ЗАСІДАННЯ  ВІСІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 березня 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні депутати, журналісти, запрошені, радіослухачі, телеглядачі!

Сьогодні 20 березня, вівторок. Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Займіть свої місця, вставте картки. Проводиться поіменна реєстрація.

10:02:53

Виявили бажання працювати на сьогоднішньому ранковому засіданні 437 народних депутатів. Я оголошую ранкове засідання відкритим.    

Шановні колеги, депутати, за повідомленнями з Міністерства надзвичайних ситуацій уночі у наших сусідів в Краснодарському краї в станиці Камишеватська в будинку пристарілих загинуло 63 особи і 33 особи постраждали. Це, ясно, велика трагедія для росіян, для наших сусідів. Я просив би висловити співчуття хвилиною мовчання, будь ласка.

(Х в и л и н а   м о в ч а н н я) 

Будь ласка, сідайте.

Тим часом життя продовжується і сьогодні день народження народного депутата Третьякова Олександра Юрійовича. Давайте привітаємо його із цим днем.

Сьогодні вівторок. Відповідно до 25 статті Регламенту ми маємо час для виступів уповноважених представників фракцій з внесенням пропозицій, заяв, повідомлень і таке інше. Я прошу аби записалися вони на такі виступи. Будь ласка, проводиться запис.

Запис відбувся. Тим часом є письмовий запис також уповноваженого  Анатолія Кінаха, народного депутата України. Я надаю йому слово.

Кінах записався. Кінах просить, а потім ви виступите. Анатолій Кирилович, прошу. Хто?

Слово має  Анатолій Кирилович Кінах. Будь ласка. Я прошу колег!

Тадеєв!  Будь ласка.

 

10:06:38

КІНАХ А.К.

Дякую. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, шановні запрошені! Заява президії політвиконкому Партії промисловців і підприємців України щодо поточної суспільно-політичної, економічної ситуації в Україні.

Головним спільним завданням політичних сил та органів влади є забезпечення незворотності розвитку України як сучасної правової, демократичної держави з конкурентноздатною економікою і гідним рівнем життя громадян. Відсутність консолідованих дій гілок влади, єдності у прийнятті доленосних для країни рішень загрожує суттєвими втратами для міжнародного іміджу країни і за умов посилення світової конкуренції створює умови зниження якісних параметрів розвитку нашої держави.

Дуже важливо, і на цьому партія наполягає, затвердження і підтримання суспільством стратегії економічного і соціального розвитку країни. Неприпустимим є підміна стратегічних підходів сумнозвісним методом проб і помилок, спонтанним гасінням пожеж.

Особливу увагу ми звертаємо на небезпечність спроби перетворити інститут Президента України в розмінну монету в запеклій політичній боротьбі, яка вийшла на рівень небезпеки для майбутнього держави і суспільства. Президент є гарантом Конституції, Президент був і залишається вищою політичною інстанцією, яка захищає інтереси, права, свободи всіх громадян, незалежно від регіону проживання, партійного членства або політичних орієнтацій. Виходячи з цього, спроба втягнути Президента України в особистісне, корпоративне чи вузькопартійне протистояння є неприпустимим.

Рішучого прискорення вимагає сукупність проблем, яка стосується життя наших співвітчизників. Це стосується питань подолання бідності в Україні – ганебного явища, розвитку малого, середнього бізнесу, реформування житлово-комунальної сфери, збереження та відтворення трудових ресурсів, енергетичної безпеки.

На сьогоднішній день реформування економіки залишається несистемним, незавершено пенсійну реформу, не створено правових умов інноваційного розвитку України, не вирішується демографічна проблема. Ми програємо конкуренту боротьбу за трудові ресурси. Найбільший приклад те, що в ході загострення протистояння ми втрачаємо темп та руйнуємо перспективи поступального розвитку, ми марнуємо час і сили на внутрішнє протистояння тоді, коли інші держави і наші конкуренти рухаються далі, залишаючи Україну на узбіччі цивілізованого світу.

Ми впевнені, досить парадів політичного егоїзму, який багатьма політичними силами трактується як вкрай небезпечне  гасло „після нас – хоч потоп!” Необхідно позбутися зайвих емоцій, кон’юнктурних оцінок, особистих амбіцій. Сісти за стіл переговорів і спільно виробити стратегію консолідації, умов національної єдності і розвитку. Час для цього є і ми не повинні його втратити.

Партія промисловців і підприємців України зосередила свої зусилля   на слідуючому, і закликає всіх об’єднати свої зусилля навколо слідуючих пріоритетів – це створення єдиної конституційної комісії, до складу якої увійшли б представники Президента України, Верховної  Ради, Кабінету  Міністрів, громадськості, науковці, аналітики, експерти, удосконалення Конституції України повинно сприяти досягненню, підкреслюю, загальнонаціонального консенсусу та консолідації суспільства, об’єднана щодо вирішення завдань захисту національних інтересів, гідна  інтеграція України в європейський та світовий європейський простір, формування конкурентоспроможної економіки, забезпечення прав громадян на гідне існування.

Дуже важливе прискорення судової реформи, активізація боротьби із злочинністю і корупцією, неприпустимість подальшого загострення політичного протистояння, яке загрожує втягуванням в неконтрольований політичний конфлікт громадян України.

Партія промисловців і підприємців України наголошує на важливості і актуальності зазначених цілей і завдань, закликає всіх об’єднати зусилля навколо інтересів народу і держави. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі вам.

Шановні депутати, сьогодні в Києві працює Міжпарламентська асамблея польсько-українська, і у нас присутні на засіданні гості із Польщі: депутати, працівники апарату Сейму Польщі на чолі із віце-маршалком Броніславом Коморовським. Давайте привітаємо їх і побажаємо успіхів у тій справі, якою вони займаються. (О п л е с к и).  Спасибі вам.

Слово від фракції "Наша Україна" має В’ячеслав Кириленко. Прошу.

 

10:12:16

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна".

Шановні колеги,  шановні виборці. В Україну, як і протягом всього 2004 року, знову повернулися політичні репресії.

З шостої години 30 хвилин ранку на квартирі у колишнього міністра внутрішніх справ, активіста і одного із організаторів помаранчевої революції відбувається обшук. Адвокати і преса не мають доступу до Юрія Луценка. Це означає, що Генеральна прокуратура і силові структури знову стали на шлях не боротьби із злочинністю, а на шлях політичної розправи.

Декілька днів тому міністр внутрішніх справ Цушко, який є соціалістом, оголосив про те, що тепер дільничні будуть займатися не боротьбою із злочинністю, а віддадуть весь свій час попередженню тих громадян, які збираються взяти участь у протестних заходах весни цього року.

Нам здається, що у вільній демократичній країні кожен громадянин не залежно від політичного забарвлення сам повинен визначати: коли, в яких і в якій спосіб заходах протесту брати йому участь і чи брати взагалі. Це не є завдання Міністерства внутрішніх справ, так само як і не є завданням Генеральної прокуратури політичні переслідування. Бо теперішній зміст діяльності Генеральної прокуратури – це закриття резонансних справ, які стосуються Щербаня, Бакая, інших служителів кучмівського режиму. Тепер всі ці справи закриті, разом з тим, розпочаті переслідування проти тих, хто хотів би забезпечити незворотність демократичних процесів в країні.

Всі ті люди, які сумнівалися, що на країну насувається антидемократичний реванш тепер не мають жодних сумнівів, що є справжнє завдання уряду Януковича і правлячої коаліції. Сьогодні уже всі маски остаточно зірвано і об’єднана опозиція втричі переконується в своїй правоті, яка полягає в тому, що перед загрозою реваншу антидемократичних сил всі демократичні сили і в парламенті, і поза парламентом повинні бути єдині.

Шановні виборці, дії, які зараз інспіруються силовими структурами за вказівкою уряду Януковича, вкотре переконують, що правляча коаліція і уряд Януковича не зробив жодних висновків з подій жовтня-листопада-грудня 2004 року. У хід проти політичних опонентів знову підуть репресії силових структур, залякування, погрози і шантаж. Це повторення практики, яка призвела до великої народної революції листопада-грудня 2004 року.

Все це відбувається на тлі, коли навіть за ініціативою Президента Ющенка, коли відбуваються політичні консультації, після обіду, обіцяючи протилежне до обіду, правляча коаліція відмовляється від виконання будь-яких взятих на себе зобов’язань.

Вчора о 16 годині відбулася робоча група, яка мала нібито знайти шляхи виходу із парламентської кризи. Єдине, про що домовилась ця робоча група - це створити робочі групи щодо законодавства про адміністрування ПДВ, щодо законодавства про запобігання рейдерству, щодо тарифного законодавства і визначити список суддів, до яких консолідовано у Верховної Ради, у всіх фракцій можуть бути претензії.

По всіх інших питаннях ми не зрушили ні на крок. Це стосується, в тому числі кандидатури на посаду міністра закордонних справ.

Правляча коаліція продовжує стверджувати те, що Огризко не повинен бути обраний міністром тільки тому, що він досконало володіє українською мовою, є висококласним дипломатом і справжнім українським патріотом.

Ці три ознаки є підставою для правлячої коаліції уже вдруге, а якщо буде потрібно, напевно і втретє не підтримувати цю кандидатуру. Це є ревізія конституційних норм, бо лише Президент здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю. За таких умов ми не бачимо жодних спроб з боку правлячої коаліції розблокувати політичну та парламентську кризу в країні.

Фракція „Наша Україна” говорить про те, що якщо кандидатура Огризка Володимира Станіславовича на посаду міністра закордонних справ не буде підтримана, ми полишаємо залу пленарних засідань.

Ми так само не будемо брати участь у роботі парламенту, поки всі 17 вимог, які вчора коаліцією визнані обгрунтованими, не будуть цією коаліцією визнані і взяті до роботи. Без врахування вимог опозиції не може працювати жоден демократичний парламент. Тим більше, коли опозиція сягає двохсот депутатів і представляє половину виборців. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за висловлення своєї позиції. Від Партії регіонів має Василь Григорович Хара слово, будь ласка.

 

10:17:37

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Фракция Партии регионов не может не вызывать тревогу непрекращающегося искусственного нагнетания политической истерии в стране, попытки некоторых амбициозных, а точнее амбициозного политика получить сомнительные дивиденды даже ценой провоцирования хаоса в Украине. И это происходит на фоне выравнивания экономической ситуации в стране, когда наметился очевидный прогресс нейтрализации нынешним правительством унаследованных от прошлых негативных явлений, а точнее, системных кризисов. Не иначе как нечестной игрой, а не признаком ее эксклюзивной демократичности можно считать и обвинения в адрес парламентского большинства и правительства не только во всех мыслимых и немыслимых грехах, а и в таких вопросах уже набивших оскомину как цены на газ, жилищно-коммунальные тарифы, причины которых всецело лежат на совести спасителей нации, родящихся в оппозиционную тогу.

Украина переживает процесс непростых демократических политических и экономических трансформаций, идеальными рецептами для реализации которых не обладает ни одна политическая сила. Антикризисная коалиция и правительство Януковича предпринимает активные меры, дающие высокие положительные результаты в развитии экономики и социальной защиты населения. Без сомнения, на этом сложном пути некто не застрахован от ошибок. Но разве не в конструктивной роли частного контролера власти  состоит задача оппозиции? Или же язык ультиматумов более мелодичен для ее предводителей чем прагматические инициативы,  направленые на возвращении страны в нормальное русло. Неужели постоянные демарши, попытка срыва работы законодательного органа  и театрализованный  исход из стен парламента наших коллег из оппозиции служит по замыслу отцов украинской демократии интересам простых людей.  

Как можно расценивать ультиматум оппозиции, к сожалению, поддержанный Президентом, состоящий из 17 пунктов, содержащий противоречивые, антиконституционные и  абсурдные требования к коалиции. Их суть ясна - очередная провокация, направленная на дестабилизацию обстановки в  стране и срыв работы парламента.

Еще накануне их оглашения  в парламенте руководитель фракции «Наша Украина» заявил: лично я убежден, что правлющая коалиция отбросит все 17 требований, которые мы выдвигаем, поэтому завтра мы должны перейти к решительным действиям. Комментарии излишни. 

Что фактически не устраивает оппозицию? Стабилизация и рост экономики Украины? Рост ВВП выше запланированного уровня? Рост  упреждающими темпами основных нормативов влияющих на повышение  жизненного уровня населения?

Правительство Януковича  предложило стране значительно раньше обозначенных Верховным Радой сроков и в большем объеме установить размер минимальной зарплаты, а значит гарантировать рост заработной платы всем работающим. Установить повышенный  уровень прожиточного минимума, а значит повысить пенсии, стипендии, социальные пособия. 

 Все это будет с 1 апреля 2007 года. Если Президент не подчиниться  требованиям оппозиции, не подписывать ни одного закона, принятого антикризисной коалиции, накладывать на них вето.

Такие реалии современной украинской политической жизни. Оппозиция, к сожалению, исповедует  идеологию чем хуже тем лучше, провоцируя парламентский кризис.  И все это ради единстенной  вожделенной, ставшей уже маниакальной целью - власти. Власти, которая уже в абсолютном виде была в их руках и которой они так бездарно во вред стране и  людям  распорядились.

 Фракция Партия регионов заявляет: сегодня в Украине нет ни парламентского, ни правительского, ни экономического, ни общественно-политического кризиса. Есть кризис оппозиции. И то, что далеко не все депутаты, члены двух оппозиционных фракций  принимают участие  в деструктивных  действиях их лидеров и части однопартийцев лишь подтверждает  глубину кризиса оппозиции.

 Фракция  Партии регионов заявляет. Антикризисная коалиция и правительство, не смотря на  чинимые оппозицией препятствия, будет еще с большим упорством реализовывать свои предвыборные обещания, развивать экономику, повышать благосостояние людей, улучшать качество  жизни населения.

Мы призываем оппозицию  отказаться от объявленной не только коалиции, но и собственному народу войны. Мы призываем  оппозиции не провоцировать население на экстремистские   действия, которые могут привести  к непрогнозируемым последствиям. Мы  предлагаем оппозиции конструктивное сотрудничество, если хотите,  соперничество в решении  экономических, социальных и иных   проблем  в накопившемся родном отечестве.

От нас с вами уважаемые коллеги зависит будущее Украины. От нас с вами  зависит, вспомнят  о нас потомки  с гордостью или  с презрением. Мы открыты для  диалога. Ждем  ваших конструктивных шагов. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні  депутати, я прошу уваги.  У мене  прохання таке, ви хоч би для виду слухайте тих, хто виступає  з трибуни. Це просто не годиться, шум такий у залі стоїть… Сергій Володимирович, колега, ну будь ласка,  потім поговорите. Я прошу, сядьте на місця. А якщо не сидите на місцях, то один з одним не говоріть голосно так, бо це створює відповідний фон у сесійному залі, не годиться, гості приїхали, а ми починаємо… Будь ласка,  так само і ви, да.  Микола  Васильович, розверніть, будь ласка,  колег сюди всіх. Анатолій Кирилович, будь ласка.

Слово має Іван Бокий від фракції  соціалістів, за ним  Білорус.

Чи ви будете? Будь ласка.

 

10:23:51

БОКИЙ І.С.

Шановні народні депутати, шановні виборці. Народні депутати  України, соціалісти, вітають заклик колег-депутатів, членів Партії  промисловців і підприємців на чолі з  Анатолієм Кириловичем Кінахом  до роботи за програмою виходу України із кризи, тобто фактично парламентсько-урядовій коаліції, яку з повним правом можна назвати  коаліцією національної єдності. Саме національна єдність потрібна Україні у  ці  непрості часи, як повітря, як вода, як хліб, аби вивести нашу державу  зі стану чвар, хитань і невпевненості на гостинець європейського розвитку, зійти з кривої дороги  війни, на яку її заводять політикани різних мастей.

Україні сьогодні потрібні не політичні конфлікти, а серйозна будівнича творча робота. Це тим більше необхідно всім нам усвідомлювати у зв’язку з викликами світового процесу.

Ні для кого не секрет, що  десь за півтора-два роки Європу чекає економічний  спад. Експерти  прогнозують за три-чотири роки потужну світову економічну кризу. Україна нині міцно вписана у світове економічне співтовариство, щоб жити ілюзіями, ніби нас ці потрясіння обминуть. Не обминуть, запевняю вас. Інша річ,   якою Україна  зустріне цей проблемний для світу період. У нас є час для того, щоб, бодай, підготуватися і знешкодити деякі прояви  світової кризи на українському грунті.

Нам, соціалістам, видається необхідним зосередити зусилля на  технічному переозброєнні  промисловості та аграрного виробництва. Саме   з цього ми виходили, пропонуючи минулого тижня накласти мораторій на внутрішні ціни. Світова економічна кон’юнктура дає можливість за такої умови  накопичити значні суми у бюджеті  на рахунках підприємств для  їхньої модернізації, без чого годі говорити про нашу конкурентоспроможність  на світових ринках.

Друга проблема. Енергозбереження і енергетична незалежність.

Третя, найважливіша, – село.   Сьогодні воно кинуте у лещата  цінового диспаритету. І не можна  надалі відкладати виведення  його з цих лещат. А це ставить питання про реформу цінової політики взагалі і політики заробітної плати і соціального забезпечення. Не може бути ціна людської праці такою низькою, як зараз, якщо ми виходимо на світовий ринок та ще коли його чекають такі кризові явища. Держава і національний капітал мають відчувати відповідальність за всенародну убогість.

Я хочу нагадати наш з Олександром Морозом законопроект, який може бути основою для дискусії з цього питання. Не можна далі ховатися за низькі закупівельні ціни для продукції села, мотивуючи таку ситуацію загальними інтересами. Інтерес має бути один – гідно жити мають право і городяни, і селяни. Треба зберегти село, як колиску нації, як потужний аграрний цех України.

У світлі цього має зростати відповідальність і правлячої коаліції, і опозиції за долю країни. Ми можемо об'єднуватися заради національних інтересів. Як приклад, я назву низку законопроектів з виробництва в Україні біопалива, яку ініціювали ми, соціалісти. Ми разом із БЮТівцями, до речі, коштом Соціалістичної партії їздили в США вивчати досвід виробництва біопалива з кукурудзи. 

Соціалісти, регіонали, БЮТівці працювали в поті шалено над законодавчою базою із цієї проблеми, і сьогодні вона готова для обговорення і ухвалення в цьому залі. У світлі цих викликів і спільної роботи блюзнірством є  заклики новоявлених месій блазенського типу до походів на Київ.

У світлі сказано безвідповідальною є спроба організувати нову передвиборчу кампанію в країні. Розв'язана БЮТ, „Нашою Україною” і так званою „Народною самообороною” інформаційна війна дезорієнтує людей. Опозиція скерує суспільство на руїни всього і вся. Воістину революції не вчать нічому. Коаліція соціалістів, регіоналів і комуністів навпаки закликає суспільство до будівництва держави. Мітинги і походи нічого не дадуть, треба засукувати рукава та працювати. То велика розкіш сьогодні – бити горшки замість того, щоб будувати, любити, творити, родити.

Україна як світова держава народиться саме з цього, а не з перекошених злобоїв за власні невдачі, обличчі польотів на мітлі політичних фурій, незмітингове блазнювання, в яке, до речі, спекулятивний капітал вкладає астрономічні суми. Соціалісти закликають українців засукати рукава, не піддаватися на провокації і дурноверхі заклики. Цього вимагає сувора реальність сьогодення і відповідальність за наше сьогоднішнє місце в світі і майбутнє наших дітей. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Турчинов від фракції „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

10:29:03

ТУРЧИНОВ О.В.

Шановні виборці, шановні колеги! Тут з цієї трибуни виступав представник Партії регіонів і розповідав, що у нас нема кризи влади, є криза опозиції. Ви знаєте, мені тільки не зрозуміло чому, коли криза опозиції, то тут стає перелякана варта представників фракції регіонів біля трибуни. Мабуть на це треба, щоби виступаючі також давали у відповідь.

Що стосується, ви знаєте, подій, які розвиваються в Україні. Вчора протягом фактично всього дня велись переговори як стабілізувати парламентську ситуацію, як стабілізувати ситуацію в політикумі України, і, на жаль, на жаль, крім витраченого часу поки що ми не маємо жодного конкретного результату цих переговорів. Причому вимоги опозиції дуже зрозумілі і конкретні. Ми говоримо про те, що треба приймати  конкретні закони, зокрема внести зміни до прийнятого в першому читанні закону щодо тарифів на житлово-комунальні послуги. Ми говоримо про те, що не можна спекулювати газом і наживатися на власному населенні. Ми говоримо, що традиційно газ купувався  населенням  виключно власного видобутку і можна, щоб вартість його вдвічі перевищувала російський газ. З нами погоджуються. Да, ківають головою, тому що нема чого заперечувати. Ми говоримо про необхідність  прийняття закону про… який заборонить рейдерство, який буде надавати термін ув`язнення за захоплення незаконних підприємств, тощо. Також нема ніяких заперечень.

Ми говоримо про те, що треба припинити корупцію, яка проводиться з землею на місцевому рівні. Також ніяких заперечень тут нема.

Інше питання, що стосується ПДВ. Також погоджуються, да, треба припинити корупцію щодо адміністрування цього податку.

В той же час, шановні колеги, щодо цих законів, щодо кадрових питань крім просто бажання затягнути ситуацію, ми реальні кроків не бачимо, тому що є кадрові питання такі, як Центральна виборча комісія (вніс Президент дві кандидатури), є питання щодо Вищої  ради  юстиції, є в кінці кінців питання багатостраждальне міністра закордонних справ, голови Служби безпеки тощо. 

В той же час, шановні колеги, я звертаюся до вас, представників комуно-олігархічної більшості, нас не цікавить сам процес – нас цікавить результат. Ми не отримуємо насолоди від просто голосування по цих питаннях. Нас цікавить результат, нас цікавлять кадрові призначення, нас цікавить прийняття в цілому законів саме в редакції, яка захистить наших громадян. А не просто ви нам робите послугу, вкидаючи їх в зал, для того щоб цинічно і демонстративно їх провалити.

Я хочу звернутися до головуючого на сесійному засіданні пана Мороза. Ви знаєте, той цинізм, з яким ви останнім часом порушуєте Регламент, він просто ставить неможливим подальше спілкування. Той же випадок з обранням, призначенням, вірніше, міністра закордонних справ. Я виступав і ще раз повторюю: не може Верховна Рада припиняти обговорення питання, не отримавши результативного голосування. Ви демонстративно перекреслили Регламент – і перенесли на тиждень це питання.

Далі. Буквально в п’ятницю без внесення постанови, без обговорення на профільних комітетах, без будь-якої процедури, яку вимагає Регламент, був знятий з голови комісії слідчої представник нашої фракції Андрій Сінченко. Знову без коментарів, з порушенням Регламенту, без реакції на зауваження.

Шановні колеги, я хочу до вас звернутися, представники більшості: а що ви залишаєте в таких випадках опозиції? Знову брати щитову, знову вирубати світло, знову блокувати трибуну тощо. Я ще раз хочу вам сказати: ми ніколи не будемо статистами у ваших справах, ми ніколи не будемо робити вигляд, що ми працюємо. Ми будемо працювати, ми будемо боротися.

І я звертаюся до Мороза ще з одного приводу. Штовхаючи опозицію до дій, які дають їй можливість хоч якось захистити свої права, той же самий Мороз публічно, демонстративно дає накази Генеральній прокуратурі щодо політичного переслідування опозиціонерів. Я роздав пресі лист Голови Верховної Ради, де він висловлює незадоволення тим, що Генеральна прокуратура не змогла знайти приводу відкрити кримінальну справу проти депутатів. І саме він дає наказ, за якою статтею треба переслідувати депутатів. І дає можливість Генпрокуратурі вигадати ще, на що він звертає їх увагу.

Шановні колеги,  я думаю, що така схема стабілізації, яку ви нав’язуєте суспільству, призведе тільки до посилення кризи. І я щиро, я підкреслюю, щиро висловлюю сум, що події 2004-2005 року, що акції „Україна без Кучми”, „Повстань, Україна!” нічому вас не навчила. В тому числі, не навчила тих, хто був разом з нами, а потім нас зрадив. Дякую за увагу.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв, будь ласка.

 

10:34:22

МАТВЄЄВ В.Г.

Фракція комуністів, Матвєєв.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Сьогодні значна частина громадян висловлює законну стурбованість та занепокоєння  протистоянням та конфронтацією, що їх загострюють політичні сили помаранчевого забарвлення. Вони ніяк не бажають змиритися з положенням речей, з втратою влади. І в цьому ми з вами пересвідчилися, зокрема, навіть і вчора, дивлячись ті телепрограми за участю лідерів БЮТ і "Нашої   України". Та і сьогодні з їх заяв, із цієї парламентської трибуни.

Я б сказав, словоблудство і омана людей – ось головні їх сьогодні інструменти. Замість того, аби зосередити спільні зусилля на подоланні кризових явищ в економіці та соціальній сфері, котрі вони залишили у спадок за часів свого перебування у владі, нині так звана опозиція обрала для себе невдячне заняття – утверджувати в суспільстві атмосферу деструктивності, хаосу, анархії, беззаконня та національного розбрату.

Нарощуються оберти та темпи ідеологічної обробки та бомбування свідомості людей, які за своїм масштабом вже починають нагадувати лиховісні часи помаранчевого перевороту. Про неприпустимість,  а більше того, згубність такого курсу, ми змушені були з усією гостротою та відвертістю учора говорити на зустрічі у Президента країни.

Учорашнім високим владним посадовцям, котрі поспішили обрядитися в опозиційні одежі, явно забракло здорового глузду, коли вони намагаються говорити не лише з антикризовою коаліцією, а й з усією Верховною Радою мовою погроз, шантажу та ультиматумів.

Не можна вважати нормальною парламентську практику, коли у випадку неспівпадання якимось чином точок зору „Нашої України” і БЮТ з позицією антикризової коаліції меншість щоразу вчиняє гвалт і лемент, а то і вдається до хуліганських силових дій.

Ми вже не говоримо про застосований у процесі дискусій лексикон лідерки однієї із фракцій, котрій до лиця швидше перекупці, приреченому демагогу, а не новоявленій рятівниці нації. І вчора ми це бачили і під час зустрічі з Президентом держави.

Фракція комуністів виходить з того, що нам необхідно продовжити роботу над удосконаленням Конституції України. Так, це вкрай необхідно. І необхідно її продовжувати послідовно, вдумливо і наполегливо. Але рухатися при цьому не до повернення до президентсько-парламентської моделі управління державою, бо це шлях назад, дорога в нікуди. Іти всім нам варто до того, аби наповнити реальними гарантіями права і свободи наших співвітчизників, підняти відповідальність держави за дотримання конституційних прав, а не розповідати про те, що є 17 вимог, і ми зобов’язані їх обов’язково виконати.

У комуністів немає питань щодо вимоги розірвати злочинний бізнес і владу. Так, давайте це,  розпочинайте перш за все з себе, і з тих олігархів, які знайшли притулок і на вищих посадах у нашій державі.

І на останок. Новоутвореному політичному симбіозу - БЮТ і „Нашої України” - час врешті-решт припинити переводити вектор відповідальності за спробу викликати політичну та соціально-економічну кризу на антикризову коаліцію, бо в 23 регіонах обласні державні адміністрації очолюють ставленики „Нашої України”, а у 18 з них обласні ради складають більшістю із депутатів БЮТ.

Фракція комуністів закликає, даваймо перейдемо від практики голослівних звинувачень і протистояння до...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Висловилися представники від фракцій. Оскільки тут зроблені були такі широкі заяви, я зобов’язаний два слова з цього приводу сказати, оскільки йдеться про звинувачення, які, очевидно, без уваги залишати не можна.

Відносно виступу міністра як представника соцпартії. Я хочу сказати, він не представник соцпартії. Він рекомендувався соціалістами, колишній секретар нашої партії, так само як, до речі, секретар партії Луценко працював міністром і сьогодні ніхто не звинувачує його в тому, що він соціаліст. Я думаю, що некоректні такі висловлювання. Василь Петрович призупинив свою, своє членство в партії відповідно до закону, по-перше.

А, по-друге, він не зовсім про те, про що ми сьогодні чули інформацію. І громадяни мають змогу прислухатися до нього, бо він ніде не говорив про утиски щодо прав людини, щодо участі, можливості взяти участі у акціях протесту абощо, але він попереджав деякого з активістів про міру відповідальності за порушення закону, що є цілком нормальним явищем для тих, хто відповідає за профілактику правопорушень в Україні.

І нарешті, я даю доручення підготувати проект звернення до Генеральної прокуратури з приводу обгрунтування обшуку на квартирі Юрія Луценка, оскільки йдеться про колишнього депутата Верховної Ради кількох скликань і про міністра донедавна. Ми цю інформацію одержимо і відповіді будемо мати об’єктивно.

Але докори з приводу того, що, бачите, не така Генеральна прокуратура, не такий Генеральний прокурор, трошки не за адресою. Бо в даному випадку ви ж рекомендували його, ви обрали його всупереч, до речі, позиції фракції соціалістів, а тепер претензії пред’являєте. Треба кадри підбирати, треба кадри підбирати, Василь Іванович, так, Олександр Миколайович, так, щоб вони дотримувалися закону. І я думаю, що інформація Генеральної прокуратури дасть відповідь на ці питання.

Відносно цинізму головуючого, як сказав виступаючий тут, про голосування по кандидатурі міністра і тому подібне. Мова йде не про цинізм, мова йде про бажання одержати переконливий результат, не травмуючи ні саме почуття кандидата, не травмуючи, в тому числі поважаючи позицію Президента і намагаючись забезпечити результативне голосування. Тому, я думаю, не з цього приводу треба пред’являти претензії.

Відносно листа до Генеральної прокуратури за моїм підписом. Я справді направив листа. Правда не вам, хоч ви його зараз демонструєте. І тому я пропонував би не коментувати, а просто його прочитати. Прочитати листа, бо я - керівник установи, яка називається Верховна Рада, я зобов’язаний, щоб відписки від Генеральної прокуратури, так само, як від будь-якого органу, на адресу Верховної Ради не було. А щоб точно він говорив про суть проблеми, аналіз її, підстави для прийняття того чи іншого рішення. Бо вас ніхто, і я в тому числі, перебуваючи, до речі, не перебуваючи тоді в сесійному залі, не штовхав закривати там чи виключати джерела енергопостачання для Верховної Ради, що є, до речі, кримінальним злочином, як записано у кодексі, в Кримінальному кодексі. От про що мова іде. Тому давайте будемо тут взаємно коректними аби не робити узагальнень, які  не мають відношення до  справи. Бо от ви протестуєте проти того, що ви там не врахували, ми себто, не врахували „Україна без Кучми”, акція абощо.

Я хочу сказати,  до „України без Кучми” „Блок Юлії Тимошенко” немає  ніякого відношення. Підкреслюю: ніякого відношення. Ви тоді були щирими дітьми Кучми, а не протестували проти нього. Так, ми закінчили цю частину питання.

Шановні депутати, 16 березня Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України обраного 26 березня 2006 року в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі Горбенко  Наталію Арсентіївну, включену до виборчого списку Партії регіонів.

Відповідно до статті 79 Конституції України перед  вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України. Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Горбенко Наталія Арсентіївна.  Будь ласка.

 

ГОРБЕНКО Н.А.

Я, Горбенко Наталія Арсентіївна, присягаю на вірність Україні,  зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаюсь додержуватись Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників. ( О п л е с к и ).

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте привітаємо Наталію Арсентіївну, побажаємо їй успіхів у непростій депутатський діяльності.

За одно відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 59 Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Горбенко Наталії Арсентіївни до  складу депутатської фракції Партії регіонів, а також на підставі  особистої заяви повідомляю про її входження до антикризової коаліції депутатської фракції  Партії регіонів, Соцпартії України та Комуністичної партії України у Верховній Раді України. Документи ці всі  оформлені належним чином.

Шановні депутати,  минулого тижня у четвер розглядалося питання про призначення Міністра закордонних справ України. Володимир  Огризко тут присутній кандидат. Відповідно до пропозицій, які звучали тоді від Блоку Юлії Тимошенко, від  соціалістів, Партії  регіонів про перенесення розгляду цього  питання, перенесення голосування на  наступний тиждень, тобто на вівторок на сьогоднішній день,  ми шляхом голосування визначилися із цією процедурою.

Тому сьогодні, очевидно, турбувати  кандидата на цю посаду, якщо у нього немає бажання висловлюватися,  немає потреби. Але якщо є бажання, він може висловитися, як   він вважає необхідним.

Я ще раз повторюю, потреби у виступі немає. Але якщо  є бажання у кандидата на посаду,  то він може висловитися з трибуни Верховної Ради.

Підніміть стенограму, почитайте. Депутат  Смітюх вносив пропозицію.

Будь ласка. 

 

ОГРИЗКО В.С.

Дякую, шановний Олександре Олександровичу.

Шановні народні депутати, я займу у вас дві хвилини. Всім і мені у першу чергу добре зрозуміло, що йдеться не про кандидатуру Огризка  сьогодні під час голосування. І не  йдеться про мої  професійні якості, тому що вони всім вам дуже добре відомі.

28 років роботи у системі МЗС – це трошки більше, ніж деяких інших реальних  сьогодні  членів Кабінету Міністрів, які знайшли   підтримку у цьому  залі і були проголосовані на відповідні посади.

Я хочу  вам сказати, що у мене є свої політичні переконання. Я хочу вам сказати, що я від них  не відмовляюся, але працював, працюю і буду працювати  виключно в рамках закону. Про це я вам доповідав на нашій минулій зустрічі.  Сьогодні   йдеться, власне, не лише про голосування, сьогодні йдеться і про імідж  Верховної Ради в світі.

Недавно я зустрічався неформально з  одним високопосадовцем  з однієї країни. Він мені гірко пожартував. Він сказав: „Ви знаєте, раніше  у вас були спікеріади, а тепер  справа вже дійшла до міністрів”. В знаєте, про це треба подумати.

І останнє і найголовніше, шановні народні депутати,  сьогодні у Верховної Ради є   шанс проголосувати не за Огризка, а зробити   конкретний крок  назустріч злагоді у нашому суспільстві. Є інший шанс – зробити  крон назустріч подальшій  дестабілізації. Так що  вибір за вами, шановні депутати. Дякую. ( О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки  запитання звучали минулого  разу під час  розгляду цього питання… Спасибі вам за інформацію, сідайте, будь ласка. Я прошу уваги. Не заважайте, будь ласка.

Я ставлю на голосування кандидатуру  Володимира Огризка для призначення його міністром закордонних справ України.

 

10:50:30

За-195

За – 195, рішення не прийнято.

По фракціях: Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 115, „Наша Україна” – 77,  соціалісти – 1,  комуністи – 0, позафракційні – 2.

Приступаємо  до наступного питання.

Шановні депутати, зараз ми маємо розглянути два проекти закону про внесення змін до Закону „Про судоустрій України” і Закон „Про статус суддів”. Представник Президента Роман Михайлович Зварич просить перенести розгляд цього питання на наступний сесійний тиждень, виходячи з того, що він і, я думаю, ми всі зацікавлені в тому, щоб ці проекти законопроектів були прийняті, тим паче, що вони знаходяться на контролі в Парламентській асамблеї Ради Європи, це – наше зобов'язання зробити реформування судової гілки влади.

Мотивація для того: ну по-перше, частина депутатів не бере участь у засіданні. Я не думаю, що це є основна чи об'єктивна причина, але об'єктивна причина полягає в тому, що треба дуже ретельно підійти до змісту цього документу і не зробити ніяких помилок. Власне і Президент пропонує, щоб голосування з цих законопроектів було переконливим, і він теж просить перенести розгляд цього питання на наступний сесійний тиждень. Якщо ви не заперечуєте, я тоді поставлю цю пропозицію на голосування. Будь ласка.

 

10:52:55

За-255

Рішення прийнято.

Розглядається в другому читанні проект Закону про Державний земельний кадастр. Це повторне друге читання, доповідає Бевзенко Валерій Федорович – голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин.          

 

10:53:34

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Проект Закону України  про Державний земельний кадастр було прийнято в першому читанні в жовтні 2004 року. Законопроект двічі розглядався у другому читанні, але був відхилений у зв`язку з тим, що мав на меті позбавити місцеві ради повноважень щодо ведення Земельного кадастру на місцевому рівні. Ці функції пропонувалось монополізувати в державних органах земельних ресурсів. В процесі підготовки закону, що пропонується вам на повторне друге читання, розглянуто 78 зауважень і пропозицій народних депутатів, абсолютну більшість з яких враховано.

Враховано також ряд пропозицій Кабінет Міністрів  України та Головного  юридичного  управління Апарату Верховної Ради. Повністю враховано зауваження Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого  самоврядування, внаслідок чого пропозицію народних депутатів членів комітету про відхилення законопроекту відкликано.

Крім цього, повністю враховані всі пропозиції Міністерства юстиції України відносно до звернення  Прем'єр-міністра Віктора Федоровича Януковича до Верховної Ради України, які вам сьогодні роздано. Одна з пропозицій Мінюсту щодо  внесення змін до статей 125, 126 Земельного кодексу України не є предметом цього закону, але буде підтримано нашим комітетом  при розгляді законопроекту, внесеного Кабінетом Міністрів  щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно.

На основі компромісу нам вдалося гармонізувати повноваження органів виконавчої влади і органів місцевого  самоврядування щодо введення Кадастру, закріпити пріоритетні функції держави у цьому процесі, підтвердити концептуальні засоби законопроекту, прийнятого у першому читанні. зокрема,  центральний орган виконавчої влади  з питань земельних ресурсів здійснюватиме.

Перше. Запровадження і реалізацію у країні єдиної методології, методики та сучасних технологій  ведення кадастру як єдиної державної системи.

Друге. Ведення кадастру на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівнях, а також земельно-кадастрової документації за межами населених пунктів і в селищах, містах, за винятком поземельної книги і книг реєстрації державних актів тощо, автоматизації відомостей і документів Державного земельного кадастру.

Законопроект передбачає, що введення Державного земельного кадастру здійснюється за кошти Державного бюджету, а земельно-кадастрові документації, крім того, і за кошти місцевого бюджету, як це передбачає Закон України про плату за землю щодо виконання коштів і сплати земельного податку.

У зв’язку з продовженням мораторію на продаж земель в останній час дискутується питання щодо розмірів оцінки наших угідь, особливо у співставленні з ринковими цінами сільськогосподарських земель у країнах Європейського Союзу.

 

Веде засідання МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Але, Валерій Федорович, ну, ви відповідально ставитеся до законопроектів, але ж це друге читання. Ну, будь ласка, завершуйте. Тут ми по поправках повинні працювати. Дайте можливість…

 

БЕВЗЕНКО В.Ф. Однак слід мати на увазі, що ціна на землю не є предметом цього закону, вона регулюється Законом України про оцінку земель, і в нього вже передбачено внесення змін.

Просимо прийняти законопроект про Державний земельний кадастр у другому читанні та в цілому. Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, йдемо – це друге читання, ще раз нагадую, - йдемо за поправками.

Так, четверта, Беспалий. Редакційна.

П’ята – не наполягає.

Беспалий, сьома. Не враховано. Відхилено. Але він відсутній, не захищає своїх позицій.

Так, будь ласка, хто з народних депутатів, поправка якого відхилена, наполягає на її обгрунтуванні? Немає? Тут їх не так багато. В основному це поправки колеги Беспалого. Чи є зауваження до якихось поправок, які комітет врахував, але у вас є інша думка?

Немає. Катерина Семенівна просить проголосувати. Наука за кадастр. Це добре.

Тоді я ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому як закону законопроекту за номером 0948 про Державний земельний кадастр.  Прошу, зніміть голосування.

Лавринович, але як виключення.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. 

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати! Кабінет Міністрів України підтримує прийняття цього проекту закону в другому читанні і в цілому з урахуванням тих змін, які внесені після опрацювання з головним юридичним управлінням Верховної  Ради України і внесені сьогодні народними депутатами і озвучені доповідачем, що в цілому з урахуванням цих поправок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Я ще раз наголошую тоді, шановні колеги, ще раз наголошую, що ми будемо голосувати про прийняття закону в другому читанні і в цілому з урахуванням тих поправок, про які говорив доповідач, те, щоб вони узгоджувалися із законопроектом, який ми будемо  розглядати на цьому пленарному тижні. Там усе  погоджено. Все погоджено, ніяких не буде суперечностей між цими двома законами.

Я ставлю на голосування про прийняття в цілому  як закон законопроект за номером 0948 „Про Державний земельний кадастр”. Прошу голосувати.

 

10:59:49

За-240

Закон прийнято. Я вас щиро вітаю. Це,  напевно, один із найголовніших, або точніше…. один з найголовніших законів і один з найбільших наших  боргів щодо цієї проблеми.

Шановні колеги, я прошу підтримати мою пропозицію про те, що ми зараз надали можливість проінформувати члена… проінформувати про засідання Венеціанської комісії – Європейська комісія „За демократію через право” з приводу його останнього засідання, щоб дати можливість зробити  таку інформацію члена нашої комісії нашому колезі Головатому.

Прошу голосувати.

Михайло Васильович!..

Голосуємо.

 

11:00:54

За-228

Рішення прийнято.

Будь ласка, Сергію Петровичу, 10 хвилин.

 

11:01:10

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати. Передовсім я хочу сказати, що я у цій сесійній залі з 1990 року із вільним депутатським мандатом. І тому я не збираюся із нього виходити через примхи якоїсь однієї лідерки, яка бунтує у цій країні і намагається взагалі вчинити заколот і бунт і вести за собою цілу, я б сказав би, не хочу говорити, що весною діється іноді в кого, хто веде за собою кого. Це перше.

Про вільний мандат я згадав, тому що я буду говорити в кінці цього виступу про той імперативний мандат, який сьогодні у всій Європі відомий як закон Тимошенко.

16-17 березня у Венеції відбулося 17 пленарне засідання Венеціанської комісії, вона називається Європейська комісія „За демократію через право”, на порядку денному якої стояли питання, які є у порядку денному Верховної Ради або є, які є частиною нашого законодавства. Це зокрема. Мова йшла про висновки Венеціанської комісії стосовно цих двох законопроектів про статус суддів і судову систему, що ми мали розглядати перед цим, але перенесли на наступний пленарний тиждень. Мова йде про проект Закону про парламентську опозицію, і мова йде про Закон про зміни до нашого законодавства, які стосуються статусу депутатів Верховної Ради Крим і місцевих рад, тобто закон Тимошенко про імперативний мандат.

У зв’язку з тим, що ми законопроекти про статус суддів і судової системи будемо розглядати окремо, я тільки коротко хочу проінформувати депутатів Верховної Ради про те, що Венеціанська комісія ухвалила офіційний висновок стосовно  цих двох законопроектів.

Експертами цієї комісії виступили: пані Ганна Сухотська, вона вам відома, певно, як колишній прем’єр-міністр Польщі, колишній міністр юстиції Польщі і генеральний прокурор Польщі; пан Джеймс Гамільтон, він з Ірландії, був генеральним прокурор Ірландії і експерт із Департаменту юридичних справ Ради Європи, суддя Алес Залер, який водночас є заступником Генерального секретаря Європейської Асоціації суддів.

Я не буду вдаватися в деталі стосовно досить таки докладного аналізу цих двох законопроектів, але скажу, зацитую вам практично  генеральний висновок:

„Комісія вітає, або прихильно ставиться, позитивно оцінює ці два законопроекти і вона оцінює їх як чітку вказівку на те, що вони є набагато кращі того, що сьогодні є в існуючій судовій системі в Україні. І це набагато краще законопроекти, ніж ті, що раніше були на експертизі Венеціанської комісії”.

Головний висновок, що основоположні положення цих двох законопроектів відповідають європейським стандартам. І Венеціанська комісія прихильно ставиться або вітає рішення іншого парламентського комітету про те, щоб з двох законопроектів, ці два законопроекти при підготовці до другого читанні оформити як єдиний законопроект системний для того, щоб уникнути повторень.

Отже, Венеціанська комісія рекомендує українському парламенту продовжувати здійснення судової реформи в Україні саме на базі цих двох законопроектів, які внесені у парламент. Це стосовно цих законопроектів по судоустрою і по статусу суддів.

А друге питання, яке обговорювалося, це був проект Закону „Про парламентську опозицію”, ми, здається, готуємося до другого читання. І хочу сказати, що експертами Венеціанської комісії в цьому питанні були: професор з конституційного права з Італії Серджо Бар толі, він досить давно ще з 1995 року є експертом по всьому нашому конституційному процесу, він давав висновки по проекту  Конституції, яка була прийнята 96-го року, по іншим проектам Конституції України, по внесенню змін до Конституції, а також суддя, колишній суддя Конституційного Суду Угорщини професор Пітер Пачолай. Коли вони доповіли цей зміст нашого проекту закону про парламентську опозицію, була десь годинна дискусія, в наслідку якої комісія не змогла схвалити висновок. Вона перенесла це питання на розгляд червневого пленарного засідання через одну причину – в  жодній європейській країні не існує законодавчого, чи закону, який би регулював статус парламентської опозиції.

Цей проект висновку, який на сьогодні є, він рясніє такими виразами, як „незвично для європейської демократії”, „незвично для міжнародного порівняльного права”, це не, дуже є незвичним те, що те-то, те-то, те-то. Короче кажучи, мова йде про те, що у європейських системах парламентських інститут опозиції не інституціалізовано законодавчо.

І найголовніший висновок, про який, чи думки, які висловлювалися, що якби Венеціанська комісія зараз схвалила цей законопроект чи схвалила, дала позитивний висновок, вони сказали, що вони створюють прецедент. Тому що в принципі так складалася європейська парламентська практика, що опозиція, її статус, її права, її можливості регулюються багатьма положеннями Конституції, правилами процедури парламенту. Але найголовніше, це є наслідок історичних, політичних, соціальних і культурних факторів. Це наслідок домовленостей: скільки кому місць в президії, скільки, які комітети, скільки, які роздати ще інші позиції. Але мова йде про те, що це є наслідок не письмових навіть домовленостей між правлячою більшістю і опозицією. Мова йде також про те, що, коли йдеться про парламентський контроль, яким пропонується в нашому парламенті опозиції надати право парламентського контролю. 

Питання постало так: а що, парламентська більшість не здійснює контроль? А що, інститут Рахункової Палати, який призначає весь парламент, це не є інститутом парламентського контролю? А що, Уповноважений з прав людини, а що, парламентські слідчі комісії, а що, депутатський запит, а що,  питання будь-якого члена парламенту до уряду – це не є питання парламентського контролю? Так, що і більшість бере участь в парламентському контролі.

Тому, надзвичайно сумнівним є формалізація інституту парламентської опозиції, а особливо, з точки зору питання порушення прав депутата, який має вільний мандат, не належати ні до правлячої  більшості, ні до опозиції, бути так званим болотом. І в цій ситуації, коли мова іде про чітке розмежування на більшість, і меншість, але  інституціолізовану, тоді порушуються права окремого депутата.

 І, нарешті,  про закон Тимошенко.

 Венеціанська  комісія перенесла це питання на... про схвалення цього  рішення на червень через те, що до Венеціанської комісії прибув Григорій Немиря з фракції БЮТ,  як представник Президента з цього питання.  Він мав мандат, підписаний главою Секретаріату, що Григорій Немиря  буде представляти це питання. Він просив відкласти це рішення.

Ну я вам скажу, я не маю права   порушити конфіденційність  режиму Венеціанської комісії, поки не прийнято рішення, можу сказати одне: що  на задоволений запит від Немирі, це питання відкладено до червня, але. Знаєте, одна дуже високо посадова  особа  в європейських структурах сказала: „Якби я мав... в нашій країні діяв закон Тимошенко, я 27 років не був би в парламенті. Бо я,  каже, проти свого уряду, своєї партії, проти першої війни в Іраку, проти другої війни в Іраку, але я 27 років був у парламенті. А зараз займаю високу посаду в європейських структурах”.

Так от подумайте, коли щоденно і  сьогодні 4-та річниця  агресії в Іраку, щоденно гинуть і американці, і іракці, і військові, і цивільні чого вартує закон Тимошенко.

Я пропоную парламентській коаліції скасувати цей закон. Хочете, я його внесу, але прийміть рішення ви! Якщо  ви  стоїте на принципах вільного мандату, демократії і хай тоді побачимо, чи Президента  накладе вето як ліберал-демократ, як  європеєць, чи ні. Я буду… скільки я буду у політиці і як народний  депутат України, і як віце-президент Парламентської асамблеї Ради Європи, і як член Бюро  Венеціанської комісії (мене обрали  у п’ятницю, у суботу на цю посаду) боротися за скасування в Україні імперативного мандату  для рад місцевих, за скасування закону  Тимошенко, щоб він ніколи не діяв у цій  країні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую Сергій Петрович.

Ми  заслухали інформацію про засідання Венеціанської комісії. Як ви зрозуміли, що ми абсолютно з вами поступили правильно, тому що  інформація нашого колеги Головатого була  присвячена проблемам, які там розглядалися щодо питань законопроектів нашої з вами  держави. Тому  я думаю, що ця  інформація була досить корисною.

Нам потрібно прийняти рішення  про розгляд питань за скороченою процедурою. Прошу підтримати цю пропозицію. Голосуємо.

 

11:12:12

За-238

Прийнято рішення.

Розглядається проект  Закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом". Реєстраційний номер 2847. Урядовий законопроект.

Доповідає  голова Державного комітету фінансового моніторингу  Сергій Григорович Гуржій, будь ласка. Підготуватися голові  комітету Джизі.

 

ГУРЖІЙ С.Г.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати.

Проект  Закону про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом"  розроблений відповідно до міжнародних стандарті, які  за останні роки зазнали значних змін.

Так, у червні 2003 року  прийнята нова редакція  „Сорока  рекомендацій” ФАТФ. У травні 2005 року прийнята нова Конвенція Ради Європи „Про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом”. У листопаді 2005 року  прийнята Третя директива Європейського Союзу про боротьбу з відмиванням злочинних доходів. Хочу наголосити на тому, що проект є суто   технічним, він повністю позбавлений суб’єктивізму та грунтується на необхідності імплементації  міжнародним стандартів та  набутого досвіду державних органів   та фінансових установ.

Щодо головних аспектів законопроекту  хотів би зупинитися на наступному. Передбачається розширити перелік суб’єктів  фінансового моніторингу за рахунок  представників нефінансових професій. Відповідно розширюється перелік державних органів, які здійснюють функції регулювання і нагляду. Це, зокрема, Міністерство юстиції, Міністерство фінансів, Міністерство економіки. Запроваджується механізм зупинення фінансовою установою проведення операції, щодо якої є мотивована підозра, що вона можу бути пов’язана з відмиванням    доходів одержаних злочинним шляхом, у тому числі за зверненням іноземного державного органу.

Представлений законопроект внесений Кабінетом Міністрів  України та є результатом напрацювань чотирнадцяти державних органів. Згідно з висновками Головного науково-експертного управління  Верховної Ради України законопроект рекомендується для прийняття у першому читанні.

І на закінчення хотів би сказати,  що за офіційною інформацією ФАТФ  на початок 2006 року  рекомендації цієї міжнародної  організації впровадили у національне законодавство   вже 150 країн світу.

Прошу  народних депутатів та звертаюся  за підтримкою  у даному законопроекті. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію Григоровичу. Сідайте, будь ласка.

Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Микола Васильович Джига. Прошу думку комітету.

 

11:15:09

ДЖИГА М.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Проект спрямований на забезпечення реалізації положень 40  рекомендацій ФАТФ, Конвенції Ради Європи  про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів одержаних злочинним шляхом та  про фінансування тероризму, а також Директиви Європейського парламенту та Ради  щодо запобігання використання фінансової  системи для відмивання коштів та фінансування тероризму.

Розширюється перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу  за рахунок нотаріусів, адвокатів, суб’єктів  підприємницької діяльності, які надають юридичні послуги, торговців нерухомістю, операторів поштового зв'язку в частині здійснення ними переказу грошей, торговці дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, аудиторів, аудиторських фірм, юридичних осіб, які проводять лотереї, суб'єктів підприємницької діяльності, що надають послуги з бухгалтерського обліку.

Водночас проект передбачає встановити обмеження щодо повідомлення зазначеними особами уповноваженому органу у сфері фінансового моніторингу про свої підозри.  Так, вказані особи можуть утримуватись від направлення відповідної інформації до уповноваженого органу, якщо така інформація отримана за обставин, що є предметом їх професійної таємниці.

Встановлюється обов'язок суб'єктів первинного фінансового моніторингу вживати посилені застережні заходи щодо клієнтів, діяльність яких свідчить про підвищений ризик проведення ними операцій з відмиванням доходів і фінансування тероризму. Такі заходи мають вживатися у разі встановлення і здійснення ділових відносин із іноземними політичними діячами та іноземних фінансових установ.

Передбачається здійснювати розподіл конфіскованих активів, одержаних  внаслідок легалізації доходів або фінансування тероризму. Зокрема, кошті, одержані Україною відповідно до Угоди про розподіл конфіскованих активів зараховується до державного бюджету. Запроваджується механізм зупинення фінансових операцій, пов'язаних з…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ДЖИГА М.В. Пропонуємо прийняти цей надзвичайно важливий законопроект за основу, хоча немає перешкоди для ухвалення даного в цілому як закону. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, ви пригадуєте, мабуть, в п'ятницю була пропозиція від представника Президента, і вона вже реалізовується, про те, що Президент буде визначати свого представника по тих законопроектах важливих, які він хотів би, щоб була донесена його думка. У нас є лист Президента з приводу того, щоб керуючись 34 статтею Регламенту щодо Закону про внесення змін до Закону України „Про запобігання та протидію легалізації відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом”, ми надали можливість виступити Роману Михайловичу Зваричу, представнику Президента. Будь ласка, 2 хвилини.

 

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні народні депутати України! Президент України позитивно оцінює внесений Кабінетом Міністрів  України  в загальному і в принципі позитивно оцінює цей проект Закону України , який є  предметом вашого розгляду.

Президент України також наголошую на тому. Що  прийняття цього законопроект дозволить привести національне законодавство  України у відповідність до міжнародних стандартів боротьби із відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом та фінансуванням тероризму. Зокрема, Президент акцентує увагу на те, що цей закон призведе наше національне законодавство у відповідності до Конвенції Ради Європи, яка була ратифікована 17 грудня  1997  року, 40 рекомендацій групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей, так звана група  ФАТФ, 9 спеціальних рекомендацій  цієї групи, директиви європейського парламенту та Ради Європи від 26 грудня 2005 року Про запобігання використанню фінансової системи з метою відмивання  коштів та фінансування тероризму. Слід зазначити, що зазначений законопроект відтворює більшість – я підкреслюю, відтворює більшість – положень  законопроектів, які вносилися на розгляд  парламенту урядом  у 2005 і  були визначені Президентом України як невідкладні. Однак, з різних причин не були підтримані Верховною Радою України  4 скликання. Натомість враховуючи , з одного боку, надзвичайно високу суспільну  значимість цього законопроекту, а з іншого недопустимість можливостей його використання з метою надмірного посилення контролю з боку держави над суб`єктами  господарської та фінансової діяльності Президент України пропонує під час підготовки цього законопроекту до другого читання максимально доопрацювати його положення з тим,  щоб уникнути можливих різночитань та неточностей.

Хотів би більш точно висловити...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Я буду старатися коротко.

Зокрема, Президент України пропонує, щоби під час підготовки законопроекту до  другого читання розглянути можливість доповнення його  нормами,  які передбачають внесення відповідних змін до Кримінального кодексу України з метою приведення його положень у відповідність до міжнародних стандартів. Якраз хотів би наголосити на тому, що різниця між цим законопроектом, внесеним цим урядом, та тим, який був внесений урядом Януковича, є відсутність у цьому законопроекті цих норм, про які я зараз кажу, які, дійсно, можуть створити ситуацію, коли можна надмірно використовувати повноваження, які містяться в цьому законі, в невластивому напрямку. Тому Президент України пропонує доопрацювати цей законопроект в його підготовці до другого читання з врахуванням тих норм, які були вилучені із цього законопроекту. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Будь ласка, хто бажає взяти участь в обговоренні? Запишіться „за” і  „проти”. Будь ласка, Сухий. Дві хвилини.

 

11:22:03

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Партія регіонів, Запоріжжя.

Шановні колеги, ну, взагалі я сподівався, що Президент України буде підтримувати цей законопроект. Справа в тому, що це законопроект, як і сама ідея, має довгу свою історію. Я звертаюся до народних депутатів України четвертого скликання. Пригадайте, ми ще в 2003-му, 2004-му році питання стояло про те, аби прийняти на законодавчому рівні схему протидії легалізації та відмиванню тіньових доходів. Якщо пригадуєте, був же такий законопроект, який передбачав десятивідсоткову ставку, якщо людина сама добровільно скаже, що вона десь там має кошти, які не задекларовані і тому подібне. Тоді виступав колега Зарубінський різко, категорично. Одним словом, навколо цього законопроекту в суспільстві, як і навколо всієї теми, точиться жвава дискусія. І ми просто зобов’язані прийняти таку європейську норму, яка, в принципі, сьогодні існує у всьому світі і нікого не дивує.

Але я хочу, ну, наголосити на останньому, що сказав голова комітету профільного – Микола Васильович Джига: цей законопроект  можна було  приймати в цілому, якби не було сумніву…

Взагалі, ви знаєте, такий законопроект потрібно було б приймати не за скороченою  процедурою. Тоді б і представник Президента мав би більше часу обґрунтувати свою позицію. Це законопроект надзвичайно важливий для нашого економічного здоров’я, здоров’я суспільства і морального здоров’я. Тому можна було б приймати його в цілому, якби не було проблем до механізму щодо того, аби цей законопроект не став часом знаряддям в руках тоталітарної влади, або урядовців певних, тому що така інформація уповноваженому органу стосовно якихось  політичних противників  може перетворитися в знаряддя розправи чи політичного тиску.

Тому цілком зрозуміло, що в цьому законопроекті ця норма певних  обмежень щодо повідомлення зазначеними особами спеціального уповноваженого органу у сфері фінансового моніторингу, про свої підозри…

 

Засідання веде МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвєєв Валентин Григорович.

 

11:24:17

МАТВЄЄВ В.Г.

Прошу передати слово  Самойлик.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик, будь ласка.

 

11:24:21

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Фракція Комуністичної партії України.

Я щиро хочу виразити своє здивування з приводу позиції представника Президента у Верховній  Раді України, який сказав про те, що Президент вважає, що цей законопроект треба відправити на доопрацювання. Хто ж тоді казав про те, що Бандитам тюрми?

І лише уряд антикризової коаліції, я прошу звернути увагу всіх, в тому числі Чечетова Михайла Васильовича, про те, що цей законопроект опрацьований Кабінетом  Міністрів України. Тобто  реалізувати оце гасло, якраз реалізує його і уряд антикризової коаліції.

Я думаю, що при прийнятті цього закону в першому читанні ми досить ретельно попрацюємо над другим читанням. Дійсно, щоб це був закон, який сприяв оздоровлення ситуації в нашій державі.

Я також думаю, що цей законопроект буде слугувати, наприклад, і тому, щоб врешті решт Юлія Володимирівна повернула оті  8 мільярдів, ну, 7,6 мільярдів, які вона списала борги до бюджету.

Тобто, на думку фракції Комуністичної партії України, законопроект такий вніс Кабінет  Міністрів України дуже нагальний. Його треба приймати у другому читанні, у першому читанні і починати працювати над його вдосконаленням для того, щоб до другого читання ми змогли з вами прийняти цей законопроект. То ж я і пропоную прийняти у першому читанні даний законопроект, внесений Кабінетом Міністрів України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Перше, я звертаюся ще раз до виступаючих. Будьте коректні у своїх висловлюваннях. Все-таки 7,6 мільярда – це не 8 мільярдів. Тому називайте...

 

САМОЙЛИК К.С.  А я поправилася.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, поправилася. Я тоді прослухав. Добре.

Тепер, друге. Є пропозиція Президента - перенести розгляд цього питання...

 

МАРТИНЮК А.І. Ні, на доопрацювання в комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вірніше, направити на доопрацювання в комітет, враховуючи те, що він складний. І виступи деяких депутатів під час обговорення свідчать про те, що треба зважити на пропозицію Президента.

Тому я хотів би поставити на голосування цю пропозицію, щоб направити в комітет на доопрацювання цей проект, а потім розглянути його невідкладно, очевидно, на наступному пленарному тижні. Ставлю на голосування цю пропозицію, будь ласка.

 

11:27:35

За-218

Я прошу…

 

ІЗ  ЗАЛУ. (Не чути)

 

МАРТИНЮК А.І. Не встигли. Переголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так про те і мова йде – на доопрацювання для повторного першого читання.

 Хто за те, щоб повернутися до переголосування, давайте проголосуємо.

Я зрозумів. Я не правильно, не чітко сформулював і тому одна з депутатів не зрозуміла про що йдеться.

 

11:28:18

За-243

Зараз проголосуємо. Тобто, ставиться на голосування пропозиція, направити в комітет для доопрацювання і повторного першого читання цього документу. Я правильно поставив питання?

Ставлю на голосування.

 

11:28:46

За-247

Що означає чіткість формулювання. Я думаю, це треба брати на озброєння.

Розглядається питання, реєстраційний номер 3054 Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за правопорушення у сфері карантину рослин). Доповідає заступник міністра аграрної політики Сергій Іванович Мельник. Прошу.

 

МЕЛЬНИК С.І.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати! Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення розроблено у виконанні прикінцевих положень Закону України „Про карантин рослин” в редакції закону від 19 січня 2006 року.

Проектом закону пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні порушення з метою встановлення чіткого переліку правопорушень у сфері карантину рослин, який визначений статтею 47 Закону України „Про карантин рослин”.

У статті 105 кодексу пропонується визначити відповідальність юридичних та фізичних осіб за поширення карантинних організмів та за порушення вимог фітосанітарних заходів, тобто законів та інших нормативно-правових актів, що є обов’язковими для виконання.

Діюча редакція цієї статті кодексу не дозволяє через розмитість ефективно її застосовувати та визначає правопорушеннями лише порушення правил щодо боротьби з карантинними організмами.

Наступне. У статті 106 кодексу пропонується визнати відповідальність за завезення, вивезення об’єкти регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю або їх реалізацію.

Проектом закону також пропонується доповнити кодекс статтею 188

 24 щодо адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб органів Державної служби з карантину рослин України, невиконання розпорядження щодо проведення карантинних заходів та неповідомлення про виявлення шкідливих організмів.

Прийняття Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення надасть можливість ефективно боротися з правопорушниками, з порушниками законодавства у сфері карантину рослин і забезпечити виконання завдань щодо охорони території України від занесення та поширення регульованих шкідливих організмів.

Проект закону схвалено на засіданні Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Міністерством аграрної політики України опрацьовано висновок Науково-експертного управління Верховної Ради України до проекту закону та підтримує внесення пропозиції щодо зміни нумерації статей.

Зазначені пропозиції можуть бути враховані при підготовці законопроекту до другого читання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити йому.

 

МЕЛЬНИК С.І. Дякую. Ми просимо народних депутатів України підтримати рішення щодо прийняття законопроекту в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є? А, це той, за скороченою процедурою. Немає запитань. Сідайте будь ласка.

 

МЕЛЬНИК С.І. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте. Від комітету слово має Грицак Василь Миколайович, член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

11:32:05

ГРИЦАК В.М.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто поданий Кабінетом Міністрів України проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні порушення щодо відповідальності за правопорушення у сфері карантину рослин.

Метою прийняття вказаного закону є приведення у відповідність до Закону України про карантин рослин деяких положень Кодексу України про адміністративні правопорушення. Проектом пропонується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині відповідальності осіб за правопорушення у сфері карантину рослин. На відміну від чинної редакції, запропонованої диспозиції статей 105, 106 містять більш широкий перелік правопорушень у сфері карантину рослин, які визначені цим же законом. Проектом закону пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 188-24.

Крім того, розширюється компетенція органів Державної служби з карантину рослин України щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Комітет вважає за необхідне запропонувати Верховній Раді прийняти його в першому читанні за основу. Запропоновані зміни до діючого законодавства, на думку членів комітету, сприятимуть вдосконаленню правового регулювання в указаній сфері.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради вважає, що законопроект може бути прийнятий у першому читанні за основу з урахуванням висловлених зауважень та наступним об’єднанням перед другим читанням його тексту з іншими законопроектами, які містять незначні зміни до  Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На нашу думку, висловлені зауваження ми можемо виправити під час підготовки законопроекту до другого читання, узгодивши всі пропозиції. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам, сідайте, будь ласка.

Хто хоче висловитися за чи проти цього законопроекту, прошу записатися. Сухий і  Пономаренко, причому обидва „за”.  Сухий.

 

11:34:26

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Прошу слово передати народному  депутату  України Сергію Рижуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Рижук Сергій Миколайович.

 

11:34:34

РИЖУК С.М.

Дякую. Рижук, Партія регіонів, Житомирщина.

Шановні народні депутати, хочу привернути вашу увагу на  виключну важливість цього законопроекту і необхідність його прийняття.  З точки зору, насамперед, з екологічної, а де і з технологічної щорічно на 41 мільйон гектарів розпилюється, розпорошується майже 30 тисяч тонн високотоксичних  ядохімікатів, а контролю, практично, і покарання хоч би будь-якого немає. І коли яди в криницях, в річках, в озерах, коли несподівано хворіють цілі школи, класи, села –це все звідти.

Я для порівняння скажу, що якщо десь тільки ознаки епізоотичного  неблагополуччя, то піднімаються всі: і вся держава, і ми   локалізуємо, і боремося, тому що це зримо, це бачимо, що там птиця помирає і таке інше. А коли тут не видно, і на мільйонах гектарів діється така катастрофа, то ми часто цього не  сприймаємо.

Я хочу вас повідомити, що ми дуже  скрупульозно і на колегії, і зараз  на комітеті Верховної Ради  профільному це питання розглядали, виписаний закон, все нормально узгоджується. І  я вношу пропозицію, щоб вже швидше його ввести у дію, прийняти і в першому, і в другому читанні, тому що  до другого читання нема там щось особливо правити.  Там просто є система штрафів, яка  вивірена і виписана, і узгоджується з іншим чинним законодавством. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Григорій Григорович Пономаренко передає слово  Катерині Семенівні Самойлик. Будь ласка.

 

11:36:29

САМОЙЛИК К.С.

Дякую.  Катерина Самойлик, фракція Комуністичної партії України.

Фракція Компартії України   буде  голосувати за цей  законопроект. А від себе особисто хочу сказати про те, що, дійсно, було б, Олександре Олександровичу, треба було б нам його прийняти  в першому і другому читанні. Це зараз дуже велика біда. Ви подивіться, скільки у нас різноманітних: і  міністерство є, і наш комітет Верховної Ради України є. і скільки громадських організацій, а на превеликий жаль екологія залишається  дуже складною.

І тому абсолютно правильно було б, щоб ми підвищили відповідальність і прийняли у першому  і другому читанні даний законопроект. Ми знаємо, що таке амброзія, ми знаємо, що таке інші  шкідливі  рослини для населення нашої держави. Дуже б хотілось.

Я  більше того  хотіла б, скориставшись можливістю, сказати. Ви знаєте, я стикнулася навіть у себе на Херсонщині, що на цю  проблему  закрили і махнули рукою і не тільки на цю проблему.

Наприклад, до мене підійшла на прийом жінка, яка працює весь час ветлабораторією  на ринку і говорить  про те, що практично гниле м’ясо, недоброякісне м’ясо продається людям. Підняла питання. І що ви думаєте, яка відповідь? А відповідь та, що її  зараз тягають по судам. Сергію Івановичу, я  звернулася і Петра Івановича, який, між іншим,  повинен був би відреагувати, і тому я, дійсно, вважаю, що нам необхідно, невідкладно  прийняти у першому і другому  читанні, бо цим самим законом,   це неформальний закон, цей закон  захищає кожну людину, кожного громадянина, від великої людини до малої або навпаки. І тому  треба голосувати за цей законопроект, він нагальний і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, що аргументація переконлива була, особливо щодо великої і малої людини. Тому давайте все-таки ми за основу у першому читанні проголосуємо цей законопроект. За основу у першому читанні спочатку , будь ласка.

 

11:39:13

За-237

Рішення  прийнято.

Були пропозиції, до речі, у багатьох  виступаючи, у першому і другому читанні. Але є  зауваження з боку депутатів, які  вважають, що  небезпідставні зауваження  комітету, вірніше, Експертного управління, бо мова йде про юридичну техніку і про певні речі, котрі можуть потім затрудняти  використання законодавства. Треба було б все це привести у відповідність до вимог і кодексів і так дальше, подивитися, як наші кодифікатори проаналізують використання цих норм, і до другого читання прийняти остаточно  на наступного тижні.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, я розумію. Дуже важливий закон і тому   є пропозиція, щоб комітет його розглянув до наступного сесійного тижня і вніс пропозицію. Та вони заперечують, якщо є хоч одне заперечення, я не можу.

З мотивів просить Баранівський, будь ласка. Олександр Петрович Баранівський.

 

11:40:24

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Олександре Олександровичу. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Я хотів би   привернути увагу  шановних народних депутатів, що даним законопроектом пропонується із статті 105 скасувати адміністративну відповідальність за порушення боротьби з бур'янами. Тобто адміністративні комісії, які мали можливість при сільських радах, виконкомах впливати, там інспектора карантинного не дочекаєшся, його нема просто в районах і тим більше в сільських радах. І цей важіль такий важливий, коли сільська рада могла впливати на порушників, тут вилучається.

І є друга сторона, коли, скажімо, інспектору надається право, записано так: „Невиконання розпорядження державного інспектора з карантину рослин щодо проведення відповідних карантинних заходів”, - тобто посилюється його влада, і ця дубинка дається більша, і він може своїми діями, своїми тими карантинними вказівками розорити будь-яку фірму, як починає до неї прискіпливо… Так отут треба, щоб робилося все тільки виключно, що передбачає закон і до відповідних тих карантинних хвороб шкідників, які якраз є карантинними, а не будь-які, тому що ми з вами…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що зауваження слушне, виходячи із того. що рослини тепер різні бувають. Ви ж знаєте, що є цілий перелік рослин, які треба просто зосередити зусилля всіх людей для того, щоб не поширити цю біду по всій території України.

Тому я пропоную, Олександр Петрович, ви до другого читання внесіть свої пропозиції, в комітеті розгляньте їх і дайте на розгляд Верховної Ради на наступний сесійний тиждень, тому що Катерина Семенівна правильно турбується з приводу того. що тепло розпочинається, весна і так далі. Треба, щоб ми закон цей мали своєчасно. Отже, рішення в першому читанні ми прийняли.                         

Розглядається проект Закону (реєстраційний номер 2184) про продовження процедури ліквідації Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна", проект народного депутат Короля. Він і доповідає це питання, Віктор Миколайович Король, будь ласка.

 

11:42:44

КОРОЛЬ В.М.

На ваш розгляд вноситься проект Закону України про продовження про продовження процедури ліквідації Акціонерного комерційного агропромислового банку "Україна".

Розроблення проекту закону про продовження процедури ліквідації цього банку викликано необхідністю створення правових підстав для продовження процедури ліквідації акціонерного комерційного агропромислового банку „Україна” з метою задоволення вимог усіх вкладників та інших кредиторів банку.

Скажу тільки пару слів для історії цього питання. Ліквідація банку „Україна” почалася у липні 2001 року, і банк „Україна” – це був найпотужніший банк пострадянського періоду на території нашої України. Тільки назву, він нараховував 27 дирекцій, більше 600 філій, більше тисячі безбалансових відділень. Активи банку за 2 мільярди складали.

Ліквідації цього банку була  приділена підвищена увага державних органів, в тому числі Верховної Ради України, якою було утворено Тимчасову слідчу комісію, яка… перевірку дотриманості законності при здійсненні його ліквідації. За ініціативою Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради було прийнято  спеціальний закон та зміни до нього з цих питань. Я вам тільки скажу, за період ліквідації банку було прийнято 3 закони України, 8 постанов парламенту, 43 постанови правління Національного банку, 7 розпоряджень Кабінету Міністрів  України. І тому сьогодні можу вам звітувати, що станом на 1 лютого 2007 року завдяки проведеній роботі по ліквідації банку „Україна” було задоволено вимог кредиторів на суму понад 800 мільйонів гривень, що складає майже 50 відсотків від всього пред`явлених претензій. Такого в практиці не було і це завдяки от тим цифрам, що я назвав, це плідна робота і Верховної Ради в особі її комісії, і інших, хто міг.

Тому я не буду зараз за обміль часу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити думку.

 

КОРОЛЬ В.М. Прошу вас, перше, підтримати  прийняття такого… цього закону. Це дасть можливість ще 800 мільйонів, це теоретичних, які є ще можливість повернути для того, що повернути вкладникам, іншим кредиторам. Але в закон був написаний „продовжити до 17 липня”.

Олександр Олександрович, ну це було ще у вересні місяці поданий, тому  я вас прошу у законі написати „продовжити до 2 років”. З урахуванням цього це буде півтора роки. Закінчать  вони цю процедуру, це не      створення комісії Верховної Ради – це дати правові підстави закінчити роботи ліквідатору. Це для того щоб суди прийняли відповідні рішення, для того щоб могли закінчити позовні справи.

Для відома вам кажу, що позовна операція продовження по терміну один-п’ять років. Це розгляд справи, касаційні інстанції і все.

Тому, шановні мої колеги, якщо ви підтримаєте це питання, то ми з вами не дамо вкрасти або обмежимо можливість вкрасти майже 800 мільйонів гривень, і вони будуть повернуті законним їх власникам. Це юридичні особи, фізичних осіб немає. Це юридичні особи, це спілки, це громадські організації, які просто обслуговуються в цьому банку.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Я розумію.

Що Національний банк думає з цього приводу? Будь ласка.

 

КРОТЮК В.Л. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для стенограми представтеся.

 

КРОТЮК В.Л. …підтримує законопроект щодо подовження строку ліквідації банку „Україна”. Незважаючи на значний обсяг проведеної ліквідатором роботи щодо здійснення ліквідаційної процедури, на сьогодні лише на розгляді в судах знаходиться близько 340 справ щодо боржників, заборгованість яких перед банком „Україна” складає майже 335 мільйонів гривень. Зокрема, справи по стягненню заборгованості на суму 29 мільйонів гривень господарськими судами по 220 боржниках, заборгованість яких перед банком складає 306 мільйонів гривень, порушено справи про банкрутство. Крім того, у виконавчому провадженні органів державної виконавчої служби знаходяться 212 рішень на суму 226 мільйонів гривень про стягнення заборгованості на користь банку. В даним час ліквідатором банку шляхом проведення відкритих аукціонів проводиться реалізація кредитів та цінних паперів загальною вартістю близько 200 мільйонів гривень. Все це свідчить про необхідність продовження процесу ліквідації банку „Україна”, враховуючи, що не задоволеними залишилися вимоги більше 45 тисяч кредиторів на суму 825 мільйонів гривень. Це, дійсно,  юридичні особи підчерга „и” третьої черги.

З урахуванням викладеного Національний банк також просить підтримати названий законопроект. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Про термін. Як ви ставитеся, не дуже багато?..

 

КРОТЮК В.Л.  Підтримуємо. Якщо раніше закінчимо процедуру, значить достроково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  До першого січня вистачить, як ви думаєте? Щоб цього року закінчити цю процедуру.

 

КРОТЮК В.Л.  Важко сказати. Справа в тому, що це залежить від розгляду справ у судах. В основному є справи, які в судах вже розглядаються більше п’яти років, і ми чисто процесуально, ліквідатор нічого не може зробити.  Тому важко якось...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як би подивилися, щоб ми, наприклад,  до першого січня восьмого року, якщо буде потреба, продовжимо ще. Але... так?

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Добре. То це буде хоч якимось стимулом для тих, хто бере участь у цьому процесі. Добре, сідайте, будь ласка.

Хто хоче висловитися? Прошу. Запишіться. Кравченко Микола Васильович. А чому не записалися, я ще раз повторю.  Я повторно оголошую запис. Я прошу. Так от я дивлюся, що немає на моніторі. Зніміть попередній запис і повторно запишіться, будь ласка, на обговорення цього питання – „за” і „проти”. А ви, ні, ви будете виступати.

Сухий, Самойлик. Але перед цим виступить Кравченко, який записався раніше. Кравченко Микола Васильович.

 

11:50:16

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция  коммунистов.

Этот закон очень нужен. Действительно, часть людей сегодня, вернее, масса людей, организация обращается еще, а сроки закончены. И, Александр Алексеевич, просьба есть такая, то, что вы сказали, что до 1 січня, если мы пойдем по этому пути, то суды на том же уровне и оставят. Они просто затянут во времени и таким образом мы опять будем вынужденными спасать Верховной Радой общую ситуацию. 

Поэтому, если есть возможность, то на полтора года продлить с тем, чтобы можно в рамках этого времени по ликвидации дальнейшей банка. Но одно я скажу, что политическое последствие этой, розваровування банка Украины, этой аферы, которая, конечно, выживает очень тяжело. И то, что осталось 800 миллионов, это страшная цифра для организаций, людей, которые пострадали в следствии этого. И поэтому надо им хоть что-то попытаться вернуть из оставшегося имущества и так далее. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав Михайлович.

 

11:51:46

СУХИЙ Я.М.

Прошу слово передати народному депутату України Олександру Миколайовичу Пеклушенко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко. Прошу, з трибуни.

 

11:52:16

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Фракция регионы, Пеклушенко, Запорожье.

Коллеги, рассматривая сегодня вопрос, нельзя рассматривать узко через призму только желания ограничить, как сказал докладчик, возможность украсть 800 миллионов. Мы должны на этот вопрос смотреть шире, прежде всего, вернуться к теме банка Украины.

Банк Украины, Александр Александрович, это символ безнаказанности, воровства и безответственности власти. Скажите, сколько нужно было украсть в стране, что все-таки бы мы нашли хотя бы одного виновного или хотя бы одного ответственного, сколько миллиардов нужно было украсть. Поэтому, я считаю, что мы обязаны вернуться к теме ответственности тех, кто породил эту катастрофу.

Второй вопрос, который параллельно возникает здесь же, это вопрос существующая практика  деребана банков. Если есть государство, если есть система Национального банка, почему обманутые вкладчики толпами стоят возле Национального банка и возле Верховного Совета?

Поэтому я считаю, что мы должны в ближайшем будущем вернуться то ли на парламентских слушаниях, то ли в комплексе с вопросом вместе с Кабмином возврата вкладов населения и рассмотреть вопрос однозначно по банку «Украина», по системе проблемных банков и по системе защиты наших вкладчиков.

Что касается предложенного законопроекта, мы, конечно, будем за него голосовать. Единственная просьба к докладчику - кроме цифры 800 миллионов, которые можно дать, не украсть, нужно еще назвать цифру затрат, сколько это будет стоить. Не будет ли это стоить миллиард? В целом закон требует поддержки. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик.

 

11:53:48

САМОЙЛИК К.С.

Спасибі. Самойлик, фракція Комуністичної партії України.

Дійсно, ми підтримуємо цей закон. І чоловіки мене підтримали. Ну, на два роки, так на два роки. Але саме головне, щоб ми виконали ті зобов’язання, які єсть не тільки у нас, а і у комісії, і у держави перед нашими людьми. Але, шановний Олександр Олександрович, я хотіла б сказати наступне. Віктор Миколайович, ну, коли ми в решті-решт з цієї трибуни назвемо тих людей, хто деребанил банк? Чому ви мовчите? Ви, я знаю, що одна із домочек, яка входила до ради директорів, і яка була причетна до деребану цього банка, зараз вона хоче взяти під своьо окормленіє після Пінчука наш комбайновий завод, херсонські комбайни, за які також виступали мої колеги із Соціалістичної партії України.

А ми сьогодні, знаєте, так собі, скромнєнько. Ну, єсть, так єсть. ……. Ну, будемо вибивать цей термін. Будемо вибивать ці гроші і таке інше. Але ж Тимчасова слідча комісія створювалась не тільки для того, щоб подовжувати термін дії і термін реалізації цієї програми, а для того, щоб виявити хто винен в банкрутстві банка, який обслуговував інтереси агропромислового комплексу. Хто роздеребанив все це?! Хто був у керівництві? Хто був у Спостережній раді, яка давала добро абсолютно на всі операції? Чому, Віктор Миколайович, ви мовчите про це? Вам би це додало плюсів до ваших особистостей і до   кандидатури дало б плюси, але ви мовчите про це, бо вас це влаштовує.

Я думаю,  що час прийшов сказати щиру правду людям хто обкрав цей банк …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні депутати, висловились всі ті хто мав висловитися, мав бажання. І тут виявилось дві складових питання.

 Перше. Про продовження строку, як пропонує комітет і Спеціальна слідча комісія на півтора року. Це не викликає заперечність, тільки і Центральний банк, вірніше, Національний банк України теж вважає, що  здійснює процедуру судових, в тому числі вимагає відповідного часу. І треба погодитися з цією пропозицією продовжити на півтора року. Так я розумію?  На півтора року. Це буде враховано.

Але тут інше питання появилося. Бо ми так ніби забули про те, що це одна  з найбільших фінансових афер і майнових афер в Україні, яка була здійсненна за роки незалежності.  Причому цікаво, що депутати, принаймні, політиком знає хто крав, хто давав добро на банкрутство, на доведення до банкрутства найкрупнішого банку „Україна” і так знають, але мовчать про себе. Так, ніби соромляться сказати, як за тою приказкою про прокурора. Чому каже, припинили справу, каже.  Припинили, бо на мене вийшли.

Отже тут треба розібратися ретельно і тому, я гадаю, що ми можемо  дати протокольне доручення комісії спеціальній, в наступній доповіді про хід  погашення заборгованостей і реалізації попередньої постанови про слідчу комісію, дати доручення проінформувати про хід кримінального розслідування  цієї справи, про причетність посадовців до цього грабунку і  про їхню відповідальність.

Я вважаю, що часу вже досить.  Комісія вже працює  тривалий час, банкрутство відбулося, але  весь час іде замовчування паралельного  процесу про кримінальну відповідальність тих, хто  довів до такого  жахливого стану найкрупніший банк України, і який конче необхідний, ми сьогодні  відчуваємо при обговоренні, наприклад,  Земельного кадастру,  закон  прийняли сьогодні, при інших документах, що…

Треба мати принаймні хоч би державний банк земель, який працюватиме на операціях із землею, щоб держава  була і люди були захищені. Якщо це буде  здійснюватися такими установами, які можуть збанкрутувати з волі кількох чоловік чи там десятка чоловік, то тоді перспектив немає у такій політиці з боку держави.

Я думаю, що це протокольне доручення ми даємо комісії, щоб вона доповіла і цю  паралельну складову розслідування  про кримінальну відповідальність тих, хто довів до банкрутства, власне кажучи, до грабунку держави, довів  до банкрутства такий банк.

В зв'язку  з тим я ставлю на голосування проект Закону про  продовження відповідних процедур на півтора   роки. Ну, давайте  додати тоді точніше. Як напишемо? До 1 травня 2009 року, вас задовольняє такий строк? Це буде два роки. До 1 січня 2009 року, так? 

Продовжити  процедуру ліквідації акціонерного комерційного агропромислового банку „Україна” на термін  до 1 січня 2009 року і в цілому прийняти як закон. Ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

11:59:50

За-246

А інформацію комісії з того питання, що  я говорив, ми можемо робити і раніше за вимогою депутатів. Я гадаю,  що це було б правильно десь у травні місяці одержати необхідну інформацію, так?

Зараз буде оголошена перерва, але я бачу, що з процедури просить  Матвєєв Валентин Григорович, не можу не дати слово йому.

 

12:00:20

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую, Олександре Олександровичу.

Шановні колеги!  Як ми з вами бачимо, при розгляді відповідних законопроектів протягом практично вже місяця, керівники профільних комітетів, представники, так званої,  парламентської об’єднаної опозиції, правда об’єднаної чи   надовго це, ігнорують Верховну Раду  і не виконують своїх прямих обов’язків,  не виходять на парламентську трибуну для доповідей з тих чи інших питань, які розглядає Верховна Рада.

Тому, Олександре Олександровичу, я внош8у пропозицію: провести  вам, керівництву Верховної Ради відповідні бесіди з ними, і може досить вже  гратися, а визначитися щодо їх подальшого перебування  на керівних посадах у Верховній Раді України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я беру до уваги цю  пропозицію. Бесіди йдуть   безперервно. І, я сподіваюся, що всі депутати будуть відповідально ставитися до своїх обов’язків. Зразок того, тільки що голова комісії від опозиції  був на трибуні, доповідав.  Але я згоден із вами, що це  не зовсім нормальне явище, як абстрактно говорити про демократію. Для українського парламенту це виходить звичне явище. Але тим не менше, ваша пропозиція береться до уваги.

Тим часом я оголошую перерву на півгодини, до 12.30.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Продовжуємо засідання.

Розглядається проект 2551, реєстраційний номер, це - Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України. Тимчасово ввозяться на митну територію України. Доповідає міністр економіки, заступник міністра економіки Пятницький Валерій Тезійович. Будь ласка.   

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України, розроблений з метою приведення законодавства України у відповідність до положень Стамбульської конвенції 1990 року про тимчасове ввезення, до якої Україна приєдналася в 2004 році. Відповідний Закон України був прийнятий 24 березня 2004 року.

Законопроект спрямовано на удосконалення оподаткування операцій з ввезення товарів, що належать нерезидентам України, на митну територію України з метою виробництва чи виконання робіт, але не для подальшого продажу. Більшість європейських країн активно використовує норми Стамбульської конвенції, яка передбачає оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться, залежно від терміну і перебування таких товарів на їх митній території, зокрема поетапну сплату податків. На жаль, законодавство України поки що не дає такої можливості.   

Прийняття  запропонованого проекту дозволить забезпечити виконання  робіт або виробництво з використанням технічних  засобів та обладнання, аналоги яких відсутні в Україні для впровадження окремих проектів чи програм. Наприклад, будівництво доріг, мостів, геологорозвідувальні роботи тощо.

Крім того, такий механізм запропоновано запровадити поетапну плану ввізного мита та податку на додану вартість щомісячно по 3 відсотки на протязі 3-річного періоду для товарів, для яких, відповідно до Митного кодексу може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення з частковим звільненням від оподаткування. Одночасно реалізація зазначеного механізму передбачає внесення змін та доповнень до  Митного  кодексу в частині визначення товарів щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення з частковим звільненням від оподаткування, а також надання права Кабінету Міністрів з метою оперативного визначення пріоритетних напрямків галузей економіки, що мають потребу в таких товарах. І знову ж таки дозволити Кабінету Міністрів затверджувати перелік відповідних товарів.

Також пропонується внести зміни до законів України про єдиний митний тариф та про податок на додану вартість щодо визначення порядку оподаткування ввізним митом...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. …податком на додану вартість відносно товарів, які тимчасово ввозяться.

Що стосується економічного ефекту від реалізації законопроекту, то враховуючи, що в даний час операції з тимчасового ввезення не оподатковуються  ввізним митом та податком на  додану вартість, то реалізація запропонованого  механізму не  призведе до втрат Державного бюджету.

Згідно з висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України  законопроект може бути взятий за основу. Під час розгляду законопроекту на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 6 лютого 2007 року були висловлені пропозиції  щодо необхідності визначення механізму адміністрування поетапної сплати податків, які можуть бути враховані при підготовці  проекту до другого читання.

Шановні народні депутати, прошу підтримати  проект Закону України  і прийняти його в першому читанні. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сідайте, будь ласка.  Хто хоче висловитися з цього приводу із депутатів? А, від комітету Михайло Васильович Мельничук, прошу. Вибачте, я пропустив цей епізод.

Михайло Васильович Мельничук від Комітету з питань фінансів і банківської діяльності.

 

12:34:31

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Комітет Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності на засіданні шостого лютого розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування товарів. Зазначений законопроект передбачає приведення законодавства України у відповідність до положень Конвенції про тимчасове ввезення.

В даний час чинне законодавство України з питань митного регулювання тимчасового ввезення не містить норми, що реалізуються більшістю європейських країн, згідно з якою розмір мита та податків, що стягуються при тимчасовому ввезенні товарів на митну територію України з метою виробництва чи виконання робіт, визначається в залежності від тривалості перебування таких товарів на митній території.

Виходячи з умов конвенції, законопроект спрямований на визначення порядку оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України для використання з метою виробництва чи виконання робіт.

Таким чином, слід зазначити, що прийняття даного законопроекту дозволить підвищити економічну ефективність, активність суб’єктів господарювання України через залучення товарів, що на певний час ввозяться на територію України для використання їх в процесі виробництва, надання послуг чи виконання робіт.

Враховуючи вищевикладене, комітет рекомендує Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України, внесений Кабінетом Міністрів України, прийняти за основу в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Хто хоче висловити свої міркування з приводу цього закону „за” або „проти”, запишіться.

Савосін Геннадій Анатолійович.

 

12:36:47

САВОСІН Г.А.

Народний депутат України Савосін, фракція Соціалістичної партії України.

Я вважаю, що цей законопроект треба підтримати, і це рішення фракції Соціалістичної партії України. По-перше, це дасть змогу нашим товаровиробникам відпрацювати певні позиції з приводу розвитку комп’ютерної техніки, інших товарів, які не виготовляються в Україні.

А тому, я рахую, що цей законопроект треба підтримати і проголосувати за нього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чечетов.

 

12:37:39

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Чечетов, фракция Партии регионов Украины.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати. Проект закону спрямований на визначення порядку оподаткування товарів, що тимчасово ввозяться на митну територію України для використання з метою виробництва чи виконання робіт для досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, але не для подальшого продажу та розширення застосування операцій з тимчасового ввезення суб’єктами підприємницької діяльності, оскільки такий вид операцій передбачає можливість сплати належних платежів у розстрочку.

Прийняття законопроекту надасть можливість знизити фінансове та податкове навантаження на українських суб’єктів підприємницької діяльності при забезпеченні ними виконання програм технічного переоснащення та модернізації галузей, структурна перебудова яких вимагає значних фінансових вкладень.

Прийняття законопроекту дасть змогу знизити податкове навантаження на українських суб’єктів при тимчасовому ввезенні товарів на митну територію України з комерційною метою, за рахунок чого вони матимуть можливість не відволікати обігові кошти на сплату податків при митному оформленні, здійснювати їх накопичення для наступного придбання необхідних матеріалів та устаткування для прискорення перебудови вітчизняного промислового виробництва.

Фракція Партії регіонів пропонує прийняти цей законопроект у першому читанні за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі. Висловилися депутати. Я гадаю, що ми підтримаємо пропозицію і комітету, і Кабінету Міністрів, орієнтуючись не тільки на ті переваги, які передбачає цей закон і приведення у відповідність із міжнародними,  які ратифікувала, прийняла Україна, а ще, виходячи з того, що сьогодні під маркою тимчасового перебування на території України певної групи товарів або окремих товарів здійснюється серйозні правопорушення, бо насправді ці товари на пільгових умовах проникають на територію України і реалізуються потім. Тобто є це один із напрямків зловживань, його треба мати на увазі і, російською мовою користуючись, „пресечь”  такі можливості. Цей закон дає змогу наблизити таку ситуацію, щоб таких зловживань не було.

Тому я прошу підтримати в першому читанні цей проект закону. Ставлю на голосування.

 

12:40:28

За-243

Рішення прийнято.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними". Доповідає заступник міністра фінансів  Макацарія Сергій Мегонович. Прошу.

 

МАКАЦАРІЯ С.М.

Шановні Олександре Олександровичу, Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" розроблено з метою проведення деяких його статей у відповідності з нормами чинного законодавства, а також виконання Україною процедури приєднання до Міжнародної організації щодо обігу алмазів.

Проектом передбачається частину другу статті 18 діючого закону доповнити абзацом щодо здійснення державного контролю за операціями з алмазами відповідно до вимог сертифікаційної схеми Кімберлійського процесу, що дасть змогу виконати останню умову приєднання до Кімберлійського процесу - колегіального, добровільного, міждержавного органу, що діє відповідно до резолюції ООН спрямованих на запобігання торгівлі так званими конфліктними або кривавими алмазами.

Україна заявила про намір бути учасницею Кімберлійського процесу на зустрічі представників урядів 37-ми держав та Європейського Союзу в листопаді 2002 року в Швейцарії. На цій зустрічі була прийнята декларація, яка затвердила та ввела в дію з 1 січня 2003 року основоположний документ з міжнародних правил торгівлі алмазами і сировиною із назвою „Сертифікаційна схема Кімберлійського процесу”. Країни-учасниці Кімберлійського процесу,  сьогодні їх 71, створюють своєрідне середовище чистого та прозорого ринку алмазів. Країни, не учасниці Кімберлійського процесу знаходяться поза цим середовищем і не мають права ввозити на свою територію алмази.

Головними умовами приєднання до складу учасниць Кімберлійського процесу є: імплементація вимог сертифікаційної схеми у національне законодавство, випуск сертифіката Кімберлійського процесу за визначеними правилами, призначення уповноваженого органу імпорту-експорту алмазів.

На сьогодні відповідно до сертифікаційної схеми Кімберлійського процесу прийнята постанова Кабінету Міністрів, наказ Мінфіна, якими визначено умови ввезення, вивезення і митного оформлення алмазів. Призначено уповноважений орган - Державний гемологічний центр.

Ще одна зміна, яка пропонується до діючого закону, стосується уточнень та доповнень до статті 22 з метою приведення її положень у відповідність з нормами Закону України про виконавче впровадження та дасть змогу вирішити проблеми, пов’язані зі сплати штрафних санкцій...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити виступ.

 

МАКАЦАРІЯ С.М. ...за торгівлю ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма, або мають відбиток підробленого державного пробірного  клейма.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте будь ласка. Від комітету має слово Микола Васильович Кравченко. Прошу.

 

12:43:39

КРАВЧЕНКО М.В.

Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва на засіданні 13 лютого 2007 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ним, поданий Кабінетом Міністрів.

Метою зазначеного законопроекту є приведення окремих статей закону про державне регулювання видобутку, виробництва, використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ним. У відповідність до норм чинного законодавства, а також виконання умов приєднання України до сертифікаційної схеми Кімберлійського процесу. Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради у своєму висновку від 26.01-го визначає, що зазначений законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень. Члени комітету одноголосно підтримали проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництво, використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ним” та прийняли рішення  винести його на розгляд Верховної  Ради України та пропонували прийняти за основу в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Сідайте, будь ласка.

Хто хоче висловитися з приводу підтримки чи непідтримки цього законопроекту, запишіться.

Цибенко, будь ласка.

 

12:45:15

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, шановні громадяни України!

Фракція комуністів уважно розглянула запропонований урядом проект змін до Закону Про державне регулювання видобутку, виробництво, використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ним”. Ми вважаємо, що цей проект закону має бути, не просто можливо було його підтримати, а він обов’язково має бути підтриманий.

З яких мотивів? Ну, по-перше, прийняття цього закону, внесення, запровадження цих змін робить всі процедури з дорогоцінним камінням, дорогоцінними металами більш прозорими, більш контрольованими. Це по-перше.

По-друге, вони, ці зміни до закону наводять відповідний порядок у здійсненні зазначених операцій.

І третє. Я, можливо, не особливо акцентував би на цьому, що в разі, якщо порушуються зазначені норми, то це додаткові надходження до бюджету, але для тих, хто не захоче діяти в прозорому полі, для тих, хто не захоче діяти відповідно  до чинного  законодавства, це відповідні штрафні санкції, а відтак, наповнення Державного бюджету.

У нас сьогодні дуже багато проблем, які треба вирішувати через поповнення Державного бюджету, і це будуть зайві додаткові кошти, які можна  обов’язково використати  для цих цілей.

Тобто,  мова йде про те, що фракція комуністів буде підтримувати цей проект закону у першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Чечетов.

 

12:46:58

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Чечетов, фракція Партії    регіонів України.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати. За результатами змін, які пропонуються внести до статті 22 Закону, передбачається поповнити Державний бюджет України коштами, що будуть надходити від сплати штрафних санкцій у разі не виконання  порушникам постанови про накладання штрафу протягом 15 днів з дня її вручення.

Проектом закону про внесення змін до Закону України „Про державне  регулювання видобутку виробництва використання  дорогоцінних металів і  дорогоцінного каміння та  контроль  за операціями з ними  вносяться зміни до частини 2 статті 18 – доповнюється абзацом щодо здійснення державного  контролю за операціями з алмазами відповідно до вимог сертифікатної схеми і Кімберлійського процесу.

Частини 5 статті 22 щодо промислового стягнення сум штрафу у судовому порядку у разі невиконання порушникам постанову про накладання штрафу протягом 15 днів з дня її вручення.

Прийняття Закону України про внесення змін до Закону України про державне регулювання видобутку виробництва і використання  дорогоцінних металів і  дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними дозволить  Україні виконати умови приєднання до Кімберлійського процесу колегіального добровільного міждержавного органу, що діє відповідно до резолюції ООН, направлених на запобігання торгівлею, так званими, конфліктними або кривавими алмазами, а також збільшити обсяги надходжень коштів до Державного бюджету за рахунок примусового стягнення штрафних санкцій у разі невиконання  порушниками своїх  зобов’язань при провадженні діяльності з дорогоцінними металами та дорогоцінними каміннями.

Фракція Партії регіонів України пропонує прийняти цей законопроект у першому читанні.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую вам.

Висловлювання  і учасників дискусії  і пропозиції Кабінету Міністрів та комітету одностайні - треба в першому читанні прийняти такий документ, оскільки він впорядковує операції з дорогоцінностями взагалі, зокрема з алмазами на території України в контексті відомої конвенції чи процесу Кімберлійського, як він називається, аби ми працювали в одній схемі із світом.

Я пропоную визначитися голосуванням щодо підтримки цього  законопроекту. Ставлю його на ваш розсуд на голосування.

 

12:49:37

За-246

Треба взяти до уваги, що  моя картка чомусь не  проголосувала, тому  247 будемо вважати. Приймається.

Розглядається проект Закону про упорядкування надання пільг з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних послуг та придбання твердого побутового палива.

Доповідає перший заступник міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства Анатолій Олексійович Орлов.

 

ОРЛОВ А.О.

Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати.

Законопроект про упорядкування надання пільг з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних послуг та придбання твердого побутового палива  спрямований насамперед на удосконалення системи соціального захисту, створення рівних умов для громадян щодо забезпечення соціальними гарантіями,  передбаченими Конституцією України та іншими законами України.

За останнє десятиліття прийнято більше 25 законів, якими встановлено пільги з оплати  житлово-комунальних послуг. Однак, не прийнято жодного законодавчого акту, який би визначав єдиний порядок їх  надання.

Відсутність системного нормативно-правового регулювання забезпечення пільг зумовлює певні труднощі у ході практичного застосування порядку  їх надання. Одним з головних чинників, що зумовлюють проблеми системи пільг є: встановлення норм споживання  послуг не для всіх категорій пільговиків, нормуються більш  вразливі категорії громадян; не визначення  кола членів  сім’ї пільговика, на яких поширюються пільги з оплати житлово-комунальних послуг, що дозволяє всім громадянам, які проживають разом з пільговиком, необґрунтовано користуватися  пільгам.

Згідно з чинним законодавством право на отримання пільг з оплати послуг на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних послуг надається  понад 40 категоріям громадян:   інвалідам та учасникам війни, ліквідаторам аварій на ЧАЕС, громадянам, що мають  особливі заслуги перед Батьківщиною,  а також деяким працюючим категоріям   громадян за  професійною ознакою.

Проте,  у 15 законах України право на пільги з оплати   житлово-комунальних послуг встановлено в межах норм передбачених чинним законодавством, а 10 законами – без нормування. Зокрема, Законом України  „Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні”,  „Про  освіту”, „Про статус ветеранів війни”,…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити доповідь.

 

ОРЛОВ А.О. Така правова ситуація поставила у нерівні умови громадян, які   користуються пільгами з оплати  однакових послуг, викликає  скарги і породжує неоднозначність тлумачення  законів.

Оскільки, у більшості законодавчих актів надання пільг  передбачено не тільки конкретними категоріями  громадян, а членів їхніх сімей,  розроблений законопроект дає можливість чітко визначити склад сім’ї громадян, які користуються пільгами з оплати  житлово-комунальних послуг.  Прийняття закону дозволить при  всі чинні законодавчі акти в частині, що стосуються пільгової оплати житлово-комунальних послуг до єдиного критерію, виключити розбіжності  у їх наданні, визначити коло членів сім’ї пільговика, реалізувати право громадян на гарантоване державою зменшення розміру  оплати житлово-комунальних послуг.

Враховуючи актуальність та  нагальність розв’язання питань  пов’язаних  з наданням пільг, пропоную підтримати проект  Закону України про впорядкування   надання пільг з оплати послуг, на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, комунальних послуг та придбання твердого  побутового палива.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сідайте, будь ласка.

Від Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства слово має член комітету Василь Васильович Демчишен.

 

12:54:17

ДЕМЧИШЕН В.В.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги!

Законопроектом пропонується уніфікувати умови надання пільгових знижок за користування комунальними послугами різним категоріям населення. Одним з головних чинників, що зумовлюють проблеми системи пільг є: встановлення норм споживання послуг, не для всіх категорій пільговиків, нормуються більш вразливі категорії громадян,  не визначення кола членів сім'ї пільговика, на яких поширюється пільги з оплати житлово-комунальних послуг, що дозволяє всім громадянам, які проживають разом з пільговиком, необґрунтовано користуватись пільгами.

Згідно з розрахунками ради по вивченню продуктивних сил Національної академії наук право на пільги відповідно до законодавства мають: з соціальним статусом - 31 відсоток населення, за професійною ознакою – 13,8 відсотка громадян, а це по Україні складає близько 15 млн. громадян або дев'ять відсотків родин.

Законопроектом пропонується врегулювати відносини щодо надання соціальних пільг у ряді нормативно-правових актів, законів та підзаконних актів, про це щойно говорив Анатолій Олексійович, що в Україні прийнято 25 законів, якими встановлені пільги з оплати житлово-комунальних послуг, однак, не прийнято жодного законодавчого акту, який би визначав єдиний порядок їх надання. Відсутність системного нормативно-правового регулювання забезпечення пільг зумовлює певні труднощі в ході практичного застосування порядок їх надання.

Комітет підтримує пропозицію уряду впорядкувати пільги окремим категоріям громадян, в першу чергу за професійною ознакою, та погоджується із зауваженнями Головного науково-експертного управління, зокрема щодо встановлення норм споживання та визначення кола осіб, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити, але ви скоріше трошки.

 

ДЕМЧИШЕН В.В. Але з іншого боку, законопроектом передбачається фінансування витрат, пов’язаних з наданням пільг окремим категоріям громадян, що чинним законодавством не врегульовано. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

 

ДЕМЧИШЕН В.В. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто хотів би висловитися з цього приводу,  підтримуючи чи не підтримуючи цей проект, прошу записатися. 

Сухий Ярослав Михайлович. І Цибенко.

 

12:57:06

СУХИЙ Я.М.

Дякую.  Ярослав Сухий, Партія регіонів, місто Запоріжжя.

Шановні колеги, невипадково записалися 2 представника двох комітетів – з питань соціальної політики та у справах пенсіонерів та інвалідів. Справа в тому, що цей законопроект  не обговорювався в наших комітетах і тому ми хотіли би висловити свою точку зору.

Справа в тому, що надання соціальних пільг за професійною ознакою - це анахронізм, від якого ми в кінці кінців повинні позбавитися. Тому слід безумовно вітати законодавчу ініціативу, яка дає можливість уніфікувати ці пільги і в кінцевому підсумку рано чи пізно ми з вами обов`язково перейдемо до адресної допомоги. Ви просто подивіться що зараз відбувається в суспільстві. Хтось дуже мудрий їде на сесію якоїсь там Житомирської чи якоїсь міської ради, і сесія приймає рішення на 10 відсотків падають житлово-комунальні тарифи. Я перепрошую, то це пільга, але нею будуть користуватися всі: і бідні, і багаті, ті, що можуть платити, і ті, що не можуть платити. Тому  соціальна допомога, якщо це соціальна допомога, повинна носити адресну… адресний характер, по-перше.

По-друге, цей законопроект чітко виписує норму, яким людина має право на пільгу чи вона не має право на пільгу. Ми бачимо,  що зараз для певної категорії наших населень це вже виявляється якесь заробітчанство – приїжджати на шикарному автомобілі, отримуючи гроші допомоги по безробіттю і тому подібне. Тінізація також має свою природу і те, що ми бездумно   в свій час колись надавали  безумовно такого роду пільги. Тому цілком зрозуміло, що цей законопроект потрібно підтримати і вважати його одним із перших чи головних кроків на шляху до заміни пільг за професійними ознаками на пільги за соціальними ознаками і надавати ці… цю допомогу потрібно безумовно адресно. Ми будемо підтримувати цей законопроект. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ярослав Михайлович, тільки я прошу, не поширюйте неправдиву інформацію. Я маю на увазі про те, що ініціатори приїхали в Житомир на сесію і запропонували знизити на 10 відсотків тарифи. До речі, не їхніми політичними   прибічниками і введений там. Але введено професійно, на основі розрахунків, які Рада сама зробила. І вони сказали: „Ви політикою займайтесь, їдьте в Київ, а ми відповідаємо за ці тарифи і нічого не збираємося переглядати”. Я гадаю, що треба бути точними в донесенні такої інформації.

Слово має Цибенко.

 

12:59:37

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Цибенко, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні колеги, фракція комуністів вітає законопроект як спробу уніфікувати ситуацію з наданням пільг. Разом з тим, я хотів би висловити низку застережень, і просив би дуже шановних колег і представників уряду бути дуже відповідальними тоді, коли ми робимо ці кроки.

Ну, по-перше, коли ми говоримо про 40 категорій громадян України, які на сьогодні змушені користуватися пільгами, то ми маємо робити висновок з цього, що це не вина їх – це їх біда, що держава зробила їх користувачами цих пільг. Вони, я думаю, значно з більш легким серцем не отримували б ці пільги, а мали б відповідну заробітну плату або мали відповідну пенсію, для того щоб ні до кого не звертатись, не користуватися ніякою пільгою, а розраховуватися за відповідні, скажімо, комунальні послуги із власного гаманця. Тому я просив би, щоб ми це розуміли, що це не вина цих людей – це їх біда.

Друге. Ви знаєте, я, ставлячись з усією повагою до Закону про Державний бюджет, тим не менше розумію, що та обставина, що ми щороку коло членів родини визначаємо відповідною статтею про Державний бюджет, не робить честі нашому законодавству і не робить честі країні. Ми, справді, маємо раз і назавжди чітко визначитися з тим, хто входить в коло осіб пільговика, для того щоб щороку правила гри не міняти.

І третє. Я хотів би сказати, що стосується побутового палива, я хотів би, щоб ми пришвидшили вирішення проблеми статті 43 горного закону, де мова йшла про забезпечення твердим паливом певних категорій громадян України.

Фракція комуністів пропонує підтримати в першому читанні цей документ…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І повторюю слова Петра Степановича, які не прозвучали в ефір: „і дуже серйозно попрацювати над ним, готуючи до  другого читання”, тому що є певні нюанси в цьому проекті, які потребують такого доопрацювання,  щоб не виникало колізій, протиріччя між цим документом і тими двома десятками законів, які регулюють такі питання  вже.

Тому  в мене є всі підстави поставити на голосування цей проект. Прошу підготуватися до голосування. Займіть свої місця. Відбувається голосування.

 

13:02:36

 „За” 245 депутатів виловилося, рішення  прийняте.

Розглядається проект закону про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру” (щодо затвердження тексту Присяги). Слово має Станіслав Михайлович Піскун, народний депутат.

Від комітету, так.

 

13:03:16

ПІСКУН С.М.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати!

На ваш розгляд пропонується проект закону про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру” (щодо затвердження тексту Присяги працівника прокуратури), реєстраційний номер 2240 від 29 вересня 2006 року, поданий народним депутатом України Волгою Василем Олександровичем.

Відповідно до частини  2 статті 46 Закону України „Про прокуратуру” особи, які вперше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури приймають присягу працівника прокуратури, текст якої затверджується Верховною Радою України.

На жаль, до цього часу Верховна Рада України не  затвердила текст присяги працівника прокуратури, і жоден працівник прокуратури, в тому числі і Генеральний прокурор України не складали присягу працівника прокуратури на  вірність народу України,  передбаченою статтею 46 Закону України "Про  прокуратуру”.

Президент України, народні депутати України, працівники органів внутрішніх справ, Служби безпеки України та судді на виконання вимог чинного законодавства обов’язково приймають присягу, служіння народові України, що у подальшому є підставою для затвердження цих осіб на відповідних посадах.

Оскільки працівники прокуратури не складають відповідну присягу, то на відміну від державних службовців або суддів їх не можна звільнити з посади за порушення присяги.

Даний факт сприяє зловживанням в окремих випадках працівників прокуратури і створює соціальну напругу в суспільстві. Особливо негативно на діяльність органів прокуратури впливає відсутність законів України про прокуратуру, тексту присяги працівника прокуратури та прямих норм щодо звільнення прокурорів з посад, в тому числі за порушення конкретної присяги.

Отже, прийняття зазначеного законопроекту сприятиме не тільки усуненню прогалин законів України про прокуратуру, а й буде позитивно сприяти суспільству в цілому.

Законопроектом передбачається внесення змін до статей 2-ї, 46-ї Закону України „Про...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте закінчити думку, бо цікава вона.

 

ПІСКУН С.М. А також доповнення діючого Закону України 15 першою та статтею 46.2 такими, як у законопроекті закріплюється текст присяги працівників прокуратури, для усіх працівників та керівників органів прокуратури України і передбачене їх звільнення за порушення присяги тими органами, які призначені на посаду.

Члени Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянули цей законопроект і одноголосно підтримали його. Просимо вас, шановні колеги,  за наслідками розгляду законопроекту у першому читанні підтримати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, сідайте, будь ласка.

Президент України Віктор Андрійович Ющенко пропонує, щоб його думка теж була врахована при розгляді цього законопроекту. І у зв’язку з цим слово надається його представнику Роману Михайловичу Зваричу. Прошу.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати України.

Президент України в цілому підтримує ідею законопроекту щодо затвердження тексту присяги працівника прокуратури. Адже, незважаючи на те, що статтею 46 Закону України „Про прокуратуру” передбачено, що особи в перше призначені на посади помічників прокурорів, прокурорів управлінь, відділів, слідчих прокуратури приймають присягу працівника прокуратури, текст якої затверджується Верховною Радою України, парламент ще з 1993 року так і не затвердив такого тексту присяги.

Однак, разом з тим, запропонований автором законопроекту текст присяги, на думку Президента України, потребує суттєвого доопрацювання, оскільки він носить надмірно декларативний характер і не відображає в повній мірі основну спрямованість діяльності працівника прокуратури на захист прав та свобод людини і громадянина. Якраз це основне зауваження Президента України стосовно самого тексту присяги.

Не в повній мірі і, на думку Президента України, законопроектом врегульовано питання складання присяги Генеральним прокурором. Вбачається, на думку Президента України, за доцільне запровадження процедури складання присяги Генеральним прокурором під час вступу на посаду незалежно від того чи складав він її раніше.

Законопроектом також передбачається встановити, що порушення присяги є підставою для звільнення працівника прокуратури. Таким чином, законопроект передбачає виключно таку міру не юридичної відповідальності, але дисциплінарної відповідальності. Мова тут йшла також доповідачем від профільного комітету про те, що для суддів передбачений такий інститут як присяга, але у випадку порушення присяги суддя не тільки дисциплінарну, але і, можливо, юридичну, можливо, навіть і кримінальну відповідальність.

Разом з тим, законопроект не містить порядку провадження у справах щодо порушення присяги працівниками.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дозвольте продовжити думку.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Буквально 10 секунд. Працівниками прокуратури, зокрема, не дає відповіді на питання, кому належить право ініціювати питання про наявність ознак порушення присяги. Тобто, це є процесуальні норми, які невідображені в цьому тексті законопроекту.

Таким чином, враховуючи викладене, Президент України пропонує скерувати цей законопроект суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка. Висловіться будь ласка з цього приводу, депутати. Запишіться перед тим на виступ. І під час виступу дайте відповідь на таке питання: чи можна при доопрацюванні до другого читання цього проекту врахувати і абсолютно слушне зауваження Президента, і експертного управління.

Цибенко.

 

13:09:43

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, фракція комуністів, Цибенко. Шановні колеги, абсолютно очевидно, що законопроект – ініціатива депутатська, вона абсолютно на часі. І та інформація, яка прозвучала і з боку профільного комітету, і з боку представника Президента у Верховній Раді, це підтверджує. З іншого боку, є певні, скажімо, зауваження щодо змісту документу. Я абсолютно переконаний в тому, що ці проблеми можуть бути вирішені так само ефективно на стадії підготовки до другого читання, як і після повернення на доопрацювання. Але повернення документа на доопрацювання, це ще і втрата часу.

Тому я абсолютно переконаний і від імені фракції пропоную підтримати цей документ в першому читанні. І обов’язково врахувати ті застереження, які сьогодні звучали і з боку комітету, і з боку Науково-експертного управління, і з боку представника Президента у Верховній Раді до другого читання. Тобто фракція комуністів підтримує цей проект закону, прийняття його в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що думає Павло Гнатович Сулковський з цього приводу?

 

13:10:54

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую, Олександре Олександровичу. Я також приєднуюсь до попереднього виступаючого. Не знаю, чи допоможе цей проект закону, але думаю, що треба дійсно приймати. Тому що так, як сьогодні працюють наші прокуратури, я вже не говорю за Генеральну прокуратуру, а особливо регіонального значення, це просто соромно нам, народним депутатам. Я хотів би декілька тільки, користуючись нагодою, сказати. Зокрема, от Рівненська обласна прокуратура, ви знаєте, попередній губернатор, у нас такий приклад,

Олександре Олександровичу, бо ви добре знаєте, які за роки незалежності всі чотири попередні скликання  був в парламенті - Василь Червоній. І от Президент Віктор Андрійович Ющенко його призначає губернатором.

Так він за 2005 рік умудрився більше 30 розпоряджень видати облдержадміністрації, якими грубо порушив закони України і  Конституцію на свободу совісті. Про те прокуратура спостерігала жодного протесту до суду, практично, не було подано. Ну, все зробили ми з Божею поміччю,  прокурора усунули з посади. Але, ви думаєте, що? Сподіваємося ми на нового прокурора, що він виправить ситуацію, але на сьогоднішній день всі заступники прокурора області, які спостерігали ці грубі цинічні порушення чиновника, до сьогодні працюють при новому прокурорі.

Більше того, попередній прокурор, якого усунули,  пана Оріховського,  сьогодні залишають на посаді у цій же прокуратурі обласній працювати.

Тому, я думаю, що цей проект закону треба підтримувати і, думаю, що тут, дійсно, буде більш конкретна зачистка таких прокурорів, таких працівників прокуратури, зокрема, які от на сьогоднішній день ще мають місце і працюють, зокрема, у Рівненський області. Думаю, що не тільки в Рівненський, і багато…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Добре, що не сказали в інших, бо може у вас не повна інформація, ви більше орієнтуєтесь на  Рівненську область.

Тут є думка Мінюста з цього приводу, будь ласка, висловіть її. Представтесь для протоколу зразу.

Це Інна Іванівна  Ємельянова, я вже повторюю, те, що ви сказали. будь ласка.

 

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І. 

Дякую. Шановний Олександре Олександровичу,  шановні народні депутати України.

Щодо цих двох доповнень. Стаття 15 прим визначає  підстави для звільнення і доповнюється новою статтею щодо  того, що працівники прокуратури приймають присягу. Але у підставах для звільнення якраз ї є один із пунктів – це порушення присяги.

Давайте звернемо увагу зараз на текст присяги. Він абсолютно правильний, але не дає чітких критерій для того, за що має бути притягнутий представник прокуратури до відповідальності:  зміцнювати авторитет держави, суворо дотримуватися Конституції. Я за підтримку пропозицій щодо введення інституту присяги, але  за чіткі врегулювання  на законодавчому рівні: за якими критеріями має нести відповідальність працівник прокуратури, хто має його притягати, яка процедура притягнення до відповідальності, яка процедура оскарження потім. Всі ці положення мають  бути врегульовані.

Тому у мене пропозиція направити на доопрацювання цей  проект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми закінчили обговорення цього питання.

Я хотів би вступити як головуючий у дискусію з Інною Іванівною. Справа у тому, що всі  присяги, починаючи  від присяги військовослужбовця до депутата парламенту і Президента, носять   загальний характер за змістом. Ви це повинні знати. Бо інакше нам доведеться  записувати, наприклад, у присязі прокурора: не брати  хабарів або   якщо брати, то не більше такого-то розміру, стільки мінімальних  зарплат або що. Тоді це буде підставою для звільнення, якщо він перевищить цю норму. Ну, не можна до такої міри деталізувати документи подібного виду.

З іншого боку, чим ширший контекст присяги, тим легше норми  законодавства застосувати до винного, який порушує цю присягу, наприклад, не захищає суверенітет держави або щось інше чинить в супереч вимогам законодавства. Тоді можна давати оцінку. І вже підставою для звільнення… можна детальніше описувати, маючи на увазі у тому, що цілий контекст претензій  може  міститися у порушенні присяги. Я думаю, що треба на це звертати увагу.

Але  за процедурою розгляду цього питання, і комітет пропонує прийняти його у першому читанні,  Президент пропонує все-таки доопрацювати перед прийняттям. І мені здається, що… за процедурою я поставлю, звичайно, пропозицію комітету, але  у вас своє міркування таке, ми повинні  все-таки підтримати думку  Президента  у цьому відношенні і ще попрацювати над цим документом, в тому числі враховуючи і  думку Міністерства юстиції, висловлену тут її  представником, заступником міністра.

Отже, я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття   цього документу за основу у першому читанні.

 

13:16:33

За-34

Не вистачає голосів.

Тому я ставлю на голосування пропозицію другу: направити на доопрацювання цей документ і повторно його  розглянути. І я думаю, що це можна було б зробити, буквально, на наступному сесійному тижні.

Я ставлю на голосування цю пропозицію, прошу підтримати її.

 

13:17:05

За-228

Рішення прийнято.

І заодно подякувати ініціаторам підготовки цього законопроекту, зокрема, Василю Волзі, який зараз хворіє, тому що сама по собі тема актуальна, і її треба вирішувати. Проблему цю вирішувати потрібно.

Проект закону, реєстраційний номер 2428 про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (щодо узгодження з нормами Конституції України положення про Генерального прокурора). Станіслав Михайлович Піскун як найбільш досвідчений в цій темі представник комітету з питань правової політики, будь ласка.

 

13:17:56

ПІСКУН С.М.

Шановні народні депутати, шановний Олександр Олександрович!

На ваш  розгляд пропонується проект Закону України про  внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (щодо узгодження з нормами Конституції України положення про Генерального прокурора), реєстраційний номер 2428 від  30 жовтня  2006 року, поданий народним депутатом Міщенком Сергієм Григоровичем.

Метою прийняття зазначеного закону є узгодження норм законодавства шляхом приведення положень  Закону України "Про прокуратуру" у відповідність зі зміненими відповідно до Закону України "Про внесення змін до  Конституції України” номер 224 від 8 грудня 2004 року статтями 121, 122 Конституції України щодо порядку призначення та звільнення Генерального прокурора України, а також наділення прокуратури додатковою функцією нагляду за додержанням прав і свобод громадян, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами.

Законопроектом передбачається внесення змін до статей 2 та 5 Закону України "Про  прокуратуру” щодо узгодження з нормами Конституції України порядку призначення і звільнення Генерального прокурора України, а також наділення прокуратури додатковою функцією відповідно до Закону України про внесення змін до Конституції України, реєстр 2.2.4 8.12.2004 року.

Прийняття даного законопроекту не потребує додаткових витрат коштів державного бюджету. За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради законопроект може бути в першому читанні підтриманий. Йдеться просто тут от про що. Ви знаєте, що в зв’язку із змінами до Конституції написано, що Генеральний прокурор призначається та звільняється Президентом України на посаду за згодою Верховної Ради у обох висновках, у обох випадках.

Підтримати прошу закон, проект закону України, про внесення змін до Закону України про прокуратуру щодо узгодження з нормами Конституції України положення про Генерального прокурора України і прийняття

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Доповідь прийнята. Що хочуть, що думають з цього приводу депутати? Запишіться. Можна голосувать? Немає бажаючих виступати. А, ні, Павло Гнатович Сулковський має бажання висловити свою думку.

 

13:20:30

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

По-перше, я думаю, що, шановний Олександр Олександрович, шановні колеги, я думаю, що нема сенсу дискусувати з приводу цього проекту закону тільки через те, що Святослав Михайлович Піскун, він і наш сьогодні колега, і я думаю, що він дуже був сильний прокурор генеральний. Я думаю, що такого прокурора не було у нас в Україні, думаю, що він ще повернеться в Генеральну прокуратуру. І дійсно поставить, візьме під контроль виконання законів України і Конституції України. Тому я закликаю всіх народних депутатів дійсно підтримувати цей проект і подякувати Святославу Михайловичу Піскуну за спільну, таку плідну працю. І я думаю, що цей закон принесе користь Україні і українському народу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам, Павло Гнатович. Щоправда ви використали час для того, щоби проагітувати  за конкретну кандидатуру замість того, щоб говорити більше  про зміст закону. Якщо буде час для цього, ви тоді матимете   змогу, ми зарахуємо вам наперед, що ви вже висловилися відповідним чином.

Тут у мене запитання до  ініціаторів внесення таких змін.

По-перше.  Вони абсолютно конституційні, всі зміни приводять закон   у відповідність до Конституції.

А зауваження, яке висловив комітет профільний, вірніше, Експертне управління, стосується  тільки одного, аби замість слів про те, що  раз на рік Генеральний прокурор інформує Верховну Раду про стан законності, замінити словами: „інформує про виконання прокуратурою її функції визначених Конституцією України”.  На мій погляд, ця пропозиція точніша була би, якби ми це записали, то тоді можна було б цей проект приймати, як закон в цілому, бо він  кожною буквою відповідає Конституції.

Можна так? То тоді у мене є така пропозиція. Спочатку давайте проголосуємо  за основу. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка.

 

13:22:50

За-232

Є пропозиція прийняти з врахуванням  цього зауваження Експертного управління, яке підтримується авторами, в цілому проголосувати. Ставлю на голосування цю пропозицію.

 

13:23:17

За-236

Рішення прийнято. Дякую вам.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких Законів України (щодо пенсійного забезпечення медичних працівників). Проект, реєстраційний номер  2058. Тут доповідач народний депутата  України Губський Богдан Володимирович, як автор цього документа. Я пропоную йому висловитися з цього приводу.

Від комітету Любов Володимирівна Стасів є? Тетяна Дмитрівна  Бахтєєва. Вона у відрядженні зараз.   Тоді я вношу пропозицію про зняття з розгляду цього законопроекту. Будь ласка. На наступну сесію нехай розглядають його.

 

13:24:24

За-236

Рішення прийнято.

Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо строків повноважень відповідних органів), реєстраційний номер 3019, тут доповідач – Ключковський Юрій Богданович. Цапюк, Степан Цапюк його доповідає, цей документ від ініціаторів і співдоповідач - Кузьменко Сергій Леонідович. Прошу.

 

13:25:00

ЦАПЮК С.К.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги!

Чинна редакція Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” вслід за Конституцією України встановлює строк повноважень місцевої ради та сільського, селищного, міського голови. Проте при цьому не врегульовується проблема строку повноважень місцевої ради, обраної не під час чергових місцевих виборів. Така ситуація виникає, якщо проводяться позачергові повторні вибори ради або обирається рада новоствореної територіальної громади.

Подібна проблема стосується строку повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на позачергових, повторних чи перших виборах. Крім того, закон нечітко ув'язує між собою питання дострокового припинення повноважень голови територіальної громади та звільнення його з відповідної посади.  У зв'язку з цим можливі ситуації, коли повноваження голови припинені достроково, однак він залишається на займаній посаді.

Стосовно строків повноважень голів та заступників голів обласних, районних та районних у містах рад, які обираються не на прямих виборах, а самими радами зі свого складу, чинний закон містить суперечливі норми. З одного боку, частина перша статті 55 передбачає обрання голови в межах строку повноважень  ради.

А з іншого боку, частина 2 цієї ж статті стверджує, що голова ради здійснює свої повноваження до обрання голови ради нового скликання. Проте, обрання голови ради нового  скликання відбувається після  набуття повноважень новообраними депутатами ради, а отже після втрати повноважень попереднім складом ради, що  входить у колізію з редакцією 1 частини цієї  статті закону. Більше того, може скластись ситуація коли голова ради попереднього скликання втративши статус депутата цієї ради, продовжує виконувати обов`язки голови у зв`язку з тим, що…

 

Засідання веде МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ЦАПЮК С.К. Що коли рада попереднього скликання втративши  статус депутата цієї ради, продовжує виконувати обов`язки голови у зв`язку з тим, що рада з якихось причин не обрала нового голови.

Подібна колізія стосовно  заступника голови ради міститься у частині 1 статті 56 закону. Наявність таких колізій та непослідовності створює проблеми при практичному застосуванні закону, що неодноразово провокувало гострі конфлікти у відповідних органах місцевого самоврядування і таким чином перешкоджала ефективному здійсненню права територіальних громад на місцеве самоврядування. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте будь ласка. Від комітету Сергій Кузьменко, будь ласка.

 

13:28:07

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Шановний  Адаме Івановичу! Шановні колеги! Найперше, комітет пропонує прийняти цей закон в першому читанні. Комітет вважає, що зауваження  науково-експертного управління можна врахувати при доопрацюванні закону у другому читанні, так само як і зауваження Комітету з питань правової політики. Є кілька моментів, на яких можна  було б зупинитися, конкретні пропозиції, скажімо, можна завищити  в статті 42 перше речення 1 частини    в чинній редакції. Є і інші пропозиції. Але все це можна буде врахувати при підготовці закону до другого читання.  Не можна не відмітити це… те, що закон вкрай необхідний, бо є неврегульовані питання, які час від часу приводять до колізій і конфліктів, які відволікають і час, і ресурси у органів місцевого самоврядування. Тому пропозиція комітету – прийняти закон в першому читанні. І я прошу колег підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Запишіться.

Так, Матюха Валерія, будь ласка. Мікрофон з місця.

 

13:29:36

МАТЮХА В.В.

Данным законопроектом предложено внести ряд изменений в закон в части, касающейся срока полномочий сільських, селищних та міських голів. Учитывая то, что были внесены изменения в Конституцию Украины Законом Украины номер 2222 от 08.12.2004 года, срок полномочий соответствующих рад составляет пять лет. А что касается срока полномочий соответствующих голов, он изменен не был. Таким образом, складывается ситуация: соответствующая территориальная громада избирает соответствующую раду сроком на пять лет. Лицо, которое ее возглавляет, к сожалению, срок его полномочий составляет четыре года. Таким образом, получается правовая коллизия. Данный законопроект эту коллизию, к счастью, исправляет.

Поэтому я считаю, что данный законопроект нужно принять в первом чтении за основу.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Більше виступаючих немає? Будемо визначатися. Але, шановні колеги, я хотів би звернути вашу увагу на те, що подякувати авторам, що вони попрацювали, але не до кінця, бо залишають термін перебування на посаді сільського, селищного голови чотири роки – і створюють правову колізію, рятуючи тим, що, мовляв, його повноваження припиняються з моменту початку роботи наступної сесії. З одного боку, вони пишуть, що чотири роки, з іншого боку, наступне, нове засідання буде через п’ять років. Значить, один рік він практично буде нелегітимним.

Тому я пропоную не мудрствувати лукаво, а записати одразу, що термін повноважень сільського (селищного) голови – 5 років, а не чотири, як пропонують автори.

От з цією поправкою до статті 12-ї, що не чотири роки, а п’ять років, я ставлю на голосування про прийняття його в першому читанні.

Прошу голосувати.

 

13:31:54

За-240

Законопроект прийнято у першому читанні. Прошу профільний комітет попрацювати і подивитися на ті зауваження, які виловлені… А? 

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, дякую.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвідомчості справ про адміністративні правопорушення на транспорті, реєстраційний номер 2888. Доповідає Гусаров Сергій Миколайович, голова підкомітету Комітету з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Будь ласка.

 

13:32:32

ГУСАРОВ С.М.

Шановний Головуючий, шановні народні депутати!

Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвідомчості справ про адміністративні правопорушення на транспорті я буду доповідати як один з авторів цього законопроекту, як співдоповідач від Комітету з  питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Тому прошу надати мені для виступу 4 хвилини.

Дуже важливо, що на розгляд Верховної  Ради винесений це законопроект. Сучасні масштаби дорожньо-транспортного травматизму в Україні, тяжкість  наслідків  значно вища аналогічних показників в більшості країн світу.

До 2000 року кількість дорожньо-транспортних пригод загиблих та травмованих стабільно знижувалася.   Безлад на автошляхах, різке зростання кількості пригод, особливо з тяжкими наслідками вбачався з 2001 року, після прийняття 5 квітня змін до Кодексу України  про адміністративні правопорушення. Ним працівники Державтоінспекції були, фактично, позбавлені владних важелів  впливу на порушників правил дорожнього руху.

Внаслідок цього склалася парадоксальна ситуація: коли державні кошти витрачаються на утримання людей в погонах, які штучно позбавлені можливості виконувати  те, для чого призначений, тому не може діяти ефективно. Однак в усіх європейських державах працівники поліції є владною особою і дійсно забезпечують безпеку на дорогах.

Верховний суд України ініціює питання про передачу повноважень від судів до Державтоінспекції. Вказує на перевантаженість судів, неможливість реалізації судами принципу невідворотності відповідальності. Треба створити умови, щоб не допустити безкарність порушників, припинити зайву тяганину громадян до судів, розвантажити суди від виконання невласних їм функцій. Натомість реалізувати призначення Державтоінспекції шляхом надання реальних важелів впливу.

Цей проект – лише перший крок до законодавчого вирішення складної...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити, бо він від двох доповідає. Будь ласка, продовжуйте.

 

ГУСАРОВ С.М. Цей проект – лише перший крок до законодавчого вирішення складної комплексної проблеми забезпечення безпеки дорожнього руху. Ним передбачено передачу повноважень щодо розгляду більшості категорій справ у сфері дорожнього руху від судів до Державної автомобільної інспекції.

У повноваженнях судів залишаються ті проступки, за вчинення яких застосовуються позбавлення права керування транспортним засобом та його оплатне вилучення. Розміри штрафів не змінюються. Мінімальний штраф за дрібне порушення залишається 8,5 гривні.

Для порівняння, у Бельгії розмір штрафів за дрібні порушення коливається від 19 до 140 євро. У Германії, якщо розмір штрафу складає до 150 євро, він сплачується на місці вчинення проступку.

Може складатися враження, що повертаємося до старого. Ні, зовсім ні, не вірно. Ні про яку сплату штрафів грошима на місці не ведеться. Але передбачається право оскарження до суду рішення працівника міліції про притягнення до відповідальності, якщо особа не згодна з цим рішенням.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради вважає, що законопроект може прийнятий за основу. Верховний суд рекомендує прийняти як закон. Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності на засіданні сьомого лютого цього року підтримав цей проект і рекомендує Верховній Раді прийняти його у першому читанні за основу.

Однак, у вирішенні проблеми забезпечення безпеки дорожнього руху не обмежується передачею повноважень. Саме тому, що у Верховній Раді на розгляді зараз знаходиться декілька проектів подобної подобної тематики. Враховуючи це, я прошу направити даний проект на повторне перше читання, а інші проекти передати на розгляд Комітету з питань законодавчого забезпечення природоохоронної діяльності як профільного комітету з даних питань для опрацювання у єдиний законопроект. Це відповідає Регламенту Верховної Ради. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка. Є бажаючи взяти участь у обговоренні? Якщо є, запишіться.

Головатий, будь ласка, Сергій Петрович.

 

13:37:05

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати! Я вважаю, що законопроект заслуговує на увагу, тому що суди перевантажені адміністративними справами пов’язаними з порушеннями на автотранспорті, нам треба розвантажити суди, надати можливість штрафи встановлювати адміністративним органом, а у зв’язку з тим, що запроваджена в Україні адміністративна юстиція, кожний громадянин, а, зокрема, в цій ситуації буде власник прав, водійських прав, може оскаржувати рішення адміністративного органу в суді.

Тому я пропоную підтримувати те, що було сьогодні представлено для того, щоб суди були розвантажені в цьому випадку. І хай це роблять адміністративні органи. Єдине, що нам треба, звичайно, подумати на майбутнє про те, щоб розмір адміністративних штрафів збільшити, оскільки ми бачимо, що діється на автомобільних шляхах, особливо у великих містах, особливо у столиці України, коли надзвичайно багато правопорушень, але надзвичайно низькі штрафи за ці правопорушення. Тому я підтримую те, що вноситься.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення питання завершено. Будемо визначатись. І, я думаю, якщо немає заперечення, ми поставимо на голосування пропозицію, яку висловив доповідач і співдоповідач в одній же ж особі про те, щоб направити цей законопроект з урахуванням того, що, дійсно, ми готуємо більш широкий Закон „Про дорожній рух і пов’язані навколо цього проблеми” на доопрацювання - 2888. На доопрацювання.

Прошу голосувати.

 

13:39:04

За-211

Або не... Всього. Так по фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 181, „Блок Тимошенко” – 4,  „Наша Україна” – 1,  соціалісти - 4, комуністи – 20, позафракційні – 1.

Значить, шановні колеги, я ще раз  звертаю вашу увагу на слова Гусарова колеги. Він сказав,  що ми з вами зараз розглядаємо досить великий законопроект про серйозні зміни - Закон „Про дорожній рух”. Тобто,  там і  про те, що говорив Сергій Петрович, там  передбачено більш висока відповідальність адміністративна - штрафи за порушення правил і цілий комплекс проблем. Тому було б логічно, щоб цей  законопроект ми направили на доопрацювання і він був врахований, і він був врахований при роботі над тим, скажу так, більш  базовим законом.

Хто за те, щоб повернутися до  голосування? До переголосування, прошу підтримати.

 

13:40:26

За-221

Таким чином законопроект відхилено.

Врахуємо, коли будемо приймати закон, про який ми говорили.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (щодо стажу роботи шкідливими умовами). Реєстраційний номер... Зараз, зараз, вибачте, вибачте.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усиновлення).  Реєстраційний номер 2562. Доповідає Микола Володимирович Томенко. Щодо усиновлення. А якщо як щодо удочерения, чи як це українською буде?

Будь ласка, Миколо Володимировичу.

 

13:41:17

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я  представля  спільну працю Державного департаменту з усиновлення та захисту  прав дитини Міністерства молоді  та молоді, які звернулися до комітету, який я очолював,  щоб пришвидшити процес удосконалення процедури усиновлення  для іноземців і для наших громадян, ліквідувати ті проблеми, які  мали місце, і спільно  ухвалити даний законопроект  у даному випадку у першому читанні. Ми підключили до цієї групи представників абсолютної більшості фракцій, це законопроект Філіндаша, Грицака, Левченка, Бондаренка, Томенка.

І я доповідаю три основні тези цих новацій.

Перша ідея полягає у тому, щоб заборонити або точніше унормувати те, що іноземці мають право на усиновлення лише у випадку, якщо вони  знаходяться у шлюбі. Ми мали кілька прикрих випадків, зокрема резонансного характеру, коли один громадянин Сполучених Штатів Америки усиновив трьох дітей і потім був  звинувачений Департаментом поліції міста Бейкер-Сіті  проти... у звинуваченнях у сексуальних знущаннях над цими дітьми. Ми мали інші  неприємні випадки.

І якщо  проаналізувати, ми 150 країн проаналізували з департаментом, в абсолютній більшості країн для іноземців дається право на усиновлення або виключно, якщо це шлюб усиновляє, щоб дитина  виховувалася  у сім’ї. Або,  скажімо, є винятки  такі, що, скажімо, коли мама сама… сама одинока мама бере, то одинокій мамі дається право це зробити, особливо  по батьках одиноких,  по чоловіках є серйозне застереження.

Друге  застереження стосується нижчого порогу усиновлення вже для нас, для України. У нас був найнижчий поріг, ми піднімаємо  до 21 рік. Хоча у більшості  країн ще вище, 25, 30 і таке інше.

І  третя теза – це різниця між усиновлення. Ми виставляємо 45 років. У нас не було такої різниці, це призвело до того, що  у деяких областях брали 60-річні  пастухів собі з дитячих будинків. Тому ця різниця дасть можливість нам нормально  виховувати дітей у сім’ях.

І я просив би підтримати у першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Микола Володимирович. Сідайте. будь ласка.

Секретар Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму  Євген Філіндаш.

 

13:43:42

ФІЛІНДАШ Є.В.

Шановний Адаме Івановичу, колеги, радіослухачі, телеглядачі.

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення, який вноситься народними депутатами   України Миколою Томенко, Оленою Бондаренко, Катериною Левченко, Василем Грицаком та Євгеном Філіндащем  передбачає введення низки змін до Сімейного кодексу та Закону України „Про охорону дитинства”.  Ці зміни носять обмежувальний характер і   пропонуються з метою захисту дитини від  будь-яких форм фізичного чи   психічного насильства і сексуальних зазіхань.

А, по-перше, пропонується запровадити обмеження у різниці між віком усиновлювача та всиновленою дитиною. Усиновлювачем дитини може бути  особа віком  не молодша за 21 рік,  а різниця у віці між усиновлювачем та дитини не може бути  більша за  45 років.

По-друге. Пропонується унеможливити  всиновлення дитини – громадянина України  іноземцем, який не перебуває  у шлюбі.

Слід зазначити, що запровадження   таких обмежень повністю відповідає міжнародній практиці. Більше того, відсутність таких обмежень  у сучасному українському законодавстві призвела до того, що зараз українську дитину мають можливість усиновити такі іноземці  чиї шанси на всиновлення дитини у себе на  батьківщині мінімальні або,  взагалі, нульові.

Наприклад, у Сполучених Штатах Америки ідеальним кандидатом-усиновлювачем являється подружня пара віком до  35 років. Родинам більш похилого віку  або однаковим громадянам  всиновити дитину в США практично немає шансів, тільки за кордоном і, зокрема,  за діючим законодавством і в Україні.

Крім того, у багатьох країнах є обмеження  на різницю мі усиновлювачем та усиновлюваним – 40 або 45 років.

Відома історія про громадянина Крюгер,  одинока особа, який всиновив декілька дітей  з Херсонського дитячого будинку в Україні, а потім через декілька років поліція США порушує проти нього кримінальну справу за звинуваченням у сексуальних знущаннях над цими дітьми.

Слід зазначити, що при проведенні комітетом  круглого столу …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ФІЛІНДАШ Є.В. 15 секунд.

При проведенні комітетом „круглого столу”  із зазначених питань було розглянуто ці зміни, які пропонується розглянути громадськістю, і   дійшли учасники круглого столу одностайної думки щодо необхідності існування подібного закону.

Щодо зауважень висунених  Науково-експертним управлінням, то вони можуть бути обов'язково враховані комітетом при доопрацюванні у другому читанні. Комітет Верховної Ради з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму рекомендує Верховній Раді прийняти цей закон за основу в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євген Васильович.

Чи є бажаючі обговорювати питання? Як же! То записуйтесь. Сухий повинен встигнути першим. Зараз перевіримо. Ну, почесне друге. Будь ласка, Микола Садовий, прошу.

 

13:47:02

САДОВИЙ М.І.

Микола Садовий, фракція соціалістів.

Що стосується даного законопроекту, то він є актуальним. Дуже шкода, що в нашій державі створені такі умови, що доводиться робити таку процедуру – усиновлення іноземними громадянами, бо наші громадяни не спроможні чи морально, чи фізично, чи матеріально утримувати таких дітей. Тому державним органам, в тому числі і Верховній Раді, в даному напрямку потрібно працювати в законодавчому, щоб поменше було таких дітей, які залишилися без піклування батьків.

Тому в цілому підтримуючи даний законопроект, необхідно іще із ним попрацювати і внести ряд зауважень, які письмово висловлені. Ми будемо підтримувати даний законопроект, але зауваження потрібно буде врахувати. Зауваження такого напрямку потрібні: е у нас Сімейний кодекс України і є стаття 117, і необхідно ті суперечності, які можуть виникнути в зв'язку із тим, що буде прийнятий цей закон і Сімейний кодекс, щоб уникнути суперечностей і не нашкодити.

Доцільно подивитися на різницю років: у 45 років між тією особою, яка усиновлюється, і та особа, яка усиновлює. Це  така дискусійна пропорція і тут потрібно попрацювати, подумати у цьому напрямку так.

І останнє зауваження. Воно заключається в тому, що ми   можемо, не можемо, а буде збільшено кількість дітей-сиріт, а це буде накладка на бюджет. знову ж таки потрібно працювати в цьому напрямку.  Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ярослав Сухий.

 

13:49:11

СУХИЙ Я.М.

Дякую.  Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія  регіонів. Прошу передати слово народному депутату України Андрію Пінчуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви так старалися. Будь ласка, Андрію Пінчук.

 

13:49:21

ПІНЧУК А.П.

Пінчук, Партія регіонів. В цілому наша фракція підтримує цей законопроект, і я хотів би зауважити на те, що  дійсно багато є звернень від іноземців, від громадських організацій, які допомагають, скажем, працювати і усиновлювати іноземцям наших діте, і зараз є проблема в тому, що дійсно, з одного боку, ми  не маємо можливості давати, скажем, професійно і доступно це  робити. А з іншого боку, не маємо можливості відслідковувати що трапляється з дітьми потім, коли вони усиновлюються. І я вважаю, що все ж таки потрібно  підтримати цей законопроект в тому сенсі, що кожна дитина має… повинна мати шанс зростати у  нормальній сім`ї, де буде нормальний добробут, де у неї буде майбутнє. І зараз які недолугості у цього законопроекту можна виправити під час опрацювання до другого читання, але  все ж таки в цьому напрямку зараз потрібно працювати і, скажем так, удосконалити усиновлення якраз і на рівні нашої держави, і  дуже актуальне питання дійсно усиновлення іноземними громадянами. Тому ми повністю підтримуємо цей законопроект в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Обговорення питання завершено, всі ми одностайні в тому. Що треба такий закон прийняти, тому що він удосконалює систему усиновлення дітей.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу законопроекту за номером 2562 про внесення змін до деяких законодавчих актів України.

Прошу голосувати.

 

13:51:24

За-239

Прийнято. Дякую.

Шановні колеги, давайте порадимося. Якщо не будете заперечувати, попрацюємо таким чином, щоб вичерпати порядок денний, а після того будемо працювати в комітетах, тому що в нас є, що там робити. Не буде заперечень? Дякую.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (щодо стажу роботи із шкідливими умовами), реєстраційний номер 1210-1. Автор законопроект не хоче його доповідати, Волинець. Тому я попрошу співдоповідача. Голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Цибенко Петро Степанович, будь ласка.

 

13:52:14

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, у Комітеті з питань пенсіонерів, ветеранів та інвалідів розглянуто законопроект номер 1210, яким пропонується час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховувати до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також для страхового стажу роботи із шкідливими умовами праці, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Найперше, що я хотів би відзначити від імені комітету, те, що проблема, справді, така існує. Справді, це так. Але, якби мова йшла про внесення змін до Закону про пенсійне забезпечення, в умовах якого ми працювали кілька років тому, то я як голова комітету, як депутат, як людина був би першим, хто підняв дві руки за цю новацію. На сьогодні ми живемо в умовах дії Закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Існування страхового принципу, в рамках якого реалізувати норму цю закону практично неможливо.

Тому комітет, приймаючи рішення про доопрацювання, про повернення цього закону на доопрацювання авторам законопроекту, виходив з того, що реалізувати цю норму в умовах дії Закону про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування практично неможливо. Це перше.

Друге. Виходив з того, що Науково-експертне управління Верховної Ради, Головне  науково-експертне управління  висловилося за доопрацювання цього документу, а також те, що Кабінет Міністрів не підтримує, і що ще більш важливо, Федерація профспілок України не підтримує цей проект закону. Тому ми прийняли рішення про доопрацювання.

Але, говорячи про те, що є проблема, я хотів би сказати про те, що комітет розуміє, що є проблема, вживає кроків на шляху її вирішення, зокрема, 26 лютого відбувся круглий стіл, на якому ми попередньо розглянули проект закону про корпоративні професійні пенсійні фонди, через які ми пропонуємо цю проблему, справді, вирішувати, бо проблема, справді, є...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Ви завершили?

 

ЦИБЕНКО П.С. Комітет прийняв рішення повернути цей проект закону авторам на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка. Чи є бажаючі висловитися?

Настільки все ясно і чітко доповів голова комітету, що  всім все зрозуміло.

Підняття рук мені нічого не значить.  Не так… не туди, Павло Гнатович,  тиснули.

Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету про направлення законопроекту за номером 1210-1 на доопрацювання.

Прошу голосувати. На доопрацювання авторам законопроекту.

 

13:55:39

За-231

Прийнято.

Розглядається питання проект Закону про внесення зміни до деяких законів України (щодо поховання учасників бойових дій і соціального захисту членів їх сімей), реєстраційні номери 2571 і 2585. По першому законопроекту  доповідає Іван Олександрович Герасимов. Будь ласка.

Сергій Васильович, ваш – наступний, будь ласка.

 

13:56:12

ГЕРАСИМОВ І.О.

Герасимов, фракция коммунистов.

В адрес совета Организации ветеранов Украины и ко мне как к народному депутату поступают многочисленные письма, в которых высказывается просьба установить справедливость в памяти участников войны против империалистической  Японии.

Как известно, Законом Украины «Об увековечении Победы в Великой Отечественной войне 1941-1945 годов» предусмотрено захоронение участников боевых действий за счет Государственного или местных бюджетов. Участники же боевых действий против империалистической Японии не подпадают под действие названного закона, несмотря на то, что воевали они против той же антигитлеровской коалиции. В войне против Японии также было немало погибших, многие остались калеками.

Поэтому с целью ликвидации этой очевидной несправедливости и подан настоящий закон. Я прошу вас поддержать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іване Олександровичу. Сідайте, будь ласка.

Законопроект за номером 2585, Сергій Васильович Червонописький. Підготуватися Цибенку.

 

13:57:30

ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ С.В.

Дякую. Червонописький, фракція Соціалістичної партії, Українська спілка ветеранів Афганістану.

Шановні народні депутати,  проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо поховання учасників бойових дій і соціального захисту їх сімей розроблено у зв’язку з чисельними зверненнями учасників бойових дій, які виконували військовий обов’язок на території інших держав, а також членів їх сімей, стосовно необхідності усунення порушення рівності прав ветеранів війни, які мають однаковий статус.

Перше. Чинним законодавством, а саме статтею 17 Закону України "Про  статус ветеранів війни” встановлено, що витрати на поховання ветеранів війни здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету. Але стаття 14 закону про поховання з посиленням на Закон України „Про увічнення Перемоги в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років” обмежує розповсюдження права безоплатного поховання учасників бойових дій на території інших держав.

Метою законопроекту є законодавче врегулювання права на безоплатне поховання осіб, які брали участь в бойових діях на території інших країн.

Друге. Деякими пільгами надаються учасникам бойових дій за життя Законом України „Про статус ветеранів війни”, користуються члени їх сімей. Але після того, після його смерті таке право втрачається і разом з горем в родини приходить бідність.

Тому ми пропонуємо при, реалізація в цьому законі дає можливість здійснювати поховання всіх учасників бойових дій за рахунок коштів державних та місцевих бюджетів. Прийняття забезпечує посилення заходів правового та соціального захисту учасників бойових дій на території інших країн та членів їх сімей. Прошу прийняти в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Васильович. Сідайте, будь ласка. Голова Комітету у справах ветеранів, пенсіонерів, ветеранів та інвалідів Петро Цибенко.

 

13:59:49

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, я хотів би вам нагадати, тим з нас, хто уже, може, трошки призабув, це, що 13 лютого ми з вами в цій залі провели День уряду, який був присвячений виконанню чинного законодавства щодо соціального, правового і морального захисту учасників війни. І головною думкою, яка тоді звучала в залі була та, що треба спішити повертати наш одвічний борг тим людям, які отримали перемогу над гітлерівським фашизмом. Оці два законопроекти, вони є реальним кроком на шляху повернення цього одвічного боргу.

Тому я найперше хотів би від імені комітету подякувати двом авторам законопроекту, які вийшли з подібною законодавчою ініціативою і, вважаю, що вона підтримує, потребує всілякої підтримки.

Друге. Зважаючи на те, що ці два документи, два проекти закону є не альтернативними, а певною мірою взаємодоповнюючими, комітет пропонує підтримати обидва законопроекти в першому читанні, в процесі підготовки до другого читання ми їх об’єднаємо і зробимо єдиний документ, який буде поданий на розгляд Верховної ради України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Тим більше, я просив би, Петро Степанович, щоб ви звернули увагу на ту пропозицію, що дійсно ми говоримо про Японію, а закон про Велику Вітчизняну війну тут також треба законодавчо якимось чином відреагувати на це.

Так, хто хоче виступити? Ні, ні, я думаю, що хочуть поговорити, підтримати цей законопроект.

Шибко, будь ласка, Віталій Якович.

 

14:01:44

ШИБКО В.Я.

Шибко, соціалістична фракція. Я дякую, Адам Іванович.

Я просто не знаю, про що тут дискутувати. Це справа, як-то кажуть, благородна. Ми взагалі, бачите, да, навіть багато не казали про це нічого в своїх виступах. Тому давайте просто проголосуємо і зробимо відповідно до нашої совісті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тих, хто хотів би не підтримати цей закон, немає? Немає. Значить, обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту закону про внесення змін, про внесення змін до Закону України про увічнення перемоги у Великій Вітчизняній війні 41-45 років... Ні, вибачте, перший у нас закон за номером 2571. Прошу голосувати.

 

14:02:59

За-238

Прийнято.

І проект закону за номером 2585 про внесення змін до деяких законів України щодо поховань учасників бойових дій і соціального захисту їх сімей. Прошу голосувати.

 

14:03:32

239. Дякую, прийнято.

Шановні колеги, напевно, відсутність наших опонентів стимулює нашу з вами роботу, що ми працюємо швидшими темпами. І це  закономірно, бо менша кількість депутатів беруть участь в обговоренні, в обговоренні питань і це звичайно дещо прискорює нашу роботу.

Тому на сьогодні ви виконали все те, що було заплановано. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.

Прохання попрацювати зараз у комітетах і фракціях, але більше - у комітетах, бо фракції законів не пишуть і  не приймають, а політичні рішення приймають.

Завтра початок роботи о  10 годині. На все добре.