ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

28 листопада 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, продовжується робота парламенту у пленарному режимі. Я прошу оголосити в коридорі, щоб зайшли депутати до залу.

Увімкніть, будь ласка, систему „Рада”. Проводиться поіменна реєстрація.

16:03:38

Зареєструвалися 442 картками народні депутати. Вечірнє засідання оголошується відкритим.

Ви знаєте, що перерви дві фракції попросили часу на консультації для того, щоб висловити свою позицію з приводу того, що розводило нас по різні боки під час голосування проекту закону, котрий обговорений вже – про Голодомор 32-33 років в Україні.

І дві фракції попросили, аби із приводу цих консультацій висловився народний депутат Сергій Головатий. Я надаю йому слово. Будь ласка, п’ять хвилин можете говорити… А, три хвилини.

16:04:33

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане Голово, шановні колеги народні депутати!

Під час взятої перерви ми досить уважно, глибоко і ретельно обговорювали пропозиції, висловлені від депутатської фракції Партії регіонів народним депутатом Кушнарьовим.

Його дві пропозиції полягали у тому, щоб у статті першій закону дати визначення поняття „геноцид”. І друге, щоб у статті другий за цим проектом вилучити слово „забороняється”.

Отже, наша позиція така. Стосовно визначення поняття „геноцид”. Нажаль, Верховна Рада… Не „на жаль”, а в принципі, Верховна Рада не може вдатися до такої дії, вона не має на це права, оскільки визначення поняття „геноцид” як юридичної категорії міститься у Женевській конвенції 48-го року. Воно регламентоване, деталізоване. Україна є учасницею цієї конвенції, і вона в односторонньому порядку не може дати визначення цієї юридичної категорії, яка є юридичним поняттям міжнародного кримінального права. Або вона повинна вийти з цієї конвенції і дати своє власне тлумачення, або має залишитися, як є. Тому ми не можемо прийняти цю пропозицію.

Друге, пропонувалося, щоб була згадка про народи СРСР, і ми в пошуку компромісу, примирення, ми врахували цю ідею, вона міститься у передостанньому абзаці преамбули, де йдеться про те, що це були дії тоталітарного репресивного сталінського режиму, спрямовані на масове знищення частини українського та інших народів колишнього СРСР.

І третє, стосовно слова „забороняється”. Ми так само знайшли, пішли з метою примирення і пошуку компромісу, ми вирішили, пропонуємо замінити слово „забороняється” на те, що це є протиправна дія, на кваліфікацію, юридичну кваліфікацію такої протиправності.

Ми знаємо, що у більш, ніж 10 країнах Європи така дія є забороненою. Встановлена кримінальна відповідальність. І ми вважаємо, що за таких обставин український народ у особі українців, росіян і інших, тих громадян-співвітчизників, які складають український народ у визначенні, яке є в Конституції, яке є у визначенні цього закону, не менш варті того, щоб публічні заперечення цього геноциду були так само протиправними діями, як і публічні заперечення голокосту.

Українці, український народ не гірший єврейського народу. Весь світ визнає заборону і дозволяє це робити. І в країнах ліберальної демократії це не вважається забороненою дією або втручанням в особисті права і свободи. І тому ми вживаємо юридичний термін, що така дія є протиправною, відходячи від слова „забороняється”. Це показує, що наша держава є гуманною у цьому відношенні.

Тому я прошу вас підтримати той варіант законопроекту...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Я прошу вас підтримати той законопроект, який розданий, з поправками Олександра Мороза і з поправками, на які погодилися стосовно, внесеними депутатом Кушнарьовим. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так для уточнення ще. Прошу уваги.

Іншими словами. Вам розданий на руки проект під рубрикою „Вноситься Президентом України з поправками народного депутата України Мороза та інших”.

З мотивів хочете висловитися? Запишіться на висловлення з мотивів. Будь ласка, п’ять хвилин. І давайте так: я закінчу думку свою, а потім ви з мотивів висловитеся. Добре?

Так от. У цьому проекті, про що згоду ми знайшли ще з самого ранку, передбачені ті уточнення і редакційні зміни, які я підготував учора, які розповсюджені зранку були. А сьогодні вони показані вже в одному тексті цього скороченого за обсягом закону. Крім того, дискусія, яка велася до перерви із боку одних, прибічників одних формулювань, інших, під час тривалих консультацій виразилась в тому, що знайдений по суті коректний компроміс у другій статті цього проекту закону, а зміст дефініції геноцид як представляли депутати із Партії регіонів розміщений у преамбулі, який політично дає оцінку цьому явищу, не порушуючи Конституцію, за якою документи міжнародного права, які ратифіковані і прийняті, або участь в яких приймала Україна, є нормами внутрішнього законодавства.

Таким чином ми відхилятися від цих вимог не можемо. Тут також змінені норми, які стосуються функцій Кабінету Міністрів, а раніше вони обмежувалися і через закон визначалися статус і роль Інституту пам’яті, тепер це віднесено до функції Кабінету Міністрів. І представник Президента на розгляді даного питання, Ігор Рафаїлович Юхновський, підтримав всі ці зміни. Власне кажучи, це є, на мій погляд, ну, виняткова межа компромісу з будь-якого боку і треба було б проголосувати цей закон, я ще раз повторюю свій висновок, … більшість. Я на це дуже розраховую.

Одначе ви хочете висловити ще питання із мотивів голосування. Будь ласка, по мотивах я прошу по 2 хвилини? По 1 хвилині, будь ласка, 5 хвилин. Можна від кожної фракції висловитися. Запишіться. Петро Степанович? Будь ласка. А, я вже про це сказав до перерви ще. Я ще раз повторю, картки депутатів Лук’яненка, Короля, Рябеки, Бондаренка і Стретовича не беруть участі… ну я керуюся цим. І Тимошенко Юлії Володимирівни. А, Стретович он сидить, погляньте.

Ясно, ясно. Вони беруться до як такі, що не беруть уже за голосування. так. Я прошу. Король? Да, да, да. А про вас ніхто і не говорив. Будь ласка, хто хоче висловитися, по хвилині. Томенко, будь ласка.

16:11:51

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я думаю, що у нас є сьогодні унікальна можливість продемонструвати передусім українцям, що є в Україні парламент, оскільки я не хотів би, щоб тут були і залишились політичні сили, які підкреслять відсутність історичної пам’яті і історичного світогляду нашого народу. Для нашої політичної сили це так само максимальний компроміс, на який ми можемо піти. І для того, щоб, дійсно, ми були єдиним українським парламентом ми будемо голосувати за цей зредагований текст. І я хотів би всім колегам з нашого парламенту сказати про те, що, шановні друзі, не міряйте громадянством українськісьть. Мій соратник і колега Джеймс Мейз, який індіанського походження, зробив для україни стільки, що його українське серце важить більше чим багато паспортів українських політиків. Тому і треба його згадати, те, що він починав робити і підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович, я думаю, ваша думка зрозуміла, чи не так же? Будь ласка, Полянчич.

16:13:07

ПОЛЯНЧИЧ М.М.

Прошу передати слово В’ячеславу Кириленку.

16:13:15

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, фракція „Наша Україна”.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!

Безумовно, голодомор 1932-1933 років є геноцидом українського народу. Але при цьому український парламент сьогодні у разі позитивного голосування демонструє підкреслену повагу до всіх народів колишнього СССР, які також зазнали переслідувань з боку сталінського злочинного комуністичного режиму, який торкався безумовно всіх народів, не тільки українського.

З цього приводу у тезі компромісного законопроекту є два посилання і вони, на мою думку є достатніми і підкреслюють повагу українського народу до інших. І взагалі, я вважаю, якщо сьогодні проголосує 4 фракції із 5-ти за визнання голодомору геноцидом, то стане початком історії справжнього, власне, українського парламентаризму, коли всі голосування базуються на національних інтересах України. Думаю, це буде правильно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, від „Регіонів” хто буде брати слово? Чи підряд ви хочете? Ну, будь ласка, Ляпіна говорить.

16:14:28

ЛЯПІНА К.М.

Прошу передати слово Миколі Григоровичу Кульчинському.

16:14:38

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Дорогі колеги, абсолютно є вмотивованим поняття геноцид українського народу. В 32-ому році, в 30-их роках, початку 30-тих років в українських селах проживало понад 80% українців, але в цих селах жили також і зукраїнізовані євреї, і росіяни, а то й незукраїнізовані і вони так само були знищені червоним кремлівським режимом. Мені хочеться, щоб кожний сьогодні депутат прочитав книгу Василя Барки „Жовтий князь” і пережив на особистісному рівні, на емоційному рівні ту величезну трагедію, той біль, який зазнали мільйони українських селян.

Я прошу проголосувати за узгоджений варіант з поправками Олександра Мороза. І ми будемо прославлені у віках, у віках кожен, хто це…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, заспокойтеся. Чубаров говорить.

16:15:44

ЧУБАРОВ Р.А.

Дякую. Шановні колеги, мені здається, що виступ колеги Головатого був настільки мотивованим, що всі, що кожний з нас може визначитися відповідно своєї совісті. І особливо хочу звернути вашу увагу на правове рішення, що зазначене в пункті 2 проекту, де говориться, що заперечення голодомору є противоправним. Така норма унеможливить вибачити політичним виродкам знущатися над пам’яттю мільйонів жертв тоталітарного режиму.

Минулого тижня саме таке сталося з боку одного з політиків українських, який сидить в цій залі, який заявив про те, що кримські татари мають, мовляв, поставити пам’ятник Сталіну за те, що він їх виславши з Криму врятував їм життя. Він так, походя, знущався над пам’яттю десятків тисяч кримських татар, які були на фронтах Другої світової війни, вони захищали також Батьківщину, як всі інші.

Отже, я думаю, що введенням таких норм ми поставимо таких виродків на місце. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має, як завжди, коректний і толерантний Кендзьор, будь ласка.

16:16:56

КЕНДЗЬОР Я.М.

Дякую. Дякую, Олександре Олександровичу.

Я справді буду дуже коректним і толерантним. Знаєте, у такі проблемі як проблема голодомор, іти на якісь компроміси і компроміси на, у сторону, так би мовити, якогось зниження актуальності цієї, гостроти цієї проблеми, мені здається, це соромно. Але, раз такий парламент, і ми пішли на такий компроміс, і слава Богу. Мені хотілося б знати, чи будуть за цей варіант, компромісний, проекту закону голосувати комуністи? Бо у цьому варіанті, який сьогодні ми тримаємо в руках, чомусь сором’язливо Олександр Олександрович, дуже толерантно кажу, сором’язливо викинуто визначення „засуджуючи злочинні дії тоталітарного режиму СССР”. Не тоталітарного комуністичного режиму. Ми викинули поняття комуністичного режиму. Але лихо з ним. Лиш би проголосували за це комуністи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Я прошу, у оригіналі від Президента такого слова не було. Це ви видумали замість Президента. Я просив би не поправляти Президента. Ви того не маєте права, як і будь-хто інший.

Від комуністів хто хоче висловитися? Петро Миколайович, будь ласка.

16:18:23

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, так, дійсно, я підтримую, що треба стати українським парламентом і з’ясувати чому за роки незалежності померло понад 11 мільйонів громадян України. Чому 5 мільйонів скорочення населення України? Чому 4 хвиля імміграції з України з’явилася. З рідної держави тікає власний народ. Це також, так скажемо, проблема парламенту.

По-друге. Ми вже один раз приймали політичне рішення на підставі якого Ющенко став Президентом. А ми сьогодні маємо помаранчеві проблеми і дуже хворіє суспільство, дуже так, скажемо, за небезпечної хвороби, як помаранчева, я вже не кажу яка хвороба.

Тому я хотів би ще раз запропонувати, Олександре Олександровичу, по-перше, поставити Президентський проект на голосування. Тут я не бачу підпису Президента під тим, що ви внесли. А за регламентом ми повинні ставити те, що внесли.

Далі. Поставити фракції Партії регіонів, якщо не пройде цей перший, а потім якщо жодний з них не пройде, хай тоді комітети доопрацьовуючи, Президент вносить зовсім інший. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від „Регіонів” хтось виступатиме? Василь Олексійович, будь ласка. Кисельов.

Хто? Кушнарьов, вибачте, Євген Петрович, говоріть.

16:19:47

КУШНАРЬОВ Є.П.

Шановні колеги, перед обід ми шляхом важких і складних переговорів здавалось знайшли шлях до компромісу в цій залі, а відтак мали можливість відкрити шлях до компромісу в нашому суспільстві.

На жаль, всі попередні домовленості під час продовження переговорів були зруйновані і нам знову намагаються нав’язати лише ту оцінку, яка влаштовує сьогодні помаранчевий колір в цій залі.

В цій ситуації Партія регіонів змушена наполягати на голосуванні у першому читанні нашого проекту закону, який внесений групою депутатів від Партію регіонів. За решту ми голосувати не будемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від соціалістів хто буде виступати? Мендусь говорить.

16:20:47

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановні колеги! За час, поки тривала перерва, по-моєму нам вдалося знайти достатньо компромісне рішення, яке дозволяє представити позицію вагомо і авторитетно, тобто переконливою кількістю голосів. Сьогодні є всі підстави говорити, що при консолідованому голосуванні за законопроект запропонований Олександром Олександровичем Морозом, ми маємо можливість уникнути подальшого використання цієї трагічної теми, як спекулятивної, як такої, яка працює на розкол, такої, яка вносить розкол у свідомість наших громадян, вносить розкол у цей зал.

Безумовно, і представники однієї половини парламенту і іншої можуть висловлювати зауваження з приводу того, що не у повній мірі знайшла відображення їхня позиція, їхній погляд. Але у цьому і полягає мудрість парламенту і цінність його консолідованої позиції, якщо …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хай закінчить. 10 секунд, будь ласка.

16:22:05

МЕНДУСЬ Я.П.

В цьому полягає мудрість парламенту, щоб, пішовши на взаємні поступки розумні, продемонструвати те, що ми відображаємо волю народу. Пропоную підтримати законопроект запропонований Головою Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Рафаїлович Юхновський говорить.

ЮХНОВСЬКИЙ І.Р.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні депутати!

Справді, розмови, які велися і з Євгеном Петровичем Кушнарьовим, і Олександром Олександровичем привели до того, що ми написали цілком грамотний, юридично-грамотний закон. Враховані всі зауваження, які були дані з боку Партії регіонів. Ці зауваження були розставлені по місцях так, як це відповідає юридичній практиці і юридичним законам. І тому я хочу звернутись до Партії регіонів з величезним проханням: шановні друзі, ми все зробили так, як ви хотіли, і це зроблено абсолютно грамотно. І тому я вас прошу, певна така доля істини має бути в цьому залі. Я дуже дякую Олександру Олександровичу Морозу за дуже кваліфіковані поправки до того закону, який я вніс від імені Президента. Вони покращили закон, зробили його доступним для всього українського народу. І я прошу вас, я дуже вас прошу підтримати цей закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спокійно. Зараз я поставлю на голосування.

Давайте визначимося по послідовності. Представники Партії регіонів наполягають, щоб голосувати їхній варіант. Але за процедурою треба спочатку… Будь ласка, не підказуйте, я знаю Регламент. Але за процедурою тоді треба ставити на голосування спочатку президентський варіант. Можна наперед не сумніватися, що ні те, ні те не набере достатньої кількості голосів. Тому я ще раз прошу, заспокойтеся, будь ласка! Ви мені заважаєте, не чую сам себе! Ще раз!.. Але я поставлю на голосування, я сказав, не галасуйте!

Тому я просив би все-таки в кінці кінців потім зважити на компромісний варіант, який може об'єднати всіх. Ми проголосували питання включення – 232 чи (я не пам'ятаю) голоси. Будь ласка, заспокойтеся. Тому я ставлю на голосування спочатку варіант Президента в тому варіанті – без ніяких змін, як він був. Будь ласка.

16:25:17

За-198

Голосів не вистачає.

Я ставлю на голосування проект від Партії регіонів, який вносився на розгляд і у вас є. Ставлю на голосування цей проект.

16:25:43

За-193

193 голоси, теж не вистачає.

Тому я ставлю на голосування, який погоджений Президентом в основному, розданий вам усім з поправками, які були наслідками обговорення, який враховує позицію однієї і іншої сторони. І прошу вас, переконливо прошу проголосуйте цей законопроект, ви вирішите питання так, як потрібно.

Я ставлю на голосування проект 2470-Д на голосування. І в цілому відразу. Будь ласка.

16:26:32

За-233

Рішення прийнято. Спасибі.

(О п л е с к и)

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів – 2, „Блок Тимошенко” – 118, „Наша Україна” - 79, СПУ – 30, комуністи – 0, позафракційні – 4.

Будь ласка, запишіться з мотивів голосування. Від фракцій запишіться, будь ласка. Будь ласка, записуйтесь.

П’ять хвилин. Будь ласка, Корж, „Блок Тимошенко”.

16:28:12

КОРЖ В.Т.

Віталій Корж, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я передаю слово Яворівському Володимиру Олександровичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Яворівського, будь ласка.

16:28:36

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Дорогий український народе! Щойно стався історичний момент: тобі повернуто пам’ять. З великими дискусіями, з великою внутрішньою і зовнішньою боротьбою, але, народе, відновлюється твоя історія.

Я вдячний Блоку „Наша Україна”, я вдячний фракції соціалістів, я вдячний як людина, як громадянин Блоку Юлії Тимошенко за те, що ми підтримали цей прекрасний, справедливий законопроект. Я переконаний, що це прекрасна сторінка у нашому бутті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Бокий.

16:29:25

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий, фракція Соціалістичної партії України.

Зараз я хотів би підкреслити те, що Соціалістична партія України була і залишається послідовною партією, яка захищала і захищає інтереси українського народу. Три з гаком роки тому саме наша партія виступила з ініціативою звернутися від імені Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй з проханням визнати трагедію Голодомору 1932-1933-го років як акт геноциду проти українського народу.

Сьогодні Верховна Рада своїм консолідованим голосуванням підтвердила, що саме актом геноциду було те, що сталося у 30-ті роки, що знищив на корені українське селянство. І я думаю, що сьогодні всі розуміють історичність моменту. Але нам треба переходити до діла. Тому наступні наші кроки повинні бути присвячені піднесенню еко…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик передає слово Симоненко, будь ласка, мікрофон.

16:30:39

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Я во-первых, хочу привлечь внимание, Адам Иванович, вас, как председательствующего сейчас к тому, что Александр Александрович не выполнил поручение Верховной Рады в отношении того, чтобы заблокировать карточки тех депутатов, которые отсутствуют в зале. И карточками Лукьяненко голосовал, Тимошенко, Бессмертный, Рябека, Бондаренко голосовали за принятие этого решения.

Мы считаем, что в данном случае Александр Александрович преднамеренно это не сделал. А секретариат тогда я предлагаю, кто отвечает за это дело, надо уволить с работы. Было решение и в секретариате, кто отвечал на электронной я теперь от вас требую, Адам Иванович, потребовать уволить этого человека, потому что не было выполнено решение Верховной Рады - это во-первых.

Во-вторых, вопрос заключается в том, Адам Иванович, что это решение в первом чтении только может быть принято. Потому что у фракции коммунистов есть серьезные замечания и нарушены наши регламентные возможности, требования в части того, что мы вносим изменения в Закон. Мы принимали Закон, а не постановление.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гуменюк, фракція „Наша Україна”.

16:31:50

ГУМЕНЮК О.І.

Прошу слово передати народному депутату Ющенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Ющенко, будь ласка, мікрофон.

16:32:00

ЮЩЕНКО П.А.

Петро Ющенко, фракція „Наша Україна”.

Шановні народні депутати, уявіть собі таку картину, ми живимо в видимому світі, у невидимому світі знаходяться десятки мільйонів наших співвітчизників, десятки мільйонів невідспіваних душ, які дивляться на нас і чекають нашого визнання і чекають нашої молитви.

Наша молитва, яка лунає тут, на наших літургіях, на наших панахидах, вона їм дає вічне життя. Якщо вони чують цю молитву, вони моляться з нас там. Але їхня молитва сильніша за нашу, тому що вони перед богом.

Сьогодні ми зробили прекрасне дійство. Це був великий подвиг.

В України буде майбутнє, тому що вони будуть молитися за нас, за наших дітей. Бумеранг, який …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Болдирєв, „Регіони України”.

16:33:04

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Я хотел бы обратить внимание всех присутствующих в зале депутатов, что мы в очередной раз продемонстрировали непоследовательность в своих действиях и мыслях.

Дело в том, что мы взяли в рассмотрение только одну сторону деятельности сталинского режима. Но совсем забыли о том, что именно Сталин, возглавляемый им Советский Союз, присоединил к современной территории Украины западные области – Львовскую, Тернопольскую, Ивано-Франковскую, Волинскую и так далее. И поэтому Сталин является амбивалентной фигурой, Сталин является фигурой, которая имеет и светлые, и темные стороны. Если мы осуждаем Сталина целиком, то, может быть, стоит рассмотреть вопрос о новом, легитимном вхождении в состав Украины этих областей, которые были присоединены в результате сговора с Гитлеровским режимом?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обмінялися думками.

З приводу зауважень щодо блокувань карток у народних депутатів. Ніякий Секретаріат технічно це зробити не може. Заблокувати карточку можно тільки підійшовши і витягнувши карточку з того гнізда, де вона є. Звичайно, це не функція Секретаріату. Тобто, тільки можна зафіксувати те, що зафіксували ті, які говорять, що не було депутата, а він голосував.

У відношенні того, що прийнято в цілому закон, було заперечення і у відношенні того, що голосували інші картки, є 48-ма стаття Регламенту. Будь ласка, є намір – можна з неї скористатися і протягом двох днів подати на ім’я Голови Верховної Ради про порушення Регламенту при прийнятті закону. Він буде скерований до тих, кому це належить розглядати.

Переходимо до розгляду питань ратифікації. Розглядається проект закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Боснії та Герцеговини про міжнародні автомобільні перевезення. Реєстраційний номер 0045. Доповідає заступник міністра транспорту та зв’язку Сергієнко Леонід Григорович. Будь ласка. Підготуватися від комітету Почесюку.

СЕРГІЄНКО Л.Г.

Шановні народні депутати. Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Боснії та Герцеговини про міжнародні автомобільні перевезення розроблено з метою виконання відповідних внутрішньо-державницьких процедур, необхідних для набуття чинності зазначеної угоди, що була укладена з метою сприяння розвитку економічних, торговельних відносин, а також полегшенню перевезень пасажирів, вантажів автомобільним транспортом між обома країнами і транзитом через їх території.

Угода між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Боснії і Герцеговини про міжнародні автомобільні перевезення підписана сьомого 2006 року у місті Сараєво. Після прийняття Закону України „Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Боснії і Герцеговини про міжнародні автомобільні перевезення” зазначена угода відповідно до статті 9 Конституції України стає частиною національного законодавства.

Відповідно до статті 1 угоди її положення поширюватимуться на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автотранспортними засобами, які зареєстровані в одній із договірних сторін на територіях України та Боснії і Герцеговини.

Статтею 17 угоди передбачено, що кожна договірна сторона повідомить дипломатичними каналами іншу договірну сторону про виконання внутрішньо-державницьких процедур, необхідних для набуття чинності цієї угоди. Через 30 днів після отримання останнього такого повідомлення угода набуває чинності.

Відповідно до пункту „є” частини другої статті 9 Закону України „Про міжнародні договори України” статтею 1 та 19 Закону України „Про систему оподаткування”, а також висновку Міністерства юстиції України Угода між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Боснії і Герцеговини про міжнародні автомобільні перевезення підлягає ратифікації Верховною Радою України. Угода відповідає світовій практиці укладання міжнародних договорів у галузі автомобільного транспорту та передбачає співробітництво на міжурядовому рівні.

Відповідно до статті 17 угода укладається на невизначений строк і діятиме до закінчення 6 місяців з дня, коли одна із договірних сторін проінформує дипломатичними каналами іншу договірну сторону про своє бажання денонсувати її. В угоді врегульовано широке коло питань, пов’язаних з проїздом автотранспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів та вантажів між Україною та Боснією і Герцеговиною, а також із транзитними перевезеннями через території цих держав.

В угоді передбачені також ефективні механізми координації діяльності державних органів України і Боснії і Герцеговини, спрямовані на розвиток і функціонування автомобільного транспорту. Зокрема пунктом 1 статті 12 угоди визначено, що пасажирські і вантажні транспортні засоби, які зареєстровані на території однієї з договірних сторін і тимчасово в’їжджають на територію іншої договірної сторони на сонові паритету звільнюються від сплати податків, мита та інших зборів, пов’язаних з володінням або використанням транспортних засобів на цій території.

Прийняття Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Боснії і Герцеговини про міжнародні автомобільні перевезення забезпечить надійний міжнародно-правовий механізм для реалізації та активізації процесу двосторонніх міжнародних зв’язків між Україною та Боснією і Герцеговиною, розвитку співробітництва у галузі автомобільного транспорту, туризму, налагодження ділових зв’язків, подальшого розвитку автомобільної галузі України, зростання конкурентноздатності вітчизняних автоперевізників.

В зв’язку з цим пропоную шановним народним депутатам підтримати зазначений законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? запишіться, будь ласка. Так, будь ласка, 5 хвилин. Александровська.

Удовенко Геннадій Йосипович.

16:40:18

УДОВЕНКО Г.Й.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановний Леоніде Григоровичу, наша фракція підтримує ратифікацію цього законопроекту, він буде сприяти розширенню торгово-економічних зв’язків з Боснією і Герцеговиною. А чи не могли б ви назвати цифри вантажних перевозом, пасажирських перевозом, щоб знати, принаймні, хоч трошки мати якусь інформацію про наші відповідні відносини в цій сфері?

Дякую.

СЕРГІЄНКО Л.Г. Я дякую за запитання.

Діло в тому, що ми тільки ратифікуємо угоду між Боснією і Герцеговиною. Тому у нас є статистика перевезень, які виконують наше, перевізники з другими країнами, а сьогодні, на сьогоднішній день без цієї угоди автомобілі змушені об’їдждати, тому що на паритеті нам не видають ті квоти і дозволу, які країнами обмінюються для виконання цих автомобільних перевезень. Ну тут велика проблема, якщо взяти республіку Європи як Італію, то на сьогоднішній день недостатня квота, наприклад, 14 тисяч дозволів, а в обратному стороною використовується тільки тисячу. Тому сьогодні ми більше веземо у декілька разів в Європу чим Європа до нас. Це зв’язано з поганими нашими дорогами, з поганам сервісом і інше. Тому ми сьогодні повинні розкривати співробітництво наше з такими країнами і, щоб була та статистика, за яку ви питаєте сьогодні. Сьогодні ми не можемо працювати з цією країною, оскільки угоди немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кендзьор.

16:42:13

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, фракція „Наша Україна”, Народний Рух України.

Партійна група Народного Руху України, розглядаючи цей законопроект, пропонує Верховній Раді підтримати цей законопроект.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Яворівський, будь ласка.

16:42:49

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”, Комітет з питань культури і духовності.

Звичайно, ми зараз дуже схвильовані, прийнявши дивовижний документ. Це ті, хто за нього проголосував, мабуть, переживають колосальне очищення і момент прощення. Ще раз спасибі вам велике, колєги.

А запитання до вас таке. Україна має таку геополітичну, таке геополітичне розташування, що фактично могло бути десь, за прорахунками економістів, 70-80 відсотків нашого бюджету це могло бути б тільки за транзит.

Я хочу поцікавитися як депутат. Що робить сьогоднішній уряд? Коли ми, в решті-решт, випрацюємо якусь національну програму, щоб використовувати ті колосальні можливості, які послані нам і природою, і Богом, і таке інше? Коли, в решті-решт, ми будемо мати великі прибутки із нашого геополітичного розташування?

СЕРГІЄНКО Л.Г. Я відповідаю вам на це запитання.

Сьогодні, дійсно, Україна є транзитною державою і не використовувать ті транзитні коридори, які сьогодні є, це дійсно неправильно. Але ж сьогодні автомобільні дороги потребують значного ремонту, у нас немає достатнього сервісу. Тому сьогодні міністерство транспорту на чолі з нашим міністром, ми провели ряд переговорів про будівництво і розбудову транзитних коридорів.

Щас буде будуватися дорога, яка іде, п’ятий транзитний коридор „Чоп-Львів” – до Києва. А з Києва на паритетній основі провели переговори з росіянами і підписана угода – автобан буде між Києвом і Москвою. Тому це з’єднає Європу транзитним коридором. А наше завдання сьогодні: те стратегічне підприємство „УкрІнтерСервіс”, яке не підлягає приватизації, і ми сьогодні за нього боремся, ви знаєте, що сьогодні діє і рейдерство, і що завгодно. Ми сьогодні боремся за кожний клаптик цієї землі. І ми повинні на…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

16:45:10

СУХИЙ Я.М.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Леоніде Григоровичу, у мене до вас запитання як до доповідача по цьому законопроекту і до заступника міністра транспорту.

Скажіть, будь ласка, ви знаєте, що тепер угода після нашої ратифікації стає частиною національного законодавства України і мене як першого заступника голови Комітету з питань соціальної політики та праці цікавить ваша точка зору, яким чином цей законопроект, ратифікація нами цієї угоди, як і ратифікація інших угод буде сприяти, і це впродовж попереднього запитання попереднього виступаючого, буде сприяти позитиву соціальних наслідків, тобто, яким чином ми зможемо ратифікуючи ці угоди добитись поліпшення, зокрема: на ринку праці, підвищення заробітної плати, соціальних відрахувань. Тобто, чи не є це просто ратифікація во ім’я ратифікації. Чи має міністерство на сьогодні і на перспективу такі викладки таких цифр яким чином це сприятиме поліпшенню матеріального добробуту наших людей. Дякую.

СЕРГІЄНКО Л.Г. Так, це дійсно так. Тому що ця угода дасть можливість більше працювати між країнами. Це угода не тільки про вантажні і пасажирські перевезення на яких ми сьогодні не маємо дозволів. Тому це дасть збільшення і тих робочих місць, і, дійсно, більшого признання нашої країни в Європі, поскільки на тих зустрічах в яких я участував в комітеті міністрів і в других комітетах сьогодні відношення до України ну не така, як нам хотілося бачити. Тому ми повинні постійно інтегруватися в Європу економічно. Я не говорю о політичні складові. Тому, дійсно, ці відношення, коли наші будуть автомобілі працювати на міжнародному ринку і, я підкреслюю, що ми 80 процентів наших автомобілів працюють в Європі і тільки 20 приїжджають до нас із Європи.

Тому це і є, перш за все, піднесення економічного потенціалу України. Тому це веде за собою і збільшення робочих місць…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, сідайте, будь ласка.

Пачесюк Сергій Никонович, член Комітету з питань транспорту і зв’язку, прошу.

16:47:50

ПАЧЕСЮК С.Н.

Шановні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку на своєму засіданні 14 листопада 2006 року розглянув проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Боснії і Герцеговини про міжнародні автомобільні перевезення, реєстраційний номер 0045 від 18.10.06 року) поданий Кабінетом Міністрів України.

Вказаний документ направлений на сприяння розвитку відносин між Україною та Боснією і Герцеговиною у сфері міжнародних автомобільних перевезень і транзиту. В угоді врегульовується питання пов’язані з проїздом автотранспортних засобів, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів між цими державами, а також із транзитними перевезеннями через їх територію. Передбачаються ефективний механізм координації державних органів України та Боснії і Герцеговина направлені на розвиток автомобільного транспорту.

Прийняття законопроекту підтверджує згоду України на обов’язковість виконання положень зазначеної угоди та завершення внутрішньої державної процедури з боку України щодо набуття чинності цієї угоди. Угода відповідає світовій практиці укладання міжнародних договорів у галузі автомобільного транспорту, забезпечить надійний міжнародно-правовий механізм для реалізації та активізації процесу двосторонніх міждержавних зв’язків між Україною та Боснією і Герцеговино, розвитку співробітництва та налагодження ділових зв’язків.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради дало позитивну оцінку цієї угоди і пропонується, враховуючи вищенаведене та результати обговорення на засіданні комітету, прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України ратифікувати вказану угоду. Просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Запитання будуть? Немає. Сідайте, будь ласка. Будемо обговорювати? Ніхто не наполягає?

Тоді з вашого дозволу я ставлю на голосування про прийняття Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Радою Міністрів Боснії та Герцеговини про міжнародні автомобільні перевезення. Реєстраційний номер 0045. Прошу голосувати.

16:50:45

За-386

Закон прийнято.

Шановні колеги, переходимо ми до розділу „За скороченою процедурою”. Але для цього нам треба прийняти рішення. Я прошу підтримати пропозицію про те, щоб ряд законопроектів, які є в вашому плані, провести обговорення за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

16:51:21

За-363

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" (щодо переліку загальнодоступних телекомунікаційних послуг). Реєстраційний номер 2296.

Доповідає народний депутат Чукмасов Сергій Олександрович. Підготуватися Зіміну.

16:51:45

ЧУКМАСОВ С.О.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" (щодо переліку загальнодоступних телекомунікаційних послуг). У 2002 році відбулося суттєве оновлення регуляторних рамок законодавства Європейського Союзу у сфері телекомунікацій.

Зокрема було прийнято цілу низку законодавчих актів, директив, метою яких є сприяння конкуренції на телекомунікаційному рівні, покращання функціонування внутрішніх ринків, гарантування забезпечення основних прав користувачів, що не забезпечені ринковими силами. Так, зокрема, було прийнято директиву 2002/22 ЄС Європейського парламенту та Ради про загальнодоступні послуги.

На виконання статті 72 Закону України "Про телекомунікації" пункту 13.1 Програми інтеграції України до Європейського Союзу, що схвалена указом Президента України 1072/2000 від 14.09.2000 року „телекомунікації та поштовий зв`язок”, Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року 2238 „Про концепцію розвитку зв`язку України до 2010 року” з метою гармонізації нормативно-правової бази, актів України в галузі зв`язку, які забезпечать ефективне функціонування системи правового регулювання в галузі „захист прав споживачів та операторів”, пропонується скорегувати перелік загальнодоступних послуг, що містяться у статті 62 Закону України "Про телекомунікації" з урахуванням вказаної директиви, зокрема передбачено, що надання загальнодоступних послуг може забезпечуватися будь-якими технічними засобами, в тому числі радіозв`язком. Тому неоднаково положення оператора фіксованого та рухомого зв`язку, що на даний час встановлене…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершили? Дякую. Я нагадую, що доповідачі мають також 2 хвилини. Сідайте, будь ласка.

Від профільного комітету у нас Зімін Євген Ігоревич, голова підкомітету Комітету з питань транспорту i зв'язку. Будь ласка.

16:54:24

ЗІМІН Є.І.

Шановні народні депутати! Шановний головуючий!

Комітету Верховної Ради з питань транспорту i зв'язку розглянув на своєму засіданні від 18 жовтня 2006 року проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" (щодо переліку загальнодоступних телекомунікаційних послуг), внесений народними депутатами України Чукмасовим, Чудновским, реєстраційний номер 2296.

Метою законопроекту є гармонізація українського законодавства із законодавством Європейського Союзу подальший розвиток конкуренції на ринку телекомунікаційних послуг та створення рівних умов для всіх операторів телекомунікацій незалежно від технологій, які вони використовують.

Комітет має позитивний висновок від Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. Комітет знайшов можливість рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроект номер 2296 за основу і в цілому з нижченаведеними змінами.

У запропонованих змінах до частини першої статті 62-ї Закону України „Про телекомунікації” перше речення доповнити словами: „За винятком таких послуг, що надаються з використанням безпроводового доступу”, - а друге речення виключити. На думку комітету, прийняття в цілому якраз і буде гарантією того, що ці зміни залишаться в цьому законі. Зазначені зміни узгоджені з авторами законопроекту і Міністерством транспорту і зв’язку.

Реалізація зазначеного законопроекту не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України. Комітет просить підтримати цей закон.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Скорочена процедура. Хто „за” – зелена кнопка, хто „проти” – червона кнопка. Прошу записатися від фракцій.

Будь ласка, проти ніхто не виступає. Червонописький, прошу, фракція соціалістів. Мікрофон ввімкніть. Будь ласка, говоріть.

16:56:52

ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ С.В.

Я вважаю, що цей закон сьогодні дуже важливий і потрібний. Ми його обсуждали на фракції, і всі одноголосно прийняли рішення голосувати „за” і підтримати цей важливий для України закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Єгоренко, фракція Партії регіонів. Ясно.

Будемо голосувати? Тоді я ставлю на голосування: про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення змін до Закону України „Про телекомунікації”. (щодо переліку загальнодоступних телекомунікаційних послуг). Реєстраційний номер 2296.

16:57:53

За-363

Нема заперечень, щоб прийняти в цілому?

Так, тоді, шановні колеги, я ставлю на голосування про прийняття цього законопроекту в цілому і з тою пропозицією комітету, із пропозицією комітету профільною, профільному, щоб перше речення доповнити словами: „за винятком таких послуг, що надаються з використанням безпроводового доступу”. А друге речення виключити. Те, що вам доповідали від профільного комітету. Прошу голосувати.

16:58:44

За-404

Закон прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо попередження несанкціонованого прослуховування телефонних розмов). Реєстраційний номер 2288. Доповідає Гусаров Сергій Миколайович, будь ласка. Підготуватися Мойсику.

16:59:12

ГУСАРОВ С.М.

Шановний головуючий, шановні народні депутати.

Основним Законом України кожному громадянину гарантується таємниця листування, телефонних розмов, невтручання в особисте життя. І держава повинна забезпечувати це право. Чинне законодавство регулює питання стосовно телефонного зв’язку. Однак, ці норми приймалися за часів, коли мобільний зв’язок ще не був поширений. Так на кінець жовтня 2006 року чисельність абонентів становила 41,5 мільйонів осіб. Зараз діє заборона прослуховування телефонних а інших розмов.

Однак, розмови по телефону і користування мобільним зв’язком не одне і теж. За допомогою мобільного зв’язку ми не тільки розмовляємо, а користуємося інформацією багатофункціонального характеру.

В законі України про телекомунікації термін „телефонний дзвінок” взагалі не використовується. Натомість застосовується такий термін, як „телекомунікація”, „рухомий”, „мобільний зв’язок”. Саме тому проектом передбачено заборону незаконного зняття інформації з каналу мобільного зв’язку.

Отже, з метою приведення чинного законодавства до сучасних вимог, недопущення зловживання, порушення конституційного права громадян на недоторканість особистого життя та телефонних розмов, розроблено законопроект номер 2288 про внесення змін до деяких Законів України щодо попередження несанкціонованого прослуховування телефонних розмов.

Проектом передбачається про внесення змін і доповнень до чотирьох законодавчих актів, кримінально-процесуального кодексу України, законів України про оперативно-розшукову діяльність, про міліцію, по порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органами дізнання, досудового слідства, прокуратурою і суду.

Норми цього законопроекту обумовлюють неухильне дотримання прав людини, встановлених Конституцією України, Європейською конвенцією про захист прав людини та основних свобод. Винятки можуть бути встановлені лише судом.

Ухвалення цієї зміни дозволить допустити …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Завершили? Добре.

Сідайте, будь ласка, Сергій Миколайович.

Мойсик Володимир Романович – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

17:01:37

МОЙСИК В.Р.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги!

Сергій Гусаров вірно доповів проект закону. Йде мова про те, що прослуховування телефонних та інших розмов за чинним нині законодавством має здійснюватися за судовим рішенням.

То пропонується зміни до чотирьох законів України, де ці слова вживаються, але, дійсно, мобільний стільниковий зв’язок ще не був поширений. Отже, автор пропонує уточнити, що прослуховування телефонних та інших розмов словами „зняття інформації з каналів стільникового (мобільного) зв’язку” у всі чотири закони, яких торкається предмет проекту закону.

Комітет підтримав законопроект. Головне науково-експертне управління так само його підтримує і фракція „Наша Україна”, яку я в комітеті представляю. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Хто „за” – зелену кнопку, хто „проти” – червону. Прошу від фракції записатися.

Тільки записалися „за”. Микола Томенко, прошу. З місця мікрофон увімкніть.

17:03:03

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, йдеться про надзвичайно серйозну проблему, яку ми підтримуємо і будемо голосувати за даний законопроект. Але тут є ціла низка таких, я би сказав, процедурних чи практичних питань.

На сьогоднішній день не таємниця, що у нас енна кількість комерційних структур володіє доволі професійними і коштовними апаратами, згідно з якими можна слухати будь-яку людину, яка користується мобільним телефоном на території України. Звісна річ, ці комерційні структури не уповноважені і не мають права це робити.

У разі ухвалення даного законопроекту у першому читанні очевидно треб подумати над тим, як взагалі врегулювати діяльність інститутів, що мають право це здійснювати за рішенням суду. Дійсно, після рішення суду таке прослуховування вмотивоване, оскільки йдеться, скажімо, про людей, звинувачених чи які підозрюються в яких злочинах, але треба розуміти, що це здійснює, скажімо, Служба безпеки. Виключний перелік таких інституцій ми повинні мати. І відповідно подумати, як тоді діяти по відношенню до цих комерційних структур, які цим уже сьогодні займаються незаконно. І загально відомо, що це активно використовується і в бізнесі, і тепер в модному рейдерстві в Україні, і в тих чи інших випадках з метою шантажу чи чогось іншого.

Тому ще раз хочу сказати, проблема надзвичайно важлива. І проблему треба врегульовувати більш системно, а не лише постановочно, що ми вмонтовуємо ту норму, яка не була передбачена в Кримінальному кодексі чи інших законодавчих актах раніше. То треба подумати, як загально працює цей інструмент, який використовують українські спецслужби для того, щоби винести вирок чи, скажімо, розставити крапки над „і” в частині, зокрема, комерційних структур, які діють на …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, один наш колега не може бути без слова, тому Удовенка він умовив, передає слово Ляшку. Прошу.

17:05:26

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, я вважаю, що цей законопроект, який доповідав пан Гусаров, має бути обов’язково підтриманий і ось чому. Давайте згадаємо всі нещодавню історію, зокрема президентські вибори, на яких був опозиційний кандидат і провладний кандидат. Ми знаємо, як прослуховують політиків, зокрема тодішнього кандидата в Президенти Ющенка.

В мене є один знайомий, він працює в міліцейській службі УБОЗ, то там розказують, що вони вже дійшли до того, що, наприклад, треба прослухати Гусарова чи Ляшка, чи Тимошенко, чи будь-кого іншого, вони беруть будь-який номер тієї людини, з якою хтось із нас спілкується, оформляють оперативно-розшукову справу на цей номер, вказують той номер, а слухають фактично нас. Тобто треба надзвичайно жорстко удосконалювати і он Сергій Миколайович, він генерал міліції, він знає, про що я кажу. Він колишній начальник УВД. Як можна прослуховувати людину, навіть не звертаючись до суду за санкцією на прослуховування її?

Тому потрібно норми ужесточать ці для того, щоб унеможливити прослуховування з політичних мотивів чи, наприклад, замовлення робить одна бізнес структура на іншу бізнес структуру. Тому потрібно підтримати законопроект, але врахувати і оці нюанси, про які я сказав, що є можливість сьогодні в спецслужб слухати людей навіть не оформляючи на них судові дозволи. Тобто прогалини в законодавстві дозволяють робити подібні речі. Їх ми маємо усувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо попередження несанкціонованого прослуховування телефонних розмов), реєстраційний номер 2288. Прошу голосувати.

17:07:41

За-405

Рішення прийнято.

Ні. Там є зауваження і комітет погоджується, що треба дещо трошки удосконалити. Я думаю, що швидко там спрацюють і ми буквально на наступному пленарному тижні можемо прийняти його в цілому. Але є, ну чисто юридичні моменти, давайте нехай комітет попрацює.

Слухається Проект Закону про внесення зміни до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", реєстраційний номер 2241. Доповідає Лавринович Олександр Володимирович міністр юстиції, підготуватися Борису Беспалому.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати України!

Вашій увазі пропонується внесення змін до статті 75 Закону України „Про виконавче провадження”, яка має вирішити проблему, яка виникла у зв’язку з тим, що в одному сегменті роботи виконавчої служби з конфіскованими предметами залишилась законодавчо неврегульована проблема, що роботи з неліквідним конфіскатом.

У нас вирішено в законі питання, коли ми працюємо з арештованим майном, де є боржник у якого це майно вилучено і, де є стягувач, де є суб’єкт юридичної чи фізичної особи, яка має отримати кошти за продане це майно і в разі, якщо воно не продається, то це майно може стати власністю стягувача або, якщо він цього не хоче, повертається назад боржнику.

Щодо конфіскованого майна, коли немає сторони, якій можна це майно повертати, у нас залишилось неврегульовано. Тут є тільки українська держава і немає суб’єкта, який міг би собі брати у власність це майно. Тому неліквідне майно, яке скопи чується і не знаходить своєї реалізації, потрібно вирішити, щоб ми могли, або проводити спеціальні аукціони з пониженням ціни для продажу, чи проводити акції по передачі цього майна гуманітарним установам. В проекті, який вам розданий, ви бачите, передбачається, це дитячі заклади, лікувальні заклади, заклади пеніціарної системи. Тобто там, де може бути використано до певної міри це майно. В разі, якщо і це неможливо, щоб була можливість тоді утилізації цього майна, якщо воно не має тих необхідних споживчих якостей, які можуть задовільнити будь-яку категорію громадян України.

Ось суть цього проекту, який пропонується для прийняття. Прошу підтримати зазначений законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, Олександр Володимирович.

Беспалий Борис Якович, заступник Голови Комітету з питань правової політики.

17:10:43

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Шановні колеги, Комітет з питань правової політики даний законопроект підтримує, але тільки в першому читанні. Чому підтримує? Тому що проблема, про яку говорив міністр юстиції, є реальною. Тобто реалізація майна, яке було конфісковане і яке складно реалізувати.

Чому в першому читанні? Тому що запропонований законопроект, він має певні недоліки. Ну, наприклад, в першій частині пропонується реалізувати через товарні біржі або на комісійних умовах через торгівельні підприємства. І тут є багато питань. Всі ми пам’ятаємо, як продавали 12 стільців у славнозвісному романі Ільфа і Петрова на комісійних умовах через торгівельні підприємства. І можуть виникнути зловживання.

В другій частині, наприклад, коли майно передається гуманітарним установам, то міністр правильно назвав там, діти-сироти, заклади, де діти позбавлені батьківського піклування. Але в першому цьому ряду чомусь іде така гуманітарна установа як безоплатна передача міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади. Я думаю, це не зовсім те, що нам потрібно. Я думаю, це має бути дійсно передаватися тим установам, які міністр назвав, а не тим, які стоять першими і про які він сором’язливо промовчав.

Є зауваження серйозні і науково-експертного управління. Тому головна проблема, все ж таки, можливо, навіть не в цьому, а що відсутня та особа, яка в даному впровадженні виступає і захищає інтерес держави, як це наприклад, є Фонд державного майна, там де ідеться про майнові інтереси держави, і в цій частині законодавство про виконавче впровадження потребує доопрацювання, але це вже мабуть буде предметом інших законопроектів.

А цей законопроект комітет пропонує прийняти в першому читанні, але не в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, будь ласка, за – проти. Зелена, червона кнопки від фракції. Так, будь ласка, Ляшко, підготуватися Алексєєву.

17:13:17

ЛЯШКО О.В.

Шановні колеги, Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Законопроект справді, проблема, про яку ідеться в законопроекті, реалізація майна яке не витребуване чи не може бути продано впродовж якогось часу, потребує вирішення. Але той законопроект, який запропонований на наш розгляд він надзвичайно недосконалий.

Як уже сказав колега Беспалий, пропонується продавати непродане майно усіляким міністерствам, відомствам, дитячим будинкам і таке інше. Тобто, щоб уникнути корупції в цьому плані і, щоб у нас міністерства чи відомства не отримували попереду дитячих будинків чи шкіл-інтернат це майно, потрібно вибудувати порядок. Тобто, на перше місце організації, які потребують, справді, цієї допомоги, а потім уже в останню чергу міністерства і відомства, які і так там є за рахунок чого їх утримувати.

Далі. Майно пропонується передавати для реалізації на товарних біржах та торгівельних підприємствах. Знову ж таки, в законопроекті не передбачено механізму цієї передачі. Тобто, як воно передаватиметься, хто визначатиме, який чиновник в Мінюсті, чи в державній виконавчій службі, визначатиме якій товарній біржі, чи якому торгівельному підприємству це передати.

Пам’ятаєте, колись по-моєму, якщо мені не зраджує пам’ять, при Державній податковій адміністрації був такий „Фонд професіонал”, через який продавалося конфісковане майно. І ми всі пам’ятаємо скандали пов’язані з реалізацією майна через цей фонд „Професіонал”. Так ось, щоб не було подібних скандалів у випадку реалізації цього майна, відбір торгівельних організацій та товарних бірж має проводитися на конкурсних засадах. І це має бути прописано у законі, щоб не міністр чи його підлеглі визначали, кому дати те майно, щоб він продавав і три копійки на ньому заробив…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алексєєв. Я не бачу.

Таким чином, шановні колеги, обговорення завершено, будемо голосувати.

Ставиться на голосування про прийняття за основу у першому читанні Закону про внесення зміни до статті 75 Закону України „Про виконавче провадження”, реєстраційний номер 2241. Прошу голосувати.

17:16:06

За-283

Рішення прийнято.

Розглядається проект Постанови про виконання рішень Європейського суду з прав людини, реєстраційний номер 2438.

Доповідає Головатий Сергій Петрович, будь ласка. Підготуватися Шибку Віталію.

17:16:29

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане Голово! Шановні колеги депутати!

Вашій увазі пропонується проект постанови, який внесли представники від всіх фракцій, які є членами постійної делегації українського парламенту у Парламентській асамблеї Ради Європи.

Ми відбули бойове хрещення. Перший візит нової делегацій був у жовтні. Якраз у жовтні Парламентська асамблея слухала питання про виконання рішень Європейського суду з прав людини і звернула увагу парламентів всіх країн, держав - членів Ради Європи на те, що не у всіх країнах є належні національні системи парламентського контролю, наголошую, парламентського контролю за виконанням рішень Європейського суду з прав людини.

Тому цей проект постанови, який пропонується вашій увазі, є першим кроком нашого парламенту до випрацювання такої національної системи парламентського контролю. В ній пропонується вжити деякі заходи, які має вжити Кабінет Міністрів, звертається увага Генеральної прокуратури, пропонується, рекомендується Верховному суду. Мова йде про те, що в майбутньому у нас будуть щорічні парламентські слухання з цього питання. Комітет з правосуддя у співпраці з Комітетом (чи взаємодії з Комітетом) з закордонних справ бере під контроль цей процес чому? Тому що з рок в рік зростає кількість справ, винесених Європейським Судом проти України. Це є зростання не в геометричній прогресії, а набагато більше.

З року в рік зростає кількість виплат морального відшкодування і інших, які випливають з рішення Євросуду, які витрачаються з Державного бюджету. Отже, нам треба налагодити таку систему, щоб навіть законопроекти, які виносяться усіма суб'єктами законодавчої ініціативи, чи то Президентом, чи то народним депутатом, чи то урядом, щоб вони вже проходили певну стадію експертизи. Нам треба зробити так, щоб заповнити ті прогалини, які сьогодні є, і домогтися ефективного парламентського контролю. Прошу вас підтримати цей проект постанови. Він одностайно підтриманий Комітетом з правосуддя…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Да, будь ласка.

ГОЛОВАТИЙ С.П. І є ще одне… З однією тільки редакційною поправкою. Поки ми готували рішення чи проект постанови в Страсбурзі другого листопаду було винесено нове рішення проти України у справі Волохи проти України. Це пов'язано з тією темою, яка уже обговорювалася, - режим прослуховування приватного життя і так далі. Я просто в технічному порядку прошу, це одна поправка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, сідайте, будь ласка. Так, голова Комітету у закордонних справах Шибко Віталій Якович.

17:19:20

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, уже було сказано, що наша делегація при заслуховуванні цього питання на Парламентській асамблеї Ради Європи якраз була присутня, і я хочу відмітити, що там було відмічено, що у нас є закон про виконання рішень та заснування практики Європейського суду з прав людини. Але в той же час вважалося, що цей закон ще не створює певного механізму для того, щоб ми могли виконувати рішення суду і ми могли створити свого роду парламентський контроль за цим виконанням. Ви знаєте, що існує на сьогоднішній день певна заборгованість держави, що на сьогоднішній день виконуються ті чи інші рішення, але це все відходиться дорожче, тому що ті чи інші якісь приклади вони весь час повторюються. Тому я гадаю, що якщо прийняття цього рішення якраз зробить ще один крок для виконання тих зобов`язань, які брала на себе Україна, вступаючи до Ради Європи. Я хочу также підкреслити, що прийняття проекту дозволить запровадити дієвий парламентський контроль з ефективним виконанням рішення суду, що рекомендовано Україні Парламентської асамблеї Ради Європи, її резолюція 1516.

Я хочу підтримати те, що сказав зараз доповідач, що ми не поспіваємо за часом і треба нам ще доповнити пункт 1 підпунктом 6, про нього сказав Сергій Петрович. І хочу дати повідомлення для своїх колег, що як ніколи члени комітету при обговоренні цього питання були одностайні і комітет рекомендує прийняти цю постанову.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Якович. Правда, трошки це не функція вашого комітету, це інший комітет мав би дати оцінку – Комітет з питань правосуддя, а не у міжнародних справах. Я не знаю як воно до вас потрапило. Так, будь ласка, хто - за, хто - проти. Запишіться.

Так, будь ласка, В`язівський „за”. Яковині? Будь ласка, Яковина.

17:21:41

ЯКОВИНА М.М.

Микола Яковина, Українська республіканська партія „Собор”, фракція Блоку "Наша Україна".

Шановний головуючий! Шановні колеги депутати! Європейський суд з прав людини є однією з основних міжнародних правозахисних інституцій загальноєвропейської системи захисту прав людини. Сьогодні він разом із міжнародним судом у місті Гаазі, Європейським судом у Люксембурзі є одним із трьох головних судів міжнародного рівня. Рішення та рекомендації Європейського суду з прав людини впливають на становлення, реформування та модернізацію сучасних національних правозахисних систем, на практичне застосування європейських правових стандартів при прийнятті рішень національними судами. Вплив рішень цього суду позначається, очевидно, що позитивно, на формуванні національних стандартів та нормативів захисту прав людини, зокрема і в Україні.

На жаль, Україна ввійшла в число п’яти країн, що зазнали критики з боку Парламентської асамблеї Ради Європи за неприйнятність затримки з виконанням вироків Європейського суду з прав людини. З одного боку, це завдає значної шкоди іміджу країни, щодо якої виноситься така відповідна резолюція, з іншого боку, це констатація певного факту щодо того, що в тій чи іншій країні існують певні системні порушення і їх необхідно вирішувати.

Необхідність поліпшення механізму забезпечення ефективного виконання рішень суду пояснюється, зокрема, й тим, що кількість заяв та рішень суду проти України зростає з року в рік. Так, у 2005 році у справах проти України винесено 120 рішень суду, а вже за 10 місяців цього року є 66. У 2005 році Україна стала другою державою серед 46 держав-членів Ради Європи за кількістю рішень проти неї, понад 10 відсотків від загальної кількості. Найбільша кількість таких рішень проти Туреччини. Тому реалізація цієї постанови дозволить посилити в Україні гарантії захисту прав людини і основоположних свобод.

Прохання підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Томенко. Мікрофон з місця.

17:23:58

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, підтримуючи стурбованість невиконанням рішень Європейського суду з прав людини в Україні і прийняття цього документу, я от не відчув таких стратегічних проблем, які тут позначені. От всі ми тут радісно фіксуємо, що ми вже фактично зрівнялись з Туреччиною по кількості рішень проти України. Я вважаю, що це, ну, надсерйозний сигнал країні, Верховному Суду, взагалі системі влади в України . Якщо наші громадяни з кожним роком все більше і більше виграють справ проти України в частині порушення прав людини, то щось у нас негаразд з судовою системою, щось у нас не те робиться, бо у нас виходить таким чином, що за логікою, за духом постанови ми радіємо з того, що Україна програє, ми хочемо цю практику провадити в школах, розповідати, як гарно вигравати в цьому суді.

А де ж наша робота, щоб люди були упевнені, що захистити свої права може національна судова система? Тому я хотів би акцентувати увагу на те, що максимально із цієї постанови мусили випливати рекомендуючі рішення, рекомендуючі, ми не можемо зобов’язати Верховний Суд і Кабінету Міністрів наше рішення, щоб вони не просто проаналізували ці рішення, вони подивилися: де, в якій частині, в якому контексті наші громадяни, будучи невдоволеними рішеннями судових інституцій України, звертаються до Європейського суду прав людини і виграють там.

Якщо вони виграють, це означає, що, абсолютно, наші судові органи невмотивовані були, коли не приймали, або неналежним чином розглядали такі скарги від громадян України. Тому надзвичайно важливо, це не тільки просвітницька робота, не тільки те, щоб ці рішення були реалізовані в Україні і профінансовані, а те, щоб зробити превентивно, щоб….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цибенко Петро, мікрофон.

17:26:12

ЦИБЕНКО П.С.

Прошу передати слово Мармазову Євгену Васильовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ввімкніть мікрофон Мармазова, будь ласка.

17:26:20

МАРМАЗОВ Є.В.

Уважаемые коллеги, у нас есть Закон про выконання рішень Європейського суду. При том Закон свеженький, в феврале принятый текущего года. И вот все ведомства, которые тут перечисляли: Генеральная прокуратура, Верховный Суд, Кабинет Министров должны разработать мероприятия по выполнению этого Закона. Авторы проекта постановления пытаются переложить обязанности этих руководителей на Верховную Раду, что абсолютно не свойственно для Верховной Рады, не предусмотрено это Конституцией, это первое.

Второе, авторы пытаются выдать за новое то, что давно уже известно. Ну, например, по Генеральной прокуратуре, «обеспечить эффективный надзор за сроками и условиями содержания под стражей».

Или следующее: «обеспечить эффективный надзор за досудебным следствием». Но это же не новое, это все известно. Это в Законе о прокуратуре. Зачем же переписывать это сюда? Вот аналогичный требования или новинки по Верховному суду, по Кабинету Министров. Что нового? Я так понимаю, ради этого и вышло это постановление.

Первое, авторы предлагают создать дополнительный аппарат Верховной рады с соответствующим материально-техническим обеспечением и финансовыми затратами. Это первое.

И второе, комитет Верховной Рады по вопросам правосудия стремиться, ну, получить дополнительное влияние на Генеральную прокуратуру, на Верховный Суд, на Кабинет Министров. Ну, я отмечал, что это уже Конституцией не предусмотрено, это перебор.

Поэтому считаю, внесенный проект отклонить, и если считают авторы, им нужно что-то сделать, так нужно внести поправки в закон. А то ж у нас будет создаваться прецедент: на каждый закон, который приняла Верховная Рада, нужно принимать тогда постановление о том, как это выполняется. Ну, это же нонсенс. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, яка думка Міністерства юстиції?

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні народні депутати! Міністерство юстиції не підтримує вказаний проект постанови Верховної Ради саме у зв'язку з тим, що на сьогоднішній день існує Закон про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини. Є постанова Кабінету Міністрів, яка також на виконання цього закону виконується урядом України.

А всі решта питань, які стосуються Верховного Суду України, які стосуються Генеральної прокуратури України, повністю врегульовані у процесуальних кодексах, у законах відповідних, у законі України про прокуратуру і так далі.

Практично, пропонується прокуратурі виконувати Закон України „Про прокуратуру”, Верховному Суду виконувати Процесуальний кодекс, що, безперечно, є необхідним у зв'язку із резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи. Це встановити парламентський контроль.

Тобто, якби проект постанови був виключно в одному шостому пункті, то ми б обов’язково підтримали цей проект. Але враховуючи те, що там є значно більше пунктів, Міністерство юстиції цей проект не підтримує.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина Головатому, будь ласка.

17:29:43

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановні колеги, мені дивно чути це від Міністерства юстиції, тому що те, про що говорив депутат Мармазов, якраз там і записано, що має зробити уряд конкретно, які внести законопроекти для того, щоб по конкретних справах, які вже винесені в Страсбурзі, внести зміни, щоб надалі ці справи не клонувалися.

Те саме про прокуратуру. Закон про виконання рішень, да, я був одним із вами автором, я знаю, що він є, але він не діє. Прокуратура, що в кримінальних кодексах, ви кажете, вони не роблять. Про судову владу говорить Томенко. Там конкретно пропонується, що би мав Верховний суд, - взяти під контроль перегляд цих рішень у касаційному порядку, контролювати, як судді застосовують конвенцію. Це все треба робити. Це той механізм, який ми маємо з вами контролювати.

Якщо ми як парламент даємо додатково доручення уряду, і він каже, цього не треба робити. Вибачте, мені це дивно чути. А ми для цього тоді існуємо. Якщо ми контролюємо уряд і говоримо, зробіть з такої справи випливає внесення змін до такого-то закону, до КПК, до Закону про прокуратуру, до того, до того, до того.

Тому неправда – те, що тут все те, що є, тут пропонується додатково внести. Я прошу, вся делегація просить вас підтримати, і два комітети одностайно просять підтримати постанову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нашій практиці уперше ми приймаємо постанову, коли ми беремося виконувати рішення суду або заставляємо когось виконати рішення суду. Це щось мені цікаво, цікавий нюанс. Тоді виходить, що кожне рішення Європейського суду парламент буде приймати постанову, якою зобов’язуватиме чи рекомендуватиме Кабінету Міністрів виконувати це рішення. У що ми з вами тоді перетворимося? Логічно? Логічно.

Друге. Якщо, Сергій Петрович, ви говорите, а я думаю, ви говорите із знанням справи, що треба внести зміни до тих чи інших законів, то навіщо ви доручаєте це Кабінету Міністрів? Ви абсолютно як суб’єкт законодавчої ініціативи маєте можливість внести ці зміни до законів, і вони будуть розглядатися. Я особисто вважаю, що ця постанови придумана, що вона не має права на життя. Але ваше право визначатися.

Я ставлю на голосування про прийняття постанови про виконання рішення Європейського суду з прав людини, реєстраційний номер 2438. Прошу визначатися.

17:32:11

За-192

Не прийнято.

Шановні колеги, внесіть, дійсно, і ті, хто в делегації, внесіть самі зміни до законів, якщо ви бачите, що вони потрібні.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ, реєстраційний номер 2294, але в зв’язку з тим, що є неузгодження між Міністерством юстиції і Верховним Судом, вони просять перенести розгляд цього закону.

Я ставлю на голосування про перенесення розгляду закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ. Прошу підтримати.

17:33:06

За-275

Рішення прийнято.

Я просив би зацікавлені сторони, а тут має відношення до цього Комітет з питань правосуддя, урегулювати це питання з Мінюстом і Верховним Судом України для того, щоб ми повернулись до його розгляду.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, реєстраційний номер 2418. Доповідає Голова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Дашкевич Андрій Вікторович, будь ласка. Підготуватися Святославу Олійнику.

ДАШКЕВИЧ А.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Вашій увазі пропонується внесений на розгляд В Кабінетом Міністрів Проект Закону про внесення змін до статті 255 Кодексу України про адмін правопорушення.

Запропонованим законопроектом передбачається визначити посадових осіб, що мають право складати протоколи про адмінправопорушення, відповідальність за які вже передбачена законом про дозвільну систему у сфері господарської діяльності шляхом внесення змін до статей 164 та 166-10 Кодексу про адмінправопорушення, зокрема, встановлена відповідальність суб’єктів господарювання за провадження господарської діяльності без одержання дозволу, іншого документу дозвільного характеру, якщо його одержання передбачено законом, посадових осіб дозвільного органу та адміністратора за порушення порядку видачі документів дозвільного характеру. Тобто формується механізм реалізації вже діючої, підкреслюю, норми.

Законопроект підтриманий Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності до прийняття у першому читанні та має позитивний висновок Головного науково-експертного управління.

Прийняття зазначеного закону дозволить забезпечити дотримання вимог законодавства всіма об’єктами процесу отримання видачі документів дозвільного характеру як суб’єктами господарювання, так і посадовими особами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ДАШКЕВИЧ А.В. Дякую.

Отже, робиться ще один крок на шляху створення рівних умов та адекватної відповідальності влади і підприємництва. Прошу підтримати зазначений законопроект. дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Святослав Олійник - голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

17:36:20

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні колеги, Комітетом законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто запропонований законопроект.

Мова йде про те, що ще у 2005 році Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено нормами, які передбачають відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності і відповідальність за порушення порядку видачі документу дозвільного характеру.

Зараз запропонованим законопроектом Кабінет Міністрів пропонує створити механізм реалізації застосування цієї відповідальності шляхом визначення органів, які наділені правом складання протоколів про адміністративну відповідальність.

При розгляді в комітеті не виникло суттєвих зауважень, виключно технічні. Тому Комітет Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді прийняти за основу зазначений законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, за, проти, записуємся. Так, будь ласка, Микола Оніщук „за”. Мікрофон увімкніть. А йому потім Ляшко допоможе.

17:37:36

ОНІЩУК М.В.

Дякую, Адам Іванович.

Не думаю, що Ляшко доведеться мені допомагати. Я якось справлюсь сам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я маю на увазі, що він буде заперечувати вам, бо він проти записався.

ОНІЩУК М.В. Дякую.

Шановні колеги, фракція „Наша Україна” підтримує вказаний законопроект. Адже він передбачає запровадження, вірніше, визначення порядку запровадження адміністративної відповідальності до посадових осіб дозвільного органу, тобто до державних чиновників, у випадку, якщо вони порушують встановлений законом порядок видачі документів дозвільного характеру.

Так трапилося, що коли йдеться про суб’єктів господарської діяльності, то у нас достатньо і перевіряючих, і контролюючих. А от важливо ще притягувати до відповідальності і тих, хто, власне, контролює, хто притягує до відповідальності суб’єктів господарської діяльності.

Зокрема, законом встановлено, що спеціально уповноважений орган з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності, а таким органом є Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва, здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру.

До того ж, проект закону розроблено на виконання доручення Кабінету Міністрів України щодо плану заходів до впровадження закону про дозвільну систему у сфері господарської діяльності. І, власне, це і є позиція уряду. Тому просимо підтримати вказаний законопроект і проголосувати його за основу. Власне, він готовий для ухвалення в цілому. Але, якщо будуть заперечення, то, природно, регламент нам цього не дозволяє. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Олег Ляшко. Він має виступити з іншою думкою. Мікрофон.

17:39:20

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, зверніть будь ласка, увагу на цей законопроект, який нам пропонується проголосувати. Закрадається таке враження, чи то доповідач Дашкевич не зміг чітко пояснити, про що йде мова. Чи нас просто вводять в оману, оскільки змінами до статей 164 та 166 зі значком 10 Кодексу про адмінпорушення визначено відповідальність об’єктів господарювання запровадження діяльності без одержання дозволу. І тепер Держкомітет регуляторної політики хоче отримати право складати протоколи про адмінпорушення на суб’єктів господарювання, які проводять цю діяльність без отримання дозволу.

Нам тут розказують, що ні, це ми будемо складати на чиновників, які не видають ліцензії суб’єктам господарювання.

Так ви розберіться, будь ласка, про що ви у нас просите. На кого хто має складати протоколи. Чи ви просите, щоб вам надали право складати протоколи на суб’єктів господарювання, які без ліцензії працюють, чи ви просите, щоб вам надали право складати протоколи на чиновників, які не видають, але, наприклад, зобов’язані видати ліцензію якомусь суб’єкту господарювання.

Із того, що тут подано – це абсолютно не зрозуміло. Тобто, очевидно, що цей законопроект або потрібно направити на повторне перше читання доопрацювати, або до другого читання доопрацювати. Бо ті матеріали, які роздані і проаналізовані не дають можливості розібратися у цьому питанні.

Дякую заувагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякую. Я думаю, якщо вам не зрозуміло, то так і будуть використовувати, як хто хоче.

Так, обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Реєстраційний номер 2418. Ляшко голосуйте.

17:41:35

За-296

Прийнято.

Оскільки є зауваження і застереження готуємо до другого читання.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, реєстраційний номер 2419. Доповідає тимчасово виконуючий обов’язки міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Антонець Володимир Михайлович, будь ласка.

Підготуватися Олійнику Святославу.

АНТОНЕЦЬ В.М.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати!

На сьогоднішній день у Страховому фонді документації зберігаються документи на 10 тисяч об’єктів провідних галузей економіки країни, систем життєзабезпечення населення, транспортних зв’язків. Серед них також документація на 82 об’єкти культурної спадщини та історико-культурні пам’ятки обсягом 2 мільйони аркушів. Створення Страхового фонду документації України проводиться за однієї державної, 22 галузевими та 35 регіональними програмами.

Необхідність прийняття законопроекту зумовлено тим, що Закон України „Про страховий фонд документації” передбачає притягнення до адміністративної відповідальності суб’єктів державної системи Страхового фонду документації та інших юридичних і фізичних осіб за порушення законодавства України про Страховий фонд документації, але правова норма, яка встановлює таку відповідальність відсутня.

Проект закону передбачає надання органам Державного департаменту Страхового фонду документації права притягати до адміністративної відповідальності з накладанням штрафу на громадян та посадових осіб за невиконання законодавства про Страховий фонд документації в разі первинного та повторного порушення.

Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності під час розгляду законопроекту зробив ряд слушних зауважень та прийняв рішення про направлення його на доопрацювання. На нашу думку, ці зауваження можна було б врахувати під час підготовки законопроекту до другого читання. Крім того, просив би народних депутатів взяти до уваги те, що уряд двічі розглядав і схвалював законопроект, але в зв'язку із змінами уряду та закінченням повноважень Верховної Ради четвертого скликання законопроект повертався…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

АНТОНЕЦЬ В.М. Прошу прийняти закон за основу з наступним врахуванням висловлених зауважень і пропозицій

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Святослав Олійник – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

17:44:34

ОЛІЙНИК С.В.

Комітет з законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув пропонований законопроект і ухвалив відносно нього негативне рішення з таких міркувань. По-перше, необхідно значити, що, дійсно, реально такий законопроект потрібний через те, що відповідним законом України передбачена відповідальність за порушення вимог цього закону, і ця відповідальність має виглядати у вигляді адміністративної відповідальності.

В той же час, запропонований законопроект, на думку комітету, має низку суттєвих недоліків. Так, комітет не може погодитись із пропозицією того, щоб спеціально уповноважений державний орган в одній особі зосередив право виявляти порушення, надавати приписи щодо його усунення, складати протоколи і розглядати ці протоколи по суті. Таким чином виходить, що в одному органі зосереджені всі функції адміністративного примусу. Це перше суттєве зауваження.

Друге суттєве зауваження це те, що зокрема передбачена відповідальність як керівників підприємств, так і окремих громадян, що не зовсім зрозуміло, яким чином громадяни можуть стати порушниками Закону про державний страховий фонд – Фонд страхової документації України?

Крім того, суттєві зауваження має так само і науково-експертне управління до цього законопроекту, яке не може зрозуміти і з цим комітет погоджується, як може застосовуватися механізм повторного притягнення до відповідальності, якщо профільним законом передбачено можливість проведення зазначених перевірок лише не частіше, як раз на рік. Через те Комітет законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендує Верховній Раді повернути зазначений законопроект на доопрацювання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Будь ласка, якщо є бажаючі, за, проти – зелена, червона кнопки. Так, будь ласка, Микола Оніщук мікрофон. За. Підготуватися Андрію Шкілю, проти.

17:46:48

ОНІЩУК М.В.

Дякую, шановний головуючий.

Шановні колеги, ну насправді типова ситуація, коли ми і досить часто в законах вживаємо таку нормативну фразу, що за порушення вимог цього закону винні особи притягуються до відповідальності. Відповідно до закону. А читаємо закони – у законах тієї відповідальності… тої немає. Це якраз той класичний випадок, коли у законі, про який, власне, сьогодні йшлася мова, зокрема про страховий фонд „Документи України”, передбачено адмінітсративна відповідальність за порушення вимог цього закону і цілком слушно уряд, до речі, ввійшов з відповідною пропозицією, щоб її ж таки все-таки передбачити, принаймні адміністративну відповідальність, тобто найнижчу із тих, які сьогодні у нас існують.

Науково-експертне управління дійсно слушно вказало, що не всі пропозиції автора законодавчої ініціативи виписані слушно і детально, але за всіх умов це не… дає нам можливість у першому читанні – я на цьому наголошую – саму ідею щодо застосування адміністративної відповідальності за порушення цього закону передбачити. Тому фракція "Наша Україна" підтримує законопроект у першому читанні. До речі, просили б зробити це й наших колег, оскільки дещо драматизовані були висновки профільного комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрій Шкіль, будь ласка, мікрофон.

17:48:05

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Ну я, по-перше, хотів би зразу наголосити, що ви подивіться, коли стільки довго часу у міністерства немає голови і тимчасово виконуючий обов’язки, можливо, тому не зовсім якісно готуються законопроекти, тобто суб’єктом законодавчої ініціативи є Міністерство з надзвичайних ситуацій. І, можливо, поспіхом. Дійсно, вам треба почекати, пройдуть наради. Я також не можу зрозуміти, чому так довго це все йде з призначенням достатньо простого і необхідного міністерства для України. ……….міністр, і тоді якісно і повноцінно підготується документ. Тому що юридичний бік підготовки законопроекту справді шкутильгає. Я вже не кажу про такі видимі проблеми, які вже тут навели колеги: про те, що прописано, що будуть відповідати, але не прописано, хто і які саме особи, коли мова йде тільки про юридичні особи, а там написано про просто осіб. Яким чином це кваліфікувати? І не можемо ми пропонувати Верховній Раді до розгляду законопроект, прийняття якого викликає не двочитання, а навіть тут трьохчитання, тому що, в принципі, хто як захоче, так і прочитає відповідний законопроект. Хоча наголошу, що він необхідний.

Тому наша пропозиція: вам відкликати цей законопроект, виступити з ініціативою, прямо зараз ви можете зробити; послатися на відсутність міністра. Прийде міністр, він ще уважно вивчить, із тим що, може, це прискорить призначення міністра, може, вже от завтра його призначать, може, вже сьогодні це зробили. І це буде якісна, повноцінна пропозиція Верховній Раді. Повірте, тут немає противників самої ідеї, але виклад цієї ідеї не є таким, котрий би задовольнив Верховну Раду. Тому, я думаю, у вас буде час, натхнення, а при новому керівництві і стимул відповідний, запропонувати Верховній Раді до розгляду якісний продукт. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Єдине я хотів би, шановні колеги: давайте ми толерантно будемо ставитися до авторів законодавчої ініціативи: чи виконувач обов’язків міністра, чи міністр. Ви розумієте, хто пише закони. Вони підписують, а пише закони апарат. Так що апарат – вічний, він не зміниться, який би міністр не був, в тому числі і той тільки зношується.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Реєстраційний номер 2419. Голосуємо.

17:50:49

За-290

Рішення прийнято, в першому читанні.

Шановні колеги, я продовжую на 15 хвилин засідання.

Розгадаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (щодо впорядкування роботи Фонду). Реєстраційний номер 2045. Довідає Ярослав Сухий, підготуватися Бондарчуку.

17:51:25

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, група народних депутатів України вносить на ваш розгляд законопроект, прийняття його обумовлено тим, що з часу набрання чинності з 1 квітня 2001 року Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві” виникли питання, які потребують врегулювання на законодавчому рівні.

У зв’язку з цим і виникла необхідність корегування окремих норм зазначеного Закону, включення до нього нових норм, положень. Зокрема, щодо приведення його положень у відповідність до вимог Цивільного кодексу України щодо виплати моральної шкоди. Ви знаєте, що ця проблема існує у нас на місцях. Закону України про податок з доходів фізичних осіб, щодо розрахунку страхових внесків та інше, прийняття даного законопроекту також зумовлено необхідністю поліпшення дисципліни сплати страхових внесків, подання звітності, уточнення переліку осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

Законопроект пропонує внести зміни до базового законопроекту і передбачає більш чітке формулювання, або розширення деяких понять, а також включення до нього нових положень, у зв'язку з чим вносяться зміни до цілого ряду статей – першої, 17-ї, 18-ї та інших, які передбачають виплату моральної немайнової шкоди особою, що її заподіяла, чітке визначення норми закону щодо перерахунку щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року, чітке визначення порядку відшкодування витрат на послуги, зазначені в абзаці п’ятому частини четвертої статті 34-ї закону, а також перелік цих послуг і таке подібне.

Прийняття законопроекту дозволить не тільки поліпшити роботу фонду у сфері профілактики нещасних випадків і професійних захворювань, але й дасть можливість забезпечити потерпілим на виробництві медико-соціальними послугами, посилити їх соціальний захист, зняти подвійне тлумачення основного закону із даного виду страхування.

І останнє, введення в дію цього законопроекту не потребує додаткових коштів з Державного бюджету. Окрім цього Введене в дію положення дозволить збільшити надходження до бюджету базового фонду, зміни до якого вносяться. Прошу підтримати за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондарчук Іван Миколайович – голова Комітету з питань соціальної політики та праці.

17:53:40

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги! Даний законопроект внесений народними депутатами – членами нашого комітету, представниками, до речі, різних фракцій. Тому у нас не було сумнівів стосовно необхідності підтримання цього законопроекту.

Але навіть справа не у корпоративній солідарності, а в тому, що це – потрібний документ, оскільки він носить уточнюючий характер.

Адже у 2004 році введений Цивільний кодекс, і стаття 1167 передбачає, що моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі відшкодовує та особа, яка її завдала. В нині чинній редакції закону ці обов’язки покладалися на фонд.

Є цілий ряд інших уточнюючих моментів, які вимагають, так би мовити, перевести їх у відповідність з нормами інших законів.

Є певні зауваження стосовно перевищень, як на нашу думку, повноважень фонду, якому пропонується надавати можливість ініціювати справу про банкрутство або через банки втручатися і контролювати використання коштів вкладниками і таке інше. Але, я думаю, що ці зауваження будуть враховані під час підготовки законопроекту до другого читання.

У цілому я прошу підтримати цей законопроект. Я ще раз говорю, він носить головним чином уточнюючий характер. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, обговорювати будемо? Ніхто не наполягає.

Тоді я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” щодо упорядкування роботи фонду. Реєстраційний номер 2045.

17:56:02

За-304

Прийнято за основу.

Розглядається проект постанови про посилення охоронних заходів щодо збереження культурних цінностей, реєстраційні номери 2093, 2093-д. Я запрошу Яворівського Володимира Олександровича. Будь ласка. Голова Комітету з питань культури і духовності.

17:56:34

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні депутати, шановні наші українські виборці.

Хочу просто вам нагадати. Буквально щойно он мені принесли журнал „Музеї України”, і першу сторінку відкриваю, про те, що в Америці під’їхало, де зберігалися козацькі раритети української історії, під’їхало кілька автомобілів і вони безслідно, ці раритети, зникли. А через кілька днів кубанська преса написала про те, що все, значить, щоб, чого бракувало на Кубані, все це повернено знову російському народу. Це так, до прикладу.

Я вже не кажу про те, що мабуть ви знаєте, що було викрадено, обікрадено унікальний музей у Іванківському районі, це Чорнобильська зона, Марії Приймаченко. Це дивовижна художниця, яку язик не повертається назвати примітивісткою, дивовижні її казкові роботи, які було викрадено і Богу дякувати, що їх дуже швидко знайшли.

Ви знаєте про те, що, я просто перебираю ті епізоди останні. Ось недавно Яготинський унікальний районний музей, де я картини Катерини Білокур, дивовижної художниці, яку колись Пабло Пікассо, побачив її картини в Парижі в Луврі і сказав: „Якби мені Бог дав такий талант, я був би в кілька разів відоміший художник, ніж я є”, де збережено дуже багато картин, так само було обікрадено цей музей.

Я це веду до того, що Олександр Мороз, автор постанови цієї, очевидно йому так само допекло як і будь-якому громадянину і він запропонував прийняти постанову, яка допоможе в чомусь ужорсточити, у чомусь систематизувати саму систему збереження тих культурних цінностей, які належать українському народу на його землі і поза його землею.

Йдеться про що? Йдеться про те, щоб врешті-решт уже нам мати все-таки цей реєстр культурних цінностей. Я хочу наголосити на тому, Адаме Івановичу, це робиться так повільно, так кволо, так неохоче і я переконаний, що навіть…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Навіть після цієї постанови не буде зрушено нічого з місця, якщо в бюджет цього року ми не закладемо ці цифри. Але постанова цікава, за неї потрібно проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. Воно тебе не нужно, Сухий! Не нужно воно тобі, якщо ти не чув!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є бажаючи обговорювати? Є. запишіться. Червоні, зелені – кнопки, я маю на увазі, червоні, зелені, не депутати. Так. Будь ласка, Євген Гірник підтримку. Так, кому, Таран просить, щоб передати. Будь ласка, мікрофон Тарана.

17:59:31

ТАРАН В.В.

Я, мабуть, з місця. Я категорично підтримав би це. І я, на жаль, не зміг задати Володимиру Олександровичу кілька питань. Але суть цих питань є така, що, справді, постанову треба приймати.

Я хотів би його запитати. Чи робиться щось для повернення унікальних експонатів, які десь застрягли в Російській Імперії експонатів Яворницького. Прекрасного нашого історика, який з Дніпропетровщини все це, з цієї золотої землі явив на поверхню. Чи хоч щось в Україну повертається прекрасно нашого археолога …Воно так само десь застряло в Петрограді, в Ленінграді і України, і всі скіфські надбання, вони не повертаються.

Я би хотів так само запитати, якщо ви знаєте, це історія Львівського музею, коли був заміщений в це діло, якщо вірити телебаченню, доказує … прем’єр Табачнік і де все це ділося. Я посилаюся тільки на ті речі, які загальновідомі.

Тобто, можливо, хоч якоюсь мірою, хоч якоюсь мірою ця постанова допоможіть зрушити ту жахливу, той жахливий розкрадаж українського добра, якщо грабують, вивозять в Москву, вивозять в Петербург, хоча в усьому світі заведена практика, скажімо, після Другої Світової війни все те, що пограбували фашисти, воно було повернено чи в Росію, чи в Нідерланди, чи в інші країни. Я думаю, що це є повернення нашої духовності. Це є повернення української України. І по великому рахунку це треба обов’язково приймати, за це треба проголосувати, це треба підтримати.

Інша річ, коли ми говоримо про будь-який закон, говоримо, передусім, про його механізми, як ці механізми будуть діяти у сучасних умовах. І я не знаю, які тут треба механізми аби ось в умовах цього дерибану, який ми сьогодні бачимо по Україні, як його зробити, щоби не продовбувався цей в культурних цінностях України, як це проводилося останнім часом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все правильно, але ж дуже багато політики.

Томенко, будь ласка.

18:01:30

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, є дві тут великі проблеми, на які я хотів би звернути увагу. І тут я бачу, що комітет пропонує уточнюючі дати до законопроектів або точніше до проектів постанов, які запропонував Олександр Олександрович Мороз, я думаю, що, дійсно, треба реалістичніше дивитися на цю серйозну проблему, яку треба вирішити. Комітет пропонує з 2007 до 2010 завершити цю процедуру яку ми вже з року на рік переносимо звірення наявності культурних цінностей, фактично, облік цих культурних цінностей, я думаю, що це термін реалістичний.

Водночас, я думаю, що термін завершити до 1 березня 2007 року роботи по створенню програмного забезпечення державного реєстру об’єднаної комп’ютерної мережі музеїв і так далі, думаю, ідея добра, ну нереалістична. Хоча, звичайно, це треба розпочинати, закладати фінансування , занадто велика робота чекає для того, щоб ми мали єдину комп’ютерну базу даних реєстру нашого культурного надбання.

І третя позиція дуже важлива, яку треба, очевидно, Кабінету Міністрів, уряду раз і назавжди вирішити. Ми дебатуємо вже кілька років, йдеться про сільські музеї. На сьогоднішній день цілком очевидно, що сільські музеї не мають належної системи охорони. І так сталося, що місцеве самоврядування, з одного боку, ніби, підтримуючи їх, робить те. що відбувається розграбування унікальних пам’яток.

Я думаю, що реалістичний шлях такий. Приймати рішення про це те, що ці унікальні пам’ятки повинні бути розміщені лише там, де є безпечна охорона, і місцева б влада гарантувала охорону цих музеїв. А, скажімо, сільські невеликі музеї залишати у такому етнографічному фольклорному плані, …. Демонструвати для шкіл тим, яке було життя. Чим далі ми залишатимемо ці пам’ятки у музеях, що не охороняються, тим більше їх будемо втрачати .

Тому, я думаю, що постанова не вирішує всіх проблем, але вона важлива для того, щоби хоч почати роботу по збереженню нашого культурного …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершене.

Ще раз наголошую, шановні колеги, що єдина тут різниця є те, що комітет уточнив дати з приводу тих термінів, які називалися в постанові, бо поки готували, то вже вона трошки застаріла за датами. Тобто я тоді ставлю, з вашого дозволу, на голосування… З мотивів? Ну Оніщуку… Добре, добре. Я зараз Оніщуку з мотивів. Репліку я дам, коли ми проголосуємо. Я дам. Ні, його називали прізвище.

18:04:22

ОНІЩУК М.В.

Шановні колеги, я, можливо, і не брав би слово з мотивів, якби не одна обставина. Я прошу вас звернути увагу, що ми приймаємо незвичайну постанову, це постанова, яка, по суті, носить розпорядчий характер, і ми запроваджуємо в такий спосіб і виконуємо, до речі, нову норму Конституції, коли постанови парламенту, в тому числі і розпорядчого характеру, є обов'язковими для виконання уряду. Ви знаєте, що до внесення змін до Конституції цього у нас не було. Це – перше.

Друге. Я хотів би звернути увагу, що, на жаль, попри багато, дійсно, позитивного у цих постановах, знову ж таки присутня тема, що проблема сутніста вирішується за рахунок створення чергового органу державного управління, якому доручається щось виконати. Тому маю надію, що уряд, виконуючи цю постанову, можливо, обійдеться без створення ще одного суб'єкту, якому щось доручається, з нових чиновників, а зробить це силами Міністерства культури чи іншого уповноваженого державного органу. Фракція "Наша Україна" пропонує підтримати указаний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Васильович, ви трошки не туди подивилися. В постанові, яку я буду ставити на голосування, немає про цей орган, бо він, кажуть, вже діє. Він уже створений.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому постанови про посилення охоронних заходів щодо збереження культурних цінностей. Реєстраційний номер 2093-Д. Прошу голосувати.

18:06:12

За-398

Постанова прийнята.

Будь ласка, репліка Сухого. Прізвище згадувалось.

18:06:20

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, в законі про комітети Верховної Ради України чітко зазначено що повинно міститися у виступі голови комітету чи представника того чи іншого профільного комітету, коли обговорюється конкретний законопроект. Мої запитання з місця не ображали нікого, в тому числі голову комітету, котрий щойно виступав. Тому я офіційно заявляю, я не потребую оцінок з боку політичних блазнів та різного роду чорноротих зубоскалів! Ви просто дотримуйтеся законопроекту і все буде гаразд.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розглядається проект Постанови про відзначення 100-річчя з дня народження видатного вченого-селекціонера, автора всесвітньо відомих сортів озимої пшениці, академіка Ремесла, реєстраційних номерів тут також два.

Будь ласка, Яворівський. Зубець є? Є. Зубцю підготуватися.

Будь ласка.

18:07:16

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Товариство, я не буду відповідати на цю репліку, бо треба опускатися до того рівня. А якщо я опущусь, потім дуже важко підніматися назад.

Пішли далі. Запропонувала група народних депутатів, проявивши законодавчу ініціативу (Зубець, Парубок, Ткаченко) прекрасну постанову про прекрасну людину, прекрасного українця, яку знає весь світ. Ми щойно прийняли з вами законопроект про визнання Голодомору геноцидом, а це, знаєте, якийсь дивовижний приклад того, як ця людина хотіла нагодувати всю планету, бо сорти його пшениці – це навіть не мічуринські сорти, які виродилися, а це ті сорти пшениці, які сьогодні живуть і працюють на Україну.

Одначе у цьому проекті постанови були певні технологічні неточності. Скажімо, перерахунок усіх, там, нагород, які мав Ремесло. У проекті постанови, очевидно, це недоречно. Через те ми дозволили, для того щоб прискорити проходження цієї постанови, цього законопроекту, ми її привели, так би мовити, до стандарту проекту постанови вирівняли його. Мені здається, автори проти цього не заперечують, бо ми їх питали, і ми пропонуємо, комітет пропонує прийняти цю постанову і відзначити сторіччя від дня народження цього видатного вченого селекціонери, українця з Миронівки під Києвом, який мав свій інститут, прийняти цю постанови. Тут перераховано всі ті заходи, які, як правило, робляться до відзначення видатної людини. В мене все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Зубець, будь ласка, Михайло Васильович, прошу.

18:09:05

ЗУБЕЦЬ М.В.

Шановні народні депутати, я думаю, що я чуть-чуть добавлю до того, що сказав Володимир Олександрович, це, дійсно, відома людина була в світі, який 10 лютого слідуючого року виповниться 100 років з дня народження.

Сьогодні інститут пшениці, також відомий в Європі носить його ім’я. До речі ця людина довгі роки засідала в цьому залі, будучи депутатом Верховної Ради. Я думаю, що Парубок мене підтвердить. Достатньо сказати, що зроблено цією людиною, створивши цілий ряд сортів озимої пшениці і ячменів. Значить, в Радянському Союзі площі, які займала озима пшениця селекції покійного Василя Миколайовича Ремесла давала в рік прибутку півтора мільярди карбованців тоді, в той час.

Сьогодні у світі, використовуючи генофонд „Миронівської-808” створено понад 1000 сортів озимої пшениці.

Я далі не буду говорити, яка це людина заслужена, як вона нагороджена. Нам підправили, що не треба, може, навіть ці заслуги вказувати.

У мене є величезне прохання, воно узгоджене з усіма, що давайте погодимося, приймемо цю постанову про відзначення сторіччя з Дня народження.

До речі, в цьому ж році буде виповнюватися 50 років створеної видатної пшениці сорту „Миронівська-808”. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Васильович, так ви погоджуєтеся з варіантом комітету?

ЗУБЕЦЬ М.В. Он хай добавить Парубок.

Значить, там невеличкі зміни, які вніс комітет…

Технічні. Ви чули, як казав Володимир Олександрович, технічні редакційні правки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги… Добре, Михайло Васильович. Я зрозумів, ви не погоджуєтеся. Це не технічні правки. Просто з того проекту постанови забрано, що він був двічі Героєм соціалістичної праці, що він був академіком, що він був нагороджений і так далі, і тому подібне. Це право автора. Добре. Сідайте, будь ласка.

Будемо обговорювати? Ні, наполягають. Будь ласка, записуйтеся. Так, будь ласка, Бульба. За ним – Яворівський.

18:11:32

БУЛЬБА С.С.

Я прошу передати моєму колезі...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Бондарчук, будь ласка. Мікрофон Бондарчука увімкніть.

18:11:44

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги, я думаю, тут не технічна справа. Тут справа принципова. І тому ми не повинні соромитися і сказати, що це був двічі Герой соціалістичної праці, лауреат Ленінської премії і так далі, і таке інше, бо це не є технічна якась там справа. Це питання принципу.

Бо ми, якщо вже повинні говорити правду нашу історичну, то відзначати належним чином усіх тих, хто справді хотів нагодувати не тільки нашу Україну, а й усю планету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський, будь ласка.

18:12:20

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Я звертаюся до мого колеги Бондарчука. Ну, повірте мені, для чого ви шукаєте негра в українських сутінках. Його там немає. Є технологічні речі. Ви самі зрозумієте, якщо про Довженка, значить треба буде в постанові писати 3 сторінки, що це всесвітньо відомий, автор фільмів, лауреат сталінських премій. Є технологія. Для цього ми приймаємо постанову, для того, щоб провести великий вечір у Оперному театрі для того, щоби масовано через всю Україну розповісти про Ремесла, зняти про нього кінофільми, сказати. Ось заради чого робиться постанова, а не заради того, щоб у документі Верховної Ради все це розписати.

Ви хочете завалити цей законопроект, що ви сперечаєтеся. Тут нема ніякої політики. Ми його просто відредагували, Комітет з питань культури і духовності щомісяця приймає 2-3 постанови. Є технологія виробнича. І я дуже прошу вас, ну, не шукайте там, де цього немає. Це нормальна постанова, яка говорить, що це видатний селекціонер і таке інше. Все в постанові є, а перераховувати це все підряд, це просто недоречно. Давайте називати сорти пшениці, які він вивів. Ну ми хотіли зробити краще, а виявляється, виходить як завжди. Ну, зупиніться уже ж перед цим і давайте проголосуємо за цю постанову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Цибенко.

18:13:44

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, я, справді, записався натискаючи кнопку проти, але проти того, щоб у людини відбирали частку його біографії. Бо, коли говорять про те, що не згадуємо про нагороди, не згадуємо про звання, але ці звання і нагороди, вони обчислюються, в тому числі і мозолями, відрами поту, які ця людина вилила добуваючи той тяжкій хліб, який є сьогодні у громадян України.

Я хотів би сказати про те, що символічно, що та наукова установа, де працювала ця славнозвісна людина сьогодні практично бідує. І тому це ще одне підтвердження того, що ті зміни, які сьогодні відбуваються в руках людей, які хочуть видати за суто технічні речі, вони невипадкові.

Тому фракція комуністів обов’язково підтримає цю постанову, але у її первоначальному вигляді, тобто без тих урізань, які зроблені комітетом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Обговорення питання завершено. Оскільки є розбіжності, тому я буду ставити на голосування в порядку надходження постанов.

Ставиться на голосування постанова за номером 2293 без редагування комітетом. Прошу голосувати.

18:15:23

За-328

Дякую. 328, по фракціях, прийнята постанова 2293, без вилучення, про яке говорили. Партія регіонів – 177, Блок Юлії Тимошенко - 60, „Наша Україна” – 39, соціалістів – 26, комуністи – 21, позафракційні – 5.

Шановні колеги, я просив би, давайте ми внесемо зміни до порядку порядку денного другої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання (щодо включення додаткових питань). Це реєстраційний номер 2600.

Будь ласка, Оніщук, мікрофон. Це додаткове включення до порядку денного і все.

18:16:06

ОНІЩУК М.В.

Шановні колеги! Погоджувальна рада, дійсно, рекомендувала Верховні Раді ухвалити цей перелік. Єдине, що я маю, Адаме Івановичу, звернути вашу увагу, що на засіданні Погоджувальної ради фракція „Наша Україна” рекомендувала включити до порядку денного два питання, це два проекти постанов за номером 2531 і 2530, які стосуються звітів двох міністрів відповідно палива та енергетики, а також житлово-комунального господарства, будівництва та архітектури з огляду на необхідність обговорення цілої низки питань, які цікавлять сьогодні виборців.

Тому ми голосуємо за вказаний проект з врахуванням цих двох уточнень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно, Турчинов.

18:17:00

ТУРЧИНОВ О.В.

Адаме Івановичу, до вас питання.

Я піднімав питання на погоджувальній раді щодо законопроекту Віктора Тарана-Терена, який стосується дітей, народжених в неволі. І я не знаю, як в останньому варіанті, але ж в попередньому варіанті я так і не побачив його в списку законів, які включаються до порядку денного. І сьогодні я зустрічався з керівником Апарату паном Зайчуком, і там виникле яке питання? Цей закон не голосувався, він відхилявся Верховною Радою. Він раз голосувався за включення і не був включений. Тому є всі підстави включити його до порядку денного. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну якщо він не був включений на цій сесії, то на наступній можете включати, ставити. Будь ласка, Цибенко.

18:17:44

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановний Адаме Івановичу, фракція комуністів готова голосувати за цей проект постанови, але за той первинний варіант, який у нас на руках, де перелічується 18 проектів документів, бо з голосу ми можемо наголосувати багато чого. Зокрема, от я просто звертаю вашу увагу на останню пропозицію, яка прозвучала від пана Турчинова. Про що йде мова в тому документі? А в тому документі пропонується реабілітувати дітей засуджених, хоча дітей самих не засуджували, тобто реабілітувати людину, яка не засуджувалась. Ну це нонсенс, шановні колеги, тому я пропоную, якщо голосувати, то голосувати той документ, який викладений у нас на папері. Той перелік, який у нас є на руках. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте поступимо таким чином. Я поставлю пропозиції фракції "Наша Україна" на голосування, а … вірніше, давайте ми проголосуємо за основу той перелік, який є, а потім проголосуємо інші пропозиції. За основу про включення до переліку питань. Які роздані в документі. За основу.

18:19:01

За-303

Так… за основу прийнято. Я ставлю пропозицію, яку озвучив Оніщук щодо включення до порядку денного сесії звітів 2 міністрів. Мова йде про віце-Прем'єр-міністра і міністра будівництва і міністра палива і енергетики.

Прошу визначатись.

18:19:36

За-158

Не підтримана.

Ну, з приводу того ми вияснили законопроекту, що він уже голосувався на цій сесії… Ну, ви ж самі говорили, Олександр Валентинович! Не включили до порядку денного.

Хто за те, щоб підтримати пропозицію, яку озвучив Турчинов, прошу визначатися.

18:20:09

За-158

158 також.

Всі пропозиції розглянуті. Я ставлю на голосування про прийняття в цілому постанови про включення до порядку денного. Прошу голосувати. Будемо обговорювати, коли будемо розглядати.

18:20:32

За-229

Рішення прийнято.

Шановні колеги, на цьому вечірнє засідання Верховної Ради оголошується закритим. Завтра початок роботи, як завжди, о 10-й годині.