ЗАСІДАННЯ  СОРОК  ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

15 травня  2007 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні депутати представники Кабінету Міністрів, журналісти, гості Верховної Ради, телеглядачі і радіослухачі.

Сьогодні 15 травня, вівторок, у нас планове засідання Верховної Ради. Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Вставте картки. Зосередьтеся, проходить поіменна реєстрація. Будь ласка. 

10:04:12

Зареєструвалося 260  депутатів, ранкове засідання оголошується  відкритим.

Традиційно давайте поздоровимо наших іменинників: Демчишена Василя Васильовича, (О п л е с к и)

Джигу Миколу Васильовича, (О п л е с к и)

Личука Володимира  Івановича,(О п л е с к и)

І Майка Віталія Івановича давайте привітаємо. (О п л е с к и)

Кладіть квіти поруч і сідайте на місця.

У нас відповідно до Регламенту час передбачений для виступів від фракцій, для оголошення заяв повідомлень, внесення пропозицій.

Будь ласка, запишіться, хто хотів би висловитися від фракцій. І в індивідуальному порядку, якщо є бажаючі, будь ласка.

Від Партії регіонів Кисельов Василь Олексійович замість Євтухова. За ним Алексєєв записаний. Цибенко замість Алексєєва.

 

10:06:55

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановні співвітчизники, шановні колеги та представники засобів масової інформації! Лідери нашої держави нещодавно домовилися, що вихід із політичної кризи – у дострокових виборах, які мають пройти чесно, прозоро і демократично, щоб, по-перше, всі, хто має право і бажання приймати, прийняли участь у цих виборах, і щоб після виборів не було сумнівів щодо результатів цих виборів, і в тих, хто буде незадоволений, не було підстав визнати ці вибори незаконними і втягнути Україну в процес нових виборів.

Результати майбутніх виборів мають бути визнані не тільки Україною, але і усім світом. Для цього парламентська коаліція розробила та внесла на розгляд робочої групи дорожню карту, згідно якої Верховна Рада України у мінімально короткі терміни має опрацювати та прийняти низку змін до Конституції та законів України. Ми наполягаємо, щоб до першого вересня Кабінет Міністрів України забезпечив створення реєстру виборців згідно з законом, який ми з вами затвердили у березні 2007 року.

Небажання опозиції приймати нашу пропозицію щодо створення реєстру виборців, тільки підтверджує те, що вони  налаштовані на масштабні фальсифікації. Кім того, суспільство вимагає від нас внести зміни  до виборчого законодавства, згідно з яким голосування має проводитись по так званим відкритим спискам.

В крайньому випадку повинні виборці мати змогу відкликати депутата, який не виправдав високе звання народного, представника народу у вищому  законодавчому органі України. На жаль, в нинішньому законодавстві таких норм сьогодні немає. Ми не можемо погодитися з опозицією, коли абсолютно необґрунтовано  і неаргументовано надаються, встановлюється дата виборів. По-перше, ніж її назвати, треба внести зміни до законів про вибори, про закон про ЦВК, закон про судоустрій,  адміністративно-судовий кодекс України. Бо ми вже всі переконалися, як Президент України може впливати на незалежну, третю судову гілку влади, яка сьогодні в країні, практично, паралізована. Тому ми пропонуємо максимально узгодити  кожну пропозицію до проектів законів, які напрацювали і внесли до розгляду  в дорожній карті.

І ні в якому разі не можна поспіхом приймати рішення по таких важливий відповідальних законах. Свого часу вже прийняли поспіхом  і під тиском Конституційну реформу. До чого це призвело, ми сьогодні вже бачимо.

Так от, звертаємо увагу, що уже все більша кількість політичних партій розуміють, що неможливо проведення дострокових виборів ні 24 червня, ні  15 липня, якщо мати на меті проведення цих виборів демократично і чесно.  Дату виборів повинні назвати два Віктори: Ющенко і Янукович, спираючись на пропозицію робочої групи, в складі якої, до речі, працюють представники всіх політичних сил парламенту.

 І наступний момент, ми не можемо не звернути увагу суспільства на провокацію, яку озвучив співробітник представництва секретаріату Президента  України  - Гелетей. І я переконаний, що це один із варіантів, що мав на меті відсторонення, незаконне відсторонення Кабінету Міністрів від влади. Тому ми вимагаємо від керівників правоохоронних органів дати принципову фахову оцінку його діям, діям Секретаріату па і вжити відповідних заходів щодо недопущення подібного в майбутньому. Все треба робити чистими руками.

І на завершення, хочу попередити „любих друзів”: марні ваші намагання розхитати та внести розкол в коаліцію національного єднання, так само марні  ваші намагання, шановні, використати  Партію регіонів для того, щоб змусити Юлію Тимошенко створити так бажану для вас коаліцію, яку ви намагаєтеся створити і намагаєтеся її в неї запхнути. Тому я думаю, що Партія регіонів, я переконаний, в цьому вам не допоможе.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко.

 

10:11:44

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Заява Комуністичної партії України  та  її фракції у Верховній Раді України.

„У зв’язку із систематичним та зухвалим порушенням Президентом України положень Універсалу національної єдності Компартія прийняла рішення про відкликання свого підпису під зазначеним документом. 

Антиконституційні укази Ющенка щодо дострокового припинення повноважень Верховної Ради спровокували не тільки політичну кризу, а й  громадянське протистояння в суспільстві. Таким чином Президент та його оточення, намагаючись узурпувати владу у державі, у тому числі, з використанням силових структур, поставили країну на межу політичного розколу та територіального розпаду, що є прямим і незаперечним порушенням першого пункту Універсалу національної єдності та Конституції України.

Дії Президента, його безпідставні і незаконні укази про звільнення суддів Конституційного Суду, законно невмотивовані звільнення та призначення суддів судів загальної юрисдикції, зведення наклепів на них та членів їх сімей – це ще одне незаперечне свідчення нехтування з боку Президента положеннями Універсалу національної єдності, зокрема, його третього та сьомого пунктів.

Видані Президентом  укази щодо переформатування складу  РНБО та надання раді не властивих для неї, в тому числі і поліцейських функцій, суперечить законам і Конституції України і порушують восьмий пункт універсалу. Порушенням восьмого пункту є також втручання Президента у діяльність Генпрокуратури і встановлення позазаконного контролю над СБУ.

Внаслідок безвідповідальної та антидержницької зовнішньої політики, нехтування реаліями сьогодення, намагання діяти в інтересах третіх держав, особливо держав членів НАТО, Україна опинилася перед загрозою енергетичної кризи, була порушена енергетична безпека держави, був порушений 20 пункт Універсалу національної єдності.

Взагалі всі пункти універсалу, які спрямовані на підвищення добробуту, на покращення соціальної захищеності громадян, на розвиток економіки і підприємництва, на можливості медичного пенсійного забезпечення тощо, були порушені Президентом внаслідок неправових дій по достроковому припиненню повноважень Верховної Ради, блокуванню соціальних законів і роботи уряду в напрямку вирішення питань життєдіяльності держави.

На виконання своїх зобов’язань перед виборцями, враховуючи ситуацію, що склалася навколо цинічного порушення Президентом та його оточенням положень Універсалу національної єдності, Компартія спрямувала на ім’я Президента України листа з повідомлення про відкликання свого підпису під цим документом.

І друге, про що я хотів заявити сьогодні з цієї трибуни. Україна, світ, людство отримали чергове безперечне підтвердження того факту, що в Україні вже не просто піднімає  голову, а всіляко утверджується фашизм. В котре він оскалив свої потворні зуби у П’ємонті  демократії Галичині. Влаштовано черговий погром на меморіалі радянських воїнів у Львові. Зроблено це, як завжди, під покровом ночі, так, як притаманно сучасним духовним нащадкам фашистів.

У тому варварстві, що відбулося, немає нічого дивного. Адже спочатку глава держави, Президент України Віктор Ющенко в річницю великої Перемоги над фашизмом на зустрічі з сивочолими фронтовиками-переможцями проголошує, приголомшує їх тим, що ставить в один ряд з героями-переможцями есесівського головоріза Романа Шухевича. У відповідь його однодумці вночі з ломами і кирками утверджують ту ідеологію, з якою було покінчено 62 роки тому.

Отака демократія утверджується в Україні, ось такі речі заохочуються в Україні заокеанським відділом кадрів. А де ж реакція Президента, гаранта Конституції? Де доблесна Служба безпеки України? Де прокуратура? Їм ніколи. Вони біжать на вибори, щоб встигнути закріпити паростки такої, з дозволу сказати, демократії.

Хтось питає, що про реакцію офіційного Києва на події в Естонії. Та не Естонія все це розпочала, вона виявилася лише здатною ученицею. Все розпочалося і нині продовжується в Україні. Ці галицькі демократи 15 років били і нищили людей, і найперше ветеранів, за те, що вони приходили до цих святих місць. Тепер же вони переконали, що людська пам’ять і людську вдячність їм здолати не вдасться, і вони вирішили …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Свою думку від „Нашої України” висловить Гнатенко, генерал. Прошу. Лев Миколайович.

 

10:17:17

ГНАТЕНКО Л.М.

Народный депутат Лев Гнатенко, Партия промышленников, предпринимателей, комитет з питань обороны и безопасности.

Шановний Александр Александрович, шановні народные депутаты, шановні представители средств массовой информации!

Останнім часом, особливо після  призначення Івана Степановича Плюща на посаду секретаря РНБО України, розповсюджується різного роду спекуляції навколо можливих антиконституційних та антизаконних дій Президента України з використанням структур Ради національної безпеки і оборони.

Я звертався до вас шановний Віктор Андрійович і ще раз повторно звертаюсь до вас, як до Президента України, гаранта Конституції, прошу вас почитайте, будь ласка, уважно статтю 107 Конституції України і Закон України „Про Раду національної безпеки і оборони” і приведіть, будь ласка структури РНБО у  відповідність до Конституції України.

Цитую статтю 107 Конституції України. „Рада Національної безпеки і оборони України є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Рада Національної безпеки і оборони України координує і контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. Персональний склад Ради національної безпеки і оборони до складу Ради національної безпеки і оборони за посадою входять: Прем’єр-міністр України, Міністр оборони України, голова Службу безпеки України, Міністр внутрішніх справ України,  Міністр закордонних справ України”. Всього шість чоловік.

У засіданнях Ради національної безпеки і оборони може брати участь за бажанням Голова Верховної Ради України і рішення цієї Ради національної безпеки і оборони вводиться в дію Указами Президента України.

Додатково, шановний Віктор Андрійович, додатково вам надано право включати до Ради національної безпеки і оборони керівників, ще раз повторюю, керівників центральних органів виконавчої влади, тільки керівників і нікого інших.

 Я задаю питання, на жаль, чому вашим рішенням з порушенням Конституції України, законів України включені до Ради національної безпеки і оборони особи, які не мають права бути членами Ради  національної безпеки і оборони, а це вісім із 15, тобто більше 50 відсотків.

Це Балога Віктор Андрійович - голова Секретаріату Президента України, це Плющ Іван Степанович - секретар Ради національної безпеки   і оборони України, це Кириченко Сергей Александрович - начальник  генерального штаба, главнокомандующий Збройними силами, це Кихтенко Александр Тимофеевич - начальник главного управления, командующий Внутренними войсками Министерства обороны, це Маломуж Микола Григорович - голова Служби зовнішньої розвідки України, це Піскун Святослав Михайлович - Генеральний прокурор України, це Руба Юрій Григорович - директор Национального института стратегічних досліджень, це Стельмах Володимир Семенович -  голова Національного банку України. Жоден з них не являється керівником центральних органів виконавчої влади. Тобто Президент України порушує Конституцію України, закон України, тим самим, створює умови для прийняття важливіших рішень Радою національної безпеки і оборони поза Конституцією, і поза законом України.

Я повторно звертаюсь до вас і вимагаю від Президента України, привести склад Ради національної безпеки і оборони, згідно вимог Закону України „Про Раду національної безпеки України” і Конституції України. І тим самим, припиніть всі спекуляції о можливом неконституційним антизаконном використанням Ради національної безпеки в политическом конфликте Украины. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Слово має Іван Бокий, замість Савосіна, я так розумію. Будь ласка.

 

10:21:33

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий, фракція Соціалістів.

Шановний і дорогий український народе! Шановні виборці! Життя у всіх нас коротке і часто воно приходить із запізненням на життя, встигнувши хіба що на поминки. Як подумаєш, у що втягують Україну деякі її чільники, то в пору подумати, вони що, хочуть, щоб український поїзд запізнився на всі європейські вокзали вже не на життя, а на цілу епоху, воістину нинішні організовані нашим підкаблучним Президентом і його повелителькою з великої дороги, тією панною, що в білому, чорнішому за чорне, перегони за повернення своїх олігархів і себе рідних до бюджетних потоків, під виглядом дострокових виборів, більше схожі на поминки демократії.

Дедалі видніше стає всім, що рухає ними не розум, а маразм, котрий  вразив їх в найквітучішу пору життя. Найпереконливіший доказ цього маразму розповсюджений якимсь дивакуватим клерком із банку версія про замах на життя Юлії Тимошенко, Юрія Луценка, Віктора Балоги, Віктора Ющенка, який ніби-то готують якісь темні сили не більш і не менш як від коаліції. Для цього було влаштовано навіть  прес-конференцію і не десь, а в Секретаріаті Президента, спеціальний вихід клерка на зігнутий завжди у рабській позі „чого зволите” кумів „5 канал”. Слава Богу, вихід цього панича в передачі „Свобода слова” на каналі ICTV переконав, що в авторів цієї провокації, якщо й усі дома, то не в повному складі і з загубленими десятими клепками, і що ця провокація всього лиш частина мильної бульбашки з перевиборами.

Здоровим глуздом ніяк не збагнути, кому потрібен не живим, звичайний придворний президентський клоун з амбіціями калігулиного коня, іуда Луценко, або кому, крім бізнесових партнерів заважає мукачівський маргінал Балога, а тим більше його бойова подруга з мільярдами ЄЕСУ, не кажучи вже про дивного-предивного в цій ситуації главу держави. Але це здоровим глуздом, а їм хочеться набити собі ціну.

Мало того, на міфічній загрозі ніби-то їхньому нікому не потрібному життю, об яке ніхто з достойних людей не захоче гидитися, хочуть вибудувати силовий варіант захоплення влади в Україні, власне те - державний переворот. І вже собі на поміч запросили готового на все Плюща. Втім є надія, що Плющ за природою все-таки не повитиця, вистачить глузду не витися на дерево демократії і не страмитися в цій маразматичній компанії, як уже острамився у дні горезвісної оксамитової революції.

Такі історії, як ось ця із пришелепуватої версії про міфічні замахи на зовсім неісторичні особи, а такі собі прохідні постаті на протягах деяких поворотів в українській долі, переконують і за будь-що доводять,  битви за свої переконання ніколи не бувають такі жорстокі, як битви за свої омани. Щоправда, оманами економічні інтереси не назвеш. Хтось б’ється за право і далі доїти „ПетроГаз”, комусь не дає спокою закритий для контрабанди кордон, комусь і далі хочеться завозити цукор-сирець із тростини, позбавляючи роботи наших  буряківниць.

Іменем і довір’ям людей Ющенко, Тимошенко і браття придворних клоунів та бізнес-хижаків, хочуть повернути і закріпити за собою звичайну годівничку. Все це було б, звичайно, сторінкою веселого українського гумору, якби не було так серйозно. 

Президент інтелектуально неспроможний запропонувати Україні  будівничий  проект. Він  із  панею в білому і своїми клоунами та бізнес-хижаками  продукують  кризу за кризою, розор. Але подивіться, які вони агресивні. Бочку  з клепок не здатні під обруч скласти, а беруться  всіх учити, як будувати демократію. Все просто: вони  вчилися у хлестакових і голохвастових,   і хоча це теж наша історія, але це та історія, яка нас завжди не пускала на „європейський поїзд”.

У  нащадків  хлестакових і голохвастових,  котрі прорвалися до    владного корита, є комплекс, який рухає ними і веде до нинішніх маразматичних вивихів. Це комплекс зяблика, у якому гине орел від усвідомлення того, що він не  орел,  а зяблик.  Давайте все-таки частіше  нагадувати зябликам, що  орлами їм ніколи не стати, і не треба мучити своїми комплексами народ, не треба забирати у нього життя, його і так  мало. І через їхні дрібні пташині рефлексії Україна не повинна вічно спізнюватися на всі „європейські  вокзали”.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Представник фракції „Блоку Юлії Тимошенко” Антіпов хоче висловитися. Я не кажу, що він від фракції, він висловлює свою думку народного депутата, а може вони і погодили, хто знає.

 

10:26:37

АНТІПОВ О.М.

Доброго дня, Олександре Олександровичу, доброго дня уважаемые  народные депутаты! Секретар  Комітету з питань національної безпеки і оборони Антіпов Олег Миколайович.

Я очень часто  встречаюсь  с избирателями в последнее время и мне, как военному человеку, очень много военных и не военных, задают один вопрос. Можно ли доверять человеку, который  поклялся, как говорится на Библии и  сказал нам о том, что он будет свято выполнять законы  Украины и Конституцию. И нарушая это в первый же буквально  свой строк пребывания, когда в этом же зале назначают  правительство и губернаторов.

Можно ли доверять человеку, который  дает  СНБО  такие полномочия неконституционные, которые не прописаны в законах Украины? Можно ли доверять человеку, который дал команду провести люстрацию более  20 тысяч государственных служащих? Можно ли доверять человеку, который издает  антиконституционные  указы?

И такие «можно», «можно  ли», раздаются постоянно.

Я вам хочу, дорогие друзья, сказать вот о чем. Вот какое мое основное понимание вопроса. Стало понятно, что Президент и «Наша Украина» проиграли в чистую выборы 2006 года. И то, что сейчас происходит в нашей стране, это просто-напросто идет борьба за реванш. Неужели можно рассчитывать на то, что выигравшие эти партии, такие как «Регионы Украины», Коммунистическая, Социалистическая партии в будущих выборах повторят свой результат. Я сомневаюсь, вы очень, я думаю, наверное, не все понимают, что такое оппозиция и методы их работы.

Необходимо осознать, что команда Виктора Андреевича Ющенко давно преуспела руководить по принципу: разделяй и властвуй. Куда направлены все эти действия? Да, первое, на развал коалиции. Если это не понимают наши политики, то они должны еще раз внимательно проанализировать деятельность оппозиции.

По моим скромным подсчетам, по скромным подсчетам Министерства экономики на досрочные выборы необходимо будет до 800 миллионов гривен. Это деньги, которые должны пойти на социальные нужды. Нам предлагают референдум по Конституции, это опять деньги. По нашим данным в комитете уже практически готова война в Иране. Это буде резкий взлет цен на нефть и на газ. Это говорит о чем? Страну преднамеренно вводят в кризисное  состояние и за все за это придется отвечать коалиции.

Я вам хочу сказать, что общаясь с избирателями, убеждаешься в том, что ему нужна – нашем избирателю, не вот эта вакханалия в нашей стране, а нужна стабильность, нужна работа, нужна хорошо оплачиваемая работа. И я вам хочу сказать, что исследования показали, что украинцы с востока, да и с  запада себя просто прекрасно идентифицируют как украинцы, нет понятия востока и запада. Я хочу сказать, что самой главной задачей и повторюсь, - это развалить нашу коалицию. Нужно действовать политически жестко и показать народу реальное лицо оппозиции. Мы с вами в ожидании очередного указа.

Ходят слухи о введении чрезвычайного положения. Не верьте этому, кто будет исполнять этот приказ? Я сам участник ГКЧП, когда мне лично министр обороны Советского Союза поставил приказ привести часть в боевую готовность. Не каждый командир рискнет это сделать, потому что понимает, что за ним стоит народ. Я считаю, что силовой вариант или силовой вариант в том виде, в котором он есть, исключается. Нельзя принимать сейчас ни одного решения, которое склонило бы чашу весов в сторону Президента. К компромиссу сторону гаранта приведут к тому, что будет произведена узурпация власти в нашей стране одним человеком и будет означать, что   конец парламентаризму в нашей стране. Если мы пойдем на выборы, мы легализируем все указы Президента и дадим ему право постоянно заниматься этим. И незря недавно один из политиков сказал, что этот будущий Президент, которому потратим мы почти миллиард гривен будет техническим парламентом. Вот о чем идет разговор. То есть будущие выборы - это технический выборы и куда пойдут деньги ни кого не интересует. Что делать: выполнить рекомендации мирового сообщества и дождаться решения Конституционного Суда.

Второе. Депутатам оппозиции вернуться в зал и заняться работой.

Третье. Принять Закон «Об оппозиции» и войти в правовое поле.

И четвертое. Уважаемый Виктор Андреевич, мой вам совет: отмените все вот неконституционные указы и идите на пенсию, не мешайте нам готовиться к Чемпионату Европы по футболу.  Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярощук. А, Чорноволу? А, Ярощук віддає свій голос Чорноволу і просить об’єднати ці голоси, він за  5 з половиною хвилин намагається викласти думку.

 

10:31:14

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Добре. Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги депутати, телерадіослухачі!

На жаль, в той період, коли здавалося би, що з конфлікту, ще раз наголошую, не кризової ситуації, а конфлікту, який штучно був створений в Україні появився вихід, коли стало зрозуміло, що наша сторона, сторона коаліції готова піти на зустріч, піти на поступки для того, щоб зняти протистояння, яке було до цього часу у владі і мало всі шанси переміститися на суспільство, на жаль, в цей час починають знову мусуватися так званою „партією війни” в оточенні Президента спроби задіяти так званий силовий варіант.

На превеликий жаль, в минулі вихідні дні Україна знову балансувала на грані мирного конституційного розвитку подій і силового розвитку подій, силового сценарію, який може в кінцевому рахунку поставити під питання подальше існування взагалі держави Україна.

На превеликий жаль, „партія війни” навколо Президента, очолювана і секретарем, головою Секретаріату Президента Балогою і одним з високо посадових чиновників Секретаріату Президента Гелетеєм, яку вже в народі охрестили так званим латорицьким чи мукачівським угрупуванням, зробила знову ряд дій, спрямованих на нагнітання, напруження і спроби задіяти дуже жорсткі, навіть я би сказав, жорстокі провокації.

Ми всі були свідками дивних заяв пана Гелетея про те, що у нього є якісь дані, про те, що готуються замахи на лідерів опозиції, зокрема на Юлію Тимошенко, що ті дані побудовані на якихось обривках папірців, які йому десь там передали, що йому відомо про перебування в Києві кримінальних авторитетів, яких він навіть сам бачив, які приїхали зчинювати ті вбивства. Але чомусь він не доповів про це своєчасно в СБУ, і не зробив заходів жодних по затриманню цих людей.

Подібні і інші речі, які взагалі не трималися купи. І тільки, слава Богу, через, за допомогою преси, за допомогою телебачення, витягнувши одного з цих чиновників, саме пана Гелетея, на екрани телебачення, вдалося доказати всю брехливість цих фактів. І оті обривки папірчиків стали фатально нагадувати оту пожовану і перетравлену касету Ляшка, де він там розказував про 300 мільйонів на якийсь підпис, інші речі теж  стали настільки ясними і зрозумілими, що ті люди, на яких була спроба покласти виконання цього бандитського завдання, не пішли на провокаційні дії.

Я сьогодні можу сказати слова вдячності колишньому секретарю РНБО пану Гайдуку, якого завжди ми оцінювали як людину чесну і порядну, при тому, що часто його критикували за його певні дії і його певні кроки, за те, що він відмовився категорично виконувати брудний наказ, наказ, спрямований на дестабілізацію ситуації в Україні, на дії, спрямовані на неконституційну відставку Кабінету Міністрів, по суті усунення Кабінету Міністрів, захоплення Верховної Ради і по суті повну узурпацію влади в українській державі. Цього, слава Богу, не відбулося.

Ми маєм дуже великі надії, що Іван Степанович Плющ, який зараз посів цю посаду, до речі, з порушенням всіх можливих законів про державну службу, все ж таки виконає стабілізуючу роль і не піддасться тиску так званої партії війни.

Але маховик цих провокацій, на превеликий жаль, запущений. Я хочу нагадати про два випадки, які відбулися зараз на заході України. Перший випадок – коли від імені Партії регіонів у Львові було виставлено ряд палаток з написом „Львів за Януковича”, „Львів за Партію регіонів” і тому подібне, які були відразу ж зруйновані, порвані, пошматовані тими ж самими людьми, які їх встановили.

Я хочу нагадати. В Західній Україні ми ведемо дуже зважену, дуже обережно  свою агітацією, ми переконуємо людей, своїми ділами,  своїми принципами і ніколи не доходимо до таких відкритих способів агітації, які можуть бути використані для провокацій. Ця провокація була відверто зроблена, спрямована на те, щоби задіяти дію у супротив і довести до певної дестабілізації в регіоні і потім це продемонструвати на всю Україну і відповідно розворушити ситуацію в країні в негативному напрямку.

І другий момент. Відомим українським провокатором Олегом Тягнибоком і його маріонетковою партією „Свобода”, було зроблено заяви про те, що у Львові,  зараз будуть спочатку інвентаризуватися, а потім ліквідовуватися  так звані пам’ятники радянського режиму.

Я хочу нагадати, незалежно від того, хто як ставиться до  якихось пам’ятників того періоду, у Львові до 1991 року були ліквідовані всі подібні пам’ятники. У Львові лишилися виключно військові меморіали і нічого більше.

Ми розуміємо, що дії подібного типу, які хочуть задіяти Олег Тягнибок щодо військових меморіалів, будуть мати дуже  жорстку реакцію загалом по Україні. Це з одного боку.

З другого боку. За нашими даними ті ж самі люди представники „партії війни” в Секретаріаті Президента вже підготували  одну слухняну ультраліву силу, позапарламентську ультраліву силу, яка завжди була до послуг колись Президенту Кучмі, сьогодні Президенту Ющенку для того, щоби реакціями на дії Тягнибока викликати масові заворушення, бійки, абсолютно неадекватну відповідь, яка б дала можливість вводити надзвичайний стан з порушенням Конституції, пряме Президентське правління чи будь-які інші речі.     

Я хочу застерегти і  Президента України, і ось цих людей, які подібні речі роблять, що переходити межу не можна. За цією межею уже нічого нема,  за цією межею руйнація держави. Ми прекрасно розуміємо, що Президент, коли підписував, коли ішов на домовленості з Прем’єр-міністром, коли ішов на вихід з кризи був готовий до реального  виходу з тої кризи, яку він сам створив.

Ми надіємося, що Президент не піде на поводу у тих людей,  які його сьогодні штовхають на силовий варіант, тому що цей силовий варіант не принесе переможців. Програє Україна і це буде загальнонаціональна катастрофа.  І мені дуже сумно, що ще й сьогодні після того, як всі ті речі стали явними, в український владі в секретаріаті Президента ті люди далі займають свої посади.  Це означає, що ми  не забезпеченні від продовження таких варіантів на майбутнє.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Якименко, а вже…

Якименко Стояну  віддав слово. Чи Козуб, вірніше, Стояну, вибачте. І закінчуємо на тому.

 

10:37:36

СТОЯН О.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні  наші співвітчизники, шановні  представники засобів масової інформації! Я хочу виступити на тему: вплив виборів на  соціальну політику  держави. Роблю  це тому, що "Блоку Юлії Тимошенко", інші, хто в опозиції, кажуть: чим частіше вибори, тим краща соціальна політика нашої держави.

Я спочатку хочу зазначити, що незалежно від того, що буде прийматися рішення про  позачергові  вибори, моя особиста думка – немає підстав ні політичних, ні  економічних, ні соціальних для позачергових виборів.  Є проблеми певної політичної сили, є криза у цій політичній силі. І вони, безумовно,  все хочуть зробити, щоб були  позачергові  вибори, і спекулюють на святому святих, на соціальній політиці.

І тому коротенько історія. Давайте пригадаємо.  Коли наші опоненти кажуть, що оце ми заставили зараз уряд  зробити підвищення заробітних плат, підвищення пенсій і тому подібне, це ми  заставили переглянути прожитковий мінімум і таке інше. Нічого подібного, шановні колеги. Я знову таки хочу нагадати  з історії. 2004 рік. От звідти почалася соціальна політика  уряду Януковича. Я тоді голова Федерації профспілок підписав з урядом Януковича соціальний контракт. У цьому соціальному контракті держава брала, уряд брав  на себе зобов’язання підняти  пенсії до прожиткового мінімуму, перейти від дешевої до високооплачуваної робочої сили, розглянути можливість введення єдиної  тарифної  сітки. Тобто тоді розпочалася системна соціальна політика держави. І не вина  уряду, що у 2004 році ця соціальна  політика була перервана виборами Президента. Але під час виборів Президента, ви знаєте, яка була широка соціальна програма тих, хто  йшов з  Майдану у палац Президента.  Ми можемо  з вами пригадати: багаті допоможуть бідним,   десять кроків до людей, високі соціальні виплати  матерям   з дітьми за рахунок фондів коштів  соціального страхування і багато чого іншого.

І  прийшов уряд     Юлії Тимошенко. Якщо вони сьогодні кажуть, що  під вибори знову робиться соціальна політика, то я  хочу  спитати: хіба Тимошенко і Єхануров не знали, що будуть вибори до Верховної Ради 2006 року. Хіба хоча би під ті вибори вони  не зробили хоча би маленькі кроки соціальні? Вони зробили, але я в черговий          раз нагадую що вони зробили: підняли ціни на цукор, підняли ціни на бензин і підвищили заробітну плату чиновникам. І більше нічого не зробили. І тому невипадково у  2006 році люди, порівнявши соціальну політику уряду Януковича 2003-2004 року і соціальну політику Президента Ющенко і уряду Тимошенко, Єханурова в 2005 році, віддали перевагу Партії регіонів, віддали перевагу соціалістам, віддали перевагу комуністам, які об`єдналися і продовжили соціальну політику.

І тепер до питання щодо останнього – дій уряду. Ви знаєте, що з подачі уряду, ми тут з вами….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви виступаєте вже за межами часу. Дайте йому закінчити слово.

 

СТОЯН О.М. Закінчую.

Прийняли велику соціальну програму – це пенсії 12 мільйонам пенсіонерів підвищення, це єдина тарифна сітка, це на 100 гривень, 150 підвищена зарплата  вчителям.  Але Президент не підписує це рішення. Тому я закінчую, звертаюсь. Шановні пенсіонери 12 мільйонів, хочете велику пенсію? Ідіть під Адміністрацію Президента.

Шановні вчителі, лікарі, хочете єдину тарифну сітку? Ідіть під Адміністрацію Президента.

Пенсіонери, яким ми підвищили пенсію на 80 гривень середня пенсія, ідіть туди. Ми зробили все, тобто уряд подав великі зміни до бюджету, великий соціальний пакет, коаліція проголосувала за них, а Президент не підписує. Ось справжнє обличчя коаліції, Президента. Якщо ви не турбуєтесь про народ, то ви спеціально робите, як сказав тут Олійник Володимир, що збирає Тимошенко  каждий тиждень збирала і каже: „А що ви зробили   для соціальної дестабілізації в державі?”. Вот позиція… от позиція, лице опозиції. От справжні їх дій. Тому я ще раз кажу, ми все зробили, щоб підняти соціальні параметри. Ми зробим, щоб підняти їх ще в червні, зробим, щоб ще прийняти   в жовтні. Цього боїться опозиція, тому вона й блокую цю роботу. Цього й не хоче Президент як гарант Конституції. Ми закликаємо Президента підписати постанову Верховної Ради, щоб дати мільйонам людей підвищені соціальні виплати. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, ми закінчили ознайомлення слухачів і один одного із позиціями     фракцій, окремих депутатів. Тут кілька нюансів для підбиття підсумків нашої розмови.

Василь Олексійович сказав, що конституційна реформа під тиском була проведена абощо. Вона була проведена під тиском потреби здійснювати політичну реформу. Але все це зроблено було так, як і потрібно було для суспільства: в регламентному порядку. Бо тезу про те, що прийняті зміни під тиском, використовують сьогодні так звані опозиціонери. А насправді, всі добре пам’ятають, що обговорення змін до Конституції йшло майже впродовж шести років, проведений був референдум, було проведено всенародне обговорення у 2004 році. Аж потім були прийняті зміни. І то не вина тих, хто голосував, що поставили питання про зміни до Конституції разом із питанням про створення умов для того, щоб Президент Ющенко став Президентом, кандидат в Президенти. Ми більше таких помилок робити не будемо. Я на себе ту вину не беру, бо я виступав проти пакетного голосування. І сьогодні ніхто ніякими пакетами голосувати не буде: всі документи розглядатимуться відповідно до Регламенту і до Конституції, відповідно до законів України.

Відносно провокацій, про що говорив Іван Сидорович і інші депутати, і Тарас Чорновіл, зокрема, мені здається, що тут настільки очевидна, знаєте, гра брудними або міченими картами. Бо розрахунок будувався такий, це  ж кожен може прикинути: повинно бути в п’ятницю на телеканалі здійснена інформація про те, що тут якісь замахи на когось готуються, через півгодини повинно проведення засідання РНБО, яке стурбоване такою ситуацією – і вдаватися до якихось надзвичайних кроків, до авантюр, простіше кажучи. А тут Секретар Ради Безпеки написав заяву, що він не може брати участь у таких справах, я так думаю, бо я не розмовляв з Віталієм Анатолійовичем, і хатки зламалися. Будували-будували одне – воно не вийшло. Тоді керівник Секретаріату за абсолютно точними даними посилає цього ж свого представника доповідача на ІСТV, щоб він  там ще, вибочте, взув міністра транспорту. А люди, які присутні на цій передачі, цікавляться, що ж ти наговорив  на 5-ому каналі. І починають ставити чоловіку запитання, а він  пливе, бо він розуміє, що це все фікція, що це все халтура, яка підкидається суспільству для того, щоб виправдати зло чинні дії.

Я думаю, що депутати можуть обговорюватися, обурюються правильно, звертаються  з цього приводу. От, буквально, наступного дня  фракція комуністів звернулася до Генеральної прокуратури, цим провокаціям треба давати відповідь.

Відповідь і оцінку юридичну потрібно давати. Сьогодні депутати пропонують прийняти постанову з цього приводу  і направити відповідне доручення прокуратурі. Ми розглянемо це питання обов’язково. Я думаю, що такі провокації не повинні проходити безслідно. І кожен повинен знати, що із  суспільством гратися не можна, особливо якщо є, якщо ця гра, гра в лапках у даному випадку, іде від високого посадового органу.

Відносно пропозиції  сказав один із виступаючих, здається, Петро Степанович, а ні, Олександр Миколайович Стоян до пенсіонерів: ідіть до адміністрації Президента, ідіть туди і так дальше. Тут скоріше пенсіонери можуть сказати  і нам, і всім: „Ідіть ви!” І далі скажуть куди. Але справа в тому, що ми туди підемо, коли потрібно буде. І підписи будуть здійснені, ті, що необхідно.

І закон, прийнятий Верховною Радою про зростання заробітних плат і пенсій буде діяти обов’язково. А те, що сьогодні затримка така трапилася, то це просто через недолугість  декого із людей відповідальних, відносно того, що треба закони підписувати. І, до речі, і пропозиції з цього приводу також є звернення, бо це є невиконання конституційних обов’язків, зокрема Президентів. Я підкреслюю, це не право Президента, це обов’язок, визначений Конституцією, і його треба здійснювати.

В решті решт, людей турбує те, що робиться сьогодні в державі – це правда. І багато питань задають, і депутати, які на вихідні дні їздили в округи, і звернення сюди свідчать про те, що люди хочуть ясності, як воно буде далі: чи буде закон дотримуватися, чи ні.  Тому я хотів би заспокоїти громадян. По-перше, нехай вони не турбуються, і ми не допустимо ніяких там надзвичайних  ситуацій, силових дій, зіткнень і всього іншого. Цього не буде. Ми владнаємо все, як слід, все буде нормально, все буде добре, тільки все це буде добре на основі Конституції. Хай ніхто собі не думає, що він так собі щось з кимсь домовився, на тому розійшлися і все з’ясовано. Буде так, як записано в Конституції. Треба Конституція змінити в якихось частинах – змінимо. 

Завтра в цьому залі, я звертаюся до депутатів, буде проводитися консультативно-дорадча рада при Голові Верховної  Ради в ширшому складі, де будуть присутні голови обласних рад, голови міст. Це буде більше двохсот чоловік. І вчора на Погоджувальній раді ми домовилися про те, що документ, який підготовлений завчасно і який випливає вже з того документу, який ми направляли Конституційному Суду і тих пропозицій, які висловлювалися депутатами раніше щодо зняття протиріч між гілками влади тощо. Це проект змін до Конституції буде предметом обговорення на цій консультативній раді. Я би просив усіх депутатів бути присутнім при цій розмові, бо йдеться про те, як відреагують ті люди, які безпосередньо користуватимуться цими нормами, по-перше. А потім ми для себе повинні зробити висновки, що ще треба зробити, аби владу передати на місця, щоб влада була ефективною там, щоб депутати місцевих рад і  обрані ними виконавчі комітети розуміли, що вони відповідальні перед людьми і одержують інструменти для того, щоб іти на зустріч потребам людей.

Це дуже важливий захід, я вважаю, буде завтра. І тому я просив би всіх вас бути  присутніми о 12.30 тут, у сесійній залі. Ознайомтеся всі з порівняльними таблицями, із проектом змін і так дальше. Ми там  знімемо багато недоречностей, які сьогодні виникають, наприклад, у взаєминах між гілками влади, щоб уряд був однаковий, а не двоколірний. Я маю на увазі не політично, а так, щоб одні міністри були… один мали статус, інші – інший статус. Всі  повинні бути однакові і відповідальні перед законом, Конституцією, відповідальні у тій частині, що передбачено Конституцією, перед Президентом, а Кабінет  Міністрів був підпорядкований повністю Верховній Раді, так як це робиться у парламентсько-президентських моделях державного управління.

Я на це звертаю увагу і закликаю вас усіх бути на засіданні. Своєрідно анонсую це для телеглядачів і радіослухачів, нехай вони вдумаються про те, що пропонується сьогодні у Верховній Раді. Особливо представників місцевих рад. Ми хочемо, щоб влада була передана безпосередньо на місця. Тоді не буде таких підстав для корупції, не буде порушення прав людини, і влада стане більш підконтрольною людям. Я вважаю, що це потрібно робити.

От і у зв’язку з цим надійшло і вам роздано кілька проектів постанов, які треба розглянути і, очевидно, прийняти. Реєстраційний номер 3523 – проект постанови про заслуховування інформації Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, виконуючого обов’язки голови Служби безпеки України стосовно правової оцінки заяв представників Секретаріату Президента України про існування загрози життю окремих державних діячів. Я прошу включити це питання до порядку денного і розглянути його по суті.  Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

10:51:28

За-254

Зміст постанови короткий. „Верховна Рада постановляє: 1.Заслухати 16 травня 07 року на пленарному засіданні Верховної Ради України інформацію Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, виконуючого обов’язки голови Служби безпеки України стосовно правової оцінки заяв представників Секретаріату Президента України про існування загрози життю окремих державних діячів.”

І до неї додається пояснювальна записка, про що тут говорилося уже у виступах депутатів. Зокрема йдеться про те, що керівник управління Секретаріату Президента, що опікується проблемами правоохоронних органів зазначив, що  в нього є записи, які свідчать про те, що в Україні можуть відбутися замахи на відомих політиків, а також низка інших подій, які мають на меті дестабілізувати ситуацію в Україні.

Я, відверто кажучи, в Інтернеті ознайомившись з цими матеріалами, зрозумів, що від керівника Секретаріату Президента є загроза життю керівнику БЮТу. І мене це стурбувало, ясна річ, але так звучало в Інтернеті. Це правда. І треба, очевидно, не залякувати суспільство такими на російській мові, російською мовою користуючись „страшилками ”, а дати, перш за все, правову оцінку тому, що є. А дальше провести слідство і подивитися, хто фабрикує такі провокації. І дальше дати вже правову, юридичну оцінку на основі Кримінального кодексу України.

Я вважаю, що треба тільки так діяти, тоді ми будемо мати порядок у цій сфері. Отже вам проект постанови розданий і пропонується прийняти в цілому її і із цією аргументацією, на яку я зіслався тільки що. Нема заперечень? Можна голосувати? Я ставлю на голосування цей проект постанови в цілому.

 

10:53:47

За-253

Рішення прийнято.

Пропонується вашій увазі проект постанови, реєстраційний номер 3524, Проект Постанови про забезпечення завершення конституційної процедури законотворчого процесу і набрання чинності законами України, прийнятими Верховною Радою України протягом квітня 2007 року. Ну, тут можна було б і квітня, травня писати. Але мова йде про що?

От виступав Петро Степанович Цибенко тільки що і зробив аргументацію про те, що прийняті закони, ось, наприклад, про зміни до Закону „Про Державний бюджет”, який передбачає підвищення заробітних плат і  пенсій і так далі. Прийняті, як ви пам’ятаєте, ще на початку  квітня закон про дозвіл на проведення військових навчань із залученням зарубіжних військовослужбовців і так далі. Ці всі питання десь у плані, десь вони були відповідним чином підготовлені. Цю постанову підготував і проект вносить народний депутат Заплатинський, він просить коротко прокоментувати цей документ, я надаю йому слово. Будь ласка.

А, спочатку включити, а, ж забувся не можна порушувати Регламент. Ставлю цей проект для включення до порядку дня, реєстраційний номер 3524. Прошу.

 

10:55:30

За-251

Рішення прийнято. Будь ласка, Володимир Михайлович.

 

10:55:40

ЗАПЛАТИНСЬКИЙ В.М.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Як зазначалося сьогодні у виступах і на протязі всього квітня місяця Верховна Рада України прийняла багато законів, постанов, нормативних актів котрі потребують затвердження Президентом України. У зв’язку з тим, що Президент України відмовляється виконувати свої конституційні обов’язки, я вношу відповідно до статті 93 Конституції України на розгляд Верховної Ради України проект постанови Верховної Ради про забезпечення завершення конституційної процедури законотворчого процесу і набрання чинності законами України прийнятими Верховною  Радою України протягом квітня 2007 року. Чому квітня, тому що сьогодні 15 травня і конституційних 15 днів, котрі відведені Президенту України для підписання законів сьогодні завершується. Підписання закону Головою Верховної Ради України є кінцевим етапом законотворчого процесу в парламенті, після чого настає завершальна стадія законотворчого процесу – введення в дію закону. Ця стадія відбувається поза Верховною Радою України і здійснюється Президентом України відповідно до статті 94 Конституції України. Конституція України, зокрема, стаття 106 визначає перелік повноважень, які покладаються на Президента України.

Відповідно до пункту 29 статті 106 Конституції Президент України підписує закони, прийняті Верховною Радою України. Згідно статті 94 Конституції України Президент протягом 15 днів після отримання законів, підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради для повторного розгляду. При цьому у разі, якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.

Таким чином, враховуючи, що закони, прийняті парламентом протягом квітня 2007 року, не повернуті Президентом України до Верховної Ради, тобто до них не застосоване так зване право відкладального вето, відповідно до частини третьої статті 94 Конституції України вони повинні бути підписані Президентом України і введені в дію.

Крім того, враховуючи, що згідно частини першої, статті 90 Конституції України, повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання та відповідно до частини третьої статті 81 повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Станом на 14 травня парламент є легітимним. І Президент має здійснити виконання своїх повноважень щодо введення в дію, надання чинності законів, прийнятих парламентом протягом квітня 2007 року. Тому Верховна Рада України  має всі підстави для занепокоєння щодо невиконанням Президентом України своїх повноважень, зокрема в частині підписання законів, прийнятих Верховною Радою України.

Враховуючи все вищезазначене та беручи до уваги, що кожна гілка влади має здійснювати свої повноваження в повному обсязі у визначених Конституцією України межах, виникла необхідність звернути увагу Президента України Ющенка Віктора Андрійовича на невиконання повноважень, які покладаються на Президента України Конституцією України, зокрема пунктом 29 статті 106 Конституції. Тому з метою забезпечення, дотримання вимог статті 94 та пункту 29 частини 1 статті 106 Конституції України вношу на ваш розгляд і прошу підтримати такий проект постанови.

„Перше. Звернути увагу Президента України Ющенка Віктора Андрійовича на невиконання вимог статті 94 та пункту 29 частини 1 статті 106 Конституції України щодо законів України, прийнятих Верховною Радою протягом квітня 2007 року.

Друге. Доручити Голові Верховної Ради України невідкладно звернутися до Президента України з пропозицією терміново підписати та оприлюднити закони України, прийняті Верховною Радою України протягом квітня 2007 року.

Третє. Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.”

Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка.

Мені здається тут абсолютно зрозуміла пропозиція її треба підтримувати, а я хотів звернути увагу тільки на одну деталь. В мене складається враження, що це все-таки знову ж таки   російською мовою „происки” Секретаріату Президента.

По-перше, йому  кажуть, що парламент не працює. Він же не може, як Президент сидіти і весь час дивитися в телевізор: працює, чи не працює парламент, приймає рішення, чи не приймає. От я теж буває телевізор вмикаю тоді, коли там вже немає чого дивитися, там про парламент не говорять, а говорять про таке, що не можна людям показувати, але тим не менше. Так і у нього очевидно виходить. А Президент намагається відбиватися від цих документів і на  підпис йому не подає.

Тепер у нас буде підстава звернутися  безпосередньо до Президента  аби він підписав, виконавши свій конституційний  обов’язок передбачений о 106 статті Конституції і припинилися розмови з приводу  того, що немає цих документів. Вони є,  їх треба приймати, підписувати і обов’язково вводити в дію.

Тому у мене пропозиція така поставити на голосування цей документ, Постанову 3524 і  прийняти її як постанову Верховної Ради. Ставлю на голосування в цілому, будь ласка.

 

11:03:06

За-253

Рішення прийнято.

Пропонується ще розглянути Постанову Верховної Ради про Звернення Верховної Ради України до Генеральної прокуратури з приводу необхідності додержання Центральною виборчою комісією вимог Конституції та законів України. Цей проект внесли депутати Комар і Самофалов. Реєстраційний номер 3525. Він у вас на руках є  і  я ставлю на голосування  питання про включення цього питання до  його розгляду парламентом, будь ласка. 

 

11:03:54

За-255

Оскільки частина глядачів, наших громадян слухають нашу передачу і практика розгляду попереднього  питання показала, що аргументація займає більше часу, ніж виклад самого документу. От я просто прочитаю його. Не будуть заперечувати депутати? Добре? Я зачитаю, а тоді, якщо будуть доповнення, ви зробите.

Звернення Верховної Ради України до Генеральної прокуратури з приводу необхідності додержання Центральною виборчою комісією вимог Конституції та законів України.

„26 квітня 2007 року Президент України видав Указ  про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів, яким припинив чинність свого попереднього Указу від 2 квітня 2007 року про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. Обидва укази нині є предметом розгляду в Конституційному Суді України. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Незважаючи на наведену норму Конституції, Указ Президента України від  26 квітня про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів виданий за відсутності підстав, передбачених статтею 90 Конституцією України, що може призвести до порушення закріплених Конституцією прав інтересів громадян України.

Згідно з частиною другою статті 3 Конституції України права і свободи людини та її гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Зокрема, саме Центральна виборча комісія очолює систему виборчих комісій в Україні та наділена відповідними повноваженнями щодо організації і підготовки проведення виборів народних депутатів України, забезпечує дотримання передбачених Конституцією України та законами України принципів і засад виборчого і референдумного процесів, реалізацію виборчих прав громадян та права на участь у референдумі, однакове застосування законодавства України про вибори і референдуми на всій території України.

Порядок організації та проведення позачергових виборів народних депутатів України регулюються Конституцією та законами України, зокрема, Законом України про вибори народних депутатів України. Проте, нинішня редакція Закону про вибори народних депутатів України є такою, що не забезпечує проведення позачергових виборів, оскільки ним не врегульовано питання проведення всіх етапів процесу позачергових виборів. Про недоліки виборчого закону більш детально зазначалося у зверненні парламенту від 4 травня нинішнього року.           

Ці обставини свідчать про те, що без внесення відповідних змін до Закону України „Про вибори народних депутатів України”, до Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, до набрання чинності Законом України „Про Державний реєстр виборців” в повному обсязі проведення демократичних позачергових виборів народних депутатів України 24 червня 2007 на належному організаційно-правовому рівні неможливе.

На неможливість проведення чесних і вільних позачергових виборів народних депутатів України без внесення відповідних змін до виборчого законодавства звертала увагу також Парламентська Асамблея Ради Європи пункти 11, 15.3  Резолюції 15.49 від 12 квітня нинішнього року.

Враховуючи вище зазначене, зважаючи на відсутність конституційних підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання, а відтак і підстав для проведення позачергових виборів до Верховної Ради України, усвідомлюючи відповідальність перед українським народом з метою забезпечення стабільності в державі, запобігання негативному розвитку подій, створення належних умов для врегулювання порядку проведення позачергових виборів народних депутатів України, Верховна Рада України запропонувала Президенту України скасувати Указ Президента від 26 квітня про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів.

Крім того, Верховна Рада України у своїх зверненнях та заявах звертала увагу органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб на неприпустимість прийняття рішень чи вчинення дій, що спрямовані на підготовку та проведення дострокових виборів народних депутатів України і суперечать Конституції та законам України та невідворотність юридичної відповідальності за такі рішення чи дії. Зокрема, на це Верховна Рада України зверталась увага у її постановах від 2 квітня 2007 року про запобігання діям, що загрожують конституційному правопорядку, громадському спокою і стабільності в Україні та про політичну ситуацію в України пов’язану з оголошенням Указу Президента України від 2 квітня про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України. А у Постанові Верховної Ради України від 30 квітня цього року про вибори Президента України та народних депутатів України звертала увагу, звернута увага Центральної виборчої комісії на необхідність керуватися у своїй діяльності Постановою Верховної Ради України від 2 квітня 2007 року про запобігання діям, що загрожують конституційному правопорядку, громадському  спокою і стабільності в Україні. Ви пам’ятаєте, там є доручення Центральній виборчій комісії про неможливість порушення Конституції і необхідність виконання постанови Верховної Ради.

Як відомо, члени Центральної виборчої комісії перед вступом на посаду присягали не Президенту України, ні будь-якій іншій посадовій особі чи політичній силі, а українському народу, що при здійсненні своїх повноважень у Центральній виборчій комісії додержуватимуться Конституції України та законів України, позапартійної позиції, будуть чесними, об’єктивними та неупередженими у вирішенні питань, що належать до повноважень комісії, забезпечуватимуть реалізацію і захист виборчих прав громадян України та права на участь у референдумі.

Верховна Рада України зробить все для збереження конституційного ладу в країні та сподівається, що в умовах складної політичної ситуації Центральна виборча комісія у своїй діяльності буде керуватися виключно Конституцією і законами України. У випадку ж порушення Центральною виборчою комісією чи її окремими членами вимог Конституції і законів України Генеральна прокуратура України має реагувати на такі порушення, відповідно до закону.”

От ми з таким листом звертаємося до Генеральної прокуратури і робимо їй конкретну пропозицію, яка має бути, я переконаний в тому, реалізована працівниками Генеральної прокуратури, зокрема генеральним прокурором. Тому, якщо є у авторів цього документу – Комара чи Самофалова доповнення, ви можете взяти слово, якщо не маєте, тоді, і нема заперечень, - будемо голосувати цей документ. Я ставлю його на голосування в цілому. Будь ласка.

 

11:11:12

За-252

Рішення прийнято. Дякую вам.

Розглядається проект Закону про акціонерні товариства. Доповідає Голова Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку Анатолій Балюк. За ним буде співдоповідати від комітету Воропаєв Юрій Миколайович.

 

БАЛЮК А. І.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону України „Про акціонерні товариства”, розроблений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Основною метою даного законопроекту є вирішення великого кола проблем, які є причиною виникнення корпоративних конфліктів,  та  захист права акціонерів будь-то міноритарних чи мажоритарних. Питання корпоративного управління в Україні викликає найбільшу кількість проблем на вітчизняному фондовому ринку і є найболючішим та потребує щонайскорішого свого вирішення.

Проект Закону України „Поро акціонерне товариство” надає змогу одночасно вирішити значний обсяг проблемних питань, пов’язаних з діяльністю акціонерних товариств.

При розробці законопроекту були враховані положення модельного  закону для країн СНД, директив Європейського Союзу з цих питань, а також ряд інших міжнародних концептуальних документів у цій сфері для країн з перехідною економікою.

Проект отримав схвальний відгуки вітчизняних і міжнародних науковців, юристів і економістів як такий, що відповідає світовим стандартам у  цій сфері.

Проект Закону України „Про акціонерні товариства” порівняно з Законом України „Про господарські товариства”, який був прийнятий в 1991 році, усуває існуючі прогалини законодавства у сфері корпоративного управління, а також концептуально вирішує проблеми забезпечення інтересів акціонерних товариств, акціонерів, кредиторів, працівників акціонерного товариства та  держави в цілому.

Одним з головних завдань  законопроекту є посилення захисту прав акціонерів. Цей принцип міститься практично у всіх статтях проекту. При цьому, законопроектом забезпечується певна гнучкість у прийнятті важливих рішень щодо діяльності акціонерного товариства, зменшується можливість так званих патових ситуацій пов’язаних з пасивністю акціонерів або навмисним ігноруванням  загальних зборів товариства.

Законопроектом передбачено чітка заборона на штучне обмеження права власності акціонера.  Як показує досвід, нечіткі формулювання цієї норми Закону України „Про господарські товариства” призвело до численних зловживань та порушень прав та інтересів акціонерів, в тому числі і  держави.

Детально викладені положення, пов’язані з діяльністю органів управління акціонерним товариством.

З метою прискорення прийняття управлінських рішень, зменшено коло питань, рішення щодо яких  приймають загальні збори акціонерів, частину їх повноважень передано до компетенції наглядової ради, члени        якої обираються  акціонерами і захищають інтереси останніх.

Водночас, рішення найбільш важливих питань діяльності акціонерного товариства залишено за загальними зборами.  Це стосується насамперед недопущення вчинення значних правочинів з майном   товариства без  згоди  загальних  зборів, що  призводить до таких явищ, як вимивання активів або  фіктивні банкрутства. 

Новим є   положення законопроекту, яке передбачає зобов’язання особи, що придбала значний пакет акцій, запропонувати іншим акціонерам продати цій особі їхні акції. Це дасть можливість дрібним акціонерам компенсувати втрату або зменшення  контролю над  акціонерним товариством.  Крім того,  законопроектом врегульовується ряд інших проблем у діяльності вітчизняних акціонерних товариств:  розмивання  пакетів акцій, невиплата дивідендів, порушення переважних прав акціонерів, обрання наглядової ради  та ревізійної комісії за допомогою  кумулятивного голосування, надання акціонерам права вимагати обов’язковий викуп товариством акцій, що належить акціонерові, забезпечується  належний захист інтересів акціонерів при вчиненні товариством значних правочинів, встановлюється процедура ознайомлення з документами, пов’язаними з порядком денним загальних  зборів, забезпечується обов’язкове включення пропозицій акціонера, що володіє не менш, ніж  10 відсотками голосів, знижується планка кворуму для проведення загальних зборів акціонерів, встановлюється відповідальність за неповідомлення акціонерів про зміни  у порядку денному  загальних зборів, встановлюється порядок  продовження проведення загальних  зборів на наступний  день,  унеможливлюється тиск на працівників акціонерів при прийнятті ними рішень на загальних    зборах або при викупі належних їм акцій, забезпечується доступ акціонера до документів товариства, закріплюється за акціонерами право вимагати проведення зовнішнього аудиту товариства,  встановлюється відповідальність посадових осіб товариства за порушення прав  акціонерів.

Хотів би окремо  зупинитися на тих змінах. яких  зазнав законопроект   порівняно з попередньою редакцією. Головною новацією законопроекту є відмова  від поділу на відкриті та закриті акціонерні товариства. Враховуючи положення нового Закону    „Про цінні папери та фондовий ринок”, поділ акціонерних товариств здійснюється за  предметом розмежування акціонерів на публічні акціонерні товариства та  приватні акціонерні товариства. Публічне товариство може здійснювати публічне  та приватне розміщення акцій.  Приватне  товариство може здійснювати  тільки  приватне  розміщення акцій.

У разі прийняття загальними зборами приватного товариства, рішення про  здійснення  публічного розміщення акцій товариство має  внести зміни до  статуту та змінити тип товариства з приватного на публічне.

Друге. Законопроект спрямований на створення умов для м`якого та безконфліктного перетворення існуючих ВАТ та ЗАТ, а також надання акціонерам права визначитися з майбутньою організаційно-правовою формою товариства.

Крім того, необхідно  зазначити, що ліквідація закритих акціонерних товариств (на сьогодні їх зареєстровано біля 22 тисяч з кількістю акціонерів понад 14 мільйонів  осіб) або припинення таких акціонерних товариств у примусовому порядку призведе до масових порушень акціонерів. Так, законопроект передбачає, що  відкриті акціонерні товариства, які були створені до набрання чинності Закону України „Про акціонерні товариства” протягом  10 років з дня набрання чинності цим  законом повинні привести свої установчі документи у відповідність.

Закриті акціонерні товариства у разі прийняття загальними зборами рішення про збільшення статутного капіталу товариства  при емісії інших цінних паперів таке товариство зобов`язано привести свою діяльність у відповідність із цим законом та внести відповідні зміни до  статуту та інших внутрішніх документів товариства.

Невнесення таких змін до статуту та інших внутрішніх документів товариства буде підставою для відмови в державній реєстрації випуску цінних паперів цього підприємства.

Також із законопроекту виключено положення щодо обов`язкової виплати дивідендів за результатами кожного фінансового року. Законопроектом передбачається збільшення вимог до мінімального розміру статутного капіталу акціонерного товариства до 1 мільйона гривень. Передбачається можливість сплати акцій не тільки  грошовими коштами, але й майном або майновими правами. Скорочується термін публікацій про проведення загальних зборів з 45 до 30 днів.

Окремо хотів би сказати про ситуацію з виплатою дивідендів. На жаль, на сьогодні це не стало масовим явищем, хоча за інформацією попередню в минулому році було виплачено порядка 7 мільярдів гривень. Стосовно ж того, що ми  відмовляємся запровадити обов`язковий… встановлення вимоги щодо нарахування та сплати дивідендів, все-таки ми вважаємо, що було б доцільним дозволити це робити самим акціонерам, які будуть визначатися, тому що примусове зобов`язання призводитиме до того, що значна кількість акціонерних товариств звітуватимуть про відсутність в них чистого прибутку.    

Таким чином, запровадження такої норми не здатне забезпечити досягнення головної мети, а саме: забезпечення прав і інтересів акціонерів. Я вважаю, що акціонери самі мають право встановлювати виплату.

В той же час, аналіз структури акціонерного капіталу України свідчить, що більшість міноритарних акціонерів мають пакети акцій номінальною вартістю декілька десятків гривень. Таким чином, навіть за умови виплати дивідендів власникам таких пакетів акцій, розмір таких дивідендів становитиме декілька гривень на рік.

Крім того, світова практика корпоративного управління, зокрема Кодекс корпоративного управління Організації європейського співробітництва та розвитку не містить імперативних приписів щодо обов’язкової виплати дивідендів, а залишає вирішення цього питання на розсуд загальних зборів акціонерів товариства.

Держава також повинна виступати на рівних правах з іншими акціонерами, в тому числі в разі призначення свого представника до складу наглядової ради товариства. Так, незалежно, чи є представник держави державним службовцем чи ні, з ним повинен укладатися договір про виконання ним функцій та обов’язків члена наглядової ради товариства. Це також передбачається законом.

Крім того, питання можливості обрання членом наглядової ради державного службовця врегульовано в статті 51-й проекту закону, якою передбачається можливість укладення цивільно-правового договору, що не суперечить вимогам Закону України „Про державну службу”.

В ході розробки та узгодження закону до нього було надійшло сотні, а, може, навіть тисячі пропозицій, в тому числі зроблено висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, зокрема щодо необхідності відобразити послідовність дій при створенні акціонерного товариства, щодо обов’язків акціонерів товариства, щодо підстав припинення повноважень членів наглядової ради акціонерного товариства, щодо встановлення відповідальності осіб за правопорушення.

Вважаємо за можливе врахувати зауваження Головного науково-експертного управління при доопрацюванні законопроекту до другого читання, а сьогодні його прийняти в першому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, є запитання до доповідача? Я не бачу. Ну, я так розумію… Сідайте, будь ласка. Потреба у законі назріла, і доповідь про це свідчить.

А ви, як люди від життя і, зустрічаючись із тими, хто користується сьогодні законом про господарські товариства і  так далі, бачить, що багато є там  недоречностей, які треба зняти і це добре, що Кабінет Міністрів вносить цей проект.

Юрій Воропаєв від комітету зробить доповідь з цього приводу, висловить позицію комітету, прошу.

 

11:22:04

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги, хотел бы ваше внимание обратить на данный законопроект и считаю, что он требует очень внимательного отношения к себе. Причиною, уже об этом говорились до этого, хочу только напомнить о том, что ряд законов, которые мы с вами рассматривали  и утвердили, были  заблокированы Президентом. На них было наложено вето, по той простой причине, что он считает, что нельзя частями вносить изменения в деятельность акционерных обществ, необходимо комплексно решать этот вопрос.

Поэтому, если мы хотим и дальше урегулировать все белые пятна, которое в настоящее время существуют в законодательстве, а именно: в законе о хозяйственных обществах, Гражданском кодексе Украины, в Хозяйственном кодексе Украины, которые регулируют деятельность хозяйственных обществ, в первую очередь -  акционерных обществ, то  это нужно делать отдельным законом, и именно законом об акционерных обществах.

Комитет Верховной Рады Украины  по вопросам экономической политики рассмотрел данный законопроект на своем заседании 18 апреля и большинством голосов рекомендует принять его в первом чтении.

Кроме этого, хотел бы ваше внимание обратить от имени комитета на следующее, да,  данный законопроект несовершенен, в частности, главное экспертное управление написало к нему, по-моему, там 86 поправок и предложений к этому законопроекту.

Я уже подготовил поправки от своего имени к данному законопроекту, их более ста таких поправок. Очень много норм, которые спорные. Ну, например, такие нормы как вступление в силу, в свои права члена наблюдательного совета не с момента их утверждения собранием акционерным, а только с момента заключения с ними и обществом договоров, как-то трудовых договоров или же гражданско-правовых договоров. Это не совсем правильно, с моей точки зрения почему? Дело в том, что сейчас нынешнее законодательство не обязывает  заключать такие договора. Право есть у акционеров, и это нормально. Они сами решают, нужен договор или не нужен договор, будут они платить заработную плату членам  этого совета или не будут платить такую заработную плату.

Но данный законопроект обязывает, получается, такой договор заключать, и это не есть хорошо. Слишком много отсылочных норм в этом законе к Госкомиссии по ценным бумагам. Право преимущественной покупки будет регулировать Комиссией по ценным  бумагам,  а не самим только этим законом. Право использование Резервного фонда будет регулироваться Комиссией по ценным бумагам, а не этим законом. То есть, таких норм отсылочных очень много. Это также не есть нормально, так как получается, не сам закон будет в полном объеме регулировать права  и обязанности акционеров, саму жизнь акционерного общества, его органов управления, полномочия и так далее, а это будет делать, в большей части, своими регулятивными какими-то нормативными актами Госкомиссия по ценным бумагам. Это не хорошо, понимаете, что это дает повод и основания думать о том, что возможно вмешательство в деятельность акционеров тем или иным чиновникам, той или иной силой.

С  большим трудом акционерные и иные общества боролись за то, чтобы перестать быть обязательным учредительным договоров. В чем проблема? Если память мне не изменяет, до 2004 года, обязательно каждое общество  должно было иметь два документа: один – учредительный договор, а второй – устав общества при его создании. Это приведет к тому, что при заключении договора учредительного нужно  было платить государственную пошлину в размере одного процента от размера уставного фонда. Это – нести дополнительные  расходы на то, чтобы общество зарегистрировать.

С большим трудом в конце концов законодатель снял такую обязательность и оставил только наличие устава обязательным. Данным законом снова вводится обязательное заключение учредительного договора при создании общества, и естественно нотариальное его заверение, такого договора, и естественно, уплата государственной пошлины и дополнительные расходы участникам общества.  Ну, и ряд других норм, которые так же есть спорными и не очень нормальными.

Но в то же время все это время можно исправить поправками, можно сделать нормальным и удобным для наших акционеров. Поэтому комитет  и рекомендует Верховной Раде принять его в первом чтении.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, Юрію Миколайовичу.

Запитання до Юрія Миколайовича є? Немає. Дякуємо вам. Сідайте, будь ласка.

Ми зараз обговоримо його коротенько. Хто хоче висловитися, запишіться. А поки буде йти запис, я хотів би звернутися до всіх тих, кого стосується цей закон. І не тільки депутатів, а тих, хто займається підприємницькою діяльністю, хто сьогодні в акціонерні товариства входить, в різні господарські структури. Уважно почитайте цей документ, висловіть свої міркування через своїх депутатів. Ми їх обов’язково врахуємо. Тут більше 60 сторінок тексту самого документу, закону. Ви маєте на увазі, що тільки зауважень від нашого експертного управління 11 сторінок по конкретному пункту, де треба зробити уточнення. Їх треба зробити обов’язково. Але ми повинні робочий документ прийняти, яким можна буде користуватися тим, хто сьогодні зайнятий господарською діяльністю.

Мельник, будь ласка, Петро Васильович. Петро Володимирович. Потім Александровська. 10 хвилин.

 

11:28:01

МЕЛЬНИК П.В.

Мельник, фракція Регіонів.

У законопроекті, що розглядається, необхідно уточнити виконання яких договорів вимагає законодавець: договори з цінними паперами або договори з акціями зокрема. Оскільки відповідно статті шість Закону України "Про  цінні папери та Фондовий ринок” акція – це іменний цінний папір.

По-друге. Передбачено, що довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, а також організацією, у якій акціонер працює або навчається, та житлово-експлуатаційною організацією за місцем проживання акціонера чи в іншому порядку, передбаченому законодавством.

Однак, Цивільним кодексом України встановлено вичерпний перелік осіб та органів, що мають право посвідчувати довіреності, які відсутні реєстратори та зберігачі. Також пропоную визначити в законопроекті порядок та форму вчинення правочину щодо викупу акцій акціонерним товариством.

Враховуючи наведене, проект Закону України „Про акціонерні товариства” може бути підтриманим у разі врахування наведених зауважень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Петро Володимирович. Александровська Алла Олександрівна слово має. Потім Богачук. Мармазов Євген Васильович, будь ласка, замість Александровської.

 

11:29:50

МАРМАЗОВ Є.В.

Уважаемые коллеги, конечно, этот закон нужен и назрела необходимость его принимать. Закон подготовлен серьезно. Я должен сказать, что чувствуется, что работали компетентные силы над этим законом. Ну, а в целом, если сказать, что у нас, конечно, акционерные общества сейчас уже составляют уже свыше 60 процентов от крупных и средних предприятий Украины. И эта доля будет увеличиваться с каждым годом. И выпускает она, годовой объем исчисляется уже сотнями миллиардов долларов. А вот законы тут вот еще старые законы, они уже устарели. Нужно сказать, что, вот, регулируется законодательная деятельность в этой сфере двумя сотнями нормативными законами, которые противоречат друг другу. Устарелый закон «О хозяйственных обществах».

Нужно сказать, что законопроект концептуально решает проблему обеспечения интересов как акционерных обществ в целом, так и отдельных акционеров в частности. Обращает на себя внимание хорошо проработанная часть законопроекта, касающаяся системы мер по защите прав акционеров, в том числе миноритарных, что определенным образом будет способствовать повышению борьбы с таким позорным явлением как рейдерство.

Детально прописаны положения связанные с деятельностью органов управления акционерным обществом. Но вместе с тем хотелось бы высказать некоторые замечания по данному законопроекту.

Первое. Проектом статья пятая и другие  предлагается установить новый принцип разделения акционерных обществ на публичные и частные, вместо существующих открытых и закрытых. При этом правовой статус открытых акционерных обществ практически совпадает с правовым статусов публичных акционерных обществ, а закрытых акционерных с частными. Зачем этот сыр-бор делать, это ж какие, во-первых, сколько нужно, чтобы перерегистрировать времени и какие затраты, только нотариусу нужно какие деньги заплатить. Это надуманная, я считаю, чья-то инициатива.

Второй момент. На мой взгляд вот в статье третьей предполагается, что к акционерному  обществу не могут  применятся санкции граничащие… случаи в совершении отельными акционерами противоправных действий. Но если акционерное общество принимает решение, которое подталкивает акционеров идти на противоправные действия, то за это уже нужно, чтобы акционерное общество отвечало.

Следующий момент. Предлагаю в статье десятой предусмотреть положение согласно которому до оплаты 50 процентов акций акционерное общество не вправе совершать какие либо право… кроме тех, которые связаны с его учреждением. И на мой взгляд статья 32, которая содержит перечень вопросов, отнесенных к исключительной компетенции общего собрания акционеров следует дополнить положением о том, что только общее собрание может принимать решение об участии акционерного общества в создании …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Беремо до уваги ваші пропозиції вони в стенограмі є, а якщо є і додаткові ваші міркування викладіть їх письмово, комітет врахує.

Василь Степанович Богачук, будь ласка, за ним Бульба.

 

11:33:22

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні депутати!  Перебуваючи у трудових колективах, зустрічаючи з акціонерами, я хочу сказати, що всі вони заявляють про важливість прийняття єдиного закону, який би вирішив проблеми забезпечення інтересів акціонерних товариств, акціонерів, в тому числі, дрібних акціонерів, інтереси кредиторів, інтереси працівників акціонерних товариств та держави в цілому. Допоміг би усунути прогалини законодавства у сфері корпоративного управління. Необхідність нового закону про акціонерні товариства не те, що дозріла, але є на сьогодні надзвичайно актуальною, оскільки це один із базових законів розвитку економіки в сучасних умовах.

Крім того відомо, основна частина промислового потенціалу України функціонує у формі, у вигляді акціонерної форми власності, яка у всьому світі також є домінуючою і найбільш привабливою, з точки зору економічної ефективності та інвестування. На мої переконання, найважливішим в законі має бути захищені права акціонерів, адже досі існують закон України про господарські товариства, практично не врегульовував багатьох питань і давав змогу тим акціонерам, які володіють більшою частиною акцій, фактично, відчленовувати із загальної власності частку, кидаючи дрібних акціонерів на призволяще. Тому одні багатіли, інші, яких було значно більше, бідніли і розорювались.

Вельми важливо, що практично кожна стаття проекту спрямована якраз на посилення захисту прав акціонерів. І вперше, найбільш незахищених, дрібних акціонерів, в проекті закону добротно, надійно виписані деталі, пов’язані з діяльністю органів управління акціонерними товариствами, відчутно зменшено навантаження на загальні збори, які поділилися своїми правами з наглядовою радою, члени якої обираються і серед акціонерів, і захищають інтереси останніх. Я вважаю, що сьогодні потрібно прийняти цей закон у першому читанні, також врахувати в подальшому зауваження, які будуть висловлюватись народними депутатами, громадськістю і, врешті-решт, прийняти єдиний комплексний закон України про акціонерні товариства, який би підвищив рівень захисту прав акціонерів, розвиток ринку цінних паперів сприяв залученню інвестицій в  економіку України, а також запобігав незаконному рейдерському захопленню українських підприємств. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Семенович Бульба.

Анатолій Олександрович, будь ласка на трибуну.

 

11:36:35

БУГАЄЦЬ А.О.

Анатолий Бугаец фракция Социалистической партии.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые народные депутаты! Необходимость принятия закона об акционерных обществах возникло давно.

Во-первых, этой формой собственности охвачено около трех четвертей промышленного потенциала. А, во-вторых, существующий сегодня Закон «О хозяйственных обществах» безнадежно устарел. Хозяйственное общество - это не только акционерное общество, но и различные товарищества, общества с ограниченной ответственностью и так далее, имеющие свои специфические особенности в организации производства, отчетности, использования прибыли. Да и сами акционерные общества делятся на закрытые и открытые или публичные, и приватные, как сказано в законопроекте, что далеко не одно и тоже. Если закрытые общества – это, по сути, собственность трудового коллектива или одного акционера, то открытые включают в себя два субъекта хозяйствования: акционеров и наемных работников, которые в  большинстве своем в силу ряду причин не стали акционерами. А причины известные: на первой стадии так называемый ваучерной, сертификатной приватизации работники заводов, испытывая большую потребность в деньгах при огромном дефиците в то время продовольственных и промышленных товаров, просто продали за бесценок свои  ваучеры.

С другой стороны, спрытные делки скупили ваучеры, а позже и акции акционеров и так образом стали владельцами фабрик и пароходов, держателями контрольных и блокирующих пакетов акций, диктуя условия ведения хозяйства, экономической деятельности предприятий, их банкротство и выкупа за копейки. Акционеры имеющие десять и более процентов акций имеют безоговорочное право включения любых вопросов в повестку дня собраний и право решающего голоса при принятии решений и так далее.

Открытые акционерные общества имеют в своем  составе акционеров в подавляющем своем большинстве  даже не имеющих представления о выпускаемой  продукции, особенностях производства, образовании прибыли и так  далее.

Многих акционеров не интересуют вопросы развития производства, его технического перевооружения. Главная и естественная цель – получение дивидендов.

Таким образом  далеко не в равных условиях находятся  крупные акционеры и работники  предприятий, рабочие …, служащие, создающие  продукцию, формирующие прибыль из которой им почти ничего не достается.

Думается, пришло время в Законе «Об акционерных обществах» четко разделить права и обязанности в процессе производства развития  предприятий, распределения прибыли.  

К сожалению, рассматриваемый законопроект не дает ответа на эти вопросы, по прежнему получается  по Некрасову: «Работаешь один, а чуть работа кончен, глядишь, стоят три дольщика: Бог, царь и господин».

Предлагаю данный законопроект …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Так, спасибі.  Виступав  керівник  акціонерного товариства донедавна, Герой України, генеральний  директор „Турбоатому” Анатолій Бугаєць.  Я кажу і зараз  Герой України.

Але, він залучив  на допомогу собі  і Некрасова. Але я думаю, що ми повинні керуватися тими потребами, які сьогодні виникають і все-таки працювати над Законом потрібно. Але йому треба відкрити дорогу для роботи, для того, щоб над ним працювали всі ті,  хто мають відношення до акціонерних товариств. А це, власне кажучи, така  господарська конституція, якщо на те пішло, дуже важливий документ.

Взяли участь, наполягають на слові Цибенко і Чечетов, так? Будь ласка, Цибенко.  Два записані ще крім Урбанського,  так що давайте відведемо ще дев’ять хвилин.

Цибенко, Чечетов, Урбанський. Будь ласка.

 

11:41:03

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України, фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко.

Шановні колеги, тут уже пролунали думки щодо цього документу. Найперше, що я хотів підкреслити, це сказати про те, що ми не тільки скажімо, вчасно розглядаємо цю проблему, ми з нею спізнилися, спізнилися на кілька років. І попри ті зауваження, які є, а вони справді, є і про них сьогодні говорили і від імені комітету, їх визнавав сьогодні представник уряду, який доповідав сьогодні цей законопроект. Тим не менше, я все-таки вважаю, що цей документ, принаймні,  в першому читанні приймати треба. Бо що означатиме неврегульованість цієї ситуації сьогодні, надалі неврегульованість. Вона буде означати, що кількість рейдерських атак буде продовжувати і ми завтра чи післязавтра можемо виявитися, стати перед ситуацією, коли власне кажучи, приймемо золотий закон, а він буде уже не потрібен, оскільки зруйнуємо не лише акціонерні товариства, а  зруйнуємо багато чого іншого.

Тому я абсолютно переконаний в тому, що ми маємо рухатися. А задля того, щоб ми рухалися, ми маємо приймати документ в першому читанні і вносити всі зміни, які необхідні, які Верховна Рада вважатиме за потрібне задля того, щоб врятуватися цю ситуацію. Бо справді, ні для кого не секрет, що дуже часто ті не правові рішення, які приймалися судами якраз і витікали з того, що ситуація законом не врегульована. Якщо хочете, Закон про акціонерні товариства з моєї точки зору, це уже та необхідність, яка пов’язана з тим, що Закон про господарські товариства уже переріс сам себе. Ситуація сьогодні інша і нам треба рухатися далі.

Але я хотів би нагадати ще одну ситуацію, яка пов’язана власне кажучи, принаймні побічно пов’язана з результатами приватизації. Всі ми з вами пам’ятаємо свого часу,  коли розпочинався процес приватизації, скільки було гарних обіцянок,   пов’язаних з її проведенням, це і робочі місця будуть створені, і товарами ринок буде наповнено, і бюджети наповнено, і заробітну плату і так далі, і тому подібне. Ми уже тоді, коли намагалися розіграти цю конфетку так би мовити, ми уже попереджали, що, вибачте, багато, що цього не відбудеться. І ми зайвий раз переконались, що може за виключенням приватизації житла, приватизація виявилася тією річчю,  якою знищували економіку України. Тому я ще раз наголошую на тому, що абсолютно переконаний в тому, що треба приймати закон в першому читанні, враховувати всі застереження і приймати його вже тоді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Васильович Чечетов, за ним Урбанський. 

 

11:44:21

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії Регіонів України.

Шановний Олександр Олександрович! Шановні народні депутати! Необхідність прийняття в Україні спеціального закону, який би врегулював існуючі проблеми створення діяльності вітчизняних акціонерних товариств обумовлюється кількома важливими чинниками.

По-перше. На сьогоднішній день приблизно три четверті промислового потенціалу України функціонує у вигляді акціонерної форми власності, яка у всьому світі також є домінуючою і найбільш привабливою з точки зору економічної ефективності та інвестування.

По-друге. Існуючий Закон „Про господарські товариства”, який містить лише 26 статей, що безпосередньо торкається діяльності акціонерних товариств, на думку фахівців, вчених і практиків, вже вичерпав свої можливості щодо ефективного врегулювання проблем, які виникають у процесі корпоративного управління товариствами.

По-третє. Законодавча неврегульованість питань діяльності акціонерних товариств вже призвела до чисельних конфліктів у сфері корпоративного управління, які нанесли великої шкоди інтересам нашої держави та її інвестиційному іміджу.

Внесення окремих косметичних змін в існуючий Закон „Про господарські товариства” з того, або іншого питання не дадуть бажаного результату, оскільки необхідне кардинальне реформування системи правового регулювання діяльності акціонерних товариств з урахуванням набутого досвіду у цій сфері.

По-четверте. Прийняття нового окремого закону, який би регулював питання діяльності акціонерних товариств безпосередньо впливають знову  випливають з нового Цивільного кодексу України. Проект Закону України про акціонерні товариства, в порівнянні із Законом України про господарські товариства, усуває існуючі прогалини законодавства у сфері корпоративного управління, а також концептуально вирішує проблеми забезпечення інтересів акціонерних товариств, акціонерів, кредиторів, працівників та держави в цілому.

Реалізація зазначеного законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Прийняття проекту Закону України про акціонерні товариства усуне існуючі прогалини законодавства України у сфері корпоративного управління та діяльності акціонерних товариств, вдосконалить систему захисту прав акціонерів.

Вирішення зазначених питань сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в Україні та надходженню додаткових інвестицій до акціонерних товариств. Дійсно, є зауваження. І багато зауважень висловлюють і працівники промисловості, є зауваження експертного відділу. Але повністю прав Олександр Олександрович, який каже, що потрібно забезпечити динаміку цього процесу і потрібно, виходячи з тих прагматичних міркувань прийняти у першому читанні цей законопроект, а далі детально його доопрацювати до другого читання. Бо це дійсно Конституція корпоративного управління, яка є дуже потрібна нашій країні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігорь Анатолійович Урбанський, будь ласка, від фракції соціалістів. Будем завершувать обговорення питання.

 

11:47:29

УРБАНСЬКИЙ І.А.

Урбанский, СПУ. Вы совершенно правы, Александр Александрович, что этот закон все равно, что Конституция, для бизнеса. Поэтому, мне кажется, к нему надо бы отнестись очень серьезно. У меня все время, когда я разбирал этот закон, меня все время сверлила мысль, что мы, участники законодательного процесса, очень одинаково смотрим на вещи с врачами. У них тоже есть этот самый девиз «Не навреди». Мне кажется, что здесь, в законе, огромное количество недостатков. И здесь до меня уже говорилось об этом. Закон очень сырой. Но самое страшное, что мне там показалось, это как раз то, что говорил коллега Цибенко о том, что мы тут остановим этим законом каким-то образом действия рейдеров, так это как раз наоборот.

Закон дает возможность зайти акционерам на один процент и устроить жизнь  основным мажоритарным акционерам такую, что они с радостью продадут либо выкупят этот один процент за такие деньги, за которые захочет этот самый рейдер.

Дорогие друзья, я очень  надеюсь, что мы на самом деле серьезно относимся к этому вопросу. Потому что мне кажется те люди, которые составляли этот закон, они сильно озаботились вопросом защиты интересов миноритарного акционера и при этом так сильно старались, что   выплеснули вместе с водой из ванночки младенца.

Надо внимательно помнить о том, что все-таки основной акционер является тем физическим лицом, который тащит на себе основной воз производства. Мы ж знаем прекрасно, да, здесь говорили о том, что были  хищнические   захваты, была дикая приватизация. Давайте забудем об этом.  Хорошо. Давайте уже будем понимать, что мы находимся сейчас вот на этой стадии, после которой нужно…в основном пришли уже, скажем, эффективные владельцы и  наступило время, на самом деле, по серьезному подойти к восстановлению предприятий. Не секрет, что если не половина, то    треть этих предприятий еще лежит на боку. Если мы сейчас будем ослаблять позиции основного акционера действиями миноритарщиков недобросовестных, мы вряд ли придем, получим большой успех и  большую пользу от этого закона.

Я еще раз повторяю. Закон очень сырой. Я очень надеюсь, что   между первым и вторым чтением будет проведено очень серьезная работа. Но с другой стороны, конечно, без этого закона тоже плохо. Поэтому  я, лично,  буду голосовать наверное  за первое чтение, очень надеюсь на то, что мы доработаем этот закон серьезно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Шановні депутати, я думаю, що не погрішу про те істини, коли скажу, що відбувався професійний обмін думками з приводу цього документу. І загальна логіка дискусії зводиться до того, що  у зв'язку  з тим, що у нас, в принципі, то завершився  період  накопичення первісного капіталу. Треба  дати, з одного боку, можливість власникам підприємств  акціонерних, які  відповідають за контрольний пакет,  які відповідають за роботу виробництва, працювати відкрито, сміливо, не боятися брати відповідальність, не боятися ризикувати для підвищення ефективності виробництва. А з іншого боку,  вдарити по руках по руках тих, хто хотів би  скористатися рейдерськими  прийомами  і заволодіти підприємством, заволодіти майном, землею і іншими об’єктами власності  на тому чи іншому виробництві. Крім того, і це   проходить червоною ниткою через весь  закон, не треба  забувати тих міноритарних власників, які  власне ні на що не розраховують, а тільки на дивіденди  від цього виробництва. А про них просто забули у багатьох випадках, коли створювалися акціонерні товариства. Хіба що згадують ще тоді, коли чи збори треба провести, чи щось інше.

Тому  тривога ця і ці інтереси цілком  очевидні. І треба виписати такий  баланс, щоб можна було забезпечити і ефективність  виробництва, і гарантії для  власника чи інвестора, і гарантії для тих, хто не претендує на таку  справу, але має там  якусь одну, дві чи десяток акцій на цьому  підприємстві. Я би хотів, щоб ми над цим попрацювали, але  шлях  для того треба відкрити через процедуру. А процедура у прийнятті закону  у першому читанні і далі робота над ним до  другого читання. Буде потреба, ми над  ним попрацюємо, ще можемо повторно на друге читання відправити в кінці кінців. Але будемо сподіватися, і всі депутати, особливо ті, хто причетний   до роботи  цього комітету, і тут комітет дуже серйозно повинен  працювати, і ті, хто зайнятий у сфері бізнесу, підприємництва, в акціонерних товариствах, проаналізують зміст цього закону, і безперечно   державні органи і  Комісія з цінних паперів, і Фонд   державного майна буде над  ним працювати. Ми повинні підготувати якісний документ.

От я  такої точки зору виходячи, я буду ставити  на голосування цей проект у першому читанні. Прошу його підтримати. Будь ласка.

 

11:53:18

За-247

Рішення прийнято. Спасибі.

Це, я хочу підкреслити, один із найскладніших законів, які ми приймаємо тут у Верховній Раді.

Розглядається проект Закону 2181, це проект "Про внесення змін до статті 29 Закону "Про фізичну культуру і спорт" з пропозиціями Президента України. І доповідає тут Сафіуллін Рафіль Ісафович, будь ласка, заступник голови Комітету з питань сім`ї, молодіжної політики, спорту і туризму.

 

11:53:58

САФІУЛЛІН Р.С.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги,  присутствующие! 25 марта этого года Верховная Рада Украины приняла закон о внесении изменений в статью 29 Закона Украины «О физической культуре и спорте».

Суть поправки сводилась к следующему. Во-первых, законом предлагалось запретить закрытие и перепрофилирование учреждений физической культуры и спорта, баз олимпийской и паралимпийской подготовки, физкультурно-оздоровительных и спортивных сооружений, лечебно-физкультурных учреждений, кроме тех, которые находятся в частной собственности.

Во-вторых, предлагалось допустить возможность закрытия таких учреждений только при наличие соответствующего согласования с центральным органом исполнительной власти по физической культуре и спорту.

Предложения Президента сводятся к следующему. Слово «закрытие» заменить словом «ликвидация» и исключить часть 7  этой статьи, которой предлагалось допустить закрытие спортивных учреждений при согласовании с профильным министерством.

Комитет на своем заседании рассмотрел эти предложения, согласился с ними и принял решение принять законопроект в целом, о чем я прошу вас поддержать. Все. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Немає запитань до доповідача? Немає. Сідайте, будь ласка. Тобто, комітет  пропонує доповнити… не доповнити, врахувати зауваження Президента і проголосувати закон з урахуванням цих міркувань Президента. Нема заперечень?

Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

11:55:42

За-251

Рішення прийнято. Спасибі.

Я ще, повертаючись, прошу вибачити, до попереднього  закону, який ми проголосували, до комітету, Володимир Михайлович, прошу вас. Ви зверніться до представників депутатів від опозиції, хто працює в цьому комітеті, та й до інших, хто задіяний в цій сфері більш-менш через виборців, нехай вони працюють над цим документом теж, якщо не в комітеті, то в індивідуальному порядку, але повинні дати свої міркування, щоб потім не жалілися на те, що їхня думка не врахована.

Розглядається Закон "Про внесення змін до Закону України "Про господарські товариства" щодо зниження планки кворуму проведення загальних зборів господарського товариства" з пропозиціями Президента. Воропаєв Юрій Миколайович доповідає, голова підкомітету профільного комітету. Ви пам’ятаєте цей закон, 1129. Він такий горезвісний, на жаль, у нас. Будь ласка.

 

11:56:44

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Я хочу напомнить нам всем, коллеги, в отношении того, что законопроект 1129 дважды выносился в этом зале и рассматривался. И оба раза он был заветирован Президентом Украины. Первый раз он был заветирован с предложениями внести в него поправки, после этого мы поправки внесли в этот законопроект, второй раз его приняли, и снова отправили Президенту. И он его снова заветировал, этот законопроект.

В связи с этим Комитет Верховной Рады Украины по вопросам экономической политики на своем заседании седьмого февраля принял решение его рекомендовать отклонить.

Кроме этого, комитет, принимая такое решение, руководствовался также тем, что мы сегодня, кстати, будем рассматривать еще один законопроект, 2526. Практически они идентичны, и поэтому комитет будет поддерживать тот второй, новый законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ви ще нагадайте, що ці норми можна частину, або і значну частину, записати в тому проекті, який ми тільки що прийняли в першому читанні, „Про акціонерні товариства”, і теж можна врегулювати тим законом.

Була пропозиція – підтримати Президента. А оскільки ми ж в контакті з ним працюємо, то мені здається, що і сумнівів немає, що треба підтримати. І комітет це підтримує.

Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

11:58:30

За-244

          Рішення прийнято.

Оголошується перерва на пів години, будь ласка. На півгодини перерва, будь ласка.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити до сесійної зали, будемо продовжувати засідання.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про господарські товариства", реєстраційний номер 2526. Доповідає…Автора я не бачу. Будь ласка, від комітету голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Воропаєв Юрій Миколайович. Прошу.

Законопроект колеги Матвієнкова, але, як ви знаєте, він зараз зайнятий на робочій групі з приводу законопроектів відповідних. Будь ласка.

 

12:32:15

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Данный  законопроект рассматривался на Комитете Верховной Рады Украины по вопросам экономической политики 25 апреля этого года.

Суть его очень проста, она заключается в следующем: внести изменения  в ряд норм Закона „О хозяйственных обществах” и урегулировать вопрос созыва собрания акционеров или созыва собрания учредителей ООО  путем снижения планки кворума на повторно созванном собрании. То есть, если на первом собрании согласно закона предусматривается обязательный кворум – это не менее 60 процентов, более 60 процентов участников, то на втором собрании, повторно созванном, в связи с отсутствием кворума на первом, такая планка понижается до 50 процентов участников. Комитет рассмотрел этот законопроект и предлагает его принять.

К вашему сведению, этот законопроект поддерживает Кабинет Министров  Украины, есть заключение Главного экспертного управления. Главное экспертное управление, обратив внимание только на одно слово, которое с точки их зрения, не совсем правовое, это слово – «планка» так называемая, делает вывод, что он подлежит направлению на повторное рассмотрение.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чи є запитання? Запишіться.

Так, немає бажаючих поставити запитання. Хто хоче взяти участь в обговоренні, будь ласка, запис від представників фракцій. Так, і хто від депутатів.

Тоді, будь ласка, Цибенко Петро, фракція комуністів. Підготуватися Бондарчуку.

 

12:34:45

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, шановний Адаме Івановичу.

Я хочу сказати про те, що, власне кажучи, тема, яка була розпочата нами попереднім законопроектом щодо перерви, вона зараз знаходить продовження у розгляді зазначеного проекту закону, змін до закону.

Хотів би сказати про те, що навіть попри те, що нібито складається враження, ніби ми намагаємося, скажемо, грати не по одних і тих же правилах, коли відбуваються збори акціонерів товариства, скажімо, у перший раз і повторно, але тим не менше, я абсолютно переконаний у тому, що те рішення, яке запропоновано, треба приймати, оскільки це теж крок в правильному напрямку, намагання розгородити ту складу ситуацію навкруги господарських товариств, яка сьогодні сформувалася. Тому я абсолютно переконаний і хочу закликати до цього всіх колег народних депутатів від імені фракції і проголосувати за цей документ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Іван Бондарчук, мікрофон з місця.

 

12:35:52

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги. Наша фракція, оскільки окрім всього іншого автором цього законопроекту є наш колега Сергій Матвієнков, буде його підтримувати, підтримувати цей законопроект у першому читанні. Хоч би тому, що, на нашу думку, згідно до запропонованих змін загальні збори визначатимуться правомочними за участі у них акціонерів, учасників або  їх законних представників, що мають відповідно до статуту товариства більше як 50 процентів голосів, якщо скликані у встановленому порядку загальні попередні загальні збори не відбулися через неучасть в них необхідної кількості акціонерів. Нині чинна редакція закону передбачає необхідність присутності на загальних зборах не менше 60 процентів голосі, і це за певних умов дає можливість блокувати проведення повторних зборів. Тому погоджуючись із зауваженнями Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради, ми пропонуємо підтримати цей законопроект у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено. Треба буде нам визначатися. Дійсно, ми з вами тільки що вели мову про законопроект, на який було накладено вето Президента і дійшли висновку, що треба буде врегулювати в даному законопроекті ту проблему, про яку ми вели мову.

Я просив би, щоб комітет до другого читання врахував пропозиції науково-експертного управління. І я думаю, це роботи не досить багато, ми можемо найближчим часом уже розглянути його в цілому як законопроект. А зараз я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття за основу в першому читанні законопроекту за номером 2526 про внесення змін до Закону України „Про господарське товариство” (щодо зниження планки кворуму проведення повторних загальних зборів господарського товариства). Прошу голосувати.

 

12:38:17

За-231

Законопроект прийнято в  першому читанні.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про екологічну експертизу" (щодо повноважень громадськості та переліку об'єктів екологічної експертизи). Реєстраційний номер законопроекту 2313 доповідає автор ініціативи Голуб Олександр Володимирович, будь ласка, підготуватися комітету Ковтуненко.

 

12:38:47

ГОЛУБ О.В.

Шановні колеги! Шановні виборці! На думку авторів законопроекту діючий закон України „Про екологічну експертизу” недостатньо забезпечує ефективність проведення державної екологічної експертизи залишаючи поза її межами чимало видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Він обмежує участь громадськості та її вплив на процес прийняття екологічно важливих рішень, чим порушуються конституційні права громадян на життя у  сприятливому навколишньому середовищі. Є розбіжності із міжнародними правовими документами.

Даний законопроект спрямований на збільшення повноважень громадськості на розширення та уточнення переліку об’єктів екологічної експертизи. Він містить окремі зміни до окремих статей Закону України „Про екологічну експертизу” його  основними положеннями є наступні. Розширюється визначення поняття екологічної експертизи, збільшується коло її принципів і завдань, збільшуються можливості громадськості відносно отримання інформації щодо процесу та результатів державної екологічної експертизи.

Відносно впливу на вхід та результати екологічної експертизи. Також деталізується перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять, або можуть потенційно становити підвищену екологічну небезпеку, для яких є обов’язковим проведенням державної екологічної експертизи.

Діяльність щодо проведення екологічної експертизи регулюється на сьогоднішній день Законом України „Про екологічну експертизу” та переліком видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, які затверджуються Кабміном України.

Прийняття даного Закону України про внесення змін до Закону України „Про екологічну експертизу” не потребують додаткових матеріальних чи інших витрат.

І розробники уважно ознайомилися з тими пропозиціями і з тим висновком, яке зробило Головне Науково-експертне управління погоджуються з тими зауваженнями, які були висунуті спеціалістами в цьому управлінні  і готові в другому читанні виправити ті, і внести ті зауваження, які були висловлені нашими науковцями.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка. Від профільного комітету, хто готовий проінформувати? Так, хто бажає взяти участь в обговоренні? Будь ласка, запис від фракції. Так, від депутатів?

Так, дев’ять хвилин, будь ласка, Мельник Петро Володимирович. Прошу підготуватися Цибенко.

 

12:42:00

МЕЛЬНИК П.В.

Петро Мельник, фракція регіонів.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Проектом передбачається внесення уточнення у статті 1 Закону України про екологічну експертизу поняття «екологічна експертиза” у відповідності до затверджених статтею 7 цього закону об’єктів екологічної експертизи. Зокрема, проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів.

Крім того, проект закону пропонує розширити склад принципів екологічної експертизи за рахунок запровадження участі громадськості у виконанні екологічної експертизи та встановлення відповідальності учасників екологічної експертизи та зацікавлених осіб за організацію, проведення і якість екологічної експертизи. Проект спрямований на створення та забезпечення умов участі громадськості у виконанні завдань екологічної експертизи по забезпеченню екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, захисту екологічних прав та інтересів у громадян держави.

Законопроект не передбачає запровадження нових або зміну існуючих механізмів, визначення податкових зобов’язань з приводу природо-ресурсних платежів, а також не передбачає запровадження нових або зміну існуючих порядків справляння вказаних груп і платежів. При цьому, оскільки результати екологічної експертизи зачасту складають основу визначення розміру об’єкту оподаткування, як-то ліміти використання природних ресурсів для розміщення відходів виробництва, вважаємо, що врегулювання норм відповідальності, в тому числі і за рахунок залучення громадських експертиз сприятиме прозорості та однозначності визначення розмірів податкових зобов’язань з платежів за користування природними ресурсами.

Враховуючи наведене, розглянутий проект підтримується як такий, що сприятиме прозорості та однозначності визначення розмірів податкових зобов’язань з платежів за користування природними ресурсами.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Володимирович, будь ласка, Петро Степанович Цибенко, мікрофон з місця підготуватися Чечетову.

 

12:44:30

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів голову Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко.

Шановні колеги! Ви знаєте, я звернув увагу на те, що не вийшли представники від профільного комітету, щоб захистити думку комітету з приводу цього законопроекту. Мабуть не зовсім це у випадку осталося, я вже на кажу про те, що голові профільного комітету ніколи працювати у Верховній Раді він зараз на барикадах обіймається інтересами громадян України. Але мене дещо дивує, навіть, і висновок профільного комітету щодо не підтримки зазначеного законопроекту. Наголошую на те, що мова йде про екологічну експертизу про речі, які сьогодні в Україні, як і в будь-які і в цілому світі набувають особливого розголосу. Тому я абсолютно переконаний в тому, що в цьому напрямку нам обов’язково треба просуватися. Ми з вами є свідками і очевидцями того, що вже не одноразово саме громадськості удавалося досягти перемоги там, де мова йде про якісь сумнівні   рішення. І громадяни України, відчуваючи свою незахищеність у законодавчому полі, намагаються уже своїми об’єднаннями  захищати свої інтереси, свої права, в  тому числі і з точки зору екології.

Тому навіть попри те, що є певні скажімо сумніви щодо прийняття цього документу в першому читанні, попри те, що є певні, скажімо, неузгодженості в цьому документі. Тим не менше, я абсолютно переконаний, що оскільки ми знаходимося в стадії першого  читання, то де-факто ми висловлюємо ставлення до самої ідеї екологічної експертизи, посилення її, більш широкої участі  громадськості у вирішенні  цих питань. Я думаю, що сама ідея ця має бути нами всіляко підтримана.

І тому я абсолютно переконаний в тому, що все-таки  навіть попри те, що є певні застереження щодо цього документу і певне  дублювання уже з існуючим документом, я абсолютно переконаний, що його  треба приймати в першому читанні. А на етапі підготовки до другого  читання відпрацьовувати ті сумніви, знімати ті протиріччя, які справді на сьогодні є.

Тому я від імені фракції комуністів пропонуватиму приймати цей документ все-таки в першому читанні в першу чергу для того, щоб просуватися у  вирішенні цих питань, бо відкинути сьогодні законопроект, власне кажучи можна, але  треба розуміти, що ми просто гаємо  час в такому   випадку і  не вирішуємо ті проблеми, які  у нас сьогодні є  нагальними.

Отже,  фракція комуністів вважає  за потрібне підтримати цей проект  закону  з послідуючим його  доопрацюванням на стадії другого  читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, будь ласка, Михайло Чечетов.

 

12:47:42

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів України.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, проектом передбачається уточнене визначення екологічної  експертизи, її основних завдань і принципів, форм участі громадськості в екологічній експертизі, видів діяльності об’єктів,  що підлягають обов’язковій державній експертизі.

Разом  з тим, частина запропонованих змін дублює положення чинного Закону України „Про екологічну експертизу”. Насамперед це стосується положень  про участь громадськості  в процесі екологічної експертизи та врахування громадської думки. Це передбачено статтями 10, 11, 12 і 16 чинного закону. Забезпечення достовірності та повноти інформації, а також відповідальність учасників екологічної експертизи, це передбачено статтею 50 чинного закону.

Віднесені до об’єктів екологічної експертизи законодавчих та інших нормативно-правових актів, це передбачено статтями 7 та 14 чинного закону.

Вважаю за недоцільним включення безпосередньо до закону переліку видів діяльності та об’єктів, що можуть потенційно становити підвищену екологічну небезпеку, який може доповнюватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, пункт 6 розділу 1 проекту. Такий перелік краще включити до видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, який відповідно до частини 3 статті 13 Закону України про екологічну експертизу встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням спеціального уповноваженого центрального органу виконавчої влади.

З урахуванням всього цього я пропоную відправити на повторне перше читання цей законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, обговорення питання завершено. Поступили різні пропозиції. Першу я ставлю пропозицію з приводу того, щоб прийняти законопроект за № 23!№ про внесення змін до Закону України про екологічну експертизу щодо повноважень громадськості та переліку об’єктів екологічної експертизи за основу в першому читанні. Прошу визначатися.

 

12:49:59

За-38

Пропозиція не підтримана.

Була пропозиція направити даний законопроект на повторне перше читання. Прошу голосувати.

 

12:50:24

За-228

Рішення прийнято.

Законопроект направляється на повторне перше читання, на доопрацювання авторам. На доопрацювання авторам.

Розглядається проект Закону про внесення змін до статті 65 Закону України "Про вищу освіту" (стосовно створення самостійних госпрозрахункових підрозділів), реєстраційний номер 3024, автор ініціативи – Тарас Чорновіл. Будь ласка. Від комітету підготуватись Садовому Миколі.

 

12:51:00

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Це дуже простий і короткий законопроект, який фактично врегульовує існуючі вже на сьогодні норми Закону „Про освіту”. В Законі „Про освіту” виписано цілий ряд положень, згідно з якими заклади, національні заклади вищої освіти мають можливість, мають право утворювати свої відповідні філії, визначено також статус можливості госпрозрахункових організацій тощо. Але не виписано чіткого формулювання в конкретній статті, яка стосується безпосередньо фінансового забезпечення і госпрозрахункової роботи в вищій освіті, не виписано чіткого положення щодо можливості закладів вищої освіти, які мають статус „національного” утворювати такі відповідні філії, які мають право самозабезпечення і госпрозрахункової діяльності.

Внаслідок цього фактично кожного року вищі національні, вищі заклади освіти, які мають статус національного мають колосальні проблеми, оскільки такі філії вже існують і працюють при більшості національних закладів і постійно блокуються їхні рахунки, постійно зупиняється робота, через 3-4 місяці робота нормально відновлюється. Але паралельно з цим виникає інша проблема, і вона вже стала наявною в окремих вищих навчальних закладах України, коли фактично, маючи право на їх створення згідно з розпливчастих інших норм Закону „Про вищу освіту”, ті заклади не мають обмежень чітко виписаних 3 частиною 65 статті Закону „Про вищу освіту”, де визначається положення, що не можна госпрозрахунковими операціями, фінансово оплачувальними операціями піднімати ті, які передбачені і фінансуються з державного бюджету як безпосередньо без плати навчання і тому подібне.

І отакі порушення, щоб не були, з одного боку, щоб не було тероризування і перешкоди діяльності вищим навчальним закладам, які мають статус „національного”, з другого боку, щоб не було певного свавілля і порушень фінансової дисципліни і введення якраз недозволених законом платних стягнень зі студентів тощо в таких закладах, які є філіями від вищих національних закладах і було запропоновано внормувати чітко цей пункт закону і зняти тоді протиріччя, які є.

Цей пункт, внесений в закон, сприятиме, крім всього іншого, певній декомерціоналізації вищих навчальних закладів як таких, оскільки виводить ті платні послуги, які не стосуються безпосередньо учбового процесу, основного учбового процесу, поза межі вищих навчальних закладів із статусом національного. І знімає оту проблему, коли під загальним виглядом платного навчання нарощувалися-нарощувалися ті проценти з повним порушенням українських законів і Конституції.

З іншого боку, ще раз кажу, це дає можливість самим вищим навчальним закладам створювати відповідну фінансову базу і забезпечити перешкодно цілий ряд додаткових речей, як довузівська підготовка, додаткова друга вища освіта, плюс додаткове видання навчальної, навчально-методичної і наукової літератури і тому подібне. Знімає цілий ряд протиріч і проблем.

У зв’язку з цим і пропонується внести оцю регламентуючу, уточнюючу, але абсолютно не нову в цьому законі норму в шістдесят п’яту статтю, де чітко повинен бути і виписаний самий цей механізм. Це питання розглядалося у відповідному профільному комітеті з питань науки і освіти і було там підтримане. Міністерство науки і освіти, яке раніше, в минулому скликанні, виступало проти подібного закону, сьогодні його підтримало. Тому що в цьому законопроекті, який вноситься мною, чітко виписано, що це стосується виключно тих вищих навчальних закладів, які мають статус національного. І оті сумнівні університети, сумнівні заклади, які множать по Україні філії, під нього в принципі не підпадають, підпадають дійсно потужні заклади, в яких навчання проводиться на найвищому рівні і в яких немає жодних сумнівів щодо можливості проведення в них відповідного контролю і аудиту. Тому я прошу підтримати цей законопроект.

 Що стосується ще одного висновку науково-експертного управління, воно в цілому підтримує, тільки каже, що необхідно виписати статус госпрозрахункових закладів. Я з цим абсолютно згоден. Але це не є прерогатива Верховної Ради. Це є прерогатива міністерства науки і освіти, які повинні це зробити. Це підтримано комітетом до першого читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання? Богачук хоче запитати. Будь ласка.

 

12:55:35

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Я в цілому підтримую, що нам сьогодні потрібно покращувати, збільшувати, врегульовувати направлення додаткових коштів з різних джерел на фінансування, і  наукової, і методичної  діяльності, і покращувати   перепідготовку і підготовку наших спеціалістів. Але з прийняттям цього законопроекту ми тут десь обмежуємо, створюємо певну монополію, тому що десь обмежуються права вищих навчальних закладів, які мають кращу наукову базу, кращу методичну базу. Є певний досвід ведення перепідготовки, підготовки наших спеціалістів ось.

Чине краще це зробити, дати статус ось не тільки національним, а усім державним вищим навчальним закладам. І чи не потрібно тут все-таки назвати перелік цих послуг, які повинні надаватися нашим,  відповідно нашого законопроекту? Дякую.

 

ЧОРНОВІЛ Т.В. Що стосується першого положення.

Я не проти цього, але  були серйозні застереження з боку міністра науки і освіти пана Ніколаєнка і я, абсолютно, тут згоден з тим, що принаймні до першого читання навряд чи варто це було б міняти. Треба провести дискусію з Міністерством освіти. Якщо визначити чітко, що саме державні, можливо у другому читанні ми це зробимо, але я би хотів, щоб  своє слово з цього приводу сказало все-таки Міністерство науки і освіти. Тому тут я наберусь сказати остаточної  думки.

Що стосується переліку цих послуг. Частина з них чітко виписана в законі, частина з них затверджується постановою Кабінету Міністрів і відповідними положеннями, яке буде затверджено  Міністерством науки і освіти. Тобто, тут щось додатково безпосередньо в цю статтю вставляти не треба… Я ще раз кажу, сама суть цих всіх послуг дуже чітко виписана в  законі, але вони розкидані по різних статтях і не дають можливість функціонувати безпосередньо отаким структурам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Фалько Володимир.

 

12:57:44

ФАЛЬКО В.І.

Скажите пожалуйста, не наплодим ли мы сеть филиалов, если они будут потом переходить на хозрасчет?

 

ЧОРНОВІЛ Т.В. Ні, не наплодимо з одної причини, цей законопроект стосується: перше - тільки вищих навчальних закладів України, які мають  статус національний. Це дуже обмежено.

І друге. Вони всі вже мають саме такі госпрозрахункові філіали. Вони уже  всі функціонують, але оскільки немає дуже жорстко, чітко виписаного прецедійного положення  про них відповідній адекватній статті, саме яка мала б  визначати функціонування госпрозрахункових відділів і філіалів виходить певний момент свавілля, то з боку державних контролюючих інституцій, то з боку самих вищих  навчальних закладів, які пробують під ті структури просовувати те,  що заборонено третьою частиною 65 статті, тобто звичайний планомірний  учбовий  процес. Сьогодні такі прецеденти є.

І якраз я вважаю, що прийнявши цей закон, ми у певній мірі  це регламентуємо, ми обмежимо і не допустимо  оці зловживання, які теж появляються. Але заборонити це – це значить повністю  переписувати треба сам Закон „Про вищу освіту”, тому що ним фактично  це передбачено, а оце об’єднання  сумуванням  чотирьох статей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка… Да ні, ви розумієте, коли запитуєш, у вас рук немає, коли… Апетит приходить під час їжі, я бачу. Тому давайте будемо, або піднімайте руки, я тоді буду орієнтуватися, що треба здійснювати  запис, або-або.

Так, будь ласка,  Сулковського я не можу обійти. Будь ласка, Сулковський. Потім Цибенко.

 

12:59:24

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую Адаме Івановичу. Я хочу сказати, що наша фракція буде підтримувати цей проект закону тільки із того, що ми знаємо, що це питання давним-давним уже  і в четвертому минулому скликанні уже не раз  піднімалося, но практично воно не було вирішено.  І тому сьогодні я хотів би подякувати особисто доповідачу, автору пану Тарасу Чорноволу за те,  що вже навіть з його виступу видно, що  немала дискусія відбулася і в комітеті, і до комітету до першого читання.

Тому я вважаю і прошу, і Міністерство погодилося освіти, треба його сьогодні прийняти за основу у першому читанні, і до другого доопрацювати всі ці пропозиції, що сьогодні виникають  і в парламентському залі, і  експертне бюро дає деякі поправки. І думаю, що це буде повноцінний закон, який принесе користь Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І вам дякую Павло  Гнатович.

 

ЧОРНОВІЛ  Т.В.  Я тільки тут фактично  хочу підкреслити, що у минулому скликанні не вдалося його прийняти через те, що було  написано стосовно  всіх вищих навчальних закладів. У нас є окремі дуже сумнівні вищі і що через це Міністерство науки і освіти протестувало проти прийняття. Зараз це питання знято.

Щодо питань, які можуть бути винесені на друге читання, це добавлення, скажімо, Прикінцевих положень – доручити Кабінету Міністрів в 3-місячний термін прийняти положення про відповідні госпрозрахункові  філії і дискусія з Міністерством освіти чи варто це поширювати взагалі на всі державні  вищі навчальні заклади, чи не варто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко, будь ласка.

 

13:01:17

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.  Фракція комуністів, Цибенко.

Шановний  доповідачу, у мене, власне кажучи, немає сумнівів в тому, що, подаючи цей законопроект, ви хочете як краще. Але в мене є певні побоювання щодо того  як інколи спрацьовують наші наміри зробити як краще.  Чому я про це говорю? Свого часу, коли я працював у Комітеті з науки і освіти, то певна частина ректорів пролобувала,  прямо кажучи, в законі норму  про  набор студентів з… за позабюджетний кошт. І як тільки з`явився у нас… цей запис в законі кілька років у нас була така ситуація,  справді крайня ситуація, коли за бюджетний кошт ну практично  неможливо було вступити. Зараз ми відійшли, відвоювали, прямо кажучи, цю ситуацію. Але я знову повторяю запитання чи не стане це як завжди з цим законом, коли хотіли як краще?   Дякую. 

 

ЧОРНОВІЛ Т. В. Я відразу скажу вам, що тут в даному випадку не стане, тому що  якраз він і покликаний сприяти  певній декомерціоналізації  самих вищих навчальних закладів, які надають основну вищу освіту. Це  передбачено до тих  пунктів, які вже виписані, зокрема, і в Законі про вищу освіту. Це  довузівська певна підготовка, це друга вища освіта, це видання додаткових навчальних посібників тощо, тобто видавнича діяльність, коли може здійснюватися це і щоб це вивести за рамки  самого університету, чим його комерціоналізувалося до абсолютної крайності. Це перше завдання.

І друге особливо важливе завдання – це ці вже існуючі госпрозрахункові філії ввести в норми  закону, тому що третя частина 65-ої статті сьогодні на них, на превеликий жаль, де-факто  не поширюється. Ми повинні зобов`язати  їх ні в якому випадку не знімати плату за ті послуги, які вже профінансовані з державного, або з місцевих бюджетів. Це є чітке формулювання третьої статті, як  раз прийняттям цього закону ми вводимо реально існуючі, але на грані закону організації, дійсно, в законодавче поле, як  раз в ту частину, в яку по-моєму, як раз і ваша фракція настоювала, щоб вона була в 65-ій статті закріплена, а тепер ми її поширюємо і на ці саме госпрозрахункові структури.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Сідайте, будь ласка. Так, від комітету, Луцького я не бачу, Садовий. Так, будь ласка, хто  хоче взяти участь в обговоренні, прошу записатися від фракцій.

Так, від депутатів, якщо є бажаючі. Так, будь ласка, 9 хвилин, Бондарчук, Чечетову підготуватися.

 

13:04:50

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України, Вінниччина.

Як відомо, вищі навчальні заклади, яким надано статус національних апріорі, або за визначенням, мають бути флагманом вищої освіти. У більшості випадків так воно і є. Бо окрім навчального процесу  вони ведуть значну наукову, науково-дослідницьку, видавничу роботу, тощо. Ця робота потребує додаткового фінансування, додаткових і серйозних коштів. Бюджетне фінансування  в необхідних випадках і обсягах не завжди можливе і достатнє. Тому і логічно і доцільно надати цим вузам, у першу чергу право ведення певної госпрозрахункової діяльності, дати можливість самим частково заробляти на себе кошти. Потрібно цю норму, так би мовити, зафіксувати, або цю проблему унормувати.

Щодо усіх,  то я думаю, що це ще передчасно, мається на увазі, усіх вищих навчальних закладів, тому що давайте ми спочатку надамо право тим із них, які мають статус національних, подивимося, як буде ця норма працювати, а потім можна буде розповсюдити на усі державні вищі навчальні заклади.

Я знаю і бачу, що тут не йдеться про переведення на платну основу студентів, бо ми повинні послідовно йти до реалізації статті 53 Конституції України щодо забезпечення можливості навчатися у державних у комунальних закладах усіх типів на  безкоштовній основі, але якщо хтось бажає одержати другу освіту або що, одержати інші послуги, то ми не повинні соромитися, дати можливість надати ці послуги і одночасно заробити кошти  для розвитку, зміцнення навчально-матеріальної бази національного навчального закладу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Чечетов Михайло.

 

13:07:17

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів України.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати!

Даним законопроектом пропонується доповнити статтю 65 Закону України "Про вищу освіту” новою частиною, якою передбачити щодо надання послуг у галузі вищої освіти, вищих навчальних закладів, які мають статус національних, можуть створювати самостійні госпрозрахункові підрозділи.

Звертаю увагу на необхідність більш чіткого визначення правового статусу вказаних самостійних госпрозрахункових підрозділів.

Комітет Верховної  Ради з питань науки і освіти на своєму засіданні  прийняв рішення рекомендувати Верховній  Раді України розглянути зазначений законопроект у першому читанні та прийняти за основу. Я також пропоную підтримати думку профільного комітету і підтримати законопроект народного депутата  Тараса Чорновола, прийнятий у першому читанні.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Будь ласка, Богачук Василь. З місця мікрофон.

 

13:08:17

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

У цілому я підтримую даний законопроект. Вважаю, що потрібно створювати госпрозрахункові підрозділи і надавати можливість займатися робою, яка покращить видання наукової літератури, методичної літератури, перепідготовку наших кадрів.

Але ми повинні десь все-таки визначити, якими ж критеріями ми будемо слугуватися для того, щоб створювати і самостійні госпрозрахункові підрозділи. Чи десь, даючи таке право вузам, які мають статус національної, чи ми не породимо знову чергову монополію? Тому що на сьогодні є багато вищих державних навчальних закладів, які мають серйозну наукову базу, які мають серйозну підготовчу базу, мають серйозну видавничу базу і уже ведуть цю роботу на цій базі. Тобто мають усе, але не мають сьогодні статусу національного. Тобто що їм робити? Чи не закриємо ми можливість працювати у цьому напрямку тих, хто вже працює багато років у цьому напрямку.

Через то, я вважаю, потрібно десь ще раз переглянути, розширити і все-таки записати, що дати таке право усім вищим державним навчальним закладам.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я просто думаю, що таким чином ми стимулюємо, щоб і інші стали національними, щоб вони тягнулися до того, щоб одержати якісь пільги.

Так яка думка, нікого з міністерства немає?

Шановні колеги,  обговорення питання завершено. Ми бачимо, що воно сприймається далеко не однозначно, бо є тут і підводні каміння, особливо, коли ми бачимо, що дозволити перераховано в що дозволити, а потім пишемо „тощо”. Так під це „тощо” можуть натворити такого, що потім буде незрозуміло, що ж ми їм дозволили.

Тому я звертаю увагу комітету, щоб при підготовці до другого читання більш конкретизовано указати підстави, з  яких можуть поки що ті навчальні заклади, які мають звання національного створювати відповідні госпрозрахункові підрозділи.

Ставлю на голосування про прийняття за основу законопроекту номер 3024 щодо внесення змін до статті 65 Закону України „Про вищу освіту”. Прошу голосувати.

 

13:11:17

За-255

Рішення прийнято.

Розглядається Проект Постанови про посилення захисту майна творчих спілок, реєстраційний номер 3000. Законопроект колеги Яворівського. Він його не представляє. Будь ласка, від комітету перший заступник Голови Комітету з питань культури і духовності Яків Піневич Табачнік, який прагнув боротися із корупцією в галузі культури.

 

13:11:55

ТАБАЧНІК Я.П.

Шановний Адам Іванович, шановні депутати, відповідно до Закону України про професійних творчих працівників та творчі спілки держава забезпечує підтримку і захист законних прав та інтересів творчих спілок, гарантує однакові умови для виконання ними статутних завдань, цілей, і цілей, сприяє розвитку творчих спілок і їх діяльності щодо творення національної культури та мистецтв.

Згідно з законодавством вирішення конкретних проблем щодо встановлення пільг для творчих спілок виключна компетенція органів місцевого самоврядування.

Незважаючи на задекларовану підтримку діяльності творчих спілок  на  державному рівні Закон України  „Про професійних творчих працівників та творчі спілки”, укази Президента України, постанови та розпорядження уряду, органи місцевої державної влади і органи місцевого самоврядування часто не сприяють забезпеченню належного правового та соціального захисту творчих працівників, збереженню і розвитку існуючої  мережі культурно-мистецьких установ та організацій.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 1998 року за номером 1058 творчим спілкам має бути передано у власність або у довічне користування нерухоме майно, яке станом на 24 серпня 1991 року перебувало у віданні творчих спілок колишнього СРСР або у володінні чи користуванні відповідних республіканських або територіальних структур. Але положення цієї постанови виконані лише частково. Органи місцевого самоврядування не поспішають передавати творчим спілкам України у власність чи у довічне користування будинки і споруди, якими ті користуються і які є комунальною власністю.

Також нормативно-правові акти рекомендують місцевим державним адміністраціями сприяти виділенню членам творчих спілок приміщень для індивідуальних майстерень, студій та встановленню плати для них за користування комунальними послугами за тарифами визначеними для населення.

Проте, на жаль, часто влада прирівнює творчих працівників до суб’єктів фінансово-господарської діяльності, що використовують зазначені приміщення з метою отримання прибутку і змушує художників укладати кабальні договори з органами місцевого самоврядування або взагалі відмовлятися продовжити договір-оренди. Тоді приміщення в якому, наприклад, була художня майстерня переходить у користування чи стає власністю якоїсь комерційної структури.

Комітет з питань культури і духовності вважає, що необхідно вжити невикладених заходів, спрямованих на вирішення проблем творчих працівників, наповнивши конкретним змістом рекомендаційні норми законодавства щодо захисту майна творчих спілок. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Яків Піневич. Є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка, ви були дуже переконані.

Хто бажає взяти участь в обговоренні, запишіться від фракцій. Від народних депутатів. Так, Іван Миколайович Бондарчук за всіх скаже. Мікрофон з місця, прошу.

 

13:16:12

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, я думаю, що ми обов’язково підтримаємо цей проект постанови, оскільки він спрямований на посилення захисту майна творчих спілок України і у такий спосіб ми продемонструємо повагу, і увагу до цієї духовної сфери нашої життєдіяльності. Я хотів би лише зазначити, що на превеликий жаль автора проекту цієї постанови немає, він, „задерши хвіст”, бігає і займається не тим, чим повинен займатися, голова комітету з питань культури і духовності. Але ми все одно повинні підтримати цей проект постанови, бути вище, тому що цей документ необхідно для підтримки нашої культури.

Заодно хотів би, користуючись нагодою, ще й сказати, що комітет з питань соціальної політики та праці в той час, поки голова комітету бігає і займається не тим, чим він повинен займатися, звернувся до уряду із обґрунтованими пропозиціями стосовно підняття заробітної плати усім культпрацівникам або працівникам сфери культури і мистецтва, тобто ліквідації ситуації, коли 13 процентів працівників культосвітніх установ працюють на умовах неповної зайнятості на 0,25, 0,5, 0,75 ставки, тобто, щоб з 1 липня або ж з 1 серпня надати усім культпрацівникам ставку у повному обсязі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено.

Шановні колеги, можна приймати постанову, вона не зашкодить. Але подивіться, що там написано: рекомендувати Кабінету Міністрів внести зміни до законів. Так той, хто рекомендує Кабінету Міністрів  внести зміни до законів, має точно таке ж право вносити зміни до законів, як і Кабінет Міністрів. Тобто замість того, щоб сісти і внести зміни до законів, то він пише постанову, нехай хтось за нього зробить. Це просто вже звичка, що поговорити, а нехай хтось виконує.

Так автор міг би спокійно внести зміни, він краще бачить, які треба внести зміни, бо, якщо ми дамо таке доручення Кабінету Міністрів, то Кабінет Міністрів повинен буде провести консультації з автором, ще з кимось: а які ж ви хочете зміни? То чи не легше було автору, і продуктивніше, внести ці зміни і проголосувати так би мовити і врахувати ці зміни.

Я ще раз наголошую ні користі, ні біди від того, що ми приймемо таку постанову не буде. Я просто звертаю увагу, що ми плодимо законопроекти, не задумуючись над тим, що ми там пишемо.

Тому я, шановні колеги, з урахування того, що я сказав, ставлю на голосування пропозицію про прийняття постанови за номером 3000 про посилення захисту майна творчих спілок України. Прошу визначатися.

 

13:20:05

За-208

Не прийнята постанова.

Але ще раз, шановні колеги, от подивіться: „Рекомендувати  Кабінету Міністрів підготувати пропозиції. Рекомендувати обласним Київській та Севастопольській радам виконувати   постанову”. Не можемо ми рекомендувати їм виконувати постанову, це треба звертатися уже  до суду, чому не виконується постанова Кабінету Міністрів. І те саме  - рекомендувати Київській міські раді.

Тому ми давайте поступимо таким чином. Яків Піневич, будь ласка, Табачника мікрофон.

 

13:20:46

ТАБАЧНІК Я.П.

Уважаемый Адам Иванович, дело в том, что правильно, или не правильно написано – это уже вторая категория. Но те люди, которые на сегодняшний день  являются  художниками, являются  творческими людьми, им от этого не легче.

Поэтому, я прошу,  подрастает молодое  поколение, которое не может себе купить студии, которые не могут найти себе на сегодняшний день помещение для осуществления своих творческих планов. Мы должны поддержать, я считаю, не взирая на то, что правильно написали  в комитете, или неправильно. Потому что это касается не комитета нашего, не сведения  счетов сегодня, а это касается творческих людей, которые абсолютно не  защищены в этой стране, потому что они не занимаются   ни бизнесом,  ни коммерцией. И я прошу поддержать…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яків Піневич, ви говорите абсолютно правильно, але послухайте ще раз те, що я сказав перед тим. Я не звинувачую комітет, я звинувачую автора, який рекомендує Кабінету Міністрів внести зміни  до Закону. У автора Яворівського є точно таке право, як і у Кабінету Міністрів, внести ці зміни і це було б набагато  швидше і ефективніше.

Бо поки ми приймемо постанову, поки Кабінет Міністрів зреагує  на нашу рекомендацію, а може і не зреагувати – це право Кабінету Міністрів, то автор Яворівський міг  би внести ці зміни сам до сесійної зали і ми б їх підтримали. От у чому питання.

Але  у зв’язку з цим я пропоную, давайте ми підтримаємо цю постанову, яка, я ще раз наголошую, ні шкоди, ні „вреда”.     

Давайте проголосуємо. Голосуємо. Голосуємо, прошу підтримати.

 

13:22:48

За-221

Покажіть по фракціях.

Так, шановні колеги, заспокойтесь. Опустіть руки, підготуйтесь до голосування. Давайте підтримаємо цю постанову.  Хто за те, щоб переголосувати, прошу голосувати.

 

13:23:31

За-237

За – 23...., спокійно, не розслабляйтесь, це ми проголосували, щоб переголосувати.

Тепер хто за те, щоб прийняти постанову за № 3000 про посилення захисту майна творчих спілок України, прошу голосувати.

 

13:24:00

За-234

Прийнято.

Шановні колеги, я відверто хочу сказати, що завдяки наполяганню Першого заступника голови Комітету з питань культури колеги Табачника ми зробили те, чого в принципі, і не повинні були б робити, але тільки завдяки наполяганню Якова Піневича.

Шановні колеги, ми сьогоднішній план з вами виконали. Просив би далі попрацювати в комітетах, це одне.

Друге. Ще раз звертаю увагу вас на те, що завтра о 12.30 у цій сесійній залі ми проведемо розширене засідання Координаційної ради при Голові Верховної Ради з питань місцевого самоврядування, де будуть брати участь усі голови обласних рад, члени ради і ми запрошуємо керівників великих    міст, мерів міст для того, щоб обговорити проблеми пов’язані із внесенням змін до Конституції щодо посилення ролі місцевого самоврядування.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Далі – робота в комітетах і фракціях, завтра початок роботи о 10 годині. На все добре.