ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

про інтенсифікацію співробітництва України з Європейським Союзом у рамках єврорегіонів та перспективи транскордонного співробітництва

Сесійний зал Верховної Ради України

16 травня 2007 року, 15.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України

МАРТИНЮК А.І.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні учасники парламентських слухань! Напевно, той із вас, хто уважно спостерігає за роботою Верховної Ради, знає, що Верховна Рада практично відмовилася останнім часом від такої форми роботи, як загальнопарламентські парламентські слухання, вибачте за тавтологію. В основному, проблеми, які хочуть розв'язати ті чи інші комітети або порадитись навколо того чи іншого питання, вони вирішують ці питання на своїх комітетських слуханнях. Але, незважаючи на це, Верховна Рада все-таки пішла назустріч Комітету з питань євроінтеграції і прийняла рішення, щоб провести сьогодні парламентські слухання, саме в межах всього парламенту із залученням всього парламенту на проблем, що безпосередньо стосуються євроінтеграції України, а точніше, транскордонного співробітництва нашої держави.

Ті, хто бере участь у цих слуханнях, і ті, хто нас дивиться, можуть зробити висновок, як віднісся профільний Комітет з питань євроінтеграції, який дуже багато зусиль доклав до того, щоб Верховна Рада прийняла таке рішення, ви бачите, як він віднісся до підготовки цього питання.

Але це вже інша проблема, ми все-таки, незважаючи на незадовільну організацію парламентських слухань, все-таки їх проведемо.

Будемо працювати приблизно 2 години. Є у нас представники Кабінету Міністрів, які відгукнулися на запрошення і дали згоду, міністр економіки Анатолій Кирилович Кінах, представники інших відомств і міністерств. Ми обговорюємо ту проблему, яку я сказав, що визначена сьогодні для обговорень.

Парламентські слухання завжди проводяться для того, щоб дійсно визначитись що потрібно зробити у законодавчій базі для врегулювання тієї чи іншої проблеми і поза всяким сумнівом, поскільки ми парламентсько-президентська республіка, намітити конкретні шляхи реалізації урядом тих чи інших проблем, поскільки парламент і уряд працюють по суті сьогодні із введенням в дію змін до Конституції як єдине ціле.

Якщо говорити про питання законодавчого врегулювання, то я вам нагадаю, що ще у 2004 році Верховна Рада прийняла відповідний закон про транскордонне співробітництво. Є відповідні постанови і рішення Кабінету Міністрів. До речі, прийнято у грудні 2006 уряд прийняв постанову, якою затверджена Державна програма розвитку транскордонного співробітництва на 2007 і 2010-і роки. Ті з вас, хто бере участь у цих слуханнях, знають, і ми знаємо, що у нас особливо у тих областях, у тих регіонах, які мають прикордонне співробітництво із сусідніми державами, є уже в цьому відношенні і певний досвід, але він ще досить і досить далекий від того, яким повинен бути насправді. Ось тому і саме переслідують таку мету наші парламентські слухання аби ми послухали про проблеми, які існують у цьому питанні, і поділилися тим досвідом, який уже є. А головне, щоб вислухали рекомендації що потрібно зробити і для удосконалення законодавчої бази і які будуть пропозиції до безпосередньо виконавчих структур нашої влади.

Тому переходимо до реалізації нашого плану. Я запрошую до слова міністра економіки України Анатолія Кириловича Кінаха. Будь ласка. Підготуватися Рудьковському. Будь ласка, 15 хвилин, Анатолій Кирилович.

КІНАХ А.К. Шановний Адаме Івановичу, шановні учасники парламентських слухань! На сьогодні співробітництво України з Європейським Союзом є одним із головних пріоритетів зовнішньоекономічної політики нашої держави. Правовою основою для співпраці і формування відносин між Україною та Європейським Союзом є Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейським Союзом, яка набрала чинності в 1998 році.

За останні роки відбулися значні зміни в умовах інтеграційних процесів, особливо після розширення Європейського Союзу в травні 2004 року. І як наслідок – поява спільного з Україною сухопутного кордону. І це стало дуже суттєвим імпульсом для поглиблення, підвищення динаміки розвитку відносин в співпраці між Україною і Європейським Союзом.

Дуже важливо те, що далі цей напрямок був підтверджений відповідним планом дій „Україна – Європейський Союз”, який був схвалений сторонами в 2005 році. Цей документ визначає стратегічні напрями співпраці на період до 2007 року і визначає ті напрями відповідних і структурних реформ, і створення умов для функціонування ринкової економіки на умовах рівноправного партнерства і взаємної вигоди. Заходи передбачають також створення умов вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом. І Україна сьогодні як держава веде вже неформальні переговори з Європейським Союзом по утворенню зони вільної торгівлі. Безумовно, дуже велика частина цієї роботи стосується імплементації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, в тому числі, це для нас має принципове значення, створення ефективної системи забезпечення виконання законодавчих актів.

Це також передбачає створення сучасних умов для обміну інформацією, системи заохочення інвестицій, руху капіталу, створення дуже серйозної і необхідної нам системи захисту інтелектуальної власності на сучасних умовах і, безумовно, на умовах, які відображають українські стратегічні інтереси.

Уряд України, виконуючи план дій, поглиблює співпрацю із метою забезпечення подальшого динамічного розвитку співробітництва України – Європейського союзу. 6 квітня поточного року урядом прийнято розпорядження Кабінету Міністрів про затвердження заходів щодо виконання у 2007 році плану дій „Україна – ЄС”.

Це завершуючий етап, в тому числі, виконуючи відповідні нормативні рішення, включаючи відповідно до мандату європейської комісії, розпочався і триває переговорний процес стосовно нової базової угоди між Україною та європейським союзом. Аналізуючи показники в сфері економіки, необхідно відмітити, що європейська сторона суттєво підвищує рівень не тільки зацікавленості, але й співпраці з нашою державою. Для цього єсть відповідні передумови.

По-перше, у 2006 році Україна підтвердила і отримала дуже важливий для нас статус держави з ринковою економікою. Це дало можливість суттєво підвищити рівень довіри інвесторів і мати в 2006 році рекордний рівень прямих іноземних інвестицій в нашу українську економіку. Вони склали за 2006 рік 4,3 мільярда доларів. З них 90 відсотків - це інвестиції з держав Європейського Союзу. Для зрівняння цього результату нагадую, що за всі роки незалежності України на 1 січня поточного року загальний обсяг інвестицій в Україні мав порядку 21 мільярди доларів.

Дуже важливо те, що зростає торгівельний оборот Україна-Європейський Союз, який підтверджує, що за останні декілька років Європейський Союз є вже одним з найбільших торгівельних партнерів України. Наприклад, у 2006 році частка ЄС 25 у загальному обсязі зовнішньої торгівлі товарами та послугами України склала 32,3 відсотки проти 30,3 відсотки у 2005 році, тобто майже третина зовнішньоекономічної діяльності України орієнтується на цей ринок і є динаміка зростання.

Дуже важливо те, що Україна поглиблює співпрацю з інзиційними складовими Європейського Союзу, в тому числі, з 2004 року розпочалася дуже серйозна співпраця з Європейським інвестиційним банком, яка, в першу чергу, направлена на залучення в Україну фінансових ресурсів банку для реалізації серйозних інфраструктурних інвестиційних проектів як у сфері енергетики, охорони навколишнього середовища, формування умов розвитку муніципальної інфраструктури тощо.

І дуже серйозно те, що це відображає в цілому нову якість співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями, починаючи з таких, як Світовий банк, Європейський банк реконструкції і розвитку. І це нова якість, спрямована, в першу чергу, не на підтримку платіжного балансу держави, як це було раніше, тобто позики співпраці, спрямованої, в першу чергу, на реалізацію інфраструктурних системних інвестиційних проектів по напрямку підвищення конкурентноздатності економіки України і формування її сучасної ринкової інфраструктури в цілому.

Як один із прикладів, можна підтвердити як результат такої співпраці, це дуже серйозних проект, спільний з Європейським банком реконструкції та розвитку, європейським інвестиційним банком, Україною як державою. Це проект створення сучасних умов на дуже важливому напрямку України, які стосуються магістральних доріг України як частки європейських транспортних коридорів. Це проект „Київ-Чоп” на ділянці від міста Києва до міста Броди Львівської області.

У нас на слуханнях присутній міністр транспорту та зв’язку України пан Рудьковський. Я думаю, він детально про це скаже. Але це дуже серйозний проект, сумарна вартість якого 668 мільярдів євро. І він дає можливість зробити ще крок для реалізації дуже серйозного транзитного потенціалу України і бути невід’ємною складовою європейських, пан’європейських транспортних коридорів.

Як приклад, можна назвати інший проект, який дуже важливий для нас, це підготовка, знову ж спільно з Європейським інвестиційним банком, Європейським банком реконструкції і розвитку, проекту будівництва високовольтної лінії електропередачі Рівненська АЕС, Київська. І це також частка виконання рамкової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком. Це також крок до формування умов інтеграції енергосистеми України в європейську, включаючи наші інтереси у контексті експорту і паралельної роботи у майбутньому.

Дуже важливо те, що транскордонне співробітництво України – це є не тільки частка нашої стратегії, а те, що сьогодні співпадає з позицією Європейського Союзу, які формують свою регіональну політику до 2013 року, чітко фіксують, що поряд з підвищенням конкурентоспроможності та конвергенції регіонів, один із пріоритетів Європейського Союзу – це є якраз саме транскордонне співробітництво.

З цього приводу у грудні 2006 року урядом України було затверджено Державну програму розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки. Програма визначає цілу низку заходів на цей період, у тому числі проекти, які будуть як одні із найпріоритетніших і мати, в тому числі відповідну фінансову підтримку як з боку держави, так і з боку наших партнерів, в тому числі заходи програми передбачають формування нормативно-правової бази, створення відповідної інфраструктури, спільні з сусідніми країнами транскордонні проекти розвитку територій, створення інформаційної мережі тощо. Як приклад, на 2008 рік державна програма затверджена і заплановано фінансування за участю в тому числі Державного бюджету 16 проектів транскордонного співробітництва в таких областях як Волинська, Вінницька, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька, Чернігівська та Харківська області.

Невід’ємною частиною поглиблення і створення інфраструктури транскордонного співробітництва є, безумовно, те, що Україна протягом останніх років суттєво активізує транскордонне співробітництво в форматі єврорегіонів, хоча тут є ще багато питань і нам, безумовно, надо підсилювати цей напрямок, тим більше, що сьогодні Україна має можливості і в контексті свого географічного розположення, і в тому числі в напрямок діяльності єврорегіонів практично охоплюється третина від загальної площі нашої держави. По суті кожний третій українець проживає на території єврорегіонів і на даний час на кордонах України з новими країнами членами ЄС діють чотири єврорегіони. Це Карпатський єврорегіон: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, Україна; єврорегіон Буг: Польща, Білорусь, Україна; Нижній Дунай: Молдова, Румунія, Україна; Верхній Прут: Молдова, Румунія, Україна.

За останній період до складу єврорегіонів з врахуванням тих, які єсть і на північно-східному кордоні, додалися ще декілька, такі як Дніпро: Чернігівська область України, Брянська область Росії та Гомельська область Білорусії; Слобожанщина, Харківська область, Бєлгородська область Росії, в том у числі 24 квітня 2007 року між Сумською областю України та Курською областю Російської Федерації укладено угоду, щодо створення єврорегіону „Ярославна”, який по суті є сьомим єврорегіоном на теренах нашої держави.

Виходячи з вищезазначеного, уряд і надалі буде підсилювати роботу по створенню умов для активізації транскордонного співробітництва в контексті, в першу чергу ефективної європейської інтеграції України, включаючи розвиток не тільки транскордонної інфраструктури, а в тому числі, як дуже важлива складова наших стратегічних інтересів розвиток і транзитного потенціалу нашої країни і наших територій.

Дуже важливо наполеглива робота по зняттю штучних бар’єрів на шляху напрямку розвитку транскордонного співробітництва і діяльності єврорегіонів.

З цього приводу має принципове значення удосконалення регуляторної політики особливо у питаннях митного контролю і уряд відповідною постановою від 1 лютого2006 року за номером 269 затвердив перелік документів необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів транспортних засобів, що переміщаються через митний кордон України і зараз ця постанова в роботі і там безумовно необхідно що удосконалювати, але це суттєво створює більш цивілізовані умови для перетинання митного контролю нашої держави.

У грудні 2006 року урядом затверджена концепція комплексної програми облаштування та реконструкції Державного кордону на період до 2015 року. Не гаючи час суть цієї концепції в тому, що нам необхідно будувати сучасні умови на нашому Державному митному кордоні по принципу, щоб вони були прозорими для всіх хто в’їжджає з добрими намірами, з намірами співпраці, ознайомлення з нашою державою і в той же час консолідація зусиль, щоб наші кордони також у співпраці з нашими сусідами були жорстким бар’єром проти таких явищ, як наркобізнес, незаконна міграція, контрабанда зброї, міжнародний тероризм тощо. І це вимагає суттєвого удосконалення взаємодії по всім напрямках, починаючи з оснащення кордонів, підготовку кадрів, обмін інформацією і координацією дій.

Дуже важливо те, що проводиться цілеспрямована робота по створенню умов для цивілізованого перетинання нашого кордону, маючи на увазі, що за останній період ми відчуваємо дуже динамічне зростання в цілому пасажирського та транспортного потоків через наш кордон.

Не буду перевантажувати цифрами, але зростання дуже динамічне, наприклад, українсько-польський кордон в 2001 році перетинуло порядку 10 мільйонів осіб, а в 2006 – 18 мільйонів, практично вдвічі. Аналогічна тенденція і по транспортним засобам.

Завершуючи доповідь, шановні учасники слухань, хочу ще раз підтвердити, що з боку уряду в рамках переговорного процесу між Україною та Європейським Союзом буде робитися все, щоб вивести взаємодію в рамках транскордонного співробітництва…

ГОЛОВУЮЧИЙ. … Дайте можливість завершити.

КІНАХ А.К….якісний рівень. Щиро дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Кирилович. Я прошу до доповіді, запрошую до доповіді міністра транспорту та зв’язку Миколу Миколайовича Рудьковського. За ним буде виступати Ларін Сергій.

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Шановні учасники сьогоднішнього зібрання! Україна – є транзитною державою. Вже сьогодні залізничним транспортом щорічно перевозиться 60 мільйонів тонн вантажів в напрямку Україна-Європа. І 40-45 мільйонів здійснюється перевантаження в портах. Тому головними напрямками транспортної політики, яку реалізує Міністерство транспорту і зв’язку, є утвердження України як транзитної держави, гармонійний розвиток інфраструктури і забезпечення підвищення рівня безпеки на транспорті.

Ми не лише повинні пам’ятати, що кожен долар, вкладений в інфраструктуру, приносить три долари інвестицій, а й розуміти, що рівень інфраструктури прямо корелюється з якістю життя в країні.

Основним напрямком роботи міністерства в інтенсифікації співробітництва України і Європейського Союзу є розвиток прикордонної та транспортної інфраструктури, в першу чергу міжнародних транспортних коридорів, а запропоновані інноваційні принципи партнерства держави і приватного капіталу повністю відповідають загальноприйнятим європейським підходам.

Реалізація транспортного потенціалу України, Мінтранс і зв’язку здійснює, згідно програми розвитку національної мережі міжнародних транспортних коридорів України, затверджених на 2006-2010 роки.

У програмі особливу увагу приділено імплементації рішень групи високого рівня європейської комісії по транспорту, у роботі якої Україна брала активну участь.

Здійснюється реалізації приоритетних проектів розвитку інфраструктури транспортних осей, що проходять територією України і включають маршрути міжнародних транспортних коридорів номер 3 та номер 5. На напрямку третього міжнародного транспортного коридору Берлін-Київ, в районі пункту пропуску Ягодин створено залізничний термінал, а в Раві-Руській спільними зусиллями України та Польщі за участю приватного капіталу введено в експлуатацію транспортно-складський комплекс.

В рамках реалізації програми ТАСІS здійснюється підготовка до реконструкції міжнародних пунктів пропуску на україно-польському кордоні Ягодин-Дрогуськ, Рава-Руська-Хребене, а також пункту пропуску Ужгород-Вишнєнімецьке на українсько-словацькому кордоні. Загалом, на кордоні між Україною та Польщею, протягом слідуючи двох років, буде введено 8 нових переходів.

Проводиться активна робота щодо розбудови української ділянки пан’європейського транспортного коридору номер 5, який проходить по території країн Середземномор’я та України.

На реконструкцію цього коридору вже залучено близько 905 мільйонів євро. Перший етап в 100 мільйонів євро реалізований, 137 мільйонів мільйонів євро реалізується зараз і 668 на ділянці від Бродів до Києва буде здійснюватися, починаючи із слідуючого року. Для ефективного використання інфраструктури української частини коридору № 5, яка вже сьогодні дозволяє пропускати вантажопотоки у 1,5-2 рази більше існуючих. Здійснюються заходи щодо створення логістичних і накопичувально-розподільчих центрів. Чопсько-Загонської накопичувальної розподільної зони, де роз’єднується вантажопотоки різних напрямків для слідуванню по коридору № 5. Роль Чопсько-Загонської зони значно зросте з продовженням пан європейських транспортних коридорів на схід з виходом на транссибірську та трансазійську магістралі, що було задекларовано і підтримано за час роботи групи високого рівня по транспорту європейської комісії.

Враховуючи значний потенціал контейнерних перевезень за маршрутами коридору № 5 на станції „Чоп” розпочато будівництво спеціалізованого контейнерного терміналу. Також визнано доцільним створення міжнародного логістичного центру на базі терміналу в місті Загонь, Ужгород і продовження залізниці тисячу п’ятсот двадцять мілі... метрів від Чопу до цієї станції.

Також розглядається будівництво відповідного центру у місті Славкові. Саме сьогодні проходить засідання у Загоні представників трьох держав України, Венгрії та Російської Федерації для того, щоб ми уже мали відповідно підписаний документ.

Активну позицію займає Міністерство транспорту та зв’язку в підвищеній ролі України на сьомому міжнародному транспортному коридорі, який проходить по Дунаю. Після двох років страчених можливостей в рамках цього коридору у квітні цього року було відновлено судноплавство по каналу Дунай-Чорне море і це має стратегічне значення для України. Це не лише робочі місця для людей, які живуть у Придунайському регіоні, але і конкретний крок по наближенню України до Європейського Союзу та в посиленні геополітичного значення.

Я впевнений, що Україна буде отримувати значні доходи від експлуатації цього суднового ходу. Звичайно, частина коштів буде витрачена на утримання його в належному стані, але десятки мільйонів отримає Україна від того, що її територією проходитиме цей транспортний коридор, а також порти будуть завантажені продукцією. В експериментальному режимі відновлений канал уже з 26 квітня пропустив 70 суден, 30 відсотків з них це іноземні судна, які йдуть транзитом через територією України. Перевага українського каналу над румунським полягає в тому, що в ньому можна буде проходити цілодобово і в двох напрямках. Ставка за прохід українським каналом, враховуючи його природне походження, нижча і витрати на його підтримання в експлуатації менші.

Враховуючи ці переваги, очікуємо, що в подальшому кількість транзитних суден зросте значно. Для того, щоб завершити комплекс робіт по введенню каналу нам потрібна підтримка із боку держави.

Сьогодні на засіданні уряду було затверджено другий етап розбудови каналу, ми звертаємося до уряду і Верховної Ради підтримати фінансування протягом слідуючих 2007-2008 року 150 мільйонів гривень для того, щоб можна було побудувати дамбу і цей канал ніколи не більше не замулювався як це відбулося у попередні роки.

Важливу роль для розвитку транспортного співробітництва відіграє розбудова автобанів. Головним напрямком транспортної політики є залучення приватних інвесторів у розбудову доріг. Тому дозвольте мені, користуючись нагодою, подякувати народних депутатів за підтримання Закону „Про примусове вилучення земель для об’єктів стратегічного значення”. Це дасть можливість будувати в Україні дороги на концесійній основі. Зараз на друге читання розроблений Закон „Про концесії” і доопрацьований з фахівцями та за банками, які готові кредитувати довгострокове будівництво доріг, теж просимо прийняти його у Верховній Раді і подати на підпис Президенту.

Державною програмою розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007-2011 роки затверджено перелік інвестиційних проектів, які планується реалізувати на умовах концесії на загальну суму 105 мільярдів гривень. 75 відсотків коштів – це кошти концесіонерів і лише 15 відсотків держави.

Найбільш важливими проектами є будівництво та експлуатація автомобільних доріг Броди-Рівне, Львів-Броди, Львів-Краковець Південнотрансєвропейська автомагістраль, західний кордон Києва, а також Схід-Захід-Велике кільце навколо міста Києва.

Будівництво автобану від Львову до Луганську, вартість якого оцінюється приблизно в 7,5 мільярдів доларів – це стратегічний об’єкт для всієї економіки України, бо він дасть вихід для українських промислових регіонів до Західної Європи.

Ми також реалізуємо проект реконструкції аеропортів і 7 стратегічних аеропортів: „Одеса”, „Львів”, „Харків”, „Дніпропетровськ”, „Донецьк”, „Жуляни” та „Сімферополь” будуть реконструйовані з підтримкою держави під державну гарантію злітні смуги та термінали по обслуговуванню пасажирів.

Ми реалізуємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

РУДЬКОВСЬКИЙ М.М. Хвилину.

Ми реалізуємо проект швидкісного залізничного руху і протягом слідуючих 4-х років ми введемо такі лінії від Києва до Дніпропетровська, Донецька, Сімферополя, Львова та Одеси, що дасть можливість рухатися на залізниці швидкістю 220 кілометрів на годину.

Все це потребує не лише законодавчого забезпечення, але й фінансів. Фінанси ми залучаємо, ведучі переговори з міжнародними фінансовими організаціями, і готові вони надавати кошти. Відповідні рішення уже були прийняті в парламенті і прийняті відповідні закони, але, на жаль, на сьогоднішній день Президентом України не підписуються закони. І я сьогодні звертаюся з цієї трибуни до Президента України підписати відповідні закони по розвитку транспортної галузі для того, щоб ми могли розвивати українську інфраструктуру і не на словах, а на ділі інтегруватися в європейські транспорті коридори. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Миколайович.

Доповідь від імені комітету робить секретар Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Сергій Миколайович Ларін. У вас 10 хвилин. Підготуватися Шибку Віталію.

15:37:47

ЛАРІН С.М.

Шановний пане головуючий, шановні учасники слухань! Шановний Адаме Івановичу, ви висунули на початку нашого засідання претензії до комітету. Я вважаю, що вони стосуються до тих євроінтеграторів на словах, які самоусунулись від справ комітету, в тому числі безпосереднє керівництво комітету, а не до тих членів комітету, які плідно працюють і сьогодні працюють…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поза всяким сумнівом ви праві.

ЛАРІН С.М. …в залі най цих слуханнях.

Тема сьогоднішніх парламентських слухань дуже важлива і актуальна для нашої країни, адже за допомогою транскордонного співробітництва ми можемо вирішувати завдання у декількох напрямках. По-перше, транскордонне співробітництво – це ефективний інструмент розвитку українських регіонів. По-друге, на західних кордонах України транскордонне співробітництво є одним з суттєвих механізмів зближення України та Європейського Союзу, так би мовити, додатковим інтеграційним містком до Євросоюзу.

Ми також серйозно ставимося до транскордонного співробітництва на північно-східному кордоні України. Тут кордони з'явилися лише 15 років тому, причому їх поява призвела як до порушення промислово-економічних зв'язків, так і до психологічного дискомфорту у свідомості населення прикордонних регіонів. Поява єврорегіонів на кордонах з Росією і Білоруссю призводить до виправлення ситуації, коли бар'єрна функція слугує для протидії організованій злочинності, нелегальній міграції, тотрафіку зброї й наркотиків. А контактна функція дозволяє поглиблювати економічні зв'язки, міжлюдський обмін та культурне співробітництво між прикордонними регіонами.

Ми ініціювали проведення парламентських слухань для того, щоб зібрати фахівців, які безпосередньо причетні до вироблення політики розвитку транскордонного співробітництва як в центрі, так і на місцях, щоб поділитися думками та сформулювати перелік необхідних кроків з боку Верховної Ради, Кабінету Міністрів України, центральний та регіональних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, які б могли бути формалізовані у вигляді Постанови Верховної Ради України про рекомендації парламентських слухань.

Комітет спеціально не готував проекту постанови виходячи з тих міркувань, що будь-який рамковий проект встановлює, вибачте за тавтологію, певні рамки для дискусій, сковує ініціативу для подання пропозицій. Ми вважаємо за краще проаналізувати позицію тих, хто виступав і виступатиме сьогодні і разом з тим уже отриманими пропозиціями підготувати до розгляду у Верховній Раді конкретний та адресний документ.

Дієвою організаційною формою транскордонного співробітництва вважаються єврорегіони. Співробітництво в рамках єврорегіонів надає додаткові інструменти для впровадження інфраструктурних проектів на Державному кордоні у сфері транспорту, туризму та охорони навколишнього середовища, сприяє запровадженню інноваційної моделі розвитку регіонів, посиленню економічних зв`язків та бізнес-активності, наукового, освітнього, культурного та міжлюдського обміну, а також виконання соціальних проектів. Цей список можна продовжувати, але він і так виглядає досить переконливо, щоб зрозуміти, механізм єврорегіонів зокрема та транскордонного співробітництва взагалі потрібно використати максимально ефективно. Це розуміє і парламент, і уряд. Так, Кабінет Міністрів 27 грудня 2006 року прийняв Державну програму розвитку транскордонного співробітництва на 2007-2010 роки. Як відомо, Програма передбачає активізацію діяльності існуючих єврорегіонів на кордонах України, реалізацію заходів, проектів та програм транскордонного співробітництва.

Потрібно сказати, що рівень бюджетних коштів, виділяємих на транскордонне співробітництво, досить обмежений. У 2008 році на 16 проектів планується 6,62 мільйони гривень. Тому перед нами стоїть також завдання ефективно використати можливості нового європейського інструмента сусідства і партнерства, значну частину якого буде складати компонент прикордонного співробітництва. В рамках європейського інструменту сусідства і партнерства Україна матиме можливість участі у трьох програмах прикордонного співробітництва: „Україна – Угорщина – Словаччина -Румунія”, „Україна – Румунія – Молдова”, „Україна – Польща – Білорусь”. Також в одній програмі регіонального співробітництва „Чорне море”. Саме завдяки технічній допомозі в цих рамках можуть бути підготовлені та реалізовані економічні проекти за участю як державних, так і приватних підприємств. Що важливо: користь від реалізації конкретних проектів, наприклад, в галузі енергозбереження, по переробці сміття, буде очевидна для всіх громадян, незалежно від рівня їх поінформованості про Європейський Союз та перспективи європейської інтеграції. Цим ми також покажемо, що рух України назустріч членству в ЄС – це не ефемерний проект, процес, не зрозумілий для більшості населення, а конкретні справи, спрямовані на покращання життя простих людей.

І як же комітет впливає на ці процеси. По-перше, це законотворча функція парламенту. Будь-які пропозиції, пов’язані з необхідністю прийняття нових законодавчих актів або внесення змін до вже існуючих, будуть уважно розглянуті на комітеті і винесені на розгляд Верховної Ради. По-друге, парламентарі можуть застосовувати різноманітні механізми як співпраці з урядом, так і здійснення контролю за його діяльністю. По-третє, існують механізми міжпарламентського співробітництва та напрацьовані зв’язки на рівні виконавчих та парламентських структур Європейського Союзу та його держав-членів, які можна використати для просування проектів у рамках транскордонного співробітництва. Наприклад, Комітет з питань парламентського співробітництва між Україною та Європейським Союзом. Звичайно, ми не приймаємо рішень про виділення коштів та підтримку якихось проектів, але ми можемо донести певні ідеї, спрямовані на вирішення проблем транскордонного співробітництва до представників європейського парламенту та європейської комісії, і, не виключено, вони будуть сприйняті.

Проблем дуже багато в цьому напрямку. Ми бачимо це не лише, ніж звернення регіональних органів влади. Так, у лютому 2007 року ми провели виїзне засідання в Чернівецькій області, яке було присвячене цим проблемам. Тому в загальних рисах можна виділити наступні проблемні питання, які потрібно вирішувати. Це недостатній рівень фінансування заходів транскордонного співробітництва з державного та місцевих бюджетів, про що вже говорилося.

Повільна розбудова кордонної та прикордонної інфраструктури, має на увазі недостатня кількість пунктів пропуску через кордон, низька якісь під’їзних шляхів до них. Сьогодні рух через кордон перевищує проектовану пропускну спроможність пунктів пропуску, що призводить до черг, провокує незадоволення населення. Низький рівень інформаційно-консультативної підтримки для розробників проектів та пов’язаних з цим проблем, недостатнього практичного досвіду у представників органів влади.

Низький рівень залучення територіальних громад та неурядових організацій до здійснення транскордонного співробітництва, недостатній рівень самостійності місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування у прийнятті рішень про спільні з іноземними партнерами заходи.

І як перший крок для вирішення нагальних проблем транскордонного співробітництва, зокрема у рамках єврорегіонів ми можемо використати сьогоднішні парламентські слухання і сформулювати конкретні рекомендації органам державної влади, які будуть оформлені у вигляді постанов Верховної Ради України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні учасники, ми заслухали три доповіді, зараз перейдемо до їх обговорення. Час обговорення на виступи – 5 хвилин. Слово має голова комітету Верховної Ради в закордонних справах Шибко Віталій Якович, за ним буде виступати Плотніков.

15:45:55

ШИБКО В.Я.

Я дякую, Адам Іванович. Шановний Адаме Івановичу, шановні наші гості, депутати, члени уряду, наш комітет і взагалі я, як представник соціалістичної фракції, гадаємо, що тут при обговоренні цієї проблеми треба визначити дві проблеми, два аспекти.

Ну, по-перше, вона актуальна. Я нижче на цьому зупинюся ця тема. А по-друге, ця вся актуальність вона помножена на сьогодення, коли євроінтеграційні процеси дещо уповільнилися в зв’язку і після Указу Президента. Я хочу на це наголосити особливо, тому що маючи певний міжнародний досвід і спостерігаючи, як ведуться зараз переговори щодо СОТ і щодо нової поглибленої угоди про співпрацю Україна – ЄС, це відчувається.

І це, навіть, відчувається на 19 травні. Тому що ви добре знаєте, що 19 травня у нас уже декілька років проводиться традиційно День Європи, а на сьогоднішній день саме європейська спільнота скасувала це до визначення якраз тих проблем, які зараз ми маємо в Україні. І це свідчить про дуже багато, як на сьогоднішній день чи інший урядовець опікується саме євроінтеграційними процесами, я маю на увазі, саме України.

Далі, ми можемо також сказати, що вихід з цього є. Вихід якраз у цьому питанні, який ми на сьогоднішній день розглядаємо – це інтенсифікувати співробітництво з Євросоюзом саме через єврорегіони та транскордонне співробітництво.

Ви знаєте, що сьогодні тут, я бачу, сидить молода аудиторія. Я просто дам деяку інформацію, що ми напрацювали декілька законів щодо цього. Зазначу, що у нас діє закон України про транскордонне співробітництво, він був прийнятий 24 червня 2004 року. І хочу зазначити, що ми ратифікували європейську рамкову конвенцію про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або областями 1980 року. Україна якраз приєдналася до цієї рамкової конвенції у 1993 році.

І ми, я хочу сказати, що крім цієї законодавчої бази, є у нас відповідний вже досвід. Цей досвід позитивний. Ви знаєте, що на сьогоднішній день вся ця співпраця проходить у чотирьох напрямках. Перший напрямок – це діяльність єврорегіонів, де сьогодні, фактично, на кордонах України функціонує шість єврорегіонів, і це дуже спільна співпраця якраз з країнами, які сьогодні граничать з Україною.

Це також діє на сьогоднішній день, втілюється програма сусідства з Європейським Союзом. Вона здійснюється державами-членами країнами-кандидатами та країнами-партнерами Євросоюзу згідно з положеннями комунікацій Єврокомісії від 1 липня 2003 року, яка має назву „Підготовка шляхів до запровадження нового інструменту сусідства”.

Також, ви знаєте, що Україна бере активну участь у всіляких міжнародних організаціях та асоціаціях. Просто назву їх, щоб ми добре розуміли, що це Асамблея європейських регіонів, Конгрес регіональних та місцевих влад Європи, Асоціація європейських прикордонних регіонів, Конференція приморських регіонів Європи та інші.

І йде дуже плідна міжрегіональна співпраця. Хочу сказати, що сьогодні фактично всі області уклали якісь договори з іншими відповідними областями інших країн, і дуже можна назвати великі навіть цифри. Наприклад, Харківська область має 49 таких угод окрім тільки поки що Херсонської області, яка має тільки ще на сьогоднішній день тільки одну угоду. Тобто, ви бачите, що на сьогоднішній день саме у цьому напрямку дуже розвивається плідно співпраця. І хочу сказати, що, з іншого боку, на сьогоднішній день оце все буде сприяти тому, хоче хто чи не хоче, тому що розвиватися якраз можливість в плані набуття досвіду європейських стандартів щодо розвитку місцевого самоврядування і функцій. І хочу тут особливо підкреслити, що саме і так буде фактично, явочним порядком, хоча я і не люблю дуже цього слова, тому що все повинно бути чинно закону, проходить у нас децентралізація влади та впровадження конституційної реформи в Україні.

І, по-перше, це буде досвід, який ми будемо напрацьовувати, по-друге, буде економічне зростання. І от, коли це економічне зростання відбудеться в регіонах, то тоді центральній владі нічого не залишиться, як далі просувати нашу конституційну реформу щодо подальшої автономізації місцевого самоврядування, про що на сьогоднішній день йшлося у попередній нараді в стінах цієї Верховної Ради. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Виступає заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічної політики Плотніков Олександр Віталійович. За ним буде виступати Святослав Кравчук.

15:51:06

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні учасники парламентських слухань.

Тема наших сьогоднішніх слухань більш ніж актуальна. Враховуючи не лише значимість транскордонного співробітництва для розвитку національної економіки України, а і того, що це як важіль, як механізм використовується, наприклад, в Євросоюзі, дійсно, уже 27 років як існує програма розвитку прикордонних територій Євросоюзу, коли перед ЄС постало питання про вирівнювання прикордонного розвитку країн членів Євросоюзу, саме тоді вже були запроваджені програми, які дозволяли створювати транскордонне співробітництво ще тоді між країнами Євросоюзу.

Що стосується України, то коли створювались єврорегіони з нашими західними сусідами, тоді не йшла мова про те, що ці сусіди будуть членами, чи вони то мріяли про те, що вони будуть членами Євросоюзу, але в принципі тоді вони ще не були членами ЄС. Але з розвитком історичних подій виявилося, що саме єврорегіони за участю наших західних партнерів є тим містком, який дозволяє поєднувати Україну з країнами, які вже зараз є членами Європейського Союзу. Тому це вкрай важливо і саме для того, щоб Україна співпрацювала з країнами Євросоюзу, і з точки зору того, що, наприклад, ні для кого не є таємницею, що прикордонні території цих відносно нових членів Євросоюзу, вони не є розвиненими і це також важливо і для тих країн, посилювати певний потенціал цих територій.

Що стосується конкретних кроків щодо розвитку єврорегіонів і того, що це може дати для економіки України, то я хочу підтримати свого колегу Ларіна в тому плані, що створення певних практичних механізмів зони вільної торгівлі, можлива апробація цих механізмів може розпочатися саме через єврорегіони, через прикордонні території в такому, в регіональному розрізі.

Далі, це прискорення розвитку територій, які є прикордонними, використовуючи фактори міжнародного регіонального співробітництва. Це реалізація потенціалу виробничої спеціалізації саме західних областей України, які ніколи не були експортноорієнтованими, які не є лідерами щодо експортної орієнтації, але, враховуючи їх територіальну розташованість, тут більш ніж вагомий потенціал для того, щоб ці області створювали, брали участь у формуванні експортної базі зовнішньоторговельного балансу країни.

Безперечно, це створення умов для додаткового залучення іноземних інвестицій і перспективи співробітництва в прикордонних областях вони більш ніж позитивні, саме з точки залучення іноземних інвестицій.

Ну і також це є природно, виходячи з географічної розташованості, це спільний розвиток транспортної, комунікаційної інфраструктури, туризму, рекреація охорона навколишнього середовища та багато чого іншого. І крім цього є такий ще, можливо це трохи гіпотетичне, але враховуючи те, що ті країни є членами СОТ, а Україна лише вступає в СОТ, то можливо саме через механізми транскордонного співробітництва, можливо через механізми євро регіонів є, чи з’являється можливість для того, щоб Україна якось використовувала досвід адаптації національних е… щодо членства в СОТ. Можливо це пом’якшення наслідків членства в СОТ для України, але знову ж таки враховуючи досвід тих країн, які є прикордонними, які працюють в умовах СОТ вже кілька років.

І в цілому я ще раз хочу підкреслити, що євро регіони та транскордонне співробітництва, це можливо один з таких реальних, практичних напрямків для того, щоб Україна поки що працювала з ЄС враховуючи те, що немає у нас зараз сигналу з ЄС про членство, немає якихось реальних звідти бажань бачити Україну членом ЄС, а саме євро регіони, саме транскордонне співробітництво, це більш ніж реальні економічні механізми, які можуть багато дати позитивного для України і на взаємовигідній основі для тих країн, які є прикордонними з того боку з України. Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має заступник голови Волинської обласної державної адміністрації Кравчук Святослав Євгенович, будь ласка підготуватись Білякович.

КРАВЧУК С.Є. Шановний Адам Іванович! Шановні учасники парламентських слухань! Дозвольте мені поділитися деякими міркуваннями з приводу бачення перспектив участі Волині у здійсненні транскордонного співробітництва між Україною та Європейським Союзом.

Обов’язковою передумовою конструктивних транскордонних взаємин є продовження розбудови інституційної спроможності регіонів, здатної забезпечити найбільш активну участь широкого представництва громадськості та не урядових організацій з обох сторін українсько-польського кордону.

У першу чергу це стосується подальшого посилення ролі єврорегіонів у процесі транскордонного співробітництва. Вони можуть і повинні стати ключовою ланкою у підтриманні контактів між органами влади, вироблені стратегії спільних дій, ініціюванні проектів, реалізація яких відповідає інтересам прикордонних регіонів України і Польщі.

У зв’язку з цим коротко зупинюся на досягненнях єврорегіону Буг, діяльність якого є прикладом практичного застосування наших прикордонних можливостей. Це територія 82 тисячі квадратних метрів, на якій проживає 5,3 мільйонів чоловік з обох сторін кордону. Основні зусилля учасників транскордонного об’єднання сфокусовані в основному на питаннях підтримки ініціатив, спрямованих на розбудову громадянського суспільства, впровадження програм обміну фахівцями по конкретних галузях: представниками мас-медіа, учнівською та студентською молоддю, спортсменами. Посилення співробітництва у культурній сфері, природокористуванні, розширення контактів між громадськими інституціями.

Великий інтерес представляє налагодження продуктивної співпраці у сфері охорони здоров’я. Передусім у недопущені поширені таких загрозливих явищ, як наркоманія, інфекційні хвороби, ВІЛ-СНІД. Не менш значимими компонентами транскордонних відносин є: аспекти трудової міграції жителів прикордонних територій, протидію організованої злочинності, незаконній торгівлі людьми, відмиванню грошей, боротьби з контрабандою, встановлення ефективних зв’язків між правоохоронними органами і прикордонними службами.

Значним внеском на шляху розвитку міждержавних стосунків є впровадження програми сусідства Польща-Білорусь-Україна, яка є практичним втіленням проголошено Європейським Союзом курсу на заохочення транскордонного співробітництва між державами, новими членами співтовариства та країнами сусідами розширеного ЄС. Прийнятий європейською комісією рішення про виділення коштів для Західних регіонів України створює сприятливі умови для розробки і реалізації спільних транскордонних проектів. В цій ситуації важливе значення полягає в тому, щоб використати надані кошті з найбільшою користю та віддачею для усіх жителів України і Польщі, які проживають у прикордонній зоні.

На фоні такої підтримки Європейським Союзом розвитку транскордонної співпраці дещо скромнішу позицію з цього питання займає наша держава. На жаль існує ще значна кількість проблем, які не дозволяють нам досягти бажаного рівня стосунків і вирішення яких залежить, в першу чергу, від рішучих дій нашого уряду.

По-перше, потреба уніфікації митне законодавство України, приведення його норм до стандартів європейської спільноти.

По-друге, розширення мережі пунктів пропуску, а саме на ділянці з Європейським союзом. Сьогодні на Волині ми пропонуємо побудувати два нових переходи і розширити перехід у …

По-третє, розбудова кордонних переходів, вдосконалення їх технічного і технологічного стану.

По-четверте, існуючий стан навколишнього середовища вимагає більш гнучкого підходу до мінімізації проблем, що носять міжнародний характер.

Вирішення цих питань повинно знаходитися серед першочергових завдань уряду.

Серед проблемних питань хотів би відзначити і недостатність практичного досвіду налагодження транскордонного співробітництва у представників органів влади, бізнесу, неурядових організацій, а також брак інформації та можливості особистого ознайомлення з передовим досвідом подібної співпраці у країнах Європи.

Більш динамічному розвитку взаємин перешкоджає відсутність сучасної інфраструктури, налагодження та координація транскордонної співпраці між місцевими органами виконавчої влади, бізнесом та громадськістю, що зумовлюються різним ступенем децентралізації влади в Польщі та в Україні, а відтак різними рівнями повноважень у плані активізації транскордонної співпраці.

Як не прикро, вже традицією стає посилання на нестачу фінансових джерел для реалізації заходів транскордонного співробітництва із державного та обласного бюджетів.

У даний час більшість з них впроваджуються за фінансової підтримки міжнародних інституцій. Але погодьтеся – це є не найкращим вибором.

У зв’язку з цим, хочу наголосити, що в Законі про транскордонне співробітництво зазначено, що державна фінансова підтримка може надаватися проектам транскордонного співробітництва, які мають достатню аргументацію щодо ефективного розв’язання актуальних проблем і були відібрані на конкурсній основі. Однак, джерела та механізми надання такої підтримки з боку нашої держави не визначаються.

Для прикладу. У 2008 році для фінансування шістнадцяти проектів в рамках шести євро регіонів України, передбачено лише 6,620 мільйонів гривень.

На мою думку, вирішення цієї проблеми можливе шляхом створення державного фонду …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

КРАВЧУК С.Є. Та програм транскордонного співробітництва, який зокрема, був би джерелом спів фінансування проектів, що впроваджуються за програмами Європейської комісії.

Водночас ми чітко усвідомлюємо, що для того, аби потенційні можливості транскордонного співробітництва були використані з найбільшим коефіцієнтом корисної дії, обов’язковою умовою є те, аби всі його учасники доклали більше ініціативності, послідовності та рішучості у реалізації поставлених цілей. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Святослав Євгенович.

До слова запрошується Безякович Галина Анатоліївна – начальник Головного управління зовнішньоекономічної діяльності та європейської інтеграції Одеської обласної державної адміністрації. За нею буде виступати Панова.

БЕЗЯКОВИЧ Г.А. Спасибо. Уважаемые господа. Реализация стратегического курса Украины на интеграцию в Европейский Союз возможна только при условии активного участия регионов в этом процессе. Европейская комиссия считает развитие регионов приоритетной задачей. Лозунг: «Европейский Союз от союза стран к союзу регионов» достаточно емко отражает эту тенденцию. При этом прошедший год был объявлен Еврокомиссией годом регионов в рамках ЕС, статья 5 Закона Украины от трансграничном сотрудничестве определяет следующие его организационные формы. Это в рамках еврорегиона и путем установления и развития взаимовыгодных контактов между субъектами трансграничного сотрудничества, а в частности, через участие в региональных европейских организациях.

Одним из наиболее эффективных механизмов сотрудничества с регионами стран Европы к тому же, уже проверенные временем, являются еврорегионы. Именно эту модель кооперации в последнее время активно поддерживает Европейский Союз.

Еврорегионы и трансграничное сотрудничество служит важными звеньями и развития сотрудничества как внутри ЕС, так и между ЕС и его новыми соседями в том числе, Украиной. Они выполняют функцию привлечения средств европейских фондов для решения региональных проблем, повышая шансы местных властей в решении различного рода задач.

Одесская область является одним из основателей и активным участником еврорегиона Нижний Дунай. Более десяти лет тому назад Одесская область установила прямые связи на межрегиональном уровне с приграничными румынскими уездами Галица и Тульча. А соглашение о создании еврорегиона Нижний Дунай было подписано 14 августа 1998 года на встрече руководителей Одесской области, районов Когул, Кантемир у Вулканешны – это Республика Молдова и уездов Галиц, Тульча, Брилы – Румыния. Во время этой встречи был также утвержден устав и регламент еврорегиона. Наш еврорегион является одним из самых больших еврорегионов и разнимает площадь более 53 тысяч квадратных километров и включает почти 4 миллиона жителей. За почти за 9 лет деятельности еврорегиону достигнуты реальные положительные результаты.

Одно из них – это то, что Одесская область стала ведущим партнером в ряде проектов международной технической помощи.

У нас постоянно проходят встречи предпринимателей эмиссии туроператоров еврорегиону Нижний Дунай. Заключен договор о сотрудничестве между Одесской региональной торгово-промышленной палатой и ТПП регионов-членов еврорегиона.

В октябре 2006 года еврорегион „Нижний Дунай” был представлен нами на международной конференции «Дунай - основной путепровод в Европы», где была подчеркнута его важность.

В 2001 году еврорегион „Нижний Дунай” стал членом ассоциации европейских приграничных регионов. Уже в 2002 году во время … Одесской области наш регион получил специальный приз ассоциации за развитие социокультурного сотрудничества … … .

На прошлой неделе 11 мая в городе Тульча управление еврорегиона вновь перешло в Одесскую область наиближайшие два года и председателем еврорегиона был избран глава Одесского областного совета Николай Скорик.

Изучив опыт других еврорегионов Одесская область еще на предыдущем заседании Совета еврорегиона выступила с инициативой о совершенствовании организационной структуры и правовой базы.

В частности разработки принятия новой редакции устава с учетом новых реалий и создание постоянно действующего секретариата еврорегиона „Нижний Дунай”, который будет выполнять функции исполнительного органа.

В настоящее время ведется активная работа в этом направлении. Хотелось бы отметить, что наша область - единственная в Украине, которая является действительным членом 6-ти европейских региональных организаций. Это Ассамблея европейских регионов, Ассоциация европейских приграничных регионов, Рабочего содружества Придунайских стран, Конференция приморских регионов Европы, Ассамблея европейских виннодельческих регионов. Ну и уже упомянутый нами еврорегион „Нижний Дунай”.

Это безусловно содействует процессам евро интеграции не только для нашего региона, но и для всей страны.

Для активизации регионального аспекта этого процесса нами разработана программа, наша региональная программа «Кроки до Европии».

Над этой программой работали как сотрудники нашего управления, так и областной совет. И в феврале этого года эта программа была принята. И выделено финансирование на реализацию этой программы. И кроме того мы предусматриваем под эту программу привлечь еще и посторонние и средства международной технической помощи.

Развитие трансграничного сотрудничества является одним из приоритетов работы нашей облгосадминистрации. На сегодняшний день у нас заключено более 20 соглашений с регионами европейских стран и мы очень ради отметить, что это не является фиктивными, ну не то, что фиктивными, это является, вернее, действующими совершенно соглашениями, которые дают реальную помощь нашим предпринимателям и в продвижению нашей политики в европейские структуры.

МАРТИНЮК А.І. Дайте можливість завершити.

БЕЗЯКОВИЧ Г.А. Да. Я только хочу воспользоваться случаем и пригласить всех присутствующих на наш форму «Инвестиции и инновации», который кстати проходит по эгидой Ассамблеи европейских регионов, который пройдет 31 мая - 2 июня, мы ждем вас в Одессе и будем очень рады вас видеть там. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Панова Людмила Миколаївна заступник начальника Головного управління економіки Чернівецької обласної державної адміністрації, за нею буде виступати Кокоть.

ПАНОВА Л.М. Уважаемые народные депутаты, участники слушаний! Уважаемый Адам Иванович!

Учитывая многовековое развитие Буковины как пограничной территории, руководство и общественность области инициировали возобновление этой роли уже в первые годы независимости Украины. Первое распоряжение Черновицкой областной государственной администрации направленное на развитие трансграничного сотрудничества на основе принципов устойчивого и регионального развития было подписано еще в 1993 году.

В дальнейшем процессе согласования с румынской и молдавской сторонами и соответствующими структурами Евросоюза и Совета Европы вопросов создания еврорегиона Верхней Прут украинской стороной была инициирована модель ЕКО еврорегиона для обеспечения устойчиво социально-экономического и пространственного развития пограничных территорий.

Именно такая модель после предварительного одобрения международными структурами на Бухарестском саммите 14 стран в 2001 году окружающая среда и устойчивое развитие Карпатско-Дунайского региона была заложена в основу Карпатской конвенции 7 стран подписанной на Киевской конференции министров 55 стран в мае 2003 года.

Еще одной особенностью этого еврорегиона стал также специальный механизм трансграничного сотрудничества, которое совмещает компетенцию региональных местных властей с вовлечением необходимого потенциала центральных органов власти унитарных государств.

В то же время в этом регионе наряду с пограничным сотрудничеством граничащих регионов впервые было применено трансграничное межрегиональное сотрудничество в форме партнерства еврорегиона с административно-территориальными единицами Австрии, Германии и Франции, Польши, России. В частности это известная украинско-немецкая, французско-румынская инициатива «четыре региона для Европы», современное наполнение которой было предложено именно украинской стороной. Для полноценной реализации этих инициатив распоряжением Кабинета Министров Украины от 14 февраля 2002 года номер пятьдесят девять эр на еврорегион Верхний Пруд была возложена экспериментальная проработка механизмов трансграничного сотрудничества как элементов процесса европейской интеграции и перестройки региональной политики. В таком статусе Черновецкой областью были инициированы разработка Закона Украины о трансграничном сотрудничестве, после принятия которого три года назад шестнадцать из девятнадцати пограничных областей Украины поддержали нашу идею создания национальной сети пограничных регионов Украины. Утверждение постановлением правительства Украины от 29 апреля 2002 года номер пятьсот восемьдесят семь программой развития еврорегионов и образования межведомственной комиссии Кабинета Министров Украины по вопросам развития трансграничного сотрудничества и еврорегионов, проведение в 2003 году первого в Украине выездного заседания парламентского комитета Украина-ЕЭС, специально посвященного проблемам трансграничного сотрудничества, рекомендации которого уже через два месяца были включены в соответствующую резолюцию Европарламента. Разработка и принятие упомянутой межведомственной комиссии первой в Украине концепции и программы развития трансграничного сотрудничества на базе еврорегиона Верхний Пруд. Включение вопросов трансграничного сотрудничества в его пограничный межрегиональных формах сначала в концепцию государственной региональной политики, 2001 год, и в дальнейшем в государственную стратегию региональной политики, утвержденной Постановлением Кабинета Министров Украины от 27 июля 2006 года номер 1001, где уже для восьми областей Украины трансграничное сотрудничество признано ключевым приоритетом.

Разработка примененного затем еврокомиссией подхода зеркальных трансграничных проектов, следуя которому, украинскими, финскими и румынскими членами еврорегиона была создана система из более чем 70 встречных проектных предложений, которые сегодня учтены в приоритетах и мероприятиях программ соседства и новых операционных программ европейского инструмента соседства и партнерства.

Кстати, румынская сторона уже давно эффективно использует эти наработки еврорегиона Верхний Прут, привлекая под проекты трансграничного направления только в одном … уезде южная Буковина примерно один миллиард евро в виде льготных кредитов и грантов.

Год назад на Буковине первая была проведена рабочая встреча 14 стран центрально-европейской инициативы современные вызовы трансграничного сотрудничества на новых восточных границах ЕС, наработки, которые в настоящий момент эффективно используются. В частности, в основу трансграничного сотрудничества и в приоритетные мероприятия программы соседства ЕС – Украина – Румыния, Румыния – Украина – Молдова, Венгрия – Словакия – Румыния – Украина было заложено возобновление тренсевропейского транзита на перекрестке многовековых шелкового пути и дороги из варяг в греки для обеспечения устойчивой инновационно-инвестиционного развития и безопасности.

Что сегодня необходимо для эффективного претворения этих наработок в жизнь? Главное – это реальное выполнение требований закона Украины о трансграничном сотрудничестве. В первую очередь это касается обеспечения украинской стороной софинансирования трансграничных проектов, которые почти на 90 процентов будет покрываться выделенными средствами Евросоюза.

Второе,….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

ПАНОВА Л.М. Да, второе, обеспечение конструктивного сотрудничества центральных органов исполнительной власти, региональных и местных властей, широкого круга участников трансграничных проектов, в соответствии с европейским принципом субсидиарности властей всех уровней. В этом смысле хочется отметить, что в свое время в Румынии Министерство регионального развития было преобразовано в Министерство евроинтеграции, когда страна вышла на финишную прямую вступления в ЕС. А после завершения этого процесса в текущем году опять стало министерством регионального развития.

по нашему мнению, существующую схему, когда трансграничный менеджмент возглавляет исключительно Минэкономики и МИД целесообразно оптимизировать путем передачи части ключевых координационных функций воссозданному министерству регионального развития и строительства Украины.

Третье, учитывая, что граница Украины с новым членом ЕС – Румынией составляет, практически,

половину общих рубежей стран ЄС Украины, а также с учетом значения юго-восточного вектора, в частности, последних черноморско-дунайских инициатив ЭС необходимо неотложно определить положения украинской политики в сфере трансграничного сотрудничества относительно этой страны – Румынии, по крайней мере, на том уровне, как уже наработано с Польшей, Венгрией, Словакией, как это было предварительно согласовано в ходе официального визита Премьер-министра Украины в Бухаресте еще в январе 2002 года.

Для этого Буковина уже неоднократно вносила предложения по созданию системы координационных центров по вопросам трансграничного сотрудничества, совмещенными с основными операционными программами реализации европейского инструмента соседства и партнерства, а именно по польско-белорусскому направлению во Львове и Луцке, по словацко-венгерскому – в Ужгороде, по румынско-молдовскому – в Черновцах, по черноморско-дунайским инициативам – в Одессе, а также по российско-белорусскому направлению в Харькове.

Четвертое, в отмеченном контексте необходимо максимально активизировать работу по полномасштабной реализации ……………. Карпатской конвенции, особенно в контексте инициированного также и нами сотрудничества между карпатской и альпийской конвенциями. Для этого очень важно довести до конца украинскую инициативу, поддержанную программой ООН по окружающей среде относительно размещения постоянного секретариата Карпатской конвенции в Черновцах или учитывая опыт аналогичной структуры альпийской конвенции в Инсбруке (Австрия) и Южном Тироле (Италия), пойти на более глубокое сотрудничество с Румынией, на территорию которой приходится большая часть Карпат, создав общий постоянный секретариат в Черновцах и румынской Сучавии (Южная Буковина).

Хотелось бы обратить ваше внимание, что за последние месяцы удалось привлечь внимание высшего руководства нашей страны к этим вопросам. 19 декабря 2006 года Премьер-министр Украины провел в Черновцах межотраслевое совещание именно по вопросам реализации возможностей трансграничного сотрудничества и транзитного потенциала Украины, результатом которого стал ряд поручений всем ключевым министерствам и регионам.

6 марта 2007 года Президент Украины провел в Черновцах совещание руководителей всех шести областей, которые граничат с новыми членами расширенного Евросоюза.

Между этими событиями в Черновцах состоялось также специальное выездное заседание профильного комитета Верховной Рады Украины, о котором уже докладывал господин Ларин, и активное обсуждение этих вопросов во время рабочей поездки Председателя Верховной Рады Украины 20 января сего года. Вопрос, как говорится, за малым: нужно последовательно выполнять принятые решения.

Для реализации этих заданий могут быть применены не только механизмы соседства, но и значительно более мощные возможности региональной, транспортной, безопасносной, экологической политики Евросоюза, программы «………….» и так далее.

После окончательной утверждения европейского инструмента соседства и партнерства в октябре 2006 года еврокомиссия в специальном послании от четвертого декабря 2006 года по вопросам усиления политики соседства подчеркнула необходимость развития многостороннего сотрудничества через новые границы стран Евросоюза именно по таким ключевым направлениям, как транзит, безопасная энергетика, устойчивое развитие.

По согласованию с руководством центральной европейской инициативы и румынской стороной уже осенью предусматривается проведение на Буковине второй рабочей встречи стран с центральной европейской инициативой по этим вопросам и было бы целесообразно, если бы на ней уже прозвучала четкая позиция украинского парламента относительно рассматриваемой сегодня проблемы.

Благодарю за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмило Миколаївно.

Тільки з урахуванням того, що у Чернівцях побували усі найвищі достойники держави, я дав можливість вам вдвічі перевищити регламент. Інші такої привілеї не матимуть.

Будь ласка, слово має Кокоть Валерій Олексійович, секретар Комісії Чернігівської обласної ради з питань міжрегіонального та транскордонного співробітництва. За ним буде виступати Бройда.

КОКОТЬ В.О. Дякую. Шановні учасники парламентських слухань. Сьогодні хотілося б привернути кілька слів уваги щодо цих проблем, які ми бачимо на регіональному рівні.

Зокрема наголошую на тому, всі ми знаємо, що Україна має значний потенціал транскордонного та прикордонного співробітництва, адже 19 із 25 регіонів України є прикордонними регіонами.

Як видно з матеріалів парламентських слухань, які всі маєте, уже на сьогодні створено шість єврорегіонів, і тільки два з них не мають кордонів з країнами Європейського Союзу, і заявлено про те, що створено ще один єврорегіон „Ярослав”, на який теж не має кордону з Європейським Союзом.

На превеликий жаль, сьогодні основна увага приділяється покращенню транскордонної інтеграції з прикордонними регіонами країн ЄС. Ці акценти відчуваються в багатьох напрацьованих та перспективних документах як з боку України, так і з боку ЄС. Ну, зокрема в Державній програмі розвитку транскордонного співробітництва на 2007-10 роки, про яку вже кілька разів сьогодні згадували, а також в керівних документах європейського інструменту сусідства та партнерства, які на сьогодні розробляються. Ну, зокрема це регламент програм прикордонного співробітництва, стратегія програми прикордонного співробітництва на 2009-13 роки та правил впровадження програми прикордонного співробітництва.

Дуже добре лише те, що левову частку фінансової допомоги, передбаченої європейським інструментом сусідства та партнерства, планується спрямувати на потреби транскордонного саме співробітництва. Але слід зазначити, що цим же європейським інструментом сусідства та партнерства не передбачається жодної фінансової підтримки транскордонного співробітництва регіонів, які не мають спільного кордону з Європейським Союзом.

На наш погляд подібна позиція не зовсім відповідає національним політичним та економічним інтересам, адже таким чином транскордонні об’єднання, що знаходяться на кордоні з Російською Федерацією або Білоруссю, позбавляються можливого джерела фінансування. Це є також однією з проблем, яка на сьогоднішній день стоїть перед українськими єврорегіонами, і зокрема перед тими, які не мають кордону з ЄС.

Якщо говорити, наприклад, про єврорегіон Дніпро, який вже на сьогодні працює у складі Чернігівської, Брянської та Гомельської областей, а також про єврорегіон Слобожанщину, а новостворений єврорегіон Ярославна, то їх треба теж більш активно долучати до різних структурних фондів, які передбачаються Європейським Союзом, тому що, на нашу думку, повинно активно розриватися співробітництво транскордонно по всьому периметру держави, а не лише тільки в західному напрямі.

Насамперед це повинно визначатися почуттям здорового національного егоїзму щодо нарощування власних ринків збуту. Важливо також поетапно втілювати в інтересах своїх громадян стратегію чотирьох свобод. Вільне пересування товарів, послуг, людей і капіталів на ринках сусідніх країн, не лише на західних ринках. Тому для утвердження України на міжнародній арені у якості рівноправного партнера розвиток транскордонного співробітництва на російському та білоруському кордонах насамперед зовнішньоекономічних зв’язків є не менш важливим завданням ніж економічна взаємодія України з країнами ЄС.

На сьогодні єврорегіональне співробітництво за участю України, Білорусії та Росії не повністю використовує наявний економічний потенціал. Для прикладу наведу показники товарообігу між Україною та Білорусією. Так за підсумками 2006 року в зовнішньоекономічному балансі Республіки Білорусь Україна посіла друге місце після Росії серед держав СНД та третя серед світових партнерів Російська Федерація, Нідерланди тоді Україна. Товарообіг становив майже 2,5 мільярди доларів США і він збільшився протягом минулого року на 36,5 відсотка у порівнянні з 2005 роком.

При цьому, теж дуже цікава цифра, що питома частка зовнішньої торгівлі між Чернігівською областю і суб’єктами Республіки Білорусь становила всього 2 відсотки, а Білорусь в Україні є восьмим за значимістю за обсягами торгівельно-економічним партнером, тобто ми маємо ще багато резервів для того, щоб розвивати зовнішню торгівлю у цьому напрямі.

І щоб не перебирати ліміт часу, хотів би з врахуванням досвіду, яким маємо ми в єврорегіону Дніпро, а також практичного втілення ініціатив регіонів України щодо поглиблення транскордонного співробітництва рекомендувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

КОКОТЬ В.О. Проект постанови, яку ми маємо отримати після закінчення цих парламентських слухань, такі пункти. Перше. Підтримую колегу, яка перед цим говорила, що потрібно якусь координацію дій вести в цьому.

Тому, перше, визначити єдиний центральний орган виконавчої влади, який на державному рівні здійснюватиме координацію транскордонного співробітництва регіонів України у вигляді Міністерства регіонального розвитку та будівництва.

Друге. Провести інвентаризацію договірно-правової бази, яка укладена на міжрегіональному рівні для приведення її у відповідність з законодавством по нашому напряму України, Російської Федерації та Республіки Білорусь, а також наповнення конкретним змістом. Просто скажу одну цифру, Україна і Росія має 53 двосторонні угоди, які треба привести у відповідність до теперішніх умов.

Третє. Здійснити аналіз зовнішньої торгівлі та інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання України, Російської Федерації та Республіки Білорусь за 2001-2006 роки в розрізі регіонів та товарних груп. І, можливо, треба подивитися на нашу статистику, яка не обліковує цю діяльність у розрізі регіонів. Можливо, треба внести якісь правки до цього законодавства, що регулює діяльність Держкомстату.

На нашу думку, це дозволить виробити необхідні стандарти транскордонного співробітництва регіонів України з метою забезпечення належної реалізації зовнішньоекономічних та зовнішньополітичних пріоритетів нашої держави. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Зіновій Самуїлович Бройда, директор державного науково-технічного центру „Акворесурс”, представник України в робочій групі Центральноєвропейської ініціативи з питань транскордонного міжрегіонального співробітництва, підготуватися Михальцю.

БРОЙДА З.С. Дякую. Шановний Адаме Івановичу!

Я дуже радий можливості зробити цю коротку ремарку в присутності Анатолія Кириловича Кінаха, уряд якого чимало зробив свого часу саме для становлення цих основних положень, про які говорили сьогодні. Я тільки хочу підкреслити, ми маємо 15-тій рік з того моменту, як Україна почала інтенсивно залучатися до проектів транскордонного співробітництва. І йде п’ятий рік з того моменту, як Європейський Союз наголосив на політиці сусідства, тому все, про що говорилося сьогодні, треба було робити ще вчора. Це суперактуально, але Україна, якщо вона буде тільки наздоганяти, вони чимало втратить. І тому, власне, я б хотів зробити дуже коротку ремарку стосовно того, яким чином ми можемо почати працювати на упередження, виконуючи все, про що говорилося сьогодні, але заглядаючи трохи в майбутнє. Фактично я зупинюся на трьох основних моментах.

В першу чергу – це документи, які прийняті Євро комісією вже, як кажуть, на перевищення інструменту сусідства і партнерства.

Перше. 4 жовтня минулого року Данута Хілмер, перебуваючи в Ураїні, комісар ЄС з регіональної політики, запросила нас фактично до участі у елементах в регіональній політиці, зокрема європейських угруповань територіальної співпраці. Це механізм, на порядок потужніший, ніж інструмент сусідства. І він дозволяє вирішувати саме ці питання, на які звернув увагу пан Кокоток.

Друге. 31 січня Євросоюз, … комісія звернулася вже до Європарламенту і Ради ЄС стосовно транзитної і транспортної політики, де Україна, або залишиться так приблизно на півтори відібраних Євросоюзом осі і буде Причорноморською країною, або вона залучиться до чотирьох осей. І в першу чергу – це ідеться про сталий розвиток Балтосередземноморського транзиту.

Сьогодні ці питання розглядаються Європою дуже серйозно і для України вибір: або ми залучимо на давній цей шлях, як говорили … з Балтики до Середземномор’я в обхід Карпат єдиний, безпечний найкоротший шлях, або ми опинимося обабіч цього процесу.

І третє. Власне механізми Карпатської конвенції, вони і передбачають залучення інструментів сталого розвитку, зокрема сталого транспорту, сталої енергетики, під які теж Євросоюз сьогодні виділяє значно більші кошти і від нашої позиції залежить те, ми залучимося до цих інструментів і коштів, або опинимося поза їх межами.

І в силу тих причин, останнє, про що тут казали. Ці інструменти, оця робота на упередження, вимагає значно більшого поглиблення взаємодій центральних і місцевих влад і взаємодій з відповідними владами в сусідніх країнах із ЄС.

Власне, в євро регіоні Верхній Пруд був такий механізм вперше закладений і треба віддати належне, що румунська сторона цим користується стовідсотково,

Треба було, появилися представники Мінтрансу, автодору, залізниць Румунії, щоб підписати протокол, який вигідний румунській стороні. Вона нам зла не бажають, вони собі бажають добра і треба, щоб Україна висловлювала точно такі ж побажання, тоді на перехрестях ми знайдемо точки зростання.

І тому я б дуже просив, щоб в тих документах, які будуть розроблені на підставі сьогоднішніх слухань. Оце, ця взаємодія місцевих регіональних влад з урядовими структурами в процесі транскордонного співробітництва, щоб вона знайшла більш повне відображення. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слово має Юрій Борисович Михайлець – голова Володимир-Волинської райдержадміністрації, будь ласка.

МИХАЙЛЕЦЬ Ю.Б. Шановний Адаме Івановичу, панове міністри, учасники парламентських слухань! Голова Володимир-Волинської районної державної адміністрації. Району, який має тридцяти кілометрову ділянку кордону з Польською республікою на західному кордоні України. Маємо два митних переходи ................................ автомобільний, туристичний і залізнодорожний ............................. Вважаю, важко уявити сьогодні інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво без існування митних переходів та будівництво нових, їх належне утримання, планування, розвиток. Стримуються сьогодні на мою думку, тому що відсутня спеціалізована господарська структура в державі на зразок житлово-експлуатаційних управлінь в населених пунктах, а необхідність утримувати ці структури є. Не секрет, що митниця, тим більше, прикордонна служба, обтяжені іншими обов’язками. Земельні, архітектурно-будівельні питання, робота служб інфраструктури, санітарний стан практично завісають сьогодні в повітрі. Місцеве самоврядування це не цікавить, так як надходжень до їхніх бюджетів від розміщення митних переходів на їх території мізерні, або зовсім відсутні. Пропоную таку службу створити в державі, або хоча б відповідні відділи у виконавчих органах влади прикордонних районів. Повірте, це не надумане питання, це питання з життя.

І друге, так як би близьке можливо тільки для нашого регіону, але воно актуальним може бути і для всіх, тому що розбудова митних переходів нових і будівництво нових не тільки цікавить Україну, а і території країн, які межують з нашою державою. І хочу сказати, що п’ять років тому спільною комісією України і Польщі по розбудові митних переходів прийнято рішення побудови нового грузопасажирського переходу на відповідному кордоні Кречов-Крилов у Іваничівському районі Волинської області. Тут необхідно збудувати новий міст, під’їзний шлях, інфраструктуру і так далі. через річку Західний Буг.

Вважаю, таке рішення не зовсім раціональне так як через 5 кілометрів Буг входить в лінію кордону в глиб нашої держави і там без мосту збудувати перехід буде дешевше.

Пропоную повернутись до проекту Радянського Союзу двадцятирічної давності, а саме новий перехід будувати у нашому Володимир-Волонському районі поряд з існуючим залізнодорожним мостом станції Ізов ......... з польської сторони, де є митна, прикордонна інфраструктура і до польської найближчої транспортної розв’язки 4 кілометра районного центру Грубешів на сході Польщі. І саме головне, тут у нас в районі живуть працьовиті люди, майже четверта частина району, які сьогодні мають велику проблему з працевлаштуванням у зв’язку з відсутністю будь-якого виробництва, крім сільськогосподарського. Отакі питання я хотів би, можливо, долучити до розглядає мого питання. Дякую за увагу.

МАРТИНЮК А.І. дякую, Юрій Борисович. В сусідніх районах живуть не менш працьовиті люди, так що не кажіть, що тільки у вас. Це перше.

По-друге, я знаю ці проблеми, ви порадьте спочатку обласній державній адміністрації, виробіть єдину думку, щоб я знав кому з вас допомагати, добре? А, то один хоче в себе перехід, другий в себе. Я розумію, що кожному хотілося б ці переходи, все-таки нехай буде єдиний підхід, щоб ще було вигідно і області, а в цілому вигідно державі.

Шановні учасники парламентських слухань, всі, хто бажав взяти участь у цій розмові мав таку можливість, це вперше у нас в історії, коли всі висловились, хто хотів це зробити.

Підбиваючи підсумки, я хотів би розпочати із прислів’я російського: „Мал золотник, та дорог”. Незважаючи на те, що у нас не така чисельна аудиторія, як хотілось би, але я дуже задоволений і. думаю, ті, хто нас слухав, і ви, в цій залі, і ті, хто нас слухав через засоби масової інформації погодяться з моєю думкою про те, що, дійсно, була зацікавлена фахова розмова, що кожен із вас, хто виходив на цю трибуну говорив із знанням справи, говорив про те, що він знає і знає досконало, і говорив про ті питання, які потрібно нам вирішити, розв’язуючи це коло проблем, які ми з вами обговорювали.

Потрібно нам врахувати ту особливість, що ми підійшли до порогу завершення відповідних угод дії, терміну дії угод між Україною і Європейським Союзом, вони закінчуються, вони закінчуються на початку 2008 року. І з врахуванням цього нам також потрібно буде будувати, будувати свою політику.

Я підтримую слова тих із вас, це зокрема колега Плотніков говорив, що по суті ось це прикордонне співробітництво, транскордонне співробітництво, єврорегіони, у нас практично сьогодні є реальний, єдиний реальний напрямок співробітництва між Україною і Європейським Союзом, і його нам потрібно було б використовувати досить і досить продуктивно.

Разом з тим хотів би ще наголосити на одній особливості нашого транскордонного співробітництва і нагадати, що транскордонне співробітництво України здійснюється не тільки із тими державами, які входять до Європейського Союзу або державами, європейськими державами, а із нашими найближчими сусідами, які були, з якими ми нещодавно були в єдиній державі. І нагадаю вам, що кордон між Україною і Білорусією протя, вибачте, між Україною і Росією протяжність дві тисячі триста кілометрів, між Молдовою і Білорусією – більше ніж дві тисячі триста кілометрів, і протяжність кордону України з Європейським Союзом – тисячу триста дев’яносто кілометрів. Тобто із шести тисяч або понад шести тисяч протяжності наших кордонів – дві третини цих кордонів припадає на держави не Європейського Союзу. І це також нам потрібно враховувати. І виходити із, як ви правильно підкреслювали, із власного егоїстичного українського національного інтересу, тобто розвивати це співробітництво, щоб воно було вигідно передусім для нашої держави і для нашої економіки.

Ті всі ваші думки, які ви висловлювали, будуть обов’язково враховані при прийнятті відповідної постанови Верховної Ради України. І я звертаюсь до профільного комітету, тут залишився Сергій Ларін, секретар комітету, підготувати і буквально на найближчих засіданнях Верховної Ради ми приймем постанову, рекомендації наших парламентських слухань. І нагадую, що відповідно за змінами до Конституції постанови Верховної Ради є зараз обов’язковими для виконання Кабінетом Міністрів.

Тобто я закликаю підготувати такий проект постанови, який би, дійсно, стимулював розвиток транскордонного співробітництва і давав можливість більш ефективно розвиватися єврорегіонам.

Ті з вас, хто має ще якісь пропозиції, але не мав можливості виступити, будь ласка, подайте ці пропозиції до комітету, щоб вони увійшли в цей проект постанови.

Я вам щиро дякую, за добру фахову розмову. На цьому парламентські слухання оголошується закритими. Щасливо.