ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ

 

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ТА ПРОВЕДЕННЯ ФІНАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ

ЧЕМПІОНАТУ ЄВРОПИ 2012 РОКУ З ФУТБОЛУ В УКРАЇНІ

 

Сесійний зал Верховної Ради України

11 березня 2009 року, 15 година

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

ТОМЕНКО М.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні учасники парламент­ських слухань! Дозвольте поінформувати вас, що відповідно до проекту постанови Верховної Ради України, який запропонували народні депутати Віктор Корж, Павло Костенко, Микола Томенко, Олександр Волков та інші, Верховна Рада ухвалила рішення про  проведення сьогодні парламентських слухань на тему: “Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні”.

Ми маємо нагоду протягом трьох годин обговорити стан справ, який склався на сьогодні в Україні, і подумати про те, як максимально консолідувати зусилля органів центральної та місце­вої влади, як знайти параметри чіткої, консолідованої, синхронної діяльності української та польської сторін під час підготовки до Євро-2012.

І ще про одне завдання, яке ставили перед собою народні депутати, ініціювавши парламентські слухання, до якого я хочу привернути вашу увагу, — це розуміння ситуації, в якій ми пере­буваємо. Коли затверджувалася Державна цільова програма під­готовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, ми жили дещо в іншій країні, де був досить високий рівень піднесення національної економіки, пере­виконувався Державний бюджет. Нині ситуація змінилася. Тому я хотів би, щоб ми реалістично подивилися на те, що оптимістична стратегія підготовки України до Євро-2012 має змінитися на стра­тегію реалістичну і антикризову.

Що я маю на увазі? Якщо ви подивитеся матеріали і звер­нете увагу на фінансові параметри, пов’язані з фінансуванням з  державного і місцевого бюджетів, то побачите, що це досить великі суми. Гадаю, ми мусимо перестрахуватися і активно по­працювати над залученням інвестиційних коштів, коштів бізнесу. Це означає, що, у свою чергу, ми мусимо подбати про створення пільгових умов і преференцій для українського та іноземного бізнесу, який готовий працювати в Україні.

Я не раз дебатував з міськими головами, представниками місцевого самоврядування, що для підготовки міст вкрай важливо було б залишати доходи... Я розмовляв з керівниками фракцій, і  ми домовилися, що найближчим часом внесемо на розгляд Верховної Ради у другому читанні проект Закону “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України”, для того щоб посилити позиції місцевих бюджетів через механізм залишання доходів. Про транспортний збір ми вже проголосували, чекаємо на підпис Президента. Йдеться також про збір за забруднення навколиш­нього природного середовища. Знаю, що міські голови пропо­нували залишати 10 відсотків податку на прибуток. Отже, ми повинні максимально посилити фінансові позиції міст, щоб вони мали ресурс і впевнено себе почували.

Насамкінець хочу сказати, що ми всі добре розуміємо: Євро-2012 — це презентація України, а не лише її стадіонів. Тому, очевидно, мусимо звернути увагу на державні програми, які лише починають розвиватися. Маю на увазі облаштування митних при­кордонних переходів, забезпечення громадської безпеки та по­рядку, облаштування транспортної інфраструктури, поліпшення ситуації з аеропортами тощо. Ми маємо подбати про досить велику кількість підготовлених волонтерів, які працюватимуть, зустрічатимуть гостей Євро-2012.

Переконаний, що межі нашої дискусії в оцінці підготовки України до Євро-2012 коливатимуться між задовільно і добре. Вважаю, часу достатньо, щоб ми всі спільно попрацювали та під­готувалися до європейського форуму на високому рівні.

Шановні друзі! Згідно з погодженим регламентом ми будемо працювати за таким порядком: доповідь від уряду виголосить віце-прем’єр-міністр України Іван Васильович Васюник (20 хви­лин), потім дві співдоповіді голови Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Павла Івановича Костенка та президента Федерації футболу України Григорія Михайловича Суркіса (по 10 хвилин), далі заслу­хаємо виступи учасників парламентських слухань (по 5 хвилин). Як ми й домовлялися, заслухаємо представників міст, які претен­дують на те, щоб приймати Євро-2012, представників міністерств, які опікуються державними програмами підготовки до Євро-2012, представників громадськості, народних депутатів з різних фрак­цій, з тим щоб до 18 години завершити парламентські слухання.

Ми з комітетом домовилися, що найближчим часом вам роздадуть проект рекомендацій парламентських слухань, який Верховна Рада згодом ухвалить як постанову, що дасть можли­вість чітко систематизувати роботу парламенту та уряду. Прошу промовців вносити конструктивні ідеї до цього документа.

Ми також домовилися, що віце-прем’єр-міністр матиме можливість у ході дискусії отримати записки, ідеї, пропозиції та наприкінці парламентських слухань відреагує на запитання, реп­ліки, щоб ми чітко підвели підсумок розмови.

Друзі, якщо немає заперечень щодо регламенту, я запро­шую до слова віце-прем’єр-міністра України Івана Васильовича Васюника. А всім наступним промовцям нагадую, що ми пра­цюємо за принципом Верховної Ради — за 30 секунд до закінчен­ня виступу і вимкнення мікрофона вас попередять звуковим сигналом. Іван Васильович як досвідчений депутат це знає.

Отже, слово для доповіді надається Івану Васильовичу Васюнику. Будь ласка.

 

ВАСЮНИК І.В., віце-прем’єр-міністр України. Шановний пане головуючий! Шановні народні депутати України! Шановні учасники парламентських слухань! Насамперед хочу висловити подяку народним депутатам, керівництву Верховної Ради, коміте­там Верховної Ради за своєчасну ініціативу проведення нинішніх парламентських слухань. Сподіваюся, що вони стануть етапним кроком на шляху якісної підготовки фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу на теренах України та Польщі. Пере­конаний, що сьогоднішня подія ще раз затвердить і підтвердить унікальність цього проекту для України.

Пригадаймо, що право на проведення Євро-2012 Україна отримала разом з Республікою Польща, наголошую, за ініціативи української сторони — Федерації футболу України і її президента, майже два роки тому. Тоді таке рішення виконкому УЄФА розгля­далося як знаковий, стратегічний крок до розширення кордонів футбольної, але не лише футбольної Європи. Водночас це рішен­ня було й своєрідним кредитом довіри і відповідно містило об’єктивні ризики, оскільки проект буде реалізуватися у двох дер­жавах. Адже керівництво УЄФА добре усвідомлювало, що спор­тивна інфраструктура України, як і Польщі, потребує кардинальної відбудови.

Не секрет, що на той час в Україні не було жодного футбольного стадіону міжнародного рівня, жодного аеропорту достатньої пропускної спроможності для прийому десятків тисяч вболівальників і лише декілька п’ятизіркових готелів. Більшість інфраструктурних об’єктів такого рівня в Україні необхідно ство­рити практично з нуля. Однак в цьому й полягає, на наше переко­нання, унікальний шанс, який надає Україні як державі цей чемпіонат.

За наступні декілька років нам потрібно пройти такий шлях модернізації інфраструктури, який не вдалося подолати за попе­редні 17 років. Зауважу, що базовим підходом УЄФА є підготовка інфраструктурних об’єктів не лише на період чемпіонату, це повністю збігається із стратегічними інтересами України.

Тому для України чемпіонат був і залишається програмою, до якої, по суті, немає політичної опозиції у традиційному для України її прояві, і це велика заслуга Верховної Ради України і всіх політичних сил, представлених у парламенті.

Масштабні завдання і стратегічні вигоди від проекту не лише для чотирьох міст, які прийматимуть Євро-2012, а й, наголошую, для всієї держави мають величезний потенціал економічного та гуманітарного розвитку. Його реалізація сприятиме і сприяє внутрішній консолідації в Україні.

Саме масштабність завдань, хоч як дивно, та, значною мірою, неготовність системи державного управління до реалізації таких стратегічних високовартісних програм і зумовили певні проблеми перехідного періоду.

Першим свідченням цих проблем була заява президента УЄФА пана Платіні в січні 2008 року, що Україна більше не може зволікати з початком підготовчих робіт до чемпіонату. А вже в  червні Наглядовий комітет УЄФА поставив перед Україною питання руба — або ми демонструємо реальний прогрес у розв’я­занні критичних проблем підготовки до чергового засідання у ве­ресні, або взагалі ризикуємо втратити право на проведення чемпіонату. Я акцентую на цьому увагу, тому що це було не так давно і чи не більшість були песимістами, не вірили в позитивний розвиток подій.

Таку позицію УЄФА українська сторона сприйняла як виклик, який мобілізував урядову команду і команду Федерації футболу України на швидке усунення головних перешкод у підготовці.

Ключовими проблемами в підготовці України до чемпіонату були:

–  зволікання з початком реконструкції головної футбольної арени НСК “Олімпійський”;

–  неспланованість термінів підготовки інфраструктурних об’єктів та джерел їх фінансування;

–  неструктурованість та низька ефективність системи управління підготовкою до чемпіонату.

Для виправлення головної проблеми з підготовкою столич­ного стадіону уряд України сформував антикризовий штаб, до якого увійшли всі представники і замовника, і виконавців проекту. За два місяці роботи штабу вдалося вивести проект з кризового стану, зокрема, підписана угода з генеральним проектувальни­ком, визначений підрядник на демонтаж, знесена забудова напро­ти стадіону. Ви знаєте, що роками ця проблема була дуже серйозною і болючою, у 2008 році вона вирішена.

Прогрес у підготовці НСК “Олімпійський” був відзначений експертами УЄФА і став однією з підстав для підтвердження ви­конкомом УЄФА вже у вересні минулого року права України проводити матчі чемпіонату.

Наступними знаковими етапами в реалізації проекту бу­дівництва стадіону стали затвердження загального кошторису, затвердження генерального підрядника — української холдингової компанії “Київміськбуд”, початок повноцінних будівельних робіт у грудні минулого року згідно з генеральним планом та беззасте­режне, за станом на сьогодні, виконання графіка. Нагадаю, згідно з графіком завершення будівельно-монтажних робіт очікується у грудні 2010 року, а введення стадіону в експлуатацію — у червні 2011 року.

Хочу ще раз наголосити, що виведення з кризового стану проекту реконструкції НСК “Олімпійський” та початок реальних робіт на інших інфраструктурних об’єктах з другої половини мину­лого року практично відновили довіру УЄФА до України як до відповідального партнера.

Іншим важливим кроком у підготовці до чемпіонату стало затвердження урядом комплексного чотирирічного плану дій з підготовки більш як 500 об’єктів інфраструктури. Цей документ, Державна цільова програма, передбачає витратити на підготовчі заходи більше 160 мільярдів гривень, з них 27,5 мільярда гривень (17 відсотків) — з Державного бюджету України, майже 23 міль­ярди гривень (13 відсотків) — кошти місцевих бюджетів і майже 110 мільярдів гривень (70 відсотків) — приватні інвестиційні кошти.

Цифри підтверджують вищесказане щодо безпрецедент­ності для України цього проекту, але водночас в умовах 2009 року, і ми про це будемо сьогодні говорити, примушують нас практично щодня проводити аналіз ризиків і приймати оперативні рішення.

Лише за рахунок державного фінансування до 2012 року, окрім збудованих шести стадіонів, в Україні буде:

–  реконструйовано аеродроми в 15 містах та спроектовано нові авіатермінали в шести містах;

–  збудовано та відремонтовано до 5 тисяч кілометрів доріг міжміського сполучення;

–  збудовано сучасну футбольну арену в Києві загальною місткістю майже 70 тисяч місць;

–  збудовано, реконструйовано та оснащено сучасною тех­нікою медичні заклади в шести містах та запроваджено нові євро­пейські стандарти надання швидкої медичної допомоги, зауважте, не в чотирьох містах, які прийматимуть чемпіонат, а на всій території України;

–  впроваджено новітні інформаційні технології для висвіт­лення ходу чемпіонату;

–  переоснащено студентські гуртожитки для розміщення гостей;

–  відкрито нові пункти пропуску та митні переходи через державний кордон.

Для забезпечення громадського порядку та запобігання над­звичайним ситуаціям запроваджується нова система екстреної допомоги населенню, наголошую, по всій Україні, за єдиним теле­фонним номером 112. Початок її функціонування заплановано на 2011 рік.

Цей неповний перелік гуманітарних і соціальних проектів ще раз підтверджує комплексність і масштабність програми підго­товки України до Євро-2012. Зрозуміло, що у 2008 році, пере­ломному і, по суті, визначальному, уряд України, міста змушені були концентруватися на тих проектах, без зрушення в реалізації яких у принципі ми не могли б говорити про шанс України на Євро-2012. А це, хай там хто що казав би, стадіони і аеропорти.

Гарантією реалізації програми стала реорганізація системи управління підготовкою до чемпіонату. Її мета — сформувати чітку вертикаль управління та визначити зони відповідальності за про­цес підготовки. Ще раз хочу наголосити, що постановою Кабінету Міністрів України “Про заходи щодо удосконалення системи управління підготовкою та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу” від 19 листопада 2008 року створено Координаційне бюро з питань підготовки та  проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, при тому що, по суті, весь Кабінет Міністрів України, а це 17 міністерств і відомств, залучений до реалізації цієї програми.

Функціонування Координаційного бюро в Секретаріаті Кабі­нету Міністрів України є ефективним. У кожному з 17 міністерств, залучених до підготовки чемпіонату, визначені національні координатори на рівні заступників міністрів, які відповідають за всі  профільні питання підготовки. Така системна реорганізація схвально оцінена керівництвом УЄФА і останнім часом довела свою ефективність.

Загалом дії урядової команди минулого року дали змогу вивести Україну з кризового етапу підготовки і розпочати роботи на інфраструктурних об’єктах. Нагадаю головні з них:

–  у грудні розпочато будівництво нового стадіону у Львові;

–  виконано більшість робіт з реконструкції злітно-посадко­вих смуг аеропорту в Донецьку та аеропорту “Жуляни”;

–  розпочато проектування нового авіатерміналу у Львові, реконструкцію аеродромів у Запоріжжі, Луганську, Миколаєві;

–  завершено проектні роботи з реконструкції аеродромів у  Харкові та Львові, фізичні роботи у Львові мають розпочатися найближчого тижня;

–  проведено капітальний ремонт більше 1000 кілометрів автомобільних доріг, побудовано майже 155 кілометрів нових та реконструйовано 41 кілометр автомобільних доріг.

Реалізація основних інфраструктурних проектів у 2008 році майже в повному обсязі профінансована з Державного бюдже­ту   України. Нагадаю, що з Державного бюджету спрямовано 3,5 мільярди гривень, з них профінансовано, зокрема:

–  роботи з реконструкції стадіону НСК “Олімпійський” — на 95 відсотків (майже 250 мільйонів гривень);

–  підготовка аеропортів — на 98 відсотків (1 мільярд гривень);

–  підготовка автомобільних доріг загального користування — на 90 відсотків (1,5 мільярда гривень).

Водночас в умовах фінансово-економічної кризи першо­черговим завданням поточного року є забезпечення стабільного і в повному обсязі фінансування заходів з підготовки до чемпіона­ту. Саме таким шляхом в умовах світової фінансової кризи ідуть провідні держави світу, зокрема Китай, Сполучені Штати Америки, Німеччина, — активно займаються реалізацією масштабних інфра­структурних об’єктів. Саме тому для України програма підготовки до Євро-2012, надто у 2009 році, має стати одним з наріжних елементів антикризового плану. Її виконання дасть змогу зберегти і створити десятки тисяч нових робочих місць, зупинити різкий спад виробництва, забезпечити металургійні та будівельні компа­нії довгостроковими замовленнями, залучити нові інвестиції.

Нагадаю, що Законом України “Про Державний бюджет України на 2009 рік” на виконання заходів програми передбачено спрямувати із стабілізаційного фонду 4,4 мільярда гривень. 25 лютого цього року уряд затвердив порядок використання цих коштів, у тому числі визначивши деякі додаткові статті. Зокрема, уряд має намір цього року виконати свої зобов’язання, взяті пе­ред містами, щодо 50-відсоткового фінансування підготовки кому­нальних доріг до чемпіонату Європи. Додатково ще 2,8 мільярда гривень державних коштів передбачено на будівництво, рекон­струкцію та ремонт автомобільних доріг та ліній електропередачі.

Хочу поінформувати учасників парламентських слухань, що з  початку 2009 року завдяки вжитим урядом заходам не припи­нено фізичні роботи на жодному з ключових об’єктів. І після прий­няття рішення про порядок використання коштів уряд забезпечив реальне фінансування заходів підготовки до Євро-2012 на бере­зень. Так що затримки не буде.

Водночас треба наголосити на тому, що джерелом фінан­сування більшості заходів цього і наступних років Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу визначено кошти приватних інвесторів, хоча всі ми добре розуміємо, що світова криза не лише створила проблеми для Державного бюджету, для держави, передовсім вона обмежила можливості приватних інве­сторів підключатися до таких проектів. Для нас головна пробле­ма  —  інфраструктура розміщення, забезпечення якої планується майже на 100 відсотків за приватний кошт.

Для стимулювання підготовки готельної інфраструктури в умовах світової фінансової кризи уряд України ухвалив розпо­рядження про першочергові заходи з будівництва, реконструкції та  переоснащення об’єктів розміщення. Нагадаю, що майже 300 нових готелів різної зірковості будуть побудовані, реконстру­йовані чи переоснащені до 2012 року.

Урядом також проведена низка консультацій з представ­никами Світового банку, міжнародних фінансових інституцій, таких як Європейський банк реконструкції та розвитку і Європейський інвестиційний банк, щодо кредитування реалізації інвестиційних проектів. Хочу наголосити, що ця робота уряду, незважаючи на світову фінансову кризу, не припиняється ні на день. Останніми місяцями ці інституції прийняли рішення профінансувати майже на 1 мільярд доларів підготовку інфраструктурних об’єктів України до Євро-2012.

Упродовж першого півріччя 2009 року ми маємо намір за сприяння Світового банку провести в Києві інвестиційну зустріч з міжнародними фінансовими організаціями, на якій будемо нама­гатися у відвертій бесіді скоригувати наші плани щодо реалізації об’єктів підготовки України до Євро-2012. Водночас значне поліпшення інвестиційного клімату можливе лише шляхом ухва­лення низки законів, проекти яких вже схвалені Кабінетом Міні­стрів України і подані на розгляд Верховної Ради України.

Дозвольте більш детально розглянути декілька законо­проектів, пріоритетних для формування сприятливого інвестицій­ного клімату.

Ухвалення проекту Закону “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо інвестиційної діяльності” дасть можливість визначити критерії та механізми заохочення і залу­чення інвестицій у пріоритетні сфери та види економічної діяль­ності. Він також сприятиме запобіганню та припиненню право­порушень у сфері інвестиційної діяльності.

Проект Закону “Про відчуження земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхід­ності” врегулює порядок відчуження земельних ділянок, а також сприятиме підвищенню правового захисту інтересів їх власників та економічної безпеки держави.

Наголошую на необхідності прийняття проекту Закону “Про загальні засади розвитку державно-приватного партнерства в Україні”. Цей закон широко використовується і працює в наших сусідів, його ухвалення, безперечно, створить необхідну правову базу для залучення Україною інвесторів на довгострокову перспективу.

Нагально важливим є внесення змін до Закону України “Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні”. Запропоновані урядом України зміни вже затверджені і, користуючись нагодою, я хочу звернутися до керівництва Верховної Ради України, до вас, Миколо Володи­мировичу, з проханням, щоб у наступні пленарні тижні виділити окремий пленарний день для комплексного розгляду та прийняття всіх законопроектів, що стосуються питань підготовки України до Євро-2012.

Щодо проекту Закону “Про Державну цільову програму підготовки та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні”. Я просив би, щоб Верховна Рада України поставилася з розумінням, розглянула і прийняла цей законопроект як кінцевий після ухвалення УЄФА 8 травня рішення щодо остаточного визначення чотирьох українських міст, які прий­матимуть Євро-2012. Це дасть нам можливість, з одного боку, розробити більш реалістичну і точну програму, а з другого — сконцентрувати кошти на підготовці об’єктів саме в цих чотирьох містах. Хоча я не раз наголошував на тому, що буду підтримувати рішення, щоб усі інфраструктурні проекти, розпочаті у двох містах, які не пройдуть конкуренцію, були завершені вчасно.

Наступні два місяці підготовки вирішальні для визначення українських міст, які прийматимуть матчі чемпіонату. Їх остаточний перелік буде оголошений УЄФА на початку травня. Принципова позиція України — паритетна участь українських та польських міст  у проведенні матчів за формулою “чотири на чотири”. Таку позицію поділяє й польська сторона, що офіційно закріплено в нещодавній спільній заяві щодо принципів співпраці в організації чемпіонату.

Ще раз наголошую, що Україна визнає і шанує право УЄФА визначати міста-господарі чемпіонату відповідно до комплексних критеріїв і організації. Водночас уряд України переконаний, що 8 травня рішення УЄФА відповідатиме паритетному принципу “чотири на чотири”, бо на цей час щонайменше чотири україн­ських міста відповідатимуть цим критеріям.

Для забезпечення цієї мети важливо не лише виконувати графіки з підготовки ключових об’єктів до чемпіонату, а й де­монструвати скоординованість кроків виконавчої і законодавчої влади, необхідних для його проведення. Хочу відзначити, що існуючий політичний консенсус щодо перспективності чемпіонату сприяє збереженню довіри керівництва УЄФА до готовності української сторони виконати взяті на себе зобов’язання. Така політична єдність за кризових економічних та політичних умов — вагомий аргумент на користь України. Тому від імені уряду України дозвольте ще раз подякувати Верховній Раді України за важливу підтримку нашої спільної справи.

Уряд розраховує на підтримку, високий рівень співпраці та взаєморозуміння в майбутньому, адже підготовка до чемпіонату Європи з футболу — це стратегічна інвестиція, яка може карди­нально змінити обличчя всіх регіонів нашої країни, зробити Україну цікавою і привабливою для світу. За результативністю цієї спільної роботи нас будуть оцінювати і прийдешні покоління.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Васильовичу.

Як ми й домовлялися, шановні колеги, ви протягом парламентських слухань можете в письмовій формі передавати Івану Васильовичу і присутнім міністрам запитання та пропози­ції.  А Іван Васильович наприкінці парламентських слухань у заключному слові матиме можливість відреагувати на ваші запи­тання, репліки, пропозиції.

Запрошую до співдоповіді голову Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму Павла Івановича Костенка. Будь ласка, 10 хвилин.

 

КОСТЕНКО П.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму (Блок Юлії Тимошенко). Шановний Миколо Володимировичу! Шановні учасники парламентських слухань! У народі кажуть: на футболі, як і на політиці, розуміються усі. Тому пропозицій щодо удоскона­лення процесу підготовки і проведення фінальної частини чемпіо­нату Європи 2012 року з футболу в Україні, на мою думку, в цьому залі пролунає достатньо. Сьогодні нам вкрай важливо отримати фахову, компетентну оцінку дій відповідних державних органів, визначити адекватність їхніх дій щодо вимог законодавства, реко­мендацій УЄФА, врешті, знайти спільне рішення стосовно подаль­шого вдосконалення нормативно-правової бази.

Хочу поінформувати учасників парламентських слухань про  те, що Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму з квітня 2007 року, коли було покладено початок вико­нанню взятих нашою державою гарантій щодо безпосередньої організації і проведення цього заходу, діє відкрито, прозоро, згідно з вимогами законодавства, щоб сприяти розв’язанню пи­тань, які потребують правового врегулювання.

На жаль, внаслідок різних обставин і причин процес станов­лення органів управління організацією та проведенням чемпіонату невиправдано затягнувся. Базовий закон щодо проведення
Євро-2012 прийнято ще в квітні 2007 року, а перші практичні дії з  його реалізації розпочалися 2008 року. Непроста політична ситуація позначилася і на своєчасному старті підготовки до чемпіонату.

Щойно організаційні питання були врегульовані, на черзі постали гострі проблеми світової фінансової кризи. Зрозуміло, вони зумовили проблеми в економіці України, а відтак і в фінансо­вому забезпеченні підготовки до Євро-2012.

Тому сьогодні на порядку денному стоїть питання: коли і які будуть вноситися зміни до законодавства з питань оподаткування, які можуть бути задіяні механізми щодо залучення позабюджетних коштів? До речі, проект Закону “Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування у період проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з фут­болу” (реєстраційний №2372) щодо реалізації гарантій, наданих Об’єднанню європейських футбольних асоціацій, вже прийнято за основу, він готується у профільному комітеті до розгляду в дру­гому читанні.

Хочу також поінформувати, що комітет за дорученням Голови Верховної Ради України розглянув звернення членів Асоціації міст України та громад, де будуть проводитися ігри чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Члени комітету вважають за доцільне, якщо буде ваша підтримка, повернутися до цього питання і розглянути його у Верховній Раді України з урахуванням реалій сьогодення.

4 червня 2008 року комітет на своєму засіданні за участю народних депутатів України, фахівців, представників громадськості в порядку контролю розглянув питання про стан реалізації Міні­стерством України у справах сім’ї, молоді та спорту нормативно-правових актів щодо підготовки до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. На мою думку, вдалося конкретно і по-діловому обговорити ступінь адекватності дій посадових осіб тим завданням, які повинні вирішувати відпо­відні органи державної влади. Спільними зусиллями вдалося поліпшити ситуацію з центральним стадіоном у Києві. Прояснили ситуацію з головним розпорядником коштів програми рекон­струкції стадіону. Хоча варто зауважити, що питання гласності і  відкритості використання бюджетних коштів все ще хвилюють представників громадськості. Думаю, що кожний комітет Вер­ховної Ради України може в межах наданих йому повноважень підключатися до вирішення актуальних проблем, пов’язаних з підготовкою до Євро-2012.

Нині вкрай загрозливе становище складається на ринку житлово-комунальних послуг. За останні роки загальний приріст туристів у місті Києві становить 15–20 відсотків. На сьогодні готелі міста переважно за власні кошти ведуть підготовку до зустрічі футбольних уболівальників. Підвищення тарифів на комунальні послуги для цієї категорії підприємств, звичайно, зумовить підви­щення ціни на їхні послуги на 25–30 відсотків. Ціни на проживання будуть у 2–3 рази вищі, ніж у Європі. При цьому активізуються нелегальні готельні заклади та окремі громадяни, які здають квартири. Найкращий вихід — зафіксувати ціни в готелях на рівні початку 2008 року. Ми не можемо допустити, щоб готелі та інші суб’єкти господарської діяльності у сфері туризму опинилися на межі банкрутства.

Хочу нагадати, що комітет підтримав і пропонує Верховній Раді України прийняти законопроект про встановлення прозорого порядку зміни цін на туристичні продукти і визначення механізмів обов’язкового інформування, встановлення обов’язкових суттєвих умов до туристичного обслуговування. Зрозуміло, що після введення його в дію стандарти вимог до турагентської і туропера­торської діяльності значно підвищаться, посилиться захист прав споживачів, а також і гостей Євро-2012.

Зверніть увагу, що після внесення змін до Закону “Про концесію на будівництво, експлуатацію автомобільних доріг” в Україні відкрилися нові можливості. Потрібно зробити все мож­ливе для створення і розбудови транспортних коридорів і тури­стичної інфраструктури. При цьому необхідно використовувати внутрішні можливості України, зокрема, фінансування із залучен­ням можливостей Національного банку України. За допомогою цієї установи та за умови залучення комерційних банків можливо розробити і застосувати надійний механізм для безперебійного будівництва необхідної інфраструктури. Наприклад, вважаю за доцільне втілити механізм, аналогічний до державної іпотечної компанії. Комітет Верховної Ради України з питань сім’ї, моло­діжної політики, спорту та туризму розробив цей дієвий механізм і готовий долучитися до роботи. Цей лист сьогодні буде переда­ний до Кабінету Міністрів України.

Цілком очевидні намагання Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України у подальшому вдосконаленні законо­давства відповідно до вимог міжнародних спортивних організацій. Свого часу ми ратифікували Європейську конвенцію про насиль­ство та неналежну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів, зокрема футбольних матчів. Україна підписала та рати­фікувала Антидопінгову конвенцію та Додатковий протокол до неї. Взяті нами зобов’язання — це добра модель для адаптації україн­ського законодавства до міжнародно-правового регулювання від­носин у сфері спорту.

У зв’язку з цим не менш важливим є медичний аспект. Йдеться про розроблення програми створення реабілітаційних центрів, які після проведення Євро-2012 надаватимуть відповідні послуги не лише спортивним товариствам, а й усім громадянам України. Такі можливості є. Комітет має необхідні документи та пропозиції, а уряд підтримує такий підхід до цієї проблеми.

Ще про одне. Так уже складається, що нині вся увага зосереджена на пускових об’єктах, які мають бути підготовлені у терміни, визначені УЄФА. Це закономірно і, як кажуть, оскар­женню не підлягає. Варто лише додати: всі ми, громадськість, вигравши право на проведення Євро-2012 в Україні, очікували, що ця подія надасть могутнього позитивного імпульсу в плані підне­сення всього спортивного життя. На жаль, не так сталося, як гадалося.

Йдеться про те, що продовжується практика ліквідації спортивних і дитячих майданчиків, спортивних секцій і клубів, що  викликає найбільше занепокоєння. У багатьох випадках, як, наприклад, у місті Києві, робиться це з дозволу і благословення органів місцевого самоврядування. Давайте не забувати просту істину: якщо здоров’я населення визначається як один із страте­гічних резервів розвитку держави, то здоров’я наших дітей і молоді — це один з головних чинників її національної безпеки.

У нас є шанс і можливість засвідчити світовій спільноті, що Україна — європейська держава і може провести Євро-2012 на належному рівні. Ми повинні зробити все можливе й неможливе, щоб усупереч усім негараздам, недоброзичливцям, світовій еко­номічній кризі фінальна частина чемпіонату Європи 2012 року з  футболу увійшла в історію як одне з найкращих спортивних змагань ХХІ століття.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павле Івановичу.

До співдоповіді запрошується президент Федерації футболу України Суркіс Григорій Михайлович. Будь ласка.

 

СУРКІС Г.М., президент Федерації футболу України. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Шановні учасники парламентських слухань! Я піднявся на високу трибуну Верховної Ради України не для того, щоб агітувати вас за Євро-2012. Це вже пройдений етап, адже протягом останніх двох років унікальний гуманітарний проект впевнено завоював лідер­ські позиції серед пріоритетів громадської думки. Він став, по суті, новою візитною карткою нашої держави, а для значної частини патріотично налаштованого населення країни — без перебіль­шення, національною ідеєю.

Тому говоритиму про Євро-2012 як про невід’ємну скла­дову  буття усього українського суспільства. Воно усвідомило винятковість історичного моменту і готується скористатися ним для масштабної трансформації свого соціально-економічного ста­новища. Переважна більшість людей вже сприймають підготовку до чемпіонату як реальний крок до більш сучасної та досконалої європейської моделі якості життя. Зробити її доступною для кожної української сім’ї саме і покликаний авторитетний футболь­ний турнір.

Немає нічого дивного в тому, що соціальний зміст улюб­леної гри мільйонів так гармонійно вписався у стратегічні плани політичної еліти. Це, задавалося б, феноменальне явище лише зайвий раз доводить універсальність футбольного проекту, який виявився найефективнішим провідником широкого спектра євро­інтеграційних ідей, доволі популярних серед пересічних українців. Тому ставлення з боку держави до Євро-2012 має бути особливо виваженим і дбайливим.

Президент і Прем’єр-міністр України, користуючись власною шкалою цінностей, вже публічно задекларували свої позиції щодо почесного місця, яке вони відводять третій за значенням спортив­ній події у світі. Сподіваюся, що український парламент устами лідерів усіх провідних політичних сил, як і два роки тому, знову надасть солідарну підтримку проекту Євро-2012. Це має знайти реальне відображення насамперед у невідкладному та відпові­дальному голосуванні за принципові для підготовки турніру законопроекти.

Окрім цього, саме Верховна Рада України має стати для Євро-2012 надійною гаванню стабільного політичного мікроклі­мату, яку оминатимуть руйнівні шторми конфліктів між різними гілками влади. Адже барометр УЄФА дуже чутливо реагує на будь-які примхи української політичної погоди. До речі, так само, як і потужні індикатори світових ЗМІ, які, на жаль, регулярно прогнозують невтішні та образливі для нас провокаційні гіпотези.

Несправедливість цих мінорних прогнозів особливо контрас­тує зі щирими сподіваннями переважної більшості населення України в усіх регіонах. Наші громадяни не мають сумніву в тому, що їхня держава як господарка турніру, попри всі труднощі, вчасно впорається зі своїми амбітними зобов’язаннями. Гарантій цьому додає також високий рівень патріотизму та ентузіазму мільйонів жителів потенційно приймаючих Євро-2012 територій. Вони дедалі впевненіше беруть під пильне око народного контролю стан справ на ключових будівельних об’єктах.

Незаперечною ознакою наявності в Україні повноцінного громадянського суспільства можна вважати і той факт, що неуря­дова громадська організація, якою є Федерація футболу України, взагалі спромоглася спочатку завоювати для України право на фінальний турнір, а потім і мобілізувати велетенську державну управлінську машину на реалізацію цього загальнонаціонального гуманітарного проекту.

Таким чином, в Україні створені об’єктивні передумови, а  також задіяні всі визначальні чинники для успішної підготовки до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

На нинішньому етапі процесу вкрай важливо продемон­струвати УЄФА адекватний рівень партнерського взаєморозуміння і кваліфікованого реагування на актуальні виклики, адже наступ­ний період ділових відносин, який розпочнеться вже в травні, відразу після остаточного визначення переліку міст, що прийма­тимуть фінальну частину чемпіонату Європи 2012 року з футболу, вимагатиме від української сторони ще більш поглибленої інтеграції в єдині централізовані механізми управління турніром.

За таких умов особливого значення набуває принцип корпоративної відповідальності та командної дисципліни. Не в ос­танню чергу це стосуватиметься будь-якого публічного згадування бренду Євро-2012, адже УЄФА дуже прискіпливо ставиться до формул та змісту промоційної діяльності щодо турніру. У зв’язку з  цим перед Федерацією футболу та Верховною Радою постає спільне завдання — напрацювати взаємоприйнятні та найбільш ефективні механізми, скоординовані на реалізацію потужного представницького та пропагандистського потенціалу вітчизняного депутатського корпусу.

Переконаний, що саме народні обранці в рамках своїх законних повноважень на теренах держави та за її межами могли б гідно і плідно виконувати місію громадських адвокатів, кваліфі­кованих агітаторів проекту Євро-2012. Регулярна присутність на багатолюдних політичних, економічних, спортивних, мистецьких та інших світових форумах, щоденна робота в багатьох міжнародних організаціях дають змогу парламентаріям безперешкодно поши­рювати правдиву і вигідну для України інформацію про перебіг підготовки до чемпіонату Європи. Можливо, доцільніше було б за­провадити почесне звання “Український посол турніру”, яким уповноважити авторитетних політиків на таку відповідальну суспільно корисну діяльність.

Неважко помітити, що ключові фігури українського парламенту є постійними гостями провідних телеканалів України. Водночас ми не бачимо в національному ефірі системного підходу до висвітлення теми Євро-2012. Вона з’являється хіба що урив­ками в сюжетах новин і не відображає повної картини підготовки до турніру. Очевидно, телевізійники досі не розібралися, з якого боку краще підійти до цього багатогранного масиву інформації, тому й не можуть скористатися належним чином усіма перевагами статусу своїх титулованих співрозмовників.

Зважаючи на це, було б цілком логічно спрямувати депутатську ініціативу на співавторське коригування редакційної політики телевізійних каналів. Це можна зробити легко і безкон­фліктно шляхом наповнення змісту численних ток-шоу за участю парламентаріїв різноманітними аспектами актуальної проблема­тики турніру.

Такий свідомий патріотичний крок не лише сприяв би підвищенню авторитету Верховної Ради України в очах виборців, а й був би правильно оцінений УЄФА, який насамперед опікується створенням навколо цього потужного заходу лише позитивного і привабливого інформаційного середовища. У зв’язку з цим вони дуже серйозно переймаються відсутністю порозуміння серед суб’єктів українського політикуму. Питання політичної стабільності в державі, яка є приймаючою стороною, віднесене нашими євро­пейськими партнерами до стратегічно важливих.

Тому я глибоко переконаний, що всі аспекти процесу підготовки до турніру мають бути деполітизованими і недоторкан­ними у стінах вищого законодавчого органу, щоб не ставати заручниками жодних кон’юнктурних рішень, у тому числі й кадро­вих. Вилучивши цю тему із зони політичного протистояння взагалі, Верховна Рада України продемонструє високий рівень патріотиз­му, колективної мудрості, прагматизму і толерантності, зрозумі­лий для вітчизняної та міжнародної громадської думки. Я не уяв­ляю собі таких принципів політичної доцільності, якими не можна було б поступитися заради інтересів свого народу, що уособлені в загальнонаціональному гуманітарному проекті Євро-2012.

Разом з тим, керуючись управлінською логікою підготовки до турніру, не важко дійти висновку про нагальність появи на порядку денному іншої за змістом доцільності, а саме утворення під куполом парламенту постійно діючої спеціальної депутатської комісії, на зразок міжвідомчої робочої групи швидкого реагування при оргкомітеті, яку очолює віце-прем’єр-міністр Іван Васильович Васюник. Ефективність скоординованої роботи центральних орга­нів виконавчої влади спільно з оперативним законодавчим шта­бом незрівнянно зросла б, а її результати відразу позитивно позначилися б на контрольних оцінках нашої діяльності з боку УЄФА. Адже, виконуючи свої зобов’язання в рамках проекту Євро-2012, Україна дедалі частіше поставатиме перед необхід­ністю негайного внесення змін до чинного законодавства і засто­сування нових норм на практиці буквально “з коліс”. Таким чином, законодавча й виконавча гілки влади приречені вже сьогодні на  пошуки таких форматів співробітництва, які забезпечували б кінцевий результат у більш гнучкому режимі взаємодії з УЄФА.

До речі, запровадження такої схеми роботи солідари­зує реакцію української влади у протидії світовій фінансовій кризі, в умовах якої проект Євро-2012 стає реальним механізмом колек­тивного порятунку. Я не можу зараз достеменно підрахувати, скільки робочих місць гарантовано з’явиться у пропозиціях соці­альних служб зайнятості. Проте, аналізуючи досвід проведення попередніх чемпіонатів Європи, авторитетні світові експерти вказують, що у країнах — господарках європейських турнірів, надто в період активної підготовки, проблема безробіття втрачала актуальність.

Стратегічна місія Євро-2012 полягає також у здатності проекту вилікувати масову епідемію соціальної апатії та депресії, якими традиційно супроводжуються кризові явища в економіці. Це потужна життєздатна ін’єкція в імунну систему нації, яка стабі­лізує морально-психологічний стан суспільства, програмуючи його на позитив.

Особливо важливим цей фактор є для молодіжного середо­вища, в якому на разі, без втручання політтехнологій, може статися ідейно стимульований вибух патріотизму. Уявіть собі, яка сила неформальної мотивації буде акумульована в такому вихов­ному моменті, що значним чином вплине і на зміну життєвих пріоритетів підростаючого покоління.

Підсумовуючи виступ, хочу поінформувати учасників парла­ментських слухань, що 14–15 квітня до нашої країни з офіційним візитом вдруге прибуде президент УЄФА Мішель Платіні. Він пла­нує зустрітися з керівництвом держави та іншими офіційними осо­бами, причетними до підготовки турніру. Його особисті враження від поїздки: це своєрідний депозит, яким українська політична еліта може дуже вигідно скористатися вже в найближчій перспек­тиві, але за однієї умови — якщо сьогодні, не зволікаючи, об’єд­нає для цього свій сукупний інтелектуальний капітал.

Закликаю вас, шановні колеги, зробити правильну, прагма­тичну інвестицію в майбутнє наших дітей, нашої Вітчизни.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Григорію Михайловичу.

Шановні колеги, як і домовилися, переходимо до дискусії. Зараз надамо слово уповноваженим представникам міст, які готуються приймати Євро-2012, потім заслухаємо міністерства, відомства, народних депутатів. Регламент роботи в цьому фор­маті — до 5 хвилин.

Від міста Києва до слова запрошується перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Червоненко Євген Альфредович. Будь ласка.

 

ЧЕРВОНЕНКО Є.А., перший заступник голови Київської міської державної адміністрації. Дякую Верховній Раді України за те, що нині розглядається підготовка до Євро-2012, бо це один з найбільш системних бізнес-проектів України, який може стати рятівною паличкою під час світової фінансової кризи. Я особливо вдячний віце-спікеру за те, що, незважаючи на тиск, він надав мені слово.

Це проект України, а не окремих осіб, і вже достатньо зроблено, і треба віддати належне, бо будуються стадіони, роз­робляється проектна документація аеропортів, будуються та модернізуються готелі і дороги.

Водночас не можна не зупинитися на стратегічних помилках, які були допущені в процесі підготовки, бо без цього нам в умовах кризи, як зазначив сьогодні на брифінгу пан Томенко, буде дуже складно виконати всі умови. УЄФА цілком серйозна і стратегічна організація, яка вірить у наші можливості.

На жаль, навесні минулого року уряд відмовився від деше­вих кредитів, які надавалися на будівництво автобанів під дуже низький відсоток з державною гарантією.

На жаль, всупереч у деяких містах гарантованих пропозицій інвесторів і всупереч позиції Національного агентства, яке потім було знищено, уряд прийняв рішення про державне фінансування аеропортів. За умов кризи це буде дуже складно. На жаль, навіть там, де залишаються інвестори, наприклад у Дніпропетровську, проблеми є, про це, мабуть, ще скаже міський голова.

Було проігноровано наші пропозиції щодо виділення видатків на Євро-2012 в окрему бюджетну програму і перенесен­ня її до загального фонду Державного бюджету. У Державному бюджеті фінансування цих видатків передбачено за рахунок кош­тів стабілізаційного фонду, наповнення якого може бути сумнів­ним, а розподіл коштів буде здійснюватися фактично в ручному режимі.

На жаль, державою не налагоджено прямого каналу спілкування місцевих влад з УЄФА. Безумовно, ФФУ має пере­вагу, але якщо місцеві бюджети і держава вкладають гроші, вони мають право на прямий контакт.

Проігноровані проблеми з будівництвом готелів. Коли ми порушили їх, проти нас організували інформаційну війну, але нині будівництво готелів перебуває у складному стані. Ми висловлю­вали пропозиції на засіданні Координаційної ради, щоб банки, яким надано рефінансування, переглянули і уклали контракти, що гарантують добудову готелів. На жаль, урядом покладені під сукно законопроекти, які ми розробляли в агентстві спільно з відомими міжнародними компаніями для заохочення інвесторів до процесу підготовки Євро-2012. Не впроваджено ані податкових пільг під час будівництва, ані спрощення дозвільних процедур, ані інших стимулів. Натомість активно лобіюються пропозиції щодо скасування імпортного мита для товарів, що ввозитимуться для потреб Євро-2012, тобто ідея “чорних дірок” на митниці, через які потече контрабанда під гучне гасло.

Мене турбує й те, що останнім часом посилюються деякі негативні тенденції, які можуть, на жаль, до Євро-2012 причепити корупцію. Особи, уповноважені державою відстоювати її інтереси в цьому проекті, на жаль, часто лобіюють комерційні інтереси певних приватних компаній і громадських організацій, впроваджу­ючи непрозорі принципи, схеми прийняття рішень. Тендерні про­цедури замінюються закупівлею в одного обраного чиновниками виконавця. Відверто лобіюються земельні питання і тиск на інве­сторів. Справа в тому, що без приватного інвестора закінчити цей проект буде дуже складно.

Наші пропозиції. Все вищезгадане — це лише частина проб­лем. На жаль, держава не виконує своїх зобов’язань щодо міст, які будуть приймати Євро-2012.

Про рекордні вилучення з бюджету міста Києва. Нам обіцяли фінансування доріг 50 на 50, а нині реально — 20 на 80. Вилучення з міського бюджету, особливо з пункту виконання функцій столиці… Ця цифра зменшилася в 3,5 разу, що є великою проблемою, бо із запланованих 500 мільйонів гривень на вико­нання функцій столиці 300 мільйонів треба лише на добудову лінії метро до Національного комплексу «Експоцентр України».

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ЧЕРВОНЕНКО Є.А. Я озвучу лише вісім пунктів, які ми пропонуємо:

1)  необхідно відійти від марних намагань готувати все одночасно, потрібно розділити всі проекти на три групи: критичні, важливі і бажані;

2)  терміново переглянути бюджет з метою концентрації у  2009 році фінансових ресурсів держави лише на критичних об’єктах, доки переживемо кризу;

3)  основне фінансування з боку держави розпочати після визначення чотирьох міст, які прийматимуть матчі чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Потрібно сконцентрувати гроші за  рахунок тих, хто зійде з дистанції, але це допоможе нам підготуватися. Як мені відомо, така ж позиція і УЄФА;

4)  виконати умови держави щодо будівництва доріг 50 на 50;

5)  видатки на підготовку Євро-2012 ввести до загального фонду Державного бюджету;

6)  припинити злочинну практику вичавлювання інвесторів з об’єктів інвестицій, це не сприяє залученню інвесторів;

7)  терміново запровадити заохочення для інвесторів об’єк­тів Євро-2012, надати податкові канікули до введення об’єктів в експлуатацію, забезпечити доступ до кредитних ресурсів, спро­щення бюрократичних процедур у державних і дозвільних органах тощо, вжити заходів для запобігання утворенню митних “чорних дірок”;

8)  в переговорах з УЄФА передбачити передачу державі та приймаючим містам, якщо це можливо, частини прав на викори­стання інтелектуальної власності УЄФА з метою залучення додат­кових інвестицій, бо це великий стимул. І провести від імені держави і міст переговори з УЄФА за зразком Португалії, коли держава вкладала гроші і брала участь у розподілі прибутків. На жаль, у нас сьогодні лобіюється форма, де у прямих доходах від Євро-2012 держави, на жаль, не видно.

І насамкінець. Мер міста Києва просив передати, що за будь-яких умов зробить все належне і знайде можливості, щоб бути взірцем і достойно підготуватися до проведення Євро-2012. Але за умови, що ми будемо говорити суспільству правду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євгене Альфредовичу.

Запрошую до слова Дніпропетровського міського голову Івана Івановича Куліченка. Підготуватися Донецькому міському голові Лук’янченку Олександру Олексійовичу. Будь ласка.

 

КУЛІЧЕНКО І.І., Дніпропетровський міський голова. Добрий день, шановні учасники парламентських слухань! Я вперше у сво­єму житті на такій високій трибуні, тому не говоритиму про полі­тику, корупцію тощо. Ми розуміємо відповідальність за зобов’я­зання, взяті перед УЄФА, і зробили все для того, щоб у Дніпро­петровську, першому серед міст України і Польщі, був введений стадіон у той час, коли треба було приймати рішення щодо України і Польщі. Завдяки тому що Міністерство оборони України вчасно передало нам земельну ділянку, ми можемо сказати, що стосовно спортивної інфраструктури у Дніпропетровську питань немає.

Не згадуватиму про труднощі залучення інвестицій на роз­виток інфраструктури без державного фінансування. Ми зробимо все для того, щоб ці проблеми не лунали з високих урядових трибун. Однак є питання, які без держави ми вирішити не можемо.

І перше питання, що стосується всіх п’яти міст, які потен­ційно прийматимуть Євро-2012 (про Київ ми не говоримо, є Закон “Про столицю України — місто-герой Київ”), — що нашої власної дохідної бази недостатньо для виконання всіх робіт, передбачених у програмі, затвердженій урядом України, щоб виконувати її вчасно і в повному обсязі.

Тому одне до вас прохання, воно залежить від парламенту, і Микола Володимирович у своїй вступній промові про це сказав: у першому читанні затверджені зміни до Бюджетного кодексу, які надають право містам, що прийматимуть Євро-2012, отримати до своїх надходжень 10 відсотків податку на прибуток. Ми розу­міємо, що потрібно обмежувати використання коштів у складних умовах кризи, але це дасть нам можливість розрахувати свою частину прибутків, для того щоб виконати всі заплановані роботи. Тому прошу у проекті рекомендацій передбачити прийняття Закону “Про внесення змін до Бюджетного кодексу”.

Друге. Справді, у Дніпропетровську найважчою до вчораш­нього дня була проблема аеропорту. Він п’ять років перебуває в  санації, держава не змогла визначити свого замовника, хоча це державна власність, і розташований за межами міста Дніпропет­ровська. Нині є указ Президента України, який зняв обмеження як із стратегічного об’єкта, і в указі записано: вжити заходів щодо приватизації державного пакета акцій відкритого акціонерного товариства “Авіаційна компанія “Дніпроавіа”. Питання у Дніпропет­ровська одне: просити чи доручити органу приватизації — Фонду державного майна України розробити графік приватизації держав­ного пакета акцій авіакомпанії “Дніпроавіа”. Тому що після того, як відбудеться приватизація, потрібно ще виконати роботи з будів­ництва. Ми просимо взяти це питання на контроль.

Третє. Метрополітен Дніпропетровська — це державний об’єкт, що належить до сфери управління Міністерства транспор­ту та зв’язку України. Будується на замовлення обласної держав­ної адміністрації. Парламент нинішнього скликання минулого року прийняв рішення про затвердження в бюджеті на 2008 рік змін щодо будівництва однієї станції метро у Дніпропетровську. На жаль, зміни не пройшли, кошти не виділені, і в бюджеті Дніпро­петровська на цей рік рядка “Метрополітен” взагалі немає.

І питання не в тому, що метрополітен перевозитиме вболі­вальників три тижні, коли відбуватиметься чемпіонат. Питання в  тому, що стоять будівельні майданчики на центральному про­спекті міста. Потрібно закінчити ці роботи, побудувати наземні комунікації, підвести інженерні споруди. Це питання, що потребує кардинальних змін рельєфу території міста, і ми не можемо сьогодні на центральному проспекті робити ні дороги, ні тротуари, бо їх потім потрібно буде перерити, щоб побудувати станційні споруди. Для України 800 мільйонів гривень на два з половиною роки — це не така велика проблема.

Четверте. Ми радіємо тому, що від Дніпропетровська у п’яти напрямах будуються магістральні дороги, але у Дніпропетровська немає жодної об’їзної дороги. Ми потерпаємо від того, що транзитний транспорт їде через центр міста. Ми реконструювали набережну, а по ній їдуть 30–40 тонні фури. І що буде з набереж­ною за п’ять років?

Знову звертаюся до вас, народні депутати. Бюджетом 2008 року було передбачено 100 мільйонів гривень на будівни­цтво з’їздів з Кайдацького мосту. Це дорога Київ—Луганськ—Ізварине. Минулого року не пройшли зміни, цього року взагалі немає такого пункту. Проблему, як рухатиметься по Дніпропет­ровську транспорт, що під’їжджає до міста п’ятьма реконструйо­ваними дорогами, “Укравтодор” повинен вирішити. Ми розробили проект, “Укравтодор” готовий працювати, але я розумію, що це питання місто саме не вирішить.

У Дніпропетровська інших прохань не буде, я запевняю, ми здатні виконати всі свої обов’язки, для того щоб матчі Євро-2012 відбувалися і в нашому місті.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Івановичу.

Запрошую до слова Донецького міського голову Лук’янченка Олександра Олексійовича. Підготуватися Львівському міському голові Садовому Андрію Івановичу. Будь ласка.

 

ЛУК’ЯНЧЕНКО О.О., Донецький міський голова. Уважаемый Николай Владимирович! Уважаемые члены правительства! Уважаемые члены парламента! Я полностью поддерживаю сказан­ное Иваном Ивановичем и хочу доложить, что за 2008 год на реализацию подготовки к Евро-2012 в городе Донецке затрачено 1 миллиард 994 миллиона гривень, из них 1,2 миллиарда — сред­ства инвесторов. Программа на 2009 год составляет 1 миллиард 657 миллионов гривень, в том числе 558 миллионов — из местного бюджета. Так запланировало Министерство финансов Украины. В то же время собственные полномочия города Донецка составляют всего-навсего 287 миллионов, изъятия из городского бюджета — 301 миллион. И все обещания, которые были по этому вопросу, пока остались только пожеланиями. Поэтому здесь не будем говорить о политике, о каких-то других вопросах.

Для того чтобы подготовиться к Евро-2012, а до чемпионата осталось меньше трех лет, необходимо целенаправленно решать вопросы и отдать преференции тем городам, которым Украина отдаст приоритет по принятию Евро-2012. И не на словах это делать, а на деле. Решился вопрос, что 70 процентов налога с  владельцев транспортных средств и 70 процентов сбора за загрязнение окружающей среды остаются в городе, все осталь­ные обещания остались на бумаге. И изъятия остались на том же уровне: в прошлом году было 327 миллионов, в этом — 301 миллион.

Поэтому, Николай Владимирович, настоятельная просьба к членам правительства: сколько бы мы ни проводили всевоз­можных совещаний, ни писали программ, ни решали на бумаге какие-то мероприятия, они не будут решены, если мы не объеди­ним усилия верховной власти, усилия государственного, регио­нальных и местных бюджетов. И только тогда мы сможем достой­но подготовиться к Евро-2012.

Сегодня могу доложить с этой высокой трибуны, что вся спортивная база подготовлена к Евро-2009, в том числе инфра­структура, размещение и все остальное, и в июле — начале августа мы примем чемпионат Европы среди молодежи не старше 19 лет в городе Донецке. Это будет генеральная репети­ция не только для Донецка, но и для всей Украины.

Далее, так сказать, самый злободневный вопрос. Если спор­тивная инфраструктура не вызывает никаких сомнений, то есть проблема, касающаяся внешней инфраструктуры, — это железно­дорожный вокзал, который не реконструировался с 1953 года, собственность “Укрзалізниці”, и, безусловно, метрополитен, на который выделено 500 миллионов из стабилизационного фонда. Первый квартал заканчивается, а никто не знает, когда будет финансирование.

Одним из важнейших остается вопрос размещения. Мы   должны построить 14 гостиниц, начато строительство 5. Но сегодня ни один инвестор, потенциально собирающийся фи­нансировать это строительство, не имеет никаких преференций. Под 25 или 28 процентов брать кредит, безусловно, никто не будет. Поэтому необходимо рассмотреть эти конкретные проб­лемы, определить перечень банков, которые будут финансиро­вать, перечень инвесторов. Еще есть время для того, чтобы решить эти проблемы. Уверен, если мы объединим усилия всех ветвей власти, то сможем достойно подготовиться и принять чемпионаты 2009 и 2012 годов.

Благодарю за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Олексійовичу.

Запрошую до слова Львівського міського голову Андрія Івановича Садового. Підготуватися представнику Харківської міської влади. Будь ласка.

 

САДОВИЙ А.І., Львівський міський голова. Шановний пане головуючий! Шановний пане віце-прем’єр-міністре України! Шановні члени уряду! Шановний пане президенте Федерації футболу України! Шановні панове депутати! Шановні запрошені гості та журналісти! Коротко поінформую вас про нинішній стан підготовки до Євро-2012 у Львові.

Розпочну з головної арени нашого міста — стадіону. Нині ми перебуваємо у фазі фундаментних робіт. Роботи розпочалися 20 листопада 2008 року. Сьогодні на будівельному майданчику працюють 150 людей. Починаючи з квітня, кількість робітників буде збільшено до 800 працівників. Здача стадіону відбудеться у грудні 2010 року. Ми чітко, день у день, йдемо за графіком, узгодженим з УЄФА. Загальна вартість будівництва — 607 мільйонів гривень. Ми будуємо стадіон за міські кошти, для цього залучаємо кошти міського бюджету і випускаємо муніци­пальні облігації на 300 мільйонів гривень.

Якщо говорити про транспортну інфраструктуру, то, почина­ючи з минулого року, ми інвестували в дороги 112 мільйонів гривень, відремонтовано понад 306 доріг міста. Цього року ми плануємо освоїти 470 мільйонів гривень на дороги, тому що дороги, інженерія, на мою думку, — це те, що залишиться назавжди, і в це необхідно вкладати кошти.

Сьогодні ми не чекаємо подарунків від держави, тому що розуміємо складну економічну ситуацію. Ми підписали угоду з Європейським банком реконструкції та розвитку на 50 мільйонів євро для будівництва доріг і 30 мільйонів євро для реконструкції міського електротранспорту. Можливо, з часом ми зможемо отримати кошти з Державного бюджету, але для нас підготовка — це святе, тому не може бути жодних затримок.

Якщо говорити про летовище — це відповідальність Міністерства транспорту та зв’язку України. Цього місяця буде визначено організацію, яка реконструюватиме злітно-посадкову смугу, кошторис затверджено постановою уряду. Поточного року ми розпочинаємо будувати у Львові новий термінал, закінчення будівництва — кінець 2011 року.

Декілька слів про готельну галузь. Відповідно до січневого звіту УЄФА, нині Львів та курортні зони біля Львова забезпечують 45 відсотків вимог УЄФА за 5- та 4-зірковими готелями, це третій показник в Україні. Реалізація проектів, які сьогодні впрова­джуються, дасть можливість вийти на 100 відсотків вимог, які висуває УЄФА. На сьогодні жодних затримок щодо готелів не маємо.

У 2008 році у Львові відбулося зростання туристичного трафіка на 40 відсотків, ми прийняли 1,5 мільйона туристів. На  сьогодні маємо регулярне авіасполучення з 13 містами Європи, цього року Львів також матиме прямі рейси з Лондоном і  Дортмундом. Тобто готелі ми будуємо не під Євро-2012, а для туризму, і маємо досить добру активність у цьому напрямі.

І про наболіле. Власне, Євро-2012 — це той лакмусовий па­пірець, який оголив велику кількість проблем, що існують в Україні, зокрема у містах. Як ви знаєте, Україна підписала Європейську хартію місцевого самоврядування, але, на превеликий жаль, нам чомусь бракує часу і розуміння на її виконання. Хай хто що говорить, а міста — це фундамент нашої держави. Міські голови, міські ради відповідають за життя людей — від народження, потім садочок, потім школа, лікування, і до останніх днів, це відпові­дальність кожного дня. Тому на сьогодні гостро стоїть питання реформ.

На парламентських слуханнях присутні міські голови приймаючих міст і вони добре пам’ятають, як півтора року тому ми чітко казали, що потрібно зробити, щоб зняти проблеми — 50 відсотків податку на прибуток закріпити у приймаючих містах. Тоді не було б жодної дискусії щодо коштів, взагалі не було б цієї проблеми. Але цього не було зроблено з тих чи інших причин, і сьогодні ми фактично жебраємо, нам відмовляють, ми самотужки все це робимо, сподіваємося на завтрашній день.

Що важливо ще зробити і що, хочемо ми того чи ні, будемо зобов’язані зробити. На сьогодні склалася абсурдна ситуація, коли міська влада відповідальна за безпеку в місті. Ми не маємо жодного юридичного чи іншого фактичного впливу на міліцію з питань громадської безпеки, не маємо жодного впливу на місце­ві податки і збори, не маємо жодного впливу на місцеву санстан­цію. Це пряма вертикаль Києва. Ми не маємо впливу на архітек­турно-будівельний контроль, на МНС. Чому? Тому що це напрями, пов’язані з корупцією, і всім це добре відомо. Тому якщо говорити про корупцію, то в кожному місті таким фундаментом корупції є державна гілка влади, це вам теж добре відомо. Якщо підпо­рядкувати ці органи місцевій владі, отоді буде і порядок, і відпо­відальність. Ми хочемо відповідати за те, що робимо згідно з  чинним законодавством. І парламент, який прийме ці закони, і уряд, який їх підтримає, скоро увійдуть в історію. У нас є шанс, шановні колеги, тому пропоную цим шансом скористатися.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Івановичу.

Запрошую до слова заступника Харківського міського голови Віктора Анатолійовича Христоєва. Підготуватися представ­нику Одеської міської влади.

 

ХРИСТОЄВ В.А., заступник Харківського міського голови. Шановний Миколо Володимировичу! Шановні учасники парла­ментських слухань! Нині у стінах парламенту відбувається великий представницький захід, на який ми чекали ще з травня минулого року. Я переконаний, як і всі співвітчизники, що реалізація нада­них гарантій щодо проведення в Україні і Польщі фінальної части­ни чемпіонату Європи 2012 року з футболу сприятиме інтеграції України в Європейське співтовариство. І цей шанс ми справді не маємо права втратити.

Об’єкти Євро-2012 у Харкові розглядаються міським голо­вою Михайлом Марковичем Добкіним та міською радою як головні пріоритетні напрями соціально-економічного розвитку міста. Вся організаційна робота спрямована на виконання умов угод для приймаючого міста і гарантій, наданих міським головою поважній Європейський футбольній асоціації.

Для нас завдання мінімум — завершити реконструкцію серця Євро-2012, яким є обласний спортивний комплекс “Металіст”, до кінця 2009 року. Вимога УЄФА — червень 2010 року. Ми викону­ємо надані гарантії за заходами програми, а їх 212 у міській цільовій програмі, для гостей міста забезпечимо комфортні умови перебування і організуємо в Харкові, як і загалом в Україні, свято спорту.

Хочу наголосити на тому, що міська та обласна ради, облас­на державна адміністрація, інвестори і керівники підприємств працюють єдиною командою. Стратегічний інвестор міста — ком­панія DCH. Президент компанії Ярославський Олександр Владле­нович вкладає в інфраструктуру Євро-2012 більш як 600 мільйонів доларів США.

Водночас хочу звернути увагу й на те, що нам заважає, гальмує темпи реалізації завдань.

Перше, про що вже згадували, — недосконала нормативно-правова база. Тому вважаю, що сьогодні, під час парламентських слухань необхідно приділити значну увагу процесу становлення національного законодавства в частині наданих 2005 року Верхов­ною Радою України гарантій щодо підтримки проведення чемпіо­нату Європи 2012 року з футболу в Україні та Угоди УЄФА з асо­ціацією, яка прийматиме чемпіонат.

Друге. Викликає стурбованість і те, що в плані законо­проектних робіт Кабінету Міністрів України на 2009 рік практично немає законопроектів з проблемних питань підготовки України до Євро-2012, які потребують врегулювання на законодавчому рівні. Терміново потрібно прийняти закон про загальнодержавну програму підготовки проведення Євро-2012 в Україні. І не треба чекати рішення УЄФА про призначення чотирьох приймаючих міст у травні, втрачаючи час, який так швидко плине. Я не випадково зупинився на цій проблемі. Вона дуже активно мусується в колах окремих урядових керівників. Необхідно внести зміни до Бюджет­ного кодексу і до Державного бюджету України, визначитися з до­датковими джерелами фінансування місцевих бюджетів, про що вже йшлося. Це, передовсім, частина відрахувань з прибутку підприємств комунальної форми власності. До речі, це питання мусується ще з лютого 2008 року.

Третє. Я підтримую пропозицію, щоб кошти для реалізації Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу потрібно терміново перевести із стабілізаційного фонду до за­гального фонду Державного бюджету України на 2009 рік.

Четверте. У період існуючої фінансової кризи також потре­бує вирішення проблема щодо надання преференцій інвесторам і  забудовникам об’єктів, включеним до державної цільової про­грами, у вигляді здешевлення банківських кредитів, шляхом рефі­нансування кредитів та надання відстрочок із сплати відсотків за вже надані кредити, термін сплати яких настав.

П’яте. Шановні колеги, вважаю, що сьогодні вкрай необ­хідний розгляд питання щодо розвитку в Україні державного при­ватного партнерства, яке потребує прийняття відповідного закону, а також запровадження процедури єдиного інвестиційного вікна. До речі, наші польські колеги вже пішли таким шляхом і в лютому цього року внесли відповідні зміни до законодавства, розглянув­ши це питання в Сеймі, і надали можливість інвесторам реалізу­вати інвестиції в об’єкти Євро-2012 на особливих умовах.

І останнє. Я підтримую думку Івана Івановича Куліченка щодо розвитку метрополітену в Україні. До речі, постанова Вер­ховної Ради України, прийнята у вересні, так і залишилася на папері. До речі, до неї потрібно повернутися, тому що Дніпро­петровськ, як і Харків, не знайшли себе в Державному бюджеті України на 2009 рік.

Шановні колеги, потребує термінового затвердження комплексний план на 2009 рік, про який ішла мова на засіданні Координаційної ради у Президента України.

За дорученням Харківського міського голови Михайла Марковича Добкіна дозвольте запевнити вас, що харків’яни єдиною командою продовжують підготовку до футбольного фору­му, і немає жодних сумнівів у тому, що за підтримки державних інституцій ми виконаємо всі вимоги, висунуті УЄФА.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ХРИСТОЄВ В.А. Дякую. А нині поважне зібрання дасть змогу зберегти і примножити ті позитивні зрушення, які зроблені з квітня 2007 року, коли в Кардіффі з рук Мішеля Платіні Україна і Польща отримали один проект Євро-2012 на дві країни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторе Анатолійовичу.

До слова запрошується заступник директора Департаменту з підготовки та проведення в м. Одесі фінального турніру чемпіо­нату Європи 2012 року з футболу Одеської міської ради Марат Назимович Якупов. Підготуватися міністру України у справах сім’ї, молоді та спорту. Будь ласка.

 

ЯКУПОВ М.Н., директор Департаменту з підготовки та проведення в м. Одесі фінального турніру чемпіонату Європи 2012 року з футболу Одеської міської ради. Шановний Миколо Володимировичу! Уважаемые участники парламентских слушаний! К сожалению, в докладе вице-премьер-министра Украины не прозвучало ни слова об Одессе, поэтому хочу сказать, что на сегодняшний день 63 миллиона гривень уже освоено на рекон­струкцию центрального стадиона “Черноморец”.

Отельная инфраструктура уже сегодня является самой раз­витой и может уже принимать гостей, потому что Одесса имеет большой опыт в приеме туристов.

Международный аэропорт “Одесса” — второй аэропорт в  стране после государственного предприятия “Международный аэропорт “Борисполь”, но, тем не менее, он нуждается в рекон­струкции, и сегодня в результате тендера уже определен стра­тегический партнер. В апреле-мае начнутся работы по строитель­ству новой взлетно-посадочной полосы.

Высокими темпами идет реконструкция коммунальных дорог, естественно, за счет местных средств. Кстати, к сожале­нию, Одесса находится в такой ситуации, что всех достижений, которые у нее есть на сегодняшний день, она достигла своими собственными средствами и силами. Сегодня правительство и государство не готовы финансово поддержать Одессу.

Готовясь к этому выступлению, я хотел сказать о другом. От имени людей, занимающихся подготовкой Евро-2012 в Одессе, а это инвесторы и подрядчики, хочу поблагодарить народных депутатов, подготовивших законопроект о мерах по подготовке к  финальной части чемпионата Европы 2012 года по футболу, и  выразить обеспокоенность, что принятие этого законопроекта тормозится. Это, в свою очередь, тормозит принятие подзакон­ных актов, регулирующих работу и министерств, и органов мест­ного самоуправления. Что касается органов местного самоуправ­ления, то мы хотели бы, чтобы их роль была усилена. Это сокра­тило бы коммуникационную цепочку между правительством и  непосредственными исполнителями. Торможение происходит уже на уровне переписки, мы получаем задания, которые нужно было выполнить вчера. Поэтому наше предложение — принятие пилотного законопроекта об электронном документообороте применительно к Евро-2012.

Также мы считаем, что необходимо усовершенствовать законодательство относительно мер безопасности. Законопроект, внесенный Александром Донием, не совсем подходит для Евро-2012, поскольку там не регулируются вопросы взаимодей­ствия негосударственных служб безопасности и органов власти. Мы считаем, что необходима законодательная база для деятель­ности волонтеров, поскольку они также нуждаются в социальной защите. Нужно определить их безопасность, права и обязанности.

Есть ряд неясных вопросов хозяйственной деятельности. Например, как отель, не являющийся субъектом внешнеэкономи­ческой деятельности, может заключить договор с УЕФА — ино­странной организацией? Путь регистрации отеля как субъекта внешнеэкономической деятельности не привлекателен для вла­дельцев, поскольку Евро-2012 будет проходить всего несколько недель. Кстати, насторожил тезис в докладе пана Костенко о том, что нужно зафиксировать цены на услуги отелей. Я думаю, что это подход антирыночный, он только отпугнет владельцев отелей от программы подготовки к Евро-2012.

И в заключение хотел бы выразить надежду на то, что Верховная Рада Украины все-таки примет к маю, когда будет решающее заседание исполкома УЕФА, законодательные основы для всей нашей работы. Думаю, что вместе мы должны, наконец, что-то показать миру и создать что-то, чем Украина могла бы гордиться.

Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Ми заслухали представників міст, які, як бачите, всі впевнені, що будуть на високому рівні приймати Євро-2012. Тепер переходимо до виступів від міністерств, без яких теж неможлива якісна підготовка до європейського футболь­ного форуму.

Запрошую до слова міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Павленка Юрія Олексійовича. Підготуватися заступнику міністра фінансів України Матвійчуку Володимиру Макаровичу.

Юрію Олексійовичу, будь ласка.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О., міністр України у справах сім’ї, молоді та  спорту. Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Шановні учасники парламентських слухань! Відповідно до розпо­ділу повноважень між центральними органами виконавчої влади Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту відповідає за забезпечення належної підготовки об’єктів спортивної інфра­структури до проведення Євро-2012. Згідно з Державною цільо­вою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу до переліку таких об’єктів включено 6 стадіонів і 32 тренувальні бази.

Не коментуватиму детальний стан по кожному стадіону окремо, тим більше що про загальну картину їх підготовки розпо­віли у своїх виступах представники приймаючих міст. Зупинюся лише на головних об’єктах та пов’язаних з ними проблемах. Однак головний висновок: Україна у визначений УЄФА термін матиме 6 стадіонів і 32 тренувальні бази. І це головний підсумок роботи влади, органів місцевого самоврядування, Федерації фут­болу України і відповідних клубів, які представляють приймаючі міста.

Без сумніву, ключовим об’єктом майбутньої спортивної інфраструктури є стадіон Національного спортивного комплексу “Олімпійський” — центральна спортивна арена країни, на якій має відбутися фінал Євро-2012. Реконструкція стадіону НСК “Олім­пійський” є найбільшим за всю історію незалежної України інфра­структурним проектом, який фінансується за рахунок бюджетних коштів, і це покладає на міністерство особливу відповідальність. Міністерством запроваджено регулярне інформування про хід робіт з реконструкції стадіону Служби безпеки України, Генераль­ної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, уряду в цілому, а також Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

На постійний основі здійснюється фінансовий моніторинг та контроль за цільовим використанням коштів державного бю­джету, що спрямовуються на виконання робіт з реконструкції стадіону. Стан фінансового моніторингу та здійснені заходи дають підстави переконливо стверджувати, що жодна копійка, виділена з  державного бюджету на реконструкцію стадіону, не була і не буде витрачена марно.

Наприкінці минулого року за підтримки уряду вдалося вирішити ключові питання, необхідні для початку робіт з рекон­струкції. По-перше, визначений генеральний проектант, ним стала одна з найкращих німецьких компаній GMP. По-друге, укладено угоду з генеральним підрядником, яким визначено холдингову компанію “Київміськбуд”, вона здійснює будівельно-монтажні роботи.

З метою прискорення реалізації проекту уряд підтримав ініціативу міністерства та прийняв низку рішень щодо спрощення окремих дозвільних процедур. Для забезпечення оперативного узгодження та міжвідомчої координації рішенням Кабінету Міні­стрів України створено міжвідомчу робочу групу з питань рекон­струкції НСК “Олімпійський”, яку очолює віце-прем’єр-міністр України Іван Васильович Васюник.

Не очікуючи на завершення робіт з розроблення проекту, вже 1 грудня минулого року на стадіоні розпочато будівельно-монтажні роботи. Це дає змогу, фактично, на півроку наблизити дату введення київської арени в експлуатацію та забезпечити дотримання визначених УЄФА термінів. Повне завершення робіт з  розроблення документації стадії проект (П) заплановано на 25 березня 2009 року. Підстав для перенесення цієї дати на піз­ніший строк немає.

Затверджений міжвідомчою робочою групою та погоджений УЄФА у жовтні 2008 року графік робіт з підготовки НСК “Олімпій­ський” виконується повною мірою, без будь-яких затримок. Це стало можливим і завдяки прийнятому наприкінці минулого року урядовому рішенню про здійснення попередньої оплати. Нині роботи проводяться без вихідних і без свят. Загалом, у минулому році вдалося оплатити 12 відсотків загальної вартості проекту — 247 мільйонів, або 95 відсотків запланованого.

Головним завданням для нас сьогодні є для завершення в належний термін будівельно-монтажних робіт і введення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ПАВЛЕНКО Ю.О. …це безперебійне фінансування всіх робіт, пов’язаних з реконструкцією НСК “Олімпійський”.

Стосовно міст. Щодо Дніпропетровська ми чули інформацію, але головним завданням залишається приведення у відповідність з вимогами УЄФА кількості посадкових міст на стадіоні.

Донецьк, як і очікується, 1 липня матиме найсучаснішу євро­пейську футбольну арену. Впевнений, що чемпіонат Євро-2009, який відбудеться на території Донецької області, підтвердить можливості України проводити змагання на найвищому рівні.

Щодо Львова. Урядом надані максимальні повноваження Львівській обласній державній адміністрації для оперативного ухвалення і прийняття рішень, пов’язаних з будівництвом нового стадіону. І та динаміка, яка нині демонструється в будівництві нового стадіону, дає впевненість, що він буде зданий вчасно.

Щодо Харкова. Без сумніву, Харків демонструє дуже високі темпи приведення спортивної інфраструктури у відповідність з вимогами УЄФА, він першим з усіх міст не лише виконує термін, а й зміг пришвидшити на півроку термін введення в експлуатацію свого стадіону.

Окрема позиція щодо Одеси. Хоча багато рішень уже ухва­лено стосовно реконструкції стадіону в Одесі, хочу відзначити, що представництво міста Одеси на парламентських слуханнях, а та­кож виступ представника міської влади ставлять більше запитань, ніж є відповідей. Тому звертаю увагу Одеської міської влади на необхідність поваги до органів державної влади і до високої парламентської трибуни.

Стосовно тренувальних баз. За вимогами УЄФА до прове­дення чемпіонату Європи мають бути підготовлені 16 базових таборів. Наразі відповідно до державної цільової програми ве­деться підготовка 32 тренувальних баз, 8 з яких практично готові, потребують лише незначного оснащення. На 7 базах розпочаті роботи з будівництва, 17 баз перебувають у стадії проектування. Згідно з наданими власниками та інвесторами гарантіями, до кінця 2009 року очікується введення в експлуатацію підготовлених згідно з вимогами УЄФА 6 тренувальних баз, у 2010 році — 17 баз, а в 2011 році закінчиться підготовка ще 9 баз.

Окремо хочу наголосити на створенні Національного олім­пійського центру підготовки з ігрових видів спорту в селі Гореничі. Врегулювання цілого ряду юридичних питань розблокувало робо­ти з підготовки і цього головного центру підготовки з ігрових видів спорту поблизу Києва.

Враховуючи все це, ще раз хочу засвідчити, що ухвалені на сьогодні рішення — це також результат спільної діяльності всіх заінтересованих органів влади, громадськості, приватних інвесто­рів і компаній, і вона дає впевненість, що Україна в усіх шести містах буде мати сучасні акредитовані УЄФА стадіони і 32 тре­нувальні бази. Таким чином, спортивна інфраструктура вчасно, у визначені УЄФА терміни, буде готова до прийняття Євро-2012.

Принагідно запрошую народних депутатів, представників громадськості, вас, Миколо Володимировичу, відвідати і детально вивчити стан реконструкції НСК “Олімпійський”, оскільки раз на місяць там відбувається день відкритих дверей. Таким чином, кожен може перевірити звіти, які надає міністерство, щодо підго­товки центральної спортивної арени.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується заступник міністра фінансів України Володимир Макарович Матвійчук. Підготуватися заступнику міні­стра економіки України.

 

МАТВІЙЧУК В.М., заступник міністра фінансів України. Шановний Миколо Володимировичу! Шановні пані та панове! Враховуючи те, що попередні промовці вже багато сказали про фінансування програми підготовки до чемпіонату, я коротко хочу зазначити таке.

Перше. Міністерство фінансів України вважає, що затвер­джена урядом програма щодо підготовки до проведення чемпіо­нату Європи 2012 року з футболу є мегапроектом, що сприяє розвитку різних сфер в Україні. Ми в Міністерстві фінансів України всіма силами намагаємося забезпечити фінансовими ресурсами реалізацію цієї програми.

Друге, щодо загального фінансування. Хочу лише нагадати, що єдиним документом, який визначає обсяг фінансування підготовки до чемпіонату, є державна цільова програма, затвер­джена урядом. Відповідно до неї у 2008 році на реалізацію запла­нованих заходів необхідно було спрямувати 7,3 мільярда гривень, з них 4,8 мільярда гривень — з державного бюджету і 2,5 мільяр­да гривень — з місцевих бюджетів. На 2009 рік за програмою необхідно забезпечити 13,5 мільярда гривень, тобто на 6,2 міль­ярда гривень більше, у тому числі з державного бюджету — 7,2 мільярда гривень (більше на 2,4 мільярда), з місцевих бю­джетів — 6,3 мільярда гривень (більше на 3,8 мільярда). Якщо говорити про стан фінансування цієї програми, то необхідно зазначити, що в минулому році коштами з державного бюджету було забезпечено фінансування практично всіх заходів, а незнач­на сума недофінансування є результатом того, що десь були несвоєчасно підготовлені документи для фінансування, не вико­нані роботи тощо.

Третє, стосовно фінансування з місцевих бюджетів. Це не для того, щоб відповісти на критику Донецького міського голови, ніби ми неправильно визначили фінансування в місцевих бюдже­тах на підготовку до чемпіонату. За пропозиціями органів влади з  міст до державної програми внесені заходи, фінансування яких передбачено за рахунок коштів місцевих бюджетів, які не врахо­вуються в міжбюджетних трансфертах. Не ми вносили ці про­позиції, це, шановні колеги, ви, обласні державні адміністрації і органи місцевого самоврядування міст, внесли.

Якщо взяти минулий рік, за пропозиціями місцевих органів влади необхідно було виділити 1 мільярд гривень, у місцевих бюджетах було передбачено лише 785 мільйонів, з них виділено лише 507 мільйонів гривень. Отакий результат. Я розумію, що є  проблема, коли не виконуються певні заходи, але разом з тим ми не вносили таких пропозицій.

На 2009 рік за пропозиціями органів місцевого самовряду­вання і обласних державних адміністрацій у програмі передбачено виділення за рахунок коштів місцевих бюджетів 6,3 мільярда гривень. Враховуючи ситуацію, що складається з виконанням до­хідної частини місцевих бюджетів у поточному році, ми найближ­чим часом проведемо зустрічі з представниками кожного міста, розглянемо цю проблему. Сподіваюся, що знайдемо вихід із ситуації, яка склалася.

Я згоден з Дніпропетровським міським головою щодо необхідності внесення змін до Бюджетного кодексу. Гадаю, що це конструктивна позиція, і ми повинні її розглянути.

На завершення хочу відповісти пану Червоненку. Ми не збираємося скасовувати пільги щодо ввізного мита, передбачені відповідним законом, мається на увазі ввезення матеріалів на реконструкцію та будівництво спортивних споруд. Проте водночас ми не хочемо під цей ґвалт запроваджувати пільги незрозуміло для чого. Гадаю, в такій ситуації зазначений мегапроект повинен використовуватися саме для розвитку національного виробни­цтва, а не сприяти тому, щоб усе завозити. Ми готуємо відповід­ний законопроект стосовно оподаткування в цілому. Ми домови­лися нещодавно з польською стороною, розглянемо паралельно всі ці питання і внесемо відповідні пропозиції на розгляд Верхов­ної Ради України.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Макаровичу.

Запрошую до слова заступника міністра економіки України Юрія Миколайовича Вітренка. Підготуватися голові Державної служби автомобільних доріг України. Будь ласка.

 

ВІТРЕНКО Ю.М., заступник міністра економіки України. Шановний Миколо Володимировичу! Шановні учасники парла­ментських слухань! За всю історію Україна не впроваджувала в життя такого масштабного проекту, як підготовка до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Учасниками проекту є 17 міністерств і відомств, міські ради шести приймаючих міст, дві міські та 26 обласних державних адміністра­цій, практично всі органи виконавчої влади всіх рівнів, всі види джерел фінансування — державний та місцеві бюджети, кошти інвесторів, кредитні та донорські кошти міжнародних фінансових організацій, кредитні ресурси комерційних фінансових установ. Цілком природно, що велика кількість учасників цього проекту потребує певних координуючих та узгоджених дій.

У зв’язку з цим хочу сказати, що ми розробили відповідну програму планового забезпечення. Насамперед на основі про­грамно-цільового методу, відповідно до вимог Закону України “Про державні цільові програми”, постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року затверджена Державна цільова програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Затверджена програма включає 21 завдання, які, своєю чергою, містять 835 заходів. Завдання і заходи програми сформо­вані на підставі вимог УЄФА, відповідних підписаних угод з прий­маючими містами, стадіонами, аеропортами, готелями, а також досвіду проведення попередніх чемпіонатів. Кожне завдання має відповідні конкретні показники та прогнозні обсяги фінансування по роках і в розрізі джерел фінансування. Наведу простий перелік цих завдань:

1)  будівництво нових та реконструкція діючих стадіонів для проведення в Україні матчів фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

2)  будівництво нових, реконструкція та дооснащення діючих тренувальних баз для забезпечення тренувань команд — учасниць чемпіонату;

3)  проектування, будівництво, реконструкція і ремонт аеро­портів;

4)  будівництво, реконструкція і ремонт залізниць;

5)  будівництво, реконструкція, ремонт за європейськими стандартами автомобільних доріг загального користування (між­міське сполучення);

6)  облаштування пунктів пропуску через державний кордон;

7)  створення сучасних систем для забезпечення надання послуг громадського транспорту навколо міст Києва, Донецька, Львова, Дніпропетровська, Одеси, Харкова та здійснення контро­лю за безпекою на дорогах, що ведуть до стадіонів;

8)  будівництво, реконструкція, переоснащення готелів, гуртожитків у містах та прилеглих до них територіях;

9)  забезпечення громадського порядку, гарантування без­пеки осіб, діяльність яких пов’язана з проведенням чемпіонату, протидія терористичній діяльності (головні виконавці — Міністер­ство внутрішніх справ України та Служба безпеки України за окремими галузевими програмами);

10)  створення сучасних систем надання допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

11)  забезпечення захисту прав інтелектуальної власності УЄФА та його комерційних партнерів;

12)  забезпечення надання необхідних медичних послуг належної якості та максимальної доступності;

13)  будівництво, реконструкція і ремонт ліній електро­передачі;

14)  створення оптимальних умов для роботи засобів масо­вої інформації та журналістів на основі запровадження найсучас­ніших інформаційно-телекомунікаційних технологій;

15)  будівництво, реконструкція та створення в містах Дніпропетровську, Донецьку, Києві, Львові, Одесі, Харкові та на прилеглих до них територіях, у населених пунктах за маршрутами руху учасників чемпіонату і туристів належної інфраструктури, розроблення спеціальних туристичних маршрутів;

16)  проведення необхідних робіт з реставрації та ремонту будівель театрів, музеїв тощо;

17)  забезпечення випуску сувенірної продукції з національ­ною символікою, путівників, географічних карт (різними мовами) та їх розповсюдження;

18)  забезпечення належної підготовки національної збірної команди України з футболу;

19)  створення атмосфери футбольного свята, зокрема шля­хом монтажу сучасних великих телевізійних екранів у всіх облас­них центрах, на курортах, у місцях масового відпочинку, фан-зонах;

20)  забезпечення підготовки та перепідготовки у навчаль­них закладах стюардів, волонтерів, працівників сфери обслугову­вання, медичних працівників та працівників правоохоронних органів;

21)  створення організаційних та правових умов для залу­чення інвестицій.

Наведене надає підстави для твердження, що програмою охоплено всі аспекти, необхідні для підготовки. На основі цієї програми розроблені міські галузеві та регіональні програми. Крім того, розроблений генеральний план розвитку інфраструктури, який узгоджено з УЄФА.

Ми теж розуміємо необхідність затвердження загально­державної програми законом України. Нині здійснюється ця підго­товка. Після визначення у травні приймаючих міст ми готові подати на розгляд Верховної Ради України проект закону про загальнодержавну цільову програму.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова голову Державної служби автомобіль­них  доріг України Вадима Миколайовича Гуржоса. Підготуватися заступнику голови Державної авіаційної адміністрації України. Будь ласка.

 

ГУРЖОС В.М., голова Державної служби автомобільних доріг України. Завданнями дорожньої галузі з підготовки до проведення фінальної частини Євро-2012 є будівництво нових автомобільних доріг та поліпшення транспортно-експлуатаційного стану існуючих автомобільних доріг.

Відповідно до галузевої програми підготовки доріг до обслуговування Євро-2012 прийняті такі основні принципи:

–  основні та резервні міста проведення футбольних матчів мають бути з’єднанні з Києвом та найближчими містами прове­дення футбольних матчів автомобільними шляхами державного значення з поліпшеним транспортно-експлуатаційним станом;

–  міста Київ та Львів мають бути з’єднані міжнародними дорогами з основними міжнародними пунктами пропуску через державний кордон і передусім у напрямку найближчих міст прове­дення футбольних матчів у Польщі — Варшави (переходи Ягодин, Рава-Руська, Устилуг) та Кракова (переходи Краковець і Шегині);

–  від кордону будь-якої сусідньої країни до будь-якого міста проведення футбольних матчів має бути забезпечена можливість проїзду дорогою державного значення з поліпшеним транспорт­но-експлуатаційним станом, наближеним до європейського рівня;

–  для зменшення транспортного навантаження на місто Київ необхідно побудувати передовсім південне півкільце Великої кільцевої дороги та південний мостовий перехід.

Всі ці завдання нині успішно виконуються. Єдина проб­лема — будівництво південного півкільця та південного мостового переходу. Скажемо так, воно частково виконується, але єдиний мінус — це те, що, скоріше за все, ми технологічно не встигнемо збудувати в районі міста Українки мостовий перехід.

У ході підготовки автомобільних доріг до обслуговування Євро-2012 заплановано побудувати 300 кілометрів нових доріг, реконструювати 263 кілометри існуючих і капітально відремонту­вати 4024 кілометри автомобільних доріг. Загальна вартість ремонтно-будівельних робіт становить 42 мільярди гривень, з них за рахунок державного бюджету — 15,8 мільярда гривень. До за­планованих робіт також належить капітальний ремонт під’їзних доріг до основних і запасних аеропортів, капітальний ремонт під’їз­них доріг до міжнародних автомобільних контрольно-пропускних пунктів, насамперед на кордоні з Польщею.

У 2008 році згідно з програмою виконано робіт на загальну суму 2,2 мільярда гривень. Фактично по будівництву ми виконали робіт на 613 мільйонів гривень, а по капітальному ремонту — на 1 мільярд 622 мільйони гривень. Залучено кредитних коштів між­народних фінансових організацій на 471 мільйон гривень, комер­ційних кредитів — на 28 мільйонів гривень. Отже, 500 мільйонів гривень у 2008 році ми залучили додатково до наших програм.

На 2009 рік заплановано видатки з Державного бюджету в розмірі 3,2 мільярда гривень, на будівництво і реконструкцію — 1,2 мільярда, на капітальний ремонт — 2 мільярди гривень. На продовження будівництва доріг в обхід населених пунктів, насам­перед у містах проведення фінальної частини чемпіонату Європи, Державним бюджетом окремо передбачено 500 мільйонів гривень.

У розвиток дорожнього господарства залучаються не­державні інвестиції та кредитні ресурси, передовсім від міжна­родних фінансових організацій. Досить непогано продовжується співпраця з Європейським банком реконструкції та розвитку, з  Європейським інвестиційним банком. Маємо надію, що най­ближчим часом підпишемо кредитну угоду із Світовим банком на покращення автомобільної дороги на ділянці від Борисполя до Лубнів (приблизно 129 кілометрів) і ліквідацію місць концентрації дорожньо-транспортних пригод на автомобільних дорогах загаль­ного користування. Є програма, що спрямована передовсім на дороги, які збігаються з вимогами до підготовки Євро-2012.

Проблемні питання, які ми на сьогодні маємо, вже були озвучені — це викуп земельних ділянок для нового будівництва, необхідність збільшення фінансування. Ми надали свої пропозиції, вони частково враховані в частині підвищення ставок акцизного збору, плануються ще деякі заходи для збільшення обсягу фінансування.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова заступника голови Державної авіаційної адміністрації України Кирила Ананійовича Поліщука. Підготуватися першому заступнику міністра культури і туризму України.

 

ПОЛІЩУК К.А., заступник голови Державної авіаційної адміністрації України. Шановний головуючий! Шановні учасники парламентських слухань! Підготовка аеропортів до Євро-2012 реалізується згідно з державною цільовою програмою. А сутність її полягає в тому, що ми повинні забезпечити на аеродромах прийом-відправку певної кількості літаків у відведений час, а про­пускна спроможність аеропорту — це прийом і відправка певної кількості пасажирів. Загальна вартість завдань і заходів, спрямо­ваних на підготовку аеропортів, становить 8,6 мільярда гривень, з них за рахунок коштів Державного бюджету України — 2,7 міль­ярда гривень, за рахунок інших джерел (місцевих бюджетів та інвесторів) — 5,9 мільярда гривень.

У 2008 році урядом профінансовано з Державного бюджету України близько 1 мільярда гривень, ми виконали майже всі робо­ти, що були заплановані державною цільовою програмою.

Серед аеропортів приймаючих міст обсяг коштів розподіля­ється таким чином:

–  державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” — 2,82 мільярда гривень: 120 мільйонів з Державного бюджету (реконструкція аеродрому, перону С, перону F) та 2,7 мільярда з інших джерел (реконструкція терміналу B, будівни­цтво нового терміналу, інфраструктури, під’їзної дороги і паркінгів);

–  міжнародний аеропорт “Дніпропетровськ” — 824 мільйони гривень: 360 мільйонів з Державного бюджету та 464 мільйони з  інших джерел. Як сьогодні вже зазначали, указом Президента України розблоковано питання надання аеропорту статусу юри­дичної особи, що дасть можливість здійснювати бюджетне фінансування;

–  комунальне підприємство “Міжнародний аеропорт “Донецьк” — 1,1 мільярда гривень: 774 мільйони на реконструкцію аеродрому і 419 мільйонів на реконструкцію терміналу, будівни­цтво нового терміналу та будівництво нових місць-стоянок;

–  державне підприємство “Міжнародний аеропорт “Львів” —778 мільйонів гривень: з Державного бюджету передбачається 684 мільйони на реконструкцію аеродрому, реконструкцію термі­налу і будівництво нового терміналу та 94 мільйони з інших дже­рел на розвиток інфраструктури;

–  комунальне підприємство “Міжнародний аеропорт “Харків” — 684 мільйони гривень: з Державного бюджету 249 міль­йонів на реконструкцію аеродрому і 435 мільйонів на реконструк­цію терміналу, будівництво нового терміналу;

–  міжнародний аеропорт “Одеса” — 1,2 мільярда гривень: з Державного бюджету — 0, за кошти інвестора 1,2 мільярда на реконструкцію аеродрому, реконструкцію терміналу, будівництво нового терміналу.

На інші резервні аеропорти буде витрачено 1 мільярд 52 мільйони гривень: 552 мільйони з Державного бюджету на реконструкцію аеродрому і 500 мільйонів на реконструкцію термі­налу та інфраструктури.

Якщо до 10 квітня в аеропортах не розпочнуться роботи, то вони, а відтак і міста, не будуть допущені до Євро-2012.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова першого заступника міністра культури і  туризму Владислава Вікторовича Корнієнка. Підготуватися на­родному депутату Коржу Віктору Петровичу. Будь ласка.

 

КОРНІЄНКО В.В., перший заступник міністра культури і  туризму України. Шановний Миколо Володимировичу! Високо­поважні учасники парламентських слухань! Серед багатьох складових підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу на Міністерство культури і туризму України як центральний орган виконавчої влади покла­дено відповідальність, контроль і координацію за кількома напря­мами. Міністерство несе відповідальність за координацію в межах своїх повноважень заходів, що здійснюються суб’єктами господа­рювання для розміщення гостей та учасників чемпіонату, а також здійснює координацію діяльності з розбудови туристичної інфра­структури, підготовки об’єктів культурно-мистецького, історико-культурного призначення та заходів культурно-мистецького спря­мування під час проведення чемпіонату з метою створення атмосфери футбольного свята.

Серед завдань, які я щойно назвав, найактуальнішим на даному етапі поточного року є питання контролю за будівництвом закладів розміщення гостей. Саме в цьому напрямі ми намагає­мося координувати наші зусилля спільно з Міністерством регіо­нального розвитку та будівництва України і саме в цьому напрямі є проблема, яку ми хочемо винести на парламентське обговорення.

З метою контролю за темпами будівництва готелів наказом міністерства за дорученням уряду створено міжвідомчу робочу групу з питань моніторингу реалізації інвестиційних проектів щодо будівництва та реконструкції готельної мережі в рамках підготовки до чемпіонату. Це відповідальність за організацію роботи щодо проведення спільних перевірок, моніторинг реалізації інвести­ційних проектів будівництва, реконструкції готельної мережі прий­маючих регіонів. До складу цієї моніторингової групи входять представники Міністерства культури і туризму України, Міністер­ства економіки України, Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства регіонального розвитку та будівни­цтва України, Федерації футболу України, представники приймаю­чих міст і регіонів.

Наголошу на кількох напрямах і проблемах, які виявлені моніторингом протягом минулого року. За результатами моніто­рингів та за оперативною інформацією з регіонів, будівництво і  реконструкція об’єктів, призначених для розміщення учасників та гостей чемпіонату, здійснюється з певним порушенням графіків, зазначених у генеральному плані інфраструктури. Заступник міні­стра економіки України Юрій Миколайович Вітренко наголосив на тому, що ключовим документом є Державна цільова програма під­готовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Ми подали до УЄФА генеральний план, в якому чітко встановлені графіки, і це, фактично, є нашим зобов’язанням з розбудови інфраструктури розміщення.

Нині основними проблемами щодо розбудови готельної інфраструктури залишаються:

–  відсутність фінансування, оскільки банки України з верес­ня минулого року практично не надають або зменшили обсяги кредитування, навіть у випадках, коли були повністю готові всі документи по об’єктах;

–  недосконалість законодавства щодо будівництва та земельних питань.

Зокрема, зміни, внесені у 2008 році до деяких законодавчих актів, не завжди позитивно вплинули на архітектурно-містобудівну діяльність. Значною мірою ускладнено процедуру підготовки доку­ментів, необхідних для прийняття рішень про надання в оренду земельних ділянок, збільшилася кількість необхідних погоджень. Ми знаємо про цю кількість, часом потрібно більше 60 погоджень з початку робіт до здачі об’єкта, це уповільнює отримання рішень про надання в оренду земельних ділянок та безпосередньо про­ведення будівельних робіт.

Підводячи підсумок, хочу сказати, що ми взяли зобов’язання побудувати 374 об’єкти розміщення: 64 гуртожитки будуються за рахунок Державного бюджету, решта — за інвестиційні кошти. Сьогодні постає питання посилення підтримки, бо конкретні ре­зультати розбудови готельної інфраструктури залежать від прий­маючих міст і регіонів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка.

 

КОРНІЄНКО В.В. Підводячи підсумок виступу, хочу сказати таке: під час нашого останнього спілкування з польською сторо­ною ми дійшли спільного висновку, що готуємо об’єкти не для Євро-2012, а, користуючись нагодою проведення чемпіонату, розбудовуємо Україну. Основним завданням нинішніх парламент­ських слухань є саме консолідація діяльності виконавчої та зако­нодавчої гілок влади з метою підтримки регіональної ініціативи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, переходимо до виступів представників фракцій і комітетів, від яких залежатиме, наскільки активною буде депутатська підтримка законодавчих ініціатив щодо Євро-2012.

Запрошую до слова народного депутата України, представ­ника фракції Партії регіонів, заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Коржа Віктора Петро­вича. Підготуватися Полохалу Володимиру Івановичу.

 

КОРЖ В.П., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (Партія регіонів). Шановні колеги! Шановний Миколо Володимировичу! Дякую всім, хто витримав цей марафон і не втратив зацікавленості до такого важливого питання. Хочу розпочати з того, що підготовка України до фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу більш як півтора року є невід’ємною частиною повсякденного життя нашої держави, широкого кола фахівців та громадськості. Проте в умовах максимальної концентрації уваги суспільства до цього питання, на превеликий жаль, ми не бачимо консолідованих зусиль усіх гілок влади щодо вирішення комплексу існуючих проблем. З метою проведення широкого обговорення цього пи­тання ще рік тому я і народний депутат Коновалюк виступили ініціаторами проведення нинішніх парламентських слухань та були підтримані керівництвом Верховної Ради України, але знадобився цілий рік для того, щоб ми з вами зустрілися сьогодні в цій залі.

Хочу звернути вашу увагу на те, що ще рік тому ми були стурбовані сповільненням темпів підготовки, особливо у площині законодавчої роботи. Нагадаю, що Президент України, який очо­лює координаційний комітет, називав остаточним терміном подачі необхідних законодавчих ініціатив та відповідних законопроектів, які нам усім відомі, 1 лютого минулого року. Гадаю, якби ми про­вели ці парламентські слухання рік тому, то змогли б запобігти низці негативних тенденцій, які нині мають місце при підготовці до Євро-2012.

Слід констатувати, що численні заяви про належне забезпе­чення підготовки, на мою думку, не зовсім відповідають дійсності. Ще й досі не розглянуто законопроекти, про які багато говорили, що регулюють питання оподаткування, загальнодержавну програ­му, про яку багато згадували, і всі погодилися, що її треба було затвердити ще в березні минулого року, а сьогодні виникають нові перепони. Хочу привернути вашу увагу до того, що при­близно 40 відсотків державних програм взагалі не фінансуються. Всі розуміють, що за цих обставин їм потрібен статус закону. Кому це не зрозуміло? Я просто дивуюся.

Відсутні зміни до Закону України “Про концесії на будівни­цтво та експлуатацію автомобільних доріг”, не зупинятимуся на цьому детально, бо про це вже багато сказано, до Закону, який я мав честь доповідати з трибуни Верховної Ради України у квітні 2007 року, “Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні”. Я вже не кажу про переліки та обсяги товарів, робіт, будівництв, оснащення спортивних споруд тощо.

Ганебним є той факт, що діюча влада і коаліція в минулому році не спромоглися розглянути у Верховній Раді України жодного законопроекту щодо Євро-2012. А запропонований перелік зако­нодавчих ініціатив уряду, який нам демонструють у розданому матеріалі, є не чим іншим, як введенням в оману депутатського корпусу і громадськості, оскільки у плані законотворчої роботи уряду на поточний рік жодного законопроекту щодо Євро-2012 немає. Їх немає і в плані четвертої сесії Верховної Ради України, яка триватиме аж до липня. На превеликий жаль, такі реалії сьогодення, які зовсім не схожі на те, що декларується.

Хочу додати, що на цьому тлі ми бачимо ігнорування реалізації переважної більшості доручень керівництва держави, які були дані ще рік тому. Зверніть увагу на те, що люди, винні у зриві виконання цих рішень, не понесли ніякої відповідальності. Про яку планову роботу можна говорити, коли лише в листопаді минулого року затверджено річний комплексний план заходів на 2008 рік? А відповідний план на поточний рік ще й досі відсутній. Усе ке­рується в ручному режимі, як це притаманно нинішньому уряду.

Про який прогрес або системну роботу можна говорити, якщо рівень фінансування з Державного бюджету України заходів Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, про що не раз вже згадували, тільки трохи перевищує 50 відсотків? Про проблеми нинішнього року докладно розповіли мери міст. Тому не будемо на цьому зупинятися.

В умовах непрозорих, на мій погляд, процедур, річної тяганини, на тлі зубожіння населення України влада майже вдвічі збільшує вартість реконструкції НСК “Олімпійський”, який, за існу­ючими розрахунками, стане одним з найдорожчих стадіонів у світі. Звертаю вашу увагу, що, за попереднім аналізом незалежних експертів, кошторис витрат на реконструкцію стадіону визнається завищеним.

Заслуговує на увагу й така “дрібниця”, як втрата Міністер­ством України у справах сім’ї, молоді та спорту 1,5 мільйона гривень, сплачених під час підготовки до конкурсу за ескізний проект, який не використано. Дивує й те, що за відсутності проекту реконструкції НСК “Олімпійський” уряд вже давно схвалив відповідний кошторис його вартості з точністю до копійки.

Користуючись нагодою, я вкотре звертаюся до уряду з про­позицією про передбачення в Державній цільовій програмі підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу Національного антидопінгового цент­ру, який, до речі, майже зупинив свою роботу, та Українського центру спортивної медицини, щоб їм знайшлося місце на тери­торії НСК “Олімпійський”. Без цих ключових установ проведення якісного чемпіонату просто неможливе.

Також необґрунтованим видається використання бюджетних мільйонів гривень міністерством і НСК “Олімпійський” на різні консультації та юридичні послуги.

Повірте, що цю сумну статистику можна було б продовжу­вати. Гадаю, представники Рахункової палати можуть більш детально зупинитися на таких прикладах.

Звертаю вашу увагу, що останнім рішенням збільшено видатки за Державною цільовою програмою підготовки та прове­дення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з  футболу на 6 мільярдів гривень з Державного бюджету і на 10,5 мільярда гривень з місцевих бюджетів. У нинішніх скрутних економічних умовах втрату інвестиційної привабливості та комп­лекс інших проблем, пов’язаних з підготовкою до чемпіонату, фактично намагаються покласти левову частку фінансового наван­таження не на інвесторів, як це планувалося і відбувається в  цивілізованому світі, а на плечі громадян України. Незважаючи на збільшення видатків для реалізації Державної цільової програ­ми підготовки до Євро-2012 на 2009 рік кошти нині сконцен­тровані лише у стабілізаційному фонді Державного бюджету України, до речі, на 2 мільярди гривень менше, ніж передбачено програмою на поточний рік. Не треба бути великим фахівцем, щоб зрозуміти, що стабілізаційний фонд у нашій державі наповне­ний не буде, це дуже сумнівне джерело фінансування програми.

Відсутність видатків у загальному фонді Державного бюджету України на реалізацію програми підготовки до Євро-2012 можна вважати втраченим пріоритетом для діючої влади та ігнору­ванням виконання наданих гарантій щодо проведення цього важливого форуму в Україні. Все це, шановні колеги, відбувається у 2009 році, який, за попередніми розрахунками, мав стати піковим щодо фінансування підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Перенесення цього піку на 2011 рік, на мій погляд, також не є обґрунтованим.

З огляду на викладене, вважаємо, що зазначена ситуація критична, незадовільна та загрозлива і з кожним днем віддаляє нас від виконання довіреної нам міжнародною спільнотою справи. Звертаюся до уряду і пропоную припинити популізм, оцінити реальний стан справ та забезпечити прозору і системну роботу всіх гілок влади з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Я глибоко переконаний, що лише конструктивна співпраця, чітке усвідом­лення того, що відбувається, щоденний моніторинг та оперативне вирішення існуючих проблем забезпечать ефективну підготовку до чемпіонату. А нам у цій ситуації необхідно об’єднатися задля досягнення поки що омріяної мети.

Шановні колеги! Закінчуючи, хочу сказати, що сьогодні вкрай необхідно:

–  прийняти низку першочергових законопроектів і в підсум­ковому документі чітко визначити відповідальних і терміни вико­нання програми;

–  забезпечити 100-відсоткове виконання рішень Президента України та уряду, які дадуть можливість оптимізувати фінансову ситуацію і сприятимуть вирішенню всіх нагальних проблем.

Для належного і ритмічного фінансування пропоную:

–  терміново забезпечити реалізацію відповідної програми через загальний фонд Державного бюджету України в сумі 6,3 мільярда гривень, як це передбачено державною програмою;

–  з метою забезпечення парламентського контролю і стиму­лювання ефективної роботи двічі на рік заслуховувати інформацію Кабінету Міністрів України з підготовки до Євро-2012 у Верховній Раді України і створити тимчасову слідчу комісію для перевірки дотримання законодавства при проведенні реконструкції НСК “Олімпійський”.

Вірю, що вирішення цих та комплексу інших питань відкриє нам шлях до проведення в Україні цього жаданого всіма нами футбольного свята у 2012 році.

Мої пропозиції прошу вважати пропозиціями до проекту рекомендацій парламентських слухань.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошується до слова голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Володимир Іванович Полохало. Підготуватися народному депутату Найдьонову. Будь ласка.

 

ПОЛОХАЛО В.І., голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (Блок Юлії Тимошенко). Шановний Миколо Володимировичу! Шановні учасники парламентських слухань! Хочу привернути вашу увагу до аспекту, який мені видається найваж­ливішим у плані того, буде чи не буде успішним Євро-2012 в Україні. Сьогодні згадували про споруди, інфраструктуру, а щой­но прозвучала критика діючого уряду, хоча норми закладалися ще в 2007–2008 роках. Зазначу, що використання інтелектуальної власності, а також маркетингових прав, медіаправ та інших комерційних прав на бренд чемпіонату Європи з футболу є, якщо ви знаєте, найважливішим джерелом прибутку УЄФА. Саме тому УЄФА дуже ретельно визначило вимогу щодо набуття цієї влас­ності, використання та захисту. Так, справді, успіх і організація проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу значною мірою залежатиме від ефективного захисту прав інтелектуальної власності.

Є закон, про який щойно доповідав мій колега. На жаль, Закон “Про організацію та проведення фінальної частини чемпіо­нату Європи 2012 року з футболу в Україні” містить частину першу статті 6, яка проголошує, що Україна гарантує захист прав інтелектуальної власності. Він готувався поспіхом, є непрофе­сійним і таким, який може створити скандальну ситуацію, якщо навіть Мішель Платіні уважно проаналізує реальний захист об’єк­тів права інтелектуальної власності торговельної марки в нашій країні.

Я привертаю увагу всіх — і урядовців, і присутніх, що рівно два роки тому Микола Володимирович був головуючим на парламентських слуханнях з питань інтелектуальної власності, де  на це звертали увагу, але, на жаль, розробники цього поспішного закону не включили до рекомендацій пропозиції, озвучені під час парламентських слухань.

Тому нині маємо численні випадки порушень прав інтелекту­альної власності УЄФА. Наприклад: Міністерство юстиції України, що видає свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації — міжнародного журналу “Євро-2012”, тим самим показує приклад, що можна реєструвати те, що вже є  власністю УЄФА. Це віртуальна власність, яка нині займає четверте місце у світі за прибутковістю. Це не власність Міністер­ства юстиції України і цих авторів, а власність УЄФА.

Підприємницькі структури розпочали налагоджувати випуск алкогольних напоїв, таких як “Медовуха-2012” і “Благов-2012”. Я  лише показую заявки, які на сьогодні зроблені, абсолютно не маючи на це права. Розпочинається випуск сувенірної, рекламної продукції, спортивного обладнання та інвентарю з незаконно нанесеною символікою УЄФА. Федерація футболу України також намагалася зареєструвати відповідний знак, подавала заявку, в  чому їй було відмовлено. Якщо ті, хто дбає про законність, порушують чинне законодавство, і ті, хто створює підстави для того, щоб наша країна потрапила у скандальну ситуацію, займа­ються цим на державному рівні, то що тоді вже казати про широкий загал.

Згаданий закон потрібно терміново доопрацьовувати. Там не визначені повноваження правоохоронних органів — МВС, Державної митної служби України, Антимонопольного комітету України, заходи щодо запобігання та припинення порушень прав інтелектуальної власності УЄФА, а також паразитичного марке­тингу, не визначені органи, які зобов’язані забезпечити виконання вимог УЄФА щодо порядку обігу квитків на футбольні матчі, не міститься заборона державної реєстрації юридичних осіб, використання прямого, імітованого чи часткового найменувань, чим буде порушено право інтелектуальної власності УЄФА тощо.

Комітет, а інноваційна діяльність і інтелектуальна влас­ність — це предмет його відання, зробив аналіз усього цього. Зазначу, що нині потрібно негайно доручити координаційній раді уряду доопрацювати цей закон, прийнятий у 2007 році антикри­зовою коаліцією, включивши до складу його розробників пред­ставників Міністерства освіти і науки України, Міністерства внутрішніх справ України та інших.

І ще. У нас є структура, якої немає в цілому світі, — Державний департамент інтелектуальної власності. Вгадайте, де він знаходиться? Це центральний орган, у Міністерстві освіти і науки України...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ПОЛОХАЛО В.І. ...при чому позиція міністрів тут чітка, і міністра економіки, і всіх інших.

І ще одне. Оскільки 21 листопада минулого року це питання розглядала РНБОУ, у Верховній Раді України було проголосовано запит, що протягом трьох з половиною місяців рішення РНБОУ з  цього питання не вводить в дію Секретаріат Президента України. Звертаюся до Віктора Андрійовича Ющенка з тим, що він порушив всі вимоги Конституції України і не відповів на запит Верховної Ради України щодо захисту прав інтелектуальної власності. Якщо ми і Секретаріат Президента України привернемо до цього увагу, то не буде того неочікуваного скандалу з контра­фактною, підробною продукцією.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Івановичу.

Запрошую до слова народного депутата з фракції Кому­ністичної партії України Андрія Михайловича Найдьонова. Підготу­ватися Володимиру Миколайовичу Стретовичу. Будь ласка.

 

НАЙДЬОНОВ А.М., секретар Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму (Комуністична партія України). Шановні учасники парламентських слухань! Тема проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року постійно перебуває в зоні пильної уваги громадськості. Європейський форум подібного рівня — унікальний шанс для будь-якої держави заявити про себе на весь світ, підняти міжнародний авторитет, розвинути загальнодержавну інфраструктуру і такі галузі народного господарства, як транспорт, туризм тощо.

Проте держава, яка після 1991 року бездарно втратила виробництво, сільське господарство та високий рівень розвитку продуктивних сил, навіть теоретично не здатна скористатися шансом, який надає Євро-2012. Світова фінансова криза лише підкреслила функціональну неспроможність державного апарату України впоратися з організацією підготовки до Євро-2012. Чвари посадовців, безглузде будівництво поблизу НСК “Олімпійський”, бійки за посади і фінансові потоки, намагання чиновників заро­бити на відкатах, відсутність чіткої вертикалі управління — це ті фактори, які майже повністю дискредитували Україну. Дуже дивно, що з нами й досі ведуть переговори. Однак якщо влада не  змінить своєї політики, то втрата Євро-2012 — питання найближчого часу.

Щодо конкретних проблем. Згідно із статтею 3 Закону “Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні” Кабінет Міністрів України має затвердити щорічний комплексний план заходів з підготовки та проведення чемпіонату. Хтось бачив чи, може, читав цей план? Не дивно, що місцеві органи виконавчої влади проігнорували вимоги статті 4 закону, яка вимагає від них затвердження щоріч­них планів заходів приймаючих міст з підготовки та проведення чемпіонату.

Однак і з тими документами, що є, також не все гаразд. Так,  Державна цільова програма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футбо­лу передбачала прогнозні обсяги фінансування програми в роз­мірі 126,4 мільярда гривень. Водночас постановою від 16 жовтня 2008 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до вищезгаданої програми, збільшивши необхідну суму до 159,98 мільярда гри­вень. Ці цифри були задекларовані перед фінансовою кризою. Нині, коли гривня втратила майже половину вартості, ніяких перерахунків не зроблено. Я вже не кажу про те, що багаторічна державна цільова програма не корелюється із Законом “Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні”, тому закон потребує змін.

Далі. Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Польща про співробітництво під час організації фіналь­ного турніру чемпіонату Європи з футболу УЄФА Євро-2012 під­писна прем’єр-міністрами обох держав 28 березня 2008 року в  Києві. Від Кабінету Міністрів України відповідальним за вико­нання положень угоди визначено Національне агентство України з  питань Євро-2012, яке ліквідовано Кабінетом Міністрів України у 2008 році. Разом з тим у Законі “Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні” чітко визначено, що органами управління з організації та проведення чемпіонату є Кабінет Міністрів України та централь­ні органи виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики з питань фізичної культури і спорту. Постає запитання: хто від української сторони координує співробітництво і відпові­дальний за виконання угоди в цілому?

До речі, нині на розгляд Верховної Ради України внесено п’ять законопроектів, а в парламенті Польщі зареєстровано більше 20 законодавчих ініціатив. Більшість запропонованих до розгляду законопроектів мають відверто лобістський характер, оскільки під прикриттям підготовки до Євро-2012 передбачають перерозподіл владних повноважень, безпідставні податкові пре­ференції, невмотивоване виділення земельних ділянок, з яких, у  кращому випадку, лише десята частина піде на цілі чемпіонату Європи. Ці законопроекти не мають системного характеру, вони вирішують лише локальні питання.

Підготовка до Євро-2012 стала…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте, будь ласка , 30 секунд.

 

НАЙДЬОНОВ А.М. …для нашої держави, де спотворена адміністративна, податкова системи, де жодне питання немож­ливо вирішити без хабара, і де кожний хоче керувати, але не відповідати.

Враховуючи викладене, фракція Комуністичної партії України пропонує:

1)  чітко визначити єдиний організаційний та координуючий орган з підготовки до фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року;

2)  опрацювати та узгодити всю законодавчу базу, на рівні законів та підзаконних актів, що регулює питання підготовки України до Євро-2012, з метою уникнення суперечностей, оскіль­ки наявні та ініційовані закони не вирішують усього комплексу проблем, які озвучені мною та моїми колегами з трибуни;

3)  враховуючи економічну кризу в Україні та зміну курсу національної валюти, переглянути заплановані обсяги фінансу­вання заходів на підготовку чемпіонату з метою приведення їх у відповідність з реальною ситуацією;

4)  створити умови для залучення до будівництва великих інфраструктурних проектів передовсім українських безробітних та вітчизняних виробників;

5)  доручити Кабінету Міністрів України, місцевим органам виконавчої влади затвердити щорічні комплексні плани заходів з підготовки та проведення чемпіонату Європи 2012 року.

Не все втрачено і ми ще маємо шанс виправити ситуацію, перетворивши підготовку до Євро-2012 на потужний локомотив оздоровлення економіки України.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, як ви бачите, я займаю толерантну позицію, але склалася ситуація, що декілька промовців не встигнуть виступити, якщо я надаватиму понаднормовий час для виступів.

Запрошую до слова представника фракції “Наша Україна —Народна самооборона” Володимира Миколайовича Стретовича. Підготуватися народному депутату України Валерію Володи­мировичу Писаренку.

 

СТРЕТОВИЧ В.М., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохорон­ної діяльності (Блок “Наша Україна — Народна самооборона”). Доброго дня, шановні учасники парламентських слухань! Майже два роки тому завдяки Федерації футболу України та особливо її  президенту, багатьом відомим політикам, спортсменам наша держава спільно з Польщею отримала право на проведення континентальної першості з футболу. Ця подія стала топ-новиною у всіх випусках новин, про неї заговорили хлопчики у дворах і  школах, парубки в пивбарах і спортивні функціонери у високих кабінетах. Вже сам факт визнання футбольних заслуг і надання українським вболівальникам можливості бути безпосередніми свідками безкомпромісних баталій грандів європейського футболу є успіхом.

На мою думку, у владних лаштунках надто довго раділи з   цього радісного факту, але не розпочинали нормальної, цілеспрямованої щоденної роботи з підготовки до чемпіонату Європи. Українське прислів’я “час котиться, як віз з гори — його не налигаєш” нагадувало про неповоротність втрачених можливостей. І лише грізний ультиматум з берегів Бернського озера змусив державних мужів і галактичного мера не грати вар’ята, а зайнятися справою. Нині здається, що небезпека втра­ти надії стати легендою футбольної історії вже позаду. Хотілося б, щоб так і було, але є сумніви.

Нинішні парламентські слухання доводять, що не все так просто в підготовці до Євро-2012. Так, подають сигнали наші польські брати, які за час перебування в європейській унії добре зрозуміли, що футбол — це гроші, то чому б їм не підказати, а по-нашому, “настукати” УЄФА, що в Польщі потрібно провести 6 матчів, а в неспокійній Україні — лише 2. Негарно якось вихо­дить, пшепрашем, панове: як за право проведення — змагалися разом, а отримавши його, розпочали доводити свою гоноровість. Гадаю, що численній армії штабістів Мішеля Платіні вистачить кебети ухвалити оптимальне, справедливе рішення щодо міст проведення змагань. А до польської бюрократії від спорту звер­таюся з проханням не бентежити наших любителів народної гри, бо вони — більша частина нашого народу, а між українським і польським народами останніми роками намітилася стійка тен­денція до солідарності, особливо щодо європейського майбут­нього України.

Для нас, українських політиків, митців, підприємців, спорт­сменів, зрештою, всіх громадян, успішне проведення Євро-2012 є  іспитом на державну зрілість, непростим випробуванням для управлінських кадрів і виробничого потенціалу, підтвердженням євроатлантичного напряму молодої динамічної держави. Вважаю, що лише після вдалого проведення футбольного форуму, без ексцесів, випадковостей, на високому рівні, з притаманною для українців гостинністю, ми, відкривши очі мешканцям заколисаної бабусі-Європи, покажемо, що на її східних теренах стає на ноги такий собі східноєвропейський тигр, і що його краще приручити, аніж постійно дорікати неспроможністю дресирувальників поді­лити гроші від виступу в цирку. Лише після підведення підсумків ми зможемо далі говорити про наше місце в Європейському Союзі, а у разі успішного проведення — провести восени 2012 ро­ку ще й чергові вибори до Верховної Ради України. Переконаний, що навіть у скептиків, яких нині чимало в Європейському Союзі, не вистачить аргументів зупинити наш поступ до об’єднаної Європи.

Водночас високі цілі покладають і високу відповідальність. Нині управлінський виробничий менеджмент України повинен демонструвати зразки ставлення до справи, здійснювати свою роботу максимально прозоро, через відповідні конкурсні процеду­ри, бо, як відомо, на нас висить клеймо корумпованої країни. Вище політичне керівництво зобов’язано показувати суспільству і  всій Європі єдину узгоджену позицію щодо підготовчих заходів до чемпіонату, без будь-якої штовханини за право бути першим. Футбол — явище аполітичне, за нього, як за державу, вболівають і білі, і червоні, і помаранчеві, і біло-голубі, а також ті, що не нале­жать до жодної партії.

Може трапитися, що на величне свято футболу в кризовий для держави період не вистачить коштів. Тож звертаюся до бага­томільйонної армії українських вболівальників, заможних і не дуже, на заході і сході, віруючих і атеїстів, літніх і юних, із закли­ком пожертвувати свої гривні і провести Євро-2012 за народний кошт, а після підрахунку прибутків отримати від держави свої кошти з відсотками. Єдина проблема: як переконати українців ще раз повірити в цей благий задум.

І на завершення бувальщина. Приїжджає чоловік з Києва, а  на вокзалі великий біл-борд з написом: “У Києві Євро-2012”. Каже: “Це ж треба, а вчора було лише 10”.

Бажаю вам, щоб Національний банк України не допустив такого падіння і здешевлення нашої національної валюти, а ми всі, громадяни 46-мільйонної держави в центрі Європи, після вдалого проведення європейського конкурсу футбольних майстрів стали іншими, тобто кращими, і після цього ні в кого — ні в Європи, ні у світу — не було сумнівів, що Україна як держава таки існує.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова народного депутата України від фракції БЮТ Валерія Володимировича Писаренка. Підготуватися Євгену Вікторовичу Самарцеву. Будь ласка.

 

ПИСАРЕНКО В.В., голова підкомітету Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя (Блок Юлії Тимошенко). Добрий день, шановні учасники парламентських слухань! Дуже добре, що сьогодні відбуваються парламентські слухання саме на  цю тему. Незважаючи на те, що ми досить довго перебували в політичних перипетіях, були відсторонені від процесу розвитку цієї події, то нині можна обговорити всі існуючі проблеми.

Щодо позиції фракції Блоку Юлії Тимошенко, то ми повністю підтримуємо зусилля уряду з підготовки Україною проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу. Відтоді як відпо­відний оргкомітет очолила Юлія Володимирівна Тимошенко, Україна досягла вагомих зрушень у підготовці до найважливішого спортивного заходу початку третього тисячоліття.

Регулярно збирається на засідання оргкомітет, прийнято Державну цільову програму з підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, яка містить конкретний перелік заходів. Виконання цієї програми дало змогу Україні в короткий термін зняти більшість зауважень УЄФА, які стосувалися проблеми знесення офісного центру біля НСК “Олімпійський” і початку реконструкції головного стадіону, створе­но систему органів виконавчої влади, яка відповідає за підготовку до фіналу чемпіонату Європи. Якщо в перші місяці минулого року Україні загрожувала втрата права на проведення Євро-2012, то енергійна політика уряду та особиста позиція Прем’єр-міністра України, яка тримала всі питання підготовки до чемпіонату під особистим контролем, привела до кардинальної зміни настроїв УЄФА в позитивну сторону.

Минулого року на реконструкцію НСК “Олімпійський” виділено майже 250 мільйонів гривень. Водночас проведення
Євро-2012 має стати каталізатором не лише для економічного розвитку України, а й для галузі фізичної культури та спорту, роз­витку дитячо-юнацького спорту. Буде смішно, якщо ми збудуємо сучасні стадіони і остаточно зруйнуємо дитячо-юнацькі майданчи­ки та спортивні школи.

Насправді є велика проблема в тому, що немає системи спортивної підготовки. Дуже шкода, що саме в столиці нашої Батьківщини, яка повинна бути прикладом для всієї країни, руйнується система дитячо-юнацького спорту, а мер вважає ефективним шляхом наповнення міського бюджету збільшення в  декілька разів плати за заняття в дитячих спортивних школах, гуртках. Хоча наразі мер співає і танцює, а от до справ розвитку спорту руки не доходять. Якщо йти таким шляхом, то заробимо копійки, а більше витратимо на лікування, боротьбу з підлітковою злочинністю. Своє слово щодо становища в Києві мають сказати насамперед правоохоронні органи, а в масштабах всієї країни по­трібно, навпаки, використати проведення Євро-2012 для форму­вання здорового способу життя у дітей та молоді.

Безумовно, необхідно вирішити багато питань. Нагальними проблемами залишаються будівництво стадіонів у Києві та Львові, підготовка транспортної інфраструктури, реконструкція аеропор­тів, побудова сучасних автомобільних доріг. Проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року має стати локомотивом економічного розвитку України і приносити дивіденди після чем­піонату. Треба скористатися досвідом Португалії та Китайської Народної Республіки, які провели відповідно попередній чемпіонат Європи та Олімпійські ігри, а нині мають значний зиск.

Водночас для поліпшення підготовки до Євро-2012 необхід­но посилити відповідальність обласних державних адміністрацій перед Кабінетом Міністрів України. Без єдиної виконавчої верти­калі буде важко виконати завдання підготовки до чемпіонату Європи. На моє глибоке переконання, для прискорення подо­лання фінансово-економічної кризи потрібно саме інвестування коштів у спортивні і транспортні об’єкти, будівництво та облад­нання яких дадуть змогу створити сотні тисяч нових робочих місць, нададуть Україні могутній поштовх вперед. Держава в цей важкий час повинна підтримати інвестора, надати йому податкові пільги, які сприятимуть збільшенню інвестицій у підготовку до чемпіонату.

Пропоную, щоб усі політичні сили залишили свої суперечки і  підтримали зусилля Кабінету Міністрів України. Це загально­національне завдання і виконувати його ми повинні разом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова голову Всеукраїнської громадської організації “Рада з питань туризму і курортів” Євгена Вікторовича Самарцева. Підготуватися Павлу Івановичу Цирулю.

Шановні друзі! Прошу вас, щоб ми закінчили до 18 години, надамо слово ще такій серйозній інституції, як Генеральна прокуратура України, а потім вже віце-прем’єр-міністр України відповість на запитання. Звісно, якщо у вас не буде застережень.

Євгене Вікторовичу, будь ласка.

 

САМАРЦЕВ Є.В., голова Всеукраїнської громадської організації “Рада з питань туризму і курортів”. Шановний Миколо Володимировичу! Шановні учасники парламентських слухань! Декілька років тому ми лише розпочинали розмову про Євро-2012 і про можливий економічний зиск для України. Всі говорили про  те, що це один з найпотужніших імпульсів для розвитку туристичної індустрії країни.

Нині, розробляючи Державну цільову програму та інші документи, ми сконцентрувалися передовсім на виконанні вимог УЄФА, а про стратегічні інтереси держави, про які говорили декілька років тому, зокрема про туризм, фактично забули. На мою думку, саме на програмі популяризації туристичного потенці­алу України, і це перша пропозиція, потрібно зосередитися при доопрацюванні державної цільової програми та відповідних законодавчих актів, бо це один з економічних чинників, на якому ми колись будували риторику підходу до Євро-2012.

Зверніть увагу, що популяризація туристичного потенціалу безпосередньо пов’язана з такою важливою, навіть критичною нині проблемою, як інвестиції для будівництва та реконструкції готелів. Шановні колеги! Більшість запланованих проектів до Євро-2012 — це девелоперські проекти. Це ті кошти, що вклада­ються лише в опис проекту, а потім відбувається пошук на внутрішньому чи зовнішньому ринку.

Лише кілька днів тому опубліковано дослідження Еконо­мічного форуму в Давосі про рейтинг туристичної конкуренто­спроможності держав. Україна нині посідає 113 місце щодо іміджу і  туристичного бренду. Чи може вона взагалі бути цікавою для іноземного туристичного інвестора? Гадаю, що ні. Саме тому ми маємо наполегливо і в найкоротший термін опрацювати кроки, які потрібно зробити для того, щоб переконати інвесторів вкла­дати кошти в проекти, передбачені підготовкою до Євро-2012.

Ще одна важлива позиція. Вже згадували про те, що, на жаль, недопрацьовано механізм сприяння будівництву та рекон­струкції готелів, про що говоримо вже декілька років, і всі знають, хто з цим пов’язаний, складові цього механізму. До речі, підготов­лено законопроект №3004, автор якого Кармазін, який найближ­чим часом треба прийняти, щоб дати чітку відповідь інвесторам, що вони зможуть отримати, якщо вкладуть кошти в будівництво та реконструкцію готелів.

Потрібно зосередити увагу на тому, що, на жаль, в Україні досі немає конкурентоспроможного середовища в галузі готель­ної індустрії. Нагадаю, що в Європейському Союзі діє директива, яка дозволяє країнам — членам ЄС встановлювати ПДВ на готель­ну послугу на рівні 5 відсотків. Більшість країн Європейського Союзу працюють саме за такою схемою. Це теж один з чинників, на якому будуються економічні плани інвестицій. Наші колеги з Польщі встановили на рівні 7 відсотків. Саме тому ми пропону­ємо і просимо народних депутатів якнайшвидше вирішити цю проблему і хоча б тимчасово запровадити знижений податок на додану вартість. Безумовно, це одна з найважливіших проб­лем, ми не раз подавали пропозиції щодо об’єднання туризму і готельного господарства в одну галузь, бо без цього ми можемо серйозно загальмувати підготовку готельної індустрії на найваж­ливішому етапі.

Потрібно також запровадити мораторій на будь-які спроби підвищення комунальних платежів для готелів, які здійснюються в  Києві, бо тоді ми фактично все зруйнуємо, оскільки нинішній кризовий стан взагалі не дає змоги модернізуватися готелям, для того щоб гідно зустріти Євро-2012.

І наостанок. Якщо ми дійсно хочемо отримати позитивний ефект у галузі туризму, треба прислухатися до порад експертів з  Давоса і відродити діяльність окремого центрального органу влади в галузі туризму, який плануватиме всі дії держави, особ­ливо на цьому найбільш важливому і критичному проміжку часу, яким буде 2009 рік.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова голову правління Всеукраїнської феде­рації роботодавців туристичних агентств, готелів та санаторно-курортних організацій Павла Івановича Цируля. Підготуватися заступнику Генерального прокурора України Віктору Вікторовичу Кудрявцеву. Будь ласка.

 

ЦИРУЛЬ П.І., голова правління Всеукраїнської федерації роботодавців туристичних агентств, готелів та санаторно-курорт­них організацій. Шановний головуючий! Шановні учасники парла­ментських слухань! Дозвольте привернути вашу увагу до таких проблем.

Перше. Більшість громадян і нині не розуміють, що таке Євро-2012 і які його можливості. Чому? Тому що досі чітко не прорахована користь для України і її конкретних територій. Немає розрахунків прибутку — немає і системних інвестицій. Вважаю, що слід провести розрахунки необхідних інвестицій, прибутків, і ці розрахунки повинні робити не наші чиновники, а серйозна консалтингова структура, що входить до топ-десятки світового консалтингу. Чому саме вони? Бо за нинішніх умов серйозні інвестори повірять лише такій структурі та її розрахункам.

Друге. Будівництво доріг, готелів, аеропортів — усе це розвиток туристичної інфраструктури Євро-2012. За грамотної реалізації, це інструмент створення національного туристичного продукту. Однак двигуном торгівлі, як відомо, є реклама, а рекла­ми Євро-2012 поки що немає. Що відбувається? Торік на всіх великих туристичних виставках у Берліні, Лондоні, Москві та Парижі на нашому національному стенді ані слова не було про те, що ми виграли право приймати Євро-2012, не було цього і в сум­но відомому ролику CNN. У 2008 році на розвиток туризму було виділено лише 23 мільйони гривень, цього року — 2,5 мільйона, тобто вдесятеро менше. Яким чином до нас має приїхати більша кількість туристів? Мені особисто незрозуміло.

Третє. Реклама самого продукту і його висвітлення у ЗМІ. Звертаюся до журналістів: висвітлення дуже слабке, інколи непро­фесійне. Немає соціально орієнтованої реклами про Євро-2012. Згідно із законом 5 відсотків площі рекламоносіїв мають відводи­тися на соціальну рекламу. У нас чомусь все пільгове місце під соціальну рекламу займає Президент, який вітає громадян з різ­ними святами. Ефективність такої реклами для країни — нуль.

Четверте. Уявімо, що ми все побудували — дороги, готелі, аеропорти. Просте запитання: а хто працюватиме? Адже в нас немає кадрів. Люди з дипломами є, а досвідчених кадрів немає. Чесно визнаймо: ефективний державний менеджмент підготовки до Євро-2012 практично відсутній. Необхідно вже сьогодні залу­чати на контрактній основі іноземних фахівців, які мають досвід проведення таких заходів, а також готувати національні кадри для менеджменту Євро-2012, у тому числі в закордонних навчальних закладах. На жаль, перспектив і тут немає. Вгадайте, скільки Україна послала фахівців навчатися за контрактом за кордон? Нуль.

Комітет громадського контролю “ЧЄ-12” з моменту створен­ня стверджував, що для України Євро-2012 стане: по-перше, національною ідеєю; по-друге, стимулом для початку структурної перебудови економіки; по-третє, майданчиком для об’єднання політичних сил у парламенті і за його межами. На жаль, бачимо, що поки Євро-2012 не став ні першим, ні другим, ні третім. Проте нам до снаги, і я в цьому переконаний, змінити ситуацію на краще.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова заступника Генерального прокурора України Віктора Вікторовича Кудрявцева. Після цього виступу будемо підбивати підсумки. Будь ласка.

 

КУДРЯВЦЕВ В.В., заступник Генерального прокурора України. Шановні народні депутати! Шановні учасники парламент­ських слухань! Отримавши право на проведення фінальної части­ни чемпіонату Європи 2012 року з футболу, наша держава взяла на себе відповідальне зобов’язання належно організувати та провести масовий спортивний захід світового масштабу. Насам­перед це зобов’язання виконати вимоги УЄФА щодо будівництва стадіонів.

Стан речей нині такий, виступи попередніх промовців про це свідчать, що не всі проблеми з організації в Україні Євро-2012 вирішені. Відомо, що підготовці стадіонів до проведення футболь­них матчів чемпіонату перешкоджають ряд обставин, які роблять неможливим виконання вимог міжнародних футбольних організа­цій щодо забезпечення безпеки глядачів на стадіонах, та неба­жання окремих суб’єктів господарювання йти назустріч державі.

Передовсім це стосується підготовки центрального стадіону України. Указом Президента України “Про Національний спортив­ний комплекс “Олімпійський” від 12 травня 1996 року Державне спортивно-виробниче підприємство “Республіканський стадіон” перейменовано на спортивний комплекс “Олімпійський”, якому надано статус національного спортивного закладу.

Зважаючи на провідну роль Національного спортивного комплексу “Олімпійський” щодо проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, органами проку­ратури в межах їх компетенції вжито заходів для припинення будівництва товариством “Юджин” торгово-розважального комп­лексу на Троїцькій площі перед НСК “Олімпійський”. Після пред’явленого Генеральною прокуратурою України позову щодо припинення будівництва та знесення добудованого комплексу між представниками державної влади та товариства “Юджин” досяг­нута згода щодо знесення торговельно-розважального комплексу. Наземна частина цього об’єкту вже демонтована, зважаючи на це  судові справи за позовами Генеральної прокуратури України закриті. Перебувають на завершальній стадії інші судові спори між органами державного управління та контролю і товариством “Юджин”.

Разом з тим, якщо проблема будівництва торговельно-розважального комплексу товариством “Юджин” на площі перед НСК “Олімпійський” вирішена, то залишилися проблеми стосовно господарської діяльності власників і користувачів інших земельних ділянок, суміжних з НСК “Олімпійський”.

Зокрема, у 2007 році Київська міська рада прийняла незаконні рішення про надання товариствам “Урал” та “Інтер­спорт” в оренду земельних ділянок площею 4 та 3 гектари. Слід зазначити, що ці ділянки належать до особливо цінних земель, але без згоди Верховної Ради України та з перевищенням повно­важень були вилучені Київською міською радою з використання НСК “Олімпійський” та навчально-спортивної бази “Атлет”.

Лише завдяки втручанню органів прокуратури скасовано незаконні судові рішення, якими було визнано укладений договір оренди земельної ділянки між товариством “Урал” та Київською міською радою та зобов’язано “Київзем” зареєструвати цей дого­вір. Крім того, Генеральною прокуратурою України підготовлено позови про визнання недійсним договору оренди землі, укладе­ного Київрадою з товариством “Інтерспорт”, а також про скасу­вання рішення Київради про надання земельних ділянок в оренду товариствам “Інтерспорт” та “Урал”.

Зверніть увагу, земельних ділянок, переданих у власність та користування фізичним і юридичним особам, навколо НСК “Олім­пійський” чимало. На ефективне вирішення цих спорів у судовому порядку потрібен тривалий час. На жаль, існує процесуальна мож­ливість оскарження практично будь-яких судових актів у вищих інстанціях, яких, як відомо, в господарському та адміністратив­ному судочинстві три. Зловживання правом оскарження судових рішень та ухвал призводить до довготривалих судових процесів, крапку в яких можна поставити лише через роки. Гадаю, вам відо­мі випадки судових спорів, розгляд яких триває до десяти років.

Такий спосіб вирішення проблем навколо НСК “Олімпій­ський” може призвести до зриву строків підготовки стадіону до проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року та неможливості виконання вимог УЄФА щодо організації чемпіонату і безпеки стадіону. З огляду на це, ми вважаємо, що для вирішен­ня проблем вилучення земельних ділянок та повернення їх у кори­стування НСК “Олімпійський” парламент має прийняти окремий законодавчий акт, яким передбачити спрощену процедуру вилу­чення та викупу земельних ділянок, що межують з НСК “Олімпій­ський”, для суспільних потреб і порядок розрахунків з колишніми землевласниками, закріпити право власності на ці земельні ділян­ки за державою. Цим самим законом можна вирішити проблемні питання щодо нерухомого майна, що розташовано на території НСК “Олімпійський” і є спірним. Нами підготовлені відповідні законопроекти, які ми готові надати для розгляду по суті.

Підсумовуючи сказане, хочу завірити учасників парламент­ських слухань, що органами прокуратури вживалися, вживаються і будуть вживатися всі необхідні заходи реагування на порушення закону щодо проведення та організації фінальної частини чемпіо­нату Європи 2012 року з футболу, а для вирішення проблем щодо підготовки цього заходу необхідні спільні та скоординовані зусилля всіх гілок влади, органів державного управління та місце­вого самоврядування.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, будемо підбивати підсумки. Запрошую віце-прем’єр-міністра України Івана Васильовича Васюника для відповіді на запитання. Єдине прохання, Іване Васильовичу, встиг­ніть за 5 хвилин, будь ласка.

 

ВАСЮНИК І.В. Шановний Миколо Володимировичу! Шановні учасники парламентських слухань! Передовсім дозвольте подя­кувати за конструктивні пропозиції, критику, бо, вважаю, що будь-який виступ і аргументи, які наводилися, є турботою про ефективну організацію підготовки і якісне проведення чемпіонату. Водночас хочу наголосити на тому, що я не поділяю позиції фаталізму та самобичування України і перед пресою, і перед собою. Можна, звичайно, опустити руки і плакати, що криза, але ми маємо ситуацію, яка вимагає рішучих дій і тяжкої праці.

Уряд високо цінує всі пропозиції, і я переконаний, Миколо Володимировичу, що найближчим часом усі вони будуть зведені в рекомендації парламентських слухань, які дуже допоможуть уря­ду в плануванні і реалізації завдань наступного етапу.

Хочу, з вашого дозволу, порушити декілька питань, які так чи  інакше пролунали з вуст майже кожного промовця і насправді є визначальними для нас і нашого успіху.

Передовсім дякую головам міських рад за партнерські сто­сунки. Ми знаємо, що на вас — все основне навантаження в цей непростий час. Ми цілком поділяємо підхід приймаючих міст щодо створення певних умов для фінансової самодостатності під час реалізації програми підготовки. Хочу лише нагадати, що не потрібно забувати вже зробленого і того, що планується. Лише в  2008 році аеропорти приймаючих міст, які залишаться вашим громадянам, отримали 1 мільярд гривень з Державного бюджету України.

Нагадаю, що Державним бюджетом України на 2009 рік передбачено перерахування до місцевих бюджетів 100 відсотків податку з власників транспортних засобів та 70 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища. Доречно нагадати й про те, що уряд виконуватиме свої зобов’язання щодо 50 відсоткового фінансування комунальних доріг, і в бюджеті цього року виділено 500 мільйонів гривень для облаштування та будів­ництва об’їзних доріг у приймаючих містах. Просто ще не настав час їх розподіляти. Настане час, і ви отримаєте відповідні рішення уряду.

Разом з тим, ми про це говорили на нещодавній зустрічі, є  питання щодо пропозицій частих чи нечастих змін державної цільової програми, а також інших програмних документів щодо підготовки до Євро-2012. Ми нещодавно, в серпні 2008 року, вносили зміни до державної цільової програми і, гадаю, що най­кращим та найефективнішим часом для нових змін буде травень, коли ми будемо знати чотири приймаючих міста.

Хочу нагадати, що за пропозиціями міст формувалися видатки місцевих бюджетів у 2008 році, це було в серпні. Міста виконали свою частину зобов’язань у такому процентному відно­шенні: Київ — 118 відсотків, Львів — 77, Харків — 72, а Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса — на рівні 32–33 відсотки.

Далі. Змушений відповісти на певні роздуми, лише не можу зрозуміти, в якій функції людина висловлювала роздуми щодо проблем підготовки. Я хотів би ще раз нагадати сьогодні, за рік після того, як у квітні минулого року уряд прийняв принципове рішення. Ще тоді про кризу ніхто не думав і не казав, що обсяг інвестицій у будівництво смуг аеропортів такий, що ніякий інве­стор ніколи не прийде в Україну і через десять років.

Дякую Віктору Вікторовичу Кудрявцеву за принципову позицію. Я мушу зачитати (на жаль, преси вже немає) останній висновок експертної комісії УЄФА з приводу НСК “Олімпійський”. На їхню думку, “присутність будь-яких інших власників земельної ділянки, яка належить НСК “Олімпійський”, окрім власника стадіо­ну, недопустима, а саме в межах периметру стадіону та на тих зонах, які будуть використовуватися для…”

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ВАСЮНИК І.В. “…і в разі прийняття міжнародних спортивних подій неминуче призведе до серйозних ускладнень з проведен­ням масових заходів”.

Існування таких ризиків неприпустиме, враховуючи головну роль київського стадіону для Євро-2012. У цьому контексті одним з пріоритетних завдань є забезпечення повного контролю менеджменту стадіону над багатоповерховою будівлею, що при­лягає до чаші Олімпійського стадіону і вписана ГНП у проектне рішення.

Не в плані дискусії з Віктором Петровичем Коржем, профе­сіоналізм якого я поважаю, а в плані відповіді на його зауваження скажу таке. Шановні колеги, починаючи з 2003 року, територія навколо НСК “Олімпійський” у буквальному розумінні відчужува­лася і розкрадалася. І ми деякий час перебували на межі прове­дення чи непроведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року. Це не жарти, а факти. Впевнений, що лише завдяки послідовній позиції Генеральної прокуратури України ми можемо вийти з цієї ситуації.

Шановний Вікторе Петровичу, я цілком підтримую вашу пропозицію щодо співпраці, але я не розумію такого підходу, як спілкування лише через пресу, надто напередодні засідання Наглядової ради. Я уважно занотовую всі думки пана Коржа, бо на  них, як правило, потрібно відразу давати відповіді на засіданні Наглядової ради. Зачитаю лише деякі з них, бо можна у всьому звинувачувати уряд, що ми щось прикрашаємо або намагаємося обманути, але для цього немає підстав.

Так ось, останній виступ перед засіданням Наглядової ради в кінці грудня. За словами пана Коржа, на поточний момент оцінка УЄФА ситуації, що склалася, більш-менш позитивна. Чиновники нарешті побачили рух, їм показали руїни перед НСК “Олімпій­ський”, закладено перший камінь стадіону “Львів”, хоча пан Корж думає, що це фікція. Будівництво львівського стадіону, Вікторе Петровичу, — не фікція. Він будується на повну потужність і через декілька днів його будуватимуть 1000 осіб, нині — 300 осіб. Він буде збудований, як і всі інші об’єкти.

Вибачте за надмірну емоційність, але вважаю, що виконання програми підготовки до Євро-2012 в умовах найскладнішого року для незалежної Української держави потребує спокою, твердого розрахунку і, ще раз наголошую, єдності, яку я сьогодні побачив, завдячуючи головуючому на парламентських слуханнях.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Васильовичу.

Шановні колеги! Підводячи підсумки, зазначу, що я теж за­доволений конструктивним характером дискусії. Підтримую ідею щодо виділення часу на парламентському засіданні для розгляду проблем підготовки до Євро-2012. Єдине, прошу урядовців, зо­крема представників низки міністерств, які виступали, активніше діяти, оскільки на сьогодні ситуація складається така.

Ми маємо законопроект про внесення змін з питань оподат­кування в період проведення фінальної частини Євро, підготов­лений Міністерством фінансів України, який ухвалено в першому читанні, комітет вже підготував його до другого читання.

Маємо законопроект щодо інвестиційної діяльності, ухва­лений в першому читанні та підготовлений до другого читання (подавало Міністерство економіки України).

Маємо непростий законопроект, бо були дебати в комітеті, про відчуження земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб, його готувало Міністерство охорони навколиш­нього природного середовища України, я переконаний, що він буде прийнятий.

Є законопроект “Про загальні засади розвитку державно-приватного партнерства в Україні”, підготовлений Міністерством економіки України, він теж поки що в комітеті.

Отже, загалом маємо чотири законопроекти. Є ще зміни до Бюджетного кодексу, про що я говорив, і беру на себе відпові­дальність, що найближчим часом ми винесемо цей законопроект на друге читання, оскільки він надзвичайно важливий.

Нині згадувалася низка серйозних законопроектів. Базовий законопроект щодо Євро прийняла ще Верховна Рада України попереднього скликання, а ось нову редакцію та зміни потрібно невідкладно готувати і подавати. Згадували низку законопроектів щодо системи місцевого самоврядування, на які ми в парламенті чекаємо. Тому, гадаю, не буде застережень, якщо ми щонаймен­ше половину пленарного тижня виділимо для розгляду цієї теми.

Ще одна позиція, про яку сьогодні мовилося. Впевнений, що вона не критична, а конструктивна, щоб ми оптимізували поба­жання і пропозиції, які подавали міністерства до державної цільо­вої програми. Я не критикую міністерства, було інше життя, кожне міністерство хотіло зробити як краще, але ситуація є такою, якою є.

Наприклад, дивлюся статтю стосовно ЗМІ — близько 1 мільярда гривень. Я нікого не критикую, але можу навести приклади, що ми в парламенті під кожний захід купуємо все найновіше для Держтелерадіокомпанії. Де воно дівається — ніхто не знає. Кожного року захід — ми купуємо все найновіше, потім все це найновіше зникає. Чи можемо ми сьогодні дозволити собі викинути 1 мільярд гривень з Державного бюджету на апаратуру тощо? Очевидно, потрібно пошукати, Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації перевірити, може, ця техніка десь захована в запасниках.

Скажімо, є цікава стаття, пов’язана з тим, що потрібно виділити 37 мільйонів гривень на створення атмосфери футболь­ного свята. Та воно й так буде свято, без бюджетних коштів. І люди святкуватимуть, і бізнес підтримає.

Можу назвати ще багато статей, які можна трішки оптимізу­вати. Таким чином, краще будувати інфраструктуру, допомагати містам і впевненіше себе почувати.

І, друзі, насамкінець. Ви маєте проект рекомендацій. Я по­просив комітет його сьогодні роздати не тому, що він готовий, а  тому що це лише проект. Звісно, що його потрібно серйозно доповнювати, і звертаюся до голови комітету, щоб ми на засіданні комітету врахували пропозиції тих людей, які сьогодні, на жаль, не встигли виступити, тих фахівців, які готові посилити проект рекомендацій парламентських слухань. Як тільки комітет усе це подасть, я переконаний, що Верховна Рада України ухвалить відповідне рішення, і ми матимемо рекомендації, за допомогою яких будемо рухатися далі.

Залишилося небагато, я з цього починав, 1185 днів до великого футбольного свята. Прогнозую, що, напевно, у цей період буде новий Президент України, можливо, зміняться уряд і Верховна Рада України, але внесок тих людей, які нині докла­дають усіх зусиль, щоб у 2012 році Україна була представлена на найвищому рівні, думаю, обов’язково згадається Україною, Євро­пою і всім світом, який буде із зацікавленістю спостерігати за цим європейським дійством. Переконаний, що нам потрібно трохи менше пафосу і більше реалізму, і за 1185 днів ми будемо свідками великого європейського дійства.

Дякую вам за роботу. Парламентські слухання оголошуються закритими.