох диспозиціях. Пропозиції по шостій частині, де передбачається, що претендент на посаду члена Кабінету Міністрів повинен на вимогу фракції зустрітися з кожною фракцією, яка цього хоче, відповісти на запитання. цього зараз і законі немає .Це тільки щодо прем’єр-міністра.
І друге, восьма частина. Так все-таки, коли набуває повноважень член Кабінету Міністрів, коли він вступає на посаду? У законі ви не знайдете відповіді на це запитання, а воно нетривіальне. Уявіть собі, ви ж дозволяєте по частях вносити, не тільки єдиним списком, але і окремі кандидатури. Уявіть собі, що спочатку затверджено, скажімо, 8 кандидатур, потім ще 8, вони можуть скласти присягу окремо чи вони повинні всі разом складати? Вони одразу після призначення стають членами Кабміну і вступають на відповідні посади чи ні? Ви не знайдете відповіді в запропонованій редакції на ці запитання. це повний хаос буде створюватися в цьому відношенні. Будуть підписуватися нормативні акти …
ТИХОНОВ В.М. Ніякого хаосу не буде. Постанова є про призначення, КЗОТ є. з того моменту він становиться …
ГОЛОВУЮЧИЙ. 116-та поправка ставиться на голосування.
ТИХОНОВ В.М. З моменту постанови. Все.
12:37:29
За-36
ГОЛОВУЮЧИЙ. 117. Матвієнко. Мікрофон, будь ласка.
12:37:34
МАТВІЄНКО А.С.
Я не можу наполягати на тому, щоб голосували, тому що вона корелюється з попередньою поправкою. Але я хотів би, щоб всі присутні тепер розуміли, от приблизно саме така аргументація була на комітеті кожної поправки, саме так розглядав комітет аргументовано поправку, більшість голосів і ніхто не хоче слухати, Адам Іванович, нічого. Я думаю, що з такою якістю роботи, як на Верховній Раді, так і при розгляді принципових питань на комітетах ми приймемо дуже гарні закони „які принесуть велику радість” знову ж таки „всьому українському народу”.
ТИХОНОВ В.М. Анатолій Сергійович, ми з вами домовлялись, ви не були на цьому комітеті і ви не знаєте як воно розглядалось.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не думаю, що ви за одне засідання комітету розглянули цей … Так, 118. Суслов не наполягає. 120. Довгий не наполягає. 121 враховано. Ключковський 122 врахована частково. Не наполягає. Те саме, 123 Матвієнко частково. Так, Суслов. Президент України 126.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Адаме Івановичу, Президент України наполягає на тому, щоб повернутися назад до 113 поправки, яка міняє текст проект закону, який був схвалений Верховною Радою України в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.
ЗВАРИЧ Р.М. Про що йде мова. Якщо можна, власне, аргументацію.
Тут мова йде про те, прочитайте уважно праву колонку, де пропонується поставити на один щабель подання Прем’єр-міністра України чи коаліції депутатських фракцій. Коаліція депутатських фракцій не вносить подання, вона вносить пропозиції і, звичайно, що така пропозиція не може бути на одному і тому самому правовому рівні, що подання Прем’єр-міністра чи подання Президента. Тому Президент України все ж таки наполягає на тому, щоб ця поправка була проголосована і щоб Верховна Рада України її відхилила. Тобто, щоб ми повернулися назад до редакції, яка була прийнята в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я на роздоріжжі. Але ми зараз проголосуємо. В тому розумінні, ну, мабуть давайте проголосуєм про те, чи має право відстоювати ті поправки, які не стосуються Президента, представник. Але нехай.
Я ставлю на голосування 113-ту поправку колеги Тихонова, яка врахована. Прошу підтримати її. Голосуєм. А то засиділись трошки.
12:40:34
За-213
По фракціях. Партія регіонів – 166, я прошу, від „Ради” хтось підійдіть до мене, у мене комп’ютер почав не витримувати. Не можу я, у мене закриті цифри, як голосували далі.
Хто за те, щоб повернутись?
12:41:15
За-235
Повернулись.
Я ставлю на голосування про підтримку 113-ї правки Тихонова. Прошу голосувати.
12:41:36
За-233
Прийнято.
Так, Роман Михайлович. Тепер з приводу 126-ї правки.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, дозвольте висловити жаль з цього приводу, що така, явно неконституційна позиція все ж таки була врахована вами і проголосована в основному тексті цього закону.
А тепер по 126-тій пропозиції. Мова тут іде яким чином внести зміни в склад Кабінету Міністрів України. На думку Президента України, це є така процедура, яка заслуговує на окрему статтю. Якраз Президент України пропонує викласти процедуру внесення змін до складу Кабінету Міністрів або зміни одного міністра іншою особою в окремій статті. Ця стаття викладена в окремій пропозиції Президента України, але для того, щоби ми могли це зробити, потрібно вилучити якраз цей пункт цієї частини шостої цієї статті. Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 126-та поправка Президента ставиться на голосування. Прошу визначатися.
12:43:01
За-45
127-ма.
Не встигли? Хто за те, щоби переголосувати? Ні, ну не встигли каже. Знімається, не наполягаєте. Знімайте голосування. Зніміть.
Ключковський, 127,будь ласка.
12:43:23
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адаме Івановичу, знову абсолютно не зрозуміла мотивація відхилення поправки. Зверніть увагу, ті чотири частини цієї статті, на які пропонується послатися в шостій частині, не визначають повністю процедури зміни у складі Кабінету Міністрів.
Наприклад. Кабінет Міністрів утворив нове міністерство. Яким чином це все відбувається? Яким чином змінюється кількісний склад Кабінету Міністрів? Ніяких відповідей у цих 4-х частинах ви не знайдете.
Саме тому пропонується дати повний опис всіх підстав змін у складі Кабінету Міністрів окремою статтею. Кому це заважає, мені досі не зрозуміло.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 127-ма поправка колеги Ключковського. Прошу визначатися.
12:44:27
За-46
128-ма, Матвієнко. Не наполягає.
129-та Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, Президент України, власне, керується певною нормою, яка вже вами проголосована. Річ йде про те, у принципах, які визначають діяльність Кабінету Міністрів України є визначений такий принцип, як гласність. У зв’язку з тим цей принцип, на думку, Президента України, звичайно, мав би бути застосований при формуванні особового складу Кабінету Міністрів України шляхом оприлюднення окремих відомостей про кожного кандидата на високу посаду. Особливо таких, які дали підстави народним депутатам України дійти до висновку, що майбутній міністр не буде займатися незаконною лобістською діяльністю своїх особистих чи корпоративних інтересів. Власне, Президент України пропонує у законі визначити повний перелік, вичерпний перелік таких відомостей, які підлягають обов’язковому оприлюдненню, зокрема, при розгляді його кандидатури на посаду міністра чи члена Кабінету Міністрів України.
Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 129 поправку Президента. Прошу визначатися.
12:46:02
За-51
Не підтримано.
130, Писаренко. 131, Ключковський. Знову ж ідея хороша. Будь ласка.
12:46:13
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую за апріорну підтримку, Адаме Івановичу. У мене в основному хороші ідеї.
Я прошу звернути увагу на те, що назва статті абсолютно безглузда.
По-перше. Диспозиція всієї статті стосується вступу на посаду членів Кабінету Міністрів. Конституція не знає терміну „набуття повноважень”. Особа може бути на посаді, може бути звільнена з посади, але вона не може бути на посаді і не мати повноважень, і не може мати повноважень, не будучи на посаді. Тому безглузда назва тягне за собою і цілий ряд інших дурниць у цій статті.
Тому пропонується назвати цю статтю „Вступ на посаду членів Кабінет Міністрів України”.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І 132. Матвієнко, будь ласка.
12:47:02
МАТВІЄНКО А.С.
Я цю поправку, тут є, на жаль, неточність, йшла мова „членів Кабінету Міністрів”, вступ на посаду членів. Тому я цю поправку прошу не голосувати, а підтримати поправку Ключковського. Дійсно, є абсурд, який він аргументував достатньо чітко.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 131 поправку Ключковського.
12:47:37
За-47
133-я Матвієнко.
12:47:44
МАТВІЄНКО А.С.
Врахована. Ця пропозиція врахована, це – єдине досягнення всього цього закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Не зовсім, Анатолій Сергійович. Ви пропонували замість слів „таку присягу” записати слова „присягу такого змісту”, 133-я. А залишилось „таку присягу”, я подивився, в Конституції також така норма є – „таку присягу”. Ні? Добре. Знято, знято.
135-а, Ключковський. А, вибачте, 134-а. Так, Роман Михайлович, будь ласка. Це мене загіпнотизував Ключковський. Вимкніть мікрофон. 134-а, Президент, будь ласка.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, в цьому проекті закону визначено, що Верховна Рада України приймає рішення щодо складу Кабінету Міністрів України одним списком. В цьому законопроекті також визначено, що кожний член Кабінету Міністрів складає присягу, текст присяги викладений в самому тексті закону.
Що робити у випадку, якщо член Кабінету Міністрів, по якому вже прийнято рішення Верховної Ради України відмовляється скласти присягу? Як тоді бути із постановою Верховної Ради України, яка вже відповідно до формулювання, яке міститься в цьому проекті закону, уже набрало законної сили?
У зв'язку з тим Президент якраз пропонує вважати рішення Верховної Ради України таким, що набрало законної чинності з моменту складання усіма членами Кабінету Міністрів України відповідної присяги. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, поки що не голосуємо, бо тут аналогічні поправки… Голосуємо? Добре, 134-у голосуємо.
12:49:51
За-48
Не підтримано.
Ключковський, 135.
12:49:56
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую.
Насамперед я дякую за непідтримку попередньої моєї поправки. Зверніть увагу, в тексті частини 1 сказано, що члени Кабінету Міністрів складають присягу перед вступом на посаду і ця редакція прийнята комітетом, але в назви вона когось не влаштовує. Це мотивація відхилення поправок.
А тепер щодо моєї 135 поправки. Йде мова про таке. Прем'єр-міністр завжди зачитує присягу, у тому числі замість того члена Кабінету Міністрів, який в індивідуальному порядку призначається на посаду? Мені здається, що тут є певні ну недоречності.
Дальше. Коли саме члени Кабінету Міністрів підписують присягу? Через місяць, через рік після того? Коли це відбувається? Відповіді в законі немає. Але члени Кабінету Міністрів мають діяти лише на підставі в межах повноважень і в спосіб, встановлений законом, а не постановою Кабінету Міністрів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Взагалі у мене запитання мабуть напівриторичне. Навіщо взагалі їм приймати присягу?
Так, 135-а. І вона кореспондується із 136. ні? А 137 Матвієнка не кореспондується вона? Анатолій Сергійович!
Добре, 135 я ставлю. Прошу визначатися.
12:51:32
За-47
47, не підтримана. 136-а, Ключковський.
12:51:37
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Шановні колеги, подивіться що пропонується в редакції комітету і Кабінету Міністрів. Член Кабінету Міністрів, який відмовився від складання присяги, буде звільнятися з посади Верховної Ради України. Тобто потрібно ще після цього спеціальне рішення.
Скажіть, будь ласка, а якщо Верховна Рада не проголосує за його звільнення з посади? Від буде залишатися на посаді, хоча не склав повноважень… не склав присяги і не має повноважень.
Тому пропонується, щоб, по-перше, постанова про призначення набувала чинності з моменту складення присяги. А якщо не склав присяги хтось з членів Кабінету Міністрів, то стосовно нього ця постанова не набуває чинності, вона скасовується, автоматично, самим фактом відмови від складення присяги. Тоді це має сенс, інакше це все якийсь клубок протиріч, який навмисне хтось хоче заплутати, всі, хто має відношення до цих питань.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, член Кабінету Міністрів України, який відмовився від складення присяги, звільняється з посади Верховною Радою, тобто треба ще раз приймати рішення. А, можливо, давайте, дійсно, дослухаємося – автоматом, ні? Це перше.
Друге. Я подивився Конституцію – немає там присяги у Кабінету Міністрів, ну, придумали – то придумали.
Матвієнко, будь ласка.
12:53:02
МАТВІЄНКО А.С. Дякую.
Моя 137-ма поправка підтримує дух, який висловив пан Ключковський, але ще вимагає, що, якщо така людина з’явилася, то протягом повноважень строку Верховна Рада більше не розглядає його кандидатури ніколи до складу уряду.
А тепер, Адаме Івановичу, ще одне. Слово „присяга” з’явилося з ініціативи Кабінету Міністрів. Я вважаю, що це правильно. І раз записали ми, що член уряду складає присягу, що є, очевидно, необхідно, то давайте і пропишемо, не заганяючи себе в кут, що, якщо він такого не зробив, то він не набуває повноважень. Тому, якщо буде проголосована одна або друга поправка, я вважаю, що вона в такий спосіб покращує закон, який ми розглядаємо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 136-та і 137-ма поправки голосуються.
12:54:12
За-47
140-ва врахована.
141-ша – частково. Оніщук, мікрофон.
12:54:25
ОНІЩУК М.В.
Шановний Адаме Івановичу, вам як правнику, за духом принаймні, я хочу звернути увагу зараз на цю поправку і взагалі на коментар, а також Олександра Володимировича.
Шановні колеги, ну, ми вже знаємо, що строки у нас вираховуються моментом, днями, місяцями і роками. Тому слово "після" нічого не вирішує. І я просив би уже просто у зв’язку з очевидністю, що з моменту набуває повноважень в складі двома третинами.
А тепер щодо двох третин. Шановні колеги, таким чином, у нас ситуація, що будуть міністри, які склали присягу, тобто набули повноважень, але оскільки ще дві третини у нас не набули повноважень, уряд не працює, то буде два міністри - міністр, який виконує повноваження у зв’язку з відставкою, і міністр, який склав повноваження, склав присягу, набув повноважень, але уряд не діє.
Це я до того, що до поправки, яка уже голосувалася, що дві третини за всіх умов при формуванні вноситься списком і ухвалюється для того, щоб уряд з моменту, з цього ж моменту уже діяв.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ну, тут пропонується замінити слово: замість "після складення присяги" з "моменту складення присяги". Давайте підтримаємо. Голосуємо. Давайте голосуємо.
12:55:59
За-75
142-га, Ключковський.
12:56:08
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Ну, насамперед, йде мова про єдину частину у цій статті, яка, дійсно, стосується усього складу Кабінету Міністрів. Зверніть увагу, не Кабінету Міністрів. Це знову безглузде формулювання. Адже ж закладений принцип неперервності діяльності Кабінету Міністрів, і цей принцип там згаданий, але не розшифрований. І тепер я питаюся, а що, до того моменту у нас немає Кабінету Міністрів? А де тоді принцип неперервності? Тобто треба писати "складу Кабінету Міністрів". Але хоч би уже в кінці додали це слово - "складу". Дві третини від його складу. Яких членів? Призначених чи тих, що будуть призначені? Знову повний хаос для того, щоб невідомо було, що ця норма визначає і як її застосовувати. Видно, в каламутній водичці легше рибку ловити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 142-га поправка на голосування ставиться.
12:57:13
За-51
Не підтримано.
143-тя, Матвієнко.
12:57:19
МАТВІЄНКО А.С.
Шановні колеги, моя поправка повторює пропозицію Оніщука і Ключковського. Я її не буду наполягати, щоб ставити на голосування.
Але я хочу звернути увагу, Адаме Івановичу, ще раз на абсурдність багатьох норм цього закону. І говорю для радіослухачів, щоб вони розуміли, якої якості закон сьогодні приймається лівою чи якою там ногою написаний.
Кожний держслужбовець на самій малій посаді складає присягу, і в такий спосіб тільки тоді вступає на посаду. У нас уряд, хоч і складає присягу, може відмовитися і регулювання цього немає, і в який частині цей уряд працює, також ми не регулюємо.
Я знімаю поправку цю. Але хочу ще раз наголосити, що закон неякісний. И ми сьогодні його успішно голосуємо. Я маю на увазі ми – це Верховна Рада своєю коаліцією.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 144-та Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Президент України в одній із попередніх поправок, яка, на жаль, не знайшла підтримки, пропонував якраз об’єднати процедуру в одній правовій диспозиції. На превеликий жаль, ви не підтримали такої позиції, тобто ви вирішили розбити цю процедуру по різних позиціях у цьому законопроекті.
Але у зв’язку з вашою пропозицією, звичайно, немає сенсу голосувати за цю поправку Президента.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Дякую.
Оніщук, 145-та.
12:58:52
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, коли творився Закон про Кабінет Міністрів України науковці обговорювали тему, чи зобов’язана і чи приймає Верховна Рада постанову у випадку складення повноважень урядом у зв’язку з обранням нового, з формуванням новообраної Верховної Ради України. І дійшли до висновку, що постанова у такому випадку не приймається, оскільки це конституційний імператив, який не може бути поставлений у залежність від постанови Верховної Ради України.
Натомість тут вказується про те, що постанова Верховної Ради про призначення членів Кабінету Міністрів України та припинення повноважень Кабінету Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України. По суті цей запис є неконституційний. Шановні колеги, це конституційний імператив, він не може залежати від того, прийнята постанова чи не прийнята. Тому я, коли вказано, що враховано частково, я звертаю увагу, що це не те врахування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович, я щось вас не розумію. Я зачитую вашу поправку, проти якої ви зараз виступаєте. Постанова Верховної Ради України про призначення члена Кабінету Міністрів України та припинення повноважень Кабінету Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою або відставку якого прийнято Верховної Ради України приймається більшістю від конституційного складу Верховної Ради України. Так воно і записано.
Ключковський 146-та, шосту статтю виключити. Наполягаєте? Бо Президент відмовився.
13:00:22
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Так, я наполягаю, Адам Іванович, я зараз поясню.
З двох підстав. Перша підстава – це та, яку частково зачепив Микола Васильович тільки що. Зверніть увагу, що пропонується вирішувати Верховною Радою, припинення повноважень Кабінету Міністрів. Скажіть, будь ласка, що, після цього немає Кабінету Міністрів? Мабуть взагалі терміну „припинення повноважень” немає в Конституції. Йде мова про звільнення з посад всіх членів попереднього складу. Але це ж різні речі, ну це ж закон. Ну це ж безграмотність того, хто цю норму виписав.
І друге. Подивіться, що регулює ця стаття. Вона регулює кількість голосів і спосіб голосування Верховної Ради. так, чекайте, це закон про Верховну Раду чи про Кабінет Міністрів? У нас це написано в Регламенті і в Конституції. І лише Регламентом і Конституцією визначається спосіб діяльності Верховної Ради, а не законом „Про Кабінет Міністрів”.
Саме тому немає сенсу у цій частині, її треба вилучити з тексту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за те, щоб вилучити 6 статтю, частину 6 десятої статті, поправку Ключковського, 146-та, прошу визначатись.
13:01:42
За-54
Не підтримано.
149-та, Ключковський.
13:01:53
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адам Іванович, я не буду наполягати. Верховна Рада не хоче, щоби було чітко врегульовано процедуру призначення нових членів Кабінету Міністрів, звільнення з посад тих, замість яких вони призначаються. Ну не хоче, то не треба, я не буду наполягати на цій поправці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 151 Оніщук.
13:02:12
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, я б, власне, не наполягав би на цій поправці, вона передбачає, що Програма діяльності Кабінету Міністрів, яка розглядається парламентом має бути, власне, на строк повноважень уряду подаватися. Ну, не хоче уряд на строк повноважень, хай подає на півроку, кожних півроку, в принципі, я цього не заперечую, але це юридичний і політико-економічний нонсенс.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, не наполягають. 152 Президент.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати України! Поправка, яка вноситься Президентом України в цьому випадку носить принциповий характер. Я привертаю вашу увагу до того, до такого факту, що пункт 3 частини 1 статті 106 Конституції говорить наступне: Президент України здійснює керівництво зовнішньополітичної діяльністю держави.
Пункт 17 цієї ж самої статті говорить наступне: Президент України здійснює керівництво, здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони державі. Мова в цій статті, яка розглядається, йде про Програму діяльності уряду.
Як випливає з цих, щойно мною зацитованих конституційних норм, із них випливає, що Програма діяльності уряду в частині зовнішньополітичної діяльності держави, національної безпеки та оборонної політики повинна відповідати тому загальному курсу, який не тільки визначається Президентом України, а в яких, в межах яких він здійснює керівництво. Тому Президент все ж таки наполягає на підтримки цієї поправки. Прошу її підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку Президента 152. Прошу визначатись.
13:04:17
За-52
Не підтримано. Оніщук, 153.
13:04:24
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, ну, це знову стосується програми, власне, про яку йдеться в статті 11, пропозиція полягала в тому, щоб встановити в постанові Верховної Ради України, коли програма доопрацьовується, був вказаний строк такого доопрацювання. Ну, не є, власне, особливо принциповим, я не наполягаю на голосуванні, а просто звертаю увагу авторів і комітету, що, можливо, строк був би все-таки доцільніший.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 154-та Матвієнка врахована. Наполягаєте на зміні, ні. 155-та цікава поправка Президента, будь ласка, Роман Михайлович.
ЗВАРИЧ Р.М. Президент України не наполягає на цій поправці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре. Дякую. 156-ша, Ключковський.
13:05:15
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую.
Адаме Івановичу, я думаю і для коаліції, і для опозиції зрозуміло, що програма діяльності коаліційного уряду базується на передвиборчих програмах тих партій, фракції яких сформували коаліцію. Тому передбачають, пропонується перебачити, що кардинальної зміни програми в ході діяльності Кабінету Міністрів не може бути.
Можуть бути лише дрібні поправки до неї в зв’язку із тим, що щось виконано, щось треба поставити дальше цілі, а не прийняття нової програми. Програма повинна прийматися на весь час, поки існує ця коаліція і цей Уряд. Ось це пропонується в цій поправці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, це нормально, я думаю. Тільки єдине: а як ми будемо вираховувати конституційну норму, що ми не маємо права відправити у відставку Кабінет Міністрів після року прийняття програми? Будь ласка, мікрофон Ключковського.
13:06:06
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
А це і є захист Уряду. Для того, щоб він мав час, для того, щоби розпочати реалізацію своєї програми. Але уявіть собі. Що кожного року буде мінятися програма, затверджена коаліцією.
Тоді взагалі втрачає сенс конституційна норма про те, що можна було ставити недовіру.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Навпаки.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Саме так, Адаме Івановичу. Саме так, і всі ми це прекрасно розуміємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, ні. Ми маємо право, тобто Кабінет міністрів має право на індульгенцію один рік після прийняття програми.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. (без мікрофону не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. От, в тому-то і справа, а якщо він на наступний рік знову прийняв програму, знову рік його не можна чіпати. Ну, тут цікавий момент. Прошу визначатися із 136-ою поправкою.
13:07:05
За-53
Не прийнято.
Президент України, 157-ма.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати! На превеликий жаль, ви не підтримали відповідні поправки Президента України, де пропонувалося якраз об’єднати в одній статті процедуру і порядок змін, внесення змін у склад Кабінету Міністрів України. Ну я все ж таки надіюся на вашу мудрість і дуже би просив, щоб уважно приглянулися до цієї поправки, де пропонується якраз в одній статті визначити усі підстави, усі умови, усі обставини. І, до речі, також саму процедуру внесення змін у склад Кабінету Міністрів України. Прохання все ж таки підтримати і у випадку, якщо ця пропозиція знайде вашу підтримку, Адаме Івановичу, доведеться все ж таки повернутися до поправок Президента, які не були підтримані.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зараз проголосуєм. Але тут знову, Ключковський, будь ласка.
13:08:13
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Наступна поправка моя. І вона близька за змістом. Але я прошу звернути увагу на одну її особливість. Давайте згодимося з тим, що не можна припинити повноваження члена Кабінету Міністрів за винятком одного випадку, коли він помер. У всіх інших випадках іде мова про звільнення з посади, а не припинення повноважень і залишення на посаді. Бо такого не буває. До речі, і Конституція не знає такого терміну – припинення повноважень, але знає термін – звільнення з посади.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги. Я об’єдную ці дві поправки. Суть їх зводиться до того, щоб ми мали право звільняти міністрів, яких подає Президент, лише за поданням Президента. Цього в Конституції немає чітко виписаного. Прошу визначатись.
13:09:14
За-56
А ось пропозиція Ключковського про звільнення і припинення повноважень абсолютно слушна, я вважаю. Так, 159-та Президента врахована частково.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, я прошу вибачення за, можливо, дріб’язковість, але подивіться, будь ласка, на праву колонку цієї запропонованої редакції.
Враховано те, що має бути оголошено про припинення повноважень на пленарному засіданні Верховної Ради України. Із диспозиції цієї норми випливає, що це може відбутися на дев’ятій сесії, замість на першому засіданні, як це пропонує Президент України.
Тому Президент України все ж таки наполягає на тому, щоб його поправка була врахована в повному обсязі, тобто щоб на першому засіданні новообраної Верховної Ради України було таке повідомлення, тобто таке оголошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що варто прислухатись. Бо, дійсно, Кабінет Міністрів може не робити оголошення про складення своїх повноважень, скільки він задумає. Обрана нова Верховна Рада. Не встановлено в нього терміну. Він не виходить на трибуну, не складає повноваження, ми не можемо подати Президенту пропозиції. Проходить 60 днів. Правда, не проходить, бо він не склав повноважень. Але не склавши повноважень, ми його не заставимо скласти повноваження.
Давайте врахуємо поправку Президента повністю. Я прошу голосувати. Голосуємо.
13:11:12
За-300
Отак би дружніше і всі інші. Дякую.
Так, 160-та враховано частково. Оніщук.
13:11:22
ОНІЩУК М.В.
Адаме Івановичу, насправді моя поправка щойно була врахована.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона врахована, так.
ОНІЩУК М.В. Оскільки вона вирішувала ту саму проблему, я думаю, що десь дуже великий вовк здох в лісі, що ми проголосували нарешті, дослухалися до очевидних розумних пропозицій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, Ключковського… Мабуть, не наполягає з приводу цього, бо ми точніше сказали, так, Юрій Богдановичу.
163-тя Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Це 163-тя?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
ЗВАРИЧ Р.М. Не буде наполягати Президент.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 164, Ключковський. Мікрофон.
13:12:01
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Мені шкода, що представник Президента відмовився від цієї поправки. Я її хотів вносити, але, оскільки вона була, то я її не вносив. Ще раз хочу нагадати, що немає, по-перше, ні дострокового припинення повноважень, бо немає строку конституційного, на який призначається Кабмін, і немає припинення повноважень, є відставка або складення повноважень. Третього Конституція не знає.
Але я ще раз хочу задати запитання : „Скажіть, будь ласка, ми орган? Органа припиняємо повноваження? Тобто у нас після цього не буде Кабінету Міністрів?” Бо ми Кабінету Міністрів, а не складу Кабінету Міністрів. Ви розумієте принципову відмінність? Ми анулюємо орган, а не його склад.
ГОЛОВУЮЧИЙ. З цього питання також наступна 165. Матвієнко.
13:12:53
МАТВІЄНКО А.С.
Шановні колеги! Дійсно, у нас у Конституції записано, що в разі відставки, уряд продовжує виконувати свої обов’язки, як і в цьому законі. А припинення повноважень, немає такої норми. Що ж робиться далі з урядом? І тому я також здивований, що ми не голосували слово заміни „дострокове припинення”, „відставку” і пропонував би проголосувати і змінити назву цієї статті: „ в разі відставки”, а не „у разі дострокового припинення”. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 164 і 165 ставляться на голосування.
13:13:48
За-49
167. Ключковський.
13:13:55
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую.
Я ще раз звертаю увагу на формулювання запропоноване авторами закону: „Повноваження припиняються достроково”. І припинення повноважень є невідповідне Конституції, і достроковість є невідповідна Конституції.
Тому пропонується: „повноваження всього складу” хоча би напишіть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю 167-му на голосування.
13:14:39
За-51
Не підтримана.
168-ма. Матвієнко.
13:14:45
МАТВІЄНКО А.С.
Оскільки ця стаття кореспондується з 165-ю, яка не була проголосована, я знімаю цю поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 169-та, Ключковський. І 170-та.
13:14:56
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую, Адаме Івановичу, але тоді дайте дві хвилини.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, тоді по одній. 169-та.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Добре.
Отже, йде мова про 169-ту поправку, яка пропонує відповідно до Конституції України передбачити підставу звільнення усього складу Кабінету Міністрів з посад у разі, коли почав працювати новий склад Кабінету Міністрів. Це відповідає Конституції України і це не потребує жодного додаткового рішення Верховної Ради. З цього моменту дійсно старий склад жодних повноважень не має і всі його члени повинні бути звільнені з посади автоматично.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 169-та ставиться на голосування.
13:15:53
За-54
170-та, Ключковський.
13:15:59
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую.
Іде мова про те, з я кого моменту так зване припинення повноважень наступає. Тут сказано – у разі відставки. Я питаюся? З моменту відставки чи все-таки пізніше відповідно до Конституції, поки не буде сформований новий уряд? Саме на це спрямована 170 поправка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 170-та ставиться на голосування.
13:16:39
За-51
Не підтримана.
171-ша, Ключковський.
13:16:45
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Я з вашого дозволу зразу про три поправки: 171-у, 172-у і 173-ю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За одну хвилину.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Йде мова про те, що спеціальної підстави припинення повноважень у зв`язку зі станом здоров`я Конституція не передбачає і давати таку підставу тут немає сенсу. В такому випадку спокійно реалізується мотив відставки Прем'єр-міністра. Тому немає потреби окремо виділяти підставу і розписувати там шалену процедуру з залученням купи консиліумів для того, щоб встановити стан здоров`я Прем`єра, а достатньо говорити в такому випадку про відставку. Крім того, єдина підстава, коли дійсно ми говоримо про припинення повноважень, це коли, на жаль, людини вже немає. Тому у зв`язку зі смертю знову ж таки відповідно до термінології, прийнятої в Конституції, лише тоді припиняються повноваження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, голосується ці три: 171, 172, 173 поправки Ключковського. Прошу визначатися.
13:18:02
За-54
154-а і 5-а пропозиції вони однозначні, тому обидва виступлять. Цікава новела. Будь ласка, Президент України, а потім Ключковський.
ЗВАРИЧ Р.М. шановні народні депутати! Мова йде в цій статті про дострокове припинення повноважень Кабінету Міністрів України, тобто визначення без винятку всіх правових підстав, правових обставин, за якими можна вважати достроково припиненими повноваження Кабінету Міністрів України.
Президент України пропонує якраз визначити, що у випадку відставки однієї третини членів уряду вважати достроково припиненими повноваження Кабінету Міністрів України. Віддається, що тоді можна чітко зробити висновок, що в такому випадку уряд буде недієздатним, тому треба вважати, що у випадку відставки однієї третини членів уряду слід було би вважати достроково припиненими повноваження Кабінету Міністрів України. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, аналогічна і в Ключковського. Будь ласка.
13:19:13
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую. Адаме Івановичу, вона не новинна. Вже автори закону, законопроекту записали в частині п’ятій статті 10-ї, що Кабінет Міністрів України набуває повноважень після складення присяги не менш як двома третинами його членів. Таким чином, коли немає двох третин, то немає і двох третин, які склали присягу, і повноваження втрачається. Це елементарна логіка, а не якась новина. Тому, щоб бути послідовними, сказавши „а”, говоріть всі інші букви алфавіту. Якщо немає двох третин, немає і повноважного складу Кабінету Міністрів. Це підстава для відставки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але дивлячись, як виписано, коли…………складають присягу. Одна справа, коли складає присягу весь склад Кабінету Міністрів, а потім окремо… Має значення, бо весь склад Кабінету Міністрів склав присягу.
Добре, голосуємо дві поправки, 174 і 175.
13:20:18
За-51
176-та, Ключковський.
13:20:23
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Ця поправка спрямована на реалізацію відомої конституційної норми, згідно з якою, якщо протягом 60-ти днів новий уряд не сформований, то Верховна Рада може бути розпущена Президентом України. Однак Конституція, яка є достатньо загальним актом, не каже, як саме обчислювати цей строк. Тому пропонується ввести таку частину, що початок відліку тих 60-ти днів починається з наступного дня після прийняття рішення про відставку чи прийняття рішення про складення повноважень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дозволю собі таке зауваження. Я пригадую, що є рішення Конституційного Суду, де визначається, як обчислюються терміни. Там враховані і вихідні, і коли починається обчислення, тобто до всіх термінів, то, я думаю, і тут. Хоча це було не зайве записати.
Я ставлю на голосування поправку Ключковського 176-ту.
13:21:32
За-50
Не підтримано.
177-ма. Матвієнко, будь ласка.
13:21:41
МАТВІЄНКО А.С.
Шановні колеги, я звертаю вашу увагу своєю поправкою на те, що неконституційним цей Закон є і в цій частині. Оскільки Конституція зобов’язує за ініціативою 150 депутатів, або Президента розглянути питання у Верховній раді про відповідальність Кабінету Міністрів. Норма, яка записана в першій частині статті 14 говорить про те, що можє розглянути, а може і не розглянути, якщо іти за логікою цієї записаної норми.
Я думаю, що це чергова підстава цей Закон визнати неконституційним і чергова демонстрація що до розумних пропозицій відносяться несерйозно ті, хто відхиляв цю поправку і ті, хто відхиляв цю поправку і ті, хто не може кореспондувати це з Конституцією і з її нормами. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Сергійович, я вас на 50% підтримую, а на 50 – зачитаю 87 статтю Конституції, яка, на жаль, говорить так, як записано в Законі. „Верховна Рада України, за пропозицією Президента України, або не менш як однієї третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України може розглянути питання”.
На жаль, це записано в Конституції, хоча я з вами абсолютно солідарний, бо може розглянути, може не розглянути. Голосуємо 177-му поправку, але не відповідає вже Конституції.
13:23:22
За-48
178-ма Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, тут мова йде про елементарну етику. Якщо Верховна Рада України розглядає питання, про відповідальність Кабінету Міністрів України за пропозицією президента України, то час того розгляду повинен все ж таки узгоджуватися з Президентом України.
Пояснення дуже елементарне. Президент України, оскільки він здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю нашої держави, для прикладу, може бути в закордонній, закордонному відрядженні.
В зв’язку із цією обставиною мені видається, що немає абсолютно жодних підстав, жодних причин не погодити, не погодитися із пропозицією Президента, яка викладена в цій поправці. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона слушна, але чисто технічна.
Зрозуміло, що якщо подання є президента, то без Президента ніколи Верховна Рада не буде розглядати. Завжди ж ми без доповідачів…
Ну, але є поправка. Голосуємо, 178-ма.
13:24:45
За-50
Не підтримано.
Так 179-та, не наполягають автори.
180-та, Оніщук, мікрофон.
13:24:54
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, це поправка близька за змістом, яка щойно голосувалася, вірніше, обговорювалася під час зауваження Президента, вірніше, поправки Президента.
Йдеться про те, що у випадку, якщо питання про відповідальність Кабінету Міністрів України порушується Президентом, а ви знаєте, що таке право у нього є, то у чинній редакції передбачено, що Верховна Рада повідомляє про це Президента.
Натомість пропонується, щоб у разі розгляду питання на пропозицією Президента України у пленарному засіданні бере участь Президент України. Мені видається, що це більш точно відображало б, власне мету, регулятивну мету цієї статті.
А вже хто вносить подання, той має, власне, його і доповідати на засіданні Верховної Ради України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Може і представник доповісти.
Ставлю на голосування 180-ту поправку.
13:26:07
За-275
Прийнято.
182-га Матвієнко.
13:26:18
МАТВІЄНКО А.С.
Шановні колеги! Дійсно, може бути внесена пропозиція, яка співпадає з відповідними міжсесійними перервами. Це, зрозуміло, що може бути дуже рідко, але, в принципі, не може бути виключено.
І тому моя пропозиція зводиться до того, щоб не порушувати відповідні норми, які прописані і Конституцією, і іншими законами, і цим у тому числі, врахувати таку можливу перерву. Прошу проголосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слушна пропозиція. Прошу визначатися. 182-га.
13:27:08
За-56
Не підтримана.
183-тя Матвієнка врахована. 184-та, Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати. У Конституції України використовується два терміни: „звільнення” і „відставка”. Зокрема це має місце у пункті дванадцятому частині першій статті 85-й Конституції та в частині другій статті 115-й Конституції України. Конституція України натомість не знає такого правового поняття, як припинення повноважень.
У зв’язку з тим і також у зв’язку з тою правовою обставиною, що у випадку відставки Кабінету Міністрів України Кабінет Міністрів України старого складу продовжує виконувати свої повноваження, і також у зв’язку з тим, що Кабінет Міністрів України, повноваження якого припинені, не може продовжувати виконувати свої повноваження, Президент України пропонує замінити словосполучення „припинення повноважень” словом „відставка” у строгій відповідності до Конституції України, щоб не виникали ці правові колізії, про які я щойно говорив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, не зовсім так. Я вам зачитаю 115-ту статтю. Це якраз іде мова про те, про що ми вже не один раз сперечалися. Чи є різниця між припиненням повноважень, складенням повноважень і відставкою. Хочуть все звести тільки до одного – відставка.
А 115-та стаття говорить, Кабінет Міністрів України складає повноваження перед новообраною Верховною Радою. Тобто слова „повноваження” у Конституції є те, що стосується 115-ї статті.
Будь ласка, Роман Михайлович.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. У Конституції також визначено, що Кабінет Міністрів України, який пішов у відставку або відповідно до цієї статті повноваження якого припинені, продовжує виконувати свої повноваження. Поясніть мені, будь ласка, як може уряд, який, повноваження якого припинені, відповідно до Конституції продовжувати виконувати свої повноваження. Це нонсенс. Тому потрібно все ж таки строго дотримуватися того, що написано в Конституції.
Він складає повноваження, а припинення і складання повноважень – це є дві різні речі, тому пропозиція все ж таки підтримати цю поправку Президента України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я можу наполовину погодитись, але останнє речення 115 статті. Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України, це одна форма, або відставку якого прийнято Верховною Радою України, це друга форма, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого.
Так, будь ласка, Ключковський, Матвієнко і будемо голосувати.
13:30:19
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адаме Іванович, ви абсолютно правильно прочитали останню частину 115 статті і, зверніть увагу, там немає „припинення повноважень”, там є „складення повноважень” і вони продовжуються після цього, хоча і складені. І є відставка. Ця ж стаття, про яку зараз йде мова, про складення повноважень зовсім не говорить, однак вона говорить про припинення чомусь повноважень. Вона взагалі говорить не про весь Кабінет Міністрів. Вона говорить про прем’єра і регулює питання відставки прем’єра. Це знову ж таки інший предмет диспозиції.
Єдине, що в ній є четверта частина, теж неграмотно сформульована, частково повторює диспозицію 13 статті, що в цьому випадку наступає відставка всього складу Кабінету Міністрів. Але ще раз прошу звернути увагу. Немає припинення повноважень, є тільки відставка прем’єр-міністра.
ГОЛОВУЮЧИЙ. …складення повноважень є.
Анатолій Матвієнко, будь ласка.
13:31:18
МАТВІЄНКО А.С.
Шановні колеги, не змовляючись, є 3 поправки, які віддзеркалюють одну суть, але ці 3 поправки знову ж таки виходять із норм Конституції. І це, якщо не проголосувати, то це чергова норма, яка порушує Конституцію. Адам Іванович, ще раз кажу, цитуєте, але нема ніде в Конституції „припинення повноважень” і „складання повноважень”. Ці дві норми є різні за своєю суттю і за процедурою. Тому ми маємо розуміти, що не підтримання цієї норми є черговим порушенням Конституції або невідповідність. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Всі три поправки 184, 185, 186 Президента, Ключковського і Матвієнка я ставлю на голосування. Прошу визначатися.
13:32:22
За-56
Не підтримано. 187? Ключковський.
13:32:30
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адам Іванович, я прошу її поєднати з 193 поправкою, врахувати це далі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, 193.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Йде мова про те, що Конституція не знає, дійсно, припинення повноважень і тому за станом здоров’я теж повинна наступати відставка. Тому моя пропозиція тут дати, що про свою відставку, в тому числі за станом здоров’я.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 187.
13:33:09
За-55
Не підтримано. 188, Ключковський.
13:33:14
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую.
Знов абсолютно ну безобидна політично поправка, і не розумію чому вона відхилена. Подивіться, що пропонується, протягом 10 днів, ці протягом 10 днів можуть бути реально зведені до 5 днів у зв’язку з вихідними. Тому пропонується 15 днів, бо це два тижні і заява подана в робочий день попадає знов на розгляд в робочий день. Але і друга річ. А скажіть, якщо заява подана в міжсесійний період, що в такому випадку має робити Верховна Рада? Тому подивіться, будь ласка, уважно на цю поправка і вона ж абсолютно технологічна, але вона заповнює дурну прогалину, яка зараз існує в законі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас підтримую, Юрій Богданович. Голосуємо 188, вона точніша як ця редакція.
13:34:13
За-59
Ключковський, 189-та.
13:34:18
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Тут зачіпається серйозна проблєма, Адам Іванович. Подивіться, пропонується, щоб припинилися повноваження прем’єр-міністра. А скажіть будь ласка, на посаді він залишається при цьому? Не відомо. Немає відповіді. Може він на посаді, але не здійснює повноважень.
З другого боку, моя пропозиція, щоб він вважався з цього часу звільненим з посади. Бо відставку прийняли, значить він вже не працює. Але це знову може увійти, все це разом може увійти в суперечність з тою нормою, яку ви вже зачитали, останньою частиною 115-ї статті, де весь склад Кабінету Міністрів продовжує виконувати свої повноваження.
Тому мені здається, що цю норму взагалі треба було би ще обдумати так, щоб її зробити працюючою, а не написаною що-небудь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто не голосуєм поки що? Юрій Богданович, я так зрозумів. Правильно. Так, 190-та врахована Ключковського. 191-ша, Матвієнко, врахована. 193-тю ми вже голосували. 194-та, Матвієнка. Ну, вони. Будь ласка.
13:35:21
МАТВІЄНКО А.С.
Немає потреби її голосувати, поскільки це вже було відхилено попередніми правками. Але я пропоную пану Чечетову, це організаційне питання, зробити трошки вище крісло, щоб він не стояв постійно, бо йому незручно так працювати, і давав відповідні команди, голосувати чи не голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Краще по 195-й щось скажіть. Матвієнка мікрофон.
МАТВІЄНКО А.С. Я не наполягаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
198-ма Матвієнко – врахована. Ключковський, 200-та.
13:35:57
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адам Іванович, ця поправка ілюструє технологію роботи тих, хто формував останню редакцію. Порівняйте будь ласка 200-ту і 202-гу поправку. Вони стосуються абсолютно одного предмету, але 200-та відхилена, 202-га врахована. Таким чином, назва статті „Припинення повноважень”, а диспозиція статті – відставка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми вже голосували.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Так зачекайте, ви залишаєте колізію в законі?! В назві статті – припинення повноважень, а в тексті статті нема припинення повноважень, а є відставка!
ГОЛОВУЮЧИЙ. 200-ту ставлю на голосування.
13:36:45
За-50
Ну, 201-ша те ж саме, ми вже це…
Ключковський 202; 203 Матвієнко - враховані.
204-та Ключковського відхилена. Будь ласка.
13:37:00
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адаме Івановичу, я вже показував, що в тексті вже проголосованому є підстава для припинення повноважень у разі, коли немає двох третин членів Кабінету Міністрів, які склали присягу. Це серйозна норма і вона буде діяти, бо її ніхто не заперечив. Але виписати процедуру при цьому теж потрібно. Ось ця нова стаття 17-та прим., яка тут пропонується, і пропонує процедуру цього.
Тому мені здається, що знову ж таки, ну давайте хоч формальною логікою будемо користуватися, а не „люмінь як люмінь”.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 204-та ставиться на голосування.
13:37:51
За-50
Вибачте, 206-та. Оніщук.
13:37:59
ОНІЩУК М.В.
Шановний Адаме Івановичу, можливо, ми запропонуємо Віктору Миколайовичу все-таки присісти, бо ви вже його не питаєте позицію комітету.
ТИХОНОВ В.М. За меня не переживай.
ОНІЩУК М.В. Але, що стосується суті, шановні колеги.
Прошу звернути увагу, що у тексті частини першої, Олександре Володимировичу, я прошу також вас звернути увагу, є такі дефініції, як це останнє речення „продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України”.
Я тут мушу зауважити, що такого поняття як „початок роботи” в праві, зокрема в конституційному праві, не існує. Є тільки поняття „до набуття повноважень новим складом” і так далі за текстом.
Тому я просив би вже в силу, ну, очевидності цієї речі врахувати її.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 206-та голосується.
13:39:06
За-46
Поправки 207, 208 кореспондуються.
Будь ласка, Ключковський. Потім Матвієнко.
13:39:15
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Мені здається, що у диспозиції частини першої 18 статті, яка запропонована авторами законопроекту, є апофеоз відсутності будь-якої логіки. Подивіться, що там написано: „Якщо повноваження припинені, то вони продовжують виконуватися”.
Люди добрі, ви хоч вчитайтеся у текст, подумайте що ви пишете. Якщо припинили, то припинили; якщо продовжують виконувати, то продовжують виконувати. І тут же-таки. Прочитайте, що написано в останній частині 117 статті Конституції. Тут написано: „…або відставку якого прийнято Верховною Радою”. Я пропонував написати: „… або який перебуває у відставці”. Але не можна, припинивши повноваження, дати виконувати повноваження. Бо тоді не припинили значить?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнко.
13:40:03
МАТВІЄНКО А.С.
Я хочу тільки звернути увагу, що по всьому тексту гуляють різні норми, які не узгоджені, Адаме Івановичу.
От наступна частина йде вже про відставку. Попередні всі частини ми говорили про припинення повноважень. Це ще раз говорить про те, що ніякої логіки, єдиного ключа до цього закону немає, що знову ж таки тягне за собою неможливість його функціонування. А у такий спосіб звернення до Президента і моє особисто, накласти вето на цей закон, оскільки він не може функціонувати навіть з тими претензіями на повноваження, які б я міг би погодитися, хоч і уряд, чисто з технічних мотивувань. Дякую.
ТИХОНОВ В.М. Анатолий Сергеевич, двадцать раз ты уже это сказал, хоть бы экономил время.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Сергійовичу, справа у тому, що я вже цитував статтю 115. Там є і повноваження складення, і відставка.
Голосується 207 і 208 правки Ключковського і Матвієнка. Прошу голосувати.
13:41:18
За-47
209, Ключковського.
13:41:24
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Знову черговий шедевр логіки авторів тексту. Зверніть увагу, мої поправки, які пропонували написати, що за станом здоров’я наступає відставка, відхилені. Я погоджувався з тим, що у випадку смерті ми маємо припинення повноважень. А тепер іде редакція: у разі відставки за станом здоров'я або за смертю. Чекайте, а що ж тоді ми перед тим голосували і як ці дві норми між собою узгоджуються? Та вже ж хоч прочитайте, що самі написали!
ГОЛОВУЮЧИЙ. 210-а, Матвієнко.
13:41:58
МАТВІЄНКО А.С.
Вона кореспондується, тому я пропоную її також голосувати, хоч в такий спосіб унормувати абсурди.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 209-у і 10-у.
13:42:22
За-55
Не підтримано.
Так, Матвєєв не наполягає. Гуров, 212-а, не наполягає. Яворівський, 213-а, не наполягає. Ключковський, 214-а.
13:42:38
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Чергова неконституційність. Зверніть увагу, що зроблено: хоча наступила несумісність, заборонена Конституцією, ми прийняли кілька законів з приводу того, як усувається автоматично ця несумісність, а тут законом дозволяємо несумісність принаймні протягом двох місяців. Ну, зверніть увагу, про що тут іде мова. Тому це – неконституційна норма, вона не має права існувати в законі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас абсолютно підтримую. Голосуємо поправку.
13:43:25
За-52
Не підтримано.
Смітюх, відхилено, він сказав, що…
Президент України, 217-та.
ЗВАРИЧ Р.П. Шановний Адаме Івановичу, дозвольте тільки маленький ліричний відступ. Мені взагалі було би цікаво зрозуміти, як може член Кабміну піти у відставку в зв'язку з його смертю, але це вже таке.
В даній статті пропонується Президентом
України все-таки визначитися, що робити з урядом, якщо одна третина його складу
знаходиться у відставці.
Шановні народні депутати України! Тут мова йде про якраз ваші повноваження чи, вірніше навіть, про можливості коаліції реагувати в такій ситуації, тобто це швидше всього у даному випадку Президент України пропонує поправку, яка в користь, яка посилює якраз роль коаліції. А чомусь ви від цього відмовляєтесь. Мені абсолютно незрозуміла ваша логіка в даному випадку.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 217 поправка Президента ставиться на голосування.
13:44:51
За-51
51, не підтримана.
218-а, Президент.
ЗВАРИЧ Р.М. У зв`язку з тим, що попередні поправки у цій частині з таким змістом не були підтримані, звичайно немає сенсу голосувати цієї поправки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 219, Ключковський.
13:45:12
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Адаме Івановичу, ну може хоч ви поясните всім. У випадку припинення повноважень на посаді людина лишається чи ні? А якщо вона з посади звільняється, то чому про це не сказати? Ну що таке припинення повноважень члена Кабінету Міністрів? Ну Конституція знає тільки призначення на посаду і звільнення з посади. А це означає, що тут ми повноваження припинили, зарплату платимо, пільгами користується, але не може працювати. Ну просто якусь відпустку таку шикарну пропонуємо членам Кабінету Міністрів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 219-а ставиться на голосування.
13:46:02
За-46
46. Матвієнка 220-а. Ні. 221, Ключковський.
13:46:14
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Знаєте, одна з засад законодавчої техніки – не писати беззмістовних речень. От прочитаємо що написано тут в частині 1. „Повноваження членів Кабінету Міністрів припиняються з повноваженнями Кабінету Міністрів”. Все зрозуміло? А я питаю знову, на посадах лишаються?
Ось чому моя поправка пропонує, що як тільки почав працювати новосформований склад Кабінету Міністрів, з цього моменту всі члени попереднього складу Кабінету Міністрів вважаються звільненими з посади без додаткових рішень, тому що прийшли інші, призначені на ці посади. А їхня відставка або складення повноважень відбулися раніше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 221-ша ставиться на голосування.
13:47:12
За-50
222-га – Матвієнко.
13:47:17
МАТВІЄНКО А.С.
Шановні колеги, моя пропозиція зводилася до того, що першою частиною поставити все-таки норму, яку ми вже з вами пережили. Ви пам’ятаєте, що в нас з політичних мотивів були заяви відповідно членів уряду про складання ними своїх повноважень, про відставку, вірніше. В такий спосіб ця норма була не врегульована, і ми мали місяць, навіть два місяці, роботи, під час якого ми не розглядали ці заяви. Пропонується врегулювати цю норму: дати 10 днів, але, разом з тим, врахувати, що, якщо пленарних засідань немає, то ці 10 днів включаються з моменту початку пленарних засідань, з тим щоб Верховна Рада регулювала норму відставку члена уряду. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 222-га і 223-тя голосуються, колеги Матвієнка поправки.
13:48:24
За-55
Не підтримано.
Шановні колеги, можливо, ми поступимо таким чином, що звернемося, бо тут в основному поправки двох-трьох суб’єктів законодавчої ініціативи, попросимо їх, аби вони сказали, на яких наполягають, проголосували, визначилися – і потім в цілому.
Будь ласка, Ключковський.
13:48:48
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адаме Івановичу, зробіть це. Це буде порушення встановленої процедури розгляду законопроекту. І це буде підстава для звернення до Конституційного Суду. Я вас прошу: зробіть це!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви цього чекаєте, да? Добре, не дочекаєтеся. Ключковський 225-та поправка за……
13:49:08
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Одна з засад в юридичної техніки писати так, щоб було зрозуміло, от читаємо знову. „Повноваження членів Кабінету Міністрів припиняються”. Ну, я вже не говорю про припинення повноважень. Але скажіть, одного чи кількох? Чи можна одного, відповідного до цієї диспозиції зупинити? Раз написано в множині, то одного не можна. Тому ще раз, що ми хочемо сказати? моя пропозиція, щоб можна було і одного теж припинити. Але ця норма, яка записана в правій колонці, забороняє звільнення одного члена кабінету Міністрів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо поправку 225 Ключковського, вона має право на життя. Я, навіть, вас підтримаю.
13:50:01
За-56
Не підтримано.
Так, Ключковський 227-ма.
13:50:08
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую, Адаме Івановичу.
Це нарешті політична поправка, однак тим не менше, вона базується на Конституції. Я ще раз звертаю увагу на конституційні повноваження Президента України: оборона, національна безпека і зовнішня політика – це його компетенція, а не прем’єр-міністра, і не кабінету Міністрів. У цій сфері вони тільки виконують те. що сказав Президент, забезпечують виконання його актів. Тому не може відбутися те. що зробила Верховна Рада відносно недавно, звільняючи без подання Президента тих членів Кабінету Міністрів, які за Конституцією належать до сфери компетенції президента України.
Тому ця поправка є, ця диспозиція є неконституційною, а поправка пропонує усунути цю неконституційність.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми вже десятки разів подібне голосували, проголосуємо ще в 15-й раз. Будь ласка, поправка 227, аналогічні я маю на увазі.
13:51:17
За-61
Оніщук 228-ма? Ні. Ключковський 229-та, ну, це ж те саме, так, відхилено, Ключковський є.
231-ша.
13:51:34
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Ну, тут знову пропозиція уникнути абсурдної ситуації припинення повноважень живої людини.
Тому пропонується, щоб за станом здоров’я член Кабінету Міністрів міг піти у відставку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 231-шу голосуємо.
13:52:03
За-61
Не підтримано.
232-га, Матвієнко.
13:52:11
МАТВІЄНКО А.С. Не наполягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Смітюх, 233-тя, не наполягає.
Матвєєв, 234-та, ні.
Матвієнко, 236-та. Ну, це технічне, перенести частину…
13:52:24
МАТВІЄНКО А.С. Так, так, не наполягаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 237-ма, Смітюх.
Ключковський, 238-ма.
13:52:35
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адам Іванович, звертаюся до вас як одного з авторів Регламенту Верховної Ради: ну, захистіть нарешті Регламент Верховної Ради від втручання з боку законодавчих актів, які не мають відношення до регулювання діяльності Верховної Ради. Ця частина регулює діяльність Верховної Ради, а не Кабінету Міністрів. Вона абсолютно недоречна у цьому законі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я захищаю Регламент. Але маслом каші не зіпсуєш.
Прошу голосувати цю поправку. 238-ма.
13:53:16
За-57
241-ша, Матвієнко.
13:53:22
МАТВІЄНКО А.С.
Шановні колеги, я думаю, що ми маємо записати цю норму, оскільки вона врегульовує призначення тих членів Кабінету Міністрів, які набувають своїх повноважень на місце звільнених і дублює відповідальність перед ними з приводу, які норми, і обов’язково присяга.
Я вважаю, що це покращує сутність цього закону.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 241-шу поправку.
13:54:09
За-278
Прийнято.
Ляпіна, 243-тя. Не наполягає. Довгий, 44-та. Ключковський 246-та.
13:54:26
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Ця моя поправка спрямована на усунення безглуздого переліку, якій міститься у першій частині 20-ї статті в редакції, запропонованій авторами. Подивіться, там іде перелік цілого ряду сфер повноважень. І там спокійно можна дещо пропустити, не помітивши. Я, наприклад, вже бачу, що там немає сфери страхування. Зовсім відсутня. А потім у 21-й статті відповідні положення є.
Тому, мені здається, що давати такий перелік та ще й не писати „інші”, робити його вичерпним є дуже небезпечно. Може виявитися, що у деякій сфері Кабінет Міністрів не має повноважень, бо ми їх тут не назвали.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 246-ту поправку.
13:55:26
За-54
Не підтримана.
247-ма Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати України. З тих же самих мотивів і з такою самою аргументацією, яку щойно тут озвучив Юрій Богданович, Президент України якраз пропонує висловитися чи сформулювати диспозицію цієї статті в більш загальних чи, вірніше, навіть у концептуальних таких вимірах.
Тобто не можна кожну деталь вписати в цю статтю. Слід було би піти якраз по тій лінії, яку пропонує Президент України. Натомість в іншій частині цієї статті визначити, що Кабінет Міністрів України при розподілі повноважень між членами уряду мав би охопити всі галузі, всі вектори державної політики.
Мені видається, що така пропозиція Президента заслуговує на увагу і прохання її підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо за пропозицію Президента, поправка номер 247.
Микола Володимирович, ви ж обіцяли підтримувати в усьому Президента. Тут закликаєте тільки активно іншим голосувати.
13:56:40
За-52
Не підтримано.
Смітюх, так. Ключковський 249.
13:56:50
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адам Іванович, не всі центральні органі підпорядковані Кабінету Міністрів. Існують органи зі спеціальним статусом. І тут пропонується записати, що з цими органами Кабінет Міністрів взаємодіє. Відповідна норма в законі відсутня. І вона не випадково відсутня. Наприклад, чому не згадується Національний банк? Тому що пізніше, у 21 статті, ви подивитеся, на 76-ій сторінці, Кабінет Міністрів хоче привласнити собі повноваження Національного банку України стосовно складання платіжного балансу. Це означає якраз, що хочеться керувати цими органами, які мають бути незалежними від виконавчої влади.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, а від кого ж вони тоді залежать?
249 голосуємо.
У нас дуже багато самостійних незалежних органів, Юрій Богданович.
13:57:57
За-56
Не підтримано.
250-та. Погодьтесь не голосувати, Юрій Богданович, бо це… Ні? Ну це технічна. Ну, будь ласка.
13:58:07
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адам Іванович, це конституційна поправка. Я ще раз нагадую частину 2 статті 19 Конституції України ,на підставі, в межах повноважень і в спосіб, а тут намагаються вийти за ці межі, передбачаючи завжди, коли хочеться, а це не можна, бо це сваволя, тому тільки у межах своїх повноважень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За повернення до Конституції, поправка 250 Ключковського. Прошу визначатись. Куди дивиться Ляшко? Що він не дивиться як порушується Регламент?
13:58:46
За-56
251-ша.
Президент. Будь ласка, Роман Михайлович.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, подивіться, будь ласка, на назву цієї статті. Мова йде про те, що тут мають бути визначені основні повноваження Кабінету Міністрів України. Скажіть мені, будь ласка, тоді навіщо ми пишемо Конституцію?
Якраз у цій статті мали би бути визначені не основні повноваження Кабінету Міністрів України, які і так визначені Конституцією України, мали би бути визначені так, як це пропонує Президент України, основні завдання та функції Кабінету Міністрів України і вони мали би бути визначені в більш загальних рисах, тобто, де визначаються певні сфери державної політики, а конкретніші повноваження окремих відомств мали би бути визначені в галузевих законах. Тому я би дуже просив, щоб ви все ж таки приглянулися до цієї статті. І, до речі, слід таки погодитися з Юрієм Богдановичем, який привертає вашу увагу до того, що в окремих частинах так як вони виложені, викладені в цьому проекті закону, вони входять всупереч, зокрема, із Законом „Про Національний банк”. Якраз відповідно до Закону „Про Національний банк” визначення платіжного балансу, це є виключні компетенції не Кабінету Міністрів України, але Національного банку України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
ЗВАРИЧ Р.М. Тому слід було би прислухатися до цих пропозицій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я продовжую засідання на 15 хвилин. Ставлю на голосування 251 поправку Президента.
14:00:36
За-54
Не підтримана.
Так, 259 Писаренко, 253 Яворівський, 254 Довгий, Суслов 255, Довгий 256, 257 Довгий, Писаренко, Довгий, Ляпіна 262, не наполягає, Матвєєв 263, Смітюх 264, Довгий, Писаренко, Оніщук 268.
14:01:10
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, я, власне кажучи, не можу зрозуміти, чому ця поправка не була врахована, адже, йдеться про те, що визначається завдання Кабінету Міністрів у сфері правової політики, законності та забезпечення прав і свобод людини та громадянина. А поправка така. Забезпечує Кабінет Міністрів України фінансування видатків на утримання судів у межах, визначених Законом про Державний бюджет України та створює належні умови для функціонування судів та діяльності судів, організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення діяльності правоохоронних органів, соціальний захист працівників зазначених органів та членів їх сімей. Ну, я навмисно зачитав, щоб не коментувати, оскільки є очевидним, що якраз саме ці функції у сфері правової політики виконує Кабінет Міністрів України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 268-ма поправка на голосування ставиться. Прошу визначатись. Та це і так зрозуміло, без запису.
14:02:20
За-259
Тепер після цього давайте ми запишем: „Забезпечує медицину, забезпечує культуру, забезпечує армію, забезпечує освіту і так далі, і тому подібне”. От давайте по кожному. Давайте ми проголосуєм за кожний напрямок, який є в нашій державі.
Я розумію, що вам хочеться про суди записати. Але мені хочеться про освіту записати, комусь – про медицину.
269-та, 270-та, 271-та. 272-га, Матвєєв. Оніщук, 273-тя.
14:03:02
ОНІЩУК М.В.
Адам Іванович, ну, задля поваги судової влади, ви знаєте, що у нас ніде не вживається, жодного разу, це окрема гілка, я думаю, те, що ми вказали, що Кабінет Міністрів забезпечує діяльність окремої гілки влади в державі, - то це не той випадок, про який ви говорите.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо один раз, добре. Добре, погоджуюсь.
ОНІЩУК М.В. Що стосується, дякую. Що стосується, власне, самої поправки, то зверніть увагу, шановні колеги. Де-факто уже на протязі багатьох років і скликань є те, що Кабінет Міністрів України має свойого представника у Верховній Раді України. У складі Погоджувальної ради він є, він зараз у залі, на жаль, нема Івана Івановича. І я якраз пропонував, щоб, а, є Іван Іванович, щоб якраз ми легалізували статус міністра Кабінета Міністрів України, який представляє Кабінет Міністрів у взаєминах з Верховною Радою України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ми можемо ще одну посаду ввести. Буде міністр і буде представник президента, бо це нетотожні посади. Це нетотожні посади, тому…
Будь ласка, 273-тю поправку.
14:04:17
За-58
Ключковський, 273-тя врахована.
Оніщук, 278-ма.
14:04:29
ОНІЩУК М.В.
Знову прошу, шановні колеги, прислухатися до цієї поправки. Ви знаєте, що досить часто ми, приймаючи закони України, покладаємо певні зобов’язання ще уповноважуємо Кабінет Міністрів здійснити ті чи інші дії, тим самим повноваження виконати на виконання того чи іншого закону. І ця поправка якраз і передбачає, що Кабінет Міністрів виконує інші повноваження, передбачені законами України.
З моєї точки зору, абсолютно коректний запис з урахуванням того, що діяльність Кабінету Міністрів встановлюються повноваження, порядок діяльності організації встановлюються законами України.
Просив би підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 278-ма ставиться на голосування. Голосуємо. Маслом кашу не зіпсуєш.
14:05:34
За-273
279-та Президент.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.
Оскільки концептуальний підхід, який пропонує Президент України, який, мені видається, звичайно більш логічний, має більші шанси на правозастосувальний такий підхід, не був вами підтриманий, тому взагалі немає сенсу голосувати якраз цю поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрій Богданович трошки відпочив.
282-га поправка.
14:06:10
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
На жаль, не довго.
Адаме Івановичу, ну по-перше. Слово „передача” існує у футболі, у праві немає передачі, є „передання повноважень”. Але по суті тексту, звернуть увагу: „…якщо не заборонено законом”.
По-перше. Ще раз хочу підкреслити, що частина друга статті 19 Конституції каже, що органи влади роблять те, що дозволено законом. Це не те формулювання, яке узгоджується з Конституцією.
А, по-друге. Так яким законом. Де цей закон, який забороняє щось?
Тому, мені здається, що тут доречно дати перелік виключних повноважень Кабінету Міністрів, які нікому не можуть бути делеговані. Наприклад, призначення керівників певних органів. Можна їх делегувати районній державній адміністрації? По цій диспозиції можна, але ж це абсурд. Тому давайте напишемо грамотно, а не так, як комусь, ліва п’ятка захотіла.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо проти лівої п’ятки. 282 поправка.
14:07:23
За-43
Смітюх не наполягає. Ключковський, 284.
14:07:29
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
У мене тут пропозиція на захист Кабінету Міністрів. Подивіться, віддав повноваження органу, який не здатний виконати, який не може цього зробити. Кабінет Міністрів контролює, а забрати назад вже не може.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому?
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Так давайте дамо йому право забрати повноваження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте дамо. 284.
14:08:05
За-49
Ви щось і самі не проголосували, Юрію Богдановичу.
Ключковський, 285.
14:08:12
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Це якраз вона і була.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, четверта і п’ята. Добре.
Смітюх не наполягає. Писаренко, ні. 258 Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати! В частині другій статті 23 і запропонованій редакції цього законопроекту мова йде, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України йому підзвітні та підконтрольні. А що робити з урядовими органами, кому вони відповідальні, перед ким вони відповідають, і кому вони підзвітні та підконтрольні?
Можна й так написати. Можна написати, що вони підзвітні, підконтрольні народу – це є одна пропозиція. Президент якраз пропонує написати, щоб вони були підзвітні, підконтрольні Кабінету Міністрів України. Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, наприклад, підтримав би Президента. Ставлю на голосування 288 поправку.
14:09:22
За-57
Не підтримано.
Ключковський, 289-а.
14:09:29
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адаме Івановичу, загальновідомо, що у нас є два види центральних органів, які не є міністерствами. Одні з них працюють, так би мовити, під дахом усього Кабінету Міністрів, а інші в системі відповідного міністерства. То скажіть, будь ласка, подвійний контроль допускається в ієрархічній системі адміністративного управління?
Якщо це в системі міністерства, то міністерство і міністр персонально відповідає за нього. Не треба напряму контроль Кабінету Міністрів над цим органом. Дайте можливість і міністру працювати, а не підміняйте його.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 289-у ви не наполягаєте, я так зрозумів. Наполягаєте? Голосуємо.
14:10:21
За-48
Не підтримана.
290 поправка Президента.
ЗВАРИЧ Р.П. Президент не наполягає на цій поправці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Цушко, Довгий. Президент, 294-а.
ЗВАРИЧ Р.П. От тепер ми прийшли до суті цього законопроекту. Шановні народні депутати України, якраз ця поправка є саме найпринциповіше із поправок, які вносяться Президентом України. Про що йде мова? У цьому законопроекті абсолютно правильно Кабінет Міністрів України робить намагання, робить спробу розмежувати політичні функції, пов'язані із кожним міністерством, та управлінські функції.
Визначається в цьому законопроекті, що міністри є політичними особами, і таким чином на них не поширюється Закон про державну службу чи трудове законодавство. Натомість не визначено у цьому законопроекті, як буде забезпечена управлінська функція в кожному відомстві, в кожному міністерстві.
Якраз Президентом України - і це є абсолютно принципове наполягання Президента України – наполягає на тому, щоби чітко визначити, щоб відповідно до законодавства про державну службу у кожному міністерстві були призначені Кабінетом Міністрів України державні секретарі, функція яких була б забезпечення управлінського… управління, управлінської тяглості в кожному відомстві.
У випадку, якщо не буде врахована ця поправка, тоді абсолютно незрозуміло яким чином законодавець збирається забезпечити за кожним міністром виключно політичні функції. Це є принципова поправка, і Президент все ж таки на неї дуже сильно наполягає. У випадку, якщо вона не буде врахована, дуже сильно зростає ймовірність якраз не підтримки Президентом цього законопроекту. Я на цьому роблю окремий акцент.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Михайлович. Дякую. Шановні колеги, ну ми вже мали державних секретарів. Чомусь відмовились. І Конституційний Суд приймав рішення. Не приймав?
Так, давайте проголосуємо за найпринциповішу поправку № 294.
14:13:03
За-53
53, не підтримано.
Так, Довгий. Ключковський, 296.
14:13:13
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Адаме Івановичу, це розвиток тої моєї поправки, але не зводиться по суті до цього. Дивіться що ми пропонуємо. В системі Міністерства фінансів існує кілька центральних органів виконавчої влади. Наприклад, Державне казначейство. И ось керівника цього органу буде призначати Кабінет Міністрів з поданням не міністра фінансів, а Прем'єр-міністра. А міністр фінансів мусить, так би мовити, спокійно „ковтнути” те, що йому нав`яжуть. Ну скажіть, де тут логіка. А він потім має відповідати за тих людей. Ну це ж порушує саму систему управління. Ну я розумію, що все хочеться віддати в руки Прем'єр-міністра, але ж він сам цього все одно не зробить!
Давайте напишемо нормально: за поданням цього міністра.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 296-та голосується.
14:14:09
За-49
Не підтримано.
298-ма. Ну, Юрій Богданович, ви можете сказати, але ми вже їх десятки разів голосували. Будь ласка.
14:14:18
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адаме Івановичу, але, тим не менше, правда має бути сказана. І я ще раз хочу підкреслити, що це конституційна компетенція Президента України. І, як би ви не хотіли і скільки би ви тут не голосували, але це конституційна компетенція. І те, що ви не хочете цього, не означає, що цього не буде. Не буде сьогодні – буде завтра.
Тому я пропоную підтримати цю поправку – і надати право Президенту вирішувати ті питання, і кадрові в тому числі, які стосуються сфери його конституційної компетенції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Взагалі, там треба було в Конституції записати, що цих два міністри не Верховна Рада призначає, а Президент.
Голосуємо 298-му.
14:15:14
За-51
Так, давайте на 300-й Ключковського зупинимося.
Будь ласка, мікрофон йому.
14:15:23
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
От знову зверніть увагу на логіку, яка застосовується в сфері адміністративного управління. Тобто міністру можна подавати подання на заступників керівників органів, які знаходяться в його підпорядкуванні, але на керівників цих органів він не може подавати, це робить тільки особисто Прем'єр-міністр. Ну, що за логіка така? У нас Прем'єр-міністр – це голова Кабінету Міністрів, а не суперпрезидент України. Давайте дамо повноваження міністру відповідати за сферу його управління.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться 300-та поправка Ключковського на голосування. Я бачу, бачу, шановні колеги. Просто, якщо вона пройде, то в нас буде можливість сказати, що вже з порушенням Регламенту.
14:16:15
За-59
Так, шановні колеги, із 190 сторінок ми за 3 години пройшли 90 сторінок. Мабуть, після обіду ми проголосуємо, тобто проголосуємо на вечірньому засіданні, щоб працювати поки ми його не приймемо.
А зараза я попросив би вас, аби ми попрацювали, проголосували певний ad hoc, щоб ми все-таки в 16 годині затвердили суддів, обрали, тому що ми їх в 12:30 мали. Я думав, щоб не переривати. Але, на жаль, не вийде. Тримати їх, вони мають їхати, тому я просив би підтримати такий ad-hoc, щоб перервати розгляд цього питання про кабінет Міністрів. І на вечірньому засіданні, на початку його розглянути питання про обрання суддів, а потім знову піти по Кабінету Міністрів, прошу проголосувати.
Сідайте, Віктор Миколайович. Вірніше, йдіть на перерву.
14:17:20
За-269
Дякую. 269.
О 16-ій почнемо із суддів. На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим.
Початок о 16-ій годині вечірнього.