ЗАСІДАННЯ  ЧОТИРНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

14 березня 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні депутати, журналісти і гості Верховної Ради, представники Кабінету Міністрів!

14 число сьогодні, середа. Я прошу підготуватися до реєстрації депутатів. Проходить поіменна реєстрація.

10:02:22

248 депутатів бажають працювати у пленарному режимі. Я оголошую ранкове засідання відкритим.

Сьогодні день народження двох депутатів, я просив би, щоб ми їх привітали, вони якраз і присутні тут: Микола Олексійович Данілін  і Віталій Петрович Заболоцький (О п л е с к и).

В такому віці ще, правда, дні народження майже не відзначаються, вони ще юні, і вся перспектива у них є в депутатській роботі, і в громадській діяльності, і в політичній і так далі, попереду все, але вже вони мають серйозний авторитет, тому побажаємо їм здоров'я, успіхів в усіх їхніх справах.             

Відповідно до Регламенту сьогодні ми маємо час для виступів народних депутатів з внесенням пропозицій, оголошенням заяв і повідомлень. Тому я просив би записатися депутатів, хто бажає висловитись.

Будь ласка, Матвієнков. А, Бокий замість Матвієнкова. Будь ласка.

 

10:04:13

БОКИЙ І.С.

Заява фракції Соціалістичної партії України.

Рукотворна соціально-економічна криза, яку розкручують Блок Юлії Тимошенко  та Блок Віктора Ющенка „Наша Україна” завдає відчутних ударів економіці, яку відроджує антикризова коаліція. Водночас посилюються апетити спекулятивного капіталу, інтереси якого репрезентують ті ж БЮТ і "Наша Україна". Капітал, який переконаний, що народ України – це лише біомаса, яку можна вічно обдурювати. Шляхом крутійства і свідомого обману людей ці сили хочуть довести ситуацію в країні до дострокових виборів Верховної Ради.

Так звана тарифна епопея, яка має коріння в зрості ціни на газ, де прямими винуватцями є Президент Ющенко та екс-прем`єр Тимошенко, використовується для створення ще й політичної кризи, недовіри людей до Верховної Ради та уряду.  Народ має знати, що спекулятивний капітал в егоїстичній гонитві за наживою стимулює зростання цін на енергоносії та сировину, комплектуючі тощо, завдає шкоди бюджетоутворюючим виробничим галузям економіки, продукція яких становить абсолютну більшість експертного потенціалу України в металургійній, машинобудівній, хімічній промисловості, сільському господарстві.

Зараз склалася вигідна зовнішньо економічна кон`юнктура для продукції металургів та хіміків і її необхідно використати для фінансового стимулювання внутрішнього економічного розвитку. Розкручування ж зростання внутрішніх цін не  дає змоги скористатися  цими сприятливими можливостями повною мірою збільшити надходження до бюджету, заробити кошти для розвитку економіки, підвищення зарплати і пенсій.

Доконечно назріла потреба – і про це прямо кажуть  досвідчені командири виробництва -  застовпити внутрішні ціни на нинішньому рівні, простіше кажучи, накласти мораторій на їхнє зростання. Не треба боятися, що це не ринковий механізм. До цього в критичних ситуаціях вдаються навіть у розвинених демократичних країнах. Мораторій на зростання цін припинить звуження внутрішнього споживчого ринку, адже збільшення цін на енергоносії і як похідне на послуги та споживчі товари оплачуються  в кінцевому підсумку з бюджету кожної української сім’ї. За інтриги псевдо опозиції розплачується народ. Вітчизняний товаровиробник без розширення внутрішнього споживчого ринку розвиватися не може.

Тому фракція соціалістів у Верховній Раді пропонує Кабінету Міністрів негайно розглянути можливість оголошення мораторію на всі внутрішні ціни в державі, зокрема і обов’язково на ціни на споживчі товари. Народ України не повинен зі своєї кишені оплачувати політичні ігрища політиканів, а її економіка бути заручницею політичного авантюризму.

Дякую за увагу. Соціалісти України вітають народ України з першим днем весни за старим стилем і з Явдохою. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Слово має Богачук, прошу, Василь Степанович.

 

10:07:26

БОГАЧУК В.С.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні виборці. Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Майже одночасно на початку нинішнього року в двох обласних центрах: в Тернополі і в Херсоні – сталися два безпрецедентні випадки, які потрясли ці області і навіть Україну. У Тернополі на вулиці вийшли сотні робітників місцевого комбайнового заводу, перекрили центральну магістраль міста, вимагаючи виплати заробітної плати. Борг склав понад три мільйони гривень. У Херсоні біля токарного верстата покінчив життя самогубством знову ж таки у зв’язку з тривалою невиплатою заробітної плати робітник підприємства „Херсонські комбайни”. Не було, за що жити, самому бідолазі і його сім’ї. Обидва підприємства є складовою лізингової компанії „Украгромашінвест”, яка, без сумніву, стала вже притчею во язиці з порушень чинного законодавства. Це такий собі анклав біди, злощастя і жахливого криміналітету. Так, свого часу в статутний фонд компанії було віднесено державні пакети акцій 13-ти відкритих товариств, які в порушення вимог законів України про господарські товариства, про приватизацію державного майна за відсутністю рішень Кабінету Міністрів, Фонду державного майна України керівництвом були відчужені керівники „Украгромашінвест”, які здійснювали ці операції і передали їх у власність підконтрольної йому компанії – нерезидента України. Це і стало однією з причин того, що такі підприємства, як Тернопільський і Херсонський комбайнові заводи опинилися на мілині, а люди - без заробітної плати. Інтересам держави перестало... нанесено значні економічні збитки, оскільки втрачається корпоративний контроль за діяльністю вищезгаданих товариств.

Було порушено по цьому кримінальні справи, але, як виявилося - Генеральною прокуратурою - але як виявилося, що там також вміють підсобляти приватизаторам, махінаторам із великої дороги. Генеральна прокуратура спустила цю справу на гальми і передала в прокуратуру міста Києва. Останні призначили перевірку діяльності в Контрольно-ревізійному управлінні.

Те, що значиться в актах КРУ не пером описати і ні словом передати. Діяльність лізингової компанії „Украгромашінвест”  - це суцільний кримінал. Страждають тисячі людей, працівники акціонерних товариств, значна економічна шкода завдається державі. Але співробітники прокуратури міста Києва, фактично, проігнорували дані контрольно-ревізійного управління. Я хотів би своє це звернення дати як депутатський запит і направити прем’єр-міністру і генеральному прокурору. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Степанович, ви все те, що зв’язано із функціонуванням „Украгромашінвесту”, чи як запит, чи запит до прокуратури, давайте готуйте запит і треба розбиратися. Тому що приватизація була здійснена не….

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є вже запит, да. Значить треба, треба повторно робити і вимагати наведення законного порядку. Спасибі.

Філіндаш, будь ласка, замість Даніліна.

 

10:11:10

ФІЛІНДАШ Є.В.

Шановні народні депутати, радіослухачі, телеглядачі, останніми дня є всі підстави констатувати, що в Україні, дійсно. Активізувалися спроби політичного  перевороту, про який так багато говорить опозиція.

Тільки виникає питання: хто є організатором цього перевороту? Відповідь: аж ніяк не правляча коаліція. Вся країна може спостерігати, як протягом кількох днів один з державних інститутів влади примушували задекларувати свою опозиційність не просто до всіх  інших інститутів влади, а до значної кількості громадян – виборців антикризової коаліції. Це, між іншим, не один мільйон людей.

Те, що ми всі могли прочитати та подивитися ЗМІ протягом останніх двох днів та елементарна логіка призводить до висновку: в опозиційних планах чинне місце відводиться Віктору Ющенко, причому  схоже, що Президента України намагаються відкрито використати. Підкреслюю: Президента намагаються використати. І це схоже на такий  випадок, коли хвіст щосили махає собакою, яка навіть цього не помічає. Вже зараз його підштовхують до  політичних заяв з чітким позиціонуванням не як глави всієї держави, а як глави опозиції - людина, котра протистоїть водночас законодавчій та виконавчій владі. Вже зараз, фактично, підбурюють до заяв, які можна тлумачити, як активну участь у дестабілізації  ситуації в Україні.

Подивіться ЗМІ, говорять, наскільки буде дієздатним парламент, якщо Президент Ющенко буде накладати вето на всі закони, авторами якої не буде хтось з представників опозиції.

Водночас слід наголосити: якщо такі дії відбудуться глави держави, то це буде свідчити не про неефективність парламенту, а про неефективність, перш за все, Президента України.

Що далі може бути? За такою логікою видання указу про формування  опозиційного тіньового уряду, який буде працювати відповідно до бютівського закону про опозицію, президентське доручення СБУ з газетними вирізками в якості обґрунтування, поетапна конституційна реформа на кшталт єльцинської у 1993 році? Ми що, знову відкочуємося до реалій початку 90-х, коли на повному серйозі обговорювалося, скільки і якої Нацгвардії повинно бути підпорядковано Президенту України, якої Верховній  Раді, якої Уряду?

Я певен, що Віктор Ющенко достатньо вольова і мужня людина, щоб не дозволити маніпулювати собою і використовувати своє ім’я політикам-ляльководам, які все одно ні за що відповідати не будуть.

Я думаю, що він пам’ятає нелегку долю тих, хто свого часу вільно чи невільно був політичним дахом Юлії Володимирівни, і повинен зараз перш за все спиратися на Конституцію і закони, і вибір громадян, зроблений ними на останніх парламентських виборах 2006 року. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Малиновський Олексій Петрович.

 

10:14:22

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.

Олексій Малиновський, фракція соціалістів, Черкащина.

Шановні колеги,  я хотів би привернути увагу суспільства і громадськості усієї до проблеми рибного господарства в Україні на прикладі Кременчуцького водосховища.

Для довідки. Кременчуцьке водосховище у Дніпровському каскаді по продуктивності вилову риби займає перше місце. Площа водосховища – 225 тисяч гектарів. На сьогоднішній день 56 суб’єктів підприємницької діяльності мають квоти та дозвіл на вилов риби. Але вилов риби з кожним роком зменшується. Так для порівняння, у 2001 році загальний вилов риби становив 100 тисяч тонн, а у шостому році – лише 36 тисяч тонн.

До основних факторів, які впливають на скорочення вилову риби, перш за все можна віднести браконьєрство у всіх його проявах. Розкрадання риби суб’єктами підприємницької діяльності шляхом необлікування кількості вилову риби, використання мілкосітчастих сіток, використання сіток понад установлені норми шляхом дублювання бірок.

Головним чинником, який привів до різкого зниження поголів’я риби, є використання закидних неводів в переднерестовий період. Так, на сьогодні рівень води у водосховищі знаходиться на останній межі зимової експлуатації. Риба перебуває у старих руслах або в зимових ямах, за біологічним ритмом у косяках, що дає можливість ефективність її сьогоднішнього вилову.

Незважаючи на це, органи рибоохоронні з першого березня сьомого року видають 14 дозволів на використання неводів аж до початку нерестового періоду. Це не що інше, як санкціоноване знищення маточного поголів’я риби. Тим дивнішим є той факт, що дозвіл видає Середньодніпровський басейн, управління, яке на сьогоднішній день перебуває у стані ліквідації. Ще дивнішим є те, що згідно розпорядженню Комітету рибного господарства формується формування кадрів з місцевих рибнадзорів, розпочнеться тільки з 14 квітня цього року. Тобто після проходження самої активної фази нересту риби.

Фактично створені умови  для браконьєрства, для розкрадання рибного господарства на Кременчуцькому водосховищі.

Я  з повною відповідальністю можу заявити: створені всі умови для збагачення керівництва державного рибного господарства, а також посадовців  рибоохорони та правоохоронних органів, які піклуються цими проблемами.

Я вважаю, що необхідно Генеральній прокуратурі, Міністерству внутрішніх  справ  зайнятися предметно цими проблемами. І це просто крик душі рибаків, які віками, сотнями років ловили рибу на Черкащині, а сьогодні мають такі печальні наслідки. Дякую  за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам. Олексій Петрович, підготуйте запит, зараз створений департамент і нехай він цим питанням займеться обов’язково, бо   це біда для всієї України, для   всього рибного господарства. Дякую.

Замість … виступає Бондарчук Іван Миколайович, будь ласка.

 

10:17:10

БОНДАРЧУК І.М.

Депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України, Вінниччина.

Шановні колеги,  відомо, що однією з найгостріших  соціальних проблем в нашому суспільстві є повернення громадянам знецінених заощаджень радянського періоду.

На жаль, держава вкрай  незадовільно і непослідовно виконує свої  боргові зобов’язання перед співвітчизниками. Як видно з інформації Рахункової палати України, протягом минулого року до громадян не надійшло понад 330 млн. гривень із 600 млн., передбачених в державному бюджеті на ці цілі.

Справедливості ради, варто відзначити, що  конкретно і предметно поверненням заощаджень  у 2006 році зайнявся нинішній  коаліційний уряд, затвердивши 14 серпня порядок повернення заощаджень, а до серпня минулого року громадянам  України  не було повернуто жодної гривні.

Аналогічною є ситуація з поверненням коштів  НАСК „Оранта” та інших боргових зобов’язань держави.

Висловлюючи своє занепокоєння з цього приводу, фракція Соціалістичної партії України  та Комітет з питань соціальної політики та праці вимагають від уряду зробити  належні висновки, посилити контроль за своєчасним і планомірним перерахуванням коштів передбачених в Державному бюджеті на 2007 рік на повернення  заощаджень громадян вміщених в установи Ощадбанку та „Оранти”  до 1992 року, та компенсацію  втрат від знецінених  даних грошових заощаджень.

Фракція СПУ  у Верховній Раді та  комітет  рекомендують  Кабінету Міністрів України  прискорити внесення на розгляд парламенту проекту закону про внесення змін до Закону України „Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України” в частині прискорення повернення цих заощаджень з використанням досвіду країн СНД у даному питанні.

Для захисту прав громадян при розгляді проекту Закону України про внесення змін до Закону України про Держбюджет на 2007 рік, який ми розглядатимемо на цьому тижні, передбачити збільшення бюджетних призначень на повернення заощаджень громадян на суму коштів, які не були використані у 2006 році. Тобто 330 мільйонів гривень, які не були повернуті в минулому році, не повинні пропасти, вони мають бути доплюсовані до суми, передбаченої в держбюджеті на поточний рік.

Для визначення достовірних та реальних даних щодо зобов’язань держави перед вкладниками колишнього „Ощадбанку” та застрахованими особами провести інвентаризацію всіх рахунків та договорів страхування і створити відповідні електронні реєстри вкладників і страхувальників, передбачивши відповідне фінансування з держбюджету. Своїми конкретними діями у цьому напрямку уряд має продемонструвати прагнення предметно зайнятися вирішенням проблеми повернення громадянам їх знецінених заощаджень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Замість Кузьменка виступає Сергій Червонописький. Прошу.

 

10:20:22

ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ С.В.

Шановний Олександр Олександрович, шановні виборці! Відомо, що головним питанням всякої революції є питання влади. Бездарно втративши владу, організатори так званої помаранчевої революції зараз намагаються взяти реванш, не брезгуючи нічим, в тому числі, в тому числі небезпечними для людей та держави методами.

Підбурювання певних верств населення, тобто протиправних дій, створення так званої „народної самооборони”,  а насправді - бойових загонів, вивчаючих тактику дій в умовах міста, використання повним ходом військової термінології, все це нам дуже знайоме. Ще живі ті, хто більше як півстоліття назад знищили те, що народилося під барабанний бій на майданах під час факельних шествій. 

Я звертаюся до того, з чиєї волі все це твориться. Ви з народного  любимця дуже  легко можете перетворитися в ката свого народу.

Цілком природне запитання: а звідки на все це гроші? Можливо, тут сліди тих півмільярда гривень, які зникли з рахунків нашого силового відомства. Як це все розуміти, шановна наша опозиційна влада? Куди ви йдете? Якщо ви не зупинитесь, то буде горе, кров, сльози, розвал держави. Але в Україні є нормальні  порядні  та відповідальні сили, здатні зберегти  спокій та майбутнє нашого народу.       

Я буду змушений звернутися до членів Української спілки ветеранів Афганістану, ветеранських організацій, організацій силових відомств ветеранів, Збройних сил, до всіх тих,  хто дуже добре знає, як  пахне порох,  якого ви, пани революціонери, ще не  нюхали, із закликом створити справжню народну самооборону.

Не варто вам нас дратувати, а то прийдеться   згадати своє бойове майбутнє і  дати   гідну відсіч тим політиканам, які,  роздмухуючи вогонь громадянської війни, ведуть  до загибелі  нашу державу.

Маю честь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тадеєв має слово. Ви  будете? Будь ласка. Замість  Тадеєва.

 

10:23:16

ЯДУХА В.С.

Василь Ядуха,  фракція Партії регіонів.

Шановні колеги,  у минулу неділю у місті Хмельницькому відбулися  урочисті збори, на яких близько півтисячі представників трьох політичних сил, які створили антикризову  коаліцію, це Партія регіонів, Соціалістична та Комуністична партії підписали  політичну угоду і зробили заяву про співпрацю і координацію наших дій, спрямованих насамперед на  роз’яснення  тієї  політичної і економічної ситуації, яка на сьогоднішній день  у нашій державі і, звичайно, на захист справжньої демократії, на захист незалежності України, насамперед,  економічної.

Саме у цей період, коли уряд України, сформований антикризовою коаліцією працює стабільно, коли  наводиться у державі порядок, коли вперше незалежності України уряд відкинув політику проїдання державних коштів, продажу стратегічних об’єктів нашої держави, а чітко працює на розвиток економіки, саме тоді, коли уряд  витримує всі державні стандарти, за які він говорив,  зокрема, соціальні стандарти,  саме у цей період опозиція веде розгнуздану війну проти уряду і проти антикризової коаліції ,в цілому проти звичайного українського  народу.

Закосичена пані і горе-рятівники, які їздять по регіонах  і їздили,  сьогодні кидають кістку українському народу. Хотів  би сказати: „Не купляймося саме на це”. Виступаючи в ролі рятівників району,  а фактично штучно, нагло проводиться зомбування  українського народу.

Сьогодні Конституція України використовується, як полігон політичної боротьби,  розхитування державності. Гарант Конституції, на превеликий жаль, – Президент    відкинув ту частину   населення України, яке не розділяє, не сповідує помаранчевий колір. Штучно висуваються якісь вимоги, звичайно, так званими, демократичними силами. Насправді це демократичні сили, які і надалі сьогодні  розвішують локшину людям  на вуха.

Хотів би сказати., важко нам буде, якщо ми будемо куплятися на ці цілі і на ці методи політичної боротьби. Бо саме ми знаємо, після цих галасливих слів що  залишили попередні уряди. Не тільки   пусту казну,  пусті газові  сховища, паливні склади,  а саме головне – соціальну незахищеність українського  населення, за яке вони сьогодні так сильно ратують.

Вчора мене прикро вразив виступ  очільника „Нашої України” по українському телебаченню, який говорив там за якісь там кадри.  Сьогодні обласні державні адміністрації перетворилися на ячейки „Нашої України”. Сьогодні прибиральниця,  при всій моїй повазі до них, скоро буде головою районної державної адміністрації. І ми сьогодні вимагаємо  від антикризової коаліції, вимагаємо від уряду України провести серйозну політичну перестановку виконавчої влади для збереження незалежності України і покращання економічної ситуації. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це виступав народний депутат Василь Ядуха. За ним виступатиме Грач Леонід Іванович, він записався. Будь ласка. Потім Чечетов.

 

10:26:38

ГРАЧ Л.І.

Уважаемые коллеги, вы, наверное, заметили, что деструктивность, начиная с самого Президента Ющенко и его пропрезидентской партией «Наша Украина», практически проявляется во всем, в том числе в самом сложнейшем вопросе, который пройден государством Украина, пройден очень тяжелый путь, имея в виду восстановления тех правовых взаимоотношений, которые есть сегодня у государства Украины с Автономной Республикой Крым. 

Вы, наверное, обратили внимание, что кандидат министра иностранных дел Огрызко проявил себя с точки зрения и русофобской, и с точки зрения абсолютного незнания законодательства Украины в отношении тех функций и полномочий, которые определены Автономной Республикой Крым Законом Украины о Конституции Автономной Республики Крым.

Я вынужден был откомментировать то неправомерное и, прямо скажем, русофобское заявление Огрызко, на что тут же получил соответствующую реакцию аж Департамента неких юридических дел партии «Нашей Украины». Но самое главное, что после этого исполняющий обязанности СБУ Валентин Наливайченко, походя, не вдумываясь, тоже не читая, не зная законодательной базы, но выполняя политический заказ, тут же дал установку, я имею в виду через средства массовой информации, уже негативного отношения к тому комментарию и практическим развил мысль, высказанную Департаментом «Нашей Украины» о том, что, дескать, Грача нужно привлекать к уголовной ответственности, не больше, не меньше, как за то, что он разрушает государственную целостность Украины. Я вот комментировал и господину Наливайченко, что нельзя  выполнять политические заказы, нельзя думать, что вы, скажем, соответствующая спецслужба 37 года. А сейчас, Александр Александрович, мы стали с вами братьями по несчастью. Я знаю то как некая служба прослушала, следила за вами, а я вышел для того, чтобы сделать официальное заявление о том, я располагаю информацией, знаю даже в лицо тех спецслужбистов кто получил негласное указание следить за мной, подслушивать, за членами моими семьи. Я считаю, что это уже до крайней меры безобразие и прошу, чтобы мой запрос... что мое выступление считать запросом и обратить внимание гаранта Конституции, естественно обратить внимание исполняющего обязанности председателя СБУ Наливайченко на неконституционность их действий, потому что...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Чечетов із Стояном передають слово… Стояну, так? Ядуха вже виступав. 3 хвилини, будь ласка. 

 

10:30:19

СТОЯН О.М.

І Ядуха. 5 хвилин. Дякую. 

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів. Спочатку 2 пропозиції. Шановні колеги, вчора ми плідно з вами працювали. Із 10 законів 6 законів були соціального спрямування. Це і Закон про захист інвалідів, це і Закон про захист хворих, це і Закон про безробітних і багато чого іншого, тобто які не мають ніякої політичної окраси.

Я задаю собі запитання чи хватить совісті у помаранчевої команди звернутися до Президента і попросити, щоб він їх не підписував. Чи хватить совісті у Президента не підписати ці суто соціальні закони?

І друга пропозиція. Це я хочу пояснити виборцям. Коли ми приходимо на роботу, депутати, ми на столах розписуємося за те, що ми з`явилися на роботу і за це нам заплатять заробітну плату. Сьогодні помаранчеві, особливо з БЮТу розписалися, але подивіться в зал – хочу, щоб показали – їх в залі немає. Уявіть собі, шахтар прийшов у нарядну,   розписався, що він спуститься в шахту. І не зробив ходку – так називається на шахтарській мові робочий день. Не зробив ходку в шахту. Уявіть собі: вчитель прийшов до директора, розписався – не пішов на урок. Уявіть собі: прибиральниця прийшла подивилася – і на пилюці в  кабінеті розписалася: „Була на роботі”.

Тому я пропоную, шановний Олександре Олександровичу, тут не треба голосувати, відповідно до Кодексу законів про працю всі повинні отримувати за свою роботу. З учорашнього дня не виплачувати заробітної плати оцій помаранчевій команді. Ми зекономимо багато грошей, і, може, роздамо в дитячі будинки, будинки-інтернати. Вони виконають хоч один обов’язок на Майдані - багаті допоможуть бідним. (О п л е с к и)

Але тема в мене інша виступу. Тема мого виступу: помаранчеве весілля, третя серія. Під час довгих вихідних громадяни України з цікавістю дивилися третю серію одруження помаранчевих соратників. На цей раз шлюбний контракт підписали: голова партії „Наша Україна”, він же за сумісництвом глава Секретаріату Президента України, Віктор Балога і лідер блоку політичних партій Юлія Тимошенко. Виникає запитання: а чому такий нерівний шлюб? І чи не образяться інші завидні женихи, які очолюють політичні партії, що входять до складу Блоку НСНУ - „Наша Україна”: Кінах – Партія промисловців, Тарасюк – Рух, чи Стретович – „християни”?

 А це означає, що їх соратники по блоку публічно кинули. В підписаній угоді однозначно задекларовано, що саме ці дві політичні сили разом будуть боротися з антикризовою коаліцією. А ось на вибори молодята підуть окремо, підрахують придане, тобто набрані відсотки голосів, і відповідно до них поділять владу. Ось такий шлюб за розрахунком.

Як тут не пригадати першу серію цього помаранчевого весілля, коли наприкінці 2004 року інший кавалер на Майдані освідчувався Юлії Тимошенко у вічному коханні. І наречена відповіла тим же, заявивши, що політичний шлюб на довгі роки, за що і отримала посаду Прем'єр-міністра України.

Але не могли змиритися куми, свати та „любі друзі” нареченого з тим, що сягає його кохана на всю державу, її фабрики, заводи. Відбулося розлучення по-італійськи, бурхливо. В 2006 році країна дивилася другу серію помаранчевого кіно. Спробу  знову одружитися після виборів до Верховної Ради  України, ті самі актори і ті самі дії, але весілля на цей раз не відбулося. І ось тепер  ми стали свідками третьої серії цієї мильної опери. Залишається тільки загадкою: а чому наречений Віктор Балога подарував Юлії Тимошенко не обручку, а маленький свисток. І щоб це означало? Може, натяк на те, куди уходить її енергія? І чому батько нареченого, як того просила молода не зробив їй подарунок у вигляді дострокових виборів.

Ось таке воно веселе помаранчеве кіно. Чекаємо на четверту серію, правда з вчорашнього дня помаранчеві почали новий серіал під умовною назвою: „Сімнадцять миттєвостей весни”. Так що буде ще веселіше. От тільки при чому тут їх виборці? Дякую. (О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, можна підбити підсумки заяв і пропозицій депутатів. Я розумію стурбованість Олександра Миколайовича з приводу серіалу, але в нас зараз практика є, що по кілька років можуть іти серіали. Так що ви приготуйтеся до цього і не переживайте, не переймайтеся. Мене турбує більше те, що висловив сьогодні Сергій Червонописький. І я вважаю, що сьогодні у українського суспільства вистачить глузду, аби не допустити протистояння, якихось громадянських зіткнень, це нікому не потрібно.

Треба мати на увазі, що  не вирішується тут питання інтересів людей, вирішується інтереси влади, конкретних представників, тих, хто організовує акції. Тому треба зважено до цього всього ставитися, щоб ми теж не виявилися заручниками такої провокації. А, на мій погляд, тут багато ще має сказати і Президент, зваживши на всі обставини, на перспективи, на можливість розвитку подій.

В будь-якому разі соціологія свідчить про те, що це людям абсолютно не потрібно. Але ми прекрасно теж розуміємо, що гроші не пахнуть, і використовуються тут в досить великих обсягах. Ясна річ, що це гроші ті, що уникли можливості потрапити до бюджету і так далі. Інших не буває. Так що, це теж треба мати на увазі всім тим, хто причетних до  аналізу цієї ситуації і до її, я би сказав так, локалізації в інтересах суспільства.

Шановні депутати, у нас у плані роботи зараз два законопроекти на одну тему майже, та, власне, на одну тему – це проект закону про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (щодо формування та затвердження цін/тарифів) Це проект  Ярослава Сухого. І проект про житлово-комунальні послуги щодо встановлення цін/тарифів на водовідведення, централізоване  опалення та водопостачання. Проект Юлії Тимошенко, вручений на заміну попереднього. І хочу повідомити, що в роботі парламенту, надаючи важливого  значення цьому питанню, бере участь віце-прем'єр-міністр України Володимир Рибак.

У порядку надходження цих документів я слово для доповіді надаю Сухому Ярославу Михайловичу – автору першого законопроекту, який, я так розумію, узгоджений із варіантом Кабінету  Міністрів.

Будь ласка.

 

10:37:43

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Криза у житлово-комунальному господарстві давно набула ознак кризи системної. І без піар-акцій опозиції нам  всім зрозуміло: сучасний стан у житлово-комунальному господарстві не тільки вкрай незадовільний, але й складає реальну загрозу національній безпеці держави.

Друге, вину за нинішній плачевний стан нашого житлового господарства має взяти на себе вся українська влада. Ви згадайте, в цьому залі скільки пільг з оплати житлово-комунальних послуг, безадресних, незабезпечених фінансово, з року в рік з маніакальною впертістю продукували численні скликання Верховної Ради, при потуранні урядів, намагаючись за чужий рахунок сподобатися електорату.

Така практика не тільки гальмувала оновлення основних виробничих фондів, але й розхолоджувала керівництво житлових організацій  в реформуванні цієї галузі. До того ж, протягом тривалого часу тарифи на житлово-комунальні послуги для населення адміністративно стримувалися органами місцевого самоврядування.

Незмінні упродовж декількох років тарифи та дефіцит бюджетних коштів для відшкодування різниці між економічно обґрунтованими витратами та чинними тарифами спричинили у багатьох населених пунктах значне погіршення фінансово-економічного стану підприємств галузі і, як наслідок, якості послуг та технічного стану насамперед цілісних майнових комплексів тепло, водопостачання і водовідведення. Як і завжди, за популізм платив, платить і буде платити сам народ, тому що страждають люди. Тому вихід з кризи слід шукати спільно всіма гілками влади і всіма вертикалями влади.

Третє. Комунальні підприємства, на які тепер дехто намагається перевести стрілки обурення людей,  - це не благодійні організації. Їх намагання регулювати тарифи – це не обов’язково блажь керівників цієї галузі чи відсутність патріотизму місцевої влади. Тим більше зараз, коли після багатьох років стабільності ціни на енергоносії ми зіткнулися несподівано з газовою проблемою, породженою недолугими політиканами в драматичному 2005-2006 році.

Тому між повним, абсолютно безвідповідальним запереченням необхідності змін тарифів і кількаразовим їх підвищенням ми повинні знайти золоту середину. Такою є економічно обґрунтована ціна, з одного боку, прозора та зрозуміла політика тарифів для людей, з другого.

З метою недопущення того, щоб тарифи були пущені на самоплив, чи до тарифів включалися необґрунтовані витрати, беручи до уваги нарікання політиків та населення на адресу центральної влади з приводу росту тарифів, ефективну діяльність уряду Януковича, якому через роботу спеціалізованих комплексних комісій вдалося докорінно поправити ситуацію з оплатою на місцях і в першу чергу місті Києві, законопроект 2197, який я тут представляю, який із зими 2006 року неодноразово доопрацьовувався, пропонує. Перше, щодо повноважень центрального органу виконавчої влади частину третю статті п’ятої викласти у такій редакції: „Центральні органи виконавчої влади за  дорученням Кабінету Міністрів, формують у межах своєї компетенції державну політику щодо встановлення  цін і тарифів на житлово-комунальні послуги.

Шановні колеги, я попрошу запам’ятати це положення. Воно кореспондується із законопроектом 3069, який ми будемо обговорювати після мене автори - Бондар і Тимошенко.

Мова йде про те, що  ми з вами в січні цього року, після між комітетських слухань, створили між комітетську урядову робочу групу з реформування житлово-комунального господарства, якщо пригадуєте, її очолює народний депутат України  Валерій Петросов, Партія регіонів.

Так от, на одному із засідань тобто мова йде про те, що вже йде реалізація цього положення законопроекту 2197 і 3069, було представлено єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування,  споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси та  житлово-комунальні послуги.

Шановні колеги, ця ж робоча група доручила  народному депутату України Василю Кульбіді з „Нашої України”, на мою думку, одному з найуспішніших мерів міста Львова, підготувати проект закону про національну комісію України з контролю за впровадженням та  вдосконаленням цієї єдиної державної системи моніторингу.

Для запровадження єдиної системи моніторингу нам необхідна буде підтримка уряду. Я думаю, що новостворене Міністерство житлово-комунального господарства предметно включиться до цієї справи з тим, аби моніторинг запрацював, були проведені експерименти на  прикладі декількох областей і ми  цю практику запровадили на всю  Україну.

До речі, мені здається, що серед тих членів робочої групи може перебувати  майбутній міністр житлово-комунального господарства.

Друге. Частина перша статті 20. Нагадую вам, мова йде про  права споживачів.

І ще вам хочу нагадати, що свого часу субсидування за житлово-комунальні послуги регламентувалося постановою Кабінету Міністрів  України. Пропонується в Закон внести  до статті 20 і доповнити пункт 9-й таким змістом, щоб законодавчо закріпити право на адресну безготівкову субсидію.

Шановні колеги, в законопроекті пропонується  20 відсотків грошового доходу - для всіх громадян і 15 процентів - там, де серед осіб, які проживають є діти, інваліди, проживають  непрацездатні громадяни, передбачити субсидії у вигляді 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу.

Шановні колеги! І останнє положення. Справа в тому, що в законопроектах інших я і законопроект 3069, який буде обговорюватися, міститься положення про інші процентні ставки: 15 і 15. Я вважаю, що має бути забезпечена диференціація: 20 відсотків - для всіх, і 15 відсотків - для тих людей, які не мають змоги сплатити.

І останнє. Робоча група і законопроект 3069 передбачали це положення, про те, що органи місцевого самоврядування будуть затверджувати ціни, тарифи на житлово-комунальні послуги лише за умови отримання відповідного висновку центрального органу виконавчої влади, визначеного Кабінетом Міністрів України щодо економічного обґрунтування розрахунків.

Я, звертаючись до сесійної зали, прошу законопроект 2197 взяти за основу, а при доопрацюванні взяти положення законопроекту 3069. Бо, якщо прив’язка ціни на тарифи до світових цін на енергоносії, чи до середньої зарплати по економіці є дискусійними, то слід прислухатись до положення цього законопроекту стосовно частини змін до Закону України про нафту і газ щодо газу, видобутого на території України, про що нам неодноразово пишуть та наголошують наші виборці.

Я прошу законопроект 2197 прийняти за основу. Дякую.

 

Далі засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради України МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, почекайте, шановні колеги. В кого є запитання, прошу записатись. Дружніше записуйтесь.

Так, давайте відведемо, відведемо, ну, 10 хвилин. Можливо, всі встигнуть поставити запитання. Леонід Мордовець, прошу.

 

10:45:40

МОРДОВЕЦЬ Л.М.

Шановний Ярославе Михайловичу, Леонід Мордовець, фракція Соціалістичної партії України. Ну, ми сьогодні є свідками того, що нинішній уряд вперше, мабуть, за роки незалежності став системно займатися питаннями житлово-комунальних послуг. У мене таке запитання в зв’язку з цим. На вашу думку,  які необхідно здійснити першочергові  заходи для фундаментального реформування  житлово-комунальної сфери  для того,  щоб ми  не займалися  латанням цих дірок, які щороку виникають? Дякую.

 

СУХИЙ Я.М. Шановний колега, ви, безумовно, праві. Для реалізації  тих завдань, які ми перед собою поставимо, необхідний комплексний і системний підхід.

У першу чергу необхідно законодавчо забезпечити економічну обґрунтованість тарифів на   житлово-комунальні послуги.

Друге.  Створити  умови  для економічного стимулювання  суб’єктів господарювання для підвищення ефективності роботи шляхом, можливо, внесення наших змін і до податкового законодавства.

Третє. Залучення фінансово-банківських установ до кредитування енергозберігаючих технологій.

Четверте. Запровадити обов’язкову статистичну звітність за використання енергоресурсів і впровадження  обов’язкового технічного  аудиту на підприємствах житлово-комунального господарства.

Хочу вам сказати, що перша постанова… осіння 2006 року уряду Януковича була присвячена розробці саме цих питань. Ми їх знаємо і ми закликаємо до співпраці всі політичні сили чи  опозиційні, чи не опозиційні –немає  значення. Ця справа стосується всіх і кожного!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко не  бачу. Богачук Василь.

 

10:47:29

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія. Тернопіль.

Ярославе  Михайловичу, я підтримую ваш законопроект  обома руками  і вважаю, що його потрібно прийняти сьогодні.

Але я хотів би сказати, що сьогодні те, що  закладено у бюджеті нашому на 2007 рік, де біля трьох мільярдів закладено на реформування житлово-комунальної  сфери, інші видатки, які сьогодні  йдуть у державі на житлово-комунальну сферу, я вважаю це  занадто великі. І сьогодні, десь  аналізуючи процеси, які йдуть в інших державах, бачимо, що житлово-комунальне господарство у всіх  державах найбільш прибуткове.

Скільки часу ще потрібно, щоб і у  нас ця сфера вийшла  із збиткового середовища?

 

СУХИЙ Я.М.  Я вважаю, що розв’язання  проблематики збитковості  житлово-комунального господарства прямо пропорційно тим зусиллям, які  ми будемо затрачати задля того аби вивести із кризи. Ви бачите скільки багато  назбиралося барахла навколо житлово-комунальних господарств: і не фінансовані, необґрунтовані пільги, і абсолютна розбалансованість  цілісних майнових комплексів. Тому ми з вами будемо скоро голосувати за зміни до бюджету на 2007. Я вас прошу, ви зверніть увагу, там є  цифри дотування на житлово-комунальне господарство, я вас прошу,   ви зверніть увагу, там є цифри – кошти, які ми виділимо місцевим   радам, дотацію на вирівнювання. Всі ці речі повинні піти. І ми повинні забезпечити єдине – жорсткий контроль аби ці кошти, які ми  з бюджету, загальної кишені, виділяємо  на житлово-комунальне господарство, аби вони були   використані у повному обсязі.  Тоді  у нас будуть успіхи у налагоджені  житлово-комунального господарства. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Стоян, автор поеми.

 

10:49:31

СТОЯН О.М.

Олександр стоян, фракція  Партії регіонів.

Шановний колего Сухий!  Ви знаєте, що відповідно до Закону „Про  органи місцевого самоврядування” тарифи на житлово-комунальні послуги встановлює якраз орган місцевого самоврядування.  А як на ваш погляд, чи міг би  Конституційний Суд  втрутитися у цей процес і  своїм рішенням заборонити підняття таких тарифів? Це перше питання.

І друге питання. Крім того, що ви зараз доповідаєте закон, а нам закидають, що Верховна Рада  до цього часу нічого не робила, чи  могли б назвати якісь дії конкретні  Верховної Ради, яка вже зробила для того, щоб запобігти  різкому зростанню  цін  на  комунальні послуги?

Дякую за відповідь.

 

СУХИЙ  Я.М. Дякую. Шановний Олександре Миколайовичу! Ви, напевно, забули, я вам хочу нагадати. У 1998 році  у  третьому скликанні у цьому сесійному залі ви були автором законопроекту про тимчасову заборону, пам’ятаєте, підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги. Нагадую всім колегам  і особливо, звертаючись до тих,  хто нас зараз дивиться і слухає. Шановні колеги!  02.03.99 року і в лютому 2000 року Конституційний Суд  чітко і ясно висловився, визнати такими, що не відповідають  Конституції  України будь-які спроби Верховної Ради  України втрутитися у тарифи.

І ще одне. У 1999 році ми намагалися  втрутитися у Закон „Про ціни і ціноутворення”,  доручивши Кабінету Міністрів  України  встановлювати ці ціни.

І це рішення було відмінене Конституційним Судом, який чітко сказав, що Кабінет Міністрів України, Уряд України перевищує свої повноваження, він не має права втручатися в тарифи. Єдине, що ми можемо робити, це те, що робить зараз Верховна Рада України – ми запроваджуємо єдину, чітку електронну систему моніторингу за споживанням і за витратами в житлово-комунальній сфері. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, будь ласка.

 

10:51:28

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов.

Фракция коммунистов будет поддерживать этот законопроект, Ярослав. Но я хотела бы все-таки задать вопрос. Мы предлагали и, когда мы раньше обсуждали вопрос, о том, что необходимо уменьшить планку выплаты по жилищно-коммунальным услугам от уровня доходов. 20 процентов – это высокий уровень и 15 процентов для пенсионеров – это высокий уровень. Как вы относитесь к нашему предложению?  

 

СУХИЙ Я.М. У мене в руках законопроект, нам сьогодні розданий, шановного колеги Миколи Мельничука 3059, де мова йде про 12 відсотків сукупного доходу такої сім'ї. Я, безумовно, до другого читання цей законопроект в комітеті колеги Сербіна. Я вам хочу сказати, що цей комітет працює, як годинник, не дивлячись на те, що він зараз змушений бути відсутній в залі, бо вони десь там весною ходять, такий у них потяг весняний кудись піти погуляти.

Цей законопроект буде розглядатися до другого читання там, і ми з вами розглянемо ці проценти відшкодування, але, звичайно, що це має бути економічно обґрунтована норма. Я категорично проти того, аби всім встановити один відсоток – 15 чи 12, нехай багаті платять, на то вони і є багаті. Багатий повинен платити за бідного, здоровий лікувати хворого – це принцип соціально справедливої соціальної держави. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Горбатюк.

 

10:52:54

ГОРБАТЮК А.О.

Шановний Ярославе Михайлович, будь ласка, прокоментуйте таку ситуацію, коли лідер опозиції відвідує регіони, і ради понижують тарифи на житлово-комунальні сфери. Так, в місті Луцьку на 10 відсотків після відвідин понизили тарифи, але ніхто не говорить сьогодні, що ці тарифи понижуються за рахунок відшкодування з міського бюджету саме по частині, доходній частині бюджету.   

В той час, коли в тому самому водоканалі нецільовому призначенні коштів ми можемо запідозрити керівників, коли майже півмільйона адвокатській приватній структурі перераховується, майже 300 за системне обслуговування комп`ютерною технікою, тобто не працюють саме структурами по пониженню тарифів, а хочуть за рахунок бюджету міської казни цю позицію 10-процентну поправити. В той час не ремонтуються дороги, не проводиться ремонт лікарень і шкіл, а ми бачимо…

 

СУХИЙ Я.М. Ви знаєте, якщо економічно обґрунтовані тарифи, то втручатися там не потрібно. Ніяких емісарів, комісарів, тим більше піар-акцій там не потрібно. Якщо комусь з Києва з числа народних депутатів України чи з міністерства, з Кабінету Міністрів  України, з Генеральної прокуратури вдалось побачити, що ці тарифи є економічно необґрунтованими, то цілком зрозуміло, що сесія міської ради повинна привести їх у відповідність з економічно обґрунтованими затратами. Це перше.

Я, наприклад, не дуже би, знаєте, кидався на опозицію, яка зараз намагається на  цьому заробити собі капіталець, тому що вона опозиція, вона робить те, що робить у всьому світі опозиція – вона скандалить, вона дебоширить, вона намагається привернути до себе увагу. Але тут і інша справа, і я просив би, щоб мерії міст, котрі мене зараз слухають, зрозуміли і згадали, ніхто не відміняв норму базового закону. Якщо тарифи встановлені нижче економічно обґрунтованих, то різницю суб`єктам господарювання  буде відшкодовувати місцевий бюджет. і те, що у Хмельницьку не хватає вже близько 20 мільйонів гривень, це не піде на криші, на внутрідворові дороги, на ліфти і на інше вдосконалення житлово-комунального господарства. За популізм платить...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка.

Від комітету - член Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Демчишен Василь Васильович. Будь ласка, думка комітету.

 

10:55:37

ДЕМЧИШЕН В.В.

Даний законопроект, який доповів щойно Ярослав Михайлович, в кінці-кінців переводить вже політичні спекуляції навколо такої важливої і складної проблеми житлово…  встановлення ціноутворення на житлово-комунальні послуги з площини десь політичних спекуляцій в економічну площину.

Даний законопроект передбачає вирішити на законодавчому рівні повноваження Кабінету Міністрів у сфері ціноутворення житлово-комунальних послуг, встановлені пунктом три статті 116 Конституції України, відповідно до якого Кабінет Міністрів  України забезпечує проведення фінансової і цінової інвестиційної та податкової політики.

Даний законопроект теж врегульовує питання, підзаконними зараз актами регулюється це встановлення субсидій для врегулювання житлово-комунальних послуг оплати. І наш комітет розглянув ті всі пропозиції, запропоновані даним законопроектом. Це вже четвертий варіант. В результаті бурхливих, скажімо, дискусій навколо цього проекту в цілому комітет підтримує даний законопроект як такий, що дасть змогу врегулювати і вирішити такі гострі питання, які зараз є навколо цієї проблеми.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Почекайте, будь ласка.

Можливо, запитання будуть? Так, якщо є, запишіться. Василь Васильович, верніться, будь ласка, на трибуну, тут запитання до вас є. Давайте тоді п’ять хвилин. Матвієнков.

 

10:58:06

МАТВІЄНКОВ С.А.

Василий Васильевич. Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Скажите, пожалуйста, мы внимательно на заседании фракции изучили этот законопроект. Единственный вопрос, который у нас возникает: в отношении 20-процентного, так сказать, совокупного дохода при начислении субсидий и при получении субсидий для граждан Украины. Каково мнение все-таки комитета в этом плане. Не рассматривали ли вы совместно с Урядом пропозицию о том, чтобы эту планку все-таки снизить с  20% существующих на сегодняшний день до 15%, с тем, чтобы, действительно защитить низкообеспеченные слои населения, а переложив тем самым тягар на платежи на ту категорию людей, которую мы можем увеличить за счет, будем говорить так повышенной платы для повышенных площадей и так далее, и так далее? Спасибо.

 

ДЕМЧИШЕН В.В. Дякую за запитання, запитання дуже слушне і пропозиція. Я думаю, що  ми повернемося до цього питання і воно  має місце на вирішення. Тому що, насправді, дуже багато людей залишаться поза межами о цієї, цих категорій людей, які не будуть мати можливості на отримання субсидії. Але це буде розглядатися і будемо вирішувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лев Гнатенко, будь ласка. Привітаємо учасника від "Нашої України”, який  бере участь у роботі сесії. (О п л е с к и)

 

10:59:32

ГНАТЕНКО Л.М.

Спасибі. Народний депутат Гнатенко, Партія промисловців, підприємців, Блок "Наша Україна".

 Василь Васильович, в мене до вас таке питання: справа в тому, що у населення дуже мало лічильників, які сьогодні могут защитить конкретну людину від того, что сегодня сжигается газ в Украине, ну, в Киеве сегодня.

Уже місяць плюсова температура, сжигают газ так, что батареи гарячие. Вот в этом законопроекте какие есть такие функции Уряда, чтобы контролировать, чтобы газ сжигался по назначению с учетом температурного режима и не перекладалося это бремя  из кармана потребителя в карман того, кто сжигает этот газ?

 

ДЕМЧИШЕН В.В. Дякую за запитання. В вас проект рішення на руках цього законопроекту. Тут нема, я думаю, що в деталях не виписано всіх, яким чином регулювати ці питання, от, але теж питання складне. Ви знаєте, що  зараз і уряд… ну, додатково, скажемо, виділив кошти на придбання лічильників. І це питання теж буде регулювати Кабінетом  Міністрів обов’язково.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, будь ласка.

 

11:01:10

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Я удовлетворена вашим ответом на тот вопрос, который только что прозвучал. И надеюсь, что в процессе работы уже по исполнению этого закона правительство разработает  такие механизмы контроля, которые бы позволили, действительно, оперативно решать  вопросы о себестоимости, о возврате средств коммунальным предприятиям  и вместе с тем учитывали бы уровень доходов граждан.

Поэтому я предлагаю как можно быстрее после принятия этого закона и доработки во втором чтении как можно быстрее приступить к реализации, к воплощению этого закона в жизнь.  Спасибо.

 

ДЕМЧИШЕН В.В. Дякую за підтримку.

Я ще раз хочу закликати всіх депутатів підтримати даний законопроект, тому що насправді погоджуюся з вами, що він дуже необхідний, і його потрібно було, напевно, приймати ще в той час, коли почалися гострі дискусії, і гостро воно стало у нас в державі це питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Самойлик Катерина.

 

11:02:18

САМОЙЛИК К.С.

Дякую.

Катерина Самойлик, фракція Комуністичної партії України.

Шановний Василю Васильовичу! Звичайно, фракція Комуністичної партії України буде голосувати за цей закон у першому читанні. Але я також хотіла висловити ті застереження, які були висловлені моїми колегами народними депутатами України, між іншим, з різних абсолютно фракцій, щодо, дійсно,  досить такий високий відсоток, який передбачений в цьому законопроекті.

Я ще раз хотіла б почути від вас про те, що ми спільно з вами будемо  працювати над цим законом до другого читання, розуміючи те, що уряд антикризової коаліції одержав страшенний спадок від помаранчевих Юль і Вікторів, які, дійсно, зробити все для того, щоб в Україні була страшенна криза і для того, щоб наш народ кинути в цю страшенну яму.  Ми все це прекрасно розуміємо. Але і ми повинні завірити людей...

 

ДЕМЧИШЕН В.В.  Дякую, Катерино Семенівно.

Я ще раз повторюю, що, прийнявши у першому читанні, ми маємо можливість і, долучивши вас і всіх зацікавлених депутатів, я думаю, що у цій залі всі зацікавлені  для того, щоб ми справді, скажімо, вирішити всі питання у житлово-комунальному комплексі ми не зможемо, тому що справді спадок дуже складний. Дуже довго держава не звертала уваги на ситуацію в житлово-комунальному комплексі. Те, що ми отримали і від цієї мережі ще від радянських часів, і те, що не фінансувалося, воно у нас все по залишковому рівні.

І те, що ви кажете, що можливо сьогодні ми розглядаємо 20 відсотків, ми повинні подивитися і зважити на ситуацію, щоб не залишилося багато людей, які не в змозі сплачувати поза підтримки держави...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Василь Васильович. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги,  ви знаєте, що ми свого часу уже розглядали законопроект за номером 3069, авторами якого є Тимошенко та інші члени їхньої фракції. Законопроект не отримав необхідної кількості голосів. Але, проявляючи добру волю, Погоджувальна рада погодилася на те, щоб ще раз повернутися до розгляду цього законопроекту, враховуючи те, що ми зараз розглядаємо законопроект або розглядали законопроект 2197, автором якого є Ярослав Сухий.

Тому ми робимо таке виключення, ще одне виключення, незважаючи на те, що доповідач не зареєстрована, але є, так би мовити, пропозиція надати їм слово.

Законопроект за номером 3069, доповідає Боднар Ольга Борисівна. Будь ласка. І підготуватися Сербіну.

 

Далі засідання веде МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка.

 

11:05:58

БОДНАР О.Б.

Добрий день, шановні колеги, шановний  головуючий.  Я дуже  вдячна за можливість доповісти цей законопроект, який є надзвичайно нагальним  і я вважаю, що те, що ми починали робити ще в грудні, в січні,  до чого ми привертали увагу всього залу,  насилу спрацювало.

Мені дуже приємно, що  ви теж зрозуміли, що ситуацію можна виправити таким шляхом, який ми пропонували ще в січні, але нам теж  за цей час вдалося багато  чого  позитивного доробити до того нашого законопроекту, який ми пропонували вашій увазі в січні місяці в цьому  залі.

Сьогодні по всій країні органи місцевої влади спонтанно, без дотримання будь-яких  правил підвищили тарифи. Рівень такого підвищення  становить  3-4 рази.  З цієї трибуни нами вже називалися цифри про нові тарифи у різних регіонах.

Наприклад, вартість опалення за один квадратний метр в Донецькій області коштує 5 гривень 10 копійок, а в Черкасах 1 гривня 90 копійок тобто тут явно  видно, що є необґрунтованість визначення платежів.

При цьому, чому існує така різниця, не пояснюється ні технічним станом мере, ні  відповідним економічним розрахунком. Люди просто не мають грошей, щоб платити за цими новими рахунками. Вони у відчаї, на зустрічах з громадянами вони задають питання, що робити з тими платіжками, які вони отримають.  Люди не знають, чи їм помирати і платити, чи їм взагалі не платити і тоді житлово-комунальні господарства, які на сьогодні і так  дуже в зубожілому стані,   взагалі втратять своє існування.

До речі, про покращення рівня послуг при цьому не йдеться. Навпаки, це питання замовчується, ніби проблеми не існує. 

Сьогодні під тиском опозиції уряд  визнав необхідність зменшувати тарифи. Але  які гарантії, що так буде при всіх урядах.  Суспільство не повинно  потерпати від  експериментів, які провадить влада. 

Я думаю, що в таких умовах ми повинні  в рамках закону визначити запобіжники для необґрунтованого  підвищення тарифів. Власне, це і передбачає законопроект, який  я маю честь представляти  вам. 

Про що в ньому йдеться?

По-перше, встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги відносяться до компетенції центрального органу виконавчої влади, який має визначатись Кабінетом Міністрів. Чому саме так? Тому що, по-перше, в ході перемов, це рішення було прийнято на всіх, скажімо, всіма політичними силами. І ми вважаємо, що якщо цей центральний орган виконавчої влади буде один, його легше буде контролювати його діяльність. Це дозволить проводити єдину державну політику ціноутворення у сфері житлово-комунальних послуг. Не може бути так, щоб розмір тарифів залежав від сваволя місцевих чиновників.

По-друге, в рамках закону закріплюється право громадян на субсидію. Сьогодні це питання врегульовується лише в рамках підзаконних нормативно-правових актів, що не дозволяє людині почувати себе захищеною від непродуманої тарифної політики влади. От уявіть собі, в постанові Кабінету Міністрів ведеться перелік умов отримання субсидій і перелік заборони, вірніше, умов, за яких ви не отримаєте субсидію, а ви приходите в ЖЕК, - а вам дають зовсім інші умови, за яких ви точно не отримаєте субсидію. Наприклад, лікарі, медики. Ці категорії населення вкрай стали в таке становище, коли вони не можуть скористатися правом на отримання субсидії.

Ми пропонуємо, щоб витрати на оплату житлово-комунальних послуг становили не більше 15 відсотків доходу родини. Якщо більше, то кожний громадянин отримає гарантоване законом право на субсидію. На сьогодні цим правом існує 20 відсотків, і 15 – для певної категорії населення. Ми передбачили, що механізм для певної категорії населення може регулюватися Кабінетом Міністрів. Тому що ми передбачили, що порядок надання субсидій встановлюється Кабінетом Міністрів України. Тому та категорія населення, яка має певні фізичні вади, або, скажімо так, ветерани війни, інші категорії населення, вони за уже на порядку надання субсидій Кабінетом Міністрів будуть отримувати субсидію в меншому розмірі, вірніше, на менший відсоток претендувати. Люди не можуть витрачати на комунальні послуги практично весь сімейний бюджет. За таких умов вони просто перестають їх сплачувати. У результаті настає криза  неплатежів  і йде руйнація всього житлово-комунального господарства.

Тому у наступній частині законопроекту пропонується заборонити підвищувати тарифи на житлово-комунальні послуги більше, ніж темпи росту середньої заробітної плати. Якщо підвищення тарифів, дійсно, економічно обґрунтоване, то влада має забезпечити адекватне зростання добробуту людей, як це передбачено нашою Конституцією.

Збільшення тарифів по житлово-комунальні послуги може  залежати лише за умов, що не залежать від господарсько-підприємницької діяльності, що забезпечують функціонування житлово-комунального комплексу, тобто якщо зростає вартість електроенергії, будь ласка,  тоді може  Кабінет Міністрів розглянути це питання.

І нарешті, законопроект  пропонує таку інновацію, як зміни до Закону  України  про нафту і газ. Це дуже важливе питання. У ньому передбачається реалізація природного  газу   українського видобутку для потреба населення України  практично за собівартістю . У тому  числі неодноразово у цьому залі піднімалось таке питання, і воно теж… зверталися до кожного з вас і до лідерів ваших фракцій, зверталися представники Всеукраїнської ради церков з проханням переглянути можливість оплати за газ релігійним організаціям, статути яких  зареєстровані у законному порядку, оплачувати  вартість газу так, як і  фізичним особам, оскільки це є специфічна установа, яка є неприбуткова.

Я думаю, що сьогодні абсолютно для всіх є очевидною аксіомою те, що тарифна біда торкнулася кожної людини в країні. І я закликаю зал об’єднатися навколо  подолання цієї проблеми.

Якщо ми  порівняємо два законопроекти, запропонований колегою Сухим і наш, то ви можете побачити, що наш більш повний. Дуже приємно, що багато моментів у ході обговорення з паном Ярославом увійшли  в його законопроект. І це є  свідченням того, що ми  стоїмо на правильному шляху якраз те, що ми говорили вам  ще у січні місяці.  Ці норми є прийнятними   тепер вже, я так розумію, всіма, тому що фракція комуністів теж вважає, що їх треба підтримувати, хоча  у січні місяці такого розуміння  не було.

На  відміну від попереднього  доповідача у нашому законопроекті є межа,  що у 20 відсотків, яка не подобалася  частині залу,  вона зменшена до 15 відсотків. І на момент обговорення  перемовин  з колегами з інших фракцій ми знали, що така межа задовольняє Кабінет Міністрів. Тобто це узгоджена межа з Кабінетом Міністрів.

Крім того, я ще раз вам каже, зверніть, будь ласка, увагу на те, що     наш  законопроект більш повний, тому що в ньому ще є регулювання вартості газу і крім  того цей газ українського видобутку, який буде безперешкодно доставлятися до кожного громадянина України практично за його собівартістю.

Тому я пропоную вам підтримати наш законопроект  і взяти його за основу. Проект колеги Сухого врахувати при опрацюванні до другого читання нашого законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Ольго Борисівно.

Запитання є до Ольги Борисівни? Запишіться, будь ласка.

Поки будуть записуватися депутати, Ольго Борисівно,  якщо взяти, це принципова різниці 15 і 20 процентів, я знаю, що багато хто йшов на вибори з вимогою,  12 процентів щоб було. Очевидно, є  об’єктивності. Скажіть, будь ласка, що це складає з точки зору субвенції, зростання, різниця у  субвенціях, бо ми повинні чітко давати відповідь на це питання. Будь ласка.

 

БОДНАР О.Б. Тут колега  Сухий вже проконсультувався з цього приводу, і він   стверджує, що це плюс 1,5 мільярда гривень.  Але якщо Кабінет Міністрів  на це йде, то, я думаю, вони знають, де їх взяти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Будь ласка, Шибко, запитання.

 

11:15:32

ШИБКО В.Я.

Передайте, будь ласка, Мельничуку, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мельничук Михайло Васильович.

 

11:15:38

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановна Ольго Борисівно!  Ми вдячні за те, що ви так виклали поданий вами законопроект, у мене два запитання до вас є: а чи знаєте ви, що ціни на житлово-комунальні послуги формувалися місцевими органами влади на підставі постанов Кабінету Міністрів 2005-2006 року? І чи не є це очевидним лицемірством, коли ви зараз боретесь з явищем, яке самі породили? Дякую. 

 

БОДНАР О.Б. Дякую за запитання.   

На жаль, і, можливо, в апеляцію до вас я хочу сказати, що не все життя України прив'язано до тих двох років нашого перебування в Кабінеті Міністрів, навіть незалежність України трошки довше, ніж те, що ви нам закидаєте. Тому формування починалося не нами. І під час знаходження і очолювання Кабінету Міністрів Юлією Володимирівною це питання регулювалось тим, що, по-перше, адекватно зростали ціни, зарплати, зростали пенсії, і підняття комунальних тарифів в такому обсязі не було, воно зростало пропорційно після того, як згідно закону проводилися громадські слухання і згідно закону вони були економічно обґрунтованими. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландік.

 

11:17:09

ЛАНДІК В.І.

Прошу передать слово Самойлик.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик.

 

11:17:22

САМОЙЛИК К.С.

Дякую, щиро дякую. Я хочу задати вам таке питання, але перед цим хочу сказати: ну не надо, будь ласка, брехати і говорити про те, що ви заставили уряд антикризової коаліції займатися тарифною політикою. До цього це все було вирішено. Ви краще дайте відповідь, бо ви зараз Донецьк приводите у приклад, а ви згадайте Львов, з чим поїхала Юлія Володимирівна зі Львову? Але ви дайте мені, будь ласка, Ольга Борисівна відповідь, кого ви із ваших однопартійців, які складають більшість в тих регіонах, де першими підвищили тарифи, виключили членів вашої партії? Бо першими це зробили ваші представники, ваші, ваші! І  не треба облудливо брехати…

 

БОДНАР О.Б. Дякую за запитання.  Воно швидше політичне, ніж стосується складу цього законопроекту, тому я можу сказати, що, власне, не тільки можна там посилатися на Блок Юлії Тимошенко на місцях, треба думати про кожного, хто там знаходився і голосував за них. І що значить „більшість” і що значить ”ви”?  Означає це те, що голова у нас – це Кабінет Міністрів, який формує цінову політику в житлово-комунальній сфері, і коли поступило розпорядження в вересні місяці по підняттю цін на газ і на електроенергію від Кабінету Міністрів, розпорядження на місця переглянути тарифи, то таким чином вони і були переглянуті. Але інструкції як це треба робити не було. І кожен із...

 

САМОЙЛИК К.С.(ІЗ ЗАЛУ – не чути)

 

БОДНАР О.Б. Обов‘язково.

 

ГОЛОВУЮЧІЙ. Катерина Семенівна! Ольга Борисівна! Не сваріться, будь ласка.

 

БОДНАР О.Б. Ми не сваримося.

 

ГОЛОВУЮЧІЙ. Питання трошки в іншому. Матвєєв задає питання.

 

11:19:29

МАТВЄЄВ В.Г.

Прошу передати слово  Петру Степановичу Цибенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

11:19:38

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.  Фракція  комуністів, Цибенко.

Шановний  доповідачу, мені як людині, як депутату, як голові Комітету  у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів гірко усвідомлювати, що життєво важлива проблема перетворилася у розмінну карту в політичній боротьбі. І зроблено це завдяки, найперше, вашій фракції – фракції Блоку Юлії Тимошенко. Чому я так стверджую? Тому що в первинному варіанті проекту закону було встановлено для малозабезпечених категорій громадян максимальна планка сукупного доходу у якості плати за тарифи у 20 відсотків. Коли фракція комуністів почала наполягати на 10 процентах. А Кабінет Міністрів України прийняв постанову про 15 відсотків. Тоді ви спохватилися і для того, щоб сподобатися, ще більше людям знизили планку до 12. Я вважаю, що це просто піар-ак…

 

БОДНАР О.Б. Дякую.  Але це не до мене, а до колеги, який запропонував третій законопроект про 12 відсотків.

У нашому законопроекті йдеться про 15 відсотків. І ці 15 відсотків виникли не тому, що ми хотіли десь там когось пропіарити, а саме тому, що в ході перемовин, після того як ми обговорювали цей законопроект уже неодноразово в січні-місяці, і коли ви зробили свою пропозицію по зниженню цієї планки з 20 відсотків, ми її запропонували знизити на 10. Але ви пам’ятаєте, що після того ви запропонували на десять – і ми погодилися. І в варіанті ми подали 10 відсотків.

Однак після того відбулося засідання Погоджувальної ради, після якого було створено робочу групу. І робоча група уже з консультаціями з Кабінетом Міністрів, а Кабінет Міністрів у нас все ж таки регулює цінову політику, згодилась на те, що це може бути 15, інакше Кабінет Міністрів не може спустити нижче, ніж на 10 відсотків. Тому не треба казати, що це особисто наше – це колегіальне рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Стоян.

 

11:21:52

СТОЯН О.М.

Шановна Ольга Борисівна, я думаю, що людям байдуже, хто автор закону. Головне, щоб було вирішено це болюче питання, яке дійсно хвилює народ. Я хочу вас спитати. Дійсно, у вас є позитив у вашому законі, але, на мій погляд, більш ґрунтовний закон Ярослава Сухого. Якщо ви хочете, щоб не загубилося все те позитивне, що є у вашому законі, чи погоджуєтесь ви на те, щоб все-таки ви підтримали, взяли за основу закон Ярослава Сухого, бо ми за нього, безумовно, проголосуємо, і включили ваші пропозиції. Якщо цього не буде, навіщо нам це протистояння? Ми проголосуємо за закон Сухого, але тоді втратяться всі ваші позитивні пропозиції. Давайте отут ми в ім’я людей знайдемо компроміс і приймемо узгоджений закон, який вирішить багато питань, пов’язаних з комунальними послугами? Чи погоджуєтеся ви на те, щоб внести пропозиції до закону Ярослава Сухого під час другого читання? Дякую за відповідь.

 

БОДНАР О.Б. Дякую за запитання. Але воно швидше схоже на ультиматум, а не на запитання, пане Олександре. Тому що ви тільки що сказали, що ви будете голосувати за закон Сухого і однозначно за наш не будете.

Я можу сказати так. Закон Сухого непоганий, тому що ми над ним працювали разом. Але в нашому законі більше новацій, і в нашому законі є прив’язка до того, що не може зростати вартість комунальних тарифів швидше, ніж середня зарплата. В нашому законі є та норма, яка передбачає про наш український газ, який має йти до населення України. Цього немає у колеги Сухого.

Тому наш законопроект, він більш повний. Я не відкидаю того, що ми можемо їх опрацювати разом, але просто кажу, оскільки мій більш  повний, то, звичайно, що пропоную цей за основу брати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Замість Корсакова Бондарчуку слово надається, вони погодили.

 

БОДНАР О.Б. Нема бажаючих?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Бондарчук.

 

11:23:56

БОНДАРЧУК І.М.

Шановна Ольга Борисівно, я розумію, що це не царська справа доповідати законопроекти особисто, бо автором є Юлія Володимирівна, головне прокукурікати, засвітитися. Але я зрозумів, що ви знайомі з законопроектами і Сухого, і Михайла Мельничука, і намагалися переконати в перевагах вашого законопроекту,  порівняно з двома попередніми.

В мене запитання таке: чи недоцільно було б, на вашу думку, трьом авторам зібратися і спробувати підготувати один законопроект, який гарантовано набрав би понад 300 голосів. І чи, можливо, амбіції автора вашого законопроекту не дозволяють цього зробити? Дякую.

 

БОДНАР О.Б. Дякую за запитання. Я ще більше переконуюсь, що все ж таки гендерну політику нам треба проводити. По-перше, я не кукурікаю, а по-друге, якщо ви вмієте читати, то прочитайте, будь ласка, що автор Тимошенко і  Боднар. Боднар – це, власне, я, тому, будь ласка,  трошки уважніше читайте.  Ніякого тут політиканства немає. Ідеться про те, що ми вже співпрацювали, ми вже обговорювали цю тему разом з колегою Сухим і представниками інших політичних сил. Але цей законопроект  в залі не те, що 300 голосів не набрав, його навіть не розглядали.

Зараз, коли треба, власне, вирішити цю ситуацію під одну з політичних сил, яку ви уже власне уже і вибрали між собою, то, конечно же, я знаю, що я тільки можу доповісти і пояснити громадянам України, чим відрізняється мій законопроект від законопроекту пана Сухого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я підтримую в цьому відношенні Ольгу Борисівну, бо вона, справді, працювала над  законом самостійно.

Кузьменко. Замість Кузьменка Філіндаш.

 

11:25:51

ФІЛІНДАШ Є.В.

Євген Філіндаш, фракція соціалістів.

Шановна Ольга Борисівна, два запитання.

Перше, я просив би показати, де саме в законопроекті передбачене зниження існуючих житлово-комунальних тарифів – така норма. Або  тоді визнати, що такої норми немає, тому що я її, принаймні, не знайшов. Це перше запитання.

Друге, я просив би пояснити, що саме повинна робити місцева  влада, якщо вона буде змушена встановити тарифи на  рівні нижче від економічно обґрунтованих  затрат на виробництво? В такому випадку, де їй брати кошти? Очевидно, повинна бути субвенція  з бюджету передбачена якась? Де це в законопроекті встановлено, що повинні робити місцеві ради в такому випадку?  Дякую.

 

БОДНАР О.Б. Дякую за запитання. Но ми зараз, якщо колега Філіндаш захоче, ми можемо зустрітися. Я йому покажу закон, який варто прочитати, тому що він є дуже важливим саме в цій сфері – це закон, в який, власне, вносяться зміни паном Сухим і мною, в якому передбачено чітко цю норму. Якщо раптом якісь витрати будуть, дійсно, перевищуватися, вони  будуть фінансуватися, але зараз йдеться про те, що зараз теперішня ситуація викликана тим, що неекономічно обґрунтоване підняття комунальних тарифів зараз відбулося. Якби вони були економічно обґрунтоване, не всі міста зараз обурюються цим, тому що в деяких містах керівництво міського самоврядування віднеслося до людей по-людські. І правильно використовуючи можливі важелі, які їм надає держава, вона надали… зробили, здійснили підняття комунальних тарифів, але в тій межі, яка є економічно обґрунтоване.

В цьому законопроекті йдеться про те, що ми вводимо, і пан Сухий, і ми, вводимо запобіжник, який унеможливить підняття комунальних…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, сідайте, будь ласка. Я просив би записатися для обговорення.

Сербін, вибачте, від комітету, Юрію Сергійовичу. Я чогось звик, що там не було вас, а ви прийшли. Будь ласка. Вітаємо вас. Пропустіть Сербіна, будь ласка, і підтримайте його пропозицію.

 

11:28:24

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги,  перше, я хочу що сказати, що п’ятий варіант закону шановного колеги Сухого і не менш шановних колег Тимошенко і Боднар комітетом не розглядався. Не розглядалися, бо отримані вони, тільки учора увечері зареєстрований останній варіант.

Але в комітеті визначений відповідальним за закон Ярослава Михайловича шановний колега Демчишен, за закон Тимошенко-Боднар – я. Тому я доповідаю свою особисту точку зору.

З приводу цього закону. Кожен тариф, ви це знаєте дуже добре, залежить від ціни на енергоносії. І в чому плюс цього закону, що він визначає, що газ, весь газ власного видобутку направляється тільки на потребу населення та ЖКХ, причому встановлюється гранична межа рентабельності 10 відсотків. Цим самим ми даємо можливість формувати нормальні ціни на житлово-комунальні тарифи, цим самим ми забезпечуємо, що підприємства, які добувають газ, не будуть мати збитки. Тобто це вже позитивне регулювання цього питання.

Цим законом чітко встановлюється 15 відсотків. Я не хочу критикувати закон Ярослава Михайловича, але в принципі 15 і 20 відсотків, які прописані в його законі, це існуючі норми зараз. Цим законом прописано чітко 15 відсотків для усіх верств населення. Воно виливається по моїх розрахунках десь у півмільярда гривень додатково. Я вважаю, при тих запасах, що є у бюджеті для того, щоб зберегти споживання і нормальне життя наших людей, то ці півмільярда можна знайти.

Тим більше, зараз ми знайшли з НКРЕ порозуміння. І вони першого березня, Кабмін відмінив стару постанову про ціни на газ, бо це розглядалося на комітеті, і повернувся для автономного опалення на інші ціни. Тобто одна постанова і діюча норма чи пропонуємо норма в законі Тимошенко-Боднар відповідають тим уже закладеним, додатковим фінансуванням   в бюджеті, які потрібні для того, щоб  витримати 15 відсотків. Тобто це прописано конкретно і нормально. 

Тепер з приводу підвищення. Ми ж можемо   з вами підвищувати ціни на газ і казати, що вони економічно обґрунтовані,  безмежно. Але  просто люди, які не зможуть платити, наші громадяни,  вони взагалі припинять платити, якщо це нереально. Тому тут є  і пов’язується це  питання з  середньою зарплатою, щоб дійсно  підприємства житлово-комунального господарства мали  гарантовані сплати від наших громадян.

Оце, мені здається, основні переваги цього Закону. І за моєю пропозицією  його можна було б прийняти в першому читанні  за основу і долучити ті розрахунки, які є  в законі Ярослава Михайловича.

А в принципі, цей закон  заслуговує, щоб прийняти за основу,  якщо ми дійсно хочемо обмежити зростання цін житлово-комунального господарства і   не довести підприємства ЖКХ до банкрутства.

І тепер два слова, відповідь, якщо можна,  шановному колезі Самойлик.  Я можу сказати, що Сумська міська  рада відправила у відставку виконком  Сум за те, що вони необґрунтовано підняли тарифи. Це просто як  приклад і як  відповідь. Дякую за увагу. Готовий відповісти на запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запишіться  на запитання. Будь ласка. Шість хвилин, бо там  три питання - по хвилині на запитання і відповіді. Шість хвилин. Комар передає Стояну.  

 

11:32:11

СТОЯН О.М. 

Шановний доповідачу, ви щойно сказали, що у вашому законі визначена норма тільки 15 відсотків.  Це додатково півтора мільярди  грошей. Але як же тоді  врахувати вашу пропозицію, що бідні повинні платити менше і в законі Сухого 15 відсотків для пенсіонерів і  інвалідів, 20 відсотків для середньої категорії, а всі інші багаті повинні платити більше.  То чому ви тільки 15 відсотків обмежуєте?

І друге, хіба можна брати за розрахунки при сплаті на комунальні послуги середню заробітну плату? Комунальні послуги – це ціна газу, це ціна води, це зовсім інше. Чому ви прив’язуєте до середньої заробітної плати? Уявіть собі, у Києві одна заробітна плата, це одні тарифи будуть. У Рівно – інша заробітна плата, це менші тарифи. А якщо уряд зможе знизити тарифи, плату на тарифи, а ті, хто має більшу заробітну плату, у них далі будуть платити високі тарифи. Це зовсім ні недоречно.

 

СЕРБІН Ю.С. Дякую за запитання. Відповідаю на перше питання. Нема тут ніякої зрівняловки багатих і бідних. Бо є норматив, і, до речі, він прописаний в законі, який ви будете розглядати, чи ми будемо розглядати завтра чи післязавтра, є норматив, що пільги стосуються тільки гарантованої площі по закону. Це 21 квадратний метр плюс десять. І тому, якщо багатий має більше, то він, площу, то він, безумовно, буде платити більше. Тобто соціальна справедливість тут не порушується.

По-друге, питання. Відповідь на друге ваше питання. Тут ні в якому разі розрахунки не ведуться від заробітної плати. Тут ведеться зростання цін на тарифи в залежності від зростання заробітної плати. Бо людина, якщо у неї зросла заробітна плата на 5 відсотків, а тарифи – на 25 або 50 відсотків, а у нас є і на сто відсотків, сто п’ятдесят, вона просто не зможе сплачувати. Тому це теж принцип не тільки соціальної справедливості, а просто того, що ми будемо впевнені, що наші громадяни, якщо зростання цін на тарифи

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Матвієнков.

 

11:34:55

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии. Уважаемый Юрий Сергеевич, я очень хотел бы, чтобы мы сейчас отбросили политику и  конкретно вы мне ответили на три вопроса. Вопрос первый. Если центральный орган будет устанавливать величину платежей, кто будет контролировать те затраты, которые будут возникать у местного органа власти, то есть на местах непосредственно, и кто будет определять величину субсидий? Каким образом будет регулироваться механизм выдачи субсидий? Через кого? Это первый вопрос.

Вопрос второй. Какова тогда роль местных органов власти и вообще закон о местном самоуправлении, какова его функция, если мы, так сказать, лишаем их этих полномочий? Это второй вопрос.

И третий вопрос. Скажите, пожалуйста, на вашу точку зрения, заработная плата, если  будет, так сказать, величина тарифа установлена одинаково, тот же уровень заработной платы у учителя, я не хочу обидеть сейчас никакие регионы, но, предположим, уровня  Трускавца  и Донбасса при одной и той же величине выплачиваемых средств, но при разной покупательской способности, естественно мы уравниваем их в платежах.

Не кажется ли, что мы их ставим в абсолютно  разные условия?

 

СЕРБІН Ю.С. Дякую за запитання. Відповідаю.

Перше. Ми нікому  не заважаємо місцевим органам встановлювати тарифи. Бо і в варіанті Ярослава Михайловича, і в варіанті Тимошенко, Боднар записано чітко, і третій пункт  однаковий і там, і там, що   центральний орган у межах своєї компетенції здійснює державну політику… Стоп, хвилиночку, можна я закінчу. Вони однакові  слово  в слово, читайте третій пункт там і там.

Друге питання. Записано про те, що йде перевірка, і тільки після перевірки  входять у силу тарифи. Це друге питання. Тобто   місцевий орган визначається з цього приводу, але для того, щоб у нас не було вакханалії, і це був лозунг нашого залу всього, всіх фракцій. що ми повинні на цьому перехідному етапі встановити  державний контроль за тим, як підвищуються тарифи. Бо ми отримали вже  багато дуже з вами інформації про те, що вони іноді підвищувалися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Філіндаш замість Кузьменко. Бондарчуку, вибачте, Бондарчуку. Бондарчук.

 

11:37:28

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний  Юрію Сергійовичу,  я ще хотів би  раз запитати чи поставити запитання, яке я  задавав. Чи все-таки… Ми розуміємо, що сьогодні може так  скластися, що ми проголосуємо за один законопроект, і це повинно бути неминуче, і цим спровокуємо посилення знову ж таки протистояння між нашими фракціями.

Чи недоцільно було б підготувати один законопроект, наприклад, Сухого, Тимошенко, Мельничука? І тоді ми гарантовано мали б тут 300 з лишнім голосів за цей законопроект, конституційну більшість,  і це був  би крок один назустріч одному, шлях  до пошуку компромісів і так далі. Бо, якщо ми будемо наполягати і переконувати, що  краще той або інший, то, мені здається, буде складно вирішити це питання.

 

СЕРБІН Ю.С. По-перше. Я хочу вибачитися перед  колегою Матвієнковим, що не встиг  на ті питання відповісти, ну, не дали часу. 

Відповідаю на ваше питання.  Я за те, щоб їх об’єднати, але зараз  я вам чесно хочу сказати свою точку зору. Подивіться один закон і другий. Я  з великою повагою до колеги Сухого. Ми сьогодні повинні прийняти рішення, що ж беремо за основу. Так ось у цьому законі три новації, які, дійсно, впливають на тарифи, три новації, а у Ярослава Михайловича – діюча  інструкція  прописана у другому пункті, де 15 і 20.

Тому я вважаю. Я відповідаю свою точку зору, шановні колеги. То зі всією повагою я сьогодні б все-таки,  раз приймаємо рішення,  оцей  взяв би за основу, а при другому читанні врахував би обов’язково положення Ярослава Михайловича. Ми  повинні є приймати якесь рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Хто бажає висловитися з приводу цього закону, запишіться. Від фракцій запишіться спочатку і від депутатів. Тобто і самостійно, бо і тож депутати. По кількості депутатів, що записалися, треба   в 20 хвилин вкластися.

Сухий, будь ласка. Чечетову передає слово. За ним Матвієнков.

 

11:40:18

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановні народні депутати! Ми  сьогодні розглядаємо два важливих законопроекти щодо формування та затвердження  цін та тарифів на   житлово-комунальні послуги. Законопроект Ярослава Сухого та законопроект Тимошенко.

Що стосується законопроекту Тимошенко, то це більш популістський законопроект, це – гра на публіку, ну для Тимошенко вся жизнь – пиар, ее и сегодня нет на сессии, корда рассматривается важнейший законопроект для жизни людей, поехала за государственный счет пиариться по областям. Ну, то ее вопрос.

Законопроект Сухого, на наш погляд, більш вдалий, він більш реалістичний, він передбачає закріпити на законодавчому рівні повноваження Кабінету Міністрів України у сфері ціноутворення, у сфері житлово-комунальних послуг, встановлені пунктом три статті 116 Конституції України, відповідно до якого Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики.

Обумовлюється це тим, що крім Кабінету Міністрів України, регулювання цін та тарифів здійснюють також інші органи, зокрема Рада Міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування (стаття 137, 138, 143 Конституції України). Цілком логічно постає питання про надання Кабінету Міністрів України права здійснювати контроль, встановлення і застосування цін і тарифів по всій території України, що і пропонується реалізувати в проектів закону.                  

Проектом передбачається, якщо у складі зареєстрованих та таких, що проживають у житловому приміщенні, осіб є діти, інваліди першої або другої групи і середньомісячний сукупний дохід на одного зареєстрованого в житловому приміщенні громадянина не перевищує 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, то якщо в житловому приміщенні зареєстровані проживають тільки непрацездатні громадяни, розмір плати за житлово-комунальні послуги в межах норми володіння чи користування загальною площею за умови призначення житлової субсидії становить 15 відсотків середньомісячного сукупного доходу, а за придбання скрапленого газу, твердого та рідкого, пічного, побутового палива 15 відсотків річного сукупного доходу.

Порядок надання субсидій встановлюється Кабінетом Міністрів України. Таким чином, на законодавчому рівні пропонується закріпити умови надання субсидій, які раніше були встановлені підзаконними актами. Шановні колеги, пропоную підтримати у першому читанні більш вдалий законопроект Ярослав Сухого, а раціональні зерна, які були закладені в альтернативному законопроекті використати в процесі доопрацювання законопроекту Ярослава Сухого до другого читання. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнков. За ним - Самойлик. Александровська.

 

11:43:14

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемые коллеги, я бы хотел все-таки действительно отбросить эмоции и политику и посмотреть в суть происходящих вопросов и вообще в суть проблемы, которую сегодня мы рассматриваем. Необходимо сказать о том, что ситуация, которая возникла с проблемами на цены и тарифы, возникла после повышения цены на энергоносители, то есть после повышения цена на газ. Коэффициент, который возник на сегодняшний день в пересчете, он уже составляет 1,8.То есть, даже если бы мы ничего не делали, коэффициент удорожания произошел, на 1,8 мы вынуждены были повышать цены и тарифы.

Давайте немножко вернемся в историю. Март 2005 года. Скажите, пожалуйста, кто дергал правительство денонсировать соглашение до 2010 года, когда мы по этому соглашению - до 2010 года, подчеркиваю – получали транзитный газ в размере 30-35 миллиардов по цене 50 долларов за 1000 кубов. И мы не имели никаких абсолютно проблем. мы имели собственной добычи 20 миллиардов. Кто мешал  тогда создать систему, эти деньги направить на реформирование коммунального хозяйства? На сегодняшний день мы все это дело похоронили, 2006 год мы встретили с Росукрэнерго, теперь вторая позиция, с которой мы сегодня… говорим, что нам необходимо ликвидировать Росукрэнерго. Так давайте разберемся кто ж создавал ее – Росукрэнерго, и как она родилась  Росукрэнерго. Это 1 января  2006 года.  И давайте посмотрим что мы взамен получим и каким образом мы будем работать. Конец 2006 года. Коммунальные службы стоят перед выбором, им повысили на 1,8 раза цены на газ, они вынуждены  повышать цены на коммунальные платежи, в том числе и советы. В том числе и помаранчевые, и любые другие – повышали все, не нужно  здесь кривить душой, потому что им нужно было выживать в этой ситуации. А вот сама проблема коммунального хозяйства, механизм ценообразования, почему мы платим за воду, которая бежит по подвалам, КПД котельных. Ни одно правительство до нынешнего, к сожалению, этим вопросом не занималось и не подходило к этому вопросу. Первый раз  правительство заговорило в отношении  того, что необходимо уходить  на мини-котельные, необходимо разбираться с той ситуацией, которая сегодня складывается действительно в коммунальном   хозяйстве с ценообразованием, и мы начинаем из этого просто делать политику. Да здесь не политика – здесь необходимо садиться и разбираться. Если правительство занимается этим вопросом, надо, наоборот, его поддержать.

Что касается двух законопроектов. Один из них, я еще раз подчеркиваю: есть доля смысла в одном, есть доля смысла в другом. Но законопроект Бондаренко, о чем идет речь. Красной нитью идет: переложить ответственность на Кабинет Министров. Для чего? Для того, чтобы опять из этого дела сделать политику. По большому счету, те предложения, которые заложены в законопроекте Сухого, я считаю, это нормальный регуляторный механизм, который сегодня можно взять за основу.

У нас есть хороший законопроект Мельничука. Тоже неплохой законопроект, который можно было бы принять и использовать его для доработки. Поэтому я считаю, что нам не нужно из этого делать пиар, а просто действительно думать об украинском народе. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська. За нею - Турчинов.

 

11:46:30

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, вопрос очень важный и вопрос очень интересный. И я уверена, что сегодня многие люди слушают наши дебаты. И мне бы хотелось, чтобы, действительно, мы говорили по сути проблемы, проблемы экономической в первую очередь, из которой пытаются сделать проблему политическую.

Если говорить о позиции коммунистов, она звучала по этому вопросу неоднократно в этом зале. И мне приятно сегодня осознавать, что наша позиция услышана и поддержана, и уже в замененном варианте законопроекта представители фракции БЮТ вносят норму, которую мы предлагали внести, что люди должны платить в совокупности за все жилищно-коммунальные услуги не более 15 процентов от дохода. Было у нас такое предложение. Но я хочу обратить внимание, что все-таки не только в этом смысл наших предложений, но смысл их в том, что мы должны усилить государственное регулирование в сфере установления тарифов и цен, в сфере контроля за тарифами и ценами. И то, что предлагается в законопроекте Ярослава Сухого, - это правильный путь, который мы, конечно, будем поддерживать. Речь идет о том, что создается центральный орган государственной исполнительной власти, подчиненный Кабинету Министров, который будет контролировать, впрямую контролировать уровень цен и тарифов. Потому что в 31-й статье вносится поправка, которая говорит о том, что местные органы власти перед тем, как установить тариф, должен будут согласовать и обосновать эту норму, новую норму в этом центральном органе власти. И я понимаю, что речь идет о Министерстве жилищно-коммунального хозяйства, создание которого мы - коммунисты поддерживаем.

Мы, конечно, понимаем, что государственный контроль необходим, государственное регулирование нужно и эту позицию, которую изложил Сухой в своем законопроекте, мы поддерживаем и поэтому предлагаем этот  законопроект принять в первом чтении. Но почему в первом чтении? Все-таки, что такое 15 процентов от уровня доходов работающих, вернее 20 процентов от уровня доходов работающих, которые должны платится на все жилищно-коммунальные услуги.

Сегодня  мы с вами будем, мы на этой неделе будем устанавливать новый уровень минимальной заработной платы, и в конце года она составит 460 гривень. Что такое 20 процентов? Это 92 гривны, поверьте, 100 гривень, одну четвертую практически, от заработка, а у человека берут подоходный налог, а обязательные еще платежи, а есть, в конце концов, питание. То есть это очень высокий уровень и поэтому  коммунисты настаивают на том, чтобы работающие люди должны платить за жилищно-коммунальные услуги не более 15 процентов от своего дохода.

Что же касается нетрудоспособных, ветеранов, инвалидов, детей и так далее, то этот уровень доложен быть еще ниже – 10 процентов. Мы с вами будем устанавливать прожиточный минимум 530 гривень в конце этого года составит, 15 процентов . И там говорится, что право  на субсидию получат те, у кого уровень доходов меньше 50 процентов  прожиточного минимума, то есть меньше 260 гривень. Это очень бедные люди, и мы хотим с них тоже брать 20 процентов или 15.....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Турчинов.

 

11:49:50

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні колеги, прийняття закону, який би врегулював тарифну кризу в Україні  - це одна із головних вимог, які були передані опозицією антикризовій коаліції. І, безумовно, це позитивно, що саме з цього питання сьогодні розпочинається засідання Верховної Ради.

Але, шановні колеги, не можна говорити про задоволення вимог, коли це питання переводиться в блюзнірство. Саме тому, що в 9 годин вечора вчора в аварійному порядку був зареєстрований законопроект шановного пана Сухого, в той редакції, яку ми зараз читаємо, тільки зранку цей законопроект був розданий.

І тут багато виступали  колег і говорили, які його переваги. Шановні колеги, я дуже рекомендую: прочитайте закон. Я відношусь до пана Сухого.

Що є в цьому законі? Тільки дві позиції. Перша позиція, яка визнає ту норму, яка є в нашому законі, що уряд повинен відповідати за тарифну політику в Україні, це – норма Конституції. Слава Богу, що хоч на початку весни ми це визнали, коли вже опалювальний сезон закінчився.

І друга норма, яка повністю копіює існуючу норму – про 20% щодо захисту населення, яке має низькі доходи. Все! Тобто, в чому новація цього закону? Ні в чому. Саме тому ви хочете його прийняти  для того, щоб, фактично, нічого серйозно не змінювати в цій ситуації, яка склалася в Україні.

Які принципові позиції, на яких наполягає опозиція в цьому законі, і вимагаємо саме його прийняття? Перше – це залежність підвищення цін від доходів населення. Не можуть доходи зростити в 10 разів менше, ніж зростають ціни. Просто людям немає, чим платити. Це принципова позиція, це треба розуміти.

Наступне питання, тут говорили і багато хто там, в яких регіонах більше підняв – в східних там регіонах чи західних, і так далі, і так далі. Не треба шукати крайніх в місцевих радах, у них також є відповідальність, також є порушення, і з цим треба боротися. Але ж головна проблема, яка зараз не вирішується, це спекуляція газом і енергоносіями населенню.

Я хочу запитати у віце-прем’єра тільки одне питання: чому ви продаєте населенню, особливо сільському, яке опалює газом хати, газ вдвічі дорожче, ніж ви купуєте в Росії – по 1,17 гривні за метр кубічний? За 95 копійок за метр кубічний. Чому ви спекулюєте газом? А тому, що завжди газ використовувався  власного видобутку. Тут даже Росія ні до чого. І немає у нас збільшення собівартості газу власного добутку.

Саме тому в нашому законі вимагається населенню відпускати для комунальних потреб виключно газ і енергоносії власного добутку. Це – принципово.  Щоб не дати їм можливість спекулювати газом для власних корпорацій.

Я ще раз хочу звернути вашу увагу, шановні колеги: коли є у нас бажання вирішити питання – давайте вирішувати, і ми будемо голосувати за правильні, розумні законопроекти. Коли ви хочете робити вигляд, що ви щось робите, не втрачайте час.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу…

Зараз буде виступати Стоян. У нього… передали йому депутати...

Ярощук передав. Ні, ні, ось у мене записано. Ярощук і Комар. Для Стояна передають шість хвилин, він виступатиме. Хвилиночку.

Але тут репліка тільки що прозвучала, я зобов’язаний сказати про це, що пропозиції стосовно розгляду цього питання як вимоги 17 пунктів опозиції учора були озвучені і оприлюднені тут після наради керівників фракцій, а питання про тарифи було  включено уже давним-давно до порядку дня. Тому, будь ласка, не переводьте стрілки на те, що це під тиском опозиції зроблено. Це планове питання, яке включено до порядку дня.

Будь ласка. Олександре Миколайовичу, будь ласка.

 

11:53:39

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів України.

Шановні колеги,  шановні телеглядачі, радіослухачі. Хочу спочатку нагадати той факт, що весною 2006 року тодішній Прем'єр-міністр України Юрій Єхануров заявив, що 50-відсоткове підвищення цін на газ уже є. Він сказав таким чином: підвищення ціни на газ з першого травня – це розминка. Це уже було в два рази підвищено. Пізніше він сказав так, я знову цитую: чи будемо ми з першого липня знову підвищувати тарифи, чи залишимо цю тему нашим наступникам, або ми працюємо як професіонали, або ми будемо добренькими. Я хочу сказати це була позиція тверезого Прем’єра, позиція економіста.

Уряд Єханурова змушений був підняти один раз ціни на тарифи удвічі і знову поставити це питання. Чому? Тому що саме таку ситуацію створив уряд Тимошенко у 2005 році, про це казав колега Матвієнков, коли виступав. Коли дійсно завдяки недолугій політиці, я не кажу про політичну політику, Росія заломила ціни на газ, і ми змушені були платити повністю інші ціни.

Тому, безумовно, уряду Януковича досталося у спадок високе підвищення цін на житлово-комунальні послуги. Що цікаво? Що Тимошенко, яка каже, що винен уряд Януковича, що вони не винні, робить інтересні дії. Вона їде по регіонам, де її політична сила має більшість в областях або в міських  радах, і наче та чарівна фея помахом  палички знижує і відміняє високі  тарифи. Ось як з пафосом про це пише її газета „Вечірні Вісті” від 26 лютого 2007 року.

Цитую: „Взявши до уваги досвід прийняття аналогічних рішень колегами білоцерківські БЮТівці разом з мером міста Василем Савчуком провели сесію в експрес-режимі,  чим запобігли марним  обговоренням. У результаті, трохи більше, ніж за годину  депутати більшістю голосів знизили вартість холодної води та водовідведення  на 17 відсотків, гарячої води  - на 30 відсотків, а квартирну плату зменшили з 1,2 гривень до 80 копійок за один квадратний метр житлової  площі.

Безумовно, шановні колеги,  це дуже добре для людей.   Але я ставлю запитання цілком зрозуміле: а  чому так легко погодилися  ці люди знизити тарифи на житлово-комунальні послуги? І, скажімо, чому не погодилися на це у місті Львові, не зважаючи на шалений тиск Юлії Тимошенко? Бо зрозуміли, що тарифи вони зробили обґрунтовані.

Відповідь зрозуміла - саме представники її політичної сили, її колеги по „Нашій Україні”, які знаходяться на місцях, при владі,  самостійно різко завищили тарифи у 17 областях. Це їх люди при владі і тому вони так під тиском і погодилися.

Але я хочу сказати, безумовно,  що, на мій погляд, на початку такого         шаленого підвищення цін дещо і уряд розгубився, треба було більш активніше  діяти і в міру своєї компетенції треба було дійсно перевірити, чому такі  високі ціни.

Але я хочу сказати, що зараз, на мій погляд, уряд уже зробив упереджуючи заходи. Зазначу, що 5 мільярдів виділено на дотації для субсидій сім’ям. І ні одна сім’я, підкреслюю, ні одна бідна сім’я, не буде платити більше за комунальні послуги, ніж 15 відсотків від сукупного доходу сім’ї, а середні сім’ї будуть платити 20 відсотків. Так, багаті сім’ї  будуть платити більше,  але це наша політика і нашої політичної  сили, це і політика політичної сили наших опонентів.

Хочу зазначити, що  Кабінетом Міністрів у лютому місяці  прийнято рішення  дати доручення зобов’язати Державну цінову інспекцію перевіряти економічну обґрунтованість тарифів. І місцеві органи, я хочу, щоб вони почули зараз, не мають права затверджувати інші тарифи без погодження з Державною ціновою комісією. Я думаю, це дуже добрий упереджуючий захід.

Те, що пропонує колего Сухий, це ще підвищить захист людей від необгрунтованого підвищення тарифів. Я не можу погодитись з тим, що записано у законі, який вносить БЮТ. Хіба можна визначати тільки 15 відсотків, повинен бути диференційований підход. Це перше.

Друге. Хіба можна буде, модна прив’язувати тарифи не до вартості за енергоносії, а прив’язувати до середньої заробітної плати? Про це вже казали наші колеги. Я думаю, що дійсно нам треба сьогодні зважено підійти до того закону, який вніс колега Сухий.

Я ще раз звертаюсь до опозиції, але вона вже пішла, вона своє сказала і пішла, вона не хоче за це голосувати. Давайте, шановні колеги з опозиції, якщо ви дійсно серйозно турбуєтесь про людей, якщо ви маєте намір вирішити цю болючу проблему для кожної сім’ї або для більшості сімей в нашій Україні, давайте приймемо за основу закон Сухого. А хочете, давайте напишемо так: Сухий, Тимошенко і Мельничук - три автори. І хай буде на вас трьох поділимо цю славу, бо це не слава, а це вирішення соціальних питань. Проголосуємо за основу, проголосуємо в другому читанні і раз назавжди покладемо край цьому питанню. Його треба вирішувати.

Тому я ще раз закликаю підтримати законопроект Ярослава Сухого, взяти за основу, врахувати зауваження, там є позитивні пропозиції, які вносять колеги з БЮТу і прийняти цей закон в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик, будь ласка.

 

11:59:33

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Звичайно, питання, яке ми розглядаємо, дуже болюче і турбує абсолютно всіх громадян України, але я хочу ще раз підтвердити, що абсолютно ніякого тиску на уряд і антикризову коаліцію не було. Чому? Була у нас можливість 21-го лютого о 13-тій годині - і це підтвердить Адам Іванович, була домовленість - прийняти о 13-тій годині Закон України 3069п, авторами якого являється: Боднар, Сухий, Куйбіда, Тимошенко і інші. Але  ті, хто так сьогодні гарно  читав нам лекції, вимкнув струм, паралізував роботу Верховної Ради України і на місяць віддалив прийняття цього законопроекту.

Так що, шановні мої, будьте, будь ласка,  чесними, треба відповідати  за свої дії. Треба чесно було сказати, що першопричиною сьогоднішньої ситуації якраз є оцей блок, який сьогодні відсутній, Блок Юлії Тимошенко, і саме його лідерка, яка  створила цю ситуацію у нашій  державі. А уряду  антикризової коаліції приходиться на сьогоднішній день всі ці питання  вирішувати. І треба було не в Штати, не до Олбрайт їхати, а встати і чесно сказати, не обніматися там. бо схожі як дві сестри,  а треба було чесно сказати про те, що це я зробила, тепер я буду свою помилку виправляти.

На превеликий  жаль, замість цього ми  бачимо повне ігнорування плідної роботи  Верховної Ради України.

Фракція Комуністичної партії  України  буде  голосувати за закон Ярослава Сухого у першому читанні. І ми вважаємо, що  ми дуже доб…  попрацюємо  до другого читанні, ми зробимо його значно кращим.

Я хочу звернутися до наших виборців, ми  зі дня в день працюємо над тим, щоб зробити все, щоб подолати те страхіття, ту розруху, ті розвалини, які  залишилися у спадок антикризової коаліції і її уряду. І ми  це зробимо.

І я пропоную всім підтримати  у першому читанні цей  законопроект. Спільно ми доопрацюємо. Я думаю, що доопрацюють і автори попереднього законопроекту. І все-таки  ми зробимо так,  щоб поступово із місяця в місяць ми робили кроки по поліпшенню ситуації не тільки  у цій галузі, а і в інших галузях України. Дякую за  увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Слово має віце-прем`єр-міністр  Володимир Рибак. Володимире Васильовичу, прошу. 5 хвилин.

 

РИБАК В.В.

Шановний Олександре Олександровичу!  Шановні колеги депутати! Шановна опозиція, декілька чоловік тут є. Я хочу  звернутися до вас,  до опозиції. Ну, хватить вже знущатися  над людьми. Хватить гробити все  житлово-комунальне господарство.  Ви все зробили.

Олександре Олександровичу, я був на минулій неділі у Вінниці, і керівництво міста Вінниці, керівництво області каже: „Тут, Володимире Васильовичу,  як наїхали наші керівники фракції БЮТ и „Нашої України”, то вони на колінах стояли і кажуть: „На 10 відсотків  зменшіть тарифи”. Ми сказали їм, керівники міста, депутати, що це ви зробили, це тепер не політичне питання, а економічне. І вони не пішли на це.

 У 2006 році, коли ще уряду Януковича на порозі не було,  ви втричі збільшили ціну на газ. Скажіть, нащо ви зробили, коли було 50 доларів за тисячу кубометрів, а ви зробили 686 гривень ціну на газ? Нащо ви це зробили? Нащо ви поїхали в області і 18 областей, де ваші депутати, ви заставили їх підняти ціни на тарифи. Оце ви  правильно зробили. Їдьте в регіони, вибачайтеся,  стойте на колінах людей, а ми будемо, уряд Януковича,  за вас тепер виправляти   ситуацію, яка є з тарифами. І сьогодні...

 (О п л е с к и)

І сьогодні постанову, якою ми разом зробили з депутатами, ми всі ваші пропозиції учли в питаннях регуляторної функції держави, почитайте постанову. Ми розписали там все: соціальний захист населення - те, що ви не зробили, ми розписали тут, контроль за встановленням тарифів – ми розписали. І я дякую сьогодні депутатів, які прийняли участь в підготовці цього законопроекту.

І уряд сьогодні впевнений - пан Турчинов, записуйте все! - що заходи ці дозволять ліквідувати факти безгосподарності і уникнути необґрунтоване підвищення тарифів. І більше вам це зробить ми не дозволимо, ото передайте усім. І люди України повинні знати, хто це зробив і що нам тепер, уряду Януковича, за вас треба відповідати.      

І прийняття законопроекту дозволить унеможливити необгрунтоване підвищення тарифів. Сьогодні система проходження, формування тарифів, контролю тарифів, соціальної підтримки, система урядом сьогодні зроблена, і ми чітко її будемо виконувати. Тому я прошу, Олександре Олександровичу,  прийняти в цілому закон, який вніс Ярослав Михайлович, і ми будемо виконувати його в повному обсязі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Заключне слово від комітету має автор законопроекту Ярослав Сухий.

 

З ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧІЙ. Звичайно візьмете репліку.

 

З ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він зареєстрований, вставив вже картку.

 

12:07:38

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я скажу відверто і щиро,  мені дуже прикро, мені дуже шкода, що знову у виступі представника БЮТ нотки істеричного політиканства, навішування ярликів, відвертий обман.

Шановний  Олександр Валентинович, ну ви ж прекрасно знаєте, мій законопроект 2197 був внесений ще в 4-му скликанні, вас тут близько нікого не було. Мій законопроект 2197 я віддав, ми створили робочу групу і написали спільний законопроект 3069-п (Боднар, Куйбіда, Сухий, Тимошенко і Шкутяк). Ми ж його внесли 21 лютого в цей сесійний зал! Ми за нього мали голосувати всі разом! Ви що зробили? Ви захопили в цей час електрощитову. Це хіба не цинізм? Це не підлість? Ви сьогодні мене звинувачуєте в тому, що я якісь там забрав положення з цього законопроекту. Та тіштеся тому, тому що в законопроекті 3069 - і я радий – є й моє положення, і це здорово. І давайте спільно разом  до другого читання напишемо законопроект, який допоможе і господарству житловому, і людям. Якби ж ви тільки цього щиро прагнули! Не це вас цікавить.

Я не буду більше цю тему поширювати, щоб самому не зійти на тон примітивного дебільного політиканства. Є законопроект. Будь ласка, я буду наполягати і на координаційній раді. Шановні колеги, ми до другого читання повинні обов`язково змінити положення стосовно  проценту відшкодування по субсидіях, зняти межу.

Друге. Ми обов`язково до другого читання повинні і змушені будемо зробити внести хорошу пропозицію законопроекту 3069 стосовно зміни до Закону про нафту і газ, стосовно українського газу. Ми це зробимо і мусимо зробити обов`язково. І тоді ви побачите всі хто працює над законопроектом, а хто, використовуючи негаразди в суспільстві,  намагається спекулювати, заробляючи собі примітивний брудний капіталець, до того всього ще показуючи всі наші біди та негаразди за кордоном.

Ми повинні бути одні, бо в житлово-комунальному господарстві, запитайте представників професіоналів, от стоїть Олексій Юрійович Кучеренко, запитайте, які там проблеми. Професіоналів, управлінців там немає! Там людей немає кому працювати. Давайте ми їм допоможемо.

Ми сфері допоможемо, тим самим ми допоможемо людям.

Наостанок, ще раз наголошую, за популізм завжди платив і буде платити народ, отой самий маленький українець, стосовно долі якого і маленьких діточок один чоловік ллє сльози, намагаючись в цей час саботувати всі рішення, які чекає від нього цей маленький українець і ті маленькі діточки, які змушені мерзнути в холодних дитячих садочках та різного роду лікарнях. Давайте спільно, разом працювати над цією проблемою. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, в мене є пропозиція, щоб ми закінчили розгляд цього питання, а тоді вже перерву оголосимо. Так? Домовилися. Я не ставлю на голосування, оскільки немає заперечень.

Ольга Борисівна, заключне слово.

 

12:11:03

БОДНАР О.Б.

Дякую. Я хочу тільки поставити крапку в цій нашій полеміці. Я хочу відповісти на ті запитання, які закидалися тим чи іншим депутатом в наш бік. І також хочу пояснити вам, що зараз треба, звісно, займатися не політиканством, а, насправді, треба приймати той законопроект, який реальний підніме це питання.

Спільний проект, про який йшлося, він, дійсно, був нами зареєстрований. Але він не розглядався, не розглядався тому, що за ініціативою Комуністичної партії було зроблено двотижневу перерву в роботі засідань парламенту. „Росукренерго” допущено на ринок України в 2004 році за підписом Януковича, тодішнього Прем'єра, і голови НАК „Нафтогаз” Бойка. Тимошенко в даний час знаходиться на Житомирщині, де ми не маємо своєї більшості, однак де зараз, на даний момент знижено комунальні тарифи.

Тепер щодо того, дуже сумно, що такі високоповажні високопосадовці не знають, хто власне денонсував угоду між Україною і Росією про 50 доларів за газ. Я хочу сказати, що це сталося в січні 2006 року, коли Тимошенко вже чотири місяці як не була Прем'єр-міністром. Звідки взагалі взялася така катастрофа з комунальними тарифами, да, дуже просто. Тому що... теперішній Кабінет Міністрів дав вказівку, завдяки якій на місцях почали підніматися комунальні платежі, про що в цьому залі в вересні місяці говорилося і не тільки нами, тому що було підтримано більшістю, переважною більшістю голосів цього залу, було прийнято постанову про мораторій підняття на комунальні тарифи цін, якщо ви це пам’ятаєте.

Однак, потім незаконним шляхом ви же їх і скасували, після чого почалося свавілля росту цих тарифів. Отже, я хочу сказати, що якщо ми будемо тут займатися не політиканством, а  справді, вирішувати проблему, то треба підтримувати наш законопроект, який регулює ціни на газ для населення і до речі, ми так і не узнали: чому, власне, така ціна на газ від представника Уряду.

В нашій новації є прив’язка до того, що ціни на комунальні тарифи не можуть зростати швидше ніж середня зарплата, чого немає у попередньому законопроекті. Наш законопроект має такі новації, які забезпечать, унеможливлять б зростання цін, комунальних тарифів просто від свавілля місцевої влади.

Тому я вважаю, що якщо ми займаємося не політиканством, то тут всі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Олександр Турчинов має репліку, одну хвилину. Будь ласка.

 

12:14:24

ТУРЧИНОВ О.В.

Турчинов "Блок  Юлії Тимошенко".

Шановні колеги, ви знаєте, більше всього мене здивував виступ віце-прем’єр-міністра, який багато говорив, але не спромігся, не мав сміливості дати відповідь на одне питання, яке йому поставив: чому ви  спекулюєте газом власного видобутку для населення? Чому ви знущаєтеся над населенням? Чому ви населенню продаєте власний газ дорожче, ніж купуєте у Росії?

А я вам дам відповідь, на яку ви не спромоглися. Тому що ви заробляєте на цьому гроші. І популізмом, брехнею. Звинуваченнями опозиції ви пробуєте прикрити банальний кримінал - от в чому правда і от в чому сенс вашої діяльності  і в уряді,  і не тільки вас, а, фактично, більшості вашого антикризового, так званого, урядую.

Тому, шановні колеги, хто читав закони, той зрозумів, який закон дає можливість вирішити  цю проблему. І саме за цей закон з нашого боку, я вважаю, Верховна Рада повинна проголосувати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кучеренко згадувався теж у виступах. "Наша Україна" просить слова. Репліка, одна хвилина.

 

12:15:43

КУЧЕРЕНКО О.Ю.

Дякую. Шановні друзі!  Я з вашого дозволу  хочу виступити як голова підкомітету (Олексій Кучеренко), бо я не маю мандату виступати від фракції нашої.

Я хотів би сказати, шановні друзі, по-перше, ми розуміємо, що проблема є величезна. Я хочу вам навести одну цифру: борги підприємств теплокомуненерго перед… за газ за 2-3 місяці зросли на 1,4 мільярди гривень. І ми повинні зрозуміти, що буде далі – буде штучне банкрутство цих підприємств.

По-друге, ця політизація, безумовно, має і об’єктивні, і суб’єктивні підстави. Я не хотів би ще її збільшувати, але хотів би сказати, щоб ми були з вами об’єктивними. Безумовно, опозиція має право на певний популізм – це закон  політичного життя. Я можу сказати, що я розумію сьогодні, що є певний популізм позиції опозиції – вона має  на це право.

Я хочу нагадати вам, шановні друзі, що коли ви два тижні були в опозиції, коли була оголошена коаліція, а ви були в  опозиції, то в той час було зареєстровано  чотири проекти постанови про мораторій на житлово-комунальні тарифи. Я не хочу перелічувати, хто конкретно з вас їх підписував.

Тому сьогодні, на жаль, цей певний популізм опозиції, він лягає на …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити. 30 секунд, будь ласка.

 

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Тобто є об’єктивні. І цю проблему треба було передбачити, погодьтеся, сім місяців тому.

Про що йдеться мова? Ми створили нещодавно робочу групу, до речі, за ініціативою пані Богатирьової. Вона працює. На жаль, цей закон не пройшов через робочу групу – це його мінус. Але маємо те, що маємо. На жаль, цей закон, знову таки, не пройшов через комітет. Але я вважаю, що його можна таки підтримувати в першому читанні, бо він дає хоч якийсь важіль впливу центральній  владі  на ту ситуацію, яка сьогодні існує.

І наприкінці я хочу сказати, що членами робочої групи депутатами Петросовим – „регіони”, Кучеренком, Сербіним і іншими  зареєстрований проект постанови про затвердження концепції ціноутворення у сфері комунальних послуг. Найближчим часом ми будемо його розглядати. Я просто хочу, щоб ми з вами концептуально підійшли до цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

КУЧЕРЕНКО О.Ю. Я особисто проголосую зараз за ваш закон і, якщо буде можливість, і за закон пані Тимошенко. Але хочу сказати, що вони – це тільки крок на шляху вирішення принципово цієї проблеми. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Від комуністів - Матвєєв для репліки, згадувалася фракція тут.

 

12:18:11

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Шановні колеги,  шановні виборці. З кожним днем ми з вами все більше пересвідчуємося у тому, що так звана опозиція на чолі з Президентом України хочу все більше загострити ситуацію у суспільстві. І діяти за принципом чим гірше, тим краще – така сьогодні їх мета. І в цьому ми пересвідчуємося і взагалі в організації роботи Верховної Ради і на цьому пленарному тижні, коли сьогодні відсутня у повному складі вся опозиція у залі Верховної Ради.

А що стосується календарного плану, пані Боднар, то необхідно вам знати, а не популістськи заявляти, що цей календарний план з перервою на два тижні був прийнятий постановою Верховної Ради, а не за пропозицією, зокрема комуністів, як ви це заявили. То треба не вводити людей в оману.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І я вважаю, що Верховна Рада в даному випадку вчинила правильно. Бо ще не вистачало, щоб тут депутати чотири дні святкували жіноче свято і так далі, і так далі. Так що правильно було зроблено, що зробили перерву між засіданнями.

Рибак, для репліки? У вас відповідь? Будь ласка.

 

 РИБАК В.В. Шановний Олександр Олександрович, шановні депутати. Турчинов, я всі відповіді дав. Всі відповіді я вам дав. Яке у вас ще питання, у мене є кабінет, приходьте, я всі дам вам відповіді.

Ті байки, які ви нам зараз розказуєте, чого ви їх не виконували, коли ви були в уряді?  Що вам заважало?! Приходьте до мене,  всі  відповіді дайте  нам поправити за вас діло. Спасибі.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Шановні колеги, треба підбити підсумки  обговорення і того предмету розгляду, щодо якого ми будемо визначатися зараз голосуванням. Шановні колеги, я прошу звернути увагу на одну деталь. Обидва проекти закону подібні. Є різниця у певних цифрах щодо яких потрібно визначатися і  я буду  пропонувати, щоб все-таки ми голосували в першому читанні, а не остаточно. І до другого читання ми могли б знайти узгоджені позиції. Олександре Миколайовичу, я прошу. Я прошу, спокійно. У нас з’явилися представники судової влади, ви бачте?

Тому, зверніть увагу на одну деталь. У проекті, який вніс Ярослав Михайлович Сухий, є  один  ключовий момент, на який не звернули уваги під час дискусії. Мова йде про  те, що місцеві органи влади, вирішуючи питання про тарифи, повинні погоджувати з урядом обґрунтованість цифр, які вони доводять до населення. Бо це зв’язано  із адмініструванням субсидій і це ключове питання, яке впорядковує всю систему тарифних відносин у державі. Це принципово важливе питання.

Що  стосується 15-20 відсотків інших, можна зробити розрахунки і до другого читання ми визначимося по цій справі.

Пропозиція у проекті, який репрезентований як проект Тимошенко, відносно, так би мовити, залежності зростання цін і тарифів, а також зарплати, на мій погляд, некоректна з багатьох моментів.  Її просто неможливо врахувати, бо є  зарплата, скажімо,   доходи 5000 і підвищення зарплати на 10 відсотків означає 500, воно повністю поламає зростання тарифів, навіть якщо воно більшим  процентом буде забезпечене. І є доходи сім‘ї, де сукупний доход менше тисячі, при тому це буде абсолютно - я ще раз повторюю - тут середні розрахунки, це все-одно, що  середня температура в лікарні. Цього робити не можна, треба, щоб були точні розрахунки. І відповідальність місцевої влади лягає за те, щоб були точними ці цифри доведені до населення.

Відносно інших питань, скажімо, питання по газу - саме по собі цікаве. Я вважаю, що тут є певною мірою невідповідність предмету відання цього закону, але, тим не менше, можна врахувати як це все визначити, щоб тоді не виникало питань яким чином, бо можна піти і дальше. А яким чином багатство держави стало приватним багатством? Чому диктується тут ціна? Як це все відбувалося? Тобто це складне питання, яке потребує відповіді і в тому числі в законодавчому порядку. Я подивився б, якби потім голосували дехто із депутатів, коли б ми нарешті радикально підійшли до цього питання. Але то інша справа. В будь-якому разі подібні два закони, один треба прийняти за основу, а до другого читання врахувати пропозиції всі; тим паче, що автори одного і другого працювали спочатку над одним варіантом. Так що там знайомі підходи. І я думаю, що ми визначимося тут абсолютно переконливо.

У порядку розгляду питань ставиться проект 2197, автор Ярослав Сухий, за основу в першому читанні. Будь ласка, визначайтесь.

 

12:24:06

За-247

Рішення прийнято.

Друге. Відповідно до регламенту, другий варіант не голосується, скільки прийнято за основу перший.

По фракціях? Ну, будь ласка, по фракціях. „Партія Регіонів” – 185, Блок Тимошенко – 5, „Наша Україна” – 1, соціалісти – 30, комуністи – 21, позафракційні – 5.

Оголошується перерва до 12.55.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, прошу заходити до сесійної зали, будемо продовжувати засідання.

Поки що я не бачу Грача, давайте тоді… Степан Степанович готовий, Бульба?  А є, є вже, тоді добре. Є вже  Леонід Іванович.

Розглядається проект Закону про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об'єднання "Масандра" (реєстраційний номер 2136).

Леонід Іванович Грач, будь ласка. Підготуватися Бондаренко Віктору від комітету.

 

12:57:28

ГРАЧ Л.І.

Уважаемый  Адам Иванович, уважаемые народные депутаты.

Рискну  утверждать о том, что  в этом зале нет ни  одного человека, который бы  когда-то в своей жизни не выпил бокала, именно вина  производства "Масандра".

Второе. Я хочу сказать, что наши предки в свое время были очень умными людьми, потому что понимали о том, что  нужно нашему народу привить культуру винопития, виноупотребления. А поэтому еще  с царских времен великий князь Голицын, как большой  патриот и подвижник, все сделал для того, чтобы на Южном берегу Крыма была посажена  первая виноградная лоза. Заложил, кстати,  и само Головное предприятие, как оно теперь называется, с точки зрения строительства и с точки зрения всей  технологической цепи производства высокомарочных вин.

Хочу напомнить также о том, что это предприятие было создано как объединение еще  в 1936 году. Особо хочу подчеркнуть, что, когда фашист наступал и одолевал километр  за километром нашу землю, великий Сталин в этом смысле  принял решение то, которое достойно нашему сегодняшнему подражанию, а именно:  специальным своим указанием  дал команду спасти  национальную гордость для нас с вами, для будущих поколений, а поэтому под руководством наркома  Микояна   эвакуировалось, несмотря на то, что  фашизм бомбил Севастополь, бомбил Крым, бомбил Керчь, эвакуировалось все то достояние – винотека Массандры.

Более того, хочу подчеркнуть особо, делалось это таким образом,  что, если два экземпляра одного и того же  сорта, одного и того же года производства вина было, их паковали в различные упаковки и на различных плавсредствах в данном случае переправляли,  чтобы, если бомба попала в одно плавсредство, сохранить другое. Возвратили после окончания Великой Отечественной войны, после победы наших отцов и дедов над фашизмом, возвратили все в закрома Массандры.  Это принципиально, потому что сегодня стоит вопрос о национальной гордости, если хотите, нашей. Или мы способны спасти это предприятие, эту бесценность, имеющую международную марку и признание, или мы отдадим на поругание все то, что   является высочайшей общечеловеческой ценностью.

На сегодня весь вопрос состоит в том, что сама Массандра отбивается, как только может. И несчастье на ее голову свалилось в связи с тем, что   Массандра сегодня имеет своих виноградников и  своих предприятиях,  начиная  от трагично печально известного Фороса до Солнечного судака,  или, по-другому, 180 километров прибрежной зоны.  Вот в чем весь сыр-бор. И на этих 180 километров прибрежной зоны сегодня  бандитов столько появилось, которым не нужна ни история,  ни будущее и ни слава сегодняшнего периода Массандры.

Массандра сегодня имеет 100 процентов государственной собственности. Более того, я хотел бы здесь сразу свою позицию обозначить, потому что   в тот момент, когда на Массандру полчища   разорителей все эти годы надвигались, надвигались, там столько было много желающих, что, по сути, генеральный директор Бойко Николай Константинович, ему надо памятник, по моему разумению, поставить сегодня, потому что этот человек не дрогнул, а против всех этих полчищ выступал, чтобы не разорили «Массандру». Он бы мог бы, если был бы слабый человек, не патриот, как вы прекрасно понимаете, войти в любую сделку и получить свое, и не было бы сегодня «Массандры».

«Массандра» имеет сегодня в своем составе в городе Ялте государственное предприятие «Ливадия» и государственное предприятие «Гурзуф», в городе Алуште государственное предприятие «Таврида», Алушта - «Малореченские» и государственное винодельческое предприятие «Приветное», а также в городе Судаке государственное предприятие «Морское», «Веселовское» и «Судак».

Проведение единой сортовой, агротехнической, технологической и экономической политики позволило коллективу «Массандры» сохранить марочное виноделие страны и в общем объеме производства марочных вин на Украине «Массандра» занимает немного-немало 75 процентов объемов всего производства.

Если говорить о том, что следовало нам всем сделать, так это – принять тот закон, о котором идет речь, и я прекрасно отдают себе отчет, что именно на антикризисной коалиции, я с особой силой подчеркиваю это, лежит та великая миссия и ответственность за сохранение этого общенационального достояния.

Я абсолютно уверен, что есть разные подходы к этому законопроекту, есть разные заключения, в том числе я знаю, насколько это лоббистский, интересный проект со стороны черного рынка, знаю, что формировались и юридические заключения, достаточно надуманные, которые разбиваются в пух и прах одним только движением, я хотел бы всех вас, не занимая вашего времени, попросить, что мы, антикризисная коалиция, в отсутствии тех, кто готов сегодня деструктивно в стране  строить свою политику, кто готов на поругание отдать Массандру, если хотите, даже ради того, чтобы наш любимый ( для меня он только любимый в кавычках) Президент не позволял себе того чего он позволяет, приезжать со своим другом французским киноактером Депардье, прогуливаясь по набережной Ялты и одному из руководителей государственного винодельческого предприятия так невзначай говорит: так отдать пару сот гектаров виноградника, пусть Депардье тут похозяйничает. Мы сами с вами Депардье! Мы народ! И, как пел Богатиков: мы и страна. Поэтому давайте примем в первом чтении этот законопроект и положим в основу защиты  национального достояния Массандры и Украины в целом.  Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Чи будуть запитання?  Немає?  Є одне запитання. Будь ласка, Сергій Рижук.

 

13:05:05

РИЖУК С.М.

Я дякую. Шановний  Леонід Іванович, поза всяким сумнівом потрібно підтримати такий проект закону, але я ознайомився із висновками Науково-екпертного управління, і ви знаєте, хочеться з ними погодитися, що правильно, якщо говорити про Масандру, то закон має допомогти і захистити, а не ускладнити. Ну починаючи з назви – про структуру повноваження… Це ми може перебираємо тут функції Кабінету Міністрів  України? Можливо, якщо так високо і солідно, так сказати просто – про національне виробниче  аграрне об`єднання „Масандра” і далі за текстом.

І друге питання. Як ви бачите роль тут  Міністерства аграрної політики? В цьому законопроекті воно геть випадає. А все рівно по багатьом законам окремою строкою ідуть фінансування, розподіл коштів і таке інше. Якщо цього не зробити в цьому законі, то будуть претендувати Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Комітет екології там чи міністерство і так далі. Можливо все-таки тут виписати нам...

 

ГРАЧ Л.І. Спасибо за вопрос. Первое. Что касается  названия. Оно, на мой взгляд, абсолютно верно, потому что оно как раз  само название вбирает весь понятийный аппарат, который защищаем Массандру.    Более того, том, я почему и сказал по Научно-экспертному управлению, что лоббирование идет настолько мощное, что они пишут, не читая то, что они пишут, а тем более что они не отвечают за то, что они пишут. Наоборот, они здесь ссылаются, что несоответствие структуры объединения в главе 12 Хозяйственного кодекса Украины и соответствующим статьям: 118, 119, 120, - Гражданского кодекса Украины. Наоборот, я утверждаю и специалисты, у меня же тоже подготовка, что называется, со специалистами происходила, что именно постановка через принятие такого закона  - устранить те несоответствия, которые на самом деле сегодня есть вот в связи с этим законом.

И второе. Я вам хочу сказать, что самое главное, где зарыта вся собака: опять же 180 километров прибрежной зоны, или, по-другому, земли. Пытаются писать, что…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте.

 

ГРАЧ Л.І. Отвечу вам, когда сяду рядом.

Или статья 149, 150 Земельного кодекса Украины не может обеспечить гарантированную защиту изъятия этих земель, а этот закон должен гарантировать, что эти 180 километров от Массандры никто не заберет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Бондаренко Віктор Вікторович.

 

13:08:14

БОНДАРЕНКО В.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин на своєму засіданні розглянув проект Закону про структуру, повноваження та особливості правового і економічного режиму майнового комплексу Національного виробничо-аграрного об’єднання „Масандра”, внесений народним депутатом Леонідом Івановичем Грачем. Прийняття цього закону надасть змогу закріпити в державній власності підприємства, які входять до складу об’єднання, зберегти це унікальне підприємство, яке є еталоном українського виробництва, забезпечити цілісність масандровських земель,  сприятиме подальшому розвитку сировинної зони та виробництва в єдиному господарському комплексі. Треба один раз і назавжди покінчити з намаганнями розірвати Масандру на декілька самостійних підприємств з можливістю їх майбутньої приватизації. Разом з тим, комітет має ряд зауважень.

Перше, це законом має бути визначено вищий орган управління об’єднання та його компетенція. Друге, це управління державним господарським об’єднанням має здійснюватися правлінням об’єднання или генеральним директором, а не адміністрацією, а не адміністрацією апарату, як це предусмотрено в пункте 1.7. проекту закону.

В целом комитет предлагает, таким чином комитет  вважає, що даний законопроект потрібно підтримати та рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу і врахування зауважень народних депутатів України Кабінету Міністрів України, Головного науково-експертного управління Верховної Ради України.

Комітет просить підтримати депутатів і прийняти цей закон за основу. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Сідайте, будь ласка. Так, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Запишіться від фракцій.

Так, будь ласка, тоді 9 хвилин. Іван Бондарчук, Матвєєв підготуватися.

 

13:10:52

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги, користуючись тим, що ми працюємо в такому складі, то ми можемо зекономити час для розгляду інших питань. І, можливо, менше говорити і використовувати наданий повністю регламент для того, щоб переконати один одного в тому,  в чому ми з вами переконані.

Фракція Соціалістичної партії України підтримує законопроект Леоніда Івановича Грача і проголосує за його прийняття в першому читанні з тим, щоб під час підготовки до другого читання можна було врахувати і зауваження Головного науково-експертного управління, і ті побажання і пропозиції, які ми з вами можемо мати.

Головна думка нам імпонує цього законопроекту, так, що нам, дійсно, потрібно зупинитися у нашому приватизаційному ражі і подумати і подивитися, щоб потім не кусати себе за лікті, бо ми можемо втратити такі об’єкти, зокрема, як і комплекс „Масандра”, який  є нашим національним надбанням.

Тому ми проголосуємо, наша фракція повністю за цей законопроект. І будемо, якщо в нас є певні побажання і пропозиції, їх подамо авторові до другого читання.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Валентин Матвєєв, будь ласка, фракція комуністів, за ним – Рижук.

 

13:12:26

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Валентин Матвєєв, фракція комуністів.

Шановні народні депутати, шановні наші виборці!

Я думаю, що всім більш ніж очевидна очевидність прийняття цього проекту закону про структуру, повноваження та особливості правового режиму майнового комплексу національного виробничо-аграрного об’єднання „Масандра”, цього, як уже говорив доповідач, унікального підприємства.

І тому фракція комуністів, зрозуміло, буде підтримувати цей законопроект, тим більше, як ви  бачили, автором, тобто суб’єктом законодавчої ініціативи, виступив  член нашої фракції Леонід Іванович Грач. І сьогодні ми  повинні подякувати Леоніду Івановичу за цю добру ініціативу.

Він детально говорив про необхідність прийняття цього закону, посилаючись на конкретні історичні факти і на реальну сьогоднішню ситуацію, яка виникла, яка склалася навколо цього підприємства.

До мене як до народного депутата України на протязі останніх років, декількох останніх років звертається велика кількість представників цього трудового колективу, я маю на увазі „Масандри”, і вони криком кричать: спасіть наше підприємство, маючи на увазі, перш за все наш, звертаючись до нашого вищого законодавчого органу держави – Верховної Ради України, спасіть це національне надбання.

І я думаю, що ми повинні відгукнутися на такі звернення наших виборців. Тому потреба у законодавчому вирішенні цієї проблеми – проблеми „Масандри” –  сьогодні дуже і дуже назріла.

Що стосується висновку Головного науково-експертного управління, яке дуже уже і постаралося його зробити таким, щоб кожен, хто б не прочитав, то відразу б зробив для себе свій особистий висновок: ні, не можна приймати такий законопроект.

Я думаю, що ми зобов’язані прийняти законопроект Леоніда Івановича Грача сьогодні у першому читанні, а до другого читання за участю автора законопроекту профільний комітет, я думаю, врахує всі думки і внесе конкретну пропозицію для прийняття. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сергій Рижук, фракція Регіонів.

 

13:15:41

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати. Про роль і значення об’єднання „Масандра” не має потреби займати часу говорити, тим більше це яскраво сказав наш колега, Леонід Іванович Грач, і я у цьому його абсолютно теж підтримую. І на комітеті профільному ми обговорювали і позитивно вирішили це питання.

 І я як представник, член фракції Партії регіонів рекомендую колегам одностайно проголосувати, щоб прийняти даний проект у першому читанні. Але відразу скажу, що нам потрібно буде ще добряче попрацювати, щоби  не вийти на друге читання в такому стані ейфорії: давайте приймати  закон за будь-яку ціну, тому що це, бачиш,  таке єдине  унікальне  об’єднання  „Масандра”. Потрібен все-таки тут прагматизм і буква закону для того, щоб цей закон захистив, працював на  об’єднання, на національну економіку і на її гордість, а не десь заважав, тому що будуть  неузгодженості із іншим законодавством.

Я думаю, що помимо того, як потрібно  все-таки пошукати моменти  в цьому законодавстві і доручення   дати Кабінету Міністрів стосовно оперативного  управління об’єднанням   в повсякденному  житті, тому що в  самому Кабінеті Міністрів немає   структурного підрозділу, який би займався виробничими функціями і це зрозуміло.

І друге. Щоб не було у нас і фінансових колізій юридичних в цьому  плані, мабуть доцільно було б подумати не скільки вже  втягуватися в бюджетний процес, у зміни, у пільги об’єднані на п’ять років, чи як   це виписано, щоб не ображалося  потім на  об’єднання все виноробство і виноградна галузь України.  А скористатися дещо може  іншим.

У нас є Закон  про одновідсотковий процентний збір і він більше 200 млн. вже тягне. Тому, якщо   Кабінет Міністрів заслухає виробничу програму об’єднання  „Масандра” і прийме рішення виділити  суттєву левову частку щорічного цього одновідсоткового збору,  то тут буде абсолютне поєднання із   законодавством і ми не будемо втягуватися у бюджет  і перетягування канатів. Тобто це вже я ніби веду підготовку до активного обговорення в другому читанні з тим, щоб прийняти  його одностайно.

А зараз  закликаю   проголосувати за прийняття його в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Обговорення питання завершено, я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону про структуру повноважень та особливості   правового і економічного режиму, майнового комплексу  Національного виробничого аграрного  об’єднання „Масандра”. Реєстраційний № 2136. Прошу підтримати.

 

13:18:59

За-242

Питання, рішення прийнято.

Я звертаюсь до профільного комітету. Виходячи з того, що сказав доповідач Леонід Іванович, які намагання навколо цього об’єкту, і, зокрема землі, що є в розпорядженні цього об’єкту, я просив би профільний комітет якомога швидше прискорити підготовку питання на розгляд у другому остаточному читанні.

Розглядається проект Закону про державну службу геодезії, картографії і кадастру України. Реєстраційний номер 2078, Бульба Степан Степанович, будь ласка, автор ініціативи. Від комітету – Лисов Ігор.

 

13:19:54

БУЛЬБА С.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Прошу вашої уваги до проблеми законодавчого врегулювання функціонування невеликої, але вкрай необхідної для країни картографогеодезичної галузі виробництва і науки. Адже картографогеодезична продукція, яку вона виробляє, являється необхідною основою для розвитку, економіки, організації роботи державних інституцій. Відповідно у державі повинна бути служба, яка відповідає за повноцінне забезпечення цих потреб держави якісною картографогеодезичною продукцією. До речі, всі країни світу, навіть найменші, мають такі служби.

Після набуття Україною незалежності було створено Головне Управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України. Законодавчою базою діяльності цього управління став Закон України про топографогеодезичну і картографічну діяльність, прийнятий в кінці 1998 року. Але через нерозуміння в вищих ешелонах влади значення цієї служби вона була поступово знецінена, приведена в ранг департамента міністерства, а в тісяча, вірніше, в 2004 році по суті ліквідована. Процеси реформування і реорганізації державної картографогеодезичної служби у 2003 і 2004 роках здійснювалися не фахово, з грубими порушеннями чинного Закону України  про  топографогеодезичну, картографічну діяльність. Наявність  цього закону було по суті проігноровано.

У 2005 році постановою Кабінету Міністрів від 12 липня 2005 року номер 550 Державна служба  геодезії, картографії і кадастру була  відновлена   як структурний підрозділ Міністерства  екології і охорони навколишнього природного середовища України. Однак, налагодити роботи у таких обсягах і на такому рівні, як цього вимагають сучасні  державні проблеми, вірніше, потреби, у такому вигляді вона не змогла. Фактично вона виявилася повністю відсторонена від управління створенням усіх  державних кадастрів України, де геодезична основа, топографічна основа є основою для створення цих кадастрів, можливо, і не випадково з огляду на підготовку до запровадження ринку землі.

Така ситуація пояснюється законодавчою колізією, що виникла у сфері  Державного управління  картографогеодезичної  галузі виробництва. Адже згідно статті шостої Закону України про топографогеодезичну і картографічну  діяльність  Державне  управління у галузі топографогеодезичної і картографічної діяльності  здійснює Кабінет Міністрів України, Головне управління геодезії, картографії та  кадастру  при  Кабінеті  Міністрів України, Міністерство  оборони, інші органи виконавчої влади.

У статті восьмій цього ж закону детально розписана компетенції Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів. Одночасно, у постанові Кабінету  Міністрів  від 12 липня 2005 року номер 550 говориться: утворити у складі  Міністерства охорони навколишнього  природного середовища Державну службу геодезії, картографії  та кадастру і  Державну геологічну службу як урядові органи  державного управління.

Таким чином, на сьогоднішній день задекларовано існування двох урядових органів державного управління  картографогеодезичною галуззю. І, найголовніше, що жодна з цих служб,   по суті, не  виконує функцій, які необхідно виконувати, які визначені відповідним законом.

До створення цього законодавчого  абсурду причетні ті відомства, які докладали багато зусиль, щоб підпорядкувати роботу Державної картографо-геодезичної служби  під свої, а не державні  потреби. В  існуванні такого стану невизначеності зацікавлені також чисельні комерційні структури  картографо-геодезичного профілю, яких цілком влаштовує недосконале законодавче забезпечення.

У висновках Головного управління   говориться: „Весь комплекс питань, пов’язаних з організацією державного управління  топографо-геодезичної і картографічної  діяльності регламентується Законом  „Про топографо-геодезичну  і картографічну діяльність”.

Як бачите, це не так.  Більше того, я  стверджую, що у нинішньому виді служба не здатна виконувати  загальнодержавних завдань, власне, і не виконує.

До прикладу. У статті 11 закону, на який посилається головне управління. Стаття 11. Топографо-геодезичні, картографічні  роботи загальнодержавного значення.  От я назву лише деякі, які не може  виконувати відомча служба. Скажімо,   створення,  розвиток і підтримка у робочому стані  державних геодезичних мереж, зйомочних геодезичних мереж  згущення, а також висотні геодезичні основи, якісні характеристики яких  забезпечують створення загальнодержавних топографічних  карт і планів, вирішення завдань в інтересах оборони країни, здійснення державного розмежування земель та ведення кадастрів, виконання високоточних геодезичних  робіт  спеціального призначення. Далі. Створення та оновлення кадастрових карт, планів,  надання їх, а також необхідної топографо-геодезичної інформації  користувачам для ведення   державної  реєстраційної системи   землі та іншого нерухомого майна, ведення банку даних.

Я вже не кажу про такі загальнонаукові завдання, як дистанційне зондування Землі, геодинамічні дослідження на базі геодезичних і космічних вимірювань, топографо-геодезичне і картографічне забезпечення делімітації, демаркації Державного кордону України.

Картографування включає створення топографічних карт, інших материків континентального шельфу, Світового океану і зарубіжних країн. Як бачите, відомча служба не здатна і, власне, не призначена для виконання таких функцій. Прийняття закону необхідне для створення законодавчої основи діяльності Державної служби геодезії і картографії, і кадастру з метою забезпечення ефективного функціонування розвитку картографо-геодезичної галузі виробництва і науки в державі в інтересах державного управління і господарювання.

Наявність такої служби в державі дозволить зупинити руйнування великого національного надбання – державної координатної мережі, забезпечити її розвиток і ефективне господарське використання, зупинити негативний процес розпорошення геодезичних робіт по різним відомствам і вийти на європейський рівень забезпечення всіх науково-технічних і господарських потреб держави картографо-геодезичною продукцією, нарешті забезпечення ведення всіх видів державних кадастрів на єдиній сучасній досконалій картографо-геодезичній основі.

Я готовий відповісти на ваші запитання, але заодно прошу все-таки звернути увагу на необхідність прийняття цього закону і закликаю всіх вас підтримати його в першому читанні. Я знаю, що він поки що є недосконалим, і з цим я погоджуюсь. Я знаю, що його потрібно доопрацювати. Але це все можна було б зробити в період підготовки його до наступного читання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи будуть запитання? Так, є два запитання. Тоді два буде     запитання. Садовий і Рижук. Будь ласка.

 

13:28:51

САДОВИЙ М.І.

Садовий, фракція Соціалістичної партії України.

Цей  закон, на мою думку, здається досить потрібний, він має  багато позитивних сторін. Мене цікавить таке питання. Якщо ми його приймемо, це буде сприяти тому, щоб можна було за допомогою такої системи скласти таку схему, карту земель сільськогосподарського призначення і тоді щоб можна було використати це у плані виявлення наділів і виявити те, що інколи у тих чи інших сільських районах просто не враховується ця земля, коли розпайовується або ще для чогось виділяється. Так сама ідея охоплює це чи ні?

 

БУЛЬБА С.С. Дякую за запитання.  Справа в тому, що одним із головних завдань Державної служби геодезії і картографії є завдання створення  детальних топографічних карт, великомасштабних  топографічних карт. На сьогодні це завдання ніким не вирішується, тому що практично відомча служба, я кажу, вона і не ставить своїм завданням таке завдання, власне, і не  може його виконати. А ви праві. Для того, щоб створити кадастри і не лише земельні кадастри, а водний кадастр, лісовий кадастр для цього потрібно основа – детальні топографічні карти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Рижук. Будь ласка.

 

13:30:39

РИЖУК С.М.

Дякую.  Шановний  Степане Степановичу, звичайно  цілком погоджуюся з вами, що комплекс  картографогеодезичної інформації  є фундаментом для організації усіх видів її форм державного управління і господарювання. І взагалі не маю жодних претензій  до змісту проекту закону, але запитання. У нас в державі є  закон діючий про  топографогеодезичну і картографічну  діяльність. Цей проект закону. Який ви подаєте, має  14 розділів, із них третина - по одному-два речення. Можливо, щоб нам просто не плодити, я по формі звертаюся, ще один закон, а як розділ чи розділи?  Удосконалити нині діючий закон з цієї проблеми чи ні? Дайте, будь ласка, відповідь. Можливо, я тут щось, мабуть, не розумію.

 

 БУЛЬБА С.С. Дякую за запитання.

Я якраз і звертаю вашу увагу на те, що той закон був створений, розроблений, коли існувала Державна служба геодезії, картографії і кадастру при Кабінеті Міністрів. А у зв’язку з тим, що вона була ліквідована, з’ясувалося, що всі ці завдання виконувати нікому. Таким чином, йдеться про те, що нам необхідно її відновити, цю службу, і визначити в сучасних умовах, в нових умовах додаткові завдання. Я переконаний, що після того, як ми приймемо закон цей, ми повернемося до уточнення того закону, про який ви сказали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Степанович, я в розвиток цього. Дійсно, цікава ідея, але в мене от що сумнів викликає: жодне із міністерств і відомств практично не діє на підставі закону, крім деяких. Їм затверджує положення Кабінет Міністрів. А тут ми створюємо навіть не міністерство, яке, так би мовити, має дещо нижчий статус спеціальний закон. Тобто ми цим самим обмежує права Кабінету Міністрів до цього відомства, бо ми їх встановлюємо законом. Можливо, це, дійсно, врахувати те, що каже Рижук в законі тому базовому і виписати ті норми, які треба для служби. Щоб не було так, що служба має закон, а міністерство керується регламентом, який йому затверджує, чи положенням, яке затверджує їм Кабінет Міністрів. Як тут вийти з ситуації?

 

БУЛЬБА С.С. Я думаю, що тут питання – особливість цієї служби, вона дає нам змогу приймати саме… вірніше, визначати її функціонування законом окремим. Я кажу, що в усіх країнах світу саме в такий спосіб вирішена ця проблема, і в тому числі в Радянському Союзі було Головне управління геодезії і картографії при Раді Міністрів СРСР. Тобто, по суті,

важливість цієї служби, вона визначає і особливість її функціонування. Я переконаний, що якби зараз в Кабінеті Міністрів знову, в черговий раз не відбувалася реформування цієї служби, вже відомчої, призначення нових людей на посади, до речі тих, які і розвалювали його свого часу, на жаль, то і підходи Кабінету міністрів були б дещо іншими.

Я прошу, давайте приймемо в першому читанні і  запропонуємо, в тому числі  Кабінету Міністрів долучитися до  вирішення цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Степанович. Сідайте, будь ласка.

 

БУЛЬБА С.С. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лисов Ігор Володимирович - голова підкомітету комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи.

 

13:34:34

ЛИСОВ І.В.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, поданий проект закону про державну службу геодезії і картографії, кадастру був розглянутий на засіданні комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків чорнобильської катастрофи.

Метою зазначеного законопроекту, на думку автора, є створення законодавчих основ діяльності державної служби геодезії і картографії і кадастру України, що в свою чергу забезпечить ефективне функціонування картографічної, геодезичної галузі в інтересах державного управління і господарювання.

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту у даній сфері діє Закон України про топографогеодезичну і картографічну діяльність. Реалізація цього законопроекту змін до інших законів не потребує, а також не потребує додаткових витрат з державного бюджету України. Але слід зазначити, що законопроект містить ряд суперечностей та неоднозначних трактувань деяких статей.

Так, не зрозуміло, що є органом управління у сфері топографо-геодезичної, картографічної та кадастрової діяльності. Статтею 7-ю законопроекту визначено, що це є спеціально уповноважений урядовий орган державного управління картографогеодезичної галузі – головне управління „Укргеодезкартографії”, підпорядковане Кабінету Міністрів України .

Разом з цим, у статті 1 законопроекту державна служба класифікується як  сукупність державних органів управління, що забезпечують потреби держави в картографо-геодезичній продукції. Однак на сьогодні така продукція вже надається Державною службою геодезії, картографії та кадастру у складі Мінприроди України, а також Держкомземом та його органами управління, Центральним управлінням  воєнно-топографічного кадастру та навігації, Головного управління оперативного забезпечення командування Збройних Сил України, а також місцевими органами архітектури.

Крім того, статтею 6 та 8 законопроекту визначено, що Державну служба геодезії, картографії та кадастру складають його регіональні відділення. При цьому у пояснювальній записці автор зазначає, що реалізація закону не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету. Але розрахунки свідчать, що необхідно створити 30 регіональних відділень – це 25 адміністративно-територіальних управлінь та 5  управлінь у містах, які мають  населення більше одного  мільйону чоловік з передбаченням відповідного штату держслужбовців цих відділень, приміщень, обладнання тощо.

Головне науково-експертне управління дійшло висновку, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.

За наслідками розданого проекту Закону України "Про Державну службу геодезії, картографії і кадастру Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи пропонує Верховній  Раді України цей проект відхилити.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Так, хто бажає взяти участь в обговоренні від фракції? Запишіться.

Бондарчук виявив бажання, Іван Миколайович, будь ласка.

 

13:38:13

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги! Степан Степанович Бульба, автор законопроекту як спеціаліст у цій вузькій галузі гостріше відчуває і необхідність законодавчого регулювання і втручання в цю сферу, і недосконалість чинного законодавства, яке на сьогодні ми маємо.

Це все-таки специфічна галузь, тому я не зовсім  сприймаються нашими товаришами по парламенту його пропозиції.

Я скажу, що і ми на фракції теж не змогли такої чіткої думки виробити, але ми дійшли згоди стосовно того, що очевидно було б доцільно сьогодні запропонувати прийняти рішення повернути цей законопроект автору на доопрацювання.

Чому? Тому що питання це важливе. Я хотів би ув’язати лише з двома проблемами. Ми серед інших законів, які маємо прийняти у цьому році і зобов’язалися, Закон про Земельний кадастр зокрема. І, не прийнявши конкретні заходи щодо посилення нашої геодезичної служби, картографічної і кадастрової, не вирішивши деякі питання законодавчого врегулювання діяльності цієї служби, нам буде складно забезпечити виконання потім цього Закону про Державний земельний кадастр.

І друге. Мені довелося працювати у складі нашої українсько-молдавської комісії міждержавної по демаркації, делімітації державного кордону між нашими двома країнами. І знаю, що є певні проблеми якраз саме у законодавчому забезпеченні діяльності нашої геодезичної, картографічної служби, тому що це потім екстраполюється безпосередньо на практичність нашої справи.

Тому я пропоную, давайте ми не будемо викидати і вихлюпувати дитину разом із водою, давайте ми запропонуємо і приймемо рішення, постанову повернути цей законопроект автору на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Обговорення питання завершено, будемо визначатися.

Чи можливо Степан Степанович не заперечує, щоб ми підтримали пропозицію його колеги і одразу проголосували на доопрацювання? Не заперечуєте, Степане Степановичу? Будь ласка, мікрофон Бульби.

 

13:41:00

БУЛЬБА С.С.

Дякую. Я готовий погодитися з такою думкою, але прошу просто не відхиляти цей закон. 

Очевидно,   що потрібно ще мені попрацювати, може і   над змістом, залучивши ще  колег. Крім того,  пояснити, походити по комітетах і пояснити позицію і необхідність прийняття  цього Закону. Будь ласка, врахуйте це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Тоді, з вашого дозволу, я ставлю на голосування про направлення на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи, а саме Степану Бульбі законопроекту  „Про державну  службу геодезії, картографії і кадастру України”. Реєстраційний номер 2078. Прошу підтримати.

 

13:41:58

За-239

Законопроект направляється на доопрацювання автору.

Переходимо до розділу „Скорочена процедура”, але для цього нам потрібно прийняти рішення. Прошу проголосувати.  

 

За-234

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Реєстраційний номер 2798.

Доповідає Міністр юстиції Лавринович Олександр Володимирович, будь ласка. Малишеву підготуватися від комітету. Дві хвилини.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Проект, який   пропонується на ваш розгляд, передбачає встановлення відповідальності посадових осіб, які свідомо не направляють на державну реєстрацію нормативні акти, які ухвалюються.

Пропонується до кодексу додати статтю 188 зі значком 24, яка має встановити відповідальність суб’єктів нормотворення за неподання на державну реєстрацію, надіслання до виконання незареєстрованих нормативно-правових актів та нормативно-правових актів, недоведених до відома населення в установленому порядку, а також надіслання до виконання листів, телеграм і інших не встановлених видів нормативних документів,  які  встановлюють  правові норми.

При цьому проектом пропонується розгляд справ про порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів, віднести її до підвідомчості районних, районних у місті і міських, і міскрайонних судів. Уповноважити посадових осіб органів юстиції на складання протоколів про таке адміністративно-правове порушення.

Розробка такого проекту обумовлена тим, що ми, на жаль, маємо систематичні порушення законодавства про державну реєстрацію з боку різних органів державної влади і ці порушення виявляються щорічно порядка десятої частини тих норм, які використовуються. Вони видані без державної реєстрації і не можуть користуватися ними користувачі. Хочу сказати, що сьогодні ми маємо цілу низку законів України, які регламентують обов’язковість реєстрації нормативних актів держави починаючи від 117-тої статті Конституції України, законів про місцеві державні адміністрації, про Національний Банк, і інших законів, в яких зазначена обов’язковість державної реєстрації. І, якщо посадова особа свідомо не направляє на державну реєстрацію нормативний акт...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Якщо посадова особа не направляє на державну реєстрацію нормативний акт, який регулює права громадян, вона повинна притягатись до відповідальності. Це є один з механізмів уряду, який повинен забезпечувати дотримання норм законів України і єдність застосування норм, які виписуються в підзаконних нормативних актах.  Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, Олександр Володимирович. Члени комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Малишев Володимир Степанович.

 

13:45:42

МАЛИШЕВ В.С.

Спасибо. Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Комитетом по вопросам законодательного обеспечения правоохранительной деятельности рассмотрен поданный Кабинетом Министров Украины проект Закона о внесении изменений об административных правонарушениях. Предлагается установить административную ответственность за нарушение законодательства Украины о государственной регистрации нормативных правовых актов.

Проанализировав проект закона, комитет отмечает, что  он нуждается в существенной доработке. Комитет  считает невозможным устанавливать административную ответственность за указанные действия в связи  с отсутствием законодательного определения понятия «нормативно-правовой акт» и четкого перечня признаков, по которым такой акт  подлежит  государственной регистрации в  органах юстиции. Понятие «нормативно-правового акта», порядок регистрации  нормативно-правовых актов необходимо урегулировать отдельным законом Украины.

Соответственно, на наш взгляд, перед тем, как устанавливать административную ответственность за нарушение  законодательства  Украины о государственной регистрации, необходимо принять  соответствующий  закон,  за  нарушение которого предусматривать административную ответственность.

Кроме того, в законопроекте четко не  определен круг лиц, которые могут быть привлечены к ответственности за совершение данного правонарушения.

Главное научно-экспертное управление аппарата Верховной Рады  тоже поддерживает наше  предложение. Комитет принял решение  предложить Верховной Раде вернуть указанный  проект закона на доработку. Такого же  мнения придерживается Комитет по вопросам государственного строительства, региональной политики и местного самоуправления.

Прошу поддержать решение комитета.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Степанович. Сідайте, будь ласка.

Є  бажаючі взяти участь в обговоренні?  Є. Запишіться.

Будь ласка, Цибенко Петро. Матвєєву?

Прошу, Матвєєв  Валентин, фракція комуністів.

 

13:48:09

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, думаю,  що у доповіді міністра юстиції була чітко викладена позиція, пов’язана з необхідністю все-таки прийняття  цього Закону щодо внесення змін до Кодексу  Украина про адміністративні порушення, але вони стосуються ж, дійсно тих порушень, які є на сьогоднішній день масовими при   державній реєстрації нормативно-правових актів. Я думаю, що, якби Олександр  Володимирович привів ту цифри, а не сказав тільки, що десята частина  нормативно-правових актів не реєструється у системі   Міністерства юстиції,   а назвав би ще і самих таких злісних порушників,  я маю на увазі серед тих органів, які   зобов’язані  це зробити, щоби люди наші  чули, то це  б було, мабуть, ще  краще, і тоді б необхідність у прийнятті  такого законопроекту  була зрозуміла кожному.

Я думаю, що повинно законодавчо врегулювати питання адміністративної відповідальності, перш за все, посадових осіб винних у порушення цього законодавства щодо державної реєстрації нормативно-правових актів. А  не  так, як це було з рішенням, зокрема, як ви пам’ятаєте,  Київради щодо  підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги. І ви знаєте  до чого це призвело – практично  до  соціального вибуху у столиці  України – місті  Києві. І все ж таки  пішли на поступки, відмінили ці  рішення, але не у той законний спосіб.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорення питання завершено. Я  ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу у першому читанні Закону  про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо порушень при державній реєстрації нормативно-правових  актів), реєстраційний номер 2798. Давайте дружно проголосуємо „за”.

 

13:50:58

За-231

231, дякую, рішення прийнято. Профільному комітету прошу при доопрацюванні до другого читання врахувати ті зауваження, які тут висловлювались, бо ряд з них, дійсно, є слушними. 

Розглядається проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення у сфері захисту рослин, реєстраційний номер 2842. Заступник міністра аграрної політики Димчак Іван Микитович. Підготуватись знову Малишеву від комітету. Будь ласка, Іван Микитович. 

 

ДИМЧАК І.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

Проект закону розроблений на виконання Закону України від 14 вересня 2006 року номер 141 „Про внесення змін до деяких законів України” (щодо запобігання використання фальсифікованих пестицидів та агрохімікатів), в якому було внесено зміни до 16 статті Закону України „Про захист рослин”, де посадовим особам спеціальних уповноважених органів виконавчої влади в сфері захисту рослин Міністерства аграрної політики України надається право накладати адміністративні штрафи на посадових осіб та громадян, винних у порушенні законодавства по захисту рослин.

В зв'язку з тим необхідно внести відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Метою даного законопроекту є посилення відповідальності за застосування пестицидів громадянами, посадовими особами шляхом підвищення розміру адміністративних штрафів, що накладаються на осіб, винних в порушенні законодавства про захист рослин. При цьому збільшується рівень податкових надходжень до Державного та місцевих бюджетів.

Мінагрополітики вважає, що даний проект дасть можливість підвищити статус Служби захисту рослин, більш дієво забезпечити державний контроль за здійсненням заходів щодо захисту рослин та ефективного використання пестицидів, усунення незаконних методів господарювання, уникнення екологічних ризиків та ризиків для здоров'я населення.

Даний законопроект розглянуто 13 лютого 2007 року на зсіданні Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, 20 лютого на засіданні Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, і прийнято рішення одноголосно про винесення його на розгляд сесійної зали Верховної Ради за основу та в цілому. Прошу підтримати і прийняти цей законопроект і в цілому  як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Сідайте, будь ласка.

Член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Степанович Малишев.

 

13:53:47

МАЛИШЕВ В.С.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Комитетом по вопросам законодательного обеспечивания правоохранительной деятельности рассмотрен поданный комитетом министров Украины проект закона о внесении изменений в кодекс относительно усиления ответственности за нарушения в сфере защиты растений.

Законопроектом предлагается повысить размер штрафов, которые налагаются  на  граждан с 0,1-0,5 необлагаемых минимум доходов граждан и должностных лиц с 0,5-1 необлагаемых налогов граждан за нарушение законодательства о защите растений до 5-10 и 10-18 соответственно. А также уточняются полномочия соответствующих должностных лиц относительно применения этих штрафов.

Главное научно-экспертное управление аппарата Верховной Рады считает, что законопроект может быть принят в первом чтении. Такого ж мнения придерживается и Комитет по вопросам аграрной политике и земельных отношений. Проанализировав проект закона, комитет считает  необходимым предложить Верховной Раде рассмотреть его по сокращенной процедуре и принять за основу и в целом как  закон Украины.

Прошу поддержать решение комитета. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Сідайте, будь ласка. Є бажаючі виступити?  Є? Так, Ядуха, будь ласка, Ядуха, мікрофон.

Ну селян про село не може не сказати, це зрозуміло. Будь ласка.

 

13:55:19

ЯДУХА В.С.

Спасибі. Спасибі, Адаме Івановичу.

Дійсно, даним законопроектом пропонується внести зміни до статті 16 Закону України про захист рослин, які підвищують адміністративну  відповідальність осіб, які порушують законодавство у сфері захисту рослин. Але звичайно з приводу цього напрошується запитання. Ми не раз і не два приймали відповідні акти, які підвищували адміністративну відповідальність, але хотілося б щоб дане підвищення розміру штрафів  дало більшу можливість виявляти більше правопорушників. Хотілося б це звичайно вірити, адже проблем сьогодні в даному питанні накопичилося немало. За роки незалежності   України реально змінився насамперед аграрний сектор економіки, на превеликий жаль, в негативну сторону. На сьогоднішній день практично розвалені склади зберігання отрутохімікатів, частина яких зберігається під відкритим небом, частина з них сьогодні не встановлені, не виявлені, строк їх давності і таке інше.

З іншого боку, ринок насичений новими пестицидами, якість і виробництво яких, як ніколи вкрай необхідний державний контроль в плані їх ефективного використання, уникнення негативних екологічних явищ, які нам всім відомі. Скільки тільки взяти бджільництво втратило від незаконного, неякісного, необгрунтованого примінення отрутохімікатів і інші галузі.

Даний законопроект, звичайно, повинен, насамперед, думати про здоров’я людей. Ми знаємо, як виконуються агротехнічні процеси в галузі сільського господарства. Хотілося б і вірю, що даний законопроект, який потрібно підтримати в першому читанні, надасть можливість державним інспекторам захисту рослин більш дієво забезпечувати контроль за здійсненням заходів щодо захисту рослин, використанням пестицидів і усунення при виконанні технологічних операцій, я би сказав, незаконних, халатних, дідівських методів господарювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено, давайте визначатися. Я ставлю на голосування: про прийняття за основу Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення у сфері захисту рослин. Реєстраційний номер 2842. Прошу голосувати.

 

13:57:50

За-242

Прийнято.

Є пропозиція комітету: прийняти його в цілому як закон. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення у сфері захист рослин. Реєстраційний номер 2842. Прошу голосувати.

 

13:58:27

За-233

Дякую, закон прийнято.

Я продовжую засідання на 15 хвилин.

Шановні колеги, в нас тут є два законопроекти про жінок і чоловіків, давайте ми їх об’єднаємо обидва. Тобто обидва заслухаємо, обидва будемо обговорювати і тоді визначатися, бо вони на  одну і ту ж саму тему. Нема заперечень?

Слухається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з забезпеченням рівних…,  у зв’язку з прийняттям Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків". Реєстраційний номер 2598. Доповідає міністр юстиції Лаврінович Олександр Володимирович. Підготуватися Грачу, будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, як про анонсував Адам Іванович, цей проект є виконанням завдання, яке дано парламентом України після ухвалення Закону "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків". Було завдання Кабінету Міністрів України  підготувати проект внесення змін до інших законів, щоб привести їх у відповідність до цього  базового закону, який був ухвалений позаминулого року.

Цей проект, який пропонується сьогодні на розгляд, передбачає внесення змін до Кодексу законів про працю України, законів України про об’єднання громадян, закону України про колективні договори і угоди та про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

В ці закони вносяться зміни, які норми передбачені законом про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, деталізують в тих напрямках, якими регулюються суспільні стосунки відповідно цих чотирьох законів, які я назвав.

Прошу підтримати даний законопроект, оскільки він забезпечує реалізацію раніше ухваленого рамкового закону. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Леонід Іванович Грач голова комітету.

 

14:00:33

ГРАЧ Л.І.

 Шановні народні депутати, комітет розглянув поданий законопроект, було позитивно відзначено ініціативу  Кабінету Міністрів  України. Проте члени комітету зауважили, що законопроект є неповним з точки зору обсягу необхідних змін до чинного законодавства, які випливають з прийнятого Закону України  "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”. Зокрема, у самому рамковому законі положення щодо забезпечення гендерної рівності у праці та одержання винагороди за неї під час укладення колективних договорів та угод виписані значно ширше, чим пропонується доповнити чинне законодавство у цій сфері. Це, зауважу, звужуватиме зміст закону  про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків та не сприятиме процесу його реалізації.

До нас надійшли висновки інших комітетів, яким було доручено розгляд зазначеного законопроекту, а саме від Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, який рекомендує допрацювати поданий проект закону. В той же час Комітет соціальної політики та праці пропонує прийняти його за основу, висновок Науково-експертного управління, що вказаний законопроект доцільно відхилити, виходячи з того, що законом про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків визначена необхідність змін до чинного законодавства, наш комітет не міг прийняти рішення про його відхилення, і тому ухвалив рішення на повторне перше питання.

Я же персонально рахую, що цей закон важливо прийняти у першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Леонід Іванович.

Так, зараз ми ще заслухаємо другий закон на цю ж тему і будемо спільно їх обговорювати.  Слухається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", реєстраційний номер 2633. Тут ряд авторів. Одного з них немає, але є Грицак. Будь ласка.  Серед авторів. Василь Миколайович, прошу.

 

14:02:52

ГРИЦАК В.М.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати!

Гендерна політика постає важливим напрямком демократичного розвитку української держави, що засвідчується в низці правових документів.

Якщо говорити про діяльність у сфері гендерної політики протягом 2002-2004 років велика робота велася в цьому напрямку і формування та впровадження було проведено за ініціативою міністерства у справах сім’ї, дітей та молоді, яке є уповноваженим органом державної виконавчої влади у цій сфері.

У  2003 році було підписано лист Прем’єр-міністром України про введення посад радників з гендерних питань та виконання цих функцій на громадських засадах заступниками керівників центральних органів виконавчої влади, а також заступників голів обласних державних адміністрацій.

На парламентських слуханнях 21 листопада 2006 року знову піднімалося більшість з названих питань як нереалізованих в Україні, у тому числі і у контексті запровадження посад радників з гендерних питань. Так, як Адам Іванович об’явив, що ці закони два похожі, і вони розглядаються спільно, я просив би народних депутатів, якщо ви уважно дивилися і вивчали ці закони, визначитися при голосуванні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка.

Леонід Іванович Грач, прошу, думку комітету.

 

14:04:31

ГРАЧ Л.І.

Шановні народні депутати,  даний законопроект передбачає обов’язкове запровадження в центральних та місцевих органах виконавчої влади посади штатних радників з питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків, а у виконавчих органах місцевого самоврядування визначити уповноважену особу або координатора з цих же питань.

Підтримуючи ідею утвердження гендерної рівності, члени комітету наголошували на тому, що потрібно дати можливість поступово, як це вже робиться на практиці, призначити радників з питань гендерної рівності на громадських засадах чи відвести виконання зазначених питань до кола посадових обов’язків одного із заступників керівників органу виконавчої влади. Адже на сьогодні в Україні ще не достатньо фахівців з питань гендерної рівності та одномоментного  їх призначення у всі органи виконавчої влади, як того вимагає запропонований закон. Тільки започатковано викладання гендерного права в окремих вищих навчальних закладах. Більше того, прийняття закону може призвести до витрат, не передбачених у державному та місцевих бюджетах, а фінансово-економічне обґрунтування законопроекту, на жаль, відсутнє.

Члени комітету вважають, прийняття  зазначеного законопроекту є  передчасним  і недоцільним, а тому  відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Так, хто бажає взяти участь  в обговоренні? Немає бажаючих?  Жінки не хочуть сказати слово? Хочуть. Ганна Герман, будь ласка, мікрофон. Ні, вони й можуть.

 

14:06:19

ГЕРМАН Г.М.

Стосовно  законопроекту 2633 і ідеї про призначення радників чи на штатних, чи на громадських засадах. Мені здається, що проблема гендерної рівності в Україні  настільки складна, що  вона потребує цілого комплексу  заходів, а не призначення радників, роздуття штату,  штатів і в обласних адміністраціях, і в центральних органах влади, що викличе лише обурення з боку людей  і реально ні на що не впливатиме.

Так само реально ні ... тим більше реально ні на що не впливатиме призначення радників з гендерних питань на громадських засадах. Це лише видимість розв’язання проблеми, а потрібен комплексний підхід.

Тому, мені здається, що варто прислухатися все-таки до першого законопроекту. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Жінки справедливо виступають проти роздмухування штатів. Ще хто із жінок? Нема? Тоді будемо визначатися.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні  Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків". Реєстраційний номер 2598. Прошу голосувати.

 

14:08:00

За-231

Прийнято в першому читанні.

І ставиться на голосування  про прийняття за основу проекту  Закону про внесення змін до Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків"(щодо прав жінок у представницьких органах). Реєстраційний номер 2633. Прошу визначатися.

 

14:08:34

За-21

За – „очко” – 21, але цього не вистачає. Відхилено законопроект.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, за відсутності визначеного органу ліцензування). Реєстраційний номер 2589, доповідає Довгий Тарас Олексійович. Є? Немає, будь ласка, тоді від комітету Матвієнков Сергій Анатолійович.

 

14:09:15

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии. Уважаемые коллеги! Комитет по вопросам промышленной и регуляторной политике, и предпринимательству на заседании 6 января рассмотрел данный законопроект и принял решение принять его в первом чтении. Основной задачей законопроекта есть законодательное урегулирование вопросов проведения видов хозяйственной деятельности, которые принадлежат лицензированию, в случае отсутствия механизма выдачи лицензий на осуществление этих видов деятельности. И Науково-Экспертне управлиння также поддержало решение комитета, и они тоже согласны с тем, чтобы данный законопроект может быть принят в первом чтении.

Проще говоря, о чем идет речь? Если субъект предпринимательской деятельности занимается какой-то деятельностью, законодательно решается вопрос в отношении того, что эта деятельность должна быть урегулирована и он должен получить на нее лицензию. Для того, чтобы ему не прекращать бизнес и дать возможность получить лицензию на этот вид деятельности, данный законопроект предусматривает возможность в течение 30-ти дней с момента оглашения изменения статуса, будем говорить так, этой деятельности, ему дать возможность 30 суток для того, чтобы он мог получить лицензию, не прекращая свою деятельность. Может быть, по многим показателям его параметры будут подходить и отказов в получении лицензии быть не может, поэтому для того, чтобы, так сказать, не устраивать вот эти, так сказать, будем говорить так, экономическую войну вот этими самыми механизмами, не прекращая те или иные виды деятельности, мы предлагаем принять данный законопроект в первом чтении. Может быть в какой-то степени доработать, чтобы он не был использован с другой стороны. Но тем не менее, чтобы дать такую возможность защитить бизнес и иметь позитивные моменты в этом направлении.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Є бажаючі взяти участь в обговоренні? Ідея зрозуміла.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу у першому читанні Закону про внесення змін до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (щодо здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, за відсутності визначеного органу ліцензування). Реєстраційний номер 2589. Автор  ініціативи:  Довгий.

Будь ласка,  голосуємо.

 

14:11:36

За-242

Рішення прийнято.

Дякую.  Закон  приймається у першому читанні.

Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 14 Закону України "Про статус народного депутата України" (щодо участі народного депутата України у роботі тимчасових комісій). Реєстраційний номер 3028.

Голова  Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення  діяльності  Верховної Ради Єфремов Олександр Сергійович, будь ласка. Автор законопроекту:  Королевська, член БЮТу.

Будь ласка,  яка думка комітету?  Комітет скаже свою думку.

 

14:12:17

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. За доручення Голови  Верховної Ради України  від 23 січня поточного року на засіданні комітету  20 лютого розглянуто  проекту Закону  України про внесення змін до  статті 14 Закону України  „Про статус народного депутата України” (щодо участі народного депутата України  у  роботі тимчасових комісій), внесений  народним депутатом  України Королевською.

Висновок  Головного научно-експертного управління апарату Верховної Ради  від 8 лютого поточного року.

У вирішенні питання про доцільність участі  народного депутата  України у роботі двох чи трьох органів Верховної Ради України  комітет вважав за практикою роботи Верховної Ради, що склалася. На день розгляду питання у комітеті Верховною Радою України  утворено 11  тимчасових слідчих комісій та одна тимчасова спеціальна комісія Верховної Ради України. А в цілому до Верховної Ради  було подано 41  проект постанов про утворення  слідчих комісій, з яких  значна частина поверталася суб’єктам законодавчої ініціативи  у зв’язку із  неналежною підготовкою.

Простежується тенденція внесення  депутатськими фракціями  кандидатур до тимчасових слідчих комісій, які представлені обмеженим колом осіб народних депутатів України і пропонується  до різних комісій.

Разом з тим слід зазначити, що  обмеження участі народного депутата України лише в  одному комітеті та тимчасовій комісії створює  певні труднощі для парламентських фракцій, що здолали прохідний бар’єр на виборах не першими, другими тощо.

Комітет підтримав  Головне експертне управління в тому, що Закон України „Про статус народного депутата України” потребує комплексного оновлення  і готує відповідні зміни до закону.

У проекті закону, що розглядається, не  враховані зміни до Конституції України, яка не передбачає створення депутатських груп, а лише  депутатських фракцій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ЄФРЕМОВ О.С. У зв’язку з цим та іншими зауваженнями до законопроекту комітет прийняв рішення рекомендувати  Верховній Раді України прийняти його за основу за наслідками розгляду, у першому  читанні відповідно до пункту першого частини першої статті 109 Регламенту Верховної Ради  України. Просимо підтримати рішення комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте, будь ласка.

Чи є бажаючі взяти участь  в обговоренні? Тоді дозвольте  я два слова скажу.

Шановні колеги! Я думаю, ініціатива заслуговує  на підтримку, тому що, дійсно, інколи ми обмежуємо коло   людей, які фахові в тій чи іншій галузі, якщо він вже член якоїсь комісії, а створюють ще одну комісію, то вже цей депутат не може бути членом комісії, бо йому закон про статус забороняє. А інколи варто дозволити так, як пропонує,  що  кожен народний депутат може  бути членом однієї тимчасової спеціальної комісії по виробленні того чи іншого законопроекту, і одночасно він може бути, якщо буде його бажання і бажання  фракції його рекомендувати, і ще членом тимчасової слідчої комісії. Я думаю, що тут ідея заслуговує на підтримку, тому давайте в першому читанні приймемо, бо тут і деякі юридичні зауваження, щоб до другого комітет відпрацював і вніс юридичні уточнення.

Ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону „Про внесення змін до статті 14 Закону України „Про статус народного депутата України” (щодо участі народного депутата України у роботі тимчасових комісій), реєстраційний номер 3028, автор законопроекту Королевська Наталія. Прошу голосувати.

 

14:16:33

За-238

Прийнято.

Шановні колеги, і останній законопроект, я свідомо називав авторів і підкреслював, що автори законопроектів – ті, хто саботує роботу Верховної Ради. Отже коаліція, висловлюючись відомим висловом, працює за себе і за опозицію. І я думаю, що ми справимось із тією місією, яка покладена на парламент, і будемо з вами успішно працювати.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. В подальшому ми працюємо в комітетах і фракціях. Завтра розпочинаємо роботу, як завжди, о 10 годині ранку. На все добре.