ЗАСІДАННЯ ЧОТИРНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

8 квітня 2008 року, 16:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу реєструватися.

16:01:56

В залі зареєстровано 375 народних депутатів України. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Наступне питання порядку денного – законопроект номер 1317 – проект Закону про національну гвардію України.

Перше. Я пропоную прийняти процедурне рішення щодо розгляду даного законопроекту і законопроектів, які передбачені в відповідному розкладі – це 1362, 61, 1245,1363, 1364, 1365 і 1366 за скороченою процедурою. Колеги, я ще раз звертаюся до всіх проголосувати рішення щодо розгляду даних законопроектів за скороченою процедурою. Ми втратили дуже багато часу на те, щоб розглядати сьогодні питання по Регламенту.

Прошу, ще 10 секунд чекаємо, хай зайдуть народні депутати. Треба поставити систему оповіщення для того, щоби народні депутати України приходили о 16-ій годині. Молоток у мене є і дерев’яний і не дерев’яний.

Будь ласка, якщо хтось хоче з процедури, будь ласка, 5 хвилин, доки депутати зайдуть. Прошу записатися.

Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

16:03:34

ЛЯШКО О.В.

Прошу передати слово… Я з приводу цього законопроекту хочу сказати таке, оскільки немає бажаючих, то я скажу. Законопроект, звичайно, дуже багато викликає зауважень, але, оскільки цей законопроект входить до переліку тих, які були в коаліційній угоді. Я думаю, що фракція „Блоку Юлії Тимошенко” голосуватиме за цей законопроект. А до другого читання, я думаю, що ми його доопрацюємо, ті питання, які є, усунемо, і буде законопроект, який відповідає і Конституції України, і не буде у нас нового диктатора.

Дякую за увагу.

А по Харкову наполягаємо на тому, що все-таки розглянути це питання – законопроект 2228.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рижук Сергій Миколайович, Партія регіонів.

16:04:37

РИЖУК С.М.

Дякую. Рижук, Партія регіонів, Житомирщина.

Шановний Арсеній Петровичу, не можна ставити на розгляд за скороченою процедурою законопроекти 1363 і 1364. Я хочу сказати зразу, що це пропозиції тих, хто за корупційні схеми і лобіювання приватних інтересів. Це за те, що в цих законопроектах пропонується взагалі ліквідувати будь-який державний контроль за якістю і насамперед сільськогосподарської продукції і харчування. Ми ж повинні детально, скрупульозно, тим паче, що це за поданням Президента. Президента підставляють, прямо кажучи, із цих питань. І нам тут під соусом СОТ подають. Сот до цього не має жодного відношення. Так що я пропоную, і фракція Партії регіонів, розглянути повномасштабно ці два законопроекти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович, "Наша Україна – Народна Самооборона”.

16:05:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Ми сьогодні розглядаємо серйозні законопроекти - і про Національну гвардію… Я вважаю, що не можна цей законопроект за скороченою процедурою розглядати, не можна розглядати законопроект, про який зараз говорив колега Рижук, - 1363, не можна розглядати за скороченою процедурою законопроект 1365, по якому я вам писав, що він включений до порядку денного без розгляду на інших комітетах. Тому менше втратимо часу, а головне – менше шкоди принесемо державі, якщо ми розглянемо ці законопроекти за звичайною процедурою, Арсеній Петрович, і все буде нормально, ми повністю сьогодні вкладемося за день в перелік той, що в нас стоїть. Дякую.

Я пропоную розглядати по повній процедурі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мартинюк Адам Іванович.

16:06:43

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Арсеній Петрович, дійсно, я солідарен з тими своїми колегами, які говорять, що є досить серйозні законопроекти, які ми даремно пропонуємо розглянути за скороченою процедурою. В тому числі той законопроект, який стоїть першим у цьому переліку, про Національну гвардію. Це одне.

Друге. Я не знаю як відносяться колеги до такої позиції, але мене трошки насторожує ситуація, коли ми законопроекти, внесені главою держави, коли ми законопроекти, про які ми ведемо мову уже мабуть півроку, бо вони входять в перелік так званих 12-ти, які визначені угодою-переугодою і так далі, і тому подібне, хочемо розглянути за досить простою, швидкою процедурою два - за, два – проти по дві хвилини. Я думаю, це надто серйозні законопроекти. Рішення від того, зрозуміло, не зміниться чи ми будемо за скороченою, чи за повною, але у всякому разі, я думаю, суспільство….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Камчатний, „Блок Юлії Тимошенко”.

16:07:55

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, „Блок Тимошенко”, Харківська область.

На відміну від своїх колег я вважаю, що питання про те, за якою процедурою розглядати – скороченою чи не скороченою – не визначає важливість того чи іншого законопроекта. Коли все ясно з позиціями, а нам, нашій фракції, по цим законопроектам досить гостра дискусія була на фракції, серйозне обговорення, позиції у нас свої вироблені, і я вважаю, що ми можемо з урахуванням того, що дійсно багато часу було витрачено на безплідні консультації сьогодні, рухатись далі і розглядати це все за скороченою процедурою. Підтримую спікера в цьому питанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за підтримку.

Шановні колеги! Я хотів би звернутися до народних депутатів ще раз з наступним проханням. Ми передбачили в проекті розгляд цих законопроектів за скороченою процедурою. При цьому хотів би зазначити, що жоден з цих законопроектів не приймається в другому читанні і в цілому. Ви пригадуєте, що ми вже пройшли складну історію по дуже резонансним законопроектам, коли намагалися протягнути у першому-другому читанні. Але якщо є заперечення народних депутатів України, то я не буду ставити на голосування в другому читанні.

Тому я прошу підтримати пропозицію, яка була висловлена на Погоджувальній раді, щодо розгляду за скороченою процедурою. Далі в комітеті допрацюємо, вивчимо. І вже при прийнятті в другому читанні дискусія буде набагато більш фахова і набагато більш ефективна, ніж вона є сьогодні.

Тому, шановні народні депутати, я ставлю на голосування за скороченою процедурою розгляд законопроектів: 1317, 13,62, 1361, 1245, 1363, 1364, 1365, 1366. Шановні колеги, прошу голосувати.

16:10:04

За-206

Неймовірна дієздатність.

Шановні колеги, розглядається законопроект за повною процедурою номер 1317. А, рішення прийнято, вибачте. Да. Розглядається законопроект за скороченою процедурою 1317: проект Закону України про Національну гвардію України. Доповідає начальник Головного управління – командувач внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ Кіхтенко Олександр Тимофійович.

Олександр Тимофійович, будь ласка. Скорочена, скорочена, процедура скорочена.

КІХТЕНКО О.Т.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати України! На ваш розгляд пропонується підготовлений Секретаріатом Президента України проект Закону України про Національну гвардію України. Законопроектом передбачається створити на базі внутрішніх військ МВС нове формування – Національну гвардію України – з одночасним його виведенням із системи Міністерства внутрішніх справ України, що дозволить відповідно до принципів демократичного правового суспільства більш спрямовано здійснювати заходи щодо забезпечення національної безпеки України, охорони громадського порядку, охорони життя здоров’я, захисту прав, законних інтересів громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Привести систему керівництва військовим формуванням у відповідність до Конституції України. Не допустити використання Національної гвардії України в інтересах певних політичних сил, що може створити загрозу національній безпеці України. Тобто в Україні діятиме державний орган, який буде в змозі вирішувати питання щодо забезпечення громадської безпеки, що цілком відповідає загальноприйнятим світовим стандартам, цілям та завданням національної безпеки України.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України у своєму висновку на цей законопроект підтверджує та вважає за можливе створення такого формування, як з точки зору організаційної доцільності, так і з точки зору відповідності такого рішення конституційно-правовим приписам.

Необхідність цього законопроекту підтверджується тим, що на сьогодні внутрішні війська виконують службово-бойові завдання відповідно до Закону України „Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України”, прийнятого Верховною Радою України 26 березня 1992 року. З цього часу в Україні відбулися значні зміни в законодавстві, включаючи прийняття Основного закону - Конституції України. Визначення завдань, що покла….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати завершити.

КІХТЕНКО О.Т. ...ства, а також зміни в структурі військ, зокрема передача функцій охорони виправно-трудових установ та нагляду за засудженими, прийняття до складу військ частин розформованої Національної гвардії України.

Під час підготовки законопроекту був вивчений та врахований світовий досвід аналогічних формувань провідних держав світу – Франція, Туреччина, Румунія, Італія, Іспанія, Росія та інші, які являються військовими формуваннями з правоохоронними функціями. Під час визначення назви формування – Національна гвардія були враховані історичні аспекти і особливості та адаптованість його до національного законодавства. Так, гвардія з переводу італійського – охорона, нагляд, варта; французького – варта.

Надання формування статусу національного передбачатиме виконання ним завдань загальнодержавного, а не відомчого характеру. Тобто запропонована назва в повній мірі відповідатиме статусу цього формування, його призначенню та завданням.

При цьому слід зазначити, що заходи і створення окремого формування не є реанімацією…

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас залишилося 10 секунд.

КІХТЕНКО О. Т. …колишнього військового формування як Національна гвардія України, яка виконала свою історичну роль і після створення в Україні власних Збройних Сил внутрішніх військ стала дублювати їх функції. В даному випадку це тільки запозичення назви.

Завдання, які покладаються на Національну гвардію України законопроектом кодифіковані відповідно до визначених завдань, що на сьогодні покладені на внутрішні війська законодавством України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Тимофійович, прошу сідати.

Співдоповідає голова комітету з питань національної безпеки і оборони Гриценко Анатолій Степанович.

16:15:20

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Наш комітет двічі розглядав це питання. На жодному із засідань не було віддано жодного голосу „за”. Жодний із членів комітету, а представлені всі фракції, не проголосував „за”. Рішення комітету – рекомендувати Верховній Раді відхилити цей проект.

Причина перша – цей документ суперечить Конституції, статті 17, оскільки створюється військове формування, яке згідно згаданої статті Конституції не має права обмежувати права і свободи людей. Мова йде, фактично, про створення окремої армії, фактично, ще одних Збройних Сил, чисельністю, яка зараз затверджена понад 33 тисячі чоловік, в складі якої будуть, згідно законопроекту, військові, авіаційні частини, частини спецназу, моторизовані частини з важкою бронетехнікою. Це військове формування буде, фактично, підпорядковане виключно Президенту. Не уряду, не міністру внутрішніх справ, а виключно Президенту. Воно буде діяти за статутами Збройних Сил. Все у них буде військове, тільки додатково вони отримають право блокувати будь-який квартал, зупиняти, обшукувати будь-кого, у будь-який час за підозрою скоєння злочину, припиняти рух будь-якого транспорту, у тому числі і шляхом застосування зброї.

Яка роль відводиться Верховній Раді? Один раз на рік отримати письмовий звіт про діяльність за підписом командувача. Крапка. Більше нічого. Це суперечить європейській практиці, в якій будь-які силові структури підпорядковані міністру – чи то внутрішніх справ, чи оборони, чи юстиції, чи даже фінансів. Такого немає.

Ми вважаємо, що цей документ не можна приймати даже у першому читанні. Тому що до другого читання можна додати два звіти письмових на рік або назву змінити, як пропонував Пукшин, на військову поліцію, але суть залишається недемократичною.

І останнє, я хочу сказати. Якби цей був 2002 рік, якби у цьому залі сидів Віктор Ющенко, Юлія Тимошенко, Анатолій Луценко, Юрій...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ГРИЦЕНКО А.С. То я точно знаю, що вони б заблокували цю трибуну і не допустили законопроект, який вніс би Кучма. (О п л е с к и). Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Виступи представників двох фракцій, два - „за”, два - „проти”. Записуємося.

Кириленко В’ячеслав Анатолійович, Блок "Наша Україна - Народна Самооборона".

16:18:09

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Як би це не хотілося опозиції, а Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" підтримує прийняття цього законопроекту у першому читанні. Тому що реформування внутрішніх військ і створення на їх основі структури, здатної на сучасному рівні гарантувати безпеку громадян, давно на часі.

У багатьох країнах світу існують формування, які виконують подібні завдання. З одного боку, ці завдання не можна покласти на Збройні сили, з іншого боку, ці завдання не можна покласти на підрозділи, звичайні підрозділи Міністерства внутрішніх справ. Наприклад, в Італії такі функції виконують карабінери, в Іспанії - цивільна гвардія, у нас після ухвалення цього закону буде виконувати Національна гвардія.

Варто нагадати, що з перших років незалежності в Україні вже існувала Національна гвардія і це була одна з найбільш боєздатних і підготовлених до виконання покладених на неї завдань ланок у системі національної безпеки.

На моє переконання, здійснена за часів Кучми ліквідація Нацгвардії не лише не принесли нічого доброго, а навпаки завдала шкоди національним інтересам України і безпеці нашої держави.

Мусить відбутися відтворення військового формування, яке буде поза політикою і поза будь-якими клановими чи груповими впливами. Саме тому головнокомандувачем військ Національної гвардії буде Президент України. І тоді ніхто над жодним силовиком не буде чинити політичної розправи. Бо я нагадаю нашому колезі, Анатолію Гриценку, що коли він працював в уряді Януковича, то над ним, як над міністром оборони, Партія регіонів хотіла вчинити політичну розправу, бо ви були чесний міністр, а зараз ви разом з ними голосуєте.

В першому читанні ми підтримуємо цей законопроект і прошу всіх депутатів – і від коаліції, і від опозиції – проголосувати за цей законопроект у першому читанні. А в другому читанні, будь ласка, вносимо всі ті зміни, кожен з яких вважає принциповими. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович, фракція Партії регіонів.

16:20:32

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати! Цим законопроектом пропонується визначити таким, що втратив чинність Закон України „Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України” і реформувати їх у Національну гвардію України, яка буде входити до складу воєнної організації держави.

За визначенням Закону України „Про основи національної безпеки України” воєнна організації держави - це сукупність органів державної влади, військових формувань, утворених відповідно до законів України, діяльність яких перебуває під демократичним, цивільним контролем з боку суспільства і безпосередньо спрямована на захист національних інтересів України від зовнішніх та внутрішніх загроз.

Звісно, що Національна гвардія є органом... Звісно, що Національна гвардія не є органом державної влади, а є військовим формуванням. Отже, за положенням Конституції України (стаття 116) Кабінет Міністрів мав би контролювати цей орган. У той же час, статтею 4 проекту, яка визначає правові основи діяльності Національної гвардії України, акти Кабінету Міністрів навіть не згадуються, а лише інші нормативно-правові акти.

Крім того, статтею 7 передбачено, що командувач Національної гвардії України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України, що виходить за межі повноважень Президента, встановлених статтею 106 Конституції.

На основі вище зазначеного, фракція Партії регіонів пропонує відхилити даний законопроект, як такий, що нанесе шкоду національним інтересам держави. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине, що ви записалися як „за” законопроект, а виступили проти.

Матвєєв Володимир Йосипович, фракція комуністів. Ви записалися проти. Я зрозумів, вибачайте.

16:22:49

МАТВЄЄВ В.Г.

Я дякую. Валентин Матвєєв, фракція комуністів.

Шановні колеги, ми з вами бачимо, що запропонований законопроект визначений Президентом, перш за все, як невідкладний для його розгляду. Без нього йому, мабуть, і просто жити сьогодні важко. Тому логічно виникає питання, а що найбільш гострі соціальні-економічні проблеми, проблеми, які стосуються повсякденного життя наших громадян, кожної української сім’ї, ми вже вирішили. Та ні, зовсім ні, але дуже вже Президенту хочеться мати безпосередньо під собою окреме військове формування, яке було б підпорядковане тільки йому.

Тобто, шановні колеги, сьогодні йде мова про чергову спробу подальшого узурпування влади. Тому запропонований законопроект не можна підтримувати і, перш за все, чому? Законопроектом пропонується надати Національній гвардії статус військового формування. А як же бути тоді з положеннями статті 17 Конституції України?

Друге. Автор законодавчої ініціативи, тобто Президент, підкреслює, що реформування внутрішніх військ МВС повинно бути проведено відповідно до європейських стандартів, але при цьому немає жодного посилання на досвід якихось конкретних європейських країн. До речі, в практиці діяльності подібних формувань зокрема, Іспанії, Італії, Португалії, Франції, близько і близько немає навіть натяку на підпорядкованість їх президентам чи відповідним прем’єр-міністрам. І ще є цілий ряд серйозних зауважень. Тому, фракція комуністів, не буде...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, відповідно до Регламенту, є право у двох фракцій, які не приймали участь в обговоренні, це „Блок Литвина” і „Блок Юлії Тимошенко” висловитися з обговорюваного законопроекту з мотивів. Є бажання висловитися з мотивів голосування? З мотивів є бажання висловитися. Будь ласка, три хвилини запис. Прошу записатися. Ні, ні, загалом три хвилини, а так по хвилині, колеги, все добре.

Чорновіл Тарас В’ячеславович, фракція „Партії регіонів”.

16:25:42

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, я просто закликаю людей задуматися, які ще, в силу якихось політичних домовленостей готові проголосувати за цей законопроект. Вибачте, але це фактично є введення політичної поліції і реальної хунти в Україні. Тому я закликаю всіх не голосувати за цей законопроект, а решту часу віддаю Ярославу Сухому, своєму колезі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Ярослав Сухий.

16:26:07

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановний Олександр Тимофійович, я колишній офіцер внутрішніх військ, спецназ МВД Радянського Союзу. Ви прекрасно знаєте, що входило у штатний розпис внутрішніх військ. Так скажіть, будь ласка, цим законопроектом що, збільшується фінансування внутрішніх військ? Я – обома руками за. Може поліпшаться житлово-побутові умови військовослужбовця або офіцерів внутрішніх військ? Нічого подібного. В штатному розписі взводу внутрішніх військ один кулеметник, один снайпер і гранатомет. Проти кого ви всю цю махину хочете всередині направити?

Шановні колеги, внесення цього законопроекту – це свідчення агонії правлячого режиму!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гордієнко Сергій Володимирович, фракція комуністів.

16:26:53

ГОРДІЄНКО С.В.

Передаю слово Валерію Бевзу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бевзу слово.

16:27:05

БЕВЗ В.А.

Шановний Арсеній Петрович! шановні колеги! Наш спікер дуже часто вживає слово з формально юридичної точки зору. Що я хотів би сказати, Арсеній Петрович, в Законі „Про міліцію” від 20 грудня 1990 року однією із функцій органів внутрішніх справ є охорона громадського порядку та безпеки. Виникає запитання, що ж ми створюємо ще один паралельний орган, який має забезпечувати охорону громадського порядку і безпеки, ні. Оскільки це так, тому ми маємо підтримати позицію голові комітету Гриценка Анатолія Степановича. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Косів, фракція „Блок Юлії Тимошенко”.

16:27:55

КОСІВ М.В.

Косів Михайло, „Блок Юлії Тимошенко”, Партія „ Реформи і порядок”.

Хочу не погодитися із цією думкою, яку я почув із трибуни від екс-міністра Збройних сил України Анатолія Гриценка. Ну, так в 1992 році, ані Ющенко, ані Юлія Тимошенко в цьому залі не було, коли ми приймали Закон „Про Національну гвардію”, але я, власне, тоді в цьому був і, я вважаю, що цей закон, на основі якого ми створили тодішню Національну гвардію України я можу вважати також і часткою своєї заслуги і своєї гордості.

Національна гвардія України, справді, була гордістю України. Туди приймали хлопців, які мали не менше 180 сантиметрів росту, які мали відповідну освіту, які володіли українською мовою. Це справді була гордість для України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, пропонується розгляд питання завершити, відповідно до регламенту. Я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні проекту Закону України про Національну гвардію України, реєстраційний номер проекта 1317. Прошу голосувати.

16:29:39

За-208

Рішення не прийнято. Прошу показати по фракціям. Шановні колеги, відповідно до статті 109 Регламенту Верховної Ради України, я пропоную і прошу підтримати таку пропозицію, - на повторне перше читання даний законопроект відправити. Прошу голосувати на повторне перше читання.

16:30:17

За-215

Рішення не прийнято.

З огляду на це, відповідно до другого абзацу статті 109 Регламенту Верховної Ради України даний законопроект вважається відхиленим. Крапка. З чим я вас і вітаю.

Законопроект номер 1362, 1361 і 1245 доповідає законопроект перший заступник глави Секретаріату Президента України, Представник Президента України в Кабінеті Міністрів України Шлапак Олександр Віталійович.

Будь ласка, Олександр Віталійович.

ШЛАПАК О.В.

Шановний Арсеній Петровичу, шановні народні депутати! Відверто кажучи, шкода, що такий важливий пакет законопроектів, який я маю честь доповідати в цій високій залі, розглядається за скороченою процедурою, оскільки, на мою думку, давно назріла серйозна розмова щодо того, в якій ситуації перебуває на сьогоднішній день українське підприємництво.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Олександр Віталійович, вибачте, я вас переб’ю.

Якщо ви настоюєте на тому, щоб цей законопроект розглядався за повною процедурою, ми можемо прийняти рішення і переголосувати, якщо у вас є така позиція і ви вважаєте за необхідне розглянути це питання у повній процедурі.

ШЛАПАК О.В. Я був би дуже вдячний залу, якби ви підтримали таке рішення трошки детальніше поговорити про ситуацію, яка складається у підприємництві і послухати ці законопроекти за повною процедурою.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ставлю на голосування питання про розгляд законопроекту 1362 і 1361, і 1245 за повною процедурою.

Прошу голосувати.

16:32:16

За-385

Ми повернулися до повної процедури розгляду законопроекту.

Олександре Віталійовичу, будь ласка.

ШЛАПАК О.В.

Дякую, панове, шановні народні депутати.

Час, який в мене є дозволить мені коротко ознайомити вас з ситуацією, яка складається сьогодні в розвитку підприємництва у нас в державі, дещо поговорити про малий і середній бізнес , і його розвиток у нашій державі.

Не дивлячись на те, що всі ми, всі президенти, всі Кабінети Міністрів завжди визначають розвиток підприємництва як один з головних своїх пріоритетів, ми маємо на сьогоднішній день фактично стагнацію цього надзвичайного важливого сектора економіки.

Ми не маємо таких речей, як створення банальних робочих місць в малому бізнесі в тій кількості, в якій потрібно. Ми маємо дуже високі темпи інфляції, але, на превеликий жаль, такий важливий чинник протидії інфляції, як розвиток малого і середнього підприємництва ми не можемо задіяти в повному сенсі. А відтак, і результати. Частка малих підприємств у виробництві внутрішнього валового продукту в Україні сьогодні становить лише 12 відсотків.

Дозволю собі нагадати, що в країнах європейського співтовариства ця цифра в три-чотири рази більше, майже 60 відсотків валового продукту в Європі створюють малі й середні підприємства.

Черговий рік ми спостерігаємо скорочення робочих місць у малому бізнесі. В 2006 році ми мали скорочення майже на 4,5 відсотків, за 2007 рік – більше як на 3 відсотка.

Зменшується кількість реально працюючих підприємств. Май же на 3 відсотки за аналогічний період ми втратили таких підприємств.

Зрештою, Україна відстає від європейських країн за показником кількості малих підприємств на 10 тисяч населення. Є такий показник, який відслідковується європейською спільнотою. Так от у нас цей показник втричі нижчий, ніж, скажімо, у середньому по ЄС. А якщо порівняти нас з Естонією і Угорщиною, які розвиваються досить динамічно і швидко, то цей показник у нас гірший у сім разів.

Розвиток бізнесу гальмується і неефективною та непередбачуваною державною регуляторною політикою. Оцінки незалежних експертів щодо бізнес-клімату в Україні є надзвичайно невтішними. Очевидно, вам знайомі дослідження міжнародної фінансової корпорації, які робилися на замовлення Світового банку щодо ситуації у нашій державі. Так ось, Україна по рівню розвитку підприємництва займає передостаннє – 177 із 178 місць за рівнем податкового тиску, Україна займає 141 місце по рівню захисту інвестицій із 178, займає по процедурі відкриття і закриття бізнесу 140 місце, по системі реєстрації власності – 138 місце.

Відтак, глава держави видав указ, відповідно до якого була створена спеціальна робоча група, в яку ми запросили найкращих, найпровідніших фахівців щодо розвитку підприємництва. Разом з ними ми півроку працювали над тим, щоб посилити нашу інституційну здатність, в першу чергу, у законодавчому полі в плані розвитку підприємництва. Ми визначили головні проблемні точки в розвитку підприємницького середовища на сьогоднішній день.

На думку фахівців, робочої групи основними перешкодами розвитку підприємства є, в першу чергу, невиконання органами влади, як центральної, так і місцевої, законодавства з питань підприємництва, яке було прийнято останнім часом.

Зонами ризику, через які потерпає бізнес, є оподаткування, дозвільна система та ліцензування, здійснення функцій контролю та нагляду, невиправдана кількість технічних бар’єрів.

У зв’язку з цим робоча група напрацювала перелік законопроектів, їх всього шість, які я хотів би доповісти вам сьогодні з цієї трибуни.

Тепер з вашого дозволу я перейду до першого законопроекту, який хотів би вам доповісти. Мова йде про внесення змін та доповнень до Закону України „Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності”. Хочу з самого початку сказати, що отримання дозволів залишається невиправдано складним і забирає у підприємців значну кількість часу та коштів.

Обстеження, яке ми провели, говорить про те, що в середньому підприємець в рік витрачає близько 40 днів на отримання відповідних дозволів та ліцензій. Майже кожне підприємство, 56 відсотків, один раз або декілька разів на рік має проходити цю достатньо складну, а часто і принизливу процедуру і витрачає суттєві кошти на таку процедуру.

Нагадаю вам, що ще в кінці 2005 року був прийнятий Закон України „Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності”. Там була головна теза: закон мав заборонити видачу документів дозвільного характеру, які не передбачені законом. На жаль, цього не відбулося.

На сьогодні ми маємо наступну ситуацію: на момент видачі закону у нас було 140 видів документів дозвільного характеру, а на сьогоднішній день дозвільні органи продовжують вимагати від підприємців отримання 250 різних дозвільних документів. Таким чином, більше сотні ми набули вже після того, як був прийнятий відповідний закон. Постала нагальна потреба у розробці законопроекту, який би визначив вичерпний перелік документів дозвільного характеру та дозвільних органів, які відповідного до цього закону будуть уповноважені їх видавати.

Поданим на ваш розгляд законопроектом також передбачена норма, відповідно до якої встановлення інших видів документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності можуть здійснюватися лише шляхом внесення відповідних змін до зазначеного закону.

Запропонований механізм, на наше переконання, надасть можливість зупинити свавілля дозвільних органів. За таких умов, я хочу це підкреслити, виключно Верховна Рада України буде приймати рішення про доцільність чи недоцільність запровадження нових дозвільних документів, а відповідно ускладнювати чи не ускладнювати життя підприємців.

Хотів би сказати, що ми отримали підтримку від профільного комітету та головного науково-експертного управління Верховної Ради. Розраховуємо, шановні народні депутати, і на вашу підтримку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу записуватись, колеги: п'ять хвилин, запитання – відповіді. Вечерко, Партія регіонів.

16:38:34

ВЕЧЕРКО В.М.

Александр Владимирович! Вечерко, Партия регионов.

Я хочу вас спросить одно: скажите, пожалуйста, вы сегодня докладывали этот законопроект. А как освободить малый и средний бизнес от рэкета государственных структур? Той же налоговой полиции, налоговой инспекции, железнодорожников, которые усугубляют деятельность развитию малого и среднего бизнеса в нашей стране. Чтобы дать маленькому ребенку развиваться, мы должны создать все прекрасные условия. В нашей стране этого сегодня нет. Поэтому нужно обратить сначала внимание на местные органы самоуправления, на органы силовых структур и не мешать развиваться малому и среднему бизнесу, потому что в вашем докладе мы этого не услышали. Поэтому обратите на это внимание, пожалуйста.

Спасибо за внимание.

ШЛАПАК О.В. Ну, перш за все, я хочу підтримати всі ті сентенції, які вами були висловлені. Я згоден, що всі проблеми, які ви назвали, є притаманними для малого і середнього бізнесу. І я в своєму виступі говорив про те, що ми з вами тільки разом можемо зупинити свавілля дозвільних органів. Безумовно ви ставите проблему значно ширше. Я доповідаю зараз конкретний законопроект 1361 і стверджую, що одним з тих, хто серйозним чином гальмує розвиток малого і середнього підприємства є наші органи виконавчої влади, в тому числі місцевої влади, які надають дозволи і ліцензії. Давайте вирішимо цю маленьку проблему – встановимо законом вичерпний перелік. Таким чином ми відсіємо вже сьогодні близько 110 дозволів і ліцензій… вибачте, тільки дозволів, які надаються… які видаються поза законом нашим підприємцям.

І саме головне. Якщо ми хочемо зробити процедуру видачі ліцензії більш консервативною, більш зваженою, ми вважаємо, що треба розглядати і в парламенті. Хай пройде парламентський комітет, хай в залі чиновник доведе навіщо необхідно сьогодні цей дозвіл обов`язковим чином запроваджувати. І тільки в такому разі ми будемо приймати рішення щодо запровадження законодавчого до….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хай завершить.

ШЛАПАК О.В. …щоб це було на сьогоднішній день парафією виключно міністерства, відомства або місцевого органу влади. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська.

16:41:07

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Александр Витальевич, вообще-то с вами можно согласиться. Но вам не кажется, что та постановка проблемы, которая звучит в вашем докладе, она очень тесно сопряжена с темой коррупции. Это первый вопрос.

Второй. Ведь известно, что в Соединенных Штатах Америки, там, где очень распространен малый бизнес, малые предприятия, там вместе с тем очень высокий удельный вес банкротств каждый год. Поэтому надо же думать и об этой проблеме, то есть должна быть какая-то стабильность в работе этих предприятий.

И третье. В всем мире малые предприятия существуют, возникают и работают в фарватере крупных предприятий. Фактически во многих случаях они дополняют крупные промышленные предприятия. Так вот, вам не кажется, что нужно стимулировать именно в этом направлении деятельность и правительства, чтобы создавались вот такие вот условия для работы малых предприятий? И тема коррупции, пожалуйста, как вы к ней относитесь.

ШЛАПАК О.В. Ну, я можу знову-таки тільки погодитися з усім, що ви сказали. І з тезою першою, про те, що система видачі дозволів, ліцензій сьогодні, на превеликий жаль, породжує досить серйозні корупційні дії в органах виконавчої влади. Якраз законопроект, який я сьогодні доповідаю, а їх буде три, які стосуються дозволів, ліцензій, і в тому числі дозволів на малі архітектурні форми, серйозним чином вдарить по руках нашим корупціонерам, оскільки врегулює і внормує дуже багато питань, які сьогодні віддані на відкуп місцевим органам влади або органам влади як такої.

Безумовно, ви праві щодо того, що малий бізнес найбільш успішно розгортається в тому разі, якщо він є доповненням до бізнесу великого. Але це тема трошки ширшої розмови. Дасть Бог, ми разом з вами напрацюємо такі пропозиції. А поки що я ще раз хочу закликати вас підтримати цей законопроект, який, на мою думку, йде в розвиток тих ідей, які доповідав я, про які зараз говорите ви і про які говорив шановний пан Вечерко. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

16:43:02

СУХИЙ Я.М.

Прошу передати слово народному депутату Пеклушенку Олександру Миколайовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

16:43:09

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Пеклушенко, Партия регионов.

Я считаю, что в этом зале нет человека, безразличного к этой проблеме, потому что сегодня во многом Украина стоит на экономических рельсах благодаря этому. В этой глобальной проблеме есть три вопроса: простота открытия, но не бессистемность и бесконтрольность, контроль, но не рэкет, и очень важный вопрос – это помощь от государства. Малому бизнесу сегодня нужна четка, конкретная помощь, а именно: минимальные проценты за кредит, это то, что им нужно, консультация. Сегодня человек, открыв бизнес, не может получить элементарную консультацию по оборудованию. Поэтому законы такие нужны, но они требуют осмысленности и солидарной работы всех ветвей власти и особенно местной власти, и особенно объединения предпринимателей.

ШЛАПАК О.В. Олександр Миколайович, в черговий раз не можу з вами не погодитися. Ми всі говоримо про одне і те саме. Я прошу вас, зверніть ще раз увагу на цей закон. Він простий, як двері, як про простоту, про яку говорите ви.

Ось єсть назва дозволу, єсть орган, який його дає. На сьогоднішній день він в 2,5 рази менше, ніж ті дозволи, які видаються в нас в державі. Більше того, окремі дозволи видаються трьома, чотирма структурами.

Таким чином я переконаний, цей документ буде вітатися підприємницьким середовищем, як перший крок в наведенні порядку в дозвільній системі. Що стосується інших речей, консультативного порядку, консультацій з підприємництвом, надання йому допомоги, про це я буду говорити, коли доповідатиму закон 1362. Там теж є досить толкові, на мою думку, і системні пропозиції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Віталійович. Я запрошую на трибуну Ксенію Ляпіну. Ксенія Михайлівна, будь ласка.

16:45:07

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, Комітет з питань промислової регуляторної політики і підприємництва уважно розглянув всі три законопроекти: 1361, 1362 і 1245. Ми переконані, що вони є взаємодоповнюючими. Що стосується законопроекту 1361, який містить перелік відповідних дозволів і відповідних дозвільних органів, фактично, цей перелік є наслідком роботи над помилками, які сталися за ці два роки впровадження закону про дозвільну систему.

Два роки тому, коли цей закон почав впроваджуватися, ми всі очікували, що буде цей перелік ухвалений Кабміном, що відповідні органи будуть ним керуватися. Хочу звернути увагу, політична воля змінювалася, був один Прем’єр, прийшов інший Прем’єр, але виявилося, що чиновничий інтерес вищій за політичну волю.

За цей час виконавча влада не змогла справитися з цим завданням, ні одна, ні друга. Ми переконані, що в даному випадку це свята функція Верховної Ради справитися з цим завданням. Ми мусимо навести лад в державі. Має бути чітко встановлено перелік дозволів і перелік органів, які видають ці дозволи.

Що відбувається сьогодні? Сьогодні відбувається трактування законодавства на свій страх і ризик кожним органом. Місцеве самоврядування дискутує, чи передбачено, чи не передбачено законом ті дозволи, які їм просто хочеться видавати. Чому хочеться? Бо дозвіл часто – це просто короткий… така, знаєте, короткий поводок на бізнес – хочу дам, хочу не дам. Досі, на жаль, фактично, не було внесено змін до законів, які б чітко передбачили, а які підстави для того, щоб не надати дозвіл? Не внесено такі зміни. Відповідно хоче орган – надає, не хоче – не надає, не зважаючи на об’єктивні причини.

Я переконана, що ухвалення цих трьох законопроектів, безумовно, значно покращить те, що, власне, бажає від нас вся громадськість України, тобто, підвищить прозорість і зрозумілість. І більше того, я переконана, що це відповідає політичній волі всіх фракцій, присутніх у Верховній Раді. І наше завдання – просто подолати чиновничий інтерес і поставити волю громадян і політичну волю вищу за якісь там чиновничі інтереси.

З приводу рішення комітету хочу звернути увагу, що оскільки всі законопроекти є взаємодоповнюючі, рішення комітету нашого було наступне: законопроект 1362 як найбільш комплексний взяти за основу, а законопроект 1361, 1245 – до другого читання доопрацьовучи законопроект 1362 імплементувати в цей закон, і на виході до другого читання мати один закон. Таке рішення комітету, я вам його доповідаю.

Дякую, шановні колеги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Три хвилини, записуємося на виступи, точніше, на запитання. Ярослав Сухий, Партія регіонів.

16:48:42

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановна Ксеніє Михайлівно, у мене такі три коротенькі питання. Як ви вважаєте, чому цей законопроект не вноситься від уряду, тому що в принципі ця проблема не президентська, це проблема урядова, це проблема Кабінету Міністрів України?

Чи вірно я вас зрозумів? Друге питання. Фінансування... Це по вашому, по 1245. Фінансування діяльності дозвільних центрів за рахунок Державного бюджету і місцевого бюджету, тобто це навантаження і на державний, і на місцеві бюджети.

Третє питання. Створення, передбачається створення нового структурного підрозділу при місцевих самоврядних організаціях. Ви ж розумієте, що вони обов’язково обростуть штатами і обов’язково обростуть своїми нормативними документами, які у відповідності із залізним законом бюрократії вони мають щось виробляти і продукувати.

І таке питання загальне. Все-таки, будь ласка, аргументуйте необхідність, тобто дайте актуалізацію, чому необхідно йти саме таким шляхом, а не наповнити законодавчим змістом існуючі структури? Дякую.

ЛЯПІНА К.М. Дякую.

Перше питання: чому це вноситься Президентом. Я переконана, це тому, що це стало національною проблемою. На жаль, ні уряд Януковича, ні вже уряд Тимошенко поки що не змогли подолати оцей чиновничий супротив. Тому власне це національна проблема, і природньо, що це вносить Президент і вирішує Верховна Рада, бо такі наші функції.

Друге питання – з приводу фінансування. Доповідаю вам, шановні колеги, що вже два роки згідно Закону про дозвільну систему утворені так звані дозвільні центри. І вони фінансуються за рахунок місцевого бюджету і Державного бюджету, якщо це при державних адміністраціях. Але, і це все закладається в бюджети. Але фактично сьогодні імітується робота цих центрів. Реально з 100 відсотків прозвітованих центрів працює десь відсотків п’ять.

Ми можемо назвати буквально одиниці прикладів, коли працює єдине вікно і єдиний дозвільний центр. Це виключення. А правило: це все імітується. На папері створили, на півставки комусь...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ЛЯПІНА К.М. На півставки комусь надали цю функцію. Підприємці нічого про це не знають, місце не визначено, ніхто туди не ходить і всі радіють з того, з того, що єдине вікно не працює. Якраз законопроект спрямований на те, щоб єдине вікно запрацювало. І воно не потребує додаткових, власне, якихось створення структур, ці структури вже є. Воно потребує наповнення змістом роботи цих структур. І, власне, це і є предметом і мого законопроекту, і президентського законопроекту. Тому я переконана, що їх ухвалення і буде кроком до реального запровадження цього принципу, який так довго очікується.

Більше того…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Михайлівна, я вас прошу, ви вже за три хвилини переговорили.

ЛЯПІНА К.М. Все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

16:51:57

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дуже дякую. Шановна Ксенія Михайлівна! Я хотів би вас запитати, як дійсно захисницю підприємництва, а от де єдине вікно для підприємців про яке так багато говорили, обіцяли чи рік, чи два, чи три роки. Чому до цих пір його немає? Перше питання.

І друге. Я сформулюю, і скажіть, будь ласка, чи не вважаєте ви, що пропорція документів і взагалі речей дозвільного і явочного характеру в нашій країні явно не відповідає тому, що є демократія, в тому числі і в економіці. Тому що чим менше чиновник має можливості дозволяти, а чим більше він має приймати документи і допомагати оформленню документів, тобто явочний характер, тим більш демократична країна.

І ще мені здається, що вам треба уточнити термін, що є документ дозвільного характеру, у вас це є документ, який передує видачу документу дозвільного характеру, там мені здається якась редакційна помилка. Дякую.

ЛЯПІНА К.М. Дякую.

Перше питання, це якраз те, що я відповідала Ярославу Сухому, те, що на папері дозвільні центри, єдине вікно створено, в реаліях воно не працює.

Для того, щоб запрацювало приймаємо цей законопроект, він же буде прямої дії, він же не передбачає абстракцій.

Друге питання. Пропорції, дійсно, абсолютно не сучасні, у нас дуже багато дозволів, дуже мало декларативного принципу, цим законом 1362 законопроектом ми якраз запроваджуємо можливість широкого впровадження декларативного принципу, тобто явочного, надав документи, задекларував – працюєш.

Ну, і нарешті третє, з приводу редакційних доробок, безумовно, вони будуть зроблені до другого читання в комітеті нашому, який буде фахово над цим працювати. Ми будемо дуже вдячні за ваші пропозиції, ми їх обов’язково врахуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу записатися на виступи фракції і народних депутатів. Дякую, Ксенія Михайлівна. По три хвилини. Вечерко Володимир Миколайович. Володимир Михайлович, виступ в залі з місця. Ви хочете з трибуни? Будь ласка.

16:54:25

ВЕЧЕРКО В.М.

Уважаемые народные депутаты! Уважаемые избиратели! Сегодня мы затронули и затрагиваем важную тему, это помощь малому и среднему бизнесу, и сегодня мы слушаем законопроект о том, как помочь малому и среднему бизнесу. Но сегодня мы не услышали, как оградить малый и средний бизнес, действительно, от государственного рэкета, потому что мы стараемся помочь этому. Но мы не видим в перелике этих таких фактов, как мы можем способствовать, чтобы малый и средний бизнес возвращал налог на добавочную стоимость, чтобы малый и средний бизнес не платил откаты, не платил за эти разрешения, лицензии, этого, к сожалению, мы не услышали.

Поэтому, я хотел бы Ксении Михайловне подсказать, что нужно включить эти вопросы в этот законопроект и он с удовольствием пройдет. Потому что сегодня действительно страна должна держаться на среднем и малом бизнесе, а не только на гигантах промышленности. Поэтому я хотел бы, чтобы этот закон соответствовал европейским стандартам. И на сегодня данный законопроект, он не готов, чтобы мы его приняли в целом, поэтому его нужно доработать, включить все позиции и заслушать снова. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Чорноволенко.

16:56:34

ЧОРНОВОЛЕНКО О.В.

Шановні друзі, я вважаю, що ми обов’язково повинні прийняти цей закон і я би хотів заперечити попередньому виступаючому, це перший крок для того, щоб припинити законотворчість наших чиновників, це можливість для того, щоб саме Верховна Рада взяла у свою руку проблеми розвитку нашої економіки, вона може цим законом захистити підприємців, вона може цим законом захистити працівників найманої праці, які теж страждають від свавілля чиновників, вона може цим законом захистити споживачів, які теж страждають від втручання в розвиток економіки і в кінці кінців, вона захистить навіть касту чиновників, які теж при певних умовах стають споживачами і теж страждають від своїх же колег, але в інших галузях. Ми зможемо дійсно, прийнявши, що тільки ми можемо приймати такі обмеження, такі пропозиції щодо введення додаткового навантаження на нашу економіку, ми зможемо таким чином самі тільки вводити і самі виводити. Таким чином, це буде дієвий контроль над місцевою і урядовою творчістю. Чому це зробив не уряд, чому це зробив Президент? Саме тому, що він є гарантом прав і свобод громадян.

Чому це мають підтримати депутати? Бо тільки депутати можуть по-справжньому захистити громадян, підтримавши дійсно, ринковий розвиток економіки. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, обговорення завершено. Заключне слово доповідачу і співдоповідачу. Наполягаєте, Олександр Віталійович? Ксенія Михайлівна, наполягаєте на заключному слові? Не наполягаєте.

Колеги, щодо процедури розгляду законопроекту. По-перше, я хотів би звернути увагу шановного нами Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва на той проект рішення, який вніс комітет. На превеликий жаль, даний проект рішення жодним чином не стикується з Регламентом Верховної Ради України.

Не можна приймати рішення, де написано... ну, можна, але воно ніяким чином не відповідає закону, а точніше Регламенту. Прийняти за основу, а далі 1361 і 1245 врахувати. Тобто, це певна абракадабра. Ми повинні по кожному законопроекту розглядати окремо, ставити на голосування кожний законопроект, перше читання так як пропонується, якщо вони всі три пройдуть, то так і відбудеться. Тому я просто ставлю вас до відома про те, що рішення комітету і проект постанови, який запропонований цілком і повністю не відповідає Регламенту. Тому я буду діяти за Регламентом.

За Регламентом зараз розглядався законопроект 1361, підкреслює, виключно поки що 1361. Це законопроект, який внесений Президентом України і називається він про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності. Тому я ставлю на голосування в першому читанні законопроект номер 1361. Прошу голосувати.

17:00:01

За-198

Рішення не прийнято. Прошу показати по фракціям. Зараз ми повинні, у зв’язку з тим, що ці законопроекти не є альтернативними приступити до процедури повного розгляду 1362 і 1245, якщо ні, то тоді треба проголосувати про те, що ми не розглядаємо це питання по відповідній процедурі. Але я пропоную наступним чином: по повній процедурі, Олександр Віталійович, чи є вам що сказати по 1362? Тобто у своєму виступі ви висловили позицію по 1362? Будь ласка, на трибуну.

ШЛАПАК О.В. Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується законопроект номер 1362. В ньому Президент пропонує внести зміни до Закону „Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності”. Власне кажучи, дозвільну систему саму я вже характеризував і тому лише два слова з приводу суті законопроекту.

Пропонується три новели запровадити на сьогоднішній день. Перша з них і основна - пропонується запровадити принцип мовчазної згоди. Що це таке? Не зважаючи на те, що запроваджені сьогодні законом досить чіткі терміни видачі дозвільних документів, є поширеною практика порушення цих норм закону. Про це свідчить значна кількість звернень як до Президента України, так до уряду. Переконаний, що підприємці звертаються і до вас, шановні народні депутати. Таким чином, принцип мовчазної згоди полягає в набутті підприємцем права на проведення господарської діяльності на підставі поданих заявником документів за відсутності відмови на видачу таких документів.

Друга новела стосується дозвільних центрів, про які ми вже сьогодні мали можливість говорити. Справа в тім, що наш аналіз показує, 40 відсотків документів видається на обласному рівні. Ось чому пропонується запровадити дозвільні центри на обласному рівні, в містах Києві та Севастополі. Запровадження там посади державного адміністратора значно скоротить час і витрати підприємців, які зможуть в єдиному вікні отримувати подібного роду дозволи. І, нарешті, третя новела. Пропонується встановити чіткі вимоги до порядку видачі документів дозвільного характеру, їх переоформлення, видачі дублікатів та анулювання таких актів.

Здається, проблема маленькою, але краще ми врегулюємо її в законі, з тим, щоб зменшити самотворчість на місцях чиновника. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Віталійович. Чи є запитання до Олександра Віталійовича? Немає. Дякую, Олександр Віталійович.

Ксенія Михайлівна, чи будете ви? Не будете. Ксенія Михайлівна вже висловилася.

Чи є бажання від фракцій та від народних депутатів записатися на виступи згаданого питання? Немає.

З огляду на це, колеги, я хотів би повернутися до рішення комітету. Комітет пропонує прийняти за основу законопроект номер 1362. Тобто я прошу підтримати український парламент запропоноване комітетом рішення. Приймаємо за основу законопроект номер 1362. Повна назва законопроекту про внесення змін до Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності”.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу законопроект номер 1362. Прошу голосувати.

17:04:08

За-226

Рішення прийнято.

Дякую, шановні колеги.

Тепер переходимо, прошу показати по фракціям.

Тепер переходимо до законопроекту 1245. Це законопроект, який внесений народним депутатом Ляпіною Ксенію Михайлівною.

Ксенія Михайлівна, зняти ви його не можете, тому що якщо він уже включений до порядку денного – це вже власність українського парламенту, а не тільки ваша. Тому є пропозиція така. Колеги, Ксенія Михайлівна пропонує знятим. Але ми не можемо зняти, але через голосування ми можемо не підтримати її законопроект і таким чином він буде виключений із порядку денного.

Адаме Івановичу, ну, … Мартинюку дайте слово.

Мартинюку включіть.

17:04:57

МАРТИНЮК А.І.

Я дякую.

Арсенію Петровичу. Ви правильно кажете, можна поступити так, як ви пропонуєте, але це буде удар по автору. Буде не зручно, що підтримали законопроект автора. Тому є норма Регламенту, якщо автор наполягає, ми просто голосуємо, не вона знімає, а сесійна зала знімає його з розгляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Адаме Івановичу, саме це я тільки що і сказав. Що ми таким чином український парламент підтримає позицію Ксенії Михайлівни і не проголосуємо за згаданий законопроект.

Я ставлю на голосування законопроект 1245 про виключення його з порядку денного Верховної Ради України.

Тут треба за голосувати, товариші, щоб допомогти Ксенії Михайлівні.

17:05:55

За – 412 голосів. Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, ми прийняли за основу, я прошу комітет доопрацювати і в другому читанні 1362 внести на розгляд Верховної Ради України.

Переходимо до наступного законопроекту – законопроект 1363. Я хотів би нагадати, що ми його прийняли за скороченою процедурою.

Олександре Віталійовичу, чи наполягаєте ви на повній процедурі розгляду законопроекту?

ШЛАПАК О.В.

Шановний Арсенію Петровичу, Шановні депутати, законопроект є по суті своїй досить складним і революційним. Тому я хотів просити вас повної процедури для розгляду цього законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, є пропозиція підтримати президента України і першого заступника глави Секретаріату Президента України і повернутися до розгляду законопроекту за повною процедурою. Прошу проголосувати за дане рішення.

17:07:06

За-234

Рішення прийнято.

Олександре Віталійовичу, прошу.

ШЛАПАК О.В. Дякую. Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, Президент України пропонує проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стандартизації та обов’язкової сертифікації. Хочу відразу підкреслити суть цього закону. Законопроектом запропоновано відмовитися від обов’язкової стандартизації і сертифікації продукції та послуг, які не містять загрози безпеці людей або контроль за безпечністю яких здійснюється за рахунок інших механізмів.

На користь цієї тези я хочу привести декілька доказів.

Перший. Україна залишається однією з небагатьох кран, де залишилася обов’язкова сертифікація продукції. Система технічного регулювання України передбачає обов’язкову сертифікацію 34 товарних груп, понад 400 найменувань продукції та фактично обов’язковість відповідності всіх товарів тим чи іншим нормативним документам, стандартам або технічним вимогам.

Діючі ще з радянських часів стандарти вже давно не відповідають реаліям сьогодення, а вимога щодо обов’язковості їх дотримання не дозволяє підприємцям, не дозволяє виробляти сучасну продукцію конкурентноспроможного на ринку. Нагадаю, що вітчизняні норми щодо обов’язкової сертифікації всієї продукції і обов’язковості стандартів не відповідають міжнародним правилам і принципам.

Друге. Досвід інших країн, зокрема країн – членів Європейського Союзу, свідчить, що для забезпечення безпеки продукції та захисту прав споживачів обов'язкова сертифікація не є необхідною. У країнах ЄС відсутня обов'язкова сертифікація продуктів харчування, але це не означає, що всі 450 мільйонів громадян Європейського Союзу вживають неякісні або небезпечні продукти. Навпаки, діючі там механізми технічного регулювання дають змогу забезпечити контроль за додержанням виробником і продавцем вимог безпеки та одночасно дозволяють впроваджу ті інновації, що забезпечують підвищення якості споживчих товарів.

І ще один дуже важливий факт хочу вам навести: за даними Державного комітету України з питань технічного регулювання споживчої політики близько 80 процентів товарів, що продаються, так чи інакше не відповідають чинним в Україні вимогам. Більше того, якщо ми візьмемо цю кількість товарів, нагадаю, 80 відсотків, то 90 з них, дев'ять десятих цих порушень не із-за неякісної продукції або із-за її безпеки для життя людей, а саме із-за того, що вони не відповідають технічним стандартам.

Третє. За підсумками переговорів зі Світовою організацією торгівлі Україна взяла на себе зобов'язання щодо рекомендаційного характеру стандартів та скасування сертифікації продуктів харчування органами Держспоживстандарту. Відповідні рішення мають бути прийняті спільно з ратифікацією Протоколу про вступ України до СОТ. До речі, урядом вже розроблено та буде внесено на розгляд Верховної Ради України проект закону, яким передбачається внести зміни до профільного Закону про безпечність та якість харчових продуктів у частині визначення поняття стандарту, дотримання якого буде не обов'язковим, а рекомендаційним.

Крім того, хочу підкреслити, що за умов скасування обов'язкової сертифікації залишається значна кількість інших видів контролю, що значно перевищує їх кількість, що застосовується в розвинутих країнах, зокрема країнах Європейського Союзу. Наведу вам такі цифри: на сьогоднішній день санітарною службою Міністерства охорони здоров'я здійснюється контроль щонайменше 10 контрольних перевірок, органами Мінагрополітики, включаючи ветеринарну службу щонайменше 16 видів контролю, органами Дежспоживстандарту щонайменше 20, таким чином, 46 видів контролю тільки харчових продуктів.

Прийняття нашого закону і відповідно… відповідність до правил СОТ не знімає всі ці форми контролю, а зменшує їх всього-на-всього до 40.

Шосте. Замість витратної неефективної обов`язкової сертифікації доцільніше застосовувати інші методи контролю. Україна вже майже 10 років здійснює заходи для переходу від обов`язкової сертифікації до застосування процедури оцінки відповідності, розроблення та впровадження технічних регламентів на основі європейських директив прискорення гармонізації національних стандартів з міжнародними та європейськими. Інша справа, що рухаємся ми в цьому сенсі дуже повільно. Так, на сьогоднішній день гармонізовано 25 відсотків стандартів, а необхідно хоча би 80. Ось чому законопроект в Прикінцевих своїх положеннях передбачає перехідну норму, відповідно до якої до моменту встановлення технічних регламентів напротязі півроку будуть діяти правила тимчасові, які встановлюються Кабінетом Міністрів України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання. Прошу, регламент 5 хвилин. Юрій Кармазин.

17:12:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазин. Я просив би, шановний доповідачу, уточнити. Ви сказали, що вітчизняні стандарти не відповідають вимогам, які сьогодні існують в світі. Чи відомо вам, що при вступі в СОТ нема таких зауважень. Більше того… Більше того, сьогодні цей закон, про який ви зараз говорите, відкриває дорогу до українського ринку і неконтрольовано буде ввозитися екологічно шкідливі речі: і ті змінені рослини, які генетично модифіковані, і речовини, і інші матеріали, трансгенні рослини – все абсолютно. Тому я вважаю, що треба чітко висловлюватись тут щодо того, що наша система сьогодні успадкувала від Радянського Союзу дуже хороші риси і сьогодні….

ШЛАПАК О.В. Дякую, шановний Юрію Анатолійовичу. Оскільки ваше питання складається з двох питань, я попробую на два відповісти.

Я підкреслюю: в Україні діє система стандартів, яка дісталася нам з часів Радянського Союзу і яка є нашою внутрішньою справою. Дійсно, Європейський Союз і організація СОТ, до якої ми вступали, не мала претензій щодо того, що в нас існують стандарти свого власного виробництва часів 1977-го років і трошки більше. Їх це не цікавить, їх цікавить, щоб їхня продукція проходила сюди більш-менш вірно. І, наприклад, якщо ми зберігаємо стандарт, ну, із самих смішних: стандарт сидіння для унітазів – тільки з пластмаси, яка відповідає певним хімічним вимогам. Такого абсурдного стандарту немає ніде у світі, натомість у нас він збережений. Я міг би привести, я спеціально підібрав великий перелік подібного роду стандартів, які існують у нас до сих пір. Я ще раз підкреслюю: європейцям діла нема до того, що ми в такий спосіб намагаємося своїх виробників заганяти в подібного роду стандарти.

Візьмемо інший приклад: пляшка для пива. Так от, жодна пляшка для пива, яка сьогодні є в нас, в Україні, не відповідає стандарту. Але люди навчилися обходити. І робиться це дуже просто: виробляються так звані специфічні технічні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ШЛАПАК О.В. Дякую, Арсенію Петровичу.

Виробляються спеціальні технічні вимоги. З цими технічними вимогами люди йдуть в Держспоживстандарт, затверджують їх там за гроші, і потім це спеціально вважається підстандартом. Ми натворили таких підстандартів уже стільки, що хватить на декілька європейських держав разом узятих.

І що стосується харчових продуктів. Не хвилюйтеся, будь ласка, у нас залишаються основні, я підкреслюю, види контролю, у залишаються закони про санітарне та епідеміологічне благополуччя населення, кожен продукт харчування, котрий в’їжджає на Україну, повинен мати санітарний або відповідний інший епідеміологічний стандарт, в якому проводяться відповідні дослідження і таке інше. Ми просто усуваємо дублювання, коли цю саму роботу робить Держспоживстандарт. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

17:15:32

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановний Олександр Віталійович, скажіть, будь ласка, от як бути в такій ситуації, коли в Україні, на відміну від європейських країн, навіть відмінено маркування геномодифікованої продукції? Це стосується навіть дитячого харчування. В європейських країнах геномодифікована продукція продається на окремих полках в магазинах, і люди про це знають, вона значно дешевша.

В даному випадку чи не буде небезпека того, що ще гірше поя…, ще погіршиться якість, перш за все, харчових продуктів. Ми ж прекрасно розуміємо, що експортери і лобісти експортерів, які, можливо, сьогодні і дивляться з нашою дискусією, дуже зацікавлені в тому, щоб не було жодної сертифікації і жодної стандартизації, бо їхні товари дуже швидко будуть сюди приходити.

І в зв’язку з цим, чи не вважаєте ви, що, можливо, мову треба вести про удосконалення системи сертифікації, удосконалення системи стандартизації, а не її скасування і відміну? Дякую.

ШЛАПАК О.В. Оскільки у вас теж було два питання, я постараюсь відповісти на обидва. Ну, перше, що стосується модифікованої продукції, то це не тема цього закону. Давайте повернемося до цієї дискусії і окремо поговоримо про маркування і таке інше. Щодо стандартизації і сертифікації, я хочу підкреслити, мова йде не тільки про імпортні товари, мова йде про всі товари, в тому числі, які виготовляються у нас на Україні. І через цю принизливу процедуру проходять і наші виробники.

Як це відбувається? На маслозавод приїжджає відповідна служба, забирає кілограм масла, везе в лабораторію його. Ну, я вже не буду говорити про те, яким чином йдуть процеси спілкування з цим, це вже інша річ. Але потім стверджувати, що все масло, яке виготовляється в той же день, на наступний і через день, буде відповідати відповідному стандарту, або цьому сертифікату, вибачте, це про це смішно говорити.

Натомість ветеринарна служба, або в даному випадку санепідеміологічна, на кожному етапі цього виробництва, від рецепту до кінцевої продукції, також проводить подібного роду дослідження. А тому ми, я ще раз підкреслюю, викидаємо тільки те, що дублює і те, що не прийнято в Європейському Союзі, але аж ні як не відмовляємося від тих станда…. процедур, які в Європейському Союзі використовуються. Переконаний, що не постраждає ні наш виробник, ні наш споживач. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рижук Сергій, Партія регіонів.

17:17:53

РИЖУК С.М.

Дякую. Рижук, Партія регіонів, Житомирщина.

Шановний Олександр Віталійович, я, знаючи вас, і ділові, і нашу спільну роботу, вірю, що, в те, що ви говорите, це не ваша думка. Всі ті аргументи, які ви навів, вони не витримують ніякої критики. Сертифікація не обмежує конкуренцію. Вона навпаки розвиває здорову конкуренцію, а нездорову стримує. І треба, мовляв, ви говорите, як аргумент, ліквідувати стандарти, сертифікацію, бо все рівно 80 процентів продукції у нас не відповідає стандартам.

І третє, ви стверджуєте, що вітчизняні норми щодо сертифікації не відповідають міжнародним принципам, то що, потрібно їх просто ліквідувати одним чохом?

І замість унітазу я вам наведу інший приклад: якщо буде прийнятий такий закон, борони Боже, то буде фосфін одна ампула – одна гривня – продаватися вільно у продажу. А цей фосфін у тисячу разів токсичніший, ніж газ від газового патрону газового пістолету, який контролюється. Дякую.

ШЛАПАК О.В. Дякую.

Шановний Сергій Миколайович, ну, перш за все, все, що говориться, є моїм особистим переконанням, можете в цьому не сумніватися. Однак, питання, які ви задали, є, безумовно, надзвичайно серйозними. І я хочу підкреслити ось яку річ. Безумовно, стандартизація і сертифікація є так званими „нетарифними бар’єрами”, які заважають підприємництву. Оцінки, які ми проводили разом з експертами, стверджують, що 15 відсотків в ціні будь-якого продукту, в тому числі харчового, це сьогодні різного роду дозвільні процедури як прямі, так і непрямі. От вам і інфляція, про яку ми сьогодні говоримо.

Ми не пропонуємо виключити сертифікацію як таку. Я більше підтримую зараз думку пана Зарубінського. Пропонується модернізувати цю систему, а саме ці всі продукти повинні відповідати так званим „технічним регламентам”, але не проводиться процедура сертифікації і стандартизації.

Щодо хімічної продукції, про яку ви говорите, я ще раз хочу підкреслити, що у нас всі законопроекти, в тому числі пестициди, агрохімікати, хімічна продукція сертифікується відповідним чином з отриманням сертифікатів. І приклад, який ви привели, невдалий, він в даному випадку буде під жорстким контролем. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олександр Віталійович, прошу сідати.

Ксенія Ляпіна, будь ласка.

17:20:23

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, Комітет з питань промислової регуляторної політики і підприємництва уважно розглянув цей законопроект. І хочу зазначити кілька пунктів, чому комітет підтримав його.

Перше, цей законопроект жодним чином не скасовує обов’язкову сертифікацію, борони Боже. Він піднімає рівень прийняття рішення про перелік продукції, яка сертифікується, з одноосібного наказу голови Держстандарту до колегіального рішення Кабінету Міністрів. От в чому різниця. Перше.

Друге. Цей законопроект не на йоту не знижує вимоги до безпеки продукції. Бо ж такі вимоги встановлені актами відповідними щодо санітарних вимог безпеки і ветеринарних вимог безпеки, коли стосується продуктів харчування. Тому жодним чином безпека для громадян не знижається. До речі, на підтвердження цього можу навести думку Головного санітарного лікаря, який підтримав відповідну реформу.

Жодного прикладу, коли би служба наша санітарна чи ветеринарна схибила, немає. Більше того, коли є якась загроза, саме вони відповідають за безпеку здоров’я. Власне пропонується лише усунути зайву ланку – не більше.

Нарешті, третій момент, який я особливо хочу підкреслити. Пропонується нам з вами, Верховною Радою, приймати вимоги до безпеки продуктів, які не стосуються харчової сфери. Нам з вами. Іншими словами, знову таки підвищується рівень ухвалення законами України, підвищується рівень ухвалення рішення про те, що є наші вимоги безпеки. Будь ласка, це в наших з вами руках. Це жодним чином не знижує вимоги безпеки.

Власне, хочу підкреслити, що таким шляхом йшли інші країни з так званою перехідною економікою. Так саме відбулося в Болгарії. Вони ухвалили рішення, що законами ухвалюються відповідні вимоги безпеки, а стандарти як технічні домовленості це лише є добровільне рішення того чи іншого профільного ринку. Тобто розділили вимоги безпеки, технічні регламенти законами, стандарти як технічні домовленості на рівні ринку.

Таким чином ми зробили висновок. Перше. Цей законопроект не знижує безпеку громадян. Друге. Цей законопроект усуває зайві бар’єри, але тим не менше не усуває необхідні бар’єри. Це друга його перевага. І, нарешті, третя його перевага. Він відповідає вимогам Світової організації торгівлі. Відразу кажу, що у четвер ми з вами все одно будемо розглядати аналогічний законопроект поданий урядом, який доповнює норми цього законопроекту, він стосується тих самих речей, тобто скасування застарілого декрету Кабінету Міністрів і після цього повноцінно набувають чинності закони, вдумайтесь, ухвалені в 2002 році. Закон про стандартизацію в 2002 році ухвалений, в повному обсязі не працює. І закон про підтвердження відповідності ухвалений в 2002 році, передбачає багато норм сучасних, європейських. В повному обсязі не запроваджений, чому? Тому що, на жаль, це так само, як з попереднім законом, коли чиновний інтерес, на жаль, перевищив політичний інтерес громадянського суспільства. Тому, власне, нам пропонується просто повернути все на своє місце, інтереси громадянського суспільства, інтереси української громади, поставити вище за інтереси відомчі і чиновничі. Тому ми підтримуємо цей законопроект.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання.

Юрій Кармазін.

17:24:55

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановна пані Ксенія! Ви сказали у своїй доповіді, що це жодним чином, ви сказали, нічого не погіршує, а я стверджую, що це порушує статтю 42 Конституцію, згідно якої держава здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції.

Ви сказали, що не погіршує, а в статтю 18 проекті записано, виключити такі речі, як реалізація харчових продуктів виготовлених із застосування імпортної продовольчої сировини та супутніх матеріалів визнаних в Україні на підставі декларацій і так далі, дозволяється виключно за наявності сертифікату. Тобто можна ввозити все, що завгодно, по вашій… Та, як ви ж пропонуєте виключити, ви просто цинічно обманули зараз український народ в тому, що суперечить це СОТу, не суперечить це СОТу. Не можна цього робити.

Я категорично хочу, щоб ви взяли проект, подивилися і по кожному пункту проекту сказали, чи відповідає безконтрольність завезення пестицидів і всього іншого, інтересам українського суспільства і яке це має відношення...

ЛЯПІНА К.М. Дякую, шановні колеги. Ну я знаю, пан Юрій заступник його партії, призначений головою Держстандарту, тому власне ми тут маємо, на жаль, перевагу адміністративного інтересу над громадським.

А тепер по суті відповідь. Шановні колеги, ніяких вільний ввіз в країну не дозволений, тому що діє закон, вами ухвалений, про якість та безпеку харчових продуктів. Цим законом чітко передбачено, які підстави, які заборони і які служби ухвалюють це рішення. Таким чином, я ще раз підкреслюю, в даному випадку Держстандарт просто зайва ланка, мені дуже жаль, але це так. Є ветеринарна служба, є санітарна служба, вони забезпечують відповідні бар’єри для ввезення небезпечної продукції. Воно так є і сьогодні, воно просто набуває нормальної нормативної чинності. Тому, вибачте, я народ України ніяк не обманюю, а навпаки, доводжу до нього об’єктивну інформацію, не зашорену якимись чиновничими інтересами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук Катерина Тимофіївна, „Блок Литвина”.

17:27:21

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, „Блок Литвина”.

Шановна пані Ксеню, все так та все-таки не так, знімається маса продукції, яка не передбачає сертифікації і стандартизації. З двісті сорока з лишніх видів продукції, яка була обов’язковою до сертифікації, сьогодні все зменшується десь до 60-ти, вода буде сертифікуватися. На жаль, правду сказав Кармазін, пестициди і гербіциди, я хочу вам сказати, що нещодавно в лабораторії університету зробили перевірку тих гербіцидів, які завозяться в Україну. Так у них наповнювачі, це відходи старих ядохімікатів, які не вигідно знищувати, бо дуже дорого і їх, як баласт дають у ті гербіциди і пестициди, які завозяться...

ЛЯПІНА К.М. Дякую. Я відповідаю. Шановні колеги, все так, та не так, Катерина Тимофіївна. Тому що, насправді, безпеку цього продукту гарантує санітарна служба. І існуюча сьогодні система сертифікації на жаль, жодним чином не забороняє ввезення таких продуктів. І ввозяться вони, і ви самі знаєте, скільки разів вони знаходяться на ринку. Тому, власне те, що пропонується, якраз і пропонується вдосконалити систему.

А тепер з приводу того, що ви кажете, скасовується обов’язкова сертифікація. Чітко вказується, що перелік продуктів, яка підлягає обов’язковій сертифікації, ухвалюється Кабінетом Міністрів України, знайдіть там цю норму. Це якраз закриває ті питання, про які ви ставите зараз акценти. Будь ласка, звертаємось до Кабміну, виставляємо вимогу і це попадає в перелік обов’язкової сертифікації. Так пропонує законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Терещук, фракція „Блоку Литвина”.

17:29:45

ТЕРЕЩУК С.М.

Сергій Терещук, „Блок Литвина”.

Шановна пані Ксенія, шановні колеги, пригадайте, з якими проблемами, з якими потугами ми приймали закон про молоко і молочні продукти, закон про рибу, про питну воду, про пестициди, про спирт, про алкогольні напої. Цим законопроектом ми ліквідовуємо, повністю скасовуємо повністю стандартизацію і сертифікацію. Якщо ви звернули увагу, на цьому тижні ми будемо розглядати законопроект про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення якості імпортної сільськогосподарської продукції, в якому було прийнято рішення про обов’язковість сертифікації всієї продукції, яка ввозиться на територію України. Президент наклав вето на цей законопроект. Цими двома законопроектами ми хочемо повністю відкрити ринок для ................... європейського непотребу. Пригадайте, скільки сьогодні отруєнь спиртом, алкоголем, скільки неякісної питної води, чи не зарано ми робимо такі кроки? Дякую.

ЛЯПІНА К.М. Дякую.

Повідомляю, що сьогодні переважна більшість отруєнь алкогольною продукцією вітчизняного виробництва, а скоріш за все просто контрафактною. І це питання, на жаль, відсутності контролю на споживчому ринку, а не питання стандартизації.

Але я вам відповім, на заміну стандартам вводяться ухвалені законом технічні регламенти і вимоги до безпеки продукції. Вот, дається півроку на це ухвалення, ви вважаєте, цього замало? Давайте дамо рік, на друге читання ми можемо внести таку поправку. Але ніякої безконтрольності не залишається, просто заміняється там, де це потрібно замінити законодавчим рішенням про вимогу до безпеки, ніякої безконтрольності зі спиртом точно не буде, бо спеціальний відповідний закон, який фактично нормує обіг алкогольних і тютюнових продуктів. Там треба і визначити вимоги до їх безпеки. Це все в наших руках.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати, Ксенія Михайлівна. Прошу записуватися на виступи. Мостіпан Уляна Миколаївна, „Блок Юлії Тимошенко”. Томенко Микола Володимирович.

17:32:59

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хочу довести інформацію, перед усім, нашого комітету з питань сім’ї, молоді, спорту та туризму, оскільки з дискусії йшла мова здебільшого про продукцію харчування і не торкнулися ще одної достатньо серйозної проблеми, яка стосується модернізації розбудови і сертифікації готельної інфраструктури, аквапарків і всієї системи розваг. Про що йдеться.

Даним законопроектом фактично ліквідується система сертифікації всієї готельної інфраструктури, готельних послуг і системи розваг. Що це означає. Що на сьогоднішній день, якщо ми ухвалим даний законопроект, скажімо, новий готель в районному центрі якоїсь області може фактично самостійно собі визначити його рівень, його зірковість і його статус. От уявіть собі ситуацію, що ми підем таким шляхом і почнем зустрічати гостей на „Євро-2012” і побачать, вони побачать, що у нас одні семизіркові готелі, я думаю, будуть. Трошки п’ятизіркових, в основному семизіркові готелі. І як вони там поживуть, як вони поживуть, то ми отримаємо після такої ситуації стільки скарг і пропозицій, що більше сюди ніхто не поїде.

Тому, ви знаєте, експерти в галузі туризму говорять про те, що існує дві системи сертифікації. Є корпоративна. Може бути недержавна. Але для цього треба, щоб всі громадські інституції, профспілки, вся галузь туристична створила єдину систему корпоративної чи профспілкової відповідальності. Тоді вони можуть здійснювати контроль за сертифікацією. Поскільки у нас в Україні є десятки таких структур, то цілком очевидно, що ми нездатні зробить єдиної системи сертифікації готельних послуг. Ми що, хочемо, московські аквапарки собі створити, чи що? Ми зараз відкриєм аквапарк без дозволів, без сертифікатів і запустим його?

Тому, я ще раз кажу, йдеться про пропозицію нашого комітету, яка одноголосно прийнята, що наш комітет вважає, що на сьогоднішній день передчасно знімати єдину державну систему сертифікації та ліцензування всієї системи готельних послуг і системи розваг. Ця система повинна зберігатися. Да, її треба модернізовувати. Так, треба приводити у відповідність до європейських стандартів. Ідеально - зробити недержавну систему. Але для цього треба, щоб всі інституції громадські об’єдналися, зробили єдину систему і вони знали, якщо, не дай Бог, хтось відкриє готель і поставить п’ять зірок, а там три, - цей готель зразу закриють. Тому, шановні колеги, проблема є. Але в цьому законі ми ще більш загострюємо проблему. Тому позиція комітету, не підтримає даний законопроект, а подумати про те, як зробити дійсно правильно модернізовану систему сертифікації готельних послуг і системи розваг. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Кармазін.

17:36:05

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Шановні народні депутати, Конституція України, про яку ми так сильно печемося, зобов’язує нас забезпечувати в державі (стаття 42 частина 3) контроль за якістю безпечністю продукції та усіх видів робіт і послуг, і сприяти діяльності громадських організацій споживачів.

Я вивчив перед сьогоднішнім засіданням досвід американців. Цікаво. Вони пишуть чітко, що немає допускатися на таможню територію Сполучених Штатів Америки в тому випадку люба продукція, коли вона не супроводжується сертифікатом. Ось і тому випадку не може імпортуватися продукція.

Країни Європи, зовсім близька до нас країна Польща, ставить такі закони, три має: „Про загальну безпечність продукції”, „Про захист конкуренції споживачів”, „Про захист споживачів та відповідальність за шкоду заподіяну небезпечною продукцією”.

Україна має тільки один закон, який це захищає. І ті зараз закони і декрети, і цим законом, який пропонується - пропонується скасувати. Так пропонується внести зміни до Декрету Кабінету Міністрів „Про стандартизацію сертифікацію”, яким практично його знищити. Це єдиний декрет, який забезпечив, коли хлинуло все на ринок України в 1993 році зупинив це все – єдиний декрет.

Пропонується навіть змінити Закон „Про пестициди і агрохімікати” і абсолютно збільшити ризики щодо використання неякісних і небезпечних пестицидів і агрохімікатів. Добралися навіть до води і вода, і закон про молоко та молочні продукти, про рибу і інші види водні живі ресурси та харчову продукцію. В кожен з цих законів вносяться зміни без профільних комітетів. Абсолютно.

Шановні народні депутати, я ознайомлювався, безперечно, не з тих мотивів про які тут сказала попередня виступаюча з цим законом. Я знайомлюся з усіма законами. І от просто вибірково знайомлюсь і пишу -диверсія.

Так, мною було цей закон означено. (О п л е с к и) Через що? Через те, що у тому пункті, де є табличка порівняльна, що було, що пропонується оця всі реалізація всіх продуктів, і що органи митного контролю, всі інші відповідно до порядку все здійснюють, центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль, пропонується просто одне слово „виключити” і все.

Тепер щодо того чи заважає це СОТу чи ні. Щоб ви знали і не ганьбили Україну, що Україна дотримується всіх взятих зобов’язань, і у нас є термін до 2012 року все зробити.

А тепер, щоб не вживали просто термінів, яких не розуміють. Технічний стандарт – це річ, яка розробляється 9 місяців, як дитина ……..

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вареній Бондик, будь ласка, з місця.

17:39:26

БОНДИК В.А.

Шановні колеги, я згоден з попереднім виступаючим. Дійсно, щодо Ксенії Михайлівни хотів би зробити зауваження жінці, на жаль, це не дає мені честі, але ж не потрібно переходити на особистості. Жодна партійність не має ніякого відношення жо сертифікації. Це цілком конкретний закон.

Згадайте, колись ми також вимушені були голосувати за наполяганням Ксенії Михайлівни, яка лобіює грантодавців із-за океану, коли ми пропустили відміну сертифікації в Законі Про санітарну медицину”. І до нас пішла курятина, не хочу називати, але з ближніх країн.

Тому, шановні колеги, ніяк не потрібно. Це гібель нашого вітчизняного товаровиробника, ніяк не потрібно голосувати за цей закон, який відміняє систему, яка створювалась роками, сертифікації і стандартизації.

Як юрист я хочу нагадати, що, дійсно, будь-яка експертиза: криміналістична, судово-бухгалтерська та інша завжди повертається до стандартів перед тим, як дати свій висновок. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Павло Мовчан. З місця, будь ласка, увімкніть Мовчану.

17:40:49

МОВЧАН П.М.

Прошу передати слово фахівцю Сергію Шевчуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, будь ласка. А це від депутатів. У нас запис і від фракцій, шановний Нестор Іванович, і від депутатів – регламент.

17:41:01

ШЕВЧУК С.В.

Дякую. Сергій Шевчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановні слухачі, радіослухачі, я хочу зацитувати слова співдоповідача, яка сказала: „Жодного випадку, коли санітарна і ветеринарна служба схибила, немає”. Ну це – унікальна цитата, тому що і чиновники, і жителі знають, що, на жаль, це далеко не так.

Законом пропонується ліквідувати дуже багато стандартів, але особливо мене тривожить ліквідація стандартів, що стосуються питної води, питного водопостачання, пестицидів та агрохімікатів. Кожний з народних депутатів, який працює на окрузі, знає, скільки звернень від громадян України, пов'язаних з цією продукцією – продукцією, яка загрожує на сьогодні на українських складах, полях, продукція і отрутохімікатів, яка знаходиться в питній воді, в колодязях. І саме санітарна служба говорить, що приблизно 90 відсотків колодязів мають воду, яка не відповідає стандартам.

Ми пропонуємо ліквідувати сьогодні, а автори законопроекту пропонують після цього в межах, як ми почули, півроку, а, можливо, і більше, пропонувати інші нормативні акти, які нібито вдосконалюю ситуацію. Яка в цьому логіка? Сама прикрість полягає в тому, що в парламенті України вже якась є порочна практика: коли щось сумнівне пропонується, згадується СОТ, і під маркою ніби все можна прийняти. Я вважаю, що треба дуже відповідально підійти до розгляду цього законопроекту, треба дійсно дбати про здоров'я нації, а не про інтереси виробників, тому що в даному випадку всі ви виступаєте як споживачі, які як народні депутати захищають права інших споживачів. В даному випадку ці права можуть суттєво порушитись. Тому я пропоную не голосувати за цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рижук, фракція Партії регіонів.

17:43:11

РИЖУК С.М.

Дякую. Я коротко скажу, що Партія регіонів, фракція ні в якому разі не допустить голосування і проходження цього законопроекту. Чому? Тому що цей проект лобістський і явно усуває державу взагалі від контролю за стандартами і якістю. І саме поняття „стандарти” і стаття ліквідується. Це, якщо по-народному, то діти є, а сексу немає. Ви розумієте?

І наступне. В цьому законі, що діє, написано: „підтвердження відповідності харчових продуктів продовольчої сировини, супутніх матеріалів, які ввозяться на митну територію України, здійснюються в порядку, визначеному законом”. І пропонує Ксенія Ляпіна виключити. То що міняється? Зараз уже 20 відсотків м`яса у сосисках, сардельках і знаменитій „Лікарській” ковбасі. То ви хочете, щоб там тільки були емульгатори, щетина із шкірою свинячою польського походження, збій, фляки, кості перемелені і так далі?! Собака, кіт не їсть. Ви цього хочете, коаліція?

І в коаліції розберіться. Послухайте Кармазина, він же ж толково, правильно говорить. Хоч один не корупціонер-то там є! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він там не один. Мені це нагадало радянський анекдот, коли казали, що в Радянському Союзі не вистачає паперу і макулатури. На що відповідь була: „Так менше їх в ковбасу треба ставити”. Тому є пропозиція наступна.

Олександр Віталійович, ви наполягаєте? Ну будь ласка.

ШЛАПАК О.В. Шановні народні депутати! В мене таких чотири короткі роз`яснення, можливо вони допоможуть прийняти правильну рішення.

Базовим законом по безпеці продуктів харчування є відповідний Закон „Про безпечність та якість харчових продуктів”. 60 статей цього закону контролює кожний етап виробництва імпорту продуктів харчування і встановляє порядки, за якими ветеринарна і санітарна служба проводить цю роботу. І навіть приклад, який приводила шановна Катерина Михайлівна, стосується безпосередньо ветеринарної служби, ані як не Держспоживстандарту. Підкреслюю, мова йде тільки про усунення дублікат… дублювання, які допустимі. І саме це не допускає Європейський Союз. Проводьте, будь ласка, санітарний, ветеринарний контроль як вважаєте за потрібне по своїм стандартам, але навіщо це робити дублюванням? Оце питання, на яке відповіді немає.

Щодо пестицидів і агрохімікатів. Спеціальна, 17 стаття закону говорить про те, що без відповідного сертифікату, виданого цими службами, ні один хімікат не перетне кордон України. І це правило залишається. Але навіщо дублювання, яке ми будемо проводити через Держспоживстандарт?

Що стосується досвіду американців, безумовно, так воно і є. На території Америки, на кордоні вимагають сертифікат. Так от, мова йде про те, що ми не потім …повторно сертифікувати цю річ. У нас же виглядає так: заїжджає мерседес з сертифікатом відповідного штудгартського заводу, але він не приймається у нас. Ми розкручуємо у ньому там якісь винти, веземо його кудись на обробку і ще сертифікуємо після цього за нашими, українськими, правилами, законами. Це сміх для всієї Європи. От, про що йдеться.

І нарешті, про готелі. Шановний Микола Володимирович, готелі у нас – стандарт кінця 80-х років. І там треба мати радіокрапку і графін з водою. На сьогоднішній день абсолютно застарілий і непотрібний стандарт. Ми не викидаємо сьогодні вимог до готелів. Якраз пропонується уряду протягом півроку з оцих самих жорстких вимог, які є, викинути, допустим, радіокрапку, викинути графін з водою, але залишити ті речі, які потрібні. Це і буде називатися „технічний регламент”. Це робота уряду, яку він повинен прости за півроку. Я переконаний, що в такому разі ми створимо хорошу і цілісну систему. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Віталійович.

Будь ласка, Ксенія Михайлівна.

17:47:18

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги. Хочу сказати, що зараз ви навели десятки прикладів, коли, з одного боку, санстанція вказує на невідповідність, коли на ринку є купа неякісної продукції. І все це у присутності сертифікації обов’язкової. Це мова йде про те, що існуюча система вкрай недосконала. Але фактично яке парламент до цього має відношення – пряме, бо ви зараз хочете відмовитись від участі у реформуванні недосконалої системи. Ви хочете це віддати чиновникам, невідповідальним, не обраним народом. Президент пропонує вам взяти це в руки, а ви відмовляєтесь. Ви якраз хочете не дбати про безпеку і життя наших громадян. Да, тому що ви відмовляєтесь підтримати пропозицію Президента віддати це в руки вам, депутатам, встановити відповідні вимоги. Пан Кармазін правильно сказав, технічні регламенти потребують роботи, яка не робилася ряд років. І ми готові продовжити термін впровадження цього закону з пів року на рік, але до другого читання це як раз та поправка, яка може бути врахована.

В той же час, якщо ми зараз відхилимо цей законопроекти, ну, не питання, ми в четвер повернемося до того ж самого, бо уряд вже вніс аналогічний законопроект, цього вимагає СОТ, угода по СОТ.

Тому, власне кажучи, просто ви хочете усунутись від цієї проблеми, не хочете вникнути, не хочете розібратися і не хочете взяти відповідальність перед українським народом. А БЮТу хочу сказати окремо, ви не довіряєте своєму уряду, оскільки ви не хочете передати уряду ухвалювати перелік продуктів, яка підлягає обов’язковій сертифікації. Для мене це дуже дивно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка Кармазін.

17:49:28

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, шановний пане Голово, я взяв репліку тільки з однієї причини, я взяв репліку для того, щоб невігластво ніколи не панувало над цим залом і не звучало з цієї трибуни.

Тому що в Україні сьогодні є наявні 4 тисячі 156 національних стандарти. Я хочу, щоб записали це пан Шлапак, ви, і пані Ксенія Ляпіна, що вони гармонізовані з міжнародними європейськими, саме ці стандарти.

Я хочу, щоб ви знали, що уже нароблено шкоди неймовірно тими пропозиціями, які внесені в попередньому скликанні вами. Подивіться. Проаналізуйте і зараз треба повертатися. Як можна перевірити недобросовісних людей, коли ми їх попереджаємо за 10 днів про перевірку? Як можна взагалі перевіряти, коли ви жодної копійки не заклали в бюджет? Для чого ви знущаєтесь над тим урядом? Для чого такі речі?

Давайте відкинемо це і залишимо тільки одне, щоб краще зробити українцю, тому, про якого ви блюзнірно так зараз розпо…(О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час на обговорення завершений.

(Ш у м у з а л і)

Дайте репліку Ляпіній. (Ш у м у з а л і)

17:50:53

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, я також хотіла б, щоб над цим залом не вітало невігластво, щоб ми читали закони, які раніше ухвалювалися нашим парламентом. Наприклад, Закон „Про стандартизацію”, який вже давно передбачає необов’язковість стандартів, наприклад, Закон про підтвердження відповідності, який вже давно передбачає нову систему, але вони не запроваджені через те, що величезні кошти йдуть через центри сертифікації.

І мені дуже боляче, що сьогодні парламент зацікавлений в тому, щоб зберегти ці потоки замість того, щоб дбати про здоров’я нації. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є наступна пропозиція: в нас внесений проект постанови Верховної Ради про прийняття за основу законопроекту 1363. Законопроект хороший, але в мене є сумніви з того, що він пройде.

Тому я пропоную наступним чином. Я як Головуючий користуюся пунктом 28-м підпунктом 10-м Регламенту Верховної Ради і ставлю на сигнальне голосування питання щодо даного законопроекту 1363. Прошу голосувати. (Ш у м у з а л і)

17:52:20

За – 67, шановні колеги. Це голосування не має впливу на результати голосування, воно сигнальне, але воно показало, як поступати з цим законопроектом.

Таким чином є компромісна пропозиція, як завжди, щоб ми зараз його не відхилили в цілому, я дуже просив би народних депутатів на повторне перше читання його відправити. Як ви дивитеся? Не хочете. Не хочете, щоб не сертифікували „Мерседеси”. „Мерседеси” вже давно народні депутати сертифікували. Ми перші в Європі на них почали їздити. То що, тоді ставлю так, як передбачено комітетом? Ну, що ж. Ставлю так, як передбачено комітетом. 1363-п прийняти за основу, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, реєстраційний номер 1363.

Прошу голосувати.

17:53:25

За-63

Рішення не прийнято по цій постанові.

Таким чином законопроект... Прошу показати по фракціям.

Я пропоную тепер поставити на повторне перше читання, колеги. 109-та, подумайте, це буде мудро. Повторне перше читання. Попрацюємо. Це мудро буде. І дійдемо до правильного підходу. Я прошу повторне перше читання. Колеги регіонали, це дуже мудре рішення. Бо перерви не буде.

17:54:06

За-217

Що може повернемося до результатів голосування? Не хочете.

Фракція Партії регіонів у першу годину просила, тепер уже вимагає перерву на 30 хвилин для оголошення заяви. Півхвилини, секундочку. Ви будете перериватися чи ви вже навіть готові?

Тобто ви перервалися. За результатами такої перерви, яка тривала 10 секунд, Фракція Партії регіонів хоче зробити заяву. Олександр Лавринович. Тільки одна людина може виступити відповідно до Регламенту тимчасового.

Будь ласка, Олександр Лавринович із заявою. Шевчук. Будь ласка, Шевчук.

Там написано, до 30 хвилин у Регламенті. Вони прийняли рішення, що їм вистачило 10 секунд. Це їхня позиція. Будь ласка, відповідно до тимчасового Регламенту вони мають право виголосити таку заяву.

Хто виступає від Фракції Партії регіонів? Ніхто не хоче виступати? Все, передумали? Знімається питання з порядку денного. Лавринович.

17:55:25

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Сьогодні зранку ми зазначали у цьому залі про те, що у нас є серйозна проблема з українським Основним законом.

У зв’язку із цим відповідно до всіх вимог Регламенту і тимчасового Регламенту Верховної Ради України внесено проект постанови про утворення у Верховній Раді України Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з підготовки та опрацюванню законопроекту про внесення змін до Конституції України.

Цей проект передбачає утворити Тимчасову спеціальну комісію Верховної Ради України з підготовки та опрацювання законопроекту про внесення змін до Конституції України. Тимчасовій спеціальній комісії попередньо опрацювати пропозиції щодо внесення змін до Конституції України, підготувати узгоджений законопроект про внесення змін до Конституції України з метою подання його в основному порядку до Верховної Ради України і доопрацювати законопроект про внесення змін до Конституції з врахуванням висновку Конституційного Суду України пропозиції суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести доопрацьований законопроект на розгляд Верховної Ради України.

Обрати співголовами Тимчасової спеціальної комісії народних депутатів України Кажемякіна Андрія Анатолійовича і Лавриновича Олександра Володимировича.

Визначити, що кількісний склад Тимчасової спеціальної комісії становить 27 народних депутатів України. Обрати до складу Тимчасової спеціальної комісії народних депутатів відповідно до подань, які зроблені фракціями Верховної Ради України. 11 депутатів фракції регіонів, 10 – "Блок Юлії Тимошенко", три – блок "Наша Україна - Народна Самооборона", фракція комуністів один. Визначити термін діяльності Тимчасової спеціальної комісії один рік з дня прийняття цієї постанови, звіт Тимчасової спеціальної комісії про виконану роботу заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України не пізніше 1 жовтня 2008 року.

Є пропозиція підтримати зазначений проект постанови, оскільки нам потрібно, зробити так, щоб ми мали досконалий Основний закон. І щоб ми могли в цьому залі вирішити, які саме зміни потребує українська Конституція.

Одночасно хочу сказати, що сьогодні ж внесений проект постанови, яким пропонується звернутися до Президента України у зв’язку з неконституційністю виданням ним указу про звільнення судді Конституційного Суду України. Просимо також підтримати цю пропозицію народних депутатів України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви завершили заяву, Олександр Володимирович?

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати.

Я думаю, що це ніяким чином не стосується затвердженого порядку денного Верховної Ради України. Дуже хороша постанова, чудова постанова, тільки буде засідання Погоджувальної ради. От на засіданні Погоджувальної ради керівники фракцій приймуть відповідне рішення, а сьогодні в нас є затверджений порядок денний і ніхто його міняти не може, шановні колеги. Це перше.

Друге, якщо в нас такий підхід, то я думаю, нам треба піти далі, давайте зразу з голосу Конституцію проголосуємо. А чого, ми ж такі талановиті народні обранники, зараз приймемо Конституцію і підемо по повній процедурі, до речі, без виборів давайте призначимо вищих посадових осіб.

Шановні колеги, заява у вас хороша, але не змушуйте мене порушувати Регламент Верховної Ради України. І ніхто його порушувати не буде. Є проголосоване рішення про порядок денний Верховної Ради України. 17.59.

Я вам всім дякую. Залишилося декілька секунд. До побачення, до завтрашнього ранкового пленарного засідання. Вечірнє пленарне засідання оголошую закритим.