ЗАСІДАННЯ ДЕВ’ЯТНАДЦЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

20 березня 2012 року, 16 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу підготуватися до реєстрації.

Увімкніть систему "Рада".

16:01:04

Зареєструвалися у сесійній залі 415 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, на вимогу… Без Погоджувальної ради? А! Ну, зрозуміло.

Шановні народні депутати, відповідно до Регламенту дві фракції звернулися з вимогою оголосити перерву для того, щоб вони могли провести консультацію з питань порядку денного і виголосити заяву. Це фракції "БЮТ – "Батьківщина", фракція "Наша Україна" – Народна самооборона". Оголошується перерва до 16 години 30 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Була оголошена перерва на 30 хвилин. Хто буде виступати із заявою? Андрій Парубій, будь ласка.

16:30:49

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, уповноважений оголосить заяву від фракції БЮТ і "Наша Україна – Народна самооборона".

Сьогодні у Верховній Раді України, грубо порушуючи закон про Регламент Верховної Ради України, Перший віце-спікер Верховної Ради Адам Мартинюк поставив на розгляд законопроект, який передбачає приватизацію української газотранспортної системи.

По-перше, була подана заявка від двох фракцій БЮТ і "Наша Україна" про оголошення перерви. Згідно закону перерва мала бути оголошена, однак всупереч рішенню закону перерва не була оголошена. По-друге, було ганебно відмовлено у виступі від фракції НУ–НС представника. І, по-третє, саме голосування відбулось поза часом, відведеного для пленарного засідання.

Незважаючи на те, що урядовий законопроект був знятий з розгляду, ми переконані, що атака на український газогін буде продовжуватись шляхом внесення змін до другого читання.

Комуно-олігархічна більшість, яка сьогодні є у Верховній Раді, ще раз продемонструвала, що вони готові грубо і цинічно порушувати закон для досягнення своїх політичних цілей.

Після прийняття харківських угод сьогодні вони намагаються здати українську газотранспортну систему. Але українська ГТС на сьогодні є єдиним гарантом енергетичної безпеки України. Доки національна газотранспортна система буде перебувати під контролем української держави, ми зможемо говорити про стабільне постачання блакитного палива для українських сімей.

Назву лишень три ключові моменти. Перший. Для транспортування газу в Європу немає і не буде альтернативи українській ГТС, унікальній системі транспортування газу довжиною 37 тисяч кілометрів. Її унікальність полягає ще й в тому, що до неї входять п’ять підземних газосховищ для зберігання газу.

Друге. В разі продажу української ГТС наша держава позбавиться будь-яких важелів для регулювання ціни на газ на внутрішньому ринку. Україна може опинитися без важелів впливу на ціну на газ, як це сталося в Білорусії, що продала 100 процентів акцій "Белтопгазу" путінському "Газпрому".

Третє. Вже зараз є зрозумілим, що українську ГТС хочуть купити за зниженими цінами. Озвучена керівником "Газпрому" Міллером ціна українського ГТС у 20 мільярдів доларів є нахабно спекулятивною. За оцінкою експертів ціна становить 80-120 мільярдів доларів. Українська ГТС була і буде належати українському народу. Владі Януковича приходить кінець.

За півроку, після парламентських виборів, я переконаний, тут в парламенті буде українська більшість, яка відмінить ті закони, які приймалися представниками…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка, вислів.

ПАРУБІЙ А.В. А ті, які були ініціаторами маніпуляцій зі стратегічними об’єктами, будуть нести кримінальну відповідальність. Так буде дуже швидко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Зараз буде по процедурі, одну хвилиночку. Шановні народні депутати, ще раз нагадую вам, що на засіданні Погоджувальної ради на пропозицію фракцій опозиції було домовлено про те, що буде розглядатися законопроект народного депутата Кармазіна, який із затвердженням спеціалістів і комітету відповідає національним інтересам України. Я прошу вас, ви не були на Погоджувальній раді, так що посидіть. А, до речі, добре, що ви виступили, я прошу секретаріат вирахувати за мікрофон поламаний із зарплати.

Друге. Шановні колеги, з цього приводу. Якщо мова йде про здачу газотранспортної системи, то можна тоді звинувачувати, що це здача йде в Європейський Союз. Оскільки це на вимогу Європейської хартії, мова йде про розмежування, подолання монополізму "Нафтогазу України", в чому зацікавлені всі. Тому я просив би, шановні колеги, не шукати проблем там, де їх абсолютно не існує. У нас ще буде проблем, підстав для зіткнень політичних, головне, щоб ми вирішували все нормально, цивілізовано у сесійній залі. І я просив би надалі нам виконувати ті домовленості, яких ми досягали.

А тепер якщо є, будь ласка, по фракціях, по одній хвилині. Будь ласка.

МАРТИНЮК А.І. Шановні колеги, створюється таке враження, що ті, хто сьогодні блокував трибуну, дуже хотіли, щоб дозволили приватизацію газотранспортної системи, бо вони всі провокації втілювали саме з такою метою, щоб пройшов законопроект, де була ця провокація.

Друге. Тому що згадувалось моє прізвище, товариш, який кричить. Друге. Представник фракції НУ-НС не одержав виступу по одній простій причині, бо він не записався і фракція його не уповноважила виступати. І я знаю, що той, хто хотів голосу, не великий спеціаліст у цій галузі, яку він хотів сказати, у вас є більші і кращі знавці цієї ситуації. Так що ваші провокації не пройшли о 14.15, і, до речі, не пізніше був проголосований закон.

І найголовніше. Ви комуністів даремно звинувачуєте, бо подивіться роздруківку: комуністи за цей закон не голосували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр Єфремов. Потім – Каплієнко.

16:36:54

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Я прежде всего хотел бы поблагодарить представителей оппозиции за помощь в принятии законопроекта по газотранспортной системе. Без вашей помощи мы вряд ли бы так четко консолидировались и в такие сроки проголосовали за этот законопроект.

Но, Владимир Михайлович, я хотел о другом. Я не понимаю, чего мы потеряли полчаса рабочего времени. Если наши коллеги из оппозиции работать не хотят, пусть открыто заявят, что они работать не хотят. У них было два часа времени перерыва, когда они могли собраться и обсудить то заявление, с которым они вышли. Они этот перерыв использовали в личной необходимости, а потом пришли в рабочее время и полчаса нас заставили нас болтаться по залу. Они когда-то считали, какое количество денег тратится на содержание депутатов, пусть посчитают еще раз и поймут, какой урон они нанесли государству. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Каплієнко.

16:37:58

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую, шановні колеги. Депутатська група "Реформи заради майбутнього" свідомо підтримала законопроект 9429-1 Юрія Кармазіна, тому що ми не вбачаємо в ньому ніяких порушень ні державницької позиції, ні здачі інтересів держави через приватизацію газотранспортної системи України. І розробили це свідомо, тому що жодних переконливих доказів про те, що це є, ми не побачили.

Друге питання. На сьогоднішній день кажуть про порушення Регламенту. Ми його також не побачили.

Наступне питання. Ми кажемо про те, що на сьогоднішній день було бажання в інший спосіб обговорити це питання. Так дискусії не було в залі. Шкода, що її не було. Тому що можна було б висловити свою позицію по кожному конкретному питанню. Навіть Кармазіну не дали виступити. Тому наша свідома позиція доводиться до наступного. Не треба базікати по цьому питанню і не треба взагалі спекулювати на тому, чого нема. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Шкіль. Чи хто буде? Гудима? Гудима, будь ласка.

16:39:05

ГУДИМА О.М.

Шановні народні депутати, шановні виборці! Я від імені фракції "Блоку Юлії Тимошенко – "Батьківщина" хочу заявити, що законопроект уряду передбачав приватизацію. Законопроект нашого колеги Кармазіна, хоча можна сказати, що він є кращий від того найгіршого, але він передбачає відчуження. В нашій термінології слово "відчуження" може передбачати наступне. НАК "Нафтогаз" може бути поділений, 10-мільярдні борги будуть перекладені на плечі виокремленого "Укртрансгазу". Після того буде звернення кредиторів, в основному російських, до Стокгольмського арбітражного суду, і таким чином ми втратимо ГТС.

І на завершення я хочу як учасник тих подій сказати. Так, комуністи не голосували за цей ганебний закон, але цей закон провів комуніст Адам Мартинюк.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Юрій Кармазін, чи хто там? Будь ласка

16:40:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Я звертаюсь до вас, до всіх з одним проханням. Перше, прочитати документ, який я підготував. І ви мали зрозуміти, що цей законопроект унебезпечив якраз Україну від того, що відбудеться приватизація – це перше. І друге – чітко чорним по білому написано: "Відчуження основних фондів та акцій державних підприємств, що проводять діяльність транспортування магістральними або розподільними трубопроводами, зберігання у підземних газосховищах, передача їх з балансу на баланс, в концесію, в оренду, лізинг, заставу, управління, до статутного фонду інших юридичних осіб, вчинення інших правочинів, що можуть призвести до відчуження основних фондів та акцій цих підприємств, а також основних фондів та акцій Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дочірніх та заснованих нею підприємств забороняється, крім випадків, коли 100 відсотків – державна власність". Це перше.

Я хотів би, щоб ті, хто коментують, в тому числі в засобах масової…

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10 секунд, завершуйте.

16:41:29

КАРМАЗІН Ю.А.

10 секунд. Щоб ті, хто коментують, читали і самі вносили пропозиції. А то самі ніхто нічого не хоче вносити, а потім тільки можуть гадити щось.

Я пропоную…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, все. Все. Шановні колеги, завершили. Шановні колеги, обмінялися думками з цього приводу. Переходимо до дальшої роботи.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо убезпечення пенсійних активів. Комітет пропонує розглядати питання за скороченою процедурою. Ставлю на голосування цю пропозицію.

16:42:20

За-223

Рішення прийнято.

Доповідач – член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг Литвин Андрій Володимирович. Зразу попереджаю, це не син і не родич, і не треба. Співдоповідач – голова Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики Віталій Юрійович Хомутиннік. Будь ласка.

ЛИТВИН А.В.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! Метою законопроекту винесеного на ваш розгляд є убезпечення пенсійних активів, що розміщені на депозитних рахунках або знаходяться на зберіганні в комерційних банках.

Суть запропонованих законодавчих змін зводиться до такого. По-перше, в нормах Закону України "Про банки і банківську діяльність" в частині ліквідаційних процедур у комерційних банках пропонується передбачити застереження, що розпорядження пенсійними активами Накопичувального пенсійного фонду та активами недержавних пенсійних фондів здійснюється відповідно до законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та "Про недержавне пенсійне забезпечення". Мова йде про існуючі законодавчі приписи останніх двох названих законів про те, що такі пенсійні активи не можуть включатися до ліквідаційної маси банків-зберігачів.

По-друге, пропонується віднести вимоги Пенсійного фонду України щодо зобов'язань перед Накопичувальним пенсійним фондом та недержавних пенсійних фондів до першочергових позицій задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі банків.

По-третє, проектом передбачається можливість дострокового розірвання договору про обслуговування Пенсійного фонду банком-зберігачем у разі порушення справи про банкрутство такого банку, прийняття рішення про його ліквідацію, введення щодо нього режиму санації або призначення тимчасової адміністрації такого банку.

Прийняття викладених змін сприятиме захисту майнових прав та інтересів застрахованих осіб Накопичувального пенсійного фонду, та учасників недержавних пенсійних фондів; встановленню прозорих та зрозумілих норм повернення пенсійних накопичень, які знаходяться на депозитних рахунках у банках. Враховуючи викладене, просимо підтримати законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, сідайте, будь ласка. Від комітету буде виступати Каракай, будь ласка.

16:44:54

КАРАКАЙ Ю.В.

Шановні колеги, комітет розглянув на своєму засіданні зазначений законопроект і рекомендує його прийняти за основу.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради підтримує прийняття законопроекту за основу проте має зауваження, які можна врахувати до другого читання. Дякую за увагу. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, хто наполягає, запишіться, будь ласка, на виступ.

Будь ласка, прізвища народних депутатів. Станіслав Аржевітін, право на виступ передає Володимир Мойсик. Наступним буде виступати Олег Зарубінський.

16:45:44

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, цим законопроектом ми якби хочемо вдосконалювати систему недержавних пенсійних фондів. 6 років у нас в Україні існує система недержавного, недержавних пенсійних фондів, фактично ми стоїмо на нульовій позначці. Чому?

Відповідь дуже проста. Перший рівень – це дефіцит Пенсійного фонду, в нас є таким великим, найбільшим у Європі і найбільшим у Центральній Азії за оцінками МВФ, не дає можливість розвиватись другому рівню.

Другий рівень – це відсутність держави по захисту майнових прав осіб накопичувального пенсійного фонду. Другий рівень передбачає сьогодні загальнообов'язкове і обов'язкове державне страхування, а з іншого боку держава не визначила зовсім державних гарантій по другому рівню.

Що стосується третього рівня, про який ми сьогодні з вами говоримо, то головним, головною мотивацією розвитку третього рівня недержавного пенсійного фонду – це був пенсійний депозит. І, ви знаєте, головна мотивація, яка була, це звичайний депозит, який гарантувався іще до вчора Державним фондом гарантування і в межах 150 тисяч.

Ви знаєте, що ця ліва половина залу прийняла законопроект, де вилучила норму, що Фонд державного гарантування є державною установою і, між іншим, Президент його підписав сьогодні, норми 150 тисяч, яку гарантували ми з вами в цьому залі, в цьому законопроекті немає. І сьогодні ми з вами вже не гарантуємо 150 тисяч, в тому числі по пенсійним недержавним фондам. На жаль, це крок назад.

Що стосується цього законопроекту, то тут мова йде про те, коли банкрутує банк, яка черговість буде повернення у збанкрутілому банку коштів по недержавному пенсійному фонду. Пропонується третій рівень, тобто після виплати зобов'язань по тим зобов'язанням, коли нанесена шкода здоров'ю громадянам, потім заробітна плата, потім Фонд гарантування вкладів і потім по недержавному пенсійному фонду…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

АРЖЕВІТІН С.М. Звичайно, у першому читанні можна підтримати, але ми повинні суттєво поправити до другого читання, щоб були мотивації. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракцій Народної Партії. Наступним буде виступати Ярослав Сухий.

16:48:14

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, на наш погляд, на погляд фракції Народної Партії, ця законодавча ініціатива є певною відповіддю, є певною реакцією, на наш погляд, достатньо адекватною реакцією на ту проблему, яка виникла на ринку банківських послуг. Про цю проблему всі знають, про неї говорять не тільки фінансисти, не тільки експерти, але і ті люди, які страждають від того, що виникає ситуація, коли їм не повертають гроші, не повертають фактично пенсійні активи, не повертають активи, розміщені недержавними пенсійними фондами у банківських установах.

Ця проблема об'єктивна, якщо можна так сказати, бо вона не сьогодні виникла, виникла на ринку банківських послуг внаслідок і фінансової кризи, це зрозуміло, але головне – неповернення окремими банками пенсійних активів. І ця реакція є справедливою, є, я ще раз хочу наголосити, навмисне повторюю це слово, є достатньо адекватною.

Можна погодитися, ми аналізували цей законопроект, і реакцію на нього, точніше висновок, профільного комітету. Можна погодитися з висновком профільного комітету, де, зокрема, зазначається, що прийняття запропонованих змін дозволять усунути недоліки у чинному законодавстві, вони дійсно є, ми про це вже сказали, що сприятиме захисту майнових прав та інтересів застрахованих осіб накопичувального Пенсійного фонду та учасників недержавних пенсійних фондів. А також і, я думаю, це є найголовнішим, сприятиме встановленню прозорих і для всіх зрозумілих норм повернення пенсійних накопичень, які знаходяться на депозитних рахунках у банках.

Таким чином, як резюме, можу сказати, що цей законопроект, його реалізація буде відповідати інтересам тисяч і тисяч наших громадян. Фракція буде підтримувати його.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Ганущак.

16:50:31

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, дозвольте мені на цей законопроект звернути вашу увагу через призму пенсійної системи, яка є і недосконалою, яка є і непрозорою, яка є і несправедливою, і яка є такою, що немає альтернативи.

Україна починала реформування своєї пенсійної системи в 1993 році, коли ми прийняли концепцію про соціальне забезпечення громадян. З 1993 по 2003 рік Польща закінчила реформування пенсійної системи, забезпечує близько 500-800 доларів в місяць середньої пенсії своїм пенсіонерам. Станіслав Аржевітін говорив через призму фондів цінних паперів, я вам хочу сказати через призму необхідності подальшого реформування пенсійної системи. Ми з вами прекрасно розуміємо, без дальшого розвитку довіри населення до накопичувальної системи і до гарантії того, що буде встановлений нормальний механізм захисту депозитів, ми не зможемо розвинути в подальшому другий рівень пенсійного забезпечення наших громадян.

Ми на сьогоднішній день маємо слідуючу ситуацію. Накопичувальна система пенсійного страхування є загальнообов’язковим та державним страхуванням. Але ми з вами цим законопроектом вперше, напевно, привертаємо і роль держави, і увагу держави до необхідності забезпечення гарантування цих вкладів. Уявіть собі, чому сьогодні так не йде, так важко йде недержавне пенсійне забезпечення. Немає довіри, немає впевненості громадян в тому, що той чи інший …… не припинить своє існування і разом з ним не припинить виплату пенсійних виплат. Тому сьогодні колега Аржевітін сказав вже про це, про черговість виплат у випадку накладення мораторію.

Я вважаю, шановні колеги, цей законопроект можна прийняти в першому читанні і до другого читання ми повинні чітко виписати про черговість. Мені здається, що пенсійні виплати мають ……… попереду виплат фонду гарантування вкладів обов’язково, тому що по-інакшому ми втратимо довіру до дальшого…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон. Все у вас?

СУХИЙ Я.М. …до дальшого поглиблення і розвитку реформування пенсійної системи в Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ганущак, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Будь ласка, ваш виступ.

16:52:55

ГАНУЩАК Ю.І.

Панове, в продовження того, що казав мій колега і попередній виступаючий, я можу пояснити, чому є недовіра населення.

Подивіться закон, який говорить про пенсійне забезпечення. Той же самий накопичувальний фонд. З самого початку, а люди, які займаються страхуванням, вони все бачуть, і вони прекрасно розуміють, яка схема запроваджується. Запроваджується бандитська абсолютно схема, відповідно до якої 25 років держава буде користуватися накопичувальним фондом обов’язкового страхування. Оскільки вона буде… очевидно, що приходить Прем'єр-міністр до Пенсійного фонду і каже: "Твої гроші 25 років не будуть користуватися, подай мені, купи мої облігації. А там через 25 років зовсім інший уряд візьме і у тебе їх викупить". Ну кого ми дуримо?

Так от я вам кажу таке. Не буде довіри, це у нас це все одно, що наперстком гасити оту пожежу, яка є. В усьому світі зараз дуже-дуже уважно і дуже недовірливо відносяться до накопичувальних фондів. Всі країни Східної Європи, які впроваджували цей фонд, згоріли, тому що як тільки з`являється можливість вкрасти, завжди вкрадуть. У нас немає такої системи, яка би била по руках автоматично, тому що у нас немає традицій не красти у цій країні… керівництво… і це спостерігалося в усі часи. Тому давайте переглянемо загальний базовий закон, який передбачає… і відмовимося від накопичувальної системи і замінимо її нормальною системою солідарно-обліковою. До речі, її можна впроваджувати і робити це буквально завтра. І тоді нам повірять, і тоді третій рівень, про який оце зараз говорять… повірять люди у цей третій, тому що тоді буде гарантія держави, що не обдурять по другому оцьому рівню.

Не обдурить держава чому? Тому що вона от оці 25 років вона фактично знімає, вона запускає…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Все у вас?

ГАНУЩАК Ю.І. Дякую. Але я буду проти цього закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно.

Шановні колеги, обговорення питання завершено. Комітет пропонує прийняти законопроект за основу. Головне науково-експертне управління також рекомендує Верховній Раді приймати законопроект за основу, тобто для подальшої роботи.

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо убезпечення пенсійних активів (реєстраційний номер 9687). Прошу голосувати.

16:55:54

За-267

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, оголошується до розгляду проект Закону про внесення зміни до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" (щодо підстав реєстрації транспортних засобів). Реєстраційний номер 10021.

Ставлю на голосування пропозицію комітету про розгляд питання за скороченою процедурою.

16:56:29

За-226

Рішення прийнято.

Доповідач – заступник міністра внутрішніх справ Віктор Іванович Ратушняк, співдоповідач – голова Комітету з питань транспорту і зв’язку Михайло Іванович Мироненко. Будь ласка.

РАТУШНЯК В.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проекту Закону України про внесення зміни до статті 34 Закону України "Про дорожній рух", який розроблений Міністерством внутрішніх справ на виконання доручення Президента України та відповідного доручення уряду.

Метою проекту, акту, є унеможливлення відмови у проведенні державної реєстрації, перереєстрації транспортних засобів у разі, коли власники транспортних засобів або уповноважені на використання цих транспортних засобів особи мають заборгованість зі сплати штрафних санкцій, за порушення правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху.

Законопроект погоджено без зауважень Мінекономрозвитку, Мінфіном та Мінюстом. Реалізація акту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету України. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Михайло Іванович, будь ласка, про рішення комітету.

16:57:55

МИРОНЕНКО М.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Комітет Верховної Ради України з питань транспорту і зв’язку розглянув проект Закону України про внесення зміни до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" (реєстраційний номер 10021) (від 09.02.12 року), поданий Кабінетом Міністрів України.

Метою законопроекту є скасування заборони проведення державної реєстрації, перереєстрації транспортних засобів в разі, коли власники транспортних засобів або уповноважені на використання цих транспортних засобів особи мають заборгованості зі сплати штрафних санкцій за порушення правил, норм і стандартів у сфері безпеки дорожнього руху.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України в цілому підтримало ідею законопроекту, але в котре звернуло увагу на те, що на розгляді Верховної Ради на цей час знаходиться ряд законопроектів, якими запропоновано внесення суттєвих змін до тієї ж статті Закону України "Про дорожній рух", яку пропонується змінити законопроектом, що розглядається.

Враховуючи вище наведене та результати обговорення на засіданні 14 березня 2012 року, комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України зазначений проект Закону України прийняти за основу та в цілому.

Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо приймати рішення? Будь ласка, запишіться.

Володимир Олександрович Яворівський, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

16:59:43

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Для мене це навіть несподіванка, шановні колеги, що Кабінет Міністрів раптом вніс цей законопроект, який лібералізує сам процес реєстрації транспортних засобів. Чесно кажучи, нам би давно вже треба було звернутися і фундаментально переглянути наш режим, законодавчий режим руху і реєстрації автотранспорту. Люди сьогодні прекрасно знають в Україні, що варто проїхати якомусь чиновнику, навіть не Президентові, а Прем'єру або що, на дві-три години фактично закривається, перекривається рух, що є абсолютно недопустимо для європейської цивілізованої держави.

Я думаю, що ця норма, яка приймається, коли людина може зареєструвати свій транспортний засіб, якщо в неї, скажімо, там є заборгованість, яка ця заборгованість, ми з вами також знаємо. Про те, що очевидно потрібно подумати, щоб, скажімо, навіть та сама траса, де їздить Азаров, оця Набережна, Корчуватський масив, де абсолютно свідомо ставлять 60 кілометрів швидкість, де абсолютно відкрита дорога, де можна швидко нормально проїхати, де немає пішохідних переходів, немає світлофорів, навмисно виставляється 60-кілометрова швидкість, і за кожним кущем сидить автоінспектор і тільки чекає для того, щоб людину оштрафувати.

Через те, ми будемо підтримувати цей законопроект. Він справді ліберальний, він демократизує ситуацію. В нас дуже багато незареєстрованих транспортних засобів тільки через те, що людина при сьогоднішньому озлиднінні і люмпенізації нашого суспільства, люди не здатні заплатити цього штрафу і через те не можуть зареєструвати свій транспортний засіб. Ми будемо голосувати за цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Мойсик.

Руслан Князевич, да? Будь ласка.

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Голово, шановні колеги, це той випадок, коли ми змушені підтримати уряд. Я от думаю, що тут в сесійній залі немає жодних серйозних фахових заперечень проти того законопроекту, тому що справді він на часі і потрібен. Інша справа, що шкода, що ми тільки зараз до нього приходимо і для цього треба було спеціальну вказівку Президента. Але я повністю підтримую в тому сенсі, що лібералізація цієї позиції піде на користь.

Інша справа, що тут треба якимось чином вийти, з точки зору правил нормотворчої технічки, логічно. Є кілька законопроектів, які до цієї ж самої норми передбачають внесення змін. То може варто було б уряду, оскільки вони всі решта теж урядові. В разі, якщо він пропонує цей прийняти за основу, відкликати тоді законопроекти, і при доопрацюванні до другого читання комплексно підійти до вирішення цього питання. Або навпаки. Тому що алогічним є, що, дивіться, 16 січня, 19 січня і в лютому місяці до однієї статті вносяться різні зміни.

Що стосується взагалі… вирішення цього питання, я просив би уряд звернути от на таку проблему увагу, як відповідно переєстрація водійських посвідчень.

Ви знаєте, що зараз це робиться відповідно за місцем проживання власників транспортних засобів. І це породило грандіозну проблему. Черги, знову там корупція, знову подвійні, так би мовити, можливості переєструватись, стоять люди на вході, які пропонують свої послуги і так далі. Давайте якимось чином визначимо окремі й спеціальні центри, де хто, незалежно, де він проживає, можна в будь-який час людині підійти і вирішити це питання. До мене особисто десятки звернень в день щодо необхідності врегулювання цього питання. Зверніть на це увагу.

А що стосується цього законопроекту, ми пропонуємо голосувати за основу, а в другому читанні комплексно вирішити всі ці питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, одна хвилина, будь ласка.

17:03:37

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги! Ми спростовуємо процедуру державної реєстрації транспортних засобів, оскільки відмовляємося від... штрафів. Оскільки наші колеги говорили і давали пропозицію про те, щоб прийняти за основу і в цілому, з іншого боку, пан Князевич сказав, що треба готувати до другого читання. Але до другого читання тут немає що готувати, тут тільки одна норма. Давайте проголосуємо цей законопроект і за основу і в цілому. А те, що сказав пан Князевич, це будемо застосовувати до іншого законопроектів, які подані. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Задирко, будь ласка, мікрофон.

17:04:16

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую. Депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде підтримувати цей законопроект. Більше того, ми пропонуємо його проголосувати в цілому як закон. Тому що, дійсно, тут розглядати немає чого. Це, на жаль чи на щастя, той випадок, коли, дійсно влада робить крок для людей. Бо така дивна ситуація, якщо в людини є борги по штрафах і немає можливості їх оплатити, він не може продати свій транспортний засіб, в тому числі для того, щоб оплатити ці борги.

Тому цей закон позитивний, тому що скасовується заборона проведення державної реєстрації, перереєстрація транспортних засобів у разі, коли власник транспортних засобів або уповноважений на використання цих засобів транспортних мають заборгованість зі сплати штрафних санкцій у сфері безпеки дорожнього руху. Ще раз говоримо про те, що ми цей законопроект будемо підтримувати, депутатська група "Реформи заради майбутнього". І пропонуємо поставити його в цілому як закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так завершили обговорення цього питання.

Князевич, репліка, будь ласка.

17:05:28

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановні колеги, та я не проти того, щоб це рішення приймали сьогодні в цілому. Я проти того, щоб ми якимось чином самі створювали плутанину в нормотворчій техніці, ми й так заплутаємося. Але я просто тоді звертався до уряду переглянути ті законодавчі ініціативи, які вони вносили. Може є сенс окремі відкликати і натомість запропонувати один комплексний законопроект про внесення змін до Закону про дорожній рух, який вирішує всі питання, які вони зараз розпорошили в низці законопроектів з цього питання. Це було б логічно, правильно, і я думаю, що ми би в тому числі підтримали комплексно голосуванням від нашої фракції цей законопроект в сесійній залі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення питання завершено. Прохання таке. Якщо немає заперечень, давайте ми його поставимо на голосування за основу і в цілому. Але те, що сказав Руслан Князевич з приводу наступних законопроектів, я думаю, що там треба звернутись вкотре до уряду, щоб вони давали один законопроект з комплексними змінами, якщо така необхідність постала. Немає заперечень щодо пропозиції? Немає.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу і в цілому проекту Закону про внесення зміни до статті 34 Закону України "Про дорожній рух" (щодо підстав реєстрації транспортних засобів). Реєстраційний номер 10021. Прошу голосувати.

17:07:01

За-322

Закон прийнято. Дякую.

Шановні народні депутати, пропонується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів, щодо забезпечення громадського порядку та безпеки до, під час, та після проведення футбольних матчів. Реєстраційний номер 9662. Будь ласка, Чечетов, мікрофон.

17:07:30

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги! Закон действительно очень важный в контексте приближающихся соревнований по Евро-2012. Но поскольку он в окончательном варианте не согласован еще с соответствующими правоохранительными органами, просьба, перенести рассмотрение этого законопроекта на следующею пленарную неделю. Спасибо. И автор законопроекта Колесниченко просил то же самое, обратится к залу с просьбой перенести на следующую неделю пленарную. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, треба голосувати з цього приводу. Оскільки включено до розкладу, то я поставлю на голосування пропозицію про відтермінування розгляду проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення громадського порядку та безпеки до, під час та після проведення футбольних матчів) (реєстраційний номер 9662). Прошу голосувати.

17:08:40

За-258

Рішення прийнято.

Законопроект перенесено. Розгляд законопроекту відкладається.

Оголошую до розгляду проект Закону про аквакультуру (9571 реєстраційний номер). Так. Комітет пропонує повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Будь ласка, може, зразу будемо… Що?

Тоді пропозиція друга – розглядати за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

17:09:29

За-227

Рішення прийнято.

Будь ласка.

17:09:35

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, водні біоресурси, які є сировиною для рибної промисловості України формуються двома основними шляхами: за рахунок промислу та за рахунок аквакультури. Аквакультура – це діяльність штучного відтворення, утримання та вирощування гідробіоніків, риб молюсків ракоподібних та інших водних організмів у повністю або частково контрольованих умовах цілеспрямованого поповнення запасів водних ресурсів та збереження їх біорізноманіття.

Аквакультура є специфічною діяльністю і вимагає більшого втручання людини у виробництво риби та інших водних живих ресурсів в порівнянні з рибальством. Аквакультура є таким видом сільського господарства, що базується на різних ресурсах і вимагає окремого підходу до управління. Виробництво аквакультури має різноманітний вплив також на інші галузі.

Окреме законодавство в сфері аквакультури сприятиме удосконаленню управління аквакультурою та збільшенню виробництва рибної продукції. Це відповідає світовим тенденціям, згідно з якими аквакультура відіграє важливу роль у подоланні наслідків зменшення виробництва риби через надмірний її вилов у сфері рибальства.

За даними сільськогосподарської та харчової організації аквакультура є найбільш швидко зростаючим сектором виробництва тваринного потенціалу у світі. Серед найбільших чинників, які значною мірою стримують її розвиток в Україні, є відсутність відповідного законодавчого та нормативно-правового забезпечення. Тому, Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики на своєму засіданні, яке відбулося 7 лютого вирішив запропонувати Верховній Раді України розглянути цей законопроект. І оскільки не було такого контрольного розуміння різниці між аквакультурою і рибництвом, то на комітеті було прийнято рішення відправити його на доопрацювання. Я як один із співавторів цього законопроекту прошу вас всіх, враховуючи рішення комітету, і як автор цього законопроекту пропоную цей законопроект прийняти в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон, завершуйте. Все у вас, да? Дякую.

Так, шановні колеги, тоді прошу записатись на виступ. Так, прізвища народних депутатів. Андрій Шевченко, фракція "БЮТ – "Батьківщина" передає право на виступ…

17:12:08

ШЕВЧЕНКО А.В.

Іванові Григоровичу Кириленку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Івану Кириленку, будь ласка, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступний буде виступати Олег Зарубінський.

17:12:14

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, цілком похвальне бажання авторів законопроекту дати відповідь нарешті на надзвичайно принципову проблему, яка єсть в країні, яку ми замовчуємо. Якщо читати, як кажуть, "между строк", то в цьому законі треба прочитати наступне. Нам треба радикально міняти режим харчування, особливо підростаючого покоління і наступних поколінь. В усьому світі це збагнули і сьогодні пріоритет віддається корисним білкам, повноцінним білкам саме рибного походження. Те, за що сьогодні автор говорив, але говорив, як кажуть, наукоємко, а я говорю простою мовою, що означає це в перекладі.

Всі країни цим шляхом ідуть, бо білок риби і аквакультур, ті мікроелементи, які містяться в цих продуктах, стимулюють розумову діяльність і захищають імунітет, що надзвичайно актуально саме для української теж нації, ми знаємо в зв'язку з чим.

Тому законопроект заслуговує на підтримку. В ньому не вистачає єдиного, там треба пункт додати - щорічно передбачати в бюджеті протягом 5 років 1 мільярд гривень, для того, щоб ми могли вирішити цю проблему, бо потенціал українських водних ресурсів в цьому відношенні використовується всього-на-всього на 20 відсотків. До відома, Китай за останні 10 років щороку в рази нарощує виробництво цієї продукції.

Похвальний закон. Ми його будемо підтримувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Григорій Смітюх.

17:14:09

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Підтримуючи те, що попередній колега говорив, я хотів би в іншому руслі, в іншому річищі підтримати цю законодавчу ініціативу.

Безумовно, питання дієтичного наповнення раціону наших громадян є дуже важливим і з цієї токи зору це є правильний законопроект. Але я хотів би говорити про інше. Сьогодні, коли український громадянин приходить в магазин чи супермаркет, то в більшість риби, яка там є, вона вирощена в контрольованих умовах. Тобто це є продукт аквакультури. А в Португалії вже практично немає риби.

Промислове рибальство себе вичерпує у всьому світі, у всьому світі. В Португалії продається норвезька риба. Але ця норвезька риба виловлена не в природних умовах, а виловлена в умовах аквакультури, тобто при контролі з боку тих, хто вирощує мальків і так далі. Так, правильно, Іване Григоровичу?

У таких умовах те, що законодавець пропонує окремо виділити таку перспективну і, мені здається, таку галузь, яка буде, добре це чи погано, але це факт, вона буде витісняти, вичавлювати традиційне промислове рибальство, бо океан не відтворює те, що поїдають 7 мільярдів населення на землі. І це є прогресивно, це є перспективно.

Мені здається, що зауваження науково-експертного управління, з одного боку, логічне, коли йдеться про те, що є окремий Закон про рибальство, але з таким же успіхом ми можемо сказати, що є закон, і має бути Закон про органічну сировину або неорганічну сировину.

Тобто, якщо ми виділимо у комплексному вигляді окремо цю проблематику, що пропонують суб'єкти законодавчої ініціативи, це буде корисно, у тому числі і для дієти, у тому числі і для харчового раціону, але це буде вигідно і для економіки України, а відповідно для наших громадян. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Смітюх, фракція Партії регіонів.

17:16:22

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, я призиваю вас всіх підтримати цей дуже важливий, актуальний, своєчасний законопроект, не дивлячись на те, що Головне юридичне управління, в якому працюють фахові спеціалісти в юриспруденції, але жодного там спеціаліста не мають по відношенню до аквакультури і, напевно, більшість із них не знають, що взагалі таке аквакультура.

Попередні виступаючі, я їх повністю підтримую, але хочу декілька слів сказати. Європейський Союз і в цілому світі говориться про те, що за останні 50 років запаси рибного продукту у міровому океані або і міровому водному простору зменшились майже на 70 процентів. Що зробили по цьому питанню деякі країни, у тому числі Європейський Союз. Європейський Союз прийняв спеціальні закони, які регулюють і підтримують це господарство, тому що сьогодні більшість європейських країн саме забезпечують себе, у тому числі поставку роблять на Україну майже 100 процентів риби, яку ми споживаємо, це є аквакультура, особливо цінних порід таких, як осетрова група, форельова група та інші, і забезпечить таким чином населення високоякісними продуктами, які так важливі для нашої держави.

Якщо ми подивимося, чи споживає українець на душу населення кожну норму хоча би медицинську, то ми з вами вражаючі факти побачимо, що не тільки не споживають, на одну третину ми не забезпечуємо себе сьогодні цим важливим продуктом, який вкрай необхідний для нашого здоров'я. Тому, напевно, не споживаючи таких важливих продуктів, і ми маємо високу захворюваність, ми маємо низький пожиточний мінімум населення і так дальше, і так дальше. Якщо взяти таку країну, як Японія, в основі якої раціону знаходиться рибний продукт, то й відповідно й життя, продовжуваність життя сама висока.

І останній приклад буквально вам наведу. При радянській владі так, як іначе, підтримувався розвиток, тому що Україна має унікальні можливості…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

СМІТЮХ Г.Є. Має унікальні запаси водних ресурсів, і ці водні ресурси всебічно треба використовувати, особливо коли ми говоримо про фермерське і інше господарство. Наведу приклад, що так називаємий український світязькі або волинські угрі, де єдине місце, де вони ростуть, тільки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Чорноволенко, фракція "Наша Україна – Народна самооборона".

17:19:04

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

От, Володимире Михайловичу, дивіться, не вистачає часу, щоб обговорити таке важливе питання. Знаєте, коли доповідач почав говорити, я почав рахувати, скільки він буде казати, що таке аквакультура, 25 відсотків часу, потім дивлюсь – 50 відсотків часу, потім дивлюсь – 75. Короче, 100 відсотків часу він нам розповідав, що таке аквакультура. От, це ж не лекція, це певний законопроект. Тобто отака процедура, коли ми приймаємо рішення про роботу по скороченій процедурі, а потім не знаємо, що з тим робити, бо навіть неможливо розказати, про що законопроект, або він ні про що, і тоді його треба відхилити, або він про щось, але тоді треба зробити нам всім зауваження, що працювати по скороченій процедурі абсолютно безглуздо. Коли не можуть задати питання. Коли ми не можемо послухати і доповідача, і комітет. Коли не можемо нормально висловитися.

Тут є ситуація, коли є зауваження від Науково-експертного управління і є пропозиція комітету перенести на повторне перше читання.

Разом з тим, абсолютно незрозуміло взагалі предмет цього законодавства. Тому я все ж таки вношу пропозицію. Не треба ставити на голосування питання про роботу по скороченій процедурі, бо це не дає можливості нормально обговорити законопроект і не дає можливості нашим виборцям зрозуміти, чим займається Верховна Рада. І те, що вона приймає, це на користь Україні, чи не… чи на шкоду Україні. Чи це переливання з пустого в порожнє, чи імітація роботи. Це все ж таки яка не яка, поганенька, але робота. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, ми завершили розгляд питання. Комітет пропонує, точніше голова комітету пропонує за основу, тоді коли комітет пропонує повернути суб`єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

Головне науково-експертне управління прийняла таке рекомендаційне рішення: "Потреба в прийнятті даного проекту відсутня".

Разом з тим і відповідно до Регламенту ставиться на голосування пропозиція перша – про прийняття за основу проекту Закону про аквакультуру (9571 реєстраційний номер).

17:21:53

За-299

Рішення прийнято.

Відносно пропозицій народного депутата Чорноволенка я інформую, що у нас ще сьогодні до 18-ї години і, вважаю, 15 хвилин залишилось розглянути 21 питання. Тому давайте, як в усіх, ви кажете, цивілізованих парламентах, коли ви прийняли рішення, затвердили розклад роботи працювати до завершення розгляду питань. Ви ж не підтримуєте цю пропозицію. І потім… І я прошу вас не займатися моралізаторством потім. (Шум у залі)

Ну, так от, я прошу вас, заспокойтеся!

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо проведення робіт із землеустрою, пов'язаних із встановленням і зміною меж адміністративно-територіальних одиниць (реєстраційний номер 10042).

Ставиться на голосування пропозиція розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати. Тут у мене написано, комітет пропонує. Я ж повинен озвучити пропозицію комітету.

17:23:13

За-220

Рішення прийнято.

Шановні депутати, доповідач – народний депутат України Бевзенко Валерій Федорович, але співдоповідачів у нас буде два: від Комітету з питань аграрної політики і від Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування, оскільки це зачіпає інтереси, у тому числі територіальних громад.

Будь ласка, Валерій Федорович.

17:23:34

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо проведення робіт із землеустрою, пов'язаних із встановленням і зміною меж адміністративно-територіальних одиниць, номер законопроекту 10042.

В Україні налічується 29 тисяч 795 населених пунктів. На сьогодні за проектами землеустрою встановлені межі біля половини з них. Одним з негативних чинників, що стримує завершення робіт і встановлення меж населених пунктів, є відсутність або застарілість генеральних планів. Крім того, необхідно зазначити, що без встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць формування якісного Державного земельного кадастру неможливо.

Законопроектом передбачається внесення наступних змін до Земельного кодексу України та Законів України про землеустрій, про державну експертизу землевпорядної документації, у тому числі, визначення складу та основних вимог щодо розроблення, погодження та затвердження проектів землеустрою щодо встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць; друге, визначення процедури врегулювання спірних питань при погодженні проектів; третє, можливість встановлення існуючих меж населених пунктів за відсутності генеральних планів населених пунктів. При цьому слід зауважити, що це стосується лише меж населених пунктів, які склались ще за радянських часів. Будь-яка зміна таких меж має відбуватись у загальному порядку.

Четверте. Передачу районним радам повноважень щодо затвердження меж сіл та селищ. Внесення вказаних змін дозволить завершити встановлення меж населених пунктів в найближчому майбутньому, що сприятиме чіткому обліку земель, формуванню Державного земельного кадастру, а також надасть поштовх розвитку територіальних громад.

Щодо зауваження Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, то в основному вони стосуються регулюванню порушених в законопроекті питань можливо виключно після прийняття закону про…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, завершуйте.

БЕВЗЕНКО В.Ф. Щодо зауважень Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, то в певній частині вони заслуговують на увагу і будуть враховані в процесі підготовки законопроекту до другого читання. Просимо підтримати цей законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам. Сідайте, будь ласка.

Григорій Миколайович Калетнік, голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин. Наступним буде виступати Віктор Сінченко.

17:26:17

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! В Україні налічується 29 тисяч 794 населені пункти, на сьогодні проектами землеустрою встановлені межі трохи більше половини з них. Одним з негативних чинників, що стримує завершення робіт і встановлення меж населених пунктів, є відсутність або застарілість генеральних планів, схем планування територій, планування, зонування територій, детальних планів їх, що породжує численні суперечки при здійсненні владних повноважень між органами державної влади та органами місцевого самоврядування, унеможливлює якісне ведення Державного земельного кадастру.

Враховуючи зазначене, на сьогодні назріла потреба в нагальному вирішенні проблеми чіткого розподілу повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади шляхом прийняття даного законопроекту. Ним запропоновані відповідні зміни, які сприятимуть встановленню меж адміністративно-територіальних одиниць та внесенню відомостей про них до Державного земельного кадастру.

Зауваження Головного науково-експертного управління носить здебільшого технічний характер та може бути врахований при доопрацюванні законопроекту до другого читання, як і зауваження наших колег із Комітету державного будівництва.

Під час розгляду даного законопроекту на своєму засіданні членами комітету було запропоновано під час підготовки його до другого читання в назві законопроекту слова "адміністративно-територіальних одиниць" замінити словами "району, міста, селища, села", що дасть можливість однозначно трактувати положення законопроекту щодо проведення робіт і зміни вже існуючих меж району міста, села, селища, а не зміни їх адміністративно-територіального устрою.

За результатами розгляду законопроекту на своєму засіданні комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України зазначений законопроект прийняти за основу. Прошу підтримати пропозицію комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Віктор Миколайович Сінченко. Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.

17:28:24

СІНЧЕНКО В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, народні депутати! Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування розглянув на своєму засіданні 22 лютого 2012 року проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів України щодо проведення робіт із землеустрою пов’язаних із встановленням їх зміною меж адміністративно-територіальних одиниць (реєстраційний номер 1042).

На думку комітету, порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою України відповідно до пункту 13 статті 92 Конституції України має визначатися спеціальним законом, який має передбачити порядок встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, найменування та перейменування населених пунктів віднесених їх до певних категорій тощо.

Окрім того, законопроект містить кардинальний перерозподіл повноважень між обласними і районними радами. В частині вирішення питання про встановлення і зміну найбільш численної категорії адміністративно-територіальних одиниць сіл, селищ. У такий спосіб фактично відбувається вилучення цих питань з-під контролю Верховної Ради Автономної Республіки Крим і обласних рад та в Республіканській Автономній Республіці Крим обласних органів виконавчої влади.

Положення законопроекту про те, що рішення про встановлення і зміну меж адміністративно-територіальних одиниць одночасним рішенням про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення зміни меж адміністративно-територіальних одиниць, не відповідає Конституції України в частині повноважень Верховної Ради України, визначених пунктом 29 статті 85 Конституції України щодо затвердження проектів землеустрою.

За підсумками обговорення зазначеного проекту комітет дійшов висновку рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду його в першому читанні відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так все у вас? Сідайте, будь ласка.

Прошу записатись, шановні народні депутати, на виступ.

Так. Народний депутат Корж право на виступ Юрію Ганущаку передає. Будь ласка, Юрій Ганущак.

17:30:50

КОРЖ В.Т.

Я передаю Ганущаку Юрію Івановичу своє слово.

17:30:57

ГАНУЩАК Ю.І.

Панове, дуже добре вже сказав комітет по самоврядуванню. Тобто це не є прерогативою Держкомзему вирішувати державні питання. В усіх країнах питання розмежування територій органів публічної влади вирішуються виключно на політичному рівні. Подивіться адміністративні карти, там червоненьким от так написано: це юрисдикція відповідних сільських, міських і так далі рад. І порядок встановлення от цих речей уже давно визначений. Він робиться так, як робиться делімітація кордонів держав. Тобто це лінія – це 200 метрів, і в межах цього уже при виникненні, повторюю, при виникненні якихось питань між сусідами йде демаркація, тобто визначення конкретно, де проходить ця лінія. Це абсолютно не потрібна річ про яку зараз є.

Я думав, навіщо сунеться от цей закон. А тепер знайшов. У 2010 році Держкомзем замовив роботи на 5 мільярдів виготовлення 50 мільйонів кілочків золотих по 100 гривень кожен. І зараз дуже хочеться вилучити ці кілочки, ці гроші, з органів місцевого самоврядування, тому що вони зобов'язані це робити. Подивіться в законі, остання річ: це обов'язок, винесення цих меж в натуру. Подивіться, у цьому законопроекті, внизу, це вимога іде, тобто заставлять. Оце тих 5 мільярдів…

Пане представник Президента, я вас дуже попрошу, переговоріть з Президентом, 5 мільярдів є лишніх у Держкомзему. Вам потрібно 16 мільярдів для того, щоб ваші ініціативи вилучити. Ось отак 5 мільярдів забирають при тому дефіциті в 20 мільярдів, який є у місцевих бюджетів, на абсолютно непотрібну роботу.

До речі, Кабмін уже, Мінрегіонбуд, уже готує проект про деякі питання адмінтерустрою…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

ГАНУЩАК Ю.І. …де встановлюється ……… адмінтеродиниці, як визначаються їхні межі. Це абсолютно непотрібна і вредна робота, бо вона коштує гроші. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Каплієнко, будь ласка, мікрофон.

17:33:42

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, знаєте, проект закону доволі протирічний, противоречивый, я б сказав. Дійсно, ми погоджуємося із висновком колег з профільного комітету щодо того, що на сьогоднішній день є 92 стаття Конституції України, яка передбачає регулювання цього питання, виключно спеціальним законом. Але хотів би вам нагадати, що великі обговорення щодо прийняття Закону про адміністративно-територіальний поділ України закінчився нічим і на сьогоднішній день на тих, чи інших полицях "пилиться" цей закон.

Але група готова підтримати цей законопроект в першому читанні у разі, якщо до другого читання будуть прибрані хоча б ті негаразди, які знайшли у творені та діяльності погоджувальних комісій, при конфлікті інтересів між тими, чи іншими суб'єктами місцевих органів виконавчої влади. Тому, до другого читання цей законопроект потребує ретельного доопрацювання, ми даємо можливість його приймати лише в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, обговорення законопроекту завершено.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин пропонує прийняти законопроект за основу. Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування негативно висловлюється з приводу цього законопроекту. Такої ж думки дотримується Головне науково-експертне управління.

Але відповідно до Регламенту ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо проведення робіт із землеустрою, пов'язаних із встановленням і зміною меж адміністративно-територіальних одиниць (реєстраційний номер 10042). Прошу, визначайтесь.

17:35:46

За-230

Прийнято.

Зараз. По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 185, "БЮТ - "Батьківщина" – 0, "Наша Україна - Народна самооборона" – 4, комуністів – 0, Народна Партія – 20, "Реформи заради майбутнього" – 10, позафракційні – 11. Будь ласка, Єфремов, мікрофон.

17:36:10

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Владимир Михайлович, мы в понедельник на Согласительном совете говорили о том, что проголосовать за заявление Верховной Рады по евроасоциации. Мы сегодня в первой половине дня включили в повестку дня. Нам согласно Регламента можно было рассмотреть сегодня этот вопрос. Убедительная просьба от фракции, поставить его сейчас на рассмотрения. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, дійсно це мова йшла і на Погоджувальній раді. І учора, коли в нас обговорювалося це питання, є відповідний проект документу. Давайте таким чином: щоб зберегти чистоту, я поставлю на голосування пропозицію про розгляд цього питання зараз. Як Верховна Рада визначиться, будемо приймати рішення. Прошу уваги!

Ставлю на голосування пропозицію про те, щоб розглянути включений до порядку денного проект Постанови про Заяву Верховної Ради України: "Про укладення Угоди про асоціацію, включно з поглибленою та всеохоплюючою зоною вільної торгівлі, зоною вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (реєстраційний номер 10161), прошу голосувати. (Шум у залі)

17:37:35

За-273

Рішення прийнято.

Ставиться на голосування пропозиція про розгляд питання за скороченою процедурою. (Шум у залі) Щось неправильно?

17:37:59

За-236

Рішення прийнято.

Доповідач – Леонід Кожара.

17:38:10

КОЖАРА Л.О.

Шановні народні депутати! Сьогодні пропонується на розгляд Верховної Ради проект Заяви Верховної Ради України щодо укладення Угоди про асоціацію між нашою державою та Європейським Союзом.

Наша незмінна позиція стосовно європейської інтеграції завжди полягала в тому, що для нас сенсом євроінтеграції є насамперед досягнення європейських стандартів в усіх сферах суспільного життя. Саме в якості дієвого інструменту досягнення цих стандартів ми розглядаємо Угоду про асоціацію з ЄС включно з Угодою про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі.

30 березня, як відомо, відбудеться прорахування і Україною і Європейським Союзом. Разом із тим, на нашу думку, настав час надати потужний політичний поштовх процесам, пов'язаним із набуттям чинності цією угодою. Саме тому в проекті Заяви Верховної Ради містяться як заклик до Європейського Союзу щодо якомога скорішого набуття чинності угодою, так і рекомендації виконавчій владі України щодо здійснення відповідних внутрішніх процедур.

Ми закликаємо Європейський Союз продемонструвати політичну волю і забезпечити якнайшвидше підписання Угоди про асоціацію, її ратифікацію країнами-членами, а також забезпечити початок виконання угоди навіть до набуття нею чинності. Відповідні положення базового договору Європейського Союзу таку можливість передбачають.

Я, оскільки ви всі ознайомились з текстом відповідної заяви, хочу сказати, що в процесі доопрацювання виникли ще певні поправки. Зокрема пункт 9 угоди слова "не подарунком, а" викреслити. І пункт 2.8 доповнити словами "пункт 3 Центральній виборчій комісії", а сам пункт 2.8…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

КОЖАРА Л.О. …як пункт 3.1 "Забезпечити належні, передбачені законодавством умови для вільного та чесного проведення виборів до Верховної Ради України 28 жовтня 2012 року". Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відносно останньої позиції, я вважаю, що це рівнозначно тому, що ми напишемо: "Риба плаває у воді". Не Центральна виборча комісія забезпечує, а забезпечує громадянське суспільство і люди. Тому давайте… Вона повинна забезпечувати організацію виборів. Ну, які чесні вибори забезпечує ЦВК? Побійтесь Бога.

Ну, я ще раз хочу сказати, не треба добавляти масла в кашу, коли і так цього масла там заздалегідь. Яке ЦВК має відношення до чесних виборів?

КОЖАРА Л.О. Я вважаю, що… Ну, по-перше, це єдиний орган, який має загальну компетенцію щодо виборів, а не Кабінет Міністрів і не Верховна Рада України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ще не все. Не вся Верховна Рада так вважає. Будь ласка, сідайте. Будь ласка, запишіться, шановні колеги, на обговорення питання. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Наступним буде виступати Малишев.

17:41:54

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, так сталося і в історії, і в сьогоденні українського суспільства, що, на жаль, не так багато є питань, які мають загальногромадянський і загальносуспільний консенсус в Україні. Одним із таких питань є питання, пов'язані, і проблематика, пов'язана з євроінтеграційними прагненнями України. Вони носять історичний, об'єктивний характер.

Тому фракція Народної Партії не має жодних підстав для того, щоб не висловити свою підтримку євроінтеграційним прагненням української держави, українського народу, українського суспільства. І це не повинно залежати, на нашу думку, від політичної кон'юнктури, від навіть виборчого процесу, який де-факто вже розпочався, від розстановки і композицій політичних сил, навіть від політичних уподобань, симпатій і антипатій, бо сьогодні ми у парламенті, завтра не будемо у парламенті, сьогодні хтось при владі, завтра буде в опозиції і навпаки, а тенденції, які б забезпечували цивілізаційну ходу, цивілізаційний поступ українського народу будуть залишатися. І дуже хотілося б, щоб ці тенденції нарешті стали реальністю.

Ми будемо підтримувати цю заяву. І, якщо відверто, не бачимо жодних перешкод для того, щоб весь український парламент не підтвердив намагання бути в Європі не тільки географічно, але і економічно, політично, бути цивілізаційно у Європі. Ми підтримуємо цю заяву. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Малишев, фракція Партії регіонів.

17:43:49

МАЛИШЕВ В.С.

Прошу передать Попеску.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, будь ласка.

17:43:55

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, прийняття цієї заяви – це буде ще один крок до євроінтеграції, і це буде чіткий сигнал нашим колегам з Європейського Союзу.

Звертаю увагу, що у цій заяві є три дуже важливих моменти.

Перший момент. Ми звертаємось до Європейського Союзу продемонструвати політичну волю і не тільки парафувати Угоду про асоціацію, а також підписати і зробити все, для того щоб її ратифікували.

Другий момент. Ми просимо і це посилання іде на статтю 218 Договору про функціонування Європейського Союзу, щоби виконання Угоди про асоціацію, вона почала виконуватись ще до набуття чинності, тобто ще до того, як вона буде ратифікована всіма країнами Європейського Союзу. Це означає, що після того, як вона підписана, зразу окремі частини можуть вже виконуватись.

І третій момент, на який ми звертаємо увагу, це забезпечити синхронне подання всіх документів, необхідних для процесу ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи зону вільної торгівлі, як до Верховної Ради, до Європейського парламенту, а також до всіх національних парламентів. Як тільки ми це зробимо, то цей сигнал буде почутий в Європі.

Дякую за увагу. І фракція регіонів просить всіх підтримати, ми будемо голосувати. А представникам опозиції я хочу нагадати, що євроінтеграційні процеси відбуваються не тільки на рівні заяв, а на рівні конкретних дій. І сьогодні ваше голосування покаже: ви за євроінтеграцію чи ні. Дякую.

(Шум у залі)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

17:45:42

ШЕВЧУК С.В.

Шановні колеги, півгодини тому завершилась зустріч Януковича з Путіним. Вона була складною і малорезультативною. Через півгодини фракція Партії регіонів так сміливо пішла в Європу, що поза чергою хоче прийняти заяву про євроінтеграцію, це смішно. Я хочу передати слово Андрію Шкілю. Будь ласка, передайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, будь ласка.

17:46:12

ШКІЛЬ А.В.

Шановні радіослухачі! Шановні телеглядачі! Шановні президія! Я хотів би наголосити тут заклики до опозиції були з боку влади. Ми знаємо влада зробила кілька безпрецедентних кроків у бік демократії. Вони заарештували без суда і фактично із комічним слідством, із комічним судом лідера опозиції кинули за грати і тут вимагають від опозиції… звертаються до опозиції: ви, будь ласка, рухайтеся до євроінтеграції.

Я не знаю, куди ви рухаєтеся, але Україну ви рухаєте в провалля. Це однозначно. Якщо ви не вірите моїм словам, то я вам, будь ласка, зацитую слова посла Чехії в Україні, який сказав: "Українське політичне представництво має звернути увагу на те, що ми послідовно торкаємося на найвищому політичному рівні після початку судових процесів над колишніми представниками уряду. Поки цю ситуацію не виправлять, потрібно сказати чесно українські громадськості, що процеси укладання угоди про асоціацію, зону вільної торгівлі будуть припинені". Це цитата.

Наступне. Він додав, що міністри закордонних справ Польщі, Чехії, Німеччини, Великобританії і Швеції у своєму листі… процес підписання ратифікації угоди про Асоціацію між Україною і ЄС назвали заблокованим через незадовільний стан демократії в Україні. І це свідчить про турботу ЄС. А опозиція турбується про владу. Говорить: владо, шановна, ви тут… не коники вам викидайте, ви тут не малюйте, розумієте, якісь заяви і прожекти; ви, будь ласка, ви хочете, щоб консенсус був в Верховній Раді, прийміть це за основу, включіть туди виконання резолюцій про звільнення Юлії Тимошенко із в`язниці, про звільнення Луценка із в'язниці, про припинення політичних переслідувань, про припинення політичних вбивств. Або наважтеся і почніть стріляти прямо в цій залі. Стріляйте тут і зараз, і просіться у європейську інтеграцію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, фракція "Наша Україна" – Народна самооборона".

17:48:24

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, чи є сьогодні хтось із фракції "Наша Україна" – Народна самооборона" або фракції "Блоку Юлії Тимошенко", який проти євроінтеграції? Я думаю, жодної людини з цього приводу ви не знайдете. Насправді, це щире прагнення і розуміння, що таке євроінтеграція. Ця заява, на моє переконання, хлопці грають "Варьяти".

Дуже чітко і розумно були сказані слова, що потрібні не тільки слова, а потрібні дії. Євроінтеграція – це не просто підписання якогось чергового документу, чергового договору. Це – здійснення достатньо багато реформ в гармонізації, в демократизації українського суспільства. В гуманізації українського суспільства, абсолютно вірно. Без таких умов тільки підписанням єдиним говорити, що ми відразу в Європі… Далеко ні!

Сьогодні викликає сумніви з приводу щирості цих заяв ще й чому? Тому що звернулися і ……, і інші з приводу того, що просили не публікувати, не говорити про час парафування. І казали, що це є ще переговорний процес, і ми маємо дійти згоди. Через це закликали українську владу не озвучувати дату. Наші вискочили, як Гриць з конопель, для того, щоб сказати, що дивіться, яка Європа погана, вона не хоче нас брати до себе. А яким чином можна брати з тими порушеннями, в тому числі прав людини, яка є сьогодні в Україні? Чи заслуговуємо ми на те, щоб бути членами європейської демократичної сім’ї? Чи у нас ззовні Європа, а в Україні робимо все, що хочемо, по відношенню до своїх громадян. Вибачте, це азіопа, коли в принці роблять все, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, завершуйте.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. Я переконаний, що в першому читанні ми готові голосувати з поправками, в тому числі і про ліквідацію порушень прав людини, ми проголосуємо і в другому читанні. Тоді це буде ваша щирість і ваша відкритість, і чесність.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будь ласка, Валерій Камчатний, одна хвилина.

17:51:12

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Шановні колеги! Я хочу нагадати, що в цьому році у 2012 році Україна є головуючою в Центральноєвропейській ініціативі, поважній організації, яка однією із своїх завдань ставить сприяння вступу до Європейського Союзу нових членів. Тому ми повинні бути послідовними, ми сьогодні приймаємо всі заходи в тому числі і парламентського виміру, Центральноєвропейської ініціативи і підтримка цієї заяви, яку ми сьогодні розглядаємо буде йти в руслі і контексті наших прагнень до євроінтеграції. Тому від імені нашої групи пропонуємо підтримати, дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати, вже виступ був, все же. Виступ уже був. Шановні колеги, я прошу вас, виступ вже був.

Шановні колеги, я ставлю на голосування пропозицію з урахуванням уточнень, про які сказав доповідач, про прийняття постанови і схвалення відповідного тексту заяви (реєстраційний номер 10161). Прошу голосувати. Із поправками, я сказав. Що ви кричите, я не розумію? Перестаньте.

17:52:24

За-267

Рішення прийнято.

Оголошується до розгляду проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності (реєстраційний номер 10043).

Заяву цю схвалювали ми. Одну хвилинку, дайте я хоч оголошу подальшу роботу. Добре, все, я врахую.

Шановні колеги, два комітети будуть співдоповідачами, комітет пропонує головний розглянути питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

17:53:23

За-221

Рішення прийнято.

Доповідач – народний депутат Бевзенко Валерій Федорович і співдоповідачі Григорій Миколайович Калєтнік, і також Василь Васильович Демчишин. І продовжуємо наше вечірнє засідання на 15 хвилин.

17:53:43

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, на ваш розгляд виноситься законопроект за номером 10043.

Перш за все, слід зауважити, що існуючий механізм розмежування є недієвим, і з цим, нарешті, слід погодитись. З чим пов’язана ця недієвість?

Чинне законодавство передбачає: при розмежуванні необхідність здійснення повної інвентаризації земель із винесенням в натуру меж кожної земельної ділянки не тільки державної й комунальної, але і приватної власності. Але це є вірним лише з теоретичної точки зору. Більше 8 років пройшло з моменту прийняття Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", але розмежування як такого не відбувається. А відповідно комунальної власності на землю сьогодні за невеликим виключенням не існує.

На нашу думку, в основу регулювання процесу розмежування має бути покладена одна ідея – певні землі поза залежністю від обставин назавжди мають залишатися державними.

Враховуючи викладене, законопроектом пропонується корінним чином змінити підхід до цього процесу та провести розмежування безпосередньо законом, що дасть змогу зекономити декілька мільярдів бюджетних коштів.

В поданому законопроекті наводиться чіткий, зрозумілий та вичерпний перелік земельних ділянок, які перебувають як у державній, так і комунальній власності. Критерій тут один: хто є власником будівель та споруд або юридичною особою, яка користується землями, той і є власником розташованих під ним земель.

Норми законопроекту сформульовані як норми прямої дії, і в разі його прийняття місцеві органи державної влади та органи місцевого самоврядування без будь-яких додаткових порядків, положень, інструкції матимуть змогу зареєструвати право власності на відповідні земельні ділянки.

Крім того, законопроект на відміну від існуючого закону комплексно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

БЕВЗЕНКО В.Ф. Комплексно вирішує питання використання державної та комунальної землі для потреб держави та територіальних громад. Прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, сідайте, будь ласка.

Григорій Миколайович Калетнік, голова комітету, будь ласка.

17:56:17

КАЛЕТНІК Г.М.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Із загальної кількості замовлених проектів землеустрою затверджено 114 на загальну площу 200 тисяч гектарів. Це 0,7 відсотка від загальної площі, яка підлягає розмежуванню.

Разом з тим, за всі ці роки і дотепер жодного гектара землі офіційно не передано до комунальної власності. Таким чином більш ніж десятирічна спроба розмежувати землі державної та комунальної власності не мала успіху через незацікавленість місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Та відсутності, практично абсолютно, відсутності фінансування таких робіт. Слід зауважити, що на проведення цих робіт потрібні надто великі кошти, більше 5 мільярдів.

Більше того, чинним законом передбачено, що визначення меж земельних ділянок у випадках, коли відсутні матеріали встановлення їх в натурі. Або ж існуючі межі не відповідають земельно-кадастровій документації, проводиться відповідно до вимог Земельного кодексу тобто через проекти землеустрою, щодо відведення земельних ділянок. Отже, запропонований в законопроекті механізм розмежування земель державної і комунальної власності, який базується на оголошенні земель, одномоментно розмежованими за визначеними критеріями, дозволяє кардинально спростити процес розмежування, здійснити розмежування без затрат як з місцевих бюджетів, так із державного бюджету, а також уникнути виникнення конфлікту інтересів між органами влади, усунути дублювання землевпорядних організацій і функцій на стадії розробки проекту розмежування в цілому та на стадії формування конкретної земельної ділянки за відповідною індивідуальною документацією з землеустрою.

Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин вбачає і цілий ряд складнощів, які є при виконанні цього і необхідність серйозного доопрацювання в другому читанні.

А зараз хочу сказати, що комітет підтримав законопроект і рекомендує Верховній Раді прийняти його за основу. Прошу підтримати рішення комітету та авторів законопроекту. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заступник голови комітету Віктор Сінченко, будь ласка.

17:58:37

СІНЧЕНКО В.М.

Шановний Володимире Михайловичу, народні депутати, комітет розглянув на своєму засіданні (14 березня 2012 року) проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності (реєстраційний номер 10043).

Так проектом закону пропонується встановити, що в державній власності перебувають всі землі розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок комунальної та приватної власності. Таке положення законопроекту суперечить принципу повсюдності місцевого самоврядування, відповідно до якого місцеве самоврядування має здійснюватись на всій території України. Що означає відсутність територій, на які не поширюється юрисдикція територіальних громад та відповідних органів місцевого самоврядування. А територія однієї адміністративно-територіальної одинці межує з територією іншої адміністративно-територіальної одинці. Під виглядом спрощення процесу розмежування земель державної та комунальної власності пропонується взагалі відмовитися від їх розмежування. А замість проектів розмежування визнати складовою частиною проектів землеустрою перелік земельних ділянок державної власності із зазначенням їх кадастрових номерів цільового призначення, які переходять до комунальної власності.

По суті, запропоновано неконтрольований шлях розподілу земель, який не можна реалізувати у випадку, коли в кадастрі немає сформованих ділянок зі своїми кадастровими номерами. Спірним є принцип вторинності земельної власності відносно форми власності на будівлі (споруди), що на них знаходяться, закладені в проекті закону.

Практика розробки проектів розмежування земель свідчить, що цінність земельного ресурсу, особливо в центральних частинах великих міст, набагато перевищує значущість будівлі (споруди). Створення комплексу з єдиною формою власності на земельні ділянки і на будівлі не має достатнього економічного обґрунтування.

За підсумками…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка, завершуйте.

СІНЧЕНКО В.М. Комітет дійшов висновку рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду його в першому читанні повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, шановні колеги, запишіться на обговорення цього питання. І ми ж з вами продовжили на 15 хвилин вечірнє засідання.

Так, Станіслав Аржевітін. Юрій Ганущак, будь ласка, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Наступним буде виступати Михайло Чечетов.

18:01:33

ГАНУЩАК Ю.І.

Панове, це перший закон був, тепер другий закон. Вони ідуть в одному руслі. Це останній кидок перед виборами. Тобто вирішили забрати останнє – землю.

Тепер я розкажу як має бути і чому не можна приймати цей закон. У нас не встановлена система контролю і прийняття рішень по земельним питанням. Як має бути? Вся земля, яка не є приватною, є за означенням комунальною. В цьому випадку вони не можуть розпоряджатися землями безконтрольно. Чому? Тому що затвердження, погодження планів окупації, використання землі, тобто по всім 5 видам, мусить контролюватися державою. Тобто схема йде якого плану, один має право розпоряджатися, але він може розпоряджатися тільки по правилах, встановлених державою. Інший не може приймати рішення оперативного характеру, але тримає депозитарій цих земель. Тільки у цій системі, яка називається "дзеркального відображення", у нас немає того, що називається дерибаном власності.

Що пропонується зараз? Зараз пропонується віддати всі землі, які можна продати, під рішення, фактично те, що зараз робиться райдержадміністраціями. Ми знаємо, як робиться корупція. Вони від імені держави є безконтрольними, тому що система контролю не встановлена. І поки вона не встановлена, поки не зроблено кадастру земель, це рішення приймати не можна. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Сергій Шевчук.

18:03:22

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые коллеги, у меня такое впечатление, что оппозиция с ужасом ждет решения Конституционного Суда, когда будет сказано однозначно: баллотироваться можно либо по партийным спискам, либо по мажоритарке. Они сейчас собираются идти одиннадцатью колонами, одиннадцатью колонами, может двенадцать уже будет, я не знаю.

Так вот теперь в любом законе они видят политику. Такое впечатление, что вы засыпаете с выборами и просыпаетесь. Страна живет, страну выборы не волнуют, жизнь идет и до выборов, и после выборов. Вы хоть двенадцатью колонами идите, проиграете, хоть тринадцатью колонами, все равно проиграете, все равно вам люди лапти сплетут.

А теперь, что касается законопроекта. Законопроектом пропонується розмежувати землі державної власності на землі держави та землі комунальної власності, причому, землями комунальної власності пропонується визначити всі землі у межах сіл, селищ, міст, крім земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, а також земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого майна, що є у державній власності. Тобто цей законопроект або закон, якщо він буде прийнятий, він сприятиме прискоренню процесу розмежування земель державної та комунальної власності, тобто он упорядочит процедуру.

А вы все, вы о выборах думаете. Да думайте о людях, думайте о стране. Все равно на выборы вам бесполезно идти.

Предлагаю законопроект принять в первом чтении.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Да, будь ласка.

18:05:08

ШЕВЧУК С.В.

Володимире Михайловичу, я вибачаюсь, але я не зрозумів, заяву ми прийняли, в принципі, хорошу з вашими поправками чи без ваших поправок, по тексту чи там якісь є зміни? Ну, розумієте, для цього є процедура прийняття за основу, потім правок, а то ми зіпсували хорошу справу.

А зараз я хочу передати слово Василю Кравчуку для виступу по темі законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Василь Кравчук.

18:05:36

КРАВЧУК В.П.

Василь Кравчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Я хотів би подивитися, в якому окрузі виграє попередній виступаючий, його звати Михайло. Михайло його звати. В якому окрузі він виграє і скільки він набере відсотків. Подивимося в жовтні.

Ви так догосподарювалися, що ви приймаєте цей закон , бо у вас немає грошей вже навести самий елементарний порядок в землях комунальної, державної власності. У вас немає грошей на сільське господарство абсолютно, яке не знаю як зараз проводити посівну кампанію.

Провладна більшість зрозуміла, що Закон про ринок землі прийняти неможливо в другому читанні в такому стані, який він є. а основна мета закону була, в першому читанні який прийняли, це розкрасти декілька мільйонів земель державної власності. Тому зараз вони рішили… почали шукати дірки, через які прийняття цього закону можна переломати силою, через коліно. Одним словом, волюнтаризм. Вирішити для себе всі свої питання. А це землі державних академій наук, це землі Міністерства оборони. Саме головне – не вирішено питання власності земельних паїв померлих власників, які не мають спадкоємців. Не наведено лад в Державному земельному кадастрі.

З прийняттям цього закону абсолютно буде проігноровано думку громади та органів місцевого самоврядування.

Фракція "БЮТ" – "Батьківщина" категорично не буде голосувати за цей закон і закликаю колег з Партії регіонів не робити черговий злочин, бо прийняття цього закону – це черговий крок до дерибану земель. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд питання завершено. Ще раз… Будь ласка, Каплієно, одна хвилина.

18:07:38

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую, Володимире Михайловичу. Шановні колеги, ну, законопроект 10042, який ми голосували перед цим, і 10043, ну, вони обидва викликають занепокоєння. І, в принципі, ми підтримуємо ті речі чи ті висловлювання, які лунали з трибуни.

Питання 10043 у більшості це питання власника і системи розпоряджень щодо того, тієї земельної ділянки та будівель, які на ній знаходяться, і виключно це питання вирішується цим законом. Ми вважаємо, що підтримувати цей законопроект остаточно в цілому неможливо. Чи можна його розібрати так, щоб він став конституційним до другого читання, також не зрозуміло.

Депутатська група "Реформи заради майбутнього" прийняла рішення: ми підтримаємо цей законопроект лише у режимі вільного голосування, і так, як визначимося, так воно і піде. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершено розгляд питання. Комітет з питань аграрної політики пропонує прийняти його за основу, Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування прийняв негативне рішення з приводу цього законопроекту, Головне науково-експертне управління також вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

Відповідно до Регламенту ставлю на голосування першу пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності (реєстраційний номер 10043).

18:09:22

За-227

Рішення прийнято.

Я, шановні колеги, на запитання… По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 189, "БЮТ – "Батьківщина" – 0, "Наша Україна – Народна самооборона" – 2, комуністів – 0, Народна партія – 20, "Реформи заради майбутнього" – 5, позафракційні – 11.

Щодо запитання Сергія Шевчука, як ставився на голосування проект постанови. В редакції, запропонованій доповідачем, з уточненням, там вилучення одного слова і доручення Центральній виборчій комісії, тобто так, як запропонував основний доповідач.

Шановні народні депутати, ми не можемо зараз розпочинати розглядати наступне питання, оскільки у нас залишилось чотири хвилини. Тому вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу в пленарному режимі з 10 години ранку за розкладом на середу 21 березня.