ЗАСІДАННЯ  ТРИДЦЯТЬ  П’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України      

3 червня  2008 року, 16.00 година

 

Веде засідання Голова Верховної Ради України  ЯЦЕНЮК А.П

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати, реєструємося.

16:01:58

В залі зареєструвався 391 народний депутат України. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, в нас на порядку денному складення присяги  членами Вищої ради юстиції України. Тільки що у мене була надзвичайно складна розмова  з головами двох комітетів. Це регламентний комітет і комітет Сергія Ківалова. Я просив би зараз висловити позицію Сергія Ківалова. Потім я просив би висловити позицію Голову Верховного Суду Василя Васильовича Онопенка. Тому що в нас було рішення Погоджувальної ради, але знову йде загострення ситуації біля цього питання. Прошу включіть мікрофон Ківалову Сергію Васильовичу.

Він уже дійшов? З місця, мікрофон Ківалову. Це ваше місце, Сергію Васильовичу? Колеги, включіть, будь ласка, мікрофон Сергію Васильовичу Ківалову.

Включений. Сергію Васильовичу, сідайте.

З трибуни, якщо можна, щоб вас усі побачили. Тому що в нас так, то картки не працюють і кажуть, що це нормальне явище, то дурниця яка, ну, не запрацювала система Рада. Ну, що там, волевиявлення депутатів неможливо відобразити. Ну, нічого страшного.

Звикли уже до того, що скоро на пальцях рахувати будемо.

 

16:03:55

КІВАЛОВ С.В.

Уважаемый Арсений Петрович,  уважаемые коллеги, я хочу сказать, что сегодня мы можем, если допустить сегодня до присяги членов Высшего совета юстиции, мы нарушим действующее законодательство, мы нарушим Закон о Высшем совете юстиции, мы нарушим Регламент, Временный регламент, 212 статью Временного регламента.

Прежде всего я хочу напомнить, что согласно Закона о Высшем совете юстиции члены Высшего совета юстиции в течении двух месяцев обязаны сложить присягу члена Высшего совета юстиции. Полномочия членов Высшего совета юстиции начинается с момента принятия присяги. И вы знаете у нас на рассмотрении сегодня существует три кандидатуры, которые должны завтра рассматриваться  на заседании Комитета з питань правосудия, - это Волков Александр Федорович (был назначен 7 декабря 2007 года); это Самсин Игорь Леонович, он был назначен 4 февраля 2008 года. Но сегодня Президент Украины издал указ и повторно назначил Самсина Игоря Леоновича членом Высшего совета юстиции.

Для того, чтобы допустить членов Высшего совета юстиции согласно 212 статьи нашего Временного регламента комитет должен рассмотреть материалы, связанные с членами Высшего совета юстиции, должен определить соответствуют ли документы. Закон предусматривает вопросы, связанные с высшим юридическим образованием. Закон предусматривает многие другие моменты. Мы на заседании Высшего совета юстиции не рассматривали.

Сегодня появился еще и Бойко Андрей Михайлович, который был, вдумайтесь, назначен 21 декабря 2005 года, Съездом представников высших учебных заведений юридических и научных учреждений. Прошло два с половиной года, и мы сегодня ставим вопрос о том, чтобы его привести к присяге.

Вы  знаете, если говорить о Бойке Андрее Михайловиче, это декан юридического факультета, он, действительно, наверное, достоин быть членом Высшего совета юстиции, но закон жестко регулирует вопросы, связанные с принятием присяги и четко определяет двухмесячный термин. Если вы помните в 2006 году, в августе 2006 года судьи Конституционного Суда на протяжении длительного времени, на протяжении 8-9 месяцев мы их не допускали к присяге, вернее по разным обстоятельствам, они не принимали присягу. И после того, как мы убрали эту жесткую норму в отношение принятия присяги, а там был месячный срок, тогда мы допустили судей Конституционного Суда к присяге. Сегодня в законе, еще раз повторяю, в законе о Высшем совете юстиции, 17 статья четко регулирует два месяца, мы не можем сегодня рассмотреть вопрос о допущении их к принятию присяги. Завтра заседание нашего профильного комитета, мы рассмотрим этот вопрос и если будет принято решение, можем на четверг поставить вопрос о принятии присяги. Спасибо за внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Голова Верховного Суду України Онопенко Василь Васильович. Будь ласка, Василь Васильович, на трибуну.

 

ОНОПЕНКО В.В.

Шановні народні депутати, шановний Арсеній Петрович, перш за все, хочу подякувати вам за можливість виступити перед вами і донести позицію керівництва Верховного Суду, суддівського корпусу с цього питання.

Сергій Васильович сказав, що все порушено, тільки я не почув, що конкретно порушено. Я хочу сказати, хто і що порушив, і в якій мірі. Якщо мова йде про Волкова Олександра Федоровича, то суть питання ось в цьому, з’їзд суддів відізвав одного суддю, я не буду називати прізвище, це не суть важливо, а обрав, призначив членом Вищої ради юстиції Волкова Олександра Федоровича. Скажіть, будь ласка, де тут є питання? З’їзд суддів провели конференцію в кожній області, провели з’їзд суддів і є така воля з’їзду суддів, це рішення в судовому порядку не оспорюється. Але колишній член Вищої ради юстиції  все-таки подала заяву до суду, спочатку до окружного адміністративного міста Києва, а потім вже далі цей спір вирішується в вищестоящих інстанціях.

То я хочу вам зачитати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 травня цього року, результативну частину  тільки. „Апеляційні скарги голови ради суддів України Пилипчука та Волкова Олександра Федоровича задовольнити. Ухвалу  окружного адміністративного суду скасувати. Впровадження у справі закрити. Дана ухвала набирає   законної сили з моменту її проголошення”. Тобто є рішення  апеляційного суду з даного моменту.

Ну це тут представлені політичні партії. Скажіть, якщо з’їзд  партії приймає якесь рішення, це рішення може оскаржуватися до суду? Я думаю, що ні. Тим більше, Сергій Васильович, комітет не в праві розглядати це питання. Тим більше, коли я був головою комітету в свій час, ми ці питання   розглядали, не розглядали, а  казали: це прерогатива Голови Верховної Ради, це довіра до суддівського корпусу і, будь ласка,  прийміть присягу не більше і не менше,  це обов’язок.

Тепер кажуть, що пропущений Волковим двохмісячний термін. Так, дійсно пропущений, але скажіть, чому, якщо за якихось причин  не працює Верховна Рада, якщо за політичних моментів це питання не виноситься на Верховну Раду, це вина Волкова, чи ні? Я думаю, що ні. І як бути далі, скажіть?

Якщо зараз, в пропущений термін із-за цього ми не допускаємо прийняти присягу, то що нам знову скликати з’їзд суддів, проводити конференції і це займе півроку, щоб знову запропонувати Волкова, чи когось  іншого. Ну я скажу, шановні колеги, це абсурд.

Відносно Бойка. І тут не все сказано, шановні колеги! Справа в тім, що справа Бойка розглядалася в судових вищих інстанціях і 15 травня 2008 року    вже Вищий адміністративний суд України поставив крапку, поновивши, бо були рішення місцевого суду, апеляційного і Вищого адміністративного суду поновивши Бойка як члена ради, як члена Вищої ради юстиції. Є рішення Вищого адміністративного суду, що має тут скажіть, будь ласка, робити комітет, що перевіряти? Є рішення з’їзду, що, знову з’їзд науковців збирати чи ні? Питання Президента, так, він вважав, що треба замінити кандидатуру чи поновити іншу, це його питання. Йому легше видавати укази, а нам з’їзди скликати надзвичайно важко. Тому я вважаю, давайте не будемо політизувати це питання. Я думаю, що Вища рада юстиції сьогодні працює вже ефективно. Я тільки що з Вищої ради юстиції, ми звільнили кількох рейдерів суддів, ми сьогодні працюємо як єдиний колектив і я дякую колегам, і зусилля керівництва Верховного суду і мої особисті не пропали даром, ми вже наводимо порядок у Вищій раді юстиції. Але сьогодні кворум був 14 осіб, якби я пішов сюди, уже засідання вищої ради не відбулося. Тому нам ці люди необхідні на Вищій раді юстиції. Важливо, шановні колеги, не політизувати це питання, не політизувати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Васильович.

Шановні колеги, хтось хоче висловитися з даного приводу? Не будете заперечувати, щоб без електронної системи.

Будь ласка, Адам Мартинюк, Михайло Чечетов і В’язівський колега.

 

16:13:18

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.  Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, дійсно політизувати питання не треба, але в даній суперечці двох правників мені дивно чути слова голови Верховного суду. Василь Васильович, невже як би ви як суддя, приймаючи якесь рішення, ви б виходили із того, що хтось не працював, щось не так, чи ви дивилися б в закон, а закон говорить зовсім протилежне. Якби закон допускав, що у випадку не складення присяги у визначений термін Верховна Рада може це врахувати, тоді б була інша справа. Це одне.

Друге. 219 стаття Регламенту чітко і однозначно говорить, що питання готує і розглядає обов’язково профільний комітет. Він повинен розглянути це питання і винести його на обговорення. Ми сьогодні не говоримо про те, правильно чи не правильно, це повинен сказати комітет. І, я думаю, за один чи два дні нічого не станеться, нехай комітет розгляне і ми будемо спокійно приводити їх до присяги.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

 

16:14:29

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Арсений Петрович! Уважаемые коллеги! Вот, как вы думаете, почему сегодня фракция БЮТ любезного с барского плеча со второго раза разрешила Президенту поприсутствовать в зале. Только по одной причине, вы правы, Арсений Петрович, по той причине, что сегодня были соблюдены все формальности, все тонкости, все нюансы при проведении к присяги судей Конституционного Суда. Сегодня при доформировании при принятии присяги представителям в Совет юстиции, в Раду юстиции мы стоим перед угрозой нарушения процедуры, а значит опять в очередной раз фракции БЮТ Президента не пустит в зал, если БЮТ критикует Президента и им все равно, то нам репутация Президента небезразлична.

Поэтому мы предлагаем такой провокационный вопрос сегодня в зал не вносить, не рассматривать его, не взрывать ситуацию в зале и продолжать по повестке дня, отложить этот вопрос до следующего раза!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’язівський, далі колега Бондик і Володимир Яворівський  завершує.

 

16:15:32

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В’язівський, "Наша Україна-Народна самооборона".

Я хотів би звернутись до колег і саме, щоб момент призначення додаткової гілки влади, а саме судової або тих, хто дуже вагомо впливає наскільки вона ефективна та судова влада буде в Україні, або не буде, а саме формування Вищої ради юстиції підійшли максимально професійно. І хотів би, щоб дуже поважні юристи не старались замінити комітет, який вони очолюють більшим органом, аніж вся Верховна Рада, уважніше прочитати положення про комітет і щодо висновків до Ради юстиції, тому що, я переконаний, ми маємо ставити певні пріоритети і, зокрема, якщо визначено законодавством певний пріоритет за внесення кандидатур від з’їзду суддів, то ми максимально маємо дослуховуватися їхнього голосу, а не заполітизованого голосу з Верховної Ради. Це саме стосується і щодо наукових кіл з юриспруденції, якщо вони визначились за свого достойника, ми його максимально маємо підтримати, не дивлячись на політичну приналежність до одної чи другої  фракції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондик.

 

16:16:40

БОНДИК В.А.

Шановні колеги, дійсно, не потрібно зайве політизувати це питання тим паче,  що я не маю нічого особистого до кандидатури Волкова Олександра  Федоровича, але, мабуть, Василь Васильович  не все знав. У мене зараз є довідка – це ухвала  Вищого адміністративного суду, що колишній член Вищої ради юстиції  оскаржила  на підставі того, що не було єдиного голосування (там один суддя мав окрему думку), оскаржила у касаційному порядку до  Вищого адміністративного суду. Тому, я думаю, і Олександр Федорович Волков,  як досвідчений юрист, суддя Верховного суду не хоче мати  таке застереження від нас, що його обрання буде нелегітимним, бо ми ще не знаємо, і ми не можемо тиснути на правосуддя таким чином, не знаємо, який буде висновок Вищого адміністративного суду.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський і завершуємо.

 

16:17:32

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, тут сьогодні продемонстровано такий хрестоматійний приклад тримання позиції постійності з боку деяких регіоналів. Ви знаєте, так полюбили раптом Президента, що я мимоволі  думаю, що про це  вже написано: „Любовь нечаянно нагрянет, когда ее совсем не ждешь”. Через те я вважаю, Арсенію Петровичу, доволі аргументів навів голова  Верховного суду, є процедура чесна, ставте  на голосування і приведемо до присяги  цих представників для того, щоб вони приступили до виконання  своїх обов’язків. Я не бачу жодної  підстави для того, щоби це питання переносити. Нічого іншого, як якісь політичні мотиви, політичні уподобання чи неуподобання того чи іншого  депутата тут абсолютно не  працюють. Через  те  ми повинні сформувати Вищу раду юстиції для того, щоби вона працювала.

Ми знаємо, що  відбувається сьогодні у судовій системі. Якщо ми будемо зволікати надалі через те, що комусь хтось не подобається, я  переконаний, що нас ніхто не  зрозуміє.

Ставте на голосування, Арсенію Петровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, шановні колеги, шановний Василь Васильович, з огляду на те, що Партія регіонів  піднялася, мені дуже легко спрогнозувати, що буде далі. Для того, щоб не було далі того,  про що всі подумали, я звертаюся до вас з наступним проханням.

Перше, що стосується Закону України „Про Вищу раду юстиції”. Стаття 17 закону визначає, що Присяга (прошу сісти, колеги!), що Присяга членів Вищої ради юстиції повинна відбутися протягом двох місяців з моменту призначення на відповідну посаду. Але при цьому закон не передбачає правової санкції за порушення відповідного терміну. Це так звана урізана правова норма, яка не має санкції, яка має тільки гіпотезу і диспозицію, Сергій Васильович.

Задля того, щоб… Задля того, щоб зараз ми спокійно продовжували засідання, якщо Сергій Васильович Ківалов обіцяє провести засідання комітету сьогодні, так як ви мені обіцяли в кабінеті, і перенести це питання на завтра на 12.30, то це буде по-чесному, це буде законно, я буду просити Василь Васильовича погодитися з цією позицією і завтра о 12.30. Сергій Васильович, можна так ваші слова передать?

 

КІВАЛОВ С.В. (Говорить з місця без мікрофону)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Васильович, Сергій Васильович, компроміс - це коли ми домовляємося, а це вже не компроміс.

Олександр Сергійович, ви як самий відповідальний чоловік, якому я більше всіх вірю, так? Значить, фракція Партії регіонів пообіцяла сьогодні провести комітет, завтра о 12.30 поставити питання про присягу суддів. Василь Васильович, прошу вас зрозуміти ситуацію. Тут ще є два листи Вищої ради юстиції. Я не хочу їх зараз зачитувати, один прийшов вчора ввечері, другий сьогодні вранці з приводу приведення до присяги. Тому завтра на 12.30 після перерви – Присяга членів Вищої ради юстиції.

Продовжуємо розгляд питання. Сідайте, товариші, сідайте, все нормально, присяги не буде. Сідайте. 2331, Анатолій Аркадійович Максюта, запрошую на трибуну. Я прошу, ну треба працювати, колеги! Ну по процедурі… Ми наговорилися вже й так. Олександр Бондар, добре. Будь ласка, дайте слово.

 

16:21:27

БОНДАР О.М.

УРП „Собор”, фракція  „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Арсеній Петрович, ну, у мене слушна пропозиція. Оскільки ці закони безпосередньо пов’язані з Державною програмою приватизації, на яку ми витратили багато часу, я пропоную по скороченій процедурі ці закони. Це майже одне і те ж питання. Воно просто розведено в два різних закони. Я прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в принципі, пропозиція логічна: про розгляд цих законопроектів за скороченою процедурою. Тому що ми пройшли левову частку цих питань при розгляді Державної програми приватизації. Плюс мова йде про прийняття виключно в першому читанні. Там не може стояти питання про друге читання.

Тому ставлю на голосування пропозицію народного депутата Бондара про розгляд законопроекту 2331 – про внесення змін до законів з питань приватизації – за скороченою процедурою. Прошу, колеги.

 

16:22:39

За-226

Рішення прийнято, хоча треба 150.

Максюта Анатолій Аркадійович, прошу, доповідайте.

 

МАКСЮТА А.А.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Перш за все, хочу подякувати за підтримку Програми приватизації, подякувати тих, хто проголосували, і тих, хто висловили слушні пропозиції.

Поданий на ваш розгляд проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань приватизації направлений на забезпечення реалізації норм Програми приватизації, яка була щойно прийнята в першому читанні.

Якщо Програма приватизації визначає основні цілі, пріоритети та умови приватизації, то запропонований зараз закон визначає правові, економічні та організаційні основи цього процесу. На сьогодні назріла нагальна потреба не тільки у перегляді принципів та підходів до приватизації, які визначаються програмою, а й у перегляді методології проведення приватизації, порядку здійснення відповідних процедур, вимог до об’єктів та суб’єктів приватизації, соціальних аспектів, питань договірних відносин, особливостей переходу права власності на об’єкти приватизації, відповідальності за порушення законодавства про приватизацію.

Цим законопроектом передбачається затвердження в новій редакції Законів про приватизацію державного майна, про приватизацію невеликих державних підприємств, особливості приватизації в агропромисловому комплексі, про особливості приватизації незавершеного будівництва.

В запропонованих проектах закладені механізми, які повинні створити умови для максимального залучення коштів в економіку держави, забезпечення конкуренції між покупцями.

Зокрема запроваджується новий порядок прийняття рішення про приватизацію середньої та великої приватизації. Виходячи з рішень органів уповноважених управляти майном щодо економічної недоцільності подальшого перебування цих об’єктів в державній власності та рішень  державних органів приватизації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити зразу.

 

МАКСЮТА А.А.  Передбачено проведення передприватизаційної підготовки об’єктів державної власності, реструктуризація таких об’єктів в процесі приватизації.

Шановні народні депутати, оскільки час завершується, хочу сказати, що прийняття цього закону є логічним продовження прийняття рішення про програму приватизації, по суті це є необхідним і логічним кроком. Тому прохання, підтримати цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово надається Бондару Олександру Миколайовичу. Будь ласка, Олександр Миколайович.

 

16:25:31

БОНДАР О.М.

Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати, я хочу сказати що попередньо завжди державні програми приватизації подавалися з додатком, з змінами у відповідний закон для того, щоб була узгодженість норм закону про приватизацію і Державної програми.

В цей раз, виходячи з норм законодавства, уряд подав окремо державну програму приватизації, окремим законом – зміни. Подається нова редакція закону про малу приватизацію, про приватизацію державних підприємств. І вносяться зміни в два закони: про особливості АПК і незавершеного будівництва. Я вас хочу запевнити, що все, що ми затвердили в першому читанні в Державіній програмі приватизації, відповідає тим змінам в закон, які зараз вам виносяться.

Тобто це для того, щоб Державна програма приватизації не протирічили існуючим нормам законодавства, передбачених в чотирьох законах, про які я сказав.

Ну, і в цих законах вже  розписаний механізм всіх варіантів продажу, які визначені Державною програмою приватизації. Наприклад, описаний новий механізм, як продаж на відкритих конкурсах з ознаками аукціону, розписаних механізм продажу на біржах неліквідних пакетів акцій з пониженням ціни, і всі інші новації, які передбачені цим законом.

Науково-експертне управління Верховної  Ради пропонує прийняти цей закон за основу, Комітет економічної політики так само двічі розглядав ці законопроекти, і десять голосів було за підтримку цих законопроектів в першому читанні за основу.

Я прошу проявити таку ж саму відповідальність коаліції, і зараз підтримати ці зміни законодавства у першому читанні для того, щоб Комітет економічної політики і народні депутати мали можливість удосконалити це законодавство, вносячи зміни до другого читання.

Я на цьому закінчую. Прошу, ще раз наголошую, що це закони, які необхідні для того, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

БОНДАР О.М.   … приватизацію.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, два „за”, два „проти”.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

 

16:28:04

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые народные депутаты! Фракция Партии регионов высказала свою принципиальную позицию по базовому закону, закону о новой программе приватизации, поскольку, на наш взгляд, новая программа приватизации, она не содержит той методологии, которая бы обеспечивала бы максимальную  эффективность и прозрачность продаж, той методологии, которая бы отвечала национальным интересам Украины.

Поскольку сегодня второй законопроект, он органично увязан с телом первого законопроекта, то в данной ситуации мы считаем нецелесообразным поддерживать этот законопроект, поскольку он отвечает той идеологии и той философии программы приватизации, против которой принципиально выступает Партия регионов. Мы предлагаем не голосовать за этот законопроект.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро Симоненко.

 

16:29:01

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые избиратели, что сегодня обсуждается в парламенте и какой предлагается принять закон, который называется как раз, имеет отношение к вопросам приватизации. В первой части мы рассматривали проект закона, который предусматривает разграбление окончательно имущественного комплекса крупных промышленных предприятий и то, что сегодня является составной частью наполнения Государственного бюджета. 

Здесь инициаторы пошли еще дальше. Они предлагают сегодня отдать на приватизацию сферы, которые имеют отношение к социально-культурной. Это прежде всего объекты образования, охраны здоровья, культуры, физической культуры и спорта, туризма, искусства, прессы, телевидения, радиовещания, издательского дела, объектов санаторно-курортных учреждений, дома отдыха и профилактории. То есть взялись уже за серьезное дело и окончательно забрать у народа вообще право получить конституционно то, что должны они получить право на образование, на оказание медицинской помощи.

Таким образом данный проект приведет к тому, что все станет за деньги. Надо будет платить. Ребенку пойти в коллектив художественной самодеятельности – плати, потому что Дворец культуры уже – частная какая-то лавочка. А там, безусловно, казино, бордель сделают. Там знают, что сделают те, кто сегодня предлагает приватизировать это.

Следующий закон после этого – это страховая медицинская, социальная страховая медицина. Это уже говорит о том, что медицинские учреждения будут частной лавочкой, а тем более, скажем, не имеешь в кармане копейки, тебя никто лечить не будет.

Поэтому Фракция коммунистов категорически выступает против подобного произвола, что последнее у граждан сегодня забирают, право со стороны государства иметь доступные учреждения культуры, образования, охраны здоровья, там, где могли бы дети наши заниматься спортом, туризмом. И так уже в Киеве все спортплощадки детские позастраивали, позабирали для того, чтобы…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити. Дякую.

Валерій Писаренко.

Да, будь ласка, завершіть, завершіть, Петро Миколайовичу. Дайте завершити Симоненку. Потім Валерій Писаренко, БЮТ.

 

16:31:24

СИМОНЕНКО П.М. Поэтому фракция коммунистов категорически будет голосовать против и призывает всех остановиться сегодня в данном произволе и не поддерживать этот проект закона.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Валерій Писаренко, "Блок Юлії Тимошенко".

 

16:31:38

ПИСАРЕНКО В.В.

Враховуючи те, що наші колеги з Партії регіонів  і з Комуністичної партії натиснули кнопку, що вони підтримують цей законопроект, а повністю висловилися, що вони не сприймають цієї ідеології, то я хотів би сказати зворотнє. Цей законопроект нам потрібний задля виконання тієї програми, яку ми ухвалили в першому читанні. І зараз було б, ну, напевно, не коректно не ухвалювати цей законопроект, тим самим заблокувавши вже ухвалену в першому читанні програму. Тому я думаю, що хоча б на підтримку своїх колег, які в другому читанні надалі будуть розглядати державну програму приватизації. Я думаю, що і Комуністична партія, і Партія регіонів могли б підтримати цей законопроект задля того, щоб не розбивати їх окремо. І я думаю, що це була б нормальна позиція, позиція, яка б показала, що всі готові конструктивно працювати в цій залі. А щодо необхідності програми ми вже свою позицію висловлювали з цього приводу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Інші блоки і партії. Олег Зарубінський. Будь ласка. Має право по Регламенту.

 

16:32:48

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Фракція "Блоку Литвина"  вже висловила свою позицію щодо такої, як щойно було сказано, ідеології приватизації. Але проблема якраз і полягає в тому, що ніякої ідеології немає, бо ідеологія нормальна це є система. Системи ми не бачимо. Ми бачимо бажання точково, підкреслюю, точково, в залежності від економічної і соціальної, а більше політичної, кон'юнктури, приватизувати стратегічні об'єкти держави, які є рентабельними, які дають прибуток, але, очевидно, за які хочеться дуже швидко заробити гроші, тим більше, що це продається іноземцям. Це всі прекрасно сьогодні розуміють. Наприклад, Одеський припортовий завод. В чиїх руках залишиться стратегічне підприємство, дійсно підприємство, яке складає національну безпеку і енергетичну, до речі, безпеку України. Тому наша позиція є послідовною. Ми вважаємо, що спочатку треба розібратися з тими шахрайськими приватизаційними процесами, які відбулися, в тому числі і з ваучерною приватизацією, про що ми будемо говорити на парламентських слуханнях, присвячених приватизації в Україні. Зрозуміти, кому, дійсно, належать приватизовані об’єкти сьогодні, що вони дають нашій державі, що вони дають нашим громадянам. А після цього долучатися до інших процесів, кому це свербить. Дуже дякую. Нам не свербить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, відповідно до Регламенту ми завершили обговорення даного законопроекту за скороченою процедурою.

 

ІЗ ЗАЛУ. З мотивів можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По Регламенту  взагалі-то не можна, не можна. Юрій Анатолійович потім, дякую за розуміння.

Шановні колеги! І так, ми завершили обговорення даного законопроекту. Є наступна пропозиція поставити на голосування законопроект номер 2331, про прийняття за основу проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань приватизації. Колеги, я прошу уваги, це перший пункт.

Тепер другий  пункт. Те, про що ми з вами говорили стосовно переліку об’єктів. Чи немає заперечень, щоб ми зразу написали другий пункт:  Кабінету Міністрів внести проект Закону про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів, що не підлягають приватизації”. Олександр Бондар немає заперечень? Можна та? Можна. Дякую.

Колеги! Тому, увага, ставлю на голосування про прийняття за  основу законопроекту 2331 про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань приватизації, це пункт перший.

Пункт другий.  Кабінету Міністрів України внести до  Верховної Ради  України проект Закону України  про внесення змін до Закону України „Про перелік об’єктів, що не підлягають приватизації” в тижневий термін.

Шановні колеги! Увага! Голосуємо про прийняття законопроекту і даної постанови за основу. Постанова в цілому, законопроект за основу.

 

16:36:12

За-226

Рішення прийнято.

Можемо, дорогі друзі, працювати інколи на українську державу.

Шановні колеги, наступні питання порядку денного. Для розгляду наступних питань порядку денного, нам треба прийняти рішення про включення до порядку денного та прийняття рішення, дані питання обговорювалися на засіданні Погоджувальної ради. Для того, щоб парламент прийняв рішення по ним, я ставлю, увага, на голосування питання про включення до порядку денного та розгляд законопроекту № 2339 та № 2192. Це проект закону про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Це питання стосується виключно укомплектування і фінансування збройних сил.

І другий закон - це Закон „Про військовий обов’язок і військову службу”, це питання градації категорій військових звань старшого офіцерського складу. Зрозуміли, товариші, тобто голосуємо про включення до порядку денного та розгляд даного питання. Законопроекти 2192, 2339. Прошу голосувати.

 

16:37:46

За-248

Дякую, колеги.

Я пропоную до розгляду законопроект 2192. Анатолій Степанович Гриценко, я прошу вас на трибуну.

Володимир Макарович Матвійчук, я звертаюсь до вас, ви знаєте, як ми вас поважаємо, але є коротке запитання, а де міністр фінансів України?

 

МАТВІЙЧУК В.М. Не можу на дану хвилину відповісти, де він знаходиться, але мені здається, що він десь у Президента. Я не можу відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви доки виясніть, де міністр фінансів і проінформуйте мене.

Будь ласка, Анатолій Степанович Гриценко, прошу доповідати закон.

 

16:38:33

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, цей законопроект внесений трьома народними депутатами Гриценко, Кузьмук, Петрук. Він розглядався на засіданні профільного комітету, один утримався, всі решта народних депутатів пропонують підтримати цей законопроект, підкреслюю,  в першому читанні. Така ж сама пропозиція і Головного науково-експертного управління. Фактично законопроект  передбачає зробити дві речі.

Перша, і я зразу скажу, що необхідність в ній уже відпала, оскільки відповідний законопроект вніс уряд окремо, стосувалася того, щоб на контрактну службу можна було залучати юнаків, які не служили в армії строкової служби, але які мають повну середню освіту. Ми пропонуємо   зразу зняти цей фрагмент із законопроекту, оскільки він став уже нормою іншого  закону, який ми прийняли в першому читанні  і відповідно буде там врахований.

Другий фрагмент цього закону, друга пропозиція, вона передбачає введення  в Збройних силах військового звання „бригадний генерал” і відповідного військового звання  для військово-морських сил.

В чому суть цієї пропозиції? Справа в тому, що таке військове звання, по перше, є практично в усіх європейських і не тільки європейських державах.

По друге, цей крок дасть можливість більш чітко визначити градацію військових звань. Тому що зараз, наприклад, командир полку, полковник, у нього у підпорядкуванні близько 2000 осіб, але   і командир бригади полковник у якого чотири з половиною  тисячі осіб, це принципово інший рівень управління.

І саме тому  ми пропонуємо для рівня командирів бригад, а я нагадаю, що Збройні сили перейшли на бригадну систему вже по факту, у нас уже дивізій немає.  А також для відповідних посад в штабах і в навчальних закладах ввести це військове звання.

В штабах це також актуально, оскільки  зараз, хто знає структуру наших штабів,  ми відчуваємо цю саму невідповідність. Старший офіцер -полковник, начальник відділу – полковник, заступник   начальника управління – полковник,  начальник управління – полковник і даже заступник  начальника головного управління – полковник. І тому введення ще однієї градації, як проміжної, яка прийнята в європейських і загалом в інших арміях, на наш погляд буде  корисним також.

Хочу нагадати, що така спроба вже робилася попередніми скликаннями Верховної Ради, але на жаль, до другого читання документ так і не дійшов. Тому пропонуємо прийняти його в першому читанні. Хочу висловити ті застереження, які звучали під час розгляду цього законопроекту на засіданні нашого комітету. Окремі народні депутати висловлювали стурбованість тим, чи не буде кардинального збільшення кількості генеральських посад і чи не призведе це знову до скажімо так, умовно, до генералізації збройних сил. По-перше, не буде, з урахуванням того, що вже в штаті збройних сил я хочу сказати, наведений порядок і приведена кількість генеральських посад до європейських норм уже два роки тому. Натомість, і про це очевидно скажуть депутати, члени нашого комітету, які будуть виступати з цієї трибуни, цього не зроблено в інших силових структурах. Наприклад, в Службі безпеки понад сто генералів. В інших силових структурах  є страшенні дисбаланси, коли військове формування, яке налічує п’ять тисяч осіб очолює по штату генерал армії України. Військове формування, внутрішні війська, генерал армії України, це при тому, що в радянські часи внутрішні війська на дві республіки українсько-молдовське очолював генерал-лейтенант і так далі. Комітет працює над цим. Якщо буде воля парламенту, ми можемо погодивши з профільним Головним науково-експертним управлінням внести до другого читання відповідні додаткові позиції до цього законопроекту для того, щоб визначити граничні військові звання для військових формувань і привести їх також у відповідність, щоб не виникало підозри, що прийняття цього закону збільшить кількість генеральських посад. Інший варіант може прийняттям окремого закону, комітет це зробить обов’язково, я впевнений, що понад триста голосів знайдеться в цьому залі для того, щоб привести в порядок такі страшенні дисбаланси.

Інша пропозиція або застереження, які звучали і вони висловлені також в думці Головного науково-експертного управління в тому, що віднесення бригадного генерала до категорії старших офіцерів не зовсім коректно, краще віднести до категорії вищих офіцерів. Я думаю, що ми можемо це врахувати до другого читання. Тобто комітет готовий працювати над цим документом і підготувати якісний документ до другого читання. Прошу підтримати його в першому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, п’ять хвилин запитання.

Ярослав Сухий.

  

16:43:45

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Анатолію Степанович, от щодо звання старшого офіцерського складу. Я нещодавно як, напевне, більшість народних депутатів України почув про одного високопосадовця Державної служби охорони, що в нього звання вже генерал чи-то генерал-фельдмаршал, чи-то генерал-маршал, ну дуже великий генерал, я ще недавно пам’ятаю, він був капітаном. Чи існує, скажіть, будь ласка, нам всім, чи існує якась сьогодні в державі законодавчо прописана процедура присвоєння таких звань, ви правильно сказали, я пам’ятаю, я служив тоді, генерал-лейтенант командував управлінням внутрішніх військ Казахстану і Киргизії, так само і тут Управління внутрішніх військ України-Молдавії. Це дискредитація генерального звання.

І друге питання. Ви тільки почали, дайте, будь ласка, розшифровочку цього співвідношення, бо нам постійно колють очі, що в Збройних силах дуже багато генералів. Так десь ці генерали паркетні окопалися: внутрішні війська, Державна служба охорони, чи можуть щось з вас профільний комітет навести тут порядок, це нікуди не годиться, це „бананова республіка”.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за запитання.

Я обіцяю, що до другого читання, ще раніше, ми підготуємо довідку стосовно і граничних військових звань і кількості по штату і по факту генералів в кожній силовій структурі. Хочу повідомити, що комітет прийняв рішення і на щомісячній основі ми здійснимо моніторинг і відслідковуємо всі категорії військовослужбовців, можливо, в своєму виступі Олександр Іванович Кузьмук дасть цю інформацію, оскільки він веде якраз цей аналіз і може дати співставно.

Можу єдине сказати, що дисбаланс страшенний, ми щойно приїхали, члени комітету, з Польщі, де керівники спецслужб мають граничне військове звання бригадний генерал, а по факту є навіть підполковники, у нас же генерали армії України. І якщо генерал армії України в Збройних силах 200 тисяч ще більш-менш зрозуміло, то генерал армії України в структурі, наприклад, Служби зовнішньої розвідки, де 5 тисяч абсолютно не зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

 

16:45:58

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна самооборона".

Я хотів би запитати таку річ. Скажіть, будь ласка, чи прораховано скільки нам буде в відповідністю до бригад додаткових звань генералів, бригадних генералів, скільки їх буде додатково, по-перше.

По-друге. Чи вважаєте ви нормальною ситуацію, яка склалася що у нас,  починаючи від старшого офіцера і далі всі ідуть полковники, що ви справедливо сьогодні сказали у доповіді. Тобто  можна йти двома шляхами:  або збільшувати вверх, або трошки знижувати вниз. Але, очевидно, це сталося завдяки тому, що дуже  низькі заробітні плати, тому хочуть підняти  хоч так якось престиж служби.

То у мене питання і щодо цього, і щодо підняття заробітної плати офіцеру і  відношення до старших офіцерів.  Очевидно, генерал – це  не старший офіцер, це зрозуміло.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую.

Ви підняли насправді важливе комплексне, питання, я дам відповідь, яка буде складатися з трьох частин.

Перше. Коли Кабінет Міністрів, ще у якому я працював,  приймав рішення минулого року 7 листопада про підвищення  посадових окладів для всіх категорій і приведення їх  в єдину систему стандарту, було прийнято рішення, що    з 2009 року ми так само впорядкуємо  і надбавку на військове  звання. Зараз вона надзвичайно символічна. Наприклад, між полковником і генералом  відрізняється на 5 гривень – 135  і 140 відповідно. Це  не  є стимулом. Це перше.

Друге. Абсолютно правильно ви ставите питання  про те, що треба рухатися у кількох напрямах і треба знімати  цей   весь ланцюг, де  один над одним сидять по шість полковників.  Ця робота виконується. Можу сказати,  що в 2006 році, будучи міністром оборони, я видав наказ, згідно з яким приблизно тисячу 200 посад старших офіцерів було зменшено і збільшено відповідно  посад молодших офіцерів, щоб піраміду офіцерського корпусу поставити  у правильне  положення. Це абсолютно вірно.

Третє. Що стосується кількості, можна ще уточнити у Міністерстві оборони  на ту розрахункову чисельність, яка буде до кінця завершення реформування …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ГРИЦЕНКО А.С. Я думаю, це буде близько 60 чоловік.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз.

 

16:48:26

БЕВЗ В.А.

Дякую. Валерій Бевз, фракція комуністів.

Шановний Анатолію Степановичу, я тутечки. Я, в принципі, розумію. Дійсно, деяка ваша позиція, вона викликає повагу із того, що сьогодні ви наводите порядок в Збройних силах і взагалі у військових формуваннях. Але є одне запитання: так все-таки на 152 тис. атестованих військовослужбовців скільки ж у нас все-таки генералів в Збройних силах України?

 

ГРИЦЕНКО А.С. Дякую за запитання.

Я думаю, що точна інформація, якщо є, її підрахує і скажу Олександр Іванович, я думаю, зараз близько 135 чоловік у Збройних силах. Але от в Службі безпеки, остання інформація, яку я бачив, - 116 генералів, неспівставно. От чому я говорив. В Збройних силах співвідношення це приведено до європейського – один приблизно на тисячу, навіть менше. Але в інших силових структурах - страшенний дисбаланс, який абсолютно не відповідає нормам. Ну наприклад, в Службі зовнішньої розвідки приблизно один генерал на 130-140 чоловік на роту. Оце будемо приводить в порядок, причому законодавчо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Степанович. Ви виступали і як доповідач, і як співдоповідач від комітету, я правильно зрозумів? Правильно.

Буде коректно, якщо генерал Кузьмук візьме слово від комітету, хоча комітет не визначив його. Нема заперечень, колеги? Добре.

 

16:50:22

КУЗЬМУК О.І.

Шановні колеги, введення змін і те, що стосується нового військового звання „бригадний генерал”, а, до речі, воно не нове, воно існувало до 1943 року, коли була бригадна корпусна система така, як сьогодні у нас. І мова йде не просто про введення нового військового звання, а мова йде про упорядкування взагалі системи військових звань.  На превеликий жаль, на сьогодні вона досягла абсурду.

Я хочу вас потішити деякими цифрами. Збройні сили України: на сьогоднішній день 200 тисяч осіб, в строю стоять 134 генерали. Це, до речі, менше у відсотковому відношенні, ніж у всіх інших силових структурах. Взагалі військові формування сьогодні налічують в своєму строю 150 генералів, а от правоохоронні органи – 278. Всього в державі 428. Це соромно про це казати.

А тепер у кого і скільки. Служба зовнішньої розвідки – 28, по штату – 32, всього – 4 тисячі осіб. Державна прикордонна служба – 47, по штату – 65, 32. Штатна посада голови Служби зовнішньої розвідки – генерал армії України, прикордонні війська – генерал армії України. Посмійтесь: Управління державної охорони – 2 тисячі – генерал армії України . Командуючий внутрішніми військами – генерал армії України.

Генерал Кузьмук командує Національною гвардією України. У кого було 50 тисяч осіб, штатна посада – генерал-лейтенант гвардії. От вам трансформація, от вони де сидять.

Далі будемо сміятися? Будемо далі, скрізь сльози. Державна кримінальна виправна служба: був один генерал, сьогодні по штату – 22, в наявності – 11, на кожну в’язницю - по одному. Одне із самих скромних, щоб ви знали, Міністерство внутрішніх справ. До речі, без внутрішніх військ по штату – 64, 67. Служба безпеки України: 72 по штату, 101 в наявності. І Державна служба спецзв’язку – 10 по штату на 7 тисяч осіб, 3 – в наявності.

А тепер які пропозиції. Введення бригадного генерала, а в другому читанні мною і народними депутатами: Петрук, Дончак і іншими підготовлене слідуюче, вищі офіцерська звання: бригадний генерал, генерал-майор, генерал-лейтенант, генерал-полковник, крапка. Генерал армії – єдиний один, Головнокомандувач Збройними силами - він же начальник Генерального штабу присвоюються в особливий період.

Нами розроблена методика розрахунку, скільки в відсотковому відношенні повинно бути в кожній  силовій структурі генералів, яка повинна затверджуватися Верховною Радою України, як і чисельність силових всіх структур.

 По прийняттю на слідуючому тижні, відповідаю, якщо  ми сьогодні приймемо в першому  читанні, це може зменшити, мінімум на 98, генеральських осіб.

Дякую за увагу. Прошу повірити і підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги.

Олександр Іванович, колеги можуть захотіти задати запитання. Не буде заперечень відповісти? 5 хвилин, будь ласка, запишіться на запитання.

По 2192, ми один тільки розглядаємо.

Будь ласка, "Наша Україна", Зіновій Шкутяк.

 

16:55:25

ШКУТЯК З.В.

Я думаю, що ми так буквально все не повинні. Ви нам повинні більш менш так логічно сказати, тому що зовнішня розвідка, армія,  внутрішні війська – це зовсім різна, напевно, структура. І тут не може бути одного підход з точки зору, в тому числі і того ж генералітету. Чи ви вважаєте, що один підхід має бути?

 

КУЗЬМУК О.І. Абсолютно ні. Такого не може бути. Зовнішня розвідка, Служба  безпеки України, як і деякі види Збройних сил є практично цілком офіцерські. Тому і розроблено відповідна методика, яка враховує відсотки генеральських звань у відношенні по офіцерам. І на кожну, ясна річ, не може бути однакового підходу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко.

 

16:56:22

ГОРДІЄНКО С.В.

Прошу передати слово Матвєєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Матвєєв.

 

16:56:26

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую.

Шановний Олександр Іванович, ви пам’ятаєте при обговоренні цього питання на засіданні комітету я також говорив, що, мабуть, не досить скромно автори законодавчої ініціативи у пяснювальній записці відмітили чи записали, підкреслили, що такий підхід, тобто введення цих звань – бригадний  генерал і капітан-командор – буде сприяти підняттю престижу військової служби в цілому. Ну, навряд чи, це досить непереконливо. Мабуть, це не головне, що може сприяти підняттю, дійсно, престижу військової служби у сьогоднішніх умовах.

Так от, у мене питання. У Сполучених Штатах Америки зараз десь мільйон 350 тисяч військовослужбовців, у них 904 генерала, у нас 150 тисяч, зараз 160 генералів. Так як же бути?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

КУЗЬМУК О.І. Ви привели приклад…

 

МАТВЄЄВ В.Г. Ще хвилина, Олександре.

Це перше. Тобто я хотів би вас запитати, як же  бути з пропорціями відносно чисельності генералів у збройних силах Сполучених Штатів і у Збройних Силах України.

І друге, скажіть, будь ласка, а коли і де чув український громадянин про такі звання, як „бригадний генерал”? Не було цього, Олександр Іванович, і у 30-ті роки. Були бригади, були комкори, а бригадних генералів не було. А тим більше, капітанів-командорів.

А я хочу сказати, а які капітани-командори і для кого вони повинні бути? Для чого це? Пропонується вам.

 

КУЗЬМУК О.І. Ну, по-перше, відповідаючи, я чітко називав кількість генералів і чисельність Збройних сил.

Чисельність Збройних сил 196 тисяч 522 чоловіка. В строю стоять 134 генерала. Коефіцієнт – менше одиниці. Ви називали Сполучені Штати. У них получається по відсотках кількість більша.

Що стосується військових звань. Первинне звання генеральське, вищого офіцера радянського до 1943 року було: товарищ комбриг. Це була одна зірка. Далі йшов: генерал-майор (дві зірки). Далі йшов: генерал-лейтенант (три), п’ять зірок – генерал армії і – маршальська зірка. Поэтому я историю знаю дуже добре.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Сухий.

 

16:59:24

СУХИЙ Я.М.

Олександре Івановичу, я вам хочу щиро подякувати за цифри. Я вам хочу сказати, що напевно сьогодні люди наші, виборці, уперше дізналися про це засилля генералів у нашій армії. При тому...

 

КУЗЬМУК О.І.  Не в армії.

 

СУХИЙ Я.М. Я маю на увазі, ну, не в армії, а в силових структурах. То, по-перше.

По-друге. Мене цікавить соціальна сторона як члена Комітету з питань соціальної політики та праці. Ми дуже часто отримуємо нарікання молодшого офіцерського складу, середнього офіцерського складу. Оцей весь генералітет, він має якісь пільги соціальні чи підвищення зарплати, чи якісь забезпечення з боку держави і тому подібне?

І третє. Будь ласка, розвійте мої сумніви. Я, коли чую „бригадний генерал”, у мене відразу асоціація з військовими структурами НАТО. Ми таким чином готуємося уже тихенько, повзучою якоюсь інтервенцією в це НАТО поза думкою, волею  народу і тому подібне, чи це не має ніякого відношення до НАТО, хай би воно згоріло к чертовой матери?

 

КУЗЬМУК О.І. Ярослав Васильович, НАТО, дійсно, мають такі військові звання, але вони мали це, ті країни, які вступили в НАТО, ще і раніше. Це все прийнята система у світі. У нас були інші погляди, які залежали від структури дивізійної і армійської структури. 1943 року ми перейшли на ці стандарти.

В усьому світі первинне звання – бригадний генерал. Може сьогодні воно так і сприймається, як не сприймається навіть і мною  капітан-командор, але у всьому світі порядок присвоєння звань інший, а система військових знань практично однакова. Що стосується пільг генерала. Повірте генералу армії України, який стоїть перед вами, у  кого практичний стаж роботи генералом 17 років. Жодних пільг ні один генерал ніколи не  мав, а різниця у грошовому забезпеченні, як уже було сказано, від…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

Дякую. Олександре Івановичу, щиро дякую. Прошу сідати.

Колеги, бажання записатися на виступи від фракцій і від депутатів є, чи немає? Нема? Нема.

Тоді, шановні колеги, є наступна пропозиція – перейти до процедури голосування. З вашого дозволу.

Шановні народні депутати України, комітет пропонує даний законопроект прийняти за основу. У вас розданий проект постанови 2192. Колеги, готуємося до голосування.

Ставлю на голосування питання про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про військовий обов'язок і військову службу”,  номер 2192. Прошу голосувати про прийняття законопроекту 2192 за основу.

 

17:02:48

За – 376.

Хай живе український парламент. Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошую розгляд наступного законопроекту 2339. Є лист на заміну. 

Володимире Макаровичу, я запрошую вас на трибуну. „Про Державний бюджет України та про внесення змін до деяких  законодавчих актів України”.

 

МАТВІЙЧУК В.М. Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, я думаю, що ви погодитеся з тим, що головним завданням подальшого розвитку Збройних сил України та інших військових формувань в сучасних умовах є підвищення їх боєздатності. Одним із шляхів досягнення цієї мети є  підвищення професійної відповідальності військовослужбовців, особливо військовослужбовців строкової служби за виконання своїх обов’язків.

Я думаю, що не є секретом те, що в сучасних умовах військовослужбовці не можуть нести такий високий тягар лише на моральних принципах. Для підвищення цієї відповідальності уряд прийняв рішення щодо переведення з 1 липня 2008 року на контрактну службу 27 тисяч військовослужбовців строкової служби.

З метою фінансового забезпечення реалізації завдань, щодо  переведення цих 27 тисяч військовослужбовців на контрактну форму, урядом подано на ваш розгляд проект закону  про внесення змін до Закону „Про Державний  бюджет на 2008 рік” та внесення змін до деяких законодавчих актів України.

Цим законопроектом передбачено додаткові видатки в сумі 1,6 мільярди гривень. А також додаткові доходи 1,6 мільярди гривень, таким чином цей законопроект має відповідний баланс.

Додаткові видатки пропонуються за такими напрямками. 903,3 мільйони гривень на перехід на військову службу за контрактом військовослужбовців строкової служби. В тому числі для Міноборони 560,8 мільйони гривень. Головного управління розвитку Міноборони 5,6. Державної спеціальної служби транспорту 23 мільйони гривень. Головного управління внутрішніх військ 151,1 мільйона гривень. Державної прикордонної служби 123 мільйони гривень, Служби безпеки 29,9 мільйони гривень. Служби зовнішньої розвитки 2,5 мільйони і управління Державної охорони 7,4 мільйони гривень. Із зазначених 903 мільйони гривень 268,6 мільйони гривень передбачається спрямувати на грошове забезпечення  військовослужбовців за  контрактною формою служби – це з розрахунку 1.200 гривень у  місяць.

І друге. Для безплатного харчування для військовослужбовців за контрактом 634,7 мільйони гривень, або  27 гривень на одну особу на добу. Із зазначеної суми 1,6 мільярдів гривень, передбачено 200 мільйонів гривень для здійснення заходів з переведення системи зв’язку збройних сил на цифрові засоби зв’язку. А також 326,7 мільйонів гривень для підвищення норм харчування військовослужбовців, міністерства оборони до 17 гривень на добу.

Крім того, у зазначеному законопроекті передбачено 150 мільйонів гривень на придбання Держмитслужбою інспекційно-оглядових рентгенівських систем для пунктів пропуску на кордоні з країнами Євросоюзу. Збільшення видатків пропонується здійснити за рахунок збільшення надходження податку на додану вартість із ввезених на територію товарів. Я хочу доповісти вам, що за січень-травень поточного року по цьому джерелу ми маємо вже перевиконання доходів 2,6 мільярда гривень і очікуємо понад 4 мільярда гривень перевиконання в цілому за рік.

Головне науково-експертне управління вважає, що законопроект може бути прийнято, Комітет Верховної Ради з питань бюджету також підтримає зазначений проект. Враховуючи зазначене, уряд просить вас прийняти зазначений законопроект для того, щоб вже зараз розпочати підготовку до переведення військовослужбовців строкової служби на контрактну службу з 1 липня цього року, для цього треба певний час.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Макарович. 5 хвилин запитання.

Юрій Кармазін.

 

17:07:52

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановний пане заступнику міністра, я підтримую внесення цих змін, тому що дійсно надзвичайно важка ситуація зараз і в армії, і в службі безпеки, і в інших формуваннях, люди звільняються зі служби, тому що не витримують того інфляційного пресу і так далі, який зараз відбувається, яку вся  держава не витримує, але в мене питання інше. Скажіть, будь ласка, зараз у зв’язку з цим, прийняттям цього закону, чи не бачите ви потреби голосувати його зразу в двох читаннях, в першому і в другому з тим, щоб потім ті зміни, які ви готуєте зараз, які доручили і зокрема Арсеній Петрович наголошує, що  весь час треба дати зміни, щоб уже були з урахуванням цього.

 

МАТВІЙЧУК В.М.  Дякую за запитання.

Безумовно, ми би хотіли, якби цей законопроект був проголосований і в першому, і в другому читанні, щоб підготуватися до  переведення на контрактну форму.

Але я знаю, що пан Гриценко має певні застереження і якби він погодився, ми би те, що пропонує  комітет з питань оборони, могли би врахувати уже при  великих змінах до бюджету. Але треба, якби комітет погодився. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.    Ярослав Сухий.

 

17:09:16

СУХИЙ Я.М.

Шановний Володимир Макарович,  мене зацікавила ваша фраза „уряд прийняв рішення про переведення на контрактну основу Збройних сил”. Я так розумію, що статтю 106 Конституції Уряд відмінив, пункт 17-й, я вам нагадаю, саме Президент України здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони. Нам мало  двовладдя у Фонді держмайна, ми ще тепер отримуємо двовладдя, тепер Тимошенко буде командувати армією, вона буде контрактну армію створювати. Дурдом якийсь!

Скажіть, будь ласка, відверто тепер, бо у вас ніколи не доб’єшся грошей. Джерела, я правильно зрозумів, джерелом оцієї контрактної армії є посилення податкового тиску. Ви вже десь маєте в загашнику 2,6 мільярда.

Чому б вам, Володимир Макарович, та вашому унікальному уряду, не віддати  ці гроші на повернення заощаджень, ви там багато наобіцяли, нарозповідали та на диференціацію виплати пенсій, бо ми сьогодні маємо  і відверту зрівнялівку. Чому саме на контрактну армію?

 

МАТВІЙЧУК В.М.  Дякую вам за це запитання.

Шановні народні депутати! Я хотів би  підтвердити, що ніякого збільшення податкового тиску  на виробника не передбачається. Я говорив про те, що зазначені додаткові видатки будуть  профінансовані за рахунок  податку на додану вартість від товарів, ввезених  на територію України. Ми сьогодні маємо уже перевиконання 2,6  мільярда гривень і будемо по року мати більше 4 мільярдів гривень.

Що стосується вашого запитання, чому б їх не спрямувати на диференціацію пенсій і так далі. Я, в принципі вважаю, що постановка питання ваша є правильна. Ми в цьому році   здійснили цілий ряд заходів, які привели до диференціації пенсій. Ви знаєте, що вперше з 2004 року в січні цього року ми осучаснили заробіток для пенсіонерів, які вийшли на пенсію до 2004 року. Ми також передбачили збільшення коефіцієнту страхового стажу з одного відсотка до 1,35, правда, введення поетапно і це дасть можливість нам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

Дайте завершити Володимиру Макаровичу.

 

МАТВІЙЧУК В.М.   ...гривень  і так дальше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

 

17:11:38

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановний доповідачу, от законопроект називається про Державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін і в дужках (щодо прискорення реалізації завдань переходу Збройних сил України до комплектування військовослужбовцями за контрактами). Перша позиція, про яку ви сказали, мені зрозуміла.  Скажіть, будь ласка, друга позиція яке відношення має до комплектування збройних сил за контрактом, там де мова йде про здійснення заходів з переведення системи зв’язку Збройних сил України на цифрові засоби та придбання Держмитслужбою рентгенівських систем і так далі. Що це таке, що це протягується чи що? І потім я думаю, буду виступати, я ще висловлюсь. Дякую.

 

МАТВІЙЧУК В.М.  Шановні народні депутати, неодноразово на засіданні Комітету з питань оборони Верховної Ради розглядалося питання про поліпшення фінансування оборони. Є нагальні питання, які необхідно вирішити негайно. От ви дивіться, крім того, що ви сказали, крім військових… переведення на контрактну форму там по Міноборони є понад триста мільйонів, це на підвищення харчування просто. Була норма 8 гривень 50 копійок, харчувати дітей сьогодні вже не можливо за таку суму, затвердили норму 17.42, під це сума і двісті мільйонів на розвиток цифрового зв’язку. Оце є нагальна потреба, яка потребує сьогодні вирішення і тому ми пішли на цей крок. Загальні видатки по обороні будуть збільшені при внесенні загальних змін до державного бюджету.

Комітет з питань оборони підтримує таку позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час завершився на запитання-відповіді. Прошу сідати. Павло Іванович Жебрівський, прошу.

 

17:13:56

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати! Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 22 травня 2008 року розглянув даний проект закону. Як задекларовано, метою прийняття цього законопроекту урядом України визначено прискорення реалізації завдань у поточному році переходу на контрактну систему Збройних сил України.

Проектом передбачається, як уже сказав заступник міністра фінансів, збільшити видатки на мільярд 600, збільшивши і доходну частину на таку ж суму. Ця сума власне є від перевиконання, по крайній мірі, як мінімум за 3 місяці, суттєве переконання доходної частини бюджету.

Зрозуміло, що з цієї суми не вся сума йде на Збройні сили реформування, тому що десь приблизно трохи більше мільярда йде якраз на Збройні сили, 150 мільйонів, як уже тут говорилося, йде на митницю для того, щоб докупити рентгенобладнання, а також 25 мільйонів 348 тисяч гривень на підготовку та проведення позачергових виборів депутатів Києва міської ради, до речі, уже на сьогоднішній день 42 відсотки тільки в Києві вибори профінансовані, а також у білоріченського селищного голови Лугутинського району Луганської області, а також місцевих виборів призначених Верховною Радою України на 1 червня та тих, що можуть бути призначені у другому півріччі в 2008 році. Це все суть законопроекту, який передбачається виділення мільярду 605 мільйонів 283 тисячі 500 гривень.

Власне, можна з багатьма погодитися з пропозиціями уряду, що нам потрібно прискорювати перехід на, скажемо, контрактну службу. І комітет прийняв Верховної, бюджетний комітет прийняв рішення, щоб прийняти в цілому, в першому читанні та в цілому. Однак, у мене є заперечення з цього приводу, оскільки насправді ми не виконуємо у повному об’ємі перехід на контрактну службу. Ми даємо на грошове забезпечення, на харчування, проте ми не даємо гроші на бойову підготовку, на службове житло, що достатньо ставить проблематичним. Ми просто знову  людей призначаємо на ці посади контрактників, а в той же час не забезпечуємо їхнє функціонування, їхню головну функціональну задачу – це бути захисником вітчизни. Якщо насправді ця людина не буде мати грошей, танкіст не буде водити танк, не будуть штатні стрільби, якщо не буде сьогодні житла, то ми, перепрошую, цих 27 тисяч людей  ніколи не наберемо. Через те я просив би на сьогоднішній день, не зважаючи на те, що бюджетний комітет прийняв рішення проголосувати за цей закон у першому читанні і в цілому, просив би обмежитися першим читанням, доопрацювати даний закон і потім затвердити на наступному пленарному засіданні даний  законопроект  у цілому.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До Павла Івановича питань нема? А жаль, записуємося, 5 хвилин.

Найдьонов, фракція комуністів.

 

17:17:21

НАЙДЬОНОВ А.М.

Самойлик, пожалуйста, передайте слово.

 

17:17:22

САМОЙЛИК К.С.

Дякую.

Павле Івановичу, дійсно,  мені здається, що нам треба підтримати у першому читанні, тому що особливо мало бажаючих  зараз виконувати священний обов’язок, на превеликий жаль. А як ви дивитесь на те, щоб  ті батьки, які відмазують своїх дітей від виконання конституційного обов’язку, від служби у Збройних силах України, платили у казну, у Державний бюджет України по життєвий податок на підтримку Збройних сил України?

У нас діляться молоді люди на тих, хто знає,  що повинні віддати належне нашій країні, захистити її кордони, і на  дуже розумних,  у кого у батьків дуже багато грошей і можна дати хабара, і вирішити всі питання любові до нашої Батьківщини і патріотизму. Як ви…

 

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. Ви знаєте, пані Катерино, на жаль, в жодній країні світу по-життєво податок такий не платять, але, насправді, це цікава пропозиція, я думаю, що… Але це в межах іншого закону. В межах цього закону ми не можемо прийняти. Але якщо такий законопроект буде підготовлений, особисто я готовий підтримати, що якась сума має бути сплачена тими людьми, які не хочуть служити у війську, або нехай здійснюють альтернативну службу, тобто догляд за хворими і так дальше, так дальше. Я особисто готовий підтримати ваші пропозиції, якщо буде внесений відповідний закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв.

 

17:19:09

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. 

Павло Іванович, ви знаєте, назва цього законопроекту – про внесення змін до Державного бюджету України. На ваш погляд, от ми минулого тижня в п'ятницю говорили, що ми жодного урядового законопроекту не будемо розглядати, допоки уряд не виконає норму закону і не внесе базовий оцей головний закон – про внесення змін до Державного бюджету, яким підвищить заробітні плати, пенсії, поправки зробить на інфляції.

Так от, свого часу наш уряд приймав сьомого листопада 2007 року постанову про умови та структуру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, яким значно підвищував посадові оклади - оклад за звання, оклад за вислугу років. На ваш погляд, чому сьогодні уряд Тимошенко не виконує постанови? Може, це із-за того, що приймалося урядом Януковича? Але ж це йде мова про наших військовослужбовців, про підвищення престижності їх служби і про підвищення грошового забезпечення цих осіб і відповідно їхніх сімей. Коли буде виконуватись наша постанова? 

 

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. Ну, пане Михайле, я хотів би сказати, що наша фракція сьогодні голосує за урядові закони з приводу того, що насправді не був прийнятий другий розділ Закону про бюджет, і оскільки не було доходної частини, і Верховна Рада заборгувала перед урядом, тому що не наповнюється доходна частина, через це ми відклали своє, скажем,  бажання не голосувати до подання Закону про бюджет. Наскільки сьогодні було засідання бюджетного комітету, і нам сказали, що вже на цьому тижні будують подані зміни до Закону про бюджет.

Я пам'ятаю, пане Михайле, про ту постанову, і коли ми приймали бюджет  тільки під загрозою вето Президента, ви якраз і прийняли збільшення видатків на Міністерство оборони. Я пам’ятаю це все питання, через те тут є проблеми.

З приводу того, що сьогодні потрібно збільшувати. Безумовно, престиж військової служби має суттєво поліпшуватися. І я вже наголосив. Але не тільки визначається це заробітною платою. Тобто якщо людина насправді має стати військовим, вона має вчитися військовій справі. Без такого навчання вона просто займає якусь посаду, не більше не менше.

Через це особисто я пропоную…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити колезі.

 

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. …голосувати в першому читанні, щоб комплексно підійти до цієї проблеми, щоб, насправді, престиж військової служби був достатньо високий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє запитання. Михайло Чечетов.

 

17:21:39

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Павел Иванович, ну, согласно этого проекта закона предусматривается выделение денег для начала подготовки к переходу на профессиональную армию. Ну, вы извините, вы просто как-то безграмотно… Вы что, не знаете, что согласно программы БЮТ уже с 1 января у нас профессиональная армия, уже давно, уже давно. И за счет этого, что они записали в программе 10 процентов… переход на профессиональную армию, они набрали дополнительно 10 процентов на выборах, а рейтинг „Нашей Украины” опустили ниже плинтуса. А сотни ребят молодых, поверив в это, не пошли в армию, на них сейчас уголовные дела завели. Так, может, вы бы предложили БЮТу, хотя бы чтобы они извинились перед народом Украины за тот популизм, за тот бред, за те бредовые идеи и предложения в отношении того, что, не считаясь с финансовыми возможностями страны, можно было с 1 января перейти на профессиональную армию? Спасибо.

 

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. Пане Михайле, я думаю, що ви уже запропонували це БЮТу, і вони почули від вас і відреагують на вашу пропозицію. Я насправді представляю фракцію „Наша Україна – Народна Самооборона”, через це ми чітко виконуємо план переходу на контрактну службу, запропонований Головнокомандувачем Збройних сил – Президентом України, який передбачає перехід на контрактну службу повністю до 2010 року. Якраз в межах цієї комплексної програми є наша пропозиція. І насправді це і Комітет по національній обороні і безпеці пропонує: щоб переходити, як я вже вчетверте повторюю, комплексно до даного питання, а не тільки вибірково, щоб закрити штатні одиниці і дати заробітну плату, тобто житло, бойова підготовка, харчування і заробітна плата. Отака комплексна підготовка вирішення цього питання  і має бути присутня в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Мірошниченко.

 

17:23:28

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрий Мирошниченко, фракция Партія регіонів.

Шановний Павло Івановичу, скажіть, будь ласка, от виходячи з логіки цього законопроекту, ви пропонуєте ухвалити його за основу. Тобто ще працювати над ним щодо удосконалення.

Але, враховуючи, що уряд пообіцяв на цьому тижні подати нам зміни до бюджету комплексні, то чи є… Перше питання: чи є сенс нам зараз ухвалювати цей закон? Чи, можливо, почекати, коли уряд внесе загальний? Це перше питання.

Друге питання: скажіть, будь ласка, якщо ми зараз проголосуємо цей закон чи в першому, чи в цілому, чи не спонукатиме це уряд, чи не дасть йому розуміння, спокусу йти шляхом не системних змін до бюджету України на 2008 рік, а шляхом от таких косметичних, локальних змін, шантажуючи депутатів тим, що, ну, нагальна потреба, реальна вона є в Збройних силах сьогодні, там, де їм зручно? І таким чином, я думаю…

 

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. Я дякую, пане Юрію, за запитання.

Безумовно, якби було загально комплексний підхід, це було б справедливіше і ми могли б багато врахувати. Однак,  на сьогоднішній день тільки передбачається внесення змін до закону про бюджет.

Крім того, Бюджетний комітет має намір достатньо скрупульозно відноситися до затвердження цих змін, оскільки той бюджет, який ми приймали в грудні 2007 року, було достатньо швидко прийнятий, оскільки не хотіли залишити державу без бюджету і достатньо багато прорахунків там є. Через це Бюджетний комітет на своїх засіданнях має не за одне, не за два засідання розглянути цей законопроект, а достатньо скрупульозно, в тому числі із залученням представників від областей для того, щоб вислухати їх пропозиції і побажання.

Я думаю, що одне одному не заперечує і якщо ми зможемо насправді прораховувати і підготувати зміни, і це пришвидшить процес, як раз допомоги, чи надання більше коштів на Збройні сили. Я думаю, це тільки на користь українській державі і українському війську.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Павло Іванович, прошу сідати.

Чи є бажання?... Є бажання. Прошу тоді записатися від фракцій і від народних депутатів.

Прошу виступ від фракції. Фракція Партії регіонів, Юрій Колоцей. З місця увімкніть мікрофон, будь ласка.

 

17:26:28

КОЛОЦЕЙ Ю.О.

Добрий день, дякую. Я прошу дати слово моєму колезі Коновалюку Валерію Іллічу, передати.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте слово з місця Коновалюку Валерію Іллічу.

 

17:26:42

КОНОВАЛЮК В.І.

Валерій Коновалюк, фракція Партії регіонів.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Я переконаний, що для нас потрібно сьогодні з’ясувати взагалі, наскільки Верховна Рада впливає на питання бюджетної політики в державі. Якщо це є зневага, тому що 1 березня минуло вже майже  два з половиною місяці, і ми не можемо з’ясувати, у якому стані взагалі виконання Державного   бюджету  за перший квартал і так далі. Ми з достатньою, знаєте, повагою відносимося і до військовослужбовців, і до інших верств населення, але, шановні колеги, норми харчування сьогодні і в закладах освіти, і на стаціонарному лікуванні також сьогодні не відповідають тому стану фінансування, яке передбачено в діючому законі.

Невже ми не розуміємо, що змінилися показники макроекономічні в державі? Сьогодні не відповідає рівень прожиткового мінімуму в країні, а ми чуємо про якесь перевиконання за рахунок імпортних товарів, за рахунок збору на ПДВ. А ніхто не каже, що збільшилося відшкодування ПДВ, тому що це – відміна вексельних, скажемо так, розрахунків.

Тому я переконаний, що ми мусимо вимагати, і уряд обіцяв, Арсеній Петрович, що ми на цьому пленарному тижні будемо мати справжні зміни до Державного бюджету. Це не є приватне питання, це – питання життєдіяльності держави, і ми мусимо в цьому плані бути відповідальними.

Тому я переконаний, що будь-які сьогодні спроби протягнути якісь зміни, які не стосуються кардинальних змін взагалі по всій країні і фінансування тих видатків, які сьогодні чекають люди, чекають регіони. Я переконаний, цього не можна робити.

Тому я закликаю і заступника міністра фінансів ретельно над цим подумати і працювати над тими змінами, які  вони мусили б ще два місяці тому надати Верховній Раді. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Зарубінський з трибуни.

 

17:28:45

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановний Арсенію Петровичу,  шановні колеги! У нас є порядок денний. У ньому записаний законопроект 2339 – про внесення змін до Закону України "Про  Державний бюджет  України на 2008 та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” дужка відкривається (щодо прискорення реалізації завдань переходу Збройних сил України до комплектування військовослужбовцями за контрактом) дужка закривається. А що нам пропонується?

Лише одна третина стосується дійсно того питання, яке оголошувалося. Стосується дійсно контрактників, покращання ситуації в армії, з фінансуванням і так далі. При чому тут, шановні, рентгенівські системи для пунктів пропуску на кордоні з країнами Євросоюзу? При чому тут фінансування виборів, які вже пройшли і які ще будуть? Що це за якість поданих законопроектів? Нам що, вважають, що ми взагалі тут не читаємо нічого і нічого не розуміємо, що всі такі тупі, що можна під однією назвою сюди втлумачувати зовсім інше?

Арсенію Петровичу,  я не розумію, як взагалі ми можемо розглядати такої якості законопроекти? Мені байдуже – урядові, не урядові. Подав суб’єкт законодавчої ініціативи відповідно до Конституції. Хто буде відповідати за якість, за оцю помісь бульдога з носорогом? А це саме помісь бульдога з носорогом.

Це обман народних депутатів. Ніякого відношення ані вибори, ані спецзв’язок до контрактної армії не має. Ми проголосуємо лише в першому читанні, „Блок Литвина”, але ми все зробимо, щоб назва законопроекту відповідала сутності законопроекту або навпаки, щоб сутність законопроекту відповідала назві законопроекту. І не треба так зневажливо ставитися до народних депутатів, дехто все-таки тут працює.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Денькович Іван, "Блок Юлії Тимошенко". Іване Васильовичу, прошу. Ви з місця? Я не бачу, де Денькович. З місця, будь ласка.

 

17:30:55

ДЕНЬКОВИЧ І.В.

З місця. Прошу надати слово Прокопчуку Юрію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, передайте слово.

 

17:31:09

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Шановні колеги, ви знаєте, що настільки вже ми починаємо політизувати навіть такі питання, які стосуються Збройних Сил. Повірте, Збройні Сили як саме форпост захисту української держави, це найперша інституція, яка стоїть на захисті, вони вже втомилися від безкінечних реформ, від безкінечного приниження, бо ми тут розглядали от деякі питання, а чи таке приймати звання, чи таке. І на сьогоднішній день, коли ми будемо політизувати  в тому числі й путати сюди ПДВ і  все інше, ми ніколи не вийдемо на те, щоб дійсно забезпечити достойну заробітну плату військовослужбовців і створити їм умови для нормального проходження військової служби. Тому є пропозиція припинати усі ці, так би мовити, подальші політичні виступи і перейти до голосування. Армія втомилася цього чекати. Давайте підтримаємо наші Збройні Сили і покажемо свою солідарність, що ми про них також піклуємося. А в кого які будуть інші питання там щодо окремих статей, то відповідно, я думаю, в другому читанні ми можемо все це там поправити.

Дякую за увагу. І прошу переходити до голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Катерина Самойлик. З місця.

 

17:32:30

САМОЙЛИК К.С.

Щиро дякую.

Арсенію Петровичу, в мене взагалі питання до вас. Ви обіцяли, й причому це було оприлюднено в засобах масової інформації, що до розгляду у Верховній Раді України, до подачі змін до Державного бюджету на 2008 рік, жодне питання й жодна ініціатива уряду щодо внесення змін до Державного бюджету України не буде розглядатися. То де ж логіка і де послідовність у ваших заявах? Це перше.

Друге. Звичайно фракція Комуністичної партії України виступає за комплексний розгляд змін до Державного бюджету України, бо, Арсенію Петровичу, перше січня 2008 року радикально відрізняється від сьогоднішнього дня. Я розумію, що правлячій коаліції потрібно заявити про готовність виконувати свої обов’язки, тому ось виривається оці частинки, які  знаєте, так популістські так будуть звучати  сьогодні для нашого народу.

Правда виконуються ці обов’язки з дуже великим запізненням. Що стосується суті. Я підтримую висловлювання своїх колег про  те, що нам врешті-решт треба поважати народних депутатів України і  Верховної Ради  України. Дійсно, при чому тут вибори, при чому тут інші питання? І тому ми проголосуємо, фракція за прийняття закону в першому читанні, але з умовою, що до другого читання ми підчистимо цей законопроект і залишимо саме ті зміни до бюджету, які відповідають назві законопроекту, а не ті, яких просто всього потрошку напхали в цей законопроект, а може ми недочитаємося і не  побачимо, що в решті-решт там написано.

Але, що стосується взагалі переходу на контракт я висловила вже, як просто народний депутат України свою думку і хочу сказати, що під час прийомів до нас дійсно приходять батьки і  молоді люди і  просять про те, що якщо вже у наших дітей немає вибору і вони обов’язково повинні йти служити до армії, це в деякій мірі навіть вихід, тому що особливо в сільській  місцевості дитині ніде піти  працювати, ніде заробити  копійчинку.

І тому, дійсно, тут треба віддати цим  дітям  належне, але на питання порядку денного питання сьогоднішнє стоїть виховання любові до Батьківщини, виховання патріотизму, виховання захисту її кордонів. А  ми знаєте, якось уривками вирішуємо всі ці питання і вважаємо, що ми глобально їх вирішуємо.

Нічого подібного, ми не вирішимо головне питання, щоб кожна молода людина…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

17:35:44

САМОЙЛИК К.С. Щоб кожна молода людина усвідомлено йшла виконувати священний обов’язок – захищати свою Батьківщину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич. Анатолій Гриценко з трибуни.

 

17:36:10

ГРИЦЕНКО А.С.

Дякую.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, я хочу викласти позиції, які висловлювалися на засіданні нашого комітету стосовно цього закону.

Перше, закон актуальний і треба вітати намагання виконувати передвиборчі обіцянки, і переходити на контракт. Але закон не якісно підготовлений і це правда, починаючи від назви, що легко врахувати і що стосується суті, про це вже говорив колега Жебрівський. Я хочу звернути увагу і дати нам самим відповіді на питання, нам потрібна контрактна армія чи нам потрібна контрактна професійна армія. Очевидно професійна, яка вміє стріляти, виконувати бойові завдання. Цим законопроектом пропонується скоротити видатки на відновлення техніки на бойову підготовку загалом на 30 мільйонів, з цим погодитися не можна.

Друге, нам потрібні солдати, які будуть отримувати вище грошове забезпечення, краще харчування, але при цьому будуть писати конспекти і ходити на плацу строєм і все? Саме тому конкретні пропозиції, перше, прийняти в першому читанні і лише в першому читанні. Друге, змінити назву закону, що легко, те про що говорив колега Зарубінський. І третє, із загальної суми в 903 мільйони 284 тисячі гривень мінімум, підкреслюю, мінімум для міністерства фінансів 20 відсотків відвезти на три наступні напрями: перший, відновлення техніки, друге, бойова підготовка, третє, будівництво службового житла в розрізі всіх силових структур. Тоді це буде запорукою того, що люди, яких призвуть додатково, це буде не 27 тисяч, можливо 20 або менше, але вони тоді залишаться з більшою ймовірністю. І гарантоване, вони будуть проходити нормально бойову підготовку. Прошу підтримати з урахуванням цих зауважень.

Я також розумію, колеги, з Партії регіонів і інших, які висловлювали застереження щодо не системності підходу, я сам за системний підхід і краще було б, якби був проект змін до закону про бюджет, який охоплює усі сфери. Оскільки він вже був внесений давно, понад місяць тому, ми пропонуємо прийняти його в першому читанні.

Можливо, ми про це говорили з керівником бюджетного комітету, трапиться так, що швидко буде внесений загальний проект змін до бюджету і оскільки цей вступає в дію з 1 липня,  ми зможемо поєднати потім, але це вже буде напрацьований документ, який може бути також самостійно винесений  до другого читання за якихось інших форс-мажорних обставин. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. 

Останній, Юрій Анатолійович Кармазин і переходимо до процедури голосування.

 

17:38:47

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазин, Партія захисників Вітчизни, „Наша Україна”.

Шановні народні депутати,  я звертаюся до тих депутатів, хто казав, що не треба сьогодні на щось   інше, крім контрактної армії.  І так 200 мільйонів пропонується для здійснення заходів з переведення системи зв’язку Збройних сил України на цифрові засоби.

Шановні друзі, чи знаєте ви, що в нас сьогодні найвідсталіший зв'язок в армії? Чи не соромно вам за це? Має бути соромно. Тому, чим раніше  ми приймемо цей закон, тим краще. Тому що на аналоговому зв’язку ми ще, цифрового немає в армії. Коли ви були останній раз в частинах? Немає цифрового зв’язку. Тому абсолютно правильно передбачені ті кошти.

Тепер „плачуться” 150 мільйонів на придбання Держмитслужбою оглядових рентгенівських систем, що потратимо. А я хочу вам навести таку цифру. Митниця мала дати за п’ять місяців 25,9  мільярдів, а отримано 36,1, того плюс 10,2. То в зв’язку з цим, чи можна покращити їх умови роботи, щоб вони ще краще знаходили і контрабанду, і все інше? Та ми зобов’язані  це робити! Куди ж ви нас штовхаєте,  панове? Ви нас в кам’яний вік штовхаєте.

Потім далі.  Чи перехід на військову службу за контрактом, коли треба робити  і коли закон вступає в силу. Вибачайте мені, але… „плутон мені   друг, але істина дорожче”. В законі написано, що він вступає, набирає чинності з дня  опублікування.

Тому я вважаю, в цьому проекті, який поступив, і  7 квітня написано так: „…з дня опублікування” – читайте закон, матчасть, тут все написано.

Так от, шановні, давайте ми не знаємо, що на цьому тижні внесе уряд бюджет, слава Богу, внесе. Але поки ми дійдемо з вами до першого, до другого, до третього читання, то вже армія отримає харчування, армія вже отримує кошти на те, щоб перевести, контрактників більше набрати, бо це плановий процес. Сьогодні даси кошти, це не значить, що завтра набереш контрактників, це треба під ці кошти проводити програму і так далі.

Тому я пропоную можливо нестандартне рішення, але давайте приймати в двух читаннях саме з огляду на те, що у нас буде більший бюджет, до якого, зміни до бюджету, де ми можемо поправити все і цих тридцять нещасних мільйонів знайти. В одному мільярді шістсот тридцять мільйонів, про що ми плачемо, це копійки на мільярд шістсот, які вносяться зміни. І, слава Богу, що уряд вніс цей проект. Я вітаю цей проект, він потрібен армії, збройним силам, Службі безпеки, митниці, всім тим, хто обороняє і захищає цю державу, кому вона не без різниці. Спасибі вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідач і співдоповідач наполягають  на виступі?

Доповідач Володимир Макарович Матвійчук, мікрофон.

 

МАТВІЙЧУК В.М.

Шановні народні депутати, ми дуже просимо вас підтримати зазначений законопроект.  Уже у червні місяці у нас по суті, не буде вистачати коштів на харчування військовослужбовців, а тут є видатки на це харчування. Ми просимо вас підтримати цей законопроект. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Іванович, не маєте бажання? Жебрівському включіть мікрофон з місця.

 

17:42:30

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, я думаю все-таки, що ми маємо проголосувати за даний законопроект у першому читанні, оскільки є багато заперечень і доповнень і я переконаний, що ми можемо відрегулювати. Наступний тиждень у нас бюджетний комітет працює і я думаю, що пропозиції, які надійдуть, ми у швидкому темпі розглянемо і можемо прийняти. Я переконаний, що спішити особливо не потрібно, оскільки фінансування починається з першого липня, тобто до цього часу ми приймемо цей законопроект. Але хотілося, щоб якісний продукт отримували з Верховної Ради, а не похапцем, бігцем, я не знаю, куди ми сьогодні біжимо. Я просив би все-таки проголосувати в першому читанні цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, мені задавали запитання по Закону України про Державний бюджет і по розгляду законопроектів, внесених урядом України. Все, що робить і говорить голова парламенту, ну воно виконується, тому що я чітко сказав, що жоден з нових законопроектів, який вноситься урядом не буде розглядатися, але є законопроекти, які внесені в порядок денний і ви розумієте, що не розглядати законопроекти, які внесені і проголосовані вами всіма, це порушення вже закону.

Друге питання. Ну така парадоксальна ситуація, але цей закон, який зараз ми розглядаємо, саме називається Закон про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет”.

І третє, саме важливе. Я сьогодні розмовляв із Прем’єром і щойно з міністром фінансів, дорога для внесення змін до Закону України „Про державний бюджет” відкрита сьогодні в стінах парламенту через прийняття законопроекту 2481. Є обіцянка того, що уряд негайно в найкоротші терміни, я просив, щоб це було завтра і сподіваюсь на те, що встигнуть до завтра прийняти хоча б за основу відповідний акт і направлять зміни до Закону України „Про державний бюджет” в парламент. Так що робота йде, а нові законопроекти, звичайно, не будуть розглядатися так як у нас є пряма норма закону. Проте, по старим, які включені до порядку денного ми повинні протягнути цю ситуацію згідно з Регламентом.

Колеги, я ставлю на голосування, тепер по голосуванню, комітет пропонує прийняти за основу і в цілому. Але тут є маса зауважень від наших колег. Тобто колеги заперечують проти голосування в цілому. З огляду на це, що я пропоную, прийняти законопроект 2339 за основу пункт 1 і пункт 2 скоротити в два рази терміни підготовки даного законопроекту до другого читання і подачі його на розгляд Верховної Ради. Так йде чи не йде? Можна? Можна. Тоді ставлю на голосування законопроект про прийняття за основу закону номер 2339 про державний, проект закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, пункт 2 скоротити терміни підготовки та подачі на розгляд даного законопроекту до другого читання у Верховній Раді України в два рази так, як визначено Регламентом. Голосуєм, товариші.

 

17:45:57

За-274

Рішення прийнято.

Покажіть по фракціям.

Я прошу комітет  профільний Миколу Івановича Деркача і Павла Івановича  швиденько зібрати пропозиції, тому що у нас на друге читання вже дуже багато актів законодавства.

Колеги, оголошується наступний законопроект 2012 – це зміни до Тимчасового регламенту.

Олександр Сергійович. Сергій Володимирович, ви будете  чи Олександр Сергійович? Дайте, будь ласка, Сергію Володимировичу слово, Сасу, а потім Олександр Сергійович доповість.

 

17:46:31

САС С.В.

Дякую.

Шановний Арсенію Петровичу,  шановні колеги, даний законопроект, який внесений народними депутатами Єфремовим, Сасом і Ковалем, підготовлено у регламентному комітеті.

В даному законопроекті проаналізовано  пропозиції, які були внесені до Регламенту впродовж п’ятого і шостого скликання, і їх всього було понад 60, і вони підтримані представниками різних фракцій, які представляють і коаліцію, і  які представляють фракції, які не входять до коаліції.

Тому відповідно до частини другої статті 108, статті 49 прошу поставити на голосування пропозицію щодо  розгляду даного законопроекту за скороченою процедурою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Думаю, що немає заперечень по скороченій процедурі?  Колеги, я прошу поставити  2012 за скороченою процедурою. Голосуємо.

 

17:47:41

За-376

Олександр Сергійович, прошу  на трибуну.

 

17:47:54

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги, на засіданні комітету 16 квітня 2008 року було розглянуто пропозицію Погоджувальної ради від  14 квітня поточного року щодо можливості підготовки та внесення членами комітету змін до Тимчасового регламенту Верховної Ради України стосовно парламентської опозиції та проведення „години запитань до уряду”.

Членами комітету Сасом, Ковалем внесено на зміну раніше поданого законопроекту (реєстраційний номер 2012 від 03.04.2008 року)  доопрацьований узгоджений  законопроект за номером 2012 від 05.05.2008 року, в якому передбачено зміни до 27 статей. З них: зміни до 22 статей Тимчасового регламенту Верховної Ради України та доповнено його новою главою 12.1 статті 67.1-67.5 – про парламентську опозицію. А також пропонується викласти у новій редакції статті 224 і 225 щодо організації та проведення „години запитань до уряду”, в яких передбачається 30 хвилин для запитань для членів уряду лише від представників депутатської фракції, що не входять до складу коаліції, а також 30 хвилин для запитань народних депутатів України незалежно від їх належності до коаліції чи опозиції.

Комітет ухвалив рішення – рекомендувати Верховній Раді України включити зазначений проект постанови до тижневого порядку денного пленарного засідання Верховної Ради України, розглянути його та прийняти за основу і в цілому.

Додатково зазначаю для стенограми, що за погодження із ініціаторами внесеного проекту зазначеної постанови пропонується залишити в чинній редакції частину шосту та восьму статті 85-ї Тимчасового регламенту Верховної Ради України, що стосується оформлення законопроектів і вилучити із тексту проекту постанови запропоновану нову їх редакцію. Оскільки запропоновану редакцію цих частин було напрацьовано до прийняття рішення Конституційного суду від 22 травня 2008 року. І, на нашу думку, вони не в повній мірі враховують це рішення, тому що стосуються лише внесення змін до законів, а в в мотивальній частині рішення зазначено, що у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визначення їх нечинними мають використовуватися окремими законами. Просимо підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович.

Я прошу запитання – відповіді. Вибачте, я прошу по скороченій - за – проти – записатися.

Володимир Яворівський.

 

17:51:12

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні виборці наші, шановні народні депутати! „Блок Юлії Тимошенко” завжди демонстрував демократизм у ставленні до опозиції, оскільки ми не раз були в опозиції. І через те вважаємо, що, чим сильніша опозиція в державі в уряду, тим сильніший і моральніший уряд. Це наш принцип.

Через те все, що є у цьому законопроекті, спрямоване на те, щоб більш повно дати повноваження опозиції, все є закладено у цих поправках до нашого Регламенту. Я переконаний, що ми в першому читанні його сьогодні проголосуємо, тому що тут є інтереси і опозиції, але це таке: сьогодні Партія регіонів в опозиції – завтра ми можемо бути в опозиції. І ми, оскільки накльовується широка коаліція, через те, я думаю, тут наші спільні інтереси і через те варто за ці доповнення до нашого, основного нашого закону в діяльності Верховної Ради, я переконаний, що йому потрібно віддати всі голоси і проголосувати в першому читанні. Справді, там є певні якісь уточнення, і, я думаю, так само треба, не зволікаючи, потім пройти друге читання.

„Блок Юлії Тимошенко” буде голосувати за цей законопроект і запрошує до такої ж самої плідної і інтелектуальної роботи, як голосування, всіх, хто є в цій залі. Я думаю, що ви так і зробите, іншого виходу в нас просто немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць.

 

17:52:52

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, цей законопроект розширює права опозиції у парламенті і це є дуже добрий сигнал. Але, я думаю, що можна його приймати тільки в першому читанні. Тому що треба дуже добре подивитися ці всі статті, але трапилося те, про що ми попереджали раніше.

Справа в тому, що наша Конституція орієнтує нас на появу Регламенту як закону. І було доручення комітету по Регламенту підготувати  Регламент як закон. І нам обіцяли, що такий документ буде. Але ми вже спостерігаємо, що кожен день, чи там кожен місяць, ми бачимо все нові, нові зміни, появу їх. І таким чином, відкрилася якась безбережна ріка пропозицій до нашого Регламенту. Коли вона зупиниться, ця ріка, коли ми, справді, почнемо виконувати Конституцію?

Тому моя пропозиція полягає в тому, щоб все-таки попрацювати регламентному комітету з тим,  щоб появився закон про  Регламент Верховної Ради України. А зараз прийняти цей законопроект у першому читанні і допрацювати його, і прийняти.

І в подальшому о такі пропозиції  припинити. Врешті решт, потрібно виконувати свої зобов’язання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чия фракція, Олег Зарубінський, будь ласка.

 

17:54:26

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, „Блок Литвина” цілком з розумінням ставиться до того, що наші колеги, в тому числі і автори цієї законодавчої ініціативи, хочуть посилити права або гарантувати права тих, хто не належить до владної більшості.

З іншого боку я хотів би відзначити, що в Конституції України, а це є основний закон, абсолютно чітко використовується категорія „парламентська коаліція”. Щодо опозиції там немає жодного слова.

Тому мені здається, шановні колеги, що треба було б, всі  ж зараз переймаються і шліфовкою Конституції, очевидно, одночасно з цим законопроектом, з цією постановою і запропонувати певні зміни до Конституції, щоб це був, щоб це була категорія конституційна, а не Тимчасового  регламенту, це перше.

І другий момент, я теж маю свої пропозиції до цього законопроекту. З зрозумілих абсолютно причин, публічних причин. І я прошу, щоб мені дали можливість відповідно до парламентської процедури, до того ж Тимчасового Регламенту, до речі, сформулювати ці пропозиції і відповідно до Регламенту подати їх у профільний комітет до опрацювання до другого читання.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги,

Основна пропозиція, яка пролунала, це прийняти даний законопроект за основу. Тоді є наступна пропозиція: прийняти його за основу і також скоротити терміни розгляду і подачі до другого читання.

Я зразу звертаюся до членів регламентного комітету: ну, тут є речі, які  не тільки врегульовують… Сергій Володимирович, якщо дозволите, я до вас хотів звернутися, в тому числі, тут є речі, які не тільки врегульовують діяльність парламентської опозиції. Йде концептуальна зміна 80-ї, 88-ї, 89-ї статті Регламенту Верховної  Ради, яка впливає на обсяг повноважень, в тому числі, Голови Верховної  Ради.

До відому, Голова Верховної  Ради – це сама безправна посадова особа в системі координат української влади. А тут ви ще далі йому обрізаєте  все,  що можна обрізати.

Тому, шановні колеги, раз така пропозиція поступила від парламентарів, то я ставлю на голосування про прийняття за основу із скороченням термінів подачі до парламенту на друге читання відповідних пропозицій народних депутатів України законопроекту номер 2012 про внесення змін до Тимчасового Регламенту Верховної  Ради України.

Шановні колеги, увага, прошу голосувати.

 

17:57:21

За-396

Шановні народні депутати, рішення прийнято.

Хотів би коротко поінформувати про завтрашній робочій день. Вже  зараз недоцільно розпочинати розгляд питання, тому що воно мінімум буде годину. У нас залишилося дві хвилин.

Мова йде про  завтрашній день. Значить, в нас була вимога фракція Партії регіонів і голосування, хотів би нагадати, 360 з гаком голосів щодо завершення розгляду питання про валютно-курсову і монетарну політику по виступу міністра фінансів і міністра економіки. Ми на Погоджувальній раді погодилися, що ми це зробимо сьогодні.  Але в силу того, що у нас сьогодні був дуже інтенсивний день, то я просив би, щоб ми завтра 30 хвилин уділили часу на виступ міністра фінансів і міністра економіки, загалом на двох – 30 хвилин. Немає таких заперечень, щоб ми виконали рішення, яке було прийнято ще на минулому тижні? Добре так? Іване Григоровичу, кажіть, добре чи недобре, бо ви ж представляєте уряд України. Добре. Немає заперечень.

Тоді... Почекайте. Юрію Богдановичу, сядьте, будь ласка. Зачекайте. Тут багато що місяць лежить. Тут парламент півроку не працював. Почекайте.

Тому приймається це питання? Приймається. Далі буде сформований порядок денний, і ми завтра розглядаємо усю ратифікацію, яка внесена урядом. Середа – класичний день ратифікації. Вся і та, яка 30 днів пролежала, немає рішення комітету, там 15 ратифікаційних актів уряду України.

Тепер, Юрію Богдановичу, що ви хотіли включити? Включіть мікрофон Ключковському.

 

17:58:57

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Арсенію Петровичу, є цілий ряд питань, які стосуються адміністративно-територіального устрою. Вони дискусії не викликають. Але вони чомусь лежать і не вирішуються і нагромаджуються. Ми би просили використати той час, що залишився, для вирішення тих чотирьох чи п’яти питань. Просто голосуванням...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Скажіть, яких питань.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ. Ю.Б. Та там є у порядку денному. І щодо присвоєння назв...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас лишилася одна хвилина, Юрію Богдановичу.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Арсенію Петровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Які законопроекти?

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Арсенію Петровичу,  продовжте на 15 хвилин, це у вашій волі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, я продовжу на 15 хвилин, скажіть конкретний законопроект. Є ж порядок денний, друзі. Це ж не довільна форма роботи парламенту.

Колеги, я зрозумів. Ви просто називайте. Колеги, увага! Якщо немає заперечень, 15 хвилин, послухайте, про які законопроекти йдеться. Продовжую на 15 хвилин засідання.

Мова йде виключно про законопроекти про встановлення і зміну меж між районами і в області, і назви. Немає заперечень, щоб ми розглянули, колеги? У Мартинюка, як завжди, є заперечення. Прошу, Адаме Івановичу.

 

18:00:14

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Арсенію Петровичу,  вас хочуть ввести в оману. Соболєв не заважайте, будь ласка, я звертаюся до головуючого. Вас хочуть ввести в оману. Тому що ці законопроекти не так прості, як хочуть про них розповісти. Поділ меж, особливо розподіл і відведення однієї території до іншої, за цим стоять, вибачте, досить шкурні питання, тому що це поділ території, віднесення однієї території до іншої, особливо сільськогосподарських земель до території міста, бо забирають від сіл території, переводять її в міські, а міська влада тоді вже розпоряджається цією територією самостійно. Не Верховна Рада  буде визначати, що там будувати і як відводити ці землі. І це не таке просте питання, як зараз нам хочуть доповісти. І хочуть, вибачте, під шумок протягнути ці законопроекти. Давайте, ми не маємо права їх перескакувати і зараз дивитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Юрій Ключковський.

 

18:01:27

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Шановні колеги, мені дуже шкода розчаровувати Адама Івановича, однак в одному випадку іде мова про зміну меж районів, а не віднесення до чиїхось там сільськогосподарських земель. У другому випадку йде про включення до меж міста Баранівка території Бараніської міської ради, що знову не зачіпає суміжних сільських рад. І дві постанови про перейменування, де взагалі про межі мова не йде. Тому давайте не шукати політики там, де її немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дорогі друзі, можна внести конструктивну пропозицію, як завжди. Щоб зараз ми не сварилися по межах, межі відкладаємо, тому що там дійсно є питання. Але з цих чотирьох постанов є дві постанови про перейменування. Можна зробити перейменування? Нема заперечень? Нема.

Колеги, оголошується розгляд законопроекту 2032. Законопроект, Постанова про перейменування міста Новояворівське Яворівського району Львівської області. Шановні колеги, голосую про зміну… немає заперечень, щоб змінити процедуру розгляду  законопроекту? Немає.

Голосую про зміну  розгляду законопроекту без доповіді, а зразу я зачитаю законопроект… Ну, що? А  карточки? Добре, давайте карточки.

Голосую про зміну розгляду законопроекту, робимо відхилення від одноразових процедур, про розгляд  цих законопроектів за спеціальною процедурою, без доповіді голосування за основу і в цілому.

Шановні колеги! Увага! Про процедуру особливо розгляду законопроектів номер 2032  і 2428, прошу голосувати.

 

18:03:22

За-319

Тепер, колеги, увага! Вношу на голосування за  основу і в цілому Постанова   Верховної Ради  України номер 2032 про перейменування міста Новояворівське Яворівського району Львівської області.   Верховної Ради  України постановляє: перейменувати міста Новояворівське Яворівського  району Львівської області на місто Новояворівськ.

Колеги, за основу і в цілому. Прошу голосувати.

 

18:04:01

За-333

Рішення прийнято.

Колеги, наступна постанова, вношу на голосування за основу і в цілому законопроект номер 2428 про найменування новоутвореного населеного пункту Олександрівського району Кіровоградської області. Присвоїти новоутвореному населеному пункту Олександрівського району Кіровоградської області найменування - селище Лісове.

Шановні колеги! Голосуємо за основу і в цілому.

 

18:04:36

За-334

Рішення прийнято.

Дорогі друзі, я хотів би подякувати всім вам, керівникам фракцій, дуже гарно попрацювали. До завтрашнього дня.

Єдине по уряду, якщо буде завтра засідання уряду, Олександр Сергійович, тоді Пинзеника перенесемо в залежності від засідання уряду, добре? Домовилися.

Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую закритим.