ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

25 травня 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги, гості, запрошені Верховної Ради, журналісти, наша верхня палата! Прошу колег підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”, реєструємося.

10:03:37

В сесійній залі зареєстровано 257 народних депутатів, ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні колеги, давайте привітаємо наших колег, які відзначають сьогодні день народження, правда не всі ударною працею у стінах парламенту, але не будемо порушувати традиції. Сьогодні дні народження Беспалого Бориса Яковича, Видріна Дмитра Гнатовича і Селіварова Андрія Борисовича.

Шановні колеги, будьте уважні. Ви знаєте, що протягом вчорашнього дня і сьогоднішньої ночі у державі відбуваються досить складні процеси. З усіх боків лунають звинувачення на адресу тих чи інших силових структур, у тому числі Міністерства внутрішніх справ. Я думаю, ми поступимо з вами абсолютно правильно і логічно, якщо зараз приймемо рішення про те, щоби сьогодні терміново заслухати інформацію міністра внутрішніх справ про ту ситуацію, яка склалася і навколо Генеральної прокуратури, і навколо Конституційного Суду, і взагалі із тою ситуацією, в якій ми сьогодні з вами знаходимось. Не буде заперечень? Я тоді ставлю на голосування пропозицію про термінове заслуховування інформації міністра внутрішніх справ на сесії Верховної Ради України. Прошу голосувати.

10:05:45

За-252

Рішення прийнято.

Я прошу Апарат Верховної Ради забезпечити явку міністра для інформації Верховної Ради і відповідного нашого суспільства.

Шановні колеги, п'ятниця. І не тому, що п'ятниця, а виконуючи нашу постанову, про яку ми з вами згадуємо кожного дня в ході засідань, пленарних засідань Верховної Ради, ми маємо 30 хвилин для виступів від фракцій і народних депутатів. Будь ласка, прошу записатись представників фракцій. Так, тепер, будь ласка, хто індивідуально має бажання. Щоб передати, треба ще записатися. Так…

Будь ласка, фракція Партії регіонів, Стоян, кому? Чечетов Михайло. Прошу Шибку підготуватись.

10:07:10

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановні співвітчизники! Події, які відбулись біля приміщення Конституційного Суду України та в приміщенні Генеральної прокуратури, сколихнули всю Україну. Стало зрозуміло, що дії Державної служби охорони – це перша спроба силового розв'язання конфлікту.

Зранку Державна служба під керівництвом новопризначеного керівника цієї організації Валерія Гелетея, заблокувавши Конституційний Суд, спробувала не допустити до роботи суддів Конституційного Суду, а опісля ми побачили продовження цього сценарію на прикладі Генпрокуратури. Це, на нашу думку, є вже наочним підтвердженням спроб захоплення влади неконституційним шляхом з використанням силової структури. Власне кажучи, ці події, що виходять за всі межі, а також аналіз кадрових рішень, прийнятих Президентом України Віктором Ющенком упродовж останніх двох днів: призначення Олександра Турчинова першим заступником Секретаря РНБО, Валерія Гелетея - начальником Управління держохорони і, нарешті, звільнення Святослава Піскуна з посади Генпрокурора України, – це ланки одного ланцюга, які мають на меті спробу глави держави вирішити політичні питання силовими методами. До цього вже вкотре Президента підштовхує найближче оточення в особі глави Адміністрації Віктора Балоги, його заступника Романа Безсмертного та інших.

Пам’ятаючи, як саме ці два політика у 2004 році розробили мукачівський сценарій проведення виборів у цьому місті, коли силовий тиск у цьому закарпатському невеличкому населеному пункті переміг здоровий глузд, тоді бандитські угрупування здобули так звану перемогу. Тож тепер подібний досвід готуються впровадити по всій країні. Кінцева мета зусиль Президента та його оточення – створення ефективного механізму, покликаного виключно силовими методами довести процес узурпації влади в Україні до логічного завершення.

Уже не вперше глава держави порушує Конституцію України. Не виняток і звільнення Генпрокурора. Згідно зі статтею 85 Конституції України Генеральний прокурор України призначається та звільняється з посади Президентом України винятково за згодою Верховної Ради України. Ці норми чітко прописані в Конституції України і обов’язковими до виконання, оскільки призначення або звільнення з посади Генпрокурора без згоди Верховної Ради Конституцією України не допускається. Нехтування Президентом норм Конституції може свідчити лише про прагнення в будь-який спосіб домогтися перетворення незалежного конституційного органу – Генеральної прокуратури – на керовану в ручному режимі установу. Попри це 14 травня 2007 року Святославом Піскуном була написана заява про складання з себе депутатських повноважень, яка в установленому порядку була передана до Апарату Верховної Ради для підготовки розгляду її на одному з засідань Верховної Ради. Тому формулювання, з яким було зроблено спробу звільнити Святослава Піскуна, не відповідає дійсності та фактично є протиправним. Намагання Віктора Ющенка будь-що звільнити Піскуна з посади Генерального прокурора можна розцінювати тільки як черговий крок Президента до узурпації влади шляхом перетворення Генеральної прокуратури на філіал Секретаріату Президента.

Красномовним підтвердженням справедливості подібних висновків може служити інформація, що є у нас, згідно з якою виконуючому обов’язки генпрокурора України - Шемчуку вже дано вказівки про проведення так званих зачисток у регіонах, передбачаючи, що готуються арешти відповідними силовими структурами активістів політичних сил, що входять до складу коаліції національної єдності. Фракція

Партії регіонів закликає Президента України усвідомити політичні наслідки безконтрольних правих дій підконтрольних йому органів та посадовців. Глава держави також повинен усвідомити, що через постійне порушення Конституції, яка... що... яке час від час спостерігаємо у прийнятті рішень та указів Президента, демократія в Україні зараз переживає найбільшу небезпеку.

Фракція Партії регіонів ще раз попереджає і Президента, і всіх розробників цього згубного для України сценарію про, справді, катастрофічні наслідки, до яких може привести Україну практична реалізація вищезгаданих планів.

Україна – це європейська країна і наші співвітчизники не допустять у ній силового варіанту вирішення подій і узурпації влади однією особою, який на даний час, яку на даний час підтримує менше 5 відсотків виборців.

Коаліція національної єдності пропонує усім чесну конкуренцію і чесне змагання. Ми ще раз заявляємо про свою принципову позицію, позачергові вибори пройдуть в Україні тільки після рішення Конституційного Суду. На такому алгоритмі наполягає коаліція, до цього закликає рішення ПАРЕ. Влада єдиного конституційного органу має поважатися усіма сторонами політичного процесу і рішення цього органу є єдиноможливим для повернення політичного кризового протистояння у правовий простір який стане основою і підґрунтям для проведення позачергових виборів у чесний і легітимний спосіб.

Ми будемо усіма конституційними та правовими методами захищати конституційний лад України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, фракція соціалістів, хто? Мендусь Ярослав, будь ласка. Замість Ткаченка від фракції комуністів – Матвєєв.

10:12:19

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Події останніх днів переконливо свідчать, що Віктор Ющенко остаточно відкинув шлях компромісу. Силовий сценарій вирішеня політичної проблеми Ющенком і мукачівським угрупуванням в Секретаріаті Президента розроблявся давно.

Два тижні тому інформаційну провокацію про нібито замовні вбивства, що планується, розповсюдив відповідальний чиновник Секретаріату Президента. Ця провокація провалилася. Потім Віктор Ющенко вирішив через Раду національної безпеки і оборони незаконно відправити у відставку Кабінет Міністрів. Проте порядні фахівці, такі як секретар Радбезу Віталій Гайдук та його перший заступник Валерій Хорошковський, зірвали цей сценарій, подавши у відставку на знак протесту проти чергових авантюрних планів.

Тоді оточення Президента вирішило інспірувати провокацію руками співробітників силових структур, а саме: Управління державної охорони. Ющенко наказав заблокувати силами цього охоронного підрозділу Конституційний Суд, щоб перешкодити розглядати суддям протиправні укази щодо дострокового припинення повноважень парламенту. Але начальник Управління державної охорони Петро Плюта, який до речі багато років працював разом з Віктором Андрійовичем, відмовився виконувати незаконні накази.

23 травня Президент змінює Плюту на Петра Опанасенка в надії, що незаконні накази про блокаду Конституційного Суду виконає новий начальник Управління державної охорони. У свою чергу генерал Опанасенко теж виявив принциповість і відмовився виконувати незаконні розпорядження нашого, даруйте, гаранта дотримання Конституції.

Тоді Віктор Ющенко іде на чергову провокацію – він знімає з посади Опанасенка без жодних на те пояснень, без жодної мотивації і призначає на його місце одну з небагатьох осіб, яка готова переступати закон, - Валерія Гелетея. На Гелетея Ющенко може розраховувати, оскільки Гелетей – права рука лідера мукачівського угрупування Віктора Балоги. Всупереч будь-яким правилам просування по службових сходах Балога домігся присвоєння Гелетею звання генерал-майора. Тепер він відпрацьовує, підставляючи рядових співробітників Управління держохорони, в якому він до сьогоднішнього дня ніколи не служив, специфіки роботи якого не знає і відношення до якого ніколи не мав.

Мукачівський генерал Гелетей разом з охоронцями намагався заблокувати Конституційний Суд, проте народні депутати зірвали цю спробу. Хочу звернути всіх громадян на гідну поведінку співробітників охорони, яких примушували виконувати свідомо злочинні накази і розпорядження. Жоден із них не проявляв ентузіазму і службового завзяття Конституційний Суд був роз блокований. Побачивши, що провокація в Конституційному Суді провалилася Ющенко в день навмисно пішов на радикалізацію конфлікті і підписав черговий незаконний Указ про відставку Генерального прокурора України. Більше того підстави для відставки вказані були надумані, бо у повній відповідності із законом Піскун ще 14 травня у встановленому порядку, ось копія заяви, подав заяву про складання депутатського мандату. Проте Гелетей спробував захопити Генеральну прокуратуру, знову ж таки, силами підрозділу державної охорони.

За розпорядження Генерального прокурора Піскуна Міністерство внутрішніх справ розблокувало Генпрокуратуру порядок було відновлено. Ющенко сьогодні, це вже не Президент всієї України, це Президент однієї партії "Наша Україна", це Президент громадянської війни. Парламентська асамблея Ради Європи, Європарламент, всі міжнародні та європейські демократичні інституту закликають українських політиків домовлятися тільки на основі Конституції і права. Про те, дії Ющенка показують, що він намагається знищити всі інститути забезпечення законності в держави, і суди, і прокуратуру.

Ющенко говорить, що він хоче встановити демократію, а всі хто не відповідає його уявленням про демократію, обзиває злочинцями та корупціонерами. Ющенку заважає майже вся країна, він воює з Конституційним Судом, районними судами, прокуратурою, міліцією, Кабінетом Міністрів, Верховною Радою.

Ющенко готовий оголосити поза законом всіх хто живе не за поняттями його бізнес-парнтерів та мукачівського угрупування. Я прошу 15 секунд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, продовжуйте.

МЕНДУСЬ Я.П. Він готовий оголосити поза законом весь державний апарат. Ющенко фактично оголошує поза законом волю виборців, які віддали мандат довіри парламентській більшості на демократичних виборах 2006 року.

Не сумніваюся, що Ющенко в найближчий день продовжить указотворчість і захоче поміняти ще десятки посадовців і суддів. Але я впевнений, що після провакації Секретаріату Президента 24 травня всі співробітники силових структур, все українське суспільство зрозуміли – людина, яка в мирній країні намагається розв’язати громадянський конфлікт, не може називатися гарантом дотримання Конституції. Ющенко сьогодні – президент громадянської війни. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Матвєєв Валентин Григорович, фракція комуністів за ним Головатий, будь ласка.

10:18:24

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Заява депутатської фракції Компартії України.

Завершальні дні травня принесли нам пам’ятні для українського народу події, пов’язані з його героїчною історією часів Великої Вітчизняної війни.

Сьогодні виповнилося 120 років з дня народження славетного сина Радянської України, талановитого і мужнього партизанського генерала, мудрого державного діяча і як заступника Голови Верховної Ради України – Ковпака Сидора Артемовича. Завтра в селі Кримка Первомайського району Миколаївщини молодь збереться на свій традиційний зліт аби гідно відзначити 65-річчя підпільної комсомольської молодіжної організації „Партизанська іскра”.

26 травня також виповнюється 65 років від тоді, як у Полтаві фашисти стратили керівників підпільної молодіжної організації „Нескорена Полтавчанка” Лялю Убийвовк та Сергія Сапігу. Всі вони були справжніми народними героями, віддали заради свободи і незалежності Вітчизни найдорожче, що в них було – життя. І ми схиляємо низько голови перед світлою пам’яттю юних патріотів. Але сьогодні ми вимушені, на превеликий жаль, більше говорити не про події, дорогі серцю усіх чесних людей.

Україна з лихої волі Ющенка та його помаранчевих опричників ввергнута у вир політичних катаклізмів та протистояння.

На жаль, збувається найгірший варіант розвитку подій, про загрозу якого застерігали комуністи. Ющенко та його клани не спроможні управляти країною, зате вони цілком здатні загубити нашу державність. Щодень, суспільство шокують нові і нові повідомлення про брутальну наругу тепер уже анти-гаранта Конституції над Основним Законом країни, над будь-якими законами взагалі, над усіма трьома гілками влади законодавчою, виконавчою та судовою.

Двічі, в не конституційний спосіб видавши свої укази про дострокове припинення повноважень Верховної Ради і призначаючи дати нових парламентських виборів, Ющенко вже не знає спину в злочинному намаганні здійснити в Україні антидержавний переворот та будь-що узурпувати владу в своїх руках.

З допомогою безпрецедентного тиску і погроз, не обґрунтованих відставок трьох членів Конституційного Суду, незаконних рішень щодо них Шевченківського райсуду, нарешті силових дій щодо недопущення членів високого суду на свої робочі місця, що називається паралізує діяльність найвищого органу за дотримання Конституції.

Президентська сторона чинить репресії і розправи з місцевими судами, що дозволяють собі приймати неугодні їй рішення.

Керуючись потворним принципом: „сам собі цар і Бог, судді і прокурор” – наш лихо-президент відкрив усі шлюзи примусовій фашизації країни, насадженню ідеологій націонал-екстримізму та неофашизму. І робиться так, як і заповідав головний ідеолог фашистів усіх мастей Гебельс з допомогою цинічного принципу: „Чим страшніша брехня, тим швидше в неї повірять”.

Саме травень, святий місяць для нашого народу, місяць великої перемоги над фашизмом Ющенко використав для оприлюднення свого блюзнірського указу щодо відзначення сторіччя Романа Шухевича, бувшого офіцера диверсійного батальйону Абверу „Нахтігаль”, кавалера Золотого Хреста, головнокомандувача УПА, на совісті якого десятки тисяч загиблих та закатованих представників інтелігенції, партизанів і воїнів, мирних жителів. А на додаток, аби мало не здалося, підмахує указ про вшанування пам’яті подружжя Стецьків, один з яких Ярослав Стецько колабораціоніст і вірний соратник Бандери, що був привезений у 1941 році у Львів в обозі гітлерівських окупантів і плазував перед ними, як міг.

Не можу в цьому зв’язку повернутися до подій у Полтаві, про які вже вчора говорили наші колеги по коаліції...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Три хвилини Пономаренка.

10:23:56

МАТВЄЄВ В.Г. Я дякую.

Намагання Ющенка з допомогою знову ж таки указного права видати Петлюру за героя України, а місцевих його ставлеників сумнівним способом втілити в життя цей сценарій ніколи не будуть сприйняті, а навпаки, рішуче і назавжди відторгнуті українським народом.

Ми звертаємося до всіх патріотично налаштованих сил, до посадових осіб, до органів місцевого самоврядування, до наших співвітчизників, не виконувати згаданих указів Ющенка, котрі не базуються на повазі до Конституції, до історичної правди і врешті-решт до здорового глузду.

А вчорашня можна сказати, провокація притягнута за вуха доводом дикунська розправа з Генеральним прокурором, якого Ющенко відновив на посаді лише три тижні тому на підставі ним же зорганізованого рішення Шевченківського суду, підтверджує ще раз те, на що здатна команда Ющенка. Президент та його оточення сьогодні не бажають усвідомити масштабів загрози продовольчої безпеці України. Її що не день, то посилює небувала для весни спека та посуха, котра охопила найбільш хлібні регіони України. Глава держави досі ж не зволив підписати очікуваний мільйонами пенсіонерів, вчителів та медиків Закон „Про суттєве підвищення їм пенсій та зарплат”. Його Секретаріат глумливо повертає Верховній Раді так і не представлені на підпис Президентові прийняті парламентом в інтересах України та її народу закони.

У Ющенка та його фаворитів один біль, одна хвороба, одне стремління - давайте мерщій нові вибори. Поверніть усю повноту влади Президенту. Гостра політична криза, що вдруге за два з половиною роки створена в країні Ющенком та його співучасниками ще раз підтвердила правильність позиції комуністів, Україні взагалі не потрібен інститут Президент, а тим більше такий глава держави як Ющенко, його чорні діяння вже тягнуть на відповідні статті Кримінального кодексу.

Всі ми маємо чітко усвідомити, кожен день перебування при владі войовничої команди Ющенко націонал-екстремістів та неофашистів це відворотна загроза близького краху України як єдиної держави.

Комуніста партія Україні із свого боку зробить усе, аби ця загроза не стала реальністю і розраховує в цій справі на спільні дії не лише партнерів по коаліції національної єдності, а всіх кому дорогі сьогодні доля країни і її майбутнє. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Сергій Петрович Головатий має слово від..., ну, не від „Нашої України”, представник „Нашої України”.

10:27:15

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане Голово, шановні колеги депутати! Вчорашня майже історична промова Президента Ющенка є яскравим прикладом того явища, яке у народній мудрості оформлено у фразу „тримай злодія”. Ющенко історично заявив, що міністр Цушко узурпував владу. Скажіть будь ласка, яку владу узурпував міністр Цушко? Це хіба міністр Цушко двічі неконституційно розпускав Верховну Раду, узурповуючи законодавчу владу, або усуваючи орган законодавчої влади від своїх повноважень? Це що, міністр Цушко звільняв суддів Конституційного Суду для того, щоб вони не брали участь у засіданні, яке має принести рішення? Це що, міністр Цушко рекомендував суддям лягати у Феофанію для того, щоб блокувати діяльність Конституційного Суду? Це що, міністр Цушко наказав лікарям учора одному із суддів зробити операцію, коли на те не було жодних медичних показників як ургентної ситуації, коли немає потреби сьогодні робити операцію хірургічну? Можливо, ризикуючи життям цієї людини, цього судді? Це хто робив, міністр Цушко чи ДУСя, яка підпорядкована Президенту, тому що Феофанія і досі керується ДУСею? Я давно говорив про Феофанію, Олександр Олександрович. Це є та душогубка, яка існує з радянських часів, там і Щербицький помер, там помер Іващенко, там багато хто помер і там легко контролювати життя, здоров’я і взагалі людину. Тому треба думати, що з цією Феофанією робити. Вона має бути підпорядкована Міністерству охорони здоров’я, а не Президентові. Це що? Міністр Цушко встановив контроль над прокуратурою України, призначаючи виконувача обов’язки Генпрокурора?! Де у Конституції чи в законі є така посада? Так хто узурповує владу в Україні? А це все іде від Президента і його войовничого загону, де опозиція – це лише гарматне м’ясо. Вони навіть всі не усвідомлюють цього.

А тепер три, дві з половиною хвилини для юристів. Але і для політиків. Бо і сьогодні виступаючі кажуть, що Президент України звільнив Піскуна. Скажіть будь ласка, де ви в указі Президента Ющенка знайдете фразу звільнити Генерального прокурора Піскуна з посади. Нема такої фрази, бо вона в Конституції, що він має право призначати і звільняти, але ж цієї фрази немає. То про яке звільнення ви говорите? Про яке звільнення говорять журналісти?

Я, знаючи кагорту отих цинічних юристів, які обслуговують Ющенка, розумію, як вони зараз кайфують від того: а как мы их сделали? А как сделали? Так Ющенко, як Президент скасував указ, скасував указ про призначення Медведька. Що значить, знаючи, що він зараз не може звільнити Піскуна, він видає указ про скасування того указу. Що для юристів, я вас запитую, юристи, це означає? Скасування указу – це значить юридично повернення в той юридичний стан, який існував на момент видання того указу, який скасований. Це, що означає? Що від того дня, коли був виданий той указ продовжує діяти юридичний стан, який був, тобто, Генеральним прокурором є Медведько. Ось в чому справа юридично.

Ця юридична казуїстика вона дуже важлива, тому що звільнення особи з посади не тягне за собою скасування юридичних наслідків діяльності цієї особи на посаді. Все, що вона робила було легітимно, усі її розпорядження, документи, накази вони мають юридичну силу. Але, якщо скасовується чинність указу, то все, що було після того указу, який скасований уже, є юридично нелегітимним і все є легітимним продовженням того, що було до того стану. Юристи мене це розуміють.

Тому, шановні товариство, не було звільнення Генерального прокурора Піскуна. У будь-якому разі хто сьогодні Генеральний прокурор – чи Медведько, чи Піскун, - але в будь-якому разі не кримчанин, бо прокурор Криму не підпорядкований Президенту Ющенку. Немає адміністративної підпорядкованості у прокурорів до Президента, це не є його адміністрація.

І ще один процедурний момент, якщо ви мені дозволите. Процедурний момент. Представляв указ, оголошував хто? Секретар РНБО. Ну здавалося, яке відношення має секретаріат РНБО до указів Президента? Адже секретаріат за законодавством готує проекти указів, а …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку.

ГОЛОВАТИЙ С.П. І його мав би виголошувати голова секретаріату, а не секретар РНБО. Зрозуміло, що ці всі махінації роблять.

Наостанок. Я тепер чудово розумію і усвідомлюю, що ті, хто тоді під час акції „Україна без Кучми” і сьогодні вони практично всі у Президента Ющенка, вони боролися не з автократією, не з режимом Кучми, вони боролися особисто з Кучмою. Бо бачте автократизм Кучми їм смердів, а волюнтаризм, сваволя і деспотизм, і самодурство Ющенка їм пахне. Отже, на завершення я хочу сказати міністрові внутрішніх справ: браво!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Петрович, не зрозумійте мою репліку як коментар, але ті, кого ви назвали тільки що, ніякої, я підкреслюю, ніякої участі в акції „Україна без Кучми” не мали. Навпаки, вони називали нас фашистами. Тому… А те, що боролися вони проти, вірніше, не проти, а за персональну присутність у владі, то тут ви абсолютно праві.

Слово має Ткаченко замість Герасимова. А потім Бронніков виступатиме.

10:34:10

ТКАЧЕНКО О.М.

Заява депутатської фракції комуністів у Верховній Раді з приводу ситуації, яка склалася в аграрному секторі економіки України.

Шановні громадяни України, шановні народні депутати! Фракція Комуністичної партії України у Верховній Раді вимушена сьогодні виступити із заявою щодо критичної ситуації в аграрному секторі, а відповідно у продовольчій безпеки держави у 2007-2008 роках.

Бездарне і антидержавне реформування аграрного сектору економіки призвело до знищення науково обґрунтованої системи землеробства у державі.

Продовольчі ресурси за 15 років нової влади скоротилися в тричі, зменшилося населення на 7 мільйонів чоловік, йде фізична деградація нації у зв’язку з незбалансованим харчуванням людей, тривалість життя населення за 15 років скоротилося на 10 років.

Загроза, яка складається сьогодні у біокліматичному відношенні свідчить про те, що 2007 рік буде неврожайним, і Україну чекає продовольча безпека і потрясіння. На сьогодні 12 регіонів із 24 республіки, питома вага яких у виробництві продовольчого зерна, технічних культур і кормових займає понад 60 відсотків, знаходиться у критичному стані – це степова і лісостепова зона держави.

Недобір урожаю передбачається на рівні 60 процентів до передбаченого. В решті регіонів внаслідок тривалого дефіциту опадів знизилися до критичного стану запаси продуктивної вологи, що призвело до відсутності сходів цукрових буряків, соняшнику і ярих культур. Ситуація у рослинництві, безперечно, негативно вплине на тваринницьку галузь і стане наслідком значного скорочення поголів’я, що у свою чергу призведе до скорочення виробництва молока, м’яса, яєць і буде тяжким тягарем у продовольчому забезпеченні населення.

Україна не Росія і вона не має нафти, газу, достатніх запасів золота для того, щоби компенсувати імпортом продовольчі ресурси. Вихід із цієї ситуації ми повинні шукати самі. Сьогодні Україні не до перевиборів Верховної Ради, а необхідно шукати кардинальний вихід із ситуації, що складається із продовольчим забезпеченням. Ми звертаємося до Президента, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра відкинути всі чвари. Конституцією і законами вам нада не величезні державні повноваження, ви несете всю повноту відповідальності за добробут і здоров’я нації. Історія не пробачить, якщо на початку третього тисячоліття...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити.

ТКАЧЕНКО О.М. Ми звертаємося до вас вникнути в ситуацію, не допустити бездумного витрачання коштів на проведення антиконституційної виборчої кампанії, а спрямувати всі наявні резерви і фінансові ресурси на догляд за сільськогосподарськими культурами, підготувати їх до збирання врожаю та закладання фундаменту під врожай 2008 року.

Кабінету Міністрів необхідно розробити баланс продовольчого і фуражного зерна, цукру, олійних культур, тваринницької продукції, зупинити видачу ліцензій на всі види експорту сільськогосподарської продукції, вишукати не менше 13-15 млрд. гривень на закупівлю і створення державного резерву всіх видів продовольчих товарів.

Особливому увагу необхідно звернути на створення насіннєвих фондів, мінеральних добрив і препаратів для захисту рослин. Докорінно переглянути систему матеріально-технічного забезпечення трудівників села пальним, електроенергією і вугіллям. Використання зрошувальних земель взяти під державний контроль, переглянути бюджет і внести на розгляд Верховної Ради конкретні пропозиції з цих питань і не пізніше 29-30 травня цього року.

Комуністи впевнені, що Президент, Верховна Рада, Уряд зрозуміють гостроту проблеми і зроблять все необхідне, щоб український народ пережив стихійне лихо і вийшов з нього переможцем. Потрібно всім нам, шановні друзі, пам'ятати, що народ свою долю вручив нам з вами, ми повинні виправдати це високе довір'я. Спасибі вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Бронніков слово має.

10:39:24

БРОННІКОВ В.К.

Уважаемые коллеги! Конституция определяет полномочия Президента. Все, что он подписывает сверх этих полномочий, это не более чем бумажки, подписанные украинцем Ющенко, каким-то образом дорвавшегося до полномочий Президента. И эти бумажки носят соответствующий там характер.

Надежда Верховной Рады Украины и Кабинета Министров Украины, что произойдет когда-то прозрение и начнется следование закону, как показала практика, безосновательно.

Вместе с тем, перед страной стоят очень серьезные вызовы. Об одном сейчас сказал Александр Николаевич Ткаченко: в Украине жесточайшая засуха. Необходимо готовиться к зиме. Нужно выполнить Закон о бюджете 2007 года и соответствовать ожиданиям Украины в части повышения пенсий, в части повышения заработных плат. Необходимо сохранить динамику развития экономики, необходимо подготовить бюджет 2008 года. Да и, в конце концов, подготовка к «Евро-2012» - это знаковое дело для Украины. И здесь пришло время, что Верховная Рада должна взять ответственность на себя как легитимный орган, законопослушный орган, как законодательный орган, законодательная власть. Необходимо, считаю, срочно изменить Регламент, так, чтобы дать возможность Кабинету Министров Украины выполнять обязанности и ответить ожиданиям украинцев и на Востоке, и на Западе, и на Юге, и на Севере. Мы не можем ждать, когда Президент и его окружение придут во вменяемое состояние. Призываю депутатов осознать свою ответственность перед сегодня живущим народом, ответственность, которой большинство народа наградило именно нас, - это и есть демократия. Мы должны взять ответственность на себя и дать возможность Кабинету Министров Украины выполнить то, что ждет от него весь народ.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Шановні депутати, відбувся обмін думками з приводу тих питань, що турбують сьогодні суспільство, а значить, і турбують депутатів. Кілька нюансів я хотів заторкнути, для того щоб дати відповідь на деякі питання, які звучать сьогодні і під час цього обміну думками, і у зверненнях людей, у дзвінках і так далі. І багато депутатів підходило з цього приводу. І безпосередні розмови у мене із окремими людьми, які стурбовані ситуацією, вимагають уточнення деяких моментів. Ну, по-перше, відносно ситуації у Генеральній прокуратурі, учора був, по суті, натяк на можливість зіткнутися силовим структурам із погано прогнозованими наслідками. Можна сказати, із наслідками трагічними.

І багато хто починає пояснювати, що, мовляв, міліція там діяли не відповідним чином. З цього приводу сьогодні, на мій погляд, переконливим був Сергій Головатий у виступах своїх.

Але звернути увагу треба на таку деталь, Генеральна прокуратура охороняється за договором Державною службою охорони, так званим „Титаном”, підпорядкованим Міністерству внутрішніх справ. А Управління державної охорони, яке сьогодні підпорядковане Президенту, в законі про Державну службу охорони не має функцій, передбачених, які ми вчора бачили на телеекрані.

У законі ці функції не передбачені, захвати приміщень, приведення посадовців з допомогою цієї служби – ніякого к відношення к закону про Державну службу охорони не має. Тому я нагадую про відповідальність керівника цієї служби, який, до речі, за прийнятим рішенням Верховної Ради вчора, буде запрошений для інформації про виконання Закону, а це, до речі, вимога 21-ої статті Закону про Державну службу охорони.

Він буде перед Верховною Радою звітувати про те, чим він займається. Якщо він буде виходити за межіфункціональних обов’язків, то він буде на основі уже Кримінального кодексу відповідати за свою діяльність.

Я хочу ще раз нагадати, що звільнення і призначення Генерального прокурора регулюється статтями 85-ою частина пункт 5-ий, статтею 106 пункт 11, статтею 122 Конституції України при згоді, підкреслюю, при згоді Верховної Ради. Ніхто Верховну Раду не питав з приводу чи звільнення, чи призначення Генерального прокурора. Тому хай викинуть з голови собі ті, хто коментує цю ситуацію, посилаючись на відповідний указ Президента.

І ще одне. Треба мати на увазі, що існує ще Закон про Генеральну прокуратуру. Існує ще порядок, передбачений Законом про державну службу, коли керівник установи чи підприємства, чи організації, звільняючись із посади за різни обставин, якщо таке трапиться, передає свої повноваження або виконує його повноваження його перший заступник, але не будь-хто за волею будь-якої посадової особи в Україні, в тому числі Президента, якому не підпорядковані прокурори областей, про що дуже переконливо висловлювався Сергій Головатий. Я хотів би, щоб ми, коментуючи ці речі перед тими, хто цікавиться ситуацією, могли це все пояснити.

Наступне. Заяви Віктора Андрійовича, нашого Президента, на прес-конференції виглядають дещо двозначно. Коли він провів прес-конференцію, вірніше так, зустрічі з силовиками, потім сказав, я ж їх попередив, дивіться. Він абсолютно чисто проявляє себе перед громадянами, він говорить про неможливість використання силових структур, і тут же служба, йому підпорядкована, здійснює захват приміщення прокуратури, веде там, вибачте, локальні бої.

Тоді виникає питання: так це вони самі там прийшли чи як? І Президент не знає, що ці люди займаються безчинством в прокуратурі? Чи в Конституційному Суді захвачують приміщення і невідомо хто окупував приміщення Конституційного Суду чи не пропускає суддів Конституційного Суду за певними довідками тільки за розпорядження суду загальної юрисдикції, який, до речі, не має права приймати такі рішення. Тоді виникає питання, то це воля глави держави, чи це люди всупереч його волі діють? То тоді він повинен, очевидно, по звільняти з роботи тих кого він має право призначати, або звільняти без згоди Верховної Ради, нехай наведе порядок у цьому відношенні.

Ще раз повторюю, провокації, які ми вчора спостерігали на телебаченні до пізньої ночі мають одне джерело, яке починається від відомих Указів Президента з другого квітня починаючи і до вчорашніх очевидних розпоряджень, які не відповідають суті повідомлень для громадськості. Мені прикро про це говорити, бо все-таки йдеться про Президента, який діяв у даному випадку в межах тих помилок, які вже вчора тут звучали і я про те говорив.

І тому ще раз можу підкреслити, що міністр внутрішніх справ вчора діяв адекватно ситуації, припинив авантюру з погано прогнозованими наслідками, а вірніше із зрозуміло, якими наслідками.

Тому ми можемо визнати, що і, особливо, в даному випадку він діяв абсолютно у відповідності із законом, Конституцією і волею парламенту.

Тепер. Вчора звучало і тут піднімалося питання про те, що міністр оборони у Полтаві висловив деякі тези двозначного змісту, відносно того, що армія керується законом, але в той же час вона може бути задіяна і до виконань інших обов’язків відповідно до розпоряджень Президента.

Я думаю, що ми повинні звернутися до Кабінету Міністрів аби він сам з’ясував суть цих питань, ми не будемо зараз робити відповідний аналіз, нехай Кабінет Міністрів поставить всі крапки над „і” і висловить свої міркування з цього приводу. Бо цілком можливо, що міністр говорив там про, наприклад, використання армії під час надзвичайних ситуацій або в інший спосіб, але нехай він пояснить це тим з ким він працює у складі Кабінету Міністрів.

Продовжується тиск на Конституційний Суд Це проявляється в багатьох випадках, в багатьох фактах і виникає питання: яким чином Служба безпеки України викликає на допити суддю Конституційного Суду? Дуже дивна обставина. Кому підпорядкована Служба безпеки України – всі знають. Яким чином може Служба безпеки України викликати на допит суддю Конституційного Суду? Де таке є у світовій практиці і якими обставинами це все пояснюється? Окрім однієї - тиск на Конституційний Суд з боку інституту Президента. Інших висновків тут зробити не можна.

Ви зверніть увагу, що той же суддя, що забороняв трьом суддям Конституційного Суду бути суддями, учора відмінив своє рішення. І я підозрюю, що він таки прочитав уже закон, і про суддів Конституційного Суду, і про інші нормативні положення, і загадав свою, підписану ним присягу, і вчинив те, що має робити суддя загальної юрисдикції. Але це ще одне підтвердження того, що сьогодні втручатися в діяльність Конституційного Суду з боку Служби безпеки України не можна ніяким чином. А це означає, що і нам, як парламенту, очевидно, треба буде розглянути дещо пізніше закон про Службу безпеки України і подивитися на функціональні обов’язки цієї структури, бо, схоже на те, що вона продовжує реалізацію тих повноважень, які були в попередній державі. А це не годиться ніяким чином, бо ми йдемо до демократії, і втручання таке недопустиме.

Аналізуючи або підсумовуючи всю розмову, яка сьогодні прозвучала під час обміну думками депутатами, я хочу такими словами: без рішення Конституційного Суду щодо указів Президента ніяких питань з достроковими виборами у Верховній Раді розглядатися не буде.

(О п л е с к и).

Це вимога закону, це рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи, це фактичний стан справ.

Ще раз повторюю: рішення Конституційного Суду, а потім можна розглядати будь-які питання, що стосуються, в тому числі дострокових виборів.

Відповідно до Регламенту, я оголошую запити народних депутатів.

Сергія Чукмасова до Прем’єр-міністра щодо незаконного звільнення члена Національної комісії з питань регулювання зв’язку України Сергія Апасова.

Олексія Малиновського до Генерального прокурора щодо порушення терміну подання відповіді на депутатське звернення від 23 березня Секретаріатом Президента України.

Геннадія Савосіна до Генерального прокурора щодо порушення прав товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої агрофірми „Перлина Поділля”, Білогірського району, Хмельницької області при виконанні договору про виробництво та купівлю цукрових буряків товариством з обмеженою відповідальністю інвестиційно-виробничою компанією „Агро-цукор”.

Ви проголосували питання про включення до порядку дня і заслуховування інформації Міністра внутрішніх справ Василя Петровича Цушка, він прибув на засідання і я запрошую його до слова, будь ласка.

ЦУШКО В.П

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги. Как известно уже всем, вчера произошла попытка политического рейдерства, попытка захвата Генеральной прокуратуры страны гражданскими неизвестными лицами.

Хронология событий, которая для меня известна:

Ко мне позвонил помощник Генерального прокурора господин Крысько: «У меня есть поручение Генерального прокурора обратится к вам, чтобы вы срочно приняли меры для освобождения и наведения порядка в Генпрокуратуре и освобождении Генерального прокурора, который заблокирован и ему мешают действовать».

Я приехал в Генеральную прокуратуру. Почему лично я приехал? Потому что сейчас некоторые выступают и рассуждают по телевидению, министр мог бы не приезжать, у него есть подчиненные. Да, не привык я и не буду прятаться за спинами милиционеров. Значит, пора уже понять многим, я об этом заявил. Значит, я приехал лично. Попросил открыть ворота, многие из вас народные депутаты, уже стояли там, вас не пускали. Кстати, тоже нарушение закона, потому что мешают выполнять вашим законам, ваши законные функции. Я при вас попросил открыть ворота, не открыли. Дал команду открыть ворота. Открыли ворота.

Следующее. Мы подошли к двери, где кабинет находится, в здании, где находится кабинет Генерального прокурора. Дверь была закрыта. Постучали, попросили открыть. Никто не открывал, дверь была заблокирована. Я дал команду открыть дверь.

Дальше, мы с вами вместе поднялись на четвертый этаж. Вы все видели около десятка лиц в гражданской одежде, не известно кто они такие, блокировали вход в коридор, где находится кабинет Генерального прокурора. После того, как они отказались впустить нас, меня и вас, тех депутатов, что были со мной там, значит, я дал команду разблокировать. Поэтому, когда задают вопрос, кто давал приказы, я давал команды открыть двери и пустить меня к Генеральному прокурору. Значит, после, вы опять свидетели, что мы начали требовать, где Генеральный прокурор. Дверь в его приемную была закрыта. Начали стучать, мы сказали, что если не откроете дверь, значит, мы ее откроем сами. Выпустили Генерального прокурора Пискуна, неизвестно с какого кабинета и где его блокировали, он подошел. Потом нам открыли дверь в его приемную. Вы все видели, что двери в кабинет Генерального прокурора, двойная дверь выбита, разбита и там погром, короче. Вы это все видели и были свидетелями. Я зашел к Генеральному прокурору, спросил его: «Вам нужно сейчас обеспечить порядок?». «Да, нужно обеспечить, я вас прошу, заводите милицию и уберите всех гражданских лиц с территории Генеральной прокуратуры, всех незаконно присутствующих там». Потому что Управление державной охороны, которая охраняла до сегодняшнего числа, до девяти утра согласно письма Генпрокурора и договора охраняли Генеральную прокуратуру, имеет право прибывать на охрану в форме и согласно графика наряда тех, кто на дежурство заступает, а не просто кому вздумается без формы и еще потом с разными спортивными, скажем так, боевыми снарядами в сумках, как вы опять были свидетелями, что их нашли.

Значит, Генеральный прокурор попросил обеспечить, мы доложили ему, что мы взяли все под охрану, все в Генеральной прокуратуре все нормально, публично перед прессой он попросил, что порядок наведен на коллегии уже, он начал работать на коллегии, на коллегии они обратились, решением коллегии к нам, что мы взяли под официальную охрану, но на этот момент попросил, чтобы «Беркут» был выведен с территории Генпрокуратуры. Я дал команду, «Беркут» вышел за приделы прокуратуры и на улице охранял.

Значит, следующие. Для тех, кто не разбирается, в том числе для высших чиновников объясняю, «Беркут» - это милиция общественной безопасности, это не какие-то спецподразделения, это не внутренние войска, ни один солдат с внутренних войск вчера никуда не применялся ни в каких условиях, мы обеспечивали только общественный порядок.

«Беркут» вышел, после Генеральный прокурор обратился еще с письмом, что просим заключить договор с Генеральной прокуратурой об охране Генеральной прокуратуры. В милиции в системе МВД Украины существует Державна служба охорони, вы ее и много людей, граждане нашей страны, видят как «Титан» написано, на спине у них обычно такой логотип. Так вот, вчера был заключен договор заместителем Генерального прокурора, который отвечает за режим территории, за охрану территории заключен договор с директором, точнее, начальником, потому что он офицер, полковник, значит, с начальником Департамента Державної служби охорони товарищем Сидоренко заключен договор о том, что милиция, Державна служба охорони конкретно, берет под охрану согласно договора Генеральную прокуратуру, потому что Генеральная прокуратура является объектом необязательным для охраны управлением Державної служби охорони. Управление Державної служби охорони охраняет 4 объекта: Верховную Раду, Кабинет Министров, Секретариат Президента, Конституционный Суд. Все. И высших должностных лиц, по остальным каждый волен. Сегодня Генеральная прокуратура может с нами расторгнуть договор и нанять охранную фирму, и имеет право. Это я хочу, чтобы все это понимали. Дальше. Хочу сказать, что вчера прозвучало, что я превысил свои полномочия. Ничего я не превышал. Я действовал осознанно и давал команды осознанно. Да, я проявил эмоции. Я – человек, и не твердокаменный, это сразу вырвали и показывали в контексте, когда не пускали первый, эти гражданские лица. И раз, когда не пускали журналистов для того, чтобы заснять эти орудия, с которыми этого человека в гражданской форме задержали в приемной Генерального прокурора. Когда открыли все и показали. Значит, я извиняюсь за свои эмоции. Заверяю вас дальше, что эмоций от меня меньше будете видеть, когда я исполняю свои обязанности.

По вопросу захвата Генеральной прокуратуры. Возбуждено уголовное дело в Генеральной прокуратуре. Идет расследование. Результаты расследования, я думаю, мы с вами услышим.

Следующее. Вопрос же сегодня не в Цушко, и не в системе МВД. Вопрос в том, что система МВД сегодня во главе со мной, и я об этом говорил и предупреждал, что кто полезет силовым методом, получит, как положено, по зубам, скажем по-народному. Значит, вчера получили. Потому что рейдерство политическое недопустимо! Недопустимо! И я мешаю, почему? Не было бы позиции МВД сегодня, - не было бы Верховной Рады тут и не сидели бы тут, и не работали. А я вчера понял, что вы существуете, потому что вы не приняли отставку Генерального прокурора с поста депутата. Я понял, что его из-за этого убрали. То есть, вы не распущенны, насколько я разбираюсь. Не буду претендовать, я не юрист такой квалификации как господин Головатый. Но я так понял, что это правда. И я доверяю Головатому в этом случае.

Дальше. Не было бы Кабинета Министров и не было бы ни одного учреждения, была бы диктатура. И я хочу сегодня первый раз, мне говорят, что я вмешиваюсь в политику, да буду я дальше вмешиваться в политику! Потому что дальше врать, вранье это слушать невозможно! А я люблю говорить правду. Так правда состоит в том, я об этом заявил в особом мнении на заседании Рады национальной безпеки, когда рассматривался первый указ Президента. Я Президенту сказал: «Запишите как особое мнение, согласно закона о РНБО, я член РНБО по должности.

Запишите, что вы сегодня кидаете страну в трагедию и голосуя сегодня за, вот эти, незаконный роспуск парламента дали, кидаете страну в трагедию. Ведь цена этой трагедии – это положить страну к ногам Тимошенко, которая вчера уже делает с меня преступника. И вот эти люди, называю их: Тимошенко, Турчинов, Балога, Гелетей, Пукшин – вот это все люди, которые сегодня управляют всем, что творится. И я сожалею, что Президент страны идет на поводу вот этой клики из 5 человек.

Дальше. Сегодня начинают упрекать. Вот Цушко не ходит туда, сюда… Не буду я ходить в те учреждения, которые издают сегодня незаконные акты и которые ставят страну на грани гражданской войны.

Я, министр внутренних дел страны , я буду обеспечивать порядок. И я единственный лично отвечаю за то какие силы сюда подтягивать для обеспечения порядка. И я благодарю всех милиционеров и заверяю всех милиционеров, не будет преступных приказов с моей стороны и не бойтесь, то что я вам дам приказ отвечать буду я. И не кого из вас, товарищи милиционеры, я не подставлю. Я буду лично отвечать.

Дальше. Есть желание освободить Цушко – без проблем. Вчера Президент выступал на пресс-конференции, что Цушко нарушил и так далее.

Пожалуйста, пусть действует согласно Конституции, закона, обращение к Премьер-министру. Премьер-министр подает вам. Посчитаете, отправите меня в отставку.

Но за пределы закона я сам не буду выходить и никому не позволю, в том числе любому высшему или менее высшему должностному лицу. А тем более беспредельщикам, которые без всякого закона заходят и захватывают святые святых Генеральную прокуратуру. А каком мы тогда праве будем вести речь?

И еще…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити.

ЦУШКО В.П. Еще один момент очень важный. Я хочу его сказать с трибуны Верховной Рады.

А то начинают, Цушко лег под Януковича… Не под кого я не ложился. Я лег под Конституцию, под законы милиции. И сколько вы меня там будете держать на посту министра, я буду это выполнять и буду лежать под этими двумя документами Украины.

И еще один момент важный. Корда вы меня назначали первого числа, я стал, конечно, министром по решению фракции. Для меня вообщем то неожиданно. Я вам признаюсь, с моим политическим опытом. Я все-таки четыре раза депутат парламента, с моей позицией, вроде разбираюсь в политике, я не знал Януковича лично как человека и боялся, говорю вам откровенно и правду, и члены Партии регионов можете воспринимать как хотите это, но я боялся. Думаю, ну, все, Януковича разрисовали ж монстром, и я как депутат с таким опытом тоже так и воспринимал, что сейчас буду министром, будет вызывать меня и говорить: этого не трогай. этого не трогай, этого не трогай.

Я работаю почти шесть месяцев и справедливости ради хочу сказать: я не услышал от Януковича, а я докладывать ему по своей должности обязан еженедельно о том, какие дела возбуждаются, какие там задействованы лица, кто становится клиентом МВД по этим делам. Часто бывает люди, скажем, с разных политических сил, в том числе имеющие отношения, скажем, по своей окраске и к коалиции или носящие партбилеты. У нас же разные носят партбилеты. Давайте признавать, это есть во всей стране и в любой партии. Значит, я когда докладываю, я слышу от Януковича уже шесть месяцев, я это говорю для граждан, говорю для вас: действуй по закон. Несколько случаев было, когда я говорил о таких фигурах более-менее, когда-то если суд примет решение, я их озвучу, до суда я не буду озвучивать. Знаете, что он мне сказал? Пусть умерят свой аппетит, а то подавятся, действуйте по закону. И Янукович не манипулирует милицией – это правда. И мне сейчас, милиции страны, поверьте, очень комфортно работать, сложно, тяжело, но комфортно. Потому что мы не получаем никаких указаний и заказов. Мы действуем по Конституции, по законам милиции. А то что пытаются нас расшатать с одной целью, что да, в этой стране сделать диктатуру.

Так вот я ответственный человек, мало того, не боюсь я этих всех запугиваний. Есть за что, привлекайте меня к ответственности согласно законодательству. Но беспредела не будет, я не допущу ни с какой стороны, пока я министр. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Якщо є запитання… Немає. Спасибі. Все зрозуміло.

Я думаю, що та інформація, спасибі депутатам, що проявили таку ініціативу і спасибі міністру, що зробив цю інформацію, бо вона потрібна не тільки присутнім тут у залі, а і, очевидно, громадянам, які слухають таку інформацію, бо тлумачів у нас з’явилося скільки, що, коли слухаєш, то вжахнутися можна, що він читав, де він це видумав. Оскільки у нас є основоположний закон, і є ціла низка законів, які регулюють правовідносини у державі. От треба ними керуватися, а , якщо у тебе щось склалося і голові, і ти таким чином свою думку, свої міркування висловлюєш, то їх висловлюй десь так, щоб ніхто не бачив, а то лізе, вибачте на слові, на екран телебачення і всім починає пудрити мізки.

Треба діяти чітко по закону і так і буде робитися у державі стосовно всіх речей і великих таких, як вибори чи не вибори, і конкретних прав людини, і функціонування установ відповідних і так далі.

У нас зареєстрована Постанова Верховної Ради, проект Постанови, реєстраційний номер 3572 про звернення Верховної Ради України до військовослужбовців Збройних сил України, інших військових формувань та співробітників правоохоронних органів. У контексті навіть нашої розмови, очевидно, треба прийняти рішення про розгляд цього питання і визначитися.

Я ставлю на голосування питання про включення цього питання до порядку денного, будь ласка.

11:08:53

За-247

Рішення прийнято.

Оскільки, я ще раз, мабуть, скористаюся тією можливістю, що краще від мікрофона зачитати документ, щоб можна було по ньому визначатися, і щоб люди знали за що ми голосуємо, а потім будемо приймати рішення, висловлювати свої пропозиції тощо.

Таким чином, зміст постанови такий: „Верховна Рада України постановляє:

Пункт перший. Схвалити звернення Верховної Ради України до військовослужбовців Збройних сил України інших військових формувань та співробітників правоохоронних органів. Це звернення додається, я його прочитаю.

Друге. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України невідкладно дати правову оцінку фактам фізичного перешкоджання доступу суддів Конституційного Суду до будинку цього суду та силового захоплення службового приміщення Генерального прокурора України працівниками Управління Державної охорони України.

Третє. Кабінету Міністрів забезпечити громадський порядок і захист прав громадян України та нормальне функціонування державних установою.”

І звернення, яке ми можемо ствердити на основі цієї постанови.

„Звернення Верховної Ради України до військовослужбовців, Збройних Сил України, інших військових формувань та співробітників правоохоронних органів.

Другого квітня 2007 року Президент України Ющенко під тиском безвідповідальних політичних сил за відсутності будь-яких конституційних підстав видав Указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради, що призвело до різкого загострення політичної ситуації в Україні.

Усвідомлюючи небезпечність втягування військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань та співробітників правоохоронних органів у розв'язання політичного конфлікту Верховна Рада у своєму зверненні від шостого квітня цього року наголосила на тому, що військовослужбовці, співробітники правоохоронних органів присягали не Президенту України, не будь-якій іншій посадовій особі чи політичній силі, а присягнули бути вірними і відданими українському народові.

Разом з тим, події останніх днів свідчать про те, що Президент України, не відмовившись від ідеї забезпечення проведення за будь-яку яку ціну свавільно призначених позачергових виборів до Верховної Ради України, гарячково здійснює багаторазові кадрові призначення керівників правоохоронних органів у пошуках особи, здатної за будь-яких обставин на порушення закону задовольнити побажання Президента і примусити це робити своїх підлеглих.

Показовими прикладами такої кадрової політики Президента України є зміни в керівництві РНБО, чергове призначення, в лапках, Генерального прокурора України, друге за останню добу призначення начальника Управління державної охорони України.

Втілення авантюрних намірів розпочалося із спроб фізичного перешкоджання доступу Конституційного Суду України до будинку цього суду, силового захоплення службового приміщення Генерального прокурора України та Конституційного Суду, які були вчасно зупинені вірними своїм службовим обов’язкам співробітниками правоохоронних органів.

Глибоке занепокоєння викликають повідомлення засобів масової інформації про заявлену міністром оборони Гриценком можливість незаконного використання військовослужбовців Збройних сил України в розв’язанні політичного протистояння.

Верховна Рада України звертається до військовослужбовців Збройних сил України, інших військових формувань та співробітників правоохоронних органів бути вірними Конституції і закону, своїй присязі і своєю громадянською позицію захистити Україну від громадянського конфлікту. Парламент ще раз нагадує про невідворотність юридичної відповідальності за порушення Конституції і законів України.

Ось такого змісту пропонується звернення і постанова, яка надає йому право на життя. Є потреба обговорити? Є? Запишіться, будь ласка. Бажано було б, щоб від фракцій три думки ми послухали, і на тому закінчили обговорення. Це якраз буде демократично, як каже Катерина Семенівна. Запишіться, будь ласка.

Головатий, будь ласка. З місця можна.

11:13:40

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний Олександре Олександровичу, у мене тільки одна маленька правочка. Можливо, було би вірніше слово „співробітники” замінити на „посадові особі”, бо до складу співробітників, мабуть, належать і технічні працівники, і інші. А юридичну відповідальність за дотримання законів несуть посадові особи. Тому це на розгляд.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ну, власне, ніхто не може змушений бути відповідно до Конституції виконувати. Може, і співробітник. Але давайте так: „посадових осіб”. А вони всі є там практично посадовими особами. Це інший статус юридичний.

Будь ласка, Александровська. Симоненко Петро Миколайович.

11:14:26

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, безумовно, фракція комуністів підтримає це звернення і вважає, що обговорюючи за змістом це звернення ми, може, і посилили б, чи врахуємо, просто ось позицію фракції комуністів відносно того, що, практично, завершується процес узурпації влади у нас, в Україні. Перший етап – це намагання знищити Верховну Раду, яка обстоює і відстоює засади демократії і парламентської демократії в Україні.

Другий етап – це практична заміна керівництва правоохоронних органів і ми з вами знаємо, що це управління державної охорони, це намагання і спроби, які вчора намагалися зробити заміною генерального прокурора. Це ті ж самі спроби не допустити до нормальної організації роботи Конституційного Суду.

Тобто все це робиться з однією тільки метою, правоохоронні органи повинні виконати злочинні накази і таким чином як раз і завершити процес узурпації влади. Але це не вдалося і сьогодні секретаріат Президента і сам Президент розпочали третій етап підготовки до узурпації, завершення узурпації влади, це підготовка до введення надзвичайного стану в Україні.

І все робиться для того, щоб як розвести надзвичайний стан. З цією метою ось діями, які вчора, позавчора відбувалися за ініціативою Президента і його команди, намагаються сховати від громадян України чітко спланований сценарій цієї узурпації влади.

Цими діями мукачівська братва намагається продовжити термін своєї помаранчевої, тимчасовості. І все це відбувається на наших очах. Авантюристи від політики, які мають владні повноваження, сьогодні все роблять для того, щоб знищити засади державності і через узурпацію влади остаточно зруйнувати той шлях, на який стала в цілому держава - шлях демократії і особливо парламентської демократії.

Мені здається, що слід було б сьогодні серйозно розібратися у тому числі із використанням бюджету. А у нас сьогодні присутній голова як раз розрахункової палати. Я вважаю, що слід було б звернутися до голови Рахункової палати з пропозицію терміново перевірити використання бюджетних коштів, які виділяються на утримання Державного управління охорони. І таким чином розібратися, чому тільки за законами 36 посадових осіб повинні охоронятися, а сьогодні всі практично за указом Президента охороняються ті, хто грабує і розкрадає державу Україна.

Тому фракція комуністів у цілому, підтримуючи цей текст заяви, і пропонує проголосувати за нього. Але ми звертаємо увагу наших радіослухачів, що проблема дуже і дуже серйозна, і слід сьогодні реально...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Провести боротьбу проти узурпації влади. Так сказав Петро Миколайович, я закінчив просто, оскільки не було включено мікрофон у цей момент. Будь ласка, Пєхота від Парті регіонів що скаже?

11:17:43

ПЄХОТА В.Ю.

Шановний Олександре Олександровичу. Я вношу пропозицію по другому пункту нашої постанови дещо скоригувати.

Справа в тому, що силове захоплення працівниками державної охорони державного приміщення – це нонсенс. Я цю службу знаю з 1985 року, і не могла ця служба зробити. Треба записати: керівником Управління служби та іншими особами, яких не установлено, хто вони такі. Не треба кидати тінь на всіх порядних людей цієї служби.

А якщо це виявиться, що захоплення відбулося цією службою, тоді треба поміняти закон про цю службу, треба, щоб він призначався за погодженням всіх керівників вищого рангу республіки, і крім того було особливе положення. Бо ми не можемо бути в залі і боятися, що нас хтось захопить.

Тому я би зняв працівників державної охорони, а поставив би того, хто захопив і разом з ним молодиків, особистість яких не встановлена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Червонописький від фракції соціалістів.

11:19:08

ЧЕРВОНОПИСЬКИЙ С.В.

Дякую. Червонописький Сергій, фракція Соціалістичної партії, Українська спілка ветеранів Афганістану.

Мені, на жаль, на жаль, дуже відома і знайома ситуація, коли люди гинуть із-за політичних помилок політиків 17 років тому закінчилась афганська війна і чомусь деякі надто демократичні сили рахують, що буцім то ми самі пішли туди. Я закликаю і працівників міліції в воїнів українсько армії пам’ятати про те, що, можливо ці помилки, які будуть потім сказані, от ми помилися, вибачте, можуть привести до тієї крові, до тих каліцтв, до тих сліз матерів, які ми ветерани-афганці, на жаль, дуже добре знаємо.

Фракція соціалістичної партії підтримує це звернення, але я ще раз звертаюсь до політиків, будьте розумними, будьте мудрими будьте передбачливими, коли ви приймаєте такі рішення, щодо використання військових людей. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Це говорив генерал Червонописький, я думаю, що його авторитет дає йому право говорити саме таким чином. І його життєвий досвід, і я би сказав життєвий піт. Тому беремо це до уваги, оскільки він не вносить змін, то я нічого не записую, але Болдирєв з мотивів хочете так? Будь ласка, Юрій Болдирєв.

11:20:57

БОЛДИРЄВ Ю.О.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги! К сожалению, наш коллега Пехота пытается обелить ситуацию. Увы, вчера один из задержанных, который имел в своем дипломате нун-чаки – это холодное оружие, которое используется бойцами в восточных единоборствах, специальную рацию, листовки народной самообороны, тетрадь с планом захвата Генеральной прокуратуры и имел в этом же кейсе удостоверение сотрудника управлений державной охороны. Фамилия этого гражданина Волочай. Он задержан, по факту возбуждено уголовное дело, увы, к сожалению, мы должны писать правду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ви праві, тільки правду писати там де слід потрібно. В постанові писати про громадянина Волочая, це, очевидно, занадто і багато честі йому, і тим, хто сюди послав. Тому, я відповідаю в даному випадку на пропозицію, котра звучала тут від Партії регіонів, від фракції регіонів . Я думаю, що формула в другому пункті „рекомендувати Генеральній прокуратурі зробити висновки юридичні, дати правову оцінку працівникам”, оскільки тут вже такі приклади наводилися, а вони розберуться, хто давав доручення, бо це функція прокуратури, не наша функція, хто давав наказ, хто порушував закон і так далі. Вони зроблять відповідні висновки.

Я хотів би, щоб ми на це зважили. І тому, враховуючи ці зауваження, - хіба що репліку, я просто зобов’язаний, мабуть, про це говорити, - бо помаранчеві події двохрічної давності вони мають і позитивні, і в де чому негативні сторони. Так, от до позитивного згадана мукачівська братва ніякого відношення немає. Вони були якраз антиподом тих подій і це треба мати на увазі, бо ми багато деталей пам’ятаємо про вибори в Мукачеві і не тільки.

А в цілому я просив би проголосувати тоді і звернення, і постанову як оце звернення у законі, реєстраційний номер у вас є, я його озвучував – 3572. Ставлю на голосування в цілому.

11:23:47

За-257

Рішення прийнято.

Мабуть, на завершення вже цієї частини нашої роботи, ми перейдемо до інших питань. Я хочу ще раз підкреслити, хто би що не говорив, Юрій Олексійович і Юрій Романович, я прошу вас. Хто б і щоб не говорив, Верховна Рада функціонує відповідно до Конституції, не порушила жодною комою Конституції і законів України, і в такому варіанті, чи в такому своєму функціонуванні є гарантом дотримання законодавства, і з цією функцією буде справлятися постійно. І не вона є причиною загострень політичних у суспільстві. Це я хотів би підкреслити, щоб всі собі робили висновки з цього приводу.

А тепер перейдемо до розгляду інших питань.

Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік". Представляє цей звіт перший заступник міністра фінансів Копилов Вадим Анатолійович, підготуватися Голові Комітету Макеєнку, сам звіт у вас в усіх на руках розданий.

КОПИЛОВ В.А.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, громадяни України. На виконання статті 61 Бюджетного кодексу уряд підготував звіт про виконання Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік”.

Про виконання бюджету 2006 року вже неодноразово доповідалося, тому коротко зупинюся на ключових моментах.

На початок хочу нагадати про спадок, який ми отримали від попереднього уряду. Досередини 2006 року показники економічного розвитку сповільнилися і суттєво відставали від врахованих при складанні бюджету.

За перше півріччя 2006 року збитки суб’єктів господарювання зросли в півтора рази, порівняно з аналогічним періодом 2005 року. Знизилася інвестиційна активність. Незбалансованість експортно-імпортної політики та погіршення стосунків з основними зовнішньо-торгівельними партерами призвели до зниження динаміки експорту.

На макроекономічній ситуації негативно позначилося збільшення вартості імпортованого газу, погіршувалася цінова ситуація на ринку нафти та нафтопродуктів.

Відразу після виборів, 30 березня попереднім урядом було прийнято рішення про підвищення вартості електроенергії та газу. Причому, ні населенню, ні місцевим бюджетам не були передбачені необхідні компенсатори. Зберігалась невизначеність щодо цін на імпортований природний газ на друге півріччя 2006 року та на 2007 рік.

Бюджет 2006 року став заручником передвиборчих економічно не обґрунтованих популістських кроків попередників. Як ви бачите на слайді, державна казна була практично пуста. Якщо на початок 2006 року на єдиному казначейському рахунку знаходилось 12,6 мільярдів гривень, коштів загального фонду державного бюджету, то на 3 серпня 2006 року ця сума зменшилась до 1,4 мільярда гривень.

Фінансування бюджету здійснювалось в ручному режимі до того ж, основні видатки були сплановані на третій-четвертий квартали. План надходжень по рядку податків не виконувався. Передбачені в бюджеті соціальні видатки не забезпечувались відповідними надходженнями. Тому, по більш ніж шестидесяти бюджетних програмах, переважно соціального спрямування кошти не витрачались взагалі.

За сім місяців 2006 року капітальні видатки були профінансовані лише на 26,6 відсотка до плану на рік. Поточний дефіцит зростав. Заплановані в бюджеті зовнішні та внутрішні запозичення не здійснювалися. Через недоліки процедур державних закупівель, змінених у 2005 році розкрадались бюджетні кошти та гальмувалось проведення тендерів. До середини 2006 року було практично вичерпано бюджетні ресурси на виплату. Пенсії військовослужбовцям не вистачало майже 700 мільйонів гривень. Заробітної плати та на оплату енергоносіїв в місцевих бюджетах не вистачало майже 840 мільйонів гривень. Допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям не вистачало майже 300 мільйонів гривень. Компенсації сім’ям з дітьми та на безплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не вистачало 34,5 мільйона гривень. З метою врегулювання найбільш гострих бюджетних проблем в листопаді 2006 року були внесені ініційовані урядом зміни до Закону про державний бюджет України на 2006 рік, який ви, шановні народні депутати, підтримали 14 листопада 2006 року. Для виправлення ситуації урядом невідкладно була розроблена та реалізована Програма заходів з подолання кризових явищ в економіці та соціальній сфері. Можу із впевненістю заявити, що економіка і бюджет були виведені з кризи. Суттєво покращились показники економічного розвитку, динаміку основних індикаторів ви бачите на слайді, темп приросту ВВП збільшився із 5,5 відсотків на 1 серпня до 7,1 відсотка за 2006 рік.

Темп приросту промислового виробництва проти 2005 збільшився в двічі і склав 6,2 відсотка, у 2005 році він складав 3,1 відсотка. При тому, що на 1 серпня 2006 року цей показник складав лише 4,9 відсотка.

Приріст доходів громадян значно перевищив динаміку виробництва валового внутрішнього продукту, середньомісячна заробітна плата зросла на 29 відсотків, реальна заробітна плата на 18,3 відсотка. Уряд виконав усі свої зобов’язання з виплат пенсій. Середня пенсія протягом 2006 року зросла на 17,5 відсотка, в той час як розмір мінімальної на 4,6 відсотка.

Починаючи з серпня, покращились фінансові результати діяльності суб’єктів господарювання, якщо за 6 місяців 2006 року сума прибутку отриманого вітчизняними підприємствами була на 526 мільйонів гривень нижча аналогічного показника 2005 року, то на кінець 2006 зросла на 12,9 мільярдів гривень у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Уряд вжив заходів для недопущення перетоку отриманих прибутків у тіньову економіку.

Бюджетний рік завершено із позитивними результатами. Доходи державного бюджету у 2006 році склали 133,5 мільярди гривень, що на 27 відсотків більш ніж у 2005 році. Якщо у 2005 році план надходжень до державного бюджету не був виконаний 99,3 відсотка, то за підсумками 2006 року виконання склало 104,7 відсотка. Бюджетний розпис доходів загального фонду держбюджету виконано на 104,2 відсотка. Понад план надійшло 4,1 мільярда гривень. Принагідно зазначу, що ці кошти стали одним із джерел, які вже в поточному році направляються на підвищення зарплат, пенсій та соціальних виплат відповідно зі змінами до бюджету 2007 року. Як видно на складі, на слайді, динаміка помісячного виконання доходів загального фонду в державному бюджеті у другій половині 2006 року була значно вищою, ніж в середині року. При тому, що планові показники надходження в листопаді були збільшені в пів, на півтора мільярди гривень. Наведу лише один приклад. За підсумками семи місяців 2006 року план надходжень з податку на прибуток підприємств був недовиконаний на 1,8 мільярда гривень. Завдяки вжитим заходам у серпні-грудні 2006 року не тільки забезпечено надходження цього податку у запланованих обсягах, а і надолужено допущене раніше відставання.

Суттєве поліпшення наповнення дохідної частини державного бюджету в 2006 році дало можливість виконувати на належному рівні видаткову частину. Видатки державного бюджету в 2006 році склали 137,1 млрд. грн. Або на 21 відсоток більше в порівнянні з 2005 роком. Касові видатки загального фонду склали 106,2 млрд. грн. і у порівнянні з 2005-м збільшились на 13,3 млрд. грн. Через проблеми з виконання бюджету, про який я говорив на початку доповіді, в першій половині року фінансування здійснювалось незадовільно. Крім того, виділені з бюджету кошти не повністю освоювалися головними розпорядниками. Внаслідок низької бюджетної дисципліни та незадовільного планування, на 1 серпня 2006 року 2 млрд. 781 млн. грн. виділених коштів залишалися невикористаними.

В другій половині року ситуація була покращена. В серпні 2006-го уряд було, було прийнято рішення про економію бюджетних ресурсів та їх раціональне використання. Вивільнені кошти спрямовувались на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у зв’язку з підвищенням тарифів та інших першочергові заходи.

За підсумком року забезпечена економія бюджетних коштів завдяки переходу від системи виділення асигнувань до погашення зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, з обслуговування державного бору та в частині резервного фонду. Урядом виконано всі соціальні зобов’язання. В повному обсязі профінансовано підвищення заробітної плати у бюджетній сфері, виплати допомог сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям, та інші соціальні програми.

За 2006 рік видатки соціального спрямування на 38,2 відсотка перевищили показник 2005 року.

У другому півріччі було розпочато фінансування більше 40 бюджетних програм, на які за перші 7 місяців не було витрачено жодної копійки. Зокрема було виділено кошти на такі соціально важливі видатки, як заходи щодо поступової компенсації громадянам втрат від знецінення грошових заощаджень та централізовані заходи з трансплантації орган та тканин.

В серпні-грудні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити.

КОПИЛОВ В.А. В серпні-грудні 2006 року по переважній більшості напрямів було суттєво збільшено видатки. Ви бачите про це збільшення на слайді, який показано.

У другому півріччі розпочато фінансування капітальних видатків для вирішення соціально-економічних проблем. В регіонах активізовано розрахунки щодо погашення заборгованості з різниці по комунальних тарифах.

На капітальні видатки з Державного бюджету в останні 5 місяців виділено в 2,1 рази більше коштів ніж за перших 7 місяців. В цілому за 2006 рік капітальні видатки збільшилися на 41 відсоток.

Значна увага приділялась державній підтримці розвитку інфраструктури регіонів, зокрема в повному обсязі профінансовано будівництво газопроводів відводів, газифікацію населених пунктів, розвиток дорожнього господарства, будівництва та розвиток метрополітенів, придбання вагонів для комунального транспорту. Місцеві бюджети отримали на 2,8 мільярди гривень більше від річного розрахунку показників Мінфіну.

На 2007 рік закладені реальні запобіжні заходи, спрямовані на посилення захисту населення в умовах підвищення вартості житлово-комунальних послуг. Таким чином, реалістична бюджетна політика у другій половині 2006 та на 2007 рік дозволила пом’якшити тарифний шок для українських громадян. Стовідсотково фінансуючи заплановані видатки, ми збільшили кошти на рахунках казначейства з 1,4 мільярда гривень на 3 серпня 2006 року до 10,6 на 1 січня 2007 року. Протягом семи місяців не виконувалися норми Закону про бюджет у частині здійснення зовнішніх та внутрішніх запозичень. У рекордно короткі терміни ця робота була завершена. Крім того, здійснено ефективні операції з державним боргом з метою заміщення дорогих запозичень на дешеві. Завдяки перевиконанню плану доходів та економічних видатків фактичний дефіцит за підсумками року значно нижчий, ніж передбачалося при затвердженні бюджету. На кінець 2006 року співвідношення прямого боргу до ВВП становило 12,3 відсотки, а з врахуванням частки гарантованого – лише 15 відсотків. Покращення цього показника відбулося, як за рахунок росту економіки країни, так і за рахунок проведення виваженої боргової політики.

Шановні народні депутати, 2006 рік ми завершили з позитивними результатами в економіці та бюджетній сфері. Зроблено хороший старт для бюджету 2007 року. Додаткові надходження до бюджету та відновлення макроекономічної стабільності дали можливість вже у березні прийняти рішення про суттєве збільшення соціальних видатків, зокрема збільшено розміри пенсій, заробітних плат та підвищено соціальні стандарти. Крім того, на початку травня парламентом були внесені зміни до Закону про бюджет 2007 року щодо подальшого підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери та збільшення пенсії. На жаль, політичні баталії загальмували підписання цього закону Президентом України. Але я впевнений, що найближчим часом ця ситуація буде врегульована. Головними напрямками економічної політики нашого уряду і надалі залишатиметься поєднання підтримки макроекономічної стабільності, економічного зростання та соціальної відповідальності влади.

Шановні народні депутати, враховуючи заходи вжиті для виконання бюджетних показників 2006 року, прошу затвердити звіт про виконання державного бюджету за 2006 рік. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання до Вадима Анатолійовича є у депутатів? Запишіться, будь ласка. Нагадую ще раз, не більше хвилини на запитання, не більше хвилини на відповідь. Загалом це буде 10 хвилин.

Богачук.

11:40:14

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Шановний доповідачу, я вважаю, що звіт потрібно затвердити і підтверджую те, що, дійсно, у 2006 році був закладений хороший фундамент для бюджету 2007 року, де збільшивши видатки на розвиток економіки, ми тим самим сьогодні накопили серйозні суми, де можемо збільшити видатки для наших громадян.

Але знову на перепоні стоїть гарант Конституції, який присягав служити народу України, працювати в ім’я народу України. І сьогодні, не підписавши закон, він тим самим порушив присягу свою, тому що ці видатки, які ми заклали, вони направлені на покращання життєвого рівня народу.

Чи не вважаєте, що сьогодні пора починати процедуру імпічменту Президента саме через економічні його підходи.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я за вашого дозволу прошу Вадима Анатолійовича не відповідати на це питання, оскільки від державний службовець і в його функції не входить давати оцінку Президенту, тим паче стосовно 111 статті Конституції.

Будь ласка, Матвєєв, прошу.

11:41:31

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую.

Шановний Вадиме Анатолійовичу! Те, що звіт про виконання Закону про Державний бюджет за минулий рік необхідно затвердити, немає сумнівів, і фракція буде підтримувати це. Ваша доповідь ще раз підтвердила, що, якби не була створена за результатами парламентських виборів минулого року антикризова коаліція і сформований нею уряд, то Україна і економіка зокрема держави ну взагалі була за межею виживання, вона була доведена до колапсу. Вдалося вам змінити ситуацію на краще, і ми вам за це дякуємо. Але сьогодні, Вадиме Анатолійовичу, наших громадян більш все ж таки цікавить: як уряд буде виходити і в цій ситуації, коли Президент не підписав Закон про внесення змін до Державного бюджету в частині підвищення пенсій і зар…

КОПИЛОВ В.А. Дякую за запитання.

Ви знаєте, що уряд прийняв рішення про деякі підвищення, і вони вже з першого травня почали діяти. А те, що передбачено в бюджеті по єдиній тарифній ситці, по іншим збільшенням для наших громадян, то я думаю, що все ж таки політична криза – та, яка сьогодні, кстаті, оговорювалася тут у залі, найближчим часом буде розблокована, і всі ті закони, важливі закони, за які проголосував парламент останнім часом, наберуть своєї законної дії.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Калетнік.

11:43:34

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Вадим Анатолійович, я так розумію, що ваша висока професійна діяльність, діяльність в цілому Міністерства фінансів по стабілізації фінансової ситуації в Україні, по ліквідації тих завалів і тих розривів, і того дефіциту бюджету, на який прийшлося вам стати після сформованого уряду, вона досить серйозно пришвидшила істерію і такі дії опозиції, бо це їм дуже не подобається, коли йде така стабілізація, коли ми маємо можливість не тільки ліквідовувати замули і завали, але й підвищувати щоквартально пенсії, заробітні плати, прожитковий мінімум.

Тому у мене запитання: скажіть, будь ласка, чи є такі факти, з якими нам прийшлося в минулому році зустрітися на Бюджетному комітеті, коли заступник міністра палива прийшов і попросив 50 мільйонів на ліквідацію скритої в 2005 році заробітної плати? Чи сьогодні для шахтарів робиться, щоб у них ніколи не було заборгованості по заробітних платах?

КОПИЛОВ В.А. Дякую, Григорію Миколайовичу, за запитання.

Ми разом, спільно працюємо із вами, з Бюджетним комітетом постійно над цими проблемами. І ви знаєте, що для нас головне завдання – щоб ті рішення, які ми приймаємо, були чітко забезпечені джерелом, і щоб вони носили не популістський характер, а були виважені, скориговані в часі і підтримані ресурсом.

По вугільній промисловості. І пам’ятаєте, що ті останні зміни до Бюджету, які сьогодні, на жаль, не підписані Президентом, передбачають збільшення витрат, які повинні бути спрямовані на фінансування вугільної промисловості. Крім того, оперативно Міністерство фінансів весь час співпрацює з Міністерством вугільної промисловості, з Бюджетним комітетом, для того щоб заборгованості по заробітній платі шахтарям не було. Вона…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий.

11:46:07

СУХИЙ Я.М.

Шановний Вадим Анатолійович, в 2005 році через бездарну і непрофесійну політику Тимошенко було провалено бюджетне фінансування, програми повернення заощаджень, бо в кінці року виділили гроші – вони були не освоєні; програму газифікації населених пунктів, програму відселення із аварійних будинків, будівництво нових. В моєму Запоріжжі було провалено через чергові бзіки і каприз чиновника одного фінансування мостових переходів через Дніпро, було просто зупинено – і завдано величезної шкоди, бо і на консервацію коштів не було.

Скажіть, будь ласка, чи є у вас зараз як в першого заступника міністра фінансів України підстави стверджувати про те, що ці соціальні програми, бо соціальні програми, це не тільки і не в першу чергу фінансування зарплат і пенсій, а ці соціальні програми, від яких залежить життєдіяльність нашого суспільства. Чи будуть вони профінансовані в повному обсязі?

Мостові переходи в Запоріжжі, газифікація, ліквідація аварійних будинків і повернення коштів для втрачених заощаджень.

КОПИЛОВ В.А. Дякую, Ярослав Михайлович. Я в своєму виступі підкреслював, що за 7 місяців в минулому році було профінансовано лише чверть капітальних вкладень. Решта, і ми входили до осінньо-зимового періоду, нам прийшлось надолужувати за оці 5 місяців, нам вдалося це зробити. В цьому році ми розпочали фінансування капітальних видатків вже з січня поточного року. І ми дотримуємося за 4 місяці у нас повністю видатки виконані в месах розпорядників стовідсотково.

І в майбутньому таке ж буде виконуватися, все, що заплановано в бюджеті 2007 року, ми повинні виконати і ми на це сподіваємося, і міст Запоріжжя в тому числі, і всі субвенції, які ми передбачили по місцевих бюджетах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоян.

11:48:24

СТОЯН О.М.

… слово передаю….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухому? Сухий.

11:48:31

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Вадим Анатолійович, тут піднімалося вже питання про єдину тарифну сітку. Скажіть, будь ласка, чи має Міністерство фінансів чітку програму розвитку і фінансування всіх цих моментів, котрі зв’язані з єдиною тарифною сіткою, тобто, я маю на увазі, диференціацію в заробітній платі, диференціацію в зарплаті в бюджетних установах і в тому числі в питанні продовження дальше пенсійної реформи?

Тому що ви бачите, попри ці всі політичні дрязги, зупинилася зовсім, абсолютно пенсійна реформа, ні 2005-ий, ні 2006 рік. І ми знову маємо ті нарікання, які мали колись в 2002 році про зрівнялівку в пенсійній системі і про зрівнялівку в бюджеті. Чи ми маємо достатньо резервних, фінансових коштів для того, аби продовжити політику диференціації у пенсійному забезпеченні і фінансуванні бюджетних установ. Дякую.

КОПИЛОВ В.А. Дякую. Я говорив уже про те, що у минулому році нам прийшлось починати працювати майже з коліс. І головне у цьому – це виважена, обгрунтувана політика, обгрунтовані кроки. Опоненти нас весь час штовхали під гонку соціальних виплат, заробітних плат, пенсій.

Головна наша позиція – не приймати необгрунтовані, невиважені рішення. Ми після першого кварталу, після аналізу розрахунків, що які процеси стали проходити у нашій економіці, чи витримає економіка всі ці необхідні надходження до бюджету і чи вистачить цих надходжень до бюджету по тих соціальних програмах, про які ви казали. Коли ми зробили всі ці розрахунки, ми тільки після цього вийшли до залу і сказали, що, да, оце рішення можна приймати, воно буде...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Анатолійович, я дав запитання, яке мене турбує не тому, що цікавлюся тим з якихось там політичних міркувань, а тому що раз по раз у листах, у виступах депутатів звучить тема. Приватизували „Криворіжсталь”. Двадцять з лишнім мільярдів виручки мали. Рахункова палата дає звіт про те, що їх, вибачте, протринькали. А ми весь час чуємо, що уряди працювали ефективно, бюджет виконувався і так дальше.

Так, вибачте, використали ці кошти, які не планувалися до бюджету, це означає, що було велике невиконання бюджету, чи щось інакше? Як це розуміти, поясніть людям, що це таке.

КОПИЛОВ В.А. Це, мабуть, головна біда і помилка, яку ми допустили у другому півріччі 2005 і у першому півріччі 2006 років.

Майже по 12 з лишнім мільярдів було витрачено в один і в другий період, на популісті заходи перед українським нардом. Чому це погано і в чому недоліки, в тому, що коли ми запроваджуємо якусь соціальну виплату, якісь соціальні гарантії, або проголошуємо той чи інший розмір заробітної плати і пенсії, ми повинні мати постійне джерело для його фінансування.

Ми тимчасову джерело, яке отримали від „Криворіжсталі”, замість того, щоб його вкласти в розвиток інфраструктури, який би надав можливість зайти тим інвестиціям і забезпечити нормальний рівень життя…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу коротше висловитись.

КОПИЛОВ В.А. …можливості для збільшення надходжень до бюджету і витримання соціальних гарантій ми їх, вибачте, за вираження проїли і змили не в те місце.

Тому я кажу, що це найпоганіший крок у 2005-2006, на початку шостого року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іншими словами можна сказати так, що цих коштів у бюджеті, як доходній частині не передбачалося. Таким чином і у витратній частині. А оскільки вони використані у витратній частині, це означає, що бюджет був не виконаний, завалений був повністю. І всі реляції переможні з цього приводу ми повинні так і оцінювати, власне кажучи, тут треба відповідати за те, як обійшовся попереднім урядом із бюджетом, яки спланувався і фактично виконаний в податковій частині тільки за рахунок проїдання коштів за рахунок від реалізації „Криворіжсталі”.

Тут можна знайти інше юридичне визначення, але це вже питання, очевидно правоохоронців.

КОПИЛОВ В.А. Так. І зараз Рахункова палата робить зазначену перевірку, я думаю, що спільні висновки будуть вам надані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Макеєнко Володимир Володимирович, голова профільного комітету, Комітету з питань бюджетної політики.

11:54:23

МАКЕЄНКО В.В.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні народні депутати та члени уряду!

Згідно з пунктом 4 статті 85 Конституції України та частини 5 статті 62 Бюджетного кодексу Верховна Рада має розглянути звіт Кабінету Міністрів про виконання Закону України про державний бюджет на 2006 рік та прийняти рішення щодо нього. Це якраз той бюджет, який формувався урядом Юлії Володимирівни Тимошенко, виконувався урядом Юрія Івановича Єханурова та виправлявся урядом Віктора Федоровича Януковича. Ви, мабуть, шановні народні депутати, знаєте, як у тій приказці, що завжди у трьох няньок дитя голодне. І за результатами піврічного виконання держбюджету 2006 року, створеного в серпні того року урядом коаліції, прийшлося терміново виправляти ситуацію. На той час реальні показники суттєво відставали від закладених у Законі про бюджет і по темпах росту ВВП, і по темпах росту промислового виробництва. Єдине, що зростало - це збитки підприємств, які були пов’язані з багатьма факторами, і в першу чергу, із збільшенням ціни на газ та відсутністю підтримки держави експортувати вітчизняну продукцію. Це і є ті реалії про які сьогодні дехто хоче забути, а дехто не хоче пам’ятати. Це та дійсність яка чітко і відверто показує спроможність одних тільки руйнувати і наполегливість та професійний підхід інших знаходити правильне рішення в умовах економічного хаосу та політичної нестабільності.

Комітет Верховної Ради з питань бюджету на своєму засіданні за участю представників Рахункової палати України та Міністерства фінансів України розглянув звіт Кабінету Міністрів про виконання Закону України про державний бюджет України на 2006 рік. Під час розгляду комітет звернув увагу на наступне. На відміну від 2005 року у 2006 році вдалося забезпечити виконання базових прогнозних макропоказників економічного, соціального розвитку, що були враховані у розрахунках державного бюджету на 2006 рік. Так реальне зростання валового внутрішнього продукту за 2006 рік становило 7,1 відсотків. При прогнозі 7 відсотків, номінальний його обсяг складав 535 мільярдів 900 мільйонів при прогнозі 512.500 мільйонів гривень. Середньорічний індекс споживчих цін 109,1 відсотків при прогнозі 111,4.

Слід відмітити, що на початку минулого року спостерігалися низькі темпи зростання економіки і відповідно виникла загроза невиконання бюджету. Але менше, ніж за півроку напруженої роботи нового уряду Віктора Федоровича Януковича, вдалося відновити макроекономічну стабільність та підвищити темпи економічного зростання. Це сприяло виконанню планів доходів бюджету за минулий рік.

Так доходи загального фонду за 2006 рік становили 101 мільярд гривень, або 104 відсотки річного … вкладу. Загалом понад плану надійшло 4,1 мільярда гривень, порівняно з 2005 роком збільшення становить 20 відсотків.

Такий стан виконання забезпечено в основному за рахунок перевиконання планових показників по податку на додану вартість, понад 5,8 мільярда гривень.

У 2006 році відшкодовано з бюджету податку на додану вартість грошовими коштами у сумі 15 мільярдів гривень, що на 13 відсотків гривень перевищує обсяги відшкодування порівняно з 2005 роком. При цьому, заборгованість з простроченим терміном відшкодування зменшилася більше, ніж на третину, до 437 мільйонів гривень.

Затвердженим Законом на 2006 рік план надходжень по спеціальному фонду Державного бюджету виконано на 106 відсотків, перевиконання становило майже 2 мільярди гривень, в основному за рахунок власних надходжень бюджетних установ, які виконані на 145 відсотків.

Водночас, окремі податки і збори не надійшли до бюджету у повному обсязі, що потребує удосконалення планового надходження до бюджету з метою підвищення його реалістичності.

У цьому контексті актуальним також є питання покращення адміністрування податків і зборів, та посилення фінансової дисципліни, що має бути забезпечено з прийняттям нового Податкового кодексу.

Кошти від приватизації державного майна надійшли у сумі 559 мільйонів гривень, що становить лише 26 відсотків до затвердженого показника на рік. Недоотримана 1,6 мільярда гривень.

Враховуючи зазначене, з метою уникнення розбалансованого державного бюджету та керуючись статтею 14 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік”, уряд замістив на до отримані кошти відповідним збільшенням державних запозичень.

Слід відмітити, що протягом перших семи місяців минулого року на фінансування дефіциту загального фонду були майже повністю використані залишки коштів на рахунках казначейства, які залишилися після приватизації „Криворожсталі”. Однак, новому уряду Януковича до кінця року вдалося накопичити залишки коштів...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закінчуйте, будь ласка.

МАКЕЄНКО В.В. Я прошу, п’ять хвилин, це занадто мало. Ми подавали десять хвилин.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Володимирович.

МАКЕЄНКО В.В. Домовились.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, дайте закінчити.

МАКЕЄНКО В.В. Я прошу дві хвилини ще.

Коротко щодо місцевих бюджетів. За 2006 рік річні розрахункові показники доходів виконані зведеним бюджетом усіх адміністративних територіальних одиниць. Загалом, до місцевих бюджетів надійшло майже 40 мільярдів гривень доходів без міжбюджетних трансферів, що на 21 відсоток або на сім мільярдів гривень більше розрахункових обсягів Мінфіну. Порівняно з 2005 роком доходи місцевих бюджетів зросли майже на десять мільярдів гривень, або на 32 відсотки більше.

Кабінет Міністрів разом із звітом вніс на розгляд Верховної Ради проект постанови Верховної Ради про звіт про виконання Закону України про державний бюджет України на 2006 рік за № 3536, яким пропонується затвердити цей звіт.

Враховуючи наведене, Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді прийняти за основу та в цілому проект постанови Верховної Ради України за реєстраційним № 3536, тим самим схваливши роботу уряду щодо забезпечення виконання Закону про держбюджет на 2006 рік.

І останнє. Державницьку мудрість завжди відрізняло вміння робити висновки. Події 2005, 2006 років повинні і для державних мужів України теж бути повчальними. Тому що історія України, українського народу це не ігри за столом, це перш за все, людські долі, долі родин, дітей, літніх людей, для долі економічної безпеки нашої держави. Про це нам треба всім пам’ятати і робити висновки, а не експериментувати над країною, над її людьми, які в цій країні живуть і працюють. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні депутати, ви знаєте, що вчора ми прощалися, вірніше, оголосили офіційно про те, що із життя пішов наш колега, член фракції Партії Регіонів Василь Тимофійович Біба. О 12 годині, з 12 години у Клубі Кабінету Міністрів відбувається прощання із депутатом. Я прошу скористатися такою нагодою, зараз пройти до Клубу Кабінету Міністрів, а о 12.30 ми продовжимо засідання, закінчимо, принаймні, це питання обов’язково і, може, розглянемо ще якесь одне питання. Будь ласка. Одне чи двоє. Перерва до 12.30 оголошується. Будь ласка, візьміть участь у цій печальній церемонії.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжується засідання. Там на процедурі затримується частина депутатів, вони підійдуть ще, а ми тим часом продовжуємо розгляд питання про звіт щодо виконання державного бюджету за 2006 рік. І слово має Голова Рахункової палати України Валентин Костянтинович Симоненко. Десять хвилин, будь ласка.

СИМОНЕНКО В.К.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые народные депутаты, члены правительства! Готовясь к сегодняшнему пленарному заседанию, я в очередной раз пересматривал материалы бюджета прошлого года. Работа с документом навела меня на мысл, на мысль об уникальности, уникальных особенностей бюджета 2006 года.

Один состав правительства начинал разработку проекта закона о государственном бюджете, два последних – его выполняли, что в результате и привело к отсутствию какого-либо выраженного экономического и финансовой политики в главном финансовом документе страны. На первый взгляд, кажется логичным оценить вклад каждого из правительства в выполнении бюджета. Но обязанность Счетной палаты, в соответствии с действующим законодательством – это целостная оценка выполнения государственного бюджета как основного финансового документа страны. Именно поэтому, предвидя подобную ситуацию, в прошлом году, уважаемые народные депутаты, мы вам направляли заключение о выполнении государственного бюджета за первый квартал, первое полугодие и девять месяцев. Для того, чтобы можно было сравнивать динамику выполнения государственного бюджета.

В мае этого года коллегия Счетной палаты рассмотрела отчет правительства о выполнении закона о государственном бюджете на 2006 год и утвердила соответствующие заключения, которые вам направлены. И я вижу, вы его тщательно изучаете и изучили уже.

Главным достижением прошлого года было преодоление спада экономики и постепенное наращивание темпов экономического роста, которое наметилось в четвертом квартале. Достигнуто прирост реального ВВП на 7,1 процента, несколько превысил прогнозируемый и почти в три раза показатель 2005 года. Экономика, можно сказать, приобрела способность не реагировать на политические неурядицы, но остается чрезвычайно зависимой от конъюнктурных, конъюнктуры внешних рынков.

В тоже время приоритеты импортером, которые создавались в 2005 году привели к тому, что рост импорта превысил рост экспорта. В результате впервые за последние 7 лет страна имеет отрицательное сальдо внешнеторгового оборота платежного баланса в сумме, ни много не мало, около 3-х миллиардов долларов.

В розданном вам экспертном заключении Счетной палаты о выполнении государственного бюджета за 2006 год сказано о многих недостатках и упущениях. Я же остановлюсь на тех направлениях бюджетной политики, которые требуют улучшение как в текущим, так и в будущих годах.

Первое. Требует улучшения система государственного прогнозирования. Из года в год отклонение отдельных фактических значениях макропоказателей от прогнозируемых приводит к недобору планируемых доходов. Не исключение было и в 2006 году. Недобрали ни много не мало 3,5 миллиарда гривен. Только погрешность в прогнозировании прибыли привело к недобору более 2-х миллиардов. Недоборы доходов по прогнозируемым источникам привели к усилению фискального давления в других направлениях, что отрицательно сказалось на развитии экономики.

Уровень перераспределения ВВП через сводный бюджет в 2006 году составил практически 32 процента. И это является максимальное значение за последних 3-4 года.

В результате в исправной цифре о выполнении доходной части бюджета учтено свыше 6 миллиардов гривен из личных перечисленных платежей, а также почти 7 миллиардов недовозвращенного НДС.

Исходя из этих факторов реальные доходы сводного бюджета возросли на 9,2 процента и превысили на 2,1 процента пункта реального ВВП. В прошлом году удалось восстановить бюджетообразующую роль НДС. Однако, правовое поле этого налога оставляет желать лучшего. Подробно эту проблему мы изложили в экспертном заключении Счетной палаты. Скажу только одно, что «налоговые новаторы», я взял это понятие в кавычки, которые путем исключения из закона дефиниции «бюджетная задолженность» пытаются решить проблему возврата НДС таким образом. Думаю, что они глубоко заблуждаются. де-юре термина нет, де-факто долг государства есть и немалый – 7 миллиардов гривен.

В прошлом году продолжились и негативные по нашему мнению тенденции роли общегосударственных налогов и сборов в специальный фонд, что нивелирует главную цель его создания – включение в государственный бюджет разных не бюджетных фондов из собственных средств бюджета. Такова была одна из стержневых, как говорится, идеологических начал создания этого специального фонда.

Часть же сегодня общегосударственных налогов и сборов превысило 58 процентов доходов специального фонда. Создается ситуация, когда почти в каждом проекте закона лоббируется решение бюджетных вопросов через фонд. Если это тенденцию не остановить, то в скором времени государственный бюджет состоять только из одного спецфонда.

В части расходов надо отдать должное, решение социальной… должное решению социальной составляющей. Финансирование заработной платы и защищенных статей было обеспечено полностью. Однако, традиционно требует улучшение качества бюджетирования. Из года в год затягивается принятие порядка использования средств, происходит перенос плановых назначений на конец года, несвоевременное их распределение и перераспределение. Назову только одну цифру. Почти 20 процентов расходов по программе поддержки АПК было отнесено на декабрь. О какой эффективности использования средств может идти речь в этом случае. Проведение аудитов подтверждает необходимость существенного сокращения расходов на управление или хотя бы доведение их до разумных пределов. Отсюда, уважаемые коллеги, и громадные суммы непроизводительных бюджетных расходов по этой статье. В то же время, практически все аудиты, проводимы Счетной палатой, выявляют нарушение бюджетного законодательства нецелевые и неэффективные использования бюджетных средств, искажение отчетности главных распорядителей бюджетных средств. И, как ни печально, но превалирующая часть этих нарушений объясняется не злым умыслом, а низким уровнем знаний и квалификация работников экономических и финансовых служб распорядителей бюджетных средств на всех уровнях. В этом вопросе непочатый край работы, как для Министерства финансов, так и Государственного казначейства и ряд других министерств.

Я думаю, что здесь сказывается впрямую непосредственно та ситуация, когда было уволено по непонятным причинам 20 тысяч государственных служащих единовременно. То есть, практически был вырублен подлесок нашего кадрового резерва.

Несколько лет назад я обращал уже внимание уважаемых народных депутатов на неэтичность некоторых источников проведения расходов отдельных главных распорядителей бюджетных средств, особенно это касается силовых ведомств. Скажите, пожалуйста, за какие деньги Служба безопасности провела расходы за счет полученных благотворительных взносов, подарков и средств на выполнение отдельных поручений на сумму не много, ни мало 61 миллион гривен. Я уже не буду дальше говорить о таможенной службе, прокуратуре, это уже, как говорится, мелочи, там 25, там 20 миллионов.

Долговая политика правительства осуществлялась без узаконенной нормативно-правовой базы, и этот процесс уже длится ни много, ни мало 12 лет. Заимствование проводилось без утвержденной программы, и в результате их объемы и структуры не соответствовали параметрам установленным законом о бюджете. Кстати, эти действия не согласовывались и с Верховным Советом, а представлялись, как свершившийся факт. В долговой политике настало время определиться и с корпоративным долгом обязательств, по которым не гарантируется государством, этот долг уже возрос до трех четвертей валового внешнего долга. Неконтролируемые увеличения валютных обязательств сектора экономики при непостоянном валютном рынке создают риск их погашения.

И еще одно. Казалось бы, формальная проблема государственного долга. Вы знаете, что в свое время щедрая рука власть придержащих за счет государственных средств раздала всевозможные суммы, займы, гарантии и другие преференции. Все попытки Министерства финансов и налоговой администрации по возврату просроченных задолженностей перед государством имеют практически нулевой эффект. Основная причина – полное бесперспективное взыскание задолженностей. Значит, нужно подсчитать и списать это, чтобы расчистить ствол проблемы.

И последнее. Исходя из практики исполнения бюджета в 2006 году, несмотря ни на что и ни на какие потрясения, главным условием успешного проведения...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуйте, продовжуйте.

СИМОНЕНКО В.К. Несмотря ни на что и ни на какие потрясения, главным условием успешного проведения бюджетной политики является поддержание стабильного экономического роста, улучшение качества бюджетирования и не только на уровне правительства и Министерства финансов, но и как распределителей бюджетных средств тех уровней, так и их получателей, только при этом условии – залог нашего дальнейшего развития экономики нашей страны. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за таку відверту, я би сказав, проведену роботу і відвертий аналіз, бо рідко про це говориться на трибуні парламенту, а в суспільній свідомості взагалі мало є інформації про суть того, що відбувається з бюджетом. Тому за це вам спасибі.

А у кого є запитання до голови Рахункової палати, запишіться, будь ласка. Так, будь ласка, Сухий Ярослав Михайлович.

12:51:33

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Валентин Костянтинович, таке, з дозволу сказати, бездарне ноу-хау уряду Тимошенко, як реприватизація на догоду політичним соратникам і своїм спонсорам Майдану, завдало суттєвих збитків інвестиційній привабливості української економіки – це однозначно, бо наслідки цього ми будемо з вами відчувати, наша економіка, ще довго. Зокрема, перепродаж „Криворіжсталі” вже зараз, як вам відомо, завдає суттєвої шкоди будівельній індустрії, бо виросла ціна на комплектуючі металічні, вугільній промисловості, екології тощо. Але, Валентин Костянтинович, в мене питання те, яке турбує людей, про що сьогодні вже говорив Олександр Олександрович Мороз. Куди все-таки команда Тимошенко і Єханурова поділа ті десятки мільярдів гривень? Ви знаєте, що однією з причин дотермінового припинення повноважень Верховної Ради було і те. щоб зупинити роботу нашої тимчасової слідчої комісії, яка намагалася з’ясувати, куди ця гоп-компанія поділа мільярди гривень від „Криворіжсталі”.

СИМОНЕНКО В.К. Ну, прежде всего, я бы так сказал. Если говорить однозначно, даже не проели, а, ну как вам правильно сказать, интеллигентно, прожрали государственные деньги. А если говорить по цифрам, я могу ошибиться, но цифры таковы: 24,2 миллиарда гривен получили, перевели на единый казначейский счет. В 2005 году 4,6 миллиарда из этих повернули власникам – раз; 3,3 – погашение было нашему Пенсионному фонду, добавили; 6,1 миллиарда пошло на финансирование дефицита бюджета, то есть элементарное проедание. Осталось 10 миллионов, 10 миллиардов на следующий год, на 2006 год, которые проели в первом квартале 2006 года. Отсюда эффективности траты этих денег. Но…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити.

СИМОНЕНКО В.К….так и не дало ни одного предложения, для того чтобы куда целевым образом направить эти средства. И что самое главное? Вот мы сейчас будем принимать бюджет 2008 года, нельзя записывать деньги от приватизации одной строчкой на финансирование бюджета. Их надо записывать целевым назначением для того, чтобы под эти деньги подложить совершенно конкретные инвестиционные проекты.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До речі, і закон про приватизацію, який приймався тут, забороняв використовувати кошти від приватизації на обслуговування дефіциту державного бюджету. Іншими словами, це грубе порушення законодавства України, і Кримінальним кодексом керуючись, це називається злочин. І треба давати оцінку такому використанню коштів. Рижук, будь ласка, Сергій Миколайович.

12:54:50

РИЖУК С.М.

Дякую. Рижук, фракція Партії регіонів, Житомирщина.

От я руку підіймаю, Валентин Костянтинович. Шановний Валентин Костянтинович, мене дуже різонуло, як кажуть, по серцю ті цифри, які ви назвали стосовно зовнішнього торговельного сальдо. Дійсно, я добре пам’ятаю цифру, коли попередній уряд Януковича залишив наступникам позитивного зовнішнього торговельного сальдо тільки по АПК 3,2 мільярди доларів. А потім прийняв мінус мільярд двісті. Сьогодні, як видно з доповіді, із вашої співдоповіді – це світова ситуація вирівнялася, але справа не просто 3,2 мільярди, справа йде про те мова, що дуже великий обвал цін по м’ясній, по молочній продукції.

Ви в рахунковій платі якось обраховували, а які ж втрати сільське господарство? Тому що сьогодні, якщо сільське господарство о так страждає, то це ж воно втратило гроші, які треба було сьогодні вкладати тоді. Дякую.

СИМОНЕНКО В.К. Безусловно, вопрос торгового баланса, как одного основного макроэкономического показателя страны имеет влияние на всю систему экономики, но мы открыли, мы открыли, практически, все свои рынки, которые эта открытость больно ударила, прежде всего, по рынку сельхозпродуктов.

Если мы посчитаем, если мы вернемся к системе потребления, у нас есть эти цифры, то мы только в 2005 году стали на 6 процентов потреблять продукции сельскохозяйственного производства собственного на шесть процентов меньше, чем в 2004 году. И эта тенденция продлилась и в 2006 году. То есть здесь нужно кардинальным образом менять эту политику. Если мы хотим реализовать лозунг «Приоритет отечественным производителям».

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іванов.

12:56:58

ІВАНОВ В.М.

Уважаемый Валентин Константинович. У меня вопрос из двух частей.

Первая часть вопроса заключается в следующем. Мы знаем ту трагедию, которая была в Алчевске. Мы знаем, как остро реагировала пресса, в этом зале была реакция в отношение того, как, каким образом и каким способом использовались средства по Алчевску.

Не считаете ли вы необходимым, что пришло время наконец-то сказать правду, что же произошло в Алчевске, в том числе с подтверждением финансовыми документами и финансовыми выкладками? Это первая часть вопроса.

И вторая часть вопроса. Рахункова палата, и я бы очень поддержал ее действия сегодня, которые и в Бюджетном комитете мы об этом говорили, те действия, которые свидетельствуют о том, что взят очень четкий курс на паспортизацию всех бюджетных расходов, вы этим делом серьезно занимаетесь.

Так вот у меня вопрос, он частично касается это проблемы. Вопрос состоит в следующем. Вот скажите, Верховная Рада приняли изменения к бюджету. Эти изменения касаются 17 миллионов жителей Украины, 17 миллионов…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, закінчуйте думку свою.

12:58:13

ІВАНОВ В.М.

Касается 17 миллионов жителей Украины, касается и некоторых технологических финансовых вопросов.

Скажите вы как председатель Счетной палаты, как вы оцениваете факт неподписания, фактического блокирования изменений в Закон о бюджет, и кукую бы вы рекомендацию сегодня дали залу и Верховному Совету в этой ситуации? Может быть Голови Верховной Рады?

СИМОНЕНКО В.К. По первой части вопроса. Здесь Вадим Анатольевич говорил о тех цифрах увеличения трансфертов местным советам по инвестициям. Увеличились до полутора миллиардов гривен, то есть практически в 2006 году практически в три раза. Это с одной стороны. Но, с другой стороны, вопрос заключается в том, что под инвестиционные проекты, которые финансируются из Государственного бюджета не четко определены цели и задачи. Это было по Алчевску, это было и по ряду других городов.

Сегодня взят курс на то, чтобы забытый метод программно-целевого планирования, реанимировать и это правильно, в этом вопросе на мой взгляд нынешний состав министерства финансов идет совершенно правильным путем решая задачи вместе с министерством экономики, а что мы получим от вливания в тот или иной проект…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку.

СИМОНЕНКО В.К Что касается второй части вопроса, то безусловно, сегодня от не подписания изменения к проекту бюджета, страдает не 17 миллионов, так говорят, так что б взять так 10-12 миллионов наших граждан. Что в этом плане сделать я вам не могу посоветовать, добиваться, чтобы он был подписан.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Богачук.

13:00:26

БОГАЧУК В.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Скажіть будь ласка, я хочу сказать, що підтримую позицію, вашу позицію, ваш виступ і у вас є великий досвід, значний досвід проведення контрольно-аналітичних, експертних заходів, але у мене є невелике прохання. Все-таки, те що стосується Тернопільської області, яку я представляю, то багато питань з якими звертаються, я не можу, все-таки з’ясувати щодо використання бюджетних коштів, які надходять в область.

Одне із них, звернення щодо закупки медичного обладнання в тернопільських закладах медичного обслуговування. Я направив таке звернення в міністерство охорони здоров’я і в управління охорони здоров’я в області, відповідь з міністерства охорони прийшло, що області закуплено за минулий рік обладнання медичного на 4,6 мільйони. З області прийшла відповідь, що закуплено на 2,6. Де ділося ще два мільйони, я так і не зміг з’ясувати, прошу вашої допомоги. Дякую.

СИМОНЕНКО В.К. Мы занимались этим вопросом в прошлом году, как говорится, ну, в специальной комиссии при Счетной палате. И мы могу вам сказать, что закон о государственной закупивле требует кардинального изменения. Это, если говорить, вообще, о проблеме. 120 миллиардов гривен, которые идут, проходят через этот закон, требует более мелкого сита для их просеивания, потому что уж через чур много остается на этом сите тех, кто этим занимается.

А что касается вашего конкретного вопроса, пожалуйста, мы всегда помогаем и будем помогать. И получаем каждый, если говорить, в месяц, до 5 тысяч подобных обращений, которые мы в сверх тех аудитов, которые, государственных, которые мы проводим планово, мы помогаем тем или иным областям навести порядок.

Пожалуйста, обращайтесь, мы откликнемся.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валентин Олександрович, сідайте, будь ласка. Хто хоче взяти участь в обговоренні, запишіться. Тепер від депутатів індивідуально. Будь ласка. Александровська, прошу від фракції комуністів.

13:03:40

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Отчет правительства об исполнении государственного бюджета на 2007 год свидетельствует об успешной работе правительства и о правильной стратегии, которая выработана, в том числе и антикризисной коалицией здесь в этом зале. Что свидетельствует в пользу такого утверждения?

Как мы уже слышали из доклада, в докладе было сказано, что на 4 миллиарда гривен увеличен доход общего фонда Госбюджета.

Мы с вами знаем, что повышена и налоговая дисциплина. Недоимка по налогам на 17 процентов меньше, чем была в аналогичном периоде в 2005 году. Более ответственно правительство относится и к своим обязательствам. Размер возмещения по налогу на добавленную стоимость, по сравнению с 2005 годом, увеличился на 13 процентов. Больше средств направляется на оплату труда работников бюджетной сферы и на капитальные вложения.

Однако, не могут не настораживать и некоторые негативные моменты. К ним следует отнести: невыполнен план по поступлению средств от таможенных сборов по экспорту и импорту. В чем причина? Я думаю, что можно предположить, что сложная внутриполитическая ситуация и ситуация, которая спровоцирована действиями Президента, влияет на деловую активность и именно поэтому и объем товаров, которые пересекают нашу границу, не такой интенсивный, как мог бы быть. И естественно, возникает вопрос с планом выполнения по таможенным сборам.

Не выполнен план поступлений по специальному фонду Госбюджета от продажи земельных участков не сельскохозяйственного назначения, на которых размещены объекты, которые приватизируются. Значит, либо допущены ошибки при планировании, либо неблагополучно с дисциплиной исполнения бюджета в этой части.

Зато перевыполнен почти более чем на 3 миллиарда гривен план поступлений по спец фонду госбюджета за счет доходов бюджетных организаций то есть от их хозяйственной деятельности.

Что это значит?Бюджетные организации, такие как например учреждения образования и здравоохранения оказывают дополнительные платные услуги населению. Это значит, что в бюджете государственном мы в полной мере не финансируем деятельность этих учреждений и организаций и они вынуждены оказывать платные услуги населению, значит наше население вот эти дополнительные, более 3 миллиардов гривен заплатили, в том числе, за эти услуги. Я думаю, что это говорит о том, что нам нужно больше средств направлять на здравоохранение и на образование.

И нам, и правительству необходимо помнить и о взятых обязательствах по отношению к такой категории граждан, которыми являются дети войны. Они и сегодня ждут реализации в полном объеме положений закона соответствующего, ждут, когда же ни получат надбавки к пенсиям в положенном, полном размере.

Ну, и я хочу сказать, субвенции, направляемые в бюджете, значительные и очень важна дисциплина направления этих средств в регионы и дисциплина использования этих средств. Поэтому фракция коммунистов поддерживает предложения бюджетного комитета утвердить отчет и поддержать то постановление, которое…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рижук Сергій Миколайович, прошу.

13:06:59

РИЖУК С.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні колеги! Коли уряд доповідав звіт про виконання бюджету за 2006 рік, ми мали нагоду ілюстровано бачити на моніторах як в минулому році в першому півріччі стрімко, катастрофічно падала доля валового внутрішнього продукту і коли була сформована коаліція, коаліцією було сформовано уряд, то уряд Януковича фактично вирвав, можна так сказати, по-людськи, по-простому трагедію з невиконанням бюджету і вирівняв ситуацію, і продовжив в цьому році це і дало можливість уряду внести, а нам з вами схвалити і соціальні програми, і успішно їх реалізовувати, тому що є як-то кажуть із чого взяти, от з тих показників бюджету за минулий рік, за друге півріччя, якщо уточнити, минулого року. І це не бравада самодовільна, а то правда з цифрами і з наглядним прикладом як це зроблено.

Але я хочу зробити усім нам і уряду одне побажання і навіть застереження, що стосується сільського господарства насамперед. Тому що коли ота синусоїда уряду до коаліційного за перше півріччя падала стрімко вниз в минулому році, а в грудні тільки фінансували сільське господарство, то це означає, що гроші, які вкладаються в сільське господарство дають віддачу як мінімум через рік.

Отже, не тільки засуха, яка зараз добиває, а те, що уряд попередній і Єханурова, і Тимошенко, як видно із звітів, не фінансували як належить сільськогосподарству. Я думаю, що нам потрібно зараз, затверджуючи і пропоную затвердити бюджет, звіт про бюджет за минулий рік, добре подумати як скористатися цими результатами з тим, щоб, незважаючи не на які катаклізми, ні політичні, ні погодні мати добрий результат. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Більш бажаючих обговорювати цю тему немає, оскільки, я так вважаю, і доповідь Кабінету Міністрів, і Рахункової палати, і нашого комітету була вичерпною, яка свідчить про те, що дуже багато недоліків виявлено під час використання чи, вірніше, виконання бюджету 2006 року, 2005 року, вибачте, 2006 року і ті недоліки, про які йшлося тут, вони потребують не стільки парламентського аналізу, оскільки аналізу правоохоронних, з боку правоохоронних органів. Але я сподіваюся на те, що Кабінет міністрів, виконуючи свої основні функції, матиме це все на увазі і відповідно реагуватиме.

У вас є на руках Проект Постанови про затвердження звіту, реєстраційний номер... Зараз я, хвилиночку, назву. 3536. Я ставлю його на голосування.

13:11:30

За-238.

Рішення прийнято.

Спасибі, Адам Іванович, будь ласка.

МАРТИНЮК А.І.

Шановний Олександр Олександрович, шановні колеги! Є пропозиція, щоб ми зараз включили до порядку денного і розглянули проект постанови за номером 3563, дещо змінивши назву постанови, на відміну від тої, що вам роздана. А саме: Постанова Верховної Ради України про внесення змін до Постанови Верховної Ради України від 21 червня 2005 року про звіт про виконання Закону України про Державний бюджет України на 2004 рік. Автори цієї законодавчої ініціативи Пінчук та Ковальова. Включити до порядку денного і розглянути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу проголосувати включення цього питання до порядку дня.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

13:12:35

За-243.

Питання до порядку денного включено.

Будь ласка, Пінчук, прошу на трибуну. Будь ласка, говоріть.

13:13:13

ПІНЧУК А.П.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати та запрошені! Динаміка економічного розвитку в 2004 році була надзвичайно позитивною. Темпи реального ВВП за 2004 рік сягнули рекордних для України 12,1 відсотків. Номінальний обсяг ВВП зріс на 29,1 відсотків порівняно з 2003 роком та становив 345,1 млрд. грн.

Також необхідно відмітити надзвичайно позитивну динаміку зовнішньоекономічної діяльності, зростання експорту та імпорту товарів та послуг. У 2004 році зросли реальні наявні доходи на 19,6 відсотків. Заробітна плата – на 23,8 відсотків, прибуток прибуткових підприємств на 60,8 відсотків. Приріст інвестицій в основний капітал за 2004 рік становив 28 відсотків, у 2005 році - лише 1, 9.

Розвиток економіки та успішна реалізація податкової бюджетної політики протягом 2004 року забезпечили повне виконання основних показників Державного бюджету. Доходи Державного бюджету за 2004 рік виконано у сумі 70,3 мільярда гривень або 107, 9 плану, що на 27,7 відсотки більше 2003 року.

До загального фонду надійшло 52 мільярди гривень – це є 101, 1 відсотки річного плану , що на 23 проценти, відсотки більше 2003 року.

Особливість виконання дохідної частини 2004 року – це зменшення податкового навантаження на реальний сектор економіки, так і на громадян. Зменшення ставки податку на прибуток до 25 відсотків встановлення єдиної ставки оподаткування доходів фізичних осіб на рівні 13 відсотків. Скасування готельного збору та збору на проїзд по території прикордонних областей автотранспортом. При цьому планові показники за основними бюджетоутворюючими податками виконано.

Перевиконання запланованих обсягів надходжень до Державного бюджету спостерігалося по податку на прибуток підприємств на 3,4 мільярди гривень або 27,1 відсотки. Акцизного збору і звезення на територію України товарів на 113,1 мільйонів гривень або на 1,9 відсотків. Питома вага надходження і податку на додану вартість в загальному обсязі податкових їх надходжень в 2004 році зросла до 37,3 відсотків порівняно з 35,3 відсотками у 2003 році.

У 2004 році фінансові ресурси спрямовувались на вирішення соціально-економічних проблем держави – покращення добробуту населення.

Видатки Державного бюджету за 2004 рік проведені у сумі 79,5 мільярдів гривень або на рівні 110 відсотків плану, у тому числі по загальному фонду здійснено 61,6 мільярдів гривень – це 105,1 відсотка плану у порівнянні з 2003 роком. Додаткова частина державного бюджету в цілому збільшилася на 41,6 відсотка, в тому числі загального фонду на 40,6 відсотків. Обсяг видатків державного бюджету соціального спрямування перевищив рівень 2003 року на 46,2 відсотків. Із загального фонду державного бюджету ці статті видатків були профінансовані у сумі 24,2 мільярда гривень.

Наявні ресурси державного бюджету спрямовувалися на заробітну плату з нарахуваннями, грошове забезпечення пенсії, яка була збільшена до рівня прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, стипендії, інші соціальні виплати, віднесені до захищених статей бюджету. Протягом 2004 року також проводилася політика щодо посилення інвестиційної складової бюджету. Так, у порівняні з 2003 роком капітальні видатки збільшилися з 2,6 відсотків до 4,4 відсотків у розрахунку до ВВП.

Таким чином, бюджетний процес у 2004 році характеризувався , як соціально спрямований, так і з посиленням інвестиційної та інноваційної складових бюджету. У 2004 році спостерігалася висока активність приватизаційних процесів. До державного бюджету надійшло 9,5 мільярдів гривень або 102,9 річного плану, що у 4,4 рази більше надходжень від приватизації 2003 року.

Не дивлячись на зростання дефіциту державного бюджету до обсягу 10,2 мільярда гривень обсяг державного прямого боргу на кінець 2004 року знаходився у межах граничного розміру, встановленого статтею 16 Закону України про державний бюджет України на 2004 рік, і становив 67,7 мільярдів гривень, що по відношенню до ВВП питома вага державного боргу зменшилася з 24,7 відсотків на 1 січня 2004 року до 19,6 відсотків на 1 січня 2005 року.

Проте, не зважаючи на повне виконання основних положень Закону про державний бюджет на 2004 рік, Верховна Рада четвертого скликання не затвердила звіт уряду про його виконання, а взяла його до відома та надала низку доручень Кабінету Міністрів, направлених на розв’язання деяких системних проблемних питань у бюджетній сфері, які накопичувалися не один рік.

Під час розробки та виконання бюджетів у наступних роках вони всі були викинені і частково враховані при підготовці проекту Закону про внесення змін до Бюджету кодексу України та деяких інших законодавчих актів України.

Виходячи з цього мною було підготовлено проект Постанови Верховної Ради за реєстраційним номером 3563 про затвердження звіту Кабінету Міністрів про виконання Закону „Про Державний бюджет на 2004 рік” та скасування Постанови Верховної Ради від 21 червня 2005 року номер 2677 про звіт про виконання Закону України „Про Державний бюджет на 2004 рік”.

Пропоную підтримати і хочу зауважити від Комітету з питань бюджету, На засідання бюджетного комітету 23 травня було розглянуто і підтримано цей проект постанови та рекомендовано Верховній Раді України прийняти його за основу та в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Павловичу. Чи будуть запитання? Немає? Сідайте, будь ласка.

Хто хотів би взяти участь в обговоренні? Немає? Тоді, шановні колеги, з вашого дозволу я ставлю на голосування Постанову за номером 3563 у такій редакції: „Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України від 21 червня 2005 року про звіт про виконання Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”. Верховна Рада України постановляє: „Внести зміни до Постанови Верховної Ради України від 21 червня 2005 року номер 2677-4 про звіт про виконання Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік”, виклавши у такій редакції: „Затвердити звіт Кабінет Міністрів України про виконання Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік” з доходами у сумі 70 тисяч 377 мільйонів гривень, видатками - 79 471, 5 мільйона гривень, обсягом повернення кредитів – 838 мільйонів гривень та обсягом надання кредитів – 1920,7 мільйонів гривень з дефіцитом у сумі 10 216, 5 мільйонів гривень.

Прошу голосувати за постанову у цілому.

13:21:36

За-248

Постанова прийнята.

Давайте подякуємо представникам (в цілому, в цілому вона прийнята), представникам Міністерства фінансів за те, що вони зробили звіти про виконання державних бюджетів, за які вони несли відповідальність, і головне: побажаємо, щоб вони ще з більшим настроєм, і ми з кращим настроєм слухали їхні звіти про виконання Закону щодо Державного бюджету, перевиконання Закону щодо Державного бюджету за 2007-й, а потім восьмий, дев'ятий і наступні роки.

Так, переходимо до розгляду проекту Закону про редакційну свободу державної та комунальної преси в процесі роздержавлення, реєстраційний номер 2738. Доповідає народний депутат України Мордовець Леонід Михайлович, підготуватись Олені Бондаренко. Будь ласка, від комітету.

13:22:49

МОРДОВЕЦЬ Л.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати! Законопроект про редакційну свободу державної та комунальної преси в процесі роздержавлення (реєстраційний номер 2738) розроблений в Комітеті з питань свободи слова та інформації, покликаний урегулювати важливу суспільну проблему – встановити, за якими правилами діють державні та комунальні друковані засоби масової інформації, у чиїх інтересах вони діють і які права мають їх засновники – органи державної влади та місцевого самоврядування.

Українське законодавство на сьогодні не відповідає стандартам і вимогам Ради Європи, світовим вимогам, які відзначають, що сектор державної та комунальної преси має бути реформованим. Розробка законодавства про роздержавлення преси неодноразово відзначалася Верховною Радою як одна з пріоритетних. До речі, основними завданнями соціально-економічного розвитку на 2007 рік передбачено прийняття відповідних законопроектів щодо роздержавлення державної та комунальної преси. Однак через складність проблеми питання роздержавлення преси затягується в часі, тому актуальним є прийняття зазначеного законопроекту, який тимчасово - до проведення роздержавлення – може впорядкувати найбільш складні проблеми взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і засновниками друкованих засобів масової інформації.

Законопроект пропонує заборонити засновникам вимагати матеріали на узгодження право засновників публікувати матеріали лише на підставі угод та за кошти, заборону редакції вносити зміни до матеріалів засновників, рівні правила для усіх друкованих засобів масової інформації, а також передбачається додатковий захист редакторів державних та комунальних засобів масової інформації, зокрема, встановивши, що їх звільнення можливе лише за згодою трудових колективів. Така норма має захищати права редакторів від необгрунтованих звільнень, метою яких може бути бажання встановити контроль за засобами масової інформації. До того ж, реалізація цього законопроекту не лише не потребує додаткових видатків з Державного бюджет України, а, навпаки, в перспективі передбачає скорочення кількості державних засобів масової інформації, що сприятиме скороченню витрат із Державного бюджету та з бюджетів місцевих органів самоврядування.

Тому комітет пропонує зазначений законопроект взяти за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, чи є запитання? Немає? Сідайте, будь ласка.

Від комітету перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Анатоліївна Бондаренко. Будь ласка.

13:26:02

БОНДАРЕНКО О.А.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги! На самом деле, законопроект, который внесен моими коллегами не имеет какого-то революционного характера и, более того, я могла бы сказать, что даже это фактически дубляж четырех действующих законов на территории Украины, а именно: про інформацію про друковані засоби масової інформації в Україні, про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”. Фактически, все те нормы, которые содержаться в проекте закона, они есть в одном из этих четырех законов. Если даже посмотреть по статьям: мета діяльності, редакційна свобода. Заборона встановлення переваг на доступ до інформації”. Все это есть в профильном законодательстве.

Фактически, законопроект он еще раз подчеркивает, необходимость бережно относится к нашим средствам массовой информации, поэтому, мое личное мнение, я не поддержала во время голосования в комитете данный законопроект. Необходимости в данном законе про редакційну свободу я не вижу. Почему? Потому что, во-первых, опять-таки он не ….(О п л е с к и)

Он не вводит какие-то дополнительные страховочные для журналистов и для редакций требования, которые могли бы им помочь в их работе. И второй момент, самое главное, что юридические последствия за нарушение тех требований, которые включены в проект, они просто не выписаны. И еще один острый момент, который меня лично насторожил и почему я не голосовала за данный проект закона, последняя статья касается невозможности увольнения главного редактора с редакции коммунального или государственного средства массовой информации.

Я могу сказать, что у нас, в Донецкой области, был подобный пример. Донецкий областной советь был учредителем газеты жизнь и, скажем так, неэффективное руководство главного редактора, ну, практически, свело деятельность данной газеты к нулю, это был банкрот и так далее.

Только после смены главного редактора, газета вышла на рентабельный уровень, развивается без поддержки Донецкого областного совета. Мы, фактически, сняли эту нагрузку с бюджета области. Поэтому в данном случае, если запретить учредителям коммунальных и государственных средств массовой информации рассматривать кадровые вопросы, не приведет ли это к тому, на самом деле, что до того момента, пока ямы не сможем снять главного редактора, он просто разбазарит всю редакцию. Спасибо. Если вопросы есть, я отвечу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання, шановні колеги? Сідайте, будь ласка.

Я ставлю на голосування постанову за номером, вірніше, проект Закону України про редакційну свободу державної та комунальної преси у процесі роздержавлення, реєстраційний номер 2738, про прийняття за основу у, першому читанні. Прошу визначатися.

13:29:26

За-39

Рішення не прийнято. Закон знімається з розгляду.

Розглядається проект Закону про мораторій на відчуження від редакцій державних та комунальних засобів масової інформації приміщень та майна. Доповідає, реєстраційний номер 2739, доповідає колега Мордовець. Підготуватися Бондаренко. Будь ласка.

13:30:14

МОРДОВЕЦЬ Л.М.

Шановні народні депутати, проектом Закону України „Про мораторій на відчуження від редакцій державних та комунальних засобі масової інформації приміщень та майна, реєстраційний номер 2739, розробленим та внесеним на розгляд народними депутатами, членами Комітету з питань свободи слова та інформації, пропонується встановити тимчасовий мораторій на відчуження приміщень та майна редакцій державних та комунальних засобів масової інформації до прийняття Закону про реформування державних і комунальних засобів масової інформації, який має визначити суб’єктів права власності.

Інформація про те, що готується даний законопроект, вплинула на деяких керівників місцевих органів влади та місцевого самоврядування, які почали самостійно, без законодавчого врегулювання, розпочали свої процеси реформування, у тому числі самочинно здійснюючи приватизацію цих засобів масової інформації. Фактично це своєрідне рейдерство. І з цього приводу ідуть звернення до нашого комітету.

Зокрема деякі місцеві ради починають виходити із засновників видань, прагнучи забрати редакційні приміщення, припиняють фінансування видань, що призводить до заборгованості газет, намагаються призначити своїх редакторів, такі факти є, зокрема, в Закарпатській, Вінницькій, Дніпропетровській, Черкаській, Сумській областях та інших областях. Цей законопроект, до речі, позитивно оцінений головним Науково-експертним управлінням, а також Кабінетом Міністрів, тому є прохання підтримати цей законопроект в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи будуть запитання? Немає. Сідайте, будь ласка. Від комітету Олена Бондареко прошу.

13:32:02

БОНДАРЕНКО О.А.

Уважаемые коллеги! Я абсолютно согласна со своим коллегой по комитету, действительно, данный закон имеет цель предупредить разворовывание редакций и спускания абсолютно за копейки имуществом, которым сейчас обладают редакции коммунальных и государственных средств массовой информации.

Чтобы можно было сохранить материально-технический статус-кво и это является первым шагом в процессе разгосударствления государственных и коммунальных средств массовой информации. Я предлагаю поддержать данный законопроект, поскольку он позволит нам сохранить ту необходимую материально-техническую базу, с которой наши государственные, коммунальные СМИ могут стартовать на равных конкурентных основаниях с коммерческими средствами массовой информации.

Единственное, что были замечания у научно-экспертного управления, выписать, все-таки почетшее, что же является имуществом конкретно редакции и что является имуществом с каким-то другим статусом. Вот здесь определения страдают, поэтому, я думаю, мы можем проголосовать, взять за основу с доработками на второе чтение. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання?

Немає, сідайте, хто бажає взяти участь в обговоренні? Прошу записатись від фракцій, прошу записатись від фракцій.

Від депутатів хто бажає персонально? Також немає бажаючих. Тобто у нас є підстави поставити на голосування про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону України про мораторій на відчуження від редакцій державних та комунальних засобів масової інформації приміщень та майна. Реєстраційний номер законопроекту 2739. Прошу голосувати.

13:34:11

За-248.

Закон прийнято у першому читанні.

Шановні колеги, нам треба включити до порядку денного та прийняти рішення щодо проекту закону про органічне виробництво. Реєстраційний номер 3446.

Прошу проголосувати про включення до порядку денного.

13:34:43

За-229.

Питання включено.

Будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Сергій Миколайович Рижук, прошу.

13:35:08

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати! Пропонується розглянути проект закону України „Про органічне виробництво” – це надзвичайно актуальний для економіки, тим паче ринкової економіки аграрного сектору проект закону. Більше того, уже ряд років у декількох областях нашої держави активно запроваджено і запроваджується, власне, органічне виробництво. Але оскільки немає законодавчої бази, немає відповідної і цільової політики, маркування, сертифікації всього того іншого, щоб ці продукти подавати, як органічні тобто натуральні, які мають свою особливу ціну і попит, на яких сьогодні досить зростає.

В пояснювальній записці до проекту Закону основні питання і вся система виписана. Я хочу для народних депутатів і радіослухачів, телеглядачів сказати трішки популярно, що органічне виробництво – це не повернення до примітивного простого відтворення в сільському господарстві насамперед, а повернення до натурального, якісно, екологічно чистого виробництва.

Якщо ще більш приземлено, то якщо кожен з нас, чи покупець, чекаючи на свіжі помідори, насамперед і огірки уже не з теплиці, а з поля і після цього купуємо ці помідори все-таки склереїдні, не пахучі, не ароматні, то це означає, що вони вирощені, якщо не на субстраті, то із застосуванням чисто мінеральних добрив. Тому що найкращий сорт помідора, якщо він вирощений без органічних добрив, він не може бути якісним.

То сьогодні навіть з парламентської трибуни ми можемо порекомендувати кожній людині, яка купує на ринку, на базарі і хоче таких помідорів, то вона повинна запитати в того дядька: „Чи в тебе корова є, дядьку?”. А якщо є, значить є органічні добрива, перегній і тоді буде якісний продукт.

Отже, насамперед передбачається, коли мова йде про органічне виробництво, що мають бути зведені до мінімуму хімічні засоби удобрення і захисту рослин.

Мають бути, правильно каже Олександр Миколайович, практично заборонена гідропоніка, а якщо ні, то через систему сертифікації і ґрунту, і сировини, і готової продукції відповідного маркування, все те, що записано, не буду перераховувати задля економії часу, у проекті закону має бути показано у магазині як готовий продукт, що це є натуральний продукт, що він виготовлений на органічних добривах, що він має відповідні якісні і оздоровчі властивості для організму. І це стосується, у проекті закону записано не тільки продуктів і сировини рослинного походження, а й тваринного походження, починаючи з того, що, звичайно, тварин у даному випадку тримають власне, на волі, на пасовищах, на контактах безпосередньо із землею, включаючи і ту дрібну худобу і так далі.

Отже, якщо я переконав і бачу по вас, що переконав, то дозвольте я відповім на ваші запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Миколайович, ви так переконали, що запитань немає. Так? Сідайте, будь ласка.

Чи є бажаючі взяти участь в обговоренні? Немає. Відчувається, що спеціаліст доповідає.

Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні законопроекту за номер 3446 Закону про органічне виробництво. Прошу голосувати. Йде голосування.

13:40:24

За-246

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

У нас в засіданні парламенту бере участь Прем’єр-міністр України і інші члени Кабінету Міністрів України, давайте привітаємо їх. (О п л е с к и).

Кабінет Міністрів пропонує розглянути дві постанови про звільнення Радченка Володимира Івановича з посади віце-прем’єр-міністра України і про призначення Кузьмука Олександра Івановича на посаду віце-прем’єр-міністра України. Слово з цього приводу має, чекайте. 3573, 3574 проекти постанов. Я ставлю на голосування питання про включення до порядку денного цих постанов.

13:41:27

За-248

Рішення прийнять. Віктор Федорович, будь ласка. Слово має Прем’єр-міністр України.

ЯНУКОВИЧ В.Ф.

Шановний Олександр Олександрович! Шановні народні депутати! Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 75 Конституції України, частини 2 статті 19 Закону України „Про Кабінет Міністрів України”, пункту 3 і 4 частини 6 та частини 7 статті 202 Регламенту Верховної Ради України вношу Подання про звільнення Радченка Володимира Івановича з посади віце-прем’єр-міністра України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Іванович, тут присутній, якщо є запитання до нього чи до Прем’єр-міністра, будь ласка, їх задайте.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Причина?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Причина, запитують. Володимир Іванович, будь ласка. Слово має Радченко Володимир Іванович.

РАДЧЕНКО В.І.

Шановні депутати, я вдячний за можливість попрацювати в такому колективі, але, на жаль, рецидив старої хвороби змушує мене, як кажуть, місце для більш достойного з цього питання кандидата звільнити. Тому прошу відправити мене у відставку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є запитання? Немає. Ставлю на голосування цю пропозицію Проект Постанови 3573 про звільнення Володимира Івановича Радченка з посади віце-прем’єр-міністра України. Ставлю на голосування.

13:43:08

За-250

Рішення прийнято. Постанова про призначення на посаду віце-прем’єр-міністра. Будь ласка, Віктор Федорович. Прошу.

ЯНУКОВИЧ В.Ф. Шановний Олександр Олександрович! Шановні народні депутати! Відповідно до частини 8 статті 83 пункту 12, частини 1 статті 85, частини 4 статті 114 Конституції України та частин 1, 2 статті 9 Закону України „про Кабінет Міністрів України” вношу подання щодо призначення Кузьмука Олександра Івановича на посаду віце-прем’єр-міністра України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання у когось із депутатів до Прем’єр-міністра, чи до кандидата на посаду Віце-прем’єра? Є? Будь ласка, Катерина Самойлик запитує.

13:44:03

САМОЙЛИК К.С.

Шановний Олександре Івановичу, ми пам’ятаємо трагічні історії помаранчевої революції, коли ви, збирав вас Кучма, заявили про те, що народ, що проти народу ніколи не виступить армія. Ви абсолютно були праві. Але ви, я думаю, вважали, що та частина народу була помаранчеві. Чи не відбудеться зараз, що ви також якомусь кольору віддасте перевагу? Нам би дуже цього не хотілось. Бо треба вже єдності України і не по кольору робити разлічія якісь, а щоб ми цінили народ, загальний народ, і север, и юг, и восток, и запад. Це вам і побажання, і питання, що народ у нас єдиний. І ми б хотіли дуже, щоб ви слугували всьому народові України. Тим більше, що відомства, які ви тепер будете курирувать, це від них залежить цілісність, суверенітет нашої держави.

КУЗЬМУК О.І. Дякую. Стоял, стою и буду стоять на том, що армія і флот України присягала на вірність народу. І ніколи вона не може бути застосована проти власного народу чи застосована для вирішення якихось внутрішніх проблем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Мова йде про призначення на посаду Віце-прем’єр-міністра. Тому я ставлю на голосування проект постанови 3574 про призначення Олександра Івановича Кузьмука на посаду Віце-прем’єр-міністра України.

13:45:52

За-246

Рішення прийнято.

За 246 депутатів проголосувало.

Я хотів би, по-перше, подякувати Володимиру Івановичу Радченку за добросовісну роботу на його посаді віце-прем’єра. ( О п л е с к и )

І від імені Верховної Ради і побажати Олександру Івановичу Кузьмуку успіхів у цій складній роботі, тим паче у досить складний політичний період нашого життя.

Тепер ми з вашого дозволу відпустимо, очевидно, Прем’єр-міністра або при ньому вирішимо ще одне питання про включення до порядку дня одного питання пов’язаного з тим, що сьогодні Президент України видав указ і розпорядження.

Указ Президента номер 474 цього року. Я читаю поки що Інтернет... А, будь ласка.

ЯНУКОВИЧ В.Ф. По-перше, я , просив би згідно із законом Олександр Іванович повинен присягу прийняти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, правильно.

ЯНУКОВИЧ В.Ф. Це перше.

І просив би, якщо можна, на хвилину, на півтори йому дати слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

Олександр Іванович запрошується на трибуну. Це я пропустив процедури момент. Я просто думав, що він вчить на пам’ять, тимчасом, присягу і тому треба дати йому перерву, чи час вірніше.

КУЗЬМУК О.І. Першу свою присягу, дійсно, я знаю на пам'ять і дуже добре. Присяга члена Кабінету Міністрів України.

Я, Кузьмук Олександр Іванович, усвідомлюючи високу відповідальність члена Кабінету Міністрів України, урочисто присягаю на вірність українському народові, зобов’язуюсь додержуватись Конституції України та законів України, зміцнювати суверенітет і незалежність України, відстоювати права і свободи людини та громадянина, дбати про добробут українського народу, сталий демократичний розвиток суспільства.

Вельмишановний Олександре Олександровичу, вельмишановний Вікторе Федоровичу, Адаме Івановичу, вельмишановні народні депутати! Дякую вам за високу довіру і, в той же час усвідомлюю ту відповідальність, яка покладається на мене найгостріший час розвитку і розбудови нашої держави.

Я ніколи не змінював свої переконання, тому з першого часу свого призначення, в межах своїх повноважень я буду працювати над тим, щоб в Україні було торжество закону, повага до людини, щоб ніколи на українську землю не падала людська кров. І все, що від мене буде залежати – це повернення України у правове поле. Дякую за довіру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо за добре слово і Олександру Івановичу. Побажаємо йому успіхів у цій справі.

Тепер я повертаюся до питання, яке розпочав. У мене немає ще зараз офіційного указу Президента, але є його інтернет-версія, яка, думаю, не дуже відрізняється від оригіналу. Таким чином, я прошу уважно послухати.

Президент України сьогодні видав Указ номер 474 „Про приведення системи управління внутрішніми військами у відповідність із Конституцією України”. Текст такий.

„З метою забезпечення запобігання нейтралізації реальних та потенційних загроз національним інтересам, недопущення використання внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (далі внутрішні війська) в інтересах певних політичних сил, що створює загрозу національній безпеці України, приведення системи керівництва внутрішніми військами як військовими формуваннями у відповідність із Конституцією України на виконання частини другої статті 102 пунктів 1 і 17 частини першої, частини третьої статті 106 пункту 1 розділу 15 „Перехідні положення” Конституції України постановляю:

1.Вивести внутрішні війська з підпорядкування Міністерства внутрішніх справ України.

2. Визначити, що внутрішні війська є підпорядковані Президентові України.

3. Командуючому внутрішніх військ Кіхтенку невідкладно довести цей указ до відома командування та особового складу внутрішніх військ.

4. Покласти персональну відповідальність за неухильне виконання цього указу на командуючого внутрішніх військ.

5. Контроль за виконанням цього указу здійснює Секретар Ради національної безпеки і оборони України.

6. Цей наказ набирає чинності з дня його публікування.

Сьогодні підписаний такий указ.

І відповідно до цього Розпорядження Президента у питанні забезпечення державної охорони.

На виконання частини другої статті 2… Ну, на тіж самі статті Конституції, норми Закону України „Про державну охорону органів державної влади в Україні та посадових осіб”, Закону України „Про основи національної безпеки України” та Закону України „Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України”, враховуючи спроби захоплення будинків, в яких працюють державні органи, що створює загрози конституційному ладу та у зв’язку із зверненням Управління державної охорони України командуючому внутрішніх військ Іхтенку забезпечувати здійснення внутрішніми військами охорону громадського порядку навколо важливих державних об’єктів, зокрема, Генеральної прокуратури України, Конституційного Суду України, а також прилеглих до них територій, участь на звернення Управління державної охорони України внутрішніх військ у здійсненні державної охорони державних органів та посадових осіб, додаткове залучення сил та засобів військово-оперативних резервів внутрішній військ для забезпечення громадського порядку у столиці, гарантування безпеки їх жителів. Президент підписав таке розпорядження також сьогодні.

Наперед тільки хочу сказати, що згадані тут статті Конституції ніякого відношення до таких функцій не мають, це елементарно без всяких навіть пояснень. Тим паче, Перехідні положення, на які посилаються тут, зводяться до такого: „Закони та інші нормативні акти прийняті до набуття чинності цією Конституцією”, себто до 1996 року, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України. Яке це має відношення до цього указу я сказати не можу, але це загадка для юристів.

Я пропоную, я прошу уваги, я пропоную розглянути це питання на пленарному засіданні о 16 годині. А зараз профільним комітетам розглянути суть пропозицій внесених на розгляд Верховної Ради. Немає заперечень? Тому я хочу проголосувати про проведення вечірнього засідання Верховної Ради с 16 години. Будь ласка.

13:53:18

За-245

Рішення прийнято.

Дякую. О 16 годині відбудеться зсідання парламенту. Ранкове засідання оголошую закритим.