ЗАСІДАННЯ ДЕВ'ЯТЕ

Сесійна зала Верховної Ради України

22 лютого 2012 року, 10.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України А.І.МАРТИНЮК

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради! Прошу колег підготуватися до реєстрації.

Увімкніть, будь ласка, систему „Рада”. Реєструємось.

10:01:34

В сесійній залі зареєстровано 418 народних депутатів.

Ранкове засідання Верховної Ради оголошу відкритим.

Дозвольте поінформувати про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 21 лютого цього року. Ми вчора з вами розглянули 23 питання порядку денного, за результатами їх розглядів: прийнято 2 закони, 15 законопроектів прийнято за основу, один законопроект повернуто на доопрацювання суб'єкті права законодавчої ініціативи і 5 законопроектів відхилено.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 25 Регламенту у середу ми маємо 30 хвилин для виступів народних депутатів із внесенням пропозицій, оголошенням заяв, повідомлень. Прошу народних депутатів записатися на виступ. Будь ласка, табло є, Крайній. Підготуватися Самойленку.

10:02:48

КРАЙНІЙ В.Г.

Народний депутат Крайній, "Батьківщина". Прошу передати слово Сасу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сас Сергій Володимирович.

10:03:01

САС С.В.

Дякую. Шановний головуючий, шановні колеги! Депутат Сас, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

Перше. Фракція "Блоку Юлії Тимошенко – Батьківщина" вважає, що тема політичної корупції у Верховній Раді України не вичерпана. Більше того, питання має широкий резонанс. Суспільство правомірно вимагає вичерпної відповіді на питання, що пов`язані з підкупом депутатів та, як результат, спотворення волевиявлення народу. Тому фракція ініціює створення слідчої комісії з цих питань.

Друге. в черговий раз звертаю увагу Голови та більшості у Верховній Раді на факт цинічного порушення вимог статті 81 Конституції України, статті 3 та 5 Закону України "Про статус народного депутата", статті 7 Закону "Про засади запобігання і протидію корупції" у зв`язку з тим, що ряд народних депутатів продовжують суміщати посади народних депутатів з посадами в органах виконавчої влади.

Зокрема, нагадую, народний депутат Владислав Каськів ще в грудні 2010 року призначений Президентом на посаду голови Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України заяву про складання повноважень не подав.

Олександр Пеклушенко Указом Президента від 02.11.2011 року призначений на посаду голови Запорізької обласної державної адміністрації заяву про складання повноважень не подав.

Лелюк Олексій Володимирович 28 грудня 2010 року призначений на посаду Державного агентства "Резерв України". Заяву подав. Комітет розглянув, Верховна Рада зволікає розгляд цього питання.

Ще близько 10 народних… 10 депутатів, які суміщають посади.

Сьогодні, шановні народні депутати, не врегульовано питання щодо призначення голови Рахункової палати України. Вже понад 9 місяців немає першого заступника, немає трьох контролерів. Паралізована робота по питаннях контролю державних ресурсів.

Тому, шановний головуючий, шановна більшість, ми вимагаємо виконання, виконання законів України, виконання Конституції України, тому лише в такому випадку Верховна Рада може вимагати виконання законів у громадян України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Самойленко, фракція Партії регіонів. Підготуватися Глущенку.

10:05:41

САМОЙЛЕНКО Ю.П.

Прошу передать слово Максиму Луцкому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Луцькому? Максим Луцький, будь ласка.

10:05:56

ЛУЦЬКИЙ М.Г.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Хочу вас поінформувати щодо подій, які відбуваються навколо нової редакції Закону "Про вищу освіту".

Ви знаєте, що останні 6 років триває робота над розробкою нового законопроекту, який вкрай необхідний сьогодні Україні, але в силу тих чи інших обставин ми не можемо його прийняти, тому що, на жаль, він ще й набув якоїсь політичної складової.

Ми бачимо постійно якісь акції протесту начебто студентів чи громадських організацій, які висувають постійно якісь вимоги. І як тільки ми врахуємо ці вимоги, одразу ж з’являються нові вимоги. Цей процес, мені здається, він є якийсь постійний і не має жодного завершення. Але треба чітко сказати, що сьогодні нам треба відповідати європейським стандартам. Ми приєдналися до Болонського процесу, і нам треба чітко сьогодні сказати, що таке є університет, що таке академія, що таке коледж, професійний коледж. Треба визначитись з освітньо-кваліфікаційними рівнями, що таке є бакалавр, магістр, зберегти і захистити професійно-технічну освіту, захистити ступінь молодшого спеціаліста як національну особливість. Може, вона потім і приєднається, але на сьогоднішній день ми маємо це зберегти. Треба зберегти ступінь доктора наук як національну особливість, а не тільки доктора філософії. На сьогоднішньому етапі це дуже потрібно.

Так само Закон "Про вищу освіту" (нова редакція) має бути спрямований на підвищення якості освіти в Україні і на підвищення автономії університетів. І в цьому напрямку зроблено дуже багато кроків.

Враховуючи ті події, які відбуваються постійно навколо нової редакції Закону "Про вищу освіту", я хочу сказати велике спасибі Прем'єр-міністру України Миколі Яновичу Азарову за те, що він виявив увагу до такої важливої проблеми в нашій державі і взяв під особистий контроль робочу групу, де були запрошені всі ті, хто говорив про те, що їх точка зору не врахована і пропозиції також.

Два тижні тому була проведена зустріч з Прем'єр-міністром в клубі Кабінету Міністрів, де змогли прийняти участь абсолютно всі бажаючі, і учора знову ж таки під керівництвом Миколи Яновича Азарова, голова робочої групи – ректор Національного технічного університету "Київська політехніка" Михайло Згуровський доповідав. Що я хочу сказати? Той проект закону, який напрацьований робочою групою, він є прогресивний, він є такий, який можна адаптувати. Але багато що в ньому не є зміни до Закону про вищу освіту, а саме, Закони… до митного, податкового і інших законопроектів, Бюджетного кодексу України. Тому сьогодні є доручення Прем'єр-міністра: протягом двох тижнів під головуванням, знову ж таки, Михайла Захаровича Згуровскього разом з Міністерством освіти, науки і всіма іншими зацікавленими особами доопрацю…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЛУЦЬКИЙ М.Г. … законопроект за два тижні доопрацювати, подати його в Верховну Раду і до кінця сесії прийняти закон, новий Закон "Про вищу освіту"… нову редакцію Закону "Про вищу освіту", щоб новий 2012 навчальний рік ми почали з новим законом. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Глущенко, Партія регіонів. Підготуватися Самойлик.

10:09:27

ГЛУЩЕНКО І.М.

Прошу передать слово Олейнику Владимиру Николаевичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимир Олійник.

10:09:41

ОЛІЙНИК В.М.

Шановні колеги, шановні виборці! Парламентська асамблея Ради Європи дала високу оцінку ініціативі Президента України щодо нової редакції Кримінально-процесуального кодексу України. В пункті 8.4. Асамблея закликала парламент України в якомога швидший спосіб ухвалити цей закон, оскільки він на 99 відсотків відповідає європейським стандартам. На превеликий жаль, більшість опозиції на цей заклик відреагувала своеобразно, проголосували проти першого читання цього закону.

Одним слово, Європа – не указ. Але і голосування "проти" – це голосування "за", бо це голосування за збереження діючого Кримінально-процесуального кодексу, це голосування за руйнування європейського шляху України, це голосування за збереження катування і тортур у кримінальному судочинстві, це голосування за безпідставні арешти, переповнені СІЗО, в яких люди сплять по черзі, це голосування за вироки, які люди чекають по 5-6 років. Українське суспільство повинно знати, за що голосують одні і не голосують інші. Вони голосують за збереження сталінської моделі Кримінально-процесуального кодексу.

Чи потрібно вдосконалювати цей закон? Безперечно, і до другого читання ми врахуємо всі розумні продумані пропозиції, які б не руйнували європейську модель цього закону.

В той же час цей закон не вирішує всіх проблем. Президент підходить до цього питання системно, і потрібно реорганізувати і реформувати органи кримінальної юстиції, потрібно прийняти Закон про адвокатуру, прокуратуру, міліцію. Врешті-решт Європа високо оцінила і підтримала ініціативу Президента щодо створення Конституційної асамблеї, поскільки треба внести суттєві зміни у Конституцію для того, щоб зміцнити незалежність суду. У цьому відношенні ми повинні об'єднати зусилля і показати нашим виборцям, що ми працюємо в їх інтересах, що ми здатні піднятися над політичними амбіціями, об'єднатися і прийняти Кримінально-процесуальний кодекс, який відповідає європейським стандартам. А народ все бачить, він все оцінить і дасть оцінку у свій час. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик, фракція комуністів. Підготуватися Деревляному.

10:12:42

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Ні для кого не секрет, що стан освіти у сільській школі потребує кардинальних рішень і уряду, і Верховної Ради України.

Я наведу декілька фактів: за роки незалежності скорочено 9 тисяч дитячих дошкільних закладів, півтори тисячі загальноосвітніх шкіл. І не випадково саме фракція Комуністичної партії України запропонувала провести 14 березня парламентські слухання "Освіта в сільській місцевості: кризові тенденції, шляхи їх подолання". Але хотілось би мені сказати, що, не чекаючи, нам потрібно зараз уже робити все, щоб зупинити ці негативні тенденції. Бо в купі з букетом економічних і соціальних проблем практично все це призводить до вимирання села, до відтоку людей. Треба приймати термінові міри.

На наш погляд, треба нам прийняти закон (8622) на наступному тижні. Це антикризовий комплексний освітянський закон. Він передбачає призупинення ліквідації, реорганізації навчальних закладів, тільки за рішенням громади та зборів. Так, як це робиться у Фінляндії.

Віднести до категорії педагогічних працівників і бібліотекарів, психологів, соціальних педагогів, педагогів-організаторів, логопедів, надання їм щорічної допомоги не менше одного посадового окладу. І, звичайно, нам треба обов’язково прийняти Закон про пенсійне забезпечення освітян. Нагадую, що саме ми пропонували прийняти цей законопроект, який передбачає нарахування пенсії – 80 відсотків плюс один відсоток за кожний пророблений рік. Сільські медики, освітяни чекають цього закону.

А також нам треба реанімувати ті закони, які існували в радянські часи: користування безоплатним опаленням, житлом, освітленням. Бо на сьогоднішній день уже нікому працювати ні в ФАПі, ні в дільничній лікарні, ні в районній лікарні і також школі. Ми пропонуємо обов’язкове безоплатне харчування учнів перших-четвертих класів і встановлення 15-20 відсотків за завідування кабінетами.

Ми надали Верховній Раді України ряд законопроектів під авторством Петра Миколайовича Симоненка, а також інших народних депутатів з фракції Комуністичної партії України. Вони є антикризові, їх треба негайно приймати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Деревляний, фракція "БЮТ – "Батьківщина". Підготуватись Ляшку.

10:15:56

ДЕРЕВЛЯНИЙ В.Т.

Шановні жителі України! Шановні народні депутати! 17 лютого цього року в родинному селі Заздрість Теребовлянського району, що на Тернопільщині, було відзначено 120-у річницю від дня народження духовного провідника української нації та державника, Патріарха Йосипа Сліпого. У своєму заповіті Патріарх Йосип писав: "В юних роках був я добровільним в’язнем Христа, бо народився я і був вихований в українській християнській хліборобській глибоко віруючій родині. Батьки, християнська родина – це основа здорового суспільства народу нації". Свої христи мужньо і терпеливо ніс митрополит Сліпий уже з першого дня свого перебування на престолі князя церкви. Більшовицький режим боявся митрополита. 11 квітня 1945 року патріарха арештували і судили аж чотири рази: в 1946, 1953, 1957 і 1959 роках. Те, що ці справи сфабриковані кримінальні справи були політичними репресіями сьогодні є фактом юридично підтвердженим. Так 3 червня 1991 року прокуратура міста Києва прийняла рішення про реабілітацію Сліпого Йосипа Івановича. А 11 вересня 1991 року Судова колегія з кримінальних справ Верховного Суду України прийняла ухвалу про реабілітацію керівників УГКЦ як не обґрунтовано засуджених, а репресії до них застосовано як до керівництва УГКЦ з політичних мотивів.

Вісімнадцятирічне ув’язнення патріарх пройшов через тайні судилища, безкінечні допити, моральні і фізичні знущання, катування, мориння голодом. Тодішній режим робив все, щоб зламати, знищити патріарха. Більшовицько-енкаведиські методи знищення високоморальних людей перейняв один в один нині діючий владний режим, який робить все, щоб знищити лідера опозиції та партії "Батьківщина" Юлію Тимошенко та інших політв'язнів. В 1962 році один із кардиналів дав таку оцінку заслуг нашого митрополита і сповідника. Із 40 років свого священства він провів 18 років у тюрмі. У довгій історії церкви є мало, якщо взагалі є, таких ісповідників і мучеників за віру, які так довго терпіли. І молимося сьогодні за Архієпископа Сліпого – одного з найбільших ісповідників за віру від початків християнства аж до сьогодні.

До 120-річчя від дня народження Патріарха Сліпого, наша фракція – "БЮТ - "Батьківщина" з професором Володимиром Сергійчуком випустили двохтомник, в якому вперше публікуються документи радянських спецслужб 1939-1987 років, в яких зафіксовано сторінки життя і діяльності Патріарха Йосипа Сліпого – глави УГКЦ.

Сьогодні в незалежній Україні ми повинні знати та шанувати свою історію та тих визначних людей, які її творили. Патріарх Йосип Сліпий – це великий борець за христову…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко. Підготувати Ягоферову.

10:19:15

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Шановні співгромадяни, особливо актуальне питання, яке впродовж останніх місяців – це питання "тушок" в парламенті, це питання "тушок" взагалі в політиці. Це надзвичайно ганебне явище, коли депутати, які проходять по списку однієї політичної сили, потім – перебігають до іншої і служать владі, і служать за гроші. Але, люди добрі, а звідки беруться ці "тушки": чи вони з неба падають, чи вони отак просто ні звідки являються? Ні – не правда. Бо "тушки", результати "тушок" – це не тільки ті, хто їх купує, а ті, хто їх і продукує.

От я вам хочу привести це на коректному прикладі, на Вінницькій області. Сьогодні у Вінницькій області відбуваються довибори до обласної ради по Липовецькому району. Там іде три кандидати. Один кандидат від влади – заступник губернатор, один кандидат від Радикальної партії - Анна Філонова і один кандидат висунутий "БЮТом" і так званим КОДом, комітетом опору диктатурі. Цей кандидат від "БЮТу" і від КОДу колишній мер Вінниці – Качур Віктор Миколайович. Їздить по селах, розказує, що коли його виберуть депутатом обласної ради, Тимошенко вийде з тюрми, буде в опозиції і так далі. Але, що ж це за опозиціонер? От у мене витяг із ЄДРПО. Витяг. Немирівський районний осередок Партії регіонів. Серед засновників Немирівського районного осередку Партії регіонів Каленич Володимир Петрович, Дзюбак Володимир Петрович і Качур Віктор Миколайович, який є засновником Немирівського осередку Партії регіонів, сьогодні він від КОДу , від БЮТу, балотується від опозиції до обласної ради. Раз.

Далі. Цей представник від опозиції. Я звернувся до правоохоронних органів, щоб дали мені інформацію по Качуру. Дали. У 2002 році притягувався до кримінальної відповідальності за те, що якогось чоловіка закрили в підвалі і вимагали 10 тисяч доларів.

У 2002 році притягувався до кримінальної відповідальності за побиття людини. У 2010 році був засуджений за отримання хабара у розмірі 2 мільйони гривень. Попередні кримінальні справи закрив колишній заступник прокурора Немирівського району Долецький, який отримав за це квартиру.

Потім ми дивуємося, звідки беруться "тушки". Людина, яка є засновником Партії регіонів на Вінниччині, балотується від БЮТу, від КОДу до обласної ради. А потім ми питаємо, чому в Партії регіонів 50 "тушок" від БЮТу? Так от, де вони беруться! Регіонали їх до БЮТу засилають, ті стають депутатами. Потім переходять і служать Партії регіонів. Це до відома громадян України, звідки беруться "тушки".

Я звертаюся до БЮТу негайно…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ягоферов, фракція БЮТ. Підготуватися

10:22:30

ЯГОФЕРОВ А.М.

Депутату Болюрі передайте слово. Депутату Болюрі передайте слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Покажіть мені Ягоферова будь ласка. Ягоферова покажіть мені будь ласка. Да, будь ласка, прошу.

10:22:44

ЯГОФЕРОВ А.М.

Депутату Болюрі передайте.

10:23:01

БОЛЮРА А.В.

Дуже дякую. Гра влади продовжується. Брудна та небезпечна гра. Тепер навколо медичного обстеження лідера партії "Батьківщина" Юлії Тимошенко. При цьому, при тому, що діагнози іще остаточно не встановлені, Україна почула вже, що вона не потребує стаціонарного лікування, не потребує операції, таке інше, та ще відмовляється від роботи в колонії. Який абсурд! Як можна взагалі працювати чи відмовлятися з такою хворобою, з такими болями в області хребта. Встигли вже дати негативну характеристику медикам Канади. На підставі чого? Тому що не піддалися на варіанти українських представників медицини, які входили до складу комісії?

Це все продовжує поглиблення ізоляції України на міжнародному рівні. Ми що йдемо шляхом Білорусії? Владу України багато разів попереджає Європейський Союз, міжнародні та міждержавні організації щодо необхідності дотримання правил демократії та верховенства права.

Україна втратила можливість налагодити нормальні стосунки з Росією. Не змогли домовитись з теми газу. Результат Харківських угод – це ще й ускладнення протистоянь навколо Чорноморського флоту. Вже тепер, чи тільки тепер, Україна вимагає повернути Севастополю об'єкти, що використовуються не за прямим призначенням або обкласти їх податками. Яким чином? Чому після підписання угод?

Вступили в черговий період торгівельних війн. І український сир – це тільки початок. До української влади звертається з вимогами та попередженнями вся цивілізована світова спільнота щодо звільнення політв'язнів нашої країни, та конкретно Юлії Тимошенко. Відповідно з документами ООН влада, яка судить за політичні переконання, це злочинна влада.

Україна на порозі серйозної дипломатичної ізоляції. Дипломатична ізоляція тягне за собою фінансову. При тому, що Україна значною мірою інтегрована в міжнародну економіку, міжнародний бізнес, міжнародні фінанси, наслідки вже чутливі, а надалі будуть вкрай негативні. Адже вже йде мова про країну, про народ. І щоб такого не сталося, щоб Україна вийшла з дипломатичної ізоляції необхідно зробити один крок, виконати одну єдину умову, обіцяну, до речі, на високих світових рівнях і не один раз – звільнити політв'язнів, звільнити Юрія Луценка, звільнити Юлію Тимошенко. Юлі – волю!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павленко, фракція Народної Партії. За ним – Степаненко.

10:25:58

ПАВЛЕНКО С.Г.

Сергій Павленко, фракція Народної Партії. Прошу передати слово колезі Шершуну Миколі Харитоновичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Шершун.

10:26:13

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун, фракція Народної Партії. Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги, громадяни України! Ще й по сьогоднішній день значна територія нашої держави залишається радіоактивно забрудненою внаслідок Чорнобильської катастрофи, а економіка відповідних територій не розвивається. Вирішити цю проблему можна лише через системний програмний підхід до рекультивації земель, створення сприятливих умов для залучення інвестицій і реалізації підприємницьких ініціатив. Ми мусимо активізувати роботу з екологчного оздоровлення забруднених територій, забезпечити населення, яке на них проживає, роботою і гідною платнею, чистими продуктами харчування, а також створити відповідні пасовища для випасу худоби та заготівлі сіна, забезпечити внесення мінеральних добрив і меліорантів.

Слід зазначити, що близько третини населених пунктів, віднесених до третьої та четвертої зони радіоактивного забруднення, знаходяться в Рівненській області. Зважаючи на викладене, пропоную розробити і реалізувати в Рівненській області пілотний проект з екологічного оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення, з відповідним фінансуванням та встановленням жорсткого контролю за використанням коштів на цю мету.

Слідуюче. У четвер у цій залі планується розглянути законопроект щодо умов господарювання на територіях одинадцяти, підкреслюю, областей України, які зазнали радіоактивного забруднення. Законопроект має на меті створити умови для реалізації курсу на відродження радіоактивно забруднених територій та повернення їх до нормальної господарської діяльності, створення нових робочих місць, розвитку продуктивних сил і відновлення виробничої та соціальної інфраструктури. А головне – відкрити шлях для інвестицій. Для цього не потрібно жодної гривні з Державного бюджету, а потрібен здоровий глузд та зняття надмірних заборон щодо безпечного ведення господарства, заборони, які були актуальними тільки перші роки після аварії на ЧАЕС.

Розвитку території планується досягти без зниження вимог до радіаційної безпеки населення, без заміни меж зон, статусу населених пунктів, а також статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, грунтуючись на наукових розробках та інноваційної моделі розвитку економіки.

Тому звертаюся до Кабінету Міністрів та Рівненської обласної державної адміністрації з пропозицією щодо організації зазначеної роботи та пріоритетної реалізації в області економічної реабілітації забруднених територій задля соціального захисту постраждалого населення. Запропонований комплексний підхід до розв'язання поставленої проблеми дозволить прискорити вирішення низки болючих та вкрай важливих питань розвитку забруднених територій.

Тому чекаю на невідкладне реагування з боку уряду і дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степаненко, фракція Партії регіонів.

10:29:15

СТЕПАНЕНКО А.А.

Прошу передать слово Сухому Ярославу Михайловичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Сухий.

10:29:28

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, трагічні події зими знову привертають увагу нашого суспільства до проблематики необхідності модернізації соціальної політики у країні. У щорічному посланні до Верховної Ради Президент України Віктор Янукович окремо наголошував на необхідності забезпечення ефективності функціонування організації соціальної сфери та цільового характеру надання соціальної допомоги. Реалізація цієї настанови є моральним обов'язком, як для всіх гілок влади, так і для політичних сил, котрі представлені у парламенті.

Надзвичайно актуальним є заклик Президента до співпраці саме сьогодні. Справа у тому, що руйнівна демагогія, популізм та політиканство дуже дорого обходяться нашому народу. Попри все бідність в Україні набуває хронічного характеру. Пригадайте, у 2001 році ми взяли зобов'язання перед ООН до 2015 року зменшити кількість бідного населення до 15 процентів, натомість маємо рівень бідності більше 26. До того ж бідність в Україні вражає і економічно активне населення, так звана бідність серед працюючих. Кожен шостий найманий працівник отримує мінімальну зарплату, а кожен другий – не вище середньої. Це в промисловості. В бюджетній сфері середня зарплата на 25-30 процентів менша зарплати в промисловості.

І ще одне. На превеликий жаль, сьогодні як і вчора зарплата в структурі грошових доходів населення неухильно знижується і складає заледве 40 процентів замість гранично критично допустимих 65. Натомість росте питома вага соціальної допомоги, розміри якої через малу заробітну плату, цілком зрозуміло, не задовольняють людей.

Сьогодні можна і потрібно критикувати уряд за прорахунки в проведенні реформ в соціальній сфері, але, разом з тим, ми просто зобов`язані підтримати курс і наповнити законодавчим змістом курс нинішнього уряду на ріст економіки, на модернізацію базових галузей народного господарства, з одного боку, і на поступове впровадження моделі економіки з дорогою робочою силою, з другого боку.

Цифри може й не вражають, в силу різних передумов вони й бути інакшими не можуть, але маємо реальне зростання ВВП на 5, приріст обсягу промислового виробництва на 8, ріст середньої зарплати на 18 процентів, скорочення заборгованості по зарплаті на 20. Тому курс, обраний урядом, вірний і розв`язання проблем бідності, модернізація соціальної сфери може і повинна лежати в площині сфери виробництва через загальне зміцнення економічного потенціалу держави.

І на кінець. Колеги, згадайте, чи часто в наших виступах тут з цієї трибуни та пропонованих законопроектах піднімається питання модернізації виробництва, підвищення продуктивності праці. Із 121 країн Україна за продуктивністю праці займає 88 місце в світі. Це неприпустимо. Тому я з цієї трибуни за дорученням фракції Партії регіонів закликаю всіх до співпраці, до внесення законопроектів, які би наповнили реальним змістом курс уряду на модернізацію…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Майборода передає Колесніченку. Будь ласка.

10:32:43

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Уважаемые избиратели! Уважаемые коллеги! Вчера международное сообщество и Украина отмечали Международный день родного языка, который был провозглашен ЮНЕСКО в 1999 году. Его главная цель – это содействие языковому культурному разнообразию и многоязычию. Это крайне важно и для Украины, потому что у нас проживает более 130 этносов и коренных народов и наше государство является поликультурным. Более 30 процентов населения – это свыше 15 миллионов человек, – принадлежат к национальным и языковым меньшинствам.

Международный день родного языка – важнейший и необходимый социокультурный праздник. Мы должны осознавать, что многоязычие и поликультурализм нашей страны – это наше значительное цивилизационное преимущество перед другими государствами всего мира.

К сожалению, многие украинские политические силы из-за своего замшелого стереотипного восприятия реальности рассматривают это преимущество не как достояние, а как угрозу для всего государственного строительства, и их подход к языковому, культурному вопросу в Украине недемократичен и сказывается на посттоталитарных мифах.

Вчера организация "Молодые регионы" провела "круглый стол" для молодежи, посвященный дню родного языка. Выступали ребята на армянском, азербайджанском, русском, украинском языке. Все призывали любить и уважать свой родной язык, потому что это язык матери. И никто не говорил "москаль", "хохол", "чемодан-вокзал-Россия", "окупант, геть!" – все только переживали об одном: о чистоте родного языка, как украинского, как русского, как азербайджанского, армянского, так и всех родных языков тех людей, кто создает, поддерживает наше украинское государство.

В нашем парламенте с этой трибуны мы часто слышим, как правило, потоки грязи, лжи, взаимных обвинений, но нет желания объединять работу парламента в интересах всего украинского народа, потому что защита языкового многообразия Украины – это только одна лишь сотая доля тех прав человека, ради которых мы должны здесь работать и бороться.

Фракция Партии регионов, Президент Украины Виктор Янукович в своей программе заявляет о главном: Украину мы строим не для политиков и политических партий – мы строим ее для людей, для каждого конкретного гражданина Украины. Поэтому давайте задумаемся над той грязью, ложью, цинизмом, который здесь произрастает повседневно. Это все выливается на наш украинский народ, на наше украинское государство. Давайте все же вместе объединимся для того, чтобы добиться реализации программы Президента Украины Януковича и будем строить Украину не для многонациональных квартир, а для украинского народа, для каждого человека в отдельности, чтобы всем было комфортно и удобно в нашем независимом украинском государстве. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Над грязью треба не задумуватися, а очищувати суспільство від неї.

Так, виступи завершено. Будь ласка, ті, які були пропозиції і зауваження, потрібні певні доручення. Будь ласка, секретаріат, підготуйте.

Дві фракції – це "БЮТ – "Батьківщина" і "Наша Україна"… "НУ-НС" просять оголосити перерву. Оголошується перерва до 11 годин шести хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто із заявою? Кожем'якін, будь ласка.

11:08:30

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Доброго дня, шановні присутні! До вашої уваги заява фракції "БЮТ – "Батьківщина" і фракції "Наша Україна – Народна самооборона".

"Фракція „Блок Юлії Тимошенко – „Батьківщина” і фракція НУ-НС у Верховній Раді заявляє, що Верховна Рада України свідомо відмовляється виконувати вимоги та рекомендації Ради Європи, викладені у резолюції ПАРЄ від 26 січня цього року. Україна проголосила курс на євроінтеграцію.

Ми взяли на себе відповідні зобов'язання перед Радою Європи, членами якої є наша держава, і наш обов'язок виконувати їх. Відповідно до домовленостей, досягнутих на Погоджувальній раді 6 лютого, Комітет із закордонних справ підготував проект Постанови Верховної Ради про заходи по реалізації вимог ПАРЄ. Сьогодні цей проект постанови не включений до порядку денного, і це при тому, що керівництво фракції Партії регіонів, міністр юстиції постійно заявляють, що усі питання та вимоги до України, викладені у резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи, можна і потрібно ви рішу вати у парламенті.

Керівництво держави постійно виголошує гасла про євроінтеграцію, а на практиці робить все, щоб загальмувати рух України до Європи. Більшість відверто блокує законопроекти, спрямовані на негайне виконання вимог. Керівництво Верховної Ради, на жаль, ігнорує вимоги опозиції і не включає до порядку денного засідання ці законопроекти.

У пункті третьому резолюції ПАРЄ є пряме звернення до Президента Януковича з вимогою звільнити колишніх членів уряду та дозволити йому брати участь у наступних парламентських виборах. Але українська влада так і не запропонувала жодного реального заходу для виконання резолюції, не дивлячись на те, що пройшов місяць з моменту її прийняття. Фракція "БЮТ – "Батьківщина" та "Наша Україна – Народна самооборона" звернулися до Президента Януковича з вимогою негайної зустрічі для обговорення питань державної ваги, особливо питань, які стосуються відносин України із зовнішнім світом і реальної загрози її ізоляції.

Але, на жаль, Президент ніяк не відреагував на ці пропозиції. Мені здається, що сьогодні він якось ізольований тими людьми, які повинні йому радити це зробити, але, на жаль, напевно, вони йому радять це не робити і, напевно, він не дивиться телевізор, звідки йдуть ці сигнали.

Саме тому фракція "БЮТ – "Батьківщина" вимагає негайно розглянути в парламенті проект постанови про заходи по реалізації рекомендацій і вимог ПАРЄ, викладених у Резолюції функціонування демократичних інституцій в Україні. Будь-які подальші зволікання будуть мати незворотні наслідки для розвитку нашої держави, і відповідальність за це буде лежати на Голові Верховної Ради та парламентській більшості. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви послухали заяву, яка має право на життя, але яка не зовсім відповідає дійсності, що хтось свідомо відмовляється від виконання резолюції. Вибачте, була заява, звернення до керівництва Верховної Ради, на яку я повинен відповісти. Чи ви хочете грати в одні ворота тільки? Так не вийде, розумієте. Тому що в головуючого є таке право. Я ще раз повторюю.

Нагадую, на Погоджувальній раді стояла про це розмова, і ми домовилися. Є два проекти постанови. Один проект постанови, який підготував в основному Комітет у закордонних справах, і другий проект постанови, який підготувала група наших депутатів, яка представляє наш парламент у Парламентській асамблеї Ради Європи. Ми домовилися, як тільки ці проекти постанов пройдуть комітети, ми їх одразу будемо розглядати.

На сьогоднішній момент я відкрив сайт: проект Постанови про заходи по реалізації рекомендацій вимог Парламентської асамблеї Ради Європи (реєстраційний номер 1055) (Білорус, Добряк, Шкіль, Сас, Тарасюк, Бондаренко і так далі і тому подібне) – рішення комітету профільного до сьогоднішнього моменту немає. Тобто рішення комітетів, буде на завтра готове рішення комітетів, я не виключаю, що ми можемо і завтра їх розглянути, як тільки буде рішення комітетів. Поки що я їх таких рішень не бачу.

Розглядаємо проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації (реєстраційний номер 0246).

Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати головуючого.

11:13:43

За-198

Підтримана пропозиція.

Доповідає перший заступник голови Державної прикордонної служби Шишолін Павло Анатолійович, будь ласка. Підготуватися Чорноволу.

ШИШОЛІН П.А.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати! Доповідаю на ваш розгляд проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації. Ця угода була підписана 18 жовтня 2011 року в місті Донецьк.

Ратифікація угоди дозволить забезпечити низку преференцій для жителів прикордонних областей України і прикордонних регіонів Російської Федерації, а саме: по-перше, забезпечити спрощений порядок перетинання українсько-російського кордону для усіх жителів прикордонних областей.

Друге. Право перетину кордону зазначеною категорією громадян в усіх пунктах пропуску: в міжнародних, міждержавних і саме головне – місцевих пунктах пропуску.

Третє. Право перетинання кордону в місцевих пунктах пропуску не лише в пішому порядку, але й на власному транспорті та рейсових автобусах.

Четверте. Знаходитися до 90 днів на території сторін без реєстрації і заповненням міграційних карток.

Проект закону погоджено з усіма зацікавленими центральними органами виконавчої влади. Ратифікація угоди в контексті вже ратифікованої угоди про спільний контроль дозволить на практиці здійснювати пропуск громадян України і Російської Федерації прикордонних областей в 218 пунктах пропуску, а не в 53, де сьогодні здійснюється відповідний ………. Це дасть суттєво вплинути на рівень добросусідських взаємовідносин та й створить умови для комфортного перетинання кордону громадянами двох країн.

Прошу підтримати даний законопроект. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, перший заступник голови Комітету у закордонних справах - Тарас Чорновіл.

11:16:07

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги народні депутати України! Наш комітет вивчив даний ратифікаційний закон і одностайно його підтримав. У нас були певні питання, але на них ми отримали достатньо відповідних відповідей.

Відразу хочу наголосити, цей законопроект спрямований не на якусь політику, а спрямований дійсно на потреби людей. Ми бачимо, що облаштовується поступово україно-російська границя. Ми бачимо, що російська сторона сьогодні направляє колосальні фінансові ресурси на облагтування цієї границі. І найймовірніше, навіть не з українського, а з російського боку відбудеться досить жорстке перекриття всього периметру.

За таких обставин люди, які мають спільні сім'ї, мають постійні контакти між тими селами і містечками, які вздовж кордону, внаслідок підписання нашої ратифікації цієї угоди, фактично дістають достатню кількість пунктів пропуску, щоб мати можливість безперешкодно контактувати зі своїми сусідами пор другій бік кодону фактично в таких умовах, в яких вони могли контактувати до того, як утворилася границя між двома державами.

Я думаю, що цей закон дійсно розв'язує ті проблеми, які колись виникали, про які говорив, що десь ріжеться по живому. Ми створимо умови, щоб нікому нічого по живому не різалося. Тому ми закликаємо саме як гуманний людський закон, його підтримати.

Тепер наступний момент. Підтриманий закон всіма зацікавленими сторонами, всіма комітетами так само і Комітетом національної безпеки і оборони.

Були застереження Головного науко-експертного управління по двох пунктах По одному пункту – ніби немає погоджень, це якась помилка чи непорозуміння. Погодження всіх відомств зацікавлених є в повному обсязі. Щодо того, що немає потреби ратифікувати даний закон, ми з цим не згоді з одної причини. Тому що ратифікація необхідна, так як відповідно до Договору, Закону про міжнародні договори України вони ратифікуються в тому випадку, якщо в них вводиться інший метод, інший режим, ніж передбачений в діючому законодавстві. Метод перетину кордону спрощений, який вводиться цією угодою, він не передбачений діючим законодавством. Тому ратифікація абсолютно необхідна. Просимо підтримати ратифікацію. Я думаю, що це корисний і потрібний для людей закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будемо голосувати? Шановні колеги, давайте, запишіться. Тим більше, бачу, що ті хочуть поговорити, хто з російським кордоном не має відношення.

Александровська, будь ласка, має відношення до російського кордону. Шкіль не має, бо у Львові немає кордону з Росією.

11:18:48

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Ну, выступление представителя комитета Верховной Рады меня просто не могло не изумить. Ну, это же какая должна быть странная логика у человека! Сначала он напугал, какая Россия плохая, что она делает с границами, как она их закрывает. И поэтому надо добиваться, чтобы были пункты пропуска. И поэтому нужно ратифицировать. Что ратифицировать?

Ведь нам предлагается ратифицировать двухстороннее соглашение с Российской Федерацией! Таким образом, в чём наш коллега увидел зло? В чём он видит, что Россия чего-то там не хочет или хочет отгородиться? Это же просто бредовые какие-то идеи возникают иногда в этом зале. Конечно же, нужно ратифицировать соглашение. Здесь речь касается жителей, граждан Украины, которые проживают в Автономной Республике Крым, в Донецкой, Луганской, Сумской, Харьковской, Черниговской области. Это области, по определению этого нормативного акта, являются приграничными. Это жители этих областей, этих регионов получают право в течение 90 дней находиться на приграничной территории с той стороны, да, решать свои вопросы, общаться с друзьями, с товарищами. 90 дней без регистрации.

И наконец-то отменяются миграционные карты, из-за которых выстраиваются дикие очереди на границе. Вам приходилось, наверное, возить школьников и детей, вот мне приходилось в Белгородскую область, в музей возить школьников. 2 автобуса, 60 детей. Попробуйте с детьми постоять либо в жару, либо в холод, пока оформляются эти миграционные карты.

Поэтому, конечно же, нужно ратифицировать в интересах наших людей. Упрощается, совершенно однозначно, право пересечения границы. Это право получают все жители приграничных этих регионов вот этих областей, о которых я сказала. И, конечно же, здесь никаких не может быть предостережений, никаких опасений, нужно однозначно ратифицировать это соглашение. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.

11:20:47

ШКІЛЬ А.В.

Адам Іванович, щоб ви не казали, що я не маю відношення до кордону, то я прошу передати пану Стешенко, який має безпосереднє відношення до кордону з Російською Федерацією. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Має, має, будь ласка.

11:21:05

СТЕШЕНКО О.М.

Спасибі. Шановні колеги! Я дійсно пропрацював в регіоні 25 років, де 750 кілометрів кордону. Питання українсько-російських взаємин не є новими як з точки зору нашого історичного минулого, так і сьогодення. Човникова дипломатія за принципом "піднявся – поїхав" не є ефективним інструментом міждержавних взаємин. 2 роки пустопорожньої балаканини ознаменовані здачею національних інтересів при визначеному рівні стратегічного партнерства. Невже рівень стратегічного партнерства передбачає наявність в українських в'язницях політичних в'язнів першої величини, як то наш лідер Юлія Володимирівна Тимошенко, Юрій Віталійович Луценко та десятки інших патріотів України?

Саме тому, до ініційованого владою ратифікаційного законопроекту фракція "БЮТ – "Батьківщина" підійшла виключно з державницьких позицій, враховуючи інтереси мешканців прикордонних областей, насамперед України, хоча рух у міждержавних стосунках має бути двосторонній.

Що є позитивного у підписаній у Донецьку угоді?

Перше. Дія угоди поширюється не лише на мешканців району чи адміністративну територію населеного пункту, а регіон, тобто область. Це дійсно так.

Друге. Закріплені вимоги до облаштування і оснащення місцевих пунктів пропуску.

Третє. За домовленістю сторін може бути змінено режим функціонування місцевих пунктів пропуску, а також їх чисельне збільшення у рази. Це також позитивний момент.

Але, головне, що не можна врегулювати будь-якою міждержавною угодою, зводиться до того, що органи виконавчої влади на місцях і органи місцевого самоврядування повинні зайнятися роз'яснювальною і виховною роботою серед населення з метою виховання культури відношення як до державного кордону, так і до держави в цілому. Фракція "БЮТ – "Батьківщина" буде підтримувати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олег Зарубінський. Підготуватись Сухому.

11:23:31

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Адаме Івановичу. Олег Зарубінський, фракція Народної Партії. Шановні колеги, тут в пункті 11-у прогноз результатів, ну, це за схемою, так суб'єкт законодавчої ініціативи подає законопроект, зазначено, що прийняття Закону України сприятиме подальшому розвитку добросусідських відносин між Україною і Російською Федерацією.

Можливо, це дійсно так, це рівень міждержавних стосунків, але я хотів звернути увагу, що, очевидно, в прогноз результатів можна було б записати те, що казали всі мої попередники за цією трибуною. Це є гуманітарний законопроект, це гуманітарна угода і стосується вона, перш за все, людських відносин, людських стосунків тих людей, які часто поділені державним кордоном в форматі сім'ї, в форматі родини, в форматі навіть близьких родичів, та і друзів, давайте відверто це скажемо.

І тому я хотів би наголосити, і для цього взяв слово, що в цій угоді є ще важливі речі, які ми маємо підтримати. Мова не йде тільки про те, що це до певного регіону можна перейти. Що я маю на увазі?

По-перше, тут дійсно, і генерал Шишолін правильно сказав, що можна перетинати кордон, я хочу взяти статтю відповідну, пішки, на велосипедах, мотоциклах, гужовому і легковому транспорті і так далі. Тобто те, що і відбувається в прикордонних районах. Так же само наші люди і перетинають цей кордон.

Другий позитивний момент, що можна перетинати на легкових автомобілях і при цьому реєстрація цих легкових автомобілів не потрібна, що є на сьогоднішній день.

І третій дуже важливий момент, мені здається, мешканці прикордонних регіонів можуть переміщати через кордон у місцевих пунктах пропуску товари, які не призначені для комерції, без сплати митних зборів і податків. Якщо взяти перше, друге і третє – це, дійсно, людська гуманітарна і гуманна пропозиція.

Фракція Народної Партії повністю підтримує цю пропозицію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

11:25:35

СУХИЙ Я.М.

Прошу слово передати Попеску.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску.

11:25:50

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів. Вельмишановні колеги, Партія регіонів буде голосувати "за". А при обговоренні цього законопроекту я хотів звернути увагу на три моменти.

Перший. Ратифікація цього закону сприятиме подальшому розвитку добросусідських відносин між Україною і Російською Федерацією.

Друге. Приведення у відповідність х європейськими стандартами порядку перетинання мешканцями прикордонних регіонів України та Російської Федерації відповідає вимогам Європейської хартії транскордонного співробітництва, а нормалізація ситуації на наших східних кордонах сприятиме також опосередковано і лібералізації безвізового режиму з Європейським Союзом, оскільки стоїть така вимога.

І третє і основне. Окрім того, що сказав наш колега Зарубінський, я хотів би наголосити на тому, що відбувається спрощення процедури перетинання кордону. І другий момент – це також дуже важливо – в чотири рази збільшується кількість пунктів перетинання кордону, з53 до 218. І це у в кінці кінців допоможе людям, які проживають у цьому регіоні.

Дякую. І Партія регіонів просить голосувати "за".

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершеною.

Ставлю на голосування пропозицію прийняти Закон про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про порядок перетинання українсько-російського державного кордону жителями прикордонних регіонів України та Російської Федерації (реєстраційний номер 0246). Прошу голосувати.

11:27:26

За-320

Дякую. Закон прийнято.

По фракціях. Партія регіонів – 184, "БЮТ – "Батьківщина" – 50, "Наша Україна" – 10, комуністів – 25, "Реформи" - 19, Народної Партії – 20, позафракційні – 12.

Розглядаємо проект Закону про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про внесення змін та доповнень до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про взаємну охорону секретної інформації (реєстраційний номер 0218).

Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою.

11:28:15

За-223

Пропозиція підтримана.

Доповідає заступник голови Служби безпеки Породько Володимир Михайлович. Підготуватися Курпілю.

ПОРОДЬКО В.М.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні народні депутати! Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 червня 2011 року на ваш розгляд подається проект Закону України про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про внесення змін та доповнень до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про взаємну охорону секретної інформації, яка була ратифікована українським парламентом у вересні 2005 року.

Угодою, що подається на ратифікацію, яка підписана 2 грудня 2000 року у Києві, вносяться зміни до статті 3 діючої угоди, які полягають у викладі нової назви компетентного органу Естонської Республіки та доповненні щодо обов`язку сторін інформувати одна одну дипломатичним шляхом про такі зміни.

Для набрання чинності даний міжнародний договір підлягає ратифікації Верховною Радою України. Його проект в установленому порядку погоджений з усіма зацікавленими відомствами. Ратифікація угоди у формі обміну нотами є виконанням Україною внутрішньодержавних процедур, які необхідні для набрання цим міжнародним договором чинності.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Від Комітету з питань європейської інтеграції – заступник голови Степан Володимирович Курпіль.

11:30:10

КУРПІЛЬ С.В.

Шановні народні депутати! За результатами попереднього розгляду законопроекту зацікавленими підрозділами Верховної Ради та її Апарату комітети у закордонних справах, з питань національної безпеки і оборони і Головне науково-експертне управління не заперечують проти ратифікації зазначеної угоди. Водночас Комітет з питань Регламенту висловив зауваження щодо відсутності усіх передбачених Регламентом (стаття 91), супровідних документів: було відсутнє погодження законопроекту.

Як головний Комітет з питань європейської інтеграції розглядав законопроект 0218 на своїх засіданнях тричі: 21 вересня і 2 листопада 2011 року, а також 11 січня 2012 року. За результатами цих розглядів комітет, підтримуючи ратифікацію угоди в принципі, виявив невідповідність законопроекту вимогам Регламенту Верховної Ради України, зокрема положенню частини третьої статті 200, згідно з якою у законопроекті про надання згоди на обов’язковість міжнародного договору України зазначається порядок та умови набрання чинності міжнародним договором на території України відповідно до положень цього договору. У законопроекті ці умову не дотримано, мають місце розбіжності в редакції відповідних текстів.

До цього суттєвого недоліку на етапі погодження законопроекту привело увагу і Міністерство юстиції України. Більше того, при підготовці законопроекту допущені інші порушення законопроектної техніки. Не відповідають Регламенту Верховної Ради також і супровідні документи, зокрема зміст "Пояснювальної записки" до законопроекту не відповідає, а точніше – суперечить тексту самого законопроекту.

З часу отримання законопроекту наш комітет неодноразово: у червні і вересні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

КУРПІЛЬ С.В. … порушував перед суб’єктом права законодавчої ініціативи питання щодо необхідності усунення згаданих недоліків. Попри це, наші звернення залишились без належного реагування.

У зв’язку з цим наш комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України повернути законопроект на доопрацювання з метою приведення редакції законопроекту в частині, що визначає порядок набрання чинності угодою, яка ним ратифікується у відповідність зі змістом прикінцевих положень цієї угоди. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будемо обговорювати? Запишіться, будь ласка.

Каплієнко, будь ласка.

11:33:22

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую. Шановні колеги, депутатська група "Реформи заради майбутнього" не буде підтримувати заклики нашого останнього доповідача. Ми будемо голосувати за ратифікацію цієї угоди. Ми бачимо, що вона носить суто технічний характер. Діючі статті, які передбачені вже діючою угодою, передбачають внесення змін, вони є легітимними. Тому депутатська група немає жодних підстав для того, щоб її не підтримувати. Мало того, хотів би звернути увагу, що відпрацювання чи укріплення добросусідських відносин з цією країною, мабуть, підтримується всім суспільством. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федун. Гривковський. Немає. Шкіль, будь ласка.

11:34:35

ШКІЛЬ А.В.

Шановний головуючий, шановні колеги народні депутати! Ну, я думаю, що ні у кого не викликає сумніву, що автор законодавчої ініціативи – це видатний захмарного інтелекту уряд України, ви розумієте, вже як підготує, то тут є що почитати, є з чим попрацювати, тобто є, це інтелектуали високого ґатунку. Вони або мову українську можуть заборонити, або історію викинути зі школи, це вони – мастаки. А підготувати простий, я наголошую, це простий ратифікаційний документ. Є правила, згідно котрих ці документи виписуються. Це просто і дуже зрозуміло. Тобто цьому можна навчити, ну, людину з середньою освітою і не найвищого ступення оцінювання, тобто не відмінника такого, а знаєте, "хорошиста". Але ви знаєте, наш уряд і на "хорошистів" не тягне, тому що насправді вони не можуть збагнути, у який спосіб працює в Україні законодавче поле, тому що вони самі законів ніколи не дотримувалися, і намагаються виховати громадян у такий самий спосіб, щоб і вони законів не дотримувалися, а жили за поняттями.

То я думаю, що тут можна порекомендувати українському урядові "по поняттям" розібратися з Естонією. Вона маленька, просто поговорити, десь там зібратися і пояснити, у який спосіб відбувається обмін конфіденційною інформацією.

Ви зрозумійте, що такі угоди Україна за свій тривалий вже період незалежності уклала сотні, я не буду казати, сотні таких угод було здійснено. А тут зараз, коли не відповідає пояснювальна записка змістові закону, ви також хоч головним комітетом тут є, звичайно, Комітет з європейської інтеграції, але Комітет у закордонних справах також розглядав відповідний проект… законопроект щодо ратифікації.

Тому я вважаю, що тут просто би треба було, я не знаю, виставити "червону картку" урядові і тому, хто готував цей закон. І хотілось би, можливо, і особисто познайомитися з таким вмілим фахівцем, який просто принижує не тільки уряд, а й усю Україну. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна хвилина, Кармазін, будь ласка.

11:36:53

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати! Вдумайтесь, будь ласка, про що сьогодні йде дискусія. Естонія 7 грудня 2009 року надсилає нам ноту, де говорить про те, що в неї змінена назва компетентного органу на Департамент національного органу безпеки Міністерства оборони і просить, щоб додали один пункт: сторони інформують один одного дипломатичними каналами про будь-яку наступну зміну їх компетентних органів. Все! Більше нічого нема.

Цілий рік наші компетентні органи думають, а треба чи ні? Через рік, другого грудня відповідають, п'ять днів до року немає, відповідають: да, ми погоджуємося. Проходить ще майже два роки, півтора, і ми сьогодні розглядаємо цю угоду. Ну, це не смішно? Що це за темпи в сучасному житті?

Через це є порушення Регламенту. Але при чому тут такі документи? Їх треба зараз ратифікувати, але потім…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Анатолійовичу, щось у вас роздвоюються думки.

Обговорення питання завершено. Я ставлю на голосування пропозицію прийняти Закон про ратифікацію Угоди (у формі обміну нотами) між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про внесення змін та доповнень до Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Естонської Республіки про взаємну охорону секретної інформації.

11:38:47

За-255

Закон прийнято.

Розглядаємо питання – проект Закону про внесення змін до статті 210 Кримінального кодексу України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за порушення бюджетного законодавства (реєстраційний номер 4427).

Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

11:39:22

За-222

Підтримано.

Доповідає голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Прокопчук Юрій Володимирович. Юрію Володимировичу, ви як і автор, і співдоповідач маєте до 4 хвилин.

11:39:39

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "БЮТ – "Батьківщина", Рівненщина. Взагалі то, чесно кажучи, такі законопроекти, очевидно, що потрібно розглядати за повною процедурою, тому що вони стосуються саме сфери економічної безпеки.

І, шановні колеги, даний законопроект був внесений мною в 2009 році, не під ситуацію, а тоді, коли потрібно було, дійсно, реально регулювати взаємовідносини держави і взаємовідносини тих, хто виконує функції держави на своїх посадах.

І однак проект 4427 і тепер не втратив актуальність, бо сучасна політика і економічна обстановка в Україні сприяє можливості вчинення злочинних посягань у сфері фінансової діяльності держави, в тому числі у сфері використання бюджетних коштів. Не є таємницею, коли в тому числі сьогодні виділяються кошти, які потім з одного об’єкту соціального перекидаються під чиюсь будівельну фірму, як правило, наближену до контролю, відповідно до партії влади. І потім ці кошти або розкрадаються, або розтягуються, або йдуть за кордон в офшори.

Тому пропонується при кваліфікації злочину за статтею 210 Кримінального кодексу України знизити межу шкоди до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян для обрахування великого розміру порівняно їх збитків і тисячу неоподаткованих мінімумів доходів громадян – для відповідно особливо великого розміру.

На даний час законодавством передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів службовою особою, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів без встановлення бюджетних призначень або з їх перевищенням за статтею 210 та статтею 164 пункт 12 Кодексу України про адміністративні правопорушення. А кримінальна відповідальність за вчиненням зазначених дій наступає за умови, що предметом дій, передбачених в частині першій статті 210 Кримінально кодексу, були бюджетні кошти в великих розмірах, тобто якщо сума посягання в тисячу і більше разів перевищує неподатковий дохід громадян. Згідно норм Податкового кодексу України шкода обраховується із розрахунку 50 відсотків соціального розміру прожиткового мінімуму на поточний рік для працездатної особи і становить 536 тисяч 500 гривень. От так. Шкода за нецільове використання бюджетних грошей в особливо великих розмірах вважається такою, якщо в 3 тисячі і більше разів перевищує не оподаткований мінімум доходів громадян.

Я хочу сказати одне. Коли сьогодні в країні йдуть політичні репресії по відношенню до Юлії Тимошенко, яка не мала абсолютно на меті будь-якої зацікавленості матеріальної, що було доведено, і не було доведено абсолютно її матеріальної зацікавленості і збитків в державі через особисті інтереси, коли Луценка засуджують за 40 тисяч гривень, то виявляється, що в Україні сьогоднішнім чиновникам можна зробити фінансових порушень на 536 тисяч 500 гривень і за це сплатити штраф в 1300 гривень.

Чому тоді – питання – саме не по цим статтям були порушені кримінальні справи, а були порушені кримінальні справи по тим статтям, які сьогоднішня влада ніяк не хоче декриміналізувати, декриміналізувавши і хабарництво, і контрабанду, і підробку документів, і 16 статей, за якими сьогодні фактично не можна притягнути до кримінальної відповідальності? Це ще раз доводить саме політичну складову в засудженні, незаконному засуджені Юлії Тимошенко і недалекому незаконному засуджені…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, якщо є бажаючи виступити, прошу записатися. Юрій Ганущак. За ним - Федун.

11:44:05

ГАНУЩАК Ю.І.

Панове, це досить серйозна проблема і її треба розглядати в комплексі всього бюджетного законодавства. Тобто у нас прийнятий Бюджетний кодекс – це, як кажуть, бета версія, де є перелік правопорушень бюджетних, є там санкції. Але їх треба однозначно і з Кримінальним кодексом теж узгодити. І досить чітко виписати все-таки диспозицію. Тому що є дуже багато випадків, коли спеціальним чином провокується бюджетне правопорушення. Навіть коли його можна і уникнути, але ставляться в такі умови, коли, допустимо, іде недофінансування, невчасна передача з державного бюджету субвенцій, коли людину роблять винною без її вини. Тому кажуть: дуже уважно треба робити. В кінці кінців вже декілька років іде мова про те, що потрібно перейти на довгострокове чи хоча б на середньострокове планування. Що, в кінці кінців, потрібно гармонізувати і синхронізувати систему закупівель із бюджетним процесом. Що, в кінці кінців, треба підпорядкувати всю систему закупівель Мінфіну. Щоб він врешті зрозумів, що це є друга сторона медалі. І треба її обслуговувати. Тому що тільки Мінфін є одним-єдиним, ну, притомним міністерством у цьому Кабміні. Це єдине міністерство, яке стоїть на ногах і його нарешті хочуть, Президент, підірвати своїм недолугим проектом, який оце вніс недавно.

Тому я кажу, що дійсно, закон треба приймати, приймати в першому читанні. На друге читання, звичайно, треба його корегувати. Але це тільки перший крок. Бо нам потрібно зробити таким чином, щоб всі правопорушення у бюджетній системі робилися при наявності умислу. І тільки тоді вони…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Федун, Партія регіонів. Немає? Так, Гривковський не наполягає? Кармазін Юрій.

11:46:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Ситуація, яка склалася з виконанням бюджетної системи, законодавство про бюджетну систему України в країні катастрофічна.

Яке місто не візьмете, там кругом будуть порушення. Через це от я зараз мав серйозний діалог з паном Чорноволенко. Бо він, я вважаю, неправильно розуміє роль уряду в пограбуванні міста Києва. Тому що пацани на чолі з Азаровим роблять правильно! Вони на 3 мільярди, уряд пограбував киян! А ви вважаєте, що інші мають бути підходи. Схаменіться. Так от, ці пацани якраз і уряд в тому числі мають притягатися до кримінальної відповідальності по цій статті.

Як відноситись до тих змін, які пропонує зараз доповідач, я відношусь двояко.

Перше. Частину другу статті 210, яку пропонується змінити, я вважаю, змінювати не треба. Через що? Бо є конкуренція зі статтями 364, 365, і ця конкуренція абсолютно суттєва.

Що стосується внесення змін до приміток і про зниження порогу, з якого настає відповідальність, то я абсолютно підтримую цей законопроект і буду його підтримувати.

Хочу навести вам вчорашнє прозріння Президента України Януковича. Вчорашнє прозріння було таке, цитую, цитую. "Підкреслив, що одеський проект водовідводу, на котрий була витрачена значна сума, необхідно переробляти". 600 мільйонів гривень, підкреслюю! І Президент заявляє: "В результаті допущеної помилки, каналізаційні стоки спускаються у водойми".

Так ось, мій запит, з цієї трибуни озвучений, саме про це…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас Президент почув. Вас Президент почув і … .

1 хвилина, Александровська, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Я завершу, дозвольте!

11:48:55

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Уважаемые коллеги, давайте подумаем все-таки по сути тех предложений, которые внес автор этого законопроекта. Речь идет о внесении уточнений в норму Уголовного кодекса, которые касаются наказания за нецелевое использование бюджетных средств.

Скажите, пожалуйста, гражданам Украины все равно или все равно какими мотивами руководствовался чиновник, который неправильно, не на те цели, не на те нужды использует бюджетные средства? Все равно. Главное, что нарушен закон и бюджетные средства пошли не по назначению, фактически уворованы у народа.

Поэтому, вот эта странная попытка автора внести еще поправочку, что вот эти вот действия, которые совершены из корыстных или других, личных, мотивов, абсолютно бессмысленна. Должностное лицо не должно превышать свои полномочия и не имеет права нарушать закон. Поэтому этот закон поддерживать нельзя по сути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.

Ставлю на голосування пропозицію… Репліку? Ну, Чорноволенко, хвилина, будь ласка.

11:50:14

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі, ну, мене здивувала заява пана Кармазіна. Значить, суть полягає в тому, що ми з ним обговорювали наступне питання, яке повністю підпадає під необхідність прийняття цього закону. Місто Київ, з нього вилучається незаконно 7 з половиною мільярдів гривень. Після того Кабінет Міністрів, після того готується бюджет, в якому повертається у вигляді субвенцій на виконання столичних функцій 4,3 мільярда. З цих 4, 3 мільярдів врешті-решт Кабінет Міністрів своєю постановою повертає лише 1 мільярд 100 мільйонів. А де 3 мільярди 200 мільйонів? Всі програми, які розраховані, Київ міг би сам фінансувати, всі пролітають.

Тому це яскравий приклад зловживання бюджетним законодавством і його виконанням. Тому цей закон, що нам запропонували, абсолютно правильний і необхідний. Дякую за увагу. Підтримую законопроект Прокопчука.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Ставлю на голосування. Прийняти за основу Закон про внесення змін до статті 210 Кримінального кодексу України щодо удосконалення кримінальної відповідальності за порушення бюджетного законодавства. Прошу визначатися.

11:51:47

За-97

Рішення не підтримано. Закон відхилено.

По фракціях. Партія регіонів не голосувала, "БЮТ" – 73, "Наша Україна" – 19, комуністів, Народна Партія – не голосувала, "Реформи" - 2, позафракційні – 3.

Розглядаємо питання - проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" (щодо вдосконалення механізму виконання рішень та висновків) (реєстраційний номер 9168).

Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

11:52:34

За-221

Підтримано.

Доповідає Руслан Петрович Князевич. Підготуватися Шишкіній.

11:52:41

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Дякую, Адаме Івановичу. Шановні колеги, цей законопроект – ще одна чергова з мого боку спроба в якійсь спосіб привернути вашу увагу до того, що ми маємо в Україні Закон "Про Конституційний Суд" в редакції 1996 року, який давним-давно є морально застарілим. Але, на превеликий жаль, протягом цих 15 років його діяльності, дії, точніше, цього закону в нього вносилися тільки незначні конституційні невеличкі штришки, зміни, які по суті не міняли нічого у цьому законі. В тому числі ті результаті діяльності суду, які не влаштовують періодично в історії України то одну політичну силу, то іншу, то одну владу, то другу якраз коріння мають у тому недосконалому законі, який чомусь ми апріорі не хочемо навіть розглядати, тому що вважаємо, що це якась така священна корова, до якої нам навіть не варто підходити.

Шановні колеги, на превеликий жаль, переважна більшість речей, які є у Законі "Про Конституційний Суд" просто-на-просто на власний розсуд тлумачиться Конституційним Судом так, як йому вигідно.

І цей законопроект – спроба, хоча би в частині невизнання неконституційності законів, щоб Конституційний Суд пробував підійти не виключно формально, а враховував всі підстави під розгляду такого питання, в тому числі процедуру прийняття закону; те, щоби під час винесення рішення воно було чітке, зрозуміле, лаконічне і таке, яке дає можливість його виконати так, як мав на увазі Конституційний Суд, а не так, як комусь би це хотіло, оскільки є двозначність позиції Конституційного Суду; це спроба, щоб рішення Конституційного Суду публікувалися у "Віснику Конституційного Суду", бо вони не публікуються. Є спеціальний журнал Конституційного Суду. Для чого він існує, якщо в інших всіх органах саме рішення, у першу чергу, їх публікуються у спеціальному друкованому органі. То у Конституційному Суді є своя логіка, своя специфіка. І так багато інших речей, зокрема, щодо преюдиціальності рішень Конституційного Суду по питання соціального характеру для судів загальної юрисдикції.

Шановні колеги, я знаю, що ця спроба знову без результатна буде. Але звертаю вашу увагу, що до того часу, поки ми системно не підійдемо до вирішення цього питання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

КНЯЗЕВИЧ Р.П. … будемо мати весь час проблеми з будь-яким рішенням Конституційного Суду, яке завжди когось не буде влаштовувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голова підкомітету Комітету з питань правової політики Шишкіна Еліна Вікторівна.

11:55:08

ШИШКІНА Е.В.

Шановні колеги! Комітет Верховної Ради з питань правової політики розглянув на своєму засіданні від 6 грудня 2011 року проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" (щодо вдосконалення механізму виконання рішень та висновків).

Проект закону розроблено з метою законодавчого вдосконалення окремих положень Закону України "Про Конституційний Суд" щодо виконання рішень та висновків КСУ. Так, законопроектом передбачено встановити обов`язок Конституційного Суду України при розгляді справ щодо … конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України перевіряти наявність усіх можливих підстав визнання відповідного акту чи його окремого положення неконституційним, а також деталізовано якісні вимоги до змісту рішень.

Разом з тим, законопроект містить деякі положення, з якими не погодилися члени Комітету з питань правової політики. Наприклад, проектом закону передбачено доповнення частини 3 статті 70 Закону України норму щодо обов`язку відповідних державних органів повідомляти письмово в Конституційний Суд України про результати виконання рішення додержання висновку. Але першим реченням цієї ж частини статті 70 Закону України уже встановлено, що державні органи письмово підтверджують виконання рішення додержання висновку у випадку, якщо Конституційний Суд зажадав такого підтвердження.

Більше цього, у разі прийняття зазначеною пропозиції норми частини 3 статті 70 Закону України не будуть узгоджуватися між собою, оскільки першим реченням цієї частини визначено необхідність письмового підтвердження лише у випадку, коли цього зажадав Конституційний Суд , а другим реченням буде визначатися необхідність такого письмового підтвердження у кожному випадку. Тому доцільність запропонованого доповнення частини 3 статті 70 Закону України є надто сумнівною.

Що стосується друку в офіційних виданнях рішень Конституційного Суду разом з окремими думками суддів, то слід зазначити, що "Вісник Конституційного Суду України" – це науковий журнал, заснований Конституційним Судом, який виходить з періодичністю 6 разів на рік. Таким чином, вимога щодо публікації рішень і висновків КСУ разом з окремою думкою суддів є недоцільн…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ШИШКІНА Е.В. Зокрема також Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України у висновку від 2 листопада 2011 року також наведено ряд зауважень до проекту закону та запропоновано за результатами розгляду в першому читанні повернути його суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

На підставі наведеного вище комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді повернути проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" (щодо вдосконалення механізму виконання рішень та висновків) суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будемо голосувати? Крім Кармазіна, хто ще наполягає?

Будь ласка, тоді Кармазіну слово. Вибачте, запишіться, запишіться. І, Кармазін, також записуйтесь. Усі записуйтесь.

Будь ласка, Чорноволенко. За ним – Сухий.

11:58:22

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Я не можу, крім Кармазіна, нікому передати. А він нехай усіх називає.

11:58:38

КАРМАЗІН Ю.А.

Спасибі. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Я висловлю спільну позицію з народним депутатом Чорноволенком щодо цього закону: 9168. На відміну від комітету, я вважаю, що цей закон має бути прийнятим. Я хочу подякувати Руслану Князевичу за те, що він побачив, що Конституційний Суд не відповідає по кожній з підстав, передбачених статтею 15 Закону про Конституційний Суд. Раз.

Друге. Конституційний Суд, який сьогодні скуплений урядом, просто скуплений, тому що 67 мільйонів, які виділені на фінансування 18 чоловік суддів Конституційного Суду, очевидно, буде виконувати те рішення, яке фінансування йому дане.

Я вважаю, що такий орган сьогодні взагалі має перестати існувати, тому що він втратив орієнтири, як кажуть в Одесі, "заплив за буйки". Останні рішення Конституційного Суду показали, що він порушує Конституцію, порушує статтю 22 Основного Закону України, і тому такий суд існувати далі не може в тому складі і так, як він поки що існує.

Народний депутат Князевич пропонує, щоб Конституційний Суд визначав у своєму рішенні порядок і строки виконання цього рішення. І це абсолютно правильно, тому що рішення Конституційного Суду у нас владою не виконуються, вони виконуються тільки тоді, коли є бажання чи поміняти Конституцію, чи не виконувати чинні закони. Вдумайтесь, цей Конституційний Суд, який зараз існує, 14 його членів прийняли рішення, що уряд може плювати на закони, які приймає Верховна Рада і фінансувати людям гарантії, пільги, компенсації тільки в тому розмірі, в якому може цей недолугий уряд виконувати їх. От такий Конституційний Суд ми маємо. Тому треба приймати цей закон в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

12:00:50

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я думаю, що при обговоренні таких законопроектів специфічних високий пафос і демагогія тут абсолютно недоцільні. Мова йде про те, що сьогодні рішення чи діяльність Конституційного Суду не влаштовує ні одну політичну силу. Це прекрасно, значить Конституційний Суд своєю діяльністю досяг того, чого і вимагається – громадянського компромісу. І ще одне, головне, аби діяльність Конституційного Суду задовольняла вимоги закону, головне, аби Конституційний Суд оцінку давав, спеціалісти, юристи, які працюють в конституційному праві.

І хочу вам навести один приклад, от тут дуже цікава теза є про те, що негайно після рішення Конституційного Суду мають бути відновлені майнові права і так далі, 2007 рік Конституційний Суд приймає рішення про недопущення в подальшому в рішеннях Закону про бюджет відміняти дії пільг і тому подібне. Всі соціальні виплати як були заморожені в 2007 році, так і не були відновлені. Тому що механізму реалізації таких рішень немає. Я думаю, нам потрібно погодитись з пропозицією профільного комітету і відправити цей законопроект на доопрацювання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію автора, бо і комітети, і Головне науково-експертне управління мають іншу думку. Ставиться пропозиція автора: прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" (реєстраційний номер 9168) Прошу визначатися.

12:02:40

За-72

Відхилено.

Шановні колеги, як ви дивитися на те, щоб ми попрацювали без перерви і завершили розгляд питань? Я ставлю цю пропозицію на голосування. Прошу підтримати.

12:03:12

За-262

Дякую.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо приведення у відповідність з Конституцією України (рєстраційний номер 8639).

Є пропозиція за скороченою процедурою розглянути. Прошу підтримати.

12:03:40

За-202

Підтримано.

Доповідає Шустік Олена Юріївна, підготуватися Найдьонову.

12:03:52

ШУСТІК О.Ю.

Олена Шустік, "БЮТ – "Батьківщина". Шановний Адам Іванович, шановні колеги, шановні теле-радіослухачі! Пропонуємо внести зміни до статті 61 Сімейного кодексу і передбачити, що земельна ділянка, набута одним із подружжя внаслідок її безоплатної передачі із земель державної або комунальної власності, не відноситься до об'єкту права спільної сумісної власності, якщо інший з подружжя іноземець або особа без громадянства. Цей проект захистить майнові права осіб на приватизовані земельні ділянки, виключить певні колізії та можливості некоректного застосування положень частини п'ятої статті 61 Сімейного кодексу.

Як відомо, у лютому 2011 року набрав чинності Закон про внесення зміни до статті 61 Сімейного кодексу України щодо об'єктів права спільної сумісної власності подружжя, яким до права спільної сумісної власності подружжя внесена, у тому числі, земельна ділянка, набута внаслідок безоплатної передачі її одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, у тому числі приватизації. Проте у зазначеному законі не враховано те, що один з подружжя може бути іноземцем чи особою без громадянства, і, останнє, опосередковано візьмуть участь у приватизації. Це створює суттєві суперечності у застосування 61 статті Сімейного кодексу, адже чинне законодавство України передбачає, що учасниками приватизаційного процесу можуть бути виключно громадяни України.

Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму, науково-експертне управління пропонують прийняти законопроект за основу. Цей законопроект, до речі, створений на прохання багатьох небайдужих наших громадян, а також нотаріусів, які зіткнулися з проблемою застосування положень закону щодо об’єктів права спільної сумісної власності.

Прошу підтримати цей законопроект і дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Секретар Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Найдьонов Андрій Михайлович.

12:06:02

НАЙДЬОНОВ А.М.

Шановні народні депутати, шановний Адаме Івановичу! Комітет розглянув проект Закону про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо приведення у відповідність із Конституцією України, внесений народними депутатами України Шустік, Болюрою, Ковзелем.

Головне науково-експертне управління висловило зауваження щодо законопроекту і зробило узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу із наступним врахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Комітет з питань правової політики вважає, що законопроект відповідає Конституції України.

Комітет з питань бюджету прийняв рішення, що в запропонованій редакції законопроект не має впливу на показники бюджету.

Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будемо голосувати? Обговорювати хочете – запишіться.

Ярослав Сухий, будь ласка. За ним – Чорноволенко.

12:07:15

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я щиро і відверто вітаю авторів законопроекту і закликаю представників парламентської меншості і дальше вносити законопроекти, які глибоко і аргументовані, і мають високу актуальність. Ви подивіться доповідь, спокійно, без криків, без надриву, без закликів битися головою до стіни, як тут деякі колеги наші роблять, нормальний законопроект, який чітко підправляє статтю 61 Сімейного кодексу України. Тому я вважаю, що ми всі в цьому сесійному залі всіма фракціями повинні цей законопроект підтримати за основу. А можна його прийняти і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноволенко, будь ласка.

12:08:01

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Прошу передати слово депутату Ляшку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У Ляшка все більше друзів у "Нашій Україні" появляється.

12:08:15

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Адаме Івановичу, прийде той час, коли Радикальна партія Ляшка матиме в парламенті 226 голосів і вас в президії після цього не буде. Це щодо друзів. І сподіваюсь, що ви долучитесь до числа цих друзів, спаси Господи від такого.

Щодо законопроекту. Зрозуміло, що цей законопроект треба підтримувати і треба подякувати колезі Шустік за те, що вона внесла цей законопроект. Але треба в першу чергу привести у відповідність до Конституції діяльність Конституційного Суду, про що вже говорилося колегою під час попереднього розгляду попереднього законопроекту. Адже сьогодні фактично Конституційний Суд діє всупереч Конституції і законів України.

Давайте згадаємо, як рішенням Конституційного Суду в країні була змінена форма правління із парламентсько-президентської на президентську всупереч статті 5 Конституції України, яка визначає, що "єдиним джерелом влади в Україні є народ" . 18 суддів Конституційного Суду, частина з яких була призначена за три дні до проголошення цього рішення, змінили конституційний лад в країні, дали диктаторські повноваження Президенту Януковичу, дали можливість узурпувати владу і Януковичу і уряду Азарова, привели до коаліції "тушок", до легітимізації скупки депутатів. І внаслідок цього ми сьогодні маємо в країні: бандитизм, безправ'я, свавілля влади. Внаслідок цього ми маємо мільйони людей, які страждають від цієї влади. Внаслідок цього сьогодні в тюрмі сидить Юлія Тимошенко. Оце результати діяльності Конституційного Суду. І ганьба такому Конституційному Суду! Конституційний Суд дав право уряду забирати в людей пенсії, зарплати, соціальні допомоги. Дав можливість уряду самостійно встановлювати ці виплати. Оце отакий ганебний Конституційний Суд ми маємо в Україні. Ганьба та й годі!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сімейний кодекс – це велика проблема для виступаючих.

Шановні колеги, якщо не буде заперечень, давайте поступимо таким чином: ви всі одностайні в тому, що дійсно треба врегулювати цю проблему. Як би ми зараз прийняли в цілому як закон, і попросили чи авторів цього закону, чи будь-кого із тих, хто нас чує, що дійсно тут є слушне зауваження науково-експертного управління, але воно буде порушувати 116 статтю. Тобто тут ми не можемо в цьому законі врахувати.

Тому прохання: ми зараз приймемо в цілому, а ті пропозиції, які є в науково-експертного управління виписати ще окремий закон про приватизацію житла. Домовились?

Тоді я ставлю на голосування пропозицію: прийняти Закон про внесення змін до статті 61 Сімейного кодексу України щодо приведення у відповідність з Конституцією України (реєстраційний номер 8639). Прошу голосувати. Голосується закон.

12:11:46

За-343

Дякую. Закон прийнято.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо звуження переліку умов припинення виплат допомоги при народженні дитини) (реєстраційний номер 9370).

Автор пропонує розглянути за скороченою процедурою. Прошу підтримати.

12:12:23

За-213

Підтримано.

Доповідає Віктор Вікторович Шемчук. Підготуватись Лук’яновій.

12:12:32

ШЕМЧУК В.В.

Шановний Адаме Івановичу! Шановні присутні! Вашій увазі пропонується внесений мною проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми". Зазначеним законопроектом пропонується звузити перелік умов припинення виплат допомоги при народженні дитини.

Необхідність прийняття такого закону обумовлена тим, що, за загальними принципами права, усі умови, які обмежують реалізацію наданих особі прав, мають бути викладені у чітко визначеному, відтак і вичерпному переліку підстав.

Зазначений законопроект покликаний унеможливити чиновницьке свавілля в частині звуження прав сімей з дітьми. Головне науково-експертне управління Верховної Ради підтримує законодавчу ініціативу. Прошу і вас, шановні колеги депутати підтримати її. Законопроект не має жодних політичних ознак і, крім того, не потребує видатків з державного бюджету. Його прийняття дасть можливість сім’ям з дітьми бути убереженими від чиновницького свавілля. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Голова підкомітету Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Катерина Лук’янова.

12:13:41

ЛУК’ЯНОВА К.Є.

Шановні колеги! Законопроектом пропонується встановити вичерпний перелік обставин, внаслідок яких може бути припинена виплата допомоги при народженні дитини, виключивши із зазначеного переліку абзац "У разі виникнення інших обставин". Законопроект відповідає Конституції України.

Комітет з питань бюджету прийняв рішення, що у запропонованій редакції законопроект не має впливу на показники бюджету. Головне науково-експертне управління зробило висновок, що за результатами розгляду у першому читанні, законопроект може бути прийнятий за основу.

Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму рекомендує Верховній Раді України прийняти законопроект за основу. Просимо підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, зрозуміло? Обговорення? Ну, запишіться. Може, Ляшко одержить слово. Так, Попеску, будь ласка.

12:14:35

ПОПЕСКУ І.В.

Прошу передати слово Коржу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Віктор Корж.

12:14:44

КОРЖ В.П.

Шановні колеги! Віктор Корж, фракція Партії регіонів. Я хочу з великим задоволенням констатувати, що дійсно в залі створилася конструктивна така атмосфера. І приєднатися до думки колеги пана Сухого про те, що ми можемо конструктивно працювати. І сьогодні хочеться відзначити, що завершується формування вітчизняного законодавства у питаннях охорони дитинства, захисту сімей і таке інше.

Говорячи про ці два закони, які, як кажуть, в одному блоці йдуть, я хотів би сказати, що дійсно не може бути інших обставин якихось незрозумілих, в такому важливому питанні як допомога сім'ям з дітьми. Тому я підтримую цей законопроект і я думаю, що наша фракція одноголосно буде підтримувати. І думаю, що він заслуговує на те, щоб бути прийнятим в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павловський Андрій.

12:15:41

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, "Блок Юлії Тимошенко –"Батьківщина". Прошу передати слово народному депутату Юрію Прокопчуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прокопчук, будь ласка.

12:15:51

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Дійсно, потрібно подякувати автору законопроекту, тому що ця тема сьогодні є дуже нагальною. Уряд Януковича-Азарова почав економить уже на самому святому: на здоров'ї дітей, родин багатодітних. І звісна річ, сьогодні чиновники хочуть припинить ті програми, які були започатковані ще урядом Юлії Тимошенко. І межа невиплат на допомогу з дітьми сьогодні сягає уже не мільйонів, а мільярдів. Хоча декларувала ця влада по 100 тисяч при народженні виплачувати. А не виплачують навіть ті 25, які були гарантовані державою. Тому цей законопроект необхідно приймати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що скаже Юрій Кармазін?

12:16:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати! Законопроект виправляє помилку, яка була допущена при прийнятті Закону "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", і це треба чітко сказати. Він просто виправляє нашу брутальну помилку. Через те, що ми записали, що виплата допомоги при народженні дитини припиняється в разі… І ці рази, дві крапки, перерахували. А потім написали: "…в разі виникнення інших обставин". Які можуть ще бути обставини, які не визначені законом? Ніяких таких обставин ніколи не може бути. Тому що за Конституцією всі умови, які обмежують реалізацію наданих прав, мають бути чітко викладені в переліку підстав.

А говорячи про…, це абсолютно не політичний законопроект, я вважаю, що він має бути прийнятий і в першому, і в другому читанні, бо тут нема чого обговорювати. Я погоджуюсь з пропозицією колеги Коржа, який це запропонував, шановний Адам Іванович. Це правильно абсолютно, тим більше, що це профільне.

Але, Адам Іванович, коли я починаю читати і повертаюся, а ви знаєте, кожен день читаю Щорічне послання Президента Верховній Раді, бо тепер же це джерело права буде, то мені треба вивчити таке джерело серйозне права, за яке ви проголосували. То я дивлюся, коли ж буде та мінімальна пенсія 1200 гривень, яку обіцяли вже в 2011 році Президентом. Коли будуть ті податкові канікули для малого бізнесу на 5 років, якого зараз знищують. І ми побачили, що в Києві і "Беркут" навіть застосовується. Коли ж буде надання освітянам і лікарям статусу державного службовця? Коли ж буде все інше?

Через це, шановний Адам Іванович, на жаль, хочу вам сказати, що Президент слова не тримає. А нам треба виправляти свої помилки. Для цього треба прийняти цей законопроект, а Президенту нагадувати про його…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, репліка. Ляшко, 1 хвилина.

12:19:02

ЛЯШКО О.В.

Дякую. Олег Ляшко, Радикальна партія. За 2011 рік в Україні смертність перевищила народжуваність на 32 відсотки. На 170 тисяч людей скоротилась чисельність України. Стільки людей, загалом майже мільйон людей, померло минулого року. Ось вам ця гірка статистика, яка показує, що справджуються найгірші прогнози щодо зменшення чисельності населення України. І тому потрібно держава, уряд, мають робити все для того, щоб поламати ці сумні прогнози. Багатодітні сім'ї мають отримувати максимальну державну підтримку, зокрема, мають бути виплати не лише на народження дитини, від держави має бути вклад на кожну дитину, щоб до досягнення нею 18-річного віку дитина мала стартовий капітал.

Сім'ї, де п'ятеро дітей, повинні отримувати безоплатне житло від держави, по два автомобілі на кожну сім'ю і можливість дітям безоплатно навчатися і лікуватися. Лише радикальні, рішучі заходи у сфері захисту дітонароджуваності допоможуть виправити ситуацію у країні зі смертністю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.

Шановні колеги, дійсно, закон правильний справедливий. Бо, щоб не було ні у кого встановлювати самочинно інші обставини, а так прийшов ти за допомогою, дивляться у закон, придумав інші обставини і не дав. І ніде ти не відсудиш, і ніде ти не встановиш справедливості. Тому давайте подякуємо автору і проголосуємо в цілому Закон про внесення змін до статті 11 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (щодо звуження переліку умов припинення виплат допомоги при народженні дитини). Прошу голосувати.

12:21:13

За-334

Дякую. Закон прийнято.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників) (реєстраційний номер 9568). Пропозиція – розглянути за скороченою процедурою.

12:21:49

За-202

Прийнято.

На жаль, комітет не розглядав законопроекту, але 30 днів пройшло, тому за наполяганням авторів ми його розглядаємо без комітету. Доповідає Кравчук Василь Петрович, один із співавторів законопроекту.

12:22:11

КРАВЧУК В.П.

Василь Кравчук, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

Проектом Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" пропонується передбачити надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам шляхом 50-відсоткової знижки на оплату вартості за спожиту електричну енергію та природній газ, що вироблені в Україні.

З останні роки в Україні відбулося значне зростання цін на енергоносії. Зокрема, якщо електроенергія в 2007 році коштувала 40 копійок за кіловат, то в 2011 вона вже коштує більше однієї гривні. Внаслідок зазначеного зростання цін господарюючі суб`єкти у сфері сільськогосподарського виробництва несуть значні збитки, що викликає незадоволення сільськогосподарських товаровиробників, збільшення собівартості сільськогосподарської продукції. Як наслідок, підвищення споживчих цін на продукти харчування та підвищення соціальної напруги.

Становище, в якому знаходиться галузь сільського господарства, є надзвичайно критичним. За останні десятиліття ще такої несправедливої цінової політики до селян не було. В підтвердження цього наведу декілька цифр Закону "Про Державний бюджет України на 2012 рік".

На пряму підтримку сільського господарства у 2012 році буде витрачено лише 33 відсотки від загального обсягу аграрного бюджету, що є найнижчим показником за останні роки.

В 2012 році на сільське господарство буде витрачено в два рази менше, ніж це було витрачено в 2008 році. 2012 рік буде надзвичайно складним для українських аграріїв. Через несприятливі погодні умови сільськогосподарські товаровиробники змушені будуть навесні пересівати більше половини площ озимих культур. Це додасть додаткових збитків для селян. Різке скорочення державної підтримки сільського господарства в 2012 році особливо боляче вдарить по невеликих господарствах і змусить їх відмовитися від аграрного бізнесу.

Наголошую, що при цьому Україна - одна з країн, яка має найбільші надлишкові потужності електро….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте. Просіть.

КРАВЧУК В.П. Щоб не допустити цього, я звертаюся до всіх колег з проханням підтримати даний законопроект.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, хто ближчий до села, прошу записатися.

Косів.

12:24:46

КОСІВ М.В.

Прошу передати слово Івану Григоровичу Кириленку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А я думав, Михайло Васильович, ви вже десь на селі працюєте.

12:24:56

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Я звертаюся до половини залу, від якої залежить голосування за цей законопроект. Шановні колеги, поміняйте мінус на плюс. Все рівно і після Погоджувальної ради, де ваш керівник фракції підняв питання, що село треба рятувати, бо пересів – страшні обсяги, і десятки мільярдів гривень треба селу допомогти; і сьогодні виступи представників інших депутатських фракцій свідчили про те, що ситуація на селі далеко на така проста, якщо не сказати критична.

Я буду називати тільки факти, без коментарів. Самі визначайтеся, що в цьому відношенні, як поступати. Державна підтримка за рахунок загального фонду: 2008 рік – 6,4 мільярда, 2012 рік – 800 мільйонів, – у 8 разів ви скоротили державну підтримку села. Ціни на енергоносії, починаючи від електроенергії, за останні 2 роки виросли в 2 з половиною рази; ціни на молочну, іншу тваринницьку продукцію упали, і учорашній сюжет по одному з центральних телеканалів показав, до чого це доводить. Стає збитковим тваринництво, навіть у підсобному господарстві селяни беруть ножі – і вирізають поголів’я. За 2 останніх роки обсяги вирізання досягли двох областей. Щоб відновити поголів’я до раціональних норм, які сьогодні потрібні, щоб забезпечити раціональну норму споживання тваринницької продукції, треба 5 мільярдів доларів. Де такі гроші є у селян і де такі гроші у бюджеті?

Наступне питання. Колеги, у Європейському Союзі дотації, субвенції і інші форми підтримки сягають сотень мільярдів євро. Ми з країни-експортера перетворюємося на імпортера. Друзі, а дивіться на зовнішньоторговельний баланс: мінус 11 мільярдів доларів. Ми гривню утримаємо?

І наступне питання. Два роки тому в цьому залі було прийнято політичне рішення: для цих усіх структур, для яких ціна питання складатиме всього-на-всього 200 мільйонів гривень, ви одним голосуванням не відтермінували, не реструктуризували, а списали одним голосуванням 24 мільярди себе любимым, ви це добре пам'ятаєте, енерго, газо і іншим комуненергуючим компаніям…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

КИРИЛЕНКО І.Г. Сьогодні для села, для того, щоб врятувати ситуацію проголосуйте в першому читанні, а до другого читання внесіть пропозиції ті, які говорились на Погоджувальній раді. Колеги, село вимагає негайної підтримки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик передає Володимиру Лещенку, будь ласка. Підготуватися Аржевітіну.

12:27:44

ЛЕЩЕНКО В.О.

Володимир Лещенко, фракція Комуністичної партії України, Чернігівщина.

Шановний Адаме Івановичу, шановні народні депутати, шановні виборці! Звичайно, пропозицію, викладену в обговорюваному законопроекті щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, яка передбачає надання п'ятидесятивідсоткової знижки з 1 січня 2012 року на оплату вартості за спожиту електроенергію та природний газ, що вироблені в Україні, безумовно, слід підтримати, але це дрібниці.

Фракція Компартії України наполягає на комплексному вирішенні проблем в агропромисловому комплексі. В першу чергу на державному рівні гарантувати: фінансування цільової державної програми відновлення АПК в обсязі не менше десяти відсотків видаткової частини держбюджету в найближчі п'ять років; введення податкових канікул для підприємців – суб'єктів економічної діяльності АПК терміном на п'ять років і мораторію на банкрутство сільгосппідприємств; державне регулювання цін на паливно-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, сільськогосподарську техніку.

У зв'язку з цим комуністи наполягають на прийнятті довгострокових цільових програм розвитку сільського господарства та пов'язаної з ним промисловості, які б передбачали: відновлення вітчизняного виробництва сільськогосподарської техніки; відбудова та модернізація переробних підприємств, введення державного замовлення на продукцію сільського господарства з гарантованими закупівельними цінами; відновлення зрошуваного землеробства та виробництва сільськогосподарського продукції на осушених землях; створення належних умов для проживання людей в сільській місцевості за рахунок газифікації, водопостачання та водовідведення, будівництва житла, відновлення автошляхів, закладів освіти, медицини, культури. Оце буде, дійсно, державна підтримка, а не латання дірок. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін. Ляшку передає.

12:29:53

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, Радикальна партія. Адам Іванович питав, хто має відношення до села? Я маю відношення до села. На жаль, у дитинстві чи на щастя, я пас корів і телят на Луганщині, бо в мене не було іншого способу заробити гроші, бо я виховувався в дитячому будинку, в інтернаті. І тому заробляв собі гроші у селі. І у моєму рідному селі Лозівка на Луганщині колись було три ферми. Сьогодні ні однієї ферми.

Село колись освітлювалося вдень і вночі, сьогодні 20 років у селі немає світла. І лише недавно ми його відновили. І таких сіл мільйони по Україні.

Чому вони так живуть, чому люди не мають можливості у селі заробити копійку? Да тому, що уряд, який є сьогодні, влада, яка була всі останні 20 років, вона не розуміє однієї дуже простої речі, що саме агропромисловий комплекс України – це той локомотив, який здатний витягнути нашу країну з прірви економічних негараздів. А ми за 20 років, фактично, знищили, всі влади – і нинішня, і попередні – знищили українське село. Кожний, хто виходить тут на трибуну, при всій повазі до Івана Григоровича Кириленка, каже, що держава має помагати селу. Та якби не заважала, а не допомагала.

Що потрібно сьогодні селу? Три ключові речі, бо я проводжу постійні зустрічі, і люди на кожній зустрічі про це говорять: радикальне обмеження доступу імпорту в Україну, щоб наші люди, наші селяни мали можливість продати свою картоплю, свою цибулину, молоко, м'ясо. Вони сьогодні позбавлені цієї можливості, бо скрізь імпорт. Вони нікуди не дійдуть: ні до базару, ні супермаркети, бо там імпортна продукція.

Селу треба дешеві кредити, під три проценти, як єгипетські селяни отримують ці кредити, а не під 30, як наші селяни. І селу треба низькі податки. А сьогодні податки душать українське село, українського виробника.

Тому три ключові речі треба селу: низькі податки, дешеві кредити і обмеження доступу імпорту в країну для того, щоб наші люди мали можливість продавати свою продукцію. Отоді ми нагодуємо не тільки країну, а весь світ нашою продукцією.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Михайло Васильович, одна хвилина.

12:32:13

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги! Сегодня вот с этой самой высокой трибуны страны, с парламентской, два, можно сказать, один из руководителей "БЮТ – "Батькивщины", один из руководителей Компартии выступили практически с одних позиций. И надо это поддержать. И мы это поддерживаем, что нужно подходить системно к решению вопросов повышения эффективности АПК. Абсолютно правильно. Это аксиома. Здесь не подлежит обсуждению.

А как системно подойти? Нам надо все-таки дойти до единого понимания необходимости принятия Закона о рынке земли в той философии, которая даст возможность прийти инвестициям на село, в государственном кармане таких денег нет. Вот тогда мы не будем дырки латать. Это абсолютно мы поддерживаем позицию Компартии и "Батькивщины", синхронизируем. И мы подписываемся под этой позицией.

И с другой стороны, мы должны понимать, что мы не должны давать преференции какой-то отрасли вне контекста вообще ситуации в стране. Нельзя это делать. Это…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЧЕЧЕТОВ М.В. Поэтому мы поддерживаем позицию Компартии и "Батькивщины" в части того, что нужно системно решать вопросы АПК, а за законе не голосовать. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершено.

Ставиться на голосування пропозиція авторів. Бо я вже говорив, що комітет не розглядав. Головне науково-експертне управління рекомендує відхилити.

Тому я ставлю на голосування пропозицію авторів законопроекту прийняти за основу Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників. Прошу голосувати.

12:34:22

За-147

По фракціях.

Партія регіонів – 1, БЮТ – 86, "Наша Україна" – 12, комуністів – 25, Народна Партія не голосували, "Реформи" – 18, позафракційні – 5. Відхилено.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розподілу прибутків) (реєстраційний номер 9317).

Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою. Прошу проголосувати. …головуючого.

12:35:06

За-203

Підтримано.

Андрій Павловський доповідає. Від комітету – Юрій Воропаєв.

12:35:15

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, "Блок Юлії Тимошенко" – "Батьківщина".

Шановні співвітчизники! Дозвольте нагадати деякі статистичні дані Організації Об'єднаних Націй, що в Україні зараз майже 80 відсотків населення на межі бідності, а різниця між доходами найбагатших і найбідніших сягає 40 разів. При цьому з десяток олігархічних кланів контролюють 90 відсотків економіки. Ці соціально-критичні показники є наслідком вкрай несправедливої системи оподаткування і розподілу доходів. Також, дозвольте звернути увагу, що в Україні більше 12 мільйонів громадян, так званих мінотарних акціонерів, які отримали акції ще за сертифікатами, і що жодного разу ні копійки не отримали дивідендів з цих акцій.

Тому опозицією, "Батьківщиною" пропонується: внести зміни до законодавства щодо розподілу доходів, зокрема, щоб не менше 25 відсотків чисто прибутку йшло на виплату дивідендів мінотарним акціонерам, тобто оцим 12 мільйонам людей. І хочу якраз нагадати вам, що ідея захисту простих громадян, власників цих акцій, належить саме Юлії Тимошенко. Саме її уряд намагався це зробити, але через саботаж Ющенка і Партії регіонів це на вдалося зробити. Тому зараз опозиція вносить цей закон. І хочу сказати, що саме за це – за те, що Юлія Тимошенко хотіла захистити простих людей, олігархи не хотіли ділитися прибутками і кинули Юлію Тимошенко в тюрму. Це їхня така страшна помста, бо вони не хочуть ділитися своїми прибутками.

Тому треба негайно відновити справедливість. Справедливо розподіляти прибутки і звільнити Юлію Тимошенко

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воропаєв Юрій Миколайович – заступник голови Комітету з питань економічної політики.

12:37:34

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Уважаемые коллеги, данный законопроект рассмотрен на Комитете Верховной Рады Украины по вопросам экономической политики вчера, и большинством голосов, подавляющим большинством голосов принято решение его не поддерживать. И вас рекомендовать и вас убеждать его не поддерживать. И вот по каким причинам.

За общей политической фразеологией защиты миноритарных акционеров скрывается реальная жизнь, реальная жизнь предприятия. Если мы примем этот законопроект, это что, к чему это приведет? К тому, чтобы любые погашения кредитов, которые идут за счет прибыли, любые инвестиции в развития предприятия, любые инвестиции в технику безопасности, они должны будут приниматься большинством голосов …… акционеров данного общества. Это первое.

Второе. Это ни в коем случае не позволит в любом случае защитить миноритарных акционеров. Это заставит этих акционеров, которые хотят выполнить опять же развитие предприятия, вложить деньги, уводить эту прибыль путем различных договоров, что и делалось раньше в прежние годы, когда это пыталось сделать государство. Нужно найти другой механизм защиты миноритарных акционеров. Нужно найти другой механизм защиты простых граждан. Но не популистский, который не позволит принять решения.

И последнее, что я хотел сказать. Есть решение, в том числе и бюджетного комитета, который также негативно против этого законопроекта, так как он приведет к уменьшению доходной части бюджета. Сейчас скажу.

Вот бумага 8 декабря 2011 года…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую. Прошу, хто хоче висловитись, записатись. Чорноволенко.

12:39:56

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі! До мене дуже просить депутат Аржевітін, я прошу йому передати слово. Але в цілому дуже корисний закон, я вам хочу сказати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А більш ніхто не просив?

12:40:16

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! Я поділяю позицію Павловського і скажу вам чого. Перший раз він пропонував не такий вдалий варіант щодо захисту міноритарних акціонерів, зал не підтримав. Ми попросили підготувати його другий варіант, доопрацьований.

Сьогодні він подав більш слушну пропозицію. Між іншим, Науково-експертне управління теж поділяє цю думку. І цей варіант є більш виважений і прийнятний.

Щодо норми 25 відсотків. Тобто, акціонерні товариства зобов’язані щорічно, в разі наявності чистого прибутку, спрямовувати не менше як 25 відсотків прибутку на розподіл акціонерам. Я думаю, що це слушна пропозиція в наших українських реаліях. Тому що мова йде про 12-16 мільйонів українців. І коли міноритарні акціонери фактично усунені від управління, а десятками років не отримують доходи на свої акції, то ми, думаю, повинні задуматись над цією проблематикою.

Тепер ще один аргумент на користь, на користь автора Павловського. Сьогодні держава себе захистила. І між іншим, відповідно до Закону про управління об’єктами державної власності зафіксовано, що ці підприємства зобов’язані не менше 30 відсотків спрямовувати на виплату дивідендів. Так ось, держава себе захистила. А чому ми не робимо спробу захистити цих 15-16 мільйонів Українців? Я думаю, що це є несправедливо.

Крім того, відповідно до нового кодексу, Податкового кодексу, сьогодні оплата, податкова сплата за дивіденди складає з 15 лише 5 відсотків. Я думаю, це теж хороший подарунок для міноритарних акціонерів, коли потрібно платити податок лише 5 відсотків від отриманих дивідендів.

Звичайно, в цьому законі, в цьому варіанті, немає оцього механізму і контролю за цією пропозицією, але це не так важко, його можна запозичити у тому ж законі, як це зробила держава по відношенню до захисту своїх прав. Тому, я думаю, цю думку в першому читанні потрібно підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фомін.

12:42:27

ФОМІН О.В.

Олександр Фомін. Прошу передати слово Шлемку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шлемко, будь ласка.

12:42:44

ШЛЕМКО Д.В.

Дмитро Шлемко, фракція "БЮТ – "Батьківщина".

Сьогодні на розгляд Верховної Ради України винесено 8 законопроектів народних депутатів від опозиції. 3 уже відхилено. В мене немає сумніву про долю й цього. Причина досить проста. Там, де питання не стосується інтересів олігархів, а поліпшення життя простих людей, провладна більшість не голосує.

Старше покоління українців з життєвої практики, а молодше – з історії України, яку, до речі, Табачник хоче зняти із шкільних програм, знають, як відбувалося первісне нагромадження капіталу. Спочатку скупили за безцінь ваучери, скупили за безцінь фабрики і заводи, іншу власність, нещадно експлуатують працюючих, а статками ділитися не хочуть. Парадокс в країні, де найнижча в Європі заробітна плата, пенсії, прожитковий мінімум, де найменші інші соціальні стандарти, найбільша кількість мільйонерів і мільярдерів. Грабують українців, а ніяк не хочуть дбати про їх поліпшення життя.

Ще раз нагадаю, що у країні дійсно на сьогодні майже 13 мільйонів людей, які володіють акціями або, як їх ще називають, міноритарними акціонерами. Майже кожен з них може підтвердити, що по закінченню року він отримує повідомлення від товариств, в яких сказано, що на акції можна отримати 5, 10, 20 копійок. А це тому, що власники, які мають контрольний пакет акцій, приймають рішення на свою користь. Автор законопроекту пропонує виправити цю помилку, вносячи пропозицію при наявності чистого прибутку не менше ніж 25 відсотків його обов'язково розподіляти між акціонерами. А для того, щоб в цьому брали участь і міноритарні акціонери, приймати рішення загальними зборами акціонерів не менш як три четвертих голосів щодо спрямування прибутку на цілі інші ніж…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ШЛЕМКО Д.В. Це трохи остудить голови тих хто думає лише про своє благо, а не про простих людей. Думаю, що сьогодні більшість має підстави проголосувати за цей закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

12:45:12

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги, с трибуны прозвучал вопрос в отношении того, какие законы поддерживает фракция Партии регионов. Мы не смотрим на авторство. Мы смотрим на суть. Если не торчат корпоративные уши, если нет популизма, если нет пустословия, а закон отвечает интересам государства и народа, нашим национальным интересам, естественно, мы поддержим законопроект, независимо, это будет представитель "БЮТ"а, автора, или представитель там "Нашей Украины" и прочее.

Теперь в отношении этого законопроекта. Он, как и прошлый, очень интересная прослеживается тенденция, абсолютно синхронизируется позиция автора уже не с экономическим подходом, а с идеологическим подходом Компартии.

Я с глубоким уважением отношусь к Компартии, я уважаю их идеологию, я не разделяю ее. Но я открыто говорю. А здесь, по сути дела, в законе написано, что закон, по сути дела, разделяет идеологическую позицию Компартии.

Суть к чему сводится этого закона? Нужно, как в 1917 году, одеть кожаную куртку, взять маузер и все позабирать. Мы уже через это прошли. Мы уже через это прошли, и через кровь, и через национализацию. Я думаю, это неправильный путь. А честнее будет, наверное, автору взять чистый лист бумаги, написать заявление, вступить в Компартию. Я вам даю слово, что я буду ходатайствовать, чтоб вас приняли без испытательного срока. Как уходить в другие фракции у вас опыт есть. Вы уходите и в одну, и в третью, в Компартию вы будете первой ласточкой. Вас с музыкой там встретят под аплодисменты. И мы всей фракцией будем ходатайствовать. Но вы об этом открыто скажите, если мы открыто говорим, что мы уважаем идеологию Компартии, но мы ее не разделяем, то вы разделяете, об этом скажите. Один за одним законы идут, которые базируются на позиции Компартии, тогда одним блоком и выступайте на выборах. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію прийняти у першому читанні Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розподілу прибутків (реєстраційний номер 9317). Прошу голосувати.

12:47:45

За-104

По фракціях. Партія регіонів – не голосувала, "БЮТ" – 61, "Наша Україна" – 13, комуністів – 24, "Реформи" – 1 Народна Партія – не голосувала, позафракційні – 5.

Законопроект відхилено.

Розглядаємо проект Закону про внесення змін до статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо придбання документів для бібліотечних фондів) (реєстраційний номер 9515).

Є пропозиція розглянути за скороченою процедурою.

12:48:30

За-192

Підтримана пропозиція.

Доповідає Микола Володимирович Томенко. Підготуватись Плотнікову.

12:48:44

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хочу вам описати ситуацію, яка сьогодні складається у бібліотечній сфері. Сьогодні в Україні біля 18 тисяч бібліотек з філіалами, сьогодні сотні тисяч людей працюють у цій сфері. І я вам скажу, що це поодиноке місце, особливо у містах, селищах, де люди можуть зайти і безкоштовно отримувати якісь послуги, тому що все решта вже треба гроші платити. І, не дивлячись на цю ситуацію, трапилася прикрість, бо 2010 року при прийнятті Закону "Про здійснення державних закупівель" закупівля періодичних видань: газет, журналів, книг – попала під категорію тендерних закупівель. Такого ніколи не було. Отже, Українська бібліотечна асоціація звернулася до Верховної Ради, не лише до мене, а до всіх, з проханням дати можливість бібліотекам сьогодні в непростій ситуації забезпечувати бібліотечний фонд оперативно і дешево. До речі, ця тема піднімалась на зустрічі Прем'єр-міністра Азарова з представниками бібліотек, де він повністю це питання підтримав.

Як виглядає сьогодні ситуація? От, уявіть собі, є підписна компанія, коли можна підписатись на газети і журнали, вона визначена в конкретний термін. Якщо ви йдете шляхом тендерних закупівель, ці ж терміни у вас не співпадають. Таким чином, ви просто фізично не попадаєте на цей період.

Коли ви хочете закупити книги, де вам краще закупити книги? Звичайно, у видавництві, бо це набагато дешевше. А якщо тендерний конкурс, то це треба, щоб фірми, які займаються продажем книг, вийшли на тендер. То, звісна річ, що ціни десь як мінімум у півтора рази дорожчі. Отож, бібліотекарі абсолютно логічно говорять про те, що, якщо ви сьогодні допомагаєте нам коштами, то хоч дайте можливість нам закупити за спонсорські кошти, кошти місцевого самоврядування, спонсорські кошти дати можливість нам закупити цю літературу.

Тому я думаю, що сьогодні таку кількість бібліотек нам треба підтримати. І, ну, я не бачу, що тут голосувати і в першому, і в цілому. Подивимося, як буде дискусія, тому що тут абсолютно очевидні речі. І дати можливість тим людям, які сьогодні фактично на героїзмі, на патріотизмі продовжують пропагувати найвищі цінності і допомагати старшим людям, які фактично ходять в бібліотеку за консультаціями, бо більше немає, до кого звернутися, дати можливість їм працювати на належному рівні. Я не думаю, що відсутність Міністерства культури, яка курує національні бібліотеки, означає, що Міністерство культури проти. Може, вони не надійшли. Тому переконаний, що сьогодні ми ухвалимо даний законопроект і підтримаємо наші бібліотеки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Віталійович Плотніков.

12:51:44

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики Верховної Ради України на засіданні 21 лютого 2012 року розглянув проект Закону України про внесення змін до статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо придбання документів для бібліотечних фондів). Це законопроект поданий народними депутатами України Томенком та Єреськом.

У законопроекті пропонується не поширювати дію Закону України "Про здійснення державних закупівель" на випадки, якщо предметом закупівлі є книги, періодичні видання та інші документи на паперових та електронних носіях інформації для поповнення бібліотечних фондів. Необхідність прийняття цього проекту обґрунтовано тим, що внесення відповідних змін дозволить оперативно поповнювати бібліотечні фонди і ресурси відповідною продукцією і, дійсно, надавати користувачам бібліотек повний спектр інформаційної продукції.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у висновку до законопроекту висловлює ряд зауважень, зокрема, про необхідність узгодження даного законопроекту з вимогами Закону України про бібліотеку і бібліотечну справу в частині уточнення понять, які містить даний проект. Разом з тим, Комітет з питань економічної політики Верховної Ради України пропонує Верховній Раді прийняти зазначений законопроект за основу. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися. Косів, який хотів виступити і Чечетов. Сухий.

12:53:26

КОСІВ М.В.

Шановні колеги, я хочу довести думку Комітету з питань культури і духовності, а також, ну, даруйте, поза як немає представників Міністерства культури, то і їхню думку. Бо ми на своєму засіданні свого комітету цю проблему розглядали. Вона, звичайно, стосується фінансових справ. Тому ми не є головним ведучим комітетом у цій справі, але оскільки вона стосується бібліотеки, то, звичайно, наша думка теж має бути почута.

Отже, сама сутність тендеру полягає в тому, що на закупівлю певного товару може бути чи виконання якихось послуг може бути претендентів багато. Але що стосується книжок, що стосується періодичних видань, то яка ж може там бути тендерна політика, коли вони є абсолютно унікальними і одиничними. Ну, вийшла книжка у видавництві, чи видається відповідне періодичне видання, ну, який тендер може бути, коли вона просто унікальна у своєму вигляді, у своєму роді. І залучати до цього процесу якісь, ну, підприємницькі структури, через які бібліотеки мали б закуповувати цей товар, скажемо так, економічним терміном, це справді тільки приносить додаткові витрати на ці видання.

Ну, і останнє зауваження науково-експертного відділу, нібито там є протиріччя у термінах із Законом "Про бібліотеки і бібліотечну справу". Я був автором цього закону, і хочу вас запевнити…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

КОСІВ М.В. … що немає там таких суттєвих поняттєвих протиріч, які б не узгоджувалися із цим фундаментальним законом. А тому я прошу вас проголосувати за цей закон і в першому читанні, і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

12:55:57

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я хотів би продовжити тезу народного депутата України Чечетова стосовно того, які законопроекти підтримує Партія регіонів і парламентська більшість.

Перше, я хочу звернути до парламентської меншості чи як вони самі себе називають, опозиція: ви перестаньте займатися політиканством і не смішіть людей, вас слухають і дивляться компетентні громадяни, люди, які розуміються в тих чи інших аспектах законопроектів, які до сесійної зали вносяться.

Тому друге, ми підтримували і будемо підтримувати, незалежно, від кого вони виходять, від якого депутата, реальні, аргументовані, актуальні законопроекти, які мають чітку соціально-гуманітарну спрямованість - а і можливість бути впровадженими – б.

Хочу всім нагадати, до речі, що в наших українських селах до цього часу попри біду і розруху збереглися і діють на мізерній зарплаті бібліотеки в кожному селі. Якщо клуби, поступово під силою кризи намагаючись заробити гроші, перетворюються на щось таке "а-ля" дискотека, і поступово втрачають свою культурно-просвітницьку мету і завдання, то бібліотеки наші працюють. Допомогти їм – це свята справа. Тому я глибоко переконаний і впевнений, що за цей законопроект ми проголосуємо. І хочу вам зацитувати з пояснювальної записки про що мова йде. Це до уряду я апелюю, який не зрозумів цей законопроект.

Цей законопроект дозволить не витрачати зайві гроші, а дозволить більш раціонально використовувати кошти Державного та місцевих бюджетів для забезпечення оперативного поповнення інформаційних ресурсів бібліотек. І дозволить бібліотекам надавати користувачам більш якісний та повний спектр інформаційної продукції.

Я закликаю сесійну залу підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик. Одна хвилина.

12:57:52

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Мені, звичайно, не зрозуміло, що ж це за Міністерство культури та мистецтв, який висловлює своє зауваження, що вони проти прийняття даного законопроекту. Чи не краще нам його взагалі скасувати, щоб не позорила ані український народ, ані такий дуже важливий напрямок в роботі. Це перше.

Друге. Я погоджуюся з колегами, народними депутатами України. Сьогодні, дійсно, кадри є, особливо в сільських бібліотеках. І хочу зауважити, де б ми не були і не зустрічалися, бібліотекар, який працює на третину ставки або на половину ставки, завжди з одним проханням: "Катерина Семенівна, будь ласка, допоможіть підписатися на періодичні видання. Якщо у вас є якісь наукові видання, якась художня література, допоможіть нам, будь ласка". Оце справжній патріотизм людей. Оце справжні носії культури і мистецтва в нашій державі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено.

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу Закону про внесення змін до статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо придбання документів для бібліотечних фондів) (реєстраційний номер 9515). Прошу голосувати. За основу.

12:59:46

За-337

Прийнято.

(Шум у залі) Шановні колеги, не кричить. Від того, що ви кричите, мало що зміниться. Зараз ми розберемося із висновками науково-експертного управління, їхніми зауваженнями, і будемо приймати рішення.

Немає заперечень, щоб прийняти в цілому як закон? Я тоді ставлю на голосування пропозицію прийняти Закон про внесення змін до статті 2 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (реєстраційний номер 9515). Прошу голосувати.

13:01:01

За-342

Дякую. Закон прийнято.

Розглядаємо питання – проект Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про загальну середню освіту" (щодо реорганізації загальноосвітніх навчальних закладів). Реєстраційні номери 9062, 9062-1.

Є пропозиція розглянути за скороченою процедуро. Прошу голосувати.

13:01:36

За-207

Підтримано.

Перший законопроект представляє Томенко Микола Володимирович. Підготуватись Яценюку.

13:01:48

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, йдеться не про просту й часто дебатовану проблему, про яку Президент України Віктор Янукович сказав: як приклад, антиприклад реформ в сфері освіти. Коли розглядалося питання стосовно того, як оптимізувати і забезпечувати якість навчання, на неодноразовому засіданні і в Президента, в уряду йшлося про те, що часом місцеві чиновники, які почули якийсь сигнал з боку Міністерства освіти, кинулися бути занадто активними в частині реорганізації, ліквідації загальноосвітніх навчальних закладів.

Тому враховуючи не лише побажання вчителів, а і позицію Президента, який чітко говорить про необхідність того, що без врахування територіальної громади, населенням територіальної громади, не може бути ухвалено рішення про закриття жодного закладу освіти, я і запропонував підхід, який, на мою думку, є оптимальний. Справа в тому, що ця ідея не придумана мною, ця ідея сформульована у випадку дошкільних закладів і в Законі про дошкільну освіту, і в Законі про місцеве самоврядування. Тобто, очевидно, законотворець раніше розумів, що загроза стосувалась дошкільних закладів, і передбачив цю систему. Коли, наприклад, недобросовісні чиновники з міської ради хочуть забрати приміщення або землю і ліквідувати дошкільний заклад, то лише за згодою територіальної громади: в селі, селищі – шляхом загальних зборів, а в місті – шляхом референдуму можна ухвалити це рішення. Я теоретично допускаю, що є сільські школи, де кілька дітей і сільська громада погодиться за обставин, що буде шкільний автобус, будуть працевлаштовані вчителі, ліквідувати школу. Але цілком очевидно, що навіть сільської ради недостатньо для такого ключового рішення для розвитку сільської чи місцевої громади.

Тому я пропоную і радий, що наш Комітет з питань освіти підтримав мене в тому, щоб продовжити дискусію довкола цього механізму і між першим і другим читанням, можливо піти на якісь уточнення, що закриття і реорганізація загальноосвітнього навчального закладу відбувається за згодою територіальної громади, шляхом відповідного рішення загальних зборів села, селища або місцевого референдуму. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Законопроект 9062-1, Арсеній Яценюк.

13:04:36

ЯЦЕНЮК А.П.

Шановні народні депутати, ця тема не вперше піднімається в цій парламентській залі. Вже тричі парламентська більшість відмовлялася голосувати за аналогічний законопроект.

Мова йде про систему середньої школи, а точніше, про знищення мережі середніх шкіл в Україні. І я хочу окремо закцентувати увагу саме на україномовних школах. Один з найяскравіших прикладів того, як місцева і центральна влада знущається з вчителів, батьків і дітей – це 111 школа міста Донецька. Це героїчна школа, яку відстояли ми в минулому році. Але не дивлячись на це, нещодавно, декілька днів тому місцева влада міста Донецька знову подала позов до апеляційного суду, щоби закрити цю 111 школу. Це не дивлячись на те, що Президент сказав, що ні в якому випадку не можна закривати. Не дивлячись на те, що ми виграли низку судів.

Дискусія про освіту в Україні взагалі дуже складна. Уряд, який навіть не здатний підготувати Закон України "Про вищу освіту", уряд, який не здатний провести жодної реформи, окрім того, щоб заривати школи і лікарні. Такий уряд, звичайно, повинен бути відправлений у відставку. Але це справа майбутнього.

Зараз я хотів сконцентрувати вашу увагу саме на україномовних школах і на забороні закриття цих україномовних шкіл. Колега Томенко подав законопроект, який в принципі іде в тому самому руслі. Я закликаю вас підтримати або основний законопроект, або альтернативний законопроект.

Мотивація, якою користується місцева влада при закритті шкіл дуже просто і цинічна. Вони кажуть, що немає грошей. Гроші на дорогі машини для місцевої влади - є, гроші на те, щоби витрачати неймовірні кошти на утримання Адміністрації Президента і силової машини – є, а на те, щоб утримувати школу, де навчається декілька сотень дітей – немає. Це цинізм.

Друге. Вони кажуть про те, що у нас, виявляється, демографічна ситуація така, яка провокує закриття шкіл. І це ще одна брехня. Тому що, якщо ви подивитесь перспективу на 10 років наперед, то саме…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

ЯЦЕНЮК А.П. …то саме на найближчих 10 років закриті дитячі садки і закриті школи треба буде знову відкривати. Тому я прошу прийняти цей закон і заборонити закриття україномовних шкіл.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голова Комітету з питань науки і освіти Луцький Максим Георгійович. Самойлик, секретар комітету.

13:07:15

САМОЙЛИК К.С.

Адаме Івановичу, зразу по двох? Обидва, так. Добре. Шановні колеги, всі, хто вранці чув мій виступ, нагадую, що скорочено за роки незалежності майже 2 тисячі дитячих садків. І скорочено півтори тисячі шкіл. Я просила би підтримати рішення комітету Верховної Ради України щодо підтримки законопроекту Томенка. І підтримати його.

Я знаю, що є досить слушні зауваження науково-експертного управління. Ми доопрацюємо ці зауваження до другого читання. Ось тільки за 5 років, 2004-2009 роки, 640 одиниць шкіл закрито. І це не тільки демографічна ситуація, а це так звана оптимізація. Це тиск фінансової неспроможності. І тому ми просили підтримати.

Тим більше, закон більш ширший, чим, наприклад, наш закон. Компартія України представляла цей закон. Бо ми пропонуємо норму, тобто автор законопроекту пропонує норму щодо, якщо проводиться реорганізація і ліквідація за згодою територіальної громади, загальних зборів або референдуму, - перенести не тільки на сільську школу, а і на селищну, і на міську школу. Ми просили б підтримати даний законопроект.

Другий законопроект. Шановний авторе законопроекту, ну, не можемо ми, згідно Конституції України, ми не можемо виділяти за мовною ознакою лише одну школу.

Я думаю, в залі немає жодної людини, яка б сказала, що українську школу треба закрити. Ми не можемо це робити. Тим більше, 10 статті Конституції гарантує розвиток не тільки державної мови, але й мов національних меншин. Більш того, в "Прикінцевих положеннях", де Кабінет Міністрів повинен відкривати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

САМОЙЛИК К.С. … в Російській Федерації українськомовні школи, ну, це зовсім не коректно, і говорить про це і науково-експертне управління. Тим більше, Арсенію Петровичу, у нас є прекрасний досвід роботи в Придністров'ї. Де Придністров'я відкриває школи, а ми допомагаємо кадрами, підручниками. І більш того, згідно договорів, навчаємо кадри у нас в Україні. І тому ми відхили другий законопроект.

Перший законопроект, шановна Партія регіонів, треба підтримати. Питання треба розблоковувати. Скоро вовки будуть в селі гуляти, якщо ми будемо займати позицію страуса.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, якщо є бажаючі, прошу записатись. Будь ласка, Кеменяш. Цибенко.

Вам ніхто слово не давав, вибачте. Дуже просто.

Цибенко, будь ласка.

13:10:36

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги! Шановні громадяни України! Питання абсолютно на часі, питання абсолютно аполітичне. Більше того, я хочу сказати, що це справді питання державної незалежності і державної безпеки України.

Ми маємо розуміти, що свого часу, після Великої Вітчизняної війни перше або одне з перших, що робилося в селі після звільнення села – це шукали можливість для того, щоб відкрити школу. І знаємо і інше, про те, що серед населення гуляє думка і вона абсолютно правильна про те, що немає школи – немає села.

Отже, фракція Компартії України буде підтримувати цей законопроект, тим більше, що він співпадає і по законопроекту, який раніше подавала наша фракція, тому просив би підтримати колег цей законопроект. Справді, нам треба вирішити це питання, бо говорити про відсутність коштів в умовах, коли на інші програми вони є, ну, даруйте на слові, це цинізм найвищого ґатунку.

Ще раз хочу наголосити на тому, що ми інколи шукаємо питання державної безпеки там, де їх немає, шукаємо проблеми. А тут, насправді, оця проблема державної безпеки лежить на поверхні і її треба вирішувати. Отже я закликаю від імені фракції Компартії України, закликаю всі фракції і всі політичні сили, представлені в парламенті, підтримати цей документ. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін передає В'ячеславу Кириленку. Наступний Попеску.

13:12:36

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, Партія "За Україну!" Це слушні обидва законопроекти. Не в перший раз питання стоїть у парламенті. Я також вносив такі законопроекти. І вони також не були підтримані, напевно, як і будуть не підтримані більшістю і ці два.

Але яка головна тенденція по закриттю цих шкіл? Закриваються школи, головним чином, в селі і закриваються школи, головним чином, україномовні. От конкретний приклад. Село Мелюшки, Хорольський район, Полтавська область – люди самі готові фінансувати школу, приватні підприємці, які працюють у селі. Прийняли рішення на сільському рівні, звернулися кругом, аж до Міністерства освіти, все одно Табачник бере цю школу, закриває. Аж люди мусили трохи не трасу перекривати, їм продовжили, два вчителі працюють у школі, школа практично на самофінансуванні. Прокуратура, треба сказати, внесла протест, але зараз що з'ясовується? Активісти, батьки, які відстоювали школу, переслідують, міліція почала їх тягати по допитах, що це ви такі активні, і школу з наступного навчального року у селі хочуть закрити, щоб через 12 кілометрів оці діти із села Мелюшки ходили у іншу школу. Де політика, коли на це навіть не потрібно гроші державні витрачати, а люди самі готові фінансувати? 111-а школа у Донецьку – це взагалі вже ціла драма. І якщо ту всі проти закриття україномовних шкіл, так тоді давайте напишемо колективне звернення, не тільки "НУ-НС" і БЮТ, а і регіонали, і комуністи напишемо: "Шановна Донецька міська рада, не закривайте україномовну 111 школу у місті Донецьку, бо проти цього і батьки, і вчителі, і величезна кількість громадян славного міста Донецька".

А взагалі при такому міністрі жодні закони не допоможуть. Дивіться, Закон про профтехосвіту, навіть ця Верховна Рада від Табачника відхилила, Закон "Про дошкільну освіту" відхилила, Закон "Про вищу освіту" навіть Азаров у Табачника забрав і взагалі робочу групу у нього навіть забрали. Тому це питання навіть вже не Табачника, а Януковича…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Попеску.

13:14:50

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Прошу передати слово Михайлу Чечетову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

13:15:02

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Адам Иванович, уважаемые коллеги. Мы рассмотрели два законопроекта. Я могу сказать, что если один законопроект написан, исходя из партийной позиции, можно сказать, под выборы, под рост партийных дивидендов, то второй законопроект, я могу, положа руку на сердце сказать Николаю Владимировичу Томенко, написан, исходя из государственных позиций. И можно согласиться с позицией Компартии поддержать его, но если не было бы одного но.

Здесь вспоминалось, цитировали Президента, и Президент абсолютно правильно сказал: "Многие беды у нас в системе образования из-за того, что начинают локально решать проблемы, не имея базового законопроекта. Кстати, за это критиковался и министр освиты. И поэтому сегодня, когда уже на выходе базовый законопроект об образовании, и уже последняя ….акция, когда уже и студенты согласились, и те, кто был против, и общественные организации вышли на единое понимание концепции, этот законопроект был подан в Верховную Раду и там найдет решения и эта проблема, мы можем не синхронизировать то, что прописано в одном документе, и то, что прописано в базовом.

И поэтому, исходя из этих процедурных моментов, я еще раз повторяю, исходя из этих процедурных моментов, на наш взгляд, целесообразно направить законопроект один, я не называю автора, партийного плана отправить на… как говорится, отклонить, а законопроект Николая Владимировича Томенка отправить на допрацювання для того, чтобы потом его увязать с телом базового закона об образовании, который скоро поступит в Верховную Раду, мы вместе его будем принимать, и там найдем решение всех проблем. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Задирко. Одна хвилина.

13:16:56

ЗАДИРКО Г.О.

Дякую, Адаме Івановичу. Депутатська група "Реформи заради майбутнього". Вважаю, що піднята в обох законопроектах тема є дуже і дуже актуальною. Свідченням цього є чисельні протести місцевих громад проти закриття шкіл, особливо в сільській місцевості.

Звісно, проти закриття шкіл завжди люди будуть виступати, оскільки школа – це не тільки осередок культури і духовності, де навчаються місцеві діти, а й робочі місця. Тому закриття школи породжує низку проблем гуманітарного та соціального характеру. А для села це – трагедія, оскільки закриття сільської школи фактично означає його подальший занепад.

Те, що стосується законопроекту мого колеги Яценюка. Звичайно, дуже слушна пропозиція, і наша депутатська група буде підтримувати і цей законопроект. Ми, в принципі, не розуміємо, чому вони є альтернативними, тому що в принципі теми підняті зовсім інші в них, і ми, також розуміючи ситуацію, яка склалася на сході України, ми вважаємо, що не може відбуватися таким чином, що україномовні школи можуть закриватися і повинні закриватися. Тому ми будемо стояти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кожем`якін, будь ласка. Прокопчук, будь ласка, одна хвилина.

13:18:13

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук, "БЮТ" – "Батьківщина", Рівненщина.

Шановні громадяни! Що сьогодні відбувається в Україні?! Коли Арсеній Петрович говорив про героїчну донецьку школу… я хочу сказати, що сьогодні кожна українська школа є героїчною, тому що навіть в найбільш населеному регіоні, який по своїй демографічній ситуації… перший в Україні якої є Рівненщина, закриваються ті школи, які ще будувала і добудовувала незаконно засуджена Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, потім перерізали ленточки представники Партії регіонів. І я на прикладі розказую: село Грушівка, нова абсолютно школа - вона сьогодні закрита. Ось, що потрібно сьогодні владі: владі потрібно списувати 24 мільярди олігархам своїм, не відповідати за 536 тисяч згідно статті 210-ї, яка сьогодні провалена була, заплативши 1 тисячу 300 гривень штрафу, і посадити усіх опозиціонерів і тих, хто їм заважає, і не давати слова з трибуни. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обговорення питання завершено. Шкода, що виступають люди - і не знають, про що говорять.

Я ставлю на голосування питання про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до статті 11 Закону України "Про загальну середню освіту" (реєстраційний номер 9062). Прошу голосувати.

13:20:07

За-195

Не підтримано.

По фракціях. Партія регіонів – 8, "БЮТ – "Батьківщина" – 93, „Наша Україна" – 26, комуністів – 25, Народної Партії – 20, "Реформи" – 19, "Позафракційні" – 4.

Ставиться на голосування проект 9062-1. Прошу визначатись.

13:20:47

За-128

Є пропозиція, оскільки перший законопроект набрав більше голосів, направити законопроект за номером 9062 автору на доопрацювання. Прошу голосувати.

13:21:17

За-360

Рішення прийнято.

Шановні колеги, порядок денний на сьогодні вичерпаний. Ранкове засідання Верховної Ради оголошую закритим. Прохання: попрацювати плідно в комітетах. Завтра ми продовжимо роботу о 10 годині.