ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

26 квітня 2007 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості, запрошені Верховної Ради!

Прошу колег підготуватися до реєстрації. Ввімкніть, будь ласка, систему „Рада”, реєструємось.

10:02:00

В сесійній залі зареєструвалося 259 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую відкритим.

Шановні колеги, давайте привітаємо, сьогодні у нас є ювілей – 60 років нашому колезі Геннадію Анатолійовичу Савосіну. (О п л е с к и) Щиро вітаємо. Сьогодні також відзначають свої дні народження Валерій Михайлович Чичков і Дмитро Альбертович Саламатін. Вітаємо їх.

(О п л е с к и)

Шановні народні депутати, ви знаєте, що сьогодні український народ відзначає одну із трагічних сторінок своєї історії – 21 річницю техногенної аварії планетарного масштабу, яка сталася на Чорнобильські атомній електростанції. Я хочу вас проінформувати, що серед наших народних депутатів, у складі народних депутатів є також один ліквідатор наслідків аварії ЧАЕС першої категорії, це Іван Олександрович Герасимов (О п л е с к и), який доклав чимало зусиль, очолюючи серйозні військові відомства на той час для ліквідації цієї аварії. І також є ще 21 народний депутат – учасник ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії. Є декілька депутатів, які вважаються потерпілими від аварії першої категорії і які проживають на забрудненій території.

Давайте і нашим колегам, тим, хто брав участь і є учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській електростанції, і тим тисячам і тисячам людей, які мали відношення до ліквідації цієї аварії в далекому 1986 році, і які по сьогоднішній день виконують свій обов’язок, великий обов’язок, людяний обов’язок, стримуючи ту розбурхану енергію, подякуємо за той внесок, які вони внесли, і частина з них ціною свого власного життя, і побажаємо їм довгих років життя, доброго здоров’я. А, з свого боку, ви знаєте, що Верховна Рада робила і буде робити все для того, аби в законодавчому плані повністю забезпечити, все те зробити необхідне, що потрібно для якомога швидшої ліквідації цих досить і досить тяжких наслідків.

Шановні колеги, прошу записатися для виступів із заявами, повідомленнями, пропозиціями.

Записалися від фракцій. Тепер від народних депутатів.

Запис відбувся. Шановні колеги, від фракцій також по три хвилини? По хвилини помістяться представники фракцій? По п’ять? Ну, добре. Тоді від фракцій по п’ять хвилин, і решта часу, що залишиться, по три хвилини народним депутатам, які записалися незалежно від приналежності до фракційних об’єднань.

Будь ласка, Олександр Ковтуненко, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Підготуватися Бабуріну. Тарасу Чорноволу. Прошу, Тарасе.

10:06:26

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати України, шановні громадяни України. Ситуація, яка сьогодні складається мені здається може бути охарактеризована одною фразою: духовний і правовий Чорнобиль.

Це дуже показово, що президент України перший раз переступив Конституцію України на страсний тиждень, жорстко і брутально переступив і підійшовши в притирку вже до рішення Конституційного суду, яке, судячи з дій і поведінки оточення Президента, вони прогнозували буде не на їхню користь, переступив другий раз Конституцію, втікши від рішення Конституційного суду, скасовуючи свій попередній Указ напередодні винесення вердикту. Другий раз переступив Конституцію, ще брутальнішим методом у день річниці Чорнобилю.

Як на мене, це є дуже показово. І так як тоді, вся країна об’єдналася на подолання наслідків чорнобильської катастрофи, нам потрібно, якомога швидше об’єднуватися і виходити на подолання наслідків такої правової і гуманітарної катастрофи, якою, на превеликий жаль, стала безкарність, беззаконня і правовий нігілізм, який сьогодні культивується президентом України, людьми, які формують його рішення, нав’язують йому ці рішення, і які він часто не читаючи, не вдаючись в їх суть виконує і підписує.

Ситуація, яка виникла сьогодні, фактично, означає, що продовження переговорів дальших з Президентом не має будь-якого значення. Рішення з цього приводу буде ще прийматися керівництвами фракцій, керівництвом коаліції, але попередньо я можу висловити позицію більшості депутатів, членів фракції Партії регіонів, які змогли виступити на засіданні сьогоднішньому фракції з приводу ситуації, яка є.

Перше. Рекомендувалося, це було бурхливо підтримано, припинити зараз переговори з Президентом до того моменту, доки він не повернеться в конституційне поле – раз.

І друге. Рекомендувалося, згідно з Конституцією України, розпочати процедуру імпічменту президента України, як людини, яка здійснила кримінальні злочини, не виконує Конституцію України і штовхає українську державу до безладдя, до хаосу і до беззаконня для… (О п л е с к и) ...для таких дій є абсолютно всі достатні підставі.

Стаття Конституції виписує чітко процедуру. В тій статті немає жодної відсилочної норми на закони України, тобто дана стаття Конституції є нормою прямої дії і має виконуватися однозначно, незалежно від прийняття чи неприйняття інших законів.

Ініціюється процедура імпічменту 226-ма голосами, внаслідок цього створюється відповідно до Регламенту Верховної Ради слідча комісія, приймається рішення постановою Верховної Ради про призначення спеціального слідчого, спеціального прокурора, які вивчають дії Президента, встановлюють з позиції Верховної Ради кримінальні чи не кримінальні ті дії, займають проблемами, зв’язаними з указами Президента про розпуск парламенту, а й 32-ма незаконними указами Президента тільки за останній період, відмовами виконувати рішення судів. В будь-якій цивілізованій країні одне невиконання рішення суду автоматично тягне за собою імпічмент. Діями по покриванню злочинних дій „любих друзів”, безпосереднього оточення, своїх підлеглих та родичі, і так далі, і тому подібне.

Після того дані схвалюються, і 300-ми вже голосами приймається рішення про офіційне звинувачення Президенту, і передається воно в Конституційний Суд на відповідність процедурі і у Верховний Суд України на відповідність встановлення факту злочину.

Я переконаний, і про це ми не один раз говорили, що якщо зрушиться процедура імпічменту, для неї в кінцевому етапі буде не 338 необхідних голосів, а за нашими розрахунками 375.

Ми не хочемо дострокових виборів Президента. Ми розуміємо, що будь-які вибори при найстійкішій українській демократії, а особливо дострокові, а особливо внаслідок звинувачення Президента в кримінальних злочинах розхитують політичну ситуацію в країні, але коли Президент показав, що крок за кроком він діє за принципом реваншу, реваншизму, що він не збирається виконувати конституційні норми, що кожен указ Президента все більш неконституційний, що його зусиллями і зусиллями його оточення культивуються в народі України оцей принцип реваншизму – „якщо влада не наша – влада злочинна, якщо корупціонери не ми – це значить є бандитська корупція, якщо ми – це значить чесна влада” і тому подібне, культивується правовий нігілізм, я звертаюся до коаліції, звертаюся від імені ряду депутатів поки що, а не офіційних фракцій підтримати ідею про початок процедури імпічменту. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я тут думаю, не аплодувати, а плакати треба, що ми дожилися до такого часу. Радіти дуже мало від чого.

Будь ласка. А, підтримуєте. Тоді зрозуміло.

Бабурін передає Цибенку слово, будь ласка. Підготуватися Горбенку.

10:11:54

ЦИБЕНКО П.С.

Фракция коммунистов, Цибенко.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Сегодня тревожная ситуация сложилась в Украине. Она вызвана самыми последними событиями, которые происходят в нашем государстве. Сегодняшнюю политическую ситуацию в Украине, по моему глубочайшему убеждению, соответствует подходу, который излагается формулой: цель оправдывает средства.

Практические действия так называемой объединенной оппозиции свидетельствует о том, что нет такой цены, которую они не заплатили бы, не готовы были бы заплатить за достижение своей вожделенной цели возвращения на самую вершину власти.

Оппозиция во главе с Президентом, уже сама по себе формула оппозиция во главе с Президентом – дикое словосочетание. Тем не менее делает все возможное для того, чтобы сорвать рассмотрение Указа Президента номер 264/2007 «О досрочном прекращении полномочий Верховной Рады Украины». С этой целью используются все возможные уловки – регламентские, судейские и так далее, и тому подобное. Всячески затянуть процесс принятия решения.

Дело дошло до того, что еще вчера, когда не был обнародован новый указ, отношение к которому фракции я выскажу несколько ниже, президентская сторона была готова признать даже нечинність цього указу для того, чтобы уйти от правовых и юридических оценок этого документа.

Все это делается с одной единственной целью – не допустить юридической, правовой оценки указа Президента. Если это не государственный переворот, если это не путч, то, что это и как это, как оно может быть квалифицировано?

Поэтому наши оппоненты, которые заявляют о своей демократии, заявляют о европейском выборе, сегодня фактически пилят сук, на котором сидят, потому что для любого европейца решение суда, правовая оценка есть святое, не подлежащее сомнению.

И тем не менее, сегодня возникает несколько новая правовая ситуация, на которую парламент, на которую народ Украины обязательно должен отреагировать. С этой целью фракция коммунистов вносит следующее предложение. Первое, немедленно готовить подання до Конституційного Суду, подання народных депутатов Украины щодо конституційності указу Президента від 26 квітня 2007 року.

Второе. Прекратить всяческие переговоры, потому что мы понимаем, что под крышей, под эгидой так называемой, так называемых переговоров президентская сторона проводит совершенно иную политику, политику узурпации власти. И не сторона коалиции повинна в том, что фактически сегодня нет никаких дальнейших возможностей для прекращения, для продолжения переговоров.

И третье. По крайней мере, сегодня у Верховной Рады Украины, у той части народа Украины, избирателей, которые привержены Конституции и Законам Украины, есть все правовые, юридические основания для инициирования процедуры импичмента Президенту Ющенко. Я думаю, что эта ситуация не может продолжаться бесконечно и Верховная Рада Украины не просто имеет право, она обязана адекватно реагировать на события, происходящие в Украине. Я думаю, что это не только право народных депутатов Украины, не только полномочия, данные нам народом Украины. Это та обязанность, это тот минимум, которые народные депутаты Украины как представители народа, как лица, уполномоченные народом Украины, обязаны реализовать. Я думаю, что сегодня та ситуация, когда коалиция, Верховная Рада Украины не может далее отступать, а обязана остановиться и жестко встать на защиту Конституции и правопорядка у Украине. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наталя Горбенко, фракція Партії регіонів. Підготуватись Богачуку.

10:17:08

ГОРБЕНКО Н.А.

Горбенко, фракція Партії регіони.

Шановний Адам Іванович, шановні громадяни України! Політичні події, які відбуваються в нашій країні, продемонстрували крах адміністративно-командної системи Президента Ющенка, які набули сьогодні нікчемності, які, з юридичної точки зору, так і по суті вони сьогодні є дійсно крахом тої команди, яка сьогодні існує у Ющенка.

Знову повертаючись до подій, які передували підписанню Указу про розпуск Верховної Ради, виникає думка, що в опозиції давно визрів план, щоб покарати насамперед Президента за приниження і відставку в 2005 році з посади керівника уряду Тимошенко, за нездатність домовитись у 2006 році, що стало фатальним для опозиції, за невміння підбирати і розставляти кадри, забуваючи про державу і її народ. Опозиціонери перестаралися. Дійсно, врубали Президента в корінь і заодно і державу Україну. А що далі? Адже лідера, який би мав таку високу посаду, та нехай хоч і підточену шашелем харизму, як у Президента Ющенка, в усіх інших опозиціонерів немає і ніколи вже не буде. Та свою вину у достроковому припиненні повноважень Президента жодним чином не визнають ні Юлія Тимошенко, ні Балога, ні вся світа на Банковій, а будуть продовжувати провокувати народ України на громадянське противостояння і принижування держави в цілому. У Президента було достатньо часу, щоб через парламент провести ряд змін до діючого законодавства, щоб реально забезпечити рівновагу влади, стабілізувати економіку і перейти до заходів, які б децентралізували владу і тим самим дати потужний розвиток і місцевому самоврядуванню, всьому нашому суспільству. Тільки така політична логіка могла б вивести Україну на шлях самостійного державного будівництва, на швидке економічне зростання і пониження рівня корупції у бюрократичному апараті. Це разом дало б Президенту змогу повернути рівень довіри до нього та і влади в цілому. Але замість цього в Україні опозицією грубо спровокована національна криза. Юридично її оформив сьогодні Президент. Втретє за часів незалежності Президент вимагає дострокових виборів як способу перерозподілу політичної влади. Тільки відмінність від того 1994 року одна, але суттєва – сам Президент достроково переобиратися не бажає. Та у разі визнання Конституційним Судом указу легітимним чи все рівно будуть дострокові президентські вибори.

Ми про це сьогодні і ще і ще раз говоримо. Розгляд Конституційним Судом легітимності указу і винесення судового рішення жодним чином сьогодні не влаштовує ті політичні сили, які програли вибори, які у наслідок внутрішніх розбратів не змогли працювати. Використовуючи принцип: для перемоги всі прийнятні засоби, опозиція, не замислюючись над наслідками, готова позбавити суспільство стабільності і цивільного спокою, готові поставити під удар саме існування української державності. Тимошенко, Луценко, Балога, Кириленко і вся Банківська знову і знову буде абсолютно ігнорувати як об’єктивні особливості розвитку різних регіонів країни, так і прагнення громадян України сьогодні жити в спокої.

Спроби перефарбувати сьогодні всю Україну в оранжевий колір, володарювати Президенту поодинці, відмовити в праві на представництво у Верховній Раді мільйонам людей нічого доброго не принесуть. Де вихід із цієї тяжкої політичної кризи? І чи взагалі він існує? Так, вихід існує. Це проведення президентських виборів. Те, за що бореться сьогодні Ющенко, - це фактично боротьба за радянську централізовану систему управління державою.

Але, звертаючись до історії нашої держави, слід зауважити, що Україна спокон віков страждала від того, що вона розташована на межі двох великих світів: Західноєвропейського і Євроазіатського. Це, у свою чергу, наклало відбиток і на наш народ Україна. Це країна двох цивілізацій. Але спекулювати сьогодні на глибинних відмінностях, спроба причесати всіх під одну гребінку, призведе до тяжких наслідків, що однозначно демонструє опозиція і долучається до Президент.

Україна – демократична країна, де кожен громадянин має право вільного волевиявлення. Не може воля однієї людини переважати волю всього українського народу, навіть якщо це воля Президента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Богачук Василь, фракція соціалістів. Бульба? Будь ласка, Степан Бульба. Підготуватися Кравченку.

10:22:18

БУЛЬБА С.С.

Дякую, Адаме Івановичу.

Степан Бульба, фракція Соціалістичної партії України.

Шановні народні депутати, шановні співвітчизники! Після чергового указу нашого гаранта Конституції самий час згадати слова чеховського героя нагадані сьогодні вранці Олександром Калягіним, котрий, дивлячись у вікно, говорить: „Прекрасная погода, смотрю и думаю, то ли печалиться, то ли повеситься”. Ось так і наші виборці, наш народ оцінює карколомні кульбіти президентських рішень.

Щодо опозиції, там все ясно. Тимошенко подавай владу, найвищу, негайно і за будь-яку ціну. Вчора її заступник пан Вінський договорився до того, що заявив, що Президенту Ющенку необхідно діяти, як демократ Єльцин свого часу, розстрілявши парламент і сотні російських громадян. Скажіть, це нормальні розмови, нормальна думка людини, яка не нанюхалась, сподіваюсь, кокаїну. Це надзвичайно небезпечні заяви.

Чому Президент пішов на нове порушення закону? Тому що боїться рішення Конституційного Суду і намагається за будь-яку ціну його не допустити. За цих обставин позиція Соціалістичної партії України, а переконаний і всієї коаліції парламентської залишається незмінною і послідовною. Вона збігається з позицією європейських демократів, визначених парламентською асамблеєю Ради Європи і полягає в наступному: юридичну оцінку президентському указу чи то першого, чи другого, чи будь-якого має дати лише Конституційний Суд України, лише він уповноважений робити ці оцінки! Яким буде це рішення, все одно: прийме рішення на користь Президента – підемо на вибори, визнає указ неконституційним – повинен піти у відставку Президент Віктор Ющенко.

Сьогодні я вкотре згадую і, можливо, Ющенку також частіше треба згадувати свій похід на Говерлу напередодні президентських виборів, коли від грози і блискавки загинули безневинні люди. Можливо, то була Божа пересторога і попередження пану Ющенку, який говорить про свою прихильність до релігії. Можливо, йому треба завжди пам'ятати про особисту і надзвичайно велику відповідальність за прийняття рішень. Можливо, треба пильніше аналізувати пропозиції свого оточення.

Ще раз повторюю: навіть якщо рішення Конституційного Суду буде в інтересах Президента, ми готові йти на вибори. Хай ці вибори будуть чистилищем для влади української. Але, перш за все, чистилищем Президенту, який, на жаль, не забезпечує виконання своїх функцій як гаранта Конституції. І саме з цих позицій потрібно розглядати і нинішній, і будь-які його укази. Повторюю: лише рішення Конституційного Суду примушує нас робити наступні кроки. Іншого не дано. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Кравченко Микола. За ним Євтухов.

10:27:19

КРАВЧЕНКО М.В.

Николай Кравченко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, ясно, уважаемые избиратели, что мы имеем дело с государственным переворотом. Действительно, окружение Президента и Президент вместо парламентско-президентской решили вернуть президентскую республику. И все делают для того, чтобы этот вопрос решить. И нам в этой связи, мне кажется, после выхода второго указа абсолютно непонятно и юридически безграмотно нужно менять формы работы. Первое: мы должны сместить акценты с наших лозунгов. Мы сегодня должны говорить, что 24 июня состоятся выборы в случае, если они будут одновременно с выборами Президента. Если это так, то мы идем на выборы, нет – мы не дадим в жесткой форме провести эти выборы. Второе: мы должны сегодня уже изменить формы проведения массовых акций. Сорок-пятьдесят тысяч человек, которые сегодня приезжают в Киев, поддерживают нас, я считаю, мы используем неправильно. Почему мы сегодня не заблокировали СБУ, чтобы они налеты не делали на организации правительственные, вернее, нотариальные конторы и правительственные организации? Почему сегодня 10 тысяч человек мы не выставили у секретариата Президента, чтобы они знали, чем занимается там эти люди, которые подсовывают Президенту Указы.

Мы должны сегодня сделать все для того, чтобы и Президент чувствовал, что он, практически, работает в экстремальных условиях. А то он вольготно ездит себе на работу, вольготно заходит, ходят, надо, что бы он ходил по переходу. И тогда он будет понимать, что в стране напряжение.

И самое главное, мы должны сегодня решить проблему с ЦВК. В ЦВК сегодня все будет делаться для того, чтобы выполнить и этот незаконный Указ. Поэтому я считаю, что ЦВК должно быть блокировано. Если оно будет блокировано, мы не дадим возможности им провести эти выборы.

И последнее, в мире есть практика, когда английский премьер-министр в свое время очень повел себя не правильно и под действием амфитамина принимал управленческие решения. Поэтому я предлагаю требовать сегодня от общества проведение медицинского освидетельствования президента. Он был отравлен диоксином и какое влияние на психическое его состояние, мы не знаем, этот диоксин произвел. Поэтому я считаю, что мы должны с этой позиции и бить на то, что Указ не то, что неконституционный…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Євтухов передає слово Головатому Сергію, будь ласка. Підготуватися Матюху.

10:30:46

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Шановний пане головуючий, шановні народні депутати. Щойно закінчилася зустріч парламентської делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї Ради Європи із генеральним секретарем Ради Європи Террі Девісом.

Маючи вже на руках у нас Указ Президента від 26 квітня, від сьогоднішнього дня з формулюваннями його змісту, я особисто попросив Генерального секретаря, одного, якщо Рада Європи стоїть на позиції верховенства права і для Ради Європи принцип верховенства права не є таким же фіговим листком беззаконня, сваволі і самодурства, яким воно є для Президента України, то я попроси пана Террі Девіса пояснити Президентові України, що Рада Європи і Європейський Союз базується на цих цінностях. І якщо верховенство права є надалі цінністю європейською для Євросоюзу і Ради Європи, то сам пан Террі Девіс має пояснити Президентові України, що такі дії є неприпустимими, тому що видавши сьогодні указ з абсолютно такими ж самими формулюваннями, як і 2 квітня, фактично, Президент і опозиція відмовилися від подальших політичних переговорів – це перше.

Друге. Вони повернули країну в стан на 2 квітня, тобто, практично, місяць втрачений, місяць, за яким є резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи, яка говорить, що дострокові парламентські вибори можуть бути лише якщо на це буде рішення Конституційного Суду України. Але саме для того, щоб такого рішення не було, Президент видав цей указ.

Тому у нас є можливість перевірити не тільки свою здатність захистити верховенство права і Конституцію України, у нас є можливість перевірити відданість Ради Європи і Європейського Союзу цим цінностям, тому що складається враження, що є певна зорієнтованість на підтримку політичну, нехтуючи цінністю, якою є верховенство права.

Нема іншого шляху, ніж сьогодні подавати нове подання до Конституційного Суду і чекати його рішення стосовно цього указу, немає жодних сумнівів у тому, що повернення Прем'єр-міністра і Голови Верховної Ради сьогодні до України, вони стануть тим днем, коли неодмінно має відбутися зустріч їхня із Президентом України і має дати відповідь, чи він надалі ще готовий вести політичні переговори, чи є, це є останні...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ГОЛОВАТИЙ С.П. Але я хочу сказати, моє глибоке переконання як політика. Більшого цинізму і більшого самодурства я ніколи за всі роки перебування у парламенті не переживав у цій країні. Тому що верховенство права і є тим захисним механізмом, щоб не допустити самодурства і самодурних рішень. Наша позиція має базуватися тільки на захисті верховенства права. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорий Смітюх.

Кому мікрофон, будь ласка? Олійнику? Будь ласка. Володимир Олійник, фракція БЮТ.

10:34:57

ОЛІЙНИК В.М.

Шановні виборці, шановні колеги. Я напевно буду просити трішки більше часу, але це ви відповідно до Регламенту можете проголосувати і надати його, а можете і відмовити.

Буду просити, тому що тут давно вже не звучав голос опозиції. Я не маю права говорити від усієї опозиції, але я буду говорити один як із представників опозиції.

Ви знаєте, з учорашнього дня, я так зрозумів, бо я тільки що із Черкас, мені ніхто не дзвонив, ніхто не кликав, я приїхав і зрозумів одну таку річ, що із вчорашнього дня всі українці повинні, лягаючи спати, не вимикати телевізори, бо у любий час може прозвучати річ, яка не добавить ні спокою, ні стабільності.

Із самого початку появи указу від 2 квітня я, як юрист, який закінчив достатньо солідний вуз - це Харківський юридичний інститут, завершив свою юридичну кар’єру головою суду, заявив свою офіційну позицію. По суті сам указ не відповідає Конституції, але по формі його потрібно виконувати.

Що означає нинішній указ, на мій погляд? А нинішній указ означає те, що Президент цей факт визнав. Він зрозумів, бо навіть у цьому указі, що йому говорили перед цим опоненти, не було посилки на 90 статтю, а сьогодні вона є, з тих же мотивів поправив свій указ, то тоді виникає питання: а хто ж буде відповідати за всю ту колотнечу, яка сьогодні діється в Україні?

Президент визнав, що він діяв не в межах тих повноважень, які йому надані Конституцією. Що … Другий факт це те, що ми маємо справу з дуже небезпечною командою, яка далека від норм права, яка ігнорує Конституцію і готова підштовхнути Президента в любу авантюру.

Ви тільки собі уявіть, як можна розуміти указ Президента, коли його почитаєш, то написано, що парламенту немає. Ви знаєте, Леонід Данилович Кучма абсолютно не пішов би на такий крок, бо це безглуздий і антиконституційний крок. Тому що не можна зупинити, ліквідувати гілку влади. Якщо там написано достроково припинити, то, на мій погляд, потрібно читати до строку, а не взагалі ліквідувати. Бо в цій же Конституції інша норма права, 83-тя, яка передбачає надзвичайну ситуацію, коли парламент працює в рамках військових якихось там подій або надзвичайного стану і його термін закінчив, він закінчив свій термін …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуйте, будь ласка.

ОЛІЙНИК В.М. То в цій ситуації Конституція прямо записує, що парламент діє, доки не завершаться ці події і не буде нові вибори, і не буде новий парламент. А тут указом не просто зупинити дію установи, а в цілому ліквідувати або зупинити на певний час гілку влади.

Друге, як же розуміти послідовність цих дій Президента і його команди, коли 5 квітня він сам звертається до того, чого не існує. Як же мені зрозуміти як юристу, якщо я законослухняний, коли Конституційний Суд, на який ми покладаємося, в процесі розгляду відповідного подання долучає до справи, а точніше, ну, будем так, допускає до справи представника Верховної Ради, а за процедурою він повинен перевірити доручення, хто підписує, Голова Верховної Ради, то виявляється, Конституційний Суд допустив до участі представника неіснуючого парламенту. То напевно це щось негаразд у нас сьогодні із логікою в команді Президента.

Скажіть, будь ласка, як виконати указ тому посадовцю, до якого звертається Президент з фінансуванням виборів, коли в нього є, з одного боку, указ і, з іншого боку, закон? Ми всі добре знаєм, що указ по відношенню до закону є не рівнозначним і нормативним актом, і в тому законі написано, якщо ти тільки не в законний спосіб це зробиш, навіть по указу, то будеш нести кримінальну відповідальність. Невже команда Президента не прогнозувала всі ці речі? Невже команда не прогнозувала, що буде протидія. Бо розумні люди із здоровим глуздом і при пам’яті не можуть погодитись з речами, які суперечать Конституції. І вони будуть в конституційний спосіб чинити опір.

Висновок. Ви знаєте, на мій погляд, в цій частині це саме страшне, що укази появляються на біс. Це не, Україна не естрада. І виконання по декілька раз одних і тих же указів неприпустимо, бо це загроза стабільності України.

Друге. Які були підстави для цього указу? Президент зауважує, що була зміна волевиявлення громадян. Безумовно, в Конституції чітко написано – переходити із фракції у фракцію неприпустимо. І в цьому відношенні Президент повинен бути послідовним. Бо коли я його чув, то він сказав, ну, після того, як він отримав подання, щоб відповідне зробити звернення щодо кандидатури прем’єра в парламент, то був уже факт переходу. Ну, він був, як він каже, незначний, а він нехай покаже мені відповідності до статті 19 Конституції, де він має право сказати, що 2-3 чоловіки перейшли і долучилися – це не так страшно, а от 300 – це вже небезпечно.

Сам Президент засвідчує, що він бачив, що порушується принцип і не виступив як гарант Конституції і зразу не поправив, тобто він вичікував. Значить, він діє не відповідно до Конституції, а відповідно до власних інтересів, а не інтересів українського народу. Тому в цьому відношенні він повинен бути послідовним. І цей указ міг би у якійсь мірі розглядатися ще тоді, коли самі ці принципи порушувалися.

Подвійні стандарти. Ви знаєте, з одного боку, осуджуємо тих, хто перейшов від опозиції в Антикризову коаліцію, і у той же час буквально заохочуємо тих, хто відійшов від фракцій, які увійшли в Антикризову коаліцію, до опозиції. Я не буду називати прізвища, я цих людей поважаю. Але коли ми стимулюємо ці процеси, то ми діємо аморально. Бо ми повинні говорити за те, що принципи є непохитними незалежно від того, свої це чи чужі. Бо ми можемо дожити до того, що своїм можна красти, а чужим зась. Ми повинні бути послідовними.

Тепер до моральної сторони. Бо, дійсно, не тільки правові, але порушені й інші, я сказав би підстави, які дали, ну сказати, хто ж почав першим, я би так назвав би це питання. І це якраз адресую до нашого Президента. Шановний пане Президенте, коли ви у свій час зробили крок і призначили Прем'єром Тимошенко, цей вибір більшістю демократичних сил вітався. Коли ви її добре хвалили і говорили, що це найуспішніший уряд, ми це підтримували. Але коли ви змінили волевиявлення народу і її усунули від посади, то ваш рейтинг почав падати, а це свідчення того, що ви робили всупереч волі тієї частини, хто вас підтримував. То скажіть, чи не ви почали змінювати волевиявлення українського народу? Коли ми прийшли у парламент і почали шукати не простий компроміс формування більшості, і всі ми говорили, у тому числі і я, що найоптимальніший варіант – це ви – Президент, голова Верховної Ради – Мороз, Юлія Тимошенко – прем’єр . І це той варіант, який давав шанс нам, демократичним силам, працювати у цьому парламенті, не в опозиції, а у владі. І ви його зруйнували, бо вам захотілося Порошенка. І ви добре знали, що це кандидатура не сприймається ні соціалістами, ні бютовцями. Таким чином ви змінили волю українців, бо українці і не підтримували цей варіант.

І тому сьогодні регіони, інші політичні партії, які входять у коаліцію більшості, вони не виграли, це нам треба признати, ми програли, а вони у демократичний спосіб отримали ту владу і сформували. Це потрібно визнати нам всім, бо люди питають за наші помилки.

Я вам скажу відверто. Якщо сьогодні говорити у контексті взаємної відповідальності перед виборцями за ситуацію, що склалася, я за те, щоб дострокові вибори були. Але по указу не виходить. Бо по указу це два місяці за старими правилами, а я вважаю, що криза настільки поглибилася, що сьогодні потрібно ставити питання про дострокові вибори і парламенту, і Президента. Моя відповідь на такі речі… (О п л е с к и)

Моя відповідь на такі речі дуже проста. Спасибі, але досить. Тому що Президент неналежним чином виконує свої конституційні обов’язки.

Що нам пропонують сьогодні зробити? Президент заявив про те. що вибори повинні бути демократичні. А тепер давайте подивимося, які ж вони можуть бути. Невже не зрозуміло Президенту, що коли йде протистояння політичне, то вибори будуть з усім адмінресурсом з однієї стороні и з іншої, це потрібно прогнозувати.

Скажіть, будь ласка, тоді, а хто ж визнає ці результати? Той, хто програв, не визнає, значить, підуть суди, чергові вибори, і цей український народ не вийде з них ніколи. Пропонувалась взагалі унікальна авантюра: давайте складемо повноваження, уже обновили списки, уже обновили списки партій, і в такий спосіб нема 300, підемо до Президента, він на цій підставі буде достроково припиняти повноваження. Але ж ми повинні як політики прогнозувати наслідки, що якщо, наприклад, фантастичний результат відбудеться і пройдемо з юридичної процедури, то в той же спосіб Партія регіонів, яка набере більше 150-ти одні або самі або з союзниками, так же само складуть повноваження, обнулять списки і знову на вибори. Ця країна коли-небудь вийде із кризи? Бо цей принцип, закладений в Конституції, не під штучне створення умов, а під природній хід процесу.

Тепер щодо того, які ж можуть бути вибори, бо виборці повинні знати. Якщо ми не змінимо правила, а це мінімум дві речі, їх можна змінити тільки в цьому залі, якщо дійдемо згоди щодо термінів дострокових виборів – і президентських, і парламентських, якщо ми не дійдемо до двох речей, ці вибори не дадуть виходу із ситуації. Це – перше.

Відкриті списки, і я вам скажу, щоб всі ви знали, а особливо я звертаюсь не до опонентів, а до виборців, до наших прихильників. Як же формувалися списки зараз у БЮТі. Ні одна районна організація, районна конференція в Черкаській області не розглядала ні одного кандидата щодо списків майбутніх депутатів, я не кажу вже за виборців. Я був присутній на обласній конференції міжпартійній: ні одна кандидатура не розглядалася, не обговорювалася, яка повинна увійти туди в список майбутніх кандидатів. А хто ж це розписував? Гунський, Єресько індивідуально. Якщо такий рівень демократії в самій демократичній партії опозиції, що тоді робиться в інших, я не знаю. Але я знаю добре, що на з'їзді так само в закритому режимі, абсолютно не обговорюючи ні одної кандидатури, проголосовано було списком. Що дає нам відкритий процес, на чому я наполягаю? Бо коли я побачив окремі фігури там, у списку, то на з’їзді, де проходив процес обнулювання цих списків, мене не допустили взагалі до з’їзду, я там був як депутат, то я заявив, що якщо у цьому списку будуть залишатися Губський і ще окремі фігури, а це не просто фігури. Якщо раніше в першому списку, в цьому, що був, він починав свій шлях від рядового, то сьогодні він заступник голови партії. Деякі члени дивуються: він заступник голови фракції! І сьогодні ж питання йде просто про особисті стосунки – питання йде за принципи. Він один із тих носіїв, який, ми говоримо, „кучмісти”. Тому що поїдьте в Черкаси і запитайте, хто робив рейдерську атаку на „Черкаси-газ”? Губський. Хто половину міста відключив від газу? Губський. Хто сьогодні безчинствує по землях у Київській області? Запитайте – і ви почуєте. Тому ви повинні боротися з цими принципами з точки зору формування закритих списків. І Президент повинен був змінити ці правила. Тоді б громадяни мали можливість голосувати як за партію, так і за конкретного кандидата. А сьогодні в списках наших, додатково до тих, що вже є проблем, ще появилися декілька кандидатів, які були бізнес-партнерами Бакая. Дуже гарно. Ви знаєте, практично БЮТ не той, який був.

Друге питання. Напевно, потрібно, щоб Президент, врешті-решт, він брав такі зобов’язання, зміни вніс до закону з нашою допомогою, бо він міг би бути ініціатором, про те, щоб відокремити бізнес від політики. Доки політики будуть мати свій свічний заводик, інтереси українського народу йому будуть далекі, бо свій свічний заводик ближче. Тут турбота проста: чи більше отримати з кожної свічки і чим поменше заплатити до бюджету. Тому в цьому відношенні ми могли б ці механізми запровадити. От на таких умовах, я вірю, що ми отримаємо інший, якісний парламент. Тому в цьому відношенні, я вважаю, що ми повинні діяти консолідовано. І на завершення, на сьогоднішній день люди втягнуті в таку колотнечу, що інколи, знаєте. Не можуть зорієнтуватися, про що йде мова. Почали з одного Указ, зараз вже інший і думаю, що це не останній. Це дуже погано для держави.

Друге, на мій погляд, сьогодні йде боротьба не за Україну, не за інтереси України, сьогодні точиться боротьба за владу між кланами. Які абсолютно далекі від інтересів України. І українці повинні цей процес зупинити. Бо за цим шулерством ми не отримаємо нової якості влади. Якщо буде новий парламент, то буде старий Президент.

І ми повинні обов’язково це врахувати. Тому я з те, щоб ми вирішили цю проблему шляхом переговорів. Бо в конституційний спосіб, по Указу не вийде в нас, це протидія, це не пошуки компромісу. Ми повинні в результаті, якщо дійдемо згоди щодо дострокових виборів. То призначити їх по-людськи, щоб підготуватися, бо є сьогодні і зауваження з Центральна виборча комісія, що не все в порядку в нас в нормативній базі.

І ми повинні, в решті решт, сказати, що припинити суперечку. Якщо Президент вірить, що його підтримують і політичні партії вірять, що вони так само отримають підтримку виборців, то давайте підемо на ці вибори разом. Це буде чесно і відповідально. Дякую вам. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Процедури немає в нас. Немає процедури, процедури закінчилися, процедури закінчилися.

Шановні колеги, ми обмінялися своїм баченням останніх подій. Я буквально декілька слів з приводу тих переговорів, які тривали вчора і про які згадувалося.

Я не хотів би говорити, бо оскільки ми, коли починали переговори була домовленість про те, що давайте поки не домовимось, не говорити про те. що, як і до чого. Коли вже прийдемо до якогось результату, будемо тоді говорити. Але, звичайно, ці домовленості, як знаєте, завжди залишаються домовленостями невиконаними. І тому інші учасники дозволили собі коментувати це. Тому дозвольте буквально декілька слів з цього приводу сказати.

Було два раунди, десь приблизно шість годин ми провели за столом переговорів. І в той час, ви знаєте, і бачите, коли йшли переговори, готувався новий, такий же ж недолугий, вибачте, як і попередній указ.

Якщо говорити про переговори, учасники цих переговорів, я думаю, погодяться із тими словами, я скажу, то я собі дозволю висловитися дещо образно. По суті нам на цих переговорах пропонували здатися в полон. І навіть не просто здатися в полон, а пропонували, ви попросіться, коаліція, щоб ми вас, опозиція взяли у цей полон. І не просто, щоб взяли у цей полон, а ви ще й створіть своїми руками такі умови, щоб цей полон був вічний і щоб на парламентаризмі на віки вічні поставити жирнючий хрест. І це ще далеко не все.

Оскільки вони добре розуміли, і черговий указ Президента продемонстрував це, що виконати антиконституційний указ, втілити його 27 травня неможливо, то ви, коаліція, попросіть нас, владу, відмінити цей указ. І не просто відмінити. Якщо ви випросите, щоб ми його відмінили, то ми ще вас просимо, коли почнеться виборча кампанія, закличте своїх виборців голосувати за істинних патріотів заокеанського масштабу Ющенко, Тимошенко, Луценка і іже їм у придачу.

От якщо перевести, так би мовити, на образність, то, практично, до цього зводився зміст переговорів. Іншого вони від нас не просили, крім приблизно такого: капітулюйте, зробіть своїми руками зміни до Конституції, поверніть нам, Президенту далеко не „всєя України”, а частинки України всю повноту влади, а за це я вам перенесу вибори.

Тут лунали різні пропозиції. Я думаю, давайте ми поступимо наступним чином: оскільки Указ Президента буквально нещодавно оприлюднений для того, щоб робити відповідну нам реакцію. Тому я пропоную, ми зараз з вами оголосимо перерву до 12 години. Наступне засідання проведемо о 12 годині.

До того часу ми відповідно підготуємо постанову, нашу реакцію на черговий антиконституційний указ. Ми з вами, маючи уже текст указу, підготуємо звернення до Конституційного Суду, подання до Конституційного Суду, поскільки він знову ж такий, незважаючи на посилання на 90 статтю, вона не має абсолютно ніякого відношення, бо у тому контексті посилається, що це не витримує ніякої критики і чимало із вас про це говорили.

І, я думаю, нам треба буде зробити відповідне реагування вищого законодавчого органу на чергові, вибачте, шури-мури, які зараз затіваються навколо керівництва Генеральної прокуратури. Чешуться руки у гаранта Конституції, а точніше у його оточення, замінити керівництво, обминувши Верховну Раду. Зробити послушним керівництво Генеральної прокуратури. Я думаю, і тут ми повинні відповідно сказати своє слово.

І, завершуючи. Ви ознайомитеся з указом Президента. Я повинен сказати, що він ще більш немилосердний до вас, як попередній. Бо, якщо раніше він вам милостиво дозволяв виконувати обов’язки народних депутатів, то уже у цьому і такого дозволу у вас немає, і такого дозволу. Я не виключаю, а точніше впевнений, що не буде виконаний, бо немає ....реальності, Конституційний Суд його визнає неконституційним. Ось, коли появиться уже третій указ, то тоді нам, мабуть, з вами і дихати уже заборонять.

Тому давайте, шановні колеги, зараз оголошується перерва до 12 години. Я прошу керівників фракцій зайти до мене, ми порадимося над тими документами, які нам потрібно буде прийняти.

Початок наступного засідання о 12 годині.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу оголосити депутатам продовження засідання.

Продовжується ранкове засідання. Перед тим як включити до порядку дня проект постанови, я коротенько доповім про підсумки візиту до Литовської Республіки офіційної делегації Верховної Ради України.

Верховна Рада України делегувала на чолі з Головою Верховної Ради делегацію за попередніми домовленостями до Литовської Республіки. Вчора відбулися зустрічі з Головою парламенту Литви, його першим заступником, Прем’єр-міністром Литовської Республіки і міністром закордонних справ. Сьогодні відбулася офіційна зустріч із Президентом Литви Адамкусом.

Досягнуто домовленості про те, що сьогодні і завтра, вірніше, буде працювати міжпарламентська асамблея створена раніше україно-литовська, яка підпише угоду, підготовлену раніше, про співпрацю і, зокрема, виділені напрямки співпраці, що стосується регіонального співробітництва, євроінтеграції, розвитку місцевого самоврядування. Власне, тут підтверджується та ж лінія, яка зафіксована у співпраці на такому рівні із польським парламентом і українським парламентом, а також це ж саме висловлено у тристоронній Асамблеї україно-польсько-литовській.

Розмова, обмін думками представників парламентів двох країн ще раз підтвердив про намір розвивати всі сторони нашого співробітництва і тим самим впливати на розвиток економічних взаємин, торгово-економічного співробітництва, яке має позитивну динаміку. І що характерно для міжнародних зв’язків, для України, - що тут є, власне кажучи, нормальний баланс торгово-економічних відносин.

Була підтверджена і ще раз в усіх переговорах, аналізуючи ситуацію в Україні, бо це цікавило наших співрозмовників, необхідність дотримуватися рекомендацій, резолюцій Парламентської асамблеї Ради Європи. І більше того, сьогодні під час підходу до преси це підтвердив особисто Президент Литви Адамкус, який наголосив на необхідності всі питання, всі конфліктні ситуації в Україні розв’язувати на правовій основі, поважаючи, в тому числі і рішення Конституційного Суду, і рекомендації, зважаючи на рекомендації Парламентської асамблеї Ради Європи. Треба мати на увазі, що Президент Литви барв безпосередню участь у переговорах, у врегулюванні конфлікту, який був в кінці 2004 року. І тому його така позиція ще більш, на мій погляд, вагома і повинна братися до уваги всіма, хто говорить про євроінтеграцію, про принципи і засади демократії, про правові основи прийняття будь-яких рішень в Україні.

Треба сказати, що на всіх зустрічах, які ми проводили вчора і сьогодні, а особливо у вечірній час, коли стало відомо про появу нового указу Президента України, і журналісті, а найперше політики задавали питання про суть цього документу, про його оцінку і так далі. Скажу відверто, що мені було трудно пояснювати позицію і голови парламенту і парламенту в цілому, оскільки маючи основні позиції цього указу, мені трубно було коментувати те, що не піддається коментарям. Трудно було висловлювати якісь правові, фахові міркування з приводу документу, який ніякого відношення до Конституції не має. Трудно було коментувати те, що, власне кажучи, можна вважати юридичним безглуздям. І тому я саме і ухилявся від таких коментарів, посилаючись на те, що Конституційний Суд повинен дати свою оцінку, а ми керуватися будемо Рекомендаціями Парламентської асамблеї для того, щоб нам не могли дорікати у тому, що ми виходимо десь за межі конституційного ладу, конституційного права і взагалі правового поля в Україні.

Уже тут у Києві стало відомо про те, що, посилаючись на указ Президента нинішній, яким скасовано указ другого числа, чим, до речі, підтверджено абсолютно неконституційність того указу. Конституційний Суд припинив по тому документу впровадження за ініціативою 53 депутатів, перейшовши вже у режим закритого засідання і з’ясувавши всі деталі і дійшовши до висновку про те, що цей указ неконституційний. Власне це дає підстави бути переконаним у тому, що указ від 26-го квітня з’явився тільки тому, що була спроба уникнути рішення чи висновків щодо указу 2-го числа, які не влаштовували авторів цього документу, я маю на увазі Президента і тих, хто готував цей документ з боку секретаріату Президента. Тому те, що сьогодні депутати висловлюють стурбованість із цієї ситуацією і готові зараз подати нове провадження по указу вже від 26 числа, не викликає ні у кого подиву, бо, справді, треба звільнити парламент від оцінок того, що не оцінюється, в принципі. І це є єдина умова, єдина можливість повернутися у конституційне поле.

Хочу сказати, що розмови із політиками у Литві, яким важко це все коментувати самим, логіка їхніх міркувань зводилася до обов’язкової умови – треба все зробити у конституційному полі. Тоді є якась база, є основа, є я би сказав така, будівельним терміном користуючись, площадка, довкола якої треба вибудовувати компроміси тощо, бо у нас немає компромісів, які будуються на взаєминах особистих. Ми всі ці компроміси, всі рішення правові повинні вибудовувати на чомусь основному – на Основному законі, іншого варіанту не існує. І ми тим принципом будемо користуватися обов’язково.

Між іншим, в указі від 26 числа вже є відмінність від указу того, що був 2 числа прийнятий. Вже немає абсолютно неконституційних, незаконних і, вибачте мені, безглуздих висновків про те. що указом регулюються функції парламенту, функції депутатів і так дальше. Я так можу розуміти, що ті, хто готували цей документ та і сам Президент, очевидно, збагнули недолугість цих аргументів і тепер вже ніхто не говорить про те, що немає парламенту, бо указ вийшов. Це, до речі, ще одне спонукання нас до активної роботи у цей період для того, щоби можна було прийняти відповідні, знову ж таки правові рішення.

Я хотів би, щоб ми у цей час були стриманими, тверезо оцінювали ситуацію, яка є на сьогодні, розуміли, що це є замах на конституційний лад, що це є втручання в діяльність парламенту, це є, власне кажучи, спроба узурпації влади, що повністю кореспондується з п'ятою статтею, ця оцінка кореспондується з п'ятою статтею Конституції України. І от саме в цей момент ми, депутати Верховної Ради, повинні продемонструвати, по-перше, повагу до Конституції і допомогти нашому Президенту все-таки увійти в конституційне поле для того, щоб можна потім було вести діалог, шукати компроміси в тих питаннях, які його турбують або чомусь турбують. І вияснити суть всіх аргументів, аби переконати, що ми маємо сьогодні, я ще раз підкреслюю, ми маємо Конституцію, яка світом визнана як одна з найдемократичніших і найпрофесійніше підготовлених, ми маємо зміни до Конституції, які в 2004, і пізніше, році одержали в тому числі від Венеціанської комісії високу оцінку, незважаючи на деякі зауваження щодо там імперативного мандату і функцій прокуратури, і що ці зміни зорієнтовані на запровадження в Україні європейської моделі управління. Отже, якщо хтось виступає проти тих змін, виступає проти Конституції, то він ніколи не повинен заявляти про те, що він має якісь європейські уподобання. Я думаю, що всі .кого це стосується, а найперше депутати парламенту, повинні саме виходити з такого розуміння ситуації і давати їй відповідну оцінку.

Група депутатів, а точніше представники фракцій, що входять до коаліції, депутати позафракційні в особі Матвєєва, Чечетова, Матвієнкова і Заплатинського запропонували розглянути проект Постанови про Указ Президента від 26 квітня сьомого року „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів”. Я пропоную включити це питання до порядку дня і розглянути його по суті. Тому я пропоную визначитися голосуванням щодо включення до включення до порядку дня цього проекту постанови.

12:35:54

За-255

Рішення прийнято.

Постанова Верховної Ради України – я хочу прочитати її, оскільки радіослухачі і телеглядачі повинні знати, про що йдеться, про Указ Президента України від 26 квітня 2007 року „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів”.

Двадцять шостого квітня 2007 року Президент України видав Указ „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів”, яким скасував свій попередній указ від другого квітня 2007 року номер 264 „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України”, що є предметом розгляду Конституційного Суду України.

Зважаючи на відсутність законних підстав для дострокового припинення повноважень та проведення позачергових виборів до парламенту, Верховна Рада України постановляє:

Перше. Вважати Указ Президента України 26 квітня 2007 року номер 355-2007 „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів” в частині повторного дострокового припинення повноважень та проведення позачергових виборів таким, що виданий за відсутністю законних підстав.

Друге. Кабінету Міністрів України у своїй діяльності щодо забезпечення фінансування позачергових виборів керуватися пунктом п’ять Постанови Верховної Ради України від другого квітня 2007 року „Про запобігання діям, що загрожують конституційному правопорядку, громадському спокою і стабільності в Україні”.

Третє. Національному банку України у своїй діяльності щодо забезпечення фінансування позачергових виборів керуватися Постановою Верховної Ради України від третього квітня 2007 року „Про деякі заходи щодо запобігання порушенням конституційного ладу та забезпечення невтручання Національного банку України в дії, які загрожують конституційному правопорядку.

Четверте. Центральній виборчій комісії невідкладно подати до Верховної Ради України пропозиції щодо удосконалення законодавчого забезпечення проведення позачергових виборів Президента України.

П’яте. Ця постанова набуває чинності з дня її прийняття”.

Ось такий документ. Які міркування будуть у депутатів? Була пропозиція за основу проголосувати. Давайте, я ставлю на голосування: за основу. А потім розглянемо далі.

12:38:55

За-252

Рішення прийнято. Які…, Попеску, будь ласка, і Шибко, і Микола Васильович Кравченко.

12:39:12

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Вельмишановний Олександр Олександрович, я пропоную в другому абзаці, там „зважаючи на відсутність законних підстав для дострокового припинення повноважень”, додати „Верховної Ради України”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

ПОПЕСКУ І.В. Для того, щоб уточнити. І е ж саме у першому пункті, там. Де ідеться, знову: „вважати указ Президента України” і так далі, та в частині повторного дострокового припинення повноважень, і знову Верховна Рада України. Тоді буде абсолютно точно. Юридично вивірено. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, згода. Віталій Якович Шибко, будь ласка.

12:39:46

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Олександр Олександрович. Я гадаю, що в преамбулі. Перед пунктом першим, між словами „парламенту” та „Верховна Рада” треба записати: „та повне ігнорування цим Указом рекомендацій Парламентської Асамблеї Ради Європи від 18 квітня 07-ого, документ 11255, щодо... щодо поваги... щодо поваги та повно-..., щодо того, що влада єдиного органу – конституційного правосуддя, Конституційного Суду України має гарантуватися та поважати... поважатися”.

Обов’язково на цьому наголосити, тому що тут, дійсно, мова йде про те. що зараз ігнорується те, що розглядається в Конституційному Суді. Ми повинні це підкреслити – це перше.

І друге. Можливо, після пункту 4 додати новий пункт про те, що нам знову необхідно буде в разі необхідності звернутися до Конституційного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, те, що звертання до Конституційного Суду не є предметом постанови Верховної Ради, це – ініціатива окремих депутатів. Тому, я думаю, що ми можемо цю другу поправку вашу не враховувати.

А ваше доповнення, ще раз його, будь ласка, прочитайте, аби депутати почули. Будь ласка, Шибку дайте слово.

12:41:16

ШИБКО В.Я.

Ще раз наголошую, після „парламенту” не кому поставити, а написати так: „… та повне ігнорування цим указом рекомендацій Парламентської асамблеї Ради Європи від 18 квітня 2007 року, документ 1255, про…” Я хочу, щоб тут було процитовано, як тут пишеться у нас.

Зараз, одну хвилиночку…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви маємо на увазі резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи.

ШИБКО В.Я. Да, Ради Європи…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так і записав, ігнорування резолюції від такого-то такого-то…

ШИБКО В.Я. Ради Європи.

Ну, можна і не наголошувати щодо Конституційного Суду, а можна і предметно наголосити предметно щодо Конституційного Суду.

Ну, добре, давайте так – „до резолюції”, і все. „18 квітня 2007 року документ номер 11255”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Власне кажучи, скажемо, документ ми зараз це… розуміємо він викладається, зауваження. Мова йде про те, що після… перед тим, як сказати „Верховна Рада постановляє”, треба зіслатися на те, що є ігнорування резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Зважаючи на...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, це зрозуміло. Ну, це редакційно можна відпрацювати.

Будь ласка, Микола Васильович Кравченко.

12:42:40

КРАВЧЕНКО М.В. Кравченко, фракція комуністів.

Стилистическое: в первом пункте «від 26 квітня”, пропущено „від”. Это раз.

Второе, Александр Александрович, уважаемые коллеги!

Ну, мы… опять нас бьют канделябром, а мы газетой отмахиваемся.

Есть предложение такое. Давайте запишем в постановление следующее дополнение отдельным пунктом: ”Возложить на Президента Украины персональную ответственность за дальнейшую эскалацию развития событий в Украине”. Напряженность.

Речь идет о чем. Ясно по его действиям: он ведет к чрезвычайному положению. Его позиция, его поведение – все идет к чрезвычайному положению. Да, к радикализму.

Поэтому есть предложение вот такой пункт включить, что Верховная Рада возлагает персональную ответственность на…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу вас. Давайте подивимося на цю справу таким чином. Відповідальність Президента і його обов’язки визначені Конституцією. Уже визначені, тому наші постанови у цьому сенсі нічого не додають, бо вони не вищі від Конституції.

У заяві своїй, у політичному документі ми можемо про це сказати. І суспільство само розуміє прекрасно, що конфлікт, який розв’язується у такій спосіб, є демонстрацією того, що одна із сторін вийшла за межі Конституції. Намагається вийти за межі Конституції. А ми повинні не допустити до цього.

І той, хто спонукає до таких кроків, до такого виходу за межі Конституції, безперечно несе відповідальність, яка передбачена і Конституцією самою, і карним кодексом, і всіма іншими нормативними документами України. У заяві про це можна говорити.

Будь ласка. Кравченку дайте слово.

12:44:49

КРАВЧЕНКО М.В.

Пункт четвертый как-то у нас изложен. ”Центральній виборчій комісії невідкладно подати до Верховної Ради України пропозиції щодо удосконалення законодавчого забезпечення”, далі по тексту: „проведення позачергових виборів Президента України”.

А дальше я предлагаю. Через запятую написать…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Говоріть, говоріть.

КРАВЧЕНКО М.В. Написать: ”Заборонити ЦВК до рішення Конституційного Суду виконувати вищеназваний указ”.

Дело в том, что ЦВК просит сегодня какой-то документ дать, который бы их уравновесил, указ, и защитил их от невыполнения указа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Центральній виборчій комісії ми дали доручення у постанові від 2 числа. Це перше. По-друге, давайте не давати доручення відносно законодавчої ініціативи тим, хто до цього відношення не має. Центральна виборча комісія не суб’єкт законодавчої ініціативи. Ви маєте пропозиції щодо вдосконалення закону про вибори? Вносьте ці пропозиції самі і не давайте доручення Центральній виборчій комісії. Я не до вас звертаюся. Я прошу вас, не до вас я звертаюся, а до, скажемо, авторів законопроекту.

Я прошу четвертий пункт зняти взагалі. Він не є предметом цієї постанови. І тому із зауваженнями, пропозиціями Шибка, Попеску … Ми вже все це виправили. То редакційні уточнення, вони не мають суттєвого навантаження і це зробить юридичну редакцію управління наше. Тому ще раз повторюю, з поправками Попеску, Шибка і Кравченка без четвертого пункту в цілому ставлю на голосування цю постанову.

12:47:03

За-260 депутатів проголосувало. Рішення прийнято.

Ще пропонується прийняти заяву Верховної Ради з приводу цієї ситуації. Я просив би включити до порядку денного питання про звернення Верховної Ради України. Прошу.

12:47:45

За-252

Рішення прийнято.

Текст зараз вам роздадуть, а мені піднесуть його. Тоді я прочитаю так, щоби громадяни України знали, про що йдеться в цьому документі.

Я не зовсім правильно оголосив. Не про звернення, а про заяву. Тоді я хочу поставити на переголосування питання про Заяву Верховної Ради України про неприпустимість подальшої ескалації політичного конфлікту. Я прошу, проголосуйте будь ласка, на зміну попереднього голосування.

12:50:31

За-249

Рішення прийнято.

Заява такого змісту. Я прошу уваги.

„26 квітня 2007 року, в черговий раз порушивши Конституцію України, Президент України видав Указ № 355-2007 „Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів”, визнавши аналогічний указ від 2 квітня таким, що втратив чинність. Тим самим Президент підтвердив неконституційність указу від 2 квітня 2007 року. Указ від 26 квітня цього року є по суті проявом невдалої спроби формально-правового виправлення змісту указу від 2 квітня 2007 року, метою якого є повторний розпуск парламенту та перенесення дати позачергових виборів. Однак, фактично і цей указ прийнято з порушенням тих самих конституційних приписів, що і попередній, а посилання на пункт 1 частини другої статті 90 Конституції України в обґрунтування його видання є надуманим. Видавши зазначений указ, Президент своїм невиваженим у конституційному сенсі кроком продемонстрував небажання досягнення політико-правового компромісу для виходу із кризи.

Такими діями Президент України по суті поглибив існуючий політичний конфлікт, унеможлививши прийняття Конституційним Судом України рішення щодо конституційності його указу від 2 квітня цього року. Як відомо, саме на необхідності визнання та виконання рішення Конституційного Суду всіма сторонами політичного конфлікту наголошувалося у Резолюції Парламентської Асамблеї від 17 квітня 2007 року.

Черговим свідченням ескалації політичної кризи з боку Президента України є зловживання своїми повноваженнями щодо судової влади. В наслідок чого Шевченківським судом міста Києва було поновлено на посаді Генерального прокурора України Піскуна. Це демонструє прагнення будь-якою ціною посилити вплив Президента України Ющенка на правоохоронні органи.

Разом з тим, відсутність у прийнятому указі заборони парламенту здійснювати свої конституційні повноваження, як то було у попередньому, свідчить про певні зрушення у розумінні Президентом України статті 90 Конституції України. Зважаючи на це Верховна Рада України сподівається, що необхідних для подальшого розвитку України законодавчих актів, у першу чергу, системні зміни до Конституцій України, спрямовані на збалансування діяльності всіх гілок влад, що унеможливлять у майбутньому виникнення подібних нинішній політичних криз, будуть найближчим часом прийняті Верховною Радою України і підписані, нарешті, Президентом України.

Верховна Рада України, усвідомлюючи доленосний характер її рішень для майбутнього України та безальтернативність виключно правового шляху виходу з кризового стану, в якому опинився український політикум, закликає Президента України припинити дії, що лише затягують час і загострюють ситуацію і поновити переговорний процес.

Тільки шляхом взаємних поступок та компромісних домовленостей у межах Конституції України, я підкреслюю, в межах Конституції України можна вийти на цивілізований шлях врегулювання політичного протистояння в інтересах демократичного майбутнього Українського народу, а не корисливих інтересів окремих політичних сил”.

Я пропоную цей текст прийняти за основу і, власне, в цілому, якщо …

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. ( Не чути).

ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу я ставлю на голосування, будь ласка.

12:54:47

За-255

255. За основу прийнято.

Хто бажає працювати над документом, я дивлюся є один із авторів, наприклад, Заплатинський, будь ласка, зберіть пропозиції щодо вдосконалення цього документу. Я оголошую перерву, а керівників фракцій прошу зайти до мене у кабінет. Зараз зайти.

До 15 години.

МАРТИНЮК А.І. Але депутати хай будуть в залі поки що.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А депутатів прошу залишитися у залі поки що.

Перерва до 15 години.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу депутатів підготуватися до реєстрації. Реєстрації не буде, бо я не врахував деталь – реєстрація проводиться після 16 години, а ми не закрили ранкове засідання, тому воно продовжується.

Ми робили перерву для того, щоб підготувати і щоб могли депутати висловити свої міркування щодо змісту заяви. Які були зауваження до тексту? Прошу, Ганна Герман, будь ласка.

15:03:55

ГЕРМАН Г.М.

Шановний Олександре Олександровичу, в абзаці: „Черговим свідчення ескалації політичної кризи з боку Президента України є зловживання своїми повноваженнями щодо судової влади,” – і далі по тексту – я пропоную поправити, після слів „щодо судової влади”, кома, „і його намагання взяти під контроль Генеральну прокуратуру”. Якщо ми візьмемо такий текст, який маємо в цьому абзаці, значить, ми наперед закладаємо ймовірність того, що наш колега Піскун буде порушувати закон і буде виконувати чиюсь політичну волю і працювати під диктовку Президента. Ми привели Піскуна в парламент і довіряємо йому, і віримо, що він буде справедливим і об'єктивним. Те, що Президент намагається взяти Генпрокуратуру під свій контроль, не викликає в нас жодного сумніву, але ми не можемо закладати наперед, що Піскун буде діяти під диктовку Президента або будь-якої іншої політичної сили. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Миколаївна, ви маєте рацію в тому, що говорите. Ми довіряємо своєму колезі-депутату, але мова йде про порушення закону при призначенні на цю посаду, чи присудом. Тоді треба сказати, внаслідок чого Шевченківським судом міста Києва було протиправно поновлено на посаді С.Піскуна. І для цього є основа і підстави, які висловлюють депутати. Тому можна було б… Ну, я кажу, на посаді. Це демонструє прагнення будь-якою ціною посилити вплив Президента на всі правоохоронні органи. Так?

Александровська, будь ласка.

15:05:55

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, уважаемый Александр Александрович! Дело в том, что вот есть у меня общего плана замечания, я бы хотела высказать. А потом конкретно по абзацам.

Мы говорим в наименовании нашей заявы о политическом конфликте. Конфликт – само по себе слово – предполагает, что есть две стороны, которые не могут договориться по поводу каких-то разногласий. В нашей ситуации в Украине совершенно другое сложилось отношение: есть сторона – должностное лицо, которое, действительно, нарушает Конституцию, нарушает законы, и не только сейчас. А то, что касается неисполнения решений сессий областных советов, в отношении глав администраций и так далее? То есть у нас много причин говорить о неисполнении, о нарушениях закона.

Поэтому здесь речь идет не о конфликте между нами, а мы почему-то все время говорим о конфликте, а здесь речь идет о том, что надо осудить незаконные действия, кем бы они не осуществлялись, не проводились. Это первое.

Второе. Мы упоминаем в тексте кризис. Я тоже против такого определения, потому что мы с вами работаем, мы работаем в …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість закінчити.

15:07:07

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Мы работаем в соответствии с законом, с Регламентом. Да, не очень эффективно, потому что нам мешают работать, но нет кризиса парламентского. Кризис есть в головах у тех депутатов о дельных, их, к сожалению, достаточно много, которые почему-то ушли и обвиняют в том, что их отсюда выгнали, создали условия или не создали. Поэтому вот эти тезисы: политический конфликт и кризис, я считаю, что это, ну, не совсем точные формулировки. И их нельзя использовать в нашем заявлении. А теперь конкретно, часть третья, там, где говорится, что „видавши зазначений Указ, Президент своїм невиваженим кроком продемонстрував…”.

Я предлагаю часть третью заменить следующим текстом: „З огляду на те, що вищезазначений Указ президента видано підчас завершальної стадії розгляду Конституційним Судом України питання щодо відповідності Конституції України Указу Президента від другого квітня 2007 року, можна зробити висновок, що таким чином Президент Віктор Ющенко намагається ухилитися від необхідності виконання рішення Конституційного Суду і свою діяльність в правовому полі, від необхідності виконання і направити свою діяльність в правове поле, і суворо дотримуватися вимог Конституції України”.

Это реальность, мы же все понимаем, что, действительно, Президент не хочет, и он упредил решение Конституционного Суда, он не хочет его выполнять. Поэтому третья часть, третий абзац, я предлагаю вот такой текст.

Четвертый абзац.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз прочитайте, будь ласка.

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Еще раз третий повторить?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, третій.

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Третій: „З огляду на те, що вищезазначений Указ Президента видано під час завершальної стадії розгляду Конституційним Судом України питання щодо відповідності Конституції України Указу Президента від 2-ого квітня цього року, можна зробити висновок, що таким чином Президент Ющенко намагається ухилитися від необхідності виконання рішення Конституційного Суду і відновити свою діяльність в правовому полі”.

Вот это третья часть, я предлагаю в таком, это более четкое определение, почему появился Указ.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відносно цієї поправки нема зауважень ні в кого? Добре.

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Следующее развитие, следующий, четвертый абзац, тоже развивает эту же мысль. Там более короче: „Такими діями президент України по суті виказав своє неповажне ставлення до резолюції ПАРЄ”. А второе предложение: „Як відомо…” и так далее. То есть более конкретно сказать.

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Висловив неповагу до резолюції...

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Неповагу до резолюції ПАРЄ, да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Немає заперечень теж?

Немає. У вас ще є?

МАРТИНЮК А.І. Ні, ні. Там 18-19.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, 19 квітня тут. Ми помилилися, 19 квітня.

Ще є пропозиції? Попеску.

МАРТИНЮК А.І. У Александровської ще.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А? Александровську дайте ще.

15:10:12

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Значит, по пятой части можно согласиться с предложением Герман. Или я несколько по другому тут написала: «Свідченням прагнення Президента будь-якою ціною посилити свій вплив на правоохоронні органи та допущення з цією метою зловживань своїми повноваженнями щодо судової влади є поновлення на посаді Генерального прокурора України Піскуна…” Либо так, либо «підчинення своїм…” и так далее «Генеральної прокуратури”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені здається, коректніше набагато те, що пропонувала Герман, бо ви тут ставите під сумнів наперед, скажемо так, діяльність Генпрокурора.

Ми маємо на увазі, по-перше, ще одну деталь: поки що питання не з’ясоване у правовому полі і Піскун сидітиме тут у залі, а ми зразу йому робимо оцінки. Так не можна.

Тому…

Ще у вас є? Ще, будь ласка, Александровська.

15:11:12

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

И последняя часть, седьмая.

Значит, в части шестой я прошу, у нас там есть посылка, это второе предложение, если не ошибаюсь, «зважаючи на це, Верховна Рада України сподівається…” Александр Александрович, не нужно нам самим сподіватися на свою подальшу ефективну працю.

Я предлагаю… то есть, тема нашего заявления совсем в другом русле. Поэтому это предложение, нужно его вообще убрать: «Зважаючи на це, Верховна Рада сподівається…” и так далее. Мы не можем сами «сподіватися”, ми повинні робити. Надо его убрать.

И седьмая часть, это предпоследняя, „Верховна Рада, усвідомлюючи…”, в такой редакции: „Верховна Рада України, усвідомлюючи свою відповідальність та безальтернативність виключно правового шляху виходу із кризового стану, створеного діями Президента, закликає Президента України припинити ці дії, не загострювати ситуацію”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я згоден.

І там переговорний процес – це процедура, а не технологія вже.

Іван Попеску, будь ласка.

15:12:18

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую.

Попеску, фракція Партії регіонів.

У четвертому абзаці я просив звернути увагу на тому, що резолюція Парламентської асамблеї була прийнята не 17 числа, коли був Прем’єр, а 19 числа, коли ви були у Парламентській асамблеї, тобто 19 числа. Зробити відповідні зміни. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Євтухов.

15:12:41

ЄВТУХОВ В.І.

Шановний Олександре Олександровичу, я підтримую зауваження, які були висказані колегами Герман відносно Піскуна, оцей абзац. І відредагувати його. По редакції можуть бути різні редакції, але суть питання полягає у тому, що Піскун не є причиною політичного конфлікту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Звичайно.

ЄВТУХОВ В.І. І загалом прізвище Піскуна прибрати з цього абзацу або і весь абзац.

Як варіант пропоную наступне. „Черговим свідченням ескалації політичної кризи з боку Президента України є зловживання своїми повноваженнями щодо судової влади, внаслідок чого відбуваються неправочинні дії навколо судової гілки влади, зокрема Печерського, Шевченківського і всіх інших судів”. І далі по тексту. Піскуна прибрати. Піскун не є предметом цієї заяви.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В принципі можливо і так. Одну хвилиночку.

Пропозиція Євтухова, логіка її сприймається? Почекайте. Ще раз тоді повторіть своє міркування і відредагуйте свою пропозицію. Да, да, Євтухов говорить.

15:13:50

ЄВТУХОВ В.І.

Міркування полягає у тому, що Піскун не є причиною політичного конфлікту. Тому вводити його сюди в текст як прізвище і як посада не потрібно.

Або і в наслідок цього, або виключити абзац взагалі цей, або відредагувати у наступному варіанті. Читаю. „Черговим свідченням ескалації політичної кризи з боку Президента України є зловживання своїми повноваженнями щодо судової гілки влади”, це той текст, який є, „внаслідок чого відбуваються неправочинні дії навколо судової гілки влади, зокрема Печерського та Шевченківського районних судів”. Можна добавити і Конституційний, і Артемівський, і який завгодно. Тут багато є, якщо треба по тексту. І далі по тексту. „Це демонструє прагнення будь-якою ціною посилити вплив Президента на правоохоронні органи”. Крапка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що це розумна пропозиція одна. А крім того, була перед перервою пропозиція про створення слідчої комісії, яка проаналізує спосіб тиску на Шевченківський суд і неправомірні дії з боку посадовці у цьому відношенні. То ми тоді можемо там детальніше з’ясувати суть речей.

Я думаю, що тут пропозиція Євтухова цілком слушна. Я думаю, що це і Пеклушенко хотів підтвердити. Будь ласка, дайте йому слово.

15:15:15

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Прежде всего в первом абзаце, мне кажется, после слов «від 2 квітня 2007 року» нужно поставить номер указа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тут не обов’язково.

ПЕКЛУШЕНКО О.М. Так. И в отношении этого пятого абзаца. Мне кажется, что без него документ будет лаконичнее и он не будет размываться. Поэтому я предлагаю полностью его исключить из текста документа, а учитывая достаточно заинтересованную позицию всех наших коллег, сейчас создать рабочую группу и в течении дня поработать с тем, чтобы документ был действительно, отвечал злободневности, отвечал духу, букве закона. Поэтому над ним нужно поработать с тем, чтобы этот документ был достаточно серьезно подготовлен. Время, я считаю, сегодняшний день.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ще Рижук просить слова. Більш ніхто не просить.

15:16:26

РИЖУК С.М.

Дякую. Шановний Олександр Олександрович, в другому абзаці першому реченні я пропоную замість слова „розпуск”, мається на увазі парламенту, сказати „повторна спроба неконституційного дострокового припинення повноважень парламенту”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, да.

РИЖУК С.М. І якщо уже в постановчій частині, то конфлікту написати в Україні, суспільно-політичного конфлікту в Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це … ми маєте на увазі? Ну, ми там домовимося з вами.

РИЖУК С.М. Да. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді в мене є пропозиція така. Алла Александровська запропонувала відійти від дефініцій конфлікту і в заголовку написати про неприпустимість подальшої ескалації неправомірних дій з боку інституту Президента. Це одне.

Друге. У другому абзаці поправку Рижука щодо юридичної точності намірів про дострокове призупинення повноважень Верховної Ради повторно і так далі, у редакції Рижука.

Третій абзац, у редакції Александровської, більш коректний, і який точніше виражає суть процесу.

П’ятий абзац, у редакції депутата Євтухова, який не викликає заперечень ні в кого.

У абзаці закінчення шостого абзацу від слів „зважаючи на це” викреслити, зняти його зовсім, оскільки воно тільки розмиває логіку документа, зміст документа і певною мірою від основної теми відволікає. І наступний абзац в редакції Александровської: „зважаючи на відповідальність, усвідомлюючи відповідальність Верховної Ради за те, що вона має зробити, аби локалізувати цей штучно створений конфлікт”. От з такими поправками можемо в цілому проголосувати за документ? Можна. Тоді я ставлю на голосування цю пропозицію.

15:18:54

За-252

Рішення прийнято.

Шановні колеги, у нас була пропозиція до перерви аби ми могли підготувати постанову про створення Тимчасової спеціальної комісії, аби з’ясувати обставини роботи Шевченківського суду стосовно посади Генерального прокурора. Там справді виникає багато проблєм. Тому я хотів би так, багато питань виникає до цієї процедури, тому у мене була би пропозиція така. Заступник, вірніше, голова підкомітету Комітету з питань судоустрою Вадим Колесніченко зробить коротеньку аргументацію щодо, почекайте, щодо необхідності прийняття такої постанови.

Оскільки питання складніше, ніж на перший погляд здається, то тоді ми його по суті розглянемо завтра о 10-ій годині ранку, щоб мова… І інформацію його з широким обґрунтуванням, і саму постанову приймемо вранці, а зараз він просто зробить попередньо представлення необхідності розгляду такого питання, бо мається на увазі, що завтра вже повинні бути кандидатури внесені, з’ясовані всі деталі і так далі.

Будь ласка.

15:20:31

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги, уважаемые избиратели и представители средств массовой информации! Я должен как председатель подкомитета по вопросам формирования судейского корпуса прокомментировать ситуацию, сложившуюся сегодня в Генпрокуратуре Украины.

Как стало известно, сегодня в 10 утра судья Шевченковского районного суда города Киев Кухалишвили принял постановление, которым дал Украине сразу двух Генеральных прокуроров. При открытии в ходе производства по делу был грубейшим образом нарушен процесуальный закон.

Во-первых, данное дело было рассмотрено не коллегиально, а единолично судьей Кухалишвили. Хотя статьей 24 Кодекса административного судопроизводства строго определено: данную категорию дел рассматривают только коллегии в составе трех судей.

Во-вторых, производство по делу было открыто 26 апреля. Предварительно заседание суда назначено на 26 апреля. И решение по сути вынесено тоже 26 апреля в 10 утра.

В-третьих, слушанье по делу с участием сторон в деле не было вообще. Подтверждает это справка, выданная судом, о списке дел, которые были на сегодня назначены судьей Кухалишвили. Данного дела в этой справке нет.

В-четвертых, судья районного судья Кухалишвили, как мифический Геркулес, в одиночку отменил целый ряд решений вышестоящих судов: Верховного Суда Украины, Высшего административного суда в Украины в деле по иску экс-генерального прокурора Украины Пискуна к Президенту Украины по тому же предмету, по которому уже было отказано в удовлетворении иска, а производство по делу закрыто.

В-пятых, вчера Шевченковский районный суд уже отказал в рассмотрении этого иска. Есть определение суда, этого же суда об отказе в рассмотрении этого иска.

Наконец, суд вообще лишил всяких процессуальных прав целый ряд сторон в деле, не сделав ни одного уведомления, не провел ни одного судебного заседания, ни выслушав сторон по делу, не затребовав и не изучив ни одного доказательства. Таким образом сегодня мы с вами являемся свидетелями беспрецедентного давления на суд, на всю судебную систему. Судью принудили нарушить все мыслимые и немыслимые законы. Когда вчера Шевченковский районный суд стал на сторону закона и отказал в открытии производства по делу, указом Президента был назначен новый и.о. председателя суда, который даже физически не получил указ о своем назначении на руки, но уже успел воспользоваться административными полномочиями и расписал дело на нужного судью Кухайлишвили. И дело здесь совсем не в Святославе Пискуне и в других сторонах процесса, здесь можно предполагать все, что угодно, вплоть до специального доведения дела до абсурда. Повторяю, благодаря решению суда и последовавшему мгновенному за ним указу Президента мы сегодня имеем сразу двух Генпрокуроров Украины, так как на данный момент Верховная Рада не давала своего согласия на увольнения Александра Медведька, который сейчас легитимно возглавляет прокуратуру.

Уважаемые коллеги! По сути, Президент Ющенко за последний месяц устроил театр политического и юридического абсурда, в котором граждане Украины стали заложниками бездарного режиссера, над нами смеется вся Европа, а плакать горькими слезами придется всей Украине.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Я прошу, Миколо Васильовичу. Ми домовляємося таким чином, завтра о 10 годині ранку ми розглянемо це питання по суті. Я прошу керівників фракцій внести свої пропозиції щодо складу комісії. Ініціаторам зробити обгрунтування детальне, яке випливає з права, із Конституції, із законів України, у тому числі кодекси, які, очевидно, і громадяни не дуже добре знають, слава Богу, кому не доводиться ними користуватися чи на основі їх захищатися і, очевидно, не всі навіть і депутати добре знають нюанси цього законодавства. Тому рішення з цього приводу повинно бути абсолютно переконливим, щоб воно виходило із усвідомлення депутатами своєї відповідальності за те, що відстоювати право і законність в Україні обов’язково потрібно.

Тому ми це питання, я ще раз повторюю, по суті розглянемо завтра о 10-й ранку. А зараз я просив би, щоб ви долучилися до цієї справи, щоб тут була абсолютно бездоганною наша позиція. Я хотів би звернути увагу ще на таку деталь. Ви, очевидно, помітили, що конфлікт, який нав'язується суспільству, політику му зокрема, весь час проявляє бажання учасників, ініціаторів цього конфлікту – виштовхнуть Верховну Раду за межі Конституції. Я хочу сказати: нічого не вийде, Верховна Рада працюватиме в чіткій відповідності із Конституцією, законами України.

І хочу також сказати, що ситуація непроста в цілому в державі, ми це бачимо. Але відповідальність за соціально-економічну, до речі, ситуацію несе і сьогодні коаліція, Верховна Рада в цілому як орган вищий законодавчий, єдиний законодавчий орган і уряд. Ми відповідально до того ставимося і можемо заспокоїти людей, що попри всі інтриги там порядок буде дотримуватися обов'язково, і ми не дамо можливості розвалити там питання по економіці, згорнути інвестиційні проекти і тому подібне, життя буде йти. А всі інші нав'язані інтриги ми нейтралізуємо за рахунок повного дотримання Конституції і поважаючи пропозиції чи рекомендації парламентської асамблеї Ради Європи – органу міжнародного, куди ми увійшли 12 років тому. Тому я хотів би, щоб ми саме з цього виходили. І будь-які такі рефлексивні дії на інтриги, на нав'язування не правових дій, як оце ми бачили тільки що з попередньої короткої презентації необхідності створення тимчасової колізії, нас не повинні виводити за межі правового поля, нас не повинні виводити з рівноваги, бо правда на нашому боці, бо Конституцію ми приймали із вами, оскільки орган – Верховна Рада – приймала її, і ми будемо її дотримуватися обов'язково. Я хотів би, щоб з цього приводу ми саме таку лінію дотримувалися, тоді буде успіх безперечний. А успіх – це правовий порядок в Україні, дотримання Конституції, демократія і зняття на основі консультацій різних протиріч, які виникають, але в межах Конституції України. І ніяких не повинно бути в цьому відношенні проявів самодіяльності, інтриганства або чогось іншого. Ми проти інтриг, це не наш метод – це метод інших. Я думаю, що ви всі добре це все розумієте.

Таким чином, я хотів би закрити ранкове засідання і оголосити, що наступне відбудеться о десятій годині завтра. Спасибі.