ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

3 червня  2008 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім доброго дня, шановні колеги. Прошу  реєструватися.

10:04:01

В залі зареєстровано 432 народних депутата України, ранкове пленарне засідання  Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, вчора відповідно  до рішення Погоджувальної ради був сформований порядок денний. Ще раз вам інформую про те,  яким чином буде розглядатися перша половина питань: розпочинаємо ми з присяги   народних депутатів України, далі – присяга конституційних суддів України, далі – голосування  по закону 2481 і підписання цього закону у стінах парламенту Голово Верховної Ради  та Президентом України.  Після цього оголошення, повідомлення, заяви і  розгляд питань відповідно до порядку денного, який  у вас знаходиться на руках.

Колеги, Барвіненко Віталій Дмитрович та Джарти Василь Григорович сьогодні іменинники, тому  я  прошу привітати наших колег (О п л е с к и).

 Шановні народні депутати України у пленарному засіданні Верховної Ради України  бере участь Президент України Ющенко Віктор Андрійович і Прем`єр-міністр України Тимошенко Юлія Володимирівна. Прошу привітати (О п л е с к и).  Дякую.

Шановні народні депутати, розпочинаємо   з процедури приведення  до присяги народних депутатів України.

29 травня поточного року Центральна виборча комісія  зареєструвала народних депутатів України, обраних 30 вересня 2007 року у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, включених до виборчого списку: Партії регіонів – це Федун Олексій Леонідович, „Блок Литвина” – це Поліщук Олег Вікторович, „Блок Юлії Тимошенко” – Стешенко Олександр Миколайович, Унгурян Павло Якимович,  Пилипенко Володимир  Пилипович, Власенко Сергій Володимирович, Лемза Володимир Дмитрович, Сочка Олександр Олександрович, Павленко Віктор Вікторович, Дубіля Валерія Олександровича, Ягоферова Анатолія Миколайовича. Конституція України, а саме стаття 79 Конституції України, передбачає необхідність складення Присяги народними депутатами України.

Для складання Присяги на трибуну запрошується народний депутат України Федун Олексій Леонідович. Прошу. 

 

ФЕДУН О.Л.

Присягаю на вірність Україні, зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватись Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

На трибуну запрошується народний депутат України Поліщук Олег Вікторович. 

 

ПОЛІЩУК О.В.

Я, Поліщук Олег Вікторович, присягаю на вірність Україні, зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов'язки в інтересах усіх співвітчизників.              

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вітаємо.

На трибуну запрошується Стешенко Олександр Миколайович.

 

СТЕШЕНКО О.М.

Я, Стешенко Олександр Миколайович, присягаю на вірність Україні, зобов'язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки з в інтересах усіх співвітчизників. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Для складання присяги на трибуну запрошується народний депутат України Унгурян Павло Якимович.

 

УНГУРЯН П.Я.

Я, Унгурян Павло Якимович, присягаю на вірність Україні, зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

На трибуну запрошується Пилипенко Володимир Пилипович, народний депутат України.

 

ПИЛИПЕНКО В.П.

Я, Пилипенко Володимир Пилипович, присягаю на вірність Україні, зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

На трибуну запрошується народний України Власенко Сергій Володимирович.

 

ВЛАСЕНКО С.В.

Я, Власенко Сергій Володимирович, присягаю на вірність Україні, зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

На трибуну запрошується Лемза Володимир Дмитрович.

 

ЛЕМЗА В.Д.

Я, Лемза Володимир Дмитрович, присягаю на вірність Україні, зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо  Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

На трибуну запрошується Сочка Олександр Олександрович.

 

СОЧКА О.О.

Я, Сочка Олександр Олександрович, присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

На трибуну запрошується Павленко Віктор Вікторович, народний депутат України.

 

ПАВЛЕНКО В.В.

Я, Павленко Віктор Вікторович, присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Для складання присяги на трибуну запрошується Дубіль Валерій Олександрович.

 

ДУБІЛЬ В.О.

Я, Дубіль Валерій Олександрович, присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюсь усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

На трибуну запрошується для складання присяги народний депутат України Ягоферов Анатолій Миколайович.

 

ЯГОФЕРОВ  А.М.

Я, Ягоферов Анатолій Миколайович, присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюся усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу.  Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах усіх співвітчизників.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Шановні народні депутати України, український  парламент знову працює у повному конституційному складі, а це – 450 народних депутатів України.  Давайте привітаємо і наших нових колег, і самих себе (О п л е с к и).

Шановні народні депутати України, відповідно до статті 148 Конституції України Президентом України призначено суддів Конституційного Суду  України, а саме Вдовіченка Сергія Леонідовича, Нікітіна Юрія Івановича та Бауліна Юрія Васильовича.

Стаття 17 Закону України "Про  Конституційний Суд” чітко визначає процедуру приведення до  присяги відповідних суддів Конституційного Суду. Такою нормою закону передбачено, що приведення до присяги суддів Конституційного Суду здійснюється за обов’язкової присутності Президента України, Прем'єр-міністра України та голови Верховного Суду України.

Таким чином, парламент зберіг повністю формально-юридичну процедуру щодо приведення до присяги відповідних суддів.

Для приведення до присяги судді Вдовіченко Сергія Леонідовича запрошую його на трибуну парламенту.

 

ВДОВІЧЕНКО С.Л.

Я, Вдовіченко Сергій Леонідович, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов’язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Для складання присяги на трибуну українського парламенту запрошується суддя Конституційного Суду України Нікітін Юрій Іванович.

 

НІКІТІН Ю.І.

Я, Нікітін Юрій Іванович, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов’язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Для складання присяги на трибуну Верховної Ради України запрошується суддя Конституційного Суду України Баулін Юрій Васильович.

 

БАУЛІН Ю.В.

Я, Баулін Юрій Васильович, урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов’язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України, захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Шановні народні депутати, окрім конституційного складу українського парламенту тепер Конституційний Суд України працює також у повному конституційному складі. І я думаю, що давайте привітаємо Конституційний Суд із цією подією. (О п л е с к и). 

Шановні колеги,  на ваш розгляд подається законопроект 2481, а саме: пропозиції Президента України до прийнятого нами у минулу п’ятницю ключового бюджетного законопроекту 2481.

Я запрошую на трибуну Шлапака Олександра Віталійовича для доповіді з даного питання.

Олександре Віталійовичу, вибачте, у нас колеги депутати не зовсім уважно слухали. Коли я оголошував порядок розгляду питань, я наголосив яким чином будуть розглядатися питання. Після 2481 – відразу виступи керівників фракцій.

Дякую. Будь ласка, Олександре Віталійовичу.

 

ШЛАПАК О.В.

Вельмишановний пане Президенте України, шановний Голово Верховної Ради, шановна пані Прем'єр-міністр України, шановні народні депутати, члени уряду, присутні! Глава держави вимушено скористався правом вето на цей надзвичайно важливий закон. Пропозиції глави держави повністю підтримані урядом і стосуються питань, пов'язаних з продажем  і орендою землі, а саме. Перше. Законом, що надійшов на підпис главі держави, Кабінету Міністрів України надається право без жодних обмежень і критеріїв визначати додатково, крім визначених у законі, будь-які випадки, коли право оренди земельних ділянок набуватиметься без аукціону. Не можна погодитися з правом уряду без жодних обмежень і критеріїв додатково визначати будь-які випадки, коли такі земельні ділянки підлягатимуть продажу поза процедурою земельних торгів. Це прямий крок до застосування низки неконкурентних виключень і може призвести до порушення принципу рівності суб'єктів господарювання. Норми, які надають Кабінету Міністрів такі повноваження, пропонується вилучити.

Друге. Передбаченими законом змінами до Земельного кодексу України пропонується, зокрема, віднести до повноважень  центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів продаж громадянам, юридичним особам земель запасу та земель лісогосподарського призначення. Слід зазначити, що відповідно до статей 19 і 20 Земельного кодексу цільове призначення земель, зокрема віднесення до земель лісогосподарського призначення або земель запасу, визначається як по землях державної, так і по землях, що належать місцевим громадам. Таким чином, центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів надається право продажу земельних ділянок як державної, так і комунальної власності. Позбавлення органів місцевого самоврядування розпоряджатися відповідними землями порушує право власності  територіальних громад на землю, передбачені частиною першою статті 142 Конституції України. Тому норми щодо надання центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів цих повноважень пропонується вилучити.

Третє. Законом, що надійшов на підпис главі держави, дозволяється за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету здійснювати продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності для формування джерел, для фінансування заходів по підготовці до проведення фінальної частини в Чемпіонаті Європи 2012 року з футболу.

Однак, наділення комітетом повноваженням погоджувати продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення не відповідає конституційно визначеного статусу цього органу парламенту. Окрім того, не можна погодитися з фактичним скасуванням Мораторію на продаж державних та комунальних земель сільськогосподарського призначення під гаслом підготовки України до „Євро-2012” за відсутності законів про Державний  земельний кадастр та ринок землі. Цю норму пропонується  виключити.

Четверте. Законом, що розглядається, розділ десятий „Перехідні положення” Земельного  кодексу України доповнюється новим пунктом 18, за яким до набрання чинності Законом України про порядок проведення земельних торгів, земельних торгів у формі аукціонів проводяться в порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України. Таке положення суперечить Конституції України, за якою право власності на землю набувається і реалізується виключно відповідно до  закону. Норму щодо надання Кабінетом Міністрів цих повноважень пропонується вилучити.

П’яте. В законі присутні взаємовиключні положення про заборону продажу орендованих земельних ділянок, строк її оренди, договору оренду, яких не закінчився та про зобов’язання нового власника у  випадку продажу ділянки продовжити договір оренди на попередніх умовах. Це може призвести до застосування подвійних стандартів та зловживань залежної особи орендаря при вирішенні питання продажу орендованих земельних ділянок.

Слід зауважити, що спроба переробити нашвидкуруч Земельний кодекс могла призвести до виникнення нових, значних проблем у цій сфері. Водночас в стінах парламенту вже два роки розробляється законопроект 0883 про внесення змін до  деяких законодавчих актів України щодо  сприяння будівництву. На думку фахівців він здатний розв’язати низку проблем, що  існують в земельній сфері в тому числі тих про які я щойно говорив.

Цей законопроект готовий до другого читання, з огляду на це глава держави надаючи пропозиції щодо редакції спірних норм навмисне уникав спроби  їх прямого регулювання, подаючи приклад щодо вирішення проблем спеціальними  законами, а не під час вирішення бюджетних проблем.

Прошу парламент підтримати пропозиції Президента, оскільки таким чином будуть підтверджені джерела доходів до фондів соціального захисту, Пенсійного фонду, а також окремі джерела доходів до Державного бюджету. Одночасно це буде сигналом для уряду щодо невідкладного внесення до Верховної Ради законопроекту про внесення змін до бюджету 2008 року. Таким чином ми могли б отримати комплексне рішення.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олександр Віталійович.

Шановні колеги, Регламент передбачає можливість запитань і відповідей до доповідача. Є бажання на запитання, відповіді? Немає. Дякуємо, Олександр Віталійович.

Я запрошую на трибуну голову Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Миколу Івановича Деркача. Будь ласка, Микола Іванович.

 

10:24:16

ДЕРКАЧ М.І.

Шановний пане Президент, шановний уряд, Арсеній Петровичу, колеги, відповідно до статті 128 Тимчасового регламенту Верховної Ради Комітет з питань бюджету за участю уповноважених представників Президента та Кабінету Міністрів, розглянув пропозицію Президента України до Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, прийнятого Верховною Радою 23 травня 2008 року.

За підсумками розгляду цього питання, Комітет з бюджету на своєму засіданні 2 червня ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді підтримати пропозиції Президента до Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України та прийняти цей закон в цілому з урахуванням пропозицій Президента України з редакційним уточненням щодо статті 16 Закону про оренду землі.

Водночас в процесі обговорення пропозицій Президента виникли зауваження народних депутатів, членів комітету щодо можливих загроз порушення прав інвесторів, орендаторів земельних ділянок державної та комунальної власності у разі продажу таких ділянок. Оскільки така проблема потребує ґрунтовного фахового опрацювання, комітет направив листа уряду з проханням терміново внести законодавчі пропозиції щодо врегулювання цього питання.

Комітет з питань бюджету пропонує прийняти закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України з пропозиціями Президента в цілому. Висновок комітету, порівняльна таблиця, зміна до закону та пропозиції Президента України вам роздані.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, чи є запитання до голови комітету Деркача Миколи Івановича?  Є запитання.  Адам Іванович Мартинюк, тому я прошу записатися, 5 хвилин, запитання-відповіді.

Валерій Писаренко.

 

10:26:17

ПИСАРЕНКО В.В.

Скажіть, будь ласка, ось ви аналізували той факт, що фактично закон, який зараз заветований Президентом і поданий до залу з пропозиціями, фактично скасовував всю дохідну частину бюджету. І це означало, що якщо зараз зал його не ухвалює, то країна залишається без бюджету і без дохідної частини.

Скажіть, будь ласка, як ви вважаєте, а якщо б Секретаріат Президента підготував пропозиції не про ветування закону і про подання  повторно до зали, а просто подати його, якщо вважають, що він є нормою неконституційною, подати до Конституційного Суду, як це робиться з актами Кабінету Міністрів, яких вже більше 50 штук   сьогодні заблоковано шляхом подання до Конституційного Суду.

Скажіть, будь ласка, чи доцільно знову переглядати такі положення шляхом подання  до Верховної Ради. Дякую.

 

ДЕРКАЧ М.І. Благодарю за вопрос.

Уважаемый коллега, мы во временном факторе находимся таковом, что если сегодня мы не принимаем соответствующее предложение Президента, то доходная часть бюджета по многим вопросам может… по многим источникам поступлений не   будет.

Что касается  процедуры. Есть в вашем предложении или вопросе сенс. Но по фактору времени, если мы пойдем по такой процедуре, могут с выполнением доходной  части бюджета быть проблемы. Спасибо за вопрос.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Терьохін.

 

10:27:52

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановний голова комітету, скажіть, будь ласка, а як вийти з такої колізії, яка склалася після цього доволі, на мою думку, дивного вето. Дивіться, прийняте рішення  Конституційного Суду було вже, скільки там,  майже два тижні тому. Цим рішенням були скасовані зміни до фіскальних законів. От, припустимо, по акцизах на тютюн або там на горілку, рентні платежі і так далі. От навіть якщо ми сьогодні приймемо цей закон, Президент його урочисто тут підпише, він урочисто завтра буде опублікований десь в „Голосі України”. А що робити платникам податку ці десять днів чи два тижні? По яких ставках їм здавати звітність треба буде на підставі цього місяця, ви знаєте відповідь чи ні? Я, наприклад, не бачу відповіді.

 

ДЕРКАЧ М.І. Уважаемый коллега, есть проблема в этом вопросе. Однако я считаю, что плательщики соответствующих видов налогов с пониманием отнесутся за эти 10-15 дней, которые во временном факторе была коллизия.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк.

 

10:29:13

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.  Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Микола Іванович, будь ласка, дайте мені відповідь на два запитання. Перше. Тут у порівняльній таблиці говориться про те, що поправку другу Президента комітет врахував з редакційними правками. Тобто це по суті, можна вважати, що воно враховано, можна вважати, що не враховано. Тому у мене запитання і нехай представники Президента скажуть чи вони погоджуються саме з такою редакційною правкою, бо всі інші пропозиції враховані повністю, а друга врахована в редакційній правці.

І друге принципове питання і концептуальне питання. Коли ми приймали зміни до закону про державний, коли ми приймали закон про державний бюджет, бо саме найбільше зауважень стосується продажі землі. Ми ж пригадуєте, в прикінцевих положеннях цього закону записали про те, що дозволити і приступити до реалізації продажі землі лише після того, коли Кабінет Міністрів подасть відповідні законопроекти про земельний кадастр і так далі, і тому подібне. Верховна Рада до цього часу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

10:29:21

МАРТИНЮК А.І.

Верховна Рада, на жаль, до цього часу не розглянула жодного із цих законопроектів як і в цілому змін до закону про державний бюджет, що мало бути ще у березні місяці. От як кореспондується те, що ми зараз приймаємо із тим, що ми мали зробити.

 

ДЕРКАЧ М.І. Спасибо за вопрос, Адам Иванович.

Что касается первого вопроса. Вчера на заседании комитета эта редакционная поправка была учтена и согласована представником Президента.

Что касается второго вопроса о продаже земли, вопрос справедливый, конечно, надо идти по пути внесения изменения в базовые законы, а затем уже регулировть и надавать право. После.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє запитання Микола Катеринчук.

 

10:31:19

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Микола Катеринчук, Європейська партія України.

Пропоную підтримати пропозиції Президента і передати слово Кармазіну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

 

10:31:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний Микола Іванович, у мене питання до вас, як до голови комітету, глобального характеру. Мається на увазі, що бюджетний комітет має робити і думає зараз при підготовці Закону „Про Земельний кадастр”, „Про ринок земель”, де має, на мій погляд, про оцінку землі і саме ваш комітет грати визначну функцію. Чи створили ви для цього якусь підготовчу групу, чи робите зараз, бо це надзвичайні речі і, ви пам’ятаєте, що коли приймався закон я саме це питання задавав, що не можна, є проблема і Президента побачив цю проблему саме там, де я її ставив. Тому як ви готуєтесь? Спасибі.

 

ДЕРКАЧ М.І. Спасибо.

Такое поручение дано, работаем вместе с соответствующим профильным комитетом и урядом. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ДЕРКАЧ М.І. Все, я не буду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, Микола Іванович? Дякую. Прошу сідати.

Шановні народні депутати України, коротко по процедурі голосування. Стаття 130 Регламенту визначає процедуру голосування щодо прийняття поправок Президента України. Я хотів би зазначити, що це не скасувальне вето Президента, а це пропозиції Президента до прийнятого парламентом закону.

Пропозиції Президента розглядаються у порядку, передбаченому статтею 45 Регламенту задля того, щоб знати питання, яке стосувалося редакційної правки. Я просив би Олександра Віталійовича Шлапака коротко поінформувати одну хвилину, чи погоджуєтеся ви з редакційною правкою пункту два, тому що це не змістовна, а редакційна.

Шановні колеги, ставлю вас до відома, що пункт два врахований з позицією Президента України той,  який  запропонований комітетом Верховної Ради України.

Колеги, тепер щодо мотивів голосування.  Цей закон, ви пригадуєте, як важко проходив у минулу п’ятницю, але ми його прийняли. У тому випадку, якщо цей закон не буде прийнятий, не може стояти мова про прийняття нової редакції Закону „Про Державний бюджет”, так  як сьогодні фактично скасована дохідна частина бюджету.

Тому я звертаюся до лівої і правої частини залу, це не закон політичної партії, політичної сили, це  закон, спрямований на стабілізацію фінансового сектору держави. Я прошу підтримати відповідні пропозиції Президента, які  опрацьовувались у комітеті і  які одностайно прийняті комітетом Верховної Ради України.

З огляду на це, колеги, – увага! – я ставлю на голосування питання про прийняття пропозицій Президента України до Закону (номер 2481) про внесення змін  до деяких законодавчих актів України, прийнятого Верховною Радою України 23 травня 2008 року, та прийняття даного законопроекту в цілому. Зрозуміло, колеги? Увага! Оголошую процедуру голосування про прийняття пропозицій Президента та прийняття закону номер 2481 в цілому. Прошу розпочати процедуру голосування.

 

За –

( Ш у м  у  з а л і)

Технічна проблема, пов’язана з реєстрацією нових карток народних депутатів. Голосування пройшло. Зараз будуть оголошені результати голосування. Це пов'язано з новими 11 картками. (Ш у м   у   з а л і)

У нас, як у людей, не може буть. Дві хвилини зачекайте, будь ласка, зараз будуть результати голосування на табло. (Ш у м   у   з а л і)

Перезавантажуємо систему, щоб опозиція не казала про те, що… У нас зафіксовані перші результати голосування, зразу кажу, я їх не хочу оприлюднювати, але перезавантажуємо систему. Є нові народні депутати, ще раз переголосуємо, тому що Володимир Аврумович не встиг проголосувати. (Ш у м   у   з а л і)

Готова система до голосування?

Шановні колеги, у зв’язку з реєстрацією нових народних депутатів, і новими 11 картками, і проблемами з технічним персоналом нашим, з яким я потім розберуся, ставлю на голосування питання про повернення до голосування по законопроекту номер 2481 з урахуванням пропозицій Президента.

Шановні колеги, тишина! Заспокойтеся, будь ласка! Юрій Анатолійович, сядьте і голосуйте, будь ласка!

Увага: ставимо на голосування питання про повернення до голосування по законопроекту номер 2481 і пропозицій Президента. Прошу голосувати.

 

10:40:59

За-226

Повернуто до голосування. У кого не спрацювала картка, з’ясуйте, будь ласка.

Тепер ставлю на голосування про прийняття пропозицій Президента та закону 2481 в цілому. Колеги, увага! Оголошується процедура голосування. Голосуємо. 

 

10:41:34

За-226

Законопроект прийнятий. (О п л е с к и) 

Хотів би привітати уряд України. Прошу подати на підпис відповідний законопроект і заяви технічного персоналу про звільнення з займаних посад, якщо не вміють працювати з комп’ютерами, то хай на фермі працюють!

Шановні народні депутати, слово має Президент України Ющенко Віктор Андрійович.

 

ЮЩЕНКО В.А.

Шановні народні депутати, шановний Арсенію Петровичу, члени  Конституційного Суду, журналісти, гості, запрошені!

Я хотів би висловитися по двом питанням. Перше питання – це приведення до присяги суддів Конституційного Суду. І тут би хотів би декілька сказати фраз до цього дійства, цього рішення. За останні, майже, 13 місяців, ми вперше маємо сформований в повному складі Конституційний Суд.

На мій погляд, рішення, яке сьогодні пройшло в парламенті і прийняття присяги конституційних суддів, говорить про те, що і на політичному рівні, і на рівні державних  інституцій ми приходимо до повного розуміння того, що Конституційний Суд України повинен бути відновлений у своєму статусі, забезпечена повинна бути нормальна робота суддів Конституційного Суду.

Я хотів би засвідчити, що ті процеси, в тому числі, інституційні, які йдуть у Конституційному Суді на протязі останніх восьми місяців, говорять про ряд речей. Перше, корупція виходить з Конституційного Суду, починається нормальний професійний процес, Зменшується політичний вплив на  рішення Конституційного Суду.

Це надзвичайно важливі речі для того, щоб ми сформували той високий статус Конституційного Суду, яким, дякуючи якому, ми могли б врегульовувати багато питань, в тому числі, і відносин між інститутами влади в Україні.

Другими словами, я хотів би сказати, що ми всі повинні дбати про високий статус Конституційного Суду, виконувати його рішення і коректно висловлюватися щодо його діяльності. З цього починається будь-яка держава, в тому числі, і українська держава.

Окремо хотів би прокоментувати рішення, яке і сьогодні мене привело до парламентської  зали, рішення від 22 травня. Хотів би підкреслити, шановні колеги, бо там хтось із БЮТ задавав запитання про трагедії, які прийняв Конституційний Суд і зупинився процес бюджетний, я вам хочу  нагадати, Конституційний Суд не скасовував жодного закону, Конституційний Суд сказав Верховній  Раді, Президенту, що, колеги, всі закони, які прийняті в цій країні, будьте добрі виконувати. А в нас соціальних законів сформовано на 75 мільярдів. Приймається бюджет – приймається 30 мільярдів для фінансування. Вибачте, а 40 мільярдів хто буде фінансувати?

Конституційний Суд сказав одне: якщо прийнятий закон, його треба виконувати. Якщо ми не в змозі виконати закон, його треба або змінити, або скасувати. Скажіть, будь ласка, хіба не цього порядку ми чекали, можливо, більше десятка років? Тому що кожний, хто пропонує нову соціальну ініціативу, хоче бути Україні новим Дідом Морозом. Роздавати. Ніхто, правда, не може дати відповіді, де це взяти. Я переконані, шановні, якщо ми чесні українці, ми повинні були аплодувати рішенню, такому рішенню Конституційного Суду. Добре, що він прийшов до такого професійного тлумачення цього рішення.

Друге. Те, що стосується сьогоднішнього рішення. Колеги, Президент ветував ті речі, які, я переконаний, повинні голосувати, у першу чергу, комуністи і соціалісти, якби вони були в залі. Наприклад, я задаю питання до вас. Один закон, в країні прийнятий, говорить, що у нас працює мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Це правда чи неправда? Правда. Приймається закон, який говорить про те, що цим законом надається право продажу землі сільськогосподарського призначення. Скажіть, будь ласка, чим керуватися Президенту, юристу, суспільству? Чим керуватися? Першою фразою чи другою фразою?

Слідуюча позиція. Я думаю, що у цій залі немає жодної людини, яка б сказала, що землю можна продавати поза аукціоном. Це вже засвоїли, як табличку множення. Треба всю землю продавати по закону, через аукціон. Очевидно, так. Безумовно, так. Потім приймається друга позиція, що надається право поза аукціоном окремій конторі в державі продавати землю. Та тут не в том питання, по якій ціні. Олександре Миколайовичу! Вибачте, вибачте. Якщо одна контора буде продавати, я відразу завіряю, ринкової ціни не буде.

Так ми говоримо про те, що... Колеги, коли ми не створили конкурентного середовища і приймаємо таке рішення, воно може бути кінець кінцем справедливим? Ні, не може. Я накладаю вето не через те, що я не хочу бачити наповнений бюджет через рух землі. Я хочу говорити про те, що якщо існує порядок продажу землі, цей порядок повинен визначатися законом, а не тимчасовими нормами будь-кого. Бо ми будемо клопоти ці мати. І якраз моє вето якраз і стосується цього, цих порядків і других порядків. І тому, шановні, я дякую, можливо, за таке складне рішення і за такі складні дебати, але переконаний, що ті речі, які ми прийняли, в тому числі й поправки до законів „Про оренду” і „Про Земельний кодекс”. Вони навели більше порядку в наших земельних відносинах. Я хочу вам усім подякувати, навіть тим, хто не голосував, бо ваша позиція, я переконаний, була за те, щоб ці норми були внесені в діючий закон.

Дякую всім. Спасибі за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо. Шановні народні депутати.

 

ЮЩЕНКО В.А. Я підписую. Шановні колеги, я підписую цей закон і він вступає в дію. (О п л е с к и). А те, що Сергій Терьохін задавав запитання, Серьожа, я тобі, знаєш, відповідь дам. А коли приймали цей закон тиждень назад і розрив сім днів був, то як ви збиралися формувати поступлення за втрачені сім днів? Точно таким способом, як і за десять днів. Якраз закон регулює, яким порядком ми компенсуємо ті недопоступлення, які в нас сформувалися за попередні сім днів. Така норма і в попередньому законі була включена, я її не ветував, і вона залишилася в цьому законі. Проблема вирішена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати України, я прошу дати можливість мені як порядному господарю провести Президента України і Прем'єр-міністра України.

10 хвилин – перерва, і розпочинаємо з виступів керівників фракцій.

Дякую.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати прошу займати місця. Продовжуємо  пленарне засідання  Верховної Ради  України.

Колеги, прошу в зал. Записуємося, колеги, на виступи уповноважених представників фракцій. Увага! Оголошую запис.

Леонід Федорович Литвинов, Партія регіонів. Колеги! Хто виступає від фракції Партії регіонів? Анатолій Кирилович Кінах.

 

11:08:13

КІНАХ А.К.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги і народні депутати! Фракція Партії регіонів вимагає від уряду невідкладного виконання рішення  Верховної Ради України про внесення на розгляд парламенту змін та доповнень до Державного бюджету на 2008 рік, який повинен був поданий ще до 1 березня поточного року в комплексі з антиінфляційними заходами, які б гарантували соціальний захист від зростання цін і високих темпів інфляції.

Ми вимушені констатувати, що державна соціально-економічна політика, Державний бюджет 2008 року, за останній період валютно-курсова політика перетворилася в політико-комерційні проекти по обслуговуванню різноманітних політичних авантюр і фінансують, і обслуговують перші етапи майбутніх виборчих кампаній.

Влада за останній період вже починає використовувати у своєму внутрішньому протистоянні, особливо між президентсько-урядовою вертикаллю методи по принципу „чим гірше – тим краще”, що поглиблює кризові явища в життєдіяльності нашої держави.

На фоні зростання зовнішніх ризиків, в  першу чергу цін на енергоносії, продовольчі товари, складна ситуація на фінансових ринках, по суті зруйнована політика в державі, яка спрямована була на енергозбереження, енергоефективність, зруйновані бюджети розвитку місцевих органів самоврядування, не виконуються державні цільові програми, в тому числі ідуть спроби проїдання залишків стратегічних підприємств в Україні, які визначають в тому числі нашу національну безпеку.

Тому ми жорстко вимагаємо, що у випадку невиконання урядом цих вимог, в першу чергу внесення в парламент проекту змін доповнень до Державного бюджету 2008 року, який є головним чинником інфляції і зниження рівня життя громадян, ми будемо вимагати ставити питання про відставку Кабінету Міністрів України, якому вже, ми впевнені, червону картку пред’явив український народ.

Валютно-курсова політика є предметом великих проблем і занепокоєння не тільки тих, хто формує валовий національний продукт, робочі місця - промисловців, підприємців, роботодавців на наших громадян. Нескоординовані дії, безсистемні, непрофесійні рішення з цього приводу різко знижують конкурентноздатність нашого експорту. Наші громадяни втрачають свої заощадження, а в совокупності із зниженням митних тарифів по імпорту, ревальвація гривні створює загрозу безпрецедентного збільшення споживання в Україні імпорту тих товарів, які ми спроможні виробляти самі. Зростає негативний стаж до зовнішньої торгівлі, хоча по деяким прогнозам в цьому році може досягнути мінус 20 мільярдів доларів, що означає створення тисячі і тисячі робочих місць за кордоном, і поповнять закордонних бюджетів.

Світова організація торгівлі - це унікальний шанс для України зміцнити свою позицію на європейських світових ринках. В той же час ми визначаємо, що уряд не виконав в черговий раз рішення Верховної Ради України і не вніс свої пропозиції в програми адаптації української економіки до умов діяльності в Світовій організації торгівлі, особливо по ризикованим галузям, таким, як агропромисловий комплекс, переробна, харчова галузь, автомобілебудування, легка, текстильна і ряд інших. Це по суті створює умови нерівноправної конкуренції, особливо на внутрішньому ринку, між нашими виробниками і їх конкурентами, які імпортують свою продукцію в Україну. Особливо на фоні останніх подій з девальвацією гривні і збільшенням вартості кредитних ресурсів в Україні, що по суті ізолюють до доступу, до середньострокових і довгострокових кредитних ресурсів.

Ми констатуємо, що поглиблюється, і про це вже  визначають і міжнародні експерти, поглиблюється криза державного управління, йде імітація державної відповідальності у вигляді так званих „жовтих карток”, а по суті на всій вертикалі влади не виконуються як рішення Ради  національної безпеки і оборони України, закони України, тощо.

Ми вимагаємо швидких, конкретних і високопрофесійних дій, спрямованих на подолання економічної і соціальної кризи в Україні, і не будемо сторонніми спостерігачами у вирішенні цих проблем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Іван Григорович Кириленко, фракція „Блок Юлії Тимошенко”.

 

11:13:33

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги! Життя в Україні і особливо політичне настільки швидкоплинне, що за день інколи переживаєш більше, ніж раніше проживали і переживали за п’ять років. І вчора по мотивам подій, які відбувалися минулого тижня, особливо вчора, готувалися одні політичні виступи,  сьогодні відбулися настільки  знакові  події, що змусили нашу фракцію з цієї трибуни заявити наступне.

Шановні колеги! І політикум, і суспільство стомилися від протистоянь, від безплідної боротьби,  стомилися від політичних інтриг. Суспільство вимагає стабільності і прогнозованості. І політикум  стомлений теж, відчувається, що теж хоче об’єднати  зусилля і почати працювати.

Зверніть увагу на знакову подію, яка відбулася сьогодні. Неявка одного із керівників чи уряду, чи Верховного суду робила б  присягу суддів  Конституційного Суду нелегітимним. З’явилися сьогодні всі. І це, мабуть, дуже добрий сигнал того, що нарешті на найвищих щаблях державної влади може відбутися  порозуміння такого ґатунку, якого чекає сьогодні і народ, і суспільство. Зверніть увагу на досвід сусідів, що відбулося у наших сусідів на півночі як відбулися вибори, як відбулися потім процедура інавгурації і приведення до присяги керівника уряду. Перший заявив на інавгурації, що „россияне, можете спокойно планировать свое будущее”. А наступний на слідуючий день сказав: ми можемо спокійно планувати не на два-три роки своє майбутнє, а на 20-30 років спокійно дивитися наперед. Чи можемо ми сьогодні сказати це суспільству, бізнесу, економіці, всім галузям і сферам життя і народного господарства? Чи повірить хтось цим словам політиків будь-якого ґатунку.

Тому, шановні колеги, ще один висновок, який напрашивается само собою, як кажуть, і Білорусія, і Росія, і наші сусіди поляки, які нас постійно підтримують, уже давно об’єднали свої зусилля навколо своєї національної ідеї – розвиток своєї нації, свого народу, своєї держави. І кожного ранку ідуть на роботу, є влучне російське слово „на созидание”, ми кожного ранку йдемо на боротьбу, на боротьбу одне з одним, може вже і досить це робити, поки не пройдена точка неповороту. Тому, я підтримую виступ попереднього колеги, який сказав, нам треба рішучі дії, підтримаємо. Дійсно, рішучі дії нам потрібні, але тільки тоді, коли ми об’єднаємо зусилля.

Внутрішні чинники нам треба знімати з контролю, внутрішні, це виключно наше українське. Ці протистояння, ці політичні інтриги, це безкінечна політична боротьба.

Зовнішні чинники, які Анатолій Кирилович тут називав, дійсно, це загрози, це виклики.

Фондова криза не зачепила Україну – у нас не розвинений фондовий ринок.

Іпотечна криза – у нас тільки розпочався іпотечний ринок. Вибачте, фінансова криза вже нам дещо сказала і це тільки як кажуть, квіточки.

Продовольча криза світова – це всерйоз і надовго. Двадцять дев’ять країн у світі вже голодують. Дев’яносто два на підході. Ми одна з п’яти держав світу, одна з п’яти держав світу, яка здатна прогодувати не тільки себе, володіючи 27 відсотками кращих земель світу і всього-на-всього 0,4 процента території. Друзі, є навколо чого об’єднувати зусилля. Дійсно, сьогодні подивіться на порядок денний, ми проголосували ключовий закон. 

Наступний ключовий закон – Митний тариф. І ми врегульовуємо проблеми вступу України до Світової організації торгівлі. Не все так просто, але треба поставити на законну стезю.

Наступна - Державна програма приватизації. Колеги, уже навколо цих законів сьогодні можна об’єднати зусилля і почати конструктивно діяти і працювати. Тільки після цього, після прийняття цих рішень, включаючи і кадрові рішення, можна дійсно замкнути всю цепочку, яка може уряду дозволити внести сюда зміни до бюджету, а, по суті, новий бюджет на 2008 рік, коли ми будемо чітко знати, що є реальні джерела наповнення, є політична воля, є вирішені кадрові проблеми, є багато інших чинників, які ми уряду даємо як механізми до роботи.

Шановні колеги, знакова подія, яка сьогодні відбулася, коли були присутні всі найвищі посадові керівники це, мабуть, точка відліку того, що в суспільстві, в політикумі починаються порозуміння. Дуже хотілося б сподіватися, що це в всерйоз і надовго, бо цього вимагає від нас суспільство.

Дякую за увагу. До роботи!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Іван Григорович.

Будь ласка, Микола Миколайович Рудченко, "Блок Литвина".

Володимир Литвин.

 

11:18:36

ЛИТВИН В.М.

Шановний Голово! Шановні колеги! Я для початку хотів би зробити одне зауваження чи міркування такого змісту.

„Не треба ображати людей, які працюють на фермі, бо не всі можуть бути професорськими дітьми, я переконаний, що тут виросло багато людей, які народилися на фермі і, які сьогодні складають гордість українського народу”.

А тепер по суті. Події, які відбулися і пов’язані з виборами в місті Києві і підсумки можна охарактеризувати одним словом „вибори закінчились – забудьте”. Вибори закінчились як такі як каталізатор суспільного розвитку, як оцінки тих, хто при владі, як можливість приходу до влади нових людей, які мають ідеї, бачення, професіоналізм і, що має не абияке значення совість для того, щоб працювати і виконувати те, про що так щедро говорять людям під час виборчих кампаній. Для виборів потрібно що? Владу, грошу, а вони дають можливість маніпулятивні технології застосовувати, а також отримувати доступ до засобів масової інформації.

Тому я переконаний, якщо не буде зроблений висновок з організації виборів, з організації комісій роботи,   принципів в організації роботи комісії і підрахунку голосів,  то наступні  вибори проводити не потрібно.  Треба, щоб зібралися багаті люди і поділили  в котрий раз країну.

 Скажіть, будь ласка,  якщо на одного члена комісії потрібно було підрахувати 60 бюлетенів і потрібно було рахувати цілий тиждень. Підганяли голоси так,  як це потрібно зробити. А ми робимо вигляд, що  все у нас відбулося у демократичний спосіб. Треба змінити і виборче законодавство, і формування комісій, і  вибори за цими безглуздими партійними  списками. Інакше країну очікує погана перспектива.

Далі. Відносно закону, який щойно проголосували – 2481.  Ми тут повністю, фракція наша поділяє думку Президента України, що треба виконувати рішення  Конституційного Суду. Ми повністю поділяємо позицію Президента про те, що  треба розглядати кожен соціальний закон і говорити, чи є можливість у влади виконувати ці закони. А по суті справи зробили те ж саме, але одним голосуванням – вилучили  із тіла бюджету ті закони, дію яких призупинили,  і проголосували у новому варіанті. Будемо чекати знову чергового рішення Конституційного Суду.   Треба навести  порядок у розпорядженні бюджетними коштами.

От тут багато було скиглень про те, що  підкуп виборців у місті Києві  відбувається. Скажіть, будь ласка, як можна назвати те, що  з Державного бюджету  додатково виділити 1 мільярд  700 мільйонів під вибори. Кажуть, коштів немає.

Скажіть, будь ласка,  що  говорити пенсіонеру у Тернополі, Рівненщині, на Житомирщині, на Вінниччині, який отримує пенсію у 3, 4 рази  менше? Це, шановні колеги,  з подачі тут коаліції у людей украли гроші, передали одним. Висновок який? Або навести порядок, або оголосити ще раз вибори суцільні  в країні, тоді знайдуться гроші. А совість де, а де відповідальність? Це називається не підкуп виборців, це називається у нас „державна політика”.

Сьогодні прийняли рішення, урочисто підписали його. Я думаю, що тут багато хто може нагадати, як примушували підписати в 2004 році зміни до  Конституції. Будемо сподіватися, що не будуть після того такі розмови про те, що знову прийняли недолуге рішення. Тому ми пропонуємо і просимо Голову Верховної Ради опублікувати список народних депутатів, які так дружно проголосували за це рішення, щоб люди знали, до кого йти за соціальними пільгами ветеранам, інвалідам, чорнобильцям, військовослужбовцям, іншим, у кого забрали відповідні кошти.

І ще один момент, шановні колеги. Поговорили про курсову політику, пару випустили. Яке рішення прийняли? Рішення не прийняли жодного. А у людей, які тримають гроші на заощадження, вкрали 130 мільярдів гривень. Погралися на курсовій політиці – у людей украли шалені кошти. Хто буде за це відповідати? Я переконаний, що саме про це нам потрібно говорити . І ми наполягаємо, щоб було проведено спеціальне засідання Верховної Ради  України і щоб було чесно і об'єктивно сказано, що відбувається в країні і що потрібно робити, бо ці політичні ігрища потрібно завершити. Країну опустили до мишей – далі вже рухатися нікуди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для довідки, з вашого дозволу. Як правило, народжуються не на фермі, а в пологовому будинку.

Адам Мартинюк. Петро Симоненко.

 

11:23:48

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Страну будоражат так называемые инициативы Президента. На встречах многие задают вопрос: в чем причина неадекватного поведения Президента Ющенко? Глава государства, скатившегося на последнее место в Европе по продолжительности жизни, задыхающегося в удавке инфляции, разъедаемого склоками внутри оранжевой коалиции, забывшего о том, что такое законность и правосудие, не видит для себя более актуальной задачи, чем война с памятниками. При этом с упоением пляшет на гробах.

Сладостно измываясь над прошлым, Ющенко хочет спрятать результаты своей преступной политики, которую называют антиукраинской даже его многолетние союзники. Очевидно, что поведение гаранта имеет один очень страшный мотив – установить в нашей стране тоталитарный националистический режим – ющенковщину. И вот уже политические опричники – депутаты Львовского облсовета, поддерживающие Ющенко, выполняя его заказ, принимают обращение, в котором требуют отменить День Победы. Последователи агента нацистского Абвера по кличке Серый – это Степан Бендера, приняли решение объявить 2008 год годом Бендеры, то есть в честь патологического убийцы и убежденного фашиста.

Пятого февраля 2008 года в Женеве подписывает Президент акт национальной измены, по которому капитулирует перед ВТО и начинает процесс уничтожения отечественного производителя, украинского села, базовых отраслей и так далее.

16 мая, то есть, после вступления в ВТО, Гостаможня о дала распоряжение: руководствоваться международными нормами по тарифам, а не собственным национальным законодательством. Для руководителей таможни эти международные нормы передали в электронном виде для исполнения, а снижение поступлений в Государственный бюджет от уменьшения таможенной пошлины в интересах, снова подчеркиваю, Всемирной торговой организации и олигархов, которые занимаются импортом, стали компенсировать повышением стоимости товара, то есть за счет потребителя: снова из кармана наших граждан.

Только что, уважаемые избиратели, своим указом Президент Ющенко освятил дерибан земли его главами администраций. Ввоз и реализация генномодифицированной продукции, прививки наших детей смертоносной вакциной свидетельствуют только о том, что «оранжевый» режим приступил к практическому уничтожению нации, то есть тех планов, которые определены их заокеанскими хозяевами.

Перед этим, я еще раз хочу напомнить, в 2000 году цинизм, с которым сейчас Президент Ющенко говорил, именно он первым, будучи Премьер-министром, отобрал, то есть украл, у народа, у наших избирателей 13 миллиардов гривен, отменив все льготы, первым как Премьер-министр Украины. При этом творческие коллективы сегодня отправляются за рубеж с целью добиться поддержки мировым сообществом оценки событий 32-33-го годов как геноцид, и это признание рассматривается как вопрос политический. Свою культуру не финансирует, а на зарубежные концерты уже расходовали незаконно 10 миллионов гривен, еще предполагается 15 миллионов гривен, замечу, эти затраты не предусмотрены бюджетом. Безнаказанно расходуя нас вой юбилей более 4 000 гривен казенных денег, министр культуры продолжает незаконно транжирить деньги. Куда смотрит Счетная палата? Чем занимается Генеральная прокуратура? Где Служба безопасности, которая должна строго стоять на охране нашей независимости?

Конфронтационный курс Ющенко и его политического окружения ставит под угрозу развитие отношений между Украиной и Россией, под угрозой пролонгация нашего двустороннего договора, пересмотр торгово-экономических связей, промышленная кооперация. Преднамеренный отказ управленческой власти от цивилизованного сотрудничества и переговоров с Российской Федерацией, а точнее целенаправленного курса на ухудшение этого сотрудничества, нанесет удар по национальной безопасности страны.

Вступлением Украины в НАТО на европейском континенте будет создан новый очаг напряженности. Таким образом,  ющенковщина – это запрет  на право говорить то, что думаешь. Ющенковищина – это массовые незаконные репрессии против инакомыслящих, реабилитация гитлеровских пособников и преступная попытка  пересмотра итогов Второй мировой войны, это диктатура олигархов, это фактическая утрата суверенитета, это война не только с прошлым, но и будущим, это украинский фашизм ХХІ века.

Компартия Украины обращается к народу Украины с предупреждением: над страной нависла новая серьезная опасность фашизации Украины.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

11:28:58

КИРИЛЕНКО В.А.

Шановні колеги і шановні виборці, Україна стомилася від політиканства. Зараз ми були свідками класичного політиканського виступу, який має на меті тільки одне – сіяти ворожнечу між українцями на стільки, на скільки це можливо. Тільки тут, у парламенті зараз дійшли порозуміння  Президент, Прем’єр, коаліція, опозиція – по іншій частині питань.

Треба відразу вийти на трибуну і посіяти ворожнечу там, де це тільки можливо.

Тим більше дивно, коли цим займаються представники політичної сили, на совісті якої смерть і кров десятків мільйонів українців. Щодо цих смертей жодних слів покаяння проголошено не  було. І ці люди, які взагалі не мають права повчати жодну людину в нашій країні, розповідають нам про якісь загрози. Очевидно, вони просто хочуть перешкодити нормальному життю українців, спокійному розвитку країни і щастю всіх дітей, незалежно від того, де вони живуть, - на Донбасі, в Криму чи на Галичині.

Тут  нам тільки що розповідали усілякі страхи, але при цьому забувають розповідати, що тисячі дітей із Луганська кожні канікули відвідують Львів і зустрічають там таких же українських дітей, як і у себе дома, на Луганщині. Десятки тисяч дітей із Донецька відвідують Івано-Франківщину, Чернівці і зустрічають там таких же ровесників, як і вони, які хочуть спокою, спокійного життя і впевненості у майбутньому їхніх батьків.

Тому я переконаний, що майбутнє тільки за тими силами, які будуть спокійно, конструктивно працювати в інтересах цілої країни, не зважаючи на будь-які провокації „п’ятої колони”, яка, на жаль, віримо, уже останню каденцію в нашому парламенті поки що перебуває.

Повернемося до нормальних українських справ. По-перше, щойно ми ухвалили закон, який повинен стати стартом для внесення урядом бюджету. Ми віримо, що в четвер, після завтрашнього засідання уряду зміни до бюджету на 2008 рік будуть представлені всім депутатам, і там ми побачимо реакцію на інфляцію, на те, що треба переглянути розміри деяких соціальних виплат, показники прожиткового мінімуму і мінімальних зарплат і цілу низку інших економічних та соціальних показників. Це нормальна робота. Ми вважаємо, що уряд давно повинен був її зробити. Зараз прийняли закон, у четвер чекаємо зміни до бюджету.

Взагалі ми переконані, що без системних економічних реформ ми не маємо перспективу під якими би політичними кольорами зараз не виступали політики. Тому на часі внесення урядового Податкового кодексу, який скасує згубну для економіки і бізнесу, архаїчну за оцінками усього світу діючу податкову систему.

На жаль, ми не встигнемо змінити податкову систему з тим, щоб вона вступила в дію з першого січня наступного року. Але зараз до кінця року треба потратити час для того, щоб хоча би з першого січня 2010 року українці отримали новий Податковий кодекс, який би дав можливість тим, хто створює робочі місця, нормально і прозоро працювати, а тим, хто у них працює, по-світлому отримувати велику і легальну заробітну плату.

По-третє, ми не можемо уникати розв’язання земельних питань. Всі ці розмови про мораторій, який нібито діє, не більше, ніж фантазія для прикриття тих, хто, прикриваючись мораторієм, продовжує розкрадати землю беззахисних тепер селян. Парламент повинен ухвалити якомога швидше Земельний кадастр, Закон про ринок землі і приступити до справжньої законодавчої реформи у земельних питаннях. Без цієї спокійної розмови економіка з місця не зрушить, і ми не захистимо ні інвесторів, ні, що найголовніше, простих селян.

Ну і найголовніше. Нашу фракцію багато хто хоче втягнути в різноманітні скандали на різні теми. Так я мушу заявити, що нам не по дорозі ні з політичними скандалістами, ні з політичними інтриганами, які би політичні кольори вони при цьому не мали. Ми налаштовані на спокійну і довготривалу конструктивну роботу в інтересах країни. А п’ята колона нехай біснується. Це їхня справа.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  час на виступи уповноважених представників фракцій у Верховній Раді України завершений.

Оголошую розгляд наступного законопроекту. Це законопроект номер 2351-1 – про Митний тариф України.  Мова йде про друге читання даного законопроекту. Я запрошую на трибуну Сергія Анатолійовича Терьохіна.

З процедури? Запишіться, будь ласка, п’ять хвилин, три хвилини з процедури. Сергію Анатолійовичу, зачекайте, будь ласка, три хвилини, зараз колеги виступлять.

П'ять хвилин. Роман Зварич.

 

11:34:45

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Арсенію Петровичу, я не розумію, яка може бути процедура зараз? Питання готове, воно оголошене, профільний комітет провів відповідні рішення. Я би пропонував, щоби ми без політиканства зараз все ж таки приступили до спокійної роботи і розглянули цей дуже важливий законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Микола Комар, Партія регіонів. Михайло Чечетов.

 

11:35:23

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые коллеги, я думаю, что сегодня в присутствии Президента, наверное, надо было сделать подарок и стране, и Президенту, если бы все-таки правительство не такие мелкие вопросы вносило, а внесло изменение к бюджету, которые страна ждет уже три месяца, которые бы смягчили ценовой шок для населения. Но оказалось, к сожалению, не способно правительство внести полноценные изменения к бюджету, которые бы смягчили ценовой удар по населению, компенсировали социальные утраты.

Что касается сегодняшнего законопроекта и последующих, наша позиция состоит в том, что прежде всего нужно рассмотреть закон о наложении моратория на приватизацию, с тем чтобы до конца с молотка не ушли лучшие стратегические активы страны, а деньги пошли на финансирование популистских идей правительства.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Алла Александровська. Адам Мартинюк.

 

11:36:29

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Арсенію Петровичу, я прошу вашої уваги, прошу уваги профільного Комітету з питань регламенту і комітету, який готував це питання, і тих, хто говорить про політику. Я про політику говорити не буду. Я прошу мені дати відповідь, хто здійснив службовий підлог під час підготовки цього питання. Ось законопроект на 267 сторінок, прийнятий у першому читанні. 267. Ось  законопроект, ніби то підготовлений комітетом до другого читання, де лише чотири сторінки. Куди ділася решта статей проголосованих  Верховної Ради  у першому читанні?

За це треба не тільки не допустити до розгляду, провести службове розслідування, подати справу в Генеральну прокуратуру, бо це вже глум над всім депутатським корпусом у розрахунок на те, що ніхто не слідкує за проходженням законопроектів, що мовляв, як хочу, так і зроблю. І це, до речі, не вперше, профільний комітет Терьохіна…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Кендзьор.

 

11:37:42

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний рух України, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Я хочу спростувати цю брехню, яка прозвучала із трибуни  Верховної Ради про те, що ніби то Львівська обласна рада скасувала святкування  9 травня. Це абсолютно не відповідає правді. Хоч питання неодмінно треба ставити, щоб Україна відзначала перемогу у Другій  світовій війні, як святкує і відзначає вся Європа напередодні  восьмого травня. І це неодмінно треба було б зробити через парламент.

Друге. Все це, даруйте, за галицьке слово „пашталакання” головного комуніста,  всі ці страхи, які переповідає про якусь фашизацію, то, справді, сказав Кириленко, що червоний фашизм доживає вже свого останнього віку і буде викинутий на смітник історії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз.

 

11:38:51

БЕВЗ В.А.

Я хочу запропонувати передати слово комуністу Симоненко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко.

 

11:39:03

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые товарищи! Лишний раз подтверждение тому, что националисты таки не знают истории собственного народа, свидетельствует последнее выступление. Вообще-то Вторая мировая война закончилась второго сентября, а не восьмого мая. Когда тырил портянки у солдат не изучал историю, поэтому я ему прощаю, то что он не знали историю, потому что тырил портянки у солдат, за что привлекался к уголовному ответственности. И этот еще народный депутат пытается рассказывать мне о том, кто знает историю, а кто не знает. Понятно, что Криминальный кодекс тогда на сигареты скурил, наверное, так скажем, когда портянки тырил, вот поэтому так и объясняет, что такое война.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко.

 

11:39:47

КИРИЛЕНКО В.А.

Прошу передати Ярославу Кендзьору.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Кендзьор.

 

11:39:56

КЕНДЗЬОР Я.М.

Кендзьор. Народний Рух України, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні колеги народні депутати і шановні виборці, я вже каявся перед всім українським народом за те, що під час служби у Радянській армії я вкрав танк Т-34, два міномети – вони в мене в моєї бабусі в Стрісі ще запхані лежать і чекають слушного моменту, щоб роздушити комунізм до кінця. І вони нам ще пригодяться. Дякую.

А від того, що я так обікрав Радянську армію, і розвалився Радянський Союз, і втратилася боєздатність Радянської армії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Дуже змістовне обговорення.

Тому я просив би перейти до розгляду законопроекту 2351-1. Сергій Анатолійович Терьохін. Сергій Анатолійович, по-перше, по суті, друге, по формі, куди поділася низка статей, а саме великий талмуд, який повинен був бути розданий з усіма правками розглянутими і внесеними комітетом. Тому я прошу суть і форма. Будь ласка.

 

11:41:12

ТЕРЬОХІН С.А.

Шановні народні депутати, от дивіться, оцей талмуд, 597 сторінок він містить, був розданий Верховній Раді, народним депутатам на другому читанні. У кожного воно є.

Зміни, які надійшли з моменту направлення цього документу на повторне друге читання, займають три сторінки. Решта змін жодних не було подано. Саме тому для того, щоб, шановний Адам Івановичу, економити кошти ваших виборців і нерви працівників Секретаріату Верховної Ради, комітет і порадив Секретаріату Верховної Ради роздати вам законопроект на трьох сторінках, який  ви і отримали. Знову повторюю, по решті питань, які були прийняті за основу, не було жодних змін.

Я на стенограму, шановний  Арсеній Петрович, всі коди, які пропонуються комітетом перенести на 1 січня наступного року, продиктую. Це по формі.

Ви, як я зрозумів, Адам Іванович, голосувати не будете ні за що, тому для вас  це питання езотеричне.

По друге. Шановні народні депутати… Не галдіть, панове комуністи, не галдіть, будь ласка!  Було подано чотири правки, з них одна відхилена – це правка моя, яка пропонувала ввести цей закон в дію з моменту  опублікування. Але в зв’язку з тим, що вчора відбулося засідання комітету, де разом з  Міністерством економіки був досягнений компроміс щодо деяких кодів і їх перенесення на 1 січня, я знімаю свою правку.

Решта правки: номер 2 – це Терьохіна, Круглова та інших, 3 – Сігала, Давиденка, Святаша і Гєллєра і 4 – Москаля повністю враховані. Знову таки це все погоджено з Міністерством економіки.

Тому я просив би з   урахуванням цих правок поставити цей законопроект в другому читанні і в цілому для того, щоб він замінив собою діючий наказ сьогодні Голови Державної митної служби України, який не є законом, наскільки ви знаєте, і може бути оскаржений в будь-яку мить в судах. Нам треба нормальна законодавча база і нам треба повернути право встановлювати і змінювати ставки митного тарифу виключно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити, будь ласка.   

Сергій Анатолійович, у вас є ще щось сказати?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, продовжуйте.

 

ТЕРЬОХІН С.А. І нарешті, я хотів би проанонсувати між іншим, міг би вам зазначити, що вчора на комітеті абсолютно всі проголосували за підтримку законопроекту. Представники Партії регіонів, представниця Комуністичної партії, представники Блоку Литвина, БЮТ, "Нашої України - Народної Самооборони"  всі без винятку. Про що йде мова, які ж ставки ми пропонуємо перенести на перше січня, це по позиціях, які стосуються кісток, каркасів і фарша для м’яса і птиці. Нам треба хоча би півроку для того, щоб адаптувати внутрішнє законодавство для підтримки цих галузей.  Це стосується питань автопрому, куди додалися крім легкових автомобілів до 2400, ще вантажівки і автобуси, це стосується за наполяганням фракції „Регіонів” шоколадних виробів і це стосується продуктів виноробства. Ви знаєте, що там в цій галузі абсолютний крах сьогодні після того, як заборонені ставки мита були зняті і поміняні акцизи на коньячні спирти, то воно нам конче потрібно як мінімум, ще раз, півроку для того, щоб зробити адаптацію цих галузей до викликів і загроз глобальної економічної системи, відповідно, зрозуміло, до правил Світової організації торгівлі.

Тому моя доповідь закінчена і я просив би поставити цей проект на голосування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запишіться, три хвилини.

Алла Александровська. Адам Мартинюк? Алла Александровська, будь ласка.

 

11:46:42

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Арсений Петрович, вопрос действительно очень серьезный. Нам раздали документ. На этом документе стоит регистрационный номер и  написано, повторне друге читання на заміну. Это значит, что тот документ, который нам был роздан он аннулируется, а вместо него мы рассматриваем этот. Вы знаете, меня это просто поражает, потому что Терехин то депутат не первый день, вы понимаете, что на сайте Верховной Рады выставлено этот документ, нам нужно прекратить сейчас, я серьезно говорю, нам должны раздать тот документ и мы за него должны проголосовать. По сути, здесь нет возражений, но так нельзя. На самом деле вы заменили ту таблицу вот этой, это очень серьезно, это впервые в истории такое у нас.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Відповісти?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Півсекунди. Да, будь ласка, відповідайте.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Да, я теж пані Александровській хотів би нагадати, що вона не перший раз в парламенті, оце на сайті Верховної Ради прийняте за основу, читайте Регламент, якщо те. що прийнято за основу змінюється в деяких позиціях, то роздається те, що вам було роздано. Якщо вам хочеться, я вам можу подарувати цей стос паперу, да, носіть його з задоволенням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Алексєєв.

 

11:48:03

АЛЕКСЄЄВ І.В.

Прошу передати слово Адаму Мартинюку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк.

 

11:48:08

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Ну я не дивуюсь Терьохін, хоча він з бородою депутат, що він не знає Регламенту, бо він дуже рідкий гость, тільки тоді, коли треба лобіювати щось, він з’являється в парламенті. Те, про що ви розказуєте стосується не повторного другого, стосується повторного третього читання. Це перше. Але в мене вже питань до вас немає.

Арсеній Петровичу, скажіть, будь ласка, який закон, якщо ми приймемо, ви будете підписувати? Ось цих 4 сторінки, які є офіційним чи тих 267, які є офіційними в устах Терьохіна?

 

ТЕРЬОХІН С.А. 597, у вас щось не те.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко.

 

11:48:51

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Точно так же ж вы манипулировали, я имею ввиду, коалиция, манипулировала, когда принимали держбюджет и 100 законов отменяли одним законом держбюджета и в результате мы пришли сегодня к плачевному итогу. Поэтому вам надо немножко вести себя более корректно по отношению к залу, потому что вы так вроде как на сцене выступаете как Задорнов, говоря об американцах.

А вопрос такой: а не считаете ли вы должностным преступлением   то, что сегодня таможни действуют,  не законом руководствуются, а руководствуются  какой-то инструкцией или внутренним приказом?

 

ТЕРЬОХЫН С.А. Дякую.

Одна ремарка. Задорнов,  якщо ви пам’ятаєте,  любить сміятися над американцями і комуністами.

А от, по-друге, дійсно, мені важко, як не доброму знавцю  конституційного права, коментувати юридичну відповідність наказу  голови Державної митної служби України Конституції, важко.  Але, власне, ми і виносимо цей законопроект для того, щоби цю ситуацію закінчити, привести її у конституційне русло. Тоді, коли тут у Верховній Раді буде   вирішуватися доля нашого захисту наших кордонів, а не наказами або телеграмами одного з членів виконавчої влади. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський.

 

11:50:32

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний пане доповідачу,  шановний Сергію, ну по-перше,  не спалюйте себе у цих дискусіях, вони того не варті.

Друге, може і найголовніше. Прийняття цього закону  не додасть до бюджету десь 270 мільйонів  гривень. Причому значна частина – це  промислові товари, а не продовольчі товари.  Сума не така велика,  звичайно,  для національного бюджету, але все-одно, як  ви вважаєте, за рахунок яких нових, ведення, скажімо, новий податків  ми можемо закрити цю  дірку у бюджеті?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Знаєте, тут все простіше. Нам не треба вводити нові податки, нам необхідно просто розвинути нашу зовнішню торгівлю. Відповідно до прогнозів, які робив уряд і Міністерство економіки,  наслідком    повної імплементації норм Світової Організації  Торгівлі  стане щорічне збільшення  нашого товарообігу, як мінімум,  на еквівалент 1 мільярда  доларів США, тобто 780 мільйонів євро. Зрозуміло, від цього розшириться податкова база і не тільки зовнішніх податків, але й внутрішніх, бо виростуть доходи наших підприємств. Тому все є.

Спочатку у нас, дійсно, будуть проблеми з збалансуванням. Ви пам'ятаєте що 16 травня, припустимо, закінчилося стягнення митних зборів як класу, вони не стягуються в такому вигляді, як раніше, процентному, маленька сума зараз береться. І це більше вдарило по доходах бюджету, там більше 700 млн. гривень було, ніж те, про що ви питаєте. Але ми очікуємо позитиву від введення угоди про Світову організацію торгівлі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Сергій Анатолійович, якщо можна, спочатку запитання по суті, а потім я відповім всім колегам по формі. Перше запитання по суті. Переді мною лист Прем`єр-міністра України від 21.05.2008, який вказує на те, що Кабмін підтримує законопроект номер 2351, а не 2351-1, і зазначається, що на даний момент у Верховній Раді розглядається законопроект, мова йде про „тире один”, який містить положення, що суперечить зобов'язанням, прийнятим на себе Україною згідно з протоколом СОТ.

У мене до вас питання і питання до представника Кабінету Міністрів: чи не попадемо ми в правову колізію?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Я можу відповідати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, будь ласка.                 

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ми не попадемо в правову колізію. Ми могли би попасти в правову колізію, якби цей законопроект розглядався до моменту вступу України до СОТ. Шановний Арсенію Петровичу, ми вже повноправні члени цієї організації з 16 травня. Ми можемо користуватися так званими апеляційними процедурами в рамках СОТ, ми можемо відстоювати свої позиції по зміні правилах імплементації або збільшенню мит. Але для цього необхідно проводити відповідні консультації.

Тому мова йде про дві речі, я перепрошую. Первинний законопроект 2351, поданий Кабінетом Міністрів, відрізнявся від ставок узгодженої тарифної пропозиції, яку нам роздавали, коли ми ратифікували угоду про СОТ. 2351-1 повністю, без жодної зміни, відтворює те, що ми ратифікували згідно з протоколом, не більше не менше, абсолютно автентично. Єдина проблема, яка може виникнути при наших переговорах з колегами зі Світової організації торгівлі – це відтермінування по оцих шістьох позиціях введення нових ставок на перше січня наступного року. Але, повторюю, це вже є процес переговорного характеру, і я впевнений, що представник Кабінету Міністрів підтвердить таку тезу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Валерій Тезійович, мене цікавить формально-юридичне питання. У мене є офіційний лист Кабінету Міністрів щодо підтримки закону 2351. Я прошу вас під стенограму сказати, чи підтримуєте ви закон 2351-1.

 

ПЯТНИЦЬКИЙ В.Т. Офіційна позиція уряду висловлена в листі Прем'єр-міністра, і цей лист, звичайно що, не відкликався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друге питання, якщо дозволите, Сергій Анатолійович.

Якщо в нас буде суперечність між прийнятим законом і нормами протоколу, який ми ратифікували, то треба застосовувати статтю 19 Закону України „Про систему оподаткування”, а саме: якщо йдуть дві конкуруючі норми між національним законом і міжнародною угодою, то застосовуються норми міжнародної угоди. Знову запитую: чи не буде у нас колізії в цьому питанні?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Та не буде колізії, Арсен Петрович. Ми не встановлюємо ці ставки назавжди. Відповідно до протоколу, по якому ми приєдналися до СОТ, тобто прийняли на себе статут ГАТТ і статут СОТ, ми маємо право зараз змінювати як вниз, так і вверх, ці ставки, але з наступною або попередньою консультаційною процедурою. Тому жодної проблеми не буде.

Ми вчора розмовляли з Валерієм Тезійовичем. Будь ласка, підтвердить, що така позиція, як викладена в тире 1, дасть можливість аргументувати українській стороні свою позиції в Женеві, для того щоб не виникало жодних питань у наших партнерів по Світовій організації торгівлі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я змушений був підняти цих два питання, щоб була стенограма, щоб потім не з’ясувалося, що уряд не підтримує цей законопроект. Всі матеріали є, все стенограмою зафіксовано.

Тепер те, що стосується запитання шановного колеги Адама Івановича. На превеликий жаль, Адаме Івановичу, в цій ситуації я змушений стати на позицію Сергія Анатольовича Терьохіна. Зачитаю статтю 119 Регламенту Верховної Ради України, що означає повторне друге читання?

„На повторне друге читання головний комітет подає лише пропозиції поправки, внесені після другого читання до статей чи їх частин, що не були прийняті у другому читанні. При цьому включаються все пропозиції, поправки, в тому числі і ті, що були внесені до цих статей, чи їх частин на попереднє друге читання”.

Зараз ми задамо запитання: чи виконана друга частина статті 119 Регламенту?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Ще раз. Роздана таблиця, яка була прийнята за основу, народним депутатам України. Вона зараз не помінялася. Навіщо, я перепрошую, роздавати те, що у вас є на руках, без будь-яких змін, тим паче 597 сторінок?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто при голосуванні законопроекту в другому читанні ми роздали повністю весь пакет документів з врахуванням всіх  поправок.

 

ТЕРЬОХІН С.А  Точно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Після цього головний комітет скористався 119-тою частиною першою і  роздав до додаткових матеріалів, які були роздані під час другого читання та порівняльну таблицю тільки по тим поправкам, які не були враховані. Я правильно зрозумів Сергій Анатольович?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Правильно.

 

МАРТИНЮК А.І. …ці поправки не голосувалися, бо зразу ставився закон в цілому  на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Правильно зрозумів.

Хотів би нагадати, що по кожній з поправок ми голосували  в другому читанні, по кожній, по якій настоював народний депутат України.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Точно, всі правки пройшли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є стенограма. Там, де було настоєння, там по кожній поправці ми голосували.

Колеги, діємо виключно в межах Регламенту. Повірте, якби було відхилення від Регламенту, зараз би зупинили процес розгляду. Ну, є 119-та, нема що звинувачувати в цій ситуації Терьохіна.

Тепер  ідемо так, як вимагає Регламент. Поправка номер 1 народного депутата Терьохіна, вона відхилена комітетом. Народний депутат Терьохін, яка ваша позиція з приводу даної поправки?

 

ТЕРЬОХІН С.А. Я не наполягаю на своїй правці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, цю поправку я не ставлю на голосування.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Точно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поправка номер 2, Терьохін, Круглов. Дана поправка врахована комітетом.

Терьохін, Круглов, хочете виловитися? Не хочете. Дякую.

Поправка номер 3, народний депутат Сігал. Дана поправка врахована. Немає бажання висловлюватися? Немає.

Поправка номер 4, народний депутат Москаль. Дана поправка врахована. Хоче Геннадій Геннадійович говорити? Не хоче.

Таким чином, всі поправки враховані. На тих поправках, які відхилені, народні депутат не наполягають. Тому зараз за процедурою я ставлю про прийняття в другому читанні і в цілому законопроекту „Про Митний тариф”, номер 2351-1.

Шановні народні депутати, голосуємо про прийняття у другому читанні і в цілому законопроект 2351-1. В нас 12-та година…

Зупиніть, будь ласка, голосування, дайте Мартинюку слово.

 

ТЕРЬОХІН С.А. Можна мені сісти?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Сергій Анатолійович.

 

12:00:22

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.

Шановний Арсеній Петрович, давайте ми разом всі прочитаємо до кінця 119-ту статтю. Частина четверта говорить, повторне друге читання законопроекту здійснюється за процедурою другого читання. Тобто, ми повинні пройти процедуру другого читання, взяти не чотири сторінки тексту, а взяти 500 сторінок тексту і пройти все від початку до кінця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз хотів би зауважити, колеги, ну, чому ми так читаємо Регламент, так, як кому хочеться. Ну, давайте попробуємо читати його системно. Чітко написано, подаються лише ті пропозиції і поправки, які не були прийняті у другому читанні.

Я можу задати наступне запитання: чи є народні депутати, які вносили поправки до відповідного закону і наполягають на голосуванні по цим поправкам? Колеги, питання є? Нема. Не ловіть, будь ласка, мене на Регламенті.  Все чітко, відповідно до 119-ї Регламенту. (Ш у м  у  з а л і)

 Колеги, ставлю на голосування про прийняття у другому читанні і в цілому законопроекту 2351-1 – про внесення змін до Закону України "Про Митний тариф України”.

Голосуємо.

 

12:01:59

За-367

Воно працює, бачите. Вміємо, якщо хочемо.

12.02 – перерва, шановний  Петро Миколайович.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо ранкове пленарне засідання Верховної Ради України.

Розпочну з оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 59 Тимчасового регламенту Верховної Ради України інформую про входження наступних народних депутатів: Стешенка Олександра Миколайовича, Унгуряна Павла Якимовича, Пилипенка Володимира Пилиповича, Власенка Сергія Валерійовича, Лемзи Володимира Дмитровича, Сочка Олександра Олександровича, Павленка Віктора Вікторовича, Дубіля Валерія Олександровича, Ягоферова Анатолія Миколайовича до складу депутатської фракції "Блок Юлії Тимошенко", а також до складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України.

Шановні колеги, після цього оголошення хотів би зазначити, що коаліція у повноцінному складі.

Друге оголошення. Відповідно до статті 13 Закону України „Про статус народного депутата України” та статті 59 тимчасового Регламенту Верховної Ради України інформую про входження народного депутата України Поліщука Олега Вікторовича до складу депутатської фракції "Блок Литвина".

Колеги, оголошуємо розгляд наступного законопроекту. Законопроект №2330. Проект Закону про державну програму приватизації на 2008-2012 рік. П'ять хвилин. Прошу записатися.

Віктор Турманов, Партія регіонів.

 

12:35:11

ТУРМАНОВ В.І.

Прошу передати слово Чечетову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Михайло Чечетов.

 

12:35:20

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые коллеги. Фракция Партии регионов настаивает на том, чтобы был включен проект закона, автором которого является Анатолий Кириллович Кинах, «Об установлении моратория на продажу стратегических объектов до момента вступления в силу принятой новой программы приватизации».

Мы понимаем, что сегодня программа приватизации стоит в повестке дня, но  процедура двух чтений может растянуться на месяц и более, и мы не хотим, чтобы с кандачка были проданы лучшие стратегические объекты. А с другой стороны, принятие моратория до момента вступления в силу новой программы приватизации, это будет хорошим стимулом для наших коллег из  коалиции, чтобы они пришли в зал и дружно проголосовали и  поддержали эту программу.

Поэтому мы настаиваем на том, чтобы этот законопроект, как мы и договаривались в пакете был включен, сейчас мы проголосовали за постановку за включение ее в повестку дня, и он был  рассмотрен сегодня.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Мармазов.

 

12:36:25

МАРМАЗОВ Є.В.

Арсеній Петрович, мы тоже поддержим, чтобы закон 2233 был вынесен на обсуждение. И мы предлагаем все три закона: и 2330, 2331 и 2233 – одновременно обсудить, они взаимоувязаны и их дробить невозможно. Если начнем мы обсуждать, то сразу все три закона. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

 

12:36:53

СУХИЙ Я.М.

Арсеній Петрович, у нас на порядку денному дійсно законопроекти, які визначають майбутнє і не тільки бюджету, але і соціальної сфери України. Я звертаю вашу увагу на те, що в залі відсутня влада. По-перше, що в Україні немає влади. В уряді давно немає порядку, а тепер ще і влади немає, їх тут в залі 36 чоловік, що ж ми будемо розглядати, опозиції більше ніж влади? Я не розумію хто за що має голосувати? Або ми давайте повернемося до тої порочної практики, коли ми таких прогульщиків, туніядців, саботажників карали гривнею, або вони нехай  концентруються і збираються, бо вони розслабилися, подивіться цілі ряди пусті. Якби таке було у нас на заводі, вже давно б вигнали к „чортовій матері”, на що дивиться народ.

 Арсеній Петрович! Прийміть заходи, подивіться он пальцями тикають вліво, вправо кудись замість того, щоб сидіти працювати над законами, бігає по залу махає руками. Що це за підходи? Це не конструктивна влада, таку владу треба на копити и коленкой под зад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Єфремов.

 

12:37:59

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо Арсений Петрович! Уважаемые коллеги, я не хотел бы, чтобы мы работу Верховного Совета превращали в фарс. Арсений Петрович, и тем более не хотел бы, что решение, которое принимается, в том числе и вами, и даются поручения на Погоджувальной раде, потом неизвестно кем не выполнялись.

Я позволю себе напомнить, что в понедельник на Погоджувальной раде вы дали поручение, при рассмотрении блока по приватизации включить законопроект 2233, тем более что он зарегистрирован и имеет право рассматриваться раннее других законопроектов. Мы прекрасно понимаем, что сегодня коалиция, если она соберется и действительно будет присутствовать в зале, а она хотела бы рассмотреть непосредственно законопроекты по приватизации, что они хотят приватизировать и нам это интересно тоже послушать. Но мы оставляем за собой право народных депутатов определится в своем действии дальнейшем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Поэтому настаиваем на выполнении решении Погоджувальной рады и включение в повестку дня на рассмотрение сегодня законопроекта 2233. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Бондар.

 

12:39:29

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, „Собор”, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Я для виступаючих надаю справку, що треба було представникам Партії регіонів приходити на комітет економічної політики, який розглядав питання, в тому числі, і мораторію. І на підставі висновків Науково-експертного управління рішення комітету за поданням комітету, Голова Верховної Ради відправив авторам законопроекту цей закон, як такий, що не відповідає нормам регламенту, порушує бюджетний процес, кодекс, і не має науково-експертних, і економічних обґрунтувань. Тому я думаю, що зараз цю тему піднімати не треба, тому що в першу чергу Партія регіонів вимагала як найшвидшого розгляду державної програми приватизації. Давайте перейдемо до розгляду питання і спокійно розглянемо програму, висловимо свої зауваження, пропозиції і приймемо його для того, щоб парламент міг у другому читанні врахувати, в тому числі, і ваші пропозиції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Єфремов.

 

12:39:10

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо, Арсений Петрович.

Я вообще-то хотел бы обратить внимание на ту несуразицу, которую наши коллеги позволяют себе говорить здесь в зале. Если экономический комитет будет давать  решение по поводу соблюдения или не соблюдения Регламента, то мы далеко зайдем тогда.

Я позволю своему коллеге напомнить, что он являлся участником заседания, когда комиссия по приватизации, рассмотрев данный вопрос,  поддержала решение Президента и наложила вето  фактически на приватизацию объектов, которые хотел бы приватизировать на сегодняшний день  Блок Юлии Тимошенко и распределить так, как они считают нужным распределить.

И если мы будем  говорить о принципиальной позиции, то мы  категорически против рассмотрения законопроекта, который вы поставили, потому что вы в этом законопроекте   не написали куда даже средства будут направляться. А то, что вы  сознательно не   принимаете, «торпедируете» принятие изменений  к Государственном бюджету, то это вообще вас не красит и еще раз подтверждает, что вы пытаетесь спекулируя на этой теме опять «прикарманить» эти средства. Это уже было  в 2005 году и у вас есть огромное желание повторить это в 2007 году и восьмом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Тепер послухайте уважно пропозицію. Я звернувся на минулому пленарному засіданні до парламенту з проханням зняти з порядку  денного законопроект 2233, тому що я висловлював свою позицію і ще раз можу її повторити: цей законопроект суперечить цілому ряду  законодавства. На жаль, він не був виключений з порядку денного.

Я звертаюся до фракції  „Партії регіонів”. Якщо ми будуємо виключно конструктивний  процес і якщо дійсно  ми хочемо  привнести зрозумілу конструкцію приватизації, що приватизуємо, як приватизуємо, куди витрачаємо бюджетні кошти, який механізм цієї приватизації. То я прошу, щоб ми розглянули саме Державну програму приватизації.

Ми її сьогодні  розглянемо. Якщо ми її приймемо в першому читанні, то само собою відпадає необхідність розгляду законопроекту 2233 тобто є логіка, ми зараз розглянемо законопроект, ми його опрацюємо.  Сьогодні приватизація і так зупинена, зупинена вона не актами Верховної Ради, вона зупинена актами іншої вищої державної посадової особи в силу порушень Конституції.

Тому, якщо ми підійдемо системно до другого читання опрацюємо хороший законопроект, то я просив би переглянути позицію, щоб ми зараз розпочали розгляд цього законопроекту, а відповідні питання щодо мораторію відклали, тому що я сподіваюсь на результативне голосування даного законопроекту в першому читанні. Я далі поясню чому тільки в першому читанні, у нас навіть рішення комітету немає і ви знаєте це. Якщо немає рішення комітету, то я фізично не можу поставити у другому читанні.

Тому я пропоную так, розглядаємо законопроект 2330, а далі будемо працювати.  Прошу, Анатолій Аркадійович Максюта – перший заступник міністра економіки України.

Будь ласка, ще раз Єфремову мікрофон.

 

12:43:58

ЄФРЕМОВ О.С.

Должно быть депутатам понятно в зале, проект 2233 включен в повестку дня на рассмотрение или нет?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На даний момент даний законопроект до порядку денного не включений.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Арсений Петрович, …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, він включений до порядку денного, я здурив вас, вибачте, по-чесному. Цей законопроект включений до порядку денного, але в розкладі засідань на сьогоднішній день даного законопроекту немає, він є у порядку денному.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Арсений Петрович, тогда мы настаиваем на том, что при рассмотрении законопроектов, касающихся приватизации, сегодня в порядок денный был включен данный законопроект. Мы можем пойти на то, что программа правительственная будет рассмотрена в первую очередь, но при одном условии, что законопроект 2233 будет включен в повестку дня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи міг би я звернутися до вас з наступним проханням, вирішувати цю проблему після розгляду урядового законопроекту 2330. Тому що для того, щоб мені включити в розклад, я підкреслюю, не в порядок денний, а в розклад сьогоднішнього пленарного засідання, треба тоді провести відповідну процедуру голосування членами Погоджувальної ради, тому що тоді голосів не було для формування сьогоднішнього розкладу 2233. Тому давайте підемо розгляд 2330, тобто державної програми приватизації, а після цього будемо розбиратися вже на марші.

Анатолій Аркадійович, прошу.

Анатолій Кирилович, вибачте, я переб’ю. Шановний В’ячеслав Анатолійович і Іван Григорович, шановні керівники коаліції, чи міг би я звернутися до вас з проханням, це ключовий законопроект держави і уряду, щоб знайти народних депутатів і спробувати, щоб у залі була присутність народних депутатів України, а не їх відсутність і пусті крісла. Я звертаюся до апарату Верховної Ради, дайте ще раз оголошення, що йде розгляд відповідного ключового законопроекту для України.

Вибачте, Анатолій Аркадійович, будь ласка.

 

МАКСЮТА А.А.

Шановний Арсенію Петровичу! Шановні народні депутати! Урядом подано на ваш розгляд законопроект про Державну програму приватизації на 2008-2012 роки, який розроблено відповідно до статті 4 Закону України „Про приватизацію державного майна та з метою комплексного вирішення проблем приватизації”.

Я нагадаю, що приватизація в Україні вже йде з 90-тих років і на різних етапах цей процес вирішував різні завдання. Ми мали періоди масової приватизації, з 2000 року перейшли до грошової приватизації, яка стала значним вкладом в наповнення доходів бюджету, ряд галузей сьогодні вже має значну глибину приватизації, ми фактично підійшли до завершуючого етапу цього процесу, який покладає на уряд і на всю владу необхідність виробити і затвердити нові підходи до проведення приватизації.

Назріла нагальна потреба в корегування принципів і підходів до приватизації, в зміні законодавства з питань приватизації та прийнятті нової програми. Діюче законодавство, яке діє на сьогодні не забезпечує реалії сучасних вимог до приватизації, не враховує проблемних питань приватизації великих стратегічних підприємств та не дає механізмів приватизації непривабливих об’єктів, в тому числі дрібних пакетів акцій, які не забезпечують ефективного управління підприємствами.

Виходячи з цього, визначена головна мета приватизація, це підвищення соціально-економічної ефективності виробництва, узгодження процесу приватизації із стратегією розвитку економіки.

Крім того, державною програмою пропонується визначити нові стратегії і пріоритети, а також цілі та умови приватизації державного майна у 2008-2012 роках, зокрема, завершити в цілому приватизацію як соціально-економічний проект широкомасштабної реформи власності. Зокрема,  пріоритетами  приватизації  на ці роки пропонується визначити:  оптимізацію структури державної власності у виробничій сфері; залучення до приватизації  покупців, які мають довгострокові інтереси у розвитку підприємств; продаж   дрібних і мало ліквідних пакетів акцій окремо визначених об’єктів  нерухомого майна, об’єктів незавершеного будівництва; продаж збиткових і малоприбуткових підприємств під зобов’язання покупця щодо проведення фінансового оздоровлення таких об’єктів приватизації; продаж високоліквідних об’єктів для забезпечення у тому числі виконання бюджетних завдань;  забезпечення збільшення надходів до Державного бюджету.

Тобто програма, яка пропонується на ваш розгляд,  вирішує два важливих завдання – це  модернізація виробництва; поліпшення фінансового стану тих підприємств, які знаходяться у державній власності, через  процес приватизації,  а також і наповнення Державного бюджету.

Концептуальними підходами до  підготовки і проведення приватизації  визначені наступні. У цей період включатимуться до приватизації, насамперед, ті об’єкти, подальше перебування яких у  державній власності  неефективно і потребує значних додаткових державних витрат  на їх утримання та розвиток, а саме:  збиткові  підприємства з метою проведення їх фінансового оздоровлення;  дрібні пакети, які не забезпечують здійснення державою вирішального впливу на діяльність таких товариств; об’єкти незавершеного будівництва.

Приватизація об’єктів стратегічних галузей економіки здійснюватиметься  з врахуванням затверджених Кабінетом Міністрів   України  програм розвитку таких галузей, складовою частиною яких мають бути  визначені галузеві особливості приватизації. Запроваджується планування  процесу приватизації, впорядковується процес формування  прогнозних завдань і визначення об’єктів, приватизацію яких  планується розпочати. Так формування переліків об’єктів  права державної власності проводитиметься на підставі висновків і пропозицій міністерств  та інших органів виконавчої влади уповноважених органів управління. Уповноважені органи  управління, здійснюючи державну політику  у відповідних сферах  державного управління, реалізуючи стратегічні цілі і програми розвитку в відповідних галузях і секторах економіки, визначають об'єкти, які економічно доцільно вивести на приватизацію, складають переліки таких об'єктів за результатами аналізу їх фінансового і виробничо-технічного стану, ефективності використання державного майна, соціально-економічних наслідків приватизації об'єктів, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Проектом визначається порядок застосування способів приватизації, удосконалюється механізм продажу для забезпечення максимальної прозорості цього процесу через широке застосування конкурентних способів приватизації, зокрема таких як аукціони, конкурси з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону для привабливих об'єктів, аукціонів із зниженням ціни лоту та аукціонів без оголошення ціни щодо об'єктів, на які попит відсутній.

Для забезпечення відкритості та прозорості приватизаційних процесів та досягнення завдяки цьому максимального залучення до процесу приватизації ефективних власників проектом закону передбачено розміщення повної і достовірної інформації про всі етапи приватизації об'єктів, уникнення зміни умов проведення конкурсів, аукціонів, відкритих торгів.

Шановні народні депутати, цей проект закону вже розглядався і в комітеті, і буде зроблено відповідну доповідь, і уряд просить підтримати його в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, записуємося. 10 хвилин – запитання, відповіді.  Михайло Косів. „Блок Юлії Тимошенко”.

 

12:52:40

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, „Блок Юлії Тимошенко”, Партія „Реформи і порядок”.

Дуже добре розроблений проект, який ви щойно доповідали. І, звісно, що ті принципи, крім переліку самих об'єктів, а принципи, які ви пропонуєте в підходах до приватизації, вони давно назріли і вони давно, так би мовити, їх давно потрібно узаконити. Я тільки знаєте, що хочу сказати: свого часу ще у Верховній Раді четвертого скликання я звертався до Кабінету Міністрів з приводу того, що мав би бути Кабінетом Міністрів дуже детально розглянутий той стан, який існує на уже приватизованих підприємствах, зовсім не йдеться про реприватизацію. Але відомо, що дуже багато невдало приватизованих підприємств не виконують…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

12:53:54

КОСІВ М.В.

Як у такому випадку, так би мовити, змусити їх, тих інвесторів, виконати найосновніші умови приватизації, що стосується і самого виробництва, і плюс до того соціальної сфери забезпечення робітників на цьому виробництві? Дякую.

 

 МАКСЮТА А.А. Дякую за запитання.

Звичайно, це дуже важливе питання. І якраз у пакеті приватизаційних законів, і в програмі, і в законі, який буде розглядатися після цього, уряд запропонував такі механізми, де підвищується відповідальність цих нових власників, які в процесі приватизації набули право власності на підприємства, і вводяться досить жорсткі санкції і механізми і доступу органів приватизації до цих підприємств, до перевірки тих умов і тих договорів, які були укладені в процесі приватизації, і застосування санкцій у разі, коли той інвестор чи той покупець виявиться недоброчесним і не буде виконувати цих умов.

А що стосується тих, що вже приватизовані, ну, Фонд державного майна, уряд над цим працює. І в межах наших можливостей ми будемо ці питання вирішувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

 

12:55:26

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Анатолий Аркадьевич, я с глубоким уважением отношусь к вам как к профессионалу, но так, положа руку на сердце, скажите: ну, правительство сейчас, образно говоря, сидит на наркотической приватизационной игле.

Ну, давайте мы с вами смоделируем ситуацию такую, фантастическую, абсолютно невозможную, что правительство Тимошенко будет через год и через два, и через три, и этот наркотик закончится через год, уже не будет предприятий.

Значит, наверно же, надо думать, как зарабатывать деньги, не сидя на наркотической игле, не используя приватизационный наркотик. И наверно, во главу угла надо ставить при разработке и программы, и бюджета не ориентацию на наркотик – поступление дешевых приватизационных денег, когда государство вразрез своим интересам продает лучшее стратегические национальные активы для того, чтобы сжечь их в бюджетной печке, а не для того, чтобы они работали на перспективу, а деньги зарабатывало. Его потихонечку, наверно, надо  слезть с этой иглы, да…

 

МАКСЮТА А.А. Шановний Михайло Васильович, дякую.

Я теж дуже поважаю вас. Хотів би сказати з цього приводу. Як раз в цій програмі, яку пропонується. Я зазначав в своїй доповіді, що ми, фактично, вже дійшли до останнього етапу приватизації, коли залишилися з одного боку  важливі привабливі об’єкти, з іншого боку залишилися об’єкти, які в цей час не були приватизовані і цих два завдання ми…  як  раз пропонується в програмі вирішувати.

Що стосується використання коштів від приватизації, звичайно, вони мають використовуватися. По-перше, приватизація має відбуватися відповідно до програм розвитку галузей і економіки в цілому.

В програмі ми намагалися врахувати в тому числі і пропозиції Президента, які звучали до цієї програми. І саме це відзначено в програмі, що вона  буде відбуватися відповідно до таких програм на основі програмно-цільового підходу .

З іншого боку ці документи дають можливість частину коштів направити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

МАКСЮТА А.А. …розвиток. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Говоріть, будь ласка.

 

МАКСЮТА А.А. Тому в сукупності, прийняття такої програми дасть можливість впорядкувати  і процес приватизації і використання коштів, що надійдуть  від приватизації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Давимука.

 

12:58:03

ДАВИМУКА С.А.

Степан Давимука, "Блок Юлії Тимошенко".

В Україні за минулі десятиліття накопичений величезний досвід приватизації, і завданням нової програми, мені видається, є вилучення всіх економічно неефективних механізмів, а також тих положень, механізмів, які призводять до колізії юридичних, які призводять до конфліктів.

Чи на вашу думку, отакі моменти чітко відпрацьовані в новій програмі і вилучені такі джерела конфліктів і економічно неефективних механізмів?

Дякую.

 

МАКСЮТА А.А.  Дякую за запитання.

Якраз я хотів сказати, що ця програма має на своїй меті підвищити прозорість і ефективність процесу приватизації і якраз в цьому процесі запобігти питанням, які можуть виникнути потім. Тому особлива увага тут приділена відкритим способам приватизації без додаткових умов, які можуть… які були раніше в попередніх і які викликали критику і сумніви, коли були сумніви, чи справді вона проведена прозоро, чи той, хто отримав підприємство, дійсно, запропонував найкращі умови.

Тому основними способами приватизації це є аукціони, це є конкурси з відкритістю пропонування  ціни, коли виграє той, хто дав більшу ціну і згоден з тими умовами, які записані. При цьому, все це відбувається відкрито, що дасть можливість запобігти, принаймні, виникненню в майбутньому, оскільки всі питання будуть вирішуватися в процесі підготовки підприємства до приватизації і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

МАКСЮТА А.А.  … проведення конкурсу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

 

13:00:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановний доповідачу, безумовно, цей закон набагато кращий, бо ми не мали закону уже багато років.  І в мене кілька питань,  які для себе хочу уяснити, чим керувалися при написанні таких норм. Зокрема, до статті 31 про пільги для працівників підприємств, що приватизуються. Вони мають право на пільги – по 45 неоподаткованих мінімумів. Тобто право на першочергове придбання акцій. Це у першій частині. В четвертій частині уже ціна цих акцій – це 50 відсотків номінальної вартості.

Таким чином можна обходити конкурс з урахуванням цього, дуже серйозно, ви бачите, ціну збивати об’єкта. Запитується: а де ж тоді рівність громадян перед Конституцією і рівність всіх громадян України? Чим викликано таке зменшення ціни і таке відходження від загального правила? Чи потрібно воно зараз...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

МАКСЮТА А.А.  Дякую за запитання.

Очевидно, ви говорите про закон, який буде доповідатися наступним. Але я відповім на це запитання. Дійсно, передбачено пільговий продаж пакетів акцій для працівників підприємства, і він якраз для того, щоб врахувати соціальні особливості і врахувати інтереси тих працівників, які працюють на підприємстві.

Звичайно, у процесі підготовки до другого читання, якщо Верховною Радою буде переглянута ця норма, ми готові разом над нею попрацювати. Але уряд вважав, що однією з важливих особливостей програми приватизації і законодавства має бути не тільки вигідний продаж підприємства, але і врахування інтересів тих, хто на підприємстві працює. Знову ж таки, я кажу, ми відкриті до того, щоб обговорити ці питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро Гасюк.

 

13:02:24

ГАСЮК П.П.

Прошу передати слово Володимиру Яворівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Яворівський.

 

13:02:30

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, БЮТ.

Шановний доповідачу, мене трішки насторожує деяка оптичність положень цього закону. Стаття 5-та, яка дозволяє приватизувати об’єкти соціально-культурної сфери.

Ми маємо дуже болюче питання і будемо його розглядати, воно є у порядку денному, - це щодо так званих робітничих гуртожитків. Я ось недавно був у Кіровограді, і буквально десь сотні сімей викидаються із цих страшних гуртожитків в рахунок того, що були проведені певні маніпуляції, і гуртожитки були втягнуті у загальномайновий комплекс. Як ви вважаєте, чи потрібно до другого читання, можливо, нам все-таки уточнити у цьому законопроекті і віддати тим людям, до речі нещасним людям, які мешкають у цих гадючниках, чесно кажучи, передати їм ці їхні гуртожитки під приватизацію і забути, закрити це питання. Яке ваше ставлення до цього?

 

МАКСЮТА А.А.  Дякую за запитання.

Ну, по-перше, я хочу сказати, що в процесі приватизації буде створюватися комісія по приватизації, яка буде всебічно розглядати дані конкретні умови, складати план приватизації, і інтереси всіх верств, і в тому числі тих людей, які проживають у гуртожитках, там  буде враховано. Звичайно те, що ви сказали, щоб віддати їх цим людям, я думаю, що це питання є слушним і можна при підготовці до другого читання розглянути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо. Анатолію Аркадійовичу, прошу сідати.

Будь ласка, я запрошую на трибуну голову підкомітету Комітету з питань економічної політики Олександра Миколайовича Бондаря.

 

13:04:34

БОНДАР О.М.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд виноситься державна програма приватизації, подана Кабінетом Міністрів України, яка розрахована  на 2008-2012 роки. Дуже детально перший заступник міністра економіки  розповів зміст програми. Я хочу зупинитися на питанні її підготовки і проходження через Верховну Раду і спробувати, якщо встигну, відповісти на деякі тут закиди, які були  на адресу цієї програми і доцільності її прийняття.

 Я хочу сказати, що уряду неодноразово нагадувалося про те, що ця програма, яка діє зараз, прийнята у 2000 році і вона не актуальна, її треба змінювати, подавати нову державну програму приватизації. Президент видав відповідний указ, який зобов'язав уряд це зробити, і Фонд держмайна України та уряд підготували текст програми, яка на сто відсотків майже  враховує позиції указу Президента, які передбачались і давались доручення уряду ті чи інші речі врахувати.

Я знаю, що на самому засіданні уряду були внесені поправки Представником Президента в  Кабінеті Міністрів, які теж враховані. Тому я хочу підтвердити те, що ця програма повністю узгоджена з Указом Президента і його побажаннями до  програми.

Друге. Ця програма по суті вносить новий механізм приватизації, який зараз запроваджується урядом, який, на жаль, був зупинений в приватизації Одеського припортового заводу, тобто мається на увазі, що основним способом  продажу стратегічних об’єктів  визначається відкритий конкурс з ознаками аукціону.

Тому говорити про те, що програма приватизації потрібно уряду Тимошенко для того, щоб „деребанити” майно. Я вам, як професіонал можу сказати, що це не реально, тому що через аукціон „дере банити” не можливо.

Там єдиний визначальне переможця хто більше заплатив. Крім того в програмі скасовані норми, які дозволяли до цього визначати переможця наперед, як це робилось фондом Держмайна в минулому році, по відомому всім конкурсом по „Луганськтепловозу” і Комсомольському рудуправлінні. Де прочитавши  умови конкурсу можна було сказати, наперед хто переможе в цьому конкурсі.

Таке поняття, як промисловий інвестор і кваліфікаційні умови до покупців скасовано програмою, хоча за наполяганням Секретаріату Президента норма кваліфікаційних умов залишилась в галузевих програмах, але я думаю в другому читанні, я особисто буду подавати поправку, щоб цю норму скасувати і ніяких кваліфікаційних умов не повинно бути. Тому ніяких підстав звинувачувати уряд в тому, що він готує якийсь „деребан” під конкретних покупців немає, це я відповідально, як фахівець вам кажу.

Друге. На Комітеті економічної політики двічі розглядалась Державна  програма  приватизації. Двічі, завдяки тому, що Партія регіонів не  з’являлась  на засідання комітету, хоча неодноразово наполягали на розгляді цієї програми у  Верховної Ради, кворуму не набиралось і було  десять чоловік замість 11.

Обидва рази всі десять чоловік проголосували за те, щоб програму підтримати у першому читанні і винести на розгляд в зал. Згідно Регламенту двічі не розглянувши програму на комітеті, оскільки вона там знаходилася місяць, Секретаріат Верховної Ради, Голова Верховної Ради, мали повне право виносити її в зал, що сьогодні і робиться, розглядаючи цю програму.

Тепер про ті новації, які в програмі є. Я сказав, що основним способом продажу є аукціон відкритий, який вже продемонстрований, на жаль, єдиний раз в Україні при повторному продажу „Криворіжсталі”. Ці Україні світовій громадськості відомо, що це таке і який це дає поштовх для залучення інвестицій на Україну. Я не кажу про те, що великі кошти надходять в бюджет, зараз буде критика, як їх використовувати, так я вам хочу нагадати, що використання коштів від приватизації це питання бюджету, а не державної програми приватизації. В жодній державній програмі приватизації не визначалось, куди будуть витрачатись кошти, по яким напрямкам, для цього існує бюджет.

Так от відкриті продажі на конкурсах з ознаками аукціону це, в першу чергу, наш імідж України для світової економічної громадськості, якщо ми це можемо робити і приватизаційна наркотична ігла, ви знаєте, Михайло Васильович, не можна про це казати, коли маючи в бюджеті 9 мільярдів надходжень від приватизації в цьому році, фонд Семенюк перерахував 200 мільйонів, ви кажете про якусь приватизаційну іглу. Це вже не ігла приватизаційна, а це повне блокування будь-яких соціальних виплат уряду і ви це дуже добре знаєте. Ніякої ігли немає, є повне призупинення приватизації на сьогоднішній день в Україні.

Дякую за увагу. Готовий відповідати на ваше запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, 10 хвилин. Записуємось, запитання- відповіді.

Михайло Косів, „Блок Юлії Тимошенко”.

 

13:09:56

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”, партія „Реформи і порядок”.

Олександре Миколайовичу, найбільше що мені сподобалося у вашій доповіді це дуже конкретна вказівка на те, що запропонований проект закону відповідає побажанням Президента і відповідає побажанням уряду, і цілком відповідає тим принципам, з яких підходив комітет Верховної Ради до розгляду цього важливого питання.

Я маю надію, що ми нарешті, маючи таку спільну думку,  розв’яжемо не тільки цей  принцип законодавчих нормативів, але і взагалі розв’яжемо питання про Фонд державного майна  і що ваша фракція нас в цьому активно підтримає.

Тепер ще одне і останнє. Ви сказали в кінці, що розподіл коштів, які надходять від приватизації, це питання бюджету, а не закону. Я би хотів, щоб ви …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

13:11:09

КОСІВ М.В.

Бо ви знаєте, скільки спекуляцій було навколо того, де поділися, скажімо, кошти від реприватизації, чи повторної точніше приватизації „Криворіжсталі”.

Так от, можна розробити ці принципи розподілу коштів на відновлення виробництва і так далі, чи вони ідуть взагалі у бюджет і там розпливаються по всіх статтях. Дякую вам.

 

БОНДАР О.М. Я дякую за запитання.

Я спробую  стисло, за хвилину.

Перше. Обговорювати питання, куди направляти кошти від приватизації, коли надійшло 200 мільйонів замість 9 мільярдів аморально взагалі. Тому що ділити, на сьогоднішній день,    взагалі нічого, коштів від приватизації немає і найближчим часом не буде, тому що  жодний великий конкурс  на Україні не оголошений. Це перше.

Друге. Якщо надійдуть кошти від приватизації, як надійшли від повторного продажу „Криворіжсталі”, Верховна Рада збереться, як тоді, і прийме рішення, куди ці кошти направляти. Давайте їх отримаємо. Але ми зараз  ділимо те, чого немає

І останнє. Державна програма приватизації, прийнята в першому читанні, чи в другому, не зупиняє і не відкриває процес приватизації. Він іде, на сьогоднішній день, просто він заблокований сьогоднішнім керівництвом Фонду держмайна України, от  і все.

Тому я хотів би Партію регіонів призвати бути конструктивними, прийняти в першому читанні програму і внести свої зауваження в другому читанні, тому що  ц е ніякого відношення до продовження, чи зупинення приватизації не має. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро Симоненко.

 

13:12:50

СИМОНЕНКО П.М.

Прошу слово передати Бевзу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Валерій Бевз.

 

13:12:54

БЕВЗ В.А.

Валерій Бевз, фракція комуністів.

Шановний Олександр Миколайович, є одне запитання. В своїх останніх інтерв’ю наш Президент, а ми йому віримо, заявляє про те, що економіка може бути ефективною лише тільки тоді, коли в її структурі є державний сектор, який складає 20-21 відсоток. За висновками експертів ми продали 78 відсотків взагалі всієї власності нашої країни, що маєте продавати далі?

 

БОНДАР О.М. Я розумів питання.

Я Віктору Андрійовичу Ющенку на зустрічі передав дійсну інформацію з Мінстату України про розподіл власності на Україні. Теж саме я зробив вашим представникам партії Мармазову і Ткаченко, вони вам можуть показати цю діаграму. Не 21 відсоток залишилось у державній власності. Цю інформацію подала необ’єктивно Семенюк. Крім цього, 23 відсотки знаходиться у комунальній власності, яка не є приватною, а в приватну входять всі акціонерні товариства, в тому числі, там, де сто відсотків державної власності. Тому об’єктивна інформація на сьогоднішній день 48 відсотків приватизованого майна, куди входить і майно, яке ніколи не було державним. Крім цього, я хочу сказати, що ці 48 відсотків приватного сектору виробляють 85 відсотків чистого доходу на Україні.  Оце показник дуже цікавий для того, чи потрібна приватизація і який сектор економіки більш ефективний. Я дякую за запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко.

 

13:14:34

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, Блок "Наша Україна - Народна Самооборона".

Олександр Миколайович, я хочу підтримати вас в тому, що приватизація це мета, а спосіб вирішення трьох принаймні проблем, це передати власність в ефективні руки. Друге, це отримати максимальну кількість в процесі приватизації коштів і третє, це  їх ефективно використати. Перше питання я вам не задаю, питання друге, в умовах серйозної фінансової кризи чи враховує програма приватизації сьогоднішній спад ціни в тому числі, на окремі об’єкти, які ми приватизуємо і як ми це враховуємо.

Друге запитання. Хоч ми і ділимо бюджетом кошти, але скажіть мені як фахівець, скільки інші держави використовують кошти на проїдання, в якій пропорції, і в якій пропорції на ре інвестицію, на створення нових робочих місць, на підтримку інвестиційної політики держави? І чи відповідаємо ми хоча б приблизно цим пропорціям?

Дякую вам за відповідь.

 

БОНДАР О.М. Я дякую за запитання.

Хочу повторити ще раз. Державна програма приватизації не визначає куди будуть направлятись кошти, це функція бюджету, і тому, якщо кошти від приватизації надійдуть більше того, що закладено в бюджеті, ми зберемось і вирішимо направити їх стовідсотково на інвестиції.

Я вважаю, що кошти від приватизації повинні направлятись туди, куди на сьогоднішній день вимагає цього бюджет і потреби економіки і населення, і тут повинні знаходити компроміс між проїданням і інвестуванням. Але я ще раз хочу сказати, в період коли приватизація зупинена і не відбувається вже більше року повторного продажу „Криворіжсталі” фактично нічого продано не було. Ділити кошти і визначати куди їх направляти просто не актуально, треба спочатку показати хоч один продаж, зорієнтуватись який попит на наші об’єкти, а потім обговорювати ці теми. На сьогоднішній день ніякого спаду на ринку нерухомості і продажу державного майна немає, оскільки самого продажу не відбувається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук.

 

13:16:53

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „"Наша Україна-Народна самооборона".

Вельмишановний Олександр Миколайович, дійсно цей закон, який передбачає, принаймні, ми бачимо якусь стратегію держави в процесі приватизації, але складається таке враження, що в першу чергу приватизуються не збиткові, не рентабельні підприємства, а саме високоліквідні підприємства, які приносять певний дохід в дохідну частину бюджету, внесок.

Разом з тим, не відчувається ефективної політики держави щодо зміцнення менеджменту державних підприємств або тих, яких, де державна частка є більшою. Скажімо, нещодавно я бував на заводі в Каховському електрозварювальне устаткування??, високотехнологічне інноваційне підприємство, але дуже багато нарікань на політику в державі щодо допомоги саме таких підприємствам, які імідж зміцнюють Україні і мають державну частку високого майна. Дякую.

 

БОНДАР О.М.  Я частково вже відповів на це питання, коли сказав, яка частка приватного сектору в економіці держави виробляє яку частку чистого доходу. Це говорить про те, що наша держава на сьогоднішній день не може не тільки вважатися ефективним власником,  а взагалі наносить шкоду нашій державній власності, тому що   іде повне  розкрадання і приведення наших державних  підприємств до стану банкрутства.

Я вас хочу  запевнити у тому, що, якщо Одеський припортовий завод  і  "Укртелеком" найближчим часом продані не будуть,   у наступному році вони будуть оголошені  в стадії банкрутства і  віддані за копійки. Оце наш менеджмент і наш рівень корупції, який відбувається на державних підприємствах.

Тому, оскільки це є, то з цим можна боротися тільки одним способом – треба  негайно і швидко передавати ці об’єкти у приватні руки, тому що приватний  власник розкрадати своє майно не буде. І тому ця програма не передбачає повальний продаж всього і вся. Для того, щоб виконати бюджет, достатньо було  продати  чи Одеський припортовий, чи  Уктелеком в цьому році и на цьому зупинитися. Вона дає механізми, по яким прозоро, відкрито може відбуватися приватизація на Україні, де  не буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

БОНДАР О.М. … купить об’єкт, а буде відкрита і прозора конкуренція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Володимир Іваненко.

 

13:19:15

ІВАНЕНКО В.Г.

Прошу передати слово Писаренко Валерію Володимировичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Писаренко.

 

13:19:20

ПИСАРЕНКО В.В.

Я хотів таке питання, можливо, щоб ви продовжили  мою думку. Ми всі довго очікували, коли Державна програма  приватизації попаде у залу парламенту, тому що це  було обов’язковою умовою, яку нам закидали і наші опоненти,  і наші товариші щодо того, щоб  продовжити реформи у сфері приватизації, оновити керівництво у сфері приватизації. І крім того ми всі розуміємо, що на цей рік той бюджет, який  ми з вами затверджували, є одна строчка, де  9 мільярдів повинні  потрапити від приватизації.  Ось давайте проаналізуємо, які наслідки будуть, якщо сьогодні програма приватизації не буде  затверджена в цілому для країни і на найближчі роки.

Хочу нагадати, що з 2002 року ми проводимо приватизацію без  законодавчого врегулювання, без наявної  програми  приватизації на ці роки.

Тому, я думаю, що ви можете продовжити мою сентенцію і розповісти, які проблеми ми будемо мати, якщо сьогодні не затвердимо програму приватизації.

 

БОНДАР О.М.   Я вже сказав, що затвердження чи не затвердження програми абсолютно не пов'язано з процесом приватизації, буде він відбуватись чи ні. Просто процес, який вимагають опозиція, Президент, фракції парламенту відносно способів і порядку приватизації до уряду, виписані в цій програмі. І якщо ті, хто вимагає цього, не проголосує, то буде говорити про те, що люди підходили до цього не фахово, а політично.

Я впевнений, що БЮТ і "Наша Україна" проголосують за цю програму, тому що таке рішення є, і я хотів би дуже, моя доповідь спрямована фракції Литвина і Партії регіонів, щоб вони теж подумали і підтримали цю програму, оскільки вона дає можливість врахувати їх пропозиції в другому читанні. До комуністів я не звертаюсь, вони жодного разу за державну програму не голосували в парламенті. Це їх позиція, я її поважаю. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, прошу сідати.

Шановні колеги, записуємося, будь ласка. Спочатку проводимо запис від фракцій, прошу проводити. І далі проводимо запис на виступи народних депутатів України. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів, будь ласка, виступ від фракції.

Михайло Чечетов на трибуну.

 

13:21:55

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые народные депутаты, давайте вот посмотрим и дадим оценку вынесенной редакции программы приватизации не с позиций коалиции, не с позиций оппозиции, а с позиций государства. Так вот, если посмотреть с позиций государства, то можно сделать следующее замечание: ну, тезис первый – дело в том, что цели  приватизации, которые были в начале 90-х годов – в середине 90-х годов и сейчас, они диаметрально противоположные. Да, в начале 90-х – середине 90-х годов в качестве главной цели приватизации, когда приватизация рассматривалась как средство трансформации командно-административной системы в рыночную систему хозяйствования, как приватизация рассматривалась, когда приватизация рассматривалась как локомотив рыночных реформ и через нее мы получали образование и расширение рыночного сегмента в экономике, вот тогда во главу угла ставились количественные параметры – как можно больше приватизировать объектов, расширить сегмент рыночной экономики, для того чтобы создать критическую массу рыночных реформ и сделать рыночные реформы необратимыми. Но сегодня уже за окном 2008 год, сегодня мы - страна с рыночной экономикой, и сегодня уже эти цели – продать как можно больше объектов – не ставятся, и сегодня нужно приватизацию рассматривать как способ лечения предприятий. Заболел человек – человек идет в больницу, ставится диагноз, выписываются лекарства, и человек лечится. Заболело финансовое предприятие – значит, ему нужно тоже лекарство. Лекарство – это финансы. Нет у государства денег – значит, нужно отдать, отпустить предприятие на свободные хлеба: пусть берет инвестор и лечит своим лекарством, своими финансовыми ресурсами. То есть абсолютно правильно, когда речь идет об убыточных предприятиях, о предприятиях-банкротах. Но возникает закономерный вопрос: если человек здоровый, зачем ему идти в аптеку покупать лекарство и здоровому человеку лечиться? Если предприятие государственное работает рентабельно, если оно конкурентоспособно, если просматривается хорошо перспектива его, зачем его продавать? Это, наверное, не отвечает национальным интересам.

Другой вопрос. Если мы начинаем продавать стратегические национальные активы, лежащие в основе экономической и национальной безопасности страны, то, наверное, эти ж деньги должны, прежде всего, сработать на перспективу, и мы не должны их сжечь в бюджетной печи, раскручивая в дальнейшем инфляционную спираль.

Дальше. Для того чтобы правильно определить судьбу предприятия, наверное, рассматривать нужно предприятие в контексте стратегии развития отрасли, с учетом тенденций мирового рынка. И вот только тогда принимать решение. Об этом ничего не говорится.

И, наконец, последнее. Мы – уникальная страна. Да ни в одной стране мира вы не услышите аплодисментов, когда лучшие стратегические национальные активы уходят под контроль иностранцев. Там есть специальные государственные институции, которые следят за этим и принимают решение. Мы же пытаемся продать, раздать сейчас стратегические национальные активы иностранцам. Давайте еще землю отдадим – останется только воздух. Кем же мы будем в этой стране?

На наш взгляд…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ЧЕЧЕТОВ М.В. …отправить на коренную переработку. Кстати, в Послании Президента там дана жесткая, которая не была озвучена с трибуны парламента, там дана очень жесткая оценка, жестка критика сегодняшней философии данного документа или мотивом критики Президента было то, что эта редакция не отвечает национальным интересам Украины.

Нужно отправить программу на коренную переработку и  за тем по новой рассмотреть в парламенте на процедуре первого чтения.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Михайло Васильович.

Олег Зарубінський. „Блок Литвина”.

 

13:25:41

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський. „Блок Литвина”.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, я хотів би свій невеличкий виступ почати з цитати.

„Національне багатство України – земля, її надра, повітряний простір, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси континентального шельфу та виключної економічної зони”, і тут увага, „основні засоби виробництва в промисловості, в будівництві, сільському господарстві, транспорті, зв’язку, житловий фонд, будівлі та споруди, фінансові ресурси, наукові досягнення, створені завдяки зусиллям народу України, є власністю народу України”. Так говорить Закон України „Про власність”.

Проблема в тому, що в нас 1,5 десятиліття, навіть більше, відбувається вже приватизація всього і вся. В нас навіть виникла когорта професійних приватизаторів, які очевидно, всі свої зусилля спрямовують на те, щоб продати все, що рухається, а рухається вже дуже мало.

Я хотів би сказати про те, що  на сьогоднішній день існує абсолютно хибна думка, вона провокується, вона підтримується, вона педалюється з приводу того, що держава, бачите, не може бути  ефективним менеджером. Брехня, неправда, дійсно, цей менеджмент буде непрофесійний, якщо він призначається високопосадовцями на підставі і на принципах особистої відданості, відкатів і партійної приналежності.

Коли є випадки, а вони такі є, коли началі підприємств стратегічно важливих, в тому числі і сьогодні, які нам пропонують приватизувати, стоять фахівці, стоять професіонали, стоять патріоти справжні, а не полум’яні, віддані люди, підприємства працюють, дають великий дохід, дають можливість бюджету розвиватися.

І ще один момент, от я цього не розумію, хотів би, щоб мені професійні приватизатори пояснили. Можливо, нам варто було б зробити аналіз, а що сталося з приватизованими підприємствами в Україні протягом півтора десятки років, можливо, нам хтось  дасть відповідь і прозвітується за шахрайську ваучерну приватизацію, яка відбулася в Україні в 90-х роках, яка позбавила людей власності, законної власності?  Можливо, ідеологи і сьогодні нав’язують нам такі ж самі схеми?

Так ось, шановні, дбайливий господар думає про курку, яка несе „золоті яйця”, і все робить для того, щоб ця курка довше жила, допомагає їй нести більше яєць, а той, хто хоче продати все і вся, продає цю курку іншим, і вона починає нести „золоті яйця” для інших. Але за це вони получать 1-2 „золоті яйця”.  Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський.

 

13:28:54

ДАВИМУКА С.А.

Степан Давимука, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, пані і панове! Приватизація є характерним процесом не лише для економік перехідних, але й для економік розвинених країн. Приватизує на даному етапі десь 30-40 років і Німеччина, і Франція, і Англія, і Японія. Це на десятки мільярдів доларів.

Тому якщо у нас виникає питання заборонити приватизацію, то це в очах світової професійної громадськості сприймається як дикунство, як намагання заборонити органічно притаманний сучасній економіці процес. Цього робити не можна.

Тому, без сумніву, затвердження програми приватизації нашою Верховною Радою є позитивним фактором і позитивною подією. Якщо в перших роках приватизації, коли йшлося про масову приватизацію, програми задавали етапи приватизації, кількісні характеристики, то тепер ця програма задає виключно процес, регламентує процедури приватизації, причому вже на досвіді минулих років усуваються ті процедури, які приводили до корупції, які були джерелом корупції, і це є важливою позитивною характеристикою цієї програми.

Але все ж таки її треба більш детально відпрацювати до другого читання, оскільки все ж таки моменти, ті, які можуть привести до певних колізій, є. Скажімо, приватизація недобудов. Ми продаємо недобудови на аукціоні, а пізніше земельну ділянку під цією недобудовою продаємо теж на аукціоні. Виникає суперечність, колізія між власником недобудови і власником землі. Це треба усунути.

Дана програма задає багатоваріантність. Це є позитивний момент. Прозорість і конкурентність. Це якраз ті моменти, які можуть створити нормальну, задати нормальний процес приватизації. І це є важливим і для Президента, і для уряду, і для Верховної Ради. І тому наша фракція буде голосувати „за”, і ми закликаємо голосувати всіх за затвердження цієї програми.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо.

Іван Заєць.

 

13:31:55

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона".

Шановні народні депутати,  мета приватизації заключається у двох цілях. Перша – це знайти ефективного власника, а друга – це мати кошти для того, щоб їх ефективно використати ці кошти.

Так от, мені видається, що із першою метою у нас не все гаразд. Ми приватизували дуже багато об’єктів. Але практично ніколи ще Верховна Рада не присвятила цьому питанню чи окремого засідання, чи дня уряду, де б ми могли розглянути, а яким чином приватизовані об’єкти сьогодні використовуються, чи вони ефективно сьогодні, справді, використовуються чи не використовуються. Тому, я думаю, що нам треба такий день уряду якийсь визначити і розглянути це питання.

Друге питання полягає в тому, це питання відповідальності. Якщо ми беремо загальну частину цієї програми, там написано, що, знову ж таки, основною метою приватизації є підвищення соціально-економічної ефективності виробництва. Але коли ми беремо статтю 51, то в цій статті говориться про те, хто контролює хід виконання цієї програми. Мені видається, що серед числа цих контролюючих тут є дуже багато: і президент, і Кабінет Міністрів, Фонд державного майна. Мені здається, що все-таки Фонд державного майна є головним, тим, хто виконує програму, а не хто контролює. Я хотів би розмежувати і ці два поняття. Тепер тут задали питання, яке стосувалося того, що ж буде із цією соціальною сферою. Я дійсно був у п'ятницю у Черкасах, і до мене підійшла група людей, яка скаржилася, і в Києві є такі випадки, що їх виселяють з гуртожитків, бо ці гуртожитки йдуть під приватизацію. Я думаю, що до другого читання ми повинні так само вирішити, внормувати й це питання, бо є вже законодавство, яке зобов'язує соціальну сферу передавати до місцевих органів влади, і ця соціальна сфера має служити тим людям, які живуть.

Питання використання коштів. Знову ж таки, чи на проїдання пускати їх, чи все-таки пускати на те, щоб закласти нове якесь інноваційне виробництво. Адже для нових технологій, увійдемо у 21 століття – століття інформації, ми ж не можемо десь просто так назбирати цих коштів. Тому, щоб не перервати оцей ланцюжок, ми маємо ці кошти акумулювати і використовувати для того, щоб саме запроваджувати нові високі технології, нові виробництва. Тому треба знову ж таки в законодавстві відбити й ці питання.

Що стосується в цілому. Я думаю, що це дуже добре, що є така програма. Це краще, ніж процес приватизації відбувається вручну. Це все-таки правила гри. І тому я б запрошував вас сьогодні проголосувати у першому читанні за цю програму, бо нічого страшнішого немає, як гра без правил. Тоді йде корупція, тоді йдуть тіньові схеми, тоді з'являються об'єкти приватизації, які мають стратегічне значення для нашої економіки, для нашого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Євген Мармазов.

Мікрофон Мармазову увімкніть, будь ласка, з трибуни.

 

13:35:14

МАРМАЗОВ Є.В.

П’ять хвилин …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

МАРМАЗОВ Є.В. Уважаемые коллеги! Я хотел бы остановиться на нашей позиции, фракции коммунистов по этому вопросу. 15 лет у нас уже осуществляется приватизация. Осуществляется де-юре под лозунгом «социально-экономической эффективности» , а де-факто – это практически с молотка продается государственная собственность. При том хаотично, рывками, чтобы закрыть дефицит бюджета.

Какой результат вот этой пятнадцатилетней деятельности? На сегодня у нас в частной  собственности 48,5 процента, госсобственности – 23,5 и коммунальной  - 24.

За все годы приватизации бюджет получил 42 миллиарда гривен из них 24 за продажу «Криворожстали». То есть,  по сути дела за 5,3 миллиарда евро мы продали 50 процентов своей экономики. Что мы от этого получили?

У нас основные фонды добиты до ручки, они уже по сути изношены  70-80 процентов. Конечно нужна новая программа приватизации, но разумная.

Что мы увидим снова, вот называется, «Новая программа приватизации на пять лет», а что здесь нового? Я вам скажу если внимательно прочитать, это все, что переписано с старой приватизации с этими же недостатками. Нового появилось три момента – это то, что нужно завершить приватизацию,  непонятно, правда, как. И что выставляются на приватизацию высоколиквидные  объекты, которые раньше запрещались выставляться. И еще  у нас новое что соцкульт можно продавать, все остальное размыто.

Я приведу один пример, что куда направляются деньги от приватизации. Что деньги от приватизации направляются на задоволення потреб суспільства. Что это такое? И выполнение вот этих популистских обещаний на выборах. 

Поэтому, я скажу,  что то что нам предлагают программу приватизации там даже не предусмотрено конкурс с одним покупателем и говорит это актуально. Там даже предусмотрено продавать акции предприятию, которые запрещены к приватизации, то есть скрытая приватизация. Поэтому мы считаем, что во-первых нужно определятся поэтапно, что такое на пять лет приватизации, до какой черты у нас дойдет приватизация, в каких отраслях, где мы остановимся, где останется государственная собственность, которая будет защищать национальные интересы Украины.

Кроме того, обязательно, это наша принципиальная позиция, в программе должно быть четко определено, что деньги от приватизации должны идти на.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

МАРМАЗОВ Є.В.  Если деньги будут идти на инвестицию в экономике, другой будет подход к приватизации, не будет тогда отношение с молотка. Поэтому мы считаем, что данный документ нужно серьезно доработать и затем уже выносить на голосование. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступи народних депутатів України, Валентин Матвєєв. Микола Кравченко.

 

13:38:54

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Уважаемые товарищи избиратели, коллеги, я хочу сказать о том, что фракция коммунистов не будет голосовать за эту программу приватизации. И объясняется это прежде всего тем, что мы не хотим участвовать в деребании, которая происходит сегодня и все 17 лет нашей независимости, когда общая народная собственность раскрадывается по карманам.

Сегодня говорили о том, что 42 миллиарда только поступило денег, по памяти распродано уже где-то миллиардов на 140-150 собственности. Поэтому участвовать в этом мы не хотим и мы не хотим сегодня выручать правительство, что приватизация стала средством наполнения бюджета. Меня вчера удивило то, что представитель правительства вчера рассказывал на Погоджувальной раде о том, что если не проголосуют, то 9 миллиардов от приватизации в бюджет не поступит. Значит, они уже решили проблему, что эти деньги  пойдут на проедание. Этого допускать невозможно. Мне претит то, что содокладчик в своем выступлении сказал следующее, объяснил вернее, что  Одесский припортовый завод – это, действительно, как сказал коллега Зарубинский, «золотое яйцо», которое снесено сегодня уже. Так вот, Одесский припортовый нужно продать только по одной причине, что коррупция сегодня такая, что его надо охранять от коррупции и таким образом быстро его  продать, иначе мы вообще там ничего не будем иметь.

Вы понимаете, до какого      цинизма мы  уже дошли в этом вопросе. То есть мы не хотим участвовать  в том, что общенародная собственность разворовывается по карманам.

Я хочу сказать  в дополнение к коллеге Зайцу о том, что  мы еще ни разу не посмотрели. Мы 24 миллиарда  получили от приватизации «Криворожстали».  Сегодня   там происходят очень интересные процессы, я подал  запрос по тому, каким образом там эффективный собственник расправляется с экологией  и расправляется с этим заводом. Но мы туда не можем зайти, потому что там запрещено официально, любым государственным органам появляться на территории  завода.

Таким образом, уважаемые коллеги, меня берет гордость за страну, которая создала народно-хозяйственный комплекс, который мы продаем-продаем, продать не можем до сих пор и каждый год …

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Лавринович.

 

13:42:23

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний пане Голово, шановні  колеги! Питання, яке винесене на розгляд є позитивним вже тому, що воно розглядається. Я думаю що ви звернули увагу на те, що наша фракція наполягала на тому, щоб обов’язково в країні на підставі закону відбувалися ті кроки, які спрямовані на зміні форми власності, на зміні структури української економіки і на регулювання використання публічних фінансів. Тобто ми абсолютно позитивно ставимося до того, що це питання сьогодні включено до порядку денного і що воно буде розглянуто і ми можливо отримаємо принципи, на яких будуть далі проводитися продаж державного майна України і що буде в цій програмі також закладені підходи, які будуть визначати напрямки, які будуть враховувати як буде розвиватися надалі українська економіка, як буде змінюватися її структура. Але при цьому вже стільки сьогодні сказано про різні складові, які не врегульовані і де не було навіть спроб їх врегульовувати. Зокрема те, що лунало сьогодні в обох доповідях стосовно появи ефективного власника. Я дуже старався знайти нові механізми, нові норми, які з’явилися в цій програмі, які можна буде трактувати як такі, що будуть якщо не гарантувати, то, принаймні, сприяти появі ефективного власника, що буде віддзеркалювати також надходження і податкові, і обов’язкові платежі, і втрата надходжень від прибутку, які дають державні підприємства чи державні частки, яким чином це відіб’ється на соціальній інфраструктурі, яким чином це відіб’ється на інноваційному розвитку країни, де з’являться нові технології, де буде більш конкурентоспроможна українська продукція враховуючи те, що ми вже стали частиною відкритого простору, вступивши до Світової організації торгівлі, але я не знайшов там цього.

Олександр Миколайович співдоповідая сказав, що навіть аморально сьогодні ставити питання про те, яким чином розглядати витрати коштів, які потенційно надходять від питань приватизації. Я думаю, що тут якраз діаметрально протилежна позиція має бути. Звичайно, що публічні фінанси витрачаються виключно через закон про державний бюджет, але як дохідна, так і витратна частина формуються на підставі чинних законів України в першу чергу, де визначається, закон визначає кошти від яких джерел яким чином можуть витрачатися в державі. І, я вважаю, що ми повинні мати окремий закон, який буде регулювати витрачання фонду коштів, які надходять від приватизації в Україні. Це потрібно врегулювати і це може дати можливість для того, щоб ця програма стала дієвим інструментом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Реструктуризацією українською економіки і підвищення її ефективності і конкурентоспроможності в світі. Тільки після цього можна буде підтримувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Гайдаєв.

 

13:45:52

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели, что получили мы от приватизации, идеология, с чего начинали,  все будут богатые. И кое кто присутствующие здесь в зале врали с самого начала когда говорили: «Каждый получит по ГАЗ-24». Никто ГАЗ-24 не получил. Это первое.

Второе. Что страна потеряла в результате. Мы практически утратили с вами основные фонды о чем идет речь, до 70-80 процентов изношенность основных фондов, мы практически утратили те современные технологии, в результате использования которых мы могли быть конкурентоспособные, а в первую  очередь наполняли бы внутренний рынок. Мы естественно превратили, я имею ввиду, те, кто занимался приватизацией, превратили страну в сырьевой придаток и то всем уже очевидно так же как из рабочих, высококвалифицированной рабочей силы сделали дешевую рабочую силу для Запада и изменения экономики через реструктуризацию не произошло.

Что потерял рабочий в результате, то есть тот, кто является источником власти и носителем суверенитета. Он потерял эффективную собственность, которая приносила ему доходы в бюджет и социальные программы, естественно, а те, кто сегодня овладел этой собственностью отказались от реализации всех социальных программы, через приватизацию с целью обогащения, с целью обогащения проросла теневая экономика и сегодня 50-60 процентов экономики находится в тени, коррупция во власти, покупают все те, кто сегодня приватизировал, не рабочий покупает себе власть, а покупают во власти те, кто владеют этой собственностью.

Организованная преступность возросла и проросла как раз на основе этой приватизации, рейдерство, безработица, низкая заработная плата. В итоге приватизация привела к тому, что в Украине, так называемые прихватизаторы разрушают перспективу развития нашей страны, потому что разрушили и научно-производственные комплексы, которые соединяли науку и производство, которые формировали государственный заказ …. научные  и другие кадры и то,  что давало перспективу развития нашей страны.

Что надо делать?

Первое. Надо признать, что экономика у нас  пострадала серьезно, подорван экономический базис независимости, а  приватизация была преступной. Поэтому надо остановиться в этом процессе, определить государственные интересы и прежде всего те, которые дадут возможность нам вернуть экономический потенциал страны, вернуть в госсобственность: угольную, энергетику,  ВПК, судостроение, химию; сохранить, как в европейских странах, собственность в интересах нашего народа.

Таким образом, я еще раз хочу подчеркнуть,  анализ приватизации дает нам основание, фракции коммунистов, утверждать,  что за нынешнюю программу голосовать ни в коем случае нельзя, надо прекратить, то есть остановить приватизацию, пересмотреть основные направления  и определить государственные интересы, только так мы сохраним экономический базис страны, только так мы свой народ защитим…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Ландик. Михайло Чечетов.

 

13:49:16

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Дорогие друзья, давайте еще раз глубже глянем опять-таки с позиции интересов на эту  программу, государственных интересов, а не с позиции  бильшости и меншости. Я еще раз повторяю,  мы уникальная страна, ни в одной стране мира  вы не услышите аплодисментов, когда лучшие стратегические национальные   активы уходят под иностранцев. В Америке, Германии, Финляндии, в западных странах созданы специальные  государственные институции, которые  принимают  решения отдавать иностранцам стратегические объекты, которые лежат в основе национальной экономической безопасности  страны или нет. Если решение этой институцией не принимается, решение принимается на уровне президента. Это в России так. Мы хотим раздать сейчас иностранцам лучшие стратегические объекты, потом еще землю отдадим.

А теперь давайте посмотрим, как же на Западе, а то мы перенимаем все дурное оттуда – проституцию, наркоманию... Берем Америку. В Америке, в Калифорнии, богатейшие запасы нефти. Так они не то что иностранцам не дают разрабатывать, они своим не дают. Они влезли в Ирак. Вы думаете, в Ираке им Хусейн нужен был? Триста лет Хусейн снился американцам в Ираке! Если б не было нефти, они б туда никогда не влезли! Так мало того, что они туда влезли, они и нас туда втянули, чтобы мы в Ираке национальные интересы защищали! Вот так надо уметь защищать национальные интересы! С американцев брать пример.

А теперь в отношении того, что было сказано. А в бюджете девять миллиардов дыра, а как же быть? А вот для этого надо внести изменения в бюджет, подать новые изменения к бюджету, где девяти миллиардов не будет – поступлений от продаж приватизации. А надо научиться зарабатывать деньги!

Я беру пример. В прошлом году было правительство Януковича, тоже был соблазн такой – спустить с молотка несколько объектов, заработать несколько миллиардов, раздать перед выборами для того, чтобы получить два-три лишних процента. Но правительство Януковича, исходя из государственных интересов, не пошло на это, не пошло на распродажу в ущерб своей политической конъюнктуре, в ущерб своему рейтингу, но думая о стране, о людях. Поэтому, я думаю, отличительная черта правительства Януковича и Тимошенко в одном – правительство Януковича умело зарабатывать деньги, а правительство Тимошенко умеет тратить, но тратит бездарно. Поэтому Партия регионов полностью поддерживает позицию Президента, в которой изложено, в том послании, которое... (Ш у м   у   з а л і) …не дал БЮТ прочитать Президенту с этой трибуны. Оно опубликовано, там жестко в части приватизации дана жесткая критическая оценка и написано по диагонали, что эта программа не отвечает национальным интересам, она в ущерб стране, в ущерб народу.

Мы предлагаем не принимать эту программу, радикально ее переделать и только потом вносить в зал, если действительно главная философия этой программы будет – защита национальных интересов Украины.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко.

 

13:52:25

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, Комуністична партія України.

Шановні колеги і шановні виборці! Лише велика держава і великий народ спільною працею багатьох поколінь міг надбати таке багатство, яке приватизують, а точніше, грабують уже протягом 17 років і не можуть його дограбувати від найдальшого села і до Києва.

Я хотів би вам сказати, що в основі саме приватизації лежить якийсь безглуздий механізм. Всі виборці України чули, коли тут говорили і про золоті яйця для бюджету, і про те, що давали і могли б давати величезні підприємства для економічного потенціалу і могутності нашої саме країни, в який спосіб вони були приватизовані, де ділися ці кошти і мали від цього який зиск чи не мали люди України.

Я хотів би звернути увагу і на те, шановні наші виборці і колеги-депутати, що у приватизації є якраз незрозуміла логіка речей. Давайте подивимося на таке: є державна власність і комунальна власність. І коли я, будучи головою районної ради, від імені районної ради і територіальної громади прошу передати в комунальну власність, у власність територіальної громади Оржинського району Оржинське торфопідприємство, яке перебуває у державній власності і від нього залишилася лише назва, то мені з цих кабінетів дають відповідь, що дане підприємство віднесено до переліку об’єктів, яке не підлягає приватизації. Тому… „Криворіжсталь”, Одеський припортовий, „Турбоатом” можна приватизувати, а вивіску від Оржинського торфопідприємства у нашій державі не можна приватизувати. Я цю логіку речей абсолютно не розумію.

Наступне. Ми говоримо про те, що стосується людей – це про приватизацію незавершеного будівництва і соціальної сфери. Це будинки культури, лікарні і так дальше. Манжеліївський будинок культури Глобинського району Полтавської області, вартість якого 9 мільйонів, сьогодні незаконно приватизують за 100 тисяч. Сьогодні ті, хто проживає у будинках у селі Слобідка Золотоніжського району не передають у комунальну власність, а вигонять цих людей із помешкання і не дають можливості. Хіба можна голосувати, підтримувати саму ідею приватизації за таких умов?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час на обговорення законопроекту завершений. Доповідач, співдоповідач не наполягають на слові?

Не наполя… а, будь ласка, Олександр Бондар. Я прошу дуже коротко, щоб ми завершили процедуру голосування.

 

13:55:58

БОНДАР О.М.

Я буквально одну хвилинку, шановні депутати.

Я намагався в своєму виступі цю дискусію перевести в професійну розмову спокійну, але емоційні виступи два Чечетова хочуть, вимагають від мене деяких пояснень.

Я ще раз повторюю, прийняття, чи неприйняття цієї програми е зупиняє, чи не дозволяє приватизацію подалі. Але різниця принципова в тому, що існуюча нині діюча програма приватизації дозволяє Фонду продавати так об’єкти, як був проданий „Криворіжсталь” перший раз.

Прийняття цієї програми забороняє будь-кому так продавати об’єкти і дозволяє тільки один спосіб продажу, який був проведений при повторному продажу „Криворіжсталі”. Вот в чому принципова розбіжності існуючої і запропонованої програми. Я хотів би, щоб депутати, всі, які будуть голосувати зараз, зважили на те, за який процес приватизації вони виступають.

А все інше – це емоції і гра на публіку. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Михайло Васильович… Хіба було прізвище Чечетова? (Ш у м   у   з а л і) Я не почув прізвище Чечетов. Не було прізвище, ну, добре, Чечетов, репліка, одна хвилина. Якщо сказали Чечетов…...

 

13:57:10

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые коллеги, так вот в ответ на реплику Александра Николаевича я хочу сказать следующее. Поэтому мы и настаиваем на том, чтобы не было разбазаривания. Пока не будет принята нормальная программа, принять Закон о моратории на продажу стратегических  объектов, чтобы никто не мог продавать ни в Кабмине, а то скоро Кабмин на дачах начнет у себя.  И только тогда, когда Кабинет Министров разработает программу приватизации, отвечающую национальным интересам, мораторий будет убран и приватизация пойдет, основываясь, действительно, на  законодательстве, отвечающем интересам Украины.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, значить, по-перше, звертаю вашу увагу на те, що остання Державна програма приватизації була прийнята у 2002 році. І ми все діємо по програмі приватизації, яка абсолютно не відповідає сьогоднішнім умовам.

Пункт другий, те, що стосується комплекту законів, уряд правильно поступив, коли вніс два законопроекти – Державну програму приватизацію і внесення змін до Закону „Про приватизацію державного майна”.

Але є ще один законопроект, з яким ми повинні звернутися до уряду з проханням внести до парламенту – це зміна переліку об’єктів, які не підлягають приватизації. На превеликий жаль, в цьому переліку об’єктів залишилися юридичні особи, яких вже не існує, які в силу різних схем, абсолютно прикритих, були приватизовані, а ми до сьогоднішнього дня   обліковуємо їх як державне майно. Тому третій документ – в  обов’язковому порядку треба внести зміни до переліку об’єктів, що не підлягають приватизації. Такі зміни –  колеги, увага! – можуть бути внесені при доопрацюванні даного законопроекту у другому читанні. Ми можемо відійти від цієї моделі, і цей перелік об’єктів зробити додатком до Державної програми приватизації.

Третє, якщо ми зараз не проголосуємо за закон у першому читанні, то парламент не зможе взяти на себе відповідальність за державне майно. Адже прийняття даного законопроекту у першому читанні дає можливість українському парламенту далі визначати долю і стратегію приватизації. Тому блокування прийняття у першому читанні означає блокування взагалі стратегії приватизації, ідеології і політики приватизації.

І третє, я звертаюся до коаліції: шановні колеги, я прошу всіх проголосувати за цей законопроект у першому читанні. Пояснюю, чому. Ви добре пригадуєте минулий тиждень сесійний, коли стояла мова про те, щоб першим на порядку денному ставити законопроект 2233  – про мораторій на приватизацію.

Виключно після дуже складних перемовин вдалося зараз дійти до згоди тимчасової, що якщо ми приймаємо у першому читанні цей закон і далі в комітеті його доопрацьовуємо, то тоді 2233 знімається з порядку денного. Я переживаю, щоб далі парламент працював. Я звертаюся до вас, відповідально, колеги, віднестися зараз до процедури голосування у першому читанні.

Далі. Звертаюся до Комітету Верховної Ради з питань економічної політики. На жаль, у нас немає зараз, продовжую до 15 хвилин до голосування, у нас немає рішення комітету. Якщо дасть Бог, і ми проголосуємо за цей закон, треба робочу групу терміново, щоб комітет засів, далі порівняльну таблицю, щоб це був нормальний чіткий документ, який дає програму приватизації і використання коштів, це ключовий також елемент, і перелік об’єктів до 2012 року.

Тому, шановні колеги, увага! Я ставлю на голосування про прийняття за основу, колеги, проекту Закону України про Державну програму приватизації на 2008-2012 роки. Реєстраційний номер законопроекту 2330. Оголошую голосування по законопроекту 2330.

 

14:01:32

За-227

Я хотів би всім подякувати за дуже продуктивну роботу виключно для інтересів держави.

Шановні колеги, ранкове пленарне засідання Верховної Ради оголошую закритим.