ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

6 червня 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні депутати, гості Верховної Ради, журналісти, радіослухачі, телеглядачі!

Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

10:03:53

Зареєструвався 261 народний депутат. Ранкове засідання оголошую відкритим. 262. 262. Я прошу, спокійно!

Шановні депутати, сьогодні День свята професійного журналістів. Давайте привітаємо їх із цим днем, побажаємо їм успіхів, творчості, об’єктивності і всього того, чого чекає від них суспільство і на що вони здатні. Вітаємо їх. (О п л е с к и)

Сьогодні день народження Петра Писарчука, народного депутата. Ні? А, це помилку зробили. Помилка зроблена свідомо. Свідомо зроблена помилка, так. Значить, шостого липня почекаємо, поздоровимо тоді, коли буде день народження.

У нас час, відведений для заяв, оголошень, повідомлень. Будь ласка, запишіться. Будь ласка, в індивідуальному порядку.

Богачук.

10:06:05

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Напередодні великого свята Трійці трійка керівників держави: Голова Верховної Ради, Прем'єр-міністр, Президент – дійшли консенсусу, домовилися про припинення протистояння, скасування нелегітимних, протиправних Указів глави держави, щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради України, продовження законотворчого процесу.

Дехто порівняв це із вирішенням карибської кризи в мініатюрі, від якої був один крок до розв’язання війни. Виникає питання: хто ж у цій українській ситуації грав роль Микити Хрущова, а хто – Джона Кеннеді? Відповідь знаходимо в подальших діях сторін. Уже через день прибічники Президента йдуть на пряме порушення досягнутих 27 травня домовленостей з Олександром Морозом і Віктором Януковичем, про невтручання в роботу правоохоронних і судових органів влади.

Управління Державної охорони, на чолі з прісно відомим її новим начальником, блокує роботу Конституційного Суду. При розгляді Апеляційним Судом Києва справи про поновлення на посаді генерального прокурора присутні співробітники Служби безпеки України. Секретаріат Президента через суд продавлює рішення про підпорядкування внутрішніх військ безпосередньо Президенту. І все це робиться на фоні групових призначень керівників судів районної юрисдикції лише свої людей, що є грубим порушенням з боку глави держави, рішення Конституційного Суду з цього приводу.

І школяреві зрозуміло, що триває всеохоплююча, нахабна і повзуча узурпація влади з сторони Секретаріату Президента. А погляньмо на все дещо з іншого боку. Рада національної безпеки і оборони перетворюється на ударний мобільний кулак Президента, до складу якого входять уже всі голови обласних державних адміністрацій. Це що? Тотальна мобілізація під штандарти Ющенко всіх вірних йому людей в Україні?

Але з якою метою? Можливо, для збирання майбутнього врожаю полуниць, або грибів? А може, виїзду з пасіками на багаті медоноси? Ні. РНБО перетворюється на своєрідний бойовий мобільний уряд Президента, де солдати голови держави безапеляційно виконують його накази, рухають війська та очікують нових вказівок.

Усе це вказує на те, що однією рукою підписую чи угоду трьох 27 травня, президент активно мілітаризує владу під себе, cтворюючи всі умови для того, щоб своєрідну українську мені карибську кризу не локалізувати, а значно розширити, взяти реванш перед правлячою коаліцією за свої ганебні весняні привали.

Схоже, не буде миру під нашими оливами, якщо Президент України не прагне миру, а тягнеться до війни. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Баранівський. Йому Бойко поступається часом, він постарається вкластися в чотири-п’ять хвилин.

10:09:28

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую Олександр Олександрович! Шановні народні депутати, шановні присутні! Я хотів би на початку свого виступу привітати представників преси, які сьогодні присутні в цьому залі, яких сьогодні немає в цьому залі побажати їм творчої наснаги і, як говорив сьогодні Олександр Олександрович, щоб ваша інформація завжди була об’єктивною. Добра вам і здоров’я! (О п л е с к и).

Шановні товариші! Два роки пройшло з того часу, коли введений в дію Закон „Про захист дітей війни”. Два роки йде боротьба за самих знедолених людей в нашій країні. Це люди, які не мали свого дитинства, які не мали щасливою юності, на плечі, яких випала відбудова нашої держави, та і, на жаль, сьогодні на їх плечі випали роки перебудови чи незалежності України і які є не найкращими у їхньому житті з огляду на їхнє матеріальне забезпечення.

Всі ці роки, два останніх, з видом Закону „Про захист дітей війни” фракції Блоку БЮТ і "Нашої України" блокували введення в дію цього закону, все робивши для того, щоб не виділялися кошти на його фінансування.

Лише в цьому році вперше бюджетом України на 2008 рік коаліцією було виділені кошти на часткове фінансування цієї категорії населення. Хочеться сказати, що кошти ці забезпечують лише 20 відсотків виконання закону від запланованого, але це вже є початок. Не дивлячись на блокування цього процесу і в цьому році фракціями БЮТ і „Наша Україна” соціалісти вимагають від уряду передбачити фінансування закону по дітях війни в повному обсязі на 2008 рік. Часто чуємо від фракції БЮТ і „Нашої України”, що закон про дітей війни мовляв недосконалий. Але хочу сказати, як автор цього закону, що він ще не вступив в своє виконання і дати йому оцінку, на скільки він досконалий чи не досконалий, просто немає можливості. Тому було б дуже вірно спочатку, якби цей закон був виконаний, а потім провівши відповідну аналітику, можна його відповідно і покращити.

Не можна обійти і питання третього указу, а вірніше, вже шостого Указу Президента, що стосується дострокових виборів парламенту. Він знову, як і попередній, як кажуть в Одесі «вы будете все очень смеяться», ну він, знову ж таки, є нелегітимним. Він оголошений не за два місяці до виборів, як вимагає Конституція, а за чотири. Немає у Президента ніяких аргументів з того приводу, що вже є 151 голос депутатів, які склали свої повноваження. Немає цих заяв сьогодні в обсязі повному ні в парламенті, ні в Центральній виборчій комісії. І тому опиратися на те, що хтось склав свої повноваження, просто неможливо.

Шановні депутати від фракції БЮТ і „Наша Україна”, хотів би звернути вашу увагу на те, на яку „слизьку дорогу” вас загнали. Зверніть увагу, пан Вінський, який є сьогодні правою рукою Юлії Володимирівни Тимошенко у фракції БЮТ, не написав заяви про складання повноважень, як народний депутат. Запитується, а чому він не написав? Я б сказав, що він розуміє, я добре переконаний, він розуміє, що він робить, у нього добра група оплачуваних юристі, які його досить добряче консультують. Тому що він знає, що як напише заяву, вона буде задовільна і він втратить своє депутатство. Там же він добре розуміє, що кинувши всіх під танк, він добре розуміє, що це дорога в нікуди. І тому ті люди, які прийдуть по списках, після тих, які будуть виведені Центральною виборчою комісією із народних депутатів, вони поповнять ряди парламенту і парламент буде функціонувати. На жаль, в парламенті залишиться і пан Вінський.

Шановні народні депутати, на моє глибоке переконання, після шостого Указу Президента щодо дострокових виборів, який вчора стався, навіть є необхідність коаліції зібратися і порадитися разом. Тому я звертаюся до вас від фракції соціалістів, давайте ми проведемо збори коаліції, дамо відповідну оцінку шостому указу Президента, виробимо певну... певні міри наміри, як ми будемо працювати далі, яка буде наша стратегія і тактика у даній ситуації. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сільченко передає Бокому, будь ласка.

10:14:32

БОКИЙ І.С.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України! Коли 2 червня після зустрічі Ющенка з депутатськими фракціями "Наша Україна" та БЮТ зателефонував один із учасників зустрічі і запитав: чим я так дошкулив Президентові на консультаціях 2 квітня, що він, навіть через два місяці згадав мене лихим словом.

Я відповів: та, мабуть, тим, що сказав, побувавши перед тим в Албанії, що, навіть, у цій забутій Богом і людьми країні, люди будують державу, Президент, парламент і уряд працюють заодно, країна змінюється на очах. А у нас на Банковій тільки й балачок, що не про таку Верховну Раду, не таких депутатів, не такий уряд, не таку Конституцію. І, взагалі, навів правдиві слова розумного сільського дядька: „Доки наш Президент буде під каблуком в отієї пройдисвітки”.

Президент у нас зайнятий тим, що й опозиція, а це нонсенс для будь-якої держави. Прочитавши моралізаторсько-аморальний виступ Ющенка в Інтернеті і в продажний „Сільських вістях”, які обслуговують тепер олігархів, що зробили ставку на іуду Луценка, я переконався, що нашому Президентові як попереду танцювати, руйнувати державні інститути і при цьому до непристойності радіти, як малолітнє дитя. Який розумний Президент говорив би про велику приємність від зруйнування парламенту та ще оцінював би це як унікально зроблену справу, яка коштує багатьох моральних цінностей. Уловлюєте двозначність, що і чого коштує? Не звертайте увагу на стилістичні незграбності, вони звичні для завжди плутаних словесних побудов Ющенка, не звертайте уваги, навіть, на те, що людина, яка не надто сильна в моралі, розводиться про моральні цінності.

Зверніть увагу на ці телячі, даруйте, радощі від того, що вдалося знищити Верховну Раду (Ну, так він вважає, що вдалося). А далі такі ж радощі, що вдалося вивести з ладу Конституційний Суд, між іншим, той суд, вердикту якого Ющенко клявся підкоритися перед усією Європою.

Зверніть увагу на дуже специфічне розуміння Президентом українського патріотизму, політичної стабільності, політичної зради. Він усе міряє власними мірками, але при цьому не хоче визнавати, що центр політичної корупції і не тільки політичної – в його президентському палаці. І скандал вересня 2005 року це показав з усією очевидністю.

І хіба нормально, що ліквідацію парламентаризму через „нагинання” депутатів, глава держави називає заповітом, мовляв, зради не повинно бути. Так, не повинно бути, але найбільші – якраз серед його соратників і те, що нині він називає зрадою, зачепило якраз…

У мене ще є три хвилини Садового.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Садовий, будь ласка, передає йому свої слова... Свій час.

БОКИЙ І.С. І те, що він називає зрадою… Фракції. Чути, да?

Чому ж за політичну убогість і недалекоглядність Ющенка і Тимошенко має розплачуватися вся країна? Власне, показовий сам факт виступу перед фракціями, котрі якраз і відомі своїм прислужництвом кучмізму, які були фундаторами політичної корупції. Перед ким президент „розкидав бісер”?

Ну а оцінювати те, що сталося як геніальне діяння, може хіба що людина засліплена власним міфічним мессіонізмом, і тут не нам з вами, політикам, робити висновки.

І, звичайно, не треба, як дехто вже на це натякає, що це мають робити психіатри. Ні. Тут повинні попрацювати політичні психологи, щоб пояснити, як звичайний патологічний егоцентризм однієї людини стає бідою держави і як вмонтований у державну політику, здатний деформувати все і вся, як у людині, так і у справі. В історії це вже було і саме з таких деформацій народжувалися небезпечні для людства режими.

Ще одне питання. Ющенко як і його політичний батько Кучма знову веде за рибу гроші – ліквідувати депутатську недоторканість. Слів немає, з нею треба кінчати в сенсі кримінальної відповідальності. Політична недоторканність є в усіх парламентах світу. Але як справжній боягуз, Ющенко не хоче і словом обмовитися про зняття недоторканості з себе як Президента, а це ой як актуально сьогодні для стабільності в державі. Як знімати недоторканність, так з усіх разом, з Президента, з суддів і депутатів. Чого боятися, Вікторе Андрійовичу, з невинного вас грішника ніхто не зробить. А, взагалі, виступ Ющенка від другого червня справляє гнітюче враження, жодної продуктивної ідеї. Від нього відгонить байдужістю до життя людей, Україну спалює засуха, економіка перед тяжким випробуванням у зв’язку з цим. Нові виклики висуває енергетика, нові проблеми перед Україною висуває розміщення ПРО в сусідніх країнах, а наш Президент „товче воду у ступі” про перевибори, читає комусь мораль, радіє на руйновищах владних інститутів. Це як не перед добром. Та й від кого чекати добра? Від того, хто колись кричав про відсторонення бізнесу від влади, а зараз оточив себе найодіознішими фігурами від цього бізнесу і знову веде у владу цілий батальйон олігархів і олігархиків. Чи можна чекати добра від людини, яка клялася на виборах, скажімо, не пускати на приватизацію Одеський припортовий завод, а зараз готова вручити як презент своїм людям.

Мораль виступу Ющенка від другого червня така, що не треба ніякої моралі. Про неї можна красиво поговорити, але в самому дійстві руйнування країни її бути не може. Це гімн руїні, гімн розрусі. Під виглядом анафеми зраді звичайнісінька апологія зради. Як казала Ліна Костенко, гряде неоцинізм, я в ньому не існую. Грянув цей неоцинізм, грянув і батько його -Ющенко. Таким руйначем неоциніком він і влипне в історію України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

БОКИЙ І.С. Амінь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Головатий, будь ласка. Шибко йому віддає слова свої.

10:21:22

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане Голово! Шановні колеги депутати! Кілька слів про юридичну „бездоганність” третього шедевра Ющенка.

Перше. Указ видано на реалізацію пунктів спільної заяви. Я в Конституції знайшов одну формулу на виконання чого видається указ Президента, на виконання Конституції і законів України виключно, а не на виконання приватних домовленостей. Я з цієї трибуни говорив, що можуть означати домовленості в приватному порядку.

Олександр Олександрович, і я звертаюся до Прем’єр-міністра України Януковича, подальші ваші домовленості можуть закінчитися 4 указам, де буде посилання тільки на вашу домовленість, де вже не буде згадки ні про Конституцію, ні про закони. Це надзвичайно небезпечно.

Друге. Указ посилається на рішення Конституційного Суду від 2002 року. Подання до Конституційного Суду писав я. Пов’язано воно з подіями в Українського Домі в січні 2002 року, саме я просив дати суд розтлумачення, що таке засідання, що таке сесія, що таке рада як орган колегіальний, як вона працює і так далі. Тому я прекрасно розумію, що ми отримали у відповідь, яку писав суддя-доповідач Володимир Шаповал, колишній представник Президента в Конституційному Суді. І, власне, саме ж в цьому рішенні написано про те, що Верховна Рада правомочна приймати закони і реалізовувати інші конституційно визначені повноваження за умови присутності на її пленарних засіданнях на момент голосування не менше тієї кількості депутатів, які згідно з Конституцією необхідні для прийняття відповідного рішення, а нам для створення Тимчасової спеціальної комісії треба всі 150, для захвалення Конституції Криму треба всього 225, для прийняття звичайного закону треба всього 226. Це слова з цього рішення. Вона є правомочною за тієї кількості, яка може приймати рішення.

Третє. Президент каже про те, що щось сталося десь там у клубах, палацах культури чи ресторанах, де відбувалися з’їзди, що це є наслідком неповноважень з Верховної Ради. Скажіть будь ласка, де в Конституції визначено право Президента визначати чи Верховна Рада є повноважною чи неповноважною? Немає. Хто має визначити повноважність чи неповноважність? Та ніхто! Тому що саме Конституційний Суд у цьому рішенні, яке писав Володимир Шаповал, визначив, що якщо, а тоді існувала змішана система, 226 було за мажоритарними округами, а 225, а 225 було за пропорційною системою. Була нова система. Власне, і для того, щоб унеможливити деструктивізм у діяльності органів влади суд і пішов на застереження, щоб не дати можливість утворити ситуацію штучну неповноважності. Тому суд записав, що в разі зменшення з будь-якого причину, з будь-яких причин складу парламенті до кількості меншої, ніж триста, то інші депутати мають право скласти присягу. Чи має бути діяльність Верховної Ради зупинена? Але хто її має зупинити? Певно, що ми повинні дочекати, коли мають скласти присягу належним чином відповідно інші обрані депутати.

Тобто суд сказав, що ті, хто є в списку пропорційному, це їхнє право – скласти присягу. І наш обов’язок забезпечити їхнє право. Тому, коли кажуть про якісь закриті списки, які вони закриті?! Вони були, ні, ні, закриті, вони були офіційно надруковані в офіційних виданнях: „Голос України”, „Урядовий кур’єр”. Вони відкриті для всіх, хто хотів їх прочитати. І ті кандидати в депутати, які пройшли гитимацію виборами, бо вибори – це воля народу, і вони голосували не за 120, не за 90, не за 20. Вони голосували за всі 450. Вони мають іншу юридичну якість, вони є резервний фонд. І це вони повинні прийти сюди і скласти присягу.

Далі. Коли Президент каже враховуючи, в другій частині указу, неможливість відновлення двох третин від конституційного складу. Як це?! Неможливість відновлення… Хто сказав, що це неможливо відновити, коли суд сказав, що є, необхідно, щоб інші кандидати, які зареєстровані ЦВК, не склали присягу?

І, в решті-решт, третє. Президент посилається, єдине, на єдину статтю Конституції, це вже шість вийшло?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Говоріть, говоріть.

ГОЛОВАТИЙ С.П. На єдину статтю – вісімдесят першу. Але ж у цій, вісімдесят першій, і сказано, що, в останній її частині і сказано про те, що у разі виходу депутата із складу фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону. Закону немає. То що? Ми не можемо сьогодні прийняти постанову Верховної Ради про порядок складення присяги тими кандидатами в народні депутати, які були зареєстровані ЦВК і за яких вже народ проголосував на виборах, для того, щоб вони склали цю присягу? Це що, не є питання внутрішньої роботи парламенту? Це що, не є питання регламенту або окремою постановою в цих умовах? То в будь-якому разі постанова Верховної Ради буде мати нормативну силу, на відміну цього указу, який посилається на спільну домовленість. Тому у цій ситуації я вважаю за необхідне якомога швидше прийняти таку постанову. І будь-який кандидат із списку БЮТ, як ви, так би мовити, обнулений, буде з рішення Конституційного Суду, випливає, що ніякого обнулення не може бути, вони є резервний фонд, їх не можна обновити.

Будь-хто із кандидатів …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Будь-хто із кандидатів БЮТ, яких, так би мовити, „обнулили” чи „обрезали”, я не знаю, що їм зробили, чи кандидати на „обнулення” УНУ мають право подати до суду на підставі цього рішення Конституційного Суду вони можуть відновити своє право бути народними депутатами, склавши присягу відповідно до юридичної процедури, нами встановленої. А я їм можу допомогти при складенні цієї позивної заяви, плюс до того, треба необхідно, негайно подавати нове клопотання чи конституційне подання до Конституційного Суду стосовно цього третього шедевру, щоб уже не було четвертого. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чорновіл.

10:28:21

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги народні депутати. Ми якось звикли, що Верховна Рада повинна діяти в межах закону. Президент, Кабінет Міністрів, все суспільство має жити за законом. А от деякі наші опозиційні колеги, які весь час говорять про бандитську владу, чомусь привикли жити за бандитськими правилами і жити за бандитським жаргоном. Ми від них весь час чуємо там „базар”, ми від них весь час чуємо „по понятиям, по беспределу”.

І чомусь вони вирішили указ Президента можна теж видавати „по беспределу”. Так от, указ в якому написано, що він виданий на основі домовленостей – це вже, між нами кажучи, є повний абсурд юридичних правил. Але про це вже тільки що сказав Сергій Головатий.

Для того, щоб зрозуміти, що ж були за домовленості і, що на основі них мав видати Президент, дуже коротко на холопський розум пояснюю, в чому суть цих домовленостей трьох керівників держави.

Зводилася вона до наступного. Хочете ви виборів, пане Президент, не можете без них жити, припекло так дуже сильно, хочете так, що готові кров в країні за них пролити. Добре. Ми на це підемо. Хоч до цих виборів ми своє ставлення заявили. І до тих людей, які до цих виборів штовхають Україну. Що вони поводяться, як українські приповідці – „хвалилася кобила, що вози з возом побила”.

Менше з тим, але згідно з домовленістю.

Перше. Коаліція мала забезпечити прийняття законів згідно з якими ці вибори можна , в принципі, провести.

Друге. Забезпечити фінансування цих виборів через зміну до Закону „Про Держбюджет” і сформувати новий склад ЦВК. Ми свої зобов’язання виконали.

Опозиція на ... підштовхує, за підштовхуванням Юлії Володимирівні Тимошенко взялася дуже дивним способом на основі 82 статті Конституції, що створює небезпечний прецедент створити умови для того, щоб Верховна Рада перестала бути повноправним конституційним органом. Тобто зробити так, щоб у Верховній раді було менше 300 депутатів, щоб не було жодних можливостей їх поновити. Вони цього не зробили. Списки їх не обнулені і, судячи з усього, навряд чи можуть бути обнулені. І Президент чітко брав на себе зобов’язання строго у відповідності до Конституції до законів, до права, щоб нікому не було подавно колись оскаржити після того результати позачергових виборів мав видати відповідний указ потім про те, що відбуваються нові вибори і дається дата нових виборів, оскільки він сам прекрасно розуміє, що його попередні два укази не тільки незаконні, не тільки не логічні, але і злочинні. Що ж він видав?

Він видав указ на основі не права, не Конституції, не доконаного факту, що у Верховній Раді немає 300 голосів, а на основі повідомлення Юлії Володимирівни Тимошенко і її хлопчика на побігеньках Кириленка, що на їхніх з’їздах щось зробили. Вибачте, а якщо я пришлю телеграму Президентові, що Україна – це виявляється не Україна, а українці є марсіани, то що він видасть указ про те, що визнавати всіх марсіанами і пакувати чемодани і йти на Марс пішки.

Тому я звертаюся до всіх і до Президента у першу чергу: давайте жити, Вікторе Андрійовичу, не понятіям, а по законах. Ми взяли на себе зобов’язання, ми їх виконаємо, але виконайте і ви їх, видавайте укази згідно Конституції і законів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бульба передає Матвєєву слово. Матвєєву. Да, да, Бульба передає і його слово там теж, якраз по регламенту…

10:31:50

МАТВЄЄВ В.Г.

Шість хвилин.

Я дякую. Дякую, Олександре Олександровичу.

Матвєєв, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановні виборці. Вчора Президент України, дійсно, поповнив зібрання своїх антиконституційних актів, видавши шостий за рахунком указ такий, який… такий же нікчемний у правовому плані, як і його попередні щодо проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.

І знову, судячи вже із інформаційних матеріалів, лише виставив себе тим самим на глум і посміховисько не тільки власного народу, а і цивілізованої Європи, наших сусідів, яким далеко не байдуже все те, що коїться в Україні. Вони сміються і кепкують, нашому чесному люду стає гірко і боляче від того, що на чолі їхньої держави такий непослідовний і слабкий Президент, бо сильний політик, як відомо, ніколи не вдається до грубої сили, до диктаторських методів. А Ющенко намагається сьогодні безпардонно диктувати свою волю не лише найвищому законодавчому органу, а й усьому суспільству. І, головне, що найганебніше для нього самого, намагається на повному серйозі переконати всіх, що його рішення, тобто неправові укази, цілком базуються на нормах і положеннях Конституції, хоча справа обстоює саме навпаки.

Черговим витвором правового свавілля став, як я вже сказав, і вчорашній президентський указ. Підставою для його видання Ющенко вважає, про що вже говорили наші колеги, рішення з’їздів блоків БЮТ і „Нашої України” про дострокове припинення повноважень депутатів цих фракцій, не дочекавшись навіть розгляду Верховною Радою подань народних депутатів про вихід із зазначених фракцій. Президент вкотре пішов на повідку у групки амбітних та авантюрних політиків, розтоптав Конституцію, зокрема, її 77 статтю щодо проведення виборів через 60 днів після припинення повноважень Верховної Ради.

Не можна погодитися і з результативною частиною указу, про що тут вже йшлося, посиланням на рішення Конституційного Суду від 17 жовтня 2002 року. Адже мова в ньому йде про повноваження Верховної Ради при умові обрання двох третин від конституційного складу парламенту, і це зовсім не значить, що вихід депутатів може зупинити повноваження Верховної Ради України.

Нині навіть учорашні стійкі адепти помаранчевого перевороту щиро обурені брутальним намаганням так званої опозиційної меншості нав'язувати свою волю більшості депутатів та цинічним використовуванням у цій справі Президента для дестабілізації та розвалу країни. Тимошенки, Кириленки та й сам Ющенко не бажають усвідомлювати, що така делікатна і непроста справа, як добровільне і дострокове припинення депутатських повноважень має здійснюватися у суровій відповідності з Конституцією та Регламентом Верховної Ради. Будь-які насильство і психологічний тиск тут не припустимі, а такі непоодинокі факти в стані опозиціонерів, як ми уже бачимо, мають місце.

У цьому залі вже чимало сказано про те, що незважаючи на всі спроби деструктивних сил торпедувати Верховну Раду, вона мусить продовжувати роботу в інтересах країни та народу, забезпечити безперервність керівництва державою, і будь-які спроби вважати Верховну Раду нелегітимною, милостиві дозволи Ющенка подовжити її функціонування від одного до трьох днів слід вважати неконституційними та анти законними. Верховна Рада, всі гілки влади мають дочекатися вердикту Конституційного Суду вже і на цей зазначений Указ Президента, незалежно від того, яким би не був цей вердикт.

Чекають у цьому високому суді свої оцінки й інші антиконституційні витвори Президента. Це справді необхідно в ім'я майбутнього. Україна врешті-решт має будувати своє життя, визначати свою долю на основі Конституції та законів, а не з допомогою президентського указаного безправ’я та кримінальних понять його помаранчевого оточення.

Фракція комуністів буде і надалі робити все можливе проти узурпування влади, утвердження тиранії в Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми завершили час, відведений на оголошення, повідомлення, пропозиції народних депутатів. Я зішлюся на юридичну довідку відносно прийнятих указів Президента і в основному буду керуватися тут нормами законів і Конституції, а не коментарями, не емоціями.

Я хотів би звернути увагу на такі деталі. Президент двічі своїми указами достроково припиняв повноваження Верховної Ради п’ятого скликання, не маючи на те ніяких підстав. Це порушення Конституції, яке врешті-решт визнав він і сам. Але це, очевидно, недостатня оцінка. Він визнав діяльність парламенту нелегітимною з моменту видання своїх указів: від другого квітня, власне кажучи, до нинішнього моменту вважається Верховна Рада нелегітимною, аж до видання Указу про проведення виборів, бо перед тим він своїм додатковим указом скасував попередні всі укази. А це все є порушенням частини четвертої статті п’ять Конституції України, бо ніхто не може узурпувати владу – так написано в Конституції. Очевидно, саме це змусило Президента штучно зупиняти дію указу номер 355, для того щоб Верховна Рада прийняла низку законів, які потрібні для організації, в тому числі і дострокових виборів.

Указом 496 він визнав такими, що втратили чинність, всі попередні укази. І з цього, крім іншого, випливає те, що повноваження Верховної Ради України п’ятого скликання не є достроково припиненими. Навіть сумнівними Указами, а правовідносини щодо процесу позачергових виборів до Верховної Ради України, призначених Президентом України спочатку на 27 травня, потім на 24 червня, мають бути припинені.

Указ 497 стосується винятково призначення дострокових виборів на 30 вересня. І містить організаційні завдання, які Президент дав Центральній виборчій комісії та Кабінету Міністрів. Уже говорив Сергій Головатий, що цей Указ видано на підставі політичних домовленостей, а не Конституції чи законів України.

А я хочу сказати, що політичні домовленості зводилися до того, що Президент видасть Указ на основі Конституції України. Я хочу підкреслити, бо домовленості стосувалися саме цієї обставини. І лише за згаданої умови цей Указ є обов’язковим до виконання на території України.

Про неможливість відновлення двох третин від конституційного складу Верховної Ради України п’ятого скликання говориться у Указі, як про факт, який абсолютно не є доконаним фактом. Правовий аналіз цього Указу свідчить про порушення президентом 6, 19, 106 та 24.150 Конституції України, оскільки до завершення, я цитую: „до завершення судових розглядів справ про поновлення народними депутатами своїх повноважень, а також завершення Центральною виборчою комісією процедури заміщення народних депутатів України, повноваження, які достроково припинені, кандидатами у депутати у відповідних виборчих списках, згідно статей 101 Закону України „Про вибори народних депутатів України”, Президент вийшов за межі своїх повноважень і, взявши самовільно до свого відання питання визначення легітимності Верховної Ради України з огляду на статтю 82 Конституції, і це знову порушення частини 4-ої статті 5 Конституції України: підміна своїм актом рішення тепер вже судової гілки влади.

Треба зазначити, що Президент немає конституційних повноважень давати доручення Центральній виборчій комісії та Кабінету міністрів України, він повинен робити і вони повинні робити лише на підставі 19 статті Конституції на підставі в межах повноважень та в спосіб визначених Конституцією та законами України.

Системний аналіз конституційних приписів щодо мов і порядку призначення Президентом України та проведення дострокових виборів до парламенту дає підстави дійти до такого висновку. Процесу позачергових виборів до парламенту, вимога, щодо якого визначено частиною другою статті 77 Конституції України, на що посилається Президент, обов’язково має передувати дострокове припинення Президентом повноважень Верховної Ради України відповідного скликання. При чому виключно за наявності випадків передбачених самою Конституцією України, а не на підставі частини другої лише статті 82 України.

Але, візьмемо до уваги, що реалізована у відповідності з Конституцією вимога статті 82 Конституції України реалізована депутатами від опозиційних фракцій.

Тоді появляється якийсь зв'язок між 82 статтею, 77 статтею, тоді Президент може подаватися до такого кроку.

Коли ми вели переговори, я радив Президенту, як появиться попередня підстава для того, можна віддавати Указ передбачаючи введення його в дію за два місяці до проведення виборів.

Тоді ніхто не втручається в діяльність парламенту і він припиняє просто свою роботу за об’єктивними обставинами, цього не зроблено. Цього не зроблено і знову ми наштовхуємося на суперечку, яка передбачена в статті 77 Конституції України Указ починає діяти з моменту його прийняття. Тобто через два місяці треба проводити вибори, а їх не можна провести, бо є закон про вибори, який ми прийняли, теж передбачає введення його в дію із, по суті, першого вересня, із першого серпня.

Тут ціла низка правових неузгодженостей, в будь якому разі вони не дають ніякої підстави робити висновки про не легітимність парламенту. І ясно, що великі юристи, як керівники Адміністрації може говорити про речі, що стосується там повноваженості парламенту, або не повноваженості. Але у нього є, по моєму, інше коло обов’язків на які він мав би звертати увагу, а не тлумачити Конституцію, тлумачити закон і давати оцінку вищому єдиному законодавчому органу держави. Це все обставини об’єктивні, які ми сьогодні повинні розглядати. Інакше кажучи, процес позачергових виборів до Верховної Ради України за змістом частини другої статті 77 Конституції, не може відбутися без опублікування указу про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. І процес позачергових парламентських виборів починається з дня опублікування указу про дострокове припинення повноважень Верховної Ради. Тут за будь-яких умов треба видавати ще указ, який буде відповідати цим нормам. Але перед тим треба з’ясувати всі обставини, які передбачені вже названими мною статтями Конституції і законів України про заміщення депутатів або неможливі заміщення депутатів, розгляд тих питань, які пов’язані з заявою народних депутатів, які заяву не писали. Тим, за яких фальшиві підписи поставили, тих хто не був на з’їзді, я вже не торкаюся теми про те, як з’їзд організовувався, хто був присутній там, хто дивився на правочинність самого з’їзду. Бо йдеться про те, що коли йде з’їзд в процесі виборів, пригадайте, за п’ять днів до з’їзду повідомляється Центральна виборча комісія, яка направляє туди свого представника, яка слідкує за тим, як формувався з’їзд, які рішення приймав, хто записаний і так далі. Виявляється це потрібно для того, щоб той чи інший депутат помилково не попав у список кандидат, а коли приймається рішення, за яким іде розпуск Верховної Ради і припинення повноважень Верховної Ради, то виявляється, цього всього не треба робити. Хтось, десь прийшов, зібрався, проголосували, поставили крапку і вважається, що це є рішення.

Ще одна деталь, якщо оголошуються вибори і скасовуються попередні укази, то очевидно скасовуються всі ті попередні рішення, які приймалися внаслідок видання тих указів. Я маю на увазі складання списків, черговість у списках в попередніх з’їздах, попередніми з’їздами, формування комісій і так далі. Вся процедура охоплюється двома місяцями і все це треба робити спочатку для того, щоб була чистота юридична і щоб всі суб’єкти виборів, якщо такі трапляться, повинні брати участь рівноправно цьому процесі. Сьогодні ще ніяких підстав для того немає і до тих пір, поки не завершиться судовий розгляд питання, до тих пір, поки депутати, котрі є сьогодні депутатами, не відстоять свої права, до тих пір говорити про правочинність такого указу не можна.

Тому я вчора і сказав, що у результативній частині відповідно до домовленостей він здається бездоганним, але обґрунтованість його ніяка. Тому ми повинні виходити з цієї обставини, я вже, навіть, не кажуть про те, що прийняття такого указу, очевидно, передбачено Конституцією, статтею 90, консультації із головами, із керівництвом парламенту, керівниками фракцій. А виявилося, що консультації проведені тільки з двома фракціями чи з керівниками фракцій і на тому прийнято рішення.

Я не хотів далі коментувати це, щоб не ображати радників Президента з юридичних питань, бо це їх стосується, перш за все. Але, безперечно, це має стосунок і до самого Президента, бо він повинен придивлятися хто йому які дає поради. Ось суть того, що ми сьогодні маємо. А ми маємо сьогодні легітимну Верховну Раду, я вже повторив би, мабуть, фразу одного з учасників наради тут, що „тричі розпущена і чотирижди легітимна Верховна Рада” продовжує працювати і в неї до порядку дня внесене сьогодні питання 3073 – Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про рекламу", стосовно соціальної реклами. Я не бачу Олену Бондаренко, тому що Писаренко Валерія тут не було уже тривалий час.

Леонід Михайлович Мордовець доповідає, будь ласка, секретар Комітету з питань свободи слова та інформації.

10:49:25

МОРДОВЕЦЬ Л.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься законопроект про внесення змін до Закону „Про рекламу” (щодо соціальної реклами), який підготовлений нашим колегою, народним депутатом України Писаренком.

Положення цього законопроекту встановлюють обов’язок для засобів масової інформації, розповсюджувачів реклами, діяльність яких не фінансується з державного або місцевих бюджетів, розміщувати соціальну рекламу органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських організацій безкоштовно, в обсязі не менше чотирьох відсотків ефірного часу друкованої площі відведених для реклами. Також, відповідно до положень законопроекту, розповсюджувачі реклами в засобах масової інформації зобов’язані надавати пільги при розміщенні соціальної реклами, замовниками якої є заклади освіти, заклади охорони здоров’я, що утримуються за рахунок державного, або місцевих бюджетів, а також благодійні організації.

Водночас автор законопроекту зазначає, що прийняття цього законопроекту не потребує внесення змін до інших нормативно-правових актів України.

Однак, цей законопроект вступає у протиріччя із Господарським кодексом України. Зокрема мова йде про те, що порушуються засади підприємницької діяльності, інші норми цього кодексу.

Також виникають питання, пов’язані із застосуванням цього законопроекту. Зокрема, не зазначено час поширення такої реклами тобто соціальну рекламу можна розміщувати наприклад з 24-ї по 5-ту годину ранку, всі чотири відсотки, коли вона не виконуватиме свого навантаження.

Незрозумілим із тексту є і положення пункту 2 законопроекту, а саме, чи входять ці чотири відсотки розміщення соціальної реклами, замовниками якої є заклади освіти і охорони здоров’я, що утримуються за рахунок державного бюджету, а також благодійні організації.

Вводячи певні зобов’язання, законопроект не передбачає відповідальності за їх порушення. Законопроект передбачає зобов’язання лише для друкованих та електронних засобів масової інформації, залишаючи поза увагою інші засоби поширення реклами, зокрема зовнішню рекламу, що має ознаки протекціонізму.

Цей законопроект був розглянутий Комітетом Верховної Ради з питань свободи слова та інформації і є подання нашого комітету щодо відхилення даного законопроекту.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Прошу записатися.

Сулковський.

10:52:38

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановні народні депутати, у мене також є пропозиція підтримати пропозицію доповідаючого.

І, користуючись нагодою, хотів би, Адаме Івановичу, звернутися до вас як до головуючого зараз, що дійсно, треба нам нарешті до тих подій, які вчора відбулися на основі третього, третій указ вийшов, треба мабуть, Верховній Раді розглянути нам і підготувати проект закону і зобов’язати уряд, щоб все-таки припинити фінансування, такі інститути, які не дають жити спокійно українському народу, працювати і розбудовувати Україну. Я маю на увазі, Адміністрацію Президента, отих чиновників, недолугих юристів, які провокують і підставляють Президента, припинити їх життєдіяльність, фінансувати далі не можна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу по темі.

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г. Вношу пропозицію, що такий проект я буду особисто подавати у парламент.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подавайте, але нагадую, що немає Адміністрації Президента. Будь ласка, Самойлик.

10:53:47

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Я також хочу задати питання доповідачу. Саме те, що стосується соціальної цієї нашої реклами, бо ми всюди бачимо рекламу те, що стосується горілки, розмножуємося і таке інше. Знаєте, просто стороння людина, коли вона приїздить до нашої держави, складається враження, що вона попала в якийсь світ, не цивілізований світ. То, скажіть, будь ласка, все-таки особиста ваша точка зору, чи потрібно державі регулювати все це, чи потрібно додавати оцей знаєте, оцю соціальну ідею не тільки в рекламі і всюди, але в рекламу передусім, тому що вона як бачимо на кожному кроці нас зустрічає і іноді формує не тільки про місто чи область, а і про ціле суспільство дуже таке негативне враження.

МОРДОВЕЦЬ Л.М. Дякую за запитання. Я хочу сказати, що у жовтні місяці ми в першому читанні розглянули два законопроекти наших колег Беспалого і Томенко стосовно реклами алкогольних виробів і тютюнових виробів, які, внесення змін до реклами, які передбачають введення ряд обмежень. Цей законопроект був розглянутий в другому читанні і він зараз знаходиться в комітеті для розгляду у повторному, для підготовки до повторного другого читання.

Звичайно, це дуже актуальна проблема і, якщо говорити про ідею, яка закладена у цьому законопроекті нашого, то вона має сенс і має право на існування. Але необхідно ці норми, я думаю, їх узаконити саме у цих попередніх, попередньому законопроекту щодо внесення змін до Закону „Про рекламу” і, звичайно, передбачити там і норми, які стосуються і соціальної реклами. Тим більше, що у нас, якщо ви пам’ятаєте, розглядався і законопроект урядовий теж, який стосується реклами. І підготувати такий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасов, будь ласка.

10:56:11

ТАРАСОВ В.В.

Володимир Тарасов, Соціалістична партія України.

Леонід Михайлович, все-таки от в цьому законопроекті є таке поняття, що таке соціальна реклама.

Зачитую: „Це інформація будь-якого виду розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризації загальнолюдських цінностей”. Ну і так далее.

Я хочу зрозуміти, на ваш погляд, і на погляд комітету, коли ви розглядали все-таки є нагальна необхідність, щоб таке поняття ми вводили чи це все-таке питання, яке неголовне на сьогодні?

Я ще одну річ хочу сказати. Сьогодні ми бачимо інколи, коли під виглядом так званої соціальної реклами написано, таке-то підприємство повинно бути державним. Ну, це вже, розумієте, що це таке. Дякую.

МОРДОВЕЦЬ Л.М. Ну діючим Законом „Про рекламу” чітко визначено що, поняття що таке соціальна реклама. І зокрема це стаття 11, і зокрема частиною третьою також передбачаються і норми щодо, скажімо, друкованих засобах інформації, які фінансуються за рахунок державного бюджету, не менше п’яти відсотків ефірного часу або друкованої площі, друковані засоби масової інформації повинні відводитися саме для соціальної реклами.

Ну, а те, що у нас на зовнішніх носіях, часто-густо ми можемо побачити отаку рекламу, про яку ви говорили, це має місце. І тут також необхідно законом, власне кажучи, унормувати використання саме такої реклами. А мова тут іде ще, нас очікує реформування державних комунальних засобів масової інформації, коли вони не будуть фінансуватися з державного бюджета. Ось тут доведеться, звичайно, і ці моменти також враховувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богачук.

10:58:17

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Я підтримую прийняття цього законопроекту в першому читанні. І вважаю, що сьогодні усі засоби, як державні, як комунальні, так і недержавні повинні знаходити місце для соціальної реклами. Бо сьогодні потребують ті, хто не має фінансів. Це заклади освіти, заклади культури, заклади охорони здоров’я. Багато благодійних організацій не мають можливості сьогодні фінансувати.

І сьогодні через соціальну рекламу ми можемо загострити ці соціальні проблеми, які є в суспільстві. Ми можемо загострити і повернути громадськість до вирішення цих проблем, які виявили сьогодні у населення. Ми зможемо формувати нові соціальні цінності. І потрібно, я вважаю, в першому читанні прийняти цей законопроект.

Але, дійсно, вважаю, що там десь не все враховано, не все врегульовано. Сьогодні треба визначити чому чотири, а не п’ять чи десть процентів цієї реклами. І як відноситися, коли реклама буде йти після 23-ї, 24-ї години. Чи вона буде соціальною? Дякую. Як ви вважаєте?

МОРДОВЕЦЬ Л.М. Після 24-ї години по п’яту годину у нас незначна частина громадян дивляться електронні засоби масової інформації. Тому, якщо в цей час, то така реклама, вона ефективності мати не буде. Інша мова йде, скажімо, про інші види реклами.

А стосовно узгодження, тут мова іде саме про узгодження із діючим Господарським кодексом, тому що даний законопроект він якраз ці моменти не враховує. Очевидно, при доопрацюванні комітет на ці речі зверне увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Будь ласка.

Хто бажає взяти участь в обговоренні від фракції, прошу записатись.

Індивідуально.

Так, будь ласка, 12 хвилин Богачук, Борщевському підготуватися.

11:00:53

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, соціалістична партія, Тернопіль.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Ви напевно погодитися зі мною, коли я скажу, що найбільш вільними, розкутими і такими, які дозволяють собі висловлюватися на всі без винятку теми і обов’язково вкраплюють на своїх сторінках в радіо, телепередачах так звану полуничну – є самі незалежні, недержавні засоби масової інформації. Вони частіше інших можуть дозволити собі мусувати жовті теми, чи так звані теми „без табу”. А це не завжди навіть етично доступно всій без винятку аудиторії читачів, слухачів, глядачів.

Ця свобода без меж не завжди сприяє гармонізації особи, виховує в людях високі почуття моралі, консолідує суспільство. Але для мене, як представника соціалістичної партії, партії демократичного вибору, партії європейського типу свобода слова завжди була, є і буде понад усе. Не можна жити в суспільстві і бути вільним від нього.

Ось чому вважаю надзвичайно важливому обговоренні і схвалення парламентом проекту закону про внесення змін до Закону „Про рекламу”, який перешкоджає встановлення обов’язкового для засобів масової інформації розповсюджувачів реклами, діяльність яких не фінансується з державного або місцевих бюджетів, розміщувати соціальну рекламу органів державної влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій на безкоштовній основі. І я вважаю, що тут потрібно встановити не 4, а як мінімум 5 процентів ефірного часу або друкованої площі, відведеної для реклами. Це, переконаний, справедливо буде і чесно, бо бодай якось ми повинні змінити думку суспільства, ми повинні загострити соціальні проблеми, які сьогодні є у нашому суспільстві. Ми сьогодні повинні показати шлях вирішення цих проблем.

Відповідно до цього законопроекту такі засоби масової інформації, розповсюджувачі реклами будуть зобов’язані надавати пільги при розповсюджуванні соціальної реклами, замовником якої є перш за все заклади освіти, культури, охорони здоров’я чи благодійні організації. Правда, законопроектом не визначено ні видів, ні розмірів таких пільг. Я вважаю, що до другого читання нам потрібно буде врегулювати це питання. Потрібно також до другого читання, якщо ми його приймемо у першому, врегулювати і питання щодо процентної, скільки процентів дати на соціальну рекламу, а також щодо того, у який час має бути розміщена соціальна реклама, чи це має бути ефективний час до 23 години. Бо після 23 години, я вважаю, це не ефективний час для соціальної реклами.

Дякую. Я підтримую у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борщевський передає слово Самойлик, будь ласка. Підготуватися Тедеєву.

11:04:11

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Фракція Комуністичної партії України буде підтримувати цей законопроект у першому читанні і просить всіх підтримати його. Про нагальність соціальної реклами, а також заборони рекламування алкоголю, цигарок комуністи наголошували три роки тому назад. І розглядаючи питання щодо виховання нашої молоді, яке розглядалося на сесії Верховної Ради України, ми навіть включили два пункти постанови, які забороняють якраз рекламування антисоціальної, антиморальної нашої реклами. На превеликий жаль, незважаючи на те, що ці пункти були включені у постанові, але вони і досі залишилися невиконаними. Чому? Тому що дуже потужне лобі. Та і перед розглядом сьогоднішнього питання ми одержали велику кількість листів від різних рекламних агенцій, які волають і просять нас: не приймайте, будь ласка, цей закон і таке інше.

Будь ласка, скажіть, хто ж тоді буде думати про моральність нашого суспільства, хто ж буде боротися з поганими звичками нашої молоді, якщо ми з вами, народні обранці, народні депутати України пропустимо і залишмо так, як є на сьогоднішній день.

Мені особисто неодноразово олімпійські чемпіони говорили: „Катерино Семенівно, ну, хіба можна погодитися з такою рекламою: „якщо хочеш схуднути, не виснажуй себе дієтами; хочеш схуднути не виснажуй себе спортом і фізичними справами, бері ліки там „Ідеали” і ще що там у тебе є, пояси різноманітні, і ти будеш, как зулєйка”? Ну, скажіть, будь ласка, чи це є пропаганда здорового способу життя, чи це є направленість соціальна, моральна направленість? Або те, що я говорила: „Розмножуємося – треба космонавти; розмножуємося…” і таке інше. Є тайна людська, де, вибачте, будь ласка, навіть реклама не повинна втручатися туди.

І тому я вважаю, так, у нас є дуже серйозні зауваження, і ми внесемо зауваження до другого читання обов’язково. Але я просила б всіх народних депутатів України підтримати у першому читанні проект закону України, час настав, думайте і про соціальний наш вибір і про моральність суспільства. І отут реклама відіграє обов'язково свою роль.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, будь ласка, Цибенко Петро Степанович. Підготуватись Бульбі.

11:07:33

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, голова Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко.

Шановні колеги, ви знаєте, я, мабуть, не відкрию ні для кого Америки, якщо скажу, що для мене, скажімо, процес законотворчості асоціюється з птахом з двома крилами: одне крило, так би мовити, політичне крило, яке забезпечується діяльністю політичних фракцій, і друге крило забезпечує професійна робота відповідних профільних комітетів. І без жодного з цих крил процес законотворення рухатись не може.

Я з величезною повагою ставлюсь до рішень профільних комітетів. Більше того, сам є голова комітету, сам є соціальщик, але вважаю, що в цьому конкретному випадку комітет, прийнявши рішення щодо відхилення цього проекту закону, не зовсім правий, бо мова йде про соціальну рекламу, більше того, про право, про можливість органів центральної влади і органів місцевого самоврядування розміщати саме соціальну рекламу, я підкреслюю, соціальну рекламу, соціально значиму рекламу на сторінках рекламних агенцій і в тих виданнях, які є профільними.

Друга складова цього закону зводиться до того, щоб на пільгових умовах розміщувати соціальну рекламу, яку розміщають заклади освіти, культури, охорони здоров'я, і робити це справді на пільгових умовах. Я вважаю, навіть ще раз підкреслюю, поважаючи думку профільного комітету, вважаю, що все-такий цей документ треба підтримувати в першому читанні і попри навіть ті побоювання, які висловлювались, скажімо, профільним комітетом, все-таки його приймати. Є проблема, яку треба вирішувати. Є питання, які треба справді розміщувати, в тому числі в вигляді соціальної реклами.

Ви знаєте, шановні колеги, я в даному випадку звертаюся до представників Коаліції національної єдності з таким. За останній час зроблено в вирішенні соціальних проблем справді немало. Більше того, ми могли зробити значно більше, але в умовах, коли основна маса засобів масової інформації, в тому числі і тих засобів масової інформації, які видають рекламу, знаходиться в чужих руках, фактично все те, що ми з вами робимо, перекреслюється тим, що сьогодні те, що робиться: Коаліція національної єдності оббріхується, применшується, викривляється, - і це значною мірою зменшує ефективність нашої роботи. Я вважаю, що прийняття цього документу, принаймні в першому читанні, відкриває дорогу до зміни цієї ситуації. І я абсолютно переконаний, що цей закон треба приймати в першому читанні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Степан Бульба.

11:10:48

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Адаме Івановичу. Степан Бульба, фракція соціалістів.

Я, перш за все, хочу нагадати деякі факти, які, переконаний, повинні знати всі, народ України обов’язково повинен знати. В Україні в 2006 році вироблено на два мільярди доларів лише горілки. Тобто за рік Україна споживає на 11 мільярдів гривень тільки облікованої продукції горілчаної. Але це між іншим. Більшість горілчаних королів належить до фракції „Блоку Юлії Тимошенко”, але не в тому річ. Споживаємо ми так багато горілки, звичайно, не від хорошого життя, але й тому що безліч реклами, яка поширюється і вдень, і вночі і стосується і „П’яти капель”, там, і „Чистої”, і ще бозна-якої, вони, звичайно, впливають на те, що молодь особливо спокушується і, врешті решт, молодь перш за все і реагує на всю цю рекламу. І тому будь-які наші спроби, хай невеликим чином запобігти ось о цьому злу, хай невеликим чином розбавити о цю, о цей потік непотрібної реклами, справді, необхідною соціальною рекламою, повинен бути підтриманий.

Звісно, законопроект недосконалий, звісно, оці 4 відсотки, вони, ну, навряд чи можуть бути виправдані, тому що якщо ми говоримо про комунальні засоби реклами, то там повинно чомусь стосовно цих засобів, цих власників, визначено законом 5 відсотків, тут - 4. Звісно, є побоювання, що ця, ці 4 відсотки будуть рекламуватися в той період. Коли мало хто дивиться на рекламу цю і мало хто є споживачем цієї реклами.

Але в будь-якому випадку кажу, законопроект корисний, йог треба приймати в першому читанні і, доопрацювавши, приймати в цілому як закон. Я думаю, що це буде корисно для суспільства. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено, будемо визначатися. Ставлю на голосування про прийняття за основу... (Ш у м у з а л і) …про прийняття за основу в першому читанні проекту закону про внесення змін до Закону України „Про рекламу” (щодо соціальної реклами). Реєстраційний номер 3073.

11:14:16

За-62

Не прийнято. Та з процедури, вже ясно.

Шановні колеги, зрозуміло, що власники теле-, радіо і так далі не хочуть, бо це позбавляє їх заробітку, краще рекламувати те, що не сприяє розвитку суспільства, але дає прибуток, ніж давати те, що на благо суспільства.

Проект знято з розгляду. Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності". Реєстраційний номер 3483. Пачесюк Сергій. Але я хотів розібратися, хіба цей закон підписаний, що ми прийняли? Ми його не прийняли, значить ми не можемо вносити змін в закон, який не є ще законом.

Ми проголосували, але Президент його ще не підписав цього закону, він не став ще законом. Для нас він не закон, для нас і для суспільства закон тоді, коли він є законом, а законом стає тоді, коли є підпис Президента, або коли не підписав Президент, то це 15 днів він обнародується, тому ми не можемо вносити зміни в закон, який не є законом, бо він знаходиться на підписі у Президента.

Матвієнков, будь ласка.

11:15:53

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистическая партии.

Уважаемый Адам Иванович! Вы правы в том плане если бы мы принимали базовый закон и этот закон являлся основанием для того, чтобы мы сегодня вносили изменения в принятий закон.

А лицензирование отдельных видов хозяйственной деятельности регистрационный номер, который шел перед этим закон, это уже были внесение изменений в закон «О лицензировании хозяйственной деятельности». Это дополнительно, будем так говорить, изменения на ряду с теми изменениями, которые мы внесли, это дополнительное будет изменение. Поэтому, если Президент подпишет ту часть закона она абсолютно не связана с нашими сегодняшними добавлениями изменениями, это право его наложит вето или он подпишет его, это один момент. Второй момент эта часть, это касается, будем говорить уточняющая часть, то что касается лицензии, выдаваемых лицензий на транспортную деятельность.

Это просто будет дополнение к существующему телу закона подписанному, действующему на сегодняшний день в Украине.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так і не так. Тому що коли ми приймали той закон, я пригадую, що була така пропозиція прийняти, але ми тоді не прийняли цієї поправки. Я ще раз наголошую, щоб ми не створили ситуацію, що ми вносимо зміни в закон, які знаходяться на підпис у Президента. Немає там цієї статті, точно? Будете відповідати потім разом із автором. Будь ласка, Пачесюк Сергій Никонович.

11:17:35

ПАЧЕСЮК С.Н.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, проектом пропонується уточнити повноваження органу ліцензування, дозволивши йому здійснювати попередню, перед видачею ліцензії, перевірку суб’єкту господарювання на відповідність ліцензійним вимогам, якщо це передбачено спеціальним законом, що регулює відносини у певній сфері господарської діяльності. Це зумовлено тим, що перевізник, який має намір здійснювати господарську діяльність у сфері автомобільного транспорту, повинен підтвердити свою відповідність щодо матеріально-технічних умов зберігання, експлуатації транспортних засобів, кваліфікації персоналу, що забезпечує організацію та безпеку перевезень з метою надання високоякісних послуг з перевезення пасажирів та вантажів. Дана пропозиція знайшла свою підтримку в Головному науково-експертному управлінні Верховної Ради, яке зауважило щодо необхідності законодавчого врегулювання процедури попередньої перевірки відповідності перевізника ліцензійним умовам, як більш доцільний шлях у вирішенні цього питання. Котра визначена спеціальним законом, що регулює відносини у певній сфері господарської діяльності, зокрема на автомобільному транспорті, це закон про автомобільний транспорт.

Прошу підтримати проект закону про внесення змін до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, номер 3483. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання? Запишіться. Будь ласка, Фалько.

11:19:29

ФАЛЬКО В.І.

Дякую. Шановний, скажіть, будь ласка, а можливо такий хід: я отримаю ліцензію, а потім візьму в оренду підприємство і буду працювати, як ви зможете перевірити це все?

ПАЧЕСЮК С.Н. Якщо у вас є ліцензія, це питання стоїть про попередню перевірку, коли ліцензії немає. Коли у вас є ліцензія і вона дійсна, ви берете в оренду маєте умови. Додаткова перевірка не потрібна, якщо у вас є ліцензія. Ми говоримо попередня перевірка перед видачею ліцензії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Матвєєв.

11:20:13

МАТВЄЄВ В.Г.

Прошу передати слово Самойлик.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик мікрофон.

11:20:19

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Колего! Я, дійсно, дивуюся я не знала, що перед видачею ліцензій не перевіряються, дійсно, умови, а ліцензію видають. А тепер я розумію, ось у мене в Чаплинському районі, наприклад, у Бутозарівці 28 років автобусу і він перевозить 60 дітей, між іншим, повністю автобус набитий 60 дітьми, а ліцензія у нього є, всьо у нього нормально.

Так, скажіть, будь ласка, все-таки чи не варто було б перевірити і ті ліцензії, які вже сьогодні є. Тому що ми знаємо, як одержуються ліцензії, одні одержуються чесно, а другі одержуються, враховуючи рівень корупції в нашій державі, знаємо, яким чином.

То чи не варто було б все-таки перевірити умови видачі ліцензії попередньої?

ПАЧЕСЮК С.Н. Дякую за запитання.

Дійсно, вносячи пропозицію про зміну законодавства, ми мали на увазі, щоб зменшити кількість дорожньо-транспортних пригод в зв’язку з видачею ліцензії неконтрольовано тому, що принцип сьогодні видачі ліцензії такий: людина написала заяву, значить її повинні органи ліцензування видати цю ліцензію. Все.

Ми пропонуємо, щоб зараз перше чим видати ліцензію, приїхати на місце подивитися умови зберігання, фах людей, які обслуговують, і тільки після того видавати ліцензію. Якщо людина, яка працює в цій сфері діяльності на автомобільному транспорті допустила порушення правил перевезення, надання послуг і таке інше, то її обов’язково повинні перевірити, і забрати ліцензію, а вже якщо забрали ліцензію, то вже треба перевіряти додатково і тоді ми прибираємо це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Броннікова.

11:22:24

БРОННІКОВ В.К.

Бронников, Регионы.

Абсолютно согласен с вами и призываю всех поддержать этот законопроект, поскольку перевозки общественно опасные работы. Мы знаем, сколько бьется на наших дорогах и на дорогах Европы таких перевозчиков и гибнут люди. Но существуют и другие виды деятельности, где требуется, прежде чем выдать лицензию проверку. Например, мы соорудили мост железнодорожный через Днепр и выяснилось, что ни проектировщик не умеет его проектировать, ни строители исполнять эту работу.

Планируете ли вы пересмотреть этот законопроект таким образом, что везде, где возможен ущерб человеку и ущерб государству, была предварительная проверка. Спасибо.

ПАЧЕСЮК С.Н. Дякую за запитання. В принципі всі види діяльності, які пов’язані з небезпечним перевезенням, чи видом діяльності у сфері господарської діяльності, звичайно треба переглянути, тому що питання надання послуги любої, якщо це заважає здоров’ю людини, звичайно ми повинні переглядати.

Як найбільш небезпечний вид діяльності – це перевезення на автомобільному транспорті, ви знаєте, що ми сьогодні без війни втрачаємо загиблими тисячі людей на рік в Україні. Звичайно, я звернув свою увагу на цей вид діяльності.

Якщо будуть пропозиції з цього приводу від зацікавлених, мається на увазі від суб’єктів господарювання, звичайно є смисл переглянути ці питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правда в основному ми зараз мости будуємо вздовж, а не впоперек. Сідайте, будь ласка.

Голова Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Матвієнков Сергій Анатолійович.

11:24:37

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Комитет по вопросам промышленной и регуляторной политики и предпринимательства на заседании 22 мая текущего года рассмотрел законопроект, внесенный народным депутатом Пачесюком за номером 3483.

Основной задачей данного законопроекта есть обеспечение защиты прав потребителей при осуществлении безопасных видов хозяйственной деятельности путем проведения предварительной проверки и наличия необходимых условий для осуществления такого вида хозяйственной деятельности, если это предусмотрено специальным законом.

Главное научное экспертное управление Верховной Рады Украины поддерживает принятый законопроект за основу. Комитет также принял решение принять его за основу, почему? Потому что из тех вопросов, которые задавались здесь и из тех проблем, которые есть, действительно, есть моменты, которые следовало бы доработать и которые следовало бы серьезно учесть при доработке данного законопроекта ко второму чтению. Например, действительно, вид деятельности очень сложный и не простой. Здесь максимально следует исключить торговлю лицензиями как таковыми, чтобы этот бизнес, который к сожалению, процветает на сегодняшний день, когда одна из фирм, имея определенные доступы и каналы получает лицензию, а потом из этого устраивает бизнес, продавая ее непосредственно, имеется в виду, продавая оболочку, саму фирму с наличием лицензии и меняя внутри собственника, этот вид необходимо исключить. Это первый момент.

Второй момент. Нам необходимо закрыть нишу совместной деятельности, когда крупное транспортное предприятие получает лицензию на проведение той или иной деятельности и под свое крыло подминает, будем говорить, непонятно кого, с сомнительными транспортными средствами, с сомнительными, будем говорить, репутациями и затем осуществляет эту деятельность, это также нужно эту ловушку закрыть и вот народные депутаты сейчас из Комитета европейской интеграции подсказы вали о том, что именно в Европе так это делается на сегодняшний день, все эти пути закрыты. Поэтому есть предложение принять его в первом чтении с тем, чтобы доработав уже мы могли иметь четкий закон, который бы действительно регулировал систему безопасности и систему контроля за выдачей лицензии, систему контроля за работой этих средств. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи є запитання? Так, є. Будь ласка, поверніться, Сергій Анатолійович. Сергій Анатолійович, поверніться.

Бронніков, Смітюх.

11:26:57

БРОННІКОВ В.К.

Сергей Анатолиевич, но кроме того, что лицензия выдается, не выдается неподготовленному перевозчику и, как бы говорили, исключить торговлю нужно еще предусмотреть ответственность лицензиара, что если он выдал лицензию и предприятие, предприниматель владеющий этой лицензией нарушил и, не дай Бог, убил там, что называется, людей, то он должен же нести ответственность ну наравне с этим человеком, поскольку он непредусмотрел в условиях лицензии возможность не нарушения лицензии. Это будет предусмотрено чи как?

МАТВІЄНКОВ С.А. Абсолютно с вами согласен, это также одна из тем, которую следует ко второму чтению учесть, хотя она законодательно урегулирована, от части, у нас есть система ответственности. Однако, к сожалению, эта система ответственности такова, что, я не буду комментировать просто, мне не хотелось бы это делать, что сегодня действительно ответственность на том, кто выдает эту лицензии, кто осуществляет контроль за тем, что фактически есть на местах. Мы столкнулись по многим вещам, допустим, по той же лицензии по выдачи на право заниматься переработкой и реализацией лома. Мы, к сожалению, на этом примере столкнулись и увидели, когда начинался этап вроде бы, так сказать, с тех же проверок на местах, с контроля и так далее, а закончилось тем, что мы на сегодняшний день имеем более трех тысяч субъектов занимающихся этим процессом. А там не то, что аренда или субаренда, там есть некоторые фирмы, которые просто, кроме стола и компьютера больше ничего нет. Поэтому система ответственности выдающего лицензию также должна быть, я с вами согласен на 100 процентов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Смітюх, будь ласка.

11:28:44

СМІТЮХ Г.Є.

Смітюх, Партия регионов.

Сергей Анатолійович, таке питання відносно цього законопроекту. Ми всі знаємо, що всі автотранспортні підприємства проходять кожного року технічний огляд. На вашу думку, може нам одночасно посилити вимоги щодо технічного огляду транспортних засобів, які повинні відповідати техніки безпеки експлуатації і таким чином зменшити аварійність на дорогах. А, якщо це не пов’язувати, то на сьогоднішній день, що ліцензії видають один орган, технічний огляд проходить – іншій, а експлуатують – третя сторона. І до цього приходить, що відбувається у нас така страшна ситуація на автомобільних дорогах, де десятки тисяч людей щорічно гинуть на пустому місці.

МАТВІЄНКОВ С.А. Спасибо. Давайте мы в комитете подумаем над этим, но, честно говоря, первым моим впечатлением, первое мнение, - я бы не стал все это дело мешать в одну, так сказать, в один узел по одной простой причине. Потому что технические требования и нормы техосмотра, это определенная норма, выписана законом. И они четко определены. И есть сегодня определенные требования к транспорту, который перевозит пассажиров. Не зависимо от того, чем они занимаются. То ли это извоз частный, то ли это извоз государственный, то ли это извоз на уровне, будем говорить так, каких-то структур, созданных государством совместно с частными структурами. Это нормы и требования, которые четко определены законом.

Здесь же речь идет немножко о другом. Здесь речь идет о том, что вы можете получить право на занятие тем или иным видом бизнеса, извозом. Но для этого вы должны как минимум, первый этап, - пройти все определенные условия, техосмотр, у вас должен быть транспорт. Единственное, в чем суть этого закона, - в том, что на месте выехать и убедиться, а что это за транспорт? А приспособлен ли он?

Потому что иногда бывает так, что полугрузовой транспорт для этого дела применяют. И техосмотр проходят под один вид транспорта, а фактически его используют на другие вещи. Поэтому,

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте будь ласка. Хто хоче виступити від фракції, запишіться будь ласка. Так, індивідуально. Так, будь ласка, Бронніков Володимир Костянтинович.

11:31:40

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги! Мы с вами рассматриваем чрезвычайно важный законопроект. С одной стороны, предприниматели стонут от всех надзирателей, лицензиатов. И это стало источником, ну, мягко говоря, коррупции, мздоимства. С другой стороны, мы видим и как в авиации, в атомной энергетике и в автомобильном перевозках гибнут люди. Мы имеем большие убытки для государства из-за того, что допускаются к работам, допускаются к получению услуг фирмы, которые купили эти лицензии.

Я напомню вам знаменитое расследование того самолета, который упал у нас в Донбассе. Вы помните заключение российской комиссии, запрещающая использовать запчасти и запрещающая использовать недоученных специалистов те, которые получили услуги в либо каких фирмах и поставили бэушные или поставили не сертифицированные по настоящему там запчасти.

Точно также бывает и в атомной энергетике, когда фирма, которая предоставляет услуги поставляет запчасти всего-навсего посредник, но он имеет соответствующее законодательство. Поэтому я призываю внимательно подойти именно к этому закону и поддержать. И впредь я докладываю вам, что мы приступили к разработке законопроекта разрешительной деятельности в атомной энергетике с тем, чтобы исключить возможность не квалифицированных предоставления услуг.

И второе. В связи с этим я призываю соответствующие комитеты еще раз пересмотреть Закон «О тендерах» в государственных компаниях, о тендерах за бюджетные деньги. Цена – не все, безопасность основа гарантированная надежность и качество услуг – основа. Потому что этих два законопроекты пересекаются.

А в целом я предлагаю поддержать этот законопроект, а во втором чтении, и комитет я прошу, Матвиенка, учесть ту конфликтную ситуацию, которая есть в дозвільной деятельности. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення змін до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”. Реєстраційний номер 3483.

11:34:29

За-255

Прийнято.

Я звертаюся до голови комітету. Врахуйте, будь ласка, побажання Юридичного управління, вірніше Науково-експертного, про те, щоб змінити назву закону, що не в цілому до закону, оскільки є вже такий закон, а до 6, якщо я не помиляюся статті. А там є в шосту?

ІЗ ЗАЛУ. (Н е ч у т и).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну короче, ви мене не слухаєте і так попадете, і так попадете. Добре.

Нам потрібно включити до порядку денного і розглянути проект Закону про внесення змін до статей 155,156 Кримінального Кодексу України (щодо розбещення неповнолітніх) (реєстраційний номер 3215).

Прошу голосувати про включення до порядку денного.

11:35:27

За-244

Питання включено.

Будь ласка, один із суб’єктів законодавчої ініціативи Малишев Володимир Степанович. Підготуватися Гусарову від комітету.

11:35:50

МАЛИШЕВ В.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, шановні представники ЗМІ, шановні громадяни України. Не зважаючи на зусилля органів державної влади, неурядових та міжнародних громадських організацій, сексуальна експлуатація дітей залишається на сьогоднішній день гострою соціальною проблемою для України. Так, за інформацією громадських організацій, тільки вдумайтесь, кожен сьомий підліток потерпає від сексуальних зловживань з боку дорослих. У той же час за даними департаменту кримінальної міліції у справах неповнолітніх у минулому році порушено лише 50 справ за статтею 155 „Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості” та біля 200 за статтею 156 „ „Розбещення неповнолітніх”.

На жаль, норми чинного кримінального законодавства не дають можливості притягнути до кримінальної відповідальності всіх, хто здійснив ці страшні злочини, оскільки містить чіткий перелік суб’єктів відповідальності. Інформація надана громадськими організаціями, що опікуються правами дитини, зокрема тих, які позбавлені батьківського піклування, свідчить, що все більше і більше таких злочинів вчиняється працівниками виховних, освітніх, лікувальних або інших установ, що зобов’язання здійснювати виховання дитини або піклуватися про неї.

Тому метою розробки змін до статей 155, 156 Кримінального кодексу України щодо розбещення неповнолітніх є забезпечення найкращого інтересу дитини та вдосконалення чинного законодавства України, що стосується криміналізації діянь проти дитини через уточнення кола осіб, які є суб’єктами відповідних злочинів, що у подальшому допоможе більш повно і ефективно захищати та відновлювати права дітей порушені під час вчинення злочину.

Так законопроектом пропонується в частинах других статей 155 та 156 Кримінального кодексу України замість: „кваліфікуючі ознаки вчинення батьком, матір’ю, особою, що їх замінює” передбачити: „кваліфікаційну ознаку вчинення батьком, матір’ю, опікуном чи піклувальником, іншим членом сім’ї, а також працівником виховної, освітньої, лікувальної або іншої установи зобов’язаним здійснювати виховання потерпілого або піклуватися про нього”.

Прийняття закону України про внесення змін до статей 155, 156 Кримінального кодексу України буде сприяти поліпшення умов розвитку дітей, підвищенню кримінально-правої охорони сім’ї та дітей від суспільно-небезпечних посягань. Проект закону підтримують і вважають його слушним Міністерство внутрішніх справ, Генеральна прокуратура, Служба безпеки та Міністерство юстиції України.

Прийняття даного законопроекту не потребує внесення змін до інших законів та нормативно-правових актів, а також додаткових матеріальних чи інших витрат.

Прошу вас підтримати проект закону, що забезпечить найкращий інтерес дитини. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.

Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Сергій Миколайович Гусаров.

11:39:30

ГУСАРОВ С.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Статтями 155-ю, 156-ю Кримінального кодексу України встановлена кримінальна відповідальність за статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, та за розбещення неповнолітніх. До неї у разі вчинення можуть бути притягнуті: батько, матір або особа, що їх замінює, тобто ті особи, від яких неповнолітній перебуває в залежності.

Однак, дитина залежить і від тих, хто виховує, піклується про неї. Це не лише батько чи матір. Сімейний кодекс України чітко встановлює тих, хто відповідає за дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування. Ними визначені опікуни і піклувальники (стаття 243 і 244 Сімейного кодексу України), крім того, їх функції може виконувати і адміністрація закладів охорони здоров'я, навчального або іншого дитячого закладу (стаття 245 Сімейного кодексу України).

Отже, чинне кримінальне законодавство залишає поза межами кримінальної відповідальності осіб, які можуть підпадати під неї в зв'язку з виконанням обов'язків. Разом з тим, Законом України „Про охорону дитинства” визначено, що держава повинна створювати безпечні умови для життя і здоров'я, розвитку дитини, захисту дитини від усіх форм насильства.

Необхідно підкреслити, що вчинення злочину особою, від якої неповнолітній перебуває у фізичній, психічній та соціальній залежності, завдає шкоду моральним засадам суспільства та розвитку неповнолітнього. Дитина буде зазнавати глибоких душевних травм, що обов'язково позначиться на майбутньому в соціальній адаптації.

Для посилення законодавчих гарантій дотримання прав дитини, а також з метою приведення Кримінального кодексу України у відповідність з Сімейним кодексом України, Законом України „Про охорону дитинства” пропонується проект Закону України про внесення змін до статей 155, 156 Кримінального кодексу щодо розбещення неповнолітніх. Проектом передбачені зміни до диспозиції частини другої цих статей шляхом уточнення переліку суб’єкту кримінальної відповідальності. Замість таких суб’єктів, як батько-матір або особа, що їх замінює, передбачається конкретний перелік, а саме: батько, матір, опікуни, чи піклувальники, чи інші члени сім’ї, а також працівники виховної, освітньої, лікувальної або іншої установи зобов’язані здійснювати виховання потерпілого або піклуватися про нього.

Проаналізувавши проект закону, комітет відзначає, що запропоновані зміни до кримінального законодавства грунтуються на положеннях чинного галузевого законодавства, є доцільними та слушними. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради надало висновок без зауважень та вважає, що даний законопроект може бути прийнятий в першому читанні за основу. Міністерства і відомства, до яких надсилалися відповідні запити, надали позитивні відгуки. За повідомленням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, реалізація даного проекту закону не потребує додаткових коштів з Державного бюджету, в тому числі і в поточному бюджетному періоді.

Зважаючи на викладене, комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні прийняти проект закону за основу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Хоча, мабуть, якщо розширюється коло тих, кого можна посадити, то це бюджет потребує на їхнє утримання певних коштів.

Будь ласка, чи є запитання? Немає? Добре, сідайте.

Хто хоче взяти участь в обговоренні, від фракцій прошу записатися. Індивідуально.

Так, будь ласка, Матвєєв. Самойлик, прошу.

11:44:04

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Мені соромно за тих народних депутатів України – жінок, які ініціювали цей законопроект і на розгляд цього законопроекту не з’явилися. Оце ціна відповідальності і перед виборцями, оце ціна відповідальності і перед дітьми, оце ціна відповідальності і за виконання своїх функціональних обов’язків. Ганьба просто.

Я хочу сказати, що українській матері, жінці притаманне, дійсно, дбайливе, особливе відношення до дитини і невипадково її часто називають горлицею. Бо вона, як горличка горнеться до своєї дитиночки і робить все для того, щоб захистити її крильчатками. І не дай бог, щоб ніхто не образив свою дитину, і все моральне, і все високе вона старається, щоб виховати в своїй дитині.

Верховна Рада України декілька років тому назад проголосувала за Закон України „Про охорону дитини”. Але ми, дійсно, не передбачили кримінальної відповідальності за злочини. Можливо, тоді, коли ми голосували, бо це було десь за 5 років тому назад і не було такої необхідності.

На превеликий жаль, сьогодні ми знаємо, що і деякі батьки, і опікуни, і в тих установах, де діти перебувають в сиротинцях. А також в інтернатах, дійсно, ми відчуваємо, що не завжди відносяться по-материнські до дітей, які, на превеликий жаль, залишилися або, залишилися без материнської опіки і батьківської опіки, або в таких сім’ях живуть.

Ми прекрасно розуміємо, що диктує економічний стан нашої держави, але і моральність нашої, духовність і моральність нашого суспільства, яка сьогодні знаходиться, на превеликий жаль, на нульовій відмітці. Бо ми з вами часто можемо бути свідками жебрацтва, обтяжливої роботи наших дітей і таке інше.

Я вам більше того скажу, що, навіть, єсть такі прийомні сім’ї, які беруть дітей лише заради того, щоб одержати додаткову житлову площі, маючи вже своїх дітей, а тоді вже, коли діти становляться дорослими, вони з ними прощаються.

Тобто нам взагалі треба передбачити до другого читання весь оцей спектр, який би міг захистити дитину від тих, хто хоче її принизити і зробити просто рабом, або жебраком в нашій країні.

Ми повинні також не забувати з вами, що Україна займає одне з перших місць в Європі, перше місце по дитячій проституції, це також злочин перед дітьми. І тому сьогодні цей законопроект, який виноситься він дуже важливий і, звичайно, якщо була можливість, то треба було б його приймати і в першому читанні і в цілому, але про це повинен сказати голова представник комітету. Думаю, що це ті закони, які…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сулковський, будь ласка. Але по темі.