ЗАСІДАННЯ  ШІСТДЕСЯТ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

15 червня  2007 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго день,  шановні   депутати,  інші учасники засідання, журналісти, телеглядачі і радіослухачі! Сьогодні 15 червня, парламент готується до відкриття засідання. Прошу депутатів вставити картки, сісти на свої місця. Проводиться поіменна реєстрація.

10:01:39

В залі зареєстровано 270 народних депутатів. Ранкове засідання оголошується відкритим.

Давайте привітаємо з днем народження народного депутата України Святаша Дмитра Володимировича. Побажаємо йому здоров’я (О п л е с к и) найперше, успіхів і всілякого добра.

Я в час, відведений для оголошення запитів, пропозицій, оголошу запити Івана Бондарчука до міністра оборони стосовно намірів Міністерства оборони передати майно розформованої військової частини, що перебуває у неналежному стані, до комунальної власності громади села Дзигівка Ямпільського району Вінницької області і його ж запит до міністра транспорту та зв’язку щодо відмови у проведенні зустрічей міністра транспорту та зв’язку з громадськістю міста Козятин Вінницької області. Очевидно, тут якась випадковість, тому що міністр з бажанням йде на такі зустрічі.

І в нас є півгодини, передбачені Регламентом, для того щоб ви могли висловити свої міркування з приводу тих питань, що хвилюють сьогодні вас і суспільство. Будь ласка, запишіться від фракцій. І в індивідуальному порядку, будь ласка, хто хоче.

Баранівський записаний від фракції, так я розумію? Савосін? Будь ласка, Геннадій Анатолійович. Від фракції соціалістів. За ним представник Партії регіонів Калашников записаний.

 

10:04:10

САВОСІН Г.А.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги, шановні громадяни України, на цьому тижні Президент України  на галявині, біля будинку з химерами вирішив виголосити свій трактат під  назвою політика нового реалізму. Стосовно нового реалізму, слухачі в особах трьохсот представників ЗМІ, напевно,  зрозуміли єдине: Віктор Ющенко розпочав  виборчу кампанію своїх так званих демократичних сил.

Він  так переживав за них, що став на шлях паплюження такої нелюбої йому Верховної Ради п’ятого скликання.

Анекдот про дембелів він змінив на ще більші образи народних депутатів від коаліції, голови Верховної Ради України. На жаль, він нічого крім хамства із своїми помічниками із Секретаріату вигадати не міг. Напевно, це і є частина політичного нового реалізму.

Це доля політичних нарцисів, які дозволяють собі всіх і вся оцінювати, погоджуватися, або на, хизуватися, давати свої рекомендації всім, в тому числі і судам різної юрисдикції, ЦВК. Хоча в тому нічого дивного немає, хто платить, тобто призначає, той і замовляє музику. А він каже, що забезпечить чесні і прозорі вибори. Питається, для кого? Відповідь: для опозиції.

Вона вже сьогодні веде шалену підготовчу роботу. Адміністрації, підпорядковані їй, скидають на місця завдання з приводу організації результатів голосування, конкретно, з указанням відсотків. А Президент каже: „Забезпечу”. Про його слова і діла вже відомо всій Україні, а тому не треба йому обіцяти людям того, що він просто не згоден зробити, бо його гарантії нічого не варті, правда, не для всіх.

Ще про одну тезу з президентського арсеналу, про  зраду. Яку він постійно виголошує, уподібнюючись своїм „любим друзям”. Не так давно в засобах масової інформації з’явилося повідомлення про нових друзів Юлії Тимошенко в особах панів Березовського, Ливайла і Гайдамаки, громадян Ізраїлю.

Можливо, це все неправда, але щоб розглядати, розвіяти сумніви матеріали інтернет-сайту „Трибуна” повинен стати предметом розгляду правоохоронних органів та РНБО, бо це зрада інтересам України з боку організаторів політичної кризи за ради досягнення власних амбіцій.

Виконуючи певні домовленості керівниці, новітні помічники не гребують  заявами про розвал України заради досягнення перемоги так званих демократичних сил. Це, дійсно, – зрада. Ось і вся політики нового реалізму, запропонована демократами на чолі зі своїм керманичем.

Сьогодні вони виконують роль ображених, їх не так звільнили, їм не так видали документи, вони спітніли, виносячи свої „напрацювання” (в лапках) з кабінетів. І в той же час з такою легкістю після певних умов леді Ю перед представниками ЗМІ заявляє про свою заяву, яку вона залишила Голові Верховної Ради України.  Але і тут є питання. Депутати від коаліції прослухали тексти заяв-близнюків від опозиціянтів, і в жодному не почули, що вони, опозиція, складають свої депутатські повноваження. Теза про „дає змогу” явно тут ні до чого. І тут вони хочуть бути хитрішими за папу Римського.

А стосовно легкості Тимошенко можна припустити, що, маючи таких друзів, про яких йдеться у згаданому Інтернет-сайті можна не тільки легко „прощатися” (у лапках) із Верховною Радою п’ятого скликання, можна легко потрапити і в раду шостого скликання, хоча це не є політична корупція.

А наостанок. Про очищення та нові обличчя в слідуючій Верховній Раді України. Хочу запитати, хіба „любі друзі” зробили пластичну операцію? Ось такі вони ваші „альфа” і „омега” та „fata morgana”, пане Президенте. Напевно не за горами і той час, коли і вам будуть нагадувати про ваше крісло, хоча за вашими поняттями підстав немає, але лише а вашими.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово має Калашніков.

 

КАЛАШНІКОВ О.І. Я прошу передати Чечетову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Чечетову передайте слово. Замість Калашнікова.

 

10:08:49

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановні громадяни, шановні колеги. Депутатська фракція Партії регіонів в котре привертає увагу до небезпечних процесів, що відбуваються сьогодні у нашій з вами країні. Так звана опозиція спільна з керівниками канцелярії глави держави продовжують виконувати план кінцева мета якого захоплення нічим не обмеженої і ні ким не контрольованої влади у нашій країні.

Воюючи за  цю владу з більш ніж половиною України, політикани не зупиняються ні перед чим і готові пожертвувати навіть громадянським миром і цілісністю держави, яку вони вважають своєю приватною власністю.

Парадоксально, але факт. Саме помаранчеві політики, які прийшли до влади одбривши народ гучними словами про національні інтереси, саме вони зробили найбільше для того, щоб Україна опинилася на краю найглибшої прірви за всію новітню історію. Своїми вкрай безвідповідальними діями табір Президента знищив довіру суспільства до більшості інститутів державної влади.

Приміром чи є сьогодні в Україні дієздатний Конституційний Суд? Ні, він знищений політичним тиском з боку Секретаріату Президента і деструктивної опозиції. Точно таким же чином вони хочуть вчинити із Центральною  виборчою комісію діяльність якої сьогодні заблокована на політичне замовлення Банкової. Перебуваючи у позі «чего изволите?» відносно побажань президентської канцелярії новий голова ЦВК Володимир Шаповал відмовляється призначати дату і час засідання комісії. Натомість, він одноосібно, а не колегіально, як того вимагає законодавство ухвалює рішення порушуючи присягу і  Закон „Про ЦВК”. Авторитарні методи керівництва Шаповала викликають сумнів у його здатності організувати роботу комісії та нормально провести виборчий процес в разі, якщо вибори відбудуться.

Більше того, є тривожні сигнали, які свідчать, що в тиску на ЦВК задіяні силові структури. Вчора член комісії Олександр Шелестов повідомив про стеження за членами Центвиборчкому з боку співробітників СБУ. За його словами автомобіль „Мазда-3” сріблястого кольору з держномером АА-4283АА знаходився вчора біля  дев’ятого під’їзду ЦВК. Член комісії намагався  з’ясувати чия це машина. Шелестові вдалося отримати інформацію у присутності співробітників комендатури управління державної охорони. У машині знаходилися співробітники СБУ. При чому перебування авто з приватними номерами на закритій, відомчій території ЦВК було погоджено з керівництвом Центральної виборчої комісії.

Депутатська фракція Партії регіонів стривожена тим, що силами Служби безпеки України ведеться стеження за приміщенням ЦВК співробітниками і членами комісії. Фракція вимагає офіційної відповіді від виконуючого обов’язки голови СБУ Наливайченко на такі запитання, чи справді співробітники спецслужби виконують завдання по збиранню інформації відносно членів ЦВК. Якщо так, то відносно кого відбувається збір інформації, яка саме інформація цікавить службу та нарешті, хто саме і з якою метою поставив перед СБУ таке завдання? Просимо вважати цю заяву офіційним запитом депутатської фракції до виконуючого обов’язки голови СБУ.

Потрібно сказати, що в результаті дій, оточення Президента по блокуванню роботи нового складу ЦВК, під загрозою опинилось не тільки поповнення Верховної Ради народними депутатами, включених до виборчих списків замість тих, хто здійснив добровільне примусове політичне самогубство. Більше того, існує реальна можливість зриву процесу організації дострокових виборів.

Виникає питання, що ж насправді потрібно Президенту і тим, хто підштовхував його до розпуску легітимного парламенту: чесні вибори чи збурення ситуації в країні? Адже повноцінно функціонуючий  Центрвиборчком – це важливий бар’єр на шляху фальсифікації народного волевиявлення. Хто хоче зняти цей бар’єр? Партія регіонів вимагає чіткої відповіді на вкрай важливе для суспільства запитання. Чи має намір Секретаріат Президент, глава якого, за повідомленням ЗМІ, очолить виборчий штаб нашої країни, вдатися до фальсифікації результатів голосування на користь пропрезидентських сил. І чи слід вважати блокування роботи ЦВК першим дзвіночком застосування адміністративного ресурсу на виборах. Відповідей на поставлене нами запитання чекає суспільство, вони вкрай важливі для подальшого розвитку України, як демократичної держави. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Матвєєв, а потім Цибенко.

 

10:13:52

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Олександре Олександровичу, Матвєєв, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановні виборці, кожен день все більше  підтверджує, що президент, його агресивне оточення, його „любі друзі” продовжують  послідовно загострювати ситуацію, яка б тримала в необхідному напрямку  той рівень штучно створеного, спровокованого політичного конфлікту.

В бажанні здійснити реванш Ющенко перейшов у наступ. При відсутності будь-яких підстав, передбачених Конституцією України він  видає свої укази про дострокове припинення повноважень парламенту. За висновками вчених-правників всі ці укази можна сміливо віднести до безпрецедентних витворів  правового нігілізму, знущання над Конституцією, законами України.

Фактично сьогодні заблокована робота Конституційного суду, продовжується нечуваний тиск в цілому на  судову систему влади. Практично зараз зривається робота Центральної виборчої комісії і в зв’язку з цим члени комісії змушені навіть звернутися до Голови  Центральної виборчої комісії Шаповала з відкритим зверненням  у зв’язку з тим, що блокується проведення засідань комісії. Ось уже  і до цього ми з вами дожилися.

Продовжується  „викручування рук”, чиниться брутальний тиск на народних депутатів нашоукраїнців і бютівців для складання ними  депутатських повноважень.

Так, угода трьох була компромісом і цей компроміс дуже  дорого  зараз уже обходиться України. Фактично  вже вчинено державний переворот, брутальну наругу над демократією, принципом верховенства права, парламентаризму. І я  думаю, що всі ми сьогодні бачимо, як створюється надзвичайно небезпечна  за своїми наслідками ситуація, бо ті прецеденти  немислимі у нормальній демократичній країні.

Сьогодні Тимчасова спеціальна комісія для вивчення питань аналізу стану додержання Конституції та законів України у нормотворчій та правозастосовчій діяльності розглянула на своєму засіданні надані для аналізу матеріали і зробила, я б сказав, такі страшні висновки. Вдумайтесь, шановні колеги, самі, ситуація 3 лютого по 1 червня цього року Президентом України гарантом Конституції призначено 24 виконуючих обов’язки голів місцевих державних адміністрацій, більше 40 актів Президента за цей час не подані Кабінетом Міністрів України для проведення процедури контрасигнації і вся ця практика продовжується, продовжується нехтування Конституцією і законом.

Я думаю, що ми всі бачимо, що фактично вже вчинено державний переворот, брутальну наругу над демократією, принципом верховенства права, парламентаризмом. Я думаю, що ми іще і іще раз сьогодні про це повинні в голос заявляти. Тому сьогодні на порядку денному життя стоїть проблема як буде вирішуватися доленосне питання надзвичайної ваги, здоровим силам суспільства не допустити реваншу націонал-……, проамериканських, пронатовських сил поглиблення різкому розколу всієї України.

Тому фракція комуністів звертається сьогодні до всіх патріотичних сил України з закликом, необхідно зробити все щоб згуртуватися і не дати помаранчевим реваншистами завершити розпочатий державний переворот. Це наш з вами, народних депутатів, і всіх чесних громадян обов’язок, обов’язок перед державою, обов’язок перед майбутнім України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Слово має Цибенко Петро Степанович.

 

10:19:00

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, шановні, Цибенко.

Шановні колеги, шановні громадяни України! Вийшовши на цю високу державну трибуну я хочу підняти проблему, про існування якої абсолютна більшість виборців не знає. Точніше кажучи, не знає про справжній стан справ. Мова йде про піаракцію під умовною назвою „Відпустіть з Верховної Ради України депутатів-опозиціонерів”, яку організували помаранчеві вожді разом із лояльними до них засобами масової інформації. Вони зчинили галас: „Відпустіть нас!” Хочеться у відповідь сказати: „З Богом, Парасю!” Але я зараз про дещо іншу, так би мовити, приховану, тіньову сторону проблеми, про яку ні помаранчеві вожді, ні підконтрольні їм засоби масової інформації вперто не хочуть розповідати. І зараз зрозумієте чому.

На ранок вчорашнього дня, у мене просто немає більш свіжих даних, було оголошено вісімдесят заяв народних депутатів про вихід із фракції і відповідно оформлено вісімдесят трудових книжок. А забрали їх скільки? А забрали їх сімнадцять із восьмидесяти! Це ті, які не можуть вирватися із парламентського рабства. Це ті, яких не відпускають. Це ті, які всюди роздають автографи. А тепер висловлю декілька припущень щодо того, чому це відбувається.

Причина перша. Абсолютна більшість цих людей просто не хоче йти ні на ніякі передчасні вибори.

Припущення друге. Вони елементарно тотально не вірять один одному. Тривіально бояться чергового кидка від своїх ватажків.

Третє. Не забирають трудові книжки з управління кадрів для того, щоб в разі несприятливого розвитку подій факт невидачі їм на руки під розписку трудових книжок використати як привід для звертання до суду задля поновлення у статусі народного депутата України. Про цей вельми некрасивий бік медалі, і помаранчеві ватажки, і більшість засобів масової інформації  мовчать, і  тим самим дезінформують громадян України. Ось вам і мораль, ось вам і право, ось вам і чисті руки разом з брудними ногами.

Тому, шановні колеги, я думаю, що і розвиток подій, і історія розставить все на свої місця. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Волга записаний. Будь ласка, Василь Олександрович Волга, за ним Рижук.

 

10:22:07

ВОЛГА В.О.

Василь Волга, Соціалістична партія  України, Всеукраїнська громадська організація „Громадський контроль”.

Шановні народні депутати, шановні громадяни. Я хочу поговорити про таку річ сьогодні, як здоров’я та робота Міністерства  охорони здоров’я. Ну, поки у нас з вами така ситуація, поки Ющенко розвалює державу, Тимошенко ніяк не може розібратися потрібні вибори або непотрібні.

Луценко намагається їх всіх обдурити.  Кириленко як Бумбараш,  бореться з Луценком. Поки все це в країні відбувається, люди тим не менш  живуть, люди хворіють, але, що у нас із вами  відбувається в Міністерстві охорони здоров’я.

В першу чергу я хочу звернутися до міністра, до Юрія Олександровича Гайдая.  І от ситуація, яка склалась на даний момент. Мене змусило почати розбиратися і тим більше, як  секретаря Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю та корупцією декілька фактів на які ми зараз вийшли.

Факт перший.  Кабінет міністрів профінансував Міністерство охорони здоров’я в повному обсязі як передбачено бюджетом. Профінансовано 408 мільйонів гривень відповідно з плановим призначенням. Але на даний момент Міністерство охорони здоров’я по деяким напрямкам, коли уже пройшло половина  бюджетного року, по деяким напрямкам навіть не почало фінансувати, навіть не почало,  не об’являє тендери на закупівлю. Як, наприклад, ендопротези навіть не об’явлено тендер на закупівлю.

Ще цікаві моменти. Дуже дивною виглядає робота міністерства з  фірмами, які виграють тендери на постачання медичного обладнання та медикаментів на міністерство. Наприклад,  профінансовано  цих закупівель  для постачальників на 76,8  мільйона гривень. Але  медичних препаратів за півроку надійшло лише на 6,1 мільйона гривень, тобто менше, ніж  в 10 разів.  При чому на рахунках міністерства зараз находиться 332 мільйона гривень.  Зривається  ще ціла низка  проблем, за обмеженістю часу я не можу перелічити все. І хотілося б звернутися до міністра, Юрій Олександрович, якщо є якісь об’єктивні передумови, якщо ви вважаєте, що дійсно там, скажемо, є проблема з тендерними закупівлями, мені здається, що міністр охорони здоров’я має не спати ні в день, ні в ночі не їсти до тих пір, поки не вирішиться питання постачання.

Мені нещодавно  довелося, скажемо так,  ізнутрі  ознайомитися  із ситуацією у медичних закладах.  Так от коли немає елементарних ліків, Юрію Олександровичу, треба щось робити. Мені здається, якщо протягом короткого часу ви не приймете дуже конкретних кроків для того, щоб міністерство почало працювати, то і наш комітет, і профільний комітет прийме певні рішення і кошти, які ви маєте,  будуть використовуватися за призначенням, але може бути вже без вас. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рижук, Сергій  Миколайович, будь ласка.  Потім Баранівський замість  Савосіна.

 

10:25:19

РИЖУК С.М.

Сергій Рижук, фракція Партії регіонів, Житомирщина.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні колеги. Вчора мені довелося спостерігати, як лідери так званої опозиції вели своїх соратників здавати  депутатські мандати, писати заяви. Ну, як у селянській сім’ї скажу, ну  немов телят на налигачі до шкуродерні. Було б смішно, як би не гірко від того, що так опозиція так звана бавиться з довір’ям усього українського народу. Але я про інше, порадівши що таким чином мандат похоронено, поховано, разом з тим похоронено і обов’язки, обіцянки,  відповідальність перед народом. Опозиціонери, маючи час, весь  день  залякували український народ голодом, хліба не буде, ціна зросте і росте і так далі. Всім дісталося на горіхи крепко, особливо уряду. Одна пані тільки цяця.

Що це було? Я вважаю, що це був  старт вчора на прес-конференції їхній, брудній, передвиборній  кампанії.

Але давайте вдумаємося у саму форму подачі цих страшилок про ціни, про хліб. Мовляв, це змова,  чуєте, змова, це організоване розкрадання  хліба, треба провести розслідування (це все у лапках я читаю). Вони вже строчать листи в СБУ, читайте „КГБ”, РНБО, що це 33 рік, дають доручення, вказівки Президенту втрутитися.

Шановні  опозиціонери, якщо так можна вас назвати. Робіть, що хочете, давайте Президенту будь-які доручення, тільки хай не займається хлібом, бо він у нас чим не займеться, то все провалить, то точно біда буде. Хай  займається іншим чимось.

Але де ринкові, риночники, демократи, опозиціонери, де ваші пропозиції, ринкові методи, як врегулювати ситуацію?  А де ж ваші губернатори всі ющенківські? А де всі в областях, хто цим займається?

І тепер коротко про історію питання. Згадайте 2003 рік. Повністю випріли у нас озимі,  всі у державі, але прийшов уряд Януковича, управився із ситуацією, вирівняв і не було і подорожчання, і хліб знайшли і посіяли, і яру пшеницю пересіяли, і все було добре. Але він витягнув це порядком, дисципліною, організованістю. І хто сьогодні уряду дорікає, що не треба там, мовляв, спитати з міністра чи губернатора,  то той якраз і хоче, щоб був кавардак. Нам сьогодні, як ніколи, повинен порядок, дисципліна, організованість.

І прохання не політизувати цього питання, а людей прохання, не купуйте того  завчасно багато борошна, тому що воно згіркне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість з  борошном закінчити.

 

РИЖУК С.М. Одне речення.  Але, якщо вже ви купили, люди добрі,  не повірили там нам чи мені, як хліборобу,  то, коли  до вас гості приїдуть ті, які  кажуть, що ціна на хліб росте і заставляли то борошно купити, то зробіть їм коровай з того гіркого борошна. Але давайте їсти всі смачний хліб.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Баранівський. За ним слово матиме Бондарчук.

 

10:29:01

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Олександре Олександровичу. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні колеги, шановний Олександре Олександровичу, я сьогодні звертаюся до вас. У нас є така необхідність, мабуть, провести кінець кінцем вибори заступника Голови Верховної Ради. Практично майже рік відсутній заступник Голови. І, я думаю, це, ну, явище таке, яке не красить парламент. Більше того, в нас сьогодні не працює половина комітетів, так, як вони повинні працювати, тому що їх очолюють представники, значить, опозиційних партій, а вони в залі не бувають. І це теж сьогодні сказується на якості роботи Верховної Ради.

Тому є відповідно зареєстрований проект Постанови Верховної Ради, який ми внесли. Я просив би, якби розглянути цей проект постанови сьогодні і все-таки призначити, вибрати керівників комітетів відповідних, обрати заступника Голови Верховної Ради – і зняти питання щодо неякісної підготовки документів до Верховної Ради на засідання, щоб комітети запрацювали на повну силу.

Друге питання: чому сьогодні блокується робота ЦВК. Мабуть, нам усім зрозуміло: блокують її представники опозиційних партій, які за поданням Ющенка були затверджені Верховною Радою. Ціль тут єдина: блокуючи сьогодні роботу ЦВК і разом з тим пишучи заяви опозиційних депутатів про вихід із депутатів, цим самим вони намагаються підвести ситуацію, коли, можливо, в них буде 151 заява. Після того 30 днів ще блокується ЦВК – і тоді у Президента появляється конституційне право - парламент недієздатний – проводити вже відповідно четвертим чи, там, п’ятим указом про розпуск парламенту, бо немає необхідної конституційної кількості. Це все сьогодні зрозуміло. Але питання виникає в іншому: а якщо наша сторона, тобто ті представники ЦВК, які призначені відповідно за поданням коаліції, перестануть ходити на роботу як представники сьогодні опозиції, то як же тоді збираються проводити вибори? Тут є дві відповіді на це питання: або сьогодні вже опозиційні сили і Президент відмовилися від дострокових виборів, про що вже так багато говорили, тому що ЦВК не зможе проводити їх, вона не буде дієздатною, тобто вибори не відбудуться, або ж, можливо, десь, якісь є ще закулісні домовленості, що якісь члени ЦВК, можливо, колись і підтримають сторону опозиції. Це є питання, на яке я не маю, на жаль, відповіді.

Я думаю, що депутати, які обрані, а вони і є сьогодні у списках ЦВК, але недієздат…, заблоковане ЦВК сьогодні не може нам подати матеріали на  їх, відповідно, що вони могли скласти присягу і працювати в залі.  Я думаю, є повна підстава, що повинна зробити цю роботу Верховна Рада. Тому що вони всі, їхні документи перевірені, факт обрання їхні встановлені, якщо вийшли депутати, які зараз працювали, їм залишається  лише скласти присягу.

І тому я вважаю, Сан Санич, було б правильно, щоб сьогодні направити запрошення депутатам, які повинні зайти по списку. Хай складають присягу і приступають до роботи. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Іван Бондарчук, за ним Сухий.

 

10:32:20

БОНДАРЧУК І.М.

Депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України, Вінниччина.

Шановні колеги, у неділю в Україні відзначатиметься професійне свято представників найгуманнішої професії – День медичного працівника. Від фракції Соціалістичної партії України та комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, передаю щирі вітання усім медичним працівникам України, а також ветеранам галузі.

Зичимо їм усіляких гараздів, оптимізму та віри в краще майбутнє вітчизняної охорони здоров’я. Наші медики, говорю про це без перебільшення і без зайвого пафосу, одні з найкваліфікованіших у світі. Так склалося, що я міг особисто в  цьому переконатися. Справа за малим в лапках – гідною оплатою праці людей в білих халатах та в цілому за належним фінансуванням потреб галузі, що дозволило б забезпечити лікувальні заклади сучасною медичною апаратурою, та високоефективними лікарськими засобами, а в кінцевому рахунку, реалізацію у повному  обсязі статті 49 Конституції України.

Перші кроки у цьому напрямку зроблено, в держбюджеті України на 2007 рік суттєво збільшені видатки на охорону здоров’я, утримання та забезпечення функціонування медичних закладів. І тепер вже справа за міністром, за керівництвом цього міністерства, щоб належним чином використати ці кошти, про що говорив мій колега по фракції Василь Волга.

У тому числі виділено по 0,6 мільйонів гривень на добудову хірургічного корпусу обласної клінічної лікарні імені Пирогова на моїй рідній Вінниччині, який був законсервований 10 років тому. Відповідно до затверджених Верховною Радою змін до Держбюджету та рішень уряду зросла заробітна плата лікарів та інших медпрацівників. До кінця поточного року вона має збільшитися на 27 відсотків.

Група депутатів-соціалістів внесла до парламенту законопроект про зміни у пенсійному забезпеченні лікарів державних та комунальних медичних закладів, маючи на меті прирівняти їх у цьому відношенні до держслужбовців. Таким чином парламентська коаліція та сформований нею уряд не на словах, а на ділі втілюють свої передвиборні обіцянки. Українські медики можуть не сумніватися, що так буде і надалі. Принаймні вони можуть розраховувати на незмінну позицію соціалістів у цьому питанні.

Ще раз зі святом вас, шановні медичні працівники. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

Слово має Ярослав Михайлович Сухий.

 

10:35:12

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги,  я хочу привернути вашу увагу до того, що зараз у нас очах, на очах усього суспільства, фальшиво, як це завжди все, що вони роблять, фальшиво, стартує у передвиборній своїй гонці так звана опозиція.

Знову ми бачимо на сторінках газет, у засобах електронних інформації брехню, цинізм, фальсифікацію, підтасовку фактів. Нібито зростає, галопуючи, інфляція, нібито уряд перебуває в зговорі з монополістами та інші дурниці. Хоча пригадайте, ще дві неділі тому тут, з цієї трибуни, я попереджав, що у нас на руках є інструктивний матеріал БЮТу, як піднімати, штучно нагнітати істерію, піднімати ціни на місцях.

То я хочу звернутися до наших виборців і нагадати їм 2005 рік. Бо у нас, розумієте, існує таке явище, як політичний маразм. Коли людина все пам’ятає, що було на випускному вечорі, перший клас, пам’ятаю, пам’ятаю хто був на фронті, з ким воював, але забув, що було вчора, хто ще вчора глумився, знущався над нашою економікою.

В 2005 році тоді з екранів знову ж таки телевізору зі сторінок газет каламутним потоком неслися повідомлення про ніби-то ріст матеріального добробуту, а життя ставало не тільки гіршим, але і тривожнішим.

Згадайте, саме в 2005 році народився знаменитий анекдот, коли люди питали, то це вже капіталізм, чи буде ще гірше? Саме тоді в 2005 році.

Справа в тому, що за популізм в 2005 році розплатився народі і буде платити помаранчова гоп-компанія знов дорветься до влади, цього допустити не можна. Хочу  вам нагадати, намагаючись будь-що сподобатись народу тодішня  влада Тимошенко, Єханурова забула слова відомого філософа Ніколо Макіавеллі, який попереджав уряд, який намагається базуватись на народній любові не довговічний, так воно і сталося. На непрофесійні, дилетантські дії  влади економіка відповіла і стагнацією, і ростом цін,  і посилення тонізації. Уже в 2005 році соціальні виплати виросли на 80 процентів, це добре від всіх видатків, та нічого подібного, бо вже  у жовтня Ющенко скаже у Львові на форму „України – ЄС” . Рік  ми почали з темпів росту 6,5 процентів, щомісяця вони падали на  півтора і закінчили мінус 1,6 процента. Ось, що чекає українську економіку, якщо до влади повернуться ті, хто сьогодні цинічно намагаються повчати нас, як нам потрібно жити і працювати.

Я останнє хочу сказати нашому Президенту, який останні декілька років намагається замаскуватись під щирого українця. Є прекрасні слова українській січових стрільців у гімні „Не пора, не пора, не пора в  рідну хату вносити роздор…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поки не почали  депутати виступаючі співати вже пісні революційні, тому так давайте ми підведемо підсумки цього обговорення коротко, так. Є процедура певна, вона повинна бути дотримана, але кожен фрагмент цієї процедури повинен здійснюватися відповідно до закону і до тих, скажемо, правил, які визначені нормативними документами.

Звертає, звичайно, на себе увагу те, що багато представників двох фракцій йдуть на обнародування своїх заяв під тиском, з явним небажанням, щоби це трапилося. Я можу приводити багато прикладів, але, поважаючи конкретних людей, робити цього не буду, хто заходить спочатку до кабінету завідуючого секретаріатом, а потім заходить до мене в кабінет і просить, щоб не оголошували його заяву. Такого не буває, я хотів би звернутися до них, щоб за чужою спиною відстояти свої інтереси. Або ви достойні депутати, представники народу, і за права свої, і за права своїх виборців відстоюйте, боріться самостійно, тим самим демонструючи для виборців, хто ви є, або не сподівайтеся, що ваші інтереси хтось відстоїть, тим самим і інтереси можливо виборців. Так не буває, я ще раз повторюю і будьте, принаймні, хоч ведіть себе гідно в такій ситуації. Бо, я звернути увагу хочу на одну деталь, то це ще немає імперативного мандату. Ви уявляєте, сьогодні депутат, розуміючи, що робить дурницю, що не можна робити таких кроків і все, але він іде, нахилив голову, як одна істота на бойню, тому що там попереду пішов той, хто заманює на бойню і всі можуть іти потім цугом один за одним, розуміючи, що ось виходу ніби іншого немає.

Я хотів би, щоб ми не уподобляючись таким порівнянням, тим не менше, відстоювали самостійно інтереси і свої, і своїх виборців, бо вони теж будуть робити, очевидно, оцінки відносно того, хто і як діяв у відповідній ситуації.

І потім. Ми всі ніби не помічаємо, ми-то помічаємо, але я дивлюсь і в засобах масової інформації ця тема не звучить. А чому не працює Центральна виборча комісія? Як пояснити можна сьогодні виборцю, сьогодні звучало це в заяві, скажімо, Михайла Чечетова,   чому не працює виборча комісія. Я розумію, що голова комісії, та нехай він буде найкращий юрист в Україні чи у світі, він повинен виконувати свій обов’язок. І якщо ініціатива проявляється з боку частини Центральної виборчої комісії і вони приходять на засідання, більшість Центральної виборчої комісії, то треба проводити засідання.

Я вчора одержав відповіді від керівника Центральної виборчої комісії на лист від Верховної Ради про те, аби він надіслав інформацію про баланс, який є у Центральної виборчої комісії  з приводу  кандидатів у  депутати і тих, хто  складає свої  повноваження по тих фракціях, які ініціативу в цьому відношенні проявляють. Виявляється, що в них запасу депутатів більше 300 чоловік, так би мовити кандидатів у депутати, але  одне було прийняте рішення про  скасування, так би мовити, обнулення цього списку від Блоку Тимошенко і  депутати оскаржили цю справу у суді,  суд прийняв рішення на підтримку депутатів або кандидатів в депутати, які  в списку є, і сьогодні   ця справа „зависла” у Апеляційному суді.

В іншій фракції Центральна виборча комісія відхилила пропозицію про обнулення, оскільки явно порушується Закон про вибори, де передбачено  права всіх партій, які входять до блоку,  а не всі там представлені. Тому, зрозуміло, що  Центральна виборча комісія не могла прийняти рішення.

Тоді ініціатори розпуску звертаються до суду, суд Печерський, я не знаю, яким чином, але прийняв відповідне рішення, воно оскаржене знову ж уже Центральною виборчою комісією і знову знаходиться у Апеляційному суді.

Іншими словами, до з’ясування питання в судовому порядку правовідносини здійснюються на основі чинного законодавства. Таким чином сьогодні можна говорити про те, що триста з лишнім кандидатів у депутати  готові вступити до своїх повноважень, оскільки їхні ті, хто стояли вище? не здатні робити цю роботу, або не хочуть, або не можуть, або бояться робити цю роботу.

Тоді виникає питання, ми говоримо про демократію чи ні? Створили прецедент штучний, з одного боку, заблокували роботу Конституційного Суду, аби він не працював, з іншого боку, Центральної виборчої комісії і каже, ми в правовій державі рухаємося до демократії. Це щось дуже нагадує клініку правову, а не правовідносини передбачені Конституцією і законами України. І тому від імені Верховної Ради я ще раз наполягаю, звертаючись до Центральної виборчої комісії, робіть те, що передбачено вам законом, виконуйте закон і не підігравайте тим чи іншим політичним силам, які хочуть розіграти штучно трагедію для України, бо, тут хтось говорив там, до влади прийдуть ті і розпочнеться. Нічого не розпочнеться, тому що при владі будуть ті, кому її народ довірив, а вибори ці відбулися у березні 2006 року і народ чітко сказав свою позицію. Тому я хотів би, щоб ми не вдавалися тут до різних припущень сумнівного виду і працювали так як передбачено в Конституції і в законах України.

У мене вчора був, я мушу про це сказати, Олександр Валентинович Турчинов, який наполягав на тому, щоб я оголосив на засіданні пленарному його заяву про вихід із фракції „Блоку Юлії Тимошенко” як підстави для того, щоб можна було припинити повноваження народного депутата.

Я, здається, переконливим був в тому сенсі, сказавши, що свою заяву до Верховної Ради з цього приводу в секретаріат він подав, будучи в іншому статусі, працюючи в виконавчій структурі влади. І оскільки він протягом 20 днів не вирішив це питання так, як передбачено Конституцією, то я, виконуючи норму Конституції і законодавства, звернувся до суду з приводу позбавлення його депутатських повноважень  так, як це передбачається законом. Тим не менше, він наполягав дуже на тому, щоб таки оголосили, що він на цій підставі був звільнений з посади.

Я можу мати припущення чому він наполягає на цій обставині, але, поза всяким сумнівом, дії мене як Голови Верховної Ради були абсолютно правомірні. Я робив так, як написано в Конституції. Тим не менше, коли він хоче, щоб і тут його оголосили, я скажу, да, вважайте, що оголошена його заява, що він і так хотів би залишити засідання Верховної Ради як недепутат Верховної Ради. Нехай суд визначається, чи суд, чи Центральна виборча комісія стосовно його долі.

А тим часом у нас в плані роботи  сьогодні...  напружений, я хочу сказати, питання складні, їх треба розглянути. І першим до розгляду оголошується питання: проект Закону про внесення доповнень до статті 2 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" . І доповідає це питання заступник міністра економіки Мунтіян Валерій Іванович. Будь ласка.

 

МУНТІЯН В.І.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати, шановні присутні. Статтею 4 Закону України  „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” встановлено, що питання платності чи безоплатності, видачі документа дозвільного характеру, строку прийняття рішення про видачу або відмову у видачі, підстави для відмови у видачі та анолювання документа дозвільного характеру регулюються виключно законами України.

На сьогодні у сфері державного регулювання товарообмінних бартерних операцій, зазначенні питання  регламентуються постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.1999 року номер 1489 про порядок видачі разового індивідуального дозволу на перевищення встановлених строків ввезення товарів, виконання робіт та надання послуг, які імпортуються за бартерними договорами, що не узгоджується з вимогами Закону України „Про  дозвільну систему в сфері господарської діяльності.

Законопроект розроблений Міністерством економіки України. Проектом закону передбачається внести зміни до статті 2 Закону України „Про регулювання товарообмінних бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”.

 В частині, що стосується регламентації безоплатності видачі разового індивідуального дозволу на здійснення товарообмінних бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.  Строку прийняття  рішення про його видачу  або відмову у  видачі.

Перелік підстав для  відмови у видачі та анулювання  документу дозвільного характеру.

Прийняття даного законопроекту дасть змогу забезпечити приведення чинного  законодавства у  сфері державного регулювання товарообмінних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності у відповідність з вимогами Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Прийняття  запропонованого до розгляду законопроекту не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

За висновком  Експортно-аналітичного управління  Верховної Ради України законопроект може бути взятий  за основу в першому читанні.

 З огляду на  викладене  та враховуючи те, що запропонований до розгляду законопроект спрямований перш за все на забезпечення приведення чинного законодавства у сфері державного регулювання товарообмінних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності  у відповідності  з вимогами закону „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” прошу схвалити, шановних народних депутатів, проект Закону України про внесення змін  до статті 2 Закону України „Про регулювання товарообмінних бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності” у першому читанні.  Дякую за увагу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Будь ласка,  запишіться.

Будь ласка, Цибенко.

 

10:51:31

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів,   Цибенко.

Шановний доповідачу, ну, найперше я хотів би, говорячи про сьогоднішній проект закону  висловити певні застереження щодо того, що треба нам дуже бути  обережними у галузі бартерних операцій, бо ми з вами   знаємо, яку  роль зіграли бартерні відносини, скажімо так, на початку  90-х років, коли вони сприяли, скажемо, руйнації економіки?

І друге  запитання або вже  запитання, власне кажучи. Як ви вважаєте, чи не вважаєте ви, що сьогодні ми усуваємо, скажемо певне порушення технологій прийняття змін до  законів? Бо коли б ми свого часу внесли одночасно одну  і ту ж зміну до двох законів, то ми б  сьогодні не поверталися до проблеми приведення у відповідність двох законів, які регулюють одну і ту ж  проблему.

 

МУНТІЯН В.І. Дякую  за конкретні запитання.

Почну відповідь з другого.  Значить,  що стосується безпосередньо регулювання  чи  ми не ходимо за межі правового поля. Справа у тому, що на сьогоднішній день ці операції регулюються  постановою Кабінету Міністрів, тобто підзаконними актами. І прийняття даного законопроекту навпаки вводить у правове поле, тому що виключно законами  України  передбачається регулювання даних документів дозвільного  характеру.

На перше питання відповідь. Що стосується бартерних операцій, дійсно,  якщо взяти  попередні періоди економічної, зовнішньо економічної діяльності щодо  бартерних  операцій, вони завдали економічній безпеці шкоди безумовно. Чому? Тому що  появилися  сурогативи. Але практика бартерних операцій існує навіть у такій індустріально розвинутій країні, як Сполученні Штати Америки.

Що стосується безпосередньо цього  законопроекту, який подав уряд,  то навпаки, крім того, що ми вводимо всі ці відносини у правове поле, йде конкретизація, щоб мінімізувати ці виклики і  ризики Тобто   вводиться такий  цілий розділ…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити.

 

МУНТІЯН В.І. ...підстави для відмови у видачі дозволу, йде конкретизація, що може, визначається про відзначення і таке інше.

Тобто, даний законопроект,  зрозуміло, що у другому читанні  ваші зауваження врахуємо, але я хочу сказати, що тут  йде конкретизація, визначення і деталізація, чому треба відмовити, і визначені понятійний і категорійний  апарат.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, більше запитань немає. Сідайте, будь ласка.

Від комітету заступник голови Комітету  з питань економічної політики Плотніков Олексій Віталійович. Прошу.

 

10:54:27

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Комітет Верховної Ради  з економічної політики  на засіданні 13 червня розглянув проект Закону України про внесення доповнень до статті 2 Закону України про регулювання товарообмінних бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічної  діяльності, що був поданий Кабінет Міністрів України.

Метою законопроекту є приведення  Закону „Про регулювання товарообмінних  бартерних операцій у галузі  зовнішньоекономічної діяльності” у відповідність з вимогами Закону України „Про дозвільну систему і сфері господарської діяльності”.

Враховуючи те, що Головне експертно-аналітичне  управління  Верховної Ради України дало позитивний висновок, враховуючи  порядок обговорення цього питання  на засіданні комітету, комітет прийняв одноголосно рішення рекомендувати  Верховній Раді  внесений  закон Кабінету Міністрів Україні прийняти  у першому читанні. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.

Хто бажає взяти участь в обговоренні? Від фракцій прошу записатися. Індивідуально.

Так, також немає бажаючих взяти участь. Тому я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення  доповнень до статті другої Закону України „Про регулювання товарообмінних бартерних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”. Реєстраційний номер 3631. Автор ініціативи законодавчої – Кабінет Міністрів. Прошу голосувати.

 

10:56:47

За-254

Рішення прийнято.

Шановні колеги, продовжимо ми потім розгляд питань порядку денного, але зараз ми з вами виконаємо місію, яку, так би мовити, щоденно нам належить виконувати з приводу того, що надходять заяви про дострокове складення повноважень народних депутатів. Оскільки, шановні колеги, вони поступають, ну, періодично, тому будуть не всі в алфавітному порядку, а так, як вони надходили.

До Апарату Верховної Ради, народного депутата Глусь Степана Карловича, члена депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”.

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявляю про свій вихід з депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”.  У зв’язку з виходом із складу депутатської фракції виборчого блоку „Блок  Юлії Тимошенко”, за списком якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата України підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 19 квітня 2007 року.

До Апарату Верховної Ради України, народного депутата України Жиденка Ігоря Григоровича, члена депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”. Заява.

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявляю про свій вихід з депутатської фракції "Блок  Юлії Тимошенко". У зв’язку з виходом із складу депутатської фракції виборчого блоку "Блок Юлії Тимошенко", за списками якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата України підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 18 квітня.

До Апарату Верховної Ради, народного депутата Зозулі Руслана Петровича, члена депутатської  фракції "Блоку Юлії Тимошенко".

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявляю про свій вихід з фракції "Блок Тимошенко". У зв’язку з виходом зі складу депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко", за списком  якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шість статті 81 Конституції України. 18.04.2007.

До Апарату Верховної Ради , народного депутата Кеменяша Олександра Михайловича, члена депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко".

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявляю про свій вихід з депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко". У зв’язку з виходом із складу депутатської фракції  виборчого блоку "Блок Юлії Тимошенко", за списком  якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 18 квітня  2007 року.

До Апарату Верховної Ради України, Кириленка Івана Григоровича, члена депутатської  фракції "Блок Юлії Тимошенко".

З метою надання Президентові України додаткових підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України п’ятого  скликання заявляю про свій вихід з депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко". У зв’язку з виходом із складу депутатської фракції виборчого блоку "Блок Юлії Тимошенко", за списком якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата України підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 18 квітня 2007 року.

До Апарату Верховної Ради, народного депутата України Корнійчука Є.В., члена депутатської фракції Юлії Тимошенко.

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення  повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявляю про свій вихід з депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу депутатської фракції виборчого блоку „Блок Юлії Тимошенко”, за списком якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата підлягають  припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 18.04.07.

До Апарату Верховної Ради, народного депутата Королевської Наталії Юріївни, члена блоку депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”. Заява.

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення  повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявляю про свій вихід з депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу депутатської фракції виборчого блоку „Блок Юлії Тимошенко”, за списком якого  я була обрана народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата України підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 17 квітня 2007 року.

До Апарату Верховної Ради, народного депутата Кузьменка Петра Павловича, члена депутатської фракції „Блок Тимошенко”.

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення  повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявляю про свій вихід з депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу депутатської фракції виборчого блоку політичних партій „Блок Тимошенко”, за списком якого  я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата України підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України.18.04.2007”.

До Апарату Верховної Ради, народного депутата Левцун Володимир Іванович, члена депутатської фракції „Блок Тимошенко”.

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення  повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявляю про свій вихід з депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу депутатської фракції виборчого блоку „Блок Юлії Тимошенко”, за списком якого  я був обраний народним депутатом України, мої повноваження  припинено у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 18 квітня 2007 року.

До Апарату Верховної Ради, народного депутата України Логвиненка Олексія Степановича, члена депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”.

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявляю про свій вихід із депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”. У зв’язку  з виходом із депутатської фракції виборчого блоку „Блок Юлії Тимошенко”, за списком якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата України підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шість статті 81 Конституції України. 18.04.2007.

До Апарату Верховної Ради, народного депутата Лук’яненка Левка Григоровича, члена депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”. Заява.

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявляю про свій вихід із депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”. З огляду на  вихід зі складу депутатської фракції виборчого блоку „Блок Юлії Тимошенко”, за списками якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата належить припинити у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 17.04.2007.

До Апарату Верховної Ради, народного депутата України Міщенка Сергія Григоровича, члена депутатської фракції „Блоку Тимошенко”.

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокових виборів та для дострокових повноважень... Верховної Ради п’ятого скликання заявляю про свій вихід із депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”. У зв’язку  з виходом із складу депутатської фракції виборчого блоку „Блок Юлії Тимошенко”, за списком якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата  підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 18.04.2007.

До Апарату Верховної Ради, народного депутата Омельченка Григорія Омеляновича, члена депутатської фракції „Блок Тимошенко”. 

З метою надання Президентові України додаткових підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявляю про свій вихід із депутатської фракції „Блок  Тимошенко”. У зв’язку  з виходом зі складу депутатської фракції виборчого блоку „Блок Тимошенко”, за списком якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата України підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 18.04.2007-ого.

До Апарату Верховної Ради, народного депутата Осики Сергія Григоровича, члена депутатської фракції „Блок Тимошенко”. З метою надання Президенту України  додаткових підстав для дострокового припинення  повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання, заявлю про свій вихід з депутатської фракції „Блоку  Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу депутатської фракції „Блоку  Тимошенко”, за списком якого  я був обраний народним депутатом, мої повноваження  підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції. Дати на заяві немає.

До Апарату Верховної Ради, народного депутата Писаренко Валерія Володимировича, члена депутатської фракції „Блок Тимошенко”. З метою надання Президенту України  додаткових підстав для дострокового припинення  повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання, заявлю про свій вихід з депутатської фракції „Блоку Юлії Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу депутатської фракції „Блоку Юлії Тимошенко”, за списком якого  я був обраний народним депутатом України, підлягають  припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 18 квітня 2007-ого.

Апарату Верховної Ради, народного депутата Портнова Андрія Володимировича. З метою надання Президенту України  додаткових підстав для дострокового припинення  повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання, заявлю про свій вихід з депутатської фракції „Блоку Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу депутатської фракції „Блоку БЮТ”, за списком якого  я був обраний народним депутатом, мої повноваження  як народного депутата України підлягають  припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 18.04.07.

До Апарату Верховної Ради, народного депутата Семиноги Анатолія Івановича, члена депутатської фракції „Блок Тимошенко”. З метою надання Президенту України  додаткових підстав для дострокового припинення  повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявлю про свій вихід з депутатської фракції „Блоку  Тимошенко”. В зв’язку  з виходом зі складу  депутатської фракції  виборчого блоку „Блок Тимошенко”, за списком  якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата України підлягають припиненню у порядку, встановленому  частиною шостою статті 81  Конституції  України. 18 квітня 2007 року.

До Апарату Верховної Ради, народного депутата Скубенка Володимира Петровича, члена депутатської фракції „Блоку  Тимошенко”. Заява. З метою надання Президентом України додаткових підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання, заявляю   про свій вихід з депутатської фракції  „Блок Тимошенко”. В зв’язку з виходом депутатської фракції виборчого блоку „Блок Тимошенко”  за списком якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата України підлягають  припиненню у порядку, встановленому частиною шість статті 81 Конституції України. 17.04.2007 року.

До Апарату Верховної Ради, від народного депутата Терьохіна Сергія Анатолійовича, члена депутатської фракції БЮТ. З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради п’ятого скликання, заявляю про  свій вихід з депутатської фракції БЮТ. У зв’язку з виходом зі складу  депутатської фракції в.б. „Блок Юлії Тимошенко”, за списком якого я був обраний народним депутатом України, мої  повноваження як народного депутата України   підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шість статті 81 Конституції України. 18.04.07.

Оскільки Голова обіцяв, то я ще зачитаю, хоча, як він говорив, подання зроблено до суду.

Заява Турчинова О.В., члена депутатської фракції „Блоку Тимошенко”. З метою надання Президентом  додаткових підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання, заявляю про свій вихід з депутатської фракції „Блоку Тимошенко”. В зв’язку  з виходом  із складу депутатської фракції БЮТ, за списком якого я був обраний народним депутатом, мої повноваження як народного депутата підлягають припиненню у порядку, встановленому   частиною шостою статті 81 Конституції України. 18.04.07.

До Апарату Верховної Ради,  народного депутата Буряка Олександра Васильовича, члена депутатської фракції БЮТ.

З метою надання Президентові України додаткових підстав для дострокового припинення  повноважень Верховної Ради п’ятого скликання заявлю про свій вихід із складу депутатської фракції „Блок  Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу депутатської фракції „Блок  Тимошенко”, за списком якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження  як народного депутата  підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 18.04.2007.

До Апарату Верховної Ради Губського Богдана Володимировича, члена депутатської фракції „Блок Тимошенко”.

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення  повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявлю про свій вихід з депутатської фракції „Блок  Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу депутатської фракції ВБ „Блок  Тимошенко”, за списком якого я був обраний народним депутатом, мої повноваження  як народного депутата України підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 18.04.07.

До Апарату Верховної Ради народного депутата Триндюка Юрія Григоровича, члена депутатської фракції „Блок Тимошенко”.

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення  повноважень Верховної Ради п’ятого скликання заявлю про свій вихід з депутатської фракції „Блок  Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу депутатської фракції виборчого блоку „Блок  Тимошенко”, за списком якого  я був обраний народним депутатом, мої повноваження  як народного депутата  підлягають  припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 18 квітня 2007 року.

До Апарату Верховної Ради народного депутата Фельдмана Олександра Борисовича, члена блоку фракції... члена блоку фракції „Блоку Юлії Тимошенко”. Заява.

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення  повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявлю про свій вихід з депутатської фракції „Блок  Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу депутатської фракції виборчого блоку „Блок  Тимошенко”, за списком якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження  як народного депутата України підлягають  припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 18 квітня 2007 року.

До Апарату Верховної Ради народного депутата Шаманова Валерія Вікторовича, члена депутатської фракції „Блока Юлії Тимошенко”.

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради п’ятого скликання заявляю про свій вихід з депутатської фракції „Блоку Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу депутатської фракції „Блок Тимошенко”, за списком якого я був обраний народним депутатом, мої повноваження як народного депутата України підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шість статті 81 Конституції України. 18 квітня 2007.

Апарату Верховної Ради, народного депутата Шевченка Андрія Віталійовича.

З метою надання Президенту України додаткових підстав для припинення повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявляю про свій вихід із депутатської фракції „Блоку Юлії Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу фракції „Блоку Юлії Тимошенко”, за списком якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України. 18.04.2007.

До Апарату ВР України, Шепелева Олександра Олександровича, народного депутата.

З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявляю про свій вихід з депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”. У зв’язку із виходом з депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”, мої повноваження підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шість статті 81 Конституції України. 18.04.2007.

Так, наступні. Верховна Рада України.

Підтримуючи Указ Президента „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України” від 2 квітня 2007 року, вважаючи неможливим продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого скликання, заявляю про свій вихід із складу депутатської фракції "Наша Україна" у Верховній Раді України п’ятого скликання. Борисов. 18 квітня 2007.

Верховна Рада України. Підтримуючи Указ Президента України про припинення повноважень Верховної Ради України від 2 квітня 2007 року, вважаючи неможливим продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради п’ятого скликання, заявляю про свій вихід зі складу депутатської  фракції „Наша Україна” у Верховній Раді України. Народний депутат Шкляр”. Шкляр.Дати немає, але підпис підтвердив усно 1.06.

Підтримуючи Указ Президента України „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України” від 2 квітня 2007 року, вважаючи неможливим продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого скликання, заявляю про свій вихід зі складу депутатської  фракції „Наша Україна” у Верховній Раді України п’ятого скликання. Богашева. Дати немає.

18 квітня.  Верховна Рада. Підтримуючи указ Президента України „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України” від 2 квітня 2007 року, вважаючи  неможливим продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого скликання, заявляю про свій вихід із складу   депутатської фракції „Наша Україна” у Верховній Раді Україна п’ятого  скликання. Народний депутат Давимука.

18.04. Верховна Рада України.  Підтримуючи Указ Президента України „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України”  від 2 квітня 2007 року, вважаючи неможливим продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого скликання, заявляю про свій вихід із складу депутатської фракції „Наша Україна” у  Верховній Раді України п’ятого скликання.  Народний депутат  України,  Довгий Т.О.

18 квітня. Верховна Рада України.  Підтримуючи Указ Президента „Про дострокове припинення  повноважень Верховної Ради України” від 2 квітня 2007 року, вважаючи неможливим продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого скликання, заявляю про свій вихід зі складу депутатської фракції „Наша Україна” у Верховній Раді України  п’ятого скликання. Яр.Кендзьор.

18 квітня. Верховна Рада. Підтримуючи Указ Президента ”Про дострокове припинення  повноважень Верховної Ради України” від 2 квітня 2007 року, вважаючи неможливим продовження діяльності дискредитованого складу Верховної  Ради України п’ятого скликання заявляю про свій вихід із складу депутатської фракції „"Наша Україна" у Верховній Раді України  п’ятого скликання. Ю Ключковський.

Верховна Рада України. Підтримуючи Указ Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України від другого  квітня 2007 року, вважаючи неможливим продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого скликання, заявляю про свій вихід із складу депутатської фракції  "Наша Україна" у Верховній Раді України п’ятого скликання. Народний депутат України – Король. Дати немає.

18 квітня. Верховна Рада. Підтримуючи Указ Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України від другого  квітня 2007 року, вважаючи неможливим продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого скликання, заявляю про свій вихід із складу депутатської фракції  "Наша Україна" у Верховній Раді України п’ятого скликання. Кріль.

Верховна Рада. Підтримуючи Указ Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України від другого  квітня 2007 року, вважаючи неможливим продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого скликання, заявляю про свій вихід із складу депутатської фракції  "Наша Україна" у Верховній Раді України п’ятого скликання. Марущенко. 21.04.

Верховна Рада. Підтримуючи Указ Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України від другого  квітня 2007 року, вважаючи неможливим продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого скликання, заявляю про свій вихід із складу депутатської фракції  "Наша Україна" у Верховній Раді України п’ятого скликання. Народний депутат України третього, четвертого, п’ятого скликань -  Петро Порошенко. Дати я не бачу.

Шпиг Федір Іванович – народний депутат України. Верховна Рада України. Підтримуючи Указ Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України від другого  квітня 2007 року, заявляю про свій вихід із складу депутатської фракції  "Наша Україна" у Верховній Раді України п’ятого скликання. 18.04.2007.

Підтримуючи Указ Президента… Вибачте. 18 квітня.  Верховна Рада.    Підтримуючи Указ Президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України від другого  квітня 2007 року, вважаючи неможливим продовження діяльності  дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого  скликання, заявляю про свій вихід  із складу депутатської фракції „Наша Україна”  у Верховній Раді України п’ятого  скликання. Народний депутат Аржевітін.

Верховній Раді України. Підтримуючи Указ Президента України „Про припинення повноважень Верховної Ради України від 2 квітня 2007 року”, вважаючи неможливим  продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого  скликання, заявляю про свій вихід  із складу депутатської фракції „Наша Україна”  п’ятого  скликання”. Народний депутат України Козаченко Олексій Олексійович. 18. 04.

Верховна Рада України. Підтримуючи Указ Президента України „Про дострокове припинення…  Верховної Ради України від 2 квітня 2007 року”, вважаючи неможливим  продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого  скликання, заявляю про свій вихід  із складу депутатської фракції „Наша Україна”  у Верховній Раді України п’ятого  скликання (пункт шість статті 81 Конституції України)”.  21 квітня 2007 року. Стретович.

18. 04. Верховна Рада України. Підтримуючи Указ Президента України „Про припинення  повноважень Верховної Ради України від 2 квітня 2007 року”, вважаючи неможливим  продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого  скликання, заявляю про свій вихід  із складу депутатської фракції „Наша Україна”  у Верховній Раді  п’ятого  скликання”. Народний депутат Довгий С.О.

Верховна Рада України. Підтримуючи Указ Президента України „Про припинення  повноважень Верховної Ради України від 2 квітня 2007 року”, вважаючи неможливим  продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого  скликання, заявляю про свій вихід  із складу депутатської фракції „Наша Україна”  у Верховній Раді  п’ятого  скликання”. Народний депутат Джемілєв Мустафа. 18 квітня.

18 квітня. Верховна Рада України. Підтримуючи Указ Президента України „Про  дострокове припинення  повноважень Верховної Ради України від 2 квітня 2007 року”, вважаючи неможливим  продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради, заявляю про свій вихід  із складу депутатської фракції „Наша Україна”  у Верховній Раді  п’ятого  скликання”. Куйбіда.

І та ж сама ситуація, що з Турчиновим. Вчора ви чули повідомлення, що Голова подав у суд відповідне подання щодо Романа Безсмертного.

17 квітня. Верховна Рада України. Підтримуючи Указ Президента України „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України” від 2 квітня 2007 року, вважаючи неможливим продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого скликання, заявляю про свій вихід із складу депутатської фракції „Наша Україна” у Верховній Раді України п’ятого скликання. Роман Безсмертний.

Таким чином, зачитані ті заяви, які надійшли на нинішній момент. У зв’язку з цим, я хотів би сказати: ви знаєте, дивлячись на заяви, в мене виникає бажання внести пропозицію у Закон „Про вибори народних депутатів”, щоб кожен кандидат в народні депутати, крім декларації, заповнював ще хоча б невеличкий диктант на предмет того, як він знає державну українську мову. Це одне.

І друге. Я не хочу бути поганим пророком, але хотів би згадати ситуацію приблизно рік тому назад, коли мені прийшлось 22 червня зачитувати заяви про створення коаліції, так званої Коаліції демократичних помаранчевих сил, і коли у залі лунали величезні оплески, і чепчики літали, і кричали „Ура!”, що створена коаліція. Після того тої коаліції не стало.

Я боюсь бути, ще раз кажу, поганим пророком, але я думаю, що після мого зачитування їхніх заяв нічого з цих заяв не вийде, бо потрібно дотримуватися закону. І це все зроблено – ще раз і ще раз вкотре наголошую, - незаконно, бо у 81 статті, на яку посилаються автори заяв, чітко сказано, що такі з’їзди можна провести лише на підставі закону, якого немає. Це одне.

І друге. Ми будемо чекати реакції Центральної виборчої комісії, оскільки замість тих, хто не хоче бути народним депутатом, є можливість визнати повноваження інших народних депутатів. І, я думаю, ми з вами будемо незабаром приймати присяги, слухати складення присяги народних депутатів, повноваження яких будуть визнані Центральною виборчою комісією.

У зв’язку з цим, шановні колеги, було б логічно, якби ми зараз включили до порядку денного і розглянули проект постанови за номером 3687: „Про внесення змін до Постанови  Верховної Ради  України  про обрання голів, перших заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради  України п’ятого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови секретаріату, членів спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації”.

Прошу проголосувати за включення до порядку денного, голосуємо.

 

11:26:30

За-257

Питання включено до порядку денного.

Шановні колеги, мова йде про те, що частина голів комітетів, або їхніх заступників відмовилися добровільно від депутатських повноважень. І тут нам потрібно ці вакансії замінити. Для того, щоб не порушувати нашого принципу, не порушувати  того, що записано в Регламенті Верховної Ради України, не порушуючи нашого принципу, як ми формували керівний склад комітетів Верховної Ради України, є пропозиція, що замість тих, хто не хоче працювати у Верховній Раді, обрати керівниками комітетів чи їхніх заступниками представників тих же ж фракцій, яким цим комітети належали раніше.

Я так, щоб чули наші виборці, які слухають Верховну Раду, зачитаю цей проект Постанови: „Верховна Рада  постановляє: внести до Постанови  Верховної Ради  України від 18 липня 2006 року про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради  України п’ятого скликання та обрання голови, першого заступника, заступників голови секретаріату, членів спеціальної контрольної комісії Верховної Ради  України з питань приватизації такі зміни.

Перше, у розділі один: обрати Надошу Олега Володимировича, народного депутата України від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу "Блок Юлії Тимошенко", фракція "Блок Юлії Тимошенко" головою комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування, житлово-комунального господарства, увільнивши його від обов’язків заступника голови комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Обрати Поліщука Сергія Володимировича, народного депутата України від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу „Блок Юлії Тимошенко”, фракція „Блок Юлії Тимошенко” заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, увільнивши його від обов’язків члена цього комітету.

Обрати Ковтуненка Олександра Володимировича, народного депутата України від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу „Блок Юлії Тимошенко”, фракція „Блок Тимошенко” головою Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і, увільнивши його від обов’язків заступника голови цього комітету.

Обрати Ткаченка Володимира Володимировича, народного депутата України від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу „Блок  Тимошенко”, фракція Тимошенко головою Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності, увільнивши його від обов’язків члена Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Друге. У розділі другому: обрати Луцького Максима Георгійовича, народного депутата України від багатомандатного загальнодержавного виборчого округу „Блок  Тимошенко”, фракція „Блок Тимошенко” головою Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації, увільнивши його від обов’язків члена Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти”. Ця постанова  набирає чинності з дня її прийняття.

Шановні колеги,  будемо голосувати у цілому за постанову чи за кожного окремо? Давайте в цілому, так, як ми і голосували попередні постанови щодо обрання керівників комітетів. Немає заперечень? Запитання? Немає. Поки що, я потім скажу.

Тоді я ставлю на голосування про прийняття у цілому постанови, реєстраційний номер 3687, про внесення змін до Постанови Верховної Ради України „Про обрання голів, перших заступників, заступників голів, секретарів, членів комітетів Верховної Ради України п’ятого скликання” та обрання голови, першого заступника, заступників голови, секретаря та членів Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації. Прошу голосувати.

 

11:30:58

За-260

Прийнято.

Давайте привітаємо нове керівництво комітетів Верховної Ради. І я, шановні колеги, думаю, сподіваюсь, що ми у  вівторок розглянемо і наступні такі ж питання пов’язані із іншими комітетами, бо частину  комітетів  звільнили представники  "Нашої України". Я звертаюсь до тих із  "Нашої України”  представників   фракції, які є у сесійній залі підготувати пропозиції на заміщення посад голів і заступників голів комітетів,  які належали за квотою фракції "Наша Україна". І прошу знайтись добровольців, які зголосились б перейти в Комітет з питань науки і освіти, оскільки частину, якщо я не помиляюсь два члени цього комітету перейшли на керівні посади в інші комітети.

Так, продовжуємо розгляд питань порядку денного, слухається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного нагляду в галузі зв'язку. Реєстраційний номер 3056. Доповідає голова  Національної комісії з питань регулювання зв’язку Звєрєв Володимир Павлович, підготуватися Чукмасову.

 

ЗВЄРЄВ В.П.

Шановний Адам Іванович, дякую! Шановні народні депутати! Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного нагляду в галузі  зв’язку номер 3056, розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2005 року, номер 844 про утворення державної інспекції зв’язку та внесений на розгляд Верховної Ради  Кабінетом Міністрів України з метою систематизації та вдосконалення законодавчих засад організації та здійснення державного нагляду у сферах телекомунікацій, поштового зв’язку та користування радіочастотним ресурсом України.

Законопроектом передбачається внесення змін до деяких законів України, зокрема, Закону України „Про телекомунікації” щодо визначення повноважень посадових осіб державної інспекції зв’язку при здійсненні нагляду за ринком телекомунікацій, до Закону України „Про поштовий зв'язок” щодо доповнення нормами стосовно здійснення нагляду у сфері поштового зв’язку, до Закону України „Про радіочастотний ресурс України” щодо уточнення повноважень та порядку діяльності Державної інспекції зв’язку і до Кодексу України „Про адміністративне правопорушення” в частині приведення статей 188, 243, 255 у відповідність до вище згаданих законів.

Зазначені вище закони приймались у різний час і недостатньо чітко, і системно визначали засади діяльності та повноваження Державної інспекції зв’язку стосовно здійснення державного нагляду за дотриманням законодавства у відповідній галузі, а також містять ряд колізій у відповідній сфері регулювання. В Законі України „Про поштовий зв'язок” взагалі немає норм щодо порядку реалізації відповідних функцій Державної інспекції зв’язку, уповноважені їй посадових осіб. Зазначене створює проблеми щодо здійснення державного нагляду, на вирішення яких і спрямований вказаний законопроект.

Згідно з висновком Головного науково-експертного управління за результатами розгляду у першому читанні, законопроект може бути прийнятий з урахуванням зауважень та пропозицій зазначеного управління. Прийняття цього проекту закону сприятиме удосконаленню системи державного нагляду у галузі зв’язку та створенню єдиних правових та організаційних засад, здійснення державного нагляду у сферах телекомунікацій, поштового зв’язку та користування радіочастотним ресурсом України. Прошу вас, шановні народні депутати, підтримати відповідний законопроект та взяти його за основу в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Запишіться, будь ласка. Сухий, прошу.

 

11:35:37

СУХИЙ Я.М.

Володимир Павлович, в мене коротеньке запитання, бо залишається, може тому що ви спішили доповідати, доповідаючи, залишається незрозумілим питання мотивації, от як нам виборцям пояснювати,  аргументувати, адже існує на сьогоднішній день... ці питання врегульовані ніби то діючими законопроектами. Тому, наприклад, функція контролю за якістю послуг зв’язку від центрального органу виконавчої влади до державної інспекції зв’язку і інші ці аспекти, я розумію, вони носять організаційний характер, але яка мотивація, що це  дасть в кінці-кінців споживачу цих послуг? Не будемо говорити про систему адміністрування. А поліпшиться якість, чи вдосконалиться структура роботи цих підприємств? Будь ласка.

 

ЗВЄРЄВ В.П. Дякую за запитання. Саме так тобто з метою вдосконалення роботи  і розподілення повноважень і національної комісії  і державної інспекції     зв’язку  відповідні зміни і вносяться.

І по-друге,   державна інспекція  зв’язку це розгалужений орган, який створений з регіональними представництвами і споживачі на місцях зможуть звернутися до державної інспекції зв’язку з тими питаннями, які виникають.

І взагалі напрямок роботи державної інспекції, він   буде спрямований не на інспектування, а більше на аудит тобто роз тлумачення тих, чи інших положень і прав споживачів, в тому числі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте будь ласка. Перший заступник  голови Комітету з питань транспорту і зв’язку Чукмасов Сергій Олександрович, прошу  від комітету.

 

11:37:31

ЧУКМАСОВ С.О.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати, на своєму засіданні Комітет Верховної Ради  з питань транспорту і зв’язку розглянув проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного нагляду в галузі зв’язку.

Проект Закону України  про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного нагляду в галузі зв’язку, реєстраційні номери 3056 від 01.02.2007 року.

Метою законопроекту є вдосконалення законодавчих засад  організації державного нагляду та контролю у сферах телекомунікаційних послуг, телекомунікації, послуг поштового зв’язку та користування радіочастотним ресурсом України.

Законопроектом передбачається внесення змін до ряду законів, зокрема, до Закону України „Про телекомунікації” (щодо визначення повноважень посадових осіб Державної інспекції зв’язку при здійсненні нагляду за ринком телекомунікацій; Закону України „Про поштовий зв’язок” (щодо доповнення нормами стосовно здійснення нагляду у сфері послуг поштового зв’язку); Закону України „Про радіочастотний ресурс України” (щодо уточнення повноважень та порядку діяльності Державної інспекції зв’язку та Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині приведення статей 118.7, 243 та 255 у відповідності до вищезазначених законів).

Слід зазначити, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку визнає, що результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Міністерство транспорту і зв’язку підтримує зазначений законопроект із врахуванням наданих зауважень. Національна комісія з питань регулювання зв’язку зауважень до законопроекту не має.

Враховуючи результати обговорення на засіданні комітету та висновки Головного науково-експертного управління Міністерство транспорту та зв’язку, Національна комісія з регулювання зв’язку, комітет рекомендує Верховній Раді Україні за результатами розгляду в першому читанні прийняти Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного нагляду в галузі зв’язку за основу, доручивши комітету, з урахуванням зауважень і пропозицій народних депутатів України, інших суб’єктів права законодавчої ініціативи підготувати зазначений законопроект до другого читання і внести його на розгляд Верховної Ради України. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Чи є запитання? Сідайте. Хто бажає взяти участь в обговоренні від фракцій, запишіться. Так, будь ласка, індивідуально. Так, бажаючих немає. Тому я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення змін до деяких законодавч…. України щодо здійснення державного нагляду в галузі зв’язку. Реєстраційний номер 3056. Прошу голосувати.

 

11:42:00

За-250

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про товарну біржу. Реєстраційний номер 3256. Доповідає заступник міністра економіки Мунтіян Валерій Іванович. Підготуватись Воропаєву.

 

МУНТІЯН В.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні присутні. Пунктом дев’яносто Постанови Верховної Ради України від 30.11.2006 року номер 397 та пунктом 1.2.12 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2006 року номер 42 передбачено розроблення проекту Закону України про товарну біржу у новій редакції. Прийняття Закону України про товарну біржу в новій редакції пов’язано насамперед з необхідністю врегулювання нових положень і принципово нових понять щодо біржової торгівлі в умовах формування ринкових відносин, які відсутні в чинному законодавстві, що запроваджені з 1 січня 1992 року. Законопроект розроблено Міністерством економіки України.

Основними завданнями законопроекту є:

Перше. Вдосконалення сфери діяльності товарної біржі.

Друге.  Деталізація механізму державного регулювання біржового товарного ринку.

Третє. Визначення єдиних правил, принципів, методів та підходів щодо біржового арбітражу з метою розгляду спорів через постійно діючі Третейських судів.

Розроблення правил біржі торгівлі щодо регулювання професійної діяльності учасників  біржового товарного ринку. Забезпечення гарантій виконання контрактів, запровадження у практику нових технологій,   які будуть сприяти обмеженню фінансових ризиків на ринку товарів.

 Проект закону ґрунтується на принциповому новому підході до діяльності товарних бірж. А саме. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом, немає на  миттю одержання прибутку і  не може бути стороною біржових угод.

З метою підвищення кваліфікаційних вимог до товарних бірж законопроектом встановлюється, що  кількість членів товарної біржі не може бути меншою ніж 20 осіб.

Друге. Статутний фонд товарної біржі не може бути менше ніж 500 тисяч гривень.

Проект закону  деталізує механізм здійснення державного нагляду і регулювання біржового товарного ринку. У частині розробленні нормативно-правових актів щодо функціонування біржового товарного ринку. Визначення кваліфікаційних вимог до діяльності товарних бірж, акредитація товарних бірж згідно з установленими Кабінетом Міністрів України порядком та контроль за додержанням умов акредитації.

Контроль  за діяльністю товарних бірж. Одним із важливих положень проекту закону є визначення умов для організації на товарних біржах торгівлі товарними диревативами, які допущенні до обігу на товарній біржі згідно з правилами  біржової торгівлі, крім забороненого до обігу чинним законодавством.

Необхідність прийняття проекту  Закону України „Про товарну біржу” дасть змогу вдосконалити  організацію функціонування товарних ринків, визначити реальні ринкові ціни на основі співвідношень попиту і ринкової пропозиції. Попереджувати цінові ризики для виробників базових активів.

Законопроект погоджено з зацікавленими міністерствами в установленому порядку.

Проект Закону України „Про товарну біржу”  підтримали Комітет з питань аграрної політики та  земельних відносин та  Комітет з питань економічної політики Верховної Ради України.

Реалізація  зазначеного законопроекту не потребує додаткових  коштів  державного і місцевих бюджетів.  За результатами юридичної експертизи Мін’юсту законопроект  відповідає чинному законодавству та належить до пріоритетних сфер, у яких здійснюється адаптація законодавства України  до законодавства Європейського Союзу.

Зауваження та пропозиції до законопроекту,  надані у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, будуть враховані при підготовці  його на розгляді Верховній Раді України  до другого читання.

Прошу  шановних народних депутатів підтримати даний законопроект  у запропонованій редакції та прийняти його за основу у першому читанні.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи є запитання? Немає? Запишіться.

Будь ласка, Ткаченко.

 

11:46:45

ТКАЧЕНКО О.М.

Спасибі. У мене таке питання. Безперечно, цей законопроект і думаю, що фракція комуністів буде підтримувати він на часі і дуже потрібний, тим паче, коли  йде розмова про удосконалення сфери діяльності товарної біржі і товарного ринку. Але у мене питання, враховуючи те, що товарна біржа охвачує великий  спектр  розвитку економіки України  до власне, як до замміністра питання такого змісту. Як сьогодні, який  вигляд має інфляція на Україні в цілому за ці майже  п’ять з половиною місяців нашої роботи спільної з урядом і яка перспектива? Це перше.

І друге.  А яка закономірність інфляційних процесів на європейському континентів взагалі?

 

МУНТЯН В.І. Дякую.

Шановний Олександре  Миколайовичу, кажу народним депутатам чесно і відверто лише цифрами, аргументами і  фактами, що  індекс споживчих цін, інфляція, про яку кажуть,  з початку року становить на сьогоднішній період лише 1,9 відсотків. У тому році був 2,9 відсотків.  У співставних показниках він нижче  на 33 відсотки до попереднього періоду відповідного минулого року.

На сьогоднішній день, незважаючи на всі ці  тенденції,  значить, уряд України свої макроекономічні показники, а це передбачено, індекс споживчих цін до кінця поточного року  з кумулятивним ефектом  7,5, даючи відповідь на друге питання,  вийде на ці параметри.

Що стосується поточно місяця, значить, за рахунок очікувань наукових передбачень та  прогнозів, ми очікуємо  середній індекс споживчих цін 0,5- 0,6 відсотків приросту. Тобто, ще раз повторюю,  у співставних показниках він нижчий.

Що стосується …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, вкладайтеся в одну хвилину, але продовжіть відповідь.

 

МУНТЯН В.І. Да, 3 і 4, да.

Що стосується загального макроекономічного…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Матвєєв.

 

11:49:20

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Перш за все, я думаю, що і Олександр Миколайович виклав думку фракції. В цілому  поданий урядом проект   заслуговує на підтримку, і ми будемо   голосувати за нього.

Але є декілька і   питань у зв’язку з цим. Як ви вважаєте, чи не потрібно питання державного регулювання діяльності  товарних бірж визначити  більш детальніше у цьому законі, зокрема, що стосується закріплення у ньому відповідних  повноважень Верховної Ради  України і Кабінету Міністрів  України, я маю на увазі у цій сфері, а  також більш чіткого  визначити  форм  державного контролю за діяльністю товарних бірж, що являється, на наш погляд,  дуже і дуже важливим? Дякую.

 

МУНТІЯН В.І. Дякую вам за запитання.  Я хочу сказати, що ті позиції,  які ви висловили, Міністерство економіки  і відповідно Кабінет Міністрів  підтримує. Тобто мета діяльності економічної політики уряду саме  у тому, щоб зробити ці процеси прозорими, щоб підвищити рівень держави регулювання  відповідності, ефективності критеріїв доцільності та ефективності функціонування ринкових відносин. Чому, тому що на сьогоднішній час сказати чесно і відверто, що вони працюють ефективно, ми не можемо. І з цією метою уряд виніс цей законопроект, щоб покращити дану ситуацію. Ваші пропозиції доцільні, і ми їх врахуємо при наступній підготовці. І вони тут в основному передбачені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов, будь ласка.

 

11:51:09

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Валерий Иванович, я хочу обратиться к вам не только как к заступнику министра, но и как к ученому. Одним из главных индикаторов здоровой экономики является уровень инфляции. Это – как температура человеческого тела. Сейчас идет много политических спекуляций со стороны оппозиции в популистской плоскости в отношении уровня сегодняшней инфляции. Не могли бы вы назвать объективные достоверные данные этого параметра, если можно, в динамике и в сравнении с прошлыми годами?

Спасибо.

 

МУНТІЯН В.І. Дякую.

Значить, хочу чесно і відверто сказати: якщо на сьогодні я скажу, що індекс валового внутрішнього продукту 7,9 відсотків, для кожного із вас це ще ні про що не говорить. Тому що потрібна порівняльна характеристика. Ви вдало сказали, що як температура: 36,6 і 42 – ми вже знаємо.

Значить, відповідно до науки „Екосис…” - економічної безпеки порогових значень – пороговим значенням являється не нуль, валовий  продукт збільшується приріст чи зменшується, а приріст 2,7 відсотки. Це лише те порогове значення, яке може забезпечити лише макроекономічну стабілізацію.

Наступне. Подивимося, що відбувається у світі. Беремо країну номер один по економічному потенціалу: Сполучені Штати Америки. Плюс 2,9, тобто лише на 0,2 відсотка вище порогового значення. Іншу, другу країну в світі: Японія – 1,1 відсоток. Дальше беремо країни єврозони: 2,9 відсотка. Країни Євросоюзу – 2,2, тобто нижче порогового значення. Тепер беремо країни, які найбільший мають економічний розвиток – це Китай і Індія. На сьогоднішній день Китай…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Про Китай потім розкажете. Сідайте, будь ласка. (Ш у м  у  з а л і)

Це я знаю, що мені робити. Будь ласка, сідайте. Я ще раз, вже  третій раз попереджав, що треба в одну хвилину. А то тут задають питання, як вченому, а треба, щоб доповідав заступник міністра. Вчені  будуть у нас на парламентських слуханнях розповідати.

Воропаєв Юрій Миколайович, голова підкомітету комітету з питань економічної політики.

 

11:53:37

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты. Данный законопроект рассмотрен на комитете Верховной Рады Украины по вопросам экономической политики 6-ого июня. И комитет рекомендует его Верховной Раде принять в первом чтении.

При этом голосование было единогласное по этому законопроекту, так как он очень многие вещи, которые в настоящее время не четко или не точно прописаны в законодательстве, именно в этом законе о товарной бирже более детализируют, более конкретизируют и делают более удобными для работы, это раз.

Во-вторых, данный законопроект более точно излагает перечень права и обязанностей, как самой биржи, так и членов биржи, это два. И в третьих, он расширяет и уточняет, конкретизирует перечень запретов на участие в работе биржи и так же на то, чтобы сами работники биржи не имели возможности каким-то образом нарушать правила  биржевых торгов.

В то же время комитет обратил внимание на замечания сделанные к этому законопроекту, как Кабинетом Министров Украины, так и Главным  экспертным управлением Верховной Рады Украины. Ну, в частности, не четко определена сама форма товарной биржи, то есть она не приведена  в соответствие с гражданским кодексом Украины.

Кроме этого, если в ныне действующем законе, в статье 21 очень четко определяется правило прекращения и условие прекращения товарной биржи, то почему-то в новом законопроекте эти условия расплывчаты и неопределены.

Далее, статья 8-ая Закона в настоящее время определяет порядок использования имущества самой товарной бирже. И она так же исключается, что является недопустимым.

Хотел бы обратить внимание на то, что в настоящее время и в будущем мы надеемся, товарная биржа не является прибыльной организацией, она не преследует цель получения прибыли, она преследует цель организовать участников рынка на какой-то торговой площадке.

Учитывая изложенное, комитет предлагает Верховной Раде Украины принять его в первом чтении и в дальнейшем до второго чтения доработать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Чи будуть запитання? Немає. Сідайте.

Хто бажає взяти участь у обговоренні, від фракцій прошу записатися. Індивідуально.

Тоді я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу у першому читанні Закону про товарну біржу. Реєстраційний номер 3256. Прошу голосувати законопроект уряду.

 

11:57:15

За-245

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про Державну програму приватизації на 2007-2009 роки. Реєстраційний номер 3512. Доповідає голова Фонду державного майна Семенюк Валентина Петрівна. Будь ласка.

 

СЕМЕНЮК В.П.

Шановні колеги,  шановні виборці. На ваш розгляд виноситься проект Закону про Державну програму приватизації на 2007-2009 роки.

Законопроект розроблений відповідно до доручення  Кабінету Міністрів, схвалений  Кабінетом Міністрів, який чітко врегламентовує процедуру приватизації, процедуру дивідендної політики, орендних відносин. Процедуру, яка чітко передбачає проведення  приватизації відповідно до нормативів, які встановлюються даною програмою.

Хочу сказати, що нині  діє стара програма приватизації 2000-2002 року відповідно до Перехідних положень якої дана програма стара пролонгована до того часу поки не буде прийнята нова програма.

Що нового закладено у  програмі приватизації? В першу чергу це прописуються норми, які чітко дають можливість проведення конкурси приватизації, конкурс з елементами аукціону, конкурс, біржові торги. Обов’язково у програмі приватизації зазначається обов’язковість вивчення  кон’єктури ринку того чи іншого об’єкту, запроваджується механізм чіткий  відпрацювання Фонду державного майна із тими міністерствами і відомствами, які управляють об’єктами державної власності і на їх пропозиції створюються відповідні комісії, які готовлять об’єкт до приватизації, де чітко прописується період перед приватизаційний, період, який чітко дає регламентацію продажу об’єктів збиткових, яких держава не може підняти, які  потребують інвестицій. І  саме головне, умови конкурси прописуються для об’єктів стратегічного призначення з відповідним затвердженням відбору умов конкурсу з залученням галузевих міністерств, міністерств економіки, міністерства фінансів для підприємств, які є сьогодні мають невеликі пакети акцій це продаж на біржах.

Що стосується продажу об’єктів, то вони в основному будуть продаватись відповідно до Закону України „Про приватизацію” в якому чітко зазначається, продаж об’єкту із землею.

Крім того запропоновано внести зміни до законодавства України в якому чітко зазначається, що вся технологічна процедура приватизації об’єктів  залежності від галузі буде прописуватись обов’язково екологічний аудит, в якому прописуються умови чіткої регламентації стану виробничого технічного значення того чи іншого об’єкту до комісії по підготовці по приватизації обов’язково залучаються  профспілкові комітети, органи  місцевого самоврядування так, як це передбачене Законом   про місцеве самоврядування. Адже відповідно  до статті  43 Закону про місцеве самоврядування формування плану соціально-економічного  розвитку території базується н основі  роботи  підприємств, незалежно від  форми власності.

І тому, коли готується  об’єкт  до приватизації,  формування комісії є обов’язковим віднині і це прописується у програмі  приватизації, де представники органів місцевого самоврядування  і є обов’язковими   представниками  при підготовці відповідного   об’єкту до приватизації.

Крім того зазначена обов’язкова   присутність профспілкових комітетів, трудових колективів з тим, щоб в умовах конкурсу були виписані  обов’язково соціальні гарантії, які  давали  б можливість  при контролі за виконанням інвестиційних зобов’язань чітко прописати умови конкурсу, які б гарантували людям  рівень оплати праці, гарантований соціальний захист. Обов’язково  в цих умовах конкурсу повинні бути прописані аспекти, які відповідають Закону про соціальне партнерство.

І це є   та норма, яка говорить про те, що віднині приватизація набирає більш ширшого, прозорого роботи,  і підготовки до приватизації. Бо саме, чим більше  залучення до складу комісії по підготовці до  приватизації і самі умови конкурсу, як готуються, залучаються представники різних  відповідно міністерств і відомств представників територіальних громад і  профспілкових комітетів,  які будуть нести відповідальність разом із Фондом державного майна  за підготовку до приватизації і потім, в наступному, контролю за виконанням   інвестиційних зобов’язань.

Разом з  тим в умовах конкурсу чітко будуть прописуватися і такі інструменти,  які відповідають відповідним нормам міжнародного права в частині відповідальності за приватизацію і в частині виконання інвестиційних зобов’язань.

Також прописана норма, яка передбачає залученням, або торгів на біржах не тільки внутрішніх, але й на зовнішніх. Тому що сьогодні  фондовий ринок, який створений в Україні, потребує  більш ширшої і розгалуженої роботи і те, що сьогодні ми в новій Програмі приватизації пропонуємо біржові торги, включаючи вихід на зовнішній ринок, це якраз той принцип і розширення фондового ринку в Україні.

Хочу сказати, що стосується підготовки самої конкурсних умов приватизації, чітко розписується процедура підготовку, в якому зазначається вивчення кон’юнктури ринку, який передбачає обов’язково перед продажем будь-якого об’єкту продавати із вивченням кон’юнктури. Для того, щоб все це зрозуміти, поясню ситуацію.

Сьогодні ми маємо умовно торги, які проходять по одному, два, три відсотки на біржах, ми вивчаємо кон’юнктуру і реально ціну відповідного об’єкту. Приведу приклад. „Криворіжсталь” продавався по ціні 1,95 в 2004 році, ціна, яка сталась на останніх торгах по тих пакетах акцій, які були залишені у Фонді державного майна 0,17 сягнула ціни 6,95. І тому, вважаючи ту кон’юнктуру і вивчення ринку, потребування цього вивчення обов’язково є із залученням того, що обов’язково перед продажжю буде залучатися  біржові торги, які дасть можливість вивчити кон’юнктуру даного об’єкту або рівня капіталізації даного об’єкту, який буде йти на продаж.

Крім того, в Програмі приватизації передбачається ряд об’єктів або ряд процедур по підготовці до приватизації об’єктів, які будуть наповнювати відповідно бюджет. Тому продажа об’єкту із землею дає можливість підняти рівень капіталізації, прибуткові об’єкти, які будуть йти відповідно на продаж, обов’язково будуть виписані кваліфікаційні умови і обов’язково цей перелік буде затверджуватись постановами Кабінету Міністрів України, перелік об’єктів на приватизацію обов’язково буде складовою частиною бюджету на кожний рік, який буде прийматись відповідно парламентом.

Третє питання. Це те, що при підготовці обов’язково передбачається конкурентність відбору оцінювачів, конкурентність по відбору представників на екологічний аудит, обов’язково передбачається кон’юнкту.., оцінка об’єктів, які будуть іти на продаж на конкурентних засадах, з урахуванням і галузевого принципу. У програмі приватизації передбачає приватизацію обов’язково об’єктів незавершеного будівництва, як приватизацію, так і контроль за виконанням інвестиційних зобов’язань, внесення змін до Закону про особливості приватизації в агропромисловому комплексі, в якому чітко передбачений механізм специфічної галузі. І тут, в цьому залі, ми приймали закон про особливості приватизації в АПК, де фактично агропромисловий комплекс через механізми приватизації передбачає обов’язковість створення конкурентності, але, разом з тим, і кооперування сировини і виробничої бази, обов’язково при приватизації чітко розписаний механізм залишення об’єктів ті, які є на балансах і форма їх використання. Все, що буде включатись до статутних фондів. Це передбачається обов’язково виробнича сфера, об’єкти соціальної сфери, які були набудовані і побудовані. Вони сьогодні фактично залишаться в руках держави і відповідно до проведеної інвентаризації Фондом державного майна такі об’єкти будуть, відповідно до закону про передачу з державної власності в комунальну, будуть обов’язково прийматися управлінські рішення, щоб такі об’єкти, особливо об’єкти соціальної сфери передавалися в комунальну власність з тим, щоб вони могли бути використані представниками територіальних громад для забезпечення обслуговування або роботи тим громадянам, які проживають у відповідній території.

В основному база закону базується на двох, я б сказала, головних чинниках. Управлінські рішення відповідно до закону про управління об’єктами державної власності приймає галузеве міністерство, тобто воно аналізує роботу галузі і бачить, який об’єкт треба видавати на приватизацію, і другий, - це механізм приватизації з обов’язковим погодженням Фондом державного майна управлінських рішень міністерством чи галузевим, чи відповідним департаментом, хто управляє цим об’єктом. І передача, процедура передачі на приватизацію Фондом державного майна. І тому отака...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання?  Запишіться.

Будь ласка, Богачук.

 

12:08:29

БОГАЧУК В.С.

Дякую. Василь Богачук,  соціалістична партія, Тернопіль.

Я хочу подякувати вам, Валентина Петрівна, за цю програму, бо це, дійсно,  дає можливість нам навести порядок в державному секторі економіки. Це дає нам можливість створити конкурентне  середовище для реалізації державного майна, а це в  свою чергу дасть можливість додатково направити кошти до Державного бюджету,  який сьогодні вкрай потребує наша соціальна сфера і всі інші сфери. Але в мене питання. Чому до цього часу в нас не було ще цієї програми?  Це одне питання.

 Друге питання. Як у нас сьогодні реалізується об’єкти із земельними ділянками, про що ми  десь декілька місяців тому говорили.

 І третє питання.  Я хотів би взнати скільки сьогодні Державний бюджет отримує від реалізації військового майна. Дякую.

 

СЕМЕНЮК В.П.  Дякую за запитання.

 І хочу сказати, що програма приватизації, як я казала, була прийнята у 2000 році. Діяла вона до 2002 і буде діяти до того часу поки ця програма, яка сьогодні    ухвалиться не буде підписана Президентом України.

Я думаю, що неприйняття програми приватизації, діючи старий механізм 2000 року – це не було політичної волі на прийняття нової програми, тим більше, що, я хочу сказати, що вперше в Україні був прийнятий Закон „Про управління об’єктами державної власності”  є автор     цього закону і можу сказати, що лише  провівши інвентаризацію ми побачили, що в нас є в наявності, що ще  потрібно продати, а то треба виходити із того, що бюджет треба наповнювати від відновлення виробництва.  І тому програма  приватизації передбачає пошук власника на ті  підприємства де держава не може підняти, тобто, пошук інших джерел наповнення або відновлення  роботи підприємств.

На сьогодні Фондом державного майна України перераховано до центрального бюджету  за січень-квітень місяці один мільярд 168 мільйонів гривень – це тільки від приватизації. Якщо взяти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Самойлик Катерина.

 

12:10:43

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Я хочу задати наступне питання. Скажіть, будь ласка,  чи все-таки закон  буде захищати  наше  державне майно чи ні і чи буде здійснюватися ефективний контроль  саме за ефективністю  роботи приватизованих  об’єктів. До чого  я веду? Ви були у складі делегації під час  візиту до  Херсонщини Прем'єр-міністра України, і він вам особисто і міністру промислової політики дав завдання щодо наших Херсонських  комбайнів. На превеликий жаль, уже пройшло півроку, але нічого не зроблено. Люди страждають, заробітної плати  немає, метал вивозиться і бюджетообразуюче підприємство на сьогоднішній день  нульове. Чи підсилюються контрольні функції, функції за ефективністю використання? Я думаю, Пінчук хай  би краще  займався металургією. Нічого йому лізти у херсонські комбайни, у сільгоспмашинобудування. Ну, показав свою нездатність, ну чому ж ми мовчимо, чому  ми висновки не робимо.

 

СЕМЕНЮК В.П.   Хочу сказати, що програма приватизації передбачає чіткий контроль за виконанням  інвестиційних  зобов’язань. При ваучерній приватизації контролю за  інвестиційними зобов’язаннями і взагалі інвестиційні  зобов’язання не були нормою закону, яка   б давала можливість Фонду  державного майна та і вам депутатському корпусу контролювати виконання інвестиційних зобов’язань. Такої  відповідної норми не було.

Друге питання, що по Херсонському заводу. Хочу сказати, що була у 1999 році створена фірма „Украгромашінвест”, якою дійсно передали 36  заводів сільгоспмашинобудування до складу  статутного фонду. Управляв ним Кабінет Міністрів. І у статуті було записано, вірніше, підроблений статут, у якому було записано право самої компанії без згоди Кабінету Міністрів, Фонду державного майна відчужувати майно, продавати і так інше. І от я не випадково кожного разу  спорю, коли  затверджуються статути. Сьогодні повинен бути закон чіткий, прозорий і самі статути. І не можуть бути делеговані повноваження.  По „Украгромашінвесту”  я  суджусь із 2003 року. Я судилася, як будучи головою  комісії і зараз, …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є надія, що завершите. Будь ласка, Смітюк.

Суд завершите.

 

12:13:18

СМІТЮХ Г.Є.

Валентино Семенівно. Смітюх, Партія регіонів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентина Петрівна.

 

СМІТЮХ Г.Є. Я у минулому році  звернувся до вас з листом, з проханням, розглянути можливість передачі заводу „Большевік”, так як цей завод сьогодні не працює, а його  там трошки, як говорять жаргоном, дерибанять, передати цей завод до складу Київського політехнічного університету, як самого великого технічного вузу на Україні, який об’єднує  в собі загалом біля 45 тисяч студентів і педагогічного складу.

У мене була зустріч з міністром освіти, який  підтвердив це прохання, і він такої ж точки зору, що це дасть  тільки користь на майбутнє для підготовки фахівців. Ви у своїй відповіді говорили, що, якщо вам  план зменшать приватизації, тоді ви це питання розглянете. Але де ж тоді державна позиція, якщо давайте все розведемо? Як ви   відноситеся до цієї пропозиції, щоб повернутися до цього питання і вийти із пропозицією, у тому числі …

 

СЕМЕНЮК В.П. Я вам дякую за запитання і хочу сказати. План  10 мільярдів гривень ще  нікому не доводився, тільки Семенюк. Або як сказати, в цьому році та такий відповідний  бюджетний період. Тому його треба виконувати. І перелік об’єктів, який підготовлений і затверджений Кабінетом Міністрів до приватизації,  повинен бути виконаний, і план повинен бути виконаний.

Друге питання, що стосується даного об’єкту.  Не можна передавати  навчальним закладам об’єкти, якщо  ми маємо податкові заборгованості. Тому зараз Фондом державного майна ми розчищаємо борги, щоб не було підприємство об’явлене банкрутом і передати відповідно вам.

Друге. Цей об’єкт заборонений до приватизації. В даний час управлінські рішення приймаються таки Фондом державного майна спільно з податковою, і ми  у минулому місяці погасили податковий борги у 32 мільйони, залишилося  10 мільйонів. Тоді будемо виходити з пропозицією  до Кабінету Міністрів. Сьогодні рішення  не можна приймати, поки є загроза банкрутства і не розчищені боргові зобов’язання. Це норма, яка чітко фіксується Законом про відновлення платоспроможності підприємств.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентина Петрівна. Сідайте, будь ласка.

Чечетов Михайло Васильович, голова підкомітету Комітету з питань економічної політики.

 

12:15:57

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики на своєму засіданні розглянув поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону „Про Державну  програму приватизації на 2007-2009 роки” і прийняв рішення: рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект за основу і в цілому.

Прийняття парламентом Державної програми приватизації обумовлено Законом України „Про приватизацію державного майна”. Слід зазначити, що остання програма була прийнята сім років тому і мала існувати лише три роки: з 2000-го по 2002-й рік, - отже, вже п’ять років Фонд державного майна, органи приватизації працюють за програмою, норми якої вже довгий час не відповідають сучасним реаліям і, таким чином, вимагають перегляду  базових принципів та підходів до процесу реформування власності. Отже, виникла необхідність приймати нову державну програму приватизації, яка б відповідала стратегічному курсу країни, а також визначала нові вимоги до процесів приватизації державного майна, чіткі і обгрунтовані критерії віднесення підприємств до таких, що підлягають приватизації, встановлювала завдання щодо оптимізації розміру державного сектору економіки. Відповідно до положень законопроекту державна програма приватизації на 2007-2009 роки визначає основні цілі, пріоритети та умови приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим та комунального майна на 2007-2009 роки. Метою приватизації протягом строку дії програми є оптимізація державного сектору економіки, створення конкурентного середовища, залучення інвестицій та прискорення технологічного оновлення, модернізації підприємств та реалізація державної політики економічного зростання, а також забезпечення надходження коштів від приватизації до Державного бюджету.

Пріоритетами приватизації у 2007-2009 роках пропонується визначити такі: перше – це здійснення продажу наряду з високоліквідними об’єктами промисловості для забезпечення виконання бюджетних завдань дрібних пакетів акцій, збиткових підприємств під зобов’язання покупця щодо проведення їх фінансового оздоровлення.

Друге, збільшення обсягу надходження до державного бюджету коштів, одержаних від приватизації, шляхом підвищення конкретності та прозорості продажу. Завданнями програми виступає приватизація об’єктів, подальше перебування яких у державній власності економічно недоцільне. Забезпечення надходження до державного бюджету коштів, одержаних від приватизації в сумі, передбаченій законом про державний бюджет України на відповідний рік.

Зокрема, положенням програми чітко визначають, положення програми чітко визначають дії Кабінету Міністрів України, Фонду державного майна, органів виконавчої влади щодо складання переліку об’єктів приватизації, продаж яких повинен забезпечити виконання завдань з надходження коштів від приватизації в зазначеному періоді.

На фонд державного майна покладається обов’язок затверджувати до 31 грудня року, що передує плановому періоду, план-графік поквартального та помісячного продажу об’єктів на наступний рік. Програма вилучає з процесу приватизації термін „промисловий інвестор” і визначає, що покупцями контрольного пакету акцій часток, паїв та єдиних майнових комплексів, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, або займають монопольне, домінуюче становище на загальнодержавному ринку товарів, робіт послуг, можуть бути виключно особи, або їх об’єднання, визначені покупцями відповідно до закону України про приватизацію державного майна, за умови, що такі особи, які…, або особи, які безпосередньо контролюють, незареєстровані в офшорній зоні.

Ці, вищевказані, та інші положення програми, забезпечать подальший розвиток та вдосконалення процесів приватизації, продаж об’єктів приватизації за ринковими цінами, вирішить проблеми приватизації попередніх років,  підвищить відкритість та прозорість процесу реформування держаної власності.

Наслідком чого, має підвищуватися соціально-економічна ефективність виробництва шляхом залучення ефективних власників, що буде сприяти створення конкурентного середовища, як умови для зростання економіки країни і добробуту населення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Хто бажає взяти участь в обговоренні? Запишіться від фракцій.

Так, індивідуально.

Так, будь ласка, мікрофон Цибенка.

 

12:20:55

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги,  шановні громадяни України. Мабуть, наші виборці знають, що на відміну від багатьох політичних сил фракція комуністів має чітке, послідовне ставлення до процесів приватизації.

Я хотів би сказати про те, що фракція комуністів зазначену програму приватизації підтримувати не буде. По трьом мотивам.

По-перше, ми вважаємо, що не можна навіть намагатися вдосконалити те, що в принципі не підлягає удосконаленню.

Справа в тім, що практика наша і нашого життя, приватизаційних процесів в Україні показала, що справді в Україні вона не може бути ні прозорою, ні справедливою. І тому це важливий аргумент на шляху непідтримки цього документу.

По-друге. Я хотів би сказати про те, що немає сенсу вдосконалювати ще й тому, що практично абсолютна більшість власності в Україні, з точки зору народногосподарського комплексу, вона вже ліквідована. І тому сенс вдосконалювати приватизаційні процеси в умовах, коли, де-факто, приватизувати уже нічого, абсолютно немає ніякого.

І третій аргумент. Я хотів би сказати, який є сенс у подальшій приватизації, якщо ми потім не можемо відслідкувати, а куди ж діваються кошти від продажі, скажімо, власності України іноземним інвесторам.

Найбільш яскравий приклад у цьому плані є приватизація „Криворіжсталі”. Шукаємо після успішного нібито продажу „Криворіжсталі”, не може навіть Верховна Рада, я уже не кажу про когось іншого, знайти сліди. А де ж ті кошти, куди вони подівалися? У чиїх кишенях вони осіли? Ось чому я ще раз наголошую на тому, що фракція комуністів абсолютно свідомо, послідовно діючи в цій ситуації, підтримувати цю програму приватизації не буде.

Тим більше, що основними пріоритетами цієї програми є продаж високоліквідних підприємств і  об’єктів з усіма наслідками, які з цього витікають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую обговорення питання завершено будемо визначатися. Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні Закону „Про державну програму приватизації” на 2007-2009 роки”. Законопроект за номером 3512. Прошу визначатись.

 

12:23:53

За-233

Рішення прийнято.

Оголошується перерва на 30 хвилин до 12 години 55 хвилин.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити до сесійної зали, будемо продовжувати засідання. Розглядається Проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації. Реєстраційний номер 3513. Урядовий законопроект доповідає Семенюк Валентина Петрівна. Підготуватися Чечетову.

 

СЕМЕНЮК В.П.

Шановні колеги, на ваш розгляд Кабінету Міністрів України подається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань приватизації. Хочу сказати, що метою внесення змін до даних законів, в першу чергу, є практика, яка підтверджена роботою Фонду державного майна в частині того, що потрібно вдосконалити, зокрема, Закон про приватизацію державного майна України, про приватизацію майна невеликих державних підприємств, так звану малу приватизацію, внести зміни до закону про особливості приватизації незавершеного будівництва, внести зміни до закону про приватизацію в агропромисловому комплексі.

Що за пропозиції запропоновані Кабінетом Міністрів? В першу чергу, прописується новий порядок започаткування приватизації, які йдуть по декількох напрямках. Зокрема, приватизацією конкурсу з відкритістю запропонованої ціни за принципом аукціону і цей механізм показав на прикладі приватизацію, яку ми чітко могли навіть демонструвати по телебаченню, аукціони із зниженням лоту.

Що пропонується Фондом державного майна і Кабінету Міністрів з такою відповідною дією? В першу чергу, сьогодні при проведенні інвентаризації, ми з’ясували ряд об’єктів, які і морально, і фізично вже знесені. Потрібно випускати нову продукцію, запускати роботу цих підприємств. І можна сказати, наприклад, я, як соціаліст, теж проти приватизації, але сьогодні бачачи, що є підприємства, які держава не може підняти, потрібно йти на приватизацію з тим, щоб ті підприємства, які можуть ожити, які можуть дати робочі місця, які можуть випускати можливо іншу продукцію на підприємствах, які є сьогодні  і морально, і технічно устарілі. Саме тому ми пропонуємо такі зміни в законодавство, які б дали можливість, по-перше, проводити приватизацію і відновлювати  виробництво. Відновлення виробництва дає відповідно, в першу чергу, робочі місця, людям заробітну плату, соціальні гарантії, які будуть  прописані в умовах конкурсу і саме це зазначається у змінах до законодавства.

Друге. Це те, що  дані підприємства, які йдуть на приватизацію  конкурс з елементами аукціону чітко передбачають:

Перше. Відновлення  не тільки роботи підприємств, а і  випуск продукції, яка могла б давати можливість конкурувати з іншими підприємствами, які  мають можливо і в тому числі і працюють на інші, могли працювати на інші держави тобто де могли б  відповідно  реалізовуватися.

Крім того, хочу сказати, що  в умовах,  в законодавстві яке сьогодні ми подаємо на зміни, ми чітко    приписуємо механізм проведення конкурсів, саму процедуру, саму процедуру підготовки, в тому числі  через відповідні механізми, відкритості торгів, які проводяться сьогодні Фондом державного майна  і його регіональними відділеннями. Крім того, ми забезпечуємо приватизацію через  відповідні біржі, які є   відповідними  інституціями, які забезпечують відкритість приватизації.

Ми побачили в законодавстві є уже за той період, який відбувся з часу  прийняття законів по приватизації, а це в основному був 1992 рік, 1995 рік, треба внести зміни до Закону про малу приватизацію

І головною умовою  ми пишемо: „продаж об’єктів малої приватизації із землею” – це означає, що ми зможемо продати об’єкти, а часто сьогодні спостерігаємо , що іде боротьба не за об’єкт, а  за ту земельку, яка знаходиться, на якому знаходиться можливо і  об’єкт, який потрібно іти під знесення, але цей  об’єкт є цінний своєю  землею.

Саме тому в Законі про приватизацію державного майна ми  пропонуємо продаж із землею. 

Потрібно внести зміни до Закону „Про приватизацію незавершеного будівництва”. В чому вони проявляються. В старому діючому законі передбачається, що продається об’єкт незавершеного будівництва і гроші від приватизації не йдуть до бюджету, а йдуть тому, хто купив цей об’єкт для того, щоб цей об’єкт добудувати. Це, звичайно, є нонсенс, тому що потрібно все-таки, щоб гроші йшли до бюджеті і, якщо державі потребується на добудову, то вони повинні проходити відповідно до закону про…до Бюджетного кодексу проходити з прямим фінансування, з тим, щоб держава могла контролювати як використовуються дані кошти. Тому ми вносимо зміни до Закону „Про незавершене будівництво” в частині того, щоб ми виправили цю помилку. Тим більше, що ви, парламентарі, часто при прийнятті Закону „Про бюджет” якраз призупиняєте дію цієї статті, зокрема, статтями при прийнятті Закону „Про бюджет” на поточні роки. Ми проаналізували, що Закон „Про особливості приватизації в агропромисловому комплексі” потрібно тоже переглянути, виходячи із двох чинників. В руках держави залишились тільки окремі об’єкти, які сьогодні йдуть на приватизацію із відповідними долями, зокрема, це об’єкти міжгосподарської власності, об’єкти, які залишилися в руках держави. І той спосіб приватизації через передачу 51 відсотка пакету акцій товаровиробникам сьогодні уже не є можливим через те, що підтвердних документів в архівах, де є що, дані об’єкти агропромислового комплексу будувалися для, переробні галузі, зокрема, для того. щоб забезпечувати роботу цілого комплексу агропромислового не є чинними. Тому ми мусимо вносити зміни до Закону „Про особливості приватизації в агропромисловому комплексі”.

Разом з тим, хочу сказати, що в даних законодавчих документах чітко прописаний, і особливо хочу наголосити, чітко прописано особливу відповідальність, і тут я відповідала Катерині Семенівні на питання, це контроль за виконанням інвестиційних зобов’язань. У Законі „Про приватизацію державного майна” чітко прописується, купив  власник об’єкт. Якщо цей об’єкт контролюється відповідним зазначеним строком, його контрольність зберігається поквартально. Тобто комісія за участю Фонду державного майна, галузевих міністерств виїжджає на місце і чітко контролює як виконуються інвестиційні зобов’язання, і така перевірка наступає, перша перевірка через шість місяців після вступу власника у свої права власності, а потім контроль іде поквартальні. Щоб ми могли чітко контролювати той післяприватизаційний період, чи відновилась робота підприємства, чи гарантується людям заробітна плата, чи люди сьогодні можуть мати ті гарантії, які давалися при приватизації і як ними відповідно контролювати.

Разом з тим і в цьому законі ми прописуєм, і ув’язку робимо із законом про соціальне партнерство і законом про профспілки. По-перше, обов’язкова участь при підготовці до приватизації, як я вже попередньо говорила, і обов’язково участь в контролі за виконання інвестиційних зобов’язань, зокрема, які стосуються договорів куплі-продажі.

Ми чітко прописали в законах про приватизацію механізм інформованості, зокрема це залучення засобів масової інформації до проведення конкурсів. Обов’язкове залучення представників органів місцевого самоврядування і обов’язкова участь представників територіальних громад і трудового колективу. Тобто, прозорість у цій ситуації поширюється.

Крім того, ми ув’язали ці зміни до законодавства України із нині діючим Господарським кодексом, тому що даний механізм чітко повинен бути прописаний контроль або робота, ефективна робота використання об’єктів державної власності там, де є присутність держави як акціонера. Ми з вами прийняли Закон „Про управління об’єктами державної власності”, в якому чітко передбачили механізм представництва в наглядових радах, в ревізійних комісіях представників держави, які б могли поквартально, я повторюю, поквартально контролювати як працює підприємство із долею держави.

Тому я прошу підтримати дані зміни до закону, які  дають можливість прозоро управляти об’єктами державної  власності, прозоро проводити приватизацію тих об’єктів, які потребують інвестиції з цілю того, щоб відновити виробництво, дати людям зарплату, дати робочі місця. І це дасть можливість сьогодні вернути тих людей, які  працюють на когось  в Україну, і щоб наші підприємства  працювали , даючи продукцію, даючи наповнення бюджету. Тому що від роботи  цих підприємств залежить дуже  і дуже багато.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентино Петрівно.

Чи є запитання? Запишіться.

 

13:04:51

БОНДАРЧУК І.М.

Шановна Валентина Петрівна. Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України.

Скажіть, будь ласка, як передбачено відповідальність власників за виконання соціальних зобов’язань, які санкції можливо  передбачаються, тому що на першому етапі, на етапі приватизації записують багато і правильно, а реально не завжди виконують ці зобов’язання.

 І друге. Чи передбачаються зобов’язання і  відповідальність власників за погашення  заборгованості по заробітній платі, оскільки чимала кількість об’єктів, які підлягають приватизації мають борги по заробітній платі. Дякую.

 

 СЕМЕНЮК В.П. Дякую, Іване Миколайовичу.

Хочу сказати, у внесених змінах до законодавства по приватизації чітко передбачається.

Перше. Щоквартальна перевірка Фондом державного майна і контроль особливо, що стосується соціальних питань, для цього є  представництво працівників міністерства соціальної політики і праці, і, відповідних департаментів.

 Друге. Це те, що сьогодні така перевірка проходить поквартально, тим більше, що Закон „Про встановлення мінімальної  заробітної плати” дає можливість сьогодні контролювати мінімальну оплату праці на  підприємствах незалежно від форми власності. Тому контроль проводитиметься поквартально.

Що стосується соціальних зобов’язань, то для цього відповідно розширені повноваження і  виписано так, що без участі трудового колективу профспілки змінити умови конкурсу ніхто не може. Навіть зараз у цьому   проекті закону забороняється судам вносити зміни договорів, як це проводиться сьогодні. Тобто не хоче виконувати інвестзобов’язання, йде  у суд і каже: зміни  мені умови конкурсу, щоб  Семенюк мене не турмусувала.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, відомому юристу Богачуку слово.

 

13:06:52

БОГАЧУК В.С.

Дякую. Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Валентина Петрівна, я підтримую внесення змін у законодавчі акти, що стосується приватизації, і вважаю, що це, дійсно, наведення порядку у приватизаційному процесі. Але  у мене декілька питань, які стосуються вже попередньо прийнятих  нами з вами рішень.

Ну, перш за все, ми нещодавно голосували про приватизацію незавершеного будівництва і разом із земельними ділянками. Як це дає, наскільки воно стає, ці об’єкти стають більш привабливими і як збільшується ціна на ці об’єкти?

І друге питання щодо судів, які зараз особливу участь беруть в приватизації. Тому що судами виносяться рішення про зобов’язання припинити продажу того чи іншого об’єкту або  приймається рішення продати  той  чи інший об’єкт і так далі. Дякую.

 

СЕМЕНЮК В.П. Я дуже дякую вам за запитання. І хочу сказати на прикладі зростання ціни об’єкту, якщо продається з землею. Ми недавно продавали один із об’єктів під Києвом, його невеличка ціна   стартова була 800  тисяч, якщо взяти тільки оцінити майновий комплекс. Коли ми додали вартість землі, то за даний об’єкт отримали 32 мільйони. Звичайно,  тут велику роль спрацювало те, що продажу проходила  під пристальним  поглядом і  під  прямою трансляцією по телебаченню.

Друге ваше… відповідь на ваше питання я можу сказати, що  сьогодні окремі судді, я не  хочу звинувачувати всіх суддів, окремі судді, дійсно, приймають рішення зобов’язати Фонд державного майна продати, заборонити продажу. Ви знаєте, що недавно мені заборонили продати один відсоток пакету акцій „Укртелекому”. Так причина  у чому?  Якщо продавати оптом „Укртелеком”,  стартова ціна його 800 мільйонів доларів. Якщо вивчити кон’єктуру і якщо навіть я продам за одну гривню акцію, то  це буде  4 мільярди  700 мільйонів доларів. Оце тобі і прозорість, оце тобі і   відповідна приватизація. Хочуть все, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, ви були переконливі і аргументовані. Сідайте, будь ласка. Підтвердить це і Михайло Васильович Чечетов від імені комітету.

 

13:09:22

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!  Проект Закону  України про внесення змін до деяких  законів  України з питань приватизації поданий Кабінетом Міністрів України.

Законопроект пропонується викласти у новій редакції Закони України: „Про приватизацію державного майна” та „Про приватизацію  невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, внести ряд змін до Законів  України: „Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”, „Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва” та визнати таким, що втратив  чинність Закон України „Про формування конкурентних засад у процесі приватизації акцій, часток, паїв, що належать державі у майні юридичних осіб”, що випливає із необхідності узгодження положень цих законодавчих актів із Законом України про Державну програму приватизації на 2007-2009 роки,  проект якого також внесено Кабінетом Міністрів  України  до Верховної Ради, і який ми з вами  прийняли і за основу, і в цілому до перерви.

Зазначений законопроект має на меті забезпечити реалізацію норм Державної програми приватизації на 2007-2009 роки та взаємоузгодити правову базу з питань приватизації, що сприятиме гармонізації ..... законодавства.

Запропонований законопроект  врегулює правове забезпечення приватизації державного майна та разом з проектом Державної програми приватизації на 2007-2009 роки, який ми з вами прийняли, забезпечить подальший розвиток та вдосконалення процесів приватизації, продаж об’єктів приватизації за ринковими цінами, вирішення проблеми приватизації попередніх років, підвищення відкритості та прозорості реформування державної власності.

Результати реалізації законопроекту сприятимуть гармонізації законодавства з питань приватизації, створять реальний механізм прискорення процесу  приватизації, забезпечить її прозорість, економічну та соціальну ефективність, що у свою чергу сприятиме створенню конкурентного середовища, як умови для  зростання економіки, добробуту населення.

Враховуючи вищевикладене, Комітет з економічної політики і рекомендую Верховній Раді прийняти зазначений законопроект в цілому, як і Програму приватизації на 2007-2009 рік, яку ми також прийняли в цілому до перерви. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Богачук, будь ласка, мікрофон з місця.

 

13:12:00

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Шановні депутати, шановний Адаме Івановичу! Я хотів би підтримати викладення в новій редакції Закону України „Про приватизацію державного майна”, а також „Про приватизацію невеликих державних підприємств”, які сьогодні вносяться, тобто про малу приватизацію. А також ті зміни, які запропоновані щодо законів: „Про особливості приватизації в агропромисловому комплексі”, а також „Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва”. Тому що, ми бачимо, сьогодні нам в цьому процесі потрібно наводити порядок, бо десь незаконна приватизація, яка йшла у відомий період, породила таке явище, яке називаємо ми „рейдерство”. І сьогодні рейдерські атаки здійснюються на багато привабливих підприємств. Ми не повинні дати будь-кому будь-якого шансу вмішуватися в ці процеси приватизації. Саме тому підтримую і цю Державну програму приватизації на 2007-2009 рік. Бо я вважаю, що нам сьогодні потрібно продовжити приватизацію, нам потрібно сьогодні відновити виробництво, нам потрібно створити додаткові робочі місця, нам потрібно дати людям заробітну плату, повернути наших заробітчан на Україну, в їхні сім’ї, в їхні родини і так далі. Вважаю, що особова сьогодні роль в цьому належить Фонду державного майна, який повинен забезпечити контроль за виконанням інвестиційних зобов’язань відповідно до договорів купівлі-продажу. Тут і вкладення десь додаткових інвестицій в те чи інше підприємство на Україні.

Я пригадую, наш недавній десь був спір виник на спеціальній комісії по контролю за приватизацією, щодо „Луганськтепловозу”, де представник "Нашої України" Бондар Олександр, який ще раніше очолював фонд майна і продавав це підприємство за тридцять мільйонів і мова  не йшла не про які додаткові інвестиційні зобов’язання, критикував сьогоднішнього голову фонду, яка продала за 300 мільйонів і, крім того, десь біля 600 мільйонів інвестиційних зобов’язань, що вкладання коштів… 1,5 мільярда сьогодні вкладення інвестицій в дане підприємство.

Я вважаю, що таку приватизацію потрібно підтримувати і ці зміни ми, за ці зміни я прошу всіх проголосувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, обговорення питання завершено, будемо визначатися.

Ставлю на голосування про прийняття за  основу в першому читанні законопроекту за номером 3513 закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації, урядовий законопроект.  Прошу визначатися.

 

13:15:22

За-228

Прийнято.

Так, була пропозиція: прийняти в цілому як закон, але ви бачите, що там на 5  сторінок зауваження Науково-експертного управління? Ми їх повинні врахувати, тим більше, що далеко не 300 проголосувало. Я просив би. Давайте, і вас, Михайло Васильович, попрацюйте із зауваженнями науково-експертного з тим, щоб, можливо, на вівторок, як ви будете готові, в вівторок ми приймемо його остаточно як закон.

Бо там, ви бачите, досить багато пропозицій науково-експертного. Я думаю до вівторка ви разом із Фондом державного майна за цих три дні попрацюєте, щоб була більш юридична чистота, як кажуть. Тому я особливих проблем не бачу.

Так, нам потрібно включити до порядку денного та прийняти рішення, законопроект за номером 3639. Прошу визначатися, про включення до  порядку денного.

 

13:16:38

За-29

Щось не це. 29 – не прийнято рішення.

Шановні колеги,  нам треба включити до порядку денного і розглянути законопроект за номером 3586. Прошу підтримати. Голосуємо.

Зніміть голосування. Мова йде про те, що, ви знаєте, відбулося рішення Конституційного Суду, відповідно до якого визнано неконституційними дії Президента України щодо призначення на адміністративні посади в судах. У рішенні Конституційного Суду записано про те, що це потрібно врегулювати законодавством, що Верховна Рада повинна врегулювати це законодавством.

Ви знаєте, ми з вами прийняли тимчасовий порядок, постанову про тимчасовий порядок призначення на адміністративні посади. Але все це трошки, так би мовити, не дотягує до того, що називається законодавчим врегулюванням. Це один момент.

Другий. В Конституції чітко сказано про те, що подібні питання вирішуються виключно на основі законів. Тому ми з вами повинні прийняти, будемо сьогодні, закон, який врегулює ці проблеми. Зрозуміло?

Тоді я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного і розгляду законопроекту за номером 3586. Прошу голосувати.

 

13:18:35

За-245

Включено.

Будь ласка, Зварич Ігор.

 

13:18:56

ЗВАРИЧ І.Т.

Шановні колеги! Як ви знаєте Конституційний Суд своїм рішенням визнав таким, що не відповідає Конституції чи є не конституційним положення частини п’ятої статті 20 Закону України „Про судоустрій України” відповідно до якої голова суду, заступник голови суду призначався на посади та  звільнявся з посади Президентом України.

Це рішення від 16 травня 2007 року номер 1-РП\2007. Цим же рішення у Верховній Раді невідкладно в законодавчому порядку необхідно врегулювати питання про призначення судів на посаду голови суду, заступника голови суду та звільнення його з цієї посади.

Приймаючи рішення у цій справі Конституційний Суд України врахував вироблені міжнародним співтовариством засади незалежності судових органів, викладені, зокрема, в рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року номер 9412. Незалежність, дієвість та роль суддів, де вказується, що орган, який уповноважений  приймати рішення щодо кар’єри суддів повинен бути незалежним від уряду та адміністративних органів.

У Європейській хартії про статус суддів від 10 липня 1998 року в якій передбачається, що рішення про службове підвищення судів вноситься органом незалежним від виконавчої  та законодавчої влади.

В основних принципах незалежності судових органів схвалених резолюціями номер 40\32 від 29  листопада 1985 року та номер 40\146 від 13 грудня 1985 року Генеральною Асамблеєю ООН в якій зазначається, що усунення від посади чи звільнення  судді мають бути предметом незалежної, підкреслюю, перевірки. Тобто знову ж таки про органи суддівського самоврядування також тиск не може, оскільки це є органами незалежними.

Також Конституційним Судом України взято до уваги положення концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленою указом Президента України від 10 травня 2006 року, номер 361, в якому передбачається запровадити порядок, за яким адміністративні посади в судах займають судді, призначені у відповідному порядку. Проте слід зауважити, що зазначені положення вказаної концепції не буде узгоджуватися частиною другою, статті 130 Конституції України, згідно з якою суддівське самоврядування діє для вирішення питань внутрішньої діяльності судів. Тобто я ще раз хотів би підкреслити, що дійсно в концепції, схвалена Указом Президента, є такий посил, що мали б робити призначені ці органи судійського самоврядування, в однак це протирічать засадам, визначеним Конституцією України, а на сьогоднішній час. Тому, якщо її реалізувати ту концепцію, необхідно вносити відповідні зміни в Конституції. Чому? Тому що до повноважень голови та заступника голови суду, сьогодні віднесено не лише питання щодо організації діяльності суддів, а й здійснення певних процесуальних дій. Це вирішення питання про відвід судді, зміну складу колегії суддів тощо. Конституційним, колегіальним незалежним органом, відповідальним за формування високо професійного суддівського корпусу – є Вища рада юстиції. Що зазначено як Конституцією України, так і в законі про Вищу раду юстиції.

Діяльність Вищої ради юстиції якраз і покликано, з одного боку, не допустити проявів корпоративності формування суддівського корпусу, а з іншого, забезпечити гарантію незалежності суддів від впливу і втручання будь-яких органів влади та посадових осіб. Крім того, що складу Вищої ради юстиції входять не лише представники від законодавчої, виконавчої, судової влади, а також і адвокати, прокурори і представники юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.

Отже, найбільш відповідним органом у державі здатним вирішувати питання про призначення суддів на адміністративні посади та звільнення адміністративних посад – є саме Вища рада юстиції. У зв’язку з чим, до набрання чинності законом України про внесення змін до законів України про судоустрій та статус суддів, доцільно тимчасово запровадити порядок, який визначений у законопроекті від 30 травня 2007 року, номер 3586, то в ньому ми також зазначаємо, що ми говоримо про тимчасовість порядку, що цей Закон набирає чинності з дня його  прийняття  і  діє до набрання чинності  законів про внесення змін до законів  про судоустрій України та про статус суддів, відповідно до   тих реформ, які  здійснюються і будуть продовжувати здійснюватися в Україні щодо  організації судочинства. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Є запитання? Все зрозуміло? Тепер сідайте, будь ласка. Чи бажає хтось взяти участь в обговоренні?   Я думаю, що Ігор Теодорович досить чітко, логічно все пояснив.

Нагадаю, що дійсно ми з вами прийняли в першому  читанні  законопроект, ініціатором якого виступив Президент України про внесення змін в Закон про судоустрій  і про статус суддів, два законопроекти він вніс. Вони прийняті в першому читанні лише.  Ми не зуміли їх підготувати до другого.

Оскільки відбулося  відповідне рішення Конституційного суду, про яке ми з вами  згадували і Конституційний суд вимагає від нас врегулювати цю проблему і це наш обв’язок,   так вимагає від нас і Конституція. То я пропоную, і оскільки тут все    чітко  і ясно, що це тимчасово до прийняття  змін в другому читанні, або прийняття в цілому в другому читанні  Закону про судоустрій, ми вводимо ось таке  законодавче тимчасове положення  про, вірніше тимчасовий стан про призначення суддів на адміністративні посади.

Тому, якщо не буде заперечень, я ставлю  на голосування в цілому, як Закон, за номером 3586 Закон про внесення змін до Закону України про судоустрій України щодо призначення судді на адміністративні посади. Голосується в цілому, як Закон, прошу підтримати.

 

13:26:04

За-247

Закон прийнятий,  я думаю ми зробили абсолютно правильно з вами, шановні колеги, попросимо Президента підписати, щоб цей закон набрав чинності для того, щоб у нас в судівській  ієрархії був порядок.

Так, нам треба було б включити до порядку денного і розглянути законопроекти, на які настійно просить Кабінет Міністрів, те, що стосується внесення змін до законів про державні закупівлі. Є в нас від комітету і від робочої групи, яка створена розпорядженням Голови Верховної Ради. Олександр Миколайович Ткаченко. Прошу. Яка позиція з цього питання?

 

13:26:59

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, в січні місяці була створена робоча група і затверджена Головою Верховної Ради за номером 48 по розробці і вдосконаленню Закону „Про державні закупівлі, роботи і послуги”.

Ми в кінці січня, а точніше, в кінці грудня місяця 2006 року прийняли закон, який вступив у силу 11 березня цього закон і цей закон сьогодні діє. Але, враховуючи, що з місць поступає багато питань, багато пропозицій, поступило від Кабінету Міністрів, від антимонопольного комітету, від Міністерства фінансів окремо, від інших відомств багато пропозицій, від народних депутатів поступило 32 законопроекти, а точніше, зміни до діючого закону. Тому робоча група парламенту, яку я очолюю по даному питанню працює над вдосконаленням цього законопроекту. Ми, в принципі, напрацювали єдиний закон з врахуванням максимально тих поправок і пропозицій, які вносяться і, думаємо, що могли б і сьогодні були вийти на розгляд цього законопроекту. Але, Кабінет Міністрів нагально вимагає, щоб ми вивели з складу міжвідомчої комісії трьох депутатів, а з числа 11 членів міжвідомчої комісії 3 депутати входить, з чим ми не можемо погодитись.

Кабінет Міністрів настоює на тому, щоб ми вивели з підпорядкування антимонопольний комітет і міжвідомчу комісію  передали Мінекономіки, з чим ми не можемо погодитись, тому що Антимонопольний комітет підзвітний і підконтрольний Верховній Раді, а не Кабінету Міністрів.

Таким чином, Кабінет Міністрів хоче нас відсторонити від контролю за використанням державних коштів. В бюджеті закладено біля 75 мільярдів гривень, які працюють на державні закупівлі. І вони повинні бути під контролем. Ми не можемо допустити те, що сьогодні робиться з ПДВ. Коли ПДВ повертають індивідуально ті, хто повинен, безперечно, радиться, в яких об’ємах, які галузі і скільки можна ПДВ повертати.

Так хочуть зробити і з державними закупками. Тому я вважаю, що ми доопрацюємо ці зауваження і пропозиції, які ще єсть, і думаєм в понеділок у вівторок ми до цього питання повернемся і винесем узгоджений єдиний законопроект для розгляду в сесійний зал, спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте. Шановні колеги, таким чином, ми бачимо, що уже залишилось неузгодженим лише декілька питань. Будем просити і Олександра Миколайовича, і Кабінет Міністрів, хто займається цією групою, все зробити для того, щоб ми у вівторок розглянули законопроект про внесення змін до закону про державні закупівлі. Бо ви знаєте, що навколо цього законопро.., закону досить і досить багато розмов в державі, починаючи від Президента, Прем’єр-міністра, і на всіх інших рівнях. Тому давайте ми скажемо також своє слово в цьому питанні.

Тоді я звертаюсь до робочої групи, до комітету профільного, на жаль, уже голови там немає комітету, бо він залишив парламент, Порошенко, хто там перший заступник, будь ласка, зробіть все для того, щоб у вівторок ми розглянули цей законопроект.

Повторне друге читання. 3302 – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування угод про розподіл продукції. Воропаєв, будь ласка, Юрій Миколайович. З місця мікрофон увімкніть йому.

 

13:31:21

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Адам Иванович,  у нас была дискуссия в  среду, когда мы слушали этот закон первый раз во втором чтении. Была большая дискуссия в отношении того  есть ли здесь новых налоговых льгот.  Эту дискуссию нужно снимать. Снимать каким образом. Нужен анализ  этого вопроса.  Такой анализ должен сделать Кабинет Министров.  И он готов это сделать, и он обещал это сделать. Но мы должны увидеть, - увидеть сравнение, что было по налогам сейчас и , что будет потом, когда мы этот закон примем.

Поэтому предложение такое. Давайте  мы перенесем этот вопрос, получим  документ от Кабинета Министров, они его  уже заканчивают делать и тогда проголосуем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, Юрію Миколайовичу. Правда, я бачив якийсь аналіз вони підготували, але ви вважаєте, що це недостатньо. Зрозуміло.

Тоді я ставлю пропозицію про те, давайте проголосуємо, щоб перенести розгляд цього питання на вівторок. Прошу проголосувати. На вівторок.

 

13:32:31

За-245

Рішення прийнято.

Будь ласка, знову звертаюсь до  представників Кабінету міністрів по якому це відомство іде, все зробити для того, щоб у вівторок ми могли його розглянути.

Так, друге читання. Проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги).  Реєстраційний номер 2197.

Член Комітету з питань будівництва місто будування житлово-комунального господарства  Демчишен Василь Васильович, будь ласка.

 

13:33:15

ДЕМЧИШЕН В.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, вашій увазі пропонується для другого читання проект Закону про внесення змін доповнень до Закону України „Про житлово-комунальні послуги”. Ним врегульовується питання щодо встановлення та формування цін, тарифів на  житлово-комунальні послуги.

Ми пам’ятаємо скільки проблем минулої зими викликали те, що не було чітко визначено законодавством державної політики з цього питання.

Цією ситуацією оперативно скористалась опозиція -  БЮТ і "Наша Україна", - яка в цей період підняла багато галасу навколо цієї проблеми, провели потужну піар-кампанію у регіонах місцевої ради, які  контролювалися  цими політичними силами, приймали популістські рішення, не підтверджені економічними розрахунками, не так для покращення життя громадян, як для того, щоб підірвати без того  занедбане  житлово-комунальне господарство та створити ще більше проблем діючому уряду. У даний  час, на  жаль, їх  вже ця проблема не цікавить, їх цікавить політика і боротьба за владу.

Тепер по суті самого законопроекту. За його основу взято проект закону, прийнятий 14 березня у першому читання. Загалом опрацьовано 44  пропозиції  народних депутатів. Зокрема на засіданні комітету  були враховані зміни до пункту  два статті 5 щодо організації у межах повноважень центрального органу виконавчої влади з питань  житлово-комунального господарства стосовно розроблення і реалізації державних програм у сфері житлово-комунального господарства. Та пункт 4 цієї ж статті про розроблення у межах повноважень системи  нормативно-правових актів  щодо формування порядку  розгляду, затвердження та перегляду цін тарифів на житлово-комунальні послуги, стандартів, нормативів, норм, порядків та правил у сфері житлово-комунальних послуг, а також щодо експлуатації поточного, капітального ремонтів, реконструкції об’єктів житлового фонду. 

Статтю   32 доповнено пунктом, де вказано, що не раніше, ніж   через  30 днів після затвердження відповідним органом змін до  цін, тарифів  на  житлово-комунальні послуги, виконавець-виробник  повідомляє про це споживача, надає відповідні обґрунтування з посиланням на погодження відповідних органів  та новий договір про надання послуг з урахуванням  змін  цін та   та тарифів.

Підготовлений законопроект підтриманий профільним міністерством. Комітет пропонує  прийняти  проект закону у другому читанні та в цілому як закон. Дякую за  увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Процедура другого читання. Я звертаюся до тих колег, поправки яких відхилено, хоча тут більшість із них уже  не хочуть вносити пропозиції.

 

ІЗ ЗАЛУ. Я прошу вибачення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заважайте, будь ласка, ви вже не  депутат, не заважайте.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні, я хочу, щоб ви оголосили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не заважайте, будь ласка.

 

ІЗ ЗАЛУ. Я вас прошу оголосити моє прізвище, щоб я не...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не заважайте.

 

ІЗ ЗАЛУ. Адаме Івановичу, я прошу оголосити моє прізвище і я не буду депутатом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кузьменко.

 

13:36:33

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Спасибі, Сергій Кузьменко.

У мене три поправки, я хотів би спочатку зупинитися на першій з них. Це поправка номер  дев’ять. Вона говорить про те. що центральний орган виконавчої влади, який  відповідає за ціни і тарифи,  крім іншого, повинен надавати висновки щодо економічного обгрунтування розрахунків.

Чому я вніс цю поправку? Тому що  у 31 статті пункті третьому є обов’язок отримати такі висновки. Без нього не можна встановлювати тарифи. То якщо є обов’язок отримати висновки, то повинен бути такий самий обов’язок надати такі висновки, інакше центральний орган виконавчої влади не зобов’язаний надавати висновки, а ті, хто встановлюють  ціни і тарифи, зобов’язані їх отримати. Тому, щоб була відповідність між обов’язком одних і обов’язком других, я пропоную до обов’язків центрального органу виконавчої влади додати обов’язок  надати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яка думка комітету?

 

ДЕМЧИШЕН В.В. Дякую за запитання. Воно обговорювалося, дискутувалося на засіданні комітету, але не  отримало необхідної підтримки. Я думаю, що   на вашу пропозицію може визначитися сесійна зала. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування дев’яту поправку колеги Кузьменка на голосування. Прошу голосувати.

 

13:38:21

За – 103, не підтримана.

Ще які пропозиції?  Немає. Є.  Кузьменко, будь ласка, мікрофон.

 

13:38:30

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Поправка номер 18. Я пропоную з 1 січня 2008 року змінити розмір того мінімуму, від якого нараховуються субсидії на 15 відсотків при придбанні скрапленого газу і 10 відсотків при придбанні скрапленого газу. Тобто на 15 і 10 відсотків замість 20, які там стояли. Ця пропозиція кореспондується з пропозицією багатьох інших народних депутатів. А враховуючи те, що збільшення ціни на газ і можливо збільшення ціни на електроенергію обов’язково відбудеться, то так ми захистимо найбільш вразливі прошарки населення.

 

ДЕМЧИШЕН В.В. Дякую за пропозицію. Справді це питання теж дуже активно дискутувалося, але голосуванням не було підтримано. Але я думаю, що така пропозиція має право на життя і думаю, що сесійна зала підтримає це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо поправку 18-ту колеги Кузьменко. Прошу голосувати. Голосуємо.

 

13:40:20

За-220

Хто за те, щоб переголосувати?

 

13:40:45

За-243

Ставиться на голосування 18-та поправка колеги Кузьменко, прошу підтримати.

 

13:41:03

За-245

Прийнято.

Ще які? Кузьменко 22-а поправка, будь ласка.

 

13:41:10

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Спасибі. Двадцять друга поправка. Я в цій поправці пропоную обмежити підстави для перегляду і збільшення цін і тарифів. Я пропоную, щоб підстави для цього не залежали від господарської діяльності. Тобто це, умовно кажучи, форс-мажор. Скажімо, збільшилася ціна на газ – ну, нікуди не дінешся: тарифи будуть змушені збільшувати, - але, щоб недоліки господарської діяльності підприємств, що надають такі послуги, не були підставою для збільшення цін і тарифів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комітет, думка.

 

ДЕМЧИШЕН В.В. Теж розглядалося це питання. Воно не було підтримано, але я думаю, що теж сесійною залою, я думаю, що потрібно підтримати цю пропозицію, вона має серйозну аргументацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 22 поправку Кузьменка. Прошу голосувати. Зніміть голосування.

Будь ласка, від уряду.

 

БІЛЯНСЬКИЙ О.М.

Заступник міністра житлово-комунального господарства Білянський.

У нас сьогодні реальні тарифи покриваються від 20 до 90 відсотків. Якщо ми цю норму приймемо, то ті підприємства, в яких не покриваються вони з політичних причин, а не з економічних, вони ж не зможуть їх підняти, а зможуть підняти тільки ту частину, яка буде викликана наступним підвищенням ціни на енергоносії. А у них що, тарифи будуть заморожені тоді? Не можна цього робити.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це не про те.

 

БІЛЯНСЬКИЙ О.М. Ну, як це не про те?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. „Рівень підвищення цін, тарифів на житлово-комунальні послуги не може перевищувати темпів росту мінімальної заробітної плати за останній календарний рік”, - от суть поправки.

Я ставлю на голосування поправку Кузьменка.

 

ІЗ ЗАЛУ. Двадцять друга поправка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, прошу голосувати.

 

13:43:21

За-248

Прийнято. Всі Кузьменка? Всі. Ви на 75 відсотків задовольнили свої поправки. Так, більше ніхто не наполягає?

Тоді з урахуванням тих поправок, які ми прийняли, я ставлю на голосування в цілому про прийняття  Закону за номером 2197 про внесення змін і доповнень до закону України „Про житлово-комунальні послуги (щодо формування та затвердження цін і тарифів на житлово-комунальні послуги)”.

Прошу голосувати.

 

13:44:08

За-246

Прийнято.

До речі, нагадаю, нашим виборцям, законопроект, навколо якого досить активно на початку зимового сезону, билися деякі захисники народу. От, але вони, вони зараз не хочуть вже, не дбають про нього.

Розглядається в другому читанні проект Закону про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів", реєстраційний номер 3109. Заступник голови комітету з питань економічної політики Плотніков Олексій Віталійович, прошу.

 

13:44:55

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, до вашої уваги пропонується законопроект про внесення змін до Закону України "Про стимулювання розвитку регіонів". Цей законопроект спрямований на вдосконалення законодавства України щодо визнання територій депресивними, а саме створення нормативно-правового підґрунтя для здійснення моніторингу показників розвитку регіонів в районі міст республіканського, в Автономній Республіці Крим і обласного значення для визначення територій депресивними.

5 червня 2007 року законопроект був прийнятий  Верховною радою України  в першому читанні. При підготовці законопроекту до другого читання, пропозицій та зауважень від суб’єктів права законодавчої ініціативи не надходило. Головне юридичне управління Верховної Ради  завізувало законопроект буз зауважень.

Таким чином, комітет Верховної Ради  з питань економічної політики на засіданні 13 червня розглянув, підготовлений до другого читання проект закону України про внесення змін до Закону "Про стимулювання розвитку регіонів" і прийняв рішення, рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в другому читанні та в цілому, як закон.

Ну, що і довожу до вашого відома, і також пропоную зробити. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло, шановні колеги. Поправок не поступило.

Тоді ми маємо підстави проголосувати за Закон про внесення змін до Закону України "Про  стимулювання розвитку регіонів”, реєстраційний номер 3109. Суб’єкт законодавчої ініціативи – Кабінет  Міністрів. Прошу голосувати. Голосуємо.

 

13:46:41

За-235

Закон прийнято. Дякую.

Призначення позачергових виборів окремих сільських голів. Кузьменко, будь ласка.

 

13:47:10

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Шановні колеги,  за час, що пройшов після чергових виборів до органів місцевого самоврядування Верховна Рада ухвалила вже 136 постанов про призначення позачергових виборів. Такі вибори були призначені у 113 селах, 13 селищах і 10 містах.

До Верховної Ради України знову звернулися дев’ять сільських рад з проханням призначити позачергові вибори сільських голів, а саме. Київська область Фастівський район Борівського сільського голови у зв’язку із смертю. Волинська область Ковельський район Велевського сільського голови за власним бажанням. Кіровоградська область Устинівський район Інгульського сільського голови за власним бажанням. Харківська область Краснокутський район Олексіївського сільського голови за власним бажанням. Автономна Республіка Крим Красноперекопський район Почетнітського сільського голови за власним бажанням. Тернопільська область Гусятинський район Чабарівського сільського голови за власним бажанням. Кіровоградська область Олександрійський район Триліського сільського голови у зв’язку із смертю. Київська область Василівський район Тростенсько-Новоселецького сільського голови за власним бажанням. І Миколаївська область Казанківський район Каширівського сільського голови у зв’язку із вироком суду.

Ми розглянули на комітеті ці звернення. І, як свідчать документи, питання призначення...  про призначення виборів було порушено у зв’язку з достроковим припинення повноважень.

Управління апарату Верховної Ради по зв’язках з місцевими органами влади та  органами місцевого самоврядування  вважає, що за результатами розгляду цього питання доцільно рекомендувати Верховній Раді призначити позачергові вибори цих сільських голів.

Відповідно до положень Конституції України та Закону  України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” позачергові вибори сільських голів призначаються  Верховною Радою на неділю не пізніше, як за 70 днів до дня виборів. У зв’язку з викладеним на розгляд Верховної Ради України подано проекти постанов, якими пропонується призначити позачергові вибори цих сільських голів на неділю 26 серпня 2007 року. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставиться на голосування проект за номером 3667 про призначення позачергових виборів Борівського сільського голови, Фастівський район, Київська область. Прошу голосувати.

 

13:50:01

За-253

Прийнято.

Постанова за реєстраційним номером 3667-1 - призначення позачергових виборів велицького сільського голови, Ковельський район, Волинської області. Голосуємо.

 

13:50:27

За-250

Прийнято.

3667-2. Про призначення позачергових виборів інгульського сільського голови (Устинівський район Кіровоградської області). Прошу голосувати.

 

13:50:59

За-252

Постанова за номером 3667-3 – призначення позачергових виборів олексіївського сільського голови (Краснокутський район, Харківщина). 

Голосуємо.

 

13:51:24

За-256

Прийнято.

Постанова за номером 3667-4 про призначення позачергових виборів почетненського сільського голови (Красноперекопський район, Крим).

 

13:51:53

За-255

Прийнято.

Постанова за номером 3667-5 про призначення позачергових виборів чабарівського сільського голови (Гусятин, Тернопільщина). Голосуємо.

 

13:52:18

За-247

Прийнято.

Постанова про призначення позачергових виборів трилівського сільського голови (Олександрівський район Кіровоградської області), проект за номером 3667-6. Прошу голосувати.

 

13:52:46

За-254

Прийнято.

Постанова за номером 3667-7 про призначення позачергових виборів тростинсько-новоселицького сільського голови (Васильківський район, Київщина). Голосуємо.

 

13:53:13

За-250

Прийнято.

Законопроект за номером 3667-8 – постанова про призначення позачергових виборів каширівського сільського голови (Казанківський район Миколаївської області). Голосуємо.

 

13:53:40

За-253

Прийнято.

Так, розглядається Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про міський електричний транспорт", реєстраційний номер – 3448. Васильєв Олександр Андрійович, будь ласка, підготуватись Демчишену від комітету.

 

13:54:13

ВАСИЛЬЄВ О.А.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Законопроектом внесены изменения в Закон Украины «О городском электрическом транспорте» содержит в себе две составляющие.

Во-первых. Он направлен на продление льготных тарифов на электроэнергию для городского электротранспорта.

Закон «О городском электрическом транспорте» был подписан 29 июня 2004 года. Одним из его положений (статья 18) предусматривает, что на протяжении следующих 3-х лет для предприятия электротранспорта устанавливается тот же самый тариф на электроэнергию, что и для населения. Это дало возможность предприятиям в полной мере рассчитываться за текущие использование электроэнергией при пассажирских перевозках, а также частично снизить задолженность за ее потребление за прошлые годы.

Стоимость электроэнергии является ценообразующим фактором, который влияет на уровень тарифов на перевозки и в структуре тарифов составляет свыше 20 процентов.

Учитывая убыточность работы предприятия электротранспорта в Украине, что обусловлено неполной компенсацией с госбюджета потерь за перевозку льготных категорий, крайне важно в дальнейшем сохранить действие льготного тарифа на электроэнергию для данных предприятий.

Исходя из того, что срок действия льготного тарифа уже истекает, в законопроекте предлагается продлить его еще на три года.

Во-вторых, законопроект предусматривает усилия контроля со стороны государства за демонтажем трамвайных рельс. Проблема заключается в том, что на сегодня на местах происходит иногда неконтролируемый и необоснованный процесс сокращения трамвайной сети, которая сопровождается демонтажем рейс. При этом, никто не задумывается о будущем и не отдает себе отчет о том сколько будет стоить восстановление этого хозяйства. В том, что восстановление это прийдеться делать нет никаких сомнений. Поэтому предлагается записать в закон, что сокращение трамвайной сети и демонтаж  …… может осуществляться  местного самоуправления по согласованию с центральным органом власти по вопросам жилищно-коммунального хозяйства, что, безусловно, должно усилить контроль за данными процессами. На основании изложенного, уважаемые коллеги, прошу поддержать данный законопроект. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чи є запитання? Немає. Так, будь ласка, сідайте. Законопроект і колеги Вітенко є, 3448-1. Він практично ідентичний цьому. Я думаю, від комітету Домчишин Василь Васильович скаже, яка позиція по цих обох. Тому що у Вітенко різниця тільки, що у Васильєва на шість років вводиться така зміна, а у Вітенко на постійно. Будь ласка, Василь Васильович, яка думка комітету?

 

13:57:00

ДЕМЧИШЕН В.В.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Сьогодні на засіданні комітету розглянуто подані законопроекти наших колег Васильєва і Вітенко. Але прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді підтримати саме законопроект, який щойно зачитав Олександр Андрійович. Продовження терміну дії тарифу для підприємств міськелектротранспорту на рівні тарифу для населення протягом ще трьох років надасть змогу підприємствам працювати без накопичення боргів за електроенергію.

Зважуючи на те, що міськелектротранспорт є соціальним та перевозить біля п’ятидесяти відсотків пасажирів, що користуються пільговим проїздом, державою не повною мірою компенсуються з бюджету втрати підприємств за пільгові перевезення, оскільки в Україні відсутній облік пільговиків та кошти субвенції розраховуються досить приблизно. Комітет вважає, що за три наступні року урядом будуть розроблені та впроваджені в містах нові системи обліку пільгових пасажирів, що надасть можливість відшкодувати реальні компенсації. Або буде запроваджено механізм адресної грошової допомоги громадянам, які мають на це право. В будь-якому випадку очевидно, що без впровадження чітких та прозорих механізмів оплати проїзду неможливо говорити далі про виведення підприємств міськелектротранспорту на беззбитковий рівень роботи.

 З іншого боку, урядом вже напрацьовується нові порядки цін та тарифоутворення на електроенергію без перехресного субсидування.

Законопроект колеги Вітенко, про який Адам Іванович щойно ви сказали, пропонує ввести постійно діючий тариф на електроенергію для цих підприємств на рівні тарифу для населення, що зрозуміло зведе нанівець   всі зусилля навести порядок у  даній сфері.

 З огляду на вище викладене, прошу підтримати рішення нашого комітету та  прийняти законопроект за номером 3448 народного депутата Васильєва за основу та в цілому, як закон. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так,  чи є запитання?  Немає. сідайте, будь ласка.

Так, чи хто бажає виступити від фракцій? Так, немає бажаючих?

Тоді я ставлю на голосування в порядку поступлення. Про прийняття за основу в першому читанні законопроекту за номером 3448 про внесення змін до Закону України „Про міський електричний транспорт щодо тарифів міського  електричного транспорту”.  Прошу голосувати.

 

14:00:30

За-247

Прийнято.

Так, яка в нас ситуація. „Запобігання та протидія  легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом”. Реєстраційний номер 2847 Джига Микола Васильович, будь  ласка.

 

14:01:03

ДЖИГА М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, запрошені. Вашій увазі пропонується проект Закону України  про внесення  змін до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом”, що передбачає подальше удосконалення вітчизняного законодавства, спрямованого на позбавлення злочинців, доходів, одержаних   злочинним  шляхом, засобів їх  одержання та боротьбу з фінансуванням  тероризму.

Мною неодноразово наголошувалося у  цьому залі про  можливість прийняття  таких змін та доцільності їх підтримання народними депутатами України. Законопроектом розроблено Державним комітетом  фінансового моніторингу України, узгоджено з профільними міністерствами та Національним банком України, тобто тими установами, які безпосередньо застосовували норму Закону України  про запобігання та протидію легалізації  доходів, одержаних злочинним шляхом”. Комітет Верховної Ради України   з питань європейської інтеграції підтримує прийняття цього законопроекту. Результатом вивчення практики застосування положень чинних законодавчих актів з цих питань і є запропоновані зміни до Закону України. У законопроекті враховані прийняті Верховною Радою України  закони, міжнародні договори, рекомендації  групи з розробки фінансових заходів  боротьби з відмиванням грошей, директиви європейського  парламенту та Ради Європи  про  запобігання використання фінансової системи з метою відмивання коштів та фінансування тероризму.

Після прийняття Верховною Радою України законопроекту за  основу від суб’єктів права  законодавчої ініціативи пропозицій і поправок не  надходило. Народними   депутатами України, членами комітету враховані тільки деякі, що випливають із зауважень до  нього  Головного науково-експертного управління Верховної Ради України. Державним комітетом фінансового моніторингу України  на підставі  досвіду і практики діяльності у цій сфері надано комітету роз’яснення з приводу всіх зауважень і пропозицій головного управління. Ці роз’яснення для членів комітету були досить переконливими, а тому члени комітету з ними погодилися.  Зауваження Головного науково-експертного управління стосувалися в основному проблемних  питань, які можуть виникнути при застосуванні норм запропонованого проекту, при цьому невідповідності законопроекту Конституції та іншим законам під сумнів не ставився. До прикладу, одним із зауважень Головного управління з цього питання таке: „Конкретизувати поняття „переказ коштів”, оскільки у запропонованому проектом визначенні „операція за рахунками”. До таких операцій віднесено зарахування, списання коштів”. Позиція Держфінмоніторингу наступна: „Наявність в проекті термінів „переказ коштів” та „операції за рахунками” обумовлена, перш за все, необхідністю встановити певні розмежування в їх тлумаченні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ми можемо голосувати, тільки я не знаю, про що голосувати. Зараз, зараз, Микола Васильович.

Хто бачив законопроект, який ми зараз маємо проголосувати? У головуючого його немає. З депутатів хтось бачив його? Не бачив. Його давно роздавали, але треба таблиця до другого читання. Його роздавали-то давно, ще на другій сесії, бо це 2847. Але ми розглядаємо не в першому читанні, а маємо прийняти як закон.

Будь ласка, Микола Васильович, продовжуйте.

 

ДЖИГА М.В. Шановний Адаме Івановичу і шановні народні депутати, я вважаю, що цей закон необхідно сьогодні прийняти як закон, тому що він конче необхідний для того, щоб наша країна вступила в Світову організацію торгівлі. Якщо цього закону не буде, дуже сумнівно, що туди Україна попаде. Це він і політичний, і правовий аспект цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, зрозуміло.

Давайте ми поступимо таким чином, шановні колеги. Ми вже інколи доходимо до цікавих речей, але голосувати те, чого немає, я собі не дозволю, вибачте. Немає у головуючого порівняльної таблиці законопроекту. У нас Секретаріат працює нормально. Погано працює той, хто мав подати це.

Тому таким чином: на вівторок готуйте порівняльну таблицю, і ми  розглянемо цей закон.

 

ІЗ ЗАЛУ. Вона є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, де? Покажіть мені, де вона є. немає її. Де вона є?

(Ш у м  у  з а л і.)

Вона є  у..., проект закону Кабінету Міністрів, внесений 28 грудня 2006 року. Ми його в першому читанні прийняли. Але порівняльної таблиці і підготовки до другого читання цього закону немає. На вівторок.

(Ш у м  у  з а л і.)

Ну, що голосувати, скажіть, будь ласка? Ви бачите, за що ви голосуєте?

(Ш у м  у  з а л і.)

Бачите, хорошо. Я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні закону за номером 2847.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо, вони всі враховані.

 

(Ш у м  у  з а л і.)

 

14:07:02

За-3

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. „За” – 3. Я вам, шановні колеги, дуже дякую за те, що ми показуємо, що ми Верховна Рада. І давайте до нас, до Верховної Ради відноситися як до депутатів і колег, які працюють спільно і підготувати таблицю – великої труднощі не ставить.

На вівторок я прошу, щоб комітет підготував цю таблицю порівняльну, законопроект до другого читання. Так, шановні колеги, ми сьогодні  з вами працюємо, як ніколи в п’ятницю досить ударно, але це ще не все. Я думаю, що ми сьогодні „Різного” вже не будемо проводити, але декілька заяв я ще вам зачитаю.

Так. „Верховна Рада України.

Підтримуючи Указ Президента „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради” від 2 квітня 2007 року, вважаючи неможливим продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради України п’ятого скликання під тиском політичним політичних обставин, - це цікаво, - заявляю про свій вихід з депутатської фракції "Наша Україна" у Верховній Раді України п’ятого скликання. Лопушанський Андрій Ярославович. „18 квітня. Верховна Рада.

Підтримуючи Указ Президента „Про припинення повноважень Верховної Ради” від 2 квітня 2007 року, вважаючи неможливим продовження діяльності дискредитованого складу Верховної Ради, заявляю про свій вихід із складу депутатської фракції „Наша Україна” у Верховній Раді п’ятого скликання. Кульчинський.

Апарату, народного депутата Сігала, члена депутатської фракції „Блок Тимошенко.  З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання заявляю про свій вихід з депутатської фракції „Блок Юлії Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу депутатської фракції виборчого блоку „Блок Тимошенко”, за списком якого я був обраний народним депутатом, мої повноваження як народного депутата України підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України”.

І ще одна заява, хоча  тут їх дві, бо одна надійшла до Верховної Ради з приводу того, щоб його позбавили через Верховну Раду. І ще одна – до Апарату народного депутата Курила Віталія Семеновича, члена депутатської фракції „Блок Тимошенко”.

„З метою надання Президенту України додаткових підстав для дострокового припинення Верховної Ради п’ятого скликання заявляю про свій вихід з депутатської фракції „Блок Тимошенко”. У зв’язку із виходом із складу депутатської фракції виборчого блоку, за списком якого я був обраний народним депутатом України, мої повноваження як народного депутата України підлягають припиненню у порядку, встановленому частиною шостою статті 81 Конституції України”.

Це заяви,  які надійшли в останній період. І у зв’язку з цим я хотів би, шановні колеги, і вас, і виборців ознайомити з цікавою ситуацією. Депутатські повноваження поскладали і працювати не хочу, але відпочивати за рахунок Верховної Ради і за рахунок тих, хто платить податки, хочуть. Ось, хто написав заяви  про  те, щоб їм надали путівки у санаторіях Верховної Ради. Декого з них я зачитаю: Гірник Євген Олексійович, Гуменюк Олег Іванович, Коваль В’ячеслав Станіславович, замовив він „Нижню Ореанду”, ви знаєте, це найпрестижніше. Поживанов Михайло Олександрович, Шкутяк Зіновій Васильович. Це – Гасюк Петро Петрович, Зубов Валентин Сергійович, не тільки замовив, а вже й одержав путівку. Нехай поверне путівку, або заплатить повну її вартість. Кожем’якін Андрій Анатолійович – відомий борець проти привілеїв депутатських, Ляшко Олег Валерійович, Одарченко Юрій Віталійович, Шага Євген Петрович, Шкіль Андрій Васильович, Яворівський Володимир Олександрович, не втомлюється заявляти про те, як він бореться за права людей. Варевський Андрій Михайлович, Константинов, Чудновський Віталій Олегович і так далі. Тобто пишуть одне, роблять...  говорять друге, а роблять абсолютно протилежне.

Шановні колеги! Там просять, щоб ми законопроект про міський електричний транспорт, якщо не буде зауваження (3448), там дійсно він не великий проголосували в цілому, як закон. Немає заперечень? Давайте тоді на вівторок. А, ну, вставте карточки, будь ласка, у нас є ще три хвилини. Немає? Тоді у вівторок ми  з вами розглянемо і цей закон.

Шановні колеги! Все, крім „Різного” ми з вами сьогодні пройшли і більше ніж різне. На цьому ранкове засідання Верховної Ради  оголошую закритим. Нагадую, що у понеділок – засідання Погоджувальної ради, у вівторок – пленарні засідання Верховної Ради. О 10-тій  годині. На все добре.