ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

29 листопада 2006 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги, гості, запрошені, журналісти! Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Будь ласка. Є вже 420. Прошу реєструватися.

10:00:37

В сесійній залі зареєстровано 431 народний депутат. Ранкове засідання Верховної Ради оголошується відкритим.

Сьогодні у нашого колеги Віталія Яковича Шибка день народження. Давайте щиро його привітаємо. ( О п л е с к и)

І побажаємо успіхів, передусім, на міжнародній арені, оскільки він відповідає від парламенту, очолює Комітет міжнародних зв’язків, закордонних справ.

Відповідно до 25 статті Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошення заяв, повідомлень. Прошу народних депутатів, хто бажає взяти участь у цьому, записатися.

Так, будь ласка, 30 хвилин. Таран, підготуватись Матвієнку. Кому слово? Кому? Олег Білорус, будь ласка. Почекайте.

10:02:10

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати і громадяни України!

Вчора Верховна Рада України прийняла доленосне рішення, визнавши Голодомор геноцидом українського народу. Вперше в історії людства тоталітарний сталінський режим застосував продовольство як зброю масового знищення проти свого народу, проти беззбройних, безоружних дітей, стариків, жінок. І сьогодні світ з вдячністю дивиться на Україну, яка демонструє нові стандарти – совість народу, і совість Верховної Ради відновлена. Це відкриває великі і добрі перспективи для розвитку нашої держави.

Сьогодні можна говорити про бюджет, про тарифи, про ціни на газ і електрику, але треба думать і про головне, про велике – про перспективний розвиток України. З цієї трибуни ми вже вносили пропозицію про створення державної комісії для розробки національної стратегії розвитку України на глибину горизонту 30 років. І вже можемо говорити подальше про зміст цієї стратегії.

З нашої точки зору, а фракція в особі багатьох вчених – народних депутатів працює на цю тему. Змістом цієї стратегії повинна бути глобальна інтеграція України і сталий розвиток. Початки цієї роботи були закладені. На жаль, в останній період з ряду суб`єктивних і об`єктивних причин робота по розробці державної національної програми сталого розвитку нашої країни зупинена, і тому виникає необхідність знов і знов повертатися до цього питання. Більшість країн світу стали на цей шлях. Ні про яку інтеграцію до Європейського Союзу, ні про яку реінтеграцію України в європейські системи і структури не може бути й мови, поки ми не приймем таке стратегічне рішення.

Я хочу сьогодні презентувати вам книгу „Глобальное устойчивое развитие», це нами видана книга російською і українською мовами для того, щоб і народні депутати, і керівники держави могли краще познайомитись з цією важливою проблемою. Перспектива України - це сталий соціально-економічний розвиток…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Матвієнко передає слово. Яковина Микола, прошу. Шкіль підготуватись.

10:05:34

ЯКОВИНА М.М.

Микола Яковина, Українська республіканська партія „Собор”, фракція блоку "Наша Україна".

Шановний головуючий! Шановні колеги! Я маю честь не тільки як народний депутат, а як єдиний в цьому залі член Національної комісії міжнародної ради пам`яток та історичних місць, в якому асоційовані організації при ЮНЕСКО, виголосити заяву Української республіканської партії „Собор”, підтриману народними депутатами членами Партії „Народний Рух” Конгресу українських націоналістів та Християнсько-демократичний союз.

В національних заповідниках „Софія Київська” та „Києво-Печерська Лавра” зосереджено неоціненні пам`ятки української історії та культури. Завдяки самовідданій праці науковців, реставраторів та музейників ці пам`ятки було збережено від руйнування в тяжкі часи тоталітарного лихоліття, сьогодні вони служать символом України у світі. За дальше збереження зосереджених тут архітектурних шедеврів і мистецьких скарбів Українська держава несе відповідальність не лише перед теперішнім і прийдешніми поколіннями українців, але й перед світовою спільнотою, оскільки комплекси названих заповідників включено до списку світової спадщини ЮНЕСКО. На жаль, сьогодні ці пам’ятки опинилися під загрозою загибелі через непродумане використання їх релігійними громадами, священики і віруючі яких часто не усвідомлюють історичного і мистецького значення об’єктів, що опинилися в їхньому розпорядженні. За висновками у науковців, під час богослужінь вже завдано непоправної шкоди унікальним інтер’єрам Кирилівської церкви XII століття та Андріївської церкви XVIII століття. Безконтрольна господарська діяльність монастиря, наприклад, на території Нижньої Лаври, призвела до знищення унікальних археологічних шарів, до перебудови і знищення інтер’єрів розташованих тут пам’яток доби бароко і класицизму, до інтенсивних обвалів у печерах, що ставить під загрозу їхнє подальше існування взагалі.

На жаль, ієрархи і священики релігійних конфесій, і, насамперед, Української Православної Церкви Московського Патріархату, нехтують рекомендаціями науковців і натомість вимагають передати об’єкти національних заповідників у їхнє цілковите розпорядження, відселивши звідси музейні та наукові установі.

Нашу велику тривогу викликає те, що нинішній уряд готовий піти назустріч цим вимогам, фактично прирікши тим неоціненні пам’ятки нашого минулого на перебудову і знищення. Про це свідчать доручення, дані останнім першим віце-прем’єр-міністром України Миколою Азаровим та іншими віце-прем’єр-міністрами.

Наші партії наголошують: має бути знайдено розумний компроміс між претензіями віруючих різних церков і між потребами суспільства в цілому. Наші партії вимагають від уряду України припинити ганебну практику розплати об’єктами національного і світового надбання за електоральну підтримку, надану церквою окремим партіям нинішньої правлячої коаліції. Просимо вважати це офіційним запитом до уряду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль. Підготуватися Олександру Борзих.

10:08:44

ШКІЛЬ А.В.

Шкіль Андрій, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Я хотів би наголосити на тому, що зараз останнім часом, справді, ситуація в Україні стала відчутно погіршуватися, погіршуватися в усіх напрямках, у всіх галузях. Я не буду зупинятися на цьому, зупинюсь на дуже короткій статистиці, яка мала місце, зокрема, на Львівщині.

За місяць часу на Львівщині відбулося спроба вбивства, вбивство і замах на вбивство підприємців, які працювали достатньо потужно на теренах Львівщини. Вони працювали спокійно усі часи, не дивлячись на проблеми, які існували і існують і в Україні, і на Львівщині, зокрема, але вони вижили в ці скрутні часи. І тільки зміна влади, зміна тих осіб, які нехтують людським правом, людським життям, людською гідністю призвела до того, що нещодавно, про це достатньо голосно говорилося, відбулося вбивство одного з відомих підприємців на Львівщині.

Людина, яка маючи підприємство, котре контролює 35% ринку ялинкових прикрас у Європі, це дуже потужний ринок, чесний, білий, відкритий, подтковоспроможний, той ринок, який забезпечує, забезпечує надходження не тільки податків до Україні, але і підвищення рейтингу держави, яка свій товар возить у величезну кількість країн світу. Це порядку 75 країн є постійними споживачами українського продукту.

Не змогли ні попередні влади, ні режим Кучми нічого зробити, але цинічне вбивство на прохідній заводу підприємця, я ще раз наголошу, підприємця, який не пов’язаний жодною мірою ні з чим, окрім бізнесу, тільки єдине що, він був ще й членом партії „Батьківщина”, членом "Блоку Юлії Тимошенко" на Львівщині. Можливо, це було вироком для нього, можливо, це послужило причиною настільки цинічного вбивства.

Я не знаю, чи буде коли-небудь розслідувана до кінця ця справа, чи ні, но факт залишається фактом. До цього часу це не було належним чином ані прокоментоване, це було третє вбивство. Перед тим було вбивство підприємця, після того був замах на підприємця. Що об’єднує їх? Об’єднує належність до "Блоку Юлії Тимошенко" на Львівщині. Ми про це говорили, з цього приводу були заяви, але я хочу, щоб ця ситуація не була зам’ята ні нинішньою владою, центральною, ні, тим паче, львівською, ні, тим паче, відповідними правоохоронними структурами – міліцією, прокуратурою, які дуже часто замість того, щоб розслідувати злочини, всі свої зусилля покладають на те, щоб їх затушувати і про них забулося.

Ми про них не забули, ми пам’ятаємо, і нагадуємо усім тим, від кого це залежить, що ці злочини будуть розслідувані. Не зараз, то пізніше, при іншій владі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Борзих, будь ласка. Підготуватися Богачуку Василю.

10:12:00

БОРЗИХ О.І.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати!

Хотів би підняти вкрай важливу для селян проблему. Мова йде про додаткову фінансову підтримку сільгосптоваровиробників. Це – скасування закритості аграрного ринку в частині експорту-імпорту товарів. Мається на увазі, що в умовах недостатнього бюджетного фінансування є можливість задіяти окремі механізми реальної фінансової підтримки господарств шляхом встановлення обґрунтованих митних ставок і обмежень щодо квотування сільгосппродукції.

Візьмемо соняшник. Проблема тут полягає у тому, що введення експортного мита на насіння соняшнику в розмірі 17% суттєво обмежила можливість реалізувати його зарубіжним партнерам за економічно вигідними для господарств цінами.

В той же час, ціна на внутрішньому ринку на насіння цієї культури, практично, не зростає, і становить 900-1000 гривень за тонну, що, в середньому, на 50-70 доларів США менше світових цін. При такій ситуації виробництво насіння соняшнику із прибуткового стало мало рентабельним. Можна сказати, що дія Закону України „Про ставки ввізного мита на насіння деяких видів олійних культур призвела до створення штучної монополії і поставила селян в повну залежність від цін і умов, що диктують переробні підприємства. Тому від господарств надходять багаточисельні звернення щодо скасування експортного мита на насіння соняшнику.

Друге питання – це необґрунтоване квотування сільгосппродукції. В країні, на жаль, встановилася практика строгого обмеження цін на цю продукцію шляхом введення різних квот, чого не застосовується ні в одній іншій галузі.

Безумовно, для потреб країні в першочерговому порядку необхідно залишити у державних ресурсах достатню кількість зерна та інших видів сільгосппродукції. Але виникає питання: який сенс встановлювати квоти на ту продукцію, яка залишається в господарствах у достатній кількості для реалізації?

Можна зрозуміти встановлення квот на експорт продовольчої пшениці врожаю 2006 року у зв’язку з її обмеженими ресурсами. Однак для чого це робити необхідно на насіння того ж ячменю, кукурудзу і навіть фуражного зерна, яких є надлишки.

Вважаю, що в існуючих економічних умовах ціни на сільгосппродукцію повинні бути ринковими, так, як і на продукцію інших галузей.

Не менш болюча проблема із завезенням імпортної техніки. Так в останні п’ять років в Україну ввезено 22 тисячі іноземних тракторів на суму 1,7 мільярда гривень. З витрачених на них коштів на мита припадає 170 мільйонів гривень, що здорожує вартість. І знову ж потерпає селянин. Тому є гостра необхідність скасувати ввізне мито перш за все на трактори потужністю понад 200 кінських сил, які не виробляють ще підприємства України, і в яких мають гостру потребу наші господарства.

Враховуючи це, вважаю доцільним доручити Кабінету Міністрів розглянути дані питання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Івановичу. Будь ласка, Богачук передає слово Сергію Червонопиському. Підготуватися Коржу Віталію.

10:15:19

ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ С.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні депутати.

Фракція соціалістів вже в котре вимушена порушувати питання щодо створення Державного комітету України у справах ветеранів, війни та військової служби. Як центральний орган виконавчої влади такий держкомітет існував і позаминулому році був ліквідований указом Президента. Хочу відмітити, що і тут помічники підставили нашого Президента, тому що указ був підписаний 20 квітня – якраз на день народження Гітлера.

Громадське об’єднання ветеранів війни, військової служби б’ють постійну тривогу з приводу того, що їхні питання стали розмитими. І у вирішенні серйозних проблем міністерства та відомства кивають один на одного, а навкруг військових госпітелів та специфічних санаторіїв, як до прикладу, імені Семашка в Сімеїзі розпочався справжній дерибан. Разом з тим три з половиною мільйони наших громадян, обпалених війною, та 600 тисяч жертв війни, нацистських переслідувань, багатомільйонна армія ветеранів військової служби, безквартирних офіцерів потребують особливого підходу та дбайливого ставлення, більш шанобливого піклування. Цього і вимагає і світовий досвід.

Розумію, нам дуже далеко до Америки, але у них з 8 існуючих міністерств 1 із них – ветеранів війни. І його робота тільки у минулому році була підкріплена, звертаю увагу, 79 мільярдами доларів. А тому фракція соціалістів пропонує розглянути питання щодо створення ветеранського держкомітету і своєю постановою зобов’язати уряд формалізувати це рішення. Здійснити це реально шляхом об’єднання розпорошених функцій, діючих і ліквідованих організацій і структур.

Тоді можна буде не тільки централізувати грошові потоки, але і контролювати проходження бюджетних коштів по таких установах як фонди взаємопорозуміння і примирення, та соціального захисту ветеранів війни, Держкомісія в справах увічнення пам’яті, комісія в справах колишніх партизанів, редакція „Книги пам’яті”, Національний центр адаптації військовослужбовців, звільнених в запас. І, звичайно, в цю структуру замкнеться вагомий пласт героїко-патріотичної роботи з молоддю.

В Секретаріаті Верховної Ради зареєстрований проект постанови, який підготував депутат Адам Мартинюк. Прошу прискорити прийняття цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Томенко. Корж передає Миколі Томенку, будь ласка. За ним Кирильчуку підготуватись.

10:18:23

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, хотів би привернути увагу вашу до кампанії, до виборів, яка відбувається в системі місцевого самоврядування. Ви знаєте, що у нас низка міст обласного, низка міст і обласного підпорядкування, і обласних центрів проходять це випробування на демократію і складається враження, коли дивишся на нинішнє місцеве самоврядування в контексті до виборчої кампанії, що там є дві проблеми.

Перша проблема – це безголові міста.

І друга проблема – судовий бізнес.

Безголові міста у нас виникли, тому що багато народних депутатів вирішили одночасно стати народними депутатами і міськими головами. І те, що на деяких до виборах у нас приходить 20-30 відсотків це реакція нашого суспільства на таку високу демократію, … Закон „Про вибори” дозволив. Я думаю, що після того як вибори пройдуть, варто нашому профільному комітету проаналізувати ці виборчі кампанії і унеможливити на наступних виборах право людей одночасно балотуватися до Верховної Ради, на міського голову, в місцеві ради і таке інше, тому що це не лише витрата коштів, а це вже не сприйняття територіальної громади цієї проблема.

Друга проблема, яка виникла, я цю називаю проблему судовим бізнесом. Місцеві судді, зрозуміло, що на цій справі можна активно заробити і, якщо ви проаналізуєте рішення територіальних комісій і судів, які відбувалися і відбуваються, ви побачите, що немає жодної підстави серйозної під такими рішеннями. Ви знаєте, що в Черкасах ця мода на нічні рішення територіальних комісій у підтримку судами появилася, коли в ночі за кілька годин до початку виборчої кампанії найбільш популярний авторитетний кандидат знімався з виборчої кампанії. На жаль, на цій виборчій кампанії Кіровоград притримав естафету Черкас і популярний кандидат за опитуваннями був знятий у 3 години ночі за кілька годин як почалася виборча кампанія.

Я абсолютно переконаний, що мова йде про бізнес, тут немає жодних правових підстав під такими рішеннями. І я сподіваюся, що, з одного боку, Генеральна прокуратура зреагує на рішення таких діячів територіальної комісії, я знаю, що в Черкасах відкриті три кримінальні справи, я так розумію, що і в Кіровограді мусять такі кримінальні справи бути відкрити. І я хотів би. Щоб Верховний Суд провів відповідне засідання і проаналізував як діють суди в цій конкретній ситуації.

Сьогодні, наприклад, в Полтаві завершилось 4 суди з приводу зняття з реєстрації кандидата, який не просто переміг Андрія Мадковського, а набрав в два рази більше від людини, яка зайняли друге місце. От виникає питання, що суд повинен робити в ситуації, коли людина перемогла абсолютною більшістю? Тому я ще раз хотів би звернути увагу ЦВК і Верховного Суду на те, щоб сьогодні робити висновки до виборів, які відбулися в Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Євген Кирильчук передає слово Василю Деревляному, будь ласка. За ним Мироненко передає слово Ненецькій.

10:21:40

ДЕРЕВЛЯНИЙ В.Т.

Шановні депутати, з цієї трибуни депутати з антикризової коаліції безпідставно неодноразово звинувачують діяльність Української повстанської армії в боротьбі за незалежність української держави. Ми будемо доводити до вас правдиву інформацію про діяльність УПА.

Сьогодні вже доконаним є той факт, що збройний спротив німецьким окупантам і антирадянська збройна боротьба під егідою Української повстанської армії було явищем всенародним. За роки війни і післявоєнний період через Українську повстанську армію пройшло від 300 до 400 тисяч чоловік, сотні тисяч посильно допомагали повстанцям. УПА стала грізною військовою силою, що повела боротьбу проти німецьких загарбників, а пізніше і проти радянських окупантів.

21-25 липня 43-го року в бережанських лісах на Тернопільщині відбувся Третій надзвичайний збір ОУН. Збір заявив, що ОУН бореться проти імперіалізму та проти будь-яких імперій, тому має за противника як нацистську Німеччину, так і комуністичний СССР.

Новий прихід радянської влади українське населення зустріло, зважаючи на репресії 39-41 років, вороже. І справді, вже в 44-му році у всіх місцевостях Західної України партійні та каральні органи продовжили розпочату в 39-41 роках радянізацію, яка супроводжувалася великомасштабним терором. Міста і села краю вкрила щільна агентурно-інформаційна мережа сексотів держбезпеки. Основну масу агентури використовувалася для дискредитації Української повстанської армії, шляхом створення спеціальних загонів НКВС, НКДБ, які переодягалися в форму УПА і нападали на мирне населення. Факти злочинів цих груп активно тепер використовують комуністи і проросійсько налаштовані політичні сили незалежної України.

Наприклад, спецотряд НКВДиста Чернова діяв у Демидівському районі Рівненської області і нараховував 50 бойовиків, добре озброєних, одягнених в обмундируванні УПА із тризубами на шапках. Щоб не викликати підозри, що вони не бандерівці, вбивали радянських активістів приїжджих і місцевих, голів сільських рад, дівчат, вчителів та медсестер із Східної України, не кажучи вже про вояків УПА і членів їхніх родин.

Страшні злочини вчинив садист і вбивця Сафат Панасюк з іншого спецотряда НКВД.

Через те ще одним доказом з німецькими загарбниками є трофейні документи гестапо та абверу, які були представлені радянською стороною на Нюрнберзькому процесі. В яких йшлося про те, що ОУН бандери готує повстання в тилу німецьких військ. Що саме націоналісти Західної України ставлять загрозу для німецького панування …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Нетецька, будь ласка, за нею Шевчук, передає слово Гнаткевичу.

10:25:02

НЕТЕЦЬКА О.А.

Шановні виборці, шановні народні депутати.

Депутатська фракція Партії регіонів змушена заявити про загрозу стабільності України через спроби пропрезидентських сил відновити жорстке політичне протистояння на рівні вертикалі виконавчої влади.

Мусимо нагадати, сьогодні присутність у владі не дається майданом. Не спускається рекомендація з закордону, а залежить від результатів виборів до Верховної Ради.

На жаль, політики, які прийшли до влади внаслідок тиску вулиці майже щоденно підтверджують свою нездатність працювати в рамках Конституції та законів України.

Згадаємо, як призначались 4 лютого 2005 року нові губернатори. Визначено Конституцією України належна процедура призначення губернаторів не дотримувалась. Прізвища голів були поспіхом з аркушу зачитані в залі парламенту. І ця свята простота мала уособлювати прагнення створити нову європейську владу, чесну і професійну. Революційні гасла давно вже припали пилом. Однак ігнорування закону лишається сталою традицією.

Безпрецедентна ситуація з губернатором Харківщини, якому обласна рада ще 3 червня 2/3 висловила недовіру, але Президент його до цих пір не звільнив. Судова епопея з екс-губернатором Київської області, останній конфлікт з губернатором Сумщини Ніною Гаркавою Міністерство юстиції кваліфікує дії Президента України, як такі, що суперечать Конституції та прийняті з перевищенням повноважень. Для людей, які не розуміються у тонкощах політичного процесу, просто скажемо, Сумську область вирішено віддати під опіку перевіреного кадру з Хоружівки, колишнього очільника агрофірми в рідному селі Президента, керівника обласної організації „Нашої України” на Сумщині.

Перехід до опозиції партії „Народний Союз Наша Україна” створює абсурдну ситуацію у виконавчій гілці влади, бо до цієї політичної сили належить більша частина керівників місцевих адміністрацій. Таке двовладдя розколює країну, не дає змогу відповідально здійснювати управління соціально-економічними процесами.

Партія регіонів не дозволить під прикриттям опозиційності та політичної боротьби втягнути країну у правовий хаос, управлінську анархію та економічне зубожіння. Ми вимагаємо від Президента дотримуватися Конституції та законів України і виконувати свої конституційні повноваження. Також ми закликає всіх представників опозиції в органах влади бути послідовними, написати заяви про звільнення з посад, виконуючи рішення своїх політичних сил. Знаходитися у владі, одночасно перебуваючи в політичній опозиції до уряду, аморально. Антикризова коаліція здатна забезпечити ефективну роботу всієї вертикалі виконавчої влади. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Гнаткевич, будь ласка. Підготуватися, Кузьменко передає слово Богачуку.

10:28:11

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Юрій Гнаткевич, „Блок Юлії Тимошенко”.

10 днів тому у селі Базар, що на Житомирщині відбувся мітинг представників громадськості і Збройних сил. У цьому селі 85 років тому у полон до кінного корпусу Котовського потрапила група вояків армії Української народної Республіки. Полонені відмовилися перейти на бік котовців і всі без винятку були розстріляні. Їх було 359.

Котовський – відомий злодій-рецидивіст, свого часу примкнув до більшовиків. Його шабля зіткнула не одну українську голову. Котовський був ініціатором створення у складі УРСР Автономної Молдавської Республіки, до якої були штучно приєднані споконвічні українські землі. Якби не ініціатива Котовського, землі нинішнього Придністров'я були б частиною України.

Учасники мітингу доручили мені звернутися до всіх міських голів в Україні з проханням перейменувати вулицю Котовського у своєму місці. Царський і кремлівський тоталітарний режими залишили в Україні свою топоніміку, яка прославляє їхніх полководців, державних діячів сталінської доби, організаторів Голодомору, розкуркуленні і руйнування храмів.

Українські міста нагадують сьогодні музеї ленінізму-сталінізму, тоді як від цього вчення, здається, відмовляються навіть комуністи, закликаючи трудящих не до класової боротьби, а до братання з капіталом, що проявилося в тісному союзі капіталістів і комуністів в одній парламентській фракцій. На карті Києва гордо існує вулиця Кириленка – того самого голови Верховного трибуналу, що за завданням Сосо Джугашвілі послав на той світ майже всю ленінську гвардію.

Є вулиця Полупанова – того самого командира отряда матросів, який після розправи над студентами під Крутами, увірвавшись у Київ заколов багнетами тисячі киян, хто носив вишиті сорочки чи розмовляв українською мовою чи завів було на голові оселедця. Ми відверто зловживаємо пам'яттю Леніна. У колишній козацькій столиці Запоріжжі ми маємо вісім об'єктів, названих його іменем: пам'ятник Леніну, проспект Леніна, порт імені Леніна, Дніпрогес імені Леніна, парк імені Леніна, озеро імені Леніна, острів імені Леніна. Можна подумати. Що Ленін був найславетнішим українським гетьманом!

Учасники мітингу в селі Базар звертаються до міського голови міста Котовська з проханням ініціювати поверненням йому старої назви - Берзула та до всіх міських голів України з пропозицією розпочати надання українським містам справді українського обличчя. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Богачук.

10:30:58

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Шановний Адаме Івановичу, шановні депутати! Реформування економіки справді складний і болючий процес. Він потребує насамперед досконалості законодавства і належного контролю за процесами з боку державних органів. Оскільки ні в одній і ні в іншій площині у нас поки що неналежне… порядку ще немає, то не дивно, що органи прокуратури і суду завалені скаргами на неправомірні дії тих, хто за будь-яку ціну намагається збагатитися насамперед за рахунок привласнення об`єктів, які нещодавно належали державі. Свого часу державне підприємство „Тернопільський цукровий завод „Поділля”, який славився високоякісною продукцією, було перетворено у відкрите акціонерне товариство. Згодом ВАТ, який володів виробничими потужностями, став часткою ЗАТ. І це при тому, що 55 процентів залишається в державній власності. Дуже швидко стало зрозуміло, що концентрація зусиль в переробній галузі, яка чи найболючіше переживала розвал економіки аграрної сфери, згортання сільськогосподарського виробництва, скорочення посівів технічних культур було невиправданим кроком і спробували колись потужний ВАТ залишити незатишний для себе ЗАТ. Але хитруни і шахраї, які якраз затіяли справу об`єднання саме з метою поживитися за рахунок кращих потужних підприємств. Ви скажете, для чого… для цього є суд. Справді, Господарським судом Тернопільської області свого часу було порушено справу про визнання недійсним рішення зборів про створення ЗАТ. Але дуже швидко впровадження у справі було припинено. Через, здавалось, …. делікатну деталь. Виявилося, що в ході дослідження матеріалів справи судом було виявлено 2 різних за змістом протоколи одних і тих же загальних зборів акціонерів ВАТ „Цукровий завод „Поділля”. Відтак, суд дійшов висновку, що збори акціонерів, які приймали кардинальне рішення щодо подальшого життя підприємства не можуть вважатися правомочними, а протокол цих зборів не є юридичним фактом і не може розглядатися як доказ прояву волі вищого органу цього товариства. Через це неможливо встановити предмет спору. Суд направив протоколи збору у місцеву прокуратуру оскільки побачив у цих фальсифікаціях склад кримінального злочину. Що робити у цьому випадку розбереться навіть студент юридичного вузу, але не розібралася Тернопільська прокуратура, відправивши спочатку в одну іншу кримінальну справу, а потім, призупинивши, і закрили.

Я сьогодні хочу, щоб розслідування цієї кримінальної справи було поставлено Генеральним прокурором на свій контроль. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час ми вичерпали на оголошення заяв і повідомлень. Переходимо до розгляду питань порядку денного.

Слово для інформації про участь в Постійній делегації Верховної Ради України у 27-му пленарному засіданні Міжнародної Асамблеї держав-учасниць СНД та інших заходах Асамблеї , які відбулися в листопаді цього року, надається керівнику делегації Симоненку Петру Миколайовичу. Будь ласка, 10 хвилин.

10:34:29

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, відповідно до Регламенту Верховної Ради затверджено склад постійної делегації в Міжпарламентській Асамблеї. На організаційних зборах мене було обрано керівником нашої постійної делегації, а також визначено чотирьох заступників, які представляють всі фракції парламенту.

Делегація визначила своїх представників в усіх десяти постійних комісіях Асамблеї. Доктор технічних наук В’ячеслав Богуслаєв затверджений головою постійної комісії Міжпарламентської Асамблеї СНД з питань науки і освіти. Таким чином, постійна делегація повністю організаційно оформлена і бере участь у всіх заходах Асамблеї. Це стало можливим завдяки політичній волі Антикризової коаліції активізувати співпрацю з Міжпарламентською Асамблеєю СНД і, в першу чергу, в інтересах держави Україна.

Ось список тільки деяких модельних законів, законних актів, розглянутий в МПА за участю делегації Верховної Ради України протягом 15 – 16 листопада цього року. Назва тільки деяких з них (мовою оригіналів): «Модельный Уголовный кодекс по вопросам, касающимся борьбы с терроризмом и экстремизмом», «О противодействии финансирования терроризма», «О государственной охране», «О прокуратуре», «О социальном партнерстве», «Транспортная деятельность», «Про свободу совести, вероисповедания, религиозных организаций», „Про самоврядні організації”, „Про референдум”, „Основні напрямки формування соціальної політики в державах”. Ну, хіба ці напрацювання не заслуговують щонайменше на ретельне вивчення в нашому парламенті?

Візьміть до уваги, що всього за роки існування Асамблея розглянула більше 200 модельних законодавчих актів. Так що не скористатися таким колективним досвідом просто гріх. Може, менше було б помилок і у нас при розгляді проектів законів України. Делегація українського парламенту, началі з першим заступником голови Верховної Ради Адамом Мартинюком взяла 15-17 листопада участь в Санкт-Петербурзі у всіх заходах міжпарламентської асамблеї. Відбулися засідання ради МПА, 27-ме пленарне засідання, засідання чотирьох постійних комісій, засідання парламентської делегації МПА держав-учасниць угоди про формування єдиного економічного простору, спільне засідання ради МПА і керівників правоохоронних органів та спеціальних служб держав-учасниць СНГ з питань боротьби з тероризмом і екстремізмом, Міжнародна науково-практична конференція „Удосконалення співробітництва держав-учасниць СНД у протидії сучасним викликам і загрозам безпеці”.

Треба відзначити, що у черговому засіданні ради МПА взяли участь керівники парламентських делегацій держав. Тобто виявлена висока повага до цієї установи міжпарламентської і зацікавленість до обговорених питань. 16 листопада відбулося 27-ме пленарне засідання МПА.

Перший заступник голови Верховної Ради Адам Мартинюк, виступаючи на пленарному засіданні Асамблеї, висловив бажання новоствореної Верховної Ради і в першу чергу Антикризової коаліції, брати активну участь у роботі МПА, щедро ділитися своїм досвідом законотворчої роботи і широко використовувати величезний інтелектуальний потенціал Асамблеї, створений колективною працею представників парламентів країн співдружності.

Зацікавленість викликало спільне засідання ради МПК, МПА і керівників правоохоронних органів і спеціальних служб держав-учасниць СНД з питань боротьби з тероризмом і екстремізмом, організованої в рамках програми співпраці держав-учасниць СНД у боротьбі з тероризмом, іншими насильницькими проявами екстремізму на 2005-2007 роки.

Відзначалося, що міжнародна терористична мережа і наші доморослі політичні екстремісти відверто маніпулюють почуттями і емоціями людей, намагаються дестабілізувати суспільні відносини, поступальний розвиток наших держав. Виступаючи за програмою міжнародної науково-практичної конференції, заступник генерального прокурора України Тетяна Корнякова поділилася досвідом роботи правоохоронних органів України, зокрема з питань забезпечення нагляду за законністю у сфері екологічної, техногенної безпеки. Доповідач запропонувала конкретні напрямки взаємодій правоохоронних органів країн СНД у цих та інших сферах правоохоронної діяльності. Це було дуже корисно і сприйнято позитивно під час її виступу.

На жаль, але слід відзначити, шановні колеги, і те, що силові структури України, крім Генеральної прокуратури, не делегували для участі у зазначеній конференції своїх представників високого рівня.

Окремої уваги заслуговує засідання парламентської делегації в МПА держав учасниць угоди про формування єдиного економічного простору. У цьому плані для України складається досить серйозна ситуація: у Євросоюз нас не беруть, а у ЄЕП можемо просто запізнитися. Таке стояння на роздоріжжі може закінчитися дуже плачевно, від цього програє наш народ, наша держава.

Якщо кудись нас просто не беруть, де нас не чекають, а треба йти туди, де для нас відкриті двері, треба йти у єдиний економічний простір. А для нас це – ціни на газ та інші енергоносії, це спільний ринок праці, вільне переміщення людей і товарів.

Центральним стало питання про хід роботи над проектами міжнародних договорів, що мають забезпечити формування і функціонування єдиного економічного простору. Робота в цьому напрямку ведеться успішно. У січні 2006 року і місті Астані на самміті голів держав було ухвалено принципове рішення про підписання 38-ми документів, покликаних закласти нормативно-правові основи для формування митного союзу. Главами держав учасниць четвірки було досягнуто домовленість про продовження формування ЄЕП у форматі „3+1”, мається на увазі Білорусь, Казахстан, Росія плюс Україна.

Тобто я ще хочу звернути увагу, шановні колеги, Україна знову може опинитися на роздоріжжі і на узбіжжі, якщо буде займати непринципову позицію щодо захисту національних інтересів.

Розглянуто стан розробки проектів міжнародних договорів та інших правових документів, що мають забезпечити формування ЄЕП. Зазначено, що перелік міжнародних правових документів з формування ЄЕП включає 86 угод, з них 38 документів складає пакет першочергових, прийняття яких забезпечує формування нормативної бази митного союзу в рамках єдиного економічного простору.

На жаль, але українська сторона бере участь в узгодженні 36-ти з 38-ми документів, і в першу чергу, це занепокоєння викликає у зв'язку з тим, що не бере участь наша сторона у договорі про створення комісії ЄЕП, в якому практично бере тільки у якості спостерігача.

Комісія ЄЕП повинна стати основою для створення системи економічного регулювання взаємовідносин сторін, регулювання митного союзу і багатостороннього режиму вільної торгівлі, формування спільного митного тарифу, координації дій учасниць, формування ЄЕП в усіх напрямках діяльності.

На даному етапі ми приймаємо участь тільки у розробці і підписанні 14 документів. Ми втрачаємо час і ініціативу у відстоюванні інтересів України. Головна проблема і загроза у тому, що ми будемо приєднуватися до структури із своїм вже статутом, а не як рівноправні учасники.

Необхідно досягти сьогодні угоди про Комісію Єдиного економічного простору. Необхідно сьогодні приймати активну участь у створенні і формуванні принципів здійснення конкурентної політики, єдиних правил конкуренції у частині рівного доступу до природних ресурсів як фактора виробництва.

Необхідно досягти домовленості про єдині правила регулювання діяльності суб’єктів природних монополій, а також угоди про єдині принципи регулювання діяльності суб’єктів природних монополій у частині рівного доступу до товарів, які виробляються суб’єктами цих монополій.

Тобто програма дуже велика, напружена. Бо сьогодні треба вести розмову і про домовленості, про єдині принципи надання промислових субсидій у частині участі держави в капіталі господарських суб’єктів. Робота у цьому плані продовжується. У стадії гармонізації знаходяться такі документи, як митні тарифи держав учасниць ЄЕП, перелік тарифів і країн, якім надаються преференції, митно-тарифна політика по відношенню до третіх країн, правила і процедури митного оформлення та багато чого іншого.

Українська сторона поділилася, висловила пропозиції, що парламентсько-урядова антикризова коаліція буде готовою більш активно включатися в інтеграційні процеси ЄЕП. На наш погляд, переваги і вигоди Єдиного економічного простору, коли структура запрацює, багато у чому будуть залежати від результативної роботи нашої з вами Верховної Ради.

Шановні колеги, стосовно тих проблем, які виникли. У першу чергу, обсяг інформаційно-аналітичного забезпечення делегації. Слід зазначити, що лише половина комітетів парламенту відгукнулися на прохання надати делегації висновки щодо проектів модельних законів, тобто допомогти нам працювати там нормально.

Друге. Окремо хочу звернути увагу, що Міністерство закордонних справ України не надало пропозицій щодо нашої позиції на заходах асамблеї. У представлених міністерством матеріалах в останній день, до речі, перед відльотом нашої делегації йдеться тільки, зокрема, про те, що Верховна Рада не входить до складу МПА СНД і в зв’язку з цим не має жодних зобов’язань перед нею. Тобто міністерство закордонних справ повністю ігнорує національні питання.

Які можна дати рекомендації? Перше і головне, Верховній Раді слід рішуче змінити своє ставлення до участі у міжпарламентській асамблеї. Антикризова коаліція і парламент в цілому мають зробити рішучі кроки на шляху формування Єдиного економічного простору, при чому за умов, що Україна є повноправним учасником цього процесу. Третє, юридичним підрозділам апарату спільно з секретаріатами комітетів слід здійснити комплекс заходів для забезпечення системного підходу до співпраці.

І підсумовуючи, ще і ще раз хочу заявити, що якраз в форматі міжпарламентської асамблеї країн СНД Україна повинна захищати свої національні інтереси. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до розгляду наступного питання. Нам потрібно включити до порядку денного і прийняти рішення щодо Проекту Закону про орієнтовний перелік об'єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2007 році.

Дозвольте буквально декілька слів як співголові комісії робочої по підготовці Державного бюджету на 2007 рік. Саме за пропозицією цієї комісії робочої, яку очолює Перший заступник Голови Верховної Ради і Перший віце-прем’єр-міністр, Міністр фінансів. До складу цієї комісії входять представники кожної фракції плюс представники двох профільних комітетів, Комітету з питань бюджету і Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. На пропозицію робочої групи, ще раз наголошую, велика частина законопроекту про Державний бюджет, а саме питання оподаткування на наступний рік і питання приватизації на наступний рік вилучені із тіла Державного бюджету, закону „Про Державний бюджет на 2007 рік”. Питання, пов’язані із податками ми вже з вами розглядали. Нажаль, Президент повернув вето. Комітет враховує, сьогодні, можливо, ми й далі будемо продовжувати це питання розглядати, нам потрібно вирішити ще другу проблему, тобто забрати із тіла законопроекту Державного бюджету 2007 року питання пов’язані з приватизацією об’єктів на 2007 рік, що слугує дохідною частиною державного бюджету в розрахунку десь 10 мільярдів гривень. Тому нас потрібно, шановні колеги, оперативно розглянути це питання, поскільки вони безпосередньо пов’язані з прийняттям Закону „Про Державний бюджет”, а ми і так уже порушуємо певні терміни встановлені Бюджетним кодексом.

Я ставлю на голосування питання про включення до порядку денного розгляду сьогодні Закону „Про орієнтовний перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації в 2007 році”, законопроект за номером 2550. Прошу голосувати.

10:46:59

За-218

По фракціях. По фракціях, будь ласка, Партія регіонів – 175, Блок Тимошенко – 4, „Наша Україна” 3, соціалісти – 31, комуністів – 0, позафракційні – 5.

Будь ласка, я розумію, що ми давно не голосували. Тому, хто за те, щоб повернутися до переголосування, прошу голосувати.

10:47:38

За-222

По фракціях: Партія регіонів – 183, Блок Тимошенко – 4, „Наша Україна” - 2, СПУ – 29, комуністів – 0, позафракційні – 4.

Будь ласка, запишіться від фракції з мотивів по хвилині. Я ще раз повторюю, не керуйте, будь ласка, з сесійного залу як вести засідання. Запишіться і висловитесь, навіщо кричати. У вас буде можливість з мікрофона це сказати. Чечетов, будь ласка.

10:48:24

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!

Ми вперше в цьому році вилучили з проекту бюджету як окремий законопроект перелік об’єктів державної власності, приватизація яких повинна дати змогу наповнити державний бюджет у дохідній часті від приватизації. І цей законопроект погоджений з урядом, погоджений, який підтримав комітет з економічної політики, який розглядався і на контрольній комісії по приватизації, і сьогодні співдоповідь представника контрольної комісії з приватизації буде виноситися сьогодні на розгляд Верховної Ради.

Якщо когось цей законопроект передбачається прийняти лише в першому читанні, якщо будуть якісь зауваження по конкретним об’єктам, ми можемо врахувати ці пропозиції до другого читання як щодо вилучення, так і щодо включення. Я дуже прошу вас підтримати цей законопроект. Він складає ресурсну базу державного бюджету на 2007 рік. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Лук’янчук.

10:49:31

ЛУК’ЯНЧУК Р.В.

Дякую. Прошу слово передати Турчинову Олександру Валентиновичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Турчинов.

10:49:38

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги!

Я звертаю увагу всіх присутніх в залі, що двічі цей закон не був включений і не був підтриманий. Тому повертатись до його розгляду практично неможливо не за регламентом, не за здоровим глуздом. І тут пояснення дуже просте. Тому що це не закон, це практична пропозиція почати приватизаційний деребан в наступному році.

І мене дивує тільки те, що соціалісти підтримують цей, вибачте, непарламентською лексикою, приватизаційний деребан? Тому що ставляться під ніж і підприємства поліграфії, і інші підприємства, які є прибутковими, від яких держава отримує доход. І нам нема чим пояснити це крім тим, що клани, які входять до антикризової коаліції, хочуть ці підприємства покласти у власну кишеню. Тому цей закон не може розглядатись. І Верховна Рада свій висновок з цього приводу зробила. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пономаренко, будь ласка.

10:50:38

ПОНОМАРЕНКО Г.Г.

Прошу передать слово Симоненко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Симоненка.

10:50:42

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги! Фракция коммунистов, вы знаете, занимает принципиальную позицию в отношении программы приватизации. Мы исходим из того, что, во-первых, должны быть определены базовые отрасли промышленности, которая является государственной собственностью, и четко определена будет программа передачи в корпоративные и в другие формы уже управления той собственности, которая будет приносить результат.

Что сейчас происходит, уважаемые избиратели в зале?

Представители правых националистических сил пропрезидентских не голосуют по одной простой причине и пытаются сейчас объяснить свою позицию. Президент дал установку включить в план приватизации Одесский припортовый завод и „Укртелеком”. Поэтому сейчас просто идет выкручивание рук и выжимка того, чтобы добиться включения в программу приватизации этих проектов.

И, кстати говоря, в отношении деребана, вы как раз, представители правых националистических сил, за годы помаранчевой чумы этим и занимались. Этим усиленно занимались, когда раздеребанили и продали «Криворожсталь», его проели, а государство потеряло крупнейшее предприятие.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Цушко.

10:51:50

ЦУШКО В.П.

Спасибо. Фракция социалистов, Цушко.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги.

Мы проголосуем за внесение в повестку дня этого законопроекта по перечню предприятий, подлежащих к приватизации. И при голосовании во втором чтении мы будем настаивать на том, чтобы приватизация в 2007 году проводилась вся по методике, по которой приватизировался «Криворожсталь» , то есть согласно… аукцион согласно приказа Фонда госимущества.

И второе. Чтобы предприятия приватизировались с учетом стоимости земельных участков.

И приведу пример. Например, в этом перечне есть завод «Мотоциклетный Киевский». Если продать его просто как завод, то это будет 2-3 миллиона гривен. А если продать с землей, то там будет половина этой программы выполнено, которые нужны для бюджета.

Поэтому мы будем голосовать при этих условиях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Кендзьор.

10:52:57

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор. Прошу передати слово Олександру Бондару.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І це правильно. Будь ласка, Олександр Бондар.

10:53:05

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, „Собор”, фракція „Наша Україна”.

Я пояснюю комуністам, чому націонал-демократичні сили не голосують за це рішення.

Тому що нам перелік орієнтовний нічого не дає. Він нам не про що не каже. Нас турбує, яким чином піде приватизація в наступному році.

Чи буде продаж „Криворіжсталі” перший раз чи так, як другий. І поки нам не подадуть Державну програму приватизації і зміни законодавства, ми перелік розглядати не будемо. І таке рішення прийняте Спеціальною контрольною комісією з питань приватизації, до речі, всім складом її майже. І я таке рішення пропонував Комітету з економічної політики. І я не розумію навіщо так поспішати з цим переліком? Він нічого не дає ні фонду, ні уряду , ні депутатам. Нам треба розглядати Державну програму приватизації. Це для вас, якщо ви не розумієте позицію правих сил у парламенті. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А тепер діючому голові Фонду державного майна. Будь ласка, Валентина Петрівна Семенюк.

СЕМЕНЮК В.П.

Шановні колеги! Я хотіла б звернутися до вас із проханням. Програма приватизації сьогодні знаходиться у Кабінеті Міністрів. Ми при всіх урядах її подавали декілька раз, доводилося перевізовувати, переробляти, і, я думаю, що десь на слідуючій неділі ми її подамо. Але для того, щоб прийняти сьогодні, виконати бюджет на 2007 рік і ті соціальні програми, які забезпечують виконання їх, тих соціальних програм, потребується перелік об’єктів на приватизацію.

Перше. Що це дає? Ви знаєте, що мене постійно сьогодні критикують, що не виконується план приватизації 2007 року. Рішенням судів знімаються об’єкти з приватизації. Якщо ми затверджуємо перелік об’єктів на приватизацію, тоді Фонд державного майна проводить приватизацію, конкурс з елементами аукціону з чіткою трансляцією по телебаченню, і ви будете бачити, які умови конкурсу. А там записано: зарплата, робочі місця, соціальні виплати для працюючих на підприємствах і обов’язково інвестиції і створення робочих місць. Це дасть можливість більше Фонду держмайна не бути у підвішеному стані.

По-друге. Виконати план , який буде доведений і виконання бюджету 2007 року.

Тому я прошу включити цей проект закону до розгляду. Давайте ми його розглянемо у першому читанні, сядемо разом, подивимося по кожному об’єкту, кожну пропозицію, але рухати потрібно сьогодні не тільки перелік, а і бюджетний процес, який сьогодні повинен іти на виконання постанови Верховної Ради України, яка ухвалена в цьому сесійному залі. Заблокувати бюджетний процес ми просто не можемо. Що стосується об'єктів, які включені, включаючи поліграфію, я хочу сказати, що при підготовці до приватизації по цих об'єктах чіткі будуть плани графіків, умови конкурсу з правом збереження робочих місць, з гарантованою виробничою базою і з відповідним рівнем оплати праці, тим, який встановлений Верховною Радою України. Тому я прошу, давайте ми розглянемо цей перелік, затвердимо його і на слідуючій неділі програма приватизації, яка буде іти, це буде іти із змінами до законодавства, це набагато довший процес роботи законотворчої, яка потребує не менше півроку. А з прийняттям цього закону ми виконаємо бюджетний процес.

Дякую, Адаме Івановичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, представники кожної фракції висловились. З мотивів? Якраз тільки що і була розмова. Представники кожної фракції, в тому числі і вашої, Володимир Юлійович, висловлювалися. Шановні колеги, ще раз звертаю вашу увагу, чому ми маємо прийняти такий закон? Це пов'язано з тим, що на нашу з вами вимогу і під час розгляду в першому читанні проекту Державного бюджету, і під час засідань робочої групи ми говорили про те, що це не норма закону про Державний бюджет, що цю наповнюючи частину Державного бюджету треба винести в окремий закон. Це - перше.

Друге. Я думаю, що абсолютно слушні пропозиції, з якими виступав Цушко і про які говорила тільки що Валентина Петрівна про те, що в ніякому разі ми не приймаємо її остаточно у другому читанні, що ми її розглянемо в першому читанні, а в другому обов'язково запишемо те, про що ми зараз говоримо, що кожен об'єкт повинен приватизовуватися відкрито, гласно, на тих умовах, про які так говорили, як продавали другий раз „Криворіжсталь” і так далі і тому подібне.

Тому я ще раз повторюю, давайте ще раз проголосуємо про включення до порядку денного цього закону. Я ставлю на голосування. Голосуйте.

10:58:24

За-226

Дякую, включено.

Я запрошую… По фракціях? Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів – 186, Блок Юлії Тимошенко – 4, „Наша Україна” - 2, соціалісти – 30, комуністи – 0, позафракційні – 4.

Будь ласка, слухається проект Закону про орієнтовний перелік об'єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2007 році.

Доповідає голова Фонду державного майна Семенюк Валентина Петрівна. Підготуватись Чечетову.

СЕМЕНЮК В.П.

Шановні колеги! Шановні виборці, представники засобів масової інформації!

На виконання постанови Верховної Ради України про бюджет на 2007 рік Фонд державного майна, Кабінет Міністрів подаємо на ваш розгляд перелік об`єктів до приватизації у 2007 році.

По-перше, цей перелік грунтувався на основі висновків галузевих міністерств, які детально аналізували роботу кожної галузі з тим, щоб залучити інвестицій до тих підприємств, які будуть підлягати приватизації, так як держава сьогодні не має великої можливості підняти ці підприємства, щоб вони були конкурентноздатні на зовнішньому і на внутрішньому ринку. Даний перелік формувався з урахуванням пропозицій галузевих міністерств безпосередньо обласних, районних, міських адміністрацій, які при інвентаризації об`єктів державної власності це саме тут роботу, яку зробив Фонд державного майна України, ми чітко побачили, що є підприємства, які потребують інвестицій і потребують сьогодні додаткових коштів для того, щоб відновити роботу цих підприємств і для того, щоб наповнити бюджет України від приватизації, а також від відновлення роботи цих підприємств, щоб наповнювати і місцеві відповідні бюджети.

В додатках, які зазначені, додано відповідні переліки, які… підприємства, які ідуть на приватизацію, а також вносяться зміни до закону про приватизацію державного майна до переліку об`єктів, які заборонені до приватизації, вони виводяться із списку №1 і №2, в якому чітко говорить, що окремі об’єкти будуть виведені з переліку об’єктів, заборонених на приватизацію, і будуть йти на корпоратизацію з послідуючою підготовкою до приватизації.

Даний перелік, їхні долі визначені по номіналу. Це означає, що тут тільки стоїть та номінальна вартість, яка прорахована під час проведення безпосередньо інвентаризації. І тут є слушною пропозиція того, що продаж об’єктів буде проходити конкурс з елементами аукціону відповідно до Наказу Фонду державного майна 1800, який зареєстрований в Міністерстві юстиції, де чітко зазначається: „Конкурс з елементами аукціону передбачає відкритість продажу, відкритість умов конкурсу, в якому чітко зазначається, які умови конкурсу бере той чи інший інвестор” І відповідно до Закону „По приватизацію державного майна” умови конкурсу виписуються на відповідний строк, в якому чітко буде вказано, який рівень оплати праці, які інвестиційні зобов’язання беруться в частині і модернізації, реконструкції, обов’язково будуть враховані при формуванні плану графіків на приватизацію питання екології. Ми з вами прийняли в сесійному залі Закон „Екологічний аудит”, саме такі норми будуть передбачені в умовах конкурсу. Це все те, що зазначено в Наказі 1880-му Фонду державного майна України.

Хочу сказати, що цей перелік дає можливість наповнити бюджет відповідно до тієї Постанови Верховної Ради в сумі 10,5 мільярда гривень. При відкритості продажу ми зможемо сьогодні залучити також і ціну відповідно вартості об’єкту з урахуванням територіального розміщення.

Що ж стосується зауважень при підготовці, можу сказати, що стосується поліграфії, то детальний аналіз, який був проведений, і пропозиція включення цих переліків до приватизації чітко говорять про те, що в нас велика кількість підприємств, які залишаються в державній формі власності, і ті невеликі підприємства, які сьогодні не можуть бути конкурентноздатними, будуть йти на приватизацію, з тим щоб відновити роботу цих підприємств. Зауваження Наукового-експертного відділу, в якому чітко говориться про суднобудівну галузь, хочу сказати, вони є слушними, можуть бути враховані при другому читанні.

Тому що підприємства суднобудівної галузі, які були частково приватизовані, і сьогодні Фонд держмайна веде претензійну роботу. Наприклад, Чорноморський суднобудівний завод, або Миколаївський глиноземний, чітко вказано, що порти не підлягають приватизації і тому при форму плану-графіку, при формуванні умов конкурсу порти не будуть включені, а тільки будуть передані, можуть бути передані на право користування. При цьому контроль зі сторони держави зберігається.

На сьогодні Фонд державного майна веде відповідну роботу по тих портах і я думаю, що без зміну Закону, статті 5 Закону про приватизацію державного майна, рішення по приватизації портів, навіть, не може розглядатися. Сьогодні я мушу сказати, що зауваження, яке стосується підприємства „Феодосійське” говорить про те, що це підприємство не, ????є збиткове і тому потребує інвестиції. Воно включене до переліку, який іде на приватизацію.

Крім того, хочу зазначити, що під час підготовки до приватизації і по кожному об’єктів умовах конкурсу, відповідно до наказу Фонду державного майна, будуть включені представники галузевих Міністерств, силових структур, представники територіальних громад, буде враховано обов’язково пропозиція щодо представництва депутатського корпусу рад різних рівнів, які по території знаходяться ці підприємства. А це означає, що умови конкурсу будуть більш ширшими, більш обговорюємі і будуть враховувати позицію при формуванні умов конкурсу по кожному об’єкту індивідуально.

Треба зрозуміти, що сьогодні цей перелік формувався також з урахуванням і міжнародного кон’юнктурного ринку по кожній відповідній галузі. Враховуючи те, що та сума, яка визначена у бюджеті, повинна бути виконана, тому такий перелік формувався з урахуванням того, щоб при приватизації таких об’єктів ми могли направити кошти на виконання соціальних програм.

Зауваження, що стосується включення до приватизації обленерго, говорять слідуюче: ми з вами в цьому залі прийняли Закон про управління об’єктами державної власності. Даним законопроектом ми чітко врегулювали механізм контролю зі сторони держави за об’єктами, де є доля не менше 60 плюс один відсоток, тобто ті об’єкти енергетики, які включені, вони передбачають тільки продаж невеличких пакетів акцій. 60 плюс один залишається в руках держави.

Відповідно до Закону про управління об’єктами державної власності, Фонд державного майна з галузевими міністерствами формує наглядову раду, ревізійну комісію, щоквартально звітується компанії про роботу того чи іншого підприємства, щоквартально йде звітність по відповідній роботі цього підприємства, а також при підведенні підсумків роботи по кожному року, перерахування дивідендів до бюджету.

Тобто, зберігаючи контроль зі сторони держави, ми даємо можливість бути державі повноцінним акціонером підприємства, при цьому і залучаючи приватний капітал на роботу таких підприємств.

І тоді двойний контроль – зі сторони приватних структур і зі сторони держави – буде постійно безпосередньо при розгляді і звітності роботи кожного підприємства.

Що стосується зауважень, які опреділяють продаж пакетів акцій невеличких об’єктів, я хочу сказати, що це той залишок, який достався нам у спадок, і його потрібно розчистити, такий відповідну дію, бо не маючи контрольного пакету акцій, держава, практично, не може бути повноцінним акціонером. При цьому ми не маємо відповідних дивідендів, і навіть збори акціонерів можуть зриватися.

Тому я думаю, що на слідуючому при продажі таких невеличких пакетів акцій ми отримаємо хоч значні кошти, при цьому зможемо безпосередньо регулювати механізм тієї чи іншої галузі тільки безпосередньо антимонопольним законодавством.

Хочу сказати, що у Фонді державного майна створена робоча група, яка чітко аналізує продаж пакетів акцій невеличких, тих, які залишилися нам у спадок, тому що рейдерство проти Фонду державного майна сьогодні розпочалося і набирає своїх обертів. Тому така робоча група буде аналізувати і перед кожним продажем пакету акцій, там, де у нас є менше 25 відсотків, ми будемо показувати безпосередньо, як ці пакети акцій будуть продаватися, і чи вони є матеріально підкріплені, щоб більше рейдерство проти Фонду держмайна не було, тому що ми спостерігаємо тенденцію: два роки назад продали об’єкт, а судом встановлюють незаконність приватизації і зобов’язують повернути в Фонд державного майна відповідні кошти.

Даний перелік дає можливість...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Прошу записатися. Будь ласка, давайте, питання цікаве, 10 хвилин. Сергій Шевчук, будь ласка.

11:09:32

ШЕВЧУК С.В.

Прошу передати слово Олегу Ляшку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко сьогодні ще не виступав. Прошу.

11:09:38

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Дякую, Сергію Володимировичу.

Валентино Петрівна, коли ви стверджуєте, що питання про приватизацію поліграфічних підприємств узгоджено із тими, хто контролює, це не відповідає дійсності. На моє звернення Держкоінформполітики голова Прутник дав інформацію, що вони категорично заперечують проти приватизації поліграфічних підприємств.

Далі. Покажіть мені, будь ласка, хоча б одне поліграфічне підприємство, яке виставлене в тому переліку, збиткове. Таких немає.

Ось у мене інформація про те, як працюють підприємства. Значить податки, надходження у порівнянні з минулими роком на 134 відсотки виросли. Дохідну у порівнянні з минулим роком – на 138 відсотків. Середня зарплата – на 141 відсоток. Який смисл приватизовувати ці підприємства?

Крім того. У додатку номер 2 до проекту закону...

СЕМЕНЮК В.П. Дякую. Хочу сказати, що я по кожному комбінату не збирала інформацію. Галузеве міністерство подало інформацію, що стосується галузі поліграфія. І хочу сказати, що в нас є „Преса України”, яка достатня для того, щоб можна було зберегти державний контроль. Що стосується інших друкарень, я можу сказати, що ці підприємства через рік-півтора будуть неконкурентноздатні. Що стосується, наприклад, підприємств „Поліграфкнига”, то можу сказати, що 90% площ здається в оренду і фактично держава на ці комбінати не впливає, 10 мільярдів потрібно мати в бюджеті, тому треба з чимось їх виконувати. Зберігається і державна форма власності на підприємствах, а ці невеличкі комбінати ідуть на приватизацію, в тому числі і трудові колективи будуть приймати участь в приватизації. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Кальцев, будь ласка.

11:11:49

КАЛЬЦЕВ С.Ф.

Прошу передати слово депутату Сухому Ярославу Михайловичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослава Сухого мікрофон.

11:11:55

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Валентина Петрівна, в мене до вас запитання як до колишнього активного народного депутата України, голови профільної комісії і тепер Голови Фонду державного майна України.

Ви знаєте, що раніше Верховна Рада України затверджувала лише перелік підприємств, які не підлягають приватизації. Це вперше ми будемо затверджувати перелік, який підлягає приватизації. Тому скажіть, будь ласка, якою мірою, на вашу думку, на думку Голови Фонду держмайна, … Фонд держмайна, який працює без закону і не має підпорядкованості, дасть змогу налагодити нормальну прозору роботу в приватизації без оглядання на телефонні дзвінки с Секретаріату Президента, високопоставлених чиновників, без реагування на рішення різного роду продажних судів? Чи дасть це змогу нам налагодити і суспільству показати прозору і зрозумілу роботу по приватизації в умовах, підкреслюю, відсутності базового закону про Фонд державного майна України?

СЕМЕНЮК В.П. Дякую. Хочу сказати, дійсно, не маючи закон про Фонд державного майна, я постійно знаходжуся в підвішеному стані. Контроль зі сторони Фонду держмайна на приватизацію повинен бути, ну, я б сказала, відкритий і тому відкритість роботи нині Фонду державного майна при приватизації якраз є запорокую того, що тройний контроль Верховна Рада, Президент, Кабінет Міністрів є тим ричагом, який би міг би бути врегульованим Законом „Про фонд”. Я надіюсь, що все-таки ви його ухвалите.

Даний перелік дає можливість упередити або захистити Фонд Державного майна, дійсно, від того, що ви говорили. Але, в першу чергу, припинити ті суди, які часто зупиняють конкурс, приватизація зупиняється, а Фонд Державного майна стає заложником невиконання плану приватизації. А ви всі, колеги, в тому числі і ви, Ярославе Васильовичу, як депутат невиконання соціальних програм. В цьому році знято ГОКОР з приватизації, „Луганськтепловоз”, 12 об’єктів рішенням судів, я не можу продати ці об’єкти, а…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик.

11:14:11

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Катерина Самойлик, фракція Комуністичної партії України.

Ну, дійсно, слухати було це бальзам на душу і складається враження, що тільки ось розпоро…… і розпродажа майна це буде у нас благоденствие и порядок у державі.

Я все-таки хочу від вас пояснення почути чи, дійсно, поліграфічні комбінати є збитковими. Бо я знаю, що більшість з них були побудовані в останні часи радянської влади, вони ще могуть слугувати і слугувати, чому вони в цьому списку?

Далі. Я хочу знати чи виконана постанова Верховної Ради України, яку ми тиждень назад приймали щодо виключення з об’єктів приватизації готель „Спорт”, який обслуговує наших спортсменів і олімпійських чемпіонів, готель „Дніпро”, який єдиним залишився як туристичний об’єкт, ми також у же про це говорили.

І я ще раз хочу сказати, ну не надо тільки вводити нас в облуду, бо стається враження, що тільки приватизація спасе і.

СЕМЕНЮК В.П. Я, Катерина Семенівно, дякую за запитання.

І хочу сказати, що виконання тримати об’єкти, які сьогодні є обтяжливими для держави і працюють збитково, або знає, що через півроку там уже нічого не буде, то краще іти на приватизацію і дати людям робочі місця, зарплату. Щоб вони не їздили по всьому світу, а при цьому хай іде капітал в Україну і хай працює на Україну, а не вивозиться за кордон.

Що стосується другого вашого питання відносно готельних комплексів. Постанова була прийнята тоді, коли вже цей перелік був сформований і вже відповідно був прийнятий. Тому при другому читанні ми можем безпосередньо врахувати ту пропозицію Верховної Ради України.

І ще я хочу сказати. Шановні друзі, я не договорила, Ярославе Васильовичу. Якщо в цьому році ми не продали відповідні пакети акцій, не продали об’єкти по забороні, рішення судів, то не виконана програма „Шкільний автобус”, не направлені кошти на лікарню. Тобто ми повинні чітко розуміти, що ми повинні відновлювати

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська Алла.

11:16:37

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов.

Прошу передать слово Мармазову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Євгена Мармазова.

11:16:43

МАРМАЗОВ Є.В.

Лидия Петровна, вы в своем докладе сказали, что этот перечень построен на основе высновкив галузовых министерств. Ну, мне тогда вообще не понятно. Неделю тому назад у нас День правительства был, мы слушали развитие угольной промышленности, выступал Тулуб, выступал Бойко. Они сказали, что их мнение, - наложить мораторий на приватизацию шахт до 2008 года, чтобы принять закон о особенностях приватизации шахт.

Здесь уже включены шахты, целые объединения и так далее, и так далее. Причем, опять же проводится линия. Новые перспективные шахты включаются, перспективные, Валентина Васильевна, а убыточные остаются у государства. Мало того, уже впервые в этом году вы включаете в приватизацию генерацию. Этого, я вам скажу, во Франции, во Франции генерация – государственная собственность. Как же мы будем

СЕМЕНЮК В.П. Шановний Євгене Васильовичу, що стосується шахт, зараз розробляється законопроект про особливості і це галузева пропозиція галузевого міністерства. Всі пропозиції були включені за їхньою пропозицією. Крім того, якщо ми говоримо про холдингові компанії, наприклад, як от „Олександрія-Вугілля” і таке інше, вони знаходяться в оренді. І що стосується надр. Ці об’єкти не підлягають приватизації.

Що в нас відбулося? Наприклад, облгази приватизовані, а газові труби знаходяться в руках держави. Там треба дивитися, що включається. Основні засоби: машини, столи, стулья. Оце включаються. А газові труби не включаються. Треба дивитися, коли формується статутний фонд.

Що стосується генерації. То я вам хочу сказати. Я говорила в своєму виступі, 60 плюс 1 - всі відповідні… контроль зі сторони держави залишається. Уже частково ці об’єкти приватизовані. Але мені потрібно сьогодні виконати план 10 мільярдів. Тому ми включаємо пакети акцій невеличкі, які сьогодні можуть дати бюджет, але контроль зі сторони держави залишається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’язівський передає слово Олександру Бондару.

11:19:07

БОНДАР О.М.

Шановна Валентина Петрівна, я, відверто кажучи, як ваш колишній колега, вам дуже співчуваю, що вас уряд підставив доповідати це питання. Тому що перелік абсолютно не відповідає ідеології Соціалістичної партії. Це ліберальний перелік і вам дуже важко відповідати на питання і настоювати на тому, чому треба проводити приватизацію.

А тепер конкретне питання. Ви знаєте, що основне зауваження депутатів до переліку, коли він подавався з бюджетом, було те, що там більше 100 об’єктів, які є неліквідами.

Чому ні фонд, ні Кабмін не вилучили ці об’єкти з переліку, і знову там знаходяться об’єкти, які підлягають ліквідації, банкрутству, санації? Я можу перерахувати по назвам ці підприємства – це Хурахівський механічний завод, Автоливмаш - санація, Артемівський машинобудівний, Новогордівський машзавод.

Навіщо подавати такий перелік депутатам, якщо більше 100 об’єктів взагалі неможливо зараз приватизувати? Навіщо його нам в такому вигляді давати на розгляд? Поясніть, будь ласка.

СЕМЕНЮК В.П. Дякую. Олександре Миколайовичу, на рахунок ліберальності. Сьогодні тільки дві партії лівого спрямування – це соціалісти і комуністи. На жаль, так обрали люди. Але бути поза впливом – це означає стояти осторонь. І я як соціаліст можу сказати одне: що я буду робити все, при приватизації захистити працівника, щоб він мав зарплату, роботу, щоб люди отримували всі ті соціальні гарантії, які вимагають соціалісти. Тому я буду впливати і буду стояти на цій трибуні стільки, скільки мені дозволить парламент, і скільки вистачить здоров’я. Це перше.

Друге. Що стосується тих об’єктів, які ви назвали. Прийнятий Закон „Про управління об’єктами державної власності”. Процедура ліквідації, процедура санації передбачає обов’язково проходження через законодавство по приватизації. Тобто, перевірка матеріальних активів, підтвердження їх, приватизація або відчуження через механізм санації і реструктуризації тільки по законодавству по приватизації…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентино Петрівно. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідає голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Чечетов Михайло Васильович. 5 хвилин. Підготуватися Кожемякіну.

11:21:40

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!

Комітет з питань економічної політики на засіданні 15 листопада 2006 року розглянув внесений Кабінет Міністрів України проект Закону України про орієнтовний перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2007 році і прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект за основу.

Враховуючи важливе значення проекту для формування дохідної частини Державного бюджету України на 2007 рік, комітет розглядав зазначений законопроект у першочерговому порядку. Проектом пропонується внести зімни до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані, і затвердити орієнтовний перелік об’єктів права державної власності, що підлягатимуть приватизації у 2007 році.

Як відомо, проектом Державного бюджету України на 2007 рік визначається завдання з надходження коштів від приватизації державного майна у сумі понад 10 мільярдів гривень. Під час представлення Кабінетом Міністрів України проекту Держбюджету у вересні 2006 у народних депутатів України, членів Комітетів з питань бюджету, з питань економічної політики інших комітетів виникла стурбованість з приводу виконання у повному обсязі доходної частини Державного бюджету на 2007 рік понад 10 млрд. гривень за рахунок надходжень коштів від приватизації державного майна, зокрема за рахунок продажу об'єктів приватизації, які були представлені в додатках номер 11 та 12 проекту бюджету. З боку народних депутатів України також лунали нарікання про прийняття окремого законопроекту на основі вказаних додатків з переглядом переліку об'єктів, які підлягають приватизації у 2007 році, зокрема у частині доповнення його великими та середніми підприємствами, привабливими для інвесторів.

Кабінет Міністрів оперативно відреагував на вказане і сьогодні Верховна Рада має можливість зробити перший крок для того, щоб у 2007 році заплановані від приватизації державного майна надходження були виконані у повному обсязі. Законопроектом зокрема пропонується вивести із заборони на приватизацію 60 державних підприємств в таких галузях, які підпорядковані Мінпромполітики, Мінагропрому, Держкомспорту, Мінтрансу, Держкомінформу та Держкомтуризму.

Також одним із додатків, який затверджується розглядаємим законопроектом, пропонується визначити орієнтовний перелік об'єктів права державної власності, що підлягають приватизації в 2007 році. Цей перелік налічує понад 530 об'єктів, номінальна вартість яких становить майже шість мільярдів гривень.

Враховуючи, що під час проведення конкурсів, аукціонів, як свідчить практика, продажна ціна об'єктів значно зростає. Більшість членів комітету вважає, що прийняття зазначеного законопроекту дозволить забезпечити виконання завдань з надходження коштів від приватизації державного майна до Державного бюджету України, встановлених Фондом державного майна України проектом Закону про Державний бюджет на 2007 рік у сумі не менш як 10 млрд. гривень.

Отже, комітет пропонує внесений Кабінетом Міністрів України проект закону про орієнтовний перелік об'єктів права державної власності, що підлягають приватизації, прийняти за основу та доручити Комітету з питань економічної політики разом з Кабінетом Міністрів України доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень та пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи і внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Васильович. Є запитання? Запишіться. Так, три хвилини. Томенко.

11:25:48

ТОМЕНКО М.В.

Я хотів би запитати, тут були вже розмови. Що мене непокоїть? Що знову парламент в нашій парламентсько-президентській республіці нікому не потрібний. Ми прийняли тут в сесійній залі - і Катерина Семенівна про це говорила – постанову, 418 голосів, про вилучення готелю „Спорт” із приватизації, він тут стоїть. То може нам взагалі не розглядати це питання, уряд сам чи Фонд державного майна буде визначати. Як ви, як представник парламенту, до цього ставитеся?

Друга позиція. Тут у нас то, що говорили по об`єктах поліграфії. Можна проаналізувати ситуацію в такий спосіб і спочатку передати це до комунальної власності, тому що міська рада знає чи треба їй типографія чи не треба, а не централізовано через Фонд державного майна 23 об`єкти поліграфії приватизовувати. Це, до речі, стосується і Міністерства оборони, от ми критикували. Можливо ті об`єкти передавати в комунальну власність, а не заставлять Міністерство оборони торгувати?

ЧЕЧЕТОВ М.В. Дякую за запитання.

Перше, щодо конкретних об`єктів, то ми сьогодні приймаємо перелік у першому читанні і, якщо будуть окремі думки і я в кінці на це акцентував увагу народних депутатів, то комітет врахує і ці ваші зауваження будуть внесені щодо корегування списку у другому читанні.

Що касається об`єктів поліграфії або інших об`єктів, я хочу сказати, що згідно Конституції уряд… функція уряду управляти державним майном. І управління треба розглядати в широкому контексті. Управляти можна через свій менеджмент, управляти можна через передачу в оренду, управляти можна державним майном через створення спільних підприємств і управляти можна державним майном через продаж або передачу в руки приватного власника, який інвестує кошти у це підприємство і забезпечує його конкурентоспроможність. Тому уряд, виходячи із цього як орган, який згідно Конституції управляє і вирішує долю підприємства, і він, приймаючи рішення, розглядає, перш за все, стратегію розвитку, так щоб це рішення дало змогу стратегічно розвиватися цьому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, шановні колеги, приємно, що спеціалісти говорять, в основному керівники Фонду державного майна. Зараз ще один скаже. Чубаров передає Бондарю Олександру. Будь ласка.

11:28:22

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, УРП „Собор”, фракція „Наша Україна”.

Михайло Васильович, чому ви не розказали нам про дуже цікавий момент: який перелік розглядав комітет? Я маю на увазі те, що ми розглядали на комітеті перелік, який ще не був зареєстрований в парламенті і який відрізнявся від того, який поданий зараз депутатам. У тому переліку були лікеро-горілчані і винні підприємства, але після того, як Семенюк відмовилася його візувати, Кабінет Міністрів подав інший перелік і назвав його орієнтовним. То все ж таки, який перелік розглядав Комітет економічної політики і який ви зараз перелік доповідаєте від комітету? Тому що я, наприклад, як член комітету зрозуміти цього не можу. Що ви можете сказати на отаке питання моє?

ЧЕЧЕТОВ М.В. Є рішення комітету, за яке проголосувала більшість. І більшість проголосувала за той законопроект, який винесений сьогодні на розгляд Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякую. Сідайте, будь ласка.

Ще одного маємо співдоповідача. Голова Спеціальної контрольної комісії з питань приватизації Кожем’якін Андрій Анатолійович. Будь ласка.

11:29:37

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, запрошені!

16 листопада Спеціальна контрольна комісія з питань приватизації, можна сказати, в екстреному порядку розглянула на своєму засіданні внесений Кабінетом Міністрів проект Закону України „Про орієнтовний перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації в 2007 році”. Слід зазначити, що чинне законодавство не передбачає затвердження такого переліку Верховною Радою. Це норма лише проекту закону, який навіть не внесений до парламенту. А чинним Законом України „Про приватизацію державного майна”, стаття чотири, встановлено, що до Верховної Ради одночасно з проектом Державного бюджету подаються пропозиції щодо кількості об’єктів, які підлягають приватизації, уточнені завдання з надходження коштів та напрямки їх використання.

По суті цього проекту слід зазначити, що назва законопроекту не відповідає його змісту, оскільки статтею першою пропонується внести зміни до Закону України про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації. А такі зміни, відповідно до встановленого порядку, потрібно вносити окремим законопроектом з аналогічною назвою.

При цьому обов’язково надається докладне обґрунтування необхідності та доцільності виключення кожного об’єкту з переліку, як це встановлено законодавством. У даному випадку обґрунтування відсутнє повністю. Єдиним аргументом для прийняття законопроекту наведено потребу наповнення бюджету.

Викликає стурбованість і той факт, що перелік названо орієнтовним, що не допускається законодавчою технікою. Така назва може викликати неоднозначне тлумачення і викликає підозру про наміри Уряду вносити зміни до переліку на свій розсуд. Але Закони є обов’язковими для виконання, тому і тому не можуть бути орієнтовними.

На думку народних депутатів, які входять до складу комісії, внесення на розгляд Верховної Ради списку підприємств для приватизації без попереднього схвалення змін до Закону України про приватизацію державного майна та державної програми приватизації не дає можливості спрогнозувати обсяг надходжень коштів, оскільки невідомі порядки та способи, якими буде здійснюватися приватизація.

Адже відомо, що до переліку об’єктів, запланованих на приватизацію в 2007 році включено свише 300 підприємств, поданих у поточному році. 19% об’єктів перебувають у стадії банкрутства, 17% підприємств, навіть, не акціоновані. Необхідно сказати, що до орієнтовного переліку включено 2 казенні підприємства, які законодавством заборонено приватизувати. Є і інші норми в проекті, які суперечать Законам, про що зазначено у висновку головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради.

Всі ці аргументи були наведені членам комісії в ході обговорення законопроекту. На підставі зазначеного комісія прийняла рішення запропонувати депутатам не включати до порядку денного розгляд цього законопроекту до прийняття державної програми приватизації. Тому вважаємо, що цей законопроект слід повернути на доопрацювання.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. дякую, Андрій Анатолійович. Запитання будуть? Будь ласка. 3 хвилини, Сергій Шевчук.

11:33:02

ШЕВЧУК С.В.

Олег Ляшко. Зрозуміло.

11:33:06

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Про недоліки законопроекту Андрій Анатолійович сказав, і я його повністю підтримую.

І на демонстрацію того, наскільки недосконалий цей законопроект, ось такий факт. До цього законопроекту є додаток номер 2, перелік підприємств, які не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані. Так от, у цьому переліку є поліграфічні підприємства, зокрема, видавництво „Київська правда”, які, шановні Валентина Петрівна, до вашого відома, була корпоратизована ще в 2001 році. І в 2001 році акції були випущені, зареєстровані у Комісії з цінних паперів і фондового ринку. А ви її вписуєте в перелік, який тільки підлягає приватизації. Це щодо того, як Фонд державного майна готує документи. Це абсолютно неякісні. І їх не можна підтримувати і голосувати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це було побажання, солідарність із рішенням комісії, я так зрозумів. Бульба Степан, будь ласка.

11:34:17

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Адам Іванович.

Я от попередньому хочу відповісти, а то ніхто йому не відповів.

Якби щороку вибори до Верховної Ради, органів місцевого самоврядування відбувалися, очевидно, поліграфічні підприємства працювали б таким чином, як вони працюють нині.

Але кому не відомо, що вони, по суті, виживають. Щороку виживають, і від того страждають і ті, хто там працює, і держава, бо не маючи можливості одержати прибуток від них… вони точно так же і сплачують податки.

Але я… до доповідача запитання у мене. Ви дуже лихо відповіли у своєму виступі, дали оцінки оцього законопроекту. Але з огляду на те, що бюджет треба виконувати, скажіть, будь ласка, яка роль вашої комісії в цьому? І як ви вважаєте за те, щоб забезпечити прибутки, доходи до бюджету з тим, щоб вирішувати ці проблеми?

КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Шановні колеги, я хочу відповісти, що комісія і всі члени, які до неї входять, до речі, там представлені народні депутати зі всіх фракцій Верховної Ради.

І одностайна думка народних депутатів, які входять до складу комісії, що будь-які кроки і Фонд державного майна, і уряд повинні робити згідно закону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська.

11:35:52

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Прошу слово передать Мармазову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Мармазов, будь ласка, мікрофон.

11:35:55

МАРМАЗОВ Є.В.

Андрей Анатолиевич, от скажите, вы как председатель специальной комиссии, вы поддерживаете эту идею, когда нет закон об особенностях приватизации угольных предприятий, там своя специфика есть, выставлять их на приватизацию и передавать в аренду.

Вот я привожу пример по «Александриюуглю». Передали в аренду там «Эксплерент» и «Энергоуголь» передали «Александрииуголь» в аренду. За два года разграбили все, съели все запасы, не вложили ни копейки в развитие и сбежали. Разрезы затоплены. Двенадцать месяцев люди не получают заработную плату, режут оборудование, жить за что-то надо. Кабинет Министров не может повлиять, нет рычагов. Фонд госимущества, вот Валентина Петровна сидела, тоже ничего не может сделать. Люди бунтуют, блокируют, ничего не можем сделать. А мы продолжаем приватизировать угольные шахты. Ну, разумно это или нет?

КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Спасибо.

Евгений Васильевич, мы с вами на эту тему говорили, вы знаете мою точку зрения. Я вас полностью поддерживаю в этом вопросе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це по-генеральські точно. Дякую, сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, я ще раз наголошую, всі ті пропозиції, які ви висловлюєте, вони стенографуються, тому ми сьогодні, якщо і приймемо, то тільки приймемо у першому читанні.

Друге. Я ще раз підтверджую про те, що не всі міністерства і відомства погодили цей перелік, в тому числі мене попросив голова Держкомітету з питань телебачення і радіомовлення, наш колега Прутнік недавній, сказати, що їхнє відомство виступає проти приватизації об’єктів, пов’язаних із поліграфічними підприємствами. Але про це ми будемо вести з вами мову, коли будемо приймати остаточно в другому читанні.

Тому, будь ласка, запишіться спочатку від фракцій на виступи.

Так, а тепер, будь ласка, незалежно від фракційності. Зараз, зараз, Олександр. Ну, давайте 30 хвилин відведемо на обговорення цього питання. Так, Чубаров передав слово Олександру Бондару, будь ласка, фракція „Наша Україна”. Підготуватись Білорусу Олегу. Будь ласка.

11:38:46

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, Українська республіканська партія „Собор”, фракція „Наша Україна”.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, дуже добре, що в залі парламенту депутати, які були головами фонду, їх 4, і ми можемо фахово розглядати ці питання і давати свій фаховий аналіз. Так-от, як фахівець, який попрацював 12 років у Фонді держмайна і займається приватизацією з 92 року, можу сказати, що цей перелік абсолютно нам не потрібен. Він нічого інформаційного і законодавчого нам не несе.

Вже казали про те, що він орієнтовний, що він не обов’язковий, але головне, для чого потрібен перелік, сам список нічого не дає депутатам. Головне, яким чином будуть об’єкти ці продаватися. Нажаль, цієї інформації досі від уряду і Фонду держмайна ми не маємо. Програма приватизації не подана, зміни в законодавство не внесені. Ті зміни, які вносились і мною, і депутатом Кожем’якіним, для того, щоб удосконалити, зробити процес приватизації більш прозорим, не розглянуті.

Я дістав проект програми приватизації, змін законодавства, які подав Фонд державного майна України до Кабінету Міністрів і я вам можу сказати, що розмови про те, що фонд буде проводити відкриті конкурси со знаком аукціону, не більш як побажання і, як кажуть, висловлювання голови фонду. Тому що такого способу приватизації в проектах програми немає. Він не описаний.

По-друге, якщо продавати об’єкти з землею, то це може стосуватися тільки об’єктів, які тільки створюються як відкриті акціонерні товариства, тому що є процедура експертної оцінки землі, виділення, включення в статутний фонд, а потім продаж акцій.

Повірте мені, раніше ніж за рік фонд цього зробити не може. Тому цей спосіб приватизації на наступний рік теж відпадає. Але в Програмі приватизації в змінах законодавства є дуже цікаві інші речі, які вам зараз зачитаю.

„Наприклад, умови приватизації, в тому числі кваліфікаційні та додаткові вимоги об’єктів приватизації, які згідно з законом здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України та має стратегічні означення для держави, затверджується Фондом Держмайна та Кабінетом Міністрів”. Тобто знову додаткові умови і знову кваліфікаційні умови, які будуть визначати покупця задовго до початку конкурсу.

І є ще така цікава новація в законодавстві, зміна законодавства, яка звучить так: „Якщо при повторному продажу об’єкту приватизації повернуто у державну власність у зв’язку з розірванням у судовому порядку договору купівлі-продажу через невиконання його умов отримана сума коштів менша ніж та, що була сплачена покупцем за договором купівлі-продажу повернені покупцеві підлягає сума фактично отримана від повторного продажу”.

Якщо такі зміни пройдуть в парламент, який перелік ми можемо затверджувати, про що ми говоримо. Тому я передбачаю, що нам треба його повернути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Білорус передає слово Олегу Ляшку, фракція „Блоку Тимошенко”. Підготуватись Богачуку.

11:42:04

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, я з цією темою вже котрий раз виступаю, але ви маєте зрозуміти чому. Поліграфічна галузь – це стратегічна галузь для будь-якої держави. Якщо ми втратимо поліграфію, ми, в тій же „Київській правді” сьогодні друкується „Голос України”, сьогодні друкується журнал „Віче” Верховної Ради і інші газети друкуються, завтра туди прийдуть, побудують який-небудь готельний комплекс, а газету ніде буде друкувати і ми не зможемо навіть своїх думок висловити.

Далі. Валентина Петрівна, тут розказувала, проголосуйте за приватизацію, бо, бачите, не виконується програма „Шкільний автобус”. Не тільки ця програма, а й програма газифікації сільських населених пунктів і програма „Закупівлі медобладнання для сільських амбулаторій”, а чому? Бо в бюджеті фінансування цих програм повісили на спеціальний фонд, а не на загальний. І прив’язали до надходжень від приватизації. Тобто, не проголосує БЮТ чи комуністи за те, щоб продать всю країну, не буде в селі газу, а проголосує – то буде. Оце така чесність їх, нинішніх урядовців.

Далі. Ще раз наголошую на те, як готувались ці документи. Я після свого виступу підійшов до Семенюк. Вона мені каже: „То інше видавництво – „Київська правда”. Мовляв, там двійники. Та ні, Валентина Петрівна, ось свідоцтво про реєстрацію „Киевской правды”, номер свідоцтва 05905674. Таке ж саме підприємство зареєстровано в проекті закону, який поданий.

Тобто ви просто хочете під будь-якими приводами забрати ці підприємства. А „Завод 61 комунара” в Миколаєві?! Єдиний суднобудівний завод в країні! Завтра судно військове відремонтувати ніде буде, бо прийдуть нові власники і сплавлять той завод на металолом. А в Броварах завод порошковий?! Казенне підприємство, яке взагалі заборонено, згідно Закону про державне майно, приватизовувати. І ви в порушення закону вставляєте його в перелік об’єктів, які можуть бути приватизовані.

А отут вводити в оману людей, що ДержКомінформполітики не заперечує проти приватизації. Да ви Прутника призначили. А за три дні до його призначення включили його підприємства у приватизацію для того, щоб Прутник сидів, як весільний генерал там. І підприємства поліграфії, і інші підприємства! Ви між собою в уряді розберіться що ви там продавать збираєтесь, а потім виходьте сюди, на Раду.

Шановні колеги, особливо з фракції Партії регіонів! Не давайте перетворити Фонд держмайна у фонд соціалістичного майна! Не можна голосувати за цей законопроект і задовольняти амбіції одиниць, які сидять у цьому залі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я повинен сказати, вони так вас заслухались, що жоден із 186-ти не встиг записатись на виступ і зараз вимагають гарантованого права на слово. Василь Богачук, будь ласка, фракція соціалістів. За ним Александровська.

11:45:15

БОГАЧУК В.С.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги!

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль. Я вважаю, що сьогодні ми з вами повинні підтримати запропонований перелік підприємств і дати нормальну можливість і нормальні умови праці для Фонду державного майна, щоб не шарпали і щоб не вирішували питання, знімати чи не знімати чи цей Кабінет Міністрів, чи судами, чи адміністраціями і комітетами.

У нас сьогодні більшість запропонованих об’єктів приватизації потребує інвестицій. А наші люди потребують і роботи, і заробітної плати, і перспективи. А бюджети, як і державний, так і місцевий, потребують додаткових надходжень, без яких не буде ні в школах ні комп’ютерів, ні автобусів, ні тепла, не будь чого іншого.

У нас друге питання, яке цікавить, – це бюджет у нас збалансований. Збалансований саме тому, що там закладено 10 мільярдів прибутків від реалізації приватизованих підприємств на виконання саме соціальних програм: це і охорона здоров’я, це освітянські програми, це підтримка пенсіонерів і молоді, це вам додаткові надходження для військових, це будівництво житла, це будівництво газу у наших українських селах.

У переліку є багато об’єктів, які, я вважаю, якщо ми не продамо сьогодні, то будуть вкрадені завтра злодіями і шахраями. І в нас таких прикладів є немало.

Олександре Миколайовичу, ми з вами працюємо в спеціальній комісії і ми з вами повинні разом, разом з фондом забезпечити і прозорість, і відкритість, і механізми, і так дальше. Сьогодні і брати відповідальність також на себе, не тільки все говорити, що все фонд винен в цьому, а разом і Спеціальна комісія по контролю за приватизацією.

Я закликаю усіх народних депутатів сьогодні підтримати законопроект в першому читанні. У нас буде можливість доопрацювати, щось зняти, щось добавити. Але також вважаю за доцільне, що ми сьогодні повинні, підтримуючи законопроект, внести правку в статтю 3, де говориться про продаж об’єктів приватизації і приватизовувати об’єкти приватизації разом із земельними ділянками. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Александровська передає слово Симоненку, будь ласка. Підготуватися від фракції регіонів Чечетову.

11:48:12

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Перше зауваження, обговорюючи це питання. Я вважаю, що верх цинізму, коли деякі тут виступаючи починають говорити про „праведные дела”. На моей памяти Бондаря несколько раз Кучма просто спасал, когда здесь в Верховной Раде хотели снять с занимаемой должности и отдать в прокуратуру дела для того, чтобы разобрались, что там творилось во время приватизации, когда возглавляли.

Бютовцы, я вам желаю, рассмотрите, пожалуйста, внимательно, что делается по заявлению Евгения Васильевича Мармазова на «Александрииуголь». Не ваш ли это депутат Живаго этим занимается? Вот о чем идет разговор, уважаемые коллеги. Тому, коли ми обговорюємо проблему, я хотів би привернути увагу до наступного.

Перше. На жаль, але приватизація стала джерелом наповнення бюджету, а не механізмом і політикою підвищення ефективності організації управління і створення конкурентноспроможної продукції. На жаль, але власник відмовився від фінансування соціальних програм, і держава, втративши власність, практично сьогодні не керує вирішенням соціальних питань, які хвилюють суспільство.

Що це, про що йдеться?

По-перше. Ця безглузда в основі своїй приватизація привела до того, що сьогодні держава не займається політикою створення робочих місць, а власник відмовився від цього, і не контролює, регулює доходи сім’ї, тобто рівень заробітної платні.

Друга проблема. Збитковість цих підприємств, про які говориться, це, на жаль, але офіційна політика, яка започаткована рухівцями на початку перебудови у нас в Україні незалежності, спеціально для створення штучного зменшення і зниження ціни вартості основних фондів. І це, до речі, вже призводить до утворення проблем техногенних катастроф.

Чому фракція комуністів не буде голосувати за цей проект? А тому, що зараз передбачається приватизувати обленерго, а це знову вдарить по тарифам для населення нашого, і знову буде ставити під сумнів організацію роботи підприємств. Це – вугільне машинобудування, енергетичне машинобудування, сільгоспмашинобудування, це буде знищена якраз основна галузь – машинобудування. Я хотів би один приклад навести.

„Одессасельмаш” – найпотужніше підприємство сільгоспмашинобудування. Знищили. Знищили 22 тис. верстатів на одному підприємстві, шановні товариші! Хіба це не дає підстави сьогодні чітко заявити, на якій підставі будемо сьогодні приватизовувати цукрові заводи, бурякорадгоспи? Тобто науку і виробництво нову будуть знищувати. Шахти, які дають сьогодні ще прибуток, в тому числі „Павлоградвугілля”, „Південмаш” – оборонка, „61 комунара”, далі – все те, що має відношення якраз до елеваторів, комбінатів хлібопродуктів.

Тобто я ще раз хочу заявити: в перш чергу треба визначити державну власність, яка буде гарантувати державну безпеку і незалежність, а потім вести розмову про можливість подальшої приватизації. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів. Потім Томенко.

11:51:30

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты!

Кабинет Министров в этом году впервые выполнил поручение Верховного Совета, Верховной Рады и изъял из тела бюджета список объектов, продажа которых должна обеспечить частично ресурсную базу бюджета в сумме 10 млрд. и подал как отдельный законопроект. Я еще раз повторяю. Это впервые за все 15 лет.

Дальше, второй момент. В отношении целесообразности рассмотрения сперва программы приватизации, а потом утверждения списка. Да, возможно, где-то какая-то целесообразность и была. Но дело в том, что программа приватизации не принимается не от того, что она не вносится, это как и Закон о Фонде держмайна. Фонд работает уже три советских пятилетки, если можно использовать терминологию прошлых времен, а закона о фонде нет. Будем надеяться, что этот парламент примет закон о фонде, который в первом чтении уже был принят, да.

И программа приватизации неоднократно вносилась в этот зал, но из политических, идеологических соображений она не принималась, она отвергалась. И на сегодняшний день такая программа приватизации новая есть, новая редакция, но сегодня действует старая, она пролонгирована в соответствии с последними пунктами старой программы.

А что касается списка, то список нужно утверждать, поскольку это завязано на бюджет. И тот, что сегодня просто отталкивает список он просто рушит бюджетный процесс на следующий год и закладывает мину под все социальные программы на следующий год. Вот истинная забота о народе, да. Заложить мину под социальные программы, взорвать все, превратить все в хаос и пусть люди живут как хотят.

Третий момент. В отношение двойной критики взаимоисключающее. С одной стороны звучит критика зачем плохие объекты-банкроты повключали, а с другой стороны говорят, поскольку плохих, хороших нет и будет выполнен… сумма. А с другой стороны говорят: зачем хорошие повключали, нада только плохие, да. Я отвечу на эту двойную критику. Да никогда главной целью приватизации не было наполнение бюджета. Никогда приватизация не носила фискальный характер, это второстепенная задача. Первостепенная задача приватизации – обеспечить приход такого собственника, который обеспечит стратегическую перспективу развития предприятий. Поэтому и включили сюда в том числе и нерентабельное предприятие, поскольку у государства денег нет, инвестор, придя на это предприятие, обеспечит их развитие, трудовые… рабочие места, поступление денег в бюджет.

Но, с другой стороны, попали сюда и хорошие. Тогда возникает вопрос – а зачем хорошие включили. Да дело в том, что это не сегодня хорошие предприятия, а надо ж мыслить перспективно, да. У нас колоссальный износ, физический износ и моральный износ основных фондов. Сегодня они еще держатся на рынке, без соответствующих инвестиций завтра они на рынке не удержатся, они умрут. И вот для того, чтобы обеспечить конкурентоспособность, уже сегодня нужно думать о приходе частных инвестиций и предприятия выставляются на приватизацию. Еще раз повторяю, здесь правительство подходит с учетом перспективы развития предприятия.

Ну наконец последнее. Может быть какие-то отдельные объекты и нужно добавить, может быть какие-то отдельные объекты можно и исключить, но для этого есть процедура первого чтения сегодня…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Слово має Микола Томенко. Йому передає свій виступ також Петрук, у нього 6 хвилин. Будь ласка, підготуватись за ним Королевський.

11:54:55

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги я думаю що є позитивним рішенням те що ми дебатуєм сьогодні питання це оскільки ви знаєте, коли розглядали ми бюджет, ми звернули увагу на те що в документі бюджету була державна програма приватизації і нашою вимогою і вимогою інших політичних партій які тут представлені було те, щоб бюджет… Все, що стосується бюджетної дискусії, розглядалося окремо, все, що стосується проблем приватизації, - окремо. І я вважаю корисним, що сьогодні ми маємо можливість переговорити і про стратегію, і про конкретні об’єкти. Це означає, що дійсно парламент може впливати на цю ситуацію.

Стосовно стратегічних моментів. На мою думку, звичайно, треба було б, обговорюючи цей документ, сказати, що міняється стратегія приватизації в Україні, чи вона залишається старою. Я абсолютно переконаний, що якщо ми в парламенті обговорюємо якісь питання і робимо якісь висновки, то мусимо редагувати і державні програми, які тут представляються. Якщо ми кілька тижнів назад звинуватили Міністерство оборони в тому, що там нечесним і неправдивим шляхом (я умовно зараз, в лапках кажу, бо треба довести, чи це відповідає правді) відбувається приватизація, то, очевидно, ми мусили би чути з боку Фонду державного майна і уряду те, що Міністерство оборони не буде займатися торгівлею і продажем майна. Наприклад, ці функції будуть виконувати або місцева влада, бо їй об’єкти військові будуть передаватися, і вони прозоро на аукціоні будуть це продавати. А в нас виходить таким чином, що ми покритикували Міністерство оборони – і далі Міністерство оборони торгівлею буде займатися.

Ми сказали про неефективне управління державними частками. І все залишається так, як і було раніше, тому що, я абсолютно переконаний, наша перевірка, нашого комітету продемонструвала, що сьогодні навіть об’єкти, які знаходяться – не просто це державна частка – стовідсоткове державне підприємство – в системі міністерств, фактично є підготовлені до тіньової приватизації або до зловживань. От ми перевірили „Молоду гвардію”. Прийнято, Міністерством юстиції зареєстрований статут державного підприємства „Молода гвардія”, що дозволяється цьому державному підприємству робити: продавати нафту, займатися випуском акцій, ледь не виходити на фондові біржі. Я тоді запитую: так ми ж ніби для оздоровлення дітей „Молоду гвардію”? Як це могло міністерство такий статут погодити, Міністерство юстиції зареєструвати? Це треба було 15 депутатам приїхати в „Молоду гвардію”, щоб знайти, що за статутом, виявляється, там готувалася, може якась комерційна структура. Чи треба було комітету проаналізувати документи нашого Льодового стадіону, щоб подивитися, що там під егідою інвестиційного проекту фактично залишався один спортивний об’єкт, а решта – це під забудову відбувалося. Звичайно, ми виправили ці два об’єкти. Ну, я думаю, що завдання Фонду державного майна і його філіалів полягає в тому, щоб вони контролювали, не тільки б продавали, а контролювали, як наша державна частка використовується, чи не відбувається тіньовового продажу. Тут уже говорилося про поліграфічну галузь, ну, абсолютно очевидно, що один з ідеологів Уряду Віктора Януковича, який тепер знову ідеолог, не встиг тоді приватизувати цю поліграфічну галузь, він хоче це зробити. Невже це не зрозуміло нікому?

Коли державний комітет з телебачення і радіомовлення розібрався в цьому, він сказав, що не можна о це писати на другій сторінці, що вся поліграфія корпоратизується, а на 12-ій, що на наступний день вона приватизується, бо так не робиться в жодній країні – це крадіжка.

Якщо в Чернівцях, чи в Сумах на всю область є одна типографія, то, напевно, в громади треба запитати: треба їй типографія, чи не треба. Якщо вони скажуть, що не треба. То, можливо, дійсно, передати це в комунальну власність, хай буде прозорий аукціон і цю типографію, наприклад, без зміни цільового призначення приватизують. Не можна оптом всю галузь поліграфічну в 23 об’єкти з інститутами приватизувати. Бо якийсь чоловік прийшов в Уряд.

Я хотів би звернути увагу на низку інших галузевих підприємств. В 9-ому році державна туристична агенція створила компанію „Україна туристична”. До речі, активно підтрималася ця компанія, коли нинішній Уряд був раніше там. Значить, тепер я звертаюся, давайте цю туристичне підприємство передамо під опіку Міністерства культури, туризму, якому ми бюджет передбачили.

Що я бачу тут? На приватизацію „Україна туристична” йде. В мене виникає питання: та де ж розум тоді у нас, якщо ми спочатку, держава утворила це підприємство, заклали в бюджет, щоб вони виконували якісь функції, передали туди об’єкти туристичної галузі, тепер ми його приватизовуємо, не віддаємо Міністерству, яке опікується проблемами туризму, а приватизовуємо. Ну, де ж тут державна політика повинна бути?

Тому я абсолютно переконаний в тому, що стратегія приватизаційної політики повинна бути змінена. Ще раз кажу, якщо ми довіряємо міністерствам, відомствам, вони повинні контролювати, а ми з боку парламенту і Фонд державного майна перевіряти, що там відбувається, щоб не було історії, що міністерства у нас сьогодні і відомства, виявляється, проти Фонду державного майна, бо ми по кількох позиціях бачимо, що вони не хочуть це приватизувати, а міністерство … .

І насамкінець ще раз я хотів би, щоб, Адам Іванович, не зникло воно десь із нашої стенограми, те, що Катерина Семенівна говорила. Ще раз я хочу звернути увагу, це позиція нашого комітету, позиція спортивної галузі. Проголосоване рішення, треба поважати рішення Верховної Ради. Готель „Спорт” залишається так, як він є, займається спортсменами. І не треба останню інституцію приватизовувати, бо хтось так хоче зробити.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, давайте порадимося. У нас 12-та година. Чи, можливо, ми закінчимо розгляд питання, у нас десь хвилин 10, а після того перерва. Добре? Добре.

Будь ласка, Королевська. Підготуватися Турчинову.

12:01:26

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, уважаемые народные депутаты!

Я думаю, что все мы прекрасно понимаем, что приватизация 2007 станет последней большой ярмаркой распродажи государственного имущества в истории страны, если мы примем законопроект в том виде, в котором мы сегодня его рассматриваем.

Нам предлагают проголосовать за ориентировочный перечень объектов права государственной собственности, а нам необходимо рассматривать сегодня вопрос о принятии программы приватизации.

В настоящее время Украина находится на таком этапе, когда приватизационная политика должна перейти от количественных показателей к качественным, в связи с тем, что приватизация перешла сегодня, в определенной степени, на ручной режим, когда объекты снимаются либо решением Кабинета Министров, либо решениями судов. Когда мы видим, к большому сожалению, прецеденты, когда в условиях приватизации прописываются конкретно под заказчиков и когда ограничивается участие наших отечественных инвесторов.

Мы все недавно с вами наблюдали процесс приватизации «Лугансктепловоза», и пока это предприятие будет приватизировано, оно уже будет остановлено и абсолютно никому не интересно.

Новая программа приватизации должна включать разработку основных мероприятий эффективного управления государственной собственностью, четко сформулированные цели, приоритеты, условия приватизации и стратегические отрасли для нашей страны.

Я понимаю, что оставлять предприятия в государственной собственности, которые приносят прибыль не всегда целесообразно тоже по разным причинам, так как государство не является эффективным экономическим собственником, государственные активы часто приводят к коррупции и к источнику коррупции рыночная стоимость государственных активов в большинстве случаев уменьшается со временем. Но есть прецеденты, когда государственные отрасли после реструктуризации имеют свой рост и позволяют привлекать более эффективных инвесторов и получать максимум доходов в бюджет.

Необходимо в первую очередь определить стратегические отрасли, которые должны оставаться у государства. Приватизация не является самоцелью или просто способом пополнения бюджета. Конечной целью приватизации является улучшение жизни людей за счет повышения экономической эффективности предприятий.

Мы с вами сегодня так просто говорим о перечне объектов и такое впечатление, что эти объекты принадлежат нам с вами. Нет. Это объекты, которые принадлежат всему народу Украины, и мы все несем ответственность перед народом Украины за то, что мы приватизируем, на каких условиях и насколько эффективно эти предприятия будут работать после приватизации.

Из ориентировочного перечня объектов, предлагаемых к приватизации, не просматривается ни программный подход, ни система получения максимального дохода в бюджет, а больше …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Олександр Турчинов, будь ласка.

12:04:53

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, ви знаєте, я пам’ятаю багато законів, які стосувалися приватизації і які розглядала Верховна Рада, але ж жодного разу не було, вибачте, такого нахабного, безцеремонного закону. Чому? Вперше, вперше законом Верховній Раді пропонується віддати свою прерогативу, свою відповідальність за приватизацію. Даже в назві законі записано, це орієнтований перелік приватизаційних об’єктів. Тобто, пропонують Верховній Раді надати право Кабінету Міністрів і Фонду Держмайна самим, кулуарно домовившись, роздавати державну власність. Це не просто неприпустимо, це протиріччя українському законодавству, це протирічить українській Конституції.

Наступне питання. Ми не бачимо в цьому законі даже орієнтовного обґрунтування доцільності приватизації того чи іншого об’єкту, такого ще ніколи не було. Ми не знаємо, які з цих об’єктів збиткові, які прибуткові. І знову постає питання, чому прибуткові об’єкти держава повинна розпродавати замість того, щоб отримувати, системно отримувати доходи до свого бюджету. Тут ми відповіді не бачимо, саме тому, що прибуткові об’єкти ховаються за нерентабельними підприємствами. І зрозуміло, ми можемо з трьох варіантів вгадати, хто із нових власників їх придбає. Це будуть, або представники фракції регіонів, або соціалістів, які також цікавляться дуже сильно останнім часом приватизаційними питаннями.

І, ви знаєте, я здивувався, коли побачив, що останні об’єкти військово-промислового комплексу, стратегічні об’єкти також включені до цього переліку.

В той же час, шановні колеги, я хотів би прокоментувати, хоча це, може, і неправильно, виступ шановних представників Комуністичної фракції, які дуже гнівно тут заперечували щодо прийняття цього закону.

Шановні колеги, я звертаюсь до вас, я хочу вам нагадати, або проінформувати, коли не знаєте, що цей закон вніс Кабінет Міністрів Янукович. І я хочу вас проінформувати, хто створив цей Кабінет міністрів. Нагадую, його створила фракція регіонів, фракція Соціалістичної партії і фракції Комуністичної партії України.

І тому, незважаючи на ваші гнівні виступи, повну відповідальність за цей, вибачте, злочинний, маразматичний закон, несе також ваша партія і ваша фракція разом з соціалістами і регіоналами. І поки ви будете в цій антикризовій коаліції, всі ваші гнівні виступи – це є пустий, порожній популізм, за яким нічого не стоїть. Тому що ваша позиція, вона продемонстрована створенням цієї коаліції. І ви несете повну відповідальність за цей злочин, який сьогодні пропонують проголосувати у Верховній Раді. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Будь ласка, одна хвилина Семенюк, заключне слово і будемо визначатися.

СЕМЕНЮК В.П. Шановні колеги, я хотіла б відповісти на питання, які були поставлені відносно військового майна.

Хочу сказати, що в сесійному залі три роки назад в 2001 році був прийнятий Закон „Про правовий режим військового майна”. Саме цей закон будете міняти і тоді буде стояти питання, що стосується військового майна.

Хочу звернутися із поясненням ще одного, коли ми говоримо про неефективність управління, без правового підкріплення. Так ви мені вибачте, тільки Закон „Про управління” допіру прийнятий. 15 років ніхто цим не займався і тепер потрібно буде пов’язувати питання ефективне управління із чіткими управлінськими діями.

Що стосується передачі в комунальну власність. Законом про передачу з державної власності в комунальну чітко передбачений механізм і цей механізм буде використовуватись до тих об’єктів, включаючи і військові тільки обов’язково по рішенню Кабінету Міністрів так, як це передбачено в законодавстві.

Що стосується зауваження яке сказав депутат відносно поліграфвидавництва „Книга”. Хочу сказати, що питання корпоратизації і реєстрація акції – це чітко визначено законом і непотрібно кидати листками, це є дві великі різниці приватизація і корпоратизація. І ми виводимо цей комбінат тільки з другого списку, який включений на корпоратизацію. Акції відповідні зареєстровані.

Хочу звернутись і ще з проханням. Зараз ми низку законів подали на внесення змін до законодавства по приватизації. На врегулювання майнової відповідальності –це зокрема, сприйняття Закону „Про право комунальної власності”, щоб не розтягували ту комунальну власність і депутати рад різних рівнів бачили чим вони управляють , і я надіюся, що ви в цьому залі його підтримаєте цей закон.

Так же само внесення змін до того, щоби всі статути, які стосуються, це в тому числі хочу відповісти по зауваженню, по „Молодій гвардії”, що потрібно узгоджувати обов’язково статути з Кабінетом Міністрів , а не тільки з галузевими міністерствами. Я думаю, що цю процедуру ми обов’язково врахуємо при прийнятті відповідних законодавчих документів, які знаходяться на розгляду у сесійному залі.

Тому, я думаю, що, якщо ми сьогодні затвердимо цей відповідний перелік, слідуючий законодавчий документ, який ви будете розглядати у сесійному залі, ваші зауваження ми обов’язково врахуємо.

Тому прошу підтримати відповідний законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар, для репліки слово.

12:10:54

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, УРП „Собор”, „Наша Україна”.

Я, щоб не називати прізвищ, хочу відреагувати на виступ керівника фракції, яка знаходиться в червоному кутку, про те. що ваш приклад абсолютно не відповідає дійсності з двох причин.

По-перше. У мене не було таких близьких стосунків з Кучмою, як у вас, щоб він мене захищав від Генпрокуратури.

А, по-друге. Так проводити професійно приватизацію, як я, не зміг жоден мій наступник. І, якщо ви згадуєте представника нашої фракції, то, я думаю, вам би краще зв’язати, згадати представників інших фракцій, які тут знаходяться. Але, на жаль, вони з вами в одній коаліції, і ви про це мовчите.

То я просив би вас перед тим, як давати такі мені характеристики, згадати, як я, як фахівець, вважаюся в галузі приватизації. І ще раз прошу вас, щоб ви вибачилися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Олександре Миколайовичу. Правда він … Почекайте.

( Ш у м у з а л і)

Я розкритикую Олександра Миколайовича за те, що він сказав про його наступників. Некоректно у присутності одного із наступників, яка веде пристойно роботу…

( Ш у м у з а л і)

Я ще раз, не треба, не вибачайте, тримайте це…

( Ш у м у з а л і)

Я прошу, йде голосування за прийняття у першому читання програми. Будь ласка, йде голосування у першому читанні.

12:12:46

За-228

Рішення прийнято.

Дякую. Оголошується перерва на півгодини. О 12.42 розпочнеться засідання.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу зайти до сесійної зали, будем продовжувати наше засідання.

Так, переходимо до розгляду питання.

Проект Постанови про відставку Павленка з посади Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту (реєстраційний номер 2441). Доповідає Голова Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування Тихонов Віктор Миколайович. Будь ласка.

12:46:12

ТИХОНОВ В.М.

Шановний Адам Іванович, народні депутати, запрошені!

На засідання Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, яке відбулося ще 31 жовтня 2006 року, було розглянуто питання щодо особистих заяв окремих членів Кабінету Міністрів України про їхню відставку з займаних посад, в тому числі і Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Павленка Юрія Олексійовича.

В результаті розгляду питання щодо Павленка Юрія Олексійовича було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його відставку з займаної посади, згідно поданої ним особистою заявою. Проект постанови у вас находиться на руках.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чи будуть запитання до голови комітету? Немає запитань? Сідайте будь ласка. Чи є бажання, Юрій Олексійович, сказати щось? Будь ласка, ввімкніть мікрофон.

ПАВЛЕНКО Ю.О.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати України.

Я дякую за те, що сьогодні розглядається моя заява. Я змушений був повторно вчора звернутися до Голови Верховної Ради України з тим, щоб моя заява про політичну відставку була розглянута, так як пройшло вже більше місяця від моменту подачі моєї заяви і розгляді її на комітеті.

Моя позиція є незмінною. Вона полягає в тому, що я йшов в уряд, коли був підписаний Меморандум і Універсал національної єдності, яким передбачалося створення Коаліції національної єдності в Верховній Раді. Вона не була створена. Політична сила, яку я представляв в уряді, "Наша Україна", перейшла в опозицію до нинішнього уряду, чим і була викликана моя заява про відставку. Мені не соромно за те, що я робив на своїй посаді – на посаді Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту. Я дякую всім народним депутатам України за підтримку, яка була в діяльності міністерства і зокрема по останньому дню уряду, коли 418 голосів проголосували за постанову про розвиток спорту і фізичної культури.

Я переконаний, що ті речі, які були мною зроблені на посаді міністра, вони є незворотні і будуть далі продовжуватись. Але є політична відповідальність і є моя політична, громадянська позиція. Ну і крім того, звичайно, вчорашні події у Верховній Раді під час розгляду питання про Голодомор так само спонукали мене до більш швидких дій, так як я вважаю, що Голодомор – це геноцид українського народу. І те, що частина парламенту і частина Антикризової коаліції не голосувало за це рішення це також мене спонукає до моєї політичної позиції. Я дякую всім і сподіваюсь на позитивне рішення парламенту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, я так розумію, бажаючих обговорювати це питання немає. Ніхто не наполягає? Ні. Тоді я ставлю на голосування Постанову Верховної Ради України за номером 2441 „Про відставку Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту” Павленка. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада постановляє: перше – прийняти відставку Міністра України у справа х сім'ї, молоді та спорту Павленка Юрія Олексійовича. Друге – ця постанова набирає чинності з дня її прийняття. Голосується постанова в цілому.

12:50:17

За-241

Постанова прийнята.

Давайте ми подякуємо Юрію Олексійовичу за роботу в складі уряду і за те, що він дійсно сумлінно відносився до виконання своїх обов`язків як міністра те, що стосувалося Верховної Ради. І Верховна Рада в свою чергу також завжди сприяла роботі цього міністерства. Так було, так є і я пере… висловлюю тверде переконання, що так буде і надалі.

Так, шановні колеги, і щоб не було додаткових питань, я вас ознайомлю із заявою. Всьому свій час. Ви знаєте, що ми, слухаючи звіти міністрів, прийняли рішення, дали доручення комітетам, я сподіваюся, що сьогодні вони будуть засідати і підготують постанови щодо звітів тих 2 міністрів, про які ми з вами говорили - і міністра оборони, і міністра закордонних справ – і на цьому тижні ми ці проекти постанов розглянемо які підготує комітет.

З приводу міністра охорони здоров`я. Я дозволю собі ознайомити, щоб не було зайвих запитань, вас із заявою Юрія Володимировича Поляченка.

Верховній Раді України міністра охорони здоров`я Поляченка.

Заява.

Відкликаю свою заяву від 11.10.06 року у зв`язку з незгодою із позицією партії "Наша Україна" щодо опозиційності до уряду та коаліції. Вважаю, що загальнодержавні інтереси консолідації суспільства повинні бути вище партійних. Погоджуюся і надалі працювати в уряді для виконання програми Президента, положенню Універсалу національної єдності, законів України та програми уряду.

Поляченко. 27.11.06

З чим Ляшко не погоджується? Ввімкніть мікрофон. Може претендує на якусь посаду, давайте послухаємо.

12:52:40

ЛЯШКО О.В.

Дякую, Адаме Івановичу.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Запевняю і вас, і Антикризову коаліцію, що на жодну посаду у вашому уряді я не претендую і ніколи претендувати не буду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це добре, ви знаєте собі ціну, це похвально.

ЛЯШКО О.В. Абсолютно правильно.

А хотів я сказати інше. Зверніть увагу на заяву шановного пана Поляченка, до якого в мене, до речі, нормальне ставлення. Але як він формулює заяву: що готовий виконувати – і по пунктах: Універсал, потім закони і Конституцію. А чому не навпаки? Адже Універсал – це і не закон, і не будь-який інший нормативний акт.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякую за роз’яснення, ви абсолютно праві в цьому відношенні.

Шановні колеги, давайте з вами порадимося. Я хотів би, щоб ви підтримали зараз пропозицію Комітету з питань банків і фінансової діяльності. Суть зводиться до того, що в нас на вчора стояв один із СОТівський законопроектів: про встановлення ставок вивізного експортного мита. На Погоджувальній раді профільний комітет попросив у зв’язку неготовністю перенести цей законопроект на четвер або п’ятницю. Сьогодні зранку вони звернулися до нас про те, що комітет готовий. І якщо буде ваша воля, я тоді ставлю на голосування про включення - він включений до порядку денного, вибачте, - про розгляд сьогодні питання – законопроектів за номером 2398, 2398-1, 2398-2, проектів Закону „Про встановлення ставок вивізного експортного мита на брухт чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням”.

Прошу голосувати про те, щоб розглянути його саме зараз.

12:54:49

За-327

Рішення прийнято.

Я звертаюся до Секретаріату: чи готові ми його розглядати? Комітет готовий, хто? Порошенка я не бачу. Хто від комітету? Немає?

Тоді давайте ми таким чином поступимо: зараз ми наступний закон розглянемо, за цей час Секретаріат нам підготує доповідачів, і ми після того перейдемо до розгляду законопроекту, про який проголосували. Немає заперечень? Дякую.

Розглядається проект Закону про аудит з промислової безпеки і охорони праці, реєстраційний номер 2195. Ініціатор – народний депутат Ляпіна Ксенія Михайлівна. Будь ласка. Підготуватися Матвієнкову.

12:55:34

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, я маю честь доповідати проект закону про аудит з промислової безпеки і охорони праці, не тільки я є ініціатором цього законопроекту. Я хочу завдячити всьому нашому творчому колективу, в який входять наші колеги: народний депутат Матвієнков, Пшонка і Скудар. І ми працювали над цим законопроектом разом.

Законопроект спрямовано на, насправді, суттєве підвищення загального рівня безпеки виробництва. Законопроект є безпосередньо пов’язаний з рядом інших, вже діючих Законів. В першу чергу це Закон про охорону праці. Закон про охорону праці вже багато років тому передбачив наявність аудиту з охорони праці. Однак за ці роки жодного разу не було прийнято Закон, яким би розшифровувався зміст цього аудиту.

Тобто був певний обов’язок роботодавця, але не було вказано, яким чином він має виконати цей свій обов’язок. А цей законопроект, фактично, є розшифровкою змісту аудиту з питань промислової безпеки і охорони праці. Хочу підкреслити відразу, щоб не було якихось непорозумінь, стаття друга цього законопроекту звучить наступним чином: „аудит з промислової безпеки і охорони праці в Україні є добровільним.

Тобто ми не створюємо нового обов’язку, ми лише пропонуємо і стимулюємо використання аудиту з питань охорони праці, як способу для самого роботодавця підвищити свою безпеку. Чому це потрібно? Я поясню: ті наші підприємства, які вже зтикнулися із залученням інвестицій іноземних, вони знають, що в усьому світі питанню безпеки приділяється першочергове значення. Ти не можеш залучити іноземну інвестицію, якщо ти не отримав аудиторський висновок якоїсь визнаної світової мережі аудиторських компаній з охорони праці промислової безпеки, наприклад, „Тюфнор”.

Я знаю, що в Україні вже є ряд промислових гігантів, які отримали такий аудиторський висновок.

Але чому українські аудиторські компанії не складалися і не могли увійти у ці мережі? Тому що ці мережі передбачають, що обов’язково має бути ця компанія будь-якої форми власності, але не бути органом державної влади. Тобто це має бути господарюючий суб’єкт, який певним чином реєструється, певним чином контролюється, але здійснює цю роботу на конкурентних засадах.

Саме цю систему ми і передбачили нашим законом. Тут є право роботодавця обирати компанію, яка буде проводити йому аудит, яку він визначив. Тут є система, яка прив’язана до вже існуючого закону, який ми вже багато років як прийняли – про акредитацію органів з оцінки відповідності. І такі аудиторські компанії, вони будуть цим органом, який вже сьогодні створений і працює, органом з питань акредитації, будуть акредитуватися і вноситися реєстр.

Цей реєстр буде вести спеціально уповноважений орган з питань охорони праці, тобто подвійний контроль. І контроль за цими аудиторськими компаніями буде і з боку органів з акредитації, і з боку спеціального уповноваженого органу з питань охорони праці.

Таким чином, ті підприємства, які будуть використовувати для підвищення безпеки аудиторські компанії – аудит з охорони праці, вони як би будують таку систему, коли орган спеціально уповноважений слідкує за якістю роботи аудиторських компаній, визнає результати їх аудиту, і вже тоді не має проводити контроль безпосередньо на підприємстві.

Значно легше і якісніше можна контролювати аудиторські компанії і розраховувати, що вони, в свою чергу, вже проводять відповідний контроль і ставлять системи управління безпекою на підприємствах.

Загалом, я характеризувала б так цю ідею: перенести вагу у сфері контролю за охороною праці з намагання спіймати когось на порушенні, на намагання зробити так, щоб такого порушення не сталося.

Як сказав наш колега народний депутат Вілкул, він сказав так, що якщо топ-менеджмент великого підприємства включає в завдання кожного менеджера на кожній ланці завдання охорони праці, то тоді ця охорона праці працює. А, якщо топменеджер включає в стратегію сховатися від контролюючого органу, тоді безпека не підвищується, а все зводиться до корупції, якихось хабарів і різних способів вирішення питання.

Тому, на мій погляд, цей закон, у першу чергу, він є законом, спрямованим на побудову сучасної європейської системи стимулів. Хочу підкреслити, він нікого не примушує, він не створює додаткового зобов’язання. Він створює систему стимулів, а ці стимули сприяють включенню в процес менеджменту, такого завдання, як безпека і охорона праці.

Хочу сказати, що тут передбачено багато пунктів, яким чином, які завдання у аудиторських компаній, які до них кваліфікаційні вимоги. І ці кваліфікаційні вимоги прописані досить докладно.

Ще хочу зауважити, що цей закон корелюється із Законом про дозвільну систему. Тому що оцей аудиторський висновок, який сам підприємець вибирає, чи йому отримувати аудиторський висновок, чи йти за дозволом до державного органу. Цей аудиторський висновок, він прирівняний до дозвільного документу. Це і є стимул. Тобто роботодавець собі може вибрати, що йому краще – управляти безпекою чи ховатися від контролю. От ми йому даємо такий вибір і стимулюємо його вкладати гроші в управління безпекою.

У цілому, ще раз хочу підкреслити, цей закон створює добровільні стимули. Я думаю, що це найкраще і може призвести до найкращих результатів. Більше наших підприємств залучать іноземні інвестиції, більше наших підприємств будуть виходити із своїми продуктами на іноземні ринки, і такі продукти будуть визнаватися як конкурентні.

Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання? Прошу записатися.

Будь ласка, п’ять хвилин. Королевська.

13:02:35

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Скажите, пожалуйста, в проекте не предусмотрена обязательная форма проведения аудита и случаи, в которых он должен проводится, так же не обращено должное внимание на подготовку и аттестацию аудиторов по вопросам охраны труда, имеющих право на проведение аудита. И нормы, определенные в проекте, необходимо привести в соответствие с современными требованиями организации работ. Как вы считаете, это возможно будет дорабатывать или это специально было не сделано по каким либо объективным причинам?

ЛЯПІНА К.М. Ні, шановні колеги, я з вами згідна, що ще може бути ряж зауважень до цього законопроекту для того, щоб приймаючи концепцію, однак доопрацювати його дійсно в тих напрямках, де ми можемо суттєво покращити і поглибити певні напрямки. Зокрема я з вами згідна, ми дуже докладно прописали зовнішній аудит і компанії, як вони акредитуються, але дозволили проводити ще внутрішній аудит якраз фізичній особі, яка має певний сертифікат.

Нажаль ми не встигли розшифрувати цього. Ми дуже розраховуємо на вашу допомогу при підготовці до другого читання, оскільки цей законопроект буде в нашому Комітету з питань промислової політики, регуляторної політики та підприємництва, і ми, автори цього законопроекту, створимо робочу групу і попросимо всіх депутатів, які мають ідеї як покращити оцю концепцію, яку я виклала, ми обов’язково запросимо в робочу групу і проведемо потім громадське обговорення, бо цей законопроект, на мій погляд, він має прийматися публічно і прозоро, бо він є на користь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Костенко.

13:04:15

КОСТЕНКО П.І.

Костенко, фракція БЮТ.

Прошу надати слово Олександру Турчинову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Турчинова, будь ласка.

13:04:21

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановний доповідач, у нашої фракції виникло питання, коли ми обговорювали на засіданні цей законопроект стосовно того, що аудит буде нав’язуватися всім структурам і фактично це буде заробітчанство для одних, а для інших підприємств – збитки. І саме ми хотіли би, щоб ви пояснили цю ситуацію для фракції, тобто наскільки це буде обов’язковий аудит і для яких підприємств? Будь ласка.

ЛЯПІНА К.М. Дякую, шановні колеги.

Я ще раз цитую статтю 2 цього закону, яка вже є. аудит з промислової безпеки і охорони праці в Україні є добровільним. Це чітка стаття закону. Тобто нав’язування тут бути не може.

Я знаю приблизно, чому виникла така підозра. Тому що тут є стаття 3, яка каже, хто може бути замовником аудиту.

І тут визначено, що замовником аудиту можуть бути зацікавлені центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування. І у деяких склалося враження, що вони можуть бути замовниками до часного бізнесу – це не так. Ми зобов’язуємось доопрацювати цю статтю і тут чітко визначити, що вони можуть бути замовником виключно відносно підприємств, які находяться у власності або держави, або місцевих громад і, до яких вони як власник чи розпорядник мають право приймати рішення. Ну, наприклад, хочуть певне підприємство на приватизацію, ви знаєте, обов’язковим є екологічний аудит. Але аудит з промислової безпеки охорони праці також допоможе покращити якість цього підприємства, щоб потім воно більше коштувало при приватизації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Мордовець. Баранівський, будь ласка, Олександр.

13:06:17

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адам Іванович.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановна доповідачка, я хотів би вас запитати, а чи обрахували ви скільки буде коштувати аудит нашим усім підприємствам малим і великим, а те, що він добровільний, завтра ми добре знаємо, він стане обов’язковим і будуть користуватися їми і органи самоврядування так, як відмічено у статті 3, і таке інше. Яка сума це ввіллється?

Друге. У нас сьогодні немає чітких технічних нормативів по виробництву тієї чи іншої продукції. Даже, якщо взяти хліб, у нас випікається по технічних нормативах, які розроблені в кожній області чи там м’ясні продукти і так далі, і добитися єдиних по Україні практично на сьогодні це неможливо в силу різних причин. Так от, якщо ці нормативи різні по областях і почнуть їх приміняти, завтра буде ця розправа з конкурентами, можна буде зупинити будь-кого, хто більше заплатив за аудит, хто більше простимулював аудитора і так далі.

І ще одне. По травматизму кошти виплачуються з державної казни, а аудитор буде людина-бізнесмен давати заключення і таке далі. Щось воно не в’яжеться.

ЛЯПІНА К.М. Дякую. Давайте я почну з останнього питання.

По травматизму виплачуються гроші не з державної казни, а з Фонду страхування, які формуються, мої шановні колеги, роботодавцем. І роботодавець зацікавлений в економії коштів цього фонду. Це по-перше.

По-друге. З приводу того, які нормативи. Колеги, це є абсолютно дві різні сфери. Контроль за якістю, безпекою продукції, це одна сфера, і контроль за вимогами законодавства у сфері охорони праці, це зовсім друга сфера. І в цій другій сфері є дуже велика кількість нормативних документів, які залишились з радянських часів, які створені заново, які чітко регламентують вимоги до охорони праці. Тому предмет контролю тут досить чіткий і зрозумілий.

Тепер щодо вартості. Це, напевне, найбільш хвилююче питання. Ну, по-перше, я хочу сказати. Якщо парламент забажає зробити щось обов’язковим, він це може зробити з нашим законом або без нашого закону. І завтра просто прийняти рішення про якийсь там обов’язковий державний чи недержавний аудит. Тут, на жаль, ми можемо

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вже все відповіли. Сідайте будь ласка. Ви ж доповідали, він зрозумів, відповідь, Баранівський. Я думаю, переконливо ви говорили і в доповіді. Дякую.

Будь ласка, Матвієнков Сергій Анатолійович, Голова Комітету з питань промислової регуляторної політики та підприємництва, думку комітету.

13:09:03

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемые коллеги, комитет по вопросам промышленной регуляторной политики, предпринимательства рассмотрел на своем заседании проект закона об аудите и промышленной безопасности и охране труда, и предлагает принять его в первом чтении.

Согласно существующих норм закона, работодатель обеспечивает функционирование системы управления трудом, труда, путем организации и проведения аудита охраны труда. По их итогам принимаются меры по наведению безопасных условий. Но эта норма закона об охране труда не работает и остается декларативной, так как законодательство, которое бы регулировало проведение аудита по промышленной безопасности и охране труда на сегодняшний день практически нет.

Необходимо применять предлженного законопроекта обусловлено как структурными изменениями в экономике, так и адаптацией отечественного законодательства к требованиям ЕЭС. Проектом предлагается создать новую независимую систему аудита охраны труда на производстве с учетом норм международного права, что позволит повысит общий уровень безопасности на производстве при проведении деятельности всех субъектов хозяйствования не зависимо от форм собственности и видов деятельности.

Проект также предусматривает основные правовые организационные основания проведения аудита, определяет основные положения: что является аудитом по промышленной безопасности, определяет заказчика, исполнителя аудита, требования, предъявляемые к аудиторским организациям, объекты, критерии и виды аудита.

Принятие законопроекту будет способствовать улучшению состояния промышленной безопасности, повышению эффективности работы предприятий.

Еще одним показателем принятие законопроекта станет облегчение доступа отечественного производителя на европейские рынки. Поскольку проведение аудита как обязательное условие обеспечение промышленной безопасности на предприятиях – это требования ряда международных стандартов, в том числе и СОТ.

Однако следует отметить, что отдельное положение проекта требует доработки. И тут об этом вопросах и в тех замечаниях, о которых говорили, уже звучало.

В частности остается открытым вопрос проведение независимого аудита на предприятиях с особо опасными условиями труда. У нас есть такие предприятия, которые работают с химической промышленностью, есть металлургия, есть предприятия, где, действительно, есть сложные и непростые условия труда. И эта норма обязательно должна быть отражена в этом законе и она должна быть четко определена.

Необходимо также ужесточить механизм аккредитации аудиторских организаций, проводя аудит промышленной безопасности охраны труда, критерии и требования к подготовке аудиторов. То есть то, что здесь задавали вопросы, не получиться ли ситуация, что сегодня этот закон может быть использован как механизм недобросовестной конкуренции с использованием давления, будем говорить так, одних конкурентов на вторые и прочие, прочие вещи.

Таким образом, все эти вопросы, все эти «застереження», о которых вы говорите, они звучали на заседаниях комитета, и мы очень внимательно и пристально подходили к рассмотрению этого вопроса. Поэтому и приняли решение, комитет, поверьте мне, довольно взвешенно подходил к оценке этого законопроекта и принял решение, попросить вас проголосовать за него в первом чтении и с тем, то что говорила Ксения Михайловна, мы могли создать рабочую группу, чтобы сегодня взвесить и поставить все, будем говорить, на весы.

Мы прекрасно понимаем одну вещь. Никакая конкурентная борьба, никакие, будем говорить так, денежные факторы, никакие поползновения в плане политики не стоят самого главного – человеческой жизни и человеческого здоровья. И самая главная цель этого законопроекта, который мы ставим в основу, должна быть направлено на одно с тем, чтобы создать нормальные благоприятные условия для работы человека, чтобы мы обсепечили условия, что, если ребенок отправляет папу на работу, провожает, он должен быть уверен в том, что папа вернется с работы живым и здоровым.

Вот мы и хотим в комитете сделать так, чтобы этот законопроект именно работал в этом направлении. Поверьте мне, мы повыгребаем все то, что касается недобросовестной конкуренции, мы повыгребаем все то, что касается каких-то сомнительных вещей, повыгребаем все то, что будет касаться легкой наживы для аудита, но оставим только то, что может работать на вопросы охраны труда.

Еще один момент хочу сказать. Мы уже наделали, я считаю, с моей точки зрения, очень много глупостей. Когда мы принимали закон и механизм формирования фонда от несчастного случая, когда сегодня мы создали условия, когда хозяйственный руководитель абсолютно не заинтересован в вопросах стимулирования развития охраны труда. То есть, независимо от того, сколько на предприятии возникло травмированных людей, то ли 10, то ли 15, то ли 100, сколько регресников появилось, собственник платит одинаковую сумму в зависимости от сложности предприятия.

Я думаю, что подобными законами мы должны наводить порядок в этом направлении.

Спасибо. Я прошу поддержать его в першом читанни и доверить комитету доработать его ко второму чтению.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на виступи, вибачте, на запитання.

Є, Сергію Анатолійовичу, не йдіть. 3 хвилини.

Будь ласка, Баранівський. За ним Шкіль.

13:14:05

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адаме Івановичу.

Я все-таки з хотів би… доповідача. Ми добре знаємо, як все добровільне робиться потім обов’язковим. Згадайте, коли добровільний аудит проводили бухгалтерської звітності і обліку? Коли зараз, пізніше органи податкової служби інші інспектуючі перестали приймати звіти, якщо немає такого аудиторського відповідного документу.

Тому мені і тут вбачається, що сьогодні, я мав на увазі технічні нормативи. Приходить на підприємство не той провід діаметра електричний чи, скажімо, там станок не на тим віддалі біля стіни. У нас нормативи були інші, зараз їх інші виставляють. І кожен аудитор буде по-своєму діяти. І ми можемо, дійсно, зупинити ці підприємства.

На мій погляд, поки у нас немає законодавства чіткого по технічних регламентах, що такий законопроект приймати передчасно, тому що він, крім шкоди, не принесе користі нашому виробництву.

МАТВІЄНКОВ С.А. Спасибо, спасибо.

Я хочу ответить на этот вопрос с двух частей. Первая часть. Во-первых, никакой аудит не остановит ваше производство – это первое, он выпишет предписание и даст вам пути, по которому вы должны улучшить условия труда у себя на предприятии. Это – первый вопрос.

Вопрос второй. Сегодня мы, сегодня мы испытываем принудительный аудит, контроль со стороны контролирующих органов. Вот сегодня он есть принудительным. А речь идет немножко о другом. Если вы не хотите иметь сегодняшний принудительный, где вам приходят и задают подобные вопросы, вы можете провести аудит – нанять фирму, компанию, и зная, что у вас нормально обеспеченные условия труда, вы на три года получаете бумагу, которая вам дает право только заниматься улучшением условий труда.

Наоборот, вас никто дергать не будет. Вы как раз волнуетесь о том, основная ваша тема волнения, она заложена в основе этого закона. Как раз этот закон и разрешает ту проблему, о которой вы говорите, когда придет чиновник и просто остановит у вас предприятие. Остановит, выписав предписание на сегодняшний день. Вот в чем беда, потому что вы сегодня не застрахованы от того, что вы говорите.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, все равно це принудительно, бо або держава проведе аудит або ти сам проведеш аудит, але обов'язково його треба провести. Шкіль, будь ласка.

МАТВІЄНКОВ С.А. Вопросами охраны труда мы в любом варианте должны заниматься. Это не значит, что мы не должны вообще ими заниматься.

13:16:31

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Шановний доповідачу, от власне тут, коли йде переконання нас в тому, що аудит – це добре, ніхто ж не сперечається. Інше питання – наскільки він буде вмотивований, які параметри аудиту, які правові наслідки будуть? Ви сказали. Що буде предписання. Але які будуть наслідки у випадках, коли це предписання не буде виконане? Це два питання.

І головне. Я вважаю, що, звичайно, безпека праці – це дуже важливо, але також вважаю, що не менш важливим є ті нові умови, в яких працює робітник. Тобто виконання застарілих норм не приводить до безпеки праці. До безпеки праці приводить виконання новітніх норм. Як мінімум, ваш комітет має ініціювати паралельне розроблення законодавства, оновлення законодавства по забезпеченню безпеки праці. І тільки тоді цей аудит може працювати в якості достойного механізму. Але повірте, все одно він буде обов'язковим в той чи інший спосіб. Дякую.

МАТВІЄНКОВ С.А. Я думаю, именно в этом виде, когда он делается на основании тех норм, которые мы выписали, он обовязковым не буде николы, аудит и проверка состояния безопасности условий труда на предприятиях она должна быть обязательной. Вопрос только в чем? Она будет обязательная со стороны государства или она будет добровольная со стороны аудита. Того, который вы дадите. Но она должна быть в любом варианте. Кто должен контролировать – вот в чем вопрос. То есть, сегодня как бы вам как товаропроизводителю, как работодателю дают право выбора: либо таким образом обеспечить условия труда, либо таким. Но ответственность за сохранение условий безопасности труда все равно будет нести работодатель и это его святая, кровная обязанность. Вопрос заключается в другом, что вы правы, что нам необходимо дальше развивать законодательную базу и создавать условия… безопасности условия труда. Это правильный вопрос, совершенно верно, но это не норма этого закона и я согласен. А мы здесь то, о чем мы сегодня говорим, мы даем альтернативу для тех предприятий, которые сегодня могут добровольно заниматься вопросами охраны труда, я не вижу здесь ничего плохого. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Даєм декому заробіток. Сідайте, будь ласка. Так, чи є необхідність обговорювати? Є. запишіться, будь ласка. Відведем 10 хвилин. Так, ну будь ласка, 15 хвилин. Євген Гірник, прошу. За ним Баранівський. Будь ласка.

13:19:08

ГІРНИК Є.О.

Шановні колеги, ідея законопроекту заключається фактично у двох питаннях. Перше, у створенні альтернативної служби до існуючої державної про… провірках і оцінці стану охорони праці і техніки безпеки на виробництві. І друге, можливості добровільного аудиту для підприємств. Ідея, в принципі, здорова і потребує і має право на існування. Інша справа – виконання цієї ідеї у даному законопроекті. Фактично вона віднесена до фізичних осіб. Техніка безпеки – це дуже складна галузь, яка включає у себе ну дуже багато лабораторних інструментальних і інших вимірів, якими фізичні особи практично не можуть користуватися, тільки мають брати за основу державні відповідні інститути.

І друге. Це не головне. Друге: не виписаний спосіб акредитації відповідальних тих самих аудиторів. І тим самим допускається можливість, що підприємство, яке, ну, не задоволене втручанням державних органів, може користуватися приватними аудиторами. Безумовно, керівництво підприємства несе відповідальність, але ніяк не виписана відповідальність цих фізичних осіб-аудиторів, наслідки їхніх аудитів, наслідки їхньої діяльності.

Тому при всій привабливості ідеї і, можливо, відповідності її ринковій економіці, вона в такому вигляді, в якому представлена, не сприяє якраз збільшення безпеки виробництва і об’єктивній оцінці стан цієї безпеки. Навпаки, ми не раз переконувалися, що в умовах нашої української економіки і відносин у суспільстві це приводить до відповідних корупційних дій, коли в тих чи інших сферах прикриваються недоліки.

Тому, на мою думку, цей законопроект, маючи право на існування і на втілення в життя, не може розглядатися так, що „ви приймайте в першому читанні, а ми все решту доопрацюємо в другому”. Ми повинні бачити, який спосіб акредитації, яка відповідальність, які повноваження цих фізичних осіб. А, можливо, їх треба звести все-таки до юридичних осіб, тому що це не є аж така проста справа. І тоді можна оцінювати, наскільки дійовий буде цей механізм і наскільки його можна приймати.

Тому пропоную відправити на повторне перше читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Баранівський. Підготуватися Ярославу Сухому.

13:22:11

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, шановний Адаме Івановичу.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, я хотів би підтримати попереднього виступаючого колегу Гірника. Він правильно задав питання: проводячи аудит, яка техніка є сьогодні взагалі? Чим будуть вимірювати ті, чи інші параметри відповідного обладнання, все, що пов’язано із відповідними механізмами і так далі аудиторські компанії приватні, коли крім стола, авторучки і, можливо, в кращому випадку, інженерної освіти, чи іншої, пов’язаної з виробництвом, у нього більше нічого немає?

Я не хочу принижувати цих людей, що вони, можливо, не компетентні. Він просто не буде можливості цього відповідно зробити. З другої сторони, Закон передбачає, що внутрішній аудит, тобто добровільний, повинен проводитися чітко кожен рік. Це означає, що треба платити гроші кожен рік. Завтра в тебе звітності не приймуть, найдуть на тебе інші примусові і ти вимушений будеш це зробити. Третє, документ аудиторської компанії тобі надає право на роботу протягом трьох років.

Тобто аудитор приватний прийшов, якщо він тобі надав документ, ти працюєш три роки. А якщо не надав, ти ці три роки не працюєш, но він тобі обов’язково цю інформацію зіллє, кому це необхідно, і обов’язково, в першу чергу, зіллється конкурентам, зіллє там, хто йому проплатить і все інше.

Я бачу в цьому те, що воно сьогодні видно. Від цього нікуди просто діватися. Інше, ми вже говорили про те, що тут пов’язано, ще можуть і органи самоврядування і відповідні виконавчі структури замовляти відповідний собі аудит і воно тут ніде не ділося.

Слідуюче, шановні друзі, я хотів би сказати, що це не вплине сьогодні на кількість травматизму в країні. Є державні відповідні інспекції, з державними функціями, де держава взяла на себе контроль за технікою безпеки у виробництві. І ми сьогодні вважаємо, що держава повинна контролюючі функції свої чи здати, чи, можливо, хтось приватний зробить це краще. Тобто ми вносимо сюди повний каламбур.

Тому я за закон, коли говорять в кому плані, як говорив доповідач, можливо, він і потрібний, но він не викладений редакційно. Я не бачу цього в тексті. Тому я підтримую попереднього колегу, що його треба відправити на повторне перше, на доопрацювання, повторне перше, повторне перше читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка. За ним Петро Цибенко.

13:24:57

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я прошу вас всіх згадати свої студентські роки. І перший курс. Чи ви вчилися, якщо хтось за технічних спеціальностей, які вчили довше, навіть я на історичному, чи хтось із журналістів чи філологи, всі на першому курсі вчити таку дисципліну – охорона праці і здавали диференційований залік. Чому? Та тому що правила охорони праці написані не просто кров’ю чи здоров’ям, вони написані життям людей. І те, що так шалено, в геометричній прогресії зростає травматизм у країні, в такій величезній кількості множаться покалічені люди на промислових підприємствах і не на промислових підприємствах, а просто в якихось шарашкіних конторах, каже про те, що держава запустила контроль за охороною праці.

Не дивлячись на те, що у вашому законі про охорону праці їх, таких структур, державою передбачено чотири: пожежна безпека, радіаційна безпека, охорона праці, гігієна праці – всі вони займаються тим, про що вам доповість будь-який директор чи будь-який власник фірми, чи той, хто відкрив, чи хто, не дай Боже, надумав їх відкривати: „не разрешить, не пустить, закрыть» або печатка прокуратури і тому подібне. З цього боку аудит потрібний.

Мене турбує інше: чи не стане часом цей аудит приватної форми власності засобом обминання законів і тих законних вимог, які поставлені людиною простою. Ми ж в кінці кінців, наша кінцева мета – думати про бізнес, дуже хороша справа. Але кінцева мета – це людина праці, це той найманий працівник, це та людина, яка покалічиться, тому що хтось в гонитві за прибутком наплював на всі норми гігієни праці і радіаційної і пожежної безпеки. Чи не буде в нас тут конфлікту інтересів, коли непорядний підприємець, чи директор, чи менеджер якийсь, обходячи ці закони, зробить собі аудит як індульгенцію , як священну грамоту, якою він буде потім прикриватися?

Я поділяю, в цьому зв’язку я поділяю сумніви тих народних депутатів України, котрі кажуть, чи не втратимо ми таким чином державний контроль за регламентними нормами охорони праці.

У зв'язку з цим я би рекомендував цей законопроект прийняти в першому читанні. Ми мусимо в кінці кінців до цієї справи підійти по-європейськи і цивілізовано. Але, підкреслюю, але тільки у першому читанні.

Ще одне. Я просив би комітет шановного колеги Сергія Матвієнкова обов’язково створити робочу групу і залучити туди народних депутатів України з нашого Комітету соціальної політики та праці. Я перепрошую, я поважаю фаховий рівень депутатів цього комітету, але майте на увазі, що питання і проблематики охорони праці – це проблематика двох фондів соціального страхування і потрібно залучити до цієї роботи і спеціалістів саме з цієї галузі – охорони праці.

Пропоную прийняти його у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко, будь ласка, фракція комуністів. Підготуватися Олійнику.

13:28:10

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України. Чи є проблема в функціонуванні системи охорони праці? Безумовно, є.

Не дуже ефективно працюють наші державі інспекції з охорони праці. Це правда. І зайве тому свідчення – досить високий рівень травматизму у нашій державі, навіть не зважаючи на те, що, скажімо, обсяги промислового розвитку в Україні скорочуються, скажемо, у порівнянні із попередніми радянськими часами. Але все питання або вся проблема полягає в тому, яким шляхом іти, яким шляхом усувати ті недоречності, які існують в охороні праці або в системі охорони праці.

Справді, мабуть можливо іти тим шляхом, який пропонують автори зазначеного законопроекту, - шляхом створення недержавного аудиту. Але при цьому виникає ряд питань, на яких немає відповіді. Чи не буде справді це використане у якості такої, знаєте собі, охоронної дубини однієї структури проти іншої. Тим більше, що право на замовлення аудиторської перевірки є у досить широкого кола суб’єктів. З одного боку.

З іншого боку. Мені принаймні така можливість не виключена. Це є спроба певною мірою приватизувати охорону праці недержавним аудитором.

Тому я, розуміючи, скажімо, що є проблема і є потреба вирішення цієї проблеми, я все-таки більше схиляюся до дещо іншого варіанту вирішення цієї проблеми. А мова йде про те, що я вважаю, що у нас є всі механізми, всі можливості для того, щоб внести відповідні зміни до закону „Про охорону праці” і через механізми внесення зміни до цього базового закону в цій важливій сфері поліпшити сьогоднішню ситуацію. Бо справді ми з вами є свідками того, що дуже часто між намірами і результатом, до якого зводяться ті, хороші в цілому, наміри, інколи космічна відстань.

Тому фракція Компартії України вважає, що більш ефективним був би шлях поліпшення закону „Про охорону праці” і тому ми схиляємося до думки про те, що цей документ треба відправити на доопрацювання і розглянути цю проблему шляхом внесення змін до закону „Про охорону праці”. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Олійник.

13:31:21

ОЛІЙНИК В.М.

Шановні колеги, дорогі виборці.

Ви знаєте, з трибуни звучали такі тривожні вислови і стурбованість тим, які ж будуть кошти і витрати нести власники тих об’єктів, які будуть предметом аудиту.

Я думаю, що нам варто, напевно, сьогодні більш турбуватися про інше. І з урахуванням тієї кількості загиблих на шахтах, отриманих травм на промисловості, напевно потрібно думати про людей, а не про власників, які повинні, безперечно, турбуватися про те, щоб умови праці були безпечними.

Зверніть увагу все-таки на закон, тому що складається у мене враження, що ми обговорюємо закон, який багато хто не читав. Перш за все, це закон рамковий. Друге, там виписані основні організаційні і правові засади проведення аудиту з питань безпеки промисловості і охорони праці.

Друге. Написано в статті чітко 2, що аудит проводиться на добровільних засадах і безумовно, якщо будуть внесені зміни до закону, що він є обов’язковим, то він і буде обов’язковим, хоч, чесно кажучи, я на сьогоднішній день жалкую, що він не є обов’язковим, тому що, коли він був би обов’язковим, то всі затрати по аудиту потрібно закладати у вартість виробництва, але контролюючі органи держави, щоб не розширювати їх штат, вони якраз повинні контролювати виконання цього закону якби він був би обов’язковим і тих висновків, які робить аудит при перевірці, чи є тут певні неточності, чи є ті підстави, які дають нам знову повернутись до цього закону в другому читанні. Безумовно, є висновки про те, що недосконала і структура самого закону і потрібно тут погодитись, є висновки, що не все чітко прописано, наприклад, в статті 1 про те, що там визначено аудитором системи управління безпекою праці та охороною праці є фізична особа, яка отримала документ на право здійснення аудиту, але порядок видачі не прописаний. Це все ті питання, які потрібно розглянути під час підготовки цього документу до другого читання.

Висновок. „Блок Юлії Тимошенко” вважає, що цей закон направлений на захист інтересів тих, хто працює в промисловості. Тут ми, дійсно, запустили цю тему і повинні її надолужити, в тому числі і створення альтернативних можливостей визначити, що робиться в цих підприємствах з висновками. Але там, обов’язково в цьому законі, ще повинно бути записано, що аудит не може давати рекомендації, а повинен давати рекомендації, які є.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорення питання завершено. Так, ми будемо визначатись. Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні Закону про аудит з промислової безпеки і охорони праці, реєстраційний номер 2195.

13:35:02

За-304

Прийнято в першому читанні.

По фракціях. Партія регіонів – 184, Блок Тимошенко – 51, „Наша Україна” – 41, соціалісти – 24, комуністів – 0, позафракційні – 4.

Шановні колеги, як ми і домовлялись, зараз ми будемо СОТівські розглядати. Оскільки ми всі решту СОТівські розглядали за скороченою процедурою, то я ставлю на голосування пропозицію, щоб законопроекти 2398, 2398-1 і 2 розглянути також за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

13:35:53

За-349

Дякую, 349, рішення прийнято.

Так, будь ласка, законопроект за номером 2398 про встановлення ставок вивізного (експортного) мита на брухт чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням. Доповідає один з співавторів Козаченко Олексій, будь ласка. Тире один, тире один. 2398-1 доповідаєте. Ні, ні, ні. Я ще раз повторюю, не керуйте будь ласка мною, доповідайте. Урядовий і президентський об’єднані. Тому будуть від уряду доповідати. Дві хвилини.

13:36:38

КОЗАЧЕНКО О.О.

Зрозуміло. Шановні колеги! Я хочу звернути увагу залу до того, що цим законом регламентується порядок вивезення сировини брухту легованих чорних металів та кольорових металів відповідно до вимог СОТівських, підписаних Україною з членами СОТу.

Що стосується самого закону. Я звернусь до колег, які були в минулому скликанні, і нагадаю, що цей закон тричі вносився до залу і тричі він не проходив в минулому скликанні. Не проходив від того, що було повне розуміння того, що, на жаль, наша Україна і наша кольорова металургія не має інших істочників сировини ніж вторинні, вторинна сировина. Тому так важко проходило минулого разу.

Той закон, який сьогодні поданий від імені Президента - це є закон який напрацювала робоча група, яка була заснована між Кабінетом Міністрів і представниками парламенту четвертого скликання буквально буква до букви. В ньому є одне „але”. Там пропонується введення ставок експертного мита в адвалорному, тобто, відсотковому визначенні і в абсолютному визначенні.

Те, що стосується норм адвалора, тобто, там де пропонується на перший, другий, третій, відповідно рік 30 відсотків, 27, 24 і так далі до 15 відсотків - це є норми, які були умовами сторони держав-учасниць, які вже є СОТ з якими ми підписували відповідні умови.

Що стосується абсолютних норм, там де в євро визначено кількість не менше сплати відповідно ввізного мита, то це норми, які напрацьовувалися, нагадую, тою ж самою парламентсько- урядовою комісією і ці норми, прошу уваги, грунтувалися на той час на світових цінах. Тобто, на цінах Лондонської біржі кольорових металів. Так от з того часу пройшло вже дуже багато часу. І біржі, світові ціни на відповідні метали зросли відповідно в 2,4 – 2,8 разів. Тобто, норми, які подані в президентському законі і абсолютні …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

КОЗАЧЕНКО О.О. … вони не відповідають сьогоднішнім нормам.

Тому я пропоную. Виходячи з того, що поданий уже урядовий законопроект, за основу прийняти саме урядовий законопроект, в якому взагалі немає цих норм. Тому що вони будуть сприяти лише зловживанню при митному оформленні товарів так, як вони не відповідають сьогоднішнім світовим цінам. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.Законопроект за номером 2398-2 доповідає заступник міністра економіки П’ятницький Валерій Тезієвич.

П’ЯТНИЦЬКИЙ В.Т.

Шановні народні депутати, я хотів би сказати, що той законопроект, який винесений від уряду є, знову ж таки, результатом спільної роботи уряду, представників парламенту і представників виробників. І цим законопроектом передбачається встановлення ставки вивізного експортного мита в розмірі 30 відсотків митної вартості товарів протягом першого року з моменту вступу до СОТ з подальшим зменшенням на 3 відсотки щорічно протягом шести років.

При цьому хочу відмітити, що при запропонованих ставках вивізного мита економічно доцільним буде лише експорт виробів з брухту, кольорових металів, які мають високу ступінь переробки, а не просто брухт.

Крім цього, запроваджується режим, при якому експорт товарів здійснюється спеціалізованими металургійними переробними підприємствами за наявності експертного сертифікату якості.

З метою попередження зловживань з боку суб’єктів господарювання у давальницьких операціях у випадку вивезення за межі митної території України, як давальницької сировини цих товарів, це здійснюватиметься виключно за умови попередньої сплати до бюджету суми вивізного експортного мита грошима.

З метою недопущення втрат Державного бюджету України від здійснення несанкціонованих реекспортних операцій з брухтом кольорових металів передбачено вилучення цих товарів з режиму вільної торгівлі. Для недопущення зловживань при визначенні митної вартості і визначення відповідного розміру мита, що підлягає сплаті, передбачено, що Митна служба визначатиме митну вартість відповідно до порядку встановленому Кабінетом Міністрів з врахуванням діючих світових цін, зокрема, визначених на лондонській біржі металів.

Також я хочу привернути увагу народних депутатів, що урядом пропонується з наступного року змінити порядок справляння податку на додану вартість з операціями з брухтом кольорових металів, тобто при експорті цих товарів суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності не будуть мати можливості відшкодовувати експортний податок на додану вартість, що у свою чергу поряд зі встановленням експортного мита буде економічним стимулом …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити.

П’ЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Тобто це буде стимулом реалізації металобрухту на внутрішньому ринку.

Урядовий законопроект був підтриманий і Комітетом з питань економічної політики, Комітетом з питань фінансів та банківської діяльності і прошу підтримати запропонований до вашого розгляду законопроект у першому читанні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Від комітету голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Порошенко Петро Олексійович.

13:42:12

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний пане Головуючий! Шановні колеги!

Комітет на своєму засіданні розглянув всі три запропоновані законопроекти і прийняв наступне рішення. Відмінність законопроектів, які пропонуються вам на розгляд, полягає в наступному. Першим законопроект був поданий законопроект Президента, який враховує всі вимоги, які взяла на себе Україна при вступі до Світової організації торгівлі, і пропонує Верховній Раді забезпечення відповідних ставок вивізного мита.

Після ретельного обговорення на комітеті було запропоновано до президентського законопроекту або на етапі другого читання, або при підготовці альтернативних законопроектів до першого читання застосувати альтернативні адвалерні ставки вивізного мита, які прив'язати до світових цін на відповідні кольорові метали.

Уряд при випрацьовуванні своєї редакції цього законопроекту в повному обсязі врахував ті пропозиції, які висловлювали члени комітету під час цього обговорення. Тобто відмінність цих законопроектів є дуже незначною, і вони відрізняються фактично врахуванням позицій членів комітету.

Вчора на засіданні комітету при прийнятті остаточного рішення було домовлено, що комітет остаточно підтримує урядовий законопроект, оскільки він повністю поглинає всі ті пропозиції, які були висловлені при обговоренні на комітеті, а народні депутати Круглов та інші знімають свій законопроект для того, щоб не створювати складнощів при прийнятті відповідного законопроекту в першому читанні.

Я наголошую, що комітет приймав рішення про прийняття його лише в першому читанні для того, .щоб була можливість остаточно після повернення наших представників з делегації по переговорам з Брюсселя та Сполучених Штатів Америки, остаточно визначити ту редакцію, яку ми зможемо прийняти в першому читанні і в цілому. Отже…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Олексійович.

Є необхідність обговорювати? Ніхто не наполягає? Тоді, шановні колеги, я ставлю на голосування… Ще раз хочу звернути вашу увагу на пропозицію і висновок профільного комітету. Ми маємо три законопроекти: 2398, 2398-1 і 2398-2.

Автори 2398, 2398-1 погоджуються з тим, щоб проголосувати за основу проект урядовий за номером 2398-2. Саме цей законопроект я і ставлю на голосування за основу.

13:45:18

За-411

Так, чи можемо ми його прийняти в цілому як закон? Петро Олексійович! Ми можемо… Перше читання. Все. Залишаємо перше читання. Тепер, Петро Олексійович, скажіть свою пропозицію з приводу податкових законів. Або на трибуну. Ідіть на трибуну.

13:45:51

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановні народні депутати! Шановний пане головуючий!

Як відомо, вчора до Верховної Ради поступило вето Президента з пропозиціями Президента на законопроект 2481. ви пам`ятаєте змістовну частину цього законопроекту, де вперше було вилучені всі податкові новації з Державного бюджету і пропонувалося прийняти окремим законом. Комітет вчора на своєму засіданні уважно розглянув і абсолютною більшістю підтримав пропозиції Президента. Сьогодні це засідання було продовжено і була знайдена спільна позиція представників Секретаріату Президента, уряду і комітету. І вам пропонується… ми підписали порівняльну таблицю, вона має бути роздана в залі. Вам пропонується для того, щоб не зупиняти бюджетний процес, розглянути пропозиції Президента (комітет майже повністю їх врахував) і визначитися для того, щоб розблокувати бюджетний процес і дати можливість уряду працювати з сформованою податковою базою над проектом закону про Державний бюджет.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ви зрозуміли суть. Можливо давайте знову ж поступимо таким чином, я продовжую на 15 хвилин засідання. Зараз ми будемо розглядати наступний законопроект, а після того, як ми одержимо таблицю, де, ще раз повторюю, враховані пропозиції Президента України, ми зможемо проголосувати, якщо ми її одержимо. Домовилися? Ну, ми потім проголосуємо, як надійдуть документи до залу.

Так, зараз ми мали б розглядати з вами питання - проект Закону про морські порти, два законопроекти, реєстраційний номер 2143, 2143-1. Але автори просять перенести розгляд.

Я ставлю на голосування: про перенесення розгляду питання - проекту Закону про морські порти. Прошу підтримати.

13:48:06

За-382

Перенесли.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо заборони продажу земель сільськогосподарського призначення) (друге читання), 1037-1. Те ж саме: профільний комітет просить його розгляд перенести. Я прошу проголосувати за перенесення.

13:48:42

За-369

Перенесли.

Підійшли до розділу „За скороченою процедурою”. Але з цього приводу треба прийняти рішення. Я вношу пропозицію: про прийняття рішення щодо розгляду наступних законопроектів за скороченою процедурою. Прошу голосувати. У вас є перелік, щоб час зекономити.

13:49:12

За-337

Рішення прийнято.

Переходимо до розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" (щодо збільшення переліку обов'язкових послуг), реєстраційний номер 2057. Доповідає Чукмасов Сергій Олександрович. Будь ласка, дві я хвилини. Підготуватися Зіміну.

13:49:33

ЧУКМАСОВ С.О.

Шановні народні депутати!

Чукмасов, фракція Соціалістичної партії.

Шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься Закон України про внесення змін до Закону України про телекомунікації, щодо збільшення переліку послуг. Я скажу дуже коротко, цей Закон стосується того, що ми вводимо нове таке поняття – це внутрішній роумінг по Україні, коли один оператор зобов’язаний надавати на основі договору, іншому оператору такі послуги роумінгу на території України.

Ви знаєте, що користуються оператори за межами України. Сьогодні ми вводимо так норму, щоб могли користуватися такою послугою на території України. І друга така новація, яка вводиться цим Законом, це можливість сьогодні користувача зберігати номер за собою переходячи від одного оператора до іншого при бажанні, якщо таке бажання буде.

Це такі норми введені в більшості сьогодні країн і Європи, і Америки. Це погоджено, була створена велика робоча група з участі операторів зв’язку, яка з’ясувала всі ці обставини і прийшли ми до такого виводу, що цей Закон потрібно прийняти в першому читанні, доробивши його далі.

Були зауваження висловлені на комітеті, з цими зауваженнями вас ознайомить депутат Зімін. Авторами цього Закону були депутати з усіх фракцій сьогодні парламенту. Тому я прошу підтримати цей Закон в першому читанні, і доопрацювавши його, прийняти потім як Закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Олександрович, але, буквально, технічне питання. Адже різні оператори можуть мати однакові номери, тобто на UMC ви маєте номер такий-то…

ЧУКМАСОВ С.О. Ні, я поясню…

ГОЛОВУЮЧИЙ. І на тому ж точно такий номер? Тільки у вас буде там о50, а там - 097.

ЧУКМАСОВ С.О. Так, точно це різні номери, це в межах, якщо в межах географічного коду. Якщо є це стаціонарна связь, ми маємо географічний код, це чи Донецька область, чи Львівська область має свій код. Оператори мобільного зв’язку вони мають кожен свій код і це не залежить від цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та залежить.

ЧУКМАСОВ С.О. Кожен код свій має оператор.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, код не залежить, але ж ви зберігаєте номер?

ЧУКМАСОВ С.О. Номер разом з кодом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Разом з кодом іншого оператора?

ЧУКМАСОВ С.О. Іншого оператора.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А оператори погоджуються?

ЧУКМАСОВ С.О. Погоджуються. Погоджена таблиця з усіма операторами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ясно, добре, добре. О це мене і цікавило, бо номери можуть бути однакові, коди різні.

ЧУКМАСОВ С.О. Ні таблиця….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

ЧУКМАСОВ С.О. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це поліпшить підслуховування, поліпшить. Поліпшить, Євгене Івановичу, підслуховування – це точно. Але ми вчора прийняли закон про те, щоб не слухати. У першому читані.

Так, будь ласка, Зімін Євген Ігоревич – голова підкомітету Комітету з питань транспорту і зв’язку.

13:52:28

ЗІМІН Є.І.

Шановні народні депутати, шановний Головуючий!

Комітет Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку розглянув на своєму засіданні 28 листопада проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації”, реєстраційний номер 2047. Метою законопроекту є вдосконалення законодавчого регулювання у сфері телекомунікацій шляхом введення додаткових послуг операторів мобільного зв’язку для споживачів їх послуг, а також підтримка впровадження та розвитку в Україні новітніх телекомунікаційних технологій.

Ми маємо, комітет має позитивній висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України з зауваженнями, які вважає, що можна взяти цей законопроект за основу з урахуванням цих зауважень. Комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації” (щодо збільшення переліку послуг) за основу з вище наведеними змінами, які мають бути враховані при підготовці законопроекту до другого читання.

У вас є текст цих змін, але я їх зачитаю. І хочу доповісти, що комітет дуже ретельно опрацював це питання. В нас було засідання. Була створена робоча група, було проведено декілька засідань. Ми врахували зауваження всіх суб’єктів ринку телекомунікацій…

О’кей!...

Зміни такі. В статті 1 Закону України "Про телекомунікації” запропоновану редакцію терміну „збереження абонентського номеру” доповнити ще одною умовою: „Надання цієї телекомунікаційної послуги після повного розрахунку абонента з оператором”.

У запропонованому редакцією терміну „роумінг національний” доповнити ще одною умовою надання цієї телекомунікаційної послуги щодо відсутності на території перебування абонента мережевого покриття свого оператора.

Запропонована в …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Кожен народний депутати, включаючи вашого колегу по фракції, мав сам прочитати закон. Це не справа ваша. Ви свій час вичерпали. Сідайте, будь ласка. А Ляшку ви докажете далі, щоб він не лінувався читати.

Чи будемо обговорювати? Ніхто не наполягає? Я тоді ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації” щодо збільшення переліку обов’язкових послуг. Реєстраційний номер 2047. Прошу голосувати. Голосують ті, хто має мобільні телефони.

13:55:25

За-412

Як показує голосування, у кожного з нас є такий апарат: 412 голосів „за”.

Розглядається проект Закону про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання". Реєстраційний номер 2368.

Миколайчук Олена Анатоліївна, будь ласка. Голова Державного комітету ядерного регулювання. Підготуватися Броннікову.

МИКОЛАЙЧУК О.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

До вашої уваги пропонується проект Закону про внесення зміни до статті 11 Закону України "Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання".

У чому полягає суть змін, що вносяться? На сьогодні нашим законодавством Україна – вона , як і інші країни, є не самодостатньою у питаннях ядерних технологій, ядерних установок. Ми використовуємо іноземні технології. Сьогодні проводиться реконструкція модернізації і на порядку денному – продовження ресурсу ядерних установок, які сьогодні є.

На сьогодні у нас повністю законодавчо, підзаконними актами врегульовано питання допуску іноземних громадян, осіб без громадянства, які працюють у відповідних фірмах, коли вони виконують якісь роботи, здійснюються якісь проекти на ядерних установках. Але є один момент. Те, що фактично допуск тільки у супроводженні українських, відповідних українських посадових осіб.

У чому обмежує цей момент, і чому вносяться ці зміни?

Простий приклад. Один з найуспішніших проектів, пов’язаних з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, це проект, який зараз завершується здійснення стабілізації об’єкту „Укриття”. Він здійснюється спільно консорціумом українських і російських фахівців. Коли російські фахівці поряд з українськими здійснюють певні роботи на конкретному об’єкті, то абсолютно очевидно, що лізти на той самий об’єкт у супроводі ще відповідної посадової особи – це стримує реалізацію проекту.

Так само при здійсненні певних робіт на об’єктах в майбутньому виникатимуть проблеми і коли стосуватиметься певної великої модернізації, і продовження терміну експлуатації, і так далі.

Тому пропонується для таких конкретних робіт за рішенням відповідного центрального органу виконавчої влади дозволяти обмеженому колу іноземних фахівців здійснювати ці роботи без відповідного супроводу.

Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бронніков Володимир Костянтинович, будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

13:58:09

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги, слава Богу, и атомная энергетика становится открытой отраслью и мы туда привлекаем для поставок оборудования, для выполнения строительно-монтажных работ, в том числе и организаций, не являющихся резидентами Украины. Это есть на Чернобыльской станции, на Чернобыльской площадке, как уже говорила, и так же идет по сути дела по всем атомным станциям.

В связи с этим, поскольку сопровождают оборудование и работы конкретные люди, существует система допуска этих людей в работу, которая установлена соответствующим государственным органом управления и органом регулирования.

В связи с изложенным теряет смысл их сопровождать, поскольку это не экскурсанты, а это конкретные работающие. В этом плане и правительство предлагает внести изменения в законодательство, которое бы разрешило этим людям самостоятельную работу.

Комитет по ТЭК внимательно рассмотрел проблему и предлагает Верховной Раде этот закон принять в первом чтении за основу. Почему за основу? Поскольку есть вопрос о людях без гражданства. И хотя соответствующие органы Украины согласовали, мы хотим проанализировать именно вот эту часть, как допускаются и соответственно мировому законодательству, допуск людей без гражданства. Просим поддержать . Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Костянтинович, немає необхідності виступати? Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Проекту закону про внесення зміни до статті 11 Закону України „Про фізичний захист ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання”, реєстраційний номер – 2368.

14:00:26

За-363

Закон прийнято в першому читанні.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до статті 10 Закону України "Про пожежну безпеку", реєстраційний номер 2319, розгляд за скороченою процедурою. Антонець Володимир Михайлович, будь ласка, тимчасово виконуючий обов’язки міністра з питань надзвичайних ситуації. Підготуватись Кальченку.

АНТОНЕЦЬ В.М.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати!

Законопроект передбачає удосконалення порядку отримання дозволів на початок роботи суб’єктам господарювання від органів державного пожежного нагляду.

В проекті закону уточнюється перелік об’єктів, на які органи державного пожежного нагляду не оформляються, чітко визначаються підстави для видачі дозволу або для прийняття рішення про відмову його видачі, встановлюється термін прийняття рішень.

Одна з основних особливостей законопроекту полягає у зменшені кількості об’єктів, які потребують дозволу на початок робіт від органів державного пожежного нагляду.

Крім того, пропонується запровадити декларативний принцип, згідно з яким суб’єкт господарювання набуває права на впровадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності без отримання документу дозвільного характеру шляхом повідомлення адміністратора або дозвільного органу про відповідальність, відповідність його матеріально-технічної бази вимогам законодавства.

Реалізація пропозицій, що містяться в законопроекті, забезпечить спрощення процедури започаткування діяльності суб’єктів господарювання. Так, якщо в 2005 році органами державного пожежного нагляду було видано майже 91 тисячу дозволів на початок роботи новостворених підприємств, то прийняттям законопроекту кількість дозволів буде зменшена на 70 відсотків, що в свою чергу сприятиме розвитку малого та середнього бізнесу, а также значному зниженню корупційних проявів.

Профільний комітет з питань екології, екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи одноголосно підтримав законопроект.

Прошу прийняти законопроект у першому читанні і в цілому як закон.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Михайлович, сідайте будь ласка. Так, голова комітету. Але я щось не бачу. А хто від комітету може? Будь ласка.

14:03:30

СКУБЕНКО В.П.

Скубенко Владимир, голова підкомітету по техногенній і радіаційній безпеці.

На комитет рассмотрел данный законопроект и убедительно просит всех народных депутатов, в независимости от фракций, поддержать всех наших многострадальных предпринимателей. Потому что это единственный, может быть, законопроект, который освобождает предпринимателей от дополнительной нагрузки. Правильно сказал здесь заступник министра о том, что на 70 процентов у нас сократится выдача этих дозвилов пожарников перед открытием бизнеса.

По этому законопроекту необходимо будет каждому предпринимателю перед открытием бизнеса самому задекларировать свою пожаробезопасность своего объекта, уведомить об этом пожарников и начинать работу. А не ходить перед этим, месяцами оббивать пороги, просить: «Дайте мне возможность поработать на моем предприятии». Это не касается ни жилых объектов, ни предприятий техногенной, радиационной безопасности, это в основном касается малого и среднего бизнеса.

Поэтому комитет единогласно поддержал это и я прошу всех народных депутатов также поддержать наших предпринимателей. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, сідайте будь ласка. Чи є необхідність обговорювати? Необхідність обговорювати? Немає.

Тоді я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про внесення змін до статті 10 Закону України „Про пожежну безпеку”. Реєстраційний номер 2319.

Прошу голосувати.

14:05:01

За-383

Рішення прийнято.

Були пропозиції в цілому. Ніхто не заперечує? Нема. Тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому Закону про внесення змін до статті 10 Закону України „Про пожежну безпеку”. Реєстраційний номер 2319.

Прошу голосувати.

14:05:33

За-384

Закон прийнято як закон.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про донорство крові та її компонентів" (щодо додаткових днів відпочинку). Реєстраційний номер 2081. Автор законопроекту наша колега Стасів просить зняти його з розгляду.

Я ставлю на голосування цю пропозицію про зняття з розгляду даного законопроекту.

14:06:14

За-373

Рішення прийнято, законопроект з розгляду знятий.

Шановні колеги, таблицю роздають.

Так, я ставлю на голосування хто за те, щоб розглянути зараз подолання… законопроект повернутим Президентом, прошу… законопроект, зараз, зараз, щоб для стенограми, законопроект…

Шановні колеги, на цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. Зараз ми працюємо у комітетах Прохання отримати таблиці, бо завтра ми першим будемо розглядати цей законопроект.