ЗАСІДАННЯ ДВАНАДЦЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

13 березня 2012 року, 10 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України!

Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:01:01

Зареєструвалися в сесійній залі 414 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні народні депутати! Центральна виборча комісія зареєструвала 29 лютого 2012 року народного депутата України Білаша Бориса Федоровича, обраного 30 вересня 2007 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, включено до виборчого списку Партії регіонів та 6 березня 2012 року народного депутата України Талишева Євгена Івановича, обраного 30 вересня 2007 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі, включено до виборчого списку блоку "Наша Україна – Народна самооборона". Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу перед Верховною Радою України.

Для складення присяги на трибуну запрошується народний депутат України Борис Федорович Білаш. Будь ласка.

БІЛАШ Б.Ф.

Присягаю на вірність Україні! Зобов`язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про блага Вітчизни і добробут українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов`язки в інтересах усіх співвітчизників.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, вітаємо вас. А документ?

Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Євген Іванович Талишев. Будь ласка, Євгене Івановичу.

ТАЛИШЕВ Є.І.

Присягаю на вірність Україні! Зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу.

Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу привітати Євгена Івановича Талиша зі складанням присяги.

Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 21 по 24 лютого 2012 року. Відбулося п'ять пленарних засідань Верховної Ради України. Розглянуто 61 питання порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 24 закони та 47 постанов, 15 законопроектів прийнято за основу, 2 законопроекти повернуто на доопрацювання суб'єктам права законодавчої ініціативи, 2 законопроекти повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, 12 законопроектів та один проект постанови відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України у вівторок відводиться 30 хвилин для виступів уповноважених представників фракцій та груп із заявами, повідомленнями, тощо. Прошу представників від фракцій, які будуть виступати, записатися на виступ.

Прошу прізвища народних депутатів вивести на інформаційне табло. Катерина Самойлик, фракція комуністів. Наступним буде виступати Микола Мартиненко.

10:05:18

САМОЙЛИК К.С.

Шановні херсонці мої! Фракція Комуністичної партії України, неодноразово порушувала питання щодо недопустимості скорочення руху поїздів та зупинок, бо це стосується літніх людей, у яких відібрали можливість доїхати до обласного центру до лікарні, це стосується студентів, які тепер не можуть добратись до вищих навчальних закладів. Одержали цинічні відписки від Кабінету Міністрів України, і ганебна справа продовжується далі.

Вчора на вузловій станції Новоолексіївка Генічеського району, що на Херсонщині, чотири тисячі жителів цього та прилеглих районів провели акцію протесту. Люди обурені тим, що із 132 поїздів, які прибувають з Москви, Санкт-Петербургу, Білорусії, майже половина не буде зупинятись на станціях.

Цим та іншими поїздами прибувають протягом багатьох десятиліть на Арабатську стрілку відпочиваючі: чисте море, термальні води, доступне якісне харчування та житло, сімейний відпочинок. Хтось не хоче розуміти, що це інвестиції в економіку області та в економіку Генічеського району. Це робочі місця для людей, це єдина можливість прогодувати сім’ї, і, на решті, вижити.

Українці, татари, росіяни були одностайні: це геноцид людей, це штучне перетворення цього чудового краю в пустелю. Вони вимагають не заважати заробляти трудовими мозолями, залишити людям надію на виживання, адже для 90 відсотків генічан це єдине джерело існування.

Молодь на знак протесту, комуністична молодь, перекрила залізницю домовиною, зупинивши рух поїздів до Автономної Республіки Крим. Влада, а це і народні депутати України, дали зелене світло на приватизацію "Укрзалізниці", відкрили шлюз на свавілля та нехтування людьми.

Під час акції помер від серцевого нападу бувший керівник філії "Укрсиббанку" Микола Доля. І один з керівників району сказав: "Это не важно". Що не важно – життя людини? Хто ж тоді для вас люди? Люди не дали змогу виступити ані голові районної державної адміністрації Німетуллаєву і іншим керівникам області. Їх безпорадне белькотіння заглушили словами: "Це геноцид проти нас, це знищення". Дорогу розблокували лише тому, що мої товариші пообіцяли, що думку генічан і інших буде проголошено у Верховній Раді України від імені Комуністичної партії України і що їх почує уряд і весь народ. Люди передали всім нам і урядові України, якщо не зупиниться і далі подібне свавілля, вони залишають за собою право блокувати безстроково до вирішення проблему.

Я хотіла б, щоб цей виступ був як депутатський запит. А нам хотіла б всім побажати. Ось ми були в Японії і до "Фукусіми" їхали швидкісним поїздом, який зупиняється на кожній зупинці і заповнений наполовину, а то і на третину всього, але нікому навіть на думку не спало, що треба відмінити рух цих поїздів. Чи не направити нам керівника "Укрзалізниці", і нехай японці його навчать, як поважати свою державу, як поважати людей і як створювати зручні умови для життя людям.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Микола Володимирович Мартиненко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона", будь ласка, ваш виступ. Наступним буде виступати Володимир Каплієнко.

10:09:37

МАРТИНЕНКО М.В.

Шановні співвітчизники, шановні колеги! Сьогодні в Україні відбувається ізоляція владного режиму як від власного народу так і від міжнародної спільноти. Влада вщент зруйнувала відносити з Європою і готується до фальсифікацій на парламентських виборах, намагається змінити та знецінити закон прийнятий консенсусом в нашій залі, для цього буде використаний лояльний Конституційний Суд. Причому Партія регіонів думає, що дуже хитра і намагається робити подання руками своїх сателітів. Влада також хоче перекроїти виборчі округи, збільшити їх кількість на Півдні та Сході країни, де сподівається на фальсифікації, і зменшити на Заході та в столиці нашої держави.

Щоб знецінити закон і відкрити шлюз для зловживань на виборах, кошти виділили лише на зарплату членам виборчкомів. А ще 400 мільйонів гривень влада зажала, саме ці гроші призначені для унеможливлення фальсифікації.

Представники нашої фракції Арсеній Яценюк та Руслан Князевич також вимушені були зареєструвати проект Постанови про запрошення представників іноземних держав та міжнародних організацій як офіційних спостерігачів на виборах народних депутатів України в жовтні 2012 року. Тому що у нас складається враження, що влада не збирається їх запрошувати.

Крім маніпуляцій на виборах, влада намагається підкупити людей, бо навіть в Донбасі їм публічно показують червоні картки.

Президент гучно анонсував соціальні виплати, але це лише спосіб отримати голоси на виборах. Виділені з барського плеча копійки для пенсіонерів та інших малозабезпечених громадян миттєво з'їсть інфляція.

Опозиція давно наполягала на підвищенні соціальних стандартів, причому не через друкарський верстат, а через справедливе використання державних коштів в інтересах громадян.

Зокрема, ми внесли законопроект про скорочення видатків на Президента, уряд та інші органи державної влади. Ці мільярди гривень треба спрямувати на соціальні потреби. Але два роки всі законодавчі ініціативи опозиції вперто ігноруються. Скажімо, провладна більшість за командою Президента скасувала поправку Аресенія Яценюка до пенсійного закону, яка збільшувала пенсії в середньому на 334 гривні. А зараз влада збирається доплачувати всього по 100 гривень, тому що вибори.

Об'єднана опозиція має пакет пропозицій, як вивести Україну з глухого кута політичного та економічного. Треба негайно припинити політичні переслідування, звільнити Юлію Тимошенко та Юрія Луценка, забезпечити їхню участь у виборах. Тільки це дасть можливість підписати Угоду про асоціацію з ЄС, включно із зоною вільної торгівлі. Необхідно терміново подати в міжнародний суд на "Газпром" та зменшити ціну на газ у цивілізаційний спосіб. Потрібно прийняти підготовлені опозицією першочергово соціально-економічні законопроекти, які вже не раз провалювалися більшістю парламенту.

Зокрема, зміни до Податкового кодексу, які стимулюють розвиток підприємництва і створення робочих місць, згадане збільшення пенсій на 334 гривні та інше. Це буде тестом для влади, а не копійчані подачки народу перед виборами. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Каплієнко, депутатська група "Реформи заради майбутнього". Наступним буде виступати Анатолій Кінах.

10:13:28

КАПЛІЄНКО В.В.

Шановні депутати, шановні громадяни України! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" з часу свого утворення послідовно підтримує курс позитивних реформ в Україні. Серед пріоритетних ми визначали та продовжуємо підтримувати п'ять. Саме п'ять базових реформацій, направлених на формування дієвої системи енергетичної та продовольчої безпеки, проведення соціальних реформ, головною метою яких є створення соціальної та побутової захищеності громадян України. А також направлених на майбутнє України реформ у сфері освіти та прикладної науки.

Результатами цих реформ, на наш погляд, повинні стати зрозумілі досягнення для кожного українця. Це гідні пенсії та заробітні плати, недорогі та якісні продукти харчування українського виробництва, енергонезалежність нашої держави та її громадян, гідні житлові умови, зрозумілі та прогнозовані податки, якісна освіта із дипломом міжнародного зразка, який визнається, в тому числі і за кордоном. Функціонуюча прикладна наука, діюча трирівнева система пенсійного забезпечення та ефективна страхова медицина.

Сьогодні ми вітаємо та підтримуємо нові ініціативи щодо реформування моделі соціальної політики, які, врешті-решт, були озвучені Президентом України на засідання Кабміну минулу середу.

Водночас, хотілося б озвучити декілька умов, без виконання яких, на наш погляд, такі реформації неможливі.

Перше. Задля досягнення дієвого результату ми не можемо собі дозволити робити соціальну реформу фрагментарну. Не можна постійно гасити одну пожежу і очікувати на іншу. Треба системно розробити проект реформування із обов'язковим залученням до цієї роботи професійних проектних менеджерів, базова спеціалізація яких саме реалізація проектів.

Друге. Представники виконавчої влади врешті-решт повинні позбутися негативної звички перекладати ключеві регуляторні повноваження зі своїх плечей на плечі органів місцевого самоврядування, тим паче, що можливостей в останніх не так багато. А стрижень єдиного місця прийняття рішення розмивається до стану анархії. Мова іде про тарифоутворення або про використання земель, або про гарантії щодо отримання інвестицій.

Третє. Джерелом фінансування подібних соціальних ініціатив повинна бути не додаткова емісія, не зовнішні запозичення, не затягування податкової петлі на шиї бізнесу або недофінансування державних службовців чи захищених статей видатків державного бюджету, це має робитися за рахунок простих та дієвих джерел, відкриття яких залежить тільки від політичної волі нас з вами та Президента. Наприклад, перше, введення реальної, а не фіктивної ренти на добування та використання природних ресурсів на кшталт руди, нафти, газу, алмазів, золота, рідкоземельних металів, слюди; позбавлення українського бюджету тягаря необґрунтованих пільг із заміною їх на адресне фінансування; повернення до прогресивної системи оподаткування доходів фізичних осіб; закриття будь-яких лазівок та корупційних каналів на митниці та реалізація врешті-решт програми захисту, реального захисту вітчизняного товаровиробника. Цей перелік може бути продовжений.

Продовжимо перелік, без яких умов соціальні реформи неможливі. Без залучення недорогих енергоресурсів або формування інноваційних, підтриманих державою та вітчизняною наукою альтернативних джерел енергії, перспективи соціальної стабільності також можна не побачити. Лише розуміння того, що вчитель, науковець та будь-яких громадянин не може бути бідним є базовим першим кроком на зміну стратегічного мислення майбутнього держави.

І останнє. Треба змінити споживчий світогляд наш з вами, політиків, та злочину систему координат "свій-чужий", що штучно нав'язані суспільству за останні 8 років. Україна, впевнений, потребує консолідації представників як меншості, так і більшості заради головної мети: України та її майбутнього. Ми, представники "Реформи заради майбутнього", підтримуємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КАПЛІЄНКО В.В. Ми, представники групи "Реформи заради майбутнього", будемо всіма силами підтримувати ці соціальні ініціативи. І у разі створення робочих груп…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, дякую.

До слова запрошується Кінах Анатолій Кирилович, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Василь Шпак.

10:17:58

КІНАХ А.К.

Дорогі співвітчизники! Шановні народні депутати! В світі поглиблюються складні економічні і політичні процеси, які сформували нові виклики і для України, в тому числі соціально-економічного характеру. Істотні втрати відчула економіка України в 2008-2009 роках: валовий внутрішній продукт впав на 15 відсотків, промислове виробництво – на 22 відсотка. За останні 2010-2011 роки завдяки консолідованим зусиллям Україна забезпечила позитивне зростання економіки в середньому до 5 відсотків валового внутрішнього продукту.

Але, однією з наших найголовніших і болючих проблем, яка сформована, безумовно, і за всі попередні роки, залишається проблема бідності та низької платоспроможності громадян України. За результатами незалежних досліджень українські громадяни за показниками рівня доходів, платоспроможності значно поступаються європейським стандартам.

Саме тому, шановні народні депутати, соціальні ініціативи Президента України Віктора Януковича є надзвичайно актуальними і своєчасними. Питання соціальної політики підсилення стандартів життя в Україні має загальнонаціональне значення. Важливо, щоб ресурси на підвищення рівня життя громадян формувалися не за рахунок зовнішніх запозичень та нарощування боргів української держави, а були результатом зростання ефективності економіки. Тому потрібна чітка система заходів: збільшення кількості нових робочих місць, вдосконалення бюджетної політики, зниження рівня корупції та введення податку на розкіш, запровадження методів адресного соціального захисту, покращення інвестиційного клімату, розвитку підприємництва і формування потужного середнього класу. Особливо важлива активізація внутрішнього ринку, підвищення його платоспроможності і ємності, необхідні ефективні програми імпортозаміщення, зростання локалізації виробництва, що дало би змогу сповна задіяти весь кадровий, інтелектуальний, виробничий потенціал держави і в тому числі знизити залежність України від зовнішньої економічної, політичної кон'юнктури.

Принципово важливим є підвищення ділової активності всередині країни, створення прозорих, чесних і прогнозованих економічних умов для держави і бізнесу, методи державного партнерства, захист прав власника, інвестора, корпоративної безпеки в цілому.

Виконання соціальних завдань Президента країни не може бути тимчасовою кампанією. Підвищення якості рівня життя громадян – це стратегічний напрям розвитку країни, не пов'язаний з тимчасовою кон'юнктурою. Це наш магістральний шлях. Тож давайте усі, і парламентська більшість, та опозиція, це усвідомимо. Мова йде про найважливіші питання життєдіяльності суспільства, які мають об'єднувати владу і суспільство, всіх, незалежно від політичного кольору, міжособистої конкуренції.

Люди дають оцінку державі не за темпами зростання ВВП, а за тим як зростає їх рівень і якість життя, заробітна плата, пенсія, впевненість в завтрашньому дні. Україна володіє дуже потужним технічним, промисловим, кадровим потенціалом, але для його реалізації необхідна консолідація зусиль, чітких скоординованих дій Президента, уряду і парламенту за обов'язкової підтримки суспільства, до чого ми вас і закликаємо. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шпак Василь Федорович, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Володимир Яворівський.

10:22:14

ШПАК В.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Відмова Росії від імпорту українських сирів, відсутність сьогодні альтернативних ринків збуту молока та скорочення власного споживання молокопродуктів вкрай негативно позначились на економіці сільськогосподарських підприємств і селянських господарств в період підготовки і вже розпочатих весняно-польових робіт, коли необхідні великі кошти на матеріально-технічні ресурси, закупівельні ціни на високоякісне молоко із молочних комплексів зменшились на третину – до 3,2 гривень за літр, а закупівля молока з особистих селянських господарств вже стала нижчою за 2 гривні, а відтак виробництво, реалізація молока стали збитковими.

Відсутність партнерських договірних відносин між виробниками молока і переробними підприємствами, а також монополія… монопольна змова заготівельників щодо закупівельних цін на молоко наносять велику шкоду товаровиробнику.

В договорах, які направляються по пошті сільськогосподарським підприємствам в односторонньому порядку диктується ціна на молоко. І це при тому, що заготівельні ціни на молоко в три рази нижчі роздрібних.

Ось в такій ситуації нині опинився сучасний молоко-товарний комплекс "Новий двір" у Хмельницькій області, який укомплектований високопродуктивною племінною худобою голштинської породи. Щоденні надої молока тут складають 25 літрів на корову.

Компанія "Гадячсир" Полтавської області, якій підприємство поставляє молоко з 1 січня поточного року, знизила закупівельну ціну на 1,2 гривні і взагалі не розраховується. На сьогодні борг підприємству складає 1,2 мільйона гривень. У договорі, нав`язаному підприємству, передбачено штраф у розмірі 10 відсотків вартості недопоставленого молока, а за непроплату – жодної копійки. І це називається партнерські стосунки!

До речі, заборгованість по молоку в цілому по Хмельницькій області на сьогодні складає більше 20 мільйонів гривень. Це ще один аргумент необхідності зміни структури ведення сільськогосподарського виробництва, перехід його до повногалузевих господарств, з обмеженням кількості орендованих земель сільськогосподарського призначення.

Шановний Микола Яновичу! Зважаючи на нинішню ситуацію, звертаємося до вас з пропозицією в цей молочно-кризовий період застосувати державні важелі для підтримки молочнотоварних підприємств, встановлення економічно обгрунтованих цін на молоко, своєчасність розрахунків, а також виділення їм з Державного бюджету пільгових кредитних ресурсів з тим, щоби не втратити виробничий потенціал, зберегти дійне стадо корів та дати змогу провести весняно-польові роботи.

Мій виступ прошу вважати депутатським запитом до уряду. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Кожем'якін, фракція "БЮТ – "Батьківщина", будь ласка.

10:25:52

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Доброго дня! 26 лютого минуло два роки з того дня, коли український народ змусили жити за новою владою в умовах авторитарного режиму. За цей час відбулися кардинальні зміни, але зовсім не ті, які були обіцяні людям. На тлі критичного стану, в якому опинилася наша держава, Президент Янукович у своїх інтерв'ю центральним телеканалам бадьоро заявляє (кілька цитат) про стабільне зростання економіки, покращання добробуту і якості життя громадян. Подібні "покращання" (в лапках) вже стигли зруйнувати малий та середній бізнес, довести незахищені верстви населення до межі крайньої бідності, обікрасти чорнобильців і афганців. Президент сказав: "Ми повернулися до конституційного процесу". Очевидно, антиконституційного. Чи, можливо, він мав на увазі переворот, який відбувся тут, у парламенті, завдяки політичній корупції?

Подальша реалізація, так званої, конституційної реформи не передбачає участі опозиційних сил, а це значить, що влада прагне законодавчо закріпити авторитаризм в Україні, знищити реальну опозицію і позбавити народ самостійно обирати владу.

Наступна цитата гаранта: "Ми повинні модернізувати кримінально-процесуальне законодавство, провести реформу судочинства та судоустрою". Натомість українські суди стали керуватися не принципом верховенства права, а вказівками з вулиці Банкової. Чи не реформа? Вироки, які отримала Юлія Тимошенко і Юрій Луценко, це повністю підтвердили.

Те ж саме і з реформуванням кримінального законодавства України. Новий Кримінально-процесуальний кодекс, підготовлений Адміністрацією Президента, не має нічого спільного з гармонізацією із кримінальним законодавством країн Євросоюзу. Якщо ми, дійсно, прагнемо досягнути хоча б найменшого успіху в євроінтеграції, стати, як заявляє Президент Янукович, цивілізованою європейською країною, то ми не можемо ігнорувати вимог європейської спільноти.

Наша фракція пропонувала законопроекти, які б у найкоротші терміни дозволили виконати основні вимоги резолюції ПАРЄ. Більшість їх відкинула. Ми пропонували поправки до Кримінального кодексу, вони також їх проігнорували. Наслідком цього є те, що Україна отримує все більше жорсткі попередження від Європи. П'ятеро міністрів закордонних справ країн – членів Євросоюзу опублікували заяву, у якій зазначено, що українська влада своїми діями та бездіяльністю, а саме небажання виконувати вимоги Резолюції ПАРЄ завели в глухий кут підписання угоди про асоціацію з Євросоюзом.

Парламентська асамблея Ради Європи, лідери європейських країн вимагають скасувати сталінські статті в Кримінальному кодексі України. Але вони і далі там залишаються, як дійовий інструмент для знищення опозиційних лідерів. Президент говорить, що готовий помилувати Юлію Тимошенко. Хіба це не фарисейство? Юлія Володимирівна заявила: така пропозиція категорично для неї неприйнятна, вона вважає нижче своєї честі та гідності звертатися до Президента з приводу помилування, бо справа проти неї була сфабрикована під контролем Президента. Наша фракція і весь демократичний народ також переконані, Тимошенко не скоїла жодного злочину і повинна бути на волі.

Фракція "БЮТ – "Батьківщина" продовжує вимагати термінового виконання резолюції ПАРЄ та припинення політичних репресій в Україні. Ігнорування думки міжнародної спільноти дискредитує імідж нашої держави, а можливі санкції проти України при нинішньому стані економіки неминуче призведуть до дефолту. Фактично, розв'язана війна влади з опозицією – це війна з власним народом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, виступи від фракцій завершено. Разом з тим дві фракції: фракція "Наша Україна – Народна самооборона" та фракція "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина" – внесли відповідну заяву з вимогою оголосити перерву на 30 хвилин. Ви готові зараз виголосити заяву.

Слово для виголошення заяви від двох фракцій має Арсеній Яценюк. Будь ласка.

10:30:33

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановний головуючий! Шановні члени парламенту, влада і опозиція! Опозиція звернулась до Президента Януковича з вимогою про зустріч. Не дивно, що Президент Янукович проігнорував зустріч з опозицією в силу того, що йому, напевно, нічого сказати ні опозиції, ні власному народу.

Але після того, коли опозиція виставила чіткий перелік вимог, одним з пунктів було зміни до соціального законодавства і відновлення соціальної справедливості та економічного зростання, сталось чудо. Президент Янукович згадав, що він Президент, він згадав про те, що треба виконувати обіцянки перед народом України, і чомусь він подумав, що саме перед парламентськими виборами можна купити голоси українців за ті подачки, які він сьогодні пропонує як начебто соціальні ініціативи Президенти Януковича.

Хочу розмовляти виключно мовою цифр і фактів. І так, перше. Президент Янукович оголосив про те, що він доплатить українським пенсіонерам по 100 гривень, забувши про те, що саме він і його провладна більшість шість місяців тому вилучили з Закону України "Про пенсійне забезпечення" 40-у поправку, яка внесена опозицією і мною, яка передбачала перерахунок пенсій, увага, на 334 гривні для 10 мільйонів пенсіонерів! Тому опозиція задає перше запитання Президенту Януковичу. Вікторе Федоровичу, куди поділись 234 гривні 10 мільйонів українських пенсіонерів? Знову по кишенях Партії регіонів?

Друге. Ми уважно проаналізували самі підходи партії влади щодо доплати по 100 гривень. Виявляється, що один мільйон українських пенсіонерів отримують доплату до 500 гривень. Зате левова частка пенсіонерів, а саме 7 мільйонів українців, отримують доплату аж по 20 гривень. Так влада в середньому вивела по 100 гривень на українського пенсіонера.

Наступне. Президент пообіцяв доплату в 165 гривень для колишніх військовослужбовців. Я хочу запитати уряд і Президента, а чи знають вони статтю 13 Закону України про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, яка вимагає збільшення пенсії для військовослужбовців на 800 гривень? У нас друге запитання до Президента: пане Президенте, де 635 гривень мільйонів українських пенсіонерів?

Третє. Президент пообіцяв допомогу до Дня Перемоги 2 тисячі 200 гривень, забувши, що чинний Закон про статус ветеранів війни обіцяє і зобов’язує Президента дати таку допомогу до 8 тисяч гривень. Пане Президенте, де 5 тисяч гривень кожного ветерана війни?

Опозиція внесла свій пакет законів, які повинні стабілізувати економічну ситуацію і відновити соціальну справедливість. Ми очікуємо на зустріч з Януковичем, ми впевнені в тому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

ЯЦЕНЮК А.П. Президенту Януковичу не потрібно ховатися ні від народу, ні від опозиції. Ми вимагаємо від Президента відновити соціальну справедливість і чекаємо, що він не буде ховатися від опозиції, від власного народу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, з приводу пропозицій та вимог, які прозвучали у виступах народних депутатів, особливо ті, які мотивовані як депутатські запити, я прошу підготувати відповідні листи, звернення та доручення.

Щодо пропозицій про запрошення представників міжнародних парламентських організацій для спостереження за ходом підготовки та проведення майбутніх виборів в Україні. На Погоджувальній раді ми домовилися, що найближчими днями такі запрошення від імені Верховної Ради до міжнародних парламентських організацій буде скеровано. Тому я думаю, що тут ми всі єдині в необхідності того, щоб це питання було вирішено.

Щодо соціальних ініціатив. Шановні колеги, в п’ятницю, під час "години запитань до Уряду" у нас буде можливість заслухати інформацію Кабінету Міністрів з цього приводу, а також поставити запитання до членів Кабінету Міністрів України для того, щоб потім вийти на прийняття відповідних рішень, насамперед у частині внесення змін до Державного бюджету України.

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України", статей 59 і 60 Регламенту Верховної Ради України та згідно особисто поданої заяви повідомляю про входження народного депутата України Білаша Бориса Федоровича до складу депутатської фракції Партії регіонів.

Шановні народні депутати! Переходимо до розгляду питань, визначених розкладом на вівторок 13 березня. Нам потрібно включити до порядку денного за пропозиціями комітетів та фракцій, точніше розглянути пропозицію про включення до порядку денного низки законопроектів. А саме: проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо проведення робіт із землеустрою, пов'язаних із встановленням і зміною меж адміністративно-територіальних одиниць ( реєстраційний номер 10044). Прошу голосувати.

Зніміть голосування, одну хвилинку, зніміть голосування. Будь ласка, Юрій Ключковський. Потім – Ганущак.

10:36:36

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я пропоную сьогодні не розглядати питання про включення цього законопроекту до порядку денного сесії.

Справа в тому, що він спрямований повністю своїм обсягом на вирішення питань адміністративно-територіального устрою України. Однак, пропонує внести ці зміни до Земельного кодексу, що абсолютно не відповідає предмету регулювання Земельного кодексу.

Вчора на круглому столі в нашому комітеті представники уряду заявили, що розроблено законопроект про вирішення питань адміністративно-територіального устрою, який найближчим часом буде внесений до Верховної Ради України.

Я би просив відкласти питання про цей законопроект до того моменту, коли буде внесений урядовий законопроект з цього питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ганущак, фракція "БЮТ – "Батьківщина", будь ласка.

10:37:30

ГАНУЩАК Ю.І.

Продовжуючи думку Ключковського, хочу сказати одну річ. Питання визначення меж адмінтеродиниць це стосується публічної сфери. І тут мають працювати не земельними, а картографи і урбаністи. Це перша позиція.

Друга позиція – це явно лобіський проект, який спрямований на те, щоб загрузити Держкомзем і дати дуже багато грошей, причому роботи абсолютно непотрібні.

Третя позиція. Якщо вже на то пішло, то головним по цих питаннях повинен бути не земельний комітет, а комітет Омельченка. Тому що це стосується органів публічної влади.

І четверта позиція. Закон про адмін.тер.устрої, якщо навіть не подасть його Кабінет Міністрів. Я його готовий подати, тому що все одно я готовив ці речі. Тому я вважаю, це передчасно робити ці речі і дуже дорого для держави. Прошу зняти це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні…

Михайло Чечетов, будь ласка.

10:38:37

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! У нас, когда хотят завалить закон, просят его перенести, поиграть в игру в затяжку времени, отложить в долгий ящик и так далее, и так далее, и так далее.

А с моей точки зрения для того, чтобы стимулировать и работу комитета, и работу парламента, и соответствующих исполнительных институций Кабинета Министров, и комитета - нужно включить в повестку дня. Мы не рассматриваем в первом чтении, а когда включается в повестку дня, это своего рода определенный стимул, это своего рода определенный, так сказать, стимул для того, чтобы включились в работу и комитеты, и исполнительные соответствующие инстанции государственной власти для подготовки к рассмотрению на первое чтение.

Поэтому мы предлагаем включить в повестку дня. А затем уже до рассмотрения в первом чтении продискутировать, в том числе и комитету вместе с государственным комитетом, и парламентским комитетом уже на предмет принятие в первом чтении. А не саботировать принятие это8го закона. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, оскільки вже було оголошено постановку питання про прийняття… про включення до порядку денного. Разом з тим були викладені серйозні зауваження, які потребують відповідної уваги. І я ставлю на голосування, тим не менше, першу пропозицію…

Будь ласка, Калетнік. Калетнік, мікрофон, будь ласка.

10:40:06

КАЛЕТНІК Г.М.

Дякую, шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Хотів би вам сказати, що до порядку денного, для включення до порядку денного сесії стоїть два взаємно гармонізованих законопроекти – це 10042 і 10043. І хочу звернути увагу своїх колег, перших двох виступаючих, що тут мова йде якраз про питання не адміністративно-територіального устрою, а про розмежування земель комунальної і державної власності. Та у зв'язку з цим і зміна меж, які можуть при цьому вийти. Оскільки розмежування земель, які відносяться до сіл, селищ, міст, і розмежування земель за їх межами, які будуть відноситися до державних земель, і викличе необхідність зміни таких меж. Тому це абсолютно профільно направлені два законопроекти. Це компетенція Комітету Верховної Ради з питань агарної політики та земельних відносин.

І хочу сказати наступне. Що за попередні 20 років на розмежування земель комунальної і державної власності потрачено стільки років і зроблено всього 0,7 відсотка розмежування від загальної потреби. Це необхідно 5 мільйонів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пропозиція зрозуміла, то ми переходимо до обговорення.

Шановні народні депутати, я продовжую пропозицію. У зв'язку з тим, що було оголошено уже пропозиція про голосування щодо включення до порядку денного. В разі, якщо Верховна Рада України підтримає цю пропозицію, я вважаю, що треба доручити також Комітету з питань державного будівництва долучитись до підготовки цього законопроекту і при обговоренні його виступити як співдоповідачами з цього приводу. Вже документ розписаний, треба тоді повертати. Різниці не буде, будуть доповідачі від двох комітетів. Ну, я прошу вас.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про включення проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо проведення робіт із землеустрою, пов'язаних із встановленням і зміною меж адміністративно-територіальних одиниць (реєстраційний номер 10042). Прошу голосувати.

10:42:49

За-247

Рішення прийнято.

Тепер пропонується розглянути питання про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності (реєстраційний номер 10043). Хто буде, Кириленко Іван? Іван Кириленко, будь ласка, з цього приводу.

10:43:17

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Як і до попереднього закону, у нас аналогічні зауваження. Але додамо, ми не просто будемо, не будемо підтримувати, ми теж будемо голосувати проти.

Цей закон відкриває шлюзи волюнтаризму. Почитайте саму першу фразу у висновках, яка чітко пише: "Проект спрямований на відмову від встановленого законом порядку розмежування земель державної та комунальної власності". Тобто руйнує вже тут систему, яка є. Не проінвентаризована земля, ще не видані державні акти. Уявіть собі, сьогодні майже вся земля розпайована, вона біля міст, біля великих міст. Що робити з пайщиками? Цей закон паплюжить, іде потопти по долям людей, по долям, тому що вже законом визначено те, що державні акти на руках. Потім це дискримінація місцевого самоврядування, особливо села. Ясно, що мегаполіси будуть тиснути, цей закон дозволяє цей тиск.

Ми категорично проти того, щоб в державі насаджувався в цьому відношенні саме волюнтаризм. В нас великі підозри, що це робиться під закон про ринок земель, щоб потім цей волюнтаризм продовжився і в цьому законі. Фракція не буде підтримувати цей законопроект, буде голосувати проти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Калетнік, будь ласка.

10:44:51

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Законопроект про внесення змін до законодавчих актів щодо розмежування земель державної та комунальної власності має на своїй меті якраз провести і здешевити всі роботи. Я попередньо виступав, не встиг договорити. 5 мільярдів гривень необхідно для того, щоб розпочати роботу по розмежуванню цих земель.

Даним законопроектом вноситься абсолютно новий підхід. Цим законопроектом зовсім не нівелюється і не регулюється землі розпайовані, вони залишаються поза сферою дії цього законопроекту. Цей законопроект розповсюджується тільки на землі державної та комунальної власності, який повинен оперативно приввести і зекономити, як мінімум, 5 мільярдів гривень, які можуть витрачені бути просто попусту. За останні 10 років потрачено маса коштів і розмежовано всього 260 тисяч гектарів земель. Якщо ми такими темпами будемо їх розмежовувати, потрібно буде ще 100 років. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного,в разі прийняття рішення також долучити виступити при розгляді цього питання із співдоповіддю Комітету з питань державного будівництва. Немає заперечень?

З урахуванням цього я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону (10043) про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності. Прошу голосувати.

10:46:47

За-245

Рішення прийнято.

Шановні колеги, ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну "Укроборонпром" та забезпечення їх стабільного розвитку (реєстраційний номер 10034). Прошу голосувати.

10:47:22

За-270

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про включення до порядку денного проект Постанови про заходи з реалізації рекомендацій і вимог Парламентської асамблеї… (Шум у залі)

Я бачу. Давайте тоді таким чином, шановні колеги. Як нема заперечень, якщо фракція наполягає, – по одному виступаючому від фракції. Немає заперечень?

Олег Білорус, будь ласка. (Шум у залі)

10:47:57

БІЛОРУС О.Г.

Шановні колеги! Шановний головуючий!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином. Оскільки чутливе це питання, і зараз у нас будуть тут звинувачення, питання про включення до порядку денного, якщо є наполягання, – скорочена процедура. Будь ласка, голова комітету – Олег Білорус.

Олеже Григоровичу, на трибуну. А потім 2 – "за", 2 – "проти" і проголосуємо. І потім Іван Попеску.

Ну такої з приводу пропозиції немає заперечень? Нема. Ну слава Богу! Будь ласка.

10:48:38

БІЛОРУС О.Г. Шановний пане Голово! Шановні колеги народні депутати! Ситуація про співробітництво України і Верховної Ради України з Парламентською асамблеєю Ради Європи ще більше загострилась після того, як ми з вами отримали і ознайомились з Резолюцією ПАРЄ №1862 (2012 рік) "Функціонування демократичних інституцій в Україні".

Після того, як була первинна реакція, сьогодні в ПАРЄ знову вирішується питання про позбавлення української делегації права участі голосування. Це неприйнятно для Верховної Ради України, поскільки ПАРЄ – це міжпарламентська організація, тому відповідальність Верховної Ради полягає саме в тому, щоб відновити зв`язки і встановити дійові контакти для продовження успішної діяльності нашої делегації.

Комітет у закордонних справах уважно розглянув Резолюцію ПАРЄ, вивчив звіт делегації Верховної Ради України і своїм рішенням вирішив розробити збалансований, спокійний проект Постанови Верховної Ради, який пропонує затвердити заходи о реалізації рекомендацій і вимог Парламентської асамблеї Ради Європи по виконанню зобов'язань України, яка взяла їх на себе перед вступом до цієї авторитетної міжнародної організації. В даному проекті постанови і в запропонованих заходах представлено десять основних пунктів, ви з ними ознайомились.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

БУЛОРУС О.Г. …вважає доцільним прийняти невідкладно для того, щоб ми могли працювати в Раді Європи. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Іван Попеску, будь ласка.

10:51:14

ПОПЕСКУ І.В.

Вельмишановні колеги, шановні виборці, 26 січня цього року Парламентська асамблея Ради Європи розглядала і прийняла Резолюцію 1862 щодо функціонування демократичних інституцій в Україні. Але в той же самий час ми повинні звернути увагу на те, що Україна, не зважаючи на те, що мінялися уряди, приходили нові Верховні Ради, обрані народом, але виконувати ті пункти, які ми взяли на себе у відповідності до висновку 190-й при вступі до Ради Європи, не робилося.

Хочу повідомити, що у відповідності до Указу Президента в січні минулого року був затверджений план виконання наших зобов'язань перед Радою Європи. В тому році ми виконали 11 пунктів дуже важливих. На даний момент нам залишилось виконати у відповідності до висновку 190… найважливіших вступних зобов'язань. Це прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу, Законів "Про адвокатуру" та "Про прокуратуру". Як тільки ми це зробимо, ми формально виконаємо всі наші зобов'язання, і будуть підстави для того, щоб ми говорили про те, що ми припиняємо процедуру моніторингу і переходимо до постмоніторингового діалогу з Радою Європи.

Крім того, я хочу повідомити, що 8-9 числа бюро та постком Парламентської асамблеї Ради Європи знову звернули увагу на те, що Верховна Рада повинна виконувати ту частину зобов'язань, яка належить їй. Тому я повідомив і бюро, і постійний комітет, що, не зважаючи на те, що було передбачено виступ міністра закордонних справ і розгляд цих питань у Верховній Раді, на жаль, трибуна була заблокована опозицією і тоді це не було проголосовано.

Я сподіваюсь, що сьогодні ми включимо до порядку денного і вирішимо це питання. Особисто я запропонував той проект, який є деполітизований і дає можливості виконати наші зобов'язання і перед Радою Європи і ті пункти резолюції, які відповідають національним інтересам України і вони відповідають нормам Конституції і діючим законам..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все у вас? Ну, будь ласка.

ПОПЕСКУ І.В. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, запишіться за і проти включення до порядку денного цього питання. Прошу прізвища народних депутатів, що записалися. Володимир Карпук, фракція "Наша Україна" – Народна самооборона". Потім Юрій Прокопчук буде.

10:53:45

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово Андрію Парубію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Парубій, будь ласка.

10:53:50

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій. Шановні колеги, дане питання, мені здається, мені здається, надзвичайно важливе сьогодні для української внутрішньої політики, адже за останній період українська держава зробила величезний відкат від шляху до Європейського Союзу. І сьогодні, коли ми отримали рекомендації від Парламентської асамблеї Ради Європи, для України вкрай важливо, щоб ці рекомендації змогли бути максимально адаптовані і виконані в Україні. Адже якщо ми не будемо йти тим шляхом, без сумніву, що Україна увійде в міжнародну ізоляцію. І тому для нас вкрай важливо, щоб найвищий законодавчий орган держави, Верховна Рада України, яка, власне, і формує засади зовнішньої і внутрішньої політики змогли дати свою адекватну і чітку відповідь на це питання.

Законопроект, поданий паном Білорусом, був обговорений на Комітеті у закордонних справ і був повністю підтриманий майже одноголосно всім Комітетом закордонних справ України. І, власне, цей законопроект, на мою думку, найбільш повно дає перелік тих заходів, яке має здійснити українська держава і її керівництво для виконання вимог і рекомендацій ПАРЄ.

Із них, без сумніву, одні з найголовніших це є декриміналізація статей Кримінального кодексу, які своїм корінням сягають ще до часів Сталіна.

Тому я закликаю український парламент, депутатів Верховної Ради включити в порядок денний цей законопроект і підтримати його, бо у великій мірі від позиції Верховної Ради України і залежить, який буде шлях України, чи він буде у Європейський Союз до європейських стандартів, чи він буде відкочуватись до Євразійського союзу, до Митного союзу, куди, на жаль, нас штовхає і керівництво Росії, і, на жаль, багато хто з керівників України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Прокопчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

10:55:51

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Прошу передати слово Сергію Соболєву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв, будь ласка.

10:55:56

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги! Фракція "Блоку Юлії Тимошенко – "Батьківщина" наполягає на прийнятті проекту, який підготували наші колеги, в тому числі голова комітету пан Білорус.

Фактично це абсолютно два документи, які представлені паном Попеску і паном Білорусом. Документ пана Білоруса констатує, що за останні два роки, і це, власне, і є в резолюції від 26 січня цього року відбулися дуже значні відкати від демократії, і принципів демократії в Україні. В Україні з'явилися політичні засуджені, в Україні після проведення судової реформи фактично погіршилася робота судів, а суді стали залежними.

Саме тому, наша фракція наполягає на тому, щоб був проголосований документ підготовлений паном Білорусом і їх колегами, який пройшов затвердження профільного комітету і який чітко визначає ключові параметри, а саме, звільнення безпосередньо осіб, які були ув’язнені через вибірковість судочинства, Тимошенко, Луценко, Іващенко і інших. Внесення змін у відповідні статті 364 і 365, які не відповідають європейським принципам безпосереднього застосування цього законодавства. Введення безпосередньої практики реформування судочинства, де суди повинні бути незалежними не від адміністрації Президента, не від прокурорського нагляду. Саме цей проект дає можливість відповісти на ті запитання, які стали очевидними в останні два роки. А те, що проект поданий нашим колегою із фракції регіонів, він визначає загальні принципи, які ми не виконали, починаючи з 1995 року. Тому ці проекти не є альтернативними, це є проекти, які взаємно доповнюють наші зобов'язанні з 1995 року, і те, що сталося з відкатом демократії за останні фактично два роки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску замість колеги Федуна. Потім – Гривковський.

10:58:04

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, спочатку я хотів би відповісти попередньому виступаючому. Справа у тім, що, дійсно, мій проект постанови він більш широкий, але він також передбачає виконання пунктів резолюції 1862. Я хочу також нагадати, що в самій резолюції 1862 йдеться про те, що Україна протягом всіх років з моменту вступу до Ради Європи так і не виконала всіх зобов'язань. А отже виконання тих зобов'язань, які ще залишилися у відповідності до висновку 190, це є частина виконання резолюції 1862.

Другий момент. По пунктам 6, 7 і 8 самої резолюції там, де йдеться і про прокуратуру, і про судову систему, і про інші моменти, ми зобов'язані проаналізувати досвід країн Ради Європи щодо стандартів галузей кримінального законодавства, виборчого законодавства, регулювання судової системи, а також діяльності політичних партій. І у відповідності до стандартів Ради Європи ми повинні внести відповідні зміни до нашого законодавства.

Теж саме стосується і статей 364, 365. Я хочу нагадати, що у свій час, коли ми отримували висновки щодо Кримінального кодексу України, то група ГРЕКО не мала жодних застережень саме по відношенню до цих статей. Ми, дійсно, повинні їх осучаснити, але обов'язково взяти до відома досвід, який є в Раді Європи. На сьогоднішній день Міністерство юстиції вже проаналізувало досвід 30 країн Ради Європи, де в тому чи іншому формулюванні є ці моменти.

Отже, те, що я пропоную. Я пропоную Кабінету Міністрів конкретно зробити кроки. І пропоную профільним комітетам в першу чергу прискорити, у відповідності з нашим Регламентом, прийняття Кримінально-процесуального кодексу. А також нам треба прийняти і питання Закон "Про прокуратуру і адвокатуру". Як тільки ми приймемо Кримінально-процесуальний кодекс, ми вирішуємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Все у вас?

ПОПЕСКУ І.В. Як тільки ми приймемо КПК, ми вирішимо, як мінімум, третину тих питань, які були підняті на рівні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Ми домовилися з вами на Погоджувальній раді і минулої п'ятниці, і в понеділок, я маю на увазі, коли був пленарний тиждень, п'ятниці, про те, що ми включимо це питання до порядку денного і це питання буде складатися з двох проектів постанов. У процесі розгляду уже практичного у сесійній залі от тоді будемо висловлювати аргументи. Можливо, і потрібно це зробити, домовитися і вийти на один узгоджений варіант, який би, звісно, мав компромісний характер, але водночас відповідав важливості моменту, пов'язаного із відповідною Резолюцією ПАРЄ. Тому я просив би, щоб Верховна Рада України підтримала пропозицію про включення цього питання до порядку денного, як ми і узгоджували на Погоджувальній раді.

Тому я ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного питання, а саме проектів постанов про заходи з реалізації рекомендацій і вимог Парламентської асамблеї Ради Європи ПАРЄ Резолюція ПАРЄ номер 1862 (2012) від 26.01.2012 року "Функціонування демократичних інституцій України" (реєстраційні номери 10055, 10078). Прошу голосувати.

11:02:03

За-410

Рішення прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 187, "БЮТ – "Батьківщина" – 98, "Наша Україна – Народна самооборона" – 42, комуністів – 25, Народна Партія – 20, "Реформи заради майбутнього" – 19, позафракційні – 19.

Я дякую вам, шановні колеги, що ми виконуємо наші узгоджені домовленості. Шановні народні депутати, а тепер я просив би, щоб комітет підготував це питання до розгляду.

Шановні народні депутати, пропонується вашій увазі проект Постанови про відзначення 110-річчя з дня народження матері-героїні, яка виховала 48 дітей, Олександри Аврамівни Деревської (реєстраційний номер 9701) для включення його до порядку денного. Прошу голосувати.

11:03:12

За-338

Рішення прийнято.

Пропонується вашій увазі проект Закону про відновлення мережі дошкільних навчальних закладів (реєстраційний номер 9794) для включення його до порядку денного. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

11:03:44

За-153

Рішення не прийнято.

По фракціях, по фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 20, "БЮТ – "Батьківщина" – 51, "Наша Україна – Народна самооборона" – 14, комуністів – 25, Народна Партія – 18, "Реформи заради майбутнього" – 19, позафракційні – 6. (Шум у залі) Прошу вас. Шановні колеги, я прошу вас.

Хто за те, щоб повернутися до розгляду питання про включення його до порядку денного, прошу, голосуйте. Прошу голосувати.

11:04:25

За-188

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка.

Партія регіонів – 0, "БЮТ – "Батьківщина" – 91, "Наша Україна – Народна самооборона" – 30, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 16, Народна Партія – 20, позафракційні – 6.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо плати за приєднання до мереж суб'єктів природних монополій (реєстраційний номер 9011). Прошу голосувати.

11:05:06

За-279

Рішення прийнято.

Ставлю на голосування пропозицію про включення до порядку денного проекту Закону про внесення зміни до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" (щодо підстав реєстрації транспортних засобів) (реєстраційний номер 10021). Прошу голосувати.

11:05:37

За-252

Рішення прийнято. Дякую.

Я просив би комітети з приводу тих законопроектів, які Верховна Рада прийняла позитивне рішення, підготувати їх до розгляду Верховною Радою України.

Шановні народні депутати, пропоную вашій увазі оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України "Про статус народного депутата України", статей 59 і 60 Регламенту Верховної Ради України та згідно особисто поданої заяви повідомляю про входження народного депутата України Талишева Євгена Івановича до складу депутатської фракції "Наша Україна – Народна самооборона". (Оплески)

Шановні народні депутати, нам потрібно розглянути низку питань в режимі повторного обговорення після їх доопрацювання комітетами.

Будь ласка, Сергій Терьохін.

11:06:36

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги, от зараз стоїть питання про Митний кодекс доопрацьований. Я вам нагадую, що Президент заветував цей проект, ми прийняли постанову про направлення його на доопрацювання, по суті правки Президента ми не розглядали. Після того вийшла така штука, що народні депутати у комітеті внесли 59 правок, які нові, які Президентом взагалі не чіпалися. Між іншим багато з них відверто корупційні правки. Ну, припустимо, там зараз можна як іноземну інвестицію буде ввозити навіть шубу там якусь, а не тільки основні фонди. Або, припустимо, Президент запропонував на рік збільшити тимчасове ввезення автомобілів, а от депутати вирішили при цьому на три роки яхти збільшити замість пів року. Або, припустимо, 148 стаття взагалі суперечить конвенціям ТП, де тепер через територію України поза конвенцію будуть провозитися підакцизні товари – тютюн і алкоголь. Ну, і так далі, тому, якщо… я не розумію, що ми будемо взагалі розглядати, але якщо будемо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершіть думку свою.

11:07:47

ТЕРЬОХІН С.А.

То ми наполягаємо, фракцією, щоб ставити всі без виключення правки на підтвердження, відповідно до Закону про Регламент і закликаю всіх народних депутатів голосувати за пропозиції нашого великого Президента пана Януковича і не голосувати за альтернативні пропозиції народних депутатів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Шановні народні депутати, в разі, якщо Президент України застосовує вето, Верховна Рада України може погодитись, якщо Президент пропонує скасувати закон або подолати вето Президента.

Другий момент. Коли Верховна Рада України враховує пропозиції Президента і приймає закон в новій редакції з урахуванням пропозицій Президента.

І третій момент. Верховна Рада, проаналізувавши зауваження Президента, може направити цей закон на доопрацювання до комітету. Тоді відповідно розглядаються і поправки Президента, і поправки народних депутатів, і ми, фактично, приймаємо новий закон після доопрацювання.

Тому ми зараз після доповіді комітету будемо йти по поправки. Якщо до конкретної поправки буде наполягання ставити на голосування для підтвердження чи непідтвердження, то Верховна Рада України повинна це робити.

Доповідач – голова Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Хомутиннік. Будь ласка, Віталію Юрійовичу.

11:09:15

ХОМУТИННІК В.Ю.

Дякую. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Верховна Рада України 3 листопада минулого року прийняла Митний кодекс України, який Президент повернув до Верховної Ради з мотивованими пропозиціями. За висновками Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради ці пропозиції заслуговують на підтримку Верховної Ради. Такої самої думки дотримується і комітет.

Разом з тим пропозиція до деяких норм кодексу потребували узгодження з іншими нормами цього кодексу, а також з нормами інших законодавчих актів України. Верховна Рада своїм рішенням від 9 лютого 2012 року повернула кодекс до комітету для доопрацювання з урахуванням пропозицій Президента України.

Комітет разом з представниками Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, Головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради провів підготовку цього доопрацьованого законопроекту до розгляду Верховною Радою та рекомендував Верховній Раді прийняти його в цілому як закон.

Всього з урахуванням пропозицій Президента до Митного кодексу внесено 148 поправок, з них 133 поправки враховано повністю і 15 – редакційно. Ці поправки зокрема передбачають передання всіх повноважень щодо видання наказів нормативно-правового характеру від Держмитслужби Міністерству фінансів України; забезпечення більш прозорого порядку здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та надання декларантам більше можливостей для відстоювання своїх прав у спорах з митними органами з цього приводу; зменшення загальної вартості товарів, які можуть вивозитися громадянами на митну територію України без сплати податків через сухопутні та морські пропуски з тисячі до 500 євро; збільшення загального строку тимчасового ввезення громадянами не резидентами транспортних засобів, особливого користування з півроку до року; виключення митної брокерської діяльності з числа видів діяльності, на здійснення яких митними органами відповідно до Митного кодексу надаються дозволи і залишається в силі діючий порядок ліцензування цієї діяльності. Також виключення з Митного кодексу положень, які надають митним органам права на здійснення судово-експертної експертизи.

Розроблення Кабінетом Міністрів України проекту окремого Закону про порядок відшкодування шкоди заподіяною особою та їх майну неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю митних органів, організації або їх посадових осіб чи інших працівників при виконанні ними своїх службових зобов’язань.

Новий Митний кодекс являє собою законодавчий акт, максимально наближений до європейських та світових стандартів, та передбачає значне спрощення процедур митного контролю та митного оформлення товарів при здійсненні експортно-імпортних операцій. І скоріше введення його в дію буде не тільки в інтересах бізнесу, як вітчизняного так і зарубіжного, а й держави в цілому.

Тому комітет рекомендував також ввести строки в дію, вступу в дію нового Митного кодексу через місяць з моменту підписання Президентом. Тобто, якщо він буде підписаний в цьому місяці, то через місяць з першого числа за наступним місяцем він має вступити в дію.

Тому всі поправки проаналізовані разом з Кабінетом Міністрів, ще раз повторюю, Адміністрацією Президента та тими, хто мав до цього, депутатами, які цікавилися цими питаннями, і ми готові до того, щоб приймати в цілому цей законодавчий акт. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тоді йдемо по поправках. Віталію Юрійовичу, так ми що, почнемо з цих президентських поправок?

ХОМУТИННІК В.Ю.Так я не розумію які. Всі поправки враховані чи враховані редакційно. Якщо є поправки Терьохіна окремо, то нехай ставить свої поправки на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до Регламенту, якщо депутат наполягає на поправці, яка врахована, ми повинні ставити її на підтвердження. Тому я зараз тільки хочу уточнити.

Віталію Юрійовичу, ми спочатку підемо поправки, які були від Президента, чи підемо від початку і до кінця? От зверніть увагу, що поклали мені тут…

Ну одну хвилинку! Віталію Юрійовичу.

ХОМУТИННІК В.Ю. За Регламентом Податковий кодекс ми проголосували про те, що відправили в комітет на доопрацювання з врахуванням пропозицій Президента. Тому для того, щоб зручно було дивитися цей документ, ми роздали весь текст, де є поправки Президента, і ті поправки, які були від комітет…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ці поправки, що у вас – 47-а… від 47-ї по 141-у. Це треба по ходу, вони додаткові ці поправки? Чи як зрозуміти?

ХОМУТИННІК В.Ю. Фактично це нова редакція… по Регламенту це нова редакція закону, і я думаю, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ми тоді йдемо по поправках, бо тут є окремо ще подані у вас поправки. Ви розумієте про що йдеться?

Шановні колеги! Давайте таким чином. Юрій Анатолійович, я просив би, як дійдем до поправки… давайте, до поправки дійшли і будемо її тоді обговорювати. Я прошу вас!

Перша… я починаю з першої поправки. (Шум у залі) Одну хвилину! Перша поправка. Будь ласка, Терьохін наполягає, щоб її голосували на підтвердження. Будь ласка, мікрофон.

11:15:49

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги! От ми себе загнали самі в глухий кут. От дивіться, приклад. Перша правка Президента, яка говорить про те, що органи митниці (митниці регіональної) не можуть видавати нормативно-правові акти. Правильна правка.

Що робить комітет? Приймає другу правку, яка взагалі скасовує те. що було прийнято в законі. А прийнято в законі було: в мінімальний 45-денний строк для оприлюднення таких актів митниці. Тобто по суті це суперечить, спотворює те, що запропонував Президент. Тому ми пропонуємо зараз поставити правку Президента, яку написано "редакційно враховано" – це брехня! Вона не врахована редакційно – на підтвердження і дружно проголосувати за позицію Президента. Тим самим друга правка відхиляється.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Шановні народні депутати, зараз ми голосуємо виключно поправки ті, які запропоновані в процесі роботи. Ми не можемо повертатися, прошу уваги, ми не можемо повертатися виключно до точної редакції пропозицій Президента, бо мова йшла про те, що цей закон був на доопрацюванні. І тепер сформовані, я прошу вас, але відповідно до вимог Регламенту на вимогу депутат, якщо врахована поправка, то будемо ставити на голосування щодо її підтвердження.

Тому я ставлю на голосування, прошу уваги, пропозицію першу, яка врахована. Прошу голосувати.

ХОМУТИННІК В.Ю. Прошу підтримати пропозицію Президента.

11:17:36

За-248

Рішення прийнято.

Поправка 2. Хто наполягає на її голосуванні? Будь ласка, Кармазін.

11:17:46

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний Володимире Михайловичу, 2 поправка передбачає взагалі виключити частину шосту статті 2. Мова йде про ту якраз поправку, яка врахована зараз від Президента. І зараз стаття має називатися так, звучати: "Нормативно-правові акти з питань митної справи набирають чинності через 45 днів після їх державної реєстрації та оприлюднення". Все нормально. Бо Президент запропонував виключити слова "видані митницями". Дуже правильно запропоновано.

Народні депутати України, члени комітету без прізвищ, Володимир Михайлович, це заборонено Регламентом такі художества, у нас кожен має тут мати бути прізвище.

Через це я роблю зауваження щодо… нам роздали без прізвищ такі пропозиції. І ця поправка треба, щоб була відхилена. Тобто я ставлю питання про підтвердження цієї поправки. Звертаюся до більшості, вона має бути відхилена, тоді проходить та, яка попередньо прогосована 248 голосів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, я просив би вас, щоб ми зосередилися з вами не на формі, а на змісті. Тим більше, що коли ми розглядаємо доопрацьований, одну хвилиночку, коли розглядаємо доопрацьований закон, ми йдемо за процедурою розгляду в другому читанні. Тобто голосуємо, якщо є наполягання – усі поправки. І це підтвердив якраз я провів консультації і Комітет з питань Регламенту.

Тому ставиться на голосування, прошу уваги, поправка номер 2, яка врахована, на її підтвердження, прошу голосувати. Шановні колеги, я прошу зосередитись на роботі.

11:19:41

За-264

Ну, комітет вважає, що вони не взаємовиключні. Будемо тоді… Ну, так а що можна запропонувати?.. Давайте ми тоді повернемося вкінці, пройдемо, тоді поправки…

Я просив би і комітет і депутатів заспокоїтись. Бо от тут є твердження, що ми двома підтвердженнями зробили…

МАРТИНЮК А.І. Ми врахували, а потім виключили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Та, а вони зважають, що це враховано.

Тоді, після того, коли пройдемо, якщо будуть виникати різночитання, повернемося назад.

МАРТИНЮК А.І. Ми ж там виключили, а потім врахували.

КАРМАЗІН Ю.А. Ви ж виключили. Першу врахували, 248. А тепер взагалі виключили все, куди вносили поправки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Добре… Гаразд. Тоді нам треба цю статтю виключити треба її?

КАРМАЗІН Ю.А. Ні. Треба тільки оце, що перша, Президента, врахувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми врахували. Комітет пропонує також врахувати. Будь ласка, Віталію Юрійовичу, з цього приводу. (Шум у залі)

Шановні колеги, ми нічого... Шановні колеги! Віталію Юрійовичу, шановні колеги, ми поступили правильно. Зверніть увагу: 1-у поправку Президента ми врахували, 2-а поправка народних депутатів була частину шосту із статті виключити. Я поставив на голосування цю пропозицію, і Верховна Рада підтвердила, що ми виключаємо цю статтю. Тому, я просив би… Правильно!

МАРТИНЮК А.І. Ні, Володимире Михайловичу, ні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ні?!

Ладно, давайте таким чином домовимося. Я просив би… Ну не заважайте. Давайте таким чином: зараз підемо далі, комітет ще раз уточнення із Юридичним управлінням проведе, ми потім повернемося до цієї правки.

3 поправка. Наполягають на ній? Ні.

4 поправка. Мікрофон Терьохіна.

11:22:09

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні колеги, оце приклад знову-таки недолугості цієї процедури, яку ми зараз проходимо. Четвертою корелюється п'ята правка народних депутатів, яка виходить за межі пропозицій Президента. По суті така: якщо її застосовувати, то тоді між експрес-перевізником і замовником має бути встановлений посередник, якщо таки буде виданий нормативно-правовий акт митниці. Такого у світі ніде немає. Це абсолютна корупція. Тому 4 і 5 правку я просив би поставити на підтвердження і не підтверджувати її.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

ХОМУТИННІК В.Ю. Позиція комітету викладена у тексті. І тут чітко сказано, що міжнародний транспортний документ – це номерний товаросупроводжуючий документ, яким є договір між експрес-перевізником та замовником. На наш погляд, ця додаткова інформація вона необов'язкова. Тому кінцева редакція у правій колонці вона виключає, який саме це нормативно-правовий… який документ. Тому прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ставиться на голосування 4 поправка на підтвердження, яка врахована комітетом. Прошу голосувати.