ЗАСІДАННЯ СЬОМЕ
Сесійна зала Верховної Ради України
21 лютого 2012 року, 10 година
Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу, шановні колеги, підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему "Рада".
10:01:07
Зареєструвалося в сесійній залі картками 401 народний депутат. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.
Шановні колеги, сьогодні день народження народних депутатів України Іванющенка Юрія Володимировича, Лук'янова Владислава Валентиновича, Слободяна Олександра В'ячеславовича. Прошу привітати наших колег і побажати їм успіхів при гарному здоров'ї. (Оплески)
Шановні народні депутати, надаю вам інформацію про підсумки пленарної роботи Верховної Ради України за період з 7 по 10 лютого 2012 року. Відбулося шість пленарних засідань Верховної Ради України. Розглянуто 64 питання порядку денного. За результатами їх розгляду прийнято 7 законів та 26 постанов, 20 законопроектів прийнято за основу, один законопроект направлено до комітету для підготовки на повторне перше питання, один законопроект повернуто до комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання, 12 законопроектів та 3 проекти постанов відхилено. За результатами розгляду пропозицій Президента України 3 закони прийнято в цілому з урахуванням пропозицій Президента України, 2 закони направлено на доопрацювання до комітету, 5 законів відхилено. Проголошено 145 депутатських запитів.
Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у вівторок ми маємо виступи від фракцій, тобто виступи уповноважених представників фракцій і груп. Прошу записатися на виступ.
Будь ласка, прізвища народних депутатів. Дмитро Шлимко, Микола Томенко. Наступним буде виступати Зубанов або хто від… Олександр Іванович Кузьмук буде наступним виступати.
10:03:22
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги! Майже місяць пройшов після того, як Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, в якій застерегла владу від необхідності зупинити боротьбу проти своїх політичних опонентів шляхом відкриття кримінальних справ та утримування їх в тюрмі.
Ми не бачимо реальних дій, які б здійснив Президент, уряд чи парламент в реалізації тих заходів, які передбачені Парламентською асамблеєю Ради Європи. З огляду на це, фракція "Батьківщина" вимагає завтра розглянути постанову, підготовлену Комітетом з питань закордонних справ та європейської інтеграції, яка передбачає чіткий план дій щодо виконання резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи.
Також, враховуючи стан здоров'я Тимошенко, Луценка, Іващенка та інших та необхідність виконувати документи міжнародних інституцій, та, враховуючи, що пункт 3 резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи чітко апелює до Президента України розглянути всі наявні в нього правові засоби, щоб звільнити колишніх членів уряду та дозволити їм брати участь в наступних парламентських виборах, фракція "Батьківщина" вимагає від Віктора Януковича забезпечити невідкладну зустріч з керівництвом нашої фракції, щоб обговорити, як він збирається виконувати рішення Парламентської асамблеї Ради Європи, та допустити до виборів Юлію Тимошенко, Юрія Луценка і інших політичних в’язнів.
Ми хочемо поговорити з Віктором Януковичем не як політики. Ми хочемо поговорити з Віктором Януковичем як державні діячі, українці і чоловіки. Я переконаний, що Президент не знає реальної ситуації в країні, не знає того, що робить його команда. Тому, я думаю, що така розмова керівництва опозиційної фракції Віктора Януковича буде корисна не лише для України, а й для нього.
Також ми вимагаємо невідкладно внести зміни до бюджету, якими забезпечити належне фінансування місцевих бюджетів. Сьогодні місцеві бюджети і територіальні громади стоять перед фактом, що не мають можливості профінансувати навіть заробітну плату вчителів, освітянам в деяких випадках – на листопад-грудень, в деяких випадках – на 3-4 місяці останнього року. Мова йде не про якісь капітальні вкладення чи надпроекти, а про життєві потреби, яким місцева громада і громадяни України повинні бути забезпечені.
Третя вимога наша стосується розгляду постанови, внесеної Томенком, Кожем'якіним, Мартиненком, з вимогою до Президента невідкладеного звільнення міністра освіти Дмитра Табачника. Лише ворог країни міг придумати до Міжнародного дня захисту рідної мови зменшити кількість уроків української мови та літератури в наших навчальних закладах. Мені здається, що сьогодні ми повинні чітко сказати владі, що україножерство як державна політика повинно бути зупинено. Любити Росію не злочин, але формувати російський мир і знищувати український на посаді міністрів, чиновників чи священників на кошти українського бюджету – це справжній злочин проти української держави, це справжній злочин проти українців.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Кузьмук, фракція Партії регіонів. Наступним буде виступати Черній Василь. Так?
10:07:19
КУЗЬМУК О.І.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Напередодні всенародного свята, Дня захисника вітчизни, я хочу в котрий раз привернути вашу увагу до нагальних проблем, пов'язаних зі зміцненням обороноздатності нашої держави. Історія державотворення переконливо засвідчила, ігнорування оборонних питань, як правило, ставало головною перешкодою на шляху реалізації мрій нашого народу жити в самостійній та незалежній державі.
На жаль, сьогодні проблеми безпеки залишаються для нашої держави актуальними як ніколи. Світ навколо нас швидко змінюється. З'являються нові виклики та загрози, які набувають глобального характеру. Нам треба усім усвідомити такий факт, сучасний, світовий, політичний процес залишає під сонцем місце лише тим державам, які прагнуть в наступному стати сильнішими, а не слабшими.
Позаблоковий статус України відкриває нашій державі свободу політичного вибору. Передбачає налагодженню дружніх стосунків із далекими і близькими сусідами. Водночас, він категорично заперечує оборонний вакуум, оскільки може породити невірне уявлення в світі про Україну як сірої, тобто міжкордонної території.
В контексті цього я хочу привернути увагу до діяльності Збройних Сил України, головного гаранта суверенітету та територіальної цілісності нашої держави.
Прикро, коли і засоби масової інформації, і політичні діячі основні звинувачення та шельмування спрямовують на адресу людей в погонах, при цьому забуваючи, що за стан обороноздатності держави несуть відповідальність всі державні інституції.
На моє повне переконання, ми можемо сміливо пишатися нашими військовими, які в непростих умовах чесно і гідно виконують покладені на них завдання. Стихійні лиха, техногенні катастрофи, міжнародні миротворчі та стабілізуючі операції, де виконували свої обов'язки українці – це зразок мужності та самовідданого служіння Вітчизні.
І таких яскравих прикладів я можу привести безліч. Повірте, за кожним з них стоїть важкий, ратний труд тисяч людей в погонах, для яких професія захищати Батьківщину є сенсом життя. Прагненням бачити Україну сильною і шанованою.
Шановні колеги, неможливо про Збройні Сили своєї держави згадувати лише напередодні виборів та професійних свят. Це аморально і недалекоглядно, адже армія призначена не для парадів, вона існує для захисту нашого спільного дому. Переконаний, що питання обороноздатності країни мають об'єднувати суспільство, незважаючи на політичне переконання.
Користуючись можливістю, хочу привітати ветеранів війни, воїнів-інтернаціоналістів, військових, військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів, всіх, хто присутній в залі, і всіх тих, хто готовий своїм життям захистити наших українських людей і нашу українську державу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Черній, фракція Народної Партії, будь ласка, ваш виступ. Наступним буде виступати Микола Мартиненко.
10:11:34
ЧЕРНІЙ В.В.
Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, постійні енергетичні виклики та вже політичні поняття "газ" мають, нарешті, змусити нас перейти до системних рішень і дій по їх подоланню. На наш погляд, позитивно змінити українську економіку та суспільні соціальні відносини може відкриття широкого фронту боротьби за високу енергоефективність, енергозбереження та ощадливість. Справа не тільки в підвищенні енергонезалежності і конкурентоздатності, скільки в обов'язковому при цьому здійсненні модернізації технологій, модернізації соціальної інфраструктури, модернізації системи управління, менеджменту в енергоспоживанні і навіть модернізацію свідомості усіх прошарків населення і всіх рівнів керівників.
Першочерговими, але найбільш складними проблемами є скорочення споживання та здешевлення теплової енергії на опалення житла та соціальної інфраструктури, куди спрямовується сьогодні 20 відсотків усіх енергоносіїв, які споживає держава. Чи не найбільшу питому вагу має газ. Швидка зміна дорогих імпортних енергоносіїв на вітчизняні, в тому числі місцеві поновлювані та стимулювання повсюдно від об'єкту до кожної квартири мотивованого встановлення приладів обліку і регулювання – це два основних першочергових заходи для всіх без виключення галузей народного господарства і соціальної інфраструктури.
Приведу приклад. З 450 тисяч тонн пеллет, які виробляються в Україні, більше 80 відсотків експортується. І обсяги експорту постійно зростають. Колорії і енергія, які містяться них, продаються вдвічі дешевше, ніж ми купуємо їх у газі. Мотивація виробників пеллет в інвестування об’єктів і споживання біопалива зовсім відсутня. А повернення ПДВ відіграє роль антистимулу, на жаль.
Енергія, вона є енергія. Чи при продажу, чи при купівлі. І ціна має відрізнятися лише на рівень її технологічності. Є потреба такі підходи в ціновій політиці застосувати до всіх енергетичних ресурсів. Широке застосування систем опалення з використанням вільної нічної електроенергії, це ще одне джерело власних українських можливостей скорочення споживання газу.
Подолання штучних бар’єрів у застосуванні електроенергії по нічних тарифах для систем опалення замість газу та всебічне стимулювання цього процесу може дати скорочення його споживання в системах опалення до 10 відсотків. Приклади високої активності населення у встановленні індивідуального опалення в багатоквартирних будинках широко відомі. Сьогодні деякі громадяни самі утеплюють стіни таких квартир, навіть порушуючи архітектурні норми. Бо мотивація в скороченні витрат на опалення дуже суттєва.
Але без поквартирних приладів обліку і регулювання споживання тепла від централізованих джерел ніякої мотивації в ощадливості теплової енергії не з’явиться. Тому Мінрегіонбуду потрібно приймати рішення про засіб вимірювання і головне, регулювання споживання теплової енергії від централізованих джерел опалення квартир в багатоповерхівках.
Для вирішення озвучених проблем, широкомасштабного впровадження енергоефективних, швидкоокупних проектів необхідно як мінімум 5 років спрямовувати не менше 1 відсотка фінансування бюджетних галузей, можливо, через державні, галузеві або регіональні фонди на основі зворотності. Це створить систему, коли кошти на впровадження нових енергоефективних проектів будуть спрямовані із економії, отриманої від реалізації попередніх. Формування такої системи повинно стати головним і терміновим завданням усіх інституцій влади на послідуючий період. Я дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Мартиненко, фракція "Наша Україна –
Народна самооборона". Наступним буде виступати Володимир Каплієнко.
10:15:35
МАРТИНЕНКО М.В.
Шановні співвітчизники! Шановні колеги! Владний режим упевнено крокує до
свого краху, тому що послідовний. Влада уперто коїть ті самі дурниці, нічому не
навчаючись і не бажаючи нікого слухати. Керівники держави немов ті три східні
мавпочки: нічого не бачу, нічого не чую, нічого не кажу.
Тривають репресії проти лідерів опозиції. Тимошенко та Луценка тримають у
в'язниці, не зважаючи на всім очевидну безглуздість і безпідставність
обвинувачень. Влада воює уже навіть сайтами в Інтернеті.
Парламентська асамблея Ради Європи приймає безпрецедентно гостро
резолюцію по Україні. Авторитетні західні політики вже відкрито говорять про
санкції до українських чиновників та міжнародну ізоляцію.
Україна залишається без дешевих кредитів Міжнародного валютного фонду
саме через переслідування режимом політичних опонентів. І про це чітко сказав
Державний департамент США. Світовий банк взагалі заявив про можливість
розірвання відносин між Україною та Міжнародним валютним фондом. Україна вже
потрапляє в міжнародну економічну ізоляцію і втрачає будь-яку інвестиційну
привабливість.
Ця влада повернулася спиною не лише до цивілізованого світу, але й до 46
мільйонів громадян. Днями, до речі, ветерани Афганістану відповіли їй тим
самим. І весь український народ відвертається сьогодні від цих скомпрометованих
і бездарних політиків. За свої гріхи вони зібралися розплачуватися останнім
національним надбанням. "Газпром" впевнено заявляє, що результат
переговорів Росії і України по нашій газотранспортній системі буде позитивний.
Позитивним, звісно, для Росії. Адже переговори щодо консорціуму йдуть, як і
хотів "Газпром", у двосторонньому форматі, без Європи. Наші
національні інтереси стали предметом кулуарних торгів, влада може в будь-який
момент здати українську газотранспортну систему взамін за примару дешевого російського газу.
Скоро вибори, а підтримка Партії регіонів продовжує падати тому намагаються придумати, як оборонятися від власного народу.
В засобах масової інформації з'явилася інформація, що влада виносить, як їй здається, хитрі плани, наприклад, такі: переписати Закон про вибори депутатів, щоб отримати можливість для масштабних фальсифікацій, або ще крутіше: змінити Конституцію, щоб подовжити повноваження парламенту і провести саме у Верховній Раді вибори Президента.
Режим відчуває, що чаша терпіння українців переповнилася, і правильно відчуває, ніякі хитрощі не допоможуть. За вказівкою влади по всій країні зараз таємно проводяться соціологічні дослідження для з'ясування одного простого питання, чи можливий в Україні лівійський сценарій, коли народ силою змітає владу? Відповідь очевидна: можливий. Ви довели всіх до точки кипіння, протестні настрої зростають небаченими темпами. Вже через 9 місяців Україна отримає реальний шанс змінити цю владу. Парламентські вибори у жовтні стануть першим кроком для того, щоб країна могла дихати вільно.
Об'єднана опозиція виступає єдиним фронтом і демократичні сили переможуть на парламентських, а потім і на президентських виборах. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Каплієнко, депутатська група "Реформи заради майбутнього". Наступним буде виступати Петро Симоненко.
10:19:30
КАПЛІЄНКО В.В.
Шановні колеги, шановні громадяни! Сьогодні депутатська група "Реформи заради майбутнього" хоче поставити крапку. Ми ствероджуємо, що виборча кампанія, яка була розпочата минулого тижня, 8 лютого 2012 року, була розпочата саме "Блоком Юлії Тимошенко", який ставив перед собою лише одну мету: у будь-який спосіб сподобатись виборцю, привертаючи до себе увагу шляхом скандальних, штучних піар-акцій, або імітуючи за соціальні стандарти роботу, реально цього не роблячи. Обраний фракцією БЮТ метод дискредитації політиків, сфабрикований корупційний скандал є традиційним і улюбленим інструментом неодноразово використаним цією політичною силою для компрометації своїх політичних опонентів.
А те, що фракція "Реформи заради майбутнього" стала опонентом БЮТ не дивно, бо у нас різні погляди на майбутнє.
Ми хочемо досягнути такого результату, як сильна Україна, заможні громадяни, потужна економіка, здорові та впевнені в собі українці, які пишаються тим, що живуть в цій країні. А того, що хоче БЮТ, це влада, влада і ще раз влада. Задля цього суспільство постійно втягується в скандали, розбори. Чорно-білими фарбами малюється всесвіт, розділяючи його лише на друзів та ворогів. Дискредитується чинна влада та принижується Україна.
Нам, як державникам, сумно про це говорити, але саме завдяки зусиллям БЮТ Україна отримає вже сьогодні негативні перспективи на євроінтеграцію. При цьому стоячи на колінах, в залежності по кабальним газовим контрактам 2009 року.
Нам, політикам, дивно чути заяви БЮТ, що нібито хтось розколює їх фракцію, намагаючись в будь-який спосіб залучити цих депутатів до більшості. Таке враження, що представники БЮТ забули, що 53 депутати їх фракції своєчасно розібралися в тому болоті, куди потрапили, виправили життєву помилку та зараз займаються притаманною саме депутатам Верховної Ради роботою. На відміну від вас, тих, хто дискредитує не тільки себе і Верховну Раду, а і Україну в цілому. Годі й нагадувати, що саме до складу депутатської групи "Реформи заради майбутнього" увійшла майже третина вищої партійної номенклатури саме тієї "Батьківщини".
Нам, як депутатам, добре… які добре знають БЮТ з середини, цілком зрозуміло, що сьогоднішнє керівництво БЮТ зробило переворот в середині власної команди та бореться за місця в списках, фактично прикриваючись наче щитом власною лідер кою, яка потерпає, бо так більш зручно. Ще вчора ми оцінювали БЮТ як закрите акціонерне товариство. Сьогодні керівники БЮТ, на наш погляд, в більшості нагадують членів закритої секти, в якій знайшли себе розбишаки, хворі шпигуни, сексуальні збочинці, стукачі та продажні писаки, що дискредитують не тільки себе, а й власну державу, в якій живуть. Нам, депутатам шостого скликання та патріотам власної держави, може треба нагадати, що саме ваше керівництво "Блоку Юлії Тимошенко" в 2008 році готувалися змінити Конституцію з метою обрання Президента в парламенті та обмеження прав журналістів. Саме ваші керманичі, які попали у владну корупцію та не провели при владі жодної суттєвої реформи, на сьогоднішній день виходять з того, що не можуть декларувати вашу програму, яка називалася "Український прорив". І вам, шановні рядові члени фракції БЮТ, ми радимо врешті-решт почати захищати інтереси України, а не кидати всі творчі та фізичні сили на захист сумнівних, шкурних, вузькопартійних інтересів, тим паче що вас використовують безглуздо та принизливо.
Ми радимо, знявши маски байдужості, знайти в собі сили – та й змінити солдафонське керівництво, бо партій багато, а Україна в нас одна і майбутнє її залежить від реформ і реального бажання їх провести.
І на завершення. Рік тому, об’єднавши однодумців в стінах Верховної Ради, ми…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
КАПЛІЄНКО В.В. Ми, представники депутатської групи "Реформи заради майбутнього" стали пліч-о-пліч, щоб реально впливати на процеси законотворчості в українському парламенті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу вас! Дякую. (Шум у залі)
Шановні колеги, завершили цей етап. Запрошую за до виступу Петра Миколайовича Симоненка, фракція комуністів. Прошу уваги!
10:24:21
СИМОНЕНКО П.М.
Уважаемые избиратели,
товарищи и коллеги! Прежде всего я хочу заявить, что коммунисты требуют
немедленно прекратить всякие отношения с Международным валютным фондом.
Последние условия, которые эта международная финансовая спекулятивная
организация выдвинула Украине в обмен на очередные кредитно-долларовые
инъекции, – это самый что ни есть наглый
политический ультиматум. Напомню, речь идет о повышении цены на газ для
населения с 1 марта этого года на 30 процентов сразу и еще по 20 процентов
каждые полгода, а также о повышении цены на газ для предприятий
теплокомунэнерго на 58 процентов. Это немедленно приведет к повышению цен на
продукты и товары, повышению тарифов на жилищно-коммунальные услуги, о чем
свидетельствует повышение с 1 марта тарифа на воду. То есть с нами пытаются
расправиться так же, как с народом Греции, Испании и другими государствами.
Почему стало возможным подобное хамское отношение к нашей независимости Международного валютного фонда. Это стало возможно потому что реформы в Украине проводились по их рецептам, то есть в интересах Запада, а не народа Украины, то, что именно эти реформы привели к захвату экономического пространства Украины зарубежным производителем, то, что сформирована олигархическая система власти, которая, по сути дела, является пятой колонной и представляет интересы как раз зарубежных государств, это и привело… еще и потому, что деньги олигархов, украденные у украинского народа, находятся в оффшорных зонах и банках западных государств, то есть под контролем Международного валютного фонда. Эта политика – политика социального геноцида. Они в очередной раз обеспечивают выход Европы из кризиса за счет безжалостной эксплуатации простых тружеников Украины, при этом украинские олигархи дерут с трудящихся непомерные платежи, миллиарды и миллиарды гривен оседают в их карманах через госдотации и списание долгов якобы убыточным предприятиям олигархов.
Уважаемые избиратели, проводя политику социального геноцида, капитал манипулирует такими понятиями, как индекс инфляции и прожиточный минимум. Не случайно последним новшеством стало изменение методики расчета инфляции. Согласно этому множество список товаров для расчета индекса инфляции расширен за счет тех, цены на которые не растут, а снижаются. Поэтому не удивительно, что в результате подобных манипуляций инфляция в прошлом году составила всего 4,6 процента, а за первый месяц 2012 года – 0,2 процента. Реально же инфляция за прошлый год составила, по разным оценкам, от 20 до 50 процентов. Мы с вами сегодня сталкиваемся и с тем, как безжалостно эксплуатируются различные социальные слои. Безусловно, вернуть людям утраченные за годы буржуазной независимости социальные завоевания можно только коренным образом изменив всю систему власти, изменив сам общественно-политический уклад. Это возможно только организованной ежедневной и активной борьбой.
Мы, коммунисты, подробно изложили наши подходы к реализации конкретных проблем в антикризисной программе. Коротко хочу еще раз сказать о том, что, во-первых, необходимо рассчитывать прожиточный минимум таким образом, чтобы учитывать реальные расходы человека на содержание жилья, питание, прочие жизненно-важные расходы; во-вторых, отменить принятый позорный антисоциальный пенсионный закон; в-третьих, учитывая высокий уровень инфляции, ввести поквартальную индексацию прожиточного минимума, пенсий, зарплат с учетом реального роста стоимости потребительской корзины. Законодательно установить, что максимально допустимая доля расхода семьи на оплату коммунальных услуг не должны превышать 10 процентов совокупного дохода.
Таким образом мы требуем возродить систему государственных коммунальных предприятий розничной торговли, реанимировать сеть государственных и муниципальных аптек, обеспечить стабильные и доступные цены на товары и услуги первой необходимости, установить предельные торговые надбавки на уровне не более 15 процентов.
Это только некоторые меры, которые мы предлагаем сегодня для наведения порядка в стране. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, виступи завершено. З приводу пропозицій, які звучали у виступах відносно розгляду проекту постанови щодо останньої резолюції ПАРЄ. Я повинен сказати, шановні коли, так, вчора я направив на розгляд до комітету відповідний проект постанови. Це не комітетський проект постанови, а групи народних депутатів. А також внесено проект постанови за підписом керівника делегації Івана Попеску. Тому я просив би профільний комітет провести засідання, розглянути ці два документи, дати відповідні заключення для того, щоб можна було їх розглядати на Верховній Раді України.
Щодо пропозицій відносно фінансування місцевих бюджетів. Шановні колеги, ми вчора на Погоджувальній раді обговорювали це питання, і знайшла підтримку пропозиція про те, щоб 16 березня на "годині запитань до Уряду" уряд надав Верховній Раді і українському суспільству, нашим громадянам інформацію про те, що планується в цьому плані робити, і на підставі такого обговорення вніс Кабінет Міністрів відповідні проекти документів. Тому я думаю, що ми всі підтримаємо саме такий підхід до розгляду цього питання.
Щодо пропозицій по міністру, будь ласка, комітет хай розглядає, виносить свої міркування. Я маю на увазі профільний комітет і Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України.
З приводу всіх пропозицій, які звучали у виступах народних депутатів, які потребують відповідного реагування, я прошу секретаріат підготувати звернення та доручення. І я просив би депутатів з ложі уряду зняти…
Шановні колеги, я прошу вас, я до вас звертаюся з проханням. Зробіть це. Я прошу вас, не істеріть.
На вимогу двох фракцій: фракції "Наша Україна – Народна самооборона" і фракції "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина" – оголошується перерва до 11-ї години.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради
України А.І.МАРТИНЮК
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо продовжувати засідання.
Будь ласка, від фракцій, які брали перерву, є бажаючі виступити? Арсеній Яценюк, будь ласка.
11:01:59
ЯЦЕНЮК А.П.
Шановний головуючий, друзі з майбутньої демократичної більшості, наші політичні опоненти з Партії регіонів, "Блоку Литвина" і Комуністичної партії України і інших, які до них примкнули! Опозиція вимагає негайної зустрічі з Президентом України Віктором Януковичем. Пройшло два роки – два роки війни влади з народом, два роки війни влади з опозицією, два роки бідності і безробіття, два роки безроздільної влади, два роки безнадії і два роки боротьби з Україною і з усім українським. Ми хочемо, щоб Президент України негайно зустрівся з нами як з опозиційними силами і щоби обговорили не майбутнє влади, а майбутнє України і майбутнє нашої держави. Ми вимагаємо відповіді на наступні запитання.
Перше. Яким чином Президент України буде виконувати резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи щодо звільнення і участі у виборах Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших політичних в'язнів?
Друге. У порядок денний сесії парламенту на п'ятницю внесений Закон про приватизацію газотранспортної системи України. Ми вимагаємо відповіді від Президента України, які перемовини ведуться з Росією, що ми знову здаємо нашим російським партнерам, на яких умовах буде знижена ціна на газ і що відповідає Янукович новій старій російській владі щодо участі України у Митному союзі і, вірогідно, у військовій організації під приводом Росії під назвою ОДКБ?
Третє. Ми вимагаємо від Президента дати відповідь на чітке запитання: "Коли Україна підпише угоду з Європейським Союзом про політичну асоціацію та економічну інтеграцію.
Четверте. Останні кадрові призначення в Україні – в Міністерстві оборони та інших силових відомствах – говорять про те, що в Україні формується військова хунта, замішана на великому капіталі Партії регіонів. В нас питання. Пане Президенте, чи збираєтесь ви вводити надзвичайний стан в країні?
І наостанок. Ви стверджуєте про економічне зростання. Коли будуть підвищені пенсії і заробітні платні для вчителів і лікарів? Коли будуть збільшені дотації? Коли українці отримають добробут, а не ви будете користуватися цим добробутом?
Ми впевнені на конструктивну розмову з
Президентом, і ми переконані в тому, що це буде політична і чоловіча розмова.
Ми очікуємо відповіді від Януковича. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до розгляду питань порядку денного.
Розглядаємо проект Закону про морські порти України (реєстраційний номер 9712).
Доповідач – заступник міністра інфраструктури Демидович Дмитро Володимирович.
За скороченою? Я ставлю на голосування дану пропозицію. Прошу визначатися.
11:05:46
За-225
Підтримано. Будь ласка, скорочена процедура. Демидович Дмитро Володимирович, дві хвилини. Підготуватися Круку.
ДЕМИДОВИЧ Д.В.
Доброго дня, шановні народні депутати! На виконання Програми економічних реформ 2010-2014 років "Заможне суспільство. Конкурентоспроможна економіка. Ефективна держава" Кабінетом Міністрів України розроблено законопроект про морські порти України.
Портова галузь вкрай потребує невідкладних та керівних перетворень, лібералізації майнових відносин, технічної модернізації та сучасної модернізації та сучасної моделі функціонування морських портів.
Аналіз процесів, що відбуваються в портовій галузі в останні роки свідчить про стагнацію процесів інвестування в об’єкти портової інфраструктури. Ризики інвестування пов’язані в першу чергу з застарілою нормативною базою.
Підготовлений проект Закону України про морські порти передбачає не лише встановлення нових правил поведінки суб’єктів портової діяльності, але і визначає конкретні заходи щодо реформування портової галузі України. Реформа, що запроваджується проектом закону, передбачає наступне: по-перше, запровадження загальноприйнятої у світі моделі функціонування морських торговельних портів з чітким розподілом адміністративних функцій та господарських функцій; по-друге, з цією метою передбачається реорганізація державних підприємств в морські порти та утворення на базі майна морських портів адміністрації морських портів України на базі стратегічних об’єктів портової інфраструктури та утворення державних підприємств або публічних акціонерних товариств на базі майна, що забезпечує комерційну діяльність портів, приватизацію або передачу у концесію вищезазначених державних підприємств та публічних акціонерних товариств у разі прийняття відповідного рішення.
Шановні народні депутати, прошу підтримати даний законопроект. Дякую вам за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте. Заступник голови Комітету з питань транспорту і зв’язку Юрій Борисович Крук.
11:08:03
КРУК Ю.Б.
Уважаемый Адам Иванович,
уважаемые коллеги, Комитет по вопросам транспорта и связи рассмотрел поданный
Кабинетом Министров проект Закона о морских портах Украины (регистрационный
номер 9712), и на своем заседании 8 февраля этого года принял решение
рекомендовать Верховной Раде принять его за основу.
Этот законопроект не
меняет идеологии Закона "О морских портах Украины", № 08081,
подготовленный профильным комитетом ко второму чтению и принят Верховной Радой
Украины в целом как закон 9 ноября 2011 года (266 голосов "за"),
который, к сожалению, был ветирован.
Следует отметить, в этом законопроекте есть положительное очень решение, которое отражает мнение Президента, что меры по приватизации не распространяется на стратегические объекты портовой инфраструктуры, что совпадает с мнением профильного комитета.
Главное научно-экспертное управление дало свои замечания и указало, что данный законопроект может быть принят за основу с учетом их замечаний и предложений. Учитывая вышеизложенное, прошу Верховную Раду Украины поддержать предложение Комитета по вопросам транспорта и связи и принять проект Закона о морских портах Украины (регистрационный номер 9712) в первом чтении и за основу. Благодарю за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на виступи.
Будь ласка, Федун. Підготуватися Яворівському.
Будь ласка, Яворівський. Одарченко передав, прошу.
11:10:28
ОДАРЧЕНКО Ю.В.
Шановні колеги, зараз православні всієї України готуються до Великого посту, але Партія регіонів на цьому тижні, вона теж своєрідно до цього готується, тому що це тиждень такого великого інтенсивного "дерибану". Ви подивіться, які законопроекти вони сьогодні вносять в Верховну Раду, це, цей законопроект – це, фактично, приватизація, роздержавлення морських портів, які завжди були серйозною стратегічною складовою безпеки України, не кажучи про те, що це прибуткові структури, які державі Україна приносять прибуток.
В кінці тижня виноситься Закон про приватизацію "Укрзалізниці", можливо, на цьому тижні внесення Закону про приватизацію ГТС. Сьогодні ми бачимо лише те, що Партія регіонів, нехтуючи національними інтересами, вона утворює тіньові структури, завдяки яким вона може вкрасти державне майно. Подивіться, що вони пропонують, вони сьогодні хочуть утворити структуру – адміністрацію морських портів, передати їм невідомо яку частку майна, це не зазначено в законі, а решту майна пустити на роздержавлення, читайте, вкрасти це майно.
Ми маємо серйозні приклади як це відбувалося в Україні, подивитись на адміністрацію річкових портів. По такій же схемі була утворена ця квола адміністрація річкових портів, і сьогодні державної частки впливу держави на цій структурі не існує.
Подивіться, як відбувалось по цій же схемі приватизація чи роздержавлення Укрспирту? Ми сьогодні можемо констатувати, що сьогодні ця галузь виробляє на 50 відсотків менше продукції, ніж вона виробляла перед цим. Мені дуже прикро, що зараз Компартія вона ініціює, щоб саме це питання розглядалося по скороченій процедурі не дивлячись на те, що це сьогодні демонстрація вкрасти майно у українців.
Шановні друзі! Я пропоную категорично не голосувати, тому що після прийняття, після тижня такого…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, це перше.
По-друге, фракція Компартії до того, про що ви говорите не має відношення, дивіться, як вони голосують. Будь ласка, Ткач.
11:12:51
ТКАЧ Р.В.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги! Я зараз не буду говорити про суть законопроекту, що стосується, власне, про морські порти. Але я скажу про ту річ, яка була, на жаль, і в першому варіанті закону, який, на щастя, був ветований Президентом і зараз знову ж таки пропонується в цьому законопроекті.
Мова йде про статтю 8 цього законопроекту. Так згідно цієї статті 8 цього Закону про морські порти передбачається, що акваторія морського порту відводиться, тобто надається в постійне користування адміністрації морського порту Кабінетом Міністрів України. Це абсолютно суперечить статті 85 Водного кодексу України, це суперечить Земельному кодексу України, де чітко розписана компетенція органів місцевого самоврядування і компетенція виконавчої влади.
Я вважаю, що тут є такі речі, які не сумісні з теперішнім Земельним кодексом України. Наприклад, а якщо уже у когось є на даний час у власності або в користуванні земельні ділянки, а на нього адміністрація цього морського порту покладає повноваження щодо користування цими земельними ділянками? Я вважаю, що за даний законопроект в такому варіанті не можна голосувати навіть в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, одна хвилина Попеску, Партія регіонів.
11:14:23
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, аналіз процесів, що відбувається в портовій галузі в останні роки, свідчать про стагнацію процесів емітування об’єктів портової інфраструктури. І ризик інвестування пов'язаний, в першу чергу, з законодавчою базою, оскільки вона відображає ще радянську модель функціонування. Тому прийняття нового закону є вкрай актуальним.
Хотів також звернути увагу, що підготовлений проект передбачає не лише встановлення нових правил поведінки суб’єктів портової діяльності, але й визначає конкретні кроки щодо реформування портової галузі. При недостатньому бюджетному фінансуванні модернізація існуючих та будівництво нових потужностей у морських портах потребує багатомільярдних приватних інвестицій. Але вони прийдуть в нашу країну, якщо вони будуть захищені законодавством. Тому треба приймати закон, а якщо є якісь проблеми, про які казав наш колега Ткач, то їх можна врахувати при підготовці до другого читання. Дякую. Партія регіонів буде виступати за основу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Мармазов, одну хвилину, будь ласка.
11:15:23
МАРМАЗОВ Є.В.
Я буквально хотел бы внести справку, здесь выступал коллега Одарченко, в принципе, это такой взвешенный человек, я удивлен почему он перепутал тут все подряд и исказил. Во-первых, за скороченую процедуру коммунисты никогда не голосуют, никогда, чтобы знал, раз.
Второе. Мы, за всю жизнь существования нашей фракции в этом зале, ни разу не голосовали за приватизацию, это тоже чтобы знал, в том числе за комбайновый завод херсонский отстаивала наша партия. И за этот закон мы не будем голосовать, так что не надо врать, не надо врать, самое главное.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу не лінуватися натискувати кнопки і записуватися, погано тиснете. Задирко, будь ласка.
11:16:20
ЗАДИРКО Г.О.
Дякую, Адаме Івановичуу. Всім сьогодні зрозуміло, що Закон про морські порти Україні потрібен, і він був потрібен ще 10 років тому. Тому що дійсно, галузь дуже повільно розвивалася ці 10 років і було дуже багато не врегульованих питань. Цей закон, в принципі, ставить крапки на дуже і чітко роз'яснює, і дає чітке обґрунтування багатьом процесам, які сьогодні потребують державні порти.
Але в цього закону дуже багато вад і це дійсно так. І я хотів би говорити, що наприклад, ніде в світі немає такого адміністрування, адміністрація морських портів і фактично всі начальники портів, це начальники цехів, які виконують вказівки з Києва. Ну це щось таке, чого ніде, ніколи не буває. І фактично, цей закон дійсно передбачає приватизацію портів.
Я хочу сказати, що в минулому році всі порти України переробили майже 84 мільйони тон вантажів. і прибуток був в цих портах.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу в першому читанні проекту Закону про морські порти України (реєстраційний номер 9712).
11:17:57
За-232
Рішення прийнято.
По фракціях. Партія регіонів – 185, "БЮТ" – не голосували, "Наша Україна" – 4, комуністів – не голосували, Народної Партії – 20, "Реформи" – 12, позафракційні – 11.
Розглядаємо проект Закону про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про державну службу" (щодо граничного віку перебування на державній службі) (реєстраційний номер 9764).
Тут два речення, є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу голосувати.
11:18:51
За-222
Підтримано.
Доповідає голова Національного агентства з питань державної служби Толкованов В'ячеслав Вікторович. Будь ласка, дві хвилини. Підготуватися Демчишену.
ТОЛКОВАНОВ В.В.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні
депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення зміни до статті
23 Закону України "Про державну службу".
Розробка зазначеного законопроекту обумовлена необхідністю належного
забезпечення державних органів досвідченими керівними кадрами, збереженням
інституційної пам'яті та створення умов для ефективного виконання органами
державної влади покладених на них завдань.
Законопроектом передбачається доповнити статтю 23 Закону України
"Про державну службу" новим положенням, яке визначає, що державним
службовцям, які займають посади першої категорії, може бути продовжено
перебування на державній службі після досягнення ними 65-річного віку за їх
згодою, у зв'язку з потребами державної служби.
Слід зазначити, що аналогічна норма вже існує в новій редакції Закону
України "Про державну службу", яка була прийнята Верховною Радою
України. Цей законопроект, точніше, закон набирає чинності з 1 січня 2013 року.
Отже, запропонована редакція буде діяти вже протягом 2012 року і
забезпечить стабільність та безперервність кадрової політики і державної служби
в цілому.
Згаданий законопроект, не потребує
додаткових витрат з державного бюджету. Просимо підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте, будь ласка.
Голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого
самоврядування Демчишен Василь Васильович.
11:21:06
ДЕМЧИШЕН В.В.
Шановний Адаме Івановичу, колеги! За доручення Голови Верховної Ради України комітет розглянув на своєму засіданні (15 лютого 2012 року) проект Закону України про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про державну службу" (реєстраційний номер 9764), поданий Кабінетом Міністрів України, яким пропонується в інтересах служби передбачити для державних службовців, які займають посади першої категорії можливість продовження перебування на державній службі після досягнення ними 65-річного віку.
За твердженням суб'єкта права законодавчої ініціативи даний законопроект внесений з метою створення належних умов для забезпечення управління системою державних органів та більш ефективного виконання покладених на ці органи завдань і відповідає аналогічній нормі Закону України "Про державну службу", прийнятого 17 листопада 2011 року, який буде набирати чинності з 1 січня 2013 року, про що тільки щойно заявив В'ячеслав Вікторович.
Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не впливатиме на державний бюджет. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримує дану законодавчу ініціативу і вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу. Також у даному висновку висловлюється позиція про доцільність з часом при опрацюванні відповідного законодавства взагалі відмовитися від встановлення вікових обмежень. Цю тезу підтримує і наш комітет.
За підсумками обговорення в комітеті наш комітет рекомендує Верховній Раді України відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту Верховної Ради України прийняти даний законопроект у першому читанні за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на виступи. Будь ласка, Ярослав Сухий, Партія регіонів.
11:23:21
СУХИЙ Я.М.
Шановні колеги, цим законопроектом уряд пропонує вірний шлях і, безумовно, його треба підтримати. Про те, що така проблема в суспільстві існує, ми з вами в цій сесійній залі говорили вже не раз. А уряду можна було би побажати після цього кроку, а, безумовно, ми його підтримуємо, продовжити такий напрямок. І на шляху скасування граничного віку для всіх категорій посад державної служби, а також служби в органах місцевого самоврядування.
Хочу вам нагадати неодноразові рішення Конституційного Суду з цього приводу. І зокрема, і зокрема пригадайте рішення Конституційного Суду зовсім недавно щодо пропонованих змін про вищу освіту, де пропонувалося обмежити вік перебування ректора на цій посаді 65-ма роками. Конституційний Суд визнав цю норму неконституційною.
В цілому цей законопроект має хороший аналіз Головного науково-експертного управління, яке опирається на дві статті Конституції – 43-ю і 38-у. Зокрема стаття 38 Конституції України безпосередньо встановлює вимогу про рівний доступ громадян до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.
Шановні колеги! Цей законопроект абсолютно не суперечить пенсійному реформуванню. Він не може суперечити. Тому що людина, працюючи довше, має більший досвід. Людина, яка працює довше, може передавати цей свій досвід. І хочу вам ще раз нагадати, сьогодні, будь ласка, зверніть увагу на те, на той гострий дефіцит кадрів державної служби і як в податковій адміністрації, як в державних адміністраціях, які на сьогоднішній день ми маємо. Тому, безумовно, за цей законопроект потрібно голосувати. Можна було б проголосувати в цілому, бо й тому, що він дуже коротенький, якби не було заперечень.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Радовець. Немає. Бондаренко Володимир, "Батьківщина".
11:25:33
БОНДАРЕНКО В.Д.
Прошу передати слово Ользі Боднар.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Боднар Ольга.
11:25:42
БОДНАР О.Б.
Ольга Бондар, "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина". Шановні колеги! Тут мої колеги пропонують нагадати історію з Брежнєвим. Но я хочу нагадати вам ближню історію з паном Азаровим.
Не так давно ми вже розглядали законопроект імені Азарова в минулому скликанні, коли йому виповнювалося 60 років і ми тоді думали, яким чином працевлаштувати його на подальшій службі.
Сьогоднішній законопроект, знову ж таки, робиться в ім’я того, що у нас є пан Азаров, якого треба все ж таки продовжувати працевлаштовувати, тому що у цьому році йому виповнюється 65 років. На жаль, цей даний законопроект є яскравим прикладом, як під виглядом реформування державної служби влада намагається захистити власні інтереси окремих високопосадовців.
Питання граничного віку перебування на державній службі неодноразово було предметом обговорення у сесійній залі. Під час прийняття нової редакції, хочу вам нагадати, як це було, про державну службу, ми з вами вирішили відмовитися від механізму продовження перебування на державній службі як такої, що має ознаки корупційності та принижує державних службовців. Далі, натомість ми встановили з вами граничний вік – 65 років. Тому сьогодні цей законопроект намагаються протягнути.
Після цього, зважаючи, що нова редакція Закону про державну службу буде набирати чинності з 1 січня 2013, зараз ми будемо з вами робити такий перехідний малесенький вагончик для того, щоб було дуже зручно комусь там імені одного. Якщо ви зараз називаєте законопроект, який стосується відміни певних статей у Кримінальному кодексі імені Тимошенко, і ви кажете, що це імені одної людини законопроект. То чому ж ви зараз збираєтесь приймати законопроект імені Азарова?
Влада вирішила дозволити державним службовцям, які займають посади першої категорії, продовжувати перебування на державній службі пожиттєво, інакше це не можна трактувати. В принципі, люди будуть з дитячого садочка там собі місця займати, адже механізм припинення перебування на посадах…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
БОДНАР О.Б. …законопроектом не передбачається.
Запропоновані новели суперечать Конституції України і встановлюють нерівність та дискримінацію серед державних службовців. Прошу не підтримувати даний законопроект. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павленко Сергій.
11:28:20
ПАВЛЕНКО С.Г.
Дякую, Адаме Івановичу. Прошу передати слово колезі Зарубінському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Зарубінський.
11:28:33
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Щойно було абсолютно правильно вжите слово або термін "дискримінація", але в абсолютно протилежному плані. Дискримінацією, а більше того, аморальщиною і анахронізмом є обмеження права на працю. Такі обмеження не передбачені Конституцією України. Ніхто не може за віковою ознакою визначати чи ця людина може працювати, чи не може працювати. Це безглуздя, це є пряма дискримінація. І дуже шкода, що свого часу мій з колегою Шершуном законопроект про запобігання дискримінації людей літнього і похилого віку був провалений в цій сесійній залі. Це є несправедливо по відношенню до тих людей, які можуть працювати, хочуть працювати і, саме головне, вимоги до освітньої професійної кваліфікації яких відповідає цим людям.
Я хотів би сказати про наступне. Є стаття Конституції, 38 стаття Конституції, де абсолютно чітко сказано, що безпосередньо встановлену вимогу про рівний доступ громадян до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Тут дехто кричить, не розуміючи те, що люди, які мають досвід, набагато більше ніж ви зробили для країни, по-перше. По-друге, набагато чесніші. По-третє, набагато менш корумповані. І, по-четверте, вони всі себе віддають цій справі.
Тому треба підтримувати цю законодавчу
ініціативу, ту, що виступав В'ячеслав Вікторович, правильна законодавча
ініціатива. Але ніхто не може обмежувати можливість працювати людині за віковою
ознакою не тільки для працівників першої категорії, але й для працівників всієї
державної служби і місцевого самоврядування. Фракція Народної Партії буде
одностайно голосувати за цю законодавчу ініціативу. (Шум у залі)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Каплієнко, одна хвилина.
11:30:35
КАПЛІЄНКО В.В.
Шановні колеги! Дякую, Адаме Івановичу, за надане слово. Депутатська фракція "Реформи заради майбутнього" не буде підтримувати цей законопроект, виходячи з наступного. На сьогоднішній день молодих спеціалістів надто багато по напрямкам, в тому числі в сфері державного управління. І треба оновлювати кадри, не дивлячись на те, до якої категорії ці кадри належать. На сьогоднішній день, можливо, ми застоялися. І цей застій нам треба якось поламати разом.
Ми не вважаємо, що необхідно приймати рішення, в якому не будуть рівними всі категорії громадян, а тільки державні службовці першої категорії. Тим паче, що у 2013 році така норма буде втілена у життя, виходячи з прийнятого Закону "Про державну службу". Це позиція групи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. В'язівський, фракція "Наша Україна"., одна хвилина.
11:31:34
В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.
Володимир В'язівський, "Наша Україна". Хочу великим конституційникам у цьому залі нагадати, що Конституція діє для всіх громадян України і так само мала би діяти для всіх державних службовців, а не тільки для державних службовців першої категорії. Я так розумію, що Партія регіонів скучила за тими часами, коли у нас було брежнівське політбюро, і коли всі пенсіонери на ньому засинали. Я думаю, що такий уряд хоче нам і у подальшому запропонувати Партія регіонів за своїм почесним головою Януковичем. Я думаю, що українці довго не будуть вирішувати питання, яке політбюро має засідати в українському уряді. Я думаю, що дуже швидко настане той час, що і тих молодих, шустрих, які прихватизацією займаються в Україні, будуть виметені з високих кабінетів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Будемо визначатись.
Шановні колеги, тут ми можемо або приймати закон, або не приймати. Я бачу необхідності його у другому читанні, тому що тут лише одне речення. Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу Закону про внесення зміни до статті 23 Закону України "Про державну службу" (реєстраційний номер 9764). Прошу голосувати.
11:33:14
За-251
Рішення прийнято.
Є заперечення, на жаль, в цілому.
Розглядаємо проект Закону про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості провадження інвестиційної діяльності на її території (реєстраційний номер 8763).
Коімтет пропонує за скороченою процедуро, прошу підтримати.
11:33:51
За-225
Пропозиція підтримана.
Доповідає заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Бандуров Володимир Володимирович. Підготуватися Плотнікову.
БАНДУРОВ В.В.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Проект Закону України про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості провадження інвестиційної діяльності на її території розроблено на виконання доручення Президента України від 12 серпня 2010 року.
Метою розроблення законопроекту є створення сприятливих умов для комплексного та збалансованого розвитку Автономії як невід`ємної частини України, ефективного використання ресурсного потенціалу та залучення додаткових інвестиційних ресурсів.
Законопроектом створено сприятливі умови для додаткового залучення інвестицій у стратегічно важливі для Криму напрями розвитку. Пропонується встановити особливий режим впровадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим, зокрема пропонується здійснювати за бажанням інвестора або суб`єкта господарювання реєстрацію інвестиційних проектів, що реалізовуватимуться у стратегічно важливих для Криму напрямках розвитку. Порядок реєстрації та пріоритетні сфери для реалізації інвестиційних проектів має затверджувати Кабінет Міністрів України. підготовка та реалізація на території Автономної Республіки Крим інвестиційних проектів здійснюватиметься за принципом єдиного вікна.
Що стосується особливостей оподаткування інвестиційної діяльності, то відповідно до Закону суб`єкти господарювання можуть бути звільнені від сплати мита на операції з ввезення на територію України устаткування обладнання та комплектувальних до нього, що використовуватимуться при реалізації зареєстрованих інвестиційних проектів та не виробляються в Україні.
Крім того, законопроектом пропонується визначити Раду Міністрів Автономної Республіки Крим органом ліцензування деяких видів діяльності, що провадяться на території Автономної Республіки Крим.
З метою правового регулювання зазначених норм розділом 6 закону "Перехідні положення" вносяться відповідні зміни до діючих законів, зокрема до Земельного кодексу, до Закону України "Про інвестиційну діяльність", про Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності".
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
БАНДУРОВ В.В. Прошу прийняти за основу проект Закону України про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості провадження інвестиційної діяльності на її території з подальшим його доопрацюванням з урахуванням пропозицій та зауважень народних депутатів. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олексій Віталійович Плотніков.
11:36:38
ПЛОТНІКОВ О.В.
Шановний головуючий, шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики на своєму засіданні 20 вересня 2011 року (протокол номер 70) розглянув проект Закону України про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості провадження інвестиційної діяльності на її території, що поданий Кабінетом Міністрів, відповідно реєстраційний номер 8763.
Метою законопроекту є створення сприятливих умов для комплексного та збалансованого розвитку Автономної Республіки Крим, ефективного використання ресурсного потенціалу та залучення інвестицій. Крім цього, тут міститься цілий ряд тих позитивів, які очікує Кабінет Міністрів від цього законопроекту. І в цілому Комітет з питань економічної політики позитивно поставився до того, що пропонується.
В свою чергу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України своїм висновком від 29 липня 2011 року вважає, що законопроект доцільно відхилити. В ході дискусії на Комітеті з питань економічної політики було прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості провадження інвестиційної діяльності на її території, внесений Кабінетом Міністрів України, прийняти в першому читанні за основу. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на виступи.
Олег Зарубінський. Підготуватися Анатолію Матвієнку.
11:38:34
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановні, шановний Адам Іванович, шановні колеги, я розумію, що буде достатньо серйозна дискусія з приводу цього законопроекту і, відверто кажучи, є підстави для цієї дискусії, в тому числі і які надає, в тому числі і висновок науково-експертного управління. Ну, зокрема, воно, не заперечуючи проти встановлення на законодавчому, саме на законодавчому рівні особливостей провадження інвестиційної діяльності на території Криму, вважає і, очевидно, правильно вважає, що дія відповідних новацій, відповідних новел повинна обмежуватися у часі. Це є необхідно, якщо це є законодавчий акт, якщо це є серйозний документ. Я думаю, на це треба зважити.
Другий момент, який теж звернув увагу, мою увагу, це десята диспозиція у висновку науково-експертного управління, де пропонується звільнити від сплати державного мита цілий ряд інституцій в Криму. Ви розумієте, коли ми встановлюємо особливості інвестиційної програми, інвестицій до Криму, все це зрозуміло, але коли мова йде про конкретні органи влади, які, в принципі, аналогічні є в інших суб'єктах української держави, в інших адміністративно-територіальних одиницях, то це може виникати певні питання.
З іншого боку, я думаю, що ідеї, які закладені в цьому законопроекті, особливо враховуючи на те, який є потенціал, ресурсний потенціал, рекреаційний потенціал Криму, варто не відкидати. Я думаю, що ми могли б підтримати, дійсно, в першому читанні цей законопроект, але оці позиції, що я сказав, і деякі інші треба, безумовно, вилучити для того, щоб це не був дискримінаційний документ по відношенню до інших адміністративно-територіальних одиниць, іншими словами, щоб він сприяв розвитку Криму, но в цьому разі не за рахунок за… не за рахунок інших областей… або областей України. В першому читанні підтримати можна, в цілому – ні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко, фракція "Наша Україна", підготуватися Терьохіну.
11:40:47
МАТВІЄНКО А.С.
Українська платформа "Собор", фракція "Наша Україна – Народна самооборона".
Шановні колеги, питання, яке піднято сьогодні на трибуну Верховної Ради, надзвичайно актуальне. Взагалі питання Автономної Республіки Крим – це питання майбутнього України. І якщо відверто говорити про актуальність цієї проблеми, то потрібно сказати, що це певна Ахіллесова п’ята, якою дуже вміло користуються всі ті хто не хоче України як незалежної, суверенної держави.
І слабкість Автономної Республіки Крим одна із найнижчих рівнів життя цієї автономії це і є інструментом тиску, збурення і впливів, якщо хочете інструментом спекуляцій, в Автономній Республіці Крим має сьогодні бути абсолютно інша ситуація. Як на мене Автономна Республіка Крим економічним своїм станом і темпами розвитку має сьогодні домінувати і бути авангардом розвитку регіонів.
Ми знімемо всі проблеми, якщо ми доможемося того, що там найвищий рівень життя, найкращий рівень інвестицій, найкращий рівень їх захищеності. І тому концептуально можна підтримати сьогодні якби ініціативу про прийняття цього законопроекту. Не дивлячись на те, що, дійсно, цей законопроект має дуже багато сумнівних новел, скажімо таких, які не розмежовують, відсутність розмежування повноважень виконавчого органу АР Крим на власні і делеговані, які в законі про Раду Міністрів Автономної Республіки Крим.
Дивним є те, що Кабінет Міністрі в України може визначати Раду Міністрів автономії органом ліцензування, що взагалі не вписується ні в які речі. Я підтримую те, що дуже багато проблем щодо закону про державне мито і це не вписується ні в Конституцію, ні в єдність влади. Відповідь, Автономна Республіка Крим…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
МАТВІЄНКО А.С. Адаме Івановичу, дозвольте закінчити. Це справа Кабінету, чи це справа Ради Міністрів Автономії? Мені здається, що це справа Кабінету і Верховної Ради. І тому цей закон має бути доопрацьований і тільки в такому варіанті він може бути прийнятий. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Терьохін Сергій, будь ласка.
11:43:19
ТЕРЬОХІН С.А.
Андрій Сенченко розкаже про цей корупційний закон.
11:43:26
СЕНЧЕНКО А.В.
Добрый день, Сенченко, БЮТ – "Батьківщина".
Уважаемые коллеги, читаю проект закона, пытаюсь понять, чего не хватает нынешней власти. В Крыму 10 лет безраздельно правит Партия регионов. В результате так называемых выборов вы имеете подавляющее большинство в Верховной Раде Крыма, во всех городских и районных советах. Совет Министров, все главы администрации, мэры, руководители ведомств, подразделений центральных органов власти ваши. Что мешает уже сегодня сделать Крым процветающим, а крымчан счастливыми? К сожалению, 10 лет вашего правления стали годами разграбления Крыма и обнищание крымчан.
То, что происходит в Крыму последние два года, иначе как полной криминализации региона назвать нельзя. Параллельно легальной сформирована криминальная вертикаль власти, в каждой мэрии, райадминистрации, южнобережном поселке в коммунальном или государственном предприятии появились так называемые "смотрящие". Рейдерство и земельный передел стали обыденным ежедневным делом. Объем контрабанды через феодосийскую нефтебазу, крымские порты в разы сегодня превышает бюджет Крыма. А вы хотите этим законом узаконить право эту контрабанду только расширять и увеличивать этот поток.
Так называемая элита страны, привыкшая на объектах "Евро" воровать миллиардами, с ужасом думает о том, как им жить дальше, если после "Евро" придется воровать миллионами? В связи с этим ведется законодательная подготовка мегакоррупционных проектов, связанных с застройкой западного побережья Крыма. И сегодня, невзирая на то, распаеванные земли, не распаеванные, там ЛКХ – все под гребенку отнимают и рассказывают, что там будет просто город-сад. Но перед этим планируют потратить соразмерные с затратами на "Евро" средства для обустройства территорий, перед этим землю сконцентрировать на своих кипрских компаниях, а после этого уже подготовленные за счет бюджета инвестиционные проекты продавать лично от себя…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Каплієнко, будь ласка.
Шановні колеги, не зловживайте, тому що інші також хочуть виступити. Будь ласка, Каплієнко. Розкажете журналістам свої звинувачення.
11:46:11
КАПЛІЄНКО В.В.
Шановні колеги, шановні громадяни. Депутатська група "Реформи заради майбутнього". Знаєте, розглядаючи цей законопроект на засіданні фракції, ми прийшли до висновку: благі ідеї, в принципі, висловлені в дорученні Президента щодо надання території АРК нормального статусу і нормального вектору розвитку щодо отримання додаткових інвестиції на розвиток територій, але виконавці, на наш погляд, трохи перестаралися.
На наш погляд, сьогоднішній цей документ не може бути підтриманий навіть в першому читанні через те, що ті світлі ідеї, які були висловлені в цьому законопроекті щодо можливості розробки стратегії, щодо державних та цільових програм на підтримку будь-яких інвестиційних проектів на території, створення фонду розвитку і таке інше, навіть надання певних пільг для ввезення тих чи інших груп і товарів, – це, в принципі, нормальне явище.
Проте, в який спосіб це зроблено. Ну не можна ж порушувати 137 і 138 статті Конституції. Ну не можна надавати права, які порушують, в принципі, і мають ознаки розширення конституційних прав компетенції цих територій. Ну не можна ставити в нерівні умови ті, чи інші території, які знаходяться на території України. Я нагадаю, окрім АРК є іще області, Запорізька, Одеська, Житомирська і такі інші.
Ну не можна говорити про те, що поєднати в один документ, спробувати поєднати основу розвитку Автономної Республіки Крим та особливості провадження інвестиційної діяльності на цій же території, тому що це регулюється зовсім іншими законодавчими актами. Треба внести в 9 законів, діючих на сьогоднішній день, відповідні зміни, починаючи з Закону про Кабінет Міністрів України і закінчуючи про закон, щодо пріоритетного розвитку порту Криму. Ну не можна таких речей робити.
Мало того, що таке державна гарантія на отримання інвестицій? Нагадаю вам, з 2005 по 2009 рік Україна була засипана, нічим не підкріпленими, державними гарантіями на ті інвестиційні проекти, які до сьогоднішнього дня висять як борги, з якими не може розрахуватися діючий уряд. Такого робити також не можна і надавати такі повноваження цим адміністраціям…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Нетецька, одна хвилина.
11:48:26
НЕТЕЦЬКА О.А.
Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, думаю, нет смысла пересказывать обсуждаемый законопроект. Полезней будет посмотреть на контекст, в котором мы его рассматриваем. Каждый из вас, кто работает в округах, знает, в каких сложных условиях живут люди. И если мы хотим преодолеть эти трудности и помочь нашему народу жить лучше, то мы обязаны неотступно искать эффективные способы стимулирования экономики.
Не раз говорилось, что нельзя бесконечно перераспределять средства. Их нужно зарабатывать. И предлагаемый законопроект как раз и дает такую возможность. Недопустимо, когда столь богатый ресурсами регион как Крым имеет дотационный бюджет. У автономии есть все для того, чтобы зарабатывать самостоятельно и стабильно пополнять казну Украины. И у Крыма есть, что предложить инвесторам. Уже имеется 200 инвестиционных проектов. Однако эти возможности до сих пор не реализованы. И не потому, что в Крыму этого не хотят, а потому что не могут, потому что нет законодательного поля. И в наших силах это исправить.
Завершая, хочу обратить ваше внимание на ключевой, на мой взгляд, момент, став законом этот законопроект позволить решить массу социальных проблем полутора миллионов граждан…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення питання завершено. Я буду ставити на голосування законопроект. При цьому повідомляю, що той, хто за нього не проголосує, ворота в Крим влітку будуть закриті.
Ставиться на голосування пропозиція прийняти за основу Закон про основи розвитку Автономної Республіки Крим та особливості провадження інвестиційної діяльності на її території (реєстраційний номер 8763). Прошу голосувати.
11:50:34
За-243
Прийнято.
Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів – 183, "БЮТ" – не голосував, "Наша Україна - Народна самооборона" – 4, комуністів – 25, Народної Партії – 20, реформи – не голосували, позафракційні – 11.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної реєстрації іноземних інвестицій (реєстраційний номер 9676). Є пропозиція за скороченою процедурою. Прошу проголосувати.
11:51:22
За-216
Підтримана пропозиція.
Доповідає заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Павленко Володимир Петрович. Підготуватись Плотнікову.
ПАВЛЕНКО В.П.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної реєстрації іноземних інвестицій. Метою змін є встановлення чітких норм законодавства щодо термінів державної реєстрації іноземних інвестицій та покращення умов здійснення інвестиційної діяльності.
Законопроектом пропонується доповнити статтю 1 Закону України "Про режим іноземного інвестування" положенням щодо визначення терміну державної реєстрації іноземних інвестицій та внести зміни до статті 395 Господарського кодексу України та статті 13 Закону України "Про режим іноземного інвестування", які стосуються визначення строку подання інвестором документів для державної реєстрації іноземних інвестицій протягом 30 календарних днів після фактичного внесення, вилучення, репатріації таких інвестицій або зміни власника іноземних інвестицій.
Враховуюче зазначене, пропоную підтримати проект Закону про внесення змін до деяких законів про державну реєстрацію іноземних інвестицій. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голова підкомітету Комітету з питань економічної політики Олексій Віталійович Плотніков.
11:53:02
ПЛОТНІКОВ О.В.
Шановний головуючий, шановні народні депутати, Комітет з питань економічної політики на своєму засіданні 7 лютого 2012 року, протокол № 79, розглянув проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної реєстрації іноземних інвестицій, поданий Кабінетом Міністрів України.
Метою законопроекту є встановлення чітких норм законодавства щодо здійснення державної реєстрації іноземних інвестицій та спрощення її шляхом збільшення терміну подання інвестором документів.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України відповідно висновком від 3 лютого 2012 року вважає, що, за результатами розгляду в першому читанні, законопроект може бути прийнятий за основу з наступним врахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
Комітет з питань економічної політики прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної реєстрації іноземних інвестицій, поданий Кабінетом Міністрів України, прийняти в першому читанні за основу. Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємось на виступи. Андрій Павловський, БЮТ. Підготуватись Попеску.
11:54:32
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Андрій Павловський, "Батьківщина". Прошу передати слово Сергію Терьохіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Терьохін.
11:54:39
ТЕРЬОХІН С.А.
Доброго дня, шановні колеги! Знаєте, коли ми обговорюємо будь-який законопроект, поданий урядом, завжди шукаємо, а де там гроші, в цих законопроектах? Так от, оцей проект із серії минулого проекту. Про що він говорить? Про те, що треба спростити реєстрацію іноземних інвестицій.
Я вам можу сказати, я є автором декрету з цього питання 1993 року. Тоді цей проект, цей декрет був прийнятий, оскільки не було національних інвестицій, були тільки іноземні. Там були впроваджені гарантії для того, щоб держава не реквізувала ці іноземні інвестиції. Пам’ятаєте, що далі сталося? Спочатку вільні економічні зони, потім всякі там "Лівели", феодосійські нафтоперекачувальні термінали і так далі.
Навіщо нам сьогодні взагалі цей закон?! Оскільки, відповідно до рішення Конституційного Суду, я вам нагадую, з цього питання встановлена повна рівність між статусом національної інвестиції, української інвестиції і іноземної інвестиції.
Знову таки оцей закон призведе просто до того, що будуть легалізовані нові "лівели", і в тому числі на території Автономної Республіки Крим. Оскільки ви прочитали в минулому законі, що там відкривається кордон і встановлюється якісь регіональні ліцензії на будь-які інвестиційні проекти. Тому, наша фракція, на чергову спробу корумпування і уходу від оподаткування, голосувати не буде. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску, фракція регіонів. Підготуватись Кармазіну.
11:56:27
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, я хочу звернути увагу тільки на один момент, зняти всілякі там популістські заяви і так далі. Яким чином вирішується питання спрощення? Просто тим, що збільшується термін подання інвесторам документів для державної реєстрації іноземних інвестицій до 30 календарних днів після їх фактичного внесення. Це є основний момент, і на це треба звертати увагу.
І другий момент. Якщо хтось продав, поміняв власність і так далі, це також треба зареєструвати і навести також порядок. Фракція регіонів буде виступати за. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.
11:57:15
КАРМАЗІН Ю.А.
Шановні народні депутати! Коли я почув зараз виступ Сергія Терьохіна, я хотів його підтримати, бо він абсолютно правий. Коли я почув зараз, що фракція регіонів буде підтримувати цей закон, який вніс уряд, то хочеться тільки сказати такими словами: "Не виноваты жители Донбасса, что власть захватили такие ассы!"
Через це, цей закон просто не потрібен, як і такі аси, які керують державою. Які можуть бути іноземні інвестиції в країну, де узурпована влада, де не працює закон, де вчора понад 150 беркутівців в п'ять годин ранку кинулися на підприємців, і сталося це в Києві, в Деснянському районі. Які можуть бути інвестиції, коли люди звертаються і пишуть: "Просимо втручання у ситуацію, яка склалася, залишки банди Прища, а саме, Ліщенко, за прізвищем "Ліча", який заняв його місце; діючий депутат Київської ради та доцент за прозьвиськом "прокурор" створили нову банду, в яку увійшли голова Деснянської адміністрації і так далі". Які можуть бути інвестиції, про що ми говоримо, коли ми не виконали рішення парламентської асамблеї Ради Європи від 26 січня цього року, де написано, що треба звільнити політичних в'язнів і написано поіменно: і Тимошенко, і Луценко, і інших? Які можуть бути іноземні інвестиці? Забудьте.
Тому Партія регіонів має думати, як сьогодні імплементувати все те, що написала Рада Європи, а потім будемо говорити про інвестиції.
Цей закон підтримувати абсолютно немає потреби, як і цей уряд, він має піти. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, Камчатний.
11:59:26
КАМЧАТНИЙ В.Г.
Депутатська група "Реформи заради майбутнього". Шановні колеги, дійсно, є певні положення у цьому законопроекті, які потребують доопрацювання і в цьому ми погоджуємося з Комітетом з економічної політики та висновками науково-експертного управління.
Зокрема, на наш погляд, державна реєстрація застарілим методом шляхом запису у журналі обліку – це архаїзм. Більш оптимальною формою такої реєстрації інвестицій могло бути, наприклад, внесення відповідної інформації до реєстру іноземних інвестицій.
Однак, в цілому цей закон потрібний, тому що він сприяє покращанню умов здійснення інвестиційної діяльності для іноземних інвесторів. Отже, ми подібні речі завжди підтримували і будемо підтримувати на відміну від тих, хто займається, так званими спецопераціями та політичною тріскотнею. Повертайтесь до роботи, колеги.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за онову Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної реєстрації іноземних інвестицій (реєстраційний номер 9676). Прошу голосувати.
12:00:51
За-256
Рішення прийнято.
Оголошується перерва до 12-ї години 30 хвилин.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу заходити до сесійної зали. Будемо продовжувати ранкове засідання.
Розглядається проект Закону про Загальнодержавну цільову соціальну програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012 - 2016 роки (реєстраційний номер 9542).
Комітет пропонує розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
12:29:53
За-158
Пропозиція підтримана.
Доповідає заступник міністра надзвичайних ситуацій Віталій Петрович Бут. Підготуватись Семинозі.
БУТ В.П. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! На виконання Указу Президента України Міністерство надзвичайних ситуацій розробило проект Закону України про Загальнодержавну цільову соціальну програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012 - 2016 роки. Програмою, зокрема, передбачено виконання заходів, спрямованих на протидію найбільш небезпечним техногенним та природним загрозам, зокрема це інженерний захист територій країни від зсувних та інших руйнівних явищ, підтоплень, які викликані консервацією шахт, реабілітація територій, забруднених внаслідок військової діяльності та очищення території країни від вибухонебезпечних предметів. Передбачено заходи з ліквідації наслідків виробничої діяльності на державних підприємствах: "Солотвинський солерудник", Горлівський хімічний завод, підприємства "Захід" та ВАТ "Радикал" у місті Києві, – консервації Домбровського кар’єру та хвостосховищ ВАТ "Оріана" у місті Калуші, а також ліквідації екологічних і соціальних наслідків довготривалого видобутку нафти та озокериту на території міста Борислав Львівської області.
Значна увага в програмі приділена питанням належної готовності систем реагування до дій за призначенням, проведенню матеріально-технічного переоснащення органів управління та сил цивільного захисту, гідрометалургійного забезпечення, підвищення ефективності оперативного реагування в надзвичайній ситуації та реконструкції системи централізованого оповіщення населення.
Потрібно зауважити, що не всі існуючі проблеми природно-техногенної безпеки України знайшли своє відображення у проекті програми, оскільки є граничні можливості бюджету. Міністерство про них знає і вживає заходів з їх вирішення в рамках інших програм.
Орієнтований обсяг фінансування програми на п'ять років становить більше 12 мільярдів гривень, з них за рахунок державного бюджету – понад 10 мільярдів гривень. Хочу запевнити, що прийняття програми позитивно вплине на забезпечення необхідного рівня безпеки населення, захищеності територій від загроз природного і техногенного характеру, підвищення ефективності функціонування єдиної державної системи цивільного захисту. Прошу підтримати, шановні народні депутати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Анатолій Іванович Семинога.
12:32:22
СЕМИНОГА А.І.
Шановні колеги народні депутати, на розгляд Верховної Ради вноситься проект Закону України про Загальнодержавну цільову соціальну програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012-2016 роки.
Метою прийняття законопроекту, як вже було зазначено, є послідовне зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, підвищення рівня безпеки населення і захищеності територій від загроз природного і техногенного характеру.
Реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету та місцевих бюджетів. Фінансування заходів здійснюватиметься за рахунок державного та місцевих бюджетів у межах видатків, передбачених головним розпорядником коштів на відповідний рік. Відповідальним за виконання завдань і заходів цієї програми, а також інших джерел, передбачених законом. Обсяг фінансування повинен уточнюватися щороку під час складання проекту Держаного бюджету країни на відповідний рік. Орієнтовний обсяг фінансування протягом п'яти років становить близько 12 мільярдів 220 мільйонів гривень.
Комітет з питань бюджету зазначив, що законопроект у разі прийняття його як закону у зв'язку з його впливом на видаткову частину Державного бюджету України необхідно вводити в дію відповідно до статті 28 Бюджетного кодексу України.
Комітет з питань європейської інтеграції дійшов висновку про те, що законопроект не належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства та регіонального розвитку пропонує за результатами розгляду у першому читанні прийняти його за основу з урахуванням зауважень.
Головне науково-експертне управління теж висловило ряд зауважень, але вважає, що законопроект потрібно приймати в першому читанні.
Усі висловлені зауваження можуть бути враховані при доопрацюванні загальнодержавної програми у другому читанні. Народні депутати України, члени Комітету з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
СЕМИНОГА А.І. …прийняли рішення рекомендувати Верховній Раді підтримати даний законопроект за основу. Прошу підтримати рішення комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записуватись на виступи. Володимир Каплієнко. Підготуватись Аржевітіну.
12:34:53
КАПЛІЄНКО В.В.
Дякую Адаме Івановичу! Шановні колеги! Знаєте, законопроект, безумовно, заслуговує на увагу. І з самого початку скажу, щоб не встигли вимкнути мікрофон, коли я не встигаю завершити, що ми будемо підтримувати цей законопроект. Ми будемо його голосувати повністю в повному складі і скажу чому.
Безумовно, той комплекс робіт, який передбачений цим законопроектом, він надто великий, по всім напрямкам і розкиданий по всій території держави, заслуговує на увагу. І вважаємо, що доволі та проблема, яка на сьогоднішній день піднята не була зреалізована впродовж десятки років. І, дійсно, і узбережжя морі, і деякі захисні споруди, і деякі підприємства, які вважають, і отримують, повинні отримувати санацію, вони чекали довгі-довгі роки.
Проте є і зауваження, чому цей законопроект, наприклад, ми сьогодні не проголосували повністю, не тільки за основу, а і в цілому.
Саме головне. Питання наступне. Хто саме в який спосіб, і з врахуванням яких методологій розробив, чи розробить реалізацію саме цих проектів? Є в цьому проекті цього закону багато загальних таких речей, наприклад, очікувані результати, напрями, якась ефективність, якісь програми. А в чому вони полягають? Чітко визначена сума коштів, які треба витратити. Але хотів би нагадати, що кошти повсякчас не йдуть після розробленої чіткої, взаємопов’язаної програми. Так от саме цього в цьому проекті закону якраз і немає. Тобто, нам здається, що треба цей законопроект взяти до переробки і, саме головне, для підготовки до другого читання саме тим виконавцям, які будуть після цього з ним працювати. Наступне питання – щодо обґрунтованості фінансових витрат і обов’язкової експертизи, який повинен пройти такий законопроект.
І останнє. Проект має назву "соціальний". Соціальний, на скільки я пам’ятаю, це рівень життя, підтримка безробіття, нові робочі місця, соціальний рівень і таке інше. Тобто, він не відповідає взагалі цьому закону. Але ми будемо підтримувати в першому читанні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін Станіслав, будь ласка. Підготуватися Литвину Юрію.
12:37:08
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні народні депутати, дійсно, в першому читанні можна підтримати цю програму, але до другого читання потрібно підкорегувати.
Я вам приведу приклади по Закарпатській області, яка майже щорічно постійно переживає надзвичайні ситуації як природного так і техногенного характеру. Наприклад, в 12 мільярдах гривень закарпатські проблеми складають лише два відсотки. Із 31-ї програми проблеми області побачені лише у двох програмах. Наприклад, у розділі "Протиссувний захист" – 124 мільйони. Так, дійсно, 224 сімей будуть вдячні за те, що їх відселяють із певної зони небезпечної, відремонтують. Але звичайно це недостатньо, тому що в два-три рази більше ось таких проблемних сімей на Закарпатті.
У розділі "Берегоукріплення" – фактично нуль, хоча ми часто чуємо, як розливаються річки, особливо річка Тиса на Закарпатті.
У розділі "Протикарстовий захист територій" – 140 мільйонів. Дійсно цього достатньо, щоб законсервувати дев'яту і восьму солотвинську шахту. Але для того, щоб зробити, вирівняти у самому місті екологічну ситуацію, цього недостатньо.
У розділі "Удосконалення системи контролю за греблями гідроспоруд" – теж нуль. А що робити із Теребле-Ріцькою ГЕС між селом Колочава і селом Вільшана, яка з 1956 року майже не здійснювала капітальний ремонт? Як бути з негативними наслідками багаторічного зберігання ……… у Берегові? Як бути із Мужіївським полікомбінатом? Як бути з відходами Великоберезнянського лісокомбінату на Раховщині? В цілому в Закарпатті сьогодні за інвентаризацією зберігається 200 тисяч тонн отруйних речовин, тобто отрутохімікатів. 121 підприємство скидає свої стічні води прямо в річки, а між іншим Закарпаття бореться за те, щоб це був хороший туристичний куточок.
Тому, я думаю, аналогічні проблеми і в інших областях Карпатського регіону. Тому в першому читанні потрібно підтримати, а до другого, звичайно, серйозно попрацювати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Литвин. Підготуватись Сергію Гордієнку.
12:39:18
ЛИТВИН Ю.О.
Фракція Народної Партії. Прошу передати слово Олегу Зарубінському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Зарубінський.
12:39:32
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Ключова проблема, яка є в запропонованому законопроекті, це забезпечення кращої безпеки, глибшої безпеки, універсальнішої безпеки населення.
Дійсно, якщо розглядати цей законопроект через призму переліку тих напрямків, які автори законодавчої ініціативи намагаються здійснити, реалізуючи цю програму, то тут може бути обговорення. І очевидно воно і буде, при підготовці до другого читання, я думаю, що представники, народні депутати, представники різних регіонів, зможуть уточнити, відкорегувати сам перелік.
Але я хотів би звернути увагу на сам концепт, на саму програму. Є позитивом те, що автори намагаються системно підійти саме до запобігання надзвичайних ситуацій. Сьогоднішній світ, це банальні речі зрозумілі, але це правда, це світ техногенних катастроф. Прогрес призводить не тільки до позитивів, ми ж це прекрасно з вами розуміємо. Прогрес призводить і до найбільшої небезпеки, яка може чатувати на населення, звичайне населення від екологічної проблематики і перш за все, від техногенної проблематики.
Я звернув увагу, що в пояснювальній записці наголос робиться не так, можливо, на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій, а запобігання виникненню. Бо коли в нас в країні, вже протягом багатьох років і не тільки років, а десятиліть, відбувається реагування на надзвичайні ситуації, то це дійсно вже реагування на те, що відбулося. В той час, коли перелік проблем, гостроту проблем, фахівці знають наперед. Очевидно, якщо б дійсно прийняти таку програму розраховану на 5 років, можна було б, в тому числі і зекономити, вкладаючи менше витрат на те, щоб запобігти унеможливити виникнення тої чи іншої надзвичайної ситуації, ніж потім мільярди витрачати на те, щоб її ліквідовувати.
Тому вважаю, що можна підтримувати цей законопроект в першому читанні. І перша його перевага – це…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко, будь ласка.
12:41:45
ГОРДІЄНКО С.В.
Сергій Гордієнко, фракція Компартії України, Полтавщина. Запобігти завжди легше, аніж потім долати наслідки різних техногенних катастроф. Тому депутати фракції Комуністичної партії України розуміють і будуть підтримувати в першому читанні цей законопроект.
Але мені хотілося б ще сказати дещо і про проблеми Полтавської області. І хотів би відзначити, що давайте серйозно подумаємо, що робити із берегоукріпленням Кременчуцького водосховища, яке постійно з'їдає родючі чорноземи Полтавщини і загрожує деяким населеним пунктам.
Давайте подивимося, що будемо робити в питанні запобігання у районах видобутку вуглеводнів. Ми часто бачимо, коли там саме трапляються певні негаразди, то ці проблеми є абсолютно серйозними для територіальних громад.
Питання утилізації отрутохімікатів, які накопичилися у великій саме кількості. І сьогоднішня їхня утилізація є надзвичайно гострою проблемою для Полтавщини, хоча місцева влада за допомогою і центральної веде активну роботу в цьому напрямку.
Але особливо я хотів привернути увагу до проблеми оповіщення. Про це сказав і доповідач. Практично зруйнована, 20 років ми нічого не робили у питаннях оповіщеннях. Все технічне, що було, воно вже зношене до крайності і практично не діє навіть елементарного дроту ми не маємо, щоб замінити, бо вони вже просто вийшли з ладу за ці 20 років.
Давайте подивимося дуже серйозно на проблему, коли держава не може відрегулювати відносини між енергетиками і радистами, коли ці системи на одних опорах є, і це є предметом серйозної такої біди для регіонів, бо їхня війна приводить до того, що виходить з ладу і не доходить оповіщення…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, одна хвилина. І Попеску, одна хвилина.
12:44:02
БОНДАРЕНКО В.Д.
Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко". Ну, на жаль, ми дуже глибоко обговорюємо таку велетенську проблему – декілька виступів до одній хвилині і все. Це та вада нашого парламенту, яка, мабуть, невиліковна вже в цьому складі. Але треба розробляти документи, вдумливо читати їх, як мінімум дати можливість висловитися. Це перше.
Друге. Ця програма страждає однією найбільшою вадою, там не видно людей. Де там чорнобильці в цій програмі, їх проблеми? Ото вони повернулися спиною чи якимсь іншим місцем до Януковича і зробили правильно, тому що сьогоднішня Партія регіонів не думає про людей. Отут записано 12 мільярдів, ну, я знаю, для чого це записано. Вибірково нащипали по своїх майбутніх округах деякі об'єкти і хочете 12 мільярдів ці нібито під виглядом виконання програми в цьому році спалити. А далі ніхто не думає, бо вона недовготривала.
Тому я буду підтримувати в першому читанні, але будемо робити все для того, щоб її змінити, зробити її дійсно комплексною програмою. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Іван Попеску, одна хвилина.
12:45:15
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, я хотів би звернути увагу на те, що основною метою законопроекту є послідовне зниження ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, підвищення рівня безпеки населення, захищеності території від їх наслідків шляхом забезпечення сталого розвитку вітчизняної економіки.
В той же час це наблизить українські стандарти до європейських стандартів. Але головне, це сприятиме надходженню в регіони коштів і на протизсувні заходи, і на берегоукріплення, і на процес оповіщення. Але я для стенограми хотів би звернути увагу на те, що треба все-таки зробити деякі корегування переліку. І треба, наприклад, врахувати берегоукріплення в Чернівецькій області, зокрема річки Сірет у Глибоцькому та Сторожинецькому районах, річки Прут у Герцаївському та особливо в Новоселицькому районах: у селах Магала, Тарасівці, Мамалига та інші. Я це сказав для стенограми, для того, щоб під час підготовки до другого читання врахували ці моменти.
Фракція Партії регіонів буде виступати "за", оскільки ми виступаємо за сталий розвиток нашої вітчизняної економіки і за врахування європейських екологічних стандартів. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію комітету прийняти за основу Закон про Загальнодержавну цільову соціальну програму захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру на 2012 - 2016 роки. Прошу голосувати.
12:46:54
За-311
Програму, тобто проект Закону прийнято за основу.
Розглядаємо проект Закону про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р. Дніпра на період до 2020 року (реєстраційний номер 9584).
Пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу визначатись.
12:47:32
За-218
Підтримано.
Доповідає голова Державного агентства водних ресурсів Василь Андрійович Сташук. Підготуватись Семинозі.
СТАШУК В.А.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, присутні! На ваш розгляд виноситься проект Закону України про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну р. Дніпра на період до 2020 року, розроблений Держводагентством разом з Мінприроди, на виконання доручень Президента України, Верховної Ради України та уряду.
Метою програми є визначення основних напрямків державної політики у сфері водного господарства для задоволення потреб населення і галузей національної економіки у водних ресурсах, їх збереження і відтворення. Відновлення роли меліорованих земель у продовольчій безпеці держави. Запобігання та ліквідації наслідків шкідливих дій вод.
Заходами програми передбачено вирішення нагальних проблем, які стосуються першочергових заходів протипаводкового захисту, екологічного оздоровлення та відновлення Дніпра, як основної водної артерії України. Забезпечення екологічнобезпечних умов життєдіяльності населення, першочергово забезпечення централізованим водопостачанням сільських населених пунктів, відновлення зрошувального землеробства та реконструкції внутрігосподарських мереж.
Законопроект розроблено з урахуванням позитивного досвіду країн Європи щодо впровадження інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом. У програмі на законодавчому рівні визначено основні заходи протипаводкового захисту.
Ми розуміємо, що з економічної та соціальної точки зору краще попередити надзвичайну ситуацію, ніж потім її ліквідовувати. У цілому нагальні потреби проблем, пов'язаних з водним фактором, сягає більше 100 мільярдів гривень. Але необхідно враховувати проблеми з видатками державного бюджету, і тому загальне фінансування програми скорочено до 46 мільярдів гривень, для виконання тільки невідкладних першочергових заходів. При цьому проведено перерозподіл видатків і зменшено фінансове навантаження на державний бюджет.
Окрему увагу приділено транскордонним водним об'єктам, де спостерігаються активні руслові процеси, які можуть призвести до зміни державного кордону і втрати частини території України. Тому реалізація заходів, передбачених програмою, дозволить…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
СТАШУК В.А. Прошу підтримати в першому читанні Закон України "Про загальнодержавну програму". Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василю Андрійовичу.
Будь ласка, Семинога Анатолій Іванович, голова комітету.
12:50:08
СЕМИНОГА А.І.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні колеги народні депутати! Ну, мені здається, що, нарешті, з цієї високої трибуни ми можемо сказати, констатувати той факт, що в нашій державі, врешті-решт, екологічна політика стала пріоритетною політикою української держави. І це, мабуть, абсолютно правильно, бо сьогодні ми розглядаємо дійсно дуже надзвичайно важливе питання саме збереження питної води.
Програма направлена на, перш за все, збереження водних ресурсів нашої держави і забезпечення якісною питною водою наших громадян. В програмі передбачено забезпечення розвитку меліорації земель для поліпшення екологічного стану зрошувальних та осушувальних угідь. Першочергове забезпечення централізованого водопостачання сільських населених пунктів, що користуються привозною водою. Захист сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод та комплексний протипаводковий захист басейну українських річок, екологічне оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води.
Комітет з питань Регламенту, науково-експертне управління, Комітет з питань європейської інтеграції направили свої зауваження і пропонують прийняти даний законопроект за основу. Комітет з питань бюджетної політики підтримує законопроект у першому читанні. Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на своєму засіданні розглянув законопроекті пропонує підтримати його у першому читанні. Дякую за увагу і прошу підтримати рішення комітету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо голосувати? Прошу записатися. Глазунов.
12:52:08
ГЛАЗУНОВ С.М.
Метою прийняття закону є активізація державної водної політики щодо підвищення рівня забезпеченості якісною водою населення та галузей економіки. оптимізація водоспоживання, захисту територій і населених пунктів від шкідливої дії води, збереження і відтворення водних ресурсів на засадах інтегрованого управління водними ресурсами і адаптації водного законодавства та законодавства ЄС.
Хотів би звернути увагу на наступне що є декілька зауважень, на які треба звернути увагу при доопрацюванні до другого читання. Не може не звернути увагу на те, що за концепцією виконання програми має здійснюватися вона двома етапами: перший етап до 2015 року, другий етап – 2016-2020 роки. У проекті же ці етапи не фіксуються і не виділяються.
Зауваження викликають показники ефективності виконання програми. Вони мають надто загальний характер, не передбачають індикаторів вимірів цієї ефективності, не дають уяви про конкретні успіхи в даній сфері. Тому прошу при доопрацюванні до другого читання врахувати дані зауваження.
Фракція Партії регіонів буде підтримувати у першому читанні прийняття програми. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Болюра, фракція БЮТ.
12:53:25
БОЛЮРА А.В.
Прошу слово передати Миколі Томенку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Томенко. Підготуватися Лущенку.
12:53:38
ТОМЕНКО М.В.
Шановні колеги, я тут оптимістичну тезу почув, що для української влади екологічний напрямок став пріоритетний. М’яко кажучи, це перебільшення. Бо як ви поїздите по Україні і подивитеся в якому стані у нас водне середовище, лісове господарство, а особливо після того, як проведена адміністративна реформа, що у нас уже заводним фондом займається не управління, а там кілька людей, і в основному складається список, що ще приватизувати на цей рік, то я думаю, що це навіть не перебільшення, а буде зневага до реальної ситуації з прав екології говорити, що пріоритет для держави.
Друга моя теза. Я не розумію логіки і порядковості рішення уряду, коли спочатку на засіданні Кабінет Міністрів ухвалюється концепція Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства в цілому на 2020 рік, а потім нам на затвердження пропонується державна програма, де чомусь екологічне оздоровлення басейну Дніпра виявляється як якесь щось більш важливе і спеціальне. То якщо йдеться про загальну концепцію, то, очевидно, і ця програма повинна стосуватися там і Дніпра, і Тиси, і Дністра, і всього іншого.
Тобто я вважаю, що логіка мусила б бути така. Ми повинні були затвердити державну програму на парламентському рівні, а на підставі неї уряду розробити, профінансувати і таке інше.
Друга теза. Або третя теза. Я хотів би, користуючись нагодою, просить всіх відповідальних за наше водне господарство не повторити тої біди, коли рятували Кончу-Заспу і маєтки українських високо посадовців і спустили всю воду в Київському водосховищі, і всю рибу зліквідували як одиницю. Що не треба… Треба рибу і людей рятувати, а не дачі високо посадовців. Тому я просив би, щоби уряд до цього підійшов надзвичайно відповідально, бо багато розмов ходять. Ви знаєте, не проста ситуація зараз з збереженням риби в Кримському водосховищі. Вода упала, лід, так би мовити, флору придавив і таке інше. Над цим треба думати, це надзвичайно важливе завдання.
І остання теза. Звичайно, і ми плануємо, я думаю, що Верховна Рада зреагувала… що все-таки наші інституції, які опікуються проблемою захисту, сьогодні… бо у нас сьогодні рибінспекція – це дах для браконьєрів, ті, хто займається лісним господарством, вони кришують мисливство. Що у нас влада, виявляється, більший ворог екології, чим прості люди. Тому я вважаю, що, в принципі, ідея правильна, але треба привести у відповідність із програмою урядовою і забезпечити фінансово так, щоб це було виконано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лещенко, фракція комуністів. Підготуватись Карпуку.
12:56:22
ЛЕЩЕНКО В.О.
Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, басейн ріки Дніпро – це надзвичайно велике і цінне багатство народу України. Ним потрібно по-господарськи розпорядитися, як це, наприклад, роблять наші брати в Республіці Білорусь. Запропонована Загальнодержавна цільова програма розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпра на період до 2020 року якраз це і передбачає. Вона визначає основні напрями державної політики у сфері водного господарства для задоволення потреби населення і галузі національної економіки у водних ресурсах, збереження і відтворення водних ресурсів, впровадження системи інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, відновлення ролі меліорованих земель у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави.
А для Чернігівської області, наприклад, вважливими на перспективу є такі питання, як забезпечення розвитку меліорації земель, забезпечення водогосподарського меліоративного комплексу, щоб він експлуатувався так, як положено, тому що зараз не зрозуміло, в чиїх руках він знаходиться; реконструкція і модернізація інженерної інфраструктури меліоративних систем із створенням цілісних технологічних комплексів, захист від підтоплення сільськогосподарських угідь і населених пунктів, розташованих у межах меліорованих територій, будівництво, реконструкція та капітальний ремонт берегоукріплювальних споруд і таке інше.
Тому я підтримую пропозицію щодо прийняття запропонованого законопроекту в першому читанні за основу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук, будь ласка.
12:58:15
КАРПУК В.Г.
Володимир Карпук. Прошу передати слово справжньому патріоту Закарпаття Станіславу Аржевітіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, мікрофон Аржевітіна.
12:58:25
АРЖЕВІТІН С.М.
Я дякую народному депутату Карпуку. Ми разом з ним, звісно, будемо голосувати за цю постанову. Я не буду втомлювати зараз зал цифрами і тими проблемами, які є в Закарпатській області, дійсно, в цій галузі. Але хотів би обов'язково зараз сказати, напевно, доповідач із-за браку часу не сказав, що в цій програмі окремим розділом є розділ, який присвячений проведенню відповідних захисних робіт у басейні річки Тиса в Закарпатській області. Я думаю, це важливо, якщо нас слухають люди, які живуть у цьому регіоні і, дійсно, в програмі передбачено і будівництво та реконструкцію захисних протипаводкових дамб, передбачено також будівництво і реконструкцію берегоукріплень в Закарпатській області, також передбачено очистка, розчистка тих водоймів, тих річок, які зараз є, будівництво, звичайно, різних гідротехнічних споруд, тощо. Тому я, звичайно, подам певні пропозиції до другого читання, щоб поправити цифри і віддзеркалити, дійсно, реальні проблеми, які є в Закарпатській області. А в цілому цей… оцю програму потрібно, дійсно, підтримати в першому читанні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, жителька басейну Дніпра Ващук, будь ласка, одна хвилина.
12:59:52
ВАЩУК К.Т.
Адаме Івановичу, жителька басейну Стир, річки Волині. Я хотіла б звернути увагу на одну з основних завдань цієї програми, а саме, задоволенням потреби населення у якісних водних ресурсах. З моєї точки зору, тут без визначення нормативів і стандартів питної води для населення України не обійтись. І цього в цій програмі ми не виконаємо, якщо це не буде зроблено. А в нас є відповідний інститут, і дуже важливо, і фракція підтримує цей закон, що тут передбачено все-таки забезпечення функціонування меліоративних систем як зрошення, так і осушення.
Свого часу було вкладено величезні державні кошти у систему осушення на Волинському Поліссі і сьогодні вона вимагає постійної підтримки, реконструкції…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, одностайна підтримка програми говорить про те, що ми зараз дружно проголосуємо про прийняття Закону про затвердження Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпра на період до 2020 року (реєстраційний номер 9584) за основу. Прошу голосувати.
13:01:39
За-319
Рекордне на сьогодні голосування, такого ми ще не мали.
Розглядаємо проект Закону про внесення зміни до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про працю) (реєстраційний номер 9616). Пропонується за скороченою процедурою, прошу підтримати.
13:02:19
За-221
Підтримана пропозиція.
Доповідає перший заступник міністра соціальної політики Надрага Василь Іванович. Підготуватись Савченку Ігорю.
НАДРАГА В.І. Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Проект Закону України про внесення змін до статті 41 Кодексу України "Про адміністративні порушення", розроблено на виконання постанови Верховної Ради від 5 квітня 2011 року за номером 3118-4 про рекомендації парламентських слухань на тему: "Стан проведення пенсійної реформи та шляхи її вдосконалення".
Це зроблено з метою посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про працю, працівники зайняті повний робочий день на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком 1 та 2 на робочих місцях, на яких не проведено, або своєчасно не проведена атестація робочих місць за умовами праці втрачають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах.
Крім того, керівники підприємств та організацій відмовляють у видачі документів про стаж, пільгову довідку, заробітну плату необхідну для призначення пенсії.
Тому проектом закону України пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні порушення, передбачивши адміністративну відповідальність за несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умови праці, несвоєчасне оформлення документів про стаж, заробітну плату необхідних для призначення всіх видів пенсій або надання необхідних для призначення пенсій документів, які містять недостовірні дані. Реалізація проекту закону не передбачає додаткових видатків Пенсійного фонду та Державного бюджету України. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Савченко Ігор Васильович.
13:04:30
САВЧЕНКО І.В.
Шановний головуючий, шановні колеги! Комітетом з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянуто проект Закону України про внесення змін до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про працю (реєстраційний номер 9616).
Зазначеним законопроектом пропонується внести зміни Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб та громадян суб’єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці, несвоєчасне оформлення документів про стаж, заробітну платню, що необхідні для призначення усіх видів пенсій, за надання документів про стаж або заробітну платню, що містять неповні чи недостовірні дані.
Проаналізувавши законопроект комітет вважає за необхідне відмітити, що у ньому не визначені повноваження органів державної експертизи, умов праці, яким надано право контролю за якістю проведення атестації робочих місць. Також не визначені повноваження Державної інспекції з питань праці, яка здійснює державний нагляд та контроль за дотриманням проведення атестації робочих місць.
Головне науково-експертне управління пропонує повернути законопроект суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Разом з тим, з урахуванням викладеного, комітетом прийнято рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект в першому читанні за основу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
САВЧЕНКО І.В. …з поданим врахуванням зауважень суб'єктом права законодавчої ініціативи. Прошу підтримати, дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.
Будемо голосувати? Запишіться. Петро Цибенко, фракція комуністів. Підготуватись Ользі Боднар.
13:07:11
ЦИБЕНКО П.С.
Прошу передати слово Катерині Самойлик, дякую.
13:07:19
САМОЙЛИК К.С.
Я щиро дякую. Василю Івановичу, я хочу звернутися до вас, щоб вас не відволікали. Але, звичайно, нам потрібен комплексний законопроект, де була б відповідальність за заробітну платню в конвертах, за те, що для молоді робиться випробувальний термін два місяці. Особливо молоді люди відпрацювали і "на вихід з речами", таким чином, просто задарма використовується праця людей і це особливо стосується молоді.
Мене дуже тривожить і те, подивіться, скільки на степах Херсонщини, на польових роботах, на обробці овочів, на їх, на зборі врожаю, скільки працює людей. Рабська праця! А хто, скажіть мені, будь ласка, цікавиться, чи трудові відносини легалізовані, чи ні. Чи йде відрахування до Пенсійного фонду, чи іде стаж роботи людям, чи іде відрахування до бюджету? Цього нічого немає. Але ж це кримінал. Страждає людина, яка в кінці-кінців так і не одержить пристойну пенсію. Страждає від цього і держава, яка не доодержує грошей. То я ж хотіла побажати міністерству, вам особисто як фахівцю, що ми повинні опрацювати комплексний закон і роботодавець повинен себе почувати дійсно роботодавцем, а не рабовласником, який з людьми поводиться начебто вони його раби.
Таке побажання до профільного міністерства. Я просила б врахувати дане побажання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ольга Боднар.
13:09:22
БОДНАР О.Б.
Дякую. Прошу передати слово колезі Павловському.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Павловський. підготуватися – Федуну.
13:09:31
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.
Андрій Павловський, "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина". Шановні колеги, шановні співвітчизники, зазначеним законопроектом пропонується встановити, посилити адміністративну відповідальність громадян-суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне проведення атестації робочих місць, за несвоєчасне оформлення документів про стаж та інших необхідних документів на призначення різних видів пенсій.
Проте хотів би зазначити, що в законопроекті чітко не визначено необхідні повноваження державних органів, яким буде надано право здійснювати контроль та державний нагляд.
Крім того, хотів би звернути увагу, що урядом Азарова за останні півроку вже вдруге вноситься законопроект до однієї і тієї ж статті кодексу, що свідчить про відсутність системного підходу щодо удосконалення законодавства з боку уряду Азарова. І хотів би звернути увагу, що Головне науково-експертне управління пропонує відправити цей закон на доопрацювання.
Разом з тим, це є актуальний законопроект. Тому що зараз є випадки, коли підприємства збанкрутіли, коли їх рейдерськи захопили, складно з правонаступництвом, а тисячі людей потім роками ходять, збирають справки, не можуть доказати, що вони там працювали, що вони мають певний стаж. Так само, дивіться, в Донецькій області ті ж самі копанки, нелегальні шахти – люди працюють, а потім за це не можуть доказати, що вони працювали, отримували пенсії.
Разом з тим потрібний законопроект, але недолуго прописаний і тому, я думаю, що треба приєднатись до висновків науково-експертного управління. І фракція "Блоку Юлії Тимошенко – "Батьківщина" пропонує повернути його назад до уряду на доопрацювання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Федун. Немає. будь ласка, Кармазін.
13:11:56
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, я хотів би, щоб ми в якийсь сотий раз звернулися до уряду з одною вимогою. Ви полізли в Кримінально-процесуальний кодекс, записали, що там є кримінальні проступки і так далі. Будь ласка, найдіть час для комплексного підготування Кодексу про адміністративні правопорушення. Не робіть того, що ви робите, бо подивіться, що вам пише науково-експертне управління. Воно звертає увагу на те, що уряд подав два законопроекти щодо змін до однієї і тої самої статті. І, звичайно, вам пишуть: протягом чотирьох місяців двічі пропонуєте змінити одну ту саму статтю. Це може привести до того, що, в разі прийняття, застосування такої статті протягом певного часу стане неможливим.
Ну, не соромно підписувати, пане Азаров, вам такі документи? Ну, ви ж розумієте. Я знаю, що зараз найбільше завдання для вас – це провести свого Уповноваженого з прав людини. Я знаю, що найбільше завдання для вас зараз – здати газотранспортну систему, роздати вагони. Ми вже прийняли тільки що закон, де приватизація портів передбачена.
Правильною дорогою йдете, до тюрми, Миколо Яновичу.
Так от, я хотів би, щоб ви знали, що і ці зміни, які пропонуються в частині першій статті 41, де передбачається або подання зазначених, цитую: "документів, що містять недостовірні дані", це все передбачено Кримінальним кодексом – 358 статтею.
Тому, ви розумієте, що такий закон приймати не можна. Натомість звертаю увагу уряду на необхідність імплементування того рішення Парламентською асамблеєю Ради Європи, яке прийнято 26 січня 2012 року, де говориться про свободу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, Каплієнко.
13:14:14
КАПЛІЄНКО В.В.
Дякую, Адаме Івановичу! Шановні колеги! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде підтримувати цей законопроект. І в першому читанні, і навіть, якщо він голосувався, і в цілому. Ми не підтримуємо тезу про те, що врегулювання цих проблем в Кримінальному кодексі, зокрема, як говорив мій колега Кармазін, в 358 статті не можна, не можна передбачити в частині першій 41 статті Кодексу України про адміністративне правопорушення.
В моїй громадській приймальні на Житомирській області десятки звернень громадян, коли, умовно я називаю, Тетяна Павлівна, коли громадяни після виходу на пенсію не можуть отримати свою пенсію через невдале або зловмисне неоформлення і ненадання документів до органів пенсійної служби. За таке треба карати.
І я щось не чув жодного кримінального переслідування на сьогоднішній день осіб, які припустилися таких порушень з боку роботодавця. Тому цілком слушна пропозиція. Її треба реалізувати і вносити в чинне законодавство. Група буде підтримувати його. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, одна хвилина.
13:15:23
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановні колеги, якщо відкинути політичний пафос, то є тільки одне питання, яке є суттю цього законопроекту. Самі собі можемо відповісти на питання. Несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Хто від цього страждає? Це перш за все наймані працівники від цього страждають.
Хто страждає від несвоєчасного оформлення документів про стаж та заробітну плату. До мене особисто багато приходить листів, де люди просто скаржаться на це. Це є порушення, але на сьогоднішній день в адміністративному плані ці порушення не караються. Якщо пропонується підвищити відповідальність тих людей, тих посадових осіб, які мають виконувати свою функцію для людей, для звичайних людей, чому ж це треба відкидати, просто виходячи з того, що це хтось інший, а не той, подав законопроект. Це правильний законопроект, за нього ми будемо голосувати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування пропозицію прийняти за
основу
проект Закону про внесення змін до статті 41 Кодексу України про
адміністративні правопорушення (щодо відповідальності за порушення вимог
законодавства про працю) (реєстраційний номер законопроекту 9616).
13:16:52
За-271
Рішення прийнято.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про
Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності"
(щодо питань цивільної авіації) (реєстраційний номер 9601).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою, прошу проголосувати.
13:17:26
За-212
Підтримана пропозиція.
Доповідає голова Державної авіаційної служби Колісник Анатолій Антонович.
Підготуватись Крайньому.
КОЛІСНИК А.А.
Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! На ваш розгляд виноситься проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", підставою розроблення якого є прийняття Верховною Радою України 19 травня 2011 року нової редакції Повітряного кодексу України. Пунктом 6 Розділу ХІХ "Прикінцевих" та "Перехідних положень" Повітряного кодексу України внесено зміни до частини другої статті 2, яка визначає сферу дії Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, доповнивши її словами "державного контролю та нагляду у галузі цивільної авіації".
Отже, дія Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" не поширюється на питання державного контролю та нагляду у галузі цивільної авіації, а документи, що видає Державіаслужба, носять характер підтвердження відповідності технічним вимогам, яких необхідно дотримуватися суб'єктам авіаційної діяльності з метою забезпечення безпеки у галузі цивільної авіації.
Враховуючи вищезазначене, виникла необхідність у розробленні проекту закону України про внесення змін до Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності", яким передбачається виключення позицій 17, 31, 122, 131 з переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. Прошу підтримати. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Співдоповідає член Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Валерій Григорович Крайній.
13:19:42
КРАЙНІЙ В.Г.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва на засіданні 10 січня 2012 року розглянув проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" за номером 9601, поданий Кабінетом Міністрів України.
Метою зазначеного законопроекту є усунення прогалин законодавства, які виникли внаслідок невідповідності норм Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" до норм нової редакції Повітряного кодексу України.
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради у своєму висновку від 26 грудня 2011 року до законопроекту визначили, що за результатами розгляду у першому читанні проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про перелік документів у сфері господарської діяльності" може бути прийнятий за основу з наступним врахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
Розглянувши законопроект, члени комітету зазначили, що внесений проект оформлений та зареєстрований без дотримання вимог Закону України "Про Регламент Верховної Ради", а саме: до законопроекту не надана порівняльна таблиця.
Текст законопроекту потребує суттєвого доопрацювання та додаткового внесення змін до Повітряного кодексу України, тому що визначення дозволу документом, що не є документом дозвільного характеру, у пункті 32 частини першої статті 1 кодексу є не лише алогічним, але й таким, що суперечить частині другій статті 2 Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері господарської діяльності", у якій йдеться про те, що названим законом не регулюється дозвільна діяльність у сфері цивільної авіації.
Крім того, Повітряний кодекс України має бути доповнений нормами на законодавчому рівні регулюють засади надання дозвільних документів у сфері цивільної авіації.
Враховуючи…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
КРАЙНІЙ В.Г. Враховуючи вищевизначене та керуючись вимогами статті 116 Закону пр Регламент Верховної Ради, члени комітету прийняли рішення: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (номер 9601), поданий Кабміном, внести на розгляд Верховної Ради та пропонувати направити його автору на доопрацювання. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуйтесь.
Так, будь ласка, Андрій Павловський.
13:22:31
ПАВЛОВСЬКИЙ А.М. Андрій Павловський, "Блок Юлії Тимошенко" – "Батьківщина". Прошу передати слово Володимиру Бондаренку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко.
13:22:40
БОНДАРЕНКО В.Д.
Безумовно, задекларована політика на зменшення дозвільних процедур є позитивною, але давайте глянемо на цей законопроект. Про що йде мова?
Ну наприклад. Один із пунктів скасовує дозволи або необхідність отримання дозволів на будівництво в зоні об`єктів, наземних об`єктів авіаційних. Це аеродроми, вертолітні майданчики.
Ну щодо вертолітного майданчика, зрозуміло, що ті кегельбани, ті більярдні, ті бані і все інше, що заплановано на вертолітному майданчику, який нібито будували для Президента України, він тепер, якщо цей закон буде прийнятий, не буде потребувати будь-яких погоджень. Але мене цікавить більш серйозна авіація, не вертольоти, бо колись в кінці кінців ці вертольоти будуть літати з іншими людьми і в основному як екскурсійні над Києвом. А, наприклад, в глісадах аеропортів, де сьогодні ведеться інтенсивна забудова, не погоджена ні з ким, зокрема у глісадах аеропортів Київського авіаційного заводу, Київського механічного заводу, аеропорту "Жуляни", "Бориспіль", там в глісадах не можна будувати висотних будинків, бо це наражатиме тих, хто буде літати, на небезпеку при посадці чи при підйомі, по-перше, знищити цей об’єкт, а, по-друге, самим загинути.
Тому, на мій погляд, не можна знімати будь-які проблеми, які пов’язані з тим, що треба брати дозвіл на будівництво в глісадах аеропортів. А тут пропонується це зняти. Я думаю, що є ще багато таких речей, які пов’язані, наприклад, з нерегулярними польотами. Сьогодні нерегулярні польоти здійснюються на території України малою авіацією, різними іншими фірмовими корпоративними літальними апаратами. Якщо не брати такого дозволу, то скоро ми будемо отримувати собі на голову падіння таких апаратів. Тому ми не будемо підтримувати цей законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гривковський. Не наполягає
Юрій Кармазін.
13:24:54
КАРМАЗІН Ю.А.
Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, знаєте, коли я почав ознайомлюватися з документами, то я побачив, що він не мав розглядатися сьогодні у Верховній Раді. Через що? Через те, що він суперечить Регламенту. Беремо, що подав нам уряд. Ми бачимо "Пояснювальну записку", доволі непогану, ми бачимо текст закону, але порівняльної таблиці до закону немає. Це не нормально.
Адаме Івановичу, ви не маєте допускати до розгляду згідно закону такі законопроекти. Ви мали повернути уряду це. Ви цього не зробили. Через це, Адаме Івановичу, оголосіть собі зауваження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому я позбавляю вас права обговорювати законопроект, який ви не хочете.
КАРМАЗІН Ю.А. Ні, Адаме Івановичу, ви не можете. От ви можете собі оголосити зауваження, ви погано реагуєте сьогодні на критику щось.
Тепер я хотів би сказати, Адаме Івановичу, згідно з пунктом 92 статті 2 Повітряного кодексу України сертифікат є окремим документом, щодо якого не визначено, що він не відноситься до дозвільних документів. У зв'язку з цим вилучення пункту 122 з цього переліку абсолютно не потрібне.
Через це я вважаю, що цей закон треба доопрацьовувати. І, очевидно, доопрацьовувати його треба через повторне перше читання.
Крім всього іншого, шановний Адаме Івановичу, я звертаюсь до вас як до Першого заступника Голови Верховної Ради про те, що треба виконувати Резолюцію Парламентської асамблеї Ради Європи від 26 січня 2012 року, де говориться про необхідність надання волі політичноув'язненим людям: і Тимошенко, і Луценку, і Іващенку. Свободу політичним в'язням, Адаме Івановичу! Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступаєте не по темі. Я вам роблю зауваження.
Так, наступний в нас Федун. Немає.
Шановні колеги, будемо визначатися? Я ставлю на голосування пропозицію… пропозицію авторів законопроекту, тому що комітет пропонує його повернути на доопрацювання, про прийняття за основу Закону про внесення змін до Закону України "Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (щодо питань цивільної авіації). Реєстраційний номер 9601. Прошу визначатися.
13:27:55
За-230
Рішення прийнято.
По фракціях: Партія регіонів – 181, "Батьківщина – не голосували, "Наша Україна" – шість, комуністів – не голосували, Народної Партії – 19, "Реформи" – 19, позафракційні – 5.
Шановні колеги, я звертаю увагу Апарату, щоб більше не допускали подібних випадків, щоб не реєстрували законопроектів, які не відповідають Закону "Про Регламент". Треба уважно дивитися при реєстрації, тут не всі є документи, які передбачає Регламент.
Розглядаємо проект Закону про інститути спільного інвестування (реєстраційний номер 9615).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу визначатись.
13:29:03
За-218
Підтримана пропозиція.
Запрошую до доповіді голову Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Тевелєва Дмитра Михайловича. Підготуватись Прасолову.
ТЕВЕЛЄВ Д.М.
Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується проект Закону України "Про інститути спільного інвестування", який розроблено Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Законопроектом передбачено зосередження всіх норм щодо порядку створення, функціонування та ліквідації корпоративних інвестиційних фондів, механізму здійснення корпоративного управління в таких фондах у Законі України "Про інститути спільного інвестування".
Крім того, законопроектом передбачена чітка послідовність дій при створенні корпоративних та пайових інвестиційних фондів, а також при проведенні процедури їх ліквідації.
Враховуючи фактичне існування фондів, до складу активів яких входить певний вид активів, пропонується на законодавчому рівні визначити класифікацію таких фондів та структуру їх активів, що відповідає сучасному розвитку сфери спільного інвестування.
Крім того, законопроектом передбачено встановлення вимоги щодо іменної форми випуску цінних паперів IСI та існування паперів в без документарній формі.
Також законопроектом пропонується встановити вимогу щодо здійснення оплати вартості цінних паперів IСI, в тому числі і акцій корпоративно-інвестиційного фонду при формуванні початкового статутного капіталу виключно в грошовій формі.
Удосконалено порядок дій компанії з управління активами та інвесторів щодо здійснення розрахунків під час розміщення та викупу цінних паперів.
Законопроектом передбачено вдосконалення системи розкриття інформації про діяльність. Зокрема пропонується встановити вимогу щодо наявності у компанії власного веб-сайту в мережі Інтернет, на якому повинна розміщуватися інформація щодо компанії з управління активами, а також інформація про IСI активами яких управляє компанія.
Враховуючи великий обсяг змін, який пропонується внести до Закону про інститути спільного інвестування, законопроектом викладено зазначений закон в новій редакції. Дякую за увагу. Прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Михайловичу.
Прасолов Ігор Миколайович, будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, податкової та митної політики.
13:31:41
ПРАСОЛОВ І.М.
Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Комитет рассмотрел данный законопроект на своем заседании 8 февраля. Данный законопроект является проектом нового системного закона, регулирующую деятельность института совместного инвестирования, как еще в народе называют ИСИ, которым предлагается заменить ныне действующий закон об институтах совместного инвестирования паевые и корпоративные инвестиционные фонды. Следует отметить, что упомянутый закон за 10 лет, со времени его принятия в 2001 году, в известной мере устарел как политически, как по правовым реалиям так и по экономическим.
По нашим предварительным оценкам, принятия данного законопроекта позволит повысить уровень защищенных средств вложенных физическими лицами инвестиционные бумаги в Институт совместного инвестирования.
Главное научно-экспертное управление высказало законопроекту ряд замечаний и сказало, что он может быть принят в первом чтении с последующей доработкой. Учитывая все это комитет предлагает принять за основу законопроект 9615. Все замечания, которые есть у Научно-экспертного управления, мы отработает при подготовке законопроекта ко второму чтению.
Необходимо однако обратить внимание на определенные трудности, с которыми мы вполне можем столкнуться при доработке из-за ограничений, установленных статьей 116 нашего Регламента. Поскольку комплексные новации, каковым является этот законопроект, вызывают необходимость значительного изменения ряда норм разных законов. Это тоже необходимо учитывать.
Я прошу поддержать решение комитета, спасибо за внимание.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, оскільки це новий закон… Зараз. Оскільки це новий закон, якого ще немає і не було, то тут 116 стаття не діє, тому що ми пишемо новий закон. Так що ту не треба лякати 116-ю.
Прошу записатись. Чи крім Аржевітіна ніхто не бажає? Ні, Аржевітіну дамо слово.
Болдирєв Юрій. Немає. Тоді, будь ласка, Аржевітін Станіслав.
13:33:57
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні народні депутати, дійсно, це новий фактично варіант закону про інститути спільного інвестування, така вимога сучасного стану, тобто того сегменту фінансового ринку, на якому працюють ці фінансові інститути.
Дійсно, ми повинні робити все, щоб саме ці інститути стали своєрідним таким джерелом, акумуляційним джерелом довгострокових ресурсів в економіку країни. Так працюють ці інститути, власне кажучи, у всіх розвинених економіках. Звичайно, ми повинні врахувати, що за декілька років було внесено десятки змін до Закону про акціонерні товариства, про інститути спільного інвестування і інші, які повинні віддзеркалитись у цьому законопроекті.
Тепер щодо тексту цього законопроекту. Звичайно, на перше читання він, напевно годиться, але, як на мій погляд, до другого читання він потребує хорошої "перековки", тому що от я приведу деякі приклади.
В такому варіанті, який зараз ми розглядаємо, звичайно, процедури і навантаження, які вже тут закладені у регуляторній політиці, з боку державного органу регулювання, дійсно є не аргументовані, на мій погляд. Закладені ускладнені процедури щодо самої реєстрації і погодження статутних документів інститутів спільного інвестування. В самому тексті дублюється багато норм, які вже прописані в законих про акціонерні товариства, про банківську діяльність, інші.
Потребує відпрацювання особливого розділу, який регулює діяльність корпоративного фонду. Це серйозне питання, яке потрібно підкорегувати.
Недостатньо чітко прописані речі, які, і ті статті, які регулюють як би саму поточну діяльність цих інститутів. Ну, наприклад: використання застави під активи чи відповідальність за третіх осіб. Фактично її юридично не можна чітко розтлумачити. Рейтингування активів ……., вимоги до проспекту емісії, ліквідація корпоративних фондів тощо.
Тому, звичайно, концептуально цей законопроект побудовано правильно як нова редакція, але до другого читання потрібно…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування пропозицію прийняти за основу Закон про інститути суспільного інвестування (реєстраційний номер 9615). Спільного, вибачте, спільного інвестування. Прошу підтримати.
13:36:51
За-260
Рішення прийнято. Готуємо до другого читання.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про страхування" (нова редакція) (реєстраційний номер 9614).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу визначатись.
13:37:21
За-217
Підтримано.
Доповідає народний депутат Андрій Пінчук. Автор відсутній. Так, від комітету – Каракай, будь ласка, дві хвилини.
13:37:47
КАРАКАЙ Ю.В.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Зазначений закон направлений на удосконалення діючого Закону про страхування, який був прийнятий у 2001 році. І за час його дії, в який вносилися багато поправок, які, м'яко кажучи, не носили системний характер. Проте, на жаль, комітет, розглянувши на своєму засіданні законопроект Пінчука, прийшов до висновку, що законопроект є надзвичайно актуальним, проте до нього міститься рад питань, які необхідно усунути, відправивши його на повторне, на доопрацювання в комітет з дорученням комітету внести його на повторне перше читання. Відповідне рішення комітет прийняв. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, прошу записатися на виступи.
Курило, будь ласка. Підготуватись Шкілю.
13:38:51
КУРИЛО В.С.
Прошу передати слово Гасюку Петру Петровичу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гасюк Петро Петрович.
13:38:57
ГАСЮК П.П.
Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде підтримувати законопроект про страхування, в якому визначені загальні правові засади здійснення страхування та перестрахування, та особливості державного регулювання страхової діяльності. На нашу думку, даний закон є прогресивним і заслуговує на увагу.
З поміж іншого хочемо відзначити такі позитивні моменти. Перше, єдиною організаційно-правовою формою страховиків можуть бути тільки акціонерні товариства, що, безперечно, сприятиме більшій відкритості інформації про діяльність страховиків.
Друге, застосування поняття істотної участі. Світова практика доводить, що акціонери страховиків мають дуже вагомий вплив на страховика і при поганому менеджменті страховик може стати неплатоспроможним через неадекватні дії акціонерів.
І третє, встановлюються конкретні вимоги до діяльності страховиків-брокерів, які враховують міжнародні принципи та стандарти. Одним із принципових нових положень є обов'язок страхового брокера пропонувати особі, яка має потребу у страхуванні, аналогічна страхові послуги не менше як двох страховиків.
Одночасно депутатська група "Реформи заради майбутнього" звертає увагу наступне. Проекту притаманне надмірне втручання спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в сфері регулювання ринків фінансових послуг у діяльності страховиків. Зокрема це стосується статті 10, у якій передбачається попереднє погодження з уповноваженим органом щодо створення юридичної особи і статті 40, в якій передбачається призначення голови правління та головного бухгалтера за згодою уповноваженого органу. Вважаємо, що дані норми під час розгляду законопроекту у другому читанні можуть бути переглянуті. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.
13:40:55
ШКІЛЬ А.В.
Адаме Івановичу, я прошу передати слово пані Антонині Болюрі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.
13:41:14
БОЛЮРА А.В.
Дійсно, прийняття такого закону вкрай необхідно. Що є страхова діяльність в Україні? Страхових компаній у нас в Україні більше 450, це надто висока густота по відношенню до кількості населення, і у той же час недовіра до цього виду діяльності дуже зростає. Але цей законопроект, на жаль, дуже недосконалий.
Наприклад. Дуже слушні зауваження зробило Науково-експертне управління, але крім того іще, з чим ми абсолютно погоджуємося, крім того йдеться мова про страхування і перестрахування, перестрахування як окремий вид діяльності. Тому необхідно паралельно із страхуванням визначати і перестрахування. Некоректно зовсім виписана характеристика самого виду діяльності, я маю на увазі перестрахування. Дуже багато некоректних речей щодо вимог як реєстрації.
Приводжу приклад. Наприклад, для внесення до державного реєстру фінансових послуг вимагається подати програму перестрахування із зазначенням методу, форми та обсягу перестрахування і так далі. Ну це ж являється абсолютно абсурдним, тому що щоб створити програму чи страхування, чи перестрахування необхідно мати портфель страховиків. Щоб мати портфель страховиків, треба бути вже зареєстрованим. Дуже багато абсолютно некоректних таких вимог і характеристик, наприклад: "джерела фінансування в обсязі мінімального гарантійного фонду та межі платоспроможності". Що це таке – "джерела фінансування в обсязі мінімального…"
Так, "оцінка витрат на створення адміністрації страховика та організацію діяльності із зазначенням джерел фінансування". Що таке "оцінка витрат адміністрації"? "Інформація про ділову репутацію та фінансовий стан власників істотної участі та контролю страховика" і так далі. Абсолютно некоректні цілими пунктами.
Тому, знову…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
БОЛЮРА А.В. Вкрай актуальний сам закон, але необхідно повернути автору на доопрацювання і дуже серйозне. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Болдирєв.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, одна хвилина, Аржевітін.
13:43:56
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановні народні депутати! Цей законопроект, наскільки мені відомо, 10 років уже готується, працює ціла група депутатів і, між іншим, Терьохін самий активний учасник був розробки саме цього варіанту законопроекту. І, дійсно, цей законопроект дуже жорсткий по відношенню до страховиків.
Але ми з цієї трибуни дуже багато говорили про українців – споживачів фінансових послуг банківських установ, кредитних спілок, дуже мало говорили про страховиків. А, між іншим, в суспільстві наростає уже конфлікт між страховиками. Тому що, якщо подивитись на тенденцію зменшення страхових виплат, це не може не обурювати суспільство. Тому, я думаю, потреба саме в такому жорсткому варіанті законопроекту настала. І дійсно цим законопроектом пропонується вкінці-кінців визначити, хто є власник, хто є пов'язана особа, хто відповідає за стан справ у цій фінансовій установі.
Я думаю, що потрібно запровадити аналогічні механізми, які діють на банківському ринку, тому що це теж фінансова інституція, і потрібно перекосами із страховиками, перестраховиками треба вже нівелювати. Тому, на перше читання…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Я ставлю на голосування пропозицію комітету профільного прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про страхування" (нова редакція) (реєстраційний номер 9614). Прошу визначатись.
13:45:34
За-23
Законопроект відхилено.
На доопрацювання? Ну, давайте поставимо пропозицію повернути автору на доопрацювання.
13:46:01
За-227
Прийнято рішення.
Розглядаємо проект Закону про внесення зміни до розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи" (реєстраційний номер 8113). Є пропозиція за скороченою процедурою.
13:46:39
За-216
Правда ж, мабуть, кризи вже немає. Чи є?
Будь ласка, Келестин Валерій Васильович. Підготуватися Перестенко.
13:46:52
КЕЛЕСТИН В.В.
Шановні колеги, законопроект номер 8113 був мною зареєстрований ще у 2010 році. На сьогоднішній ден законопроект втратив свою актуальність. Тому прошу вас законопроект номер 8113 зняти з розгляду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Шановні колеги, автор звернувся з пропозицією зняти його з розгляду. Прошу проголосувати ц. пропозицію. Я ставлю на голосування пропозицію автора про зняття з розгляду проекту Закону про внесення зміни до розділу ІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах світової фінансової кризи" (реєстраційний номер 8113). Прошу голосувати.
13:47:49
За-258
Рішення прийнято.
По фракціях. Партія регіонів – 184, "Батьківщина" – 1, "Народна… Україна" – 4, комуністи – 24, Народної Партії – 20, "Реформи…" – 19, позафракційні – 6.
Шановні колеги, те, що треба підтримати агропромисловий комплекс, це ясно. Але разом з тим автор говорить, що законопроект був в 2010 році, коли, дійсно, була світова економічна криза. Тому логічно ми поступили, що зняли саме із цього приводу, що він застарів. А те, що допомагати треба – тут немає сумніву. Пишіть нові закони.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (щодо обрання міських голів за мажоритарною системою абсолютної більшості) (реєстраційний номер 7062).
Є пропозиція за скороченою. Прошу проголосувати.
13:49:04
За-213
Прийнято рішення.
Доповідає Микола Дмитрович Катеринчук, автор законопроекту. Підготуватися Ользі Боднар.
13:49:17
КАТЕРИНЧУК М.Д.
Шановні народні депутати! Шановні виборці! Цей законопроект був внесений за наслідками, результатами тих виборів до органів місцевого самоврядування, які відбулися у нас останні. Цій законодавчій ініціативі вже два роки, і тільки, на жаль, зараз вона розглядається в сесійній залі. Я сподіваюся, що ті, хто вболіває саме за незалежну систему влади, яка є саме у відтворенні органів місцевого самоврядування зрозуміють, необхідність саме внесення зміни в Закон про внесення… в закон про обрання народних депутатів Верховної Ради… Крим, місцевих та селищних, сільських і міських голів.
Суть законопроекту полягає в тому, що на останніх виборах були багато випадків, коли міських голів обирали невелика кількість виборців. Ну наприклад, там, де невеличкі міста (там 30 тисяч і менше), то мерами ставали люди, які обиралися за 2,5 тисячі, 3 тисячі голосів. І, ви знаєте, це не зовсім відображало ті настрої, які є у більшості в громаді.
Наша позиція, Європейської партії України, полягає в тому, що міських голів за мажоритарною системою абсолютною більшістю мають і обирати, зокрема обрання міських голів буде вважатися кандидат, який набрав більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосування. Якщо у першому турі жоден з кандидатів не набрав абсолютної більшості голосів, проводиться другий тур між двома кандидатами, які набрали найбільшу кількість голосів виборців. Обраним за результатами повторного голосування вважається кандидат, за якого проголосували більше виборців.
Чинний же закон встановлює норму, за якою обиралися більшість міських голів, і селищних, сільських: обраним вважається кандидат, який отримав більшу, ніж інший кандидат, кількість голосів…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
КАТЕРИНЧУК М.Д. Дякую. …які взяли участь у голосуванні.
Мій законопроект направлений, перш за все, на підвищення відповідальності міських голів і селищних, сільських, які, скажімо, обиралися, а так само і виборців, які, ну, скажімо, неуважно ставляться до такого вигляду голосування, не приходять на вибори. І саме відповідальність виборців так само має бути застосована, і це підвищить цю відповідальність, ці зміни, щодо реалізації свого права голосу.
Науково-експертне управління пропонує підтримати в першому читанні. Відповідно комітет так само пропонує підтримати в першому читанні.
Дякую за увагу. І чекаю на вашу підтримку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я продовжую засідання на 15 хвилин.
Співдоповідає перший заступник голови Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Ольга Борисівна Боднар.
13:52:24
БОДНАР О.Б.
Шановний головуючий, шановні колеги, шановні слухачі і глядачі! Ольга Боднар, „Блок Юлії Тимошенко” – "Батьківщина". Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні 14 грудня розглянув проект Закону про внесення змін до Закону "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (щодо обрання міських голів за мажоритарною системою абсолютної більшості).
Як було зазначено автором, законопроектом передбачається внести зміни до закону з метою обрання міських голів за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості. Задля цього в законопроекті розмежовані вибори сільських, селищних голів, які і далі пропонується проводити за мажоритарною системою відносної більшості, та вибори міських голів, яких пропонується обирати за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості.
Обраним міським головою вже буде вважатися кандидат на посаду міського голови, який одержав на виборах більше половини голосів виборців, що взяли участь у голосуванні. Якщо жоден із кандидатів на посаду міського голови не набере абсолютної більшості, в такому випадку пропонується проведення повторного голосування щодо двох кандидатур, які набрали найбільше голосів виборців.
Комітет Верховної Ради з питань бюджету за підсумками розгляду законопроекту зазначив, що в запропонованій редакції він має опосередкований вплив на видатки місцевих бюджетів, збільшуючи їх у разі проведення повторних виборів та повторного голосування.
Головне науково-експертне управління в цілому підтримує загальну ідею законопроекту, оскільки, на думку управління, його прийняття може сприяти подоланню певних недоліків в мажоритарній виборчій системі відносної більшості. Висловивши ряд зауважень щодо змісту законопроекту, управління при цьому вважає, що за результатами розгляду в першому читанні, законопроект може бути прийнятий за основу.
Під час обговорення на засіданні народними депутатами членами Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування одноголосно було ухвалене рішення рекомендувати Верховній Раді України даний проект закону, поданий…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.
Боднар о.Б. …поданий народним депутатом України Катеринчуком, за наслідками розгляду в першому читанні прийняти за основу. При цьому члени комітету вважають, що ці зміни доцільно було б запровадити, починаючи з наступним чергових виборів до органів місцевого самоврядування. Просимо підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорювати будемо чи все і так ясно? Ми вже обговорювали, кожної сесії ми обговорюємо. Кожної сесії. Запишіться.
Чорноволенко Олександр, підготуватися Гейману.
13:55:12
ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.
Шановні друзі! Ну, по-перше, Адаме Івановичу, це серйозні законопроекти, які ми сьогодні розглядали, не варто їх все ж таки по скороченій процедурі розглядати.
По-друге, щодо доцільності чи недоцільності цієї норми, яка пропонується. Згадайте вибори 2006 року міського голови в місті Києві. Тоді 23 відсотки набрав Черновецький, 21 – Кличко і 19 – Омельченко. Очевидно, якби був другий тур, то сказати, хто би став мером, чи Кличко, чи Черновецький, дуже важко було б. Принаймні зараз ми можемо казати, у 2006 році мер був легітимний рівно на одну третину тих, хто прийшов на вибори. Це несправедлива, безглузда система, вона несправедлива і безглузда для виборів міського голови. Точно така ж вона несправедлива і безглузда для виборів депутатів місцевих рад, і точно така ж несправедлива і безглузда вона для виборів депутатів до Верховної Ради.
Тому ми повинні зробити перший крок і підтримати цей законопроект, розповсюдивши принаймні на міських голів, бо це люди, які мають величезні повноваження. Одночасно вони очолюють місцеві ради, виконують функції голів міста, очолюючи виконавчий орган міської ради, і мають всенародну легітимність як президент на рівні країни. Тобто очевидно, що таку людину варто було б обирати абсолютною більшістю голосів.
Тому мені і вважається, що ми маємо голосувати за цей закон на кожній сесії аж до того часу, поки не поновимо справедливість і здоровий глузд і не будемо обирати міських голів, а також, ще раз підкреслюю, і депутатів мажоритарників більшістю голосів в другому турі, вибираючи серед двох кандидатів, які вийшли в другий тур. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Гейман.
13:57:17
ГЕЙМАН О.А.
Слово передається Задирку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гордієнко Сергій.
13:57:24
ГОРДІЄНКО С.В.
Прошу передати слово колезі Катерині Семенівні Самойлик.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Катерина Самойлик.
13:57:30
САМОЙЛИК К.С.
Спасибі. Фракція Комуністичної партії України завжди виступала за даний законопроект, бо ми вважаємо, що дійсно, голова і міський, селищний і сільський вони повинні бути легітимні і повинні користуватися довірою саме більшості наших виборців. І для того, щоб дійсно голова був легітимний, а не щоб за нього проголосували в селі чи в селищі 700 чоловік – і він вже начальник над усіма, то ми будемо обов’язково підтримувати цей законопроект.
Але я звертаюсь до автора законопроекту. Було б дуже слушно, щоб ця норма розповсюджувалася і на вибори сільських і селищних голів. Не можна, щоб різні підходи були, абсолютно не можна цього.
Але я вважаю, що в самій назві законопроекту зовсім недоречний термін "мажоритарний". Ми ж знаємо і так, що вибори міського голови, сільського чи селищного, чи само висування, чи висуває політична партія і тому, звичайно, трошки недоречний цей вислів. Але, я думаю, до другого читання треба було б підчистити і цю норму розповсюдити також і на сільських, і селищних голів.
Але хочу сказати, що є і небезпека. Я пам’ятаю 1994 рік, така система виборів була до Верховної Ради України. То до кінця каденції ми так не змогли сформувати стовідсотково Верховну Раду України, тому що на окремих округах так цю більшість ми не змогли, щоб більше 50 плюс один прийняли участь і проголосували за того чи іншого кандидата. Ми голосуємо за даний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов передає Попеску. Будь ласка.
13:59:36
ПОПЕСКУ І.В.
Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, розуміючи добрі наміри автора, я змушений звернути увагу на два моменти, які не дозволяють сьогодні нам голосувати за цей законопроект. По-перше, це не узгоджується з нормами статті 24 Конституції України, яка не дозволяє ні привілегій, ні будь-які обмежені за будь-якою ознакою. І тут питання в тому, що голів сільських і селищних рад ми будемо обирати напряму, а голів міських будемо обирати у два тури. Я хочу звернути увагу на те, що у нас за статусом є міста, в яких проживає 2 тисячі з чимось чоловік.
Наприклад Герца Чернівецької області має статус міста з 1428 року. А є села, як наприклад, Середні Водяни у Закарпатті, Чудей Чернівецької області, де 5-7 тисяч чоловік. Є селища, Красноїльськ Чернівецької області – 10 тисяч чоловік. І, отже, виникає диспропорція. Тому ми не можемо голосувати в такому вигляді.
Другий момент. Запропонована диференціація в підходах до проведення виборів міських, селищних та сільських голів, навряд, чи можна назвати виправданою. Оскільки за змістом Конституції України, природа та правовий статус посад сільського, селищного та міського голови, є ідентичними.
І другий, і останній момент. Я хочу звернути увагу, що якщо ми перейдемо на два тури голосування, це буде передбачати збільшення витрат на проведення виборів майже удвічі. Тому, в сучасних умовах, коли вже затверджений бюджет і ми живемо в кризі, додаткові кошти ми знаходити не будемо. Тому Партія регіонів буде виступати проти. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Задирко, одна хвилина.
14:01:29
ЗАДИРКО Г.О.
Дякую, Адаме Івановичу. Ну, насправді, депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде голосувати за цей законопроект. І законопроект дуже і дуже слушний, тому що він сьогодні дійсно потрібен. І справа в тому, що ми навіть будемо пропонувати, щоб ми сьогодні його проголосували в цілому. Цей закон надає більше легітимності нашим обраним міським головам і я хочу сказати, що це дуже і дуже важливо.
Ну а вади які є? Це дійсно буде другий тур, який треба буде передбачувати в фінансуванні з державного бюджету. Але, в цілому, це дуже демократичний європейський закон, який сьогодні потрібен Україні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Боднар, одна хвилина. Боднар Ольга.
14:02:31
БОДНАР О.Б.
Дякую. Ольга Боднар, "Блок Юлії Тимошенко – "Батьківщина". Шановні колеги, я навіть не до вас звертаюсь, тому що зал уже прекрасно розуміє, що тут відбувається. Прошу громадян України, уважно поставитися до цього голосування.
Я хочу вам сказати, що саме насправді тільки ваш голос на сьогодні буде вирішувати це питання. Бо я бачу, що більшість не хоче підтримати те рішення, яке ми пропонуємо. А ми кажемо, що якщо ми зараз будемо залишатися на відносній більшості, то ви будете знову мати таких чернівецьких і будете жити за гречку, і будете питати один одного: "А хто ж, власне, того мера обрав?" А ті мери будуть ховати очі і будуть відпочивати в грузіях і в ізраїлях.
Тому я думаю, що в даному випадку ті, хто хоче дійсно отримати справедливість і ті, хто хоче відповідати перед людьми і не боїться справедливості, буде голосувати за цей законопроект. Наша фракція підтримує цей закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Всі фракції, які хотіли виступити, виступили.
Я думаю, реалізувати цю ідею дуже просто. Треба висувати таких кандидатів, які мають перемагати одразу в першому турі під 60-70 відсотків голосів, і не буде ніяких проблем і буде економія коштів.
Я ставлю на голосування пропозицію профільного комітету: прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (реєстраційний номер 7062). Прошу визначатися.
14:04:24
За-112
Рішення не прийнято.
По фракціях. Законопроект відхилено. Партія регіонів – не голосувала, "БЮТ" – 47, "Наша Україна" – 19, комуністів – 25, Народна Партія - не голосувала, реформи – 17, позафракційні – 4.
Зараз ми б мали розглядати законопроект за номером 8782. Проте автор законопроект звернувся з пропозицією перенести його розгляд, відтермінувати.
КАРМАЗІН Ю.А. Перерва!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Перерва буде через 11 хвилин.
Розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження (реєстраційний номер 9043).
Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.
14:05:28
За-207
Підтримано.
Будь ласка, доповідач, він же ж і від комітету.
ТОМЕНКО М.В. 4 хвилини.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так що при бажанні можна 4 хвилини. Мартиненко Микола Володимирович.
14:05:41
МАРТИНЕНКО М.В.
Дякую. Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, вашій увазі представлений проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження (реєстраційний номер 9043). Мета законопроекту виражена у його назві.
Дана проблема складалася роками і все ще не має відповідного правового врегулювання. Необхідність розробки законопроекту 9043 спричинена комплексом обставин. Зокрема Законом України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку", прийнятим у 1995 році, населенню території, на яких розміщуються ядерні установки, було надано на соціально-економічну компенсацію ризику від діяльності цих об'єктів. Але цей закон не мав реального фінансового механізму запровадження збору для соціально-економічної компенсації ризику.
Внесеними Верховною Радою України у 2009 році змінами до Закону "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" функції щодо запровадження порядку справляння і сплати зазначеного збору делегувалися Кабінету Міністрів України. Однак Конституційний Суд України 20 травня 2010 року надані зміненим законом повноваження Кабінету Міністрів визнав неконституційними. Внаслідок цього рішення фінансовий механізм соціально-економічної компенсації ризику населення втратив чинність.
Для розблокування ситуації, системного вирішення актуальної проблеми, створення правових умов соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження, врахування рішення Конституційного Суду України, усунення недоліків попередніх законодавчих ініціатив мною був поданий проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження (номер 9043). Проект спрямований на встановлення алгоритму дій і обов’язків експлуатуючих організацій, що виникають при реалізації положення Закону про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку, та на забезпечення гармонізації нормативно-правових актів в частині запровадження єдиних термінів та понять.
Законопроектом посилена самостійність та відповідальність територіальних громад під час прийняття управлінських рішень в частині розвитку інфраструктури зон спостереження.
Згідно висновку Головного науково-експертного управління, законопроект 9043 може бути прийнятий за основу з урахуванням наведених зауважень. Комітет рекомендує Верховній Раді України за результатами розгляду в першому читанні проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження, номер 9043 прийняти за основу.
Ще декілька слів. Це дасть можливість комітету доопрацювати законопроект разом з уже прийнятим у першому читанні урядовим проектом Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питань справляння збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, номер 9409. Що вирішуватиме фінансову складову порушеної проблеми. Прошу підтримати пропозицію даного комітету.
Тобто названі два законопроекти, вони пов’язані між собою. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, хто живе біля атомних електростанцій, підніміть руки. Запишіться будь ласка. Каплієнко.
14:09:34
КАПЛІЄНКО В.В.
Дякую, Адаме Івановичу. Шановні народні депутати! Шановні громадяни! Депутатська група "Реформи заради майбутнього" буде підтримувати цей законопроект. Тому що ще недалекі ті часи, коли я, коли був студентом Одеського політехнічного інституту, і до нас серед моїх друзів з’явилися люди, які жили в Прип’яті, яких держава на той час позбавила всього, – можливості жити на тій території, де вони народилися, можливість мати своє власне майно, яке їх батьки також мали, можливість бачити своє майбутнє на цій території. Тобто дійсно проблема, коли держава усуває свій погляд від проблемних територіях, на яких зокрема експлуатуються такі установи, як ядерні установки з будь-яким реактором чи то РБМК, чи то ВВР незалежно від цього, незалежно від того, чи є висновки, чи немає висновків, чи підтримки МАГАТЕ, чи вони підпадають під як повністю безризикові об'єкти, незалежно від цього якийсь фонд повинен бути створений. Дійсно, ми підтримуємо тезу про те, що такі речі, такі грошові одиниці можна сформувати лише за рахунок відрахувань генеруючих компаній, які підуть на утримання цих територій і цих громадян.
Але виникає запитання: а що саме ми маємо на увазі, коли говоримо про, як вони кажуть, про компенсацію саме ризиків. От мені як проектному менеджеру невідомо, що таке "компенсація ризиків". Я знаю, що таке "компенсація збитків", я знаю, що таке "компенсація витрат", я знаю, що таке компенсація будь-якої події, яка несе фінансове навантаження. Тому зовсім не зрозуміло, у який це спосіб буде саме здійснено.
Тому ми у першому читанні цей законопроект підтримуємо, надамо йому право на життя, до другого читання, я думаю, разом доопрацюємо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін передає Матчуку слово. Будь ласка. Підготуватися Мошаку.
14:11:39
МАТЧУК В.Й.
Дякую, Адаме Івановичу. Я хотів би почати з того, що пояснити, що таке "компенсація ризиків". Якби ви жили із вашого вікна було видно чотири градирні атомних реакторів і кожен день, прокидаючись, ви бачили їх і, лягаючи спати, ви бачили ці градирні, ви б зрозуміли цих людей, які потребують уваги з боку держави не тільки у той момент, коли до них звертаються за отриманням позитивного результату громадських обговорень про дачу дозволу на будівництво атомного реактору, а на другий день про них забувають.
Люди хочуть бути впевненими у тому, що на другий день після позитивної відповіді, їх не кинуть один на один з тими градирнями, і вони будуть мати якісь додаткові компенсаторні механізми. Не йдеться про те, що їм хтось покладе додаткову гривню в кишеню. А мова йде про те, що на соціально-економічний розвиток цих територій будуть передбачатись просто-на-просто ще додаткові кошти.
Крім того, потрібно врахувати, що це вже сьогодні нібито людей питають, будувати чи не будувати на вашій території, біля вашого села атомну електростанцію. А за радянських часів ніхто нікого не питав. Люди навіть і не знали, що в них під боком будується, аж доки воно не починало працювати. А сьогодні вони там змушені жити. Частина людей виїжджає. Якщо ми хочемо, щоби це перетворилося на безлюдні території, то нам потрібно заплющити очі і сказати – грошей нема, або взагалі зробити вигляд, що цієї проблеми не існує. Проблема існує, подібні механізми використовуються і в інших країнах також. Тому я вас дуже всіх прошу підтримати цей законопроект. Якщо у когось є якісь питання, до другого читання, я впевнений, ми зможемо подати свої пропозиції, вони будуть враховані. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мошак.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛИ. Відмовляється.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, одна хвилина, Ковалевська, будь ласка.
14:13:38
КОВАЛЕВСЬКА Ю.С.
Дякую, Адаме Івановичу! Шановні колеги! Перш за все, як народний депутат України, який закріплений за територіальним виборчим округом, що входить до однієї із зон спостереження (а саме це місто Марганець Нікопольський район Дніпропетровщини), там розташована Запорізька атомна станція, я хочу подякувати автору цього законопроекту за цю законодавчу ініціативу.
Беззаперечно, що одним із прямих обов'язків держави є належний захист населення від ядерного сусідства. Однак, таке тісне співжиття із "мирним атомом", як у мешканців зон спостереження, є вкрай некомфортним навіть виключно з психологічної точки зору. Тривога за себе та своїх близьких не полишає цих людей, адже вони буквально дихають небезпекою.
Тому я переконана, що нашим обов'язком є створення відповідних соціально-економічних умов проживання та праці громадян у місцях розміщення підприємств таких (з видобування, переробки уранових руд, ядерних установок і об'єктів, які призначені для поводження з радіоактивними відходами), які могли б компенсувати ризик проживання людей у цих зонах. Прошу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль, одна хвилина, будь ласка.
14:15:01
ШКІЛЬ А.В.
Дякую, Адаме Івановичу. Знаєте, от коли я чую виступи представників влади, які так би хоча і читають цю інформацію, але як би символізують свою боротьбу чи декларують свою боротьбу за покращання людей вже сьогодні, мається на увазі чорнобильців.
Не треба було пенсії забирати у чорнобильців, не треба було забирати у них пільг…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій, давайте по те, ближче до ядерної безпеки.
ШКІЛЬ А.В. Я це по темі. Тому, коли ми говоримо про зони, де будуть розташовані ядерні автостанції, де будуть розташовані відходи, до речі ви вже дали дозвіл, нинішня влада дала дозвіл на ввезення сюди і збереження відходів, і захоронення їх на території Чорнобильської АЕС, то віри в цьому ніколи не буде, тому що ви вже раз підставили тих людей, які своїм життям захищали інтереси держави, інтереси України, які отримали державні гарантії.
Тому зараз я б казав, що,звичайно, треба підтримати цей законопроект, але не забувати, що нинішня влада не тримає слова по відношенню до своїх громадян. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.
Дійсно, шановні колеги, ті, хто з вас має відношення цих зон, ті, хто зустрічається з виборцями, і нещодавно у мене подібні розмови були на Волинській області Маневицькому районі, де Рівненська АЕС діє, і так далі – це надзвичайно актуальна проблема. Я просив би дослухатись до автора законопроекту і голови комітету про те, щоб ми підтримали зараз у першому читанні, і вони згрупували, звели в один по суті законопроекти, який є вже у першому читанні прийнятий, щоб ми разом розглядали ці два законопроекти, Миколо Володимировичу.
Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття у першому читанні Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму соціального захисту населення, яке проживає на території зони спостереження (реєстраційний номер 9043). Прошу дружно голосувати.
14:17:09
За-290
Прийнято рішення.
По фракціях. Партія регіонів – 175, "БЮТ – "Батьківщина" – 31, "Наша Україна" – 13, комуністів – 25, "Реформи заради майбутнього" – 19, Народна Партія – 20, позафракційні – 7.
Дякую за плідну роботу. На цьому ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Вечірнє – о 16-й годині.