ЗАСІДАННЯ ЧЕТВЕРТЕ     

Сесійна зала Верховної Ради України

9 лютого 2012 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  В.М.ЛИТВИН

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:01:04

Зареєструвалися в сесійній залі 415 народних депутатів.

Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати, дозвольте надати вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарному засідання 8 лютого 2012 року.  За результатами роботи прийнято 4 постанови, 3 законопроекти прийнято за основу, 5 законопроектів та 2 проекти постанови відхилено.

Так, шановні народні депутати, дві фракції – фракція "БЮТ - "Батьківщина" і фракція "Наша Україна - Народна самооборона", відповідно до Регламенту, вимагають оголосити перерву для консультацій з питань порядку денного та виголошення заяви.  Буде заява, так? Хто буде виступати з заявою? Андрій Кожем'якін. Хто, хто? А, Роман Забзалюк, будь ласка. Ну, тоді починаємо працювати. Коли буде, тоді будемо робити заяву.

Шановні народні депутати, ну, є, так, будь ласка, давайте. Да, будь ласка.

 

10:02:46

ЗАБЗАЛЮК Р.О.

Шановні співвітчизники, в результаті проведеного партією "Батьківщина" та фракцією  "Блоку Юлії Тимошенко – "Батьківщина" депутатського розслідування стало доказово очевидно, що влада кримінальної олігархії буде намагатися у будь-який спосіб зберегти себе у владі і не тільки зберегти, але й спробувати добудувати злочинну антинародну диктатуру, адже це, на їх думку, єдиний варіант, щоб уникнути справедливої відповідальності за нещадне пограбування країни, руйнування демократії та соціальних прав і свобод громадян, запровадження в Україні тотальних репресій проти демократичних сил та їх лідерів, зокрема Юлії Тимошенко, Юрія Луценка і інших.

Показовим фрагментом того, що кримінальна олігархія, яка узурпувала владу в Україні, діє за принципом покращення життя олігархам уже сьогодні, а громадянам України – зубожіння і доля остарбайтерів у власній країні, є повне ігнорування режимом Конституції України. Це нищення, перетворення парламенту в канцелярський додаток до Межигір'я, а правоохоронні органи та судову систему в інструмент для виконання ненаситних та кровожерливих забаганок кримінальної олігархії.

Цілковито очевидно є і те, що режим, утворивши у Верховній Раді "тушкову метастазу", застосовую аморальну доктрину маніпулювань, підкупів, шантажів, залежності та отримання слухняності та покірності, навіть підконтрольну більшість. Фактично йдеться про брутальну доктрину диктатури по перетворенню, у тому числі і законодавчої гілки влади, на інструмент легітимізації злочинних рішень вузького олігархічного клану і подальшого безкарного пограбування українського народу.

Ми стверджуємо, депутатська група Рибакова була штучно утворена керманичем діючого режиму за прямою вказівкою Президента виключно з метою здійснення провокацій проти Юлії Тимошенко, партії "Батьківщина" і відповідної фракції, опозиційних сил країни в цілому та підкилимового впливу на складові частини пропрезидентської більшості. Формувалася вона у своїй більшості з тих, хто заради ласого шматка та особистих преференцій зрадив своїх виборців та політичні сили, які делегували їх у парламент. Їх так звана робота щедро фінансувалася кримінальною клікою, що засіла на Банковій. Жоден крок, а тим паче голосування  цієї групи не здійснювалось без узгодження з Адміністрацією Президента. По великому рахунку, в цілому система голосування "групою тушок" була перетворена на предмет торгу і тиску.

Друге. На чинному етапі перед "групою тушок" Банковою було поставлено завдання – за будь-що вербувати депутатів з опозиційних сил, а також вести тотальну підготовку до фальсифікації на виборах до парламенту. Як саме. Робота, а фактично підкуп з майбутніми кандидатами в депутати по мажоритарним округам від опозиційних сил. У подальшому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка.

 

ЗАБЗАЛЮК Р.О. У подальшому – координація дій режиму щодо використання адмінресурсу для підтримки таких кандидатів. Причому, ігноруючи будь-яку політично-партійну належність. З метою утворення у складі наступної Верховної Ради так званої пропрезидентської більшості.

Водночас запроваджувати схему повного контролю над майбутнім складом окружних виборчих комісій, дільничних виборчих комісій шляхом  їх формування за рахунок прямого підкупу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую. Сідайте будь ласка. (Шум у залі)

Шановні народні депутати! Ну, сідайте будь ласка, що вам треба ще? Сідайте.

Шановні народні депутати, у зв’язку… Шановні народні депутати, у зв’язку з оприлюдненою інформацією я звернувся до Комітету з питань Регламенту, депутатської етики і забезпечення діяльності Верховної Ради негайно розпочати комітетські розслідування. Запросити двох фігурантів цього начебто скандалу чи скандалу. Хай встановить слідство.

Друге. Я звернувся до Генеральної прокуратури з пропозицією провести детальні розслідування і подати у Верховну Раду, і подати у Верховну Раду відповідні документи. І я думаю, щоб очистити Верховну Раду, треба буде нам прийняти, в разі встановлення цього питання, істину. І я думаю, я думаю, що це буде правильно для нинішньої Верховної Ради і всіх наступних!

Шановні колеги і я просив би вас принципово підійти до цього питання. Бо я в заяві своїй говорив і зараз вам скажу: з часів Іуди ціни виросли, мораль упала. (Шум у залі)

Шановні народні депутати, згідно з поданою заявою та відповідно до частини три статті 60 Регламенту Верховної Ради України повідомляю про вихід народного депутата України Чорновола Тараса Вячеславовича зі складу депутатської групи "Реформи заради майбутнього". (Оплески) (Шум у залі)

Шановні народні депутати! Оголошую до розгляду питання про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму використання земель оборони.

Шановні народні депутати…

Будь ласка, голова комітету є? Будь ласка, мікрофон.

 

10:09:10

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Я просив би вас перенести на наступний пленарний тиждень розгляд цього питання, оскільки там є певні ще неузгодженості, які вже вчора ввечері ми виявили, вияснили. Тому, будь ласка, якщо можна, перенесіть на наступний пленарний тиждень. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень? Немає. Відкладаємо на наступний тиждень. Але я просив би терміново підготувати це питання.

Тепер, шановні колеги, наступне питання. Про усунення неузгодженостей у тексті прийнятого Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення порядку встановлення, використання спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв (реєстраційний номер 9293).

Шановні народні депутати, 7 грудня 2011 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України  про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення порядку встановлення  і використання спеціальних світлових або звукових, сигнальних пристроїв) одночасно у першому читанні і в цілому як закон з врахуванням  пропозицій народних депутатів України,  внесених під час обговорення на пленарному засіданні.

В результаті виконання доручення першого заступника  Голови Верховної Ради України  від 08.12.2011 року номер 11/9-67 Комітетом Верховної Ради України  з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності  разом з Головним юридичним управлінням у тексті закону статтю 122 зі значком "5" доповнено новою  приміткою. У зв'язку з цим підготовлений текст закону  на підпис не є ідентичним тексту закону,  прийнятому Верховною Радою України  07.12.2011 року. З метою усунення у тексті закону неузгодженостей пропонується також змінити назву і уточнити  диспозицію зазначеної статті.

Зважаючи на вищезазначене,    вношу на розгляд Верховної Ради України  підготовлений Комітетом Верховної Ради України  з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності  за участю Головного юридичного управління текст закону за процедурою, передбаченою  131 Регламенту Верховної Ради України. Відповідний документ вам роздано.  Тому я ставлю на голосування, шановні колеги, по усунення неузгодженостей у тексті прийнятого закону. Прошу голосувати.

 

10:12:09

За-262

Рішення прийнято.

Юрій Кармазін. Мікрофон.

 

10:12:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний Володимире Михайловичу, спасибі за можливість висловити протест  з приводу неконституційних дій, які відбуваються під виглядом неузгодженостей  у тексті прийнятого закону. Люба  кома прийнята у цьому залі – це норма закону, змінити яку можна тільки, коли треба  проводити повторне обговорення  кожної тієї коми чи пропозиції. Ми міняємо назви законів, ми міняємо назви статей, ми перетворюємо роботу, знаєте, в щось таке, що те, що зробив Апарат є набагато важливішим ніж те, що зробили депутати.

Шановний Володимире Михайловичу, нічого спільного це з якісним прийняттям законів не має. Я вам більше скажу, краще б останній рік Верховна Рада взагалі була зачинена на замок, ніж те, що вона руйнувала законодавство. Через це, треба робити повторні другі читання в такому випадку і це буде відповідати і духу, і нормі …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, ми прийняли рішення відповідно до статті 131, жодних порушень немає.

А відповідно останньої пропозиції щодо напрацювання, того, що Верховна Рада не працювала, шановні колеги, напишіть заяви, будь ласка, нема проблеми. І давайте припинимо оці розмови: працювала, не працювала. Давайте працювати. Я з вами згоден, те, що якість законів, Юрію Анатолійовичу, те, що якість законів треба підняти, я це говорив під час виступу на відкритті сесії. Я з вами солідарний. Дякую.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: "Про стан та перспективи розвитку Воєнної організації та сектору безпеки України" (квітень 2012 року).

Прохання розглянути це питання за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.

 

10:14:42

За-234

Рішення прийнято.

Доповідач – Сергій Гриневецький, перший заступник голови комітету і народний депутат, зрозуміло ж, співдоповідач – голова Комітету з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко. Будь ласка.

 

10:15:01

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Проектом постанови пропонується 25 квітня 2012 року провести парламентські слухання на тему: "Про стан та перспективи розвитку Воєнної організації та сектору безпеки України".

Необхідність проведення парламентських слухань назріла давно. Хочу нагадати, що проблема сектору безпеки і оборони держави були предметом комплексного розгляду в рамках парламентських слухань майже 13 років тому. Ми вважаємо, що саме такий рівень обговорення у сесійній залі дозволить привернути увагу суспільства, керівництва держави, представників усіх гілок влади до проблем захисту суверенітету, територіальної цілісності України та в результаті обговорення отримати конструктивні пропозиції щодо законодавчого забезпечення їх вирішення.

На користь проведення цього заходу свідчить багато факторів. Зокрема, в Україні прийнято Закон "Про Основи внутрішньої і зовнішньої політики", яким задекларовано політику позаблокового статусу. На жаль, до цього часу не виконано Указ Президента України від 10 грудня 2010 року щодо затвердження нової редакції стратегії національної безпеки України, воєнної доктрини, а також низки державних програм розвитку озброєння і військової техніки.

За оцінками експертів, технологічно наші Збройні сили є найвідсталішою армією в регіоні з найменшим відсотком справної техніки. Ви пам’ятаєте, Президент України в своєму посланні визнав, що наші Збройні сили лише обмежено готові до виконання конституційного обов’язку. Попри всі розмови в державі так і не створено сучасного оборонно-промислового комплексу і системного управління в цій сфері. Ми гадаємо, що вкрай чутливими залишаються питання соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, реалізації на практиці законодавчо визначених прав та гарантій…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.  Думаємо, немає потреби зараз окреслювати весь комплекс проблем, їх існування не викликає сумніву. Прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Гриценко, голова комітету.

 

10:17:32

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Наш комітет одноголосно проголосував за те, щоб провести такі парламентські слухання, і просив би залу підтримати проект відповідної постанови, тому що, дійсно, системні питання розвитку воєнної організації, чіткого визначення функцій, пошуку балансу між загрозами, можливостями держави по їх локалізації, як останнім часом бачимо, в тому числі  і питання кадрової політики в цих структурах потребує серйозного вирішення і думка парламенту має бути при тому врахована. Прошу підтримати і проголосувати "за". Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, є потреба обговорювати питання? Якщо хто наполягає, запишіться, будь ласка. Валерій Коновалюк, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Гривковський.

 

10:18:27

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую, Володимир Михайлович.  Шановні колеги, питання, дійсно, важливе для країни і ми розуміємо, що за останніх два роки так і не було розроблено програми реформування Збройних Сил. Стан, дійсно, дуже критичний і вчорашні кадрові рішення Президента тому підтверджує. Тому я погоджуюсь з ініціативою провести парламентські слухання і, дійсно, зрозуміти, що ситуація і стан української армії, дійсно, критичний.

Тому звертаюсь за підтримкою і розумію, що ми зможемо дуже ефективно сформулювати чітку позицію Верховної Ради для того, щоб політика в забезпеченні Збройних Сил, вона  була послідовною і ефективною.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривковський кому передає? Відмовляється? Юрій Кармазін. Фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

 

10:19:26

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати,  я не знаю, як ви, но я вчора був ображений за 46-тимільйонний народ, який, виявляється, не зміг виховати, не зміг родити міністра оборони українського. Я був ображений за Верховну Раду України, яка не має сьогодні жодних повноважень до цього. Призначать завтра з ЦРУ хлопця заступником міністра чи міністром – нормально сприймемо, це не буде надзвичайною подією для України. До 99-го року ще був громадянином іншої держави, невідомо, на кого і де, коли працював, показав тут  весь себе у всій красі, з перебитим носом. Мій колега пролежав у лікарні понад місяць. Я про Карпука говорю. Зараз має міністра оборони. Є що обговорювати в оборонній сфері? Є.

Через те, шановні, очевидно, що зроблено антиконституційні речі Конституційним Судом, коли він нас повернув з вами знову у феодалізм. У нас сьогодні тільки один феодал все вирішує, і ім'я йому ви добре знаєте – це Президент України Віктор Федорович Янукович.

Через це ці зміни до Конституції, які внесені і втрачання ролі парламенту… Шановний Володимир Михайлович, ми з вами втрачаємо повноваження за повноваженням. Дійшло до того, що в нас вже немає жодного офіцера, жодної людини, кого б ми призначили українського. Ми призначаємо тільки з іншої держави. Да коли ж це припиниться?

Є що обговорювати. Тому треба проводити ці парламентські слухання. Ой, як треба! Але треба чітко визнати, що те, що вчора сталося, це знову "рука Кремля".

Віктор Федорович, схаменіться! Не робіть більше таких призначень, як ви зробили… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, я зараз буду ставити на голосування проект Постанови. У мене прохання і звернення до автора і до комітету: давайте визначимо дату. Не просто квітень місяць. Можливі дві дати: 11 квітня і 25 квітня. Коли комітет вважає потрібним? 25-го? То я ставлю на голосування проект Постанови Верховної  Ради України про проведення парламентських слухань 25 квітня 2012 року на тему: "Про стан та перспективи розвитку воєнної організації та сектору безпеки України" (реєстраційний номер 9155). Прошу голосувати.

 

10:22:39

За-364

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду питання – проект Кримінального процесуального кодексу України (нова редакція). Реєстраційні номери 9700, 9700-1.

Пропозиція розглядати за такою процедурою. Доповідачі – так, як вимагає Регламент. Співдоповідачі – так, як вимагає Регламент. Потім – виступи від фракцій. І потім – виступи від депутатів. Давайте домовимося, 30 хвилин досить буде? Регламент вимагає менше. Я пропоную для виступів депутатів більше.

Якщо ви не заперечуєте, давайте поступимо таким чином. Голосувати треба? Ні. Тоді я ще раз нагадую, доповідачі відповідно до Регламенту – 10 і 5. Співдоповідач – відповідно до Регламенту. Виступи від фракцій – 15 хвилин. У нас шість фракцій? 18 хвилин. Далі – 30 хвилин на обговорення. Досить часу? Якщо виникне проблема продовжити обговорення, ми тоді з вами приймемо з цього приводу рішення.

Я запрошую до доповіді радника Президента України, керівника Головного управління з питань судоустрою Адміністрації Президента України Портнова Андрія Володимировича  щодо проекту закону (реєстраційний номер 9700). А з обґрунтування законопроекту  за реєстраційним номером 9700-1 буде виступати народний депутат України Зварич Роман Михайлович як автор альтернативного законопроекту. Співдоповідач – голова Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Дмитрович Швець

Андрію Володимировичу, будь ласка.

 

ПОРТНОВ А.В. 

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати України! Шановні громадяни України! Глава держави пропонує українському суспільству новий Кримінально-процесуальний кодекс України.

Як відомо, на сьогоднішній день в Україні діє Кримінально-процесуальний кодекс 1960 року. Для нас є очевидним те, що це кодекс  не відповідає вимогам часу, оскільки  не в змозі забезпечити а ні належний рівень ефективного кримінального судочинства, а ні гарантування дотримання  прав людини  у кримінальному процесі.

  На жаль, на цей час існує така модель кримінального судочинства, яка характеризується  очевидним обвинувальним ухилом, відсутністю у сторони захисту  дієвих механізмів доведення  своєї позиції перед судом, наявністю сприятливих передумов для надмірного обмеження конституційних прав учасників процесу, зокрема: невиправдано високого рівня кількості осіб, що тримають під вартою, широкого застосування негласних  слідчих дій, низькою ефективністю досудових і судових процедур, застарілістю слідчих і розшукових дій, недостатнім судовим контролем над застосуванням заходів, які обмежують права людини і надмірною забюрократизованістю кримінального процесу.

Цей перелік можна  продовжувати. Така якість нормативної основи кримінального судочинства, без сумніву, суттєво впливає і на застосування закону працівниками правоохоронних органів та суду.  Наслідки такого стану  речей, яскраво демонструє статистика виправдовувальних вироків, яка не перевищує 1 відсотка від всіх вироків, ухвалених судами.

Проект Кримінально-процесуального кодексу України пройшов дві міжнародні експертизи. Рада Європи призначила експертів, які працювали  над цим документом  і успішно після двох розглядів цього документу у Раді Європі він запропонований  Верховній Раді України.

Основні тези документу. Перше, що запроваджується, – це  рівність та змагальність у кримінальному впровадженню. Сторонам кримінального впровадження пропонується: надати максимально рівний обсяг процесуальних прав. Сторона захисту, як і сторона обвинувачення, матиме право: подавати суду докази, залучати свідків на рівні з прокурором, самостійно залучати експертів для проведення експертизи, в тому числі  обов’язкової, отримувати з дозволу суду доступ до документів та вилучати їх, клопотати про проведення слідчих дій, брати участь в їх проведенні та оскаржувати відмову у їх проведенні до суду. Здійснювати інші дії, які здатні забезпечити подання суду незалежних та допустимих доказів.

Кодексом пропонується посилити судовий контроль у кримінальному процесі. Згідно з новим документом лише суддя приймає рішення щодо обрання всіх видів запобіжних заходів та продовження їх строків. Накладення арешту на майно. Надання доступу до документів та їх вилучення. Про примусовий привід особи до слідчого прокурора суду. Надання дозволу на проведення обшуку в будь-якому приміщенні тепер може здійснюватися виключно за рішенням суду.

Наступне  - це додаткове розслідування. Це ганебна норма, яка існувала 50 років в Україні.  Згідно з новим документом в Україні повністю скасовується інститут додаткового розслідування. Судовий розгляд справи має бути завершений виключно або обвинувальним, або виправдовувальним вироком. Це означає, що в Україні на протязі вже першого року застосування може бути застосовано понад 30 відсотків виправдовувальних вироків.

Наступне – це міри запобіжного заходу. Однією з основних мір запобіжного захисту до громадянина запроваджується застава. Хочу вам повідомити, що тільки за два тижні застосування в Україні Закону про гуманізацію відповідальності за господарські злочини на депозитні рахунки Державного казначейства поступило вже 88 мільйонів гривень у  вигляді застави.

Проектом документу пропонується встановити заставу від 5 тисяч гривень до 300 тисяч гривень. І запровадити головний механізм, за яким, що навіть, якщо суд застосовує до особи міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд повинен вказати розмір застави, за яким людина може виконувати процесуальні обов'язки, не знаходячись у слідчому ізоляторі. Ця норма буде діяти до всіх злочинів, крім насильницьких.

Наступне. Пропонується встановити нову форму запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Кодексом також пропонується об'єднати  нині відокремлені стадії дізнання та досудового слідства в одну – досудове розслідування.

Одним з прогресивних новел, однією з прогресивних новел кодексу є захист потерпілого. Кодекс пропонує значне спрощення процедури вступу в справу потерпілого. Особа тепер подає заяву про злочин і автоматично набуває статусу потерпілого, і з цього моменту, після подання заяви, вона може користуватися правами, подавати докази, заявляти клопотання, брати участь в слідчих діях, користуватися заходами безпеки, оскаржувати дії правоохоронних органів, одержувати копії документів і укладати угоду про примирення з підозрюваним. Нагадаю, що згідно з існуючим кодексом особа подає заяву про злочин і тільки слідчий приймає рішення, чи вважати таку особу потерпілою.

Наступне – це процедура розслідування. В Україні більше не може пролунати таке словосполучення як "порушення кримінальної справи", що само по собі обмежує конституційні права громадян. Початок розслідування значно скорочується. Якщо раніше після заяви про злочин проводилась дослідча перевірка, опитування осіб, витребовування документів, проведення  оперативно-розшукових дій, після цього порушувалась кримінальна справа, а після цього починалося розслідування і знову допит осіб, проведення інших слідчих дій, то зараз все це скорочується майже втричі. Тепер тільки заява про злочин і відразу розслідування.

Кримінально-процесуальний кодекс пропонує також дві значущі новели, це угоди. Першу угода – це угода про примирення. Вона укладається між потерпілим і підозрюваним. Вона не може бути укладена у провадженнях по тяжким та особливо тяжким злочинам. В такій угоді узгоджується покарання, яке має бути призначене обвинуваченому судом та зазначається розмір шкоди, яка відшкодовується потерпілому. Це може значно змінити ситуацію з відшкодуванням шкоди, бо підозрюваний, обвинувачений і підсудний по діючому закону не мають жодної зацікавленості в тому, щоб таку шкоду возместить.

Наступна угода – це угода про визнання винуватості. Вона укладається між прокурором і підозрюваним і вона може узгоджувати покарання, яке має бути призначене обвинуваченому  судом та зазначається визнання підозрюваним своєї винуватості і його обов’язки співробітництва у викритті іншого злочину. Ми вважаємо, що ця норма дозволить покращити ситуацію з розслідуванням злочинів.

Наступне. Це повноваження прокурора у кримінальному процесі. Протягом усього кримінального провадження, як під час розслідування, так і під час досудового провадження повноваження прокурора здійснює одна особа.

Скорочення повноважень прокурора. Згідно з новим кодексом, прокурор не буде мати права витребовувати будь-яку справу для здійснення самостійного розслідування. Прокурор не зможе арештовувати майно. І це новина для підприємців і тих, хто займається бізнесом. Прокурор не зможе більше обирати запобіжні заходи, дозволяти проведення обшуку в приміщеннях, які не є житлом. Вилучати будь-які документи і речі, крім зброї, наркотичних засобів. Не зможе приймати рішення про примусовий привід особи. Не зможе відстороняти особу від посади.

І найголовніше. Не зможе використовувати як доказ в суді самостійно отримані показання осіб. Ми вважаємо і очікуємо зміну якості прокурорів у зв’язку з набуттям чинності такого закону. Прокурор буде спрямовувати розслідування та буде вимушений розслідувати в якісному проведенні, тому що він один відповідає від початку до кінця розслідування. Він має постійно обґрунтовувати та доводити в суді необхідність прийняття процесуальних рішень, таких, як арешт майна, проведення обшуку, застосування запобіжних заходів тощо.

Прокурору буде опонувати захисник, який буде мати абсолютно дзеркальні механізми для доведення своєї позиції.

Наступне. Показання. Суд має право використовувати та обґрунтовувати судові рішення виключно показаннями, які були отримані в суді або надані в присутності судді під час розслідування. Згідно з новим документом, показання, надані слідчому і прокурору, не мають жодної доказової сили для суду.

А можна дві хвилини, Володимире Михайловичу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон.

 

ПОРТНОВ А.В.   Як наслідок, зникає сенс застосування насильства чи погроз з метою примушення особи дати певні показання слідчому чи прокурору,  оскільки такі показання, за будь-яких умов, не мають значення до суду.

Наступне – це обмеження негласних слідчих дій. Ми вперше зробили виключний перелік негласних слідчих дій, які можуть застосовуватись органами попереднього слідства. Тепер вони будуть проводитись виключно щодо тяжких та особливо тяжких злочинів. Щодо інших злочинів будь-яке обмеження конституційних прав громадян, в тому числі і оперативно-технічне, недопустимо.

Наступне – це скорочення строків розслідування. Встановлюється, що строки розслідування будуть не більше 2 місяців. Вони можуть бути продовжені до 6 місяців, якщо мова йде про нетяжкі злочини. По тяжким і особливо тяжким злочинам розслідування може бути продовжено виключно до 12 місяців. Зараз, я нагадаю, взагалі нема ніяких термінів щодо тримання особи під вартою. Крім тих заходів, які унеможливлюють тримання особи під вартою, про яке я доповів, в будь-якому разі терміни тримання під вартою не можуть бути більше 6 місяців, а по тяжким і особливо тяжким злочинам – більше ніж 12 місяців.

Наступне – це кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення. Мова йде про те, що якщо особа здійснила злочин, який завдає шкоди іншій особі, але не завдає шкоди суспільству, такі справи будуть розглядатися у формі приватного обвинувачення. Таке провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого і підлягає закриттю у випадку відмови потерпілого від обвинувачення.

Наступна новела – це суд присяжних. В Україні пропонується, щоби здійснення судового провадження судом присяжних було у тих випадках, коли передбачається довічне позбавлення волі. Україна обирає континентальну модель суду присяжних: два судді і три присяжних, вони спільно будуть вирішувати питання винуватості, кваліфікацій та покарання. Така модель існує в Німеччині – три судді та два присяжних. У Франції – два судді та дев'ять присяжних. Греції – три судді та п'ять присяжних. Австрії – два судді та два присяжних. І Швеції – два судді або три присяжних.

Наступне – це впровадження  новітніх технологій у кримінальному  процесі, запроваджуються відео-конференції – це значна економія часу та  економія коштів у кримінальному провадженні.

Пропонується надсилати  доручення про проведення відео-конференцій  від одного суду  до іншого за місцем знаходження  людини електронною поштою. Явка особи до найближчого суду   і проведення судового засіданні у режимі відео-конференції.

Цим  законом пропонуються Прикінцеві і  Перехідні положення, якими вносяться   зміни ще  до 70 законів, які  передбачають зміни у законодавстві, що регулює оперативно-розшукову діяльність, законодавство про прокуратуру, адвокатуру  і інші. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, доповідь завершено. Прошу народних депутатів записатися на запитання, якщо такі є, до доповідача. Прізвища народних депутатів, прошу висвітити на табло.

Народний депутат Пилипенко, позафракційний, будь ласка, ваше питання.

 

10:38:48

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую, Андрію Володимировичу, наскільки ми розуміємо, у проекті Кримінально-процесуального кодексу пропонується ввести таке поняття, як "кримінальні проступки". Це нове поняття для  правового поля нашої держави. І чи можете ви пару слів про це, чи працює робоча група, зокрема, у цьому напрямку? Дякую.

 

ПОРТНОВ А.В.  Дякую вам, шановний Володимире Пилиповичу.

Хочу вам повідомити, що  одним  із розділів Кримінально-процесуального кодексу  пропонується, щоби кримінальні проступки, тобто невеличкі злочині розслідувалися у максимально спрощеному  порядку. Для цього ми зможемо розгрузити  всі райвідділи міліції, ми зможемо розгрузити  тих правоохоронців, які сьогодні своєю бюрократизацією  і постійним  збільшенням документообігу, фактично  вже не можуть розслідувати злочини. Ми пропонуємо цілий  розділ "Кримінальне провадження у кримінальних проступках", у Прикінцевих і Перехідних положеннях є посилання на окремий закон про кримінальні проступки. Така робота вже ведеться, за 2-3 місяці українському парламенту буде запропонований проект Закону України про кримінальні проступки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

 

10:40:09

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Прошу передати слово колезі Валерію Писаренку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Писаренко, мікрофон.

 

10:40:16

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановний Андрію Володимировичу, ви знаєте, я без сумніву залишаюсь прихильником того документу, який ви презентуєте, і, дійсно, вважаю, що він є другим по значущості документом після Конституції України. Хочу вас запитати інше. Ви знаєте, ну, в цілому в сесійному залі всі вважають, що документ важливий і його потрібно приймати. Але, на жаль, останнім часом окремі політики говорять про те, що, на жаль, цим кодексом намагаються приховати те, що адвоката витісняють із процесу, із кримінального процесу і людину залишають беззахисною. Скажіть, будь ласка, що стосується адвоката в кримінальному процесі  насправді? Дякую.

 

ПОРТНОВ А.В. Дякую вам, шановний Валерію Володимировичу.

Я також вчора чув заяву високоповажних членів опозиційних фракцій про те, що, начебто під виглядом цього документу адвокати в конкретних резонансних кримінальних справах начебто будуть усунуті від кримінального процесу. Вважаємо ці заяви такими, що не відповідають дійсності з наступних причин.

По-перше, абсолютно 100 відсотків адвокатів України автоматично попадають до реєстру адвокатів і зможуть виконувати свої повноваження так, як і сьогодні.

По-друге, будь-які законодавчі зміни щодо адвокатів згідно з Прикінцевими положеннями кодексу набувають чинності через рік.

І третє, щодо начебто обмеження родичів, що вони не будуть через рік приймати участь в судовому процесі. Хочу вам зачитати рядок з експертного висновку Ради Європи від 13 жовтня 2010 року щодо Закону про адвокатуру. Цитую: "Слід зауважити, що різні поправки до законів мають за мету монополію адвокатів на представництво і захист в суді …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон.

 

ПОРТНОВ А.В. … в цивільному, адміністративному і кримінальному провадженні. І експерти Ради Європи вбачають в цьому великий позитив, який забезпечуватиме якість правових послуг в судовому провадженні і служитиме справі підвищення якості відправлення правосуддя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Степанович Цибенко, фракція Компартії, будь ласка.

 

10:42:37

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Прошу передати колезі по фракції Лещенку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лещенко, мікрофон.

 

10:42:45

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Андрію Володимировичу, на засіданні Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності я поставив вам запитання, чому проект Кримінально-процесуального кодексу не узгоджується концептуально з Кримінальним кодексом, а в багатьох статтях – і з Конституцією України. Логічно було б спочатку внести зміни до матеріального законодавства, а потім до процесуального. Дайте відповідь, щоб усі почули.

і друге. Підтвердіть, будь ласка, що проектом Кримінально-процесуального кодексу передбачається, що суд поряд з ухваленням вироку по кримінальній справі приймає рішення і з розміру застави. Дякую.

 

ПОРТНОВ А.В. Дякую вам за запитання.

Перше. Проект Кримінально-процесуального кодексу України у повній відповідності до Конституції України запропонований українському парламенту. Жодного порушення Конституції в цьому проекті немає. Це перше.

Друге: щодо реформування спочатку кримінального судочинства, а після цього кримінально-процесуального. Хочу вам повідомити, що кримінальне судочинство парламент змінював 10 років тому, а кримінально-процесуальне – 51 рік тому. Тому ми вважаємо найбільш пріоритетним сьогодні саме реформування кримінальної юстиції, тим більше що Україна взяла на себе таке зобов’язання ще в 1995 році.

Щодо застави – вашого третього запитання. Саме так, суд має вирішити при постановці будь-якого вироку, куди звертається застава. Разом з тим, хочу нагадати, що застава може бути звернена в дохід держави у випадку невиконання підозрюваним або обвинуваченим своїх процесуальних обов’язків ще до вироку суду. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І останнє запитання. Гайдаєв, фракція комуністів.

 

10:44:44

ГАЙДАЄВ Ю.О.

Дякую. Прошу передати слово народному депутату Бевзу Валерію Ананійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз, мікрофон.

 

10:44:48

БЕВЗ В.А.

Шановний Андрій Володимирович, в мене абсолютно прагматичне запитання. Скажіть, будь ласка, яким чином і на скільки проект нового Кримінально-процесуального кодексу узгоджується зі статтею 9 "Прикінцевих положень" Конституції? Будь ласка, більш детальніше.

 

ПОРТНОВ А.В. Я. Ви маєте на увазі прокуратуру, так? Абсолютно точно, згідно з українською Конституцією в п'ятирічний термін ми мали би змінити український Закон про прокуратуру. Саме тому глава держави створив робочу групу щодо реформування системи прокуратури і адвокатури. Першим з цих буде Закон про адвокатуру, який буде запропонований парламенту України вже між першим та другим читанням Кримінально-процесуального кодексу України.

Щодо законодавства про прокуратуру, ми вважаємо, що ця робота має бути, включати і прикінцеві положення Конституції, про які ви сказали, і в тому числі і регулювати питання загального нагляду і представництва прокурора в суді. Абсолютно точно можу сказати, всі ці питання будуть запропоновані парламенту на протязі двох-трьох місяців після того, як ми закінчимо розгляд Кримінально-процесуального кодексу України і Закон України про адвокатуру. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Володимирович, дякую вам також.

Роман Михайлович Зварич, будь ласка, ваш, ваша доповідь.

 

10:49:17

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний пане Голово, шановні колеги! На ваш погляд внесені два проекти, які на перший погляд схожі. По багатьом статтям однакові диспозиції, однакові формулювання. Це не дивно, бо робота над цими проектами, він ще тоді був один проект, почалася, як мінімум, ще  з 2005**** року, можливо, ще й до того, в Міністерстві юстиції України, прожовувалося в рамках Комісії за зміцнення демократії. Хоча, практично, і там працювали ті самі фахівці. Над цими проектами, коли вони ще були один проект, працювали також фахівці Кабінету Міністрів України. До цієї роботи доклалися багато фахівців в галузі кримінального та конституційного права. Зрештою у них помітний вплив та вагомий внесок кожного за останніх десяти років міністра юстиції.

Я розумію, що, звичайно, більшість у цьому залі скоріше за все підтримуватиме президентський проект з його позитивними висновками міжнародних фахівців. Натомість я хотів би вас переконати всі ж таки підтримати мій проект. Я не можу казати, що президентський проект поганий, ні. У ньому чимало прогресивних для українських реалій, навіть революційних новацій. У ньому також приховані натомість суттєві небезпеки, які можуть вдарити по кожному з присутніх у цьому залі.

Хотів би пояснити, чому. Колись Бенджамен Франклін говорив, що найважливіше, та водночас найскладніше завдання, яке стоїть перед кожним демократичним суспільством, є необхідність захистити людину від свавілля влади. Він пояснював, що держава зберігає за собою монопольне право законно застосовувати силу, і єдиний спосіб обмежити бажання силовиків свавільно використовувати силу проти людини, є виставити перед нею якомога більше процесуальних бар'єрів та перепон, які б унеможливлювали будь-які зловживання. Це і є основна роль нормативно-правового акту, який регламентує кримінальний процес. Відважуся сказати, що після Конституції України це найважливіший документ, який може існувати у правовому полі країни.

Тепер би хотів навести статистку, над якою я просив би, шановні колеги, щоби ви добре задумалися, і щоби ми з вами могли переконатися у тому, в якій країні ми разом з вами живемо. У найжорстокіші часи сталінських репресій відсоток виправдувальних вироків, і це від усіх кримінальних справ, які розглядалися у судах, становив 10 відсотків. У царській Росії ця цифра становила 30 відсотків. Сьогодні із всього масиву кримінальних проваджень, які розглядаються в українських судах всього 0,2 відсотки завершуються виправдувальними вироками. Тобто 99,8 відсотки справ отримують обвинувальний вирок.

Панове, ми живемо в зоні, у поліцейській державі. А як змінити ситуацію? Моя пропозиція зводиться до того, що косметичні або навіть, як це пропонує Президент, окремі прогресивні зміни та уведення правових новел не будуть достатніми, щоби радикально поміняти цю ганебну та небезпечну картину. Потрібно докорінно потрясти систему. Поміняти до цьогочасну радянську модель новою, насправді демократичною, такою, в якій закладена максимальна кількість процесуальних запобіжників свавіллю влади.

Для цього потрібно, як мінімум, і на цьому я роблю окремий наголос, цілковито відмежувати прокурора від слідства. Із найменшим втручанням прокурора в процес досудового розслідування, я переконаний, демократія під загрозою, демократичність процесу скорочується. Президент натомість пропонує віддати прокурорам, і я цитую, "процесуальний контроль над досудовим слідством". Це записано в його проекті.

В моєму проекті ці дві функції чітко відмежовані. Роль прокурора зведена до тієї ж, яка йому відведена Основним законом. Отримавши докази та матеріали слідства, він має вирішити одне питання: підписувати обвинувальний акт чи не підписувати, тобто, мовою Конституції, підтримувати обвинувачення в суді чи відмовитися від цього. Якщо зберегти за прокурором повноваження процесуального контролю над слідством, як це пропонує Президент, виникає далеко не риторичне питання. Якщо прокурор фактично керує слідством, за його хід він відповідає. Як може він прийняти рішення про те, щоби відмовитися підписувати обвинувальний акт. Тим самим прокурор мав би сам визнати, що він погано працював, коли збирав докази, коли керував слідством. Це нонсенс.

В обох проектах вводиться новий інститут – слідчого судді. Однак в умовах, коли процесуальний контроль над слідством в руках прокурора, цей інститут стає недоречним. У моєму проекті слідчий суддя є ключовою процесуальною особою. Від самого початку кримінального провадження із першої процесуальної дії слідчий суддя відповідає за те, щоб жодним чином не були порушені права затриманого, права підозрюваного чи обвинуваченого. Від  нього залежить, які будуть застосовані запобіжні заходи, як збираються докази. Він може зобов’язати слідчого збирати докази в користь підозрюваного. Цього немає в президентському проекті. Зокрема, слідчий суддя виступає гарантом невинуватості, навіть обвинуваченого до винесення проти  обвинуваченої особи обвинувального вироку. Це записано в нашій Конституції. Цей принцип має діяти не лише під час судового розгляду, як це, насправді, пропонує Президент. У моєму проекті цей  принцип присутній з першого моменту кримінального впровадження: не винуватий, поки винуватість  доведена судом. Не може міліціонер, слідчий чи  прокурор відноситися до  особи, яка фігурує у кримінальній справі, як до  якогось злочинця, винуватість якого   напевно буде доведена  в суді. Це протирічить Конституції України, це протирічить демократії. Така нинішня ситуація.

І знову ж таки нагадую цифру – 99,8 обвинувальних вироків. Нам потрібно позбутись "кірєєвщини" не лише в судах, але і в міліції, у кабінетах слідчого, у  кабінетах прокурора.

Сьогодні в Україні десятки тисяч невинних людей караються по тюрмах, по СІЗО місяцями, а то й роками. Вони невинні, оскільки протилежне не доведено в суді. Більшість цих справ навіть не  доходять до суду. А Конституція гарантує кожному право  на швидке  правосуддя. Чому це так? Тому що наші суди мають можливість формалістичними ухвалами штампувати продовження строку тримання людини під вартою  фактично безкінечно. Погоджуюсь, Президент пропонує обмежити цей термін до… у  деяких справ до 12  місяців. Чи хтось із присутніх  може назвати хоч би п’ять, хоч би один приклад, коли суд виніс рішення, не погодиться з поданням прокурора   продовжити термін тримання особи під вартою. Я переконаний, що жоден з вас не назве ні одного прикладу такого.

Так Президент пропонує суттєво обмежити цю можливість. Це добре. Однак він також пропонує, що по деяким справам невинна особа може бути ув'язнена у ЗІСО до одного року часу. Яким правом може держава тримати невинну людину ув'язненою один рік?! І навіщо це потрібно?

Я пропоную обмежити такий запобіжний захід до двох місяців, не залежно від складу злочину. Такий підхід відповідає сучасному розумінню давно встановленої аксіомами. Вона називається "Habeas Corpus", тобто віддати або забрати, взяти особу. У президентському проекті цього немає.

Особливе місце в моєму проекті належить доказам. Як їх розуміти? Якими доказами може керуватися суд при винесенні вироку? Наскільки категорична вимога, щоби всі процесуальні дії відбувалися у строгій відповідності до процесуальних вимог кодексу?

У моєму проекті чітко значиться, що будь-які відомості, які могли свідчити про винуватість особи, але які отримані не лише всупереч процесуальних вимог, але без дотримання пресувальних норм кодексу, не можуть вважатися доказами.

Більше того, у моєму проекті встановлюється кримінальна відповідальність за дії, які виходять за межі вимог, процесуальних вимог кодексу. Я можу ці аргументи продовжувати.

Але я обмежуся тепер останнім. Я переконаний, шановні колеги, що як в  цій частині залу, так і в цій частині залу є, м'яко кажучи, підозра про те, що всі ці політичні розправи, свідками якими ми є, організовуються на вулиці Банковій. Підозра така існує, я переконаний, хоча ви не мусите про це вголос говорити. Ті самі люди, які організували…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

 

ЗВАРИЧ Р.М. … ті самі люди, які організовували ці розправи, фактично готували цей проект Президенту для внесення на розгляд Верховної Ради України.  Задумайтеся над тим. Чи хтось із вас насправді є настільки наївним, вірити в те,  що проект, який внесений Президентом, підготовлений цими самими людьми, може бути насправді вповні демократичним.

А тепер хотів би вам нагадати абсолютну закономірність будь-якої демократії. Ті, які сьогодні при владі, завтра будуть в опозиції. Можливо, не через рік, можливо, не через 5, але ви будете. І ви передасте цей самий документ в руки тих, яких ви сьогодні переслідуєте. І вони будуть тримати його в своїх руках і вас садити в СІЗО. Я би дуже цього не хотів. Пора цим кінчати. Пропоную все ж таки підтримати мій проект. Дякую за вашу увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, прошу записатись на запитання до Романа Михайловича. Так, будь ласка, право має на постановку питання Пилипенко, позафракційний.

 

10:58:09

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую. Прошу передати слово Святославу Олійнику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Святослав Олійник, будь ласка, мікрофон.

 

10:58:15

ОЛІЙНИК С.В.

Роман Михайлович, я повністю погоджуюся з більшістю того, що ви сказали в своїй доповіді, і відносно 99 відсотків обвинувальних вироків, і відносно того, що ви, можливо, не сказали, це більше 300 тисяч людей, які знаходяться в місцях позбавлення волі, з яких, очевидно, можливо половина, можливо більше, знаходиться там незрозуміло чому. І рівень насильства в слідчих органах.

У мене тільки до вас одне питання. от ви були один з близьких людей до попереднього Президента Ющенка. Чому він не вніс цей проект КПК, який ви зараз доповідаєте, і чому ще 5 років назад у нас не настали зміни в цьому, в цій площині? Дякую.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Я відверто признаюся, що мені не вдалося переконати Президента в тому, що потрібно докорінно реформувати нашу систему кримінальної юстиції. Мені не вдалося це зробити. Мені також не вдалося переконати Президента на різних нарадах, в тому числі на двох окремих нарадах Ради національної безпеки і оборони, що потрібно докорінно поміняти, реформувати систему міліції, систему органів внутрішніх справ, яка по нинішній день зберігає свій суто  поліцейський характер. Я переконував Президента, що потрібно переводити Міністерство внутрішніх справ та всі органи внутрішніх справ на цивільне відомство. Що, до речі, відповідало б і назві.

Чому мені не вдалося це зробити, мені важко про це говорити. Однак, я наполегливо все ж таки стояв на цій позиції. І тому останні п’ять років я доклав усіх зусиль для цього, щоб сьогодні Верховна Рада України мала можливість розглянути цей проект, який я вам представляю. До речі, він був ще…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон увімкніть.

 

ЗВАРИЧ Р.М. …він був ще виставлений на моєму особистому веб-сайті zvarich.com ще в травні минулого року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шевченко, фракція "БЮТ - "Батьківщина".

 

11:00:33

ШЕВЧЕНКО А.В.

Міщенко Сергію прошу передати слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Міщенко, мікрофон.

 

11:00:38

МІЩЕНКО С.Г.

Дякую. Шановний Романе Михайловичу, у мене є два запитання до вас. Перше запитання. Ви знаєте те, що в існуючому Кримінально-процесуальному кодексі 44 стаття, це захисники по справі. Існують декілька осіб, які можуть захищати обвинувачувану, підсудну особу. Це і адвокат, і інші фахівці в галузі права, і близькі родичі.

В 45 статті закону зараз пропонується позбавити цих осіб захищати обвинувачених і підсудних. Залишаються тільки адвокати. Як ви вважаєте, це вірний підхід до вирішення питання захисту прав?

І друге питання. Чи у вашому законі в законі президентському головний принцип кримінальної юстиції запроваджений? Що дізнавачі не можуть розслідувати, слідчий не може бути дізнавачем і наглядачем, прокурор…

 

ЗВАРИЧ Р.М. Він хоче ще завершити питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити формулювання питання.

 

11:01:51

МІЩЕНКО С.Г.

Прокурор не може розслідувати справу, а тільки наглядає. Суддя не може бути наглядачем, слідчим, - а тільки судити. Тобто чи запроваджений основний принцип кримінальної юстиції? В Сполучених Штатах так і існує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЗВАРИЧ Р.М. По першому питанню. Я відразу хочу сказати, я розумію, що це може бути не зовсім популярна теза, але я погоджуюся з тим, що є в президентському проекті. І, до речі, в моєму теж. Що основними захисниками в суді можуть виступати виключно адвокати. Хотів би пояснити чому. Немає жодної категорії справ більш вагомої, оскільки мова йде про долю людини, яка би вимагала максимально висококваліфіковану підготовленість захисника, аніж кримінальне провадження. Якщо ми готові віддати це питання некваліфікованій особі, я боюся, що тоді щодо такої особи буде порушено його право на дійсно кваліфікований захист. Тому, я тут не бачу проблем. При умові, звичайно, що буде запроваджений повний, повноцінний я би навіть сказав, реєстр адвокатури. Я почув те, що говорив Андрій Володимирович, я вітаю цю ініціативу, я вважаю, що вона потрібна, стосовно Закону "Про адвокатуру".

Стосовно другого. Немає в жодному, ні в президентському, ні в моєму, проекті такого етапу як дізнання. Воно входить як окремий…, не як окремий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Це є один цілісний процес досудового розслідування, я вважаю, що це абсолютно правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка, питання.

 

11:03:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний пане Роман!  Я чув, що ви зараз розповідали про переваги вашого кодексу. Я вам скажу, що мені імпонує те, що ви по присяжним дійсно робите правильно, так, як роблять це в усіх державах.

Скажіть мені, будь ласка, а ваша оцінка того, що в чинному Кримінальному процесуальному, вірніше в проекті Кримінально-процесуального кодексу, який зараз обговорюється, передбачена можливість затримання без дозволу Верховної Ради народного депутата України, Президента навіть, така можливість є затримати на 72 години, і до року взагалі тримати всіх підозрюваними? І як ви оцінюєте, як колишній міністр юстиції, те, що відсутність постанови  про порушення кримінальної  справи  унеможливить і оскарження цієї постанови про порушення кримінальної справи. А ми знаємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте формулювання    свого питання.

 

11:04:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Через це  я хочу, щоб ви оцінили  з точки зору відповідності до Конституції, яка передбачала реформування  і створення  системи досудового слідства те, що зараз у цьому проекті нам пропонується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЗВАРИЧ Р.М. По-перше, я не хотів на цьому робити окремий акцент,  бо відверто хочу сказати, що, я думаю,  це є просто  помилка у президентському проекті, що таке формулювання туди вкралося. Я би хотів  так вірити, я би хотів, щоб, власне,  Андрій Володимирович це підтвердив. Бо, дійсно, це є дуже прикра  помилка, що стосується народних депутатів України, оскільки це  формулювання не співпадає  з іншими формулюваннями, які містяться у цьому проекті.

У будь-якому випадку, мені видається, що  обов'язково буде цю помилку, якщо я так можу її кваліфікувати,  виправити у підготовці проекту до  другого читання.

Що стосується присяжних. Я глибоко переконаний у тому, що є  вірний підхід, який  застосовується у англосаксонському праві, що кожен має право бути судженим рівним собі. Це є демократичний принцип, і це є запобіжник  свавіллю влади. Президент пропонує, щоби  присяжні складалися з двох категорій, тобто троє громадян, двоє суддів, які будуть  більше …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка. Завершуйте.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Погодьтеся, судді, які будуть брати участь у  суді присяжних, вони будуть більше  рівні, ніж ті громадяни. Я вважаю, що це неправильно є, тому і запропонував інший підхід: 12 присяжних, рішення  суду колегії присяжних приймається  консенсусом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Все, час вичерпаний, Романе Михайловичу.

Шановні колеги, слово  для співдоповіді має голова Комітету з питань забезпечення правоохоронної діяльності  Віктор Дмитрович Швець.

 

11:07:19

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Фактично від здобуття Україною незалежності постала гостра необхідність у розробці нового Кримінально-процесуального кодексу України, адже діючий КПК, як вже було сказано, прийнятий був ще в 1960 році, уже не відповідає новим соціальним реаліям та міжнародним стандартам в частині забезпечення прав і свобод учасників провадження у кримінальній справі. В 1995 році Україна взяла на себе низку зобов’язань перед Радою Європи, один з яких, до речі, і є прийняття КПК. З цього часу в Україні було здійснено 8 спроб підготувати новий проект КПК, один з них навіть дійшов до процедури другого читання.

Поданий Президентом України до Верховної Ради проект Кримінально-процесуального кодексу (реєстраційний номер 9700) складається з 11 розділів, 46 глав та додатку, яким вносяться зміни майже до 70 інших законодавчих актів. З першого дня надходження проекту до комітету, а це було 13 січня, в комітеті триває кропітка і напружена робота над його опрацюванням, до якої залучені знані вчені, науковці, представники громадськості, практичні працівники правоохоронних органів та правозахисних організацій, в тому числі і зарубіжних. На сайті відкрита спеціальна електронна адреса, на яку продовжують надходити пропозиції до проекту КПК. Ми отримали вже майже тисячу пропозицій до конкретних статей проекту кодексу, які опрацьовані всіма членами комітету і, вірогідно, вони будуть враховані при підготовці цього законопроекту до другого читання.

Слід зазначити, що проект містить багато новел. Оскільки доповідач проінформував про суть цих новел, я лише зупинюсь на окремих з них, на наш погляд, найбільш суттєвих. Насамперед, це спроба створити рівні можливості для сторін кримінального провадження, надати рівний обсяг прав, в тому числі щодо збирання доказів. Але я підкреслюю, мова йде лише про спробу.

Запроваджується новий порядок, згідно з яким суд може грунтувати свої висновки виключно на тих показаннях, які він безпосередньо отримав від сторін кримінального провадження у судовому засіданні або які були надані слідчому судді у судовому засіданні під час досудового розслідування.

Пропонується об’єднати нині відокремлені стадії дізнання та досудового слідства в одну: досудове розслідування, яке розпочинається з моменту надходження інформації про вчинений злочин до правоохоронних органів, яка обов’язково вноситься до єдиного реєстру досудових розслідувань. Строк досудового розслідування становитиме 2 місяці. Цей строк може бути продовжений до 6 місяців для злочинів невеликої і середньої тяжкості або до 12 місяців для тяжких та особливо тяжких злочинів. Строк тримання під вартою на стадії досудового розслідування становитиме 60 днів і може бути продовжений до 6 місяців за злочини невеликої та середньої тяжкості та до 12 місяців для тяжких та особливо тяжких злочинів. Після закінчення 12-місячного терміну особа підлягає негайному звільненню з-під варти.

Повністю скасовується інститут досудового розслідування, а також запроваджується інститут слідчого судді. Тримається під вартою визначається як винятковий запобіжний захід, при цьому значно розширюється можливість застосування інших запобіжних заходів, так як домашній арешт, застава. Запроваджуються електронні засоби контролю, так званий електронний браслет. Запроваджується угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості, а також угоди між потерпілим і обвинуваченим.

Під час обговорення законопроекту на засіданні комітету думки членів комітету щодо всіх вищезгаданих новел не є однозначними. Надзвичайно багато застережень, багато запитань, особливо таких, що стосуються відповідності новел, що запроваджуються, нормам Конституції  України. Так, члени комітету занепокоєні спробою реалізувати в проекті КПК конституційну норму щодо повноважень прокуратури по нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність дізнання та досудового слідства, шляхом запровадження процесуального керівництва прокурора процедури кримінального впровадження. Тепер слідчий, фактично, позбавлений права збирати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, ввімкніть.

 

ШВЕЦЬ В.Д. … свідчити про винуватість або невинуватість особи. Він тепер виключно на стороні обвинувачення та ще й встановлюється кримінальна відповідальність слідчого за невиконання письмових вказівок прокурора, який здійснює процесуальне керівництво.

Таким чином, з одного боку Україна нібито виконує зобов'язання перед Радою Європи в частин позбавлення прокуратури права участі в досудовому розслідуванні, а з іншого боку – саме прокурор становиться основним стовпом цього розслідування, оскільки його роль посилюється, а процесуальна незалежність та самостійність слідчого зведена нанівець.

Другий момент, на який не можна не звернути увагу, це строк дії "Перехідних положень" Конституції, яка прийнята в 1996 році. Перехідні положення Конституції максимально могли діяти не більше п'яти років. В цих Перехідних положеннях зазначалося, що за прокуратурою зберігається функція попереднього слідства до сформування системи досудового слідства та введення в дію законів, що регулюють їх функціонування.

Шановні колеги, після прийняття Конституції минуло вже 16 років, тобто три рази по п'ять, а системи досудового слідства так і не створено. Прокуратура сьогодні продовжує виконувати функції слідства. В новому проекті КПК ми знову намагаємося наступити на ті ж самі граблі, позбавляючи прокурора права участі в досудовому розслідуванні, ми зазначаємо, що ця норма набуває чинності через п'ять років після прийняття КПК. Але якщо в Конституції йдеться про формування в Україні системи досудового слідства, то чому в проекті КПК передбачається, що підслідність по всім злочинам, які будуть розслідувати прокуратура протягом п'яти років після прийняття КПК, передається… Послухайте! Передається до Служби безпеки України. Це більше 70 статей Кримінального кодексу.

Виникає питання: як ця норма узгоджується із зобов'язанням України перед Радою Європи, що органи Служби безпеки України перестають бути поліційними органами, а винятково будуть опікуватися питанням забезпечення національної безпеки, як це робиться в усіх країнах Європи. Чому ми не можемо передбачити у проекті КПК створення слідчого комітету чи Національного бюро розслідувань на базі нині діючих підрозділів, слідчих підрозділів, Генеральної прокуратури, МВС України? Щодо фінансування, я думаю, це питання може бути вирішено.

На наш погляд, Україна повинна нарешті виконати Перехідні положення Конституції, і одним із ключових питань оновленої системи кримінального процесу має стати створення системи досудового слідства. Саме зараз, шановні колеги, є унікальних шанс для всіх гілок влади спільними зусиллями створити таку систему.

Щодо проступків, всі юристи говорять про те, що матеріально-правова основа повинна випереджувати сам процес. А ми знову ставимо воза поперед коня. Так не можна. Не маючи визначень, що таке кримінальні проступки, ми у кодексі визначаємо такий термін. А як бути з Конституцією України, де вживається поняття Конституції? Що стосується стадії судового розгляду та оскарження судових рішень, то суттєвих змін у проекті КПК не передбачається.

Прийняття нового КПК не вирішує проблему Верховного Суду як найвищого судового органу у системі судів загальної юрисдикції.

І ще одне, не менш важливе питання: коли особа вважається притягнутою до кримінальної відповідальності чи то з моменту повідомлення її про обвинувачення чи з моменту передачі  справи до суду? А це надзвичайно важливо, до того ж може стосуватися кожного, у тому числі, і народних депутатів. Відсутність формально початку кримінальної справи робить неможливим оскарження факту її порушення.

Крім того, я хотів би вам сказати, що відповідно до положень проекту нового КПК всі повідомлення про злочин автоматично заносяться до єдиного реєстру. Це означає, якщо в такому вигляді ця норма буде збережена, то після набрання чинності КПК кожний народний депутат стане предметом досудового розслідування, не залежно від того, що існують конституційній гарантії притягнення до кримінальної відповідальності, в тому числі і народних депутатів України.

Створення єдиного реєстру досудового розслідування покладається на прокуратуру та Кабінет Міністрів. ми вважаємо, що це не правильно, це повинно бути визначено саме нормами Кримінально-процесуального кодексу України.

Шановні колеги, дуже обмежений час. Тому я вимушений сказати тільки про те, що Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради  вважає, що поданий на розгляд Верховної Ради  проект Кримінально-процесуального кодексу України (9700) потребує суттєвого доопрацювання і з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Комітет на вчорашньому засідання дуже ґрунтовно розглядав обидва законопроекти. Але, на жаль, позиції членів комітету розділилися пополам. І в зв’язку з цим комітет не міг ухвалити рішення, яке б ми могли винести на ваш розгляд. Тому всі рішення в цьому залі має ухвалити Верховна Рада України.

Шановні колеги, я хотів би просити Верховну Раду в разі прийняття цього законопроекту  Президентом в першому читанні, щоб Верховна Рада  доручила комітету доопрацювати законопроект Кримінально-процесуального кодексу з урахуванням тих положень, про які ми сьогодні тут говоримо. Обов’язково треба забезпечити неухильне виконання конституційних норм під час підготовки проекту Кримінально-процесуального кодексу до другого читання.

І останнє. У нас є абсолютно чітка домовленість з експертами Ради Європи, що вони готові для того, щоб не затягувати прийняття кодексу в другому читанні, прибути на засідання комітету і разом з членами комітету по кожній позиції найти узгоджені рішення. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Запишіться на запитання, шановні колеги.

Будь ласка, Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

 

11:19:28

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.  Шановний Вікторе Дмитровичу, і один репрезентант свого варіанту, і другий говорили про те, що  у нас дуже великий відсоток  репресивності у судових рішень. І от запити, пропозиції, скарги, які приходять до комітету, який я очолюю з прав людини,  пропорції стосується ледве не на третину, якраз з скаргами на те, що  йдуть лише обвинувачувальні вироки. Це другий за значенням закон, чесно кажімо, після Конституції.  Очевидно, в комітеті робили певні прогнозні речі, прогнозували ви прийняття  от цих законопроектів, неважливого якого авторства, наскільки може збільшити  частину, частку вироків, які виправдовують людину... Юрій Анатолійович, не заважайте мені.  Вікторе Дмитровичу, які виправдовують людину, а  не виключно карають. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, не заважайте, будь ласка.

 

ШВЕЦЬ В.Д. Дуже дякую за запитання, воно дуже правильне.

Шановні колеги! Ви знаєте, давайте говорити об’єктивно, який би ми золотий  Кримінально-процесуальний кодекс не прийняли, які б  він максимально не забезпечував права і свободи громадян, але в  Україні відсутнє справедливе правосуддя. Ви розумієте, у нас відсутній суд  незалежний, і там треба шукати причину відповіді на ваше питання. Тільки незалежний суд може забезпечити: перше –  не ухильне додержання прав і свобод людей, і захист цих прав.

До речі, я  хотів би нагадати всім нам, шановні колеги, Конституція України  частина перша статті 55 покладає саме на суди обов’язок захищати права і свободи українських громадян. А  ви подивіться, де наші суди? Хіба вони захищають права і свободу громадян? Саме суд є головним порушником прав і  свобод українських громадян. І щоб не було таких "кірєєвих" ми разом з прийняття КПК повинні все зробити для того, щоб реформувати судову гілку влади і привести її…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, Володимир Яворівський, фракція "БЮТ –"Батьківщина"

 

11:21:49

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я охоче передаю слово прем'єр-міністрові опозиційного уряду Сергію Соболєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв, будь ласка.

 

11:21:59

СОБОЛЄВ С.В.

Шановний Віктор Дмитрович, у мене питання пов'язані лише з одним – з цим так званим Кримінальним процесуальним кодексом. Скажіть, будь ласка, наскільки Кримінальний процесуальний кодекс в цьому проекті, я маю на увазі проекті Президента, відповідає Конституції України? Тут вже декілька разів казали про повноваження прокуратури, які фактично не відповідають Конституції України .

І ще одне питання. Виходить, тепер по цьому КПК можна стосовно опозиційного народного депутата відкривати кримінальну справу, проводити всі дії, крім однієї – затримання, чекати рішення суду, а після цього звертатися до Верховної Ради стосовно його арешту? Я правильно розумію? Дякую.

 

ШВЕЦЬ В.Д. Дякую за запитання. Ви абсолютно правильно тлумачите положення проекту КПК, який вніс Президент України.

Ми вчора на засіданні комітету ґрунтовно на ці питання мали розмову з радником Президента. Він нас переконав в тому, що по всім питанням, які є спірними або такі, які викликають сумнів щодо їх відповідності до Конституції, ми будемо сідати і знаходити компромісні рішення, які відповідали б інтересам, перш за все, українського народу.

Я можу сказати тільки одне, відповідають  чи не відповідають Конституції – це право Конституційного Суду. Ми можемо лише говорити про те, що в нас є істотні, ґрунтовні підозри в тому, що цілий ряд положень проекту Кримінального процесуального кодексу, який запропонований, не відповідає цілій низці положень Конституції України.

І я хотів би просити, шановні колеги, щоб ви в своїй постанові, коли ми будемо ухвалювати рішення про направлення цього проекту для доопрацювання в другому читанні, обов'язково зазначили і доручили комітету, щоб положення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ШВЕЦЬ В.Д. … парламенту в другому читанні обов'язково узгоджувались з положенням Конституції України, зокрема із  статтею 121 і 80 і іншими положеннями Конституції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Час вичерпаний.

Шановні колеги, тепер… Ні, треба ще виступи ж провести. Прошу записатися на виступи від фракцій, від фракцій. Так, будь ласка, прізвища народних депутатів виведіть на табло. Тепер прошу записатись народних депутатів. Прізвища народних депутатів, будь ласка.

Таким чином, шановні колеги, починаємо виступи від фракцій. Від фракції Партії регіонів хто буде виступати? Володимир Олійник, будь ласка. Підготуватися Володимиру Каплієнку.

 

11:25:15

ОЛІЙНИК В.М.

Шановні колеги, фракція Партії регіонів підтримує і закликає інших депутатів підтримати проект КПК, поданий Президентом України, тому що він відповідає всім європейським стандартам. Проведено декілька серйозних європейських експертиз, самі європейські експерти визначають, що він на 99 відсотків відповідає стандартам європейським. Самі європейські експерти дають згоду попрацювати спільно з нами над його вдосконаленням між першим і другим читанням, тому цей законопроект варто підтримати.

Потрібно сказати про те, що Президент і проявив належну політичну волю. Цей законопроект уже, знаєте, на часі. Близько 20 років українське суспільство чекало його прийняття, 8 спроб, двічі цей законопроект, я маю в виду КПК, вносився навіть в Верховну Раду.

Це по суті йде питання про малу Конституцію України. Якщо в Конституції України прописані права, то вони ніколи не будуть реалізовані, якщо відсутні механізми реалізації і захисту цих конституційних прав. Але й далі потрібно Президента підтримати в створенні Конституційної асамблеї і внесенні змін серйозних в ту частину Конституції, яка формує незалежну гілку судову. В цьому відношенні ми повинні бути послідовними.

Безперечно, потрібно сказати відверто, що попередня влада багато говорила на цю тему, але нічого не зробила. І в цьому відношенні, якщо демократи говорять про те, що вони не зміцнюють інститути демократії, то повинні долучитися хоча б до цього закону. Оскільки питання стоїть не про закон, який для виборів, а це закон для держави.

Можливо, це в чергове буде перевірено, наскільки ми здатні, об’єднавши зусилля, спільно приймати рішення державницького характеру. Що є тут позитивного? Дуже багато. Це ті відповіді на питання, які сьогодні звучать. Якщо тільки ми бачимо, що тут скорочені терміни перебування під вартою до року, то сьогодні це по 5-6 років. Якщо ми говоримо, що сьогодні тут передбачений змагальний процес, то сьогодні його немає.

Коли ми навіть говоримо про елементарне – право на лікування, то при домашньому арешті, будь ласка, лікаря хоч з Європи, масажистів хоч з Китаю. Але це гарантоване право громадянину, якщо він не визнаний винуватим, користуватися сповна конституційними правами!

Тому я закликаю всіх депутатів підтримати цей законопроект, оскільки він відповідає вимогам і українського…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте будь ласка. Володимир Каплієнко, група "Реформи заради майбутнього". Наступним буде виступати Володимир Мойсик.

 

11:28:35

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні колеги! Шановні громадяни! Шановні народні депутати! Маю честь виступити від імені депутатської групи "Реформи заради майбутнього" щодо законопроектів в президентській редакції і в редакції наших колег по цеху, пана Зварича.

Що хотілось би сказати. Перше. Ви знаєте, можна обговорювати змістовну частину того чи іншого законопроекту. Проте, зовсім не зрозуміло, чому таке протистояння в комітеті профільному і Верховній Раді між двома цими редакціями?

Перший законопроект, президентський, має низьку новел, які дійсно спрямовуються на гармонізацію з європейським законодавством. Але він має доволі серйозні недоліки, про які ми сьогодні говоримо. І зокрема мова йде про можливість затримання представників виконавчої влади, народних депутатів і навіть Президента України на 72 години з подальшим продовженням на рік. Чи то є нормальна практика? Чи то є європейська практика? Безумовно, група не може підтримувати такі редакцій в цілому як в законі.

Наступне питання. Я сьогодні був на ефірі, і звертаються прості люди щодо редакції Кримінально-процесуального кодексу.  Такі питання. А чи будуть в новій редакції Кримінально-процесуального кодексу зняті добровільні зізнання як інструмент? Чи буде змінена статистика розкриваємості, яка на сьогоднішній день як дамоклів меч висить над кожним слідчим, який веде ту чи іншу справу? А чи не треба фінансово забезпечити примусове, безпідставне затримання будь-якого громадянина України і утримування його в буцегарні чи в КПЗ? Цього Кримінально-процесуальний кодекс ні першої, ні другої редакції, ні Зварича, ні Президента, не виводять такі норми.

Але, хотілося б, щоб ми все ж таки повернулися від боротьби з лівим і правим берегом і відкрили один одному свої обличчя. Не треба розділяти комітет профільний п'ять на п'ять по кожному закону. Треба об'єднати їх і зробити нормальний цивілізований закон. 17 років ми не мали нормального процесуального кодексу кримінального. Може треба почекати ще півроку для того, щоб він знайшовся і став нормальним? Тому що це друга Конституція, шановні колеги, в цій сфері. І поспіхом приймати такі рішення не можливо!

Щодо позиції депутатської групи "Реформи заради майбутнього". Ми даємо можливість прийняти законопроект за основу той, хто буде першим. Якщо це буде президентський, ми будемо підтримувати його у форматі вільного голосування. Але з цієї трибуни я уповноважений заявити, що якщо до другої редакції буде збережено формат затримки посадовців на 72 години, збережено інструмент прокурорського нагляду, ми за це голосувати не будемо і піднімемо таку хвилю, яка призупинить дію цього законопроекту. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Мойсик фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Так, там ви єсть же і так. Ну, будь ласка. Арсеній Яценюк, будь ласка.

 

11:31:44

ЯЦЕНЮК А.П.

Дякую. Шановні народні депутати,  я думаю, що реформа кримінальної юстиції в Україні вже пройшла. Вона пройшла у той момент, коли  районний суд засудив колишнього Прем`єр-міністра  з порушенням всіх норм морального і процесуального права. Думаю, що реформу  кримінальної юстиції треба  починати не тільки з кримінально-процесуального закону.  В першу чергу необхідно розпочинати з відповіді на питання: "А судді хто?" 

Президент України  повинен бути  позбавлений права призначати суддів. Це перше.

Друге. В Україні повинна бути цілком і повністю відновлена компетенція Верховного Суду України, який повинен розглядати будь-які справи за будь-яких обставин з однією метою – встановити законність і   правопорядок у Україні.

Третє. Президент повинен бути позбавлений права  самостійно призначати голову Служби безпеки України. І я окремо зупинюсь на цьому питанні  чому.

Четверте.  Виникає питання, чому не  виконується    пряма норма чинної Конституції, а саме, органи прокуратури  повинні бути позбавлені протягом п'яти років, а це вже пройшло 16 років, як загального нагляду, так і впливу на слідство. 

Щодо конкретно положень даного кодексу.    Хочу зазначити, що цей кодекс передбачає створення  під Президентом України Віктором Януковичем  справжнього НКВС,  а   саме, до компетенції Служби безпеки  України передається, увага, додатково 76 складів злочину і ще 22 альтернативних склади злочину. Іншими словами, більшовики, які створювали   ГКЧП і НКВД навіть не здогадувались про те. що Президент може отримати  контроль над всією країною завдяки  новій узурпаторській службі у вигляді  Служби безпеки України.

Друге. Що стосується органів прокуратури. Вдумайтесь, прокурор має право  за новим кодексом давати прямі вказівки   слідчому і при цьому у тому випадку, якщо слідчий не виконує прямих  вказівок прокурора, слідчий несе кримінальну відповідальність. Де інститут незалежності слідчих, що ви зробили? Ви фактично знищуєте судову і кримінальну систему у країні.

Третє. Що стосується права на захист. Виникає питання, чому обмежено право на захист українців виключно адвокатами. Таке саме було у справі Тимошенко, коли не допускали захисників. Це пряма конституційна норма, стаття 64. Ми вимагаємо дати можливість прямого захисту всім громадянам України з огляду на те, що це може бути не тільки адвокат, але і фахівець у галузі права.

П'яте. Що стосується інституту присяжних. Цікавий інститут присяжних, тільки ви переплутали, взяли злили …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

 

ЯЦЕНЮК А.П. … взяли злили радянський інститут народних засідателів з класичним інститутом присяжних і чомусь написали тільки 3 присяжних. Розумію, чому, ну, вам трьох легше залякати ніж восьми.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Стешенко. Сергій Соболєв від фракції "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Володимир Лещенко від фракції комуністів? Будь ласка.

 

11:35:19

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні громадяни України, ви повинні розуміти, що вам підготували під виглядом проекту Кримінально-процесуального кодексу, і почнемо з Конституції. 16 років ми все приводимо у відповідність органи прокуратури до Перехідних положень Конституції України. І надалі в цьому КПК залишається загальний нагляд прокуратури, залишається повноваження слідства, більше того, посилюється повноваження прокуратури стосовно слідчих.

Друге. Іде пряме порушення Конституції, коли стосовно опозиційних народних депутатів можна порушувати кримінальну справу без згоди Верховної Ради України, затримувати їх на 72 години, проводити всі процесуальні дії, крім однієї – це після рішення суду треба згода Верховної Ради. Ви уявляєте, яким чином ця норма буде використовуватись для того, щоб створювати чергові групи "тушок" або так званих "незалежних".

Третє. Давайте подивимось, а в які руки нам віддають безпосередньо Кримінально-процесуальний кодекс, це все одно, що передати високі технології в руки рабів. Кого я маю на увазі під рабами? Тих, хто сьогодні прямо залежний від Вищої ради юстиції, від прокуратури, від Адміністрації Президента. Я мають на увазі 8 тисяч суддів, які в будь-який момент можуть бути зняті з посади і які ніяким чином не будуть незалежності згідно з цим процесуальним кодексом.

Третє. Давайте подивимося, що ж відбувається з органами прокуратури, які фактично по вертикалі призначаються Генеральним прокурором, який, в свою чергу, рекомендується Президентом України. Саме тому пряма невідповідність Конституції України в цьому проекті є разюча.

Другий пункт. Нам кажуть, що це він існує, цей Кримінально-процесуальний кодекс, з 60-х років. Неправда. Коли треба було стосовно політичних в’язнів терміново змінити дві статті, а саме: статтю щодо ознайомлення із справами, коли по півдня давали на ознайомлення 18 томів справи безпосередньо адвокатом, це можна було змінювати моментально; коли треба було обмежити права народних засідателів, це можна було зробити. А тут, виявляється, у нас нічого не змінювалося.

Третій принциповий момент. Фактично цей Кримінально-процесуальний кодекс ні в якій мірі не відповідає ключовим положенням, які стосуються терміну давності. Якщо в разі скоєння нового злочину термін давності далі продовжується, то так можна і сто років продовжити термін давності.

Саме тому наша фракція не буде голосувати за цей проект. Ми готові підтримати проект пана Зварича. І я вважаю, що цей проект фактично є проектом не кримінального, а комерційно-процесуального кодексу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лещенко, фракція комуністів. Наступним буде виступати Олег Зарубінський.

 

11:38:28

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Фракція комуністів вважає, що нову редакцію Кримінально-процесуального кодексу, в принципі, приймати потрібно. Але, що стосується законопроекту номер 9700: чимало є позитиву, а ще більше – суттєвих недоліків. Проект Кримінально-процесуального кодексу концептуально не узгоджується з чинним Кримінальним кодексом і Конституцією України – такий висновок роблять фахівці. В Кримінальному кодексі і Конституції, наприклад, є лише поняття "злочин", а в проекті злочин разом з кримінальними проступками є одним із різновидів кримінального правопорушення.

Поряд з Кримінальним кодексом передбачається прийняття Закону про кримінальні проступки, це призведе до  плутанини і порушень прав громадян при застосуванні кримінального законодавства. Схема, коли спочатку приймається Кримінально-процесуальний кодекс, а потім вносяться зміни до кримінального законодавства не прийнятна.

Основною фігурою досудового розслідування стає державний обвинувач в особі прокурора. Прокурори мають стати процесуальними керівниками справи, тобто не тільки наглядати за процесом, а й відповідати за ефективне слідство, давати доручення слідчому, органу досудового розслідування, а в не обхідних випадках – особисто проводити  слідчі та процесуальні дії. По суті, це засоби здійснення кримінального переслідування, а Конституція України не покладає на органи прокуратури таких прав. А "Прикінцевими положеннями" проекту Кримінально-процесуального кодексу вносяться зміни до Кримінального кодексу України, якими передбачається кримінальна відповідальність за невиконання  вказівок прокурора. Слідчий, дійсно, втрачає самостійність і має виконувати доручення та вказівки одночасно як державного обвинувача, так і керівника органу досудового розслідування. Тобто повноваження… крім того, повноваження прокурора щодо керівництва розслідуванням конкуруватимуть з повноваженнями керівника слідчого відділу. Здійснення захисту підозрюваного, обвинувачуваного, засудженого, виправданого є виключною компетенцією адвокатів. Обмежуються конституційні права громадян. Витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів несе сторона кримінального провадження, яка заявила клопотання про виклик вказаних осіб. Хіба не дивно, що ці особи досить часто мають бути викликані, наприклад, за рахунок потерпілого? А якщо він грошей не має?

У зв'язку з цим, розглянувши, як зауваження Головного науково-експертного управління на 32 сторінках, так і зауваження суттєві багатьох зацікавлених органів на 400 сторінках, фракція Компартії України пропонує: законопроект номер 9700 відправити на доопрацювання, а 9700-1  відхилити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної партії. Наступний буде виступати Шемчук.

 

11:41:47

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної партії. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Сьогодні, 9 лютого 2012 року, а 9 лютого 1932 року постановою позачергової сесії ВЦИК було утворено п'ять нинішніх українських областей – Вінницька, Харківська, Дніпропетровська, Одеська і Київська області. Області-трударі, області-трудівники. Я думаю, що ми могли б їх привітати, 80 років сьогодні цим п'яти областям.

Але я згадав ще, що сьогодні, 9 лютого  2012 року, тому що 11 лютого 2010 року мною буда подана законодавча ініціатива щодо зміни до чинного Кримінально-процесуального кодексу, де абсолютно жорстко визначалось, що визнання обвинуваченим своєї вини, або по-іншому, "добровільне зізнання" не може бути основою обвинувачення, що воно може бути тільки долучено до справи і тільки тоді, коли вже зібраний весь комплекс, весь комплект доказів про звинувачення, про вину того чи іншого обвинуваченого. На жаль, тоді до другого читання ця норма була вихолощена, а ми вже два роки могли б мати ситуацію, коли правоохоронцям не було б жодної мотивації для того, щоб вдаватися до тортур, вдаватися до насилля з тим, щоб вибити так зване "добровільне зізнання". Хотілось би, щоб ми вчасно приймали документи.

У зв'язку з  тим хочу нагадати, що зобов'язання щодо прийняття якісного нового Кримінально-процесуального кодексу Україна дала ще у 1995 році. Це було пряме зобов'язання України. Мені дуже шкода, що сьогодні лунають заклики не приймати нічого, ще кудись відправити і так далі. Очевидно, це є частина сценарію, щоб ми нічого не виконали, очевидно, є частина сценарію, щоб тиснути на Україну як сніжний ком, наворочувати нові наші зобов'язання і нові вимоги до нас.

Мені байдуже авторство. Я відверто хочу сказати. Я знаю, що серед експертів багато хто називає, що це "кодекс Портного". Хай буде Портного, да заради Бога. Я взагалі вважаю, і правильно Голова Верховної Ради  казав, нехай взагалі закони в нас будуть мати ім’я, хай люди знають, чий це закон, і хай знають, яка людина що зробила.

Щодо спільних позицій. Вона полягає в тому, що і один репрезентант свого варіанту, і другий репрезентант каже абсолютно жорстко і правильно, що це є другий закон, другий законодавчий акт із зазначенням після Конституції України. Хто не хоче приймати жодного варіанту, той хоче очевидно виходити з позиції Баби Яги.

Фракція Народної Парті не Баба Яга, ми будемо підтримувати варіант. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, виступи від фракцій завершено. Переходимо до виступів народних депутатів України.

У мене прохання таке. Давайте не будемо робити перерву, ми не можемо переривати розгляд питання. Немає заперечень? У нас 30 хвилин для виступів народних депутатів.

Слово має народний депутат Шемчук, фракція "Наша Україна – Народна самооборона". Наступним буде виступати Чуднов.

 

11:45:10

ШЕМЧУК В.В.

Шановний Володимире Михайловичу,  шановні колеги депутати! Те, що необхідно приймати новий Кримінально-процесуальний кодекс, напевно, ні в кого не викликає ніяких запитань. І дійсно цей кодекс, питання про його прийняття вже давно перезріло.

Який з цих двох кодексів приймати – звичайно, не визначився навіть наш профільний комітет. Але я хотів би відразу зауважити, що жоден з членів нашого комітету не проголосував проти прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу. П’ять чоловік голосувало "за", і п’ять чоловік утрималося.

Я рахую, що прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу повинно призвести до покращання ситуації, яка на сьогоднішній день є в державі, дасть можливість захищати права громадян, і, дійсно, ті основи, які закладені в кодексі, вони є настільки революційними, що на сьогоднішній день вони викликають дуже багато занепокоєнь і дуже багато питань.

Я не хочу агітувати за один чи за інший кодекс, я вважаю, що ті новели, які позитивні в одному кодексі, можна прекрасно вмонтувати в інший кодекс. Я вважаю, що на сьогоднішній день є багато підстав для того, щоб  стверджувати, що кодекс, який буде прийнятий Верховною Радою  України, буде на багато кращий, ніж той кодекс, який існує сьогодні.

Звичайно, є багато зауважень до цього Кримінально-процесуального кодексу, який пропонується. Є багато питань, які стосуються неузгодженості з  Конституцією, їх дійсно можна виправити при підготовці до другого читання. Є багато питань, які на сьогоднішній день  слід було б вказати в цьому кодексі. Наприклад, питання, які стосуються повноважень Верховного Суду України. Станом на сьогоднішній день Кримінально-процесуальний кодекс не передбачає, за влучним висловом пана Мойсика, так званого клапану, яким можна було б стравити пару  при прийнятті тих чи інших процесуальних рішень. Верховний Суд України повинен мати ті  повноваження, які надані йому  Конституцією, і ці його права повинні  бути передбачені як прао останньої касаційної інстанції в нашій державі.

Що стосується повноважень прокурорів, то дійсно в зазначеному законопроекті, як в одному, так і в іншому, передбачається те, що прокурор, являючись одною із сторін  кримінального процесу в ході судового розгляду, буде надавати докази  вини обвинуваченого. Дійсно, на сьогоднішній день реформується система органів адвокатури і  повноваження адвоката при прийнятті рішень по тих чи інших кримінальних справах. Ми можемо багато сперечатися з приводу того, скільки  повинно бути у судовому процесі передбачено присяжних. Але  водночас те, що присяжні повинні бути передбачено і діючою Конституцією, тому це питання також справді необхідно врегулювати в цьому кодексі.

Я просив би всіх колег народних депутатів підтримати один із проектів цього кодексу,  дати можливість в першому читанні відкрити процес для того, щоб  можна було ті не узгодженості, які сьогодні і та критика, яка  звучала з цієї трибуни на адресу цього кодексу, що вони були справлені, а в принципі запустити процес прийняття нового кодексу і дати йому право на життя.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чуднов. Передає право Івану Вернидобуву на виступ.

Будь ласка, Іван Вернидубов,  фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Ляшко.  Так ще позафракційний чи вже ні?

 

11:48:34

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Дякую за увагу. Шановні колеги, хто знає історію створення КПК, створення   робочої групи з 1992 року, однозначно стверджує, що дійсно прийняття нового КПК   потрібне. Я особисто, як і більшість  процесуалістів України,  не в захваті від революційності проекту КПК. Абсолютно певен, що  нове кримінально-процесуальне законодавство не повинно будуватися за принципом заперечення   і руйнування всього попереднього. Багато положень чинного кримінального процесуального законодавства, перевірено практикою, довели свою ефективність, відповідають європейським стандартам, про що свідчить, зокрема практика Європейського суду з прав людини. У зв'язку з цим вважаю, що вони повинні знайти своє місце в новому законодавстві як позитивна спадщина, що відповідає традиціям кримінального процесу нашої держави.

Варіант, який представлений сьогодні, серйозно відрізняється від першого варіанту в кращу сторону, до якого було багато претензій у нас і у європейських експертів. І я пропоную дійсно у першому читанні прийняти цей законопроект  президентський. Проте багато конкретних пропозицій буде і до другого читання.

Сьогодні мені хотілося поділитися б сумнівами щодо окремих кардинальних підходів до створення нової моделі КПК.

По-перше, викликає сумнів регулювання в Кримінальному процесуальному кодексі процедура притягнення до відповідальності осіб за вчинення кримінальних  правопорушень. Законодавче закріплення процедури притягнення до відповідальності за кримінальні проступки в Кримінальному, саме, процесуальному кодексі призведе до плутанини, колізій та конкуренцій норм права.

Адже дійсно, поки що нез'ясована юридична природа, ще не запропоновано нам кодекс чи інший закон, що ми віднесемо, до якої певної галузі права. Один із докладчиків сказав, що це будуть маленькі злочини. Якщо це будуть маленькі злочини, і так уже більшість громадян сприймає, що це все-таки буде суцільна криміналізація незначних за тяжкістю вчинків.

Вбачається, що питання відповідальності за правопорушення невеликої тяжкості краще вирішувати в окремому комплексному законодавчому акті, який би включав не тільки норми матеріального, а й процедуру притягнення до відповідальності.

Стадія порушення кримінальної справи, дійсно, багато розмов, що вона скасована. Не можна однозначно говорити, що це добре. На цій стадії раніше було найбільше свавілля, особливо в органах внутрішніх справ та буде і далі.

Викликає суттєве звуження компетенції слідчого, позбавлення його низки повноважень, які в умовах чинного законодавства забезпечують ефективність судового слідства. Крім того, позбавлення в професійній самостійності, дійсно, і ще й погроза притягти до кримінальної відповідальності, не відповідають  практиці та нормам.

І особливо я хотів би сказати про таке. Вважаю, що в новому КПК варто утримуватися від змішування ОРД і досудового розслідування як винятково процесуальної діяльності. Оперативно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ВЕРНИДУБОВ І.В. Оперативно-розшукові заходи повинні регламентуватися оперативно-розшуковим законодавством, а розслідування – кримінально-процесуальним, і те і інше повинні здійснювати відповідним чином підготовлені фахівці. Я не знаю, чого мовчать спецслужби, а це втручання буде в їхню таку діяльність, чого вони криком не кричать про це? Я думаю, що це, гібрид цей, не дасть тих очікувань, які ми… Якщо ми приймемо і після другого читання не змінимо ці всі речі, я думаю, що вже в кінці року прийдеться вносити серйозні зміни, так як така модель в такому вигляді як вона представлена нам сьогодні, вона не спрацює і нам прийдеться вибачатися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Іван Васильович. Олег Ляшко, позафракційний. Наступним буде виступати Павло Унгурян.

 

11:52:33

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. А я не знаю, чому мовчить Генеральний прокурор, адже вчора в країні відбулася безпрецедентна подія, колега Роман Забзалюк оприлюднив скандальну інформацію про те, що за перекуповування депутатів, так званих "тушок", роблять за гроші, і робить це наш колега Рибаков. Ігор Рибаков, який став першою "тушкою" в цьому парламенті, зрадив демократичні сили і сьогодні є шісткою у влади, розносить крадені гроші, підкуповуючи депутатів. Чому мовчить Генеральна прокуратура? Який закон не дозволяє Генеральній прокуратурі негайно порушити кримінальну справу за фактом підкупу народних депутатів України? А нам сьогодні Генеральна прокуратура справу не розслідує, вони мовчать, зате оці хабародавці розказують, що вони християнський вчинок зробили, вони, бачите, на лікування дали гроші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, зв'яжіть це з Кримінально-процесуальним кодексом.

 

ЛЯШКО О.В. Зараз про кримінальний якраз і говоримо. Йдеться якраз про кримінальний злочин, який має розслідуватися відповідно до Кримінально-процесуального кодексу. З Рибакова має бути знята депутатська недоторканність. Рибаков має бути ув’язнений. Слідство має розслідувати, хто мільйони доларів дає Рибакову за підкуп депутатів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, по темі.

 

ЛЯШКО О.В. І доріжка веде до самої годи, до влади. Бо насправді Рибаков, це дрібна риба. А підкупи оці і мільйони доларів роздає влада, яка формує більшість в парламенті шляхом підкупу, погроз і залякувань депутатів. І тому я звертаюся до Генерального прокурора з вимогою негайно порушити кримінальну справу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, по темі! Бо вимушений буду відключити мікрофон.

 

ЛЯШКО О.В. …відповідно до Кримінально-процесуального кодексу діючого, негайно порушити кримінальну справу! Притягнути до відповідальності, встановити, хто роздає гроші. Бо це, люди добрі, шановні громадяни, це вкрадені у вас гроші! От звідки тушки!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, по темі.

 

ЛЯШКО О.В. От звідки влада! І Кримінально-процесуальний кодекс не діє, коли йдеться про те, щоб притягати до відповідальності хабарників від влади! А коли Юлю в тюрму треба посадити, то всупереч будь-якому кодексу взяли і посадили.

І вчора я ходив до неї в тюрму, сьогодні прилетів, мене не пустили, не дали бідній жінці навіть квіти передати! Бо ті фашисти мордують Тимошенко в тюрмі і бояться її народу показати! Замучили героїчну жінку! І не має значення, який буде кодекс! Політики сажають осюди опозиціонерів, у тюрми! А самі ходять безнаказані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Павло Унгурян. Ну, я прошу вас, ви вже все сказали. Павло, будь ласка, Шишкіна, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Наступний буде виступати Пилипенко.

 

11:56:04

ШИШКІНА Е.В.

Шановні колеги! Дуже символічно особисто для мене сьогодні починається розгляд нового проекту Кримінально-процесуального кодексу. Оскільки щойно зранку мені стало відомо, що вчора ввечері було скоєно замах на мого помічника на громадських засадах Олександра Євгеновича Ушинського, представника Асоціації дослідників голодоморів в Україні.

Спочатку на нього скоїла наїзд машина, а потім в нього двічі вистрілили. І от мені буде дуже цікаво подивитися, як новий Кримінально-процесуальний кодекс запрацює в цьому конкретному випадку. Як міліціонери і прокуратура будуть виконувати його положення з цього справді революційного кодексу у випадку замаху на мого помічника.

А тепер по суті законопроекту. Тут дуже багато говорили про прогресивні новели цього кодексу. Я не заперечую їх справді прогресивності, вони дуже багато в чому можуть покращити існуючу ситуацію. Але, ті 20 відсотків змін, які внесли в проект Національної комісії зі здійснення демократії і верховенства права, який був розроблений у 2008-2009 роках і саме який взяли за основу представники Адміністрації Президента і "доробили" його, оці 20 відсотків зводять нанівець всі позитивні починання і прогресивні новели цього проекту Кримінально-процесуального кодексу.

По-перше, що хочу сказати. В тексті проекту КПК 2009 року головним у філософії цього проекту була людина, її захист прав, людина, як підозрюваний, так і потерпілий. Було намагання відійти… Вірніше не було намагання, а було здійснено обмеження повноважень слідчого на стадії досудового розслідування, людина була в центрі. Тобто філософія кодексу була людиноцентристська, гуманістична.

Що зробили тепер? Тут говорять про незалежність, обмеження незалежності слідчого, і  говорили про те, що урізати повноваження слідчого. Шановні, та подивіться статтю 94 цього проекту! Слідчий і прокурор мають право оцінювати докази щодо їх допустимості, достовірності і вірогідності на стадії досудового розслідування. Тобто, слідчий має повноваження суду на стадії досудового розслідування. Це що, він не незалежний? Це що, обмежить його повноваження? Та це та "радянщина", яка існує зараз. Це той "совок", який призводить до значного порушення прав людини на стадії досудового слідства. Ось, що…

Окрім того, слідчий має право подавати клопотання про продовження строків, має право, повинен розглядати ініціювання стороною захисту проведення слідчих дій. Тобто він може задовольнити клопотання адвоката, а  може  не задовольнити.

Далі.  Цей Кримінально-процесуальний кодекс аж ніяк  не вирішує  багатьох існуючих сьогодні проблем. І, зокрема, я хочу сказати, що він також не вирішує проблему  захисту тих політичних в'язнів, які на сьогодні є.  Зокрема, щойно стало відомо, що  у Харкові почався суд  і Юлію Тимошенко хочу обмежити у термінах  розгляду її кримінальної справи…

 

Засідання веде ТОМЕНКО М.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте можливість завершити.

 

ШИШКІНА Е.В. Тобто  хочуть Юлію Тимошенко обмежити у  термінах розгляду її кримінальної справи. В цьому проекті КПК ця проблема не  усувається. Таким чином  людину також можуть обмежити. Також  існує ця проблема.

Отже, філософія  нового проекту КПК  значно погіршена порівняно з тим текстом, який  у 2009 році. Автори  цього тексту КПК 2011 року  відступили від концепції реформування  кримінальної юстиції, яка  була ще затверджена указом Президента Ющенка  у 2008 році.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошу Володимира  Пилипенко, позафракційні. Будь ласка.

 

12:00:00

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую. Шановні колеги, сподіваюсь, Україна нарешті  невдовзі отримає новий Кримінально-процесуальний  кодекс, оскільки жити за старим  зразка 1960 року вже набридло всім: і суддям, і прокурорам, і адвокатам і, відверто скажу, суспільству. У нас у державі за два десятиліття   що тільки не мінялося: Конституція мінялася, форма правління мінялась, але незмінними залишалися   лише правила  для  учасників кримінального процесу.

Крім того,  що давно вже назріла внутрішня необхідність реформувати  кримінальний процес, є ще і певні міжнародні зобов'язання, які  Україна взяла на себе  багато років тому. Я маю на увазі і висновок Парламентської асамблеї Ради Європи від 1995 року, де підкреслюється необхідність ухвалення нових  побудованих на демократичних принципах процедур кримінального судочинства. І кожна  наступна резолюція Парламентської асамблеї нам недвозначно нагадувала: час іде, шановні, а  КПК , який був, таким і залишається: застарілий, недемократичний  і з відверто репресивним  ухилом.

І ось сьогодні, нарешті, у Верховній Раді  України було  представлено концепцію  якісно нової моделі кримінального судочинства, модель, яка, перш за все, має бути подана на розгляд  нашого законодавчого органу і пройшла  вже не  одну апробацію та ревізію  у визнаний світових інституціях. Мова  йде і про генеральний директорат з прав людини, інші експертні установи Ради Європи, а також і про саму Парламентську асамблею, яка в останню резолюцію окремо виділила та привітала вже сам факт внесення цього проекту на розгляд парламенту. Більш того, експерти, що оцінювали проект, поданий главою держави, рекомендують в жодній мірі не зволікати з його ухваленням.

Знаєте, викликає відверте здивування, що окремі депутати, які виступали з цієї трибуни, не згодні з кодексом, запропонованим Президентом України, оскільки в ньому нібито передбачені норми, що дають право на 72 години затримувати народних депутатів, Президента України. Тут складається враження, що такі депутати, можливо, взагалі не читали проект, запропонований главою держави. А я відверто заявляю, що він повністю узгоджується з Конституцією, більш того, слово в слово відтворює конституційні норми, які регламентують затримання особи. Повірте, це не голослівні слова, це, до речі, зауважують і провідні європейські експерти. Практично всі вони відзначають революційність нового кодексу, називаючи його проривом в українському законодавстві. Як вони відзначають, 99 їхніх зауважень та рекомендацій було враховано у законопроекті, який внесений главою держави. Цей проект відповідає європейським стандартам у сфері кримінальної юстиції та побудований на принципах конвенцій про захист прав людини і основоположних свобод.

Колеги, за роки незалежності в нас не один раз намагались провести реформу КПК. Якщо я не помиляюсь, близько 10 різних проектів було. Роками працювали численні групи, комісії як і в стінах парламенту, так і за його межами. Але можна констатувати, що лише зараз появилася ефективна політична команда і внесено, дійсно, якісний проект Кримінально-процесуального кодексу.

Підсумовуючи сказане, хочу звернути увагу, що сьогодні ми, голосуючи за проект кодексу, представлений главою держави, обираємо фактично між радянською системою та новим мисленням. Переконаний, що реформа кримінальної юстиції дасть нам змогу, перш за …

 

Засідання веде ЛИТВИН В.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

ПИЛИПЕНКО В.П.  … самих себе та змінити стару ментальність на правову культуру, притаманну громадянському суспільству. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Іван Вернидубов виступав, передає Воропаєву право на виступ. Будь ласка.

 

12:03:28

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги! Вот я специально вчера попросил ваше внимание обратить на этот законопроект с одной единственной целью, чтобы мы не были бессловесным и… такое слово,  помягче… тупым  оружием в руках политиков.

По законопроектам. Одни выступающие с целью политизирования этого законопроекта говорят, что он вообще не защищает обвиняемого. Другие выступающие говорят о том, что этот законопроект вообще не защищает следователя от произвола прокурора. Давайте мы отвлечемся от призывов "белых", "красных", "желтых", от любой политики по этому законопроекту. Давайте мы к этому законопроекту отнесемся как обычные граждане Украины и подумаем хотя бы с точки зрения самосохранения, как себя, так и своих семей, как любых граждан Украины.

Ну, один человек с пафосом здесь говорил, что законопроект не решает вопрос в отношении, что делать с произволом в милиции, у следователей, когда показания выбиваются. "И пока этот вопрос не будет решен в законопроекте, мы голосовать за него не будем", - так было сказано. Там решен этот вопрос, он решен просто и красиво. Ни одно доказательство, ни одно показание свидетеля, обвиняемого, потерпевшего и так далее не принимается во внимание судом до тех пор, пока сам суд их не исследует, пока он сам это все не услышит. Разве это не решение вопроса? Это решение вопроса. И прямой ответ на этот вопрос есть в этом законе.

Следующий вопрос. Одни говорят о том, что полномочия следователя резко ограничены прокурором, а другие тут же выступают и говорят: полномочия следователя безграничны, вплоть до того, что он сам, без суда, оценивает доказательства. Господа, я еще раз говорю: почитайте законопроект, не слушайте вы никого со слов, сами почитайте. Если суд оценивает и принимаем во внимание при вынесении приговора только те доказательства, которые сам увидел, сам оценил, подержал в руках, а не то, что написал ему следователь, то это хорошо или плохо?

В отношении обвинительного уклона процесса, который заложен якобы в президентском законопроекте. Уважаемые, я взял проанализировал полномочия следователя и полномочия защитника по уголовному процессу согласно этого законопроекта. Я вас уверяю, все полномочия, которые имеет следователь по законопроекту,  они равны полномочиям защитника, за исключением одного, я не нашел в этом законопроекте полномочия защитника – допрашивать свидетеля. И я считаю, что это полномочие надо ввести в данный законопроект.

Каким образом это делается за рубежом, например? За рубежом составляется афидовит, во время которого в присутствии нотариуса…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка .

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. … адвокат допрашивает свидетеля, задает ему вопросы, это отражается в документе, который называется афидовит и нотариус подтверждает своей подписью и печатью, что все было сделано по закону, без давления и именно дал показания этот человек. Я призываю …… почитать и поддержать его.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Юрій Кармазін передає право на виступ Прокопчуку, а потім В'ячеслав Кириленко – Кармазіну. Так погодили ви?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, будь ласка.

 

12:07:22

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановні колеги, шановні українці, повідомляю, щойно за повідомленням засобів масової інформації в Київському райсуді міста Харкова розпочато розгляд за другою, так званою, справою Юлії Тимошенко без участі самої Тимошенко Юлії Володимирівни, яка знаходиться за гратами, адвокатів і без будь-якого захисту. Ідеться про чергове ознайомлення з багатьма томами, ну, максимально короткий термін – тисячу сторінок за годину. Ось що сьогодні відбувається в нашій країні, ось як сьогодні працює судова ручна влада, яка керується навіть не тим Кримінально-процесуальним кодексом, який сьогодні діє, бо й там таких норм немає, яка керується виключно вказівками з Банкової, яка керується будь-якими замовленнями.

До речі, в новому Кримінально-процесуальному кодексі забита така норма, яка називається "зі слів сказаного може бути долучено до суду" –  без свідка, без нічого, 37-й рік і ніщо інше. Я вже не говорю про те, на що зверталась увага, що  він абсолютно не узгоджений з Кримінальним кодексом України, бо до тих пір, поки там існують репресивні статті, на які звертає увагу весь світ, Рада Європи за назвою за номером 364 і 365, взагалі прийняття цього кодексу не вбачається як можливе, тому що 16 статей декриміналізовано, де можне займатися контрабандою, підкупом, тими самим хабарами, які сьогодні роздають щедро Верховній  Раді, і таке інше. І за це нема кримінальної відповідальності, а є тільки виплата штрафів: з накраденого частину сплатити і відмитися. Тому прийняття цього кодексу в тій редакції, яка є, не є можливим.

Знову ж таки, на це було звернуто, і аналіз норм призводить до висновку, що закон, направлений до Верховної  Ради без врахування зауважень експертів Ради Європи, які застерігають Україну від прийняття закону  у такій редакції через те, що останній не відповідає європейським стандартами і містить багато суперечностей.

Тут уже говорилось  і про роль прокуратури, яка стає безмежною, причому, сама абсолютно не підлягає контролю, це частина 1 статті 36, почитайте, ніхто не може проконтролювати. В той же час, можна все слідство, яке проводилося, викинути, і в суді візьмуться до уваги зовсім інші свідчення. І ось у чому полягає саме абсолютна неможливість прийняття у першому читанні цього кодексу. Всі ці зауваження потрібно врахувати, потрібно повернутися до першого читання, потрібно взяти також і ті пропозиції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка. Дякую. Юрій Кармазін, фракція "Наша Україна" – Народна самооборона". Наступним буде виступати Сергій Міщенко. Юрій Анатолійович, будь ласка.

 

12:10:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Я щиро дякую Івану Григоровичу Кириленко і народному депутату Коржу за передане мені слово.

Я хотів би сказати добрі слова на адресу загальної частини цього кодексу. Андрій Володимирович, я звертаюсь до вас, пане Портнов, це  чудова загальна частина цього кодексу. Але далі, а далі страшно.

Чому? Ви знаєте, винахідники атомної бомби не знали, до чого це призведе. І потім побачили, і погано скінчили. Це також атомна бомба. Тільки атомна бомба для суспільства. Бо повернути нас в 37-й рік нікому не вдасться. Саме через це я категорично буду виступати проти прийняття в першому читанні цього документу.

А до вас, вельмишановний Володимире Михайловичу,  у мене питання як до Голови Верховної Ради. Де висновок обов’язковий антикорупційної експертизи, який передбачений Законом про засади запобігання і протидії корупції (стаття 15)? Його немає, шановний Володимире Михайловичу. На вас лежить організація роботи. Де висновок Комітету правової політики щодо неконституційних положень проекту, про які тут говорилося в тому числі з вуст голови комітету Швеця? Його немає. Куди ми спішимо?

Чому не пропонуються зміни до Конституції? До 29-ї, до 80-ї? Бог з ними, з тими депутатами. Але що ви робите з людьми? Ви затягуєте термін, коли люди є підозрюваними по КПК до 12 місяців. Це що, передвиборний період, всі політики будуть ходити давати свідчення весь час? Ось для чого це робиться.

Шановні народні депутати! Багато говорилося про те, що висновки міжнародні дуже серйозній і дуже схвальні. Ось цей висновок щодо проекту Кримінально-процесуального кодексу. По-перше, статті не співпадають. А по-друге, я звертаюся до моїх колег, які прийшли на "помаранчевих", на демократичних поглядах. Цитую вам 361 статтю цього висновку. "Багато з деталей, щодо яких у запропонованих далі висновках зроблено певні зауваження, слід розглядати не просто як проблематичні самі по собі, а як свідчення того, що підхід до створення нового проекту кодексу в цілому не пронизаний вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розвиненої в практиці Європейського суду з прав людини".

А те, що казали про Верховний Суд. От тут сидить Мойсик, Володимир Мойсик.

Вас влаштовує, пане Мойсик те, що він тут перетворюється в ганчірку цей Верховний Суд. Очевидно, влаштовує, якщо зараз посилалися тут так. Через це, шановний Володимире Михайловичу, подивіться, що зроблено в додатках?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, 10 секунд.

 

КАРМАЗІН Ю.А. У нас є  Комітет з питань боротьби з  організованою злочинністю і корупцією. Він має так багато повноважень, в лапках, але зараз пропонується вилучити, навіть, його повноваження там, де він може  виносити по виявлених злочинах обов’язкові…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович.

Сергій Григорович Міщенко. Якраз правовий комітет згадував наш шановний Юрій Анатолійович Кармазін. Голова комітету виступає.

 

12:14:39

МІЩЕНКО С.Г.

Шановний Володимире Михайловичу!  Шановні депутати! Шановні громадяни України! Чи необхідно виконувати Рекомендації Ради Європи відносно зміни Кримінально-процесуального кодексу і Кримінального в Україні? Напевне так, необхідно. Але ж і повинно, необхідно  виконувати резолюцію ПАРЄ про те, щоб  звільнили опозиціонерів і Юрія Луценка, і Юлію Володимирівну Тимошенко. Це сукупність всього того, що ми повинні  виконувати.  Тому що не можна вибірково виконувати одну якусь рекомендацію, а іншу рекомендацію ігнорувати.

Я сьогодні на фракції сказав, що 80 відсотків цього закону це революційні і дуже гарні позиції,  але 20 відсотків, можливо, я буду не точно указувати ці відсотки, але от та ложка дьогтю, ложка дьогтю вона  все портить от в цій бочці меду. Що мається на увазі?

Наприклад те, що я казав відносно адвокатів. На сьогоднішній день захищати людину має право: і адвокат, і інший фахівець галузі права. Ця людина сама вибирає для себе чи вона довіряє, наприклад, науковому співробітнику, чи декану якогось юридичного ВУЗу, щоб міг її захищати,  а не обов'язково адвокат. Чи буде його захищати родич? Якщо б це було залишено, ніхто б не говорив би про політичні якісь мотиви в цьому. А у нас зразу сумнів. Дивіться, після прийняття цього закону, адвокат – не адвокат, а захисник Власенко, дочка Юлії Тимошенко, Кожем'якін, Сас, які є захисниками в інших галузях права – те, що зараз дозволено. Вони автоматично будуть позбавлені захищати нашого лідера. Це головне.

І тут є питання: чи буде діяти принцип зворотності закону по відношенню до захисників? Так от казали, що треба тільки захисники. Я кажу про те, що в 2000 році Конституційний Суд своїм заключенням про 59 статтю Конституції "Право на захист" написано: "Конституція України про те, що для забезпечення права на захист від звинувачення України діє адвокат на думку Конституційного Суду, не може тлумачитися як право підозрюваного обвинувачення  і підсудного вибирати лише адвоката". Він може вибирати тих осіб, які є на сьогоднішній день в Кримінальному процесуальному кодексі.

А як порушену кримінальну справу, коли немає порушення кримінальної справи, оскаржувати в суді? В 2005 році ми прийняли законопроект  про те, що ми можемо оскаржувати в суді порушення кримінальної справи. Зараз цієї стадії немає, тому і оскаржувати ми нічого не зможемо. Ми можемо дізнатися про цю кримінальну справу тільки, коли буде пред'явлене…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

МІЩЕНКО С.Г. ...тому я як фахівець, який як слідчий розслідував кримінальні справи, як прокурор наглядав за кримінальними справами, я можу сказати, що навіть та позиція, що порушувати кримінальні справи проти слідчих за не вказівку прокурора, да й б уже, да по мені було б порушено уже декілька справ, коли я був слідчим. Ви розумієте, незалежність судової слідчої системи і накат, новий накат на опозиціонерів буде….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Шановні народні депутати, я думаю, у вас не буде заперечень з приводу того, що я буду стверджувати, що всі практично виступили. Ми обговорюємо це питання понад 2 години.  Але у зв'язку з тим, що Володимир Романович Мойсик, його прізвище було названо, хоча в позитивному плані, але він наполягає, він має 1 хвилину. Потім заключне слово буде у доповідачів і прийдемо до прийняття рішення.

 

12:18:55

МОЙСИК В.Р.

Володимир Мойсик, Партія "За Україну!" Дякую, Володимире Михайловичу. На жаль, я не записався, не встиг, до більш ґрунтовного виступу. Я один з небагатьох, хто знає цей кодекс, і один, і інший, на пам'ять, системно пропрацював, але я хочу зупинити вашу увагу на двох моментах, попри ті недоліки, на які вказали мої колеги.

КПК відносить підсудність всіх  кримінальних справ в Україні до районних і місцевих судів. Шановні колеги, це є категорично неприйнятно. І я вам наведу два приклади, пострадянський – Росія, Європа – Німеччина. Там кримінальні справи порушуються, на відміну від цього проекту, там чи вище склад злочину, чим тяжче покарання, там вище піднімається кримінальна справа. Так само як, коли ми з вами хворіємо, йдемо до районного лікаря, до обласного і до Києва, до клініки, а то й за кордон, щоб мати точний діагноз. Оце треба зробити і по кримінальних справах.

Але я хотів про інше, про Верховний Суд України. Шановні колеги, якщо у проекті кодексу немає цього аварійного клапану, який дозволяє Верховному Суду…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, завершуйте, будь ласка.

 

МОЙСИК В.Р. … витребувати будь-яку справу і поставити крапку в цій справі, то це не правосуддя, а ці документи не можуть називатися Кримінально-процесуальним кодексом. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я запрошую до заключного слова Портнова Андрія Володимировича. Потім Роман Зварич і Віктор Дмитрович Шевчук. Швець, перепрошую.

 

ПОРТНОВ А.В. Дякую, шановний Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати України, хочу останні три тези. Це, що начебто щодо народних депутатів України буде застосовуватися інші процедура притягнення до кримінальної відповідальності, щодо начебто позбавлення адвокатів у резонансних кримінальних справах  можливості захищати своїх підзахисних. І щодо начебто того, Юрій Анатолійович Кармазін, що начебто Рада Європи постановила негативний експертний висновок. Хочу повністю це спростувати. І вважаю, що ми маємо тут підходити просто професійно.

Перше. У Кримінально-процесуальному кодексі із Конституції один до одного, слово в слово переписано щодо притягнення до кримінальної відповідальності депутата. Тому не потрібно переживати, ніхто не буде якихось новшеств вводити. Це перше.

Друга позиція. Я вам процитую від 26 січня 2011 року, це остання Резолюція ПАРЄ щодо Кримінально-процесуального кодексу. Цитую: "Парламентська асамблея Ради Європи із задоволенням констатує, що Президент України подав на розгляд Верховної Ради України новий проект Кримінально-процесуального кодексу і закликає Верховну Раду прийняти у найшвидший спосіб цей, - цитую, - закон, який повністю бере до уваги рекомендації європейських експертів Ради Європи під час розгляду ними проекту закону".

Тобто ця інформація, вами озвучена, не відповідає дійсності.

І третє. Щодо адвоката у кримінальному процесі. Шановний Сергій  Григорович, ви ж професійна людина. Зверніть увагу, по-перше, він набуває чинності через рік. А, по-друге, цитую вам експертний висновок щодо цього закону 13.10.2009 р., щодо Закону про адвокатуру: "Щодо монополії адвокатів на представництво і захист в суді в цивільному, адміністративному, кримінальному провадженні, експерти вбачають в цьому великий позитив, який забезпечуватиме якість правових послуг в судовому провадженні і служитиме справі підвищення якості відправлення правосуддя".

Шановні народні депутати України! Глава держави звернувся до парламенту з пропозицією прийняти новий Кримінально-процесуальний кодекс України, який направлений на те, щоб значно зміцнити права громадянина у кримінальному процесі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую також. Роман Зварич. Юрій Анатолійович, ну, виступлять люди, потім репліка буде. Ну, дайте, хай виступлять люди. Будь ласка, Роман Михайлович.

 

12:23:26

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні колеги, я зразу хочу попросити вашого вибачення за певне обурення. Я хочу сказати, чому я обурений. Я обурений хоч би тим, що не можна так частково посилатися на документи міжнародних інституцій, коли ви не готові виконувати всі вимоги тих же самих міжнародних інституцій, на які ви посилаєтеся. Якщо ви хочете мати, здобути моральне право посилатися на ті документи, звільніть Юлю, звільніть Луценка і тоді ви зможете щойно посилатися на резолюції ПАРЄ. До того часу не будьте циніками, не робіть цього! Бо це вам не личить, це не личить цьому інституту, який називається Верховна Рада України. Звільніть Юлю, звільніть Луценка і тоді щойно посилайтеся на ПАРЄ.

А тепер я буду хотіти говорити по суті, я не буду хотіти говорити про деякі, на мій погляд менше важливі, речі. Але, я знову ж кажу, що перед нами є виклик. Виклик, який вимушений, він є очевидним. Система, в якій ми живемо, є поліцейською. Ми живемо в зоні. Потрібно міняти кодекс. Але перед нами стоїть питання основне, це є основний визов, який стоїть перед цим парламентом. Чи ми будемо міняти цю систему по частинам, так насправді пропонує Президент, із дуже прогресивними, в окремих частинах, пропозиціями. Я погоджуюся з тим. Але я вважаю, що це є неадекватно, якщо взяти до уваги той стан речей, в якому ми всі з вами знаходимося сьогодні. Я пропоную радикально, докорінно поміняти цю систему, щоби ми тоді щойно могли її назвати насправді демократичною. Вона такою не є, панове. І я знову ж повторюю, те, що ми сьогодні зробимо, може проти нас завтра повернутися бумерангом. Я тому все ж таки просив би, що ви над цим зостановилися. Якщо ви будете приймати закон Президент, кодекс Президента в першому читанні, тоді погодьтеся, щоб над ним буде потрібно дуже серйозно попрацювати в другому читанні. І я надіюся, що ви будете готові підтримати ті  необхідні пропозиції, які будуть внесені   депутатами від опозиції. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще Віктор Дмитрович Швець.  Ну, я прошу вас. Будь ласка, заключне слово.

Я ж намагаюсь не забути.

 

12:26:16

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановні народні депутати,  сьогоднішнє обговорення проектів Кримінально-процесуального кодексу  нагадувало вчорашнє обговорення цих же документів на засіданні комітету.  Ви знаєте, ми с одної сторони всією душою  хочемо і бажаємо, щоб в Україні змінилися  процедури кримінального притягнення  українських громадян до відповідальності, а з іншої сторони  ми зобов'язані забезпечити  максимальні права і свободи  цих громадян.

Я впевнений у тому, що  головною ідеєю Кримінально-процесуального кодексу, який  буде прийнято в  остаточній редакції у Верховній Раді, повинно бути   саме  захист прав і свобод людей від кримінального переслідування. Кожній людині повинно бути надано  і гарантовано право  захистити свої  конституційні права.

Я, шановні колеги, просив би в разі, якщо ви ухвалите рішення про  прийняття президентського законопроект за основу,  я думаю, що так і відбудеться,  то  просив би, щоб у постанові було  зобов'язано комітет підготувати до другого читання  і обов'язково узгодити положення  Кримінально-процесуального кодексу з відповідними положеннями Конституції України, зокрема статтею 80, статтею 121 Конституції України.

І друге. Ми обов'язково, мені видається,  повинні записати  у постанові положення про можливість    розглянути питання про формування  системи органів досудового слідства.

Третє. Ми обов'язково повинні  зазначити у постанові, що  наділення Служби безпеки такими  необмеженими повноваженнями щодо розслідування кримінальних справ є  величезною помилкою, яка може  призвести до дуже негативних наслідків.

Тому  всі ці питання, я теж вважаю, що вони можуть і будуть владнані при підготовці до другого читання. У нас у комітеті склалося враження, що  представники Президента готові до певних компромісів, готові до співпраці, експерти Ради Європи готові до спільної роботи. Тому якщо є можливість доопрацювати якийсь законопроект, будемо доопрацьовувати. Але я вважаю, що ми не можемо допустити, щоб Кримінально-процесуальний кодекс, в разі його ухвалення, привів до колапсу правової системи. А це може статись, якби ми прийняли Кримінально-процесуальний кодекс в тому вигляді, в якому він зараз поданий до Верховної Ради. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили обговорення. Репліка, 1 хвилина, Кармазін. Будь ласка. Тільки я прошу.

 

12:29:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Дякую. Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я дякую вам, шановний Андрію Володимировичу, за можливість мені ще висловити свої погляди і дякую депутату від більшості Сухому, тому що без нього, мені б, мабуть, слова не дав пан Голова.

Так от, шановні друзі, я хотів вас повернути до такого документу, цей документ називається Конституція України. Перехідні положення говорять про систему досудового слідства. Вам дав Господь можливість сформувати це досудове слідство зараз. Ви цього не хочете робити. І так Конституцію ми відмітаємо.

Це зауваження науково-експертного управління українського, яке нараховує тут десяток порушень Конституції і узагальнюючий висновок робить про те, що ґрунтується на фундаментальних принципах, які концептуально не узгоджуються з приписами чинного Кримінального кодексу.

Далі. А це уже висновки постатейно на 90 сторінках міжнародної спільноти. Я зацитував тут тільки те, що він не пронизаний вимогами Конвенції про захист прав людини і основних свобод. А тут є інше, тут є і те, 362 пункт про те, що не повністю …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую. Юрію Анатолійовичу, завершуйте, 10 секунд, будь ласка.

 

12:29:17

КАРМАЗІН Ю.А.

… також в 366 пункті присвячено цілий пункт ролі прокуратури. Я не кажу вже про те, що ви слідчих хочете …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, ми завершили обговорення питання. Очевидно, було достатньо у нас можливості висловити своє ставлення, зауваження, оцінки і пропозиції.

Шановні колеги, я дуже вас прошу: давайте ми приймемо за основу законопроект, зрозуміло з розкладу сил, що це законопроект буде, запропонований Президентом. Разом з тим, я просив би комітету при підготовці до підпису проекту постанови про прийняття за основу зафіксувати ті позиції, про які ви щойно говорили, для того щоб у нас не було потім безплідних суперечок; передбачити створення робочої групи, в якій би обов’язково були представлені спеціалісти від Президента України, від судової і правоохоронної системи, і, очевидно, потрібно залучити представників з інших профільних комітетів, для того щоб опрацювати документ і підготувати його до другого читання. І я просив би, щоб ми тут дотримувалися чітко регламентної процедури, щоб у нас не було гонитви, але щоб у нас не було затягування. Нам потрібно прийняти цей документ, але такий документ, щоб ми потім знову не наражалися на критику з боку експертів з європейських структур. Раз ми вже з ними працюємо, то ми повинні, очевидно, вести дискусії і приймати логічно обґрунтовані рішення. Тому я просив би, щоб у нас домінував тут такий, робочий, настрій. І підтримати прошу і ліву мою пропозицію, і праву частину зали.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Кримінально-процесуального кодексу України  (реєстраційний номер 9700) (президентський). Прошу голосувати, прошу підтримати. Ну, я просто висловив свою точку зору як депутат.

 

12:33:02

За-253

Рішення прийнято. Дякую.

По фракціях? Будь ласка. Партія регіонів – 189, "БЮТ – "Батьківщина" – 0 (не послухали, бачите), „Наша Україна – Народна самооборона” – 10, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 18, Народна Партія – 20, "Позафракційні" – 16.

Шановні народні депутати, я просив би, щоб ми зараз розглянули питання призначення, звільнення суддів, але перед цим… (Шум у залі)

 Ми ж домовились, що не будемо робити перерви, бо в 13… в 12:30 судді приходять, ви погодились. (Шум у залі)  Шановні колеги, я прошу вас, а тепер…

А перед цим, шановні колеги, а також згідно з протоколом засідання депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко"  - "Батьківщина" від 9 лютого 2012 року інформую про обрання першим заступником голови депутатської фракції "БЮТ – "Батьківщина" народного депутата України Соболєва Сергія Владиславовича, а також про обрання заступником голови цієї фракції народного депутата України Забзалюка Романа Омеляновича. (Оплески)

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду питання про обрання, звільнення суддів. Доповідач – голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Самсін Ігор Леонович, прошу вас.

 

САМСІН І.Л.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Згідно частини третьої статті 76 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вища кваліфікаційна комісія суддів України здійснила перевірку  дотримання кандидатами на посаду судді безстроково вимог статті 127 Конституції України, статей 53 і 64 цього закону, а також розглянула звернення громадян, громадських організацій, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо діяльності кандидатів на посади суддів, які надійшли до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України станом на час розгляду комісією питання про надання їм рекомендацій для обрання на посаду судді безстроково.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 85, частини першої статті 128 Конституції України, статті 78 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", вношу Подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та прийняті нею рішення про рекомендування кандидатів на обрання на посаду суддів безстроково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект постанови 9688.

 

САМСІН І.Л. Обрати Куртушлаєва Мурата Ісмаіловича, раніше обраного безстроково, на посаду судді Господарського суду Автономної Республіки Крим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні народні депутати, ставлю на голосування проект Постанови Верховної  Ради України про обрання судді (реєстраційний номер 9688).  Прошу голосувати.

 

12:36:34

За-261

Рішення прийнято. 

Проект Постанови 9688-1.

 

САМСІН І.Л. Обрати Синицю Людмилу Павлівну на посаду судді Городищенсього районного суду Черкаської області безстроково. Я хочу надати інформацію деяку по Синиці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

САМСІН І.Л.  Шановні народні депутати, за дорученням Голови Верховної  Ради України Вищою кваліфікаційною комісією суддів України проведено перевірку інформації щодо діяльності судді Городищенського районного суду Черкаської області Синиці Людмили, повідомленої народним депутатом України Олійником на пленарному засіданні Верховної  Ради 12 січня 2012 року.

Рішенням комісії від 11 жовтня 2011 жовтня її рекомендовано для обрання на посаду судді Городищенського районного суду Черкаської області безстроково. При цьому визначених законом обставин, що перешкоджають Синиці рекомендувати її для обрання на посаду судді безстроково комісією не встановлено.

Звернень щодо діяльності кандидата на посаду судді безстроково, даної судді Синиці від народний депутата України Олійника на адресу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не надходило.

Все, що ми розглянули, все, що у нас було, є скарги, я можу доповісти, які скарги, але в них немає  підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Фактично, це скарги на судові процесуальні дії судді при вчиненні … при вирішенні конкретних  справ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, інформація заперечень не викликає? Будь ласка, Володимир Олійник, мікрофон.

 

12:38:14

ОЛІЙНИК В.М.

Шановні колеги, я дякую за надану можливість висловити свою точку зору. Ми всі питання, пов’язані з претензіями, які були висловлені окремими громадянами до судді, зняли. І сьогодні я не маю ніяких претензій щодо цього судді і вважаю, що потрібно підтримати кандидатуру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, інших міркувань немає?

Ставлю  на  голосування  проект Постанови (реєстраційний номер 9688-1) про обрання судді. Прошу голосувати.

 

12:39:01

За-268

Рішення прийнято.

Реєстраційний номер 9688-2, будь ласка.

 

САМСІН І.Л. Обрати Сітала Андрія Костянтиновича на посаду судді Орджонікідзевського районного суду міста Харкова безстроково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування проект Постанови (9688-2) про обрання судді. Прошу голосувати.

 

12:39:39

За-264

Рішення прийнято.

9688-3.

 

САМСІН І.Л.  Обрати на посади суддів безстроково:

Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим Дядіченко Світлану Володимирівну;

Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська Кудрявцеву Тетяну Олександрівну;

Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Іванова Сергія Миколайовича;

Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Міросєді Андрія Ілліча;

Селидівського міського суду Донецької області Жарову Юлію Ігорівну;

Харцизького міського суду Донецької області Лутая Андрія Миколайовича;

Київського районного суду міста Донецька Гурідову Наталію Миколаївну;

Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області Слабкіну Оксану Анатоліївну;

Комунарського районного суду міста Запоріжжя  Іваніну Юлію Вікторівну;

Шевченківський районний суд міста Запоріжжя Тютюник Марину Сергіївну;

Ульяновського районного суду Кіровоградської області Ясінського Леоніда Юрійовича;

Троїцького районного суду Луганської області Суського Олега Івановича;

Новокаховського міського суду Херсонської області Непомнящу Наталію Олексіївну;

Глибоцького районного суду Чернівецької області Цуренка Віталія Анатолійовича;

господарського суду Тернопільської області Гирилу Ірину Маркіянівну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставлю на голосування проект  Постанови (9688-3) про обрання суддів. Прошу голосувати.

 

12:41:48

За-271

Рішення прийнято.

9688-4, будь ласка.

 

САМСІН І.Л. Обрати на посади суддів безстроково:

Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області Бєлостоцьку Олену Василівну;

Сніжнянського міського суду Донецької області Варнавську Людмилу Олександрівну;

Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Куцкіра Юрія Юрійовича;

Гайворонського районного суду Кіровоградської області Панасюка Ігоря Валентиновича;

Краснодонського міськрайонного суду Луганської області Смирнова Валерія Володимировича;

Ленінського районного суду міста Луганська Бугеру Олену Валеріївну;

Залізничного районного суду міста Львова Боровкова Дмитра Олександровича;

Кілійського районного суду Одеської області Балана Миколу Вікторовича;

Комінтернівського районного суду Одеської області Копіцу Олега Володимировича;

Тарутинського районного суду Одеської області Кравця Юліана Івановича;

Зарічного районного суду міста Суми Янголя Євгенія Васильовича;

Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазана Володимира Вікторовича;

Донецького окружного адміністративного суду Козаченка Андрія Володимировича;

господарського суду Житомирської області Машевську Оксану Петрівну;

господарського суду Івано-Франківської області Скапровську Ірину Михайлівну;

господарського суду Кіровоградської області Тимошевську Вікторію Вікторівну;

господарського суду Луганської області Москаленко Марію Олександрівну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Олега Ляшка.

 

12:43:48

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. У мене питання до Голови Вищої ради юстиції пана Колесніченка і до Голови Вищої кваліфікаційної комісії. Шановні панове, коли ми тут, у Верховній Раді будемо розглядати ваші подання про звільнення з посад суддів Кірєєва, Вовка і інший, які розглядають політичні справи, які постановляють політичні вироки?

Ви нам приводите сюди суддів, розказуючи, які вони хороші. Вони, залежні від вас, потім вчиняють політичні розправи над опозицією, над громадськими діячами тощо. Я питаю вас, скажіть, щоб весь український народ чув, коли отут буде подання про звільнення душогуба Кірєєва, який посадив Тимошенко? Коли отут буде подання про звільнення душогуба Вовка? Коли отут буде подання по Харківському судді, який сьогодні, всупереч кримінальному законодавству, судить Тимошенко без її присутності? Дайте відповідь українському…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні народні депутати, я ставлю на голосування проект Постанови (реєстраційний номер 9688-4) про обрання суддів. Прошу голосувати.

 

12:45:23

За-267

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування, шановні колеги, ну, нема такого питання. Якщо по судді конкретно йшлося, було питання. Я прошу вас, 9688-5, будь ласка.

 

САМСІН І.Л. Обрати суддів, раніше обраних безстроково, на посади суддів:

апеляційного суду Одеської області Дрішлюка Андрія Ігоровича, Сватаненка Віктора Івановича;

Львівського апеляційного адміністративного суду Запотічного Ігоря Ігоровича, Кузьмича Сергія Миколайовича, Матковську Зоряну Мирославівну;

Одеського апеляційного господарського суду Філінюка Івана Георгійовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставиться на голосування проект Постанови (реєстраційний номер 9688-5) про обрання суддів. Прошу голосувати. З якого приводу? Зараз, наступну постанову, тоді будете до суддів вже висловлювати.

 

12:46:30

За-258

Рішення прийнято.

Будь ласка, 9688-6.

 

САМСІН І.Л. Обрати на посади суддів безстроково:

Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Максимчина Юрія Дмитровича;

Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Козак Оксану Володимирівну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги. Олег Ляшко, будь ласка, по якій кандидатурі?

 

12:47:05

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановний пане Голово, я щойно задавав питання, яке цікавить мільйони українських громадян. Панове, наші телеслухачі, радіослухачі, ви, очевидно, не знаєте, про що люди говорять, мільйони людей по всій країні говорять, що в країні немає незалежного правосуддя. Мільйони людей говорять про те, що катують політичних опонентів нинішнього режиму. Давайте відповіді на питання, які мене вповноважив народ задавати.

Я сьогодні прилетів з Харкова. Учора під тюрмою, де сидить Тимошенко, до мене кримчани підходять, харків'яни  підходять і всі як один кажуть: "Що відбувається в нашій країні, коли нізащо людей саджають". То розкажіть, ви ж відповідальні за призначення цих душогубів на посади, які виконують політичні замовлення. Ви несете за це відповідальність, так само як і ті, хто постановляє ці неправосудні вироки. Дайте відповідь українському народу. А інакше будете відповідати перед історією і перед Господом Богом!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні! Шановні народні депутати! Я прошу Секретаріат виступ Олега Ляшка оформити як депутатський запит і направити його до Вищої ради юстиції. Потім інформацію ми вам надамо.

Реєстраційний номер 9688-6, проект Постанови ставиться на голосування про обрання суддів. Прошу голосувати.

 

12:48:53

За-268

Рішення прийнято.

9688-7, будь ласка.

 

САМСІН І.Л. Обрати на посади суддів безстроково:

Харківського апеляційного адміністративного суду Рєзнікову Світлану Сергіївну;

Шахтарського міськрайонного суду Донецької області Капкіна Олександра Борисовича;

Червоногвардійського районного суду міста Макіївки Донецької області Рассуждая Вадима Яковича;

Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Гутій Олену Володимирівну;

Сихівського районного суду міста Львова Чорну Софію Зіновіївну;

Біляївського районного суду Одеської області Дранікова Сергія Михайловича;

Теплодарського міського суду Одеської області Мисливу Любов Мігалівну;

Харківського районного суду Харківської області Шинкарчука Ярослава Анатолійовича;

Київського районного суду міста Харкова Губську Яну Віталіївну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Ставиться на голосування проект Постанови, (реєстраційний номер 9688-7), про обрання суддів. Я вже оголосив голосування. Треба раніше було, я прошу вас. Ну, раніше треба було. Я оголосив, іде голосування. Раніше треба.

 

12:50:19

За-247

Рішення прийнято.

І, будь ласка, проект Постанови 9788-8.

 

САМСІН І.Л. Обрати на посади суддів безстроково:

Черняхівського районного суду Житомирської області Бруховського Євгена Борисовича;

Арбузинського районного суду Миколаївської області Кірімову Ольгу Миколаївну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Ставиться на голосування проект Постанови (реєстраційний номер 9688-8) про обрання суддів. Прошу голосувати.

 

12:51:05

За-262

Рішення прийнято.

Так, все у вас, да?

 

САМСІН І.Л. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, ще є, да, будь ласка. Це проект Постанови 9688-9.

 

САМСІН І.Л. Обрати на посади суддів безстроково:

Подільського районного суду міста Києва Ноздрякова Станіслава Вікторовича;

Солом'янського районного суду міста Києва Українця Віталія Васильовича.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Але з приводу… Одну хвилиночку! З приводу Ноздрякова Станіслава Вікторовича є лист до комітету і мені його надіслали з Генеральної прокуратури України на 5 сторінках, в яких вказується про… Що, що?

 

САМСІН І.Л.  Факс учора увечері прийшов і до нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, так, тоді проінформуйте, будь ласка. Одну хвилиночку! Ігор Леонович, будь ласка, у зв'язку з цим, що є звернення  Генеральної прокуратури.

 

САМСІН І.Л. Значить, 8 лютого 2012 року Комітетом Верховної Ради України з питань правосуддя до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України факсимільним зв'язком направлено лист з проханням розглянути звернення Генеральної прокуратури України щодо діяльності кандидата на посаду судді безстроково Ноздрякова, та проінформувати Верховну Раду України про результати перевірки інформації, зазначеної у зверненні Генеральної прокуратури.

Ну, лист великий, я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, тому… Володимир Олександрович Яворівський, ви з цього приводу, да, чи з іншого? Будь ласка, мікрофон.

 

12:52:49

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський "Блок Юлії Тимошенко".

Володимир Михайлович, я не ставлю питання про те, щоби кандидата на довічно Українця, киянина, виводити зі списку, в мене просто до нього є запитання. Чи можу я йому поставити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна, Віталію Васильовичу, до мікрофона підійдіть на балконі.

 

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О. У мене до вас таке запитання. За вас зараз проголосують, і я до вас претензій як до судді, як до людини не маю.  Але завтра вас викликають в Адміністрацію Президента чи  післязавтра, до обіду чи після обіду, викликає або Льовочкін,  або хтось  інший, викликають і дають вам  завдання: ось є такий-то, такий-то чоловік, його  потрібно обов'язково посадити, він опозиціонер, сякий-такий.  Які ваші дії? Ви будете  діяти так само, як Кирєєв, чи будете діяти як українець.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що Віталій Васильович не піде, оскільки він незалежний. Будь ласка.

 

УКРАЇНЕЦЬ В.В.  Під час виконання своїх службових  обов'язки я завжди керуюсь лише законом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Коротко і зрозуміло.

Шановні колеги, у мене є пропозиція, яка пов'язана із листом Генеральної прокуратури. Попросити, щоб додатково вивчили це питання  і безпосередньо у комітеті і  у Вищій кваліфікаційній комісії, не розглядати зараз питання про призначення  Ноздрякова Станіслава Вікторовича, а  проголосувати за обрання суддею безстроково Українця Віталія Васильовича, Соломінський районний суд міста Києва.   Немає заперечень. Я ставлю на голосування цю пропозицію. Прошу голосувати.

 

12:54:47

За-275

Рішення прийнято. Дякую.

Тепер проект постанови 9688-10.

 

САМСІН І.Л. Обрати на посади суддів безстроково Обрати на посади суддів безстроково:

Ковельського міськрайонного суду Волинської області Денісова Віталія Павловича;

Луцького міськрайонного суду Волинської області Клока Олега Миколайовича;

Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко Вікторію Михайлівну;

Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області Ситенка Артема Ігоровича;

Ружинського районного суду Житомирської області Грека Михайла Миколайовича;

Рахівського районного суду Закарпатської області Тулика Івана Івановича;

Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Юлію Володимирівну;

Ржищевського міського суду Київської області Козіну Світлану Миколаївну;

Ленінського районного суду міста Кіровограда Тищук Наталію Олексіївну;

Жовтневого районного суду міста Луганська Татарінову Олену Анатоліївну;

Галицького районного суду міста Львова Курильця Андрія Романовича;

Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Толкаченка Олександра Олександровича;

Малиновського районного суду міста Одеси Гуревського Володимира Климентійовича;

Білопільського районного суду Сумської області Свиргуненко Юлію Миколаївну;

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо, я перепрошую, Свиргуненко, да? Да, будь ласка, далі тоді.

 

САМСІН І.Л. Білопільського районного суду Сумської області Свиргуненко Юлію Миколаївну;

Лозівського міськрайонного суду Харківської області Горчакову Ольгу Іванівну;

Московського районного суду міста Харкова Єрмак Наталію Валентинівну;

господарського суду Івано-Франківської області Кобецьку Світлану Миколаївну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Тоді на пропозицію народного депутата ми Свиргуненко Юлію Миколаївну із проекту постанови вилучаємо, проголосуємо за постанову, а потім обговоримо цю конкретну кандидатуру. Нема заперечень?

Тоді я ставлю на голосування проект Постанови про обрання суддів безстроково (реєстраційний номер 9688-10), вилучивши з проекту суддю Білопільського районного суду Сумської області Свиргуненко Юлію Миколаївну. Прошу голосувати.

 

12:57:39

За-268

Рішення прийнято.

Будь ласка, да.

 

12:57:46

ДАНИЛЕНКО В.А.

Шановний Володимире Миколайовичу, шановні народні депутати, відносно судді Свиргуненко Юлії Миколаївни. Я просто сьогодні тільки отримав  перед засіданням документи, не зумів направити своє звернення до комітету для розгляду при розгляді цього питання. Але у Свиргуненко знаходилася справа номер 2-166 від 16 вересня і та  ж сама справа від 11 травня 2011 року в частині того, що рішення одне даною суддею прийнято було по передачі померлого майна батька дружині і дитині – перше рішення, і друге рішення – це в 2010 році – друге рішення теж цією ж самою суддею від 11 травня прийняте теж по цій же справі, але в зворотному напрямку. Я не можу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершіть, будь ласка, думку свою.

 

12:58:57

ДАНИЛЕНКО В.А.

Як по цьому ж самому об’єкту може прийматися одним суддею два різних рішення? Я не хочу нікого звинувачувати, але я прошу відложити, відтермінувати розгляд по затвердженню Свиргуненко на наступне засідання Верховної Ради, а я направлю необхідні документи до комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Леонович, яка позиція Вищої кваліфкомісії?

 

САМСІН І.Л. Позиція стала, тому що на час розгляду була лише одна скарга, скарга засудженого. Вона розглянута членом комісії. Підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності не було. Зазначеної скарги до нас не надходило, ця скарга. Може, суддя пояснить, в чому суть, чому два рішення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, можливо, таким чином давайте поступимо. Якщо ми зараз будемо слухати пояснення судді, і наш колега наполягає, ми поставимо потім на голосування і не отримаємо рішення. Я думаю, навіщо ці травми для людини? То краще було б, якби доручити зараз комітету і попросити Вищу кваліфікаційну комісію розглянути це питання – і на наступне засідання винесемо. Я просив би підтримати цю пропозицію, а Юлію Миколаївну поставитися спокійно, наскільки це можливо, до цієї проблеми, а головне – підготувати свою аргументацію. Немає заперечень? Дякую.

9688-11.

 

САМСІН І.Л. Обрати суддів, раніше обраних безстроково на посади суддів:

Вищого адміністративного суду України Іваненко Яну, Кравцова Олега Вікторовича, Масло Інну Валентинівну;

апеляційного суду Сумської області Яременка Геннадія Миколайовича;

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Шлай Ангеліну Вікторівну;

Харківського апеляційного адміністративного суду Присяжнюк Оксану Василівну;

Харківського апеляційного господарського суду Гетьмана Руслана Анатолійовича;

господарського суду Одеської області Новікову Риту Георгіївну;

господарського суду Харківської області Калантай Майю Віссаріонівну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ставлю на голосування проект Постанови  (9688-11) про обрання суддів. Прошу голосувати.

 

13:01:37

За-266

Рішення прийнято.

9688-12, будь ласка.

 

САМСІН І.Л. Обрати Паруснікова Юрія Борисовича на посаду судді Дніпропетровського апеляційного господарського суду безстроково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування проект Постанови (9688-12) про обрання судді. Прошу голосувати.

 

13:02:14

За-264

Рішення прийнято.

9688-13, Будь ласка.

 

САМСІН І.Л. Обрати суддів, раніше обраних безстроково, на посади суддів:

апеляційного суду Миколаївської області Серебрякову Тетяну Валеріївну;

апеляційного суду Черкаської області Фетісову Тетяну Леонідівну;

Львівського апеляційного господарського суду Плотніцького Бориса Дмитровича;

Харківського апеляційного господарського суду Россолова Вячеслава Володимировича, Тихого Павла Володимировича;

Сєверодонецького міського суду Луганської області Горбатенко Олену Михайлівну;

господарського суду Дніпропетровської області Величко Надію Леонідівну.

Що стосується судді Князькова Валерія Володимировича, то  6 лютого 2012 року до нашої комісії надійшла заява щодо неможливості останнього прибути на засідання Верховної  Ради у зв'язку з  сімейними обставинами, тому прошу зняти питання з голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, така ж заява надійшла на ім'я Голови Верховної  Ради 06.12. То така пропозиція: вилучити з проекту Постанови прізвище Князькова Валерія Володимировича, це господарської суд Донецької області, а цю постанову тоді проголосувати. Немає заперечень?

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття Постанови про обрання суддів (реєстраційний номер 9688-13) із вилученням з цього проекту прізвища Князькова Валерія Володимировича, господарський суд Донецької області. Прошу голосувати.

 

13:04:09

За-263

Рішення прийнято. 

 

САМСІН І.Л.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Я також запрошую для доповіді голову Вищої ради юстиції Колесніченко Володимира Миколайовича.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати! Вища рада юстиції на своєму засіданні 24 січня 2012 року відповідно до пунктів 9 частини 5 статті 126, статті 131 Конституції України, статей 100,109 Закону України "Про судоустрій" і статті 31 Закону України "Про Вищу раду юстиції" розглянув матеріалів по звільненню суддів з посади за загальними обставинами та прийняла рішення про внесення відповідного подання до Верховної  Ради України. У всіх суддів з'ясовано їх дійсне волевиявлення, стороннього впливу або примусу не було.

Проект Постанови номер 10…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10010.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М. 10010. Про звільнення суддів.

Відповідно до пунктів 2, 9 частини 5 статті 126 Конституції України Верховна Рада вносить проект Постанови, звільнити  з посад суддів:

Лізанця Петра Михайловича, апеляційний суд Закарпатської області –  у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Петричку Павла Федоровича, апеляційний суд Львівської області –  у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Неделько Валентину Олексіївну, апеляційний суд Одеської обалсті –  у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Ткачук Ольгу Олександрівну – у зв’язку із досягненням шістдесяти п’яти років;

Годуна Віктора Афанасійовича, апеляційний суд Херсонської області – у зв’язку з поданням заяви про відставку;

Решетаря Василя Івановича, Тячевський районний суд Закарпатської області –  у зв’язку з поданням заяви про відставку;

а також Котелевського Вячеслава Олександровича, Слов’яносербський районний суд Луганської області –  у зв’язку з поданням заяви про відставку.

Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, ставлю на голосування проект постанови (10010) про звільнення суддів. Прошу голосувати.

 

13:06:35

За-255

Постанову прийнято.

Наступна постанова, будь ласка.

 

КОЛЕСНИЧЕНКО В.М. Проект постанови 10010-1. Вища рада юстиції, керуючись пунктом 6 частини п’ятої статті 126 Конституції України, статтею 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статтями 27, 32 Закону України "Про Вищу раду юстиції" пропоную звільнити Кіяшка Віктора Івановича з посади судді господарського суду Сумської області в зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо нього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування проект Постанови 10010-1 про звільнення судді. Прошу голосувати.

 

13:07:29

За-257

Рішення прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, дозвольте від вашого імені привітати суддів, які щойно обрані на посади безстроково, а також подякувати суддям, які відпрацювали необхідний термін, і сьогодні Верховна Рада  щодо них прийняла рішення про  відставку і побажати здоров'я, вірного служіння своєму покликанню і обов’язку, щоб все було добре. Дякую. (Оплески)

Шановні народні депутати! Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо закордонних українців) (реєстраційний номер 9047) (друге читання). Доповідач – голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олег Зарубінський. Будь ласка.

 

13:08:33

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні народні депутати! 20 вересня 2011 року прийнято за основу проект Закону України про внесення змін до деяких законів України  (щодо закордонних українців) (реєстраційний номер 9047), поданий Кабінетом Міністрів і визначений Президентом України як невідкладний. Комітету було доручено доопрацювати цей законопроект і подати на розгляд парламенту в другому читанні.

До комітету надійшли поправки від народних депутатів (без імен по-батькові, вибачте) Кармазіна, Гуменюка, Мірошниченка, Зайця, Петьовки, Толстенка, Мовчана, Гнаткевича, який до того ж є головою профільного підкомітету. Всього надійшло 44 поправки, з них враховано – 19, відхилено – 17, враховано частко – 2, враховано редакційно – 6.   

Комітет зважено підійшов до їх розгляду. Була створена робоча група, зокрема узгоджувалися позиції з головним розробником –  Міністерством закордонних справа України, Адміністрацією  Президента України, Державною міграційною службою, Міністерством освіти й науки, молоді та спорту, Міністерством юстиції. 

Кілька разів проект виносився на розгляд комітету, і остаточно проект був розглянутий комітетом 21 грудня 2011 року. За підсумками розгляду  рекомендуємо прийняти законопроект в цілому як Закон.

Хочу прокоментувати деякі основні моменти проекту. Попередньо проектом пропонувалися зміни до трьох законів України: це про правовий статус іноземців та  осіб без громадянства, про громадянство України та про правий статус закордонних українців.

Щодо внесення змін до Закону України "Про правовий статус іноземців та  осіб без громадянства", то проектом передбачалося доповнення до цього закону,   викладеного ще у старій редакції. Натомість 25 грудня 2011 року набрала чинність і нова редакція цього закону, яка взагалі не містить подібних норм, до яких пропонувалися зміни. Тому комітет запропонував виключити із законопроекту відповідні положення. У зв'язку з цим 3 поправка Юрія Анатолійовича відхилена, тільки у зв'язку з цим.

До того ж зазначу, що запропоновані зміни стосувалися закріплення права на працю закордонних українців на рівні з громадянами України. оскільки відповідні зміни проектом вносяться і до базового Закону  України "Про правовий статус закордонних українців" (нова редакція статті 9), то в кінцевому рахунку це питання законопроектом теж було врегульовано.

Таким чином, шановні колеги, проектом вносяться зміни лише до Закону України "Про правовий статус закордонних українців", тобто проект матиме нову назву "Про внесення змін до Закону Україну "Про правовий статус закордонних українців".

Головне юридичне управління висловило декілька зауважень до проекту, з урахуванням яких проект може бути прийняти й в другому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, нам тоді треба проголосувати окремо назву закону, а потім іти по правках. Тоді. очевидно, не буде наполягань щодо поправок з боку народних депутатів, я маю на увазі щодо тих поправко, які не враховані. Бо мова йде про один закон. Пропозиція зрозуміла, да?

То я ставлю на голосування пропозицію комітету про уточнення назви законів. Про внесення змін до Закону України "Про правовий статус закордонних українців". Прошу голосувати.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Правильно. Комітет пропонує проголосувати.

 

13:12:23

За-244

Рішення прийнято.

Шановні колеги, тут далі тоді будемо на поправках наполягати чи будемо голосувати? Ніхто не наполягає на своїх поправках? Кармазін – наполягає.

 

13:12:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я дякую пана Олега за ґрунтовну підготовку цього закону. На 3 поправку я зрозумів абсолютно і не ставлю питання. А ось по 13-й в мене є питання, по 13-й. Я думаю, що її можна врахувати, пане Олеже. Подивіться, будь ласка, тоді залежно, що з іншими.

Я пропоную в статті 9 частині першій у реченні другому після слів "має право" доповнити словами "на освіту нарівні з громадянами України". Обґрунтовую, що відповідно до статті 14 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, мають права на освіту нарівні з громадянами України, а всі інші іноземці та особи без громадянства оплачують своє навчання, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України. Проте в запропонованій редакції цієї статті ця обставина не врахована в повній мірі.

Тому я прошу врахувати, тоді відпаде, і я просто познімаю всі інші поправки, по яким є якісь питання. Бо це принципова поправка…

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую, Юрію Анатолійовичу. Вона принципова і тому вона дуже ґрунтовно обговорювалася в комітеті. Відповідь така, сприйміть її, будь ласка, об'єктивно. Оскільки відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про вищу освіту" іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах мають право на здобуття вищої освіти крім права на здобуття вищої освіти за рахунок коштів державного бюджету України, місцевих бюджетів, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тому, Юрію Анатолійовичу, просив би вас погодитись з формулюванням, що закордонним українцям, дивіться крайню праву колонку, закордонним українцям щороку встановлюються квоти прийому до вищих навчальних закладів України в межах обсягів державного замовлення. Погодьтеся, що це правильніше, бо це буде реально, ніж, ви розумієте, якщо всі захочуть просто на безкоштовній основі. Ну, до речі, це не зовсім і справедливо по відношенню до наших громадян.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я просив би Юрія Анатолійовича, погодьтеся з огляду і на ту обставину, щоб ми обмежили сферу закону. І мова йде про внесення змін тільки до Закону "Про статус закордонних українців". Інших ми не зачіпаємо.

І друге. Нам треба дати визначення всередині країни, а що таке право для доступу громадян України до здобуття освіти: Конституція і реальність. Тут є проблема. То я просив би не наполягати  на цьому.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Я сказав про це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, так сказали. Сказали вже ж, да. Не наполягає. Будь ласка, Іван Заєць.

 

13:15:27

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партрія. Це поправка номер 11. Я тут пропоную поновити положення, яке викинуто редакцією першого читання, де мова йде про те, що Кабінет Міністрів України розробляє і затверджує Програму повернення та влаштування закордонних українців в Україні.

Справа в тому, що ми маємо мислити стратегічно. І не весь час Україна буде лежати в руїні. І доведеться нам все-таки розробляти і законодавство, і програми по поверненню українців в Україну. Візьміть дослід Німеччини. Вони за етнічною ознакою повертають будь-якого етнічного німця. Для цього виділяють кошти. Візьміть досвід Ізраїлю, де так само є навіть закон про повернення і так само думають.

Тому я не знаю, чому викинули таке важливе положення із цього законопроекту. Воно нам потрібно, як ознака стратегічного мислення. Як те, що наша влада думає дуже далеко про свою націю.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую, можу доповідати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ          О.О. Іване Олександровичу, ми не просто, не викинули, а ми дуже серйозно аналізували це положення разом з вами. Дякую, коли ви були на засіданні комітету і бачили, що ми якраз стратегічно мислили. Тому ми хочемо, щоб ці речі затверджувалися не Кабінетом Міністрів України. Ви знаєте, які вони мають нормативні акти. А затверджували як загальнодержавну програму, в чому є стратегія, - законами України. Тому ми залишаємо. Врахована 28 поправка, виключення згаданих положень повноважень Кабінету Міністрів.

На думку комітету, я офіційну думку комітету. Зазначена програма потребує бюджетного фінансування. І, відповідно до Закону України про державні цільові програми, може бути визначена як загальнодержавна програма, і тому має утверджуватися Верховною Радою в статусі закону, а не постанови.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наполягаєте на поправці? Ні. Хто ще наполягає на своїх поправках? Будь ласка, Іван Заєць.

 

13:17:20

ЗАЄЦЬ І.О.

У мене є ще одна принципова поправка. Це поправка 39. Я пропоную, знову ж таки, поновити статтю 11, яка є в чинному законі. Мова йде про гарантії задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонного українця. Справа в тому, що у цій статті сьогодні говориться про те, що Україна, з метою задоволення національно-культурних і мовних потреб закордонних українців під час укладання міжнародних договорів передбачає забезпечення прав української меншини за кордоном.

Наприклад, наведу такий приклад. Харківські угоди. Нам Путін і Медвєдєв обіцяв, що на території Росії буде 2 телеканали. Це ніхто не написав в угоди, але це просто прийняли до відома. І на сьогоднішній ніхто не має ніяких каналів.

Тому, ця стаття, яка говорить про гарантії задоволення національних культурних і мовних потреб закордонних українців, вона потрібна. Я взагалі не знаю, чого її викинули. Ви подивіться на практику Угорщини, на практику Словаччини, та будь-якої країни, там скрізь присутні такі положення на законодавчому рівні. Вони захищають своїх співвітчизників, вони…

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Іване Олександровичу, знову не можу погодитись, нічого ми не викидали, ви це прекрасно знаєте. І більшість ваших правок, і дякуємо вам, враховано. Деякі ми дійсно не могли підтримати.

І чому цю не підтримали? Тому що зміст статті 11, про яку ви кажете, набагато ширше і він пропонується викласти його у статтях 10, 10.1, 10.2, 10.3, 10.4, 10.5 проекту. Тому те, що ви говорите, є більш вузьким і воно в ширшому об'ємі залишається те формулювання, яке є. Те, що ви говорите не тільки не викинуто, воно є, але воно є складовою частиною. Ну, це просто технічно, ми так вимушені зробити, нічого ми не викидали. Дякую.

Прошу залишити в редакції комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте? Ні. Шановні колеги, хто ще наполягає щодо своїх поправок? Ні.

Олег Олександрович, а щодо зауважень Головного юридичного управління?

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Ключовий момент такий, Володимире Михайловичу. Вони, ну, насправді вони є несуттєвими. Справа в тому, що ми дуже ретельно працювали з науковим і юридичним управлінням, і фактично дійшли згоди з приводу одного формулювання. З приводу того, хто може опікуватися цими питаннями. Оскільки ми знаємо, що це функція, я маю на увазі створення відповідних спеціальних центральних органів виконавчої влади, Президента України.

Ми записали дуже дипломатично і, мені здається, вивірено юридично, що цим має опікуватись центральний орган виконавчої влади. Тим самим ми не втручаємося в повноваження ні Президента. Він може визначити, що це є діючі міністерства. Але він може, відповідно до Конституції, і визначити, що це згодом, як Іван Олександрович каже, стратегічно може бути окремий  центральний орган виконавчої влади, ми його не називаємо.

Більше того, якщо буде  структура органів виконавчої влади, що цілком  можливо, цей закон залишиться  абсолютно чинним і валідним, оскільки ми не зазначаємо назви  органу  центральної виконавчої влади. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  ставлю на голосування пропозицію комітету щодо прийняття у другому читанні і в цілому як закон  проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо  закордонних українців (реєстраційний номер  9047). Прошу голосувати.

 

13:20:56

За-324

Закон прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 184, "БЮТ – "Батьківщина" – 54, "Наша Україна – Народна самооборона" –35, комуністів – 0, "Реформи заради майбутнього" – 19, Народна Партія – 20, позафракційні – 12.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про акціонерні товариства" (щодо випуску акцій) (реєстраційний номер 7509). Доповідач – заступник  голови Комітету з питань економічної політики Юрій Миколайович Воропаєв.

 

13:21:40

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги,  обращаю ваше внимание на данный законопроект, на его содержание, на его смысл. Он, если мы его примем в том виде, как он предложен, он будет означать, что государство  Украина в лице Кабинета Министров,  естественно, сможет наполнять уставной капитал одного единственного акционерного общества,  которое называется "Нефтегаз Украины", облигациями внутреннего или внешнего  государственного займа. Но оно  сможет это сделать только в том случае, если мы для этого примем конкретный закон, в котором ему скажем, какое количество  этих облигаций может быть направлено   в этот конкретно уставной капитал.  И это можно будет сделать только для  этого конкретного акционерного общества.

По данному законопроекту есть поправки. Только две поправки не учтены, не  учтена поправка номер 2 нашего коллеги Кармазина и поправка номер 3, Болюра. Все остальные поправки  учтены.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати,  поправка номер 3. Антоніна Болюра не наполягає? Не наполягаєте ви, ні? Ні.

Так, всі інші поправки враховані.

А відносно зауважень юридичного управління, Юрію Миколайовичу?

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Там поправка номер 2 господина Кармазина, написано: "Враховано", на самом деле: "Не враховано". Я могу дать пояснение по этому поводу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Юрій Кармазін, мікрофон.

 

13:23:09

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Ну, бачте, я бачив, що врахована в таблиці, тому я руку не піднімав, да. Добре, для відновлення моїх прав я озвучую зміст поправки. В статті 23 в абзаці першому частини першої слова: "державних облігацій" замінити на слова: "облігацій внутрішніх державних позик України". Це я для того вношу, щоб привести положення цього абзацу у відповідність до положень частини другої статті 10 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", згідно з якими, для оплати розміщення акцій можуть використовуватися лише облігації внутрішніх державних позик України, так як і місія цільових облігацій внутрішніх державних позик України є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету, а кошти, залучені до державного бюджету від їх розміщення, використовуються виключно для фінансування державних або регіональних програм і проектів на умовах їх повернення. Через це, прошу підтримати цю пропозицію і вважаю, що правильно було написано, що цю поправку треба врахувати. Дякую.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Уважаемые коллеги, в чем разница между написанным здесь законопроектом в этой редакции и поправкой господина Кармазина? Он совершенно прав, когда говорит, что деньги, которые привлекаются за счет внутренних или внешних государственных займов, это деньги из бюджета фактически. И если бы мы разрешили в данном случае уставные капиталы не только этого государственного предприятия наполнять ОВГЗэшками, а и всех остальных акционерных обществ, то у нас было бы нарушение закона. Но мы специально сузили только до одного акционерного общества –  до государственного. А государственное акционерное общество, уставной капитал может быть наполнен только из государственных средств и из бюджетных средств. Поэтому у нас нарушения нет. Это первое.

И второе. Если бы мы приняли поправку господина Кармазина,  то тогда бы у государства не было бы возможности люфта, то есть тогда бы оно только могло дать ОВГЗ, внутреннего государственного займа, который номинируется в гривне, и не смогло бы наполнить уставной капитал ОВГЗ внешнего государственного займа, которые номинируются в иностранной валюте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування поправку 2, Юрія Кармазіна, яку комітет не врахував. Прошу, визначайтесь.

 

13:25:49

За-29

Поправка не підтримана.

 

ВОРОПАЄВ Ю.М. Відносно зауважень юридичного управління Верховної Ради України. Їх два. Перше зауваження. Они считают, что неправильно, когда в законах указывается название, конкретное название акционерного общества. Хочу напомнить, у нас это повсеместно, во многих законах фигурировало, и неоднократно, и много раз. Я не понимаю этого замечания. Кроме того, комитет полагает и рекомендует вам не распространять эту норму на все акционерные общества, это было бы неправильно.

И второе замечание: что это необходимо было бы перенести из статьи 23-ей в "Прикінцеві положення". Ну, оно техническое, как бы по сути ничего не решает.

Поэтому предлагаю утвердить в том виде, как предложил комитет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Я привертаю увагу на зауваження юридичного управління, щоб потім не виникало у нас проблем із вето.

Ставлю на голосування пропозицію комітету: про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проект Закону про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про акціонерні товариства" (щодо випуску акцій) (7509). Прошу голосувати.

 

13:27:16

За-258

Закон прийнято.

Оголошую до розгляду проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення (реєстраційний номер 7483). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Віктор Вікторович Шемчук, будь ласка.

 

13:27:46

ШЕМЧУК В.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 4 січня 2012 року було розглянуто підготовлений до другого читання проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення, поданий народним депутатом України Бевзом.

Підчас підготовки законопроекту до розгляду у другому читанні до нього надійшло 50 пропозицій від суб'єктів права законодавчої ініціативи, з них 29 – враховано повністю, решту поправок відхилено, оскільки були враховані попередні поправки. Тобто можна сказати, що неврахованих поправок до законопроекту немає.

Підготовленим комітетом в остаточній редакції законопроектом внесено зміни до статей 174, 190, 191, 192, 193, 194, 195 та 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими на зразок адміністративної відповідальності за протиправні діяння, що пов'язані з поводженням зброї, встановлено подібну ж відповідальність стосовно пристроїв для відстрілу патронів споряджених гумовими, чи аналогічними снарядами несмертельної дії, поводженням із спеціальними засобами активної оборони, нагородної зброї та збільшено розмір санкцій за порушення  цих статей.

Щодо зауважень Головного юридичного управління апарату Верховної Ради України, останні були предметом розгляду на засіданні комітету. Вони заключаються в тому, що висловлено позицію про те, що якщо стосовно зброї є, законодавчо врегульовано заборону на її обіг і встановлено правила поводження з нею, то стосовно засобів активної оброни, нагородної зброї, а також спеціальних засобів для відстрілу предметів несмертельної дії, то вони регулюються або відомчими наказами, або постановами Кабінету Міністрів. А тому доврегулювання на законодавчому рівні Головне юридичне управління вважає, що цей закон може не діяти в цій частині. Під час обговорення цих зауважень члени комітету одностайно прийшли до висновку, що їх врахування абсолютно нівелює мету даного законопроекту. Внесені зміни автором законодавчої ініціативи на сьогодні є актуальними, спрямованими на зміцнення правопорядку та підвищення рівня безпеки громадян, а тому підлягають підтриманню.

Також хочу  наголосити на тому, що вище зазначені зміни до чинного адмінзаконодавства були ініційовані Генеральною прокуратурою України за наслідками  проведення перевірок відділів дозвільної системи управлінь громадської безпеки при видачі дозволів на придбання, зберігання та носіння пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними метальними снарядами несмертельної дії, які виявили значні порушення і неврегульованість даного питання.

З урахуванням викладеного комітет рекомендує Верховній  Раді прийняти даний законопроект у другому читанні та в цілому як закон. Прошу вас підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, по поправкам. Ніхто не наполягає на поправках?

 

ШЕМЧУК В.В.  Вони враховані всі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оскільки враховані…

Тому я ставлю на голосування на голосування…

Валерій Бевз, будь ласка.

 

13:30:59

БЕВЗ В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, я просив би колег підтримати мою пропозицію, і у 190, 191 і 194-у статті Кодексу про адміністративні правопорушення дописати у частині відповідальності "конфіскацію спеціальних засобів активної оборони". Це для стенограми.

 

ШЕМЧУК В.В. Шановний Володимире Михайловичу, шановний Валерію Ананійовичу, ви знаєте, що це було предметом розгляду на комітеті і це одна з ініціатив комітету, оскільки ми вже не могли при підготовці до другого читання, коли вже було все готово, вносити якісь зміни, якщо не буде заперечень у сесійної зали, то комітет би також наполягав би на тому, щоб ці зміни були внесені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень?

 

ШЕМЧУК В.В.  Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, тоді враховуємо при остаточній підготовці до підписання цього законопроекту.

Шановні колеги, ставиться на голосування пропозиція… Зніміть голосування. Юрій Кармазін.

 

13:32:01

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, я хочу повернути вас до прози. Стаття 190. У назві статті я пропонував виключити запропоноване як доповнення словосполучення "спеціальних засобів активної оборони". Тобто залишити назву статті у чинній редакції, а саме: "Порушення громадянами порядку придбання, зберігання і передачі іншим особам продажу вогнепальної, холодної чи пневматичної зброї". Пояснюється тим, що  запропоноване доповнення не узгоджується з чинним законодавством України, оскільки  до засобів активної оборони відноситься: гумові кийки, кийки пластиков типу "тонфа", наручники, електрошокові пристрої, патрони і пристрої для них, споряджені гумовими чи аналогічними і так далі, ручні й газові гранати, патрони з газом, балончики і так далі.

Згідно з нормами чинного законодавства електрошокові пристрої і спеціальні засоби, що застосовуються правоохоронними органами, крім газових пістолетів і револьверів та патронів до них…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Вікторе Вікторовичу.

 

ШЕМЧУК В.В. Шановний Юрію Анатолійовичу, якраз  зміст цього закону якраз і полягає в тому, що саме спеціальні засоби активної самооборони та пристроїв для відстрілу гумових куль та інших були врегульовані, і діяльність, обіг цих засобів була заборонена. Тому вашу поправку було відхилено рішенням комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування  поправку Юрія Кармазіна… Да. Не треба? Знімаємо з голосування.  

А тепер по зауваженню юридичного управління, будь ласка.

 

ШЕМЧУК В.В. Стосовно зауваження юридичного управління. Зауваження юридичного управління стосуються того, що  якщо стосовно  обігу вогнепальної зброї все врегульовано законодавчо, тобто частина не може бути у власності громадян, громадських організацій, державних установ і підприємств, а інша частина, обіг врегульовано і заборону на їх діяльність врегульовано певними видами законів, а також положеннями про перелік видів майна, що не може  перебувати у власності громадян, громадських  об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, то стосовно засобів активної оборони, нагородної зброї, а також засобів для відстрілу гумових куль та інших травматичних пристроїв, обіг цих предметів  врегульовано або постановами Кабінету Міністрів, або, ще  гірш того, рішеннями і наказами міністра внутрішніх справ України.

Тому науково-експертне  управління вважає, що  до того, поки обіг цих предметів не буде врегульовано на  законодавчому рівні, то притягати людей до відповідальності за обіг цих, незаконний обіг цих пристроїв за їх реалізацію і використання неможливо. 

Ми категорично не погоджуємося із цим рішенням. У нас автор законодавчої ініціативи не обмежений в тому, щоб дійсно внести їх до переліку на рівні вогнепальної зброї. Це можна зробити без того, щоб на сьогоднішній день не приймати цей законопроект. Цей законопроект  врегулює, в крайньому випадку, відповідальність адміністративну за незаконне використання цих засобів.

Загалом же їх дійсно обіг врегульований постановами Кабінету Міністрів і наказами міністра внутрішніх справ, що також є нормативними актами, обов'язковими для виконання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, пояснення надано.

Я ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення (реєстраційний номер 7483). Прошу голосувати.

 

13:36:06

За-63

Рішення не прийнято. Законопроект  відхилено.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. На повторне друге.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На повторне друге? Будь ласка, тільки що на повторне друге виносити…

Я ставлю на голосування пропозицію  на повторне друге законопроект. Може відлежиться, та щось краще стане, та й все.

 

13:36:34

За-245

Рішення прийнято.

Я прошу комітет тоді на наступне засідання, щоб ми остаточно прийняли рішення, не замчалися футболом.

Оголошую до розгляду проекту Закону про поводження з відпрацьованим ядерним паливом (реєстраційний номер 8795). Доповідач – голова Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Микола Мартиненко. Будь ласка.

 

13:37:00

МАРТИНЕНКО М.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

Шановні народні депутати, вашій увазі представлена порівняльна таблиця, опрацьована комітетом до другого читання проекту Закону про поводження з відпрацьованим ядерним паливом (реєстраційний номер 8795).

До тексту прийнятого закону в першому читанні надійшло вісім пропозицій від народних депутатів України.

Від Кармазіна Юрія Анатолійовича  5 пропозицій. З них три – враховано, одна – обґрунтовано відхилена,  одна – враховано частково.

Від Скубенка Володимира Петровича –  3 пропозиції, з яких 1 врахована частково, 2 – обґрунтовано відхилені. Суть пропозицій та прийнятих рішень відображена в таблиці.

Була певна критика даного законопроекту. Але вони відпрацьовані в таблиці до другого читання, зокрема було питання про те, що, яке відпрацьоване паливо буде зберігатися. В поправці Юрія Анатолійовича Кармазіна сказано, що вітчизняні атомні блоки і все. Дякую за увагу. І готовий по поправкам, Володимир Михайлович, йти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Скубенко наполягає на своїй поправці? Мікрофон, будь ласка.

 

13:38:10

СКУБЕНКО В.П.

Шановні колеги, я дуже би хотел внимательно чтобы вы посмотрели на поправку до 1 статьи, которая предлагается. Речь идет о том, что необходимо в условиях проектирования и эксплуатации внести следующее предложение еще. Вимоги до системи інформування органів влади  і населення про стан радіаційної безпеки об'єкту і навколишнього середовища на всіх етапах  його будівництва і експлуатації.

Вы знаете, что вопрос строительства такого сховища достаточно имеет большое социальное значение, имеет уже вокруг себя серьезную дискуссию. Мы на территории Чернобыльской станции, на территории зоны відчуження строим новый ядерный объект, который будет работать, ну, как минимум лет 50. И поэтому население, которое, да, предусмотрены и социальные льготы по многим позициям, но население должно быть информировано. Мы на заседании Национальной комиссии рассматривали этот вопрос и считаем, что необходимо обязательно в этом законе предусмотреть информирование населения…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Миколо Володимировичу.

 

МАРТИНЕНКО М.В. Шановні колеги, є відповідне обґрунтування комітету з цього питання, так, але зал нехай визначиться голосуванням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування поправку номер 4 народного депутата Скубенка, яка відхилена, на рішення Верховної Ради України.

 

13:39:56

За-255

Поправка врахована.

Наступна поправка Юрія Кармазіна, 5 поправка. Мікрофон будь ласка.

 

13:40:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу! Я хочу подякувати Миколі Володимировичу і комітету за ґрунтовне опрацювання і мотивацію. Через це не бачу необхідності. Хоча там є теоретичне питання. Але не бачу необхідності в тому, щоб наполягати і озвучувати. Не буду тратити час.

Я думаю, що закон можна приймати в цілому. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви зняли цю поправку? Да? А й правильно. Бо міжнародний договір поглинає міжнародне зобов’язання. Бо інакше хтось із політиків поїде, скаже, я обіцяю –  і буде міжнародне зобов’язання.

Так, все. Скубенко, 8 поправка. Наполягаєте на ній? Мікрофон будь ласка.

 

13:40:58

СКУБЕНКО В.П.

Уважаемые коллеги! Я считаю, что данная поправка очень важна в том плане, что мы принимаем решение этим законом о начале строительства и эксплуатации, о размещении строительства и эксплуатации объекта в Чернобыльской зоне. Но не определяем в целом программу, каким образом дальше поступать с ним.

Представьте себе, мы завезли туда топливо вітчизняних атомних реакторів, но у нас отсутствует концепция, что с ним делать дальше. То ли система отложенного решения. Ждём, когда будут технологии для того, чтобы использовать в дальнейшем. То ли система захоронения, то ли ещё какая-то система. Поэтому в моей поправке записано следующее.

Кабінету Міністрів України протягом року з дня набрання чинності цим законом розробити і затвердити концепцію довготривалого поводження з відпрацьованим ядерним паливом. Це дуже, очень серьёзный вопрос. И я думаю, к нему надо подойти серьёзно. И обязать Кабинет Министров разработать такую концепцию. Спасибо.

 

МАРТИНЕНКО М.В. Шановні колеги! Згідно Закону України про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення, Верховна Рада України має санкціонувати рішення Кабінету Міністрів тільки щодо розміщення будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива вітчизняних атомних електростанцій.

Тому в цій ситуації ми маємо ту картину, що Кабінет Міністрів приймає, а Верховна Рада затверджує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роз'яснення зрозуміло, шановні колеги? Але у зв'язку з наполяганням і правом автора поправки, я ставлю її голосування, це 8 поправка.

 

13:42:58

За-212

Поправку не прийнято.

Так, все, всі поправки розглянули. Шановні колеги! Будь ласка, Микола Володимирович.

 

МАРТИНЕНКО М.В. Шановні колеги, Головним юридичним управлінням Верховної Ради законопроект завізовано без зауважень і зазначено, що він може бути прийнятий у другому читанні та в цілому як закон.

Комітет пропонує Верховній Раді України проект Закону України про поводження з відпрацьованим ядерним паливом (реєстраційний номер 8795) прийняти у другому читанні та в цілому з новою назвою, згідно внесеної поправки: про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВР вітчизняних атомних електростанцій. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, нам назву закону треба проголосувати окремо. Тому ставиться на голосування пропозиція комітету, яка врахована комітетом, про визначення нової назви проекту закону. Прошу голосувати.

 

13:44:16

За-273

Закон прийнято, дякую.

А? Наступне? Що, що? А! Шановні колеги, я перепрошую, добре, що підказали. Ми проголосували назву, а тепер треба проголосувати сам закон.

Ставиться на голосування пропозиція комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про поводження з відпрацьованим ядерним паливом (реєстраційний номер 8795). Прошу голосувати.

 

13:45:02

За-276

Закон прийнято.

Шановні колеги, ми зараз мали б з вами розглядати проект Закону про індустріальні парки. Я просив би комітет і доповідача узгодити з юридичним управлінням щодо  116  статті Регламенту і тоді повернемося до цього закону. Тут  зауваження, щоб потім не виникало у нас проблеми. Добре? Дякую. Забрати те, що суперечить.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про туризм" щодо інформування споживача туристичних послуг (реєстраційний номер 7097). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму  Євген Суслов, будь ласка.

 

13:45:54

СУСЛОВ Є.І.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Комітет з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та  туризму на своєму  засіданні   розглянув проект Закону України  про внесення змін до Закону України "Про  туризм" (щодо інформування  споживача туристичних послуг", внесений Кабінетом Міністрів  України 07.09.2010 року (реєстраційний номер 7097).

Метою прийняття  даного проекту закону є захист прав споживачів  туристичних послуг, наданням  споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про туристичний продукт, що забезпечить можливість їх свідомого і компетентного вибору. 

Прийняття проекту закону  матиме наслідком  приведення законодавства у сфері надання туристичних  послуг у відповідності до законодавства  Європейського Союзу.

Законопроектом врегульовано наступні питання.

Перше. Обов'язкове надання  туристам необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про  туристичний продукт, що втілюється шляхом доповнення закону новою статтею 19, яка   називатиметься "Інформаційна… споживачів про умови надання туристичних послуг".

Також встановлюються нові  обов'язки, умови договору на туристичне обслуговування, що реалізується шляхом викладення у новій редакції  статті   20 договір на туристичне обслуговування. І нарешті також пропонується статтю 23, що стосується ваучера, вилучити та ряд пропозицій, що пов’язані з цим.

В ході підготовки до другого читання було висловлено багато зауважень і пропозицій до даного проекту закону, і при підготовці до другого читання комітет розглянув і врахував. При доопрацюванні законопроекту до другого читання були враховані думки Міністерства юстиції України, Державної служби туризму та курортів та було проведено ряд круглих столів із туристичною громадськістю. Багато пропозицій надійшло до статті 23, яка стосується ваучера, редакція якої була прийнята в першому читанні, пропонувалося, щоб статтю взагалі вилучити. Але при обговоренні законопроекту всі одноголосно прийняли рішення статтю про ваучер залишити в редакції чинного закону. До комітету надійшло 62 пропозиції до згаданого законопроекту. Всі враховані, 4 з них враховані частково. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тут такий цікавий випадок, не так часто буває, що коли всі поправки враховані, це і поправки давали слушні, і комітет працював наполегливо, от. Правда, Головне юридичне управління вважає, що законопроект треба відхилити. Да.

Тому, шановні колеги, відповідно до Регламенту ставлю на голосування пропозицію комітету спочатку про прийняття у другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про туризм" щодо інформування споживача туристичних послуг (реєстраційний номер 7097). Прошу, голосуйте.

 

13:49:23

За-228

Закон прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо регулювання трансляції програм і передач з платними інтерактивними конкурсами) (4510). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань свободи слова та інформації Олена Кондратюк. Будь ласка.

 

13:49:53

КОНДРАТЮК О.К.

Шановні колеги, 12 травня 2011 року законопроект 4510 було направлено на повторне друге читання. У передбачений Регламентом строк у Комітет з питань свободи слова та інформації надійшли поправки від народних депутатів, які були розглянуті комітетом. 5 було враховано, одну враховано частково, 4 відхилено.

Відповідно до рішення комітету, ухваленого на засіданні 16 листопада 2011 року, підготовлений до повторного другого читання проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" рекомендовано прийняти у другому читанні та в цілому.

Нагадаю, що прийняття даного законопроекту обумовлено необхідністю ліквідувати законодавчі прогалини, які дозволяють окремим телеканалам займатися фактично шахрайством, транслюючи в ефірі телепередачі та програми з платними інтерактивними конкурсами, так звані ігри та вікторини.

Зазначу, що у разі підтримання законопроекту у редакції, яка пропонується головним комітетом, ми створимо умови для того, аби інтерактивне телебачення не супроводжувалося обманом наших співгромадян та стало більш цивілізованим.

Прошу підтримати позицію комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз порадимося з Юрієм Анатолійовичем, у нього є поправки. Тоді будемо рухатися.

Юрій Анатолійович, ваша поправка, 3-я. Наполягаєте на ній? Мікрофон, будь ласка.

 

13:51:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, шановний Володимир Михайлович, ви праві: тут більшість моїх поправок відхилено, тому може бути повторний розгляд або вето. Це не є правильно.

Я пропоную в 3 поправці абзац перший частини третьої статті 6 викласти в такій редакції: "Забороняється трансляція, окрім як на каналах з обмеженим доступом, програм та передач з інтерактивними конкурсами, іграми, вікторинами, у яких глядачам і слухачам з метою отримання виграшу в грошовій або майновій формі за особисту перемогу пропонується звернутися до телеорганізації в будь-який спосіб: здійснити телефонний дзвінок, відправити коротке текстове повідомлення на мобільний телефон тощо, – що передбачає стягнення коштів за з’єднання або телефонну розмову". Другий варіант: "або коли умови, які прямо чи опосередковано передбачають оплатне набуття особою статусу її учасника. Дане положення не поширюється на трансляцію програм та передач з проведення розіграшів державних лотерей, що були придбані їхніми учасниками у встановленому законом порядку".

Це я для того, щоб ми сьогодні захистили тих пенсіонерів, які приймають участь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

КОНДРАТЮК О.К. Абсолютно вірно.

Ми якраз в цій, в альтернативній до вашої поправці якраз, в другій, це все і врахували. Тільки, єдине, що в вас перелік дозволених видів і форм інтерактиву, ми вирішили чітко виписати і перерахувати їх, от і вся різниця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте, Юрію Анатолійовичу? Оскільки в поправці другій, фактично, враховані ваші позиції, да.

 

КОНДРАТЮК О.К. Абсолютно, да. Єдине, що просто перелік ми перераховуємо чіткий для наших правоохоронних органів, а ви його не перераховуєте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 3 поправку. Прошу визначайтесь.

 

13:53:01

За-11

Рішення прийнято. Не прийнято, перепрошую.  

Поправка 6, Кармазін і 7-а, і 8-а, і… Да, три поправки не враховані. Будь ласка, мікрофон.

 

13:53:13

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Володимире Михайловичу,  ви вже заговорюєтесь. А  я висловлюю вам рішучий протест з приводу того, що ми не мали ні одної хвилини перерви, Володимир Михайлович. Я не знаю, як це відноситься, но я вважаю, що є Регламент –  будь ласка, дотримуйтес. У нас дуже сьогодні важкий день і багато законопроектів. Через це треба берегти депутатів, вони вам ще  знадобляться, Володимире Михайловичу.

Я пропоную в 6 поправці, в Законі про телебачення і радіомовлення в статті 55 прим. в частині першій у першому реченні, після слів: "конкурсами, іграми, вікторинами має" встановити слова "обов'язково проводитися наживо, а не у форматі запису". Для чого? Тому що, якщо не в форматі запису, то тоді немає шахрайств. Якщо в форматі запису, то які ж участі, які вікторини можуть бути? Ось через це я і пропонував врахувати цю поправку. Не розумію, чому її не можна було врахувати. Дякую.

 

КОНДРАТЮК О.К. Юрію Анатолійовичу, ну, просто комітет виходив з цього, що ця поправка стосується тільки до каналів з обмеженим доступом. А оскільки ще в нас основний закон стосується якраз каналів ефірних, на яких проводяться ці вікторини, а не на каналах з обмеженим доступом, яких в нас фактично немає, а з'являться тільки з початком цифрового телебачення, відповідно до того, комітет вирішив, щоби вашу поправку не враховувати, а більш широко охарактеризувати її, де дозволяється вікторини і лотереї на оцих каналах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ставиться на голосування 6 поправка.

 

13:55:02

За-11

Поправка не підтримана.

І щодо зауважень Юрія Анатолійовича, що не було перерви, ми обідню перерву збільшимо з 14-ї до 16-ї години.

Так, поправка 7, будь ласка, наполягаєте на ній, Юрій Анатолійович? Мікрофон, будь ласка.

 

13:55:16

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, ви спостерігаєте кожен день телепрограми, ви бачите кількість реклам, все інше. Сьогодні це задовольняє комітет. Мене це дивує, що комітет це  задовольняє. Але ми знущаємося над всією країною. Вже такого ніде нема, що по півгодини перерви у нас. Ну, Бог з ними.

Я до цього закону. Я пропоную в кінці другого речення після слів "є платними", через кому додати слова "аудіовізуальну інформацію про розмір плати за телефонні дзвінки та СМС-повідомлення, а також іншу безкоштовну додаткову інформацію про зазначені передачі програми. Тобто щоб люди бачили, що ось така от є вартість за телефонні дзвінки і повідомлення.

А так кажуть, телефонуйте, посилайте есемески, а потім виявляється, що діти, які приймають участь або пенсіонери повністю розоряються і розоряють інших. Це абсолютно випадки з життя. Через це я таку пропозицію давав.

 

КОНДРАТЮК О.К.  Да, ми абсолютно згідні, Юрій Анатолійович. Тому ми саме цей закон і вносили, я була автором цього закону, що якраз пенсіонери і діти неповнолітні особливо, в ефірних каналах не отримували таку інформацію. Ваша поправка стосується тільки каналів з обмеженим доступом, де буде кодування. І взагалі це ще в майбутньому.

Тому щороку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування 7 поправку, прошу визначатися.

 

13:56:51

За-15

Поправка не прийнята.

Наполягаєте на 8 поправці, Юрію Анатолійовичу? Мікрофон.

 

13:56:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Я вдячний нашій доповідачці красивій про те, що вона…

 

КОНДРАТЮК О.К.  Ще й розумній…

 

КАРМАЗІН Ю.А. …враховує деякі речі. Але питання у тому, що ми маємо думати  наперед, приймаючи закон. На вчора  приймати закон  нам не потрібно. 

Через це я дивуюся, що ми не приймаємо ці поправки. Ну Бог з ним. Але частину другу статті 55 пропоную викласти в такій редакції: "Під трансляції програм та передач з платними інтерактивними конкурсами, іграми або  вікторинам на  екрані в реальному часі має постійно знаходитись інформація, колір тексту якої має бути  контрасним щодо кольору фону попередження, а його розмір  не меншим ніж розмір номера телефону, за яким  учасникам пропонується телефонувати. У нижній частині екрану – про  вартість  дзвінка до студії чи іншого  способу оплати участі в конкурсі, у верхній частині – попередження про те, що вони є платним."  І тоді це буде  абсолютно для всіх зрозуміло.

Я думаю, хоч цю поправку вже врахуєте. Я звертаюсь до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування 8 поправку із зверненням до більшості. Правильно, Юрію Анатолійовичу?

 

13:58:25

За-29

Поправка не прийнята.

Всі поправки інші враховані.

 

КОНДРАТЮК О.К. Решта всі враховані. Остання Юрія Анатолійовича врахована якраз про колір. Фактично вона є доповненням до попередньої, Юрію Анатолійовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А щодо зауважень юридичного управління, Олено Костянтинівно?

 

КОНДРАТЮК О.К. Щодо зауважень юридичного управління. Юридичне управління  нам говорило про те, що ми  не чітко виписали, що таке якраз канали з обмеженим доступом. Нам здається, що ми достатньо виважено це виписали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ставлю на голосування пропозицію комітету про прийняття в другому читанні і в цілому як закон проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо регулювання трансляції програм і передач з платними інтерактивними конкурсами) (реєстраційний номер 4510). Голосуємо.

 

13:59:22

За-302

Закон прийнято.

Шановні колеги, будемо працювати далі чи перерву робимо?

(Шум у залі) 

Ранкове засідання Верховної Ради  України оголошую закритим перерва до  16-ї години. З 16-ї години ми продовжимо розгляд питань, які ще не розглянуті.