ЗАСІДАННЯ П’ЯТИДЕСЯТ ТРЕТЄ
Сесійний зал Верховної Ради України
21 грудня 2006 року, 16.00 година
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України
МАРТИНЮК А.І.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце, шановні колеги, поки Ключковського і Матвієнка немає, давайте приймемо закон і буде це…
Так, ми домовилися з вами, спочатку давайте приготуємося до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”. Реєструємося.
16:01:02
У сесійній залі зареєстровано 443 картки народних депутатів, більше, ніж зранку. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошується відкритим.
Шановні колеги, відповідно до нашого з вами голосування, ми перериваємо розгляд питання у другому читанні закону про Кабінетом Міністрів і переходимо до розгляду питання про обрання та звільнення суддів. Будь ласка, Сергій Васильович Ківалов – голова комітету.
16:01:38
КІВАЛОВ С.В.
Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, шановні присутні!
Комітет Верховної Ради з питань правосуддя розглянув подання голови Верховного Суду, голів вищих спеціалізованих судів України про обрання безстроково суддів, зазначених у проекті Верховної Ради України за номером 2790 від 20 грудня цього року.
Шановні народні депутати, за процедурою, що склалася, я зачитую прізвище судді, суддя піднімається з місця, і якщо до нього є застереження, то народні депутати повідомляють про це з місця. Такий суддя тимчасово вилучається із проекту постанови та повертаємося до нього розгляду після голосування по іншим. Судді знаходяться в гостьовій ложі та на балконі.
Комітет пропонує обрати на посаду суддів безстроково:
Суддів Верховного Суду України:
Гошовську Тетяну Володимирівну,
Гриціва Михайла Івановича, Канигіну Галину
Володимирівну, Кузьменко Олену Тимофіївну;
апеляційного суду Луганської області: Рябчун Олену Вікторівну;
Харківського апеляційного адміністративного суду: Григорова Андрія Миколайовича;
Київського міжобласного апеляційного господарського суду: Тарасенко Кароліну Віталіївну;
Одеського апеляційного господарського суду: Мишкіну Марину Альбертівну;
місцевого Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська: Якименко Ларису Григорівну;
місцевого Амвросіївського районного суду Донецької області: Лях Ольгу Петрівну;
місцевого Житомирського районного суду Житомирської області: Мокрецького Віктора Івановича;
місцевого Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області: Борисюка Романа Миколайовича;
місцевого Василівського районного суду Запорізької області: Носика Миколу Анатолійовича;
місцевого Оріхівського районного суду Запорізької області: Галчанського Сергія Вікторовича;
місцевого
Долинського районного суду Івано-Франківської області: Лицура Івана
Миколайовича, Тураша Володимира Андрійовича;
місцевого Уманського
міськрайонного суду Черкаської області: Резнік Юлію Вікторівну;
місцевого
Кіровоградського окружного адміністративного суду: Мирошниченка Вадима
Станіславовича;
місцевого
Чернігівського окружного адміністративного суду: Добрянського Віталія
Віталійовича;
місцевого
господарського суду Автономної Республіки Крим: Гаврилюк Марію Павлівну, Шкура
Вадима Миколайовича;
місцевого
господарського суду Донецької області: Тарапату Світлану Степанівну;
місцевого
господарського суду Харківської області: Лаврову Любов Степанівну, Ольшанченка
Володимира Івановича, Тихого Павла Володимировича.
місцевого
господарського суду міста Києва: Борисенко Ірину Іванівну, Кролевець Ольгу
Анатоліївну, Усатенко Інгу Вікторівну.
Просимо підтримати
ці кандидатури.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні
колеги, до зауважень щодо кандидатур, які запропоновані проектом постанови 2790
не було, тому я ставлю… До доповідача запитання? Ляшко, мікрофон, будь ласка.
16:06:24
ЛЯШКО О.В.
Олег Ляшко, „Блок
Юлії Тимошенко”.
Шановний Сергію
Васильовичу, у мене немає заперечень до суддів, я буду голосувати хоча б тому,
що я не знаю жодного з тим суддів, якого ви представляєте. Але в мене до вас, в
мене до вас інше питання.
Сергію Васильовичу,
от ми подивилися, ви назвали Рябчук з Луганська, Тарасенко – Київський обласний
суд, Мишкіна з Одеси, досить молоді дівчата. Сьогодні ми їх затверджуємо на
обрання безстроково. Єдина категорія, яка безстроково, там, в 25 років стає
суддею і до кінця життя працює суддею. Можливо, варто було б вашому комітету
вийти з ініціативою, щоб суддів обирали на певний термін, адже, зважаючи на
рівень правосуддя в країні, коли молодих досить людей обирають і дають
індульгенцію до самої пенсії, це впливає на рівень правосуддя в країні. Навіть
депутатів переобирають раз у 5 років. Дякую.
КІВАЛОВ С.В. Відповідати можна, Адам Іванович? Відповідати?
Шановні колеги, ви знаєте, на первые 5 лет назначают Президента, это
конституционная норма. Для того, чтобы изменить ее, нужно изменить Конституцию.
Первые 5 лет назначает Президент Украины, а потом после 5 лет мы здесь
безстроково назначаем судей. Поэтому эта конституционная норма, если будут
меняться, будет меняться Конституция Украины, мы обязательно учтем ваше
предложение и внесем его на рассмотрение нашего зала.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, просто колега, побачивши молодих гарних суддів розгубився і повинен був щось запитати. Тому він так і сказав. Так. Почекайте. Зауваження до суддів? Запитання.? Запишіться на запитання. Так, будь ласка, давайте 5 хвилин Бондик.
16:08:39
БОНДИК В.А.
Шановний Адам Іванович, я випадково натиснув кнопку, бо ми все ретельно обговорювали в комітетах і, я думаю, потрібно передати слово Павлу Гнатовичу Сулковському, бо він дуже наполягає на цьому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Будь ласка, Павло Сулковський не виступав уже два дні. Де він? Ввімкніть мікрофон, будь ласка, Сулковському.
16:09:01
СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.
Дякую. Ви знаєте, що. Я дякую за те, що слово передали, не готувався, але ж поскільки земляк попросив передати, я з вашого дозволу, хотів би, користуючись нагодою, від коаліції, найчисельнішої фракції Партії регіонів, привітати з Новим роком наступаючим, з Різдвом Христовим всіх суддів, яких сьогодні ми затверджуємо, в їх особі всіх суддів України. Але пам’ятайте, дорогі судді, що, дійсно, треба думати як. Бо ми бачимо, які рішення приймаються, бо якби на 5 років, як депутатів, ми вас затверджували б, то ви, дійсно, відчували і серйозно думали б, не порушувати окремими рішеннями законів України. Фактів вдосталь є в Україні і ми є очевидними свідками.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А казав, що не готувався. Так. Алексєєв ясно. Артеменко.
16:09:55
АРТЕМЕНКО Ю.А.
Я хотів би від опозиційних сил теж привітати суддів з Новим роком. Але у мене питання, Сергію Васильовичу, до вас таке. Скажіть, будь ласка, чи випадково, чи ви потім хотіли сказати щодо обрання суді ГанюковаA Володимира Дмитровича?
КІВАЛОВ С.В. Це наступна постанова.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не ця постанова.
КІВАЛОВ С.В. Ми будемо подробно розглядати цю постанову.
АРТЕМЕНКО Ю.А. Але після цього. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Поживанов. Ні?
16:10:17
ПОЖИВАНОВ М.О.
Ні …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше ніхто не наполягає? Дякую. Дякую. Я ставлю на голосування про прийняття постанови Верховної Ради за номером 2790 щодо обрання суддів безстроково. Прошу гоолосувати.
16:10:47
За-388
Прийнято.
Так, наступна постанова 2791, будь ласка.
16:11:10
КІВАЛОВ С.В.
Шановні народні депутати! Переходимо до наступного проекту постанови за номером 2791.
Комітет розглянув подання про обрання Ганюкова Володимира Дмитровича на посаду судді місцевого Михайлівського районного суду Запорізької області безстроково та за результатами розгляду скарг не рекомендує Верховній Раді України обирати його на посаду судді безстроково. Прошу підтримати цей проект постанови.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло. Почекайте будь ласка. Є Ганюков тут, чи? Є. Будь ласка, до мікрофона підійдіть. Запитання до нього є у колег депутатів? Артеменко, будь ласка, мікрофон.
16:11:51
АРТЕМЕНКО Ю.А.
Володимир Дмитрович, у мене, я скажу відразу позицію нашої фракції і позицію свою, що ми не будемо голосувати за вас через те, що ви як суддя просто ганьбите суддівський корпус, призупиняючи, відміняючи конкурс Фонда держмайна і працюючи десь в Михайлівці Запорізької області. Для колег я прошу підтримати це рішення. Тому що, нагадаю просто коротко зміст. Суддя Ганюков, суддя Михайлівського району Запорізької області виносить рішення, яким скасовує конкурс Фонду держмайна стосовно „Луганськтепловозу”. При цьому людина, яка подає, фізична особа, є вимишленою, не проживає на території Михайлівки. Фонд до цього майна досудового процесу не викликає, рішення відправляє не він, а вимушений втручатися апеляційний суд і до інформації, Голова Апеляційного суду Запорізької області виніс впровадження, в дисциплінарне впровадження цього судді. Справа не в тому, кому зараз належить Фонд держмайна, а справа в тому, що такі судді завтра будуть виносити рішення проти…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, почекайте, будь ласка.
Що ви можете сказати на це запитання і звинувачення? Володимире Дмитровичу, будь ласка, якщо є бажання.
ГАНЮКОВ В.Д.
Значить, дійсно… Можна пояснювати, так…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заспокойтеся, будь ласка. Генерали.
ГАНЮКОВ В.Д. Шановний головуючий, шановні народні депутати, дійсно, 4 серпня 2006 року до Михайлівського районного суду звернувся позивач Скрябін Ігор Владиславович з адміністративним позивом до Фонду державного майна України про визнання дій Фонду державного майна України протиправними та скасування наказу про проведення конкурсу з продажі акцій ВАТ холдингової компанії „Луганськтепловоз” у кількості, що становить 76 відсотків статутного фонду ВАЗ, які належать державі.
Причиною звернення було те, що він мав бажання прийняти в конкурсі, але ознайомившись з умовами конкурсу, виявив та установивши, там були додаткові умови поставлені, які були розраховані на промислового інвестора.
Справа була призначена до розгляду. Були своєчасно направлені повістки в Держфонд майна, але в судове засідання представник Фонду держмайна не з’явився, причин неявки не сповістив. У результаті справу 15-го вересня було розглянуто без участі представника Фонду держмайна, але копію постанови було своєчасно направлено, про що є реєстри відповідні відправки кореспонденції, і таким разом давалась можливість фонду оскаржити рішення суду.
Вийшов час оскарження, був виписаний виконавчий лист. Через декілька днів надійшла заява про апеляційне оскарження з пропущеним строком і справа була направлена відповідно у Запорізький апеляційний суд на оскарження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергію Васильовичу, будь ласка, рішення комітету.
КІВАЛОВ С.В. Я и здесь вижу, что Владимир Дмитриевич не искренен.
Я вам хочу сказать, что за скаргой Фонда держмайна Украины скарга, яка розглядалася у комитету было встановлены грубейшие порушення диючего законодаства. Порушены нормы пидсудности. Позов розглянуто замисть Печерского районного суду миста Киева, почему-то Михайливским районним судом Запорижской области. Провадження у справи видкрыто без законных пидстав. Справа розглянута неколлегиально, без належного повидомлення про розгляд справы видповидача и многие, многие другие моменты, которые на вчерашнем заседании комитета рассматривались. И мы на заседании комитета практически единогласно приняли решение и просим народных депутатов не поддерживать эту кандидатуру для того, чтобы избрать его безстроково на должность судьи. Таким судьям не место в судейском корпусе. ( Ш у м у з а л і)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мене радує принциповість комітету.
Я ставлю на голосування Постанову Верховної Ради за номером 2791 обрати на посаду судді безстроково місцевого Михайлівського районного суду Запорізької області Ганюкова Володимира Дмитровича.
16:17:31
За-0
КІВАЛОВ С.В. 0. Дякую, шановні колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Постанова не прийнята.
Наступна постанова.
16:17:58
КІВАЛОВ С.В.
Шановні народні депутати! Переходимо до проекту постанови за номером 2792.
Комітет з питань правосуддя розглянув заяви суддів про відставку та
пропонує звільнити з посади наступних суддів: Мухіна Івана
Івановича, Волік Ольгу Петрівну, Єрьоміну Тетяну Степанівну і Крица Мирослава
Ярославовича.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Крицака!
КІВАЛОВ С.В.
Крицака, вибачте.
ГОЛОВУЮЧИЙ.
Немає заперечень і зауважень по цих? Немає. Я ставлю на голосування про прийняття постанови за номером 2792 щодо звільнення суддів. Голосуєм.
16:18:37
За-373
Рішення
прийнято.
Всі питання?
Дякую. Давайте, шановні колеги, привітаємо обраних суддів. (О п л е с к и)
Побажаємо,
щоб вони до нас більше не потрапляли або потрапляли лише з висуненням на нові
посади і щоб ніхто із них не потрапляв в таку ситуацію, як їхній колега, а, на
превеликий жаль, подібних випадків дуже і дуже багато. Все-таки керуйтесь
законом. Так, дякую.
Продовжуємо
розгляд питання про Кабінет Міністрів.
Поправка
номер 301. Ні, зараз він буде. Зараз.
От Анатолій Сергійович підійшов. Так, давайте поки що… поки підійде Роман
Михайлович, 302 поправка Оніщука. Будь ласка, мікрофон.
16:19:50
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги! Шановний головуючий! Поправка врегульовує питання статусу заступників міністрів, шановні колеги, маючи на увазі, що ми відмовилися, я маю на увазі автори законопроект , який прийнятий за основу в першому читанні і, власне, комітет відмовилися від інституту державних секретарів. Натомість законопроектом, якщо подивитися, не врегульований статус заступників міністра. Чи визнаються вони політичними фігурами чи є державними службовцями. Якраз поправка і мала на меті чітко передбачити, що посади заступників міністрів належать до посад політичної і публічної служби, на яку не поширюється законодавство про державну службу. Натомість також вказується прямо, що інші керівники центральних органів та міністерств є державними службовцями.
Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет не підтримує.
Я ставлю на голосування 302-гу поправку. Прошу визначатися.
16:21:14
За-45
Не підтримано.
301-шановний поправка, Президента. Будь ласка, Роман Михайлович.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, в цьому проекті закону пропонується новоутворення такі як, для прикладу, служба, інспекція, агентство. Але немає в цьому законопроекті визначеного родового правового походження цих новоутворень на рівні центральних органів виконавчої влади. Тому Президент України якраз і пропонує визначити загальну категорію таких служб, інспекцій чи агентств і назвати цей правовий родовід терміном „урядові органи”. Знову ж таки, видається, що ця поправка не повинна би викликати жодних заперечень. Тому прохання підтримати її.
Я ставлю на голосування 301-шу поправку.
16:22:30
За-50
Не підтримано.
Шановні колеги, ми пройшли із 190 сторінок тільки 90, тому я ставлю на голосування пропозицію працювати сьогодні до того часу, поки ми не приймемо Закон про Кабінет Міністрів, якщо ми перевищимо 18-ту годину.
Я ставлю на голосування.
16:23:13
За-231
Так. Ідемо далі.
Так, 303 не наполягає, 4-та, 5-та – те саме. 6-та врахована, 7-ма, так, 309-та Матвієнко, врахована. 311-та врахована. А? Так, Матвієнко…. 307-ма, будь ласка.
16:23:39
МАТВІЄНКО А.С.
Шановні колеги, я хочу звернути вашу увагу "Наша Україна" проблему взаємовідносин кабінету Міністрів і Автономної Республіки Крим і Ради міністрів. Я вношу пропозицію….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це 306-та.
МАТВІЄНКО А.С. …про те, щоб вилучити тільки другу частину, Адаме Івановичу. Бо вона, дійсно, є неконституційна. Стосовно першої частини, чи вірніше, першого речення частини п’ятої є, існує проблема, проблема відсутності належного зв’язку ради міністрів Автономної Республіки Крим з Міністерствами. І ця, перше речення п’ятої частини, як раз зобов’язує хоч в якійсь мірі до когось звернутися.
І тому я наполягаю на тому, щоб врахувати мою поправку, а якщо вона не буде врахована, то тоді проголосувати про її скасування в цілому, бо я вважаю, що це не може просто прийнято без голосування. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 306-ту поправку колеги Матвієнко. Прошу визначатися.
16:24:57
За-57
Не підтримано.
Добре, тоді комітет врахував, комітет врахував 307-му поправку колеги Суслова, яким повністю виключив п’яту частину. На голосуванні наполягаєте? Я прошу проголосувати 307 поправку щодо її підтримки.
Прошу голосувати. Голосуємо.
16:25:39
За-253
Навіть "Наша Україна" допомогла.
Так, 309-та, врахована.
Так, 312-та…
Так 320-та… 310-та, Довгого, вона врахована.
Будь ласка, 310-та. Матвієнко, мікрофон.
16:26:11
МАТВІЄНКО А.С.
Шановні колеги, ну, я прошу вас, почитайте, що ми робимо: депутат від Автономної Республіки Крим виставили очевидну умову, і правильно, бо багато норм цього розділу не відповідало Конституції. Але в результаті цієї вимоги взяли і все зняли. Ну, так не можна поступати, тому що ми дуємо на холодну воду. Що говорить шоста частина? Шоста частина говорить про те, що, безперечно, уряд має право звернутися до Президента і до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, якщо Рада Міністрів Автономної Республіки Крим не працює ефективно. Ми взяли і цю норму взагалі вилучили.
Ну, це обмежує права уряду України, це зменшує можливості співпраці відповідної вертикалі влади.
Я пропонував замінити слова на „та”, бо і Президент, і Верховна Рада автономії по Конституції приймають солідарне рішення щодо…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якої тільки поправки? Якої поправки ви наполягаєте? Бо ви говорили про 310-ту – це поправка Довгого, яка врахована. Ваша 309-та, там слово „чи” та „та”.
Ні, 310-та у мене поправка Довгого.
Будь ласка, Матвієнко мікрофон.
16:27:50
МАТВІЄНКО А.С.
Адаме Івановичу, я не знаю, можливо, тут у мене, чомусь у мене є 310-та моя поправка. Якщо вона йде 309-ю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 309-та. Після слів „до Президента”.
МАТВІЄНКА С.А. Йде мова „чи” та „та”. Іде мова замінити на „та”, тому що...
ТИХОНОВ В.М. Це 309-та.
МАТВІЄНКО С.А. А? 309-та. Замінити слово „чи” на „та”. І все-таки залишити за Кабінетом Міністрів право звертатися до Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Президента відповідно стосовно дій, адекватних або неадекватних Ради Міністрів автономії.
А ми взагалі її вилучили. Чому вилучили? Ми обмежили конституційне право уряду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я тут підтримую колегу Матвієнка. Я вам зачитаю, що вилучили. І, я думаю, що даремно вилучили. „У разі неналежного виконання головою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим покладених на нього повноважень Кабінет Міністрів України має право звернутися до Президента України” і тут замість „чи” „та до Верховної Ради Автономної Республіки Крим з поданням про звільнення його з посади”. Це треба підтримати.
Кабінет Міністрів повинен мати таке право. Тут міністр юстиції – це добре, але доповідає комітет.
Я ставлю на голосування залишити частину шосту статті 24-ї. Прошу голосувати.
ТИХОНОВ В.М. Да, з твоєю поправкою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, з вашою поправкою. Голосуйте.
16:29:45
За-271
Я сказав, з вашою поправкою, замість слова „чи” „та”. Звернутися і туди, і туди звернутися.
271, залишилася стаття. Частина цієї статті.
Так, отут врахована поправка, врахована поправка Довгого. Знову ж таки вилучена частина восьма. „Кабінет Міністрів України може скасувати акти підвідомчих Ради Міністрів Автономної Республіки” – правильно, добре.
312-та Матвієнка. Мабуть, в нього 11-та. Анатолій Сергійович.
16:30:22
МАТВІЄНКО А.С.
Ні, я погоджуюся … якраз тут я погоджуюся. Я знімаю свою поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 316-та, Президент.
ЗВАРИЧ Р.М. Вісімнадцята.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Що?
ЗВАРИЧ Р.М. 318.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 308? Ні, 308 Писаренко в мене. 316-та у статті 25 виключити абзац другий, це 95 сторінка.
ЗВАРИЧ Р.М. Я тоді маю іншу редакцію, інший текст, Адаме Івановичу. Шановні народні депутати …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, Роман Михайлович! Хто може дати, в кого є тексти і він міг би допомогти?
ЗВАРИЧ Р.М. В мене вона 318-та. Нічого. Я зрозумів, про що йде мова. Шановні народні депутати, мова йде по те, щоби вилучити якраз норму, яка не зовсім відповідає, на думку Президента, Конституції України. Тобто пропонується в базовому законопроекті вимагати, щоби були погоджені заступники глав обласних державних адміністрацій з Президентом України. При тому випала за пропозицією народних депутатів, випало формулювання, яке було прийняте в першому читанні, з яким можна було з певним трудом все ж таки погодитися, де мова йшла про те, щоб під час формування таких держадміністрацій ці посади мали би погоджуватися з Кабінетом Міністрів України.
Тому, Адаме Івановичу, Президент України все ж таки наполягає на своїй поправці, але у випадку, якщо вона не буде проголосована, Президент України таки наполягає на формулюванні, яке було визначене парламентом при розгляді цього проекту закону в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, це абсолютно конституційна норма записана. Кабінет Міністрів на своїх засіданнях розглядає питання призначення на посаду або звільнення з посади голів місцевих державних адміністрацій, вносить Президенту України відповідні подання. Це випливає з Конституції, я не розумію. Да. А? Це не про цю, а далі Кабінет Міністрів погоджує кандидатури заступників голів, які здійснюють свої повноваження, що належать до відання Кабінету Міністрів. Ясно. Я ставлю на голосування поправку Президента за номером 316. Прошу визначатися. Ні, про заступників. Про заступників?
16:33:30
За-54
Гусаров, не наполягає. Довгий. Да? Добре. Ще одна пропозиція Президента, повернутись до редакції першого читання. Ставлю на голосування.
16:34:12
За-52
Да. Вашої поправки не бачу я тут. Анатолій Сергійович, будь ласка, який номер поправки. Матвієнка мікрофон.
16:34:35
МАТВІЄНКО А.С.
319, 320.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А, я ще туди не дійшов. Давайте, будь ласка. 319 – це Карпачової, 320 Ключковського. І Матвієнка, добре. Карпачова, Боднар і Матвієнко. Прошу. 319. Це ж ми тільки що проголосували.
16:34:57
МАТВІЄНКО А.С.
Ні, ми не так голосували. Адам Іванович, я хочу, користуючись нагодою, в черговий раз підкреслити, що це неконституційна норма, я хочу нагадати вам, ви знаєте, що є рішення Конституційного Суду, який заборонив це робити стосовно заступників. Ми зараз діємо не у відповідність із рішенням Конституційного Суду. Тому я пропоную бути відповідальним перед рішенням Конституційного Суду вони не обговорюються, а виконуються. І у зв’язку з цим пропоную другий абзац вилучити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Юрій Богданович, те ж саме, да? Будь ласка, Ключковського мікрофон.
16:35:37
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Тут не тільки ця проблема. Ну подивіться, що пропонується. Щоб Кабінет Міністрів на своїх засіданнях розглядав кандидатури заступників і в тому числі і районних державних адміністрацій. Ну у нас їх десь коло восьми сотень, цих адміністрацій, і в них буде коло двох тисяч заступників разом. Ну, Кабміну немає головного болю, тільки розглядати ці кандидатури? Крім того, подивіться на формулювання: „Які здійснюють свої повноваження у сферах, що належать до відання Кабінету Міністрів України”. Та друзі мої, та місцеві державні адміністрації тільки в таких сферах і працюють, де повноваження Кабінету Міністрів. Поза такими сферами вони не можуть працювати. Тому безглузде формулювання. Пропонується зняти його, залишити те, що є сьогодні в законі про державні місцеві адміністрації, заступників обласних адміністрацій залишити за Кабміном.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І не Кабмін, а прем’єр. Ставиться 319-та, 320-та поправка ставляться на голосування.
16:36:52
За-53
Не підтримано.
Писаренко, Ключковський, 323-тя.
16:37:00
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Ну, тут знову юридична техніка, Адам Іванович. Ну абсолютний дубль. Все це вже сказано раніше в цьому законі. Для чого багато разів повторювати. Невже для того, щоб деякі посадові особи, які інакше запам’ятати не можуть, вивчили цей закон? Ну, повторение – мать учения, це добре в школі, але не в Законі про Кабінет Міністрів України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 323-тя голосується поправка.
16:37:38
За-53
324-та, Матвієнко
16:37:43
МАТВІЄНКО А.С. Матвієнко.
324-та. Я прошу звернути вашу увагу, що знову моя поправка зводиться до того, щоб цей закон не суперечив відповідно Конституції і діючим законам. По діючий Конституції законом Президент призначає і адекватно карає вплоть до звільнення голів адміністрацій.
Тому друга частина чи другий абзац четвертої частини я пропоную викласти в редакції, яка відповідає Конституції і законам. І знову ж таки, якщо цього не буде зроблено, це чергове право ветувати цей закон.
Адаме Івановичу, прошу проголосувати і Вікторе Миколайовичу вас за цю поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна, але дивіться. У цій же статті четвертої частини друге речення говорить приблизно те, що ви кажете. „У разі неналежного виконання головою місцевої державної адміністрації покладених на нього повноважень, Кабінет Міністрів має право притягнути його до дисциплінарної відповідальності або звернутися до Президента з поданням про звільнення.
Ставлю поправку 324-ту на голосування.
16:39:07
За-51
Так, Довгий, 327-ма;
328-ма, Президент України в 25-й дев’яту частину виключити.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, Президент України вважає, що не можна погодитись із правовою нормою, яка міститься в цій частині цієї статті, де надається право беззастережне и безумовне право Кабінету Міністрів України без жодного обґрунтування скасовувати повністю або в окремих частинах акти місцевих державних адміністрацій.
Тому Президент України пропонує вилучити цей абзац цієї частини статті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Анатолій Матвієнко 330-та приблизно до цього має відношення, а потім Ключковський.
16:39:59
МАТВІЄНКО А.С.
Я думаю, що я погоджуюся з пропозицією Президента і прошу тоді проголосувати, тому що, дійсно, позиція Президента є конституційна.
Моє бажання у частині повноважень, Конституція таких повноважень уряду не надає. Тому ще раз прошу підтримати пропозицію Президента, а свою поправку я знімаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 331, Ключковський.
16:40:28
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Я можу тільки приєднатися до цієї аргументації, ще раз підкреслити, це один із численних прикладів неконституційного перетягування повноважень Президента на Кабінет Міністрів.
Стаття 118 Конституції України чітко вказує, хто має право скасовувати акти місцевих… До речі, не місцевих державних адміністрацій, бо таких актів немає, є акти голів місцевих державних адміністрацій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Правий Ключковський, як завжди. Тому ставлю на голосування 328, 331 поправки. Навіть я підтримаю.
16:41:20
За-50
Не прийнято.
Оніщук, 333.
16:41:28
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги! Шановний Адаме Івановичу! Що стосується 333 поправки, то там вона технічна. Я не наполягаю на голосуванні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Четверта.
ОНІЩУК М.В. А от наступна, четверта, йдеться про те. щоб доповнити розділ новою статтею. До речі, зауважу, що цей розділ регулює відносини Кабінет Міністрів України з іншими органами виконавчої влади. І тому вважав би за доцільне, щоб було передбачено, зокрема, і регулювання стосовно права Кабінету Міністрів України утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати урядові органи. Насправді воно є присутнє це право вже в інших статтях, але було б більш логічно, щоби і в цьому розділі така стаття була присутньою.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку. Прошу визначатися.
16:42:37
За-46
Не підтримано.
335-та,
Президент України. Будь ласка, Роман Михайлович.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати! Це є базова стаття, яка визначає повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з Президентом України. Я не буду всієї статті тут пояснювати чи обгрунтовувати, тому що формулювання доволі таке розлоге, але Президент України наполягає на тому, щоб якраз так було визначено ці правовідносини між інститутами державної влади і тому прохання підтримати Президента України.
При тому дозвольте також, Адаме Івановичу, висловити позицію Президента України щодо поправки 341, яка також стосується цієї статті, де мова йде про інститут контрасигнацій. Президент України буде наполягати н тому, у випадку, якщо не буде прийнято його формулювання, щоби все ж таки була проголосована поправка 341 народного депутата Тихонова і прохання буде не підтримати якраз цю поправку…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ми до неї ще дійдем. Давайте з цією. Я прошу по 335. Я ставлю на голосування 335 поправку Президента.
16:44:17
За-46
46. Так, 336 Ключковського. Я вам пропоную, один хай стає біля цього… Чечетова, а один нехай із вас доповідає. Тоді може щось проголосуємо.
16:44:23
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую, Адаме Івановичу.
Але надіюсь, що це не за рахунок мого часу. Шановні колеги, зверніть увагу що пропонується зробити. Та диспозиція, яка записана в правій колонці, є знову дублем як попередньо записаних в цьому законі норм, так і конституційних норм і не несе нового навантаження. Але стосунки з Президентом ширші, ніж записано тільки в цій частині. Тому пропонується доповнити так, як тут записано „забезпечує виконання актів Президента”, це теж стосунки з Президентом і це теж повноваження і обов`язок Кабінету Міністрів. Ставиться на голосування 336-та поправка.
16:45:26
За-44
337-ма, Оніщука.
16:45:33
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, йдеться про поправку, яка має закріпити правило в функціонуванні українських державних політичних інститутів, тому що уряд таким, зокрема, і є, і Президент. Про те, що всі органи державної влади, і зокрема Кабінет Міністрів, діючи в межах своїх конституційних повноважень, забезпечують тим самим належне виконання іншими суб’єктами своїх повноважень. Саме ця ідея закладена, зокрема, в поправку, яка передбачає, що Кабінет Міністрів України спрямовує та координує діяльність органів виконавчої влади з метою забезпечення здійснення Президентом України його повноважень як гаранта державного суверенітету, і далі за текстом.
Я хотів би запитати, хто проти цього? Хто вважає, що уряд і Президент повинні, виконуючи свої повноваження, не сприяти в забезпеченні один одному виконання конституційних повноважень? Адже публічна влада єдина, вона діє в інтересах народу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, голосується 337-ма поправка.
16:46:56
За-60
339-та, Оніщук.
Шановні колеги, знову ж таки поправка, яка, як мені видається, ну, є очевидно конструктивною. Вона передбачає право глави держави приймати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України. Скажіть мені, яке політичне навантаження чи неконструктивність містить така поправка? Це все, я більше не хочу коментувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто менше закону буде за обсягом.
339-та поправка ставиться на голосування.
16:47:46
За-59
Не підтримана.
340-ва, Ключковський.
16:47:53
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Шановні колеги, тут пропонуються 4 додаткових частини, дві з них тільки що проголосовані, відхилені в формі поправки колеги Оніщука. Але я хочу згадати, знову ж таки риторичне запитання, знаючи що більшість сьогодні настроєна на війну з Президентом. І тому таких ідей не сприймає, але подивіться, будь ласка, про що йде мова.
Кабінет Міністрів має сприяти президенту у здійсненні Президентом повноважень гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності, дотримання прав і свобод людини, забезпечення державної незалежності, національної безпеки, оборони, правонаступництва, з питань здійснення керівництва зовнішньополітичною діяльністю і інших конституційних повноважень Президента.
Якщо ми не хочемо, щоб Президент створив власну вертикаль влади, то це його повноваження мають реалізуватися за сприяння Кабінету Міністрів. І наступне, інформування президента про виконання його ж актів, про ці дії, пов’язані з конституційними повноваженнями Президента, тут же не доповідати треба, а інформувати.
Чому це погано? Чому цього не хочеться прийняти. Я прошу підтримати поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз підтримаємо. Голосується 340-ва поправка.
16:49:16
За-56
Так, 341-ша, вона врахована, але є зауваження. Будь ласка, Роман Михайлович.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, це є принципова поправка, бо, зокрема, відповідно до рішення профільного комітету врахована пропозиція, відповідно до якої в частині 9-ій цієї статті в правій колонці інститут контрасигнацій перетворюється в інститут погодження актів Президента України.
Про що йде мова? В частині 4-ій статті 106-ій Конституції України, в якій перелічені повноваження Президента України, сказано, що Укази Президента України, видані в межах його компетенції є обов’язковими до виконання на всій території України.
Частина третя цієї ж самої статті Конституції України визначає ті повноваження Президента, які підлягають, тобто укази, які підлягають скріпленню підписами Прем'єр-міністра та відповідального за виконання цього акту Президента України міністра.
Ніде там не сказано в Конституції України, що міністр або Прем'єр-міністр України тим більше, мають можливість відхилити, відмовитися від того, щоб скріпити своїм підписом відповідний указ Президента.
Тому на думку Президента України, правова норма, яка зараз міститься в правій колонці, і, зокрема, у дев’ятій частині нової редакції цієї статті, суперечить Конституції України, і у випадку, якщо вона не буде відхиленою, це може дати підстави Президенту України повернути цей законопроект до Верховної Ради України на повторний розгляд у порядку вето.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки що ми 341-шу розглядаємо.
Оніщук.
16:51:25
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги! Ну, це той випадок, коли кажуть, що болить, то те і попадає в текст. Я розумію, що контрасигнація тут набила багатьом оскомину. Але треба було якби заспокоїтися і внести в закон те, що, по-перше, може бути предметом законодавчого регулювання. Тут уже попали регламентні норми – коли кому міністр передає, секретаріат один і інший. Я вважаю, що це – не предмет регулювання закону. Але Бог з ним – це технічні речі.
Більш суттєво є те, що ми, по суті, повноваження, конституційні повноваження і реалізацію конституційних повноважень глави держави поставили в залежність від волі урядовця. Тобто від волі міністра. Ну, все знають правові системи, але такого ще не знають.
Тому, я думаю, що якби ми тут записали, що у випадку, якщо міністр не погоджує акт, він подає у відставку, то це можна було б зрозуміти, але поставити в залежність реалізацію конституційних прав глави держави волею міністра, я думаю, що це вже ми, ну, далеко заходимо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте подякуємо батькам Конституції 1996 року, це вони таке записали.
Я ставлю на голосування... Ні. Тут роз’яснюється що.
Я ставлю на голосування про підтримку 341-ї поправки народного депутата Тихонова. Прошу голосувати. Давайте перевіримо себе.
16:53:05
За-240
Прийнято.
Смітюх, не наполягає. Президент України, 343-тя.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, у частині першій статті 28-ї мова йде про те, щоб Президент України міг звернутися до Кабінету Міністрів із проханням чи із зверненням щодо розробки відповідних законів або інших нормативно-правових актів. Не обов’язково, щоб таке звернення до Кабінету Міністрів мало правовий характер указу Президента України. Це може відбутися відповідно до акту Президента України.
Тому якраз пропонується Президентом України поміняти відповідні слова. Мені видається, що пропозиція Президента України абсолютно слушна. Прохання її підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ключковський, 344-та. Вона споріднена.
16:54:06
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую.
Я просто економлю голосування, Адаме Івановичу. Але я хотів би підкреслити, зверніть увагу, що записано в редакції, запропоновані авторами. „Кабінет Міністрів України з власної ініціативи чи на виконання указів Президента”. Але відповідно до Конституції, і це закріплено уже в деяких місцях цього закону обов’язковими до виконання є не лише укази, але і розпорядження Президента, виданих у межах його повноважень. То чому тут обмежується виконання розпоряджень лише виконаннями указів.
Тому треба написати, дійсно, відповідно до Конституції: на виконання актів Президента. Їх же треба виконувати, у тому числі і розпорядження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміла мотивація. Я 343-тю і 344-ту поправки ставлю на голосування.
16:55:09
За-48
Не прийнято.
Смітюх не наполягає. 347-ма Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, мова йде про статтю 29, в якій регламентується відносини між Кабінетом Міністрів України та Радою національної безпеки і оборони України.
Про що йде мова? Я би хотів привернути вашу вагу до того факту, що відповідно до статті 107 Конституції України Рада національної безпеки і оборони України має певні повноваження якраз у сфері національної безпеки. Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України здійснює керівництво якраз у сфері національної безпеки. Якраз виходячи із цієї конституційної диспозиції, у статті 107 Президент України визначений як голова РНБО. Виходячи з вищевикладеного, Президент України, власне, пропонує викладену в його поправці, в його пропозиції редакцію, яку він просить підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.
І аналогічна Ключковський. Будь ласка, Юрій Богданович.
16:56:30
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Ну, по-перше, я підтримую цю позицію. Дійсно, абсолютно ігнорується 107 стаття Конституції, частина друга якої стверджує, Рада національної безпеки і оброни України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.
Як нам відомо вже навіть з цього закону, Кабінет Міністрів належить до органів виконавчої влади. Але тут є ще друга особливість, у цій статті, справа в тім, що тут змішано разом конституційний орган, Раду національної безпеки і оборони і дорадчі органи, створені Президентом, Секретаріат Президента чи інші якісь органи. Їх не можна ставити на один рівень, бо їхній статус абсолютно відмінний. І тому їх треба записати двома окремими статтями, Адам Іванович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ясно. Я ставлю на голосування, я ставлю на голосування 347-му Президента і 348-му Ключковського на голосування.
16:57:42
За-39
Не прийнято.
Так, наступна у нас Смітюх 349. Так. Матвєєв не наполягає. 351 Оніщук.
16:57:59
ОНІЩУК М.В.
Адам Іванович, який номер поправки, скажіть, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 351.
ОНІЩУК М.В. Шановні колеги, поправка дуже важлива, оскільки вона стосується взаємодії таких органів конституційної юрисдикції як Рада Національної безпеки і оборони та Кабінет Міністрів України.
Питання № 1. Ми визнаємо, що в державі є конституційний орган РНБО. Визнаємо.
Ми визнаємо, що Рада Національної безпеки і оборони наділена конституційною компетенцією. Визнаємо. Від так ми маємо визнати і те, що Кабінет Міністрів має забезпечувати виконання рішень Ради Національної безпеки і оборони введених в дію указами Президента. Інакше цей конституційний орган діяти не може, він не може розпоряджатися фінансами, він не є органом виконавчої влади – це Рада Національної безпеки.
Тому я здивований, що така нейтральна, але абсолютно конструктивна, в правовому сенсі, позиція не знайшла підтримки комітету. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 351 ставиться на голосування.
16:59:22
За-52
Не підтримана. 352 Матвієнко. Будь ласка.
16:59:27
МАТВІЄНКО А.С.
Матвієнко, УРП „Собор”, „Наша Україна”.
Шановні колеги, зверніть увагу, за якою філософією, якою логікою є друга частина цієї статті. Ну давайте напишемо, що депутат Матвієнко не має права давати доручень, давайте напишемо, що баба Параска не має мати давати доручень. Крім того. Крім того. Секундочку! За такою логікою написана ця стаття. Це врегульовано Конституцією, доручень не має право давати і Президент, а тільки указами регулювати свої відносини.
А відповідними актами. Тому ця стаття взагалі є статтею, в черговий раз яка демонструє: дуєм на холодну воду ситуації. Пишем цей закон не відомо для кого. І самі себе принижуємо. Тому цю статтю взагалі потрібно вилучити, вірніше, частину другу цієї статті. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, щоб не ображалась баба Параска, давайте проголосуєм. 352 стаття, поправка, вірніше. Прошу визначатись.
17:00:44
За-57
Оніщук, 355-та.
17:00:52
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, ідея цієї поправки полягає в тому, щоб відійти від механізму, який щойно критикувався, хто може, хто не може. Ну, дійсно, якщо вже пишемо, що не можна, то давайте напишемо перелік усіх суб’єктів, які не можуть чи давати вказівки, чи входити до складу. Бо він явно не є вичерпний. Взагалі закони так не пишуться з точки зору нормотворчої техніки, з точки зору заборон. Треба регулювати позитивну діяльність.
Натомість поправкою пропонується, шановні колеги, що члени Кабінету Міністрів, керівники інших центральних органів виконавчої влади можуть за їх згодою, я на цьому наголошую, шановні колеги, можуть за їх згодою входити до складу консультативних, дорадчих та інших органів, утворених Президентом. Це голова держави, шановні колеги, не забувайте про це не залежно від прізвищ, імен і політичної ситуації в країні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко, 357-ма, вона кореспондується з цією ж.
17:01:53
МАТВІЄНКО А.С.
Шановні колеги, я звертаюся до вас, що ми маємо запропонувати механізм співпраці. Багато із вас, я тут підтримую свого колегу Оніщука, за згодою входять в дуже багато комісій як депутати Верховної Ради. Ніхто не має права вас силою туда включити. Але механізм взаємодії вимагає, очевидно, і взаємної присутності. Це так само, як і деякі із секретаріату можуть входити, якісь комісії, які формуються урядом. Ну, знову ж таки, ми тут демонструємо невігластво, а не демонструємо бажання мати ефективну владу. Тому пропоную „за згодою можуть входити” проголосувати і підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування поправку 355-ту і 357-му Оніщука і Матвієнка на голосування.
17:03:00
За-52
Так, Президент України, 359-та.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, відповідно до Конституції України Президент України має право утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи чи служби, які мали би допомагати йому в реалізації його конституційних повноважень.
Якраз, власне, якщо виходити із цих конституційних диспозицій, слід вважати Секретаріат Президента України як таким допоміжним органом.
Проте, у цьому проекті закону не визначений порядок, не визначенні взагалі засади чи умови співпраці Кабінету Міністрів України або щонайменше Секретаріату Кабінету Міністрів України з Секретаріатом Президента України або з консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, які утворюються Президентом України.
Якраз виходячи з того, щоби можна було наладнати таку співпрацю, яка дуже часто в нас, як уже підказує досвід останніх місяців, буксувала, Президент України пропонує доповнити якраз в цій частині цього законопроекту цей проект закону новою статтею, де мали би бути, принаймні в якихось загальних рисах врегламентовані ці взаємостосунки між Кабінетом Міністрів України та дорадчими консультативними чи допоміжними органами, які утворюються Президентом України.
Прохання підтримати, оскільки на думку Президента України це сприятиме налагодженню конструктивних стосунків, які тільки можуть піти на благо нашої держави і народу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте за співпрацю з Президентом проголосуємо і Кабінетом Міністрів. Ставлю 359-ту поправку на голосування.
17:05:12
За-54
360. Не наполягають. 361, Матвєєв, не наполягає. Довгий, 62. Цушко. Ключковський, 363.
17:05:29
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. П’ята, Адаме Івановичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, п’ята.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. 365, але вона відхилена правильно, оскільки там зроблено краще. Там декапітація, частина вилучена, не треба міняти редакцію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.
66, Смітюх, не наполягає. 367, Ключковський.
17:05:49
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
От тут вже зовсім інакше. Подивіться, що пропонується. Мені здається, що кожен, хто вже має досвід у Верховній Раді, знає, що поданням Кабінету Міністрів про доповідача законопроекту визначається, як правило, міністр, але потім, виявляється, міністра немає. Подання на міністра зроблено письмово, а приходить заступник без жодного письмового доручення і доповідає від імені міністра і Кабінету Міністрів. Але заступник міністра не є членом Кабінету Міністрів. Тому пропонується, щоби було письмове доручення Прем`єр-міністра на доповідання цього законопроекту…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Або того, хто його заміщає, тому що і Прем`єр-міністра може не бути.
Добре. Ставлю на голосування 367 поправку Ключковського.
17:06:52
За-54
Не підтримано.
68, Смітюх. 369, Оніщук.
17:07:04
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги! Поправка не така суттєва, як це раніше обговорювалося, але разом з тим редакційно частина перша статті 31 може бути покращена. Зокрема, звертаю увагу, що стаття регулює повноваження Кабінету Міністрів під час розгляду Верховною Радою України питань. Тобто йдеться про взаємини парламенту і Кабінету Міністрів. Проте в тексті там з`являється „комітети Верховної Ради”. Ми їх шануємо, ми визнаємо, але це органи парламенту. Тому має бути сформульовано таким чином, що „на рішення чи на звернення Верховної Ради або її органів” цього достатньо, тому що не тільки комітети, а і тимчасові комісії, Апарат і Голова Верховної Ради і таке інше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут трошки інша ваша пропозиція. Тут Кабінет Міністрів надсилає за зверненням нам, а ви пропонуєте, щоб Верховна Рада надсилала все Кабінету Міністрів.
Ставиться 369 на голосування.
17:08:13
За-47
Не враховано.
Ключковського 371 врахована. Смітюх не наполягає. 373 частково. Не наполягаєте? Будь ласка, Роман Михайлович.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати України! Із частковим хоч би навіть врахуванням пропозицій Президента України знову ж таки забезпечене право народних депутатів України та інших суб`єктів законодавчої ініціативи на необмежену таку ініціативу. Звичайно, що Президент України очікуватиме висловлювання вашої вдячності за те, що він переконав, що вдалося йому переконати профільний комітет у необхідності такої позиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, 375. 387 Оніщук.
17:09:16
ОНІЩУК М.В. Адаме Івановичу, вона не варта там окремо обговорювання і голосування, тому я не наполягаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
388 Ключковський мікрофон.
17:09:26
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 382? 382 Матвієнко? Ну будь ласка, вона врахована частково. 382. Будь ласка, Матвієнка мікрофон.
17:09:40
МАТВІЄНКО А.С.
По-перше, я не бачу де вона частково врахована. Якщо мені може Віктор Миколайович сказати, я б хотів би прочитати.
А по-друге, я хочу наголосити на тому, що у 2-ій частині, де виключно Кабінет Міністрів забезпечує своє право на закони, на проекти законів про бюджет, є неконституційно, як і тут: моя поправка зводиться до того, що це неконституційна норма, коли депутату забороняють внести зміну до того чи іншого закону, навіть якщо Кабмін не погоджується з тим, що це торкається статей бюджету. Кабмін має право на свою точку зору, але депутат має право на те, щоб його проект розглядався. Мені видається, що це черговий приклад, чи підстава, вважати цей закон, якщо він буде прийнятий, неконституційним.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми тільки що розглядали правку подібну Президента, і ми дійшли висновку, що це речення забрано уже: про те, що не розглядається.
388-ма, Ключковський.
17:10:52
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Шановні колеги, тут просто неточність формулювання, яка може призвести до конфліктів на засіданні Верховної Ради. Зверніть увагу: члени Кабінету Міністрів у засіданні Верховної Ради, як тут сказано, користуються іншими правами, встановленими Регламентом. Я питаюся: для кого встановленими Регламентом? Народний депутат України має одні права, встановлені Регламентом, головуючий на засіданні має інші, і Адам Іванович це блискуче демонструє, а член Кабінету Міністрів має треті права. Тому пропонується доповнення: „встановлені для них Регламентом”. Я не заперечую, щоб ці права були встановлені Регламентом, але вони не можуть бути такими самими, як, скажімо, в головуючого на сесії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте підтримаємо поправку Ключковського, вона абсолютно логічна. Голосуємо. Так і ви голосуйте, Юрій Богданович.
17:11:57
За-286
Не дотягнула.
Президент, 389-та.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Адаме Івановичу, Президент не наполягає на 389-й, але наступна теж пропозиція Президента. Якщо буде ваша ласка, я…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 390-та, будь ласка.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, в цій статті визначаються повноваження Кабінету Міністрів України з питань розроблення та забезпечення виконання Державного бюджету. І в першій частині цієї статті вводиться в правовий обіг новий термін, який називається „бюджетна декларація”.
Звичайно, що Президент України вважає, що така пропозиція заслуговує на певну увагу, але ми маємо уже схвалений і чинний Бюджетний Кодекс, де такий правовий термін не передбачається. Тому Президент України пропонує або виключити цей, цю частину в запропонованій редакції, або в прикінцевих положеннях, що видається більш логічне, як раз увести цей термін у базовий Закон, який визначає процедуру проходження державного бюджету. Прохання підтримати пропозицію Президента.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, 390-та ставиться на голосування.
17:13:38
За-48
Не підтримана.
Матвєєв не наполягає. Яворівський не наполягає. Оніщук? Наполягає. Будь ласка, 393-тя.
17:13:49
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, ну, власне, можна вести дискусію, на скільки деталізованим має бути Закон в частині бюджетного процесу, я маю на увазі взаємини Кабінету Міністрів і Верховної Ради України. Але, принаймні, пропозицію, яку я вношу, мала передбачати, що Кабінет Міністрів України не пізніше, ніж за 4 робочі дні до початку проведення парламентських слухань з питань бюджетної політики на наступний бюджетний період подає до Верховної Ради України проект основних напрямків бюджетної політики на наступний бюджетний період.
Ну, включення, чи не включення, це питання доцільності, але поправка є, я просив би її проголосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, і Ключковський, будь ласка, 395-та.
17:14:35
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Ну, я прошу звернути увагу, що неповага до Бюджетного кодексу з боку Кабінету Міністрів вже є стандартною. Навіть Законом про бюджет внесено зміни чи зупинено дія норм Бюджетного кодексу. Це такий правовий кульбіт, коли яйця вчать курку, як жити. Але тут, дійсно, є абсолютна новація, яка є неконституційна і не відповідає Бюджетному кодексу.
Я хочу нагадати, що закони, які суперечать Бюджетному кодексу, відповідно до Бюджетного кодексу, не можуть прийматися.
Тому в даному випадку просто ігнорується такий документ, який там передбачений – основні напрямки бюджетної політики, а це не тільки вимога Бюджетного кодексу, а вже й багаторічна традиція Верховної Ради. А замість того запроваджується, так би мовити, без законодавчого органу власна декларація Кабінету Міністрів, і до Верховної Ради ставляться так, як недавно перший віце-прем’єр-міністр фінансів продемонстрував при прийнятті бюджету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, то ви ж не пішли нікуди.
Юрій Богданович… Воно-то так, але новий закон важливіший, ніж той, попередній.
Да, да, да.
Добре. І ще до цього ж, якщо є бажання. Боднар Ольга, будь ласка. Бо вони пов’язані – 396-та і 397-ма Матвієнка. Вона…
17:15:57
БОДНАР О.Б.
Дякую. Я хочу звернути вашу увагу, що ніхто нічого нового не придумав. Я просто уважно прочитала Бюджетний кодекс. І те, що пропонується цим законопроектом, воно цілком суперечить тому Бюджетному кодексу.
Чому, власне, прийнято рішення, що Кабінет Міністрів не пізніше, як 1 березня року, що передує плановому, схвалює декларацію цілей, якщо згідно Бюджетному кодексу Кабінет Міністрів відповідно до нього, і не пізніше, ніж за 4 робочі дні до 1 червня подати основні напрямки.
Розумієте, тут немає ніякої політики, тут нормальне чинне законодавство, яке діє на сьогодні. Я прошу вас підтримати мою поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 397-ма і 9-та окремо будемо голосувати? Добре.
Значить, 393-тя… 396-й голосується.
17:17:07
За-94
397-ма, Матвієнко.
17:17:15
МАТВІЄНКО А.С.
Матвієнко, 397-ма.
Я, в принципі, підтримую, що ця новація нікому не потрібна. Але раз вона уже проголосована, то давайте, Адаме Івановичу і Вікторе Миколайовичу, приведемо їх хоч уже у відповідність дійсно до Бюджетного кодексу. І напишемо, що це не просто основа для розроблення проекту закону, а основа для того, що відрегульовано у Бюджетному кодексі. Це до першого червня підготовка проекту основних напрямків бюджетної політики. Тоді буде якась логіка. Що новація уряду передбачає декларація, яка є основою для того, щоб потім нам прийняти основні напрямки бюджетної політики 1 червня. А уже на основі них прийняти закон або розробити проект.
Поскільки такої логіки не передбачається, пропоную таку логіку закласти хоча б для того, щоб більш чітко виглядала ця новація і зрозумілою.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А 399-та, як, Анатолію Сергійовичу?
17:18:15
МАТВІЄНКО А.С.
Цьому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Цьому.
Голосуємо 397-му.
17:18:34
За-53
Не прийнята.
399-ту, Матвієнко.
17:18:41
МАТВІЄНКО А.С.
Шановні колеги, я розумію, що ми тут демонструємо неповагу до Президента, що ганьбить Верховну Раду, неповагу до Конституції, що ганьбить її не менше.
Але я хотів би звернути вашу увагу, що моя поправка 399-та зараз є тестом, а як ви до себе самих відноситеся. Коли у вас забирають адекватно повноваження і узурпують стосовно бюджету на наступний рік лише у відповідність і протекторат Кабінету Міністрів. Я вважаю, що це є неправильно. Верховна Рада не може віддати монополію формування бюджету і має бути рівноправним суб’єктом.
Прошу підтримати мою поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолію Сергійовичу, мабуть, тут я так розумію, що вони подають пропозиції до бюджету. Бо держава, Кабінет Міністрів відповідно до Бюджетного кодексу визначає перелік головних розпорядників коштів Державного бюджету, на підставі якого розробляється проект закону про Державний бюджет. Тобто він розробляє і подає, а потім ми можемо при Державному бюджеті змінити. Ні, ні, ми в Бюджетній резолюції розпорядників ніколи не визначали. 399-та ставиться на голосування.
17:20:14
За-49
Не прийнята.
Так, 400-та Матвєєв не наполягає, 401-ша Ключковський.
17:20:24
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Тут знов якась така дивна логіка побудови цієї частини. Подивіться, в першому реченні сказано, що Кабінет Міністрів подає проект бюджету, але забуто про те, що Верховна Рада може схвалити основні напрями бюджетної політики або взяти їх до відома, що при цьому може дати доручення Кабінету Міністрів в певному напрямку розробляти цей бюджет. Це забуто. Але можна сказати, що це робиться відповідно до Бюджетного кодексу, правда все решта перед тим було невідповідно до Бюджетного кодексу, але тоді скажіть, для чого друге речення.
Якщо вже дотримуються цієї логіки в першому реченні, то зніміть друге. А якщо друге пишемо, то напишіть в першому так, як Кабінет Міністрів повинен подавати з виконанням доручень Верховної Ради на підставі розгляду основних напрямів бюджетної політики.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується 401-ша поправка.
17:21:31
За-47
Не підтримано.
Оніщук, 403-тя. Мікрофон.
17:21:36
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, я хочу підтримати позицію моїх колег, які щойно говорили про те, що зміна основних напрямків бюджетної політики, як це передбачено в законі про Державний бюджет, на бюджетну декларацію не така вже й безобидна, виходячи з того, що декларація цілей та завдань використовується для розроблення проекту закону про Державний бюджет на відповідний рік. Тобто ніякого регулятивного навантаження тепер цей документ мати не буде.
Тому я вважаю, що ми тут робимо суттєву помилку, тим більше, що предметом регулювання цього закону не є бюджетний процес. І в зв’язку з цим, Адам Іванович, я знімаю свою поправку 403 з голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 404 Писаренко. Не наполягає. 405 Ключковський, врахована. Президент України 409.
ЗВАРИЧ Р.М. Так, шановні народні депутати України, сказати відверто, це перший раз в моїй пам’яті, де Президент України вносить в порядку законодавчої ініціативи певні пропозиції, які якраз спрямовані на те, щоб посилити роль Верховної Ради України і не зрозуміло чому якраз депутатський корпус відмовляється від властивих йому повноважень. Зокрема, в бюджетному процесі, ви щойно віддали ініціативу Кабінету Міністрів України. Але в даному випадку в 409 поправці мова йде про щось інше, Кабінет Міністрів України підконтрольний Верховній Раді України. Серед тих дуже важливих сфер, де ця диспозиція мала би бути забезпечена, це якраз у сфері забезпечення прав і свобод людини. Для цього Конституція передбачає утворення при Верховній Раді України окремого інституту, тобто, так званого, омбудсмена або, словами Конституції, уповноваженого Верховної Ради України з питань прав і свобод людини.
У зв’язку з цим Президент якраз пропонує посилити контролюючі функції Верховної Ради України в цій частині. Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 409 поправка Президента.
17:24:15
За-54
408 поправка. Не врахована. Карпачова, будь ласка.
17:24:24
КАРПАЧОВА Н.І.
Шановні народні депутати, до 35 статті пропонується вашій увазі поправка і прошу звернути увагу, що фактично ми в цій поправці імплементуємо Закон „Про уповноваженого з прав людини”. Адже, актом реагування уповноваженого є не тільки звернення, а, в першу чергу, щорічні і спеціальні доповіді, а також подання. Тому прошу підтримати цю поправку. Вона відповідає Закону про уповноваженого з прав людини і посилює співпрацю в галузі прав людини між уповноваженим і Кабінетом Міністрів України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування 408-ма поправка.
17:25:20
За-45
Так, 410-та. Оніщук, не наполягаєте? 411-та, Ключковський, будь ласка.
17:25:35
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
А я буду наполягати, Адам Іванович, тому що в цій статті, яка визначає відносини Кабінету Міністрів з Уповноваженим з прав людини Верховної Ради України, тобто з органом парламентського контролю, власне, виводиться Кабінет Міністрів з-під сфери дії парламентського контролю. Розумієте, що ми тут закладаємо? Тобто Уповноважений з прав людини може всюди перевіряти дотримання прав людини. Але не щодо Кабінету Міністрів.
Ну, шановні друзі, що ж то за така держава в державі – цей Кабінет Міністрів, який навіть парламентському контролю не підлягає? Тому я пропоную записати цей факт, який випливає зі 101-ї статті Конституції, що Уповноважений Верховної Ради з прав людини здійснює парламентський контроль за діяльністю Кабінету Міністрів, пов’язану з додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Черговий раз ви праві. Ставиться на голосування 411-та поправка.
17:26:48
За-51
Не підтримана.
Оніщук 412-та…
17:26:54
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, поправка, я хочу тут звернути увагу всіх народних депутатів, захищає нас, народних депутатів. У який спосіб, прошу звернути увагу на останнє речення частини другої цієї статті, 36-тої, яке передбачає, що міністри зокрема, яким адресовані наші звернення, дає відповідь лише на запит, шановні колеги, лише на запит, слово „звернення” випущено. Тобто, на депутатські звернення міністр не є зобов’язаний чи інший керівник центрального виконавчого органу чи особа, якій адресоване звернення, не зобов’язаний відповідати. Тобто слово „звернення” там випало.
Я думаю, що ми тут маємо, Адаме Івановичу, поправити ситуацію і доповнити „адресований запит чи депутатське звернення”.
ТИХОНОВ В.М. Так тут є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тут Микола Васильович правий. От послухайте, я зачитаю.
„Відповідь на звернення чи запит народного депутата України, направлений Кабінету Міністрів України, підписує Прем’єр-міністр України. Відповідь на звернення чи запит народного депутата України, направлентй іншим членам Кабінету Міністрів України, підписує член Кабінету Міністрів, якому адресований запит”.
„Якому вони адресовані”, - давайте запишемо. „Якому вони адресовані”, бо тут ідеться якраз… Давайте таке редакційне уточнення: „якому вони адресовані”. Голосуємо: „якому вони адресовані”.
17:28:33
За-282
Веселіше.
Так, Смітюх не наполягає.
Ключковський 414-та.
17:28:41
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Попри всі хороші побажаннях, які зараз записані в попередній частині другій, я звертаю вашу увагу, що загальною практикою відповідей на депутатські звернення і запити є підписування їх іншою посадовою особою, аніж тою, до якої вони зверненні.
І тому я прошу звернути увагу, якщо я не задоволений відповіддю, то я повинен сюди запросити не тільки ту посадову особу, до якої я звертався, але й ту, яка підписала незадовільну відповідь.
Тому я прошу ще раз потренуватися в голосуванні і підтримати мою пропозицію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 414-та голосується.
17:29:33
За-47
Якби ви, Юрію Богдановичу, не говорили про тренування може і підтримали.
ТИХОНОВ В.М. Не умничал – прошла б.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 413-та. Ключковський, будь ласка.
17:29:50
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адаме Івановичу, якби тільки від того, що я говорю, залежало, а насправді значно глибші позиції.
От, наприклад, як у статті 37: „Кабінет Міністрів організовує розгляд звернень комітетів і тимчасових комісій”. Скажіть, будь ласка, кому так не подобається Спеціальна постійна комісія з питань приватизації, що навіть мою пропозицію, яку спочатку забули включити, я нагадав, і все одно відмовляються включити?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, шановні колеги, тут Ключковський правий. Є комітети, є Спеціальна контрольна комісія, вона вища, ніж тимчасові, які ми створюємо. Давайте добавимо, це буде нормально. Голосуємо. Це на правах комітету.
17:30:41
За-69
Не бачу логіки, колеги.
Смітюх, не наполягає. Оніщук, 417.
17:30:50
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги! Варто вітати, взагалі, ту законодавчу ініціативу, я вже не знаю, хто більше був причетний до цього чи уряд, чи Адміністрація Президента, що ми запроваджуємо години уряду, щотижневе сесійне засідання. Але, шановні колеги, година запитань і відповідей не може замінити Дні уряду, а саме, оце, як кажуть і пропустили. Тому прошу уважно подивитися, що тепер стаття, яка раніше регулювала ці відносини, зокрема, 38 - інформування, не містить положень щодо проведення днів уряду, як таких, та відповідної процедури. Якщо я помиляюся, то поправте мене, будь ласка.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто може дати відповідь Оніщуку? Залишились дні уряду чи тільки години запитань? Немає днів уряду.
Будь ласка, міністр юстиції.
ЛАВРИНОВИЧ О.В.
Шановний Адаме Івановичу! Це абсолютно свідома норма, яка запропонована урядом, щоб були години інформування з усіх питань, які цікавлять будь-якого народного депутата України до всіх членів Кабінету Міністрів. При цьому така форма спілкування уряду з Верховною Радою України, як дні уряду, яка не практикується в інших країнах, і яка практика українська показала, що вона має не дуже високий коефіцієнт корисної дії і набагато ефективніше буде відповідальність кожного члена уряду перед цим сесійним залом з питань, за які він відповідає в державі. Тому я пропоную цю поправку не підтримувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що ми День уряду проводимо 1 раз в місяць. Тематичний. А тут у нас пропонується 2 години відвести в місяць практично, бо 2 тижні пленарних засідань на запитання.
Удовенко, будь ласка.
17:32:57
УДОВЕНКО Г.Й.
Ще раз… Адаме Івановичу, міністр посилався на досвід європейських країн і інших країн. Так, дійсно, в британському парламенті чи в канадському… в канадському парламенті Прем'єр-міністр чи особа, яка представляє Прем'єр-міністра, кожній день приходить в парламент і о 5-ій годині і до 6-ої години відповідає на всі запитання депутатів парламенту. Кожний день! Ця ж практика існує в британському парламенті. Якщо ми говоримо про День уряду і про відповіді на запити уряду протягом 2 годин щомісячно, то це буде профанація. Або ми давайте тоді будемо керуватися тими нормами, які вже вироблені протягом 300-400 років в тому ж британському парламенті, або давайте залишимо і додамо і дні уряду, тематичні дні уряду проводити. А плюс 2 години до чергового закону про уряд ми потім внесемо зміни. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І 418 Ключковського, вона кореспондується з цієї, будь ласка, мікрофон.
17:34:06
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Насамперед я хочу звернути увагу, що ця норма частина 1 38-ої статті втручається у порядок діяльності Верховної Ради. А відповідно до Конституції України порядок діяльності Верховної Ради визначається виключно Конституцією та Регламентом Верховної Ради. І не може визначатися законом про Кабінет Міністрів України. Тому це не конституційно такі речі пропонувати. Але я звертаю увагу на ще одну річ, що пропонується. Навіть день, коли це відбувається, пропонується встановлювати Регламентом, а не розкладом засідань. Ну, це вже ні в які ворота не лізе! Мені здається, що всі питання розглядаються відповідно до розкладу Верховної Ради, а не Регламенту.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 419-та Оніщука також до цієї теми. Будь ласка, мікрофон. І 21-шановний ваша.
17:34:55
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, ще раз прошу вас зосередитися трошки на цих питаннях. Варто вітати ініціативу уряду про те, щоб запровадити години уряду. Ми підтримуємо цю ідею. Але День уряду зовсім інший за форматом захід. Це доповідь міністра, це аналітичні матеріали, роздані в парламенті, це обговорення, це постанова Верховної Ради, це зовсім інша форма парламентського контролю і інформування. Відповідно запитання: тобто година уряду не може вирішити питання і не вирішує ті, які стоять по годині уряду в парламенті. Ось, про що йдеться.
Тому моя пропозиція полягає в тому, щоб відновити у законі таку форму взаємодії і парламентського контролю, як дні уряду, залишивши одночасно години для відповідей членів уряду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування 417-ту і 421-шу поправки, які стосуються того, щоб залишити в парламенті дні уряду. і в законі, щоб це було прописано.
17:36:12
За-70
Не прийнято.
Так, 22-га. 424-та, Президент, будь ласка. Роман Михайлович, Роман Михайлович, 424.
ЗВАРИЧ Р.М.
А, шановні народні депутати, в попередніх пропозиціях Президента Президент України продемонстрував свою турботу зокрема по лінії забезпечення законодавчої ініціативи народних депутатів та контролюючих функцій парламенту. В даному випадку мова іде про те, щоб забезпечити інтереси вже не Верховної Ради. А Кабінету Міністрів України у справах, які знаходяться в конституційному впровадженні, тобто розглядаються Конституційним Судом України. Зокрема привертаю вашу увагу до того факту, що відповідно до нововведень, які були внесені в Конституцію у зв’язку із Конституційною реформою, Президент України має право зупинити дію актів Кабінету Міністрів України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України.
В даній поправці пропонується забезпечити можливість Кабінету Міністрів України виступати на засіданнях Конституційного суду, чи на нарадах відповідних колегій, коли будуть розглядатися такі та інші питання, пов’язані з діяльністю Кабінету Міністрів України. Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 424-та поправка ставиться на голосування, пропозиція Президента. Її можна підтримувати.
17:37:58
За-37
Не підтримана.
425-та, будь ласка, Роман Михайлович.
ЗВАРИЧ Р.М. Так, шановні народні депутати, в статті 41-ій цього проекту Закону пропонується визначити відносини Кабінету Міністрів України з Національним Банком України і тепер привертає вашу уваг до редакції правої колонки: „іншими державними органами”.
В редакції, яка пропонується на ваш розгляд, не визначені, про які інші державні органи йдеться в цьому законопроекті.
Враховуючи цю обставину, Президент України вважає, що потрібно якраз визначити ці інші державні органи, а саме: Антимонопольний комітет, Фонд держмайна, Державний комітет телебачення та радіомовлення України, Служба безпеки України.
Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнко, 427-ма і 28-ма кореспондується із цим.
Будь ласка, Анатолій Сергійович.
17:39:06
МАТВІЄНКО А.С.
Шановні колеги! Матвієнко.
Я хочу звернути увагу на назву розділу. Розділ восьмий - відносини Кабінету Міністрів з іншими державними органами, а далі вже „місцеве самоврядування”, об’єднання громадян.
Серед інших державних органів виділили ми тільки Конституційний суд та відносини із судами загальної юрисдикції. Все.
Ну, не коректно, оскільки, очевидно, крім цих є, дійсно, інші державні органи. Так коректно було б хоча б їх назвати. І тому я підтримую поправку Президента, але моя поправка включає і зміну назви цієї статті.
Тому пропонується змінити назву статті і адекватно в тій частині, де це стосується, перерахувати. Це є, знову ж таки, повага для центральних органів державних нашої України, а не тільки виділяємо чомусь судову владу и на цьому ставимо крапку. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 425-та, пропозиція Президента, 27-ма і 28-ма пропозиція Матвієнка ставляться на голосування.
17:40:25
За-48
Не підтримано.
Так, Писаренко, Смітюх не наполягають.
Ключковський, 433 врахована.
431-ша врахована Президента, врахована.
Так, 33-тя Ключковського врахована.
Смітюх не наполягає.
Ключковський, 438-ма.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Я прошу звернути увагу, що ця перша частина у черговий раз дублює положення інших норм. Ну, не можна багато разів одне і те саме в різних місцях записувати. Це просто настільки низький рівень юридичної техніки, що не можна ж так поступати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується 438-ма у черговий раз справедлива поправка Ключковського.
17:41:39
За-31
Ключковський, 441-ша.
17:41:47
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Тут знову проблема просто термінології, яка використовується у законі. Шоста стаття говорить про загальну чисельність складу Кабінету Міністрів. Дальше вживається кількісний посадовий склад. Тут з’явився загальний склад Кабінету Міністрів. Що це таке, у законі не сказано. Це настільки вільне оперування термінами, не визначеними у тексті закону, що я не знаю, як його застосовувати потім, як розуміти те, що написано.
Тому є пропозиція написати: від кількісного складу, визначеного Верховною Радою відповідно до такої-то статті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 441-ша ставиться на голосування.
17:42:43
За-31
Оніщук, 443-тя. Погоджується. Чи наполягаєте?
17:42:48
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги, я власне пропоную дати нову редакцію цієї статті, яка стосується повноважень Прем'єр-міністра.
Свідомий того, що нам складно зараз буде проголосувати цю статтю з результативністю. Але я не наполягаю на голосуванні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 444-та, Президент.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, в редакції, яка була прийнята в першому читанні, надається право Прем’єр-міністру України чи, вірніше, здається в даному випадку, дійсно, Кабінету Міністрів України спрямовувати, координувати та контролювати діяльність керівників центральних органів виконавчої влади.
А що робити з такими центральними органами виконавчої влади, які функціонують в системі одного чи іншого міністерства? Яка тоді роль міністра, який відповідно до вашого рішення несе політичну відповідальність, а не солідарну відповідальність Кабміну, за діяльність якраз такого урядового органу, тобто центрального органу виконавчої влади.
А що робити з такими центральними органами виконавчої влади, які не входять в систему Кабінету Міністрів України? Чому якраз тоді Прем’єр-міністр України має контролювати їхню діяльність?
Тому Президент України, власне, тому була внесена ним пропозиція про те, щоби в цьому законопроекті був визначений статус якраз цих центральних органів виконавчої влади, а оскільки ви, народні депутати, шановні народні депутати, не погодилися з такою пропозицією, слід було би тепер вилучити от в даному випадку будь-які звороти щодо центральних органів виконавчої влади, а визначити якраз відносини Прем’єр-міністра України в цьому іншому законопроекті, який ви вирішили щойно згодом колись прийняти.
Прохання підтримати пропозицію Президента.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 445-та, Ключковський також до цієї.
17:45:09
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адам Іванович, крім того, що сказав тільки що Роман Михайлович Зварич, я цілком з ним погоджуюся, є ще дві позиції в цій, в цьому пункті. Зверніть увагу, вже прем’єр-міністр одноосібно контролює діяльність Ради міністрів Автономної Республіки Крим. В іншому місці вже, слава Богу, ці повноваження забрали в Кабміну, так залишили тут персонально в прем’єр-міністра.
І крім того тут з’явився новий вид актів, акти прем’єр-міністра, доручення, обов’язкові до виконання. Та люди добрі, куди ми йдемо? Одноосібна влада прем’єр-міністра? Та Кабінет Міністрів є колегіальним органом. Що ми собі тут дозволяємо? Зробити авторитарною фігурою, яким був колись Президент Кучма, тепер прем’єр Янукович? Кому це потрібно?
ГОЛОВУЮЧИЙ. 444 і 445 поправки ставляться на голосування.
17:46:14
За-49
Поправка 446 Матвієнка.
17:46:21
МАТВІЄНКО А.С.
УРП „Собор”, „Наша Україна”.
Шановні колеги! Якщо ви не хочете мати диктатуру, то давайте подумаємо, що ми записуємо цією нормою? Ви подивіться, нам тоді не треба Закону „Про уряд”, достатньо мати Прем’єр-міністра, який буде керувати всією державою. Більше того з нормою, яка зобов’язує виконувати беззастережно всі його вказівки, доручення і акти.
Тому, а якщо вони не конституційні? А якщо вони незаконні? Якщо вони за межами повноважень, це право якихось цивілізованих відносин. Тоді, якщо ви так наполягаєте, то моя поправка зводиться хоча б до того, що його вказівки обов’язкові для розгляду та реагування, а не для виконання. Бо може бути і конфлікт і це нормальна норма демократичних держав.
Інакше я вас вітаю з паханом, який буде керувати цією державою беззастережно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає ще закону, немає з чим вітати.
446 поправка ставиться на голосування.
17:47:45
За-59
447 поправка Президента і 48 Матвієнко підготуватись, будь ласка, Роман Михайлович.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати! Якраз іронія долі полягає в тому, що Президент України в даному випадку хотів би захистити права Прем’єр-міністра України.
Так, як викладена ця редакція цієї частини, цієї статті Прем’єр-міністр України може вносити лише кандидатури на посади членів уряду лише тих, які йому запропоновані коаліцією депутатських фракцій.
А якщо виходити з латинського кореня, якраз з цього поняття, тобто „апропо”, то пропозиція полягає в тому, що її можна або прийняти, або відхилити, бо в протилежному випадку тоді це вже не пропозиція, а ультиматум. Тому Президент України, враховуючи якраз цю обставину, пропонує вилучити, виключити слова „кандидатури”, які запропоновані коаліцією депутатських фракцій у Верховній Раді України з тексту відповідної частини цієї статті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнко, 448.
17:49:01
МАТВІЄНКО А.С.
Моя поправка аналогічна, але я хотів би в коментарі сказати ще те, що попередня поправка, яка не проголосована, означає, що попередній пункт, тобто частина 2, є не конституційна. А тепер стосовно цієї поправки, то не тільки це допомагає уряду, але це є не конституційно, оскільки в Конституції немає такої норми, а написано, що прем’єр вносить кандидатури. Безперечно, він має це очевидно підставу узгоджувати, але це не його зобов’язання. Я думаю, що знову ж таки в такий спосіб ми рухаємось до вотування цього закону. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 447, восьма пропозиція Президента і Матвієнко ставляться на голосування. Опозиція не згідна віддавати владу. Правильно поступає.
17:50:01
За-51
Не підтримано.
449, Президента. Не наполягаєте.
451, Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, Президент України якраз пропонує виключити частину 3 цієї статті, де мова йде про подання щодо кандидатур для призначення на посаду і звільнення з посади керівників центральних органів виконавчої влади. А також членів колегіальних центральних органів виконавчої влади, що не входять до складу Кабінету Міністрів України. Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 451 ставиться на голосування.
17:50:59
За-52
Не підтримано.
Ключковський 453-тя.
Матвієнко 452-га. Так, я не звернув уваги, що ви в числі багатьох там. Будь ласка.
17:51:17
МАТВІЄНКО А.С.
Друзі, ви подивіться, в якому красивому я ряду: Цушко, Бокий… І я їх абсолютно підтримую з тої точки зору, що у нас узурпація влади в руках Прем’єр-міністра абсолютна, міністри вже не потрібні. З точки зору призначення його заступників міністрів та центральних органів влади, які комітети, які підпорядковані тим чи іншим міністерствам. Зовсім недобре. Мені видається, що зовсім не демократично і тут є демократія в Цушка, і Бокий його підтримує абсолютно, що давайте ми дамо міністрам повноваження. Тим більше, що уряд їх затверджує і на цьому засіданні Прем’єр завжди може сказати своє слово. Але обмежувати повноваження міністрів є некоректно, якщо філософія є не демократією, а оскільки філософія … на диктатуру прем’єра, то я думаю, що моя поправка буде відхилена. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 453 Ключковського також, звідси.
17:52:20
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Вона не зовсім звідси Адаме Івановичу! Але бог з ним проголосуємо разом. Йде мова про те, що ми вже раз сьогодні говорили, в системі центральних органів виконавчої влади є такі, які працюють прямо під Кабінетом Міністрів і там зрозуміло, що Прем’єр-міністр вносить пропозиції щодо їх керівників. Однак щодо тих центральних органів виконавчої влади, які працюють в сфері впливу відповідного міністерства, за діяльність яких несе персональну відповідальність міністр, то просто зовсім незрозуміло, чому вони повинні от таким складним способом вносити свої пропозиції? На керівників цих органів вони взагалі не мають права це зробити. А на заступників тих керівників вони можуть тільки дати пропозиції Прем’єру і лише Прем’єр буде вносити ці кандидатури. То чекайте, так Кабінет Міністрів є колегіальний орган і в ньому є міністри, які відповідають за свою сферу повноважень чого вже настільки велика опіка і скажіть, будь ласка, це ж дитячість пропозицію дає міністр, але доповідає прем’єр. А що, міністр вже не здатний доповісти на Кабінеті Міністрів цю пропозицію? Це ж смішно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прем’єр треба берегти.
452 і 453 ставляться на голосування.
17:53:47
За-54
Не прийнято.
Ключковський, 455.
17:53:53
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую. Вона частково перекликається з тим, що було перед тим. Але я прошу все-таки звернути увагу на одну тонкість. Центральні органи виконавчої влади є у сфері дії відповідних міністерств. А тут сказано, не міністрів, а членів Кабінету Міністрів.
Крім міністрів там ще є віце-прем’єри і це означає, що в деяких випадках навіть не міністр буде давати ці пропозиції, а тільки віце-прем’єр. Це вже повна недовіра до компетентності міністрів.
То дійсно, в такому уряді працювати – це чиста ганьба.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 455 голосуємо.
17:54:48
За-44
Не підтримано.
458, президента, не наполягають.
Матвієнко, 460. Мікрофон.
17:55:02
МАТВІЄНКО А.С.
Знову ж таки, я думаю, що це чергова демонстрація узурпації влади в руках прем’єра. І тому наполягаю на тому, щоб цей абзац взагалі був вилучений, оскільки це справа не прем’єра, а це ініціатива відповідних міністерств і справа уряду. Я прошу проголосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 460 ставиться на голосування.
17:55:39
За-54
Не підтримано.
Ключковський, 461.
17:55:44
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Зверніть увагу, до чого ми доходимо. Колегіальний орган Кабінет Міністрів, але порядок денний формує особисто Прем’єр-міністр. Та, люди добрі, ну, будь-якого колегіального органу порядок денний затверджується самим цим органом на початку засідання.
Тому моя пропозиція, так, Прем’єр-міністр може внести цю пропозицію на розгляд Кабінету Міністрів, але ж дайте хоч Кабінету Міністрів хоч формально проголосувати за цей порядок денний як колегіальному органу. Це ще раз нагадую про те, як розуміються ті принципи, які в перших статтях були закладені, але непояснені там спеціально для того, щоб потім можна було від них відходити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.
Йде голосування.
17:56:44
За-51
Ключковський, 462.
17:56:50
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Шановні колеги, главою держави відповідно до Конституції України у нас є Президент і якщо підписуються міжнародні договори між державами, то їх підписує або Президент, або відповідно до його доручення, виданого відповідним актом Президента, будь інша якась посадова особа, в тому числі, Прем’єр-міністр.
Тому я ще раз хочу підкреслити, що тут треба написати: „вступає у відносини, веде переговори і підписує міжнародні договори відповідно до закону та актів Президента України”.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 362-га поправка ставиться на голосування.
Йде голосування.
17:57:43
За-50
50. Не підтримано.
463-тя Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати України, хотів би вам нагадати, що в одній із попередніх статей всупереч до речі, волі Президента, пропозицій Президента, ви проголосували норму, відповідно до якої Кабінет Міністрів України має можливість затверджувати заступників голів місцевих державних адміністрацій, які виконують функції, що входять до компетенції Кабінету Міністрів України. Це десь порядку 2 там, можливо, і більше тисяч різних таких рішень, що доведеться приймати на рівні колегіального органу, який називається Кабінет Міністрів України.
Привертаю вашу увагу, і порівняйте тепер це, що я щойно сказав, з тим, що тут пропонується в цій частині цієї статті, де Прем’єр-міністр України одноосібно має можливість затверджувати голів спільних міжурядових комісій з питань співробітництва, що утворюються на підставі міжнародних договорів укладених від імені Кабінету Міністрів України. А чого не колегіальний орган, який носить назву Кабінет Міністрів України. Якраз тому Президент України пропонує виключити якраз цю частину цієї статті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 463 поправка, пропозиція Президента, ставиться на голосування.
17:59:24
За-58
Не підтримана. Ключковський 464.
17:59:28
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую, Адам Іванович.
Я не буду наполягати на її голосуванні, але я все-таки скористаюся можливістю сказати. Дозвольте, я закінчу.
Так от я все-таки ще раз хочу підкреслити, це ще одна ілюстрація надання одній особі, що й до того як жодних конституційних повноважень немає, бо по Конституції Прем’єр-міністр тільки очолює Кабінет Міністрів, як колегіальний орган, і більше нічого. А тут йому надаються, ну просто супер повноваження аж до затвердження голів спільних міжурядових комісій. А, чекайте, так вони міжурядові, а не міжпрем’єрські, це повноваження уряду, а не Прем’єра, що ж ми зовсім, уряду нам, дійсно, не треба.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Голосується 464 поправка.
18:00:31
За-48
Анатолій Сергійович, ми 460 голосували вже – 54. так. будь ласка, наступна. Ключковський 468.
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Сьома.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьома врахована. 467-ма врахована. 468-ма.
18:00:44
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую, Адам Іванович.
Кабінет Міністрів, головою якого є Прем’єр-міністр, має свій секретаріат. Ну, то природно, що перша посадова особа Кабінету Міністрів здійснює загальне керівництво цим секретаріатом. Без сумніву, у нього є свій керівник прямий, безпосередній – це міністр Кабінету Міністрів. Але загальне керівництво може здійснювати Прем’єр-міністр? Це теж загальна норма. На жаль, тут все зроблено зовсім інакше. І коли з одного боку ми тягнем повноваження на Прем’єр-міністра аж до міжнародних стосунків, то там, де його, власне, робота, ми його стараємося звільнити від рутини, бачте, бо це йому буде занадто складно. Звичайно, при таких повноваженнях, які тут пропонуються, руки не дійдуть до секретаріату.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосується 468-ма поправка Ключковського.
18:01:58
За-50
Не підтримано.
Карпачова, 470-та. 471-ша, Президент.
ЗВАРИЧ Р.М. Ну, власне, продовження думки, яка була висловлена Юрієм Богдановичем, оскільки Прем’єр-міністр України не буде займатися загальним керівництвом Секретаріату Кабінету Міністрів України, то йому пропонується тепер здійснювати керівництво аж апарату Прем’єр-міністра України. Погодьтеся, шановні народні депутати, що це до певної міри смішна норма і тому Президент України пропонує її виключити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ну він не здійснює. Тут записано, керівництво я маю на увазі, „для здійснення Прем’єр-міністром України своїх повноважень у складі Секретаріату Кабінету Міністрів утворюється Апарат Прем’єр-міністра України, керівник якого призначається на посаду та звільняється з посади в установленому порядку Кабінету Міністрів”. Тут такого немає.
Голосуємо, а, будь ласка, 472-га, Ключковський, бо вони кореспондуються.
18:03:05
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую, ну, по-перше, технічно чисто. Це норма, це стаття про Прем’єр-міністра, а не про Секретаріат. Віднесім, якщо вже дуже хочемо, цю норму до 51-ї статті. Але зверніть увагу, для чого утворюється Апарат Прем’єр-міністра? Для здійснення його повноважень.
Люди добрі, вже сам Прем’єр не буде здійснювати цих повноважень, тільки ця патронатна служба буде здійснювати його повноваження. Чи думали ті хто, що тут писали, що вони тут понаписували.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І Матвієнко 473-тя,бо вона ж до цієї, з цієї ж опери.
18:03:39
МАТВІЄНКО А.С.
Адаме Івановичу, я тоді хочу, щоб ви проголосували, якщо не буде знята, то тоді хоча б ці абсурди відрегулювати в Регламенті, а не знову ж таки, на думку самого Прем’єра. Оце він має собі апарат, який дасть йому дозвіл відпочивати. Апарат буде здійснювати його повноваження – це добра норма. Ми кричали за Секретаріат Президента, творимо щось абсурдне у складі уряду. Але тепер він сам же визначить як він буде працювати цей апарат. Ну, тоді давайте хоч до Регламенту його відішлемо і напишемо це в регламенті. То буде зрозуміло, що це є прозора норма, яка регламентує позицію всіх. Бо Голова Верховної Ради регулює свою поведінку Регламентом Верховної Ради, а тут якийсь апарат уже поза межами всякого впливу і всякого контролю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Лавринович.
ЛАВРИНОВИЧ В.О.
Шановний головуючий, шановні народні депутати України.
Щоб була ясність, я думаю, треба уважно прочитати, що мова іде про здійснення Прем’єр-міністром своїх повноважень, а апарат Прем’єр-міністра – це його політичний кабінет який має бути у кожного керівника уряду. Тому просто нерозуміння того, що тут написано, викликає певні різночитання і пропозиції це зняти. Це окремий політичний кабінет Прем’єр-міністра, виокремленний з секретаріату уряду.
ІЗ ЗАЛУ. І всі 15 років він є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ключковський.
18:05:14
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адаме Івановичу, тут взагалі прозвучали страшні слова. Ми перед тим сказали, що міністри є політичними посадами. Правда? І у всіх країнах світу, власне, політичним кабінетом є Кабінет Міністрів відповідної держави. Виявляється, Кабінет Міністрів вже не буде тепер політичним кабінетом, а Прем`єр-міністр створить собі свій політичний кабінет, який зовсім не буде включати туди міністрів, бо це патронатна служба.
Так, люди добрі, ми хочемо, щоби Секретаріат Президента не давав доручень Кабінету Міністрів, а у Кабінеті Міністрів, та де, у Секретаріаті Кабінету Міністрів створюємо політичний кабінет. Далеко ми заходимо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 471, -2, -3 ставляться на голосування.
18:06:12
За-56
Не підтримано.
475. Президент. Не наполягають.
Ключковський, 477. Мікрофон.
А вас там немає, иам Матвієнков.
18:06:29
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адаме Івановичу, йде мова про зміст, а відповідно і назву 47 статті. Зверніть увагу, Президент пропонував, щоби цей закон регулював не тільки діяльність Кабінету Міністрів , але і всіх центральних органів виконавчої влади. Ми від цієї концепції відмовилися. Однак, міністр, насправді, виступає у двох іпостасях – це член колегіального органу Кабінету Міністрів України, а, крім того, це керівник центрального органу виконавчої влади, голова міністерства. Тому, вважаючи, що цей закон не поширюється на регламентацію діяльності міністерства треба написати, що тут іде мова про регламентацію повноважень, статусу і так дальше міністра як члена Кабінету Міністрів, а не як глави міністерства, що буде визначатися іншим законодавчим актом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 477 поправку.
18:07:43
За-59
478 - Оніщук.
18:07:48
ОНІЩУК М.В.
Шановний Адаме Івановичу, я буду дві поправки 76, яка частково врахована, і 78.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
ОНІЩУК М.В. Загальний зміст сторбованість яку я хотів би висловити полягає в тому, що в усіх трьох редакціях, які вносились на перше читання, і Кабінету Міністрів, і Президента, і мій законопроект була більш чітко, рельєфно і відповідально сформульовані повноваження міністра як центральної фігури. Наголошую, центральної фігури Кабінету Міністрів України. На жаль, в цій редакції, яка запропонована профільним комітетом, ми розмили цю роль міністра як члена уряду. Що забрали прем`єрові віддали, щось віце-прем`єрам і знову-таки все те, до чого ми прагнули, щоб міністри були політичними фігурами, відповідали за напрям своєї діяльності, на жаль, майже, власне, ця ідея втрачена.
Що стосується конкретної поправки 76, то я звертаю увагу, що там йдеться про…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Давайте «о бедном министре замолвим слово». Голосується 478 поправка.
18:09:17
За-58
Не підтримано.
Поправка Ключковського, 479-та.
18:09:26
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Я знову звертаю увагу на те, що предметом цього закону не є регулювання діяльності центральних органів виконавчої влади і їх керівників, однак тут, в цій статті, змішані повноваження міністра як члена Кабінету Міністрів і повноваження міністра як керівника міністерства, що не може належати до сфери регулювання цього закону. Ми ж самі від цього свідомо відмовилися, хоча Президент пропонував.
Я прошу подивитися: „здійснює керівництво міністерством”. Це що, він здійснює як член Кабінету Міністрів чи як глава міністерства?
Дальше. „Утворює, реорганізує, ліквідує служби”. Це теж він робить не як член Кабінету Міністрів? „Видає обов’язкові для виконання накази”, - це ж теж не як член Кабінету Міністрів, а як керівник міністерства. Це вже його діяльність у центральному органі виконавчої влади. До Закону про Кабінету Міністрів у цій концепції це не має найменшого відношення. І ці чотири пункти, які тут запропоновані: другий, п’ятий, шостий і десятий – треба зняти, вони не стосуються діяльності…
ГОЛОВУЮЧИЙ. 479-та поправка голосується.
18:10:53
За-55
Не підтримана.
Смітюх, Матвєєв не наполягають. Ключковський, 482-га.
18:11:01
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Знову: діяльність міністра в Кабінеті Міністрів. Виявляється, зводиться до того, що він свої пропозиції дає не Кабінетові Міністрів, членом якого він є, а тільки прем’єр-міністру – це різке звуження повноважень самого міністра на користь одної посадової особи в складі Кабінету Міністрів, його прем’єр-міністра. Ну, я не розумію цієї логіки, це, дійсно, недовіра до міністрів. Цензура з боку міністра всіх пропозицій. Не можна прямо на засідання винести.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 482-гу поправку.
18:11:53
За-56
Не підтримано.
483-тя Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Президент України не наполягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. 484-та? Те саме?
ЗВАРИЧ Р.М. Президент України не наполягає аж до 491-ої.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 485-та? Ключковський.
18:12:15
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
А я буду наполягати на цій поправці, подивіться, що сказано в правій колонці. Кабінет міністрів України погоджує всі проекти актів Президента. Всі! Не сказано, що ті, які ним готувалися, а всі.
Я перепрошую, це що? Цензура тепер з боку Кабінету Міністрів над тими актами, які буде видавати Президент? Чого тут ми хочемо? Може вже, дійсно, задалеко руки запхали?
ГОЛОВУЮЧИЙ. 485-та голосується.
18:12:57
За-59
Не підтримана.
Так, Бульба не наполягає. Лук’янов – врахована. Цушко, так.
Шановні колеги, з радістю повідомляю: пройшли 488 поправок, залишилося 100.
Ні, ні, ні, ми вже проголосували, що сьогодні.
489-та, не наполягають.
490-та – ні.
491-ша, Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати!
Розглядається якраз стаття 48-ма, яка називається „Відповідальність членів Кабінету Міністрів України”.
В частині першій цієї статті встановлюється солідарна відповідальність Кабінету Міністрів України як колегіального органу за рішення та за діяльність уряду.
У частині другій цієї статті встановлюється політична відповідальність міністра за сферу його відання. Натомість не встановлено тут, а Президенту України видається, що якраз тут мало би бути встановлено, що за свою діяльність міністр також відповідно до чинного законодавства мав би нести інші види юридичної відповідальності, а саме кримінальної, адміністративної та цивільної відповідальності.
Президент України якраз на цьому формулюванні наполягає, і прохання все ж таки врахувати цю пропозицію.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 491-ша ставиться на голосування.
18:14:46
За-49
Не підтримано.
Смітюх не наполягає.
493-тя, Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати!
Предмет регулювання, який пропонується в цій редакції цієї частини статті – це є предмет, скоріше всього в сфері, за яку відповідає Верховна Рада України. Тому Президент України пропонує вилучити цю частину цієї статті. Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 493-тю.
18:15:31
За-57
Не підтримано.
495-та, Ключковський.
18:15:38
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Шановні колеги, подивіться, як називається стаття: „Відповідальність”. І виходить, що відповідальність Кабінету Міністрів зводиться до солідарної і політичної. Жодної іншої юридичної відповідальності члени Кабінету Міністрів мати не можуть.
Зверніть увагу, навіть у частині третій написано, що за вчинення ними корупційних діянь вони лише можуть бути звільнені з посади. І не більше. Це ж не нормально. Навіть депутатський імунітет не звільняє від цивільної відповідальності. Верховна Рада може дати згоду на притягнення до кримінальної відповідальності, а члена Кабінету Міністрів не можна.
Тому власне пропонується доповнити відповідною нормою про те, що солідарна і політична відповідальність не звільняє від юридичної відповідальності відповідно до законів України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться 495-та на голосування.
18:16:46
За-47
Не підтримано.
496-та Президента і сьома Клюковського.
Будь ласка, Роман Михайлович.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, я розумію, що вам уже це все починає набридати. Але все одно прочитайте те, що було прийнято у першому читанні.
Мова йде про те, що засідання Кабміну вважається правомочним, якщо на ньому всього-на-всього половина із складу Кабінету Міністрів України. Просто уявіть собі цю картину, де половина крісел в цьому залі на 7 поверсі є порожніми, а засідання продовжується.
Ну мені видається, що Президент тут абсолютно правий, коли він пропонує все ж таки вважати правомочними засідання Кабінету Міністрів України лише в тому випадку, якщо на ньому є присутні дві третини від складу уряду. Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ключковський, 497-ма.
18:17:41
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Ну, мені здається кожен, хто знайомий з роботою колегіальних органів, знає, що загальна правова традиція для колегіального органу, кворум в дві третини. Це смішно, припускати, що рішення Кабінету Міністрів будуть прийматися виключно одноголосно.
Можливо у цьому складі Кабінету Міністрів і так, але ж не завжди це буде. І таким чином ця норма просто унеможливлює реальне обговорення і прийняття рішень. Я хочу нагадати, що якщо немає міністра, то його заступник може брати участь тільки з дорадчим голосом. Тому впливати на результати голосування не може.
Ну і крім того, давайте все-таки виключимо отой покруч правоможний, цю кальку з російського „правомочний” і напишемо українське слово „повноважний”.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, голосуємо 496 і 497 поправки Президента і Ключковського.
18:18:48
За-45
Не підтримано.
498-ма, Ключковський.
18:18:53
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Ну, це редакційна правка, яка, ну, просто я думав, що вона буде автоматично прийнята. Подивіться, в частині 4 говориться про участь з правом дорадчого голосу. В частині п’ятій сказано, що Кабінет Міністрів визначає осіб, які мають брати участь в його засіданнях з правом дорадчого голосу. І на четверту частину це теж поширюється, чи ні? Чи ті автоматично мають право без рішення Кабінету Міністрів.
Тому я пропонував у п’ятій частині дати інших осіб, бо частина з них вже четвертою частиною визначена. Якщо ж ви хочете, і тих, що в четвертій визначати рішенням Кабінету Міністрів, то четверта частина не потрібна достатньо п’ятої.
Та будьмо ж хоч трішечки логічними в аналізі тих поправок, які вам пропонують.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я пропоную підтримати цю поправку „і інших осіб”, щоб було зрозуміло. Бо четверта говорить, що вони мають таке право, заступники міністрів, а тут можуть брати і інші особи.
Давайте вставимо слово „інших”. Голосуємо. Треба перевірити себе, давайте.
18:20:04
За-255
Трохи розслабились. Трохи розслабились.
499, Президент.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати! Я би просив, щоб ви згодилися все ж таки. В Конституції України є визначені певні повноваження і компетенції Президента України, які носять імперативний характер, оскільки в цих сферах Президент України здійснює пряме керівництво.
Зокрема, відповідно до пункту третього частини першої статті 106 – це є зовнішньополітична діяльність держави. І відповідно до пункту 17 цієї ж самої частини цієї самої статті – це є сфера національної безпеки.
У випадку, коли Кабінет Міністрів України розглядає питання, які хоч би навіть опосередковано пов’язані із цими двома сферами, в яких Президент здійснює імперативні повноваження порядку здійснення керівництва. То видається абсолютно логічним, щоб він якраз був запрошений на засідання Кабінету Міністрів України, коли якраз такі питання розглядаються. Ось якраз і це є зміст пропозицій, яка пропонується Президентом України. І взагалі незрозуміло, якщо Верховна Рада хотіла б наладнати, як про це вже неодноразово заявлялося, в тому числі, з цієї високої трибуни, нормальні стосунки з Президентом України, чому якраз ця норма не враховується. Прохання, підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 499.
18:22:04
За-50
Не підтримано.
500. Роман Михайлович.
ЗВАРИЧ Р.М. 500, Президент на ній не наполягає, якщо ваша ласка, я представлю пропозицію 501.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 501, будь ласка.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, є такі документи, які називаються протокол засідання та стенограма засідання, як колишній міністр, я можу вам сказати, що я ще, до речі, ні разу не бачив ані стенограми, ані протоколи, хоча я, до речі, також признатися, що я не робив такого намагання – їх здобути. Звичайно, якось мав би бути визначений правовий статус цих двох документів і також мав би бути визначений, принаймні, можливість Президента України та членів Кабінету Міністрів України отримати ці документи, якщо, звичайно, в них виникне таке бажання чи така потреба. Тому якраз Президент України пропонує:
а) визначити правовий статус цих документів, тобто вважати їх офіційними документами;
б) також визначити, що вони в обов’язковому порядку надсилаються Президенту України або члену уряду у випадку, якщо буде висловлене таке бажання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 501-шу.
18:23:44
За-47
502-га, Ключковський.
18:23:50
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Знову повертаюся до основних принципів, які записані на початку про декларовані, але не розшифровані.
Шановні колеги, стаття 19 частина друга Конституції України діє на підставі в межах і в спосіб встановлених законами, а не Регламентом Кабінетом Міністрів, який він сам собі приймає. Подивіться порядок прийняття рішення навіть Регламентом визначається, та він цим законом визначається і він тут виписаний. То як можна це відносити до Регламенту?
ГОЛОВУЮЧИЙ. 502-га ставиться на голосування.
Регламент роз’яснює закон так, що це підсилює.
18:24:39
За-49
Не підтримано.
503-тя, Ключковський.
18:24:46
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Враховано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 505-та, Президент
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, поправка Президента України аналогічно до попередньої поправки мова йде про кворум, який встановлюється на засіданнях урядових комітетів, в редакції, яка пропонується профільним комітетом. Всього на всього потрібно мати половину присутніх членів урядового комітету, президент України пропонує, як це загальноприйнята практика, двох третин. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо 505.
18:25:41
За-50
Ключковський, 506.
18:25:46
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Пожалійте українську мову. Зробили пів кроку, вже аналізом не пахне правомочний, то зробили „правоможний”.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо.
18:26:18
За-259
Проголосували, 259.
507, президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, наступна поправка насправді носить принциповий характер, хоча на перший погляд вона може так вам не видаватися.
Про що йде мова? Коли Віктор Андрійович Ющенко став прем’єр-міністром України, була введена така практика урядових комітетів для того, щоб попередньо можна було розглянути питання, які згодом виносилися на засідання Кабінету Міністрів України.
У випадку, якщо було прийнято консенсусне, консолідоване рішення, тобто таке, яке не викликало жодного заперечення, питання виносилося на засідання Кабінету Міністрів України і як правило, дуже швидко там проходило без жодного зайвого обговорення, оскільки уже все обговорення відбулося.
Але у випадку, якщо не було такої можливості, тоді звичайно, були проведені відповідно до тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України відповідні погоджувальні процедури і у випадку, якщо це не дало можливість вийти на консенсусне рішення, тоді щойно виносилося на засідання Кабміну. Що тут зараз пропонується. Практично пропонується міні Кабінет Міністрів України. Тобто в редакції, яка пропонується профільним комітетом, де урядовий комітет може прийняти рішення не консенсусом, а більшістю від складу, який присутній на цьому урядовому комітеті. Президент України все ж таки пропонує консенсусні рішення на рівні Кабінету Міністрів України, на рівні урядових комітетів, що дасть можливість якраз проводити всі необхідні погоджувальні процедури до того, поки питання буде винесено на засідання Кабінету Міністрів України. Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, 507 ставиться на голосування.
Йде голосування.
18:28:29
За-46
46. Не підтримано.
508 і 510, Ключковський, бо вони пов’язані....
18:28:37
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Звичайно, вони пов’язані. Дякую, Адаме Івановичу.
Йде мова про те, щоб більш чітко врегламентувати діяльність урядових комітетів, зверніть увагу, 8 частина має лише три пункти, а та стаття, яку я пропоную, має шість пунктів в двох частинах. Тобто більш чітко регламентуються ці речі, більше зрозуміло, що таке урядовий комітет і як він діє.
Ще раз хочу нагадати, що органи державної влади і їх посадові особи діють на підставі в межах їх в спосіб встановлений законами, а не чимсь іншим.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 508, 510 голосується.
18:29:26
За-53
Не підтримано.
Шановні колеги, давайте, мабуть, поступимо таким чином, нехай Віктор Миколайович присяде, тим більше, ми знаємо, що він переніс операцію недавно, якщо будуть якісь запитання, ми його будемо вмикати з мікрофона. Будь ласка, 509-та, Президент.
ЗВАРИЧ Р.М. Так. Шановні народні депутати! Дуже правильно в цьому проекті закону вводиться, власне, поняття стосовно урядових комітетів. Практика уже доказала, що вони є дуже ефективними. Але в цьому проекті закону, хоч би навіть в якихось загальних рисах не визначено чим якраз мають займатися ці урядові комітети. Для того, щоб виповнити цю очевидну прогалину, Президент України пропонує доповнити цю статтю новою частиною, зміст який викладений в його пропозиції, де якраз йде намагання знову ж таки в загальних рисах визначити чим мають займатися урядові комітети. Прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За поправку Президента номер 509, прошу дружно голосувати. Гірник подався в гори уже, сидів ближче.
18:30:51
За-58
Не підтримано.
Поправка 511-та, Президента. Державний Секретар Кабінету Міністрів. Голосуєм? Чи ми вже про державний голосували?
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, Президент України все ж таки хотів би привернути вашу увагу до того факту, що ця поправка, яку він вносить, насправді знову ж таки носить принциповий характер. Зважче, будь ласка, на таку обставину.
Попередньо ви визначили, що кожний міністр, без винятку, це є політична особа. Щойно, недавно розглядалася стаття, де ви встановили, що міністр несе політичну відповідальність за сферу, яка віднесена до його відання. Скажіть будь ласка, яка може бути політична відповідальність міністра, який відповідає за Секретаріат Кабінету Міністрів України. Де тут яка політика? Тут є виключно державна служба. І тому якраз пропонується, щоб очолював центральну державну службу основного органу виконавчої влади, тобто Кабінету Міністрів України, який мав би називаться секретаріат. Людина, яка не має бути міністром, а якраз має бути державним секретарем. Зважте також на таку обставину, що відповідно до Конституції України, це ваша компетенція, - визначати, яких міністрів ви хочете мати. Тобто які міністерства мають існувати в складі Кабінету Міністрів України, які не мають існувати. Як єдиний вибір, що ви не можете зробити, стосується міністерства закордонних справ і міністерства оборони, оскільки вони визначені Конституцією України. Натомість Конституція не визначає такого міністерства як міністр Кабінету Міністрів України. Тому прохання підтримати якраз цю принципову поправку Президента України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 511-та і з неї кореспондується 514-та поправка Президента. Я ставлю на голосування, бо вони стосуються державних секретарів.
18:33:14
За-53
Не прийнята.
По фракціях? Навіть не вся „Наша Україна”.
Ключковський, 513-та.
18:33:27
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Ви пам’ятаєте, як була відхилена моя поправка щодо того, щоби Прем’єр-міністр здійснював загальне керівництво секретаріатом.
І ось давайте продовжимо цю логіку. Тут записано, що керує секретаріатом міністр Кабінету Міністрів, але кадрові пропозиції він не може вносити, Адаме Івановичу, їх дає тільки Прем’єр-міністр. Ну зачекайте, керівництво не здійснює, але кадри пропонує. Ну де ж логіка у авторів цього законопроекту?
Тому пропонується, щоб кадрові пропозиції теж вносив міністр Кабінету Міністрів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якби не було там тринадцяти, бо це 513-та поправка, то може і підтримали. Голосуємо її.
18:34:19
За-44
Не підтримана.
Так, Смітюх не наполягає.
Ключковський, 516-та.
18:34:26
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Ну, я думаю, що в цій нормі у частині другій цієї статті, 52-ї, народні депутати України мають дякувати авторам законопроекту, що їх будуть включати до діяльності всіх цих органів утворюваних тільки за їх згодою. За то, на жаль, такої поваги до науковців та інших фахівців автори вже не мають. Тобто, якщо Кабінет Міністрів прийме рішення, що такий-то професор входить до складу комісії, то він вже не має права відмовитися від цього і мусить бігти під козирьок і виконувати ці рішення.
Шановні друзі! Пошануймо фахівців, даймо їм теж право входити за згодою до складу цих органів, вони ж недержавні службовці, їм не треба брати під козирьок, вони погонів не носять.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що варто погодитися з пропозицією Ключковського. Тут, дійсно, те, що державний службовець, він зобов’язаний виконувати, науковець, якщо державний – так. А якщо академічний ?
Голосуємо за.
18:35:36
За-287
Прийнято.
Смітюх не наполягає. Президент, 518-та.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати! Не зрозуміло, чому автори цього законопроекту і профільний комітет не хочуть включити до нього очевидні конституційні диспозиції. Зокрема, пропонується Президентом України відтворити конституційну диспозицію про те, що Президент України може зупинити акт… чинність акту Кабінету Міністрів України з одночасним зверненням до Конституційного Суду. Це саме відтворено в запропонованій Президентом частині 6 цієї статті. Натомість також не зрозуміло чому не враховано те, що уже міститься в Кодексі про адміністративне судочинство, де мова йде про те, що акти Кабінету Міністрів України або їх окремі положення можуть бути оскаржені до… адміністративному суду якраз у порядку, визначеному цим кодексом. Чому якраз відмовляються від цієї норми, оскільки вона вже є чинною нормою. І, до речі, оскільки також в цьому законопроекті є визначені 4 чи 5 принципів, відповідно до яких Кабінет Міністрів України має вести свою діяльність. Серед тих принципів є такий, який називається „гласність”. Незрозуміло чому акти Кабінету Міністрів України, відповідно до якраз уже вами затвердженого принципу про гласність, не мали би бути оприлюднені на веб-сайті Кабінету Міністрів України та офіційно оприлюднені, відповідно до 57 статті цього закону. Все ж таки пропонується підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ключковський також. 520 кореспондується.
18:37:33
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Ну мені аж незручно говорити з цього приводу, Адаме Івановичу. таке враження, що деякі конституційні положення автори законопроекту дуже люблять і повторюють їх кілька разів в різних місцях закону. А інші конституційні положення, які цього предмету регулювання стосуються, не люблять і забувають їх включити. Ну, якщо це написано в Конституції, стаття називається „Акти Кабінету Міністрів”, то що, не можна написати, що акт Кабінету Міністрів можна оскаржити в судовому порядку? Або що, всі акти апріорі конституційні? Якщо навіть Конституція передбачає таку можливість. Що тут шкодить розвинути норму Конституції, написати те, що і так буде реалізуватися? Бо, я ще раз кажу, деякі конституційні норми повторюються, навіть з різними деформаціями, по кілька разів в цьому тексті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 518-та, 520-та ставляться на голосування.
18:38:38
За-50
Не підтримано.
521, Смітюх. Не наполягає. Матвєєв не наполягає. Довгий не наполягає. Смітюх – ні.
Президент, 525-та.
ЗВАРИЧ Р.М. Знову ж таки, шановні народні депутати, якщо не враховується ця пропозиція, тоді поясніть мені, будь ласка, в чому якраз полягає здійснення з боку Кабінету Міністрів України принципу гласності?
Ну, мова йде про те, щоб до прийняття рішення Кабінету Міністрів України надати можливість громадськості, по-перше, ознайомитися із проектами рішень, які виносяться на розгляд Кабінету Міністрів України, що, до речі, є загальна практика також Верховної Ради України.
А іде, щоби ці проекти рішень були оприлюднені на web-сторінці Кабінету Міністрів України. Що тут є поганого? Якщо Кабінет Міністрів України хоче працювати і ви вважаєте, що це правильно в закритому якомусь режимі, не врахуйте цю пропозицію. Але в такому випадку треба вилучити принцип про гласність. Якщо ви хочете залишити принцип гласності, то слід було б все ж таки його забезпечити і підтвердити.
Пропоную все ж таки підтримати пропозицію Президента.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 525 ставиться на голосування.
18:40:19
За-58
Не підтримано.
527-ма, Президент.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, оскільки предмет, який пропонується Президентом України може бути врегульований як раз в регламенті Кабінету Міністрів України, Президент не наполягає на цю поправку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 528-ма Ключковський.
18:40:41
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Я вже звертав увагу, що у авторів законопроекту плаває термінологія. Були терміни „загальна кількість”, був термін „загальний склад”, тут використовується „посадовий склад”.
Ну, але посадовий склад – це перелік посад, які є в Кабінеті Міністрів, це міністр транспорту, міністр охорони здоров’я. Як можна бути більшість від цього посадового складу?
Тобто більшість може бути тільки від кількісного складу. І тому…
І друге, я розумію, що Прем’єр є першим і його голос має бути в певній ситуації вирішальним. Але що таке „у випадку рівної кількості голосів”? Буває нерівна кількість голосів? Крива чи яка?
Очевидно, в тому випадку, коли рівно половина складу проголосувала за якесь рішення. Але рівна кількість голосів і „за” проголосувала рівно половина – це різні поняття. Одне з них – не поняття, а друге – поняття.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Має рацію Ключковський. Давайте підтримаємо. Редакційно це краще.
Голосуємо. Це одне і те саме, але редакційно це краще. Давайте підтримаємо.
18:41:58
За-81
Не підтримано.
530-та, Ключковський.
18:42:04
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Ну, отут дуже цікава річ, знову чергова лазівка для сваволі.
Отже, подивіться, що регламентує ця частина: коли є можливість приймати рішення шляхом опитування членів Кабінету Міністрів, тобто не на засіданні. Це, дійсно, винятковий порядок. Але тут сказано коли: в надзвичайній ситуації, ліквідаціям їх наслідків та інших невідкладних випадках. Я перепитаюсь: а які інші „невідкладні”?
Вже є кілька рішень Конституційного Суду щодо того, що в інших випадках не може бути в тексті закону. А це тут відкриває дорогу для сваволі, коли захотілося – ми кажемо, що це інший невідкладний випадок. Наприклад, треба бігти на футбол. Невідкладно. Давайте опитувати членів Кабінету Міністрів, а не збирати засідання замість бути присутніми на футбольному матчі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 530. І на футболі треба побувати. Голосуємо. На хорошому. Коли „Динамо”-„Шахтар” грають.
18:43:17
За-47
531-ша, Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Шановні народні депутати, стаття, яка розглядається, називається „Набрання чинності актами Кабінету Міністрів України”. Тепер зверніть, будь ласка, увагу на запропоновану у першій частині цієї статті редакцію. Мова там іде про те, що постанови Кабінету Міністрів України, що визначають права і обов’язки громадян, набирають чинності не раніше, ніж дня їх опублікування. А такі, що не визначають права і свободи громадян? Невідомо, коли набирають чинності якраз такі постанови Кабінету Міністрів України.
Тому якраз Президент України пропонує визначити, що всі без винятку постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо ними не встановлена інша дата набрання чинності, бо таке буває. Я тому прошу, щоб все ж таки цю пропозицію Президента України підтримати. Там також мова йде про секретні документи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте і 534-ту об’єднаємо, бо там про розпорядження те саме. Тут про документи, 32-га, да, 32-га, будь ласка, Ключковський, і 34-та, там, 31-ша документи, постанови тобто, а 34-та розпорядження, тобто таке ж саме, мотивація. Будь ласка, Ключковський по 32-ій.
18:44:32
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую.
Знаєте, мені дуже цікаво, хто писав цю норму, яка попала зараз в праву колонку, бо я не вірю, що будь-який юрист міг це написати. Справа в тому, що пункт 1 статті 92 Конституції України пише „виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії, основні обов’язки громадянина”. Тобто встановлення прав, обов’язків громадян не відноситься до компетенції Кабінету Міністрів і не можуть визначатися актами Кабінету Міністрів. Тому ця норма насправді означає, що жодна постанова не має обов’язку бути опублікована, бо цього предмету, який тут передбачає публікацію, вона просто в принципі стосуватися не може.
І друге, я прошу звернути увагу ще, а скажіть, будь ласка, хто буде визначати пізніший строк, де і ким? От, кажеться, не раніше, ніж… опублікування. А коли пізніше, при яких умовах? То треба ж написати, що цей акт передбачає, коли він набуває чинності пізніше від дня опублікування. Це ж загальна знову ж формула юридична.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Він за дві цих говорить, не переживайте. Я ставлю на голосування 531, другу, четверту і п’яті поправки.
18:46:15
За-54
Не підтримана.
Довгий не наполягає, не наполягають.
Шановні колеги! 539 Ключковський, залишилось у нас 50 правок ще.
18:46:28
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
У мене запитання знову було б до авторів, скажіть будь ласка, що розпорядження Кабінету Міністрів не треба публікувати, вони нікого не цікавлять, вони всі секретні чи як?
Вони теж повинні бути опубліковані тому що це відкритість, знову ж таки ми натикаємося на ту ж саму проблему. Ми задекларували відкритість, але, оскільки не написали, що вона означає, то до кінця тексту закону про неї вже можна і забути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо чергову правильну поправку колеги Ключковського.
18:47:12
За-51
Сміттюх, Матвєєв не наполягають, Писаренко. Президент 543.
ЗВАРИЧ Р.М. Не наполягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 44?
ЗВАРИЧ Р.М. Також не наполягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 545 Матвієнко і 46 Ключковський, будь ласка.
18:47:35
МАТВІЄНКО А.С. Матвієнко.
Шановні колеги, я думаю що прем’єр є перший серед рівних, він є членом Кабінету, членом уряду. І якщо б хотів автор цього законопроекту щось особливе визначити, то нехай би це написав. А оскільки автор законопроекту, тобто сам Кабінет Міністрів, читайте прем’єр, ховається від прозорості і не хоче показати, які ж такі його умови, а ховається, що це має сам Кабінет Міністрів визначити. Я вважаю, що це знову ж таки порушення демократії, це норма, яка забороняє народу контролювати організацію і здійснення повноважень з боку прем’єра, це ще один приклад того, що прем’єр у нас має особливі повноваження. Тому я наполягаю на тому, щоб цю статтю вилучити, якщо не вистачило майстерності її прописати, дійсно, у конкретних нормах. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ключковський.
18:48:44
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Знаєте, це дуже красива стаття, її варто зачитати всім нашим радіослухачам. Умови оплати праці прем’єр-міністра, його транспортного, медичного, санаторно-курортного та іншого забезпечення, як на час виконання прем’єр-міністром своїх повноважень, так і після їх припинення, тобто до смерті, визначається, як ви думаєте ким? Законом, Верховною Радою. Ні, самим Кабінетом Міністрів.
Адам Іванович, ми вже поговорили про те, які повноваження має в Кабінеті Міністрів, відповідно до цього закону, прем’єр-міністр. Він там хазяїн цього Кабінету Міністрів і ось ці люди, які від нього повністю залежні, будуть йому визначати умови утримання і це на фоні того бюджету, який зараз урізав всі можливості для оплати праці і іншої соціальної підтримки всіх державних службовців. Це красиво зроблено, Адаме Івановичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, заробітну плату всім державним службовцям і тим хто знаходиться на утриманні бюджету визначає єдиний орган – який називається Кабінет Міністрів. І Президент звідти одержує, і ми, і так далі.
Але я ставлю на голосування 544 і 545, 544, 556 на голосування.
18:50:17
За-49
Не підтримано.
Президента 551.
ЗВАРИЧ Р.М. Наполягаю.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте? Будь ласка.
ЗВАРИЧ Р.М. Не наполягали, все ж таки на репліку.
Там мова йде про право члена Кабміну на щорічну відпустку, але звичайно, що оскільки я вже не є членом Кабміну, я не маю вже особливої потреби від імені президента наполягати на цій пропозиції.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 552, Матвієнко.
18:50:47
МАТВІЄНКО А.С.
Шановні колеги, я пропоную, щоб цю поправку, Адам Іванович, розглянули з 554-ю і в такий спосіб дві частини замінили на одну. Оскільки у відповідності до законодавства тривалість 30 календарних днів передбачена і тому треба написати: „відповідно до законодавства оплата праці та відпустки”, і в такий спосіб покращити, зменшивши кількість частин в цій статті. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 552-554 ставляться на голосування.
18:51:33
За-43
557, Ключковський.
18:51:39
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Дякую, Адаме Івановичу, ви бачите, ви сказали, що все визначається Кабінетом Міністрів. Але стосовно членів Кабінету Міністрів сором’язливо написано законодавством, а не Кабінетом Міністрів, правда?
Крім того, тут сказано, що всіх членів Кабінету Міністрів, винятку для Прем’єр-міністра немає, то як тут узгоджуються ці різні норми між собою. Але це так, юридична техніка і клас.
А от відносно моєї поправки, зверніть увагу, тут пропущено одне слово „призначення пенсії колишньому члену Кабінету Міністрів”. Оскільки Кабінет Міністрів чітко займає позицію і вона реалізована в Законі про бюджет, що державні службовці, які перебувають на посадах, не можуть отримувати пенсію в цей же час, так треба і до членів Кабінету Міністрів ту саму норму застосувати. Тобто тільки колишньому члену Кабінету Міністрів може нараховуватися пенсія, а не діючому члену Кабінету Міністрів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 557 ставиться на голосування.
18:52:50
За-50
Не підтримано.
558, Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Це Президента?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
ЗВАРИЧ Р.М. Президент не наполягає. Так. Добре. Залишилось 30 правок у нас. 560 Оніщук.
18:53:21
ОНІЩУК М.В.
Шановний Адам Іванович, насправді, ви пропустили мою 555 поправку, я тоді прокоментую їх обидві.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, давайте. 555.
ОНІЩУК М.В. Шановні колеги, в поправці 560, про яку зараз йдеться, мною пропонувалось, зокрема, як це, власне, і в житті, унормувати питання охорони вищих посадових осіб. Натомість автори законопроекту від цього відмовились, що, власне, я підтримую. Єдине, я хотів би запитати, хто буде і як громадяни мають відноситись до ситуації, коли Прем’єр-міністра все ж таки будуть охороняти. Це приватна служба, за рахунок яких коштів вона буде фінансуватися і, на яких підставах вона буде знаходитися в Кабінеті міністрів України, тому що норми, яка б законодавчо унормувала можливість охорони Прем’єр-міністра по суті тепер в законі немає. Це перше.
І друга обставина. Мені видається, коли ми не законом маємо намір врегулювати питання щодо оплати праці Прем’єр-міністра, то це якраз не та ситуація.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович, ви мабуть випустили з уваги, що є спеціальний закон про державну охорону, де всі ці питання, які ви пропонуєте, регулюються. Так що це є спеціальні закони. Там перераховані, що до числа дев’яти посадових осіб держави входить і Прем’єр-міністр, і Перший віце-прем’єр-міністр, і міністр закордонних справ. Так що це є у діючому законі.
Але я ставлю 560-ту на голосування.
18:55:11
За-46
Не підтримано.
561-ша Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Не наполягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ключковський, 562-га.
18:55:22
КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.
Адам Іванович, тут красиві знову формулювання. Я прошу звернути увагу, перша частина як формулюється в запропонованому тексті: „У разі досягнення встановленого законодавством пенсійного віку незалежно від місця роботи”, тобто на роботі, „члену Кабінету Міністрів”, тобто він вже може не бути членом Кабінету Міністрів, бути на іншій роботі, але йому встановлюється пенсія члену Кабінету Міністрів. Це знаєте, у нас тільки Президент довічно є Президентом, звання за ним зберігається.
Тому в мене пропозиція, привести всі ці норми у відповідність до тих норм, які прийнятті для народних депутатів України, а не робити якісь привілеї для членів Кабінету Міністрів, а ще краще до загального пенсійного законодавства для всіх: і для них, і для нас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильно. 562-га ставиться на голосування.
18:56:22
За-56
Не підтримано.
563-тя, Матвієнко.
18:56:28
МАТВІЄНКО А.С.
Я хочу сказати, що, дійсно, ми маємо ще одне законодавство про пенсійне забезпечення, яке перевищує пенсійне забезпечення всіх категорій по своїх пільгах, які ми тільки сьогодні маємо.
І поскільки не підтримано поправка ще забезпечення пенсійне прирівняти до народних депутатів, то давайте не творити нове законодавство пенсійного забезпечення, а тим більше з такими, дійсно, преференціями. 2 дні попрацює і має на все життя задоволення. Мені видається, що треба це внести в пенсійний закон. І, якщо є потреба, в нього через поправки врегулювати особливості членів Кабінету Міністрів.
Тому наполягаю на тому, щоби було проголосовано зняття всієї цієї статті по частинам і записати лише одну норму, яка виписана у моїй поправці. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо поправку 563.
18:57:46
За-56
564, Оніщук.
18:57:52
ОНІЩУК М.В.
Шановні колеги! Я знімаю з розгляду поправку 64, 65, 67, 68, оскільки поділяю точку зору моїх колег, що ми маємо рівень матеріального пенсійного, медичного та інших видів соціального забезпечення членів Кабінету Міністрів зробити максимально наближених до загальних, які стосуються громадян України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
569, Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. Президент України не наполягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 570 Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. А тут, Адаме Івановичу, що Президент України якраз наполягає. Про що йде мова. Пропозиція складається з 3 окремих частин. В першій частині Президент України пропонує відтворити Конституційну диспозицію, відповідно до якої посадові та службові особи органів виконавчої влади несуть відповідальність за порушення законодавства, згідно із чинним законодавством. В частині 2 його пропозиції знову ж таки відтворюється конституційна диспозиція, відповідно до якої шкоди, яка завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових чи службових осіб органами виконавчої влади відшкодовується за рахунок держави. І в 3 частині пропозицій Президента вводиться певна новела, а саме Президент пропонує надати державі право вимагати зворотньої вимоги, тобто те, що називається регресу до посадової та службової особи дії чи рішення якої були визнані незаконними і завдали шкоди, матеріальної шкоди або моральної шкоди громадянам України і таким чином мають бути повернені державі.
Президент пропонує такі пропозиції, вони абсолютно співпадають з його концепцією, яка викладена в антикорупційному пакеті законів. Тому прохання підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ставиться на голосування пропозиція Президента за номером 570. Прошу визначатися.
19:00:18
За-51
Да, да, да, 51. Не пройшло.
571 – на наполягають, не наполягають, враховано, враховано.
Матвієнко, 579-та.
19:00:34
МАТВІЄНКО А.С.
Дякую. Я не наполягатиму на цій поправці, її знімаю, але хотів би, користуючись нагодою, висловити три позиції.
Перше. Я прошу вибачення у всіх присутніх депутатів, які на нас дивляться із розумінням того, що ми тут щось робимо не те. Я хочу, щоб ви зрозуміли, і наші шановні слухачі, що таке випробовування продиктовано неправильною логікою прийняття і підготовки цього закону, бо сам Уряд зірвав роботу робочої групи, яка мала підготувати якісний документ. Він вас зґвалтував, приймайте неякісний документ. Більше того, приймайте документ. Який не відповідає Конституції і ви маєте розуміти, що це Уряд має піддатися ваші критиці, а не ті, хто хотів внести сюди якісь змістовні поправки.
Щоб не переживати такої ганьби, я пропоную цей законопроект не схвалювати в цілому, а повернути на повторне друге читання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, голосується 579-та поправка Матвієнка. Не треба? Вибачте. Так, 582 Президента.
ЗВАРИЧ Р.М. 72-га.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 582-га.
ЗВАРИЧ Р.М.
Ми забули про 72-гу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 572-гу? Ага. Давайте так, так…
ЗВАРИЧ Р.М.
Шановні народні депутати, ….
ГОЛОВУЮЧИЙ. … частково тут, добре.
ЗВАРИЧ Р.М.
Вона не зовсім, не зовсім…..
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, Романе Михайлович.
ЗВАРИЧ Р.М. В цьому законопроекті ми же, пропонується влізти в, фактично, не властиву сферу, яка стосується органів виконавчої влади. Відповідно до конституційної моделі, яка викладена в Основному законі нашої держави в Україні працює, діє, насправді, функціонує дві системи влади. І те, що називається „система державної влади”, є інша система влади, яка називається „система органів місцевого самоврядування”. Не можна робити так, щоб Кабмін втручався у цю другу сферу.
Знову ж таки, це відповідає як концепції Ради Європи, так і, до речі, базовим законам. Тому у поправках, які вносяться Президентом України, вона спрямовані на те, щоб якраз зберегти це, про що я говорив раніше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, голосується 572-га.
19:03:20
За-54
Тепер 582-га, будь ласка.
ЗВАРИЧ Р.М Не наполягає Президент. Взагалі Президент уже не наполягає на решту трьох поправок, які він вніс.
ГОЛОВУЮЧИЙ. П’ята не наполягають.
І 578-ма поправка Президента, також не наполягають.
Так, шановні колеги, у кого ще є. У кого з колег, хто не задоволений чимось? Всі всім? Добре.
Зараз ми будемо голосувати. Я єдине дві репліки.
Перша репліка. Ми сьогодні з вами продемонстрували, як треба приймати закони. Якби ми над кожним законом так працювали, як над цим, вони б були на багато якісніші.
І друге. На превеликий жаль, розгляд цього закону, як і багатьох інших показав ще нашу одну біду. Пишучи закони, ми пишемо про сьогодні і на сьогодні, не хочемо заглядати на завтра. І досить багато тут у нас проблем. Але це уже, колись від цього ми відійдемо.
Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як закону закону за номером 2325, закон „Про Кабінет Міністрів України”. Прошу голосувати.
19:05:24
За-247
Прийнято.
Шановні колеги, не дуже радійте, не дуже радійте. Я нагадую, почали ми розгляд о 10.40, закінчили в 19.05. Я просив би, я просив би, шановні колеги, давайте, ми тут майже не врахували жодної поправки Президента. Я просив би підтримати проект закону Президента про внесення змін до закону „Про Національний банк України” щодо членів ради та правління банку, реєстраційний номер 1039. Прошу проголосувати його в другому читанні в цілому як закон. Голосуємо. Карточки, вставте карточки. Зніміть голосування.
Будь ласка, ввімкніть мікрофон Аржевітіна, зараз ми вияснимо і підемо далі. Будь ласка Станіслав …
19:06:28
АРЖЕВІТІН С.М.
Немає картки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Йдіть з трибуни.
АРЖЕВІТІН С.М.
Станіслав Аржевітін, „Наша Україна”.
Я дуже хотів би подякувати, що майже включили мою поправку до вимог членів Наглядової ради, я дуже просив би загубили фрази, що не менше п’яти років.
Я дуже прошу включити цю …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Який номер?
АРЖЕВІТІН С.М. Номер поправки сім.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьома поправка, зараз я дивлюся. Членом може бути і цьому має бути досвід не менше п’яти років. Я ставлю на голосування цю пропозицію, не менше п’яти років. Давайте визначаємося.
19:07:35
За-58
Спокійно, все буде добре.
На жаль, не підтримано.
Нема більше правок? Тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому закону про внесення змін до Закону України „Про Національний банк України” щодо членів ради та правління банку. Реєстраційний номер 1039. Прошу голосувати.
19:08:06
За-254
Прийнято.
Шановні колеги, по фракціях, будь ласка. Ще один і підемо додому.
Партія регіонів – 184, Блок Тимошенко – 4, „Наша Україна” – 12, соціалісти – 20, комуністів – 20, позафракційні – 4.
На цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошую нарешті закритим. Початок роботи завтра о 10 годині.