ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

30 травня 2007 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, я хочу попросити вас, аби ви підготувалися до реєстрації. Займіть свої місця. Проводиться поіменна реєстрація.

16:01:49

Зареєстровано 257 народних депутатів.

Я оголошую закриття ранкового засідання і оголошую засідання вечірнє.

Тепер у мене є така пропозиція. У нас в переліку роботи на сьогодні багато питань. Поза всяким сумнівом не встигнемо ми прийняти їх за дві години. Тому я прошу продовжити засідання до завершення розгляду цих питань, але, ясна річ, не пізніше 12 години ночі, тобто не пізніше 24 години.

Я прошу проголосувати таке рішення. Будь ласка. А потім обміняємося мнениями. Це треба зробити.

16:02:43

За-214

Не зрозуміли хтось? Я ставлю ще раз. Прошу.

16:03:05

За-217

Хто хоче обмінятися думками, запишіться? Баранівський. 5 хвилин, будь ласка. По хвилині, якщо можна.

16:03:45

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Я дякую, Олександре Олександровичу. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановний Олександре Олександровичу, я так розумію, що залу не зрозуміла необхідність така чому треба працювати поки всі закони не розглянемо, і чому до 12 ночі, і чому є така необхідність, то може хтось би вніс би ясність і дав би роз’яснення, тоді б інші голосування в залі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я поясню тоді. Я розумію, треба детальніше пояснити. Ми знаємо, що ми маємо справу із людьми, які не дуже поважають закони і Конституцію. Якщо ми не поставимо у законі, наприклад, про вибори конкретні регулятори і обмежувачі по строках, по формах і тому подібне, то це означає, що ті, хто раніше вдавався до доволі авантюрних кроків, цілком здатні оголосити вибори через 2 місяці, чи через кілька на інший період за будь-якою формулою, в тому числі за старим законом. Я би хотів, щоб ми врахували ці деталі, недарма стільки часу витрачено на підготовку відповідних законодавчих актів.

З іншого боку, ми повинні прийняти і закони про зміни до бюджету, передбачивши в цьому законі строки введення в дію його, при яких умовах і так далі, аби не створити передумови, не підставляти Кабінет Міністрів під вплив правоохоронних органів, які нібито не виконують постанову чи указ Президента, чи відповідний документ, чи закон. Я хотів би, щоб ми подбали і про те, щоби правопорядок дотримувався в Україні. Тим паче, що зміст цих законопроектів передбачає саме такі юридичні обмеження, які б не давали змогу волюнтаристськи втручатися в ситуацію.

Є і інші обставини. Я просив би, щоб ми це врахували. Мова ж не йде про те, що до 12-ї години і про всі закони, які там передбачалися по порядку дня, але є ключові закони, які треба, безперечно, прийняти і інші нормативні акти.

Самойлик, будь ласка. Симоненко.

16:06:28

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Я считаю, что в данной ситуации мы должны учесть следующее. Целесообразность нашей работы зависит от того, как будет выполняться третий пункт совместного заявления, подписанного Президентом, Премьером и Председателем Верховной Рады, а именно, когда мы увидим 151 заявление о выходе из фракции БЮТ и «Нашей Украины» депутатов и тогда мы будем понимать, будет ли вообще решение о досрочных выборах, или нет. Это во-первых.

Во-вторых, я хочу еще и еще раз проинформировать вас, уважаемые наши избиратели, что фракций БЮТ и «Нашей Украины» сейчас в зале нет. БЮТ и «Наша Украина» заблокировали подготовку законов к честным выборам, они отказались от реестра избирателей, и Президент отказался от этого. Они отказались от того, чтобы мы очень серьезно и жестко контролировали тех, кто пересекает границу и, так скажем, должны, естественно, не принимать участие в выборах, потому что они уехали. От того, сколько у нас...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку.

16:07:45

СИМОНЕНКО П.М. Я продолжаю. (Симоненко).

Они отказались от того, чтобы по настоящему через законодательные акты навести порядок с теми, кто выехал за пределы Украины. Особенно нас волнует, уважаемые избиратели, те, кто уже возрасте, наши дорогие пенсионеры, они практически сегодня отказались от того, чтобы исправить то, что они сделали во время третьего тура выборов Президента в 2004 году, когда 2,5 миллиона граждан Украины преклонного возраста были просто выброшены из возможности проголосовать.

Это все сегодня блокируется. Президент нагло и цинично, я не боюсь этого слова, сегодня пытается склонить Верховную Раду, чтобы приняли только те законы, которые выгодны ему, то есть закон, изменения к Закону о выборах и бюджет, и таким образом провести незаконные выборы. То есть, Президент стал на тропу войны с парламентом и со своим народом, и пытается все сделать для узурпации власти.

Я считаю, что мы не должны подобного допускать и особенно учитывая то, что в 24.00 истекает срок его ультиматума, который он выдвинул, приняв решение о приостановке …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ясно, позиція зрозуміла. Ви не змінюєте своє ставлення до пропозиції про продовження засідання? Так не до дванадцяти ночі, сказав Петро Миколайович. Я думав, на годину продовжимо, а він каже до дванадцяті ночі, то я так і ставлю, щоб догодить.

У вас на руках є... Я прошу уваги! Я прошу уваги.

У вас на руках є проект Постанови Верховної Ради про деякі заходи щодо забезпечення реалізації положень пункту шість частини другої статті 81 Конституції України. Це якраз те, про що тільки що говорив Петро Миколайович.

Я ставлю на голосування питання про включення цього порядку до..., про включення до порядку дня цього питання.

16:10:02

За-254

Рішення прийнято.

Оскільки тут журналісти цікавляться змістом наших документів, я ставлю, я читаю цей текст.

З метою реалізації положень пункту 6 частини другої статті 81 Конституції України Верховна Рада України постановляє:

Перше. Народний депутат України, який виявив бажання вийти зі складу депутатської фракції політичної партії, виборчого блоку політичних партій, за виборчим список якого його було обрано народним депутатом України, подає особисту письмову заяву до апарату Верховної Ради України, яка реєструється у секторі реєстрації кореспонденції відділу службової кореспонденції Управління діловодства Головного управління документального забезпечення. Та відповідно до частини третьої статті 60 Регламенту Верховної Ради України письмово повідомляє про це головуючого на пленарному засіданні Верховної Ради.

Друге. Зареєстрована особиста письмова заява народного депутата про вихід із складу депутатської фракції політичної партії, виборчого блоку політичних партій, за виборчим списком якого його було обрано народним депутатом, в день її реєстрації передається до секретаріату Голови Верховної Ради України.

Третє. Голова Верховної Ради України, у разі його відсутності головуючий на пленарному засідання Верховної Ради, оголошую текст особистої письмової заяви народного депутата України про вихід із складу депутатської фракції на найближчому після реєстрації заяви пленарному засіданні Верховної Ради України.

Четверте. Оригінал особистої письмової заяви народного депутата України про вихід із складу депутатської фракції політичної партії додається до протоколу відповідного пленарного засідання Верховної Ради України, а копія цієї заяви не пізніше, як на наступний день після оголошення її тексту на пленарному засіданні Верховної Ради надсилається до Центральної виборчої комісії.

П’яте. Письмову вимогу голови відповідної депутатської фракції апарат Верховної Ради України надає йому копію зареєстрованої особистої письмової заяви народного депутата про вихід із складу депутатської фракції.

Шосте. Факт оголошення на пленарному засіданні Верховної Ради України тексту особистої письмової заяви народного депутата про вихід зі складу фракції чи отримання копії такої заяви Центральної виборчої комісії за відсутності рішення вищого керівного органу відповідної політичної партії про дострокове припинення повноважень народного депутата України не є підставою для визнання Центральною виборчою комісією наступного за черговістю кандидата у народні депутати у виборчому списку відповідної політичної партії згідно з частиною першої статті 101 Закону про вибори народних депутатів України.

Сьоме. Народний депутат України, який подав особисту письмову заяву про вихід зі складу депутатської фракції до прийняття в установленому порядку рішення вищого керівного органу відповідної політичної партії про дострокове припинення ним повноважень народного депутата, користується всіма передбаченими законом правами народного депутата в повному обсязі.

Восьме. У разі прийняття вищим керівним органом відповідної політичної партії рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата Центральна виборча комісія приймає рішення про визнання наступного за черговістю кандидата в народні депутати у виборчому списку відповідної політичної партії згідно з частиною першою статті 101 Закону „Про вибори народних депутатів”.

Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування.

Я звертаю увагу на одну деталь, тут найважливіший такий пункт - права депутата, який виявив таку ініціативу, захищені до того часу, поки з’їзд відповідної партії не прийняв стосовно нього відповідного рішення. І вже тільки після того, як з’їзд прийняв рішення про скасування його повноважень як депутата, тоді тільки Центральна виборча комісія може брати це до уваги. А до тих пір, поки з’їзд цього не визначив, ніхто не має права розпорядитися його, так би мовити, статусом. От до чого зводиться цей проект документу. Ми попередньо його обговорювали на... тільки що на засіданні погоджувальної ради, і в принципі погодилися з таким підходом.

Я просив би визначитися вас щодо його змісту. Хто хоче висловитися, будь ласка. Це номер реєстраційний 3592. Зверніть увагу. Чи є пропозиція за основу, тоді можна корекцію... Давайте за основу проголосуємо, будь ласка.

16:14:44

За-244

За основу прийнято.

Будь ласка, хто має які міркування? Запишіться, будь ласка. Від фракції, будь ласка.

Тепер індивідуально, будь ласка.

Будь ласка, Матвієнков. З місця чи звідси? З місця, будь ласка.

16:15:40

МАТВІЄНКОВ С.А.

Матвиенков, фракция Социалистической партии.

Уважаемые Александр Александрович, уважаемые коллеги, действительно, до сегодняшнего дня в правовом поле эта процедура у нас никак не выписана, и те разговоры, которые идут последнее время в отношении этого процесса, они, в общем-то, больше разговоры, чем какие-то конкретные юридические шаги. Поэтому для того, чтобы не допустить каких-то сбоев, для того, чтобы не допустить каких-то моментов, которые связаны с нарушением прав того же депутата, либо с нарушением процедуры прохождения всего этого процесса, я считаю, что данная постанова в какой-то степени отражает сам путь и сам процесс механизма всего этого совершения.

Единственное, что хотелось бы сделать зауваження, посмотреть. Там речь касается в отношении партий, но у нас есть еще выборчие блоки и партии. Поэтому там, где касается выборчих блоков, чисто техническая поправка, и поэтому у меня предложение принять эту постанову в цилому.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зроблю уточнення одне, що я перший раз зачитав „виборчого блоку і партій”, а дальше пропускав з метою економії часу. Скрізь це все написано. Враховується ваша пропозиція.

Попеску.

16:16:43

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Моє зауваження оголосив Матвієнков, ви сказали, тому я не буду наполягати і пропоную перейти до голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інші міркування якісь є? Тому я ставлю на голосування цю постанову 3592 в цілому.

16:17:18

За-246

За – 246, рішення прийнято.

По фракціях? Будь ласка, по фракціях:

181 – Партія регіонів, „Блок Тимошенко” – 9, "Наша Україна" – 0, СПУ – 30, комуністів – 21, позафракційні – 5.

У вас в порядку денному - проект Постанови про тимчасовий порядок призначення суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад (реєстраційний номер 3581-1). За включення до порядку денного прошу вашої згоди проголосувати цю постанову.

16:18:30

За-252

Рішення прийнято.

Будь ласка, Матюха Валерія Валеріївна, будь ласка.

16:18:48

МАТЮХА В.В.

Добрий день, шановний Головуючий, шановні народні депутати! Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 16 травня 2007 року номер 1РП/2007 справа про звільнення судді з адміністративної посади визнана таким, що не відповідає Конституції України, є неконституційним (положення частини п'ятої статті 20 Закону України „Про судоустрій України”), відповідно до якого голова суду, заступник голови суду призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України.

Цим же рішенням рекомендовано Верховній Раді України невідкладно в законодавчому порядку врегулювати питання про призначення судді на посаду голови суду, заступника голови суду та звільнення його з цієї посади.

Приймаючи рішення у вказаній справі, Конституційний Суд врахував вироблені міжнародним співтовариством Засади незалежності судових органів, викладені зокрема в Рекомендаціях Комітету міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року. Це – незалежність, дієвість та роль суддів, де вказується, що орган, який уповноважений приймати рішення щодо кар'єри суддів, повинен бути незалежним від уряду та адміністративних органів.

В Європейській хартії про Закон про статус суддів від 10 липня 1998 року, в якій передбачається, що рішення про службове підвищення судді вноситься органом, незалежним від виконавчої та законодавчої влади.

В основних принципах незалежності судових органів, схвалених резолюціями від 29 листопада 85 року Генеральної асамблеї ООН, в якій зазначається, що усунення від посади чи звільнення судді мають бути предметом незалежної перевірки. Також Конституційним Судом України було взято до уваги положення Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні, відповідно до європейських стандартів, схвалених Указом Президента України від 10 травня 2006 року №361, в якому передбачається запровадити порядок, за яким адміністративні посади в судах займають судді, призначені органами суддівського самоврядування, але слід зауважити, що зазначене положення вказаної Концепції не буде узгоджуватися з частиною 2 статті 130 Конституції України, згідно з якою узгоджується …діє суддівське самоврядування для вирішення питань внутрішньої діяльності судів, оскільки до повноважень голови та заступника голови суду віднесено не лише питання щодо організації діяльності судів, а і здійснення певних процесуальних дій, а саме: вирішення питання про відвід судді; зміну складу Колегії суддів тощо. Конституційним колегіальним незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу є Вища рада юстиції.

Я предлагаю прийняти порядок, в якому тимчасово до законодавчого врегулювання запровадити такий порядок призначення суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад. Голова суду, заступник голови суду, крім голови Верховного Суду України та заступники голови Верховного Суду України призначаються на посаду строком 5 років із числа суддів відповідного суду та звільняються з посади Вищою радою юстиції на підставі рекомендацій Ради суддів України, а щодо спеціалізованих судів – відповідної ради суддів; голови Верховного Суду України, а щодо спеціалізованих судів – голови відповідного Вищого спеціалізованого суду; зборів суддів, відповідних суддів, члена Вищої ради юстиції.

Пункт другий. Повноваження голів та заступників голів суду, призначених після дня прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, на підставі визнаних неконституційними окремих положень частини п’ятої статті 20 Закону України „Про судоустрій України, підлягають підтвердженню у порядку, встановленому пунктом першим цієї постанови.

Ця постанова набирає чинності з дня її прийняття і діє до набрання чинності Закону України „Про внесення змін до законів України „Про судоустрій України” та „Про статус суддів”. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться, хто хоче задати запитання.

Князевич, прошу.

16:23:30

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановна Валерія Валеріївна, наскільки відомо, попередня редакція Закону „Про судоустрій” в цій частині містила норму, відповідно до якої відповідно Президент призначав на адміністративні посади саме через те, що норма Конституції говорить, що Президент утворює і відповідно ліквідовує суди. І нічого іншого на той час не придумали, ніж фактично за логікою піти далі конституційно - і відтворити її в Законі „Про судоустрій”.

Те, що ви пропонуєте, воно може мати логіку, але мені здається, що це предмет регулювання конституційний, а не законодавчий. Чи не вважаєте ви, що це треба піднімати на інший рівень? Тоді можна було б його відтворити в законі. А йти навпаки, від зворотнього – це, мені здається, хибний шлях.

Дякую.

МАТЮХА В.В. Так, Руслан, я з вами згодна. Але, якщо ви побачили, це тимчасовий порядок, запропонований мною.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Білорус, будь ласка.

16:24:20

БІЛОРУС О.Г.

Прошу передати слово народному депутату Ляшку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко.

16:24:25

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановна авторка проекту постанови, ну, видається так: до цього ви розказували про те, що Президент намагається керувати судовою владою. Сьогодні, коли уважно прочитати ваш проект постанови, тепер ви намагаєтеся перебрати на себе керування судовою владою, адже Вища рада юстиції, якій ви пропонуєте призначати суддів, вона в переважній більшості складається з ваших членів. Крім того, незрозуміло, хто ж все-таки буде рекомендувати Вищій раді суддів, Вищій раді юстиції: чи Рада суддів, чи Голова Верховного Суду, чи збори суддів, тобто де технологія, хто від кого, куди має подавати, аби унеможливити тиск на кандидатів на голів судів? І щоб у майбутньому. Коли вони будуть призначені головами, щоб вони працювали на закон, а не на тих, хто їх туди поставив. Дякую за увагу.

МАТЮХА В.В. Спасибо за вопрос. Я очень рада, что вы задали именно этот вопрос. Что касается Ради, вернее, Высшей рады юстиции. Если вы хорошо знакомы с Конституцией, то вы знаете, что Высшая рада юстиции – это коллегиальный орган, в котором представлены как судьи, юристы, представители прокуратуры, представители высших юридических учебных заведений.

Поэтому я считаю, что на данном этапе, это самый незаполитизированный орган. Что касается второй части вашего вопроса, то на комитете, действительно, возник такой вопрос и я хочу внести для стенограммы поправку, после слов в первом пункте рекомендаций, поставить двоеточие, а дальше по тексту, после слов „голови Верховного Суду України, зборів суддів та членів Вищої ради юстиції” точку с запятой.

Отвечаю на второй ваш вопрос, любой из этих субъектов может дать подання в Высшую раду юстиции.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Баранівський, будь ласка.

16:26:26

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую, Олександр Олександрович. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Постанова дуже вчасна. Ми йдемо на виконання рішення Конституційного Суду, це говорить про те, що коаліція сьогодні демонструє повагу до найвищого судового органу – Конституційного Суду України.

І ми визнаємо його повноваження і визнаємо, як таким, що судове рішення якого для нас є обов’язкові. Разом з тим, я хотів би вияснити для себе деякі питання. Справа в тому, що от нинішня ситуація: також Рада суддів подавала своє подання на того, чи на іншого кандидата на посаду. Але президент, просто-на-просто, її не сприймав, не затверджував і призначав виконуючих обов’язки.

Я думаю, з прийняттям постанови ми врегулюємо питання про виконуючих обов’язки. Але чи передбачає постанова, скажімо, що якщо Рада суддів рекомендувала кандидатуру, чи, скажімо, обрала його кандидатуру для рекомендації, чи може Вища рада юстиції не затвердити таку кандидатуру? Чи є такий запобіжних, чи немає? Чи немає, чи як воно буде іншим виглядати чином?

МАТЮХА В.В. Да, я поняла ваш вопрос, спасибо за вопрос.

Если вы обратили внимание, здесь не только Совет судей, но и глава Верховного Суда, и сборы судов соответствующих, и член Высшей Рады юстиции на одну и ту же посаду подати декілька кандидатур. Так? Тут буде визначатися саме Вища рада юстиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевчук, будь ласка.

16:27:57

ШЕВЧУК С.В.

В мене запитання до Головуючого. Шановний Олександр Олександрович, оскільки ваші перемовини у форматі трійки відбувалися непрозоро, непублічно, то у мене питання таке: от проект постанови, яку ми зараз розглядаємо, чи входить він у перелік тих законодавчих актів, про які ви домовилися, що треба розглянути саме сьогодні? Чи це позиція коаліція, яку ви, користуючись присутністю за два дні членів опозиції, просто хочете, щоб було розглянуто і включено? Спасибі вам за відповідь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки перемовини у форматі трьох супроводжувалися участю керівника вашої фракції, задайте їй це питання. Вона вам детально пояснить, про що йшла розмова всі ці дні. Більше двох днів. Будь ласка.

У пункті сьомому, зверніть увагу, заяви спільної написано, що сторони утримуються від втручання у діяльність правоохоронних і судових органів влади будь-яким способом.

Ми сьогодні спостерігаємо продовження втручання такого, якому треба не дати розвиватися, я так вважаю.

Не випадково і Верховний Суд України передбачає окремий розгляд цього питання ближчим часом, бо не можна діяти зараз всупереч рішенню Конституційного Суду. Будь ласка, Оніщук задає питання.

16:29:29

ОНІЩУК М.В.

Шановна Валерія Валеріївна!

Ви знаєте, що сьогодні Комітет з питань правосуддя розглядав цей законопроект і, зокрема, була висловлена ціла низка серйозних зауважень по цьому проекту постанови, і, зокрема, стосовно того, що цей проект постанови не ґрунтується і не узгоджується із положеннями статті 131 Конституції України, яка не містить серед повноважень Вищої ради юстиції повноваження призначати суддів на адміністративні посади.

Крім того, цей висновок, як ви уже пам’ятаєте, прямо протирічить рішенню Конституційного Суду України за відповідним поданням Вищої ради юстиції щодо тлумачення саме цієї, тобто 131 статті Конституції України.

Чому у вашому проекті, незважаючи на очевидність неконституційності цих положень, пропонується наділити Вищу раду юстиції цими повноваженнями з огляду на те, що і за відповідним рішенням Ради Європи, України ряду конвенцій...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.

МАТЮХА В.В. Что касается статьи 131 Конституции, где не прописана эта норма. Я вам хочу сказать, что в этой же Конституции не была прописана норма, чтобы Президент мог призначать судей. Так?

Тому, я вважаю, во-первых, если вы обратили внимание, это тымчасовый порядок, до узгодження та до прийняття законив, которые врегулюють це пытання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Хто хотів би висловитися, запишіться. Від фракцій, будь ласка.

Індивідуально хто хотів би? Прошу, 10 хвилин. Катеринчук. Від фракції „Наша Україна”.

Оніщуку передає? Будь ласка.

16:32:09

ОНІЩУК М.В.

Шановний Голово, шановні народні депутати.

Шановний Олександре Олександровичу, я хочу відразу зауважити, що постанова, яка зараз розглядається, насправді не була передбачена тим переліком законопроектів, які були погоджені Президентом, Прем'єр-міністром та вами як Головою Верховної Ради, в переліку законопроектів, які мали б бути розглянуті сьогодні і вчора.

Я також змушений констатувати з жалем про те, що ця тема і проект цієї постанови, на жаль, не стали предметом консенсусного рішення робочої групи з числа керівників фракцій та експертів. І невипадково, на жаль, маємо зауважити, що внесений проект постанови грубо протирічить Конституції України з цих питань.

Зокрема, шановні колеги, ми є свідомі того, що питання щодо призначення на адміністративні посади суддів було вирішено ще далеко до часу каденції цього парламенту, між іншим, як і іншого, і воно в значній мірі перейшло у спадок сьогодні тим, хто здійснює державну владу, в тому числі і Президенту України.

Невипадково, глава держави в тих законопроектах, які внесені до парламенту, я маю на увазі, зміни до Закону про судоустрій, і які, до речі, розглянуті в першому читанні Верховною Радою України, передбачав, що призначення суддів має відбуватися органами суддівського самоврядування, зокрема, радами суддів за відповідними поданнями голів спеціалізованих судів та голови Верховного суду України. І мені видається, що ця конструкція, стосовно якої є консенсус і був консенсус парламенту, Президента як суб’єкта відповідного подання, взагалі суддівського корпусу, могла бути покладена в основу того ж самого тимчасового порядку. А взагалі, краще ніякого не тимчасового порядку, а окремими змінами до Закону про судоустрій, який міг би бути, власне, запропонований і прийнятий, як належний інструмент для врегулювання цього складного і відповідального виду суспільних відносин.

Натомість, сьогодні будемо голосувати постанову, яка ймовірно знаходиться за межами Конституції України, оскільки Конституція України не наділяє Вищу Раду юстиції повноваженнями щодо призначення суддів на адміністративні посади, між іншим, як не наділяє це і парламент.

Таким чином фракція "Наша Україна" , і я переконаний, що і фракція "Блок Юлії Тимошенко" не будуть приймати участь в голосуванні за цю постанову. А, шановні колеги, ви маєте також знати, та власне ви про це добре знаєте, що підзаконні акти парламенту є доступні для судового оскарження. Тому залишається лише закликати вас бути свідомими при цьому голосуванні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Баранівський, прошу, за ним Білорус. Матвієнков замість Баранівскього.

16:35:27

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемые коллеги, к сожалению, в последнее время доверие ко всем ветвям власти значительно пошатнулось и это мы наблюдаем в процессе обострения кризиса. Чем больше обостряется и заходит в тупик кризис, тем серьезнее становится недоверие нашего народа ко всем ветвям власти. И особо это недоверие подчеркивается к судебной власти, к этой ветви, которая должна в таких условиях быть непоколебимой, которая должна быть таких условиях независимой и принимать четкие решения.

Существующая система, к сожалению, сделала ее ручной. Я не хочу сейчас приводить цифры, но вы вдумайтесь, сколько за последнее время было произведено административных назначений и каким образом это отразилось на эффективности именно этой ветви власти, и что мы получили из этой эффективности.

На сегодняшний день есть решение Конституционного суда, на сегодняшний день есть заключение Венецианской комиссии, которые говорят, что подобная система – это порочная практика. Не может быть судебная власть механизмом обслуживания одной из ветвей власти последующих.

Поэтому, самый конечно лучший вариант было бы нам принять Закон о судоустрое, тот, который у нас находится на рассмотрении и принять его во втором чтении с тем, чтобы раз и навсегда изменить эту систему. Однако, тем не менее, мы видим, что учитывая то, что было принято компромиссное решение о проведении выборов, было принято компромиссное решение о принятии Закона о КАСУ. В связи с этим мы должны, и здесь обеспечить, так сказать, систему прозрачности, четкости и ясности.

И если мы говорим о том, что мы идем на выборы и эти выборы должны быть честные, прозрачные и открытые, то в этом варианте и судебная ветвь власти должна быть честной, открытой и независимой, принимать открытые и правдивые решения.

Поэтому и было принято решение в данном постановлении, я считаю это правильный путь, сделать это поэтапно, отдать право Высшей рады юстиции принимать подобные решения с тем, чтобы в нее могли обращаться, это может быть и самовыдвижение, это может быть и решение Рады судей, это может быть и выдвижение самого коллектива, это абсолютно нормальный подход для переходного периода для того, чтобы мы могли обеспечить четкую, нормальную, прозрачную систему, независимую систему формирования судов. Спасибо. Прошу данное постановление поддержать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Білорус. За ним - Кузьменко передає слово Мендусю.

16:37:53

БІЛОРУС О.Г.

Слово депутату Яворівському Володимиру.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський, говоріть, будь ласка.

16:37:58

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановна Верховна Рада, шановні виборці! На жаль, збігають буквально години легітимності нашої роботи і я хотів би просто ще раз нагадати, Олександре Олександровичу, ми проявили добру волю, ми прийшли і подивіться, що відбувається. Я ще раз хочу нагадати, я належу до тих, хто вважає, що передавати ці повноваження Президентові у встановлення адміністративних посад в суді є не вірним. Скомпрометував цю практику, скомпрометував Медведчук, насадивши своїх суддів по всій Україні сьогодні і, власне кажучи, Медведчук сьогодні і смикає цими вішками до сьогоднішнього дня. Я абсолютно переконаний, що ця норма не є об’єктивною, що вона є і шкідливою. Але те, що пропонується сьогодні, я хочу щоб виборці знали це, що пропонується. Не поправки до закону, пропонується сьогодні постанова, на яку Президент уже не зможе накласти вето і після вашого голосування, бо ми за це голосувати не будемо, ця постанова починає діяти. Якщо раніше це робив усе Медведчук, то зараз це буде робити вельмишановний пан Ківалов. Різницю шукайте самі між тими усіма рекомендаціями, які будуть. Через те, Блок Юлії Тимошенко за це голосувати не буде. Ми за те, щоб внести поправки до Конституції і я переконаний, ми це зробимо і до законодавства. Потрібно, щоб суддів обирав народ і тоді судді між собою коли вони обрані, вони між собою самі обирають на якийсь певний термін, скажімо, голову суду, заступника голови суду і таке інше. Оце буде істина. За це ми голосувати не будемо принципово і хочемо, щоб наші виборці про це знали, тому що це помилка. Я ще раз кажу, ви побачите наслідки цієї постанови.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будь ласка, Мендусь.

16:40:00

МЕНДУСЬ Я.П.

Шановний Олександре Олександровичу! Шановні колеги! Соціалісти завжди виступали за те, щоб судова система була позбавлена будь-якого політичного тиску. І ми є послідовними прихильниками того, що в регулюванні нинішнього штучно створеного політичного конфлікту як і будь-яких інших проблем в державі можливо лише на основі функціонування демократично організованої судової системи.

Право Президента призначати суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції перейшло як естафета від попереднього Президента, який це право собі узурпував по суті справи. І демократично обраний Президент Ющенко, який обіцяв організовувати всю свою роботу у відповідності з європейськими демократичними стандартами не відмовився від цієї ганебної практики. Більше того, він довів її, якщо можна скористатись в даному слові, в даному випадку таким формулювання, до досконалості, тому що цивілізований світ не пам’ятає, щоб Президент держави своїми указами звільняв суддів або призначав виконуючих обов’язки голів суддів загальної юрисдикції.

Безумовно, рішення Конституційного Суду ставить крапку у цій ганебній практиці і воно є своєчасним. Але, на превеликий жаль, навіть рішення Конституційного Суду не стає перепоною для Президента для того, щоб продовжувати пачками призначати вірних собі суддів на адміністративні посади в судах загальної юрисдикції. Тому сьогодні Верховна Рада зобов’язана встановити порядок, який припинить ігнорування рішення Конституційного Суду.

Безумовно, в Законі „Про судоустрій” ми повинні передбачити найбільш демократично апробовану в Європі систему призначення керуючих в судах районної юрисдикції на посадах голів і заступників голів судів загальної юрисдикції. Очевидно доцільним буде, коли на подібні посади рекомендуватимуть суддів органи суддівського самоврядування, у випадку, якщо вони будуть не в змозі виконати таку функцію, таку місію очевидно, варто буде передати раді суддів. Але сьогодні ми змушені реагувати на ситуацію, яка є. Тому пропозиція про тимчасовий порядок призначення на ці посади за включення Вищої ради юстиції є виправданою. Я нагадаю, це не заангажований орган, де є представництво різних інститутів влади, що дозволяє мінімізувати тиск на судову систему. Пропоную підтримати постанову. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Висловилися ті, хто хотів висловитися з цього приводу у відведений час. Я прошу вас. Ви подивіться на перелік питань, які треба розглянуть. Потім візьмете, так. Шановні депутати, зверніть увагу на одну деталь. Микола Васильович Поліщук, Оніщук абсолютно правий. Це питання регулювати треба законом. І правий Володимир Олександрович Яворівський, коли, котрий теж на це посилається. Правда, він висловлюється тут про інший механізм реалізації закону через вибори суддів і так далі.

Ну, будем говорити так, трошки ідеалістична, можливо, модель, особливо враховуючи ситуацію і традицію в Україні та і практику європейську. Але те, що самоврядування суддів необхідне, у мене, наприклад, не викликає ніякого сумніву. Я сподівався, що ми проголосувавши закон про судоустрій, де передбачалася ця зміна, поставимо крапку в цій дискусії. Одначе того не відбулося. І з відомих для вас причин. Тим часом Конституційний Суд прийняв відповідну ухвалу, рішення, яким визнав неконституційним порядок призначення суддів на адміністративні посади через укази Президента. Особливо, якщо йдеться про виконуючих обов’язків голів судів. Треба щось робити в цьому відношенні. Але я щодня одержую в почті укази Президента про призначення на ці посади людей, не залежно від того, що Конституційний Суд з цього приводу визначився. Цього не можна допускати дальше. Ми по суті перекреслюємо правову систему України.

З іншого боку, зауваження, які звучали тут відносно порядку формування судів і призначення на посади, теж можна вважати дискусійними. Але, з іншого боку, уявіть, що ми зараз проголосуємо проект закону про, який говорив і Микола Васильович, і я його відстоював бо, я вважаю, він більш демократичний. Буде закон підписаний чи не буде підписаний. Попаде він під право вето чи не попаде. Коли введеться ця практика, чи не введеться. Я думаю, що ми не можемо залишати це питання не врегульованим, особливо, якщо мова іде про підготовку до виборів.

Я не знаю, як яка політична сила має свій досвід у цьому відношенні, із власного досвіду можу сказати, що вирішити будь-яке питання у суді під час виборів, якщо голова суду призначений, а не обранний, неможливо. Відкидаються позовні заяви. Всупереч закону і логіки приймаються рішення суд, який забороняє, наприклад, перераховувати бюлетені і тому подібне. Я думаю, що іти до вирішення цього питання, до врегулювання цього питання перед виборами без відповідного права просто неможливо.

Я ще хочу, вибачаюся, слово дати Роману Михайловичу. Я думаю, що його думка з моєю не збігається у частині, а в частині, мабуть, і збігається. Він бере слово для виступу. Будь ласка. Це представник Президента Роман Михайлович Зварич.

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати України. Виходячи зі свого статусу гаранта додержання Конституції України, Президент України просив би Верховну Раду України врахувати наступні правові диспозиції при прийнятті рішення щодо винесеного питання, які випливають в правовій диспозиції, які випливають із Конституції України.

Насамперед, Президент України просить також врахувати, що відповідно до статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються в пункті 14 таке питання, як судоустрій, судочинство, статус суддів. А отже, питання щодо визначення порядку призначення на адмін., адміністративні посади суддів можна визначити виключно законом України.

Наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131 Конституції України є чітке визначення повноважень та обов’язків Вищої ради юстиції. Вони практично продубльовані у Законі „Про Вищу раду юстиції”. Ці диспозиції зводяться до трьох окремих позицій, трьох окремих категорій повноважень, а саме: Вища рада юстиції має повноваження вносити подання про призначення суддів на посади. Зверніть, будь ласка, увагу не на адміністративні посади або про звільнення їх з посад. Друге, приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності. І третє, здійснює дисциплінарне впровадження щодо суддів, визначених у Конституції України категорій. Ніде ні в Конституції України, ні в Законі „Про Вищу раду юстиції” цей орган державної влади не наділений такими повноваженнями, якими пропонуються постановою Верховної Ради України її наділити.

Президент України просив би, щоб ці конституційні диспозиції були враховані вами при прийнятті остаточного рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Беремо до уваги і це зауваження і треба прислухатися, бо, справді, правий Роман Михайлович, що це питання регулювати треба винятково законами. І шкода, що ми не можемо проголосувати зараз закон про судоустрій, він не одержав підтримки необхідної якраз з боку тих, хто за цю потребу якраз говорить. І він не може бути введений ближчим часом. Але як тільки він буде введений, тоді буде остаточно відрегульована процедура. Тим часом є підстави, які свідчать про необхідність прийняття відповідних кроків. Я наступним питанням вам про це наведу достатні аргументи. У будь-якому разі ми обговорили проект, я скажу, недосконалий, але який виходить із тої ситуації, що склалася, я ставлю його на голосування, реєстраційний номер 3586-1 за основу, за основу ставлю, будь ласка. Іде голосування.

16:50:24

За-250

Які будуть зауваження, доповнення? У Катеринчука є, будь ласка.

16:50:37

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Шановні колеги, шановний Олександре Олександровичу, я би характеризував би проголосовану постанову, як ще раз намагання узурпувати владу у частині контролю над судовою гілкою влади. Тому що ця постанова протирічить Конституції. Поживіться, 92 стаття, де питання судоустрою регулюється виключно законами України. Тому сьогодні, якщо говорити про певні політичні конценсусу, то не можна починати саме з цього. Ви прекрасно знаєте, що у ваших домовленостях з Президентом і Прем`єр-міністром цього пункту про судоустрій не було. Я вважаю, що це ганебна річ і пропонував би прибрати руки від судової системи геть.

МОРОЗ О.О. Ви десь праві, але треба з обох, чи з трьох, чи з будь-яких боків від судової системи прибрати руки, ви згодні з тим, очевидно, так же. Є ще бажаючі? Ляшку дайте слово, будь ласка.

16:51:37

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, «Блок Юлії Тимошенко».

Ця постанова не можу бути прийнята Верховною Радою, оскільки це антиконституційна постанова, і на підтвердження цього твердження я можу навести перелік прізвищ Вищої ради юстиції, тут представники коаліції розказували наскільки це незаангажований і збалансований орган: Ренат Кузьмін від Генеральної прокуратури, Святослав Піскун, Ківалов, Завальнюк – кандидатура Ківалова, Андрійчук, Колісніченко – колишній голова Печерського суду. Із 19 членів Вищої ради юстиції 14 працюють на, так звану, антикризову коаліцію. Про яку незаангажованість ви говорите?

Ви хочете під себе судову владу покласти? От яку мету переслідує ця постанова!.. Не можна її приймать. Крім того, вона абсолютно безграмотна і стилістично, і орфографічно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондарчук, будь ласка.

Правильно, правильно. Будь ласка, Бондарчук, останній виступ.

16:52:45

БОНДАРЧУК І.М.

Шановні колеги, шановний Олександре Олександровичу! Ми не вторгаємося в сферу судочинства, ми лише встановлюємо маленький запобіжник, який унеможливлює незаконне втручання у Президента України в діяльність судів. І це потрібно зробити. І пропоную, щоб реанімований волею Президента парламент проголосував за цю постанову. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Миколайович, я прошу вас! Роблю вам серйозне зауваження. Парламент не реанімований, а працює з волі народу, яка виявилася 26 березня 2006 року, а не волею Президента, і це треба розуміти, бо народ є джерелом влади – це перше. А по-друге, я згоден з усіма обурливими словами, які свідчать про стурбованість депутатів, скажемо, не правовим характером прийняття рішень щодо призначення на посади суддів. Але ви побачили, що у Тимчасовому положенні є ціла низка кроків, які передбачають саме демократичний характер визначення людей на ці посади. І це – абсолютно інший механізм, не те, що ми бачимо сьогодні, коли одноосібно хтось із чиновників визначає порядок, прізвище називає і дає Президенту на підпис документ. Це теж неправильно.

І тим самим я ще раз закликаю вас: давайте швидше приймемо Закон про судоустрій, де відпрацюємо ту норму, про яку говорив Микола Оніщук. А тим часом я ставлю в цілому Постанову про тимчасовий порядок на голосування. (Ш у м у з а л і)

Я беру до уваги…

16:54:39

За-253

Прийнято рішення.

По фракціях, будь ласка: 183 – „Регіони”, 9 – „Блок Тимошенко”, 5 - "Наша Україна", 29 – соціалісти, 21 – комуністи, 6 – позафракційні.

Шановні депутати, я повідомляю, оголошення роблю про те, що підписав голова фракції В`ячеслав Анатолійович Кириленко.

„Повідомляємо про виключення зі складу депутатської фракції "Наша Україна" народних депутатів України: Головатого, Гнатенка, Гурєєва, Лещенка, Майка, Шкрібляка”. Я ставлю вас до відома про це.

Тепер невеличкий аргумент з приводу попередньої ситуації. Коли йшла перерва, тільки що була перерва в засіданнях, я ознайомився з деякими документами, які, на мій погляд, не можуть залишати байдужим нікого з депутатів. Ось я вам прочитаю один документ. Дайте йому оцінку.

Генеральна прокуратура України.

Наказ номер 4.

Про визнання таким, що втратив чинність наказ… чинність наказу Генеральної прокуратури України (Я читаю так, як написано).

З метою приведення нормативно-правових актів Генеральної прокуратури України у відповідність із вимогами Конституції України, законів України „Про прокуратуру” і „Про оперативно-розшукову діяльність” наказую:

Перше. Наказ Генерального прокурора України №6 від 10.02.2007 року „Про уповноваження працівників прокуратури здійснювати нагляд за додержанням законів оперативними підрозділами Служби безпеки України під час проведення оперативно-розшукової діяльності” визнати таким, що втратив чинність.

Друге. Наказ надіслати прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, довести до відома прокурорських працівників в частині, що стосується… А що стосується – не зрозуміло.

Послухайте уважно далі.

Генеральний прокурор України, Державний радник юстиції III класу Шемчук. (Ш у м у з а л і)

Оце підстава, чому я вважаю необхідним це прочитати, щоб ви розуміли, про що йдеться. Маємо сьогодні в Україні три генеральних прокурори. Сьогодні почалася конкуренція поміж працівниками прокуратури, сьогодні робиться те ж саме в судах. Це свідоме руйнування системи публічної влади в Україні. Ми як парламент України, легітимний парламент, не маємо права осторонь цього діла стояти.

Я переконливо прошу вас відреагувати на цю ситуацію. Так не може бути. Ви розумієте, що якщо почнуться конфлікти і кожен Генеральний по-своєму буде притягати до відповідальності тих чи інших людей, блокувати роботу структур влади тощо, ми далеко зайдемо. Я хотів би просити вас, щоб ми могли відреагувати на цю ситуацію таким чином, аби дати змогу не втручатися в роботу правоохоронних органів іншим способом, аніж записано у Конституції України. А в Конституції України записано чітко, що Генеральний прокурор призначається і звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України. Іншого не записано. Ми сьогодні бачимо ось такий результат.

Тому я вважаю, що нам би треба було все-таки прийняти з цього приводу постанову Верховної Ради такого змісту, я пропоную тільки, а ви дивіться. „Перше. Відмовити у дачі згоди на звільнення Піскуна Святослава Михайловича із займаної посади Генерального прокурора. І друге: визнати покладення виконання обов’язків Генерального прокурора України на заступника Генерального прокурора – прокурора Автономної Республіки Крим – Шемчука Віктора Вікторовича таким, що суперечить Конституції України та Закону „Про прокуратуру”. І ця постанова набирає чинності з дня її прийняття”. (Ш у м у з а л і)

Я просив би розглянути це питання. 3591 – реєстраційний номер цього документа. Про включення до порядку дня, будь ласка, проголосуйте.

16:59:46

За-250

Зараз я скажу.

Будь ласка, хто хоче висловитися? Запишіться. Хто хоче висловитися, запишіться. Будь ласка, Ляшко.

17:00:36

ЛЯШКО О.В.

Знаєте, я, шановні колеги, шановні громадяни України, думаю, що Президент зробив дуже велику помилку, реанімувавши, за словами колеги соціаліста о цю Верховну Раду, бо не встигла вона хоча б найменшої ознаки легітимності, вони почали з найгрубіших порушень Конституції, законів України.

Суддів на адміністративні посади, замість того, щоб вносити відповідні зміни до відповідних законів, вони призначають Постановами Верховної Ради; про вихід депутата з фракції і про те, яків нього права зберігаються, вони вирішують Постановою Верховної Ради.

Коли статус і права народного депутата визначаються лише законами України і ви, Олександр Олександрович, маєте про це пам’ятати. Тепер зараз вони приймають чергову Постанову щодо Генеральної прокуратури України. О це той компроміс, про який нам розказували, о це той компроміс, який полягає у тому, що ви й далі займаєтесь безпределом, що хочете, те й робите в цій залі. А ми маємо мовчати?

А ви користуючись тим, що вас більшість, використовуєте це. Ми не згодні на такі компроміси і більшість громадян України, які представляє тут опозиція теж не згодні на ці компроміси. Те, що ви робите, пане Мороз, це „кідалово”. Ви в цьому дуже добре навчилися.

Ви йдете обіцяєте при Президенті одне, сюди приходите, замість прийняття проекту закону про зміни до бюджету, щоб фінансувати вибори, замість прийняття інших проектів законів, які унеможливлять вибори. Ви спочатку вирішуйте власні питання – про призначення суддів, про позафракційних депутатів, про Генеральну прокуратуру. Чим ви займаєтеся? Це антиконституційно!

І я закликаю Президента негайно видати указ про розпуск Верховної Ради України! Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, заспокойтеся! Кендзьор, будь ласка. Дайте слово Кендзьору. Ярослав Михайлович, говоріть.

17:02:55

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, „Народний Рух України”, фракція "Наша Україна".

Олександре Олександровичу! Історія знає вже одного героя, який, спаливши храм, прославив себе у страшній історії світу. Ви також належите до такої категорії діячів, які здобули вже, і навічно за вами закріпиться слава Герострата. Ви руйнуєте Україну. Всі проблеми в Україні почалися з того, з ініціативи вашої Конституційної реформи. Сьогоднішня проблема почалася з того, що саме ви, а не хто інший, глаголали тут, що скоро коаліція буде мати 300 голосів – конституційну більшість.

Знаєте, людина великої фарисейської вдачі, яка нібито українець, яка нібито пише українську поезію, і в той час люто ненавидить цю державу, люто руйнує цю державу.

Я переконаний, що український народ вас уже, так би мовити, затаврував як Іуду, який навіть не за 30 срібняків, а значно менші статки зрадив цю державу.

І, Олександре Олександровичу, я переконаний, що є ще час отямитися, є ще час подумати, осмислити, що ви робите і яка слава за вами і за вашою родиною, за вашими дітьми буде лунати у майбутньому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу, спокійно.

Кузьменко, будь ласка. Останній виступ.

17:05:16

КУЗЬМЕНКО С.Л.

Спасибо большое. Уважаемые коллеги, представители пока находящейся в зале оппозиции, уважаемый президиум.

Я хотел бы сказать, что легитимность Верховного Совета не определяется господами Ляшко и компанией. Легитимность Верховному Совету придал народ Украины, который пришел и проголосовал. И никогда еще меньшинство в Верховном Совете или в любом другом парламенте не представляло и не будет представлять большинство народа Украины. Это противоестественно, как и поведение многих представителей оппозиции. Личное поведение, я имею в виду.

Поэтому считаю, что постановление Верховного Совета, проект которого предложен вашему вниманию, абсолютно своевременный, полностью находится в конституционном поле. Поскольку, как уже было сказано, ни назначить, ни снять Генерального прокурора без согласия Верховного Совета невозможно. Для того, чтобы снять все эти вопросы и четко обозначить правовую ситуацию, и предназначено это постановление.

Я считаю, что мы имеем право и обязаны его поддержать, и призываем всех проголосовать за него.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик.

Симоненко, будь ласка. Останній виступ.

17:06:50

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, и в большей мере сейчас обращаюсь к вам, дорогие избиратели! Нынешний вопрос, который рассматривает парламент, это вопрос по сути дела – как уберечь Украины от гражданской войны. Президент поставил Украину на грань гражданской войны. И, уважаемые избиратели, я хочу вам объяснить почему я сделал этот вывод и вас предупреждаю, ибо это коснется сегодня каждого региона страны. В стране сегодня три Генеральных прокурора. Генеральный прокурор имеет право отдавать приказ на применение силы в отношении конкретных лиц, конкретных структур, на применение силы с точки зрения ареста или других мер.

И я хотел бы вас предупредить, еще и о том, что правоохранительные органы сегодня разодраны просто по инициативе Президента меж различными структурами власти. Губернаторы в западных областях Украины они, естественно, подчинили себе напрямую представителей внутренних войск, представителей Министерства внутренних дел и различные другие силовые структуры.

Таким образом, один Генеральный прокурор, как мы сегодня сейчас слышали только что, делает или сдает приказы на привлечение к уголовной ответственности и на арест одних лиц, другой – других, третий – третьих. А такие, как Гелетей и ему подобные, они готовы сегодня на исполнение подобных приказов.

Поэтому я призываю всех сегодня народных депутатов, своих коллег по коалиции обязательно проголосовать за это решение и положить край произволу в стране. И я убежден, что Президент, устроив сегодня разборки между олигархами, по сути дела поставил страну на грань гражданской войны! Подобного мы допустить не имеем права.

И то, что Президент, я еще раз хочу напомнить об этом, в преддверии Троицы отдал приказ на введение внутренних войск в город Киев для того, чтобы неугодных народных депутатов сегодня запугать, и заставить их действовать вне Конституции, законов – лишний раз свидетельствует, что Президент стал беспредельщиком. Президент сегодня, по сути дела, выполняя заказ одних из олигархов, не уважая Конституцию, нас подталкивает к гражданскому противостоянию.

Я убежден, что мы, коалиция, и депутаты, кто входит в состав коалиции, все сделаем для того, чтобы не допустить этого произвола, чтобы не пролилась человеческая кровь в Украине. Но Президент сегодня слеп и глух к тому, что мы призываем. Я убежден, что наше дело правое, уважаемые коллеги, нам надо стоять сегодня на букве Конституции и закона, и не допустить подобного издевательства над народом Украины. Благодарю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, я можу бути звинувачений у якихось відхиленнях від процедури, від нюансів процедури, але по суті ви не можете мені заперечити жодним словом.

Відповідно до статті 85 Конституції і відповідно до інших статей в частині Генеральної прокуратури, в частині функцій Президента передбачено, що Генеральний прокурор призначається і звільняється із посади і призначається на посаду винятково Президентом України за згодою Верховної Ради.

Сьогодні вранці, зустрічаючись із Президентом я запропонував, оскільки він висловлював сумніви про легітимність роботи Верховної Ради, хоч це дискусійне дуже питання, та власне воно і не дискусійне, бо насправді Верховна Рада ні на хвилину не припиняла свій статус легітимний.

Сьогодні є можливість внести йому кандидатуру на розгляд Верховної Ради Генерального прокурора, прийняти рішення про звільнення і про призначення. Він на це не пішов.

А ми бачимо чим завершується ця справа. Коли випадкова людина, яка не є Генеральним прокурором, підписується під документом „Генеральний прокурор”, що є службовим, і не тільки, злочином, і звільняє від підконтрольності діяльність Служби безпеки України, яка сьогодні відома всім і втручається в діяльність інших структур влади, Конституційного Суду зокрема і так далі.

Тоді виникає питання: а ми навіщо - Верховна Рада? Ми спостерігаємо за цим тільки і вважаємо, що так і має бути, чи ми повинні хоч якийсь крок робити в цьому відношенні?

Тому я переконаний, що нам потрібно пункт сьомий заяви спільної трьох виконувати буквально, не втручаючись в інші структури влади і ми в даній постанові говоримо тільки про одне: дайте кандидатуру на Генерального прокурора, ми погодимо цю кандидатуру і нехай працює чоловік. Але робити так, як робиться сьогодні не можна, не припустимо.

І тому я ставлю на голосування цей проект постанови, будь ласка.

17:12:25

За-257

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. 183 – Партія регіонів, „Блок Тимошенко” – 11, "Наша Україна" – 0, соціалісти – 30, комуністи – 21, позафракційні – 12.

Заява Богатирьової, будь ласка, просила слово для того. На оголошення заяви.

17:13:04

БОГАТИРЬОВА Р.В.

Шановні колеги, шановний Олександре Олександровичу, шановні представники засобів масової інформації! Все те, що ми вчора обговорювали і сьогодні так чи інакше пов’язано з тим, на мій погляд, доленосним документом, який з’явився за підписом Президента України, Прем’єр-міністра України та Голови Верховної Ради України про чільний політичний компроміс, який давав шанс усім політичним силам припинити ескалацію протистояння і вийти із затяжної політичної кризи мирним шляхом. Вона визначала основні правила, яких мали однаково дотримуватися всі сторони політичного процесу. Заява нікому не давала жодних привілеїв і прав на її особливе тлумачення. Вона, як ми чудово розуміємо, була надзвичайно тонким і навіть крихким політичним інструментом врегулювання нашого суспільного конфлікту. Зрозуміло, що вона жодним чином не могла замінити Конституцію чи сформувати новий правопорядок.

Спільне рішення лідерів держави давало нам дуже великий шанс унеможливити силовий і надзвичайний сценарій розвитку подій в Україні. Мушу заявити, що ми взяли на себе не прості зобов’язання, але які послідовно виконуємо і в сесійній залі, і вчора, і сьогодні. Але ми з вами не могли передбачити, що ця заява може виявитися лише декорацією, де наші опоненти виглядають героями, які мають добрі наміри, але їх смикають постійно за нитки дядьки зі злими обличчями та войовничими гримасами.

Не хочу критикувати заяву секретаря Ади національної безпеки і оборони України Івана Плюща, але вона надто жорстка у час пошуків між нами миру. І ще більше вона провокативна за своєю тональністю та змістом, оскільки спрямована на підрив базової цінності заяви трьох – довіри.

Заява Плюща першою завдала удар саме по цьому фундаментальному фактору компромісу. Довіра, на мій погляд, все ж таки не втрачена, але вона сьогодні серйозно підірвана.

Другим принципово важливим моментом є продовження атаки на Конституційний Суд, хоча дві сторони в цьому питанні займають діаметрально протилежні точки зору. Очевидно одне, державна охорона не може сісти у крісло суддів Конституційного Суду, а вона це зробила. Це не просто дискредитація правосуддя, це собі такий Піночет по-українські. Було би простіше виставити по периметру Конституційного Суду вежі з кулеметами і пропустити електрострум крізь колючий дріт. Події в Конституційному Суді не мають жодного відношення до демократії. Можна багато говорити про відступи президентським оточенням від жорсткої формули пункту...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити думку. Повторіть нам три слова передостанніх.

БОГАТИРЬОВА Р.В. Можна багато говорити про відступи президентським оточенням від жорсткої формули пункту 7 спільної заяви всім політикам, в тому числі держслужбовцям Секретаріату Президента покинути судові та правоохоронні установи. Але ще не встигло висохнути чорнило на підписах гарантії стабільності як в ейфорії цей компроміс витлумачили надто односторонньо. Знову державу беруть під особистий контроль. Архітектура авторитаризму стає добре прогнозованою тенденцією до оволодіння владою.

І нарешті. Сьогодні ми не знаємо про реальність намірів складання мандатів опозицією. Це процес має бути не лише відповідальним з боку самої опозиції, він має носити чесний, прозорий і юридично виважений характер. Натомість ми бачимо спроби підірвати досягнутий компроміс і не виконати свої політичні зобов’язання. Без сумніву, з метою звинуватити у зриві домовленостей саме парламентсько-урядову коаліцію.

Шановні колеги! На мій погляд, настав час, коли ми мусимо діяти рішуче і захистити наші з вами спільні цінності. Конституціоналізм, демократію, права і свободи громадян. Зараз і лише зараз ми зобов’язані зайняти справедливу, але жорстку позицію, яка унеможливить узурпацію влади та введення надзвичайного режиму управління країною. В таких умовах не може існувати програма дій, цінності, на яких грунтується наша з вами спільна політична платформа. Ще є час не допустити чергової ескалації кризи, що має всі ознаки перерости у силове протистояння за участю військових. Ми це вже з вами бачили за останні дні. Ми про це знаємо зі звітів військових формувань. Про це свідчать дві паралельні Генпрокуратури на вулиці Різницькій та Банковій. Я не хочу зараз звертатися бути поміркованими до людей війни, які пішли з цієї зали. Але я переконана, що нам з вами важливо не підірвати довіру громадян до наших лідерів – Віктора Януковича, Олександра Мороза, Петра Симоненка. І все ж таки ми мусимо намагатися відірвати Президента від опозиції. Бо саме опозиція хоче сьогодні дискредитувати парламентаризм та повернути його статус до статусу філіалу Банкової.

Я хочу звернутися до шановного Президента. Шановний Вікторе Андрійовичу, у вас є історичний шанс відбутися Президентом всіх українців. Для цього ви зобов’язані забезпечити повернення всіх суб’єктів державного життя в Конституційне поле, відновити правопорядок в країні і забезпечити реальне додержання прав і свобод наших громадян. Для цього потрібно зробити один маленький крок. Він абсолютно чіткий, прогнозований і дуже простий. Відрізати пуповину, яка з’єднує Президента з опозицією. Опозиція сьогодні не служить національним інтересам. Вона провокує на кроки, що підривають стабільність політичного компромісу.

Звертаюсь до українських виборців із закликом підтримати саме нашу позицію, і Партії регіонів, і коаліції у відновленні конституційності та законності у діях органів державної влади задля забезпечення наших прав і свобод.

Я переконана, що політичний компроміс можливий, якщо всі сторони його будуть дотримуватися. Ми з свого боку готові до виконання своїх зобов’язань. Чекаємо на зворотню позитивну реакцію.

Переконана, що ми з вами ніколи не будемо жертвувати інтересами українських виборців для перетворення України, яку ми сьогодні будуємо, в державу саму сильну і з демократичними традиціями, демократичною владою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Шановні депутати, я хочу привернути вашу увагу до кількох моментів, кількох нюансів, аби ми правильно визначали свою позицію.

Ну, по-перше. Під час розгляду питання про Генеральну прокуратуру, про ситуацію в Генеральній прокуратурі, ви очевидно звернули увагу на лексичний набір, котрим послуговувалися ті, хто виступав з трибуни із блоку опозиції. Які нещивні характеристики, які нещивні за змістом фрази. А чому? Тому що Верховна Рада за пропозицією, котра була надана вам, висловилася: прокурора треба призначати за згодою Верховної Ради, тобто процитувала Конституцію. І не більше.

Яка критика звучала відносно того, як впорядковується вихід із фракції депутатів, яким чином настає Конституції передбачене право позбавлення його депутатських повноважень. Мова іде не про окрему людину. Мова іде про багатьох депутатів, мова іде про мільйони виборців, які за ними стоять, мова іде і про тих депутатів, які таких заяв не пишуть. Ні, не треба. А чому не треба? Та пояснення дуже просте. Треба щоби десь хтось написав якісь заяви, яких ніхто не бачив, а потім сказати, що вони є, а потім сказати, що працює 81 стаття Конституції 82 частина 2 Конституції, яка дає право нібито Президенту припиняти повноваження парламенту.

Ми не проти, ми в заяві написали, ми даємо, ми виходимо з можливості такої відповідно до 77 статті Конституції, нехай Президент скористається таким правом, бо воно не передбачене для інших структур влади, для парламенту, в тому числі, і прийме указом рішення про проведення дострокових виборів, якщо у складі парламенту не буде двох третин депутатів. Це означає, що 151 депутат повинен написати заяви про вихід із фракцій. Але щоб наступив Конституцією передбачений наслідок потрібно виписати процедуру, як це робиться, щоб за спиною когось із депутатів, за спиною Верховної Ради і за спиною всього суспільства не робилися махінації. Ми прийняли цю постанову. І стосовно неї будемо і керуватися.

Яка передбачалася умова у вимозі продовж двох днів закінчити роботу Верховної Ради, нібито закінчити роботу Верховної Ради? А щоб ні до кого було звернутися, щоб ніде було навіть обнародувати заяву депутата, котрий складає свої повноваження або виходить із фракції. Це шахрайство, а не дотримання законів.

Тому я… Це ще один аргумент відносно того, про що я звертався до вас. Давайте продовжимо сьогоднішнє засідання, нехай заяви ці нам почитають ту, дадуть заяви, я їх прочитаю, ми побачимо, скільки людей склало свої повноваження. І відносно того, яка це буде кількість, буде визначитися потім і Центральна виборча комісія, яка остаточно тільки може приймати відповідні рішення. І з’їзди відповідні можуть прийняти свої висновки з приводу таких заяв. А до того, поки таке не станеться, не наступає ніяких правочинів для того, щоб можна було сказати, що Верховна Рада припинила своє функціонування. Я навмисне на цьому наголошую, аби ми розуміли, у який відповідальний момент ми, у якому моменті ми зараз знаходимося. Це не іграшки і це не якась протидія волі інституту Президента чи самого Президента особисто. Мова іде про те, що ми повинні працювати у правовому полі. Якщо ми вийдемо за це правове поле, добра для держави не буде, і це закінчиться трагічно. Ми не повинні цього допустити. Ми відкриті для компромісу. Ми відкриті ми відкриті до співпраці із Президентом, у тому числі. І ніхто йому не творить, скажемо там, зневаги або що. Але ще раз підкреслюю, всі структури влади повинні працювати у руслі закону і Конституції. Тоді буде надія на залагодження всіх конфліктів.

Я прошу ще раз проголосувати пропозицію про продовження роботи і після того оголосити перерву, щоби можна було підготуватися до розгляду, у тому числі тих питань, які пов’язані з організацією виборів, з відповідним законом і іншими документами. Я прошу ставити на голосування. Будь ласка, ставлю на голосування. Про час засідання ми оголосимо пізніше.

17:25:32

За-252

Рішення прийнято.

Оголошується перерва. Ви одержите повідомлення про час засідання.

Спасибі.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати, як і домовлялися, після короткої перерви продовжуєм засідання. Є у нас…

Шановні народні депутати, 30 травня сьомого року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного 26 березня 2006 року в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, Шкірю Ігоря Романовича включеного до виборчого списку Партії регіонів. Відповідно до статті 79 Конституції України, перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Шкіря Ігор Романович. Будь ласка. (О п л е с к и)

ШКІРЯ І.Р. Я. Шкіря Ігор Романович.

Присягаю на вірність Україні, зобов`язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов`язки в інтересах усіх співвітчизників. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаю… Давайте привітаємо Ігоря Романовича.

(О п л е с к и)

І він написав дві заяви.

„Прошу оголосити про моє входження до складу фракції Партії регіонів”. Завізовано керівником фракції.

І - „Прошу оголосити про моє входження до складу коаліції національної єдності”.

Привітаємо… (О п л е с к и) Будь ласка.

Шановні депутати, розглядається… буде розглядатися, якщо включимо до порядку дня, проект закону (реєстраційний номер 3584, 3584-1) про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства.

Ставлю на голосування питання про включення. Зараз…

Про включення. Хвилиночку. З процедури запишіться, будь ласка. Запишіться, 3 хвилини на процедуру.

Цибенко. Валентин Григорович, будь ласка.

22:56:53

МАТВЄЄВ В.Г.

Матвєєв, фракція комуністів.

Шановні колеги, я хотів би, перш за все, запитати вас, скільки ж можна терпіти знущання над вищим законодавчим органом держави. Приниження кожного з нас, як народного депутата України для задоволення ненажерливих амбіцій політичних і вимог окремих лідерів політичних сил: БЮТ і "Нашої України", рідним батьком яких є Віктор Ющенко, якому, як ми вже бачимо, мабуть, і не надоїсть ніколи топтатися по Конституції.

Скажіть, де ще є у світовій парламентській практиці, щоб у півночі парламент розглядав життєво важливі для країни питання? Іншого часу немає?

Тому я, фракція комуністів закликає перш за все вас, шановні колеги по коаліції, задуматися над тим, як нас хочуть сьогодні розвести, використати, а тому ми пропонуємо не розглядати сьогодні ті законопроекти, які хочуть протягнути в ночів. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Білорус.

22:58:08

БІЛОРУС О.Г.

Мікрофон. Прошу передати слово депутату Ляшко.

22:58:16

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”. Істерика комуністів абсолютно зрозуміла, бо в новому парламенті їх уже не буде. Бо вони зрадили ідеологію і своїх виборців. До вас, Олександре Олександровичу, я хотів би звернутися з проханням. Справді, одинадцята година ночі, не варто затягувати час, розтягувати процедуру і вирішити усі питання, як кажуть, у темпі, так, як ми маємо працювати.

І останнє. Заради відновлення конституційної роботи Верховної Ради я пропоную прийняти постанову Верховної Ради про скасування прийнятих напередодні постанов про тимчасовий порядок призначення суддів 3586-1, по Генеральній прокуратурі і 3592 – про деякі заходи щодо забезпечення реалізації положень статті 81 Конституції. Давайте не будемо в останній день роботи Верховної Ради п’ятого скликання діяти не в конституційному...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не знав, що ви останній день робите, ми б урахували це. Бабурін, будь ласка.

22:59:23

БАБУРІН О.В.

Бабурин, фракция коммунистов, Запорожье.

Будут коммунисты или не будут – это рассудит народ. А вас уже нет, потому что вы уже там заявления понаписывали.

Время прошу передать Александровской.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

22:59:40

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, уважаемый Александр Александрович! Я буквально час тому назад была в эфире «5 канала» вместе с Андреем Шкилем, народным депутатом. И с удивлением услышала, что он заявил о том, что у них сегодня не готовы еще заявления к сложению полномочий. Есть решение судов, которые препятствуют этой процедуре.

У меня возникает вопрос. Что происходит в зале, какие решения мы принимаем, когда нет конституционной основы для издания соответствующего указа и принятия соответствующего решения. Мы не отказываемся работать, мы не отказываемся принимать решения. Но давайте все-таки разберемся с заявлениями: есть у нас основания для досрочных выборов или их вообще нет. О чем идет речь в этом зале, я хочу знать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ось... Я прошу уваги. А в кінці розглянемо питання, ви візьмете репліку.

Шановні колеги, депутати, давайте так. Щодо процедури, то це питання важливе, котре ставить Алла Олександрівна, але не зовсім стосується саме цієї процедури.

Я хочу сказати, що поки що у Секретаріаті Верховної Ради не зареєстрована жодна заява. (Ш у м у з а л і). Будь ласка, будь ласка.

Тепер. Я ще раз прошу вас проголосувати включення до порядку денного питання (реєстраційний номер 3584) про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства. Будь ласка, 3584, 3584-1.

23:01:20

За-374

Прийнято.

Доповідає Тимошенко Юлія Володимирівна, будь ласка. І потім Раїса Василівна Богатирьова, прошу.

Немає бажаючих доповідати? Добре, будь ласка, Раїсо Василівно, ви доповідайте. Хто доповідає? Оніщук. Почекайте, Микола Васильович, або Кириленко може доповідати, або Тимошенко, вони співавтори закону.

Доповідайте, будь ласка.

23:02:38

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, фракція „Наша Україна”.

Шановні колеги, до вашого розгляду подається законопроект про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, який є результатом достатньо довгих дискусій під час засідання робочої групи.

Внесено два законопроекти: один Тимошенко, Кириленко від опозиції, другий пані Раїса Богатирьова від коаліції. Внаслідок того, що в останній момент на пропозицію коаліції були внесені зміни у частині набуття чинності цим законопроектом.

Усі інші норми у обох законопроектах ідентичні. Мова іде у нашому законопроекті, що він набуває чинності із 1 жовтня.

Норми по змісту стосуються способу і механізму оскарження результатів виборів, а також звільнення із публічних посад тих посадовців, які є номенклатурою Верховної Ради України, Кабінету Міністрів і Президента України. А також мова іде стосовно оскарження лише у Вищому адміністративному суді рішень про дострокове припинення повноважень народних депутатів України, якщо такі рішення оскаржуються самими народними депутатами України, повноваження яких достроково припинено. Зміни до Кодексу адміністративного судочинства передбачають, що таке оскарження може бути скеровано лише до Вищого адміністративного суду. При цьому чітко обумовлюється, яка кількість членів суду розглядає це питання і який термін розгляду такого оскарження народним депутатам України рішення з’їзду про дострокове припинення його повноважень.

Власне, це і відображено у декількох статтях, які є новими. Зокрема в статті 171-1. Вважаємо, що цей законопроект може бути прийнятий усім депутатським залом, оскільки його норми співпадають із аналогічним законопроектом, внесеним від колег з парламентської коаліції. Звичайно, нам потрібно в зв’язку з цим продебатувати термін набуття чинності цим законопроектом. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую і вам за лаконічну доповідь. Чи є запитання до автора? Нема. Є запитання, будь ласка, Александровська, задавайте запитання. Александровська, будь ласка.

23:05:27

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

С удивлением прочитала нормы предлагаемого вашего проекта закона, которые явно противоречат Конституции. И я думаю, что здесь даже не нужно обращаться в Конституционный Суд. И вернее, мне становится понятно, почему вы не хотите, чтобы этот суд работал. Например, обращаю внимание, что здесь в статье во второй части вы предлагаете, что невходження народного депутату до складу депутатської фракції это фактически об этом говорит „відмова ведучості в діяльності такої фракції”.

Скажите пожалуйста, каким нормативным документом раскрывается суть участь «діяльності такої фракції”. Объясните эту норму закона, пожалуйста.

КИРИЛЕНКО В.А. Так от колеги-комуністи, ви всіх учите життю, а самі плутаєте законопроект який розглядається. Подивіться наступний закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка.

Я думаю, що це помилка технічна трапилася. По-перше. Технічна помилка з точки, з позиції депутата.

Будь ласка, почекайте, будь ласка, є пропозиція послухати два проекти, вони альтернативні і відразу потім обговорити обидва.

Слово надається Матвієнкову співавтору законопроекту 3584 з такою ж назвою. Будь ласка. І ви зразу зверніть увагу на особливості або відмінності двох законопроектів.

23:07:11

МАТВІЄНКОВ С.А.

Уважаемы коллеги, на ваше рассмотрение выноситься проект закону про Кодекс административного судочинства основные положения, которые предусматривают внесение изменения , в принципе, административного судочинства «предметна підсудність адміністративних справ”, механизм освобождения от занимаемых должностей определенного круга лиц, которые занимают определенные , так сказать, должности и если то, что мы слушали вот сейчас доклад, то о чем отличие , будем говорить так, двух законопроектов.

Принципиальное отличие заключается в только в одном. В том, что данном законопроекте, который предложен нами есть механизм оскарження решения в аппеляционном плане, решение съездов по исключению, по лишению депутата его депутатских полномочий.

И то, что сейчас выступал Кириленко и говорил в отношении того, что перепутали, не перепутали законопроект. Никто никого жизни не учит . Здесь речь идет абсолютно о другом. Здесь речь идет абсолютно о разных подходах рассмотрения этого законопроекта .

Сегодня представитель оппозиции хотят превратить съезд и депутатство, но будем говорит так, в блок людей, которые должны быть подневольно решению съезду и не иметь возможности аппелировать собственное решение в тех или иных инстанциях.

Наше же предложение заключается в том, что человек, который получил депутатские полномочия, который получил депутатский мандат, является представителем не данной партии и не рабом данной партии, а он является представителем государства. Он работает на государство и выполняет государственные функции. И с этого момента он становится державною особою. И те действия, которые предпринимаются по лишению его мандата, он должен иметь право защищать свои полномочия, поскольку он защищает не сколько себя, а защищает сколько тех людей, на которых он должен работать. Вот так сказать в чем принципиальное отличие двух законов и двух подходов. И это принципиальное отличие идет красной нитью через все законы практически, которые являются альтернативными, как с одной, так и с другой стороны.

Поэтому есть предложение поддержать данный законопроект с тем, чтобы все-таки в апелляционном плане там выписано количество судей 7 и 11 - это нормальный подход. Выписана нормально система апелляции. Поэтому есть предложение поддержать этот законопроект, поскольку он создает более-менее нормальную прозрачную демократическую систему.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання…

МАТВІЄНКОВ С.А. Номер закона 3584-1.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання. Сергій Анатольович, Сергій Анатольович, Сергій Анатольович. Запитання є? У Баранівського запитання. Ні, є. Запитання у Баранівського. Дайте відповісти. І у Саса. Два запитання досить?

23:10:00

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановний Сергій Анатолійович, скажіть, будь ласка, ви тут пишете у законі: право оскаржити такий правовий акт має особа, щодо якої його було застосовано. Скажіть, будь ласка, а виборці ми вже не враховуємо як носія, єдиний носій влади? Якщо права виборця порушені, коли він голосував за того чи іншого депутата, він що вже не може подати до суду? Я не розумію, чому ми права виборців наших, які по суті обирають кожного депутата, чому їх тут ми нівелюємо?

І ще одне. Взагалі питань дуже багато. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про розгляд справи, не перешкоджає їх розгляду. А скажіть, будь ласка, повідомили, а людина захворіла, а зламала ногу по дорозі, машина не доїхала - тисячі можуть бути причин. Чому ми так спішимо розглядати ці питання, що воно так пече, що суд вже не може перенести у силу різних причин, хтось не з’явився, не можуть перенести це рішення суду і даже, щоб всі сторони…

МАТВІЄНКОВ С.А. Дякую.

Тут два момента принципиальных. То, что касается права выборца, то, что касается права избирателя – это отдельный вопрос, в какой-то степени не нормой является этого закона. Это один момент.

Здесь вообще принципиально, так сказать, два подхода, которые делят, юудем говорить так, разделили нас, нашу группу, при подготовке этих вопросов на две части. Эта часть, то есть, часть оппозиции считает, что избиратель голосует не за депутата, а голосует за партию, за ее название, за ее флаг. Мы считаем, что избиратель голосует за конкретных людей, за конкретных лиц, которые находятся в списке этой партии. И, отдавая голоса, могут голосовать. В некоторых регионах голосуют за эту партию, потому что там есть конкретные фамилии. А в некоторых регионах не голосуют за эту партию, потому что там есть такие фамилии, за которые голосовать никогда в жизни голосовать этот регион не будет. И говорить в отношении того, что люди, которые получили мандаты и прошли через те или иные испытания партийные, что они являются рабами, будем говорить так, чисто этой партийной структуры, мы с этим не соглашаемся, подход абсолютно не тот.

То, что касается ваших предложений в отношении повидомлення и так далее и так далее. Мы сколько можно было эту процедуру отработали…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги. Це взагалі практика судового судочинства те, що ви говорили, Олександре Петровичу, і відповідаємо, то практика судочинства така, ту немає новацій особливих.

І друге запитання Сас давав, будь ласка.

23:12:38

САС С.В.

Дякую. Шановний доповідачу, справа у тому, що сучасна виборча система в Україні якраз говорить про те, що голосують не за особистості, не за фізіономію, вибачте, а саме за програми. Саме програма є елементом статусу народного депутату, який треба виконувати.

І тому я з вами абсолютно не погоджуюся у вашому підході. Суть мого питання буде зводитися до наступного. Соціалісти були одними із ініціаторів внесення змін до Конституції, так званої конституційної реформи. І саме там присутня норма щодо імперативного мандату. Чому ви зараз намагаєтеся всілякими способами абсолютно нівелювати норму Конституції, завівши народних депутатів у глухий кут. Я думаю, що виборці розберуться і дадуть вам оцінку. Тому я думаю коли у вас були подвійні стандарти – коли ви приймали зміни до Конституції чи коли ви зараз виступаєте з трибуни. Відповідь дайте, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович…

МАТВІЄНКОВ С.А. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Анатолійович, оскільки я вносив пропозиції про зміни до Конституції, з вашого дозволу я відповім на ваше запитання. Добре? А, він? Добре. Будь ласка.

МАТВІЄНКОВ С.А. Можно? Я все-таки отвечу. Ну во-первых, то, что касается внесення змин до Конституции, вносились… если вы в зминах до Конституции увидели только один императивный мандат, то очень плохо, что вы читали именно только эту часть. Это раз.

Второе. Социалисты никогда не стояли на позициях императивного мандата. Это два. Это второй момент.

Третий момент. Значит, ту систему, о которой вы говорите, на сегодняшний день то, что к чему вы хотите склонить нашу избирательную систему, это принцип кота в мешке. То, к чему вы сводите всю выборную систему. Показать 5 человек или своего одного лидера, показать знамя партии, чтобы народ голосовал, а в дальнейшем напичкать или провести все то, что вы, так сказать, где-то под мешком кулуарно под одеялом на съезде просовали в свои списки. Теперь из этих списков побежали по кустам, и вы теперь пытаетесь всю страну поставить в одну позу, чтобы их собрать до кучи. Так что извините, свои проблемы не надо перекладывать на плечи всего государства Украины. А свои списки формируйте так, чтобы у вас люди не бегали поза кустами. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте. Будь ласка. Тут я не можу коментувати ні запитання, ні відповіді, почекайте, будь ласка, але тут треба сказати, бо це зачіпає персонально мене. Я вносив проект змін до Конституції, працював над ними. Хочу сказати, що у нашій фракції тоді один із депутатів наполягав на імперативному мандаті. Він тепер у вашій фракції. (Ш у м у з а л і) Це одне.

Друге. Сергій Володимирович, от коли ви були у фракції соціалістів, тоді ви голосували правильно. А коли чогось стали в іншій фракції, то перестали голосувать правильно. Тому давайте терпимо ставитися до того, як люди відстоюють імперативний мандат. До речі, імперативний мандат не існує, практично в жодній, в жодному парламенті світу, я маю на увазі, не світу, Європи, крім певних країн із диктаторськими режимами. Я просив би мати це на увазі.

Я прошу записатися, хто хоче взяти участь в обговоренні, від фракцій запишіться і індивідуально, хто має бажання виступити. 15 хвилин, будь ласка.

Від фракції соціалістів Володимир Семенович, чи хто буде виступати? Ви? Будь ласка, Володимир Семенович.

23:17:05

БОЙКО В.С.

Уважаемый Александр Александрович, уважаемые коллеги, я очень редко выхожу на эту трибуну. Я понимаю прекрасно, в какое положение попали мы здесь в этом зале и что твориться во всей стране.

Я хочу напомнить несколько моментов из жизни 2004 года и когда голосовали за политреформу. Я один, между прочим, из фракции «Регионов» и фракция «Регионов» знает, не голосовал за политреформу по одной причине: я никогда не соглашусь с тем. Что мы натворили со списками избирателей,

Когда сегодня в стране, практически, очень сложно жить честному человеку. Никогда никто не верит, вы гляньте, сколько вранья на счет меня идет, что я миллиардер, и что попало. И сколько вот Тимошенко меня тоже склоняет. Приезжайте к нам на комбинат Ильича, вы увидите совершенно другую Украину.

Я приглашал, когда в первый раз меня уговорили сюда идти и знаете, что я был четвертый во фракции, в объединении «За единую Украину!» Я никогда никого не предавал, и сегодня говорю, я не буду голосовать и участвовать в этом бедламе, который происходит в этой стране. И я никогда никого не предавал. На этой трибуне сегодня говорю. То, что сегодня свершилось, вообще это позор всем нам. И опомнитесь, дорогие Регионы, которые сегодня принимаете вы решение.

Я понимаю одну вещь. Мне стыдно было сидеть и слушать здесь и принимать решение. Почему мы во фракциях, даже в коалиции не собрались, не поговорили, не определились, что нам делать, и после этого выходили в зал? Куда не глянешь – одно предательство. Вы меня извините. Можете говорить, что хотите на меня, но вы меня извините. (О п л е с к и).

Поэтому в принципе, по большому счету, сегодня, сейчас нужно сделать перерыв и поговорить во фракции и разобраться и после этого принимать какие-то решения. Это будет нормально. И пусть люди нас слушают.

Еще раз повторяю. Я никогда в жизни никого не боялся и не боюсь, потому что я честно могу смотреть людям в глаза. Я никогда не позволю. Вы гляньте, я вам один пример приведу. Вот сидит господин Поживанов. Он представлял «Нашу Украину». Вы имели рейтинг в Мариуполе где-то до семи процентов. Как-то назначили его руководителем штаба, вы слетели на полтора процента. Потому что этому человеку давно нужно сидеть в тюрьме, а он сидит командует, еще с Тимошенко находится. (О п л е с к и).

Я бы много кое чего мог рассказать. Но я живу по другим принципам, не таким, каким живут некоторые. На каждое зло всегда…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Я прошу. Я прошу кожного з виступаючих... (О п л е с к и). Будь ласка. Я прошу кожного з виступаючих бути коректним до колег. Чи він опонент, чи він не опонент, він – народний депутат, він представляє парламент. Візьмете слово для репліки, візьмете слово обов’язково. Я прошу.

Сухий.

23:20:52

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги народні депутати, я хотів би намагатися, я хочу постаратися ввести роботу нашої Верховної Ради в спокійне, нормальне конструктивне русло.

Ми маємо два законопроекти, вони одинакові за назвою. Ми маємо однакову мету в судовому порядку, зусиллями третьої гілки влади, судової гілки влади, захистити процес виборів і зупинити ту вакханалію, коли Зачепилівський районний суд може припинити, або Указ Президента, або рішення Верховної Ради і тому подібне.

Тому претензія до статті 24 і в одному законопроекті, і в іншому законопроекті не має ніякої.

Про відмінності, але саме головне хочу сказати не про це. Шановні колеги, я вже казав в цьому залі і прошу не звинувачувати мене ні в якому опортунізмі. Наш сам народ, драматична і трагічна історія українського народу примусила і буде ще не раз примушувати збиратися тут, в такому залі, аби, не дай Боже, не на площах і вчитися слухати один одного і намагатися зрозуміти.

Але повірте мені, емоції тут нічого не дадуть крім того, що ми один на одного виллємо масу якихось підставних, чи безпідставних підозр. Або ми хочемо розбудувати Україну, про яку ми всі казали могутню, красиву, там де людина буде себе почувати незалежно від національності і від мови, якою вона спілкується добре, або ми перетворимо життя наших людей в кошмар.

Що, власне кажучи, зараз сталося і є відмінності. Відмінності полягають в чому? В різному розумінні імперативності мандату народного депутата України, або якщо хочете, моральності.

Я стою на стороні колеги Матвієнкова: не може бути народний депутат України рабом партії, рабом фракції.

Це може ще й тому, що я депутат-мажоритарник двох скликань. І я хочу вас всіх повернути, як у 2004 році, там тоді я, наша фракція „Трудової України”, ми голосували за політичну реформу тому, що потрібно було проголосувати і чи навпаки, ми голосували за вибори на партійних списках. То цей законопроект колег Матвієнкова і Богатирьової дасть змогу народним депутатам України відстоювати своє чесне ім’я, особливо тим язикатим, тим заядлим, тим запеклим, які мають свою точку зору.

Тому я і закликаю спокійно проголосувати за законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він сказав 3584-1, Забзалюк, прошу.

Вінському? Будь ласка, Вінський. Я прошу уваги.

23:24:29

ВІНСЬКИЙ Й.В.

Шановні колеги, ну, поскільки ми зараз діємо за принципом: у городі бузина, а в Києві дядько, то я змушений також кілька слів сказати.

Олександр Олександрович, я хочу вам нагадати, що Конституцію, яку ми прийняли в такому перекрученому вигляді, первинно подавали ви і Симоненко. І там стоїть ваш підпис, і там було передбачено імперативний мандат. І наша фракція разом з комуністами, разом з регіонами голосувала за цей варіант три рази. Тому не я один був за це, а була вся Соцпартія, тому що вона розуміла, що таке імперативний мандат для нашої України.

Я хочу вам сказати, що я знаю, що перший, хто втратить свій статус народного депутата, коли він буде введений, буду я. Але я сьогодні згоден. Ви проголосуйте імперативний мандат і я завтра покладу свій мандат. Тому що я принципово вважаю, що народний депутат, народний депутат має служити партії, ідеї, а не окремим людям. І не має бігати із фракції в фракцію, і не має права покупатися і перепродуватися! А ви, на жаль, створили у Верховній Раді механізм тотальної політичної корупції! І ви сьогодні змінили політичну позицію партії для того, щоби цю політичну корупцію залишити в цій країні навіки. Це є зрада не тільки партії, але й українського народу.

Друга позиція. Щодо мого колеги Саса. Хочу нагадати знову ж таки це велика неправда. Сас прийшов в список Блоку Соцпартії і Селянської партії за квотою Селянської партії і був членом Селянської партії. Він врятував фракцію Соцпартії, коли Довгань здав нас і пішов з частиною депутатів, він ще рік був в нашій фракції і, завдячуючи Сасу, ми зберегли фракцію Соцпартії тоді в тому скликанні у Верховній Раді. І за це ви, члени Соцпартії, повинні бути йому вдячні, а не плювати на ту людину, яка вас, як партію зберегла. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за хорошу реакцію на слова Йосипа Вікентійовича. Ми недопустимо, щоб ви були поза парламентом. Не допустимо.

Катеринчука, будь ласка. Оніщук? Прошу Оніщук.

За тим Баранівський.

23:27:10

ОНІЩУК М.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати. Пора вже щось сказати і по суті законопроектів. Шановні колеги, насправді, що вони вирішують?

Перше і це дуже важливе, я прошу вас прислухатися. Вказаними законопроектами змінюється порядок оскарження до суду актів про призначення чи звільнення на посади, якщо вони ці рішення приймаються Президентом, парламентом чи-то Кабінетом Міністрів. Зокрема, передбачається, що такі акти розглядаються Київським апеляційним судом, як судом першої інстанції колегіально у складі 7 осіб. Встановлюються скороченні терміни і подання заяви для оскарження і прийняття рішення судом самим.

Крім того, є також суттєвим та обставина, що такі акти у випадку їх оскарження дія їх не зупиняється. Тобто, ухвали про зупинення виконання, чи зупинення дій актів такими судами не приймаються.

Тепер щодо відмінностей цих двох законопроектів. Законопроект, який внесений представниками опозиційних фракцій, передбачає, перше, що він набуває чинності з моменту його опублікування. Це загальне правило.

Законопроект, який внесений представниками коаліції, передбачає, що цей законопроект набирає чинності вже після виборів, тобто в день набуття чинності депутатами нової каденції.

І ще одна суттєва відмінність. Вона полягає у тому, що законопроект, який внесений народними депутатами, представниками коаліції, передбачає також і встановлює процедуру оскарження рішення з’їздів про дострокове припинення повноважень народних депутатів. До речі, там теж передбачається скорочена процедура і у термінах розгляду і у термінах подачі. Крім того, і один, і інший законопроект передбачають, що рішення судів, зокрема Київського апеляційного, коли йдеться про оскарження актів Кабінету Міністрів, Президента чи парламенту, вони є остаточними, не переглядаються в апеляційному порядку, а лише в касаційному порядку вищим адміністративним судом.

Ну, і на завершення. Законопроект за номером 35….. ..-1 передбачає, що рішення з’їздів про дострокове припинення повноважень народних депутатів не оскаржується у судовому порядку, оскільки автори вважають, що це позиція фракцій опозицій, що це внутрішні партійні рішення, вони не можуть бути предметом судового розгляду.

Я дякую вам за увагу. І прошу підтримати законопроект за номером 3584. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Баранівський.

23:30:11

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановні народні депутати, шановний Олександре Олександровичу, преса, виборці. Я так зрозумів, що завтра, якщо не потом, то буде у нас, мабуть, землетрус чи можливо горіти все почне. Що завтра має відбутися, що ми сьогодні вночі, от сьогодні терміново повинні прийняти закон, який нас ні до чого на суті не жене нас вперед. Мені абсолютно я зрозуміти не можу, коли от дехто побачив тільки перший раз і сьогодні от так хотіли з кондачка його й прийняти.

Я не хочу говорити про той законопроект, який подали колеги від опозиції, справа у тому, що я пам’ятаю, як ми приймали зміни до Конституції щодо імперативного мандату. І коли ми вилучили звідти положення, що, якщо депутат піде по своїй волі, тоді, можливо, він може втратити свій мандат. Але, якщо його виключили фракція, то це не по його волі відбувається. Тоді ця норма була з Конституції прибрана. Сьогодні намагаємося це у законопроект всунути, і ще намагаємося, щоб ніхто не міг цього положення і оскаржити.

Я хочу повторитися і у тому плані, що виборець має право подати в суд, коли він голосував за ту чи іншу партію чи за те чи інше обличчя, тому що, якщо не виборець, то член партії взагалі-то може подати, тому що порушені права його, як члена партії, бо дана партія втрачає свого депутата.

Не можна погодитися і про те, що не може бути відповідно поданої апеляції. Олександре Олександровичу, ви кажете: судова практика. Судова практика якраз це дозволяє подавати, апелювати до одного суду, до вищої інстанції, ще до вищої інстанції, людині дається можливість, так сказати, найти правду. Ми ж у даному випадку цього зробити не даємо.

Я хотів би дещо сказати тут, про зраду дехто виступав, бувший колега з нашої фракції. У нас так у парламенті відбувається: хто пішов від БЮТ – всі зрадники; а хто у БЮТ – зразу у керівництво партії, і у керівництво фракції. Якось не розумію я цих відповідно двойних стандартів, чому воно так відбувається.

І ще хочу одне сказати. Скажімо, я пам’ятаю наш Чиж пішов в іншу партію, вони створювали свої партії і щось намагалися збудувати. Тут же підпротопкав дорогу, все собі підготував, потім намагався знищити Соціалістичну партію, виріс в цій партії, відомий став в цій партії, а потім плює у той колодець. Ну, чисто тобі Павлик Морозов.

Я хотів би, щоб ми це розуміли, з ким справу маємо.( О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги. Будь ласка, спокійно.

Я хочу звернути увагу на те, що цей проект закону найретельніше обговорювався у робочій групі, і всі, хто небайдужий був до цього документу, ознайомився глибоко з його змісту. Тому хочу тільки сказати про одну деталь, Олександр Петрович, я говорив про практику, яка пов`язана з тим, що інколи або позивач, або… ну позивач, скоріше всього, не може брати участь в судовому засіданні. Тоді за певних обставин це питання розглядають без його участі. Я це мав на увазі, з практики судочинства, а не те, що не може людина захистити свої права.

Тепер відносно голосування. Репліку ви одержите обов`язково. Обов`язково. Право на репліку і ви, і Андрій одержите. Ні, там не записано. Після розгляду питання. В Регламенті так.

На… ставлю на голосування перший варіант проекту закону 3584, який доповідав В`ячеслав Кириленко. За основу прошу ставити.

23:34:26

За-171

Не приймається рішення.

Я ставлю на голосування проект, який доповідав Матвієнков, за основу. Прошу проголосувати.

23:34:51

За-224

Теж не проходить. Питання знімається з розгляду.

Розглядається проект закону про внесення змін до Закону… А, вибачте. Репліка Поживанов… вибачте, Андрій Шкіль, потім Поживанов.

23:35:27

ШКІЛЬ А.В. Дякую, Олександр Олександрович.

Я хочу наголосити, звичайно я міг би не реагувати, тому що брехня не має статі і походження. Тому я не люблю, коли говориться неправда ким би вона не була. Ну але все-таки наголошу, що погано, коли плутаються законопроекти, але ще гірше, коли плутаються, підміняються чужі слова. Бажане видавати за дійсне, це завжди було, як би прерогативою цієї політичної сили, від котрої виступала ця доповідачка, тому, в принципі, тут не додати, ні відняти нічого не можна. Мені шкода ті політичні сили, які вступають в союз з політичними банкротами. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Поживанов. Я прошу, давайте поважати один одного, без освісту обійдемося.

23:36:09

ПОЖИВАНОВ М.О.

Мені шкода також, що за всі ці роки пан Бойко ні навчився навіть нормальному відношенню до людей. І я скажу, що на злодії шапка горить. Тому він всі ці речі і говорить, бо комбінат Ілліча – це підприємство набагато краще ніж „Криворіжсталь”. Він його вкрав у держави. Сьогодні пройшов конкурс по Комсомольському рудоуправлінню, він його також вкрав за вашою допомогою.

Все те, що робиться сьогодні, він постійно каже, що на комбінаті працює 80 тисяч працюючих, а за соціалістичну партію, за котру він просив голосувати в Маріуполі проголосувало трохи менше 50 тисяч виборців, тобто половина з тих, хто працює, не зважаючи, що вони можуть потерять роботу, вони його не підтримували в цій ситуації. Я….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Спасибі, ми тепер хоч будемо знати, скільки в Маріуполі проголосувало. Тому що в його 100 з лишнім тисяч по всій Україні, а в Маріуполі – близько 90 тисяч працюючих. Якщо 50 тисяч проголосувало – це дуже хороший результат.

Будь ласка, я пропоную проголосувати про включення до порядку дня проекту Закону про внесення змін до Закону „Про статус народного депутата (щодо дострокового припинення повноважень народного депутата), реєстраційний номер 3582, 3582-1. Ставлю на голосування, будь ласка.

23:38:11

За-371

Будь ласка, Тимошенко Юлія Володимирівна, доповідач з першого проекту. Прошу. Кириленко? Прошу.

23:38:37

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, фракція "Наша Україна".

Шановні колеги, до вашої уваги пропонується Закон про зміни до Закону „Про статус народного депутата України” у частині, що торкається дострокового припинення повноважень народного депутата.

Відразу хочу сказати, що ми переслідуємо цим законом ухвалення низки норм, яка унеможливить політичну корупцію у парламенті наступного скликання. Яких би правильних речей про імперативний чи представницький мандат зараз не називали наші опоненти, все одно ніде правди діти, що у цьому залі, у Верховній Раді п’ятого скликання, проблема зради виборців є домінуючою. Цей парламент розпочав свою діяльність із зради виборців. Правда, це стосувалося лише однієї фракції, яка за це отримала вагомий пост. А потім до такої зради вдалися представники, які пройшли за зовсім іншими списками. І ви, шановні колеги, можете скільки завгодно розмірковувати про європейський представницький мандат для їхніх депутатів, але серед їхніх депутатів немає кінахів і головатих, які зраджують своїх виборців і вважають, що так і має бути.

Крім того, ми хотіли би сказати, що повноваження з’їздів, які достроково припиняють повноваження народних депутатів України, повинні бути передбачені цим законом. І цей закон встановлює, що рішення про припинення повноважень народного депутата України ухвалюється з’їздом і набуває чинності відразу.

Крім того, є декілька норм, які посилюють значення цього законодавчого акту у порівнянні із тим, який був внесений коаліцією депутатських фракцій. Зокрема ми вважаємо, що невходженням до депутатської фракції є також відмова народного депутата від участі в діяльності такої фракції, або фактична протидія діяльності фракції.

Крім того, ми пропонуємо, щоб особиста письмова заява народного депутата про дострокове припинення ним повноважень, яка подана, не могла бути відкликана внаслідок, наприклад тиску, чи політичного шантажу політичних опонентів такого народного депутата.

Крім того, ми пропонуємо, щоб рішення про припинення повноважень народного депутата ухвалювалося відповідним з’їздом партії, чи між партійним з’їздом, а також, щоб таке рішення не могло бути оскаржене в суді народним депутатом України, повноваження якого припинено достроково.

Ми розуміємо, що це є жорсткі норми, які не у всіх викличуть захоплення. Більше того, в нашій фракції також свого часу відбувалися достатньо гарячі дискусії на тему імперативного чи представницького мандату. Але в силу розуміння необхідності подолання політичної кризи і в силу розуміння необхідності унеможливлення політичної корупції та подальших процесів зради виборців у парламенті наступного скликання ми ідемо на такі міри.

Ми розуміємо, що такого роду жорсткий імперативний мандат є перехідним явищем і тоді, коли політична система в Україні стабілізується, коли зрада виборців і переходи за гроші, або за посади стануть неможливими, ми вдамося до практики представницького мандату.

А зараз ми пропонуємо всім проголосувати за такий закон, бо зрештою саме така редакція Закону про статус народного депутата розв’язує той конфлікт, із якого почалася глибока парламентська та політична криза в країні. А цей конфлікт був пов'язаний з тим, що коаліція незаконно, всупереч волевиявленню виборці від березня 2006 року, розпочала створювати конституційну, у 300 народних депутатів України більшість і при цьому вважала свої дії правомірними. Саме такі дії, і така діяльність, привели до дострокового припинення повноважень Верховної Ради України п’ятого скликання Президентом України.

З метою розв’язання такої кризи і унеможливлення повторення подібних ситуацій у майбутньому, ми вносимо цей законопроект.

І на завершення. Ті заяви, про які так часто любить, люблять згадувати наші опоненти останніми днями, про дострокове припинення повноважень народними депутатами – членами фракції „Наша Україна” і БЮТ – будуть вам пред’явлені.

Більше того, вони написані давно, ще 18 квітня цього року. Якщо ви наполягаєте на тому, щоб вони були зареєстровані у Управлінні кадрів Верховної Ради України і чиновник управління на власноручно написаній заяві народного депутата поставив свій штампік, ви отримаєте таку можливість. Але таку можливість ви отримаєте тільки тоді, коли коаліція, згідно взятих на себе зобов’язань, підписаних Прем’єром Януковичем і Головою Верховної Ради Морозом, проголосує всі законопроекти і всі постанови, які передбачені протоколом номер один до спільної заяви Президента, Прем’єр-міністра і Голови Верховної Ради.

Якщо ж ви, знаючи про цейтнот часу, бо в ноль годин знову достроково припиняються повноваження Верховної Ради України, будете саботувати виконання досягнутих на найвищому державному рівні домовленості, то члени опозиційних фракцій все одно на підставі уже власноручно написаних заяв достроково припинять свої повноваження. І Верховна Рада п’ятого скликання, згідно статті 82 Конституції України стане неповноважною. Однак, краще, щоб це відбулося не як одностороння дія з нашого боку, а як спільне виконання взятих на себе зобов’язань Президентом, Прем’єр-міністром і Головою Верховної Ради, згідно спільної заяви цих осіб, цих державних лідерів від 27 травня. Поки що ми свої зобов’язання, і Президент України виконує. І ми внесли всі необхідні законопроекти. А ви зараз цим обговоренням навмисно затягуючи сьогодні сесію, а зараз влаштовуючи довгі обговорення, тягнете час.

Закликаємо вас до конструктивного підходу у розв’язанні політичної кризи, а не до ескалації і напруги. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання є до доповідача? Запишіться на запитання.

В’ячеслав Анатолійович, будь ласка, запитання запишіться. 6 хвилин на запитання. Шибко.

23:46:00

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Олександре Олександровичу. Соціалістична фракція Віталій Шибко.

Шановний колега, чи не вважаєте ви, що от в цьому підході, який ви зараз виклали є певні протиріччя? Я маю на увазі що? З одного боку кажеться про зраду виборцям. З другого боку кажеться про відповідальність саме перед політичною силою, перед партією. Як ви гадаєте, як на сьогоднішній день можна пов’язати, що частина невелика виборців і народу на сьогоднішній день може брати такі відповідальності на себе, коли той депутат, який обирається в кінці-кінців народом має відповідати не перед народом, а відповідати перед якоюсь частиною, яка уособлює ту чи іншу політичну силу. Чи не є на сьогоднішній день це звуження демократії? Дякую.

КИРИЛЕНКО В.А. Шановний пане Віталію, народний депутат України, безумовно, повинен відповідати перед народом, але за нього проголосував не абстрактно весь український народ, а конкретний виборець конкретної політичної сили. Якщо він зрадив цю політичну силу шляхом переходу, наприклад, з коаліції в опозицію, а його сила в коаліції або з опозиції в коаліцію, як це частіше відбувається, а його сила в опозиції, то такий депутат неминуче повинен втратити депутатський мандат і виборці, які за нього проголосували будуть аплодувати такому рішенню його політичної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Радзієвський.

23:47:45

РАДЗІЄВСЬКИЙ О.В.

Доповідач цього законопроекту зараз врешті-решт всьому українському суспільству і на всю державу заявив про свої справжні наміри і наміри його фракції.

Вони хочуть, як це вже сьогодні звучало, накинути на все суспільство покривало своїх негараздів і заставити думати лише так, як хочуть вони. А тепер по суті конкретне запитання.

Пане Кириленко, чи не вважаєте ви за потрібно, відстоюючи такі принципи імперативного мандату, взяти і обрати до парламенту лише керівників партій, які є у нашому суспільстві? А вони би потім взяли і сформували би парламент. Дякую за увагу. Прошу відповісти.

КИРИЛЕНКО В.А. Пане Радзієвський, очевидно, своїм запитанням ви виголосили свої потаємні мрії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу відповідайте по суті на запитання. А якщо не будете відповідати, то кажіть, що ви не можете відповідати або не хочете.

Якименко.

23:49:07

ЯКИМЕНКО М.Є.

Слово прошу передати Стояну.

23:49:15

СТОЯН О.М.

Пане Кириленко, ну, ви претендуєте, ваша партія на партію європейського типу. Парламентська асамблея Ради Європи у пункті дев’ятому категорично засудила імперативний мандат. Як це в’яжеться ваші погляди демократичної партії із цим засудженням?

І другий момент. Ось ви пишете про те, що тільки політична партія має право достроково припинити повноваження і далі виписуєте мотиви. Поясніть мені мотив, чому ви можете припинити повноваження депутата за позицію або фактична протидія діяльності фракцій? Що означає „фактична протидія”? Чи те, що просто не так вдягнув галстук, чи не те сказав, чи не в той час прийшов, чи просто вам не хочеться цю людину мати у списку? Поясніть мені оцю, ну, правову норму „фактична протидія діяльності фракції”? Чи це не означає, що ви будете міняти як перчатки депутатів своїх фракцій?

КИРИЛЕНКО В.А. Шановний пане Стоян, ми вважаємо, що фактична протидія діяльності своєї фракції – це тоді, коли народний депутат, член певної фракції систематично і неодноразово голосує всупереч рішенням фракції, які є обов’язковими до виконання. Наприклад, рішення щодо кандидатури прем’єр-міністра, наприклад, рішення щодо кандидатури на посаду голови Верховної Ради, наприклад, рішення щодо затвердження діяльності Кабінету Міністрів України, тобто це стосується лише принципових рішень, які є обов’язковими до виконання усіма членами фракцій.

З приводу нашого ставлення до імперативного чи представницького мандату я дав відповідь у доповіді по законопроекту.

З приводу всього іншого, я думаю, що питання відкрите, бо, якщо ви уважно прочитаєте резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи з українського питання, то ви також там знайдете, що шлях позачергових парламентських виборів є прийнятним і звичайним для всіх розвинених демократій Європи.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Матвєєв, будь ласка, фракція комуністів.

23:51:23

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Я хочу вам, колего, дещо нагадати. Ви тут багато говорили про те, що опозиція разом чи, мабуть, керівництвом Президента виконує всі свої домовленості. Так я повинен звернути увагу всіх колег народних депутатів, що пунктом три спільної заяви передбачено, цитую: „Визнати, що позачергові вибори до Верховної Ради України проводяться згідно з указом Президента на підставі частини другої статті 82 Конституції України”. Ось де і потрібні ваші такі довгоочікувані всіма нами більше 150 заяв. А вже наступним четвертим пунктом обумовлено прийняття Верховною Радою України відповідних законодавчих актів, які б могли нам допомогти провести, якщо такі відбудуться, позачергові вибори народних депутатів.

Так де ви говорите щиро і де ви говорите ….

КИРИЛЕНКО В.А. Шановний колего Матвєєв, порядковість пунктів не означає порядковість дій. ( Ш у м у з а л і)

Тому Верховна Рада України спочатку повинна ухвалити всі законопроекти, які розблокують погоджену участь всіх політичних фракцій у парламенті. Спочатку повинні бути ухвалені зміни до Закону „Про вибори”, раз; зміни до Закону „ „Про статус народного депутата”, щоб не було підкупу депутатів і політичної корупції у Верховній Раді наступного скликання. Два.

І врешті, Кабінет Януковича повинен внести законопроект про фінансування позачергових парламентських виборів. Три.

Після того, коли законодавча база буде готова, ми зареєструємо все те як ви кажете, заяви народних депутатів про дострокове припинення ними повноважень. І після того Верховна Рада втратить свою повноважність. Майте терпіння!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка. Так, будь ласка, законопроект за номером 3582-1. Бокий Іван Сидорович, будь ласка.

23:54:00

БОКИЙ І.С.

Оскільки мені випадає 7 останніх хвилин доби, які милостиво подаровані нам імператором всея України Віктором Ющенком… то я не буду вдаватись до менторства резонерства, яке наслідує в нашого Президента попередній доповідач, і буду доповідати коротко, сухо і ясно те, що лежить в основі нашого законопроекту із Раїсою Богатирьовою.

Мова йде про що? мова йде про обґрунтування кількох принципових моментів по кількох знов же таки принципових положеннях по… статусу народного депутата. Йдеться, перш за все, у статті 4 про доповнення… про не входження… що таке не входження народного депутата, обраного від політичної партії? Чи блоку. Що вважати таким невходженням? Тут визначаються такі моменти, як не підписання народним депутатом письмового повідомлення про сформування депутатських… депутатських фракцій політичної партії та входження народних депутатів до депутатських фракцій, я скорочено говорю, від політичної партії чи блоку; неподання народним депутатом в день складення ним присяги особистої письмової заяви про входження до складу відповідної депутатської фракції у разі реєстрації особи народним депутатом. І що таке вихід народного депутата зі складу депутатської фракції політичної партії, чи Блоку. Підстави для цього є: подання народним депутатом особистої письмової заяви про вихід із складу депутатської фракції політичної партії, подання народним депутатом особистої письмової заяви про входження до складу інших депутатських фракцій, а так само входження приєднання без відповідного рішення депутатських фракцій до складу коаліції, чи опозиції.

У статті 5 після частини другої йдеться про доповнення п’ятьма новими частинами, ну такого змісту, який розвивають, власне кажучи, питання про припинення повноважень народного депутата. Йдеться про те, що рішення, про дострокове припинення на підставі визначених попередньо причин, приймається вищим керівним органом відповідної політичної партії, чи виборчого Блоку, за виборчим списком якої був обраний народний депутат із встановленням обставин, передбачених у попередній статті, доповненим пунктом сьомим.

Також про те, що питання про дострокове припинення повноважень розглядається на засіданні вищого керівного органу політичної партії, чи міжпартійному з’їзді. За умови, якщо народний депутат повідомить про це не пізніше як за один день до дня проведення з’їзду політичної партії чи міжпартійного з’їзду.

Далі визначається механізм, коли політична партія зобов’язана подати не пізніше, як наступний день документи, після прийняття такого рішення до Центральної виборчої комісії і обов’язок центральної виборчої комісії на письмову вимогу народного депутата, щодо якого прийнято рішення про припинення його повноважень, але не пізніше наступного дня надати йому копію документів. І право, право народного депутата, якого позбавлено повноважень, оскаржити до суду це рішення у порядку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.

У 13-1 статті конкретизується право народного депутата як члена депутатської фракції. Воно конкретизується так, що народний депутат входить до складу лише депутатської фракції політичної партії, за списком якої він був обраний народним депутатом, і що народний депутат може бути членом лише однієї депутатської фракції.

І важливе доповнення, ми вважаємо, частини 18 статті 20. Положення про те, що відшкодування витрат, пов’язаних з поверненням до місця проживання народних депутатів, членів сімей, повноваження яких достроково припинені, тобто вони не поширюються на цих народних депутатів.

Власне кажучи, це і все. Крім зміни там конкретних пунктів, нумерації і так далі.

Веде засідання Голова Верховної Ради України МОРОЗ О.О.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи є запитання до Івана Сидоровича?

БОКИЙ І.С. Власне кажучи, я уклався, по-моєму. Якраз одна хвилина залишилася до кінця доби.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Баранівський, будь ласка.

23:59:26

БАРАНІВСЬКИЙ О.П.

Дякую. Фракція соціалістів, Олександр Баранівський.

Шановний Іване Сидоровичу, я читаю у вашому зокрема законопроекті, де ви є автором, і у вас є таке речення, що особисті письмові заяви, передбачені цим пунктом, подаються до Апарату Верховної Ради і не можуть бути відкликані. Для мене це означає, що перед тим, як будуть формуватися партійні списки, лідер фракції, скажімо, майбутньої чи керівник партії, я не кажу про інші якісь там моменти, які виникають фінансові, але вони просто зберуть заяви, а пізніше ці заяви у потрібний момент вручать, у потрібний момент. І потім завжди була, є у людини право, скажімо, звечора написав заяву, проспався – і на ранок він вважає, треба її відкликати. Наскільки це демократично? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу уваги. Спокійно. Спокійно, будь ласка.

Євген Васильович, будь ласка.

БОКИЙ І.С. Олександре Петровичу, я думаю, що відносно скажімо цих положень можна сперечатися. Але, якщо це особиста письмова заява, а не заява написана під примусом, то тут кожен повинен відповідати за те, що він подає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бульба і Цибенко ще по одному питанню.

БУЛЬБА С.С. Степан Бульба, фракція соціалістів.

Іван Сидорович, ну ви ж розумієте, що цим законом і першим, і другим проблема корупції у Верховній Раді не вирішується. Бо вона починається з моменту складання партійних списків. І замість обговорення цих двох законопроектів давайте все-таки повернемося до ідеї відкритих партійних списків, коли народ буде голосувати в кожному виборчому окрузі за того, чи іншого представника тієї, чи іншої партії, але конкретного, конкретного представника. І тоді ми справді отримаємо нову якість Верховної Ради.

Бо це вже вкотре дуримо народ, розмови ведемо про те, що буде Верховна Рада іншою, а очевидно в залі давним-давно вже за місця в списках гроші… І тому не пропонують реальних законопроектів, які вирішать цю проблему.

БОКИЙ І.С. Шановний Степане Степановичу, я повністю поділяю ваші сумніви. Але те, що ви говорите, є предметом іншого виборчого закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Цибенко, будь ласка, запитання.

ЦИБЕНКО П.С. Дякую, Олександре Олександровичу, фракція комуністів, Цибенко.

Шановний Іване Сидоровичу, у 1861 році в Царській Росії, до якої входила і нинішня територія України, було скасоване кріпосне право. Сьогодні в ХХІ столітті за часів ющенковської ерзацдемократії намагається відновити політичне кріпацтво. І як ви, власне кажучи, до цього як представник Соціалістичної партії ставитесь? Дякую.

БОКИЙ І.С. Я завжди говорив і говорив, і говорю про те, що реформа 1861 року відіграла величезну роль у ліквідації кріпацтва, закріпачення людини. Але вона, на жаль, не розв’язала іншого питання, земельного питання. Але це інша проблема, яка сьогодні не обговорюється.

Відносно того, що не можна допускати політичного кріпацтва у нинішній Україні, я з вами цілком згоден.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте будь ласка. Хто хоче взяти участь в обговоренні, запишіться. Від фракцій. І індивідуально хто хотів би? Дякую. Сухий. Вистачить десять хвилин на обговорення? Будь ласка.

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Дванадцята година – і позолочена карета Партії „Наша Україна” перетворилася на гарбуза. А вся фракція – помаранчові миші, розбіглися хто куда, бо така казка наша, така байка. Шкода, що нема Кириленка, цього хронічного політичного невдахи. Я хотів його запитати, ось сидить Голова Регламентного комітету. Де заява хоч одного народного депутата України до Регламентного комітету з їхньої фракції, що в нього, на нього тиснули, або йому дали цілу валізу грошей і він не має куди піти з ними, кого підкупили, чи на кого чим тиснули? Що сталося, власне кажучи? З такого фальшивого посилу і був виданий перший фальшивий указ.

Про яку політичну корупцію ми тут говоримо?

Шановні колеги, я думаю, ви мене не зрозуміли. Ми маємо знову два законопроекти. Вони ідентичні, бо вони стосуються чого? Статті 81 Конституції, ми з вами про це прекрасно знаємо, в пункті 6 там є зауваження, пам’ятаєте, в останньому абзаці статті 81, згідно закону. Закону немає. Ми взяли на себе зобов’язання. Цей закон прийняти. Ось він два. Вони відрізняються між собою безумовно в чомусь, але не в суттєвому.

Я не розумію чому ви не проголосували за Адміністративне судочинство, так давайте проголосуємо за цей законопроект, тому що ми маємо, ми несемо відповідальність, ми маємо цю відповідальність. Я не розумію, що відбувається в цьому сесійному залі.

Шановні колеги, після 12 години життя не спинилося. Воно будек продовжуватися. Завтра о 10 годині сесія Верховної Ради України продовжить свою роботу. Нехай наш Президент не носиться своїми указами, як дурний з цвяшком.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Зубов Валентин Сергійович, за ним Багачук.

ЗУБОВ В.С.

Валентин Зубов, фракция «Блоку Юлии Тимошенко».

Уважаемые коллеги, перед мною выступал мой коллега, которого Я действительно уважаю, Ярослав Сухой и первое, что в первом своем выступлении он очень правильно обратился к залу с предложением остановить то, что происходит сегодня в зале.

Хотим мы этого или не хотим, но объективно мы сегодня демонстрируем всем людям, которые наблюдают за развитием событий в зале, что мы так ничему и не научились.

Мы не перестали выливать ушатой грязи друг на друга, причем делаем это с удивительным наслаждением. Не понимая, что мы демонстрируем всему нашему народу , но исключительно низкий общий культурный уровень высшего законодательного органа. Я понимаю, что в зале много не бедных людей, но вынужден прийти к мысли, что деньги и интеллект не всегда совпадают. Мы должны понимать, что за нашими стремлениями вроде бы договориться наблюдают люди, так давайте покажем, что мы умеем договариваться.

И самое главное. Друзья мои, давайте без эмоций, но попробуем отправную точку найти, почему возник кризис? Помолчите, пожалуйста. Главная проблема кризиса – это политическая коррупция в высшем законодательном органе. Неужели это непонятно? Ну, вы же чудесно понимаете и об этом много было сказано в этом зале. Если бы статус-кво был сохранен, если была бы більшість и была оппозиция и нормально работали, не было бы этого кризиса. Но ваши же деньги, ваши предложения, ваши стремления любой ценой 300 голосов получить не могут восприниматься ни оппозицией, ни народом. Неужели непонятно, что императивного мандата, действительно, в мире почти нет. Ну, там уровень культуры людей совсем другой. Там уровень политиков совсем другой.

Мы должны сделать все, чтобы пресечь все возможные условия для того, чтобы депутаты продолжали продаваться так же легко, как они делают до сих пор. Мы должны принимать законы, которые не позволяли ли бы им это делать. И если мы считаем нормой, что депутат, который прошел по списку одной политической партии, служит в парламенте другой политической партии, и это нормально, то это же нонсенс. Неужели это непонятно.

Друзья мои, я хочу уйти от нагнетания ситуации. Ну, пожалуйста, компромисс возможен там, где люди слышат друг друга. Сегодня мы еще раз убедились, сегодня здесь: мы не слышим друг друга и, к сожалению, не стремление найти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую щиро за гарячі слово. І слово надаю Богачуку Василю Степановичу, будь ласка.

БОГАЧУК В.С.

Василь Богачук, Соціалістична партія, Тернопіль.

Шановний Олександре Олександровичу, шановні народні депутати, для мене як юриста дико читати текст законопроекту Тимошенко-Кириленко. Пише: вищий керівний орган політичної партії або блоку політичних партій приймає рішення про дострокове припинення повноважень депутата. І це рішення вищого керівного органу або рішення блоку не може бути оскаржене у суді. Якими нормативними документами керується блок політичних партій, установчими документами? Немає таких.

Я вважаю це все фактично ставить хрест на Конституції України, на верховенстві закону, на верховенстві права і на всій діяльності керівних органів держави. Приймаючи законопроект, Кириленко-Тимошенко, треба пам’ятати, що, коли народний депутат України відмовляється блокувати щитову, туалет чи буфет і повертається у наш зал, щоби працювати над законами України, то він ніби-то припиняє взяті на себе зобов’язання перед коаліцією, його потрібно позбавляти мандату. Де таке бачено, в якій Констицуції, в якій державі таке написано? Немає.

Вважаємо неприпустимим і протиправним те, що, коли народний обранець залежить не від волі виборців, даних ним наказів, а, насамперед, волі і вказівок керівника фракції. При цьому пропоную звернути увагу Верховної Ради на ту важливу обставину, що деякі фракції, насамперед, Блок БЮТ і „Наша Україна” формувалися не за ідеологічними принципами, тому спроба перекласти відповідальність за визначення критеріїв формування виборчих списків на коаліцію не витримує ніякої критики.

Це відверта підміна понять і принципів. Говорячи про інтереси виборців, говорячи про зраду виборців, я хотів би всіх повернути до прийняття присяги, де кожен, приймаючи присягу, присягає служити інтересам усього українського народу, а не окремих виборців. Я хотів би також нагадати, що кожний…. тут в залі повинен завдячувати не тільки тим, хто голосували, а тим, хто не голосував, бо 30 процентів виборців взагалі не брали участь в голосуванні, а ще 30 процентів проголосували за ті політичні сили, які не попали в парламент, тобто усі 450 депутатів тут сидять тільки тому, що проголосували 40 процентів українців. Ось вам де підміна понять! Прошу врахувати це, приймаючи ці законопроекти.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська, прошу. Від фракції комуністів. Останній виступ. Самойлик, вибачте.

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, я прошу уваги. Шановні колеги, у середньовіччя шляху не буде. Хочете очиститися, де ваші 151 заява?. Їх немає і не буде, бо ви одне одному не довіряєте. Признайтеся, що ви одне одному не довіряєте. Ви їх і не оприлюднюєте і ви їх ніколи не покажете.

Сьогодні з вуст доповідача, який доповідав перший законопроект, звучала просто образа. Я задаю питання: на якій підставі шлялись по коридорам власти два місяці, нічого не роблячи, і прийшов сюди принижувати народних депутатів України, а в їх особі принизити весь народ України, повчати, як робити це. Хочете, чи не хочете мені це нагадує 1933 рік. Саме такі молодчики. Самі такі молодчики говорили політичні спічі, які закінчилися великою трагедією.

І ви сьогодні носії самої великої трагедії, яка може бути в Україні. Що стосується законопроекту, який ви сьогодні пропонуєте, по-перше. Він не відповідає Конституції України, чинному законодавству. Дорогенькі, хочете, вносьте зміни до Конституції України. Ми разом з вами ці зміни підтримаємо, проголосуємо, внесемо і це буде законно.

А ви що хочете? Хочете дуже бистро так собі зробити якби, так сказати, щоб тільки дати можливість подумати, що ви якийсь закон приймали. Ви дієте всупереч Конституції України, ви підміняєте своїм політичним органом Конституцію України. Ви забороняєте навіть людині звертатися до суду, з оскарженням вашого рішення в своєму законопроекті.

І таким чином, я вам хочу сказати, фашизм не пройде! Узурпація влади не пройде! Молоді Гітлери не проростуть в Україні. Україні бути демократичній, квітучій, правовій державі, такою вона буде обов’язково.

(О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми використали час, відведений на обговорення. Два проекти вам пропонувалося. Я не буду коментувати, підбивати підсумки, вам і так все зрозуміло. Перший проект доповідався 3582 від Кириленко і Тимошенко, вірніше, від Тимошенко і Кириленко

Я ставлю на голосування його. Голосується законопроект 3582, який доповідався у авторстві Тимошенко і Кириленко.

За – 104

Рішення не прийнято.

Другий проект доповідали, Бокий доповідав від Богатирьової і Бокого авторах ходять цього законопроекту, 3582-1. Голосується. Ставиться за основу.

За – 98

Теж не пройшов.

Однакова ціна двом проектам видана депутатами.

Я оголошую вечірнє засідання закритим. Завтра засідання розпочнеться о 10 годині ранку. До побачення.