ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

22 вересня 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку шановні депутати, журналісти, гості Верховної Ради, радіослухачі і телеглядачі! Сьогодні п’ятниця, 22 число.

Я прошу підготуватися до реєстрації депутатів. Сядьте на місця, вставте картки, зосередьтеся. Проводиться поіменна реєстрація.

10:01:25

Зареєструвалося -407

Встигли депутати вставити 407 карток. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Шановні депутати, сьогодні день народження Рефата Абдурахмановича Чубарова. Давайте привітаємо його, побажаємо йому успіхів у здійсненні тієї високої місії, яку він представляє в парламенті і не тільки.

(О п л е с к и)

Відповідно до 25 статті Регламенту сьогодні є час для оголошення запитів і обговорення відповідей на запити народних депутатів. Я оголошую, що відповідно до статті 13 Закону „Про статус народного депутата України„ та статті 59 Регламенту Верховної Ради України до фракції "Наша Україна" увійшли народні депутати Козаченко Олексій Олексійович та Шкляр Володимир Борисович.

Надійшли запити народних депутатів України:

Олександра АБДУЛЛІНА до Прем’єр-міністра України, міністра транспорту та зв’язку, міністра внутрішніх справ про неналежний розгляд депутатських звернень із фактами численних порушень та зловживань при проведенні конкурсів на перевезення пасажирів та здійсненні пасажирських перевезень за міжміськими маршрутами. Я сподіваюсь на те, що Секретаріат, реєструючи цей запит, вияснив, що він вже з зверненням до цих адресатів звертався. І тому коли не було там реакції відповідної або коли була незадовільна реакція, то він тоді дає відповідний запит.

Євген КИРИЛЬЧУК так само звертається до Прем’єр-міністра України про необґрунтоване перенесення коштів загального фонду Державного бюджету по програмі “Власний дім – “надання державних пільгових кредитів індивідуальним сільським забудовникам” з серпня, вересня, жовтня на листопад – грудень в обсязі 7,5 млн.грн.

Так само Євгена КИРИЛЬЧУКА та Арнольда РАДОВЦЯ до Прем’єр-міністра про необґрунтовані наміри Кабінету Міністрів щодо вилучення з проекту Державного бюджету на наступний рік програми „Власний дім” по наданню державних пільгових кредитів індивідуальним сільським забудовникам”.

Я думаю, що правильно ці запити зроблені, але ж Євген… Я звертаюся до Євгена Кирильчука. Ви ввійдіть в робочу групу, яку очолює Адам Іванович і Микола Янович, і мабуть там відстойте цю абсолютно важливу позицію.

Олександра ЛЕДИДИ до Генерального прокурора про вжиття заходів щодо безпідставного звинувачення членів Партії регіонів Закарпатської області у викраденні комп’ютерної техніки.

Святослава ОЛІЙНИКА та Андрія ПОРТНОВА до Генерального прокурора щодо припинення порушень прав людини посадовими особами Генеральної прокуратури.

Станіслава ДОВГОГО до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ щодо повторного звернення громадянина Силантьєва з приводу неналежного розслідування трагічної загибелі його сина, яке триває понад два роки.

групи депутатів (ПОЖИВАНОВ, ДАНІЛОВ, НАДОША та інші. Всього 7 депутатів) до Генерального прокурора про безпідставне знищення парку в центрі міста Кременчук.

Володимира СТРЕТОВИЧА до Генерального прокурора щодо перевірки фактів правомірності отримання згоди на будівництво по вулиці Богдана Хмельницького, 72-74 у місті Києві.

Олександра ЛЕДИДИ до Генерального прокурора щодо захисту прав власників майнових паїв – жителів сіл Довге Поле, Підгорб, Барвінок, Баранинці Закарпатської області.

групи депутатів (КОМАР, КОРСАКОВ та інші. Всього 8 депутатів) до Генерального прокурора щодо повернення Остерській гімназії імені чуваського поета М.Сеспеля.

Миколи КОМАРА до Генерального прокурора щодо погашення заборгованості із заробітної плати державним підприємствам “Техбудскло” та заводу “Автоскло ім. К.Т. Бондарева” м.Костянтинівка Донецької області.

І Алли АЛЕКСАНДРОВСЬКОЇ до президента Національної атомної енергогенеруючої компанії “Енергоатом” стосовно оплати заборгованості виробничо-торгівельному підприємству “Харківелектромонтаж” за поставлене на Запорізьку АЕС обладнання.

Відповідей на запити депутатів поки що не було і обговорювати їх немає сенсу, тому ми переходимо до розгляду тих питань, які передбачені порядком денним. Цей порядок у вас є. І першим стоїть питання там, за визначенням Погоджувальної ради, звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування звинувачень у підкупі народних депутатів України. Доповідь за головою комісії Борщевським Віктором Валентиновичем.

Регламент пропонується: для доповіді – 10 хвилин, відповіді на запитання – 10 хвилин, виступи народних депутатів в обговоренні – до 15 хвилин і заключне слово голови комісії – три хвилин. Таким чином, десь за 35 – 38 хвилин треба розглянути це питання. Прошу.

10:07:18

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, шановні виборці!

Мета розслідування Тимчасової слідчої комісії – перевірка, доведення або спростування звинувачень у підкупі народних депутатів України, надання відповідної політико-правової оцінки.

Станом на 20 вересня 2006 року в провадженні Тимчасової слідчої комісії знаходяться дві справи. Перша: про звинувачення у підкупі народних депутатів України, оприлюднені народним депутатом України Ляшком. Друге: про звинувачення у підкупі народних депутатів, оприлюднені народним депутатом України Тимошенко.

З моменту створення комісії проведено три засідання. Стосовно першої справи - про звинувачення у підкупі народних депутатів України, оприлюднені народним депутатом України Ляшком, - зроблено наступне: направлено 12 звернень, на які станом на 20 вересня 2006 року отримано дев’ять відповідей, а саме: Генеральному прокурору України, голови Служби Безпеки України, голові Служби зовнішньої розвідки України, міністру транспорту та зв’язку України, віце-прем’єр-міністру з питань ПЕКу, Голові Верховної Ради України, народному депутату України Ляшку. Запрошено народного депутата України Ляшка на засідання ТСК 14 вересня 2006 року, де він надав свої свідчення та пояснення стосовно питань розслідування комісії. Запрошено уповноваженого представника Генеральної прокуратури України на засідання ТСК 20 вересня 2006 року, де надана інформація стосовно звернення народного депутата Ляшка та обґрунтування позиції Генеральної прокуратури України з цього питання, безпосередньо на засіданні комісії в присутності депутата України Ляшка. Тимчасова слідча комісії в процесі розслідування виявила наступні факти.

Народним депутатом України Ляшком 20-го вересня 2006 року не надано ніяких підтверджуючих доказів, документів, магнітних, цифрових та інших носіїв інформації, записуючих пристроїв, або інших для підтвердження звинувачень у підкупі народних депутатів України, оприлюднених на засіданні Верховної Ради України 26 липня 2006 року. Хоча в своїх поясненнях Ляшко, наданих на засіданні ТСК 14 вересня 2006 року, зобов’язався подати докази своїх звинувачень протягом двох днів.

Сформульована позиція Генеральної прокуратури з цього питання. 3 серпня 2006 року до Генеральної прокуратури України надійшло звернення народного депутата України Ляшка, в якому вимагається перевірити всі повідомлення в засобах масової інформації, в тому числі і розповсюджених і через мережу Internet, а також заяви і повідомлення всіх осіб, які висували припущення, або називали конкретні факти щодо протиправних дій з боку деяких представників Партії регіонів України та Соціалістичної партії України та порушити кримінальну справу за фактом одержання хабара в розмірі 300 мільйонів доларів США членами депутатської фракції Соціалістичної партії України та особисто її керівником – Морозом від представників Партії регіонів України з метою зміни політичних результатів виборів та політичного курсу держави.

Але при цьому до звернення не долучено жодних додатків, в тому числі і записів телефонних розмов, або інших матеріалів. А в самому зверненні в загалі немає жодного посилання на те, що в розпорядженні Ляшка є, або перебували будь-які записи телефонних розмов, або інші матеріали, які б підтверджували факт підкупу Мороза та які ніби-то передав 24 липня до Генеральної прокуратури України.

У зверненні Ляшка до ГПУ увага акцентується виключно на тому, що повідомлення або припущення про отримання Соціалістичною партією України та особисто Морозом від 100 до 300 мільйонів доларів США з’явилися сам у засобах масової інформації, хоча, фактично, всі ці публікації містять обов’язкове посилання на відповідні заяви самого Ляшка під час його прес-конференції у Верховній Раді 24 липня та його наступні виступи з цього приводу.

З метою всебічного, об’єктивного розгляду звернення Ляшка та конкретизації викладених у ньому доводів, останнього було запрошено до Генеральної прокуратури для надання в установленому законом порядку пояснень з цього приводу. Проте Ляшко відмовився від явки до Генеральної прокуратури України.

З таких обставин, оскільки у зверненні народного депутата України не було зазначено жодних відомостей, які відповідно до чинного законодавства потребують перевірки у порядку статті 97 КПК України, Генеральна прокуратура України не вибачає підстав для її проведення та прийняття відповідного рішення.

Друге, сформульована позиція Служби безпеки України, що заходи з негласного отримання інформації, які тимчасово обмежують права і свободи людини, проводяться виключно з дозволу відповідного суду в рамках оперативно-розшукових та контррозвідувальних справ, заведених з метою виявлення та припинення тяжких та особливо тяжких злочинів.

Щодо несанкціонованого прослуховування розмов вищих посадових осіб держави, повідомили, що у Служби безпеки України така інформація за вказаний період відсутня.

За результатами відомчого контролю фактів незаконного проведення вказаних заходів у підрозділів Служби безпеки України не встановлене.

Третє, Голова Верховної Ради України Мороз сформулював свою позицію наступним чином: „Офіційно відповідаю, що це є звичайний наклеп, який, до речі, навіть не має абстрактної логіки”.

Четверте, сформульована позиція віце-прем’єр-міністра з питань ПЕК Клюєва, що ніяких розмов між ним та депутатом Рудьковським, які б свідчили про підкуп Голови Верховної Ради Мороза депутатами від „Регіонів” не проводилися.

П’яте, на засіданні Тимчасової слідчої комісії 20 вересня народний депутат України Ляшко передав ТСК аудіокасету з явно вираженими фізичними ушкодженнями, непридатну для прослуховування.

Тимчасова слідча комісія прийняла рішення шляхом голосування про те, що надані предмети народним депутатом України Ляшком неможливо вважати за докази по справі підкупу народних депутатів України. Члени тимчасової комісії розцінили дію Ляшка як спробу провокації у присутності уповноваженого представника Генеральної прокуратури України, повернули Ляшку ці предмети для подальшого процесуального оформлення і передачі їх до Генеральної прокуратури України. Також тимчасова слідча комісія двічі фіксувала спробу народного депутата України Ляшка надати членам ТСК неправдиву інформацію під час засідання ТСК.

Таким чином з урахуванням фактів до офіційних позицій Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України свідчень та пояснень народного депутата України Ляшка, Голови Верховної Ради Мороза, віце-прем’єр-міністра з питань ПЕК Клюєва тимчасовою слідчою комісією прийнято наступне рішення.

Перше. Звинувачення у підкупі народних депутатів України, оприлюднене народним депутатом України Ляшком, вважати безпідставними та бездоказовими.

Друге. Тимчасова слідча комісія вбачає в діях народного депутата України Ляшка ознаки політичної провокації.

Стосовно другої справи про звинувачення у підкупі народних депутатів України, оприлюдненими народним депутатом України Тимошенко, направлено звернення до Тимошенко від 14 вересня щодо надання роз’яснень та відповідних доказів стосовно інформації, оприлюдненої від її імені в Інтернет-виданнях „Лігабізнесінформ” та „Українська правда”, оскільки в цій інформації міститься звинувачення у підкупі народних депутатів, що є безпосередньо предметом розслідування тимчасової слідчої комісії, на яке за станом на 20 вересня відповіді не отримано.

Згідно справи про звинувачення у підкупі народних депутатів України, оприлюднених народним депутатом України Тимошенко, ведеться розслідування, по результатам якого Верховну Раду буде проінформовано пізніше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є до доповідача? Запишіться, будь ласка. Десять хвилин на запитання. Забзалюк.

10:16:20

ЗАБЗАЛЮК Р.О.

Забзалюк Роман. Слово передаю Юлії Володимирівні Тимошенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

10:16:29

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Власне кажучи, доповідь цієї так званої слідчої комісії і є колосальною профанацією, яка сьогодні відбувається в парламенті. Дійсно, сьогодні кожен депутат знає і без будь-яких доказів, які, безумовно, мусять збирати силові структури, а не депутати, що в залі панує просто вопіюща корупція.

Щодо депутатів, десятки і десятки разів підходять, пропонують, а дехто бере. І я думаю, що навіть склад цієї комісії, де всього декілька людей з опозиції, а всі інші від так званої „Антикризової коаліції” свідчить про диктат більшості навіть в з’ясуванні фактів корупції в парламенті.

Я ще раз хочу сказати, що це профанація. Це все одне, що тимчасову слідчу комісію по вбивству Гонгадзе очолив би Кучма.

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В. Уважаемая Юлия Владимировна, комиссия уже работает несколько месяцев и мы с большой ответственностью готовы все ваши факты, доказательства, которые вы предъявите комиссии, выслушать и обсудить.

Что касается состава комиссии, он утвержден Верховной Радой согласно Регламенту пропорционально квоте состава фракций.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Удовенко.

10:17:58

УДОВЕНКО Г.Й.

Валентин Вікторович, ну, Віктор Валентинович, ви ж досвідчений комуніст, досвідчена людина. Ви пам’ятаєте, що за радянських часів кожне щось подібне, публікація, вона обов’язково викликала відповідну реакцію всіх органів: Центральний комітет, обкоми, райкоми і таке інше. І проводились відповідні розслідування.

Молодий депутат Ляшко повірив публікаціям в пресі і, завзятий, і хотів боротися з цим ганебним явищем, з яким ми боремося сьогодні в державі. Я б все-таки закликав всіх присутніх у Верховній Раді запобігати оцих формулювань радянських часів: тоталітарний режим, або те, що ми вчора почули на адресу нашого колеги Поживанова. Ми повинні бути якимись більше толерантними. І ваша вся доповідь побудована на критиці Ляшка людини, яка б хотіла…

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В. Я докладываю те действия, которые проводила комиссия. И на комиссии дважды присутствовал Ляшко, обещал дать доказательства, какие-то пленки. Но на последнем заседании он пытался «всучить» комиссии, другого у меня слова нет, ленту, которую прослушать нельзя. Она порванная, зажата и так далее. Как расценивать вот эти факты неуважение комиссии и так далее?

А с другой стороны, мы очень пытались объективно к этим вопросам подходить: и прокуратура, и МВС, и Служба безпеки питалася найти факты, найти обставини, которые могли бы, так сказать, осветить высказывания Ляшко. Но, к сожалению, нигде их нет. В Интернете по Управлению информации Верховной Рады по нашему запросу по сути дела скачала около гигабайта информации, в которых все они идут с посиланням на заяви Ляшко. Оригинальных, других мы не обнаружили…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Корж.

10:20:34

КОРЖ В.Т.

Віталій Корж. Фракція "Блок Юлії Тимошенко" . Прошу передати слово моєму колезі по фракції Володимиру Яворівському.

10:20:48

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський. Я не слідчий і не прокурор вам запитання, на рівні звичайного українського обивателя.

Перше. Я точно знаю, що Ляшко не ставив мікрофони під диваном, скажімо, Мороза там чи ще когось хто фігурує в цій справі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене дивана немає…

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Не перебивайте мене Олександре Олександровичу …

Я хочу сказати, що Ляшко нічого не вигадав, він взяв з інтернету. Це дуже важливо, щоб люди це почули. Ваша доповідь я думаю, що не треба було робити ніякої комісії, ви цю доповідь могли зробити на другий день, після створення комісії. У мене до вас питання, я запитую, якби він передав ці плівки вам, вони були б у вас, чи було б те саме, що могли зробити з плівками Мельниченка.

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В. Комиссия очень ответственно относится к своим действиям. Но момент в том, если бы это было обобщенное политическое заявление, то может быть и Верховная Рада комиссию не создавала. Но, народный депутат Ляшко допустил конкретные, персональные обвинения в адрес своих коллег, - народных депутатов. Вот это было предметом расследования комиссии.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шаманов.

10:22:10

ШАМАНОВ В.В.

Шаманов Валерій.

Прошу передати слово Сергію Потімкову, „Блок Юлії Тимошенко”.

10:22:24

ПОТІМКОВ С.Ю.

У мене питання. Не здається вам, що Тимчасову слідчу комісію треба зробити постійно діючою, бо постійно будуть не звинувачення, а постійно буде підкуп народних депутатів. І яке процесуальне рішення прийняла Генеральна прокуратура, чи порушено кримінальну справу, чи відмовлено в порушенні кримінальної справи.

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В. Начну со второго вопроса. В материалах, которые вам розданы, есть ответ Генеральной прокуратуры, в которых нет законних підстав для возбуждения уголовного дела. Нет. Хотя прокуратура ретельно изучала те заявы, которые были предоставлены в обращении народного депутата Ляшко.

По поводу продолжения работы комиссии, это решать будут в сесійній залі народные депутаты.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирильчук.

10:23:22

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Прошу передати слово Юлії Тимошенко.

10:23:30

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Мені здається, що вже суспільство абсолютно не дивує, що за багато років у нас на самих високих щаблях влади не Генеральна прокуратура, не СБУ, не МВД, не слідчі комісії у Верховній Раді ніколи не знайшли корупціонерів. Вся країна знає, що в парламенті ідеологія, ідеологічні переконання, вибір людей продається за гроші, конкретні, чіткі і абсолютно ті, які можна пощупати. І вашою комісією, яка має в своєму складі більшість, антикризовою коаліцією, справедливості ніхто не знайде. І суспільство от вас справедливості не очікує. А завдання Ляшка як народного депутата – не докази вам надавати, це силові структури мусять робити. Але, на жаль, вони такі сьогодні, як і вся влада в Україні. А завдання Ляшка – питання піднімати і говорити, що є в засобах масової інформації така…

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В. Уважаемая Юлия Владимировна, я готов, если комиссия продолжит свою работу, с вами сотрудничать, потому что я так же, как и любой человек в Украине, возмущен размерами коррупции. Давайте работать вместе. Но за три месяца комиссии вы не посетили. Давайте работать вместе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко. Лук’янчук.

10:25:10

ЛУК’ЯНЧУК Р.В.

Лук’янчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Прошу слово передати Терену Віктору.

10:25:22

ТАРАН В.В.

Я би хотів підтримати питання Геннадія Йосиповича Удовенка. Це абсолютно нагадало радянські часи, коли в Спілці письменників розбирали, катували письменників за те, що вони, мовляв, не те писали, не так говорять. Абсолютно той самий стиль. Ситуація дуже проста.

Ляшко звернувся до прокуратури, де конкретні говорив публікації в пресі, в яких звинувачувалося у підкупі народних депутатів. Замість цього сьогодні їх розпинають так, його розпинають так, як розпинали за радянські часи. Я був депутатом того скликання, коли говорили, що плівки майора Мельниченка – це все брехня. Коли все це неправда. І тут виступали і від слідчих комісій, виступали від прокуратури, сьогодні повторяється та сама ситуація. Питання. Доки це буде?

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В. Спасибо за вопрос.

Вопрос тут не в доказах, потому что и наша комиссия, и Генеральная прокуратура тщательно исследовала все публикации в Интернете, в телевидении. Все они шли с посыланием на высказывание Ляшка.

А вопрос в том, вопрос в том, что есть, так сказать, политические заявления, а есть политический обман, ложь, наклеп, як кажуть на Украине.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Хто хоче висловитись запишіться, будь ласка.

Яворівський. Яворівський записаний, я оголосив. Бульба, Удовенко, Іванов. 4 чоловіки будуть виступати. Будь ласка. Ви віддаєте слово Ляшко, прошу. Ляшко виступає.

10:27:52

ЛЯШКО О.В.

Шановні громадяни України, я не ставлю за мету переконати у чомусь більшість у цьому залі, оскільки це абсолютно неможливо, бо вони вже давно прийняли це рішення і правильно хтось із депутатів казав, що не потрібно було, щоб і комісія кілька місяців працювала.

Тому мій виступ в першу чергу адресований до громадян України.

Я хочу повідомити про те, що звіт, звіт, попередній звіт Тимчасової слідчої комісії він не є об’єктивним і продемонструю це на конкретних фактах.

Зокрема, у звіті пропонується вважати мої дії, оприлюднені матеріали безпідставними та бездоказовими. На чому базується цей висновок? Як написано ж у попередньому звіті, на відповідях спецслужб, на відповідях Клюєва, на відповіді Генеральної прокуратури. Зокрема, Генеральна прокуратура у своєму листі на ім’я голови комісії вказує, що нею начебто були проаналізовані публікації та повідомлення, які, на думку, Ляшка ніби-то підтверджують факт підкупу депутатської фракції Соціалістичної партії.

Встановлено, що у зазначених публікаціях містяться посилання саме на заяву Ляшка на прес-конференції 24 липня, коли ним вперше було заявлено про те, про що ми зараз обговорюємо.

Очевидно, у Генеральній прокуратурі погано працює Інтернет, я хочу продемонструвати. Наприклад, публікація на Інтернет-сайті ”Власти нет”, яка передруковує від 19 липня 2006 року роздруківку телефонної розмови. Ось її фрагмент датований 10 липня 2006 року

- „Рубен, алло ( людина голосом схожа на Клюєва). Товариш, Рубен?»

- Да. Здравствуйте, Андрей Петрович. Я поздравляю тебя с днем рождения шефа. (Хто пам’ятає, напередодні був день народження). Как дела?

- Ничего, нормально.

- А как вообще ситуация?

- Да все под контролем. Холодного проплатили, поэтому и ситуация под контролем.

Рубен питає: „Слыш, а холодный это кто?”

Клюєв ( людина з голосом схожим на Клюєва): „Ну, кто-кто – Мороз”.

- А много дали?

- Достаточно – 300 кать.

- Нихрена себе ( вибачаюся).

- 300 лимонов. Так послушай, это же авансом, не только за коалицию. В декабре прыщавому ( в смысле что), ну, будем импичмент. «холодный» - Президент, парус – Премьер.

І так далі.

Це, наприклад те, що Генеральна прокуратура не бачить.

Далі. У матеріал слідчої комісії чомусь немає відповіді Рудьковського на запит Слідчої комісії. Клюєва є, Мороза є, а Рудьковського нема. Я вам скажу чого немає. Бо, коли Слідча комісія звернулася до Рудьковського з проханням повідомити чи була у нього розмова з Кдюєвим, Рудьковський відповідв на бланку міністра транспорту, що, оскільки це питання не входить до компетенції очолюваного ним відомства, він не зобов’язаний повідомляти. …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Бульба.

Степан Бульба, ваше слово. Бокий Іван Сидорович, прошу. Не зачіпайте тут Ляшка тільки, бо…

10:31:36

БОКИЙ І.С.

Та навіщо мені його зачіпать, фігура-то, власне кажучи, дрібна і про що тут говорити?

Просто-на-просто, знаючи його кримінальне минуле, фракція використовує його, ну ви знаєте, він шість років за що одержав свого часу. Це зберіглася і судова справа, є і публікації, які розповідають про ці всі речі, і відомо також, як відхрестився від цих шести років. Тому я його зачіпати не збираюся, він тут дрібна сошка.

Питання в іншому. Питання у тому: для чого мусується оцей увесь, це все, що сьогодні говориться. Ну ви знаєте, Юлія Володимирівна дуже любить говорити про підкуп, але ніяк ніколи не наводить фактів. Очевидно, тут просто береться за взірець формування свого часу у минулих скликаннях фракції „Батьківщина” і інших, от. Коли говорилося, за які суми там переходили і так далі, але тоді, ви ж знаєте, ці речі не розслідувались. Тому ми не можемо покласти і говорити так, як говорить вона, що це все було, що це все так воно і є.

Тому смішно про всі ці речі говорити. Але я про інше, я про юридичну сторону цієї справи. Сьогодні попередній промовець тут читав якийсь нібито запис. Від нього вимагалося дати його підтвердження, бо намалювати, написати можна, що хочеш. Потрібен факт. Потрібен доказ. Доказів нема. І це комісія довела.

Далі. Дуже цікава якась послідовність. Ви знаєте, говориться про підкуп уже зразу після того, як відбулися вибори, говорилося. Говорилося раніше ще про якийсь сервер і взагалі говориться про якісь речі, які потім нічим ніде не підтверджується. Все це балачки, балачки, балачки. Потім береться за доказ публікації у Інтернеті. Ну Інтернет, ви розумієте, сьогодні з юридичної точки зору це те саме, що написано щось на паркані, ми його читаємо і що? ми повинні це сприймати як доказ. Ні, це, ви розумієте, тут можна далеко зайти. От.

Я думаю, що все це робиться для того, щоб попіаритись. От. І зрозуміло із якою метою. Коли немає альтернативи, коли немає запропонувати щось розумне, використовуються ось отакі не факти, а просто-на-просто плітки для того, щоб обляпати всю Верховну Раду, обляпати кожного депутата, обляпати спікера і так далі. Ну заняття, я повинен сказати, не дуже розумне та і не для жіночих, скажімо так, рук і не для жіночої голови.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Удовенко прошу висловитися.

Кендзьор? Кендзьор буде говорити.

10:35:00

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна", Народний Рух України.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги народні депутати! Я не буду торкатися цієї конкретної проблеми, яка ось… яку ми обговорюємо, мене на загал надзвичайно турбує ця проблема, до котрої належить і сьогоднішнє конкретне питання. Знаєте, я на своєму віку надивився надзвичайно багато. Коли із власного досвіду, коли 22 січня 89 року мене група кегебістів Львівської області напала на мене на вулиці, вирвала репортерську сумку для того, щоб ліквідувати відеокасету, які я знімав, мені вдалося затримати 2 рекетирів кегебістів. Оточили люди, я їх потім, приїхала міліція, здав міліції, забравши в них посвідчення службові. Міліція відкрила кримінальну справу, робила відтворення ситуації, шукала дуже довго злочинці, і нарешті через два тижні мені віддали відеокамеру, яку нібито знайшли на смітнику.

Чому я це розказав. В нас сьогодні так само шукають злочинців і не можуть знайти, які сидять в сесійній залі, які сидять в Кабінеті Міністрів . І ми всі знаємо, весь народ знає, що цей чоловік, зокрема, щоб знову конкретно бути, керівник Західної регіональної митниці, якого зараз немає, колишній есдек, фурами туди і назад гонив контрабанду. Коли ми знаємо про те, що був такий знаменитий чоловік – товариш Підрахуй, - організовував вибори до Верховної Ради. Всі знають про фальшування – злочинців немає. Сєвєродонецький шабаш, де шматувалася Україна, є відеозаписи! Що ще, які докази можуть бути?!

Пані із „Регіонів” – ой, забув прізвище, - симпатична дуже жіночка, там в мене є також цей запис, я з цікавості записав його, закликала формувати збройні загони і здобувати Україну регіонами. А наші славні, доблесні правоохоронні органи ніяк, збиваються з ніг, в поті лиця працюють – і не можуть знайти бандитів! А вони ходять серед нас, вони ходять серед білого дня і грабують, вбивають, рекетують, крадуть, дають хабарі – роблять все! Ось, де проблема, шановні друзі! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Іванов від Партії регіонів.

Ви будете говорити? Будь ласка, представляйтеся і говоріть.

10:38:37

ЛУКАШ О.Л.

Шановний Голово, шановні колеги! Я хочу вам нагадати, що 26 липня 2006 року ми в цій залі почули - дослівно до стенограми, яка роздана у ваших матеріалах, - що у пана Ляшка є матеріали, до мене потрапили матеріали. Сьогодні він стояв і виправдовувався, що це були роздруківки з Internety, „власти.нету” і таке інше. Де ці матеріали, ми не побачили. Ви кажете, шановні колеги, що комісія була несправедлива і звіт її ганебний, будь ласка, в зв’язку з цим я кажу, що це ваше право так вважати.

Змушена зараз повідомити народного депутата Олега Ляшка про те, що зараз, сьогодні об 11:00 у Печерському народному суді міста Києва по вулиці Хрещатик, 42 відбудеться слухання за позовом проти нього, за поширення недостовірної інформації, неправдивих та ганебних відомостей, щодо Андрія Петровича Клюєва.

Пан Ляшко вважає несправедливим цю комісію, цю Верховну Раду, то може він долучиться до судової справи, бо вже двічі він не з’являвся до суду. Нехай він доведе свою правоту. Він не зміг надати фактичних даних слідчій комісії, він не зміг надати фактичних даних нам. Він не хоче ходити до суду.

А тепер давайте поговоримо про справедливість, про яку тут вже тричі чула. Якщо справедливість полягає в тому, щоб ігнорувати фактичні дані, не зважати на докази і слухати балаканину Ляшка, нехай ніколи не буде такої справедливості в нашій країні.

І я зараз тут почула дещо по диктатуру більшості. Якщо диктатура більшості полягає в тому, щоб витребувати фактичні данні, на балаканину і намагання попіаритись якогось Ляшка створюються слідчі комісії і він не може надати жодних фактичних даних, то нехай буде така диктатура. Бо наша фракція завжди виступала за верховенство Закону.

Не треба його нюхати і не треба казати, що існує дещо, що може виправдати ті заяви, які підтвердитись не можуть. Я прошу вас врахувати те, що я сказала. І я вимагаю, щоб пан Ляшко, коли завершиться судовий розгляд, таки вибачився перед тими людьми, про яких він надав неправдиві відомості. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Наполягає на репліці Юлія Тимошенко, будь ласка.

10:40:53

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Мені також репліку дайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ж вам дав, дивіться, говоріть, чого ж ви?

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Значить, я, враховуючи заяви, які тут зроблені відносно судових переслідувань Ляшка, я зараз публічно, на всю країну заявляю, що ми найближчими днями, думаю, в понеділок, подамо судовий позов на неправдиві дані, які розповсюджував Прем'єр-міністр Янукович в Луганську, говорячи про те, що уряд Тимошенко підвищив тарифи на комунальні послуги, і в тому числі на газ.

Я говорю про те, що брехлива інформація, яка розповсюджується, буде доведена в суді. І Партія регіонів, яка має такого лідера, який жодного слова правди не скаже, також буде разом із своїм лідером за це відповідати в судах.

А що стосується Ляшка, то я вважаю, що кожен депутат, який прочитав в засобах масової інформації або поінформований про те, що відбувається велика, масштабна корупція у Верховній Раді, зобов’язаний діяти так, як Ляшко. І він не винний, що всі силові структури і Тимчасові комісії продажні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ляшко має хвилину на репліку.

10:42:08

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Дякую, шановні колеги, всім тим, хто підтримав мене і розуміє, чому я це зробив. Я сподіваюся, що Бог дасть розуму тим, хто сьогодні на мене накидається як… з такою відразою.

І я хотів би відповісти одному своєму колезі, який розказував про якесь моє ганебне кримінальне минуле. Про моє кримінальне минуле знає вся країна. І ті, хто сьогодні мене критикує, раніше захищали мене. І я думаю, що моє кримінальне минуле не менш ганебне, ніж минуле героїв України Левка Лук’яненка, Степана Хмари, які так само, як і я…

(Ш у м у з а л і)

… які так само, як і я, страждали за погляди.

І Голова Верховної Ради дуже добре знає, за що мене переслідували, за що проти мене за часів Кучми порушуватися кримінальні справи. І Європейський суд поставив у цьому питанні, теж дав свою відповідь у липні місяці, визнавши порушення Україною статті 10 Європейської конвенції про моє…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо підбивати підсумки….

Не треба, я прошу. Цього кінця не буде. Він вас не образив, він послався на вас як позитивний приклад. Так.

Але я не думаю, що ви хочете в один ряд ставати з такими прикладами.

Підбиваємо підсумки цього обговорення.

Склад комісії зроблений був на основі Регламенту, тобто на пропорційній основі. Тому звинувачувати комісію в тому, що вона продажна, піддається підкупу тощо – це все одно, що плювати у колодязь, з якого п’єш воду, тому що це твої люди, твої представники. Жодного факту, конкретного, який би підтверджував те, що заявлялося тут і що цитувалося з трибуни зокрема виступаючим, не було ні разу.

По-друге. Завдання у депутата полягає не в тому, щоб поширювати плітки, а піднімати важливу проблему. І треба створювати комісії тоді, коли ця проблема піднімається. Тому я хотів би, щоб ми не плутали наклеп із ініціативою, а записки Мельниченка із фальшивкою. Записки Мельниченка підтверджені експертизами і підтверджені багатьма фактами нашого суспільного життя, вбивствами багатьох людей і так дальше, коли винуватці у цій трагедії або у злочині ховають сліди. І невипадково, очевидно, представник Блоку Юлії Тимошенко на Погоджувальній раді виступав проти звіту комісії стосовно справи Мельниченка проти створення, проти розгляду цього питання у сесійному залі. А тепер паралелі проводяться.

Нарешті. Рік, я Ярославу Михайловичу відповідаю на його репліку, він абсолютно правильно говорить, обурюючись з приводу одного, другого, третього факту. Але більш року вся влада була у наших руках і з вами, в тому числі і слідство. Чому не перед судом знаходяться ті люди, котрі до того всього вдавалися? А тепер ми комусь закиди робимо. Я вважаю, що це абсолютно не правильно.

І, нарешті. Я для деяких ініціаторів хотів би звернутися словами такими. Не можна по собі міряти дії усіх. (Оплески). У мене немає ніяких аргументів і немає потреби, щоб виправдовуватися. Якщо це досить для комісії, для депутатів, для радіослухачів, я своїм життям клянусь, що ні я, ні фракція не мають ніяких залежностей, які були сформульовані відповідними авторами фальшивки. І я просив би взяти це до уваги.

Тепер відносно постанови. Ми створили уже багато комісій і не повинні витрачати свої зусилля на балаканину, на поширення пліток і інших речей.

Тому в мене пропозиція така. Проголосувати за основу постанову цієї комісії, а потім зробити уточнення, а саме: після першого пункту не писати „попередній звіт”, а „звіт Тимчасової комісії Верховної Ради з питань розслідування звинувачень у підкупі народних депутатів”, далі тимчасова слідча комісія, взяти до відома. І добавити слова „вважати питання вичерпаним”. Викинути третій, четвертий і п’ятий пункти і третій залишити пункт відповідно. Постанова набере чинності з дня прийняття, а протокольно доручити, скажімо, мені, щоб я звернувся, в „Голосі України” опублікували цю постанову. Загалом всі ці плітки не цікаві для громадян, а хто хоче, їх і так опублікує. Вони можуть бути легко вами одержані, бо мають всі депутати їх на руках.

Я ставлю проект постанови на голосування за основу. Прошу.

10:47:28

За-247

Я просив и в цілому проголосувати з тими поправками, що я сказав, вважаючи, що комісія припинила свою роботу. Прошу, будуть якісь факти, створимо нову комісію, але, якщо будуть факти, а не плітки.

Ставлю на голосування із тими поправками, які я оголосив, будь ласка.

10:47:59

За-244

Спасибі, 244 – „за”. Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка, опублікуйте. 182 – Партія регіонів, „Блок Тимошенко” – 3, „Наша Україна” – 2, СПУ – 33, комуністи – 20, позафракційні – 4. Дякую.

Розглядається питання в порядку повторного розгляду з пропозиціями Президента, Закон України "Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про ціни і ціноутворення" з пропозиціями Президента України від 17.03 доповідає заступник міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Семчук Григорій Михайлович, прошу.

СЕМЧУК Г.М.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!

Президент України повернув своїми пропозиціями Закон України „Про внесення змін до статті 9-ї Закону України про ціни, ціноутворення, прийняті 23-го лютого цього року для його повторного розгляду на Верховній Раді.

Положення, що запроваджувалися законом у частині спрямування коштів, які виділяються з бюджетів на відшкодування різниці в цінах, тарифах, не враховували специфіки надання житлово-комунальних послуг та їх складової. Зокрема, частина підприємств, що надають послуги, скажімо, з вивезенням твердих побутових відходів чи, скажімо, на обслуговування житла, отримуючи відшкодування з місцевих бюджетів, не зможуть виконати норму закону щодо направлення цих коштів на доведення рівня втрат у мережах до нормативних. З огляду на зазначене Президент України запропонував вилучити абзац третій статті першої цього закону.

Враховуючи те, що нова редакція закону, винесена сьогодні на розгляд народних депутатів, враховує в повному обсязі пропозиції Президента України, пропонується підтримати проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України „Про ціни та ціноутворення”. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є якісь? Немає.

Сідайте, будь ласка, слово має голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Андрій Віленович Сенченко. Прошу.

10:50:26

СЕНЧЕНКО А.В.

Уважаемые коллеги! Комитет по вопросам экономической политики на заседании 14 сентября текущего года рассмотрел предложение Президента к Закону Украины о внесении изменений в статью 9 Закона Украины «О ценах и ценообразовании» (регистрационный номер 0818), принятый Верховной Радой предыдущего созыва 23 февраля 2006 года.

Предложение Президента касается изменений в статье 9, по которых органы исполнительной власти и органы местного самоуправления, которые своим решением устанавливает цены и тарифы на жилищно-коммунальные услуги в размере, ниже размера экономически обоснованных затрат на их производство, обязаны использовать, отчислять субъекту хозяйствования разницу между утвержденным размером цены или тарифа и размером экономически обоснованных затрат на производство и оказание услуг за счет средств, соответствующих бюджету. А дальше начинается противоречие со здравым смыслом, которое отметил Президент и заключается оно в том, что эта статься закона обязывает субъекта хозяйственной деятельности использовать его средства по определенному назначению, то есть ему диктуются определенные условия.

В связи с этим, комитет принял решение рекомендовать Верховной Раде согласиться с предложением Президента и принять Закон Украины о внесении изменения в статью 9 Закона Украины о ценах и ценообразовании в редакции, с учетом предложений Президента, то есть исключить абзац 3 статьи 1 закона. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає запитань до доповідача? Немає.

Сідайте на місце.

Очевидно, немає потреби обговорювати це питання, оскільки воно одностайно підтримано і профільним комітетом, і урядом. Якщо так, тоді я ставлю проект Закону із поправкою Президента на голосування. Це закон для протоколу, для стенограми я кажу, це Закону України „Про внесення зміни до статті 9 Закону України „Про ціни і ціноутворення” від 17.03, реєстраційний номер 0818. Цей проект ставиться на голосування. Будь ласка, підтримайте. Йде голосування.

10:53:01

За-366

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону „Про внесення змін до Закону України „Про загальне обов’язкове державне пенсійне страхування щодо прав і гарантій окремих категорій пенсіонерів” з пропозиціями Президента. Доповідає Семчук Григорій Михайлович. За ним і так само Сенченко Андрій Віленович буде робити співдоповідь. Прошу. Це реєстраційний номер 1126. Будь ласка.

Про внесення змін до Закону України "Про загальне, а, це я, очевидно, помилився. Вибачте, вибачте, я неправильно оголосив. Це моя вина. Одну секундочку. Вибачте, вибачте, вибачте.

Це Закон України "Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, послуги громадського транспорту (крім таксі)" з пропозиціями Президента. Це проект 0823. Будь ласка.

СЕМЧУК Г.М.

Шановний Олександр Олександровичу, шановні народні депутати. Президент України та уряд зазначений Закон України не підтримується виходячи з наступного.

По-перше, з юридичних підстав, пропонований законом запровадження мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті в побуті природний газ і електроенергію, послуги громадського транспорту обмежують конституційні повноваження Кабінету Міністрів України, на який відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України покладене повноваження і забезпечення цінової політики.

Закон не узгоджується і зі статтею 10 Закону України про ціни і ціноутворення, якою передбачено, що зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюються в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які затверджують або регулюють ціни, тарифи. Крім того, даний законопроект не узгоджується з рядом статей Закону України про житлово-комунальні послуги, Закону України про теплопостачання та Закону України про питну воду та питне водопостачання.

Згідно з статтею 28 Закону України про місцеве самоврядування в Україні, встановлення тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами, організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади належать до власних самоврядних повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Президент України звертає також увагу, шановні народні депутати, що при прийнятті закону, який розглядається, залишено поза увагою рішення Конституційного Суду України від 2 березня 1999 року номер 2РП, яким Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України Закон „Про тимчасову заборону підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту, що надаються громадянам України”.

Відзначивши, що приймаючи такий закон Верховна Рада вийшла за межі повноважень визначених Конституцією України і втрутилась в повноваження місцевого самоврядування, чим порушені статті 6 і 19 Конституції України.

По-друге. Закон не може бути підтриманий з економічних підстав. Відповідно до частини 6 статті 191 Господарського кодексу України та частини 4 статті 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” у разі затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив зобов’язаний відшкодувати цим суб’єктам різницю між затвердженим рівнем тарифів та економічно обґрунтованими витратами підприємств.

Затвердження цін, тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді відповідно до частини 6 статті 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”. Це призведе, насамперед, до значних витрат місцевих бюджетів.

Прийняття даного закону також спричинить подальше погіршення фінансового стану підприємств житлово-комунальної галузі, технічного стану їх основних фондів, в тому числі мереж водотеплопостачання і водовідведення, і як наслідок зниження якості житлово-комунальних послуг.

Шановні народні депутати, доводжу до вашого відома, що на 1 січня 2006 року кількість аварійних мереж водопровідних каналізаційно-господарські вже досягло 30 відсотків. У тепловому господарстві 14. Щорічний приріст аварійних мереж по Україні становлять від 2 до 3 відсотків.

Також відбудеться зростання заборгованості з виплати заробітної плати працівникам зазначених підприємств. Зараз заборгованість із заробітної плати підприємств житлово-комунального господарства сягнула 72 мільйонів і, до речі, вона збільшується. У минулому році ми мали зниження. А також ростуть збитки, які станом на 1 серпня 2006 року становили вже 1,2 мільярда тоді, коли за цілий минулий рік вони становили майже таку цифру за цілий минулий рік. Підприємства не зможуть своєчасно і у повному обсязі розраховуватися за спожиті паливо-енергетичні ресурси.

Враховуючи викладене Президентом України пропонується Закон України „Про мораторій на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію, послуги громадського транспорту” відхилити. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до доповідача. Будь ласка, Юрію Федоровичу, скажіть. Зараз, давайте запишемося на 5 хвилин. А тим часом ви скажіть, аргументи президента викладені були в об’ємах очевидних недоборів до бюджету, я так розумію? Що приблизно це складає.

СЕМЧУК Г.М. Так. Недобір до бюджету буде складати порядка 400 мільйонів гривень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 400 мільйонів гривень.

Будь ласка, говорить… Лук’янчук запитання.

10:59:55

ЛУК’ЯНЧУК Р.В.

Дякую, Лук’янчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Прошу слово передати Ляшко Олегу.

11:00:01

ЛЯШКО О.В.

Шановний доповідачу! Звичайно, ми розуміємо ті аргументи, які ви тут викладаєте від імені Президента, але давайте згадаємо про мільйони наших виборців, про те, що для них сьогодні ціни на послуги, тарифи ростуть щодня і в геометричні прогресії. Якщо ми не зупинимо цю вакханалію, якщо ми не накладемо мораторій, щоб люди мали хоч яку-небудь впевненість у завтрашньому дні, то як нам дивитися тоді в очі? Коли ти до них приїжджаєш, а вони питають: „Коли ж зупиняться ці ціни, як же жити, коли немає ні зарплат, ні пенсій, а ціни ростуть щодня?” Тобто потрібно вести цей мораторій, навіть якщо він передбачає там якісь додаткові витрати. Але треба про людей пам'ятати, які нас з вами сюди делегували. Дякую.

СЕМЧУК Г.М. Дякую за запитання.

Ну по-перше, ціни на житлово-комунальні господарства, енергопослуги не ростуть щоденно і, більше того, я вам скажу, я відповідаю за свої слова, шановні народні депутати. Ціни, тарифи на послуги житлово-комунального господарства в ряді регіонів не переглядалися десь на протязі трьох-п'ять років. І сьогодні, крім Івано-франківська і ряду ще населених пунктів ціни на тарифи по житлово-комунальному господарству не відповідають витратам.

Десь в середньому по Україні вони покриваються на 70-80 відсотків, а в Автономній Республіці Крим відшкодування, наприклад по водопостачанню, складає 30 відсотків. Куб, кубометр води в Євпаторії коштує (тонна води!) 17 копійок. Тим більше, що ціни і тарифи на житлово-комунальні послуги, ви добре знаєте, затверджуються місцевими органами влади. Це їх прерогатива.

І більше того, девони затверджені нижче витрат, я доповідав попередній закон, повинні відшкодовуватись за рахунок бюджетів тих органів, які затверджують. Але шановні народні депутати, повірте мені як фахівцю, сьогодні збитковість в галузі, я вже казав, 1,2 млрд. Це на перше серпня. Ми говоримо про реформування галузі. Ми говоримо про залучення інвестицій в цю галузь, ми говоримо про залучення приватного капіталу в цю галузь. Хто в збиткову галузь внесе кошти?

Тому уряд підтримую пропозицію чи позицію Президента, що не можна приймати такий закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євтухов.

11:02:53

ЄВТУХОВ В.І.

Прошу передати слово депутату Харі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Хара.

11:03:03

ХАРА В.Г.

Уважаемый докладчик, ну во-первых, хочу сказать это, прежде всего, для населения, что повышенные тарифы не по вине нынешнего правительства, это понятно. Они начались еще с проблем 2005 года, когда разрушили …… России по дешевому газу и все это сейчас пришло к тому, что мы имеем на сегодняшний день. Понятно, что нынешнее правительство никакого отношения к этому не имеет.

Но я хочу понять позицию правительства нормально. Скажем, 48 статья Конституции гарантирует право на достаточный жизненный уровень для себя и своей семьи, включая достаточно харчування, обдяг и житло. За 3-комнатную квартиру только за отопление по нынешним тарифам нужно будет платить 380. А 60 процентов населения получают ниже прожиточного минимума, то есть меньше 500. Как людям жить и как мы можем реализовать статью 48 Конституции?

СЕМЧУК Г.М. Мы просчитывали, я не знаю 340 гривен за тепло, мы просчитывали прогнозные показатели с учетом объективных рост цен на рынке этом. Где-то в среднем удорожание, если будут повышаться тарифы, даже при 70 процентах покрытие их где-то будет на 70-75 процентов. Это по среднестатистической семье и по среднестатистической квартире… в квартирах, которые есть одно-, двух- и трехкомнатные.

Что касается незахыщеных верств населення. Ми вже не раз говорили, що в державі ефективно працює інститут субсидій, які захищають малозаверше… захищені верстви населення і динаміка, починаючи з 2000 десь з 2000 року, показує, що щороку – щороку! – стримуючи ріст чи підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги з Державного бюджету підприємства житлово-комунального господарства через механізм субсидій недоотримає в середньому до 300 мільйонів гривен. Це ж ті інвестиції в галузь.

Із 4 з лишнім мільйонів сімей, які мали в 2000 році субсидії, ми вже спустилися десь до рівня десь 800, до 1 мільйона. Тому я ще раз хочу повторити, що незахищені верстви населення сьогодні державою захищені.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самофалов. Я прошу не вести дискусію з місця. Прошу вас.

11:05:36

САМОФАЛОВ Г.Г.

Прошу передать слово Василию Киселеву.

11:05:44

КИСЕЛЬОВ В.О.

Благодарю вас. Уважаемый господин министр, вы работали в правительстве Еханурова, сейчас вы работаете в правительстве Януковича. Почему вы – да и Кинаха, подсказывают, - почему вы, выйдя на эту трибуну, не сказали: в результате того, что была недолуга політика того уряду, який розрушив зв’язки з Російською Федерацією, ціна на газ підскочила з 50 доларів за тисячу метрів кубічних до 120 доларів за тисячу метрів кубічних?

І от у мене запитання: як будуть люди, які сьогодні ледве-ледве виживають, відноситись тепер уже до вас в уряді Януковича, коли ви будете пропонувати піднімати ціна на житлово-комунальні послуги?

Наша фракція особисто не буде підтримувати цього законопроекту.

СЕМЧУК Г.М. Ну, по-перше, я не міністр – я заступник міністра, шановні народні депутати. В уряді Януковича Віктора Федоровича, коли він тоді був, я працював головою Державного комітету житлово-комунального господарства. І коли я працював головою комітету, а при Єханурові я працював заступником, і коли був Державний комітет, якраз ми створили цю ідеологію і закон, який ви прийняли – я дякую вам усім, - про програму реформування. І без реформування цієї галузі ми ніколи тут не наведемо порядок.

Що стосується підняття тарифів, нинішній уряд Віктора Федоровича Януковича не говорить, що треба піднімати тарифи. І я в своїй доповіді теж не говорив, що треба піднімати тарифи. Тарифи установлюють місцеві органи влади, органи місцевого самоврядування. І сьогодні діюча є законодавча база, що там, де тариф затверджується нижче витрат, повинна бути компенсація підприємствам житлово-комунального господарства цієї різниці в тарифів.

Я єдине хочу сказати: що підприємства житлово-комунального господарства повинні отримувати за свою послугу, як і інші, стовідсотково повинні покривати збитки. Механізми є: або за рахунок стовідсоткового підняття тарифів, або, якщо тарифи нижче, я ще раз повторюю, за рахунок місцевих бюджетів. Але ми хочемо з вами отримувати якісні послуги, і, повірте мені, якщо ми хочемо, щоб ці послуги були доступні для всіх, і не розвалити взагалі систему житлово-комунального господарства, ці механізми повинні працювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович, можна так зрозуміти, що уряду це стосується тільки в тій мірі, що коштуватиме субвенції додаткові десь на мільярд гривень.

СЕМЧУК Г.М. Так. Зростуть субвенції на ….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Що скаже Андрій Віленович Сенченко? Прошу, голова підкомітету.

11:08:40

СЕНЧЕНКО А.В.

Уважаемые коллеги, комитет по вопросам экономической политики на заседании 14 сентября рассмотрел предложение Президента по Закону Украины на повышение цен и тарифов на жилищно-коммунальные услуги и потребленный, и бытовой газ, электроэнергию, услуги общественного транспорта, кроме такси, регистрационный номер 0823, принятый Верховной Радой предыдущего созыва 15 марта 2006 года.

Аргументация, которая звучала на комитете, она полностью совпадает с той аргументацией, которую изложил представитель Кабинета Министров, поэтому ее нет смысла повторять. И я хочу сказать о том решении, которое принято, это решение не совпадает с моей личной точкой зрения, но комитет принял решение рекомендовать Верховной Раде согласиться с предложениями Президента и отклонить Закон о моратории на повышении цен и тарифов на жилищно-коммунальные услуги и газ, электроэнергию, услуги общественного транспорта.

Хочу сказать, что те сомнения, которые звучали на заседании комитета, они связаны были в первую очередь с обоснованностью тарифов на жилищно-коммунальные услуги и то драматичное действие, которое происходило здесь, в зале при формировании следственной комиссии, призванной изучить обоснованность тарифов, говорит о том, что там не все так спокойно.

Я могу привести примеры из той территории, в которой живу, в частности, вот город Керчь. 60% всей воды, которая подается на Керчь, выливается на землю. И все это заложено в тарифе, и граждане вынуждены оплачивать по вот такому не обоснованному экономически, а обоснованному скорее результатами бесхозяйственности, тарифу оплачивать соответствующие услуги.

Мы с вами в своих городах, районах видим массу незаизолированных теплотрасс, потоки воды из канализационных люков по улицам – это все то, что заложено в тариф и то, что принуждают оплачивать наших граждан, в том числе, и малообеспеченные слои населения.

Ну, о качестве услуг уже много раз говорилось. Если говорить о системе жилищных субсидий как о защитном механизме, то, на мой взгляд, за годы действия этой системы она доведена до совершенства как механизм унижения наших сограждан.

И поэтому, на мой взгляд, конечно, мораторий должен быть, но должен быть не на века, а до того, как будет приведена система жилищных субсидий в соответствие просто с элементарными правами граждан и до того, как мы с вами увидим, насколько обоснованы тарифы. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запитань, очевидно, немає. Це …

Є у вас запитання? Будь ласка, запишіться на 3 хвилини.

Ні, ні, ви дасте відповіді. Кузьменко.

11:11:43

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Сергій Кузьменко, Соціалістична партія України.

Мені здається, що ми не маємо права погодитися з висновками комітету, тому що не дивлячись на такі економічні обґрунтування, які зараз і заступник міністра, і від імені комітету виступив голова підкомітету, не дивлячись на це, ми чудово розуміємо, що насправді за цими підвищеними тарифами ховається безгосподарність, ховається хабарництво, ховаються ті договори, які заключаються на вигідних умовах для фірм, але на надзвичайно невигідних умовах для цієї ж житлово-комунальної сфери.

Тому я особисто буду голосувати за подолання вето. І я думаю, що мої колеги по фракції підтримають позицію саме подолати вето.

Я наполягаю на такому голосуванні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сивульський.

11:12:51

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Андрій Віленович, скажіть, будь ласка, чи на комітеті ви розглядали питання, які вже втрати понесло населення у зв'язку з тим, що прийнятий попереднім складом Верховної Ради Закон України "Про введення мораторію” був заветований і за цей період у декілька разів були підняті ціни, зокрема на газ. Почалося підняття цін на електроенергію, гарячу воду, опалення, холодну воду.

СЕНЧЕНКО А.В. Обстоятельного анализа с цифрами на заседании комитета не было, изучалась аргументация Президента. Я должен сказать, что изучался еще целый ряд законопроектов депутатов, наших коллег, в нынешнем созыве о том, чтобы мораторий объявить до конца года. И вот такого рода законопроекты были тоже поддержаны. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одарченко.

11:13:46

ОДАРЧЕНКО Ю.В.

Юрій Одераченко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Уважаемые коллеги, я считаю, что мы не должны поддерживать решение комисси, потому что за те все годы реформирования жилищно-коммунального хозяйства, которое происходило в Украине, оно продвинулося в единственном направлении – это разгосударствление жэков.

У нас на сегодняшний день создалась структура частных жэков, но структура юридического лица многоквартирного дома никак не развивалась. И в проекте бюджета, который мы рассматривали вчера, абсолютно не видно средств, которые были бы направлены на истинное реформирование в этой отрасли.

Если говорить о тарифах, то никто не знает истинной себестоимости тарифов эксплуатации жилья, «Горводоканала», «Телоэнерго». И министерство, к сожалению, не прилагает никаких усилий для того, чтобы установить систему анализу и контроля себестоимости. Пока это не сделается, я считаю, что должен быть мораторий на…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте чи коментуйте.

СЕНЧЕНКО А.В. Я не знаю. На мой взгляд, нужно с этим согласиться. Потому что об этом уже много раз говорилось, что, первое, - это обоснованность тарифов, второе, - это учет и создание всей системы учета и для бюджетных учреждений, и для граждан с учетом того, что малообеспеченные граждане не в состоянии сделать за свой счет эту систему учета. Значит должна быть поддержка государства. И третье – это логичная, неконфликтная и неунизительная система оформления жилищных субсидий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте з пропозицією. Останнє запитання Цибенка. Прошу.

11:15:36

ЦИБЕНКО П.С.

Спасибі. Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні колеги, я абсолютно переконаний в тому, що Верховна Рада України не може прийняти ніяке інше рішення, окрім подолання вето Президента з цієї проблеми. Бо навіть сьогодні цей закон в разі, якщо ми долаємо вето, він вже певною мірою спізнився. Він був своєчасним тоді, коли Верховна Рада приймала його.

У нас в суспільстві дуже багато розмов про відповідність наших цін, наших тарифів європейським, але чомусь не йде мова про відповідність пенсій, заробітної плати європейським стандартам і так далі, і тому подібне. При сьогоднішньому обвальному збільшенні цін і тарифів на житло-комунальні послуги люди просто, і особливо пенсіонери, ветерани та інваліди, будуть неспроможні ї сплачувати. І знову будемо звинувачувати людей.

Я ще раз прошу шановних колег, давайте ми всі разом, дружно подолаємо вето Президента щодо цього закону. Дякую.

СЕНЧЕНКО А.В. Ну с вами нельзя не согласиться. Я свой голос тоже присоединяю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Сідайте, будь ласка.

Слово має Представник Президента у Верховній Раді Ключковський Юрій Богданович. Прошу. Увімкніть мікрофон Ключковського. Прошу.

11:17:12

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую, Олександр Олександровичу.

Шановні колеги, як ми бачимо, зіткнулися 2 точки зору: професійна і політична. Професійна каже, що закон треба скасовувати, політична каже, що цього зробити не можна.

Я хочу навести ще один юридичний аргумент. Такий закон був прийнятий Верховною Радою в 98-му році. 2 березня 99-го року Конституційний Суд України визнав його неконституційним, як таким, що порушує права місцевого самоврядування, оскільки питання встановлення комунальних тарифів є виключне самоврядне повноваження виконавчих органів місцевого самоврядування.

Саме з цих міркувань Президент як гарант Конституції вважав, що має виконати рішення Конституційного Суду. Я хотів би погодитися з міркуваннями, які навів колега Цибенко про те, що дійсно потрібно забезпечити спочатку європейський рівень зарплат і пенсій, а потім комунальних тарифів. І в цьому відношенні, мені здається, що було би логічно, якби вчора до бюджету такі питання поставилися. Чи сприяє він встановленню європейських зарплат і пенсій? Тому мені здається, що якщо сьогодні буде подолано…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку. В нього три хвилини, а не одна хвилина. Я прошу Юрій Богданович, останньої фрази ніхто не чув у вас три хвилини, а не одна.

11:18:32

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Я думаю, якщо сьогодні буде подолано вето Президента, то Президент без сумніву підпише цей закон і не буде, я думаю, звертатися до Конституційного Суду, якщо його не попросить про це уряд. І побачимо, як цей закон буде узгоджений з тим бюджетом, який вчора підтримала антикризова коаліція. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми не будемо спішити, а подумаємо над такими речами, підбиваючи підсумки нашої сьогоднішньої розмови.

Закон передбачав мораторій на підвищення цін і тарифів на 2006 рік. Цей закон приймався напередодні намірів, оголошених Кабінетом Міністрів з цього приводу. На початку, скажімо, весною нинішнього року парламент минулої каденції хотів тим самим спонукати уряд до вжиття заходів для можливого реформування цін і тарифів, можливо, для створення умов для зміни, скажімо, порядку у житлово-комунальному господарстві і так далі.

А Президент наклав вето, і ціни були підвищені. Якщо ми оголошуємо сьогодні мораторій, це означає, що ми фіксуємо вже підвищення ціни, бо закон вступить в силу не раніше, ніж через 2-3 тижні. І це означає, що ці ціни будуть все-таки здійснюватися, будуть реалізовані такими, як вони встановлені Кабінет Міністрів. Ми нічого тут не досягаємо.

Проте треба мати на увазі те, що сказав заступник міністра, ціна цього закону на два місяці, навіть якщо буде введений мораторій, сягатиме десь мільярда гривень. Тобто на рік приблизно 6 мільярдів.

Маючи на увазі, що об’єктивно вже для нас сьогодні є процес не від нас залежний на газ, зокрема, а відповідно і на енергію, бо газ йде у генеруючих установках, все одно йде і буде підвищуватися, очевидно.

Але якщо ми говоримо про мораторій на 2006 рік, то це питання можна розглядати. Проте, знову ж таки кажу, ефекту мало що воно дає. Очевидно, Президент тут міркував прагматично, коли пропонував таку справу, бо треба займатися реформою житлово-комунального господарства і тут виступи відносно теплоенергії, водопостачання або що, абсолютно обґрунтовані.

Вчора я зустрічався з мером одного з міст Котовська Одеської області і він розповідав про досвід, який у них є. Я думаю, що комітет Юрія Сербіна і інші комітети вивчать цей досвід. Ми, очевидно, проведемо там семінар разом з Кабінетом Міністрів, подивимося як треба реформувати житлово-комунальне господарство. Для того, щоб не було посередників, щоб ніхто не наживався на воді, на енергії, на інших, на газові, а щоб безпосередньо до споживача доходили послуги з боку держави і тоді виходить, що можна підготуватися до зими нормально і створити нормальні умови для життя, порядок у місті і так далі. Я думаю, що ми зможемо на це все подивитися.

Проте, є пропозиція, котру вніс Президент, про відхилення проекту Закону і я ставлю його на голосування.

Йде голосування.

11:22:12

За-30

30 голосів. Не вдалося відхилити.

Ставлю проект, пропозицію, яка вносилась депутатами і співдоповідачем про подолання вето, будь ласка, йде голосування.

Йде голосування.

11:22:46

За-340

За – 340, вето вважається подоланим і таким чином, Президент. Будь ласка, по фракціях.

Партія регіонів – 183, „Блок Тимошенко” – 100, "Наша Україна" – 4, СПУ - 30, комуністів – 20, позафракційних – 3.

Ще раз повторюю, мова йде про те…

Я прошу, спокійно. Я прошу, заспокойтеся. Всі заспокойтеся. Справа в тому, що цей документ потрібен не тільки Президенту і уряду, а всім. І хочу сказати, що він тільки фіксує те, що підвищені ціни і тарифи на газ і електроенергію залишаються підвищеними, бо закон вступає пізно в дію.

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" з пропозиціями Президента України. Доповідає Гуржій Андрій Миколайович, заступник міністра освіти і науки. Перший заступник, вибачте, я понизив вас в посаді.

ГУРЖІЙ А.М.

Вельмишановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!

Прийнятий Верховною Радою 16 березня 2006 року Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність” не може бути підписаний Президентом з наступних підстав.

Перш за все, частиною п’ятою нової редакції статті 24 пропонується для обчислення пенсій наукового працівника враховувати його заробітну плату як за основним місцем, так і за сумісництвом. На жаль, це не узгоджується зі статтею 1 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність, якою встановлено, що науковий працівник – це вчений, який за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору, контракту, професійно займається науковою і науково-технічною, науково-організаційною або науково-педагогічною діяльністю. До того ж, включення до заробітної плати, з якої обчислюється пенсія заробітку за сумісництвом, стимулюватиме наукових працівників до роботи за сумісництвом.

І з огляду на це пропонується в частині п’ятій нової редакції статті 24 слова „як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом” - замінити словами – „за основним місцем роботи”.

Друга причина. Відповідно до частини 9 нової редакції статті 24 різниця між сумою призначеної пенсії за цим законом та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових, науково-педагогічних працівників державних бюджетних наукових установ і наукових організацій всіх форм власності за рахунок коштів Державного бюджету.

Таким чином, зобов’язання щодо виплати різниці цілком покладається на Державний бюджет. На відмінну від чинної норми, та яка зараз діє у нас, якою це передбачено лише для наукових або науково-педагогічних працівників державних бюджетних наукових установ.

І на підставі викладено вбачається за доцільне залишити чинний порядок виплати різниці між сумою пенсія призначена за Законом України „Про науковий і науково-технічну діяльність” та сумою пенсії обчисленою відповідно до інших законодавчих актів на яку має право науковий працівник.

Таким чином Президент пропонує статтю, нову редакцію статті 24 і викладає її в наступній редакції.

Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим законом, та сумою пенсії обчисленої до інших законодавчих актів фінансується:

Перше. Для наукових, науково-педагогічних працівників державних бюджетних установ, наукових організацій, вищих навчальних закладів 3, 4, рівня акредитації за рахунок коштів Державного бюджету. А для наукових чи науково-педагогічних працівників інших державних підприємств кошти з Державного бюджету оплачуються в розмірі 50 відсотків на одну особу, а 50 призначаються за законами, які існують.

І на останок. Для наукових, науково-педагогічних працівників недержавних наукових установ організації та вищих навчальних закладів 3, 4 рівні в акредитації за рахунок коштів цих установ та організацій.

З огляду на це, пропонується підтримати пропозиції Президента.

Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача? Запишіться.

3 хвилини, буквально, бо є тільки один, я бачу бажаючий задати запитання.

Миколо Володимировичу, ви хотіли? Томенко дайте слово.

11:28:11

ТОМЕНКО М.В.

Андрію Миколайовичу, Микола Томенко.

Ви дуже добре знаєте, я думаю, ті люди, які прийшли з науки сюди чи з освіти, що у масі своїй вчені чи науковці не працюють в одному вузі чи в одному там університеті. Зазвичай, для того, щоб, особливо у попередні роки та і тепер, утримати сім’ю вони працюють, скажімо, читають лекції в одному університеті, працюють, наприклад, в академічному інституті за сумісництвом чи, працюючи в академічному інституті, читають курс лекцій в університеті. І, я думаю, все-таки справедливо це тлумачити, як здобуття ними чи передача ними знань реалізації своїх зусиль, як вчених.

Тому я не можу погодитися з тим, що, скажімо… Це наукове сумісництво, це ж не бізнес, вони ж не торгують на ринку. Не тлумачити, як складову заробітної плати. Мені здається, що у випадку вчених це несправедливо. І як ви вважаєте, знаючи теж систему нашої наукової освіти, що у частині все-таки сумісництва зберегти норму закону?

ГУРЖІЙ А.М. Дякую вам за запитання.

Перш за все немає юридичних підстав для того, щоб залишити зарплату і за сумісництвом і включати її до суми, з якої начисляється пенсія з наступних міркувань: ми входимо у протиріччя з іншим законом, статтею 1 Закоу „Про наукову і науково-технічну діяльність”, яка чітко визначає, що науковий працівник – це той, який за основним місцем роботи, основним, на підставі договору чи угоди, чи трудового контракту виконує цю роботу.

Таким чином з точки зору логіки ви маєте рацію, але з зараз треба ці перепони, можливо, перебороти, внести зміни і повернутися до цього питання. А зараз у такому трактуванні воно входить у протиріччя і не може бути підписано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Миколайович Рижук запитує.

11:30:16

РИЖУК С.М.

Дякую. Рижук, Партія регіонів, Житомирщина.

Шановний доповідачу! Я от тут руку піднімаю. Ми розглядаємо проект Закону про наукову і науково-технічну діяльність. Але розмову ведемо і пропозиції виключно по зарплаті, оплаті праці, таке інше.

Я впевнений, що істинного вченого це якось принижує і не дозволяє йому, вчений не піднімає ніколи питання своєї зарплати. Він в першу чергу ставить питання, щоб йому створили умови для плідної роботи. Тоді буде і зарплата, і інше. То чи не думаєте ви, що ми цим самим якось і компрометуємо про наукову діяльність, а говоримо про зарплати, щоб переглянути і подивитися взагалі цей закон комплексно, а не тільки вихватити, лобіювати там певні інтереси певних осіб.

ГУРЖІЙ А.М. Дякую вам.

Я не зовсім можу погодитись з вашою позицією ось з яких міркувань. Справа в тому, що закон про наукову і науково-технічну діяльність якраз комплексно описав цю наукову і науково-технічну діяльність, включаючи всі розділи: і визначення, що таке „вчений” і що це таке „діяльність” і питання соціального захисту. А тому питання заробітної плати, питання пенсії – це складова входе як соціальний захист учасників науково-технічної діяльності. І якраз стаття 24 ці механізми і визначає. Ось чому ми тут про це і говоримо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Миколайович, чи не здається вам, що причина появи такого застереження викликана тим, що сьогодні функціонує багато комерційних вузів, де заробітна плата може встановлюватися відносно інших установ довільно? І тому можуть деякі недоброзичливці чи, як би сказати, зацікавлені люди викладати або числитися викладачами там в певний період і на основі цього робити додаткове навантаження на пенсійний фонд, необґрунтоване його вкладом у пенсійний фонд за попередній період? Будь ласка.

ГУРЖІЙ А.М. Олександре Олександровичу, ну ви прямо, як кажуть, попали в десятку. І суть питання, шановні депутати, не в обмежені суми пенсії, а в диверсифікації джерел. Закон і стаття 24 не обмежує розмір, але він вказує, звідки взяти оці дельти до пенсій, начисленні згідно існуючого законодавства. І ті аргументи, які сказав шановний Олександр Олександрович, вони є в нашій уяві, тому що не завжди деякі організації, скажімо недержавної форми власності, відповідально підходять до нарахування цих сум і тому було б несправедливо перекласти це на бюджет. От тому законодавець і тлумачить, що, шановні, 50 відсотків ви заплатите, а тому думайте коли ви, значить, ідете на оформлення пенсій під таким механізмом. І з урахуванням ось таких аргументів все-таки є певна логіка залишити чинний порядок, який був у… статті 24.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

Слово має голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти Ткаченко Володимир Володимирович. Прошу.

11:34:10

ТКАЧЕНКО В.В.

Шановні депутати! Питання, яке ми зараз розглядаємо, є дуже важливим. Нагадаю, що тільки за вересень місяць цього року комітет розглядав його тричі. 6 вересня комітет розглянув пропозиції Президента України і запропонував Верховній Раді України погодитися з висновками Головного науково-експертного управління і прийняти закон в новій редакції з врахуванням пропозицій Президента. Але 13 вересня 2006 року у зв`язку з численними зверненнями науковців та наукових установ комітет прийняв рішення зняти з розгляду Верховної Ради цього закону.

20 вересня 2006 року після проведеної наради з представниками громадських наукових організацій, представниками Пенсійного фонду, Міністерства праці, Міністерства освіти і науки комітет прийняв рішення не погоджуватися з пропозиціями Президента і запропонувати Верховній Раді України подолати вето Президента і прийняти закон у незмінному вигляді. Нагадую, що Президент України тричі повертав цей закон. Депутати минулого скликання також двічі відхиляли пропозиції Президента щодо положень закону. В чому ж тут проблема? Прийняття пропозицій Президента веде до порушень статті 22 Конституції України та статті 6 Господарського кодексу України і дуже не хотілось би, щоб вона Верховна Рада розпочинала свою діяльність в порушення цих законів.

Справа в тому, що фінансування наукових пенсій за рахунок власних коштів підприємств і організацій, як пропонує Президент: 50 відсотків – для державних і сто відсотків – недержавних, - порушує статтю шість Господарського кодексу і є втручанням в їх господарську діяльність. Тобто науковим установам, які зобов’язані проводити наукові дослідження, нав’язують діяльність і здійснення пенсійних виплат, що не передбачено їх статутами. Як наслідок – більшість наукових організацій, особливо галузевої науки, доведені до банкрутства і не можуть активно працювати. У цих установах зараз працює в середньому утричі менше співробітників, ніж раніше, а пенсію на кошти цих установ сплачують усім науковцям-пенсіонерам, які в них працювали. З цього приводу комітету завалений листами наукових організацій з наукової і галузевої науки.

Наступне – це врахування роботи за сумісництвом при визначенні розміру пенсії наукового працівника. Зазначу, що на сьогодні чинним законодавством це питання вирішено. Діяльність за сумісництвом передбачена законодавством і входить до заробітної плати наукового працівника згідно статті 23 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”. Така норма діє для всіх пенсіонерів, яким цим законом України - про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування – при обчисленні пенсії враховуються усі види заробітку.

Президент пропонує при обчисленні пенсій враховувати заробітну плату наукового працівника тільки за основним місцем роботи. Це погіршує права наукових працівників і не відповідає нормам статті 22 Конституції України, згідно якої при прийнятті нових законів або внесення зміни до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Все це призведе до того, що у недержавних вузах, по-перше, будуть піднімати ціни за навчання, а за що й так критикують ці вузи, по-друге, згадував уже шановний доповідач про те, що є ще установи державні, але небюджетні, наприклад, Академія наук або академічні інститути. І в яке ж становище ми поставимо їх? Це призведе до того, що наука наша взагалі не буде розвиватися.

І нарешті, хтось навмисне розповсюджує чутки, і зараз про це теж, хоча і не прямо, але казали, що у тих працівників, які працюють у державних установах і в приватних, пенсії, там, до 16 тисяч – до 18 тисяч. Немає таких даних. І за даними Пенсійного фонду на 1 липня 2006 року. Середній розмір пенсії наукового працівника – 1121 гривня, із них нараховується за загальним законом – 602 гривні і різниця сплачується бюджетом або організаціями – 518 гривень.

Тобто, ніякого такого вже величезного навантаження на бюджет прийняття Закону у першому вигляді, який пропонується, не несе. Загальні витрати будуть близько 83 мільйонів гривень. Тому, виходячи з цих позицій, комітет пропонує Верховній Раді подолати вето Президента і прийняти Закон у незмінному вигляді.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитань немає до доповідача? Немає. Добре. Сідайте, будь ласка.

За процедурою розгляду питання такого змісту я ставлю на голосування окремі пропозиції президента з точки зору їх підтримки. Тобто перша поправка у пункті 4 проекту Закону порівняльної таблиці у вас є слова, як „за основним місцем роботи і за сумісництвом”, замінити словами: „за основним місцем роботи”.

Ставлю на голосування цю пропозицію Президента.

11:39:29

За-265

Рішення прийнято.

Друга поправка стосовно статті, котра тут доповідалася, вона в вас перед очима, щодо визначення різниці між сумою пенсії, передбаченої цим Законом і сумою пенсії обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. Ставлю на голосування цю поправку. Голосується пропозиція Президента.

11:40:03

За-259

Рішення прийнято.

В цілому голосується проект Закону із поправками Президента, будь ласка.

11:40:26

За-265

Рішення прийнято.

Таким чином, прийнятий закон, проголосований з поправками Президента. По фракціях, будь ласка, опублікуйте.

Президента підтримати Партія регіонів - 180, Блок Тимошенко – 2, "Наша Україна" – 47, СПУ – 32, комуністів – 0, позафракційних – 4. Спасибі.

Будь ласка, проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо прав і гарантій окремих категорій пенсіонерів) Доповідає народний депутат України Сенченко Андрій Віленович. Прошу.

11:41:17

СЕНЧЕНКО А.В.

Уважаемые коллеги! У нас с вами есть историческая возможность исправить чрезвычайную жестокость, заложенную в статью 33 Закона Украины об общеобязательном государственном пенсионном обеспечении.

Речь идет о следующем. Если инвалиды второй и третьей группы получают пенсию в процентах от пенсии по возрасту, в частности, инвалиды третьей группы 50%, инвалиды второй группы 90%.

Если у этих инвалидов есть у мужчин 25 лет страхового стажа, у женщин, соответственно 20 лет страхового стажа, то они имеют право на получение пенсии, равной 100% пенсии по возрасту.

Но сегодняшний закон имеет очень жестокую норму: он обязывает инвалида дойти до пенсионного фонда и изъяснить желание получать большую положенной ему по закону пенсию.

Мы с вами должны понимать, что речь идет о той категории наших сограждан, которые имеют проблемы со здоровьем, которые, как правило, уже имеют определенный, так сказать, возраст, достаточно большой. И вот эта норма, которая толкает их дойти до Пенсионного фонда, выстоять в очереди и сказать совершенно очевидную вещь. Она, на мой взгляд, и является вот такой жестокостью.

В связи со вступлением в силу закона Украины об общеобязательном Государственном пенсионном страховании с 1 января 2004 года пенсия по инвалидности, я еще раз хочу подчеркнуть, в зависимости от группы инвалидности, назначается в соответствующих процентах от пенсии по возрасту. И суть нашего предложения заключается в следующем. Чтобы изменить трактовку пункта второго части второй статьи 33-й. Изложить в следующей редакции. «При наличии у неработающих инвалидов второй, третьей группы у мужчин – 25, у женщин – 20 лет страхового стажа, пенсия по инвалидности назначается в размере пенсии по возрасту, исчисленной в соответствие со статьями 27, 28 этого закона с момента наступления такого права. При этому момент наступления права – это момент наступления этих 25 и 20 лет стажа».

Хочу сказать, что, к сожалению, в практике работы Пенсионного фонда существуют и такие примеры, когда, допустим, мужчина 45 лет, инвалид третьей или второй группы, приходит, получив инвалидность, приходит оформлять пенсию по инвалидности, но имеет при этом 25 лет страхового стажа, как правило, он не получает полноценную консультацию, ему оформляют пенсию по инвалидности, хотя он имеет право на получение, он оформляет пенсию в размере 50 процентов от пенсии по возрасту, поскольку он, не зная своих прав, обратился за оформлению пенсии по третьей группе инвалидности. А в то же время он имеет право на получение пенсии в размере 100 процентов.

Хочу подчеркнуть, что эта проблема, она касается примерно 1 миллиона 700 тысяч человек, инвалидов второй и третьей группы в нашей стране.

Заявление Пенсионного фонда о том, что эти проблемы уже решены, они, сожалению, не отражают действительность. Об этом говорят многочисленные обращения граждан. И, самое главное, что это не исчерпывающая цифра – 1 миллион 700. То есть у нас появляются люди, которые оформляют пенсию по инвалидности, имея право на большую пенсию при той же самой инвалидности.

Хочу, чтобы мы с вами, принимая решение, задумались о том, что у каждого из нас есть родители. Большинство из здесь сидящих – люди, которые выросли в маленьких городках или в сельской зоне. Давайте смоделируем ситуацию. Село, типичное украинское. Осень. Идет дождь, автобус, в лучшем случае, 1 раз в сутки и вот та самая бабушка или дедушка при наличии всех заложенных в законе прав, возможностей, вынуждена собрать эту последнюю копеечку, достояться на автобусе, приехать в районный центр, достояться в очереди в Пенсионный фонд для того, чтобы сказать очевидную вещь: «Я хочу получать большую справедливую пенсию».

Заканчивая свое выступление, хочу сказать, что Научно-экспертное управление поддержало этот проект постановления. Хочу выразить благодарность Комитету по вопросам правовой политики, Кушнарев Евгений Петрович тоже подписал положительное заключение от имени комитета. К сожалению профильный комитет по инвалидам и пенсионерам по непонятным для меня причинам поддержал позицию Министерства труда и Пенсионного фонда, которых смутил большой объем работы, связанный с устранением вот этой несправедливости. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача? Немає запитань. Сідайте, будь ласка. У нас доповідачем тут ще записаний і Сергій Васильович Червонописький. Немає потреби доповідати. Є заступник міністра. Ага, почекайте. І Петро Степанович Цибенко, теж співдоповідач, прошу.

11:47:01

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України, найперше, суть закону зараз досить детально змалював сьогодні автор законопроекту. Як голова комітету, як народний депутат я хочу підтвердити, що існує та проблема, на вирішення якої спрямований цей законопроект. Вона справді існує. І, розуміючи те, що ця проблема має місце, комітет намагався оте раціональне зерно, яка закладено в цьому законі, все-таки врятувати.

Ми двічі розглядали цей документ. Перший раз, намагаючись все-таки вивести, винести цю проблему до залу засідань Верховної Ради в тому варіанті, в якому вона могла бути прийнята. Ми звернулися до Міністерства праці та соціальної політики і пенсійного фонду, щоб вони разом з автором доопрацювали документ, і вийшов до залу документ той, який міг би бути підтриманий Верховною Радою. Але, на превеликий жаль, цього тижня, який було, скажімо, призначено для доопрацювання цього документу, не вистачило.

І тому комітет змушений був прийняти рішення про те, що цей документ, цей проект закону, ще раз підкреслюю, актуальний з точки зору проблеми існування, важливий для населення, що він все-таки потребує доопрацювання. Бо неточно, неповністю або без врахування всіх факторів вписана ідея, вона інколи може мати цілком протилежні наслідки.

Тому комітет змушений був, я підкреслюю ще раз, прийняти рішення про те, що, розуміючи, що є раціональне зерно, розуміючи, що є проблема, і для того, щоб не втратити цю ідею, все-таки направити документ на доопрацювання. Ми ставили питання перед Пенсійним фондом і перед Міністерством праці та соціальної політики в такій площині, чи можливо було б, прийнявши цей документ в першому читанні, доопрацювати його в проміжку до другого читання? На жаль, категорично заперечують проти цього і Пенсійний фонд, і Міністерство праці та соціальної політики. Тому рішення комітету по тому проекту сьогодні таке.

І я хотів би ще раз звернутися до автора, який доповідав проект закону сьогодні з трибуни. Він… з його уст прозвучало, що з незрозумілих для нього причин комітет прийняв таке рішення. Мабуть, незрозумілих тому, що вас не було на двох засіданнях, був інший автор, мабуть, все-таки вона підтвердить, що комітет робив все можливе задля того, щоб все-такий цей документ прийняти в першому читанні. Але, на жаль, на сьогодні він не може з огляду на те про, що я сказав, не може бути прийнятий в першому читанні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання до Петра Степановича? Будь ласка, запишіться. Бачу два запитання, три руки. Будь ласка, 5 хвилин. Запишіться.

Шевчук.

11:50:26

ШЕВЧУК С.В.

Сергій Шевчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановний Петро Степанович, взагалі дивна ситуація виникає, інший комітет, не профільний, підтримує цю ініціативу, яку ви назвали слушною, яка торкається інтересів більше мільйона пенсіонерів. А ваш комітет, який очолюєте ви, представник партії комуністів, які завжди декларували свою прихильність до захисту осіб похилого віку раптом виступаєте проти. Вашим аргументом прозвучало те, що вдосконалити цей законопроект до другого читання не рекомендують чиновники з Пенсійного фонду і ви з цим погоджуєтесь. Чи не соромно вам зараз виступати як комуністу, як голові комітету і відхиляти такий потрібний і нагальний законопроект.

ЦИБЕНКО П.С. Я дякую за запитання. Я невипадково вам говорив про те, що комітет двічі повертався до цього питання. Простіше було б комітету вочевидь з першого подання і коли Пенсійний фонд, і Міністерство праці та соціальної політики висловили пропозицію проти мабуть, простіше було б прийняти рішення тоді. Але ми намагалися врятувати ідею, врятувати законопроект і тому намагалися протягом тижні доопрацювати. На жаль, цього тижня не вистачило. І більше того, я ще раз повторюю, що мова йде про те, що комітет і сьогодні підтверджує, що є проблема. По-друге, є раціональне зерно в цьому документі і саме тому, комітет прийняв рішення не про відхилення документу, а про його доопрацювання. Я думаю, що це максимум того, що міг зробити комітет.

А щодо того, хто як голосує в залі засідань Верховної Ради, ви знаєте, я хочу сказати, що комітет ніколи не намагався бути вищим від волі Верховної Ради. Якщо народні депутати України дослухаються до тих аргументів, які були, звучали в цьому залі, це воля Верховної Ради і комітет буде виконувати ту волю, яка буде реалізована під час голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кальцев замість Рижука.

11:52:45

КАЛЬЦЕВ С.Ф.

Данный законопроект социально направленный. Пример тому – стремление решить существующую проблему постановлением Кабмина Украины от 18 сентября 2004 года о повышении уровня социального обеспечения. Что позволило тогда хоть немного но облегчить положение наших граждан, пенсия которых ниже прожиточного минимума.

Только когда законодательно закреплена норма, при которой пенсия по инвалидности или утрате кормильца будет не меньше прожиточного минимума, можно говорить о соблюдении социальных гарантий для этой категории граждан. Но, как часто бывает, на реализацию социальных проектов у нас не хватает бюджетных средств. Авторами законопроекта не указаны источники финансирования дополнительных расходов из Государственного бюджета. Поэтому я как замголовы пидкомитета по изучению влияния законопроектов на бюджет Украины, бюджетного комитета, предлагаю направить проект на доработку. Определить реальные источники финансирования и после этого в срочном порядке за него голосовать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ще запитання? Сенченко, прошу.

11:53:57

СЕНЧЕНКО А.В.

Прошу передать слово Сушкевичу. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сушкевич.

11:54:05

СУШКЕВИЧ В.М.

Дякую. Шановні колеги, я все-таки хотів би, щоб хтось прочитав, хто виступає, сам законопроект. Мова йде про що? Мова йде про те, чи зможе сьогодні інвалід у випадку, коли є право на іншу пенсію, на перерахунок пенсії, на призначення пенсії, попасти в Пенсійний фонд і отримати реальне право на отримання цієї пенсії? Мова йде про доступність для інваліда соціальної інфраструктури, яка сьогодні бар’єрна, яка недоступна. І в селі, і в місті, я хочу сказати, що я у віці 18 років три роки не отримував пенсію тільки тому, що мені один інспектор сказав: „Ти не зможеш її отримати”. Я не написав просто заяву. І все. І три роки я не отримував пенсію по інвалідності.

Мова йде в цьому законопроекті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Михайлович, це ж було ще не в умовах незалежної України, так що тепер буде все в порядку. Будь ласка. Можете прокоментувати? Ну, це не запитання, це просто виступ.

Будемо вважати виступ.

Білорус Олег Григорович, прошу.

11:55:22

БІЛОРУС О.Г.

Прошу передати слово народному депутату Людмилі Денісовий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Денісова, прошу.

11:55:34

ДЕНІСОВА Л.Л.

Спасибо. Будьте добры, я хотела бы обратить внимание всех народных депутатов на то обеспеченье, которое роздано всем, нашему законопроекту, что его нужно отправить на доработку.

Я хотела бы пояснить, и руководителю комитету, и вам всем. О том, что на сегодняшний день вот наш законопроект повлияет на то, что пенсионер будучи, получая пенсию по инвалидности и будет получать пенсию в 100 процентах пенсию по возрасту потеряет льготы и субсидии. Это совершенно не связанные вещи. И мы просчитывали эти вопросы.

Более того, я вам всем должна убедительно сказать, что дополнительных средств на этот проект не надо, потому что еще в ноябре 2004 года норма такая, что человеку положено ...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

ЦИБЕНКО П.С. Шановні колеги, та дискусія, яка відбулася в залі зараз, ще раз засвідчує те, що я сьогодні кілька разів сказав. Що є проблема, є намагання її вирішити і тому я сьогодні незалежно від того, як проголосує зал засідань Верховної Ради хотів би звернутись до присутньої тут заступника Міністра праці, соціальної політики Олени Василівни Гарячої.

Олена Василівна, ми двічі з вами обговорювали цю проблему на засіданні комітету. Я прошу вас від імені профільного комітету, почувши те, що в залі звучало ще раз разом з працівниками Пенсійного фонду, разом з авторами повернутись до цієї проблеми. В разі, якщо вона не буде підтримана, бо ми ще раз сьогодні переконалися – є проблема, її треба справді вирішувати, бо за нею долі людей, долі інвалідів.

Тому я в разі, якщо буде підтримана, комітет буде працювати, доопрацьовувати цей документ. Якщо не буде підтриманий, я прошу Міністерство праці, соціальної політики все-таки цю проблему зробити, реальні кроки на шляху її розв’язання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Є потреба обговорювати це питання? Немає.

Валерію Михайловичу, ви вже висловилися… Мотиви. Давайте, Валерію Михайловичу Сушкевичу.

11:58:01

СУШКЕВИЧ В.М.

Шановні колеги! Я хочу, щоб ви звернули увагу на цей закон. І колега, який виступав відносно джерел фінансування. Мова йде про процедуру перерахування і призначення пенсій для інваліда і все. Мова йде про те, чи зможе інвалід, сидячи дома без ніг, реально отримати перерахунок пенсії або нарахування пенсії. Автоматично чновником, який сидить у Пенсійному фонді і все, щоб він не приходив туди. Ось ідея законопроекту.

До речі, у мене є також претензії по деяким питання до другого читання. Їх можна і потрібно зробити, але не приймати його за основу не можна. Я прошу підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу звернути увагу вашу на те, що у проекті постанови написано: прийняти за основу. І ніхто не сумнівається, він буде прийнятий у першому читанні обов’язково.

Олена Василівна Гаряча, заступник міністра з питань соціальної політики.

ГАРЯЧА О.В.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати!

Не може стояти уряд осторонь тих проблем, які сьогодні хвилюють народних депутатів. І ми намагалися у Комітеті Верховної Ради запропонувати народним депутатам подати на заміну раніше розданого проект закону, який прийняти за основу і в цілому і вирішувати це питання зразу ж.

Справа у тому, Олександре Олександровичу, що зміни вносяться до статті 33, хоча сам закон передбачає строки призначення пенсій у статті 45. І, якщо буде воля Верховної Ради, ми доопрацюємо на друге читання, але тут буде уступка з боку Науково-експертного управління, якщо ми приймаємо зміни до статті 33, на друге читання будемо вносити до 45, щоб тоді це з розумінням до цього питання віднеслися. А надалі ми будемо й далі працювати над тим, щоб наші співвітчизники мали можливість своєчасно одержувати виплати. Ми готові доопрацювати цей закон. І у комітеті Верховної Ради питання так і ставилося. Сьогодні просто дискусія розвелася навколо того чи доопрацювати цей закон у рамках другого читання, чи подати його і прийняти за основу, як закон у цілому після ж опрацювання народним депутатам. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановані депутати, давайте крапки над „і” поставимо. Ніхто не заперечує проти необхідності забезпечення в законі порядку нарахування пенсії на основі закону і справедливості. І абсолютно ініціатори законопроекту праві, коли говорять про необхідність враховувати конкретні життєві ситуації, які не повинні ставити людину, котра на основі закону потребує пенсії, в залежність від чиновника, від людини, яка може бездушно поставитися до неї, вимагаючи приїхати довести або заявити усно про те, що йому треба перерахувати. Якщо треба, то треба перерахувати.

І тут фінансове обґрунтування не потрібно просто, бо закон повинен діяти однаково для всіх. Вийде дорожче, значить, дорожче, бо не можна економити на тому, що хтось буде не застосовувати прийнятий закон. Але з точки зору його, то Олена Василівна з цього приводу висловилася і Петро Степанович Цибенко також само висловився. Треба, щоб закон був бездоганним з юридичної точки зору.

Тому я за процедурою розгляду питання поставлю його в першому читанні на голосування, маючи на увазі, що негайно комітет і ініціатори – Комітет з питань пенсійного забезпечення його доопрацює, ми його приймемо буквально через два тижні. Отже, я ставлю цей проект закону на голосування для прийняття його в першому читанні.

12:01:56

За-403

Рішення прийнято.

Я хотів з вами порадитися. У нас залишилося в порядку денному одне питання. Ми можемо його зараз розглянути за 15 хвилин, а потім одну годину відвести на „Різне”, а можу за Регламентом, як передбачено, оголосити перерву на півгодини, а потім… Давайте так зробимо: оскільки я маю право на 15 хвилин продовжити, у мене є ще 13 хвилин запасу. Давайте розглянемо за цей час, а тоді порадимося – зразу „Різне” чи будемо робити перерву.

Проект Закону про внесення змін до статті 10 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (щодо порядку надання Україною гуманітарної допомоги).

Народний депутат України Бондик Валерій Анатолійович. Прошу.

12:02:56

БОНДИК В.А.

Шановні колеги! Шановний головуючий! Вашій увазі запропоновано законопроект, який внесений мною своєчасно, але ж прошу звернути увагу на висновок Науково-експертного управління і профільного комітету Петра Степановича Цибенка, бо там є 2 помилки, тобто, відповідно до пункту …… статті 1… статті 85 Конституції України, до повноважень Верховної Ради належить затвердження рішень про надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям. Проте, статтею 10 Закону України "Про гуманітарну допомогу" встановлено, що рішення про надання України гуманітарної допомоги приймається Верховною Радою або Президентом України. Мною запропоновано законопроект, що приводить у відповідність до Конституції статті 10 Закону України "Про гуманітарну допомогу" щодо повноважень Верховної Ради та повноважень Президента України, визначених Конституцією України.

Пропонується така редакція статті 10. Рішення про надання Україною гуманітарної допомоги приймається Верховною Радою України або Президентом України з наступним затвердженням цих рішень Верховною Радою України. Тобто, пропонується залишити за Президентом України можливість прийняття рішень про гуманітарну допомогу, але, відповідно до Конституції України , затвердження цих рішень Верховною Радою України. Головне науково-експертне управління у висновку на законопроект вважає, що гуманітарна допомога, що надається Україною іншим державам, не є економічною допомогою, а є благодійництвом і отже затвердження таких рішень до повноважень Верховної Ради не відносяться.

Зазначений висновок, на моє переконання, свідчить про недостатню компетентність Головного науково-експертного управління у сфері бюджетного законодавства та повноважень Верховної Ради. Воно робить 2 помилки. По-перше, гуманітарна допомога іноземним державам надається за рахунок коштів Державного бюджету України, тобто резервного фонду. А затвердження видатків Державного бюджету безумовно відноситься до повноважень Верховної Ради України. Відповідно до статті 1 Закону України „Про благодійництво та благодійні організації” благодійництво – це добровільна, безкорислива пожертва фізичних або юридичних осіб. Благодійна організація це взагалі недержавна організація.

Крім того, Головне науково-експертне управління робить висновок, що наділення Верховній Раді України повноважень щодо затвердження рішень про надання гуманітарної допомоги значно уповільнить сам процес надання такої допомоги іншим державам. Наприклад, замість прийняття рішення Президентом України, надати це право Кабінету Міністрів України, виходячи з таких обставин: по-перше, при існуючому порядку надання гуманітарної допомоги після указу Президента України необхідно прийняти відповідну Постанову Кабінету Міністрів України, тобто або Кабінет Міністрів, або Президент; по-друге, відповідно до пункту восьмого статті 116-ї Конституції Кабінет Міністрів України організовує і забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України.

Щодо висновку Комітету Верховної Ради України у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів зауважу, що відповідно до предметів відання комітетів Верховної Ради України - затверджено Постановою Верховної Ради України від 11 липня поточного року, номер всім, - до відання зазначеного комітету належить питання законодавчого регулювання гуманітарної допомоги, що надходить в Україну, а не надається Україною. Тому при розгляді питання щодо надання Україною допомоги іншим державам за рахунок коштів Державного бюджет у необхідно мати висновок Комітету з питань бюджету.

Зазначу, що при обговоренні на засіданні комітету було висловлено зауваження, що цей законопроект ставить Президента України під контроль Верховної Ради у цьому питанні, але ж Верховна Рада України і повинна контролювати використання коштів Державного бюджету України.

На моє переконання, необхідно надати можливість депутатам розглядати напрямки використання гуманітарної допомоги України іншим державам. Наприклад, наведу такі приклади. У 2006 році Україна допомагала зовні іншим державам, ну, там були Киргизія, Ісламська Республіка …… та таке інше, у тому числі тільки 56 відсотків цієї допомоги надіслали Грузії у зв’язку з ситуацією, що склалася внаслідок аварійного припинення постачання газу та електричної енергії, що призвело до стійкої нестачі енергоносіїв, необхідних для життєдіяльності цієї держави. Тобто порівняйте: 56 відсотків – 10 мільйонів надано Грузії. Борони Боже Грузію від якогось лиха, але ж ви бачите, що це потребує і парламентського контролю у порівнянні з іншими державами.

Підсумовуючи зазначене, прошу депутатів прийняти запропонований законопроект, чи в першому читанні, чи в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання у доповідача? Руслан Петрович має два і Щевчук, це буде, і Григорович, 5 хвилин поставте на запитання.

Будь ласка, Руслан Петрович, прізвище вилетіло. Дайте мені. А, Князевич, вибачте.

12:08:23

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Валерій Анатолійович, у мене такого плану запитання: чи, справді, ви не бачите різниці між наданням позики, економічної допомоги і гуманітарної допомоги, чи не вважаєте ви у зв’язку з цим, що говорити про порушення конституційного порядку, якби передбаченого для Верховної Ради, просто немає сенсу? Це вводити відверто депутатів в оману. Дякую.

БОНДИК В.А. Шановний Руслане Петровичу, ви як заслужений юрист України, мабуть, самі знаєте цю різницю. І ви не уважно слухали мою доповідь про що мається на увазі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевчук.

12:08:57

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. Сергій Шевчук, фракція БЮТ.

Шановний доповідачу, я уважно слухав вашу доповідь і тому я хочу, щоб ви дали відповідь на таке запитання, якщо, ми живимо в час катаклізмів, сталося лихо в якійсь сусідній державі за день до наших канікул, Президент приймає рішення про гуманітарну допомогу, яка, як ви розумієте, очевидно, я так сподіваюсь, повинна надаватися негайно і що ви пропонуєте, щоб ми приймали рішення у вересні? Чи збиралися на позачергову сесію для того, щоб виконати норму того законопроекту, який ви подаєте?

БОНДИК В.А. Шановні колеги, дійсно, це рішення приймається терміново і, як ви бачили в тих прикладах, що я наводив, але потім, оскільки Верховна Рада контролює використання коштів Державного бюджету, потім це рішення, як я пропоную, повинно погоджуватися з Верховною Радою, або може, я можу погодитися з цим зауваженням, якщо ми перейдемо до другого читання, чи Кабінетом Міністрів України оперативно.

Тобто я не відбираю право Президента в цьому законопроекті. Це його право: надавати терміново, але ж погодився використати кошти Державного бюджету, має контролювати це Верховна Рада.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Лілія Степанівна Григорович.

12:10:20

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановний доповідач.

Будь ласка, чи вважаєте ви… у мене два запитання. Чи вважаєте ви, що вата, марля, бинт і інвалідне крісло є економічною допомогою? Це перше запитання.

І чи не вважаєте ви, що якщо рапотом, не дай Боже, чи в нас у країні, чи в якійсь сусідній країні виникне необхідність надати гуманітарну допомогу з боку України, а парламент буде знаходитися чи то на канікулах, чи в неробочому тижні режимі, і таким чином, ми будемо виглядати досить непрезентабельно, бо дорога ложка до обіду.

БОНДИК В.А. Дорога Лілія Григорівна!

Ну, ви знаєте, є деякі питання, коли парламент надає згоду - ну, це про ратифікацію тих чи інших міжнародних угод і таке інше. Тому я не зацікавлений на те, щоб ми не давали. Обов’язково дамо гуманітарну допомогу. Але з погодження Верховної Ради, коли вона збереться.

Ні, ну чого „хворий помре”? Ви бачите, що, наприклад, державі Грузії 10 мільйонів надали у зв'язку з припиненням постачання газу. Ніхто не помер, землетрусу не було.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

Хоче Петро Степанович Цибенко від комітету висловитися з цього приводу.

12:11:50

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України!

Комітет розглянув зазначений проект закону. Аналізуючи наміри, автори законопроекту, комітет цілком поділяє ті наміри, якими користувалися автори цього законопроекту. В умовах, коли змінами до Конституції, ну, принаймні, започатковано рух від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки, це абсолютно логічно. І в цьому сенсі, я думаю, що ця ініціатива абсолютно має право на життя.

Але чим, якою логікою користувалися члени комітету, коли приймали те рішення, яке було прийнято?

Комітет запропонував прийняти, відправити цей документ на доопрацювання.

Ми користувалися логікою, яка у одному із запитань сьогодні прозвучала. Уявімо собі на хвилину, що в тій ситуації, коли Верховна Рада знаходиться або у відпустці, на канікулах, або так, як це було у нас певний період часу назад, а відбувається якесь стихійне лихо в країні, то в сьогоднішній ситуації Президент має право прийняти це рішення.

У тій ситуації, якщо набере чинності та норма, яка запропонована, вийде ситуація, коли Президент прийме рішення, але ніякого руху стосовно цієї допомоги не буде, до поки Верховна Рада не прийме відповідне рішення щодо цього указу або цього рішення Президента. І може статися ситуація, при якій хотіли, як краще, а у мене немає сумніву в тому, що депутати, вносячи цей законопроект, хотіли, скажімо, покращити цю норму, а вийшло, як завжди. Тобто комітет виходив саме з цієї логіки, що це може послідуюче затвердження Верховною Радою рішення Президента про надання гуманітарної допомоги, просто ми, намагаючись цей процес унормувати, ми можемо певною мірою його загальмувати на досить тривалий термін.

Тобто логіка рішення комітету виходила саме з цієї обставини, що за певних обставин це може загальмувати процес надання гуманітарної допомоги тієї чи іншій державі.

Ще раз підкреслюю, сама ініціатива у тій логіці, що Україна принаймні започаткувала процес переходу від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки, воно абсолютно логічне, нормально, але ми керувалися лише тією обставиною, що така зміна до Закону про гуманітарну допомогу може уповільнити процес надання гуманітарної допомоги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка, бо ви, власне кажучи, без запитань все зрозуміло. Він виклав те, що є по суті.

Я хотів звернутися до ініціатора прийняття цього законопроекту Валерія Анатолійовича з такими словами.

Ясна річ, що контролювати фінансові витрати потрібно, але в нас є для цього ефективний і швидкий інструмент – Рахункова палата. Ми можемо за вашою ініціативою, будь-якого депутата, я підпишу доручення або, якщо є потреба, то Верховна Рада прийме рішення і питання буде з’ясовано. Тому з точки зору практики міжнародної, прийняття такого документу трохи некоректне і, враховуючи внутрішньополітичну ситуацію, воно зовсім негарно виглядає.

Тому я просив би, погодьтеся з пропозицією експертного управління і Комітету з питань пенсійного забезпечення, щоб ми відхилили цей проект, оскільки, просто, потреби в ньому немає. І не наполягайте на іншому. Я думаю, що всі фракції підтримують цю пропозицію, вона зовсім коректна. Тим паче, що порядок визначає Кабінет Міністрів і в одному, і в іншому випадку, а Кабінет Міністрів підпорядкований парламенту. Він чогось іншого не може прийняти.

Тому я ставлю на голосування проект постанови, який вам розданий про відхилення цього законопроекту. Ставлю це питання як рішення Верховної Ради. Будь ласка.

12:16:34

За-352

Спасибі. Рішення прийнято. За-352.

А за ініціативу Валерію Анатолійовичу подякуємо. Спасибі.

Тепер в нас є можливість годину відвести на „Різне”. Можна без перерви? Запишіться, будь ласка, для висловлення своїх міркувань. Будь ласка, виставте на моніторі годину часу.

Слово має Муц. За ним Ядуха.

12:17:38

МУЦ О.П.

Орест Муц, фракція Партії регіонів, Тернопільщина.

Шановні колеги! Шановна Тернопільщина!

Моє рідне Тернопілля має багато проблем одна із них – довгобуди, завершення яких вкрай важливе для області в соціально-культурному сенсі. На обіцянках добудувати ці об’єкти традиційно роблять свої політичні кар’єри представники, делеговані від так званих псевдодемократичних сил, які домінують на Тернопіллі впродовж останніх 15 років. Але обіцянки залишаються обіцянками. Мабуть, тому що патріотів серед тернопільських представників поки що мало.

Так, ще в 1992 році розпочато будівництво приміщення Державного архіву Тернопільської області. До сьогодні ця споруда не завершена. Завершення будівництва архіву заслуховувалося на засіданнях колегії, облдержадміністрації і „кучминської” і „помаранчевої”, прийнято розпорядження голови ОДА від 23 червня 2006 року № 383 „Про хід виконання розпорядження Президента України від 13 квітня 2005 року № 957 „Про невідкладні заходи щодо збереження національних архівних цінностей в Україні”, перший пункт якого „завершення будівництва архіву”.

Але й досі нічого не зроблено. Для завершення нового приміщення Тернопільського обласного архіву потрібно трохи більше – 7 мільйонів гривень. І тому я готую законопроект про внесення змін до Закону України про Держбюджет 2007 року з проханням передбачити кошти для добудови приміщення тернопільського обласного держархіву. Адже держархів області, який розташували в малопристосованому для зберігання документів національного архіву фонду в приміщенні монастиря ……………, зараз в кризовому стані. Завантаженість його сягла більше 100 відсотків.

Подальше нехтування проблем може призвести до утворення білих плям в історії Тернопільського краю. А фонди архіву безцінні, містять документи духовного собору Почаївсько-Успенської Лаври з 1557 року, копії російських, австрійських, прусських офіційних актів, що стосуються першого поділу … . Це тільки побіжний огляд документів, які ми можемо втратити. Тернопільщину називають колискою помаранчевої революції, барометром демократії, тільки не знаю якої. І давайте не політикувати, а робити конкретні справи. І тому я звертаюся до віце-прем’єр-міністра України, міністра фінансів, Миколи Яновича Азарова, Комітету Верховної Ради з питань бюджету Макеєнко Володимира Володимировича, голови Державного комітету архіву України Ольги Гінзбург, прошу помогти і Тернопільщина буде вам вдячна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ядуха, за ним Удовенко.

12:21:01

ЯДУХА В.С.

Шановні колеги, Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову № 999 від 19 липня 2006 року про затвердження порядку забезпечення інвалідів автомобілями. В цій постанові не врегульовано цілий ряд законодавчих актів, що веде за собою порушення конституційних прав осіб та недовіру до діючої влади. Мешканці Хмельницької області, які стали утримувачі зазначеного вантажу, змушені звертатися до судових органів за захистом своїх прав і конкретно запитувати, що приклав уряд до того, що інвалід, ................ продавав автомобіль, живність, придбав за кордоном поношене авто, яке не змогла ним забезпечити наша на превеликий жаль, держава. А ця постанова змушує інваліда жити вічно на превеликий жаль, це не можливо. Так пунктом 16 постанови передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений, залишається у користуванні його членів сім’ї, якщо в ній є інвалід. Пунктом 41 цієї ж постанови зазначено, що після смерті, автомобіль повертається Головному управлінню соцзахисту і здається на металобрухт, або по черговості іншому інваліду. В постанові не передбачено цілий ряд пропозицій, які були внесені з регіонів. Це повернення коштів сім’ї інваліда, який забезпечувався через органи праці та соціального захисту з доплатою 7,30 відсотків власних коштів, якщо автомобіль використовувався менше 10 років. У статті 6, абзац 5 Закону України від 22.10.99 року про гуманітарну допомогу чітко визначено види автомобілів на ввезення в якості цієї допомоги.

Статтею 3 цього ж закону визначено, що зміну отримувача гумананітарної допомоги можливо здійснювати лише за погодженням з іноземними донорами. Постає питання: хто практично буде розшукувати донора, який має вказати прізвище інваліда, якому він дарує авто і виконати інші, цілий ряд інших процедур. При умові, що закони України мають вищу юридичну силу, ніж постанови Кабінету Міністрів, постає запитання: як діюча, як діяти відповідним органам щодо виконання цієї постанови. У мене відповідь одна: постанова прийнята раніше ще урядом Єханурова. І жителі України повинні це знати, певна категорія людей, а вступила в дію тоді, коли приступив до роботи уряд Януковича. Зрозуміло, що це один з підводних каменів дискредитації нового уряду. А тому вона працює, ця постанова проти даної категорії людей, законодавчо неврегульована, а тому буде поставлено питання перед Кабінетом Міністрів України про її ліквідацію. Досить проводити експериментів. В Україні є над чим працювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Коваль. За ним Бокий.

12:24:08

КОВАЛЬ В.С.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати.

Народний депутат Коваль, Народний Рух України, Блок „Наша Україна”.

Заява фракції Блоку „Наша Україна”.

Повернення урядом Януковича низки указів Президента України грубо порушує Конституцію України. Горе-юристи з урядової канцелярії аргументували свої антизаконні дії мало знайомим українцям поняттям – контрасигнація. Цим специфічним юридичним терміном намагаються прикрити дії, які за своїми наслідками можуть прирівнюватись до державного заколоту. Рішення про повернення указів глави держави було здійснено тишком-нишком, при повному порушенні всіх можливих процедур і не обговорювалось на засіданні Кабінету Міністрів України.

Прем’єр-міністр України зобов’язаний завізувати президентські укази, тим самим підтверджуючи, що він знає про ці укази і бере їх до виконання. Іншого тлумачення, поняття контрасигнації у світовый юридичній практиці не існує. До того ж Міністерство юстиції України не давало рекомендації Прем’єр-міністру щодо повернення указів Президента України.

У зв’язку з цим фракція „Наша Україна” заявляє, що не допустить екстремістських антиконституційних дій з боку будь-яких інституцій влади або політичних сил.

Ми вимагаємо призначення службового розслідування в секретаріаті Кабінету Міністрів и покарання винних посадових осіб без оглядки на ранги та посади. Вимагаємо від Прем’єр-міністра дати політичну та адміністративну оцінку діям своїх підлеглих.

У випадку, якщо наших вимог не буде дотримано, ми залишаємо за собою право на захист Конституції, захист Президента будь-якими законними засобами. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі велике за висловлену думку і турботу. Правда, я вже бачу, якого розголосся це все набуло, що було б простіше два чоловіки між собою поговорили і встановили порядок відповідно до Конституції і шуму не піднімати. Ну…

Бокий Іван Сидорович виступає.

Ні, я не коментую, я…

12:26:21

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України, я ще 3 хвилини тому вагався чи виходити , чи не виходити на цю трибуну. І хотів навіть від слова відмовитись. Але все-таки після останнього виступу, я думаю, що нам варто на деякі речі звернути увагу.

Ви знаєте, обожнювання будь-якої посадової особи в державі воно завжди має негативний смисл, насамперед, для держави і для народу.

І от у зв’язку із оцієї тези я хочу нагадати недавній випадок. Коли Президент України на прес-конференції на своїй зробив суттєве, я вважаю, зауваження на адресу уряду і при цьому однак вдався до аргументів дуже непереконливих. Він зауважив про те, що призначення відбувається урядовців в основному із одного регіону, і я по секрету скажу, що це турбує також багатьох, і мене у тому числі, і сказав, що найбільшим головотяпством було призначення на посаду голови Держкомархіву людини замість доктора історичних наук, який раніше займав цю посаду. І тут я хочу сказати про те, що можна з чимось погоджуватися, з чимось не погоджуватися, але треба мати моральне право роботи такі зауваження.

Ще недавно Україна вся говорила про призначення кумів, любих друзів, кількох десятків людей із Недригайлова і рідної Хоружівки президентської. І тоді, навіть коли ці люди мали шість судимостей, в тоді якось Президент на це не звертав на це уваги. Сьогодні він звертає. Він резонно звертає на це увагу, але знову ж таки, хто б про це говорив.

Відносно призначення головою Держкомархіву Ольги Петрівни Гінзбург, а він говорив про жінку, у зв’язку із цим, мені взагалі задається, говорити про головотяпство якось не личить, бо все-таки жінка. А відносно доктора, не доктора, а хто у нас міністр культури? Такий же самий технар і людина, яка для культури, вибачте, людина постороння. Так? То про що ми зараз говоримо? Давайте все-таки, коли ми про такі речі говоримо, мати передусім головний державний, національний інтерес, а потім вже говорити про персоналії і так далі. Але при всьому цьому треба зберігати нам почуття такту і почуття хоча б, скажемо так, політичної делікатності, я вже не говорю про людську делікатність, хоча це теж не зайве для будь-якої посадової особи від сільського голови до Президента. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я промовчу, бо, очевидно, Іван Сидорович не дарма довго вагався. Тому, будь ласка, слово має Лук’янчук. За ним Матвєєв.

12:29:47

ЛУК’ЯНЧУК Р.В.

Дякую. Шановний головуючий! Шановні колеги! Тільки що ми були свідками розгляду законопроекту останнього, яким хотіли випробувати витримку нашого Президента і його команди. Але я хотів просто висловити свою думку в зв'язку з тим, що не було обговорення, тому я хочу в „Різному” виступити з приводу даного питання. І хочу заявити, що все-таки такі законопроекти, які ми розглядали останні, подібні, вони продовжують вкрай небезпечну тенденцію, спрямовану на обмеження повноважень Президента та на концентрацію владних повноважень в руках одного єдиного олігархічного клану.

Дуже прикро спостерігати за тим, як наш Президент і його оточення своїми безвольними незграбними діями провокують парламентську більшість на черговий акт політичного нахабства. Останнім часом вже не зрозуміло, чи є взагалі в державі нашій Президент. Скоро ми будемо розглядати в сесійній залі законопроекти про призначення коаліцією керівника Секретаріату Президента.

Мені неприємно спостерігати, як Верховна Рада замість законотворчої роботи, спрямованої на покращання добробуту народу займається дрібним політиканством. Навіщо дурно витрачати дорогоцінний сесійний час? Невже у нас немає на розгляді важливіших законопроектів? Чому ми маємо розглядати такі провокаційні безграмотні законопроекти? Я прошу колег просто проявляти професіоналізм і працювати все-таки на нашу державу і на наших громадян. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Спасибі. Я вам рекомендую, візьміть уважно стенограму свого виступу і його проаналізуйте ще раз, це буде корисно. Будь ласка, Матвєєв. Немає Матвєєва. Князевич.

12:31:37

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, хотів би в своєму виступі трішечки зачепити ситуацію, яка склалася довкола Катеринінської православної церкви в місті Чернігові і довкола Козацької православної громади, яка має повне право на володіння цією церквою.

Як ви знаєте, справді, між, з одного боку, Козацькою православною громадою міста Чернігова і Національним архітектурно-історичним заповідником „Чернігів стародавній” є договір про передачу в оренду цієї церкви саме цій православній громаді. Даний договір є чинним, а тому не оспорюється жодною з сторін конфлікту.

Разом з тим, починаючи з 10.07.06 представники Чернігівської міської організації партії, Прогресивної соціалістичної партії України заблокували всі входи до Катеринінської православної церкви і перешкоджають відповідно віруючим православної громади доступитися до храму. Центральний вхід храму заблоковано, додатково встановлено навісні замки, двірні ручки перемотано товстим металевим дротом і так далі. Разом з тим, священик храму разом з директором музею і громадою намагалися зробити все-таки перші кроки для того, щоб переговорити відповідно з пікетувальниками і доступитися до храму. Разом з тим, в цей час на місці виявилося близько 30 співробітників МВС на чолі з заступником начальника МВС в Чернігівській області Катеринчуком та начальником адміністративного відділу міліції Висоцьким і без пояснень своїх дій просто-на-просто громаду не допустили до храму. Після того, як все-таки православні віруючі намагались далі вступити до храму, їх просто-на-просто в брутальній формі почали погрожувати їм, а після чого вони були оточені співробітниками підрозділу „Беркут” та з застосуванням сили і ударів гумовими кийками і ногами кинуті на землю. Після цього за вказівкою відповідно Катеринчука співробітники „Беркуту” …………. затримали усіх вказаних громадян і доставили їх до міського відділу МВС. Разом з ними було також затримано цілу низку журналістів і всі відповідні події були зняті на журналістські плівки.

При затриманні до них було застосовано фізичне і моральне насилля, їх били гумовими палицями і ногами, ображали, задавали фізичного болю, моральних страждань, примушували цілу ніч долілиць лежати на землі, про що є відповідні свідчення всіх цих громадян. Більше того, зокрема сам Катеринчук особисто погрожував про те, що, крім цієї відповідальності, до них також будуть застосовані і методи фізичної розправи.

В зв`язку з цим, звертаюся при нагоді і користуючись сьогоднішнім виступом до керівництва Міністерства внутрішніх справ прийняти дане повідомлення як депутатське звернення про вчинення злочину до розгляду, перевірити відомості, викладені у ньому в порядку, передбаченому статтею 97 КПК України і, відповідно, порушити за викладеними фактами кримінальну справу та притягти кримінальних… до відповідальності винних у злочині.

Дуже хотілося б, щоб все-таки у нас міліція залишалася посередині конфлікту, а не виступала на одній із сторін конфлікту.

Дуже шкода, що це відбувається далі в нашій державі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Замість Білоруса виступає Терен. Заява з цього приводу Білоруса.

12:34:52

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, Блок Юлії Тимошенко.

Шановні колеги, вчора ми були свідками воістину унікальної доповіді по бюджету, яку виголосив тут перший віце-прем’єр пан Азаров. Чому унікальної? Та тому, що в його розлогій доповіді нічого, анічогісінько не було сказано про українську культуру. Це слово – „культура” – взагалі навіть не прозвучало в доповіді, не згадалося.

Захоплений культурою пана Азарова, який, по суті, віддзеркалює сутність уряду Януковича, депутат Анатолій Матвієнко вчора сказав, що зате пан Азаров робить вражаючий поступ у вивченні української мови. Ну і справді, він учора вже говорив не „июль”, а „ліпень”, не „ребенок”, а „дітіна” та дивіться стенограму далі. Та я не знаю, чи навчиться він говорити „липень” і „дитина” – це не так важливо, - значно важливіше, чи знатимуть її наші діти, нашу українську мову. А чи знатимуть, якщо на розвиток державної мови в бюджеті замість 30 мільйонів гривень виділено на цей раз 21 мільйон гривень?

І якщо поняття культури чуже для „проффесійного” уряду Януковича, то, вивчивши проект бюджету, ми бачимо, що сьогодні немає аніякої надії на відродження українського кіно, української книжки. А в нас сьогодні на одного громадянина – вслухайтесь, будь ласка, і громадяни України теж, - на одного громадянина в рік виходить 0,75 книжки, це коли в Білорусі - п’ять, в Росії – 10, в Польщі – 12. Іншими словами, коли на людину виходить 0,75 книжки, а буде ще гірше, то виходить так, що пан Азаров і пан Янукович читатимуть одну книжку на двох.

Ну добре, не знайшлося місця для української культури в бюджеті, але зате знайшлося місце для іншого, що, власне, не має аніякого відношення до самого бюджету. А саме: з першого січня уряд Януковича дозволяє передавати ув’язненим в місця позбавлення волі в необмеженій кількості передачі. По-перше, це не має ніякого відношення до бюджету, і вносити ці речі в бюджет – це, ну, вибачте, будь ласка, це чиста шизофренія. А, по-друге, і головне, що зі збільшенням кількості передач для ув’язнених уряд Януковича, ну, я думаю так, він, очевидно, дбає про свою далекосяжну перспективу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Григорович, будь ласка. За нею Колоцей, да, Колоцей.

12:37:41

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Дякую, шановний Олександре Олександровичу.

А одночасно хочу подякувати шановним колегам – народним депутатам за їхнє рішення стосовно внесення змін до 10 статті Закону про гуманітарну допомогу.

Вельмишановні колеги і шановні виборці, такі поняття, як доброчинство, милосердя, допомога, співчуття, не мають політичної адреси. Я хочу нагадати, буквально нещодавню трагічну подію, яка співпала з Днем незалежності України, коли російський літак упав на територію Донецької області. Були вихідні, не було жодного парламенту, треба було прийняти невідкладне рішення, про гуманітарну допомогу. І я прошу вас, шановні друзі, віват політреформа, але політичної прописка такі поняття, як милосердя, доброта і чуйність, не мають і не повинні мати. Бо доти, поки ми це будемо усвідомлювати, буде і народ, і планета, і земля, і гуманізм, а ми будемо залишатися людьми.

Одночасно я хотіла б наголосити і на тому, що не мають політичної прописка таке поняття, як захист прав людини і захист інтересів трудящих. Про що це я веду мову? Шановні друзі, я хочу нагадати літо, червень 2006 року, на Майдані Незалежності, даруйте за дієслово, але я його таки вживу, шаленіють наші профспілки під біло-голубими барвами. Їх дуже багато і вони захищають правильну річ, вони протестують проти Уряду Єханурова, який мав ціну на тисячу кубометрів газу для промисловців 95 умовних одиниць. Справедливо. Я хотіла би, як член профспілки, правда, медичної, не втручаючись в статутну діяльність профспілок, запитатися: за які кошти була така активність?

Як знаємо, загострення активності трудящих профспілок весняною і осінньою. Така літня активність профспілок. Але ж це мало місце. Сьогодні ми маємо зовсім іншу ситуацію: у бюджеті на 2007 рік закладено ціну за тисячу кубометрів газу 135 доларів і ціна газу, все українське суспільство переконалося, не залежить ні від кольору волосся, ні від росту і, навіть, від прізвища Прем’єр-міністра України.

Економічні інтереси кожної країни є її національні інтереси, і в угоду тому чи іншому прізвищу Росія дешевше газ продавати не буде – це вже аксіома.

Одночасно я хотіла б запитатися, шановні друзі, а у нам є в Україні профспілки? Я апелюю до нинішнього лідера профспілок пана Юркіна: ау, пане Юркін, де ви, де осіннє загострення активності захисту прав трудящих на нашому майдані? Це не політика, це – права трудящих.

Тому я хочу із сумом констатувати, що у нас профспілки так само, на жаль, отримали професійну прописку: сказали вийти – вийшли, сказали зайти – зайти. І я це апелюю донецького шахтаря, гірніка, який мене сьогодні чує,, до активних пенсіонерок із Феодосії: у нас в Україні профспілок немає, у нас є штрейкбрехери.

Надіюсь, що українське суспільство чує, бачить, а відтак аналізує, бо ми маємо громадянське суспільство. І це – завоювання демократії.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Виступає замість Колоцея, він передав слово Кисельову.

12:41:01

КИСЕЛЬОВ В.О.

Уважаемые соотечественники!

Только что мы преодолели вето Президента Украины и наложили мораторий на повышение цен и тарифов на жилищно-коммунальные услуги.

Правительство Януковича работаем немного более одного месяца, и у меня вопрос: кто дважды только в первом полугодии 2006 года поднимал цену на газ и электроэнергию – основные составляющие структуры себестоимости тарифов на жилищно-коммунальные услуги. Это что, делал Янукович? Нет, это делало правительство Еханурова, и это сейчас подтвердила и коллега Григорцевич. Григорович.

Теперь давайте проанализируем, почему поднялась цена на газ с 50-ти долларов до 120-ти долларов за 1000 метров кубических? Да потому что в бытность Премьер-министра Тимошенко были в одностороннем порядке разрушены межправительственные соглашения и контракты, подписанные Януковичем в 2004 году, которые гарантировали Украине до 2009 года, подчеркиваю, получение российского и туркменского газа по наиболее низкой в Европе цене.

Вопрос следующий: почему когда Тимошенко, когда она была Премьер-министром, она не поднимала вопрос по ликвидации «УкрРосЕнерго»? Тогда что, все было правильно?

Следующая причина. Кто интересуется, тот знает, что обнародованы результаты аудиторской проверки финансово-хозяйственной деятельности НАК «Нафтогаз Украины». В результате которых мы видим, что убыток в 2005 году, подчеркиваю, в 2005 году убыток этой акционерной компании национальной составил 2 миллиарда гривен. Вот, где слагаемые того, что цена на газ поднялась. Есть серьезные последние свидетельства с таким долгом, что наша украинская газотранспортная система в значительной степени уже заложена под долги. Вот, в чем причины.

А также в том, уважаемые друзья, уважаемые соотечественники, что, приезжая в Москву на переговоры с Президентом России Путиным по вопросу газа, с ним общались через переводчика. В то время, когда именно Россия последние несколько лет на 2 миллиарда долларов ежегодно поставляла в Украину газ по наиболее льготной цене. А вместо этого получала предложения экспортировать в Россию помаранчевую революцию, а также взять курс на немедленное вступление в НАТО, что говорит о том, что под порогом у России могут оказать базы НАТО. Кто, уважающий себя, после этого будет оказывать и дальше многомиллиардную безвозмездную экономическую помощь?

Отже, хочу, чтобы граждане Украины, наконец, осознали, что после плясок и опьянения на Майдане, а также катания на коньках сейчас наступило отрезвление. Мы понимаем, что Кабинету Министров Януковича будет очень трудно. Мы знаем, что система ЖКХ разрушена. Но мы абсолютно осознанно проголосовали за преодоление вето, потому что не можем оставить людей в беде. Мы знаем, что есть компенсаторные механизмы…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо. Герман. Ганна Герман виступає, прошу.

Хто, хто? Я прошу вас, спокійно.

12:44:33

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги, знаєте, я, коли дивлюся на оцю частину залу, яка ще недавно була закрита жовто-синьою китайкою, то роблю висновок, що вона заповнена лише тоді, коли треба вилити бруд на Верховну Раду або на якогось конкретного депутата. Коли приймаються якісь відповідні серйозні закони, ми сьогодні працювали півдня і ми бачили, що БЮТ вилив бруд на Верховну Раду і пішов з зали для того, щоб займатися брудними технологіями.

Що я маю на увазі? Ми з вами є свідками того, як з дня в день, застосовуючи брудні технології, перекреслюється і нищиться престиж і авторитет Верховної Ради. висуваючи абсолютно безпідставні звинувачення, не маючи жодного доказу, говориться про те, що ми з вами тут запроданці, корупціонери і злодії і так далі. Знаємо, що на злодієві шапка горить. Я говорю про те, що не наша з вами вина і не вина нашого народу, що до Верховної Ради потрапили люди з різним рівнем політичної відповідальності і з різним рівнем чисто людської культури. Ми цього не поправимо вже. Але ми можемо поправити інше. Ми можемо не дозволити безпідставно дискредитувати вищий державний орган і робити так, щоб образ Верховної Ради в свідомості наших громадян – це був образ тут корумпованих і злочинців.

Тому я думаю, що нам треба розробити якісь нові нормативні етичні норми, які би не дозволяли безпідставно звинувачувати депутатів з цієї трибуни в тому, чого вони не чинили. Можливо, ми можемо за допомогою такого етичного нормативу позбавляти права говорити з цієї трибуни тих депутатів, які дозволяють собі ображати і безпідставно, знову ж таки, звинувачувати інших свої колег у тому, що ці колеги не чинили. Це досить серйозна справа. Нам з вами працювати ще кілька років, ми не можемо допустити, щоб люди мали викривлений образ Верховної Ради і викривлений образ Голови Верховної Ради, який так багато зробив для утвердження парламентаризму в Україні.

Дякую вам за увагу і сподіваюся на вашу підтримку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Яковини за його згодою виступає Аржевітін.

12:47:32

АРЖЕВІТІН С.М.

Аржевітін, фракція "Наша Україна".

Я хотів би звернутися до депутатів і до всіх тих українців, яким не байдужа історія, наша славетна історія козацької доби. Я є секретарем Ради українського козацтва при Президентові України. Найближчим часом ми будемо широко в суспільстві обговорювати саму концепцію розвитку українського козацтва на найближчі 10 років, а головне програму, яка має майже 100 пунктів щодо реалізації цієї концепції.

І саме головне, ми вперше в історії в нашій країні будемо розглядати нашу козацьку конституцію або проект Закону про українське козацтво.

Я би дуже хотів підтримати депутатів тому, що пункти цієї програми і реалізація цієї програми є майже в кожному обласному вашому місті, вашому центрі, навіть, можливо, в вашому селі.

І я хотів би також звернутися до урядовців, які, можливо, вперше, бодай невеличку суму, мова йде про 100 тисяч гривень, можливо, 500 тисяч гривень, все-таки передбачили на наступний рік цю невелику суму для того, щоб суспільство відчуло, що наша держава вперше в історії має в бюджеті кошти для того, щоб реалізовувати національну програму.

Концепція розвитку українського козацтва на найближчі 10 років розглядалась попереднім урядом і схвалена. З нею можна ознайомитися на сайті Кабінету Міністрів. Тому запрошую всіх до цієї важливої справи, тому що з часів Пилипа Орлика з 1710 року подібне питання на законодавчому рівні у нас не розглядалося. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Рижук, за ним Кендзьору, замість Коваля, а Коваль виступав замість Удовенка. Я пояснюю, тому що в мене ці заяви лежать щоб не було…

12:49:12

РИЖУК С.М.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати!

На відміну від окремих моїх колег мій виступ буде дуже мирним. Тому що я хочу сказати про видатного вченого, винахідника, людину, яка грізну зброю, що призначалася раніше на знищення людства, направила на мирні цілі, на пізнання, освоєння людством неосяжних просторів космосу. Це Сергій Павлович Корольов, наш видатний український вчений, винахідник, конструктор ракетно-космічних систем, академік, сторіччя від дня народження якого Україна відзначатиме у січні наступного року, через декілька місяців.

Хочу нагадати, що наукові технічні ідеї Корольова набули широкого застосування в ракетній, космічній техніці. Можна багато перелікувати його винаходів, але б не було Корольова, не було б Гагаріна, освоєння космосу і не знали б геніальні ідеї і реалізації весь світ.

Ми, і що мене спонукало вийти на парламентську трибуну, зорієнтувати всіх нас, суспільство, громадськість, Верховну Раду, Кабінет Міністрів, щоб активізували підготовку і підготувалися до широкого святкування від дня народження сторіччя Сергія Павловича Корольова. Тому що сьогодні хоч і прийнята в грудні минулого року постанова, вірніше, розпорядження Кабінету Міністрів, підготовка ведеться на місцевому рівні. Все робить обласна Житомирська рада, обласна Житомирська адміністрація, наше Національне космічне агентство разом, там і бізнесова Житомирська еліта спонсорує, виділяє благодійні кошти для ремонту музею Корольова, для ремонту будинку, де він проживав, для поширення експонатів, але цього занадто замало, це всеукраїнське, якщо не всесвітнє свято. Тому я просив би можливо, Олександр Олександрович, якщо це потрібно, можливо прийняти відповідну постанову Верховної Ради, я готовий зініціювати і попросити уряд з тим, щоб ті кошти, які уряд Єханурова ще виділив, щоб вони не пропали там, щоб були виділені, щоб ми гідно відзначили сторіччя з дня народження Сергія Павловича Корольова. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Будь ласка, готуйте проект, ми можемо його розглянути і прийняти постанову відповідну, це не проблема.

Ярослав Михайлович Кендзьор, за ним Хара, який передає, якщо не помиляюсь, слово, я потім скажу.

12:52:23

КЕНДЗЬОР Я.М.

Дякую, Олександре Олександровичу.

Ярослав Кендзьор, фракція „Наша Україна”, Народний Рух України.

Я почну свій коротенький виступ, так як мій шановний колега Іван Сидорович Бокий, з того, що не думав записуватися на різне. Але, коли, так би мовити, виступ почув і він мене спонукав до того, щоби вийти на цю трибуну. Бо відчув, що це в якійсь мірі виступ Івана Сидоровича і торкається мене, бо я згадував про цю проблему.

Знаєте, справді, призначення, не призначення, і, можливо, з цього приводу не варто було би дуже серйозно розмірковувати. Але, коли ми, шановні колеги, маємо факт незаперечно, який я логічно не можу пояснити, я думаю, що всі присутні тут у залі, разом з Олександром Олександровичем навряд чи дадуть логічне пояснення. Коли тільки на 15-му році незалежності української держави розкрилися державні архіви, які, в яких можна вільно взяти, переглянути документи, які стосуються страшної, страшного періоду нашої історії, - голодомор 32-33-го. Але ж це тільки, як кажуть, одна частинка трагедії нашого народу у минулому столітті.

А чому досі ми не маємо вільного доступу до усіх матеріалів, пов’язаних із страшними репресіями 30-х, 40-х, 50-х років. І тоді зрозуміло було, тодішній режим, як кажуть, оберігав це за десятьма дверима і замками. Але у 15 років незалежності української держави я ставлю риторичне запитання: від кого українська незалежна держава хоронила, оберігала оці матеріали, щоби, ну, за винятком окремих осіб, з допусками мали доступ до того? І чому я все-таки, Іване Сидоровичу, ну, природньо маю застереження. Коли на сьогоднішній день комуністи кажуть, що ніякого голодомору не було, ніяких репресій не було. Все було, все процвітало, що не знищено мільйони людей, і знаючи, що представник цієї політичної сили очолив це унікальне для держави сховище - Державний архів, то де в мене є гарантія, що Петро Миколайович Симоненко не скаже своїй членкіні своє партії, що по-тихеньку треба виносити, палити, знищувати і так дальше. В не маючи документу, не маючи факту, без сумніву, важко потім щось доказати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я теж не мав наміру виступати і не буду вступати, але хочу сказати, що аналізуючи цю проблему, про яку говорить Ярослав Михайлович, на початку 90-х років, коли була спроба зробити ту річ, про котру ви говорите, то виявилося, що нам треба захищати наших людей від себе. Від їх же і захищати. Тому що, коли ми піднімемо ці архіви, то ми пересваримо всіх на світі людей, тому що репресії проводилися в переважній більшості за доносами односельчан, сусідів - той обніжок підорав, той корову десь не там, а тоді вона писала, що він виступав проти держави, проти влади і так далі. І таких прикладів так багато, що давайте ми краще доручимо спеціалістам, хай вони цим позаймаються. Хочете цим займатися, ви маєте право, як депутат і так дальше. Подивіться цю річ, але не треба будити звіря, ми можемо багато лиха наробити цією справою.

Те, що це була ганебна сторінка нашої історії, ніяких сумнівів не викликає.

Будь ласка, замість Хари і Грицака, виступає, вони йому віддали Івану Васильовичу Попеску, вони йому віддали своє право на ви ступ. 6 хвилин.

12:56:39

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Вельмишановний Олександре Олександровичу, вельмишановні колеги, я хотів звернути увагу на історію двох моїх депутатських звернень.

Ще у липні місяці до мене звернулась Постійна комісія Новоселецької районної ради з питань планування фінансів, бюджету та управління спільної власності територіальних громад з клопотанням при розгляді Бюджетної резолюції, при розгляді інших законодавчих актів, при підготовці відповідних рішень Кабміну, державної адміністрації Чернівецької і інше, посприяти виділенню коштів із Державного бюджету у сумі 2 мільйона 2 тисячі 47 гривень для товариства „….. буд”, які були витрачені не на будівництво підводного газоводу до села ….. і потрібно було з Державного бюджету це відшкодувати. На жаль, це не відбулося ні у тому році, ні в цьому.

Я звернувся з депутатськими зверненнями відповідними і отримав відповідь з Міністерства фінансів України, що на виконання доручення Кабінету Міністрів було розглянуте це питання і відшкодування витрат на будівництво підводного газоводу до ….. „Зелений гай” …………………..Новоселицького району будуть передбачені тільки після того, як буде прийнято Державний бюджет на 2007 рік, в якому передбачається субвенція для вирішення питань щодо газифікації населених пунктів.

Але це є загальне положення, тому що порядок використання коштів субвенцій буде затверджуватися додатково Кабінетом Міністрів України за поданням відповідних державних адміністрацій.

Тому для того, щоби знову не зависло це у повітрі, я би запропонував, що при підготовці до другого читання Закону про Державний бюджет на 2007 рік не тільки Комітету з питань бюджету, і не тільки Міністерство фінансів, а також фінуправління Чернівецької області і відповідні комісії Чернівецької обласної ради також попрацювали у цьому напрямку.

А для того, щоби я у черговий раз не був змушений виступати з цієї трибуни, оскільки я закріплений за Чернівецькою областю, я також нагадую, що не треба забувати про наші борги стосовно інших об’єктів. Я сьогодні їх перелічу. Це стосується газифікації села Махаланово Селицького району, це стосується підводних газоводів Мольниця- Хорево-Цурена у……………. районі та Сторожнець………………Нижні Петрівці у Сторожнецькому районі. Крім того потрібно погасити борги по газифікації у Глибоцькому районі.

Я хочу звертати увагу на те, що ці райони є прикордонні і у них проживає румуномовне населення. Але у порівнянні із сусідніми україномовними районами процес газифікації відстає. Для того, щоби цей процес не мав політичного забарвлення, я прошу на це звернути увагу і при прийнятті відповідних рішень просто це врахувати і не допустити того, як було у попередні роки.

Друге питання, на яке я б хотів звернути увагу, це є те, що в результаті паводків 4-6 червня 2006 року регіонального рівня було зруйновано ряд мостів. Але щодо двох мостів, а саме Нижні Петрівці Сторожнецького району та Кам'янка Глибоцького району, де 15 тис. населення, що проживає тільки в двох тих селах, залишились відрізаними від цієї області і більше 100 тис. жителів прикордонних районів, долає об'їзними гравійними та ґрунтовими дорогами понад 20 кілометрів. Рейсові автобусні маршрути було змінено. Села розділені навпіл. Постало питання доставки дітей в школи. З настанням холодів ситуація ще більше ускладнюється. Але на сьогоднішній день в Чернівецькій області було виділено на ліквідацію наслідків стихії 30 червня – другого липня за рахунок коштів Резервного фонду Кабінету Міністрів 6 млн. 590 тис. гривень.

В той же час матеріали паводку 4-6 червня 2006 року з незрозумілих причин, ми будемо шукати, хто сьогодні винний, але питання щодо, наприклад, мосту Нижні Петрівці навіть не потрапило у перелік об'єктів, які потребують цієї допомоги. І в результаті там наших виступів, я чотири рази виступав з цього приводу і з трибуни Верховної Ради, зробив відповідні запити, звернення депутатські, відновлення роботи вже проводиться. Але необхідних коштів на це немає. І знову виникне потім питання, звідки брати ці кошти для того, щоб погасити ці роботи.

І знову буде відкрите питання, і я прошу звернути на це увагу. І після того. як були переглянути цифри, було прийнято рішення не повністю відновити той міст, але взяти і хоча би відновлювальні роботи на першому етапі. Вартість цих робіт складає п'ять мільйонів для села Нижні Петрівці, мосту довжиною 90 метрів і вартість трьох мільйонів села Кам'янка Глибоціького району, довжиною 110 метрів.

Крім того, я, шановні колеги, хотів скористатись ще з одного моменту, оскільки залишилася ще одна хвилина. В нашому залі постійно говорять про тих людей, які в свій час були депортовані. Були депортовані за різними ознаками – за національною, за політичною, за майновими ознаками. Ми повинні підійти до тих людей, які були незаконно репресовані однаково і всіх, незалежно з яких мотивів вони зазнали ці репресії, всіх реабілітувати.

Звичайно, треба надати допомогу всім, але у нас складається таке враження, що вся допомога відбувається тільки по відношенню до тих, які активні в політичному аспекті, тобто у, наприклад, у Кримському регіоні.

На сьогоднішній день є люди, які ще живуть, які повернулися і в свій час не отримали ніяких компенсацій, і вони не мають навіть можливості потрапити до тих будівель, які побудували їх батьки. Тому я прошу звернути увагу при розробці бюджету також на необхідність надати допомогу тим, що повертаються з депортацій із Сибіру, із Карелії, із інших місць людей, які повертаються і в інші регіони України.

Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Замість Матвієнкова виступає Богачук Василь Степанович. Наскільки я розумію, перший виступ із трибуни парламенту.

13:02:52

БОГАЧУК В.С.

Я дякую. Шановний Олександр Олександрович! Василь Богачук, Соціалістична партія України, Тернопільщина.

Складовою частиною проекту Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” є надходження від приватизації дивідендів та орендної плати за використання державного майна, продажу земельних ділянок під об`єктами приватизації та залишкового військового майна. Виконання досить потужних фінансових завдань, запланованих в цьому документі для Фонду державного майна України. Відповідно, від приватизації це 10 мільярдів, дивіденди – 250 мільйонів, орендна плата – 290 мільйонів, продаж земельних ділянок – 560 мільйонів, продаж військового майна – 760 мільйонів гривень. Можливо це за умови дотримання Кабінетом Міністрів України , іншими міністерствами та відомствами, які разом із фондом приймають участь у формуванні та управлінні державної власності певних принципів. А саме, проведення комплексного аналізу ступенів впливу держави на кожну галузь народного господарства з метою прийняття науково обгрунтованих управлінських рішень щодо їх подальшого реформування. Щоб це не було як… не повторилося досвід „Луганськтепловоз” або „Харківметробуд”.

Друге. Законодавче вирішення питання заборони корпоратизації підприємств, що мають загальнодержавне значення та приватизації об`єктів національного надбання.

Третє. Розроблення концепції стратегічного розвитку та приватизації у найважливіших секторах економіки як єдиних і взаємопов`язаних управлінських рішень щодо оптимізації структури державної власності та ефективності її використання.

Четверте: визначення стратегічних напрямів реформування державного сектору економіки.

П’яте: введення в подальшому в повному обсязі Закону України „Про оподаткування фізичних осіб”.

Шосте: вдосконалити та розширити систему функціонування єдиного реєстру об’єктів державної власності за рахунок наповнення його інформацією щодо об’єктів комунальної власності.

Сьоме: посилення контролю за використанням державного майна, переданого до структурних фондів державних холдингових компаній та інших суб’єктів господарської діяльності.

Ці та ряд інших принципів були відповідним листом своєчасно надані Міністерству економіки України для підготовки проекту Програми діяльності Кабінету Міністрів „Конкурентна Україна”. Але розробники цього важливого документу не в повному обсязі врахували ці пропозиції.

Відповідно до додатку три проекту Закону України „Про Державний комітет України” Фонд державного майна позбавлений статусу головного розпорядника бюджетними коштами. У зв’язку з цим наголошую, що це не відповідає правовому статусу Фонду державного майна.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України головним розпорядником бюджетних коштів для фінансування діяльності фонду визначено Міністерство фінансів України. Проте Міністерство фінансів відповідно до Положення щодо фонду не має права проводити держав…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Степанович, не турбуйтесь, що ви не дочитали. Ми мали розмову з цього приводу вчора, і стосовно цього документу я підписав доручення робочій групі, яка працює над підготовкою бюджету, врахувати всі ці моменти. Так що все це не втратиться. Спасибі вам. Садовий, будь ласка. За ним Сідельник.

13:06:33

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України, Кіровоградщина.

Я сьогодні звертаюся до шахтарів міста Александрії. Тиждень тому під головуванням керівника Фонду державного майна Семенюк за участю керівників Міністерства вугільної промисловості, інших міністерств, Кіровоградської обласної ради - Бондар Яків Андрійович, профспілки вуглерозрізів - Орла, Кацева, Фісуна, заступника міського голови міста Александрія Садомиченка проведена нарада, яка дала поштовх, практичним діям для того, щоб покінчити із вакханалією, яка склалася на вугільних підприємствах міста Олександрії. Сьогодні горе-орендарі – це товариство з обмеженою відповідальністю „Експлерент”, та ЗАТ „Енерговугілля”, Міністерство вугільної промисовості, довели вуглерозріз Олександрійський до ручки.

Якщо раніше добували вугілля олександрійськими шахтами в кількості 4 мільйонів тон на рік, то зараз лише 78 тисяч тон. Відразу на 6 тисяч 128 одиниць скоротилися робочі місця.

Якщо врахувати сім’ї шахтарські, то близько 20 тисяч олександрійців уже рік залишилися без куска хліба. Крім цього, горе-орендарі заборгували цим шахтарям 22 мільйони гривень зарплати. Лише „Експлерент” не заплатив до бюджетів усіх рівнів один мільйон 842 тисячі гривень, крадуть безбожно. Вже розібрали 5,5 кілометрів залізної дороги. Що цього не бачить міліція, прокурор? Бачать і мовчать.

ТЕЦ-3 з 15 жовтня не буде опалювати селище Димитрово, бо немає ні вугілля, ні газу. 4 тисячі людей залишаться на холоді. Хіба можна таке мовчати? Безумовно, ні.

В зв’язку із тяганиною в цьому змушений звернутися з трибуни Верховної Ради до міністра вугільної промисловості - Тулуба. Сьогодні суди ухвалили розірвання оренди „Експлерентом” та „Енерговугіллям”. Прискорте, будь ласка, процес створення нового вугільного підприємства, яке забере майно і дасть людям і вугілля, і роботу. Звертаюсь до першого віце-прем’єра Азарова: визначте обсяг та джерела фінансування, щоб не допустити в селищі Димитрово Алчевська-2.

ТЕЦ-3 з 15 жовтня працювати не буде, тоді зупиниться і залізнодорожній транспорт, бо дорогу перекриють люди. Звертаюсь до всіх інших установ і зацікавлених Міністерств. Шановна Юлія Володимирівна Тимошенко, ви зараз ратуєте за соціальну справедливість. Ви були в Олександрії, дивились в очі шахтарям, обіцяли і забули їх. Тепер ваш обов’язок вплинути на вашого однодумця із БЮТу - Жеваго, щоб його структури розрахувалися з боргами негайно, без тяганини віддали в державу державне майно. В трагедії олександрійців ви теж, по крайній мірі морально, як керівник БЮТу, також маєте відношення.

Соціалісти вимагають захистити шахтарів і всю вугільну промисловість і галузь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Перед тим, як виступить Іван Іванович Сидельник, я, згадуючи, що він представляв Сумську область свого часу, хотів би сказати: він із Путивльського району - району партизанської слави, а сьогодні – День партизанської слави. Давайте привітаємо всіх партизанів, підпільників, учасників боротьби проти фашизму, їх близьких, дітей війни із цим святом, побажаємо, щоб вони трималися, скільки можуть триматися, щоб вони були переконані, що їхня перемога – не марна справа була, що це – свято для всіх нас, для всього народу. У будь-якому разі, парламент, виражаючи волю народу, приєднується до також позиції. Вітаємо їх із святом!

13:10:40

СІДЕЛЬНИК І.І.

Дякую, Олександр Олександрович.

Шановні колеги! До вашої уваги сумне повідомлення із Сумської області, із батьківщини нашого Президента Віктора Ющенка. Я зачитаю письмо, яке направлене в адрес Ющенка, в адрес Мороза Олександр Олександровича у Верховну Раду і Прем'єр-міністру Януковичу:

„Шановні високопосадовці!

Ми, депутати Сумської міської ради, усвідомлюємо ситуацію, що склалася в Україні у зв'язку з підвищенням ціни на газ. Сумська міська рада 14 червня , наголошую, цього року прийняла звернення до Президента та народних депутатів України щодо тарифів на житлово-комунальні послуги.

Це рішення було направлено до Секретаріату Президента України і у Верховну Раду . На жаль, на сьогоднішній час ніякої відповіді не отримано.

Виконавчий комітет Сумської міської ради був змушений узгодити тарифи на теплопостачання, які зросли майже втричі.

За попередніми розрахунками більш, ніж 30% сімей сумчан не зможуть своєчасно та у повному обсязі сплачувати за житлово-комунальні послуги.

Існуюча система нарахування субсидій на оплату житлово-комунальних послуг бюрократична, не враховує особливості соціального стану більшості сімей. Встановлений відсоток сукупного доходу на родину, понад який призначається субсидія 20 процентів (це без урахування податків) є занадто високий.

На сьогоднішній час керівництво країни не визначилося з тим, яким чином новоутворений уряд буде вирішувати проблему зубожіння громадян. Депутатський склад Сумської міської ради просить і вимагає негайного прийняття керівництвом країни програми заходів по наступним питанням.

Пропонуємо до кінця поточного року тарифи на послуги з теплопостачання для населення і бюджетної сфери розрахувати на базі ціни на газ, який видобувається на Україні. Підвищити до соціально обгрунтованого рівня мінімальну заробітну плату на пенсію та переглянути прожитковий мінімум.

І я скажу, що забезпечити ............ державне фінансування регіонів на виконання програми. За попередні п’ять років суми взагалі не одержували ні копійки на ці цілі.

Ну, ще секунда є. Шановний Олександре Олександровичу, ну, приїдемо це ми у регіони, поїдемо у області. Що ж ми скажемо? Хоч на копійку уменьшиться оплата за комунальні послуги? Навєрноє, ні. Люди будуть питати. Ми до цих пір не вирішили. Тому комісія...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комісія працює, працює по газу комісія. І ось у мене на руках звіт попередній тимчасової спеціальної комісії, яка вивчає це питання. Я думаю, що ми на наступному сесійному тижні це визначимо. А треба негайно створити комісії, про які мова йшла. Я створив, підписав робочу групу за пропозицією, склад робочої групи за пропозицією ініціаторів. Але чомусь так, я не бачу з їхнього боку ніякої ініціативи. Тому треба, щоб це вирішувалося скоріше.

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Само собой.

Слово має Прокопович. За там буде виступами Мірошниченко замість Комара. А Івану Івановичу я пояснюю, слово так не передається. Ви же ним скористалися. Ваше право реалізовано. Тому я з радістю послухав би Ольгу Боднар, але вона не має права на виступ, бо не записалася своєчасно. Я так зрозумів, Прокоповича немає. То, будь ласка, замість Комара виступає Мірошниченко.

13:15:12

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні колеги, шановні виборці, Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Я хотів би висловитись з приводу тих подій, які розгорнулися сьогодні в сесійній залі, зокрема під час розгляду доповіді спеціальної слідчої комісії, яка була створена з питань розслідування підкупу народних депутатів.

Нажаль часу для виступу в мене тоді не було, але я хотів би все ж таки зафіксувати свою позицію і звернути вашу увагу на таку річ як відповідальність. Ми дійсно заслухали звіт комісії, яка, як на мій погляд, намагалася розслідувати наявність чи відсутність фактів самих підкупів і уважно вислухав коментарі самого головного звинувача і тих його колег, які все ж таки підтримували ці звинувачення.

На що хотів би звернути увагу? Дійсно, на відповідальність. Шановні колеги, справа в тому, що ми не лише спілкуємось один з одним, справа в тому, що нас слухають мільйони наших співгромадян, нас дивляться і слухають представники інших держав, посольств і деякі трансляції ведуться навіть на інші континенти. Я вам скажу наступне, і я ніскільки не сумніваюся в тому, що всі фракції і кожен окремий депутат прийшов сюди з однією метою – покращити рівень життя наших громадян. І скажіть, будь ласка, якщо ми такими заявами будемо звинувачувати один одного, підривати довіру до провідних політичних сил, а йшлося про Партію регіонів, яку я представляю і яка зацікавлена в тому, щоб всі ті звинувачення, які лунають на її адресу, і вже, до речі, не перший рік були ретельно розслідувані і представлені в законному порядку або до суду, або до громадськості. Дивіться - фактів не підтверджено. Бажання тієї людини, яка звинувачувала співпрацювати з комісією, з судами немає. Але разом з тим до громадян надходить така інформація. Скажіть, будь ласка, чи будуть вони довіряти тим рішенням, які ми приймаємо? Чи будуть вони довіряти самій владі, як такій? І чи ми зможемо співпрацювати з іншими державами, якщо легітимність наша буде підірвана?

Тому давайте виробляти нову культуру нашої політичної дискусії, і нову культуру роботи нашого законодавчого органу. У нас є про що говорити, у нас є, дійсно, політична реформа, і визначення ролі і опозиції. І там є про що дебатувати, давайте виробляти альтернативні курси. Давайте порівнювати шляхи розвитку держави…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але не сваритися з таких причин, сказав Мірошниченко уже поза мікрофоном, будь ласка, Карпук виступає від "Нашої України", за ним Безпалий. Будь ласка.

13:18:40

КАРПУК В.Г.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Я хочу звернутися до вас з тим питанням, що на сьогодні охорона здоров’я в Україні і серед депутатів Верховної Ради є другорядна. Тому що і комітету така думка, в депутатів створилася, що цей комітет не є важливим. І тому в нашому комітеті працює всього 8 депутатів з них тільки 4 лікаря, звичайно, що ті великі питання, які є в охороні здоров’я вирішити ми не можемо треба спиратися на роботу всіх депутатів.

І таким прикладом яскравим є робота і по бюджету, і ті мізерні кошти, які виділяються на охорону здоров’я. За останні 15 років тільки в минулому році було 3,3 відсотки валового внутрішнього продукту на охорону здоров’я. На наступний рік передбачається 3,4 відсотки. Але ви самі розумієте, що незначне підвищення заробітної плати і зростання затрат на оплату енергоносіїв нівелюють ці витрати і тому, ВОЗ вважає, що при 5 відсотках валового внутрішнього продукту, який іде на охорону здоров’я менше. Тоді охорона здоров’я стає неефективною. І те мізерне підвищення заробітної плати є надзвичайно моментом, який пригнічує всіх медичних працівників.

В липні цього року заробітна плата медичних працівників склала всього 692 гривні при 888 в педагогів і 1270 у промисловості. Майже в два рази менше, ніж вимагає того стаття 77 Закону про основи, законодавства про охорону здоров’я.

Зменшення також очікується і пільг, які надані медикам в сільській місцевості. Скільки б ми не говорили, що ми там якісь кошти виділяємо на сільську медицину, але коли в бюджеті на 2007 рік передбачається зменшення пільг, про якесь покращення ми не можемо вести.

Значно зростає смертність населення. Ви знаєте, що за останні роки кількість населення в Україні зменшилося з 52,1 мільйона чоловік до 46,9 мільйонів. Але попри значне зростання смертності від серцево-судинних захворювань, яке складає 65 відсотків всієї смертності, Верховна Рада переносить парламентські слухання до урядового комітету. У нас є найважливіші питання інші за освіту, за СОТ, за інші, але смертність населення для нас звичайно, не є важливим. Тому я звертаюся до вас, Олександре Олександровичу, як до .... Верховної Ради і до всіх депутатів, що це питання повинно стати для нас основним в роботі цієї каденції Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за таку пропозицію.

Власне, ви можете через голову комітету чи самі особисто на Погоджувальній раді внести пропозицію, аби слухання з питань охорони здоров’я і, зокрема, стосовно там заходів, аби зменшити ризики для життя і підвищити вік середній по Україні. Можна розглянути його в сесійному залі. Але мені здається, чому ми так на Погоджувальній раді ставили питання, тому що це повинен бути професійний розгляд. Це повинен бути залучені і депутати, які мають безпосереднє відношення до галузі, і запрошені представники інших комітетів, які забезпечать бюджет, і не тільки, представники уряду і так далі. Глибоко розглянути це питання.

Якщо виникне після того потреба його винести ще в сесійний зал, будь ласка. Але було би краще, якби комітет не стільки обговорював це питання, як вніс конкретні пропозиції законодавчого характеру, які гарантують вирішення тих питань, про які ви зараз абсолютно переконливо і правильно говорите.

Шановні депутати, вам на руки всім депутатам розданий проект порядку денного, розклад засідань Верховної Ради і перелік питань, які ми будем розглядати на 3, 6, 10 жовтня і 17-20 жовтня. Я просив би, щоб ви серйозно підготувалися до них, бо, бачите, графік буде напружений. Маючи на увазі ще й те, що ми в цей час завершимо роботу над проектом бюджету для розгляду його в першому читанні. Тому це буде складна робота і для всіх комітетів, і для кожного депутата.

А тим часом я оголошую засідання закритим. І те, що наступне засідання пленарне відбудеться 3 числа о 10-тій годині ранку.

Всього доброго.