ЗАСІДАННЯ  ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

7 лютого 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні депутати, журналісти, гості Верховної Ради. Сьогодні сьоме число, середа. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Займайте місця.

Йде поіменна реєстрація.

 

10:02:16

Зареєструвалося -436

436 народних депутатів готові працювати за тим розкладом, який вам передбачається, який вам пропонується. Я тільки нагадую, що, відповідно до статті 25 Регламенту, сьогодні ми маємо час для виступів народних депутатів за внесенням пропозицій, оголошень, заявами, повідомлень, тому я прошу записатися тих, хто хотів би висловитися.

Будь ласка, Турчинов.

 

10:03:32

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні народні депутати! Вчора  у Верховній Раді відбулося  дуже важливе голосування. Я хочу подякувати всім народним депутатам, які підтримали законопроект, ініційований нашою фракцією щодо захисту газотранспортної системи і  стратегічного майна нафтогазового комплексу України. В той же час,  у вечірніх програмах була спроба представників наших політичних опонентів спробувати пояснити це голосування або як піар, або як голосування, під яким немає реальних підстав. Урядовці пояснювали, що ніякі переговори щодо здачі газотранспортної системи не ведуться.

В той же час, я хочу просто в хронологічному порядку нагадати вам, що позиція, яку вчора ми чули з цієї трибуни, мається на увазі позиція віце-прем’єра Клюєва, і та позиція, яка урядовцями оприлюднюється публічно, не відповідає дійсності і не співпадають. Пана Азаров вчора чітко пояснив, що ведуться переговори про здачу газотранспортної системи, про створення спільного підприємства, для того щоб здешевити газ і здати за цей газ національне надбання України. Пан Бойко – хто не знає, це міністр палива і енергетики України, - чітко підтвердив про наявність домовленостей між Путіним і Януковичем щодо здачі газотранспортної системи і створення спільного підприємства.

В той час, коли Верховна Рада голосувала за цей закон, міністр палива і енергетики Російської Федерації пан Христенко чітко засвідчив, що є такі домовленості і ведуться переговори щодо створення спільного підприємства, але ж не на базі „Газпрому”, а на базі української газотранспортної системи.

Тому, шановні колеги, я хочу звернути увагу на блюзнірство, яке вчора звучало з цієї трибуни і в засобах масової інформації і продовжує лунати.

І ще один нюанс. Багато виступів і вчора, і, я думаю, вони будуть лунати ще деякий час, свідчать про те, що люди або не розуміють, або не хочуть розуміти про те, за який закон вони проголосували. Йдуть пояснення, що вже була позиція щодо заборони приватизації стратегічного майна України, без якого Україна фактично позбавлена можливості захищати свої енергетичні інтереси і позбавлена взагалі важеля національної безпеки.

Я хочу пояснити тим, хто не розібрався або не мав бажання розібратися. Йшлося не тільки про заборону приватизації, за яку ми проголосували вчора. Йшлося про неможливість зараз маніпулювати майном України, неможливість його передавати в оренду, неможливість його підвести під банкрутство, неможливість його передати в якісь напівкримінальні спільні підприємства. Неможливість управляти їм як сьогодні робить це „РосУкрЕнерго”, яке використовує українські газосховища, тощо. Саме тому, шановні колеги, я вітаю вас з правильним рішенням.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутати Симоненко і Александровська записалися поряд, але вони передають свої голоси, право на виступ Івану Олексійовичу Герасимову. Будь ласка, 6 хвилин.

 

10:07:02

ГЕРАСИМОВ І.О.

Герасимов, фракция коммунистов,  председатель Совета организации ветеранов Украины.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые народные депутаты. Одним из главных пороков нашего общества и серьезным препятствием на пути успешного развития страны является коррупция в органах государственной власти. Ее масштабы уже на столько велики, что об этом, к сожалению, знает уже весь мир. Кто только не призывал к активной борьбе  с этим  злом, в том числе, и с этой трибуны, но все наши планы и призывы остаются лишь благими пожеланиями, которые не подкрепляются конкретными мерами, что лишь способствует распространению коррупции во всех сферах жизни нашего общества.

Ко мне обратилась Кралевецкая районная организация ветеранов Сумской области с просьбой обратить внимание руководства страны на факты преднамеренного доведения Кралевецкого хлебокомбината до банкротства с целью его легкой приватизации. Речь, уважаемые коллеги, идет о предприятии, от успешной работы которого во многом зависит бюджет всего района.

По моей просьбе эти факты были проверены и из полученных ответов от Кабинета Министров, от Сумской областной администрации, от Генеральной прокуратуры, от государственной акционерной компании «Хлеб Украины», видно, что  до 2002 года комбинат работал прибыльно и имел прекрасные экономические показатели. Но после 2002 года вдруг пошла череда смен руководителей предприятия. За это непродолжительное  время здесь сменилось три директора. В результате по состоянию на начало текущего года убытки комбината превысили 4 миллиона гривен, а кредиторская задолженность составила 14,1 миллиона гривен, из которых 5 миллионов гривен – банковские кредиты.

В этом примере показателен не сам факт доведения предприятия до банкротства, таких примеров у нас, к сожалению, тысячи, здесь весьма показательным является подчеркнутое, бережное, так сказать, отношение власть имущих чиновников к тем должностным лицам, которые довели комбинат до такого плачевного состояния. Как сообщают ветераны, два его бывших директора выдвинуты и работаю руководителями районных государственных администраций в Сумской области, а третий возглавил Тальниковский комбинат хлебопродуктов в Черкасской области.

Весьма интересно было бы прочитать так называемые объективки, которые писались ответственными чиновниками при выдвижении этих бывших директоров комбината на столь высокие должности и сопоставить их с истинным положением дел, до которого они довели комбинат. И это называется борьбой с коррупцией. Кого же они дурят, господа хорошие. Можете не сомневаться, что и на новом месте и эти и им подобные руководители будут обеспечивать свое личное благополучие и благополучие своих покровителей путем вовсе не созидания, а разорение уже созданного людьми, но лишь еще в больших масштабах. Создавать что-то новое они, как правило, не способны. А мы здесь никак не можем найти ответ на вопрос: почему же страна 15 лет топчется на месте. И выеденного яйца не стоит заверения руководителей всех вышестоящих органов о принятии ими просто героических мер по спасению от банкротства этого комбината.

Я прошу внимательным образом разобраться в этих безобразиях, выявить виновных и принять соответствующие меры. Свое выступление я прошу оформить как депутатский запрос к Кабинету Министров Украины, Генеральному прокурору Украины и Сумской областной администрации.

Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Іван Бокий передає слово Михайлу Мельничуку, будь ласка.

 

10:11:35

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги! Основним напрямом державотворення є побудова правової демократичної держави. Органи державної влади повинні діяти прозоро і виключно в правовому полі. Лише за тієї умови, коли влада є прозорою, підзвітною, вона може ефективно реагувати на те, що від неї хочуть бачити, чути і отримувати громадяни. Ясна річ, що не політичні сварки і прагнення використати владу у своїх інтересах.

Спроби ініціювати відставку Олександра Мороза з посади спікера явно свідчать про небажання окремих політичних груп змиритися з тим, що політреформа змінила розстановку сил, що влада більше не буде в ручному управлінні, а регламентуватися законами.

Закон „Про Кабінет Міністрів” був останньою спробою повернути ситуацію назад, іншими словами, піддати сумніву конституційність власної реформи. Саме через це і було створено штучне напруження в політичному, суспільному та медійному полі.

Чому Ющенко не бажає обговорити поправки до Закону про Кабмін? Адже парламент уже зареєстрував відповідний проект, демонструючи готовність до компромісу  і співпраці. В зареєстрованому законопроекті за словами Президента немає спірних питань. Верховна Рада готова дати згоду на креатуру Президента на посаду керівника МЗС.

Попри все Віктор Ющенко з подання свого оточення вийшов йти на конфронтацію і звернутися до Конституційного Суду. Голову держави таким чином знову втягують у негідне, вже безглузде протистояння з приводу обсягу повноважень.

12 січня Верховна Рада 366 голосами подолала вето Президента і таким чином перейшла конституційний рубікон. Закон про Кабмін  завдяки принциповості і послідовності нашим діям відкрив шлях до прийняття низки конституційних законів про Президента, про РНБО, про місцеві адміністрації.

Іншими словами ясно визначилось бажання влади працювати в правовому полі.  Все що відбувалося після цього, можна назвати словесними спекуляціями.

Досвід депутатів фракції Соціалістичної партії та бажання реалізувати наші передвиборчі обіцянки привів до пошуку компромісів з іншими політичними партіями та ефективній співпраці з урядом. Проведена робота з узгодженням з партнерами  по коаліції основних засадах внутрішніх та зовнішньої політики.

Ми закликаємо всіх колег по парламенту працювати задля держави, задля українського народу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Слово Сивульський передає  Томенку Миколі Володимировичу, будь ласка.

 

10:14:51

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Хотів привернути увагу до серйозної проблеми, яку  вчора ми в сесійній залі позначили як таку, що ми неодмінно повинні розглянути Верховною Радою України. Йдеться про безлад, хаос і безвідповідальність багатьох представників місцевої влади в тарифній політиці. Я переконаний, що сесійна зала і уряд нарешті це в лютому місяці  зрозуміли, але наша політична сила на прикладі Києва створивши спеціальну комісію, яка проаналізувала обґрунтованість тарифів може сьогодні доповісти і  передати киянам інформацію про те, що по основних показниках енергетичних компаній в місті Києві необґрунтовані підвищені тарифи приблизно в два рази. Обрахунки наших фахівців, депутатів Київради, зокрема, Олександра Клюса, Семена Борисенка і група інших фахових професіоналів Київради підтвердили, що тільки по „Київводоканалу” реальне підвищення цін, тарифів повинно бути лише в 1,69 раз, а не в 3,4, як це було зроблено.

Ми переконані, що Київська міська адміністрація і завтра Київська міська рада не просто поверне тарифну політику в законне русло і відмінить в 3,4 рази, а, насамперед, вибачиться перед киянами, яких вони не лише обманули, а    принизили  і поставили в  ситуацію, коли за соціологічними дослідженнями лише 20 відсотків сказали, що вони здатні оплачувати таку суму житлово-комунальних послуг.

Я хотів би сказати, що  не дивлячись на те, що ми живемо в демократичному суспільстві, наші депутати, які працюють в комісії по тарифам, сьогодні перебувають під серйозним пресом і їхні компанії перевіряються  за те, що вони довели незаконність і злочинність підвищення тарифів. Зокрема,  Київський ДОК № 7, який очолюється нашим депутатом  Семеном Борисенком, сьогодні кілька місяців знаходиться під перевіркою і йому погрожують, що якщо він  буде в Київраді доводити необґрунтованість тарифів, він матиме проблему на своєму підприємстві. Я  думаю, що невже у нас сьогодні  наша більшість в Київській раді, яка складається з блоку Черновецького, Партії Регіонів, Соціалістичної партії,  вирішила згадати кучміські  методи.

Я хотів би, щоб і правоохоронні органи  звернули на це увагу так само, як звернули на це увагу  наш уряд і Міністерство освіти, що кілька  років тому ми зупинили спільно будівництво хмарочосу на території Інституту педіатрії, акушерства і гінекології  Академії медичних наук.

Сьогодні, очевидно, керівники Академії медичних наук  і депутатський корпус Київради вирішили, що нам треба ще один парк ліквідувати в Києві  і збудувати там хмарочос.

Я звертаюся до  Міністра охорони  здоров’я і до правоохоронних органів з тим,  що ми зробимо все, щоб не допустити появи цього хмарочосу  в надзвичайно важливому місці, де виховуються наші діти.

Тому хотів би звернути увагу і оформити це, як депутатські запити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, оформляйте.

Матвєєв передає своє право на виступ Самойлик Катерині Семенівні, будь ласка.

 

10:18:09

САМОЙЛИК К.С.

Я хочу виконати доручення майже 180 тисячного загону сільгоспмашинобудівників, які з великою  надією сприйняли кроки уряду антикризової коаліції, спрямовані на підтримку і розвиток цієї важливої галузі.

Не зважаючи   на економічні труднощі, підприємства змогли зберегти  свої виробничі потужності. Але підприємства в змозі повністю задовольнити потреби господарюючих об’єктів   агропромислового комплексу в технічних засобах.

Підприємства галузі, не зважаючи на  зростання за останні роки цін на  металопродукцію майже на 48 відсотків, енергоносії у два рази ціни на свою продукцію збільшили всього лише на 19 відсотків.

Разом з тим, ринок сільгосптехніки України поступово заповнюється імпортною технікою, при чому тією, що уже була у використанні. Це загрожує втратою власної промисловості і зниженням продовольчої безпеки держави.

Обсяги імпорту сільгосптехніки постійно збільшуються. В 2004 році було завезено за даними Держмитслужби на 460 мільйонів доларів США, 2005 рік на 600 мільйонів доларів США, 2006 рік на 788 доларів США. Завозиться техніка з Росії, …… і Сполучених Штатів Америки.

Я хотіла би сказати наступне, що саме наша техніка користується попитом і за кордоном і у нас, а ми знищуємо свою сільгосппромисловість. Звичайно, цьому сприяли і зміни до Закону „Про митний тариф України”, які прийняті були в 2005 році якраз з ініціативи тієї політичної сили, яка вчора бойкотувала роботу Верховної Ради України, де митні ставки знижені до нуля, на комбайни зернозбиральні – 0 відсотків, на сільгосптехніку в багатьох випадках також на 0 відсотків. Хіба це злочин проти держави і проти селян, і треба зважити на те, що ціна техніки набагато більше. Крім того, ми знаємо, що ремонтні і сервісні центри не створюється в нашій державі, а іноді запасні частини набагато більше коштують, аніж сама техніка. І тому, звичайно, сьогодні нам треба всім і, передусім, Комітету з питань агропромислової політики, зробити все для того, щоб всі компенсації і дотації йшли обов’язкового на підтримку вітчизняного товаровиробника. Все, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Кравчук передає слово Корнійчуку. Будь ласка.

 

10:21:24

КОРНІЙЧУК Є.В.

Шановні головуючі, шановні депутати! Хочу звернути вашу увагу на проблему, якій сьогодні виповнився рівно рік. Це проблема „Еліта-центра”. Саме в цей час, в цю хвилину люди, які виявилися замовниками недобросовісного забудовника, пікетують Київську міську раду. Проблема ця комплексна. І, на жаль, на сьогоднішній день я мушу констатувати, що після проходження року майже нічого для цих людей не зроблено.

Нагадаю, що почалося це з того, що недобросовісний забудовник ввів в оману більше тисячі сімей, киян переважно, і не тільки киян, а людей, які збиралися переїхати до міста Києва і замовили собі житло. Гроші їх пропали і на сьогоднішній день вони будь-якими зусиллями намагаються ці гроші повернути, але це все марно. Я нагадую, що коли це сталося рівно рік тому, Київська міська адміністрація під керівництвом тоді пана Омельченка не привернула увагу на проблему киян. І я впевнений, що саме це стало підставою того, що від нього відвернулися багато виборців в місті Києві.

Надалі, коли до влади  прийшов сьогоднішній мер Чорновецький зі своєю шахрайською командою, він знову-таки продовжував нехтувати проблемами киян. На сьогоднішній день пропонувалось їм декілька схем, за рахунок яких він намагається знову-таки заробити разом із своєю командою. А саме: виділити додаткові площі, за рахунок тендерів провести і залучити нових інвесторів, зібрати гроші в міську казну і тільки частково, приблизно на 30 відсотків виконати зобов’язання фінансові перед замовниками.

Лунало багато пропозицій стосовно того, що нібито міська адміністрація поза цим процесом, що люди винні самі і вони мають перевіряти свого замовника. Але ж, я вважаю, що це проблема держави. І ми маємо захистити наших виборців  і зробити так, щоб  було неможливо  шахраям користуватися їх грішми.

Після „Еліти-центр”  у Києві подібні проблеми  виникли у Харкові, Криму,  і це буде непоодинока  проблема, якщо ми комплексно не вирішимо питання.  На сьогоднішній день завдяки  зусиллям нашої команди, Блоку Юлії Тимошенко, ми підготували законопроект, найближчим часом ми його  передамо у сесійну залу, сподіваюся, що ви його підтримаєте,  направлений на повернення грошей громадянам і більш чітку  і прозору систему замовлення і будівництва.  Також у комітеті з будівництва  у березні буде слухатися  зазначене питання.

Дякую і прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук передає слово Кириленку.

 

10:24:37

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, „Наша Україна”.

Заява фракції „Наша Україна”.

Парламентська більшість та її уряд остаточно взяли курс  на  встановлення в Україні кланово-олігархічної диктатури на чолі з Прем`єр-міністром.  Так званий Закон „Про Кабінет Міністрів” є виразним кроком у бік диктатури.  Ми не маємо сумніву, що при неупередженому розгляді  цей документ буде визнано  неконституційним, як через його зміст, так і через незаконну процедуру прийняття і  опублікування.

Проте,  комуно-олігархічна коаліція  на це не зважає. Її мета – повна узурпація влади саме  на це спрямовано  низку нещодавно зареєстрованих законопроектів. Наприклад, законопроект про зміни до Закону „Про Раду  національної безпеки і оборону України має на меті ліквідацію посади секретаря і всього  Апарату Ради нацбезпеки, а також ставить введення в дію рішень Ради нацбезпеки у залежність  від того чи завізує відповідний указ Президента  Прем`єр-міністр  або інший член  уряду чи ні.

Отже,  правляча коаліція свідомо руйнує систему влади у такій життєво важливій сфері, як оборона і  національна безпека, а значить  і у сфері забезпечення  державою прав і свобод громадян.

Проектом змін до Закону „Про Конституційний Суд”  передбачається заборонити розгляд законів про внесення  змін до Конституції Конституційним Судом. Хоча подібний закон ухвалений у серпні минулого року, вже розглядає Конституційний Суд на предмет його неконституційності. Очевидно, ініціатори цього законодавчого нововведення і втручання в повноваження єдиного органу конституційної юрисдикції усвідомлюють, що розгляд цього питання може бути для них невтішним. Проте, головний удар спрямовується проти Президента України як гаранта конституційних прав і свобод та територіальної цілісності країни.

Правляча коаліція вважає одним із головних  її завдань прийняття змін до Конституції, які знищать систему місцевих державних адміністрацій, при цьому, цілі регіони буде віддано фактично на відкуп місцевим князькам. За умов тотальної корупції і нехтування  законами це означає повну втрату державою контролю   над власною територією і створення реальної загрози її цілісності. Окремі представники коаліції йдуть ще далі, пропонуючи відмовитися від всенародних виборів Президента чи взагалі скасувати посаду Президента України. Не варто думати, що люди мовчки спостерігатимуть  за такими експериментами над власною країною. Аби не допустити конституційного перевороту "Наша Україна" використає всі правові та політичні засоби для захисту прав, свобод та гідності українських громадян.

Дякую за увагу.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово замість Хари, який погодився передати його, надається Стояну. Олександр Миколайович, будь ласка.

За ним Терен.

 

10:27:52

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.

Шановні колеги! Шановні виборці! Тема мого виступу – політична стабільність і політична відповідальність в Україні. Чому я взяв цю тему? Ви знаєте, я отримав багато дзвінків вчора і сьогодні про те,  як громадянам України було соромно дивитися початок роботи Верховної Ради, коли певна політична сила для того, щоб про себе ще раз заявити, щоб пропіарити себе заблокувала трибуну. Для чого? Для того,  щоб ми проголосували за  вже існуючий і за вже діючий закон. І сьогодні виступає представник цієї політичної сили і каже: „Ах, які ми сильні, 430 голосів”. Да не сильні ви! Коаліція не налякалась вас, ми проголосували тому,   що ми хотіли, щоб нормально працював парламент. Проголосували за пустопорожній закон. А вам треба це було зробити, щоб пропіарити себе. Тому я закликаю цю політичну силу: припиніть шантаж народу України, припиніть шантаж політиків. Ви знову заявляєте про те, що збираєте підписи про те, щоб скасувати політичну реформу. Ви, мабуть, забули, шановні колеги, що цей закон приймався в пакеті з Законом про вибори. То давайте скасуємо і Закон про вибори Президента, про зміни до виборів. Давайте його скасуємо тоді.

Ми розуміємо, чому ви це робите: вам треба якось до 2009 року протриматись, пропіарити себе. І ви це робите для того, щоб в піку Президенту, не нам, коаліції, а для того щоб піти на вибори, і щоб на цей час зробити все, щоб ще більше принизити вашого Президента. Тому ми кажемо: давайте працювати нормально, давайте не нагнітати ситуацію, давайте не займатись брехнею.

Вчора виступав один колега з „Нашої України” і сказав: бачите, Янукович в Херсоні заявив про те, що буде передана газова труба. Тут Катерина Самойлик, тут Заплатинський, Казаков і я – ми були з самого початку з Прем'єром Януковичем до самого кінця. І Прем'єр в театрі заявив, коли його спитали про цю трубу, він сказав: „Це провокація”. Так, чому ж ви перекручуєте слова? Хватить брехати народу України, давайте говорити правду, давайте об’єднуватися.

Я думаю, що для того, щоб і далі себе піарити, мабуть, цій команді уже немає що робити. Я пригадав недавнішню подію: пікетували певна група у Києві метеоцентр. Чому? Тому що, бачите, метеосводка каже, що буде тепло в січні. От вони казали: „Давайте холод”. То, може, вам пора вже прийняти закон про те, щоб відмінити весну? Але весна наступить, коаліція буде працювати, дострокових виборів не буде, бо народ України хоче, щоб ми нормально працювали. І закликаю до нормальної співпраці, а не протистояння.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Віктор Терен.

 

10:30:56

ТАРАН В.В.

Ну, шановні колеги. Віктор Терен, „Блок Юлії Тимошенко”.

Ще щось нове, коли починають виступати і шалено критикувати те, за що голосували вчора. Ну, знаєте, це такі випадки, коли, ну справді, може,  потребують певного обстеження, але не будемо на цьому зупинятися.

Я хочу сказати про інше, я хочу сказати про те, що Закон про жертви політичних репресій, про жертви політичних репресій в Україні було прийнято понад 10 років тому, понад 10 років тому. Аналогічно було прийнято в Росії, в Білорусії, інших пострадянських республіках. Будь ласка, в Росії 12 змін до цього Закону, в Білорусії аналогічно. Тобто ці закони, фактично, переписані і вони враховують реалії сьогоднішнього життя. Йдеться про те,  щоб поширити дію цього Закону на осіб, які були незаконно засуджені. Скажімо, в Росії давно  реабілітовані, я їх називаю „діти”, яких було посаджено в тюрму, яким виповнювалося тільки 12 років. Це була стаття за колоски. Їх судили від 3 до 7 років давали, якщо десь на полі, під час голодомору зірвав кілька колосків. В Росії ці люди реабілітовані, в Білорусії теж. За даними МЗС, з яким наш комітет тісно співпрацює в Україні, - ні. Ці діти не реабілітовані, вони винні, мабуть, ще тому, що вони є українцями. Ну, це, справді, так. Будь ласка,  ще під час роботи Верховної Ради минулого скликання тричі наша фракція вносила проект постанови про проведення слухань, про соціальні, економічні, інші проблеми українців, які свого часу були переселені з Холевщини, Лемківщини, Підляща. І, будь ласка, всі три рази, дякуючи  відомій фракції, минулого разу це було заблоковано під час роботи Верховної Ради   ще минулого скликання.

Ми провели слухання по кримсько-татарському народу. Ми провели слухання по ромах, проблеми, комітетські, парламентські, українських не можна, навіть, прослухати проблем. Не можна, навіть, послухати, бо це люди – українці. Тобто складається якась така абсолютно дивовижна ситуація, за одне і те ж саме садили в Росії,  за одні і теж саме садили в Білорусії дітей, там вони реабілітовані, в нас – ні. Тобто іде якась абсолютно антиукраїнська чи фобія. От для мене це не  зрозуміло. І тому я би дуже просив би, я  би дуже просив би, Олександр Олександрович,  і ми сьогодні знайшли порозуміння, за що я вам вдячний, щоби всі законопроекти, які стосуються долі людей, що були абсолютно несправедливо засуджені тим режимом. Всі ці поправки до законопроекту були розглянуті в сесійному залі.

Інша річ – проголосують за них чи не проголосують, але ховати голову як страус в пісок нам уже просто далі не можна, бо це вже щось нове, коли одна і та сама людина, яка формувала порядок денний під час роботи Верховної  Ради …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Ми закінчили  виступи від фракцій. У мене тільки одне прохання буде до всіх, хто виступає з трибуни. Народний депутат не може проявляти ініціативу щодо поширення правового нігілізму.  Якщо закон проголосований у парламенті та ще і 366  голосів, то він закон, а не „так званий закон”. І він діє і буде чинним. А якщо цей закон Конституційний Суд визнає неконституційним, то тоді він буде „так званим”. Але цього не станеться, можна бути спокійним. Це перше.

І потім, треба уважно подивитися на ті закони  які пропонуються до розгляду у Верховній  Раді, зокрема Закон про Конституційний Суд, проект Закону про Конституційний Суд, який я свого часу погоджував також із Президентом України, стосується, найперше, необхідності  прискорення розгляду питань, котрі пропонуються для провадження або Верховною Радою або Президентом, щоб не було такого, як це траплялося у попередні роки, коли роками не розглядалися внесені законопроекти чи позовні заяви. А там тепер встановлюється обмеження – три місяці. Будь ласка, нехай висновок дає Конституційний Суд. Я думаю, це цілком правомірно.

Там є певні норми, які не узгоджуються із нормами Конституції, тому і  дано мною доручення внести відповідні зміни для того, щоб ми розглядали закон по  суті, який повністю відповідає Конституції. Я просив би, щоб ви на це звернули увагу.

І все те, що відбувається сьогодні у змінах до законодавства, викликано необхідністю приведення всіх правовідносин у відповідності до Конституції. До вимог Конституції. І це буде продовжено, подобається це комусь чи не подобається, бо інакше не може бути. Двох Конституцій у державі бути не може.

Тепер у мене є   оголошення, яке я зобов’язаний відповідно до Регламенту зробити і його роблю. Про те, що відповідно до статті 13 Закону „Про статус народного депутата” і 59 статті Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Солтуса Павла Станіславовича до складу депутатської фракції Партії регіонів, а також на підставі його особистої заяви про входження до антикризової коаліції депутатських фракцій Партії регіонів, Соцпартії України та Комуністичної партії у Верховній Раді України.

Розглядається питання: інформація про участь Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи в першій частині сесії Парламентської асамблеї 2007 року. Це теж норма Регламенту. І відповідно до цього керівник Постійної делегації Віталій Якович Шибко доповідає. Будь ласка.

 

10:37:14

ШИБКО В.Я.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги. Під час роботи першої частини чергової сесії ПАРЄ 2007 року делегація Верховної Ради України надсилала щоденно звіти про роботу сесії та членів української делегації, яка була поширена в засобах масової інформації.

На минулому тижні була проведена відповідна прес-конференція, а звіт про нашу роботу було доведено до кожного комітету Верховної Ради та фракцій.

Гадаю, що кожен із вас ознайомився із матеріалами, що були поширені. Там йшлося про порядок денний сесії, зміст прийнятих резолюцій та рекомендацій, вказувалися окремі думки учасників зібрання, наводилися виступи членів нашої делегації. Громадськість була проінформована про зустрічі делегації, які відбулися під час сесії.

Тому у своїй доповіді зупинюся на окремих аспектах нашої роботи, які, на мою думку, представляють найбільший інтерес для нас, для України. Хоча всі питання, які розглядаються на Асамблеї Ради Європи у тій чи іншій мірі стосуються України, навіть якщо наша держава або дії її урядовців, нас з вами там і не згадувалися.

Одним із провідним питань, що розглядалися на сесії, були про загрозу використання енергетичних поставок  як інструменту політичного  тиску.

Доповідач від політичного комітету Міхельсон у своєму зверненні зазначив, що розгляд цього питання було визначено подіями на початку минулого року щодо постачання російського газу до країн центральної та західної Європи.

Парламентарі з багатьох країн виставили занепокоєння тим, що газовий ринок був монополізований свого часу „Газпромом”.  Тому резолюція, яка була прийнята на сесії з багатьма поправками, ПАРЄ виказала за те, щоб сформувати у Європі справедливу і прозору енергетичну систему і закликала Росію ратифікувати Енергетичну хартію.

Йшлося також про необхідність починати розробку альтернативних джерел енергії і підтримати ініціативу країн-членів Євросоюзу до 2010 року збільшити частину енергії з поновлювальних джерел до 12 відсотків від загального енергопостачання. Як бачите це питання для нас цікаве і нагальне.

На жаль, ніхто з членів нашої делегації не брав участі в обговоренні зазначеного питання, але для  засобів масової інформації були дані коментарі, зокрема наших колег Симоненка та Немирі, вони всім вам відомі.

В дебатах щодо інших питань, які обговорювалися на сесії, ми були більш активними, а по окремим із них отримали повноваження виказати думку від своїх політичних груп. Це стосується зокрема питання щодо не легального працевлаштування в Європі та становище нелегальних мігрантів в тимчасових агентствах працевлаштування.

Думка групи соціалістів, від імені якої я виступав і до якої входить значна більшість наших колег, полягала в тому, щоб привести  у відповідність законодавчу базу країн, де працює багато мігрантів з інших країн, в тому числі і з України, щодо соціального захисту сільськогосподарських найманих працівників при їх взаємодії з працедавцями.

Важливо, щоб  всі країни-члени Ради Європи підписали і ратифікували Конвенцію про працівників мігрантів.

Слушні думки були виказані у виступі колеги Бондаренко при обговорюванні питання щодо боротьби з поширенням епідемії ВІЛ, СНІДу у Європі. Вона поділилася досвідом України, де з 2001 року реалізується програма попередження передачі ВІЛ від матері до дитини, привернула увагу до проблеми дискримінації ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД на  роботі, у навчальних закладах, у побуті.

 Виступ на сесії колеги Івана Попеску при обговоренні проекту резолюції щодо дотримання обов’язків та зобов’язань  Албанією показував, що нам не байдуже якою має вибудовуватися сучасна та майбутня Європа. Адже мова йшла про такі цікаві для України речі як реформування місцевого та регіонального самоврядування, боротьби проти корупції, побудова насильства та торгівлі людьми, а так же реформування судової системи.

З позиції ролі України в  розбудові Європи були виступи наших колег  Головатого та Писаренка. Термінова потреба ратифікації Росії  протоколу номер 14 є однією з умов подальшого існування Європейського суду з прав люди,  де на разі знаходиться близько 90 тисяч справ, які перебувають, які потребують розгляду.

Ви знаєте, що з кожним роком зростає їх кількість від громадян України. До речі, Сергій Головатий, який виступав з цього питання, декілька разів головував на сесії.

Щодо виступу Писаренка, то цілком слушно була ув’язнена проблема його виступу з чорнобильською проблемою, з Чорнобильською АЕС з питання до відповідального споживання харчових продуктів.

Вперше узявши участь у засіданні сесії колега Герасим’юк була досить наполегливою у відстоюванні своєї позиції щодо поправки з проекту резолюції щодо боротьби і загрозою життю і свободи слова журналістів, де пропонувалося інтенсифікувати депутатське розслідування вбивства російської журналістки Ганни Політковської.

Як бачимо, не дивлячись на належність українських депутатів до різних політичних груп, вони намагалися відстоювати європейські цінності, роль і авторитет ПАРЄ, як за словами її Президента   Вандерліндена є моральною совістю Європи. Саме  через Раду Європи та  її Парламентську асамблею, Україна повинна  вибудовувати свій шлях свого євроінтеграційного вибору.

Під час Асамблеї українська делегація була ознайомлена з попереднім звітом доповідачів Моніторингового комітету Асамблеї Сіверенсен  та Вольвенд щодо України. Його текст після розгляду на засіданні комітету  було оприлюднено і перекладено українською мовою.  Гадаю, що колеги вже з ним ознайомилися, тому зазначу лише декілька моментів.

Перше. Всупереч  деяким заявам у пресі Україна  є і надалі   цікавою для європейської спільноти у наших намаганнях, як інтеграції з Європою, так і інтеграції самої України.

Друге. Попередня доповідь містить дуже скрупульозний аналіз позитивного розвитку подій з  моменту попередньої місії у лютому 2006 року. Це стосується і парламентських виборів 2006 року, формування уряду, стану в ЗМІ і  те, що після змін до Конституції жодна гілка влади не має монополії на владу.

Останнє зазначалося,  як позитив у розриві з минулим. Доповідачі  констатували, що Україна ратифікувала  60 угод Ради Європи і підписала  29.

Хоча окремо зазначу: Туреччина, яка на сьогодні  перебуває в просі пост-моніториногового діалогу,  ратифікувала більше 110 угод.

 І  останнє. Доповідачі, як проблему, зазначили, що обіцянки майдану вести ясне, чесне  та компетентне управління та сприяти верховенству права і прозорості на всіх рівнях, не були виконані. В зв’язку з цим ними було вказане занепокоєння, зазначені питання, які  повинні бути вирішені.

Занепокоєння і навіть розчарування   виказав також в своєму виступі на сесії Генеральний секретар  Ради Європи Террі Девіс. Вони були пов’язані, з тим,  що ще й досі немає ніяких результатів у розслідуванні справи Георгія Гонгадзе, а це негативно, на його думку, впливає на репутацію    України за кордоном. Як бачимо, нам є ще над чим працювати і, думаю, що ми наполегливо будемо над цим працювати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Ми беремо до увагу цю інформацію, тим паче, вона буде розповсюджена серед депутатів, всі ви можете ознайомитися і дати свої оцінки залежно від того як ви оцінюєте представництво своєї політичної сили у Парламентської Асамблеї Ради Європи.

Об’являється до розгляду питання проект Постанови про зняття з розгляду деяких законопроектів, це ініціатива Комітету з питань бюджету. Виступає голова комітету Макеєнко Володимир Володимирович.

 

10:46:53

МАКЕЄНКО В.В.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Вам розданий проект постанови, підготовлений Комітетом з питань бюджету, який передбачає упорядкування законопроектів, які знаходяться на розгляді у Верховній Раді та безпосередньо у Комітеті з питань бюджету,  в тому числі, на виконання відповідного доручення Голови Верховної Ради України Комітету з питань бюджету.

Враховуючи закінчення бюджетного періоду 2006 року втратили актуальність законопроекти щодо внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”. У зв’язку з прийнятим 19 грудня 2006 року Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та набранням ним чинності з 1 січня поточного року втратив актуальність проект постанови Верховної Ради України стосовно особливостей бюджетного процесу щодо Державного бюджету України на 2007 рік за номером 2749. Згідно з частиною другою статті 90 Регламенту Верховної Ради України своїм рішенням Верховна Рада може зняти законопроект з розгляду, якщо внаслідок прийняття інших законодавчих актів чи інших причин законопроект втратив свою актуальність.

Таким чином, просимо підтримати прийняття проекту постанови Верховної Ради України про зняття з розгляду деяких законопроектів, що передбачає зняття з розгляду законопроектів за реєстраційними номерами: 0826, 1073, 1106, 1107, 2015, 2290, 2321, 2422 та 2749.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Володимира Володимировича? У вас є запитання? А, у Яворівського є одне запитання. Так, прошу.

 

10:48:42

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Шановний доповідачу, перша позиція, що ми знімаємо закон про внесення змін про державний бюджет. Це щодо того, щоб частину, значну частину коштів від продажі Криворізького гірничо-металургійнго комбінату спрямувати на компенсацію громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень. Я розумію, що поїзд пішов. Я розумію, що рік закінчився. Але я хочу знати як народний депутат чому не виконано? Адже рішення було парламентом попереднього скликання прийнято. І мені сьогодні голосувати за те, щоб зняти цей законопроект, ну, зрозумійте, совість не дозволяє!

Куди поділися гроші від продажі Криворізького комбінату? Сьогодні ніхто не може відповісти ні в старому уряді, ні в новому уряді. От як мені бути? Скажіть. Голосувати за те, щоб зняти і забути цей законопроект?

 

МАКЕЄНКО В.В. Дякую, Володимир Олександрович, за запитання.

Мова йде, що Закон України про внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік щодо виділення коштів від приватизації ВАТ Криворізький гірно-металургійний комбінат „Криворіжсталь”. Вносьте новий законопроект на 2007 рік. І ми його з вами розглянемо в цьому залі. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Більше нема запитань, так? Сідайте будь ласка. Мені здається, тут нема чого обговорювати. Тому що цілком слушна пропозиція комітету зняти з розгляду ті питання, які стосуються іншого фінансового періоду. Тому я ставлю на голосування проект постанови, будь ласка, визначайтеся.

 

10:50:40

За-275

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про державне регулювання в енергетиці України. Слово має голова підкомітету Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Бронніков Володимир Костянтинович.

 

10:51:09

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемый Александр Александрович! Уважаемые коллеги!  На экономическую и общественно-политическую жизнь Украины все больше влияет разворачивающийся виток  мирового энергетического кризиса, который сопровождается военными интервенциями, энерго-политическими схватками, ростом, буквально,  в разы мировых цен на первичные  энергоресурсы, что касается и нефти, и газа, и угля, и урана.

Усугубляет кризис и   национальные особенности. Это и  удручающая высокая энергоемкость промышленности, это и низкая платежеспособность населения, это  изношенные сверх всякой меры  основные  фонды в энергетике. Это и недостаток  собственных нефти и газа, это и отсутствие безопасных технологий добычи угля, его дороговизна.

Особенно  удручающее впечатление производит   централизованное коммунальное энергоснабжение. Замерзающие города и села уже  становятся нормой в Украине. Особенностью энергетики является то, что  большинство способов ее   производства  и доставки относятся к категориям естественной монополии. Монополии совершенно необходимы для  жизнеобеспечения каждого жителя, каждого субъекта деятельности.  Это продукция, которой одновременно пользуются все, это продукция, которая обезличивается уже в момент производства.

Энергетика является  и крупным бизнесом. В обороте миллиарды долларов, а,  значит, этот бизнес должен быть прозрачен для общества и выгоден обществу.

Из сказанного становится ясно, что в государстве необходим специальный  орган, который бы осуществлял государственное регулирование в энергетике. Сейчас регулирование во многом возложено на  Национальную комиссию регулирования электроэнергетики, ни название, ни суть деятельности которой  уже не отвечают требованиям сегодняшнего времени, что подтверждает и тарифный кризис, охвативший всю Украину, и  отсутствие ясности   принимаемых решений,  многие из   который соответствуют только сиюминутным интересам. И не отвечают долгосрочным задачам обеспечения энергобезопасности Украины, в том числе, и создания основ независимости  от мировых энергетических кризисов. По нашему мнению, основными принципами регулирования энергетики должны быть профессионализм регулятора, его объективность   и коллегиальность принятия решения. Коллегиальность решений комиссией обеспечивается, по нашему мнению, абсолютной равноправностью ее членов, что может быть достигнуто прозрачной процедурой их назначения, плановой ротацией председателя комиссии.

Также представляется чрезвычайно важным создание необходимых условий для обеспечения объективности, независимости в принятии решений комиссией, что достигается наличием у членов комиссии необходимого опыта работы в энергетике или в смежных отраслях экономики, отсутствием бизнес-интересов в энергетике, у самих членов комиссии и у ближайших родственников, как это принято во многих развитых странах. Обсуждение в парламенте деловых и личных качеств каждого кандидата в члены комиссии достигается  необходимая публичность и является гарантией того, что в НКРЕ будут лоббисты только  государственных интересов. Назначение же членов комиссии на срок более срока каденции всех ветвей власти будет способствовать тому, что ручное управление членами комиссии, победившей на парламентских выборах политической силы  будет минимизировано. Вместе с тем, предполагается, что общая ответственность за регулирование в  энергетике будет сохраняться за Кабинетом Министров. Именно ему вменяется в назначение членов НКРЕ и утверждение правил регулирования. За самой комиссией сохраняется лишь разработка процедур регулирования и организации их исполнения на практике. Естественно, Верховная Рада будет продолжать нести свою ношу ответственности за обеспечение энергетической безопасности страны путем принятия  соответствующих законов и контролируя их исполнение. Верховная Рада будет также гарантом публичности назначения освобождения от должности членов комиссии,  а также при принятии бюджета будет брать на себя ответственность за финансовое обеспечение регулирующей деятельности в энергетике.

Своя зона ответственности в регулировании энергетики есть и у местных советов, поскольку именно они на местах организуют и отвечают за жизнедеятельность громады. Значит, решения комиссии, входящие в зону ответственности местных советов, будут ими рассматриваться и согласовываться.

Авторы и разработчики законопроекта про державное регулирование в энергетике Украины хорошо понимают, что нормативные акты регулирования деятельности в энергетики касаются абсолютно всех, и потому уже на стадии разработки настоящего законопроекта старались организовать широкое его обсуждение. Нам удалось вызвать живейший интерес со стороны специалистов-энергетиков, со стороны государственных чиновников, просто пользователей.

Мы уверены, что в процессе подготовки окончательной редакции закона и представления в зале Верховной Рады ко второму чтению нам удастся выработать, по сути, общенациональные правила регулирования деятельности в энергетике. Комитет по ТЭК готов к такой работе. Комитет надеется, что на этапе подготовки ко второму чтению более активное участие примут представители потребителей энергии. С  этой целью комитет будет делать открытыми не только все заседания рабочей группы по доработке закона, но и планирует провести не менее двух круглых столов.

Комитет надеется на конструктивное сотрудничество с депутатами всех политических сил Украины. Мы призываем к такому сотрудничеству: совместно решить одну из ключевых проблем энергетической безопасности Украины, по большому счету, проблему национальной безопасности.

Законопроект поддержан профильным министерством, Национальной комиссией по регулированию электроэнергетики и поддержан Научно-экспертным управлением Верховной Рады.

Авторы и Комитет по топливно-энергетическому комплексу, ядерной политике и ядерной безопасности просить принять закон за основу и в первом чтении. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до доповідача? Є. Запишіться, будь ласка.

Яворівський, будь ласка, 6 хвилин, так, досить? Чи ні? 6 хвилин.

 

10:58:41

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Не можу відмовити у проханні мого колеги Гнаткевича передати йому слово. Прошу передати.

 

10:58:51

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Шановний Володимире Костянтиновичу, в вашому проекті записано, що НКРМ, може встановлювати фіксовані, граничні ціни, тарифи, індекси їх змін і так далі. Але ось я недавно повернувся з Кузнецовська, де атомна станція. У Кузнецовську всі збентежені тим, що саме ця комісія 26 грудня прийняла Постанову, якою підняла тарифи на виробництво теплової енергії більш ніж у тричі. Ну, ідеться, ідеться про ту, теплову енергію, яка є, власне, зайвою, вільною, яка замість того, щоб в небо, обігріває Кузнецовськ.

Так ось в мене є запитання: а чи передбачені в вашому законопроекті не тільки повноваження комісії, а також якісь моменти, які б регулювали сам процес тарифорегулювання, його гласність, відкритість? Інакше НКРЕ може перетворитися в монстра централізованого монополіста.

Дякую.

 

БРОННІКОВ В.К. Спасибо.

Очень хороший вопрос и он долго обсуждался. Действительно, сейчас во многом НКРЕ сама определяет инвестиционные планы предприятия, само назначает тарифы. Мы сказали и своим законом говорим, что эта функция Кабинета Министров, прежде всего. Поскольку Кабинет Министров видит в комплексе всю  экономику страны, как промышленность, так, как производителей электроэнергии, как поставщиков энергии, так и  потребителей энергии.

Именно поэтому полномочия комиссии ограничены тем, что она вырабатывает процедуры  реализации решений  Кабинета Министров. И не является самодостаточным органом. Она регулирует в соответствии с нормативными документами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий.

 

11:00:47

СУХИЙ Я.М. Дякую.

Ярослав Сухий, Запоріжжя, „Регіони України”.

Володимир Костянтинович, от з огляду на ту непросту ситуацію, яка зараз царює в системі регулювання енергетики, посилення ролі держави, посилення ролі  державних органів, я думаю, ні в кого в цьому залі не викликає сумніву.

І справа навіть не в тому, про що ми всі сьогодні говоримо, не в роздутій проблемі тарифів на житлово-комунальні господарства. А проблема в тому, про що ви на самому початку сказали – в реальній загрозі кризи і майбутньої можливої катастрофи в системі енергетики для України. Це нас повинно сьогодні турбувати в сесійній залі.

Ми дуже багато  вчора говорили про газотранспортну систему. Ніхто не сказав, що там компресор не міняється вже 20 років, що там труби діряві. Так як хочу вас запитати: ваш законопроект якою мірою дасть змогу нам уникнути кризи і майбутньої  катастрофи для України, бо це буде набагато страшніше, ніж невдоволення людей тарифами?

Дякую.

 

БРОННІКОВ В.К. Дякую вам.

Действительно, нынешнее регулирование электроэнергетики, трубопроводного транспорта  отвечает вот буквально сиюминутным интересам. И я об этом сказал, в том числе, и в доповіді. И только Кабинет  Министров видит долгосрочный интересы страны. А долгосрочный интерес в инвестиционных вложениях на сохранение развития трубопроводного транспорта, на сохранение и добычу все новых и новых регионов поставок энергоресурсов, на сохранение и развитие обеспечения электроэнергетики.

Именно поэтому эти полномочия отходят Кабинету Министров. Я думаю,  именно благодаря ему, благодаря деятельности Верховной Рады будут соблюдены стратегические интересы обеспечения  национальной безопасности, которая и заключается в энергетической безопасности.

Спасибо. Этот закон предусматривает.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв.

 

11:02:50

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую.

Матвеев, фракция коммунистов.

Уважаемый Владимир Константинович!

Думаю, ваш довольно таки обстоятельный доклад, действительно, убедил народных депутатов в том, что поднятую вами проблему с коллегами необходимо решать вот именно таким образом через принятие Закона о государственном регулировании в энергетике Украины. Но думаю, его  все-таки, и вы согласитесь, очевидно, необходимо очень серьезно доработать. Вы не сказали об этом. Но Главное научно-экспертное управление Аппарата Верховной Рады сделало по этому закону немало, но где-то более десятка серьезных, на мой взгляд, замечаний, в том числе и касающихся несоответствия отдельных положений и в частности финансирования деятельности НКРЕ и ее дорадчих и консультативных органов.

Я просил бы это участь. Спасибо.

 

БРОННІКОВ В.К.  Спасибо.

Вопрос, который авторы и рабочая группа комитета и на самом комитете обсуждался, и он нам понятен. Именно поэтому в доповиди я сказал, мы приглашаем потребителей и более широкий круг всех специалистов, в том числе и по бюджетной сфере.

Но самое главное, и это подчеркивает тоже Научно-экспертное управление, что закон может стать основой базы. И сейчас я надеюсь, я просто призываю всех депутатов и все общество подключиться к этой доработке, поскольку это касается каждого. И ваши замечания, и пожелания, конечно, будут учтены.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олійник.

 

11:04:43

ОЛІЙНИК В.М.

Шановний Володимире Костянтиновичу. Сьогодні, як ніколи, виростає роль і значення тарифів. І напевно немає такої родини в Україні, немає такого села і міста, де б це питання не обговорювалося.

У вашому законопроекті, як і в альтернативному, є питання щодо підпорядкування НКРЕ. В одному випадку вашому – це Кабінету Міністрів, в іншому – Секретаріату Президента.

На наш погляд, Блоку Юлії Тимошенко, що сьогодні це питання наскільки важливе, щоб сам орган НКРЕ все-таки був більш незалежний. Оскільки Кабінет  Міністрів все-таки є виконавчим органом влади, і він безперечно більш зацікавлений в якихось прийнятих рішеннях з урахуванням бюджету, з урахуванням стану економіки. Але, на наш погляд, сам НКРЕ, напевно, повинен бути  підпорядкований або сформований, відношення до формування повинна мати Верховна Рада.

Чи не вважаєте  ви, щоб цей орган …

 

БРОННІКОВ В.К.  Спасибо.

Вопрос понятен и вопрос дискутировался с авторами альтернативного законопроекта.

У нас есть реалии, у нас парламентско-президентская республика, и исполнительная власть сосредоточенная в руках Кабинета Министров. И Кабинет Министров должен подготовить предложения для обсуждения в  Верховную Раду о профессиональной готовности членов комиссии, о их не участии в бизнесе. Кабинет Министров - это мощная инфраструктура исполнительной власти на местах.

Что касается нашей с вами роли, у нас здесь дискуссии. И прежде, чем выйти на обсуждение в парламенте, любой член комиссии он поймет, что его рассмотрят через лупу и оппозиция, и правящая коалиция. И будет достигнута та публичность, которая обеспечит.

Мы считаем, что таким образом  мы не противоречим Конституции, даем реальные условия для…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні депутати, Погоджувальна рада пропонує розглянути одночасно і альтернативний проект, бо це один предмет регулювання. Тому я слово надаю доповідачу із цього проекту Кучеренко Олексію Юрійовичу і прошу, щоб він у своїй доповіді наголосив, у чому полягає відмінність його проекту від попереднього і в чому переваги.

Будь ласка.

 

11:07:46

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Олексій Кучеренко, фракція  "Наша Україна".

Шановний Головуючий, шановні  присутні! По-перше я хотів би декілька слів сказати щодо позиції моєї як автора іншого законопроекту. Я не називав би його альтернативним і зараз я поясню чому.

По-друге, висловити позицію нашої політичної сили, яку також мені доручено оприлюднити, чому ми, з одного боку, повністю підтримуємо колег щодо оцінки важливості прийняття закону, який би  забезпечував статус цього органу і задавав би параметри  державного регулювання, а з іншого боку, на жаль, у нас інша пропозиція і ми не будемо в змозі підтримувати законопроект шановного колеги Броннікова.

Стосовно історії цього питання хочу нагадати, що ще в 1999 році група депутатів і мені, на щастя, було і пану Мармазову, і пану Ковалку, щоб подавати такий законопроект. Але, на жаль, суспільство тоді, взагалі, не було готове розглядати його за визначенням.

Сьогодні я хотів би сказати, що нас об’єднує. Перше – це розуміння, що такий орган має бути. Хотів би зазначити, що колега Боронніков у своєму виступі вашу увагу приділив і я не знаю, оговорився чи ні, він сказав, що орган має мати спеціальний статус, він має бути спеціальним. У варіанті пана Броннікова, на жаль, цей орган формулюється і формується як орган виконавчої влади. Це є принципова, на наш погляд, позиція, яку ми не зможемо підтримати, бо орган виконавчої влади буде в наших умовах, на жаль, заполітизований і не в змозі буде запроваджувати незалежне, справедливе регулювання.

Друге, що нас об’єднує – це розуміння того, що сьогодні і Верховна Рада, і центральні органи влади повинні мати повноваження для впливу на тарифну політику в тій сфері, яка сьогодні формується органами місцевого самоврядування. В першу чергу, мова йде про тарифи на житлово-комунальні послуги такі як: теплопостачання і водопостачання. І нам задається, що також і ця  тема не дуже висвітлена в законопроекті шановних колег, але нам усім треба  працювати як поєднати з одного боку, тенденцію на посилення місцевого самоврядування, з іншого боку, вплив центральної влади на місцеві і житлово-комунальні тарифи.

Найближчим часом ми будемо розглядати інші законопроекти колег пана Сухого, пані Тимошенко і вони свідчать про одне, що ми всі хочемо щось зробити, але концептуально не розуміємо як це зробити.

Третє. Я хотів би сказати те, що ми всі розуміємо, що як мінімум, повинна бути в цього органу підзвітність Верховній Раді, а ще краще, це безпосередній вплив на формування цього органу з боку Верховної Ради і це також нас об’єднує.

І останнє і дуже принципове.   Я хотів би зазначити, що  усі ми повинні зрозуміти, що в першу чергу, цей орган не тільки повинен забезпечити  інтереси енергетиків-монополістів.  А я хочу наголосити, що в першу чергу, він повинен забезпечити захист інтересів споживачів, незалежно від того, чи то є  промислове виробництво, таке як завод Ілліча, яке представлене сьогодні у Верховній Раді, чи то наше населення. І саме встановлення справедливих правил гри, з точки зору захисту споживачів, є  і повинна стати основною домінантною  роботою цього органу.

В цьому плані, які  зауваження у нас до проекту пана Броннікова?

По-перше.  На жаль цей закон, і ми вдячні  за фаховий послідовний підхід, але він вразливий, на нашу думку з  наступних причин.

Перше – це спроба поєднати в одному законі дві різні речі: перше – це  статутний  закон тобто статус цього органу, який намагається визначити наш колега, інший – це засади  регулювання.

Ми готові співпрацювати по засадах регулювання, ми готові робити все можливе, щоб тарифне регулювання  було не  на засадах витрат. Ми готові все робити, щоб захищати споживача. Але ми ніколи не будемо  погоджуватися, щ це може зробити орган  виконавчої влади, так як прописано в законі у пана Броннікова.

І на  альтернативу хочу сказати, що  в законі, авторами якого є:  Кучеренко, Кінах, Цушко,  Сивульський, інші  шановні народні депутати - ми визначаємо спеціальний статус органу НКРЄ, який не підпорядкований Кабміну і має всі підстави для незалежності.

Як приклад, я хотів би навести законодавство, яке  регулює антимонопольну  діяльність. Є  Закон про антимонопольний комітет,  який ми з вами приймали, і є Закон про конкурентні засади економіки, який  регулює державну політику по конкуренції.

Що стосується інших нюансів, які ми готові обговорювати, то я хотів  би зазначити, що регулювання  є і  повинне відбуватися не тільки в тарифній сфері, а ще в таких дуже важливих питаннях, як право доступу для монополій. І ми сьогодні є свідками того, як саме спекулюючи цим правом доступу йде диктат по відношенню  до облгазів, до обленерго,  до підприємств теплокомуненерго. Це є принциповий момент, який повинен забезпечити система державного регулювання, на нашу думку, він, на жаль, не відображений в законопроекті пана Броннікова. Я не хочу ще раз говорити і наголошувати про захист прав споживачів, але хочу звернути вашу увагу, що інколи буває так, коли одна монополія стає споживачем іншої монополії. Я яскравий приклад, це, наприклад, облгаз монополія є споживач великої монополії НАК „Нафтогаз”. Обленерго є споживач великої монополії НАК „…...”. „Теплокомуненерго” є споживач великої монополії НАК „Нафтогаз”. Тобто треба нам регулювати відношення між цими монополіями, але треба в першу чергу захищати споживача.

Саме тому я хотів би також звернути вашу увагу і на тому, що є відповідні директиви Європейського Союзу, є підписані угоди, за якими Україна бере на себе зобов’язання створити незалежний регулюючий орган. Ця угода була підписана Президентом України 1 грудня 2005 року і там чітко акцентується, що орган регулювання енергетики має бути незалежним від інтересів електричної та газової промисловості.

Я хочу задати риторичне запитання. Яким чином уряд, з одного боку, буде управляти такими монополіями як НАК „Нафтогаз”, НАК „…” і великою частиною обленерго та облгазів, ми бачимо сьогодні намагання НАК „Нафтогазу” затягнути під себе облгази і це також може бути, ми, це окрема дискусія. Так ось, яким чином уряд буде управляти монополіями, з іншого боку, буде регулювати. Ми вважаємо, що це неможливо за визначенням і, саме це робить дуже вразливим, на наш погляд, законопроект пана Броннікова.

Я хотів би також зазначити, що нам треба вже подумати сьогодні і про інше. На сайті Мінбуду сьогодні висить два законопроекти про органи регулювання в житлово-комунальній сфері. Що ми з вами будемо робити. Окремий орган регулювання житлово-комунальних тарифів, чи вводити його в інфраструктуру НКРЄ. Це принципове питання, яке потребує концептуального вирішення.

Я хотів би звернути увагу, шановні представники промислових підприємств, які потерпають останнього часу від монополізму і інших монополій „Укрзалізниці”. Нам треба зрозуміти, що найближчим часом нам треба буде врегульовувати і це питання. І це питання. І також на часі буде питання про створення незалежного регулятора на залізниці, тобто концептуально ми повинні визначити, що це за органи, як забезпечити їх незалежність. Саме тому я хотів би зазначити точку зору свою як автора, що це не є альтернативні законопроекти. Більш того, хотів би наголосити, що в уряді зараз розглядається третій законопроект, він пройшов вже урядовий комітет, мені здається, пан Тітенко, який нещодавно очолив НКРЄ, також повинен про це сказати.

І у мене запитання, чи є взагалі у коаліції і в уряді якась загальна концепція того, що робити. Бо я вже на... п’ять законопроектів та рахував. Чотири з них відходять з уряду і  урядової коаліції.

Саме тому я просив би, виступаючи як автор не альтернативного, а іншого законопроекту, за номером 2424, про орган регулювання в енергетиці підтримати наш законопроект в першому читанні. Ми готові співпрацювати з колегами і далі разом вирішувати і проходити той шлях, який за нас з вами ніхто інший не пройде. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, запитання до доповідача у кого є? Запишіться. Томенко. Шість хвилин теж.

 

11:17:19

ТОМЕНКО М.В.

У мене запитання до доповідача такого плану. Два законопроекти дуже важливі, дуже проблему вирішують. А ми всі свідомі, особливо в історії зараз з тарифною політикою, що  інституція повинна бути автономна, самостійна, яка би захищала інтерес платника податків, а не генеральну лінію, скажімо, уряду чи Президента. В даному варіанті, як ви пропонуєте, на мою думку, вища ступіть захищеності цієї комісії від політичних впливів. Тому що уряд сьогодні безпосередньо займається керівництвом, економікою. Президент є інституцією і фактично яка над процесом, і тому його подання у Верховну Раду, на мою думку, унезалежнює комісію. Але не думали ви над тим, щоб піти по шляху такому, щоб, скажімо, комісія формувалася  від Президента, від Верховної Ради і, скажімо, від представників енергоринку, щоби   ми  мали три складові, і таким чином повністю гарантували  незалежність і самостійність рішень цієї комісії.

 

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Пане Миколо, я дуже вдячний  за фахове запитання. Я хочу  сказати одразу. В ідеалі нам треба це зробити, але для того  треба зрозуміти, що нам  треба вносити зміни до Конституції. Немає іншого шляху, ніж зробити такий орган на  кшталт, скажемо, Верховного Суду.

Більше того, в усіх країнах  світу органи  регулювання мають назву   „квазісудовий”, тобто вони майже судові. І саме тому  основна мета – забезпечити незалежність.

Ми не хочемо, і наша  принципова позиція, щоб він формувався по   осі уряд – коаліція, бо тоді  він стане більшовицьким. Я проти   більшовизму у цьому плані. І саме тому, нам здається, якщо ми будемо формувати по осі  Президент – Верховна Рада, він буде більш незалежним. Якщо ми   вирішимо це питання  концептуально на конституційному рівні, давайте  обговорювати, вносити пропозиції.

 

МОРОЗ О.О.   Олексію Юрійовичу,  я  скористаюся можливістю, що мікрофон  тут. Як у інших країнах зроблений, статус вирішений, який механізм?

 

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Шановний Олександре Олександровичу!  Це, безумовно, у точку питання. В тих країнах, де пішли на приватизацію чи часткову приватизацію монополій, створюють  центральний незалежний орган. Я вивчав цей досвід у Сполучених Штатах Америки, два тижні був і знаю, як   працює Федеральна комісія, що це таке.  В  Англії це незалежний орган.  Інше країни, скажімо, для  регулювання житлово-комунальних тарифів пішли по  шляху місцевих органів, але  у нас воно не спрацює сьогодні, ми   бачимо. Може через 5-10 років, коли буде відповідним місцеве самоврядування, ми передамо цю функцію, але сьогодні аналіз світових організацій, а ми   обговорювали наш законопроект, і вони радять  нам: максимальну незалежність цей орган  отримає, коли він буде формуватися Верховною Радою разом з Президентом. Далі наша з вами ініціатива, як це зробити.

 

МОРОЗ О.О.  Спасибі.  Гнаткевич.

 

11:20:34

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Олексію Юрійовичу.

Юрій Гнаткевич, Блок Юлії Тимошенко.

Виходячи із складної ситуації з підвищенням ціни на тарифи на теплоенергію в Кузнецовську, я повторюю і вам запитання.

Чи є чіткі механізми, які регулюють сам процес тарифорегулювання комісією? І, якщо можна, слово також передайте до мого колеги Володимира Олійника.

 

11:21:04

ОЛІЙНИК В.М.

Олексій Юрійович!  Запитання.

Олійник Володимир Миколайович, Блок Юлії Тимошенко.

Ви  знаєте, яке б ми рішення  не прийняли і яким би органом, воно буде завжди в якійсь мірі політизованим. І тому, знаєте, очікувати рішення абсолютно неполітизовано напевне не приходиться. Але, на наш погляд, напевно найкраще інтереси українського народу представляють депутати Верховної Ради, які відображають ці інтереси. Чи не  було б краще, якби цей орган був сформований за рахунок повноважень Верховної Ради і був йому  підпорядкований?

 

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Шановний колего! Я ще раз хочу акцентувати і повторити, дійсно, це було б краще, але для цього треба вносити зміни до  Конституції. Тому в нашому законопроекті, виходячи з нинішньої Конституції і підтверджуючи необхідність її вдосконалення, ми сьогодні говоримо, що саме за такою  моделлю він отримує максимально можливу незалежність. З точки  зору впливу Верховної Ради ми переконані, що у Верховній Раді повинно бути створено відповідний комітет чи комісія, яка буде зі свого  боку контролювати і ініціювати ці антимонопольні розслідування, а саме це є, буде   механізм нашого контролю, і в цій комісії будуть приймати участь всі  депутати.

Що стосується  запитання попереднього колеги. Я хочу сказати, що є певні документи, які свого часу підготував Держжитлокомунгосп і відповідно уряд, які рамочно, рамково визначають принципи тарифоутворення, але їх недостатньо.

По-перше, вони визначають за витратною моделлю, тобто не стимулюють до  ресурсозбереження.

По-друге, ми бачимо сьогодні, Олександр Олександрович, шановний  Олександр Олександрович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка. Будь ласка.

 

КУЧЕРЕНКО О.Ю. …привернути вашу увагу і нашого шановного Голови. Подивіться, хто тільки сьогодні не займається регулюванням. Президент України. Вчора ви бачили його заяву   Антимонопольний комітет, уряд, Верховна Рада, опозиція, місцеві органи влади, Генпрокуратура, Антимонопольний комітет. Ми терміново повинні прийняти концептуальне політичне рішення по створенню цього органу. До тих пір ніякої тарифної і іншої політики регулювання не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Обговорення. Від комітет у нас Тихонов Віктор Миколайович хотів висловитися. Будь ласка. А я тим часом запрошую вас до аналізу ситуації. І, будь ласка, якщо є потреба, хоч ми потім поговоримо. Запишіться, будь ласка, від фракцій, хто хотів би висловитися з цього приводу. А потім від депутатів поза фракційним принципом.

 

11:24:34

ТИХОНОВ В.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні депутати. До Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування проект Закону України „Про орган державного регулювання в енергетиці України”, реєстраційний номер 2424 від 27.10.2006 року, внесений народними депутатами Кучеренко, Кінахом, Цушком, Сивульським, Матвієнковим, Князевичем, надійшов 31 жовтня 2006 року. При цьому комітет було визначено головним з підготовки даного законопроекту.

З приводу цього законопроекту комітет вів переписку з іншими комітетами парламенту, зокрема Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, а також керівництвом Верховної Ради України. Такий обмін думками був пов’язаний з тим, що ще другого серпня 2006 року народними депутатами України Бронніковим, Клюєвим, Мартиненком, Тулупом було зареєстровано проект Закону України „Про державне регулювання в енергетиці України”, реєстраційний номер 1221, по відношенню до якого законопроект, реєстраційний номер 2424, є, по суті, альтернативним.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку від 15 листопада 2006 року вважає за доцільне відхилити проект Закону України  про орган державного регулювання в енергетиці України, номер 2424. Розгляд проекту Закону України про орган державного регулювання, реєстраційний номер 2424 у Комітеті з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування було заплановано на 10 січня 2007 року. Однак, один з авторів законопроекту, який  особисто прибув на зсідання комітету попросив перенести розгляд питання. У комітеті пішли назустріч проханню народного депутата і вирішили провести такий розгляд на наступному засіданні комітету, тобто 7 лютого 2007 року. Однак 20 січня 2007 року, як раз у міжсесійний період, президент України, користуючись своїм конституційним повноваженням, звернувся до Верховної Ради про визнання невідкладними як проект Закону України про державне регулювання в енергетиці України, так і проект Закону України про органа державного регулювання в енергетиці України.

Таким чином, комітет не мав можливості  розглянути вищевказані законопроекти на попередні сьогоднішнього пленарного засідання парламенту. Однак підкомітет розглядав цей законопроект 2424 і пропонує зняти з розгляду на пленарному засіданні як такий, що відхилений науково-експертним управлінням і не розглядався на нашому комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Урбанський має слово. 15 хвилин на обговорення, Ігор Анатолійович, будь ласка.

Кузьменку передає слово? Будь ласка, Сергій Кузьменко виступає. За ним Слободянюк.

 

11:27:36

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Спасибо.

Уважаемые коллеги, сопоставляя и оценивая оба проекта, конечно, нельзя не заметить, что оба проекта пытаются решить главную проблему – проблему определения места НКРЕ в системе государственных органов. На протяжении 10 лет с момента создания НКРЕ, его положение относительно других органов государства неоднократно менялось.

Сначала это был независимый вневедомственный постоянно действующий орган, затем центральный орган исполнительной власти со специальным статусом. Однако, внесение изменений в Конституцию Украины предопределило перераспределение конституционных полномочий основных высших институтов власти, в частности, существенно изменилась и компетенция Президента  Украины. Если ранее членов НКРЕ назначал Президент Украины, то теперь согласно Конституции Украины эти функции переданы Кабинету Министров. Это факт, это данность,  которая установлена Конституцией. И с этим фактом невозможно не считаться при создании остальных нормативных актов, в том числе и, прежде всего законов, которые должны приниматься на основе Конституции (статья 8 Конституции).

Поэтому при определении статуса и места НКРЕ среди органов государства необходимо, прежде всего, исходить из того пространства для маневра, которая разрешает нам Конституция. Безусловно, все субъекты энергетической отрасли заинтересованы видеть в лице НКРЕ самостоятельного, независимого от всех органов исполнительной власти и других  властей регулятора. Однако, реалии  нашей правовой действительности таковы, что полномочия Верховной Рады или Президента Украины относительно НКРЕ в Конституции не прописаны, и, соответственно, не могут быть расширены в законах и других нормативных актах.

Проект Закона 1221 в определенной мере вносит ясность относительно статуса НКРЕ как центрального органа исполнительной власти, статья  9. На специальный  статус НКРЕ в этом проекте указывает прописанный в нем порядок согласования кандидатов на должность членов НКРЕ Верховной Радой, статья 10.

Хочу заверить, однако, что порядок этот несколько выходит за рамки полномочий Верховного Совета, закрепленных Конституцией. Как уже говорилось, полномочия Верховного Совета  определяются исключительно Конституцией Украины. Поэтому установление на законодательном уровне порядка назначения освобождения членов  НКРЕ по  представлению  или по согласованию с Верховной Радой возможно, на мой взгляд, лишь  при условии внесения изменений в Конституцию, что мало вероятно.

В остальном же, этот  проект в полной мере учитывает прежние погрешности  в регулировании отечественной энергетики и возможен для принятия в первом чтении с последующей доработкой.

Что касается проекта 2424, и вчера на подкомитете у нас,  и в ходе обсуждения, там столько замечаний  нашего Научно-экспертного управления на несоответствие Конституции, я уже не говорю, противоречие между законодательными актами, что, на мой взгляд, его принимать…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово має Слободянюк. За ним виступатиме Кравченко. Чечетов замість Слободянюка? Будь ласка.

 

11:31:02

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати. Мета законопроекту народного депутата Броннікова законодавчо визначити засади державного регулювання в енергетиці України та закріпити статус Національної комісії регулювання енергетики України як незалежного державного органу виконавчої влади.

Враховуючи ратифіковані Україною Європейська енергетична хартія  та договір до неї автор вважає за потрібне узгодити між собою як самі закони України про природні монополії, про електроенергетику, так і привести їх положення у відповідність до хартії.

Відповідно до мети проект закону про державне регулювання в енергетиці України народного депутата Броннікова визначає правові засади державного регулювання та засади діяльності НКРЕ, порядок утворення її як колегіального органу, функції, повноваження, статус членів колегіального органу.

Проектом народного депутата Кучеренка передбачається наділити Національну комісію регулювання енергетики новим статусом – державний орган і спеціальним статусом, яка підконтрольна Президенту України. Крім того, автором пропонується новий підхід до формування складу НКРЕ, за яким голову та сім членів якого має призначати на посади та звільняти з посади Президент України.

З даного приводу необхідно зауважити наступне. НКРЕ пропонується надати спеціальний статус, що суперечить частині першої статті шостої Конституції України, у якій закріплено вищезазначений принцип. Таким чином окремий статус для НКРЕ не може бути  наданий законом.

Порядок призначення на посади членів НКРЕ, на нашу думку, розширює конституційній повноваження Президента України, які встановлені Конституцією України. Отже, такий порядок теж не може бути врегульовано законом.

Викликають заперечення і деякі інші повноваження НКРЕ, які пропонуються у проекті народного депутата Кучеренка. Зокрема мова йде  про право забезпечувати досудовий розгляд спорів, що виникають між  учасниками відповідних ринків, пункт 26 статті четвертої проекту.

Вважаємо, що дане повністю суперечить Конституції, оскільки кожен може звернутися до суду для захисту  своїх прав.

Фракція Партії регіонів пропонує прийняти в першому читанні законопроект народного депутата Броннікова. А ті раціональні тези, які є у законопроекті народного депутата Кучеренка, можна буде вже врахувати в процесі доопрацювання до другого читання законопроекту народного депутата Броннікова.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Виступає Кравченко за ним виступатиме Удовенко.

Ви? Так, добре.

 

11:33:47

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Фракция коммунистов всегда поддерживала идею о государственном регулирования и всегда мы проводили ее в жизнь, пытаясь доказать о том, что без государственного регулирования даже в условиях того стихийного рынка, который у нас сегодня существует, невозможно функционирования основных моментов в жизни страны.

И я очень рад, что сегодня могу заявить о том, что фракция коммунистов будет голосовать за законопроект Бронникова, будет поддерживать его. И я рад тому, что сегодня в конце-то-концов мы уже начали понимать о том, что без государственного регулирования мы не способны обеспечить нормальное функционирование государства.

Хочу отметить следующее. Сегодня посмотрите, если отталкиваться от доклада народного депутата Кучеренко, посмотрите, что сегодня происходит. Кабинет Министров практически сегодня является заложником той законодательной базы, которую мы с вами заложили по тарифам. Сегодня местные органы власти заложили то, что хотели в своих тарифах и таким образом мы сегодня валим на Кабинет Министров, то, что ему не свойственно и он не может управлять.

Пора кончать с этой децентрализацией. И здесь звучало по монополиям. Мы развалили (на примере «Нафтогаза» посмотрите) развалили «Нафтогаз», обанкротили его. И Кабинет Министров как высший орган государственной  исполнительной власти не может повлиять на эти процессы, потому что  законодательство его подчиняет практически Президенту. И он был в ручном управлении Президента. Вы посмотрите, что сегодня творит железная дорога с тарифами и так далее. То есть, речь сегодня идет о том, что стихийного рынка не может быть, он должен существовать только в процессе  регулирования государства. И государство должно влиять на основы ценообразования, в том числе, и в электроэнергетике. Меня тревожит тот факт, что в условиях, когда мы переходим к парламентско-президентской республике, когда вносится предложение подчинить этот жизненно важный орган  НКРЭ подчинить Президенту, отчитайте секретариату Президенту. То представьте себе, в какой ситуации будет работать высший исполнительный орган Кабинет Министров. Поэтому мы категорически призываем всех, проголосовать в первом чтении  законопроект Бронникова. И таким образом, мы заложим основы нормальной работы в  электроэнергетике.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Удовенка виступає Ксеня Ляпіна, будь ласка.

 

11:36:50

ЛЯПІНА К.М.

Дякую.

Шановний пане Голово! Шановні колеги! Розглядаючи ці два законопроекти ми можемо сказати, що ключове питання, яке тут постає, це саме питання статусу, спеціального органу національної комісії регулювання електроенергетики. Я хочу підкреслити, що закладені в законопроекті Броннікова принципи державного регулювання і форми державного регулювання не викликають жодних запитань, це сучасні європейські принципи, які відповідають європейському законодавству.

Питання полягають тільки в тому, як ми можемо забезпечити те, що вимагає від нас, власне кажучи, європейський стандарти регулювання – незалежність органу державного регулювання. В чому вона полягає ця  незалежність? Чому вона потрібна? Вона потрібна для того, щоб уникнути конфлікту інтересів. Уряди, і це  за нашою Конституцією так визначено, є політичними органами,  це не просто органи якогось господарського управління. Уряди мають власну політику і це завжди так. Уряди змінюються, політика змінюється. Чому у світі виникла ідея незалежних регуляторів? Тому що незалежний професійний орган регулювання у відповідній сфері забезпечує незмінність і  об’єктивність економічного підходу до регулювання тарифів поза сферою політики поточного уряду і це є дуже важливо. Тоді  не постане питання, чому тарифи зростають втричі, коли ціна на газ так зросла, але лише на 1,6.

Чому  виникають якісь   необґрунтовані рішення, чому  виникають якісь нерівні підходи до громадян і чому вони весь час  змінюються, чому  наші громадяни стають заложниками тарифної політики.

В першу чергу, і саме через те, що підхід до  формування цих тарифів весь час формується на якихось політичних  підставах.

Що пропонується в законопроекті 2424?  Зробити баланс інтересів, я підкреслюю - баланс.

Призначення   членів комісії пропонується робити Верховною Радою і Президентом України – це в першу чергу  закладає баланс.

Уряд може і має право видавати нормативні акти і нормативно  управляти в цій сфері. Але не має права через кадрові призначення, фактично прямо, в ручну, регулювати політикою цього  органу.

Фактично, запорукою того, що орган буде дійсно  об’єктивний і не допустить порушення прав,   конституційних прав громадян на об’єктивні тарифи, буде саме те, що орган буде професійним, призначений різними гілками, збалансований. І приймаючи відповідні рішення буде підходити до них саме з точки зору економічної логіки, прагматично. І буде забезпечуватися послідовність і постійність такої незалежної політики цього органу.

Тому ми закликаємо підтримати законопроект 2424, як такий, що відповідає …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одну хвилиночку, я надав слово замість Геннадія Йосиповича і так зрозумів, що він     не відмовлявся від слова? Тоді будь ласка, на трибуну. А Ляпіна виступала від фракції.

 

11:40:26

УДОВЕНКО Г.Й.

 Олександре Олександровичу, я як законопослушний депутат, записувався як депутат, а не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Я пояснив.

 

УДОВЕНКО Г.Й. А не від фракції. Але, коли я побачив, що такий високий авторитет як Ксенія Ляпіна, то я готов їй був дати слово. Але, оскільки ви тепер мені знову даєте слово, то я ним скористаюся.

Я хочу наголосити, що сьогодні, от, бачите, на нашому власному досвіді, ми вчора ранкове засідання присвятили енергетиці, зокрема, її важливої складової частини газовій системі, а сьогодні ми знову обговорюємо питання пов’язанні з енергетикою. Це свідчить про те, що якби ми не хотіли, але нам в державі, хоча і вона обрала ринковий поступ економіки. Нам потрібно сьогодні все зробити для забезпечення незалежності енергетичного сектору. Якщо ми цього не зробимо, то монополії спочатку державу з’їдять, потім їх з’їдять інші монополії, зокрема, сусідніх держав і нам тоді, взагалі, нічого не буде, нічого буде, про що говорити.

Я не знаю, мабуть, більшість народних депутатів одержала вчора, можливо, сьогодні таку дуже цікаву книжку присвячену енергетичному шляху не атомному шляху розвитку енергетики, він, цей проект розроблений фахівцями з різних неурядових організацій, але фахівцями. І саме там, вони говорять про необхідність утворення незалежного органу регулювання енергетики. Так, сьогодні вам, більшості,  не сподобається в парламенті, не сподобається Президент Ющенко, але це не означає, що Президент не несе відповідальності за стан економіки в нашій державі, насамперед, енергетичної економіки. Але йому якісь важелі для балансу, для контрбалансу нам треба утворити незалежний орган, щоб він нарешті розробив  енергетичну стратегію енергетичної безпеки України. Я повторюю те, що я говорив кілька разів тут раніше. Ми присосалися за 15 років до російської газової труби, ми не хочемо ніякої іншої труби. Бо ми цей газ крадемо, за нього своєчасно не розраховуємося і на нас, безумовно, зашморг отут, на шиї сидить. Нам треба мати свою стратегію і законопроект нашого колеги Кучеренка саме спрямований

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, давайте будемо обережні у висловах. Тому що такі вислови, Геннадій Йосипович, ви дипломат, „ми крадемо”. Ми, наприклад, не крадемо. А хто краде, той хай відповідає. Не можна так говорити. Тому що. Будь ласка, Князевич. Останній виступає, він оголошений був, я тому мушу дать йому слово.

 

11:44:06

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Оскільки представники нашої фракції щойно висловили фактично нашу позицію, то мені на багато простіше виступати. Я хочу просто продовжити логіку Ксенії Ляпіної, яка говорила про те, що в разі прийняття закону, автором якого є пан Кучеренко, ми нарешті можемо хоч трішечки наблизитись до тих стандартів, які існують у Європі і світі, коли незалежний орган сам регулює, встановлює тарифи незалежно від того, який вплив на нього має орган виконавчої влади.

А той законопроект, який щойно презентував пан Бронніков, фактично закріпачує цей орган, оскільки його призначає фактично членів цього органу навіть не Кабінет Міністрів, а за поданням Прем’єр-міністра, одноособово Прем’єр-міністр як глава виконавчої влади буде займатися питанням регуляторної політики в сфері енергетики.

Разом з тим, шановні колеги, ми вже маємо практики з усього уряду, коли двічі мінялися керівники НКРЕ. Перший раз був призначений колишній помічник пана Клюєва, а тепер призначений колишній співробітник концерну „Укрпідшипник”. Я так розумію, що це вже буде такий кланово, знаєте, підприємницька якась організація, а не залежний державний орган. Може нам все-таки нарешті варто схаменутися і подумати про те, що ми хочемо вступати в СОТ, що нам треба підписувати угоду з ЄС і дбати насамперед про енергетичну безпеку власної держави як запоруку незалежності України? От, як мені здається, такі найбільш ліберальний підхід у цьому законопроекті пана Броннікова є  в ротації кожного члена  НКРЕ, який буде мати  змогу стати головою цієї комісії. Але  схиблена трішечки арифметика, бо   пропонується сім членів комісії призначати на шість   років, якимось чином  кожен з них може бути  головою комісії. Не дорахувалися, напевне, поспіхом писали цей законопроект. Всі схожості двох законопроектів, в них є одна концептуальна різниця. Пропонується створити, нарешті  незалежний орган, який, дійсно, за допомогою Президента  і Верховної Ради  може збалансувати  державну політику у сфері електроенергетики.

І тут, знаєте, доводи про те, що   він тільки  може бути підконтрольний Президенту, є   абсолютно необґрунтованими, бо друга стаття цього законопроекту говорить, що підзвітний він саме Верховній Раді.

Тут хтось говорив, що  знищили НАК „Нафтогаз України”. Так от,  його знищили саме через  те, що у нас в Україні до цих пір  немає незалежного органу в електроенергетиці.

Дякую.

 

МОРОЗ О.О.    Дякую.

Шановні  депутати! Ми закінчили обговорення цього питання. Тим часом, я, здається ,  бачу,  що всі усвідомили наскільки  важливий цей документ, бо ми визначаємо тут функції держави і її  інститутів владних у такому надзвичайно  важливому економічному і соціальному секторі, як регулювання  ринку електроенергії, встановленні цін і тарифів і так далі.

І що цікаво, тут справді не було, правильно сказав Олексій Юрійович Кучеренко, доповідаючи, це не альтернативний проект у нього, бо, власне, розходяться тільки підходи щодо статусних речей.  І зауваження, які одержав цей закон, так само, як    і закон депутата Броннікова,  стосуються   того, що у Конституції не чітко виписана, а, вірніше,  не виписана саме формула, яка стосується органу, який займався  би регулюванням. Але у 92 статті Конституції визначається,  що виключно законами України розглядаються питання, засади використання  природних ресурсів та  організації та експлуатації енергосистем. А пункт восьмий: „Правові  засади  і гарантії  підприємництва,  правила конкуренції та норми  антимонопольного регулювання. А це є теж,  до речі, антимонопольне регулювання.

Крім того, ми у Законі „Про Фонд держмайна”  і у Законі „Про комітети Верховної Ради”  передбачили спеціальний статус Контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації. Ми ж можемо так само зробити і в цьому відношенні, щоб з боку парламенту здійснювався контроль за діяльністю такої комісії. Тим не менше, я думаю, що до другого читання найдуть автори законопроектів найдуть, по-перше, спільні підходи, а, по-друге, найдуть формулу, яка би зняла це протиріччя, котре тут  обговорювалося в сесійному залі відносно статусу цього контролюючого і регулюючого органу. Я думаю, що це принципово важливо і переконаний, тут не треба буде звертатися до змін до Конституції тощо, а законом передбачити  процедури, які би зняли непорозуміння або напругу в цьому відношенні. І саме виходячи з того, що це законопроект не альтернативні, а просто  мають різні підходи щодо однієї частини статусу комісії, я в порядку їх надходження ставлю на голосування. Визначайтеся. В будь-якому разі за основу  брати треба один із законопроектів і працювати над ним, готуючи до другого читання.

Я ставлю на голосування проект Закону про державне регулювання в енергетиці України, автор якого Бронніков. Реєстраційний номер 1221.

 

11:49:26

За-247

Закон прийнятий в першому читанні.

І за правилом, передбаченим Регламентом, я не ставлю другий закон на голосування, маючи на увазі, що всі корисні, а там справді переважна більшість корисних пропозицій, повинні бути враховані до другого читання.

Погоджувальна рада, пропонуючи на сьогоднішній день розгляд відомого вам переліку питань, пропонує ті, що віднесені у вас у плані  сьогоднішнього засідання передбачені як такі, що можна розглянути за скороченою процедурою. Але це може тільки бути зроблено за вашою згодою. Тому я ставлю на голосування пропозицію про розгляд      наступних питань за скороченою процедурою. Будь ласка.

 

11:50:39

За-246

Рішення прийнято.

Перший закон, вірніше, проект Постанови про призначення членів наглядових рад відкритого акціонерного товариства двох банків не розглядав ще комітет. Тому я за вашою згодою знімаю його з розгляду, і ми його розглянемо завтра по суті. Немає заперечень.

Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 176 Земельного кодексу України. Микола Якович Сидоренко доповідає. Дві хвилини, будь ласка, на доповідь.

 

СИДОРЕНКО М.Я.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати України!

Користуючись нагодою, хочу подякувати керівництву Верховної Ради, всьому депутатському корпусу нинішньої каденції за постійну увагу до проблем державної земельної політики. Впевнений, що і третя сесія Верховної Ради буде ще більш результативною у справі формування законодавчого древа України .

З метою забезпечення самодостатності сільських, селищних рад народних депутатів відповідно до чинного законодавства на той час законодавство України у 80-90-х роках минулого сторіччя на замовлення вказаних рад народних депутатів були розроблені і затверджені в установленому порядку проекти формування територій і встановлення меж всіх сільських і селищних рад. Разом з тим, межі самих населених пунктів, сіл та селищ, які складають території складових територій сільських, селищних рад, в повному обсязі не встановлені.

Відповідно до Конституції України систему адміністративно-територіального устрою України на даний час складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села. Станом на перше січня поточного року адміністративно-територіальний поділ України має такий вигляд: сіл – 28 541, селищ – 885, міст – 4 582, районів у містах – 118, районів – 490.

Рішення про встановлення та зміну меж кожного адміністративно-територіального утворення, згідно статті 174 Земельного кодексу України приймають відповідні органи, районів і міст – Верховна Рада України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міських рад; сіл, селищ – Верховна Рада  Автономна Республіки Крим, обласні Київська, чи Севастопольська міські ради за…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку. Говоріть.

 

СИДОРЕНКО М.Я. Дякую.

Станом на 1 січня за оперативною інформацією територіальних органів земельних  ресурсів встановлено межі 36% із них. На виконання доручення нами розроблений  і  подається Закон про внесення змін  до статті 176, основні положення проектного акту стосуються внесення змін  до 176 статті Земельного кодексу, щодо посвідчення меж адміністративно-територіальних утворень.

Фактично, пропонується нова редакція статті 176 даного Кодексу. Запропонованими змінами до частини, до чинної статті надається перелік обов’язкових відомостей, що вносяться до державного акту на межі адміністративно-територіальних утворень та матеріалів, що додаються до нього, визначається орган, який підписує цей документ та орган, який затверджує його форму.

Реалізація зазначеного Закону не потребує якихось додаткових розходів. Прийняття Закону буде сприяти підвищенню ефективності державного регулювання земельних відносин та забезпеченню легальних прав територіальних громад на землю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, спасибі, сідайте, будь ласка, Микола Якович. Сідайте, будь ласка.

 

СИДОРЕНКО М.Я. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто бажає висловитися „за” і хто „проти”? Запишіться. 4 чоловіки. А, комітет, перед цим комітет висловить своє міркування. Будь ласка. Зараз, хвилиночку. Слово має Бевзенко Валерій Федорович – голова підкомітету Комітету з  питань аграрної політики.

 

11:55:39

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, шановні запрошені!

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні 29  листопада 2006 року розглянув проект Закону України "Про внесення змін до статті 176 Земельного кодексу України” (щодо посвідчення меж адміністративно-територіальних утворень, поданий Кабінетом  Міністрів України, яким пропонується  визначити відомості, які вносяться до Державного акту на межі адміністративно-територіальних утворень, документи, які до нього додаються та порядок підписання і видачі державного акту.

В цілому, підтримуючи законопроект, комітет вважає доцільним зміст державного акту визначити при затвердженні форми державного акту Кабінету  Міністрів України, а не вносити в перелік цих даних безпосередньо до Земельного кодексу України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної  Ради України пропонує за результатами розгляду у першому читанні законопроект взяти за  основу.

Підтримують прийняття законопроекту також Комітет з державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування і Комітет з питань правової політики.

З огляду на те, що законопроект потребує доопрацювання, комітет прийняв рішення  рекомендувати Верховній  Раді України прийняти зазначений законопроект за основу.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Карпук передає Ключковському. Прошу.

 

11:57:14

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Високоповажний пане Голово, шановні колеги!

Наша фракція буде підтримувати цей законопроект в першому читанні, оскільки він, дійсно, спрямований на розв’язання  тих проблем, над якими вже достатньо довго б’ється наш комітет, однак, через відсутність відповідної законодавчої бази кожного разу це дається з великим трудом.

До цього законопроекту ми маємо єдине зауваження, яке стосується останньої норми, що там числиться. Нам не зовсім зрозуміло, чому виконавча влада має встановлювати  форму акту законодавчої влади, адже ж  левова частка рішень буде прийматися Верховною Радою України. Я думаю, що треба дотриматися конституційного принципу поділу влади і дати це право встановлювати форму акта в Верховній Раді України.

Однак я хочу звернути увагу на ширше коло проблем з цим пов’язаних. Олександр Олександрович, я не думаю, що нормально, що питання адміністративно-територіального устрою у нас ідуть під загальною рубрикою „Земельні ресурси”. Тут земельних ресурсів, мені здається, і близько немає. І тому це означає, що Верховній Раді пора всерйоз приступити до розв’язання проблем законодавчого регулювання адміністративно-територіального устрою. Інакше ми не будемо знати, про які межі ми будемо видавати акти, а тим більше ці проблеми будуть у обласних рад, які є всього-на-всього органами місцевого самоврядування.

Мені здається, що ці питання треба зробити першочерговими для Верховної Ради. Ми просимо підтримати цей законопроект у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яворівський. Кому? Лук’янчуку оддає слово. Будь ласка. З місця він хочу. Будь ласка, виступайте з місця. Він теж підтримує. А Бульба проти виступає, так. Він візьме теж слово.

 

11:59:01

ЛУК’ЯНЧУК Р.В.

Дякую, Володимире Олександровичу.

Шановні колеги,  цей законопроект – саме той випадок, коли відсутній будь-який політичний підтекст. Зміна до статті 176 Земельного кодексу вноситься з метою деталізації норми про державний акт на межі адміністративно-територіальних утворень. У проекті перераховані відомості, які мають містити державні акти, визначений порядок його видачі.

Наша фракція погоджується з тим, що прийняття законопроекту дійсно допоможе підвищити ефективність державного регулювання земельних відносин та забезпечити права територіальних громад на землю.

Хочу звернути увагу на такий момент. Законопроект передає Кабінету Міністрів повноваження Верховної Ради щодо встановлення форми державного акту на межі адміністративно-територіальних утворень. І справа в тому, що це абсолютно невластива парламентові функція. Не справа парламенту розробляти дизайн державного акту та визначати, яким чином він буде підписуватися. Передача цих повноважень виконавчій владі є абсолютно прийнятною. Наголошую, що законопроект жодним чином не стосується власне права Верховної Ради встановлювати і змінювати межі районів і міст. Він стосується лише процедури фіксації цих рішень.

Тому законопроект по суті має технічний характер. Істотних зауважень до нього в принципі немає. Але до другого читання потрібно внести буде кілька поправок  редакційного характеру.

Пропоную схвалити законопроект за основу і доопрацювати до другого читання з урахуванням пропозицій суб’єктів законодавчої ініціативи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Бульба.

 

12:00:28

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Олександр Олександрович!

Степан Бульба, фракція соціалістів.

Підтримую попереднього виступаючого стосовно того, що не важливо, що форму акту буде встановлювати Кабінет Міністрів, тобто виконавча влада. Важливо, що зміст акту визначила Верховна Рада і там якраз деталізація, що повинно бути в цьому акті передбачено. Вона є і доречною, і необхідною.

Але, у мене є деякі сумніви щодо можливості запровадження цього закону із того терміну, який пропонується. Чому я вважаю, що навряд чи це вдасться зробити незважаючи на те, що, як доповідав основний доповідач, 36 відсотків начеб-то  для населених пунктів вже встановлено межі і так далі, я не уявляю, як це можна зробити, бо в решті-решт на сьогодні, от там сказано в пункті третьому, що до державного акту додається кадастровий план та топографічна карта необхідного масштабу. Так я вам скажу, що у нас на Україні на території України нині немає 1,25-ої карти, топографічної карти. Тим більше, немає у нас  Закону про земельний кадастр. Я вважаю, що визначаючи  в першому читанні підтримку цього законопроекту, ми повинні передбачити і прискорення прийняття Закону „Про земельний кадастр”  і обов’язкове прийняття Закону про державну службу геодезії, картографії, яка якраз і буде і передбачена в кожній державі аби одним із завдань своїх мала картографування території країни, тобто виготовлення, складання топографічних  карт, які необхідні для забезпечення...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Думка, здається, не викликає заперечень. Тим паче, що Закон про кадастрову оцінку земель підготований до розгляду і буде ближчим часом внесений на розгляд Верховної Ради.

Всі висловлювали думки про те, що в першому читанні закон треба приймати. І я тому ставлю на голосування цю пропозицію, сподіваючись на вашу підтримку.

 

12:03:26

За-420

Спасибі.

Перерва оголошується на півгодини до 12.30. Будь ласка.

 

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу  зайти до сесійної зали, будемо продовжувати засідання.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх. Реєстраційний № 2507.

Доповідає  заступник міністра у справах сім’ї, молоді   та спорту Світлана Валентинівна Толстоухова.  Підготуватися Євгену Філіндашу.

 

ТОЛСТОУХОВА С.В. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!  Прийняття даного законопроекту  зумовлене тим, що за останній рік прийняті дуже  важливі законодавчі акти, які регулюють питання соціального захисту дітей.  Це, насамперед, Закон  про забезпечення організаційно-правових умов і соціального захисту дітей-сиріт, дуже значні серйозні зміни до Сімейного    кодексу.

Прийняття даного Закону дозволить нам, на сьогоднішній день,  змінити, перейменувати службу  у справах неповнолітніх в службу захисту дітей. Змінити назву кримінальної міліції у справах неповнолітніх в кримінальну міліцію органів внутрішніх справ, службу у справах дітей. Розширити значно функції, повноваження і  змінити функції  служби у справах неповнолітніх з контролюючої в соціально-захисну службу. Закріпити повноваження з питань усиновлення, опіки, піклування над дітьми. Розподілити функції  між службою у справах дітей і кримінальною міліцією у справах дітей з питань профілактики правопорушень в дитячому середовищі. Вести реєстрацію і облік всіх дітей України від 0 до 18 років: діти, які опинилися в складних життєвих обставинах, діти, які усиновлені, діти, які  передані на влаштування в сімейні форми влаштування.

Надати повноваження сьогодні службі  у справах дітей, створювати і розвивати мережу закладів насамперед для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського  піклування.

Цей Закон  передбачає зміни і в  Кодекс законів про працю, тому що  з 1995 року були ліквідовані інспекції у справах неповнолітніх і ці функції виконувала, на сьогоднішній день, служба  у справах неповнолітніх.  І тому  зі зміною назви  служби у справах не повнолітніх на службу у справах дітей, ці повноваження мають бути передані на нову службу. І таким чином, прийняття даного законопроекту дозволить завершити організаційно-функціональне реформування Служби у справах неповнолітніх, тепер Служби захисту дітей, на якій буде покладено всі питання ведення соціального захисту дітей від 0 до 18 років, що буде відповідати Конвенції про права дитини в Україні. Прошу підтримати даний законопроект.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка, Світлана Валентинівна.

Голова Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики та спорту Микола Томенко.

 

12:33:54

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я представляю тут солідарну позицію не лише комітету і міністерствами, неодноразово дебатували з приводу цього законопроекту. Йдеться про те, що ми повинні привести у відповідність чинного законодавства в цій сфері з реальним життям і з тими завданнями, які сьогодні стоять в цій делікатній і надзвичайно важливій справі.

Так сталося, що, поставивши в основі захист прав дитини, ми продовжуємо жити за старим законодавством, де міліцейська термінологія перейшла в систему діяльності тих інституцій, які опікуються дітьми і середньо статистична людина, чуючи Службу у справах неповнолітніх, сприймається як орган, який радше створює проблеми для дітей, аніж їх захищає. Тому в концептуальному сенсі треба, звичайно, говорити, що весь інститут від міністерства до відповідних підрозділів до району, це інституції, які захищають права дітей.

Друга надзвичайно важлива річ, ми унормовуємо цілу низку нових інститутів, які почали працювати менш-більш успішно, але, тим не менше, про них не йдеться в чинному законодавстві, зокрема, такі як: Соціально-реабілітаційний центр „Дитяче містечко”, там Центр соціально-психологічної реабілітації дітей і таке інше. Отже, на місцевому рівні ми створили проблеми, почавши експерименти в частині цивілізованого підходу до захисту дітей, дітей-сиріт, але, не маючи законодавства як в фінансовому, організаційному плані це робити.

І третє, надзвичайно важлива річ. Чітко в законі прописується реальні повноваження в Міністерства у справах сім’ї і молоді в частині захисту прав дітей для того, щоб вони впевненого себе почували і знали, що вони несуть повну відповідальність за всю систему, за вертикаль влади в цій справі.

Тому наш комітет обговоривши це питання підтримує міністерство і просить проголосувати за даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є бажаючі взяти участь в обговоренні? Так, хто хоче підтримати закон, натискує зелену, хто виступає проти – червону кнопку.

Так, будь ласка, Олійник, Блок Юлії Тимошенко. Так, а? Куренной, будь ласка, мікрофон з місця. Будь ласка, ввімкнуто.

 

12:36:45

КУРЕННОЙ В.К.

Володимир Куренной, Блок Юлії Тимошенко.

Ми, звичайно, підтримуємо повністю цей законопроект і єдине, що треба відзначити, що, на мій погляд, ще не закінчується, з прийняттям цього законопроекту не закінчується реформа системи роботи зі службою з прав дітей і взагалі роботи з дітей. У нас в плані ще декілька законопроектів. Але це дуже важливий законопроект, який дає організаційні уточнення. І, на мій погляд, треба проголосувати сьогодні. І моя пропозиція, що на стільки, на мій погляд, тут нема ніякої політики і все ясно, що можна проголосувати не тільки в першому читанні, але і в цілому цей закон. Прошу підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Левченко, будь ласка. Богачук підготуватися.

 

12:37:40

ЛЕВЧЕНКО К.Б.

Шановний головуючий,  шановні депутати! Виступаю від фракції „Наша Україна” і хочу сказати, що фракція підтримує законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо справ, щодо органів служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх. Він є абсолютно закономірним етапом в реформуванні не тільки органів державної влади, але і всієї державної політики щодо захисту прав дітей в Україні, яка була ініційована Президентом, підтримана державними, громадськими, міжнародними організаціями і в якій важлива роль належить саме тим службам у справах неповнолітніх.

Як вже тут було зазначено, він змінює концептуально засади політики, тому що зміна назви органу  Службу у справах неповнолітніх на Службу у справах дітей,  відразу переносить нас від каральних  функцій до виконання повноважень відповідно до Конвенції Олександре Олександровичу про права дитини, яка безпосередньо лежить в основі цього законопроекту і в  тому  плані дій, який ми будемо приймати з вами через декілька днів.

Але, підтримуючи за змістом цей законопроект, я вважаю, що  він містить деякі редакційні неточності, на що  вказує  абсолютно закономірно цього разу  Головне науково-експертне управління, які необхідно врахувати і  відпрацювати до другого читання.

Тому я закликаю всіх  підтримати його  у першому читанні і дуже швидко відпрацювати  для того, щоби можна було прийняти його в цілому.

Дякую.

 

МАРТИНЮК А.І. Будь ласка,  Василь Богачук.

 

12:39:22

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Шановні депутати! Сьогодні ми, обговорюючи цей законопроект, повинні звернути увагу, що завдання авторів – змінити поняття Служби  у справах неповнолітніх на поняття Служби у справах дітей, але, зберігаючи основний зміст   попередніх законів України. Час змінився, і ми сьогодні  прагматично, цілісно, більш впевнено рухаємося вперед.  Принаймні, ідеологія  Служби у справах дітей має бути ширшою, глибшою, а не втиснутою у рамки бюрократичного документу.

Тут є багато  претензій і зауважень щодо цього документу, але за браком часу я не буду  на ньому зупинятися. Я хотів би лише сказати, що нам потрібно вчитися на власних помилках, бо традиційним шляхом: збільшити штати, збільшити  бюджет видатків на ці служби, перерозподіляючи функцію, ми ніколи не доб’ємося, щоб мати українську модель розвитку майбутнього. 

Я пропоную прийняти у першому читанні і при підготовці   до другого читання  внести зміни, які стосуються   визначення змісту та напрямку профілактики негативних явищ  у дитячому середовищі. Бо якщо ми не змінимо бюрократичні підходи, якщо ми не змінимо форми і методи роботи з дітьми-сиротами, з дітьми, які виховуються в спеціальних закладах, а будемо  й дальші думати лише про чиновників та функціонерів і їх умови праці, то отримаємо спротив набагато більшого розмаху, чим той, що відбувся напередодні Нового року у школі-інтернаті міста Бережани, де група вихованців в знак протесту проти заборони директором школи-інтернат проводити новорічні заходи в школі, вчинили спробу спалити державний прапор України. Через то ми повинні сьогодні вносити дійсно зміни, які потребують це середовище…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено.  Будемо голосувати.

Я ставлю на голосування про  прийняття за основу в першому читанні  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх. Реєстраційний номер 2507.

Прошу всіх підтримати.

 

12:42:08

За-405

Дякую. 

Микола Володимирович, краще за дітей для України. Можливо ми приймемо одразу як закон?

Томенко, будь ласка.

 

12:42:26

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я наступну річ, я слухав наших колег з Соціалістичної партії, і з "Нашої України". Я добре знаю висновки Науково-експертного управління, вони зводяться до того, що по тексту закону треба уточнити всі назви привести у відповідність органів центральної виконавчої влади, що абсолютно автоматично юристи наші роблять. І йдеться про одну неточність у визначенні  батьків чи осіб, які займаються усиновленням. Все, що стосується форм, методів, всього іншого, це не визначається цим законом, це вже практика діяльності, тому ми в комітеті не маємо застережень і готові, я думаю, для  того,  щоби почала система працювати, проголосувати в цілому цей закон.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, проти дітей ніхто не виступає.

Ставлю на голосування про прийняття закону в цілому. Голосуємо.

 

12:43:36

За-379

Закон прийнятий. Давайте привітаємо заступника міністра з дебютом.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації, реєстраційний номер 2555. Урядовий законопроект.

Доповідає міністр юстиції Олександр Володимирович Лавринович. Підготуватися Шевченку. Будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Проект закону має на меті створити нормативне забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації, що визначено, зрештою, для нас і резолюцією Парламентської асамблеї Ради Європи, окрім тих безумовних намірів, які є в Кабінеті Міністрів України і у Верховній Раді України.

У зв’язку із цим пропонується внести зміни до трьох законів України і передбачити в них, зокрема, спрямування на те, щоб прозорість інформації про засновників, власників, пов’язаних осіб, які можуть здійснювати контроль за ними, що має бути обов’язково сприятливим для того, щоб був вільний доступ суспільства до інформації про діяльність засобів масової інформації та запобігання тому, щоб була можливість монополізувати їх в одних руках. З метою досягнення такої відкритості ми пропонуємо внести зміни до Закону про друковані засоби масової інформації, про телебачення і радіомовлення, про інформаційні агентства та про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення. Зокрема, законопроект передбачає запровадити здійснення органами Антимонопольного комітету України відповідно до своїх повноважень контролю за додержанням суб’єктами діяльності друкованих засобів масової інформації законодавства про захист економічної конкуренції та недопущення ними недобросовісної конкуренції, з метою забезпечення права громадськості володіти інформацією про осіб, що фактично контролюють аудіовізуальні засоби масової інформації, у законопроекті запропоновано заборонити створення та діяльність телерадіоорганізацій, засновниками, або власниками яких є нерезиденти, що зареєстровані в офшорних зонах.

А також створення та діяльність телерадіоорганізацій, у статутному фонді  якої іноземні інвестиції становлять понад 35%. Крім того, законопроектом пропонується запровадити подання юридичними особами, які мають на меті отримати ліцензію на …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість  завершити.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Відомостей про засновника, власника телеорганізації та пов’язаних осіб. Пропонується також покладання на телерадіоорганізації обов’язку звітувати про результати діяльності з рік, зокрема, про зміну складу засновників, про зміни в керівництві телеорганзіації, про джерела фінансування телеорганізації.

Одночасно, з метою встановлення механізму реалізації положень вказаного законопроекту, пропонується наділити національну раду України з питань телебачення і радіомовлення повноваженням здійснювати нагляд за дотриманням вимог щодо складу засновників телерадіоорганізацій.

Пропоную підтримати в першому читанні даний  законопроект, з тим, щоб уточнити окремі норми, відповідно до тієї попередньої роботи, яка вже проведена разом з комітетом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Андрій Шевченко – голова Комітету з питань свободи слова та інформації.

 

12:47:17

ШЕВЧЕНКО А.В.

Доброго здоров’я, шановні колеги! Коли комітет розглядає такий закони, ми керуємося одним критерієм, дивимося, чи цей Закон може працювати на успішний медіа-ринок.

Для нас це означає свободу слова, високі професійні стандарти і чесна конкуренція. Якщо під цими  критеріями дивитися на філософію цього Закону, то мені здається абсолютно логічним, що ми повинні підтримувати рух у цьому напрямку.

Водночас, я мушу погодитися, що законопроект потребує доопрацювання на стадії роботи, на стадії другого читання. Він – сирий на цей момент, оскільки не вирішені системні речі. Ну, наприклад, Уряд зараз пропонує заборонити офшорам бути з0асновниками телерадіоорганізацій, але нічого не заважає офшорам бути засновниками другого, третього, четвертого рівня так, як це зараз відбувається.

Або інший приклад, ми  говоримо за цим законопроектом про заборону іноземцям бути власниками більш, ніж 35  відсотків у… частки більше, ніж 35 відсотків  телерадіоорганізаціях, очевидно, що ця тема потребує глибшої дискусії.

Я думаю, що ми доопрацюємо цей законопроект разом із Міністерством юстиції. І  я знаю, що від депутатів з різних фракцій вже є пропозиції. Але загалом я закликаю зал підтримати рух у цьому напрямку, оскільки український глядач, чи слухач, чи читач повинен знати, хто несе йому інформацію і хто за це несе відповідальність.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи будемо обговорювати? Прошу записатися, два - „за”, два  - „проти”.

Сухий утримується.

Так, будь ласка, Томенко – „за”. Підготуватися Богачуку, також „за”.

 

12:49:14

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги!  Йдеться про  законопроект, який ми почали обговорювати і над яким працювати ще у попередньому скликанні. І дуже добре, що експерти Міністерства юстиції зробили цей крок, тому що ми у попередньому скликанні не могли вийти на ті механізми, які давали можливість нам все-таки вивести систему відповідальності засновниць та засобів масової інформації  на рівень публічного суспільного сприйняття.

Якщо ви поїдете в будь-яку європейську країну, ви купуєте там газету і читаєте на першій сторінці: засновник  або фундатор газети такий-то такий-то. Ви точно знаєте, що ця людина повністю несе відповідальність, фінансує цю газету. І в разі серйозних проблем, коли в газеті є неправдива інформація, є якісь замовні речі, ви знаєте так само, хто несе відповідальність за цю публікацію. Це не лише журналіст, якого змісили написати або під псевдонімом написали, але це – відповідне  медіа з реальним власником.

Більше того, в світі прийнято гордитися тим, що є бізнесмени, які створили популярний канал чи популярну газету.

В нас же досвід, на жаль, сумний, і ми сьогодні намагаємося докопатися до там третього чи четвертого рівня офшорної кампанії, яка є засновником цього медіа.

Я мав нещастя років 10 назад мати неприємність із газетою „Киевские ведомости”, де зараз, я так розумію, уже змінилися частково власники. Я знайшов двох власниць, вони були жительками Британських Вірджинських островів і повністю володіли контрольним пакетом газети „Киевские ведомости”.

У нас є інші прецеденти, коли преса пише. У нас, наприклад, популярна у цій сесійній залі газета „2000”, власником, як пишуть ЗМІ, являється громадянин Канади.

Отже, я абсолютно переконаний, що ми повинні дуже чітко у медіа знайти власників, зробити їх відповідальними і розуміти, що ці люди несуть повну відповідальність за інформацію так...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Василь Богачук.

 

12:51:33

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Те, що сьогодні цей законопроект потрібен однозначно. Але сьогодні тут також є багато неточностей. Якщо раніше взяти, важко було знайти дійсно засновника, бо не завжди хватало його даних, то сьогодні  тут ми вже десь теж перегинаємо палку і вимагаємо встановити дані аж до п’ятого коліна.

Я цитую із закону: „Засновником, співзасновниками та пов’язані особи, юридичні та фізичні особи, які здійснюють контроль за засновниками, співзасновниками друкованих засобів масової інформації, а також юридичні особи, за якими засновник здійснює відповідний контроль. Також пов’язаними з ними особами вважаються такі члени сім’ї: чоловік, дружина, діти, батько, мачуха, вітчим, і пов’язані з якими вони здійснюють контроль за друкованими засобами масової інформації”.

Мене турбує, що таке значить „пов’язаними з ними особами”. Одна справа, що якщо сталося нещастя – помер власник великої багатої газети і потрібно між своїми розділити його спадщину. Да, це нормально. Але візьміть іншу сторону. Інша сторона, коли засновник видання, а таке трапляється доволі часто, ображені герої публікацій виставляють претензії на сотні тисяч, на мільйони гривень за образу честі та гідності, за нанесення шкоди авторитету певної юридичної організації.

І тоді в таких випадках засновник, як правило, зникає і починають шукати до п’ятого коліна, шукають діда, бабу, дітей, вітчима, мачуху і  так далі, які взагалі не знають і гадки не мають, що їхній пасинок може бути засновником тої чи іншої газети.

Ось сьогодні…  Через те я вважаю тут потрібно доопрацювати і вказати лише свої корпоративні права в бізнесі, повинно зрозуміло бути.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Обговорення питання завершено, будемо визначатись

Я ставлю на голосування пропозиції про прийняття за основу Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації. Реєстраційний номер 2555. Прошу голосувати.

 

12:54:15

За-411

Закон прийнято в першому читанні. Прошу комітет оперативно підготувати його до другого читання.

За скороченою процедурою розглядається Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо виконання договірних умов при безготівковому розрахунку між сторонами договору шляхом внесення грошової суми в депозит нотаріальної контори. Реєстраційний номер 1151.

Автор законопроекту Юрій Анатолійович Артеменко. Будь ласка, підготуватись Тарасову.  Будь ласка.

 

12:54:52

АРТЕМЕНКО Ю.А.

Шановні виборці! Шановні колеги! Законопроект 1151 про внесення змін до деяких законів України щодо виконання договірних умов при безготівковому розрахунку між сторонами договору шляхом внесення грошової суми в депозит нотаріальної контори вноситься з метою запобігання махінаціям під час здійснення договірних безготівкових розрахунків.

На сьогодні в законодавстві немає, не існує механізмів гарантування, щоб договірні умови виконувалися при безготівковому розрахунку, як для платника замовника, так і для постачальника виконавця.

Договір між сторонами, укладається, як ви знаєте, на умовах попередньої оплати товарів чи послуг. І в такому випадку платник просто не гарантований від не чесної поведінки з боку постачальника, виконавця, тобто не гарантований  від ненадання товарів чи послуг. У разі, якщо договір укладається на умовах після плати, постачальник, виконавець замовлення може постраждати від платника, надавши продукти, товари чи послуги не отримати просто грошей. З метою недопущення таких ситуацій, даним проектом закону пропонується надати посередницькі, а скоріше, функції гаранта – виконання  умов договору нотаріуса, який нотаріально посвідчив договір.

Введення в дію цього закону, безумовно, буде позитивно сприйнято у суспільстві, адже завдяки змінам, що пропонуються, між двома сторонами, що укладають договір з’являється посередник в особі нотаріуса, який гарантуватиме виконання умов договору обома сторонами.

Корисним та необхідним є також механізм, який повністю виключає можливість втрати грошей для платників або неотримання оплати. Звертаю вашу увагу на те, що завдяки саме такому механізму, сторони договору будуть зобов’язані вказувати дійсну суму, за якою вчиняється купівля-продаж і саме  з цієї суми будуть сплачуватися податки і обов’язкові платежі, тобто, додаткові    надходження до бюджету. 

Ініціаторами цього проекту стали і нотаріуси, і самі покупці, які до яких, які звертаються з проханням про надання такої послуги.

Вам представлено відкориговану редакцію проекту. На сьогоднішній день Науково-експертне управління пропонує прийняти законопроект в першому читанні. Комітет з правової політики схилився майже до такої думки, але було одне зауваження, ми його змінимо між першим і другим читанням. Мова йде про кілька слів. Прошу підтримати законопроект в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань правової політики  Володимир Володимирович Тарасов.

 

12:57:15

ТАРАСОВ В.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги!

Комітет з питань правової політики розглянув на своєму засіданні Проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів, законів України  щодо виконання договірних умов про безготівкового розрахунку між сторонами договору, шляхом внесення грошової суми в  депозит нотаріальної контори.

 Метою зазначеного законопроекту є  внесення змін до Цивільного кодексу України  та Закону України  „Про нотаріат” . Повністю поділяючи те, що сказав народний депутат Артеменко, але я повинен сказати наступне, на комітеті ми уважно розглядали це питання і, безумовно, є деякі розбіжності які на сьогодні не можуть дозволити приймати  цей закон як закон.

Справа в тому, що  є два нюанси:

Нюанс перший.  Є розбіжності між тим, хто визначає  повернення коштів тому, хто закладав їх – це перше.

І друге – немає строків.

Але  головне не в цьому. Головне в тому, що  в нашому комітеті на сьогодні знаходиться законопроект, який готується депутатами нашими – це великий, реальний, новий законопроект про нотаріат.

Тому цей законопроект  комітет пропонує повернути ініціатору для доопрацювання, тому що це можна буде зробити в доопрацьованому новому законопроекті про нотаріат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую.

Будемо  обговорювати, прошу записатися.

Будь ласка, записався майбутній  голова служби безпеки. Подивіться, який   вплив має людина!

Хто від фракції тоді?  Оніщук Микола? Будь ласка, дві хвилини, мікрофон увімкніть.

 

12:59:55

ОНІЩУК М.В.

Шановні колеги, фракція „Наша Україна” підтримує  прийняття у першому читанні, я на цьому наголошую, цього закону, оскільки він відтворює, по-суті, європейську практику, коли нотаріальні контори в   систему гарантування  взаємних розрахунків між сторонами договору. За їх згодою, наголошую на цьому. Тобто нотаріус вступає в ці відносини не лише  коли його визначають, а коли вій приймає до виконання надання  такої послуги.

Все, що сьогодні,  всі заходи правового характеру, які б мали на меті посилити гарантії виконання   договірних зобов’язань мають нами підтримуватися, оскільки це сприяє запровадженню відповідного правового порядку в економічних відносинах. Природніше, це новий інститут, не звичний, адже, ще не так давно ми мали лише державний нотаріат, сьогодні вже є приватний. Але це не означає, що ми не маємо його використовувати в системі відповідних економічних розрахунків, в тому числі розширивши відповідні повноваження нотаріусів. Ще раз наголошую, що це європейська практика, те, що в комітеті лежить на розгляді новий проект Закону „Про нотаріат” не перешкоджає тому, щоб ми, принаймні, ухвалили його в першому читанні, по слідую чому парламент прийме рішення, в який спосіб краще діяти. Якщо справи з новим законом підуть гарно, то тоді, дійсно, він може бути врахований як складова цього закону, якщо справа зупиниться, то, принаймні, буде зрушена ситуація з місця. Прошу підтримати і дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Зекономив 30 хвилин. Будь ласка, автору, як виключення, Артеменко ввімкніть мікрофон, хвилина 1. 30 секунд.

 

13:01:43

АРТЕМЕНКО Ю.А.

Я дякую Миколі Оніщуку за підтримку.

Мова йде, ще раз, про що кажу, немає заперечень з боку Комітету з правової політики, є просто ідеологія, що комітет хоче готувати великий закон „Про нотаріат”, коли це буде невідомо. Давайте ми приймемо цей закон і він вийде в першому читанні і, якщо до того часу буде готова редакція нового Закону „Про нотаріат”, будь ласка, заперечень немає, профільних немає, я прошу колег з інших фракцій підтримати цей законопроект. дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будемо визначатись. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо виконання договірних умов при безготівковому розрахунку між сторонами договору шляхом внесення грошової суми в депозит нотаріальної контори, реєстраційний номер 1151. Прошу визначатись.

 

13:02:50

За-122

Не підтримано. Була пропозиція направити законопроект автору на доопрацювання. Прошу підтримати цю пропозицію. На доопрацювання. Ні-ні-ні, автору.

 

13:03:14

За-146

Також не підтримано.

Шановні колеги, тут згадували про закон щодо нотаріату. Мовляв, не скоро він буде. Уже надійшов законопроект від Кабінету Міністрів про нотаріат. Про нотаріат. Так що я думаю, найближчим часом комітет повинен його розглядати і тому прошу звернутися до комітету з цією пропозицією, щоб при підготовці базового закону врахувати і дану ініціативу.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" (щодо парламентського контролю), реєстраційний номер 2485.

Юрій Романович Мірошниченко. Будь ласка. Підготуватись Миколі Замковенко.

 

13:04:03

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги, Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів. Метою згаданого закону є приведення у відповідність Конституції частини другої статті 76 Закону про судоустрій та уніфікація підходів під час заповнення квот Верховної Ради України в колегіальних органах у системі судоустрою України. Я підкреслюю, це технічний закон.

Згідно з Законом України про судоустрій, у системі судоустрою України діє Вища кваліфікаційна комісія суддів, до складу якої на громадських засадах входять 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. Сім суддів, обраних до комісії з’їздом суддів України, дві особи призначені Верховною Радою України, з числа осіб, які не є народними депутатами України, це частина друга статті 76 закону, дві особи, призначені Президентом України, одна особа від Уповноваженого Верховної Ради з прав людини і одна особа від Міністерства юстиції України.

Таким чином, право Верховної Ради призначати до складу комісії двох представників, які реалізуються в межах функції парламентського контролю, згідно пункту 33 частини 1 статті  85 Конституції України і це право обмежується на відміну від перелічених вище суб’єктів тим, що таким представником не може бути народний депутат України.

Разом з тим, на сьогоднішній день Верховна Рада може бути представлена трьома народними депутатами України у такому органі, як Вища рада юстиції, якій на іншому рівні виконує тотожні комісії,  функції та завдання. Зокрема,  забезпечує формування суддівського корпусу, здійснює дисциплінарне провадження  стосовно суддів, розглядає скарги на рішення про притягнення  до дисциплінарної відповідальності суддів тощо.

Слід звернути увагу, що  членство народних депутатів України у відповідних органах не є втручанням  законодавчої влади у діяльність судової,  оскільки відповідно до частини другої статті 1 Закону…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Романовичу, у вас  виключено три слова, а ви говорите три хвилини і ще  не сказали про це. Закінчуйте, будь ласка.

 

МІРОШНІЧЕНКО Ю.Р.  Я хотів би  завершити свій виступ тим, що, підкреслюю,  це технічний закон,  закон, який урівнює у правах Верховну Раду і інших суб’єктів таких, як  Президент України, який   має право двох своїх представників делегувати у цей орган,  і там немає  обмежень щодо депутатів Верховної Ради, тобто  він може представити депутатів відповідно  до своєї квоти, Уповноважений з прав людини може представити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ви вже повторюєте те, з чого починали. Дякую. І роблю уточнення. Це  не технічний, це політичний закон. Я не хотів би, щоб народних депутатів перетворювали у технічні фігури.

Співдоповідає член Комітету з питань   правосуддя Замковенко Микола Іванович. Будь ласка, Миколо Івановичу.

 

13:07:17

ЗАМКОВЕНКО М.І.

Шановні народні депутати!  Комітет Верховної Ради України з питань правосуддя  розглянув на своєму засіданні 15 листопада 2006 року проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про судоустрій України”, який внесений народним депутатом України Мірошніченком і зареєстрований за номером 2485. Щойно ви слухали доповідача, який говорив про це.

Законопроектом передбачено вилучити із частини  другої статті  76 Закону України „Про судоустрій України”  слова: „з числа осіб, які не є народними депутатами України”.

Комітет вирішив  рекомендувати  Верховній Раді України включити це питання  до порядку  денного, а також прийняти зазначений законопроект за основу і в цілому як закон.

Хочу сказати про те, що є висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України від 10.11.2006 року, за результатами розгляду у першому читанні пропонується законопроект відхилити. Окрім того, також є і висновок і лист від Комітету з питань правової політики, відповідно до якого рекомендується даний закон прийняти.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка.

Хто хоче висловитися  2 – за, 2 – проти, записуємося. Отут інтерес підвищений. Будь ласка, Ярослав Сухий – за.

 

13:09:03

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я не знаю чи є в цьому залі хтось з народних депутатів України новообраних чи раніше обраних, хто хоч раз не стикався з  наріканнями наших виборців на судове свавілля, яке заполонило коридори одної з гілок влади "Наша Україна". Чи хто з вас не стикався з тим, коли грубо порушується майнові права не тільки людини, але суб`єктів господарювання при допомозі того ж самого суду. Чи не тому на Україні процвітає рейдерство як явище, що у нас є продажні корумповані суди?

Мені неодноразово доводилося спілкуватися  з суддями знаменитого Печерського суду, які могли прийняти таке рішення: комісії в такому-то складі (комісія була 4 роки тому назад) зібратися знову і визначити переможцем конкурсу таку-то компанію. Це рішення суду. З цієї комісії, про яку говориться, 8 чоловік вже давно померли. Такі речі мають місце на Україні тому, що ми з вами, шановні, позбавлені  контролю.

Скажіть, будь ласка, а які у нас є важелі впливу. Є рішення Конституційного Суду, в якому чітко сказано, ми не маємо права не те, що втручатися, ми запити   не можемо писати до суддів правильне це рішення чи не правильне це рішення.

Пропонується реальна схема. Ми її повинні підтримати, тому що на наші скарги в профільний комітет, на  превеликий жаль, ми отримуємо відповіді не від профільного  комітету, ніхто з нашими скаргами, це не наші скарги – це скарги наших людей, на ці скарги відповідають ті, на кого ми скаржимося, бо вони в раді суддів і вони в кваліфікаційній комісії. Чому ми не можемо зараз прийняти тут рішення про включення народних депутатів України до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів?

Безумовно, цей законопроект я пропоную прийняти в першому читанні. В другому читанні обов’язково виписати норму про те, що до складу з числа народних депутатів України половина має входити від опозиції. Тоді ми скажемо про те, що ми прийняли нормальний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко, будь ласка, фракція комуністів.

 

13:11:10

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Адаме Івановичу. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Фракція комуністів ретельно опрацьовувала цей законопроект, зважувала аргументи „за” і  „проти” і схилилася до підтримки цього законопроекту. При цьому ми виходили з того, що ми з вами знаходимося на етапі переходу від президентсько-парламентської до парламентсько-президентської республіки, а відтак значення Верховної Ради, її роль у суспільстві в цих сферах діяльності має зростати. І логічно, що оцей законопроект йде в розвиток саме цієї ідеї.

Друге, що я хотів би сказати. У чинному Законі про судоустрій України де-факто присутнє представництво від Верховної Ради. Верховна Рада має бути представлена, скажімо, у цьому органі двома особами. Тобто представництво є, але зроблена оговорка щодо того, що це мають бути особи не з числа народних депутатів України.

Я все-таки вважаю, що це певною мірою обмеження, оскільки за межі, так би мовити, квоти Верховної Ради України виводяться народні депутати. Тому вважаю, що цей документ, цей проект закону слід підтримати, а в процесі підготовки до другого читання внести ті зауваження і ті корективи, які депутати вважатимуть  за потрібне врахувати. Єдине, зараз прозвучала ідея щодо того, що обов’язково представити там  більшість і опозицію. Аля я сам собі важко уявляю, як це  має бути, з огляду на 2 особи, якими буде представлена Верховна Рада  у складі цього орану. Тобто я думаю, що це необов’язково має бути нормою цього закону.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бульба передає Баранівському. Підготуватися Богашева. Ключковський.

 

13:13:26

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Я дякую, Адаме Івановичу.

Олександр Баранівський, фракція соціалістів.

Я хотів би висказати свою думку про те, що даний Закон не можна приймати і навести відповідні аргументи.

Я хотів би юристам нагадати, що влада в Україні ділиться на законодавчу, виконавчу і  судову. І коли представники законодавчої влади, тобто парламентарі, будуть приймати участь у відповідних комісіях по розгляду, скажімо, тих же судів, чи там інших, скажімо, юридичних наших відповідних установ, їх дії, їхніх працівників, це вже буде вмішуватися у діяльність законодавчої гілки влади.

І потім давайте скажімо відверто, як відбувається, значить, та частина парламентарів, ті, хто юристи хотіли бути в  контролюючих органах, що стосується судів і інших юридичних установ. Ті, хто  вийшли в депутати із банківських установ, намагаються через наглядові ради контролювати банки, хто від енергетики – намагається контролювати різні НКРО і так ділі.

Скажіть, будь ласка, це вже на щось похожий інше, в нас не хватає вже цих різних контролюючих органів, щоб розписати між всіма депутатами. На мій погляд, було б дуже правильно, якби ми  в Закон відповідний виписали те, щоби не тільки, скажімо, приймали судді в вирішенні тих, чи інших питань, якби ми записали, що там можуть бути представники політичних партій. Це, скажімо, тих громадських організацій, які по…., фахових, громадських організацій, тоді ми уникнули б кругової поруки. І, дійсно, якби це були політичні партії там були б представники і від опозиційних партій, і ті партії, які при владі.

Тому на моє глибоке переконання, що цей Закон в такому вигляді приймати не можна, можна, мабуть, погодитися з тим, що його направити на повторне перше читання і з урахуванням зауважень, виписати так, якби, який служив би, дійсно, справі, а не корпоративним правам окремих людей.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ключковський, будь ласка.

 

13:15:36

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую.

Юрій Ключковський, "Наша Україна"”.

Я щиро вдячний колезі Баранівському, який нарешті нагадав тут, у Верховній  Раді України, про конституційний принцип поділу влади.

Я хочу просити вас вдуматися в  назву органу – „Кваліфікаційна комісія суддів”. Не депутатів, не партій, не політиків, а саме суддів. Це орган судової влади – не законодавчої і не виконавчої.

Тому  я дуже прошу не намагатися всюди вставити законодавчу владу і не робити монополізацію цих речей Верховною Радою.

Наступна теза. Скажіть, будь ласка, а ті депутати, яких хтось хоче вставити у кваліфікаційну комісію суддів, потім тут же ж, в залі, будуть голосувати за свої ж пропозиції? Це принцип рівності депутатів, рівного підходу до них?

Дуже гарно прозвучала теза. Ну, одні кажуть, давайте одного дамо від опозиції, другого від коаліції. Другі кажіть, та ні, не треба, давайте обох від коаліції. Правда, красиво? Зрозуміло, про що йде мова.

Але тепер ще про один принцип, який прозвучав з вуст доповідача. Так, Верховна Рада дає від себе, і так само Президент дає від себе, але Президент  не себе дає. І тому Верховна Рада не своїх членів повинна давати. І це – принциповий підхід, це, дійсно, мають бути фахівці, а не політики. І я тут підтримую те зауваження, яке зробив Адам Іванович з цього приводу.

Тому я ще раз хочу підкреслити: Конституція повинна забезпечувати принципи стримування і противаг  між гілками влади, але вона не повинна допускати підміни однієї влади іншою, на що спрямований цей законопроект.

Я не бачу, що доопрацьовувати в законопроекті, який пропонує виключити  кілька слів з існуючого тексту. Мені здається, що його треба відхиляти.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, наполягає ще одна фракція на висловлюванні своєї думки. Це наполягання підтверджує і керівництво фракцій.

Ляшко, одна хвилина, будь ласка.

 

13:17:49

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Блок Юлії Тимошенко.

Наша фракція також не буде  голосувати за цей законопроект, зважаючи на наступне. Як вірно цілком зазначають експерти Верховної Ради, формування суддівського корпусу є одним із завдань кваліфікаційних комісій суддів. І дивно виглядало б, якби депутати Верховної Ради входили до складу кваліфкомісій, давали оцінку суддям, а потім як члени законодавчого органу вирішували тут долю суддів, чи бути їм далі суддями чи не бути.

Тобто потрібно розділити ці речі. І ми вважаємо, що цей законопроект підтримувати не можна. Поскільки він навпаки ускладнює застосування вітчизняного законодавства. А посилання на те, що от є депутати членами Вищої ради юстиції – теж питання: а чи повинні бути депутати членами Вищої ради юстиції. Нас народ сюди обирав, щоб ми дбали про інтереси людей, а не скакали по наглядових органах, по радах тощо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я ставлю на голосування проект Закону про внесення змін до Закону України "Про  судоустрій України”. Реєстраційний номер 2485.

 

13:19:25

За-206

Не підтримано.

Та немає ще там на повторне перше направляти, бо там позиція ясна: або ми дозволяємо народним депутатам бути членами цих комісій, або не дозволяємо. Це одне.

А друге. Я просив би автора не дуже розчаровуватися, тому що у нас лежить пропозиція, вибачте, розглядається у комітеті пропозиція Президента про нову редакцію Закону „Про судоустрій України”, і ми там можемо врахувати. А над судоустроєм нам треба буде дуже і дуже серйозно працювати, бо, я  думаю, і серед нас, і серед наших виборців практично немає жодної, який би сказав би, що судова система не потребує докорінної реформації. Так що, будь ласка, я думаю, цю ідею давайте попробуємо ми там реалізувати.

Розглядаємо глобальне питання. Шкода, що воно  потрапило в розділ „за скороченою процедурою”.

Проект Постанови про схвалення проекту Основних напрямів економічного, соціального та природоохоронного розвитку України до 2020 року. Це замість Кабінету Міністрів. Реєстраційний номер 1112

Будь ласка, Валентин Іванович Ландик - автор ідеї. Підготуватись Сенченко Андрію від комітету.

 

13:20:51

ЛАНДИК В.І.

Дякую.

Шановні колеги! Методичною основою розроблення програми Основних напрямків економічного, соціального і природоохоронного розвитку України до 2020 року є Світова програма дій порядок денний на  ХХІ століття, яка ухвалена та контролюється Генеральною Асамблеєю ООН. І Конституція України стаття 85 пункт шість, яка визначає, що Верховна Рада України затверджує загальнодержавні програми економічного, соціального, наукового, технічного розвитку та охорони довкілля.

В основу програми покладено цілісну систему восьми взаємозалежних стратегічних цілей, які витікають з потреби забезпечення розвитку нашої держави, як  сьогодні, так і в довготривалій перспективі.

І саме головне, що для вимірювання роботи виконавчої влади та других гілок влади в питаннях проведення реформ застосовуються спеціальні індикатори, які вказують на те, як практично працює влада та в якому стані знаходиться суспільство.

Декілька слів про цілі. Ціль перша – соціальна справедливість і сталий людський розвиток.  Ціль друга – освіта і інформація. Ціль третя – здоров’я нації і народонаселення. Ціль четверта – економічне процвітання. Ціль п’ята – здорове навколишнє середовище та збереження природи. Ціль шоста – відповідальне управління. Ціль сьома – стійкі місцеві громади і розвиток поселень. І ціль восьма – коротка міжнародна відповідальність.

Шановні колеги, я прекрасно розумію таку програму і сказати за дві хвилини, але все-таки я прекрасно розумію, з яким документом я виступаю перед нами. І я хочу вам сказати відверто, він не яких політичних прикрас не має. Вам пропонується ясна і прозора  політика розвитку нашої держави сьогодні і на перспективу, яка щоквартально може оціню…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентине Івановичу.

Від профільного комітету. Ні, немає запитань.

Сенченко Андрій Віленович – голова  підкомітету Комітету з питань економічної політики.

 

13:23:27

СЕНЧЕНКО А.В.

Сенченко, "Блок Юлії Тимошенко".

Уважаемые коллеги! Обсуждая этот вопрос, я, во-первых, хочу сказать, что у нас есть все основания для того, чтобы нашему коллеге Ландику Валентину Ивановичу выразить благодарность, потому что на самом деле, очень емкий вопрос, очень качественно подготовлен с глубокой проработкой и с глубоким знанием дела. Комитет рассмотрел проект программы, учел решение принятое Комитетом по социальной политике и труду, Комитетом по экологической политике, природоохранному природопользованию и ликвидацией последствий Чернобыльской катастрофы. Так же мы рассмотрели заключение, которое по сути отрицательное, а, в общем-то, на наш взгляд не имеющее глубокой аргументации. Заключение главного Научно-экспертного управления и заключение Кабинета Министров, которое, в общем-то, тоже скорее форму отрицает, чем содержание и суммарное решение Комитета по экономической политике поддержать программу для принятия Верховной Радой, в первом чтении и за основу.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні?

Сідайте, будь ласка.

Записуємося.

Будь ласка, Яворівський за ним Беспалий.

Замість коаліції, опозиція підтримує коаліцію, бо більше ніж два «за» виступати не може. А я сподіваюся, що коаліція підтримує?

 

13:25:19

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський,  «Блок Юлії Тимошенко», південна Вінниччина.

Шановні колеги, мабуть найскладніше у нашому законотворчому процесі – це звичайно  опрацювання колосальних, далекобійних, на десятиліття вперед програм, чи то економічного, чи  то  культурного, чи етнографічного, чи  інших напрямків діяльності держави.

Через  те я хотів би від імені блоку Юлії Тимошенко подякувати    Валентину  Ландику, який взявся за цю, до речі дуже невдячну роботу, тому що я не складай цю програму, до неї можна мати все-одно тисячі  різних претензій. Тому що охопити все, то більше в такій країні, яка має колосальні екологічні проблеми після Чорнобиля, після бездарної діяльності впродовж десятиліть нашої промисловості, після вульгарного, ґвалтівного  впливу на нашу природу, після того, коли сьогодні українська економіка фактично в розбалансованому абсолютно  стані є.

Через те відважитися, знайти якісь певні опори і „намацати” в цій „драглистій” ситуації ті місця, на які можна опертися – річ звичайно позитивна.

Можна було б до цієї програми мати чимало претензій, скажімо і з питань тієї ж самої екології. Тут сам автор казав, що у програмі немає жодної політичної романтики. Романтики там  політичної і справді немає, але я розумію, які колосальні кошти потрібні під це   все.

І сьогодні, звичайно, вже треба дивитися на бюджет 2008 року, бо ви вже бачили, вже Президент Америки на 2008 рік вніс проект свого бюджету, а в нас ще й „кіт не валявся” і очевидно тільки десь   аж восени  ми візьмемося за цю проблему.

Через  те я хотів би сказати про те, що в першому читанні Блок Юлії Тимошенко  підтримує цю програму, там є над чим працювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Борис Безпалий, будь ласка, „Наша Україна, з місця. Миколі Оніщуку мікрофон увімкніть.  

 

13:27:43

ОНІЩУК М.В.

Шановні колеги, фракція „Наша  Україна” буде завжди підтримувати ті законопроекти  парламенту, які відображають національні, загальнонаціональні інтереси. І якраз це той випадок, коли наш колега народний депутат Ландик виконав величезний обсяг роботи і запропонував важливий, з нашої точки зору, законопроект щодо основних напрямків і як завдань соціально-економічного і екологічного розвитку країни до 2020 року.

Видається, що немає сьогодні у парламенту підстав не схвалити і не підтримати цю законодавчу ініціативу, оскільки вона закладає параметри соціального, насамперед, економічного, екологічного розвитку України, який, дійсно, до яких має прагнути держава і, які відображають, власне, і наші намагання виглядати країною європейською і за формою, і за змістом. Тому фракція підтримує в першому читанні цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будь ласка, яка думка уряду від Міністерства економіки. Прошу. Заступник міністра.

 

МУСІНА Л.А. Дякую.

Хочу сказати, що ті основні напрями, вони багато в чому дублюють вже прийняті документи стратегічного характеру, в той же час, вони не ґрунтуються на довгостроковому прогнозі і є певні неузгодженості між цілями визначеними в документі, зокрема. Наприклад, цілі економічного процвітання, я просто цитую, збільшення заробітної плати у 10 разів порівняно з 2003 роком, при тому Фонду озброєності лише у два рази і при цьому скорочення витрат газ щорічно на 20 мільярдів кубометрів щорічно. Це дуже багато і це певна неузгодженість.

Так само ми бачимо, що, дійсно, технологія проведення реформ не прописана, є тільки кінцеві показники на 2015 рік. Це означає, що дуже багато треба роботи провести і здійснити, і при чому спільно з Кабінетом міністрів, в якого все-таки є міністерства відповідальні за ті чи інші напрями політики.

Хотіла б також сказати, що є такий документ „Цілі розвитку тисячоліття”, який вже у нас 5 років існує в Україні. І всі ці індикатори і цільові показники там виписані, при чому виписані шляхом певних обговорень з громадськістю, з іншими міністерствами.

Тому я би просто порадила, як Міністерству економіки, так само і  думка Кабінету Міністрів, передати до Кабінету Міністрів  для врахування під час  спільної роботи над стратегією економічного і соціального розвитку до  2020 року. Конче необхідний документ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершене, шановні  колеги.  Давайте, дійсно, подякуємо  нашому колезі Ландику, що виконав роботу за весь Кабінет Міністрів і проголосуємо за підтримку у першому  читанні. Голосуємо.

 

13:31:11

За-399

Прийнято.

Я попросив би автора працювати разом із Кабінетом Міністрів , щоб його ідеї  лягли в основу, дійсно, тієї стратегії, яку ми будемо  затверджувати, як урядову програму діяльності.

Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 63 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (щодо рекреаційних зон), реєстраційний номер 2285. Доповідає народний депутат Лук’яненко.

Будь ласка, від комітету заступник голови Комітету з питань   екологічної політики, природокористування та ліквідації  наслідків Чорнобильської катастрофи Ковтуненко Олександр Володимирович. Є Ковтуненко. Хто від цього комітету? Голова комітету, не бачу Кальченка.

Комітет пропонує  направити на доопрацювання, але я не знаю, як  ми з вами.  Можемо ми проголосувати рішення комітету? Можемо? А? Ні, комітет пропонує на доопрацювання. Ні? Ну, тоді в зв`язку з цим автор буде чекати своєї черги коли вона появиться знову в порядку денному. А? Рішення комітету таке.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких Законів України (щодо заборони проведення масових лікувальних сеансів з використанням гіпнозу). Реєстраційний номер 1295.

Доповідає перший заступник  голови Комітету з питань охорони здоров`я Григорович Лілія Степанівна. Будь ласка.

 

13:33:36

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні колеги народні депутати!

Комітетом Верховної Ради  з питань охорони здоров`я, материнства і дитинства був розглянутий проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо розрахованих на масову аудиторію лікувальних сеансів та інших аналогічних заходів із використанням гіпнозу.  Законопроектом пропонується внести зміни до статті 32 основи законодавства України про охорону здоров`я, статтею 31, 37 Закону України  про телебачення, радіомовлення, статтею 20, 27 Закону України про рекламу.   Для запровадження оборони та обмежень щодо проведення розраховано на масову аудиторію лікувальних сеансів.

Шановні колеги! Ми проаналізували цей законопроект і готові погодитися із рядом зауважень, які поступали і з боку Аналітичного управління, і з боку наших експертів. В той же час  комітет погоджується з тим, що ряд пропонованих змін, скажімо я знаю, що таке зауваження буде до Закону про рекламу, про телебачення і радіомовлення, є до статей, які по суті як такі відсутні, тобто десь законопроект  пропонований можливо несе в собі максимальне навантаження. Одночасно ми готові погодитися з тим, що дані пропозиції трішечки    запізнилися. Вони запізнилися можливо років на 5, а можливо років на і на 10, але те, що така потреба такого законопроекту має суспільне значення, я думаю, всі ви, шановні колеги, з цим погодитеся. Ми живемо з вами в епоху    інформаційного суспільства. Сьогодні впору вносити законопроект про захист населення від інформаційних та піар-технологій і зомбування населення в інший спосіб. Але з огляду на те як медичну складову, як захист наших громадян від сеансів масового гіпнозу, які шкодять їхньому здоров’ю і їхній кишені, комітет просив би підтримати цей законопроект і закликає всіх вас внести відповідні зміни до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Лілія Степанівна як один із авторі і від комітету доповідала думку комітету. Хто бажає взяти участь в обговоренні, прошу записатися. Два – „за”, два – „проти”. А ви були „за” чи „проти”? „За”, значить, тільки два „за” встигло.

Будь ласка, Ляшко.

 

13:36:30

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги!

Микола Томенко.

Хотів би підтримати авторів законопроекту і сказати про те, що, знову нагадати парламентську історію цієї проблеми. В Верховній Раді попереднього скликання ми не раз підходили до цієї теми. І ми пішли більш таким простим шляхом тут, і, на мою думку, шлях більш системний, інтегральний. Ми думали про те, як зредагувати законодавство про рекламу. Тому що, як пам’ятаєте, кілька років назад було модно на деяких каналах периферійних, регіональних щоденно рекламувати і розповідати, як наші фахівці, ворожбити, там, і інші діячі можуть вилікувати десятками тисяч людей, якщо до них приходити на сеанси такого масового виздоровлення. І тоді я особисто як голова Комітету з питань свободи слова неодноразово звертався в прокуратуру. Ми хотіли створити прецедент, для того щоб зупинити все це. І це створювало проблему для правоохоронних органів, оскільки законодавство в галузі рекламної діяльності чітко не формулювало відповідальності за рекламу таких, з дозволу сказати, оздоровчих заходів.

В даному законопроекті є, міститься це обмеження. Воно абсолютно коректне і правильне. Але в даному  законопроекті так само міститься  обмеження, яке стосується   власне проведення не лише реклами, але й проведення таких масових  заходів.

Ви знаєте, що дуже багато країн, і сусідніх  до нас, почали  цю тему вирішувати вже раніше і є достатньо резонансні  судові процеси, де  багато міст і Росії,  і інших країн не пускають цих народних цілителів.

І я думаю, що для нас надзвичайно важливо сьогодні зробити цей крок, потім попрацювати між першим і другим читанням в частині, все-таки практичного застосування цього законодавства.

Але загальний підхід, дуже важливий, про який ми говоримо, якщо ви великий фахівець, спеціаліст, ви повинні  працювати індивідуально. Не може бути масових аудиторій і виліковування всієї країни. Тому ми пропонуємо підтримати в першому  читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, Олександр  Пеклушенко з місця.

 

13:38:45

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Александр Пеклушенко, фракция Партии  регионов.

Мы в целом  поддерживаем философию этого закона, потому  что действительно, массовый гипноз,  его пагубные качества, ощущают на себе люди.

Кстати, представители худшего вида массового гипноза находятся среди нас и нам надо хорошенько подумать об этом.

Второй момент,  который я хотел бы отметить и наверняка все обратили внимание. А когда заканчивается не массовый, гипноз, а когда начинается массовый, чем он определяется: количеством, местом проведения? Чтобы мы  с вами, вместе с водой, не выбросили и дитя. Речь идет о лечебном гипнозе.

Поэтому, в обязательном порядке этот закон надо принять только в первом чтении и во втором чтении ответить на эти  вопросы.

Фракция будет голосовать «за». Я прошу передать слово коллеге Шевченко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Одна хвилина у Шевченка, будь ласка.

 

13:39:54

ШЕВЧЕНКО А.В.

Я дякую колезі Пеклушенку, насамперед, я відчуваю  по загальному настрою, що законопроект буде підтриманий в першому читанні. Але хочу озвучити засторогу, яка була висловлена на засіданні Комітету з питань свободи слова та інформації.

Чинна редакція Закону  про рекламу забороняє рекламу будь-яких сеансів гіпнозу. Нинішня редакція забороняє лише масові сеанси. І я не знаю, чи це справжній намір авторів, чи тут щось трошки перемудрували з формулюваннями.

Ну, і окрім того, технічний рівень підготовки цього закону, він, чесно кажучи, вимагає, ну, якоїсь кращої якості роботи. Тому що тут пропонується вносити зміни до неіснуючих статей або до тих статей, які описують абсолютно інший предмет відання. Одним словом, комітет готовий включитися на стадії роботи над другим читанням для того, щоб вийти на якісний варіант, який задовольнить всіх і технічно не викликатиме засторог. Це позиція комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я дякую, що комітет готовий. Але це трошки не ваш профіль. Будь ласка, з мотивів „Наша Україна”, Безпалий.

 

13:40:58

БЕСПАЛИЙ Б.Я.

Перш за все, я думаю, треба подякувати авторам цього законопроекту за те, що тема ця дуже важлива, її треба вирішити. Тому що та, з іншого боку, ми теж вважаємо, як і доповідач Лілія Григорович, що трошки запізнілий цей закон. Тому що ця епідемія шарлатанства, яка пройшла телеекранами, нікого не залишає байдужими. І це рекламування шарлатанства на кшталт, что мы сами нездешние, но он нас по телевизору вылечил, це неможливо.

З іншого боку, я думаю, далі першого читання сьогодні ми дійсно не можемо рухатись. І я хотів би звернути увагу також Комітету з питань інформації і свободи слова на те, що тут зміни пропонуються до тих самих статей закону про рекламу, до яких ми теж прийняли зміни в першому читанні, а саме щодо заборони рекламування алкоголю і тютюну. Я думаю, ми повинні теж пришвидшити розгляд цього закону у другому читанні і одночасно їх прийняти, а цей закон „Наша Україна” підтримує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Обговорення питання завершено. Будемо визначатись.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу Закону про внесення змін до деяких законів України щодо заборони проведення масових лікувальних сеансів з використанням гіпнозу. Реєстраційний номер 1295.

Прошу підтримати.

 

13:42:37

За-392

Дякую. Не допустимо гіпнозу  у стінах Верховної Ради.

Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" (щодо пільгових умов погашення освітніх кредитів для громадян, які мають дітей), реєстраційний номер 1124.

Автор Ініціативи Щербань Артем. Він знімає, але він про це не каже.

Будь ласка,  від комітету хто може доповісти? Томенко, прошу.

 

13:43:40

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Я  на Погоджувальній раді неодноразово   висловлювався, і тут ми знаходимося  у делікатній ситуації. Я звертаю увагу  наших колег з Партії регіонів, щоби вони все-таки провели моніторинг своїх  законодавчих ініціатив. Йдеться про низку законодавчих актів соціального, гуманітарного характеру, які,  на моє   переконання, є   корисними для України, але, очевидно, писалися  в момент  короткого перебування партії у період  опозиції. І сьогодні   ці автори законопроектів, які відпрацювали  у нас на комітеті і активно підтримали ці закони,  просто не приходять на засідання, щоб їх не  доповідати, оскільки  Міністерство фінансів  проти і не хоче фінансувати ці  законодавчі акти.

У даному випадку я, як голова комітету,  у непростій ситуації, оскільки  автори законопроектів активно переконували наш комітет, ми їх підтримали, тепер, очевидно,  вони виступають проти власних законодавчих ініціатив.

Тому   я поінформую пропозицію  комітету.  Ми підтримали авторів законопроекту, які хочуть упорядкувати процедуру видачі , так званих, освітніх кредитів.  Насправді в Україні не така   велика сума виділяється на ці освітні кредити. Мова йде десь про порядок   5  мільйонів гривень в рік. Загальний принцип виділення кредитів загальний для всіх людей, які  навчаються.

Автори законопроекту, на мою думку,  щиро хотіли це зробити упорядковано. Вони пропонують процедуру повернення відсотків врегулювати від сімейного стану родин.

Якщо, наприклад, молода сім’я, студент навчається, вони мають, наприклад, одну дитину, двох дітей, чи трьох дітей. Відповідно держава йде і враховує цей елемент в погашенні кредитів, які вони повертають, коли брали для того, щоб навчатися в ВУЗах. Ми вважаємо такий підхід правильним і комітет це підтримує, тому що це стимулює і наші програми захисту дітей, демографічні, про які ми говорили. Насправді, це не значні витрати з бюджету. Тому я  не знаю, як буде поступати Партія регіонів. Ми пропонуємо підтримати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Так, я знайшов лист, знайшов лист народних депутатів, авторів законопроекту, які, які звертаються до нас з проханням, з проханням зняти з розгляду цей проект закону. Тому відповідно до статті 99 Регламенту Верховної Ради той законопроект, який...

 

ІЗ ЗАЛУ. (Н е   ч у т и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте. Той….

 

ІЗ ЗАЛУ. (Н е   ч у т и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Той законопроект, той законопроект, законопроект може бути відкликаний суб’єктом права законодавчої ініціативи, який його вніс до включення до порядку денного.

Друга частина цієї статті говорить: законопроект. Включений до порядку денного сесії Верховної Ради до його прийняття Верховною Радою в першому читанні за основу, може бути відкликаний за рішенням Верховної Ради, знятий з розгляду. Тому, відповідно до статті 99, я ставлю на голосування про зняття з розгляду проекту Закону про внесення змін до статті 11. Реєстраційний номер 1124.

 

13:47:17

За-183

183 – не знятий, тоді чекаємо.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів  - 166, "Блок  Тимошенко"  - 4, „Наша Україна” – 1, соціалісти – 5, комуністи – 1, позафракційні – 6.

Тоді, оскільки ми вже включилися  в обговорення, будь ласка, хто хоче висловитися? Запишіться два - „за”, два - „проти”.

Так будь ласка, Микола Кульчинський. Лілі… Будь ласка, Лілія Степанівна, прошу.

 

13:48:14

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги народні депутати!

Ну, дійсно, з цим законопроектом вийшов такий трішечки, м’яко сказати, конфуз. Конфуз для всіх нас, для всього українського парламенту, бо не може бути так, щоб місце сидіння оприділяло позицію умозріння. 

Річ у тім, що давайте порахуємо з вами, так, знаєте, сумлінно, а скільки ж тут у нас таких студентів, які, взявши кредит на навчання та народили аж троє дітей за час навчання в вузі? Практично, немає. Якщо у студентів з’являється одна дитина всього-на-всього, то це честь і хвала, що вони навчаються та ще народили дитину в такому молодому віці.

З огляду на те можна тільки вітати, що з боку Партії регіонів  виникає законопроект, який абсолютно  лягає в контекст проблематики, яка в Україні з 2004 року йде дуже добре, і законодавчо забезпечується, а саме охорона материнства і дитинства, сприяння молодим сім’ям. І це все є разом законодавча програма протидії демографічній кризі, які наростає.

І  скільки ж то тих коштів треба буде закласти для молодих сімей, які раптом народять аж троє дітей у вузі? Я, особисто, мені здається, таких сімей на пальцях можна порахувати по всій Україні, бо в нас на пальцях скоро ми будемо рахувати сім’ї, які не є студентськими і мають троє дітей.

З огляду на те, я впевнена, що цей законопроект в нашому залі пройде. Я це зрозуміла і з позиції фракції соціалістів, фракції комуністів, і, звичайно, з позиції консолідованої опозиції, консолідованої нашими спільними діями.

Тому давайте, шановні друзі, будемо чесні перед молоддю, яка нас сьогодні слухає, підтримаємо даний закон у першому читанні, тим більше, що бюджетний рік. З якого ми почнемо фінансувати цю проблему, буде, звичайно, не 2007-й.

Ми підтримуємо. Фракція "Наша Україна" підтримує прийняття законопроекту в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Пеклушенко.

 

13:50:14

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые радиослушатели. Я лично не голосовал за снятие этого закона и объясню почему.

Потому что, к счастью, в последнее время в парламенте все больше и больше идут объединительные процессы, когда есть политика, а нет политиканства. Вы обратите внимание, как мы проголосовали за закон по Ландику. Почему? Потому что он отвечал главным интересам – отечественному товаропроизводителю.

Все чаще и чаще парламент голосует по вопросам социальным. И, конечно, я уверен, что парламент не может не голосовать за вопросы, которые связаны с судьбами детей, особенно детей из малоимущих, детей-сирот.

Но, дорогие коллеги, желать и уметь сделать – это разные вещи. Любой закон, особенно такой социально важный, если он не прошел анализ в Бюджетном комитете с точки зрения финансов, если он не погоджен с Кабинетом Министров, мы рискуем с вами превратить важнейшее мероприятие в популизм.

Поэтому я от своего имени и от имени всех моих коллег призываю этот закон перенести на рассмотрение и доопрацювать его. Я лично и уверен, что Лилия Григорович и многие другие коллеги, мы в составе Бюджетного комитета через не могу найдем эти деньги, рассмотрим этот закон и примем.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, обговорення питання завершено. Будемо визначатися. Шановні колеги,  я наголошую і підтверджую те, про що, так би мовити, про що говорив останній виступаючий. Що, дійсно, це потрібно визначатися, виходячи із бюджету.

Але, оскільки ми його, якщо приймемо, то приймемо лише у першому читанні, то там і будемо визначатися, із кого року ввести його в дію. Тобто не йде мова про те, що ми його, приймаючи, вже вводимо в дію.

З урахуванням цього я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні  Закону про внесення змін до статті 11 Закону України „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” (щодо пільгових умов погашення освітніх кредитів для громадян, які мають дітей). Реєстраційний номер 1124.

Прошу голосувати.

 

13:53:01

За-419

Ще раз наголошую, законопроект прийнято в першому читанні.

Ні, в цілому не будемо, бо там написано, що він вступає в дію з моменту опублікування, таких коштів у нас в Державному бюджеті не передбачено.

Все що ми мали сьогодні з вами розв’язати, розглянути, ми спокійно, без блокування це зробили. Я вам дякую за продуктивну роботу.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошується закритим. Прохання попрацювати в комітетах для того, щоб ту частину питань, особливо кадрових, які ви маєте розглянути, завтра ми могли розглянути.

На все добре. Початок роботи завтра, як завжди, о 10-ій годині.

Сьогодні робота в комітетах і фракціях.