ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

18 травня 2012 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".

10:02:01

Зареєструвались в сесійній залі 405 народних депутатів. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, сьогодні день народження народного депутата України Наталії Юріївни Королевської. Прошу привітати Наталію Юріївну з днем народження, побажати їй успіхів. (Оплески) Щось слабко, слабко. (Оплески)

Шановні колеги, надаю вам інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 17 травня 2012 року. Розглянуто 76 питань порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 20 законів та 38 постанов, 14 законопроектів прийнято за основу, 3 законопроекти повернуто на доопрацювання суб'єкту права законодавчої ініціативи, 17 законопроектів та 1 проект постанови відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України прийнято 3 закони в цілому з урахуванням пропозицій Президента України, 4 закони відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 229 Регламенту Верховної Ради України у п'ятницю з 10 до 11 години проводиться "година запитань до Уряду".

З цього приводу? Будь ласка, Ярослав Кендзьор, мікрофон, будь ласка.

10:03:37

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група "За Україну!".

Шановний Володимире Михайловичу, сьогодні кримськотатарський народ відзначає трагічні роковини виселення цілого народу із їхньої історичної землі.

Я пропоную, щоб ви попросили депутатів вшанувати пам’ять усіх загиблих унаслідок цього вивезення, виселення із історичної території цілого народу і всі ті, хто загибли під час цієї акції, яку здійснював комуністичний режим. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу вшанувати пам’ять людей, які були виселені із своєї Батьківщини.

(Хвилина мовчання)

Дякую. Шановні народні депутати, представники депутатських фракцій та груп внесли пропозицію: під час "години запитань до Уряду" заслухати інформацію Кабінету Міністрів України щодо реалізації соціальної політики в державі, у тому числі в розрізі реалізації соціальних ініціатив Президента України. Депутатські фракції Партії регіонів, Комуністична партія України, Народна Партія та депутатська група "Реформи заради майбутнього", керуючись частиною шостою статті 229 Регламенту Верховної Ради України заздалегідь письмово повідомили Кабінет Міністрів України про запитання, які будуть поставлені під час "години запитань до Уряду".

Шановні колеги, ми також з вами домовлялися, що оскільки у депутатів виникає багато питань до членів Кабінету Міністрів буде можливість поставити запитання присутнім членам Кабінету Міністрів України, зокрема міністру закордонних справ. Міністр закордонних справ зараз бере участь у відкритті міжнародної конференції за участю представників Європейського Союзу, і о 10 годині 30 хвилин він також буде тут разом із членами Кабінету Міністрів України.

Відповідати на письмові запитання депутатських фракцій і груп сьогодні буде віце-прем’єр-міністр України, міністр соціальної політики України Сергій Леонідович Тігіпко.

Будь ласка, Сергію Леонідовичу. Я просив би вас почергово від кожної фракції по запитанню. Запитання – і відповідь.

ТІГІПКО С.Л.

Пане Голово, шановні народні депутати, шановні запрошені!

Від депутатських фракцій Верховної Ради надійшло 20 письмових запитань: від Партії регіонів – шість, Народної Партії – сім, "Реформи заради майбутнього" – п'ять, депутатської фракції Комуністичної партії України – два запитання.

Перше запитання від фракції Партії регіонів. Яким буде збільшення пенсій для військових, що вийшли у запас?

Дійсно, проблема по військових пенсіонерах є достатньо велика. Тому що з 2008 року їм пенсії, практично, не підвищувались, тому що їх пенсії прив'язані до заробітної плати військових, а військовим базові показники заробітної плати не збільшувались, заробітна плата зростала, в першу чергу, за рахунок преміальних, що само по собі я вважаю, невірно. Те що ми передбачаємо. Ми провели переговори з громадськими організаціями військових пенсіонерів, підписали угоду, по якій ми домовились, що з 1 липня цього року пенсія буде збільшуватись 10 відсотків, після цього ще на 10 відсотків буде підвищуватися пенсія з 1 вересня. І після цього з 1 січня 2013 року пенсія ще раз буде підвищуватися на 10,5 відсотків. В цілому це підвищення складе 36 приблизно відсотків за півроку. Якщо подивитися на що вийдуть військові пенсіонери, то рівень пенсійного забезпечення буде такий: зараз за вислугу років середня пенсія по військовим складає 1 тисяча 964 гривня, стане 2 тисячі 614 гривень; по інвалідності військові сьогодні отримують пенсію середню 2 тисячі 281 гривню, ця пенсія зросте до 3 тисяч 336 гривень; за втрату годувальника 1 тисяча 167 гривень сьогодні складає середня пенсія, буде збільшена до 1 тисячі 553. Збільшення складе: за вислугу років – 650 гривень, по інвалідності – 755 гривень, за втрату годувальника – 386 гривень. Ще раз хочу сказати, чому такий високий рівень, тому що з 2008 року ці пенсії не піднімалися і вони практично не індексуються.

Друге запитання депутатської фракції Народної Партії. Яких заходів вживає Мінсоцполітики для зменшення безробіття, і що надзвичайно важливо, серед молоді?

Якщо подивитися на проблему безробіття, то я вважаю, що це одна з самих головних проблем, яка сьогодні є в Україні. Середньостатистичні показники нібито і непогані. З чого починали? 8 відсотків ми мали на початку 2010 року, рівень безробіття за методологією Міжнародної організації праці. Цей рік ми починали з 7,8 відсотків по цій же методології. Але, якщо подивитися на безробіття серед молоді, то воно значно більше – це приблизно 20 відсотків, а в сільській місцевості ця ситуація ще гірша – безробіття в сільській місцевості складає приблизно 30 відсотків.

Два слова хотів би пояснити стосовно самої методології. Яким чином Міжнародна організація праці заміряє рівень безробіття? Вона робить дуже серйозні опитування, які складаються з опитування 30 тисяч домогосподарств по всій Україні, що дає презентативну вибірку не тільки по Україні, а і по всім областям. Опитуються люди з 15 до 70 років. І вони вважаються теоретично безробітними, якщо вони готові приступи ти до роботи за два тижні після того, як їм запропонують.

Ми для того, щоб зменшити цей рівень безробіття запропонували зміни до Закону про зайнятість. Киї позиції, які норми ми вважаємо повинні стимулювати зменшення безробіття, і в першу чергу – для молоді.

Перша позиція. Ми стимулюємо роботодавців, які працевлаштовують так звані вразливі верстви населення по відношенню до безробіття.

Ми говоримо про молодь, про інвалідів, про осіб старше 50 років, які позбавились роботи, про сиріт, про одиноких батьків, які виховують маленьких дітей, про тих, хто вийшов з в’язниці.

Ці особи, якщо вони будуть працевлаштовуватись роботодавцями, то роботодавець перший рік не буде сплачувати повністю єдиний соціальний внесок за цих людей. І при цьому він повинний їх втримати ще один рік. Якщо він не втримає цих людей два роки, то він буде вимушений компенсувати ті гроші, які він не доплатив державі по єдиному соціальному внеску за перший рік.

Друга позиція. Ми намагаємося стимулювати підприємців. Якщо малий бізнес, а це підприємства до 50 працюючих, будуть працевлаштовувати людей на роботу всіх практично, незалежно від категорійності, то їм буде надаватися знижка у вигляді єдиного соціального внеску з мінімальної заробітної плати. Та ж позиція, - повинні відпрацювати два роки. І якщо не буде працювати людина два роки, то це підприємство вимушене буде державі компенсувати втрати по соціальним внескам.

Також пропонується, що за високооплачувані нові робочі місця, а це 3 мінімальних заробітних плати, буде надаватися підприємствам 50 відсотків знижки на єдиний соціальний внесок на другий рік.

Також передбачено, що Кабінет Міністрів буде надавати привілеї тим чи іншим спеціальностям, які будуть потрібні у сільській місцевості. Ця допомога буде складати 5 мінімальних заробітних плат. Така норма сьогодні діє на вчителів і на лікарів, які працюють в сільській місцевості. 4 тисячі людей уже отримали такі підйомні, можна сказати, гроші. Передбачається, що інші спеціальності можуть долучатися до цих категорій. Ми запропонували у змінах до цього закону ще багато норм. Закон пройшов Кабінет Міністрів. І я думаю, чи сьогодні, чи максимально в понеділок ми внесемо його у Верховну Раду.

Депутатська група фракції "Реформи заради майбутнього". "Ініціатива Президента України Януковича щодо виплати тисячі гривень колишнім вкладникам "Ощадбанку СРСР" отримала широкий суспільний резонанс та підтримку населення. Насамперед серед людей старшого віку, які сьогодні є найменш соціально захищеними. Разом з тим, на наш погляд, урядом недостатньо висвітлюється процес підготовки до виплати цих грошей, що породжує різні домисли та кривотолки. У зв'язку з цим постають такі запитання. На якій стадії готовності знаходиться процес виплати населенню цієї суми? Наскільки зручний, простий та зрозумілий для людей похилого віку механізм виплати втрачених заощаджень? Чи зможуть цього року отримати тисячу гривень усі власники знецінених вкладів СРСР, які не встигли отримати цю суму раніше?"

Ми трохи змінили ситуацію з виплатою оцієї тисячі гривень. Ну, по-перше, хто її буде отримувати. Її будуть отримувати всі ті люди. а це близько 6 мільйонів громадян, які не отримали перед цим цю тисячу гривень, коли попередній уряд запропонував отримати гривні і половина практично людей, приблизно 6 мільйонів, отримали, а 6 мільйонів не отримали. Оці всі люди, які залишились, які не отримали ці гроші, гроші ці до кінця цього року отримають. виплати почнуться з 1 червня. Ми будемо пропонувати людям, щоб вони могли виплати як готівкою зразу, прямо в касі, коли вони прийдуть до "Ощадбанку". Друга позиція, вони можуть отримати гроші на пластикову картку. Причому на цих картках будуть знижки в аптеках, в продовольчих магазинах, і будуть люди стимулюватися таким чином для того, щоб вони отримували пластикові картки. Чи людина зможе залишити гроші на депозиті в "Ощадбанку" під відсоток. Але це буде вирішувати сама людина.

Також хочу сказати, що виплати будуть проводитися не так як це проводилося в попередній раз у 2 тисячах відділень, а будуть проводитись у всіх відділеннях, а це близько 6 тисяч, "Ощадбанку України". На даний час за виплатами звернулося 2 мільйони людей, 1 мільйон громадян уже пройшли так звану звірку, 1 мільйон. Ніяких черг поки що немає і весь процес іде спокійно. З 1 червня ми почнемо виплачувати гроші людям.

Депутатська фракція Комуністичної партії України. "За інформацією Рахункової палати України у минулому році на соціальний захист і соціальне забезпечення населення було спрямовано видатків на 5 мільярдів 771 мільйон гривень, що на 8,3 відсотки менше ніж у 2010 році за рахунок зменшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду. В зв'язку з цим виникає питання: за рахунок чого скоротився дефіцит, чи не за рахунок призупинення виконання рішень судів щодо пенсійних виплат дітям війни та чорнобильцям, про що надходять числення звернення громадян? Коли їх виплата буде відновлена?"

Шановні народні депутати, дійсно, дотації і підтримка Пенсійного фонду з боку державного бюджету у попередньому році, в 2011, скоротилася, але скоротилася за рахунок покращення показників доходів, власних доходів Пенсійного фонду. Хочу звернути увагу на те, що у 2011 році видатки на соціальний захист із державного бюджету не зменшились проти 2010 року, а збільшились на 3,3 мільярди гривень. У 2010 році вони складали 95,2 мільярда, а у 2001 – 98,5 мільярдів гривень.

Що стосується дефіциту Пенсійного фонду, то необхідно зазначити, що у 2011 році дефіцит склав 6 мільярдів 500 мільйонів гривень. І він значно зменшився до дефіциту 2010 року. Я говорю про власні надходження і про гроші якраз страхові.

Зменшення суми дефіциту досягнуто не за рахунок невиконання судових рішень, а за рахунок збільшення власних надходжень. Так, до бюджету Пенсійного фонду України у 2011 році надійшло більше доходів проти 2010 року на 19 мільярдів 800 мільйонів гривень або на 16,6 відсотків власних доходів. При цьому гроші… Прошу звернути увагу на те, що у 2011 році, дійсно, на виконання рішень суду пішло 5,9 мільярда гривень. Дійсно, виплати по судовим рішенням були припинені після того, коли Конституційний Суд прийняв свої відповідні рішення. Будуть вони далі виплачуватись чи ні, це буде уже вирішувати законодавство України, тобто це буде вирішуватись в цій залі.

Депутатська фракція Партії регіонів: "Яким був розмір виплат одноразової допомоги до 9 травня для ветеранів та інвалідів Великої Вітчизняної війни?"

Шановні народні депутати, на виконання нових соціальних ініціатив Президента України у 2012 році розмір разової грошової допомоги до Дня Перемоги для інвалідів Великої Вітчизняної війни порівняно з 2011 роком був значно збільшений, більше ніж у 2 рази. Якщо ми візьмемо інваліда першої групи, то у 2011 році його виплата склала тисячу гривень, у 2012 році ці люди отримали підтримку – 2 тисячі 200 гривень. Інвалід другої групи в 2011 році отримав 900 гривень, у 2012-му – тисячу 920 гривень. Третя група отримувала 800 гривень у 2011 році, у 2012-му – тисячу 720 гривень. Хочу сказати, що всі ці гроші своєчасно були надані областям і вони всі практично виплачені людям.

Запитання депутатської фракції Народної Партії: "Які додаткові обсяги бюджетного фінансування будуть передбачені на реалізацію ініціатив щодо іпотечного кредитування? Яку кількість сімей реально охопить таке кредитування?"

Шановні народні депутати! Тими змінами бюджету, які ви проголосували, передбачається, що на здешевлення кредитних ставок під іпотечні кредити буде надано близько одного мільярда гривень. Це дає можливість по домовленостям з Ощадбанком, який готовий сьогодні кредитувати іпотеку під 16 відсотків річних, вийти на обсяг кредитування іпотечних кредитів приблизно 8-9 мільярдів гривень.

Передбачається, що в цьому році ми зможемо видати кредитів більше 30 тисяч… на більше, ніж 30 тисяч квартир – 30-35 тисяч.

На наступний рік передбачається, що ця програма буде збільшена до 100 тисяч квартир. Уже сьогодні ми отримали на сьогоднішній час 1 тисячу 127 заявок з 12 областей України. Ці заявки передані у Ощадбанк України, і зараз ця робота розпочалася.

Я думаю, що ми зможемо до кінця року видати оці 30 тисяч іпотечних кредитів. Вирішено. І постанова відповідна уряду уже прийнята, що ми починаємо з того житла, яке було не добудовано на сьогоднішній час. Щоб швидко людям надати кредити.

Депутатська фракція "Реформи заради майбутнього". "Як відомо, під ту чи іншу пільгову категорію підпадають громадяни з різним соціальним статусом та рівнем добробуту. Наприклад, є учасники та діти війни, які живуть на мінімальну пенсію та мешкають у маленьких будиночках чи квартирах і відповідно мають незначні пільги на оплату житлово-комунальних послуг. Разом з тим, до цих пільгових категорій належать також громадяни, які мають високі пенсії чи доходи та великі помешкання і субсидії, які вони отримують, наприклад, на оплату житлово-комунальних послуг, більше в рази, що суперечить принципам соціальної справедливості. Коли нарешті уряд запровадить адресний підхід у наданні соціальних пільг та виплат, що гарантуватиме державну підтримку лише соціально вразливим верствам?"

Дійсно, право на пільги мають близько третини населення України. І якщо говорити, то ще з радянських часів у нас залишився категорійний, чи практично категорійний підхід, коли ми надаємо пільги людям, не розглядаючи стан доходів родини. Якщо взяти європейські країни, то всі вони практично працюють чином наступним: спочатку, якщо людина і має право на таку пільгу, вивчається дохід родини, і тільки після цього робиться висновок, бідна ця родина чи ні; і, якщо вона бідна, тоді їй допомога надається.

На жаль, сьогодні до цього ми ще не прийшли, але початок ми заклали непоганий. Якщо взяти сьогодні два види допомоги, в першу чергу це допомога малозабезпеченим родинам і допомога по субсидіях, то вони вже проходять якраз отаким чином, як я сказав: вивчається дохід родини – і тільки після цього призначається ця виплата.

Якщо говорити про перспективи, то в стратегії Президента, яка розписана у відповідному плані дій, в тому числі за втілення якого відповідає в першу чергу Кабінет Міністрів , передбачено, що ми поступово повинні перейти до надання практично всіх видів соціальної допомоги за принципом вивчення доходів громадян. Це не буде стосуватися тільки тих людей, які мають особливі заслуги перед Вітчизною, іде розмова про ветеранів війни, інвалідів війни, інвалідів Чорнобиля і інших груп населення України .

Депутатська фракція Народної Партії: "Чи не призведе підвищення обсягів соціальних виплат до зростання інфляції?".

Шановні народні депутати, за останні два роки ми маємо дуже гарну тенденцію по втриманню інфляції. Якщо подивитися на 2011 рік, то зростання цін склало 4,6 відсотки. Якщо подивитися на чотири місяці цього року, то ціни зросли на 0,7 відсотки. Тепер якщо подивитися, яким чином соціальні виплати, а готівкою ми до кінця року повинні будемо виплатити з урахуванням і тисячі гривень шести мільйонам населення, ми повинні будемо виплатити близько 20 мільярдів гривень, то я вважаю, що це не призведе до зростання цін. Тому що якщо подивитися на той обсяг готівки, який ми видаємо людям і які вони отримують за рік, то ця цифра складає близько 900 мільярдів гривень, 900 мільярдів і наші 25. Двадцять п'ять, які розтягуються до кінця року. Ми вважаємо, що ця ситуація не вплине на зростання цін. Тим більше, що виплати, практично, ми от розпочали в травні, зараз вже і пенсіонери, і люди, які отримують страхові виплати по інвалідності, ці гроші отримують. А попереду три літніх місяці, які постійно в Україні дають не зростання цін, а зменшення цін. Якщо ми побачимо якісь тенденції за ці три місяці, уряд зможе дуже швидко відреагувати на ситуацію.

Фракція Партії регіонів: "Яким буде механізм повернення громадянам втрачених заощаджень у ощадбанку колишнього СРСР? Чи буде він зручнішим для громадян, ніж той, який реалізувався попереднім Урядом?".

Я сказав, ми запропонуємо три види виплати: готівкою на пластикову картку і на депозит. Ми в 3 рази збільшуємо кількість відділень – до 6 тисяч відділень Ощадбанку, це зменшить. Ми зараз робимо звірку, причому я хочу сказати, що звірку ми робимо тому, що ми передбачаємо, що такі виплати ми будемо продовжувати робити і в 2013, і в 2014, і в 2015 роках.

Депутатська фракція Народної Партії: "Скажіть, будь ласка, чи можна вже зараз говорити про перші результати пенсійної реформи, які вони? Коли ми зможемо говорити про ліквідацію дефіциту Пенсійного фонду?"

З 1 травня ми почали підвищувати пенсії. І якщо подивитися, то уже в цьому місяці 12 мільйонів 900 тисяч пенсіонерів отримують підвищення пенсій. За рахунок цього у нас значно зростає середня пенсія по Україні. На 1 травня після підвищення вона складе 1 тисячу 399 гривень 21 копійку.

Також дуже гарні результати, якщо ми подивимося на кількість людей, які отримують пенсію нижче 1 тисячі гривень. Якщо ми починали цей, мали таких людей на початку 2010 року близько 10 мільйонів, тобто практично це була подавляюча більшість пенсіонерів, то зараз таких людей залишилося 3 мільйона 700 тисяч. Ще багато, ще нам потрібно працювали, але я можу віднести це до дуже гарних наслідків підвищення пенсії.

Тут ще немає цифр по підвищенню пенсій для військових. А я сказав, відповідаючи на ваші запитання, що це підвищення буде дуже значним, і почнеться воно з 1 липня.

Депутатська група "Реформи заради майбутнього": "Одним з напрямків реалізації соціальних ініціатив Президента України Януковича є компенсація колишнім вкладникам "Ощадбанку СРСР" в поточному році 6 мільярдів 50 мільйонів гривень. Крім того передбачається проведення поетапного перерахунку страхових виплат шахтарям інвалідам підвищення їх у середньому на 50 гривень. Чи не спровокує подібного роду політика інфляційні процеси? Які заходи вживає уряд по упередженню росту інфляції?"

Ще раз хочу сказати, всі виплати, в тому числі, про які говориться зараз, складуть до кінця року 25 мільярдів. І ще раз хочу звернути увагу, що всі виплати, які ми проводимо готівкою по розрахунках наших вчених, складають близько 900 мільярдів. Тому ми вважаємо, що такий обсяг не змінить ситуацію цінову. І якщо навіть і буде ситуація мінятися, то зараз у нас дуже гарні місяці для того, щоб на ситуацію вплинути.

Що може турбувати в першу чергу людей? Це ціни на продукти харчування, тут у нас є можливості, у нас є достатньо великі резерви всіх продуктів харчування, які передбачені у резервному фонді України, практично у нас є повна комплектація резервного фонду. Ми готові будемо до інтервенцій для того, щоб змінити ситуацію, якщо вона буде погіршуватись.

Фракція Народної Партії. "Наших виборців цікавить питання щодо збільшення пенсії у травні цього року. За яким принципом буде визначатися розмір підвищення пенсій і чи слід до кінця року очікувати чергового етапу збільшення розміру пенсії?"

Шановні народні депутати! Яким чином? Уже пенсії підвищені українцям сьогодні. По-перше, хочу сказати, що їх уже отримали 12 мільйонів 900 тисяч людей. Ми передбачили, що: перше, ми зробили осучаснення середню заробітну плату з 2006 року ми змінили на середню заробітну плату в 2007 році у формулі, яка визначає пенсію для кожного пенсіонера України. Це значно покращило ситуацію для тих пенсіонерів, які вийшли на пенсію до 2008 року. Ми передбачили, що у всіх пенсіонерів, у кого є повний страховий стаж (для жінок 20 років, для чоловіків 25 років) це підвищення не може складати менше, ніж 100 гривень, в любій ситуації, при любій заробітній платі, які отримували ці люди. Особливо це важливо для тих, хто працював в сільській місцевості. Також передбачено для тих людей, які мають стаж, але його не вистачає до повного – до 20 років жінкам і 25 чоловікам, таке підвищення не буде складати менше, ніж 50 гривень. Не отримають підвищення пенсії всі ті категорії, яким пенсія призначається за окремим законами. Тобто не отримають підвищення пенсіонери – колишні народні депутати, члени Кабінету Міністрів, Адміністрації Президента, прокурори і так далі.

Що стосується подальших перспектив, то я вважаю, що серйозні резерви у нас сьогодні є за рахунок того, що ми маємо дуже великий відсоток тіньової заробітної плати. якщо говорити про те, що говорять дослідження – то це 35-40 відсотків. Якщо ми зможемо провести детінізацію за рахунок того, що ми простимулюємо бізнес і введемо додаткову відповідальність для керівників підприємств, то я вважаю, що такі резерви можуть бути значними. І ми уже в 2013 році зможемо зробити наступний крок. Те, що передбачає стратегія уряду, любі додаткові поступлення до бюджету ми повинні зразу направляти максимально на збільшення пенсії, тих виплат, які підтримують саме бідне населення. Якщо говорити з макроекономічної точки зору, то це абсолютно правильно. Це стимулює внутрішній ринок при тих проблемах, які є на зовнішніх ринках – це, мені здається, в макроекономічному плані буде дуже розумно.

Фракція Народної Партії. "Наших виборців цікавить питання щодо збільшення пенсії у травні цього року. За яким принципом буде призначатися?" Я вже сказав, відповідаючи на це питання.

Фракція Партії регіонів. "Яким будуть основні принципи кредитування для отримання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Завершіть це питання і далі підемо.

ТІГІПКО С.Л. "Якими будуть основні принципи кредитування для отримання іпотеки на будівництво житла? Якими критеріями та коли матимуть змогу взяти участь в цій програмі?"

Критерії є. В першу чергу ми розраховуємо на тих людей, які сьогодні знаходяться в чергах на отримання житла і на пільгові категорії. Буде внесок, перший внесок. Максимальний цей перший внесок повинен склададати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершіть питання і будь ласка, ще у вас хвилина.

ТІГІПКО С.Л. Я завершив, Володимире Михайловичу, дякую. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Сідайте будь ласка. Шановні колеги, запишіться на запитання і до Сергія Леонідовича Тігіпко, і до членів Кабінету Міністрів. Можна буде відповідати з місця, якщо там будуть питання. Будь ласка, записуйтесь, шановні колеги. Прошу прізвища народних депутатів вивести на табло.

Юрій Кармазін. Прошу зразу говорити, до кого ви звертаєтесь із запитанням. Юрій Анатолійович Кармазін.

10:36:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників вітчизни. У мене питання до тих людей, хто проводить соціальну політику, зокрема до віце-прем’єра Сергія Тігіпка. У мене також питання до представника Міністерства внутрішніх справ.

Перше питання стосується, до Сергія Леонідовича Тігіпка, тим страшним соціальним наслідкам, до яких дійшли зараз при закритті лікарень всупереч Конституції. Я особисто вносив цю норму, мережа лікарень не може бути скорочена. В Одесі, наприклад, з 11 стоматологічних лікарень, поліклінік залишилося 7. З трьох тубдиспансерів – один. В Дніпропетровській області з 22 пологових будинків 13 закрито. І так по всій країні.

До міністра внутрішніх справ. Закриті, заарештовані активісти української…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні, я прошу вас, протягом хвилини формулюйте питання. Дайте завершити, коротко, 10 секунд

КАРМАЗІН Ю.А. 10 секунд.

Це такі хлопці Павельєв, Мельник, Лагнюк, Єременко – затримані люди абсолютно за те, що вони демонтовували незаконні ігрові автомати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Будь ласка, Сергій Леонідович. А потім – міністр внутрішніх справ.

ТІГІПКО С.Л. Шановні народні депутати! Позиція уряду по скороченню любих установ, які належать Міністерству охорони здоров'я чи займаються охороною здоров'я у місцевій владі була абсолютно чітко оговорена і Президентом, і Прем'єр-міністром. Ніяких скорочень без того, щоб запропонувати альтернативу, не повинно бути. Ніяких скорочень без обговорення з людьми ситуації, для того, щоб люди це зрозуміли, для того, щоб люди це підтримали, не повинно проходити.

Я прошу зараз народного депутата Кармазіна надати нам ці факти, для того, щоб Кабінет Міністрів зміг абсолютно конкретно розібратися з такими випадками. Причому ми будемо розбиратися з такими випадками по всій Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Заступник міністра внутрішніх справ Ратушняк, будь ласка. Я прошу там, шановні колеги!

РАТУШНЯК В.І. Шановний народний депутат, я вдячний за запитання. Скажу, да, дійсно такий факт був. Зараз ми проводимо відповідні заходи по документуванню цих дій, але ні в якому разі це не те, що ви говорите. Там дійсно були матеріальні збитки нанесені і відносно цього йде документування. Відповідно матеріали будуть направлені до суду і прийнято рішення. А більш конкретно, будь ласка, надайте депутатський запит і повністю дамо вам відповідь і розклад по цій справі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Яворівський, мікрофон, будь ласка.

10:40:12

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Рветься у бій мій колега Павловський і я не буду його стримувати, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Павловський, мікрофон, будь ласка.

10:40:20

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Дякую. Андрій Павловський, "Батьківщина". Питання до Сергія Тігіпка. Пане міністре, ваш уряд ні в 2010 році, ні в 2011, ні в цьому 2012 році в державному бюджеті не давав ні копійки постраждалим вкладникам, навіть по смерті допомогу. А тут раптом перед виборами згадали, що проблема існує. А те, що зараз робить влада, намагається робити, це лише невдале мавпування того, що робив уряд Тимошенко. І по справедливості з урахуванням зростання цін треба виплачувати не Юліну тисячу, а щонайменше три. І якщо поновлювати ідеї Юлії Тимошенко, то може буде логічно повернути на посаду керівника уряду Юлю Тимошенко? Відповідайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Леонідович.

ТІГІПКО С.Л. Дякую за запитання. Шановні народні депутати, безумовно, було би краще розпочати достатньо серйозні соціальні ініціативи і в 2010 році, але я хотів би нагадати дуже коротко. Уряд був сформований у березні 2010 року. До цього часу бюджету не було і тільки в квітні був схвалений бюджет. На жаль, у 2009 році ми мали дефіцит бюджету 15 відсотків. І в такій ситуації говорити про значні виплати соціальні, ну, було просто абсолютно неможливо. Але уряд підняв, почав підвищення виплат, причому з 1 січня 2010 року, коли він ще не відповідав за ситуацію в країні.

Тому ми змінили ситуацію, ми зменшили дефіцит бюджету у 2010 році до 5 практично відсотків, ми зменшили дефіцит бюджету до 3 з половиною відсотків у 2011 році і зараз тільки, після того як ми отримали зростання економіки 4 з половиною відсотки в 2010; 5,2 – в 2011, змогли проконтролювати ціни в 2011 – 4,6 і в цьому році тут ситуація йде гарно. Тільки тепер ми можемо переходити до соціальних ініціатив. Це раз.

Друге, тисячу чи більше? Ми вважаємо, що зараз ми відновимо соціальну справедливість, яка була порушена під час виплати тисячі гривень, тому що половині виплатити, половині ні, ми вважаємо, що це абсолютно безвідповідально і неправильно. Але те, що ми пропонуємо, ми продовжимо ці виплати і в 2013, і в 2014 році, причому усім 12 мільйонам вкладників в "Ощадбанк СРСР", які живуть на сьогоднішній час в Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, фракція комуністів. Будь ласка.

10:43:19

ГОРДІЄНКО С.В.

Складна ситуація склалася із пенсійним забезпеченням військовослужбовців і правоохоронців. І слово для запитання я передаю саме фахівцю і професіоналу Валерію Бевзу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз. Мікрофон, будь ласка.

10:43:33

БЕВЗ В.А.

Дякую. Сергію Леонідовичу! Існує сьогодні колосальний розрив між пенсією тих співробітників органів внутрішніх справ і військовослужбовців, які пішли на пенсію до 2004 року, і тими, які пішли на пенсію чи її оформили після 2004 року. Це не мало, не багато, а величезний прошарок наших громадян. Ми багато говоримо сьогодні про пенсії, але про цю категорію, майже півмільйону чоловік, взагалі нічого не говоримо. Що планує уряд в цьому плані і коли? Будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергію Леонідовичу.

ТІГІПКО С.Л. Дякую, пане Бевз. Дійсно, ситуація з військовими пенсіонерами і з родинами померлих військових пенсіонерів, які теж отримують підтримку пенсійну, з 2008 року погіршувалась. Чому? Тому що в 2008 році їм були підняті пенсії і вони відповідали тому законодавству, яке на цей час регулює це питання. Тобто вони були чітко прив’язані до виплат, до заробітних плат військових. Після цього що відбувалося в країні? Військовим не збільшували базові показники заробітної плати, а виплачували тільки премії, що, мені здається, абсолютно нерозумно. Тому що премії в військах, в Міністерстві внутрішніх справ не можуть бути надзвичайно великими, це не комерційні структури. Там люди повинні мати стабільний заробіток і тільки, на мій погляд, 5-10 відсотків можуть бути преміальними.

Ми провели переговори з громадськими організаціями. І я можу сказати, що вони були дуже непростими. До чого ми домовились? Ми домовились до двох речей. Перше. Ми повинні продовжувати осучаснення з 2008 року і перейти далі, тому що ці пенсії, як правило, залишаються, от в 2008-му як призначені, далі вони не рухались практично. До чого ми домовились? 1 липня 2012 року. Плюс 10 відсотків всім.

1 вересня 2012 року. Ще плюс 10 відсотків уже на ті збільшені… на розмір збільшений.

І 1 січня 2013 року ще 10,5 відсотків.

З урахуванням того, що підйом буде відсотки на відсотки, це складе 36 відсотків. 36! При цьому ми домовилися, що з 1 січня 2013 року ми значно зменшуємо перемінну складову по заробітній платі для військових. Тобто преміальний фонд буде зменшений, а збільшені базові: за вислугу років і так далі. Тобто зарплата сама зросте у військових, а перемінна її частина буде зменшена для того, щоб військові пенсіонери отримували при призначенні нових пенсій уже задовільний їх рівень. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Шустік, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Будь ласка.

10:46:50

ШУСТІК О.Ю.

Прошу передати слово Володимиру Бондаренку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, мікрофон.

10:46:56

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко".

Я хотів би звернутися одночасно до пана Азарова, до Лавриновича. На жаль, їх немає.

Я от читаю документ, який отримала Юлія Володимирівна Тимошенко, де пишеться, що відео спостереження, яке за нею ведеться, ніде не фіксується і не зберігається.

І читаємо інтерв`ю Азарова, де він каже: "Подивіться записи, і ви самі переконаєтесь, що вона ходить, що вона рухається".

Хочу сказати, що сьогодні система знущання у пенітенціарній системі набула ну таких гіпертрофованих обсягів. Ви пам`ятаєте отих двох самців, які доповідали, що вони не били Юлію Тимошенко, просто загорнули її в простирадла, а синці з`явилися самі-собою.

Ви пам`ятаєте, коли нам пояснювали, що вона може там перебувати в камері без світла, тому що їй затінили вікна, тільки вікна, де вона перебуває.

Я хочу задати питання: коли будуть притягнуті до відповідальності ті, хто чинить наругу над волею…

ГОЛОВУЮЧИЙ. До кого це запитання буде? Інна Ємельянова, будь ласка. Перший заступник міністра.

ЄМЕЛЬЯНОВА І.І.

Добрий день, шановні народні депутати.

Що стосується відповідальності тих осіб, які працюють в пенітенціарній службі, ви знаєте, що було здійснене відповідне службове розслідування, що Генеральною прокуратурою також була проведена відповідна перевірка, що було допитано велику кількість свідків, не один десяток людей давали свідчення. І жодні ті обставини, які лунали в засобах масової інформації, вони не знайшли свого підтвердження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, позафракційний.

10:48:42

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Пан Тігіпко щойно доповідав про те, як вирішують проблеми з працевлаштуванням молоді. Як вам скажу, як вирішити цю проблему. У вас, починаючи від Прем'єр-міністра, ледь не половина уряду пенсіонери. Пенсіонерів – з державної служби, й молоді дайте можливість, щоб працювали і заробляли собі на пенсію. А то ми сьогодні маємо: Президент – пенсіонер, голова уряду – пенсіонер, Азаров. Для пенсіонерів… 4 мільйони пенсіонерів в Україні отримують пенсію менше тисячі гривень. Прем'єр-міністр Азаров отримує пенсію 20 тисяч гривень у місяць, 45 тисяч гривень у місяць заробітної плати. Я питаю урядовців: чи не прийшов час в умовах, коли майже 2 мільярди гривень заборгованість по зарплаті, коли мільйони українських громадян не отримують вчасно зарплату, чи не прийшов час, щоб ви прийняли рішення – і припинили виплачувати зарплати урядовцям і пенсії, поки люди, прості українці, не отримають належні їм виплати? Яке ви маєте моральне право отримувати, гребти отакі гроші…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Леонідович.

ТІГІПКО С.Л. Якщо говорити по суті запитання, то, пан Олег, я вас повністю підтримую. Що стосується якраз тих людей, які працюють в державних установах, то ми з вами прийняли відповідне рішення і ми чітко визначили той час, до якого державні службовці можуть працювати.

Хочу сказати, що на сьогоднішній час 3 мільйони 600 тисяч пенсіонерів, дійсно, мають пенсію нижче тисячі гривень. І, на жаль, сьогодні чи, я думаю, на щастя, більше двох мільйонів пенсіонерів сьогодні працюють одночасно і отримують пенсію. Тому що малі доходи і їм приходиться це робити.

ЛЯШКО О.В. (Не чути)

ТІГІПКО С.Л. Що стосується…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість відповісти ж, коли.

ТІГІПКО С.Л. Що стосується конкретних запитань, то я можу відповідати тільки до цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик, будь ласка, замість Юрія Костенка.

10:51:07

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська народна партія. Як відомо, восени минулого року Службою безпеки України було арештовано голову Служби занятості Володимира Галицького. Масштаби корупції в цьому відомстві просто шокували все українське суспільство, адже в сейфі цієї людини було виявлено сім з половиною мільйонів доларів. Цей факт однозначно свідчить про те, що система соціального захисту реально зруйнована і перетворена на систему розкрадання бюджетних коштів.

Нагадаю усім нам, що бюджет цього фонду в 2011 році становив сім з половиною мільярдів гривень. З цього часу пройшло більше, ніж пів року. Що зроблено сьогоднішньою владою для реформування розподілу видатків цього фонду, чи корито для розкрадання залишено?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершить формулювання питання, 10 секунд.

10:52:22

ДЖОДЖИК Я.І.

Корито для розкрадання залишено, а поміняні лише ті, хто ходить біля цього корита? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

ТІГІПКО С.Л. Якщо говорити про проблеми цього фонду, то я вважаю, що це достатньо серйозні проблеми.

Більше того, можу сказати, що не тільки тут проблеми. Ми недавно розбиралися з Фондом страхування від нещасних випадків і дуже за короткий час громадськими організація шахтарів-регресників ми змогли знайти гроші на те, щоб перший раз з 2002 року провести осучаснення за 2002, 2003, 2004 і 2005 роки включно, і перший раз з 2002 року підвищити рівень виплат за рік на рівень зростання номінальної заробітної плати – 17,6 відсотків. В середньому десь 400-500 гривень склало підвищення цих виплат.

Що стосується фонду по безробіттю. То я хочу сказати, що відповідний керівник був призначений і працював давно. Йшла достатньо довга перевірка фонду, і як наслідки ми маємо те, що маємо.

Що стосується принципових змін, що потрібно було би змінити. Я вважаю, що нам потрібно змінити структуру якраз керування цим фондом. Вона будується на тому, що в нас є три сторони: профспілки, роботодавці і уряд, по 15 людей з кожного боку в членах правління. Правління затверджує бюджет.

Що зараз ми змінили в законодавстві і в Законі про зайнятість, який я вам частково доповідав? Ми пропонуємо, щоби це правління тільки відпрацьовувало бюджет і подавало його на затвердження Кабінету Міністрів. І якщо Кабінет Міністрів буде це робити, а цей механізм зараз сьогодні ми маємо по бюджету Пенсійного фонду, то я переконаний, що там проблем буде менше. Поки що ми швидко заморозили всі витрати на капітальне будівництво. Всі ті гроші, про які я говорив вам, ми знаходимо для підтримки молоді в бюджеті цього фонду. А, я вам говорив про що, якщо молоду людину беруть перший раз на роботу, 100 відсотків єдиного соціального внеску рік роботодавець платити не буде, це колосальний стимул. Правда при цьому він повинен цю людини протримати ще один рік.

Ми даємо пільги для підприємців у тих, у кого працює до 50 працюючих. Вони не будуть платити на будь-яке нове робоче місце з мінімальної заробітної плати єдиний соціальний внесок. Ці всі гроші знайдені в бюджеті цього фонду. Це ні копійки не йде з бюджету державного.

Це тільки перші кроки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Антоніна Болюра, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

10:55:20

БОЛЮРА А.В.

Прошу передати слово Семераку Остапу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Остап Семерак, мікрофон.

10:55:28

СЕМЕРАК О.М.

Остап Семерак, фракція Блоку Юлії Тимошенко. Шановний Володимире Михайловичу, оскільки Прем'єр-міністр відсутній, я хотів би скерувати запитання до генерала армії України, Першого віце-прем'єр-міністра України. Пане Валерій, вчора за підписом Юлії Тимошенко та народних депутатів Сергія Власенка та Остапа Семерака було направлено лист-звернення у FATF (міжнародну організацію по боротьбі з відмиванням злочинно-отриманих коштів) та правоохоронні органи деяких європейських країн з проханням розслідувати корупційну оборудку, яку в 2011 році провів "ЧорноморНафтогаз" під прикриттям покупки двох платформ самопідйомних бурових та чотирьох кораблів для обслуговування них. Під прикриттям цієї оборудки було з державного бюджету викрадено 3 мільярди 200 мільйонів гривень. Щоб ми розуміли величину цієї оборудки – це є 4 мільйони мінімальних пенсій. Це є перше звернення…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Іванович. Тоді звершіть формулювання питання… Будь ласка, завершуйте.

10:56:37

СЕМЕРАК О.М. Дякую. Я завершую.

Це перше звернення. Будуть інші звернення стосовно інших оборудок. Дайте, будь ласка, оцінку цієї оборудку від імені уряду. І скажіть, будь ласка, коли все-таки всі антикорупційні органи, які ви створили, почнуть працювати?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Валерій Іванович.

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І.

Питання. Працює зараз мікрофон.

Я дякую за запитання. Хочу сказати, що уряд не вповноважений давати оцінки, уряд може ініціювати розслідування або ініціювати розгляд цієї проблематики. Хочу сказати, що стосується установок, мається на увазі, цих нафтових установок, нафтобурильних, то, ви знаєте, що ці запити були подані, в тому числі народними депутатами в різні правоохоронні органи України, які це питання доглядали. І на сьогоднішній день ми не маємо відповіді відносно того, що там є склад злочину. Звичайно, що питання, пов'язане з тим, що були переплачені суми чи ні, виключним способом можуть вирішуватися тільки в законодавчому полі, а саме: за рахунок розслідування правоохоронних органів. Якщо є необхідність ще раз зробити перевірку цього… цієї проблематики, будь ласка, давайте звернення Генеральна прокуратура буде перевіряти цей факт. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Сас, фракція "БЮТ- "Батьківщина".

10:58:04

САС С.В.

Прошу передати слово Володимиру Яворівському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, мікрофон.

10:58:10

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

У мене запитання до пана Хорошковського. Запитання делікатне, але таке до Хорошковського, бо він не чув. Серед найвищих чиновників, єврочиновників майже всі зневірені у брехливій поведінці нашої влади. Одначе є виняток. Є дві жінки з моніторингового комітету Парламентської асамблеї – це Марієтта де Пурбе-Лундіс і Майліс Репс, які недавно побували в Україні, мали зустрічі з Президентом, зустрічалися в тюрмі з Луценком і з Тимошенко і зробили дуже такі м'які оптимістичні висновки, зустрічалися з Президентом і зробили висновок, що Президент намагався їх переконати, що існує дуже позитивна динаміка у вирішенні цих болючих питань, згідно резолюції Європарламенту.

Я переконаний, пане Хорошковський, цих двох жіночок треба оберігати, бо це єдині, які ще вірять – марновірні жінки. Як ви будете це робити? Як їх оберігати і заохочувати, щоб хоча б дві залишилося, які нам ще…

ХОРОШКОВСЬКИЙ В.І. Питання пов'язане з, власне, з самим запитанням і з оцінками. Дозвольте оцінки я залишу на вашій стороні, а спробую надати відповідь.

Те, що є певна позитивна динаміка, я думаю, що ви маєте змогу переконатися, тому що ви також є учасниками цієї динаміки. Мається на увазі ті зміни законодавства, які в тому числі за рахунок дій парламенту прийняті. Це перш за все новий КПК, ви знаєте. А також, якщо ви подивитеся звіт європейської комісії, який ми на сьогоднішній день маємо по відношенню до нашого прогресу, то там є достатньо позитивні, а також достатньо критичні оцінки.

Тому я думав, що, не дивлячись, хто знаходиться в опозиції, а хто при владі, наша з вами спільна задача – створювати позитивний імідж для нашої держави у світі. І до речі, це іноді дожує серйозно виділяє нашу країну серед інших. Тому я разом з вами являюся патріотом нашої країни і хотів би зробити все з вашою допомогою для того, що ці проблеми мається на увазі негативне ставлення до України, нівелювати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Косів, фракція "БЮТ - "Батьківщина".

11:00:22

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, "Блок Юлії Тимошенко - "Батьківщина", партія "Реформи і Порядок".

Сергію Леонідовичу! Ну, чимало запитань сьогодні до вас було скеровано з приводу пенсійного закону. І воно стосувалося того, які величезні різниці в пенсіях стосуються тих, які вийшли на пенсію в різний час. Бо вони підпадають під дію різних законів. Колега Бевз нагадав тут працівників міліції і Збройних Сил України.

Але ж бо є такі самі явища, які стосуються, скажімо, працівників органів місцевого самоврядування, зокрема секретарі сільських рад, голови сільських рад. І вони, ті люди, які працюють в одній галузі, виконують одну й ту ж чи виконували роботу, одержують різні пенсії! Як негайно, швидко це вирішити?...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто буде відповідати? Сергію Леонідовичу?

ТІГІПКО С.Г. Дякую за запитання.

Пане Михайле, я абсолютно розумію, в чому тут проблема. Проблема проста. Коли ми говоримо про призначення пенсії, то у нас все побудовано на страховому принципі. Коли пенсія призначається, в першу чергу береться розмір заробітної плати.

А що робити з тими, хто був на цій же посаді, мав таку ж вислугу років і вийшов на пенсію через 10 років? Зарплата зростає кожний рік 16-17 відсотків номінально в гривнях, а пенсії ми осучаснюємо тільки, коли зростають ціни. Ціни часто зростають набагато менше. Вихід тільки один – проводити осучаснення. Оте, що зараз ми зробили з пенсіями, з 1 травня ми осучаснили з 2006-го по 2007 рік.

Але, для того, щоб вирівняти всі пенсії, нам потрібно було би провести сьогодні осучаснення вже за 2011 рік. І тут питання тільки одне. Питання в тому, щоб були знайдені відповідні гроші. Як знайти ці відповідні гроші? Я вважаю, що тут є ще достатньо багато резервів.

Резерв номер один. Ми сьогодні маємо проблему тінізації заробітної плати, тінізації робочих місць. Особливо в деяких галузях – будівництво, сфера обслуговування. Але це завдання непросте, тому що одночасно з цим ми маємо велике навантаження на фонд заробітної плати – 41 відсоток у середньому. Я вважаю, що після виборів у Верховну Раду ми повинні спокійно провести дискусію, 3-4 місяці, в суспільстві для того, щоб обговорити, що робити. Пропозиції свої ми підготували. Якщо ми приймемо рішення такими, як ми їх бачимо, одночасно і зменшимо навантаження на бізнес, а з другого боку простимулюємо оцими заходами, які я вам доповідав, нові робочі місця, ми значно збільшимо кількість працюючих. Тому що їх сьогодні набагато більше. На жаль, ті, хто працюють в тіні не сплачують до соціальних фондів. Я вважаю, що є інші резерви, але з цього можна було би швидко починати і всі гроші зразу пускати на осучаснення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Степаненко, фракція Партії регіонів.

11:03:52

СТЕПАНЕНКО А.А.

Прошу передать слово Чечетову Михаилу Васильевичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, мікрофон.

11:03:57

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Сергей Леонидович, фракция Партии регионов в последнее время получила сотни благодарственных писем от ветеранов за реализацию социальных инициатив Президента. Благодарственные письма в адрес правительства и Президента.

Но, с другой стороны звучит опасение в части того, люди говорят, а не получится ли, что деструктивная, грязная, разрушительная работа фракции "БЮТ" и "Фронт змін" помешает правительству в дальнейшем осуществлять эти выплаты. И не помешает ли эта грязная деструктивная работа оппозиционных фракций правительству осуществлять эти выплаты и на следующий год. Ответьте, пожалуйста, развейте эти опасения, что мы достаточно сильны и курс на реализацию социальных выплат он постоянный и стабильный.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

ТІГІПКО С.Л. Дорогие народные депутаты! Я думаю, что критика со стороны оппозиции есть жесткая, и для того оппозиция и нужна. Для того, чтобы мы люди, которые представляем правительство, внимательно относились к тому, что мы делаем, и каждый свой шаг, особенно в социальной сфере хорошо выверяли. То, что нам удалось с начала года значительно повысить выплаты инвалидам войны – более 20 процентов, включая инвалидов и воинов-интернационалистов. То, что нам значительно удалось увеличить выплаты инвалидам Чернобыля – это тоже большой факт. То, что мы поддержали сегодня всех наших пенсионеров, я считаю, что это очень хорошо и это реализация социальных инициатив Президента. Наши планы на следующий год – продолжать практически такими же темпами. Но для этого, я сказал, что нам необходимо продолжить.

И очень важно то, что инициативы Президента прозвучали – меньше чем за месяц большинство в парламенте приняло соответствующие изменения в бюджете. И после этого правительство может реализовывать… то есть у нас сегодня действует вертикаль власти. Вот это очень важно. Если это сохранится, я могу сказать, и в 2013, и 2014, и 2015 мы сможем двигаться такими же темпами. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Матвєєв, фракція комуністів, будь ласка.

11:06:21

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Прошу передати слово Петру Цибенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко, мікрофон.

11:06:25

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко – голова Ради ветеранів України. Шановні члени уряду, найперше, що я хочу сказати, я абсолютно переконаний, що сьогодні по соціальним стандартам, по соціальній політиці мав би звітуватись той віце-прем'єр, який відповідає за економіку, за наповнення державного бюджету України.

Друге. Я просив би дещо знизити переможну риторику, яка сьогодні лунала. Ну, як приклад, Сергій Леонідович, ви правду сказали, що інвалід війни першої групи отримав вдвічі більшу виплату до Дня Перемоги. Це правда. Але не вся правда. Бо вся правда полягає в тому, що по закону він мав би отримати 10 мінімальних пенсій, а це дещо інша цифра.

І головне. Коли уряд зможе в повній мірі виконати зобов'язання перед інвалідами Великої Вітчизняної війни, бо наймолодшому із них сьогодні уже 85…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Леонідович.

ТІГІПКО С.Л. Пане Цибенко, ви знаєте, ніякої переможної риторики нема. Ми радіємо, тому що ми зараз маємо можливість покращувати соціальні стандарти. Тому що, якщо вже брати риторику військову, ми тільки і відступали і покращували ситуацію. Зараз ми пішли в наступ, в наступ на бідність. Безумовно, цього надзвичайно мало, але те, що ми зараз уже маємо, це добре. Слава Богу, що ми почали змінювати тенденцію.

Що стосується ветеранів війни, інвалідів війни, то ми маємо програму до 2015 року. Кожний рік ми значно будемо збільшувати їм допомогу, це я вам гарантую. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Час вичерпано. Я дякую членам Кабінету Міністрів України за участь у "годині запитань до Уряду".

Шановні народні депутати, відповідно до Регламенту і статті 25 у п’ятницю відводиться 30 хвилин для виголошення депутатських запитів. Очевидно, потрібно більше часу ніж 30 хвилин, оскільки ми маємо 207 запитів. Тому я просив би підтримати, щоб сьогодні я зачитав всі запити, не дивлячись на те, що буде більше ніж 30 хвилин часу, для цього потрібно.

Надійшли запити народних депутатів України:

Володимира Яворівського до Президента України щодо звільнення голови Державної пенітенціарної служби України Олександра Лісіцкова через чисельні порушення прав людини, правопорядку та безпеки в установах виконання покарань, кричущим фактом яких стало побиття у Качанівській виправній колонії екс-прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко під час конвоювання її до лікарні.

Ставлю на голосування пропозицію про підтримку запиту.

11:09:52

За-89

Запит не підтримано.

Сергія Власенка до Президента України щодо факту ганебного жорстокого побиття, спричинення тілесних ушкоджень посадовими особами Качанівської колонії № 54 лідера опозиції Юлії Тимошенко.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

11:10:23

За-101

Запит не підтримано.

Сергія Власенка до Президента України щодо негайного виконання винесеного 15 березня 2012 року припису Європейського суду з прав людини щодо забезпечення лікування лідера опозиції Юлії Тимошенко за межами пенітенціарної служби.

Ставлю на голосування про підтримку запиту.

11:10:59

За-102

Запит не підтримано.

Еліни Шишкіної до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо застосування катувань працівниками Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області до Рафальського Олександра та незаконного його засудження внаслідок цього.

Євгена Царькова до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністра України - міністра соціальної політики України, міністра економічного розвитку і торгівлі України, міністра фінансів України щодо порушених прав військовослужбовців, звільнених з військової служби на гідне пенсійне забезпечення та прийняття урядової постанови про зміни розмірів або введення для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних видів грошового забезпечення, у зв'язку з тим, що рішення про такі зміни для відповідних категорій військовослужбовців Кабінетом Міністрів України з 2008 року не приймалося.

Анатолія Матвієнка до Прем'єр-міністра України щодо створення Всеукраїнського діагностично-лікувального центру лікування туберкульозу та цукрового діабету на базі санаторію "Долоси".

Арнольда Радовця до Прем'єр-міністра України про звернення керівників підприємств сільськогосподарського машинобудування щодо недопущення знищення цієї галузі економіки України.

Валерія Баранова до Прем'єр-міністра України щодо необхідності врегулювання на законодавчому рівні процедур проведення земельних торгів (аукціонів).

Валерія Кальченка до Прем'єр-міністра України щодо виконання доручень Президента України з вирішення проблемних питань соціально-економічного розвитку Кіровоградської області.

Василя Деревляного до Прем'єр-міністра України щодо вжиття невідкладних заходів з метою забезпечення у повному обсязі фінансування дошкільних навчальних закладів, шкіл, лікарень та інших закладів бюджетної сфери Тернопільської області у 2012 році.

Валерія Кальченка до Прем'єр-міністра України щодо розв'язання проблем буровугільного комплексу Кіровоградської області.

Василя Кравчука до Прем'єр-міністра України щодо відновлення роботи Городоцького цукрового заводу у Хмельницькій області.

Василя Чернія до Прем'єр-міністра України стосовно господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, на яку розповсюджується спеціальний режим оподаткування.

Василя Чернія до Прем'єр-міністра України стосовно будівництва підвідного газопроводу до сіл Новоживотів та Якимівка Оратіського району Вінницької області.

Василя Чуднова до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів на будівництво унікального музею-Гражди у селі Яворів Косівського району Івано-Франківської області.

Віктора Олійника до Прем'єр-міністра України щодо встановлення мінімальних закупівельних цін на молоко.

Віктора Сінченка до Прем'єр-міністра України щодо несплати дотацій в сумі 4 мільйони 800 тисяч гривень приватному акціонерному товариству "КАГМА" Кагарлицького району Київської області за здане молоко сільськогосподарськими підприємствами та населенням в 2011 році.

Вікторії Дем’янчук до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, міністра юстиції України, голови Державної виконавчої служби України про вжиття негайних заходів, направлених на спрямування 290 тисяч гривень, які отримано від реалізації майна Державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" для виплати заборгованості по заробітній платі працівникам цього підприємства, та про невідкладну перевірку можливих неправомірних дій посадових осіб Кіровського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції.

Вікторії Дем’янчук до Прем'єр-міністра України щодо звернення мешканців сіл Глодоси, Вербівка та Мар'янівка Новоукраїнського району Кіровоградської області та вирішення на користь місцевої громади питання стосовно недопущення ліквідації відділу швидкої медичної допомоги при сільській лікарні, що призведе до негативних наслідків для населення та порушення конституційних прав громадян України на належне безкоштовне медичне обслуговування.

Володимира В'язівського до Прем'єр-міністра України щодо недопущення підробки міста Сосонівки Львівської області лавами державного відкритого акціонерного товариства "Шахта "Надія".

Володимира Лещенка до Прем'єр-міністра України щодо практичних заходів Уряду з відновлення виробництва… виробничої діяльності колективного підприємства "Семенівський цегельний завод" Чернігівської області.

Дмитра Шлемка до Прем'єр-міністра України щодо утилізації особливо небезпечних відходів гексахлорбензолу з міста Калуш та неефективне використання державних коштів деякими посадовими особами.

Ірини Бережної до Прем'єр-міністра України, міністра фінансів України щодо бюджетного забезпечення міста Харкова у 2012 році.

Ірини Бережної до Прем'єр-міністра України щодо ініціювання розгляду питання про підвищення рівня соціальних виплат матерям до досягнення дитиною трирічного віку до розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та забезпечення гідного рівня розвитку дитини у відповідності із сучасними економічними і соціальними потребами малолітньої дитини.

Катерини Ващук до Прем'єр-міністра України про врегулювання порядку направлення дітей, які проживають перш за все у сільській місцевості, до позаміських закладів оздоровлення та відпочинку за рахунок коштів державного бюджету.

Євгена Царькова до Прем'єр-міністра України, секретаря Ради національної безпеки і оборони України, голови Фонду державного майна України, голови Одеської обласної державної адміністрації, голови Одеської обласної ради, Южненського міського голови Одеської області щодо недопущення приватизації Одеського припортового заводу, захисту національних інтересів держави, мешканців міста Южне та Одеської області, застереження відносно екологічної безпеки та порушення державної монополії.

Катерини Самойлик до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо скасування рішення Первомайської міської ради Луганської області про зміну ступеня Нижнєнської школи №36 шляхом зниження її статусу.

Катерини Самойлик до Прем'єр-міністра України щодо недоцільності реорганізації навчально-методичного центру аграрної освіти.

Леоніда Грача до Прем'єр-міністра України щодо необхідності вжиття невідкладних заходів, направлених на погашення заборгованості колишнім працівникам Акціонерної компанії "Хліб України" "Нижнєгорський елеватор" Автономної Республіки Крим.

Миколи Рудченка до Прем'єр-міністра України стосовно необхідності посилення державного регулювання у галузі хмелярства через механізм законодавчої підтримки вітчизняного виробника хмелепродукції.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо контролю та своєчасного відселення населення з житлових будинків, що перебувають в аварійному стані.

Олександра Голуба до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо незаконного підвищення Ставищенською селищною радою Київської області тарифів на тепло та водопостачання.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо усунення диспаритету в можливостях поїздок громадян України до інших держав та представників цих держав до України.

Олександра Кеменяша до Прем'єр-міністра України щодо необхідності здійснення детального аналізу інформації стосовно отримання доплат до пенсій відповідно до Закону про статус гірських населених пунктів в Україні.

Миколи Шершуна до Прем'єр-міністра України щодо звернення учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Сарненського району Рівненської області стосовно посилення на законодавчому та виконавчому рівнях соціального захисту ліквідаторів 1 та 2 категорій.

Олександра Кеменяша до Прем'єр-міністра України щодо необхідності впровадження методики врахування особливостей кліматичних умов (температурного фактору) під час затвердження роздрібних цін на природний газ, що використовується для потреб населення.

Олени Бондаренко до Прем'єр-міністра України, голови Житомирської обласної державної адміністрації про недопущення порушення конституційних прав дітей на гарантоване здобуття освіти через закриття школи у селі Гришківці Бердичівського району Житомирської області.

Павла Мовчана до Прем'єр-міністра України щодо блокування проекту Концепції Державної цільової національно-культурної програми популяризації вітчизняної книговидавничої продукції та читання на 2013-2017 роки.

Петра Симоненка до Прем'єр-міністра України щодо порушення конституційних прав інвалідів-ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, мешканців Макарівського району Луганської області стосовно виплати пенсій.

Сергія Гордієнка до Прем'єр-міністра України, міністра культури України, голови Полтавської обласної державної адміністрації, голови Оржицької районної державної адміністрації щодо необхідності проведення відновної реконструкції сільського клубу в селі Новий Іржавець Оржицького району Полтавської області за рахунок коштів бюджетів та вирішення питань, викладених у зверненні депутатів місцевої ради щодо культурного і духовного розвитку жителів села.

Сергія Глазунова до Прем'єр-міністра України стосовно аварійного стану об`єктів теплопостачання та інженерних мереж Верхньодніпровського коледжу.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України, секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Генерального прокурора України, голови Антимонопольного комітету України, голови державної фінансової інспекції України щодо негайного вжиття заходів із припинення диверсії всеукраїнського масштабу, проведення принизливих експериментів і знущання над українським народом з боку керівництва Міністерства інфраструктури та Укрзалізниці, що виражаються в безпідставній, надуманій відміні значної частини прибуткових поїздів, особливо в західному, східному і південному напрямках, на догоду окремих можновладців і заміни зручності пасажирів на комерційну вигоду, відміни нічних поїздів та введення денних, що у свою чергу значно ускладнює вирішення виробничих питань пов'язаних із поїздками в столицю, безпідставного збільшення ціни за проїзд в поїздах, при одночасному зниженні якості обслуговування, масового скорочення працівників залізниці, нахабного, шляхом різних оборудок, пограбування державної казни та невідкладного розгляду критичного стану справ, що склалися в "Укрзалізниці" на засіданні Уряду.

Сергія Терещука до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів із Державного бюджету або резервного Фонду Кабінету Міністрів України на реконструкцію аварійного пішохідного мосту через річку Гнилий Тікич в місті Звенигородка Черкаської області.

Сергія Гордієнка до Прем'єр-міністра України, Міністра освіти і науки, молоді та спорту України, голови Полтавської обласної державної адміністрації, голови Миргородської районної державної адміністрації щодо необхідності будівництва дошкільного закладу в селі Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області та невідкладне забезпечення прав дітей села на дошкільну освіту.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України, міністра екології та природних ресурсів України, голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації, голови Дніпропетровської обласної ради щодо недопущення знищення садово-культурної пам'ятки "Центральний міський дитячий парк імені Лазаря Глоби" в місті Дніпропетровськ внаслідок протиправних дій посадових осіб органів місцевої влади, перевірки фактів перевищення повноважень службовими особами органів місцевого самоврядування, вжиття заходів реагування та притягнення винних до відповідальності.

Сергія Гриневецького до Прем'єр-міністра України щодо впровадження прозорого механізму встановлення коефіцієнтів для розрахунку нормативної грошової оцінки земель.

Павла Мовчана до Прем'єр-міністра України щодо збереження військово-музичного Центру Сухопутних військ Збройних Сил України.

Сергія Гриневецького до Прем'єр-міністра України щодо оформлення правовстановлюючих документів на землю акціонерними товариствами.

Юрія Крука до Прем'єр-міністра України, голови Фонду державного майна України щодо визначення правової позиції Кабінету Міністрів України стосовно передачі в комунальну власність Ізмаїльської міської ради гуртожитку по вулиці Болградське шосе 29, місто Ізмаїл Одеської області.

Юрія Литвина до Прем'єр-міністра України стосовно ремонту очисних споруд з каналізаційними мережами села Липкуватівка Нововодолазького району Харківської області, завершення реконструкції колекторів комунальної системи каналізації в місті Херсоні, альтернативного водопостачання міста Рудки Самбірського району Львівської області та газифікації селища Людмилівка Братського району Миколаївської області.

Володимира Мойсика та Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України, секретаря Ради національної безпеки і оборони України, Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, Голови Служби безпеки України щодо негайного вжиття заходів із повернення у комунальну власність Дрогобицької міської ради майна, що ввійшло в статутний фонд спільного українсько-німецького підприємства "ІСМ", вартістю 15 мільйонів доларів США, яким незаконно заволоділа німецька фірма "Вірт", перевірки фактів службової недбалості у вирішенні даного питання Дрогобицького міського голови Олексія Радзієвського та притягнення винних до встановленої законом відповідальності.

В'ячеслава Коваля та Олександра Чорноволенка до Прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністра України - міністра інфраструктури України, міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, голови Державного агентства автомобільних доріг України, голови Київської міської державної адміністрації щодо незадовільного стану дорожньо-транспортної інфраструктури лівобережної частини міста Києва та необхідності будівництва транспортної магістралі дублера проспекту Бажана по вулиці Колекторній.

Групи народних депутатів (Кульчинського, В'язівського, Тарана) до Прем'єр-міністра України про руйнівну діяльність академіка Петра Толочка як Герострата української науки і культури.

Групи народних депутатів (Глазунова, Коржа, Солошенка) до Прем'єр-міністра України стосовно невиконання доручення Президента України за підсумками робочої поїздки до Дніпропетровської області 8 грудня 2011 року.

Групи народних депутатів (Матвієнка, Потапчука та інших. Всього 4 депутатів) до Прем'єр-міністра України про антиукраїнську, непрофесійну діяльність Міністра культури України Михайла Кулиняка, що завдає нищівного удару національній культурі, цинічно плюндрує її надбання, призводить до широкого громадського збурення та зашкоджує іміджу Уряду України.

Групи народних депутатів (Бондика, Бондаренка та інших. Всього 5 депутатів) до Кабінету Міністрів України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Генеральної прокуратури України, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Луганської обласної державної адміністрації стосовно необхідності всебічної перевірки фактів за зверненням Всеукраїнського об'єднання обласних організацій роботодавців підприємств житлово-комунальної галузі "Федерація роботодавців ЖКГ України" щодо ситуації, що склалася на ринку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у місті Рубіжне Луганської області та вжиття відповідних заходів.

Олега Тищенка до Прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністра України - міністра охорони здоров'я України про недопущення скорочення медичних відділень Центральної міської лікарні міста Борислава Львівської області.

Олексія Федуна до Віце-прем'єр-міністра України - міністра інфраструктури України, Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо порушення норм чинного законодавства літньою дискотекою "Саунд", розташованою на території Ялтинського морського торговельного порту в місті Алушта.

Ігора Алексєєва до віце-прем'єр-міністра України - міністра інфраструктури України про відновлення курсування руху поїздів Овруч - Коростень.

Олександра Стешенка до віце-прем'єр-міністра України - міністра інфраструктури України щодо незбалансованого скорочення пасажирських потягів, які курсують через станцію Сватове Луганської області.

Володимира Карпука та Миколи Потапчука до віце-прем'єр-міністра України - міністра інфраструктури України, генерального директора Державної адміністрації залізничного транспорту України, голови Волинської обласної державної адміністрації щодо недопущення зміни графіку руху поїздів № 668 "Чернівці-Ковель" та №360 "Львів- Київ" в обхід обласного центру та районних центрів Волинської області.

Ігора Рибакова до віце-прем'єр-міністра України - міністра інфраструктури України, голови Антимонопольного комітету України щодо врегулювання питання приведення тарифів на послуги з приймання платежів.

Володимира Зубанова до віце-прем'єр-міністра України - міністра охорони здоров'я України про недопущення закриття книжкових магазинів в місті Чернівці.

Олександра Черноморова до віце-прем'єр-міністра України - міністра охорони здоров'я України стосовно необхідності створення компетентної комісії з працівників центрального апарату Міністерства охорони здоров'я України для організації перевірки та об'єктивної оцінки професійної діяльності головного лікаря Київського міського пологового будинку №1 Наталії Гончарук.

Миколи Шершуна до віце-прем'єр-міністра України - міністра охорони здоров'я України щодо гострої необхідності забезпечення медичним автотранспортом та обладнанням Балашівської амбулаторії в Березнівському районі Рівненської області.

Сергія Шевчука до віце-прем'єр-міністра України - міністра охорони здоров'я України з приводу безкоштовного виділення ліків для дітей хворих на ювенільний ревматоїдний артрит.

Олександра Шепелева до віце-прем'єр-міністра України - міністра охорони здоров'я України щодо вжиття заходів для забезпечення медичних закладів, що надають допомогу постраждалим внаслідок ліквідації аварії на ЧАЕС, медпрепаратами в достатній кількості.

Сергія Терещука до Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України щодо придбання автобуса для підвезення дітей-інвалідів до реабілітаційного центру в місті Тальне Черкаської області.

Катерини Ващук до голови Національного банку України, міністра юстиції України про усунення штучних відомчих перешкод з виплатою жительці міста Луцьк Волинської області, учасниці Великої Вітчизняної війни, інваліду 1 групи Марії Коваленко належної їй компенсації за утримання в роки Другої світової війни у фашистських концтаборах.

Володимира Яворівського до голови Національного банку України про долю унікальної колекції образотворчого мистецтва, яка через борги Акціонерного товариства "Градобанк" потрапила до Національного банку України, в якій було багато видатних творів художників зарубіжжя та України; Комітет з питань культури і духовності віднайшов їх у сховищі українського монетного двору кілька років тому, а де зараз вони перебувають - не відомо.

Сергія Шевчука до секретаря Ради національної безпеки і оборони України з приводу потенційної небезпеки для Шацького національного парку Волинської області.

Віктора Павленка до голови Вищої ради юстиції, голови Вищого господарського суду України, голови господарського суду міста Києва стосовно ситуації що склалася навколо затягування розгляду справи громадянки Лариси Маковійчук Господарським судом України.

Андрія Парубія до міністра освіти і науки, молоді та спорту України щодо надання інформації про заплановані заходи з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів в Україні у 2012-2013 роках.

Миколи Деркача до міністра освіти і науки, молоді та спорту України щодо виділення шкільного автобусу для перевезення учнів професійно-технічного училища №74 Васильківського району Дніпропетровської області.

Валерія Баранова до міністра юстиції України щодо доцільності внесення змін до Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" з питань, що стосуються державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.

Степана Курпіля до міністра закордонних справ України щодо відкриття митного переходу "Угринів-Долгобичів".

Олександра Шепелева до міністра екології та природних ресурсів України щодо вжиття заходів для вирішення екологічної проблеми в Івано-Франківській області.

Василя Чуднова до міністра фінансів України, голови Державного агентства автомобільних доріг України щодо проведення ремонту автодороги загального користування Яблунів-Космач та робіт на мостовому переході в селі Космач Косівського району Івано-Франківської області, які перебувають в аварійному стані.

Тараса Стецьківа до міністра аграрної політики та продовольства України щодо здійснення заходів для повернення боргу Аграрного фонду України перед Державною акціонерною компанією "Хліб України" "Львівський комбінат хлібопродуктів".

Групи народних депутатів (Шустік, Забарський та інші) до міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо самочинного будівництва багатоквартирних будинків по вулиці Малиновського 72 в місті Буча Київської області.

Групи народних депутатів (Прутнік, Плотніков та інші) до Міністерства культури України, Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України, Пенсійного фонду України, Київської міської державної адміністрації стосовно необхідності всебічного розгляду звернення Будинку ветеранів сцени Національної спілки театральних діячів України імені Наталії Ужвій, який останні роки постійно знаходиться у скрутному матеріальному становищі, необхідності повноцінного фінансування соціально-побутових потреб літніх майстрів сцени та недопущення ситуації, за якої значна частина пенсій його мешканців вимушено спрямовується на облаштування житла, а також необхідності планування фінансування поточного ремонту та іншого облаштування Будинку ветеранів сцени, що створить його мешканцям належні умови для проживання та отримання своєчасної медичної допомоги.

Арсенія Яценюка до Генерального прокурора України щодо здійснення Генеральною прокуратурою України перевірки дотримання положень Конституції і законів України та вжиття відповідних заходів прокурорського реагування з метою недопущення реорганізації комунальних підприємств книжкової торгівлі Чернівецької області та захисту прав і інтересів трудових колективів зазначених підприємств.

Тараса Стецьківа до Генерального прокурора України, голови Комісії при Президентові України з питань громадянства, Голови Служби безпеки України щодо перевірки наявності подвійного громадянства у міністра оборони України Дмитра Саламатіна, правомірності надання йому громадянства, законності реєстрації його кандидатом у депутати та народним депутатом України 5-го та 6-го скликань.

Ореста Муца до Генерального прокурора України, глави Адміністрації Президента України, віце-прем'єр-міністра України - міністра інфраструктури України, голови Служби безпеки України щодо запобігання афери з кредитування населення на території Тернопільської області та псевдо допомоги з приводу будівництва доріг та фінансування соціальної сфери фондом "Галичина-Волинь", а також зловживання службовим становищем заступником голови Тернопільської облдержадміністрації Юрієм Желіховським та начальником служби автомобільних доріг підприємства "Тернопільський облавтодор" Миколою Гнатівським.

Андрія Шкіля до Генерального прокурора України щодо неналежного реагування правоохоронних органів на депутатське звернення та скаргу громадянки Марії Макаришин на порушення майнових прав та неправомірні дії.

Володимира Даниленка до Генерального прокурора України стосовно вжиття відповідних заходів прокурорського реагування на факти щодо невиплати заробітної плати працівникам акціонерного товариства "Ворожбянський машинобудівний завод" та притягнення винних до відповідальності за порушення законів про працю.

Ореста Муца до Генерального прокурора України, глави Адміністрації Президента України, міністра внутрішніх справ України, прокурора Тернопільської області, начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Тернопільській області щодо вчинення тяжких тілесних ушкоджень члену громадського об'єднання "Представництво Тернопільщини", педагогу Оксані Лисецькій головою Бучацької районної державної адміністрації Василем Савкою, що призвело до втрати працездатності та погіршення стану здоров'я.

В'ячеслава Кириленка до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України про вимогу вжити належних заходів для недопущення рейдерського захоплення приміщення по вулиці Грушевського 34/1 у місті Києві, де знаходиться редакція найстарішого в Україні журналу іноземної літератури "Всесвіт".

Андрія Шкіля до Генерального прокурора України щодо неналежного реагування органів прокуратури на скаргу відомого архітектора Ігоря Подоляка з приводу вилучення гуцульських старожитностей у місті Львові.

Василя Деревляного до Генерального прокурора України щодо неналежного розгляду депутатського звернення з питань захисту прав та законних інтересів членів сім'ї жительки міста Тернопіль Галини Живко.

Володимира Даниленка до Генерального прокурора України стосовно вжиття відповідних заходів прокурорського реагування на факти щодо невиплати заробітної плати працівникам акціонерного товариства "Центролит".

Валерія Бевза до Генерального прокурора України, міністра юстиції України, керівника Державного управління справами щодо вжиття невідкладних заходів реагування стосовно факту невиконання рішення суду посадовими особами Державного управління справами, бездіяльності посадових осіб Генеральної прокуратури та Державної виконавчої служби, що призвело до грубих порушень конституційних прав громадянина Олексія Григоренка.

Володимира Лещенка до Генерального прокурора України щодо правомірності дій співробітників правоохоронних органів Автономної республіки Крим під час затримання та проведення слідчих дій стосовно жителя міста Сімферополь Муси Алієва.

Олега Тищенка до Генерального прокурора України, голови Центральної виборчої комісії про розгляд скарги громадянки Світлани Побережець, представника мешканців села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району на протиправні дії членів Софіївсько-Борщагівської сільської виборчої комісії щодо незаконного залишення без розгляду та відмови у реєстрації заяв про реєстрацію кандидатів на посаду Софіївсько-Борщагівського сільського голови Тамари Давиденко, Віталія Штурхецького та Світлани Побережець на позачергових виборах, що відбудуться 27 травня 2012 року.

Валерія Бевза до Генерального прокурора України, голови Вищої ради юстиції стосовно вжиття дієвих заходів щодо вирішення питання про негайне відсторонення від виконання обов'язків та внесення відповідного подання про звільнення з посади судді Тульчинського районного суду Вінницької області Володимира Люлька, який своїми діями порочить високе звання судді, в результаті чого грубо порушено конституційні права громадян.

Євгена Добряка до Генерального прокурора України щодо порушення чинного законодавства про оплату праці приватним акціонерним товариством "Малинський дослідно-експерементальний ливарно-механічний завод" МДЕЗ" (місто Малин, Житомирської області) та незадовільне реагування органів прокуратури на звернення громадян.

Групи народних депутатів (Забарський, Кілінкаров та інші) до Генерального прокурора України, голови Державної виконавчої служби України щодо правомірності дій посадових осіб Дзержинського райуправління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у місті Харкові, прокуратури міста Харкова, Державної служби боротьби з економічною злочинністю Харківської області та Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції.

Лесі Оробець до Генерального прокурора України щодо відновлення законності в діях правоохоронців Звенигородського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Черкаській області та посадових осіб прокуратури Черкаської області, а також притягнення їх до відповідальності згідно чинного законодавства.

Євгена Шаго до Генерального прокурора України стосовно поверхового розгляду прокуратурою Миколаївської області депутатського звернення, порушення термінів розгляду та не надання відповіді по суті за скаргою громадянина Олексія Лубінця.

Олександра Чорноволенка до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, голови Київської міської державної адміністрації про припинення діяльності при Київській міській державній адміністрації групи з рейдерського захоплення Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків столиці за участі членів незаконно створених та очолюваних головою Київської міської державної адміністрації Олександром Поповим "дорадчих" органів, зокрема за участю колишнього міського голови міста Хорол Олександра Безносика та колишнього депутата міської ради міста Світловодськ Олега Матійціва, а також участі відділу державної реєстрації Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації та муніципальної газети "Хрещатик" у встановленні контролю над київським Об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків "Лісова пісня" осіб, які не є співвласниками цього Об'єднання співвласників багатоквартирних будинків: (Сергій Гресь, Валентина Макарова та інші).

Володимира Пилипенка до Генерального прокурора України щодо необхідності проведення прокурорської перевірки злочинної діяльності сільського голови села Засулля Лубенського району Сергія Бондаренка.

Івана Стойка до Генерального прокурора України щодо ознак фальсифікації досудового слідства органами Міністерства внутрішніх справ України у Тернопільській області.

Ігора Єреська до Генерального прокурора України стосовно бездіяльності правоохоронних органів України в ситуації, що сталася навколо Южненського міського ринку Одеської області.

Наталії Королевської до Генерального прокурора України щодо недопущення затягування розслідування кримінальної справи десятирічної давності, потерпілими у якій виступають десятки сімей із міста Одеса.

Наталії Королевської до Генерального прокурора України стосовно вжиття заходів щодо припинення тиску та перешкоджанню законній професійній діяльності журналістів інформаційного агентства "Твій Час".

Лілії Григорович до Генерального прокурора України щодо порушення природоохоронного законодавства депутатом Березанської міської ради Київської області.

Лілії Григорович до Генерального прокурора України щодо порушення присяги службовця органів місцевого самоврядування.

Олега Ляшка до Генерального прокурора України про притягнення до відповідальності за вчинення корупційних діянь посадових осіб Прилуцької міської ради Чернігівської області.

Сергія Павленка до Генерального прокурора України стосовно захисту земельних та майнових прав сільської громади села Ясногородка Вишгородського району Київської області.

Сергія Соболєва до Генерального прокурора України щодо необхідності вжиття заходів, спрямованих на припинення корупційних дій та розкрадання державного бюджету з боку посадової особи Ігоря Якубовича.

Юрія Одарченка до Генерального прокурора України щодо негайного припинення застосування проти Юлії Тимошенко тортур, розслідування фактів її побиття та притягнення винних до відповідальності.

Групи народних депутатів (Дубовий, Стешенко та інші) до Генерального прокурора України щодо вчинення незаконних дій та порушення вимог законодавства працівниками прокуратури та факту незаконного захоплення і обшуку громадської приймальні народного депутата України в місті Ізмаїл Одеської області.

Едуарда Прутніка та Валерія Бондика до Генеральної прокуратури України, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державного агентства земельних ресурсів України, Чернігівської обласної державної адміністрації, Бахмацької районної державної адміністрації стосовно необхідності всебічного розгляду звернення пенсіонерки Лідії Ігнатенко щодо фактів порушення земельного законодавства та вжиття відповідних заходів для усунення таких порушень з боку уповноважених органів.

Вячеслава Коваля та Олександра Чорноволенка до Генерального прокурора України щодо здійснення владою замаху на державного діяча, лідера української опозиції, голову партії "Батьківщина" Юлію Тимошенко.

Миколи Кравченка до Голови Служби безпеки України щодо правомірності дій старшого оперуповноваженого на особливо важливих об'єктах п'ятого відділу Головного відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління Служби безпеки України в Донецькій області майора Дудчика.

Олександра Скибінецького до Голови Служби безпеки України щодо надання інформації про реагування Службою безпеки України на протизаконні дії громадянина Російської Федерації під час святкування Дня Перемоги у місті Одеса.

Юрія Одарченка до голови Державної пенітенціарної служби України стосовно встановлення деяких обставин, пов'язаних із утриманням в ув'язненні Юлії Тимошенко та припинення тортур і жорстокого поводження щодо неї.

Андрія Парубія до голови Державної фінансової інспекції України щодо перевірки фактів корупційної діяльності, фінансових порушень та зловживання повноваженнями посадовими особами Бурштинського вищого професійного технічного училища торгівлі та ресторанного бізнесу.

Леоніда Грача до Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо необхідності прийняття невідкладних заходів для погашення боргів за харчування школярів в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим.

Володимира Ар'єва до голови Київської міської державної адміністрації щодо перевірки законності знищення зелених насаджень на Трухановому острові.

Володимира Герасимчука до голови Київської міської державної адміністрації щодо ситуації з безпритульними тваринами в місті Києві.

Олени Бондаренко до голови Житомирської обласної державної адміністрації щодо відсутності реагування та ненадання відповіді на депутатські звернення головою Бердичівської районної державної адміністрації Володимиром Збаражським.

Сергія Павленка до голови Севастопольської міської державної адміністрації щодо газифікації сіл Андріївка та Сонячне Нахімовського району міста Севастополя.

Сергія Соболєва до голови правління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" стосовно ненадання у визначені терміни інформації щодо обсягу заборгованості промислових споживачів перед компанією "Нафтогаз України".

Таким чином, шановні народні депутати, ще раз нагадую про те, що проголошено 207 депутатських запитів.

Група народних депутатів, точніше кажучи, народні депутати: Кармазін, Яворівський, Кириленко звернулись з відповідно оформленими документами з пропозицією надати їм час для виступу в зв'язку з невдоволенням відповідю на депутатські запити. На превеликий жаль, ми не можемо це зреалізувати… (Шум у залі) Ну, так а що ж я можу робити, треба було не блокувати минулої п'ятниці трибуну, ми б тоді виголосили депутатські запити по півгодини і ви б виступили всі. Бо ми, шановні колеги, більше ніж 45 хвилин проголошували депутатські запити.

Я просив би секретаріат на наступний пленарний тиждень, будемо сподіватися, що буде можливість виступити в наших колег.

Шановні народні депутати, нам потрібно розглянути звіт Тимчасової спеціальної комісії з питань Автономної Республіки Крим.

Шановні колеги, як би ви поставились до такої пропозиції, якби ми, скажімо, не робили перерви і продовжили роботу, тоді пів на другу закінчили б роботу. Нема заперечень? Давайте, бо нам треба розглянути ряд питань. Я дякую за порозуміння.

Шановні колеги, пропозиція так: для доповіді голови Спеціальної комісії, оскільки звіт роздано вам, надати там до 5 хвилин, мало буде, да? Ну, давайте до 10 хвилин. Якщо будуть питання – до 5 хвилин. Якщо буде потреба обговорити, то ми запропонуємо, щоб фракцій виступили та і все. Оскільки це інформація, то нам обговорення нема потреби проводити.

Слово має голова Тимчасової спеціальної комісії Дейч Борис Давидович. Будь ласка, Борис Давидович, до 10 хвилин у вас.

11:48:51

ДЕЙЧ Б.Д.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, Временная специальная комиссия по вопросам Автономной Республики Крым за истекший период провела пять заседаний, изучила и представила на рассмотрение Верховной Рады Украины девять законопроектов, 270 поправок к действующим законам и к проектам законов.

На заседании комиссии рассматривались законопроекты, разработанные народными депутатами Украины, Советом Министров и Центром законодательных инициатив Верховной Рады Автономной Республики Крым совместно с членами комиссии. Основные законопроекты, над которыми работала комиссия, касались вопросов социально-экономического развития Автономной Республики Крым, системы налогообложения, состояния и функционирования курортно-туристического комплекса, обустройство депортированных граждан, совершенствование системы взаимоотношений между центральными органами власти и местными органами самоуправления по финансированию социальной сферы и коммунального хозяйства.

В связи с необходимостью обеспечения реализации норм законопроекта об основах развития Автономной Республики Крым и особенностях обеспечения инвестиционной деятельности на её территории, разработанного по поручению Президента Украины от 12 августа 2010 года и принятого Верховной Радой Украины 21 февраля 2012 года в первом чтении, комиссией был предложен на рассмотрение парламента проект Закона о внесении изменений в Налоговый кодекс Украины относительно налогообложения инвестиционной деятельности, осуществляемой на территории автономии.

С целью приведения некоторых законодательных актов Украины в соответствие с положениями Закона Украины о Совете Министров Автономной Республики Крым, на заседании комиссии был обсуждён и предложен для рассмотрения Верховной Раде Украины проект Закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины касательно взаимодействия Совета Министров Автономной Республики Крым с министерствами и другими центральными органами исполнительной власти.

Учитывая важность обеспечения благоприятных условий для интенсивного развития курортной отрасли в Крыму, комиссия одобрила и направила на рассмотрение Верховной Рады Украины законопроекты о внесении изменений в Налоговый кодекс Украины по поводу упорядочения налогообложения туроператорской и турагентской деятельности, повышения доступности и конкурентоспособности внутреннего и въездного туризма. А также системы оплаты туристического сбора физическими лицами, владельцами или арендаторами индивидуальных средств размещения.

Комиссией был рассмотрен проект Закона о внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно установления ответственности за нарушение порядка предоставления услуг по временному размещению, инициирован вопрос об упрощении въезда на территории Украины туристов, проживающих на территории Латвийской, Эстонской Республик со статусом лиц без гражданства.

Народными депутатами Украины, членами временной специальной комиссии вносились предложения в законопроекты, которые готовились ко второму чтению, в частности: об основах развития Автономной Республики Крым и особенностях осуществления инвестиционной деятельности на ее территории, о Совете Министров Автономной Республики Крым, о Государственном бюджете Украины на 2012 год, о государственной службе, об оптимизации функций центрального органа исполнительной власти в сфере экологии и природных ресурсов с выдачей документов разрешительного характера, об использовании и охране земель, о государственном контроле и государственных закупках, а также многим другим вопросам.

Особое внимание временная специальная комиссия уделяет вопросам адаптации, интеграции в украинское общество депортированных крымских татар, греков, армян, болгар и немцев, которые вернулись в Украину на постоянное место жительства. Крайне актуальными остаются вопросы обеспечения репатриантов жильем, социальной, инженерной инфраструктурой. На сегодня 8 тысяч семей этой категории граждан нашей страны не имеют собственного жилья. Из-за отсутствия финансирования из государственного бюджета 16 тысяч индивидуальных застройщиков не могут закончить начатое строительство. Около 300 массивов компактного проживания репатриантов лишь на 87 процентов обеспечены электроэнергией, на 65 процентов водой. В этих поселениях практически отсутствуют дороги с твердым покрытием, водопроводы и канализационные сети.

После обращения нашей комиссии Министерством социальной политики Украины департамент защиты прав депортированных по национальному признаку, вернувшихся в Украину. В 2011 году проведено перераспределение бюджетных средств в размере 10,5 миллионов гривен из фонда Министерства культуры Украины в фонд Министерства социальной политики Украины, которые были использованы по назначению. На сегодняшний день от народных депутатов Украины, Совета Министров и Верховной Рады Автономной Республики Крым в комиссию продолжают поступать предложения по совершенствованию существующего законодательства, постоянно обновляется внутренний реестр законопроекта, зарегистрированного в Верховной Раде Украины, касающийся развития Автономной Республики Крым.

Крымская автономия не в силах самостоятельно решить такие стоящие перед ней глобальные вопросы как повышение конкурентоспособности крымского курорта, обустройство депортированных, специфика этнического состава Крымского полуострова, наличие базы Черноморского флота Российской Федерации. Безусловно, это далеко не полный перечень существующих в Крыму проблем, но они влияют на социально-экономическое состояние региона и политическую ситуацию в нем, поэтому требуют решения на государственном уровне. При этом предпринимаемые государством меры часто бывают направлены на решение экстренных проблем и носят не системный, а иногда точечный характер.

Чтобы не быть голословным, приведу небольшой пример. Кабинет Министров Украины выделил значительные средства на восстановление набережных Ялты и Алушты, разрушенных зимой сильнейшими штормами. Такая оперативность должна была позволить своевременно подготовить Южнобережье к курортному сезону, однако денег до сих пор нет.

Вместе с тем хочу отметить следующее. Если бы своевременно были профинансированы и выполнялись противооползневые и берегоукрепительные мероприятия, как это ранее предусматривалось государственными программами, может, возможно, не было случившихся разрушений и не пришлось бы решать эти вопросы в авральном порядке и с большими затратами.

Аналогичный пример связан с использованием Северо-крымского канала. Средства на его эксплуатацию резко сокращаются, а это значит, не только сокращаются орошаемые земли, но и остается нерешенной острая проблема в Крыму с питьевой водой.

Хочу обратить ваше внимание, коллеги, на то, что наша комиссия была создана не для сбора статистических данных, а для реального улучшения законодательной базы, влияющей на ситуацию в Крыму. Все члены комиссии, независимо от партийной принадлежности, досконально знакомы с проблемами Крыма и готовы работать для их решения, поэтому убедительно прошу вас поддерживать вносимые нашей комиссией предложения. Я уверен, что в этом зале все заинтересованы в стабильно развивающемся и процветающем Крыме так же, как и крымчане заинтересованы в благополучии каждого региона Украины, что в свою очередь станет реально возможным только при расширении полномочий на местах.

Именно на этом своем выступлении на заседании совета регионов в Ялте Президент Украины Виктор Федорович Янукович акцентировал внимание, отметив, что территориальные громады в соответствии с Конституцией потенциально имеют права, но в жизни не обладают возможностью их реализовывать.

Так что от всех нас, находящихся в этом зале, зависит, насколько быстро мы сможем изменить ситуацию к лучшему. Спасибо.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Борисе Давидовичу. Я думаю, все ясно. Перейдемо до прийняття постанови. Запитання? Будь ласка, 3 хвилини на запитання. Так, прошу, Карпук.

11:59:18

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук. Прошу передати слово Василю Олексійовичу Кисельову. Ні?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступів не буде. Я ще раз повторюю, виступів ніяких не буде. По постанові обговорення, якщо будуть у вас пропозиції.

КАРПУК В.Г. Тоді запитання до доповідача. Дійсно, Крим багато втрачає з того, що за цінової політики ціни на курортний відпочинок в Криму набагато вищий, аніж, скажімо, в тій же Анталії. Тільки в цьому році Туреччина очікує більше 700 тисяч туристів з України. Це ще свідчення того, що політика відносно санаторно-курортного лікування, відносно цінової політики в Криму є не продумаю, нечіткою, і ми з-за цього багато втрачаємо.

Я, дійсно, почув і у вас багато пропозицій, але треба й на законодавчому рівні зрити те, щоби, дійсно, відпочинок в Криму був доступний не тільки для українців, але й бажаним і для росіян, і для громадян інших країн. Дякую.

ДЕЙЧ Б.Д. Я вопрос себе не понял!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сухий Ярослав.

12:00:36

СУХИЙ Я.М.

Борис Давыдович, вы не удивляйтесь, что вопросов к вам не будет, будут только пожелания и слова "спасибо", потому что такого глубокого отточенного аргументированного отчета мы давным-давно в этом сессионном зале не слышали. Тому я хочу вам подякувати за цей звіт. Ви знаєте, він комплексний. І ви правильно… комісія ваша підійшла до вирішення проблем Криму. Це ж не тільки оздоровниця. Це не тільки Ялта. Крим – це агропромисловий комплекс, колись могутній, потужній, який міг би набагато краще працювати при нормальній державній підтримці і якійсь більш стабільній ситуації політичній в нашій країні, тому я вам також щиро дякую за ваш виступ і за комісію. І хочу вас запитати все-таки яка ваша точка зору стосовно прийняття законопроекту щодо депортованих народів.

ДЕЙЧ Б.Д. Сегодня в Крыму во всех городах и населенных пунктах проходят траурные мероприятия. Я бы не хотел, Ярослав, возвращаться к этому. Принят… И начинать сегодня будоражить этот вопрос. Он сегодня совершенно не нужен.

А для того, чтобы ответить на цены по Анталии. Так мы вас призываем: надо, чтобы в нашей стране много сделали того, что сделали в Турции для развития туризма и создания условий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мармазов.

12:02:15

МАРМАЗОВ Є.В.

Борис Давыдович, ну, у меня такой вопрос. Вот подымали в своем выступлении проблему обустройства депортированных народов. Вот скажите, пожалуйста, вот прилетаешь в Симферополь и едешь на ЮБК, вдоль дороги громадные площади застроены будочками два на два – картина ужасная! Что делать? Ваше мнение. Так же оставлять навечно нельзя!

ДЕЙЧ Б.Д. Нет, но нужно решать вопрос обустройства более быстро, более конкретно и самозахваты запрещать, не поощрять, но в то же время выделение земель должно быть более точечно и более быстро. Так, 20 лет мы занимаемся – никак не решим эту проблему.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Немає, вибачте, немає двох минут. Я ще раз повторюю: немає двох минут.

Візьміть, будь ласка, постанову. Розглядаємо проект Постанови про звіт Тимчасової спеціальної комісії. Я пропоную у цій постанові залишити перший пункт: "Звіт Тимчасової спеціальної комісії з питань Автономної Республіки про виконану роботу взяти до відома". Другий і третій пункти забрати, вони до нас не мають ніякого відношення, тому що постановою, коли ми створювали ТСК, вона створена до завершення каденції, нема чого її продовжувати, вона створена тою постановою. Четвертий пункт зробити другим: "Кабінету Міністрів рекомендувати внести зміни до Закону про Державний бюджет щодо субвенцій Автономній Республіці Крим". Третій: "Опублікувати звіт у газеті "Голос України". І четвертий: "Ця постанова набуває з дня її прийняття".

Хто за те, щоб прийняти її за основу, прошу проголосувати.

12:04:38

За-249

Прийнято за основу.

Які будуть пропозиції? Будь ласка, Кисельов. У Кисельова є зауваження. Прошу мікрофон, одна хвилина.

12:04:46

КИСЕЛЬОВ В.О.

Шановні колеги, перш за все, я пропоную прийняти цю постанову в цілому за виключенням пункту третього, звертаю увагу, пункту третього.

Крім того, хочу сказати пару слів, шановні колеги, Крим – унікальний регіон для проведення економічних реформ, в тому числі в курортній сфері і агропромисловому комплексі. Багато років пропрацювавши в агропромисловому комплексі і знаючи, що вироблена в АПК одна гривня продукції дає сім гривень продукції в інших галузях промисловості, я пропоную, шановні колеги, 2013 рік об'явити роком агропромислового комплексу України. Це я підтримую, в тому числі і депутата Сухого.

Крім того, шановні колеги, ну, Україна витримала рік футболу 2012, витримає і АПК. Крім того, мені боляче дивитися, як по команді зверху сьогодні сільські ради приймають рішення про демонтаж і здачу в металолом труб, задвижок і обладнання насосних зрошувальних станцій Північно- Кримського каналу, те, що говорив Борис Давидович. А на мої депутатські запити приходять формальні відписки. Відбувається розграбування на сотні мільйонів, замість того, щоб відновити зрошувальні землі і Крим перетворити, повернути славу Криму регіону садів і виноградників. Я дуже сподіваюсь, що я….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ну, я вже говорив. Ми третій пункт з цієї постанови забрали, так що його немає, бо він немає ніякого відношення до нашого звіту. Таким чином є пропозиція, прийняти в цілому постанову.

Я ставлю на голосування Постанову про звіт Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань Автономної Республіки Крим (реєстраційний номер 10321) у тому варіанті, який я сказав, перший пункт... другий, третій пункт ми забираємо, четвертий стає другим і так далі нумерація. Прошу голосувати.

12:06:58

За-263

Дякую. Прийнята постанова.

Тепер ми переходимо до розгляду питання – звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет на 2011 рік". Пропонується такий регламент. Що ми десь протягом години зуміли з цим питанням справитися. Доповідь першого заступника Мярковського – до 10 хвилин; 5 хвилин – відповіді на запитання; співдоповідь Лук’янова – 5 хвилин; 3 хвилини – відповіді на запитання; співдоповідь голови Рахункової палати – 5 хвили і 3 хвилини і десь у межах 30 хвилин – обговорення.

Я запрошую до доповіді першого заступника міністра фінансів України Анатолія Івановича Мярковського. Будь ласка, 10 хвилин.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Урядом підготовлено і відповідно до Бюджетного кодексу поданий звіт про виконання бюджету за 2011 рік. І хотілося б деякі акценти розказати, які були завдання і чого досягнув уряд у минулому році у бюджетній сфері.

Бюджет 2011 року був орієнтований на виконання завдань, визначених програмою економічних реформ Президента, а саме, створення стабільної системи управління державними фінансами, забезпечення стійкого економічного зростання, гарантованого виконання державою своїх соціальних зобов’язань.

Незважаючи на уповільнення розвитку світової економіки з 5,2 відсотків у 2010 році до 3,8 відсотків у 2011 році, темпи зростання економіки України прискорилися. За підсумками минулого року реальний ВВП зріс на 5,2 відсотки, перевищивши і офіційні прогнози і прогнози міжнародних організацій, в тому числі МВФ і світового банку.

У номінальному виразі ВВП склав 1316,6 мільярда гривень, що на 25,6 мільярдів гривень вище врахованого у бюджеті на 2011 рік або на 21,6 відсотки. Позитивні тенденції спостерігалися і в промисловості – зростання на 7,6 відсотків, в сільському господарства – 17,5 відсотків ріст, у будівництві – 11 відсотків. Індекс споживчих цін досяг найнижчого рівня, починаючи з 2002 року – 4,6 відсотків, тобто вдвічі менше прогнозного показника на минулий період. Прискоренню розвитку економіки, в тому числі на інвестиційно-інноваційній основі, сприяв Податковий кодекс України, який вступив в силу з 2011 року.

Основними стимулюючими нормами податкової реформи стали скорочення кількості податків і зборів із 43 до 23: зниження ставок податку на прибуток в 2011 році до 20 відсотків і подальша динаміка зниження до 16 відсотків; запровадження автоматичного відшкодування ПДВ; введення для малого бізнесу на 5 років податкових канікул у вигляді нульової ставки податку на прибуток; запровадження пільгових умов оподаткування податок на прибуток окремих сфер економіки, зокрема сільського господарства підприємств вугледобування, літакобудування, космічної галузі, машинобудування, для АПК, легкої промисловості та інших; запровадження прискореної амортизації; удосконалення спрощеної системи оподаткування.

В 2011 році продовжувалася бюджетна реформа. Покращено нормативно-правову базу бюджетного процесу, удосконалено основні засади управління державним боргом та гарантованим боргом. Посилено фінансову самодостатність місцевих бюджетів, оптимізовано кількість бюджетних програм.

Вчасно та вдало впроваджені бюджетна та податкова реформи забезпечили стабільні наповнення державної скарбниці. Перевиконання планових показників надходжень, а також прискорений розвиток економіки дали змогу збільшити протягом 2011 року планові показники доходів на 22,4 мільярди гривень, видатків – на 20,8 мільярдів гривень та скоротити дефіцит на 3 мільярда гривень, з 3,1 відсотка ВВП, який планувався в минулому році, до 2,7 відсотків ВВП. Додатковий ресурс бюджету був направлений на збільшення соціальних виплат населенню та фінансування нагальних потреб окремих галузей економіки і регіонів.

За підсумками 2011 року дохідна частина зросла майже на чверть у порівнянні з 2010 роком і становила 314,6 мільярдів гривень. Перевиконання вже збільшених у минулому році планових показників доходів склало 8,5 мільярдів гривень. Доходи загального фонду Державного бюджету становили 265,8 мільярдів гривень і зростання проти показників 2010 року склало 28,1 відсоток.

Також в минулому році досягнуто суттєвого переконання по основним бюджетоутворюючих податках. Зокрема, по податку на додану вартість – 1,5 разів, по податку на прибуток підприємств проти плану – плюс 37 відсотків, плюс 20 відсотків акцизного податку і 1,8 рази з орендної плати. В 1,8 рази збільшено відшкодування ПДВ грошовими коштами до 42,8 мільярдів гривень. Введено у минулому році в дію автоматичні відшкодування ПДВ. За рахунок такого механізму було повернуто 15,9 мільярдів гривень.

Достатні наповнення дохідної частини державного бюджету протягом 2011 року дозволило збільшити як соціальні, так і івестиційні видатки. При цьому проводилася виважена політика видатків. Зокрема, було розпочато проведення адміністративної реформи. Скорочені видатки на утримання органів державної влади, здійснення обмеження непріоритетних видатків.

За минулий рік касові видатки державного бюджету зросли на 9,8 відсотків до 333,5 мільярдів гривень. При цьому по загальному фонду державного бюджету на 20,5 відсотків, до 287,3 мільярдів гривень. Ресурси державного бюджету спрямовувалися, в першу чергу на фінансування основних захищених статей бюджету. Так видатки соціального спрямування за загальним фондом державного бюджету зросли на 16 мільярдів гривень, до 228,5 мільярдів гривень.

В минулому році були підвищені основні соціальні стандарти. Розмір мінімальної зарплати майже на 9 відсотків, це при тому, що в більшості країн Європейського Союзу таке зростання складало менше 2 відсотків. Посадовий оклад працівника першого тарифного розряду ЄТС збільшено в минулому році на 11,6 відсотків. Середньорічний мінімальний розмір пенсії на 8,1 відсотків.

Забезпечено міжкваліфікаційні співвідношення оплати праці працівників перших і сьомих тарифних розрядів. Також було запроваджено додаткові надбавки матеріальної допомоги та інші виплати працівників освіти, культури, охорони здоров'я ат соціальної сфери. В минулому році повністю уряд забезпечив виконання усіх соціальних стандартів і своєчасної виплати заробітних плат та пенсій.

Крім того, вдалося відновити тенденцію щодо балансу видатків між соціальними та інвестиційними видатками. Капітальні видатки у минулому році зросли на 48,6 відсотків, до 31,3 мільярди гривень. І в структурі видаткової частини їх питома вага підвищилась на 2,4 відсотка пунктів до 9,4 відсотків.

За рахунок цих коштів у новому році було забезпечено будівництво об’єктів енергетики, вугле- і торфобудівних підприємств, фінансову підтримку суб’єктам господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсацій з лізингових платежів; будівництво та розвиток мережі метрополітенів; будівництво десятків сучасних шкіл і лікарень; будівництво автотранспортної магістралі через річку Дніпро у місті Запоріжжі; залізнично-автомобільного мостового переходу і Подольського мостового переходу в місті Києві. А також будівництво та ремонт закладів соціальної сфери, житлових будинків, систем теплопостачання, мереж водопостачання, вуличного освітлення, каналізації, очисних споруд і таке інше.

Вжиті урядом заходи і стимулювання розвитку економіки, проведення важливих структурних реформ дозволило досягнути поставленого завдання щодо економічного зростання, підвищення заробітних плат, пенсій та соціальних допомог населенню, повернення інвестиційної спрямованості бюджетної політики. При цьому було забезпечено суттєве скорочення дефіциту бюджету та зменшено рівень державного боргу відносно ВВП. І це видно на слайді. Так, в 2011 році вдалось знизити плановий показник дефіциту до 2,7 відсотків ВВП проти дефіциту, який був 5,9 у 2010 році. Цей показник дефіциту був найнижчим серед більшості розвинутих країн світу.

Погашення та обслуговування державного боргу у 2011 році завчасно здійснювалося і в повному обсязі. Погашення боргу склало 45,6 мільярдів гривень, обслуговування – 23,1 мільярд гривень.

Державні запозичення в минулому році було здійснено на суму 80,7 мільярдів гривень, з яких 8,9 – кошти, спрямовані на капіталізацію банківських установ, 12,5 – для поповнення статутного фонду "Нафтогазу України" та 5 мільярдів – для кредитування аграрного фонду. Майже половина дефіциту бюджету в 2011 році було профінансовано за рахунок не боргових джерел. Від приватизації державного майна надійшло 11,5 мільярди гривень, що на 14,8 відсотки більше запланованого.

Вдалося зменшити співвідношення державного боргу. Проти 2010 року державний борг скоротився на 2 відсоткових пункти, до 27,1 відсотків. Державний і гарантований державою борг скоротився на 4 відсоткові пункти, до 35,9 відсотків.

Високі показники виконання бюджету в 2011 році створили міцну основу для формування та виконання бюджету 2012 року та подальшого розвитку прозорої і ефективної системи державних фінансів, здатної забезпечити макроекономічну стабільність та зростання економіки для підвищення рівня добробуту. Цей звіт був розглянутий на засіданні Комітету з питань бюджету і відповідне рішення є комітету та проект Постанови.

Урядом…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. … пропонується підтримати це рішення бюджетного комітету і проект Постанови, і прийняти її сьогодні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання. Так, 5 хвилин, будь ласка, Ярощук.

12:18:28

ЯРОЩУК В.І.

Прошу передати слово Чечетову.

12:18:35

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Анатолий Иванович, вы действительно дали объективную картину выполнения бюджета за прошлый год. И нужно отдать должное работе правительства в части, прежде всего, Министерства финансов, которое в сложных, я бы сказал, условиях глобального мирового экономического кризиса удалось выполнить бюджет, своевременно делать выплаты пенсий и зарплаты, свести дефицит бюджета в 2,7, когда европейский стандарт 2,5. А мы помним, что было почти 15 в 2009 году. Это снизить почти в 5 раз и выйти на европейский норматив. 2 года практически заморожено курс гривны – 8. То есть это говорит о том, что курс бюджетной политики правительством выбран правильно. Хотелось, чтобы и в этом году был пролонгирован этот курс.

У меня один вопрос. Если, как бы уже к этому году, если нам не удастся взять кредит МВФ, удастся ли нам также хорошо свести бюджет этого года без кредита МВФ?

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Ну, ви знаєте, що і в минулому році в нас не було кредиту МВФ і завдяки виваженій борговій політиці, виваженій політиці дефіцитності бюджету уряду вдалося витримати вимоги стандарту, як ви сказали, що стосується дефіциту і досягнути зменшення питомої ваги боргу у ВВП. Тобто це є відповідний результат і тому ми могли забезпечити стабільність нашої валюти, оскільки фінансування бюджету здійснювалося не емісійними коштами, а коштами, які надходили від сплати податків і зборів. І на сьогодні ми, на 2012 рік, також йдемо визначеним, прийнятим курсом, який стосується дуже раціональної політики по запозиченням.

І я думаю, що з урахуванням уточнення бюджету, який відбувся у квітні, уряду вдасться забезпечити повністю виконання своїх внутрішніх зобов'язань перед громадянами України, а також обслуговування державних боргів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін Станіслав.

12:20:46

АРЖЕВІТІН С.М.

Анатолій Іванович, ви то точно знаєте, що державні фінанси не можуть існувати без кредитних фінансів банківської системи. Очевидно, вам відомі хороші результати банківської системи за минулий рік і знаєте цифри про те, що сьогодні банківська система в економіку вклала 802 мільярди, в той час, коли обсяг фінансових ресурсів загальний державного бюджету 400 мільярдів, тобто в 2 рази більше. Ви знаєте, що банківська система в минулому році, незважаючи на важкий кризовий рік, 70 мільярдів додатково ще дала кредитних ресурсів в економіку України, це ті, які будуть платити податки до бюджету, залучила додатково 75 мільярдів депозитів. Ви знаєте, які багатомільярдні суми перераховуються в цінній папери уряду для покриття дефіциту бюджету.

Отже в мене до вас запитання. Чи не могли б ви привітати банківську систему з професійним святом, яке буде через 2 дні – 20 травня, враховуючи ось такі хороші результати?

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую за запитання. Чесно кажучи, не очікував такого типу запитання. Але я дуже радий, що, дійсно, Міністерство фінансів і спільно з Національним банком знаходять порозуміння в сфері державних запозичень. Ви знаєте, що в нас активізувався цей сектор. Ми здійснюємо оптимально, на наш погляд, систему фінансування бюджету.

І я хотів би з урахуванням того, що ми находимо порозуміння в такій складній сфері, привітати усіх працівників банківського сектору з їх професійним святом і побажати, щоб у них було побільше грошей і вони могли вкладати їх не тільки у цінні папери держави, а також в реальний сектор економіки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ганущак.

12:22:49

ГАНУЩАК Ю.І.

Дякую. Ну, я б хотів би бачити, звичайно, на трибуні міністра, тому що, взагалі кажучи, кого ж ми тоді обрали, якийсь фантом, невидимку. Ми його ні разу не бачили, навіть не знаємо, як звучить його голос. Ну, але Бог з ним. Трус не играет в хоккей.

Два питання. Перше. Коли ми нарешті побачимо у звіті результати середньострокового планування? Тобто мене цікавить. Купа грошей витрачено на об’єкти капітального призначення. Їхня готовність, скільки перехідні залишки, як освоюються кошти, коли воно закінчиться? Тобто, якщо і вже не йдеться про нормальне середньострокове планування і бюджетування на ці програми, то принаймні на капіталку ці речі хочу побачити.

Ну, і друге питання стосується, ну, абсолютно нікудишнього стану місцевих бюджетів. І я що бачу, що 300 мільйонів в останній день …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте. Треба було менше вступу робити.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Ви знаєте, що ми ідемо шляхом постійного удосконалення бюджетного законодавства. І урядом, Міністерством фінансів спільно з Бюджетним комітетом і в минулому році були проведені зміни, удосконалення норм бюджетного законодавства.

І вже в цьому році в січні ми прийняли зміни до Бюджетного кодексу, який кожен раз ми поліпшуємо і нормативне управління бюджетними коштами, а також звітність і декларування тих цілей, які ми досягли. І ви знаєте, що перший раз у звіті за 2011 рік ми включили в пакет документів звіти головних розпорядників про досягнення ними цілей і завдань, визначених… за визначені у бюджеті коштів.

Звичайно, ми перший раз в цьому році також запровадили середньостроковий бюджетний прогноз, він затверджується постановою уряду, і це перший крок до тих вимог європейського законодавства в напрямку оцінки показників прогнозу на найближчих три роки.

Я думаю, що після прийняття чи разом з поданням…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Шановні колеги, можна говорити, але ми тоді не говоритимемо в "Різному". Якщо хочете – будь ласка, давайте змінимо одне на друге.

Співдоповідь першого заступника голови Комітету з питань бюджету Лук'янова Владислава Валентиновича. 5 хвилин. Будь ласка.

12:25:45

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати, члени уряду та запрошені! Відповідно до повноважень парламенту, визначених статтею 85 Конституції України та статтею 62 Бюджетного кодексу України, Верховній Раді належить розглянути Звіт Кабінету Міністрів про виконання Закону "Про державний бюджет України на 2011 рік" та прийняти рішення щодо нього.

Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 10 квітня за участю представників Міністерства фінансів та Рахункової палати розглянув цей звіт на висновки Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету за 2011 рік.

Слід зазначити, що виконання Закону "Про державний бюджет України на 2011 рік" здійснювалось в умовах запровадження Податкового кодексу та нової редакції Бюджетного кодексу.

Серед позитивних кроків виконання бюджету у 2011 році комітет відмічає: по-перше, незважаючи на ряд негативних тенденцій у світовій економіці, досягнуто враховані при затвердженні Державного бюджету на 2011 рік прогнозні макроекономічні показники соціального і економічного розвитку; по-друге, перевиконано план доходів Державного бюджету і надходжень від приватизації державного майна, що становить відповідно 103,5 відсотка та 114,8 відсотка затверджених показників; по-третє, у звітному році зменшилося співвідношення державного і гарантованого боргу до дефіциту державного розрахунку до ВВП. Наприклад, державний борг у 2010 році складав майже 30 відсотків у відношенні до ВВП, у 2011 році він складав 27,1 відсотка. По-четверте, захищені видатки Державного бюджету, серед яких переважно видатки соціального спрямування, проведені у повному обсязі.

Слід також зазначити, що відповідно до статті 61 Бюджетного кодексу річний звіт вперше містить інформацію про досягнення головними розпорядниками коштів запланованої мети, завдань та результативних показників виконання бюджетних програм, а також представлено звіти за всіма затвердженими показниками Державного бюджету за формою додатків до закону.

Вищесказане свідчить про підвищення прозорості бюджету та є позитивним кроком в контексті поглиблення застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі.

Разом з тим, залишається ряд проблемних запитань, які накопичилися за останні роки і потребують системного врегулювання. Зокрема, як на цьому вже було наголошено в запитаннях, це ситуація з місцевими бюджетами. Оновлення бюджетної та податкової законодавчої бази не дозволило місцевим бюджетам у 2011 році подолати негативні тенденції у бюджетному забезпеченні територіальних громад, а відтак і підвищити рівень їх самостійності та самодостатності у повному обсязі.

Бюджети місцевого самоврядування продовжують забезпечувати переважно виплату заробітної плати та оплату енергоносіїв. Їх захищені видатки склали понад 90 відсотків, а по освіті і охороні здоров'я – сягнули майже 96 відсотків і ми розуміємо, що цю ситуацію потрібно виправляти. Головним пріоритетом залишилося утримання соціально-культурної сфери, на другому плані благоустрій, транспорт, житловий фонд, комунальне господарство, 160 місцевих бюджетів, а це майже четверть з тих, що мають взаємовідносини з державним бюджетом, не виконали доходи першого кошика, які мали бути спрямовані на делеговані потреби. За таких умов місцевими бюджетами впродовж року було взято 194 середньострокові позички, повернення яких в майбутньому не сприятиме стабілізації стану місцевих бюджетів.

Шляхи врегулювання актуальних бюджетних проблем визначені у підготовленому бюджетним комітетом проекті Постанови про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", який зареєстровано за номером 10160-д і вам роздано. Цим проектом постанови пропонується Верховній Раді…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Проект постанови прочитають, усі вміють читати. Запишіться на запитання. Так, будь ласка, три хвилини Аржевітін.

12:31:10

АРЖЕВІТІН С.М.

Владислав Валентинович, ви, напевно, знаєте, що, не зважаючи на кризові явища, в минулому році до бюджету від банківської системи надійшло всіх податків більше 15 мільярдів. Ви були заступником у нашому банківському комітеті, знаєте проблеми банківської системи. Чи могли б і ви привітати банкірів, ваших колег, колектив Національного банку, колективи різних комерційних банків з професійним святом, яке будуть святкувати 20 травня?

ЛУК'ЯНОВ В.В.

Пане колего, я приєднуюсь до вашого привітання, і я дійсно хочу привітати усіх працівників банківської системи, керівництво Національного банку про те, що ми дійсно бачимо, що ідуть позитивні зміни в роботі банківської системи, привітати їх з цими досягненнями і побажати, щоб їхні надходження, а також надходження до державного бюджету зростали стало, на протязі не тільки 2012 поточного року, а і на наступні роки.

Дякую і всіх працівників вітаю з цим святом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Кендзьор.

12:32:27

КЕНДЗЬОР Я.М.

Прошу передати слово колезі Карпуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук.

12:32:33

КАРПУК В.Г.

Шановний Владиславе Валентиновичу, в Україні сталася така вже традиція з виконання бюджету, що по багатьох капітальних видатках головні розпорядники коштів ці видатки здійснюють у кінці року. Так, за результатами 2011 року видатки в сумі 86,4 мільярда гривень здійснені в жовтні-грудні. Якщо взяти по окремих міністерствах і відомствах, практично третина коштів освоюється в грудні.

Міністерство охорони здоров’я здійснило такі видатки по надзвичайно важливих програмах закупівлі ліків по боротьбі з ВІЛ-СНІДом, туберкульозом, онкологічними захворюваннями на 28,6 в кінці року, в грудні місяці. Те саме по Академії наук.

Звичайно, що такий поспіх при закупівлі і проведення таких видатків призводить до численних порушень, на що і вказується. Коли ж буде і які міри треба зробити, щоби цю ситуацію виправити. Дякую.

ЛУК’ЯНОВ В.В. Пане Володимире, я дякую вам за дійсно актуальне і важливе запитання. Більше того, хочу поглибити відповідь на ваше запитання, тому що ця проблема стосується не тільки головних розпорядників коштів, а ще більш гострою ця проблема є для місцевих бюджетів. Більше того, ми бачимо, що фінансування капітальних видатків у другій половині бюджетного року і у третьому-четвертому кварталах, вони впливають на те, що дуже багато зобов’язань розпорядники як центрального рівня, так і місцевих бюджетів, перекладають на виконавців по передплаті. І це, безумовно, не сприяє цій ситуації. Але відповідаючи на ваше запитання, хочу сказати, що ми розглядали це питання на численних робочих групах у бюджетному комітеті. Ці групи проводились як із заступниками голови, так і саме головою бюджетного комітету. І ми зробили пропозиції змін до законодавства для того…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.

Співдоповідь голови Рахункової палати…

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питань багато ще є, але часу немає.

Співдоповідь голови Рахункової палати Магути Романа Миколайовича. Будь ласка, 5 хвилин. Будь ласка.

МАГУТА Р.М.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Відповідно до чинного законодавства Колегія Рахункової палати затвердила висновки щодо виконання Державного бюджету за 2011 рік. Вони надані Верховній Раді України у встановлений термін і роздані кожному з вас. Враховуючи обмежений час, зупинюсь лише на найбільш суттєвих проблемах виконання державного бюджету в минулому році, вирішення яких є актуальними і в поточному році.

Державний бюджет 2011 року виконувався в умовах економічного зростання, що разом з набранням чинності Податкового і нового Бюджетного кодексами сприяло суттєвому збільшенню доходів його загального фонду. Однак, мали місце відхилення фактичних надходжень окремих доходів спеціального фонду від плану, тобто Постанова Верховної Ради "Про звіт виконання Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" не виконана в тій частині, де йшлося про необхідність удосконалення методології планування окремих видів доходів спеціального фонду державного бюджету, які щороку мають або низький рівень виконання, або значно перевищують планові показники.

Виконання державного бюджету здійснювалося в умовах недотримання майже третини запланованих державних запозичень, що зумовлено як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками. Зазначене стало одною з основних причин здійснення видатків з загального фонду в меншому від планового обсягу та принесення окремих платежів з погашення боргу на 2012 рік. Як і в попередні роки не було проведено своєчасне затвердження переліку державних замовників, обсягів і складу державного замовлення, що передбачено Законом України "Про державне замовлення та задоволення пріоритетних державних потреб".

В 2010 році такий перелік було затверджено лише в грудні. В минулому році є вже позитивні зрушення, але затвердження відбулося лише в червні. Нарощування як державного, так гарантованого боргу повинно проводитися досить виважено, щоб не приводити до негативних наслідків. Так, в 2011 році державний гарантований борг зріс більше ніж на 40 мільярдів гривень або, що склало 9,5 відсотка.

За останні три роки борг збільшився в два з половиною рази. На погашення і обслуговування державного боргу витрачено майже кожна шоста гривня надходжень до державного бюджету. За три роки зазначені витрати збільшилися у сім разів.

Хоча співвідношення державного боргу до валового внутрішнього продукту в 2011 році становило 36 відсотків, що на 4 відсотки пункту менше, ніж в 2010 році, темпи зростання боргових зобов'язань майже вдвічі перевищили темпи зростання реального валового внутрішнього продукту.

Частка зовнішньої заборгованості в загальній сумі державного та гарантованого державного боргу становила 63 відсотки. Задля запобігання ризикам Рахункова палата рекомендувала уряду розробити та затвердити середньострокову стратегію боргової політики із визначенням граничних боргових параметрів і критеріїв ефективності використання запозичених коштів. Крім того, для запровадження системного управління всіма процесами державного боргу пропонувалося якнайшвидше прийняти закон про державний борг. В червні 2011 року відкоригований проект подано до Верховної Ради.

Хотів би привернути увагу ще й на таке зростання місцевих, на питання зростання місцевих боргів. На кінець 2011 року їх обсяги перевищили 11 мільярдів гривень. Але знову-таки потрібен закон щодо публічного боргу, яким би були визначені засади їх регулювання.

Актуальними були також проблеми місцевих бюджетів, запровадження нового бюджетного та податкового законодавства і призвели до значного збільшення їх власних та закріплених доходів. Торік вперше понад половину доходів місцевих бюджетів було сформовано за рахунок міжбюджетних трансферів і з державного бюджету.

Зазначене свідчить про посилення централізації бюджетних ресурсів, зниження рівня бюджетної самостійності місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування. Сподіваюсь, що матеріали Рахункової палати будуть враховані при внесенні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запишіться, будь ласка, на запитання. Три хвилини. Кирильчук.

12:40:30

КИРИЛЬЧУК Є.І.

От, скажіть будь ласка. Ваше завдання було сьогодні – сказати недоліки за минулий рік.

МАГУТА Р.М. Так.

КИРИЛЬЧУК Є.І. Ви не вспіли нічого сказати. Тільки сказали, що треба прийняти два закони. Скажіть, недоліки є чи нема?

МАГУТА Р.М. Недоліки, звичайно, є, як було сказано і в попередніх доповідях. Але завдання Рахункової палати: виявити ті недоліки. Ми виявили, надали в звіті. У вас вони є конкретно, більш деталізовані. Я не хотів зупинятися на конкретних питаннях, вони у вас є.

Завдання Рахункової палати, крім виявлення недоліків, - також дати пропозиції, щоб ті недоліки не були, не допускалися в наступному періоді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Чорноволенко.

12:41:32

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановний пане Голово! Я погоджуюсь з попереднім депутатом, який до вас звертався і питав про недоліки, бо ви дійсно нічого не сказали. Хоча у вашому звіті, якщо просто відкрити його, із самого початку ми бачимо дуже багато недоліків.

Ну, перший недолік, це те, що реальні і фактичні дані не співпадають із тим, що заплановано. Це очевидний недолік, коли плануються спеціально занижені показники, щоб їх потім перевиконувати. Це неправильно з будь-якої точки зору.

Друге питання. Якщо подивитися на всі макропоказники, то незрозуміло взагалі, звідки з'являються будь-які можливості для зростання. А з моєї точки, їх так і не було. Бо якщо подивитися на темпи зростання 5 відсотків, а ціни виробників 14 відсотків… А якщо ще подивитися на те, що експорт практично не зростає, а імпорт зростає дуже швидко. То викає питання: а звідки в нас взагалі бюджет?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, відповідайте.

МАГУТА Р.М. В звіті Рахункової палати чітко описано, що доходи державного бюджету 314,6 мільярдів гривень, видатки державного бюджету здійснені у сумі 33,5 мільярдів гривень від плану. То есть, основне є економія видатків…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук, будь ласка.

12:43:16

КАРПУК В.Г.

Шановний Романе Миколайовичу, я продовжу думку своїх колег, тому що ми звикли до дійсно кваліфікованого звіту Рахункової палати по виконанню бюджету. Де є багато аналізу, кваліфікованого аналізу, чітких зауваг і рекомендацій, що зробити, і недоліків. І цей звіт відрізняється від попередніх звітів, незалежно від того, який уряд був при владі. Тому таке, можливо не запитання, а побажання вам, бо я бачу, що ви не підписували цей звіт, а підписував виконуючий обов'язки Яременко. Але у вас повинен бути професіоналізм, повинні бути дійсно чіткі зауваги і чіткі пропозиції. Тому що тут більше декларацій, більше відмічається позитивних змін, які люди не бачать, і мало дійсно тих пропозицій, які би покращували цю роботу. Дякую.

МАГУТА Р.М. Дякую. Ваші зауваження будуть прийняті мною як головою Рахункової палати в наступному. Необхідно буде більш термін дати для доповіді. І, я думаю, що наступний виступ мій буде більш обґрунтований, з цифрами, з конкретними міроприємствами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую. Я можу дати 10 хвилин йому за рахунок ваших. Можна? Відмовляйтесь від "Різного", дамо йому 10 хвилин і на цьому завершимо засідання. Сідайте, будь ласка, Роман Миколайович. Дякуємо. Люди ж тільки-тільки приступила, так що все буде нормально.

Так, прошу записатись від фракцій. Так, будь ласка, тепер від депутатів. Будь ласка, Чорноволенко. Підготуватись Гордієнко.

12:45:36

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Олександр Чорноволенко, "Наша Україна - Народна самооборона", Народний Рух України. Шановні друзі, дійсно, ви, якщо подивитесь звіт Рахункової палати, то ви самі побачите, що керівнику Рахункової палати не треба було і звертати ніякої уваги на всі недоліки, які є. вони записані в тому звіті, причому на самій першій сторінці, яку не можна ніяк не приховати, не змінити. Це основні макропоказники в порівнянні 2010 року, фактичного виконання і те, що було заплановано.

Ще раз хочу відмітити про те, що у нас спеціально Міністерство фінансів, Кабінет Міністрів розробляють і приймають песимістичний сценарій, маючи інші варіанти, з тим, щоб потім мати можливість перевиконувати все це, в гроші, які від перевиконання, використовувати в ручному режимі.

Друге. Якщо тут є члени бюджетного комітету, то вони будуть знати, що постійно бюджетний комітет кожне засідання, десятки перерозподілів бюджетних призначень. Тобто те, що заплановане на початку року, постійно переробляється протягом року і постійно це змінюється.

Третє. Ми можемо сказати, що, дійсно, гроші постійно розпорошуються і це, до речі, відмічено і у рішенні Бюджетного комітету, в якому не опозиція має більшість, а Партія регіонів, як, до речі, і по перерозподілам, про те, що постійно концентруються гроші на дрібні цілі. Якщо в цьому році, та і в минулому році це було, воно було пов’язано з виборами і по мажоритарних округах, де хтось з Партії регіонів може урвати якусь копійку. Це стосується будь-якого регіону України.

Наступне. Ми якщо подивимося макропоказники минулого року, то ми побачимо, що притому, що іде зростання, начебто зростання, хоча воно в порівнянні з 2010 роком практично ніяке, валового національного продукту, індекс цін виробників зростає значно більше. Таким чином, виникає питання, за рахунок чого ж іде це зростання: чи за рахунок росту цін, чи за рахунок реального збільшення кількості вироблених товарів і послуг. Очевидно, що за рахунок зростання цін.

Наступне. Якщо ми візьмемо і подивимося на дефіцит платіжного балансу і дефіцит зовнішньої торгівлі, то ми побачимо теж надзвичайно різке зростання. Фактично за ці роки, поки Партія регіонів при владі, експорт української продукції, а українська економіка експортно орієнтована, не зростав, а імпорт натомість зростав дуже різко. І ми можемо побачити зростання фактично вдвічі дефіциту, значить, торгівельного балансу. І нарешті ми можемо сказати, що завдяки цьому зменшується життєвий рівень населення, бо тільки в Україні такий низький перерозподіл …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Гордієнко, фракція комуністів. За ним Ганущак.

12:48:55

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні громадяни України!

Ми звичайно почули надзвичайно оптимістичний звіт уряду, але фракція Компартії України не поділяє такого оптимізму і заявляє з самого початку, що не буде голосувати за Звіт про виконання Державний бюджету за 2011 рік.

Дохідна і видаткова частини бюджету виконувалися сльозами і бідами наших людей і великим наступом на їхні соціальні права. Декілька прикладів і я підкреслюю на чому економилися кошти.

Підвищення пенсійного віку. У 2011 році не дало змоги піти на пенсію значній саме частині наших громадян, і на цьому були зекономлені кошти.

Значні кошти також були зекономлені на тому, що фактично були зліквідовані соціальні виплати для багатьох категорій наших громадян: дітей війни, чорнобильців і інших. Ви знаєте до яких соціальних потрясінь… тому тут під стінами Верховної Ради це приводило.

Незважаючи на численні наполягання фракції Компартії України, у бюджетах як 2010, 2011 років не передбачалися ніякі видатки на виплату знецінених заощаджень. І я акцентую увагу, що ми багато разів ініціювали питання включення до бюджету виплат спадкоємцям померлих вкладників, але категорична була відмова, і це не зроблено і є нині борг понад 500 мільйонів.

Я хотів би привернути увагу до надзвичайно ганебного явища, яке існує. Є негласна команда сьогодні виконавчої влади не виписувати рецепти інвалідам у місцевих лікарняних закладах, і потерпають люди, які не можуть жити фактично без тих ліків, бо ті ліки – це є їхнє життя. А абсолютна більшість цих людей відноситься до категорії соціально незахищених.

І наша пропозиція, Анатолій Іванович, ви уважно послухайте із головою бюджетного комітету, що питання набирає загрозливих масштабів і необхідно, напевно, вносити зміни до чинного законодавства і передбачати субвенції цільові із Державного бюджету на ці ліки.

Я хотів би ще багато і багато наводити негативних прикладів, які вдарили особливо дошкульно по наших громадянах. І фракція Компартії України не може підтримувати такого звіту. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ганущак. Болюрі передає. Будь ласка. Підготуватись Чечетова.

12:52:04

БОЛЮРА А.В.

Антоніна Болюра, „Блок Юлії Тимошенко”, "Батьківщина". Доходи Державного бюджету у 2011 році перевиконано не за рахунок сталого економічного зростання і розвитку, а в результаті податкового та адміністративного тиску на бізнес, особливо малий та середній. Маються невикористані резерви наповнення бюджету. Це основні з них: акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (більше 2 мільярдів гривень), ввізного мита (більше 800 мільйонів), податок на доходи з фізичних осіб, відсутність, повна відсутність надходжень коштів, отриманих від продажу квот на викиди парникових газів, передбачені Кіотським протоколом, зменшення в порівнянні з попереднім періодом надходжень від Нацбанку (на 3,6 мільярдів гривень), повна відміна збору з операцій купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти та гривні і інші. Це дуже значні суми недоотримані.

Якщо брати видатки, те, що називається економією, то справді це недофінансування дуже важливих видатків на загальну суму 8,7 мільярдів гривень. Недофінансовано в значних сумах житлово-комунальне господарство, недофінансовано економічний розвиток буквально по всіх галузях економіки, ну, крім рибного господарства. Якщо взяти, що взагалі бюджетом передбачено на економічний розвиток 9,5 процентів від загального обсягу, а це дуже мала сума і дуже незначна доля, в розвинутих країнах цей показник десь до 25 процентів, а ще й недовиконання. Тільки сільського господарства профінансовано на 67 процентів. Це уже, я думаю, що це дуже негативний результат, саме розвитку і економіки, внутрішнього виробництва, зростання ВВП в поточному році. Є вже статистичні дані, що ВВП дуже скорочується, в першому кварталі дорівнює ріст 1,8 проценти замість декларованих – біля 4 процентів. Дуже велике невиконання по всіх програмах. Я не буду робити перелік, я продовжую і погоджуюсь з виступом представника від комуністів, дуже недолуге кредитування за рахунок бюджету. Я маю на увазі як отримання кредитів, так і надання, зовсім не розпочате мікрокредитування малого та середнього бізнесу. Ми всі знаємо, яка була нанесена шкода щодо закупівлі лікарських засобів.

Що ще хотілося сказати? Що дуже і дуже, і дуже обіжені місцеві бюджети, вони виконувалися…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Чечетов. Сідайте, будь ласка.

Я ще раз повторюю, на жаль, у нас немає часу. Ми вже 25 хвилин тому мали почати "Різне". (Шум у залі) Для всіх однаково.

Чечетов, будь ласка. Підготуватися Джоджику.

12:55:34

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, вы знаете, для того, чтобы проанализировать объективно выполнение бюджета, надо зафиксировать точки отсчета и тенденции, без всякой политики. Берем несколько точек отчета: 2009 год, 15,2 процента ВВП падение, это самое большое в мире, это яма. Дальше. Дефицит бюджета: 15 процентов дефицита бюджета – это катастрофа, практически. Это точки отчета, а ведь мы должны понимать, что дефицит бюджета – это главный индикатор здоровья экономики, ведь, практически, главная болезнь стран, которые попали в кризис, является неумение жить по средствам, а иллюстрацией этого является дефицит бюджета.

Так вот, европейский стандарт 3. Мы были в яме, где был дефицит бюджета – 15. Десятый, одиннадцатый год, и в одиннадцатом году мы имеем дефицит бюджета – 2,7. Из 15 процентов дефицит бюджета был сокращен почти в 6 раз. Мы даже лучше выглядим, чем европейский стандарт, там 3 процента. Дальше дефицит бюджета – это ресурс для роста экономики. Бюджет выполняется, экономика переломила тенденцию падения из 16 процентов, и в прошлом году мы дали рост – 4 с лишним процента.

Дальше, как не критикуют поющие с чужого голоса, хорошо профинансированные, проплаченные эксперты, два года трубят везде, что курс гривны, гривна обвалится, гривна обвалится. Она как железобетонная стоит – 1 к 8. Еще раз повторяю, это говорит о чем? О том, что деньги пустые в оборот не пускаются. Деньги… экономика начала работать, деньги начали зарабатываться, реальные деньги, не пустые бумажки. Если б было обратное, то тогда бы гривна поплыла. Гривна была бы и 9, и 10. Кому-то это хотелось и хочется. А гривна держится.

И то, что бюджетный ресурс бюджет выполнил, это дало возможность выполнить программу, это дало возможность осуществить социальные выплаты. Но самое главное – это дало возможность заложить нам на этот год финансовый ресурс, который позволяет выполнять социальные инициативы Президента, которые радикально меняют ситуацию с социальными выплатами даже в условиях глобального кризиса и без кредитов МВФ.

Я предлагаю поддержать отчет за прошлый год по бюджету. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Джоджик. Підготуватися Аржевітіну.

12:58:47

ДЖОДЖИК Я.І.

Ярослав Джоджик, Українська Народна Партія. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати!

Як ми пам'ятаємо, одним з передвиборчих головних гасел Партії регіонів було досягнення децентралізації управління і децентралізації фінансів. Уже більше ніж два роки ми маємо нову регіональну владу, часу абсолютно достатньо для того, щоб якщо не реалізувати цю свою передвиборчу обіцянку, то хоча би зафіксувати чітко тенденції. В той же час значно замість децентралізації значно збільшилась централізація у прийнятті бюджетних рішень, парламент потихенько взагалі усувається від прийняття рішень. І вчора прийнято рішення, що основні напрямки бюджетної політики виявляється приймає не парламент, а приймає Президент на базі свого щорічного звернення. Уряд в будь-який момент може по суті забрати кошти від одного регіону і віддати іншому. Такі реалії децентралізації у виконанні Партії регіонів.

Але я хочу поставити питання: а які наслідки такої централізації по суті у реальних цифрах, які стосуються конкретних людей, конкретних регіонів? Як ми знаємо, головним принципом бюджетної системи є принцип справедливого та упередженого розподілу видатків державного бюджету. Що говорять цифри?

Частка Донецької області у ВВП країни в 2010 році склала 12 процентів. А загальна сума отриманих цим регіоном субсидій поточних якби капітальних трансфертів у в 2010 році - 21 процент, а в 2011 році на 30 процентів більше – 27 процентів. Аналогічна ситуація в Луганській області: при часті у ВВП 8 процентів отримано… при частці у ВВП 4 проценти, у в 2010 році – 8 процентів, в 2011 році – 11 процентів. Три області: Київська, Донецька і Луганська отримала 56 відсотків усіх субсидій.

Виникає питання: а яка ситуація з цими коштами в інших регіонах? Я доведу інформацію.

Закарпатська область – 0,1 відсоток, Тернопільська область – 0,2 відсотки, навіть Запорізька область - 0,2 відсотка. Вдумайтесь, в сто разів менше, ніж в Донецькій області.

Я хотів би поставити питання, а де та планка, де міра, що сьогоднішня партія влади зупиниться у своїх апетитах? Я вважаю, уже одні ці названі цифри заслуговують на те, щоби не затверджувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін. За ним – Стойко.

13:02:05

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, мій буде звіт, виступ присвячений тому, як державні фінанси 2011 року руйнують банківську систему України. Що стосується загалом цього звіту, то хто його уважно читав, він є страшенно не прозорим. Тобто приводяться цифри настільки-то відсотків, така-то тенденція, таке складається враження, що хтось боїться показати реальну цифру.

Ну, скажіть, будь ласка, а хто в нашій Україні серед економістів може стверджувати, що індекс споживчих цін за минулий рік зріс лише там 4 з чимось відсотки. Напевно тільки той чиновник, який не ходить в магазин, не знає, що відбувається з реальними цінами, може писати такі цифри. Тобто великі успіхи, ми всі з вами розуміємо, що це за рахунок інфляційної складової, а не за рахунок реального збільшення продукції, яка має, ну, реальну ціну.

Тепер, що стосується руйнування банківської системи. Я сьогодні вже називав цифри, що банківська система оперує або вклала в економіку України в два рази більше грошей, ніж бюджет нашої країни. 800 мільярдів – це вкладення кредитні і загальний ресурс бюджету нашої країни трошки більше 400 мільярдів, в два рази більше.

Не зважаючи на те, що Національний банк в минулому році, стримуючи інфляційні складові, різко обмежував грошову базу в Україні, лише декілька відсотків приріст грошової бази на такий великий приріст ВВП, це не логічно. І не зважаючи на це, банківська система в минулому році збільшила кількість вкладень і майже 80 мільярдів додатково в минулому році вкладені кредити в економіку України.

Далі. Про руйнівні фактори. В минулому році, завдячуючи отакій недбалій державній економічній політиці, з банківської системи, з кас готівкою вийшло, витекло 12 мільярдів доларів. І це, між іншим, спричинило до негативного сальдо – 2,5 мільярди. Пригадуєте речі, пов’язані з тим, що там були паспорти, речі, якісь довідки. Це були спроби зупинити цей процес. Але це, ще раз наголошую, недбала економічна політика країни.

Далі. Різке погіршення інвестиційного клімату приводить до того, що інвестори приходять в Україну не вкладати в реальний сектор економіки, а скуповувати привабливі інституції.

Наприклад, у минулому році, в минулому році 30 відсотків всіх інвестицій було спрямовано на викуп банківської системи. Ми втрачаємо банківську систему. Між іншим, у металургію було відправлено лише 12 відсотків таких інвестицій, а у машинобудівну галузь – 2,5 відсотків. В банківську – 30! Скупили банківську систему України.

Далі. Щодо політики Національного банку, вимушеної політики Національного банку, яка спричинена, я сказав би, тиском …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Стойко. Передає? Прошу, передає Стойко Аржевітіну. Продовжуйте.

13:05:22

АРЖЕВІТІН С.М.

Національний банк сьогодні зроблений головною конторою по заробленню грошей для Кабінету Міністрів. В позаминулому році Національний банк перерахував 17 мільярдів коштів до бюджету, в позаминулому. В минулому – майже 12 мільярдів. І це, думаєте, кошти чиї? Це не кошти з банківської системи, це кошти з клієнтів через політику рефінансування.

Навіщо Національному банку бути головним донором бюджету країни? Між іншим, в умовах кризи всі центральні банки знизили процентні ставки, рефінансування, облікову ставку до нуля – 0,5 відсотків. У нас же на весь період дії кризи було 10, 15, 16! Я думаю, це завдячуючи ось такій спільній політиці Національного банку і Кабінету Міністрів України.

Я думаю, що державна політика чи державні фінанси в частині залучення коштів, ви знаєте, що сьогодні державний гарантований борг складає 473 мільярди. В минулому році на погашення було відправлено 70 мільярдів і державні фінанси починають відволікати з реального сектора економіки кошти. І десятки мільярдів сьогодні, в тому числі з банківської системи, спрямовуються у погашення дефіциту фінансового бюджету.

Що стосується кредитної політики, яку здійснює Кабінет Міністрів. Сьогодні говорили, що це є найгірший варіант, який можна запровадити. Я приведу статистику. 15 боржників в минулому році погасили лише 70 мільйонів, або 0,5 від боргів. 42 боржники взагалі не платять. Майже 14 мільярдів було спрямовано на те, щоб дати нових кредитів для таких боржників.

Між іншим, в минулому, вчора ми з вами створили ще одну державну фінансову установу, яка буде заміняти державний імпортно-експортний банк. Я думаю, що це ще один приклад невдалої політики державної. 17 інституцій сьогодні, які фактично не працюють.

Я думаю, що головний недолік державних фінансів є те, що їм не довіряють українці. Приведу статистку. 336 оголошених, різних залучень коштів через цінні папери уряду, і з них лише 92 худо-бідно відбулись. Тобто кожний третій конкурс був завалений. Українці не довіряють державним фінансам. А між іншим, у нас на Україні на руках сьогодні обліковується більше 450-500 мільярдів коштів, які могли б стати головним джерелом реальної економіки України.

Тому, я думаю, що такий звіт затверджувати не потрібно. не знаю, чи буде ще в мене можливість, я хотів би все ж таки особисто привітати банкірів ще раз із їх професійним святом, колектив Національного банку, фахівців нашого банківського колективу і всіх фахівців працівників другого рівня банківської системи. Зі святом! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кармазін. За ним – Павловський.

13:08:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, українська опозиція.

Шановні народні депутати! послухав сьогодні доповіді і так і хочеться сказати словами вірша: "Нет повести печальнее на свете чем повесть об украинском бюджете". Так все прекрасно, а в остальном, прекрасная маркиза, а в остальном…

Відкриємо засоби масової інформації. Відкриваємо "Правозахисник України", а він пише, до чого ваш бюджет і що ви робите. Ітак, Одеса. Ітак, Одеса. Закривають лікарню номер 7. Закрили, яка обслуговувала 350 тисяч жителів Суворовського району міста Одеси, всупереч статті 49 Конституції. Із 11 стоматологічних поліклінік роблять 4, а в остальном, прекрасная маркиза, все хорошо. Рахункова палата – все хорошо. Ви сказали: "Все хорошо". Беремо далі. Із 3 диспансерів в Одесі залишається 1. Мовчите… Все хорошо. Бюджетом тільки фінансується одна четверта посадового окладу лікаря, а все інше є платна, план - 10 тисяч гривень для одного робітника.

Ідемо далі і дивимося. Армію нема чим фінансувати. Дожились уже до того, що південний напрямок взагалі закривається, скорочується. З Одеси буде виводитись, бо треба продати всі приміщення. Що ви робите, урядовці? Азаров, Янукович! Здаєте державу заранее? Здаєте всім: туркам, румунам, росіянам – всім здаєте. А ви ж перевиконуєте бюджет. Слухаю – перевиконання 8 з половиною мільярда. Дивлюся іншу книжку, Висновки Рахункової палати. Цитую: "Доходи державного бюджету в 2011 році загалом перевиконано на 1,2 мільярди". Там 8 з половиною, тут на 1,2. А в остальном? А в остальном все хорошо.

Дивлюся іншу газету, відкриваю, газета "Аспект". Що вона пише? Медреформа. "Ніхто не заперечує необхідності реформувати існуючу систему охорони здоров'я" - пише автор. Але посилається на Президента, який говорив, що потрібно наблизити медицину до найвіддаленішої ділянки нашої Батьківщини, села, до людини, яка живе за 100 чи 200 кілометрів. Під час медичної реформи медицина насправді віддалилася від людей,- пишуть в Дніпропетровській області,- на 80-100 кілометрів. З 22 пологових будинків 13 закрито. Тепер якщо потрібно народжувати жінці, вона їде за 80-100 кілометрів, іноді народжує в лісопосадці під ялиночками. Дійшло до того, що 5-місячний Артур Козлов із села Знам'янівка помер, тому що сімейний лікар не був кваліфікованим. А в остальном, прекрасная маркиза, бюджет …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський передає Ганущаку. Будь ласка. І буде 1 хвилина в Ляшка, тому що 4 хвилини залишилось.

13:11:55

ГАНУЩАК Ю.І.

Пані та панове! Що це таке бюджет? Бюджет – це те, що на будь-якому підприємстві називається звіт про результати діяльності підприємства. Тобто подивимося, який звіт підприємства під назвою "держава".

Перш за все, відсутній основний аналіз активів. Ми бачимо, що вони зменшились на 11 мільярдів, це приватизація, але ми не бачимо капіталізації. В звіті немає висновків щодо ведення об’єктів, їх ступінь готовності, перехідні об’єкти, але ми бачимо, що зросли пасиви.

І знову ж таки в продовження того, що казав попередній мій колега, проаналізуємо динаміку, тобто як у нас зросли пасиви, борг. Його обсяг зріс на 33 мільярди, ще на 7 мільярдів зріс гарантований борг, на 8 мільярдів – борг Пенсійного фонду. Але що найбільш тривожніше і про що тут мало говориться, це зросли видатки на обслуговування боргу як в номінальному виразі, так і у відсотках до бюджету, що є найбільш погано. В 2011 році на обслуговування пішло 23 мільярди, в 2012-му – це 30 мільярдів, це освіта і охорона здоров'я, разом взяті, які фінансуються з державного бюджету.

Політика уряду занадто дорого коштує суспільству. І ми попадаємо в дефолтну спіраль, в яку вже втягнута Греція.

Бюджетною декларацією на 2011 рік було зафіксовано спрямування бюджетної політики на формування нормального макроекономічного середовища, формування Держбюджнту за принципом средньострокового бюджетного планування з чіткими фіскальними і витратними орієнтирами.

У звіті про виконання цього бюджету елементи середньострокової перспективи навіть не проглядаються.

В жодній державній програмі немає показників по результатам яких можливо зробити висновок на якій стадії виконання вона знаходиться, скільки потребує грошей на наступний період, які управлінські рішення необхідно прийняти для ефективної її реалізації. Більше того, інформація про виконання програм, дякую Мінфіну, що дали цю інформацію, свідчить про те, що більшість головних розпорядників коштів просто не розуміють своєї місії. Вони плутають індикатори успіху з показниками кадрового фінансового стану. Лукавою є теза про збільшення соціальних стандартів. Середній рівень зарплат і пенсії зріс на 8,5, а інфляція зросла на 17 відсотків.

Щодо ситуації з місцевими бюджетами висновок один. Вони в повній прострації. В 2011 році їх залежність від центру зросла ще на 7,3 відсотки. Місцеві бюджети мають лише 21,3 в загальному обсязі доходів загального фонду…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ляшко, одна хвилина, будь ласка.

13:15:11

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Боргова політика уряду Азарова веде нашу країну до банкрутства. Так само до банкрутства вели всі попередні влади за 20 років. Ми станом на сьогоднішній день маємо 500 мільярдів гривень боргів.

У цьому році уряд планує запозичить ще майже 100 мільярдів і віддати 90 мільярдів. Для порівняння. Це всі разом взяті медицина, освіта, культура, спорт отримують менше, ніж уряд збирається запозичити і потратити. Тому цю політику треба негайно припиняти. Тим більше. що запозичені гроші ідуть на проїдання. Саме тому я у Верховній Раді зареєстрував законопроект для того, щоб якщо запозичують гроші, щоб вони йшли лише на інвестування, на створення робочих місць, на забезпечення молоді, в першу чергу, робочими місцями і гідною зарплатою. Але для цього треба поміняти нинішній уряд. Для цього треба поміняти нинішню антиукраїнську владу. От тоді ми наведемо порядок в нашій країні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, обговорення питання за повною процедурою завершено. Я ставлю на голосування проект Постанови про звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (реєстраційний номер 10160-д). Прошу визначатися.

13:16:50

За-231

Постанова прийнята.

По фракціях. Партія регіонів – 181, "Батьківщина" – не голосувала, „Наша Україна" – 1, комуністи – не голосували, Народна Партія – 20, "Реформи" – 19, "Позафракційні" – 10.

Шановні колеги, прошу записатися на "Різне". У нас до 14 години виступи, тобто буде 43 хвилини.

Прошу, Кальченко. За ним – Кисельов. (Шум у залі) Сьогодні ні, бо ми перерву вже забрали. До 14 години.

Прошу, ті, хто передає записки, сидіть у залі до того часу, поки не одержить виступаючий, кому передаєте слово. Інакше слова не буде одержувати.

Яворівський, будь ласка, прошу. (Шум у залі)

Да, будь ласка, почекайте. Павловський, виступайте, будь ласка.

13:19:03

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, фракція політично ув'язненої Юлії Тимошенко – "Батьківщина".

Шановні співвітчизники, стало відомо, що на кінець травня, мабуть, на 25-е влада планує протягнути, підготовлений на замовлення олігархів з Партії регіонів, так званий, Трудовий кодекс, який надає виключну перевагу інтересів роботодавців-власників і суттєво звужує соціальні права найманих працівників, трудящих, перетворює їх, фактично, на найманих рабів кримінального капіталу Партії регіонів.

Чого варта стаття 143 цього кодексу, яка дозволяє встановлювати, фактично, необмежений робочій день, як там написано, 12 годин і більше, збільшують тривалість робочого тижня з 40 до 48 годин і це при тому, що в Європі, в Німеччині, у Франції робочій тиждень – 36. Значно спрощую процедуру звільнення працівників, фактично, не потрібна згода профспілок.

З метою збору компромату, стаття 28 цього кодексу, дозволяє слідкувати, підглядувати за робітником технічними засобами, аудіо-підслуховування і відео-спостереження. Для чого? Щоб збирати компроміс на профсоюзних активістів і звільняти їх? Роботодавцю надається одноособове право припиняти дію колективних галузевих територіальних угод до пів року, видавати самостійно нормативні документи, обов'язкові для працівника, штрафувати, карати працівника без службового розслідування.

І хотів би звернути увагу, що роль профспілок, фактично, зводиться до нуля, викинуто навіть цілу главу, яка є зараз в нинішньому Трудовому кодексі про профспілок. То, може, я хочу звернутися до профспілок.

Прийшов час вийти з летаргічного сну і виконати свою пряму місію по захисту людей найманої праці. Дивіться, в Європі мільйони людей на захист своїх соціальних прав виводили саме профспілки. А що ж у нас в Україні? Раніше заглядали до рота секретаря парткому, а зараз роботодавця. Вставайте з колін! Захищайте свої інтереси! Інакше будете найманими рабами. Прийшов час захистити свої інтереси.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Кисельов передає Попеску. Кисельов присутній.

13:21:42

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Сьогодні я звернув увагу на деякі проблеми, з якими до мене звернулися виборці під час роботи в окрузі.

Перше. На сьогодні Україна має угодою щодо малого прикордонного руху з Росією, Польщею, з іншими сусідніми країнами. Але переговори з Румунією ще не завершені. У той же час сьогодні є, як мінімум, дві обставини, які дають оптимістичні перспективи щодо завершення переговорів про укладання угоди між Україною та Румунією про малий і прикордонний рух.

По-перше, в Румунії замість помаранчевого консервативного уряду у травні до влади прийшли представників Соціал-ліберального союзу на чолі з соціал-демократом Віктором Понтою, а отже з’являються нові можливості для інтенсифікації міжнародного діалогу. По-друге, Україна призначила у Румунії нового посла. Тому питання про відновлення переговорів щодо впровадження у прикордонних з Румунією районах режиму малого прикордонного руху набуває нової актуальності.

Звертаю увагу, що цей крок спростить процедуру пересування через кордон з Європейським Союзом десяткам тисячам громадян України. Окрім того, це сприятиме відновленню роботи пунктів спрощеного переходу кордонів, що у поєднанні з імплементацією Третього протоколу до Мадридської конвенції про транскордонне співробітництво, який ми з вами ратифікували минулої середи, створить нові можливості для соціально-економічного та культурного співробітництва в рамках вже існуючих єврорегіонів: Карпатський, Верхній Прут та Нижній Дунай.

Виходячи з вищевикладеного, я звертаюся до нового посла України в Румунії посилити зусилля щодо активізації українсько-румунських переговорів щодо укладання угоди про малий прикордонний рух між Україною і Румунією. Прошу вважати цю частину мого виступу депутатським зверненням до посольства України в Румунії.

Шановні колеги, також звертаю увагу "Чернівецького облавтодору" та служби автодоріг області про необхідність ремонту доріг на участках: Тарашани, Станівці, Буківка та на участку Глибока, Сучевени, Купка, по яким скоро вже не може буде пересуватись автомобільним транспортом.

Шановні колеги! Потребує також ремонту і центральна дорога села Водиця Рахівського району Закарпаття, де вже 27 травня цього місяця відбудеться міжнародний фольклорний фестиваль і треба зустріти гостей не тільки піснями, а також і хорошою дорогою.

Шановний головуючий, цю частину мого виступу прошу вважати депутатським запитом до "Укравтодору" та до служб автомобільних доріг Чернівецької та Закарпатської областей, а також до голів державної адміністрації Глибоцької районної Чернівецької області та Рахівського району Закарпаття. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Степаненко передає Колексні… Вот Степаненко живой. Колесніченко, будь ласка. За ним – Павловський.

13:24:42

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! К сожалению, в украинском обществе продолжает существовать сегодня и развиваться антидемократические тоталитарного толка идеи, неонацизма, радикального национализма, экстремизма, и ксенофобии, особенно это касается событий периода Великой Отечественной войны и Второй мировой войны. Так за последние 5-7 лет в Украине процессы попытки политической героизации и реабилитации лидеров и участников ОУН-УПА, которые сотрудничали с нацизмом, приобрели системный характер.

Во время президентства Ющенка бурно развивали свою деятельность различные институты управления памятью и создание мифов, целью которых и стала отбеливание истории ОУН-УПА, фальсификация отдельных ее моментов, замалчивание причастности к холокосту, геноциду поляков, террору против украинцев, имевших иные политические убеждения.

Для того, чтобы быть более объективным и более честным в этом вопросе, чтобы не быть обвиненным в том, что здесь рука Москвы, рука КГБ, рука заангажированных политиков украинских, мы обратились к опыту европейских стран. В Европе оказывается и в Соединенных Штатах Америки давно проведено огромное число научных, а не политических исследований в этой области.

И вот сегодня мы презентуем сборник статей ученых из Америки, из Германии, из Швеции, которые давно уже исследовали эти вопросы под названием "Создание мифов об ОУН-УПА", и здесь в этой книге приведены механизмы создания этих мифов.

И я приведу только несколько цитат, например, Пер Андерс Рудлинг: "Так как эти фашистские организации (ОУН-УПА) сотрудничали с нацисткой Германией, занимаясь этническими чистками и массовыми убийствами в широком масштабе, они являются проблематичным символом для приверженцев демократии с заявленной амбицией присоединения к Европейскому Союзу".

Либо Тимоти Шнайдер, американец: "Бандера приследовал цель – сделать из Украины однопартийную фашистскую диктатуру без национальных меньшинств. Во время Второй мировой войны его последователи убили много поляков и евреев. Почему Президент Ющенко – лидер демократической оранжевой революции хочет реабилитировать такую фигуру?"

Эта книга, сборник статей издана силами международного антифашистского движения Украины тиражом 10 тысяч экземпляров. Она будет представлена в Запорожье, в Луганске, в Днепропетровске, в Крыму. Уже была презентация в Севастополе. На следующей недели будет представление ее в Киеве и здесь в Верховном Совете. Она будет направлена во все библиотеки нашего государства, в том числе и на украинском языке.

Я думаю, правда должна восторжествовать. Героям мы должны воздать почести, а враги, негодяи должны остаться в черной страничке нашей истории. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Павловський передає Яворівському. Підготуватися Кармазіну.

13:27:52

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні наші виборці, на ваше прохання я продовжую читати фрагменти із унікального документу – це протокол допиту колишнього голови Фонду державного майна пана Михайла Чечетова 5 травня 2005 року.

Я це зачитую через те, що нам проливається світло на те, як відбувалася приватизація у ті роки. Отож продовжую до того, що я вже читав. Питання, значить, це допит цей вів Діхтяр – підполковник міліції 5 травня 2005 року. Нагадую, що Юлія Тимошенко Прем’єр-міністр, а пан Михайло дає такі прокуратурі.

Запитання: "Считаете ли вы правомерным приватизацию объектов, которые не подлежат приватизации?"

Відповідь: "Я считаю это неправомерным. Однако, в виде исключения Фонд госимущества Украины проводил приватизацию имущества таких объектов. Кроме этого, я получал указания от высших должностных лиц Украины.

В частности, что касается "Криворожстали", то такое указание я получал от бывшего Президента Украины Кучмы. И именно принять, и прислушаться к инициативе народного депутата Пинчука относительно приватизации Криворожского металлокомбината. В время встречи с Пинчуком, я ему сообщил, что ФГИ", - фонд майна, тобто, - "Украины не имеет права подготавливать документы по приватизации без решения правительства. После этого был повторный звонок бывшего Президента Украины Кучмы, который дал указание подготавливать документы для приватизации указанного предприятия. Указание Президента я не оспаривал, хотя и понимал, что для интересов государства данное предприятие лучше было бы во владении государства и приносило бы в бюджет очень существенные денежные средства.

Получив команду Президента, я перезвонил Министру промышленной политики Неустроеву по вопросу предприватизационной подготовки данного объекта. В тот момент он был уже в курсе данного вопроса. И я думаю, что такая команда уже давалась ему бывшим Президентом Кучмой.

В связи с тем, что указание давал Президент, вся документация о предприватизационной подготовке производилась в сжатые сроки. И поэтому проект Распоряжения правительства о начале приватизации КМК был отвезен в Кабинет Министров нарочно".

Уявляєте, як поспішали, як проводилася наша приватизація?

"В процессе предприватизационной подготовки народный депутат Пинчук неоднократно звонил и интересовался процессом".

І ще одне: "Каким образом осуществлялась продажа имущества Никопольского завода?"

Відповідь: "Суть вопроса сводилась к тому, что было предложено использовать схему продажи, которая предусматривалась программой приватизации".

Я дещо пропускаю. Але основне: "Первоначальная рекомендация экс-Президента Кучмы принять Пинчука была воспринята мною, как команда помочь Пинчуку приватизировать данное предприятие. В связи с этим были разработаны специальные конкурсные…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, наступного разу. Кармазін Юрій, будь ласка.

13:31:12

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, українська опозиція.

Хочу привернути увагу шановних народних депутатів і українського народу до того, що з офіційних повідомлень Державної адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниці" стало відомо про те, що вона міняє рух поїздів, в якому скасовується значна частина популярних потягів з Києва, Львова, Харкова, Одеси, Маріуполя, інших міст України.

Наведу, наприклад, такі потяги "Київ – Івано-Франківськ" – ліквідовується; "Адлер – Львів", 46/45 – ліквідовується, "Сімферополь – Івано-Франківськ" – не треба владі, "Херсон – Львів" – не треба владі, "Маріуполь – Львів" – не треба владі, "Харків – Трускавець" – ніколи не можна дістати квиток на цей поїзд, скасовується. Хай тепер летять їхніми авіалініями, урядовців, до Києва за 150 доларів, а потім до Львова, а потім доїжджають! "Кременчук – Знам'янка – Львів", "Чернівці – Івано-Франківськ – Москва", "Київ – Львів" 169-й, "Київ – Львів" 253-й, "Одеса – Чернівці", "Харків – Яремча", "Чорноморець" тепер виїжджає, буде виїжджати з Одеси вдень, в 15 годин. З тим. щоб люди приїхали вночі, шукали готель, знову ж у олігархів, потім знову ж мучилися.

Ще 3 червня 2011 року з цієї трибуни проголошувався мій запит щодо перевірки фактів незаконної передачі в оренду приватній структурі ВАТ "Лентранс", яке з 2000 року очолював Козак, той самий, який з березня 2011 призначений генеральним директором "Укрзалізниці" вантажних вагонів класу "копер", для перевезення зерна, що наносить державі збитки на сотні мільйонів гривень, штучного завищення цін на перевезення, вжиття заходів із повернення вагонів у власність держави та вирішення питання про відповідальність займаній посаді Козака. Ще в 2005 році я направляв звернення на ім'я Генпрокурора щодо перевірки фактів широкомасштабного цинічного пограбування держави в особливо великих розмірах шляхом фіктивного підприємництва, легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом з боку окремих осіб "Укртранслізинг" та ділків, які створили фіктивні підприємства: Українську транспорту операторську компанію ТОВ "Укрток" і так далі, і викрадали в держави більше 10 тисяч вагонів та інших цілісних майнових комплексів.

Рік царювання, інакше не назвеш, Козака на посаді директора "Укрзалізниці" показав неспроможність керувати цим закладом. Тому я вимагаю негайно розглянути на уряді, на Раді безпеки України ситуацію, яка складається на…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бахтеєва. Вибачте. Ніхто сьогодні нічого поза Регламентом не робить.

13:34:35

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, вчера 240 народных депутатов поддержали принятие в первом чтении очень важного для медицины законопроекта об экстренной медицинской помощи. Я очень благодарна своим коллегам за понимание той критической ситуации, которая сегодня есть в медицине, и необходимости ее изменения. Но меня как врача, как председателя комитета, как просто гражданина Украины глубоко возмутила позиция некоторый политических сил, отдельных депутатов, которые, даже не читая текста законопроекта, не зная его сути и цели, просто ради пиара и нагнетания обстановки выступили против его принятия.

Медицина в очередной раз становится предвыборной технологией, которую политики используют для поднятия своего рейтинга, а реальные изменения их абсолютно не интересуют. Почему сегодняшняя власть взялась за эту сложную реформу, прекрасно понимая, что на ней никогда не заработать политических дивидендов? Потому что пустая болтовня последних 20 лет, когда о медицине вспоминали только от выбора к выбору, привела к тому, что за 10 лет украинцев стало на 6 миллионов меньше, потому что детская смертность в 2,5 раза, а материнская смертность в 5 раз выше в Украине чем в развитых странах Европы. Это не результаты реформы, это те стартовые позиции, которые нам оставила предыдущая власть. Это то, с чего нам пришлось начинать реформу. Зато на это не стали мы закрывать глаза и мы не заботимся сегодня о собственном рейтинге, а пытаемся изменить ситуацию. А те, кто 20 лет ничего не делали и довели медицину практически до краха, сегодня критикуют инициированные нами изменения.

Реформа, которую мы начали меньше года назад, пилотных регионов абсолютно не идеальная и мы никогда об этом не сможем сказать, потому что ни в одной стране мира она не была идеальной, когда ее начинали. Изменения проходят сегодня не только в пилотных регионах. Мы за год власти уже достроили Черкасскую детскую областную больницу, к которой 20 лет никто даже и не дотрагивался. На нее вложено 150 миллионов гривен. Президент Украины Виктор Федорович Янукович месяц назад подписал изменения в государственный бюджет, на 270 миллионов увеличил оснащение перинатальных центров, которые открываются уже в каждом регионе. И за последние 2 года куплено оборудование в Волынской, Ивано-Франковской, Черниговской, Тернопольской, Львовской, Хмельницкой, Черкасской, Днепропетровской областях, установлены …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Куликов Кирило. Кирило Куликов, будь ласка.

13:37:59

КУЛИКОВ К.Б.

Дякую. Шановні колеги, я звертаюсь до вас, як не до політиків, які знаходяться в цій залі, чия думка формується політологами, і на чиї дії впливають різні соціологи, іміджмейкери. Я звертаюсь до вас, як до громадян, по-перше, як до батьків. На цьому тижні всьоме з порядку денного Верховної Ради зникло питання про розслідування діяльності так званого Фонду України "ХХХ". Це вже було всьоме. Це той фонд, який повинен був відбудувати "лікарню майбутнього". Ця лікарня повинна була рятувати дітей.

Я хочу ще раз наголосити, щоб всі почули поза цією залою, що ця комісія спрямована на те, щоб розслідувати діяльність Ющенка. Ця комісія… я вважаю, що діяльність Ющенка вже відповідь на це дали виборці. Я вважаю, що головна цієї комісії – це вивчити, що відбувалося з цією клінікою і цю клініку відбудувати. Вона нам потрібна. Вона конче потрібна кожному українцю. Я ще раз хочу сказати, що сьогодні, якщо це питання зникає з порядку денного, а це питання вам будуть задавати на кожному виборчому окрузі. Це питання, на яке здавали кошти – 1 гривню, 10 гривень – ваші близькі, друзі, сусіди. Це питання доброго вчинку, який ми не маємо право поховати. Це питання того, щоб дати людям віру в те, що їх добрі вчинки мають можливість в цій країні перемагати. І що за гривню, відірвану від себе можливо рятувати життя. І це головне.

І ще раз закликаю вас не відвертатися від цього питання, тому що багато тих, хто з цієї трибуни постійно звинувачує колишнього Президента, поза лаштунками цієї зали з ним домовляється. Но він не є цікавістю цієї комісії. Головне питання – така клініка Україні потрібна. І вона потрібна бути створена. І якщо ми це зробимо, ми цю каденцію працювали вірно. Може це буде нашим головним вчинком у житті.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рибаков. Передає Гасюк. Будь ласка. Рибаков є. наступний Гущенко.

13:40:49

ГАСЮК П.П.

Шановний Адаме Івановичу, шановні слухачі! Агропромисловий комплекс є однією з найбільш перспективних і важливих галузей української економіки. І, зважаючи на прогнозоване зростання дефіциту продовольства, вітчизняне аграрне виробництво могло б вивести України до провідних економік світу. Проте, на жаль, через відсутність системних реформ сільське господарство переживає затяжну кризу. Насамперед це стосується тваринництва, яке сьогодні в силу різних, різнопланових об’єктивних та суб’єктивних причин переживає складні часи.

Криза в тваринництві триває давно. З 1990-го по 2010-й роки виробництво молока скоротилося більш ніж у 2 рази, а поголів’я корів більш ніж у 3 рази. Не вдалося переломити ситуацію на краще і нинішньому уряду поки що. При скороченні споживання населенням молока та молочних продуктів через їх невпинне здорожчання закупівельні ціни на молоко знижувалися навіть взимку. Монопольне становище великих молокопереробних підприємств дозволяє їм диктувати не вигідну для селян закупівельну ціну на молоко.

Додаткові труднощі для тваринників створила так звана "сирна війна". Ще кілька місяців тому фракція "Реформи заради майбутнього" закликала уряд невідкладно вжити вичерпних заходів для розблокування українського експорту на традиційний ринок в Росію. Суперечливі заяви в ЗМІ з цього приводу продовжують з’являтися до сих пір. Це поставило на межу виживання селянські господарства та сім’ї, які виживають за рахунок продажу молока. Не отримавши допомоги з боку уряду, селяни Чернігівщини звернулися і продовжують звертатися по допомогу до голови нашої фракції Ігоря Рибакова щодо вирішення питання про підвищення закупівельних цін на молоко.

У свою чергу депутатська фракція "Реформи заради майбутнього" неодноразово зверталася до уряду та профільного міністерства із депутатськими запитами та зверненнями щодо надання виробникам молока необхідної підтримки. Проте обґрунтованих відповідей, які б вказали чітку перспективу розв’язання цієї проблеми, ми так і не отримали.

У зв’язку з цим, з такою ситуацією фракція "Реформи заради майбутнього" вимагає від уряду та профільного міністерства негайно активізувати дії щодо захисту інтересів виробників молока. Ще в 2011 році уряд планував ряд заходів по відновленню виробництва молока та молочної продукції. На 2011-2012 роки повинні були бути затверджені дотації та виплати виробникам молока і м'яса, проте, фактично, жодна постанова Кабінету Міністрів не була виконана.

Разом з тим, завдяки зверненню нашої фракції і її лідера парламентських агарний комітет розглянув питання про держане регулювання цін на молоко, схваливши цю ідею. Розглянута також пропозиція про скорочення терміну розрахунків за поставлену сировину до семи днів після її отримання, що знайшло відображення у законопроекті номер 10456. Ця законодавча ініціатива…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Глущенко, мікрофон, є, є.

13:44:06

ГЛУЩЕНКО І.М.

Прошу передать слово коллеге Виталию Журавскому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Журавському, будь ласка. Зарубінському підготуватися.

13:44:18

ЖУРАВСЬКИЙ В.С.

Шановні виборці, шановний Адам Іванович, шановні колеги, в умовах системної демографічної кризи і зменшення кількості сільського населення в Україні необхідно приділити особливу увагу з боку держави для отримання повноцінної середньої освіти школярами, що проживають в сільській місцевості, покращення системи кадрового забезпечення шкіл на селі.

В Україні значно зросла кількість шкіл із малою наповнюваністю. У цьому навчальному році функціонує 605 шкіл, у яких навчається менше десяти учнів, одна тисяча 460 шкіл із контингентом менше 40 учнів, а також дві тисячі 444 заклади, де менше ста школярів. За останні 20 років кількість учнів, які навчаються на селі зменшилася майже на 800 тисяч, а кількість навчальних закладів – на дві тисячі. Зазначене скорочення мережі навчальних закладів у сільській місцевості, об'єднання класів призводить до порушення одного з конституційних прав громадян, зокрема дітей на безперешкодне отримання якісної і доступної освіти, необхідне втручання законодавця.

Ми разом з народним депутатом України Богданом Губським підготували законопроект про внесення змін до Закону України про загальну середню освіту стосовно мінімальної кількості учнів у класах шкіл, розташованих у сільській місцевості.

Він, цей законопроект, спрямований на чітке законодавче визначення того, що у загальноосвітніх навчальних закладах, розташованих у селах, селищах, кількість учнів у класах визначається демографічною ситуацією, але повинна становити не менше трьох осіб. При меншій кількості учнів у класі зайняття проводяться за індивідуальною формою навчання.

Прийняття цього законопроекту зупинить закриття малокомплектних шкіл. Є школа – є село. У світі не вистачає і буде не вистачати продуктів харчування. Слава Богу, Україні це не загрожує. Зберігаючи село, зберігаємо село, посилюємо Україну. При розгляді цього законопроекту просив би його підтримати.

І ще ми правильно сьогодні привітали банкірів з їх професійних святом. Але при цьому забули, що 20 травня ми будемо відзначати День працівників культури і майстрів народного мистецтва. Дай, Боже, їм здоров’я, творчої наснаги, достатку у всьому. Це вітання Партії регіонів. І сподіваюся, що всі інші фракції це підтримують. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський. Так, Микола Харитонович Шершун. Підготуватися Майбороді.

13:47:27

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної Партії. Шановний Адаме Івановичу, колеги! З цієї трибуни неодноразово звучали заяви про те, що українське село потребує невідкладної допомоги. Виступали мої колеги із фракції Народної Партії, не раз піднімав цю болючу для держави тему і я. Та попри всі намагання ситуація і досі невтішна.

Сьогодні вже факт, що українське м’ясо стає дефіцитом, а на магазинах і на базарах продається імпортоване з-за кодону, якість якого часто буває дуже сумнівна. І якщо так буде надалі, то скоро і молоко вітчизняного виробника не буде де купити.

Проблему підтримки та стимулювання українського селянина, який тримає верха, піднімав і Прем'єр-міністр України Микола Азаров. Сьогодні вже всі добре розуміють, що без фінансового стимулювання господарі не будуть займатися тваринництвом. А сьогодні саме приватники годують країну. То ж держава повинна про них теж подбати.

Тим часом наших селян просто дурять. Молокопереробні підприємства, яким вони здають молоко на власний розсуд, встановлюють на нього ціни. Якщо з великими сільгоспвиробниками вкладаються договори та протоколи погодження цін, то з населенням ця співпраця здебільшого юридично не оформлена. Така усна форма договору дозволяє молокопереробникам маніпулювати цінами. Більше того, сплачуючи за нього мізерні кошти, вони ще дозволяють собі й затримувати ці виплати!

Якщо проаналізувати цінову політику на ринку закупівлі молока, то видно, що рівень закупівельних цін залежить від сезонності. Тобто, у весняно-літній період молоко, особливо закуплене у населення, надзвичайно дешеве і його вартість навіть не покриває витрати.

До речі, прослідковується ще одна неприємна тенденція - одночасне зниження закупівельної ціни на молоко, особливо для населення, всіма молокопереробними підприємствами. А це, як ви розумієте, дає підстави, говорити про певний зговір на ринку молока. Тут я просив би прояснити ситуацію Антимонопольний комітет.

Який же вихід? Сьогодні в парламенті зареєстрований законопроект народного депутата, члена Народної Партії Сергія Терещука. Перше, що вже дуже важливе, - він передбачає розрахунок за продане молоко протягом 7 днів. Є ще немало позитивного в цьому документі. І я просив би шановних колег підтримати цей законопроект. А Кабінету Міністрів забезпечити в державному бюджеті кошти для державної підтримки подолання сезонних цін. Таким чином, раз і назавжди вирішити цю важливу для селян і держави в цілому проблему. Дякую!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, Майбороди я не бачу. Задирко, будь ласка. Підготуватись. Каплієнко, прошу. Передає Каплієнко. Підготуватись Грицаку.

13:50:32

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую, Адаме Івановичу! Шановні колеги! Шановні громадяни України! Ви знаєте, звертаюсь з цієї високої й поважної трибуни саме до вас. Бо вчора, в четвер, в цій парламентській залі був розглянутий законопроект 9538 про енергетичний баланс України. На превеликий жаль, в залі не знайшлося достатньої кількості голосів, щоб цей законопроект був прийнятий. Можливо, через дві причини.

Перше, або ми разом всі не розуміємо, що без такого плацдармового, базового законопроекту чи закону, який дозволяє оцінити, які гроші, які кошти, по яким напрямкам, з якими напрямками і з яким використанням в Україні триває процес використання енергії будь-якого рівня, жити ми не зможемо.

Я хочу вам нагадати, що на сьогоднішній день доволі популярний термін "енергобезпека". Тобто всі кажуть про те, що треба забезпечувати енергобезпеку власної держави і ніхто не хоче згадати про те, що для того, щоб покласти законодавче підґрунтя для цього процесу, треба прийняти 3 базових законопроекти: про енергетичний аудит, про енергозбереження і, саме головне, про енергетичний баланс України.

От лунає такий анекдот. Наскільки ми відстали від Японії? З урахуванням того, з урахуванням чи в площині енергетичної незалежності ми залишилися позаду назавжди. І якщо ми на сьогоднішній день не зрозуміємо, що такі закони потрібні власній державі, то ми не будемо мати майбутнього.

На сьогодні ми живемо в державі, яка не володіє інформацією щодо рівня власного енергоспоживання, і як наслідок не здатна сформувати обґрунтований запит на попит енергії в будь-якій перспективі. Згадайте 2009 рік, підписаний славно чи горезвісний договір між Росією та Україною щодо споживання газу на 5 років. Сьогодні всі говорять про ціну, проте ніхто не каже по обсяги тих споживань як зобов'язання, які взяла на себе українська держава. Вони були перебільшені і на сьогоднішній, день минулого року точніше, Україна стала на межі відповідальності за невиконання пунктів угоди щодо споживання газу російського видобутку.

А чому так сталося? Тому що українські можновладці на чолі з комітетом профільним паливно-енергетичного комплексу не володіють питанням, а саме скільки газу треба мати в Україні. Ніхто не може відповісти, а саме скільки електричної енергії треба Україні, бурого вугілля, вугілля, чи будь-якого іншого джерела енергії.

Ми закликаємо, як представники депутатської групи "Реформи заради майбутнього", зупинитись, переосмислити те, що відбулося вчора, і все ж таки повернутися до розгляду питання щодо Закону про енергетичний баланс. Ми вносимо його на заміну. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. На наступній сесії. Грицак. Баранов-Мохорт, будь ласка. Підготуватись Стойко.

13:53:37

БАРАНОВ-МОХОРТ С.М.

Шановний головуючий, шановні колеги, шановні роботодавці та посадовці органів всіх рівнів! Хочу звернути вашу увагу, що на сучасному етапі економіка України відчуває гострий дефіцит кваліфікованих робітників у галузях матеріального виробництва. Кількість активного робочого населення практично зрівнялася з кількістю пенсіонерів. На деяких підприємствах з ряду професій середній вік працівників наблизився до пенсійного. А це, в свою чергу, гальмує економічне зростання та унеможливлює повною мірою вирішувати питання соціального забезпечення.

Особливої актуальності набуває питання мобільності, конкурентоспроможності та рівня кваліфікації робітників. Їх підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації мають відповідати зростаючим вимогам сучасного виробництва та роботодавця на ринку праці. Сьогоднішній ринок праці гостро потребує кваліфікованих робітничих кадрів з технологічно складних професій, таких, як слюсарів-ремонтників, верстатників, електрогазозварників та інших.

Шановні колеги, ми вже маємо приклади, коли в сільській місцевості ні токаря, ні зварювальника, ні слюсаря. Як той хліб буде родити, коли обслужити, відремонтувати техніку немає кому? Існують складнощі в здійсненні професійно-практичної підготовки кадрів. Не створені умови для виконання в повному обсязі програм виробничого навчання та виробничої практики. Створити нову потужну матеріально-технічну базу в сьогоднішніх умовах навчальний заклад самостійно, без допомоги інвесторів та роботодавців, не має можливості.

В той же час, наприклад, в місті Києві це питання вже зрушило з мертвої точки. В рамках реалізації програми "Освіта міста Києва на 2011-2015 роки" завдяки об'єднанню зусиль депутатів Верховної Ради України, керівництва КМДА, депутатів Київради та роботодавців в 2-х з 19 ПТУ вже ведеться робота по створенню і фінансуванню навчально-виробничих центрів соціальними партнерами, зокрема з Інститутом електрозварювання імені Патона та компанією "Хенкель Баутехнік (Україна)".

Сьогодні назріла необхідність здійснення комплексу заходів щодо модернізації та подальшого розвитку системи професійно-технічної освіти, створення сучасних умов для підготовки кваліфікованих кадрів відповідно до вимог сучасного виробництва.

Модернізація системи профтехосвіти як фактор стратегічного розвитку держави є першочерговим завданням для багатьох розвинутих країн. У сучасних умовах неодмінно повинен працювати механізм: освіта, наука і виробництво. Саме тому закликаю роботодавців у всіх сферах господарювання та посадових осіб органів влади всіх рівнів об'єднати свої зусилля у напрямку побудови відносин соціального партнерства при підготовці робочих кадрів. Результатом таких взаємовідносин стане розкриття інтелекту та талановитості українського народу через систему профтехосвіти. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Стойко передає слово своє. Прошу Ярослав. Наступний – Аржевітін.

13:56:38

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, депутатська група "За Україну!" Шановні панове українці! 20 травня традиційно у відповідності до Указу Президента Ющенка Україна вшановує і буде вшановувати, повинна вшановувати жертв політичних репресій. За минуле століття, за ХIХ століття, ми у колишньому Радянському Союзі, в тому числі і в Україні, ми нараховуємо просто моторошну цифру тих, кого знищив тодішній режим. Сьогоднішня газета "День" опублікувала, так би мовити, набутки диктаторів, які утверджували у своїх державах світле майбутнє – комунізм. Так ось, коли читаєш ці дослідження соціологів, стає просто моторошно. На рахунку Володимира Ілліча Леніна - це по-мінімуму підрахунки – 4 мільйони жертв, Сталіна – 40 мільйонів жертв, це 44 сумарно на двох диктаторів, які у своїй пекельній машині перемололи 44 мільйонів життів. Якщо додавати до того, так би мовити, ще "здобутки" інших комуністичних лідерів за межами Союзу Кім Ір Сена, Пол Пота, Мао Цзедуна - це ще 44 мільйони жертв. Я кажу, за підрахунками істориків-соціологів комунізм, режим комуністичний за минуле століття знищив понад 100 мільйонів життів.

І ось, коли, ось коло мене стоїть, шановні українці, молодий комуніст і каже: "Це дуже мало. От якби подвоїли цю цифру, якби це було 200 мільйонів – уже був би утверджений на землі комунізм".

І ось, коли ми два дні тому в сесійній залі розглядали питання щодо облаштування і повернення кримських татар. І коли лідер комуністів виправдовує цей один із найстрашніших злочинів комунізму на нашій українській землі, звісна річ, тоді неодмінно стає запитання: що ж твориться у нашій Україні? Чому на 20 році у нас ще процвітає оці всі людоненависники, які і сьогодні, якби мали повноту влади. вони б запустили механізм знищення людей.

Отже, я думаю, що неодмінно прийде час Гаазького військового трибуналу, і ці, хто чинив тоді ці злочини, і ці нащадки сьогоднішні, які виправдовують ці злочини, будуть сидіти там, на цій лаві підсудних. Дякую. (Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін. А далі – подивимося.

13:59:50

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні банкіри колеги з Національного банку, з Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності, колеги працівники банків України! Дозвольте мені привітати вас від імені Асоціації українських банків і від мене теж особисто вітаю вас із Днем, нашим професійним святом, Днем банкіра! Ваш високий професіоналізм, виваженість та здібність приймати нестандартні рішення в умовах, що постійно змінюються, заслуговують глибокої поваги. Банківська галузь демонструє належну стійкість, надійність та неординарність управлінських рішень. Незважаючи на всі кризові явища, забезпечено безперебійне здійснення розрахунків, поступово відновлюється кредитування. Банківська система виходить з кризи і звісно витягує звідти і своїх клієнтів. В умовах нестабільності, що охопила світова фінансова криза, у минулому році українські банкіри спромоглися не тільки утримати стабільність у галузі, але і покращити основні показники діяльності.

Так, активи банків за 2011 рік зросли на 12 відсотків, кредити в економіку – на 14 відсотків, це майже 80 мільярдів гривень. Поступово відновлюється довіра до банківської системи з боку вкладників, з боку простих українців. І про це свідчать обсяги зростання депозитів фізичних осіб, які в минулому році сягали майже 15 відсотків або 35 мільйонів гривень, які були спрямовані в реальний сектор економіки.

Зміцнила свої позиції і свої м'язи сама банківська система. Власний капітал банків збільшений майже на 20 мільярдів гривень. В минулому році вдалось зупинити збитковість банківської системи і вже у першому кварталі цього року банківська система починає знову сплачувати податки до бюджету, які сягнули майже 2,5 мільярдів гривень.

В цьому році банківська система, завдячуючи своїй активності, покращила позицію по довірі до населення і за 4 місяці цього року приріст банківських вкладів склав майже 20 мільярдів.

Щиро бажаю продовження усталених традицій галузі, досягнення, бажаних результатів, невичерпної енергії та ентузіазму, творчих здобутків, здоров`я, творчої наснаги, подальших професійних успіхів, оптимізму, добра і добробуту вам та вашим близьким.

І головне. Пам`ятайте, за нашими діями стоять клієнти. Зі святом, банкіри!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Давайте порадимося. Я думаю, що за те. що залишилися стійки. Я ще на 15 хвилин продовжу, можливо всі виступлять.

Будь ласка, Волинець Євгеній. Гордієнко, прошу. Але просив би не затягувати…

14:03:15

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Шановний громадяни України! Я хотів би привернути увагу до двох проблем, з якими до мене звернулися жителі Полтавщини.

По-перше. На особистому прийомі до мене звернулися жителі села Оболонь Семенівського району Полтавської області щодо недопущення реорганізації та закриття місцевої лікарні. Під час спілкування громадяни висловили свою стурбованість та негативне ставлення до намірів влади провести реорганізацію лікувального закладу. Реорганізацію вони сприймають як спробу закрити лікарню і позбавити належного медичного обслуговування жителів цього та навколишніх сіл.

Вони підкреслили, що влада планомірно намагається це зробити вже не перший рік. З цією метою лікарня не фінансується належним чином вже багато років і деградує.

Жителі територіальної громади наполягають провести публічне обговорення цієї проблеми. На зборах громади за участю представників профільного міністерства, керівництва обласної і районної державних адміністрацій, депутатського корпусу обласної та районної ради та прийняти виважене рішення яке б захистило інтереси жителів та не допустило б погіршення медичного обслуговування людей.

Інша ще проблема. Загроза знищення зависла над Оріхівським цукровим заводом, який знаходиться в селі Новооріхівка Лубенського району Полтавської області. Є загроза, що він не буде працювати 2012 року та його знищать, як це вже сталося з багатьма цукровими заводами України. Нині завод перебуває в критичному стані, постійно міняються власники, є наміри вирізати його в найближчий час. Люди волають і просять від влади допомоги та звертаються до керівництва уряду, Генеральної прокуратури, керівництва області щодо захисту Оріхівського цукрозаводу. Вони просять вивчити правомірність його приватизації, перепродажу, доведення до банкрутства та повернення у державну власність, а також нарешті все-таки примусити розрахуватися за оренду земельних часток-паїв ДП "Нафком-Агро", яке контролювало до останнього часу і цей завод, і багато землі в Лубенському, Хорольському та інших районах Полтавської області та не розрахувалися із людьми за 2011 рік. Люди сподіваються, що влада почує про їхні біди та застосує усі важелі державного впливу для захисту інтересів людей праці.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

Марина Перестенко. Потім – Карпук. Заєць.

14:05:53

ПЕРЕСТЕНКО М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые граждане Украины! Сегодня мне хотелось бы повести речь о пока еще чудом кое-где сохранившемся имуществе бывших колхозов, которое не дает покоя новоиспеченным украинским буржуа.

Согласно Указу о безотлагательных мерах по ускорению реформирования аграрного сектора экономики в числе других произошло реформирование и коллективного сельского предприятия КСП "Память Ленина" Терновского сельского совета Балаклавского района Севастополя.

Все имущество паевого фонда было распаевано между членами КСП. По их же решению все объекты социальной сферы: школы, поликлиники, больницы, дома быта, дороги, системы жизнеобеспечения населенных пунктов, - должны были быть переданы в собственность территориальной громады.

В апреле 2008 года в ходе обыска сотрудники правоохранительных органов Севастополя изъяли уставные и бухгалтерские документы, а также печати КСП "Память Ленина". Любопытно, что бумаги и печать оказались в руках лиц, которые накануне по подложным документам оформили ликвидационную комиссию сельхозпредприятия, а позже избрали и новое руководство этого сельхозпредприятия. Таким образом четыре года назад КСП Терновского сельского совета Балаклавского района Севастополя подверглось откровенному рейдерскому захвату со стороны лиц никогда не работавших в этом хозяйстве и вообще не имеющих к нему никакого отношения. Получив доступ к дерибану, они, как и положено, начали за бесценок продавать имущество и земли, принадлежащие членам КСП, в том числе объекты социальной сферы, предназначенные для общих нужд жителей этих сел, 32 объекта балансовой стоимостью четыре с половиной миллиона гривен были проданы новыми руководителями КСП частному предприятию, которое, кстати, представляет одно лицо, всего за десять тысяч гривен. Если эти же объекты реализовать не по балансовой стоимости, а по рыночной, они, как минимум, будут стоить в десять раз больше.

Балаклавский районный суд Севастополя, а также апелляционный суд Севастополя признали незаконные действия по захвату управления КСП и разбазариванию его имущества. И хотя в настоящее время решения судов вступили в силу, реализовать их никак не удается. По словам законного руководителя КСП Николая Прокопенка, члены колхоза не раз обращались и к Президенту, и к Премьеру, и в местные органы власти, но никакой конкретной реакции со стороны властей не последовало. Приходили лишь отписки примерно такого содержания: это предмет хозяйственного спора, обращайтесь в суды и только их решения могут изменить ситуацию. Но все дело в том, что в нашей стране, как оказалось, повлиять на ситуацию бессильны даже решения судов. Поэтому сегодня сегодняшнее выступление я прошу считать официальным депутатским запросом к Генеральному прокурору Украины о защите прав, законных членов КСП "Память Ленина" Терновского сельского совета Балаклавского района Автономной Республики Крым.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Іван Заєць, будь ласка, за ним Задирко.

14:09:02

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна Партія.

З різних регіонів України до мене звертаються люди, зокрема члени садових товариств зі скаргами нате, що вони не можуть слухати державного радіо, зокрема Василь Кучер з Сум. Раніше ці програми транслювалися по дротовому радіо та на довгих і середніх хвилях. На багатьох територіях дротове радіо знищено, а довгі і середні хвилі замовкли, натомість дуже легко можна зловити "Голос Росії", білоруське радіо, польське, румунське – всіх не перерахувати.

Розслідування цієї справи вивело мене на державне підприємство "Радіопередавальний центр", що у Броварах на Київщині. Нині там не працює жоден з п’яти радіомовних передавачів. Раніше мовлення на довгих хвилях забезпечувало покриття першою програмою національного радіо понад 90 відсотків території України та частково сусідніх держав: Росії, Білорусії, Молдови.

За рішенням національної радіокомпанії зупинено також роботу останнього середньохвильового передавача, який транслював програму "Промінь". Отже, припинено роботу всього радіоцентру, без роботи залишилося більше 50 працівників. Своє рішення щодо відмови від мовлення на довгих та середніх хвилях національна радіокомпанія пояснює недостатнім бюджетним фінансування, але це відмовки. Бо для відновлення роботи передавача на майже всій території України потрібно лише 8 мільйонів гривень. Ще треба сказати, що довгохвильові радіопередачі є елементом в системі технічних засобів для оповіщення населення на випадок надзвичайних ситуацій, а це вже питання життя людей. Тому справжня причина такого обмеження громадян в доступі до інформації не у фінансових можливостях держави, а в корумпованості і антиукраїнській спрямованості теперішнього уряду.

"Радіопередавальний центр" в Броварах займає майже 150 гектарів землі. Ось ця земля і муляє око нашим урядовцям. Тому і хочуть знищити це підприємство. Також не секрет, що тільки на першій і другій програмах державного радіо можна почути українську пісню, послухати цікаві пізнавальні передачі про народні традиції українців, відчути український дух. Цілком очевидно, що теперішній уряд прагне обмежити інформування українців у сусідніх та з далеких від України країн.

Мовлення на довгих та середніх хвилях суттєво посилює цілісність українського інформаційного простору, його суверенітет. Чого дуже не хочеться антиукраїнським силам. Українофобській владі дуже хочеться розчистити український інформаційний простір для чужинців. Український уряд більше турбується про іноземний культурний продукт, а не про український.

І на цьому прикладі ми бачимо нездоланне бажання урядовців торгувати стратегічними ресурсами, у даному випадку інформаційними. Українська Народна Партія застерігає Президента України, уряд, парламент від такої діяльності. Не весь же час українці будуть дивитися, як уряд перетворює їхню країну у васалів. Ми вимагаємо відновити роботу державного підприємства "Радіопередавальний центр", що у Броварах. Українська Народна Партія вимагає відновити транслювання програм національного радіо на довгих і середніх хвилях, підтримати українського виробника культурного продукту. Ми вимагає навести лад в торгівлі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Задирко. Підготуватись – Гнаткевичу.

14:12:18

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги! Шановний народ України! "Партія об'єднаних лівих", Геннадій Задирко, Миколаївщина.

У своєму виступі я хотів би сказати, що на цьому тижні ми прийняли Закон про морські порти. Дуже прикро, що Верховна Рада проголосувала за цей ганебний закон. Тому що цей закон, фактично, - це нанесення чергового удару по Державному бюджету України. За часи, коли міністром транспорту і зв'язку був Йосип Вінський, ми підрахували, скільки сплачує податків державне підприємство і скільки сплачує податків або термінал, або державний морських порт, або якесь транспортне підприємство комерційне, то виходило, що за рахунок оптимізації, фактично, комерційні підприємства недержавні сплачували податки в державний бюджет в три рази менше. Тобто фактично цим законом ми призведемо до того, що галузь, надприбуткова галузь, яка дала державі в минулому році більше двох мільярдів гривень прибутку на додану вартість, фактично буде знищення.

Але я ще хотів би звернутися ось про що і сказати, і звернутись до Генерального прокурора України стосовного того, що, на жаль, така політика подвійних стандартів призводить до того, що… вседозволеність призводить до того, що в міських радах, наприклад, у Миколаєві у питанні землі було прийнято рішення сесією міською Миколаївською радою про продаж землі за безцінь. Фактично, мова йде про те, що міський бюджет при продажі цієї земельної ділянки, підприємство "Домовідцентр", яка буде зараз належати супермаркету, одному з Миколаївських супермаркетів, міський бюджет недоотримає більше 16 мільйонів гривень. Це гроші, які можна було б використати на вирішення дуже й дуже багатьох проблем міста Миколаєва. І на початку квітня міська рада ухвалила таке рішення, але громадськість міста, експерти миттєво відреагували на таке зухвале рішення, проаналізували його та заявляють, що ціна квадратного метра, згаданої землі, занижена, як мінімум, в кілька разів до вартості. Тому в процесі підготовки документів до продажу були порушені статті 4 і 8 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Також було порушено статтю 11 і 14 Закону України "Про оцінку земель" частини рецензії та звіт про експорту оцінку земельної ділянки.

Як з'ясувалося в процесі вивчення документів рецензія була виконана сестрою оцінувача, яка здійснювала експерту оцінку земельної ділянки, тоді як оцінувача була можливість звернутися в експертну раду громадської організації.

Тому я звертаюся до Генерального прокурора України, щоб вони ретельно вивчили, Генеральна прокуратура такі факти і зробила все можливе все ж таки, щоб гроші, які належать міській громаді міста Миколаєва прийшли до міського бюджету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Гнаткевич. Далі - …

14:15:24

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Юрій Гнаткевич, "Блок Юлії Тимошенко - "Батьківщина". Шановні українці, зараз лише лінивий і сліпий не бачить і не чує, що судової системи у нас сьогодні немає. Вона знищена нинішнім режимом. Я недавно протягом місяця мав можливість тричі повторювати знамениту фразу Володимира Ілліча Леніна про критерії пізнання істини. Він говорив: "От живого созерцания к абстрактному мышлению и от него к практике – таков теоретический путь познания истины***".

Так ось я цього рок у і минулого прошов велику судову практику. У містечку Радивилів у моєму окрузі знайшовся один чоловік, який прийшов першою інстанцію, другу інстанцію, приїхав до мене і каже: "Юрій Васильович, я цього не робив. Мене засудили неправильно і я доведу". І довів. Касаційний суд відмінив. Скажіть, а що ж тоді робив перший і другий суд інстанції? Що то за судді – я запитую?

Ми прийшли 15 числа в касаційний суд сюди, 27 депутатів прийшло, прийшли як до церкви, як на свято. Зараз буде касація одного з адвокатів вироку по Юлії Тимошенко. Встає молода прокурорша, і не зважаючи на закон, на прохання адвокатів, на письмо Юлії Тимошенко, що вона не хоче бути присутня, вони переносять аж на 26 червня.

Я сам пережив три суди. Це суд над Юлією Тимошенко минулого літку, де ми, багато депутатів були присутні. Це коли в Сімферополі судили мого помічника за вбивство, якого він, я запевняю, не вчиняв! І зрештою, й моя сім’я пережила невелику трагедію. Я побачив, що нас немає! Я безпристрасно кажу. Я виконав всі рішення судів. Це не судочинство. Це чудочинство! Це судобезчинство!

Знаєте, мені здається, що наша феміда нинішня, вона замість терезів тримає такі кубишки, в які кладуть гроші. Мені здається, що її пов’язка прозора, але взагалі її там немає. Мені здається, що та феміда взагалі дещо не носить того, що наші жінки носять.

Я вам нагадаю присягу судді. Вони клянуться об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо здійснювати правосуддя, підкорюючись лише закону. Чесно, сумлінно виконувати обов’язки, високоморальних принципів! До речі, я хоті прибрати слова "ваша честь".

Юлія Володимирівна казала і не вставала. І вона не хотіла називати Кірєєва ваша честь. Тому що вона вважала, що її судить мафія, а не Кірєєв. Вона мала право так діяти, думати. Так думає весь народ, до речі. А тим не менше, не викинули на мою пропозицію цього звернення – ваша честь.

Шановні колеги! Я звертаюся до суддів. Що я хочу все-таки добитися того, щоб у приміщеннях цих судів текст присяги в суді, яку вони приймають, …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шлемко. Ну, і за настирливість, - Ляшко.

14:18:41

ШЛЕМКО Д.В.

Дмитро Шлемко, фракція "БЮТ - "Батьківщина". Шановні співвітчизники! Днями Вищий спеціалізований суд, розглядаючи касацію у справі Юлії Тимошенко, переніс дату наступного судового засідання аж на 26 червня. Причин цього, на мою думку, декілька.

Перша. Затягування розгляду касації призведе й до відтермінування розгляду справи Європейським судом з прав людини. Адже вона, як недавно озвучив екс-суддя Євросуду Володимир Буткевич, без всякого сумніву, виграшна. Так як сам Президент Янукович заявив, що Юлія Тимошенко була засуджена за старим Кримінальним кодексом, а тому не було дотримання європейських стандартів.

По-друге, не дати владі можливості виконати вимогу ПАРЄ щодо обов'язкової участі Юлії Тимошенко у виборчому процесі до українського парламенту.

По-третє, збити напір лідерів європейських країн, світових політиків щодо їх небажання брати участь в Євро-2012 та закликів до бойкоту Чемпіонату.

І, по-четверте, призупинити, на думку влади, введення каральних санкцій проти недемократичного режиму Януковича, низки кампаній олігархів Партії регіонів, посадових осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини та репресій щодо політичної позиції.

Можливо ця пауза відтягне на певний час політичну смерть очільників влади, але не більше. Вони, за надуманими мотивами газової справи, посадили Юлію Тимошенко за грати, катують ні в чому не повинну людину. Нагадую всім, що європейська формула розрахунків за газ ставить Україну в одну площину з іншими державами щодо її незалежності від Росії. Для обслуговування в українців є достатньо дешевого свого газу, а олігархи зі своїми мільярдними статками, як суб'єкти господарювання, нехай домовляються з росіянами. Немає сумнівів, що Юлія Тимошенко в найближчий час покине колонію. А на її місце невдовзі сяде теперішній Прем'єр-міністр Микола Азаров. Це не моя видумка, а сам нинішній Голова уряду Микола Янович в Брюсселі висловився, що він знав, що підписання Харківських угод з Росією не гарантує нашій країні здешевлення газу на 100 доларів за тисячу кубів. Тобто. Вищий державний чиновник схвалив угоду, наперед знаючи, що вона не буде виконуватися і Україна понесе втрати від такого політичного контракту.

Саме це і випливає із одкровення Азарова. Який 16 травня, виступаючи на Конференції Україна-ЄС, яке майбутнє, в стінах Європарламенту сказав, цитую. "Насправді ніякого зниження ціни на газ не було. це була орендна плата за перебування Чорноморського флоту, це був передих". Нагадаю всім українцям, якщо хтось призабув, що ціна такої передишки це додаткові 25 років на території України військової бази чужої не вельми дружної нам держави. Отже, пан Азаров сам визнав, що це було помилкове політичне рішення, яке завдало непоправимої шкоди стратегічним національним інтересам. А це вже не надумана, а реальна стаття уже нового Кримінального кодексу на довгі роки тюрми.

Який мудрий український народ, що має з цього приводу доречне прислів'я: "Не копай яму другому, бо сам…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Ляшко. Ну, і Кеменяш.

14:21:56

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Внаслідок недолугої економічної діяльності нинішнього уряду Україна скочується у боргову прірву. Станом на початок цього року наша країна має півмільярда гривень боргових зобов'язань. Це на 10 відсотків зростання цих боргових зобов'язань більше аніж у порівнянні з 2010 роком.

Минулого року ми по боргах виплатили 70 мільярдів гривень державних коштів. Для порівняння, це більше ніж іде фінансування освіти, медицини, культури, спорту, фізичної культури разом узятих. Тобто ми виплачуємо ті кошти, які мають іти на освіту, на медицину, на культуру, ми виплачуємо їх по боргах. У цьому році уряд запланував виплатити вже 100 мільярдів гривень боргових зобов'язань.

Нам розказують, що в нас немає коштів на виплату пенсій, на збільшення пенсій, на збільшення зарплат, на утримання шкіл, лікарень, клубів, на ремонт доріг, зате ми 100 мільярдів гривень тратимо на виплату боргових зобов'язань і ще стільки ж маємо запозичити. І куди йдуть ці гроші? Вони йдуть на проїдання, вони йдуть на поточні видатки замість того, щоб створювати робочі місця, замість того, щоб відновлювати національне виробництво, замість того, щоб забезпечувати мільйони українців роботою і гідною зарплатою. Уряд їх проїдає, уряд латає перед виборами дірки, вони позичають 100 мільярдів гривень для того, щоб начебто виплатити по тисячу вкладів, а потім наші онуки, наші правнуки будуть повертати ці гроші.

Радикальна партія, яку я очолюю, пропонує припинити цю ганебну політику, яку проводить нинішній уряд. Ми пропонуємо в першу чергу вжити заходів до відновлення національного виробництва. Для цього ми кажемо: "Треба обмежити доступ імпорту в країну для того, щоб наша продукція мала можливість продаватися". Ми пропонуємо радикально знизити податки, які сьогодні, три шкури деруть з людей цих податків. Ми пропонуємо радикально здешевити кредити, які сьогодні жодна сім'я не може взяти кредити під 30 процентів. Для того щоб зекономити видатки бюджету, ми пропонуємо скоротити чисельність чиновницького апарату, починаючи з Верховної Ради, де залишити 200 депутатів, а всіх інших скоротити. Ми пропонуємо пенсіонерам заборонити працювати у владі, починаючи від Президента, керівника уряду і закінчуючи керівниками нижчого рівня, і дати можливість молоді працювати. Ми пропонуємо цілий ряд заходів, які дадуть можливість людям отримати роботу, зарплату і гідне майбутнє.

Але головна запорука вирішення проблем країни – це зміна нинішньої антиукраїнської влади, яка знищує країну, яка не дає можливості людям жити й працювати достойно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кеменяш, будь ласка.

14:25:12

КЕМЕНЯШ О.М.

Олександр Кеменяш, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Шановні колеги, шановні виборці! Я говоритиму про ціну на газ, але не про ту ціну і не про той газ, за який кидають у тюрми і здають у військові бази. Я говоритиму про ціну на газ для населення, зокрема для населення гірських районів.

Сьогодні в Україні діє така методика розрахунків, коли ціна на наступний рік формується на основі споживання газу за минулий. Основна мета – примусити українців економно використовувати блакитне паливо. Встановлені норми споживання, визначено категорії. До речі, мені так і не вдалося знайти жодного обґрунтування того, чим керувалися чиновники, встановлюючи саме такі норми.

Але даний підхід видається справедливим лише на перший погляд. Різну кількість членів родини в залежності від доходів, соціального статусу держава намагається зрівняти пільгами та субсидіями. Та є речі, які не залежать від нашого з вами бажання. Чинним законодавством та діючими нормативними документами під час затвердження роздрібних цін на природній газ, що використовується для потреб населення, жодним чином не враховуються кліматичні особливості, насамперед температурний фактор. Адже залежно від регіону України потреби у використанні природного газу для обігріву приміщень значно коливається, а норми споживання встановлені одні для всіх.

Нагадую, що для населених пунктів, які мають статус гірських, одним із визначальних критеріїв є саме суворі кліматичні умови. Але ця особливість жодним чином не врахована при встановленні норм споживання природного газу для людей, що там проживають.

До мене як до народного депутата України постійно звертаються мешканці Закарпаття, особливо гірських районів, зі скаргами на те, що через вкрай низькі температури минулої зими вони вимушені були використовувати більшу кількість газу, щоб зберегти власне здоров'я. Внаслідок цього переважній більшості населення загрожує переведення до іншої категорії. Тобто крім того, що вони вже сплатили за спожитий газ, їм доведеться весь наступний рік сплачувати вищу ціну, ще й буде здійснено перерахунок за минулий рік. Це питання актуальне не лише для жителів Закарпаття. Гірські населені пункти є у багатьох областях України. Крім того, клімат у північних регіонах нашої держави значно відрізняється від південних. Зафіксувати ці відмінності неважко: температурні спостереження ведуться цілорічно. Можливо доцільно було б щороку при визначенні кількості спожитого газу за опалювальній сезон врахувати суворість дії температурного фактору, а вже тоді визначати: полили газ заради додаткового комфорту чи для виживання.

Вважаю за необхідне звернути увагу уряду на зазначені обставини і вжити відповідних заходів для встановлення соціальної справедливості.

Депутатський запит з даного приводу вже направлений мною на ім`я Прем'єр-міністра України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Нарешті ми завершили.

Дозвольте нагадати, що відповідно до календарного плану роботи проведення 10 сесії Верховної Ради України чергове пленарне засідання відбудеться у вівторок 22 травня о 10-й годині.

На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим.