ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

15 січня 2008 року, 16:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня ще раз, народні депутати. Я прошу реєструватися.

У залі зареєструвалися 339 народних депутатів України. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошується відкритим.

Шановні народні депутати України, у нас зараз по порядку денному розгляд наступного питання. Хотів би нагадати, що у нас їх декілька залишилося. 1144 – це проект Закону України „Про внесення змін до Закону України "Про державні нагороди України” щодо заснування нового ордену. Доповідач – Ставнійчук Марина Іванівна, і Каськів Владислав Володимирович буде співдоповідати.

Далі дуже важливе питання, яке стосується проекту Закону про внесення змін до пунктів 14 і 15 десятого розділу, так звані перехідні положення Земельного кодексу. Це питання ми обговорювали при прийнятті Закону України "Про Державний бюджет”, і дане питання вже частково унормовано і врегульовано. Одначе у нас внесено чотири законопроекти з цього приводу. Буде і Ткаченко, і Ващук, і Ткач, і Бевзенко доповідати відповідні законопроекти, так що на це піде левова частка часу задля врегулювання цього важливого у суспільстві питання.

Наступне питання, це питання Ключковський Юрій Богданович повинен доповідати, – внесення змін до 99 і 101 статей Закону України "Про вибори народних депутатів України” у частині унормування процесуальних термінів щодо розгляду питання про дострокове припинення повноважень народних депутатів. До речі, які ми домовилися розглянути у п’ятницю поточного тижня, а я саме веду мову про тих народних депутатів України, які зараз суміщають і мандат народного депутата України, і статус відповідного фахового працівника органів виконавчої влади України.

І останнє питання, яке буде доповідати Сергій Володимирович Сас, мова йде про внесення змін і доповнень до Регламенту Верховної Ради України в частині виконання положень Закону України щодо Кабінету Міністрів „Про Кабінет Міністрів України”, а саме, так звана „година запитань до українського уряду”. Таким чином, це той перелік запитань, які ми зараз на вечірньому пленарному засіданні повинні з вами розглянути. І з огляду на це пропонував би приступити до розгляду питання реєстраційний № 1144, а саме проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державні нагороди України” щодо заснування ордена „Свободи” та медалі „За врятоване життя”. У нас є доповідач, яким є заступник глави Секретаріату Президента України Ставнійчук Марина Іванівна, співдоповідач в нас голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Каськів Владислав Володимирович. Є відповідні висновки комітету і тому я пропоную розпочати процес обговорення даного законопроекту. Запрошую на трибуну заступника глави Секретаріату Президента України Ставнійчук Марину Іванівну.

Почали розгляд. Я думаю що... (Ш у м у з а л і). Добре. Якщо є пропозиція з процедури, я так розумію, розгляду, на три хвилини записатися. Будь ласка, прошу провести запис з процедури.

Гриневецький Сергій Рафаїлович, „Блок Литвина”. Будь ласка, Сергію Рафаїловичу.

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний Арсенію Петровичу, ми будемо розглядати досить серйозне питання. Я хотів би, можливо, перед розглядом цього питання ще раз реєстрацію провести, бо щось не відчувається така впевненість в тих голосах, які можуть затвердити такий важливий закон. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Сергію Рафаїловичу.

Мартинюк Адам Іванович, фракція комуністів.

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Ми вперше будемо слухати у цьому скликанні представника Президента. Мається на увазі, що вперше будемо розглядати законопроект, який подає глава держави, і мене цікавить, чому доповідає цей законопроект, ми з приємністю послухаємо нашу добру і давню знайому Марину Іванівну, яка не один раз в сесійній залі добре відстоювали інтереси тих органів, які вона представляла. Але, напевно, логічно було б, щоб представляв законопроект представник Президента не в Конституційному Суді, а представник Президента у Верховній Раді. Є такий представник Президента і нам би було б цікаво послухати, і подивитися на людину, яка представляє інтереси глави держави у Верховній Раді.

Я ще раз прошу, Марину Іванівну, правильно мене зрозуміти, ми з приємністю послухаємо і її, але вона за обов’язком, розподілом обов’язків є представником Президента у Конституційному Суді і Центральній виборчій комісії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна, фракція комуністів.

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Я хотіла б з цього приводу сказати наступне. По-перше, нам треба все-таки проаналізувати, що ми маємо з державних нагород. Арсеній Петрович! У нас є нагороди Верховної Ради України – це Грамота і Почесна грамота. Але, на наш превеликий сором, вона нічого не дає тим людям, які беруть як саму високу нагороду вищого законодавчого органу нашої держави, нам би продумати в положенні про цю грамоту, дійсно, якісь матеріальні заохочення цим людям. Бо можливо вони, виходячи з їх політичних поглядів в житті, все-таки удостоєні високих нагород Президента України, а ми з вами демократичний орган, ми можемо нагороджувати не зважаючи на політичні уподобання. І також хочу сказати, ми дуже поважаємо Марину Іванівну, але порядок є порядок і звичайно треба все-таки Секретаріату Президента бути дуже охайним по відношенню до таких …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко, фракція комуністів, Петро Степанович, будь ласка, Петро Степанович.

ЦИБЕНКО П.С.

Власне кажучи, те, що я хотів висловитись з цього питання прозвучало у виступі Адама Івановича Мартинюка і моєї колеги, я вважаю, що ті питання, які вони поставили, вона абсолютно правомірні.

Ну і більше того, коли мова йде про державні нагороди, а вони різні, то я хотів би, щоб побажання, скажімо, може на майбутнє до Секретаріату Президента. Я хотів би, щоб подання стосовно утвердження тієї чи іншої державної нагороди вони подавались окремо. Бо я не виключаю ситуації, коли народний депутат України може мати різне ставлення до двох нагород, які сьогодні пропонується і що йому тоді робити, як йому голосувати, якщо, скажімо, він підтримує запровадження однієї нагороди і не підтримує впровадження іншої. Тому таке побажання до Секретаріату Президента, щоб, скажімо, такі важливі питання, вони вносилися окремо, щоб не змішували одне з іншим. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Білорус Олег Григорович, „Блок Юлії Тимошенко”.

БІЛОРУС О.Г.

Шановні колеги, те що закон представляє Марину Іванівну Ставнійчук, це право Президента і ми тут не повинні дискутувати. Марина Іванівна заступник глави Секретаріату Президента. Інша справа, що не можна серіями ордени виносить в законі на затвердження Верховної Ради. Я розумію всю важливість медалі за врятоване життя, але що стосується ордену свободи, то про яку свободу мова йде. Треба було б, все-таки, по одному, по одній нагороді, в нас надто багато нагород і надто легко вони роздаються тим людям, які цього не заслуговують. Треба наводити порядок, а не створювати нові і нові ордени, і медалі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, час для обговорення саме процедурних речей вичерпано. Марина Іванівна, я запрошую вас на трибуну. І коротко хотів би, шановні колеги, прокоментувати, перше, це те що стосується доповідача. Ініціатор, а саме суб’єкт законодавчої ініціативи, а саме Президент України, відповідно до цієї книжки, яка називається „Регламент”, визначає доповідача. З огляду на це, Марина Іванівна Ставнійчук – є повноважним представником, так як на неї оформлені відповідні документи. А те, що стосується представника у Верховній Раді, я думаю, що він обов’язково з’явиться і також буде представляти відповідні законопроекти. Марина Іванівна, просимо, вам слово.

СТАВНІЙЧУК М.І.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати! 7 грудня 2007 року, керуючись статтею 93 Конституції України Президент України вніс до Верховної Ради повторно як невідкладний і просить розглянути позачергово Проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про державні нагороди України”, якими передбачається встановлення ордена Свободи і медалі „За врятоване життя”.

Як відомо, свого часу Указом Президента України від 18 серпня 2005 року за номером 1177 про вдосконалення нагородної справи було підтримано пропозицію Комісії державних нагород та геральдики при Презентові України щодо встановлення цих нагород.

Зауважу, що відповідно до пункту 5 частини 2 статті 92 Конституції України державні нагороди встановлюються виключно законами України. І, з огляду на це, Президент України і ініціює розгляд цього законопроекту у Верховній Раді України. Як я вже зазначила, мова йде про заснування двох додаткових нагород – ордена Свободи і медалі „За врятоване життя”.

Що стосується ордена Свободи. То передбачається, що орден присвоюватиметься громадянам і, громадянам України, і іноземним громадянам для відзначення особливих заслуг громадян в утвердженні суверенітету та незалежності України, консолідації українського суспільства, розвитку демократії, соціально-економічних і політичних реформ в державі, відстоювання конституційних прав і свобод людини і громадянина в Україні. Таким чином, мова йде про достатньо високу державну нагороду. На відміну від інших орденів у державі орден Свободи не матиме відповідних ступенів.

Що стосується медалі „За врятоване життя”. То так склалося, що на сьогодні в Україні немає такого рівня державної нагороди, яка б могла бути присвоєна за вчинки пов’язані з врятуванням життя людини, запобігання нещасним випадкам з людьми і таке інше, які здійсненні не лише військовослужбовцями і працівниками правоохоронних органів, а й іншими цивільними громадянами України. І, з огляду на це, є безперечно потреба у встановленні відповідної державної нагороди, щоб прості рядові громадяни України за вчинення ними геройських вчинків по спасінню людини, по спасінню життя могли б бути відзначені українською державою.

Зверну увагу, шановні народні депутати, що законопроект, у разі його прийняття, не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету України. Фінансування витрат на виготовлення ордена Свободи і медалі „За врятоване життя” буде здійснюватися у межах тих бюджетних видатків, які передбачаються щорічно у Законі України „Про Державний бюджет України” на виготовлення відповідних державних нагород.

Зверну також вашу увагу, шановні народні депутати України, на те, що цей законопроект був підтриманий Головним науково-експертним управлінням апарату Верховної Ради України в цілому. Дано позитивний висновок щодо законопроекту. І є висновок управління про те, що може бути взятий до розгляду Верховної Ради. І, крім того, підтриманий цей законопроект і Комітетом Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, який також рекомендує парламенту прийняти в цілому проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про державні нагороди”. І просила би вас з огляду і на те, що законопроект внесений до Верховної Ради України Президентом України, і з огляду на те, що він підтриманий відповідним комітетом і управлінням апарату Верховної Ради України, підтримати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марина Іванівна. Шановні народні депутати, відповідно до регламенту, я прошу записатися для запитань і відповідей до Марини Іванівни Ставнійчук. До десяти хвилин, будь ласка. Мовчан Павло Михайлович, фракція "Блок Юлії Тимошенко".

МОВЧАН П.М.

Дякую. Шановна пані Марино, я з таким запитанням, яке, власне, і повторює думку Олега Григоровича Білоруса. Чи не починаємо ми ревізувати все заново, коли ми вводимо і нові принципи, і нову хронологію? Коли ми починаємо не з часів, з того, коли унезалежнилася Україна, а хтось хоче її скоротити, цю відстань, зменшити її, і саме, можливо, ці є головні мотиви, щоб ми додавали ще нові ордени і нові відзнаки. Щоб це було позначено так само, як і купюра банківська, новим підписом, новим головою Національним банком, що ще якимось інші мотивації.

Мені здається, що в нас достатньо розроблена геральдика, розроблені всі комплекси нагород, які ми схвалювали Верховною Радою. Ми, як кажуть, тут довгий час полемізували, проводили апробацію і нарешті ми, як кажуть, весь набір державний який необхідний був , і атрибутика була прийнята…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу Марино Іванівно.

СТАВНІЙЧУК М.І. Можна відповідати, так?

Шановний Павло Миколайовичу, я думаю, що поділяти вашу позицію, мабуть, не варто, тому що з рештою йдеться про вдосконалення відповідної нагородної справи в Україні. І те, що сьогодні пропонується запровадити дві нові нагороди жодним чином не перекреслює ту систему нагород, яка на сьогодні існує в український державі.

Більш того, даючи пояснення по цьому законопроекту, я звернула увагу на особливість, яка пов’язана, скажімо, з медаллю, яка за „Врятоване життя”, і мова ідеться про те, що на сьогоднішній день в Україні якраз за врятоване життя передбачено нагорода, отак склалося в системі нагородній, склалася ситуація, що передбачені відповідні нагороди лише для певної категорії осіб. Мова іде про військовослужбовців і працівників правоохоронних органів. Ми з вами часто бачимо в засобах масової інформації, що просто геройські вчинки роблять не тільки дорослі громадяни, а й навіть діти, допомагаючи у тих чи в інших скрутних ситуаціях.

Так само відбувається і ситуація з тим, що …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу наступне запитання Рижук Сергій Миколайович, фракція Партія регіонів.

РИЖУК С.М.

Дякую. Рижук фракція Партія регіонів, Житомирщина.

Шановна Марина Іванівна, оскільки ми зараз працюємо і наступний тиждень і питання такі злободенні для держави, чим викликано, що глава держави назвав цей проект закону невідкладним. В чому його невідкладність полягає? Поясніть, по-перше.

І по-друге, переді мною... видали два законопроекти. Один законопроект – вето Президента на те, що Верховна Рада пропонувала запровадити, значить, „почесний працівник місцевого самоврядування”, „льотчик-випробовувач”, у нас лишилося ще єдине - це літаки, які можна і є кому випробовувати. Тобто, з одного боку, ми ветуємо те, що так важливо для нас, з іншого боку, я не можу зрозуміти невідкладності в ордені Свободи.

Дякую.

СТАВНІЙЧУК М.І. Розуміючи всю підоснову вашого запитання, хотіла б сказати, що це право Президента, надане Конституцією, визначати йому статус законопроекту, який подається до Верховної Ради. Крім того, хотіла б зауважити, що цей законопроект, наданий до Верховної Ради разом з іншими низкою майже півтора десятки законопроектів. І це вже справа Верховної Ради України, як вона формує порядок денний і які законопроекти включає в перший день роботи, другий і третій день роботи сесійного тижня. Сподіваюся, що і інші законопроекти, які будуть внесені… які внесені вже на сьогодні Президентом України, будуть розглянуті Верховною Радою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Камчатний Валерій Григорович, „Блок Юлії Тимошенко”.

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Дякую. Шановна Марина Іванівна, по-перше, я особисто підтримую встановлення цих двох нагород. Але разом з тим є таке запитання. Ви у своєму виступі нагадали про існування так званої Концепції вдосконалення нагородної справи. Я дуже гарно пам’ятаю цей документ, свого часу я його також реалізовував, будучи керівником апарату Харківської облдержадміністрації.

І тому питання: які подальші шляхи будуть по реалізації цього документа, зокрема тих негативних явищ, які згадав пан Білорус?

І по-друге, чи бачите ви сенс у тому, щоб розширити склад Комісії з питань нагород не тільки за рахунок участі депутата від "Нашої України" Кириленка, а, скажімо, і від інших фракцій? Свого часу наша фракція подавала мою кандидатуру до складу цієї комісії. Але навіть не те що не включили, навіть відповіді не дали з Адміністрації Президента, вірніше, секретаріату. Дякую.

СТАВНІЙЧУК М.І. Відповідаючи на ваше питання, повинна зауважити, що концепція, яка затверджена відповідним указом Президента, визначає цілий ряд принципів, на яких повинна вдосконалюватися нагородна справа. Мова іде і про об’єктивність, і про справедливість, і про виключно колегіальний розгляд цих подань.

На теперішній час у секретаріаті Президента переглядається структура секретаріату Президента України, в тому числі і розглядається і буде оновлений склад відповідних органів, комісій, дорадчих у тому числі, які створюються при Президентові України. У мене немає сумніву, що склад відповідної комісії також із нагород і та комісія, яка вирішує питання, буде оновлено з врахуванням необхідності представницького характеру цього органу при Президентові України. Це об’єктивна реальність.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Табачник Дмитро Володимирович, фракція Партії регіонів.

ТАБАЧНИК Д.В.

Шановний головуючий, шановна Марина Іванівна! Перше уточнення. Ви сказали, що це буде єдиний орган, який не буде мати ступенів. Це помилка, у нас існує орден Данила Галицького, який не має ступенів. Але суть не у тому. На мою думку, внесений законопроект носить ознаки руйнування нагородної системи, тому що не має навіть сегменту нагороди, які б не дублювали, і дублювання це, в першу чергу.

А, по-друге. Скажіть, будь ласка, якщо раніше врятоване життя пожежником, міліціонером відзначалося орденом „За мужність”, для чого знижувати це до статусу медалі? Невже, з вашої точки зору, є щось більш цінне, ніж врятоване людське життя. Можливо, така позиція Президента? Тоді вона мені зовсім незрозуміла.

СТАВНІЙЧУК М.І. Дмитре Володимировичу, ви абсолютно неправильно коментуєте те, що я сказала. Мова йде про те, що на сьогодні склалася така ситуація, що для ордену „За мужність”, про який ви тільки що сказали, законом встановлена певна категорія суб’єктна щодо осів, які нагороджуються цим орденом. І з огляду на це пропонується усунути ту прогалину, яка сьогодні існує у законодавстві, бо не лише працівники правоохоронних органів і військовослужбовці борються за життя людини у тих чи інших ситуаціях, а й рядові громадяни.

Більше того, орденом Свободи чи з запровадженням ордена Свободи не руйнується, а доповнюється система нагород і доповнюються ті підстави, розширяються ті підстави у нагородній справі, за які отримують нагороди не лише громадяни України, а іноземні громадяни.

І зверну увагу, що подібний орден існує у багатьох країнах світу, і вам це добре відомо, оскільки ви як історик і фахівець у цих питаннях займалися цим питанням предметно.

І думаю, що в Україні добре було б мати таку нагороду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондик Валерій Анатолійович, Партія регіонів.

БОНДИК В.А.

Шановна Марія Іванівна, дякую за ваше таке ґрунтовне роз'яснення, але є запитання. Ну, дійсно, якщо орден Свободи вводиться і відзначаються іноземні громадяни, може, Президенту не терпиться вручити орден Свободи за розвиток демократії своєму куму там за таку перемогу в Грузії, може бути, а може і не бути.

Щодо медалі „За врятоване життя”, то я вважаю, що це дуже фахова пропозиція, але потрібно розробити положення про нагородження, чи Президенту також не терпиться нагородити когось номером один? Так я пропоную нагородити номером один медаллю Віктора Андрійовича Ющенка, який штовхав пожарну машину, поки вона не вперлась в сосну.

СТАВНІЙЧУК М.І. Валерій Анатолійович, користуючись можливістю, хотіла би вас попросити: коли мова йде про Президента України, яким би не було його прізвище, завжди ставитись до цього інституту в державі з повагою. Це не зайве кожному народному депутатові. (О п л е с к и)

Що стосується і нагород іноземних громадян, то я повинна зауважити, що у разі тому, коли Верховна Рада України прийме відповідне внесення змін до закону і будуть запроваджені відповідні нагороди, про які йдеться, безперечно, що на основі закону Президентом України буде затверджено статут про одну і про іншу нагороду, де це буде чітко визначено – характер нагороди, коло осіб, які нагороджуються, і всі питання, які повинні врегульовуватись у статутах про нагороди.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє запитання. Шевчук Сергій Володимирович, „Блок Юлії Тимошенко”.

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. У мене одне запитання: скажіть, будь ласка, а скільки осіб, громадян України, не громадян України, отримали по указах Президента ордена і медалі в 2006 і 2007 році? Чи велика це кількість, чи маленька це кількість? Чи, може, дійсно, є підстави збільшити кількість орденів і таким чином примножити кількість нагороджених Президентом Ющенком? Буду вдячний за відповідь.

СТАВНІЙЧУК М.І. Повинна зауважити, шановні народні депутати України, що тенденція у нагородній справі чи в нагородженнях і громадян, і іноземних громадян є такою, що… до збільшення, скажімо так, нагород. Ну, до прикладу приведу вам інформацію по нагородах – ордену „За заслуги”. У 2007 році орденом I ступеня було нагороджено 49 осіб, II ступеня – 133, III ступеня – 776. Подібна статистика значно менше, звичайно, стосується ордену Ярослава Мудрого. Це середній показник, і тенденція йде до певного збільшення. Але я думаю. Що певний орден, певна державна нагорода має свою сферу як суб’єктів нагородження, так і сферу в громадському житті, за успіхи в досягненні в якій і відбуваються ті чи інші нагороди.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Марина Іванівна.

Сергій Рафаїлович, зараз буде доповідати Каськів. Після Каськіва – знову запитання-відповіді. Потім ви будете мати можливість висловитись. Я все бачу. Шановна Марина Іванівна, дякуєм.

Співдоповідач – Каськів. Будь ласка, я запрошую на трибуну. Владислав Володимирович, будь ласка, на трибуну. Співдоповідь підкомітету.

КАСЬКІВ В.В.

Шановний пане Голово, Марина Іванівна, шановні народні обранці! Перша за все, я стою вперше на цій трибуні, тому хочу вам подякувати за цю честь і за можливість, всім без виключення. І звернутися до вас з рішенням щодо законопроекту „Про державні…”, проект внесення змін до Закону України „Про державні нагороди України”.

Комітет з питань державного будівництва і місцевого самоврядування 10 січня цього року на своєму засіданні розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України „Про державні нагороди України”, внесений Президентом України Віктором Ющенком і визначений ним як невідкладний. Реєстраційний номер 1144 від 07.12.2007 року.

Метою законопроекту є розширення системи державних нагород України шляхом встановлення нових державних нагород, зокрема ордену Свободи і медалі „За врятоване життя”.

Науково-експертне управління Верховної Ради України представило свій висновок. Він не розглядався комітетом, але від 14 січня 2008 року в своєму висновку висловив ряд зауважень до законопроекту і вважає, що за результатами розгляду в першому читанні проект закону України про зміни до Закону України „Про державні нагороди України” може бути взятий за основу.

Під час обговорення на засіданні Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування народними депутатами України, членами комітету було прийнято рішення: рекомендувати Верховній Раді України при розгляді в першому читанні прийняти даний законопроект за основу та в цілому.

Прошу розглянути і готов відповісти на ваші запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, запитання, 5 хвилин, прошу записатися. Зарубінський Олег Олександрович, Блок Литвина.

ЗАРУБНСЬКИЙ О.О.

Прошу передати слово Сергію Рафаїловичу Гриневецькому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Увімкніть Гриневецького.

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. Дякую.

Шановний колего, аргументуйте, будь ласка, невідкладність цього закону і чим аргументував Президент, що треба його сьогодні саме розглядати?

КАСЬКІВ В.В. Ну, перш за все, я можу повторити тезу Марини Степанівни про те, що право визначати невідкладність законопроекту є прерогатива Президента, передбачено відповідними нормами законодавства. А що стосується суті цього питання, то, звичайно, це не компетенція комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування – визначати, чому Президент вважає цей закон невідкладним.

Тому, я думаю, що питання адресоване неправильно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доній Олександр Сергійович, "Наша Україна - Народна Самооборона".

ДОНІЙ О.С.

Дякую. В Україні є колекціонери нагород. Ну, зокрема пан Червоненко, здається, вже власник колекції майже всіх орденів і медалей української держави. А, очевидно, є винятки, як баба Параска, яка також є орденоносцем. А можна запитання: а чим не влаштовує існуюча система, що конче необхідно засновувати ще один… одну державну нагороду для того, щоб комусь було приємно просто брати участь у церемоніальних процедурах.

Дякую.

КАСЬКІВ В.В. Знаєте, я недавно лише є членом цього парламенту, але я з великою відповідальністю як громадянин України і з великою пошаною ставився до любого атрибуту цієї держав… державності української. І до неї, в першу чергу, належать державні нагороди.

Я, шановні колеги, не завжди розділяю також своє ставлення особисте як громадянина до тих людей, які нагороджуються цими нагородами, але я вважаю, що це нагороди країни, які… кому і як і в якому порядку нагороджувати, визначаються відповідними державними інститутами, зокрема, Президентом України.

Тому, на жаль, я також по суті не буду коментувати не зовсім доречний, на мій погляд, закид, який дискредитує саму ідею української державності і її атрибутів, але вважаю, що орден Свободи і медаль „За врятоване життя” це є абсолютно адекватні державні нагороди для того, щоб… і є багато достойних співгромадян України…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рева Дмитро Олексійович, Партія регіонів .

РЕВА Д.О.

Прошу передать слово Табачнику Дмитру Володимировичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Табачник Дмитро Володимирович.

ТАБАЧНИК Д.В.

Шановний пане доповідачу, змушений ще раз повернутися до того, що система державних нагород, вона повинна будуватися, в першу чергу, фахівцями. Вважаю, що пропозиція створити медаль „За врятоване життя” є блюзнірською, тому що вона знижує вагу врятованого життя з ордену до медалі.

Для пані Ставнійчук читаю з Закону „Про державні нагороди”: „Ордени „За мужність” I, II, III ступеню для відзначення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисті мужність (героїзм), виявлені при врятуванні людей”. І цей орден вручали навіть дітям, які рятували своїх колег, родичів на пожежі або від потопання.

Тому ця медаль абсолютно не потрібна і не варто робити вигляд, що ви вдосконалюєте систему державних нагород.

КАСЬКІВ В.В. Дмитро Васильовичу, якщо ви навіть не згідні із запропонованою нагородою, із прийняттям цього закону, то це абсолютно не означає, що установлення такої нагороди є блюзнірством.

Я думаю, що ваша оцінка є неадекватна. І, я думаю, що якраз цьому парламенту потрібно буде прийняти рішення, чи відповідає вона, чи потрібна вона системі державних нагород, чи ні. А ваша оцінка є просто недоречною.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Герман Ганна Миколаївна, Партія регіонів.

ГЕРМАН Г.М.

Я не знаю, чи розділяєте ви мою оцінку, але, мені здається, що державна вся наша система нагородна нагадує такий „піджак Брежнєва”, де багато здевальвованих нагород, якими нагороджують людей з приводу і без приводу.

Коли у 2004-2005 році ви керували „Порою”, яка тероризувала багатьох моїх політичних побратимів, це була свобода по-вашому. Ви приватизували це слово „свобода”. Чи тепер тим орденом ви будете нагороджувати лише тих, хто розуміє свободу по-вашому? Дякую.

КАСЬКІВ В.В. Шановна пані Ганно, я скажу так, що свободу в одинаковій мірі не спинити як для нас, так і для вас.

А що стосується нагород, то я вам скажу, що я перед тим, як удостоївся честі бути вашим колегою, народним депутатом, працював у Секретаріаті Президента. І я пам’ятаю тодішню ініціативу відразу після перемоги демократії, яку назвали помаранчевою революцією, удостоїти багатьох активних учасників цього процесу державними нагородами. І пам’ятаю політичну позицію і Президента зокрема, і багатьох лідерів цього руху народного про те, що вони ще не вважають себе достойними цих державних нагород.

Так що це відповідь вам пряма, не словом, а ділом на ваше запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо щиро.

Шановні колеги, я прошу записатися на обговорення від фракцій. Прошу запис на обговорення.

Папієв Михайло Миколайович, фракція Партії регіонів. Михайле Миколайовичу, кому? Табачник Дмитро Володимирович буде? З трибуни, так, Дмитре Володимировичу. Запрошую.

ТАБАЧНИК Д.В. Шановний головуючий, шановні колеги, система державних нагород в Україні почала будуватися в 95 році, і за 13 років зусиллями трьох каденцій Верховної Ради набула достатньо оформленого, цивілізованого вигляду, тому що врахувала кращі зразки європейських нагородних систем. І саме тому була побудована на основних символах, пов’язаних з персональним характером цієї нагороди, багатоступеневістю і таке інше, що є наявним в більшості з 193 нагородних систем різних країн світу. Чому на сьогоднішній день я, наприклад, заперечую проти встановлення цих нагород і говорю, що їх заснування буде руйнуванням нагородної системи.

Аспект перший. Вищим орденом України був орден Ярослава Мудрого, і цінність його полягає в тому, що він обслуговував не лише внутрішній нагородний аспект, а й зовнішній. Понад 60 глав держав, зокрема і Президентом Ющенко, були удостоєні ордена Ярослава Мудрого саме зі статусом найвищої державної нагороди України. Тепер, коли пропонується ця зміна до закону, треба пояснити Вацлаву Гавелу, Адамкусу, президенту Шираку і багатьом іншим, чому їхня нагорода не є вже вищою.

По-друге. Немає сфери сегменту для цієї нагороди. Саме тому нагородна дефініція складена з двох частин: перша списана з ордена „За заслуги”, друга списана з ордена Богдана Хмельницького. І це говорить про те, що немає сегменту, який би описував і відзначав цей орден. Я вже не кажу про дублювання цих дефініцій нагородних, що є найкращим аргументом на непотрібності цієї нагороди.

По-друге, чому я дозволив собі різку оцінку? Вдумайтесь самі, у нас є чітко по закону орден „За мужність”, яким нагороджується людина за врятоване життя. І абсолютно переконаний, що немає в жодній нагородній системі більшої цінності, ніж врятоване життя. Нам тепер пропонують це знизити до спеціальної медалі.

В чому була найбільша вада радянської нагородної системи? Вона була надзвичайно бюрократизована і абсолютно волюнтаристська. Людину могли за одну і ті ж самі заслуги нагородити орденом Трудового Червоного Прапору, Дружби народів, „Знак пошани”.

А у Франції ні Луї Пастер, ні Поль Бельмондо не може стати кавалером Почесного легіону, якщо він не має нижчої ступені. Саме так була побудована.

Я думаю, що цей законопроект треба відправити на доопрацювання і, якщо вже засновувати, то вперше Верховна Рада одержує без опису і без зображення нагороду. Згадайте депутати, як ви затверджували орден Данила Галицького. Було надано описання, розмір, розмір стрічки, кольорова... А це все просто неповага до парламенту і внесення не підготовленого…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін Станіслав Михайлович, "Наша Україна - Народна Самооборона". Будь ласка, будь ласка.

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний Арсеній Петрович! Шановні колеги! Шановні громадяни України. Поза всяким сумнівом сьогодні маємо можливість обговорити, а чи вистачає молодій українській державі, якій тільки 16 років нагород, а чи замало?

Ми це питання в принципі ніколи не обговорювали, але хочу нагадати, що все, що ми робимо, це не для політиків, а для українського народу і для статусу і іміджу України. З огляду на те, давайте не приміряти все, що твориться у цьому залі виключно для себе, а давайте подумаємо про тих людей, які, очевидно, повинні бути пошановані так само, як через нагороди повинна бути пошанована молода українська держава.

Так от, трішечки про історію наших нагород. За 16 років, хочу доповісти вам, що до 2004 року, отже добрих 14 років усю канву нагородну ткали очевидно два попередні Президенти, їхні служби. І десь до певної міри ми маємо різних героїв, герой України Лук’яненко і герой України зернотрейдер, яка десь переходила по фракціях, її сьогодні в нас немає. Тому нагороджується людина, а от як ми нагороджуємо, це питання трішки інше, це перше. Друге, мені видається, що мати орден почесного легіона Франції, як міжнародну нагороду, це є звичайно велика честь і чому орден Свободи не може бути в Україні саме для такої мети. Чи хтось порахував, чи в нас забагато нагород, чи замало.

Я сьогодні під час цієї дискусії чомусь згадала наше ранішнє засідання. Ми так само говорили про нагороду, про нагороду Верховної Ради вчителям. Адже вчитель з великої літери це, мені видається, щось друге після батька. Так от, шановні друзі, що ми тут сьогодні вранці говорили, ми найменше говорили про вчителя, ми говорили про політичні репресії, ми вплітали сюди інтереси своїх партій і так далі. Дорогі мої, а давайте пошануємо ту людину, яка навчилася шанувати свободу, ми до 2004 року не знали такого поняття, як свобода. А давайте ми усвідомимо, що таке свобода і дамо шанс нагороджувати тих людей, які працюють на це високе благо. Якщо ми цього ще не зрозуміли, то це наш недолік, але давайте не проявляти його так публічно, шановний український парламент.

А тепер відносно за врятоване життя, завдяки мужності рятується не тільки життя, завдяки мужності можна врятувати окремий об’єкт господарський, можна врятувати честь і гідність країни, багато інших речей. Але, шановні друзі, якщо, скажімо, хтось з депутатів зі Львова, який різко змінив свою політичну орієнтацією, в 2004 виступає, у львів’ян піднімається тиск. То якщо цей депутат не виступить, то ми йому дамо орден за врятоване життя, це я так жартую для того, щоб ми з вами усвідомили, що ордени не для політиків і не для політики, а для людей.(О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович, „Блок Литвина”.

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні колеги! Якщо дозволите, буквально 15 секунд з приводу одного спостереження. Сьогодні, коли були виступи від фракцій, деякі фракційні кормчі казали, що ми готові без перерви працювати до початку наступної сесії, а зараз я їхніх представників чоловік 40-50 точно не бачу. Ну очевидно в контексті цього питання про свободу – це свобода від виконання своїх функціональних зобов’язань. Я вважаю, що треба обережно ставитися до таких заяв, бити себе в груди, а при цьому, коли 50 чоловік не працює в сесійному залі.

Щодо цього законопроекту. Я хочу приєднатися, бо не почув відповіді на запитання свого колеги з фракції "Блоку Литвина" Сергія Гриневецького, є різні статуси тих чи інших законопроектів, нам пропонується статус законопроекту „невідкладний”. Я не почув ні від кого, хотів би почути в чому є невідкладність прийняття Верховною Радою даного законопроекту, очевидно такого немає, тому і немає відповіді. Перше питання.

Друге питання. Я ще раз хочу наголосити на цій думці, це вперше, можете перевірити це, шановна пані Ліля, можете перевірити, це вперше до Верховної Ради вноситься пропозиція щодо державної нагороди, де немає, ані опису, ані положення, ані розміру, це просто елементарно не підготовлений законопроект, погодьтеся з цим, такого ніколи не було. Я вже не буду говорити те, що колега Табачник казав щодо геральдичної неспроможності і пощербності, скажімо, даного законопроекту, але навіть сама суть його, мені здається, потребує теж певного аналізу.

Ви знаєте, можна погодитися з назвою медалі „За врятоване життя”, хоча безумовно статус падає у порівнянні з орденом Мужності, але тут зрозуміло за що людина заслужила, вона врятувала життя, це завжди було геройство, у всякому разі в нашого народу, це завжди була мужність, це завжди було те, що потребує вдячності і подяки. Коли мова йде про свободу, ви ж прекрасно розумієте, що це філософське поняття, яке є надзвичайно абстрактним, може бути свобода за щось, може бути свобода від чогось, я вже навів до речі приклад. І тому, мені здається, що до таких серйозних речей, як до вищих нагород держави, треба, щоб підходили серйозно, треба, щоб робили це фахівці, професіонали, не можна чохом подавати ті чи інші законопроекти.

І ще одне питання. Я думав, яка мотивація є подання от щодо ордену Свободи, ну, колега Каськів, здається, мені все уяснив. Все дав зрозуміти, що це орден, який спрямований на одну з частин українського суспільства. Я думаю, що це не зовсім коректно. Візьміть стенограму, почитайте, як ви відповідали на запитання. Мені здається, що можна не відкидати цей законопроект, його треба просто зробити професійним. Доопрацювати його можна.

А що стосується медалі „За врятоване життя”, можливо, можна і проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яворівський Володимир Олександрович, "Блок Юлії Тимошенко". Володимир Олександрович, ви комусь слово хочете передать? Скажіть кому, я передам.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Боднар.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар, будь ласка.

БОДНАР О.Б.

Ольга Боднар, "Блок Юлії Тимошенко", член комітету державного будівництва і місцевого самоврядування.

Це питання розглядалось у нас на комітеті і особливих заперечень, і застережень не викликало. Зараз поясню вам чому. Саме в першу чергу чому невідкладний. Право визначати невідкладність того чи іншого законопроекту належить Президентові України. Він таким чином вирішив. Можливо тому, що це питання, якщо ви пам’ятаєте, піднімалось уже в минулому скликанні і ми його теж розглядали. Можливо, тому він додатково його поставив як першочерговий. Тому, що ми вже з ним обізнані з вами.

Тепер давайте подивимося, чи є заперечення у будь-кого проти слова свобода. Я думаю, що ніхто з вас не стане заперечувати, що слово свобода – це є прекрасне слово, до якого ми з вами всі намагаємося рухатись. Що таке орден Свободи? Це державна нагорода, яка встановлюється з метою відзначення заслуг громадян у розвитку демократичних засад української держави, утвердження ідеалів свободи, прав людини, суверенітету, чесну, плідну громадську, політичну діяльність, спрямовану на здійснення демократичних перетворень, соціально-економічних, політичних реформ, консолідацію українського суспільства. Шановні, що вам тут не подобається? Я думаю, що це прекрасний орден, який тільки можна собі уявити в цьому аспекті.

Тепер давайте подивимося світовий досвід. Чи є такий в світі, так? Нам надано, нашому комітету надано таку довідку з історії нагород свободи. Є такий орден „Хрест свободи” в Фінляндії, в Естонії - „Хрест свободи”, в Іспанії, в Польщі - „Перемоги свободи”, в США - „Свободи”. В Російській Федерації, це теж для пані Катерини, їй не подобається „Свобода” в США. В Російській Федерації - „Защитнику свободной России”. В будь-який країні немає ніяких застережень стосовно того, що орден „Свободи” має зайняти своє чинне місце.

Я думаю, що, якщо ми не будемо думати ніякої подопліки під цією назвою, то ми можемо просто прийняти і погодитися з пропозицією Президента, яка є , власне, його прерогативою.

Тепер щодо медалі. По-перше. Ця медаль ніяким чином не скасовує того ордену, про який говорив пан Табачник. Вона є як додатковою складовою. Можливо чиїсь дії ніяким чином, ну не дуже, скажемо так, відповідають тим вимогам ордену. Тому і передбачається ще така нагорода як медаль. Оскільки вони не потребують додаткових витрат з бюджету і оскільки вони не є ніякими політичними питаннями, я пропонували би вам підтримати пропозицію комітету, розглянути його і прийняти в першому читанні в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самойлик Катерина Семенівна передає Гордієнку.

БОДНАР О.Б. Я вибачаюся, я не називала прізвища, я сказала просто пані...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сказали, сказали вже.

БОДНАР О.Б. Я не назвала, я сказала: пані Катерина.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, ні, ні, то не вас стосується, то Самойлик передає. Прошу, будь ласка.

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко Комуністична партія України, секретар Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування.

До відому. Навіть самі члени комітету не бачили жодного, зараз скажуть, ні встановлюваного ордену ні медалі, який він.

Шановні колеги і шановні виборці України! Навіть представників нашої коаліції дивує, що сьогодні таких невідкладних пріоритетів винесених на розгляд Верховної Ради України нашим гарантом Конституції є питання не шляхів економічного зростання нашої держави, викоренення корупції та інших саме негативів, а є питання удосконалення державних нагород. Да, це питання є важливим, але не в такій мірі, як ті проблеми, які є у нашій великій державі. Серед нагороджуваних ми сьогодні надто рідко побачимо простого працівника, просту доярку, шахтаря чи інших. Ми сьогодні бачимо серед нагороджуваних тих, хто особливо відзначився у період прихватизації, розграбування нашої великої країни або тим відзначився, що дуже вже переймався лизоблюдством. Нагороджують… Новітня Україна знає сьогодні багато саме тих, які нагороджувалися за кошти. Особливо нас хвилює те питання, що це широко використовується всіма для отримання певних звань у нашій країні. Я можу називати сьогодні багато і багато імен, але не хочу цього робити, хто це робив. Є навіть… жах у нагородній справі.

Шановні товариші, шановні колеги депутати! Ми сьогодні говоримо про непрозорість цього самого питання, але ми сьогодні давайте згадаємо, як орденом „За мужність” нагородила наша держава велике коло шанованих людей, але потім заставила їх саме купляти ці нагороди. Позиція Комуністичної партії України однозначна: із законопроекту слід вилучити саме нагородження орден, щоб не було назви орден Свободи і цього опису.

Ми вважаємо, що це буде лише політизувати суспільство, це шлях для легалізації тих негативних моментів в історії, які є. Ми сьогодні бачимо на практиці, що чим більше у нас орденоносців, тим гірше живуть люди. Щодо медалі „За врятоване життя”. Це прототипи радянських саме медалей. Тому фракція Компартії України…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні колеги, у нас зараз виступи народних депутатів. Я вважаю, що ми вже обговорили це питання від фракцій. Тобто, якщо знову починаємо іти по колу, ми тоді не розглянемо ключові питання, які дійсно ще додатково у нас є по землі і по всьому іншому.

Колеги, значить, що я пропоную на ваш розгляд. Дорогі друзі, я думаю, що ви підтримаєте. У нас є ціла низка пропозицій, яка висловлена. Я би не хотів, щоб ми зараз йшли тим шляхом, що немає зараз консенсусного і спільного рішення. Мова ж не йде про те, що це комусь окремо взятому орден. Мова йде про те, що це орден для народу України. Якщо когось цікавить порядок видачі орденів, це зовсім інше питання, яке не стосується розглядуваного питання.

У нас є рішення комітету, який пропонує у першому читанні і в цілому. Але є маса пропозицій, які надійшли, буде коректно, і я просив би наших колег, щоб ми зара прийняли його за основу, у першому читанні. Там є деякі речі, які треба доопрацювати.

Марино Іванівно, щодо там опису, умовно кажучи. Ми це зробимо, буквально, за тиждень. І на наступному пленарному засіданні розглянемо його у другому читанні і приймемо в цілому.

Тому я прошу, давайте поставимо законопроект тільки у першому читанні, тобто за основу, після цього, колеги, ви всі зберетеся, дасте свої пропозиції, і ми нормально до другого читання вийдемо. Мова йде про орден не політикам, а мова йде про ордени українцям.

Тому я ставлю на голосування 1144 у першому читанні, а саме, за основу. Прошу голосувати.

За -237

Порядок, дорогі друзі, „за” - 237, рішення прийнято.

Шановні народні депутати. Прошу показати по фракціям. Щиро дякую ще раз.

Колеги, переходимо до наступного питання порядку денного. У нас всього-на-всього залишилась година, а є ще три питання розглянути. Мова йде про внесення змін до Земельного кодексу України.

Колеги, у нас зареєстровано декілька законопроектів – це 1025, 1051, 1272 і 1282. Призначено чотири доповідача: Ткаченко Олександр Миколайович, Ващук Катерина Тимофіївна, Ткач Роман Володимирович та Бевзенко Валерій Федорович. Але є нові обставини. Роман Ткач щойно надіслав заяву, що відповідно до 99-ї він відкликає 1272. У зв'язку з тим, що це – те рішення, яке не потребує зараз голосування і з огляду на вимогу суб'єкта законодавчої ініціативи, я пропоную, щоб ми тоді 1272, так як він відкликаний, зняли.

І друга пропозиція, яка надійшла від депутата Бевзенко, це 1282. Також голова Комітету аграрної політики та перший заступник, це Присяжнюк і Сігал, пропонують зняти з розгляду 1282. З огляду на це, колеги, у нас залишилось два законопроекти: це – представлення Ткаченко Олександр Миколайовича і Ващук Катерина Тимофіївна. Тому я прошу, зараз ми підемо по процедурі розгляду не чотирьох зареєстрованих законопроектів, а двох зареєстрованих законопроектів. Я запрошую на трибуну Ткаченка Олександра Миколайовича. Олександр Миколайович, будь ласка. Ви представляєте 1025, якщо я не помиляюсь. Будь ласка, п'ять хвилин. Ну, у вас по Регламенту до 10-ти. Але п'ять хвилин, добре? Точніше, там не менше 10-ти по Регламенту.

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні народні депутати, шановні громадяни України! Хочу нагадати, що прийнятий в 2001 році, порушуючи Регламент, Земельний кодекс, працює по сьогоднішній день. Фракція комуністів виступала і виступає сьогодні проти торгівлі українською землею. Для прихильників земельного ринку вигода була і залишається сьогодні одна: купити землю на низькою ціною, а потім перепродати її як можна дорожче, як це було з приватизованими промисловими підприємствами.

Земля – це Божий дар, мати всього багатства. Наша вітчизна – це життєвий простір 46 млн. населення. Земля – основний засіб виробництва в сільському господарстві, просторовий базис промисловості, джерело сировини і продовольчої безпеки України.

Все це повинно працювати лише на економіку нашої держави.

У політичному плані земля – основа державності, необхідна умова її суверенітету і незалежності. Давайте згадаємо події навколо Тузли чи острова Зміїного. Тому всі аспекти землекористування повинні вирішувати лише на основі закону.

У статті 13 і 14 Конституції закріплено, що земля є власність українського народу. Народними депутатами – членами фракції Компартії Симоненком, Ткаченком, Матвєєвим – внесено проект закону, в якому пропонується продовжити заборону на продаж сільськогосподарських земель до першого січня 2011 року, реєстровий номер, сказано, 1025 від 26 грудня 2007 року.

Сьогодні неможливо ставити питання торгівлі землею, не вирішивши проблеми створення кадастру, обігу, цінового механізму земель. Для того щоб повністю законодавчо і нормативно врегулювати ці питання, потрібно не менше як п’ять - шість років. Зрозуміло, що якість і склад землі в різних кліматичних зонах значно відрізняється: в степовій, лісостеповій, поліській, гірській чи пригірській зонах республіки.

Законом „Про Державний бюджет на 2008 рік” внесено зміни до Земельного кодексу, де передбачено продаж земель сільськогосподарського призначення при умові прийняття законів про земельний кадастр та про ринок землі. Але, шановні колеги, ці закони не вирішують проблеми цивілізованого ринку. Згідно Земельного кодексу необхідно прийняти більше 20 законів, які б захистили наших селян від банкрутства, зловживань при торгівлі нею. Назвіть сьогодні, будь ласка, хоч одну країну світу, де б торгували життєвим простором.

Одним із факторів стримування підготовки нормативних актів була ліквідація Держкомзему попереднім урядом. Це ганьба! Народними депутатами - фракцією комуністів – внесено проект постанови Верховної Ради щодо відновлення його роботи, а також розширення функцій з метою забезпечення раціонального землекористування, охорони земель, поліпшення родючості ґрунтів і їх захисту. Досвід реформування агропромислового комплексу доказав, що ефективність господарювання на землі визначається не приватною власністю і куплею-продажею землі, а залежить від державної підтримки та наукового і кадрового забезпечення даної галузі. Україну весь світ знає як хлібну державу. І немає сумніву, що розвинутий агропромисловий комплекс – перспектива могутності нашої держави і сьогодні, і на майбутнє.

Я неодноразово казав, що Росія приростає Сибирью, Україна повинна приростати агропромисловим комплексом. До 91-го року у нас вироблялося сільськогосподарської продукції в три, чотири рази більше аніж сьогодні. Забезпечувалось власне населення в достатній кількості продуктів харчування і значна кількість експортувалася. Ми виробляли продукцію, яка забезпечувала майже 300 мільйонів населення. Агропромисловий комплекс в кінці 80-их років був високо-технічно забезпечений і мав рентабельність виробництва понад 40 процентів.

Всі господарства, без виключення, були прибутковими. Села розвивалися в соціальному напрямку. Тільки на соціальний розвиток села в 89-му, 90-91 роках щорічно виділялося в державному бюджеті по 5,6, по 6 мільярдів карбованців, що сьогодні еквівалентно 30 мільярдам гривень, це пів нашого бюджету.

На жаль, внаслідок безглуздих аграрних реформ була зруйнована високоефективна система виробничих відносин. Як показав час, запровадження дрібнотоварного форми ведення сільського господарського виробництва не в змозі забезпечити в повній мірі населення необхідними продуктами харчування, а промисловість сировиною. Тому купівля і продаж земель сільськогосподарського призначення не повинно стояти взагалі на порядку денному у нашому парламенті.

Земельний фонд України сьогодні становить 60,3 мільйона гектарів. По його розміру Україна є найбільшою земельною державою в Європі після Росії. Займаючи по площі лише 0,4 відсотки суходолу і по населенню 0,7 проценти, наша держава володіє п’ятьма відсотками світових запасів корисних копалин, котрі оцінюються нашими експертами і західними в 11-13 трильйонів доларів.

За якістю і складом ґрунтів Україна найбагатша у світі, тут зосереджено понад 27 процентів площ чорноземів земної кулі. По розрахункам Організації об’єднаних націй українська земля може в найближчі 10-15 років виробляти продовольчої продукції у кількості, що може забезпечити один мільярд населення планети.

Висновок однозначний: економіка Україна може приростати лише за рахунок аграрного сектору і його великотоварного сільськогосподарського виробництва.

Ситуація на аграрному ринку і вступ до СОТ вимагає від Кабінету Міністрів України і Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, розробки державної програми розвитку агропромислового комплексу мінімум на 5-15 років. Щоб досягти виробництва рівня 91-го року нам потрібно 5-6 років серйозної роботи, а вийти на рівень той, за який я сказав, потрібно 10-15 років.

Тому, шановні колеги, прошу підтримати запропоновані зміни до Земельного кодексу України і врахувати, що у передвиборчих програмах партій і блоків, які прийшли в нинішній парламент, заборона була чітко визначена і не візначалося взагалі таке поняття чи категорія, як торгівля землею.

Я дякую за увагу і прошу підтримати наші законопроекти. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олександр Миколайович.

Ващук Катерина Тимофіївна.

Олександр Миколайович представляв законопроект 10…

Комуністи хочуть запитання. Добре…

Катерина Тимофіївна, вибачте, почекайте, будь ласка, дві хвилини.

Добре, Адам Іванович, як ви все скажете, так і будемо робити. Хай комуністи питають комуністів.

Я прошу записатися, я прошу записатися на запитання. Три хвилини на запитання. Міщенко Сергій Григорович, „Блок Юлії Тимошенко”.

МІЩЕНКО С.Г.

Прошу передати слово Писаренку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, слово Писаренку.

ПИСАРЕНКО В.В.

Я хочу задати питання автору законопроекту.

Ось я читаю висновок на проект вашого закону, і тут чітко зазначено, що законопроект втратив актуальність у зв’язку з тим, що питання, якому він посвячений, вже врегульовано законом України.

Сьогодні зранку я з цього питання подав листа до Голови Верховної Ради, щоб зняти взагалі з розгляду ці закони, тому що вони вже врегульовані під час голосування коаліцією за Закон про Держбюджет та внесення змін до інших законів.

Ось я хочу запитати, а навіщо зараз нам ухвалювати додатково цей закон, що це дасть? Тому що він фактично містить у собі ті ж самі положення, які вже на сьогодні врегульовані законодавством. Дякую.

ТКАЧЕНКО О.М. Спасибі за запитання. Я коротко відповім.

Бюджет 2008 року, який затверджений нинішнім парламентом, має розрив між доходною і розходною частинами десь в 17-18 мільярдів. І це ви знаєте. Я не думаю, що наша Вітчизна для того, щоб закривати бюджет розпродажою землі, яка не має цінового механізму.

Шановні колеги, Президент у минулому році (я на запитання відповім, ураховуючи 2007 рік) не просто наклав вето на цей законопроект про Земельний кадастр, він розумів, що Земельний кадастр, і йому спеціалісти рекомендували, це потрібно п’ять-шість років величезної напруженої роботи. Але як можна оцінити землю з її багатствами, не маючи Земельного кадастру? Як можна встановити ціновий механізм і взагалі Закон про обіг землі? Скажіть, будь ласка. Ми ж усі тут люди з високим рівнем освіти. Як можна...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Костенко Павло Іванович, „Блок Юлії Тимошенко”.

Прізвище? Писаренко.

ПИСАРЕНКО В.В.

Писаренко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Ще одне запитання. Ось ви дуже вірно сказали, що минулий уряд нічого не зробив для того, щоб взагалі щось зрушилось над земельними питаннями. Скажіть, будь ласка, а ось у стратегії Комуністичної партії, я вже зрозумів, що „ни пяди земли врагу”, да? А ось що робити тим власникам, які сьогодні все-таки мають землі, да, і яким чином діяти державі, якщо більшість земель вже розпайована. Чи бачите ви вихід з цієї ситуації? Чи потрібно все-таки ухвалювати Закон „Про ринок земель”, „Про Державний земельний кадастр” і чи буде Комуністична партія України приймати в цьому участь? Дякую.

ТКАЧЕНКО О.М. Спасибі. Шановні колеги, як кажуть, вороття немає. Якщо вже земля розпайована і за безцінь людям віддана, це справа держави. Ми з вами закони приймали чи наші попередники. Але ми не маємо права допустити, щоб збіднівши націю, особливо селян, дати за безцінь ці землі, розпродати і комусь скупити. Ви ж подивіться, будь ласка, нам далеко ходити не потрібно, як у промисловості. В чиїх руках опинилася промисловість? В чиїх? Мені потрібно коментар робити? Абсолютно. Давайте ми сьогодні в цьому залі, я можу навести приклад, два-три, п’ять прикладів, де сьогодні люди окремі, із них частина є в залі невелика, де мають по 100, 150 тисяч гектарів землі в оренді. Тому, шановні друзі, ми повинні захистити тих людей, за яких ви сказали. В цьому наша суть. Якщо вже ми й приймемо і доживемо до того, що земля стане товаром, і ми будемо батьківщиною торгувати, то давайте, щоб вона ціну мала. Достойну ціну. Я вам сьогодні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ну, дайте закінчити.

ТКАЧЕНКО О.М. Вибачаюся, сьогодні Америка скупила у державний федеральний фонд 40 проценти земель. Сьогодні Європа скупляє, Фінляндія скупила 82 проценти. Чого ж ми йдемо в другу сторону, в протилежну.

Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Тимофіївна, я прошу вас, представляти… Дякуємо, Олександр Миколайович.

Катерина Тимофіївна, прошу представити ваш законопроект. Слово має народний депутат України Ващук Катерина Тимофіївна.

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги! Мій законопроект, власне, відрізняється єдиним – продовжує мораторій на продаж землі до 2010 року. Які бачення тут? Я особливо звертаюсь до тієї частини зали, яка сьогодні налаштована не підтримувати законопроекти про продовження мораторію.

Шановні колеги! Коли розпайовувалась земля на меті ставилось одне: аби та людина, яка працює на землі, стала власником основних засобів виробництва, тобто її господарем. І якщо йти далі, як сказав Олександр Миколайович, то має бути зроблено три речі. Дійсно, земля-мати має ціну, а без прийнятих законів про Земельний кадастр, про ринок землі, оцінку землі цього зробити не можна.

І друге. Хто має бути основним оператором на ринку? Той, хто працює на землі. Мають люди ті, які господарі, мати право приростити свої земельні ділянки, вони сьогодні таку можливість мають? Мінялись уряди, але крім зміни форми власності на селі більше нічого для села реально не зробили.

Селянин, як найбідніша частина населення, брати участі у ринку землі не може сьогодні. Значить для кого ми відкриємо можливість купляти землю в Україні? Для тих, хто на ній не працює, для тих, хто буде використовувати її в тих цілях, які він собі вирішить.

Третій момент. Сьогодні 800 тисяч селян не замінили, ще не отримали державних актів на землю, вони не мають підтвердженого права власності на свою земельну ділянку. А те, що є аргумент, що от земля в Україні і так продається, її купують і продають. Скажіть, назвіть такий закон, за яким це відбувається. Немає такого закону. Все це робиться в обхід закону, а потім перевід землі із сільськогосподарського призначення в несільськогосподарське відбувається рішенням судів, рішенням адміністрацій, тобто в обхід з порушеннями закону. І замість того, аби це зупинити в державі, ми приводимо як аргумент, треба негайно пустити ринок землі.

Ще одне питання, скажіть, яка найбільша земельна ділянка у європейського господаря? Сьогодні найбагатша аграрна держава в Європі Франція, з моєї точки зору, там є обмеження землі в одних руках і воно достатньо невелике, 100 гектарів, в деяких районах 150-т. Так існує в усіх державах світу, ми сьогодні не ставимо. Яка гарантія, дорогі колеги, що завтра кілька десятків людей не стануть власниками всієї землі, чия тоді буде держава, якою буде наша незалежність, від чого ми будемо незалежними? Можна державу не воювати, не заводи в державі головні, не фабрики, їх можна перебудувати, а головне, хто володіє землею, український народ чи іноземні держави. А як ми відкриємо сьогодні ринок землі, не виписавши, як слід, захисних моментів у законодавстві, ми можемо зробити так, що без війни, без особливих затрат, Україна стане залежною без оголошення якоїсь її втрати незалежності.

І ще ось такий момент. Шановні колеги, Олександр Миколайович наводив приклад як скуповують землю уряди інших держав. Так от, щоб в Україні не було зловживань на ринку землі, не було того, що, дядьку, просто прийдуть круті хлопці, бо в нього земля знаходиться біля річки, біля озера, біля лісу, не знаю ще де і скаже: „Оце тобі гроші, а оце підписуй, бо більше не дам або ти жити не будеш”, от для того в усіх державах світу оператором головним на ринку землі є державна агенція, Державний земельний комітет або земельний державний банк, який викупає землю за тією ціною, яку встановили і реалізовує її, враховуючи чи господарює ця людина на землі, чи може вона ефективно вести господарство, це продовольча безпека, це не жарти, люди, чи є обмеженні в одні руки. І ось ці всі моменти регулює держава.

Ми сьогодні аргументуємо тим, що у державному бюджеті ми за нашим же настоянням записали нашої фракції "Блок Литвина" ринок землі до прийняття законів, а ось у травні місяці, в квітні ви проголосуєте ті закони любою ціною і включите ринок землі. Скажіть, який злочин буде зроблений перед великими мільйонами людей, яких ми можемо залишити без засобу, основного засобу виробництва лише з горбатими плечима, напрацьованими руками, чим ми тоді пояснимо, це не майнові сертифікати, які забрали, ми не знаємо, де вони, хтось на них прибутки отримує – це земля, це цінність, якій немає визначення.

Тому цей законопроект дасть можливість: раз – напрацювати таке як слід законодавство; втілити в життя Земельний кадастр, бо зробити оцінку землі, розмежувати власність земель приватної, державної, комунальної власності за один місяць зробити неможливо. Провести моніторинг земель, узнати скільки вже де її в Україні є. Тільки тоді включати інші моменти.

І ще один, і, очевидно, основний момент – визначити роль держави в цьому процесі. Бо, змагаючись між собою Мін’юст, Держкомзем, а потім Державна агенція по землі, яку спеціально зробили, щоб оце навести отакий... можливості темного і незаконного продажу земель. Так от, вони між собою, сперечаючись, сьогодні навіть не визначились, а хто вестиме реєстр продажу цих земель? Бо одні будуть вести реєстр земель тих, що в селі, другі – тих, що в місті, треті – ще якихось земель.

Так от, ще раз звертаюся до кожного народного депутата. Це не другорядний закон. Це, можливо, найосновніший. Він важливіший за державний бюджет, бо це лише на один рік. А це закон, від якого залежить майбутня економічна політика, майбутнє благополуччя українського народу і те, як буде себе почувати влада в Україні. Бо ніякими подачками, тисячу чи більше, поверненням з ощадкнижок не компенсує того, як можуть бути одурені мільйони українських селян. Я вас дуже прошу проголосувати цей закон. За обидва закони проголосуєм у першому читанні. Ми сядем з Олександром Миколайовичем, з іншими авторами, зробим єдиний до другого читання. Але залишити це питання просто так – це злочин. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуєм, Катерина Тимофіївна. Три хвилини – запитання-відповіді. Прошу записатися. Гордієнко Сергій Володимирович, Комуністична партія.

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановна Катерина Тимофіївна, шлюз цьому питанню відкрилося з паюванням саме земель. На вашу саме думку, чи досягнута саме головна мета пошуку ефективного власника саме на селі, яку мали на меті ці реформи? І хто брав політичну відповідальність за наслідки тих реформ і, коли він буде звітувати про них?

ВАЩУК К.Т. Я розумію ваше питання. Ви знаєте те, що селянам дали землю, я рахую, і сьогодні абсолютно переконана, правильно. Бо вони за все своє життя не отримали нічого. Але те, що реформа завершилась тільки зміною форми власності на землю, на майно і абсолютно проводилась без закону, ви знаєте, за указами, - це неправильно. Треба було підкріпити все тими рішеннями, які б наповнювали фінансову, економічну, іншу можливість аграрного сектору України. І таке передбачалось. Але мінялися уряди, а село продовжувалось фінансуватись за кінцевим признаком, що лишалось. Типу селянин себе прогодує, свинку вигодує, корову має, якось проживе, він не шахтар з казкою до Кабміну не прийде. От в результаті ми отримали бідного селянина. Село, яке не витримало конкуренції, бо сьогодні ніхто ні колективне, ніяке господарство при таких цінах на…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко Валерій Володимирович, „Блок Юлії Тимошенко”.

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановна Катерина Тимофіївна, я дуже радий, що позиція „Блоку Литвина” сьогодні саме така, яку ви сьогодні озвучуєте. Дуже шкода, що ви просто не голосували за той закон, який був ініційований двома політичними силами „Блоком Юлії Тимошенко” і „Наша Україна – Народна Самооборона” в якому вже все це передбачено.

Я хотів єдине зазначити, що, на жаль, на жаль, це сьогодні вже є в законопроекті і висновок Головного науково-експортного управління такий самий, як і на законопроект пана Ткаченка, ось. Але я сподіваюсь, що ми разом з вами будемо і надалі працювати над вдосконаленням земельного законодавства вся ця проблематика, про яку ви говорили, вона, дійсно, є. І нам, дійсно, потрібно все це прискорити для того, щоб на сьогодні надати людям вільно розпоряджатися своєю власністю. Я буду повністю підтримувати вашу подальшу роботу у галузі земельних реформ. Але цей законопроект, на жаль, ми не будемо підтримувати через те, що він уже ухвалений наприкінці минуло року. Дякую.

ВАЩУК К.Т. Шановний колего, я з повагою відношуся до всіх народних депутатів, до їх думки і до вашої теж. Але, очевидно, треба глибоко знати галузь, щоб розуміти, яка сьогодні там ситуація. І сьогодні ви прекрасно розумієте, що ми не врегулювали Державним бюджетом це питання. Ми зупинили до прийняття двох законів. Ми їх приймемо. І що ви вважаєте, напрацьована оця система, яка дозволяє вести ринок землі в Україні? Ні.

Я думаю, що ті радники, які поряд з Президентом, і Віктор Андрійович, який настоює на введенні ринку землі, глибоко помиляються. Це буде величезний камінь, в який спіткнеться, якщо таке відбудеться, і Президент, і новий уряд. Я цього не хочу. Я щиро бажаю демократичній коаліції успіху і Президенту успіху. Через те умовляю, підтримайте цей закон, бо бюджетом питання не…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерина Тимофіївна.

Шановні народні депутати, у нас коротка співдоповідь Бевзенко Валерія Федоровича. Дякуємо Катерина Тимофіївна. Валерій Федорович, ви визначені як співдоповідач. Бевзенко Валерій Тимофійович є. Вибачте. Прошу. Валерій Федорович, будь ласка.

Ну, як не визначені. От форма, внесена комітетом по чотирьом законопроектам. Ми виключно по формі. Все, як книжка пише.

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати, ми заслухали ці законопроекти, які ви заслухали зараз, ми розглядали на нашому комітеті. Комітет, розглянувши уважно всі законопроекти, всі чотири, не підтримав ні комітет.., який був поданий, 1025, паном Ткаченком, ні законопроект, який був поданий Ващук. І комітет підтримав один законопроект – 1082, поданий трьома фракціями. Але сьогодні ми пропонуємо цей законопроект не розглядати, розглядати його іншим разом, ми його відкликаємо для доопрацювання, тому що потрібно узгодити деякі питання.

Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуєм, Валерій Федорович. Валерій Федорович, чи міг би я уточнити. Мова йде про відкликання законопроекту 1282, внесений Бевзенко, Сігал, Ткач, Лук’янчук? Чи є заяви цих депутатів, які відмовляються від відкликання? Тобто відкликаємо? Все, добре. Таким чином не вносимо.

Я прошу 3 хвилини – запитання і відповіді до співдоповідача.

Ващук Катерина Тимофіївна. Будь ласка, Катерина Тимофіївна.

ВАЩУК К.Т. Шановний колего, я розумію, що є воля, політична воля влади нинішньої про те, щоб сьогодні демократична коаліція не підтримала наші законопроекти. Але я звертаюся до вас, як до професіонала. Давайте приймемо ці закони у першому читанні, у першому і доопрацюємо їх так, щоб це було співголосно з позицією Президента, з позицією уряду, але разом з тим захистило селян. Ви від аграрного комітету зобов’язані це зробити, бо інакше далі все можна не робити, далі вже буде пізно.

Дякую.

БЕВЗЕНКО В.Ф. Шановна пані Ващук, наш комітет, розглядаючи законопроекти, прийняв рішення, що якнайскорше потрібно прийняти основні законопроекти, які дозволять державі наладити механізми і викупу земель, і також має запрацювати ринок земель після того, як буде прийнятий Закон про ринок земель сільськогосподарського призначення, а також Закон про Земельний кадастр. Тільки після прийняття цих законів можна ринок земель в повному обсязі сприйняти такий, як він є. Але, на нашу думку, просто приймати закон з обмеженням терміну його прийняття не можна. Тому ми хочемо ініціювати, перш за все, ці три закони таким чином, щоб Верховна Рада опрацювала їх і якнайскоріше прийняла. Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан Павло Михайлович, „Блок Юлії Тимошенко”.

МОВЧАН П.М. Дякую.

Шановний Валерію Федоровичу, питання землі – це питання перспективи української нації. І тут наголоси, які ставила Катерина Тимофіївна, вони дуже слушні. І якщо ми будемо квапитися з цією проблемою, то, зрозуміла річ, ми село доконаємо, це однозначно, тому що ми йдемо шляхом латинізації. В Латинській Америці відбулися подібні процеси і за межами земельних користувачів опинилися цілі масиви етнічні. Латифундисти догробили все! Я хотів би почути від вас запевнення, якою формулою ми повинні користуватися і яким шляхом розв'язувати цю насущну проблему? Дякую.

БЕВЗЕНКО В.Ф. Знаєте, для розв'язування цієї проблеми сьогодні ми створили робочу групу. Ця робоча група ще не має наповнення, бо ми сьогодні прийняли рішення про створення цієї робочої групи з гармонізації земельного законодавства. Ми направимо в усі фракції нашої Верховної Ради, а також у відповідні комітети листи з пропозицією надати до робочої групи народних депутатів, які б з нами працювали і якнайшвидше знайшли найкращі шляхи розв'язання цих проблем.

Ми розуміємо це і, розуміючи це, вивчаємо відразу опит цивілізованих країн, так як Німеччина, Франція, Канада і Америка. Ми рахуємо, що ми зуміємо внести в цей зал дуже серйозні законопроекти, які дозволять нам ввести ринок землі в найближчий час.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуєм, Валерій Федорович. Час на обговорення завершений.

Колеги, я тепер хотів би вас, дуже уважно щоб ми послухали. Ну, вже завершений час на обговорення. Значить, у нас 1051… Валерій Федорович, дякуєм, прошу сідати. Колеги, я дуже би уважно вас попросив, щоб ви послухали.

Мова йде про те, що два законопроекти: і 1051, і 1025 – внесені: один внесений 28 числа, а другий внесений 26 числа. Тобто до моменту прийняття Закону України про Державний бюджет ці законопроекти були вкрай актуальні. Але в нас є висновок як науково-експертного, так і юридичного управління. І я пригадую, і нагадую вам: 13 абзац пункту два другого розділу Закону України про Державний бюджет був сформульованій в тій редакції, в якій говорила Катерина Тимофіївна Ващук. І це, власне кажучи, тоді була пропозиція „Блоку Литвина”. Таким чином, в нас після прийняття Закону України про Державний бюджет фактично безстроково, на превеликий жаль, продовжено мораторій на продаж землі. І там є дві юридичні підстави, які дають можливість землі вільно продаватись і купуватись, - це прийняття Закону – перше – про ринок землі, як обов’язкова умова, і друге – про Земельний кадастр.

Таким чином, актуальність цих законів – я це кажу незалежно від результатів голосування – була на момент їх внесення. Але у зв’язку з прийняттям Закону України про Державний бюджет у формулюванні, яке в тому числі форматувалося „Блоком Литвина”, та підписання його Президентом мораторій на продаж землі залишився, і є дві юридичні події, які є обов’язковими для його зняття.

Формально-юридично у нас два законопроекти зняті, два законопроекти поставлені на голосування. Я зобов’язаний поставити на голосування два законопроекти, які доповідалися. Перший законопроект – це 1025. (Ш у м у з а л і)

Товариші, яке обговорення? Ми вже все обговорили. Хочете обговорювать? Давайте обговорювать. Ми тоді не встигнемо розглянути два законопроекти, колеги! Я тоді прошу, народні депутати, в нас залишилося 30 хвилин. Я прошу, ми вже дуже багато поговорили. Як завжди, комуністи хочуть обговорення. Значить, тому визначиться, будь ласка, щодо обговорення, щоб ми перейшли до процедури голосування. Запишіться на обговорення. (Ш у м у з а л і) Запишіться на обговорення. Адаме Івановичу, не кричить, будь ласка. Тут немає глухих, не кричить, будь ласка. Запишіться на обговорення, так як передбачено Регламентом. Заєць Іван Олександрович, Блок "Наша Україна - Народна Самооборона".

ЗАЄЦЬ І.О.

На жаль, дуже серйозне питання ми хочемо обговорювати поспіхом, хочемо якимсь чином уникнути серйозної розмови на доленосне для української нації питання.

Справа в тому, що на кожній сесії робиться спроба запровадити купівлю-продаж сільськогосподарських земель. І це робиться із настирливістю дятла. Але ми не бачимо такого азарту, щоб вбудувати систему законів, які б запровадили прогресивні, будемо так говорити, в інтересах української нації механізми руху сільськогосподарських земель.

Про це начебто ніхто і не говорить. Але я бачу, що зараз народжується інша тривожна тенденція, коли проголосували до Кодексу, Державного бюджету зміни до Кодексу про зе… до Земельного кодексу, було проголосоване і, фактично, дуже вузько формалізували запровадження ринку земель, прив’язавши до двох законів - це закон про ринок землі і закон про Земельний кадастр.

От якщо ми формально їх приймемо, от тоді вже може відбуватися купівля і продаж земель. Я в цьому вбачаю так само, дуже велику небезпеку, тому що питання значно глибше. Ми маємо не просто формально прийняти ці закони. Ми маємо і повинні виписати норми, правила, особливості руху сільськогосподарських земель. Ми повинні поговорити про систему обтяжень, про інші речі.

Те, що в нас сьогодні є в Земельному кодексі право купляти сільськогосподарські землі юридичним особам. Це означає, що в нас немає приватної власності на землю у тому, ну, будемо говорити, політекономічному розумінні. Те, що ми через продаж юридичним особам землю запускаємо чужеземців, це так само є сьогодні факт. Тому ми повинні подумати про те, що земля повинна продаватися лише окремим людям як фізичним особам, що ця земля може здаватися в оренду. Але робити якісь субстрати власності на сільськогосподарську землю через юридичних осіб, це абсолютно не шлях.

Тому перше, що треба зробити, це заборонити купівлю-продаж земель для юридичних осіб. Тим більше, для іноземців, тим більше, для юридичних осіб не резидентів. Тому я хочу, щоб ми все-таки підходили до цього питання значно глибше. Сьогодні жодного рішення, зрозуміло, прийнято не буде. У нас є формальна ознака, я ж кажу, по Державному бюджету, але давайте обговоримо це питання дуже і дуже детально, бо це питання перспективи української нації.

Сьогодні трильйони доларів є вільними у світі, а ціна нашої землі нульова, тому що утримували ціни для сільгоспвиробника і давали низьку орендну плату. Тому бережімо …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Литвин Юрій Олексійович, „Блок Литвина”. З місця, будь ласка, увімкніть.

ЛИТВИН Ю.О.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, дійсно, суб’єкти подання і Ващук, і Ткаченко, вони мають право на втілення даного законопроекту і на голосування. Тобто, він може розглянутий і проголосований у сесійній залі.

Оскільки бюджетний закон 2008 року суттєво вніс свої корективи і зняті, будемо говорити, ті розбіжності, які існували у купівлі-продажу земель, але цей закон діє на один рік, пропозиції…пропозиції і Олександра Миколайовича, і Катерини Тимофіївні, вони знаходяться у площині, тому що ми повинні внести зміни до Перехідних положень Закону про … Земельного кодексу України. Оскільки він діє, він не знятий. В термінах… в термінах він визначається чітко.

Тому хотілось, щоб дана ситуація була врегульована в законодавчому полі… в законодавчому полі, оскільки прийняття Закону про купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення у першому читанні Верховною Радою п’ятого скликання прочитаний і настання, і, будемо говорити, прийняття законів про Земельний кадастр і продажу, купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення, воно може настати в травні-червні місяці.

Тому бачення Фракції „Блоку Литвина” відносно того, що обидва проекти закону і Ткаченка, і Ващук вони повинні мати місце, і я закликаю усіх все-таки підтримати і прийняти за основу у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Симоненко Петро Миколайович, Фракція комуністів.

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, шановні виборці! Ось і прийшов час вибирати подальшу долю практично рідної України. Бо залежно від того, у чиї руки попаде рідна наша земля-ненька, залежить і те, чи буде Україна незалежною державою, чи буде Україна для наших дітей, онуків, чи ми втратимо власну територію для власної держави. І у цьому є реальна загроза.

Я хотів би, щоб ми з вами сьогодні зрозуміли, а багато з тут присутніх представників бізнесу і комерційних структур добре знають, що вже давно через підставних осіб, так скажемо, через певні структури ця земля наша рідна вже практично знаходиться під контролем іноземних структур, іноземного капіталу.

Ми з вами сьогодні повинні зрозуміти, що ось таке нехтування майбутнім нашої держави призведе до того, що ми сьогодні втратимо ліси, водоймища, річки, тобто той баланс майбутнього життя, за який практично сьогодні точиться жорстка боротьба у всьому світі. І ми повинні сьогодні також розуміти, що земля – це і корисні копалини. І залежно від того, хто буде володіти цією землею, у розпорядженні майбутніх поколінь нашої рідної України чи будуть ці корисні копалини, чи взагалі ми втратимо стратегічний напрямок розвитку нашої держави.

Тому ми, Фракція комуністів, і пропонуємо обов’язково сьогодні накласти мораторій на продаж землі і прийняти хоча б у першому читанні. А взагалі треба було б серйозно сьогодні зайтися перед прийняттям і того ж Закону про кадастр землі, про цінову політику на землю треба було б визначити державні інтереси.

Усі ліси обвести червоним олівцем і сказати: жодного гектара лісу не дістанеться тим, хто намагається сьогодні прихопити для того, щоб для власних потреб тільки мати задоволення. Навколо всіх річок і водоймищ обвести червоним олівцем і сказати: це загальнодержавне надбання і це наше з вами майбутнє. Там, де в нас є корисні копалини, це уран, це вугілля, це залізна руда та багато інших природних наших ресурсів, обвести червоним олівцем і сказати: „Ні. Жодного гектара землі не віддамо. Це майбутнє для наших дітей і онуків”. Ось така політика повинна сьогодні реалізовуватися в нашій державі. А нам сьогодні пропонують не подолати, чи не ввести мораторій, і завтра соняхами, рапсом засіють, і будемо працювати знову з вами на Європу – біопаливо вирощувати, а будемо втрачати власні інтереси і те, що характерно було для нашого села. Тому фракція комуністів категорично наполягає на тому, щоб ми обов’язково з вами розглянули як стратегічне це питання землі, бо приватизація показала, за 10-15 років знищили економічний потенціал незалежності держави. Якщо так з землею далі будемо розпоряджатися, то ми втратимо територію держави. Фракція комуністів пропонує прийняти в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рижук Сергій Миколайович, Партія регіонів.

РИЖУК С.М.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, якщо пригадати, то Верховна Рада декількох каденцій в кінці року чи на початку року продовжує мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Мене хвилює, насамперед, ось що. А чи не розслабить нас черговий рік і черговий раз, Верховну Раду, з тим щоб ми ще роками приймали Закон „Про Земельний кодекс”, „Про ринок земель” і ще майже 20 законопроектів, включаючи грошову оцінку земель, інвентаризацію земель, про консервацію земель і так далі. А у нас ще майже мільйона селян не взяли державні акти на право землі. Тобто тут би якось без політичних пристрастей і прислухатись до кожного, хто виступав і сказати, що потрібно продовжити мораторій, у нас іншого виходу немає. Але до прийняття законів чи в першому читанні, а тоді ми сядемо разом і ще доопрацюємо.

Тому що мене ще інше хвилює і фракцію Партії регіонів, то поки ми зараз розказуємо на скільки продовжити, то уряд збільшує у бюджеті плату за землю в п’ять разів, про оренду землі найнижче в три рази, земельний податок в 3,1 рази. То поки ми з вами будемо це обговорювати, то селяни будуть тікати від землі тому що їм потрібно буде заплатити більше за плату за землю, чим вони можуть взяти врожаю. Ось де корінь зла і в чому головна проблема, бачить її фракція Партії регіонів.

Я особисто, і ми тоді давайте не перекидаючи чий законопроект, на скільки він, приймемо в першому читанні, а далі разом доопрацюємо усі фракції опозиційні і провладні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудновський Віталій Олегович, "Блок Юлії Тимошенко".

Іван Григорович, ви? Кириленко Іван Григорович.

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги! Декілька ділових пропозицій, бо все, що можна було сказати вже сказано.

Перше. Спішу, поспішаю заспокоїти і зал, і суспільство, громадськість, і селян – мораторій є і діє. Рішення прийнято і досить спекуляцій. Це перше.

Друге питання. Хвилює торгівля. Однобоко дивимося на ринок землі. Торгівля – при чому торгівля землею? Один відсоток у світі щороку торгується землею, муки ада треба пройти, щоб купити той шматок. Ми що не здатні такі правила виписати? Здатні. Але 70 відсотків землі в заставі, 100 мільярдів треба на техніку, щоб обновити те, що давним-давно списано. Банки здатні дати 300 мільярдів, а застави немає, застава на три мільярди, а навесні йдемо 20 мільярдів обігових коштів, нададуть три і знову спрощені технології. Іпотека, ще раз іпотека, застава землі, як кращий спосіб сьогодні капіталізація, а не торгівля. Та так як виписала Англія, Франція, Німеччина, „драконівські” заходи для зміни цільового призначення, взагалі неможливо, земля сільськогосподарська для сільськогосподарського виробництва. Ми це здатні зробити? Здатні.

Те ж саме і з торгівлею, давайте пропишемо так, щоб і в нас рік не більше одного відсотку. І то, два вищих аграрних, як кажуть, дві вищі аграрні освіти, 20 років стажу, так як в Голландії, і тільки після того купляй у батька. Ми що не здатні це зробити? Здатні. Шостий мораторій, в нас виклики, а ми мораторій, нам виклики, а ми мораторій. 60 відсотків від 90-ого року, Олександр Миколайович, вже всі галузі подолали 90-й рік, ми до сих пір сидимо на рівні 60-ти. На ланцях знову будемо збирати врожай, на нивах, та в кінці кінців, давайте кинемо розмову за торгівлю, іпотека, застава землі, застава особливого виду нерухомості для того, щоб селу дати імпульс розвитку, вони вже давно цього чекають. Спасибі. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Григорович. Тепер виступи, там не було прізвища, а по Регламенту репліка виключно в тому випадку, якщо назване прізвище народного депутата, а не ім’я, по-батькові. Колеги, тепер виступи три хвилини народних депутатів, ми й так вже перевели, фактично, я відхилився від дев’ятої форми, яку запропонував комітет. Ну втричі більше розглядаємо питання. Прошу записатися на виступи з місця три хвилини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорновіл Тарас В’ячеславович, Партія регіонів.

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний головуючий! Шановні колеги народні депутати! Тема землі вже трошки, знаєте, і спекуляція на неї, навколо неї починають набувати оскомину, давайте зійдемося на тому, що ми маємо гарантувати те, що земля сільськогосподарського призначення буде, дійсно, використовуватися для сільськогосподарських проблем і потреб, і тільки в крайніх випадках тоді, коли є особлива державна потреба, так як ми це не один раз робили, відведення під дороги, тощо буде мінятися цільове використання цієї землі. Давайте забезпечимо, щоб земля, яка може піти у вільний продаж чи також в іпотеку, дуже корисний і важливий напрямок, але який так чи інакше буде прихованим продажем землі, давайте згадаємо як це вже сьогодні навіть при забороні вільного продажу землі відбувається через судові інституції. Так от, щоб, вибачаюся, щоб це можна було так само реалізувати тільки в тому випадку, якщо селянин зможе за землю отримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін Станіслав Михайлович, "Наша Україна-Народна самооборона".

АРЖЕВІТІН С.М.

Ткачу, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово Ткачу. Ткачу слово, колеги. Роман Ткач. Будь ласка.

ТКАЧ Р.В.

Роман Ткач, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона".

Офіційна позиція фракції полягає в наступному, ми категорично виступаємо проти цих двох законопроектів, які сьогодні подані. Я не буду зараз вкладатися в деталі чому, вже тут дуже багато сказано.

Ми пропонуємо наступне. Найближчим чином фракція внесе на розгляд Верховної Ради постанову про створення Спеціальної тимчасової комісії куди увійдуть представники різних фракцій, куди увійдуть представники різних комітетів, тому що сьогодні нам треба провести гармонізацію законодавства і треба припинити ось ці розмови про те, що в Україні немає ринку землі, він діє і діє підпільний.

І наше завдання сьогодні, негайно, тимчасово у першому півріччі уже прийняти всі ці закони. Їх треба більше, ніж тих два, що пропонуються. І тому буквально наступного тижня буде внесено на розгляд проект Постанови Верховної Ради про створення Спеціальної тимчасової комісії по гармонізації законодавства. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кирильчук Євген Іванович, "Блок Юлії Тимошенко".

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. По-моєму, всі сьогодні в залі зрозуміли, що ніякого рішення прийняти неможливо. По-перше, ті, хто внесли проект і не мають ким голосувать. Друга половина погоджується, що записано у нашому законі про бюджет чітко і ясно, що продовжується дія мораторію до того часу, поки ця комісія, яка буде негайно створена, напрацює і зробить заслони перш за все для спекуляції землею в сільськогосподарському виробництві. В такому разі, я вважаю, що сьогодні треба практично відкласти будь-яке голосування по цьому поводу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Час на обговорення завершений. Ще раз я хотів би резюмувати. У нас є два законопроекта, внесені Катериною Тимофіївною і внесені Олександром Миколайовичем. Мова йде про наступне. В ті норми, частина тих норм, які говорилися і про які висловлювалися, внесені Законом України „Про Державний бюджет”. Але тут піднімалося два надзвичайно важливих питання, які, до речі, говорили всі доповідачі і від „Нашої України”, і від Комуністичної партії, і від Партії регіонів. Що фактично мова іде про те, що постійне продовження мораторію формує тіньовий ринок землі. І ми, не вирішуючи комплексно питання, надалі даємо можливість через судові рішення, через різного виду нотаріальні дії надалі відчужувати українську землю. Тому дуже було би логічно, щоб ми звернулися з проханням до Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин, щоб ми зробили відповідний один-єдиний тематичний день в частині напрацювання глобальних і комплексних підходів щодо форматування ринку землі. Повинно бути закріплено священне право власності саме українця на українську землю.

І наданому етапі мова про власність на українську землю будь-яких інших осіб чи то нерезидентів, чи то осіб без громадянства не може стояти на порядку денному.

Тому, колеги, я думаю, що буде коректно, що я як Голова Верховної Ради попрошу нашого колегу Присяжнюка, нашого колегу Ткача, всіх членів і Бевзенка внести на розгляд Верховної Ради в якості тематичного підходу весь комплекс законодавства, який би регулював земельні правовідносини, в тому числі Закон „Про ринок землі”, Закон „Про земельний кадастр” і Закон, який би не давав можливості відчувати землю іншим, окрім українських громадян відповідним громадянам і суб’єктам.

Я ставлю на голосування два закони. Перший закон реєстраційний номер 1025 про внесення змін до пунктів 14 і 15 розділу 10 Перехідні положення Земельного кодексу України. Прошу голосувати.

За – 177.

Рішення не прийнято.

Я прошу показати по фракціям.

Я ставлю на голосування закон номер 1051 про внесення змін до 10 розділу Перехідних положень Земельного кодексу України внесених Ващук Катериною Тимофіївною. Прошу голосувати.

За – 187.

Рішення не прийнято.

Прошу показати по фракціям.

Таким чином два законопроекти, які ставилися голосування за основу відхиленні.

Шановні народні депутати, я прошу, … Є вимога назвати по фракціям. Включіть мені ще раз, щоб я назвав по фракціям.

Партія регіонів – за – 140, комуністи - за – 27, „Блок Литвина” – за – 20. Всі інші не приймали участі в голосуванні.

Шановні народні депутати, в нас залишилося з вами два питання порядку денного. І при цьому залишилося 5 хвилин законних і 15 хвилин ще законних Голови Верховної Ради України. Таким чином, 20. А питань у нас два, ми фізично їх не встигнемо розглянути. Але якщо ми не розглянемо друге питання, то у п’ятницю у нас „години уряду” не буде, шановні народні депутати.

Тому я пропоную, давайте, перше, проголосуємо зараз про те, щоб ми завершили роботу з завершенням всіх питань порядку денного. І друге, щоб ми розглянули питання Ключковського народного депутата, а точніше законопроект, за скороченою процедурою.

Перше. Ставлю на голосування питання щодо роботи пленарного засідання до моменту розгляду двох питань, останніх двох питань порядку денного. Прошу голосувати.

За – 221

Рішення не прийнято, дорогі друзі. Працювати не хочемо, на превеликий жаль.

Тому за 20 хвилин… Я прошу по фракціям показати і зараз подивимося, хто не голосував, хто не хоче допрацювати, це при тому у нас з двох пленарних тижнів тільки два робочі дні фактично і то не хочемо працювати.

Тепер друге те, що стосується голосування по скороченій процедурі. Я прошу скорочена процедура на закон народного депутата Ключковського. Прошу голосувати. Зараз я оголошу. Колеги, голосуйте. Скорочена процедура. Прошу голосувати.

За – 237

Рішення прийнято.

Прошу показати по фракціям.

Я по попередньому рішенню доповідаю вам, де 221. „Блок Юлії Тимошенко” – 133 народних депутата, не голосувало – 4; "Наша Україна" – 68, не голосувало – 2. Тому і не прийняли рішення про продовження роботи.

Шановні колеги, я запрошую народного депутата Ключковського Юрія Богдановича на трибуну. Прошу, Юрію Богдановичу.

У нас є 20 хвилин, я прошу по скороченій процедурі, дуже коротко.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”, Народний союз Наша самооборона”.

Шановні колеги, питання, яке я пропоную вашій увазі, виникло у результаті внесення змін до виборчого законодавства 1 червня 2007 року. І ви пам’ятаєте, тоді, на жаль, був прийнятий не компромісний, узгоджений законопроект, а законопроект, який тодішня більшість у Верховній Раді нав’язали. В результаті у 101 стаття з’явилася норма про те, що Центральна виборча комісія не має права розглядати документи про заміну вибулого депутата протягом 6 днів. Таким чином 6 днів Верховна Рада перебуває, після складення дострокового повноважень народними депутатами України перебуває у стані неповного складу.

Однак, обгрунтувати таку позицію насправді дуже важко. І той, хто знає, з 1998 року, коли працює пропорційна система виборів до Верховної Ради, ніколи таких проблем не виникало, і питання вирішувалося за 1-2 дні.

У зв’язку з цим пропонується: для тих ситуацій, коли не виникає спорів щодо припинення дострокового повноважень народних депутатів України, не встановлювати такого зазору у 6 днів, а давати можливість Центральній виборчій комісії оперативно вирішувати питання щодо заміни народного депутата України замість вибулого. Тому такі безспірні підстави пропонується зафіксувати три – це складення повноважень за особистою заявою кандидата; це припинення повноважень на підставі рішення суду, яке набуло законної сили, і третя підстава, на превеликий жаль, та, що трапляється, у випадку смерті народного депутата.

Для інших підстав залишити строк шість днів для того, щоб у разі виникнення спору, цей спір міг бути вирішений в судовому порядку.

Для стенограми я хочу сказати, що я погоджуюся з двома зауваженнями науково-експертного управління і тому прошу врахувати, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу завершити дати швиденько.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

У новій редакції 101 статті я прошу замінити слово „власної заяви” на „особистої заяви” і, звичайно, виправити прикру помилку, коли замість „народного депутата” трапилося слово „кандидата”, цей, дійсно, помилка. Прошу ці дві поправки врахувати. Я прошу підтримати законопроект і хочу сказати, що комітет підтримав його в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу виступ Підгорного Сергія Петровича. Сергій Петрович, будь ласка.

ПІДГОРНИЙ С.П.

Шановний Голово, шановні народні депутати, шановні виборці! Комітет Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування 10 січня 2008 року на своєму засіданні розглянув даний законопроект і вважає, що можна погодитись з тими поправками, які вносить народний депутат Ключковський.

Враховуючи ті зауваження, які висказані у висновку головного науково-експертного управління ми пропонуємо підтримати цей законопроект, проголосувати за основу і в цілому, враховуючи тільки по пункту два поправку „власну” на „особисту” замінити словами і поправку три, про що сказав Юрій Богданович, це замінити слово „кандидата” на слово „народного депутата України”.

В цілому вважаємо, що прийняття цього законопроекту позбавить нас ізлішнєй волокіти при провадженні, коли один депутат пише заяву і складає свої повноваження, а також у випадку, коли є висновок суду, і у третьому випадку – коли є смертельний випадок. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, у нас зараз виступи по два представника: ті, хто підтримують, і ті, хто не підтримують. Я прошу записатися. 31-ша Регламенту. Товариші нагадую: кнопками „за” і „проти” записуємося. Щось я не бачу тут запису. Появилося.

Яворівський Володимир Олександрович, будь ласка. „Блок Юлії Тимошенко”. З місця, з місця, давайте з місця. Включіть Яворівського з місця.

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, мені здається, що тут незалежно від того: більшість, меншість, опозиція, диспозиція, - по-моєму, це дуже нормальне і розумне рішення. Сьогодні це з нами, скажімо, ми маємо такі кризові якісь певні перепади, завтра це може статися ще з кимсь. Ми переконані в тому, що одного дня буде цілком достатньо, оскільки йдеться про не просто людей, яких набирають з вулиці, а йдеться, що це люди зі списку. Центральна виборча комісія документи кожного з них перевірила до шпунту, до глибини. І прийняті ці документи. Тобто уже якихось затримок там з приводу оформлення документів і таке інше просто бути не може. Через те це фактично чиста формальність: просто вивести одних людей і завести до Верховної Ради інших людей, це нормально, це розумно. Я переконаний, що одного дня це буде дисциплінувати, по-перше, і саму Центральну виборчу комісію, і водночас ми не будемо мати тих, абсолютно штучно створених, певних перепадів, які є в роботі Верховної Ради.

Я закликаю і опозицію сьогоднішню віддати свої голоси і проголосувати за цей законопроект. Він добрий і я переконаний, що він піде на користь українському парламентаризму. Дуже вам дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Карпук Володимир Георгійович, "Наша Україна - Народна Самооборона".

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Названий законопроект надзвичайно оптимізує реєстрацію народних депутатів, що сприятиме більш ефективному використанню нашого сесійного часу і, дійсно, запропонований фахівцем, який є знаним в виборчому праві. Коаліція підтримає і закликаємо також і опозицію підтримати даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорновіл Тарас В’ячеславович, Партія регіонів.

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Наша партія скептично ставиться до цього законопроекту і я хочу навести деякі аргументи, зокрема, і свої власні, і нашої партії.

Коли ми приймали зміни до закону в минулий раз і передбачали цей шестиденний термін, ми мали на увазі цілий ряд резонів, і згадували події більшої давності. Зокрема, пригадуєте, коли припинялися повноваження депутатські нашоукраїнця Петра Порошенка, коли він заявляв, що щось занадто поспішно, чи неправильно комітет розглядав його заяву тощо. Але терміни, які були визначені, відповідно внесення і прийняття наступної кандидатури, були такі короткі, що потім людина не мала можливості оскаржити дії Верховної Ради, чи дії ЦВК в суді.

Ми це передбачили. Передбачили моменти певних фальшивих дій або юридично дивних дій, скажімо так, щоб не сказати трошки жорсткіше. Згадайте, як припинялися повноваження народних депутатів двох фракцій, коли вони були позбавлені з’їздами своїх партій повноважень депутатських ще до того, як у Верховній Раді була виконана регламентна процедура про той факт, що було підтверджено їх вихід з фракцій, на основі чого це робилося.

Інші моменти, які передбачаються законом, теж, хоча набагато рідше, можуть викликати певні проблемні ситуації. Навіть дуже сумний такий фактор як смерть, може бути використаний у спекулятивній формі, коли за відсутнього депутата, який перебуває десь поза межами України в зоні якогось стихійного лиха, буде помилково надіслана інформація про його смерть, буде на основі неправильних даних ………. рішення про те, що… в наступний же день, що на його місце обраний новий депутат. Людина вертається з відрядження, з поїздки, його місце вже зайнято. Судових прецедентів після прийняття присяги, повернення людини до праці нормально не існує.

Тому ми вважаємо, що цей закон підтримувати не варто, оскільки він створює додаткові проблеми, може привести до проведення додаткових спекуляцій і юридично, ми вважаємо, недостатньо виважений.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Шановні народні депутати, у нас час по скороченій процедурі завершився. Чи міг би я як Голова Верховної Ради задати одне, ну, як на мене, суттєве запитання? В нас є „за рішенням суду, яке набрало законної сили”, а чи не доцільно було б написати „за рішенням вищої судової інстанції, що набрало законної сили”? Тому що щоб у нас там не було переплетення по юрисдикції судів.

Юрій Богданович, один коментар і… Ключковського включіть, будь ласка.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Саме це і означає, за рішенням суду, яке набрало законної сили. Рішення суду першої інстанції не набирає законної сили відразу після проголошення, а встановлюється час для апеляційного оскарження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все правильно. А якщо він піде у вишку, у Верховний суд по касації?

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. А касація не зупиняє виконання рішення суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Ну, добре.

Колеги, таким чином мова йде про те, що у нас тільки три підстави, за яких ЦВК розглядає рішення протягом одного дня. Це смерть. І при цьому ЦВК повинно отримати належним чином засвідчену копію свідоцтва про смерть.

Друге – це власна заява. І тоді саме Верховна Рада фактично припиняє, а не ЦВК, колеги. Тут же важливий елемент. Що ЦВК не припиняє повноваження. Верховна Рада своєю постановою припиняє.

І третій елемент – це судове рішення, яке набрало законної сили. Тобто час на оскарження ми даємо у законно установлені терміни. І тільки те, яке уже на другій інстанції пройшло, те може розглядатися ЦВК. Зрозуміло.

Колеги, ставиться на голосування 1278 за пропозицією комітету у першому читанні і в цілому. Я прошу визначатися. Прошу голосувати.

За – 225

Рішення не прийнято.

Шановні народні депутати, таким чином тоді я ставлю на голосування питання про перше читання цього закону. Треба голосувати, колеги. Голосувати. Це те, про що ми говорили. Робота народного депутата – це сидіти і слухати, що ставиться на голосування, і голосувати. Я прошу показати по фракціях.

Колеги, тоді ставиться на голосування наступна пропозиція – прийняти даний законопроект за основу. Прошу голосувати.

За – 224

І це рішення не прийнято, дорогі друзі. Тоді ставиться на голосування питання повернути в головний комітет для доопрацювання і повернення на перше читання.

За – 221

І це рішення не прийнято. Таким чином законопроект вважається відхиленим. Все. Завершено.

Шановні народні депутати! У нас залишилось шість хвилин на розгляд питання по внесенню змін до Регламенту Верховної Ради, щодо години запитання до уряду доповідає Сас Сергій Володимирович.

Будь ласка, Сергій Володимирович. Сергій Володимирович, всього-на-всього шість хвилин, це загалом на все.

САС С.В.

Дякую. Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати!

Народний депутат Сас, фракція "Блок Юлії Тимошенко". На засіданні комітету 14 січня цього року розглянутий і підготовлений до другого читання проект постанови Верховної Ради України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо проведення години запитань до уряду. Реєстраційний номер 0921.

Прийнятий Верховною Радою за основу шостого квітня 2007 року на виконання вимог статті 38 Закону „Про Кабінет Міністрів України”. Який передбачає кожної п’ятниці тижня пленарних засідань з 10 до 11 години проводити у Верховній Раді України годину запитань до уряду.

Комітет 27 грудня 2007 року звернувся з листами до всіх депутатських фракцій, розглянути законопроект у фракціях і надати до 8 січня 2008 року пропозиції щодо нього суб’єктами права законодавчої ініціативи. Відповідь не надійшла 27 грудня 2007 року від голови депутатської фракції Комуністичної партії Симоненка Петра Миколайовича стосовно того, щоб не обмежувати годину запитань до уряду часом тривалістю 60 хвилин. Комітет не врахував цю пропозицію голови депутатської фракції Комуністичної партії, оскільки вона носить рекомендаційний характер і не сформульовано конкретно, як це передбачено вимогами частини шостої і сьомої, статті 84 Регламенту Верховної Ради України. Комітет прийняв рішення, рекомендувати Верховній Раді України прийняти в другому читанні і в цілому проект постанови Верховної Ради про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України. Прошу підтримати рішення комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Сергій Володимирович. Питання до Сергія Володимировича, будь ласка. Вибачте, це друге читання, колеги. Тому за основу і друге читання, питання завершені. Що, Іван Григорович, нема, порядок.

Я не чую, що ви говорите, хлопці? Пропозиції хочете внести?

ІЗ ЗАЛУ. По процедурі!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хочете внести пропозиції. Ну давайте тоді вносить пропозиції. Так до другого читання треба було їх внести по Регламенту.

ІЗ ЗАЛУ. Та він вніс, вніс!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він вніс уже пропозиції?

ІЗ ЗАЛУ. Він говорить, що вніс.

ГОЛОВУЮЧИЙ. ……, колеги, я прошу порядку. Значить, так, це друге читання пропозиції всі треба було вносити у комітет, комітет уже все розглянув, рішення комітету є, все, що треба було вносити, треба було робити це раніше. З огляду на це, питання ставиться на голосування в тому форматі з тими пропозиціями, які сказав народний депутат Сас. Ну що? Хлопці, треба раніше це робить, це ж парламент.

ІЗ ЗАЛУ. Зрозуміло! Ну просто я …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну? Що він там не вніс? Яку пропозицію ви хочете сказать? Про тематику? Колеги, до речі, давайте півсекунди, ми, до речі, це питання обговорювали. Півсекунди, щоби не було суперечностей. Чи є доцільність, щоби такі запитання до уряду мали тематичний характер? Тобто, умовно кажучи, щоб ми попередньо готувалися і щоб уряд запрошували вже по тій чи іншій пропозиції. Якщо, давайте, ми можемо записати про те, щоб це було тематично.

Ну, якщо, якщо регламентний комітет заперечує, давайте зробим так. Тоді тематику я пропоную, от, щоб це увійшло. Тематику години запитань до уряду ми будем визначати на кожній Погоджувальній раді при прийняті рішення щодо форматування розкладу на тиждень. І тоді ми голосуємо те, що сказав Сас, але це ми протокольно заносимо. Все, хватить. Голосуємо 0921 в тій редакції, яка була схвалена комітетом.

Прошу ставити 0921 на голосування.

За – 175.

Рішення не прийнято, шановні народні депутати.

З огляду на це години запитань до уряду в п’ятницю не буде.

Всім дякую. До побачення.

Вечірнє пленарне засідання оголошується закритим.