ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

4 червня 2008 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім доброго ранку! Шановні народні депутати, прошу реєструватися в системі „Рада”, яка почала працювати.

10:03:13

В залі зареєстровано 448 народних депутатів України, ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, розпочинаємо нашу пленарну роботу. Стаття 25 Регламенту передбачає 30 хвилин на виступи народних депутатів України. Прошу оголошення заяв, повідомлень і пропозицій народних депутатів записатися в системі „Рада”. Порошу записуватися.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Виступи з трибуни, колеги, чи з місця? Володимир Бондаренко. Немає. Є? З місця. Руку піднімайте, будь ласка.

10:04:11

БОНДАРЕНКО В.Д.

Був не включений мікрофон. Я прошу передати слово Миколі Томенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка.

10:04:21

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, хотів би привернути увагу нашої фракції до необхідності беззаперечного чіткого виконання головного принципу діяльності Президента України Віктора Ющенка: „закон один для всіх”.

Наша фракція повністю підтримує Президента, який сьогодні почав активну роботу по тому, щоб забезпечити виконання всіма громадянами принципу „закон один для всіх”. Єдине, що ми стурбовані тим, що деякі правоохоронні органи і місцеві чиновники не допомагають Президенту в реалізації цього лозунгу. Якщо сьогодні Служба безпеки вирішила навести порядок із тими чиновниками, які в незаконний спосіб стали учасниками бойових дій. Бо ви знаєте, кілька років назад була така мода, міліція відправляла літак в одну з республік колишньої Югославії, народ там вечеряв і отримав посвідчення учасника бойових дій. Так от, якщо Служба безпеки хоче забрати у всіх таких людей посвідчення учасника бойових дій, то я хочу вам сказати, що в цьому сесійному залі не один такий народний депутат є. Давайте це зробимо, і наша фракція підтримає.

Якщо Генеральна прокуратура хоче розібратися з проблемою громадянства, наша фракція підтримає і готова допомогти матеріалами стосовно тих людей, які мають подвійне громадянство вже не один рік, але це треба зробити по відношенню не тільки до одного депутата однієї політичної сили, а до всіх чиновників і депутатів, які тут присутні.

Якщо у нас є бажання, друзі, навести порядок з розкраданням і корупцією серед посадовців, так само наша фракція готова допомогти і я думаю, що не правильно, коли, наприклад, до одного міністра ми розслідуємо, а другий міністр вибачається і проти нього вже забувають, що кримінальна справа відкрита. Очевидно, всі міністри, чиновники, повинні бути рівні перед законом і ми повинні чітко і однозначно говорити, що розкрадання бюджетних коштів наказуємо.

Ми стурбовані тим, що засоби масової інформації і депутати якось спокійно відреагували на рішення Конституційного Суду, де за поданням Верховного Суду Конституційний Суд прийняв рішення, що наша судова система не корупційна, бідна і помирає з голоду. Якщо пільги суддів, які Конституційний Суд зупинив для всієї системи… судової влади, це нормальна ситуація, то давайте тоді зупинимо розмови про те, що у нас тут у Верховній Раді щось негаразд, в обласних адміністрація негаразд, тому що виявляється, що судді без службової квартири і без пенсії у тридцять тисяч гривень не можуть жити, таке рішення Конституційного Суду. Так давайте ж тоді закон один для всіх зробимо єдиною нормою.

І, насамкінець, шановні друзі, ми хотіли би, щоб наш бюджетний комітет послухав нарешті одну унікальну структуру, яка називається ДУСя, яка займається горілкою, курми і Президентом, і розібралася куди ж ті гроші йдуть. Тому, я думаю, після того як ми самі…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Гнаткевич. Передає слово колезі Бондаренко.

10:08:18

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановні колеги! Шановні виборці, громадяни України! Я виступаю як киянин, як людина, яка сьогодні бачить те, що чиниться в Києві, і хотів би попередити київських виборців, всіх громадян України про те, що вибори, що відбулися в Києві, були побудовані не на використанні переконань людей, не на політичних поглядах людей, а на широкомасштабному підкупі.

Вчора відбулася сесія Київської міської ради. Новообраний старий голова ще раз виступив перед киянами і запевнив, що він буде проводити таку політику, як проводив. А проводив він політику роздачи київських земель, в тому числі представникам і керівникам різних політичних сил, які сьогодні адвокатують його в парламенті. Сьогодні надзвичайну зацікавленість до київських виборів проявив секретаріат Президента і особисто Віктор Андрійович не без уваги залишив київські вибори, наполягаючи на тому, що вони повинні відбутися тільки в один тур, чітко усвідомлюючи, що в однотуровому варіанті з використанням всієї адміністративної системи в місті Києві переможе тільки Черновецький. Дивно, чому він забув про те, що сам він обирався з трьох турів і, що у світі переважна більшість виборчих систем побудовані на двотуровому варіанті виборів.

Хочу сказати, що хотів би сьогодні просити парламент і слідчу комісію, яка розпочала свою роботу ще до київських виборів продовжити її, вийти на те, кому роздані 2000 гектарів київської землі 1 жовтня, куди поділися гроші 10 мільйонів, які, я безуспішно пишу в прокуратуру вже декілька разів, вони були використані не за цільовим признаком у системі встановлення лічильників, розібратися, чому торік 20 мільйонів Київська міська влада не взяла на встановлення лічильників в системі житлово-комунального господарства. Це призвело до надзвичайних переплат громадянами. У середньому одна квартира київська стала переплачувати після реформ Черновецького у системі житлово-комунального господарства 340 гривень. Потім він віддає частину цих грошей. На цей рік для таких роздач передбачено 1 мільярд 800 мільйонів гривень.

КРУ Мінфіну, інші органи пробірки і контролю у місто не допускаються, їм забороняють контролювати їхню діяльність. Разом з тим прокуратура міста, отримуючи земельні ділянки разом з Генеральною прокуратурою, робить все, щоби ці злочини були невідомими для киян, не реагує на порушення законодавства, а тільки відписується на наші запити.

Вважаю, що таке фришування, інакше це не назвеш, яке влаштоване у Києві, є ганебним фактом суцільної корупції, яка бере свої початки від найвищих посадових осіб держави. І сьогодні Київ не показує приклад ні виконання закону, ні боротьби з корупцією, ні взагалі дотримання законодавства України. Тому продовження такого явища ще надалі призведе до абсолютної втрати авторитету України у світовому співтоваристві.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко передає слово Леоніду Грачу.

10:11:46

ГРАЧ Л.І.

Я прежде всего обращаюсь к народу Украины и здравомыслящей части парламента Украины. Вы знаете, что сегодня та правая часть, которая сейчас кричит, развязала пронатовский шабаш вопреки настроениям в обществе, вопреки всем тем социологическим исследованиям, которые не воспринимает путь Украины в НАТО, и проводит за счет этих же граждан насильственную идеологическую акцию под названием «НАТО – так!». Это докатилось уже ни один раз до южных, по крайней мере, регионов нашей Украины, где люди также не воспринимают. Это высооплачиваемые акции, прямо скажем, нанятых и несмышленых людей в особенности с числа молодежи, студентов организованных, и акции показывают, что невосприятие народом, и в частности в Крыму, на прошлой неделе показывает противодействие людей такому насильническому курсу, и в том числе, прямо скажем, пронатовской, русофобской позиции, которую исповедует Президент Ющенко.

В эти часы, начиная с девяти утра, в центре Симферополя в Доме офицеров запланирована пронатовская акция привезенных туда пронатовских пропагандистов - части молодежи и националистических сил. Но весь вопрос в том, что, начиная с восьми утра, спецподразделение «Беркут», более ста человек, окружили самую главную проходную, не проезжую, а проходную часть города Симферополя – улицу Пушкина, и никого из граждан не пропускает, блокировав именно как раз эту часть входа в само здание.

Более того, здание партийного Комитета крымской республиканской организации Компартии Украины практически взято под контроль, стоит специальный пост... (Ш у м у з а л і) Вы докричитесь, докричитесь! Стоит специальный пост.

Более того, милиция разнузданно себя ведет, останавливая граждан, задавая вопросы: кто вы такие? И ссылается на Закон о милиции, что мы имеем право вас вообще не пропускать по территорию города. Я поэтому высказываю слова крайнего возмущения, протеста и требую, чтобы мое выступление было зачтено как депутатский запрос министру внутренних дел Луценко, который немедленно обязан прекратить действия, антизаконные действия милиции, взять под контроль и ответить, кто давал такие указания.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колега Ландик, будь ласка.

10:15:00

ЛАНДИК В.І.

Уважаемые народные депутаты, уважаемая Юлия Владимировна! Выступаю с последним криком души. Почему? Программа «Контрабанде – стоп!» не работает. Импорт товаров народного потребления завозится по заниженным ценам в два раза и более ниже, крышуют высокопоставленные генералы, бюджет недополучает многие миллионы долларов. Нужна серьезная команда сверху, иначе все будет пустым звуком. Вступление в Світову організацію торгівлі здесь ни при чем.

Давайте я зачитаю свое обращение: «Уважаемая Юлия Владимировна! Звертаюся до вас не тільки як президент холдингової групи „Норд”, а як народний депутат України, оскільки моє прохання стосується не тільки інтересів вітчизняного виробника, а й зачіпає інтереси держави. Мова йде про прийняття Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі рішення номер (я скорочую) АД 14346 від 04.02.2008 року про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну побутової холодильної та морозильної техніки походженням з Китаю та Туреччини, яке набрало чинності 9 березня поточного року”. До речі, шановні, ви тоді давали мені це доручення.

Нас турбував той факт, що зазначеним рішенням було невиправдано застосовано ставку нульового остаточного антидемпінгового мита для іноземних фірм „Samsung” і „LG”, які зареєстровані далеко, В Об’єднаних Арабських Еміратах, і які заінтересовані в Королівстві Нідерланди.

В ході антидемпінгового розслідування ніяк не заінтересовані сторони, ніяк як експортери холодильної і морозильної техніки походженням з Китаю, Туреччини, а також невмотивоване та безвідповідальне інформування заявника, виключення Міністерством економіки України з тексту рішення п’яти з дев’яти кодів товарів, зазначених у скарзі.

Проведений холдингом „Група-Норд” системний аналіз ситуації на ринку України в період з 9 березня до 30 квітня 2008 року засвідчив про початок використання китайськими виробниками „Самсунг” і „LG-електронік” нульової ставки антидемпінгового мита для ввезення на митну територію України холодильної техніки за виключними кодами.

Вражає той факт, що, всупереч завіренням Мінекономіки, вони завозять цю техніку по демпінгових цінах. Це призвело до зростання на 37,5 відсотків обсягів імпорту в Україну з Китаю і фактично нейтралізувало дію остаточно антидемпінгового мита, що справляється з такого імпорту. З урахуванням вище викладеного та сподіваюсь на ваше розуміння та підтримку сімнадцятитисячного колективу підприємств холдінгу, і звертаюсь до вас, Юлія Володимирівна, дати відповідне доручення Мінекономіки.

Я хочу сказати, уважаемые коллеги, я не просто говорю, я говорю, как оно есть, без изменений, без всякого. Если мы, мы сейчас сократили выпуск на 30 процентов, это 17 тысяч, 30 процентов нет. Через два месяца - 17 тысяч, все они будут работать, это недополучение в бюджет, это падение объемов производства. И если это не делать, а просто рассказывать, что у нас будет, конечно, будет катастрофа.

Я просто хочу сказать, хватит говорить…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Василь Хара.

10:18:49

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, я хотел бы высказать возмущение фракции Партии регионов по поводу игнорирования Верховной Радой, Кабинетом Министров социальных вопросов.

Вот уже три месяца подряд в повестке дня стоят одни и те же вопросы, до которых очередь не доходит. Вчера еще стояли 8 законопроектов на сегодня социальных, сегодня нет не единого. Их просто выбросили и это вина коалиции, которая на свое усмотрение формирует повестку дня и председателя Верховной Рады, который потворствует ей.

Вот уже 5 месяцев мы ждем от правительства Тимошенко обещанного украинского прорыва, а видим лишь конвульсии чиновников. Жизнь людей ухудшается. Хочу напомнить помаранчевой коалиции, Кабинету Министров позорную статистику из жизни нашего народа. Уровень бедности в Украине составляет 28 процентов. К категории бедных только по национальным критериям отнесено 13 миллионов граждан. Даже среди работающих уровень бедности составляет 27,5 процентов. В малых городах этот уровень составляет 32, а на селе – и вовсе 40 процентов. Как же борется с этим позорным явлением правительство Тимошенко?

Правительство Тимошенко нарушает нормы генерального соглашения на 2008 год, где записаны обязательства Кабинета Министров повысить среднюю заработную плату не менее, чем на 25 процентов. За апрель выросла она аж на 1,9 процента, зато инфляция превысила 15 процентов, а в годовом исчислении и все 30.

Растет задолженность по заработной плате. За первый квартал она увеличилась на 24 миллиона, составляет 623 миллиона гривен. За четыре месяца индекс цен составил на хлеб и хлебопродукты 115 процентов, на мясо и мясопродукты – 127, на овощи, в том числе, картошку, – 158, на сахар – 113. Цены на лекарства возросли на 30-35 процентов, и этот список можно продолжать до бесконечности.

Правительство Тимошенко тормозит повышение жизненного уровня граждан и борьбу с бедностью, игнорирует Закон «О прожиточном минимуме» и не утверждает новый перечень продуктов, товаров и услуг. Именно из-за этого сегодня прожиточный минимум искусственно занижен на 150-200 гривен, а это значит, что власть обворовывает ежемесячно каждого пенсионера на 100-150 гривен, каждого бюджетника на 250-300 гривен.

Правительство Тимошенко безнаказанно игнорирует Верховную Раду, вот уже три месяца не вносят изменения в бюджет 2008 года. Не выполняется решение Конституционного Суда о восстановлении уворованных у населения льгот, не представлены меры по определению инфляции, не представлена программа социально-экономического развития страны. Именно поэтому в стране царит хаос. И виновны в этом не только правительство, но и коалиция, несущая ответственность за его деятельность.

Мы требуем немедленных действий от Кабинета Министров и коалиции по наведению порядка в стране, прекратить заниматься политиканством и спасать страну, пока народ не выбросил на свалку истории эту политическую силу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондаренко.

10:22:35

БОНДАРЕНКО О.А.

Уважаемые соотечественники, шановні колеги депутати, уважаемые журналисты! Свое выступление посвящаю Дню журналиста, который Украина отмечает 6 июня, и от имени Партии регионов хочу поздравить многотысячную армию профессиональных журналистов. Здоровья вам, творческого вдохновения и отличных новостей!

Любая дата по традиции не обходится без анализа проблем, которые мешают динамичному развитию той или иной сферы жизнедеятельности человека. Тому напередодні свята я хочу привернути увагу суспільства до питання: чого потребує країна, журналістика, медіа-галузь. Потрібна доктрина інформаційної безпеки. И обеспечить эту безопасность можно только создавая и продвигая свой собственный информационный продукт, якісний та конкурентноспроможний.

2008 год стал годом позора и полной сдачей правящей коалицией национальных интересов в области информационной политики. Это год отмены налоговых льгот для украинского кинематографа, необольшивисткой насильственной украинизации, сворачивания свободы слова, фальсификации истории и фашизации. В набат бьет Совет Европы, который в своем докладе об Украине определяет новые вызовы и угрозы для молодой украинской демократии, а именно: языковая дискриминация, расизм и нетолерантность. Смішно, але у ролі головної загрози інформаційному простору держави для влади зараз виступає не корупція, не нестача свого інформаційного продукту, не бюрократизм та расизм, а російська мова.

Состояние медиа-рынка просто ужасное. Резко упала финансовая привлекательность и прибыль радио-бизнеса. Телеканалы запуганы постоянными санкциями и немотивированными обвинениями. Их развитие тормозит бюрократическая волокита и коррупция Национального совета по вопросам телевидения и радиовещания. Рынок кабельного телевидения благодаря все тому же попустительству Нацсовета монополизирован американским инвестором, что создает колоссальные угрозы для Украины. Кабельщики находятся сейчас в предзабастовочном состоянии. Прессе просто запрещают присутствовать на официальных мероприятиях в Нацсовете и нагло скрывают документы, которые регулируют работу целой отрасли.

Более того, Нацсовет работает по той нормативно-правовой базе, которая не юстирована. Нацсовет проиграл сотни судебных исков, которые вынуждены были подавать в суд, замученные шантажом, коррупцией и бюрократическим хамством телерадиорганизаций.

Кинотеатры на юго-востоке страны опустели. А наш кинематограф в Каннах отметился разве что вечеринкой, организованной супругой Президента.

Вот результаты вашей работы, господа коалицианты. И вот результаты работы ваших министров. Партія регіонів закликає коаліцію припинити руйнувати інформаційний щит України, вітчизняну медіа-галузь.

Негайно повернути пільги українському кіно, сформувати відповідальну, нову Нацраду з питань телебачення і радіомовлення, зняти мовні обмеження з кінопрокату та кабельного мовлення. Призиваю і всі профільні громадські і професійні організації об’єднатися в боротьбі за свої права і за права наших громадян. Борьба за информационную безопасность страны – это, прежде всего, борьба за качественный, собственный информационный продукт, эта собственная информационная экспансия и это, прежде всего, уважение прав и свобод наших граждан.

Спасибо. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Лілія Григорович.

10:25:56

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Ліля Григорович, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги народні депутати, шановні виборці, стосовно блок-постів на українсько-кримській землі хочу заявити наступне. Немає таких постів, коли минуле може зупинити прийдешнє. Немає і не буде, імперії впадуть, народи переможуть. А тепер стосовно нашої більш конкретної роботи.

Шановні друзі, вчорашній день роботи в парламенті виразно засвідчив – демократична коаліція є, вона може працювати, вона дієздатна. Зрештою, сьогоднішні виступи від колег з опозиції свідчать, дійсно коаліція може і буде працювати. Шановні друзі, останні події засвідчили, що древньо-латинське „хліба і видовищ” у частині видовищ виконано. Починаємо працювати на хліб насущний. Я розумію, що на політичну складову легше, на соціально-економічну важче. Але ця робота повинна бути розпочата. Чи ми могли працювати так п'ять місяців? Та безумовно. Скажімо, першого червня був День захисту дітей. Було б не логічно, привітавши журналістів із Днем журналіста, а я впевнена, що найбільший подарунок – це те, що депутат Калашников відсутній в цьому залі, не згадати про те, що ж ми всім парламентом, всім нашим депутатським миром зробили для виконання Конвенції, законодавства по захисту дітей. На превеликий жаль, блокування трибуни з різних причин і конвульсивна робота на політичну складову привела до того, що тільки на 12 відсотків за перший бюджетний квартал замість на 25 відсотків виплачені виплати дітям-сиротам, сім’ям, які виховують дітей. З огляду на те, я сподіваюсь, ми це зможемо це все поправити.

Я хочу згадати, шановні колеги, ту відеокартинку, яку ми бачили, коли молоді люди, які вживали «Трамадол» прийшли під стіни міністерств і під стінки Кабінету Міністрів. Шановні колеги, законодавчий орган зробив все, ми внесли зміни в 321 статтю Кримінального кодексу, встановивши жорстоку відповідальність за поширення «Трамадолу». Відповідні є накази міністерства охорони здоров’я.

Справа за малим – давайте виконувати наше законодавство. Давайте почнемо з самих себе і з наших дітей! Як це виконувати законодавство? Та дуже просто, в Італії, коли було введено заборону на тютюнопаління, першого курця полісмен оштрафував в підземному переході у нуль годин сімнадцять хвилин і так цілий рік. На 11 відсотків зменшилося захворювання на серцево-судинні хвороби. Тому я прошу, наше Міністерство внутрішніх справ оштрафувати кілька провізорів в Києві, Львові, Одесі, Харкові, Донецьку і питання буде вирішено.

А тепер про нашу законодавчу задачу на цей тиждень. День медика – я дуже прошу, Арсеній Петрович, проголосувати в першому читанні два закони „Про медичне соціальне страхування” і „Про захист медичних соціальних працівників”, який поданий і буде сьогодні розглянутий нашим комітетом. Ми заборгували нашим медикам і це буде гідна законодавча…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Василь Кисельов.

10:29:15

КИСЕЛЬОВ В.О.

Уважаемые соотечественники! Вместо того, чтобы выполнить волю народа Украины, которую он выразил в соответствии с Конституцией Украины, когда собрал более четырех миллионов подписей по требованиям проведения референдума до подачи заявки на присоединение Украины к НАТО, Президент Украины, гарант соблюдения Конституции, вместе с Премьер-министром Тимошенко организовали за народные деньги, как они говорят, разъяснительную, а по сути пропагандистскую работу о якобы преимуществах Североатлантического блока.

По регионам Украины ездят платные агитаторы, а на следующей неделе в страну приезжает господин Схеффер, Генеральный секретарь НАТО. Все в мире наглядно убедились, что НАТО – это цепной пес Соединенных Штатов Америки, который стер с карты мира Югославию после так называемой миротворческой операции, эта непрекращающаяся война в Афганистане, это война за нефть в Ираке под видом борьбы с терроризмом. А ведь когда оказалось, что в Ираке нет оружия массового поражения, почему-то никого не отправили под суд Международного трибунала, в том числе инициаторов этой агрессии.

Хочу, чтобы граждане Украины знали, что в США нарастают протесты против войны в Ираке и в Афганистане. Всем вам должно быть понятно, что втягивая Украину в НАТО, США стремятся заменить своих солдат в Ираке, в Афганистане нашими парнями. И я прошу господина Схеффера по прибытию в Украину ответить на несколько вопросов.

Вопрос первый. В какую сумму обойдется Украине перевооружение армии согласно стандартам НАТО? По нашим данным, нашего Министерства обороны, это сумма 42-44 миллиарда гривен. И кроме того, сколько будет это обходится Украине ежегодно?

Второй вопрос. Сколько гробов с момента начала агрессии в Афганистан и Ирак получили страны воюющие там? И впредь прошу ежедневно информировать о потерях на этой войне.

И третий вопрос. Сейчас нам никто не угрожает, но кто защитит Украину, когда после присоединения к НАТО, Украина станет мишенью, в первую очередь для международного терроризма и, кстати, не только мишенью от терроризма. А особенно после того, как по Лондонскому соглашению после присоединения к НАТО Украина обязана предоставить свою территорию под базы НАТО.

И в заключении. Уважаемые коллеги, и НАТО, и Варшавский пакт были созданы в период холодной войны. После развала Советского Союза и ликвидации Варшавского договора, любые попытки расширить НАТО будет способствовать усилению международной напряженности, ибо в мире знают, что несет с собой НАТО. И если необходимость есть создания коллективной безопасности, то нужно работать над созданием европейской коллективной безопасности, что сегодня поддерживается большинством стран Европы, в том числе и Российской Федерацией.

И господин Президент Ющенко, вы затеяли очень опасную игру, втягивая Украину в НАТО против воли собственного народа. Выполните Конституцию, назначьте референдум по НАТО по требованию граждан Украины. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Косів.

10:32:33

КОСІВ М.В.

Шановні колеги, шановні виборці! За дорученням „Блоку Юлії Тимошенко” я працюю з виборцями 114-го і 117-го виборчих округів. Минулого тижня ми всі працювали зі своїми виборцями і мені довелося побувати у Перемишлянському районі, зокрема у славному містечку Бібрка, в якому в 2011 році виповниться 800 років з дня першої літописної згадки.

Я ще буду просити вас, шановні колеги, прийняти окрему постанову з приводу цієї дати, бо це славне справді місто, яке відоме в історії ще з часів короля Данила Романовича Галицько-Волинського князя.

Але на цей раз я хочу виступити перед вами із дещо іншої проблеми. У місті Бібрка без погодження із міською радою, без погодження із відповідними службами у 2002 році було відкрито хімічне підприємство, яке випускає пінополіуритан. Пінополіуритан використовує для свого виробництва хімічну речовину ТДІ, яка має найвищий рівень токсичності. Одначе не були враховані жодні вимоги санепідемслужби екологічної служби, які протягом цього періоду, від якого працю це підприємство, давали свої заключення, що ця технологія, яка використовується на цьому заводі є абсолютно недопустимою, як для здоров’я самих працівників заводу, так і для навколишнього середовища.

І от 19 квітня цього року там сталася пожежа. Внаслідок цієї пожежі в повітря виникли отруйні речовини. Дуже багато людей, зокрема і дітей, захворіли.

За рішенням сесії міської ради з 21 травня поставлена вимога про закриття цього підприємства. Це рішення підтримала і сесія Львівської обласної ради. Починаючи з 13 травня біля цього заводу утворений цілодобовий громадський контроль над виконанням цих рішень, але їх звісно недостатньо. Я написав письмове звернення до Кабінету Міністрів, а зараз тільки хочу сказати одне, шановна Юлія Володимирівна, треба негайно послати туди компетентну...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

КОСІВ М.В. Дякую.

Шановні народні депутати, перед переходом до розгляду питань порядку денного хотів би вам надати коротку інформацію з приводу роботи системи „Рада”, так як вчора виникла безпрецедентна ситуація, яка вже виникає в другий раз. За вчорашній день ми провели відповідне службове розслідування. Сьогодні вранці я мав зустріч з усіма працівниками системи „Рада” і хотів би повідомити наступне. Основна причина – це людський фактор. Тобто немає жодних технічних проблем, а причина була в тому, що в силу порушення технологічної інструкції система не була перезавантажена і так чином не дала можливості активувати нових одинадцять карток народних депутатів і записати їх до відповідних фракцій і вивести результати голосування. Таким чином, система працює. Що стосується людського фактору, який міг потягнути за собою вчора безпрецедентні наслідки. Якщо би не був вчора зафіксований і прийнятий закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України, це просто мінус 140 мільярдів в силу того, що хтось не перезавантажив систему. Я вже не кажу про політичні наслідки і політичні заяви, які би лунали з різних сторін з приводу фальсифікації виборчого, точніше, з приводу фальсифікацій результатів голосування. Ми висновки відповідні зробили. Зараз мені готують остаточний акт службового розслідування і відповідно до вимог трудового законодавства мною бути прийнято рішення по даному питанню. Але ще раз хочу зазначити, що це не технологічна проблема, а виключно людська і система „Рада” працює.

Колеги, переходимо до питань порядку денного. 0048 – законопроект Корнійчук Євген Володимирович, перший заступник міністра.

Перед переходом до розгляду цих законопроектів. Увага, колеги! Я пропоную питання ратифікації розглядати за скороченою процедурою як це завжди було прийнято. Немає заперечень, щоб поставити? Колеги, увага, ставлю на голосування питання про зміну процедури розгляду законопроектів, а саме скорочена процедура по законопроектам номер 0048, 0036, 0037, 0039, 0045 і 0051. Це всі законопроекти, які включені до розгляду на предмет ратифікації сьогодні. Шановні колеги, прошу голосувати за скорочену процедуру. Прошу, голосуємо.

10:38:20

За-349

Дякую. За – 349 народних депутатів України.

Прошу, Євгене Володимирович, у вас 2 хвилини.

КОРНІЙЧУК Є.В.

Шановні народні депутати, 14 вересня 2007 року у Празі Міністерство юстиції України і Чеської Республіки було підписано протокол між Україною і Чеською Республікою внесення змін до Договору між Україною і Чеською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних справах.

Зазначений протокол укладен для удосконалення порядку вирішення питань щодо стосуються забезпечення інтересів громадян України, які постійно проживають на території Чеської Республіки, в першу чергу, неповнолітніх. Ці зміни є актуальними для обох країн. На сьогодні кількість громадян України, які проживають в Чеській республіці суттєво зростає.

Потреба внесення змін до договору обумовлено змінами, що відбуваються у законодавстві України. З часу ратифікації договору було ухвалено нові цивільні та сімейні кодекси України, Закон України „Про міжнародні, приватне право” тощо. Набуття чинності протоколу створить більш ефективні механізми взаємодії компетентних органів Чеської Республіки і України.

Шановні народні депутати, враховуючи вищевикладене, пропонується прийняти рішення про ратифікацію протоколу між Україною та Чеською Республікою про внесення змін до Договору між Україною та Чеською Республікою про права, правову допомогу у цивільних справах.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, сідайте.

Я запрошую колегу Вечерко Володимира Миколайовича на трибуну – перший заступник голови комітету.

10:40:05

ВЕЧЕРКО В.М.

Шовний Голово, Шановні народні депутати, Комітет з питань європейської інтеграції розглянув на своєму засіданні 20 травня цього року проект Закону України про ратифікацію Протоколу між Україною на Чеською Республікою про внесення змін до Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу у цивільних справах і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його у цілому.

Необхідність прийняття даного законопроекту полягає у тому, що у ході застосування договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу та правові відносини у цивільних справах сторонами було виявлено потребу у вирішені ряду проблемних питань щодо забезпечення інтересів громадян України, які постійно проживають на території Чеської Республіки.

З набуття чинності Протоколу між Україною та Чеською Республікою про внесення змін до договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу у цивільних справах, які розроблено з врахуванням сучасного стану законодавства України, буде полегшено порядок вирішення питань, що стосуються забезпечення інтересів громадян України, у першу чергу, неповнолітніх дітей, які постійно проживають на території Чеської Республіки.

Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Миколайович.

Колеги, записуємося: два – за, два – проти.

Петро Гасюк, „Блок Юлії Тимошенко”. З місця? З місця, будь ласка.

10:41:55

ГАСЮК П.П.

З місця. Я, Петро Гасюк, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я хочу сказати про те, що у багатьох областях, які знаходяться на кордонах нашої держави з іншими державами, є багато проблем, які накопичувалися протягом останніх місяців. Одна з цих проблем – це вільний перетин громадянами нашої держави, скажімо, в Румунію, кордону по домовленості. І тому я думаю, що те, що ми проголосуємо сьогодні за цей проект, воно внесе користь для нашої держави. Прошу підтримати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, з місця.

10:42:42

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Ви знаєте, за цей протокол можна було б голосувати, я маю на увазі ратифікацію Протоколу, якщо б там нічого не було, а були тільки зміни до статті 21-ї – те, що є, де йдеться право органам юстиції обох держав у невідкладних випадках вживати заходи для захисту прав неповнолітньої дитини або її майна. У нас в Чехії проживають достатньо багато сімей наших робітників, і, зрозуміло, що у них є діти. І цим Протоколом встановлюється, що до 18 років така допомога повинна мати державний характер, офіційний характер. Я думаю, що це надзвичайно важливо, я думаю, що немає ніяких заперечень щодо ратифікації цього Протоколу, „Блок Литвина” його одностайно підтримує.

Єдине, Арсеній Петрович, я хотів би зауважити. У нас у міністра вісім заступників. Можливо, коли не буде міністра, вони якийсь графік складуть, що вісім заступників підряд. Я жартую, я іронізую, я все ж таки хотів би, щоб до Верховної Ради приходили міністри. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідаю, Олег Олександрович, у них зараз засідання уряду, тому саме із-за цього прийшли листи на заміну. Якщо б не було засідання уряду, ми би, звичайно, вимагали керівників центральних органів виконавчої влади, тим більше, засідання уряду з питання бюджету, яке ми вимагаємо.

Колеги, чи є бажання висловитися ще фракціям, які не приймали рішень? Немає бажань.

Шановні народні депутати України, ставлю на голосування питання про надання згоди, хотів би підкреслити, тому що не про прийняття закону, а про надання згоди парламенту України на ратифікацію на обов'язковість міжнародного Договору про ратифікацію Протоколу між Україною та Чеською Республікою про внесення змін до Договору між Україною та Чеської Республікою про правову допомогу у цивільних справах – законопроект 0048, прошу проголосувати даний законопроект за основу і в цілому. Увага: оголошую процедуру голосування за законопроект 0048. Прошу голосувати.

10:45:12

За-392

Рішення прийнято.

0036 – проект Закону про ратифікацію Договору між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку про співробітництво та діяльність Постійного представництва ЄБРР в Україні.

Я запрошую на трибуну Ірину Володимирівну Крючкову.

Ірина Володимирівна, будь ласка.

КРЮЧКОВА І.В.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати! Проект Закону про ратифікацію Договору між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку про співробітництво та діяльність постійного…

ІЗ ЗАЛУ. А міністр де?

КРЮЧКОВА І.В. На засіданні Кабінету Міністрів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина Володимирівна, ви, будь ласка, доповідайте. У вас не відповіді на запитання, а доповідь. Будь ласка, доповідайте законопроект.

КРЮЧКОВА І.В. …та діяльність Постійного представництва ЄБРР в Україні розроблений Міністерством економіки з метою завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності зазначеного договору, який було підписано ще минулого року 12 червня.

Ратифікація договору сприятиме розширенню ефективного співробітництва з ЄБРР завдяки врегулюванню на законодавчому рівні питання відкриття в Україні офісів ЄБРР в регіонах, розширенню доступу муніципалітетів до кредитних ресурсів ЄБРР, збільшенню обсягів фінансування пріоритетних проектів соціально-економічного розвитку України в регіонах, усуненню обмежень щодо закупівель товарів та послуг в рамках впровадження спільних проектів через застосування правил ЄБРР, створенню рівних умов ЄБРР з іншими донорами для надання технічної допомоги на безоплатній і безповоротній основі. Крім того, буде приведено у відповідність з міжнародною практикою питання про надання необхідних пільг та привілеїв працівниками постійних представництв ЄБРР в Україні, а також звільнення від оподаткування діяльності ЄБРР в Україні.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України підтримало прийняття законопроекту про ратифікацію зазначеного договору. Крім того, законопроект було розглянуто та підтримано на засіданні комітетів Верховної Ради України в закордонних справах, з питань європейської інтеграції, з питань фінансів і банківської діяльності, а також комітетом з питань бюджету.

І рекомендовано до прийняття Верховною Радою України з подальшим введенням в дію відповідних положень договору. Нещодавно проведені в Києві у травні щорічні збори Ради керуючих ЄБРР виявили надзвичайну зацікавленість міжнародної бізнес-спільноти до України, а ратифікація зазначеного договору стане позитивним сигналом для міжнародн…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

КРЮЧКОВА І.В. …тож пропонуємо схвалити проект закону в цілому як закон. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

На трибуну запрошується голова Комітету в закордонних справах Білорус Олег Григорович. Будь ласка, Олег Григорович.

10:48:22

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати, Комітет в закордонних справах Верховної Ради України розглянув проект закону України про ратифікацію договору між урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку про співробітництво та діяльності постійного представництва ЄБРР в Україні. Реєстраційний номер 0036 від 14 лютого 2008 року.

Комітет рекомендував його до прийняття Верховною Радою без зауважень і застережень. За це рішення проголосували більшість членів комітету на засіданні 14 травня цього року. Ратифікація договору сприятиме розширенню ефективного співробітництва з Європейським банком реконструкції та розвитку шляхом урегулювання на законодавчому рівні питання про відкриття на території України нових офісів ЄБРР, умов надання пільг та привілей для представників постійного представництва цієї міжнародної організації.

Відповідно до пояснювальної записки Міністерства економіки прийняття закону не матиме впливу на дохідну частину Державного бюджету України, оскільки договір передбачає надання постійному представництву ЄБРР в Україні тільки пільг та привілеїв, а також звільнення від оподаткування діяльності відповідно до положень Угоди про заснування Європейського банку реконструкції та розвитку, згоду на обов’язковість якої було надано Україною шляхом приєднання до цієї угоди у 1992 році.

Головне науково-експертне управління підтримує ратифікацію договору. Прошу вас підтримати рекомендацію Комітету у закордонних справах. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олег Григорович. Прошу сідати.

Два „за”, два „проти”.

Микола Томенко, „Блок Юлії Тимошенко”, з місця.

10:50:38

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я думаю, що це актуальний договір, який ми повинні підтримати і ратифікувати. Оскільки йдеться про те, що на сьогоднішній день у нас Європейський банк реконструкції та розвитку працює уже не перший рік, і зокрема підписана ціла низка угод про позики органам місцевого самоврядування в частині забезпечення і фінансової, і консультативної допомоги в частині енергозбереження, новітніх технологій і підходів до організації житлово-комунального господарства. І до сьогоднішнього дня, поки ми не ратифікували такий договір, виникають питання, що по низці правовідносин ми водимо або в логіку національного законодавства, або в логіку законодавства міжнародних договорів.

Тому легалізація цього банку як фактично інституту українських правовідносин є надзвичайно важлива. Тоді, якщо у нас виникають питання, скажімо, конфліктного характеру чи питання неспроможності, не дай Бог, місцевого самоврядування, яка таку позику взяла, є можливість тут на місці, в Києві, з’ясувати і вирішити проблеми, які існують.

Тому наявність тут інституту банку, наявність його фахівців і експертів, які на постійній основі працюють, моніторять ситуацію, працюють разом із системою місцевого самоврядування, є корисною і дуже важливою. Більше того, я вважаю, що, можливо би, і наш відповідний комітет Верховної Ради проаналізував ефективність таких кредитів і таких позик, які банк здійснює в систему місцевого самоврядування, тому що цілком очевидно, що якщо підтверджується ефективність залучення коштів до створення системи менш енергетично затратних систем житлово-комунального господарства, можливо, такий досвід варто поширити не лише на ті міста, що підписали угоду з ЄБРР, а й на інші міста. Тому наша фракція буде підтримувати ратифікацію…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк.

10:52:50

МАРТИНЮК А.І.

Прошу передати слово Симоненку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко.

10:52:54

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні народні депутати, шановні українські банкіри, я хочу звернутися до вас. Чи маєте ви такі пільги, які даються іноземному банку, який ще, так скажімо, тут тільки обіцянки нам роздає? Я хотів би звернутися до вас у зв'язку з тим, що рішенням про вступ України до СОТ у нас ще преференції надаються філіям іноземних банків. Які тут преференції надає держава не українським банкірам для розвитку вітчизняної промисловості, а іноземному банку? Банк і його активи, майно, доходи звільняються від оподаткування прямими податками.

Далі. Податок на додану вартість. Звільняється банк від цього податку на додану вартість. Товари, що імпортуються банком у країну, необхідні для здійснення його офіційної діяльності, звільнятимуться від будь-яких мит та податків на імпорт і від усіх заборон та обмежень імпорту. Товари, що імпортуються банком у країну для користування постійним представництвом мають імпортуватися на ім'я банку. Аналогічно товари, що експортуються банком і необхідні для здійснення офіційної діяльності, звільнятимуться від будь-яких мит та податків на експорт і від усіх заборон та обмежень експорту. Послуги, які надаються банком у країні, звільняються від податку на додану вартість. Усі імпортовані та вироблені в країні обладнання, матеріали роботи та послуги, включаючи консультативні послуги, також звільняються від податків. Я хотів би спитати вас, шановні банкіри й народні депутати, хто лобіює інтереси банківської системи у нас в Україні? Ви маєте такі преференції, які надаються іноземному банку? Це шлях до знищення української промисловості. Це обов'язково буде захоплена наша українська промисловість, це акт національної зради. І фракція комуністів за це голосувати не буде. І я закликаю вас, шановні представники українського народу начебто, ні в якому разі не можна голосувати...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

10:55:04

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Олег Зарубінський, "Блок Литвина".

Ви знаєте, я хотів би хоч трошки подискутувати з попереднім виступаючим з приводу того, що якщо Україна дає згоду на існування і навіть на відкриття філій банку іноземного в Україні, очевидно, вона зацікавлена в тому, щоб цей банк в Україні працював. Тому, очевидно, певні податкові, наприклад, льготи, пільги можуть існувати.

Мене цікавить інше, тут уряд України або відповідний уповноважений орган надасть керівнику представництва та заступнику керівника представництва і їхнім чоловікам, дружинам дипломатичні картки і таке інше. Ви знаєте, шановні колеги, нам треба унормувати практику надання цих дипломатичних пільг, дипломатичному статусу. Це має бути окремо законодавчо встановлено, а не кожен раз окремо.

І ще дуже важливий момент. Мені здається, що філії, які будуть відкриватися в районах, дадуть можливість нашим муніципалітетам доступу до …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

10:56:15

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую.

Оце дуже важливий момент, що ці філії, які будуть знаходитися в регіонах України, в областях, будуть ближче до муніципалітетів, як тут сказано, а фактично до органів місцевого самоврядування з тим, щоб не тільки центральна влада, не тільки центральні зацікавлені особи, а на місцях мали доступ до кредитних ресурсів такого потужного банку. А питання щодо надання, Арсеній Петрович, ви це добре знаєте, дипломатичного статусу різним банкірам, представникам в Україні треба унормувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги! Абсолютно правильно сказано, Європейський банк розвитку і реконструкції є одним із ключових контрагентів України у питанні фінансування інвестиційних проектів. Найбільш дешевший і найбільш довготривалий інвестиційний ресурс, який залучається Україною, – це ЄБРР. І це ключовий партнер, до речі, і для ЄБРРа. Тому доступ в першу чергу до комунальних секторів і до віддалених областей це правильне рішення.

Шановні народні депутати, ставлю на голосування питання про надання згоди на обов’язковість Міжнародного договору, укладеного між Урядом України та Європейським банком реконструкцій та розвитку 12 червня 2007 року та прийняття відповідного закону. Реєстраційний № 0036 за основу і в цілому.

Шановні колеги, увага, голосуємо.

10:57:50

За-229

Рішення прийнято. Прошу показати по фракціям.

Переходимо до розгляду наступного законопроекту.

Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” – 137, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 71, комуністи – 0, „Блок Литвина” – 20, позафракційні – 0.

Шановні колеги комуністи, я просив би спокійніше звертатися, я все зачитаю, я дуже добре все чую, все зачитую, всім вам даємо, спокійно. Дякую.

Колеги, наступний законопроект 0037. Фудашкін Денис Олександрович, заступник міністра фінансів, прошу доповідайте.

ФУДАШКІН Д.О.

Доброго дня, шановні народні депутати, шановний пане головуючий, Кабінет Міністрів пропонує прийняти закон про денонсацію Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна. Причина внесення такої пропозиції є втрата актуальності цієї угоди у зв’язку з кардинальною зміною податкової системи України від податкової системи Радянського Союзу. Фактично для сучасної податкової системи України ця угода є угодою не про уникнення подвійного оподаткування, а угодою про усунення від оподаткування.

Так відповідно до цієї угоди не оподатковуються дивіденди, проценти, роялті, доходи від відчуження майна. При цьому, незважаючи на значні зміни, які відбулися в податковому законодавстві Кіпру в 2003 році, ці доходи походженням з України не оподатковуються на території Кіпру. Таким чином завдяки цій угоді встановлено безпрецедентне звільнення доходів, які за звичайних умов оподатковуються за ставкою 15-25 відсотків. Наявність такого регулювання створює умови для існування багатьох різноманітних схем, за допомогою яких резиденти України уникають оподаткування прямими податками.

Фактично більшість великих українських компаній мають свої кіпрські компанії, які використовують з метою оптимізації податку на прибуток. Частка таких прибутків в наступному реінвестується в Україну.

Так станом на 1 січня 2008 року в Україні здійснено інвестиції із Кіпру на 5,9 мільярдів доларів, що складає 20 відсотків всіх інвестицій в Україну, а з України на Кіпр інвестовано 5,8 мільярдів, що складає 94 відсотки всіх інвестицій України за кордон. При цьому значна сума цих коштів була інвестована в 2007 році.

Відносно доходів сплачених. Українські компанії сплатили кіпрським компаніям у 2007 році майже 1 мільярд доларів доходів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ФУДАШКІН Д.О. …сплатили 47 мільйонів.

У зв’язку з цим пропонуємо денонсувати цю угоду і прошу підтримати цей законопроект про денонсацію угоди з Кіпром. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, прошу сідати.

Олег Григорович Білорус, будь ласка.

11:01:09

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Відповідно до статті 85 Конституції України та статті 9 Закону України „Про міжнародні договори України” Верховна Рада розглядає проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів… вибачаюсь. Проектом Закону про денонсацію Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна.

Проектом закону передбачено денонсацію угоди між урядом СРСР і урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, підписаної ще 29 жовтня 82 року у місті Москві, яка відповідно до статті 7 Закону України про правонаступництво України від 12 вересня 1991 року № 1543 була чинною у стосунках між Україною та Республікою Кіпр. До речі, Росія денонсувала такий подібний договір.

Припинення виконання зазначеної угоди стане додатковим стимулом кіпрській стороні для прискорення процесу укладання нової українсько-кіпрської конвенції про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленням від сплати податків на доходи і надасть можливість нашій державі при укладанні нової угоди...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

БІЛОРУС О.Г. ...в цих умовах. А також зробить економічно невигідним використання Кіпру з метою ухилення від сплати податків.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради у своєму висновку підтримує прийняття закону України про денонсацію угоди.

Комітет Верховної Ради у закордонних справах і Комітет Верховної Ради з питань європейської інтеграції підтримують прийняття цього закону в цілому. Прошу підтримати рекомендацію двох комітетів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Григорович, прошу сідати.

Два – за, два – проти.

Павло Жебрівський, "Наша Україна - Народна Самооборона" з місця.

11:04:13

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" буде підтримувати даний законопроект, оскільки чорних дір, яким являється Кіпр, я переконаний, що це тільки перша така угода. У нас на черзі Віргінські острова, штат Орігона, Орізона, деяка частина Лондона. Тобто це все те, що не дозволяє зменшити податковий тиск на фактично весь бізнес, який ведеться в Україні.

По великому рахунку ми маємо чітко усвідомити, що більшість компаній середнього, малого, дрібного бізнесу не мають офшорних компаній і фактично вони сплачують податки по повним ставкам. Якщо порахувати тільки інвестиції, які відбулися в Україні в минулому році – 5,9 мільярди доларів і середню ставку 20 відсотків, які ми повинні були сплатити, тобто це 6 мільярдів гривень недоотриманих бюджетом України в минулому році грошей і, які можна було б направити, в тому числі на реінвестування економіки України, на соціальний захист населення України.

Я переконаний, що можна приймати закони про уникнення подвійного оподаткування з тими країнами, де рівень податків приблизно однаковий з українськими, тоді фактично перетоку капіталу законодавчо забезпеченого ухиляння від сплати податків не відбудеться в Україні.

Я думаю, що якраз закриття таких чорних дір і приведе до того, що при прийнятті Податкового кодексу в Україні ми зможемо зменшити податковий тиск на середньостатистичний бізнес в Україні. Я запрошую всіх голосувати за даний законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, БЮТ, з місця.

11:05:57

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко.

Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” так само голосуватиме за денонсацію Угоди між урядом колишнього СРСР та урядом Республіки Кіпр. Адже, насправді, угода, яка сьогодні є між Україною і Кіпром це угода не про усунення подвійного оподаткування, як було правильно зауважено попередніми виступаючими, а угода про усунення від оподаткування, адже, більшість українських компаній, і правильно наголосив Павло Жебрівський, саме великих українських компаній, а не дрібних мають свої кіпрські компанії, які використовуються з метою виведення прибутків з України без оподаткування, потім ці гроші повертаються назад в Україну як інвестиції. Як уже було сказано, минулого року 6 мільярдів доларів із Кіпру надійшло в Україну як інвестиції, хоча цілком зрозуміло, що коли з України на Кіпр вийшло ті ж самі 6 мільярдів, то фактично через Кіпр прогнали, відмили, вернули назад і далі тут заробляють гроші.

Варто зауважити, що такої унікальної угоди, яка є між Україною і Кіпром немає більше жодної між Україною чи якоюсь іншою країною. І тому ми наполягаємо і розраховуємо, що представники меншості парламентської так само підтримають цей проект закону, адже потрібно нагадати, що уряд Тимошенко 2005 року почав цей процес денонсації, уряд Єханурова продовжив, а уряд Януковича теж брав активну участь у цьому процесі.

Тому тут у нас мають бути спільні інтереси у більшості депутатів, які є в залі, звичайно, за винятком тих, кому належать ті великі українські компанії, які відмивають через Кіпр гроші. Але є впевненість, що таких у нашому парламенті меншість. Тому більшість буде голосувати якраз денонсацію цієї угоди, за те, щоб ці гроші працювали на мільйони громадян України, а не на одиниці тих людей, які використовують такі угоди.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко.

11:08:06

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, на что я хотел бы обратить внимание. Этот проект не решает главного вопроса, потому что при нынешней помаранчевой власти, как воровали, так и будут воровать в стране – это факт. Поэтому мы должны рассматривать вопрос в другой плоскости. Ратифицировать новый надо договор и тогда отменяется прежний. И здесь не надо, пока Кипр внесет, а надо самим инициировать, защищая национальные интересы.

Во-вторых, я считаю, что должен быть принцип применен в отношении всех договоров, которые определяют защиту национальных интересов особенно в отношении тех жуликов и воров, которые уклоняются от двойного налогообложения. И таким образом отменить надо тогда распоряжение Кабинета Министров и все зоны, так скажем, в которых у нас прячут уворованные деньги эти, так скажем, договора денонсировать – это те, которые острова британской, так скажем, территории, Ближний Восток, Центральная Америка, карибский регион и так далее.

Далее. Рассмотрение этого вопроса, на мой взгляд, требует сегодня еще одного очень серьезного подхода – это прежде всего предоставления информации по Кипру, чии конкретно счета там находятся, кто уходит от налогообложения, кто давал, когда, Национальный банк Украины давал соответствующее разрешение ,и каким образом контролируется экономика этих конкретных структур.

Далее. Мы с вами должны сегодня, на мой взгляд, очень серьезно вести разговор за то, как наводим порядок в стране, то есть, в собственном доме. Поэтому и скрывают сегодня истинные намерения в борьбе между собой кланы и мафия, в том числе, когда таким образом создается правовой вакуум в конкретном регионе.

И последнее. Странно выглядит то, что начали как раз этот вопрос с президента-коммуниста, который возглавляет Кипр. И в данном случае я еще раз хотел бы, хотел бы еще раз обратить внимание на то, что не начинают в принципе решать вопрос, как это и требуется решение, а начинают точечно, выполняя заказ американцев, решать вопрос...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воропаєв, будь ласка, Партія регіонів.

11:10:22

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Я хотел бы ваше внимание обратить на то, что сейчас, как обычно, красивыми словами скрываются темные дела. О чем идет речь? Еще на прошлом созыве Кабинет Министров подавал законопроект на ратификацию под номером 0027. То есть, правительство Украины в 2005 году согласовало новый текст соглашения с Кипром и внесло его на рассмотрение Верховной Рады. Однако в ходе этих переговоров возникли какие-то разногласия между Кабмином нашим и между Кабмином Кипра, и они решили, нарушив все международные договора, денансировав это соглашение в одностороннем порядке, заставить, надавить на Кипр, чтобы он согласился на подписание договора на тех условиях, которые хочет наше правительство Украины. Это первое.

Второе, второе. Согласно Закона о международных договорах Украины, пункт четвертый, статья 24, требуется определенное заключение, правовая экспертиза Министерства закордонных справ – раз, Минюста – два. Этих заключений не представлено, и никто их не получил.

И последнее, хотел бы обратить ваше внимание. А где, в конце концов, заключение и расчеты? Вот много говорится слов в отношении того, что принесет доходы Украине. А какие доходы, в каком объеме? Они повлияют только на налоговые поступления или нет? Или это приведет к тому, что все эти 5 млрд. 800 млн. долларов будут выведены с Украины, как инвестиции? Нет никаких расчетов, их никто не делал – ни Минфин, никто больше не делал, никто больше не делал, ни Минэкономики не делал.

И хотел бы ваше внимание также обратить еще на следующее. Пора прекратить нарушать собственные законы, которые мы же здесь принимаем. Если мы приняли процедуру утверждения договоров международных и их расторжение в виде закона, то мы должны его выполнять. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час на обговорення завершився.

Для довідки: Кіпр не є офшорною зоною, так як Кіпр є членом Європейського союзу – це раз. Друге: угода про денонсацію – це правильний крок, тому що йде переговорний процес про підписання нової угоди. Третє: що стосується інвестицій, то два роки тому Кіпр був номер один інвестором в Україну, тільки зараз Німеччина посилила це місце, тому що всі українські гроші виводили в Кіпр, а потім назад повертали через іноземних інвесторів, в лапках.

І останнє, що стосувалося заключень. У зв’язку з тим, що даний законопроект поданий Кабінетом Міністрів України, то при прийнятті рішення Кабінетом Міністрів України було заключення і Міністерства закордонних справ України, і Міністерства економіки, і Міністерства юстиції України.

З огляду на це, шановні колеги, я ставлю на голосування питання про підтримку, а точніше, про прийняття рішення Верховною Радою України про денонсацію Міжнародного договору між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна та прийняття відповідного закону, реєстраційний номер 0037, за основу і в цілому. Шановні колеги, увага! Голосуємо.

11:14:10

За-223

Хто не встиг? Дві руки.

Про повернення до голосування по питанню про денонсацію міжнародного договору. Увага: оголошую про повернення до голосування…

Я бачу у вас не спрацювала. Оля, я все бачу, спокійно. Ви не встигли. Про повернення до голосування. Не хочете платити податки з Кіпру, а прийдеться. Про повернення до голосування про питання щодо денонсація міжнародного договору. Голосуємо.

11:15:02

За-223

Значить, не хочете. За – 223, рішення не прийнято.

Прошу показати по фракціям, хто не хотів голосувати.

Партія регіонів не хотіла голосувати - 0, "Блок Юлії Тимошенко" проголосував – 156, "Наша Україна – Народна Самооборона" не проголосувала в повному складі – 67, комуністи – 0, „Блок Литвина” – 0, позафракційні – 0.

Оголошує наступний законопроект 0039. (Ш у м у з а л і)

Три хвилини з мотивів голосування, добре.

Юрій Воропаєв.

11:16:05

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Я с удовольствием проголосую за денонсацию законопроекта, соглашения с Кипром при условии, если одновременно наше правительство представит на голосование и новое соглашение с Кипром, чтобы не получилось так, что мы создаем правовой вакуум. Одно уходит, а новое не появляется, это неправильно, это нарушаются соглашения международные. Если же наше правительство представит проект постановления, в котором будет денонсация и утверждение новых соглашений – это правильный шаг, правильный поступок.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич.

11:16:45

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні колеги, о це сьогодні парламент продемонстрував вершину просто лицемірства. Я інакше цього не можу назвати. Виявляється, що одна фракція не голосує, тому що комуніст є президентом найбільшої офшорної зони в державі. Інші говорять про жуліків, а насправді, вони самі жуліки, які ховають свої рахунки в офшорних зонах.

Нам також дуже прикро ствердити те, що депутати нашої фракції голосували „за”, крім депутатів, які є членами „Єдиного Центру”. Це також, звичайно, викликає певні сумніви щодо комерційної діяльності таких народних депутатів. Ганьба нашому парламенту за неприйняття такого рішення!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський.

11:17:40

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Я нагадаю, населення Кіпру – 750 тисяч, це наша Троєщина, а може, Оболонь. Бюджет Кіпру сьогодні становить 7 мільярдів доларів. Самі кіпріоти кажуть, що це, відсотків 60, це українські гроші лежать у цьому бюджеті. Через те ті, хто сьогодні не проголосував за те, щоб відмінити стару ще радянську норму і укласти нову угоду, яка дасть можливість, щоб там не ховати грошей, то ви бачите, я називаю: Партія регіонів – одноголосно не проголосувала за це. Що, сверблять гроші ваші там? І комуністи, виявляється, великі правдоборці, так само за це не проголосували.

Через те, шановний пане Голово, я пропоную, через тиждень давайте все одно ставити це питання на голосування. Ми мусимо це зробити. Криваві гроші українців тікають туди і розвивають Кіпр і повертаються назад. Це ганьба сьогодні для парламенту, величезна ганьба, яку ви не відмиєте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк.

11:18:46

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, у виступі керівника фракції чітко і однозначно було пояснено, чому ми не можемо голосувати. І найголовніше полягає у тому, що давайте заключимо новий договір. Тоді ми готові голосувати. Це – перше.

Друге, я звертаюся до Романа Михайловича: Роман Михайлович, не критикуйте, бо це не з вашої парафії – офшор чи не офшор, бо ви були міністром юстиції, а вас колега, міністр закордонних справ, нинішній голова Верховної Ради Яценюк…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це я.

МАРТИНЮК А.І. …офіційно і авторитетно заявляє, що Кіпр не є офшорною зоною. Тому, вибачте, більше ми будемо вірити все-таки колишньому міністру закордонних справ.

І третє – найголовніше. Будь ласка, той, хто шукає правду, пошукайте, особливо я звертаюся до БЮТ, пошукайте, хто з ваших вождів зовсім ще недавно мав досить солідні кошти на цьому Кіпрі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є наступна пропозиція. Те, що я зараз почув у залі, то в принципі є згода на голосування по цьому законопроекту, якщо буде комплект. Якщо уряд подасть нам на ратифікацію і про надання згоди на нову Угоду між Україною і Республікою Кіпр про усунення подвійного оподаткування. Це вже позорище, коли ми користуємося угодою неіснуючої держави. Хоча би мати внутрішню певну національну гідність.

Але чи не заперечуєте ви, щоб ми протокольне рішення парламенту дали Кабінету Міністрів – „негайно” ми писати не будемо – але в найкоротші терміни внести на розгляд Верховної Ради України проект Угоди між Україною та Республікою Кіпр про усунення подвійного оподаткування. І відразу тоді ми на Погоджувальній раді приймемо рішення розглядати комплект – і денонсацію, і ратифікацію. Так добре?

Дайте слово Фудашкіну.

ФУДАШКІН Д.О. Арсенію Петровичу, хочу зазначити, що Угода між Україною і Кіпром була парафована в 2006 році. Але Кіпр постійно відкладає підписання цієї угоди.

Зустрічі, які відбулися у травні місяці з міністром фінансів Кіпру, засвідчили, що Кіпр не хоче підписувати цю угоду і наполягає на встановленні нульових ставок податку на дивіденди і на доходи, отримані від відчуження майна.

На сьогодні немає підписаної угоди. Є тільки парафована, але Кіпр відмовляється її підписувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще раз підтверджую. Кабінет Міністрів розгляне. Після цього через два тижні, на наступний пленарний тиждень, хай нас проінформують. Якщо угоди немає, і Кабінет Міністрів бере гарантії того, що за умови денонсації буде нова угода – це одна ситуація. Якщо за умови денонсації взагалі ніякої угоди не буде – це зовсім інша ситуація, тоді будемо проводити окремо дискусію на цей предмет.

Тому під стенограму протокольне рішення Верховної Ради прошу підготувати, направити уряду України.

Оголошую 0039. Проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про загальні умови технічного та фінансового співробітництва”.

Наталя Євгенівна Бойцун. Будь ласка.

БОЙЦУН Н.Є.

Шановні народні депутати, проект закону розроблений з метою ратифікації Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про загальні умови технічного та фінансового співробітництва, яка була підписана в серпні 2007 року в місті Києві.

В рамках Європейського Союзу Швеція на сьогодні є найпотужнішим донором міжнародної технічної допомоги та здійснює технічне співробітництво з Україною в рамках більше ніж 40 проектів технічної допомоги. Водночас базова рамкова угода, яка б визначала основні принципи та умови технічного співробітництва, аналогічні умовам співробітництва з іншими донорами, зараз відсутня.

Метою угоди є створити єдине правове поле та сприятливі умови для розвитку перспективних напрямів технічного і фінансового співробітництва зі Швецією, забезпечити залучення додаткових ресурсів для соціально-економічного розвитку у відповідності з пріоритетами України.

Угодою передбачено механізм узгодження проектів та програм співробітництва, надання пільг під час здійснення закупок товарів та послуг за кошти уряду Швеції. Також передбачений захист та медичне обслуговування українських представників, що беруть участь у поїздках на навчання, курси, на аналогічну професійну діяльність за межами України, які організуються Швецькою стороною в рамках такого співробітництва.

Треба зазначити, що урядом Швеції з 92-го року вже виділено близько 76 мільйонів доларів США для таких технічних проектів. З огляду на те, що уряд Швеції має намір, починаючи з 2008 року, надавати до 20 мільйонів доларів США щорічно і те, що вже є початок розробки середньострокової стратегії співробітництва з Україною. Відсутність на сьогодні відповідної правової бази для такого співробітництва зі Швецією звужує можливості залучення ресурсів у пріоритетні для України сфери, такі як енергетика, соціальний захист, охорона навколишнього природного середовища. Україна вже має низку аналогічних угод щодо фінансово-технічного співробітництва зі США, Швейцарією…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

БОЙЦУН Н.Є. Прошу підтримати угоду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, прошу сідати.

Олег Григорович Білорус.

11:24:50

БІЛОРУС О.Г.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Відповідно до статті 85 Конституції України та статті дев’ятої Закону України „Про міжнародні договори України” на розгляд Верховної Ради вноситься проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про загальні умови технічного і фінансового співробітництва (реєстраційний номер 0039 від 13 березня 08 року).

Угодою передбачено врегулювання податку та митного режимів, надання технічної допомоги, застосування правил та процедур щодо закупівлі послуг, товарів і робіт в рамках реалізації проектів технічного та фінансового співробітництва двох країн.

Ратифікація угоди сприятиме розвитку перспективних напрямів міжнародного, технічного і наукового співробітництва і дасть можливість здійснити правове врегулювання питань пов’язаних з технічним співробітництвом та наданням Урядом Швеції фінансової допомоги Україні.

Міністерство економіки заявляє, що цей закон не тягне витрат з державного бюджету. Головне науково-експертне управління підтримує прийняття закону. Проект був розглянутий на засіданні Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності, який рекомендує прийняти його. Комітет з питань бюджету ставить питання про введення в дію цього закону з першого січня 2009 року, якщо він буде оприлюднений до 15 серпня. Проект закону розглянутий на засіданні Комітету в закордонних справах 16 квітня і рекомендується до прийняття Верховною Радою.

Прошу підтримати рекомендацію комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати, Олег Григорович.

Два – „за”, два – „проти”. Хто проти?

Володимир Яворівський.

11:27:09

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, я по-перше, тих хто не голосував за попередню постанову, попросив би швиденько справді забрати гроші з Кіпру, тому що все одно ми цю постанову приймемо. Той документ, який ми зараз маємо прийняти, мені здається, що просто не може знайтися людини в цій залі, яка за нього не проголосує, він дуже вигідний для України. Я нагадаю про те, що Швеція є одна із соціально найблагополучніших країн на планеті і в неї найвищі стандарти життя у світі, навіть вищий від американських. І те що шведи, з якими в нас дуже давні історичні стосунки, я переконаний, що їх треба поновити на новому витку, коли існує незалежна українська держава, потрібно підтримати.

Особливо хотів би наголосити на тому, що ратифікація цієї угоди дасть справді певний поштовх у боротьбі з корупцією. Бо якщо ми нездатні тут у себе, ні наша прокуратура, ні наші правоохоронні органи, ні суди, боротися з цим, а фактично підтримувати наростання корупції іще більше, то може хоч шведи чогось нас все-таки та навчать. Я переконаний, що за це потрібно обов’язково проголосувати і „Блок Юлії Тимошенко” віддасть всі свої голоси за ратифікацію цього документа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Попеску.

11:28:35

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракція Партії регіонів.

Шановні колеги, фракція Партії регіонів виступає за ратифікацію цієї угоди.

По-перше, в результаті цієї ратифікації ми отримаємо додаткову допомогу, по-друге, нам вдасться знову привести у нормальне русло наші взаємовідносини. Справа в тому, що у травні місяці з незрозумілих причин був зірваний офіційний візит прем’єр-міністра України у Швецію, в результаті цього представник шведської групи дружби міжпарламентської не приїхав на ту конференцію, яку ми тут організовували з керівниками груп міжпарламентської дружби України з країнами ЄС. Крім того, дуже великі проблеми виникли у Швеції нашого посольства під час обговорення питання щодо участі в енергетичному форумі. Ратифікація ця призведе до того, що знову наші шведські колеги зрозуміють, що ми є надійними партнерами. Тому фракція Регіонів просить ратифікувати і підтримати цей законопроект.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

У мене одне запитання до Олега Григоровича Білоруса. Олег Григорович, ви з трибуни зазначили про те, що є пропозиція комітету щодо відкладальної умови набуття чинності даним законопроектом. Але я не побачив цього ні в рішенні комітету, ні в пропозиціях Головного науково-експертного управління, ні в позиції Кабінету Міністрів. Ви з місця, можливо, щоб… Сядьте будь ласка, з місця. Це перше.

Друге. Для того, щоб таку пропозицію внести, тоді треба перше, друге читання тобто це застереження, це зовсім інша процедура.

Включіть мікрофон Білоруса, будь ласка.

11:30:00

БІЛОРУС О.Г.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Я був зобов’язаний доповісти про один із мотивів, який був викладений на засіданні бюджетного комітету. В рекомендації Комітету в закордонних справах це було прийнято до відома і в рекомендацію не включене. Тому ми рекомендували голосувати в цілому і без будь-яких застережень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз інформую вас про те, що я вивчив всі матеріали, які є.

Тарас Чорновіл, дайте, будь ласка, слово йому.

11:30:49

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги! З цього приводу ми аналізували на засіданні нашого Комітету у закордонних справах застереження, яке було від бюджетників. Так вони відзначали, що оскільки це змінює дещо бюджетні взаємовідносини, це впливає на додаткові кошти, які додатково надійдуть до Державного бюджету України, мовляв треба з 1 вересня. Але є норма конституційна, згідно з якою, якщо норми міжнародного договору України суперечать певним нормам закону, то діють норми міжнародного договору.

І в зв’язку з цим, і ми це практикували не один раз, а найосновніший, найбільш показовий приклад це ратифікація нами СОТу, у випадку міжнародних договорів саме на цій конституційній нормі базуючи, ми не застосовуємо цей момент Бюджетного кодексу. Тому тут абсолютно законно ми можемо голосувати в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Єдине, що скажу, що у нас є дуже складна дискусія на рахунок примату норм міжнародного права над нормами національного законодавства. Конституція не передбачає чіткої норми, яка би визначала примат норм міжнародного договору над внутрішнім законодавством. Визначає тільки один акт – це стаття 19 Закону України „Про систему оподаткування”, це те, що стосується застосування норм міжнародного права над національним при визначенні ставок оподаткування. Оце єдиний акт. Але, в принципі, так як це пов’язано з механізмом оподаткування, тому є така пропозиція, колеги, так як пише книжка і закон, ставлю на голосування питання про надання згоди на обов’язковість Міжнародного договору укладеного між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Швеція про загальні умови технічного та фінансового співробітництва та прийняття відповідного законопроекту за номером 0039 за основу і в цілому. Шановні колеги, увага, голосуємо.

11:32:48

За-398

Рішення прийнято.

0045, ратифікація Угоди між Кабінетом Міністрів та Урядом Латвійської Республіки про співробітництво в галузі запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації наслідків.

Третьяков Валерій Михайлович, прошу, заступник міністра з надзвичайних ситуацій.

ТРЕТЬЯКОВ В.М.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, одним із пріоритетів в міжнародній діяльності Міністерства з надзвичайних ситуацій є здійснення двостороннього співробітництва в галузі запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків. Міжнародний досвід свідчить, що ліквідація наслідків у надзвичайних ситуаціях як природного, так і техногенного характеру часто потребує мобілізації сил і засобів не тільки однієї країни, але і залучення допомоги з боку інших держав. До плану заходів з реалізації домовленостей, досягнутих під час візиту міністра закордонних справ України до Латвійської республіки була включена підготовка до підписання Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про співробітництво у галузі запобігання надзвичайним ситуаціям у ліквідації їх наслідків.

Протягом двох років міністерство здійснило два раунди переговорів щодо обговорення та узгодження проекту зазначеної угоди, здійснила внутрішню державну процедуру підготовки до її підписання. Підписання угоди відбулося 27 квітня 2006 року під час офіційного візиту Президента України Віктора Андрійовича Ющенка до Латвійської Республіки.

Запропонована угода спрямована на реалізацію наступних завдань: надання взаємної допомоги в ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли; забезпечення зв’язку між компетентними органами сторін; організації конференцій та навчальних візитів фахівців, дослідницьких програм та програм з розвитку курсів, підготовки експертів, включаючи обмін викладачами відповідних навчальних закладів та спеціалістів; спільне планування, розробка та виконання наукових дослідницьких програм.

Предметом правового регулювання угоди є взаємовідносини України і Латвійської Республіки в галузі співробітництва щодо запобігання надзвичайним ситуаціям ліквідації їх наслідків. Основоположним нормативно-правовим актом у сфері регулювання є, постанови є Договір про дружбу і співробітництво між Україною і Латвійською Республікою від 23 травня 1995 року.

Угода не суперечить чинному законодавству України та не потребує внесення змін до нього…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ТРЕТЬЯКОВ В.М. …додаткового фінансування. Укладання угоди з Латвією, яка у травні отримала статус члена Євросоюзу, дасть можливість оперативно і своєчасно давати взаємодопомогу здійснювати все, що я назвав вище.

Відповідно до статті 9 Закону України „Про міжнародні договори України” та згідно з висновками Міністерства юстиції України зазначена угода підлягає ратифікації Верховної Ради. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати.

Володимир Михайлович Вечерко.

11:36:11

ВЕЧЕРКО В.М.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Комітет з питань європейської інтеграції розглянув на своєму засіданні 20 травня цього року проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про співробітництво в галузі запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків і ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в цілому.

Приймаючи рішення щодо проекту закону, який розглядається народні депутати, члени комітету виходили, насамперед, з того, що ратифікація Угоди між Кабінет Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про співробітництво в галузі запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідація їх наслідків, дозволить на міжнародному рівні ефективно вирішувати питання надання взаємної допомоги у випадку виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть становити загрозу для життя та здоров’я людей, майна або становити довкіллям.

Міжнародний досвід свідчить, що ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, як природного, так і техногенного характеру, часто потребує мобілізації сил і засобів не тільки однієї країни, але і залучення допомоги з боку інших держав.

Ратифікація угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки про співробітництво у галузі запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків дасть змогу забезпечити зв’язок між компетентними органами сторін, організацію конференції та навчальних візитів фахівців, спільне планування, розробку та виконання науково-дослідницьких програм.

Рішення комітету узгоджується з висновками Головного науково-експертного управління Верховної Ради України, а також Комітету з питань екологічної політики та ліквідації наслідків…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ВЕЧЕРКО В.М. …питань бюджету. Прошу підтримати рекомендації комітету. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Два – „за”, два – „проти”.

Шановні колеги, ставлю на голосування питання про надання згоди на обов’язковість міжнародного Договору… (Ш у м у з а л і)

Хто записувався, підніміть руку. Колеги, давайте будемо відверто. Не натискували кнопки, а кажете, що записувались. Просять народні депутати, повторіть запис на два – „за”, два – „проти”.

ІЗ ЗАЛУ. Система не працює, Арсенію Петровичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Система працює. Основне, щоб люди ще працювали на системах.

Кульчинський Микола Георгійович, будь ласка.

11:39:32

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Я переконаний, що законопроект треба підтримати, оскільки Литовська Республіка і самі литовці є давніми друзями України. Ще за часів Литовського князівства ми були в одній державі. Литовці взяли… Це за Латвію, я перепрошую, я думав… Так те саме стосується і Латвії.

Європейська країна, яка засвідчила своє непереборне бажання бути незалежною, яка має високий рівень економічного і технічного розвитку. Я вважаю, що цей законопроект треба підтримати, він буде корисний обом державам. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Герман.

11:40:29

ГЕРМАН Г.М.

Прошу передати слово народному депутату Михайлу Папієву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв.

11:40:36

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні колеги, хотілося б нагадати фракції "Нашій Україні – Народній самообороні”, що Латвійська Республіка і Литовська Республіка – це дві окремі країни, члени Європейського Союзу.

Фракція Партії регіонів, вона підтримує ратифікацію цієї Угоди між Кабінетом Міністрів та урядом Латвійської Республіки. Єдине зауваження, яке б хотілося надати. Чомусь у нас в Міністерстві закордонних справ, я хотів пояснення, склалася така ситуація: Президентом України підписується Угоди 27 квітня 2006 року, проходить два роки, і ми тільки більше, ніж через два роки ратифікуємо Угоду. Аналогічна ситуація стосується і наступного питання порядку денного, коли дев'ятого грудня 2005 року з Литовською Республікою підписується Угода, і тільки зараз ми спромагаємося винести це питання на ратифікацію. Я прошу підтримати і голосувати „за”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський.

11:41:44

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Шановне товариство! У маленької Латвії Україна має, чого повчитися. По-перше, латиші донедавна були національною меншістю на своїй землі, і, до речі, вирішили всі свої проблеми: і мовні, і демократичні, давно вже є під парасолькою НАТО – і їм абсолютно нічого не загрожує.

Я наведу один невеличкий епізод. Сталося це… Міністр внутрішніх справ подарував одному дитячому майданчику, подарував стару таку пожежну машину, щоб діти моли підніматися по цих сходах і скакати звідти з парашутом. І сталася трагедія: драбина ця обламалася – і одна дитина загинула. На другий день міністр внутрішніх справ подав у відставку. Здавалося, яке він має до того відношення?

У нас ми стріляємо по літаках із пасажирами – і на другий день міністр робить заяву, що „дехто хоче, щоб я подав у відставку, але я цього не зроблю, тому що українська армія від цього дуже і дуже послабиться”.

Через я переконаний, що нам потрібно із ними мати найтісніші стосунки, вони дуже добре обладнані. І це тільки допоможе Україні. „Блок Юлії Тимошенко” буде одноголосно голосувати за ратифікацією цієї дуже важливої для нас угоди.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський отримав право голосу на підставі пункту 5 статті 31 Тимчасового регламенту, яка передбачає необхідність надання слово представнику фракції у тому випадку, якщо фракція не приймала участь в обговоренні.

Колеги, голосуємо. Ставиться на голосування питання про надання згоди на обов’язковість Міжнародного договору, укладеного між Кабінетом Міністрів України та Урядом Латвійської Республіки, про співробітництво в галузі запобігання надзвичайним ситуаціям і ліквідації їх наслідків та прийняття законопроекту за основу і в цілому номер 0045. Голосуємо, колеги.

11:43:52

За-402

Рішення прийнято.

0051 законопроект: Угода між Литовською Республікою та Кабінетом Міністрів України про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво. Наталія Євгенівна Бойцун, будь ласка.

БОЙЦУН Н.Є.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, проект закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіку про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності зазначеною угодою.

Вона була підписана в грудні 2005 року в Вільнюсі Прем’єр-міністрами України і Литовської Республіки. Угода спрямована на подальший розвиток двостороннього торгівельно-економічного, промислового та науково-технічного співробітництва на рівноправній, взаємовигідній основі.

Згідно з положеннями зазначеної угоди договірні сторони створюватимуть сприятливі можливості для співробітництва в таких галузях, як легка промисловість, транспорт та зв’язок, енергетика, охорона здоров’я, хімічна промисловість, деревообробна промисловість.

Укладення угода зумовлено необхідністю проведення міжнародних договорів України у відповідність з законодавством Європейського Союзу в зв’язку із вступом Литовської Республіки до ЄС з 1 травня 2004 року. Прийняття закону стане підставою для набрання чинності угодою і це дозволить безпосередньо реалізовувати її положення в двосторонніх відносинах, імплеменувати їх в національне законодавство України, сприятиме розвитку двосторонніх економічних відносин і забезпечить можливості для співробітництва на довгостроковій основі.

На сьогодні Україна вже має закріплені договірно-правові відносини у сфері торгівельно-економічного співробітництва з більшістю країн світу, в тому числі оновлені угоди з питань торгівельно-економічного співробітництва з Польщею, Словаччиною, Угорщиною. Прошу підтримати проект закону. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, прошу сідати.

Володимир Миколайович Вечерко. Будь ласка, Володимир Миколайович.

11:46:16

ВЕЧЕРКО В.М.

Шановний Голово, шановні народні депутати, Комітет з питань європейської інтеграції розглянув на своєму засіданні 20 травня цього року проект закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Литовської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво і ухвалив рішення, рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в цілому.

Ця угода має на меті створення сприятливих можливостей для двостороннього співробітництва між обома країнами на довгостроковій основі, головним чином, у наступних галузях: легка промисловість, транспорт та зв’язок, енергетика, охорона здоров’я та фармацевтична промисловість, хімічна промисловість, деревообробна промисловість, включаючи целюлозно-паперову, електрообладнання та прилади тощо.

Ратифікація цієї угоди сприятиме розвитку економічного, промислового та науково-технічного співробітництва на взаємовигідній основі та створить сприятливі можливості для довгострокового співробітництва в усіх галузях, що становлять взаємний інтерес.

Прошу підтримати, дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Миколайович.

Бажання немає виступати? Немає. Дякую.

Шановні колеги, я ставлю на голосування питання про ратифікацію міжнародної угоди, а саме про надання згоди Верховною Радою на ратифікацію Угоди між Кабміном України та Урядом Литовської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво, прийняття законопроекту 0051 за основу і в цілому.

Прошу голосувати.

11:48:16

За-363

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, в нас залишилося 12 хвилин роботи, але я можу ще продовжити на 15 хвилин. Увага, колеги!

У нас наступним на порядку денному, окрім присяги членів Вищої ради юстиції, законопроект, який має, фактично, чотирьох доповідачів. Це складний законопроект про приватизацію державного житлового фонду. А далі йдуть законопроекти, до яких ніяк не доходили руки, але на кінець-то дійшли – це законопроект номер 1172 Катерини Тимофіївни Ващук і законопроект номер 1156 Олега Зарубінського. Це стосується встановлення мінімальної частки зарплати у структурі собівартості і погодинної оплати праці.

Чи міг би я звернутися до доповідачів з даного питання? Я, на жаль, просто тільки бачу Олега Зарубінського, Катерину Тимофіївну я не бачу. До колеги Зарубінського: чи не заперечували б ви, щоб ми розглянули цей законопроект за скороченою процедурою? Можна піти таким шляхом?

Дякую.

Колеги, тоді переходимо до розгляду законопроекту номер 1156 за скороченою процедурою.

Перше. Прошу проголосувати за скорочену процедуру законопроекту номер 1156.

11:49:39

За-307

Дякую, колеги.

Олег Олександровичу, я прошу вас на трибуну парламенту.

11:50:01

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги! Добре, що дійшла черга до цього законопроекту. Тим більше, що, на моє переконання як одного із авторів законодавчої ініціативи, він абсолютно не є контраверсійним. Більше того...

ІЗ ЗАЛУ. (Н е ч у т и)

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую. Я подивлюся на годинник.

Більше того, всі прекрасно знають, що погодинну оплату праці вже давно запроваджено в усьому, як ми називаємо, цивілізованому світі.

Я хотів би відразу відзначити, що можливі закиди з приводу того, а скільки буде встановлено на годину, у законопроекті цього немає, тому вони не мають під собою підстав.

Тому я стисло скажу про сутність цього законопроекту і просто попрошу всіх, дійсно всіх, його підтримати, бо він може стати першим кроком на шляху до формування і формулювання справедливої зарплати в Україні, перш за все зарплати найманим працівникам.

Метою цього законопроекту є законодавче закріплення зобов’язання роботодавця оплачувати найману працю не нижче мінімального рівня за кожну відпрацьовану годину. Але я хочу наголосити на тому, що не ліквідовується, і я не пропоную скасувати якраз те, що є помісячною оплатою, формуванням помісячної оплати. І на профільному Комітеті з питань соціальної політики, от колега Хара може це підтвердити, ми домовилися, що у першому читанні цей законопроект може бути прийнятий при тому, що одночасно буде формулюватися і погодинна мінімальна оплата праці, і місячна оплата праці. Тобто ми цим законопроектом, я хочу звернути вашу увагу, не скасовуємо існуючу норму, а даємо нову норму, яка існує в цивілізованих демократичних країнах. В подальшій роботі, в тому числі і при підготовці до другого читання, у нас буде можливість поправити деякі юридичні аспекти. Прошу підтримати. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Станіславович Марущенко.

11:52:18

МАРУЩЕНКО В.С.

Шановний Голово, шановні народні депутати! П'ятого березня 2008 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці на своєму засіданні розглянув поданий народними депутатами України Зарубінським та Литвином проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно погодинної оплати праці.

Законопроектом передбачається внесення змін до Закону України „Про оплату праці”, Кодексу законів про працю України та Бюджетного кодексу України щодо встановлення мінімальної погодинної заробітної плати. Автор законопроекту пропонує визначити конкретний розмір погодинної ставки з урахування індексації рівня доходів на кожний наступний рік у Законі про Державний бюджет України.

На думку автора, законодавче встановлення гарантованого мінімуму погодинної оплати праці найманих працівників дозволить краще забезпечити рівень дотримання їх конституційних прав і водночас буде кроком у наближенні українського законодавства до міжнародних стандартів.

Даний законопроект має деякі недоліки. Зокрема, запропоновані зміни до частини третьої статті три Закону України „Про оплату праці” та до частини третьої статті 95 Кодексу законів про працю України вже виключені Законом України про внесення змін до деяких законодавчих актів України номер 2190 четвертого скликання від 18.11.2004 року.

У законопроекті також відсутні норми щодо запровадження розміру мінімальної погодинної заробітної плати, механізм такої державної гарантії і соціальної захищеності працівників при її запровадженні. Тобто необхідно внести відповідні зміни до Закону України „Про оплату праці” та Кодексу законів про працю.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України підтримує законодавчу пропозицію авторів законопроекту, проте вважає, що його необхідно доопрацювати. Таку ж думку висловили Міністерство праці та соціальної політики і юстиції України, Федерація професійних спілок та конфедерація роботодавців України, вони вважають, що проект закону потребує додаткового опрацювання.

Міністерство фінансів України, Федерація роботодавців України та Рада профспілки залізничників і транспортників України законопроект не підтримують…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

МАРУЩЕНКО В.С. Однак, враховуючи, що законодавча пропозиція спрямована на створення законодавчих умов для запровадження розміру мінімальної заробітної плати, комітет вирішив підтримати законопроект і просить прийняти його в першому читанні за основу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Два – „за”, два – „проти”.

Валерій Баранов.

11:55:06

БАРАНОВ В.О.

Передаю слово Литвину Володимиру Михайловичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово.

11:55:11

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги! Ми просимо підтримати прийняття цього законопроекту в першому читанні, бо складається дивна ситуація, ті хто має захищати народ, я маю на увазі, насамперед, профспілки, вони очевидно думають про своє комфортне життя і про те, як знайти спільну мову з приватними підприємцями.

Справ в тім, що сьогодні, якщо взяти офіційну заробітну плату, а також врахувати ту обставину, що 50 відсотків економіки, а відповідно і заробітної плати, перебуває в тіні, то якраз це співпадає з тією пропозицією, яку ми пропонуємо реалізувати в законодавчому плані.

Це дозволить, окрім всього іншого, підвищити рівень заробітної плати. По-друге, дозволить вивести економіку з тіні. Припинити, хоча б частково, виплату заробітної плати в конвертах, як це має місце сьогодні бути. А також буде стимулювати власників підприємств, структур, організацій для того, щоб більш ефективно організовувати роботу.

Я розумію, що тут може виникнути проблема, що будуть скорочувати кількість годин робочого часу, але при доопрацюванні проекту закону до другого читання, можна передбачити відповідні запобіжники. І тому ми просили підтримати це рішення у першому читанні, щоб у нас не було підстав для критичних виступів.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, з трибуни.

11:56:40

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, ми маємо сьогодні взагалі два законопроекти, є і Валерій Ілліч Коновалюк, взагалі то вони не альтернативні, але вашій увазі пропонується запровадження нової державою гарантованої соціальної норми, соціального стандарту, погодинної оплати праці. Хочу вам сказати, що в умовах перехідного періоду це надзвичайно актуальна справа, тому що ми бачимо намагання підприємців, намагання роботодавців уникнути сплати мінімальної заробітної плати при неповному робочому дні. Тому дуже важливо те, про що сказав колега Зарубінський, ми маємо сорокагодинний робочий тиждень, аби не допустити його скорочення, ми бачимо зараз вихід на іншу проблему. Подивіться, нормативний документ, закон про оплату праці протирічить кодексу закону про працю, кодекс законів про працю 71-72-роки давно вступив в протиріччя з нинішніми реаліями.

Тому я користуючись нагодою, тим що я на трибуні, я запрошую народних депутатів України, які приймали участь в обговоренні Трудового кодексу, будь ласка, ми продовжили в два рази протокольно період подання зауважень, вносьте ці, будь ласка, зауваження з тим, щоб ми потім не мали прецедентів тут. Тому що такі нормативи як погодинна оплата праці, безумовно, державою повинен бути гарантований. Ми цим законопроектом не можемо допустити погіршення соціального становища найманих працівників, тому і пропонує комітет, і автор законопроекту один і другий, який буде доповідати, прийняти цей законопроект в першому читанні. Взагалі, я думав, було б непогано, якби ми заслухали два законопроекти, а потім їх обговорили. Тому що, підкреслюю ще раз, це законопроекти не альтеративні. Систему запровадження погодинної оплати праці безумовно потрібно підтримати, хоча б в першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Петро Симоненко з місця.

11:58:46

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, фракція комуністів проголосує за цей законопроект в першому читанні, але ми переконані, що цей законопроект, як і багато інших, в тому числі які тут також запропоновані, вони не вирішують по суті ту проблему, яке поставило життя перед нами з вами.

Що треба для того, щоб людина мала роботу і чесно отримувала заробітну плату за те, що вона вклала свій труд. По-перше, держава повинна гарантувати цю роботу. Не так, як сьогодні у Конституції, що вигідно, до речі, олігархам українськім, записано: „Людина має право на роботу”. Ну і май право, тебе ніхто не візьме, але буде примушувати працювати по п'ятнадцять годин, використовуючи дитячу працю та багато чого іншого і не сплачуючи справедливо заробітну плату, знущаючись над людьми.

Тому треба починати з головного Закону держави, де записати: „Держава гарантує забезпечення людини робочим місцем”.

По друге. Мова йде у цих проектах законів, тут треба, щоб робочі знали, що це тільки, так скажемо, красиві слова наче б то про рівень заробітної плати. Тут мова йде, в цих законах, не про рівень заробітної плати, а йде мова про те, що ті ж самі представники потужного капіталу можуть і не виконувати Закон України, що сорокагодинний у нас робочий тиждень. Вони можуть за п’ять хвилин вам заплатити, а потім, так скажемо, не відповідати перед державою за забезпечення і гарантування роботою у нас в Україні.

Тому тут мова йде про те, щоб тільки слово добавити. Не тільки, так скажемо, повний робочий день, а ще і погодинна оплата може бути. Тому головні питання – це боротьба з тіньовою економікою. Ми також сьогодні, комуністи, пропонуємо змінити підхід у цьому проекті законів, треба записати, що рівень заробітної плати формується від собівартості продукції, у якій від 30 до 60 процентів і повинна складати заробітна плата. Це і буде тоді реальний крок до покращення умов …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир В’язівський.

Продовжую засідання до моменту завершення розгляду питання.

12:01:00

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

„Наша Україна – Народна Самооборона”, Володимир В’язівський.

З приводу даного законопроекту. На жаль, на жаль, приймаючи цей законопроект ми не вирішуємо питання погодинної оплати праці, а тому так стримано висловили свою позицію щодо прийняття даного законопроекту профспілки. Бо на правду, приймаючи цю норму, узаконюючи цю норму, ми відкриваємо „шлюз” для того, щоб у багатьох випадках несовісні підприємці, роботодавці, змогли використовувати цю норму. Але ми не ставимо питання, а яким же чином буде захищена саме людина праці, бо на правду, коли підприємець укладе угоду з найманою людиною і передбачить сім годин, дванадцять годин на тиждень працювати з тою людиною, а скільки буде сплачено у пенсійний фонд і яку пенсію отримає ця людина, а скільки буде сплачено в інші соціальні фонди і чи зможуть вони покрити тоді видатки на забезпечення захисту людини праці у критичних моментах. Тому я б не спішив з прийняттям просто цього закону, а враховуючи те, що ми прийняли у першому читанні дуже поважний документ – Кодекс законів про працю, саме сконцентрувати увагу на Кодексі законів про працю, де можна було б в комплексі врегулювати питання в тім числі, щодо погодинної оплати праці і таким чином в комплексі захистити людину праці. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги.

Олег Зарубінський, дайте хвилину.

12:02:36

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

шановні колеги, я перш за все хочу подякувати за таке толерантне обговорення. Дійсно, питання не політичне. Питання, яке стосується простих людей, десятків мільйонів простих людей. Єдине, хотів би зауважити, що закон не передбачає ліквідації помісячної оплати, зрозумійте правильно. І за допомогою цьому законопроекту не зможе невдячний скажімо так, не чесний роботодавець дати сім годин, десять годин і так далі, залишається все, що є. Ми просто робимо крок на шляху до формування формули дійсно, справедливої заробітної плати. Я дуже прошу проголосувати в першому дійсно читанні за цей законопроект.

Арсеній Петрович, я прошу, щоб результати голосування були надруковані в газеті „Голос України” не для того, щоб когось шантажувати, а просто щоб люди розуміли, що є речі, які не потребують скандалів, які не потребують торгів у сесійній залі, які потребують просто здорового глузду і повагу до виборців. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, увага, шановні народні депутати, я прошу, щоб ви вчиталися в законопроект, який пропонується колегою Зарубінським. По-перше, тут немає виключення місячної оплати, а є або, або. Тобто є уже механізм і помісячна, і погодинна, це пункт перший.

Пункт другий, значна частина цивілізованого світу користується так званою погодинною оплатою праці. Тому зробити перший крок і прийняти законопроект за основу – логічно.

Пункт третій. За будь-яких обставин до цього законопроекту все рівно прийдеться приймати цілу низку додаткових актів.

І четверте. Якщо ми за нього проголосуємо, ми ж маємо першу редакцію Кодексу законів про працю в першому читанні, вибачте, Кодекс законів про, Трудовий кодекс, це на заміну Кодексу законів про працю Трудовий кодекс. Тому, навіть в процесі доопрацювання вашого законопроекту до другого читання або вашого до другого читання ми зможемо об’єднати норми, логічно? Так, що це буде хороший перший крок сигнальний стосовно того, що йдемо на зустріч по погодинній оплаті.

Колеги, я ставлю на голосування про прийняття за основу законопроекту 1156 про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно погодинної оплати праці. Прошу голосувати.

12:05:12

За-196

Ну, колеги, не встигли? Ну давайте по, я ставлю питання про повернення до голосування, колеги, тишина, про повернення до голосування про прийняття законопроекту в першому читанні.

12:05:41

За-225

Колеги, ну це ж перше читання. Ну, все я вже не можу ще раз ставити. Що сталось?

Колега Сулковський, включіть мікрофон.

Покажіть по фракціям. Подивились, Петро Миколайович?

Сулковського мікрофон включіть, будь ласка.

12:06:14

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Ну, по-перше, я хочу сказати, Арсенію Петровичу, що колегу я дуже поважаю і не можна так можна сказати, цинічно тиснути, давити, що от через пресу напечатати голосування і так далі. Я прекрасно знаю, що ця політична сила у виборчій кампанії не було що обіцяти народу, то будь-що популістськими галами хотіли щось зробити. І якщо чесно розібратися, то цей закон практично абсолютно не вирішує і не полегшує життя українського народу. І не треба вішати лапшу тут на вуха і треба кінчати цій політичній силі от тут вот просто, цинічно, так нахабно обманювати народ України.

І тому я вважаю, що це просто ганьба от так просто брехати і говорити неправду. І треба закон розглядати пана Коновалюка, за той закон, я переконаний, що проголосують народні депутати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, з метою унормування роботи на предмет погодинної оплати праці не буде заперечень, якщо ми дамо протокольне доручення комітету, колезі Харі, врахувати пропозиції колеги Зарубінського при поданні на друге читання законопроекту Трудовий кодекс і таким чином унормувати відповідні питання.

Оголошую перерву.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми продовжуємо ранкове пленарне засідання Верховної Ради України. Переходимо до питання про складення присяги членами Вищої ради юстиції.

Сергій Васильович Ківалов. Наступним буде закон. Нестор Іванович, ну сядьте, будь ласка, я вас прошу! Ну сядьте, колеги! Сядьте спокійно. Олександр Сергійович, ну, не робіть з парламенту…

12:35:40

КІВАЛОВ С.В.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, присутні! Сьогодні на засіданні Комітету з питань правосуддя були розглянуті матеріали щодо складення присяги Бойком Андрієм Михайловичем, якого було призначено Всеукраїнським з’їздом представників вищих навчальних закладів та наукових установ 21 грудня 2005 року; Волковим Олександром Федоровичем, якого було призначено Восьмим з’їздом України 7 грудня 2007 року, та Самсіним Ігорем Леоновичем, якого було призначено Указом Президента України номер 506 від 3 червня 2008 року.

Разом з тим, комітет вирішив майно одностайно, я хочу підкреслити, визнати за неможливе без порушення вимог частини другої статті 6 Конституції України, статті 17 Закону України „Про Вищу раду юстиції”, частини п’ятої статті 212 Тимчасового регламенту Верховної Ради України ініціювати питання про дату, час, процедуру складання присяги членами Вищої ради юстиції. Підставою для прийняття комітетом такого рішення були вимоги закону, що ще раз підкреслює: виключно вимоги закону, жодних політичних або будь-яких інших мотивів, про які учора згадувалося в цьому залі, не існує.

Щодо Бойка, Волкова. У даному випадку було порушено термін, встановлений статтею 17 Закону України „Про Вищу раду юстиції”, статтею 212 Тимчасового регламенту Верховної Ради України та на протязі якого зазначені кандидати мали скласти присягу. Окрім того, на засіданні комітеті з’ясувалося, що відносно усіх трьох кандидатів є незавершені судові процеси. Приведення до присяги новопризначених членів Вищої ради юстиції можливе лише у випадку припинення повноважень попередніми членами та законних підстав.

Прошу вас, шановні колеги – народні депутати, підтримати рішення комітету і прислухатися до нашого рішення. Дякую вам.

ІЗ ЗАЛУ. Яке рішення?..

КІВАЛОВ С.В. Рішення: не допускати до присяги всіх трьох членів Вищої ради юстиції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто хотів би? Василь Васильович Онопенко. Я прошу включити мікрофон. Василь Васильович, можливо на трибуну? Було б достойно. Я зараз дам слово…

ОНОПЕНКО В.В.

Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати, в тому числі ті, хто стоять перед трибуною тут, я хочу зупинитися на законних підставах розгляду цього питання, абсолютно не політизуючи, як ви сьогодні вирішите, так і буде. Але тут тільки що прозвучало, що народні депутати…, що кандидати до Вищої ради юстиції не склали присяги, давайте прочитаємо уважно статтю 17 Закону „Про вищу раду юстиції”.

Член Вищої ради юстиції перед вступом на посаду, але не пізніше двох місяців з дня призначення, складає, дійсно, присягу такого-то тексту. Дальше, відмова скласти присягу має наслідком втрату членства у Вищій раді юстиції.

Про що йде мова? Про те, що два місяці дається кандидату до Вищої ради юстиції подумати, готовий він скласти присягу, чи не готовий. Всі кандидати до Вищої ради юстиції не відмовилися скласти присягу у двомісячний термін. Які питання?

Наступне, якщо навіть стати на ту точку зору, вона абсолютно незаконна і необґрунтована, то де вина майбутніх членів Вищої ради юстиції, що вони не склали присягу? З’їзд суддів, якщо мову вести про суддів, відбувся 7 грудня 2007 року. 12 грудня ми до Верховної Ради направили виписку з протоколу рішення з’їзду про обрання членом Вищої ради юстиції там Волкова і таке інше. В грудні місяці! То по чиїй вині, скажіть, будь ласка, матеріали до цього часу не розглянуті на Верховній Раді?

Я хочу зачитати статтю 212 у контексті, щоб ви зрозуміли, як я її розумію. Це Регламенту чинного. Будь ласка.

Комітет Сергія Васильовича Ківалова, правосуддя, який він очолює… Верховної Ради, да… до відання якого належить таке питання, подає до Верховної Ради пропозиції про дату, час та процедуру складання присяги відповідною особою. Таким чином, оце рішення, яке тільки що зачитав голова комітету від імені комітету, воно не відповідає вимогам статті 212-ї. Час, дата і процедура.

Наступне, робиться це протягом тижня з дня надходження до цього комітету матеріалів стосовно призначеної особи. Протягом тижня! 12 грудня минулого року Верховний суд направив матеріали, 19 грудня комітет повинен був прийняти рішення. Які питання до суду і з’їзду суддів і до Верховного Суду?

Наступне, у разі неприйняття комітетом у зазначений термін відповідного рішення або нерозгляду поданих до комітету відповідних матеріалів, питання про складання присяги особами, зазначеними в частині першій, включається до порядку денного сесії Верховної Ради не пізніше двох тижнів після їх надходження до Верховної Ради. Ну, які претензії, люди добрі? Тиждень і два тижні. Ну, тут же мудрі люди сидять!

Якщо не політизувати питання, то які до суддів проблеми?

Тому я, знаєте, приймайте яке завгодно рішення. Я тут сидів не один день, не один рік. Мені просто прикро, що ми все політизуємо. І коли ви пред’являєте претензії до судової влади, то почніть, будь ласка, самі з себе. Вибачайте за це. З самих себе. Дайте можливість навести порядок у судовій системі через Вищу раду юстиції. Там не повинно через закон, через Вищу раду юстиції. Якщо ми будемо тільки керуватися емоціями, тисками, впливами, порядку не буде ніколи. Ні в цій залі, не за межами зали, ні в судовій системі. Вибачте за різке слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Василю Васильовичу.

Колеги, голова Вищої ради юстиції Ізовітова позицію Вищої ради з цього приводу, будь ласка.

Лідія Павлівна, будь ласка. При вашому вигляді вся Партія регіонів стоїть, бачите?

ІЗОВІТОВА Л.П. Доброго дня, шановні народні депутати! Доброго дня, Арсенію Петровичу! Я хочу висловити позицію Вищої ради юстиції.

Члени Вищої ради юстиції відповідно до статті другої Закону „Про Вищу раду юстиції” призначаються і перед вступом на посаду складають присягу. Термін їх перебування на посаді становить 6 років. Достроково можна припинити їх повноваження у випадках, визначених статтею 18. І припиняє повноваження сама Вища ради юстиції своїм рішенням або ж орган, який призначив на посаду, за порушення присяги. Але ви всі розумієте, порушення присяги це треба довести, перевірити і сказати, що це порушення присяги.

Достроково були припинені повноваження двох членів Вищої ради юстиції. За порушення присяги з’їздом суддів стосовно Палій і указом Президента України стосовно Задорожнього. Вони оскаржили і указ Президента, і рішення з’їзду до суду. Судовий процес триває. Правова перспек…, судова перспектива ще не втрачена. І тому привести до присяги новообраних членів Вищої ради юстиції можливо лише тоді, коли будуть вирішені судові спори.

Сьогодні стаття 17 Закону „Про Вищу раду юстиції” каже, що перед вступом на посаду складається присяга, але не пізніше, не на протязі, а не пізніше двох місяців з дня призначення. Андрій Михайлович Бойко призначений з’їздом науковців. До речі, підстави скликання цього з’їзду суд визнав незаконними, був призначений у 2005 році. Сьогодні – 2008, тобто це було три роки назад, не два місяці, а три роки. І сьогодні йде мова про приведення його до присяги.

Більш того, він оскаржує в судовому порядку, і є три судові справи за його позовами, які не закінчені своїм впровадженням.

Я хочу сказати, що у вищому адміністративному суді знаходиться касаційна скарга Вищої ради юстиції і Палій Валентини Михайлівні стосовно закриття впровадження по справі про обрання Волкова Олександра Федоровича, тому що здійснене апеляційне впровадження по підставам, які не оскаржуються взагалі в апеляційному порядку. І розумієте, що розгляд ще не призначений і справа ще не розглянута. І тому…

Крім того, Олександр Задорожний, який оскаржив Указ Президента рік назад, ну майже, 11 липня. З 11 липня не було жодного судового засідання по суті. Оце права людини, які захищені, це права члена Вищої ради юстиції, що ми будемо говорити про звичайних, пересічних громадян. Рік не розглядається справа і жодного судового засідання по суті.

Тому сьогодні прошу до вирішення цих питань в судовому порядку не розглядати питання про приведення до присяги членів Вищої ради юстиції, тому що якщо для колишніх членів Вищої ради юстиції будуть позитивні рішення, то стаття 18 закону не передбачає, як же позбавити повноважень тих членів Вищої ради юстиції, які сьогодні можуть присягнути.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Лідія Павлівна. Дякую.

Сулковський і Кармазін. Сулковський і Кармазін, Бондик і завершуємо, і Ляшко по одній хвилині.

12:47:49

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Арсеній Петровичу, шановні народні депутати, дуже приємно, що сьогодні пані Ізовітова, Голова Вищої ради юстиції прибула і так нас переконує, що таким чином ми судову гілку влади і Вищу раду юстиції ніби-то в якійсь мірі ганьбимо і тому подібне, розглядаються скарги окремих кандидатів на суддів членів Вищої ради юстиції і так далі. З нагоди я хотів би задати запитання, яку дуже рідко ми бачимо в парламенті пані Ізовітову.

Скажіть, будь ласка, з нагоди сьогоднішнього вашого прибуття в парламент, чому півтора року тому народний суддя Рівненського міського суду Тимощук був не проголосований на суддю в парламенті, раз, через рік був не проголосований другий? Ви до сьогоднішнього дня не звільнили. Пан Онопенко вам подав подання про звільнення, але ви до сьогоднішнього дня ганьбите.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які всі стали знатоки Регламенту. Будь ласка, ще раз по піднятим рукам, колега. Юрій Анатолійович Кармазін. Колеги, це вже забагато, я зараз тоді всіх запишу, дам п’ять хвилин і завершиться на цьому. Значить так, тоді поступаємо по закону, записуємось 5 хвилин.

Будь ласка, Юрій Анатолійович.

12:49:37

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, я на засідання комітету з питань правосуддя мав особливу думку, я хочу вам її довести. Ви всі стали зараз свідками того, що судова система сама себе контролює, сама робить помилки, сама потім в них розписується. Так от вийти з цього замкнутого кола, можна тільки помінявши законодавство, це залежить від нас з вами.

Щодо конкретної ситуації, ви бачите, з чиєї вини не допущено і допущено в двохмісячний термін приведення до присяги? Очевидно, не з вини тих людей, хто мав присягати.

Друге питання. Чомусь вважають, що якісь стільці є приватизовані назавжди. Вчора Президент видав указ про… Враховуючи, що Самсіним у двохмісячний строк з дня призначення не складено присягу, постановляє визнати указ від 4 лютого не чинним, що втратив чинність. І тут же Президент видав новий указ, яким призначив Самсіна Ігоря Леонідовича, суддю Верховного суду України, членом Вищої ради юстиції. Ніяких підстав не допускати сьогодні Самсіна немає.

Тому моїй в особливій думці я висловив позицію, що його мали допустити сьогодні до прийняття присяги і при цьому ті …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

12:50:54

КАРМАЗІН Ю.А. Я прошу дати закінчити мені.

Шановні народні депутати! Особливо я хотів би вашу звернути увагу на те, що …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Десять секунд і я виключаю мікрофон.

КАРМАЗІН Ю.А. Я хотів би вашу звернути увагу на те, що до комітету звернулася зі скаргою суддя Вищого суду Палій щодо незаконності обрання З’їздом суддів одного із членів Вищої ради юстиції. Тому ми просили б, покажіть протокол. Люба людина може попросити протокол. А виявляється протоколу не можна подивитися. Тому стає питання про те, чи є у нас сьогодні „боги” на землі. Очевидно, вони є і сидять вони там…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Анатолійович. Михайло Косів.

Писаренку Валерію включіть мікрофон.

12:51:42

ПИСАРЕНКО В.В.

Арсеній Петрович, по-перше, хочу ще раз повідомити, що комітет майже одноголосно ухвалив таке рішення, щоб сьогодні не перетворювати Вищу раду юстиції на політичний орган, ми це вже зробили з Конституційним Судом, і ми не можемо втрачати в цілому орган, який у нас визначений як фактично контрольний орган, в тому числі, в системі правосуддя.

Крім того, хочу вам повідомити, що, на жаль, сьогодні дуже здивували на комітеті, що кожен з тих, хто зараз номінуються на цю посаду, ще по десятку робить рішень суду по всій країні, що фактично, я не знаю, яким чином назвати, щоб не робити тут політику з цього питання. Ви знаєте, якщо ми за ці посади боремося, а не номінуємося, давайте тоді цілі визначати і коли виходить сюди найвище керівництво всієї судової системи, нехай говорять тоді відкритим текстом, навіщо їм через ті самі судові підроблені документи заходити на ці посади. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Мірошниченко з трибуни.

12:52:55

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Шановні колеги, я хотів би звернутися до вас як до народних депутатів, а не представників окремих політичних сил, адже ситуація дуже і дуже серйозна і вона має безперечно дві складові. Одна складова – правова, і ми зараз почули аргументи, які аналізують правову ситуацію. З одного боку, норма, яка передбачає порядок призначення на посаду представників або членів Вищої ради юстиції передбачає певну процедуру і в цій процедурі сказано чітко, що не пізніше як протягом двох місяців має відбутися таке призначення. Я не аналізую моральний бік цього питання, я звичайно висловлюю повагу тим людям, які сьогодні мали би цю присягу прийняти, але разом з тим, всі юристи знають, що підставою для скасування будь-якого рішення може бути або матеріальна норма, тобто по суті щось не правильно прийнято, або процесуальна норма. І в даному випадку, порушений процес, процедура...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте десять секунд.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Закінчу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, давайте, Юрій Романович, говоріть, я дав закінчити.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. І ми не можемо зробити це просто з точки зору закону, тому що це буде сумнівна легітимність цих членів Вищої ради юстиції.

І з точки зору політичної, шановні колеги. Якщо ми зараз приймемо присягу членів Вищої ради юстиції, а ті члени, які в судах доводять те, що вони незаконно позбавлені своєї посади, ми станемо перед політичною відповідальністю за те, що у нас буде перевищена кількість членів Вищої ради юстиції. І це буде ганьба всій Верховній Раді. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, час на обговорення завершився. Значить, дозвольте прокоментувати. Перша – це юридична сторона даного рішення.

Відповідно до статті 212 Тимчасового регламенту Верховної Ради України комітет Верховної Ради України не ділений правом давати правові оцінки на предмет правильності чи неправильності обрання чи призначення тієї чи іншої особи, яка складає присягу перед Верховною Радою України. Якщо би не було рішень Верховного суду України і прийняття ухвал про розгляд відповідних подань в касаційному порядку, то правових підстав не було би.

Тому, перше, я хотів би зазначити, що зараз ці судді не будуть приведені до присяги не з-за того, члени Вищої ради юстиції, не з-за того, що піднялася шановна Партія регіонів, не з-за цього, можна було його сюда запросити чи наверх і вже була би приведена до присяги. А виключно з однієї мотивації, юридична мотивація, наявність рішень судів. Це перший пункт.

Другий пункт – політичний. Зрозуміло, що йде боротьба за розподіл політичного впливу в Вищій раді юстиції. Ну давайте називати речі своїми іменами, чи не так? Не так! Ну, звичайно. Це можна не так розказувати комусь іншому. Йде фактично політизація будь-якого органу і намагаються втягнути, в тому числі і Вищу раду юстиції, одна і інша сторона своїх людей для того, щоб вирішувати власні питання. Але ми переходимо тільки в юридичну площину. Я звертаюся до народних депутатів України з проханням зібрати 50 підписів і звернутися до Конституційного Суду України з офіційним зверненням на предмет тлумачення статті 17 Закону України „Про Вищу раду юстиції” (щодо привітності двохмісячного терміну приведення до присяги). Це єдиний законний і правильний шлях, щоб зняти будь-які запитання. Тишина, колеги, рішення судів не мають права тлумачити статтю 17 Закону України „Про Вищу раду юстиції”, якщо б було написано в рішенні судів зобов’язати Верховну Раду привести до присяги таких-то суддей, немає питань. Не потрібно, не потрібно, довільне тлумачення.

І останнє. Я звертаюсь до комітету і до Верховного суду, Василь Васильович. Вони показали ухвалу Верховного суду про прийняття до провадження касаційної скарги на рішення окремих судів. Зараз це лежить виключно у вашій компетенції. Чим швидше ви розглянете ці питання, відповідно для Регламенту у тому випадку, якщо комітет протягом тижня не вносить мені подання, за два тижні я маю право самостійно у будь-який момент поставити питання про приведення до присяги суддів.

Тому після рішень судів я прошу оприлюднити відповідні рішення, і судді, вибачте, члени Вищої ради юстиції будуть приведені до присяги. Після цього я прошу звернутися до Конституційного суду на предмет офіційного тлумачення норм статті 17 Закону України про Вищу раду юстиції.

Сідайте, дорогі друзі, сідайте, все добре. Поїхали далі, шановні колеги.

Шановні народні депутати. Катерина Тимофіївна, ви вже є? Ви не будете заперечувати, якщо ми ваш законопроект розглянемо по скороченій процедурі? НЕ будете.

Шановні народні депутати, 1172 – законопроект про встановлення мінімальної частки заробітної плати у структурі собівартості продукції, внесений Катериною Тимофіївною. Ставлю на голосування питання про скорочену процедуру розгляду законопроекту.

Колеги, голосуємо.

12:58:57

За-212

Рішення прийнято, за – 212. Прошу, Катерина Тимофіївна.

12:59:12

ВАЩУК К.Т.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, даним законопроектом пропонується законодавчо визначити мінімальну частку заробітної плати у структурі собівартості продукції на рівні не нижчому за 30 відсотків.

На сьогоднішній день, ви всі знаєте, що частка заробітної плати в нашій українській промисловості не перевищує 12 відсотків, в той час, як у розвинутих економічно кранах, європейських країнах частка заробітної плати – 35-40 відсотків. Звідси всі проблеми з робочою силою в Україні. Звідси великий відтік робочої сили за кордон. Молоді люди – активні, хороші спеціалісти – виїжджають працювати за кордон, залишаючи тут сім'ї. Часто сім'ї розпадаються, залишаються без догляду діти і так далі.

І ще гірше. Отака велика різниця в заробітній платі приводить до того, що у нас дуже багато людей, які живуть на рівні, на межі бідності або за межею бідності. Не збільшуються можливості внутрішнього ринку, купівельна спроможність громадян, і це не є стимулом для виробництва і насичення, ширшого насичення внутрішнього ринку вітчизняними товарами.

Тому ви можете сказати, що це – не ринкові механізми, але всі ми пам'ятаємо ще недавні часи, коли в структурі собівартості продукції заробітна плата була не нижче 30 відсотків, а то і вище. Я працювала на виробництві, в аграрному секторі. В нормальному господарстві заробітна плата завжди була на такому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ВАЩУК К.Т. Прийняття даного законопроекту не призведе до збільшення бюджетних витрат, тому що це не бюджетні гроші, а гроші тих, хто мають у приватній власності підприємства, отримують надприбутки, а люди мають мізерні, бідні заробітні плати. І наслідком закону буде підвищення рівня життя наших українських громадян. Дуже прошу підтримати даний законопроект в першому читанні. До другого читання врахуємо всі ваші пропозиції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Станіславович, будь ласка. Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики – Марущенко Володимир Станіславович.

13:02:18

МАРУЩЕНКО В.С.

Шановний Голово, шановні колеги! П’ятого березня 2008 року Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці на своєму засіданні розглянув поданий народним депутатом України Ващук та Зарубінським проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення мінімальної частки заробітної плати у структурі собівартості продукції. Законопроектом передбачається встановити мінімальну частку заробітної плати в структурі собівартості продукції на рівні не нижчому за 30 відсотків.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України пропонує зазначений проект закону відхилити. Міністерство праці та соціальної політики, Міністерство фінансів України, Федерація роботодавців та Конфедерація роботодавців України законопроект не підтримують. Міністерство юстиції України та Федерація профспілок України висловлюють ряд зауважень.

Комітет вважає, що законопроект не має економічного обґрунтування. Відповідно до статті 15 Закону України „Про оплату праці” організація оплати праці здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, трудових договорів. Показник частки витрат на оплату праці в собівартості продукції формується об’єктивно, у процесі виробництва, а спроби збільшити його із застосуванням суб’єктивних, тим більше адміністративних, важелів є неефективними і можуть призвести до непередбачуваних наслідків.

Враховуючи викладене, Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці пропонує законопроект відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Бажання є виступати, колеги? Запишіться, будь ласка. Два – за, два – проти.

Валерій Бондик, Партія регіонів. З місця.

13:04:15

БОНДИК В.А.

Шановні колеги, я думаю, те, що доповідала пані Ващук, дуже слушна пропозиція. І цей законопроект – особисто я не був на голосуванні при голосуванні його скороченої процедури, - але я думаю, що його можна підтримати, бо він вирішує дуже важливі соціально-економічні відносини. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Косів, „Блок Юлії Тимошенко”. З місця.

13:04:37

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, „Блок Юлії Тимошенко”, партія „Реформи і порядок”.

Я виступаю від себе особисто, а не від фракції. І хочу сказати, що сама ідея цього закону є абсолютно прогресивною. Я не маю жодного сумніву, що ми його колись таки приймемо, бо справа в тому, що у вартості виробленої продукції відсоток заробітної плати мусить бути, бо це теж найдорожчий своєрідний товар. І те, що, ну, Асоціація роботодавців заперечує цей закон, то цілком очевидно, адже це, так би мовити, б’є по їхнім інтересам.

Не вважаю також, Катерино Тимофіївна, що, мовляв, неринковий закон, це абсолютно ринковий закон і нічого, так би мовити, тут лівацького у вашій пропозиції немає.

Я, правда, не можу, не можу згадати, бо я також чоловік, який жив активним трудовим життям у тій попередній системі. Коли ж це було, щоб у колгоспній системі в агарному секторі робітники одержували 30 відсотків? По-моєму це, я такого, наприклад, не пам’ятаю. Так само, як не пам’ятаю у промисловому виробництві такого підходу. Було 8 відсотків, то я знаю, 12 – знаю, але щоб 30 – ні. І все ж я би хотів, щоб цей ваш закон, я особисто його, власне, всупереч рішенню фракції, підтримаю. Але мені хотілося б, щоб він все-таки мав дуже чітке фінансове обґрунтування. Тому що, знаєте, це втручається в дуже багато інших аспектів, це втручається, знаєте, і в право, у нормативі правові відрахування до Пенсійного фонду…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський.

13:06:53

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Ідея з приводу збільшення доходів населення не може не бути сприйнята. І, безумовно, люди мають отримувати більшу заробітну плату, більші пенсії. І, безумовно, я не думаю, що хтось знайшовся в цій залі, хто проголосував би проти. Проте, я не вважаю це не тільки неринковим законом, а це взагалі, якийсь незрозумілий закон, оскільки сьогодні нам пропонують виміряти середню температуру по палаті.

Є високоінтелектуальні виробництва, де, безумовно, до 90 відсотків може бути в собівартості заробітна плата, але є такі виробництва, де сировина, енергоносії займають, перепрошую, достатньо велику кількість в структурі собівартості. Якщо ми піднімемо ще, щоб 30 відсотків була заробітна плата, та ця продукція нікому не буде потрібна. Не можна вимірювати середню температуру по палаті. І взагалі, це не ринковий механізм, це – шлях до банкрутства.

Катерина… Пані Катерино, я хотів би сказати, що якщо вернемося до села і якщо візьмемо 30 відсотків від собівартості продукції на заробітну плату, та всі помруть господарства на сьогоднішній день. І через це єдиний механізм, який держава має регулювати, питання збільшення заробітної плати, це підняття мінімальної заробітної плати, введення єдиної тарифної сітки в повному об’ємі. І якраз це є справжнім ринковим регулятором, який дозволяє собі держава і Верховна Рада втручатися по підняттю благополуччя і доходу трудового люду.

Через це не потрібно підміняти поняття з приводу того, що давайте збільшимо в структурі собівартості, а потрібно говорити, щоб ця зарплата реально могла бути збільшена і збільшувалася.

Через це наша фракція не може голосувати за цей законопроект, хоча будемо все робити для того, щоб мінімальна заробітна плата піднімалася, і щоб у цьому році була введена єдина тарифна сітка по…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко.

13:09:04

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні виборці! Про що йдеться? Так, свого часу, у радянські часи і заробітна плата складала до 30 процентів, і ціни контролювалися, регулювалися, і житло безкоштовно віддавали. Крім того, ще й у державному бюджеті 70 процентів – це були загальні фонди споживання. Це я нагадую тим, хто забув, що було.

А по-друге, про що йдеться сьогодні? Фракція Компартії підтримує цей законопроект. Виходимо ми з чого? Яка ситуація в державі: одні сьогодні виробляють продукцію, гнуть спину з ранку до вечора, мерзнуть, під дощем стоять, їдуть за кордон горшки нічні таскають і заробляють. А інші перерозподіляють те, що вони не заробили. Тобто одні жебракують, а інші надприбутки отримують. Ось така ситуація.

Тому ми, Фракція комуністів, виходимо, що треба цим законом зробити справді перерозподіл результатів праці в інтересах тих, хто виробляє всю продукцію. І зменшити прибутки і надприбутки олігархів, які жирують від цих надприбутків. Це, по-друге.

По-третє. Ми з вами, на мій погляд, обов’язково повинні зрозуміти, що тільки тоді буде жити заможно робітник, коли в державі будуть дві пов’язані речі – контроль, тобто збільшення доходів виробника, і контроль за цінами. Якщо цього не буде, то олігархи те, що віддадуть 30 заробітної плати, завтра заберуть збільшенням ціни на хліб, на молоко, на м’яса, як, до речі, роблять і сьогодні.

Тому головна проблема сьогодні в державі – це відтворення робочої сили. Робоча людина, яка йде сьогодні у шахту, на металургійний завод, вона сьогодні не отримує достатнього рівня заробітної плати, щоб відносити, відтворити свою робочу силу. Не вистачає на освіту, на раціон харчування. Ось про що йдеться. А такі пани, як сьогодні тут заявляють, що ось буде щось там і як, вони якраз і обслуговують тих, хто хоче, щоб надприбутки йшли одним, а люди, робітники, як жебракували, так щоб вони і жебракували.

Фракція комуністів категорично буде голосувати за підтримку таких ініціатив, перерозподілу...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення завершилося.

Шановна Катерино Тимофіївно, ви знаєте, з якою повагою ми до вас відносимося. Вибачте, уже треба переходити до процедури голосування.

Справа в тому, що це був би дуже хороший закон, якщо б ми повернулися у класичну державну економіку „Кейнс”, виключно система державного управління, формування собівартості, тоді зрозуміло. Це – перше.

Друге. У нас відбувається ситуація, коли ми, не проголосувавши, на превеликий жаль, за перший законопроект, який вносив Зарубінський про зміну підходів щодо погодинної оплати праці, зараз ідемо на прийняття законопроекту, який привнесе дуже серйозні складності, який нічого не має спільного, на жаль, з ринковими умовами. Це я вам висловлюю свою позицію. Тому мені видається, що ідея ваша зрозуміла. Але засоби і методи реалізації цієї ідеї можуть бути дещо іншими.

Шановні колеги, я ставлю на голосування законопроект номер 1172 про внесення змін до деяких законів України (щодо встановлення мінімальної частки заробітної плати у структурі собівартості) – за основу, про прийняття за основу.

13:12:33

За – 49.

На прохання Петра Миколайовича Симоненка увімкніть, будь ласка, фракції.

І оголошую, що Партія регіонів – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 2, "Наша Україна – Народна Самооборона" – 0, комуністи – 27, "Блок Литвина" – 20, позафракційні – 0. Законопроект вважається відхиленим.

Дайте слово Катерині Тимофіївні. Увімкніть мікрофон, будь ласка.

13:13:01

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, "Блок Литвина".

Шановні громадяни України, шановні виборці, сьогодні ви можете чітко бачити, як розподілений за майновим статусом склад Верховної Ради. Люди, які думають про людей і хочуть перерозподілити прибутки приватних підприємств для людей, які їх створюють, щоб не на мільярди зростали прибутки в окремих власників великих заводів, банків, пароходів і так далі, а все-таки поділилися з простим народом. Цей закон можна було доопрацювати, подумати про відсоток, можна було внести різні економічні розрахунки, але те, що він позитивний і збільшив би і Пенсійний фонд, і бюджет, це правда. І шкода, що він не підтриманий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, значить, я звертаюся до Валерія Ілліча Коновалюка. Велерій Ілліч, ви зараз будете доповідати законопроект також про запровадження мінімальної заробітної платні. Він не був зареєстрований як альтернативний до Олега Зарубінського. Я попрошу поставити його за скороченою процедурою. 1156-1.

Анатолій Сергійович, чим ви не задоволені, скажіть, будь ласка. Тому якщо ми зараз за скороченою процедурою розглянемо 1156-1 ми зразу потім перейдемо. Ви готові на 1148 на свій законопроект за скороченою процедурою, на 1199, не готові. То я вам доповідаю, шановний Анатолій Сергійович, розгляд законопроекту 1199 і інших законопроектів займе рівно дві пленарні години. Дві. Чи не так? Тому я приймаю рішення для того, щоб не розпочати розгляд закону і не завершити потім просто перервою треба розглянути законопроект, який ми встигнемо послухати. Ваш законопроект дві години. Якщо доповідачі по законопроекту 1199, 1240, 1385 і 2009 згодні на скорочену процедуру, тоді я поставлю цей законопроект. Питання є, згода на скорочену процедуру? Немає. Тоді ставлю законопроект 1156-1 за скороченою процедурою, приймаємо рішення по скороченій процедурі.

13:15:47

За-325

Рішення прийнято.

Прошу, Валерій Ілліч.

13:16:01

КОНОВАЛЮК В.І.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Ще в 2006 році Україна ратифікувала Європейську соціальну хартію, де чітко визначено, що всі працівники мають справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень.

Високий рівень бідності населення України залишається вагомою перешкодою для успішного проведення ринкових реформ в нашій державі. Неналежний рівень оплати праці є ключовим моментом в системі соціально-економічних відносин і це пов’язано з тим, що він впливає на всі параметри ринку, через механізми попиту та пропозицій на структуру виробництва і його динаміку, через конкуренцію між працею та капіталом на технологічний рівень виробництва, його ефективність, на якість робочої сили, на зайнятість населення, на динаміку цін та інфляцію.

Шановні колеги! Я хочу звернутись до вас і сказати, що це не є альтернативний законопроект, це є законопроект, який дає Україні новий соціальний стандарт – це є мінімальна погодинна заробітна плата.

Нинішній етап реформування оплати праці передбачає наближення до світових соціальних стандартів. Останні півроку наша країна перебуває в економічній нестабільності. І бюджетно-фінансова політика сьогодення – це гра з інфляцією, що знецінює зарплати та трудові заощадження громадян.

Конвенція Міжнародної організації праці № 131, яка ратифікована Верховною Радою України, пропонує встановити та регулювати саме мінімальні ставки заробітної плати.

У практиці зарубіжних країн, я хочу привернути вашу увагу, аналогічні норми регламентуються встановленням мінімальної погодинної заробітної плати: Сполучені Штати - 5,5 доларів, Канада - 6 доларів, Велика Британія -4 фунти стерлінги, Франції - майже 6,5 євро тощо.

Тому назріла нагальна потреба упорядкувати цей процес, зокрема ввести в законодавче поле таке поняття як погодинна мінімальна заробітна плата та передбачити певні гарантії для працівників, які працюють за погодинною системою оплати праці. Зростання рівня соціальних гарантій залишається важливою умовою підвищення рівня життя людей…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

КОНОВАЛЮК В.І. Орієнтація України, як на європейську інтеграцію, потребує досягнення європейського рівня соціальних стандартів.

І на завершення, шановні колеги, в п’ятницю Верховна Рада пройде парламентські слухання на тему про хід виконання європейської і соціальної хартії. Якщо ми схвалимо цей закон, це приймемо рішення, то це буде вагомим кроком Верховної Ради з точки зору забезпечення цих умов, які фактично Україна, як держава, ратифікувала. Ще раз наголошую, це новий мінімальний соціальний стандарт. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики Марущенко Володимир Станіславович.

13:18:57

МАРУЩЕНКО В.С.

Шановний Голово, шановні колеги, 20 лютого 2008 року Комітет Верховної Ради з соціальної політики та праці розглянув на своєму засіданні поданий народним депутатом… Коновалюком проект закону про внесення змін та доповнень до деяких законів України (щодо запровадження мінімальної погодинної заробітної плати).

Законопроектом передбачається внесення змін до Закону України про оплату праці і Кодексу законів України про працю та створення правових передумов для запровадження погодинної мінімальної заробітної плати. На думку автора прийняття зазначеного законопроекту дасть можливість усунення правової прогалини, яка дозволяє уникати від сплати мінімальної заробітної плати шляхом запровадження неповного робочого часу.

Комітет підтримує ідею запровадження мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі, це зазначає, що законопроект має суттєві недоліки.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради вважає, що законопроект може бути взятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

Міністерство праці та соціальної політики і федерація роботодавців України вважають, що законопроект потребує додаткового доопрацювання, Міністерство юстиції України підтримує законодавчу ініціативу, Міністерство фінансів та економіки України, федерація профспілок України проект Закону не підтримують. Конфедерація роботодавців України підтримує законодавчу ініціативу, але пропонує попередньо розробити і затвердити методику визначення мінімальної погодинної заробітної плати.

Зважаючи на необхідність врегулювання питання встановлення мінімальної погодинної оплати праці, комітет просить підтримати зазначений проект Закону і прийняти його в першому читанні за основу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося: два – за, два – проти.

Василь Хара.

13:21:09

ХАРА В.Г.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые коллеги! Сегодня второй законопроект, который мы рассматриваем, связанный с почасовой оплатой и я очень сожалею, что мы первый не поддержали. Мы все-таки строим, как бы рыночную экономику и хотим, или не хотим, законодательством должна определяться мера почасовой оплаты.

Хотя есть и такое предостережение, что если мы неправильно завершим нормальные данные законопроекты, то в принципе почасовую оплату тогда можно… на тех, кто работает по договору, на полный восьмичасовой рабочий день. Но мы должны подумать и о тех, кто сегодня работают в среднем и малом бизнесе и фактически никак не защищен от работодателя, который нанимает на час, на два, на три, ежедневно там, или еженедельно. Мы должны дать минимальную почасовую ставку, чтобы у человека была гарантированная минимальная заработная плата.

Относительно данного законопроекта наш комитет рассмотрел его и рекомендует его в первом чтении. Ко второму чтению его можно доработать и он будет нормально работать. И я хочу сказать, это первый камешек в фундамент формирования как такового понятия и механизма почасовой оплаты у нас в государстве. И я предлагаю поддержать данный законопроект. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна з місця.

13:22:34

ЛЯПІНА К.М.

Ксенія Ляпіна, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Хочу підкреслити, що ми абсолютно підтримуємо загальну ідею впровадження погодинної мінімальної зарплати як сучасного інструменту, який працює в розвинених країнах. Однак, хочу звернути увагу, саме тому ми зараз вважаємо недоцільним підтримувати цей закон, що переконані, враховувати це треба в комплексі, в комплексі в Трудовому кодексі України.

Що може вийти, якщо ми трошки поперед батька в пекло поліземо. А може вийти прекрасний спосіб для маніпуляцій якраз оцім самим працівником. Приховування заробітної плати через приховування кількості трудового часу, який зайнятий працівник. Це буде абсолютно легальний спосіб піти від податків і так далі. Тобто ми фактично не врегулювавши комплекс отримаємо загрози для того самого працівника, якого хочемо захистити. До речі, хочу звернути увагу на те, що позиція профспілок також дуже неоднозначна в цьому питанні. Вони не підтримують поки що прийняття закону про мінімальну погодинну заробітну плату, бо якраз передбачають ці загрози.

Тому я переконана, ми обов’язково прийдемо до погодинної мінімальної зарплати, але прийдемо до неї виважено і вона буде відповідати сучасному рівню мінімальних зарплат, а не буде сміхотворною, це не буде півдолара за годину як зараз це може вийти. Ми будемо виглядати перед світовою спільнотою м’яко кажучи, несерйозно, якщо встановимо подібну мінімальну погодинну зарплату.

Тому прохання до авторів, не поспішати, а врахувати це в комплексі в Трудовому кодексі України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Чи є фракції, які хочуть прийняти участь в обговоренні, які не записувались на обговорення законопроекту? Немає.

Шановні народні депутати, ми в другий раз зараз спробуємо проголосувати за провадження мінімальної погодинної заробітної платні. Цей законопроект є більш ґрунтовний і він фактично виписує цілу низку норм, які вже визначають механізм визначення цієї мінімальної заробітної платні і базові підходи до її обрахування.

Я не можу не погодитися з тим, що логічно за будь-яких обставин передбачити це в Трудовому кодексі, абсолютно це правильно, тому що ми тоді створюємо цілу низку правових норм, які не інкорпоровані в один закон і таким чином відсутність цілісної системи правової в частині оплати праці призводить тільки до одного до відсутності взагалі як такої нормальної системи оплати праці. Але, якщо зараз не починати процес зміни підходів до оплати праці, то не вирішиться основна проблема, яка сьогодні існує в Україні - це трудова і професійна міграція. Ні чим іншим, окрім рубля, українців не залишиш і не затягнеш назад в сьогоднішню українську економіку. Це не та Україна, яка була 10 років тому, коли заробітні платні були по 50 доларів, сьогодні інші доходи і повинні бути інші підходи до ключового, це трудовий і розумовий потенціал, який повинен відповідним чином оплачуватися. Я це говорю тільки для одного, для того, щоб, можливо, переконати фракції, які не хочуть голосувати за цей законопроект прийняти рішення і проголосувати його за основу, а там вже в процесі доопрацювання в комітеті розберетеся чи будете ви його в друге читання виносити чи не будете, які механізми у вас будуть запропоновані. Тому було би логічно його підтримати за основу.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу законопроекту номер 1156 про внесення змін та доповнень до деяких законів України. Прошу голосувати.

13:26:58

За-194

За – 194, а жаль.

Прошу показати по фракціям.

Законопроект вважається відхиленим та знятий з розгляду Верховної Ради України. Пропоную поступити з ним так само, як ми поступили з законопроектом Олега Зарубінського – комітету Верховної Ради України Василя Хари врахувати дані пропозиції при підготовці законопроекту до другого читання по Трудовому кодексу.

Колеги, зараз у нас відповідно до рішення Верховної Ради України, яке було прийнято на минулому пленарному тижні, завершення розгляду питання про валютно-курсову політику та стан макроекономічної дисципліни. Я хотів би підкреслити, що мова була про два блоки питань. Перший блок питань – це валютно-курсова політика відповідно до Конституції, за яку відповідає виключно Національний банк України як незалежний орган. Більш широка дефініція – це макроекономічна ситуація і макроекономічна дисципліна, у тому числі і бюджетна. Це питання уряду України, а саме міністра фінансів Пинзеника Віктора Михайловича і міністра економіки України Богдана Данилишина.

Пропонується такий формат: 5 хвилин – інформація, 10 хвилин – запитання до одного і до іншого міністра і завершуємо.

Віктор Михайлович, ви просите 10 хвилин? Для вас – будь-що. Будь ласка, Віктор Михайлович.

Слово має міністр фінансів України Віктор Пинзеник.

ПИНЗЕНИК В.М.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, питання обмінного курсу національної валюти – це не питання компетенції уряду, а питання компетенції Національного банку України. У всьому світі уряди і Національні банки відділені один від одного, бо чим менше втручань у діяльність цього інституту, тим більші можливості Національного банку по утриманню стабільності національної валюти. Тому у всьому світі шанують незалежність центральних банків, бережуть її. Треба їх шанувати і у нас.

Хочу висловити позицію економіста на ті процеси, які відбуваються з обмінним курсом і показати вам деякі матеріали. Дуже шкода, що у нас тільки зараз помітили, що долар в Україні знецінюється, падає. А насправді таке знецінення відбувається вже багато років підряд. За останні вісім років долар в Україні знецінився в 2,5 рази, подивіться, будь ласка, на малюнок. І відбувалося це щороку. З кожних ста доларів, що були колись на перше січня 2000 року, залишилось тільки 43. Тільки минулого року долар знецінився на 14 відсотків. Механізм цього знецінення наступний.

Яка користь з того, що номінальний курс долара минулого року практично залишався незмінним на рівні близько п'яти гривень? Продавши через рік сто доларів за ті ж 500 гривень, за них можна купити стільки, скільки за рік назад за 86 доларів. 14 доларів реально зникло. Причина такого зникнення – інфляція.

Може виникнути питання: а який зв'язок обмінного курсу та інфляції? Нагадаю всім відому істину: рівень інфляції визначається співвідношенням попиту і пропозиції, кількості грошей і товарної маси. В останні роки на ринку України є постійний надлишок пропозиції доларів над попитом на них. Для того щоб утримати ціну долара, надлишок доларів має хтось купувати. Це робив Національний банку України. Але треба завжди пам'ятати, що Національний банк може купити долари одним способом: за рахунок емісії – друкування нових грошей.

Тільки минулого року Національний банк купив надлишок доларів на майже 7,6 млрд. доларів. Взамін випущено в обіг майже 40 млрд. гривень, тобто збільшено на цю суму попит в економіці. Як ви вже бачили на цьому малюнку, це не врятувало долар від реального знецінення. Водночас внаслідок інфляції знецінюється і національна валюта.

Часто доводиться чути, що Центральний банк повинен тримати одночасно і обмінний курс, і інфляції. Як економіст хочу зазначити, виконати одночасно обидві задачі неможливо, бо вони несумісні і суперечать одна одній. Для забезпечення рівня інфляції, наприклад, в 10 відсотків на рік Національний банк може зробити обмежений обсяг емісій. А для утримання курсу банк повинен робити необмежено емісію, під весь надлишок доларів. Але тоді неможливо втримати інфляцію, бо не Національний банк України, а наплив його величності долара, керує монетарною політикою в Україні та інфляцією.

Така курсова політика заохочує притік спекулятивного капіталу з Заходу. Висока інфляція має наслідком високі кредитні ставки. В середньому вони складали 17 відсотків минулого місяця. При незмінному курсі із-за кордону пливуть долари, що дають їх власникам доходність у 17 відсотків. 100 мільйонів доларів перетворили у 500 мільйонів гривень, 500 мільйонів гривень видали у вигляді кредиту, отримали 17 відсотків доходності і перетворили у валюту доходність 17 відсотків. Це в три рази більше, ніж доходність на Заході. Це провокує притік спекулятивного капіталу, але спекулятивний капітал має одну особливість, бо це не прямі виробничі інвестиції. Спекулятивний капітал легко заходить і легко виходить з країни. Це робить надзвичайні проблеми для країни. Нерідко закінчується це обвалами національної валюти.

Тому незалежна монетарна політика центрального банку потребує гнучкого обмінного курсу, що коливається і в одну, і в другу сторону, і відбиває реальну ситуацію на ринку.

Зверніть увагу на поведінку двох ключових валют світу: вони міняються щодня, курс долара і євро на міжнародних фінансових ринках. Була ситуація, коли долар коштував більше ніж 1 євро. На початок 2007 року долар коштував 75 євро-центів, зараз коштує 64 євро-центи. І ця ситуація постійно, кожного дня міняється. І це не викликає політичних дискусій в Європі, але це дає можливість Центральному банку Європи проводити незалежну монетарну політику.

Щодо впливу курсу на економіку. На економіку впливає не номінальний обмінний курс, а реальний обмінний курс, тобто співвідношення курсу та інфляції.

Я хочу, щоб ми подивилися на ситуацію минулого року. Обмінний курс минулого року залишався нібито незмінним. Утримувався він за рахунок викупу доларів центральним банком, що стало однією з причин інфляції в 17 відсотків. Як це вплинуло на український експорт?

Виручка експортерів не змінилася, як продавали за 100 доларів, так і продавали, але за трати на експорт, зараз, я думаю, покажуть вам малюнок, затрати на експорт піднялися на 17 відсотків.

Тобто ефективність експорту впала, хоча курс залишався незмінним. З другого боку імпорт подешевшав відносно українських товарів. Тому що затрати на імпортні товари при стабільному курсі не ростуть, а ціни на українські товари ростуть на відповідну величину. Долар такий же товар, як і молоко, чи м’ясо, його ціна визначається попитом, між попитом і пропозицією на міжбанківському ринку.

На ринку України вже три місяці назад, з початку березня, долар падав. Що означав в цій ситуації офіційний або паперовий курс? Можна було нічого не міняти, воно нічого не міняло по суті. Але експортери продавали долари по 4,80, але при цьому платили курсовий податок. Тому що відповідно до українського законодавства виручка українських експортерів рахується за курсом 5,5, якого на ринку вже не було.

І два останні зауваження, перше, жодна іноземна валюта в Україні не дає можливості зберегти купівельну здатність грошей і це проблема тільки цього року. Єдина валюта, в якій це можна зробити, це національна валюта – гривня.

Друге. Україна, мабуть, єдина країна в світі, де взагалі немає курсу національної валюти. В обмінних пунктах ви побачите курс долара, євро, рубля, іншої чужоземної валюти, але не національної валюти – гривні. Можливо, пора вже нарешті і Україні, як у всьому світі ввести курс національної валюти, щоб ми нарешті побачили в обмінних пунктах не те, скільки коштує долар, а скільки коштує гривня, що гривня купується по 20,8 цента, а продається по 21,2, так як це відбувається у всьому світі.

І зовсім останнє. Ще раз хочу наголосити, Національний банк України - це незалежний інститут влади, який незалежний від уряду і повинен бути незалежним від політиків. Є велике прохання до всіх – дуже акуратно відноситися до цієї незалежності і поменше втручатися в його політику як банку, що відповідає за стабільність національної валюти. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Вікторе Михайловичу.

Запитання-відповіді. Записуємося, 10 хвилин. Записуємося, колеги, запитання-відповіді.

Юрій Кармазін.

13:37:33

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановний Віктор Михайлович, як міністр фінансів ви не можете не помічати, що Національний банк такою своєю політикою, фактично, знищує національного виробника. Ви не можете цього не помічати. Що потім треба, щоб хтось заробляв гроші, щоб вони звідкись з’являлися. Якщо ми вб’ємо економіку, просто вб’ємо її, то це, очевидно, теж велика плата за незалежність, яку зараз ви продекларували.

Очевидно, що з банком треба працювати, треба працювати уряду, треба працювати Верховній Раді. І ви знаєте позицію Ради Національного банку, вона діаметрально відрізняється від позиції голови правління Національного банку.

Давайте будемо пам’ятати, що це – Національний банк України, а не чийсь приватний банк, і тому треба, щоб він проводив політику в інтересах громадян України, підприємств українських. І знищити повністю українське виробництво ми також не можемо дозволити і спостерігати за цим під приводом незалежності.

Я закликаю вас до такої політики.

ПИНЗЕНИК В.М. Я просив би знову всіх нас: ніхто не має права нав’язувати, ні Верховна Рада, ні уряд, Національному банку політику, бо саме тому у всьому світі спеціальний інститут створюють і називається він „центральні банки”. В нас називається „Національний банк України”, який, чесно кажучи, взагалі не є банком. Гроші є реальні тільки в комерційних банках. Цей центр відповідальний за стабільність національної грошової валюти.

Я хотів би вам показати деякі процеси, які відбулися у нас минулого року, і, на жаль, вони відбуваються у нас на ситуації цього року. Я прошу показати дев’ятий малюнок. От минулого року ми стали свідками надзвичайно швидкого зростання попиту, вибачте, пропозицій грошей. От подивіться, будь ласка, верхня лінія – 46 відсотків. Минулого року кількість грошей виросла на 46 відсотків. Унизу ви бачите поведінку інфляції.

Реакція цін на ці речі була очевидною. Минулого року йшов наплив валюти з-за кордон. Їх брав комерційний сектор, їх брав і уряд. Ось чому на той час...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

13:40:07

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Виктор Михайлович, я с уважением отношусь к вам как к профессиональному экономисту и хочу задать вопрос не как к политику, а как к профессиональному экономисту.

Почему правительство устраивает бессмысленные соревнования между ростом социальных выплат и ростом цен? Вы же прекрасно понимаете, что в этой ситуации проиграет народ, поскольку все равно цены перекроют рост социальных выплат, а прирост социальных выплат, он будет просто подвергнется инфляции. Почему не устроить другое соревнование, разумное соревнование? Между ростом объемов производства и ростом социальных выплат, заранее запрограммировав, что рост объемов производства будет опережать рост социальных выплат. В этой ситуации народ не пострадает, поскольку цены будут стабильными. Я не понимаю, вы вроде грамотный экономист, а почему-то играете в совершенно другую политическую игру, а не в экономическую. Спасибо.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Михайло Васильовичу, я завжди був далекий від політики, бо мене професійно цікавить економіка. А після того, як я став жити у Міністерстві фінансів, я політику, українську політику я ненавиджу.

Тому я хотів би сказати все-таки речі, які стосуються заданого вами питання.

Насправді на інфляцію впливає загальне співвідношення грошової маси і товарної маси. Те, що ви підняли питання, може породжувати проблему на окремих товарних ринках, включаючи зовнішні ринки. Але це не дає відповіді на питання, чому росте загальний рівень інфляції. І якщо ми хочемо загальний рівень інфляції тримати, то у нас, на решті, Національний банк, а відповідно інструменти політики уряду, має проводити не залежно ні від кого монетарну політику.

От ми визначаємо з вами політичне рішення, що допускаємо такий-то рівень інфляції. Під цей рівень інфляції центральний банк проводить відповідну політику. А чим підтримає таку політику уряд? Відповідною бюджетною політикою, з тим щоб дефіцит бюджету не переходив за ті межі, які ведуть до ризику зростання цін.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко.

13:42:12

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, Блок "Наша Україна - Народна Самооборона".

Вікторе Михайловичу, я розумію правильність того, що ви говорите. Але ми маємо бути відповідальні. Й агітуючи сьогодні за незалежність того чи іншого інституту державної влади, це не означає, що вони не будуть мати взаємозв'язку і взаємодії, бо влада є єдина. Ми сьогодні обікрали людей в результаті може й правильних дій. У відповідальності перед людьми ніхто не відповідає. Тому я хочу вас запитати, чи маємо ми уроки з цього? Коли ми навчимо наших громадян дійсно триматися національної валюти? Чому ми це не робили, знаючи, що на такий крок ми підемо. І нарешті друге запитання, відповідь на яке я хотів би від вас почути. Уряд відмежувався від Національного банку. Більше того, навіть засудив його дії, бо це не популярно. Сьогодні ви нам з трибуни кажете, що це ніби правильно. Так яка ж все-таки позиція уряду? Це правильно, чи це неправильно? Чому немає при незалежності банку механізму належної взаємодії всіх інститутів влади, включаючи і Верховну Раду? Дякую.

ПИНЗЕНИК В.М. Я підтверджу ще раз, що в своїх діях щодо курсової політики Національний банк керується власним правилом встановлювати курс. Це його право. Але хотів би зробити, я сказав у своєму коментарі економіста з приводу процесів, які відбувалися в країні. Скажу, небезпечних процесів. Такі процеси колись все одно ведуть до випробувань. Більше того, можу сказати вам ще про один небезпечний ризик, який вам дуже буде зрозумілий. У нас насправді долар заборонений в обороті української економіки. Подивіться на валютні кредити. 115 мільярдів гривень населення отримало, населення тільки, кредитів в іноземній валюті. Що це означає? Де тут закладений ризик для банківського сектору? Я постукаю, перш ніж сказати те, що я хочу сказати. Не дай Бог долар в Україні став 5-10 гривень за долар, жоден позичальник не поверне кредит. Тому що брали кредит по курсу п’ять, а повернути треба по десять.

Питання просте, що станеться з банківською системою України у випадку таких ризиків?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ПИНЗЕНИК В.М. Національна валюта не дає таких ризиків і те, що зараз почав курс коливатись. Коли говорять про те, що Національний банк превалював курс, ні він відпустив курс, він почав коливати його і в одну і в другу сторону. І тим самим знімає ризики, і тим самим дає сигнали економіці відходити від залежності, я б сказав, наркотичної залежності від іноземної валюти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдиний коментар, якщо дозволите, я потім прокоментую. Але, Віктор Михайлович, все то воно так, але я вам нагадаю чеський приклад, чотири роки тому, коли в Чехії пройшла ревальвація національної валюти на 30 відсотків. Після цього, у них обвалилися ціни на нерухомість, після цього у них виникли проблеми на споживчому ринку кредитування. Тому, як девальвація так і ревальвація мають абсолютно однакові негативні наслідки.

Тому… Миттєво, Іван Сідельник.

13:45:35

СІДЕЛЬНИК І.І.

Иван Сидельник, „лок Юлии Тимошенко”.

Прошу передать слово Сербину Юрию Сергеевичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Сергійович, будь ласка.

13:45:47

СЕРБІН Ю.С.

Шановний Віктор Михайлович! Я задавав це питання голові Національного банку і хочу задати вам. Що ж все-таки потрібно зробити з вашої точки зору, як міністра фінансів для того, щоб ми кредитували національного виробника. Приводжу приклад, через те, що Національний банк почав боротьбу з інфляцією, це вірне питання, у нас все, і обмежив ресурси банків, у нас одне йде кредитування наших людей під споживчі товари. Автомобілі, пилососи, телевізори, які у нас завозяться із-за кордону.

І взагалі припинилось кредитування національного виробника і людей. Що я маю на увазі, приведу тільки один приклад. Взагалі припинилось кредитування фізичних осіб під придбання того ж житла. Тобто те, що відпрацьовано…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

13:46:48

СЕРБІН Ю.С. …тобто те, що відпрацьовуємо, ви як національний виробник, вже не кредитується. І хоч пан Стельмах обіцяв, що це можна зробити через Ощадбанк, Ексімбанк, вони теж відмовляються кредитувати фізичних осіб, ну наприклад, під житло. То що потрібно з вашої точки зору зробити, щоб із інфляцією боротися і все-таки не кредитувати імпортера, а кредитувати власного виробника. Дякую за відповідь.

ПИНЗЕНИК В.М. Я розумію логіку вашого питання і ми з вами мали дискусію вчора в приміщенні Кабінету Міністрів. Знову ж таки я хочу наголосити, це питання компетенції Національного банку України і я думаю, що він зреагує своїми інструментами, бо на мій погляд те, що ви говориться про бум споживчого кредитування, причому таких не відносно дешевих товарів, воно має кілька наслідків. Один з наслідків ви назвали, це дисбаланс експорту, імпорту і воно стимулює притік імпортних товарів. Що стосується кредитування іпотеки, я як економіст, не бачу тут великих ризиків по інфляції, тому що тут з’являється і додаткова пропозиція грошей, і додатковий попит, який розігріває економіку.

І, Арсеній Петровичу, я абсолютно погоджуюсь з вашим висновком, що краще не було б ні девальвації, ні ревальвації, метр має бути стабільним, однаковим в довжині. Я не хотів би тут економічну дискусію затівати, така політика можлива, але один з елементів такої політики, треба мати профіцитний бюджет, бюджет в якому величезний надлишок доходів над видатками, бо тоді Національний банк, утримуючи курс, уряд має можливість стерилізувати надлишок гривні, яка у зв’язку з цим з’являться і тримати курс.

Скажіть, будь ласка, в цьому залі чи будь-де країна готова забути слово „дефіцит бюджету”?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колега Акімова, останнє запитання.

13:48:57

АКІМОВА І.М.

Уважаемый Виктор Михайлович! Вы сказали, что Национальный банк Украины должен быть абсолютно независимый, я с вами абсолютно согласна, тогда как вы прокомментируете следующий факт. 20 мая был зарегистрирован законопроект вашего коллеги Сивульского о том, что официальный обменный курс должен устанавливаться НБУ только по согласованию с Министерством финансов. С моей точки зрения это означает, что правительство хочет подчинить себе монетарную политику.

И второй вопрос. Сейчас вы говорили о монетарной политике, но сфера вашей деятельности – политика бюджетная. Пункт первый антиинфляционной программы правительства говорит о том, что все внеплановые поступления бюджета будут направлены на финансирование бюджетного дефицита. Госпожа Тимошенко неоднократно утверждала, что все внеплановые поступления пойдут на рост социальных программ. Мы все знаем, что это меры инфляционные, как вы к этому относитесь и насколько соответствуют ваши намерения вашим реальным действиям. Спасибо.

ПИНЗЕНИК В.М. Поки я зачеплю перше питання, то просив би десятий малюнок витягнути. Ну, що стосується законопроекту, то я думаю, що це був жарт, тому що такого законопроекту немає вже. Такий законопроект відкликаний депутатами.

Друге. Я хочу сказати, що один з елементів боротьби з інфляцією, який лежить в компетенції Мінфіну, є утримання бездефіцитного бюджету. За п’ять місяців цього року ми не маємо дефіциту бюджету тобто інакше кажучи, хоча по плану, мав бути дефіцит. Причому, ми фінансуємо видатки на рівні 99,8 відсотка розпису, більше того, півтора мільярда наблизили видатків з кінця року за пропозиціями головних розпорядників.

Прошу познайомитися з даними чотирьох місяців, у нас наростаючим підсумком профіцит один, а за підсумком п’яти місяців теж профіцит, але, на жал, я не маю ще інформації, бо інформація буде точна 25-го. По загальному фонду можу вам сказати, що у нас є профіцит і один з елементів формування цього профіциту є надпланові надходження до бюджету.

Запозичень цього року уряд не робив зовнішніх, крім на внутрішньому ринку ми позичили близько 300 мільйонів гривень, ми отримали позику, яка опрацьовувалася попередніми урядами і Світовим банком на 300 мільйонів доларів - це півтора мільярда гривень. Це весь обсяг запозичень, здійснених урядом, причому погасили ми вже боргів на суму, яка, по-моєму, перевищує суму запозичених коштів. Ми не приростили боргу, але у нас є проблема дефіциту. Я вчора чув дискусію у парламенті з приводу приватизації, шановні друзі, ви всі прекрасно добре знаєте, що доходи від приватизації, оскільки є дефіцит, розписані законом про державний бюджет України до копійки. Бо якщо образно кажучи, доходи сто мільярдів, а видатки 120, то джерелами фінансування інших видатків є приватизація і плюс запозичення. Але до кожної копійки вони ці кошти розписані. На жаль, ми маємо сьогодні проблему з приватизацією. Тому що Фонд державного майна України виконав план на 4 відсотки. При плановому завданні на п’ять місяців 7,2 мільярда надійшло до бюджету 282 мільйони. Кожна копійка цих коштів розписана законом про державний бюджет, який був тут схвалений у Верховній Раді України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас іде перевиконання по іншим статтям близько двох мільярдів, якщо мені не зраджує пам’ять.

Віктор Михайлович, 6,5 перевиконання зараз. Я дивився по окремим статтям. Віктор Михайлович, якщо дозволите, я абсолютно вам вдячний за дуже ґрунтовну доповідь, але є декілька моментів, на які треба все-таки звернути увагу. Нагадую 2002 рік. У 2002 році в Україні була дефляція, пригадуєте, ціни впали на 1,2 відсотка. А пригадуєте як росли монетарні агрегати? Тобто випуску в емісію грошей Національним банком більше п’ятидесяти відсотків. Тому, кореляція між монетарними агрегатами і інфляційною складовою у перехідній економіці практично відсутня.

Друге, що стосується самої інфляції. Адже ключовий елемент стримування інфляції у будь-якій державі в першу чергу, це бюджетна політика, логічно? Тобто скорочення дефіциту державного бюджету це перший інструмент впливу на інфляцію, а далі йде запровадження так званого плану інфляційного таргетування. Це не тільки компетенція уряду чи не тільки компетенція Національного банку, це спільний план дій по цільовій інфляції і по тому, що ми доходимо до цього показника разом: парламент, уряд і Національний банк. Це ні в якому випадку не розцініть як критику, Віктор Михайлович, навпаки, інфляція це не тільки проблема Кабміна. Інфляція, це не тільки проблема сьогодні Національного банку. Левова частка інфляційних процесів була сконцентрована в зовнішньому секторі продовольча енергетична криза, які лягли на нас, надмірна волотильність євро до долара - це також ці речі, які до нас прийшли. Але є і внутрішня частина: відсутність товарної пропозиції, збалансованість фінансової і бюджетні політики, соціальні витрати, це ті речі, які ми повинні відверто говорити.

ПИНЗЕНИК В.М. Можна, Арсеній Петрович?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому дискусія не може бути одновимірною, колеги, зміна валютного курсу – це один маленький елемент, який при необдуманому застосуванні приносить більше мінусів ніж плюсів. Якщо це системний ряд, тоді це працює, якщо це витягнуте з загальної макроекономічної політики, ну, вибачте, це могила.

Віктор Михайлович, ваша позиція. Тобто, ну це як дискусія, тому що в парламенті повинна бути фахова дискусія.

ПИНЗЕНИК В.М. Арсеній Петрович, мені приємно чути ці питання, бо я їх добре розумію. Я ніколи не говорив і ніколи не скажу, що є якийсь єдиний інструмент і, що треба робити. Ми з першого дня, першого дня роботи уряду зробили ті кроки, які мали робити, ви не побачити жодного дня дефіциту бюджету. Чому я на цьому хочу наголосити, тому що так званий казначейський рахунок уряду має таку саму поведінку як Національний банк, бо наш рахунок в уряді і тому, наприклад, коли падає рахунок уряду, то це означає, ми робимо емісію грошей в економіку. До речі, це трапилось в грудні минулого року, казначейський рахунок впав на 10 мільярдів гривень. Це означало, емісію в економіку. Тому я, вам показували доходи і видатки, ми не зробили не копійки емісій через казначейський рахунок, саме тому ми тримаємо бездефіцитний бюджет протягом п’яти місяців. Те, що інші елементи політики, я не заперечую, включаючи те, що стосується виробництва. Але, Арсеній Петрович, ви, як економіст фаховий, прекрасно розумієте, відчуваєте ситуацію, країна тривалий час живе в період великої інфляції, 2,2 відсотка з червня минулого року, вона влітку почалась минулого року, сформувалися інфляційні очікування і в цій ситуації деякі заходи мають бути більш жорсткими.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це правда, абсолютно.

ПИНЗЕНИК В.М. Ніж ті заходи, які можна робити в стабільній ситуації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно правильно.

ПИНЗЕНИК В.М. І, я вважаю, що ці заходи зараз здійсненні і я прошу показати 16 малюнок, бо ми маємо вже досить непогані сигнали щодо ситуації стосовно інфляції.

Я єдине вибачення хочу. Це дані не Держкомстату, це дані опитування, які проводить Комітет по цінах по декадно і це не повний індекс цін, цей індекс цін охоплює 30 відсотків споживчого кошику. Ви бачите поведінку декадної інфляції. У нас пік був у березні. Зараз іде значне уповільнення. І по підсумках третього кварталу, третьої декади – травня у нас по цій групі товарів спостерігалась дефляція. Нам важливо втримати таку ситуацію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Михайлович, щиро дякуємо. Дозвольте, я думаю, що я висловлю позицію всього парламенту. Віктор Михайлович, Верховної Ради України готова підкласти плече уряду України, тому що це проблема не політиків, не особистостей, це загальнодержавна проблема. Виносіть, будь ласка, Закон України про Держбюджет, виносіть пакет, справжній пакет антиінфляційних заходів, я думаю, що всі здорово мислячі люди готові для прийняття радикальних рішень виключно на стабілізацію макроекономічної системи держави.

Єдине, що хотів би спитати. Віктор Михайлович, яке сьогодні рішення уряд прийняв по бюджету. Включіть, будь ласка, мікрофон Віктору Михайловичу.

ПИНЗЕНИК В.М. Міністерство фінансів перевели у бойовий режим дня і ночі, тобто я сьогодні доповів ключові позиції по доходах і по тих видатках, на які треба реагувати, доручення дав всім міністерствам опрацьовувати пропозиції для того, щоб подати вже збалансований проект документів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто Кабінет Міністрів (те, що я говорив з Прем`єр-міністром) з залученням, у першу чергу, всіх політичних сил, відповідні фракції, Комітет з питань бюджету, готовий завершити процес подачі проекту Закону про Державний бюджет. Я правильно зрозумів, Віктор Михайлович? Богу дякувати.

Колеги, тепер доповідь Богдана Михайловича Данилишина. Богдан Михайлович, будь ласка, 5 хвилин. Я просив би вас сконцентруватися на прогнозних речах. Я продовжую ще на 15 хвилин. Я думаю, що буде турбувати наших колеги народних депутатів? Ваш прогноз по інфляції на кінець поточного року, ваш прогноз по валовому внутрішньому продукту, обсяг експортно-імпортних операцій, негативне сальдо поточного рахунку платіжного балансу. Це базові показники, які були би цікаві для народних депутатів.

Будь ласка, Богдан Михайлович. Тишина, колеги, тишина.

ДАНИЛИШИН Б.М.

Шановний Голово Верховної Ради, шановні народні депутати України, я хочу відмітити, що, даючи оцінку сьогоднішнім основним макроекономічним тенденціям, які маються місце в Україні. Можна констатувати, що економіка України витримала режим чергового підвищення ціни на газ, нафту, інші сировинні ресурси і в даний час продемонструвала значний запас міцності. Реальне зростання валового внутрішнього продукту за підсумками січня-квітня цього року - ми маємо 6,2 відсотків, приріст обсягів промислового виробництва ми маємо майже 8 відсотків. Хочу також відмітити, що особливо є хороші тенденції щодо розвитку машинобудування, особливо для галузей, які виробляють кінцеву продукцію, а не проміжну продукцію.

На тлі позитивної тенденції розвитку економіки спостерігається збільшення прибутковості виробництва. У січні-лютому підприємствами було отримано прибутку в 1,3 рази більше, ніж за відповідний період 2007 року. Крім того, я хотів би підкреслити, що в цьому році економіка України залишалася привабливою для іноземних інвесторів. Приріст сукупних обсягів іноземного капіталу за відповідний період цього першого кварталу майже в чотири рази більше приросту за відповідний період минулого року.

Разом з тим, я би хотів також відмітити, що, враховуючи ще високий рівень експортної складової у валовому внутрішньому продукті, цьогорічне економічне зростання відбувається також на тлі сприятливої зовнішньої кон'юнктури. Як результат, за перший квартал обсяг експорту зріс з темпами понад 30 відсотків імпорту понад 45 відсотків. Тобто зовнішньоторговельний баланс залишається в такому поки що стані. Він мав місце і в минулому році з такими ж тенденціями.

Зростання експорту було забезпечено в першу чергу збільшенням вартісних обсягів продукції агропромислового комплексу на 44 відсотки, машинобудування, хімічної промисловості та металургії. Хотів би також відзначити, що імпорт товарів збільшився за рахунок поставок у першу чергу продукції машинобудування, мінеральних продуктів, агропромислового комплексу, металургійної продукції і хімічної продукції.

Як висновок, можна зробити наступний: в цілому, поточний розвиток економіки та триваючі тенденції зміни структури росту сировинної на інвестиційну складову можна вважати як позитивні. Ці тенденції, до речі, були закладені і в попередні роки. Хотів би сказати також, що складовою і досить складною залишається і ще викликає занепокоєння, створюючи відповідні загрози, це є утримання стабільного рівня економічного зростання і відповідний рівень цінової ситуації. В цілому, як уже сказав попередній доповідач, ми очікуємо за наслідками травня суттєве зменшення цінової динаміки і суттєве уповільнення рівня зростання цін.

Як уже було повідомлено, урядом України разом з Національним банком був прийнятий пакет антиінфляційних заходів, який вже зараз дає відповідні результати. Звичайно, тут є свої особливості, які в спільній роботі разом з депутатським корпусом також потрібно вирішувати, в тому числі і приймаючи відповідні законодавчі акти.

Хотів би також відмітити, що Національним банком України було прийнято ряд рішень, спрямованих на зменшення монетарної складової інфляції, ліквідації диспропорції у сфері монетарної політики і запобігання її подальшому зростанню.

Я хотів би висловити деяку свою позицію щодо впливу ревальвації на економічний розвиток нашої країни. Звичайно що, як у всякій політиці, тут можна виділяти як позитивні сторони, так і те, що може в більшій мірі викликати настороженість.

По-перше, до позитивних моментів, на мій погляд, необхідно віднести наступне – це здешевлення проміжного споживання. Хотів би сказати, що, зважаючи на високу енергозалежність та необхідність технологічного оновлення національної економіки, здешевлення критичного імпорту енергоносіїв та інвестиційного імпорту матиме позитивний вплив на ситуацію у виробництві.

Другим, і найбільш важливим, позитивним наслідком є деінфляційний вплив на економіку України в цілому (про це говорилося).

Третім позитивним наслідком є економія на виплаті та обслуговуванні зовнішніх боргів, зокрема здешевлення обслуговування та погашення лише зовнішнього боргу становитиме, за нашими оцінками, приблизно 190 мільйонів гривень.

І четвертим наслідком за важливістю є ефект стимулювання інвестицій. За оцінками Міністерства економіки, у 2008 році національні товаровиробники продукції інвестиційного спрямування, у першу чергу машинобудівної, зможуть заощадити на придбанні даної продукції близько двох мільярдів гривень.

Крім того, потрібно мати на увазі і можливі негативні тенденції, які, на наш погляд, можна подолати. По-перше, це зменшення, можливе зменшення експортної виручки та відповідного валового прибутку, перш за все у ……..експортерів.

Другим наслідком може стати зменшення порівняно з тим, що ми могли отримати при вищому курсі відповідних надходжень до бюджету, але при правильній постановці питання це також момент, який буде залежати від грамотної політики і спільної діяльності уряду і Національного банку України.

Щодо впливу на динаміку загального росту та обсягів заощаджень, то тут можна говорити про значні позитивні наслідки і ті, які будуть мати значення для розвитку в цілому. Хочу ще раз сказати, що всі впливи на економіку України повинні ми розглядати в комплексні з іншими процесами, які відбуваються у розвитку нашого господарства.

Я хотів би відмітити, що, на наш погляд, щодо заощаджень, то слід зазначити, що населення зберігає свою частину доходів як в іноземній валюті, так і в національній валюті. Гривневі заощадження посиляться, на наш погляд, а доларові можуть значно послабитися. Але в середньостроковій перспективі укріплення гривні зменшить готівковий обіг іноземної валюти та рівень депозитів в іноземній валюті в банківській системі України. Тобто відбудеться деяка дедоларизація економіки, посилення якої ми спостерігаємо в даний момент.

Щодо прогнозу на 2009, 2008, 2009-ті роки, я хотів би зазначити, що уряд України розробив прогнози економічного і соціального розвитку України на 2009 рік та основні макропоказники на наступні роки, під час якого будуть уточнені і макропоказники 2008 року.

Національним банком також опрацьовувався даний проект і надано експертний висновок щодо прогнозу. Ми вивчаємо всю ситуацію, яка складається в цьому напрямку і, звичайно, Міністерство економіки України реагує на всі прояви, які мають місце в національному господарстві і дає свої відповідні висновки.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Богдан Михайлович.

Колеги, прошу записатися, 5 хвилин: запитання, відповіді.

Михайло Чечетов.

14:06:20

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Богдан Михайлович, я уже говорил Виктору Михайловичу Пинзенику, что, на мой взгляд, это бесперспективное соревнование, в которое ввязалось правительство, между ростом цен и ростом социальных выплат, поскольку всем и так понятно, что проиграет здесь, прежде всего, народ, так как социальный индекс и рост цен будут опережать социальные выплаты, а социальные выплаты будут съедаться инфляцией.

Но вызывает удивление, как правительство пытается бороться с инфляционной болезнью – за счет ревальвации гривны. И в итоге получается, что мы рубим экспорт, рубим перспективу экспорта, это 25-50 процентов ВВП.

Вы не боитесь, что дефицит в торгово… экспортно-импортных операциях может достичь такой цели, что потом произойдет опрокидывание ситуации, и в итоге вместо ревальвации мы получим девальвацию гривны, когда курс доллара будет равен 7-8 гривен? Вот тогда уже будет катастрофа.

Спасибо.

ДАНИЛИШИН Б.М. Шановний Михайло Васильович, шановні народні депутати України! Я хотів би сказати, що уряд велике значення приділяє виробленню питань, які пов’язані з антиінфляційними заходами, з політикою щодо взаємодії уряду з Національним банком України. І як бачимо, уже на даний час і за підсумками травня ми будемо мати суттєве зменшення рівня споживчих цін.

Хотів би сказати, що, дійсно, питання, яке ви піднімаєте, є досить актуальним. Воно, я думаю, актуальним є не тільки для нашого уряду, а й для всіх попередніх урядів, тому що у всьому світі відомо, що, у першу чергу, при нормальних розрахунках потрібно використовувати, у першу чергу, показники, які пов’язані з можливостями зростання і росту валового внутрішнього продукту, росту продуктивності праці. На основі цього відповідно формувати соціальні стандарти, які забезпечують збалансування росту валового внутрішнього продукту, рівня продуктивності праці і всіх інших соціальних виплат.

Я хотів би також відмітити, що ці заходи антиінфляційного характеру, які підготовлені урядом України, пройшли апробацію у світових і міжнародних фінансових інституціях, ми…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ДАНИЛИШИН Б.М. … уже відповідний результат. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський.

14:08:40

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Пане міністр, чи затвердили ви в макропоказники, чи обрахували вже для формування бюджету внесення змін до Закону "Про бюджет”? Це перше питання.

Друге питання, чи обрахували ви сальдо зовнішньоторгового балансу торгівлі?

І третє питання, а скажіть, будь ласка, все-таки сьогодні задіяні агрегати тільки монетарні. Тобто про що ми говоримо? Ревальвація гривні, стерилізація грошей на єдиному казначейському рахунку і так дальше. Фактично це монетарні інструменти.

Насправді, у нас на сьогоднішній день є декілька криз. Перша криза – це продовольча. І що ви з цього зробили як міністр економіки, як людина, яка відповідає за цей напрямок діяльності, які антиінфляційні заходи, щоб все-таки ми збільшили виробництво? Не від того, що погода у нас сприятлива сьогодні, а які дієві інструменти, економічні чинники будуть впливати на те, щоб пропозиція продовольчої продукції збільшилася? А не ввезення 250 тисяч тонн м’яса безмитного і цукру.

І також по іншим...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Дайте, дайте.

14:09:52

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

І по промисловій продукції, який сьогодні відчувається дефіцит на ринку. Що ви передбачаєте? Які заходи? Яку підтримку експортній складовій ви передбачаєте надати для того, щоб все-таки зовнішньоторговий наш баланс був не на стільки від’ємним? І де ті антиінфляційні закони, про які ви говорите? Насправді, парламент на сьогоднішній день їх не бачить і не розуміє, що це таке за антиінфляційні заходи крім монетарних.

ДАНИЛИШИН Б.М. Я хочу відмітити, що, дійсно, пакет антиінфляційних заходів, який схвалений урядом України, який розміщений, до речі, на сайті уряду України, включає цілий комплекс заходів крім монетарного характеру і іншого спрямування.

Я би хотів сказати також і по другому питанню, що у нас немає продовольчої кризи. Є питання, які стосуються зростання рівня споживчих цін, які через відповідну політику уряду України нам вдалося дещо подолати.

Хочу сказати також, що урядом України приймається досить цілісний комплекс заходів щодо стимулювання інвестиційної активності. Ми бачимо, уже за перший квартал суттєве зростання інвестицій в економіку України. Ми, звичайно, розуміємо, які ризики може наше господарство мати при вступі до Світової організації торгівлі. І ті дієві стимули, і ті, які вже зараз мають місце в нашому господарстві, я думаю, що до кінця року і в першому півріччі дадуть відповідні результати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська.

14:11:20

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунстов, город Харьков.

В общем-то понятно, что вы пытаетесь успокоить и Верховную Раду, и общество, утверждая, что у нас нет продовольственного кризиса, что у нас стабильный курс проводится финансово-монетарный и так далее. Однако надо же чем-то объяснить. В прошлый ваше правительство было Тимошенко у власти и курс доллара упал тогда. Сегодня Тимошенко Премьер-министр и опять курс доллара падает. Какая-то странная закономерность. И вы все-таки не отвечаете на конкретный вопрос, который в зале звучал неоднократно. Все-таки, какие показатели вы будете закладывать сейчас в бюджет по ВВП, по прогнозу инфляции, по фонду оплаты труда, потому что как раз эти показатели дадут нам ощущение, что вы действительно работаете и пытаетесь преодолеть инфляцию. Это первое. Потом все-таки вы говорите, нет продовольственного кризиса. Сегодня Тимошенко неоднократно заявляла, что есть продовольственный кризис в международном масштабе, есть рост цен, который влияет на рост цен продуктов питания в Украине. Что делает правительство, для того чтобы преодолеть эти негативные тенденции. Ведь известно, что Украина относится…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

14:12:31

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Известно, что Украина является одним из пяти государств, которое может кормить продуктами питания весь мир. То есть, как раз вот сегодняшние мировые тенденции по росту цен на продукты питания может быть выгоден для Украины, которая может поставлять продукты питания на мировые рынки. Но вместе с тем правительство ничего не делает в этом направлении. Скажите же конкретно. Вот эти показатели, какие вы закладываете в бюджет и какие конкретно мероприятия сегодня принимает правительство, для того чтобы увеличить выпуск продуктов питания, снизить тем самым цены и в том числе экспортировать продукты питания на мировые рынки, там где цены растут?

ДАНИЛИШИН Б.М. Я згідний з вами в тому аспекті, що дійсно Україна, яка має надзвичайно великий і важливий аграрний потенціал, сьогодні може бути країною, яка має всі умови і змогу поставляти продовольство на світовий ринок. Хочу сказати разом з тим, що зараз в окремих галузях складається така ситуація, яка сформувалася, можна сказати, не один рік і не два, внаслідок непродуманої і незваженої політики щодо стимулювання розвитку сільського господарства, що ми формуємо внутрішній дисбаланси навіть і на окремих продовольчих ринках. Хочу відзначити, що зараз уряд сформував спеціальну програму щодо стимулювання розвитку сільськогосподарського виробництва, яка буде виходити із можливостей уже існування сільського господарства в умовах і принципах, які визначаються Світовою організацією торгівлі і які, на наш погляд, також дадуть відповідні результати на найближчу перспективу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Два питання, якщо можете.

Григорій Скудар, я думаю це буде коректно. Будь ласка включіть мікрофон.

14:14:16

СКУДАР Г.М.

Уважаемый Богдан Михайлович. Вы знаете Виктор Михайлович всех нас отправил в Национальный банк и не стал объяснять, что у нас будет с валютой, и считает, что Минфин к валютным делам в стране никакого отношения не имеет. Вы нам ничего не объяснили, но есть же реальные вопросы.

Первое. Вы же видите, вы говорите за машиностроение. От экспорта машиностроители сегодня потеряли 4 процента на курсе и 6 процентов на конвертации валюты в гривну. То есть 10 процентов цены на нашу продукцию все упали. Никто не поднимает цену на машиностроение на рынке экспорта, цены диктуются рынком, а не махинациями, которые здесь совершает нынешняя власть.

Скажите пожалуйста, вы говорите об росте промышленного производства, вот эти 4 процента падения по всем экспортерам вы запланировали или нет? Вы же ни одной цифры не сказали, не об одном показателе.

Второй вопрос. Вопрос касается отрицательного торгового баланса. В прошлом году мы…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

14:15:26

СКУДАР Г.М. В прошлом году мы имели отрицательный баланс в 11,5 миллиарда долларов, в этом году экономисты, почитайте прессу, пишут, что отрицательный баланс будет 20 миллиардов долларов. Что это значит? Чем мы можем покрыть этот отрицательный баланс? Мы можем покрыть займами, мы можем покрыть продажей недвижимости и можем покрыть деньгами, которые заложены в Национальном банке. Других источников не существует, все это вместе без Нацбанка, по расчетам дает возможность покрыть всего лишь 13 миллиардов, за счет чего вы собираетесь покрыть семь миллиардов.

И дальше. Виктор Михайлович говорил, о том, что он наполняет бюджет, за счет чего? В основном за счет НДС, сегодня вся Европа аплодирует этой политики, которую проводит нынешнее правительство и Нацбанк и Президент. Что сегодня происходит? Товары хлынули сюда, ведь они же думали, что они вернут отсюда продавая продукция, допустим за каждое евро получая восемь гривен и за восемь гривен будет покупать евро сегодня, а они продают по тем же ценам, ничего же ни в магазинах, ни на рынке ничто не уменьшилось в ценах. Все осталось на уровне, теперь только…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте ще 10 секунд.

14:16:43

СКУДАР Г.М. Последнее и все.

И последнее, вы посмотрите что делают сегодня экспортеры? Они прекращают закупать комплектацию, электротехническую продукцию, кабельную продукцию, подшипники у себя на Украине, они все покупают за валюту, потому что за валюту купить на 10 процентов дешевле, чем покупать у себя. Завтра вот тут будет стон и от тех бизнесменов от БЮТ, и от «Нашей Украины», что они не могут продать произведенную продукцию у себя в стране. Вот какую политику вы сегодня несете Украине за несколько месяцев своего управления.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Михайлович, одна ще репліка колеги Пеклушенко і ви відповісте зразу на два запитання і закриваємо.

Будь ласка, Пеклушенко.

14:17:28

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемый Богдан Михайлович, у вас было прекрасное выступление, я даже считаю мастер-класс по художественному чтению. Вся беда в том, что в вашем выступлении практически не было экономики. Вы вдумайтесь только над одним вопросом, министр экономики выступает в тяжелейшую минуты жизни страны, слово «ВВП» не прозвучало у вас даже как термин. О чем мы говорим! Вы не сказали не по одному показателю в натуральных исчислениях такие отрасли как металлургия, строительство, пищевка, аграрный сектор. Вы же докладываете ситуацию! У вас что нет рисков, вы не понимаете, что мы стоим на пороге экономического коллапса, вы зачем занимаетесь очковтирательством? Вы отдаете отчет всему тому, что происходит в экономике страны?

ДАНИЛИШИН Б.М. Я отдаю себе отчет в том, что происходит, що проходить в економіці України. І доповідаючи сьогодні я говорив і про ВВП, і про зростання ВВП, які ми мали протягом цього періоду, це 6,2 відсотки і про темпи зростання, які ми мали в інших галузях промислового виробництва. І взагалі, я не вважаю, що зараз в економіці України проходить і здійснюється те, про що ви говорите.

По відношенню до другого питання, я б хотів сказати, що урядом України зараз схвалено пакет заходів щодо зменшення негативного сальдо в зовнішній торгівлі. Заходи стосуються, в першу чергу і передбачають розроблення та реалізацію програм імпортозаміщенням, запровадження більш жорстких процедур контролю за експортом товарів, відміну права на застосування вексельної форми сплати податків при імпорті товарів, інші заходи, які, на наш погляд, дають змогу суттєво зменшити те сальдо, яке сформувалося у нас за останні роки. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Богдан Михайлович, перше запитання. Чи Міністерство економіки розробило державну Програму соціально-економічного розвитку так, як цього вимагає Закон про Державний бюджет і чи внесло воно його на розгляд Кабінету Міністрів України?

ДАНИЛИШИН Б.М. Шановний Арсеній Петрович, Міністерство економіки розробило проект програми економічного і соціального розвитку на 2008 рік і внесло його на розгляд Кабінету Міністрів України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друге. Чи можна звернутися до вас зразу з проханням до уряду написати цю програму 2008-2009 рік, бо скоріш за все, вона прийде до нас у вересні місяці, вже не буде що виконувати? Тому логіка була б, щоб ми її розписали на два роки.

ДАНИЛИШИН Б.М. Шановний Арсеній Петрович, я би хотів сказати, що Міністерством економіки України зараз розроблений прогноз на 2009 рік, тому є змога об’єднати ці наші дві позиції і направити їх до Верховної Ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги народні депутати, протокольне рішення не заперечуєте відправити уряду з бажанням 2008-2008 рік об’єднати в один документ. Нормально? Підтримується.

Богдан Михайлович, два питання. Ваш прогноз ВВП на кінець року і ваш прогноз інфляції на кінець року, те, що попаде в макроекономічні показники?

ДАНИЛИШИН Б.М. Віктор Михайлович, шановний Арсеній Петрович! Я би не хотів зараз давати прогноз інфляції на кінець року, я давав свій прогноз, якщо хтось не знає, ще на початку 2008 року. Ми очікуємо, і Міністерство економіки України вважає, що ми за підсумками року можемо мати. Я би не хотів також ось це оприлюднювати зараз Верховною Радою, але показник, який буде менший, ніж у минулому році.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

ДАНИЛИШИН Б.М. Щодо інфляції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. По ВВП, яка позиція? Відпускаємо. Єдине зауваження, останнє питання по інфляції і завершуємо.

ДАНИЛИШИН Б.М. Номінальний валовий внутрішній продукт ми оцінюємо десь в районі 956,8 мільярдів гривень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А реальний скільки?

ДАНИЛИШИН Б.М. Темпи зростання ми вважаємо, що буде мати приблизно 6,8 відсотків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ясно. Зрозуміло.

Останнє питання по інфляції, якщо дозволите. Я подивився інфляційну динаміку за останні вісім років, як правило, червень, липень, серпень місяць ідуть або дефляційні місяці, або місяці, коли інфляційна динаміка дуже суттєво уповільнюється. Як ви очікуєте інфляційну динаміку саме у ці місяці? От три місяці. Так уже вісім останніх років.

ДАНИЛИШИН Б.М. Ми очікуємо вже суттєве уповільнення інфляційної динаміки в травні, це буде показник, який є набагато менший, ніж ті показники, які навіть мали у минулому році і у червні, липні і серпні я думаю, що будуть показники, які будуть стимулювати і розвиток виробництва і будуть характеризувати про економічні ситуації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо Богдану Михайловичу. Вітаємо вас з бойовим хрещенням на трибуні. Дякую. Очікуємо на Державну програму соціально-економічного розвитку.

Пленарне засідання Верховної Ради оголошую закритим.