ЗАСІДАННЯ СОРОКОВЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

30 листопада 2006 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації.

Ввімкніть, будь ласка, систему „Рада”. Реєструємось.

16:01:19

У сесійній залі зареєстровано 434 народних депутати. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Зараз ми з вами маємо розглянути питання, пов’язане із обранням та звільненням суддів.

Будь ласка, Сергій Васильович Ківалов. Розглядаємо проект Постанови за номером 2623 „Про обрання суддів”. Прошу.

16:01:48

КІВАЛОВ С.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України.

Комітет Верховної Ради з питань правосуддя на своєму засідання 29 листопада 2006 року розглянув подання голови Верховного Суду України , голови Вищого адміністративного суду, виконувача обов’язки голови Вищого господарського суду України про обрання безстроково суддів Вищого адміністративного суду України, апеляційних та місцевих судів.

Комітет підтримав ці подання та рекомендує Верховній Раді України обрати безстроково на посади суддів, зазначених у проекті Постанови Верховної Ради України номер 2623, який вам розданий.

Шановні народні депутати, за процедурою, що склалася, я зачитую прізвища суддів, зазначених у проекті постанови. Якщо є застереження до кандидата, тоді ми вилучаємо його із загального списку і повертаємося до його розгляду окремо після голосування по кандидатах, до яких немає застережень, і приймаємо рішення по кожному окремо.

Кандидати у судді Вищого адміністративного суду України, апеляційних судів знаходяться в гостьовій ложі, а кандидати у судді місцевих судів – на балконі. Коли зачитується прізвище судді, він піднімається з місця, а народні депутати задають йому запитання.

Обрати на посади суддів безстроково:

Вищого адміністративного суду України - Бившеву Людмилу Іванівну, Брайка Анатолія Івановича;

Апеляційного суду Дніпропетровської області - Сенченка Івана Миколайовича, Франтовську Тетяну Іванівну;

Апеляційного суду Кіровоградської області Франко Вікторію Андріївну;

Апеляційного суду Київської області - Рубайла Григорія Яковича;

Апеляційного суду Харківської області - Шляхова…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шляхова.

КІВАЛОВ С.В. Шляхова, вибачте, Миколу Ілліча;

Апеляційного суду Чернігівської області - Хромець Надію Степанівну;

Апеляційного суду міста Севастополя – Сундукову, Сундукова Василя Михайловича;

Донецького апеляційного адміністративного суду - Ханову Раїсу Федорівну;

Харківського апеляційного адміністративного суду - Подобайло Зою Григорівну;

Київського апеляційного господарського суду - Студенця Володимира Івановича;

Місцевого Луцького міськрайонного суду Волинської області -Бачинського Валентина Леонтійовича;

Місцевого Маневицького районного суду Волинської області - Костюкевича Сергія Федоровича;

Місцевого Компаніївського районного суду Кіровоградської області - Кучмара Сергія Васильовича;

Місцевого Кіровського районного суду міста Кіровограда - Бершадську Оксану Володимирівну;

Місцевого Вишгородського районного суду Київської області - Заріцького Сергія Миколайовича;

Місцевого Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області - Старунського Дмитра Миколайовича;

Місцевого Стрийського міського суду Львівської області - Боратьковського Василя Мироновича;

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бораковського.

КІВАЛОВ С.В. Бораковського, вибачте.

місцевого Балтського районного суду Одеської області - Ільніцьку Ксенію Миколаївну;

місцевого Полтавського районного суду Полтавської області Герасименко Вікторію Миколаївну;

місцевого Чутивського районного суду Полтавської області Антонова Андрія Анатолійовича;

місцевого Придніпровсього районного суду міста Черкаси Смоляра Андрія Олександровича;

місцевого Куликівського районного суду Чернігівської області Войтеха Олександра Ілліча;

місцевого Донецького окружного адміністративного суду Коніченка Олега Миколайовича;

місцевого Луганського окружного адміністративного суду М’ясоєдову Світлану Сабержанівну;

місцевого Миколаївського окружного адміністративного суду Середу Олександра Федоровича;

місцевого господарського суду Волинської області Кравчука Віктора Оксентійовича;

місцевого господарського суду Дніпропетровської області Петракову Валентину Іванівну…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петрову.

КІВАЛОВ С.В. … Петрову Валентину Іванівну;

місцевого господарського суду Харківської області Здоровко Людмилу Миколаївну, Жельне Сергія Чеславовича, Лєнняка Миколу Івановича.

Комітет просить підтримати цей проект постанови Верховної Ради України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, оскільки відповідно до обрання і звільнення суддів під час представлення кандидатур на обрання суддів не було ні до кого зауважень, тому в мене є усі підстави ставити Постанову Верховної Ради України за номером 2623 про обрання суддів безстроково на голосування. Голосуємо.

16:08:50

За-367

Рішення прийнято.

Давайте ми привітаємо тих, кого сьогодні призначили безстроково.

Будь ласка, розглядається проект Постанови за номером 2624 про звільнення суддів. Прошу, Сергію Васильовичу.

16:09:12

КІВАЛОВ С.В.

Комітет Верховної Ради з питань правосуддя на своєму засіданні 29 листопада 2006 року розглянув подання Вищої ради юстиції про звільнення суддів Верховного суду України, апеляційних та місцевих судів у зв’язку з поданням ними заяв про звільнення за власним бажанням та про відставку. У своїх заявах судді зазначили, що написали їх добровільно, без стороннього примусу.

Комітет з питань правосуддя підтримав подання Вищої ради юстиції та вносить на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови Верховної Ради України про звільнення суддів, які зареєстровані за номером 2624 і вам роздані.

Адаме Івановичу, чи потрібно зачитувати проект постанови Верховної Ради?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, шановні колеги. Ні, ні. Давайте так. Ви називаєте, кого ми звільняємо і у зв’язку з чим, бо можливо виникнуть запитання до вас, якщо вони тут відсутні, з яких мотивів і так далі. Будь ласка, назвіть ці прізвища.

КІВАЛОВ С.В. Адаме Івановичу, всі судді в цій постанові, я маю на увазі 2624, вони у зв’язку із поданням заяви про відставку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді, шановні колеги, я звертаюся до вас. Чи є необхідність зачитувати, кого звільняємо? Немає?

КІВАЛОВ С.В. Немає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я тоді з вашого дозволу ставлю на голосування постанову Верховної Ради України за номером 2624 про звільнення суддів, запропонованих у цій постанові. Прошу голосувати.

16:11:05

За-378

Дякую. Постанова прийнята.

І постанова за номером 2625 про звільнення судді. Будь ласка, Сергій Васильович.

КІВАЛОВ С.В. Шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя також на своєму засіданні 29 листопада 2006 року розглянув подання Вищої ради юстиції про звільнення Євсєєва з посади судді місцевого Запорізького районного суду Запорізької області в зв’язку з набранням законної сили обвинувального вироку щодо неї.

Комітет з питань правосуддя підтримав подання Вищої ради юстиції та вносить на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови Верховної Ради України про звільнення судді, який зареєстрований за номером 2625 і вам розданий. Чи є потреба зачитувати проект постанови?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, тут є одне прізвище. Нажаль, не хотілося б приймати подібних постанов, бо постанова Верховної Ради про звільнення судді говорить про те, щоб звільнити суддю місцевого запорізького районного суду Запорізької області Євсєєву Ольгу Миколаївну у зв’язку з набранням законної сили обвинувального вироку щодо неї. Запитання є, Ляшко? Будь ласка, мікрофон Ляшко.

16:12:46

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Звичайно, людину, яка має вирок по кримінальній справі, треба звільняти з посади судді, але, Сергію Васильовичу, от що ваш комітет робить для того, щоб подібні діячі не потрапляли в судді? А то ви тут скопом їх проводите, зачитуєте по списку, ми їх, не знаючи, затверджуємо, а потім отримуємо вироки по кримінальним справам, де суддів за хабарі судять. От яких ви докладаєте зусиль, щоб цих випадків не було? Можливо, варто ретельніше підходити до підбору кандидатів на посади суддів? А не списком заганяти, щоб не дискредитувати ні судову систему, ні Верховну Раду. Оту ж Євсєєву Верховна Рада затверджувала на посаду судді, то з кого спитати треба за це? Дякую.

КІВАЛОВ С.В. Ответственный за формирование судейского корпуса в нашем государстве по закону о Высшей раде юстиции является Высшая рада юстиции Украины.

Верховная Рада Украины, Комитет з питань правосуддя – это тот комитет, который рассматривает представления голови Верховного Суду, голови Высшего административного суду и голови Высшего господарського суду. Комитет розглядає эти вопросы на своем заседании и смотрит есть ли жалобы в отношении того или иного судьи.

Я вам хочу сказать, что за последние полтора месяца комитетом, я подчеркиваю это, было отклонено и дополнительно направлено на проверки, чтобы не выносить сюда в зал, сессионный зал, 23 человека. Сейчас комитетом ведется проверка, а то, что касается судьи Евсеевой, то это постановление и Верховного Суда и апелляционного суда Днепропетровской области это еще было в 2005 году.

Сегодня Комитет по вопросам правосудия имеет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Васильович.

Шановний колего Ляшко і всі інші, Верховна Рада в даному випадку діє непросто відповідно до Регламенту, а відповідно до спеціального закону, які ми навіть прийняли з приводу призначення і звільнення суддів. Так, що тут всі діють в рамках закону. Я ставлю на голосування постанову за номером 2625 про звільнення судді Євсєєвої. Прошу підтримати.

КІВАЛОВ С.В. Комитет просить підтримати.

16:15:44

За-371

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

З питаннями пов’язаними із обранням і звільнення суддів вирішено, давайте ще раз їх привітаємо кого обрали і побажаємо діяти відповідно до законів.

Переходимо до розгляду питання для повторного розгляду з пропозиціями Президента до Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування, реєстраційний номер 2481. Перший заступник голови Секретаріату Яценюк Арсеній Петрович, будь ласка. Підготуватись Порошенку.

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати!

Президентом України уважно розглянуто Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування і внесено відповідні пропозиції до цього закону, які передаються на ваш розгляд.

Мова полягає в тому, що Президентом України підтримані всі конструктивні пропозиції уряду, які стосуються додаткового фінансового ресурсу для виконання бюджету 2007 року. Більше того, є цілий ряд ініціатив уряду, які спрощують порядок оподаткування для суб’єктів підприємницької діяльності і які працюють на фондовому ринку, які врегульовують питання як виплати емісійного доходу, так і включення його до об’єкту оподаткування та визначає цілий ряд нормативно-правових актів, які встановлюють порядок авансового платежу по сплаті податку на прибуток по фондах спільного інвестування.

Більше того, дуже конструктивні пропозиції уряду, які стосуються зміни підходів по рентним платежам і по платі за природні ресурси. Таким чином, всі позиції Кабінету Міністрів, які були спрямовані на отримання додаткового ресурсу в бюджеті 2007 року, Президентом України підтримуються.

Одначе, Президент в своїх пропозиціях зазначає наступне, що позиція, яка висловлена урядом щодо відновлення діяльності вільних економічних зон та територій пріоритетного розвитку, не може бути підтримана в цій редакції, в якій вона запропонована.

Мова іде про фактичне повернення до певних ручних процесів управління економікою та про фактичне повернення до тих чорних дір, які існували в різних бюджетах, в тому числі і до 2004 року.

Таким чином, нами проведено ретельний аналіз наслідків діяльності вільних економічних зон, який зазначає наступне. Що з 632-вох інвестиційних проектів на територіях пріоритетного розвитку та у вільних економічних зонах тільки 49 інвестиційних проектів виконані в повному обсязі. Це складає всього на всього 8 відсотків від загального обсягу таких проектів. 75 відсотків інвестицій в вільні економічні зони так звані – це внутрішні інвестиції.

Питома вага інвестицій не перевищує 7 відсотків. І парадоксально те, що після скасування відповідних пільг обсяг інвестицій в даних зонах збільшився.

Таким чином, Президент України пропонує вилучити всі пункти, які стосуються діяльності вільних економічних зон, та перенести їх в окремий закон.

Друге питання. Це питання, яке стосується видачі і порядку видачі відповідних векселів при ввезенні на митну територію України того чи іншого обладнання і товарно-матеріальних цінностей, яке стосується сплати податку на додану вартість. Це дуже важливе питання, шановні народні депутати, на яке просив би звернути вашу увагу.

Мова іде про те, що сьогодні за чинним законом ввезення на територію України будь-яких товарно-матеріальних цінностей за виключенням підакцизних та тих, які включенні в першу-двадцять четверту гармонізовану групу, може здійснюватися за умови видачі на митній території України відповідного авальованого векселя. Тобто фактично мова іде про відтермінування сплати ПДВ.

Така пропозиція, яка була висунута в законопроекті уряду, означало наступне, що фактично переводився в ручний режим управління всі товарні позиції, по яким можна було чи не можна було би завозити ту чи іншу продукцію і передавати вексель за ввезену продукцію по податку на додану вартість.

Президент України пропонує залишити чинний порядок, підкреслюю, залишити чинний порядок, за яким суб’єкт підприємницької діяльності видає відповідний вексель і у встановленому порядку погашає цей вексель.

Комітетом Верховної Ради врегульовано це питання. І пункт 11.5 викладений в новій редакції, яка підтримується Президентом України.

Хотів би наголосити, що глава держави вранці сьогодні відправив відповідного листа, де зазначено, що він підтримує позицію комітету Верховної Ради, яка була схвалена на вчорашньому засіданні щодо редакції пункту 11.5.

Наступне питання – це питання яке стосується оподаткування доходів з дивідендів. В урядовому законопроекті пропонувалося, щоби на дивіденди відповідні фізичні особи не сплачували прибутковий податок з громадян. Тобто, нами було проведено аналіз і з’ясовано, що 70 відсотків дивідендів, які отримані у державі, це отримала 1501 особа. Таким чином, звільнення від прибуткового податку з громадян буде суперечити конституційній нормі щодо рівноправності всіх суб’єктів та фізичних осіб.

Тому мит пропонуємо залишити норму, за якою будь-яка фізична особа незалежно від джерела виплати, у тому числі і дивідендів буде сплачувати аналогічний податок з доходів фізичних осіб, як і всі інші громадяни України.

Щодо врегулювання цього питання, то було би, напевно, доцільно це питання врегульовувати в окремому законі, в тому числі і той, який би стосувався питання легалізації доходів.

Наступне питання. Це питання щодо культурних цінностей. В урядовому законопроекті запропоновано, щоби звільняти від сплати податку на додану вартість культурні цінності, які ввозяться фізичними особами на митну територію України.

Хотілось би зазначити, що дана категорія пільг буде стосуватися виключно багатого населення. Це перше питання.

Друге питання. Якщо би мова йшла про звільнення від ПДВ музеїв, які вже, власне кажучи, звільнені при ввезенні культурних цінностей, це є прийнятне. Можливо, було би навіть прийнятне те, якби мова йшла про ввезення для приватних колекцій.

Одначе, у зв’язку з тим, що таке ввезення, як, правило, здійснюється для подальшого перепродажу, то Президент вважає недоцільним надавати таку пільгу для багатих категорій громадян і просить її вилучити.

З огляду на це Президент України пропонує проголосувати за редакцію, яка висловлена комітетом Верховної Ради і вчора схвалена, і за таких умов відповідний закон буде підписаний.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Запишіться, будь ласка.

Будь ласка, Ткаченко. 3 хвилини давайте відведемо.

16:23:21

ТКАЧЕНКО О.М.

Спасибі. У мене просте одне запитання.

По процентній ставці в 5 процентів за дивіденди вкладників, питань немає. Це не вперше вноситься ця пропозиція, вона вже вносилася, не приймалася. А як до тих коштів, які наші громадяни мають за кордоном. Вони будуть повертати 5 процентів од дивідендів чи не будуть? Це і на їх поширюється чи лише вкладників у нас на Україні? Спасибі.

ЯЦЕНЮК А.П. Те, що стосується сплати податку на дивіденди, це стосується будь-яких джерел, я підкреслював у відповіді. Тобто звідкіля б ви не потримали, ви повинні сьогодні за чинним законом платити 15 відсотків. Але я думаю, що тут питання лежить іще в додатковій площині: це взагалі кошти українців за кордоном. Це питання треба врегульовувати окремим законом по легалізації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Терьохін Сергій.

16:24:16

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановний доповідачу, я дуже перепрошую… Можна подивитися на доповідача. Я хотів би, щоб ще раз чітко ви з трибуни заявили про те, що Президент України підтримує редакцію пункту 11.5 Закону про ПДВ, яка не дозволяє для імпортерів газу і нафти сирої схлопнути вексель і не платити до бюджету. Справа в тому, що на денному засіданні стало ясно, що представники Партії регіонів наполягають на тому, щоб була прийнята редакція Президента по вето, що означає збитки для Державного бюджету мінімум вісім мільярдів. В своєму листі Президент сказав про 10 млрд. Підтвердіть, будь ласка, позицію Президента.

Дякую.

ЯЦЕНЮК А.П. Шановний Сергій Анатолійович, я ще раз хотів би висловити позицію глави держави в цьому питанні: Президент України сьогодні вранці підписав листа після того, коли на його розгляд було подано рішення вашого комітету, яке схвалило пункт 11.5 в вашій редакції. Він відправив відповідного листа, де зазначив, що це – саме та норма і та форма норми, яку хотів би Президент побачити у відповідному законі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Омелян Парубок, будь ласка.

16:25:53

ПАРУБОК О.Н.

Арсеній Петрович, ви вже на це питання частково дали відповідь, але я все-таки хочу запитати вас. Ну, середній клас за кордоном грошей не має а бувші вищі посадовці і зараз, ми знаємо, що там мільярдні вклади за кордоном лежить. Будуть вони повертати ці проценти чи не будуть?

ЯЦЕНЮК А. П. У тому випадку, якщо ці вклади за кордоном знаходяться легально, тобто у тому випадку, якщо особа отримала індивідуальну ліцензію Національного банку на право відкриття рахунку за межами митного кордону України. Це перше.

Друге. Якщо ці кошти перераховані за кордон і дохід отримується у якості процентів по депозиту, такі кошти не оподатковуються ні на Україні, ні за кордоном. Але якщо ця особа отримала ліцензію, вклала кошти в суб`єкт підприємницької діяльності, який виплачує дивіденди, то за таких умов іде оподаткування дивідендів за рівними умовами. Якщо інше не передбачено відповідною міжнародною угодою.

Засідання веде МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Петро Олексійович Порошенко. Петро Олексійович.

16:27:26

ПОРОШЕНКО П.О.

Вельмишановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги!

Комітет з питань фінансів і банківської діяльності уважно розглянув заперечення, зауваження Президента, які були висловлені щодо законопроекту… прийнятого Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань оподаткування і більшість з них взяв до уваги, знайшов можливість врахувати. Зокрема, за домовленістю було досягнуто, що ми вилучаємо з тексту зазначеного законопроекту всі – підкреслюю, всі без виключення – питання, що стосуються діяльності вільних економічних зон, оскільки вони мають регулюватися окремим законопроектом, домовились в надзвичайно короткий термін опрацювати цей законопроект і 2-тижневий термін спільно з урядом і з представниками Секретаріату Президента узгоджений текст внести на розгляд Верховної Ради. Таким чином, ми знайшли можливість вилучити, врахувати першу поправку, висловлену Президентом щодо діяльності вільних економічних зон.

Друга позиція. Комітет знайшов важливість також підтримати позицію Президента щодо недоцільності поки що зменшувати ставку прибуткового податку з громадян з 15 відсотків до п’яти відсотків по дивідендах, виплачуваних підприємствами-резидентами України, суб’єктами господарювання. Також ця поправка Президента була підтримана в повному обсязі.

Третя позиція: щодо стосується видачі податкового векселя по сплаті податку на додану вартість. Комітет займає абсолютно чітку позицію, що податки треба платити живими грошима, в тому числі і при перетині кордону. На сьогоднішній день практика, коли у нас податки сплачуються векселями, призведе до того, що всі соціальні виплати і заробітна плата у нас також почнуть виплачуватися векселями. Але на час, поки існує заборгованість держави, в першу чергу по податку на додану вартість, комітет знайшов можливим запропонувати чіткі критерії, для того щоб не залежати і не переводити економіку в ручне керівництво. Ці критерії полягають в тому, щоб запровадити, взяти основним критерієм ставку мита при перетині кордону відповідно до митного тарифу. Оскільки логіка, з якою виходили при прийнятті митного тарифу була в тому, що нульова ставка запроваджується лише на ті товарні групи і коди, в яких держава зацікавлена, то ми можемо взяти це за основну базу, зробивши невеличкі виключення, зокрема щодо нафти і газу, оскільки це, за даними Державної митної служби і уряду, може призвести до суттєвих втрат.

Крім того, комітет знайшов можливість опрацювати редакцію пунктів законопроекту, що стосуються інститутів спільного інвестування, адміністрування податків, що дозволить виконати головну мету, яка ставилася перед цим законопроектом, тобто сформувати ресурсну базу, для того щоб забезпечити доходну частину Державного бюджету на 2007 рік і забезпечити вперше, щоб ми вилучили зі змістовної частини проекту Закону „Про Державний бюджет” будь-які позиції щодо оподаткування.

Разом з тим, ми дуже вдячні уряду і секретаріату Президента для того, що по суті ці підтимки, ці пропозиції президента були підтримані, про що і свідчить лист Президента, який надійшов сьогодні до Верховної Ради.

В якості компромісу, оскільки першим має ставитися питання про пропозиції Президента при накладанні вето, ми домовились з Урядом і з першим віце-прем’єром міністром фінансів України і секретаріатом Президента. І в тому числі, це можуть підтвердити присутній зараз перший заступник голови секретаріату, що в постанові, яку ми приймаємо по прийняттю пропозицій Президента, ми даємо доручення комітету спільно з Урядом опрацювати зазначені поправки і розробити і подати на розгляд Верховної Ради в двотижневий термін зазначений законопроект змісту, який вам пропонується в розданій порівняльній таблиці.

Разом з тим, якщо ця пропозиція не набере достатньої кількості голосів, ми просимо поставити на голосування в Раду пропозиції комітету, і просимо їх підтримати.

Дякую за увагу. Готовий відповісти на запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, не треба відповідати, тому що це по суті процедура другого читання. Є запитання? Хвилиночку, зараз візьмете запитання, слово. Я тільки хочу попросити, Олександр Валентинович, Олександр Валентинович, розверніть людей трошки сюди.

Я прошу вас, попросіть, хай повернуться сюди. Люди добрі, ну, послухайте, на трибуні стоїть ваш колега, а ви повернулися не лицем до нього, спокійно.

Віталій Якович, Віталій Якович, сядьте, будь ласка, сядьте, сядьте. Я прошу уваги Обговорюється важливе питання і пропозиція, яку вислови Петро Олексійович, підтримана Урядом, на мій погляд, найбільш слушна.

Тобто ми повинні розглянути поправки Президента, визначитися щодо них, підтримати, дати можливість працювати дальше над бюджетом і паралельно підготувати зміни ще до Закону, який можна буде провести через Верховну Раду, скажімо, через 2 тижні. Я думаю, що це цілком прийнятна пропозиція.

Записалися…

Просять два чоловіки слова для запитань.

Будь ласка, Петро Степанович і Анатолій Терьохін.

16:33:45

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Цибенко. Дякую.

Шановний Петре Олексійовичу! У поданій для розгляду таблиці, яка є перед очима, я прошу взяти її, на 10-й сторінці, де мова йде про зміни у закон про податок на додану вартість, позиція 1144, мова йде про нульову ставку ПДВ для брухту чорних металів.

Але брухт чорних і кольорових металів – це зв’язані речі. Як на мене, ми тут штучно розриваємо чорний і кольоровий брухт.

Тобто моя пропозиція зводиться до того, щоб після „чорних” – „та кольорових металів”. Тобто ми маємо дивитися цю річ як зв’язану.

Дякую.

ПОРОШЕНКО П.О. Шановний Петре Степановичу, я повністю поділяю вашу позицію, і саме цю лінію намагався проводити на комітеті.

Одначе, уряд, коли ми розглядали сотівські закони, вніс два закони. Один закон – що стосується чорних металів, другий закон – що стосується кольорових металів та лігірованих металів.

З чим це пов’язано, в тому числі і норма законопроекту 1144? Що у3 нас на сьогоднішній день по чорним металам ми запроваджуємо за пропозиціями уряду нульову ставку, щоб не відшкодовувати податок на додану вартість при експорті, щодо кольорових металів та лігірованих металів, у нас зараз діє норма заборони, яка забороняє взагалі вивіз кольорових металів. В такий спосіб ми запроваджувати нульову ставку… ми просто втрачаємо податок на додану вартість при внутрішньому обігу цих товарів внутрі території України, не виконуючи головної змістовної частини цієї норми щодо неповернення ПДВ при експорті. Саме з цього виходив уряд, і ми комітетом ці позиції підтримали.

Але якщо вступить в дію закон по СОТу, де дозволять, тоді…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.

Сергій Анатолійович.

16:35:46

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Олександр Олександрович.

Я другий раз за цей день хотів би згадати одне з правил Мерфі. Звучить так: „Про що б люди не говорили, завжди мова йде про гроші”.

Яка різниця між тим, що подав Президент, і тим, що подав комітет? Різниця ключова в пункті 11.5, де комітет сказав, що векселя не можна видавати при імпорті сирої нафти і газу. Уряд сьогодні і Партія регіонів наполягає на тому, щоб такого вилучення не було по одній причині, щоб компанія, всім сумно відома, „Укргазенерго” отримувала 8 мільярдів, від 8 мільярдів до 10, як пише Президент, преференцій в несплаті податків.

Тому я не розумію, Петро Олексійовичу, чому ви ставите питання про неприйняття комітетських пропозицій, а прийняття от такої шпарки, яка...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, будь ласка.

ПОРОШЕНКО П.О. Шановний Сергію Анатолійовичу, я почав із цього свій виступ, що комітет повністю поділяє позицію, яку я висловив, яку ви підтримали, про те, щоб оподатковувати, сплачувати податок на додану вартість живими грошима, в тому числі і при ввезенні нафти і газу. Це ви можете побачити позицію комітету в розданій таблиці.

Одначе, на жаль, прийняті зміни до Регламенту не дозволяють зараз голосувати нам пропозиції комітету. Регламент свідчить про те, що ми можемо або схвалити пропозиції Президента, або відправити зазначений законопроект в комітет на доопрацювання. Ми не можемо зараз з голосу, не з голосу точніше, а зараз приймати результативні рішення. На жаль. Тому що ще рік тому це було можливо.

Тому ми запропонували, розробили і спільно погодили, щоб у постанові в повному обсязі були враховані всі пропозиції комітету, які викладені у порівняльній таблиці. Я підкреслюю для стенограми. Всі...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, хай чоловік завершить слово. Але подивіться, хто його слухає. Я прошу ще раз, люди добрі, сядьте на місця. Що місця не вистачає? Володимире Вікторовичу. Вікторе, сядьте на місце. Я вас благаю, ну, що ви робите.

ПОРОШЕНКО П.О. І для того, щоб у постанову було доручення спільно з урядом, із Секретаріатом Президента був розроблений відповідний законопроект і внесений до Верховної Ради. тому я просив би ще раз, щоб в постанові, яку ми будемо приймати, пропозиції Президента, ми чітко записали це доручення. Дякую за увагу. Це дасть можливість вирішити те питання, яке підняв комітет і яке підтримав Терьохін. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жебрівський просить. Скоріше, якщо можна, бо Петро Олексійович буде зразу працювати над новим проектом.

16:39:03

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Петро Олексійович, хотілося б наголосити таке поняття, ми з вами дискутували, про звичайну ціну. Якби в тому дорученні комітету було б знято поняття звичайної ціни. Ми вже один раз зверталися до цього поняття. Тоді вдалося заблокувати це питання. Сьогодні повторюється ця дефініція і вона достатньо серйозно вдарить, поняття звичайної ціни, по підприємництву. Чи не можна було б в теж доручення включити і розробити, зняти поняття звичайної ціни? Дякую.

ПОРОШЕНКО П.О. Дуже дякую вам, Павло Іванович.

Ви, дійсно, підняли слушне запитання. Комітет на своєму засіданні розглядав відповідне, можливість скасування відповідного принципу, але, нажаль, він не містився в пропозиціях Президента і комітет не виходив за межі, які були накреслені пропозиціями Президента.

В тому законопроекті, який ми будемо готувати в період двотижневий, ми обов’язково повернемося до обґрунтованості пропозицій уряду щодо 20% застосування обмеження по звичайній ціні, тому що з нашої точки зору це створить певну колізію законів і дасть можливість зловживати при адмініструванні цього податку.

Дуже дякую вам за запитання. Ми обов’язково це врахуємо при розробці законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ідемо по пропозиціях, так як ми визначилися, по пропозиціях Президента. Тоді за винятком однієї восьмої, яка відхилена? Сідайте, будь ласка. Сідайте, сідайте. Отже я ставлю на голосування пропозицію першу Президента…

А, будь ласка, Миколі Яновичу дайте слово. Азаров.

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые народные депутаты!

Правительство просит вас проголосовать в целом все предложения Президента к этому закону. Таким образом, закон будет принят и отправлен Президенту в таком виде, в каком Президент захотел его видеть. Это лишит его возможности наложить на этот закон вето. Поэтому я прошу вас, сразу в целом проголосовать все поправки Президента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, пропозиція зрозуміла. Немає заперечень? Тому я ставлю всі пропозиції Президента на голосування, щоб їх підтримати, а потім поставлю в цілому закону і з цими пропозиціями Президента, а потім комітет може доопрацювати на сонові пропозицій депутатів поправки до цього закону. Я прошу вас, спокійно.

Ставлю на голосування пропозиції Президента для їх підтримки парламентом. Почекайте.

16:42:21

За-306

Тепер я ставлю весь закон з урахуванням пропозицій Президента як закон. Будь ласка. Почекайте, я зараз скажу.

16:42:41

За-270

Рішення прийнято.

Тепер я ставлю доручення комітету доопрацювати зміни до цього закону, почекайте, після того як закон буде підписаний. Хай доопрацюють з урахуванням пропозицій депутатам. Це процедурне доручення. Процедура! Будь ласка. Не треба голосувати. Ми даємо таке процедурне доручення комітету. Уже проголосували в цілому.

По фракціях, будь ласка, обнародуйте: Партія регіонів – 181, „Блок Тимошенко” – 8, „Наша Україна” - 27, соціалісти – 29, комуністів – 21, позафракційні – 4.

Я прошу вас. Сергій Володимирович, я знаю, що ви краще б все це робили. Так не треба кричать з місця. В регламенті не написано, що з місця можна кричать.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо реєстрації транспортних засобів), це доопрацьований проект народного депутата Святаша.

16:44:24

СВЯТАШ Д.В.

Шановний Голово, шановні колеги.

На ваш розгляд відповідно до рішення Верховної Ради України та статті 110 Регламенту членами комітету з питань фінансів, банківської діяльності вносять законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Цей проект вже оговорювався декілька разів. Цей варіант є узгоджений з міністерством фінансів та ДПА щодо адміністрування податків та врегулювання пільг з представниками „Автодрому”, перевізників щодо ставок податку. І кожна цифра була узгоджена.

Відповідно до статті 11 ….. та вимог Світової організації торгівлі, Україна має відмінити вікові обмеження на ввезення транспортних засобів. Ці норми діють практично у всьому світі, але в разі відміни діючого обмеження 8-річного віку автомобілів при їх імпорті в Україну без введення компенсаторів у вигляді зміни податку з власника транспортних засобів при реєстрації на автомобілі, що були в користуванні, про ринок нових комерційних та вантажних автомобілів в 2007 році навіть зменшиться у зв’язку зі значним збільшенням імпорту автомобілів, що були в користуванні.

Інакше ми будемо мати досвід сусідньої Польщі. Втрати виробництва та продажу в Україні вантажних автомобілів вітчизняного виробництва складуть майже 40 відсотків потенційного об’єму. В 2007 році для автобусів вітчизняного виробництва втрати продажу можуть скласти 13 відсотків можливих об’ємів.

Саме головне хочу сказати, що на сьогодні в автопромисловій галузі працюють 90 тисяч людей. Це 10 заводів в різних областях. З врахуванням сумісника це складає 200 тисяч людей.

Тому, якщо не прийняти цей компенсатор, ми будемо мати втрати бюджету та соціальні протести.

Ще один важливий момент. Цей податок сплачується до місцевих бюджетів, а саме на утримання доріг. На законопроект є позитивний висновок уряду. Наше науково-експертне управління рекомендує його прийняти за основу з урахуванням деяких зауважень.

На засіданні Комітету з питань фінансів і банківської діяльності він був уважно розглянутий і комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей законопроект за основу.

Я прошу вас підтримати у першому читанні.

Щодо проекту 2082-1 колеги Семиноги, ми не мали змоги його розглянути в комітеті, бо текст тільки сьогодні надійшов до комітету. Але обов’язково включимо його пропозиції до другого читання.

Крім того, я гарантую проведення розширених робочих груп за участю народних депутатів, спеціалістів від уряду і представників автопрому та перевізників, де ми доопрацюємо проект до другого читання.

Дякую. Прошу підтримати в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Дмитро Володимировичу.

Шановні депутати, я прошу уваги, хвилиночку, зараз почекайте, зараз…

Шановні народні депутати, ви на пленарному засіданні, ну зверніть увагу, що ви робите зараз? Я користуюсь тим , що зараз немає трансляції. Я нарахував - 18 чоловік підряд говорить по телефону. Ясно, що консультуються про закон видно, так же? Групи там, там зібралися, доповідач на трибуні, спиною розвернулися до нього. Ну, що це за повага? Ті уряд тероризують. Ну, подивіться. Сядьте на місце, сядьте на місце важливі документи розглядаються.

Микола Миколайович, ідіть на роботу. Ідіть на роботу, будь ласка. Вийдіть, чого ви ходите по залу? Сядьте всі на місце. Я прошу, сядьте на місце. Спокійно.

Хто хоче задати запитання, запишіться. Будь ласка, 5 хвилин.

Ковзель. Не бачив. Ковзель є? Ви? Ляшко, будь ласка. Це ваша тема.

16:49:01

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Олександре Олександровичу, не лише ця моя тема, а всі теми, які стосуються кращого майбутнього країни.

У даному випадку законопроект, який ми розглядаємо, це майбутнє тільки погіршить, а саме, становище життя мільйонів українських громадян. І я хочу, щоб сьогодні українці знали, що Святаш, представник Партії регіонів хоче протягнути у Верховній Раді законопроект, який збільшує податкове навантаження на власників старих автомобілів для того, щоб купували автомобілі нові, за якими стоять відомі нам люди. Ми з великим задоволення будемо робити все, щоб …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бачите, якби ви до мене не зверталися, ви б все сказали до доповідача.

Будь ласка, Дмитре Володимировичу.

СВЯТАШ Д.В. Ви знаєте, тут немає чого коментувати. Я так бачу, що шановний колега не читав а ні першої, а ні другої, навіть останньої редакції цього закону. Я хотів би порадити йому бути фахівцем якоїсь окремої галузі, а не у всіх одночасно.

Все, що сказано, не відповідає дійсності, цей закон не підвищує жодної, скажемо так, існуючої ставки, зберігає всі існуючі пільги для незахищених верств населення. Цей закон навіть розширює ці пільги на звернення громадян до Державної податкової адміністрації, Міністерства фінансів. Таким чином цей народний депутат вводить в оману наших слухачів і виборців. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Він сприймає цю відповідь.

Кузьменко. Говоріть.

16:50:48

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Спасибі, Сергій Кузьменко, фракція

Соціалістичної партії України, Запоріжжя.

Шановний колего, у мене до вас запитання. Я знаю, що трансляції немає, але я хотів би, щоб всі, хто є в залі, хто чує нас, змогли донести до своїх виборців справжню сутність цього закону, тобто для кого погіршується стан і для кого поліпшується стан? І найголовніше: що дає цей закон для автомобілебудівної промисловості України?

СВЯТАШ Д.В. Дякую за запитання.

Що стосується ввезення. Якщо сьогоднішній статус-кво буде порушений, Україна перетвориться на смітник Західної Європи щодо автомобілів старше восьми років. Це вже було в Польщі. Ми будемо мати втрати валового внутрішнього продукту, будемо мати втрати в автопромі. Якщо цього не зробити, ми перетворимося з країни, яка виробляє чи складає автомобілі, в країну, яка їх тільки споживає, не самі нові. Тобто це може знищити український автопром, який тільки зароджується. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Герман.

16:52:11

ГЕРМАН Г.М.

Шановний колего, ви стільки разів так наполегливо намагаєтесь переконати нас, щоб ми проголосували за цей законопроект, що я визнаю: ви, мабуть, кращий тут спеціаліст, ніж Ляшко. Якщо так, прошу мені сказати: чому минулого разу Кабміну був проти цього законопроекту, тепер „за”? Ще одне запитання: ви, мабуть, знаєте, що більшість наших виборців не мають такої можливості – їздити на нових автомобілях і все-таки купують старі. Який буде їх стан: чи вони будуть платити після того, як ми приймемо цей законопроект більше за технічний огляд старих автомобілів чи менше? Що їм дає? Чим ми полегшуємо зараз життя наших людей вже сьогодні, приймаючи ваш законопроект, прошу мені сказати?

СВЯТАШ Д.В. Дякую.

Що стосується першої частини питання, другої частини питання. Цей законопроект не стосується щорічної сплати податку на власників транспортних засобів. Тобто вона залишається і в пільговому, і в звичайному режимі саме такою, які існують сьогодні, тобто це цього не торкається. На сьогодні, що стосується того, чи можна…

Сьогодні взагалі не можна завозити автомобілі старші, ніж 8 років.

Що стосується першої... Нагадайте, будь ласка, що ви мали на увазі? А, що стосується того, чому Кабмін не підтримав. У першому читанні було недосконало виписано процедура адміністрування цього податку. Ми сумісно з представниками Міністерства фінансів податкові виписали таким чином, щоб зручніше було справляти цей податок, не збільшуючи його розмір.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сулковський.

16:54:02

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Олександр Олександрович!

Я не запитання до доповідача, але користуючись нагодою, що є перший віце-прем`єр, міністр фінансів Микола Янович Азаров, то я хотів би більше звернутися до вас, шановний Микола Яновичу. Поясніть, будь ласка, я підтримую дійсно запитання пані Герман, яка попереду мене задала аналогічно… мою мисль розкрила. Чому цей проект закону вже декілька разів не проходить в парламенті? Заперечував Мінфін дійсно попередні рази? Так, Микола Янович, скажіть, будь ласка, цей проект закону нам голосувати? Він не принесе шкоди нашим українцям чи принесе? Тоді чесно ми зараз відверто що ви скажете, те ми і зробимо. Но пан Святаш ніяк не може переконати нас, що цей проект закону дійсно на користь Україні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Гнатович, з вашого дозволу. Микола Янович не буде відповідати, бо ми розглядаємо проект депутатський, а він присутній з іншого приводу тут. Тому, будь ласка, давайте… Якщо вас цікавить окремо, підійдіть до нього, він вам пояснить.

Ще запитання. Час використаний. Будь ласка, сідайте на місце.

Так, є бажаючі обговорювати? Семинога. Я вибачаюсь, він же записаний як співдоповідач. Прошу.

Семинога Анатолій Іванович, народний депутат від комітету, прошу. Не від комітету, а співдоповідач. Доповідайте альтернативний проект.

16:55:54

СЕМИНОГА А.І.

Шановний головуючий, шановні колеги.

У цьому залі третій раз намагаються протягти даний законопроект. Я пробую відповісти на ті запитання, які надавалися сьогодні від Партії регіонів.

Перш за все, кому потрібний даний законопроект і що він несе громадянам нашої держави. Перш за все, даний законопроект збільшує податкове навантаження на громадян України: він вводить новий податок - на реєстрацію автомобілів при першій реєстрації. Тому, що б там сьогодні не розповідали автори даного законопроекту, а це законопроект антисоціальний.

Друге. Даний законопроект підвищує ціни на автомобілі, автомобілі, які були у вжитку і, звичайно, на нові автомобілі.

Третє. Даний законопроект збільшить ціну на автоперевезення. Кому потрібний, ще раз, це законопроект? Він потрібний лише тим людям, які сьогодні намагаються монополізувати автомобільний ринок в Україні.

З приводу… Я доповідаю свій закон і розповідаю про інший. Автори даного законопроекту посилаються на ту норму, що даний законопроект необхідно прийняти у зв’язку зі вступом України до СОТ. Я хочу заперечити цей аргумент, тому що нині діюча норма закону забороняє ввозити в Україну автомобілі старше восьми років. Ця норма діє сьогодні і буде діяти п’ять років після вступу України до СОТ. Тому необхідності приймати даний законопроект взагалі немає ніякої.

З приводу альтернативного законопроекту. Я запропонував законопроект альтернативний. Цей законопроект затверджує ту норму, яка діє сьогодні, тобто автомобілі, які старше восьми років, вони будуть реєструватися за тими цінами, які є сьогодні, автомобілі, які більше восьми років і будуть ввозитися в Україну, збільшується ставка податку при реєстрації цих автомобілів. Таким чином ми захищаємо внутрішній ринок України від ввезення старих автомобілів, і ціни на автомобілі залишаються в Україні на сьогоднішній день тими, які є, і це не збільшить соціальної напруги в нашій державі.

Тому пропоную відхилити законопроект мого колеги Святоша і підтримати законопроект альтернативний, внесений народним депутатом Семиногою. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запитання до вас теж.

Запишіться, в кого є запитання. Філіндаш.

16:58:36

ФІЛІНДАШ Є.В.

А, прошу передати слово Сергію Кузьменку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кузьменко.

16:58:43

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Спасибі. Скажіть, будь ласка, от як в законопроекті Святаша захищається українська автомобілебудівна промисловість, я зрозумів. Поясніть, будь ласка, як захищається вашим проектом?

СЕМИНОГА А.І. Шановний колего, законопроектом Святаша взагалі не захищається автомобілебудувальна промисловість в Україні, тому що, фактично, її сьогодні в Україні немає. Ми завозимо в Україну в основному автомобілі із Росії, автомобілі із Росії.

ІЗ ЗАЛУ. (Н е ч у т и)

СЕМИНОГА А.І. Можна я буду відповідати?

Якщо ви маєте на увазі ту зборку, автомобільну зборку, яка сьогодні відбувається в Україні із запчастин завезених з Росії, то це не автомобілебудування, це просто от зборка автомобілів іноземного виробництва. Тому ще раз повторюю, цей законопроект взагалі не стосується автомобілебудування в Україні, він стосується першої реєстрації автомобілів, які були у вжитку і які завезені з закордону. Цим законопроектом піднімається ставка оподаткування на реєстрацію автомобілів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський.

16:59:48

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Шановний авторе законопроекту, попередній автор, який був на трибуні переконував нас і Україну про те. що не підвищуються податки на реєстрацію машин. Я ось ще раз переглянув очам не повірив своїм, це висновок нашого головного науково-експертного управління, яке констатує, що стрімко ростуть податки: з 4 гривень до 50, залежно від обсягу двигуна, від 4 гривень до 300 гривень.

Судячи з усього, навіть старі автомобілі, закордонні, фактично, є технічно кращими ніж ”Жигулі”, „Волга” там і наш цей, значить, нещасний „Славутич”. Через те скажіть мені, будь ласка, я думаю про інше. Навіть, якщо буде прийнято Закон Святаша, очевидно, не маючи конкуренції наші автомобілісти, ціни і на наш „Славутич”, і на ті ж „Жигулі”, і на все інше, вони ж також виростуть? Тобто це буде тотальний удар сьогодні по, скажімо, середніх верствах українського населення. Я правий чи ні?

СЕМИНОГА А.І. Я хочу підтвердити, що, дійсно, ціни на реєстрацію автомобілів збільшуються в 300-400, декількох пунктів в 500 разів. Навантаження на автомобіліста, таким чином, збільшується. Це призведе лише до підняття цін на автомобілі. Як на автомобілі, які були у вжитку, так і на автомобілі нові.

І саме головне, що це стосується тих автомобілів, якими сьогодні користуються верстви населення найпоширеніші – „Жигулі” автомобілі - від п’ятої до четвертої моделі, автомобілі з об’ємом двигуна від 1000 до 1600 кубічних сантиметрів. Тому це знову ж таки удар по середнім слоям населення з доходом найнижчим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий.

17:01:42

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони”.

Шановний Анатолій Іванович! Паталогічна нелюбов фракції БЮТ до вітчизняного автомобілебудування мною була помічена ще у четвертому скликанні. Досить подивитися стенограму вашої особистої поведінки при прийнятті законопроекту 3677, який давав шанс вижити вітчизняному автомобілебудуванню. Якби не помаранчевий бардак, було б зараз зовсім інакше.

В мене до вас запитання: скажіть, будь ласка, як так сталося, що ваш нібито альтернативний законопроект має пояснювальну записку до крапки і до коми однаковий з пояснювальною запискою колеги Святаша? Це той самий закон чи це не той закон?

І друге питання: так ви поясніть народу України, що поганого в тому, що ми на території України не будемо завозити лахміття старе, яке забруднює повітря – машини старіше восьми років? Україна що, звалище для Європи старих подержаних автомобілів? В чому тут зло, що тут, власне кажучи, поганого?

І ще одне: ви не вводьте в оману людей, така вимога є в 11-й статті Генеральної асоціації ГАТ СОТ.

СЕМИНОГА А.І. Я з вами погоджуємося, що ми не маємо права дозволити зробити з України звалку старих автомобілів. Тому сьогодні діє норма, яка забороняє ввозити в Україну автомобілів старше восьми років. Ця норма залишається і в моєму законопроекті.

А пан Святаш пропонує збільшити реєстрацію автомобілів… ціну на реєстрацію автомобілів уже після п’яти років. Це автомобілі, які сьогодні абсолютно придатні для експлуатації, і більшість українців користуються цими автомобілями. Тому знову ж це сьогодні б’є по середньому споживачу. Це перше.

Друге. Що стосується законопроекту, про який ви говорили, який ми з вами дискутували. На жаль, сьогодні пільги, які були надані „Автопрому” і в тому числі „ЗАЗу”, не були використані на дійсно розвиток українського автомобіля, і, на жаль, сьогодні „Запорожець” наш не є конкурентним автомобілем ні на зовнішньому ринку, ні на внутрішніх ринках.

Тому ми і заперечували прийняття цих пільг. Ці пільги були використані лише для того, щоб збирати мерседеси, опелі, дачі і таке інше. На жаль.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Петро Олексійовичу Порошенко, помиріть їх, будь ласка, від комітету двох авторів.

Що думає комітет з цього приводу?

17:04:16

ПОРОШЕНКО П.О.

За рішенням комітету рішення комітету мав доповідати Дмитро Святаш, оскільки комітет визначився на підтримку саме цього законопроекту.

Але я хотів би ще раз наголосити принципову позицію. Теза перша. Цей законопроект має безпосереднє відношення до вступу України до СОТ. Тому що є пряма вимога, забита в двосторонні протоколи, яка передбачає скасування обмеження на ввезення автомобілів терміном понад восьми років. Тому, якщо ми не приймаємо цю норму і цю позицію, фактично ми не озброюємо уряд і робочу групу для завершення переговорів по вступу України до СОТ.

Теза друга. Що всі ставки і всі норми, які діяли до восьмирічного віку автомобілів, які вперше ввозяться в Україну, залишаються абсолютно без змін. Навпаки, покращується система адміністрування даного збору. Разом з тим, після того, як ввозити автомобіль після восьми років, дійсно, лише за першу реєстрацію суттєво підвищується норма. Але казати, що ми її підвищуємо у порівнянні з діючою є абсолютно не коректно, оскільки зараз немає жодної норми, оскільки закон забороняє ввозити подібні автомобілі.

Таким чином цей законопроект у випадку його неприйняття і неврегулювання проблеми восьми років фактично блокує вступ України до СОТ. Прийняття цього законопроекту насправді дійсно залишає, ну, фактично, високо заборонну ставку і в такий спосіб з одного боку ми підтримаємо вітчизняного виробника, з іншого боку вирішуємо проблеми вступу України до СОТ.

Я пропоную, точніше, маю оголосити рішення комітету, що комітет пропонує цей законопроект підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі велике. Сідайте, будь ласка.

Мені здається, що комітет був абсолютно переконливий в цьому відношенні. Запитайте в нього. Зараз він вам пояснить ще раз детальніше. Хто хоче взяти участь в обговоренні? Запишіться, будь ласка, від фракцій. Просять від фракцій слово.

Будь ласка. Ляшко, будь ласка, внесіть ясність. 12 хвилин.

17:06:47

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Чому наша фракція не буде голосувати за цей законопроект? Тому що законопроект, запропонований колегою Святашем задіває інтереси мільйонів українських громадян малозабезпечених. Тобто, якби це був законопроект в інтересах того, щоб ці малозабезпечені стали багатшими хоть на трохи, ми б голосували обома руками, але у випадку прийняття цього закону бідні стануть ще біднішими, оскільки вони не зможуть, вони не мають можливості купувати нові автомобілі. І в той же час, купуючи старі автомобілі, вони платитимуть більші гроші, більше грошей під час реєстрації, потім щорічний транспортний збір, тощо.

От чому за це не можна голосувати, бо ми таким чином витягуємо додаткові гроші з кишень мільйонів наших громадян. І роблять це лобісти, які потім ці гроші покладуть у власні кишені. Як правильно сказав колега Семинога, давали пільги на автомобілебудування, а замили Конче Заспу і побудували там хати, що вже нормальна людина пройти до Дніпра не може.

Я хотів би звернутися до Петра Олексійовича Порошенка, який каже, що цей законопроект, без нього Україна не вступить до СОТ. Шановний Петре Олексійовичу, якщо це так, чому цей законопроект не представляє Яценюк, який представляв всі законопроекти, що стосуються СОТ? Чому, хто, чи уповноважував хто-небудь Святаша представляти цей законопроект. Ні. Він це робить сам у купі з певними людьми, які переслідують власні приватні інтереси.

Петре Олексійовичу, ми знаємо, що ви завжди стоїте на сторожі інтересів громадян. але в даному випадку очевидно щось ви в комітеті не розібрались. Тому я закликаю парламент не голосувати за цей законопроект. Бо потім поїдете до людей і вони вас спитають, за що вони більше грошей платять і в чиї кишені йдуть ці гроші.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів би, ну попросити, ну спокійніше трохи. Ви так переконливо виступали, що тепер я знаю, треба голосувати за цей закон, треба голосувати. Кузьменко Сергій говорить. Будь ласка.

17:09:44

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Спасибі, шановний Олександр Олександрович. Шановні колеги, я хотів би зупинитись на кількох моментах.

На відміну від попереднього виступаючого я не можу вважати себе фахівцем з усіх питань універсальним, так би мовити, але в автомобілебудуванні я фахівець, я віддав йому більше 30 років і маю підстави вважати себе фахівцем в цьому питанні. Що я хотів би сказати про закон, який представляв колега Святаш.

Перше. Абсолютна брехня в тому, що цей закон погіршує становище малозабезпечених людей. Ніхто з малозабезпечених людей не займається ввезенням в Україну автомобілів, що були в користуванні віком старше 8 років. Це перше.

Друге. Я з задоволенням переконався, що у фракції БЮТ як не було, так і немає зараз людей, які фахово розбираються в цьому питанні. Бо спочатку лідер фракції назвав автомобілебудівне підприємство в Запоріжжі, яке має чисельність більше 20 тисяч робітників. І якому провідні європейські і світові фірми дозволили випускати автомобілі з своєю маркою, автомобільною майстернею, а тепер, а тепер представники цієї ж фракції розказують, що в Україні взагалі немає автомобілебудування.

Я хотів би, щоб вони поїхали на Львівський автобусний завод, на Кременчуцький завод вантажних автомобілів, на Запорізький автомобілебудівний завод і сказали там представникам цих підприємств, що в Україні автомобілебудування немає. На Мелітопольський моторний завод, до речі, і на деякі інші. Хай вони скажуть. І хай почують, що їм у відповідь буде.

Третє. Я хотів би наголосити, що на жаль те, що підписали попередні уряди для вступу в СОТ, для автомобілебудування, робить неможливим тарифний захист нашої автомобілебудівної промисловості. Тому на сьогодні у нас є єдина можливість – технічний захист. І саме цей закон Святаша дозволяє перейти від тарифного захисту до технічного захисту. Він, ще раз наголошую, не стосується ні в якому випадку автомобілів, які вже зареєстровані в Україні. Ніяк не стосується. Це стосується тільки тих, того мотлоху, який хочуть ввезти в Україну.

І наостанок. Я хотів би, щоб люди, які говорять про такі серйозні речі, як автомобілебудівна галузь, хоча б знали, що насправді „Запорожець” вже 15 років як знятий з виробництва. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оніщук Микола Васильович. За ним - Мельник.

17:12:45

ОНІЩУК М.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати, шановні громадяни України!

Так багато наговорили, що я думаю, зараз ті, хто слухає і ті, хто має автомобілі, мабуть, дійсно є такими досить зляканими людьми – що ж буде з цими автомобілями?

Перше. Давайте я спробую подати достовірну інформацію. Не залежно від того, чи буде прийнятий закон, чи ні, громадяни України при проведенні технічного огляду своїх автомобілів незалежно від того, якого вони є віку, плату за проведення технічного огляду не буде змінено. Це перша, повірте мені.

Друге. Ті громадяни, які мають автомобілі зараз, які старше 8 років, при їх перепродажу на внутрішньому ринку не буде збільшена плата при їх реєстрації. Це друге. Знову ж таки наголошую, незалежно від того, чи буде прийнятий закон чи не буде. Єдине, що, власне, зараз дискутується - це ті автомобілі, які сьогодні не ввозяться в Україну, які є старше 8 років.

Святаш, який є автором законопроекту, говорить про те, що для цих автомобілів пропонується встановити одноразово тільки привезені, суттєво, дійсно, суттєво збільшену ставку щодо плати за реєстрацію вперше. І це теж є правда. І правда є те, коли говорять і представники фракції, які опонують цьому закону, що це плата є суттєво збільшеною. Це правда.

Але сьогодні існує заборона на ввезення таких автомобілів як таких. І ми маємо, по-перше, зняти цю заборону. Це є очевидно, тому що ми не вступимо до Світової організації. Але у нас є вибір. Ми можемо на старі автомобілі, заборона на ввезення на які буде знята, не збільшувати плату за їх реєстрацію – перше. Тобто застосовувати таку, яка є сьогодні для автомобілів і нових чи молодших 8 років або збільшити.

І ось дискусія розгорнулася по суті навколо того, наскільки збільшити цю плату: у 2 рази, у 3, у 10 чи в 100 разів? І якраз передбачається, що коли закон буде схвалений у першому читанні, якраз провести дискусію, чи збільшувати цю плату, а якщо і збільшувати, то наскільки.

Тому, шановні наші виборці, майте на увазі, що ваш майновий стан… власне, ви маєте ризики лише, коли ідеться про визначення плати для автомобілів, дозвіл на ввезення яких старше 8 років буде наданий парламентом.

І я маю надію, що це збільшення буде несуттєвим і якраз йдеться про те, що в другому читанні ми маємо провести окрему дискусію.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Сухий Ярослав Михайлович замість Мельника виступає.

17:15:50

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Після виступу знаного юриста Миколи Васильовича Оніщука, я думаю, суть цього законопроекту зрозуміли вже і ті, хто стояли тут і виступали від якоїсь фракції про щось, не знаючи про що.

Я хочу вам нагадати. Я категорично заперечую те, що кошти, які передбачалося виділити на реінвестицію для українського автомобілебудування були десь там профукані. Повна брехня і невігластво. Я вам пропоную, шановний Анатолію Івановичу, дискусію з Васадзе Таріелом Шакровичем. Він вам розповість, куди пішли гроші.

Більше того, тільки ця норма почала працювати, за 2004 рік автомобілебудівний завод Запоріжжя почав працювати в три зміни. З 9 тисяч 600 - 21 тисяча робочих місць, 386 мільйонів гривень прибутку. Після помаранчевого бардака 46 мільйонів гривень збитку, коли зупинили всі ці пільги, ніби-то борючись проти чого. Пам’ятаєте фразу: „Давайте підтопимо жирок олігархів?” Підтопили? Сильно підтопили, фактично поставили на крах, на грань виживання наше українське автомобілебудування.

Шановні колеги! Є одне зауваження. Олександре Олександровичу, було би непогано, якби такі законопроекти, яки впливають на дохідну частину бюджету, проходили ще й апробацію чи експертизу у бюджетному комітеті, тоді було би більш чітко зрозуміло, що це дасть нам, бюджету, тобто , що це дасть соціальній сфері? Ми не можемо перетворити, будь-яка цивілізована країна у світі захищає свій автомобільний ринок від мотлоху, від стар’я, від того непотребу, ми повинні себе захистити. Але 11 стаття ГАТ СОТ забороняє обмежувати. Тому не може бути ніяких 5 років перехідного періоду. Заборону на ввезення, безумовно, свого часу ми повинні по таких правилах і працювати.

Отже, ще раз. Цей законопроект не впливає і не стосується стареньких „жигулів”, стареньких „москвичів”, тих автомобілів, якими люди старенькі їздять собі на дачу, зовсім не стосується, цей законопроект стосується тих хитрячків-спритників, які під різними вивісками завозять сюди всякий шмельц непотрібний, який забруднює повітря. В кінці кінців ви подивіться, де вони, ці автомобілі, кінчають - прямо у дворах. Стоять, ржавіють і розпадаються, і пропадають. Ось про що мова йде.

Я пропоную цей законопроект, який має позитивний відгук міністерств і моє позитивний відгук профільного комітету, проголосувати і підтримати. Таким чином ми ще більше станемо на основи цивілізованого розвитку автомобільного ринку у нас на Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі велике.

Ярослав Михайлович, будь ласка, ви тут на трибуні коректні фрази використовуйте, бо та установа, про яку ви сказали, має колір не помаранчевий, а розовий. Будь ласка. А ви тут кольори спутали. Кольори сплутали. Так що… Ви кольори сплутали, я кажу. Та установа іде завжди під розовим кольором, а не помаранчевим. А ви тут використали. Будь ласка, сідайте. Це –перше.

По-друге, ви помітили, очевидно, що, ведучи дискусію, дехто, особливо з тих, хто брав участь на трибуні, збагнув: яке цікаве питання розглядається. То, може, треба коротше час витрачать, менше часу витрачати на ці питання? Ну абсолютно ж зрозуміло, прагматично, розумно виписаний проект 2082.

Я ставлю його на голосування в першому читанні, будь ласка. 2082.

17:19:47

За-276

По фракціях: 174 – Партія регіонів, „Блок Тимошенко” – 9, "Наша Україна" – 39, соціалісти – 31, комуністи – 21, позафракційних – 2.

Спасибі.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до розділу „Друге читання”.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів". Реєстраційний номер 2401-1. Порошенко Петро Олексійович, будь ласка.

17:20:48

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний головуючий! Шановні колеги!

До вашої уваги пропонується Закон "Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів".

До комітету при підготовці до другого читання надійшло три поправки. Комітет уважно на своєму засіданні розглянув кожну з них і (автором поправок є народний депутат Семинога) і по суті не заперечуючи проти поправок, які були внесені, я маю наголосити, що дві поправки відносяться не до тексту цього законопроекту, тому що мова йде в цих поправках до… щодо легірованих металів і легіровані метали вони підпадають під дію наступного законопроекту щодо вивізного експортного мита на брухт кольорових та чорних металів, і ми рекомендували розглянути це питання після прийняття в першому читанні цього законопроекту.

І третя поправка народного депутата Семиноги щодо процедури перехідних положень застосування цього законопроекту комітетом була врахована і рекомендується на підтримання.

Я ще раз нагадую, що даний законопроект є… входить в перелік законопроектів, які подані Президентом та Кабінетом Міністрів в рамках програми вступу України до Світової організації торгівлі. Вони вирішують питання, з одного боку, застосування перехідного періоду, запровадження ввізного експортного мита, яке дає можливість працювати відчизняній промисловості. З іншого боку, вони повністю відповідають і міжнародним зобов`язанням, яке Україна взяла на себе при вступі України до СОТу.

Ще раз наголошую, що поправок надійшло небагато. Більшість… абсолютна більшість з них по суті врахована або автори будуть мати можливість розглянути їх при розгляді інших законопроектів і комітет одноголосно на своєму засіданні рекомендував Верховній Раді прийняти його в другому читанні та в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петре Олексійовичу.

Мають слово тільки ті, хто вносив поправки. Семинога, будь ласка.

17:23:26

СЕМИНОГА А.І.

Дві поправки мої враховані, а одна поправка, що стосується легованих сталей, якщо вона переноситься в законопроект до кольорових металів, то я знімаю цю поправку з даного законопроекту.

ПОРОШЕНКО П.О. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Терьохін, будь ласка.

17:23:44

ТЕРЬОХІН С.А.

Адаме Івановичу, я вам нагадую, на всякий випадок, що у разі, якщо вноситься правка, яка змінює текст, прийнятий в першому читанні, вона може обговорюватися, ким завгодно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви про це, то говоріть.

ТЕРЬОХІН С.А. Про це. Дякую.

Петро Олексійович, ми ж домовлялися в комітеті поправити третю правку. На жаль, нічого не поправлено. В третій правці треба другий абзац поставити першим і викласти його так: „В році, в якому Україна вступила до Світової організації, ставки ввізного мита вступають в силу з моменту вступу і діють по 31 грудня”. Другий абзац викласти: „Ставки вивізного мита…. в інших роках, - і далі по тексту, - ставки вивізного мита і так далі”. А третій залишити. Тому що, якщо зараз залишити так, як є, то перший абзац з другим абзацом протирічать один одному по суті. Тому я просто редакційно радив би поміняти отак, як я сказав.

ПОРОШЕНКО П.О. Шановні колеги, ну, ми, дійсно, прийняли рішення дуже обережно ставитися до поправок, які виголошуються з голосу, але в даному випадку, дійсно, зобов’язання міжнародні, які взяла на себе Україна, вимагають вступу відповідного закону одразу після вступу України до СОТ. Тому пропозиція, яку висловив Терьохін щодо зміни першого і другого абзацу з відповідним коригуванням, є абсолютно слушно, це, дійсно, технічна правка народного депутата Семиноги, яка має бути врахована таким чином. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я ставлю на лосування: про прийняття за основу і в цілому Закону про внесення змін до Закону України „Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів”. Реєстраційний номер 2401-1.

ПОРОШЕНКО П.О. Прошу підтримати, комітет підтримує. Голосуємо за сотівський законопроект.

17:25:58

За-365

ГОЛОВУЮЧИЙ. За-365. Рішення прийнято. Дякую.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України". Реєстраційний номер 2391, друге читання. Рижук Сергій Миколайович, будь ласка.

17:26:21

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати, до законопроекту про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", номер 2391, що прийнятий за основу 14 листопада і, звичайно, він свіжий у вашій пам’яті, надійшло 2 пропозиції - поправки від народного депутата Сільченка та народного депутата ………..чука. Пропозиції внесені до прикінцевих положень законопроекту і стосуються необхідності здійснення заходів для створення рівних умов конкуренції на ринку сільгосппродукції та рівних умов її виробництва.

Якщо конкретніше, то я вам нагадаю, що авторами пропозиції пропонується, щоб Кабінет Міністрів України протягом двох місяців з дня набрання чинності даного Закону переглянув ставку ввізного мита на сільгосппродукцію із дотриманням умов угод вступу до СОТ по певних видах продукції з метою гармонізації системи підтримки галузі до умов та механізмів підтримки, що діють в країнах ЄЕС та країн-членів СОТ.

Тобто мета цієї поправки, яку комітет підтримав і пропонує підтримати Верховній Раді – це вироблення і запропонування тих механізмів, які б компенсували можливі негативні наслідки від результатів вступу до Світової організації торгівлі України, заміна їх іншими, напрямки підтримки, що узгоджуються з вимогами Світової організації торгівлі

Отже, комітет підтримав зазначені пропозиції обох народних депутатів, які до цього прозвучали і при обговоренні 14 листопада у цій сесійній залі, і пропонує прийняти у другому читанні та в цілому як закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ніхто не заперечує?

Так, Терьохін, будь ласка.

17:28:15

ТЕРЬОХІН С.А.

Дякую, Адам Іванович.

Все нібито тут нормально, крім останньої правки, яка була прийнята пунктом „б”. Подивіться, там є посилання на гармонізацію умов, механізмів підтримки аграрного сектору економіки в країнах членах ЕС та СОТ.

Ну, по-перше, це невірно написано, це є тавтологія, тому що всі країни ЄС є членами СОТ.

А по-друге, я нагадую вам, доповідачу, що в рамках Сот існує єдина угода про сільське господарство. Більше угод з цього приводу немає. Тому якщо ви хочете зробити якусь гармонізацію, то треба писати, не „в країнах членах ЄС та СОТ”, а гармонізацію відповідно до правил угоди про сільське господарство в рамках СОТ, тоді це буде чітко.

РИЖУК С.М. Взагалі-то, можна було б і краще всього ні писати ні так, як тут записано, ні так, як ви пропонуєте, тому що це само собою зрозуміло.

А для того, щоб уточнити і зорієнтувати Кабінет Міністрів, щоб ми дотримувалися, то таким чином сформулювали.

Але я, наприклад, погодився б з тим, щоб нам, виходячи, що ЄС є членом СОТ, можна було б записати і так, як ви говорите. Але поправка, я говорю за ті поправки, які схвалені Комітетом з питань агарної політики, земельних відносин. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тоді залишаємо ЄС, забираємо слово СОТ, погоджуємося з пропозицією Терьохіна.

Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому як закону Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України”. Реєстраційний номер 2391.

17:30:23

За-386

Прийнято закон.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про молоко та молочні продукти” (друге читання).

Будь ласка, оперативно, Сергій Миколайович.

17:30:43

РИЖУК С.М.

Дякую. Шановні народні депутати, до проекту Закону України „Про внесення змін до Закону „Про молоко та молочні продукти” номер 2392-1, що прийнятий за основу також 14 листопада, надійшло чотири поправки від народних депутатів.

Пропозиції депутатів Баранівського, Семиноги щодо залишення в діючому законі статей 17, 18, 19 не враховані. Я сподіваюся, ви розумієте, чому. Тому що, якщо їх відновити статті 17, 18, 19, які вилучаються саме з того, що є вимоги СОТ, то тоді втрачає смисл взагалі переглядати цей закон. Заради цих статей їх вилучення власне і ми сьогодні розглядаємо цей законопроект.

Враховано пропозицію Семиноги, народного депутата, щодо терміну набрання чинності цього закону. Тобто на своєму засіданні 28 листопада комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді проект закону про молоко і молопродукти, внесений Кабінетом Міністрів, прийняти у другому читанні та в цілому як закон України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи ті автори, поправки яких відхилені, наполягають? Ні.

Тоді я ставлю про прийняття у другому читанні і в цілому як закону Закону про внесення зміни до Закону України „Про молоко та молочні продукти”, реєстраційний номер 2392-1.

17:32:16

За-390

Закон прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру, реєстраційний номер 2394-1. Ви також доповідаєте і цей? Так, будь ласка.

17:32:35

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати, також Закон про державне регулювання виробництва і реалізації цукру, номер 22394-1, що прийнятий за основу 14 листопада, надійшло дві поправки народного депутата Костенка щодо змін у статтях 1 та 2, які при розгляді Комітетом з питань аграрної політики, земельних відносин не враховані.

Чому? Тому що вони пропонують виключити лише четвертий абзац із запропонованого проекту закону, а 5-ий залишити. А в 5-му ведеться мова по квоту „В”, яку пропонується вилучити, ліквідувати, тому що це теж вимога СОТ. І якщо ми будемо враховувати ці поправки, ми також не приведемо у відповідність даний законопроект, тобто пропонується підтримати рішення комітету, прийняти закон в другому читанні і як закон в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Терьохін, будь ласка.

17:33:38

ТЕРЬОХІН С.А.

В котрий раз, Адаме Івановичу, дякую вам. Скажіть, будь ласка, шановний доповідачу, в разі, якщо ми виключаємо квоти „В” і „С”, який сенс взагалі цього закону залишається? От уявіть собі, що залишається, шановні народні депутати, що залишається в цьому законі.

В цьому законі залишається квота „А”. Що таке квота „А”? Що таке квота „А”? Це квотування поставок внутрішніх, всередині країни цукру-сирцю на цукрозаводи, яка розподіляється органом державної влади відповідно до якихось там встановлених правил.

Про що йде мова тепер? Після того, як ми виключили квоти „В” і „С”, які стосуються зовнішньої торгівлі, змісту цього закону як такого немає. тому його, цей закон, треба скасовувати взагалі як непотрібний для цієї галузі.

Дякую.

РИЖУК С.М. Шановний колего, дозвольте з вами не погодитися, оскільки в цьому законі не тільки питання квотування стоїть. Питання полягає і в мінімальній ціні на цукрові буряки і по цій же квоті „А” ми лише ліквідовуємо квоту „В”. Мінімальна ціна на цукор про нижню межу, оптова торгівля цукром, державне регулювання дійсно, що обмежується … граничні розміри, тобто є ряд позицій, які на сьогодні діють, які підтримані Асоціацією буряковиробників і таким чином нехай це не об’ємний закон, але він є конкретний. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обмінялись. Я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому Закону про внесення змін до Закону України „Про державне регулювання виробництва і реалізації цукру”, 2394-1 реєстраційний номер.

17:35:51

За-383

По фракціях: Партія регіонів – 180, Блок Тимошенко – 96, „Наша Україна” 72, соціалісти – 29, комуністів – 0, позафракційні – 6.

Розглядається проект Закону про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини, реєстраційний номер 2395-1. Будь ласка, Сергій Миколайович.

17:36:22

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати, до названого проекту закону внесеного Кабінетом Міністрів, що прийнятий за основу Верховною Радою 14 листопада надійшло 6 пропозицій, поправок народних депутатів. 4 пропозиції враховані, відхилено 2 пропозиції. Ці пропозиції зводяться до умов завезення цукру-сирцю. Депутати, які внесли свої пропозиції і свої поправки пропонують, щоб записати в законі, що цукор-сирець, який завозиться повинен вироблятися тільки на етанол. Ну, можливо, це не потрібно, законодавчий комітету відхилив ці поправки.

А, що стосується перехідних положення щодо введення в дію закону з 1 січня наступного року за роком, коли вступаємо до СОТ, комітет підтримав дану пропозицію і пропонує Верховній Раді підтримати.

Зробив зауваження … поправку народний депутат Лук’янчук і комітет врахував його поправку стосовно визначення терміну „тарифна квота”. Тарифної квоти в українському законодавстві раніше, дійсно, раніше не було і цей термін взято з міжнародного законодавства, тому і спеціалісти Кабінету Міністрів зробили зауваження, що ця поправка потребує деякого уточнення. І тоді державне мито в міжнародному законодавстві у нас замінено на дещо інше, тобто державне мито на слова „ввізного і вивізного мита”. Таким чином, ми вважаємо, що народний депутат Лук’янчук також задоволений тим, що ми його врахували поправку.

Комітет пропонує прийняти в другому читанні та в цілому як закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Парубок, будь ласка.

17:38:02

ПАРУБОК О.Н.

Сергій Миколайович, ми на комітеті договорялися, що тростина, яка буде перероблена на українських заводах, вона піде безпосередньо на етанол. Я задавав питання і на комітеті, і сьогодні сидить міністр економіки. Ви скажіть, у нас програма „Етанол” існує? Немає ні одного самогонного апарата у нас на Україні, щоб сьогодні зробити літру бензину з цього етанолу, чи?

Тепер так, Сергій Миколайович, слухайте мене далі. У записці міністра економіки сказано, це буде збереження робочих місць. А ви прекрасно знаєте, що в Україні в АПК в сільському господарстві 80 процентів безробіття! Безробіття. І цим самим ми ще породим безробіття у АПК. Ви знаєте, що на селі 80 процентів люди не получають годами заробітної плати? І якщо ми ввезем і переробим, і оставим її у себе реалізацію, ми зіб’єм ціну на цукор і зменшаться робочі місця.

Я понімаю, на п’яти заводах ми переробим. Там попрацюють. Але, якби ж у нас була

РИЖУК С.М. Дякую.

Шановний Омелян Никонович, програма „Етанол” в Україні існує вже понад 5 років. Її започаткування на декількох заводах Вінничини і на одному із заводів Чернігівщини. Але ми вважаємо, і комітет, я змушений констатувати рішення комітету, а не свої особисті, що це буде вирішувати Кабінет Міністрів по мірі того, як інші заводи будуть технологічно, організаційно готові до переробки цієї кількості сировини на етанол. Тому що записати в законі можна, але як його реалізувати, коли потужності не відповідають таким обсягам? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Порошенко.

17:39:58

ПОРОШЕНКО П.О.

Шановний Сергію Миколайовичу, я хотів би підтримати колегу Парубка. Ключова позиція і небезпека, яку висловлювали сільгоспвиробники, це те, що вже цього року рівень виробництва цукру в Україні перевищує рівень внутрішнього споживання. І ми вже зараз маємо проблему неможливості реалізувати для сільгоспвиробників цукор хоча би за ціною собівартості.

Тому пропозиція, на якій наголошував колега Парубок, зокрема, обмеження використання цукру імпортного тростинного виключно для виробництва етанолу дає можливість Кабінету Міністрів, уряду розробити відповідний порядок, врахувати це, але вже зараз встановити відповідні обмеження, які дозволять захистити наш внутрішній ринок, не дискримінуючи при цьому іноземних товаровиробників і дотримуючись вимог СОТу.

Тому я просив би вас, щоб ця поправка окремо була поставлена на голосування і підтримана залом. Дякую.

РИЖУК С.М. Ви говорите абсолютну істину, і якщо Верховна Рада таку поправку прийме, то я особисто тільки буду задоволений як народний депутат. Я доповів позицію Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви мені скажіть, про яку ви поправку говорите? Ви говорите кожен, що хто бажає зробити. Мені хотілося, щоб дехто мав відношення до всіх галузей виробництва, тоді він все говорив би, що нічого не треба по СОТ приймати. Оце було б тоді абсолютно правильно.

Я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому… Яка поправка? Вашої поправки, Петро Олексійовичу, немає.

Я ставлю на голосування …

ІЗ ЗАЛУ. Ставте на голосування поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз попробую. Петра Олексійовича Порошенка поправки до цього законопроекту немає.

ІЗ ЗАЛУ. (Н е ч у т и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому всі поправки, які тут є ви висловились. Нема вашої поправки. На що ви наполягаєте?

ІЗ ЗАЛУ. (Н е ч у т и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви дякуйте…

ІЗ ЗАЛУ. (Н е ч у т и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яку поправку скажіть?

РИЖУК С.М. Дану поправку вносив народний депутат Баранівський.

ІЗ ЗАЛУ. Поправка Баранівського.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка …Добре. Поправка Баранівського - це номер 1 відхилена.

Наполягають депутати, щоб її підтримати. Я ставлю на голосування поправку номер 1 Баранівського, хоча, почекайте, будь ласка, хоча це порушення Регламенту, тому що Баранівського немає.

Ви маєте право, Петре Олексійовичу, як і будь-який інший народний депутат ставити на переголосування тільки ту поправку, яка врахована комітетом, якщо ви не є автором законодавчої ініціативи. Та, яка відхилена, і немає депутата, він не наполягає, при чому тут ви? Але я ставлю на голосування поправку номер один народного депутата Баранівського, яка відхилена. Прошу голосувати.

17:43:10

За-72

Я ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому, як закону, про встановлення тарифної квоти… Уряд мене, вибачте, не цікавить вже, тому що уряду немає поправок тут. Сядьте, будь ласка. Ставиться у другому читанні та в цілому, як закону, про встановлення тарифної квоти на ввезення в Україну цукру-сирцю з тростини. Прошу голосувати.

17:43:52

За-386

Закон прийнято. По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 183, „Блок Юлії Тимошенко” – 99, „Наша Україна” – 70, соціалісти –29, комуністи – 0, позафракційні – 5.

Закон прийнято.

З мотивів? 5 хвилин. Запишіться, записуйтеся.

Будь ласка, Самойлик. Симоненко мікрофон, прошу.