ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

25 квітня 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку шановні депутати, гості та запрошені Верховної Ради! Прошу колег підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”, реєструємося.

10:00:34

В сесійній залі зареєстровано 259 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні колеги, давайте привітаємо Тетяну Володимирівну Засуху з днем народження, побажаємо квітнути їх надалі, в тому числі у сесійній залі. (О п л е с к и)

Прошу не розслаблятися, йде запис для виступів у „Різному” , будь ласка, записуйтесь. Сьогодні від народних депутатів по три хвилини. Калашніков, скромніше, скромніше. Так, будь ласка, Плотніков. Кому? Ядуха і хто ще йому, і Лук'янов? Будь ласка, Плотніков і Лук'янов – шість хвилин Ядуха, будь ласка.

10:02:10

ЯДУХА В.С.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Наклепницька публікація в „Washinqton Times” старшого наукового співробітника доктора Аріеля Коена викликала у відповідальних, патріотично настроєних українських політиків глибоке обурення і різкий протест.

Автор публікації стверджує, що уряд України не в змозі забезпечити адекватне правове середовище західним інвесторам. В якості ілюстрації Аріель Коен заявляю, що квотування експорту зерна завдало удару по інвесторах, в результаті мільйони тонн зерна були скинуті в Чорне море, а селяни-експортери втратили сотні мільйонів доларів.

Уряд України відповідально заявляє, що експортери після створення державних запасів продовольчого зерна дістали безперешкодну можливість вивести квотний товар. А вигадки про втоплене або з'їдене комахами зерно спростовується елементарними фактами. Недобросовісний міф, сконструйований паном Коеном, розрахований на абсолютно не інформованих людей, що не знають, що мільйони тонн – це практично весь об'єм нашого експорту зерна, а спустошити трюми сухогрузу в відкритому морі технічно не можливо.

Як собі уявляє старший науковий співробітник цю операцію, для тверезомислячих людей загадка. Правильність дій уряду, що захистив внутрішній ринок в умовах недостатнього врожаю, в першу чергу жита, підтвердила весна нинішнього року, коли ціни на хліб були стабілізовані завдяки створенню в державі запасів зерна. Так само вільно, якщо не сказати упереджено відноситься даний пан до фактів політичного життя в Україні.

Так, він стверджує, що більшість населення російськомовного Кримського півострова вже виступають за возз’єднання з Росією. На підставі чого робиться така провокаційна заява?

В той же час, серйозний і об’єктивний дослідник не може не визнати, що більше, ніж уряд Віктора Януковича, і в 2003-2004-му роках, і зараз, для реформ в Україні не зробив ніхто. Майже два роки „оранжевої” влади було повністю втрачено для реформ. І лише зараз урядом Януковича розроблений проект Податкового кодексу, в парламенті вже розглядається законопроект про судову реформу, готується до реалізації реформа соціального і пенсійного забезпечення. Тільки уряд Януковича однозначно відкинув усякі розмови про адміністративну зміну прав власності, запустив наймасштабнішу за всі роки незалежності програму приватизації через аукціони і фондовий ринок і взявся за реформування і модернізацію судової системи, з тим щоб вона однозначно захищала права власності від будь-яких протиправних посягань.

Звичайно, доктор Коен має право на власні оцінки щодо всього, що відбувається в Україні, але якщо оцінки не мають нічого спільного не тільки з принципом наукової сумлінності, але навіть елементарної політичної коректності, це вимагає відповідного спростування. Власне, вся стаття пана Коена: слабка Україна може стати легкою здобиччю Росії, - є набором брехливих тверджень і принизливих характеристик. Доктор філософії тільки що не лається, як сапожник: агресивний Прем'єр-міністр, слабкий Президент, хаотичний і корумпований парламент, непрофесійні і, можливо, корумповані суди, недбало написана Конституція, - такі зухвалі оцінки, якими переповнена стаття, гідні вивчення скоріше не політологами, а судовими слідчими. Тим паче, що доктор Коен завершує свій опус приголомшеною за цинізмом заявою про втручання американського уряду у внутрішні справи України. Адміністрація Буша витратила чималий політичний капітал на підтримку оранжевої революції і не хотіла б, щоб промосковський і антиреформаторський режим втягнув Україну в болото. В цьому випадку Україна може втратити шанси на членство в НАТО і Європейському Союзі. Лише дострокові парламентські вибори, всеосяжна реформа Конституції і системи державного управління і нова реформаторська команда можуть витягнути Україну з прірви і вивести її з орбіти заходу.

Вражає також, що ці рядки неначе написані під диктовку лідерів української деструктивної опозиції, або ж мають рацію ті, хто вважає, навпаки, заяви лідерів опозиції робляться під диктовку таких американських експертів, як доктор Коен.

Де вони побачили прірву для країни, що відновила високі темпи економічного розвитку, підвищила соціальні стандарти, повернула глибокі демократичні реформи? Прірву можна побачити тільки в тому напрямі, який указують непримиренна команда невдах реваншистів і американський дослідник.

До уваги пана Коена, об’єктивні науковокоректні соціологічні дослідження неодноразово за останні роки свідчили. Що переважна більшість громадян України, більше 70 відсотків не бажають вступу нашої країни в НАТО, а Європейський Союз, на відміну від посилено сватаючого Україну військового політичного блоку, не дає нам ніякої перспективи вступу.

Партія регіонів засуджує явно необ’єктивні і не дружні по відношенню до Україну, до легітимного парламенту і уряду вислови доктора Коена, який, крім усього іншого, виступає як співголова комітету з американо-українського політичного діалогу. У такому тоні і з таких позицій конструктивний діалог не ведуть. Ми також вважаємо, що офіційні органи України повинні дати оцінку публічної, недружньої позиції цього діяча, а ж до оголошення його небажаною персоною на території України.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Василь Степанович, мабуть, після такого яскравого виступу вам треба буде із Коеном ділити гонорар за те, що ви його так рекламуєте в Україні. І ніхто і не знав би про нього, якби ви не розповіли.

Так, будь ласка, Бондаренко Олена.

БОНДАРЕНКО О.А. Передаю слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому?

БОНДАРЕНКО О.А. Ефремову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єфремову? Будь ласка, Олександр Сергійович Єфремов. Білашу підготуватися.

10:08:30

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, уважаемые телезрители и радиослушатели, я хотел бы акцентировать ваше внимание на крайне опасные прецеденты, которые закладываются в норму нашей жизни.

Вчера средь бела дня группа работников СБУ в количестве 7 человек попытались захватить информационный центр Министерства юстиции. После того, как охрана Минюста потребовала объяснений, они перелезли через забор, и только металлические двери стали для них препятствием.

В это же время другие восемь сотрудников СБУ под предлогом вручения повестки попытались, фактически, захватить работника нотариальной службы с целью оказания давления и получения, как мы понимаем, из поставленной им задачи «нужных», в кавычках, им сведений.

Сопоставляя это с тем, что Президентом за последнее время подписано 34 указана, положение которых не отвечает Конституции и Законам Украины, мы вынуждены констатировать, что со стороны окружения Президента игнорируется основной демократический принцип – принцип верховенства права, а силовые институты, подчиненные Секретариату Президента, начинают фактически заниматься политическим сыском и выполнять жандармские функции.

Поэтому сегодня мы вправе поставить вопрос перед Генеральной прокуратурой: чому Служба безпеки України стала „службою небезпеки” і хто в цьому винен? Ответ на этот вопрос поможет понять всем, кто же в нашей стране стремится жить по принципам демократического общества, а кто во имя удовлетворения своих личностных амбиций тянет нас в пучину тоталитаризма и средневекового невежества. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Борис Білаш, будь ласка. Немає.

Філіндаш Євген. Кому? Мельничуку? Будь ласка, Михайло Мельничук.

Так я надавав слово Білашу… А, добре, після Мельничука – Гусаров. Добре, добре… Він відмовився.

10:10:50

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістична партія України, Чернівецька область.

Шановний Адам Іванович, шановні колеги, виборці, радіослухачі, телеглядачі! Шоу під назвою „чесні дострокові вибори”, що їх намагається нав’язати виборцям збанкрутіла опозиція, немає нічого спільного з демократією і волевиявленням народу. Свій вибір народ України зробив у 2006 році, коли увесь світ визнав вибори найпрозорішими та справедливими.

Я хотів би сказати, що за сьогоднішніми подіями, які відбуваються в Україні, є, скажімо, наслідки тих обіцянок на майдані, яку так любили давати, скажімо, лідери сьогоднішньої опозиції. Це слід чесно визнати і не казати, що необхідно провести у Верховній Раді чесних хлопців, які захищатимуть свій народ.

Ми вже бачили методи захисту, як 8 мільярдів з бюджету для покриття боргів ЄЕСУ, колективні сімейні поїздки за державний рахунок на олімпіади. Ми бачили також і цих чесних хлопців, національно свідомого патріота Івченка, який зарахував закордонні кредити на свій скарб, інших прем’єр-міністрів, які утричі підвищували тарифи, прем’єра Тимошенко, яка здешевіла газ до 230 доларів. Тепер вони апелюють до патріотизму, останнього притулку негідників, як казав про це Лев Толстой.

Я хотів би також і відзначити слідуюче. Як відомо, кращий спосіб захисту – це напад. Правда, хлопчики апельсинові обрали об’єктом нападу Олександра Мороза. Я їм хочу сказати, що вам не по зубам. Вони ще, хлопчики ці, не розуміють, що політик, який реалізував європейську модель правління в країні, має більший авторитет як в Україні, так і за її межами, ніж ті, хто бореться за повернення Президентові повноважень візантійського царька і кріпосне право у парламенті у вигляді імперативного мандата.

Як не розуміти і того, що їх давно кинула більш досвідчена Тимошенко, що уже повертатиме найближчим часом депутатів БЮТ для роботи в залі нібито розпущеного парламенту. У наявності ж криза змови між БЮТ, "Нашою Україною” і Народною самообороною про дострокові парламентські вибори. Або, можливо, Юлія Володимирівна просто злякалася конкуренції з бабою Параскою. Хоча б як єдина опозиція знову показала усій Україні, що її міцність залежить від розподілу крісел на вищих поверхах влади, а принциповість від місця у списку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, Сергій Гусаров. Підготуватися Горбенку.

10:13:55

ГУСАРОВ С.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

Загострення політичного протистояння викликало проблеми, пов’язані із забезпеченням громадського порядку. Екстремістські елементи намагаються провокувати силові акції. Чергова така спроба мала місце 20 квітня. Близько 8 години ранку до 10 прихильників „Блоку Юлії Тимошенко” на чолі з народним депутатом від БЮТу Ковзелем намагалися пройти через міліцейський ланцюжок до пікету прихильників Коаліції національної єдності біля будинку Конституційного Суду.

Народному депутату Ковзелю працівники міліції запропонували вільно пройти через ланцюжок, але його супутників не пропустили з метою недопущення сутички. Тоді Ковзель почав зривати з працівників міліції погони та формені головні убори, а особи, які його супроводжували, спробували силою порвати ланцюжок. Міліція припинила протиправні дії, зібрано і направлено до прокуратури відповідний матеріал.

Це не випадковий ексцес. Складається враження, що керівництво БЮТ категорично відмовляється діяти в правовому полі, що зневага до закону - невід’ємна риса цієї політичної сили. Звідси екстремізм, схильність до силових методів. Це простежується буквально на кожному кроці, від окремих інцидентів, які, як побиття працівника ДАІ, до групових порушень, зокрема відключення електроенергії в залі Верховної Ради.

Віддавши багато років роботі правоохоронних органів не можу визнати таку … поведінку гідною. Всупереч закону та волі виборців фракція БЮТ самоусунулася від участі в роботі Верховної Ради, стала ініціатором вимог про її неконституційний розпуск. Нею обрана тактика досягнення мети будь-якими засобами. Та чи… вона успіх? Навряд, бо народ бачить, що відбувається і робить відповідні висновки.

Одна з цілей провокації 20 квітня – перешкодити нормальній роботі Конституційного Суду. Це теж чітка позиція БЮТу. Згадайте хоча би спроби не пускати суддів до залі засідань. Тепер озвучено тезу про невизнання рішення Конституційного Суду, якщо воно не сподобається нашим опонентам. Не варто шукати кращого прикладу правового нігілізму.

У зв’язку з викладеним хотів би звернутися до народних депутатів із закликом не ганьбити себе участю в протиправних діях, а тим більше їх організації. Народ обрав нас не для того, щоб ми порушували закон. Працівникам міліції хочу сказати, керуйтесь тільки законом, а не політичними симпатіями. Правопорушення, хто б їх не вчинював, повинні рішуче припинятися. У такому випадку вас завжди підтримають тверезо мислячі народні депутати. Треба пам’ятати, що наявність значка та навіть і посвідчення не гарантує, що особа є народним депутатом. Є процедура встановлення особи, яку слід застосовувати. Керівництво МВС повинно відсліжувати факти протидії…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Генерали взагалі-то лаконічні, ну завершуйте.

ГУСАРОВ С.М. МВС повинно відстежувати факти протидії законним вимогам правоохоронців, забезпечити їх належне документування та оперативне супроводження під час слідства до суду. Воно зобов’язано надійно захистити працівників міліції, вірних присязі та службовому обов’язку. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Горбенко передає слово Калетніку Григорію Миколайовичу, будь ласка. Підготуватись, Кузьменко передає Бондарчуку.

10:17:44

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановні співвітчизники, шановні колеги! Як відомо з повідомлень в засобах масової інформації, члени Центральної виборчої комісії, серед них і ті, які представляють керівництво, 11 квітня 2007 року звернулись до Конституційного Суду, Президента України, Верховної Ради України. Посилаючись на частину другу статті 19 Конституції України, частину другу статті 3 Закону України про ЦВК, а також беручи за основу присягу члена ЦВК українському народу бути чесним, об’єктивним та неупередженим у вирішенні питань, що належать до повноважень ЦВК та додержуватись у здійсненні цих повноважень виключно Конституції та законів України, зазначено наступне. „Проведення позачергових виборів неналежно врегульовані Законом про вибори і створюють значну кількість проблем. Очевидні неоднозначність, спірність правового механізму порядку формування окружних виборчих комісій, а також дільничних комісій. Обсяг коштів для підготовки і проведення виборів народних депутатів регулюється державним бюджетом, який відповідно до частини четвертої статті 49 про вибори народних депутатів перераховується Державним казначейством ЦВК у трьохденний строк. Не врегульовано також питання складання списків виборців.

Не зважаючи на все це, ініціатори дострокових виборів, „Блок Юлії Тимошенко”, 12 квітня звернувся до Печерського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до ЦВК про визнання протиправною бездіяльність щодо не створення у визначений виборчим законодавством України строк окружних виборчих комісій.

Суд на це відповів своїм рішенням. Цитую: „На підставі викладеного, керуючись статтею 172, 176 України, суд ухвалив адміністративний позов виборчого блоку політичних партій „Блоку Юлії Тимошенко” до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною бездіяльність щодо не створення у визначений виборчим законодавством України строк окружних виборчих комісій, проведення яких призначено на 27 травня, залишити без розгляду”.

Наскільки потрібно тиснути на все і вся і не любити Україну, щоб любою ціною провести з незаконні вибори говорить слідуючий крок, коли було оскаржено блоком рішення Печерського суду до Вищого апеляційного адміністративного суду. Але і цей суд, розглянувши, вирішив: на підставі викладеного, керуючись статтями 177, 179, 198, 205 Кодексу адміністративного судочинства, ухвалив апеляційну скаргу представника виборчого блоку політичних партій „Блоку Юлії Тимошенко” залишити без задоволення, а ухвалу Печерського суду від 18 квітня без змін.

Окрім цього, вищим адміністративним судом прийнята окрема ухвала, у якій зазначено. Цитую: „Утворення комісій поза межами строків, встановлених частиною третьою про вибори народних депутатів, також може поставити під сумнів результати цих виборів”.

Таким чином, вищим адміністративним судом ставиться заздалегідь теж під сумнів результати виборів, бо це…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

КАЛЕТНІК Г.М. …бо це остання судова інстанція у питаннях розгляду виборчих спорів. І адміністративний суд при цьому записав, що встановлені судом обставини необхідно довести до відома Президента і Центральної виборчої комісії, ухвала оскарженню не підлягає. Таким чином, проведення дострокових виборів у відповідності до указу Президента знівельовані практично. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Бондарчук. Підготуватися… Бабурін передає Матвєєву.

10:21:30

БОНДАРЧУК І.М.

Народний депутат Бондарчук, фракція Соціалістичної партії України, Вінниччина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Вчора відбулося засідання Комітету з питань соціальної політики та праці за участю депутатів з Комітетів з питань правосуддя, будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства та Контрольної комісії з питань приватизації. В роботі засідання взяли також участь народні депутати, які входять до складу інших комітетів, у тому числі і ті, що належать до парламентської опозиції, а також голова Фонду держмайна України Валентина Семенюк, представники Генеральної прокуратури, Уповноваженого з прав людини, представники з регіонів, головним чином з міських рад, об’єднань, профспілок та роботодавців. Це представницьке зібрання обговорило проблему робітничих гуртожитків, відпрацювало загальну концепцію підходу до її вирішення, сформулювало конкретні пропозиції на адресу Кабінету Міністрів, Фонду держмайна, Генпрокуратури та інших інституцій, сформулювало також прохання до Верховного Суду та Вищої ради юстиції, які теж, на нашу думку, мають долучитися до розв’язання проблеми гуртожитків.

Народний депутат Матвієнко презентував свій законопроект на цю тему. Це надзвичайно гостра соціальна проблема. Адже у, так званих, робітничих гуртожитках проживає орієнтовно 2,5 мільйони наших співвітчизників. Деякі сім’ї там проживають протягом десятиліть, втративши останню надію на покращання житлових умов, буває, що й хоронять з гуртожитків.

Проблема загострилася тому і вимагає нагального вирішення, що, користуючись недосконалістю нашого законодавства та безконтрольністю з боку органів влади, у багатьох випадках гуртожитки включені до статутних фондів господарських товариств, що дало формальне право останнім продавати їх, а людей викидати на вулицю.

Фонд держмайна за останній рік повернув до 200 гуртожитків у державну власність через суд. Таким чином захистив право мешканців на житло. Але такий варіант довготривалий, процес виселення людей триває кожного дня.

Тому ми хочемо, щоб соціально захистити людей і вирішити цю проблему. Причому мають бути захищеними права господарських товариств стосовно так званих гуртожитків для холостяків, збережено цільове призначення таких гуртожитків. Я все це говорю для того, щоб запросити наших колег з опозиції, які блукають по Києву та областях, готують чергову революцію, повернутися до сесійної зали і зайнятися конкретним законотворенням. Повірте, ви тут потрібніші, адже є загальніші невідкладні проблеми, які ми спільно вирішимо і швидше, і якісніше. Я назвав лише одну із них, таки х проблем дуже багато. Повертайтеся, ще не пізно! Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Матвєєв Валентин, фракція комуністів. Підготуватися Герасимову.

10:24:39

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую, Адаме Івановичу.

Шановні колеги, сьогодні питання: як вийти з політичної кризи, що штучно створена Президентом і його помаранчевим оточенням, хвилює кожного громадянина України? Відповідь на нього може бути лише одна: стабілізувати ситуацію, повернутися на круги своя правовим і тільки правовим шляхом.

І всі ми бачимо, що при цьому можливі два варіанти: перший – Президент скасовує свій неконституційний указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, а парламент після цього відміняє свої прийняті з цього приводу рішення. Другий варіант – обидві сторони політичного протистояння, набравшись витримки, не підливаючи масла у вогнище, створеного „любими друзями” конфлікту, чекають рішення Конституційного Суду.

Поза всяким сумнівом, вирішення конфлікту у такий спосіб не влаштовує таких агресивних псевдо опозиціонерів, як Тимошенко, Луценко та іже з ними, котрі постійно твердять про невизнання рішення Конституційного Суду, яким би воно не було. І не виключено, що вони будуть вдаватися до радикальних дій не лише проти парламентської коаліції, уряду, а і проти самого Ющенка. І тут цілком слушно застерегти: панове, бо для народу ви були і залишаєтеся панами, припиніть свої ігрища з вогнем. Невже уроки помаранчевого перевороту 2004 року нічому вас не навчили?! Тільки сліпий може не бачити, що всі ці ваші політичні ігри людям набридли, вони бажають спокою, стабільності і порядку.

І насамкінець, щодо розіграної комедії з достроковим складенням депутатських повноважень так званими опозиціонерами із БЮТ і „Нашої України”, які при цьому геть від того, щоб взяти участь у розгляді та прийнятті вигідних для них законодавчих актів, а потім знову покинути сесійну залу до так бажаних для них парламентських виборів. Але ж не можуть, як кажуть у народі, бути хтось чи колись трішечки вагітними. Іншими словами, згадати про своє депутатство тоді, коли це їм вигідно. Не виставляйте себе на глум перед власним народом, він здатний відрізнити правду від фальші. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентин Григорович. Тільки, мабуть, давайте уточнимо: не стільки „любі друзі” підштовхували, як бойова подруга з польовим бригадиром.

Іван Олександрович Герасимов – кому? – Мармазову, будь ласка. Мордовцю підготуватися.

10:28:05

МАРМАЗОВ Є.В.

Уважаемые коллеги, я хотел бы привлечь ваше внимание, ну, на мой взгляд, к вопросу, имеющему большое значение для защиты национальных интересов Украины, а конкретно – о противодействиях посягательствам зарубежных разведорганов на наши экономические, военные и другие государственные секреты. Вот недавно в печати – газета «Комсомольская правда» от 20 апреля, - сообщалось о передаче на Запад около десяти томов технической документации на наш военно-транспортный самолет АН-70 – лучший летательный аппарат этого профиля.

Несколько лет европейцы вели с нашими авиастроителя переговоры о закупке у нас этого самолета. Шуму было много, заполучив техническую документацию, от заключения контракта европейцы отказались.

А за это время появился проект европейского самолета А 400М, который, практически, не чем не отличается от него АН-70. Специалисты считают, что это была самая блестящая операция разведывательных органов стран НАТО против Украины в плане промышленного шпионажа. В результате ее Украины потеряла миллиарды долларов.

Возникают законные вопросы. Как могли допустить такое наши спецслужбы? Кто понес за это ответственность? Как вообще поставлена в стране охрана государственных секретов?

Впрочем, проблема тут шире. О какой охране секретов можно говорить, если. Скажем, в Министерстве обороны Украины постоянно находится представитель военного ведомства Великобритании, допущенный к самым закрытым документам. В этом же ведомстве проводился, так называемый оборонный огляд, или смотр вооруженных сил Украины. Все, что есть в вооруженных силах, все показали натовцам. Сейчас такой огляд проводится в Службе безопасности Украины и тоже совместно с натовскими советниками.

Это оправдывается соображениями о стратегическом партнерстве с НАТО. Но как видим партнеры стратегические. А секреты у нас крадут по-черному. Ну, в этих вопросам нужно срочно наводить порядок, и сделать это обязан Президент, гарант суверенитета, независимости Украины.

А профильному комитету Верховной Рады необходимо проследить за этим, и вообще, основательно разобраться в порядке осуществления парламентского контроля с работой спецслужб, особенно Службы безопасности Украины, которая за годы президентства Ющенко подверглась такому кадровому погрому, что ожидать от нее эффективной защиты государственных интересов, особенно при таком руководстве, как сейчас, очень трудно.

Но вы слышали, что коллега мой – Ефремов рассказывал, чем занимается СБУ. Прошу рассматривать мое выступление как депутатское обращение к совету национальной безопасности и обороны Украины. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Леонід Мордовець, будь ласка. Степан Бульба передає слово, прошу.

10:31:21

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Адам Іванович.

Степан Бульба, фракція соціалістів.

За часи виборів-перевиборів у нас в Україні виник новий вид бізнесу. Він полягає у тому, що ті, хто долучені до складання партійних списків після кожної виборчої кампанії мають змогу будувати хатинки, скажімо, у центрі Києва, наприклад, в районі Татарки, як колишній переконаний соціаліст Вінський, або „светлый терем с балконом на море” Київське, як інша дама…

Я думаю, що це не випадково, що саме ось оці революціонери вимагають чергових виборів, бо то є чергова можливість заробити великі гроші.

Я переконаний, що якби Вінському дали змогу формувати партійні списки, не важливо, якої партії, то він би ініціював проведення виборів щоквартально, аби тільки у тих, хто хоче потрапити у списки, вистачило грошей.

І коли ось оці опозиціонери говорять, що, мовляв, вибори будуть дешевими для бюджету, для платників податків, ну, якихось там 400 чи 700 мільйонів гривень, то вони не говорять всю правду. І я хочу, щоб ми не обдурювали наших співвітчизників, бо перш за все, вибори – це загострення ситуації політичної, це стагнація, і оця політична криза врешті-решт перетвориться в кризу економічну.

Наступне, наші проатлантично налаштовані опозиціонери, повинні розуміти, і вони таки розуміють, а народ повинен знати, що все це обов’язково відіб’ється на погіршенні стосунків з Росією, яка змушена буде більш жорстко захищати свої економічні інтереси аж до перегляду газових домовленостей. Нині вони 130 доларів за тисячу кубометрів продають Україні газ. Ми хочемо мати 230 доларів за тисячу кубометрів. Про це треба говорити.

Нарешті, ще одна надзвичайно важлива тема. Ви пригадайте, що ми зобов’язалися підготувати законодавство для введення цивілізованого ринку землі. Якщо ми цього не зробимо, то з першого січня 2008 року наша земля попливе туди, куди, ми знаємо, планують її запровадити младореволюціонери. І тому я хочу, щоб народ розумів усю небезпеку позачергових виборів, як і будь-якої нестабільності в Україні.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, обмін думками завершено. Будемо приступати до реалізації сьогоднішнього порядку денного. Нам потрібно включити до порядку денного і розглянути ряд законопроектів.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного розгляду проекту Закону про внесення змін до статті 149 Земельного кодексу України щодо порядку вилучення земельних ділянок. Реєстраційний номер 3452.

10:35:19

За-235

Рішення прийнято. Питання включено.

Будь ласка, доповідає голови підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Бевзенко Валерій Федорович.

10:35:43

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати. Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до статті 149 Земельного кодексу України щодо порядку вилучення земельних ділянок, внесений мною та народними депутатами України Сільченком, Мельником і Парубком.

Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни до частини 9 статті 149 Земельного кодексу і до повноважень Кабінету Міністрів України віднести вилучення ріллі та багаторічних насаджень, які перебувають у постійному користуванні для несільськогосподарських потреб площею понад 10 гектарів та лісів для нелісогосподарських потреб площею понад 1 гектар.

Такі зміни дозволять усунути правові колізії, які виникають при застосуванні норм Земельного кодексу. Запропоновані зміни дозволять чітко врегулювати повноваження Кабінету Міністрів України щодо вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, а також спрямовані на спрощення порядку вилучення цих земель, оскільки ріллю та багаторічні насадження площею до 10 гектарів зможуть вилучати органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених Земельним кодексом України.

Фактично законопроектом пропонується повернутися до редакції статті 149 Земельного кодексу України, яка діяла до березня минулого року, до прийняття Верховною Радою України нової редакції Лісового кодексу України, який змінив діючу норму зазначеної статті Земельного кодексу України.

Підтримує прийняття зазначеного законопроекту Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України та Держкомзем, та Кабінет Міністрів України. з огляду на викладене комітет пропонує прийняти його за основу і в цілому як закон. Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Чи є запитання? Запишіться. Так, будь ласка, 6 хвилин. Герман.

10:38:08

ГЕРМАН Г.М.

Будь ласка, прошу передати слово пані Самойлик.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Катерина Самойлик, мікрофон.

10:38:22

САМОЙЛИК К.С.

Щиро дякую. Я хочу уточнити деякі питання, тому що, дійсно, земля це питання дуже великої політики, особливо зараз і для наших громадян. І я дуже переживаю, як і вся фракція Комуністичної партії України, щоб ми отак по частинкам практично не вирішили саме трагічне питання, бо вся, вся боротьба в Україні завжди, усі віка йшла за землю. Згадаймо будь ласка відомі твори про землю. Але скажіть будь ласка, в яких випадках ви передбачаєте цим законопроектом вилучення земельних участків, і не тільки земельних участків, ви там передбачаєте не тільки земельні участки.

І ще раз хочу наголосити, земельне питання занадто трагічне для українського народу у всі віки було і тому нам треба підходити обережно.

Але поясніть мені причини, які …

БЕВЗЕНКО В.Ф. Я хочу сказати лише одне, що причин для того, щоб вилучати землю держави і передавати їх для користування, для постійного користування, є дуже багато. Це і перш за все суспільні необхідні потреби, так і як будівництво автодоріг. Будівництво магістральних трубопроводів, будівництво аеропортів, будівництво кар’єрів, видобуток корисних копалень і будівництво підприємств. Тобто річ не йде в тому, щоб продавати цю землю сьогодні. Ледь, річ іде про те, що землі запасу, які є в державі, можуть бути, можуть міняти цільове призначення, тобто передаватись для інших цілей, які є суспільно необхідними потребами.

Таким чином, у нас регулюється цією статтею тільки норма законодавства, скільки передається: один гектар, чи два, чи десять.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Матвєєв.

10:40:35

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Матвєєв, фракція комуністів.

Шановний Валерій Федоровичу, в своїй пояснювальній записці до цього законопроекту ви зокрема зазначаєте цілі і завдання прийняття цього закону, що він розроблений з метою вдосконалення порядку вилучення земельних ділянок. Скажіть будь ласка, який же це порядок, коли зараз за чинною діючою редакцією закону передбачається, що Кабінет Міністрів вилучає земельні ділянки площею понад один гектар для нелісогосподарських потреб, зараз же ви закладаєте норму, коли Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, площею понад 10 гектарів і ліси для нелісогосподарських потреб понад один гектар. Так який же тут порядок буде?

БЕВЗЕНКО В.Ф. Цей порядок мав у нас в країні силу до березня прошлого року, цей порядок був. Але після березня прошлого року, наприкінці четвертої каденції у нас помінялася норма, і не всі відразу відреагували підприємства, яким потрібна земля, на цю норму. Ця норма вирішувалася, як правило, на місцях, тобто рішенням обласної ради і облдержадміністрації на місцях. Тому зараз у Кабінеті Міністрів скопичилося десятки заявок на зміну цієї норми. І Кабінет Міністрів не в змозі сьогодні відрегулювати самостійно, бо це потрібно перевіряти кожен раз з виїздом на місце, чи це потрібна ця ділянка. І це найкраще роблять на місцях місцеві ради.

МАТВЄЄВ В.Г. Раніше могли, зараз не можуть, так?

БЕВЗЕНКО В.Ф. Ви розумієте, що Кабінет Міністрів це все одно не робить сам, він робить через систему Держкомзема.

МАТВЄЄВ В.Г. ...Кабмін несе відповідальність. Кабмін.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, не сперечайтеся поза регламентом. Сідайте, будь ласка. Хоча нас Кабінет Міністрів про це не просить, як бачите. Да, сідайте, будь ласка, сідайте.

Хто хоче взяти участь в обговоренні, прошу записатися. Від фракцій немає. Від депутатів хто хоче?

Мельничук Михайло, будь ласка.

З місця мікрофон.

10:43:45

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Михайло Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Немає сумніву, що даний законопроект треба підтримувати і, безумовно, що ми зробимо все, щоб він сьогодні був проголосований. Насамперед, я би хотів знати все-таки, яка реакція буде Президента України, яка реакція буде опозиції про те. що сьогодні депутати коаліції працюють у парламенті, приймають закони, ці закони обов’язково будуть впливати на ситуацію на селі. Але ми знаємо, що Секретаріат Президента, у тому числі там керівники Секретаріату, повертає законодавчі акти, які приймаються у цьому залі, скажімо, у парламент.

Я так і не можу зрозуміти все-таки, хто за Україну, хто за народ України, хто за село, хто за селян, а хто проти. Мабуть сьогодні вже викристалізовується ситуація, коли народ, а особливо селяни, якщо це стосується даного законопроекту, розуміють, що сьогодні коаліція за народ, тому що ті, хто не хоче працювати, приймати закони, які би впливали, ще раз повторюю на ситуацію на селі, скажімо, яка на сьогоднішній день і так занадто складна. Ще до цього замість того, щоби уряд принципово займався, ми сьогодні даємо, відповідаємо на чисельні запити Секретаріату, коли, скажімо, буде відкрите фінансування виборчої кампанії. Безумовно, що у них сьогодні тільки одне: виборча кампанія, розподіл крісел і так далі. А що там робиться в Україні, що робиться на селі? І ось те застереження, що у своєму виступі говорив про це народний депутат від фракції Соціалістичної партії Бульба, воно є основи... в цьому. Тому що ми розуміємо, сьогодні накопичений капітал, який є у толстосумів, у тому числі, які сьогодні прикриваються, так сказати, опозиційними своїми діяннями, вже готові скупити сотні тисяч гектарів української землі.

І тому я розумію, для кого сьогодні, скажімо, ситуація пов’язана з діями опозиції є принциповою, тобто давайте нічого не робити, можливо, якось дотягнемо до нового року, а там після першого січня 2008 року будемо викуповувати у селян землю. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, у нас є заступник голови Державного агентства земельних ресурсів – Галина Миколаївна Яцишина. Яка думка комітету?

ЯЦИШИНА Г.М.

Державне агентство земельних ресурсів України підтримує цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто віддаєте свою роботу на місця. І це правильно. Нехай державні адміністрації роздають. Так, обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування про прийняття за основу в першому читанні Закону про внесення змін до статті 149 Земельного кодексу України щодо порядку вилучення земельних ділянок (реєстраційний номер 3452). Прошу визначатися.

10:47:14

За-225

Хто за те, щоб повернутись?

10:47:39

За-224

Шановні колеги, заспокойтеся. Я думаю, ми з вами поступили правильно. Я не хотів втручатись до голосування, а зараз кажу свою думку. Зараз це повинен робити Кабінет Міністрів, який сформований коаліцією. І ми з вами будемо нести разом з ним відповідальність за те, як регулюються землі державної власності.

Тут же ж автори пропонували, щоб це робили державні адміністрації на місцях. Кому підпорядковані державні адміністрації на місцях? Виконують вони вказівки Кабінету Міністрів чи інші вказівки? І я думаю, ми з вами поступили абсолютно правильно. Я думаю, що агентству підготувати для Кабінету Міністрів, щоб він розглянув за поданням обласних рад і адміністрацій те чи інше рішення, ми з вами розглядаємо і зараз будемо розглядати.

Верховна Рада розглядає, не говорячи вже про Кабінет Міністрів , де набагато легше і оперативніше можна розв’язати ці питання. Я думаю, селяни від цього абсолютно нічого не втратили. Втратили чиновники в областях –ц е факт.

Нам треба включити до порядку денного проект Постанови про погодження місця розташування об'єкта (розширення Мурзинського каолінового кар'єру ВАТ "Ватутінський комбінат вогнетривів"), реєстраційний номер 3480. Включення до порядку денного. Прошу голосувати.

10:49:22

За-16

І автор пропонує його перенести для узгодження. Тому не включений.

Повторне перше читання. Проект Закону України "Про оплату праці" (щодо визначення погодинної мінімальної заробітної плати) (доопрацьований), законопроект за номером 2655д. Голова Комітету з питань соціальної політики та праці Бондарчук Іван Миколайович.

Будь ласка.

10:50:10

БОНДАРЧУК І.М.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Відповідно до Постанови Верховної Ради України про направлення на повторне перше читання проекту Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України „Про оплату праці” Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці доопрацював зазначений законопроект і вносить його до Верховної Ради України для розгляду у повторному першому читанні.

Проектом закону передбачається визначити в Законі України „Про оплату праці” та Кодексі законів про працю України Основні засади встановлення мінімальної погодинної заробітної плати як гарантії в оплаті праці працівників, котрі працюють з погодинною системою оплати праці.

Мінімальну заробітну плату передбачається визначати одночасно в місячному та погодинному розмірі з урахуванням прожиткового мінімуму загального рівня середньої заробітної плати, рівня зайнятості та інших економічних умов.

Законопроектом встановлено умови визначення погодинної мінімальної заробітної плати. Законопроектом також передбачено доповнення чинного законодавства новими нормами, що посилюють соціальний захист працюючих, а саме, статтю 85 кодексу законів про працю України пропонується доповнити нормою щодо непідвищення норм праці у зв’язку із переглядом у бік збільшення розміру місячної та погодинної мінімальної заробітної плати.

Тобто гарантується збереження існуючої інтенсивності праці, статтю 106 Кодексу законів про працю пропонується доповнити нормою щодо проведення оплати як надурочних всіх годин, відпрацьованих працівником понад встановлену законодавством тривалість робочого часу на тиждень, у разі, коли працівникові не встановлена тривалість щоденної роботи.

Ця норма сприятиме забезпеченню соціального захисту осіб, які працюють за системою нетипових трудових договорів – це робота з перервою, з різною тривалістю щоденної роботи, тощо, які сьогодні набули поширення на ринку праці.

На думку Головного науково-експертного управління за результатами розгляду в першому читанні, проект закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України та закону України про оплату праці може бути взятий за основу. Запропоновані зміни випливають також з ратифікованої Верховною Радою конвенції міжнародної організації праці номер 131. Законопроект підтримують соціальні партнери держави, організації профспілок та роботодавців.

Комітет вважає, що законопроект спрямований на вдосконалення порядку і критеріїв визначення мінімальної заробітної плати та законодавче забезпечення запровадження мінімальної погодинної заробітної плати, як державної гарантії. При цьому порядок встановлення та перегляду мінімальної заробітної плати взагалі зберігається. Хочу ще раз нагадати, що ми з вами в ході виборчої кампанії обіцяли запровадити нову державну гарантію і нову соціальну норму – погодинну оплату праці.

Що ж до побоювань і застережень, які звучали в ході першого розгляду даного законопроекту стосовно можливого незавантаження працюючих протягом усього робочого дня і на цій підставі скорочення фактичної заробітної плати, то на нашу думку, вони дещо перебільшені, адже і колективними угодами, і іншими нормами це може бути унеможливлене.

Є, безумовно, і зауваження, які торкаються і структури цього законопроекту, і стилістичні зауваження з боку Головного науково-експертного управління. Вони цілком справедливі, але над ними потрібно буде працювати, обов’язково врахувати їх у процесі підготовки законопроекту до другого читання. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Миколайович.

Є запитання? Запишіться. Матвієнков, будь ласка.

10:54:49

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемый Иван Михайлович, действительно, система оплаты труда – одна из самых больных тем, которые сегодня существуют наряду с системой пенсионного обеспечения и ряда социальных выплат.

О том, что форма оплаты труда – это один из самых больных вопросов, которые, практически, до сегодняшнего дня не нашли разрешения, в общем-то, по большому счету, в мире. Почему и закрытое на сегодняшний день во многих мировых государствах система оплаты труда, почему выплачивается заработная плата по контрактам, закрытым контрактам? Потому что обеспечить социальную справедливость очень не просто в этом вопросе.

О том, что нам нужно совершенствовать форму оплаты труда, сомнений не вызывает. Вопрос только заключается в одном: каким образом обеспечить два этапа: первое – не ущемить низкооплачиваемые категории населения, это – первый момент, и второй момент – как не создать нам систему, при которой бы мы не породили механизм задолженности по заработной плате, как бы мы не создали систему, при которой бы человек, отработав, будем говорить так, час-два, не оказывался бы на улице, как бы гарантировать ему …

БОНДАРЧУК І.М. Шановний Сергію Анатолійовичу!

Безумовно, ці побоювання, до певної міри обґрунтовані, я про це говорив у своїй доповіді. Але ми у процесі підготовки до другого читання якраз на ці сторони законопроекту, які недостатньо, можливо, пропрацьовано, і звернемо особливу увагу. Тому що в принципі є колективна угода, якою ми повинні гарантувати певний заробіток для працівника.

По-друге, є мінімальна заробітна плата, яка обов’язково гарантується. Є прожитковий мінімум для працездатних осіб і таке інше, ці норми продовжують працювати. Тому є механізми, які можуть бути застосовані для того, щоб цього не було. Я маю на увазі, щоб ваші побоювання і наші разом з вами не справдилися.

Я думаю, що і Комітет з регуляторної політики дасть конкретні побажання і пропозиції до другого читання, які ми обов’язково врахуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іване Миколайовичу, ви там недалеко сидите, Сергію Анатолійовичу ще... докажете йому.

БОНДАРЧУК І.М. Я з ним поспілкуюся детально.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Хто бажає взяти участь в обговоренні, прошу записатися. Від депутатів хто хоче виступити?

Так, будь ласка, Александровська, фракція комуністів. Підготуватися Харі. Самойлик? Будь ласка, Катерина Самойлик.

10:58:05

САМОЙЛИК К.С.

Катерина Самойлик, фракція Комуністичної партії України.

Я хочу сказати, що якраз погодинна оплата праці це є програмною установкою Комуністичної партії України. І тому, звичайно, ми будемо підтримувати цей законопроект.

Ми вважаємо, що це крок уперед. І, дійсно, ми погодинну оплату праці, ми переходимо від мінімальної заробітної плати до розміру прожиткового мінімум, а це, звичайно, набагато більше, ну, не набагато, але більше, ніж мінімальна заробітна плата. І тим більше ми повинні з вами враховувати, що уряд національної єдності за підтримки якраз і нашої Коаліції національної єдності постійно працює над тим, щоб був збільшений прожитковий мінімум. Тобто ми з вами будемо мати всю можливість для того, щоб постійно покращувався добробут наших людей і особливо тим, хто сьогодні працює, особливо молодим людям.

Але я хочу все-таки і авторам законопроекту висловити такі наші, якби не зауваження, а добрі побажання, все одно ми їх повинні обов’язково враховувати. По-перше, як нам захистити робітника? Тому що при прийнятті цього закону я навіть уявляю собі, що буде робитись, особливо в приватному секторі, що будуть робити роботодавці. Я уявляю собі як і далі будуть відноситися до молодої жінки, до молодої матері, яка знаходиться, яка вирішила народити дитину і йде в декретну відпустку. Сьогодні ми маємо непоодинокі, а дуже часті випадки, коли якраз така категорія людей підпадає під скорочення для того, щоб на них не витрачати гроші. Тобто це єсть дійсно застереження, які ми повинні передбачити не тільки в цьому законі, а і в законі, який передбачає відповідальність роботодавців за, і за захист наших робітників.

І друге питання. Нам все-таки треба обов’язково вирішити питання і в цьому законі, і в тих, що ми вчора розглядали, ми повинні обов’язково зробити все, щоб вивести наші заробітні платні з тіні, бо це майбутня пенсія, бо це майбутнє кожної нашої родини, бо це майбутнє нашої молоді. От над цими питаннями ми уже працюємо, Коаліція антикризова, ой, вибачте, національної єдності, і на превеликий жаль, на сьогодні ті, хто відсутній, вони відмежувалися від народу України. Ганьба їм.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хара Василь, будь ласка.

11:01:18

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, я хочу вам напомнить, что в прошлом созыве мы рассматривали несколько законопроектов относительно почасовой оплате. И комитет наш по вопросам социальной политики и труду выступал категорически против, и слава Богу, сессионный зал нас в этом поддержал. Чего мы опасались в прошлый период? Как минимум двух опасностей. Первая. Предлагалось почасовую оплату связать минимальной заработной платой, а не прожиточным минимумом. И второе, попытки распространить почасовую оплату на тех, кто работает на постоянной работе по трудовому договору на предприятиях, организациях, учреждениях.

Нынешний проект, который предоставлен Кабинетом Министров, как раз устраняет эти две опасности. И я считаю, что мы обязательно должны поддержать по многим причинам. И самая главная причина, - мы очень много говорим о развитии среднего и малого бизнеса и очень мало в законодательном плане делаем. Особенно это касается малого бизнеса, когда люди не понятно какую зарплату получают. Нанимают их на час, на два, на разгрузку, на сторожевание, на перенос каких-то тяжестей, на другие виды работ. И никто не знает от какой суммы они получают эту заработную плату. Поэтому принятие этого законопроекта определить нижнюю планку, ниже которой никакой работодатель, особенно в малом и среднем бизнесе, не имеет права ниже платить.

И второе. При подготовке ко второму чтению мы должны поставить заслон, чтобы это не стало общей практикой для всех наемных работников, кто трудится на предприятиях, в организациях, учреждениях. Понятно, будет зуд у работодателей хороший, для того, чтобы платить поменьше, будет предложено, тем более, что у нас в кодексе законов об труде написано, что не более 8-часовой рабочий день и не более сорока шести часов в неделю. То есть ограничения вверх есть, а в нижней части ограничения нет. И будет, конечно, соблазн попытки использовать эту норму для того, чтобы сказать: «Ты мне восемь часов не нужен, нужен четыре. Я тебе за четыре часа буду платить».

Я думаю, что мы ко второму чтению внесем такие ограничения в этот закон с тем, чтобы такая норма, она не могла работодателям свободно использоваться. Поэтому наш комитет поддержал именно этот данный законопроект. Это будет прогрессом к оплате труда наемных работников, еще раз повторяю, прежде всего в малом и среднем бизнесе, повысит их, скажем, жизненный уровень благодаря повышению оплаты труда и установлению минимальной черты и сделает первый шаг для того, чтобы мы сделали, ну, такой престижной, скажем, работу в малом и среднем бизнесе.

Фракция Партии регионов также приняла решение поддержать данный законопроект. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Винен я Пеклушенку. Будь ласка.

11:04:21

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, трудно переоценить роль и значение этого закона. Мы все понимаем, что основная задача этого закона и цель – это сделать лучше для наших избирателей. Но прежде, чем ставить такую цель, мы должны войти в поле и понять, что происходит.

Первый вопрос, который мы должны задать себе при обсуждении данного вопроса. Существует ли сегодня безработица в стране? Ответ однозначный: да, особенно в сельской местности, в районных центрах. Но если речь идет об областном центре, не говоря уже о Киеве, откройте любую газету и вы увидите - требуются, требуются, требуются. Вы идете и видите: на всех стройках во всех магазинах требуются, требуются и требуются. И параллельно обратите внимание, что растут как грибы дворцы Фонда занятости. Я не могу понять, если есть этот фонд, если есть чиновники высокооплачиваемые, почему газеты пестрят требуются, требуются.

Потому что, мне кажется, немножко есть здесь от лукавого. Мы хотим урегулировать отношения работодателя и работающего – это все правильно. Но между ними есть государство. Поэтому начинать нужно все-таки с самого слабого звена в этой проблеме – государства. Надо перестать делать вид, что не существует проблемы. Мы должны сделать налоги, во-первых, реальными и обязательными для всех.

Фракция поддержит этот закон, и мы просим доработать с учетом замечаний. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Віталій Майко, будь ласка.

11:06:12

МАЙКО В.І.

Віталій Майко, Партія промисловців і підприємців.

Ви знаєте, я хотів би звернути увагу на один момент, про який у нас ніколи у цій залі ніхто не каже. Ми кажемо в цей час про піднесення заробітної плати: середньої, мінімальної і іншої. І піднімаючи її про так, тому що потрібно, ми наносимо більше ущербу, ніж пользи. Я вам хочу сказати, ніде у світі заробітна плата не підноситься тільки тому, що комусь-то, щось-то погано. Продуктивність праці перш за все визначає можна її піднімати чи не можна підняти. Підтримуючи цей закон, розуміючи його потребу, я у той же час хотів би сказати, що при другому читанні обов’язково треба співставити, яка продуктивність праці, і як можна підносити чи почасову, чи мінімальну у залежності від продуктивності праці.

Що ми робимо, коли ми це не враховуємо? Держава не думає про те, щоб росла продуктивність праці, державний апарат. Ви подивіться, тільки у нашій країні за ввезення нового обладнання, нових технологій звільняється від податків. У всьому світи доплачується, коли нова технологія завозиться, у нас її не можна завезти, нову техніку, нікого не цікавить, бо парламент прийме рішення піднесення заробітної плати. А потім приходимо на Володимирський ринок чи на Бессарабку і бачимо, що це піднесення заробітної плати з’їли вже інфляція і все інше.

Тому таке поняття, як продуктивність праці обов’язково треба внести у законодавство, воно поведе до того, що почнуть поважати науку, почнуть поважати нову техніку, нову технологію. І може, на кінець, наш вчений, наш інженер, всі зрозуміють, що він вирішує питання заробітної плати, а не бажання когось підняти чи понизити. От тоді буде дійсно продуктивність праці.

Я зараз збираю матеріали по виробітку по країнам західним і по Україні, виробітку на людину, і хочу сказати: дуже тяжко буде зрівняти, я обов'язково підберу і доповім вам, наскільки ми отак відстаємо по оплаті, якщо взяти виробітку. Це я прошу врахувати, а закон сам як в першому читанні вважаю за потрібне прийняти. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Обговорення питання завершено, воно показало, що ми торкнулись дійсно непростого питання і не такого спрощеного підходу, як на перший погляд здається, немає. Тут говорили про центри зайнятості. Як показує практика, на центри зайнятості йдуть тому, що допомога від держави вище, ніж заробітна плата, яку вони одержують. І вони з задоволенням не працюють, одержуючи від держави пособіє – пенсію, це теж перекіс.

Так само, щоб не було того, що ми, встановивши погодинну працю або заставивши встановити її, щоб не створили того, що буде іти вона у тінь, що ті, хто будуть наймати на роботу, вони з задоволенням найматимуть і платитимуть, але в конвертах, і домовлятимуться з тими, кого найняли. Тобто дійсно, ви праві, що при підготовці до другого читання, треба досить скрупульозно все прорахувати, щоб ми не заклали якоїсь помилки, тим більше, стратегічної помилки в такому – одному з найважливіших, якщо не найважливішому показнику життєдіяльності держави.

Я ставлю на голосування про прийняття у першому читанні за основу Закону про внесення змін до Кодексу законів про працю та Закону України „Про оплату праці” щодо визначення погодинної мінімальної заробітної плати (реєстраційний номер 2655-д). Прошу голосувати.

11:10:45

За-250

Прийнято у першому читанні.

Розглядається проект Закону про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" (щодо затвердження тексту Присяги).

Також повторне перше читання. Заступник голови Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Піскун. Немає? Хто є від цього комітету? Немає.

Є пропозиція комітету: скасувати рішення Верховної Ради України від 20 березня про повернення на доопрацювання Закону України про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру” та зняти законопроект з розгляду.

Я цю пропозицію ставлю на голосування: про зняття з розгляду проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про прокуратуру”, реєстраційний номер 2240.

11:11:51

За-247

Рішення прийнято. Знято з розгляду.

Ми мали зараз розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо ввезення та обігу коньячного спирту, виноматеріалів та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, реєстраційний номер 3310. Але автори просять перенести його розгляд.

Прошу голосувати про перенесення розгляду питання.

11:12:38

За-250

Катерина Семенівна, краще, хай французи на нашому спирту роблять коньяки.

250 - перенесено. Справа в тому, що автори просять урегулювати питання з Кабінетом Міністрів і з відповідною митно-тарифною радою і так далі. Дамо їм таку можливість.

Розглядається проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання питань власності та співвласності) , реєстраційний номер 3062. Доповідає Мельничук Михайло Васильович. Тільки що був. Видно, розчулився, що попередній закон відхилили.

Так, поки йде Мельничук, тоді, будь ласка, є Савосін? Будь ласка, від комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Геннадій Анатолійович Савосін, прошу, а потім – автор законопроекту.

11:13:54

САВОСІН Г.А.

Шановні народні депутати, комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства розглянув законопроект 3062 про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання питань власності, співвласності), поданий народним депутатом України Мельничуком, на своєму засіданні 21 березня 2007 року.

Законопроектом пропонується підвищити рівень формалізації майнових прав власників та співвласників, створення передумов запровадження наскрізних реєстрів нерухомого майна та його оподаткування. З цією метою законопроектом передбачається внесення суттєвих змін та доповнень до законів України про приватизацію державного житлового фонду. Строк приватизації пропонується продовжити до 31 грудня 2008 року, про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, до Цивільного і до Сімейного кодексів України.

На думку більшості членів комітету, прийняття законопроекту 3062 може сприяти реформуванню житлово-комунальної галузі. Комітет підтримує необхідність змінити назву закону на: про приватизацію державного та комунального майна, оскільки на даний час переважна більшість житла перебуває не у державній, а у комунальній власності.

В той же час є слушні та суттєві зауваження головного науково-експертного управління, яке вважає, що така редакція законопроекту 3062 може не покращити, а утруднити правове регулювання питань власності та співвласності. Тому Головне науково-експертне управління рекомендує повернути його суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень.

Суть цих пропозицій і зауважень Головного науково-експертного управління зводиться до наступного, орган місцевого самоврядування не може бути орендодавцем державного житла, як це пропонується проектом, оскільки відповідно до Цивільного кодексу наймодавцям за договором найму оренди житла є його власник. Визначення вартості оренди житла не є предметом цього закону, який згідно з його назвою має регулювати лише питання приватизації житлового фонду. Громадяни мають самі обирати, у яку спільну частку… часткову чи спільну сумісну власність приватизувати житло, в якому вони проживають.

Перехід від приватизації квартири або іншого відповідного житла на приватизацію часток видається також дуже спірним. Такий підхід до приватизації житла, коли частина квартир буде приватизована, а частина залишиться у державній чи комунальній власності, лише ускладнить процес його приватизації, а також реалізацію прав власності на відповідне житло у майбутньому.

Не підтримується також пропозиція про запровадження, фактично, примусової приватизації часток неповнолітніх осіб від їх імені відповідними органами опіки та піклування з наступним відшкодування вартості оформлення відповідних документів за рахунок батьків (опікунів, піклувальників), оскільки це унеможливлює добровільну приватизацію цих часток на користь дітей самими батьками.

Покладання на власника квартири відповідальності за завдання шкоди майну, що перебуває у спільній власності або власності інших членів об’єднання, іншою особою у всіх випадках також не узгоджується з Цивільним кодексом.

Особливо спірним є запропоноване проектом закріплення на законодавчому рівні виділення у спільній власності ідеальної, абстрактної та реальної часток. Такий поділ може значно ускладнити реалізацію права власності на спільне майно та призвести до виникнення спорів між співвласниками, особливо у випадках, якщо ідеальна частка у праві спільної власності не співпадає з реальністю.

Висловлено також зауваження до запропонованих змін до Сімейного Кодексу України. Пропозицій та зауважень до цього проекту від органів державної влади не надходило, а Федерація профспілок України вважає, що цей законопроект є асоціальним і таким, що потребує доопрацювання.

Комітет, виходячи, перш за все, із інтересів галузі житлового господарства, більшістю голосів прийняв таке рішення: пропонувати Верховній Раді прийняти законопроект 3062 про внесення змін до деяких законодавчих актів України, врегулювання питань власності та співвласності за результатами його розгляду у першому читанні за основу з наступним доопрацюванням до другого читання.

Просимо поставити на голосування та прийняти рішення.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Появився автор. Будь ласка, Михайло Мельничук, 5 хвилин.

11:18:40

МЕЛЬНИЧУК М.В.

Мельничук, фракція Соціалістичної партії України, Чернівецька область.

Дякую, шановний Адаме Івановичу, за те, що ви надали мені можливість висловитися.

Я хотів би, шановні колеги і шановні радіослухачі, доповісти вам про те, що поданий мною законопроект, він визначає, скажімо, дасть відповідь на запитання неврегульованості власності та співвласності.

Світовий досвід доводить, що рівень розвитку країни не в останню чергу залежить від рівня формалізації системи титулів на право власності. Саме на підвищення цього рівня в Україні і спрямовані законодавчі зміни, що пропонуються поданим мною законопроектом.

Зміни до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду”. Законодавчі норми, які рекомендуються, вони спрямовані на оптимізацію, приватизацію житлового фонду або, скажімо, завершення цієї роботи до 31 грудня 2008 року шляхом забезпечення громадянам можливості реалізації свого права на приватизацію не залежно від волевиявлення інших громадян. Або це є забезпечення передбаченого Конституцією України дійсної рівності статусу нерухомості усіх форм власності, в тому числі і державної.

Зміни до Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку”. Також цим законопроектом рекомендується внести. Для того, щоб, скажімо, власники мали обоюдне, спільне право і через свої об’єднання впливати на ситуацію стосовно багатоповерхових будинків.

Що мається на увазі – зміни до Цивільного кодексу України. Тут вводяться норми, які дозволять врегулювати безнадійні суперечки між співвласниками майна, особливо нерухомого, на засадах справедливості та дотримання прав кожного співвласника. Вводяться терміни „ідеальна” та „реальна частка”, „формальний титул” і все це йде на виконання рішення Конституційного Суду від 2 березня 2004 року. Впроваджується концепція рівних, різних рівнів співвласності, до того відсутня в українському праві. Тобто не було, скажімо, цих термінів.

Зміни до Сімейного кодексу України. Це ліквідація інституту цивільного шлюбу, тобто правового режиму спільної сумісної власності майна, набутого жінкою та чоловіком, що проживають однією сім’єю, але не перебувають в шлюбі між собою, в зв’язку з тим, що неможливо достеменно встановити дійсність як особистості, так економічні стосунки між жінкою та чоловіком.

Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття даного законопроекту. Це, по-перше, прискорення темпів приватизації державного житла з метою остаточного її завершення. Друге, формалізація титулів на право власності дозволить пришвидшити оборот нерухомого майна, спростити процедуру кредитування та іпотеки, збільшить ринок страхування майна. По-третє, суттєве розвантаження судів, органів прокуратури та внутрішніх справ, в яких за різними оцінками, від одної четвертої до одної третьої справ та скарг стосується саме безнадійних суперечок співвласників. І четверте, зниження рівня криміналізації ринку вторинної нерухомості.

Виступаючи, народний депутат Савосін дійсно зробив зауваження і я хочу вам доповісти про те, що приблизно десь півтори години йшли дискусії в комітеті. Я розумію, що законопроект, він непростий, але я погоджуюся з тим, що його треба доопрацювати, а в порядку доопрацювання я сподіваюся на коаліцію, тому що з іншої сторони ніхто працювати в цьому не буде, а вирішувати ці справи треба нам з вами.

Тому я закликаю, шановні, вас, колеги, до другого читання вносіть пропозиції для того, щоб ми могли прийняти даний законопроект доопрацьований в цілому.

Дякую за увагу. Дякую, Адам Іванович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Почекайте, може хтось запитання хоче вам поставить? Є запитання? Запишіться. Я дам можливість вам повідповідати.

Пеклушенко хотів задати, не знаю, встиг записатись, будь ласка, Пеклушенко.

11:23:44

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Ну, прежде всего я хочу поблагодарить вас. Вы действительно на протяжении прошлых созывов и в этом созыве очень серьезно занимаетесь, я знаю, сколько у вас есть по этому вопросу жалоб, люди в Украине уже знают вас, как человека объективного. И действительно, проблема есть. Надо в обществе постоянно говорить о том, что раз вы стали собственниками, вы ответственные. И нельзя допускать туда ни госслужащего (госслужащий-профессионал пусть разбирается с проблемами), а чиновника. У меня тоже есть проблема по моему округу, когда с помощью чиновников в доме на чердачном помещении начали пристраивать по сути дела новый дом, и ко всему прочему еще заплатили в коммунальную собственность. Да какая это коммунальная собственность?! Там двадцать человек живет, двадцать квартир. Они собственники. Поэтому вот эти проблемные вопросы, хотим мы того или нет, они существуют и их нужно разрешать в законодательном поле.

МЕЛЬНИЧУК М.В. Спасибі. Ну, наскільки я розумію, що уважно народні депутати, які присутні в залі, і члени комітету підійшли до розгляду поданого мною законопроекту, дає мені право все-таки, скажімо, заявить про те, що шлях подачі і шлях розв’язання цих питань вибраний правильний. Те, що суттєве доопрацювання потрібно, у мене немає сумніву. І тому я і звернувся до народних депутатів від коаліції національної єдності прийняти активну участь в доопрацюванні даного законопроекту.

Але я все-таки хотів би, щоб ми даний законопроект про основу проголосували. І з цим звертаюсь до народних депутатів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ну, і звичайно, скарги не на Михайла Васильовича, я так зрозумів, поступають. А скарги поступають від людей, що не розв’язується подібне питання і дякують Михайлу Васильовичу, що він намагається його вирішити. Самойлик, будь ласка.

11:25:46

САМОЙЛИК К.С.

Спасибі. Спасибі, Михайло Васильовичу, що ви нам роз’яснили суть концепції законопроекту, тому що попередній наш вельмишановний доповідач трошки, можливо, звузив концепцію самого законопроекту, і вона була трошки не зрозуміла. Ми тепер розуміємо, що нам треба внести зміни до ряду законопроектів, які, дійсно, ці питання всі врегулюють.

Михайло Васильовичу, але все-таки законопроект треба, занадто складний, тому що він стосується кожної людини, доля кожної людини у цьому законопроекті. І тому все-таки нам треба було б направити на доопрацювання закон у комітет профільний, доопрацювати його. І тоді ми вже з вами вийдемо і, можливо, навіть приймемо і в першому читанні, і в цілому прийняти.

І ще раз підкреслюю, закон потрібний, закон необхідний. Але в зв'язку з тим, що він дуже багато законопроектів охвачує, нам би треба було більш детальніше попрацювати над цим.

МЕЛЬНИЧУК М.В. Я погоджуюся з вами, безумовно, що законопроект дуже складний. Але я все-таки звертаюся до колег з фракції Комуністичної партії, підтримати і прийняти його за основу, а доопрацьовувати, безумовно, його треба, тому що він є, дійсно, складним. Принаймні ще раз хочу повторитися, що на засідання комітету він розглядався, ну, напруга була велика. Вже було так, що, на мій погляд, треба було б іти, дійсно, ще із комітету на доопрацювання. Але все-таки оскільки комітет підтримав і рекомендує прийняти його за основу, я би звернувся ще раз, що дійсно треба би підтримати його. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Попеску Іван.

11:27:41

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановний Михайло Васильович, вам не здається, що паралельно з цим треба врегулювати або спростити ще один момент, коли стосується питання власності. Ну наприклад, якщо чоловік і жінка, один із них був реєстрований, як раніше була прописка, а інший ні, один з них помирає, а та більше ніхто не прописаний. Якщо так стається, то виходить, що і інший член цієї сім’ї або син, або хтось інший вимушений потім купувати у держави це ж саме, ставиться якась сума. От над цим також треба подумати.

І ще одне. Чи вам не здається, що наші колеги з фракцій опозиційних, які постійно критикують, що ми нічого не робимо на місцях, тут їх немає у залі. Замість того, щоб виступати за інтереси людей, вони там на місцевому рівні нам блокують роботу і якість глупості там говорять.

МЕЛЬНИЧУК М.В. Іване Васильовичу, я погоджуюся з вами і з вашими зауваженнями і пропозиціями, тому закликаю вас до другого читання попрацювати спільно над даним законопроектом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайле Васильовичу, сідайте.

Я думаю, що у запитання було і обговорення. Ніхто не наполягає? Давайте тоді підтримаємо Михайла Васильовича. Приймемо його у першому читанні. Дійсно, кожен із вас наголошує, що досить серйозний законопроект, є чимало зауважень, але повіримо автору, що він разом із профільним комітетом до другого читання все це врегулює.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу у першому читанні проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань власності та співвласності, законопроект за номером 3062, автором якого є Михайло Мельничук. Прошу підтримати.

11:29:54

За-72

Недостатньо було аргументовано.

Тоді я ставлю пропозицію профільного комітету направити автору законопроект на доопрацювання. Прошу голосувати.

11:30:22

За-251

Рішення прийнято.

Шановні колеги! Ми з вами виконали той порядок денний, який на сьогодні планували. Завтра початок роботи о 10 годині. Прохання попрацювати у комітетах і фракціях. На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.