ЗАСІДАННЯ  П’ЯТДЕСЯТ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

24 травня  2007 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку,  шановні   депутати,  інші учасники засідання, шановні громадяни України, хто нас дивиться і слухає!  Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Проводиться поіменна реєстрація.

10:05:03

254 депутати готові працювати. Ранкове засідання оголошується відкритим. Я хочу розпочати засідання із  прикрого  повідомлення про те, що  вчора на 60-му році життя передчасно помер народний депутат України, заслужений будівельник України Біба Василь Тимофійович. Прошу вшанувати пам’ять про нього хвилиною мовчання.

(Х в и л и н а   м о в ч а н н я)

 Прошу  сідати. Я просив би народних депутатів дещо змінити порядок нашого засідання на пропозицію керівників фракцій коаліції, інших учасників нашого засідання. Я хочу поінформувати про  суть справи, а потім  внести відповідні пропозиції.

Як ви знаєте, вчора ввечері Президент України виступив із заявою, вірніше, зверненням до народу, в якій дав оцінку діям  Конституційного Суду, що, очевидно, може бути розцінено, як   втручання в діяльність судової гілки влади.  Однозначно.

Крім того, учора ж було повідомлення, якому ми, очевидно, не придали відповідного значення – про заміну керівництва Управління державної охорони. Сьогодні ми побачили наслідки такої заміни: вранці була заблокована робота Конституційного Суду, приміщення зсередини закрито, не пропускали суддів Конституційного Суду, і тільки наявність там депутатів дозволила чорними ходами проводити суддів Конституційного Суду на роботу. Це вже не участь громадян, певних політичних сил, які намагалися блокувати роботу суду, це – втручання в діяльність суду Управління державної охорони, що класифікується Кримінальним кодексом як злочин.

Я вважаю, що нам потрібно було б прийняти відповідний документ – заяву з цього приводу, дати оцінку ситуації, в тому числі оцінку діям Президента. І керівники фракцій пропонують депутатам на місці подивитися, що це робиться насправді, чи є змога суду працювати, хто порушує закони, і для того, прийнявши відповідні рішення чи відповідну заяву, зробити перерву на одну годину, щоб ви змогли з'їздити, подивитися, а потім проінформували і суспільство і уточнили своє ставлення до цієї ситуації, оскільки йдеться про занадто серйозні речі.

Тому я просив би зараз включити до порядку дня питання про розгляд заяви – про небезпеку узурпації влади, прийняти відповідну постанову, прийняти одне рішення, яке стосується функціонування Конституційного Суду, в порядку дня у вас є це питання щодо порушення присяги одним із суддів Конституційного Суду, обраним Верховною Радою, а далі зробити перерву на одну годину. Підтримується така пропозиція?

 

ГОЛОС З ЗАЛУ. Да, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримується. Тому я ставлю на голосування питання про включення до порядку дня Постанови Верховної Ради про заяву Верховної Ради України про небезпеку узурпації влади Президентом України                    Ющенком. Ставлю на голосування це питання.

 

10:09:34

За-249

Рішення прийнято.

Я спочатку зачитаю текст заяви, оскільки нас дивляться телеглядачі і слухають радіослухачі – громадяни України.

Заява такого змісту. „Заява про небезпеку узурпації влади Президентом України Віктором Ющенком.

23 травня цього року в своєму зверненні до народу Президент Ющенко назвав неконституційним рішення Конституційного Суду України щодо визнання неконституційної статті закону „Про судоустрій” стосовно порядку призначення на адміністративні посади у судах загальної юрисдикції. Тим самим Віктор Ющенко фактично перебрав на себе функції Конституційного Суду.

24 травня Управління державної охорони, підпорядковане Президенту України, заблокувало приміщення Конституційного Суду, перешкоджаючи діяльності єдиного органу конституційної юрисдикції. Такі дії кваліфіковані Кримінальним кодексом України як злочин.

Верховна Рада України вважає вчинене Президентом конкретним проявом узурпації влади і попереджає про його персональну відповідальність за подальший розвиток подій.

Верховна Рада України вимагає від Генеральної прокуратури негайно дати правову оцінку фактам вчинення злочинних діянь.

За такої ситуації парламент вважає неможливим ведення будь-яких переговорів і консультацій між Прем'єр-міністром Януковичем і Президентом Ющенком до припинення останнім дій, що виходять за межі Конституції і законів України, оскільки кроки Президента розцінюємо як втручання в діяльність судової влади з метою неможливості прийняття рішення щодо конституційності його указів від 26 квітня цього року.

Верховна Рада України звертається до всіх посадових осіб органів державної влади з вимогою неухильно дотримуватися положень статті 60 Конституції України, згідно з якою ніхто не  зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження  чи  накази. І нагадуємо про юридичну відповідальність за видання та виконання таких розпоряджень, чи наказів.

Ось така заява і постанова, змісту такого, перше, схвалити Заяву Верховної Ради України про небезпеку узурпації влади президентом України Ющенком (додається). І друге, направити заяву Верховної Ради України про небезпеку узурпації влади Президентом України Ющенком парламентам та урядам країн Європи з метою інформування їх про загрозу  конституційному ладу в Україні.

Я відносно постанови самої зараз, потім візьмете слово. Інші міркування є? У вас, Михайло Васильович, будь ласка, Чечетов.

 

10:12:40

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Олександр Олександрович, шановні народні депутати! Ну, оскільки трошки не по сценарію пішло сьогодні засідання Верховної Ради і виноситься уже серйозні питання і заява, і постанова, і проект постанови про звільнення Стецюка з посади судді Конституційного Суду, фракція Регіонів просить зробити тридцятихвилинну перерву для того, щоб з’ясувати позиції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не проти того. Ви і до розгляду заяви хотіли б це зробити. Будь ласка, немає заперечень?

На півгодини оголошується перерва, до 10.45.

Будь ласка, Сергій Петрович Головатий.

 

10:13:28

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний  Олександре Олександровичу! Стосовно постанови, моя пропозиція: вилучити слово: „Верховна Рада вимагає від Генеральної прокуратури”. А я поясню, чому і додати: до постанови тезу про те, що Президент України всупереч Конституції дав доручення, чи що він там дав… Дав доручення прокуратурі здійснити нагляд  за діяльністю Конституційного Суду, так прозвучало в зверненні.

Генеральна прокуратура є органом, який не підпорядкований ні Верховній Раді, ні Президентові. Президент не має  права давати доручення Генеральному прокурору. А Верховна Рада  відповідно не може вимагати. Тому замість „вимагає” можна було б записати: „Верховна Рада  звертається до Генеральної прокуратури з  проханням розглянути чи на предмет законності, але обов’язково, щоб там було речення про те, що Президент діє всупереч Конституції, коли він дає доручення Генеральній прокуратурі.

Подивіться Конституцію, розділ прокуратури і подивіться всю Конституцію, там жодних підстав для того, щоб Президент давав напряму доручення Генеральній прокуратурі...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це пропозиція. Я прошу вас, ми не обговорюємо зараз документ. Зараз є перерва на півгодини, яку просить фракція. А у кого є пропозиції до змісту, будь ласка, вносьте їх, ми їх розглянемо по суті.

До 10.45 оголошується перерва.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, я прошу сісти на місця. За час перерви депутати від фракції, яка брала перерву, скористалися можливістю і часом, відведеним. Під час перерви ми трошки затрималися в зв’язку з тим і на місці з’ясували суть речей, які відповідають змісту заяви. Тому перерву в роботі ми робити не будемо в зв’язку з цим в засіданні парламенту, а тим часом продовжимо і приймемо рішення з приводу проекту постанови і заяву, котра була вам прочитана. Редакційні уточнення зроблені додатково, враховуючи і пропозиції, які надійшли від депутатів з різних фракцій.

Я ще раз прочитаю зміст заяви, щоб ви свідомо, вона роздається зараз вам, щоб ви свідомо підійшли до голосування з цього приводу.

Отже заява про небезпеку узурпації влади Президентом України Ющенком. 23 травня 2007 року в своєму зверненні до народу Президент України Ющенко назвав антиконституційним рішення Конституційного Суду України від 16.05.07 щодо визнання неконституційними статті закону „Про судоустрій” стосовно порядку призначення суддів на адміністративні посади. Тим самим Президент не лише перебрав на себе функції Конституційного Суду України, а й поставив себе понад ним.

Окрім того, перевищуючи свої конституційні повноваження, Президент публічно дав доручення Генеральній прокуратурі України юридично оцінити ситуацію, яка склалася в Конституційному Суді України, в той час, коли така функція  прокуратури не передбачена статтею 127 Конституції України.

24 травня цього року Управління державної охорони, підпорядковане Президенту України, заблокувало приміщення Конституційного Суду, перешкоджаючи діяльності єдиного органу конституційної юрисдикції. Такі дії кваліфікуються кримінальним кодексом України, як злочин.

Верховна Рада України вважає вчинене Президентом України Ющенком конкретною спробою узурпації влади і попереджає про його персональну відповідальність за подальший розвиток подій.

Верховна Рада України звертається до Генеральної прокуратури з проханням негайно дати правову оцінку фактам перешкоджання роботі Конституційного Суду України з боку Управління державної охорони.

За такої ситуації парламент вважає недоцільним продовження будь-яких переговорів, консультацій між Прем’єр-міністром Януковичем і Президентом України Ющенком до припинення Президентом дій, що виходять за межі  Конституції і законів України, оскільки кроки Президента розцінюємо, як втручання в діяльність судової влади з метою неможливості прийняття рішення щодо конституційності його указів від 26 квітня сьомого року.

Верховна Рада України звертається до всіх посадових осіб, органів державної влади з вимогою неухильно дотримуватись положень статті 60 Конституції України, згідно з якої ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинне розпорядження чи накази, і нагадує про юридичну відповідальність за видання та виконання таких розпоряджень чи наказів.”

Ось такого змісту заява. Пропонується... вона юридично вивірена і коректна, в тому числі до Президента і до всіх кого це стосується, користуйтеся законом і Конституцією. Керуйтеся Конституцією і законами України.

А постанова такого змісту:

Схвалити заяву (додається).

І друге – направити заяву про небезпеку узурпації влади парламентам та урядам Європи з метою інформування їх про загрозу конституційному ладу в Україні.

Можна за основу прийняти це все? Я ставлю на голосування про прийняття за основу, будь ласка.

 

11:16:03

За-253

Якісь доповнення, уточнення? Будь ласка, запишіться.

Прошу, Матвєєв.

 

11:16:29

МАТВЄЄВ В.Г.

Александровской.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська.

 

11:16:31

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Александровска, фракция коммунистов, город Харьков.

Александр Александрович! Мне кажется, во втором  пункте: „направити заяву Верховної Ради України  про небезпеку узурпації влади Президентом України Ющенком парламентам та урядам країн Європи”.

Я считаю, что нужно править «парламентам и правительствам стран, с которыми у нас установлены дипломатические отношения», потому что им все не безразлично, что происходит в той стране, с которой у них есть дипломатические отношения. Не нужно ограничиваться только странами Европы.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я скажу відверто, коли автор постанови приносив і він таку пропозицію робив, то я сам сказав: ви знаєте, соромно перед усім світом, що з такого приводу доводиться звертатися. Давайте ми до європейських країн і цього буде досить. Але якщо ви вважаєте, давайте допишемо для всіх. Добре. Будь ласка, Мармазов.

 

11:17:57

МАРМАЗОВ Є.В.

Александр Александрвич! Я поддерживаю Аллу Александровну и мне кажется, здесь мы должны, вот, в первую очередь отметить, что направить в Парламентскую ассамблею Совета Европы, поскольку именно Парламентская ассамблея Совета Европы отслеживает ситуацию сейчас, которая сложилась на Украине. И очень важно, чтобы мы туда дали вот этот сигнал. И в том числе – ОБСЕ, Парламентская ассамблея Совета Европы и в Европарламент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре. Попеску.

 

11:18:37

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Ми підтримуємо пропозицію нашого колеги Мармазова.  Обов’язково – Парламентська асамблея Ради Європи і обов’язково  Парламентська асамблея ОБСЄ.

Зараз наші колеги, наша делегація від’їхала або від’їжджає на засідання Парламентської асамблеї ОБСЄ. Я хочу нагадати, що якщо в Європарламенті у нас немає ніякого місця, то в Парламентській асамблеї Ради Європи  ОБСЄ ми є повноправними членами. Тому ці організації якраз зацікавлені в тому, щоб вони знали про реальну ситуацію. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Мендусь.

 

11:19:12

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! У нас діє  Закон „Про державну охорону органів державної  влади  України та посадових осіб”.

Стаття 25 цього Закону пункт два говорить: „Начальник Управління державної охорони  України систематично інформує Верховну  Раду про стан державної охорони, забезпечення прав і свобод людини та додержання чинного законодавства”.

Виходячи з цього, пропоную  доповнити нашу постанову пунктом: „Відповідно до статті 25 Закону про УДО заслухати інформацію Начальника Управління  Державної охорони про стан державної охорони забезпечення прав і свобод людини та додержання чинного  законодавства”. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую,  Мірошниченко.

 

11:20:03

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів. Там я хотів би додати, там де йдеться про втручання Президента в діяльність суду і прокуратури. Оскільки це незалежний конституційний орган і йому доручення не можна давати, але тільки звертатися до неї.

І я хотів би передати слово Ганні Герман.

 

11:20:24

ГЕРМАН Г.М.

Я пропоную дещо пом’якшити той момент, коли йдеться про категоричне припинення переговорів між  прем’єром і президентом. Я пропоную таке формулювання: ”Поставити питання про доцільність продовження переговорів між Прем’єром і Президентом” - і далі за текстом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ганно Миколаївно, давайте ми тоді так запишемо:  не „вважає недоцільним”, а „висловлює сумнів щодо доцільності”, „висловлює сумнів з приводу доцільності”.

Так, ще є пропозиція? Я прошу... Уже врахована ваша.

 

11:21:21

БОГАЧУК В.С. Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Я підтримую прийняття даного звернення. Я тільки що приїхав з Конституційного Суду, десь бачив, як дійсно відбувалося... цей процес входження суддів Конституційного Суду до суду, коли було перекрито всі входи і виходи, коли довелось долати штучні бар’єри, коли хлопці без будь-якої форми, без посвідчення, без нічого ставали на шляху суддям, не дозволяючи проходити, і тільки створений коридор дав, депутатів, народних депутатів дав можливість пройти. Це не Європа. В центрі Європи такого не може відбуватися. Про які права і свободи можна говорити? Треба приймати і, можливо, дійсно припиняти будь-які переговори.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наливайко. Немає. Бо я чуть не прочитав інше прізвище. Солтус.

 

11:22:20

НАЛИВАЙКО А.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає зауважень, да?

 

11:22:25

СОЛТУС П.С.

Я знімаю виступ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Знімає.

Цибенко. Теж згодний.

Таким чином, з поправками такими, я прошу уваги, в тексті ми враховуємо поправку Ганни Герман в тексті заяви за такої ситуації парламент висловлює сумнів з приводу доцільності проведення і так далі. Це коректно і щодо позиції Президента, і щодо позиції Прем’єра висловлювання.

А у другому пункті нині записати направити заяву парламентам та урядам країн, з якими встановлено дипломатичні та міжпарламентським інститутам. Я ще раз, та не треба всього записувати, міжпарламентським інститутам, ми напишемо куди. Да. Бо є міжпарламентський союз, потім Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент і так далі, ПАЧЕС і тому подібне. І це зробити третім пунктом, а на другому пункті записати текст, який запропонував Ярослав Мендусь про інформацію про стан роботи службою  охорони відповідно до Закону „Про Державну Службу охорони”. Так? Ні, справа в тому, що про інформацію? Ні. Справа в тому, що прокуратуру ми записали в заяві. Втручання. Дивіться, ще раз, у першому абзаці висловлено те, що поставив себе над Конституційним Судом, а потім ще дав публічне доручення прокуратурі і все це є спробою, ми вважаємо, узурпацією влади. Тобто оцінка дана і втому числі щодо прокуратури. Ну, будь ласка, Головатому слово.

 

11:24:28

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Олександре Олександровичу, у першому абзаці там дана оцінка з точки зору, в принципі, заяви Президента, а в передостанньому йдеться уже Верховну Раду, що вона розцінює як втручання в діяльність судової влади і прокуратури, з якою метою, з метою неможливості прийняття рішення щодо конституційності указу. Це вже конкретна ситуація юридична.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Спасибі.

 

ГОЛОВАТИЙ С.П. Там загальна, а тут конкретна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, робимо вставку, оскільки кроки Президента розцінюють як втручання в діяльність судової влади та прокуратури і дальше за текстом. Спасибі за добру підказку. Тоді з цими уточненнями текст постанови і заяву ставлю на голосування в цілому. Немає заперечень?

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування.

 

11:25:26

За-255

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні депутати, сьогодні у Братиславі відкривається Нарада керівників парламентів 22 країн Європи - це Східна, Центральна Європа. Я маю туди запрошення на  чолі нашої офіційної делегації. Тому подалі, дальше засідання буде проводити Адам Іванович. Але там, звичайно, спілкуючись із колегами я зобов’язаний розповісти про суть того, що відбувається сьогодні в Україні. Тим часом... (Ш у м  у  з а л і) Тим часом я бажаю вам успіхів у парламентській діяльності і я переконаний, що правда переможе, бо ми стоїмо на боці Конституції і законів України. Спасибі.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо засідання Верховної Ради. Давайте порадимось. Ми зараз будемо діяти за планом, як у нас є на сьогодні, тобто оголошення від фракцій народних депутатів, а потім перейдемо до... Немає заперечень? Тоді прошу записатися на виступи від фракцій.

Будь ласка, індивідуально.

Так, шановні колеги, нагадайте, ми вітали сьогодні іменинників чи ні? Не вітали. Тому давайте виконаємо цю місію і давайте всі разом привітаємо Олександра Юрійовича Вілкула і Руслану Лижичко із днем народження.

(О п л е с к и)

Так, будь ласка, Александровська, фракція комуністів. Слободянюк. Матвєєву Валентину. Прошу.

 

11:28:27

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Адаме Івановичу. Матвєєв, фракція комуністів.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Розвиток подій останніх днів, не говорячи вже про два місяці, а тим більше вчорашні події підтверджують, що політична ситуація вступила в саму загрозливу після оголошення незалежності України, тобто розвалу Радянського Союзу, фазу.

Підбурюваний реваншистськими силами в своєму найближчому оточенні в парламентських фракціях „Наша Україна”, БЮТ, в інших організаціях агресивно-націоналістичного толку, Президент Ющенко настирно реалізує узгоджений з Вашингтоном план здійснення державного перевороту.

При цьому кричить: „тримай вора”, а по суті, узурпував уже владу в  державі. Розтоптав Конституцію. Цинічно, зухвало і демонстративно порушує закони своїми двома указами, виданими з кричущими порушення Основного закону, фактично, заблокував повноцінне функціонування єдиної законодавчої гілки влади. Так і цього, виявляється, Банковій замало. Здійснюється безцеремонний тиск на судові органи, що називається, торпедується прийняття Конституційним Судом рішення щодо конституційності указу, зокрема від 26 квітня цього року.

А чого варта вчорашня ухвала, винесена Шевченківським районним судом, спрямована на відсторонення трьох суддів Конституційного Суду від участі у розгляді справи щодо конституційності указу Президента. Я думаю,  що тут би слід іще взяти і розглянути більш детально і те, що відбувається навколо рішення Конституційного Суду від 16 травня у справі за конституційним поданням Вищої ради юстиції. Про це йшлося. Але для того, щоб наші виборці знали суть цього питання, я ще раз хочу наголосити.

Мова йдеться про офіційне тлумачення положення частини 5 статті 20 Закону України „Про судоустрій в Україні” щодо звільнення судді з адміністративної посади. У вчорашньому ж зверненні Президент з приводу ситуації у Конституційному Суді сказав не мало не багато, про це йшлося, але я зачитаю на мові оригіналу: „Єдиний орган конституційної юрисдикції прийняв антиконституційне рішення щодо призначення суддів на адміністративні посади”. Думаю, що всім нам зразу стало видно, що  правовий  нігілізм гаранта Конституції  перейшов всякі межі.

Для того, щоб  ми більш  чітко представили собі, а що ж все-таки  вирішив Конституційний Суд, зацитую його  рішення. „Визнати таким, що не відповідає  Конституції України, є неконституційним положення  частини п’ятої статті 20 Закону України „Про судоустрій України”, відповідно до якого  голова суду, заступник голови суду призначаються на посади та звільняються з посади Президентом України”.  От і все. А  гарант Конституції ігнорує рішення  вищого суду конституційної юрисдикції.

Шановні, вдумайтесь, до якого стану доведена вся система правосуддя у нашій державі. Нормальній людині, я думаю, становиться просто страшно. Про це говорилося зокрема і вчора на парламентських слуханнях, призначених розгляду цієї проблеми, проблеми стану судочинства у нашій державі. Ситуація в країні  у своєму загостренні досягла пікового значення. Це підтверджують і сьогоднішні силові дії навколо  Конституційного  Суду. Тому подальше роздмухування  обстановки може привести до важких наслідків. Ми з вами, тобто   Верховна Рада  зобов’язані  зробити все можливе для збереження громадянського миру. Диктатура в Україні, як цього  хочеться реваншистам,  не пройде. І рішуче слово повинна тут сказати  Генеральна прокуратура…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Слободянюк передає Чечетову. Підготуватися Бокому.

 

11:33:50

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановні співвітчизники, фракція Партії регіонів змушена заявити про абсолютну неприйнятність  і жорсткий осуд дій Президента України  та його Секретаріату щодо дискредитації роботи  Конституційного Суду України. Фракція Партії регіонів наполягає на  виключній правовій і політичній важливості забезпечення продуктивності діяльності  Конституційного Суду у справі виходу з нинішньої політичної кризи.

Конституційний Суд  обрано у легітимний спосіб.  Судді виконують свої обов’язки. І саме за це їх вирішено покарати, за чесне і сумлінне виконання   своїх  обов’язків. Лише політичною безвідповідальністю та страхом за  власні вчинки можна пояснити дії Президента і його Секретаріату.  Несприйняття критики, психологічне несприйняття арбітражу до власних указів  стали тими підвалинами, які пояснюють все те дикунство, яке влаштовують довкола роботи єдиного  конституційного органу країни.

На жаль, доводиться констатувати, що наші політичні опоненти політичною тактикою обрали таку, коли чергова помилка у прийнятті  правового або політичного рішення  перекривається ще більш  кричущим правовим невіглаством. Як наслідок, за досить    короткий період часу було нанесено серйозного удару по  незалежності судової системи  країни, її авторитету та легітимності. Хвиля беззаконня,  безпідставних звільнень захлинула систему правосуддя країни і докотилася  навіть до Конституційного Суду.  І це все сьогодні відбувається  на тому фоні, що у парламенті вже  проголосовано у першому читанні  цивілізовані Закони про  судоустрій, статус суддів,  які дозволяли системно і ефективно  вирішувати існуючі проблеми.

 Фракція  Партії регіонів засуджує нинішню  політику  президентського оточення, яка повертає країну до ланцюгової  реакції беззаконня, політичної або навіть революційної доцільності, до  безвідповідальності, які були використані у якості  засобу досягнення  політичної мети у 2004 році.

Сьогодні  ситуацію намагаються повторити. Об’єктом нападок став Конституційний Суд. Адже саме він є загальновизнаним арбітром у суперечках між гілками влади у у всіх цивілізованих демократичних країнах. Ми знову спостерігаємо масштабну  піар-кампанію  з недоведеними звинуваченнями у корупції, не легітимності, безчесності тощо. Така політика президентської сторони заслуговує виключно юридичної оцінки в рамках кримінального законодавства.

Фракція Партії регіонів звертається до президентської сторони з вимогою припинити тиск на суддів Конституційного Суду у будь-якій формі і дозволити суду виконувати свою роботу. Ми закликаємо Президента України усвідомити політичні наслідки безконтрольних правових дій підконтрольних йому органів і посадовців. Зрив роботи Конституційного Суду з боку канцелярії Президента означатиме вихід президентської сторони з переговорного процесу щодо мирного врегулювання кризи у демократичний і чесний спосіб.

Фракція партії регіонів висловлює щире сподівання, що позиція Президента України у веденні політичних переговорів базується виключно на верховенстві права, дотриманні конституційних і інших правових норм. Ми щиро сподіваємось на те, що новопризначений перший заступник Секретаря РНБО Турчинов не привнесе до серйозного і поважного державного органу методів і стилю роботи радикальної опозиційної сили, одним із лідерів якої він є.

Зі свого боку партія регіонів гарантує прискіпливий моніторинг всіх заяв і дій опозиційного політика на високій посаді з метою недопущення перетворення державного органу в політичний рупор сил радикально налаштованої опозиції. Ми застерігаємо Президента України від подальших незважених кроків, які приведуть до ескалації політичного конфлікту. Ми сподіваємось, що Президент усвідомлює рівень політичної відповідальності перед народом України та перед світовою спільнотою за методи ведення політичної боротьби, які сьогодні пропонує йому його оточення.     

Нагадуємо ще раз, що інерцію правового хаосу зупинити буде практично неможливо, а вгамувати потім апетити сьогоднішніх тимчасових союзників Президента надзвичайно складно. Ми ще раз пропонуємо Президенту України дослухатися до рекомендацій Парламентської асамблеї  Ради Європи, а саме: забезпечити роботу Конституційного Суду і виконувати усі його рішення. Партія регіонів може підтримати тільки правовий і демократичний спосіб розвитку української держави, інших історичних альтернатив у нас немає.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Іван Бокий, фракція  соціалістів, будь ласка.

 

11:38:44

БОКИЙ І.С.

Шановні виборці, шановні колеги! Вчорашній день можна було б із повним правом назвати таким, який виявив абсолютно водевільний характер роботи нашого Президента. Уже одне призначення першим заступником Секретаря Ради Національної безпеки Олександра Турчинова, який в оцьому залі, ви добре пам’ятаєте, рік тому як Стецько в пасіоні ходив і встромляв сірники у гнізда для карточок, щоб не голосували, уже засвідчує рівень, моральний рівень цієї людини. І коли вчора Іуда Іскаріотович Вінський розказував, що це дуже моральна людина, ви знаєте, хотілося сміятися, але хотілося і плакати. Бо якщо таких людей підбирає на такі посади Віктор  Андрійович Ющенко, то справи його кепські. І це означає тільки одне: що у нього просто немає уже кадрової лави для того, щоб підібрати бодай, ну, хоча б порядних людей у свою команду.

Вчорашній телевізійний виступ Віктора Ющенка увійде в історію українського гумору яскравою сторінкою. Куди там Жванецькому, Задорнову і Кларі Новиковій разом взятим! І що особливо цінно: говорив Ющенко як справжній гуморист – серйозно і впевнено, ні разу не усміхнувшись. А, з другого боку, більшого самовикриття історія, мабуть, не знає. Коли викриття Кучми потрібен був мужній офіцер Микола Мельниченко з його записами розмов у президентському кабінеті, то Ющенко всі свої заміри видав на-гора на публіці, ні трохи не соромлячись ні правової неграмотності, ні того, що публічно порушує закон, тисне на судову владу, прокуратуру, на очах в усіх безсоромно ламає всі конституційні основи. Може, і справді повірив чоловік, що він месія? Воно ж учора, головний президентський клерк і хазяїн  „мукачівської барви”, обізвав його сильним лідером. Я кажу не „назвав”, саме „обізвав”. Від цього голова і справді може піти обертом, а з гіпертрофованим самолюбством Віктора Андрійовича і поготів.

Очевидно, Ющенко думає, що всі дурні, а він один  - розумний. Вчора він назвав Конституційний Суд таким, що втрачає конституційну легітимність. Але ж громадяни України не глухі і не сліпі, бачили і чули, що  дискредитував суддів публічно і бездоказово сам Ющенко зі своєю рейдерською юридичною компанією.

Ще ні слова не сказано судом про другий Указ Президента, а вже суддя-доповідач винна, бо вона, бачите, не від тієї політичної сили. Чи тут маразм, чи середньовічне дикунство, відразу і не второпаєш.

Голосіївський суд дає відсіч президентським зазіханням на Конституційний Суд, а Шевченківський – навпаки. Як вам такий правовий вихор. Його знову ж  таки у всіх на очах організували Ющенко і його горе- юристи. І після цих маніпуляцій, які здатні збагнути навіть пацієнти 6-ої палати, настільки вони очевидні для всіх, Ющенко без тіні сорому просить підтримку народу у війні з Конституційним Судом.

Божевілля та й годі, сьогодні це божевілля вилилося, по суті, в захоплення Конституційного Суду з наказу Президента Управлінням державної охорони. Що Президент у нас поганий юрист, а ще гірший гуморист, неграмотний у межах, навіть, шкільного мовного курсу, що яскраво засвідчила вчорашній телевиступ, ось тут філологи, філологи, це не я правив, а філологи, ось поправили його вчорашній виступ. Ну, це  сміх і горе з погляду  лексичного. Стилістичного і так далі.

Так от я кажу, що це все очевидно всім. А ось перевірити, чи він мужчина, мабуть, не завадило б. Бо ні хтось інший, а саме Ющенко клявся в Європі, я прошу пробачення, мені передав ще 3 хвилини депутат Савосін. А ось перевірити, чи він мужчина, мабуть, не завадило б. Бо ні хтось інший, а саме Ющенко клявся в Європі, в Брюсселі у стінах Європарламенту, що він підкориться будь-якому рішенню Конституційного Суду. Підкориться.

А тепер заявляє, що він не довіряє Конституційному Суду. Причина для всіх зрозуміла: суд не мін не визнати його укази неконституційними...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість продовжити. Будь ласка, Іване Сидоровичу.

 

11:43:57

БОКИЙ І.С.

Але ж після такої ганьби треба йти у відставку. Ющенко по суті розганяє Конституційний Суд. Ясно, що на таке чоловіки не здатні. Хто ж тоді наш Президент? Узурпатор, це ясно. Але коли він перестав бути мужчиною.

Головний президентський клерк і хазяїн бізнесової мегакомпанії „Барва” у кумедно-пафосній заяві учорашній повчає, що державні мужі повинні дотримуватися взяти зобов’язання. Цікаво, а чи свого патрона він зараховує до таких мужів?

Переляк перед вердиктом Конституційного Суду не повинен робити з мужа дестабілізатора і руйнуча державного  життя, державних інститутів влади та ще на посаді Президента.

Інакше виходить, що один Ющенко іде в ногу на пару з відомою авантюристкою, а всі решта не в ногу. Відома з історії ситуація. І якщо вже вона тягне Президента на такий гумористичний вихід на публіку з агресивними апеляціями до прокуратури, незаконними до того ж, то може варто було б поцікавитися, з якого дива людина з державними амбіціями перетворюється на автора банальних, зовсім не гоголівського чтибу мініводевілів.

А якщо всерйоз, сумно стає, що Україна має такого недолугого Президента. Недолугого не в сенсі примітивності гумору, а в сенсі моральної глухоти. Україна охоплена посухою, по суті перед загрозою голоду. А Президент, котрий страшенно полюбляє різні голодоморні ходи і посвяти, не знайшов нічого розумнішого, як влаштувати передвиборні хороводи з інтригами і забавами, не гідними глави великої європейської держави.

Підписати Закон про підвищення зарплат і пенсій – у нього чорнило усохло, а як обманювати народ з якимись... якимось очищенням – так, як попереду танцювати.  Самоочищатись на дострокових президентських виборах він боїться, а повчати інших готовий і день, і ніч. А що народ у злиднях, так це для нього нічого не важить. Пенсіонери ждуть не дождуться добавок до пенсії, трудовий люд у поті чола жде підвищення зарплат, а Президенту і бачити ніколи підписати закон, який прийняла Верховна Рада.

Бачите, йому примарилося, що її немає. не заглядає ні в святці, ні в Конституцію, а живе собі так як сам собі уявив. Підмахнув указ і думає, що парламенту вже нема. А є він один, мудрий повелитель. Господи, звідки таке на людину находить? Одне слово, цирк з поганою провінційною трупою і нікчемним режисером або чорний гумор, тільки жити у країні з таким гумористом у ролі Президента несила. Хто кого переможе? Україна Ющенка чи Ющенко Україну? Ось для тебе воістину гамлетівське запитання, народе! Дякую за увагу. Дякую депутату Савосіну за передані 3 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Євген Мармазов, фракція комуністів. Підготуватися Цибенку.

 

11:47:14

МАРМАЗОВ Є.В.

Передать Фалько, депутату Фалько.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фалько, будь ласка.

 

11:47:31

ФАЛЬКО В.І.

Дякую вам, Савосін.

Шановні виборці, шановні колеги, шановна президія!

На зустрічі з іноземними інвесторами Президент України Віктор Андрійович Ющенко щиро пообіцяв, що земля в Україні скоро стане товаром. Товар, який належить народові, вам, народе! Кращого не може бути. Земля повинна належати тим, хто на ній працює,  хто ллє солоний піт, а інколи і сльози.

А насправді, що належить цьому народу? Нагадую мультик, „Про почтальона Пєчкина”, каже: „Вам посылочка, але ви її не її не отримаєте, у вас немає документ, паспорту нема”.

Шановні! А є акти на землю у нашого народу? А вже  є механізм реалізації і іпотека? Під гаслами підготовки до Євро-2012 року почнеться роздача, під ніби-то об’єкти і споруди чемпіонату, і пасовиська і рілля підуть під забудови. І почнеться косовисько зелені.

Шановні колеги! Ми з вами подовжили мораторій на продаж землі до кінця року, аби разом з урядом відпрацювати механізм реалізації ринку землі, відпрацювати земельний кадастр, видати державні  акти тощо.

В якому стані зараз ці справи? Чи готові ми будемо дати людям законні підстави продажу-купівлі землі? Як буде виглядати ціноутворення? Чи знов, як фабрики і заводи приватизуються за десять гривнів 50 копійок. Рейдери вже  перепахали мільйони гектарів і тільки очікують отмашки, як піонери в Америці і застолбят себе ранчо.

Шановні колеги! Нас кинули у  вир політичних розбором, щоб потім обвинуватити у бездіяльності і не спроможності вирішити нагальні питання у державі. Тож вважаю за необхідне профільному комітету підготувати слухання на День уряду, або іншу форму та  інформувати  Верховну Раду і український народ про стан справ у цьому доленосному  для України питанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Петро Цибенко, підготуватись Бондарчуку Івану.

 

11:50:14

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, голова Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Почну з головного  заради чого, я, власне, вийшов на цю високу, державну парламентську трибуну.

Завершується святковий переможний травень, коли вдячне людство відзначає чергову річницю головної події 20 століття Великої Перемоги над гітлерівським фашизмом. Протягом травня висловлювалася особлива шана та подяка героїчним фронтовикам, безстрашним партизанам і підпільникам, славним трудівникам тилу, які викували цю перемогу. Це, так би мовити, переважаюча, загальна версія оцінки подій.

Разом з тим, у травні Україна, світ, людство, отримали низку подій, які беззастережно свідчать про те, що в Україні не просто піднімає голову, а всіляко утверджується фашизм.

Першим у переліку цих подій, без сумніву, стоїть виступ Президента України Віктора Ющенка біля музею-меморіалу Великої Вітчизняної війни 9 Травня. На ньому глава держави, гарант Конституції вчергове   приголомшив фронтовиків-переможців тим, що в один ряд з сивочолими переможцями фашизму поставив відомого есесівського головоріза Романа Шухевича. Натхненні такою високою оцінкою Президента його однодумці вночі з ломами і кирками здійснили акт утвердження тієї ідеології, з якою  було покінчено 62 роки тому. Я маю на увазі черговий погром, який було вчинено у Львові, в цьому п’ємонті демократії на меморіалі загиблих радянських воїнів.

Далі був здійснений акт перепоховання печерного кримського націоналіста. Далі було рішення Львівської, а тепер уже і Тернопільської обласної ради щодо інвентаризації, читай, знищення пам’ятників радянської доби.

Буквально вчора відбулася чергова подія в цьому злочинному варварському ряду. Вночі, як це зазвичай і робиться нічними упирями та бандитам з помаранчевої команди, без рішення Полтавської міської ради, без згоди міської громади було поставлено пам’ятний камінь на місце майбутнього пам’ятника Семону Петлюрі. Причому відбулося все це традиційно за участю міліції та ОМОНу з обов’язковим побиттям людей.

Цей перелік можна продовжувати, все це абсолютно закономірно. Своїми злочинними зухвалими діями „Наша Україна” і її почесний голова – Президент України Віктор Ющенко вкотре підтвердили, що вони є духовними нащадками гітлерівських фашистів. Це абсолютно очевидно.     

Хтось звертає увагу на  відсутність реакції офіційного Києва на події в Естонії, та не в Естонії все це розпочато, все це розпочалося і продовжується сьогодні в  Україні. Ось чому фракція вимагає ретельного розслідування з боку Генеральної    Прокуратури всіх цих подій. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, будь ласка, Іван Бондарчук, фракція Соціалістів, Болдирєв   дав слово Лелюку підготуватися.

 

11:53:28

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, депутат Бондарчук, фракція Соціалістів, Вінниччина, Голова Комітету з питань соціальної політики та праці.

Проведення під час останніх вихідних зустрічі з виборцями, а я  провів зустріч з учасниками обласних зборів  дітей війни та з виборцями міста Козятина, ще раз засвідчили, що більшість наших співвітчизників не підтримують ідею дострокових виборів.

Розуміючи, що у розстановці  політичних сил в парламенті суттєвих змін не відбудеться,  а це знову   зможе спровокувати черговий виток протистояння між основними політичними гравцями  та основними політичними  силами. Що посилиться протистояння  в суспільстві, зросте загроза  розколу країни. Що сотні мільйонів гривень, які можна було б з користю використати на  соціальні потреби, організацію літнього відпочинку дітей, фінансову підтримку охорони  здоров’я, тощо,   буде викинуто на вітер.

А ще виборці задають  одне запитання, чому ж переговорники не дійдуть якоїсь згоди і порозуміння.  Що тут можна відповісти?  Безумовно, потрібно прискорити залагодження цього гострого суспільно-політичного конфлікту, причина якого прагнення до реваншу з боку тих політичних сил, плани яких не реалізувалися після останніх парламентських  виборів.

Усі закликають до пошуку компромісу, без чого складно залагодити конфлікт. А що таке компроміс? Це бажання  усіх сторін конфлікту десь і в чомусь  поступитися, зробити крок назустріч один одному і якщо  хочете, в окремих моментах „наступити   на горло власній  пісні, аби звучав злагоджений хор”.

Чи є таке  бажання у тих, хто іменує себе опозицією? На жаль, немає.  Я звернув увагу, що навіть тижневик „Коментарі”, якого   аж ніяк не можна запідозрити в особливих симпатіях до парламентської коаліції та уряду в останньому номері констатує, цитую: у тому, що сторони протистояння знову увійшли в клінч, левова частка провини лежить на Банковій, котра не змогла піти хоча б на якісь поступки. Ми, коаліція, зробили свій крок, погодившись на проведення дострокових виборів за умов висновку Конституційного Суду. У ситуації, з точки зору законодавства, абсолютно на нашу користь. Ситуація, коли президентською стороною порушено все, що можна було порушити. Тепер черга за так званою, опозицією, яка повинна зрозуміти, зробити свій крок і зрозуміти, що без внесення необхідних змін до Конституції і виборче законодавство, які б унеможливили те, що ми маємо сьогодні, які б гарантували чесні і прозорі вибори, дострокові вибори не відбудуться, бо це буде наругою над здоровим глуздом. Диктатура в Україні не пройде. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Олег Лелюк, фракція Партії регіонів.

 

11:56:39

ЛЕЛЮК О.В.

Алексей Лелюк, фракция Партии регионов.

Уважаемые граждане, уважаемые коллеги! В нынешней сложной социально-политической ситуации государственная исполнительная власть казалось бы, должна выступить консолидирующей силой общества. Ведь именно на нее возложена ответственность за стабильность в регионах. Однако складывается впечатление, что некоторые из руководителей местной власти умышленно нагнетают напряженность и пытаются дестабилизировать обстановку. Яркий пример, действие главы Полтавской областной государственной администрации Валерия Асадчего. Игнорирую мнение полтавской общественности, он единолично принимает решение об установлении в Полтаве памятника Симону Петлюре. При этом, сам для него выбирает для него место на одной из центральных площадей города возле помещения областной государственной администрации и областного совета. Он не принимает во внимание то, что даже в городе, где родился Петлюра, отношение к этой личности неоднозначное. Люди старшего поколения оценивают его деятельность крайне негативно. В придачу, вопрос о сооружении памятника, а тем более, отведение места для него не рассматривался ни городским советом, ни его исполнительным комитетом, а именно эти органы имеют право принимать решение о возведении любых архитектурных форм на территории города. Тем не менее, вчера господин Асадчий собрал полтавчан на митинг по поводу закладки камня на месте возведения будущего памятника. И выступая на нем, поставил Симона Петлюру на один уровень с всемирно известным ученым полтавчанином Владимиром Вернадским, чем вызвал большое возмущение значительной части присутствующих. Более того, он сказал, что памятник Петлюре должен быть более величественным чем памятник Вернадском, установить который решили городские власти.

Здравомыслящие граждане попытались не допустить такого позора как появления в славном городе Полтаве памятника такому деятелю вписавшему в историю Украины кровавые страницы. Однако, провокаторы из числа представителей национал-патриотических партий не побоялись пойти на прямые столкновения с мирным народом. Возникает вопрос к главе администрации: «Какая была необходимость открывать данный памятник именно сейчас? Зачем в это трудное время провоцировать напряжение вместо поиска объедяниющих моментов? Или свое неумение работать и решать реальные, насущные проблемы жителей региона вы прячете под маской защитников истории. В таком случае уступите место тем, кто умеет работать для людей».

Депутатская фракция Партии Регионов решительно заявляет, могилы и памятники не должны становится козырем в грязной политической игре, позор властям допускающим подобное.

Недавно городской совет Львова поддержал предложение демонтировать советский памятник расположенный на территории города. Следуя этому примеру власти Тернополя тоже решили изучить возможность уничтожения памятников советского прошлого на территории области.

Фракция Партии Регионов протестует против попыток ревизии героических страниц нашего общего прошлого. Мы не позволим унизить память о наших славных предках и поднять на пьедесталы карателей, предателей и палачей. А украинский народ сам разберется с тем, память о ком ему действительно дорога, а о чьих деяниях хотелось бы забыть как о кошмарном сне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, час вичерпаний.

В принципі, чимало з вас говорили про ті проблеми, які ми вже вирішили або намагались розв’язати у постанові з приводу заяви щодо останніх подій навколо Конституційного Суду, його рішень та блокади роботи Конституційного Суду з боку президентських структур.

Друга частина була присвячена тим питанням злободенним, того ганебного кроку, який вчора здійснив намісник Президента у Полтавській області.

Я багато не хотів би говорити, просто хотів би порекомендувати Асадчеву, якщо він мене чує, нехай він почитає історичні документи злодіянь Петлюри в роки громадянської війни, і за що було здійснено проти нього терористичний акт, якщо я не помиляюсь, у квітні 1926 року. Якщо він ознайомиться з цими документами, то думаю, кому-кому, а йому аж ніяк не личило б займатися встановленням пам’ятника цій далеко неісторичній особі.

Можливо, можливо, я цього в голос некажу.

Так, переходимо до розгляду питань порядку денного. Так як ми з вами у вівторок проголосували, ми з вами сьогодні маємо розглянути проект постанови про звільнення Стецюка з посади судді Конституційного Суду України. Реєстраційний номер постанови 3517-1. Доповідає народний депутат Сокіл Андрій Олексійович. Будь ласка. Від комітету Зваричу Ігорю підготуватись.

 

12:01:39

СОКІЛ А.О.

Шановний Адам Іванович, шановні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте.

Шановні колеги, ну, я думаю, ви розумієте, що ми попрацюєм без перерви, з урахуванням того, що ми з вами брали перерву. Нема заперечень? Добре. Будь ласка, Андрій Олексійович.

 

СОКІЛ А.О. Шановний Адам Іванович, шановні колеги! Групою депутатів Комітету з питань правової політики підготовлений проект Постанови Верховної Ради України про звільнення Стецюка з посади судді Конституційного Суду України. Суть цієї постанови полягає вслідуючому.

Десятого квітня цього року суддя Конституційного Суду України Стецюк, який обраний за квотою Верховної Ради України, у складі групи суддів цього суду виступив з заявою про те, що він відмовляється брати участь у розгляді Конституційним Судом по суті справи щодо конституційності указу Президента про розпуск парламенту, мотивуючи своє рішення тиском, який чинять на них. Це свідчить про порушення ним вимог норм частини першої та другої статті 126 Конституції України.

У статті 17 Закону про Конституційний Суд України сказано, що суддя Конституційного Суду України вступає на посаду з дня складання ним присяги судді Конституційного Суду України. У частині третій цієї ж статті говориться, що вказана присяга складається на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України,  Прем’єр-міністра України,  голови Верховного Суду України. У тій же статті частина друга сформульовані і слова тексту, якими присягається суддя: „Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов’язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України,  захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і  громадянина.”

Частина перша статті 19 Закону України „Про Конституційний Суд України” чітко визначає повноваження судді Конституційного Суду.

По-перше, це здійснення попередньої підготовки питань для їх розгляду колегією суддів Конституційного Суду України.

По-друге, здійснення  попередньої підготовки питань для їх розгляду Конституційним Судом України.

І по-третє, це безпосередня участь судді у розгляді справи.

Отже, суддя Конституційного Суду України Стецюк Петро Богданович, відмовившись виконувати свої безпосередні обов’язки, приймати участь у розгляді справи, прямо порушив присягу судді Конституційного Суду.

Тому комітетом і винесена постанова... проект постанови Верховної Ради  України, яким передбачається  звільнення судді Конституційного Суду Стецюка за порушення присяги  судді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Чи  будуть запитання? Є.  Будь ласка, запишіться. Так, будь ласка, Ісаєв.

 

12:04:52

ІСАЄВ Л.О.

Будь ласка, відповідь на таке питання. А заміну уже хтось готував чи ні? Чи так ми залишимось без судді?

 

СОКІЛ А.О. Ну, я думаю, (дякую за запитання) я думаю, що відповідно фракції Верховної Ради розглянуть, коаліція і відповідно буде внесена якась пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Справа в тому, що по заміні треба або 150 підписів народних депутатів, або інші. Тобто, треба витримати, треба ще мати місце, ми  ж ще не звільнили судді. Герман, будь ласка,

 

12:05:26

ГЕРМАН Г.М.

Чи не можемо  ми зважити на те, що коли обирали суддю Стецюка, він  не міг знати, що йому доведеться працювати в умовах такого шаленого тиску на конституційних суддів з боку  секретаріату Президента. Не всі люди однаково мужні, не всі люди можуть чинити  такі мужні кроки, скажімо,  суддя Станік, яка сьогодні, не зважаючи на те, що її  не пускали на роботу, все-таки прийшла туди.

Можливо, ми повинні зважити на цю обставини і сьогодні відкласти голосування з цього приводу?

 

СОКІЛ А.О. Дякую  Ганна Михайлівна за запитання.

Безумовно, кожний суддя, який приймає присягу судді  Конституційного  Суду,  на всі ці нюанси, про які ви говорите, він  зважає.  І відповідно він  вибирає свій шлях. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Богачук Василь.

 

12:06:27

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук,  Соціалістична партія, Тернопіль.

Я повністю підтримую пропозицію ту, що нам потрібно визначитися із суддею  Конституційного  Суду Стецюком. І десь проти тої  позиції, про яку говорила Ганна Михайлівна, що він, можливо, не знав. Все він знав. Бо після призначення  справи до розгляду він проявив ініціативу, провів прес-конференцію, заявив чітку позицію, що забороняє йому Закон  про  Конституційний Суд, що забороняє Конституція, до рішення Конституційного  Суду  висловлювати свою позицію про підтримку того чи іншого рішення. Він  заявив, що указ Президента  чинний, що указ  відповідає  положенням Конституції, що в рамках  наданих повноважень Президента  і так дальше.  Він провів прес-конференцію, він дав інтерв’ю  засобам масової інформації і так дальше і тому подібне, що суворо забороняється  Законом про Конституційний Суд. Тут є порушення присяги. І я вважаю, воно повинно  жорстко каратися. Дякую.

 

СОКІЛ А.О. Я тільки  подякую за підтримку того питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Пєхота, будь ласка.

 

12:07:40

ПЄХОТА В.Ю.

Я хотів би задати запитання відносно юридичної чистоти нашого рішення, бо з моральної точки зору я підтримую всіх виступаючих і тут у мене питань немає. По моїм даним Стецюк зараз знаходиться  на лікарняному. Так воно чи ні? Якщо воно так, то як воно  іде з боку тих же положень, які ми розбирали, які розбиралися в інших судах.  І ми  повинні крім емоцій ще користуватися тими  законами і положеннями, які є у Конституції, Закон  „Про Конституційний Суд” і Регламент Конституційного Суду. Як що вони дотримані, я буду  голосувати за, якщо ні, щоб у нас не було завтра іншої думки чи іншого було положення, згідно якого   ми повинні були  так, як приймали рішення по деяким іншим питанням.

 

СОКІЛ А.О.  Дякую за запитання.

Безумовно, я думаю, що це  запитання було дуже  доречно адресувати на Банкову. Воно б дуже  було слушне по багатьох  питання, які стосуються цих призначень.

Якщо говорити  на те питання  стосовно судді Стацюка, то   при розгляді на комітеті  такої інформації, що він знаходиться на лікарняному,  не було. Тому і це питання  виносилося на сесійний розгляд  Верховної Ради.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Олексійовичу, сідайте, будь ласка.

Заступник голови Комітету з питань правової політики Ігор Теодорович Зварич, прошу.

 

12:09:34

ЗВАРИЧ І.Т.

Шановні колеги,  Комітет з питань правової політики  розглянув проект Постанови Верховної Ради України  про звільнення Стацюка  Петра Богдановича з посади судді Конституційного Суду України, реєстраційний номер 3517-1 від 7 травня 2007 року ( автор Ілляшов, Андрос, Зубик, Сокіл) на своєму засіданні разом із  проектом про припинення повноважень суддів Конституційного Суду України, реєстраційний номер 3517 від цієї ж дати ( автори  народні депутати Ілляшов і Зварич).  Розглянуте це питання на засідання 11 травня  цього року і хотів би зауважити зразу у відповідь на запитання народного депутата Пєхоти, от є рішення Конституційного Суду України від 10 травня, текст офіційної заяви Конституційного Суду, в якому, по-перше, стверджується, що Конституційний Суд знає про ініціювання питання до розгляду Верховною Радою, і друге – суддя Стецюк перерахований у складі суддів Конституційного Суду, який приймав це рішення 10-го.

Під час розгляду цих законопроектів, цих проектів постанов, встановлено наступне: автори проекту номер 3517, який є більш широким за обсягом правового регулювання, включаючи у себе…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Теодорович, вибачте, я читав рішення комітету, я все-таки прошу сьогодні звернути увагу лише на 3517-1 – про оту ширшу постанову, про яку комітет правильне рішення прийняв, я не заперечую, але ми будемо говорити на наступному пленарному тижні. Добре, будь ласка.

 

ЗВАРИЧ І.Т. Адам Іванович, я так і зроблю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, добре, будь ласка.

 

ЗВАРИЧ І.Т. …але поскільки комітет прийняв загальну постанову, яка охоплює собою і постанову, про яку говориться, тому я на цьому і наголошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, продовжуйте.

 

ЗВАРИЧ І.Т. Тобто проектом постанови 3517-1, який розглядається сьогодні, йдеться саме про звільнення Стецюка Петра Богдановича, призначеного за квотою Верховної Ради України. Хотів би нагадати, що Стецюк Петро Богданович був призначений на посаду судді Конституційного Суду Постановою Верховної Ради України від четвертого серпня цього року номер 84-5. В той же день, четвертого серпня цього року, він вступив на посаду судді Конституційного Суду, склавши відповідно до статті 17 Закону України „Про Конституційний Суд України” Присягу судді Конституційного Суду на засіданні Верховної Ради України в присутності Президента України, Прем`єр-міністра України, Голови Верховного Суду України, і це підтверджується витягом з протоколу 36-го вечірнього пленарного засідання Верховної Ради України від четвертого серпня цього року номер 47.

Як встановлено комітетом, 10 квітня цього року суддя Стецюк Петро Богданович разом із іншими суддями, про що сьогодні говорилося, виступили з політичною за змістом та наслідками заявою, висловивши водночас власні твердження та оцінки по справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо визнання неконституційним Указу Президента України про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України від другого квітня цього року номер 264/2007 року, чим прямо порушив присягу судді Конституційного Суду України в частині чесного і сумлінного виконання високих обов’язків судді, зумовивши об’єктивні сумніви в своїй об’єктивності, неупередженості та незалежності, і тягне за собою порушення статті шість Закону України „Про статус суддів”. Окрім того, як зазначив доповідач, заява містить пряму відмову брати участь у розгляді справи за цим поданням.

Таким чином, керуючись положеннями пункту 26 частини першої статті 85, пунктів чотири та п’ять частини п’ятої статті 126 та статті 149 Конституції України, комітет рекомендував Верховній Раді України прийняти проект постанови, про який говориться, на сьогоднішньому засіданні.  У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Теодорович.

Є запитання? Прошу записатися. Микола Кравченко, прошу.

 

12:14:24

КРАВЧЕНКО М.В.

Скажите, пожалуйста. Я только что вернулся из Конституционного Суда, где журналисты задавали вопрос процедуры отставки судьи. Выступал перед нами председатель Регламентного комитета. Он однозначно заявил, что ни по одному судье ни от какой ветви власти, от которой рекомендуются судьи, не было ни подання, ни провадження.

У меня вопрос такой: все же он письменно… Соблюдена ли процедура, чтобы мы не уподобились сегодня Ющенко, который – кто-то что-то сказал не так – он раз, уволил? Сегодня, чтобы вы знали, уже – вчера назначил Опанасенко – сегодня уже Гелетея назначил главой Державної служби охорони. То есть, понимаете, чтобы мы не подыграли здесь. И я за то, чтобы  его убрать, но чтобы мы не подыграли здесь. Ответьте, пожалуйста, на этот вопрос.

 

ЗВАРИЧ І.Т. Шановні колеги, це питання, дійсно, турбує і турбувало комітет з питань правової політики. Ми уважно вивчили відповідні положення Конституції, закону і регламенту, в тому числі, Конституційного Суду України.

Є параграф 63: звільнення з посади судді Конституційного Суду України за порушення присяги. Я хотів би наголосити на формулюванні цього параграфу: „у разі порушення у Верховній Раді України питання про порушення присяги суддею Конституційного Суду України, Конституційний Суд України  проводить перевірку і за висновком постійної комісії з питань регламенту та етики приймає одне з таких рішень”. І далі за текстом.

Тому суттєвим у цьому є, чи відомо Конституційному Суду про порушення цього питання у верховній Раді України?

Я тримаю в руках текст рішення Конституційного Суду України про затвердження тексту офіційної заяви Конституційного Суду України від  10 травня 2007 року, де в цьому тексті говориться: „викликає стурбованість вида…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ЗВАРИЧ І.Т. …указів про звільнення з посади суддів Конституційного Суду України: Пшеничного, Стайник, Іващенка, а також реєстрація 8 травня 2007 року у Верховній Раді України проектів Постанов про припинення повноважень суддів Конституційного Суду України: Кампали, Лака, Мачужак, Шишкіна та про звільнення судді Стецюка”.

Тобто Конституційного Суду України відомо про порушення у Верховній Раді цього питання. Разом з тим, регламентом не виписано, коли має засідати їхній регламентний комітет. Чи, взагалі, він збирається засідати? І, очевидно, саме з цієї причини, да, і , очевидно, саме з цієї причини сьогодні і оголошується про те, що регламентний комітет не засідав.

От і все, крім того, я би хотів, вибачте, що я ще  зверну вашу увагу, сказати, що згідно 69-им параграфом цього ж регламенту, судді Конституційного Суду України, щодо якого порушено питання про звільнення з посади, надається можливість викласти свої пояснення Конституційного Суду України усно, або письмово. Ні усних, ні письмових звернень, ні, не знаю про Конституційний Суд, але до комітету і до Верховної Ради не поступало. Тобто такі можливості за цей довгий період з 10 чи, точніше, з 8 травня суддя Конституційного Суду Стецюк мав.

У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ігоре Теодорович. Сідайте, будь ласка.

Прошу записатися на виступи від фракцій.

Будь ласка, індивідуально. Микола Садовий, прошу, мікрофон з місця.

 

12:18:48

САДОВИЙ М.І. Микола Садовий, фракція Соціалістичної партії України. Питання, безумовно, надзвичайно важливе. І що стосується дій Конституційного Суду, то Верховна Рада, всі депутати повинні, безумовно, діяти у рамках закону і оцінювати дії, у тому числі і суддів Конституційного Суду виключно у рамках, виключно у рамках Конституції.

Тому раз нам комісія відповідна доповіла про те, що були порушення присяги суддею Стецюком, який був якраз призначений за квотою Верховної Ради, то він також повинен відповідати за свої дії відповідно до вимог Конституції, відповідно до вимог чинного законодавства. І тут відступу ніякого не може бути.

Проте нам необхідно зважити і на те, що із Стецюком, безумовно, зустрічі не було. Потрібно із ним також з’ясувати ряд моментів, ряд його дій, і чому він так діє. Це перше.

Наступне. Ми, безумовно, не повинні уподібнюватися до дій Президента, який направо і наліво ось уже більше ніж 2 місяці бореться із Конституційним Судом. Тому, напевне, буде правильним, якщо ми сьогодні обговоримо дане питання, тим більше, що Стецюк знаходиться зараз у лікарні, і не будемо доводити справу до голосування. Єсть пропозиція обговорити. Я думаю, що Стецюк буде знати про те, що у Верховній Раді стурбовані тим, що він порушує якраз присягу, порушує чинне законодавство, а проголосувати ми можемо коли завгодно. Тим більше, і вся Європа якраз стурбована тим, що Президент став на точку зору і зайняв позицію порушення як Конституції, так і чинного законодавства.

Тому я звертаюся до своїх колег, давайте будемо зваженими і перенесемо голосування на інший час, щоб остаточно не вирішувати сьогодні це питання, до того моменту, поки ми з’ясуємо всі, абсолютно всі причини таких дій і з’ясуємо юридичні питання і проблеми якраз щодо дій Стецюка як члена Конституційного Суду. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування постанову за номером 3517-1 про звільнення Стецюка з посади судді Конституційного Суду України. Прошу голосувати.

 

12:22:15

За-233

Рішення прийнято.

Я, шановні колеги, нагадую відповідну статтю Конституції, яка говорить про те, що той орган, який призначає суддю, той орган має право і там перераховані причини, які в тому числі одна із причин порушення присяги і звільняти.

На відміну від Президента, який звільнив суддів просто звільнив, ми з вами давно готувати це питання, про його постановку   питання було відомо заздалегідь, тому що коли була внесена постанова ми дали доручення, протокольне доручення профільному комітету готувати підготовку цього питання на засіданні Верховної Ради.

Декілька днів тому ми вже з вами прийняли спеціально рішення про те, що саме сьогодні заслухати це питання і знову ж таки дали доручення профільному комітету, а з даного питання профільним є Комітет з питань правової політики, вивчити це питання.

Я підтримую тих хто каже, що треба запросити, можливо найкраще було б, щоб і сюди прийшов суддя, але напривеликий жаль немає, а що робити, якщо суддя ігнорує це прохання. А ви знаєте, що таких питань досить багато, бо судді, напривеликий жаль, в переважній більшості дуже у нас незалежні від своєї совісті і від закону. І в тому біде і ми вчора проводячи парламентські слухання про це говорили.

Переходимо до розділу друге читання. Розглядається проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо боротьби з ядерним тероризмом у зв'язку з ратифікацією Міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму. Реєстраційний номер 2695, доповідає Сівкович Володимир Леонідович, Борщевський від комітету, будь ласка, секретар Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

12:24:23

БОРЩЕВСЬКИЙ В.В.

Борщевский, секретарь комитета фракции Коммунистической партии Украины.

Шановний Адам Іванович, шановні народні депутати! Сьогодні ми маємо розглянути у другому читанні законопроект 2695 щодо внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу у зв’язку з ратифікацією конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму. Виконання міжнародних зобов’язань є, на мій погляд, головною умовою всебічної участі України в поточних міжнародних процесах. Цей законопроект спрямований саме на приведення вітчизняного законодавства у відповідність нормам міжнародного договору. Отже, я хочу зупинитися на юридичних особливостях тієї редакції, яка підготовлена до другого читання.

Зауважу, що комітет двічі голосував за цей законопроект, оскільки перша редакція, яку комітет рекомендував до другого читання, отримала суттєві зауваження від Головного юридичного управління.

Ми звернулися до суб’єкта законодавчої ініціативи і Кабінет Міністрів висловився за редакцію, запропоновану Головним юридичним управлінням. Після певних дебатів комітет погодився з таким рішенням. Тепер по суті.

По-перше, вносяться незначні редакційні зміни до статті 201 та 414 якими термінологія приводиться до відповідності з конвенцією.

По-друге, доповнюється частиною третьою та приміткою стаття 265 Кримінального кодексу, вводяться нові кваліфікуючі ознаки складу злочину такі, як: вчинення злочинів повторно за попередньою змовою групою осіб, настання наслідків у вигляді майнової шкоди або значного забруднення довкілля. Примітка розкриває зміст поняття великого розміру, майнової шкоди для цієї статті.

По-третє, кодекс пропонується доповнити статтею 265-1 „Незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює реактивний матеріал, або випромінює радіацію”. Частина друга та третя запропонованої статті спрямовані на диференціацію кримінальної відповідальності і встановлюють підвищені санкції за наявність обтяжуючих обставин.

Загалом з 11 пропозицій, поданих письмово, переважна більшість врахована.

Підводячи підсумки, скажу, що прийняття цього законопроекту буде важливим кроком на шляху України  до повної гармонізації вітчизняного законодавства з міжнародними стандартами і прошу його підтримати. Прийняття цього закону дасть змогу більше ефективно боротися з тероризмом, у тому числі із використанням радіоактивних матеріалів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Йдемо за процедурою другого читання перша поправка Сінченко – врахована. Кожем’якін друга – врахована. 

Третя – частково, не наполягає.  Бронніков – врахована по-суті, не наполягає. Стретович, п’ята – врахована. Тут Грицака, десята – відхилена, не наполягає.

Я звертаюся до колег, у кого є зауваження до  тієї, чи іншої поправки, або його не врахована, а  він наполягає на   голосуванні поправки, або  якась поправка врахована, але він має   заперечення. Немає?

Тоді я ставлю на голосування пропозицію щодо   прийняття в  другому читанні в цілому, як закону, законопроекту за номером 2695, щодо внесення змін до Кримінального кодексу України щодо боротьби  з ядерним тероризмом у зв’язку з ратифікацією  міжнародної конвенції про боротьбу з актами ядерного тероризму. Прошу голосувати.

 

12:28:20

За-231

Рішення прийнято, Закон прийнято точніше.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про металобрухт" (щодо спеціалізованих металургійних переробних підприємств та розрахунків при прийманні металобрухту) (друге читання), реєстраційний номер 2510 від  Комітету з питань економічної   політики. Доповідає Воропаєв Юрій Миколайович, будь ласка.

 

12:28:56

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, законопроект  2510 нами рассматривался 21 апреля в этом зале в первом чтении мы принимали.

После этого  к нему были поданы поправки, к этому законопроекту,  их всего две. Комитет рассмотрел  эти поправки и считает их важными и  имеющими  право на жизнь. Заключается их суть в следующем.

Поправка первая, она касается статьи первой данного закона. В законопроекте небыло учтено  то, что отдельные  предприятия, такие, как государственные, со стопроцентной собственностью государственной, они не имеют на праве собственности   никакого имущества, оно находится у них на праве хозяйственного ведения. Поэтому предлагалось внести изменения и специализированные предприятия, которые занимаются сбором и переработкой металлолома включить сюда обязанность их иметь или в собственности специальное оборудование или иметь как это делает государственное предприятие, такое оборудование на праве полного хозяйственного ведения.

Вторая поправка касается внесения изменения в пункт 4 законопроекта в отношении поручения Кабинету Министров Украины произвести определенные изменения в действующее законодательство о приведении его в соответствии с данным законом. 

Комитет  рекомендует Верховной Раде Украины с учетом этих поправок, которые учтены, принять законопроект в целом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Шановні колеги, йдемо за процедурою другого читання. Колега Рубанський, враховано редакційно  і Заплатинського врахована повністю. Врахована повністю. Я думаю, абсолютно правильно, що головне, що спеціалізованим можна вважати те підприємство, яке крім всього іншого, найголовніше має на це право, ліцензії. Бо можна мати і устаткування, і назвати себе як хочеш, але треба мати і дозвіл.

Тоді я ставлю на голосування про прийняття в цілому як закону, проекту Закону про внесення змін до Закону України про металобрухт, реєстраційний номер 2510, прошу підтримати.

 

12:31:34

За-236

Закон прийнято. Дякую.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо усиновлення), реєстраційний № 2562. Доповідає секретар Комітету з питань молодіжної політики, спорту та туризму Філіндаш Євген Васильович. Я завжди запитую, а чому тільки усиновлення,  а удочерение чи як? Щось тут гендерно не правильно підходимо.

 

12:32:06

ФІЛІНДАШ Є.В.

Треба буде врахувати на наступне.

Шановний Адам Іванович, народні депутати, радіослухачі і телеглядачі!

Комітет з питань сім’ї і молодіжної політики, спорту та туризму розглянув Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення внесені народним депутатом України Томенко, Бондаренко, Левченко, Грицаком, Філіндашом.

Комітет доповідає Верховній Раді, що Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення розглянуто 19 квітня 2007 року та доопрацьовано відповідно до Постанови Верховної Ради України номер 7865 від 20 березня 2007 року за результатами його обговорення на засідання Верховної Ради України. Таким чином, доручення Верховної Ради України виконано. Результатом цього доопрацювання ви можете бачите у порівняльній таблиці до другого читання, що вам роздана, зауваження Головного науково-експертного управління, що надійшли до законопроекту враховані. Пропозиції, що надійшли від народних депутатів Україні враховані частково.

Шановні колеги, комітет пропонує прийняти в другому читанні та в цілому доопрацьований Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення з урахуванням прийнятих в комітеті поправок внесених суб’єктами законодавчої ініціативи. Єдине, я вношу уточнення, розмовляв я буквально за декілька хвилин до розгляду питання з депутатом Сафіулліним і він одну зі своїх правок щодо статті 211, він її знімає. Тобто тут вона попередньо була врахована, а депутат Сафіуллін, він зараз не присутній, сказав, що він знімає цю поправку. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, тоді давайте ми спочатку розберемось, мабуть, із цією поправкою, це 7 поправка колеги Сафіулліна, а потім будемо з іншими.

Поскільки враховано, поскільки врахована поправка, а колеги Сафіулліна немає, тоді давайте ми зробимо це, подивіться, він пропонував, щоб записати таке речення „різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більше як 44 років, крім випадків, коли усиновлювачем є особа, яка згідно із законодавством має переважне перед іншими право на усиновлення дитини. Ну, а якщо дитині, якщо дитині один рік, а тому, хто хоче усиновити,  46, я не думаю, що це вже граничний вік для людини, особливо там, де середній вік є і 75,  і 80 років. Це у нас то вже граничний вік. А і цивілізованих державах – інших.  Тому давайте ми поступимо за регламентом, я пропоную підтримати пропозицію про зняття цієї поправки голосуванням. Прошу проголосувати. Голосуємо.

 

12:35:31

За-233

Ще раз наголошую, поправку номер сім на прохання колеги Сафіуліна ми зняли, бо комітет її врахував. Так, Корнійчук, враховано частково, Сафіулін, друга врахована. Павленко, відхилена третя. Будь ласка, мікрофон Едуарда Павленка.

 

12:35:51

ПАВЛЕНКО Е.І.

Дякую, Адам Іванович. Шановні колеги, пропоную відхилити поправку до статті 212, запропоновану комітетом, оскільки норми, что регламентують іноземне усиновлення, є предметом статті 283, розділ 6 Сімейного кодексу України, а не 212 статті. Пропоную поправку цілком врахувати і перевести до статті 283. Адже при прийнятті змін до статті 212 без зміни статті 283 суперечить одна одній. Статтю 283 в частині усиновлення дитини, яка є громадянином України, не може бути іноземцем, який ніби перебуває у шлюбі. І пропонуються зміни, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини.

Тому пропоную вважати поправку до статті 212 поправкою до статті 283. В запропонованих змінах до статті 283 відсутнє посилання на частину крім випадків, коли іноземець є родичем.

Дякую за увагу. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Едуард Іванович, ну, ви трошки пішли вперед. Я питав вас щодо поправки третьої. А вона мала у вас відношення до 211 статті. Я так зрозумів, до цієї у вас нема заперечень. Тоді 212, 283 прошу, Євгене. Яка думка комітету?

 

ФІЛІНДАШ Є.В. Ну є певний сенс в тому, що сказав колега, але в той же час ми все-таки залишаємося на позиції  запропонувати ту редакцію яка є, тому що вона більш чітко, на наш погляд, регулює цю позицію і встановлює це обмеження яке є, ну і комітет залишається на  попередній позиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, я так зрозумів, що колега Павленко пропонує 212 статтю не зачіпати, а залишити в чинній  редакції.

Тут же колега Сафіуллін пропонує, і Черноморов, доповнити пункт про те, що „є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини”. Тобто, якщо я правильно зрозумів – це забороняється усиновлення іноземцям, які не перебувають в шлюбі крім випадків, коли іноземець є родичем дитини.

Я думаю,  нормально норма, я так думаю.

Давайте ми все-таки погодимося з тим, щоб вона залишилася.

 

ФІЛІНДАШ Є.В. Є багато випадків, коли просто всиновлювали   люди чи з нетрадиційною орієнтацією дітей і та далі, які не перебували у шлюбі, і це було неповноцінне виховання дітей, особливо щодо іноземців, ще важче проконтролювати. Були випадки, коли наші діти від цього страждали,  тому ми наполягаємо, щоби така норма була чітко тут вказана.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я думаю, зрозуміли ви про що тут іде мова.

Давайте мабуть і Едуард Іванович уже погоджується, так. Залишаємо так як є. Ви залишаєтесь, тоді я пропозицію Павленка ставлю на голосування. Прошу визначатися.

 

12:39:13

За-188

Я думаю, ми правильно поступили з вами.

Так, всі решта поправок враховані, тому я ставлю на голосування про прийняття в цілому, як закону.

Законопроекту за номером 2562 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усиновлення. Прошу  голосувати.

  

12:39:49

За-238

Закон прийнято. Дякую.

Переходимо до розділу „Для повторного розгляду з пропозиціями Президента України”.

Розглядається Закон України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо управління акціонерними товариствами" з пропозиціями Президента України (реєстраційний номер 2182). Тут у нас доповідачами визначено два Зваричи. Я думаю, ми  одним обійдемося.

Будь ласка, Зварич Ігор Теодорович – заступник голови Комітету з питань правової політики. Представник Президента  Зварич  нас ігнорує. Прошу.

 

12:40:30

ЗВАРИЧ І.Т.

Шановні колеги, Комітет Верховної Ради України  з питань правової політики, розглянувши на своєму засіданні 18 квітня  пропозиції Президента України  до Закону України  "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо управління акціонерними товариствами" до реєстраційного номера від 12.03.07 номер 2182, загалом пристав до висновку, що з ним можна було б погодитися, оскільки зазначені зміни, які передбачають вилучення із пункту два частини другої статті 159 Цивільного кодексу України  повноважень щодо утворення та відкликання виконавчого та інших органів товариства, дійсно, можуть обмежувати можливості акціонерів  брати безпосередню участь, я наголошую, безпосередню участь в управлінні товариством. Такі зміни не у повній мірі узгоджуються з конституційними принципами щодо  непорушності права  приватної власності, забезпечення  захисту державою усіх суб’єктів права власності, стаття 41 частина друга статті 13  Конституції України , недопустимості звуження змісту  та обсягів існуючих прав при внесенні змін до чинних законів, стаття 22 Конституції України.

На відміну від  зазначеного окремі члени комітету зауважували, що у нормі, яка вилучається із пункту два  частини другої статті 159 Цивільного кодексу України, йдеться не про  обрання, як твердить Президент України, а про утворення та відкликання виконавчого та інших органів товариства, як таких без визначення порядку обрання  їх членів.

У свою чергу питання персонального формування  виконавчого органу чинною редакцією Цивільного  кодексу України  не регулюється взагалі, а визначається  Законом про господарське товариство, при чому у його статті 51 ці повноваження не віднесені   до таких, що належать до виключної компетенції  загальних зборів. Відтак,   суперечностей  ветованого закону положенням Конституції України не вбачається і це може стати  обгрунтованою підставою для народних депутатів України з пропозиціями  Президента України не погодитися, ми це розуміємо. 

Головне Науково-експертне управління  у своєму висновку від 29  березня також пропонує погодитися з цими пропозиціями лише частково.

Проте, узагальнюючи, у кінцевому підсумку  Комітет з питань  правової політики вирішив  рекомендувати Верховній Раді України все ж  пропозиції Президента України до Закону України „Про внесення змін   до Цивільного кодексу України” (щодо управління акціонерними товариствами), не бажаючи   загострення стосунків з ним, підтримати  з тим, щоб повернутися   до вичерпного врегулювання цієї загалом не настільки   принципової  колізії в умовах  належного  конструктивного, а не  монаршого ставлення Президента, особливо  його Секретаріату,  до всенародно обраного  парламенту, як  єдиного органу законодавчої влади в Україні.

У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, це  ви  мудро завернули останнє речення.

Чи є запитання? Немає, добре. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, комітету пропонує підтримати пропозиції Президента  щодо відхилення даного законопроекту. Тому я ставлю на голосування  пропозицію Президента про відхилити Закону України „Про внесення змін до  Цивільного кодексу України” (щодо управління  акціонерними товариствами), реєстраційний номер  2182.

Прошу голосувати.

 

12:44:02

За-229

Рішення прийнято.

Розглядається Закон України „Про   внесення змін до Закону України „Про прокуратуру” з пропозиціями Президента України, реєстраційний номер 2428. Мав доповідати  пропозиції Президента Зварич, але він ігнорує виконання своїх службових обов’язків.

Від комітету член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Малиновський Олексій  Петрович.

 

12:44:30

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.

Шановні колеги,  23 березня цього року Верховна Рада прийняла Закон  „Про   внесення змін до Закону України „Про прокуратуру”, який передбачає внесення змін до  статей другої, п'ятої Закону України „Про прокуратуру” щодо узгодження з нормами Конституції України порядку призначення і звільнення Генерального прокурора України, а також наділення прокуратури додатковою функцією наглядом за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Президент України наклав вето на цей закон, направивши до Верховної Ради свої пропозиції. В цілому зауваження Президента зводяться до пропозиції – відхилити цей закон.

16 травня цього року на засіданні Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності було розглянуто даний законопроект. Враховуючи, що на даний час у комітеті на завершальній  стадії розробки перебуває проект нової редакції Закону „Про прокуратуру”, комітет ухвалив рішення запропонувати Верховній Раді України підтримати пропозицію Президента України щодо відхилення проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру”.

Іще раз підкреслюю, враховуючи те, що у нас на завершальній стадії знаходиться нова редакція Закону „Про прокуратуру”, прохання підтримати пропозицію Президента і відхилити.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, чи є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.

Я ставлю на голосування про відхилення Закону України за номером 2428 про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру”. Прошу голосувати.

 

12:46:17

За-246

Рішення прийнято.

Але постфактум я уже скажу, шановні колеги, що ми у Закон „Про прокуратуру” записали, у зміни про Закон „Про прокуратуру” записали те, що випливає із змін до Конституції, нічого нового ми не придумали. Ми переписали норми про те – про порядок звільнення і призначення Генерального прокурора, що випливає з положень змін до Конституції, і записали частину того, що Генеральна прокуратура відповідно до статті 122-ї,  частина п'ята, здійснює нагляд за додержанням прав і свобод людини.

Чому гарант Конституції заперечує Конституції     важко пояснити, важко пояснити. Але ось така ситуація. Маємо те, що маємо.

Закон України "Про внесення змін до Господарського кодексу України" з пропозиціями Президента України від 10 квітня. Реєстраційний номер 0909. Від комітету голова підкомітету з питань економічно політики Воропаєв Юрій Миколайович.  Будь ласка.

 

12:47:36

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Законопроект 0906 – урядовый законопроект. Суть его заключалась в том, чтобы внести изменения в Хозяйственный кодекс Украины и Гражданский кодекс Украины касательно ряда норм, которые друг другу противоречили. И мы тем самым этим законопроектом вносили изменения, и приводили их в соответствие.

На данный законопроект Президент Украины наложил вето и предложил нам его видхылыты повнистю. Суть замечаний Президента заключалась в том, что он считает, что не в полном объеме учтены эти противоречия, не в полном объеме они устранены. И он перечисляет, какие конкретно в данном законопроекте не были учтены. При этом по какой-то, я не знаю, ошибке, или технический, или какой-то другой, работники Администрации Президента, которые готовили эти пропозиции Президента, они то ли руководствовались не тем вариантом законопроекта, то есть они внесли, они написали замечания те, которых в самом законопроекте не было совсем. В частности, они предложили внести изменения в статью 33-ю в Закон о Хозяйственном кодексе, да, а эту статью мы вообще исключили этим законопроектом. Ну, есть подобные и другие замечания. Но, тем не менее, три замечания Президента, они являются правильными. И комитет, рассмотрев их на своем заседании, предлагает Верховной Раде Украины учесть. Это, в частности, исключить из статьи 22-й Хозяйственного кодекса Украины слова «антимонопольная  конкурентная политика», исключить из статьи 94-й слова «кооперативные пидпрыемства», так как у нас мы в закон внесли изменения в другую статью и назвали их «выробнычи кооперативы».  А также исключить из статьи 98-ой пункт 6-ой также слова „корпоративне підприємство”. Все остальные замечания Президента мы считаем некорректными и  предлагаем Верховной Раде утвердить анный законопроект с учетом этих трех предложений президента, с которыми предлагается погодитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Немає. Сідайте, будь ласка. Тут трохи в нас складніша процедура буде. Перша пропозиція, яку комітет не підтримав, але це пропозиція Президента, ми її першою повинні розглядати, буде ставитись його пропозиція на голосування, він пропонує відхилити закон. Прошу визначатися.

 

12:50:34

За-6

Не прийнято. Комітет пропонує врахувати частину пропозицій Президента. Але для того, щоб ми мали можливість прийняти цей закон з урахуванням пропозицій Президента, нам треба не менше ніж триста голосів.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про направлення на доопрацювання в профільний комітет законопроекту за номером 0906. Прошу голосувати, за направлення на доопрацювання комітету.

 

12:51:21

За-245

А після того, коли комітет доопрацює, ми вже матимемо можливість і простою більшістю 226 голосів в новій редакції для того, щоб Президент далі визначався.

Так, розв’язали ми це питання. Постанова, або ряд постанов про призначення позачергових виборів окремих сільських голів. Доповідає заступник голови комітету  - Лук’янов Владислав Валентинович, будь ласка.

 

12:52:04

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, народні депутати. Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики і місцевого самоврядування було доручено розглянути звернення окремих сільських рад, у яких висловлено прохання призначити позачергові вибори відповідних сільських голів. Зазначене питання було порушено у зв’язку з достроковим припиненням повноважень цих сільських голів, відповідно до пункту першого частини першої статті 79 Закону України "Про  місцеве самоврядування в Україні”, у зв’язку із зверненням з особистою заявою до відповідної ради про складання ними повноважень сільських голів.

Управління Верховної Ради України по зв’язках з місцевими органами влади і органами місцевого самоврядування, вважаю, що за результатами розгляду цього питання доцільно рекомендувати Верховній Раді України призначити позачергові вибори цих сільських голів.

У зв’язку з викладеним та беручи до уваги, що відповідно до положень Конституції України та Закону України "Про  вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” позачергові вибори сільських голів призначаються Верховною Радою України на неділю не пізніше, як за 70 днів до дня виборів.

Комітет на своєму засіданні 23 травня 2007 року ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України призначити позачергові вибори цих сільських голів на неділю 5 серпня 2007 року. Народні депутати України, члени комітету, подали на розгляд Верховної Ради України відповідні проекти постанов. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Чи будуть запитання? Все зрозуміло.

Тоді я ставлю на голосування постанову за номером 3562 про призначення позачергових виборів Биківського сільського голови, Криничанський район Дніпропетровської області, вибори на 5 серпня. Прошу голосувати.

 

12:54:19

За-242

Прийнята постанова.

Постанова за номером 3562-1 про призначення позачергових виборів Бузького сільського голови, Новоодеський район Миколаївської області. Голосуємо.

 

12:54:46

За-235

Прийнята.

Постанова за номером 3562-2 про призначення позачергових виборів Великоосницького сільського голови (Маневицький район Волинь). Голосуємо.

 

12:55:13

За-236

Прийнято.

Законопроект за номером 3562-2 про призначення позачергових виборів Іванівського сільського голови (Очаківський район Миколаївської області). Прошу голосувати.

 

12:55:40

За-237

Прийнято.

Законопроект за номером 3562-4 про призначення позачергових виборів Степового сільського голови (Роздільнянський район Одеської області). Голосуємо.

 

12:56:05

За-242

Прийнято.

І законопроект за номером 3562-5 про призначення позачергових виборів Чапаєвського сільського голови (Котовського району Одеської області). Гарно зійшлися Чапаєв і Котовський. Прошу голосувати.

 

12:56:34

За-243

Прийнято.

Розглядається проект  Постанови про зміну меж міста Ладижин та Тульчинського району Вінницької області. Реєстраційний номер 2781 доповідає Лук’янов Владислав Валентинович. Будь ласка, від комітету.

 

12:56:58

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Шановний Адам Іванович! Шановні народні депутати!  Вінницька обласна рада порушила перед Верховною Радою України клопотання про зміну меж міста Ладижин та Тульчинського району Вінницької області.

Відповідно до земельного кадастрових даних в межах міста Ладижин знаходиться землі загальною площею 1.022 гектара. Ця територія  склалися ще в 1977 році і затверджувалася ще рішенням Вінницької обласної ради народних депутатів, тобто вже  30 років пройшло з того часу.

Проект зміни меж міста  Ладижин розроблений з врахуванням фактичного стану землекористування та генерального плану забудови міста.

В межі міста Ладижин включаються 601,7 гектари землі, які знаходяться у віданні Ладижинської міської ради і  79-85 сотих гектара земель, які знаходяться у віданні Заозернянської сільської ради Тульчинського району. В основному це забудовані земельні ділянки.

Таким чином територія  міста Ладижин після внесення відповідних змін згідно проекту становитиме 1.703 гектари і 71 сота гектара. Територія Тульчинського району 112 тисяч 301 цілий і 15 сотих гектара землі.

Питання про зміну  меж міста Ладижин та Тульчинського району погоджено відповідно до законодавства розглянуто і схвалено Заозернянською сільською радою Тульчинського району, Ладижанською міською, Тульчинською районною, Вінницькою обласною радами та Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної  політики та місцевого самоврядування підтримує клопотання  Вінницької обласної ради щодо змін меж міста Ладижин та Тульчинського району   Вінницької області. Прошу депутатів підтримати це рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання?

Немає? Ну, що підтримаємо, хоча питання непросте, бо одні прибавляють, а другі забирають, але комітет каже, що розібрався. Тоді давайте підтримаємо.

Я ставлю на голосування Постанову про зміну меж міста Ладижин та Тульчинського району Вінницької області. Реєстраційний номер 2781. Прошу голосувати.

 

12:59:46

За-242

Постанова прийнята.

Дякую. Хай розширюється Ладижин.

Розглядається Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження пробації) реєстраційний номер 2253 народний депутат Фельдман не хоче доповідати. Тому від комітету, член комітету з питань законодавчого забезпечення, правоохоронної діяльності Малиновський Олексій Петрович, будь ласка.

 

13:00:14

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П.

Шановні колеги! Народним депутатом Фельдманом поданий законопроект за номером 2253, яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, доповнення до Кримінального-виконавчого кодексу України і Закону України „Про державну кримінальну виконавчу службу України”. Запроваджений новий вид покарання як пробацею, який не пов’язує з позбавленням чи обмеженням волі особи.

Комітет з питань законодавчого забезпечення, правоохоронної діяльності відзначає, що ідея запровадження інституту пробації є актуальним закладом для України і за певних обставин заслуговує на підтримку.

Разом з тим, проект у пропонованій редакції потребує значного доопрацювання. В Україні діє інститут звільнення від відбування покарання з випробовуванням, що є аналогом пробації.   Вказаний захід застосовується у випадках, коли суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання. При цьому суд визначає іспитовий строк, покладає на засудженого певні обов’язки і на відповідні державні органи обов’язки за контролем та його поведінкою.

 Тобто чинне кримінальне законодавство України стаття 75, 78 Кримінального кодексу України вже фактично передбачає пробацію під іншою назвою, а тому створення ще одного інституту пробації є питанням дискусійним.

Розвиток законодавства у цьому  напрямку  має відбуватися шляхом удосконалення вже існуючих норм Кримінального  і Кримінально-виконавчого кодексів України.

Оскільки існуюча система  кримінально-виконавчих інспекцій Державного  департаменту України з питань виконання  покарань, на які  пропонується покласти функції центрів пробації, не  має в своєму складі фахівців відповідних спеціальностей, відповідного матеріально-технічного забезпечення, тощо, то прийняття запропонованих проектом змін до  зазначених законодавчих актів без  їх доопрацювання потягне за собою додаткові витрати з Державного  бюджету України, розрахунки на яких   не проводилися.

З огляду на це,  суперечним є твердження автора в пояснювальній записці, що додаткові  витрати на виконання функцій центрів пробації кримінально-виконавчими інспекціями  будуть компенсовані суттєвим зменшенням витрат на утримання установ  виконання покарань. Адже самі установи виконання покарань фінансуються майже на 53 відсотки від потреби.

Головне Науково-експертне Управління  Апарату Верховної Ради України, опрацювавши зазначений  законопроект,  пропонує відхилити його.

Враховуючи  викладене, Комітет рекомендує Верховній Раді України, за результатами розгляду в першому читанні, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України   щодо впровадження  в пробації, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую, Олексій Петрович. Так, Богачуку не встиг вам поставити  запитання, хоч і поряд  сидить. І ще хто хоче?  Богачуку, будь ласка, мікрофон.

 

13:02:57

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук,  Соціалістична  партія, Тернопіль.

У мене не зовсім запитання, у мене скоріше пропозиція. Я вважаю, що всі зміни, доповнення, нова редакція, повинні   відповідати принципам верховенства  права. Всі ці зміни, які пропонуються, вони не завжди відповідають цьому принципу верховенства права.  Тим більше, вони дають додаткову нагрузку  на Державний  бюджет.

І по-третє, автори не приходять в зал відстоювати  свій законопроект.

Я вважаю, ті законопроекти, які вносять народні депутати, які не відвідують сесійні засідання,  залишати без розгляду. Дякую.

 

МАЛИНОВСЬКИЙ О.П. Дякую вам. Я тоді відповім вам таким чином, що в принципі комітет врахував те, що не враховані розрахунки  по бюджету, п витратам, тому він, в принципі і відхилений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну я, це більше зауваження до  керівництва Верховної Ради, я повинен сказати, що я категорично не підтримую  вашої ідеї і пропозиції. Бо ви пропонуєте нам, тим, хто працює, більшості Верховної Ради приєднатися до саботажників. Цього ми робити не будемо. Є право законодавчої ініціативи, проходить вона процедуру, ми розглядаємо як ви бачите, частину їхніх ініціатив ми навіть підтримуємо. Це давайте ми не будемо вдаватися до таких методів, які нас не будуть в очах громадськості зрозумілими.

Так, чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Немає? Можемо голосувати. Є пропозиція направити законопроект за № 2253, проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо впровадження пробації, я не знаю, мабуть це не українське слово – пробація, на доопрацювання автору, прошу підтримати. 

 

13:05:11

За-221

Хто за те, щоб переголосувати? Не розслабляйтеся, обід підійшов, я розумію, але ще трошки.

 

13:05:33

За-234

Повернулися.

Ставлю на голосування про направлення законопроекту за № 2253 про внесення змін до деяких Законів України щодо впровадження пробації на доопрацювання автору. Прошу голосувати.

 

13:06:03

За-236

Прийнято рішення.

Переходимо до останнього розділу нинішнього порядку денно про включення до порядку денного та прийняття рішення.

Прошу включити до порядку денного проект Закону про внесення змін до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат,  передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту” педагогічних, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів. Автор Сухий, реєстраційний номер 3219. Прошу голосувати. Включення до порядку денного.

 

13:06:56

За-231

Включений.

Будь ласка, Микола Ілліч доповідає Садовий. Підготуватись Ткаченку Володимиру від комітету.

 

13:07:17

САДОВИЙ М.І.

Шановні колеги, до розгляду пропонується законопроект, реєстраційний номер 3219 від 21 лютого 2007 року внесений народними депутатами Личуком та Садовим про внесення змін до Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів”.

Даний законопроект розроблено з метою остаточно врегулювання проблеми пов’язаної із відрахуванням виплат передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту” страхових внесків до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України.

Згідно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Ілліч! Микола Ілліч! Шановні колеги, якщо я правильно здогадуюсь, вас здивували чергові укази Президента. Я вас закликаю, перестаньте дивуватись. Нічого дивного в них немає вже. Давайте, Верховна Рада хай працює. Будь ласка, Микола Ілліч.

 

САДОВИЙ М.І. Так, нехай не заважають працювати, дійсно.

Згідно чинного законодавства сплата страхових внесків до вказаних фондів здійснюється одночасно з перерахуванням коштів на оплату праці.

Поданим законопроектом пропонується нараховувати на кредиторську заборгованість державного бюджету з виплати  надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки. Лише страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тобто, здійснювати відрахування лише до Пенсійного фонду України. На думку Головного науково-експертного управління, введено, введення в дію запропонованих норм порушить загальну систему нарахування внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Вони роблять посилання на всі закони, крім одного закону, про реструктуризацію заборгованості виплат, які передбачені 57-ю статтею. На превеликий жаль. Адже відповідно до Закону України про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статею 57 Закону України про освіту, кредиторська заборгованість погашається, починаючи з 2005 року у вигляді окремих цільових субвенцій з державного бюджету України щомісячно, разом із виплатою поточної заробітної плати. Страхові ж внески із субвенції відраховуються до всіх фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Адже загальна у цьому випадку система відрахування внесків не змінюється. Цього законопроекту не було. Якби податкові адміністрації із-за відсутності пропонованого, пропонованої норми у цьому законопроекті уже визначають штрафні санкції. У Дніпропетровській області уже ці санкції діють. А від цього фінансово страждають учителі, педагогічні працівники вищої і іншої середньої школи.

Крім цього, прийняття цього законопроекту призведе до економії коштів державного бюджету України та надасть змогу частково компенсувати втрати педагогічних, науково-педагогічних та інших категорій працівників навчальних закладів, пов’язані із своєчасною виплатою надбавок за вислугу років та допомоги на озброєння при наданні щорічної відпустки. З огляду на вказане пропоную, шановні колеги, підтримати цей законопроект і прийняти його в цілому. Це якраз захистить наших педагогічних працівників і допоможе ліквідувати брати подвійні страхові внески. Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Чи будуть запитання? Немає. Сідайте, будь ласка.

Ткаченко Володимир Володимирович - від комітету з питань науки і освіти. Хоча тут більше інших комітетів, мабуть, стосується.

 

13:11:52

ТКАЧЕНКО В.В.

Шановні колеги. До розгляду пропонується законопроект реєстраційний номер 3219 від 21.02.2007 року, внесений народними депутатами Садовим та Личуком про внесення змін до Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів.

Даний законопроект розроблено з метою остаточного врегулювання проблеми, пов’язаної з відрахуваннями  виплат, передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту” страхових внесків до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності,  Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно чинного законодавства сплата страхових внесків до вказаних фондів здійснюється одночасно з перерахуванням коштів на оплату праці.

Поданим законопроектом пропонується нарахувати на кредиторську заборгованість Держбюджету з виплати надбавок за вислугу років та  допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки лише страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Тобто, здійснювати відрахування лише до Пенсійного фонду України.

На думку Головного  науково-експертного управління введення в дію запропонованих норм порушить загальну систему нарахування внесків до фондів загальнообов’язкового  державного соціального страхування.

Однак,  відповідно до Закону України „Про реструктуризацію заборгованості з виплат”, передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту” кредиторська заборгованість погашається, починаючи з 2005 року у вигляді окремих цільових субвенцій з Державного бюджету України помісячно разом із виплатою поточної заробітної плати, страхові внески із якої  відраховується до всіх фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Отже, загальна система відрахувань внесків не зміниться. Прийняття цього  законопроекту призведе до економії коштів державного бюджету України, як уже казав  шановний доповідач, та надасть змогу частково компенсувати втрати  педагогічних, науково-педагогічних та інших категорій працівників навчальних закладів, пов’язані із несвоєчасною виплатою надбавок за вислугу років та допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки.

З огляду на вказане прошу вас підтримати законопроект 3219 та прийняти його в цілому. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання шановні колеги? Немає.

У мене є запитання, ну це треба було до автора запитати, але мав би увагу звернути комітет. А коли  він вводиться цей закон у дію?

 

ТКАЧЕНКО В.В. Цей закон у дію… Да, тут не сказано, коли він вводиться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо не сказано, значить, він має бути введений  в дію з моменту опублікування. А момент опублікування – це порушення Бюджетного кодексу України. Бо він  може бути введений, оскільки це зачіпає  інтереси  державного бюджету, не раніше 1 січня 2008 року.

Я просто звертаю увагу не лише тому, що тут немає, а всіх решта звертаю увагу, що коли законопроекти мають відношення до державного бюджету, доходів чи витрат, потрібно враховувати, що обов’язково там  треба  бути  записана норма, коли цей закон вступає у дію і саме з таким розрахунком, щоб із нового фінансового року.

Добре. Сідайте, будь ласка.

Ні, ні, ні з цим ми не проголосуємо, бо ми його проголосуємо у першому читанні.

Чи є бажаючі виступити? Ні.

Тоді я ставлю на голосування   прийняття за основу у першому читанні Закону  про внесення змін до Закону України "Про реструктуризацію заборгованості з виплат, передбачених статтею 57 Закону України "Про освіту" педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників навчальних закладів". Реєстраційний номер 3219. Прошу голосувати.

 

13:16:25

За-211

Хто за те, щоб переголосувати?

 

13:16:47

За-221

По фракціях, будь ласка.   Подивились?

Хто за те, щоб переголосувати?

 

13:17:35

За-233

Ставлю на голосування про прийняття  у першому читанні Закону  про внесення змін до Закону України „Про реструктуризацію  заборгованості з виплат передбачених статтею 57 Закону України „Про освіту” педагогічним, науково-педагогічним та іншим категоріям працівників  навчальних закладів, реєстраційний номер   3219. Прошу голосувати.

 

13:18:14

За-240

Прийнято.

Потрібно включити і прийняти  рішення  щодо законопроекту  за номером  3273, а саме,  проект Закону  про  внесення змін  до деяких законодавчих актів України  ( щодо уточнення положень та усунення  суперечностей). Прошу голосувати про включення до порядку денного.

 

13:18:51

За-236

Включено до порядку денного.

Я запрошую на трибуну автора ініціативи колегу Зубка Юрія Григоровича. Будь ласка. Підготуватись Воропаєву, також Юрію, Юр’єв день.

 

13:19:16

ЗУБКО Ю.Г.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Юрій Зубко, Українська спілка ветеранів Афганістану, фракція соціалістів.

Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень та усунення суперечностей спрямований на впорядкування господарського законодавства, підвищення його ефективності, забезпечення зручності користування законодавчим масивом, а також усунення неузгодженостей у законодавчих актах України.      

Законодавча база України постійно вдосконалюється. Лише з початку роботи Верховної Ради п'ятого скликання новими діючими законами стали 125 законопроектів, більшість з яких регулює економічні відносини. Цей законопроект направлений на поглиблення процесу впорядкування господарського законодавства, підвищення його ефективності, забезпечення зручності в користуванні законодавчим масивом та юридичними нормами, які підлягають застосуванню чи реалізації.

Законопроектом передбачається внесення змін в низку законодавчих актів України, зокрема Господарський кодекс України, Закон про концесії, про холдингові компанії в Україні, про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу, Закону України „Про заставу”, про цінні папери та Фондовий ринок, про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні, про господарські товариства, Закон України „Про оренду державного та комунального майна”, про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, про управління об'єктами державної власності.

Реалізація проекту закону не потребує додаткових матеріальних та фінансових видатків з Державного бюджету.            

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримує даний законопроект. Кабінет Міністрів  також підтримує даний законопроект. Профільний комітет запропонував прийняти законопроект за основу.

Прошу підтримати прийняття цього законопроекту за основу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи будуть запитання? Немає. Сідайте, будь ласка. Від комітету Юрій Воропаєв, прошу.

 

13:21:58

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги, данный законопроект рассмотрен Комитетом Верховной Рады Украины по вопросам экономической политике. И решение принято -  рекомендовать Верховной Раде Украины принять его в первом чтении за основу.

Однако хотел бы обратить внимание на то, что не совсем корректно были сказаны слова предыдущего, одного из авторов этого законопроекта. Кабинет Министров Украины написал массу зауважень к этому законопроекту и согласился его поддержать в первом чтении при условии, если он в дальнейшем будет доработан. То же самое, массу замечаний написало и Главное экспертное управление к этому законопроекту. Они не просто поддержали, а написали массу зауважень. В частности, например, данный законопроект сужает полномочия наблюдательных советов компаний, сужает полномочия Академии наук Украины, данный законопроект расширяет резко полномочия Фонда госимущества Украины по управлению делами предприятий, где есть доля государства, в ущерб полномочий министерств, Кабмина. Кроме этого, данный законопроект резко расширяет полномочия Фонда госимущества Украины по делам о банкротстве тех предприятий, где существует доля государства более 25 процентов. Фактически Фонд госимущества вместо суда будет решать, каким образом: будет он обанкротиться или не будет он обанкротиться, - при наличии всего 25 процентов. То есть, если эти замечания будут устранены до второго чтения, то Кабинет Министров Украины, и Главное экспертное управление, и наш комитет в том числе, согласен его потом принимать во втором чтении. На данном этапе мы рекомендуем принять его в первом чтении и начать его дорабатывать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Нема запитань? Сідайте. Будемо голосувати? Я ставлю на голосування про прийняття за основу  в першому читанні законопроекту за номером 3273 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення положень та усунення суперечностей. Прошу голосувати.

 

13:24:25

За-235

Прийнято.

Шановні колеги, нам потрібно включити до порядку денного і прийняти Постанову Верховної Ради  про звернення до вищої ради юстиції. Реєстраційний номер 3565, автори законопроекту – Сокіл і Іляшов. Прошу включити до порядку денного.

 

13:25:00

За-234

Включено.

Будь ласка, Сокіл, прошу коротко поінформувати про зміст Постанови.

 

13:25:21

СОКІЛ А.О.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, мною та народним депутатом Іляшовим підготовлений проект Постанови Верховної Ради  про звернення до Вищої ради юстиції.

Суть цієї постанови: 23 травня цього року суддею шевченківського районного суду міста Києва Кухалейшвілі винесено ухвалу про забезпечення позову, якою голові Конституційного Суду України та іншим посадовим особам Конституційного Суду України заборонено допускати до участі у пленарних засіданнях, засіданнях Конституційного Суду України суддів Пшеничного, Станік, Іващенка та здійснювати ними будь-яких повноваження судді Конституційного Суду України.

Зазначена ухвала винесена з порушенням чинного законодавства України. А дія судді Кухалейшвілі свідчать про порушення ним присяги судді. Виходячи з змісту ухвали Шевченківського районного суду міста Києва  від 23 травня цього року вбачається, що Оніщук звернувся з позовом до голови Конституційного Суду України. Однак, на момент подання позову голова Конституційного Суду України Іван Домбровський подав заяву про звільнення з посади голови суду, і його заява була задоволена за результатами голосування суддів Конституційного Суду України у порядку, передбаченому Закону України "Про  Конституційний Суд України”.

При розгляді у суді зазначеного позову порушено вимоги статей 9, 17 Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративних судів при вирішенні адміністративних справ, оскільки відповідно до частини другої статті четвертої Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок – судове вирішення.

Питання щодо дій голови Конституційного Суду України під час розгляду справи у Конституційному Суді України регулюється  Законом України "Про Конституційний Суд України” та регламентом Конституційного Суду України, і порядок їх здійснення не може оцінюватися, а справи цього розглядатися місцевим судом. Такі питання належать виключно до компетенції Конституційного Суду України.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня виконання ухвали про забезпечення позову в частині недопущення суддів Конституційного Суду України Пшеничного, Станік, Іващенка до участі у пленарних засіданнях Конституційного Суду покладено на Управління державної охорони.

Відповідно до частини п’ятої статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України виконання ухвал з питань забезпечення адміністративного позову здійснюється негайно у порядку, встановленого законом для виконання судових рішень.

Згідно статті один Закону України "Про  виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладено на Державну виконавчу службу, яка входить до системи Міністерства юстиції України. Державна служби охорони не може виконувати функції, виконання яких законом покладено на інший спеціальний державний орган, який містить спеціальні підрозділи для примусового виконання рішень ухвал суддів.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону України „Про статус суддів” суддя урочисто присягає чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкорюватись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим.

Відповідно до статті 6 закону „Про статус суддів” при здійсненні правосуддя суддя зобов’язаний дотримуватись Конституції та Законів України, забезпечувати повний всебічний та об’єктивний розгляд судових справ та не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності. До того ж, приймаючи присягу, суддя урочисто присягає чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, здійснювати правосуддя, підкорюючись тільки закону, бути об’єктивним і справедливим.  І тому Верховна Рада згідно з проектом цієї постанови звертається до Вищої ради юстиції з пропозицією невідкладно розглянути питання про порушення суддею Шевченківського районного суду міста Києва Кухалешвілі присяги судді при розгляді адміністративної справи №2А-867\07 за позовом Оніщука до Голови Конституційного Суду України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги. Зрозуміли зміст? Запитань нема? Ставлю на голосування Постанову Верховної Ради за номером 3565 про звернення до Вищої ради юстиції. Прошу голосувати.

 

13:30:31

За-246

Постанова прийнята.

Шановні колеги, будьте уважні. Ми зараз будемо завершувати з вами засідання. Але з вами засідання. Але  я повинен з усією серйозністю сказати, особливо громадянам нашої держави, про те, що почав здійснюватися силовий варіант захоплення влади.

Почав здійснюватися справжній антиконституційний, антидержавний переворот. Зараз відбувається силове звільнення з посади Генерального прокурора під маркою того, що він суміщає депутатські повноваження.

Я офіційно заявляю, що наш колега Піскун 14 травня цього  року подав заяву, вона зареєстрована у Секретаріаті Верховної Ради про те, щоб Верховна Рада прийняла рішення про позбавлення його... про дострокове припинення депутатських повноважень у зв’язку з тим, що він виконує обов’язки Генерального прокурора. І це вже не вина Генерального прокурора, що Верховна Рада не встигла до сьогоднішнього дня розглянути цю заяву. Це одна інформація.

Друге. Я нагадую дуже тим, хто піклується про виконання Конституції в Секретаріаті Президента, клеркам його, подивитися, що робить заступник глави Секретаріату Президента пан Безсмертний, який місяців два чи три вже є заступником голови Секретаріату і одночасно вважається народним депутатом України.

Я хотів би побачити сьогодні Указ Президента про звільнення Безсмертного із зайнятої посади. І також хотів би побачити інший указ.

Я вважаю, що ми поступимо правильно, якщо будемо вважати, що Генеральний прокурор є той  Генеральний прокурор, який є, що Президент не має права порушувати Конституцію, а ми сьогодні про це говорили, коли розглядали одне із його вето, що чітко в Конституції виписано, хто і як призначає і звільняє Генерального прокурора. Пора цьому свавіллю покласти край. Тому я просив би народних депутатів зараз допомогти Генеральній прокуратурі розібратися із ситуацію в цьому питанні і давайте всі станемо на захист Конституційного ладу.

Ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Завтра початок роботи о 10 годині.