ЗАСІДАННЯ  СІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

16 березня 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні депутати, журналісти, гості Верховної Ради, радіослухачі, телеглядачі.

16 березня сьогодні, п'ятниця. Прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться реєстрація.

10:02:45

Не ухиляються від роботи в парламенті 250 народних депутатів. Ми маємо всі підстави розпочати ранкове засідання. Оголошую його відкритим.

Шановні колеги, сьогодні відповідно до статті 25 Регламенту ми маємо час для оголошення запитів. Я і роблю це. Надійшли запити народних депутатів України :

Ігоря Кріля до Прем’єр-міністра України щодо незадоволення відповіддю на депутатське звернення стосовно ситуації, що склалася з програмою фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу Закарпатської області.

Його ж до Прем’єр-міністра України щодо незадоволення відповіддю на депутатське звернення про негативні наслідки для національних товаровиробників, що склалася в результаті запровадження нових механізмів продажу необробленої сировини.

Володимира Тарасова до Прем’єр-міністра України щодо неналежного реагування на депутатське звернення.

Віталія Коржа та Миколи Сивульського до Першого віце-прем’єр-міністра України, Міністра фінансів України щодо відшкодування втрат бюджету міста Трускавець на виконання власних повноважень у зв’язку з наданням державою пільг по оплаті за землю.

Володимира Броннікова до Віце-прем’єр-міністра України Дмитра Табачника про незадовільне реагування працівників Міністерства праці та соціальної політики України на звернення громадян щодо забезпечення їх законодавчо визначеними соціальними пільгами і гарантіями.

Групи депутатів: Зац, Комар та інші - всього 4 депутати, - до Віце-прем’єр-міністра України, Міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України щодо включення водопровідних мереж Костянтинівського району Донецької області до Загальнодержавної програми «Питна вода України» на 2007 рік.

Володимира Тарасова до Генерального прокурора України щодо незаконного заволодіння державним майном та майном приватних осіб товариства з обмеженою відповідальністю «Професіонал», систематично діючих рейдерських схем та ненадання відповіді у встановлені терміни.

Едуарда Зейналова до Генерального прокурора України з приводу втручання в діяльність народного депутата України та неналежних перевірок за депутатськими зверненнями.

Василя Богачука до Генерального прокурора України щодо ситуації, яка склалася навколо відкритого акціонерного товариства «Лізингова компанія «Украгропроммашінвест». «Украгромашінвест», точніше.

Андрія Орлова до Генерального прокурора України, Міністра вугільної промисловості України щодо порушень законодавства під час проведення процедури закупівлі послуг за державні кошти Державним підприємством «Орджонікідзевугілля».

Андрія Орлова також до Генерального прокурора України щодо перевірки фактів незаконного втручання та перешкоджання підприємницькій діяльності Державного підприємства «Артемвугілля».

Ореста Муца до Генерального прокурора України, Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації щодо звернення журналістів редакції тижневика Тернопільської міської ради «Тернопіль вечірній» з приводу порушення їхніх трудових прав, зловживань бюджетними коштами, допущених головним редактором, нехтування правами народного депутата, а також цензури та практики темників, до яких вдаються депутати міськради,

головний редактор та секретар Тернопільської міської ради щодо вказаного видання.

Володимира Стретовича до Генерального прокурора України щодо прийняття прокуратурою Миколаївської області незаконного та необґрунтованого рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом смерті депутата Миколаївської міської ради Олександра Чикала.

Олексія Малиновського до Генерального прокурора України щодо необхідності перевірки стану справ в рибному господарстві на Черкащині. Він виступав учора із обґрунтуванням цієї заяви, чи запиту.

Андрія Пінчука до Генерального прокурора України щодо проведення перевірки фактів зловживання посадовим становищем та нехтування посадовими обов’язками Головою правління житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник - 7», розташованого на вулиці Прирічній 19-г у місті Києві.

Івана Бондарчука до Генерального прокурора України про невжиття органами прокуратури заходів до «Промислової групи «РЕЙ-плюс» щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам підприємств «Турбівський каоліновий завод» та «Турбівський каоліновий комбінат» Вінницької області.

Юрія Мірошниченка – два запити. Один - до Міністра оборони України щодо ненадання відповіді на депутатське звернення. І до Президента Національної академії наук України щодо виділення коштів на підготовку видання тритомної Енциклопедії міжнародного права.     

Григорія Калетніка до Голови правління відкритого акціонерного товариства «Ощадбанк» стосовно проблем з отриманням кредитів сільгоспвиробниками.

Групи депутатів (Зац, Комар та інші) до голови Державного комітету України по водному господарству щодо виділення коштів на виконання природоохоронних заходів у селах Ступки і Червоне Костянтинівського району Донецької області.

Романа Забзалюка до голови Державної податкової адміністрації України щодо невиконання законних вимог народного депутата та ненадання необхідної інформації головою Державної податкової адміністрації Миколаївської області Анатолієм Страшним.

Віктора Швеця до голови Державного комітету лісового господарства України щодо незаконних дій місцевої влади з надання земельної лісової ділянки під забудову у селі Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області.

Андрія Пінчука до заступника  Київського міського голови, секретаря Київської міської ради щодо надання інформації про порушення чинного законодавства в частині відведення земельних ділянок акціонерному товариству «Росичі».

Такі депутатські запити, які обов’язково буквально сьогодні будуть направлені вказаним адресатам.

У нас є заява від двох фракцій – фракції соціалістів і фракції Комуністичної партії України - щодо перерви на 30 хвилин, але, я так розумію, що можна обійтися виступом, трихвилинною заявою.

Якщо немає заперечень, хто буде виступати? Ви? Олександр Баранівський виступає із заявою чи повідомленням.

 

10:09:44

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, шановний Олександр Олександрович.

Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Я хочу зараз зробити заяву з  приводу проведення сесії міської ради, яка відбувалася 14 березня 2007 року міста Житомира. До цієї події була прикута увага   не тільки житомирян, а також і широкої громадськості України. І не лише через гостроту проблеми як такої. Певні політичні сили розгорнули навколо цього болючого питання справжню вакханалію, мається на увазі, що стосується тарифів.

На сесії були присутні група народних депутатів, в тому числі, лідер БЮТ Юлія Тимошенко. Виступаючи перед депутатами міської ради, лідерка БЮТ закликала знизити тарифи на 10%, на що депутат міської ради резонно замітили, а чому на 10%, чому не на п’ять, чому не на сорок? Я запитав, чому не на 90%.

Депутати міської ради пояснили лідерці, що вони сьогодні на сесії взагалі не розглядають даного питання, тому що повістка денна звучала „про затвердження заходів, направлених  на упорядкування тарифів на житлово-комунальні послуги”. І вони утворювали відповідні комісії, залучали аудиторські компанії, щоб перевірити дійсний  стан, що є в тарифній справі по тих чи інших комунальних послугах, щоб потім прийняти зважене рішення.

І рішення депутати прийняли згідно повістки денної, утворивши відповідні комісії, доручивши і так далі.

Хочу сказати ще більше,  що коли лідерка БЮТ виступала на міській раді, було сказано, що не тарифи злочинні, але хотів би сказати, хто ці злочинні тарифи в Житомирі запровадив. Начальником житлово-комунального господарства Житомира - член БЮТ фракції Геннадій Забродський. Саме під його керівництвом обгрунтовувалися дані тарифи восени 2006 року.

Яким же було моїм великим здивуванням, коли увечері по телеканалах різних агенцій пройшла, проведена була прес-конференція лідеркою БЮТ і прозвучало, що у Житомирі вона приїхала, навела порядок і понизила тарифи на 10 відсотків. Громадськість уся шокована такою брехнею, яка звучить від ледерки БЮТ.

Тому хотів би, шановні колеги, зазначити, що можна, звичайно, популізм для себе будувати, але тільки не на такій відвертій брехні.

Суть заключається в Житомирі в слідуючому. Що популярність її за останні місяці упала на 10 відсотків. І от таким чином, щоб підняти популярність, такою брехнею намагається завоювати собі авторитет. Я не думаю, що це робить честі як і лідерці БЮТ, і іншим політичним діячам, які намагаються за рахунок брехні здобути собі певні політичні дивіденди.         

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я б порадив утримуватися від заяв при відсутності депутата, бо те, що використовуються методи такі неправдиві, нікого не дивує, бо це форма роботи конкретних згаданих людей. Але у присутності, якби це сказати, то воно було б якимось чином, викликало б репліку, і тоді була б інформація повніша від, для радіослухачів принаймні.

У нас за планом є перелік питань, який внесений Погоджувальною радою, і я, розпочинаємо його розгляд. Попередній звіт Тимчасової слідчої комісії з питань розслідування витрат коштів, отриманих від приватизації ВАТ „Криворіжсталь”. Доповідає голова Тимчасової слідчої комісії Андрій Віленович Сенченко, будь ласка.  Десять хвилин.

 

10:13:59

СЕНЧЕНКО А.В.Спасибо.

Уважаемые коллеги! Вашему вниманию предложен предварительный отчет временной следственной комиссии по вопросам расследования, расходования средств полученных от приватизации акционерного общества «Криворожсталь».

Текст у вас имеется это позволяет мне лишь обратить ваше внимание на некоторые моменты. Напомню, что комиссия создана 30 ноября прошлого года, а  предлагаемый отчет, утвержденный на ее заседании, 20 февраля текущего года. То есть с учетом новогодних и рождественских праздников этот отчет охватывает период пяти пленарных недель нашей работы.

Хочу подчеркнуть, что все члены комиссии представляющие разные фракции в текущем режиме обеспечиваются всей информацией у ее работе и всеми без исключения поступающими материалами. А настоящий отчет единогласно утвержден членами комиссии принимающими участие в ее работе.

Задача комиссии, по нашему мнению, собственно по общему мнению членов, принимающих участие в работе, заключается не в даче безосновательных оценок правительством разных периодов, а в том,  чтобы на основе скрупулезного анализа ответить на все возможные вопросы, в том числе и о нарушениях, и виноных, если таковые будут установлены, и раз и навсегда прекратить пересуды относительно того, куда делись 24 миллиарда 200 миллионов гривен.

Для того, чтобы в полной мере нести ответственность за выводы, предлагаемые Верховной Раде, мы разделили работу на два условных этапа.

Этап первый – это полное изучение, если так можно выразиться, траектории движения средств с момента поступления конкурсных гарантий и до момента поступления полной суммы в Казначейство. А также движение той части средств из бюджета, которая четко идентифицирована как средство от продажи «Криворожстали», в частности один процент - на проблемы Днепропетровской области и  Кривого Рога.

Этот момент, который мы уже… Этот этап, который мы уже завершаем можно условно назвать документальным. Он позволяет полностью проиллюстрировать документально каждое решение и действие органов власти, и обеспечить их беспристрастную оценку.

Второй этап, к которому мы приступили, условно можно назвать динамическим анализом. Суть его в анализе бюджетов 2005 и 2006 годов и динамики их изменений, а также в анализе фактических расходов бюджетов, периоды принятия решений о повторной продаже акций   «Криворожстали», собственно конкурса и в период поступления средств. Этот этап требует не только систематизации информации, получаемой из органов исполнительной власти, но и комиссионные оценки этой информации на основе анализа.

Такая очередность задач позволяет не скомкать первый этап в связи с неизбежностью горячих дебатов на втором и обеспечить максимально качественное выполнение задачи, стоящей перед комиссией.

Должен сказать, что на первом этапе проявились некоторые болевые проблемы, которым рано давать оценку с этой трибуны, но которые почему-то вызвали очень болезненную реакцию у отдельных наших коллег и структур исполнительной власти. Вызывает удивление, например, позиций Национального банка, которые в ответ на запрос о курсе конвертации конкурсных гарантий, ответил, что без согласия клиента Фонда госимущества, он не будет отвечать на этот вопрос. Я думаю, что там запутались: клиентом, в данном случае, является государство, которое в своей части представляет Фонд имущества, а в части вопросов, делегированных нашей комиссией, следственная комиссия. Я думаю, что с этим вопросом мы разберемся. Нас это не смущает. И хочу сказать, что чем больше будет сопротивление, тем жестче будет вести себя комиссия.

При этом необходимо отметить, что работу комиссии существенно осложняет два фактора.

Первое - хроническое нежелание отдельных членов комиссии принимать участие в ее работе и, как следствие, обеспечивать тот участок, который закреплен за ними в соответствии с требованиями регламента. Так, к сожалению, наш коллега Юрий Мирошниченко, ответственный по распределению обязанностей за всю работу с Казначейством, присутствовал лишь на одном из трех заседаний комиссии. И вместо участия в ее работе, шлет мне депутатское обращение с требованием, предоставить информацию о работе комиссии, которую он и так регулярно от нас получает.

Я хочу обратиться ко всем руководителям фракций с просьбой, все-таки напомнить представителям фракций в нашей следственной комиссии о той общественной значимости  рассматриваемого, расследуемого вопроса и о необходимости все-таки активно принимать участие в работе нашей комиссии.

Вторая проблема, Александр Александрович, хочу обратиться к вам, заключается в том, что, не смотря на мои неоднократные обращения  в ваш адрес, и ваши очень выверенные резолюции, подчеркивающие общественную значимость нашей работы, комиссия до сих пор не обеспечена рабочим помещением и сотрудники вынуждены уже три месяца все материалы готовить на подоконниках и перилах Верховной Рады, а по вечерам уносить  их, извините, домой.

На все мои обращения в ваш адрес я, в соответствии с классикой жанра,  получаю отписки от тех руководителей аппарата, которые не считаются ни с общественной значимостью расследований, ни, к сожалению, с вашими резолюциями.

В заключение еще раз хочу подчеркнуть, что следственная комиссия осознает свою ответственность  перед Верховной Радой и нашу с вами общую ответственность перед избирателями за подготовку полной и объективной информации по вопросам расследования расходования средств,  полученных от приватизации «Криворожстали». Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Віленович. Запитання є до доповідача? Добре, запишіться на запитання, а я тим часом скористаюся можливістю відповісти на  зауваження Андрія Віленовича.

Він правий в тому сенсі, що треба створювати нормальні умови для тимчасових спеціальних комісій. Але нам треба подивитися тоді загалом  на кількість комісій і на організацію їх роботи. Бо ми настворювали комісій зараз стільки, а де набрати цих приміщень? Розібрали депутатів по комісіях, вони більше ніби-то працюють там, ніж у комітетах, а коли подивитися по результатах роботи, то виявляється, що вони і не збираються на засідання тощо.

Тому я беру до уваги, доручення такі будуть дані службам відповідним. Але ще раз звертаюся, якщо хоче комісія працювати ефективно, то не в приміщенні, чи у транспорті, чи у технічних засобах справа, а в бажанні депутата з’ясувати суть справи, бо треба тут не стільки на місці комісію збирати, а скільки працювати в Кривому Розі, в Національному банку,  у Міністерстві фінансів і так далі.

Я прошу, десять хвилин на запитання, так? Навіть дванадцять,  тому що  хвилина  на запитання і відповідь.  Пінчук, будь ласка.

 

10:20:58

ПІНЧУК А.П.

Пінчук, Партія регіонів,  прошу передати слово Кисельову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Василь Олексійович.

 

10:21:05

КИСЕЛЬОВ В.О.

Дякую, колего.  Шановний пане Сенченко, судячи зі звіту  вашої комісії, нам стало зрозуміло, що комісія, яку   створили із вашої ініціативи, коли ви почали працювати, ви зрозуміли, що прийдеться в кінці кінців питати зі своїх. І зараз ви робите все, щоб спустити цей розгляд  на тормозах.

Тому я прошу відповісти, чому ви не звернулися до Рахункової палати з запитом і з вимогою провести цільову  перевірку коштів, які   надійшли від приватизації „Криворіжсталі” і зокрема які надійшли у грудні  2005 року, там надійшла сума 15 мільярдів  гривень? Дякую.

 

СЕНЧЕНКО А.В.   Спасибо Василий Алексеевич.

Первое. Думаю, что время оценок явно не настало, поэтому мне кажется, что неправильно с них начинать.

Что касается  вашего вопроса. Мы, безусловно, обратились в Счетную палату, но  с иным вопросом: проверяла ли Счетная палата этот вопрос и с просьбой предоставить материалы. Получили ответ: не проверяли.

Мы не хотим сбросить всю работу на Счетную палату, потому  что у парламента была альтернативная возможность  не создавать комиссию, а обратиться в Счетную палату. Но мы считаем, что здесь  очень важно, чтобы работа шла с учетом мнений  представителей всех фракций.

Поэтому я еще раз хочу подчеркнуть, что мы регулярно собираемся и обсуждаем все запросы, которые направляем, и все без исключения ответы. У нас распределены обязанности, каждый отвечает за свое направление. И должен сказать, что основная часть наших коллег активна по своему направлению работу.

Поэтому если нам будет необходимо, если  нам не хватит собственных сил для уяснения каких-то аспектов, мы   безусловно обратимся в Счетную палату. Но я думаю, что  это не единственное направление исследования  этого  вопроса. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Солтус.

 

10:23:05

СОЛТУС П.С.

Депутат Солтус, Партія регіонів.

Слово передаю депутату Пеклушенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

10:23:13

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Партия Пеклушенка, Запорожье.

Прошу прощения, Пеклушенко, Партия регионов, Запорожье.

Я хотел бы докладчику  задать вопрос, касающийся главного. В чем вы видите цель и задачи этой комиссии? Как вы считаете, какие конечные итоги могут быть положены для того, чтобы те тенденции, о которых  Говорится сегодня негативно о  деньгах использованных по «Криворожстали», не могли  бы быть использованы в будущем. Какую главную задачу вы видите   в работе этой комиссии?

 

СЕНЧЕНКО А.В. Я не готов сегодня, не могу давать оценку  негативным тенденциям, поскольку работа комиссии еще идет. Но хочу, отвечая на ваш вопрос,  сказать следующее. Задача нашей комиссии в том, чтобы, знаете, как-то очистить лицо  власти, независимо от того, кто сидит сегодня во властных кабинетах.

Вы прекрасно знаете, что это вопрос, который обсуждается на рынках, в общественном транспорте, и при этом, простите, проклинают  всю власть, не взирая  на лица,  считая, что эти деньги  расходованы неправедным образом.

Наша задача – ответить  на все возможные вопросы, которые можно  сформулировать в отношении этих средств с тем, чтобы мы  либо уверенно в этом  зале, с этой трибуны всем сказали, что нет нарушений и ответили на эти вопросы, либо назвали  такие-то нарушения, назвали виновных, а дальше ими должны заниматься, если таковые нарушения будут, правоохранительные  органы.  Вот в чем мы видим нашу задачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Матвієнков.

 

10:25:07

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемый Андрей Виленович! Я понимаю о том, что   отчет  предварительный, но даже  в предварительном отчете вот я, допустим, для себя  не услышал именно самой сути той проблемы, по которой работает комиссия.  Вот мне, допустим, не понятно. Деньги, которые пошли  на выборы, к примеру, было ли решение, как они использовались?  Пенсионный фонд. Попали ли те деньги туда, каким образом они использовались?  Город Кривой Рог. Получил ли город Кривой Рог  эти деньги? Каким образом были использованы эти деньги, дошло ли это непосредственно до тех людей, которые своим и руками   воссоздавали «Криворожсталь», который спустили? То есть, у меня невольно возникает   такое мнение, что продали «Криворожсталь», прогуляли эти деньги, миллиард вообще непонятно  где делся, часть денег вообще не бьется по сумме, денег нет   на сегодняшний день и предприятия нет  практически, и степени влияния на это предприятие нет. Социальная сфера потихоньку будет отходить, проблемы, которые возникают на этом предприятии, они есть, они будут нарастать, и мы прекрасно понимаем. Так что выиграло, в конце концов,  государство? Или хотя бы основной вопрос: где же деньги делись?

 

СЕНЧЕНКО А.В.Спасибо.

Уважаемые коллеги, еще раз подчеркну, мандат нашей комиссии заключается именно в ответе на последний вопрос: куда делись деньги? Вы назвали целый ряд вопросов, часть из них находиться в изучении, часть из них, на наш взгляд, позволила уже сформулировать дополнительные какие-то запросы и, по всей видимости, на ближайших заседаниях комиссии мы заслушаем информацию уже из уст руководителей исполнительной власти Днепропетровской области и Кривого Рога, потому что это – одна из  болевых точек.

Казалось бы, речь идет об одном проценте, но давайте вспомним, что это – 200 млн. и для Днепропетровской области и Кривого Рога это существенная сумма. Вот например, формальные нарушения, но за которыми тоже судьбы людей. Законом об использовании средств было предусмотрено, что эти 200 млн. должны быть в течение трех дней перечислены в соответствующие бюджеты.

Ну, закон вступил (это 2005 года), вступил в силу в первых числах 2006-го, поэтому продублировали еще раз эту норму в законе о бюджете 2006 года, который вступил в силу, это дополнение, только 15 марта. Ну казалось бы, с учетом всех нюансов 18 марта сумма должна была быть там.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку.

 

СЕНЧЕНКО А.В.  Эта сумма поступила в середине декабря прошлого года. Два правительства за это время руководило. Кто виноват?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Грач.

 

10:27:40

ГРАЧ Л.І.

Андрей Виленович, напомню вам, вы принадлежите к Партии Юлии Тимошенко. Второе, Юлия Тимошенко больше всех бегала и радовалась последнему этапу приватизации «Криворожстали». Третье, Юлия Тимошенко, Балога и Президент – одно и то же, оппозиционное. Поэтому от вас тут, коллега Матвиенков тысячу раз прав, когда он просто вас, как мальчишку, по арифметике провел, а вы все равно соскользнули с этого. От вас ждать объективного ответа – где эти деньги? – нельзя. А поэтому у меня прямой вопрос: подадите ли вы сегодня как председатель комиссии в отставку или нам вам самим предложить это сделать?      

             

СЕНЧЕНКО А.В. Леонид Иванович, я знаю об этой инициативе, отвечу вам: не подам – это первое, и никто меня, как мальчика, не провел и не удастся провести. Хочу вам сказать следующее: отчет утвержден, предлагаемый вам,  единогласно представителями всех политических сил, представленных в нашей комиссии, теми, кто ходит на заседание комиссии.

К сожалению, сегодня фигурирует проект постановления, подготовленный нашим коллегой депутатом Мирошниченко, который был только на одном заседании комиссии и вообще не принимал участия в ее работе. Далее предлагается, так сказать, заменить председателя на представителя иной политической силы, но опять-таки на человека, который ни разу не был на заседании  комиссии. Поэтому еще раз, это наш коллективный труд, это наша коллективная ответственность, и мы сознаем в чем эта ответственность. Мы ответим на все вопросы и заставим дальше спросить с виноватых, если таковые появятся. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бульба.

 

10:29:29

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція соціалістів.

Ну от у мене  таке враження, що позиція все-таки не зацікавлена в отриманні результатів для чого була створена комісія. Ну от уявіть собі,  24 мільярди гривень отримали за приватизацію „Криворіжсталі”. Ну це ж не копійки! Ну добре, 4 мільярди віддали Пінчуку, бо він свого часу їх начебто давав державі, а 20 мільярдів? 20 мільярдів ви не можете відповісти  хоч би на частину  за… де хоч би частина із них дівалася. У мене таке враження, що свідомо комісія під вашим керівництвом затягує питання щодо одержання об`єктивних результатів розслідування. Тоді питання таке. Або на вас тиск чинять певні  особи, або ви не здатні виконати завдання, поставлене Верховною Радою.

 

СЕНЧЕНКО А.В. Спасибо. Хочу вам сказать, что да, безусловно на меня оказывают тыск  певни особы, которые не заинтересованы в том, чтобы были установлены объективные результаты.

Я хочу вам напомнить о  том, что комиссия проработала 5 недель сессионных заседаний, то есть все те запросы, которые мы направили в декабре месяце при образовании комиссии, ответы на них первичные из органов власти мы получили только после Рождественских праздников, соответственно  ускорить я не могу этот процесс, но хочу сказать следующее, мы  независимо от подталкиваний не будем давать никаких скороспелых оценок.

Должен отметить, что представитель вашей фракции Чукмасов Сергей Александрович присутствует на всех, без исключения, заседаниях комиссии. По нашему распределению он отвечает за работу с Счетной палатой Украины. Он проголосовал за тот отчет, который вы сейчас слышите, и поддержал ту точку зрения, которую я докладываю. Поэтому говорить о том, что оппозиция здесь играет в какую-то непонятную игру, по меньшей мере, безосновательно. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мендусь.

 

10:31:48

МЕНДУСЬ Я.П.

Ярослав Мендусь, фракція Соціалістичної партії.

Андрію Віленовичу, в робочих матеріалах, розданих депутатам в залі, є абсолютно вражаюча інформація. З урахуванням всіх витрат 2005 року від приватизації „Криворіжсталі” станом на перше січня в Держбюджеті повинно було залишитися близько 11 мільярдів 998 мільйонів гривень. Але за офіційними, підкреслюю, офіційними даними Мінфіну залишок коштів становив лише 10 мільярдів 525 мільйонів гривень. Куди зникла різниця у сумі один мільярд 473 мільйони гривень? Мені видається, це ключове запитання, на яке комісія повинна дати відповідь. Бо формулювання стосовно державних коштів – „невідомо” – не витримує будь-якої критики. Рух державних коштів завжди супроводжується підписами конкретних осіб уповноважених, і завжди можна отримати вичерпну інформацію, за чиїм підписом кошти зникали в невідомому напрямку.

То чи вдалося це зробити?

 

СЕНЧЕНКО А.В. Спасибо.

Именно этому посвящен нынешний этап работы. Потому что, еще раз подчеркну, мы запросили все первичные материалы. Не все ответы своей полнотой и собственно направленностью этих ответов нас удовлетворили. Поэтому мы распределили между нашими коллегами обязанности, и в частности за работу с казначейством у нас отвечает Мирошниченко Юрий Романович, который и должен эту часть вопроса проработать и доложить на заседании комиссии. То есть мы на сегодня видим разнобой в цифрах, в ответах Министерства финансов, счетной палаты и понимаем, что либо это ошибки, но тогда мы должны понять, кто автор и почему эти ошибки  допускаются такими серьезными структурами исполнительной власти,. Либо это основа для того, чтобы говорить о каких-то злоупотреблениях и более глубоких наших действиях. То есть, мы этим конкретно сейчас занимаемся. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам, сідайте будь ласка.

Андрій Віленович, сідайте, будь ласка.

Є пропозиція: від фракцій по одному щоб висловили міркування з приводу оцінки і з приводу, що ми дальше будемо робити.

Будь ласка, запишіться від фракцій, хто хоче висловитися.

Я розумію, що Михайло Чечетов від Регіонів? Якщо запишеться, да.

Мармазов, будь ласка, від комуністів.

Від фракцій.

 

10:34:42

МАРМАЗОВ Є.В.

Уважаемые товарищи!

Я вхожу  в комиссию по расследованию, во временную комиссию, связанную с «Криворожсталью». И что бы я хотел  добавить к информации. Ну, во-первых, нужно сказать, что «Криворожсталь» - это большая афера. То, что Юлия Владимировна утверждала, а она утверждала, что деньги, которые, 24 миллиарда, полученные за «Криворожсталь», разворовали, таких фактов нет. Их нет. Это просто голословное обвинение. Комиссия это установить ни по каким документам не  может.

Единственное, что нужно сказать, это – уникальное предприятие, самое рентабельное в металлургии, более рентабельных нет, которое имеет замкнутый цикл – от добычи сырья и выпуска проката. Мы отдали за 24 миллиарда. Самое рентабельное, которое за 2006 год получило прибыль в пределах 12 миллиардов.

Значит, я вам скажу, что эти деньги, за которые были продано, с таким пафосом, что приехал Президент, сидел там в комнате, поздравляли  друг друга, я думал, даже начнут ордена давать.

Эти деньги по сути дела были, четыре миллиарда отдали бывшим собственникам – Пинчуку и так далее. Хотя тоже вопрос, а чего же отдавать? Ведь было установлено, что приватизация, бывшая, первоначальная приватизация была осуществлена с нарушением закона. Генеральная прокуратура это признала. Так если с нарушением закона, зачем же этим нарушителям возвращать четыре миллиарда? Им отдали.

Хорошо. Куда пошли остальные деньги? Предложений было много хороших. Было создать специальный фонд развития, чтобы развивать авиацию, космос и так далее, и так далее. Наверное правильно. И часть была решения, чтобы мы направили деньги на погашение вкладов. Тем более один из первых, второй указ Президента, когда он боролся, у него второй указ был о том, что он решит вот эту проблему. Ни копейки не направили на компенсацию по вкладам. Ни копейки не направили на вот этот фонд развития предприятий, перспективных предприятий Украины. Все ушло в бюджет, по сути дела вот эти деньги проели. Проели деньги, которые ушли в бюджет.

Мы сейчас, на сегодня, не имеем ни завода, ни прибыли, ни вот этих денег. Вот все, какая картина по «Криворожстали». Конечно, это нужно довести до конца проверку, разобраться, почему вернули четыре миллиарда. Почему мы так по-глупому поступили, и кто виноват в том, что сейчас мы, вот в каком положении оказалась Украина.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я прошу депутатів коректно висловлюватися, використовуючи дефініції. Що значить”проїли”? Ніхто нічого не проїдав, просто розікрали. Так і треба говорити – розкрали. Бо, якщо не було відображено в бюджеті, і гроші потрачені – це значить вкрадені гроші. Це кримінал.  Будь ласка, Кузьменко від фракції соціалістів.

 

10:38:18

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги, шановні громадяни України.

Хотів би зупинитися на двох питаннях. Перше. Чого ми чекали від попереднього звіту? Від попереднього звіту ми чекали попередніх результатів повних чи неповних,   проблем, які стоять перед комісією, і пропозиції по шляхам вирішення цих проблем.

Я особисто нічого з цього не почув. Складається враження, що керівник комісії, який тут доповідав, просто намагається всередині комісії звести якісь свої рахунки. Це перше.

Друге. Власне кажучи, про що йде мова? Мова йде про те, як тільки що тут правильно сказав мій колега Мармазов, про те, що немає ні підприємства, ні грошей. То тоді стає питання про відповідальність: а о ж повинен відповідати за це?

Ми це теж не почули і абсолютно зрозуміло чому. Тому що комісією керує представник фракції, яка разом з "Нашою Україною" входить до опозиції, і той же час, яка керувала і в момент продажу „Криворіжсталі”, і момент, коли витрачались кошти від продажу „Запоріжсталі”. То, на біса, цим фракціям правда? Їм потрібно якраз абсолютно інше – їм потрібно цю правду максимально приховати і ми бачимо, що це відбувається.

З моєї точки зору, і це точка зору не тільки моя, а і точка зору фракції, той факт, що сьогодні представники опозиції хваляться своїми  економічними здобутками в період, коли вони керували країною, коли вони керували урядами країни, це якраз  спроба використати ті кошти від продажу „Криворіжсталі” для забезпечення тих своїх популістських кроків, якими вони сьогодні хизуються.

Насправді, нічого суттєвого для розвитку країни в той час зроблено не було. А зараз намагаються від нас приховати те, що відбувалось з коштами.

І те, що Ярослав Мендусь зараз казав відносно мільярда, який невідомо куди зник, хоч про гроші взагалі-то не кажуть, що вони зникли, їх витратили, законно чи не законно - от в чому питання. Ми не почули відповідь на це питання, я вже сказав, причина того, що немає відповіді абсолютно зрозуміла - нас хочуть обдурити, від нас хочуть приховати правду.

Тому я наполягаю на тому, щоб керівництво комісії було сьогодні змінено, інакше ми ніколи не взнаємо правди. Дякую. (О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов, так я розумію, від Партії регіонів, будь ласка.

 

10:41:25

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, аналіз офіційних документів від органів державної влади про використання коштів від приватизації „Криворіжсталь” свідчить.

Перше. За даними Мінфіну у 2005 році від приватизації ВАТ „Криворіжсталь” до держбюджету надійшло 19 мільярдів 940 мільйонів гривень.

Друге. За даними рахункової палати, частину коштів від приватизації ВАТ „Криворіжсталь” у сумі 7 мільярдів 900 мільйонів гривень використано у 2005 році на покриття дефіциту державного бюджету.

Третє. За даними Мінфіну у 2005 році 4 мільярда 395 мільйонів гривень спрямовано на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду. Різниця у сумі 3 мільярди 505 мільйонів гривень між зазначеними вище показниками Рахункової палати та офіційними даними Мінфіну у наданих документах не відображені та напрямки використання цих коштів невідомі.

З урахуванням всіх витрат 2005 року від приватизації ВАТ „Криворіжсталь” станом на 1 січня 2006 року у держбюджеті повинно було залишитись 11 мільярдів 998 мільйонів гривень; але за офіційними даними Мінфіну залишок коштів становив лише 10 мільярдів 525 мільйонів гривень. Куди зникла різниця у сумі 1 мільярд 473 мільйони гривень, яка мала бути включена до розрахункового залишку на початок 2006 року? Невідомо.

За даними Мінфіну кошти у сумі 9 мільярдів 361 мільйон гривень спрямовано на покриття дефіциту бюджету, в тому числі на заходи, пов’язані з поліпшенням екології та на соціально-економічний розвиток у місті Кривий Ріг та прилеглих до нього населених пунктів Дніпропетровської області. Інформація ж про використання 9 мільярдів 24 мільйонів гривень відсутня.

Загальна сума коштів, отриманих від приватизації ВАТ „Криворіжсталь”, про використання яких у період з 2005 року по перше півріччя 2006 року, невідома,   складає майже 15 мільярдів  166 мільйонів гривень або  76,1  відсотка від загальної суми коштів, що надійшла до державного бюджету.

Возникает вопрос: куда делись 15 миллиардов народных денег от «Криворожстали»?

Я думаю, что «помаранчевая банда»   часть денег использовала на выборы прошлые, которые успешно и провалила, есть Бог на свете, справедливость восторжествовала! А часть денег, наверное, припрятала на досрочные выборы. Вот почему понятна активности Тимошенко: давайте досрочные выборы проводить! И тут строит из себя Мать Терезу! Да! Та, наверное ж деньги от «Криворожстали» припрятаны  и будут использованы на эти выборы. Но видит, есть Бог на свете, да! Найдем мы эти деньги!

Поэтому я  предлагаю  продлить работу комиссии, пусть Рахунковая палата разберется, куда поступили, и сколько денег поступило, особенно в декабре 2005 года.

И третье. Наверное нужно поменять руководителей комиссии, чтобы комиссия была более принципиальной. Спасибо. (О п л е с к и).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ви тут мать згадуєте, я прошу не виражатися на засіданнях парламенту. Будь ласка, коректно, стосовно тих, хто є  і тих, кого немає. Від фракції Блоку Юлії Тимошенко  Сас Сергій виступає, будь ласка

 

10:44:57

САС С.В.

Дякую, Олександре Олександровичу. Шановні колеги, депутат Сас, фракція Блоку Юлії Тимошенко, перший заступник Голови Регламентного Комітету.

Шановні колеги, я хотів звернути увагу  Головуючого на засіданні і присутніх колег на наступні  обставини. За результатами попереднього звіту тимчасової слідчої комісії про розслідування витрат коштів по „Криворіжсталі”  пропонується прийняти проект постанови, внесений  нашим колегою, народним депутатом Мірошниченком.

Стосовно цього законопроекту я хотів би   сказати наступне. Що, на жаль, зараз колега Мірошниченко відсутній в залі, але, мабуть в першу чергу, буду звертаюся до Головуючого на засіданні і до Мірошниченка, я думаю він подивиться стенограму.

Відомий  правозахисник і юрист-професіонал, колега Мірошниченко мабуть би...   який себе називає кожного разу юристом-професіоналом при виступі з трибун Верховної Ради, мабуть би повинен  був би знати, що відповідно до частини  четвертої… Він запропонував наступні речі, щоб  було  зрозуміло. Пунктом другим проекту постанови пропонується визнати роботу  тимчасової слідчої комісії  незадовільної. І пунктом третім обрати головою  Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради  з питань розслідування  народного депутата Кириченко, увільнивши від обов’язків голови  цієї  комісії народного депутата Сенченко.

Так от  стосовно утворення комісії  відповідно до пункту четвертого  статті 80-ї Регламенту Верховної Ради Верховна Рада  приймає постанову, де визначає кількісний і персональний склад тимчасової комісії. Тому народний депутат Мірошниченко повинен був би  знати, що  треба  було внести проект постанови про внесення змін до Постанови про утворення слідчої комісії і запропонувати ті речі, які він пропонує.

Наступне. Народний  депутат Мірошниченко, мабуть, повинен був би знати  норми частини  сьомої статті 80-ї, де голова тимчасової спеціальної комісії, заступник голови, секретар комісії не можуть бути членами однієї депутатської групи. Пропонується обрати  головою  комісії народного депутата Кириченко у той час, як заступник голови  цієї комісії  є народний депутат Гєллєр.

І що стосується репліки, яка була висловлена колегою Кузьменком з цієї трибуни, то відповідно до висновку Конституційного Суду від  5 листопада 2003 року створення… Цитую: створення тимчасової слідчої комісії є гарантією прав саме опозиції у  Верховній Раді і сприяє здійсненню  Верховною Радою парламентського контролю.

Пропоную  звіт  комісії прийняти до відома  і дозволити комісії  далі продовжити свою роботу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую і вам.

Виступили представники всіх фракцій, які бажали, котрі цікавляться долею коштів, які одержані від реалізації  комбінату і  невідомо  де зникли на сьогоднішній день.

Я би хотів, підбиваючи підсумки цього обговорення, висловити кілька міркувань. Я думаю,  що ситуація стандартна для України, на превеликий жаль, за останні 15 років влада не навчилася користуватися доходами від  приватизації. Тому їх і не було, власне кажучи, ніяких доходів.  Навчилася розбирати по кишенях тим, хто тим займався. А ми вперше зіткнулися з необхідністю подивитися, а що робиться тоді, коли приватизація проводиться   на основі закону так, як це необхідно робити? І виявилося, що   немає ради тим грошам, які одержані внаслідок реалізації найкращого у Європі, а то і в світі комбінату. Ми пропонували тоді направити гроші, про це Євген Васильович згадував  у своєму виступі, направити для того, щоби  вони використані для компенсації вкладів населенню. Що, до речі, було б найсправедливішим, бо  так вони  і формувалися капіталовкладення у попередній період.

Ви уявіть, який би рівень був капіталізації Ощадбанку при тому, щоби на його рахунки пішли такі. Як би це вплинуло взагалі на банківську систему, на пониження кредитної ставки, на   багато інших речей? І хто би тоді не грався із спробою, щоби збанкрутувати Ощадбанк, як  це робилося попередніми  керівниками там, у цій системі. Він би  стабільно працював, він би захищав  заощадження громадян, і довіра було б велика до  цієї установи.  На, не підтримали це.  Ось ми використаємо іншим чином. Використали. Тепер не знають, куди гроші поділися. Це кримінал чистої води. Я думаю, що так до цієї проблеми треба і підходити.

Я  гадаю, що комісія правильно би діяла, якби вже по певних епізодах  звернулася до Генеральної прокуратури з приводу порушення кримінальної справи і діяти відповідним чином далі.

Тепер мова йде про   постанову, яку вніс Юрій Мірошніченко.  Він такий професіональний юрист, ви бачите, ніхто не заперечує, навіть Сергій Сас це підтвердив.  Тому, очевидно, треба з повагою ставитися  до того, що він пропонує. Але тут є одна  річ, я  хотів би, щоб ми зважили на всі  нюанси. Андрій Віленович, голова комісії, один із найдосвідчених управлінців серед депутатського корпусу у парламенті.   Я переконаний, що він, якби сам був комісією, умовно кажучи, то він би вже давно при потребі з'ясував би всі деталі. Але справа в тому, що він правильно говорить – на нього тиснуть. Давайте порахуємо, хто може тиснути сьогодні на Андрія Віленовича? Очевидно. Можуть тиснути ті, хто не зацікавлений в істині, аби вона була обнародувана. Я думаю, що тут я ніякого секрету не відкриваю.

Ви зверніть на практику, яка у нас існувала в попередні рази. У нас парламент умовно розділений на дві частини: одні представляють нинішню владу депутати, а інші - попередню владу. І коли за ініціативою виникає питання, щоб з'ясувати суть речей, де підозрюються гріхи попередньої влади, то тоді головою комісії є представник депутатського корпусу, який представляє нинішню владу, і навпаки. А тут трапилося трохи не так.

І Андрій Віленович сьогодні змушений очолювати комісію, в результатах якої не зацікавлені його колеги по блоку, по опозиції. І це зрозуміло, тому що приватизація здійснювалася в 2005 році, коли два уряди, які були раніше, якраз і розпоряджалися цими коштами і не сприяли тому, щоб вирішувалися питання так, як ми б того хотіли.

Тому мені здається, не варто давати було б оцінку незадовільної роботи комісії, зважаючи саме на цю обставину, саме на цю обставину і, поважаючи Андрія Віленовича, зробити перестановку: депутат Гєллєр є заступником у нього, а він – голова комітету, комісії, - поміняти їх місцями. При всій повазі до одного і іншого дружня робота в комісії буде забезпечена, і до кінця травня вони дадуть відповідь на всі питання.

Тоді не буде порушений принцип, за яким серед керівництва є представники однієї фракції і так дальше, тобто всі нормативні речі дотримуються. І ми не пред'являємо претензію в даному випадку до Андрія Віленовича, тому що він в таких умовах працює сьогодні, він поставлений в такі умови. (Я дам вам слово потім, да…)  

Я гадаю, що це було би правильним рішенням і тому той проект постанови, який у вас є, можна було б за основу проголосувати без другого пункту, не даючи оцінки, а відповідні формулювання визначити потім.   

Так, так. Тут є два проекти. Я прошу вибачення, я був неправий, що не згадав про цю справу. Тобто, перший проект вноситься  самою комісією про те,  що береться до відома інформація і зобов`язання до 30 травня закінчити цю роботу і дати остаточну відповідь з цього питання. А друга, яку вніс депутат Мірошниченко. Абсолютно правильно, я був неточний в цьому випадку. Ось така моя пропозиція. Але перед тим, як ставити на голосування її, я хотів би дати слово Андрію Віленовичу, як він на тому наполягає як голова комітету… комісії.

 

10:54:19

СЕНЧЕНКО А.В.

Уважаемые коллеги! Если мы с вами хотим создать обстановку двусмысленности, то тогда нужно, извините, Александр Александрович, реализовать  ваше предложение, потому что, напомню, средства от приватизации «Криворожстали» поступили в середине декабря 2005  года, а расходовались эти средства весь  2006 год и есть еще неизрасходованные средства, перешедшие на 2007. половину 2006 года правительство возглавлял Юрий Иванович Ехануров, вторую половину -  Виктор  Федорович Янукович. У меня, например, остались вопросы почему 200 миллионов, которые должны были  поступить  не позднее  18 марта до сих пор не израсходованы поступали до 24 декабря  прошлого года и до сих пор не израсходованы. Придумываются какие-то препятствия для этого и так далее. По всей видимости пока не договорились как израсходовать эти средства. Я предлагаю не ставить нашего коллегу Геллера в неудобное положение.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну власне кажучи, можна було б поставити когось із позафракційних депутатів, але це буде довго… і я думаю, ви відчуваєте відповідальність свою, і Гєллєр відчуває свою відповідальність, і може ця дискусія, яка буде виникати в самій комісії, коли один керівник очолював певний період, а потім інший - в інший період, то дасть можливість краще з`ясувати істину. Але це така справа.

Отже, я би просив працювати за такою схемою, визначатися. Ми можемо елементарно за основу взяти проект, який вносить комісія, а потім доповнити тими пунктами, які випливають із проекту Мірошниченка і повністю це буде відповідати завданню, яке ми ставимо перед собою.

Я пропоную проголосувати за основу проект постанови, який вноситься народним депутатом Сенченком. Будь ласка, за основу. За основу.

 

10:56:22

За-18

Розумна  пропозиція не прийнята. 18 депутатів „за” проголосувало.

Тоді я ставлю за основу проект постанови, який вноситься Юрієм Мірошниченком. Юрій Мірошниченко і Пінчук. Я можу Пінчуку Андрію Павловичу дати слово, він її обгрунтує. Будь ласка, за основу йде голосування. Пінчук от піднявся, один з авторів. Он Пінчук є, дивіться,  автор.

 

10:57:06

За-246

Я вносив пропозицію таку. Я прошу уваги, почекайте. Другий пункт викреслити звідси, зняти, не на часі, вони два місяці тільки працюють. Третій пункт записати так: „Обрати головою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування витрат коштів, отриманих від приватизації ВАТ „Криворіжстань” народного депутата України Гєллєра, увільнивши від обов’язків голови цієї комісії Сенченка Андрія Віленовича та обравши його заступником голови цієї комісії”, - а дальше по тексту так, як є.

Немає заперечень? Це по тексту.

(Ш у м  у  з а л і)

Одну хвилинку!  Дайте Сергію Сасу слово, щоб він з’ясував, що ми робимо, а то незрозуміло.

 

10:57:59

САС С.В.

Олександре Олександровичу, ну, я вам нагадую, що є 88-ма стаття, ви прекрасно знаєте Конституцію, де ви керуєтеся якраз нормами Конституції і Регламенту Верховної Ради. Я вам говорив з трибуни про те, що порушено цілий ряд положень Регламенту.

І ще одне. Відповідно до 83-ї статті Регламенту, частина третя, за результатами розгляду висновків, пропозицій тимчасової комісії Верховна Рада може прийняти такі рішення:  

Перше. Взяти до відома пропозиції комісії,  друге – припинити повноваження комісії і третє – продовжити роботу Тимчасової комісії.

Немає можливості  розглядати персональні питання. Хочете розглядати персональні питання, вносьте в проект постанови до зміни постанови, якою створена комісія, включайте до порядку денного, нехай відповідно до 88-ї статті комітети готують висновки стосовно цього, включайте до порядку денного і, будь ласка, приймайте рішення.  Я ж кажу, ви порушуєте Регламент. Прийміть … скасуйте Регламент, прийміть з двох частин: коаліція завжди права. І другий пункт: якщо коаліція не права, тоді діє пункт номер один. І це буде правильно, тоді ви будете діяти в рамках Регламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми подумаємо над вашою пропозицією, але я не думаю, що вона коректна чи необхідна.

Ви от прочитали тільки що норму Регламенту і помітили, що в постанові якраз всі ці пункти і передбачені.

Василь Олексійович, будь ласка, Кисельов.

 

10:59:27

КИСЕЛЬОВ В.О.

Дякую, Олександр Олександрович.

Даремно колега Сас так кричить. Я теж член регламентного комітету, і відповідаю, що зараз розглядається попередній звіт комісії. Попередній.

Я приєднуюся до тих пропозицій, які казав Сас, щодо неможливості, щоб з однієї фракції були два депутати і керівником і заступником. Тому за вашу пропозицію, я це підтримую, ми міняємо це.

Крім того, я прошу … вношу пропозицію, щоб ми зняли пункт, в якому ми визнаємо роботу комісію незадовільною, і прошу внести мою пропозицію, яку я пропонував: доручити Рахунковій палаті перевірити використання коштів, зокрема, які  надійшли до… були використані в грудні 2005 року. Це принципове питання.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, беремо до уваги пропозицію щодо доручення Рахунковій  палаті, передачимо в цьому пункті.

Я свою пропозицію стосовно пункту другого, а відповідно другий, прийнятий за основу документ, він стане третім, третій - четвертим і так далі. Я думаю, що можна проголосувати.

Можна? Я ставлю на голосування цю пропозицію.

 

11:00:59

За-242

Рішення прийнято. Спасибі.

Питання ратифікації. Ми вчора не змогли закінчити через напруженість порядку денного.

Розглядається проект Закону про ратифікацію Європейської конвенції про правовий статус трудящих мігрантів. Важливе питання для України. Доповідь робить Роман Михайлович Зварич, представник Президента у Верховній Раді України. Прошу.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати України.

24 листопада 1977 року у місті Страсбурзі набрала чинність Європейська конвенція про правовий статус трудящих мігрантів. Від імені України в Страсбурзі ця конвенція була підписана 2 березня 2004 року.

Президент України відповідно вносить проект Закону про ратифікацію цієї конвенції. Я не думаю, народні депутати України, шановні народні депутати,  що є причина чи навіть потреба пояснювати, наскільки нагальна  є ця проблема. Наші громадяни, які виїжджають за кордон з наміром трудовлаштуватися, не мають жодних правових підстав для того, щоб держава могла їх захистити у випадку, якщо така потреба виникає.

Тому мало того, що ця конвенція чи набрання чинності цієї конвенції для України дозволить нам на законодавчому рівні закріпити гарантії дотримання прав і свобод українських громадян за кордоном, але і також  набрання чинності цієї конвенції сприятиме детінізації трудових міграційних поїздок наших громадян через підвищення мотивації до легальної трудової діяльності за кордоном.

Слід також зазначити, по-перше, що у випадку, якщо Верховна Рада України надасть обов’язковість  цьому  міжнародному правовому документу, це не потребуватиме жодних додаткових витрат з нашого державного бюджету.

І по-друге, я хотів би також зазначити для стенограми, що українською стороною зроблено застереження до статті 28 цієї конвенції, щоби народні депутати України, які я знаю, очевидно, прочитали самий текст, самої цієї конвенції, могли також враховувати цю обставину, коли будете приймати відповідне рішення. Я завершив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Михайловичу. Запитання до доповідача є? Є.

Запишіться, будь ласка на запитання, постарайтесь лаконічно використати свій час. Матвієнков.

 

11:04:50

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Скажите пожалуйста, сама конвенция в принципе не вызывает у нас никаких сомнений и тут мы на фракции решили  поддержать ее, но у нас есть два момента, которые вызывают, действительно, застереження, и то, о чем вы говорили.  Все-таки как мы выйдем из этой коллизии?

Оказание медицинской помощи. Мы, действительно, не подписывали это соглашения и не было этой конвенции, которая была подписана между нашими государствами. Каким образом будут осуществляться  эти процессы и механизм финансирования? Это один момент.

И второй момент. У нас церковь отделена от государства. Мы берем на себя определенные обязательства, по которым мы обязаны обеспечивать вероисповедание или служение, так сказать, для тех людей, которые сегодня будут работать по этому соглашению. Каким образом этот пункт мы будем выполнять? Спасибо.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Звісно, Європейську конвенцію від 1953 року про соціальну та медичну допомогу Україна не підписувала, і звичайно тому вона для нас не набрала  обов’язковості. Натомість, посилання в цій конвенції, на цю конвенцію не дає жодних підстав вважати, що Україна не зможе домагатись того, щоб держави-учасниці, як однієї та другої конвенцій, все ж таки, забезпечили у випадку, якщо знову ж таки така потреба виникає, наших громадян відповідною допомогою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рижук.

 

11:06:19

РИЖУК С.М.

Дякую. Шановний Романе Михайловичу! Три роки, як підписана конвенція і, звичайно, фракція Партії регіонів візьме на себе відповідальність, щоб же ратифікувати і проголосує. Але скажіть, будь ласка, як узгодити, оскільки ви представляєте зараз Президента – гаранта Конституції, частину третю конвенції із статтею 35 Конституції України, коли частина третя зобов’язує державу забезпечувати трудящим мігрантам, членам їх сімей можливість без перешкодно брати участь у богослужінні відповідно до їхньої міри та сприяти такому богослужінню? Це не випливає, згідно Конституції і статті 35 з обов’язку держави сприяти богослужінн. Як ви тут можете нас заспокоїти? Дякую.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Шановні, знаєте, іноді конституційні норми, де мова, зокрема, ви звертаєте увагу на висновок Науково-експертного управління, де мова йде про те, що держава не повинна втручатися в діяльність церкви чи релігійних організацій. Натомість, сприяти в тому, щоби громадяни України мали право здійснювати своє вільне право на віру і сподівання - це не одне і теж саме. Тобто держава звичайно повинна сприяти тому, щоб громадяни України могли вільно здійснювати своє право, а натомість не втручатись в роботу будь-якої чи в діяльність будь-якої церкви чи  релігійної організації у межах, які встановлені чинним законодавством, звичайно, що це є цілком інакша, інша, вірніше, сфера діяльності уже самої держави.

Тому принцип відокремлення держави від церкви, на мій погляд,  цією конвенцією не порушується. Я думаю, що саме свідчення того,  що ця …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дайте можливість закінчити думку.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Ця конвенція  є інструментом Ради Європи, а, як відомо, Рада Європи якраз була  створена, в першу чергу для того, щоб захистити права і свободи громадянина чи права і свободи людини, свідчать про те, що тут немає   жодного порушення в цій сфері.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Романе Михайловичу, ви очевидно добре знаєте, готуючи це питання,  що сьогодні в західних країнах: у Франції зокрема, у Німеччині це - ключове питання, яке є провідним під час виборчих кампаній, хто, як ставиться до цієї проблеми. І ви, очевидно, помітили, що один із кандидатів на посаду Президента Франції одержав підтримку  населення і різку, до речі, різке зростання рейтингу за рахунок того, що обмежує сьогодні права мігрантів щодо об’єднання сімей і так далі і так далі. Ви розумієте в чому суть цієї проблеми,  для тих країн це важливо. Чи є тут якісь застереження, котрі гарантують захист інтересів нашої української держави, нашого суспільства, з одного боку?

І друге. Тут є стаття 18, „Соціальне забезпечення”. Чи  свідчить це про те, що імігранти можуть мати гарантії на  соціальне забезпечення. Я би... тут не виписано чи це і стосується пенсійного забезпечення відповідним чином. І може це, якщо цю конвенцію підписали інші країни, то може ми маємо  шанс на те, що наші люди, які працюють сьогодні за кордоном, мають змогу  відповідні перерахування до бюджету, до Пенсійного фонду України  робити, бо вони приїдуть потім додому жити, а фондів цих не буде створено. Як ви вважаєте? Прошу.

 

ЗВАРИЧ Р.М.  Шановний Олександре Олександровичу. По-перше,  щодо першого питання, звичайно, що  у Франції це питання зараз дуже гостре. Як ви знаєте, навіть там були винесені відповідні нормативні акти, відповідно до яких заборонено жінкам носити такі прикмети одягу, які би свідчили про певну релігійну приналежність.

Богу дякувати, ми ще до такого, я в лапках це зараз,   дещо саркастично скажу, „розумної демократії” не  дійшли в Україні. В конвенції навпаки надається  право, і держави сторони   цієї конвенції беруть на себе зобов’язання якраз забезпечити право громадян, які виїжджають  за кордон вільно сповідувати свої релігійні  уподобання чи  переконання.

А що стосується другого питання, ця конвенція є рамковою. Однак, як відомо, Україна мала можливість, базуючись на рамковій  диспозиції, які містяться у цій конвенції, підписати що найменше одну  таку двохсторонню…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте закінчити думку.

 

ЗВАРИЧ Р.М. …це з  державою Португалія, де значно  краще виписані якраз не тільки правові механізми захисту наших громадян, але і також точно ті соціальні механізми захисту, зокрема по виплаті пенсій, про які ви говорите.

Тому,  приєднавшись до цієї конвенції, є, звичайно, сподівання на те,  що подібні двохсторонні угоди ми могли би   у рамках  якраз Ради Європи підписувати з іншими державами-членами Ради Європи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ясно. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Чи є потреба обговорювати? Леонід  Іванович,  співдоповідь, а тоді будемо визначатися.

Грач Леонід Іванович – голова Комітету з питань прав людини. Будь ласка.

 

11:12:23

ГРАЧ Л.І.

Шановні народні депутати, у цьому залі, да і в цілому у суспільстві, неодноразово обговорювалася  проблема  захисту  прав наших громадян, які працюють за кордоном, зокрема у країнах Європейського Союзу.

Про безправ’я  та тяжку долю заробітчан  знають практично всі. Цій проблемі була присвячена спеціальна доповідь Уповноваженого  з прав людини Карпачової Ніни Іванівни. Весь  цей час наголошувалося на необхідності приєднання до міжнародних договорів, підписання двохсторонніх  договорів, які б гарантували захист  прав трудящих мігрантів.

Європейська конвенція про правовий статус  трудящих мігрантів, котру  пропоную ратифікувати, якраз і є  таким  механізмом. Приєднання до неї утворить механізм захисту прав наших громадян за кордоном, а і розширити можливості для здійснення легальної трудової міграції громадянами нашої держави. Окрім цього, конвенція слугуватиме базою для подальшого розвитку процесу підписання двосторонніх договорів, координації співробітництва України з іншими   державами у сфері захисту прав трудових мігрантів.

Звісно, що ратифікація конвенції… Україна також бере на себе зобов’язання   забезпечення прав  трудящих мігрантів з інших країн на своїй території. На окремий з них  привертає Головне науково-експертне управління. На засіданні комітету з  залучення керівництва   та окремих фахівців Міністерства праці  та соціальної політики і Міністерства юстиції ми  дуже уважно розглянули  не тільки переваги  ратифікації конвенції, а і ризики, які при цьому можуть виникнути, і про які мої колеги задавали запитання , колега Рижук і колега Матвієнков.

Члени комітету та  фахівці одностайно дійшли  висновку, що питання порушені  Головним науково-експертним управлінням  врегульовані чинним  законодавством, зокрема, Законом України „Про свободу совісті та релігійні  організації”.

Ратифікація конвенції позитивно  вплине на  зовнішньополітичний імідж  України, оскільки таким чином права українських трудящих мігрантів зрівняються з правами трудящих   мігрантів Європейського Союзу. А тому просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Немає запитань до Леоніда Івановича? Немає. Сідайте, будь ласка.

Пропонується підтримати проект Закону. Вибачте. Я звертався вже раніше, я не  бачив бажаючих взяти участь в обговоренні, бо глибоко з’ясували суть   проблеми депутати, і тут немає  сумнівів, що треба приймати цей документ.

Я ставлю на голосування проект Закону про ратифікацію  конвенції, реєстраційний номер 0063. Йде голосування.

 

11:15:46

За-238

Рішення прийнято. Спасибі.

Проект Закону про приєднання України до Другого факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, що стосується скасування смертної кари. Роман Михайлович Зварич запрошується на трибуну – представник Президента у Верховній Раді, будь ласка. 

 

ЗВАРИЧ Р.П. Шановний пане Голово, шановні народні депутати України! Хотів би почати свій виступ із того, щоб нагадати нам усім, що відповідно до статті 27 Конституції України кожна людина має невід'ємне право на життя. Хотів би також нагадати, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від грудня 2000 року за конституційним поданням народних депутатів України було визнано, що положення на той час статті 24 загальної частини Кримінального кодексу України та відповідних статей особливої частини Кримінального кодексу є такими, що не відповідають Конституції, що випливає із диспозиції статті 27, про яку я щойно говорив.

Відповідно Конституційний Суд зобов'язав Верховну Раду України внести зміни не тільки  до Кримінального кодексу, але до цілої низки нормативно-правових актів, що було і вчинено четвертого квітня 2000 року.

Крім того, Україна також стала стороною Протоколу номер шість до Конвенції про захист прав людини  і основоположних свобод щодо скасування смертної кари від 1983 року, який був ратифікований Законом України 22 лютого 2000 року, а також Протоколу номер 13 цієї ж Конвенції, який стосується скасування смертної кари за будь-яких обставин, який був ратифікований Законом України від 28 листопада 2002 року.

На даний момент Кримінальний кодекс не містить такого виду покарання, як смертна кара. Отож, враховуючи вищевикладене, Президент України вніс   проект закону про приєднання України до Другого Факультативного протоколу до Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, що стосується скасування смертної кари.

Приєднання України  до цього протоколу, на думку Президента України  - я переконаний, що це також буде і ваша позиція, шановні народні депутати, - підтвердить нашу з вами відданість основоположним правам і свободам людини, підвищить авторитет держави на міжнародному рівні та стане логічним кроком з огляду на зобов`язання України, що випливають з міжнародних договорів, стороною яких Україна є.  Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.  Запитання є до доповідача? Немає. Сідайте, будь ласка. Є від комітету думка. Леонід Іванович Грач її висловить. Прошу.

 

11:19:15

ГРАЧ Л.І.

Реалізуючи статтю 27 Конституції України ще 22 лютого  2000 року Україна приєдналась до  протоколу №6 та протоколу №13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо скасування смертної кари 1983 року, чим де-юре, заборонила застосування смертної кари як виду покарання. Після цього були внесені необхідні зміни до національного законодавства. Власне, сам міжнародний пакт про громадянські та політичні права, протокол до якого пропонується ратифікувати, Україна ратифікували ще16 жовтня 1983 року. Тим самім вона набула можливості приєднання до відповідних протоколів до пакту. Зрозуміло, з цього часу міжнародна соціально-політична ситуація змінилася, заборона смертної кари, як гуманістичний крок європейської спільноти, стала нормою для країн Європейського Союзу. Як реакція на це і був опрацьований та запропонований для приєднання Другий Факультативний Протокол. Цей протокол остаточно  закріплює вимогу заборони смертної кари та врегульовує до цього часу неврегульоване  питання щодо можливості  її застосування у випадку знаходження країни-учасниці у стані війни.

Ратифікувавши цей протокол, Україна має можливість засвідчити незмінність позицій України щодо забезпечення прав і основоположних свобод кожної людини, зокрема невід’ємного права на життя. Тому комітет просить підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Немає запитань, я бачу, до Леоніда Івановича. Я маю право ставити на голосування цей проект закону. І просив би його підтримати. Будь ласка.

 

11:21:30

За-207

Хто за те, щоб переголосувати, будь ласка.

 

11:21:52

За-242

Голосується проект закону, будь ласка, в цілому.

 

11:22:11

За-241

Закон прийнятий. Спасибі.

Розглядається проект Закону про ратифікацію протоколу про внесення  змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів Доповідає заступник, я так розумію, міністра соціальної політики і праці Наталія Іванівна Іванова.

Будь ласка.

 

ІВАНОВА Н.І. Дякую.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд подається проект Закону про ратифікацію протоколу про внесення змін і доповнень до Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів від 15 квітня 1994 року.

З липня 1995 року в Україні діє  ратифікована Верховною Радою угода про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального  захисту трудівників-мігрантів, сторонами цієї угоди є Азербайджанська Республіка, Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Грузія, Республіка  Казахстан, Киргизька Республіка,  Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан та Україна.

Угода регулює основні напрями співробітництва сторін в сфері регулювання трудової міграції, діяльності трудових мігрантів, які працюють за межами своїх держав, їх соціального захисту.

Відповідно до угоду кожна із сторін визнає без додаткової легалізації дипломи, свідоцтва про освіту, відповідні документи щодо  присвоєння звань, розрядів, кваліфікацій, інші документи, які необхідні для здійснення трудової діяльності.

Трудівники-мігранти також користуються соціальним страхуванням і соціальним забезпеченням у відповідності з діючим на території сторони працевлаштування законодавством, якщо інше не передбачено спеціальними угодами.

Практика застосування зазначеної угоди виявила необхідність  врегулювання міграційних переміщень населення прикордонних територій. З цією  метою 25 листопада 2005 року в Москві урядами держав учасниць СНД та угоди… до угоди внесені певні доповнення. Зазначений протокол вносить  зміни до угоди в частині визнання необхідності встановлення спрощеного порядку здійснення трудової діяльності прикордонними  трудівниками на основі двосторонніх та багатосторонніх угод, також дає визначення терміну „прикордонний працівник”.

Прийняття проекту закону про ратифікацію означеного протоколу створить сприятливі умови для громадян України для здійснення з ними трудової  діяльності на прикордонних територіях держав сторін угоди про співробітництво в області трудової міграції та соціального захисту трудящих мігрантів, а також сприятиме подальшому розвитку співробітництва між державами – учасницями цієї угоди.

Прошу підтримати і ратифікувати зазначений протокол.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Почекайте хвилинку.  Є запитання? Он у Рижука запитання і  у Катерини Семенівни. Будь ласка, Рижук.

 

11:25:42

РИЖУК С.М.

Дякую. Я так розумію, шановний доповідач, що міграція – це вже наслідок, а причина – це наші економічні проблеми.

Дуже добре пам’ятаю, коли на майдані глава держави, Президент, помаранчевої команди сказав, що щорічно один мільйон робочих місць, і ми покінчимо зі всякою міграцією і так далі. І чую слова, що це стверджується, що щорічно мільйон робочих місць. То, можливо, це вже застаріло, щоб її ратифікувати? Це я так от кажу.

Але питання у наступному. Дайте, будь ласка, роз’яснення, що стосується захисту соціальних прав. Що, людина, яка мігрувала там, працює, приїжджає додому пенсію отримувати і житло, чи там вона податки платить, чи вона ..... тут економічно Україна виграє, чи тільки захищає права тих, хто не має роботи вдома?  Дякую.

 

ІВАНОВА Н.І. Дякую, Сергію Миколайовичу, за запитання. Перше, що необхідно зазначити, що міграція – це процес, який є ознакою демократизації суспільства, відкритості і визнання свободи переміщення громадян, і ці процеси будуть відбуватися.

Інше питання – що Україна має на своєму власному ринку праці внутрі країни створювати такі конкурентні переваги, які б залишали наших працівників працювати на наших підприємствах і не покидати власні домівки.

Що стосується захисту країни, учасниці угод. Вони визначають правила проведення соціального захисту, у тому числі в частині соціального страхування, пенсійного забезпечення, взаєморозрахунків не між країнами при зарахуванні з періоду трудової діяльності в країні працевлаштування при поверненні додому. І зазначені угоди також розробляються і є діючі угоди, і є угоди, які...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Катерина Семенівна, будь ласка.

 

11:27:56

САМОЙЛИК К.С.

Катерина Самойлик, фракція Комуністичної партії України.

Звичайно, ми будемо голосувати за ратифікацію даної угоди. Наталя Іванівна, але у мене  таке дуже болюче питання. Я розумію, що Придністровська Молдавська республіка не визнана республіка, але там проживає 30 відсотків українців. І я щоденно, повірте мені, зустрічаюсь з тим, що дипломи, які одержують, між іншим, в університеті Тараса Григоровича Шевченка міста Тирасполя не визнаються  в нашій державі.

Напривеликий жаль, це дуже велика трагедія, коли звідти люди приїжджають в Одеську область, Херсонську область,  Миколаївську область і стикаються з тим, що  їм говорять про те, що знову поступайте до вищих навчальних закладів і одержуйте дипломи.

Наталія Іванівна, там наші співвітчизники, там українці вони душею і серцем з нами. Скажіть мені, я знаю, що ви відповідальна людина, що ви дійсно патріот України, але  як нам виручити наших співвітчизників Придністров’я? Ми …

 

ІВАНОВА Н.І. Дякую, Катерина Семенівна за це запитання і за оцінку моєї роботи. Дещо питання визнання, скажімо, держави і створення двохсторонніх стосунків між цими державами - це, мабуть питання не зовсім до мене. Так само як і питання, що стосується визнання освітніх документів.

Зазначеним документом, який я доповідаю сьогодні, вирішується питання визнання освітніх документів, хоча необхідно зазначити, що проблема визнання освітніх документів, вона існує, в тому числі і в стосунках з європейськими країнами. І ці процеси, вони мають бути врегульовані, над ними працює міністерство освіти. І навіть вчора Станіслав Миколайович, доповідаючи ратифікацію  однієї з угод, зупинявся на цьому питанні.

Я думаю, що уряд буде здійснювати всі можливі дипломатичні заходи для того, щоб ці процеси врегулювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Сідайте, будь ласка. І щоб не виникало конфліктів після вашого запитання, то ми будемо розуміти, що там живуть українці аби керівники сусідніх держав не думали, що ми категорію співвітчизників поширюємо на громадян їхніх країн.

Це вже інша пропозиція, вносьте її. Леонід Іванович Грач від комітету доповідає.

 

11:30:39

ГРАЧ Л.І.

Угода про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих мігрантів від 15 квітня 1994 року - це угода між країнами-учасницями, підкреслюю, СНД, покликана визначити правовий статус трудящих мігрантів під час їх перебування на території держав-учасниць та закріпити механізм їх соціального захисту під час здійснення трудової діяльності. Фактично угода – це базовий міжнародний, в рамках, СНД документ, який захищає трудові права наших громадян, зокрема, в тій їх значній кількості, яка працює в Росії, Білорусії і Молдові.

Угода багатогранна,її норми стосуються пенсійного, медичного забезпечення, питання оподаткування тощо. Але до цього часу в ній була правова прогалина, на яку з часом звернули увагу фактично всі держави-учасниці, це стосується неврегульованості в межах СНД, особливо правового статусу трудящих мігрантів, що проживаються та працюють у прикордонних регіонах і вимушені перетинати кордон кожного дня.

Зрозуміло, що у зв’язку з зазначеним, доцільно встановити такий правовий режим, котрий би максимально спрощував формальності, пов’язані з перетином кордону, реєстрацією та іншими особливостями їх правового статусу. Вирішення цього питання і присвячені норми, запропоновані для ратифікації протоколу. Я закликаю вас всіх, підтримати ратифікацію протоколу, чим полегшити життя сотень тисяч наших співвітчизників. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є запитання? Нема. Спасибі. Можна ставити на голосування. Будь ласка, приготуйтеся до голосування. Я ставлю на голосування проект Закону по ратифікацію згаданої угоди. Будь ласка, йде голосування.

 

11:33:02

За-245

Рішення прийнято.

Нам треба вирішити питання про включення до порядку дня і прийняття відповідного документу, Постанови Верховної Ради, з приводу  проведення фінальної частини  чемпіонату Європи  2012 року з футболу в Україні.   Я прошу підтримати включення до порядку дня цього питання.

 

11:33:43

За-236

Рішення прийнято.

Доповідає з цього приводу міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Віктор Петрович Корж, прошу. Щоб імідж України   звучав краще, треба щоб доповідь послухали люди.

 

КОРЖ В.П.

Шановне керівництво Верховної Ради, шановні народні депутати.  Як ви знаєте, Україна разом із Республікою Польща беруть участь  у тендері Спілки європейських футбольних  асоціацій на право проведення фінальної частини „Євро-2012”.

Чемпіонат Європи  з футболу є третім за значенням спортивним  заходом у світі після Олімпійських ігор та чемпіонату світу з футболу.  Він триває три тижні.  У чемпіонаті беруть  участь шістнадцять кращих команд Європи, грається тридцять один матч,  на якому продається 1,3 мільйонів квитків, та прямі трансляції з якого дивляться близько 5 мільярдів глядачів. Можлива участь двадцяти чотирьох команд, тоді всі ці показники збільшуються.

Нашими суперниками  на другому етапі тендеру є Угорщина з Хорватією, спільна заявка, та Італія.

У ході участі  в першому етапі тендеру у 2005 році ми змогли обійти такі країни, як Азербайджан, Греція,  Росія, Румунія та Туреччина. У кожного з кандидатів на право проведення цього турніру є свої сильні і слабкі сторони. Але можу вас запевнити, що Україна і Польща як ніколи близько підійшли до  перемоги.

До моменту проголошення УЕФА переможця тендеру залишилося трохи  більше одного місяця. Вже 17 квітня  в Кардіфі в Уельсі  приймуть у участь в цьому заході делегації офіційні України та Польщі  на чолі  з президентами обох країн. І зранку 18  квітня буде відомо результати остаточного тендеру.

Враховуючи значення цього  турніру, критерії участі в  тендері є дуже жорсткими. УЄФА направило до кожного з кандидатів свої вимогу.  В Україні та Польщі на конкурсній основі  були визначені  міста, які будуть приймати „Євро-2012”: з української сторони це - Київ, Дніпропетровськ, Донецьк, Львів, Одеса та Харків, з польської сторони  у тендері  беруть  участь такі міста як Варшава, Гданськ, Познань, Вроцлав, Хожув та Краків.

Мінсім’я, молодь, спорт і Федерація футболу України  разом з центральними і місцевими органами  виконавчої влади, органами місцевого самоврядування були  підготовлені досьє-заявки першої   та другої стадії, презентації міст-кандидатів, 25 форм гарантій, де розкриті питання про   готовність  аеропортів,  стадіонів, готелів, концепція мобільності, медична  та туристична концепції, концепція  розміщення учасників.

 15 лютого  підписані угоди та останні   додаткові матеріали і передані  до штаб-квартири УЄФА. Залишилося закласти останні  цеглини до фундаменту нашої перемоги у тендері.  Згадана вище  фінальна презентація у Кардіфі та Закон  України  про організацію та проведення фінальної частини турніру „Євро-2012”, проект якого я хотів   би зараз вам представити  на ваш розгляд.

Цей законопроект  був підготовлений на виконання доручення  Прем'єр-міністра  України  спеціально створеною робочою групою за участю Міністерства юстиції  та інших центральних органів   виконавчої влади.

Я вдячний всім, хто протягом тривалого часу працював над ним, здійснювали аналіз відповідності діючого  законодавства до вимог УЄФА, розробили пропозиції щодо їх  узгодження. Цей закон покликаний стати центральним елементом системи  підготовки і проведення фінальної частини  „Євро-2012”.

Однією з обов’язкових умов участі у тендері є високий   рівень політичної підтримки цього заходу  у країнах-кандидатах. Під час оглядового  візиту до України  і Польщі у вересні  2006 року  делегацію УЄФА  приймав Президента України Віктор Ющенко, Голова  Верховної Ради  Олександр Мороз  і віце-прем’єр-міністр України  Дмитро Табачник. Усі вони були одностайні в оцінці „Євро-2012” як  унікального шансу зробити прорив  у соціально-економічному розвитку нашої країни.

Прийняття  спеціального закону підсилює цю політичну підтримку, закріплює підписані раніше органами  центральної виконавчої влади гарантії та регламентують: перше, візовий режим,  переміщення через митні кордони іноземної валюти, захист прав інтелектуальної власності УЄФА, порядок обігу квитків у період проведення чемпіонату, звільнення від обкладання ввізним митом деяких категорій товарів, які будуть ввозитися на територію України учасниками турніру.

У ході участі у першому етапі в 2005 році найбільші політичні партії України підтримали проведення в Україні та Польщі чемпіонату Європи і підписали відповідну гарантію. Хотів би звернути вашу увагу на той факт, що „Євро-2012” ні є суто футбольним заходом. Це – комплексний захід, визнаний світовий бренд, який може бути використаний конкретною країною для своїх цілей за погодженням з УЄФА.   

Країни зацікавлені провести цей захід у себе і отримати прибуток від обслуговування туристів, притоку інвестицій, реклами, використання спадщини, яка залишається після проведення „Євро”. Зі свого боку УЄФА зацікавлена провести цей турнір на найкращому рівні, отримати прибуток від продажу квитків, винагороду від спонсорів, захистивши при цьому свої маркетингові і авторські права.

Зрівноважити інтереси сторін і дати необхідні гарантії та зробити співпрацю взаємовигідною і покликаний проект закону, який сьогодні  внесений на ваш розгляд.

Підготовка до проведення фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року потребує значних фінансових ресурсів. До 2010 року мають бути збудовані або реконструйовані стадіони в містах, де планується проведення. В Києві це – національний спорткомплекс „Олімпійський”. Нові стадіони вже будуються в Дніпропетровську та Донецьку, в Одесі стадіон „Чорноморець”, у Львові новий стадіон буде збудований за кошти місцевого бюджету і також реконструйований у місті Харкові.

Однією з слабких сторін українсько-польської заявки є готелі. На відміну від наших суперників по тендеру готельна та туристична інфраструктура в Україні є дуже слабкою. У містах-кандидатах в Україні необхідно буде, безумовно, збудувати їх додаткову кількість. Продовжуючи туристичну тему, хотів би відмітити, що у разі проведення „Євро-2012” в Україні та Польщі прогнозується приїзд в нашу державу для перегляду матчів близько 400 тис. іноземних туристів протягом трьох тижнів.

Виходячи із середніх витрат на перебування одного туриста у розмірі 400 доларів на добу, загальний обсяг спожитих туристами товарів і послуг складе 3,2 млрд. доларів США. Проведення „Євро-2012” значно підвищить інвестиційну привабливість України в очах представників міжнародних ділових кіл, до чого наша країна так прагне.

Відповідно до висновків інституту економічних досліджень Мюнхена позитивний ефект від проведення Чемпіонату світу  2006 року  буде відчуватися протягом 15 років.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України в своєму висновку висловила певні зауваження до законопроекту, які ми розраховуємо доопрацювати до другого читання.

Завершуючи свій виступ, хотів би попросити всіх вас підтримати проект Постанови Верховної Ради про прийняття за основу проекту Закону України про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року в Україні в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Я думаю, нема запитань, так?  є. Ну, будь ласка, тоді запишіться на запитання. Так, 10  хвилин. Цапюк.

 

11:41:39

ЦАПЮК С.К.

Сергей Петрович! Степан Цапюк, Партия регионов. Виктор Петрович, я извиняюсь.

Я буду поддерживать данный законопроект, но у меня такой вопрос. Футболисты, юные футболисты Александрии каждый   год принимают участие в Чемпионате Украины высшей лиги среди юниоров и практически уже несколько лет являются чемпионами, то есть  завоевывают «золото» неоднократно, «серебро». Но, к сожалению, когда формируется сборная Украины среди юниоров высшей лиги эти футболисты не попадают туда. Вот у меня вопрос. А что этим ребятам делать, когда у них срок, возрастной срок заканчивается, вроде бы и перспективные ребята, идти некуда. Мы были… чтобы выйти из данной ситуации начали… заявились во второй профессиональной лиге. Были деньги. В прошлом году пришел новый миський голова, денег нету - перспективы у ребят нету. Скажите, пожалуйста, когда у них будет перспектива все-таки попасть и играть в высшей юниорской лиге за Украину?

 

КОРЖ В.П. Я благодарю, благодарю вас за вопрос, но я думаю, не совсем касается предмета моего выступления, но тем не менее я хотел бы сказать, что Федерацией футбола Украины разработана программа, которая утверждена Кабинетом Министров, о развитии футбола в нашей стране. Наше министерство делает все возможное для того, чтобы поддерживать этот вид спорта, но, конечно же, порядок проведения чемпионата, определение составов сборных команд – это прерогатива Федерации футбола Украины. И я думаю, что нам нужно провести дополнительные консультации, уточнить ситуацию, конкретно связанную с вашим вопросом. И я думаю, что Федерация футбола с нашим участием найдет решение тех вопросов, которые вы поставили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Надія є, так же? Баранівський.

 

11:43:40

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановний Віктор Петрович, ну, сама ідея по собі дуже хороша, і ми всі патріоти, і хотілося б дуже, щоб пройшов заключний чемпіонат, звичайно, в Україні. Розрахунки ваші хороші, всім вони подобаються. Але скажіть, будь ласка, чи ми не спішимо з цим законом? Чи, можливо, прийняття цього закону вам дає додаткові аргументи під час походження тендеру? Це одна ситуація? А інша ситуація: якщо ми приймаємо закон, а тендер – ну, сталася біда – не виграли, що робити ми будемо тоді з цим законом: будемо відміняти чи яка тоді буде доля? Дякую.

 

КОРЖ В.П. Я розумію. Справа в тому, що передбачено проектом закону, що він вступає в силу у разі нашої перемоги. Тобто в разі, якщо така прикра ситуація складеться, то він втрачає актуальність. Але я дуже сподіваюся на нашу перемогу, і ми всі розуміємо, що це буде сприяти не тільки популяризації спорту в нашій державі, а це буде колосальний імпульс для розвитку нашої інфраструктури: мережі, доріг, сервісу і таке інше. Це буде колосальний поштовх у розвитку нашої економіки.

Тому я дуже сподіваюся все-таки на перемогу, а підтримка Верховної Ради хоча би в першому читанні – це буде додатковим чинником, який буде сприяти при розгляді цього питання все-таки, я сподіваюся, на нашу користь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я правильно розумію, що ми ж розглядаємо закон у першому читанні, по-перше. До другого читання, якби, уявіть собі, ми забули записати про цю норму та й зробили все те, що передбачено в законі, і навіть не виграли б тендер, то і то було б  непогано.  Але треба сподіватися, що ми виграємо і люди ще й футбол побачать в Україні. А туристи привезуть якісь там копійки, які залишаться там в Україні.

Тобто в цілому непогано. Ярослав Михайлович Сухий хочу висловити своє міркування з цього приводу.

 

11:45:41

СУХИЙ Я.М.

Я, Віктор Петрович, хочу задати вам це питання користуючись нагодою і присутністю тут представника Президента у Верховній  Раді України Романа Зварича.

У мене є великі сумніви, що нам вдасться нормально провести цю підготовку і виграти конкурс на проведення. Подивіться, ми маємо крайній негатив Президента Ющенка до питання виділення коштів на реконструкцію наших аеропортів. Я вам скажу відверто, якщо хтось, не дай Боже, прилетить в Бориспіль і в нього там переполовинять там багаж, то ми не те, що заробимо на тому, ми будемо всі платити з останніх штанів. Це перше питання: чому таке негативне ставлення до реконструкції аеропортів, коли в нас  2012 рік  - ось він, на порозі. Це перше питання.

І друге  питання:  чи допоможе зміцненню матеріально-технічної бази цей законопроект в цілому в сфері магістралі автомобільної, залізничною? Люди ж до нас чимось будуть добиратися. Дякую.

 

 КОРЖ В.П. Безумовно, існує колосальна кількість проблем, і я сказав би так, що будівництво світового рівня стадіонів також казалось нам… виявлялося неможливим, але сьогодні будівництво таких стадіонів уже йде.

Я, шановний пане Сухий, як і ви, великий оптиміст. Я вірю в нашу перемогу, по-перше, і вірю, що ті негаразди і розбіжності, які сьогодні є, вони будуть подолані, і  наша держава буде йти шляхом розбудови, процвітання і конструктивізму.

Тому я думаю, що все-таки нам треба вірити в перемогу і в наші потужні можливості, можливості сумісної співпраці і вирішення цих питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоян.

 

11:47:30

СТОЯН О.М.

Справа в тому, що Катерина Семенівна Самойлик дуже має великий толк в футболі, і каже, їй однієї хвилини мало. Я даю їй свою хвилину, а за нею вона. Так що, дві хвилини послухаємо мудру жінку, що вона вам порадить.  Прошу.

 

11:47:46

САМОЙЛИК К.С.

Щиро дякую за передане слово.

Олександре Петровичу, я хочу вам сказати, я думаю, що нам не треба  налаштовуватися на те, що ми не граємо тендер, бо ще у минулому скликанні ми з вами прийняли резолюцію, заявку уже зробили для участі, для того, щоб дійсно ми стали столицею Чемпіонату Європи 2012 року. Але саме головне: залишаться стадіони, залишаться готелі наші, залишиться багато чого іншого.

І я навпаки вбачаю у прийнятті цього закону як стимул для того, щоб ми, більше працювала наша держава над створенням нашої спортивної бази, готельного нашого господарства і таке інше.

Більше того, я хочу сказати, що ми дуже своєчасно...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте він відповість на запитання, потім вона ще раз задасть. А потім вона ще раз задасть запитання. Відповідайте на цю частину. А, це аргументація була запитання. Будь ласка, далі.

 

САМОЙЛИК К.С.  Я вважаю, що законопроект цей розглянутий дуже своєчасно.

І хочу, Вікторе Петровичу, звернутися до вас. Я була свідком, безпосереднім учасником, як ми працювали над олімпіадою в Афінах, і ви знаєте, які результати. Це був прорив. І тільки тому, що Верховна Рада України і Кабінет  Міністрів України доклали туди зусиль. І, я думаю, що у новій політичній обстановці буде те ж саме зроблено.

Скажіть мені, будь ласка, які від нас сьогодні, Кабінет  Міністрів ви представляєте сьогодні, від Верховної Ради України більш конкретні заходи потрібні для того, щоб закон був не узагальнюючий і не тільки для тих, хто приїздить, а щоб закон спрацював на розвиток футболу і на імідж нашої держави? Що повинні зробити ми і ваше міністерство?

 

КОРЖ В.П. Шановна Катерина Семенівна. Дійсно, ми розуміємо, що переважна більшість наших успіхів пов’язана дійсно з такою синхронною злагодженою співпрацею Кабінету Міністрів та Верховної Ради.

Я хотів би зазначити, що цей закон має абсолютно конкретний зміст і направлений на перемогу  нашу, по-перше, в тендері. І по-друге, на створення сприятливих умов для підготовки.

І, безумовно, ви абсолютно праві, що прийняття цього закону і перемога нададуть нам можливість,  на приклад, подати заявку на всесвітні ігри з олімпійських видів спорту на 2013 рік, на серйозні змагання в майбутньому.

Не секрет, що за 15 років незалежності ми не провели жодного чемпіонату світу з олімпійських видів спорту, саме тому, що у нас немає спортивної, матеріально-технічної бази з відповідною інфраструктурою.

Тому  колосальна кількість проблем, які ми ще хочемо поставити перед Верховною Радою і дуже сподіваємося на вашу підтримку в тому числі і на підтримку цього законопроекту, як і тих, які вже прийняла Верховна Рада…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Петрович, як вирішується питання, безглузде рішення про забудову площі перед стадіоном, скажіть депутатам будь ласка.

 

КОРЖ В.П. Якщо можна, як громадянин, як вболівальник футболу і спорту в цілому, я вважаю рішення про забудову перед Національним олімпійським спорткомплексом, я вважаю це злочином перед киянами, перед спортом, перед майбутнім „Євро-2012”.

Але з точки зору правового там дуже складна і не проста ситуація, напривеликий жаль, дозволу на будівництво дані були на законних підставах, але я навіть не можу підібрати зараз такого аргументу і слово, яке б характеризувало те, що відбувається в наших спортивних колах і як це сьогодні обговорюється. Це ганебне явище і ганебна ситуація, я іншого сказати не можу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

КОРЖ В.П. Я хотів би, шановні колеги, зробити оголошення, користуючись нагодою, сьогодні відкривається перший за часи незалежності кубок світу з художньої гімнастики, на який приїхали зірки світового рівня з 42 країн світу. Ми вас запрошуємо, це буде прекрасне свято. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Равіль Сафіуллін, заступник голови Комітету з питань сім’ї, молоді і спорту, він зараз скаже думку комітету і за заодно ми йому висловимо співчуття за прикру невдачу вчорашнього „Шахтаря”. Бо ми, справді це нас засмутило, треба сказати. Тим паче, гра була в другому таймі блискуча і потім така осічка. Ну, просто передати не можна.

 

11:52:59

САФІУЛЛІН Р.С.

Спасибо, Александр Александрович.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые народные депутаты, профильный комитет рассмотрел данный законопроект на своем заседании 6 марта и единогласно принял решение, поддержать его и обратиться к вам с просьбой, в свою очередь, поддержать его в первом чтении. Как сказал наш министр спорта, данный законопроект, принятие его, является обязательным условием в ходе подготовки к тендеру, который состоится 18 апреля. Есть целый ряд вопросов при подготовке и принятии во втором чтении, они естественно будут учтены.

Хотел бы сказать следующее, что проведение такого форума для любой страны это большая честь. Поэтому у меня убедительнейшая просьба, поддержать его.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Є запитання? У Олександра Пеклушенко є запитання. Будь ласка, одне запитання, Олександре Миколайовичу.

 

11:53:55

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Фракция регионы, Александр Пеклушенко.

У меня не столько вопрос, сколько реплика, Александр Александрович, и не к докладчику, а ко всем нам. Тендер, который мы должны пройти, включает в себя много стандартов под так называемым брендом «евро-стандарты», куда обязательно входят вопросы экономической, политической и социальной стабильности. Если у нас сейчас наметился прорыв в экономической стабильности, то при той ситуации, которую мы наблюдаем в этом зале, никогда мы не выиграем тендер.

Поэтому если мы хотим, а я думаю, что нет ни одного человека, который бы не хотел, чтобы этот конкурс, этот вид спорта был на Украине. Мы должны начать с себя. Мы должны объявить мораторий на политиканство в этом зале и в Украине будет политическое спокойствие, мы выиграем этот тендер.

 

САФІУЛЛІН Р.С. Можно мне два слова. Я вам хочу сказать, Александр Николаевич, вот буквально позавчера состоялся матч баскетбольный. Депутаты наши, представители различных фракций выезжали во Львов и играли там баскетбол. Действительно, спорт это не мои слова, это Кабертен еще сказал: «Спорт – ты мир!». Понимаете, он действительно объединяет.

И ваше предложение действительно  дельное и, думаю, правая половина должна прислушаться и отсутствующая сегодня к этому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Миколайович, все  буде гаразд. Вибори  -в 2011 році, а футбол  - у 2012-му. Ми прийдемо потужною силою і все буде в прядку.  Будь ласка, сідайте, спасибі.

Слово має Микола Томенко, будь ласка.

 

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, ми напередодні обговорення цього питання, мали громадську дискусію таку де і  професійна футбольна ліга, яку  Равіль Сафович представляє, і Федерація футболу, яку Григорій Суркіс представляє,  активно обговорювали це питання. І, безсумнівно, сьогоднішнє голосування є дуже важливе в такому, я б сказав, ідеологічному, світоглядному плані.

Але я хотів би  сказати, що ми, коли обговорювали це питання і на комітеті дуже важлива річ, наше звернення до уряду, щоб підключити до другого читання Державну службу курорту і туризму і Міністерство фінансів, оскільки  виникають питання по економічних підрахунках.  Ми ж розуміємо, що ми не тільки  футбол пропагуємо, ми хочемо економічно підняти країну і заробити в бюджет.

Тут, я думаю, що ми можемо сказати про те, що поки що ці підрахунки викликають певний сумнів. Економісти підрахували, що ми вкладаємо 4 мільярди 880 мільйонів, отримуємо! А вкладаємо 4 мільярди 424. Тобто в  сухому остатку ми заробляємо 456 мільйонів гривень. Як ви розумієте,  що це... від таких  заходів заробляють мільярди доларів. Очевидно тут у нас є не доопрацювання.

Тому позиція комітету була наступна. Між першим і другим читанням, невідкладно, залучити  фахівців нашої митної служби, Мінекономіки, Мінфінансів подивитися, де тут у нас є пробіли, подивитися по пільговій  частині. Пільгова частина передбачається більше, як на три мільярди гривен. Митники нам повинні сказати, чи ми тут гарантовані, щоб  не було зловживань, оскільки це так само серйозне питання.

Тому я принципово хотів на цьому наголосити і сказати про те, що крім ідеологічних іміджових речей  мусимо думати  і про громадян, і про економіку.

Враховуючи, що це  не рядовий законопроект, я для себе прийняв рішення, що я теж    голосую за цей законопроект  для того, щоб  продемонструвати, що у майбутньому   вся сесійна  зала в цілому повинна  підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене немає підстав не  ставити зараз на голосування. Всі міркування у запитаннях висловили свої. Я бачу, ніхто не хоче обговорювати додатково. Я прошу підготуватися до голосування.

Ставлю на голосування у першому читанні прийняття Закону за основу про, скажемо, проведення чемпіонату Європи з футболу у 2012 році у місті Києві. Ставлю на голосування це питання.

 

11:58:47

За-247

Рішення прийнято. Спасибі вам.

І у мене буде сьогодні зустріч із президентом  УЕФА. Я думаю, що це якраз буде хорошим аргументом  для розмови. Вам теж спасибі за ставлення так би цього питання.

Оголошується перерва на півгодини, будь ласка.

(Ш у м  у  з а л і)

...щоб відразу.

 

11:59:41

За-240

240 депутатів висловилися за те, щоб  без перерви працювати. Будь ласка.

 

Веде засідання  МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо  до розділу „повторний  розгляд  з пропозиціями Президента України”.

Слухається  Закон України "Про Дисциплінарний статут Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України" з пропозиціями Президента  (реєстраційний номер  2477).

Роман Михайлович Зварич, будь ласка. Підготуватися від комітету Самойленко.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні  депутати України.

Хотів би насамперед заявити про те, що  Президента України цілком підтримує необхідність врегулювання питань, пов’язаних із  визначенням  самої діяльності і зокрема в частині службової дисципліни Державної служби спеціального  зв'язку  та   захисту  інформації України. Якраз  це є сфера, яка для Президента України   є важливою, свідченням чого є, що Президент України  ініціював виведення цієї  структури  з-під контролю служби безпеки України, щоб таким  чином забезпечити нормальне функціонування без жодних можливостей політичного   втручання чи іншого втручання у роботу цієї  надважливої служби.  

Натомість, закон, який  надійшов  Президенту на підпис, не може  бути  підписаний  з наступних підстав.

По-перше, закон, який  є предметом розгляду, чітко  не визначає правовий статус самої служби, що у свою чергу, на думку Президента України,  унеможливлює вирішення питань, які  випливають із нього. За таких обставин спроба врегулювання законом   зазначених вище питань діяльності служби не сприятиме встановленню внутрішніх відносин у ній, тобто у службі, забезпеченню встановленого правопорядку, запобіганню правопорушенням, сумлінному виконанню  працівниками служби своїх обов’язків.

Також слід  зазначити, що  закон, який розглядається, всупереч положенням  пункту 22 статті  92 Конституції України  чітко не визначає обсяг повноважень осіб начальницького складу, які мають право віддавати накази і розпорядження,  застосовувати заохочення  і  накладати дисциплінарні стягнення, містить чіткі неоднозначні положення  щодо застосування  дисциплінарних стягнень.

Якраз, виходячи з  того, про що я говорив раніше, враховуючи цю обставину, якраз співробітники цієї служби, які відмовляються виконувати незаконні накази свого керівництва,  могли би стати у випадку нечітких встановлень  тих норм, про які говорю, жертвами певних політичних переслідувань.

На кінець, Президент України також зазначає,  що  наявні у законі недоліки можуть  поставити під загрозу діяльність державної служби, як взагалі, так і в особливий період, зокрема,  в умовах воєнного, не дай Боже, та надзвичайного  стану в разі виникнення  таких надзвичайних ситуацій.

Враховуючи  вищевикладене, Президент  України пропонує відхилити цей    закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Михайловичу.  Немає запитань? Дякую. Сідайте, будь ласка.

Від комітету. Будь ласка, перший заступник голови  Комітету  з питань нацбезпеки і оборони Юрій Павлович Самойленко. Прошу.

 

12:03:48

САМОЙЛЕНКО Ю.П.

Уважаемые депутаты!  Профильный комитет рассмотрел на своем заседании замечания высказанные  Президентом к Закону Украины «О Дисциплинарном уставе  Государственной службы спецсвязи и защиты информации Украины», который разработан в соответствии  с частью  шестой  статьи 10  соответствующего Закона Украины о  Государственной службе  специальной связи и защиты  информации Украины.

Для сведения докладываю, что этот закон был принят 28 марта   2006 года без замечаний и предложений. А замечания и предложения… И кстати,   был завизирован и согласован с Минюстом - тогда был министр господин Зварич. А вот эти замечания и предложения возникли спустя 11 месяцев после подписания этого закона.

Значит, часть 6 статьи 10, принятого закона нами, констатирует, что правоотношения при прохождении службы лицами рядового и руководящего состава службы госспецсвязи   должны регулироваться дисциплинарным уставом, который утверждается отдельным законом, представленным сегодня вам на  рассмотрение. Буквально несколько слов о  необходимости принятия данного закона.

Как известно, Служба госспецсвязи образована на базе департамента специальных телекоммуникационных систем и защиты информации Службы безопасности Украины. До 1 января 2007 года на военнослужащих СБУ данного департамента распространялся Закон Украины о дисциплинарном уставе Вооруженных сил Украины, а после их назначения на должности в Службу госспецсвязи  и присвоения специальных званий этот дисциплинарный устав уже на них не распространяется. Это практически исключает установление должного уровня дисциплины в Службе госспецсвязи, может создать предпосылки для дестабилизации процесса управленческой деятельности во всех звеньях, привести к ненадлежащему выполнению стоящих перед Службой заданий  и функций, в том числе несогласованности действий с военными формированиями и органами государственной власти при выполнении заданий в особый период.

Я уже не говорю о  предпосылках уязвимости и безопасности системы защиты государственной тайны.

В представленном законе определена сущность служебной дисциплины, пути ее достижения, права и обязанности лиц рядового и руководящего состава службы.

Принятие закона обеспечит правопорядок в службе, будет способствовать  предупреждению правонарушений, воспитанию у лиц рядового и руководящего состава высоких моральных и деловых качеств.

Обговорив предложение Президента Украины к рассматриваемому закону, члены комитета единогласно – я подчеркиваю – утвердили решение по их поддержке и рекомендуют Верховной Раде Украины принять его в новой редакции с учетом всех предложений Президента и с учетом  замечаний Главного научно-экспертного управления Аппарата Верховной Рады Украины. Реализация закона не потребует дополнительных затрат из Госбюджета.

То, что касается первого замечания, высказанного господином Зваричем в отношении того, что в основу закона… нечеткое определение Законом о госслужбе спецсвязи и защиты информации правового статуса госслужбы, то мы говорим о том, что сегодня мы рассматриваем дисциплинарный устав, а не правовой статус принятого уже закона 11 месяцев назад.

Благодарю за внимание и прошу поддержать позицию комитета.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Павлович. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, підніміть руки, хто з вас користується апаратом „Сотка”. Зрозуміло, як треба голосувати за закон?

Будь ласка, підготуйтесь до голосування. Будуть голосуватися дві пропозиції. Перша буде пропозиція Президента, про яку говорив Роман Михайлович. Президент пропонує відхилити Закон „Про Дисциплінарний статут Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації”. Реєстраційний номер 2477. Прошу визначатися.

 

12:08:37

За-0

Не підтримана ця пропозиція. Не знайшла вона відгуку.

Тепер я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету, який врахував усі зауваження Президента і підготував нову редакцію з урахуванням пропозицій Президента.

Я ставлю на голосування: про прийняття Закону України „Про Дисциплінарний статут Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України” з урахуванням усіх пропозицій Президента. Реєстраційний номер 2477. Прошу голосувати.

 

12:09:27

За-244

Дякую, закон прийнято. Будемо сподіватися на його підпис.

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження" з пропозиціями Президента України, реєстраційний номер 09431. Роман Михайлович Зварич, будь ласка. Підготуватися Панасовському від комітету.

Випустіть Романа Михайловича. Ні, Ніна Іванівна там, мабуть, притримала трохи.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Адам Іванович, дозвольте тільки коротесеньку репліку, що якраз стосовно попереднього закону пропозиція Президента зводилася до того, щоб відхилити сам закон. Якщо це було рішення Верховної  Ради України, то я вас вітаю. Це по-перше.

І по-друге, я би також просив, Адам Іванович, що, очевидно, з того, що випливає щодо попереднього закону, слід зробити висновок, що комітет прийняв інше рішення, ніж те, що було прийняте, коли представник Президента був присутній на засіданні профільного комітету, а я би тому просив би, щоб у таких випадках Президент України був повідомлений про те, що відбувається засідання, де приймаються інші рішення від тих, які були попередньо прийняті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Михайлович, це ви маєте на увазі попередній закон?

 

ЗВАРИЧ Р.М. Звичайно. Там було інше  рішення, Адам Іванович, на профільному комітеті, коли я сам брав участь у цьому засіданні за дорученням Президента України.

Прошу вибачення за такі дещо екстрені ремарки з мого боку, але я був вимушений це сказати.

Тепер, що стосується, шановні колеги, Закону України про внесення змін до деяких  законів...законодавчих актів України щодо стимулювання заходів з енергозбереження, який був прийнятий Верховною Радою України  22 грудня минулого року. Цей закон не може бути підписаний  Президентом України, виходячи з таких мотивів.

По-перше, пунктом  другим розділом першим закону передбачається створення спецфонду Державного бюджету під назвою „Державний фонд енергозбереження”. Таке положення, на думку Президента України не узгоджується з частиною четвертою статті 13 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визнчається виключно, підкреслюю, виключно Законом про Державний бюджет України, а не окремим законом.

По-друге, законом, що надійшов на підпис, передбачається внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, якими пропонується включити до групи чотирьох основних фондів окремі види енергозберігаючого обладнання за переліком, який встановлюється Кабінетом Міністрів України. Мова зокрема іде про амортизацію фондів відповідних підприємств.

Пропозиція щодо визначення Кабінетом Міністрів України переліку видів обладнання, для яких має застосовуватися та чи інша норма амортизації не узгоджується, на думку Президента України з вимогами частини третьої статті першої Закону України "Про  систему оподаткування”, якою визначено, що ставки механізмів справлення податків і зборів обов’язкових платежів і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України крім законів про оподаткування.

Крім того, запровадження такого положення зменшить обсяг прибутку підприємств, з якого здійснюється відрахування до бюджету. З огляду на наведене Президент України пропонує підпункт другий пункту п’ятого розділу першого закону виключити.

Третє. Підпунктом третім пункту п’ятого розділу першого закону, що розглядається, пропонується доповнити Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” положенням, за яким 25 відсотків суми податку на прибуток, що підлягає сплаті підприємствами, які  використовують устаткування, що працює на нетрадиційних джерелах енергії, виробляє альтернативні види палива, залишається в розпорядженні цих підприємств. А порядок нарахування і використання зазначених коштів пропонується надати це право Кабінету Міністрів  України.

На думку Президента України, таке положення не узгоджується з частиною першої статті другої Закону України „Про систему оподаткування”, згідно з якою під податком і збором обов’язковим платежем до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду,  здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Крім того, в законі не визначено чітких критерій для застосування такої пільги. А право визначати підприємства, на які вона поширюватиметься надається  Кабінету Міністрів України, що,  у свою чергу, звичайно, створює підстави для корупційної ситуації. І, з огляду на те, Президент України пропонує підпункт третій пункту п’ятого розділу першого закону виключити.

Четверте. Підпунктом п’ятим пунктом другим  розділом першим закону пропонується частину другу статті 17 Закону України „Про енергозбереження” викласти в новій редакції, якою передбачається, що за перевитрати паливно-енергетичних ресурсів понад встановлені показники норм питомних витрат суб’єктів господарювання сплачують збір за перевитрати паливо-енергетичних ресурсів в розмірі 200 відсотків вартості перевитрачених ресурсів.

Такий збір за своєю правовою природою, на думку Президента України, є на справді фінансовою санкцією. І важко з Президентом України тут не погодитись. У зв’язку з тим Президент України пропонує пункт сьомий розділу першого Закону України виключити.

Прошу підтримати пропозиції Президента України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Михайлович. Чи будуть запитання?

Рижук, хочуть. Будь ласка, Сергій Рижук.

 

12:16:42

РИЖУК С.М.

Дякую. Рижук , фракція Партії регіонів.

Шановний Роман Михайлович!   Часто на словах чути від фракції „Наша Україна” і правильно, що давайте берегти главу держави від різних звинувачень, він є справді гарант Конституції. Але подивіться, Президент зараз вашими устами і запискою пропонує і ветує цей закон змінити поняття „раціонального використання і економії паливно-енергетичних ресурсів” на „ефективне використання паливно-енергетичних ресурсів”.

По-перше, я економіст і розумію, що питання „ефективне” стосується більш до виробництва. А питання „раціонального” і „економного” саме до енергозбереження і таке інше. Так вже й це неправильно. Але якщо вже так вирішили, то невже не можна було в робочому порядку Секретаріату Президента погодити це питання, з’ясувати і не виносити його аж на трибуну, і тратити сьогодні час для обговорення понятійного апарату. Дякую.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Якраз, пане Сергію, те питання, що ви піднімаєте, це була якраз помилка Верховної Ради України, не Президента України. Богу дякувати, що Президент України привернув увагу шановних народних депутатів України на цьому помилку. Я не хотів „втирати”, як кажуть, вибачте за такий непарламентський вислів, „носа” народним депутатам України і привертати вам на це увагу. Але це ви дуже успішно самі зробили.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Михайлович. І одна ще, так би мовити, те, що стосується „чи не могли”. Не могли, бо це не передбачено Конституцією. Не можуть домовлятись між собою Секретаріат Президента і Верховна Рада, бо є законодавча процедура, виписана в Конституції, якої ми з вами і дотримуємось. Так що тут домовленості не можуть спрацьовувати.

Дякую, Роман Михайлович. Сідайте, будь ласка.

Прошу, Панасовський Олег Григорович, голова підкомітету, комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

 

12:18:51

ПАНАСОВСЬКИЙ О.Г.

Товарищи, я буду предельно краток. Данный законопроект в этом сессионном зале рассматривался трижды, за весь этот период данный законопроект перетерпел массу изменений, корректировок, доработок. И после учета и принятия всех поправок, рекомендаций, согласований позиций по всем спорным проектам, получило одобрение профильного комитета и рекомендован для принятия его как закона в целом. Позволю вам напомнить, что, докладывая этот законопроект, я отметил  несоизмеримо высокий  уровень энергоемкости ВВП и низкую энергоэффективность в сфере производства  использования  энергоресурсов  в Украине в сравнении с экономически развитыми странами мира - это главные  и основные причины кризисных явлений украинской экономики. Отметил  общемировые тенденции в сфере разработки и внедрения энергосберегающих технологий  и поиск альтернатив тому, что составляет основу  нынешней энергоэкономики, доложил  и кратко обосновал необходимость формирования эффективно действующей системы государственного управления сферой энергосбережения Украины. Необходимость законодательного обеспечения отечественной политики энергосбережений и необходимость приведения действующего законодательства в сфере энергосбережения в соответствии  с экономической ситуацией в стране.

Данный законопроект преследует именно эти цели и обеспечивает рациональное  использование экономии энергоресурсов в Украине.

В декабре прошлого года  большинством членов  народных  депутатов этот законопроект был принят как закон в целом, но не вступил в силу из-за поступивших предложений от Президента страны.

Могу ответственно доложить, при рассмотрении этих предложений, руководствуясь морально-этическими соображениями, профильный комитет проявил высшую степень корректности и уважения к президентскому  мнению и принял взвешенное, согласованное, конструктивное решение - принять все предложения Президента без изменений в его редакции.

Имеются основания  принять данный законопроект в окончательном варианте, как закон в целом. Закон, обеспечивающий выполнение задач особой государственной значимости.

Прошу всех народных депутатов поддержать решение профильного комитета и активно проголосовать. Спасибо за внимание.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте, будь ласка.  Хоча варто було б у базові закони подібне писати „енергозбереження”  і так далі, бо ми   навколо кожної проблеми створюємо закони, у нас їх  тисячі і тисячі.

Як ви чули, комітет врахував абсолютно всі пропозиції Президента. Тому я  ставлю на голосування підтримати Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України  (щодо  стимулювання  заходів  з енергозбереження)” з врахуванням  усіх пропозицій президента. 0941 законопроект.  Прошу голосувати.

 

12:22:02

За-242

Дякую. Закон прийнято з врахуванням пропозицій Президента.

Розглядається   Закон України "Про антарктичну діяльність" з пропозиціями Президента України (реєстраційний номер 0810).

Доповідає  представник Президента України у Верховній Раді Роман Михайлович Зварич. Підготуватися Самойлик.

Мабуть, у кожному скликанні ми приймаємо такий закон і маємо  вето  на цей закон. Будь ласка, Роман Михайлович.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Так, на  превеликий  жаль,  Адаме Івановичу і шановні народні депутати України, ситуація з цим законом якраз така, що чомусь  ніяк його не можемо прийняти, оскільки не були повністю враховані пропозиції Президента України до цього закону, який розглядався Верховною Радою України раніше.

У зв'язку  з цією обставиною Президента України пропонує деякі основні зауваження до цього закону і остаточно пропонує відхилити цей закон з метою якраз вироблення такого закону, який дійсно відповідав би не тільки інтересам нашої  держави, але який би також відповідав різним міжнародним правовим інструментам, зокрема Договору про Антарктику, Конвенція про збереження   морських  живих ресурсів Антарктики з  80-го  року,  Протоколу про охорону навколишнього   середовища до  Протоколу  про Антарктику з  1991 року і інші такі нормативно-правові акти,  які є також частиною нашого національного законодавства.

Хотів би нагадати, що основні зауваження Президента України  зводяться до наступних позицій.

Перша. Відповідно  до частини другої статті 4-ї Договору про Антарктику ніякі дії  або діяльність, що мають місце, поки цей   договір залишається чинним, не створюють основи для заяв підтримання або заперечення будь-якої претензії  на територіальний суверенітет в Антарктиці.

У той же час закон, який надійшов на підпис, містить  положення, які можуть розглядатися як поширення суверенітету України на Антарктику. Зокрема преамбула закону передбачає, що  він   визначає правові засади  антарктичної діяльності  під юрисдикцією України з метою забезпечення  України в Антарктиці.

Знову ж таки це явно свідчить про те, що ми посягаємо не на нашу територію, тобто намагаємося поширити  юрисдикцію правового регулювання  нашої держави поза межами нашої території.

Крім того, закон поширює дію нормативних актів України на територію  Антарктики, що суперечить нормам міжнародного права.

По-друге. Закон, що розглядається, не передбачає  дієвих механізмів забезпечення  координації діяльності різних державних органів  та наукових установ, узгодження їх інтересів, ефективного використання бюджетних коштів, які виділяються  для здійснення антарктичної діяльності.

По-третє. Статтею 18 закону України окреслюються загальні засади охорони навколишнього середовища Антарктики, які фактично лише повторюють міжнародні вимоги у цій сфері. Однак,  шляхів їх реалізації у законі  не визначено.

По-четверте. Закон  відійшов від визначення того, що представники України при міжнародних організаціях з антарктичної діяльності, а також інспектори призначаються Кабінетом Міністрів України. У зв’язку  з тим Президент України  зазначає, що відповідно до статті 2  законодавства  України про   антарктичну  діяльність, яка, зокрема, складається із мною вже  перелічених міжнародних правових інструментів, там визначено, що кожна сторона, а стороною не є   Кабінет Міністрів України, як уряд,  стороною цих угод, цих міжнародних конвенцій  є держава Україна, має право бути членом комітету і призначати свого  представника.

За таких обставин Кабінет Міністрів  України не може встановлювати порядок   призначення таких представників, оскільки відповідно до Конституції України це є виключне право Президента України.

І, по-п’яте. Для України, як для  держдави-учасниці зазначених міжнародних договорів важливим є врегулювання  низки питань, зокрема,  забезпечення доступу до  відповідної інформації  про антарктичні дослідження, визначення в порядку реєстрації дозволів на проведення такої діяльності і таке подібне.

Однак, закон не дає можливості Україні виконувати свої міжнародні зобов'язання. Я би хотів знову ж таки підкреслити, що у своїх пропозиціях, які надійшли до Верховної Ради України в порядку вето, Президент акцентує увагу на тому, що потрібно врегулювати ці питання. Однак, окрім того, що Президент України сумлінно розуміє цей обов'язок, він стверджує, що цей закон не виконує цього основного завдання.

І в зв'язку з тим Президент України пропонує відхилити цей закон з метою винесення окремого закону, який би дійсно виконав це завдання, про яке я говорю. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Михайлович.

Я думаю, все зрозуміло. Пеклушенко хоче задати запитання. Ми йому обіцяли на попередньому законі. Будь ласка.

 

12:27:52

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый Роман Михайлович, я хотел бы вас спросить не столько об этом законе, сколько о сложившейся практике взаимодействия Администрации Президента с Верховным Советом. Если можно, в двух словах расскажите, пожалуйста, какая существует практика, есть ли у вас аналитика, какая результативность этой работы? Если попал закон в Администрацию Президента, это работает отдельная группа специально по законам или же есть направление?

После того, как вы выявите несоответствие, расхождение вы работаете с субъектом законодательной инициативы непосредственно через комитет, непосредственно с депутатом, с Кабинетом Министров? То ест, какая существует практика? Мы не можем с вами все время играть в пинг-понг, потому что по образному выражению – минер ошибается один раз, после каждой ошибки хирурга у него остается след на сердце. Мне кажется, что не принятый закон – это тоже есть брак нашей совместной работы.

 

ЗВАРИЧ Р.П. Шановний колего, що тут, дійсно, мала би бути значно тісніша координація між    Секретаріатом Президента України та Верховною Радою України, коли обговорюються відповідні законопроекти, щоб таким чином уже Верховна Рада України могла залучати до участі в обговоренні Президента України.

З цією метою, хоча це не була досі встановлена практика, і до певної міри, можливо, вона буде дещо незвичною для депутатського корпусу, з наступного тижня Президент України буде пропонувати свої зауваження і висловлювати свої позиції в порядку законодавчої ініціативи до окремих проектів законів, які розглядаються у Верховній Раді України. І буде прохання, і ми надіємося на те, що все ж таки народні депутати України позитивно будуть реагувати на це прохання, щоб була надана можливість представнику чи визначеній уповноваженій особі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ЗВАРИЧ Р.М. …висловити позицію Президента України при обговоренні відповідних проектів законів ще в режимі їхнього розгляду в першому читанні. Я вас запевняю, що кожний нормативно-правовий акт, який виходить із стін парламенту або з Кабінету Міністрів України, є предметом ретельного розгляду в Секретаріаті Президента України, при тому залучається думка не лише окремих народних депутатів, вивчається стенограма, коли обговорюється відповідний законопроект, долучаються до матеріалів, які ставляться на стіл Президенту України, висновки окремих відомств, в тому числі окремих міністерств, якщо вони такі надійшли, та окремих громадських організацій. Тобто при винесенні кожного рішення там є ретельна робота, яка проводиться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Михайлович. Я думаю, що ми із задоволенням почули про таку пропозицію. Було б дуже добре, тим більше ще є відповідна стаття, якщо я не помиляюся, 34-та Регламенту, де говориться про те, що Президент України і інші перераховані особи або уповноважені ними, тобто або Президент, або уповноважена ним особа, мають гарантоване право виступу з усіх обговорених питань, які стосуються їхнього повноваження. А оскільки все, що ми обговорюємо, стосується повноважень Президента, оскільки він потім підписує закони, то поза всяким сумнівом в будь-який момент той, хто буду уповноважений Президентом, буде мати таке право, таку можливість, і це було б зробити нам доцільно для того, щоб враховувати вже попереднє.

Це дуже добра пропозиція. І я, наприклад, абсолютний прибічник її, тим більше, що є відповідна норма Регламенту.

Дякую, сідайте, Романе Михайловичу.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, так. Сергій Миколайович…

І ваша пропозиція. Самойлик – голова  комітету з питань науки  і освіти.

 

12:32:30

САМОЙЛИК К.С.

 Пропозиція така добра, що Президенту треба, щоб він писав, підписував закони, а Верховна Рада взагалі нічим не займалася.

Я хочу сказати: це – друге вето Президента. Наступного разу ми подолали вето Президента 381 голосом. Ще раз підкреслюю, 381 голос. Ще раз хочу підкреслити, це законопроект Тарасюка. Ну, уже про це також всі говорять.

Що хочу сказати: цей закон, в принципі, наше… гармонує наше національне і міжнародне законодавство з тими угодами, які підписано. Ніякого зазіхання на суверенітет немає. Це все – дурниці, які ставлять невідомо хто Президенту України.

Я хотіла б бачити підпис людини, яка повторно заветувала цей законопроект. Я хочу дати тільки всім вам, шановні народні депутати України, інформацію, я довго не буду займати час: 47 діючих станцій, лише 19 працюють протягом всього року, в тому числі українська „Академік Вернадський”. Сама краща. Наші вчені. А Президент пропонує  нам окремий орган створювати. Там наукові дослідження ведуться. І наші дослідження, наші відкриття визнані у всьому світі. Не потрібно нам якогось додаткового органу і витрачати на нього  гроші. На нашій станції всі, хто прибуває, бувають захоплюються і кажуть, кращої немає. У минулому році також була англійська принцеса Анна, яка дала саму високу оцінку.

Я хочу ще раз підкреслити, Україна виконує всі угоди, всі міжнародні договори у цій галузі, але ми не засіхаємо на територію цю, ми просто приводимо національне законодавство у відповідність з тими міжнародними договорами, які були підписані і ратифіковані у нашій державі.

І тому я хочу сказати одне єдине. Я хочу бачити ту людину, яка писала перше вето, 381 голос подолали вето, друге вето, я його хочу побачити.

Адаме Івановичу, а все, що інше говорять, це неправда. У нас на комітеті присутні, і колеги сидять підвердять, і з Кабінету Міністрів України, і з Адміністрації Президента, і наші громадські дорадники, і громадські організації і таке інше, і такого супротиву і возмущенія, як по цьому закону, я не бачила. Люди задають питання, державі більше немає часу, немає проблем окрім цієї проблеми.

Тому я не хочу більше емоційно тринькати свою енергію, я пропоную долати вето Президента. А ті, хто не вважає за необхідне його долати, не подолаємо, ото так до України відносяться, до держави відносяться, до науки відносяться і до державних інтересів України. Прошу проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Катерино Семенівно. Якщо наші станції кращі, то нащо їм закон? Щоб ще були кращі, правильно, Катерино Семенівно, правильно.

Шановні колеги,  є дві пропозиції. Є дві пропозиції, які, на жаль, не отримують підтримки. Перша пропозиція – це пропозиція Президента про відхилення Закону про антарктичну діяльність, 0810 законопроект номер. Прошу визначатись.

У Михайла Васильовича появився помічник, помічниця.

 

12:36:54

За-0

Не підтримано.

І пропозиція профільного комітету - подолати вето. Долаємо.

 

12:37:23

За-240

240. Треба ще 160 голосів.

Ой, вибачте, 60 голосів. 60 голосів. Здобудемо їх, але даний закон відхилено.  Не встигли бютівці? Встигнуть.

Розглядається Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" з пропозиціями Президента. Реєстраційний номер 0915. Доповідає Роман Михайлович Зварич. Підготуватися Стояну.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати України!

Дозвольте насамперед почати свій виступ із того, що Президент України принципово стоїть на тій  позиції, що втрачені громадянами України заощадження, які, що виникло у  зв’язку з відомими обставинами, мають бути обов’язково повернуті.

Однак, якщо Верховна Рада України хоче до цього серйозно підійти, а не робити бутафорію, що вона вирішує це питання, то треба це вирішувати відповідно до тієї процедури, яка визначена нормативно-правовими актами, а, зокрема яка визначена Бюджетним кодексом. Бо для того, щоб можна було повертати бюджетні кошти, чи використовувати бюджетні кошти, для того, щоб погасити заборгованість в лапках в цьому відношенні, то,  звичайно, це можна робити виключно Законом про державний бюджет.

Тепер по суті, по висловленим пропозиціям Президента України щодо закону, який є предметом розгляду. Пропозиції Президента зводяться до трьох окремих категорій, я їх постараюся стисло допоповісти.

По-перше, пунктом першим розділом першим законом передбачено доповнити статтю 4 Закону України „Про державні гарантії, відновлення заощаджень громадян України” положенням, яким пропонується щорічно передбачати кошти для компенсації знецінених заощаджень громадян у розмірі не менше, як півтора відсотки обсягу внутрішнього валового продукту. Це положення суперечить частині другій статті 95 Конституції України, згідно з якою виключно Законом про державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Отож, Президент пропонує якраз ці позиції врахувати у законі про державний бюджет.

Друга пропозиція Президента зводиться до наступного. Запропонована законом, що розглядається нова редакція частини першої статті 6 закону, який надійшов на підпис, не узгоджується з нормою чинної статті першої  цього закону, яка передбачає право громадян на компенсацію і за грошові заощадження, поміщані в установи колишнього державного страхування СРСР. Пунктом другим статті 2 закону, який надійшов на підпис, передбачається натомість, що на суму компенсації знецінених заощаджень та заощаджень громадян, поміщених у цінні папери, видаються державні компенсаційні облігації. Між тим, Президент зазначає, що Законом України „Про цінні папери і фондовий ринок”, який є базовим у сфері регулювання відносин, що виникають під час розміщення обігу цінних паперів, не передбачено такого виду цінних паперів як державні компенсаційні облігації. А отже, норма цього закону, який розглядається, таким чином, насправді є порожньою.

Третє. Не може бути підтримано також, на думку Президента, положення абзацу другого пункту другого розділу другого прикінцевих положень закону, який надійшов на підпис і яким пропонується щорічно здійснювати розрахунки з погашення зобов’язань держави по знецінених грошових заощаджень за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом шляхом погашення заборгованості таких громадян за спожиті електричну і теплову енергію, природний газ, тверде паливо тощо.

Президент України підтримує такий підхід, щоб шляхом таких субвенцій можна було перераховувати якраз такі кошти. Якраз хотів би привернути увагу, що аналогічний механізм компенсації громадянам України втрат від знецінення грошових заощаджень був визначений законом України „Про Державний бюджет на 2005 рік”. Його дію було продовжено після того як відповідний закон отримав підпис Президента на 2006 рік.

Однак, Законом „Про Державний бюджет на 2007 рік” теперішній уряд вирішив не продовжувати дію відповідної, відповідного закону. А, отже, не можна погодитись на те, щоб в цьому законі передбачати такий механізм як субвенція за цими параметрами, про які я говорив, а в Законі „Про Державний бюджет”, який мав би забезпечити відповідні кошти, залишати відсутню таку норму.

У зв’язку з тим, Президент України вносить в порядку вето одну єдину пропозицію, відповідно до якої він пропонує відхилити цей закон. А натомість хотів би від себе уже відмітити, що, мені видається, що в даному питанні є потреби, щоб уряд все ж таки ретельно опрацював відповідні пропозиції і вніс відповідний серйозний законопроект по лінії забезпечення якраз повернення цих втрачених заощаджень в порядку внесення змін до Державного бюджету України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Михайлович. Але ви ще одне від себе сказали, немає там у президентському поданні того, що ви сказали, що у ряд у 2007 відмовився, там трошки інша редакція. Так, дякую. Сідайте, будь ласка,  але є таке зауваження. Будь ласка, Стоян Олександр Миколайович. Яку він посаду обіймає, зараз подивимось. Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці.

 

12:44:18

СТОЯН О.М.

Шановні колеги, шановні співвітчизники! Я думаю, що сьогодні мільйони людей, яких дійсно ця проблема є важливою, слухають, коли ж ми нарешті вирішимо це питання. Коли ті наші пенсіонери обездолені, інваліди отримають свої кровні копійки, які вони збирали все життя на те, щоб, пробачте, їх провели в останній шлях. І що ж ми бачимо, шановні друзі? Президент в черговий раз накладає вето на цей соціальний закон.

Я хочу сказати, нас часто звинувачують, коли ми приїжджаємо в округи, що ви там, депутати, нічого не робите, чому не турбуєтесь? Так от, для наших радіослухачів, телеглядачів скажу, що за десять років з 1997-го по цей рік депутатами внесено сорок законопроектів щодо заощаджень громадян. Я хочу нагадати, що 20-го травня 1998 року мій був перший закон, де я пропонував компенсацію товарами і послугами. Але, на превеликий жаль, ні один закон із сорока не був підписаний ні одним президентом. І така ж доля по…..  цей закон.

Хочу сказати, шановні, що дещо зроблено, безумовно, для того, щоб частину цих заощаджень повернути. Наведу цифри також. За десять років урядами виділено було 3 мільярди 710 мільйонів. Але це на 130 мільярдів, дуже мало. З такими темпами треба буде 200 років. На превеликий жаль, в 2005 році ні копійки уряд Тимошенко не виділив на те, щоб повернути ці заощадження. В 2006 році уряд Єханурова ні копійки не виділив. Тільки з вересня місяці новий уряд дав 650 мільйонів, але банк, наш Ощадбанк не зміг проплатити. Ми недавно слухали у себе на комітеті це питання. І з‘ясувалося, із тих 650-ти мільйонів тільки 230 мільйонів повернули.

Я сьогодні хочу більш поставити питання, дійсно, скажіть будь ласка, ну коли, нарешті, ми вирішимо цю проблему? Чи на законодавчому рівні. Я думаю, що дійсно треба провести ревізію цих заощаджень, диференціація. Скажімо, до 10 тисяч – зразу повернути. Далі зробити, скажім, ще якийсь підход. Але цю проблему треба вирішити при живих людях.

Що ж пропонує комітет. Комітет дійсно пропонує подолати вето. Але я хочу, щоб телеглядачі і радіослухачі знали, для подолання вето треба 300 голосів. Чому БЮТ, чому „Наша Україна”, які бачили, що цей закон стоїть в плані на цей тиждень, чому їх зараз нема в залі? Прийдіть з буфету, прийдіть з підвалу. Катеринчук, верніться з барикад з Харкова разом зі Жванією, з іншими. Зберіться до цього залу.

Партія регіонів готова з нашими колегами, з комуністами,  з соціалістами подолати вето.  Але нам сил не хватить.  І от що потім будете розказувати, що ви були аж так за народ?! Так ось це питання - де перевіряється ваше ставлення до народу. Зайдіть в зал, підтримайте 300 голосами. Подолаємо вето і вперше, вперше уряд зможе відшукати мільярди грошей для того, щоб повернути заощадження.

Тому я прошу, Адам Іванович, зараз поставити питання про подолання вето. Це рішення нашого Комітету з соціальної політики, а потім покажіть всій Україні: хто і як турбується за народ. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Але спочатку поставимо пропозицію Президента.

Ні, ні, почекайте. Обговорення. Ну, шкода, що ми Ляшко не чули протягом цього тижня, але нехай - подивіться в Регламент - нема обговорення питань, коли розглядається проблема подолання вето. Немає, подивіться. Немає.

Так, будь ласка, Ніна Іванівно Карпачова, 3 хвилини.  Відповідно до статті 34 вона просить надати їй слово, оскільки це стосується прав наших громадян.

 

КАРПАЧОВА Н.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Я дуже коротко.

В 2001 році Уповноважений з прав людини звернулась з цього питання до Конституційного Суду України, адже стара влада взагалі не хотіла визнавати заощадження наших громадян  власністю. Тоді вдалося переконати аргументовано Конституційний Суд,  який прийняв справедливе рішення і тоді почались виплати по 50 гривень, вони пішли, як шматок блокадного хліба.  Це був дуже важливий крок зроблено в 2001 році.

Про те, як було зазначено, тільки 2 відсотки було, тільки 2 відсотки було повернуто. Зараз було запропоновано нові механізми: не менше півтора відсотки ВВП. Це була моя, власне, пропозиція і я просила закріпити цю норму в законі.

Я сподіваюсь, що сьогодні народні депутати зроблять свій вибір на користь прав нашим громадянам. Адже нові джерела - півтора відсотки ВВП - дадуть можливість наступного року зрештою реально повертати, а ні символічно, як зараз це робиться.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Таким чином, шановні колеги, будемо визначатись. 

О! Представники  дружніх фракцій підтягуються.  Дякую їм.

Ставиться  на голосування пропозиція Президента  про відхилення  Закону  України  "Про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" (реєстраційний номер 0915).  Прошу визначатися.

 

12:49:36

За-0

Пропозиція здобула  нуль голосів. Не підтримано.

Ставиться на голосування  пропозиція През… (ой, вибачте, Президента  ми вже визначилися) комітету про подолання вето  на Закон "Про внесення змін до Закону України "Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України" (реєстраційний номер 0915).

Прошу дружно голосувати.

 

12:50:13

За-235

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 173, „Блок Тимошенко” – 6, "Наша Україна" – 0,  соціалісти – 30, комуністів – 21, позафракційні – 5.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. По порядку ведення...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По порядку ведення, ну, я ніби правильно  веду.

Будь ласка,  Чечетова увімкніть мікрофон.

 

12:50:46

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые народные депутаты.

Действительно, мы сейчас голосовали за  жизненно важный закон для миллионов людей, обездоленных людей. Действительно, мы могли выдернуть из нищеты миллионы людей.

Поэтому в связи  с тем, что две фракции практически заблокировали принятие этого закона вместе с Президентом, я предлагаю опубликовать результаты  подолання вето в  газете «Голос Украины».  Пусть люди действительно знают, кто сидит в зале   работает и думает о жизни  людей, заботится, принимает законы, а кто байдыки бьет, бездельничает и в  зале не присутствует, а только зарплату получают!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це все правильно. Тільки я пропоную із вашого хорошого виступу забрати слово „сидить”, а залишити слово „активно працюють”. Хто за дану пропозицію, щоб опублікувати результати голосування у „Голосі України”, прошу голосувати.

 

12:52:05

За-241

Прийнято рішення, тим більше, що тут і протокольно достатньо було.

Шановні колеги, давайте змобілізуємося, щоб протягом буквально п'яти хвилин ми розглянули з вами надзвичайно важливі питання. Суть зводиться до того, що нам треба прийняти постанови про призначення позачергових виборів окремих сільських голів. Будь ласка, від комітету Цапюк Степан Кирилович, прошу на трибуну, а вас підготуватися до голосування. 

 

12:52:43

ЦАПЮК С.К.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Комитет Верховной Рады Украины з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування 14 березня 2007 року на своєму засіданні розглянув питання про призначення позачергових виборів в двох міських та 11 сільських голів.

Зазначене питання було порушено у зв'язку з достроковим припиненням повноважень цих міських та сільських голів. 12 за власним бажанням, з них один у зв'язку з виходом на пенсію, чотири за станом здоров'я, інші за сімейними обставинами, переходом на іншу роботу, один у зв'язку зі смертю.  

Відповідні місцеві ради подали до парламенту звернення та всі необхідні документи. Управління Верховної Ради України по зв'язкам з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування вважаю, що за результатами розгляду цього питання доцільно рекомендувати Верховній Раді України призначити позачергові вибори відповідних міських та сільських голів.

Виходячи з викладеного, беручи до уваги, що відповідно до положень Конституції України та Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономной Республики Крим”, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів позачергові вибори міських та сільських голів призначаються Верховною Радою України.

Комітет одноголосно ухвалив рішення рекомендувати  Верховній Раді України призначені позачергові вибори відповідних міських та сільських голів на неділю 3 червня  2007 року, прийнявши про це  відповіді постанови Верховної Ради України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Кирилович. Так, прошу підготуватись до голосування.

Ставиться на голосування Постанова за номером 3322 про призначення позачергових виборів Ленінського сільського голови (Республіка Крим).

Прошу голосувати.

 

12:54:58

За-241

Прийнято.

Ставиться на голосування Постанова про призначення позачергових виборів Чигиринського міського голови (Черкащина ), 3322-1.

Голосуємо.

 

12:55:24

За-243

Прийнято.

Постанова про призначення позачергових виборів Люлинецького сільського голови (Вінницька область, Калинівський район), 3322-2 номер реєстраційний.  Прошу голосувати.

 

12:55:51

За-242

Прийнято.

Постанова про призначення позачергових виборів Пологівського сільського голови (Запорізька область), 3322-3.

Голосуєм. Ну в постанові записано, що це сільський голова. Є сільський, є село Пологи і є селище Пологи.

 

12:56:16

За-245

Так, вибачте, я не побачив скільки, але рішення прийнято.

Постанова про призначення позачергових виборів Комарівського, чи Комарівсьсільського, Комарівського, мабуть, сільського голови Харківська область. 3322-4, законопроект голосуємо.

 

12:56:55

За-243

Списком не пройде, тут не пакети. Ні, ні, ні. Це вибори, давайте, щоб потім ми не дали підстави для судів роботу мати тим, хто буде невдоволений.

Постанова про призначення позачергових виборів Багачівського сільського голови. Реєстраційний номер 3322-5. Прошу голосувати.

 

12:57:35

За-243

Прийнято.

Постанова про призначення позачергових виборів Армянського міського голови, Крим. 3322-7. Прошу голосувати.

 

12:57:41

За - 246

Прийнято.

Постанова про призначення позачергових виборів Сопівського сільського голови (Коломийський район Івано-Франківська область). 3322-8. Будь ласка,  голосуємо.

 

12:58:27

За – 241.

Прийнято.

Постанова про призначення позачергових виборів Павлівського сільського голови (Крижопільський район Вінницької області). 3322-9. Голосуємо.

 

12:58:52

За-245

Прийнято.

Проект Постанови про призначення позачергових виборів Маринівського сільського голови (Березівський район Одеської області). 3322-10. Голосуємо.

 

12:59:20

За-245

Прийнято.

Постанова про призначення позачергових виборів Удянського сільського голови (Золочівський район Харківської області). 3322-11. Голосуємо.

 

12:59:51

За-242

Прийнято.

Про призначення позачергових виборів Васютинського сільського голови (Чорнобаївський район Черкаської області). Постанова 3322-12. Голосуємо. 

 

13:00:17

За-241

Прийнято.

І ніби ми пропустили Постанову про призначення  позачергових виборів  Раделицького сільського голови (Миколаївський район Львівської області), 3322-6. Прошу голосувати.

 

13:00:45

За-244

Дякую, прийнято.

А з приводу голосувань і так далі, буквально так, для репліки, власний досвід. У березні 1991 року мене обрали депутатом Львівської міської ради, де була дуже демократична влада, я – першим секретарем міському. І демократи Львова не визнавали моїх депутатських повноважень на підставі одної закарлюки. У рішенні про висунення мене кандидатом було записано: „Рішення прийнято одноголосно”. А вони вважали, що треба записати: „Голосували „за” – стільки, „проти” – стільки, „утрималось” – стільки”. Ось на цій підставі разів десять мене тут присутній Ярослав Кендзьор знає, як не допускали демократи у міську раду. Але потім визнали, але потім визнали у Верховній Раді.

Так, шановні колеги. Залишилось у нас дві постанови. Давайте ми їх швидко приймемо і перейдемо до різного.

Пороект Постанови про встановлення іменних стипендій Верховної Ради України для найбільш талановитих молодих учених. Мабуть, українською мовою - „для найталановитіших молодих учених”. 2772. Катерина Самойлик, будь ласка, хвилину. Півхвилини, зараз побачу.

 

13:02:19

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги! Це ми по премії чи по стипендії?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Найталановитіших молодих вчених.

 

САМОЙЛИК К.С. А?! Молоді вчених. Ви знаєте, що у нас докторів наук до 30 років всього аж один. І тому Верховна Рада України, враховуючи роль Верховної Ради України в політичній системі, правильно, я думаю, зробить, якщо ми сьогодні запровадимо премії Верховної Ради для талановитих молодих вчених.

Пропонується 20 премій по 20 тисяч кожна. Заключення Науково-експертного відділу, міністерства освіти і науки, міністерства фінансів, всі підтримують прийняття цієї постанови.

І я думаю,  давайте  ми з вами зробимо подарунок  нашим молодим вченим і запровадимо такі премії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерино Семенівно, але трошки  у постанові написано по-іншому, ніж  ви сказали. У Постанові написано: „Заснувати  з 2007 року ( вже з 2007 не заснуєш…

 

САМОЙЛИК К.С. З 2008 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  …2008 року 30  іменних стипендій  Верховної Ради для найбільш талановитих: 10 стипендій для докторів у розмірі 2 тисячі і так далі. Тобто так, як записано у постанові.

Я ставлю на голосування  Постанову про   встановлення іменних стипендій Верховної Ради України для найталановитіших молодих  вчених, реєстраційний номер 2772. Прошу голосувати.

 

13:03:51

За-241

Все правильно у нас. Постанова за номером 2772 набрала   241 голос.

Ьепер постанова за номером 2773. Проект Постанови про Премію Верховної Ради України найкращим молодим ученим в галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок.

Будь ласка, Катерина Семенівна Самойлик.

 

13:04:16

САМОЙЛИК К.С.

Добре. Дякую. Я вже про це сказала, що „найталановитішим  молодим вченим”, саме так ми пропонуємо записати це, а не „найкращим молодим вченим”, ми просимо запровадити 20 премій по 20 тисяч  гривень кожна.

І ця постанова вступає в дію з 2008 року. Для реалізації цієї постанови потрібно  400 тисяч гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ставлю на голосування. Я зараз скажу за рахунок чого. Голосуємо 2773.

 

13:05:03

За-241

Рішення прийнято.

Поза всяким сумнівом колега Ляшко   правду каже: за рахунок коштів Верховної Ради.  А ці кошти ми візьмемо за рахунок економії на заробітній платі  тих, хто не бере участі у роботі Верховної Ради. ( О п л е с к и)

Переходимо до розділу „Різне”. Прошу записатися. Який закон? Про прокуратуру? Ну вже не має часу, і доповідач відмовився доповідати. І часу вже немає. Доповідач відмовився доповідати закон, проведіть з ним виховну бесіду, бо він із БЮТу. А? Так от, ми на „Різне” записались. Колега В'язівський, ви, будь ласка, в зв'язку з відсутністю навчіться парламентській дисципліні, бо ви трохи, вибачте знову за непарламентський вислів, бо я вам відповім так, як і ви мені, - ви трохи одичали, буду чи відсутнім у сесійній залі.

Будь ласка, покажіть, хто записався. Одна година. Будь ласка, Терен (Таран), за ним Андрос.

 

13:06:28

ТАРАН В.В.

Шановні громадяни України, шановні колеги! Перше, перша теза: тільки що в цьому залі явно прозвучала неправда про те, що уряд Тимошенко не передбачив у бюджеті коштів на повернення вкладів. Це є неправда. Пояснюю, саме Тимошенко є єдиний політик, до речі, в Україні, яка підписала угоду з Всеукраїнською спілкою ошуканих вкладників про співпрацю. Саме уряд Тимошенко виділив 600 млн. грн. на погашення заборгованості по вкладах. Це теж правда. І саме Тимошенко внесла законопроект, що передбачав повернення вкладів через механізм оплати за житлово-комунальні послуги – це теж правда. І нарешті, саме Тимошенко пропонувала кошти, виручені за повторний продаж „Криворіжсталі”, спрямувати на погашення заборгованості. І це було би прямим вирішенням проблеми, а не показово-декларативним, як у законопроекті, на який Президент справедливо наклав вето і законопроект, який по суті нічого не вирішував. Це – перша теза.

Друге. З обговорення змін до бюджету стало ясно, що для людей нічого доброго зроблено не буде. Людям було кинуто кістку у вигляді кількох       гривень надбавок до зарплат і пенсій, і депутати від більшості проголосували за цю кістку Януковича. В результаті ці жалюгідні надбавки просто з’їсть інфляція. Уряд говорить, що інфляції немає і все добре. Скажіть мені, будь ласка, як може не бути інфляції, коли тарифи на житлово-комунальні послуги зросли вдвічі-втричі?

Ще про тарифи. Справді,  під тиском Блок Юлії Тимошенко, всієї об’єднаної опозиції парламентська більшість все-таки внесла зміни до Закону про житлово-комунальні послуги. І слава Богу, зараз по всій країні піде наведення порядку по тарифах, незалежно, де це було: на сході, на заході чи в центрі – Україна скрізь одна.

Разом з тим, ми пропонували, щоб український дешевий газ продавався практично по собівартості населенню, і тоді тарифи були б знижені суттєво. На це вони не пішли, тому що на спекуляції газом наживаються шалені гроші. Вони на це не пішли, тому що уряд наскрізь корупційний. І я повторюю: це не лише оцінка уряду нашим блоком – так характеризують цей уряд у світі. Цитую звіт моніторингового комітету Ради Європи в частині нинішньої оцінки уряду: „Новий Кабінет Міністрів переповнений чиновниками, як уособлюють корупційне злиття бізнес-інтересів з урядом”, - кінець цитати. Тобто про корупційність уряду Януковича уже заявляє Рада Європи. І тому немає, чому дивуватися, що в Україну не йдуть інвестиції. І тому набагато дешевше провести нові вибори, чим те, що вони накрадуть за час свого кримінального панування.

 

Засідання веде ТОМЕНКО М.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народні депутати Андрос і Рижук передають слово народному депутату Кисельову. Шість хвилин для виступу, прошу.

 

13:09:38

КИСЕЛЬОВ В.О.

Дякую. Шановні громадяни України, я хочу звернутися до вас з цієї трибуни, показати документ, яким першого березня Кабінет Міністрів України  відмінив Постанову НКРЕ про те, що ті, хто споживали газ раніше від центральної котельної, а потім перейшли на індивідуальне, їм підняли в два з половиною рази ціну на газ. Ця постанова скасована, і я просив би в розвиток цього питання попросити Віктора Федоровича розібратися, хто там в НКРЕ приймає такі постанови.

Питання друге. Я дуже хотів би, щоб сьогодні ви мене уважно послухали послухали і хочу розповісти вам,  провести аналіз о цього ультиматуму, який, так звана, опозиція заявила антикризовій коаліції. Питання перше, визначити на загальнонаціональному уровні референдумі форму державного управління України.

Шановні громадяни, я хочу сказати вам слідуючи, коли Верховна Рада  з подачі голови Верховної Ради  створила Конституційну комісію, яку очолив перший заступник – Мартинюк, про те, щоб ми напрацювали з вами разом всі зміни до Конституції і прийняли їх чи в залі, чи якщо буде потреба на референдумі, то опозиція не зробила нічого кращого, як вийшла із цієї, складу цієї комісії. Вони не  хочуть працювати, вони хочуть тільки „бузити”, як кажуть. І потім, ми  з вами добре пам’ятаємо долю того референдуму, який свого часу проводив Президент Кучма. Було потрачено мільярд гривень, референдум відбувся, але результати не були проведені через Верховну Раду і не були втілені в життя.

Друге питання, вони вимагають у своєму ультиматумі другим пунктом захистити зовнішньополітичний курс України. Ми теж цього вимагаємо, тому що нас силою штовхають сьогодні в НАТО. Ми теж вимагаємо цього пункту, але вимагаємо ми розглядати його цивілізовано. Ми кажемо, треба не відступати від положень Універсалу, треба цей, це питання розглядати  на референдумі на державному. Це питання дуже важливе.

Не можна проти волі народу тягнути його в організацію, яка сьогодні проливає кров, ми пам’ятаємо Ірак. Ми пам’ятаємо Югославію, яку знижчили. І нас штовхають в цю організацію. Я не хочу, щоб мій син служив завтра в НАТО і ложив свою голову за американські інтереси. Я цього не хочу. Третє, зупинити наступна українську мову та культуру.

Шановні друзі, це  цинізм, я вам, як кримчанин кажу, що сьогодні в Криму. Я не проти цього. Тому що це державна політика. Це сьогодні закон на 30 відсотків зменшилося мовлення на російській мові і збільшилося на українській. Відключили „Маяк”, який слухають усі російськомовні. І враховуючи, що сьогодні в Україні 12 мільйонів, 12 мільйонів етнічних росіян, я хотів би сказати : не можна сьогодні зациклюватися, коли країни цивілізовані Швеція, ви знаєте, Фінляндія – дві мови, Бельгія – чотири мови, Канада – дві мови і так далі, я міг би перераховувати. Ми сьогодні зациклилися, і кажемо, не можна дозволяти людям говорити на тій мові, на якій вони хочуть. Якщо Росія не хоче, щоб ми говорили на російській мові, навіщо заперечувати це?

Третє питання, вони пишуть „відправку Медведька і Цушка”. Ну, розумієте, чому Цушко. Але чому Медведька? Саме ви вибирали Медведька, це – ваш прокурор, і сьогодні ви його виштовхуєте.

Далі не буду, тому що немає вже часу, бачу, часи… час спливає.

„Розірвати злочинний зв’язок бізнесу і влади…” Люди добрі, я тільки можу розсміятися після цього запитання, тому що коли я  подивлюся на фракції "Наша Україна" і на фракцію БЮТ, скільки там уже мільярдерів, то я не хочу дальше коментувати. І вони висувають це питання, підписалися і проголосували. Це ще раз підтверджує, що вони, вибачте, шулери.

І питання дуже важливе, хотів би, щоб ви на нього звернули увагу, воно дуже важливе для всієї  України. Шосте питання, перейти на прямі, без посередників, угоди з Російською Федерацією, Туркменистаном, Казахстаном, Узбекистаном, розірвати сьогодні угоду з „РосУкрЕнерго”. Я хочу всім вам нагадати, коли в 2005 році з подачі спочатку Тимошенко і закінчив Єхануров, розірвали угоду з „Газпромом”, газ став нам коштувати не 50 доларів, від чого пішла оця тарифна криза. Чому вони цього не хочуть визнати? Я хотів би, щоб народ України це знав. Саме після того, як розірвали угоду з „Газпромом”, підкреслюю.

Сьогодні нас штовхають на новий розрив угоди, який сьогодні все-таки худо-бедно дає нам можливість отримувати по 130 доларів за тисячу метрів, але ж ми знаємо, що вчора прозвучав перший дзвоник, звертаю вашу увагу: Росія почала будувати нафтопровід в обхід України. І це треба, щоб це знали люди. Ми будемо сидіти на своїй трубі, яка через п’ять років нікому потрібна не буде.

Але повертаючись до цього договору: ті, які пропонують сьогодні розірвати договір з „Укрросенерго”, а що вони взамін дають? Я переконаний, що якщо тільки розірвемо цю угоду, вона для нас вигідна, тому що це не 230 і не 320, як для Франції, за тисячу метрів, це всього-навсього 130. І якщо, не дай Бог, газ нам стане коштувати 230 доларів, економіка України ляже.

Ось чому я кажу, треба думати, що казати і що писати.

Тут ще питання - подолати тарифну кризу. Я уже сказав, хто її створив. І особливо ми уже казали про це, коли у радах обласних, де повністю у них контролюється. Я прошу вас почитати газету від 13 березня „Голос України” там чітко львівський секретар каже, хто винуватий у цій кризі. Що вони послали Тимошенко куди подальше і відмовилися, вона підняла на 300 відсотків, а зменшує на 10 їздить просить. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Слово надається народному депутату Самофалову. Передав слово Наконечний.

 

13:16:01

САМОФАЛОВ Г.Г.

Я хотел бы поднять сегодня тему, о которой видимо пора уже говорить.

Я каждый месяц провожу около 12 встреч с избирателями. Около 100 человек ежемесячно приходят ко мне на прием по своим вопросам, и все, и многие задают вопрос. Скажите, пожалуйста, народные депутаты, что происходит у вас в парламенте? Почему сегодня парламент превращается чуть ли не в уголовную зону? Я имею в виду те выражения, которые сегодня звучат в парламенте. Я лично не слышал столько уголовных выражений, которым я наслушался здесь, особенно в этом созыве.

Звучит все, что угодно, и самое обидное то, что эти вещи резко звучат из уст женщины, из уст руководителя уважаемой фракции. Здесь все: и общак, и шестерки, и бандиты и так далее. Одна ремарка. Видимо, «шестерка» плохо знает все-таки суть этого лексикона, наверное все-таки она то, что «шестерки» - это те  люди, которые ездят в Америку и в Израиль просить поддержки и так далее. Это действительно «шестерки». А те, кто сегодня работают на Украину, во имя державы, я думаю, для них есть другое название.

Но я хотел бы поставить один вопрос уважаемым коллегам – «Нашей Украине» и Блоку Юлии Тимошенко. Кого вы называете бандитами? Ведь сегодня это название, оно сегодня касается каждого народного депутата. Так, как говорите вы, это говорят обо мне, о господине Яворивском и так далее.

Я хочу вам привести пример. Сегодня в коалиции антикризисной 18 героев, точнее, дважды Героев  Соцтруда. Героев соцтруда и Героев Украины. Кто имеет право называть этих людей бандитами? Это гордость национальная нашей Украины.

Я вам просто приведу примеры, вот сегодня я посмотрел журнал, есть такой красивый, называется «Чистое небо», опубликована фотография Голуненко Александр Васильевич, Герой Украины с золотой зиркою номер один 1999 года. Заслуженный летчик … СРСР, заслуженный працивнык транспорту Украины, заслуженный мастер спорта Украины, 263 раза был рекорцмен мира, кандидат … и так далее, так далее. Кто, простите меня, позволил называть этого человека бандитом?

Я вам приведу пример Героя соцтруда, Герой  Украины Ефим Звягильский. Его шахта, которая была, работать … чем было раньше. Исходя из этого, видимо, к нам такое отношение … органов власти.

Вот пример яркий, Председатель Верховного Совета Украины делает запрос в адрес государственной службы охраны. Адам Иванович Мартынюк делает запрос в этот же адрес, до сих пор нет ответа. Я прошу Генпрокурора и прошу считать это моим депутатским запросом, разобраться почему нарушается Закон «О статусе народного депутата». И если есть такая необходимость открыть уголовное дело против виновных нарушающих требования этого закона. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Берташ передає слово депутату Горбатюку Партія регіонів.  Прошу.

 

13:19:20

ГОРБАТЮК А.О.

Волинь, Горбтюк, Партія регіонів.

Шановні депутати! Заходи проведені на Волині БЮТом і  "Нашою  Україною"  змушують мене озвучити з трибуни Верховної Ради позицію Партії регіонів і дати їм оцінку.

Перше. Це приїзд Луценка, його заяви про масову підтримку. Скажу, якби його приїздом на Волинь не займалась виконавча влада, то на зустріч з ним прийшло б максимум 400 лучан, а так в районах і містах області за сприяння голів районної державної адміністрації і їх заступників замовлялось по три-чотири автобуси, підбирались люди, яких влада супроводжувала на цей мітинг. Міський голова пан Шиба (БЮТ), в перший тиждень Святого посту спокійно спостерігав, як в центрі міста біля собору три дні монтували сцену на мітингу били барабани, горлали своїх пісень проплачені співаки про „патрони і ленти, подавай”, а новий духовний гуру Луценко кликав людей на черговий майдан. Висновок такий - чергова авантюра і брехня на Волині не пройшла.

Друге. Приїзд в Луцьк Тимошенко після провалу у Львові тарифного вояжу. Даремно біля міської ради чекали Юлю Тимошенко 200 прихильників, щоб з нею зустрітися. Після сесії вона покинула запасним виходом приміщення і відповідно люди залишились так і на майдані без тих питань, які мали поставити своєму лідеру.

Рішення сесії міської ради про зменшення на 10 відсотків тарифів під приїзд Тимошенко, теж спірне. Замість того, щоб розібратися владі по суті з здавачами послуг, а це водоканал, Луцьктепло, по тарифах, влада за рахунок міського бюджету покриє різницю в 10 відсотків, чим простимулює їх в цілому не зменшувати тарифи, а залишити їх сталими. В той час тільки по водоканалу сотні тисяч гривень зібрані з людей за водопостачання і водовідведення, йдуть на євроремонти, дорогі автомобілі, плату за юридичні послуги приватній структурі, на комп’ютеризацію та системне забезпечення.

Третя питання, це угода про спільну діяльність в опозиції волинський БЮТ і „Нашої України”. Такий крок цих політичних сил логіці речей взагалі не підлягає, адже всі керівні посади на Волині, в органах місцевого самоврядування належать БЮТ, а виконавчій владі „Нашій Україні”. Виходить, що волинська влада пішла в опозицію сама до себе, себе буде критикувати і поборювати. Цікаво, що з цього вийде. Такі дії владної опозиції на Заході України змушують нас, представників антикризової коаліції, заявити про те, що місцева влада терміново визначилась. Якщо вже ви пішли в опозицію, то залишайте, будь ласка, свої кабінети, звільняйте посади, ідіть на біржу, на роботу в партію і будьте опозицією до влади. Або публічно виходьте з партії і результативно працюйте у владі, суміщати дві позиції, владу і опозицію, ми вам не дамо, це політичний авантюризм, абсурд, якого не бачив світ.

І по прес-конференції Юлії Тимошенко. Якщо лідер говорить про те, що треба консолідувати суспільство, про єднання, то як можна зрозуміти її випади про те, що Конституція – це...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ядуха, Партія регіонів, прошу.

 

13:22:36

ЯДУХА В.С.

Шановні колеги, шановні теле- і радіослухачі.  Я хотів би сьогодні  ще раз повернутися до надзвичайно важливого питання, яке вже звучало.

Упродовж багатьох років держава, влада усіх рівнів, засоби масової інформації переконували населення переходити на більш економне використання енергоносіїв, на автономне опалення житла, встановлювати газові, теплові лічильники тощо. Велика кількість  населення відгукнулася на це і  правильно зробила, як сьогодні вже видно, хоча, при чому  понесла і не малі витрати.

Але ми добре знаємо, що Національна комісія  регулювання енергетики  видала в грудні минулого року постанову, якою затвердила нові роздрібні  ціни  на газ природній, що використовується  населенням. Вони вступили в дію  з 1 січня 2007 року.

На думку споживачів газу цією постановою грубо  порушено права  людини, бо всі вони  чомусь поділені на різні сорти. Особливо обурює  пункт п’ятий цієї постанови, де за газ, що використовується  в квартирах, від’єднаних від централізованих мереж, тепер доводиться платити у два з лишнім рази дорожче від  інших споживачів.

Хотів би навести приклад той,  який  ставлять до нас наші виборці. Зокрема, виборець Яцишин Микола Серафімович від  імені жителів  селища  Віньківці Хмельницької області звертається  і наводить  приклад.

Він говорить: „В листопаді я використав всього  70 кубометрів природного газу, а  в грудні  80, за що заплатив відповідно 25 і 30 гривень. У той же час, у такій же квартирі сусідам,  які не від’єднувалися від тепломережі, бухгалтерія нарахувала  у десять разів більше: 266 та понад 300 гривень”. 

Але хотів би заспокоїти шановних наших телеглядачів і своїх земляків. Уряд України, який стабільно працює над вирішенням соціальних стандартів, про  що свідчать і вчорашні рішення про підняття зарплат, пенсій і так буде проводитися  ще на протязі року не менше двох разів,  відмінив рішення цієї Національної комісії і прийняв  постанову,    якою знизив ціну на газ для споживачів, які проживають  в багатоквартирних будинках і мають індивідуальне опалення. Вони будуть платити в залежності  від об’ємів використання газу, звичайно, не замість єдиного тарифу, який був  686 гривень за тисячу кубометрів, по старим цінам 315  гривень за кубометр(?). газу.

А тому хотів би ще раз до всіх звернутися, кістки в напрямок і в город уряду кидають ті, які тільки плещуть язиками, які не здатні працювати на розвиток економіки, які її вгробили, які знищили українське село, які знищили кадри, які ми сьогодні збираємо по частинах по регіонах для того, щоб вони змогли, дійсно, працювати на інтереси людей, на інтереси нашої незалежної України, як це робить уряд Віктора Януковича. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ледида передає слово народному депутату Рижуку, Партія регіонів. Наступний Володимир Яворівський.

 

13:25:45

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати! Шановні виборці! Нещодавно більшість із нас працювали в округах, в регіонах, працював я також в декількох районах рідної Житомирської області і, відвідуючи школи, дитсадочки, лікарні головним чином чув такі запитання, якщо буде піднімати і ми чули вже зарплату, то головний лікар Червоноармійської лікарні каже: „Я не прошу за себе. Ось стоять медсестри, молодший медичний персонал, ви їм допоможіть, тому що вже я сьогодні, користуючись парламентською трибуною і нагодою, хочу повідомити вас, шановні працівники і медичні сестрички, що Верховна Рада за поданням Кабінету Міністрів прийняла голосуванням коаліційної більшості перше рішення про підвищення зарплат і так буде ще щонайменше двічі у цьому році”.

Я хочу сказати, що давайте все-таки працювати, щоб не розходилися слова і діла. Ми розуміємо, що опозиція, вона більше може сподобатися людям, коли вона слово говорить, а уряд і відповідальна більшість парламентська, вона зобов’язана іноді складніші питання ділами. Так ось ще одне питання про слово і діло, щоб не розходилося воно у нас як в парламенті в цілому і в людському розумінні слово.

Сьогодні ми, ось були зараз, годину тому до історичної події   за одну секунду, якби опозиція прийшла і проголосувала подолати вето, щоби 10, 8 мільярда гривень вперше за цих 15–16 років віддати найстарішим і тим, хто заощадження свої втратив з відомих на це причин.

І саме, я читаю, 13-ту, хоч на вимогу нашої, так би мовити, опозиції, що найважливіше виявляється - зняття всіх перешкод для проведення місцевих референдумів.

Скажіть мені, що головніше сьогодні: віддати, і є можливість така, 10 мільярдів щорічно людям найбільш збіднілим і пристарілим, чи дискутувати за референдуми, хоча я теж і коаліція не проти них. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Яворівський, „Блок    Юлії Тимошенко”, наступний  Князевич.

 

13:28:43

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

По-перше, я хочу привітати нашого колегу Миколу Томенко із дебютом у ролі головуючого на сесії Верховної Ради.

Друге. Я звертаюся до виборців, передусім. І хочу нагадати слова  Кузьми Пруткова, який колись пожартував приблизно так: місяць – це прекрасно, бо місяць світить тоді, коли темно в ночі; а сонце - це погано, бо що ж воно світить тоді, коли і так видно.

Я це виду до того, що я не хочу сьогодні опускатися до політичної тріскотняви, бо мабуть ці наші бідні виборці, уже в них голова пухне від того всього, як їх люблять ось тут під цим куполом і, як для них хочуть зробити, небобуквально прихилити. Я вдамся сьогодні до конкретних фактів з приводу закону про який сьогодні не подолали вето.

 Я хочу нагадати 14 грудня минулого року у цій залі голосувався цей самісінький закон. За нього проголосував БЮТ у повному складі 100 відсотків „Наша Україна”, комуністи і здається соціалісти. Жодного голосу не дали  Регіони за цей законопроект.

Закон голосувався тоді, коли бюджет  ще не був прийнятий.  Через те можна було голосувати, потім у бюджеті знаходити цих, за моїми підрахунками, це 9 мільярдів, але Рижук щойно сказав, що це 10,8. Ще краще,   я йому вдячний. Так було б закласти ці гроші до бюджету і сьогодні  взагалі б на цю тему ніхто не мав  би жодної розмови.

Ви  ж заклали у своєму  бюджеті, за який ми не голосували, всього  600 мільйонів. То чого ж ви плачете? за чим же ви проливаєте  сьогодні сльози і так любите цей нещасний наш український  народ. То  що ж відбувається скажіть?

Я переконаний, що  Президентові  потрібно було б не накладати вето на цей законопроект, і хай би цих  10 мільярдів  Янукович із  Азаровим шукали, і цей уряд упав би через   3-4 місяці, не треба було б його валити. Ці ж самі люди, які   не отримали своїх заощаджень,  вони б пішли проти цього уряду.  Президент у даній ситуації зробив дуже розумно, тому що це безумство просто-на-просто, це грав всього-на-всього  політична.

Через  те    я звертаюся до вас і звертаюся до виборців у першу чергу, скільки людей, скільки шарлатанів, даруйте мені, вибороли депутатський мандат, обіцяючи  вам, що вони вам повернуть  ці  заощадження. Правда елементарна, хай спершу скажуть, де взяти ці конкретні  гроші, або вводити якійсь новий податок або що, тільки тим  тоді можна вірити.

Через те я переконаний, треба цей фарс закінчувати. Ми не голосували за цей законопроект, бо він порожній як барабан, у ньому ж абсолютно нічого немає. Ви ж учора не найшли  жалюгідних копійок, щоб підняти бодай на  5 гривень мінімальну  зарплату і мінімальну пенсію, а сьогодні  ви брешете на всю Україну, що ви готові людям повернути ці гроші. Майте совість, якщо у вас  хоч трішки її залишилося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич, "Наша Україна". Наступний   Євтухов.

Шановні колеги, прохання, нас не так багато залишилося, давайте послухаємо один одного. Руслан  Князевич. Прошу.

 

13:31:57

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, воістину Україна - унікальна країна. Я просто не знаю, де в умовах  сучасного глобалізованого  світу, яка країна може собі дозволити   таку розкіш,  упродовж кількох місяців не мати  міністра закордонних справ. І це все абсолютно точно спричинено брутальним небажанням антикризової коаліції призначати міністра закордонних справ, які  відповідно до повноважень, визначених Конституцією, внесений Президентом України.

Вчора  15 березня ми бачили чергову виставу у цьому театрі  абсурду, де антикризова коаліція прийняла  рішення відкласти це питання з тієї причини, що начебто є лист глави   Секретаріату про те,  що пан Огризко, виявляється, вчора не був присутній   у цій залі, не виступав з трибуни, а був присутній разом з Президентом України, виявляється, в Данії і фізично не міг перебувати у ц ому приміщенні. Ну, повний абсурд, що тут добавити.

Абсолютно точно, що, оскільки немає жодних підстав фактичних до професіонала-дипломата, який   впродовж 30 років  зробив карколомну кар’єру дипломатичну, починаючи  від аташе, закінчивши виконуючим обов’язки міністра  закордонних справ,  не знайшлося інших аргументів,  ніж  дорікнути йому тим, що він,   виявляється, відмовляється відповідати на   запитання коаліції українською державною мовою, при цьому відмовляється   порушувати Конституцію України. Та за таке треба негайно його призначати на посаду, бо саме цим   людина демонструє своє бажання  захищати інтереси держави.

Натомість,  варто було вчора негайно звільнити з посад тих урядовців, які брутально порушують Конституцію, відмовляються розмовляти державною мовою, натомість, висловлюючись виключно мовою сусідньої держави: віце-прем’єрів Азарова, Рибака,  Клюєва, цілу низку міністрів. Чомусь про це коаліція забула сказати у своєму рішенні. Бо, виявляється так, взяв на себе повноваження Янукович і зобов’язання перед Президентом  напередодні про те, що буде  прийнято рішення. Сказав, але не сдєлал, бачите, тому що   за ніч, виявляється, якісь  певні чинники слугували. Ми розуміємо про що йдеться. Напевно, хтось не встиг до кінця розшифрувати шифрограми, які прийшли з Кремля, і треба було якимось чином перенести це   ще до вівторка, тому що там, можливо, змінилися коди у зв’язку з тим, що міняється ситуація  в України.

Шановні, не треба око замилювали, лицемірствувати. Насправді ситуація дуже проста: ніхто не збирався це робити, оскільки  дії антикризової коаліції   давно керуються із-за кордону, вони вже стали   суттю політики антикризової коаліції.

У зв’язку  з цим фракція „Наша  України” заявляє про необхідність невідкладного розгляду цього питання і виконання  вимог Конституції, відповідно до якої повноваження щодо внесення  кандидатури Огризка є виключним повноваженням Президента України. Не треба Президенту України висловлювати  якісь поради щодо інших кандидатур, ви виконуйте свої повноваження, цього достатньо. При  цьому  не забувайте про інтереси власної держави. Ви ж її громадяни насамперед.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Євтухов, фракція Партії регіонів. Наступний Ярослав Кендзьор. Перепрошую, Ярослав Євтухов передає слово  Катерині Самойлик, фракція комуністів.

 

13:34:59

САМОЙЛИК К.С.

Спасибі, Василю Івановичу.

Шановні радіослухачі!  Я хочу у вас попросити вибачення передусім, чим говорити, що ми безсовісні, ми працюємо, а ви йдете в касу, розписуєтесь, получаєте заробітну платню, ідете в буфет, їсте і ще розповідаєте про те, що хтось тут безсовісний! Треба дійсно мати совість елементарну!

Я хочу висловити (сиди ради Бога! З тобою все понятно!), я хочу висловити своє занепокоєння розхитуванням ситуації в нашій державі. І фракція БЮТ, і "Наша Україна" причетні до цього. Вони знищують українську державність, вони знищують український народ.

Я одержала листа з Херсона від Мочаліна – ветерана Великої Вітчизняної війни, який вимагає, щоб ми, Верховна Рада України, зупинили екс-міністра Луценка. Він нагадує нам, що бій баранів, чорний одяг, машини з гучномовцями – все це йому нагадує часи, коли німці увійшли до мого рідного Херсону. Таке ж приниження людей, така ж чорнота, така ж безвихідь, бо так краще керувати і говорити про якусь заоблачну правду. Нам вона потрібна. Нехай вона, яка ні є, але та правда, яка є земною.

Може, Президент врешті-решт зупинить свого радника-порадника екс-міністра внутрішніх справ сім'ї Президента України Ющенка і в кінці кінців залишить в покоє народ України. Досить гратися із долею українського народу, досить нагнітати обстановку. Дайте спокій і селянинові і  робітнику, вченому і лікарю, заходу, сходу, півночі, півдню і центру України, дайте нормально нормальній людині жити.

Сьогодні ми, як і вчора, приймали соціальні питання, які так необхідні людям. Хто із вас не бував серед людей і до кого із вас не підходила старенька бабуся чи дідусь і говорив: доця, коли ви врешті-решт повернете нам заощадження? Ми сьогодні зробили намагання подолати вето Президента, я підкреслюю, вето Президента для того, щоб приступити до відшкодування заощаджень громадян.

На превеликий жаль, ті, хто б'є себе в груди і   говорять про те, що вони самі кращі захисники народу, в залі не  з`явилися. Це  і Блок Юлії Тимошенко, і Блок "Нашої України".

Я думаю, що це якраз той момент був, який дає справжню оцінку. Я ще раз хочу підкреслити, за порадами треба їхати не до Олбрайт і не в Сполучені Штати Америки, а треба їхати до  українського народу, схилити голову і сказати: „Вибачте, що ми для вас… ”

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Кендзьор, фракція "Наша Україна". Наступна Лілія Григорович.

 

13:38:17

КЕНДЗЬОР Я.М.

Шановні панове виборці! Звертаюся до вас, тому що в залі 1, 2, 3, 4… 5 народних депутатів.

Про життя  української діаспори у Російській Федерації можна говорити із величезним болем. За офіційним переписом населення у  2002 році в Російській Федерації проживало біля 3 мільйонів українців, тих, які ідентифікують себе із українством. Перепис 89 року виявляв 4,5 мільйони українців. Якщо порівняти ці два переписи, то зникло 1,5 мільйона тих людей, які ідентифікують себе українцями. Одним словом, маємо наглядний приклад масової асиміляції українці у Російській Федерації.

Цими днями, ви усі знаєте, уряд Москви закриває Українську бібліотеку, яка була закрита в 38 році і відновлена величезними зусиллями у травні минулого року. Року не проіснувала українська… унікальна українська бібліотека у Москві. З цього  приводу мовчить наш шановний, так званий, український уряд, віце-прем`єр з гуманітарних питань і вся антикризова коаліція. Про що це говорить?  

Якщо порівнювати оце українофобство Лужкова і те, що він сьогодні робить, і те, що ми сьогодні спостерігаємо в України, ось гіркий плач пана Кисельова з приводу того, що у Криму, виявляється, за оцей останній рік 30 відсотків кримчан менше стали розмовляти чи навчатися російською мовою. Я дуже хотів би, щоб пан Кисельов і на ці речі поглянув і їх проаналізував.

Ми, спостерігаючи за діями Антикризової коаліції, може безпомильно сказати, що вона керується – частина, так би мовити, своїми власними інстинктами антиукраїнськими, але в основному, так би мовити, із Білокам’яної Москви. Тому що вчора дорікали Огризку, що він не може бути міністром закордонних справ, тому що не розмовляє російською мовою. Це знову ж Кисельов. А чому ж мовчить, якою мовою розмовляє пан Азаров? Я, даруйте, в оргазм входжу, коли чую його українську мову.

І ви знаєте, шановні колеги, все те, що сьогодні робить Антикризова коаліція, це п’ята колона Москви в Україні. І це є найстрашніше, що має пам’ятати український виборець. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Григорович, „Наша Україна”. Підготуватися Івану Бокому.

 

13:41:38

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, „Наша Україна”.

Шановні колеги, і насамперед, дорогі співвітчизники! Я хочу висловити співчуття всім нашим виборцям, які впродовж тижня слухали маячні речитативи, які практично слухати не те що під валідолом і бромом, а навіть під загальним наркозом, є неможливим.

Одночасно хочу сказати, що одна пані, яка щойно повернулася з буфету, щось говорила про каси. Дійсно, об’єднана захистом національних інтересів українська опозиція до кас Ахметова не ходить. А стосовно інших кас, то хочу сказати, що в той час, як ми легітимними, парламентськими діями захищали підвищення пенсій і зарплат для наших виборців, тобто внесення змін до бюджету, вони вирішили нас позбавити зарплат. Але так не буде, буде по-іншому. Ми,  "Наша Україна" і "Блок  Юлії Тимошенко" написали заяви про те. щоб ці кошти перерахувати на  дитячі будинки. Тим більше, що системою забезпечення виплат на дітей в Україні проблема. Пам’ятаєте, що робилося з 8,5 тисяч гривен. Сьогодні перекинули ці виплати з робочих місць, куди матуся приїжджала без черги, соцсобези. Матері з дітьми в руках, відстоявши в  чергах вертають е отримають цих коштів. Тому життя покращилося сьогодні, навіть, для тих, кому кілька місяців.

А тепер по суті вчорашнього голосування по бюджету. У цьому питанні, як у відомому бревні з історією Леніна уже дуже багато носіїв. Здається, носили не тільки всі в парламенті, але і поза парламентом. А історія питання дуже проста. Якби не було вето всенародного Президента перше і друге, ще 22 грудня не вийшла би постанова про те. що зміни до бюджету будуть внесені.

Хочу нагадати антологію і хронологію. І хронологію цього питання. У лютому Прем’єр Янукович сказав, що коштів для підвищення немає. Але після того, як вийшов законопроект перший, а від так назвемо його „другий” Президента України і об’єднаної опозиції в авторстві Сивульського Кириленка, Тимошенко і Бондар, виявилися, гроші з’явилися.

То постає питання: а хто понесе відповідальність про те, що цілий перший квартал наші виборці, отримавши підвищені платіжки, залишилися сам на сам із скритою інфляцією і з такими високими платежами. Справа в тому, що кошти, 3 мільярди – залишковість попереднього 2006 року, 3 мільярди – від пенсійного фонду збільшені пенсії,  1,2 мільярда  - від податку на прибуток, але все це сховано. Сховано і сокрито, і з огляду на те, підвищення на декілька гривень з дефіцитом бюджету, як сьогодні пропонує урядовий варіант, це, звичайно, крок, який, безумовно, в кінцевому результаті позначиться все одно на соціальному стані наших виборців.

Тому вчорашній розгляд змін до бюджету ми вважаємо перемогою об’єднаної опозиції і Президента, але ще більшою перемогою буде, коли ці зміни будуть не за рахунок підвищення дефіциту, а за рахунок реальних коштів, які сьогодні скриваються в ручному режимі управління антикризовою коаліцією і Урядом Януковича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бокий спільну позицію з народним депутатом Козубом висловить, 6 хвилин, прошу. Підготуватися  Олегу Ляшко.

 

13:45:00

БОКИЙ І.С.

Іван Бокий, фракція соціалістів.

„Звернення до Президента України Віктора Ющенка.

Шановний пане Президент! 13 вересня 2005 року в інтерв’ю агентству „Ассошейтед-прес” ви звинуватили екс-Прем'єр-міністра Юлію Тимошенко в тому, що вона, зловживаючи становищем глави уряду, списала свої борги перед кредиторами з часів, коли очолювала корпорацію ЄЕСУ в сумі 8 мільярдів гривень. За законом такі діяння є кримінальним злочином.

Я ні на мить не припускаю, що ролі глави держави ви могли робити таку заяву з мотивів політичної помсти чи без перевірки допущених екс-прем’єркою зловживань.

Не припускаю також, що хтось міг вас, всенародно обраного Президента, використати для зведення бізнесових порахунків. Я й сьогодні вірю, що це ваше звинувачення мало  серйозні юридичні підстави і було правдивим і чесним перед лицем українського народу і світової громадськості.

Саме з цього я виходив, коли в сесійній  залі Верховної  Ради України 15 березня запитав Юлію Тимошенко, чи поверне вона такий великий борг, що дозволив би Україні мати бездефіцитний бюджет і суттєво підвищити зарплати і пенсії громадянам України. Не даючи відповіді по суті, майстриня безмежного цинізму і спекулятивної брехні вдалася до навішування ярликів і образ.

Сьогодні Юлія Тимошенко, звинувачена вами у кримінальних діяннях, є вашим найближчим соратником у боротьбі з антикризовою коаліцією, яка розгрібає завали її бездарного прем’єрства.

Чесно кажучи, мене, як і мільйонів українців, дивує  така ваша дружба, потурання її паталогічним зазіханням на владу і цинічним методам політичної боротьби. Втім, аморальність пані Тимошенко давно відома, її не виправить ніщо. Проте, ваше з нею союзництво, задоволення всіх її забаганок і мовчання з приводу її неприкритого намагання маніпулювати вами так, як маніпулює вона частиною обманутого нею народу, змушує мене як громадянина і політика звернутися до вас із публічним зверненням: чи підтверджуєте ви і сьогодні  висунуте вами 13 вересня 2005 року звинувачення Юлії Тимошенко у зловживанні службовим становищем і кримінальних діяннях проти української держави. Чому ви як Президент України не вжили заходів до притягнення її до відповідальності? Чому дозволяєте їй використовувати вас у маніпулюванні українським народом в її кланових інтересах і цим принижуєте українську державність? Чи означає ваш політичний союз із Юлією Тимошенко, що ви взяли курс на криміналізацію і дебілізацію влади і політичного процесу?

Смію думати, що ви не відмовитеся дати публічну відповідь на ці запитання так само чесно і правдиво, як ви це зробили 13 вересня 2005 року. Честь маю. Підпис. Мій підпис.

А за час, який у мене залишився, я хотів би проінформувати наших радіослухачів з приводу питань, які тут порушили деякі народні депутати, і про що вчора говорив голова фракції „Нашої України” В’ячеслав Кириленко.

Йдеться про те, що нібито антикризова коаліція радилася із Кремлем, тобто із московським керівництвом про погодження кандидатури Огризка. Так от я смію вас запевнити, що, да, ми радилися, тільки не з Москвою і не з Кремлем. Ми радилися з Папуа-Новою Гвінеєю, колонією якої стала Україна завдяки керівництву минулої влади, я маю на увазі Кучму і тих діячів з БЮТ і "Нашої України", які завжди були опорою Кучми у знущання з українського народу і розгромі її економіки.

І я вам скажу, нам керівництво Папуа-Нової Гвінеї справді було запитало, а чому це ваш Президент не знайшов на цю посаду людоїда? Ми сказали, що людоїдів в Україні немає. Тоді керівництво Папуа-Нової Гвінеї нам дозволило голосувати „за” пана Огризка. І я вам скажу, що цією, цим напуттям, цим керівництвом до дії ми будемо керуватися і надалі, коли пана Огризка знову подасть пан Ющенко  на посаду міністра закордонних справ. Так що не треба звинувачувати Москву, є далеко дієвіший і могутніший союзник в антикризовій коаліції. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко. Блок Юлії Тимошенко, підготуватися Івану Бондарчуку фракція соціалістів.

 

13:50:16

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Блок Юлії Тимошенко.

Можна поспівчувати Україні, коли в союзниках антикризової коаліції є Папуа Нова Гвінея. Це жахливо просто чути подібні висловлювання із парламентської трибуни.

Я теж хотів би зробити відповідне повідомлення. Соцпартія після зради її лідера Мороза і стрімкої втрати підтримки виборців стала на шлях політичного екстремізму. Про це  свідчить оприлюднене другого березня в газеті „День” інтерв’ю члена політради СПУ Василя Волги, в якому він погрожує взяти під жорстку охорону військ МВС центральні органи виконавчої влади у випадку підписання Президентом України указу про розпуск Верховної Ради. Відсутність реакції Олександра Мороза на цю заяву свідчить, що вона зроблена з його відому. А доказом існування плану СПУ на захоплення влади в Україні є написаний Волгою посібник „Державний переворот”.

На думку його автора в умовах несформованого громадянського суспільства в Україні досить встановити контроль над МВС і можна сміливо брати владу. У правовій державі подібна заява політика, не кажучи вже про появу за його авторством посібника по організації заколоту, викликала б адекватну реакцію правоохоронних органів.

У нас же намагання узурпувати владу видається за черговий тріумф політ реформи. За браком часу лише одна цитати із посібника Волги.

Уособленням такого стагнаційного політика в сучасній Україні  є переконаний противник ідеї президентства товариш Мороз. Як би вчинив на його місці  інший визнаний прибічник парламентської республіки пан Брут? Наказав би своєму завгоспові нагострити стилет та запросив 12 перших осіб з виборчого списку партії на перше засідання Верховної Ради з участю Президента. Натомість згадаймо, якого політичного значення набуло теплопостачання дачі Мороза і як переймався житлово-комунальними проблемами шефа юний завгосп товариш Луценко.

І … ці  претендували на те, щоб позбавити Україну від Кучми, водили повсталі маси цілу зиму за ніс, аж доки не спрямували на нари. Накажете з такими грати в заколоти? Але доведеться. Благо, що товариш Мороз наперед визначив собі ціну - дача, за яку, ймовірно, і був куплений з нагоди голосування у Верховній Раді з приводу конституційної реформи.

На щастя, практикуючий змовник позбавлений необхідності давати моральні оцінки, достатньо занотувати: при кожному розкладі за Морозом слід лишити його нерухомість, кінець цитати.

Прошу вважати мій виступ депутатським запитом до Генерального прокурора щодо порушення кримінальної справи за фактом підготовки організації державного перевороту в Україні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України.

 

13:53:17

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні радіослухачі, телеглядачі, головним чином, ми використовуємо цю можливість для того, щоб звернутися до вас. Я теж назбирав цілу папку сьогодні звернень до мене і Козятинського міського голови, і керівників міст Жмеринка, Хмільник та інших, з приводу тієї проблеми, яку вже зачепив мій колега Ядуха. Але оскільки депутат Кисельов продемонстрував документ, який щойно прийнятий Кабінетом Міністрів України, який розв’язує цю проблему. Мається на увазі встановлення чи відміна прийнятого раніше рішення стосовно ціна по побутовий газ, то я думаю, що наші телеглядачі і радіослухачі можуть бути спокійні, що це питання урядом вирішено позитивно на їхню користь.

Вчора ми затверджували зміни до бюджету, ми ще раз підтвердили, що уряд, виходячи із реалій сьогодення, має намір послідовно і неухильно вирішувати питання крок за кроком на користь наших виборців, на користь українського народу. Бо якби ходив мій колега Яворівський на засідання і слухав, то він знав би, що крім тих 600 мільйонів гривень, які записані в бюджеті на повернення знецінених заощаджень  громадянам, вчора домовленість досягнуто і проголосували, що ще 330 мільйони гривень, як і в минулому році не були повернуті і це вперше уряд демонструє  відповідальність, що він бере на себе зобов’язання навіть тих попередніх періодів, чого не було раніше, що ні разу ця заборгованість не погашалася.

Тому я просив би багатьох і тих,   хто вже виступив і пішов із зали, щоб вони не фарсействували, бо ви повинні знати, ті, хто любить фарисействувать зробив Ісус Христос із фарисеями.

Стосовно Олександра Мороза і звинувачень на його адресу сьогодні. Я не хочу навіть тратити цей час, тому що це звинувачення  політичного пігмея і блазня прозвучали, тому  я думаю, не потрібно його і коментувати.

І на останок. Я просив би, щоб ми мали  на увазі, що ми повинні в наших питаннях у вирішені наших   проблем внутрішніх, дивитися  не на США, не на Росію, а дивитися на наш народ, на його  потреби.

Якщо ми будемо  цим керуватися, то тоді  у нас не виникатиме таких запитань. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую. Степан Бульба, фракція Соціалістів, після цього виступу звершуємо роботу.

 

13:56:34

БУЛЬБА С.С.

Степан Бульба, фракція Соціалістів. Шановні  радіослухачі і телеглядачі. Я не буду давати  відповідь дрібним шахраям, які  не мають права навіть говорити про людей,  яких знає вся Україна, які всім своїм життям довели вірність народу   і готовність служити. Я не буду, бо врешті-решт, це  очевидно непотрібно і всі    тут це розуміють.

Я звертаю вашу увагу на інше. Ось у цих  „17 мгновениях весны» в третьому пункті, вірніше в другому: «Захистити    зовнішньополітичний курс України» - так він називається, цей пункт. Але жодного слова не йдеться про намагання Народного Союзу „Наша Україна”, президентського оточення, блок Юлії Тимошенко втягти України якомога швидше в НАТО і  це невипадково.

Вчора я мав змогу бути на одному з зібрань, де грантоїди виправдовувалися перед зарубіжними своїми покровителями щодо небажання українців вступати в НАТО говорили про нашу зомбованість совєтсткую пропагандою і, що мовляв, ось ми подолаємо це обов’язково, дайте нові гранти і все буде добре. Так от я хочу сказати оцим всім: не вийде у вас. І далеко не скоро українці, я переконаний, дійдуть до таких висновків, які б вам хотілося б мати сьогодні. Історичний досвід наш показує і історія переконує, що Росія не є фактором загрози національній безпеці України. Водночас українці розуміють вірогідність, вигідність підтримання з Росією добросусідських стосунків. І це прагматичний підхід, тому що він забезпечує вирішення, скажімо, хоч би проблеми енергозабезпечення, проблему роботи наших за кордоном, в Росії, проблеми роботи нашої промисловості. Прагматизм українців полягає в тому, що вони не відчувають, що громадяни країн-членів НАТО знаходять в більшій безпеці ніж ми, скажімо, стосовно терористичних проявів на територіях тих країн. Тому незалежно від того, якої інтенсивності буде пропаганда НАТО в Україні, її ефективність залежатиме  від зміни саме цих параметрів.

Крім всього іншого, зобов’язан сказати і наступне, будь-які спроби форсованого вирішення питання про вступ України до НАТО поза межами референдуму, як це визначено Універсалом, призведуть до загострення ситуації в країні, що безумовно негативно вплине на стабільність в Європі і не лише в Європі. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо завершувати роботу. Насамкінець одну репліку дуже важливу скажу, що, оскільки вчора це зібрання Міжпарламентської ради НАТО і Україна я відкривав від імені Верховної Ради, ще раз хочу констатувати, що ми в парламенті не маємо жодної політичної сили, яка би не підтвердила необхідність вступу до НАТО шляхом проведення референдуму. Є відповідний документ, який підписали фракції антикризової коаліції і є відповідний документ, який підписали фракції БЮТ і „Наша Україна”. Тому я переконаний, що всі політичні сили будуть виконувати цей документ і рішення про вступ до НАТО, якщо така потреба виникне, буде ухвалюватися виключно на загальнонаціональному референдумі.

Шановні депутати, ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.

Чергове пленарне засідання Верховної Ради розпочнеться о 10-тій годині 20 березня 2007 року.