ЗАСІДАННЯ ШІСТДЕСЯТ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

7 червня 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні депутати та інші учасники засідання, шановні радіослухачі і телеглядачі! Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Вставте картки. Проводиться поіменна реєстрація.

10:02:53

Зареєстровано 264 народних депутати. Ранкове засідання оголошується відкритим. Давайте привітаємо з днем народження випадково відсутнього на засіданні Кириленка В’ячеслава Анатолійовича. Побажаємо йому доброго здоров’я і успіхів у трудовій і політичній діяльності.

У нас відповідно до постанови, прийнятої четвертого квітня, є час для обміну думками з приводу роботи, перспектив, завдань, які треба вирішувати. Я би хотів, щоб ми обмінялися в цьому відношенні думками. Потім треба мати на увазі, що у нас сьогодні в порядку дня інформація Кабінету Міністрів про стан справ в сільському господарстві у зв’язку із засухою в багатьох районах України. І я хотів би, щоб ми уважно підійшли до цієї теми, оскільки вона принципово важлива, в тому числі і для інформування населення про перспективи забезпечення хлібом і не тільки хлібом. Я думаю, що це теж цікаво і важливо, а потім мова буде іти про розгляд тих питань, які в порядку денному сьогодні передбаченні.

Будь ласка, запишіться від фракції бажаючи висловитися.

Тепер індивідуально, будь ласка, хто хотів би. Спасибі.

Ну і ще. Мені перед тим, як починати засідання, задавали запитання депутати, як реагувати на ноту, яка за інформацією, котра вважається достовірною, зроблена Президентом до посольств інших країн про те, що Верховна Рада неправочинна, не може працювати і в контакті з нею треба виходити з такої обставини.

Я хотів сказати, що навіть в указі Президента, який сумнівний, з точки зору відповідності Конституції про щось подібне, не йдеться.

Тому спокійно на те все реагуйте, а ми вже бачили не одну помилку, які виправлялися інколи Президентом, інколи продовжують здійснюватися. Парламент працює. В його складі сьогодні 450 народних депутатів. Частина з них не присутні на засіданні, але це не означає, що парламент не може працювати відповідно до Конституції. Роз’яснення Конституційним Судом яке зроблено було свого часу, я можу зіслатися на таку постанову чи рішення Конституційного Суду. Під час розгляду питань, які мають форму законів в парламенті може бути присутніми 226 народних депутатів на засіданні. Сьогодні присутні 264 за умовами реєстрації і, не хвилюйтеся, всі будуть на місці, все буде гаразд.

Поки що слово має від фракції Савосін Геннадій Анатолійович замість Бульби, а потім Симоненко.

10:06:46

САВОСІН Г.А.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, шановні радіослухачі.

Народний депутат України Савосін, фракція Соціалістичної партії України, Хмельниччина.

Події останнього тижня змушують робити певні висновки стосовно заяв та дій нашого Президента. Патологічне несприйняття ним та його підручними конституційних реформ змусило Президента шукати собі подібних, а відтак підтримувати їх протизаконні, антиконституційні дії.

Питається: у якій державі парламентська меншість спромоглась би розпустити діючий парламент, парламент, який був обраний за свідченням і спостерігачів і самого Президента у результаті чесних прозорих виборів. Відповідь: у помаранчевій Україні, де панує правовий беспредел, встановлений секретаріатом Банкової.

Треба відзначити, що іудам цього було замало. Їм кортіло більшого, ніж мандат народного депутата України. Їм хотілось бути прем’єром, міністрами, іншими владомощними, щоб розподіляти та володарювати. Але одна справа хотіти, інша – вміти. Про вміння цієї братії йшлося багато. Тому і виникла так звана політична парламентська криза, апогеєм якої мали стати сутички, у яких повинна була проявлятися людська кров. Завдяки мужній позиції міністра МВС Цушка цей крок провокаторам не вдався. Однак президентська рать не може заспокоїтися, їй потрібно покарати тих, хто не дозволив зробити замислене. З’являються справи проти Цушка, людини, яка по суті спасла Україну. І недарма на парканах нашої столиці пишуться гасла а підтримку міністра. А відтак і ми, народні депутати, повинні спільними зусиллями зробити все завдяки захисту Василя Петровича.

П’ятого червня Президент оприлюднив свій черговий антиконституційний указ, у якому йдеться про призначення позачергових виборів до Верховної Ради України. Вже багато сказано про юридичну так звану чистоту цього документу. Однак, Президенту цього здається замало. І на зібранні представників дипломатичного корпусу, він оголошує від імені держави Україна Верховну Раду не легітимною у міжнародних відносинах. Це вже занадто і потребує певних оцінок з боку Верховної Ради.

Опозиційні сили на чолі з Президентом, дуже часто спілкуючись, спекулюють на тому, що для них носієм влади є народ. В такому разі треба запитати у зрадників інтересів народу, а ви спитали у людей, чи потрібні їм дострокові вибори і чи підтримують ваш акт, антиконституційні, анти законні дії. Відповідь відома, однак слова – одне, а дії – інші. Бо чого питати, коли народ потрібен лише для того, щоб пройти на його плечах до влади, краще задурити людям голову про те, що нічого не відбувається, ніби-то виборюються місця на владному олімпі, лякаючи страшилками … А насправді, скоєно державний переворот і це Україна повинна знати. Так, люди повинні дати оцінку тим, хто незважаючи на підтримку, намагається безпідставно нехтувати довірою виборців присягою народного депутата України. Цього опозиція намагається уникнути за допомогою свого Президента, який хоче змінити принципи, на яких формується політичний порядок України, а звідти і стабільність, противаги, баланси влади. Ось так і не і не інакше. Чи не нагадує цей вислів дії одного політичного діяча, в лапках, „минулого століття”, чим закінчився його новий порядок, пам’ятаємо. Це дуже небезпечно, до речі, він теж почав з розгону парламенту.

І той, хто сьогодні сподівається на великий відсоток підтримки, роблять велику помилку, що припиняються боротьбу. Дострокові вибори, проблему амбітних політиків не вирішать, марні намагання, є два шляхи. Перший, надати Президенту України повноваження, які були при Кучмі, все ж таки, він син свого батька, ось тоді і буде узурпація влади. Другий, привести їх до повноважень президентів європейських держав, вони, опозиція, за європейський вибір. Другий змусить, особливо охоче, вгамувати свої апетити, Президент стане Президентом всієї України і виникне таким чином політична криза. А взагалі, досить панове гратися у демократію з антиконституційним, антизаконним обличчям, режисером якої став Президент України.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Симоненко, фракція комуністів, підготуватися Стояну.

10:11:39

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні виборці, шановні колеги. Аналізуючи черговий указ Ющенка про призначення дострокових парламентських виборів, ми знаходимо підтвердження тому, що історія повторюється двічі: один раз, як трагедія, другий, як фарс.

У нашому випадку фарс з „указним графоманством” президента може перетворитися на трагедію всього народу. Очевидним є і те, що доводити президенту, його секретаріату та президентським глашатаям щодо обов’язковості конституційності і законності підстав для визнання Верховної Ради не дієздатною та призначення позачергових виборів, які зазначені в указі від 5 червня – це марна справа.

Політичні домовленості мають перспективу тільки при одній умові - коли вони спираються на закон. А зустріч президента з дипломатами, його зухвале ставлення до законів України, свідчить лише про те, що легше бджіл навчити розмовляти, чим Президента Ющенка поважати закони і дотримуватися Конституції своєї ж держави України.

Якщо навіть відкинути суперечки навколо процедури складання депутатами своїх повноважень, які напевно не цікаві людям, є декілька моментів на котрих треба акцентувати увагу суспільства і довести до громадян всю хибність і підступність помаранчевих ватажків на чолі з Ющенком.

І слід було б відзначити:

По-перше, коли автори указу від 5 червня і президент, який його підписав, не читаючи – це не царська справа власні укази читати, стверджують про неможливість відновлення двох третин конституційного складу Верховної Ради, вони відверто брешуть. Бо на заміну тим, хто відмовився від депутатського мандату, мають прийти наступні за списком.

І я хотів би звернутися від нас всіх сьогодні, шановні колеги, до Центральної виборчої комісії дуже серйозно і ретельно аналізувати цю ситуацію, щоб не дати можливості взагалі повторювати подібне, порушуючи закони і Конституцію.

На сьогодні списки БЮТ і „Нашої України”, згідно Закону не обтулені, бо у судах знаходяться позови щодо законності рішень між партійних з’їздів цих блоків. Такі ж брехливі і не витримують жодної критики посилання авторів чергового президентського указу на рішення Конституційного Суду, бо те рішення стосувалося зовсім іншої виборчої системи, змішаної і не може бути використаний для тлумачення норм нової пропорційної виборчої системи.

По-друге. Спільні домовленості Президента, Прем’єра і спікера, я своє критичне ставлення до цих домовленостей не приховую, не можуть бути підставою для ревізії законів і Конституції, бо вже першим пунктом указу від п’ятого червня прямо порушуються 106 стаття Конституції, на яку, до речі, і посилаються автори цього безглуздого указу. Нагадаю, 106 стаття, в цій статті йдеться про право Президента призначати позачергові вибори до Верховної Ради України у строки, встановлені Конституцією, а це згідно статті 77, 60 днів від дострокового припинення повноважень парламенту. В указі від п’ятого червня немає жодного слова про дострокове припинення повноважень Верховної Ради, жодного посилання на статтю 90 Конституції, яка містить виключні підстави для цього. Натомість, вказана дата проведення позачергових виборів – 30 вересня. А від п’ятого червня до тридцятого вересня не шістдесят днів, а 117 днів. Це міг порахувати навіть цирковий пудель. Таким чином, є всі підстави вважати цей указ таким, що не відповідає Конституції і не тягне за собою жодних юридичних підстав, це указ про узурпацію влади.

І, третє, головне. Враховуючи відміну указу Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради від 26 квітня відсутність підтвердження законності рішень БЮТ і "Нашої України" про виключення депутатів із складу своїх фракцій та обнулення виборчих списків ми можемо констатувати, жодних підстав стверджувати, що Верховна Рада недієздатна немає. Верховна Рада України працює. Фракція комуністів також працює у складі коаліції і ми робимо все, аби закони, які приймаються, приймалися б на користь людей, на користь нашої держави.

І останнє. Висновок. Поспішність з виданням чергового відвертого абсурдного і незаконного указу свідчить про відсутність мотивів для проведення позачергових виборів, свідчить про намагання Президента та його поплічників закрити рота Верховній Раді, закрити рота народного волевиявленню. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.

10:16:28

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.

Шановні колеги, ми бачимо, що останнім часом Президент став активно їздити по Україні. Ну начебто добра справа допомогти поборотися з засухою, проінформувати, що він робить, а уявляється, ні, зовсім інша мета поїздки Президента по Україні. Ось у мене документ – Концепція регіональних візитів Президента на період травень-липень 2007 року, затверджено Васюником. Про що йде мова, я цитую документ.

Мета: регіональні візити повинні стати базовим елементом стратегії збільшення рейтингу як Президента, так і пропрезидентських політичних сил.

Завдання регіональних візитів: підвищити рівень Президента; збільшити кількості виборців, які віддають свій голос за президентські демократичні сили; нагадати про позитивні досягнення пов’язані з Президентом та помаранчевою революцією, виявляється, є ці досягнення; відновити імідж народного Президенту, який тримає безпосередній зв’язок з людьми. Що ж далі пропонується в цій концепції.

Теми: „Лідерство, в яких може посилити позиції президентства”, „Боротьба з корупцією”, „Збільшення мінімальних зарплат і пенсій на тлі забезпечення оптимальних неконфіскаційних житлово-комунальних тарифів”.

Далі. Що ж в цій концепції записано. Дуже уважно прошу послухати. Сценарій повинен передбачати, цілий сценарій бачити: спілкування з пересічними людьми в нормальному середовищі: вулиця, школи, лікарні і магазини, і будинки, зустрічі з політиками, бізнесменами, але без камер та журналістів; максимальне уникнення політичних тем, в центрі уваги людина і її потреби.

Наступне. Наголос на ……зміни в країні.

Наступне. Обов’язкове виголошення трьох ініціатив, які повторюються під час кожного візиту.

А тепер увага журналістів до вас, бо кажуть, уже немає темників, а виявляється, у цьому сценарії є завдання, вимоги до телекартинки візиту. Візити покликанні формувати теплі телекартинки спілкування Президента зі звичайними людьми.

Мета: посилити рівень довіри до президента і „Президент переймається проблемами пересічних громадян і робить конкретні кроки для їх вирішення, поновити імідж народного Президента”.

В полі зору телекамер, уважно тележурналісти, не повинні бути політики, місцеві лідери чи бізнесмени. Зустрічі з ними мають відбуватись окремо, без журналістів. Між телекамерами і Президентом має бути вільний простір, не має бути охоронців чи самих журналістів. Важливо, підкреслюється, під час візитів журналісти та фотографи мають бути відгорожені від Президента і зосереджені в одному місці, оскільки їх хаотичне розміщення неминуче попаде в поле зору телекамер, негативно сприймається телеглядачами. Також не повинно бути машин, які супроводжують Президента. Ось, виявляється, сценарій, за якого Президент їздить. А тут записано, що повинен їздити два дні на тиждень по всій Україні до виборів. Ось чому він їздить по Україні і що він там робить. Його не турбують соціальні виплати, його не турбує засуха, його не турбує політична стабільність. Його хвилює власний імідж як народного Президента. Його хвилює імідж політичної сили і таке інше.

Тому я звертаюсь до громадян України, якщо приїде Президент і прийде до вас чи в школу, чи в лікарню, а може ще й на польовий стан, - не вірте тому, що він прийшов, щоб послухати. Він прийшов, щоб журналісти показали гарну картинку спілкування з народом. Дивіться картинку, але не вірте тому, що робить Президент. Вірте тій силі, яка сьогодні в парламенті, яка працює над законами і яка робить все для стабільності громадян України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Герман, будь ласка. За нею Микола Садовий.

10:20:31

ГЕРМАН Г.М.

Мені здається, що до тих інструкцій президентських його технологи забули записати, що коли Президент їде до людей в поле, то повинен знімати білосніжні штиблєти. Бо це не грає на добрий імідж Президента, коли він в полі у білих штиблєтах ходить і боїться їх замастити. Але це так, до слова.

Шановні колеги, шановні колеги журналісти! Оскільки друга частина нашого парламенту вже відпочиває на островах і засмагає в Криму, то ми мусимо працювати і за них, і за себе. Вчора до мене приїхала делегація громади з села Пасівка Пустомитівського району Львівської області. Ті люди приїхали до мене з проханням, щоб я просила вас захистити їх від свавілля місцевої помаранчевої влади. Перед виборами ці люди розповідали мені, їм казали: „Не голосуйте за Януковича, бо прийде Янукович і забере вашу землю”. Янукович прийшов до влади, а землю забирають помаранчеві начальники з місцевої влади.

Отже, у селі Пасівка Пустомитівського району у людей силоміць хочуть забрати 375 гектарів землі, яка їм належить, і віддати цю землю фірмам, за якими стоять голова місцевої обласної адміністрації і ті представники Секретаріату Президента, які походять з Львівської області. Людей змушують віддавати ту землю, людей викликають у міліцію, тримають там подовгу, змушують писати заяви про відмовлення від тої землі. Людям пишуть листи офіційні за підписами представників Львівської адміністрації, залякуючи їх, що, якщо вони не відмовляться, добровільно не віддадуть ту землю, то вони будуть притягнені до кримінальної відповідальності. А якщо вони будуть пробувати блокувати дороги у знак протесту, то за це теж є стаття і так далі.

Люди покликали журналістів місцевих. Це з приводу темників і з приводу свободи слова, яку ми вчора так широко відзначали. І журналісти місцевого телебачення зняли сюжет про цю проблему, але приїхав до них шеф тої фірми і сказав: „Ось ваш сюжет, я його викупив не телебаченні, нічого ви мені не зробите”.

Я вас прошу, шановні колеги журналісти. Цієї неділі о 16 годині у селі Пасівка Пустомитівського району буде схід тих селян, які просять нас і просять всіх захистити їхню землю, бо у них більше нічого не залишилося. Якщо помаранчева влада і це забере, люди будуть голодати. Поїдьте туди і зробіть незалежні, вільні сюжети, покажіть це всій Україні.

Я звертаюся до …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ГЕРМАН Г.М. Я звертаюся до Генеральної прокуратури зайнятися цією справою. Я готова надати всі документи, які мені люди передали. І звертаюся до вас, шановні колеги – депутати: захистимо людей з Львівської області від свавілля помаранчевої влади! То незалежно, чи вони знову будуть за неї голосувати, чи ні – наш обов’язок їх захистити, бо це громадяни нашої держави і їх, як бачите, захистити немає кому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Садовий. Будь ласка, Комар за ним. Передає Баранівському Олександру. Прошу.

10:24:27

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Микола Ілліч. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, шановні виборці, шановні присутні! Я не один раз виступав про аморальність поведінки пана Вінського, який, гвалтуючи фракцію БЮТ, заставляє їх писати заяви про вихід з фракції, а сам такої заяви не написав. Так от, вчора на сайті БЮТ з’явився відповідний документ, що пані Тимошенко звернулася з проханням до пана Вінського про те, щоб він не писав заяву про вихід з фракції СПУ у Верховній Раді України. Цитую: „За списком Соціалістичної партії замість Вінського, щоб не потрапила в парламент людина, яка братиме участь у аморальних голосуваннях спільно з усією фракцією на чолі зі спікером Морозом. Робота Вінського в парламенті – це мінус один соціалістичний голос проти України”.

Шановні колеги, у рік Свині окремі політики ведуть себе відповідним чином. Якщо не писати заяву про вихід із фракції, то це, по крайній мірі, подвійна мораль: одних примушує, а сам прикладу не подає. Якщо не потрапила людина, що буде голосувати, як вони говорять, аморально, то в їхньому понятті Вінський, який розпочав першим відхід від фракції і приповз до БЮТ, - це моральна людина.

Прохання лідерки БЮТ до Вінського не писати заяви – це є визнанням дієвості Верховної Ради. Стверджувати, що прийде інша особа на місце Вінського, значить, це говорить про те, що легітимна Верховна Рада. А мінус один соціалістичний голос, про що вона говорить, то я хочу сказати: Вінський з честю виконує свою роль у БЮТ по розвалу цієї фракції. І коли ці вибори в нас у верховну Раду не відбудуться, то переконаний, що Вінський принесе фракції БЮТ мінус 10 відсотків, як мінімум, за що я йому і надзвичайно вдячний.

І слідуюче, іде зараз напрацювання до бюджету 2008 року. Я вчора звертався в цілому до уряду. Але вчора відбулося засідання всеукраїнської громадської організації захисту дітей війни вони звертаються до міністра пана Папієва, міністра соціальної політики та праці, що все-таки Михайло Миколайович, врахуйте зараз у вимогах закону про захист дітей війни, при складанні бюджету на 2008 рік, виконання закону, що стосується дітей війни.

І ще одне, шановний Адаме Івановичу, я просив би, що, можливо, прийшов час, щоб завтра запросити в зал депутатів, які написали заяви, хай вони, зачитати їхні заяви, щоб зняти ті всі звинувачення, що Верховна Рада, мовляв, не хоче приймати ті, чи інші рішення.

Ми завтра вияснимо, чи є 151 зава, чи немає і ми дамо зустрічну відповідь: хто каже правду, а хто неправду, щодо того, що є заяви, чи нема заяв, правомочна Верховна Рада, чи неправомочна. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Комар, фракція Партії регіонів. Підготуватися Корсакову Олексію.

10:27:36

КОМАР М.С.

Николай Комар, фракция Партии регионов.

Уважаемые коллеги, Украина живет не в изолированной среде и мнение мировой общественности, наших ближайших соседей, всегда было важно для украинского политикума и общества.

Мы с уважением приняли мнение и рекомендации ПАСЕ, Европарламента, чиновников Евросоюза, глав других государств, которым небезразличен путь развития нашей страны и судьбы Украины.

Поэтому выделять из общего контекста точку зрения Путина и воздвигать ее на щит антироссийской истерии глупо и нелепо. Россия заинтересована в стабильной прогнозируемой, как краткосрочной, так и долгосрочной ситуации в Украине, в этом же заинтересована и Европа. Не надо забывать, что 80 процентов энергопоставок в Европу проходят через территорию Украины.

Поэтому не стоит выискивать и назначать внешнего врага. Украина сама должна продемонстрировать себя страной, умеющей из любых сложных политических ситуаций находить взвешенное, разумное решение, лежащее исключительно в правовом поле. Руководствование только политическими решениями. Это шаг к постоянной смене приоритетов, нестабильности и, соответственно, экономической несостоятельности страны.

И европейское сообщество, и Россия, и Соединенные Штаты всегда подчеркивали приоритетность нахождения правового выхода из политического кризиса. Только нахождение в рамках законов делает страну прогнозируемую для мира, для инвесторов, дает перспективы в общемировых экономических и политических процессах.

В то же время заявление Путина не может не настораживать. Это знак того, что Украина может потерять доверие не только России, но и других стратегических партнеров в силу своей непрогнозируемости политического развития и непредсказуемости действий.

Позволю себе выйти за рамки законов и Конституции. Шансов вернуться из неправовой вседозволенности будет очень мало, так как соблазн все повторить в случае иной неблагоприятной ситуации слишком велик.

Политический кризис в Украине должен разрешиться как можно скорее, но исключительно в правовом русле. Не стоит выдавать за великое достижение демократии политический авантюрный эксперимент, который может надолго выбить страну из нормального поступательного развития, логики здравого смысла и постепенного наращивания потенциала.

Президенту Украины и оппозиции наверное стоит призадуматься о верности избранных методов ведения политической борьбы, когда в борьбе за «чистоту политического эксперимента» (в кавычках) можно потерять перспективы экономического развития и долгосрочные инвестиционные программы. Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Олексій Корсаков.

Ядуха, прошу. Підготуватися, Мордовець передає Бондарчуку.

10:30:42

ЯДУХА В.С.

Шановні колеги, шановні виборці. Хочу висловити думку членів Хмельницької обласної організації Партії регіонів, яку я очолюю, стосовно так званого дострокового припинення повноважень Верховної Ради України та указу Президента України щодо відповідного проведення виборів.

Члени Партії регіонів Хмельниччини та її прихильники не підтримують так зване політичне чи то закулісне, підкилимне вирішення питання щодо проведення виборів без об’єктивного юридичного обгрунтування та поза нормами Конституції по єдиній причині.

Якщо це станеться в перспективі призведе до повного законотворчого хаосу, обмежень повноважень Верховної Ради і повернення тоталітарної системи влади Секретаріатом Президента.

Члени Партії регіонів підтримують думку нашого лідера Прем’єр-міністра України Віктора Федоровича Януковича в тому, що вибори, якщо і відбудуться, то тільки на законних підставах і Партія регіонів, яка реально працює над покращенням рівня життя людей, прийме в них участь. Ми підтримуємо зусилля Голови Верховної Ради України і коаліції в цілому повернути цей процес в правове поле. Але жителі Хмельниччини ставлять запитання, кому ці вибори потрібні, яка від них користь? Звісно вони не потрібні українському народу більша половина якого їх не підтримує, але напривеликий жаль, на їх думку ніхто не зважає. Користі крім хаосу і розтринькування бюджетних коштів від них бути не може. Але вони потрібні лише опозиції, тобто купці інтриганів для задоволення своїх мілких, цинічних, наглих бажань повернутися до владного корита з якого вони жерли, але нічого не робили для розвитку української економіки.

Свідченням цього є і те, що сьогодні розмахуючи так званими заявами, яких і не має щодо складання повноважень депутатів, не приймаючи участі в роботі Верховної Ради вони безсоромно користуються готелями, кабінетами, послугами автогаражів, помічників і так далі. То де ж їхня правда. Президент постійно заявляє, що вибори відбудуться чесно, демократично без фальсифікації, що такі вияви будуть кримінально покарані.

Якщо ще хтось вірить в це, то він або з неба впав, або просто профан.

На попередніх виборах до Верховної Ради на Хмельниччині ми виявили дільниці, де голоси за Партію регіонів нагло було закинуто в списки карликових партій і чогось добитись на помаранчевому Заході України практично не реально.

Те, що готуються масштабні фальсифікації говорить і той поспіх, з яким називаються дати проведення виборів. Складається враження, що при повній влади помаранчевих, які, до речі, знищили за рік кадрові еліти регіонів, розставивши на посади людей без професійної придатності, здорового глузду, а тільки на основі особистої відданості, вже давно розписано скільки відсотків і якій політичній силі вони виділили. Або той факт, як незаконні першокласники РНБО, голови ОДА тиснули на правоохоронні органи по недавніх київських подіях.

Висновок: хто вірить, що волевиявлення народу не буде спаплюжене, то той величезний оптиміст. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Бондарчук

10:34:01

БОНДАРЧУК І.М.

Народний депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України. Вінниччина.

Як говорив уже мій колега по фракції Олександр Баранівський, на сайті „Української правди” з’явилася інформація про те, що Юлія Тимошенко дала дозвіл своєму новоспеченому заступнику по партії Вінському не писати заяву і не складати депутатських повноважень на тій підставі, щоб не дати можливість замістити його наступним у списку кандидатом від СПУ, від якої цей пан обраний депутатом, а отже, не дати можливості посилити коаліцію.

Безперечно, лідер партії фюрерського типу, якою є „Батьківщина”, може давати будь-які вказівки своєму заступнику, але він не є членом депутатської фракції БЮТ, бо згідно з Конституцією депутат, обраний за списком однієї партії чи виборчого блоку партії, не може увійти до складу іншої фракції, не втративши мандата. Тому ми вправі вимагати від Вінського, оскільки він є одним із тих, хто наполягає на складанні повноважень іншими, викручує руки депутатам від БЮТу, написати заяву самому і скласти депутатські повноваження першим. Ми чекаємо, не дочекаємося, коли він напише таку заяву, бо, якщо він цього не зробить у нас будуть підстави стверджувати, що пан Вінський керується, навіть, не подвійною, а трійною мораллю.

Йосипе Вікентійовичу! А-у! Де ви? Де ваша заява? Несіть її негайно, ми задовільними її поза всякою чергою.

Друге. Стосовно, так би мовити, легітимності-нелегітимності Верховної Ради. Я хочу показати про... документ, який надійшов щойно і зареєстрований від Президента України, він звертається до Верховної Ради з проханням внести певні зміни до чинних законів. Тобто він визнає нашу легітимність, оскільки надсилає ці документи і просить їх розглянути. Очевидно, права рука не знає, що робить ліва? Тому там потрібно в секретаріаті розібратися із цим питанням.

І друге. Тут у нас працюють, говорять, що працюють - не працюють. Працюють дуже багато депутатів від фракцій БЮТ, до речі, і ми вітаємо їх з цим і вважаємо, що вони чинять вірно.

І останнє. Шановний Адаме Івановичу, я пропоную на підставі Регламенту внести на розгляд парламенту пропозиції щодо змін до Конституції України, проголосувати у першому читанні, відправити на розгляд до Конституційного Суду з тим, щоб у вересні ми могли їх прийняти в цілому. Чому? Тому що якщо ми не зробимо цих змін, то ми не усунемо причин і підстави для двозначного тлумачення деяких конституційних положень після навіть виборів, якщо ті вибори відбудуться. Але нам потрібно убезпечити себе від тих, хто не вміє читати Конституцію, хто упирається в дух Конституції, а не читає її букву. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час вичерпаний для оголошення заяв, повідомлень, інформації. Переходимо до розгляду питань, визначених сьогодні у порядку денного.

Як ми вчора і домовлялися, нам потрібно включити до порядку денного і розглянути проект постанови про внесення зміни до пункту 3 Постанови Верховної Ради України "Про деякі заходи щодо забезпечення реалізації положень пункту 6 частини другої статті 81 Конституції України". Прошу голосувати про включення до порядку денного.

10:37:48

За-256

Рішення прийнято.

Дозвольте зробити коротку інформацію з приводу цієї постанови.

10:38:32

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, у цій залі уже та й поза межами сесійної зали не один раз уже звучало про те, що рішення з’їздів політичних блоків Юлії Тимошенко і „Нашої України” є юридично нікчемними. Те, що відбулося у суботу, не мало під собою юридичного права відбутися. Тому що для того, щоб проводити з’їзди, потрібно офіційне, ще раз наголошую, потрібне офіційне підтвердження того, що той чи інший народний депутат вийшов із цієї чи іншої фракції. Стаття 60 Регламенту говорить про те, що таким офіційним підтвердженням є оприлюднення, оголошення головуючим на сесії Верховної Ради на наступному після подання відповідної заяви головуючим про те, що надійшла така заява, в якій говориться, що народний депутат такий-то вийшов із фракції такої чи інше. Лише після цього могли б наступити юридичні передумови для проведення з’їздів. І навіть якби відбулося це дійство, тобто офіційне оголошення, то відповідно до 81 статті Конституції, на яку посилаються ті, хто проводив з’їзди не можна провести таких з’їздів до того часу поки не буде...

Я прошу уваги Стояна і інших Регіонів, або залишити сесійну залу і по сперечатися там, або бути присутніми на засіданні. Я дам слово для репліки тільки вже в наступному скликанні.

СТОЯН О.М. Коли це буде?!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це буде через 5 років. Тому, що 81 стаття Конституції, на яку посилається щоденно і щонічно ті, хто виступає такими ініціаторами безпосередньо говорить, що позбавлення депутатів, народних депутатів депутатського мандату можливе лише на підставі закону. Такого закону в природі не існує і тому, це знову ж таки не відповідає юридичним підств… і не є умовою для проведення тих з’їздів, які уже були проведені.

Необхідність внесення, необхідність внесення саме такої поправки як пропонується постановою, яку ми нещодавно прийняли, диктується ще й тим, що після заяв, які були написані 18 квітня ще, частина з них була написана на Президента, частина на керівників політичних партій, частина на Верховну Раду і як вони самі говорили, і тут виступали наші колеги, заявляли, що 18 квітня вони підписували ці заяви з метою політичного тиску на Президента, щоб він видав черговий Указ про проведення чергових, позачергових виборів.

Після того, ми відповідно до постанови почали вимагати офіційного повідомлення. Надійшли такі офіційні повідомлення від народних депутатів від БЮТ і „Нашої України”. Але після цього до Апарату Верховної Ради надходять заяви від народних депутатів і цих фракцій, які відкликають свої попередні заяви, в яких вони безпосередньо говорять, що вони писали ці заяви для іншої мети і що вони не мають наміру виходити із фракцій і лишатися депутатського мандату.

І тому, щоб не було ніяких, як каже один із заступників голови фракції БЮТ, він досить часто повторює, що все було законно, чесно і прозоро – це колега Губський, його улюблена фраза. Так щоб все було законно, чесно і прозоро, нам потрібно записати в постанову слова, що „такі офіційні заяви оголошуються головуючим на сесії у присутності народних депутатів, тих, хто написав ці заяви”. Щоб не було і ми не виясняли, яка його заява правильна, від 18-го квітня, чи наступна, яку він подав, щоб не рахувати ту заяву тою, яку він писав. Щоб не було так, що, як нас інформував профільний комітет від імені, ви знаєте, колега Нетецька виступала комітету з питань регламенту, що серед тих заяв, які були подані, 45 підписів не відповідало дійсності.

Ось тому і пропонується, щоб головуючий називав прізвище, яка заява є, а депутат у залі, якщо не заперечував, що це його заява, тоді вона буде вважатися, що дійсно така заява є. І якщо депутат скаже, що він такої заяви не писав, що це не його підпис і він не має бажання виходити із фракції і таким чином залишати Верховну Раду, тоді буде інша ситуація. Ось що ще раз наголошую. Диктується необхідність прийняття постанови про внесення зміни до пункту третьої Постанови Верховної Ради України „Про деякі заходи щодо забезпечення реалізації положень пункту шостого частини другої статті 81 Конституції України”. Якщо є запитання. Немає? Є запитання. Будь ласка, Баранівський.

10:43:24

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Адам Іванович. Фракція соціалістів. Олександр Баранівський.

Шановні народні депутати, шановні наші виборці! Спілкуючись із народними депутатами з фракції БЮТ, особливо підкреслюю, з фракції БЮТ, вони наголошують на тому, що вони певні заяви, а окремі даже чисті листи підписували у 2005 році, коли йшло формування списку виборчого, значить, в партії „Батьківщина” виборчого блоку БЮТ, який на вибори, які відбулися в березні 2006 року. Ці депутати наголошують про те, що ніякої мови тоді не було, що ці заяви будуть використані для того, щоб можна було достроково припинити повноваження того чи іншого депутата.

І тому, щоб захистити цих депутатів, захистити їх від свавілля партійного з боку керівництва БЮТ, ми повинні , дійсно, підтримати пропозицію, яку вніс Адам Іванович і прийняти таку постанову. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Петровичу.

Ваші слова це більше не запитання, а підтвердження того, що нам , дійсно, необхідно приймати постанову, щоб кожен особисто підтвердив своєю присутністю, своїм словом сесійній залі про те, що він написав таку заяву.

Ще раз запитую. Запитання чи виступи? Запитання. Тоді запишіться. А то спочатку не було бажаючих, а зараз є. Будь ласка, запишіться.

Так, давайте відведемо 6 хвилин. Лапін, будь ласка. Пєхоті. Прошу Пєхота.

10:45:12

ПЄХОТА В.Ю.

Адаме Івановичу, я маю певний досвід складання депутатських повноважень. В 1998 році я склав повноваження, бо мене не обрали.

Я взяв трудову книжку. Пройшов обхідний лист. Здав все, що належало мені майно забрав, а те, що належить Верховній Раді здав, тобто, повністю я расчитался з Верховною Радою.

Зараз я не розумію за кожним заїжджає машина. Приходять там йому повідомлення, що треба отримати гроші і все решта, а заява нібито він здав чи не здав повноваження.

Треба вже в повному обсязі, щоб один із них пройшов цю процедуру так, як належить по трудовому законодавству. Він розриває трудові зв’язки з Верховною Радою і це є повне виконання так, як положено закону, указу і тому подібне, а все решта – від лукавого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Юлійович, ви абсолютно праві, якщо наступлять уже юридичні наслідки цих рішень, про які ми говоримо, то кожен із народних депутатів буде позбавлений робочого кабінету, кожен із народних депутатів буде позбавлений помічників, які зараз рахуються за ним, вони будуть відраховані. Дві фракції фракція Блоку Тимошенко і фракція "Наша Україна", хоча у Блоку Тимошенко є можливість створити ще одну фракцію, у них десь біля 26, біля 30 народних депутатів є, і вони можуть сформувати. Те саме у "Нашій Україні”, бо там не відбулося обнулення списків. Якщо цього не відбудеться, то будуть ліквідовані, вибачте за таке слово, секретаріати обох фракцій і так далі. Ви абсолютно праві. Те саме, не будуть користуватися правом безкоштовного проїзду і правом виклику автомобілів. Якщо будуть юридичні підтвердження всього цього, я про помічників сказав, то поза всяким сумнівом вони будуть відповідно позбавлені тих прав і можливостей, які і мають за Законом про статус народного депутата.

Сулковський. Думав, на цей раз обійдеться. Будь ласка.

10:47:22

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Я, дійсно, підтримаю, буду голосувати як можна швидше за такий проект постанови. Треба дати по руках таким політикам недолугим, як Юлія Тимошенко і Кириленко, які так цинічно брешуть народу України, що так азартно всі без винятку народні депутати цих двох фракцій понаписували скласти свої повноваження народного депутата. То тоді запитання: а чому пане Кириленко і Юлія Тимошенко ви боїтесь прийти як керівники фракцій у цей зал і першими вийти через трибуну парламенту, яку ви складали присягу, і повести за собою всіх народних депутатів. І на цьому розв’язати і не брехати, і не морочити голову народу України і народним депутатам тим, які працюють сьогодні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, не одержите ні півсекунди, бо ви замість запитання говорили знову свої думки. Мармазов, будь ласка.

10:48:44

МАРМАЗОВ Є.В.

Адам Іванович, а вы сможете сказать, сколько народных депутатов написали заявления об отзыве своих подписей о прекращении депутатской деятельности и можно ли их назвать? Это первый вопрос.

И второй. А почему вот Турчинов, Безсмертный не сложили свои полномочия, они же работают уже и не один месяц в Аппарате Президента, и Президент на это не реагирует? Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідно до заяв, я їх особисто не бачив, кони є зареєстровані у секретаріаті, я знаю, що десь більше п’яти заяв є у секретаріаті, в Апараті Верховної Ради надходять такі заяви про те, що вони відмовляються від попередніх заяв, частина народних депутатів взагалі не писала заяв. Ось чому і треба нам, так би мовити, вияснити. Тому що може бути така ситуація, що заяву не писав, бо не був присутній, але може підтвердити, що він готовий вийти із фракції і скласти депутатські повноваження. І картина навпаки може бути, що заяву написав, але він відмовляється, бо його змусили написати. Тому і треба, так би мовити, щоб була встановлена істина і не було ніяких ( знову посилаюсь на того депутата, якого я цитував), щоб не було ніяких зловживань, щоб кожен персонально підтвердив свою заяву.

З приводу Безсмертного і Турчинова. Я знаю, що комітет вже готує подання голові, голова Верховної Ради звернеться до суду про те, щоб у судовому порядку по Безсмертному позбавити його депутатських повноважень відповідно до 81 статті і залишилося ще, буквально, декілька днів для Турчинова, щоб також наступив 20-денний термін щодо такого позбавлення. Хоча вони відповідні заяви написали на фракції, але це зовсім інша ситуація, у тут треба діяти по іншій частині 81 статті.

Александровська, будь ласка.

10:50:54

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Адам Иванович, конечно же мы будем поддерживать это постановление, но у меня тоже возникает вопрос о реализации этого постановления. Ведь мы уже сталкиваемся с тем, что и Президент игнорирует Конституцию, и народные депутаты не выполняют свою функцию, нарушая таким образом тоже Конституцию. Мы принимаем совершенно правильное постановление, которым определяем процедуры, которые должны соблюсти все эти народные депутаты.

Скажите, пожалуйста, в случае, если они не будут выполнять эти процедуры, у нас есть возможность обратиться в суд или прибегнуть к каким-то другим рычагам, юридическим рычагам воздействия на этих народных депутатов, которые не выполняют сегодня свои обязательства перед избирателями, не работают над законопроектами и фактически не реализуют свои предвыборные программы, и, вместе с тем, говорят о том, что они намерены идти на новые выборы? У нас есть рычаги определенные юридические воздействия на этих депутатов?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юридичні можливості впливу на депутатів тільки тих, що суміщають посади. Двох із них я вже називав – це Безсмертний і Турчинов, і є третій – колега Жиденко, якого ми нещодавно з вами призначили членом Центральної виборчої комісії. Ви знаєте, що існує закон, на який, до речі, нещодавно опирався Президент, коли звільняв в черговий раз Генерального прокурора: про те, якщо протягом 15 днів не відбувається процедура складання повноважень депутатських, то орган, який призначав на цю посаду, повинен прийняти рішення про звільнення з цієї посади. Тобто через 15 днів, а це вже менше, ніж 15 днів, через 15 днів ми можемо повернутися до постанови про призначення Жиденка членом Центральної виборчої комісії. Якщо до того часу не надійде до нас заява, до Верховної Ради, і ми її не розглянемо: про складення ним депутатських повноважень, - то ми відповідно до закону зобов’язані будемо прийняти рішення, постанову про те, щоб звільнити його від обов’язків члена Центральної виборчої комісії, оскільки він не виконав вимог Конституції і вимог закону щодо несумісності.

Те, що стосується добровільного виходу з фракцій і виключення їх рішеннями з’їзду, то лише самі народні депутати, до яких було здійснено це, можуть у судовому порядку розглядати подібні питання. Нам же за Конституцією, за законом, керівництву Верховної Ради, надано право тільки в одному випадку: коли вони суміщають посади і протягом 20 днів не склали депутатських повноважень. Тоді Голова Верховної Ради звертається до суду. Ось такі юридичні підставини.

Так, запитання закінчились. Будемо обговорювати?

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я ставлю на голосування постанову за номером 3643, про внесення змін до пункту 3 постанови Верховної Ради України про деякі заходи щодо забезпечення реалізації положень пункту 6-ого частини другої статті 81 Конституції України.

Верховна Рада постановляє: пункт третій Постанови Верховної Ради України від 30 травня 2007 про деякі заходи щодо забезпечення реалізації положень пункту 6-ого частини другої статті 81 Конституції України доповнити словами: „за умови особистої присутності на ньому відповідного народного депутата України”.

Друге. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття. Прошу голосувати.

10:54:40

За-261

Постанова прийнята. Дякую.

Шановні колеги, я ще раз хотів би наголосити і для народних депутатів, і для тих, хто нас слухає, що ми так прискіпливо відносимося до цього питання, тому що це вперше в історії українського парламентаризму і світи ми проходимо подібну процедуру.

І… Зараз, і тому вона повинна бути, дійсно, юридично чистою, щоб потім не було в нас підстав говорити про те, що зроблено так, чи інакше. Оскільки прийнята така постанова, я звертаюсь до колег, які написали заяви про вихід з фракції, які хочуть їх підтвердити, запрошуємо їх чи сьогодні, чи завтра на засідання Верховної Ради і в їхній присутності ми оголосимо, головуючий на засіданні зробить такі оголошення.

Для того, ще раз підкреслюю, щоб було все юридично чисто, витримано і нас ніхто не звинувачував. Будь ласка, Сергій Сінченко, мікрофон.

10:55:53

СІНЧЕНКО С.Г.

Адаме Івановичу, я хотів би одну хвилинку з мотивів голосування. От ми зараз прийняли постанову про те, що депутат повинен бути у залі Верховної Ради, на пленарному засіданні і особисто виголосити свою волю із цього питання. Але головне: всі ці заяви – Фількіна грамота доти, доки не буде закону. Це головне. Ми зараз кусочок механізму реалізації цього закону, якого немає, прийняли. Нам потрібно зараз попрацювати саме над законом, який би регулював ці дуже важливі питання.

Тому я пропоную крім того, що ми прийняли постанову, потрібно Регламентному комітету доручити якось відпрацювати цей механізм у вигляді закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Григоровичу. Ви абсолютно праві. Коли я робив доповідь по проекту постанови, я на це звертав увагу, що стаття 81 говорить: позбавити повноважень народного депутата з’їзд партії чи з’їзд політичних блоків може лише на підставі закону, якого на сьогодні немає. Але це вже друга частина.

Перша складова. Тут не треба закону, тут є Регламент і наша постанова, яку ми зараз прийняли і доповнили постанову від 31 травня, про те, що народний депутат має право увійти або вийти із фракції. Це його право, і тут закону не треба, бо це регулюється Регламентом та і законом про статус. Тобто він може таке заявити, про вихід із фракції. Наступні дії, про які ви говорите, абсолютно правильно, потрібно здійснювати на підставі Конституції і спеціального закону, якого немає.

Шановні колеги, я ж просив..., цього Бульба і завершуємо. Тому що ми можемо говорити про це довго.

Мікрофон, будь ласка, Бульби.

10:58:05

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Адаме Іванович.

Я хотів просто запропонувати. Аби ми ось це, оцю нашу постанову, рішення довели до народних депутатів, які нібито написали заяви. Чому? Тому що врешті-решт, мені здається, що це б просто пришвидшило їхнє рішення.

Мені було дивно учора спостерігати, як у кімнаті, де отримують народні депутати, помічники, значить посвідчення помічників-консультантів своїх. Прийшла Ліля Григорович і забирала посвідчення для своїх помічників. Так, я питаю, вона народний депутат? Вона склала повноваження чи не склала? Мені здається, що багато з них вже десь відпочивають, загоряють від трудов не праведних, але деяка частина, можливо, таки знаходиться десь в Україні і могла б виконати наше прохання і прийти на засідання Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я вже говорив оголошення про те, і ще раз звертаюсь до колег народних депутатів з фракцій БЮТ і "Наша Україна" обрадувати нас, чи порадувати, чи ощасливити своєю присутністю в сесійній залі, коли ми будемо оголошувати заяви, щоб вони підтвердили, писали вони цю заяву чи не писали.

Переходимо до розгляду інформацій Кабінету Міністрів України про оцінку наслідків засухи в регіонах України. Будь ласка, Мельник Юрій Федорович, міністр аграрної політики і присутній у нас віце-прем’єр з питань АПК Славута Віктор Андрійович.

Юрій Федорович, скільки вам часу?

МЕЛЬНИК Ю.Ф. До п’ятнадцяти хвилин.

ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ятнадцять хвилин, будь ласка.

МЕЛЬНИК Ю.Ф. Шановний Адам Іванович! Шановні народні депутати! Перш за все я хочу подякувати вас народних депутатів за ваше рішення щодо розгляду питання оцінки наслідків посухи сьогодні у Верховній Раді України.

Шановні народні депутати! Навіть наші опоненти відзначають, що завдяки титанічній праці селян під час проведення комплексу весняно-польових робіт в поточному році аграрії мали всі підстави розраховувати на позитивні результати практично в усіх сегментах аграрного сектору економіки.

Завдяки цілеспрямованій роботі на місцях та суттєвій державній підтримці селянам вдалося закласти добре підгрунття для виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у 2007 році.

З метою створення сприятливих умов з початку року лише безпосередньо для підтримки розвитку аграрного сектору урядом на виконання Закону України „Про Державний бюджет” спрямовано понад 1,6 мільярди гривень товаровиробникам.

Зазначу також, що урядом був затверджений в цілому сприятливий графік фінансування програм підтримки села в першому півріччі, тобто в той період, коли формується майбутній урожай.

Крім того, за цей період в агропромислове виробництво також залучено понад 5 мільярдів гривень кредитів з яких два мільярди вже оформлено, як пільгові. Урядом, на наше переконання, приймалися також ефективні заходи щодо насичення ринку нафтопродуктами, мінеральними добривами, засобами захисту рослин, насінням та іншими ресурсами, що дозволило тримати стабільну ситуацію на ринку ресурсів та сприяло своєчасному і якісному проведенню весняно-польових робіт. Як результат, завдяки наполегливій праці селян, ярі, зернові, зернобобові культури посіяно на площі 8,2 мільйони гектарів, озимі культури на площі 6,9 мільйони гектарів вчасно було підживлено мінеральними добривами та захищені від хвороб. При проведенні комплексу робіт, сільськогосподарськими товаровиробниками закуплено та використано мінеральних добрив на 120 тисяч тонн діючої речовини більше, ніж в минулому році. В основному в оптимальні терміни було проведено посів інших сільськогосподарських культур.

Тобто все це дійсно підтверджує, що загалом було створено сприятливі передумови для формування врожаю в 2007 році. Проте, на жаль, в поточному році сільське господарство на значній території наочно продемонструвало всім сувору залежність від природи. На значній частині території держави встановилися вкрай несприятливі агрометеорологічні умови. Така ситуація хвилює сьогодні суспільство, хвилює політиків, все більше коментарів з цього приводу з’являється в засобах масової інформації. Так у квітні-червні поточного року, у ряді регіонів не було атмосферних опадів протягом 46 днів, висока температура при тривалій низькій відносній вологості повітря і суховійних явищах, призвели до посухи, як в деяких центральних, так особливо, в південних регіонах, що ускладнило умови формування врожаю ранніх зернових та вегетації пізніх культур.

Запаси продуктивної вологи метрового шару ґрунту в більшості областей степової та ряду лісостепової зони у два-три рази нижче від середніх багаторічних величин, верхні шари ґрунту практично сухі. Зауважу, що за даними спостережень, такої аномально сухої погоди на півдні України не спостерігалося протягом останніх 100 років. За оперативну інформацію регіонів, ґрунтова посуха охопила понад третину площі сільськогосподарських культур, за нашими оцінками це близько десяти мільйонів гектарів. Найбільше потерпіли від посуху господарства Херсонської, Миколаївської, Одеської, Кіровоградської, Запорізької, Дніпропетровської, Донецької, Луганської областей, ряду районів Черкаської і Автономної Республіки Крим. В цих регіонах, за даними обстежень, вже загинуло озимих культур на площі 406 тисяч гектарів, ярих – 390 тисяч гектарів, з яких близько 100 тисяч гектарів вже пересіяно. В цілому ж по державі за даними обстежень за рахунок регіонів, які не постраждали від посухи, із 6.8 десятих мільйона гектарів озимих у доброму стані знаходиться 30 відсотків, в задовільному – 40 відсотків, слабкі та зріджені посіви займають 1,7 мільйона гектарів або 24 відсотки.

Щодо посівів ярового клину, то лише 28 відсотків ярих зернових і зерновобобових культур знаходяться в доброму стані, 43 відсотків - в задовільному, 24 - слабкі і зріджені. Питання стану сільськогосподарського виробництва та оцінки наслідків посухи були розглянуті на двох останніх засіданнях уряду, були дані відповідні доручення щодо підготовки конкретних заходів щодо мінімізації наслідків посухи.

На виконання доручення уряду Мінагрополітики спільно з науковцями та органами влади на місцях впродовж останніх трьох тижнів провели суцільну інвентаризацію посівів сільськогосподарських культур та з урахуванням їх стану розробили і впровадили відповідні агротехнічні заходи щодо максимального збереження площ озимого і ярового клину.

Завершується інвентаризація ресурсів насіння минулих років для використання його під урожай 2008 року. З метою надання практичної допомоги в регіонах, охоплених посухою, нині продовжують роботу групи фахівців і науковців.

Уряд вживає необхідних заходів щодо мінімізації негативних наслідків впливу посухи та забезпечення необхідних обсягів виробництва сільськогосподарської продукції в поточному році та закладання необхідної бази під урожай 2008 року.

Шановні народні депутати! Враховуючи можливі негативні наслідки посухи, урядом 4 червня поточного року прийнято Постанову номер 794 „Про невідкладні заходи щодо зменшення негативного впливу посухи та забезпечення формування ресурсів зерна врожаю 2007 року”. Рішення уряду врегульовує три найважливіших блоки питань.

Перше – це заходи щодо мінімізації наслідків та надання допомоги сільгосптоваровиробникам, які постраждали від посухи. Так, постановою зобов’язано відповідні державні органи протягом двох тижнів визначити фактичні збитки господарств у постраждалих регіонах та подати узагальнені матеріали Кабінету Міністрів для прийняття рішення щодо часткової компенсації їх втрат від посухи. Для цього за поданням уряду Верховною Радою України внесені зміни до Державного бюджету щодо поповнення резервного фонду на 120 мільйонів гривень.

Змінами до бюджету також виділено додатково 50 мільйонів гривень для поповнення державного страхового насіннєвого фонду з метою організації пільгового забезпечення насінням сільгосптоваровиробників, які особливо постраждали від посухи.

Від імені усіх селян хочу подякувати народним депутатам за такі прийняті рішення, за вчасну реакцію на проблеми села. Також передбачено вирішення питання щодо виділення коштів в сумі близько 30 мільйонів гривень на часткове покриття збитків господарствам п’яти регіонів, які постраждали в березні від пилових буревіїв.

Передбачено також запровадити здешевлення кредитів, отриманих постраждалими господарствами в розміні подвійної облікової ставки Національного банку. Нагадаю, що це буде становити 16 відсотків, а кредити залучалися під 17-18.

Доручено оптимізувати щомісячний розпис асигнувань за основними бюджетними програмами підтримки з метою збільшення видатків на ці програми у червні-липні поточного року в сумі 450 мільйонів гривень.

Крім того, міністерством підготовлено зміни до порядку використання бюджетних коштів, якими передбачається можливість оперативного перерозподілу коштів між регіонами та підприємствами в межах регіонів, а також пом’якшення окремих вимог до одержувачів бюджетних коштів.

Державній податковій адміністрації передбачено право надавати постраждалим сільгосппідприємствам розстрочення платежів, що вносяться до державного бюджету, а також аналогічні дії передбачаються і для місцевих органів самоврядування з платежів до місцевих бюджетів.

Врегульовано питання збільшення розміру компенсації з бюджету вартості електроенергії, використаної для зрошення з 50-ти до 80-ти відсотків.

Ведеться робота з Національним банком та асоціацією українських банків щодо пролонгації кредитів постраждалим господарствам з їх поверненням після збирання врожаю 2008 року.

Також вчора, на засіданні уряду, прийнято постанову, якою внесено Зіни щодо поширення пільгового кредитування для заготівельних і переробних підприємств в частині закупівель ними сировини, виключно у сільгосптоваровиробників та їх технічного переоснащення. А також на здешевлення довготермінових кредитів, отриманих у 2005-2006 роках.

Другий блок питань – це заходи щодо формування державних і регіональних продовольчих резервів зерна і іншої продовольчої продукції. За поданням уряду, Верховною Радою також внесені зміни до державного бюджету в частині збільшення видатків на сто мільйонів гривень для формування резерву продовольчого зерна аграрним фондом.

Передбачено також здійснити перерозподіл між окремими бюджетними програмами міністерства в сумі двісті мільйонів гривень, які теж спрямуються на формування ресурсів продовольчого зерна аграрним фондом. Таке фінансування дасть можливість вже з перших днів збирання зернових сформувати визначені законодавством необхідні державні резерви продовольчого зерна в аграрному фонді в обсязі 710 тисяч тонн. Крім того, уряд зобов’язав державний матеріальний резерв суттєво збільшити запаси продовольчого зерна, визначивши для цього джерела фінансування.

Постановою також передбачено спрощення процедур закупівель до аграрного фонду та Держкомрезерву з метою оперативного проведення закупівель продовольчого зерна.

Також урядом зобов’язано регіони сформувати регіональні ресурси продовольчого зерна в розмірі тримісячної потреби з загальним обсягом 1,8 мільйона тонн.

З метою гарантованого насичення внутрішнього ринку зерном урядом розробляються заходи щодо можливого тимчасового обмеження експорту всіх видів зерна до завершення формування державних і регіональних його запасів у визначених областях. При цьому будуть враховуватися уточнені прогнозні баланси зерна на наступний маркетинговий рік. Вважаємо, що на даному етапі з урахуванням стану на полях в регіонах, які не постраждали від посухи, зазначені заходи уряду дадуть можливість гарантовано забезпечити населення продовольчими товарами та тримати стабільною цінову ситуацію на цьому ринку. При необхідності на розгляд уряду і Верховної Ради будуть внесені пропозиції щодо вжиття додаткових заходів.

Наступне, це блок питань по забезпеченню збирання врожаю та посіву озимих культур під урожай 2008 року. Мінагрополітики разом з регіональними органами управління агропромислового виробництва взято на контроль всі насіннєві посіви зернових з метою гарантованого забезпечення постраждалих регіонів посівним матеріалом, озимих і ярих зернових культур.

В регіонах переглядається структура посівних площ на 2008 рік з урахуванням збільшення виробництва жита, третикали та цінних сортів озимої пшениці, бобових та олійних культур, а також зернової кукурудзи.

Вважаю також за доцільне коротко акцентувати увагу на питаннях зрошення. Слід зазначити, що на даний час збережено більшість загальнодержавних меліоративних фондів, магістральні та міжгосподарські канали, трубопроводи, насосні станції, гідротехнічні споруди.

Вони перебувають у справному стані і здатні подати воду для поливу на площі понад 2,2 мільйони гектарів. Проте, за даними інвентаризації внутрішньогосподарських меліоративних систем, їх технічні можливості дають змогу поливати лише 43-45 відсотків наявних площ. Фактично за останніх 5 років в середньому поливається лише 620 тисяч гектарів.

У цьому році завдяки прийнятим заходам вже полито 350 тисяч посівів. Більшість... Більше того, інтенсивність поливів порівняно з попереднім роком зросла в тричі. Завершено наповнення водою рисових чеків у всіх рисосіючих господарствах.

Для виконання цієї програми в регіони спрямовано вже понад 11 мільйонів гривень для компенсації оплати електроенергії. Загалом у 2007 році очікується охопити поливом 750 тисяч гектарів. Але, безумовно, цього недостатньо. Тому враховуючи важливість неефективні зрошення сільськогосподарських культур перш за все на Півдні України вважаємо за доцільне законодавчо визначити розвиток меліорації загальнодержавним пріоритетом.

Наступне. Безумовно посуха може мати негативні наслідки для тваринництва. Уже сьогодні в постраждалих регіонах відчувається дефіцит зелених кормів. Проблематичним очікується забезпечення кормами, особливо концентрованими крупних тваринницьких комплексів та птахофабрик, утримання худоби і птиці в господарствах населення. Тому уряд орієнтує такі підприємства та регіональні органи державної влади на максимальну заготівлю фуражного зерна уже в період жнив, спрямувавши на зазначені цілі пільгові кредити та власні обігові кошти.

Крім того, державний матеріальний резерв здійснюватиме при необхідності закупівлю безпосередньо від сільгосптоваровиробників м’ясних ресурсів у регіонах визначених постановою уряду.

Будуть також продовженні заходи, які сьогодні здійснює уряд щодо захисту вітчизняного ринку продукції тваринництва в частині регулювання імпорту м’яса по давальницьких умовах, а також через вільні економічні зони з метою підтримки закупівельних цін на внутрішньому ринку.

І на завершення. На нашу думку, виходячи із сьогоднішніх можливостей держави, запропоновані урядом заходи є в цілому своєчасними і актуальними. Вони безумовно будуть сприяти стабільності на ринках зерна та інших основних видів продовольчих товарів в наступному маркетинговому році.

Підкреслюю, що уряд і надалі буде відслідковувати ситуацію в продовольчому ринку і при необхідності прийматиме додаткові заходи. Також зазначу, що сьогодні міністерство разом із науковцями, регіонами та громадськими професійними організаціями працює над довготерміновими програмами розвитку агропромислового комплексу, завершено підготовку проекту загальнодержавної комплексної програми розвитку українського села на період до 2015 року. Готуються пропозиції щодо врегулювання питань оподаткування та вдосконалення бюджетних програм підтримки розвитку сільського господарства. І ми щиро розраховуємо в цьому на підтримку народних депутатів України.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Юрій Федорович.

Є запитання? Запишіться, будь ласка. 10 хвилин. Будь ласка, Сільченко.

11:14:17

СІЛЬЧЕНКО В.А.

Шановний Юрій Федоровичу, знаю вас як прихильника, вас особисто і зокрема Віктора Андрійовича Слауту, віце-прем’єра з аграрних питань, спрощеної системи дотації для сільського господарства. Проте чиновники міністерства, не дивлячись на вашу позицію, розробили таку складну схему понад 15 документів необхідно для отримання дотацій, а потім обставили такими умовами, зокрема по погашенню заборгованості по заробітній платі, по використанню елітного сортового насіння, інші такі, скажемо, нумерація тварин і так далі, які унеможливлюють отримання для багатьох господарств цієї дотації. Чи не можна все-таки врешті-решт спростити цю схему? Це одне питання.

І ще одне. До мене прийшли, звернулися із скаргою на постанову уряду господарство зі Львівщини, яке отримало…

МЕЛЬНИК Ю.Ф. Я зрозумів Василю Андрійовичу. Спасибі за запитання.

Перш за все, я вже казав про це у виступі, що будуть спрощені і зараз розроблені проекти внесення змін до порядку використання коштів Державного бюджету у плані спрощення доступу сільгосптоваровиробників до тих коштів, які виділяються на програми підтримки. На це ми відводимо для себе максимально 10 днів.

І по другому питанню, я теж казав у своєму виступі, що вчора урядом прийнято постанову, якою врегульовано питання по обслуговуванню кредитів залучених у 2005-2006 роках. Тому це питання вже врегульоване.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Богачук.

11:16:25

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Я дякую міністра за цю важливу інформацію, яку до нас довели. А запитання прошу передати Степану Бульбу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Бульба, мікрофон.

11:16:36

БУЛЬБА С.С.

Дякую. Степан Бульба, фракція соціалістів.

У мене запитання все-таки. От ви говорите про дотацію, про спрощення системи отримання дотації, та мені здається, що це не відповідь. Врешті-решт, ми говоримо про дотацію мізерну, яку треба виплатити, як факт посівів, а ми вже втратили посіви і говоримо, що досі вони не отримали цю дотацію.

І далі. Друге питання. Щодо регулювання експорту зерна з України. Світові ціни на зерно виросли на 12-15 відсотків. Значить, ми або втратимо зараз зерно, або не зможемо потім його закупити, бо, врешті-решт, за такими цінами навряд чи нам вдасться це зробити. Дякую.

МЕЛЬНИК Ю.Ф. Спасибі, Степане Степановичу.

Відповідаю по першому питання. Дотація на гектар озимих культур вже виплачена була. Вона виплачена своєчасно в обсязі 490 мільйонів гривень. НА сьогоднішній день після прийняття відповідних звітів, як це визначено порядком використання коштів Державного бюджету, ми виплатимо дотації протягом червня місяця за посіви ярих культур. По тим нормативним документам, які були прийняті, вони дозволяють це зробити і для господарств, які постраждали без обмежень.

І відносно світових цін на зерно, і як будуть закуповувати зерно державні агенти. На виконання Закону „Про державну підтримку сільського господарства” визначено урядом об’єкти державного цінового регулювання на 2007-2008 маркетинговий рік – це жито, це пшениця і цукор. На ці об’єкти державного цінового регулювання встановлено мінімальні ціни, у тому числі і з врахуванням світової кон’юнктури. І ми будемо закуповувати зерно на біржах з таким розрахунком, щоб наші ціни були на рівні цін, які сьогодні діють на світових ринках, щоб сьогоднішня закупівля до державних резервів не призвела до додаткового…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ткаченко Олександр Миколайович.

11:18:43

ТКАЧЕНКО О.М.

Спасибі. Шановний Юрій Михайлович, Федорович, я вибачаюся. Безперечно, ви правильно сказали, що спасибі, що є Верховна Рада. Але це „спасибі” Верховній Раді – не Президенту. Я розумію, що ви не оговорилися – ви сказали те, що думаєте. Але в мене запитання не по цьому.

Ви розумієте, що у проекті Постанови Кабінету Міністрів закладено, щоб за рахунок перерозподілу винайти 300 мільйонів гривень. І за рахунок перерозподілу - зняття із пільгових кредитів, зняття з тваринництва, зняття з рослинництва, і направити на закупівлю хліба. Хіба це вирішення питань? Це перше.

І друге питання. Для того, щоб закупити 10 мільйонів тонн хліба на 46 мільйонів населення, потрібно мінімум шість мільярдів гривень. То хіба 300 мільйонів вирішує це питання? Тому я думаю, що сьогодні нам потрібно підтримати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ТКАЧЕНКО О.М. Нам сьогодні потрібно підтримати міністерство. Його залишили сам-на-сам з бідою. І підтримати не тільки міністра, зампреда Кабміну – підтримати Кабінет Міністрів, і все зробити, щоб, дійсно, переглянути бюджет і знайти п’ять-шість мільярдів, дати міністру у розпорядження, щоб він міг забезпечити 46 мільйонів населення продовольчими ресурсами. Спасибі.

МЕЛЬНИК Ю.Ф. Спасибі, шановний Олександр Миколайович.

Дійсно, можливо, не зовсім ефективний метод перерозподілу коштів в межах бюджетних програм Міністерства аграрної політики, але вибирали пріоритети. І на сьогоднішній день в аграрному фонді вже є 100 мільйонів гривень, 100 мільйонів гривень передбачено змінами до бюджету за рахунок перерозподілу. І ми виконаємо те завдання, яке визначено законом, в частині закупівлі Аграрним фондом 710 тисяч тонн зерна продовольчого. Безумовно, з метою збільшення обсягів закупівлі, зокрема, продовольчого зерна до державних ресурсів виникає потреба у додаткових коштах.

Але хотів би сказати і про те, що завдяки підтримці народних депутатів у законі про державний бюджет на 2007 рік визначено на програми підтримки сільського господарства 3 мільярди 750 мільйонів гривень –це сума, яка сьогодні, коштів, яка працює реально в сільськогосподарському виробництві і також впливає на підтримку сільськогосподарського товаровиробника.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бронніков.

11:21:33

БРОННІКОВ В.К.

Спасибо Юрий Анатольевич, Федорович, за доклад. Вы убедительно показали, что слова и «крокодиловы слезы» льются на Банковой, а дела делаются на Грушевской.

Но существует еще одна опасность, хотел узнать, учитываете ее или нет. Вот все эти мероприятия по сохранению сельхозпроизводителя, особенно в южных, нашей Запорожской области, Херсонской области, они могут наткнуться на саботаж той „помаранчевой влади”, которая на местах. Много говорилось об этом весной, осенью, что деньги поступали не своевременно, их задерживали на местах.

Продуманы ли мероприятия, чтобы деньги своевременно доходили до сельхозпроизводителя, которого мы обязаны сохранить в этом году? Спасибо.

МЕЛЬНИК Ю.Ф. Дуже важливе питання і, дійсно, в нас у першому кварталі поточного року відзначалися затримки з використанням коштів державного бюджету на місцях, але ми вже до основних порядків внесли зміни, які спростили порядок доступу до цих ресурсів.

І саме головне, ми розраховуємо, що зараз, при внесенні змін до порядків використання коштів державного бюджету, з наданням права, щомісячного перерозподілу між господарствами і в межах галузей, ми зробимо оперативним процес не тільки виділення коштів, а їх одержання сільхозтоваровиробниками. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пономаренко Фалько передає, будь ласка.

11:23:12

ФАЛЬКО В.І.

Шановний Юрій Федорович, я вже щойно отримав відповідь на те питання, яке хотів. Але конкретно хотів запитати вас: коли селяни Миколаївщини, які постраждали від посухи, отримають ці гроші? Конкретно. Бо взагалі це дуже такий довгий шлях. Це одне питання.

Інше, будь ласка. У якому стані зараз посіви цукрового буряку? Чи будемо ми у цьому році з цукром?

І останнє, будь ласка. У якому стані ще посіви в регіонах, які не постраждали від посухи? Дякую.

МЕЛЬНИК Ю.Ф. Спасибі за запитання.

По постанові уряду номер 794 від четвертого червня чітко визначено термін подачі документів для надання допомоги постраждалим підприємствам, це два тижні. Тому на нараді, яку ми провели із регіонами, чітке завдання поставлено керівникам регіональних органів управління агропромисловим комплексом: за два тижні подати необхідні матеріали для виділення коштів по компенсації збитків. Два тижні часу з четвертого числа – це взято такий період часу для документального підтвердження завданих збитків.

У якому стані посіви у тих регіонах, які не постраждали. Я навіть на цій трибуні постукаю по трибуні, бо вона дерев’яна, з тим, щоб усе було добре у тих регіонах, які не постраждали. І хочу сказати про те, що у нас навіть дощі, які пройшли за останній тиждень, вони змінили ситуацію в ряді регіонів, районів Черкаської області. І навіть Київська область, яка була у нас у критичній зоні, також на сьогоднішній день ми розглядаємо як стабільну.

Тому у цих регіонах, які не постраждали від посухи, своєчасно проходили дощі. При такій температурі формується добрий врожай. І ми...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

МЕЛЬНИК Ю.Ф. Виробництво сільськогосподарської продукції відповідно до встановлених планів.

Цукровий буряк у цих регіонах також у доброму стані. Ми моніторимо його посіви. Звичайно, у південних і степових, у першу чергу, районах, там, де сіяли все-таки цукровий буряк, там він загинув. Але 650 тисяч гектарів, які є посіяно, вони забезпечать виробництво цукру в необхідних обсягах.

Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Федоровичу. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, чи є необхідність обговорювати інформацію? Немає.

Тоді давайте поступимо таким чином. Тут у своїх запитаннях ви абсолютно правильно, особливо Олександр Миколайович Ткаченко, звертали увагу на те, і міністр нам сказав, добре, що є Верховна Рада, яка дійсно оперативно разом з Кабінетом Міністрів відреагувала на ці серйозні речі.

Правда і Президент ніби-то реагує, але, якщо за три години об’їхати три області, то я сумніваюсь, що можна серйозно ознайомитись із ситуацією в кожній з цих областей. Але добре, що хоч якусь увагу приділяють.

Я думаю ми поступимо правильно, якщо попросимо профільний комітет, я бачу Гладія Михайла Васильович, давайте ви сьогодні зберіть комітет, опрацюйте проект постанови і ми його завтра можемо розглянути. В цьому проекті постанови я рекомендую підтримати ті дії, ті рішення Кабінету Міністрів, які вже здійснені. І разом з Кабінетом Міністрів і з аграрним блоком і з Славутою, і з Мельником, будь ласка переговоріть, що можна було б врахувати в цій постанові, щоб Верховна Рада взяла на себе певні зобов’язання для підтримки Кабінетом Міністрів в законодавчому забезпеченні тих чи інших актів, в тому числі і змін до Державного бюджету, в тому числі і законодавчих актів, які у нас знаходяться і деякі ми з них і сьогодні, в тому числі будемо розглядати. Для того, щоб несучи спільну відповідальність Верховна Рада її більшість і Кабінет Міністрів здійснили всі необхідні заходи для мінімізації тих наслідків посухи, яку, як сказав міністр наша держава не бачили останніх 100 років.

Будь ласка, Гладій хвилина і будемо завершувати.

З місця мікрофон, прошу.

11:27:23

ГЛАДІЙ М.В.

Шановний Адам Іванович! Шановні колеги! Вчора на засіданні Комітету аграрної політики земельних відносин, ми детально розглянули ці питання, цю проблему. Ми погоджуємося з тим, що уряд, дійсно, оперативно відреагував і адекватно на цю ситуацію, яка є сьогодні в нашій державі. І прийняв правильні рішення. Ми маємо проект постанови готовий, і дуже добре, що ви сьогодні даєте доручення ми його ще раз розглянемо і внесемо на порядок денний засідання Верховної Ради.

Ще раз хочу подякувати уряду за оперативне втручання, а Верховна Рада підтримає їхні націлення, їх бажання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Васильович. Тоді, якщо є завтра першим питанням ми поставимо цей проект постанови, будь ласка, зробіть офіційне подання комітету, зареєструйте. Він не співдоповідач, Олександр Миколайович, ви так поспілкуєтесь, він скаже вам. Підготуйте всі юридичні оформлення, завтра першим ми розглянемо цю постанову. Під час прийняття постанови, Олександр Миколайович, якщо будуть якісь моменти, тоді завтра ми ці проблеми піднімемо, приймаючи постанову.

На цьому питання завершимо. Я дякую і Віктору Андрійовичу, і Юрію Федоровичу, і всім тим, хто працює в аграрному блоці уряду. І побажаємо, щоб дійсно, вони зробили, вжили разом з нами всіх необхідних заходів аби Україна, як одна з найбільших зернових держав, була з хлібом і ми не відчули ніякого подорожчання на цей найважливіший продукт нашого харчування. Дякуємо за інформацію.

Шановні колеги, нам потрібно розглянути зміни до Постанови Верховної України "Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної України п'ятого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної України з питань приватизації". Мова йде про зарахування в той чи інший комітет наших колег.

Будь ласка, Єфремов Олександр Сергійович, голова комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.

11:29:54

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, комітет на своєму засіданні 6 червня розглянув заяву народного депутата Касянюка Олександра Ростиславовича, члена депутатської фракції Партії регіонів, про обрання його членом Комітету з питань європейської інтеграції.

Розрахункова квота депутатської фракції Партії регіонів в комітетах чисельністю до 20 осіб складає сім, а в Комітеті з питань європейської інтеграції працює від цієї фракції шість народних депутатів України. Тобто квота повністю не використана, комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Касянюка та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови. Просимо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Є запитання? Тоді я ставлю на голосування постанову за номером 3648. Обрати Касянюка Олександра Ростиславовича, народного депутата України, від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу Партії регіонів членом Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції. Прошу голосувати.

11:31:09

За-258

Прийнято рішення.

Будь ласка, наступна.

11:31:21

ЄФРЕМОВ О.С.

Комітет на своєму засіданні 6 червня розглянув заяву народного депутата України Горбенко Наталії Арсентіївни, члена депутатської фракції Партії регіонів про обрання її членом Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, та місцевого самоврядування. Враховуючи, що розрахункова квота депутатської фракції Партії регіонів в комітетах з чисельністю до 20 осіб складає 7, а в Комітеті з питань державного будівництва регіональної політики та місцевого самоврядування працює від цієї фракції 9 народних депутатів, але один покинув, народний депутат з цієї фракції, і не зважаючи на це, квота перевищена.

Комітет має прийняти тільки рішення не підтримати заяву народного депутата Горбенко. Але народний депутат наполягає, в цьому може вирішити тільки зал.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміла ситуація. Немає запитань до Олександра Сергійовича? Немає.

Нагадую, що колега Горбенко не входить ні до якого з комітетів, бо її депутатські повноваження ми підтвердили лише 20 березня цього року.

Комітет важливий, комітет один з провідних і тому, якщо хочуть там люди працювати, це нас радує і, мабуть, потрібно підтримати таке бажання. Тим більше гендерна політика там буде правильна і Тихонов просить, як голова комітету.

Тому я ставлю на голосування постанову за номером 3649 обрати Горбенко Наталію Арсентіївну, народного депутата від Партії регіонів, членом Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Прошу голосувати.

11:33:08

За-256

Постанова прийнята.

Вітаємо колег з тим, що вони мають свої робочі місця, і депутатські посади.

Переходимо до розгляду питань з розділу „Друге читання”. В мене є прохання, у зв’язку із ситуацією, яка склалася у нашого колеги Берташа, надати можливість, щоб він доповів питання, які має доповісти, хоча вони не перші стоять. І користуючись нагодою, давайте висловимо йому співчуття із тим горем, в зв’язку із смертю його сестри.

Немає заперечень, щоб ми розглянули?

Тоді зараз ми розглядаємо законопроект за номером 2503 проект Закону про нормування у будівництві (друге читання). Будь ласка, Василь Михайлович.

11:34:11

БЕРТАШ В.М.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати. Вашій увазі пропонується підготовлений до розгляду у другому читанні проект Закону про нормування у будівництві.

Законопроект було розглянуто 9 лютого цього року Верховною Радою України та більшістю голосів прийнято у першому читанні за основу.

При підготовці законопроекту до другого читання до комітету надійшло 35 зауважень і пропозицій від суб’єктів права законодавчої ініціативи, які враховані повністю, або частково.

У процесі опрацювання проекту Закону запропоновано низку змін, які спрямовані переважно на конкретизацію предмету проекту Закону та механізмів його реалізації. Так, запропоновано змінити назву законопроекту про будівельні норми, сформульовано основні принципи державної політики у сфері нормування, організаційні засади нормо творення у будівництві на загальнодержавному, галузевому та територіальних рівнях.

Також, щодо створення центрального фонду будівельних норм та фондів галузевих і територіальних будівельних норм, визначено суб’єкти нормування у будівництві. Додано статтю 3 законодавства України у сфері нормування у будівництві. Прийняття даного законопроекту дозволить формувати нормативну базу у будівництво на якісно новому рівні. А також створити підгрунтя для унеможливлювання дублювання вимог актів, що регулюють діяльність у сфері будівництва.

Комітет з питань бюджету вважає, що законопроект не матиме впливу на доходу та видаткову частину бюджету. Головним юридичним управлінням проект закону погоджено без зауважень.

Комітетом прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти Проект Закону України про нормування у будівництві в другому читанні і в цілому як закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, друге читання, я звертаюсь до, хоча уже Василь Михайлович сказав, що практично всі поправки враховані, або враховані редакційно. Але. можливо, хтось із колег наполягає на тому, що його поправка не так врахована редакційно як він хотів би, або якщо у когось із вас є заперечення з приводу врахованих поправок ваших колег, але наполягаєте на тому, що потрібно викласти цю норму в іншій редакції. Немає таких?

Тоді, оскільки змінена назва закону, я пропоную проголосувати про те, щоб ми змінили назву закону, він раніше пропонувався як Закон України „Про нормування у будівництві”, комітет пропонує назвати Закон „Про будівельні норми”. Прошу проголосувати назву закону.

11:37:30

За-253

Прийнята назва Закону „Про будівельні норми”. Якщо немає заперечень, я ставлю на голосування про прийняття в цілому Закону (реєстраційний номер 2503) „Про будівельні норми”. Прошу голосувати.

11:38:00

За-256

Прийнято.

Розглядається Проект Закону про особливості передачі в концесію об'єктів водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, реєстраційний номер 2750.

Будь ласка. Ні, ну, ми потім 2751. Наступний, будь ласка, 2750.

11:38:24

БЕРТАШ В.М.

Шановний Адамі Іванович, шановні народні депутати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І 2751, вони тотожні. Будь ласка, доповідь можете зробити по обох, а голосувати окремо. Прошу.

БЕРТАШ В.М. До вашої уваги пропонується законопроект про особливості передачі в концесію об’єктів водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності. Реєстраційний номер 2750 та про особливості передачі в концесію об’єктів теплопостачання, що перебувають у комунальній власності. Реєстраційний номер 2751.

Підготовлені комітетом до розгляду у другому читанні. За час опрацювання надійшло до законопроекту про особливості передачу в концесію об’єктів водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності, 84 зауваження та пропозиції народних депутатів України, 38 з яких відхилено, а 46 поправок враховані повністю, частково або редакційно.

Що законопроекту 2751 надійшло 67 пропозицій, 28 поправок відхилено, 39 – враховано. Зразу зауважу, що значна частина поправок направлених на узгодження норм законопроекту з вимогами Закону України про концесії, за пропозицією Головного юридичного управління була відхилена, оскільки посилання на зазначений закон є у першій статті.

Закон України про концесії є рамковим. Тому пропоновані законопроекти конче необхідні для підприємств в галузі. Системи теплопостачання та водовідведення є об’єктами стратегічного призначення, які виконують свої функції в тому числі в умовах надзвичайних ситуацій, забезпечують здоров’я нації, розвиток народного господарства та соціальних відносин. У зв’язку з чим ці законопроекти визначають особливості передачі таких об’єктів в концесію з метою недопущення техногенних катастроф, виключення можливості вторгнення в управління випадкових підприємницьких структур.

На підставі концесійного договору визначаються обов’язки концесіонера здійснювати інвестиції, які необхідні для забезпечення надійного та ефективного функціонування об’єкта інфраструктури.

Проведення реконструкції і модернізації за його рахунок та власний ризик з метою створення умов для постійного підвищення якості і зниження собівартості послуг.

Зупинюсь більш детальніше на деяких основних моментах.

Концесіонеру передається право користування комунальним майном об’єктів тепло, водопостачання та водовідведення підконтролем громадськості та держави.

Особливими умовами передачі в концесію об’єктів теплопостачання, водопостачання та водовідведення є.

Зазначені …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте ще 3 хвилини по другому законопроекту. Будь ласка, продовжуйте.

11:41:35

БЕРТАШ В.М.

Зазначені об’єкти можуть надавати в концесію за рішенням органів місцевого самоврядування усіх територіальних громад, які користуються зазначеними послугами за умови попереднього проведення громадських слухань та за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері Житлово-комунального господарства України, органами Антимонопольного комітету України.

Зміна цільового призначення усіх об’єктів, які входять до складу цілісних майнових комплексів підприємств заборонена.

До складу конкурсної комісії залучаються фахівці, які безпосередньо працюють на підприємств, яке надається в концесію. Експерти в галузі теплопостачанню, водопостачанню та водовідведення, які складають не менше 50 відсотків від загального складу конкурсної комісії.

Вибір концесіонерів проводиться виключно на конкурсній основі. Особливими вимогами до претендентів є такі: високий професійний рівень та позитивний досвід роботи на ринку вказаних послуг неменше 5 років та статутний фонд розмір якого перевищує експертну вартість об’єктів, що передаються в концесію.

Наявність бізнес-плану розроблений згідно з вимогами законів України про загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004 – 2010 роки та регіональної програми реформування та розвитку водопровідного каналізаційного господарства.

Після укладення договору концесії концесієдавець приймає рішення про перегляд тарифів на послуги, які розраховуються і затверджуються відповідно до нормативно-правових актів. Концесіонер може списувати отримані у концесію основні фонди, балансова вартість яких перевищує 50 тисяч гривень, лише за згодою власника з наданням відповідних обґрунтувань. Після закінчення строку дії концесійного договору або у разі його дострокового розірвання концесіонер зобов’язаний передати концесієдавцю об’єкт концесії у технічному стані, який відповідає вимогам норм і правил будівництва і ремонту енергозбереження, утримання та експлуатації цих об’єктів, що діють на час передачі. А також надати документи, що підтверджують відсутність боргових зобов’язань щодо об’єкта концесії. При встановлені виробничі потужності мають бути не нижчими, ніж на момент передачі у концесію.

Дія пропонованих законів не розповсюджується на комунальне майно об’єктів теплопостачання, які було надано у концесію до моменту набуття чинності цим законом. Об’єктів водопостачання та водовідведення у концесії зараз немає. За оцінками експертів у галузі споживається до 40 відсотків енергоресурсів, значна частина яких…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Це друге читання, ще раз повторюю, ми тільки повинні про зміни говорити. Прошу.

БЕРТАШ В.М. Рівень споживання води та тепла у 2-3 рази перевищує відповідні показники у європейських країнах. Щороку втрачається 20 відсотків виробленої теплової енергії.

Всі вище перераховані обставини викликають необхідність прийняття законопроектів, які, з одного боку, закріплюють особливості передачі у концесію об’єктів тепло, водопостачання та водовідведення, достатньо жорстко закріплюють вимоги до концесіонера щодо управління майном у якості послуг. А з іншого боку, захищають інтереси територіальної громади, яка є власником майна, що надається у концесію. Прошу підтримати рішення профільного комітету та прийняти законопроекти у другому читанні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким, чином по двох законопроектах доповідь зроблена. Будемо розглядати їх кожен окремо. 2750 – про особливості передачі у концесію об’єктів водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності.

У кого з народних депутатів є пропозиції щодо своїх поправок, які не враховані? Немає. У Воропаєва є, будь ласка, мікрофон. Називайте поправку, номер який.

11:46:06

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Поправка п’ята Закону, это в отношении части третье статьи 1. Она указана здесь в этой таблице. Я настаиваю на своей поправке по следующим причинам. Я считаю, что термин, который указан в законе, не совсем правильный, не совсем четкий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, яка думка комітету?

БЕРТАШ В.М. Думка комітету: відхилити цю поправку, тому що ми рахуємо, що цей термін відповідає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я ставлю на голосування п’яту поправку колеги Воропаєва: частину третю статті 1 виключити. Прошу голосувати.

11:47:10

За-222

Не підтримана.

Ще хто наполягає на поправках? Немає більше? Є, Воробаєв, будь ласка, ще у нього є поправки, якщо він наполягає. Прошу мікрофон.

11:47:27

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Поправка шестая к этому законопроекту. О чем идет речь в поправке шестой. Данный закон предусматривает передачу в концессию только объекты водопостачання та водовидведення. В то же время сам Закон «О концессиях» предусматривает также передачу у концессии объекты, которые предназначены для очищення стычных вод. Поэтому я предлагаю данный закон дополнить еще возможностью передачи у концессию, это пункт 2.1 статьи 2: «а также объектов предназначеных для очищення стычных вод».

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка думка комітету?

БЕРТАШ В.М. Комітет розглядав цю поправку, але в комітеті у нас досить. фахівців, які розуміються в цій справі, і тому вони не підтримали цю поправку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене запитання: так об’єкти для очищення стічних вод передаються в концесії?

БЕРТАШ В.М. Передаються.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так чому їх не дописати тут?

Ну, будь ласка, я ставлю на голосування шосту поправку колеги Воропаєва. Прошу визначатися.

11:48:42

За-212

Не підтримано.

Ще які поправки? Вопропаєв, будь ласка. Мікрофон.

Щоб говорити, треба ще знайти, яка поправка, да? Будь ласка.

11:48:55

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Я пытаюсь таблицу перелистать – дойти до этой поправки. Извините, последняя поправочка, если позволите. В отношении поправки 47-й.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, 47 поправка.

ВОРОПАЄВ Ю.М. Дело в том, что, опять же, это идет речь в отношении части второй статьи девятой. Данная поправка вызвана тем, чтобы привести в соответствие данный закон со статьей 17-й Закона про концессию. Потому что, если мы примем в такой редакции, как она предложена комитетом, будут противоречия между двумя законами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яка думка комітету?

БЕРТАШ В.М. Я дякую за пропозицію. Ми також розглядали цю поправку – номер 47, - але ніхто із членів комітету не підтримав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І даремно, бо тут говориться про те, що „концесієдавець (правда, це якесь слово не зовсім, мабуть, українське: той, хто здає в концесію) має право розірвати договори”. Ну, зрозуміло, чому комітет не підтримав.

Я ставлю на голосування цю поправку. Прошу голосувати.

11:50:44

За-202

Даремно не підтримано. Так, всі вже поправки. Хоча тут чимало. Я думаю, як юрист, Воропаєв в багатьох випадках правий, що треба було б точніше виписати, але фахівці комітету дивилися із іншої точки зору на цей закон.

Якщо немає більше зауважень, то я ставлю на голосування про прийняття закону за номером 2750 „Про особливості передачі в концесію об’єктів водопостачання та водовідведення, що перебувають у комунальній власності”.

В цілому. Василь Михайлович, ви ще залиштеся на трибуні. Ще один закон у нас, залишайтесь.

11:51:33

За-203

Не прийнято.

БЕРТАШ В.М. Давайте ще раз.

ГОЛОВУЮЧИЙ. По фракціях, будь ласка, Партія регіонів - 177, "Блок Юлії Тимошенко" – 11, "Наша Україна" - 0, соціалісти – 5, комуністів - 0, позафракційні – 10.

Хто за те, щоб повернутися до переголосування?

11:52:12

За-198

Законопроект відхилено. Та, мотиви зрозумілі.

Так, розглядаємо законопроект 2751. В кого були поправки, які не враховані? Немає? Тут уже йдеться про об’єкти теплопостачання, тобто аналогічний законопроект, там водопостачання, а тут теплопостачання. Нема, тому я ставлю на голосування законопроект за номером 2751 Закону України, про прийняття в цілому, про особливості передачі в концесію об'єктів теплопостачання, що перебувають у комунальній власності. Прошу визначатися.

11:53:11

За-192

Відхилено.

Давайте, шановні колеги, я все-таки ще раз звертаюся до комітету. Хай на майбутнє вони подивляться з урахуванням юристів, думок юристів. Тому що профільний комітет більше дивився, можливо, чисто техніко, технологічні підходи до цієї проблеми. Я подивився на поправки колеги Воропаєва, у багатьох випадках вони, дійсно, слушні і суттєві. Бо вони випливають з юридичних правовідносин. І тут треба було б саме залучити більше юристів, щоб подивитися, аби цей закон був діючим, а не просто закон заради закону.

Оскільки ми з вами закінчимо незабаром третю сесію, тому ті, хто хоче повернутися до цього розгляду, на четвертій сесії, будь ласка, вносьте, і ми будемо ще раз до них восени можемо повернутися.

Розглядається проект Закону про соціальний діалог в Україні. Реєстраційний номер 2748. Хара Василь Георгійович, будь ласка. А потім буде 2639, потім буде. Бо у нас першим стоїть 2748.

11:54:30

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, напоминаю, что данный законопроект о социальном диалоге был разработан тремя сторонами социальное партнерство, и ими же предложен Президенту как субъекту законодательной инициативы для внесения в Верховную Раду.

После принятия Верховной Радой восьмого февраля 2007 года закона в первом чтении была образована на трехсторонней основе рабочая группа, которая провела шесть заседаний. Проведен широкий круглый стол, на котором обсудили все вопросы, связанные с данным законопроектом.

Во время доработки законопроекта в основу были положены рекомендации круглого стола. А именно: во-первых, проведена дифференциация трех уровней ведения социального диалога – национального, территориального и локального – с определением субъекта сторон каждого уровня, статьи 4, 6, 11 законопроекта; во-вторых, определены критерии репрезентативности организации профсоюзов и работодателей для осуществления социального диалога и участия в работе органов социального диалога, статья 3, статьи 4, 6, 7; в-третьих, установлен четкий порядок формирования состава национального трехстороннего социально-экономического совета, определен его правовой статус, основные функции, структура и рабочие органы это статьи 7, 8, 9. В соответствии с конвенцией МОТ и мировой практикой статьей семь определено, что национальный, трехсторонний социально-экономический совет является самостоятельным постоянно действующим органом, который создается на трехсторонней основе в составе 45 членов. Каждая сторона национального совета из своего состава выбирает сопредседателя и его заместителей. Возглавляет национальный совет председатель, который избирается из сопредседателей сторон сроком на один год. Срок полномочий членов Национального совета составляет три года. Законопроект дополнен новыми статьями, статьей 9, организация деятельности Национального совета, она предусматривает, что Национальный совет обеспечивает выполнение своих функций путем проведения заседаний, консультаций, формирование комитетов, временных, рабочих и экспертных групп. А также определено правомочие проведения его заседаний и порядок принятия решений.

Правовой статус секретариата Национального совета, функций и порядок организации его работы определен статьей 10 … секретариат Национального совета.

Статьей 12 определено, что территориальный совет осуществляет совещательные, консультативные и согласительные функции путем подготовки предложений и рекомендаций. Статьей 13 контроль и ответственность. И 14 – заключительные положения также изложены в новой редакции.

Всего народными депутатами было подано 73 предложения. Из них учтено полностью 32, учтено частично 40, не учтено – одно предложение. Комитет по вопросам социальной политики и труду предлагает принять данный законопроект во втором чтении и в целом.

Прошу поддержать решение комитета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Григорович.

Як доповів представник комітету не врахована лише одна пропозиція. Її автор не наполягає? Ні. Хто з колег наполягає на тому, щоб підтвердити ту чи іншу поправку, або проголосувати ту чи іншу статтю, положення законопроекту? Немає? Немає.

Інформую вас, що це законопроект поданий Президентом України. Ставлю на голосування про прийняття закону в цілому, реєстраційний номер 2748, про соціальний діалог. Прошу підтримати Президента.

11:58:13

За-249

Закон прийнято.

Оголошується перерва на 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжується ранкове засідання. Прохання – оголосіть, щоб депутати зайшли до залу. Ви сідайте сюди...

У нас є заява двох фракцій на перерву або на виступ. Я думаю, краще хай виступ буде, так же? Петро Миколайович, будь ласка.

12:33:28

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, шановні виборці! Виходячи з оцінок, які були зроблені на ранковому засіданні та узагальнюючи висловлені пропозиції щодо виходу з ситуації загострення політичної напруги, коаліція національної єдності заявляє.

Процес мирного врегулювання політичної кризи в Україні в односторонньому порядку блокується Президентом України Віктором Ющенко. Так, Указ Президента від 5 червня „Про призначення позачергових виборів до Верховної Ради України” порушує пункти 1 і 7 спільної заяви політичних лідерів від 27 травня. Не дивлячись на досягнуті домовленості щодо порядку врегулювання політичної кризи, оточення Президента, яке зацікавлене у загостренні конфлікту, спонукало його підписати черговий неконституційний указ. В основу указу покладені заяви кількох пропрезидентських політичних партій. Проте, одні лише рішення з’їзду будь-якої партії не можуть бути підставою для видання указів Президента, навіть, якщо це – партія самого Президента. Для складання депутатських повноважень існує відповідна правова процедура, яка недотримана в даному випадку.

Крім того, депутатська фракція "Нашої України" не може згідно із законом припинити свої повноваження, оскільки вона утворена блоком різних політичних партій, одна із яких уже заявила протест проти незаконних рішень з’їзду, адже складання депутатських повноважень представниками „Нашої України” можливе, лише у тому випадку, якщо з’їзди всіх партій, учасниць даного блоку, ухвалять узгоджене рішення.

Група депутатів опозиційних фракцій у Верховній Раді України офіційно засвідчила, що заяви народних депутатів про складання повноважень сфальсифіковані.

Одночасно з цим Секретаріат Президента відкрито продовжує чинити незаконний тис на Конституційний Суд. Ні в одній європейській демократичній країні президент не може вказувати конституційному суду, які рішення ця незалежна судова інстанція повинна ухвалювати.

Ні про які демократичні дострокові вибори парламенту не може йтися, якщо президент привласнив право незаконно призначити голів районних судів, відправляти у відставку і призначати суддів Конституційного суду, звільняти та призначати, без жодних правових підстав, генеральних прокурорів. Це не демократія, а узурпація влади.

Всі укази президента, якими він втручається в роботу судових і правоохоронних органів, повинні бути негайно відмінені. Факти порушення спільної заяви від 27 травня говорять про те, що президентська сторона відмовляється від політичного компромісу і виступає на користь силового сценарію розвитку подій.

Зі свого боку наголошуємо, що політичні сили коаліції національної єдності у повному обсязі виконують домовленості, що містяться у заяві трьох, та й надалі готові діяти у спосіб, необхідний для розв’язання нинішнього політичного конфлікту виключно в рамках Конституції і законів України.

Водночас наполягаємо, Україні терміново необхідна допомога міжнародних посередників, оскільки Президент заблокував роботу Конституційного Суду і через це розв’язання нинішньої політичної кризи правовим шляхом знаходиться під великою загрозою.

Коаліція національної єдності. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми беремо до уваги цю заяву, оскільки право на перерву реалізовано в такий спосіб, то ми розглядаємо далі питання порядку денного і у нас на черзі, відповідно до календарного плану і плану роботи на сьогодні питання про обрання та звільнення суддів.

Слово з цього приводу має Голова Комітету з питань правосуддя Ківалов Сергій Васильович.

12:37:17

КІВАЛОВ С.В.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради з питань правосуддя на своєму засіданні 6 червня 2007 року розглянув подання Голови Верховного Суду України та голів вищих спеціалізованих судів про обрання безстроково суддів, зазначених у постанові Верховної Ради України за номером 3646 від 6 червня цього року.

Шановні народні депутати, процедура організації голосування по суддям вам добре відома. Судді знаходяться у гостьовій ложі. Комітет рекомендує обрати на посади суддів безстроково:

апеляційного суду Вінницької області - Зайцева Валерія Анатолійовича, Цю-, Цю-, Цюру Таїсію Василівну;

апеляційного суду Черкаської області - Демченка Василя Андрійовича, Соломку Ірину Анатоліївну;

апеляційного суду Чернівецької області - Струбіцьку Оксану Мар’янівну;

апеляційного суду Чернігівської області - Лазоренка Миколу Івановича, МАмонову, МамОнову Олену Євгеніївну;

апеляційного суду Херсонської області - Кутурланову Оксану Володимирівну;

військового апеляційного суду Військово-Морських Сил - Саліхова Віталія Валерійовича;

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду - Стежко Валентину Андріївну;

місцевого Київського районного суду міста Донецька - Брежнева Олександра Альбертовича;

місцевого Комінтернівського районного суду Одеської області - Доброва Павла Володимировича;

військового міського суду...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Місцевого.

КІВАЛОВ С.В. Місцевого суду Севастопольського гарнізону - Щербакова Владислава Валерійовича і Гапонова Дмитра Юрійовича;

місцевого Волинського окружного адміністративного суду -Костюкевича Сергія Федоровича;

місцевого Чернігівського окружного адміністративного суду - Клопота Сергія Леонідовича;

місцевого господарського суду Дніпропетровської області - Алмазову Ірину Василівну, Добродняк Ірину Юріївну, Чередка Антона Євгеновича

і місцевого господарського суду Львівської області - Запотічняк Олександру Дмитрівну.

Комітет просить підтримати ці кандидатури.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, Сергій Васильович, там, очевидно, ви помилилися не „Севастопольському гарнізону”, а „Симферопольського гарнізону - Гапонов Дмитро Юрійович”, так?

КІВАЛОВ С.В. Ой, вибачте, вибачте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я зробив це уточнення, воно береться до уваги, так у постанові написано. Це просто, щоб була за стенограмою відповідність тексту постанови.

За процедурою, якою ми користуємося завжди зауважень до суддів не було. Якщо так, я можу ставити на голосування Проект Постанови про обрання суддів чи ні? Можна. Тоді я ставлю на голосування Постанову (3646 реєстраційний номер її) про обрання суддів в редакції, яка вам тільки що подана і вона у вас є на руках. Я ставлю на голосування цей проект. Прошу.

12:41:29

За-258

Рішення прийнято. (О п л е с к и)

Вітаємо суддів, бажаємо, щоб чим далі їм менше було роботи, але, щоб вони свою справу вершили по справедливості і в повній відповідності з законами і Конституцією України. Спасибі вам.

Наступне питання - про звільнення судді, проект Постанови 3646-1. Прошу.

12:42:07

КІВАЛОВ С.В.

Комітет Верховної Ради з питань правосуддя на своєму засіданні 6 червня 2007 року розглянув подання Вищої ради юстиції про звільнення судді місцевого суду у зв’язку з порушенням присяги.

Колегія суддів у складі суддів Гінгеєва, Волковой, Козлова ухвалою від 30 травня 2007 року зупинила дію Постанови Верховної Ради України про тимчасовий порядок призначення суддів на адміністративні посади та звільнення цих посад. Подання щодо звільнення суддів Гінгеєва та Козлова направлений Президенту, а щодо Волкової – до Верховної Ради. Зазначена Постанова Верховної Ради не є актом індивідуальної дії. Розгляд скарг на такі акти не входять до компетенції районного суду. Це виключна юрисдикція Конституціонного Суду України.

Звернуть… увагу, шановні колеги, постанова була прийнята 30 травня 2007 року о шістнадцятій годині п’ятдесят чотири хвилини. А суд почав розглядати заяву менш ніж через годину. Зафіксовано, що Голова Верховної Ради підписав цю постанову тільки через чотири години після її прийняття. Отже, судді зупинили дію постанови без її тексту.

Вища Рада юстиції встановила обставини, що суддею Волковой при розгляді цієї справи було порушено присягу судді. Суддя винесла завідомо неправосудне рішення. Комітет з питань правосуддя підтримав подання Вищої Ради юстиції та вніс відповідний текст постанови за реєстраційним номером 3646-1 від 6 червня цього року. Комітет рекомендує Верховній Раді України звільнити з посади суддю Печерського районного суду міста Києва Волкову Світлану Яківну у зв’язку з порушенням присяги. Просимо підтримати.

Шановні колеги! Необхідно вас проінформувати. Щойно надійшла телеграма від Голови Печерського районного суду, що суддя Волкова не може бути присутня на засіданні Верховної Ради внаслідок хвороби.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів до цієї інформації додати ще таке. Микола Васильович Оніщук вранці сьогодні зайшов до мене із ухвалою Оболонського районного суду міста Києва, який направив копію ухвали про забезпечення позиву, справи за позивом Волкової до Вищої ради юстиції та Верховної Ради України. Ця ухвала містить результативну частину таку.

Суд ухвалив зупинити дію рішення Вищої ради юстиції від 06.06.2007 року стосовно Волкової Світлани Яківни (дайте подивимося, так, це мабуть так само швидко, як і тут справу розглянули), щодо внесення подання про звільнення її з посади судді Печерського районного суду міста Києва до розгляду справи по суті.

Заборонити Верховній Раді України розглядати подання Вищої ради юстиції від 06.06. стосовно Волкової Світлани Яківни про звільнення її з посади судді Печерського районного суду до розгляду справи по суті.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного, адміністративного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду в першій інстанції подивіться протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвала буде поставлена без виклику особа яка її оскаржує , то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копію ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду в першу інстанцію подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Я обіцяв Миколі Васильовичу, що я обов’язково з цією ухвалою ознайомлю депутатів перед прийняттям відповідного рішення.

Але Сергію Васильовичу очевидно це прецедент, мені здається, ми вперше одержуємо рішення суду щодо Вищої ради юстиції. Бо відносно Верховної Ради ми вже із Мукачева одержували, правда, той уже суддя не працює суддею. Але в даному випадку мова іде про конкретну ситуацію і тут треба діяти у відповідності з законом. Якщо треба, ми можемо відкласти це питання, а якщо немає потреби або процедура судочинства це не передбачає, тоді ви, будь ласка, дайте пояснення.

КІВАЛОВ С.В. Есть определенный порядок, что народный депутат Онищук уже работает в исполнительной службе, потому что все, что касается исполнения судебных решений поступает в исполнительную службу. Исполнитель, представитель исполнительных служб приходит приносит соответствующие документы. Наверное Онищук уже перешел на эту службу и сам принес. Он не имеет права брать в руки даже решение суда и сам развозить в ту или иную организацию.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, кожен вибирає собі дорогу сам. Ну, чому ви зразу обурюєтеся. Будь ласка, спокійно. Відносно по суті розгляду цього питання. Сергій Васильович.

КІВАЛОВ С.В. Я вам хочу сказать уважаемые коллеги, вчера на заседании Высшего совета юстиции Высший совет юстиции формирован из всех представителей власти: три от Президента, три от Верховной Рады, три от науки, три от адвокатов, по должности входит председатель Верховного Суда, Генеральный прокурор и министр юстиции. Так вот тайным голосованием, чтобы потом не было, не возникало вопросов, мы провели голосование по именно судьи, которая сегодня ставится Волковой на заседание Высшего совета юстиции, и приняли решение рекомендовать Верховной Раде уволить судью Волкова. Ну, количество голосов 4 против, 12 за, один не голосовал. Поэтому две третих… все было соблюдено и Высшая рада юстиции вчера направила к нам сюда в комитет соответствующие бумаги.

Мы рассмотрели вчера на заседании комитета и приняли решение рекомендовать Верховной Раде Украины уволить судью Волкову за нарушение присяги. Прошу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли ви приблизно прийняли це рішення, о котрій годині?

КІВАЛОВ С.В. Ну, я на минуты… не помню. Но наверное 17 где-то, 17.50. Мы рассматривали несколько законопроектов…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А коли ж… цей приймав рішення, якщо ви в 17.50?

КІВАЛОВ С.В. Я его не видел Александр Александрович…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Його ж треба було розписати подання стосовно заяви і все інше. Це ж треба роботу відповідну провести.

Я думаю так: комітет рекомендує реалізувати постанову і рекомендацію і звернення Вищої ради юстиції. Це воля парламенту, як тут діяти. Якщо… Я бачу Павло Гнатович хоче висловитися з цього приводу. Я розумію, що ми без того не можемо прийняти рішення, я надаю слово Сулковському, будь ласка.

12:49:54

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую.Шановні колеги, я думаю, що тут не тільки суддям присутнім соромно за такі вчинки окремих суддів, нам всім як народним депутатам сьогодні соромно. І немає сумніву у тому, що треба таких суддів ставити на місце. Не треба давати їм порушувати закони України і Конституцію України. Негайно закликаю усунути з посади такого суддю і рекомендувати Міністерству юстиції, всім відповідним структурам тримати на контролі таких патріотів, які зрадили український народ і порушили клятву. І тримати на контролі, щоби його спеціальність юриста не мала місце на життя в Україні ні адвокатом, ні нотаріатом, нічим, хай такий суддя, на мою думку, іде пасе ….

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, давайте ми не будемо давати доручення такого змісту і переслідувати права людини. Вона може працювати за своєю кваліфікацією так, як вона вважає потрібним. Мова йде про специфічну діяльність у суспільстві – суддя. От відносно цього ми можемо винести вердикт або позитивний, або негативний. Але це не означає, що ми обмежуємо права людини. Павло Гнатович, очевидно, погарячився, сказавши це, ми візьмемо це до уваги просто.

Будь ласка, Мірошніченко і Баранівський.

12:51:40

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги!

Юрій Мірошніченко, фракція Партії регіонів.

Сьогодні вранці відбулися відкриті збори суддів у Печерському суді. Я як представник профільного комітету брав участь у роботі цих зборів, роз’яснив суддям позицію комітету і Вищої ради юстиції і пояснив, що, дійсно, на думку членів Вищої ради юстиції, які таємним голосування, наголошую, приймали це рішення, мав місце факт порушення присяги суддями. Оскільки вже Сергій Васильович зараз сказав, приймати рішення, особливо ухвалу по забезпеченню які є, всі судді от зараз присутні в залі, вони знають, що є інструментом суто рейдерського захоплення чи то підприємств, а зараз – політичного рейдерства, є неприйнятним.

Верховна Рада не хоче розправу вчинити персональну, а хоче покласти край, в першу чергу, тому свавіллю суддів, які йдуть під тиском певних політичних сил на прийняття подібних рішень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Баранівський, як юрист, скажіть, будь ласка.

12:52:51

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Олександре Олександровичу. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, ну, судді в нас є ті, яке є суспільство. Вони відображають той стан, в якому суспільство. І коли всіх суддів огульно десь паплюжать, так це сьогодні робиться з боку Секретаріату Президента, коли йде тиск на Конституційний Суд, на суди загальної юрисдикції. Ми бачимо, вже сьогодні перекинулося це все, хочуть перекинути на Вищу раду юстиції. Нам зрозуміло тоді, чого добиваються звідти: знищивши цю судову гілку влади, тоді можна робити з парламентом, з усіма іншими гілками влади все, що завгодно.

Тому я вважаю, що такі судді, дійсно, не можуть працювати в судах через ту інформацію, яку сьогодні видав голова комітету. Але, разом з тим, я хотів би зауважити, що мій колега Сулковський дуже, на мій погляд, не любить село і він його хоче розвалити. Тому що, якщо такі судді, як він говорив, направити пасти гусі, то, вибачте, гусі виздихають: не можна посилати. Тому давайте будемо і до гусей, і до села ставитися досить так лояльно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, він мав на увазі, в Києві, очевидно. Тому знімемо цю проблему. Це, ясно, що жарти, але справа йде про серйозну справу: про долю людини.

Тому я хотів би, щоб ви визначилися шляхом голосування. Проект постанови у вас на руках. Визначайтеся, будь ласка, шляхом голосування.

12:54:35

За-257

Депутати Верховної Ради підтримують цю постанову. Рішення прийнято. Спасибі.

У нас у порядку розгляду в другому читанні... (О п л е с к и) ...стоїть проект закону про здійснення права спільної, часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств і доповідає з цього приводу Рижук Сергій Миколайович, голова підкомітету комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Я прошу його до слово. За процедурою другого читання розглядається проект, прошу.

12:55:32

РИЖУК С.М.

Дякую Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, з метою доопрацювання і внесення на розгляд Верховної Ради у другому читанні законопроект про здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств, було створено робочу групу, комітет розглянув пропозиції і всі зауваження до нього. Всього до комітету надійшло 25 поправок, 24 з них враховані або повністю, або частково. Одна поправка не врахована.

Було пропозиції до нас, но я скажу лише найбільш принципові питання і, оскільки загальні засади здійснення права спільної власності визначається Цивільним кодексом України і назва Закону потребувала уточнення, а саме, що він регулює особливості здійснення права спільної, часткової власності власниками майнових паїв, ліквідованих колективних сільськогосподарських підприємств.

У зв’язку із цим, назву законопроекту викладено в такій редакції: про особливості здійснення права спільної і часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств.

Із словом „ліквідованих” ми не погодилися тому що це звужує поняття і мова не про ліквідовані, а підприємства, які є правонаступниками. І в одному із положень так і записано сільгосппідприємства – правонаступники. Тобто мова як раз іде про те, що після того, коли 15, 4,5 мільйони громадян отримали майно в натурі на 15, майже, з половиною мільярдів гривень, то до сьогоднішнього дня, на жаль, з метою ефективного управління цього майна, його збереження не було законодавчо визначено порядок використання такого майна.

Цим законопроектом і з цими поправками ми робимо те, що сьогодні це майно має використовуватися і може згідно чинного законодавства, яке Верховна Рада прийме.

Тобто законопроект зазнав суттєвих змін і ретельно доопрацьований до другого читання. І також те, що у першому читанні передбачало зауваження про повноважність загальних зборів співвласників таких паїв та ставить умовою, що рішення загальних зборів співвласників приймається за згодою не менше як двох третин співвласників крім рішень щодо відчуження майна.

Тобто всі поправки врахована. Єдина неврахована народного депутата Лук’янчука щодо засвідчення підписів співвласників головою та секретарем зборів. Це суперечить Закону України "Про нотаріат”. Так що ми не можемо враховувати цю поправку. Все інше ми погодилися і пропонуємо прийняти у другому читанні законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, я зокрема звертаюся до депутата Лук’янчука. У нього немає заперечень до використання його поправок у такій редакції, як пропонує комітет? Немає.

А інші автори поправок хочуть взяти слово для обгрунтування своєї позиції, а може зняття самої поправки чи для інших міркувань? Немає. Це друге читання.

Депутат Фалько хотів вияснити щось по якійсь поправці, так? Будь ласка, візьміть слово.

12:58:52

ФАЛЬКО В.І.

Дякую, Олександре Олександровичу.

Сергію Миколайовичу, будь ласка, в законі сказано, що періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель здійснюється не раніше, ніж один раз на п’ять, сім років. Так?

Скажіть, будь ласка, сьогодні на місяць 10-15 відсотків зростають на землю, на інші товари, все. А ми будемо робити грошову оцінку один раз на п’ять-сім років. Скажіть, будь ласка, де ж правда?

РИЖУК С.М. Відповідаю. У нас це визначено і законом спеціальним про грошову оцінку земель, і вона здійснюється. І це відбувається за рахунок державного кошту. А якщо володілець земельного паю чи земельної ділянки хоче і має бути продати, і він вважає, що оцінка цієї землі неправильна, він замовляє у відповідних структур і вони йому виконують хоч і десять разів на рік. Будь ласка, але …

В даному випадку тут до цього законопроекту другого читання воно не відноситься, але це окремим законом, але я повторюю, що завжди грошову оцінку земель відповідними виконавчими службами можна провести.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є оціночна вартість, а то вартість продажу або реалізації майна. Тому там є інші процедури, тоді там тендер працює чи конкурс чи якось інакше, але до цього закону виписано, на мій погляд, я кажу свою власну думку, тут правильно записано.

Які будуть міркування щодо прийняття, голосування за цей закон. Можна голосувати? Тоді, якщо немає зауважень і пропозицій інших я ставлю на голосування проект закону реєстраційний номер 2639 про здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. Ставлю на голосування.

13:01:11

За-251

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телекомунікації" (щодо збільшення переліку послуг). Реєстраційний номер 2047 і доповідає цей проект перший заступник голови Комітету з питань транспорту і зв’язку Чукмасов Сергій Олександрович.

13:01:46

ЧУКМАСОВ С.О.

Шановні колеги, шановний Олександр Олександрович! Цей закон розглядався в листопаді 2006 року, при доопрацюванні цього закону до комітету було надіслано сім поправок, частина з них врахована, частина врахована редакційно, частина не врахована. Тому я прошу, щоб ми перейшли постатейно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. По поправках. Давайте так.

По поправках йдемо. Перша поправка редакційно врахована, Чудновський народний депутат не заперечує? Не заперечує.

Поправка друга. Не врахована.

Микола Олексійович Данілін. Не наполягає. Воропаєв, третя поправка врахована, він згоден з тим. Четверта поправка Червонописького, теж врахована і він не протестує, я бачу. П’ята поправка Чудновського, не врахована. Що скаже депутат Чудновський? Нічого не скаже. Данілін, шоста поправка, будь ласка, хоче взяти слово.

13:02:43

ДАНІЛІН М.О.

Николай Данилин, фракция Социалистической партии, г.Киев.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги, эта поправка касается развития сети мобильной связи. И я просил бы поддержать эту поправку. Почему? Потому что при увеличении численности абонентов более одного миллиона или если договор уже был подписан четыре года, то как бы будет идти перенагрузка на тех существующих операторов и это будет стимулировать новых операторов на рынке к развитию собственных сетей. То есть, вообщем-то, к развитию и рабочих мест, и экономики по Украине. Я просил бы поставить это на голосование и поддержать ее.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Васильович, що думає комітет?

ЧУКМАСОВ С.О. Комитет при голосовании этой поправки разделился и я, как автор этого закона, могу выразить здесь только свое мнение. Потому что комитет принял решение не поддерживать этой поправки, я здесь только могу высказать свое мнение, как автор закона. Действительно, мы рассматривали на подкомитете эти нормы и цель принятия этого закона была вообщем-то основная, чтобы мы могли стимулировать развитие действительно более современных технологий, к котором отнесена технология и МТ-2000, которая записана. И количество абонентов до миллиона, и действие обязательного заключения договора четыре года, чтобы все-таки на протяжении этих четырех лет операторы новые, которые выходят сегодня на рынок связи, могли развивать свои сети и не находится долгое время, пользоваться сетями других операторов, которые развили эти сети.

Поэтому я прошу вынести эту поправку на усмотрение зала и проголосовать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ваша думка яка?

ЧУКМАСОВ С.О. Моя думка – поддержать ее.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Думка автора проекту закону збігається з думкою автора поправки, зважаючи на те, що в комітеті більше транспортників, ніж зв’язківців, можливо там могли і не розібратися. Але якщо тут думки співпадають, давайте визначимося шляхом голосування. Хто за те, щоб підтримати цю поправку? Будь ласка, ставлю на голосування.

13:05:04

За-48

Не підтримується ця поправка.

7 поправка Воропаєва - частково врахована, ви згодні з нею? Згоден.

А по передній поправці, Микола Олексійович, підготуйте окремий проект закону, якщо цей буде прийнятий, тоді можна поправку до закону, який функціонує. Якщо ми стимулюємо розвиток ринку, послуг в системі зв’язку, то, очевидно, в цьому є сенс, щоб можна було обмежити, скажімо так, потужність тих суб’єктів, які працюють на цьому ринку.

Чудновський - 8 поправка врахована. Він не наполягає, щоб щось стосовно неї визначатися.

Таким чином з урахуванням нашого розгляду ми можемо голосувати весь документ, 2047 реєстраційний номер. Я прошу поставити на голосування.

ЧУКМАСОВ С.О. Комітет просить підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

13:06:16

За-249

Рішення прийнято.

Спасибі.

Проект Закону про внесення змін до статті 176 Земельного кодексу України. Бевзенко Валерій Федорович, голова підкомітету Комітету з питань агропромислового комплексу, аграрної політики та земельних відносин доповідаєю. Також у другому читанні.

13:06:38

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! На виконання постанови Верховної Ради України номер 6008 від 7 лютого 2007 року комітетом доопрацьовано і підготовлено до другого читання відповідно до вимог статті 111 Регламенту Верховної Ради України проект закону України „Про внесення змін до статті 176 Земельного кодексу України щодо посвідчення меж адміністративно-територіальних утворень. При підготовці законопроекту до другого читання надійшло 8 пропозицій із них три враховано, три враховано частково та дві відхилено.

Щодо відхилених пропозицій номер 2 та номер 6 народного депутата України Королівської, то комітет вважає недоцільним, як деталізувати зміст державного акта та і процедуру його оформлення, безпосередньо у Земельному кодексі України. Так і встановлювати форму державного акта Верховної Ради України, а не Кабінету Міністрів України, оскільки до повноважень Верховної Ради України відноситься законодавче забезпечення регулювання земельних відносин.

Крім того, пропозиція номер 7 народного депутата Одарченка взагалі змінює концепцію Закону, прийнятого в першому читанні, оскільки пропонується посвідчувати межі адміністративного, територіального утворення не державним актом, а планом зовнішніх меж адміністративно-територіального утворення.

Проект Закону завізовано Головним юридичним управлінням апарату Верховної Ради України без зауважень.

Комітет пропонує прийняти підготовлений до другого читання, зазначений проект Закону України та прийняти його також у цілому, як Закон. Прошу підтримати законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи Наталія Королівська погоджується з такими підходами комітету? Очевидно погоджується, бо вона не висловлює заперечень з цього приводу. А інші автори поправок нічого з цього приводу не мають і не висловлюються.

Тому є можливість керуватися цим Законом, а точніше поправкою. Але я хотів би звернути увагу на одну деталь.

У нас часто піднімається питання про невизначеність юрисдикції утворень адміністративно-територіальних стосовно території, стосовно межі і так далі.

Так от, мова йде про ці уточнення, якими треба просто користуватися, а не говорити, що у нас немає правової бази в цьому відношенні.

Я ставлю на голосування проект 2412 про зміни до статті 176 Земельного кодексу України. Ставлю на голосування.

13:09:37

За-252

Рішення прийнято.

Проект Закону про внесення змін до статті 18 Закону "Про оцінку земель" також за процедурою другого читання. Доповідає голова підкомітету з питань аграрної політики і земельних відносин Валерій Федорович Бевзенко. Реєстраційний номер документу 2509.

13:10:01

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати! Законопроект, прийнятий Верховною Радою України в першому читанні 20 лютого цього року і передбачає встановлення терміну проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів не рідше, ніж один раз в 5-7 років. В старій редакції цей термін складав 7-10 років. А земельних ділянок за межами населених пунктів сільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років, несільськогосподарського призначення не рідше ніж один раз на 7-10 років. Мова йде, ще раз повторюю, про проведення нормативної грошової оцінки.

За час, який пройшов після прийняття законопроекту у першому читанні до комітету надійшло одне зауваження від суб’єкта законодавчої ініціативи, яке частково враховано.

Враховуючи викладене, комітет пропонує прийняти законопроект у другому читанні і в цілому як закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У автора поправки буде якесь міркування з цього приводу? Немає.

Я можу ставити на голосування проект 2509, це короткий закон і він потребує підтримки сесійного залу. Ставлю на голосування.

13:11:28

За-252

Валерій Федорович, спасибі за хорошу підготовку документів.

Оголошується до розгляду питання проект Закону про Загальнодержавну програму впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису. Доповідає тут голова підкомітету Комітету з питань науки і освіти Ткаченко Володимир Володимирович. Прошу. Теж процедура другого читання.

13:11:57

ТКАЧЕНКО В.В.

Шановні депутати, проект Закону України про Загальнодержавну програму впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису внесено урядом України. За дорученням Верховної Ради комітетом підготовлено його до другого читання.

Основна мета зазначеної програми – стимулювати органи державної влади та органи місцевого самоврядування; замінити паперову технологію документообігу на електронну та прискорити роботу із надання електронних державних послуг населенню та бізнесу.

Актуальність зазначеної проблеми постійно зростає. Україна значно відстає від інших країн щодо застосування новітніх інформаційних технологій як в державному управлінні, так і в економічній діяльності підприємств та організацій всіх форм власності.

У 2003 році було зроблено перший крок - прийнято Закони України про електронні документи та електронний документообіг, та про електронний цифровий підпис.

Урядом протягом 2003-2004 років було зроблено другий крок – прийнято низку постанов щодо забезпечення виконання цих законів.

Сьогодні є певні досягнення щодо впровадження електронного документу органами державної влади та органами місцевого самоврядування. Але, у першу чергу, потрібно активізувати роботу органів державної влади щодо спілкування з населенням та бізнесом в електронному вигляді. Це стосується, надання численних форм довідок, звітів, декларацій електронному вигляді.

Настав час надати цій роботі, дійсно, цілеспрямований системний характер. Цей третій крок пов’язується з затвердженням відповідної загальнодержавної програми, яку ми сьогодні розглядаємо. Передбачено відповідні заходи, які розраховано виконати до 2011 року, заплановані відповідні обсяги фінансування з виконання першого етапу протягом 2008-2009 років.

Ця програма повинна стати невід’ємною часткою національної стратегії реформування державного управління, системним засобом з покращення взаємовідносин влади з населенням та бізнесом. Україна в сучасних умовах неповинна знаходитись на узбіччі науково-технічного прогресу, відставати впровадження інформаційних технологій.

Ця програма має певні переваги:

- соціальну спрямованість (на полегшення взаємовідносин населення з владою);

- економічну (для покращення взаємовідносин з бізнесом);

- адміністративну (із посилення ефективності роботи самої влади);

- і нарешті, екологічну ( замінюючи паперовий документ на електронний, менше дерева будемо вирубати).

Безперечно, потрібні електронні документ та електронний документообіг впровадити якнаймога швидше.

Комітет з питань науки і освіти на засіданні 23 травня розглянув та прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти цей закон у другому читанні та в цілому. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміла позиція комітету. І зрозуміло, що десять поправок, внесених до цього закону, всі враховані комітетом, дають підстави розглядати цей проект в цілому. У авторів врахованих поправок, очевидно, немає сумнівів, що це треба робити. А в інших? Давайте висловимо свою думку шляхом голосування всього проекту. Реєстраційний номер 2850. Це закон про загальнодержавну програму впровадження електронного документообігу з використанням електронно-цифрового підпису.

Я ставлю на голосування цю пропозицію.

13:15:34

За-255

Рішення прийнято.

Пропонується до розгляду в другому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення". Тут доповідає голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Козаков Ігор Володимирович. Прошу.

13:15:57

КОЗАКОВ І.В.

Шановний Олександре Олександровичу і шановні колеги! До вашого розгляду пропонується проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про зайнятість населення”, прийнятий у першому читанні та доопрацьований робочою групою, створеною за рішенням Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, з урахуванням зауважень та пропозицій народних депутатів, а також Головного юридичного управління Верховної Ради України.

Слід зазначити, що законопроект дуже детально та комплексно опрацьовувався під час підготовки його до другого читання. Робоча група, яка над ним працювала, була сформована на тристоронній основі: держава –роботодавці - та профспілки. До законопроекту народними депутатами України було подано 170 поправок, з яких враховано повністю, враховано частково або редакційно 148, відхилено 22.

Я хотів би подякувати моїм колегам, які дуже активно залучилися до опрацювання законопроекту, що говорить про небайдужість до проблеми зайнятості населення та її надзвичайну актуальність. Кожна поправка детально розглядалася та дискутувалася робочою групою. При цьому, відхилення окремих поправок депутатів, зокрема Катерини Семенівни Самойлик та Віталія Яковича Шибка зумовлено лише тим, що вони за суттю уже знайшли своє відображення під час опрацювання законопроекту Юридичним управлінням Верховної Ради, але не могли бути враховані суто з редакційних мотивів.

Порівняно з діючим Законом України „Про зайнятість населення” у законопроекті знайшли своє відображення такі рішення недостатньо врегульовані або взагалі неврегульовані відносин у сферах. Визначення правового статусу суб’єктів, які надають послуги на ринку праці та посилення контролю за їх діяльністю з метою запобігання торгівлею людьми, а також захисту шукачів роботи від недобросовісних посередників, на чому наголошував наш колега пан Шибко.

Створення місць прикладання праці найманих працівників, в тому числі для категорії осіб, які не здатні на рівних конкурувати на ринку праці та інвалідів. Регулювання масового звільнення працівників з ініціативи роботодавця. Спрощення та полегшення для роботодавців процедури обов’язкового працевлаштування окремих категорій громадян, які не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці. Забезпечення зайнятості у сільській місцевості, чому присвячено окрему статтю законопроекту.

В результаті опрацювання законопроекту при його підготовці до другого читання він був погоджений в Юридичному управлінні Верховної Ради без зауважень.

Водночас для стенограми зазначу. Що в Прикінцевих положеннях законопроекту в назві статті 9 Закону „Про особисте селянське господарство” необхідно додати слова „та соціальний захист”.

Технічна правка – назва статті після правки „державні соціальні страхування та соціальний захист членів особистих селянських господарств”.

Дійсно, було проведено дуже велику роботу, досягнуто компромісів між державою та соціальними партнерами, що зайвий раз підкреслює необхідність його прийняття саме зараз, а також підтверджує...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити. Я маю на увазі, що за процедурою друге читання доповідаєте.

КОЗАКОВ І.В. Що у свідомості державних діячів, громадськості прийшла певна перестановка акцентів у соціальній політиці, невід’ємною частини якої є сфера зайнятості населення.

Прошу народних депутатів України підтримати зазначений законопроект Закону та прийняти його у другому читанні та в цілому, як закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу звернути увагу, що доповідач висловився з приводу відхилених поправок депутатами Самойлик і Шибко, сказавши про те, що вони є в іншій редакції, в інших статтях закону. Але тут є чимало поправок, які, очевидно, потребують відповідно або дискусії або переголосування чи визначення позиції парламенту.

Я запитую депутата В’язівського. Його поправка 13 врахована лише частково. Він не відстоює свою поправку у своїй редакції? Не відстоює.

Тоді запитання до депутата знову ж таки В’язівського. 30-та поправка відносно пунктів 4 і 5 частини першої статті 3 вона частково врахована тільки, не повністю. Ну, і не заперечує очевидно, згоден з думкою комітету.

Депутат Шамонов, 36 поправка теж частково врахована. Не наполягає депутат на тому, щоб її переголосувати? Немає. Тобто не наполягає.

Довгий Тарас Олексійович, теж частково врахована 42 поправка. Не наполягає він на ній. Добре, коли згодні всі з комітетом.

Бірюк, 73 поправка частково врахована. Він не наполягає на тому, щоб її переголосувати.

Бондарчук Іван… Ні, вибачте, Кириленко В’ячеслав Анатолійович, 79 поправка, вона відхилена. Ну, він іменинник сьогодні, ми його уже вітали вранці, але за… поправку він стояти не збирається.

Частково врахована поправка Денісової, 106 поправка. Не наполягає вона.

Червонописький, частково врахована 108 поправка. Ви згодні з нею? Згоден він.

123 поправка частково врахована. Але це Шибко, уже пояснення було з цього приводу.

Таким чином, з урахуванням ставлення до поправок згаданих мною депутатів і позицій комітету у мене є підстави ставити на голосування весь проект, 2596 реєстраційний номер, це проект-зміна, власне, нова редакція Закону про зайнятість населення. Ставлю на голосування, будь ласка.

13:22:43

За-251

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України "Про оплату праці".

Будь ласка, доповідайте.

13:23:17

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги, шановний Олександре Олександровичу, постановою Верховної Ради від 25 квітня 2007 року був прийнятий за основу проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України "Про оплату праці" і було доручено Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці доопрацювати зазначений законопроект та внести його на розгляд Верховної Ради України.

Під час доопрацювання законопроекту до нього було надано лише дві пропозиції, які враховані. Вони стосуються структури законопроекту та внесення змін не тільки до тексту статті 10, але і до її назви.

Хочу наголосити, що цей закон не вводить погодинну форму оплати праці, вона вже є, ми пропонованими змінами лише добавляємо певні гарантії.

Так стаття 85 кодексу. Пропонується статтю доповнити частиною п’ятою такого змісту: „Підвищення місячного та погодинного розміру мінімальної заробітної плати не є підставою для збільшення нормованих завдань або норм виробітку установлених на годину праці”.

Це ж можна сказати і про статтю 106 згаданого законопроекту. Головне юридичне управління завізувало законопроект без зауважень і рекомендує прийняти його в другому читанні та як закон в цілому. Комітет на своєму засіданні 16 травня прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект в другому читанні та як закон в цілому. Прохання підтримати, бо не буде логіки, коли ми проголосували законопроект у першому читанні та, не внісши доповнень і зауважень, не підтримуємо його у другому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Миколайович, можна так зрозуміти, що тут мова йде про принципи, а не про, там, інші речі?

БОНДАРЧУК І.М. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про принципи.

Будь ласка, Петро Степанович. Хоч це і друге читання, і вашої поправки, немає, але, виходячи з того, що ви все-таки голова комітету важливого, будь ласка.

13:25:31

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Шановний Іван Миколайович! Фракція комуністів, Цибенко.

Безумовно, ідея надзвичайно прогресивна. Я хотів би подякувати в тому числі авторам законопроекту, які подали такий законопроект. І я абсолютно переконаний в тому, що і автори проекту, і комітет хочуть, приймаючи, рекомендуючи до прийняття цей документ, як краще. Але є одне побоювання. Давайте разом подумаємо, як зробити так, щоб перехід на погодинну оплату праці не повернувся другим боком і не було використано його як інструмент для чергового пригноблення трудівника. Що я маю на увазі? Щоб, скажімо, тривалість робочого тижня, з огляду на те, що він не може заплатити за 41 годину, щоб не закінчилося тим, що він зменшить тривалість робочого тижня до 30 годин і так далі. Тобто оці механізми страхові мають бути закладені, задля того щоб ми, справді, отримали відповідну віддачу від цього документу. Дякую.

БОНДАРЧУК І.М. Шановний Петро Степанович, що ж до ваших побоювань і застережень, а вони, до речі, звучали в ході першого розгляду даного законопроекту, стосовно можливого незавантаження працюючих протягом усього робочого дня і на цій підставі скорочення фактичної заробітної плати, то, на нашу думку, вони дещо перебільшені, адже є колективні угоди і інші норми, які це, ну, унеможливлюють.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, немає інших зауважень.

Реєстраційний номер 2555-дякую про внесення змін до кодексу законів про працю та закону України про оплату праці. Я тільки просив би, Іван Миколайович, подивіться редакційно назву закону. Кодекс законів про працю України, там трошки, може, Кодекс законів України про працю, так написати? Та Закон України про оплату праці, подумайте як і з юристами проконсультуйтесь. Ставлю на голосування цей проект. Будь ласка.

13:27:56

За-253

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у вас перед вами є кілька проектів Постанов з приводу проведення чи призначення позачергових виборів до сільських рад, обрання сільських голів, вірніше, обрання сільських голів. Я хотів би, щоб ми визначилися щодо цих документів і тому я вам пропоную на розгляд, в всіх вас є ці документи, про призначення позачергових виборів Оглядівського сільського голови (Радехівський район Львівської області) на 19 серпня нинішнього року.

Я ставлю на голосування цей проект постанови.

13:28:51

За-250

Це було реєстраційний номер 3642. Тепер 3642-1 про призначення позачергових виборів Ліснівського сільського голови (Сакський район Автономної Республіки Крим), на ту ж дату. Я ставлю на голосування цей проект постанови.

13:29:23

За-251

Цей проект підтримав…, одержав більшу підтримку.

3642-2, про призначення позачергових виборів Зеленівського сільського голови Верхнерогачинського району... чицького, Верхньорогачицького району Херсонської області, бо цей район називається Великий Рогачик. Так само на 19 серпня і теж на основі особистої заяви голови сільради про складання нею повноважень.

Ставлю на голосування.

13:30:10

За-254

А чому не підтримується, я не зрозумів? Десь система не спрацювала.

А? Ні, це щось із системою. А, 254 проголосувало. Це система не спрацювала, сигнал світловий не пройшов, а 254 – „за”. Прийнято рішення.

3442-3 – про призначення позачергових виборів Юр’ївського сільського голови Добровеличківського району Кіровоградської області. Будь ласка, ставлю на голосування. Тут сільрада прийняла рішення про дострокове припинення повноважень сільського голови.

13:31:04

За-254

3642-4. Такий реєстраційний номер у постанови про призначення позачергових виборів Кубряцького сільського голови Веселинівського району Миколаївської області. Я ставлю на голосування цей проект. Теж голова сільради написав заяву про складання ним повноважень. Були видно підстави якісь у нього. Голосуємо.

13:31:37

За-258

Рішення прийнято.

Проект номер 3642-5 про призначення позачергових виборів Зарічненського сільського голови Тростянецького району Сумської області. Я ставлю на голосування. Так само на основі особистої заяви голови сільської ради Тамари Кліщової.

13:32:12

За-257

Рішення прийнято.

Реєстраційний номер 3642-6, про призначення позачергових виборів Байраківського сільського голови Немирівського району Вінницької області. Будь ласка, так само із заявою звернувся Анатолій Глива про складання ним повноважень, ставлю на голосування.

13:32:47

За-255

Рішення прийнято.

Реєстраційний номер 3642-7. Про призначення позачергових виборів Клепинінського сільського голови (Красногвардійський район Автономної Республіки Крим). Так само Людмила Коваленко звернулася, голова сільради звернулася до сільради про складання нею повноважень за власним бажанням. Ставлю на голосування.

13:33:27

За-256

Рішення прийнято.

Реєстраційний номер 3624-8. Про призначення позачергових виборів Новопразького селищного голови з Олександрійського району Кіровоградської області.

Так само голова сільради Віталій Сологуб звернувся з заявою про складання своїх повноважень. Ставлю на голосування.

13:34:02

За-257

Рішення прийнято.

Я хотів звернути увагу на те, що така кількість, відносно населених пунктів в Україні це не така велика кількість, бо ми говоримо про десятки тисяч, а тут трапляються такі випадки. Але вони не в останню чергу і від того, що не реалізований другий етап політичної реформи.

Головам сільських рад у яких немає, скажімо, надійних джерел фінансування для здійснення своїх повноважень, важко працювати очевидно. І чим скоріше будуть прийняті зміни до Конституції, і зміни до закону про місцеве самоврядування, закону про бюджетну систему, про податкову систему, до тих пір ми будемо ставити обраних людей у складні умови. Я думаю, що це для всіх нас урок і, до речі, додатковий аргумент на необхідність продовження, поглиблення і завершення політичної реформи.

Проект Постанови про уточнення найменування села Вільшана Ічнянського району Чернігівської області. Реєстраційний номер 3627.

З цього приводу доповідати буде Лук’янов Владислав Валентинович, заступник голови Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування. Будь ласка.

13:35:26

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Шановний Олександр Олександрович! Шановні колеги народні депутати! Чернігівська обласна рада повторно порушила перед Верховною Радою України клопотання про уточнення найменування села Вільшана Ічнянського району Чернігівської області.

У 2005 році наш комітет вже розглядав це питання та вніс його на розгляд Верховної Ради, але тоді постанова не набрала необхідної кількості голосів. Тому територіальна громада, сільська, районна та обласна ради порушили клопотання про повернення історичного найменування Ольшана, яке було відоме ще з давніх часів. З XVII століття до 1962 року в наявних документах значиться назва села Ольшана, що підтверджується архівним відділом Ічнянського району. Вже з 1962 року в офіційних довідниках назва села значиться як Вільшана, але у повсякденному житті нинішня назва села не прижилася.

На території села проживає 653 особи, нараховується 284 двори. За обрахунками сільської ради, витрати на це незначні, близько 1 тисяча 300 гривень. Враховуючи неодноразові звернення щодо повернення історичного найменування територіальної громади села, клопотання Вільшанської сільської Ічнянської районної та Чернігівської обласної рад, є пропозиція комітету погодитись щодо позитивного вирішення цього питання. Прошу депутатів підтримати прохання територіальної громади цього села.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! Скажіть мені, чи мало, чи багато у нас в Україні населених пунктів, особливо сіл, які мають тисячолітню історію, коріння мають тисячолітнє? Якщо люди хочуть, щоб це коріння було, скажімо, і в назві відображено, в назві села і сільської ради, то чому ми не підемо на зустріч. Тим паче, якщо вони добровільно цього хочуть. Давайте проголосуємо. Ставлю на голосування.

13:37:47

За-260

Спасибі. 260 – за.

Давайте привітаємо ольшанців з тим, що до них прийшла, нарешті, їхня історична назва. Все-таки 1032 рік, маєте на увазі, що це нечасто. Що-що?

ІЗ ЗАЛУ (Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, прошу не виражаться.

Проект 3629. Проект Постанови про перейменування селища міського типу Станично-Луганське Станично-Луганського району Луганської області, так само Владислав Валентинович доповідає, будь ласка.

13:38:33

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги, народні депутати! Луганська обласна рада на підставі прохання Станично-Луганської селищної громади порушила клопотання перед Верховною Радою України щодо перейменування селища міського типу в Станично-Луганське, але це є скоріше повернення селищу історичного найменування. Ще з 1719 року існує згадка про поселення з назвою Станиця Луганська. Згідно даних енциклопедичного словника за 1898 рік населення Станиці Луганської складала 20 тисяч 400 жителів і носило назву Станиця Луганська.

28 червня 1938 року Указом Президії Верховної Ради УРСР згаданий населений пункт був віднесений до категорій селищ міського типу і отримав нову назву Станично-Луганське. Селище міського типу є районним центром Станично-Луганського району. Чисельність його населення складає понад 15000 осіб. У березні 1994 року громадяни на місцевому референдумі висловилися за повернення селищу історичної назви Станиця Луганська.

Враховуючи неодноразові звернення громадян, зазначене питання щодо перейменування населеного пункту було підтримано Станично-Луганською селищною, Станично-Луганською районною та Луганською обласними радами.

При перейменуванні селища назва району та установ не змінюється, тому витрати на ці цілі мінімальні і будуть проведені за рахунок місцевого бюджету.

Наш комітет розглянув і підтримав це питання одноголосно та просить народних депутатів підтримати клопотання селищної громади та Луганської обласної ради про повернення селищу історичного найменування Станиця Луганська.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет, коли розглядав це питання, очевидно враховував те, що мова йде про, скажемо так, натяк на козацьке походження населеного пункту, а це предмет гордості тих людей, що там проживають. Давайте підтримаємо і ці пропозицію, будь ласка.

13:41:07

За-256

Рішення прийнято.

Так само привітаємо мешканців Станиці Луганської з тим, що вони тепер точно потомки донських козаків, бо всі знають що вони мають відповідне коріння.

Будь ласка, проект Закону про внесення зміни до статті 1 Закону України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо персональних пенсіонерів місцевого значення), повторне перше читання. Доповідає Петро Цибенко, народний депутат України, він же і голова комітету профільного, будь ласка.

13:41:43

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України. Проектом внесення змін до Закону про пенсії за особливі заслуги пропонується долучити до переліку осіб, які мають право на відповідну доплату до базової пенсії в обсязі 20 відсотків персональних пенсіонерів місцевого значення. Була у нас така категорія ветеранів до 1992 року. Свого часу, коли приймався цей закон, ми вносили пропозицію від імені комітету щодо їх долучення до цього закону, щоб вони були суб’єктом цього закону. Але на превеликий жаль, тоді ми наштовхнулися на вето Президента. Тепер ми уже повернулися до цієї ідеї. Мова йде про доплату до базової пенсії в обсязі 20 відсотків. Для тих, хто, скажімо, побоюється, що цим законом можуть скористатися чиновники високого рангу я хочу сказати, що ні народних депутатів, ні міністрів, ні інших високопосадовців за цим законом не буде. Натомість, будуть ті люди, які долучилися до зміцнення економічної потужності району, міста, області. Ті люди, які тяжкою і тривалою працею заслужили це право отримання персональної пенсії місцевого значення.

Хотів би сказати про масштаби цього закону. Я просто можу назвати кілька областей, скільки залишилось людей, які претендують на, скажімо те, щоб стати суб’єктом цього закону. Скажімо, Одеська область - 58 чоловік, Дніпропетровська – 64, Івано-Франківська – 33, Хмельницька – 44 і так далі, всього. На всю Україну 1500 чоловік.

Якщо говорити про вартість проблеми, то на сьогодні, я підкреслюю, на сьогодні, якщо враховувати за сьогоднішніми показниками, вартість цієї зміни до базового закону складає півтора мільйона гривень на рік. Підкреслюю, півтора мільйона гривень на рік. Я чому акцентую увагу на тому, що це сьогоднішні розрахунки, тому що закон пропонується запроваджувати з першого січня 2008 року. Ці люди у віці 70-80-90 років, то вочевидь, що на превеликий жаль, кількість таких людей буде дещо меншою.

Тому я вважаю, що прийняття цього закону буде актом справедливості по відношенню до цієї категорії громадян України і тому вважаю за потрібне, щоб ми все-таки, Верховна Рада України віддаючи належне тим людям, які зміцнювали економічну могучність України віддати належне і включити їх до першої статті Закону „Про пенсії за особливі заслуги перед Україною”. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Петро Степанович. Я хотів би звернути увагу на таку деталь. Нас слухають сьогодні радіослухачі і думають, про що ж це йдеться. Так давайте я прочитаю цю статтю в ці лому, вірніше 6 пункт цієї статті, аби розуміли, про що йдеться.

У чинному законі записано так, що розповсюджується така, скажемо так, пільга, хоч це, власне кажучи, компенсація за втрат попередніх.

Пункт 6 статті 1. Особам відзначеним почесним званням України, колишніх Союзу РСР та Української РСР „Заслужений”, почесним званням України „Мати-героїня”, державними преміями України колишніх союзів РСР та Української РСР, нагородженим одним із орденів України або колишнього Союзу РСР почесною грамотою Президією Верховної Ради Української РСР, або грамотою Президії Верховної Ради Української РСР. Це все, власне, майже 20 років тому. А також особам, яким до 1 січня 1992 року було встановлено персональні пенсії союзного, а тепер додається тільки республіканського чи місцевого значення. Тобто це просто знак рівності між категоріями людей, які працювали добросовісно, мали заслуги перед Батьківщиною і, яким треба дати належне і це стосується, я ще раз сказав, Петро Степанович, десь витрат на рік півтора мільйона гривень на всю державу. Я думаю, що тут немає запитань до цього закону. Запитання? У Бульби? Будь ласка.

13:46:19

БУЛЬБА С.С.

Я просто хочу підтвердити, що ми, дійсно, за те, щоб такий закон діяв, бо якщо по 7,6 мільярда гривень списується за рахунок держави боргу єдиним енергетичним системам, то півтора мільйони гривень не знайти для людей заслужених, я думаю, це було б ганебно якби ми інакше думали. І тому я закликаю всіх просто підтримати. Фракція Соціалістичної партії України буде голосувати за цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну майте на увазі, що тут порівнянь таких багато можна було б ввести.

Он піднімає Іван Миколайович руку, вже говорить, а на вибори триста мільйонів можем найти, а мільйон не можем заплатить ветеранам за рік? За рік, повторюю. Я прошу, я ставлю на голосування цей проект закону в цілому. Ні? запитання у вас? Сільченко, будь ласка.

13:47:21

СІЛЬЧЕНКО В.А.

Шановний Олександр Олександрович, Сільченко, фракція Соціалістичної партії України. Ви щойно перечислили перелік категорій, яким додається до мізерних пенсій, це справді мізерні пенсії, тут нема про що говорити. Але в цьому переліку я не найшов дві категорії. Особи, нагороджені грамотою Верховною Ради України, грамотою Верховної Ради України. І, крім того, Петро Степанович, я до вас звертався і до голови комітету з приводу депутатів місцевих рад. Мається сільських, селищних, міських, які понад три, тричі підряд обиралися депутатами і природно ставлять питання про якесь врахування яких державних, державницьких заслуг, хоча б невеличкої надбавки. Що ви на це можете сказати?

ЦИБЕНКО П.С. Спасибі. Я відповідаю на ваше запитання. Щодо депутатів місцевого значення. Комітет неодноразово розглядав ці пропозиції. Ми підтримували, але мова йде про те, що, на превеликий жаль, на сьогодні це досить великі витрати. І тому вони, скажімо, для сьогоднішнього бюджету непідйомні. Користуючись нагодою, Олександр Олександрович, я хотів би підтримати вашу пропозицію щодо прийняття цього документу в цілому. Тому що ця норма, вона абсолютно вичерпна. Тобто в процесі підготовки до другого читання додати до неї нічого не можна, як і відняти.

Тобто, тим більше, що документ запроваджується в дію з першого січня 2008 року. То я від імені комітету хотів би підтримати вас в тому плані, що справді ми можемо приймати цей документ зразу в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ми з цього приводу запитаємо думку заступника міністра Гарячої. Будь ласка.

ГАРЯЧА О.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати!

З доброї волі Верховної Ради уряд у цьому році забезпечує своєчасну виплату і тих пенсій, які ви підвищили, я хочу вас проінформувати, що в червні от на сьогоднішнє число вже профінансовано 50 відсотків всіх підвищених пенсій. Пенсії за особливі заслуги - мільйон чоловік. Більше мільярду гривень видатків. Не заперечуючи в цілому проти підвищення пенсій цій категорії, треба врахувати одне, можне друге читання це доопрацюється і ви будете мати ласку, і приймете цей закон. Ми ставимо на одне місце і в одних розмірах пенсії за особливі заслуги республіканського значення, союзного і місцевого.

Шановний народний депутат пропонував поширити цей закон і на депутатів сільських і селищних рад. Теж не заперечуємо проти цього - вивчимо цю позицію, але на наш погляд на друге читання треба доопрацювати, щоб зробити диференціацію пенсії. Не може за одну заслугу перед громадою місцевою і перед Україною одержати одинакову надбавку. Тому це буде предметом до другого читання.

І шановний Петре Степановичу, я прошу вас підтримати цю пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, мати на увазі, що ці пенсії різні за обсягом. Тому збільшення їх на 20 відсотків означає і наявність диференціації. Я так це розумію?

Петро Степанович, будь ласка. Скаже Петро Степанович.

13:50:49

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Олександре Олександровичу.

Шановна Олена Василівна, ну ви мабуть, скажемо, в уряді як ніхто знаєте цю проблему. І ви знаєте як ніхто щодо поняття персональний пенсіонер місцевого значення , а саме це передбачається цим законом, нічого не можна ні додати, не відняти.

Що стосується депутатів місцевого значення. Ну вам дуже добре відомо, що ми неодноразово розглядали це питання. Комітет підтримував, але через відсутність необхідної кількості коштів, на превеликий жаль, він не приймався. І зараз ми цю проблему не вирішимо, може трошки пізніше.

Тому, я ще раз прошу вас, погодьтесь з тим, що ми проголосуємо це документ у двох читаннях, тобто, в цілому, все рівно він починає діяти з січня місяця, а додати нічого не можна до нього.

Я все-таки прошу, погодьтеся з цим підходом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас, давайте … Одну секундочку, ще не висловився Сергій Червонописький, а він від комітету буде виступати зараз. Але я хотів ще раз сказати уточнення одне: диференціація пенсії забезпечується не процентом надбавки, а розміром пенсії. Якщо у відповідного пенсіонера пенсія була, умовно кажучи, 500 гривень, то вона буде 600. Але якщо вона сьогодні у нього є 550, то вона буде відповідно 650, здається так чи скільки там. Ну, я без логарифмічної лінійки не можу множити, тому майте це на увазі.

Будь ласка, Сергій Червонописький від комітету. Ваша думка з місця.

13:52:37

ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ С.В.

Дякую, Олександре Олександровичу.

Я хотів би подякувати, тому що ви майже сказали все те, що я хотів доповісти, тобто розтлумачили саму ідеологію цього закону. Просто я, мабуть, як і наші колеги і комуністичної фракції, фракції соціалістичної, Партії регіонів, хочу відзначити, що розмова іде про відзначення тих чудових людей, трудівників, які свого часу, власне за радянських часів не за гроші, а от за моральні такі, як то кажуть, поощрения, за заохочення люди працювали, люди створювали потенціал держави Україна. І тому це наш синовій такий обов’язок цих людей відзначити, щоб, дійсно, вони може невелику, але копійку мали від держави Україна в подяку за те, що вони створили нас. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна голосувати? Можна в цілому зразу голосувати?

Я ставлю на голосування цей проект в цілому, який, до речі, підтримується Кабінетом Міністрів. Будь ласка.

13:54:12

За-250

Рішення прийнято. Спасибі.

Нам треба розглянути ще два маленьких питання. Перше, включити проект Постанови про внесення змін до перспективного плану законодавчих робіт Верховної Ради V скликання затвердженого постановою Верховної Ради України 30 листопада. І тут доповідатиме Іван Бондарчук, але спочатку включити д порядку дня і до розгляду це питання. Я прошу проголосувати.

13:54:53

За-252

Ви бачите 252 за, яка довіра до колег у Івана Миколайовича. Він знає, що проголосують, підтримають його. Будь ласка, доповідайте, коротко тільки.

13:55:08

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги, постановою Верховної Ради України від 30 листопада минулого року затверджено Перспективний план законодавчих робіт Верховної Ради України V скликання, пунктом 187 якого передбачено розроблення проекту Закону про Загальнодержавну програму зайнятості населення на 2007-2009 роки.

До Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці звернувся віце-прем`єр-міністр України Табачник, та є відповідне рішення комітету урядового з соціально-гуманітарної політики, в якому зазначається, що потреби у розробленні такого законопроекту немає.

Питання щодо державного регулювання ринку праці на цей період вже унормовано Постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2006 року про затвердження основних напрямків проведення політики зайнятості до 2009 року. Враховуючи наведене, комітет підготував і вносить на розгляд Верховної Ради України проект постанови про внесення зміни до перспективного плану законодавчих робіт, тобто пропонується виключити пункт 187, бо це випливає також із нової редакції Конституції та Закону України „Про Кабінет Міністрів України”, оскільки це відповідно до Закону „Про Кабінет Міністрів” є компетенцією уряду. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Як ваші думки, можна голосувати? Цей документ дуже короткий про виключення одного пункту із нашої постанови. Я ставлю на голосування цей проект в цілому, реєстраційний номер 3549.

13:57:13

За-255

Шановні депутати, вноситься на ваш… Прийнято рішення, 255 - за. Вноситься на ваш розгляд проект Постанови Верховної Ради України „Про звернення Верховної Ради України до дипломатичних представництв іноземних держав, акредитованих в Україні”. Зміст такий цього документу. Потім включимо його до порядку дня. „Схвалити звернення Верховної Ради України до дипломатичних представництв іноземних держав, акредитованих в Україні (додається). І ця постанова набуває чинності з дня її прийняття”. А перед цим звернення такого змісту. Послухайте уважно.

„Звернення Верховної Ради України до дипломатичних представництв іноземних держав, акредитованих в Україні.

Як відомо, шостого червня 2007 року під час зустрічі з представниками дипломатичного корпусу в Україні Президент України Ющенко серед іншого заявив, що Верховна Рада України, цитую, „втратила свою повноважність з відповідними міжнародно-правовими наслідками”.

У зв’язку з цим, маємо зазначити, що оскільки повноваження Верховної Ради за статтею 90-ю Конституції України припиняються в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання жодних конституційних підстав для проголошення парламенту неповноважним на сьогоднішній день немає. Більше того, Президент України, за Конституцією України, не наділений правом встановлювати факт неповноважності Верховної Ради України, як то фактично визнано в його указі від п’ятого червня 2007 року номер 497. Цьому передували дві неконституційні спроби дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання, які до того ж його зусиллями були виведені з-під судового контролю. Такі неконституційні дії Президента України не можуть бути сприйнятими в Україні, де визнаються демократичні цінності, діє принцип верховенства права, а також навряд чи зустрінуть розуміння та підтримку із боку європейської спільноти. Крім того, діяльність українського парламенту в міжнародних відносинах, як і парламентів інших держав, здебільшого спрямована на розвиток міжпарламентських контактів. А відтак немає і не може мати безпосередньо міжнародно-правових наслідків, на відміну конституційно уповноважених на діяльність у сфері міжнародно-публічного права і інших органів державної влади.

Відтак, Верховна Рада України продовжує свою роботу у повноважному складі на законних підставах та згідно з домовленостями, досягнутими 27 травня 7-ого року між Президентом України, головою Верховної Ради України та прем’єр-міністром України.

Я в доповнення до цього тільки хочу сказати, у нас через, менш як через місяць буде Парламентська Асамблея ОБСЄ, за організацію роботи якої відповідає парламент України. Як же може орган, скажімо так, який втратив відповідні повноваження, займатися цією справою, яка є честю для держави, для України? Очевидно, Президент тут помилився.

Тому ще хочу сказати, що 6 червня заступник керівника секретаріату Президента Чалий надав послам України в країнах-членах Європейського союзу термінову вказівку докласти максимум зусиль для визнання керівництвом країн-членів Європейського союзу легітимності та правомірності дій Президента, викладених в Указі щодо третього розпуску Верховної Ради України.

Ну, зрозуміла річ, тому проект постанови цей я ставлю на голосування про включення його до порядку дня, будь ласка.

14:01:07

За-254

Тоді я ставлю… Можна ставити зміст на голосування? Я ставлю на голосування цю Постанову і змістом… За основу ставлю на голосування, будь ласка, за основу.

14:01:37

За-259

Прийнято за основу - 259. У кого поправка була? Анна Герман, будь ласка. Анна Миколаївна говорить, всі слухають уважно.

З місця. Герман, Герман.

14:01:56

ГЕРМАН Г.М.

Пропоную після і замість слова „навряд”. „Чи сприйме Європа „ і так далі сказати: „і ми переконані, не можуть бути сприйняті демократичною спільнотою Європи і усього світу”. Замість слова „навряд чи сприйме Європа” там перед тим текстом. Замість слова „навряд чи сприйме” „ми переконані, не може бути сприйнято демократичною спільнотою Європи і усього світу”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Можна з такою поправкою?

Я ставлю у цілому на голосування із розумною поправкою Ганни Миколаївни. Будь ласка, у цілому.

14:02:53

За-253

Рішення прийнято.

Шановні депутати, ми справилися з планом на сьогодні. Я прошу уваги! Завтра... Я оголошую ранкове засідання закритим. Завтра засідання розпочнеться о 10 годині ранку. До побачення.