ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

24 квітня 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України

МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні   депутати,   гості Верховної Ради,  шановні телеглядачі і  радіослухачі, шановні журналісти!

Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться реєстрація бажаючих брати участь у засіданні.

09:59:48

Таких у сесійному залі 259, бажаючих. Ранкове засідання   оголошується відкритим. Відповідно до рішення парламенту, на  позаминулій неділі прийняте, ми, працюючи у специфічному  режимі,  проводимо ранкові засідання  і продовжуємо роботу у комітетах і фракціях також.

Перед тим, як розпочати засідання, я хотів би від вашого імені привітати  народних депутатів Ганну Герман і Сергія Майбороду, яким сьогодні виповнюється  день народження. (О п л е с к и)  

 Олександре Миколайовичу, ви так наче домовляєтеся слухати…. Ні, це не Пеклушенко був, так що. То я для його домашніх кажу, що це не він був. Добре.

Відповідно до Регламенту у нас є час для виступів представників від фракцій з внесенням пропозицій, оголошень, заяв, повідомлень та виступів народних депутатів.  Будь ласка, запишіться, хто хотів би висловитися.   І ще хто бажає із депутатів, хоч… Продовжуємо запис. Так, Самойлик Катерина Семенівна від фракції комуністів має слово .

 

10:02:08

САМОЙЛИК К.С.

Самойлик Екатерина Семеновна, фракция Коммунистической партии  Украины.

Уважаемые народные депутаты! Мне больше всего сейчас хотелось бы приковать ваше внимание ко мне. Уважаемые наши соотечественники, уважаемые люди, которые вышли и есть на площадях перед Верховной Радой Украины, на Майдане Незалежности, перед Конституционным Судом, на площадях наших городов и населенных пунктов! Уважаемые наши соотечественники, фракция Коммунистической партии Украины считает своим долгом довести до вашего сведения, что постоянно звучащие призывы Президента Украины Виктора Ющенко и его националистического окружения – предать анафеме эпоху советской оккупации, осквернить святыни нашего народа и объявить героями Украины нацистских пособников находят отклик там, где и положено – среди откровенных фашистов.

Мы действительно с вами сегодня стоим перед угрозой фашизма в нашем государстве. 20 апреля в день рождения Гитлера некие организации подали в Киевскую городскую администрацию заявку на проведение 28 апреля акции, посвященные чествованию головорезов из дивизии «СС-Галичина». Фашисты собираются в этот день с факелами пройти по центральным улицам нашей столицы – Киева и провести свое сборище на ее главной площади, по улице, которую не они отстраивали после бомбежек после Великой Отечественной войны, а весь наш советский народ. Тем самым они бросили вызов всему народу Украины, всей демократической Европе, всему прогрессивному человечеству накануне  праздника великой победы, гитлеровские недобитки, прислужники хотят надругаться над светлой памятью миллионов советских людей разных национальностей, отдавших жизнь за то, чтобы сделать такие кощунственные шествия невозможными. Эти негодяи считают, что с приходом к власти оранжевого Президента и при поддержке Блока Юлии Тимошенко, Луценка и «Нашей Украины» вернулось их время. Зря надеетесь. Я обращаюсь ко всем, кто  сегодня слушает нас. Возьмите свои старые альбомы, посмотрите на старые фотографии, с которых смотрят совсем-совсем юные ваши родственники, ушедшие защищать нашу родную землю. Они очистили  от этой скверны не только территорию Советского Союза, не только территорию Украины, а территорию всей Европы, и мы обязаны из поколения в поколение передавать эту светлую память о тех, кто нам сделал все для того, чтобы было мирное будущее.

Фракция Коммунистической партии  Украины призывает сделать все для того, чтобы не допустить превращение нашей прекрасной Украины прибежищем для эсесовских вурдалаков, украинским националистам как и их эстонским подельникам не удастся перевести назад стрелки исторических часов и память, живущую в сердце каждого из нас. Их время истекло, фашизм не должен   пройти ни в коричневом обличии, ни в оранжевом камуфляже. Поэтому мы и призываем всех народных депутатов Украины, у которого горит пламя любви к своей родине, к исторической памяти  возвращайтесь все и сделаем всё, чтобы в Украине никогда   не повторилось то страшное время, которое пережил уже наш украинский народ, чтобы у нас уже не было Бабиного Яра, чтобы у нас уже не было хотыней и белорусских. Поэтому нужно нам всем отстоять нашу землю.

На основе решений Нюрнбергского процесса Коммунистическая партия Украины требует от Киевской государственной администрации принять все необходимые меры для недопущения маршей наследников ессесовцев на улицах славного города-героя Киева. И мы призываем первого мая в знак нашей солидарности выйти на наши площади…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Замість Кисельова виступає Муц. Прошу.

 

10:07:39

МУЦ О.П.

Шановний Голово, шановні депутати, дорогі краяни! Сьогодні вся країна: тисячі людей на вулицях і майданах, уряд України, Верховна Рада, політичні партії, регіональна еліта – живуть очікування одного-єдиного рішення – рішення Конституційного Суду.

Політична криза, що розгорнулася в Україні після виданням Президентом Указу про достроковий розпуск парламенту, має завершитися так, щоб потім не було соромно за безцільно згаяний час, упущені можливості та відсутність позитивних уроків.

Фракція Партії регіонів наполягає: правовим базисом для розв’язання конфлікту в Україні має стати рішення Конституційного Суду. Ми ніколи не станемо на шлях правового розвитку, якщо будемо шукати політичну доцільність і підміняти нею правову і нормативну базу. Переконані: спокусам високопосадовців переступити Конституцію задля досягнення своїх політичних цілей, шкурних інтересів необхідно покласти край.

Фракція Партії регіонів висловлює занепокоєння кампанією з дискредитації Конституційного Суду, звинувачення в підкупах, тиску, шантажі демонструють, що в Україні дуже важко, але йде процес демократичної еволюції. Він  переобтяжений інформаційними війнами, компроматами, наклепами, але цей шлях треба пройти.

Посилюється тиск на суддів Конституційного суду України з метою не допустити прийняття правового законного рішення, опозиційні сили намагаються реалізувати сценарій зриву  роботи Конституційного суду. Фракція Партії регіонів наголошує на недопустимості подібних дій, щодо усіх представників судової гілки влади, а зокрема, щодо суддів Конституційного суду.

Адже йдеться не тільки про дотримання законності ста  внутрішнього спокою в державі, а й про міжнародний авторитет України. Леді з косою та її оточення мали змогу попрацювати у виконавчій владі, проте не зуміли ефективно виконувати свої обов’язки і були звільнені за нефаховість. Сьогодні їх з’їдає жага реваншу і тому вони жертвують інтересами України та народу, любов’ю до якого клянуться. Але ми  знаємо, найбільше шкодили Україні ті, хто найголосніше кричав про її інтереси. Лідер БЮТ заявила, що опозиція не буде визнавати рішення Конституційного суду. Таким чином, опозиція закликає до анархії та дестабілізації основ правової системи України.

Такі заяви нівелюють саме існування Конституційного суду, як єдиної в державі інституції, на яку покладено обов’язок оцінювати дію всіх гілок влади та відповідність Конституції. Дуже дивно, чому Президент України до цих пір відмовчується і не оприлюднив свою позицію щодо таких заяв опозиційних лідерів.

Ми закликаємо Президента України дати оцінку такої правової культури опозиції та  виступити гарантом Конституції і закликати опозицію не впадати у правову істерику, яка може мати фатальні наслідки  для українського суспільства.

Пане Президент, не вже такими методами можна будувати європейську країну, не вже таких дій чекає від нас європейська  і світова спільнота? Цитуємо  резолюцію ПАРЕ: „У разі прийняття рішення Конституційного суду, має визнано, як обов’язкове усіма сторонами”.

Бачимо, що Європа. Європейський шлях розвитку, європейські цінності і українська опозиція – речі не сумісні. Тільки рішення Конституційного Суду  може визначити  подальший хід політичних подій та переговорного процесу. Саме на  цьому акцентують увагу представники європейських і світових інституцій, які вважають, що вирішення  даного політичного конфлікту в конституційному і правовому полі є  іспитом  для молодої демократії України.

Саме тому на відміну від опозиції ми виконаємо будь-яке рішення Конституційного Суду, бо тільки Конституційний Суд може і повинен вирішити політичний конфлікт у середині країні у правовий та легітимний спосіб, після чого потрібно знайти політичний компроміс для вирішення внутрішніх проблем України.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  Слово має Лещенко від „Нашої України”.

За ним - Баранівський.

 

10:12:39

ЛЕЩЕНКО В.М.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати, шановні громадяни України! Віктор Лещенко, Партія промисловців і  підприємців України, місто Харків.

Політична  криза сьогодення виразно визначила контури та суб’єктів, з боку яких виникає найбільша загроза для демократії та стабільності в Україні. Без сумніву, наше суспільство абсолютно не готове до використання активних засобів протидії, руйнівному загальнонаціональному наступу радикалізму. Слід об’єктивно визначити, що радикалізм визрівав поступово і становився реальністю з-за нашого мовчазного неадекватного реагування.

Давайте візьмемо такий факт. У ході виборчої кампанії 2006 року на всіх теренах України біг-борди переконували населення, що нібито виборці безпосередньо вибирають Прем'єр-міністра. Під символом … сердечка проглядається нібито натяк на агресивну пащуру білої акули; але ми ніби не помічали, що за діями цієї красивої жінки скривається величезна брехня, яка пов’язана з оманою виборців, тому що народ голосував за ту чи іншу силу, а переможці формують коаліцію, яка визначає потім кандидатуру Прем'єр-міністра.

Підписання угоди про об’єднану опозицію між „Нашою Україною” та БЮТом, у якій головним завданням було за будь-яку ціну провести дострокові парламентські та місцеві вибори, Партія промисловців і підприємців України з обуренням сприйняла такі деструктивні наміри радикалів. І тут справа зовсім не в таких причинах, не в тих причинах, за які вони говорять і зараз називають. Або візьмемо факт, з яким цинізмом і авторитаризмом нас переконують у необхідності дострокових виборів як інструменту політичного оздоровлення демократичного суспільства в Європі. При цьому, зверніть увагу, як підтасовуються факти. Називаються країни, де були проведені дострокові вибори, але не називаються причини.

Президент на своїй прес-конференції чітко назва причину, що 95 відсотків дострокових виборів стали результатом або діяльності, або за ініціативи правлячої більшості. Ніде в світі дострокові вибори ще не були безпосереднім результатом діяльності опозиції.

Ось подивіться, як це було у Федеративній Республіці Німеччині. У 1969 році розпадається коаліція християнських і свободних демократій. Останні об’єднуються з соціал-демократами Біллі Гранта. Потім для закріплення своєї позиції коаліція проголошує дострокові вибори. У 1982 року ті ж самі свободні демократи утворюють коаліцію уже з християнськими демократами на чолі з Гельмутом Колем. І знову ж дострокові вибори за тими ж умовами. Дострокові вибори 2005 року стали результатом того, що на земельних виборах правляча на чолі з Шредером Соціал-демократична партія потерпіла поразка. Для того, щоб перевірити свою позицію у суспільстві, правляча коаліція ініціює вотум недовіри уряду і йде на дострокові вибори.

В інших країнах, на які посилаються лідери об’єднаної опозиції, дострокові вибори відбувають або за ініціативою правлячої  коаліції, або із-за неможливості її утворити. У той же час Німеччина має дуже негативний і повчальний досвід, коли у Веймарській Республіці була порушена правоприємність державних органів влади, що привело до виникнення владного вакууму. Починаючи з 1930 року, здійснюється низка дострокових виборів та тимчасово призупиняється діяльність  державних органів влади. Це дозволяє авантюристу і радикалу Гітлеру легально прийти до влади. Якщо порівняти Німеччину двох часів, то чітко видно, що передувало приходу Гітлера до влади і що стало гарантом демократії в сучасній Німеччині.

При дострокових виборах державні інститути влади виконують свої функції до того часу, поки не утворені новообрані владні структури. Веймарську Республіку знищила відсутність інституційної правоприємності. Може в Україні слід врахувати чужі помилки. Що відбувається у нас під впливом волюнтаризму і радикальних політичних сил та які наслідки чекають всіх нас після такої перемоги.

З боку українських радикалістів найбільш вичурними засобами запроваджується тотальний інституціональний тероризм та стримується будь-який формат політичної стабілізації. Що потрібно негайно зробити? Перше, це здійснити низку тих заходів, про які я казав у своєму попередньому виступі, а саме дати спільне науково виважене обґрунтоване розуміння політичної ситуації як наслідку, що нас очікує у майбутньому після перемоги радикалів і волюнтаристів.

Друге, я добре знаю, що серед багатьох політичних сил, і в першу чергу „Нашої України”, є достатньо розумних виважених політиків, які добре усвідомлюють, чим все це закінчиться. Необхідно розпочати негайний діалог і широкий формат співпраці з цими політичними силами. Я звертаюсь до членів Коаліції національної єдності …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити, 10 секунд буквально.

 

ЛЕЩЕНКО В.М. …до всіх народних депутатів. Саме зараз зрозуміти необхідність широкомасштабного діалогу та порозуміння з усіма політичними партіями, з партіями демократичного спрямування, які не входять до парламенту, з громадськими структурами, з авторитетними регіональними політиками і просто з розумними людьми.

Третє, будучи в регіонах ми, мабуть, усі звернули увагу як у засобах масової інформації на всіх рівнях представлена позиція єдиного борця за справедливість, лідера об’єднаної опозиції. Потрібно вести широку пояснювальну роботу, чого варта ця боротьба і за яку справедливість іде мова. За ту, коли за 8 місяців прем’єрства по оцінкам Президента було відшкодовано Єдиним енергетичним системам України 5,8 мільярда гривень. Інші джерела називають ще більші суми. Чи справедливість, про яку указують її соратники по партії Бродський, Видрін та інші.

І, нарешті, останнє. Нам зараз як ніколи потрібно підтримати демократично налаштованого Президента і огородити його від тотального тиску прискіпливих  радикалів, тому що тиск на громадську свідомість та використання виборів, як засіб отримання влади за будь-яку ціну сьогодні, уже не пройде у радикалів. Тому зараз, як ніколи, необхідна енергійна діяльність уряду і всіх здорових політичних сил по запровадженню системи просвітницьких заходів, за допомогою яких можна довести до суспільної свідомості всю жахливість  і непередбачуваність політичного авантюризму і радикалізму. Так звані опозиціонери пішли шляхом руйнування …… інститутів влади, не думаючи про те, у що вони перетворюють інститути цієї влади, коли нарешті на ці руїни прийдуть самі і, яке відношення у свідомості громадян буде до цієї влади. Я навів приклади з історії інших країн, а ми повинні робити висновки із своєї історії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

ЛЕЩЕНКО В.М. Історія повторюється як, один раз як трагедія, другий раз уже як катастрофа. Тому зараз в Україні повинні об’єднатись задля свого майбутнього. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Ви говорите абсолютно правильні речі, тільки старайтеся вкластися в 5 хвилин, тому що більше для фракцій не відводиться часу.

Іван Бокий від фракції соціалістів. Прошу. За ним виступатиме Головатий.

 

10:20:01

БОКИЙ І.С.

Шановні колеги! Шановні виборці! Мабуть ви чули вчорашнє біснування прихильників жагучої жінки і мрії поета, якщо Конституційний Суд не скаже те, що вони хочуть, то це, кажуть, не наш суд, правосуддя, мовляв, продано.

Самозвані демократи готові уже в слід за Остапом Бендером повторити, вони – себто  ми з вами – не знають, що нас тепер троє, ми дамо вам „парабелуми”, ну не „парабелуми”, а виведемо всіх на вулицю. Їм суд – не  суд, Конституція – не Конституція, вони, як їхній духовний предок Остап Ібрагимович, переконані, побільше цинізму, людям це подобається.

Зовні все це виглядає як водевіль, трагікомедія, фарс. У це дійство, однак, фарисеї від політики утягли України, обманувши людей і ми маємо її рятувати від них, нахабних христопродавців, не дати їм поглумитися і зґвалтувати країну. А ґвалт уже йде: ростуть ціни, економіка дає збої, а їм цього й треба, гальмується розв’язання земель, проблем земельного ринку, є всі підстави чекати стрибка цін на газ і ми прекрасно розуміємо, що для них це якраз дуже сприятлива ситуація. Клани хочуть знову опустити країну, як вони звикли опускати  людей. Мусимо виривати з лабет цих людей Україну, але не методами блазнів, брехух у білих строях, наклепників з іменем Бога на вустах, а чесно, відповідально і серйозно. Як?

Ми, соціалісти, вважаємо, що маємо передусім довіритися Конституційному Судові. Так і тільки  так. Так, є там, звичайно,  і купка фарисеїв. Але віримо у розум і відповідальність здорової більшості цієї найвищої  судової інстанції. На терезах суддів сьогодні доля  країни, доля українців, майбутнє держави. Єдиним дороговказом для них є Конституція, а не крик натовпу, воля месії чи месійок. Повіримо у суд і годі   ганьбити людей, які  наділені на те найвищим довір’ям.

Так, звичайно, мають бути включені  політичні механізми, але з них треба прибрати методи підступу. Навряд чи  можна  сприймати всерйоз як  крок зрілого мужа, а не персонажа політичного водевілю пропозиції, наприклад, про те, щоб призупинити на якійсь  час строк дій пасхального указу і одночасно розгляд цього  указу у Конституційному Суді. не серйозно навіть пропонувати таке пристойному товариство. Так само не серйозно ставити ультиматуми  за кілька тижнів ухвалити гору законів на  наперед  задану  тему і прописані  положення про повернення фактичної монархії  і поховання політреформи. Ще б запропонували відтворити ГУЛАГ  для повноти  картини і молебні  за новоявлених місій.

На переговорний процес ми повинні, звичайно, йти, але не  як упокорені і  капітулянти, а  як свідомі  відповідальністю за долю  країни сини і дочки народу. Зміст переговорів маємо узгоджувати з букви   і діючої Конституції, і навіть зміни до неї  будувати на її букві,  інакше в Україні запанують хаос і махновщина. Нікому не дозволено воювати з Конституцією. На цьому  в Європі і в світі стоять демократії, і Україна не повинна бути прикрим винятком.  Ніяких імперативних мандатів, які б  мухи у чиїхось носах чи потьмарення   у мізках не нав’язували  Україні політичне кріпацтво, ніяких  відступів  від перевіреної  Європою системи  державного управління, ніякого гетьманства і інших атрибутів середньовічного мороку. Дилетанти від політики  і мистецтва в управлінні дозволити собі кинути виклик  народжуваній у тяжких  муках української демократії, яка  зробила крок до європейських стандартів в економіці, політиці, соціальній сфері. Авантюристи, збагнувши, що програють по всіх напрямках, що коаліція впевнено  витягає державу з ями,  спробували заколотом змінити ситуацію, втягти у недобре діло Президента. Маємо простягнути один одному руки, може і забувши деякі не розумні  діяння, але  не повинні дати себе втягти  у мискоборство, яке  підриває країну. Ми готові  до тверезого діалогу, але не до пустих багатогодинних теревенів навколо чиїхось  нав’язливих ідей і  задоволення амбіційних та   бізнесових інтересів.

40 років тому   Олесь Гончар закликав сучасників: думаємо про велике. Для нас велике і головне – Україна. Її і треба рятувати від різного роду аферистів, спекулянтів, політичних торгашів. Коли нас об’єднає великий,  Україна стане  непереможною і нездоланною. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Слово має    Головатий Сергій Петрович.

 

10:25:10

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане Голово, шановні колеги  депутати! Я ще радий, що  парламентська трибуна для мене лишається мабуть єдиним джерелом вільного слова. І я хочу подітися своїми думками про страсбурзькі події, бо   за  цілий тиждень перебування у Страсбурзі жодний журналіст, жодна компанія у мене інтерв’ю, ні жодного коментаря, попри те, що я був в епіцентрі подій, і маю на руках чотири варіанти  проекту  резолюції по Україні, які мінялися 16, 17, 18 і 19  квітня. Але, виявляється, що українським журналістам  це було  не цікаво. Швидше всього не цікаво їхнім господарям, які   встановили монополію на слово і давали  практично виступати тільки одній силі.

Так от,     що я хочу сказати  ще раз, але я про це трошки сказав у  ефірі „1+1”, коли був  із Немирею. 107 депутатів брали участь у голосуванні. 107 проголосували за цю резолюцію із 117. 107 – це всі, це практично всі, це  без різниці Західна Європа, Центральна Європа, Росія – всі стали на одному, що ключовим моментом в українських подіях має бути рішення Конституційного Суду. Цієї пропозиції в проектах резолюції не було. У проектах резолюції на самому початку було одне – політичні переговори і політичний компроміс.

Мені на сьогодні достеменно відомо, до чого зводиться цей компроміс: компроміс зводиться до зміни Голови Верховної Ради на лідера коаліції. Я не буду втручатися в справи коаліції, хай вона вирішує, може, їй краще поміняти лідера коаліції, аніж міняти спікера Верховної Ради, але це їхні справи.

Я хочу сказати одне – чому так боялася опозиційна сторона Конституційного Суду. Так, їхні зусилля були спрямовані на одне: дискредитувати суд, сказати, що він не функціонує, сказати, що він корумпований, сказати, що він не здатний приймати рішення і так далі, і так далі. І звичайно, що в ці дні олію в вогонь добавили самі судді Конституційного Суду, тому що в Європі не могли зрозуміти, як п'ять суддів Конституційного Суду можуть завчасно говорити про прийняте ними рішення – відмовлятися в роботі суду.

Звичайно, що не на користь опозиції була й діяльність фракції БЮТ, яка штурмом брала Конституційний Суд і не допускала суддів Конституційного Суду, і це викликало великий подив у саме тих, з ким нами доводилося дебатувати. Хочу сказати, що в моніторинговому комітеті, де тільки два є члени делегації української – я і Віталій Шибко, – була надзвичайно складна позиція, тому що по двох ключових параграфах – по параграфу імперативного мандату і по параграфу, де тричі говорилося, давалася юридична оцінка указу Президента як законного, у моніторинговому комітеті склалося голосування – дев'ять на дев'ять. Дев'ять на дев'ять – це значить: рішення не прийнято, і все залежало від голови моніторингового комітету, який у такій ситуації має право або проголосувати „за”, або проголосувати „проти”, або утриматися. Якби голова комітету утримався б, то рішення не було б прийнято, але він як європеєць, він представник німецького парламенту, сказав: я підтримую позиції ту, яка спирається на те, що має Конституційний Суд сказати слово, який би він не був. Це є інститут конституційного права, це – інститут верховенства права, він сьогодні господар в Україні ситуації, знову ж таки, яким би це рішення не було.

І от вчорашня заява судді Кампо, що це – політичне питання, мене дійсно і в цій ситуації хвилює  професійна придатність цих суддів. Якщо юрист каже, що там нема права, що це політичний спір, що Указ Президента – це  політичний документ, що повноваження Президента – це є політична суперечка, що там немає про що говорити про право, що повноваження Президента – це знову ж таки… це якась ідеологічна можливо якась річ, а не юридична, то я сумніваюся у компетентності саме такого судді, який на цій стадії говорить, що треба вирішувати політично. Зрозуміло чого вони хочуть вирішувати політично. Тому що всі в  Європі, в Росії, в Україні переважна більшість юристів, якщо вони є юристами, вони знають, що нема ні на йоту у  Указі Президента юридичного підґрунтя, для того, щоб відмити цю ситуацію, щоб ще відбілити якимсь чином, то європейці хотіли би, щоби це було вирішено політично, а не юридично, бо юридичне рішення – це є крах, крах політичної кар`єри такої особи, якою б вона не була, глави держави, який жодним чином не має жодного права діяти антиконституційно. Тому і виступають зараз за доюридичне урегулювання. Але я хочу сказати і Верховній Раді, і коаліції, і тим, хто сьогодні від опозиції  тут, єдина основа руху України вперед  - це юридична основа, це рішення Конституційного Суду і рішення резолюції ПАРЕ. Від цього відступати не можна. Якщо від цього буде відступ, то тоді Україна буде і далі в політичних суперечках і  в політичному безперспективі.  Дякую.     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Замість Євтухова слово надається Руднікову. Так? А, Стояну. Стояну. І Руднік. Але там уже не буде… Будь ласка, 3 хвилини. Прошу. Да, да, да. Олександр Миколайович. Будь ласка.

 

10:30:59

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, член Парламентської Асамблеї  Ради Європи від Партії регіонів.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні співвітчизники, шановні представники засобів масової інформації, хочу ще раз привернути вашу увагу до  основних положень Резолюції, прийнятої Парламентською Асамблеєю Ради Європи минулого тижня. Роблю це тому, що делегати від опозиції, які брали участь у цьому засіданні, безсоромно заявляють про те, що начебто ці резолюції ПАРЄ схвально відізвалися про Указ Президента і закликали всі політичні сили його виконувати. Як учасник цього засідання однозначно заявляю, що це чергова порція політичної брехні на міжнародному рівні. Уже в першому пункті резолюції Парламентська  асамблея визначила, хто став головним збудником політичного протистояння в Україні. Цитую: „Парламентська асамблея занепокоєна політичними подіями в Україні в останні тижні. Кульмінацією, - звертаю увагу, - кульмінацією яких став Указ Президента Ющенка від другого квітня 2007 року про оголошення дострокового припинення повноважень Верховної Ради України”. Кінець цитати.

Особливо звертаю вашу увагу на пункт 14-й. У Резолюції однозначно записано те, що відкидає всілякі політичні спекуляції. Цитую: „Асамблея повторює, що влада єдиного органу – Конституційного Суду України – має гарантуватися та поважатися. Тиск у будь-якій формі на суддів є неприпустимим та має розслідуватися та переслідуватися у порядку кримінального судочинства”.

І звертаю увагу ще на один момент, на наступні речення цієї резолюції: „Існує гостра потреба в рішенні щодо конституційності Указу Президента від другого квітня  2007 року. Після прийняття це рішення має бути визнано як обов’язкове усіма сторонами”. Крапка. Кінець цитати. І ніяких інших трактувань.

Таким чином, фракція Партії регіонів і наші колеги по коаліції отримали міжнародне підтвердження того, що ми зайняли правильну позицію: тільки Конституційний Суд може винести рішення щодо конституційності Указу Президента. І яким би воно не було, ми виконаємо це рішення. І тому дуже дивно чути, як наші опоненти, та і не лише вони, а й працівники Секретаріату Президента, заздалегідь готують громадську думку, що з рішенням Конституційного Суду вони не погодяться. Ось заява Тимошенко, яку вона зробила на Майдані: „Будь-які рішення Конституційного Суду виконувати не будемо”. Хіба це не заклик до антиконституційних дій? Хіба це не захід до політичного тероризму? Я вже не кажу про те, що вчора на телепередачі Коваль, від "Нашої України",  також підтримав Кампо, який вже  трактує Конституційний суд, трактує Указ, більше того, закликає припинити розгляд.

Тому, шановні колеги, хочу нагадати панам…..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте думку, будь ласка, зараз, зараз. Закінчуйте.

 

СТОЯН О.М.  Хочу нагадати панам-демократам, що в  грудні 2004 року Верховний Суд України прийняв рішення про третій тур виборів Президента. І хоча половина населення, яка голосувала за Віктора Януковича, вважала це рішення неприпустимим, Віктор Федорович тоді уступив, визнавши рішення суду, тим самим спасши країну від розвалу.

Ми не стали закликати людей на майдани, на акції  непокори, а повели себе, як цивілізована опозиція. Тому Президент України, як гарант Конституції, має першим визнати рішення Конституційного Суду України, яким би воно не було.

Якщо суд визначить Указ неконституційним, негайно відмінити цей Указ, закликати всіх громадян, як це і сказано в резолюції ПАРЕ, до його виконання. Якщо він цього не зробить, вся відповідальність за можливі подальші дії буде на його совісті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні депутати, ми використали час, відведений на виступи від фракцій і окремі депутати висловилися. Коротенько підіб’ємо підсумки того, що відбувається сьогодні в сесійному залі зокрема.

Ви знаєте, можна говорити про загрозу суверенітету, як це сказано у відомому Указі Президента. Можна говорити про сумнівність формування коаліції, про легітимність чи нелегітимність влади. Можна вести розмову про довіру до Конституційного Суду, робити брудні натяки стосовно суддів, дискредитувати суд, тиснути на нього. Ну, от приклад один, я без коментарів, тільки прочитаю лист президента до голови Конституційного Суду: „У зв’язку із необхідністю детального аналізу подій, що відбулися під час пленарного засідання Конституційного Суду 17 квітня з розгляду справи за конституційним подання 53-х народних депутатів щодо відповідності Конституції України Указу Президента України від 2-ого квітня, прошу терміново надати завірену копію стенограми цього засідання. Одночасно з тим хочу повідомити, в якому режимі – відкритому чи закритому – проводилося пленарне засідання Конституційного Суду України 5 квітня щодо визначення форми слухання указаної справи”.

Я не коментую, бо ті, хто готували на підпис Президенту таку авантюрну записку, очевидно, не подумали на те, що це – безпосереднє пряме втручання і тиск на суд, бо стосовно його Регламенту нікому не дано право втручатися у процедурні і не тільки суттєві моменті Це – справа суду, окремої гілки влади.

Можна тиснути іншим способом. От переписка між Службою безпеки України, будівельними і комунальними організаціями міста Києва відносно квартири, яка нібито інкримінується як власність Сюзанни Станик і переписка між СБУ і Генеральною прокуратурою, і відповідь Генеральної прокуратури судді Конституційного Суду, яка зводиться до того, що вивченням цих матеріалів встановлено, що в них відсутні будь-які дані про отримання вами хабара чи вчинення інших корупційних діянь. Вони долучені до матеріалів  кримінальної справи у ході досудового слідства, у якій буде дано правову оцінку всім цим обставинам. Але це йдеться про кримінальну справу з приводу втручання у судову діяльність Конституційного Суду  з боку Служби безпеки її працівників.

Можна повірити полум’яній опозиціонерці, що вона всі роки незалежності боролася за добробут людей, так, як це звучить на багатьох мітингах. Можна писати заяви про складання депутатами своїх повноважень і ховати їх у Секретаріаті Президента чи в інших місцях, знаючи, що ці заяви нічого не означають. Можна вкотре теревенити про зраду  вустами тих, хто зрадив усіх і давно. Можна закликати до дострокових виборів, переконувати в тому, що вони є очищенням влади. Але все це не закриває просту очевидну істину: указ неконституційний, указ незаконний. І в тому правда лише, і  тому небезпека для України.

Я чому кажу „небезпека”? У  95-му році я був у Белграді. Я був добре знайомий з Мілошевичем, Слободаном Мілошевичем, керівником цієї держави. Вона тоді була сильною і мала багато більший обшир, ніж тепер. Але концентрація влади була здійснена в одних руках, і парламент працював тільки за згодою Президента.

А потім пішли розборки, вибори, конфлікти на етнічній, релігійній, інших основах, соціальній основі. Тоді пішло більше 3 тисяч жертв після варварської інтервенції стосовно цієї країни. Тоді пішли додаткові вибори, і ситуація, яка сьогодні є в Косово, ви це прекрасно розумієте.

Ми цього хочемо в Україні? Ми повинні задуматися в кінці кінців, що ризик втрати єдності України колосальний. І оці кримінальні замашки, які ми бачимо з боку однієї політичної структури, владної структури, з приводу того, щоб спровокувати протистояння, вони до доброго не доведуть.

Я хотів би звернутися до всіх, хто має причетність до цієї справи. Схаменіться, люди добрі! Погано закінчиться це для держави. Не можна так рухатися. І для того, щоб вийти з цієї колізії, повинно опиратися хоч на якусь правову основу. Але вона не є яка-небудь, а рішення Конституційного Суду. Ми не знаємо, яким воно буде, але ми переконані в тому, що воно повинно бути справедливим, саме відповідати Конституції. Тому ми з самого початку заявляли, до речі, як і наші опоненти заявляли, що ми підкоримося рішенню Конституційного Суду. Тепер чим ближче до фіналу засідання Конституційного Суду, тим більше ми чуємо, що для них воно нічого не варте. А що тоді варте? На що можна опиратися?

Ще раз повторюю, рішення Конституційного Суду, Конституція, консультації, компроміси на цій основі виведуть Україну із цього конфлікту, який штучно створений у боротьбі за владу кількома людьми. Ніяких інтересів суспільства у тому не переслідується. Зло тільки для держави робиться, зло для конкретних громадян.

Тому майте на увазі, парламент із цієї лінії не зійде. Коаліція буде вести цю лінію послідовно, бо вона правдива, вона відповідає основному закону. І я звертаюся до тих депутатів із опозиції, котрі сьогодні чи може з моральних якихось міркувань, чи відчуваючи зобов’язанні перед керівниками своїми, але щодо яких уже відповідні жести, нехтування їхніх прав зроблено було їхніми лідерами, зайдіть до сесійного залу, працюйте. Ніхто вас не примушував складати повноваження із боку коаліції, а ті, хто вас, хто вдаються, це шантажують вас, бо вони також бояться втрати своїх, свого депутатського статусу.

Вихід тільки один – дотримання Конституції, закону, рішення Конституційного Суду і знаходження компромісу шляхом зняття тих зачіпок, які сьогодні дають підстави окремим, вибачте, пройдисвітам боротися за владу таким способом. Це не пройде. Правда переможе і правда буде за нами, правда буде за нашим народом. Спасибі. (О п л е с к и).

У нас за порядком денним перше питання інформація Керівника Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи, щодо II сесії ПАРЄ. Доповідає Керівник Постійної делегації, Голова Комітету в закордонних справах Віталій Якович Шибко. Прошу.

 

10:42:47

ШИБКО В.Я.

Шановні колеги, 16-20 квітня цього року відбулася ІІ сесія 2007 року Парламентської асамблеї Ради Європи, в роботі якої взяла участь Постійна делегація Верховної Ради України.

Порядок денний сесії передбачав розгляд таких питань: діяльність бюро та постійного комітету асамблеї, виконання обов’язків та зобов’язань Азербайджаном , приєднання Республіки Чорногорії до Ради Європи, Кодекс добропорядної поведінки для політичних партій, кандидати до Європейського суду з прав людини, стан з прав людини в Європі, стан демократії в Європі, прогрес асамблеї в … процедурі, Меморандум про порозуміння між Радою Європи і Європейським Союзом, питання справедливого розгляду кримінальних справ стосовно шпигунства або розголошення державних таємниць, потреба в прийнятті Конвенції Ради Європи щодо боротьби з підробками та торгівлею підробленою продукцією та якість медикаментів в Європі.

За процедурою термінового обговорення було розглянуто питання функціонування демократичних інститутів України з запрошенням Голови Верховної Ради України Олександра Мороза та ситуація на Близькому Сході, Проект Конвенції щодо захисту дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, а за процедурою обговорення поточних подій Судан і Дарфур - відповідальність Європи.

В якості гостей сесії перед асамблеєю виступили Прем’єр-міністр України Віктор Янукович, голова парламенту Республіки Чорногорії Кривокапич, голова Кабінету Міністрів, міністр закордонних справ Сан-Маріно Столфі. При обговоренні стану справ людини та демократії в Європі перед асамблеєю виступили комісар Ради Європи з прав людини Хаммарберг, голова Європейського суду з прав людини Коста, Верховний комісар з прав людини Арбур, Генеральний секретар організації „Міжнародна амністія” Хан, директор організації „Хьюмен Райтс Воч” Рот, президент Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи Скард, віце-президент Венеціанської комісії Бонічі, голова Європейського комітету з запобіганням тортури Пальма, голова Європейського комітету проти расизму та нетерпимості Асмусен, голова Дорадчого комітету з питань Рамкової конвенції про захист прав меншин Філіпс.

Від української делегації під дебатів в асамблеї виступили: Головатий, Шибко, Немиря, Білозір, Богатирьова, Бондаренко, Симоненко, Герасим’юк, Попеску, Тихонов, Яновський. Делегація українського парламенту мала змогу декілька разів зустрітися з доповідачами від моніторингового комітету ПАРЄ по Україні Северінсен і Вольвенд, президентом ПАРЄ ван дер Лінденом, Генеральним секретарем ПАРЄ Террі Девісом.

Під час засідання було прийнято рішення про проведення в Києві засідання політичного комітету ПАРЄ 21-23 травня цього року і на, під час засідання на запрошення Олександра Мороза до Києва прибуде ван дер Лінден.

Щоденний звіт про роботу сесії ми надали до відповідних підрозділів Верховної Ради України та засобів масової інформації. Думаю, що з перебігом подій колеги знайомі, зазначу лише, що майже два дні були присвячені Україні.

Першого дня перед асамблеєю виступив Прем’єр-міністр України Віктор Янукович, який в своєму виступі високо оцінив роль інститутів Ради Європи для утвердження еталонів демократії, прав людини та верховенства права в Європі.

Керівник виконавчої гілки влади звернув увагу Асамблеї, що протягом двох років, коли при владі знаходилася президентська коаліція, вона не виконувала своїх зобов’язань, які зокрема  викладені у  Рекомендаціях ПАРЄ 1466 від 2005 року щодо необхідності прийняття законів про Президента України, Кабінету Міністрів  України, судоустрій, парламентські тимчасові та  слідчі комісії, Регламент Верховної Ради  України та інші.

Прем'єр відкинув будь-які  звинувачення в узурпації влади і підтвердив готовність парламентської   більшості йти на компроміс із опозицією, що було продемонстровано і тоді, коли третину міністерських портфелів отримали  представники пропрезидентської політичної сили. Він заявив, що коаліція готова продовжувати переговори, виключаючи силовий варіант розвитку подій  лише в рамках закону і на основі рішення Конституційного  Суду України. Насамперед Прем'єр-міністр України подякував  Асамблеї за неоцінну  допомогу, яку вона надає нашій державі на шляху до розбудови демократії, прав людини та  верховенства  права, підтверджує, що  і на далі діятиме виключно у рамках  Конституції України.

Я думаю, колегам буде більш цікаво докладніше отримати інформацію щодо перебігу подій  при слуханні питанні у режимі позачергових дебатів  на  ПАРЄ  про функціонування демократичних інституцій в Україні. Тому більш детальніше на цьому зупинюся.

Нагадаю, що їх ініціювала група депутатів від коаліції за підтримки доповідачів від Моніторингового комітету  та колег від інших делегацій. Про  необхідність проведення дебатів  майже  не було заперечень ні в Бюро Парламентської асамблеї Ради Європи, яке їх і визначило, ні в залі  при голосуванні. Треба надати належне членам Моніторингового комітету, яким було доручено підготувати доповідь та проект резолюції.  Документи були підготовлені у стислі строки, що  говорить про зацікавленість і  стурбованість  ПАРЄ перебігом політичних подій  в Україні. Від нашої коаліції активну роботу при цьому проводив  депутат Головатий.

Не буду зупинятися на  тексті резолюцій. Спробую лише стисло доповісти про те, що вона обговорювалася, що свідчить про  настрій на сесії. Зазначу,  всього від  опозиції було запропоновано 5 змін та доповнень, 3  з них пройшли, з них пройшли лише одна, вибачаюся, всі інші  не пройшли. Їх  зміст наступний, я хочу  зосередити вашу увагу саме на цьому  змісті, тому що вони невідомі широкій громадськості, і в тому числі і для представників засобів масової інформації.

Перше було таке доповнення: „Асамблея розуміє  стурбованість опозиційних партій з приводу того, що начебто нечесні  засоби використані правлячою коаліцією до залучення значної кількості депутатів від опозиції створили ситуацію, коли  політична конфігурація у  Верховній Раді України нині більше не відповідає результатам парламентським виборам  2006 року і продовжує недовіру стосовно  кінцевих намірів коаліційної більшості щодо збереження сучасної політичної системи”. Це була поправка 10, яка була не проголосована ні на засіданні комітету моніторингового, ні у залі.

Далі. Очевидно, одночасно була інша поправка: „Одночасно асамблея висловлює стурбованість  з приводу встановлення практики масового розширення коаліції  за рахунок численних переходів до неї депутатів з інших фракцій.  Це складає собою порушення конституційних положень та  чинного  законодавства і де-факто є викривленням  народного виявлення”. Це була поправка 2, яка теж не пройшла.

І не пройшла   поправка, яка була такого змісту: „Асамблея нагадує, що принцип верховенства  права  вимагає правового визначення, тому президентський указ повинен вважатися чинним  допоки  не буде проголошене інше рішення відповідним органом, тобто Конституційним  Судом України. Допоки Конституційний Суд не припинив застосування   указу або не визнав його неконституційний  цей указ є правомочним”. Це була поправка 6.

Не пройшла також пропозиція  щодо вилучення з  резолюції пункту  15.4, де передбачається зміна системи  виборів до Верховної Ради  шляхом введення відкритих партійних списків і так далі.

Пройшла лише поправка щодо зміни  прислівників у кінці пункту 14 на початку речення зі слова „коли” на слово „якщо”.

Одночасно представники опозиції  приєдналися до поправок, які   висунули доповідачі. Тут з чотирьох поправок пройшло три: про збереженість нейтралітету військовими та уточнення до пункту 14 щодо діяльності Конституційного Суду. Про ту, що не пройшла, я вже згадував, як поправка номер 10.

Не пройшла і поправка  інших депутатів, де пропонувалося взагалі вилучити пункт дев’ять, де мова йде про неприйнятність застосування імперативного мандату.

В той же час, в резолюції були долучені поправки, які в пункті п'ять говорять про можливість проведення саме правомочних дострокових виборів, пункт 13 – про визнання того, що високопосадовці не виконують рішення суддів, та пункт 15.3.3 – про те, що в Україні треба спочатку встановити процедуру організації дострокових виборів, а не її поліпшувати, як це пропонувалося. Вони запропоновані були також депутатами і від коаліції.

Щодо пункту 11-го, де мова йде про дострокові вибори. Тут в ході обговорення було зроблено доповнення, яке на відміну від проекту раніше запропонованого, нині таке є, що 60 днів є недостовірними і не гарантують відповідних умов для чесних і вільних виборів. А замість речення, яке директивно вказувало на те, щоб Центральній виборчій комісії були виділені фінансові ресурси. Асамблея лише висловила жаль, що уряд не виконав цього, хоча депутатам від коаліції пропонувалося інше формування.         

Таким чином, можна сказати, що Асамблея виважено підійшла до характеристики в резолюції щодо ситуації, що склалася в Україні, вона не підштовхнула Україну в вир дострокових виборів, в ній декілька разів підкреслюється, що необхідно поважати і гарантувати владу єдиного органу конституційного правосуддя – Конституційний Суд та категорично засуджує можливість застосування імперативного мандату, який є неприйнятний у демократичній державі, а саме він і спричинив парламентську кризу.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

 

ШИБКО В.Я. В той же час Асамблея констатувала про незавершеність конституційної реформи, навіть назвала її поспішною і запропонувала поновити проект  реформування Конституції, вдосконалити її, привести у відповідність до європейських стандартів, а саме головне – закликала всі сторони конфлікту взяти участь у відкритому та  конструктивному діалозі щодо розв'язання існуючої ситуації в Україні.

На закінчення хочу зазначити, що доповідачі Северінсен та Вольвенд, також у виступах депутатів при обговоренні питання, майже всі зазначили важливу роль Конституційного Суду України. Його рішення повинні не тільки дотримуватися, а й реалізуватися, на думку колег. І лише колега Інкок з Великої Британії засумнівався в здатності Конституційного Суду прийняти рішення, яке б влаштовувало народ України, як він зазначав. Дещо його підтримали  представники  нашої делегації – Немиря, Білозір та Бондаренко, які вважали, що до рішення КСУ має діяти Указ Президента, ставили під сумнів його дієвість.

Більшість виступаючих наголошували про необхідність конструктивного діалогу, забезпечення верховенства права, зняття неузгоджені між законами, що здатність завадити ситуації розв`язання кризи  мирним шляхом, шляхом переговорів. Як бачите, шановні колеги, сам хід обговорення цього питання засвідчив, що на сьогоднішній день Парламентська Асамблея Ради Європи вважає наш парламент правочинним.

Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Якович. Сідайте, будь ласка. Шановні колеги, ми почули інформації і тих, хто брав участь у засіданні Парламентської Асамблеї Ради Європи, і керівника  нашої делегації про те, як розглядалося там питання. Ми висловлюємо вдячність парламентарям Ради Європи за оцінку нашої ситуації, але ще раз і ще раз давайте наголосимо про те, що наші внутрішні справи нам з вами самим вирішувати, і ніхто нам не допоможе в цьому питанні, крім того, що даватиме ту чи іншу оцінку. А ситуації… інколи доходить ну я б сказав би до абсурду, якщо не більше. Ось передали документи. Я, правда, не знаю такого українського політолога Роман Ігнатович, можливо хтось чув його, но я не чув принаймні. Я боюсь, що можливо це чергова качка, але може подібне бути на правду.

Інформаційне агентство „Регніум” взяло в цього так званого політолога інтерв`ю, і він там відверто говорить про те, що він уже давно пропонував частину функцій столиці із Києва перенести до міста Львова. Я, як людина, яка віддала дуже багато цьому місту, із задоволенням відзначаю, що це великий культурний і політичний центр частини України, але далеко не всієї України. А далі він говорить ще набагато більше. Вибачте, я зацитую мовою оригіналу, тут інтерв`ю російською мовою.

„Но если Президент Ющенко не сможет взять ситуацию под свой контроль, речь, на мой взгляд, следует вести уже о большем, а именно западным областям страны, которые по сути являются настоящей исторической Украиной, придется инициировать процесс отделения от восточной части страны и создание нового самостоятельного государства для окончательной реализации давно выбранного курса на евроинтеграцию”. І далі цей, з дозволу сказати, псевдополітолог, якщо є в нього щось у голові, вибачте за таку грубість непарламентську, говорить і рекомендує, як це треба здійснити. Здійснити так, як це було в 2004 році: провести рішення місцевих рад, прийняти там рішення – і вирішити питання розподілу держави. Ну, я не вірю, що є в когось такі бредові думки, але, на жаль, знаючи частину так званих політологів, я і не виключаю, що може у кого і зринути така ідея. Тому ми повинні бути досить пильними у відношенні збереження єдності і унітарності нашої держави і стояти на букві Конституції і тих законів, які захищають, дійсно, суверенітет нашої держави. І на місці гаранта Конституції я б уже звернувся би до Генеральної прокуратури: подивитися, що це за політолог і як він закликає до розпалювання ворожнечі. І дати цьому не тільки правову, але й карну оцінку.

Переходимо до розгляду питань порядку денного. Розглядається проект Закону про запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, реєстраційний номер 2854. Доповідає міністр праці та соціальної політики Папієв Михайло Миколайович. Підготуватися Дмитру Святашу. Будь ласка.

 

ПАПІЄВ М.М.  

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України! Я думаю, що це сьогодні у нас знакова подія, бо якраз той законопроект, який доповідаю я сьогодні за дорученням Прем'єр-міністра України, він завершує у нас формування багаторівневої пенсійної системи.

Ви пригадуєте, що в 2003 році, а саме в липні, в розгляді у Верховній Раді України були дуже важливі законопроекти, які почали пенсійну реформу: це Закон України про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і Закон України про недержавне пенсійне забезпечення, а також передбачалося законом, базовим Законом України  „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, що з 1 січня 2007 року в Україні має почати працювати  обов’язкова накопичувальна система.

Тобто щоб із 1 січня 2007 року у нас громадяни України в наступному мали  змогу отримати трискладові пенсії: першу складову пенсії  солідарної системи, тобто з вирахувань працюючих громадян України до Пенсійного фонду України; другу – це загальнообов’язкову накопичувальну і третю – це добровільну додаткову пенсію. Таким чином, щоб ми в наступному  змогли довести коефіцієнт заміщення, а ви знаєте, це співвідношення середньої пенсії до середньої заробітної плати до 50-60 відсотків, як це і  є сьогодні в країнах Європи.

Тобто, щоб ми могли в наступному запровадити європейські стандарти життя в Україні. І це не наша біда, що за 2 роки, а 2005 і 2006 рік  діючі на той час уряди не спромоглися подати до Верховної Ради такий важливий закон. По-перше, чому він важливий? Солідарна система, вона дуже уразлива від демографічної ситуації. Тобто  сьогодні ми сплачуємо пенсії з солідарної  системи завдяки тим постанням, які відраховують працюючі громадяни України. Якщо в середньому сьогодні на одного пенсіонера  припадає один працюючий громадянин України, то в наступному ця ситуація буде погіршуватися.

На одного працюючого буде припадати 1,5 пенсіонера в наступному. Щоб вийти з цієї ситуації, нам треба буде  або підвищувати відрахування, тобто навантаження на фонд заробітної плати, або збільшувати пенсійний вік. Або, не дай боже, зменшувати пенсії. Саме тому, і це головне завдання уряду, передбачити цю ситуацію і працювати сьогодні на 10, на 15 років вперед і забезпечити стабільне і щорічне підвищення пенсій громадянам України  і при цьому, не просто номінальної пенсії, а реальної пенсії.

Я хотів би нагадати вам цифри. Якщо на початок пенсійної реформи середня пенсія в Україні складала 113 гривень, то на 1 квітня і це приємна цифра, середня пенсія в Україні склала 508 гривень. Тобто за неповних 4  роки вдалося збільшити майже в 5 разів пенсії громадянам України, і це не останнє підвищення. 13 березня поточного року  під час робочої поїздки до Рівненської області Прем'єр-міністром України поставлено завдання порахувати можливість після першого півріччя подальшого підвищення пенсій і заробітних плат громадян України.

Шановні народні депутати України, в даному законі передбачається, що з 1 січня 2009 року громадяни України, яким не виповнилося 40 років, вони зможуть приймати участь – будуть роботи внески до загальнообов’язкової накопичувальної системи. Спочатку з 1 січня ці внески будуть складати 2 відсотки, після цього щорічно збільшуватися на один відсоток і доведено  буде до семи відсотків внесків до Накопичувального фонду.

Наступні кроки. З цього Накопичувального фонду, а адміністрування його буде здійснювати Пенсійний фонд України, ці кошти будуть розміщуватися в державних цінних паперах,  на депозитах банків, після прийняття Закону України "Про  акціонерні товариства” ці кошти можуть вкладатися в акції емітентів, і громадяни  України при виході на  пенсію зможуть отримувати оцю складову пенсію в номінальному виразі плюс інвестиційний дохід.

Ще одна новина – це будуть кошти, які є власністю громадян України, і вони будуть  накопичуватися на персоніфікованих рахунках громадян України. Вони зможуть передаватися в спадщину. Тобто при виході на пенсію ці громадяни зможуть отримувати додаткову складову пенсії з накопичувальної системи, а життя є життя – в разі смерті ці кошти зможуть успадкувати ті члени сім’ї, які мають на це право.

Крім цього, передбачено  законом України, що в разі виїзду громадянина України на постійне місце перебування за межі України, він також зможе зняти ці кошти з накопичувальної системи.

Шановні колеги, чим важливий цей законопроект? Бо він якраз забезпечує виконання нами двох складових: підвищення добробуту громадян і ще – покращання інвестиційної  складової  економіки України. Тобто кошти, які будуть накопичуватися у загальнообов’язковій системі, вони будуть спрямовуватися в економіку України. 

На 2009 рік, і це розрахунки наукових установ нашого міністерства, додатковий інвестиційний ресурс економіки України складе 2 мільярда 800 мільйонів гривень. До 2014 року інвестиційний ресурс збільшиться до 23 мільярдів гривень.

Крім цього, ми плануємо, зараз прискорено, є доручення Прем'єр-міністра України, прискорення підвищення зростання заробітних плат. Це дасть змогу також збільшити ці складові інвестування в економіку. І якщо тільки за рахунок цих коштів ми зможемо створити нових 26 тисяч робочих місць у 2009 року, то у 2014 році за рахунок тільки коштів накопичувальної системи в економіці України буде створено за один рік 684 тисяч робочих місць.

Тобто це збалансований закон, який якраз балансує інтереси громадян України, покращання їх пенсійного забезпечення, а також інтереси економіки, покращання добробуту людей, збільшення надходжень до Державного бюджету України.

І я просив би народних депутатів України підтримати цей важливий законопроект і проголосувати за нього у першому читанні.

Цей законопроект розглядався Комітетом Верховної Ради з питань економічної політики, Комітетом Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності, Комітетом Верховної Ради у справах пенсіонерів, ветеранів і інвалідів. За пропозицією цих комітетів законопроект запропоновано схвалити у першому читанні. І я переконаний у тому, що ми разом з народними депутатами України зможемо доопрацювати цей законопроект до другого читання, врегулювати всі моменти. Бо у цьому законопроекті нам треба буде з вами постійно йти з балансом, з балансом інтересів громадян і економіки України.

Також звертаю увагу народних депутатів України і прошу вашої підтримки у тому, що якраз от перший внесок у 2009 році у розмірі 2 відсотків до обов’язкової накопичувальної системі  передбачено в законі механізмом так званої брутизації заробітної плати  зкомпенсувати громадянам України. Тобто, щоби ті кошти, які вони отримують на руки, щоб ці кошти не зменшувалися, а тільки збільшувалися. І саме тому цей законопроект, він є соціально важливим, він є пріоритетним. Я вдячний народним депутатам України, які працювали в робочій групі, вдячний нашим соціальним партнерам, бо цей законопроект схвалений і всеукраїнськими організаціями профспілок, і всеукраїнськими організаціями роботодавців України.

Я прошу підтримати цей законопроект і прийняти його в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Миколайович. Чи є запитання? Запишіться, будь ласка. Так, будь ласка, 6 хвилин. Мордовець.

 

11:06:58

МОРДОВЕЦЬ Л.М.

Леонід Мордовець, фракція Соціалістичної партії України.

Шановний Михайле Миколайовичу, у висновку Головного науково-експертного управління Верховної Ради України зазначається про наявність інституційних умов ля впровадження перерахування частини страхових внесків до накопичувального фонду. Яка у нас сьогодні готовність до впровадження другого рівня пенсійної системи, зокрема Пенсійного фонду України?

 

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, в частині підготовки до впровадження цього закону було прийнято рішення. І це прийняли рішення народні депутати України, провести експеримент. І цей експеримент проводився у Львівській області в Сокальському та Жидачівському районах. В ході цього експерименту якраз опрацьовувалася модель створення програмного забезпечення для персоніфікованого обліку внесків громадян України. крім цього дані цього експерименту показали перспективність і ми також змогли з’ясувати оці деякі нюанси, які треба врегулювати в нашому основному законопроекті. І зараз підготовлений урядом проект Закону України про продовження цього експерименту, але вже з адмініструванням внесків. Тобто, щоби ми могли опрацювати ще модель роботи компанії з управління активами,  банка-зберігача і врегулювати теж інші питання, які нам треба буде врахувати до 1 січня 2009 року, щоб ми підійшли дуже зважено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пачесюк, будь ласка.

 

11:08:45

ПАЧЕСЮК С.Н.

Пачесюк, фракція регіонів. Прошу передати слово Чечетову Михайлу Васильовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон Чечетова, будь ласка.

 

11:08:52

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! У мене таке запитання до Михайла Миколайовича. Ну в той час як уже опозиція 2 місяці байдики б’є, не працює в парламенті, а зарплата, як казав Олександр Олександрович, вона вчасно отримує і дуже гарно, що уряд розробив дуже важливий соціально-значущій законопроект, який, дійсно, направлений на підвищення рівня життя мільйонів людей. У мене таке запитання, два запитання.

Перше. Чи передбачені випадки отримати пенсійні виплати із другого рівня пенсійної системи до досягнення загальновстановленого пенсійного віку це для жінок – 55, а чоловіків – 60?

І друге питання. Ми знаємо, що проводиться експеримент, пілотна програма, в Сокальському районах, в Сокальському та Жидачівському  районах Львівської області, пілотна програма з впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи. Є якісь уже результати? Дякую.

 

ПАПІЄВ М.М. Дякую. Шановні народні депутати України, я ще раз хотів би привернути увагу вашу. Дивіться, в 2005 і в 2006 році цей законопроект не було подано до Верховної Ради України і тому замість того, щоб цей дуже важливий законопроект ми могли впровадити з 1 січня 2007 року, ми його подаємо зараз і впроваджувати будемо з 1 січня 2009 року.

Так, передбачено в законі, що громадяни України зможуть достроково до досягнення пенсійного віку отримати свої кошти, бо це їх власність, це в разі, якщо вони виїжджають за межі України, як я вже сказав, в разі, якщо їм буде призначена інвалідність першої або другої групи і також в разі смерті. А, що стосується експерименту, то експеримент в Сокальському та Жидачівському районі, він саме проводився для того, що уряд сьогодні не має право зразу брати і експериментувати на всіх громадянах України. Нам треба дуже ретельно порахувати інвестиційні можливості, порахувати до копійки скільки зможуть громадяни України отримати з накопичу вальної системи оцей додаток до пенсії. Це треба зробити дуже зважено, підготовлено, підготувати програмне забезпечення. І я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян.

 

11:11:06

СТОЯН О.М.

 Олександр Стоян,  фракція Партії регіонів,  соціальний комітет.

Це, дійсно,  новий дуже серйозний крок  у пенсійному забезпеченні громадян. Тому у мене три коротеньких запитання, шановний доповідачу.

Чи це добровільно будуть платити люди внески, чи обов’язково всі?

Друге запитання. Який захист  цих коштів від інфляції? Ми знаємо, що інфляція може  їх з’їсти.

І третє коротеньке питання. Який механізм відрахування цих коштів? Тобто чи це буде автоматично, пише людина заяву, чи вона приносить сама. Як це буде зроблено?

А в цілому хочу сказати, що це дуже важливий крок, я думаю, що ми його підтримаємо, тому що це буде персоніфікований облік  пенсійних коштів і це буде значна надбавка до  Пенсійного фонду. І ще  дуже важливо, якщо не вдасть виступити, це ті кошти, які потім залишаться чи дружині, чи дітям, чи онукам, тобто вони не будуть у загальному  союзі або  у загальному котлі, а  це ..……… фонд. 

Я думаю, його  треба підтримати, але прошу дати відповідь на мої три коротенькі запитання. Дякую.

 

ПАПІЄВ М.М. Дякую.

Шановні народні депутати України, дуже таке важливе питання. Я хотів би привернути увагу і народних депутатів України, і  громадян, які  нас слухають.

От сьогодні, якщо внески  до  Пенсійного фонду сплачує роботодавець 34,2 відсотка, то ми передбачаємо введення накопичувальної  системи шляхом  зменшення для роботодавця на  2 відсотка внесків до солідарної системи пенсійної. Тобто не буде жодного відсотка або навіть долі відсотків підвищення  навантаження на фонд заробітної плати. Крім  цього,  це є  обов’язково накопичувальна система, і було  прийнято рішення, ми дивилися різні варіанти і 45 років для того, щоб громадяни, яким більше 45 років, могли приймати добровільно участь у цій обов’язковій накопичувальній системі. Прийнято  було зважене рішення  разом з народними  депутатами України, що будуть приймати участь громадяни, яким на час  сплати внески виповнилося 40 років, і це обов’язковий закон для  всіх буде. І  це  дуже ретельно  прораховано.  Крім цього…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Михайло Миколайович. Сідайте, будь ласка.

Заступник голови Комітету з питань  фінансів і банківської діяльності Дмитро Володимирович Святаш від комітету.

 

11:13:32

СВЯТАШ Д.В.

Шановні народні депутати, шановний головуючий! Комітет з питань фінансів і банківської діяльності на своєму засіданні 3 квітня 2007 року розглянув поданий  Кабінетом Міністрів   України проект  Закону України про запровадження  накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, реєстраційний номер  2854.

Даний  законопроект – це другий  рівень  розпочатої у 2004  році  трирівневої пенсійної реформи. Перший і третій рівень вже працюють завдяки прийняттю Законів „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, „Про недержавне пенсійне забезпечення”.

Важливість прийняття даного законопроекту важко переоцінити. І відкладати далі реформу пенсійного забезпечення неможливо, оскільки у середньостроковій перспективі  нинішнє сорокавідсоткове співвідношення  середньої пенсії до  середньої заробітної плати (так званий, коефіцієнт заміщення)  знизиться  розрахунково до  20 відсотків.  І лише запровадження накопичувальної системи  дозволить виправити ситуацію  і забезпечити пенсії із двох рівнів в розмірі майже  60 відсотків до середньої заробітної плати.

Шановний пан міністр грунтовно  зупинився на суті законопроекту, томі лише зауважу, що запровадження  реформи у 2009 році вже дещо запізно, оскільки оптимальним строком був 2007 рік, але міністр вже наголосив на тому, чого це не було зроблено. Але, якщо у 2009 році  не запровадимо другий рівень, будуть страчені  останні можливості, оскільки демографічна ситуація буде розрахунково погіршуватися все більш швидкими темпами.

Основний ризик полягає у тому,  що  після 2009 року з кожним наступним роком буде зменшуватися кількість  працездатного населення, а кількість пенсіонерів буде зростати.

Комітет на своєму засіданні прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти даний законопроект за основу.  Головне  науково-експертне управління  Апарату Верховної Ради України у своєму   висновку від 01.03.2007 року також висловлюється за підтримку законопроекту у першому читанні.

Наші колеги з Комітетів економічної політики, бюджету  та у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів також рекомендують законопроект прийняти  за основу.

Даний законопроект соціально-спрямований і дозволить запровадити на державному рівні гідне матеріальне забезпечення майбутніх пенсіонерів.

Дякую за увагу.  Прошу підтримати законопроект в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Володимирович.  

Є запитання? Запишіться. Так, будь ласка, шість хвилин. Сулковський.

 

11:16:17

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, я не настільки хотів вже дати запитання пану міністру і до нинішнього доповідача, ви прекрасно знаєте, як ніхто, Адаме Івановичу, що ще в четвертому скликанні вже давним-давно цей проект, над цим проектом гуляють думки в парламенті і в уряді, кругом, що він вкрай необхідний для України. І тому думаю, що сьогодні скільки б ми не дискутували стосовно того по статтях там, чи по інших пунктах, я думаю, що треба сьогодні однозначно з прискореним темпом його прийняти в першому читанні і негайно не затягувати до другого читання. І багато, я думаю, на мою думку, є там дещо змін і доповнень зробити щоб його вдосконалений такий, більш кращої якості прийняти і думаю, що на цій же сесії нам треба його прийняти в обов'язковому в другому читанні і в цілому як закон. 

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Будемо вважати, що ви взяли участь в обговоренні. Сергій Матвієнков.

 

11:17:30

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемый Дмитрий Владимирович, ну о том, что реформировать пенсионную систему нужно, я думаю, в этом сомнений нет, и мы на фракции этот законопроект поддерживали. У нас только два вопроса и два сомнения, которые есть в этом направлении.

Вопрос первый: это те пенсионеры, которые ушли на пенсию до 91-го года. Сегодня вся система реформирования пенсионной системы оставляет этих людей как бы за бортом, и мы практически их невидим, хотя это те люди, которые создавали основу нашей экономики, честно, добросовестно работали, и так получилось, что они сегодня с реформированием пенсионной системы остаются за бортом.  Есть ли видение у министерства каким-то образом именно поддержки этой категории людей, потому что они и по вкладам попали, они попали по многим другим вещам, а это сложная категория людей – в основном дети войны и так далее. Это первый момент.

И второй момент. Вещи, связанные с демографической структурой, вещи, связанные с инфляцией, вещи, связанные с теми людьми, которые работают за пределами Украины. Вот это в комплексе, ну будем говорить так,  вызывает определенные опасения. Есть ли механизмы защитные какие-то в этом направлении, прорабатывались ли совместно министерством и комитетом? Спасибо.

 

СВЯТАШ Д.В. Спасибо за важный вопрос. На самом деле действительно проблема с людьми, которые вышли на пенсию до 91 года, она остается. Но  данный законопроект он безусловно относится к тем людям, которые  работают, но существует  для обеспечения как компенсатор возможность перераспределения средств через бюджет по системе, которая сегодня существует. Но в принципе, оба эти вопроса как раз и предусмотрены для рассмотрения и комитетом, и министерством для… на процедуру  второго чтения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пеклушенко, будь ласка.

 

11:19:14

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Безусловно вопрос реформирования пенсионного фонда – это очень актуальный вопрос и само желание уже заслуживает уважения. Хотя я понимаю как и вы, что в наш период с вами дремучего, первобытного налогового состояния европейские нормы надо все-таки адаптировать с учетом  этой ситуации. Хотя возможно эта ситуация и заставит людей больше входить в  налоговое поле, потому что те люди, которые будут охвачены этой частью пенсии, они могут быть только из  налогового поля. Те люди, которые не находятся в налоговом поле, они будут лишены. Поэтому это аргумент за. Но я думаю, что наших радиослушателей больше    интересует вопрос откуда берут деньги. У нас же. Куда их девают? Как эффективно с ними работают? Какие механизмы  защиты?  Нет ничего хуже, когда деньги находятся в плохих руках. Поэтому вот, если можно, какие это будут руки?

 

СВЯТАШ Д.В. На самом деле администратором накопительного  фонда выступает Пенсионный фонд Украины. Как уже говорил господин министр, будут применены  механизмы  инвестиционного порядка, то есть  данные средства не будут просто находится на расчетных счетах Пенсионного фонда, они будут инвестироваться и в рынок ценных бумаг, и в принципе…  будет человек получать не только доход от зарплаты, но инвестиционный доход.

Плюс очень важно, способ защиты, который опять же был сказан основным докладчиком,  это то, что деньги являются индивидуальными, то есть они не в целом принадлежат   пенсионерам, а каждому конкретному пенсионеру. Потому что я думаю, что инвестиционная составляющая будет немалой.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

 

11:21:04

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Дмитрий Владимирович! Сейчас нас слушают миллионы людей. И люди хотят, прежде всего, конечно, справедливости. Но мы знаем, как начисляют пенсию. Это людям нужно насобирать, если люди работают на разных работах, миллионы справок несут, где кто работал и так далее, и так далее.

Так вот, у меня вопрос. Два с лишним месяца уже не работает наша оппозиция. Зарплату получают. И, я думаю, мои радиослушатели, наверное, поддержали бы: может, подумать да внести поправку к закону, чтобы им продлить срок выхода на пенсию? Это было бы справедливо. А то бедные простые люди собирают справки, где кто работал, месяцами, а здесь в открытую: не работают, а на пенсию идут, как все, как будто они потеют, работают в поте лица. Вот такую поправочку внести – и отправить их на пенсию, может, в 61 год или в 60 с половиной. Я думаю, миллионы радиослушателей это бы поддержали. Это был бы реализован принцип социальной справедливости: кто работает – по работе получает и пенсию.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це побажання. Дякую

 

СВЯТАШ Д.В. На самом деле, как раз это процедура второго чтения. Каждый народный депутат как субъект законодательной инициативы может вносить любые поправки, эту в том числе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Володимирович. Сідайте.

Це, Михайло Васильович, більше побажання до іншого профільного комітету: до Комітету з питань пенсіонерів і ветеранів.

А з приводу того, що нехай ідуть, як всі, отоді й не будуть йти, як всі. Тому що в Законі про статус народного депутата говориться, якщо це відповідає дійсності, правда, їхні заяви про дострокове припинення повноважень народних депутатів, якщо це відповідатиме дійсності, то той, хто складе з себе достроково повноваження народного депутата, не матиме права на пенсію і народного депутата. Так що вже підуть не як усі.

Так, чи є необхідність обговорювати законопроект? Запишіться, будь ласка. Так, шість хвилин. Будь ласка, Червонописький. І Хара.

Запишіться ще від депутатів. Будь ласка, Сергій Васильович.

 

11:23:55

ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ С.В.

Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні депутати, Червонописький Сергій, фракція Соціалістичної партії, Українська спілка  ветеранів Афганістану.

Впровадження накопичуваної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування має на меті в першу чергу створення  для майбутніх пенсіонерів додаткових джерел доходів у старості, а також залучення довгострокових інвестицій в економіку, що позитивно вплине на розвиток фінансового ринку.

Я скажу так, з певного власного досвіду, в мене товариш займається туристичним бізнесом, так я скажу, що у нього більшість зарубіжних туристів, що приїжджають до України, подавляюча більшість, більше 90 процентів – це пенсіонери, люди похилого віку, які мають  змогу, вишедши а пенсію, мандрувати вільно по світу, дивитися що, як люди живуть, цікавитись, власне, справжній відпочинок.

І що цікаво, у них більшість, як раз пенсія значно перебільшує ту заробітну плату, яку вони отримували, працюючи. Тому, як відомо, внески до Пенсійного Фонду становлять 35 відсотків. Тобто третину заробітного, заробітку віддаємо  у пенсійний Фонд і ще до інших фондів: соціального страхування – 5,8 відсотку. Демографічна ситуація в Україні не є сприятливою. Кількість пенсіонерів  буде постійно збільшуватися. При цьому кількість осіб, які забезпечують виплату пенсій, як сьогодні вже говорилося, через сплату обов’язкових внесків, буде зменшуватися.

За таких обставин та з метою уникнення збільшення розмірів внесків і здійснення інших непопулярних заходів щодо обмеження пенсійного фонду України та для забезпечення виплати пенсій на рівні, не  нижчому за діючий понад 40 відсотків. Ми повинні забезпечити провадження другого рівня пенсійної системи.

Запровадження накопичувальної пенсійної системи дозволить нам забезпечити розмін пенсій із двох рівнів в рік, призначення пенсій в розмірі майже  50 відсотків до  середньої заробітної плати, а для наявних пенсіонерів в розмірі більшому, ніж в умовах функціонування однорівневої солідарної пенсійної системи.

Фракція Соціалістичної партії просить підтримати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Василь Хара, будь ласка.

 

11:26:49

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги!  Вначале хочу обратить ваше внимание, что именно правительство Януковича делает второй и очень значительный шаг для решения вопроса наших ветеранов, пенсионеров. Я напоминаю, что в именно 2003 году именно правительство Януковича, не смотря на то, что до него многие правительство очень много на эту тему говорили, приняли очень важное, но, если хотите, не очень популярное на тот момент решение о введении в действие нового Закона о пенсионном страховании. Сегодня делается второй значительный шаг. И этот шаг является последовательным в создании вообще общей системы социального страхования в нашем государстве.

Вы знаете, что мы в первом чтении сами же приняли Закон  о едином социальном взносе, который упорядочит  очень многие вопросы, что уже в первом чтении в комитетах есть несколько проектов о медицинском страховании, и мы заканчиваем создание общеобязательной системы социального страхования.

То, что касается нынешнего законопроекта, он исходит из того закона, который мы приняли в 2003 году, который предусматривает два, по сути дела, две системы финансирования. Первая – это солидарная, которая действует на сегодняшний день, и второе, то, что сегодня – это  создание накопительной системы.

На мой взгляд, данный законопроект решит, как минимум, пять очень хороших дел для нашего государства. Первое – это продолжиться дифференциация пенсий. Мы уже первый шаг в этом отношении сделали, но до сих пор очень  многие обижаются, особенно ветераны, на то, что независимо от заработных плат и от стажа работы пенсия не соответствует тому вкладу, который многие пенсионеры сделали в период своей работы.

Второе. Повысится уровень пенсии. И, я думаю, что мы достигнем где-то через определенное времени 50-60 процентов от получаемой заработной платы уровень пенсии. Самое главное, что эта накопительная система позволит наследовать эту пенсию. Пенсионер может наследовать эту пенсию своим детям, внукам и так далее.

Третье. Мы наконец-то справимся с дефицитом бюджета Пенсионного фонда, который на протяжении длительного периода времени существует и вынуждены значительные средства планировать в Государственном бюджете.

Четвертое. Во всех нормальных государствах, к которым мы стремимся, накопительный пункт является мощнейшим источником инвестиционным внутри страны. И мы получим достаточно хороший еще стимул для развития собственной экономики.

И пятое. Об этом уже вскользь говорилось. Я думаю, что один из очень мощных факторов вывода из тени заработной платы. Никому не будет выгодно получать заработную плату в конверте и не закладывать свое материальное будущее, благосостояние при выходе на пенсию.

Фракция Партии регионов рассмотрела данный законопроект и предлагает его принять в первом чтении.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Самойлик, будь ласка.

 

11:29:59

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги,  шановні наші радіослухачі, наші виборці. Звичайно, фракція Комуністичної партії України буде підтримувати вище згаданий законопроект. І ми взагалі вважаємо, що кожен крок до вдосконалення пенсійної системи ми повинні підтримувати. Тому що уже на протязі 16-ти, 17-й рік ми бачимо, що, дійсно, відбувається просто несправедливий підхід щодо пенсійної політики у нашій державі.

І у нас є зауваження. Зауваження висловило і Науково-експертне відділення, управління, вибачте, Верховної Ради. Ми з ними погоджуємося, і ми вважаємо, що всі разом ми, шановні колеги,  народні депутати України, повинні доопрацювати так цей  законопроект, щоб він був у нас більш досконалим.

Звичайно, на погляд фракції Комуністичної партії України ми повинні зробити все для того, щоб в пенсійній політиці ми керувалися і принципом рівності, принципом вкладу кожного громадянина України. це обов’язково. І дійсно, звичайно, і пенсія повинна виходячи з цього бути.

Не можна нам дозволити того, що уже було на протязі дуже багатьох років в пенсійному забезпеченні, коли практично зрівнялівка грала основну роль. Хто працював, хто не працював, однаково одержували заробітну платню.  І я пам’ятаю як, ой, вибачте, пенсію, як порівняли всім однаково пенсію. І я пам’ятаю як цигане дуже радувались і аплодували тому уряду, тому що вони жодного дня не пропрацювали, а получали таку ж саму пенсію, як ті люди, які в полі пропрацювали по 50 років, за станком працювали, вчителювали, лікували людей і таке інше. Нам треба це передусім пам’ятати, що від вкладу кожного, кожної нашої людини повинна бути, звичайно, і нарахована пенсія.

Ми повинні продумати і такі питання, бо скільки б ми сьогодні не говорили, ми прекрасно знаємо, що сьогодні основна заробітна плата, особливо в приватному секторі, вона іде і тіні. Людині дають конверт, в конверті заробітну платню. Вона не задумується над тим, що прийде час одержувати пенсію і ти залишишся практично з мізерною цією пенсією.

Я думаю, що поруч з прийняттям цього закону ми повинні передбачити також ті заходи, які дійсно дозволили контролювати роботодавців щодо того, щоб з тіні вивести заробітну плату, і відповідальність за заробітну платню.

Ми знаємо про те, що це сьогодні в державі відбувається, безкарно відбувається чи що жодна людина за те, що вона заробітну платню дає …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, давайте тоді так. Ще в нас шість записалося, по одній хвилині. Будь ласка, Чечетов з місця.

Сконцентруйтесь і скажіть найголовніше.

 

11:33:23

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Прошу слово передати Антипенку народному депутату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Антипенко, будь ласка.

 

11:33:30

АНТИПЕНКО І.В.

Накопичу вальна система не залежна в такій мірі як солідарна пенсійна система від демографічної ситуації. І запровадження допомагає вирішувати питання щодо збільшення розмірів пенсій за рахунок накопичених коштів протягом трудового життя людини.

Згідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” ми маємо запровадити професійну пенсійну систему і відповідний законопроект зареєстрований в Верховній   Раді України, і спільно з урядом проведене засідання круглого столу по цьому питанню, планується ознайомитись із досвідом інших держав, де впроваджено обов’язково професійне пенсійне забезпечення та допрацювати вказаний законопроект.

Прийняття законопроекту про впровадження накопичу вальної системи дасть можливість комплексно розв’язати питання подальшого розвитку пенсійної системи.

І ще одне важливе питання. Внески до накопичу вальної системи пенсійного страхування є обов’язковими. Враховуючи це, шановні колеги, пропонується підтримати законопроект у першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Матвієнков, Сулковський за ним.

 

11:34:35

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые коллеги! Для пенсии самая главная проблема, которая существует сегодня – это несправедливость. И больше всего людей действительно обижает несправедливость. Тот, кто честно, добросовестно работал, тот, кто не работал, этих людей практически уровняли в решении этого вопроса. И поэтому накопительная система, она в какой-то мере разрешит эту проблему, но есть переходный момент, который является самым больным. Но, я бы хотел, чтобы Кабинет Министров и министерство учло ряд моментов.

Первый момент. Спецпенсии. Почему кто-то должен получать пенсию 90 процентов от заработной платы, а кто-то должен считать количество отработанных лет и умножать на среднюю заработною плату. Кто провел эту грань в обществе? Чем у нас делятся люди и чем они отличаются? Это первое.

Второе. К самому закону есть ряд застережень. Например: демографическая система; финансирование села, то, что сегодня есть; работа за границей; конверты, которые есть, тень, вот которая выплачивается; инфляционные процессы. Все это нужно учитывать при рассмотрении этого закона.

И третье. То, о чем я говорил. Люди вышедшие на пенсию до 1991 года. Сегодня мы в преддверии находимся праздника 9 мая, очень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так Сулковський випросив ще хвилину у  Корсакова. Будь ласка,  дві хвилини. За ним – Стоян.

 

11:35:52

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую, Адаме Івановичу. Сьогодні хотілося б, дійсно, від нашої коаліції подякувати    міністру  соціальної політики Михайлу Миколайовичу Папієву, який, ще   будучи у попередньому уряді, він почав ініціювати цей проект закону. Проте потім,  оскільки помаранчеві закинули, їм не потрібна була ця ситуація популістам, і тому це все  було заторможено. І от, дякуючи Богу, що повернувся на посаду міністр Папієв, він знову все-таки серйозно взявся за цю справу, за що хочеться йому особисто подякувати йому і його  команді.

По-перше,  хотілося б ще сказати, що  пенсіонери України  не вірять сьогодні популістам-опозиціонерам, які там брешуть, так обманюють, що вони дбають про покращення  життя українського народу,  зокрема пенсіонерів. Пенсіонери вірять, що у 2004 році Прем'єр Янукович зі своєю командою підняв серйозно пенсії. І сьогодні   пенсіонери України  сподіваються тільки на цей уряд, уряд  Віктора Януковича, що тільки цей закон, як буде прийнятий парламентом,  а ми обов’язково, я закликаю ще раз його прийняти на цій сесії, тоді  уряд  Януковича серйозно відрегулює ту  несправедливість, яку на сьогоднішній день переживають пенсіонери, не дивлячи  на те, хто палець об  палець не вдарив у своєму житті і таку ж пенсію получає. І той, хто сьогодні  і в шахті, по 40-50 років на фермах працювали і також  урівнялівка.  Це вкрай соціальна несправедливість.

Тому буде прийнятий цей закон, я вірю у це і закликаю всіх народних депутатів, що уряд Януковича найближчим  часом втілить у життя цей проект закону, цей закон…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Гнатович.  Але підійдіть і ще раз персонально  подякуйте міністру.

Будь ласка, Стоян.

 

11:38:10

СТОЯН О.М.

Один  міжнародний аргумент на  користь прийняття закону. Сім років тому я був у складі урядово-депутатсько-профспілкової  групи, де ми вивчали (послухайте уважно)  пенсійне законодавство в Чілі, де  був диктатором Піночет більше 18 років. Так ось там бюджет пенсійного фонду на 30 відсотків більше бюджету держави, і пенсійний фонд інвестував розвиток держави, підприємств. Чому так сталося? А так сталося тому, що там  дуже була чітка накопичувальна система.  І коли ми поцікавилися, а яка ж мінімальна пенсія у людей в Чілі, які вийшли на пенсію? 300 доларів мінімальна, а інша залежна від її стажу роботу. Тому треба підтримати це.

Але у мене є  деякі також застереження. У якому плані?    Ми зараз кажемо про майбутніх пенсіонерів, яким зараз 20,  30 років і так далі.  Я підтримую  колегу Матвієнкова. Нам треба   повернутися  ще раз до пенсії нашим сьогодні старикам. У нас сьогодні навіть так, людина  вийшла на пенсію в  один і той же рік, але різні  пенсії. До 1991 року  не  мали диференційованих пенсій. Тому  треба ще раз повернутися до пенсійного закону, щоби  ті, хто вже на пенсії  могли отримувати нормальну  пенсію.  Це дуже суттєво …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення  питання завершено. Будемо визначатися.  Я так розумію, що Пенсійний фонд не заперечує. 

Незабаром і у нас не на 30 відсотків, але незабаром наш Пенсійний  фонд  також із Державним бюджетом зрівняється, вже недалеко до того залишилося.

 Давайте, дійсно, звернемося і до міністерства, і до Комітету  з питань ветеранів і  інвалідів, щоб, дійсно, подивилися  на проблему, про яку тут говорили і колега Матвієнков, Стоян, Самойлик та інші про те, щоб ми, створюючи нові закони,  дбаючи  про наступне покоління пенсіонерів, це добре,  але не забували про те покоління пенсіонерів,  які створили нам державу. А то так, ми новому поколінню дамо досить добрі і достойні пенсії,  а ті, хто більше їх заслужив, будуть  знаходитися у такому стані.

Я ставлю на голосування  про прийняття за основу у першому читанні   законопроект  за номером 2854 про запровадження  накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. Прошу голосувати.

 

11:40:50

За-258

Прийнято закон у першому читанні.

Розділ „За скороченою процедурою”. Прошу проголосувати за те, щоб ми розглядали наступні законопроекти за скороченою процедурою.

 

11:41:18

За-255

Рішення прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства під час декларування зерна суб'єктами господарювання, що діють на ринку зерна. Реєстраційний номер 3053, заступник міністра аграрної політики Гадзало Ярослав Михайлович, будь ласка, дві хвилини. Підготуватись Гусарову від комітету.

 

ГАДЗАЛО Я.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати України! Я хотів би доповісти, що запровадження декларування зерна, що знаходиться на зберіганні, є одним із механізмів державного регулювання ринку зерна, як це передбачено статтею 10 Закону України „Про зерно та ринок зерна в Україні”.

Проте недосконалість чинного законодавства в частині відповідальності за порушення при декларуванні зерна суб'єктами його зберігання вносить дезорганізацію в процес декларування наявних обсягів зерна, що зберігається у суб'єктів господарювання, а також унеможливлює здійснення ефективного державного регулювання зернового ринку та призводить до зниження рівня продовольчої безпеки країни.

Так, протягом останніх трьох років спостерігається порушення при виконанні порядку декларування зерна суб'єктами зберігання зерна, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 за номером 1877. Окремі зберігачі зерна відмовляються від подання декларації або подають їх із неповними і недостовірними даними про наявність зерна на зберіганні. Мають місце і інші порушення при декларуванні зерна суб'єктами його зберігання. Тому на виконання доручення Кабінету Міністрів України, до листа Служби безпеки України щодо існуючих проблем у державному обліку наявних ресурсів продовольчого зерна шляхом його декларування Міністерство аграрної політики України розробило проект Закону України про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства при декларуванні зерна суб'єктами зберігання зерна.

Головною метою прийняття  Закону України про внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства при декларуванні зерна суб'єктами зберігання зерна є набуття права уповноваженими державними органами, що здійснюють облік зернових ресурсів  України притягувати до адміністративної відповідальності порушників чинного законодавства, зокрема суб`єктів господарювання, які задіяні у зберіганні зерна і зобов`язані своєчасно його декларувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …Ярослав Михайлович, ясно. Мають проект закону на руках. Скажіть останнє речення. Будь ласка.

 

ГАДЗАЛО Я. М. Я просив би шановних народних депутатів прийняти даний закон. Дякую за увагу. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Будь ласка, Сергій Миколайович Гусаров, голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

11:44:35

ГУСАРОВ С.М.

Шановний  Адаме Івановичу! шановні народні депутати! Враховуючи надзвичайну важливість ринку зерна для продовольчої безпеки країни, слід підкреслити актуальність розробленого урядом законопроекту номер 3053, який пропонується вашій увазі. 

Прийняття цього закону надасть можливість державним органам, що здійснюють облік зернових ресурсів, притягувати до адміністративної відповідальності фізичних осіб, у тому числі посадових, які ухиляються від виконання обов`язку декларування  продовольчого зерна. Таким чином, створюються додаткові правові гарантії забезпечення зацікавлених державних структур повною та достовірною інформацією про  обсяги зернових ресурсів України.

Згідно із законопроектом, Кодекс України про  адміністративні правопорушення доповнюється статтею 104 зі значком 2 про відповідальність суб`єктів  господарювання, які задіяні у зберіганні зерна та зобов`язані своєчасно його реєструвати, та статті 200… 44 зі значком 2 про відповідні повноваження органів виконавчої влади. Головне науково-експертне управління вважає можливим прийняти законопроект за основу в першому читанні. Зазначені ним окремі недоліки можуть бути усунені в ході підготовки до другого читання.

Проаналізувавши законопроект, комітет також прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроект за основу в першому читанні. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Михайлович. Сідайте.

Є бажаючі висловлюватися? Так, Ядуха хоче. Будь ласка. Відомий аграрник. Ну, давайте дамо слово аграрникам. Олександр Миколайович… Ядуха, будь ласка.

 

11:46:24

ЯДУХА В.С.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, дійсно, законопроект, який сьогодні ми розглядаємо, дуже важливий. Учора, дивлячись спогади про першого президента Росії Бориса Єльцина, тоді, коли країна стояла на межі практично голоду, ще раз сьогодні ми повертаємося до цього питання, що продовольче забезпечення країни, і особливо хлібом, хлібобулочними виробами, мабуть, саме на сьогоднішній день головне. І хотілося б, щоб в нас були такі скептики, які цього року, коли уряд, не знаючи реальних об’ємів сьогодні зерна, яке задекларовано, частина, частина – ні, яке знаходиться на території нашої держави, ввів певні заборони щодо реалізації зерна, тобто певне квотування. А тому зрозумілим і є висновок, що сьогодні, якщо, не дай Господь, в Україні станеться так, що завтра зникне з полиць хліб чи булка, то хто буде крайній: фермер Петро Іванович чи крутий бізнесмен? Звичайно, уряд.

А тому я однозначно підтримую законопроект, поданий урядом з цього приводу, але хотів би відмітити інше: що сьогодні, крім даного законопроекту, даних нововведень, тобто відповідальності адміністративної щодо об’єктивного декларування зерна, сьогодні ми хотіли б аграрників, в першу чергу, і конкретних об’ємів державних закупівель зерна. Все-таки структура, яка є державна, вона сьогодні працює не на повну силу. Хотілося б, щоб, використовуючи саме бюджетні ресурси нашої держави, вона працювала в підтримку аграрного сектору, щоб селянин, який сьогодні працює над виробництвом зерна, міг чітко знати, не тільки задекларувати і надіятися, що хтось, колись в нього закупить, а конкретні державні закупівлі і розраховувати, звичайно, на свою перспективу. В цілому, повністю підтримую даний законопроект, внесений кабінетом Міністрів України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ну. Оскільки про закупівлі, хоч і недеражавні, але Пеклушенко мав відношення, будь ласка, хвилину.

Мікрофон ввімкніть.

 

11:48:42

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Фракция  Регионов, Пеклушенко.

Вопрос, который обсуждается, он важный вопрос с точки зрения наведения порядка на этом стратегическом рынке. И если этот закон поможет стать инструментом государства, то мы, конечно, двумя руками его поддержим. Но надо понять, почему происходит уход от декларирования? Скорее всего, здесь несколько причин: первая – это налоговая,  то есть минимизировать налоговые потери. Вторая причина – это то, что сегодня в регионах создаются всевозможные фонды. Не успел сельхозник собрать урожай, как у него уже все, начиная от сельского совета и заканчивая областным, довели план до двору, и все стремятся взять это зерно по минимальной цене.

Поэтому это, конечно же, настораживает сельхозников. И самое главное, повторяю, чтобы этот закон был инструментом стимулирующим. Наоборот, если ты задекларировал, если ты с самого начала…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Миколайович.

Шановні колеги, обговорення питання завершено, я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту закону про внесення змін до кодексу  України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства під час декларування зерна суб’єктами господарювання, що діють на ринку  зерна. Реєстраційний номер 3053, прошу голосувати.

 

11:50:29

За-254

          Прийнято рішення.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання реконструкції і модернізації діючих та будівництва нових об’єктів нафтопереробної і нафтохімічної галузей. Реєстраційний номер 2357. Урядовий законопроект. Доповідає заступник міністра палива та енергетики Іоффе Юлій Якович. Підготуватися Мельничуку від комітету.

 

ІОФФЕ Ю.Я. Шановні народні депутати!

Міністерство  палива та енергетики відповідно до меморандуму про партнерство між Кабінетом Міністрів та підприємствами та компаніями, які провадять діяльність на внутрішньому ринку нафти та нафтопродуктів розроблено законопроект України про внесення змін до деяких Законів України щодо  стимулювання реконструкції, модернізації діючих та будівництва нових об’єктів нафтопереробної і нафтохімічної галузей.

Законопроект розроблено з метою стимулювання реконструкції, модернізації та будівництва нових потужностей нафтопереробних і нафтохімічних підприємств, щоб підвищити конкурентноздатність  нафтопереробної та нафтохімічної галузей, сприяти зростання обсягів переробки нафти, збільшенню виробництва нафтопродуктів та нафтохімічної продукції і, відповідно, надходжень до бюджету, а також поліпшення їх якості.

Ні для кого не секрет, що глибина переробки на наших заводах 55-65 відсотків, в розвинутих країнах – 80-95.

Проектом закону пропонується  внесення змін до Законів України „Про єдиний митний тариф” та „Про податок на додану вартість”, якими передбачено звільнення  від сплати мита та звільнення від оподаткування за обладнання машин, механізмів, комплектуючих, засобів вимірювання, контролю та управління технологічними процесами перегонки нафти та допоміжних процесів, які ввозяться на митну територію України для реконструкції, модернізації та будівництва нових об’єктів нафтопереробної та нафтохімічної галузей.

Слід зазначити, що з метою здійснення реконструкції (модернізації) нафтопереробних підприємства…. передбачені трьох років завезення та встановлення імпортного  обладнання на суму двох  мільярдів доларів США, тобто десяти мільйонів гривень.

Додатково  передбачено збільшити  переробку нафти з 14,2 мільйона...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Юлію Яковичу. Суть законопроекту зрозуміла. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Мельничук Михайло Васильович.

Валерій Матюха, припиніть проводити мітинг там.

 

11:53:39

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги.

Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності 5 грудня 2006 року, а потім 13 березня та 3 квітня 2007 року було розглянуто поданий Кабінетом Міністрів України проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання, реконструкції, модернізації діючих та будівництво нових об’єктів нафтопереробної і нафтохімічної галузі.

На засіданні комітету 3 квітня 2007 року за наявності змістовного фінансово-економічного обгрунтування та з урахуванням позитивного рішення Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки щодо цього законопроекту, членами комітету було підтримано даний законопроект, і вноситься пропозиція прийняти його за основу.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України в своєму висновку від 23.11.06 року зазначає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути взятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Прошу підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Михайло Васильовичу. Сідайте, будь ласка.

Будемо обговорювати? Все зрозуміло.

Єдине, я прошу і профільні комітети міністерства, Юлію Яковичу, уточніть дату введення законопроекту. Бо він до нас надійшов ще у жовтні минулого року. І там стояло, що закон вступає в дію з першого січня 2007 року. Зрозуміло? Що з першого січня він уже не може вступити, а з першого січня 2008 року, наступного напевно. Це перше читання, але все одно, щоб ми, готуючи до другого читанні, врахували термін введення в дію законопроекту.

Я ставлю на голосування  про прийняття за основу в першому читанні законопроекту за номером 2357 про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання реконструкції і модернізації діючих та будівництво нових об’єктів нафтопереробної і нафтохімічних галузей.

Прошу голосувати.

 

11:56:10

За-252

Рішення прийнято.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб", реєстраційний номер 3055. Доповідає перший заступник міністра економіки Любченко Костянтин Валерійович, підготуватися Ткаченко Олександр Миколайович.

 

ЛЮБЧЕНКО К.В.

Шановний Адам Іванович! Шановні народні депутати! Законопроект розроблено Міністерством економіки України. Вносяться зміни до частини 5 статті 2, відповідно до якої функції щодо координації роботи пов’язані з формування державного замовлення і здійсненням контролю за його виконанням покладені на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Пропонується частиною 5 статті 2 викласти у новій редакції, яка передбачає покладання функцій щодо формування державного замовлення і координації роботи пов’язаної з формуванням державного замовлення та здійснення  контролю за його виконанням на центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики.

До частини 1 статті 6, відповідно до якої звітність повинна здійснюватись у порядку визначеному Законом України „Про державні закупівлі”, пропонується удосконалити порядок звітності, зокрема, встановити, що державні замовники подають спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у галузі статистики звіт про надходження виконавцям держзамовлення бюджетних асигнувань і виконання державного замовлення за обсягами коштів, центральному органу виконавчої влади з питань економічної політики звіт про виконання держзамовлення в обсягах продукції. Звітність про результати здійснення процедури закупівель подається у порядку, визначеному Законом  України про закупівлю товарів, робіт і послуг.  Законопроект погоджено без зауважень із зауваженнями, які враховані з Мінфіном, Держкомстатом та Міністерством культури і туризму. Згідно з експертним висновком Секретаріату Кабінету Міністрів зауваження до законопроекту відсутні. Законопроект схвалено Кабінетом Міністрів  України, Комітетом з питань економічної політики, Комітетом з питань фінансів і банківської діяльності та Комітетом з питань правової політики Верховної Ради України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Від Комітету з питань фінансів і банківської  діяльності Ткаченко Олександр  Миколайович.

 

11:59:01

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, проект пропонує покласти на Міністерство економіки України функції  формування державного замовлення, координації роботи, пов’язаної з формуванням державного замовлення, та  здійснення контролю за його виконанням. Крім того, проектом визначається порядок  подання інформації про виконання державного замовлення.

По суті даний законопроект  є технічний, який уточнює та погоджує певні положення Закону України  про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб із базовим Законом України  про  закупівлю  товарів і робіт та послуг за державні кошти.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України  своїм висновком  рекомендує взяти зазначений законопроект   за основу у першому читанні. Разом з тим, управління наголошує на необхідності  деяких узгоджень з іншими положеннями законодавства.

На засіданні Комітету Верховної Ради України  з питань фінансів і банківської діяльності 3 квітня цього року даний законопроект  був розглянутий  і комітетом був прийнятий у першому читанні. Тому я пропоную підтримати його. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Миколайович, ну, він поліпшить те, що нас критикують весь час за закупівлі? Тобто  є певний крок здійс…

 

ТКАЧЕНКО О.М. Я думаю, що, Адам Іванович  ви дуже правильно кажете, є певний  крок. Але всі, хто піднімав питання, як поліпшити  закон по державних закупівлях, то єсть  за  виконання державних коштів  на державні закупівлі, робіт і послуг, всі керівники  борються за те, щоб один був постачальник, щоб не було конкуренції,  потому що схеми відпрацьовані.

Сьогодні той закон, який ми прийняли,   дає прозорість. І тому пішов потік звернень, тиску на комітет і так далі, і так далі і на нашу комісію. Я думаю, що ми витримуємо цей тиск,  але ця пропозиція, яка вноситься, я думаю,     що вона слушна, і вона дасть   деяке, як кажуть, наведення порядку у  цьому питанні.

Але  я хотів би, шановні друзі, сказати по попередньому питанню. Тут виступали у питаннях заготівлі зерна. Сьогодні на ринку українського зерна працює майже 80 процентів іноземних трейдерів. Україна займає 20 процентів, то чужі закупляють хліб. Державні заготівлі у минулому  році закуплено 3, 2 мільйона, при потребі 12.

Тому той закон, який ми сьогодні, а точніше поправку  до кодексу внесли, то мізер. Ми повинні кардинально  внести зміни, що трейдерами на внутрішньому ринку   по зерну повинні бути тільки вітчизняні люди, тільки вітчизняні фірми. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я знаю, Олександре Миколайовичу, що ви підготовили зміни до закону базового. Будь ласка, прискорюйте  у комітеті розгляд, щоби ми   прийняли, бо, дійсно, дуже багато нарікань  на закон, треба дати відповіді.

Є  бажаючі виступити? Запишіться, два – за, два – проти, зелена, червона кнопки.

Будь ласка, тиснули, тиснули, Майко Віталій Іванович, будь ласка. Не забувайте, червона і зелена. Ну, Самойлик одержить слово, бо бачив, що тиснула, не знаю куди, але тиснула.

 

12:02:53

МАЙКО В.І.

Можу сказати,  що я двічі натискав  і все-таки оказався першим, так? Так що це не зрозуміло. Я вважаю, що цей закон треба підтримати. Це добре, що Міністерство економіки буде головним в цьому питанні, але біда в одному ж – дуже мало державних замовлень, а взагалі можна вважати – майже немає їх. Це – перше.

І друге. Адаме Івановичу, ви завали питання про державні закупівлі. Цей закон можна не дуже вже і змінювати, якщо прийняти ту пропозицію, яку я колись тут давав, що підприємства, які займаються виробничою діяльністю, від цього закону просто виключити. Причина одна – тисячі комплектуючих. Якщо купляти їх, це – ціла проблема, і тоді буде із 100 процентів п'ять процентів питань. І допоможемо виробникам в цих питаннях.

Тому закон, про який ми розказуємо, я вважаю, що зараз обговорюємо, підтримати, а по державним закупкам я б хотів би, щоб ту пропозицію, яку давав з самого початку, було враховано.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Іванович.

Самойлик, будь ласка.

 

12:04:32

САМОЙЛИК К.С.

Дійсно, закон треба приймати. Тепер ми нарешті будемо знати, хто відповідає за це, хто буде крайній. До цього часу дійсно дуже важко було визначитися.

Я хочу сказати, що цей закон, Адаме Івановичу, на ваше питання відповідаючи, не вирішує головне питання, проблеми залишаються, проблеми є всюди, люди просто вже від оцього тягаря страшенного не знають, який в кінці кінців вихід, і тому нам терміново треба прийняти базовий закон. Цей закон вирішує тільки те, хто відповідає, хто є сьогодні відповідальним. Але я хочу запитати питання все-таки до нашого міністерства.

Звичайно, ми сьогодні визначили центральний орган виконавчої влади, який відповідає за це. Ось це, наприклад, хотілось знати: скажіть, будь ласка, а кадри це є пріоритети чи ні? Чи ми і далі наші кадри будемо готувати для далекого і ближнього зарубіжжя, щоб вони прислуговували панам чи панночкам з вищою освітою, з кандидатською і докторською дисертацією чи ні. Це також є  пріоритет.

Я в комітеті напротязі році… року борюсь за  те, щоб врешті-врешт ми співвіднесли використання Державного бюджету, державного тобто замовлення і працевлаштування. На превеликий жаль, всі центральні органи державної влади категорично проти цього. Це значить, ви  на вітер кидаєте гроші на державне замовлення, а куди ідуть… куди ідуть люди, на яких ми  втрачаємо ці гроші? На превеликий жаль, ніхто не контролює, ніхто за це не відповідає. Доки буде це питання саме так стояти,  то ми і далі будемо кидати гроші на вітер, то ми і далі будемо знати, що ніколи в житті лікар не поїде в район або сільську лікарню. Ми і далі будемо знати, що  вчитель не поїде у віддалене село і таке інше.

Я дуже рада, що сьогодні є ви, от тепер я з вами буду працювати над цією проблемою, але ми її повинні вирішити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Ви працюйте так, щоб вони вирішували.

 

САМОЙЛИК К.С.   Ми працюємо, а ви...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Не туди тиснете, Павло Гнатович. Розслабились.

Я ставлю на голосування  про прийняття за основу в першому читанні  Закону про внесення змін до Закону України "Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб". Реєстраційний номер 3055.

Прошу голосувати.

 

12:07:23

За-254

Прийнято.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо права власності, користування земельною ділянкою при переході права на нерухомість, яка на ній розміщена). Реєстраційний номер 2796.

Автора немає. Будь ласка, від комітету заступник голови Комітету з питань правової політики Зварич Ігор Теодорович. Буде й перерва.

 

12:07:56

ЗВАРИЧ І.Т.

Шановний  Адаме Івановичу, шановні колеги, Комітет з питань правової політики розглянув  проект Закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо права власності, користування земельною ділянкою  при переході права на нерухомість, яка на ній розміщена), внесений народним депутатом України Буряком, реєстраційний номер 2796 від 21 грудня попереднього року, на своєму засіданні 21 березня 2007 року, протокол номер 24. Законопроект декларує мету: усунути протиріччя між окремими нормами Цивільного кодексу України і Земельного кодексу України стосовно права власності та права користування земельною ділянкою при переході права власності на нерухомість, що на ній розміщена.

Насамперед, слід звернути увагу на те, що питання узгодження статті 377-ї Цивільного кодексу України та статті 120-ї Земельного кодексу України між собою вже врегульовано прийнятим Верховною Радою Законом України про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України, в якому стаття 120 Земельного кодексу України викладена у новій редакції. Причому, на нашу думку, вже проголосований варіант узгодження цих статей є більш вдалим, ніж той, який запропонований проектом номер 2796. Проте цей закон 17 березня цього року був повернутий Президентом України з пропозиціями для повторного його розгляду.

Міністерство юстиції України законопроект номер 2796 не підтримує. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України пропонує його розгляд відтермінувати і, у випадку прийняття пропозицій Президента України на попередній закон, направити суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Комітет підтримує цю пропозицію: направити суб’єкту законодавчої ініціативи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Теодорович. Сідайте, будь ласка.

Є бажаючи взяти участь в обговоренні? Зрозуміла пропозиція? І профільний комітет, і Головне науково-експертне управління, і Президент України кажуть, що треба цей законопроект направити на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи. Я цю пропозицію ставлю на голосування: про направлення на доопрацювання проекту Закону про внесення змін до Цивільного кодексу, реєстраційний номер 2796, на доопрацювання автором законодавчої ініціативи, суб’єктом законодавчої ініціативи. Прошу голосувати.

 

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.  Президент тоже просить?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, Павло Гнатович. Просить, голосуйте.

 

12:10:58

За-249

Законопроект направляється на доопрацювання суб’єкту законодавчої ініціативи.

Шановні колеги, в нас залишилось проекти, які ь треба включити до порядку денного  і розглянути, але ми працюємо до 12-ої години. Які пропозиції? Завтра?

 

ГОЛОС  ІЗ ЗАЛУ. Є пропозиція, є пропозиція.

 

ГОЛОС  ІЗ ЗАЛУ. Завтра.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте таким чином поступимо, ми включимо до порядку денного, а завтра їх першими поставимо, щоб розглянути.

 

ГОЛОС  ІЗ ЗАЛУ. У мене є пропозиція – розглянути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В вас інакша є? Ну, будь ласка, Сулковський.

 

12:11:40

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Адаме Івановичу, є пропозиція і прохання до колег, оскільки ми включимо ці додаткові питання до порядку денного на завтрашнє засідання, але оскільки сьогодні є присутнім міністр юстиції, пан Лавринович, наш колега, я просив би, щоб він не довго цей би проект розглянути сьогодні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, давайте поступимо таким чином, тут присутній не тільки міністр, присутні інші. Якраз по законопроекту, по законопроекту, який пропонує міністр, є пропозиція - його поки що не розглядати, тому що суть зводиться ось до чого, ми вже один раз намагалися його включити. Я нагадую, Павло Гнатович, послухайте, будь ласка, це вас також стосується.

Мова йде про те, що в законі про політичні партії вищою і єдиною судовою інстанцією, яка розглядає питання про припинення діяльності партії політичної на сьогоднішній момент є Верховний Суд.

У Кодексі адміністративного судочинства пропонується, що питання про заборону діяльності партії, а точніше є, розглядає окружний  адміністративний суд міста Києва, тобто зрозуміло, до чого це зводиться.

Ми з вами, коли почали розглядати це питання, тоді дали доручення профільному комітету, і, до речі, наші колеги вже підготували законопроект про внесення змін до Закону про політичні партії і КАСУ про те, що першою інстанцією питання розгляду про заборону діяльності тієї чи іншої політичної партії був не окружний суд, а Вищий адміністративний суд, а касаційна інстанція тоді вже буде Верховний Суд України, бо якщо почнуть забороняти Київські окружні суди партії, то ви розумієте, що може бути.

Тому давайте, будь ласка, ми відкладемо розгляд цього питання, буквально попросимо комітет профільний, це – Комітет з питань правосуддя, щоб вони ініціативу наших колег розглянули на цьому тижні. На наступному тижні, або якщо  на цьому тижні розглянуть, ми внесемо зміни до того закону, який вони пропонують, а потім ми розглянемо зміни законодавства, яке пропонує Кабінетом  Міністрів.

Немає заперечень? Добре, дякую.

Дякую, Олександр Володимирович, але така ситуація. Не ображайте політичні партії. Ми відкладаємо не в далекий ящик. Все одно, не паліть його. Не паліть.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного і розгляду законопроекту за номером 3228 – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"

Прошу проголосувати.

 

12:14:45

За-245

Давайте його за скороченою процедурою розглянемо. Будь ласка, заступник голови Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва Іголкин Сергій Михайлович.

Підготуватися Матвієнкову. Був тільки що. Від комітету.

 

ІГОЛКИН С.М.

Вельмишановний Адам Іванович, вельмишановні народні депутати!

Урядовий законопроект пропонує три групи змін до законодавства з метою приведення їх у відповідність до Закону про засади державної регуляторної політики.

Перша принципова зміна – це до Господарського кодексу пропонується включити норму, за якою державна регуляторна політика є одним з основних напрямів економічної політики держави, спрямованої на реалізацію та досягнення балансу інтересів суб’єктів господарюванні і споживачів різних верств населення.

Ці зміни сприятимуть унеможливленню прийняття економічно не доцільних та неефективних регуляторних актів, зменшенню втручання держави у діяльність суб’єктів господарювання та усуненню перешкод для розвитку господарської діяльності.

Другою нормою цього законопроекту пропонується внести зміни до Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва безпосередньо у тілі цього закону, передбачивши норми щодо реалізації державної регуляторної політики у частині підготовки проекті регуляторних актів, їх оприлюднення та відстеження результативності.

І, нарешті, третьою групою змін, які запропоновані у цьому законопроекті, пропонується змінити спеціальні акти законодавства, які регулюють діяльність спеціальних наших регуляторів, які не є органами виконавчої влади, тобто Аудиторської палати України, Пенсійного фонду України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування з тимчасовою втратою непрацездатності. І привести порядок підготовки ними регуляторних актів у відповідність до Закону про засади державної регуляторної політики.

Ми просимо підтримати цей урядовий законопроект, прийнявши його за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій при підготовці його до другого читання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергію Михайловичу. Сідайте, будь ласка.

Так, від комітету хто готовий? Все зрозуміло? Будемо обговорювати? Ні.

Я просив би звернути увагу комітету профільного. І я так зрозумів, що Держкомітет з питань регуляторної політики ознайомлений. Там є досить багато зауважень Науково-експертного управління, і їх дійсно потрібно буде врахувати при підготовці законопроекту до другого читання.

Ставлю на голосування про прийняття  за основу у першому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, реєстраційний номер 3228. Прошу голосувати.

 

12:18:22

За-249

Прийнято рішення.

Прошу проголосувати про включення до порядку денного розгляду Проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (щодо строку повноважень), реєстраційний номер 3386. Голосуємо.

 

12:18:52

За-238

Включено. Розглядаємо за скороченою процедурою. Будь ласка, голова Антимонопольного комітету Костусєв Олексій Олексійович, підготуватись від комітету Євтухову.

 

КОСТУСЄВ О.О.

Уважаемый Адам Иванович! Уважаемые народные депутаты! Проект Закона о внесении изменений в Закон «Об антимонопольном комитете Украины» разработан с целью усовершенствования механизма о ротации членов антимонопольного комитета.

В частности законопроектом предусматривается исключить из действующего законоположения, согласно которому в случае прекращения державним уповноваженим своих полномочий, новый державний уповноважений назначается на срок, который остался. К примеру сказать, человек не поработал 6 лет, остался 1 год и новый назначается ни снова на 7 лет, а на оставшийся этот год с учетом того, что процедура занимает, скажем полгода, это норма бессмысленная.

И вторая норма. Предлагается упразднить совмещение в одном лице функции государственного уполномоченного и руководителей Киевского городского территориального отделения антимонопольного комитета. Два года этот человек совмещал эти должности и мы потеряли и главу территориального отделения, и уповноваженого. И толком, значит, это совершенно практика показала, что это не целесообразно. Значит, принятие изменений вот этих двух, хотя очень маленьких к закону позволит повысить эффективность работы органов антимонопольного комитета.

На заседании Комитета по вопросам экономической политики Верховной Рады от 18 апреля текущего года этот законопроект одобрен и предложен для принятия его за основу и в целом как закон, потому что он очень маленький и простой. Поэтому очень прошу вас поддержать законопроект  и принять его сегодня за основу и в целом.

Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте Олексій Олексійович.

Василь Іванович Євтухов – голова підкомітету Комітету з питань економічної політики.

 

12:20:50

ЄВТУХОВ В.І.

Комітет  Верховної Ради  з питань економічної політики  розглянув внесений Кабміном проект Закону про Антимонопольний комітет (реєстраційний номер  3386). 

Проект простий, ним пропонується уточнити окремі  моменти організаційного забезпечення  діяльності Антимонопольного комітету.   Комітет  з питань економічної політики  рекомендує Верховній Раді України прийняти за основу  цей закон.

Проект постанови вам розданий, він  з двох пунктів. Пункт перший – прийняти за основу. А пунктом другим  -  доручити Комітету Верховної Ради  з питань економічної політики доопрацювати його при розгляді до другого читання, а саме: ввести у текст конкретний порядок призначення та звільнення посадових осіб Антимонопольного комітету. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так все-таки, хто правий із вас, Костусєв чи ви?

 

ЄВТУХОВ  В.І. Якщо  Верховна Рада  буде… зауважень не буде, готовий  прийняти його в цілому. Це з точки зору Верховної Ради.  Комітет не  заперечує прийняти закон в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На жаль, комітет не підготував проекту постанови, а є тільки  подання, у якому  сказано: розглянути у першому  читанні, прийняти в цілому як закон. А постанови у нас немає.

Добре. Сідайте, будь ласка.

Чи є  бажаючі взяти участь в обговоренні? Немає. Н, шановні  колеги, як кажуть, як дважди два. Зрозуміло все?  Мова іде про те,  що коли призначають людину на посаду, то призначають  не на  сім років, як  уповноважене, а призначають на той  термін, який залишився  до завершення повноважень того, хто був  попередником. Мабуть, не логічно, що попередник  пропрацював, може там на місяць чи два залишиться, його   залишають тільки на місяць.

Тому  давайте підтримаємо  пропозицію, прохання  і  Антимонопольного  комітету  є тут і пропозиції така. Профільного комітету прийняти, якщо немає  заперечень, в цілому, як закон,  Закон про внесення змін до Закону України про Антимонопольний комітет України щодо строку повноважень, реєстраційний номер 3386. Прошу голосувати.

 

12:23:29

За-252

Закон прийнято. Дякую.

Шановні колеги, ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Далі продовжуємо роботу у комітетах і фракціях.

Завтра початок  нашої роботи о 10 годині. На все добре.