ЗАСІДАННЯ ВІСІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 квітня 2008 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім доброго ранку, шановні колеги, я прошу реєструватися.

10:01:51

Зареєструвалося -439

В залі зареєструвалося 439 народних депутатів України. Ранкове засідання Верховної Ради України оголошується відкритим.

Шановні колеги, в першу чергу, я хотів би повідомити, що у нас відповідно до календарного плану, який затверджений (О п л е с к и). Що у нас відповідно до календарного плану, який затверджений відповідно народними депутатами України, та відповідно до статті 38 Закону України „Про Кабінет Міністрів України” сьогодні буде „година запитань до уряду”.

І тепер я хотів би привітати членів уряду в урядовій ложі. Юлія Володимирівна, вітаємо, і всіх членів Кабінет Міністрів. (О п л е с к и)

Друге. Відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України є час на оголошення депутатських запитів. Я їх швидко оголошу.

Надійшли запити народних депутатів України:

Олександра Омельченка до Президента України про прискорення екстрадиції до України головного фігуранта по справі „Еліта-центр” Волконського, в дужках, (Шахова) ;

Володимира Козака до Прем`єр-міністра України щодо порушення керівниками „Укрзалізниці” вимог Законів України „Про статус народного депутата України” і „Про комітети Верховної Ради України” ;

Олександра Голуба до Прем`єр-міністра України щодо перешкоджання урядом Юлії Тимошенко отримання дипломів студентами;

Івана Стойка до Прем`єр-міністра України, Генерального прокурора України, начальника Головного управління державної служби України щодо тиску та переслідування з боку голови Тернопільської обласної державної адміністрації Юрія Чижмаря та заступника голови Тернопільської обласної державної адміністрації Федора Шевчука по відношенню до начальника Головного управління охорони здоров’я Тернопільської області Володимира Курила;

Ігоря Калєтніка до Прем`єр-міністра України щодо незадовільного виконання службових обов’язків першим заступником голови Державної прикордонної служб України директором Департаменту охорони Державного кордону Павлом Шишоліним;

Михайла Папієва до Прем`єр-міністра України стосовно грубих порушень вимог чинного законодавства щодо порядку використання коштів державного бюджету громадськими організаціями інвалідів, які мають статус всеукраїнських;

Олександра Кеменяша до Прем`єр-міністра України стосовно необхідності вжиття термінових заходів щодо розв'язання проблеми приватизації державного підприємства „Руськополівське”;

Андрія Павловського до Кабінету Міністрів України щодо соціального захисту мешканців гуртожитку, розташованого в місті Києві по вулиці Честяківській, 4;

Володимира Литвина до міністра фінансів України стосовно невдоволення змістом відповіді Міністерства фінансів України на депутатське звернення щодо необхідності врахування при підготовці змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” та внесення змін до деяких законодавчих актів України, колективного звернення Первомайського регіонального союзу військових пенсіонерів Миколаївської області;

Володимира Литвина до міністра фінансів України стосовно невдоволення змістом відповіді Міністерства фінансів України на депутатське звернення з приводу виділення коштів на завершення реконструкції пологового відділення Новограда-Волинського міжрайонного територіального медичного об'єднання Житомирської області при підготовці законодавчих пропозицій під час внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” та внесення змін до деяких законодавчих актів України;

Миколи Шершуна до заступника міністра фінансів України щодо включення довгобуду в перелік об'єктів, що фінансуються з державного бюджету на 2008 рік, передбачивши виділення коштів на завершення будівництва Будинку культури в селі Злазне Костопільського району Рівненської області;

Миколи Шершуна до міністра фінансів України щодо завершення будівництва обласного онкологічного диспансеру в місті Рівне;

Юрія Крука до міністра охорони здоров'я України щодо невирішення посадовими особами Міністерства охорони здоров'я України проблеми, що склалася навколо одеської міської студентської поліклініки номер 21;

Валерія Бондика до виконуючого обов'язки голови Служби безпеки України щодо грубого порушення службовими особами Служби безпеки України законодавства України та притягнення їх до відповідальності;

В'ячеслава Кириленка до київського міського голови, голови Подільської районної у місті Києві державної адміністрації щодо порушення житлових прав дитини, позбавленої батьківського піклування;

Валерія Кальченка до Генерального прокурора України щодо необхідності прискорення розслідування кримінальних справ;

Андрія Павловського до Генерального прокурора України щодо скасування рішення Київської міської ради про землевідвід під будівництво житлового комплексу за адресою – Кловський узвіз, 14-18;

Ігоря Калєтніка до Генерального прокурора України, міністра внутрішніх справ України, міністра освіти і науки України щодо використання підробленого документа стосовно здобуття вищої освіти директором Дніпропетровського економічного технікуму Віктором Карповим;

Володимира Бондаренка до Генерального прокурора України, виконуючого обов`язки голови Служби безпеки України, міністра внутрішніх справ України, голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин порушення Конституції України та законів України прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу, глави Секретаріату Президента щодо неправомірних дій Київської міської державної адміністрації, які ведуть до руйнування генерального плану міста Києва та знищення перспектив розвитку міста;

Володимира Бондаренка до Генерального прокурора України, виконуючого обов`язки голови Служби безпеки України, міністра внутрішніх справ України, глави Секретаріату Президент України, голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин порушення Конституції України та законів України прийняття протиправних рішень посадовими особами Київської міської ради та її виконавчого органу щодо неправомірних дій Київської міської державної адміністрації та Київської міської ради, які обмежують права ветеранів, інвалідів та дітей;

Миколи Томенка до Генерального прокурора України щодо незаконних дій депутатів Блоку Леоніда Черновецького, Київської міської ради по відношенню до товариства з обмеженою відповідальністю книгарня „Сяйво”;

Андрія Шкіля до голови Державної податкової адміністрації України щодо захисту прав іноземного інвестора в Україні закритого акціонерного товариства „Фрутіка”;

та Сергія Соболєва до міністра освіти і науки України, голови Київської міської територіальної виборчої комісії щодо незаконного збору інформації про педагогічних працівників міста Києва Київською міської державною адміністрацією.

Хотів би зазначити, що при розгляді запитів до Президента України ми повинні спершу проголосувати поіменно цей запит, а потім 226 голосів для направлення запиту. Тому Олександр Омельченко звернувся до Президента України щодо прискорення екстрадиції до України головного фігуранта по справі „Еліта-центр” Волконського, в дужках, (Шахова).

Я ставлю на голосування про підтримку запиту.

Шановні колеги, ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:08:52

За-345

Рішення прийнято.

Тепер ставлю на голосування питання про направлення даного запиту до Президента України. Прошу голосувати.

10:09:14

За-395

Рішення прийнято. Відповідний запит направляється Верховною Радою України до Президента України.

Шановні народні депутати, відповідно до статті 38 Закону України „Про Кабінету Міністрів” оголошую розпочаток „години запитань до уряду України”.

Пропонується наступний порядок розгляду даного питання: виступ Прем'єр-міністра України – до 20 хвилин, запитання-відповіді, потім на вимогу наших колег народних депутатів запитання-відповіді до членів Кабінету Міністрів і потім обговорення. Якщо будуть інші пропозиції в процесі розгляду даного питання, я готовий їх підтримати, якщо такі будуть внесені.

Я запрошую до слова Прем'єр-міністра України Тимошенко Юлію Володимирівну. Прошу, Юлія Володимирівна. (О п л е с к и)

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Доброго дня, шановні народні депутати! Я дякую за те, що надана можливість годину спілкуватися з народними депутатами і розповісти про поточні справи, з якими сьогодні працює уряд України.

Перш за все, я хотіла би розпочати з ключової тези. Під час початку роботи уряд поставив перед собою головне завдання – ми мусимо перейти від поточної роботи, від прийняття ситуативних рішень до відпрацювання і втілення в життя стратегічних реформ, які дають можливість навести порядок в країні в кожному секторі. І саме тому ми сьогодні присвячуємо більше часу роботи уряду для того, щоб визначити п’ять пріоритетів роботи кожного міністерства. Потім по кожному пріоритету ми на засіданні уряду затверджуємо концепцію реформування. Наступний крок – після затвердження концепції ми розробляємо і приймаємо всі необхідні нормативні акти на засіданні уряду. На сьогоднішній день можна сказати вже про те, що по п’яти ключовим галузям ми маємо затверджені стратегії, ми маємо затверджені концепції і законопроекти, передані до парламенту.

І ми вважаємо, що мета нашого уряду тільки в тому, щоб продемонструвати суспільству як потрібно наводити порядок в кожній галузі, в кожному секторі нашого життя. І я хочу звернутися до Верховної Ради, щоб ті 63 урядових проекти, які подані сьогодні до парламенту, щоб вони якомога швидше були розглянуті і це дало можливість урядові втілювати в життя напрацьовані стратегічні зміни в нашій країні.

Крім того, я, можливо, ще раз вам повідомлю, що вже декілька місяців знаходиться в парламенті Програма діяльності уряду, яка також визначає напрямки нашої спільної співпраці: парламенту і уряду. І я просила би, щоб всі зауваження і пропозиції, які є у фракціях і комітетах були враховані під час доопрацювання, і ми з великим задоволенням як уряд підтримаємо всі пропозиції народних депутатів, комітетів і фракцій.

Я переконана, що якщо ми в найближчий час приймемо Програму дій уряду із зауваженнями і пропозиціями парламенту, ми зможемо дійсно якісно налагодити нашу спільну роботу.

А зараз я хотіла би доповісти вам про те, що все, що робить сьогодні уряд, базується на стрімкому економічному зростанні, яке сьогодні демонструють практично всі галузі виробництва. І приємно спостерігати, що після системного падіння зростання валового внутрішнього продукту протягом останнього року, з початку минулого до кінця ми бачимо системне падіння. Зараз ми змінили ці тенденції і з початку року ми бачимо поетапне, покрокове зростання і за перший, і за другий, і за третій місяць цього року.

Я хочу вам також повідомити, що валова додана вартість практично по всім галузям нашого господарства дала в першому кварталі суттєвий приріст. Це стосується і сільського господарства, яке в минулому році стрімко знизило свої темпи, це стосується і видобувної промисловості, і переробної промисловості, де суттєвіший приріст ми маємо, і власне ми можемо говорити зараз про кожну галузь.

Якщо промислове виробництво ми починали з приросту до відповідного періоду в січні місяці 5,7 відсотків, зараз ми маємо 7,8. Говорить про те, що промисловість, дійсно, стає на ноги. Легка промисловість. Починали з приросту до відповідного періоду у січні 3,1 відсотка, зараз вже маємо 5,7.

Харчові продукти, оброблення деревини, виробництво хімічної та нафтохімічної продукції, виробництво будівельних матеріалів. До речі, хочу звернути увагу, в принципі це є прекрасний показник, тому що виробництво будівельних матеріалів зростає тоді, коли є прекрасна база для зростання в галузі будівництва. Ми маємо з 8,1 відсотка до 21,8 відсотка зростання тільки за перший квартал.

Я хотіла би окремо звернути увагу на машинобудування. Я думаю, що Україна саме по машинобудуванню, а це є кінцевий продукт всього ланцюгу виробництва, сьогодні ставить практично європейські рекорди. Ми сьогодні маємо у першому місяці зростання 29,8 відсотка до попереднього періоду, а на третій місяць кварталу маємо 33,3 відсотка. Це говорить про те, що Україна структурні реформи робить і починає потужно виходити на ринку зі своєю машинобудівною продукцією.

Сільське господарство. Я хотіла би звернути вашу увагу, що якщо ми порівняємо фінансування з державного бюджету програм розвитку агропромислового комплексу в 2008 і в 2007 році, то ми з вами заклали на аграрне виробництво на 53,3 відсотка більше видатків, ніж це було закладено у попередньому бюджеті. І зараз іде динамічна виплата аграрному сектору грошей, які передбачені у бюджеті, і ми очікуємо, що врожай в Україні, якщо Господь і погода допоможе, у нас буде, дійсно, рекордний. Ми будемо мати більше 40 мільйонів тонн збору зернових, це прогноз, який сьогодні має Міністерство аграрної промисловості. І я переконана, що ми можемо навіть перевиконати цей показник. Я хочу нагадати, що в минулому році такий показник був 26.

Видобуток вугілля. Тут я би хотіла зупинити вашу увагу. Ми дійсно мали абсолютно по деяким об’єктам статику, по деяким об’єктам вуглевидобувної промисловості радикальне падіння. Сьогодні, порівняно з останнім кварталом попереднього року ми майже на 800 тисяч тонн збільшили видобуток вугілля. Причому, суттєво покращили якість. Це говорить про те, що наше Міністерство вугільної промисловості сьогодні займається не махінаціями, а підняттям виробництва.

Крім того, ми підготували і затвердили на засіданні уряду програму реформування вугільної галузі, яка приведе на кожне об'єднання потужних інвесторів і де ми врахуємо все те, що не було враховано до сьогодення: захист роботи шахтарів, їх достойну заробітну плату на рівні середньої заробітної плати в таких самих галузях в інших країнах Європи. І ми зробимо так, що інвестиції у видобуток вугілля будуть, безумовно, непорівнянно більшими, ніж в усі попередні періоди. Ми в найближчий час будемо збирати ключових представників шахт для того, щоб з ними обговорити концепцію реформування і дати їм бачення і знання як ми рухаємося в цьому напрямку.

Хотіла би також зазначити досить стрімке зростання вантажообороту. Тобто, це, я маю на увазі, зростання всіх показників в системі транспорту. Якщо на кінець року ми мали приріст до відповідного періоду 2,9 відсотка, то сьогодні ми маємо по першому кварталу майже 10 відсотків.

Ми прибрали в системі роботи „Укрзалізниці” всі лобістські пільгові тарифи, коли, наприклад, вся країна везла вантажі по одній ціні, а деякі улюблені компанії везли ці вантажі іноді в три рази дешевше. Зрозуміло, що прибутки йшли далеко не для „Укрзалізниці”. І ми отримали „Укрзалізницю”, практично так, як і НАК „Нафтогаз” на грані банкрутства.

Сьогодні „Укрзалізниця” і її фінанси повністю збалансовані. Ми маємо сьогодні зростання прибутків „Укрзалізниці” на порядки і ми переконані в тому, що на базі такого зростання доходів „Укрзалізниці”, ми можемо зробити реформування і оновлення рухомого складу, а також зробити інші добрі кроки, які стосуються реконструкції і модернізації всіх основних фондів, які працюють на „Укрзалізниці”.

І тепер я декілька слів хотіла б сказати про детінізацію економіки. Ще раз, так як і в 2005 році, ми детінізацію економіки поставили як ключове завдання для тих центральних органів виконавчої влади, які можуть це робити, результат ми вже бачимо.

По-перше, ви знаєте, що весь практично прибуток, який мусив оподатковуватися, знаходився в державі майже в тіньовій сфері. Податкове навантаження підприємств по галузям наближалося до нуля. За перший квартал по відношенню до відповідного періоду попереднього року, ми збільшили доходи по податку на прибуток підприємств майже на 60 відсотків. І можу вам сказати, що це є усереднений показник, а, наприклад, в останньому місяці таке зростання відбулося майже вдвічі, а підсумковим ітогом за перший квартал, це майже 60 відсотків. Але ще більш суттєві досягнення є в надходженнях від податку на додану вартість – 81 відсоток приросту. І коли ви питаєте, звідки у нас беруться ресурси для соціальних питань і проблем, то відповідь дуже проста: перше – це економічне зростання, яке йде стрімкими темпами, а друге – це детінізація економіки, яка вже принесла до бюджету більше, ніж 15 мільярдів гривень, порівняно з минулим роком відповідним періодом. І це є результат для України абсолютно рекордний.

Що стосується програми „Контрабанда – стоп!”. Я знаю, що багатьом ця програма не подобається, я знаю, що проти цієї програми дуже наполегливо працюють. Але результати на сьогоднішній день вражаючі: доходи в бюджет від всіх податків, які збираються на митниці сьогодні вже по підсумкам кварталу, незважаючи на те, що в січні місяці таких результатів безумовно ще не було, але по підсумку кварталу такі надходження збільшені вдвічі. І це теж є безумовним плюсом, тому що ми сьогодні бачимо як виглядає насправді у нас сальдо імпорту і експорту. І коли нам сьогодні деякі аналітики задають питання, а чому так різко негативно міняється торгівельне сальдо на кордоні, то я можу вам дати відповідь: Україна ніколи не знала справжнього обсягу свого імпорту, тому що він практично на 80 відсотків знаходився в тіньовій або в сірій площині. Ми ще не довели до кінця цю роботу. Я думаю, що якщо ми доведемо до кінця цю роботу, то бюджет отримає в десятки разів більше доходів до бюджету. Але ми мусимо бути готові до того, що у нас буде збільшуватися обсяг імпорту не тому, що Україна стає імпортозалежною державою, а тому що ми просто показуємо справжній стан справ на кордоні. І зменшується експорт, тому що по нашим сьогодні підрахункам до 30 відсотків експорту в країні здійснювалося на фіктивній основі. Ви зверніть увагу, по всьому фіктивному експорту отримане відшкодування податку на додану вартість, а це мільярди. Сьогодні зупинені ці процеси і, безумовно, якщо ви бачите показники, то буде зменшення експорту, збільшення імпорту, але це – легалізація справжнього товарообігу на кордоні.

Ще хотіла би звернути вашу увагу щодо відшкодування податку на додану вартість для підприємців і для експортерів. Якщо взяти січень-березень 2007 року, то було відшкодовано 4 мільярда 100 мільйонів, січень-березень 2008 року відшкодовано експортерам 7 мільярдів 600 мільйонів. Ви бачите, що показник збільшений радикально майже, майже в два рази. І саме головне, що ми сьогодні проводимо глибинну реформу щодо відшкодування податку на додану вартість експортерам, ми переходимо на електронну форму перевірки всіх ланцюгів нарахування ПДВ і без перевірок безпосередньо з входженням до фірм-експортерів ми будемо з’ясовувати, де є справді податок на додану вартість, який потрібно повертати, а де є фікція.

І на сьогоднішній день ми маємо всі прогнози, що через місяць-півтора у нас весь режим відшкодування ПДВ буде переведений в автоматизований режим і це не буде залежати від чиновників, а буде залежати тільки від терміну подання документів і від автоматизованої перевірки, я би сказала, так званої безконтактної перевірки. Я думаю, що нам цей шлях вдасться пройти.

А тепер, враховуючи досягнення, які ми маємо в економіці, я хотіла би сказати про зростання реальних доходів населення. Реальних доходів населення, я хотіла би підкреслити, це за мінусом тих показників інфляції, які ми сьогодні маємо. Якщо в попередньому році в останньому кварталі ми мали 12,8 відсотків зростання реальних доходів населення, сьогодні ми маємо 23,4. І це говорить про те, що зростання в економіці і детінізація економіки дали нам можливість так радикально збільшувати доходи родин.

Реальна заробітна плата сьогодні збільшена, переросла до відповідного періоду попереднього року на 15,5 відсотків. Мінімальна заробітна плата – на 31,3 відсотка. Мінімальна допомога по безробіттю для застрахованих осіб – на 32 відсотка. Збільшення середнього розміру пенсій відбулося від грудня до січня – на 27 відсотків попереднього року, а від грудня до грудня попереднього року – на 37 відсотків.

Я хотіла би зупинитися зараз на тій реформі, яку ми проводимо в системі пенсійного забезпечення. Ми ще зробили один вагомий крок до припинення зрівнялівки в виплаті пенсій. І ми зробили саме такі розрахунки, які базуються на середній заробітній платі людей і на реальному стажі, який вони мали. І сьогодні дуже мало пенсіонерів в країні мають однакову пенсію. Це говорить про те, що справедливість в систему пенсійного забезпечення повертається. Да, одним людям підвищена пенсія, можливо, на 10 гривень, іншим – на 500 гривень, але все це залежить виключно від їх трудового стажу і їх середнього заробітку.

З 1 жовтня буде відбуватися ще один крок щодо пенсійної реформи, щодо наведення порядку, буде одночасно досить суттєве підвищення пенсії і, в той же час, продовження диверсифікації… диференціації пенсії в залежності від стажу і заробітної плати.

Можу сказати вам про те, що з 1 квітня уряд зробив ще один важливий крок. У нас з вами було мільйон триста дев’яносто тисяч пенсіонерів, які мали пенсію нижче прожиткового рівня. У нас були пенсіонери, які отримували по 100-200 гривень пенсії. У нас були пенсіонери, які взагалі знаходилися далеко за межею мінімального прожиткового рівня. Ми з 1 квітня зробили для мільйона триста дев’яносто тисяч пенсіонерів ще один крок, у яких пенсія була менше прожиткового рівня, ми їм зробили пенсію на рівні прожиткового мінімуму. І це говорить про те, що у нас сьогодні в країні перший раз за всі часи немає жодного пенсіонера, який би отримував менше прожиткового рівня.

Тепер щодо підвищення розмірів стипендій учням профтехучилищ і студентам. Відбулося радикальне підвищення і можу сказати, що учні профтехучилища мають плюс 94 гривні, студенти вузів першого і другого рівня – плюс 267 гривень, і сьогодні їх стипендія складає 400 гривень. Студенти вузів третього і четвертого рівня акредитації отримали плюсом 370 гривень і мають сьогодні 530 гривень.

Наступним – це підвищення посадових окладів військовослужбовцям строкової служби. Тут абсолютно радикальне підвищення. Іноді в три рази, іноді більше, ніж в три рази. І на сьогоднішній день це, безумовно, всі військовослужбовці строкової служби отримали ці гроші.

І хотіла би звернутися зараз до Верховної Ради з проханням. Ми передали зараз до парламенту два законопроекти, ці законопроекти покращують умови роботи контрактників, які служать в армії на контрактній основі.

Перше. Ми їм підвищуємо суттєво їх оклад – до 1200 гривень. Сьогодні такий оклад складає біля 800 гривень.

По-друге, той, хто іде на строкову службу, якщо будуть прийняті закони, які зараз у парламенті, на 2 роки, він буде мати право після повернення з цієї служби отримати право без іспитів і безкоштовно поступити у вищі учбові заклади на навчання.

Я просила би, щоб ви подивилися ці два законопроекти: один – щодо покращання стану укладення контрактів з військовослужбовцями, а другий – це зміни до бюджету, які стосуються саме цього питання.

Наступне питання стосується оплати мінімальних виплат по Закону щодо дітей війни. Ми виконали частково цей закон, і всіх дітей війни ми прирівняли до учасників війни. Це значить, що практично кожна дитина війни, та, яка, дійсно, має для цього законодавчі основи, отримала додатково надбавку до пенсії.

Ну, і я з гордістю можу сказати, що, так як наша команда і обіцяла, ми виконали свою обіцянку – ми дали допомогу при народженні дитини: на першу дитину – 12 240, на другу дитину – 25 тисяч і на третю дитину – 50 тисяч. Я думаю, що це було наше зобов’язання перед родинами, зробити так, щоб вони мали можливість спокійно народжувати українців. (О п л е с к и)

Розмір допомоги на дітей у багатодітних родинах збільшився на 82 відсотка, і сьогодні ми, дійсно, маємо суттєву підтримку, яку отримують багатодітні родини для того, щоб вже виховувати дітей. І ми будемо і далі просуватися по цьому шляху, будемо давати всілякі підтримки родинам, які мають дітей, в тому числі, неповнолітнього віку.

Тепер що стосується підвищення мінімальної пенсії інвалідам-чорнобильцям. Інвалідам-чорнобильцям пенсії мінімальні підвищені в три рази. В 2007 році вони отримували 370 гривень, сьогодні вони отримають 1034 гривні, і, власне, вони вже це все отримують з першого березня.

Посадові оклади працівникам бюджетної сфери збільшені на 26-27 відсотків до реального показника, тобто з коригуванням інфляції.

І ще одне питання. Ви пам'ятаєте, скільки було прирікань, скільки було невіри, скільки було саботажу щодо нашого зобов'язання по виплаті заощаджень. І я хочу ще раз вам нагадати, що наша команда взяла зобов'язання протягом двох років людям заощадження повернути. Ми зробили перший крок, і сьогодні 4 млн. 700 тис. наших громадян отримали по тисячі гривень повернення заощаджень. (О п л е с к и)

Цей процес продовжується. На сьогоднішній день ні черг, ні ажіотажу, так як це було на початку, немає. Іноді ми спостерігаємо саботаж окремих керівників обласних відділень ощадбанку, які або видають людям талончики, що вони цю тисячу мусять отримати в 2009 році, або вони роблять такі речі, коли замість тисячі гривень люди отримують 960, 930. Ми навели порядок з цим питанням. По тисячі гривень всі люди отримають в цьому році так, як вони захочуть, так, як вони зареєструються і так, як вони прийдуть і отримають. А крім того, внаслідок зловживань, які були допущені окремими керівниками ощадбанку, у нас до тисячі гривень ті, хто недоотримав, зараз отримають цю додаткову виплату в розмірі, там по-різному, від 10 до 60 гривень. І я просила би, щоб зараз, якщо громадяни чують мене, я хочу, щоб ви, якщо не отримали тисячу гривень в повному обсязі, мали можливість піти і доотримати цей розмір грошей. І я хотіла би також зазначити, що для того, щоб повернення заощаджень продовжувалося далі в такому ж темпі, нам потрібно в тому числі, успішно і без будь-якої тіньової складової провести приватизацію, яка прийнята Верховною Радою, яка прийнята урядом і Фоном держмайна. І я хотіла би зараз звернути увагу на те, що у Фонді держмайна сьогодні практично не просто саботаж, а там злочинне угрупування, яке, на жаль, зберігається при владі. І я хочу звернутися зараз до Президента, все ж таки скасувати свій указ, яким він зупинив зміну керівництва Фонду держмайна і залишив там соціалістку Симоненко… Як її прізвище? Семенюк. Семенюк, перепрошую, Семенюк. І зробили так, щоб у уряду було право далі проводити чесну, прозору приватизацію.

Шановні друзі, я також хотіла би звернути вашу увагу, що уряд зробив просто радикальні кроки по наведенню порядку щодо з розпорядженням нашими надрами. Я хочу просто вас поінформувати про те, що в Україні не було, взагалі не існувало в природі такого закону як Закон про розподіл продукції. Якщо весь світ вже давно дотримуючись своїх національних інтересів, не більше 30 відсотків видобутого продукту нафти або газу віддає інвесторам, а інший обсяг в усіх країнах купують держави по собівартості, в Україні, унікальна країна, там у нас взагалі держава ніяких умов не ставила. Розбазарювання надр за безцінь, без умов держави, з нульовою практично рентною платою – це стало нормою попередніх періодів.

Сьогодні ми прийняли порядок, при якому, по-перше, держава, якщо і залучає інвесторів для розробки корисних копалин, особливо нафти і газу, виключно на основі Закону про розподіл продукції, тобто частина продукту – інвестору, частина – державі, і причому в достатньо серйозних обсягах, а, по-друге, жодна ліцензія більше не буде видана без прозорого аукціону. До сьогодення це видавалося виключно на корупційній лобістській основі. На сьогоднішній день більше 180 ліцензій практично видано незаконно, і ми будемо далі і далі, залучаючи потужних інвесторів, повертати чесні і прозорі правила в сектор видобутку корисних копалин, особливо нафти, природного газу, газоконденсату.

Я можу ще навести вам один жахливий приклад, про який я хотіла би попросити Верховну Раду зробити окрему доповідь. Ви знаєте, що у нас є шельфи, які мають безпрецедентно великі запаси нафти і газу. Це практично та територія, яка може принести Україні справжню енергетичну незалежність і самодостатність. На сьогоднішній день, коли всі держави світу, які мають шельфи, по квадратним сантиметрам шельфи видають інвесторам і укладають угоди по 200 сторінок, де прописують всі інтереси держави, прописують всі абсолютно складові порядку і регламенту видобутку, то Україна весь це скарб національний віддала одній компанії, причому коли через Держфінмоніторинг розібралися, що це за компанія, то з’ясувалося, що в офшорних зонах вона зареєстрована на чотирьох студенток від 20 до 22 років. Я хочу вам сказати: непогані заможні майбутні дружини для когось.

І такі речі – це вони межують просто з глобальними злочинами. Тому що Україну позбавили сьогодні можливості на сотні років забезпечувати себе нафтою і газом. І я прошу, щоб парламент окремо заслухав цю позицію і окремо прийняв рішення разом з урядом, тому що я вважаю, що національний інтерес України стосується сьогодні всіх депутатів, які представляють кожного громадянина України на Сході і на Заході. (О п л е с к и)

І на завершення, я хотіла би також вас поінформувати, що ми дуже важко, з колосальними перешкодами і протидіями, проходимо шлях повернення українських інтересів на газовому ринку. Ми отримали НАК „Нафтогаз” практично технічним банкрутом, без внутрішнього ринку, без будь-яких контрактів і з ціною на газ, яка була розірвана з вартістю транзиту. Із зданими нашими сховищами, газовими, на 25 років по ціні значно нижче ринкової із зданим транзитом на 25 років по ціні, навіть нижче, ніж самий низький транзит в світі. І тому ми зробили все, що могли зробити за три місяці. Ми прибрали всіх посередників з внутрішнього ринку. Ми дали можливість НАК „Нафтогазу” бути єдиним постачальником споживачам України природного газу. Ми прибрали „УкрГазЕнерго” і слава богу, тому що такої корупції як виявила КРУ, коли сотні мільйонів гривень перераховувалися на компанії, яких в природі не існує, коли закуповувалися на мільярди гривень обладнання, якби-то для нафтогазової галузі, яке вироблялося ще на початку 60-х років, і яке вже практично виглядає як металобрухт, закуповували як нове обладнання. Такого рівня зловживань як в НАК „Нафтогазі”, в „Укрзалізниці”, мені здається, просто світ не знав, навіть в слаборозвинутих країнах. Сьогодні ми всі ці матеріали передаємо до Генеральної прокуратури. І ми хотіли би бачити реакцію на це і хотіли би зрозуміти: є силові структури в нашій країні чи їх немає? Чи здатні вони боротися, чи вони просто сьогодні недієздатні абсолютно? (О п л е с к и).

Ми прийняли на сьогоднішній день цілком збалансований фінансовий баланс НАК „Нафтогазу” і це значить, що, починаючи з 2008 року, НАКу не загрожує ніяке технічне банкрутство. Ми НАК на краю просто провалля витягнули з цієї ситуації і поставили його на міцні ноги. І більше, я переконана, саме тому, що демократична команда буде досить довго при владі, більше ніхто не здасть національний інтерес України ні за хабарі, ні за підтримки політичні, ні за посади. (О п л е с к и).

Короче. Я можу сказати, що уряд за три місяці зробив неможливе. Просто дайте йому працювати і все. (Т р и в а л і о п л е с к и).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Юліє Володимирівно.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Могла би і „Наша Україна” приподнятися. Це жарт, це жарт. (О п л е с к и).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідайте, товариші. Прошу сідати.

ТИМОШЕНКО Ю.В. А відповіді на запитання?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз будуть.

Шановні колеги, емоції – це дуже добре. Давайте перейдемо далі до роботи, тим більше якщо ці емоції позитивні.

Відповідно до пункту третього статті 38 народні депутати України та фракції Верховної Ради України мають право задавати запитання. Таким чином я користуюся прямою нормою закону, і зараз проводиться запис на запитання від фракцій. Після цього буде проведений запис, або відразу одномоментно давайте і від народних депутатів. Тобто запис і від фракцій, і від народних депутатів. Прошу записуватися.

Перших буде, перших п’ять від фракцій. Перший виступ від фракції, запитання від фракції „Блоку Литвина” Баранов колега. Прошу увімкнути мікрофон.

10:43:34

БАРАНОВ В.О.

Уважаемая Юлия Владимировна!

Баранов Валерий Алексеевич, «Блок Литвина».

Я просил бы вас содействовать решению следующей проблемы. Осенью прошлого года в Бердянске была большая катастрофа, связанная с подтоплением морским штормом. И то правительство ушло, вы сегодня у власти, к сожалению, люди не получили полной компенсации. Я просил бы вас, все документы находятся в Минфине, для того, чтобы завершить помощь тем людям, которые пострадали.

И второй момент. Мы несколько лет пытались получить в коммунальную собственность аэропорт, который бездействует, для того, чтобы организовать перелеты в город-курорт. Но Министерство транспорта остановило решение Кабмина и в этом году опять самолеты не будут летать в Бердянск. Я бы очень просил вас все-таки передать его в коммунальную собственность, либо силами правительства его восстановить, и организовать полеты.

Спасибо.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Що стосується підтоплення в Бердянську, я просила би, щоб зараз міністр фінансів взяв до виконання це депутатське доручення. І я думаю, що ми вирішимо це питання без всяких сумнівів.

Друге. Аеропорти – це окреме питання. Ми отримали все господарство аеропортів в такому стані, коли не було ні порядків, ні регламентів, ні виписаних процедур як держава і інвестори, як держава і приватна власність співпрацюють в аеропортовому господарстві. Такого хаосу, я думаю, просто в жодній країні не було. У нас частина аеропортів комунальні, розграблені, зупинені, де взагалі ніяких польотів немає.

По-друге, є державні, в яких вже давно абсолютно на незаконних основах опанували тіньові структури, руйнуються злітно-посадкові смуги, незрозуміло хто абсолютно відповідає за диспетчерські функції, функції безпеки. Все це знаходилося в системі хаосу. Уряд прийняв концепцію як поводитися з усіма аеропортами в Україні. Ми вивчили весь світовий…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати завершити.

ТИМОШЕНКО Ю.В. І ми відпрацювали модель, при якій аеродром – це практично вся земля – знаходиться у власності держави. Всі функції, які стосуються безпеки, диспетчерських функцій, погодних, злітно-посадкова смуга – держава; все інше – залучається інвестор на абсолютно відкритій аукціонній основі для побудови комерційних споруд: терміналів, заправок і так далі. Зараз ми це інтегрували в повітряний кодекс, який переданий до Верховної Ради, прийняття повітряного кодексу впорядкує всі абсолютно дії, які пов’язані з аеропортами України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Філенко, запитання від фракції „Блоку Юлії Тимошенко”.

10:46:30

ФІЛЕНКО В.П. Я прошу передати слово колезі Яворівському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, будь ласка.

10:46:38

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановна пані Тимошенко! Я думаю, що ми, українці, якісь невдячні і забудькуваті. Ми абсолютно забули, що сьогодні виповнюється сто днів із роботи тіньового уряду і навіть тіньова економіка якось абсолютно не відзначає цей день. У мене до вас запитання, що вас найбільш вразливо в роботі тіньового уряду за цих сто днів, які пропозиції, які вам пішли на користь?

Друге запитання до вас таке. За цих сто днів ви отримали від Президента 621 завдання, це тоді, коли Янукович отримав всього-на-всього 88, від Балоги ви отримали 260 завдань, у той час, коли Янукович отримав жалюгідно малу кількість, всього-на-всього, 143. Чи встигаєте ви це все прочитати і виконати?

І останнє, скільки свердловин було передано за останній час урядом Януковича у руки приватних структур?

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я, по-перше, почну з тіньового уряду. Я хочу привітати створення в Україні тіньового уряду, а я думаю, це не тіньовий, а опозиційний уряд, тому що це є величезний крок до розвитку демократії в Україні. І я мрію про те, що ми якомога швидше або на базі змін та доповнень до Конституції, або на базі закону окремого, приймемо закон або поправки до Конституції про надання самих широких прав опозиції. Я мрію про те, щоб опозиція почала не тільки приймати рішення опозиційного уряду, а щоб вона почала мати можливість на базі Рахункової палати перевірити кожен фінансовий потік, кожне рішення влади. І якщо там щось не так, то не тільки з трибуни сказати, а провести слідство і піти в суд, і притягнути до відповідальності в тому числі, і кримінальної, тих посадовців, які порушують закони. І я вірю, що ми достатньо швидко надамо опозиції такі права, тому що наша команда демократична відкрита для будь-якої.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ТИМОШЕНКО Ю.В. І якщо у нас навіть з’являться в демократичній команді люди, які будуть сповідувати подвійні стандарти в нечесному розпорядженні фінансовими ресурсами, то опозиція нам тут допоможе. Я дійсно покладаюсь сьогодні на опозицію як на дієвий інструмент.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Солошенко Микола запитання від фракції Партії регіонів.

10:49:13

СОЛОШЕНКО М.П.

Прошу передати депутату Бевзенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте слово депутату Бевзенку.

10:49:25

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Бевзенко, Партія регіонів, голова підкомітету з питань земельних відносин.

Шановна Юлія Володимирівна, Законом „Про бюджет на 2008 рік” внесено зміни до земельного законодавства, якими призупинена передача в оренду всіх земель державної та комунальної власності, в тому числі, земель сільськогосподарського призначення, коли потрібно починати весняно-польові роботи. До місцевих бюджетів не надходять кошти за оренду землі. До комітету надійшло десятки, сотні запитів з цього питання. Як уряд планує вийти з цієї ситуації? Будь ласка.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хотіла би зараз розділити сільськогосподарська і несільськогосподарська земля. Сільськогосподарська земля. Вся наша команда парламентська пролонгувала мораторій щодо продажу сільськогосподарської землі до того моменту, поки будуть прийняті всі закони, які регламентують цей процес.

Що стосується сільськогосподарської землі. Сьогодні уряд одним з пріоритетів визначив наведення порядку з використанням, тобто збереженням якості сільськогосподарських ґрунтів і ми за два-три тижні передамо в парламент всі зміни до законів, які встановлюють реальний контроль і реальну відповідальність за неналежне використання сільськогосподарських ґрунтів.

Наступне. Це стосунки між власниками паїв і орендаторами. Я можу констатувати, що власники паїв сьогодні просто не отримують ніякої оренди за ту землю, яку вони віддають. В той час, коли світ платить власникам землі сільськогосподарської до ставки депозитів банків. Тому що це такий самий бізнес як і будь-який…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ТИМОШЕНКО Ю.В. А можна не переривати, якщо можна?

То мова йде про те, що ми хочемо, щоб вже з найближчого часу наші власники сільськогосподарської землі отримували в рік не менше депозитної ставки по банківським кредитам, тому що це є загальносвітова практика.

І останнє, про що я хотіла би сказати, це розпорядження несільськогосподарською землею. Уряд нічого не зупиняв. Ми єдине що зупинили насправді – це зупинили масштабну корупцію в поводженні з несільськогосподарською землею, коли земля передавалася і здавалася в оренду іноді в тисячу разів нижче ринкової вартості, і бюджети місцеві не наповнювалися зовсім. Ми ввели процедуру, якщо громада приймає рішення передати в оренду або продати несільськогосподарську землю власникам, то це робиться виключно на прозорому аукціоні за 3-4 місяці, а не по 3-4 роки з хабарами, які перевищують ринкову вартість. І ми сьогодні почали в фонди розвитку місцевих бюджетів отримувати в десятки раз більші доходи.

Але ви знаєте, що за останні дні сталося справжнє ЧП, тобто надзвичайна ситуація. Президент указом призупинив порядок, який дає можливість прозоро і чесно віддавати в оренду або продавати несільськогосподарську землю через аукціони. І на сьогоднішній день є ризик того, що вся ця корупція масштабно поновиться. І тому, ми сьогодні працюємо до того, щоб врахувати зауваження і пропозиції Президента, а ми їх вчора врахували в повному обсязі і прийняти цей порядок, який дає можливість сьогодні країні додатково до місцевих бюджетів отримати в десятки раз більше грошей в фонди розвитку і припинити раз і назавжди корупцію і знущання в тому числі, над інвесторами.

Я переконана, що це вірний шлях. І вчора, до речі, ми постановою уряду зупинили розбазарювання українських лісів, тому що ліси роздавалися десятками гектарів, а іноді і сотнями гектарів як було в тих рішеннях, які ми скасували. Ми сьогодні вважаємо, що все, що відбувається з лісом, це є нищення, абсолютно, екології нашої країни. І тому ми зупинили це і далі будемо з вами разом приймати закон, який це регламентує. (О п л е с к и )

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін. Запитання від фракції „Наша Україна - Народна Самооборона”.

10:54:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін Партія захисників Вітчизни фракція „Наша Україна”.

Шановна Юлія Володимирівна, в більшості, ви знаєте, Партія захисників Вітчизни вас підтримує і фракція підтримує. Але от зараз ви відповідали на питання по землі. Мені б дуже хотілося, просто як правнику, бо ще це коли приймали Закон „Про Державний бюджет” я ставив про це питання, що питання аукціонів по землі має бути врегульовано законом. І тут абсолютно правий Президент. Давайте якнайшвидше приймемо цей закон. Просто терміново. Це перше.

Друге. Треба зупинити розбазарювання земель сільськогосподарського призначення. Їм Господь дав не безмежно. Треба працювати в цьому напрямку і знову запропонувати закон і тут має бути спільне бачення.

І третє маленьке підпитання. Я особисто як керівник партії звернувся до вас з приводу двох губернаторів, які розвалили повністю роботу, – це Чернігівської і Миколаївської областей і поставив питання перед урядом про відповідальність по тим фактам, які навели люди в своїх чисельних зверненнях.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ну, по-перше, що стосується порядку про проведення аукціонів. Я хочу, щоб ми з вами разом почитали 128 статтю Земельного кодексу, де чітко це право надано уряду. Порядок встановлюється урядом. Урядом був встановлений порядок і цей порядок виконувався всією країною. І це принесло додаткові надходження до місцевих бюджетів. Від добра, добра не шукають. Хоче парламент зафіксувати це ще законом, немає ніяких питань. Але мусить працювати порядок, який зупиняє корупцію терміново, а не через 5 років, коли ми домовимося про якісь концепції, які зберігають ті чи інші інтереси.

Тому я вважаю, що з урахуванням поправок Президента, які вчора були під стенограму озвучені представником в уряді Шлапаком, а ми врахували всі його пропозиції, саме з цими пропозиціями ми приймемо цей порядок остаточно в середу, і це значить, що і далі з землею більше корупції не буде. Будуть дороги, школи, лікарні і все інше, що стосується життя громад. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання від фракції Комуністична партія України, Петро Цибенко.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Хвилиночку, ще по губернаторам питання.

Ви знаєте, що за Конституцією губернатори призначаються і знімаються Президентом за поданням Прем`єр-міністра, за подання уряду. Мова іде про те, що на сьогоднішній день все це робиться без подання уряду, і все це робиться абсолютно, на мій погляд, на неконструктивній по відношенню до уряду основі. І тому сьогодні приходять люди, які випадкові, які приходять під завдання „єц”, і які насправді сьогодні руйнують всю абсолютно економічну політику в країні. (О п л е с к и)

За наполяганням депутатів я подам на уряд пропозицію щодо їх звільнення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання від фракції Комуністична партія України, Петро Дибенко.

10:57:18

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.

Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, я радий, що народ України почув ту благосну картину, яку намалювала Прем`єр-міністр і порівняв зі своїм реальним життям, але я не про те.

З 1 травня вступають в дію положення Закону „Про Державний бюджет України” щодо ліквідація для більшості найбільш знедолених категорій населення системи соціальних пільг. Жоден з попередніх урядів, хто б його не очолював, на це не відважився. Ви це зробили, йдучи на вибори під гаслом посилення соціального захисту, відновлення справедливості. Ставши Прем’єром, ви зробили цілком зворотне – зруйнували систему соціальних пільг. А тепер два запитання. Запитання перше. Коли в кінці-кінців уряд подасть зміни до Державного бюджету України? Перше.

І друге. Скажіть, будь ласка, коли ви була справжня: тоді, на виборах, коли давали обіцянку людям, чи сьогодні, коли зробили абсолютно протилежне?

Дякую за відповідь.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ну, я думаю, що легко дати відповідь на це питання. Єдиний виклик, який сьогодні стоїть перед Україною – це подолати ту інфляцію, яку нам залишили в спадщину. (Ш у м у з а л і)

Я перед країною взяла зобов'язання покінчити з цим ганебним явищем за п'ять-шість місяців, я це сказала публічно. Інфляція як світло, не вимикається, потрібно долати всі наслідки, які були пов'язані як з певною політикою, яка до цього призвела, так і з певними проблематиками в монетарному секторі. Ми сьогодні послідовно крок за кроком втілюємо в життя те, що пообіцяли, і через п'ять-шість місяців, я переконана, Україна забуде, що таке інфляція, так як це було і в 2005 році, коли наш уряд отримав рекордно великі показники інфляції з 2004 року від попередників, і до середини року ми гальмували всі процеси і, дійсно, припинили все, що було пов'язано з таким негативним явищем. Це перше.

Друге, що пов'язано з пільгами соціальними. Я хочу звернути вашу увагу, що всі попередні уряди кожним законом про бюджет призупиняли дію тих законів, які не фінансувалися в бюджеті і які насправді і не могли фінансуватися, тому що вони складають ще один - другий бюджет. І, крім того, кожний раз Конституційний Суд, якщо ви пам'ятаєте, скасовував такі складові бюджету.

І тому я вважаю, що уряду, Верховній Раді разом з профспілками, разом з усіма соціальними фондами потрібно сісти, чесно проінвентаризувати всі пільги, сказати, що може робити сьогодні держава, а що ні, вийти з консолідованим абсолютно рішенням і нарешті припинити цю погану традицію, коли для того, щоб прийняти збалансований бюджет, кожен уряд мусить на рік щось призупиняти. Але я хочу підкреслити, що наш уряд не призупинив нічого, що б не призупинялося попередніми урядами. І я думаю, що наступний рік у нас буде збалансований між законодавством соціальним і бюджетом. Це є наше завдання для того, щоб наступний бюджет більше не мав таких складових. Але паралельно з цим, ми виконали Закон про дітей війни в тій частині, яка стосується доплат до пенсій, ми збільшили пенсії і заробітні плати, ми почали повертати заощадження і завершимо це, ми підвищили пенсії, стипендії і все, що з цим пов`язано, ми зробили всі програми для дітей і значну кількість речей для інвалідів і ще зробимо. І тому я вважаю, що соціальна політика нашого уряду є, як завжди, найсильнішою за останні роки. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер запитання від народних депутатів України. Олег Зарубінський, будь ласка.

11:01:45

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Що стосується бюджету. Ще питання одне.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна!

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хотіла би дати питання, відповідь на питання по бюджету. Шановні друзі, як може працювати уряд без затвердженої Програми діяльності? Ви нам, будь ласка, дайте технічне завдання, а ми після того, обрахуємо його в грошах. Програма дій уряду – наступний крок бюджету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олег Зарубінський.

11:02:11

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановна Юлія Володимирівна, я поставлю лише одне запитання, але воно є надзвичайно актуальним для мільйонів українських громадян саме в цьому місяці, в квітні. Отже, відповідно до Конституції України, засади освіти визначаються виключно, відійдіть, будь ласка, я… Відійдіть, будь ласка! Визначаються виключно законами України. Жодних змін до законів щодо запровадження системи так званого, незалежного зовнішнього тестування не внесено! Більше того, вся реформа базується на підзаконних актах, що по суті є нехтуванням нормами Основного закону України. Напряму порушуються положення двох законів, які ніхто не скасовував: „Про вищу освіту” і „Про загальну середню освіту”. Крім того, Конституція передбачає, що всі нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі і це стосується тих, хто закінчив школи до 2008 року. Не зважаєте чи ви, що треба залу...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, бо незрозуміле питання.

11:03:26

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О. Дякую.

Чи не вважаєте ви, що треба дати можливість абітурієнтам обрати систему вступу до вузів: або це тестування, або, якщо вони хочуть, це вступні іспити. Інакше порушуються всі закони і Конституція. Це абсолютно точно, Юлія Володимирівна.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я абсолютно-абсолютно згідна з вами, що цю систему потрібно ще ретельно допрацьовувати. Ви праві, що вона зразу, з ходу не може працювати бездоганно, і в тому числі це стосується і мовного питання. Тому що коли до уряду звернулося керівництво шести областей і Автономної Республіки Крим відносно того, щоб дати певний лаг часу, до двох років, для того щоб адаптувалися всі абітурієнти до української мови, то Міністерство освіти і уряд врахували ці пропозиції, і ми, дійсно, зробити тут певний крок, для того щоб це було комфортно для майбутніх студентів.

Але я хотіла би зупинитися на тому, яка мета стоїть перед таким зовнішнім тестуванням, незважаючи на всі негативи, які зараз це супроводжують. Перше: мета – щоб люди, учні, які закінчують школу середню і які хочуть поступити в учбові заклади наступні, щоб вони здавали не два рази іспити, а щоб вони здавали іспити один раз. Друга мета – щоб коли вони здадуть іспити, абсолютно точно був встановлений рівень їх знань і щоб він не з’ясовувався тенденційно. Це якраз і є зовнішнє тестування, яке в усьому світі існує. Це значить, що реальна оцінка знань буде зроблена. А друге – зразу знімаються всі корупційні явища при вступі до вищих учбових закладів, коли по цьому зовнішньому тестуванню, саме по рейтингу і по балах, які отримали, приймаються без іспитів студенти до вузів, і це значить, що це дає можливість потрапити до вузів саме тим, хто має знання, а не той, хто має тільки гроші. Але безліч сьогодні там недоопрацювань. І я хотіла би, щоб була створена робоча група – разом Верховна Рада і уряд – щоб ми якнаймога швидше доопрацювали всі необхідні закони і щоб ми зробили систему зовнішнього тестування зручною для студентів і такою, яка б, дійсно, давала можливість дітям, які мають знання, вчитися в вищих учбових закладах. Я зараз хотіла б сформувати доручення Міністерству освіти, щоб вони завтра буквально почали дискусії з фракціями щодо створення такої робочої групи, а також з профільним комітетом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Кошин, фракція "Блок Юлії Тимошенко", будь ласка.

11:06:22

КОШИН С.М.

Прошу передати слово Миколі Томенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко, будь ласка.

11:06:29

ТОМЕНКО М.В.

Юлія Володимирівна, я переконаний, що для оптимальної роботи уряду є дві серйозні системні проблеми, системні проблеми, пов’язані з організацією влади в Україні. Перша проблема – це двовладдя на центральному рівні і ми щоденно тут спостерігаємо некрасиву ситуацію, я б сказав, для коаліції, коли не підготовлені, не продебатовані законопроекти від Президента набирають 60 голосів.

І ще більш серйозна проблема пов’язана з тим, що обласні районні адміністрації сьогодні працюють поза межами уряду. Я був в регіонах неодноразово і із здивуванням побачив, що обласні адміністрації блокували, наприклад, виплату стипендій. Я пам’ятаю історію, коли Ющенко був Прем’єром і Адміністрація Президента збирала листи губернаторів, щоб зняти Прем’єра, таке враження, що сьогодні ця практика Кучми, Медведчука повертається. Як ви бачите систему організації відповідальної виконавчої влади, де би уряд спільно з Президентом і з парламентом, і місцева влада працював в інтересах людей?

ТИМОШЕНКО Ю.В. Це надзавдання, Микола Володимирович, ви ставите. Але я думаю, що парламентській команді, в принципі, по плечу будь-які завдання. Я думаю, що сьогодні є декілька вагомих, базових причин, чому сьогодні так лихорадить політикум. Це стосується і коаліції, і опозиції, і уряду, і всіх складових абсолютно влади. Я думаю, причин декілька. Перша причина - це як раз вибори Президента в 2010 році. І це є той фактор, який сьогодні просто політиків дестабілізує, політики намагаються замість того, щоб конструктивно працювати на державу, один одного знищувати. Політики сьогодні вже готуються до президентських виборів замість того, щоб готуватися і робити справжні в Україні. І цей конфлікт сьогодні вже виходить за межі здорового глузду.

І друге, що є. Із прийняттям змін та доповнень до Конституції розбалансовано повністю розподіл функцій між гілками влади в Україні, особливо між президентською гілкою влади і виконавчою гілкою влади.

Сьогодні ми, на жаль, маємо такий унікальний факт, коли у нас уже не два, а три уряди: це є уряд, це є Рада національної безпеки і оборони, і це є Секретаріат Президента. Коли сьогодні практично всі виконавчі функції мають два, а то і три доручення діаметральні, які виключають один одне. І це і є база і основа сьогодні певних непорозумінь, які сьогодні є у владі.

Я вважаю, що сьогодні нам потрібно, зміцнюючи демократичну коаліцію, терміново приступити з вами – з усіма, з усім парламентом – до внесення осмислених, абсолютно чітко узгоджених змін та доповнень до Конституції. Якщо ми цього не зробимо з вами, владу буде лихорадити, і немає значення хто буде у цій владі, хто буде в опозиції. Те ж саме було, коли була широка коаліція, сьогодні повторюється те ж саме.

Нам потрібно набратися мужності, створити у Верховній Раді тимчасову спеціальну конституційну комісію, об’єднати там бачення всіх фракцій і дати країні, нарешті, на базі нових збалансованих, гармонійних змін до Конституції, стабільність, спокій, співпрацю і ефективний розвиток. Якщо ми цього не зробимо, будемо вважати, що цей парламент своєї функції не виконав. (О п л е с к и).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нестор Шуфрич передає слово Олександру Єфремову. Олександр Єфремов, будь ласка.

11:10:22

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо, Арсений Петрович.

Уважаемая Юлия Владимировна, некоторое время тому назад Ющенко как Президент вашу кандидатуру подавал на пост Президента, и здесь зал голосовал за нее. И сегодня, отвечая на некоторые вопросы (О п л е с к и). Премьера, да. И сегодня, отвечая на некоторые вопросы, вы в уничижительной форме даете понять, что с неуважением относитесь к Ющенко, как мне кажется, это не совсем корректно. Но вопрос у меня другой. Некоторое время тому назад 12 пограничников погибли в нашем государстве. Власть… это трагедия государственного уровня, власть должна была объявить траур. Поэтому мне хотелось, чтобы мы исправили ошибку власти и в счет времени, которое положено на ваш ответ, почтили память о погибших минутой молчания.

(Х в и л и н а м о в ч а н н я)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідайте, колеги.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я переконана в тому, що наш уряд, який до речі, не має такого конституційного права або нормативного права оголошувати траур, я думаю, що уряд зробить все для того, щоб родини отримали підтримку і щоб ми зробили все, що необхідно, щоб родини відчули, що держава все ж таки в такий трагічний момент знаходиться поряд.

Друге. Що стосується Президента. Я глибоко поважаю Президента, я хочу нагадати вам, що стільки разів і в абсолютно різних контекстах я особисто підтримувала Президента, посилювала його владу і наша вся команда ніколи не відхилиться від конфігурації демократичної коаліції.

Але, сьогодні я думаю, ні для кого не секрет, що достатньо важко працюють сьогодні, співпрацюють гілки влади. Я сьогодні жодного слова не сказала, щодо того, що Президент з неповагою, або з будь-якими там натяками. Я говорю про факти, які супроводжуються сьогодні життя уряду і ці факти стосуються всього політикуму. Тому що не важливо хто, де, на якій посаді у владі чи в опозиції знаходиться. Якщо базові умови Конституції сьогодні будуть так лихорадити політикум, не має значення хто буде Президентом, або Прем’єр-міністром. І тому всі слова, які я сказала, я сказала якраз з критикою до тієї системи влади, яка дозволяє саме так її використовувати. А моя повага і моя підтримка, завжди була з Президентом і з демократичною командою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лілія Григорович.

11:13:26

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановна Юлія Володимирівна! Вперше за 16,5 років на політичній карті України постала демократична коаліція і однозначно наш успіх це не ухильне виконання коаліційної угоди, це канонічна засада. З огляду на те, я погоджуюсь з тим, що ви сказали, що ця коаліція, цей уряд найсоціальніший і хочу доповісти вам, що в той самий день, коли обрали наш уряд, ми, депутати від коаліції, подали закон про загальнообов’язкове державне медичне соціальне страхування, бо ж гасло нашої коаліції „Український прорив для людей”, а не для політиків, у тому числі тих, що й лобіюють вельмишановні приватні страхові компанії. Вони мають терени для роботи, але наш закон спрямований на захист всіх 47 громадян, мільйонів громадян, бо стоїмо на порозі демографічної кризи. Я прошу вас підтримати в першому читанні.

І друге, що сьогодні шкодить повнокровній роботі Держкомрибгоспу, адже рибні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. В нас просто ще є запитання, а ми відбираємо час у наших колег народних депутатів.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Що стосується страхової медицини і обов’язкового медичного страхування, я не просто стою на цих позиціях як Прем’єр-міністр, весь уряд сьогодні працює для того, щоб справжня страхова медицина запрацювала. Сьогодні створена робоча група, яка включає сьогодні всіх учасників цього процесу. І я хотіла б зараз, враховуючи, що у вас є законопроект, запросити вас особисто в цю робочу групу, тому що для того, щоб документ народився збалансований, для того, щоб уряд і парламент робили в цьому напрямку одну усвідомлену справу в такій реформі, обов’язково потрібно робити це разом на базі розробки концепції, а потім законопроекту. Тому я не можу зараз сказати, що ми в першому читанні готові голосувати, тому що наша команда, урядова, хотіла б разом з парламентською командою і з вами як з автором, просто зрозуміти, яка концепція закладена, узгодити цю концепцію, тому що на першому читанні приймається саме концепція і після того, внести узгоджений законопроект, який однаково нами розуміється. І я запрошую вас до такої роботи, тому що вже сьогодні проходить розширена нарада якраз з приводу медичного страхування. Я хотіла би, щоб вже присутні були на цій нараді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравченко, фракція комуністів.

11:16:16

КРАВЧЕНКО М.В.

Спасибо.

Юлия Владимировна, и все же, вы знаете, я должен вам сделать комплимент. Вот ни сказав ни слова о раскручивающейся инфляции, а она сегодня 17,8 процента, о ценах безудержных на рынке, ни сказав о том, какие льготы забраны у людей на какую сумму, ни сказав вообще ни слова об объемах и темпах роста производства, вы сорвали аплодисменты пафосным своим выступлением и Кармазин до сих пор стоя стоит, он не может сесть даже. Вы не сказали слова о закрытости Кабмина для оппозиции. Я ставлю вопрос такого плана. Вы обещали принять Закон «О надрах», закона нет.

И второй вопрос. Поэтому вопросу к вам обратился руководитель фракции, ему ответил заместитель министра. Скажите, пожалуйста, эта практика будет поломана в перспективе или нет?

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я ще раз по пунктам.

Пункт номер 1. Уряд взяв зобов’язання прозвітувати через 5-6 місяців про завершення інфляційних процесів в країні. І ми прозвітуємо по конкретній позиції, по кожному харчовому продукту, по кожному показнику, який супроводжує цей процес.

По-друге, що стосується пільг. Я ще раз запрошую всіх нас разом створити робочу групу і попрацювати над пільгами, що ми залишаємо, що ми фінансуємо, а що є сьогодні неможливим для фінансування. Всі ключові пільги будуть профінансовані, всі ключові соціальні видатки будуть зроблені.

Тепер, що стосується питання по надрам. Я думаю, що ті рішення, які ми сьогодні прийняли, вони абсолютно забезпечують державну позицію в системі розпорядження надрами. Що стосується спеціального закону, якщо його ще не подано, це значить ми його доопрацьовуємо. І якщо є зараз у нас зацікавленість спільна в цьому, і зараз тут присутній міністр екології та природокористування, щоб ви також були долучені в цю робочу групу по доробці цих законопроектів.

А що стосується того, що на запитання керівників фракцій відповідають заступники міністрів, це недопустимо, я абсолютно сприймаю це зауваження, абсолютно. І я звертаюся зараз, Петро Миколайович, я тут, я звертаюся зараз до секретаріату Кабінету Міністрів, щоб ні в якому випадку, жодного разу не було такого випадку, коли на звернення керівника, лідера фракції відповідає хто-небудь, нижче за посадою, ніж прем’єр-міністр. Ну, це просто є неправильно побудовані стосунки. Ми змінимо цю традицію погану.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час на обговорення закінчився.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я ще хочу сказати останнє питання по Кармазіну. Я прошу не сідати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, шановна Юлія Володимирівна! Ми вам дякуємо. Дозвольте звернутися до Прем’єр-міністра і до Кабінету Міністрів з декількома проханнями.

Перше. Українська Верховна Рада обов’язково розгляне Програму дій Уряду як політичний документ.

ТИМОШЕНКО Ю.В. І 63 закони.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми просимо внести на розгляд Верховної Ради Державну програму соціально-економічного розвитку та зміни до Закону про державний бюджет і ми їх одночасно, за один пленарний день розглянемо. І я думаю, що той лист, який я від вас отримав позавчора, вказує на те, що у вас практично вже зміни до Державного бюджету готові і ви їх готові надіслати до кінця поточного місяця. Лист, який позавчора надійшов.

Друге, що стосується, Юлія Володимирівна, всього парламенту, при представленні законопроектів ми просили би, щоб на таке представлення приходила виключно перша особа. Тобто міністр як член Кабінету Міністрів. Так само, якщо ви нас будете запрошувати на засідання уряду, ми з великим задоволенням будемо приходити тим складом, який ви запросите.

І третє питання, що стосується відповідей, ми вдячні на вашу реакцію, щоб відповіді народним депутатам та керівникам фракцій були відповідно до Закону „Про статус народного депутата”.

Щодо сьогоднішнього дня, шановні колеги, то перший блін з боку уряду видається кращий, ніж з боку Верховної Ради. Дякую. (О п л е с к и )

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хочу подякувати Верховній Раді за сьогоднішню спільну роботу. І хочу попросити Верховну Раду, щоб ми зробили не одну годину в тиждень зустрічі з урядом, а, наприклад, дві години, два рази на тиждень. Тому що мені дуже приємно вас бачити.

Я дякую дуже. (О п л е с к и ).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я прошу сідати. В нас наступне питання також надзвичайно важливе. Хай уряд визначається: чи буде він присутній на заслуховувані цієї інформації, чи ні. Я думаю, що в уряду є вже питання, які оголошенні, в тому числі, парламентарями.

Шановні народні депутати, я прошу займати місця. У нас залишилося 40 хвилин роботи по дуже важливому питанню. Відповідно до статті 51 Закону України „Про Національний банк”. Національний банк підзвітний Верховній Раді України. На вимогу народних депутатів України було прийнято рішення щодо заслуховування інформації Національного банку України про стан грошово-кредитного ринку в державі як цього вимагає підпункт 5 статті 51 Закону України „Про Національний банк України”. З огляду на це, пропонується наступний порядок розгляду. Виступ голови Національного банку до 15 хвилин. 10 хвилин запитання-відповіді. Потім виступ голови комітету Азарова і 5 хвилин обговорення і цим завершуємо.

Приймається такий порядок денний? Приймається.

Володимир Семенович Стельмах – голова Національного банку. Прошу на трибуну парламенту.

Володимир Семенович, будь ласка.

СТЕЛЬМАХ В.С.

Шановний Голово, шановні народні депутати!

Монетарна політика в прагматичному розумінні, це не що інше, як дії заходи Національного банку України, тобто центрального банку держави здійснення своєї монетарних, так сказати, дій, які б повинні підтримати, підтримувати макроекономічні показники розвитку України, держави.

Будується вона згідно чинному законодавству на основі затверджених урядом показників – це рівень економічного розвитку, рівень інфляції, сальдо поточного рахунку інших показників. Але закон передбачає, що, здійснюючи монетарну політику, Національний банк повинен дотримуватись конституційної вимоги, тобто ту основну функцію, яку записано для Національного банка, – це забезпечення стабільності національної грошової одиниці. І закон говорить, що підтримує політику уряду до тих пір, поки це не суперечить якраз виконанню цієї основної функції.

Якщо говорити про стан грошово-кредитної політики, то я повинен сказати, що вона у нас здійснювалась, будемо говорити, стримано позитивно. Я приведу вам декілька показників. Монетарна база за 2007 рік склала 20 відсотків до ВВП – це з ростом 3 відсотки за рік; грошова маса – 56 відсотків до ВВП – 7 відсотків зростання; депозити складають 40 відсотків до ВВП – це 6 відсотків зростання, і кредити в економіку склали 60 відсотків до ВВП – це 15 відсотків зростання. При цьому було за цей рік, за 2007 рік, ви знаєте, що реальний ВВП виріс на 7,3 відсотки при запланованому 6,8, і безробіття було знижене з 2, 8, зареєстроване безробіття знижене було з 2,8 відсотка до 2,3. Тобто, як бачите, в цілому за рік склалися позитивні тенденції, в тому числі і забезпечені були монетарною політикою.

Але у четвертому кварталі особливо минулого року стала розвиватися надзвичайно негативна позиція – це інтенсивне зростання інфляції. В знаєте, що за 16,6 відсотка інфляція склала за минулий рік, у тому числі, за чотири місяці останніх року вона склала біля 10 відсотків. Це стало вимагати від Національного банку зміни підходів до монетарної політики і ми зробили ряд заходів з тим, щоб гроші, які випускає Національний банк, не стимулювали нову інфляцію. І в першому кварталі ми це, так сказать, закріпили те, що, по-перше, зв'язали гроші комерційних банків, збільшивши обов'язкові резерви, тобто не дали розкрутити тих, щоб вона йшла в економіку і інтенсивно розвивала дальше інфляцію.

По-друге, це ми своєю монетарною базою, яка є основним показником і джерелом поповнення грошей в економіку, ми стримали її розвиток, і у нас на перше квітня упала монетарна база на 3,1 відсотка. Це говорить про те, що там десь біля 20 млрд. ми стримали поповнення грошей. Чому ми так зробили? Тому що у минулому році в четвертому кварталі найбільше було збільшення грошових надходжень в економіку і в зв'язку з цим, що рівень економічних показників, тобто реального ВВП на цей рік передбачається навіть нижчий, ніж був досягнутий за минулий рік, то ми прийшли до висновку, що тих грошей, що знаходяться реально в економіці достатньо для підтримання цього економічного зростання. І тому, щоб знову-таки не натищувати грошей економікою, ми зробили ці стримання.

Але, разом з тим, як показали підсумки першого кварталу, рівень інфляції в Україні набув загрозливого характеру. Ви знаєте, що за підсумками першого кварталу рівень інфляції склав 9,7 при першому прогнозному показнику 9,6, тобто були вичерпані ці всі можливості, річні можливості в інфляції.

Яка наша оцінка цього? Головна оцінка цього, ну, можна розглянути таким чином, модель розвитку економічного розвитку, якщо взяти її, так сказати, дійсно системно проаналізувати, то получається, що бюджетна політика – це рефляційна політика. Єсть інфляція, дефляція, це ще й рефляція. Рефляція – це означає, що інтенсивне стимулювання бюджетними коштами внутрішнього попиту. Ну, власне, тут Юлія Володимирівна говорила і показувала як, так сказати, збільшення всіх цих виплат, соціальних виплат і так дальше, вони підтверджуються. І якщо, наприклад, взяти, що в першому кварталі, перший квартал минулого року до першого кварталу 2006 року бюджетні видатки склали, виросли 15,5 відсотки, то, перший квартал 2008 до першого кварталу 2007 року – 45 відсотків. Це показує надзвичайно інтенсивні, інтенсивність бюджетних видатків і вони, безумовно, створили, але економіка, конкретно економіка, проти, товарних, товарної пропозиції і послуг не дала такими ж темпами як і зросли, наприклад, видатки і доходи населення. Доходи населення при цьому в цілому, крім бюджетних видатків, зросли на 47 відсотків і ви розумієте, що це дисонанс той, який і спричинив інфляційному такому взриву.

Тому от я і говорив, що ті заходи, ті, які ми розпочали задіяти в 4 кварталі минулого року, вони остались в силі і продовжувати дальше діяти.

В цілому, я хотів би сказати, слідуючи, що дійсно, треба б подивитись модель економіки, потому що якщо от прийшла інформація про розвиток промислового виробництва за перший квартал. І тут виникає питання, що, з одної сторони, рефляція, з другої сторони, є вже провісник стагфляції, тобто при інтенсивному зростанні інфляції у нас падають темпи зростання промислового виробництва і якщо ця тенденція утвердиться, то переплетіння цих двох негативних, так сказати, факторів, вони можуть призвести до надзвичайно серйозних негативних наслідків в цілому в економічному зростанні в нашому. Тому, безумовно, ми проводимо таку політику, щоб не допустити посилення цих стагфляційних процесів в економіці.

Одним із сегментів монетарної політики – це валютно-курсова політика є. І у зв’язку з цим я хотів сказати, що, от якщо взяти, наприклад, як були гроші видавалися в економіку в минулому році, в кінці року, то, в принципі, для збереження стабільності курсу ми повинні були викупити валюти з ринку, ну, це валюта в основному експортерів була, і в зв’язку з цим оце і поповнилася грошова маса національною валютою. Ми чотири мільярди викупили валюти, дали 20 мільярдів національної валюти. І в зв’язку з цим, ще раз повторюю, що ми вважаємо, що та грошова маса, яка була склалася в минулому році, вона достатня для економічного розвитку цього періоду.

Ще я хотів би сказати на таку тенденцію. Що, в принципі, якщо ті показники, які зараз є, то вони не дають підстав на, будемо говорити, оптимістичне завершення нашого економічного зростання. В якому плані? Тому що, наприклад, от реальний ВВП планується 6,8 відсотка, в той же час коли ми досягли за минулий рік 7,3. Отакі високі темпи зростання доходів населення, тобто розвиток внутрішнього попиту, він значно випереджує можливості забезпечення їх товарною масою і послугами. І тому загроза інфляції попиту – вона не знімається, а вона ще більше усилюється тим, що все-таки не видно, як з точки зору пропозиції буде ця загроза, так сказати, нівеліруваться чи знижуваться. І якщо, дійсно, так піде розвиток, то це знову ж таки ще більше може погіршити стан.

Знову, закон вимагає, повторюю, що ми підтримаємо політику уряду до тих пір, поки це не суперечить основній функції. Тобто це, ну, збереження стабільності національної валюти, а це означає, для простого люду це означає, щоб була купівельна спроможність грошей збережена. Тобто ті гроші, які сьогодні є, щоб на них можна було стільки ж купити товару, скільки в минулому році, це в ідеалі. Ну, так поки у нас не получається. Тому Національний банк буде вести стримано, стриману монетарну політику. Це означає, що якщо, дійсно, будуть сигнали того, що буде йти економічне зростання із зниженням інфляційного, так називаємо, потенціалу, то ми будемо підтримувати цю політику. Дякую за увагу. А як ні, то ми будемо працювати на нулі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Семенович.

Шановні колеги, я прошу записуватися на запитання.

Будь ласка, фракція Партії регіонів, Ярослав Сухий.

11:34:34

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

Шановний Володимир Семенович, нинішня практика, так званої, компенсації втрачених заощаджень: а) без визначення суми, яку Україна може взяти на внутрішній борг; б) без фінансування, створення робочих місць в установах Ощадбанку - це звичайнісінький піар і економічна профанація розв’язання цієї проблеми. Єдиний законопроектом, який пам’ятають народні депутати України, він не був, на жаль, не був внесений до сесійного зал, був ваш законопроект, законопроект, підготовлений експертами Нацбанку України, який чітко, аргументовано, без втрат для економіки і для людей визначав, яким чином можна і на протязі якого часу, чітка, зрозуміла схема повернення втрачених заощаджень, без шкоди для економіки і без моральних травм для людей, які стоять там в чергах.

Скажіть, будь ласка, шановний Володимир Семенович, чи планує Нацбанк спільно з Ощадбанком чи з профільними комітетами внести знову цей законопроект до сесійного залу.

Дякую.

СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую.

Ярославе Михайловичу, той проект розроблявся, предоставлявся Національним банком, коли ми мали право законодавчої ініціативи. Як ви знаєте, зі змінами конституційними, нас цього права лишили, і тому ми працюємо через депутатів або через уряд, або Президента. І ми свої пропозиції вносили. Але де вони пропадають, чесно говорячи, ми не знаємо потім. Потім уже вони, так сказати, это самое, і тому ще раз.

Безумовно, якщо нас попросять включитися у це питання, то ми включимося. Але уже процес пішов, і тому, знаєте, у бюджеті передбачаються ці виплати. Ви затверджуєте бюджет, тому ви підтримуєте це. До речі, так же, як і інфляцію, ту, що якою керується Національний банк. З бюджетом вона освячується. Ми це вважаємо як нормативна інфляція, і всі дії свої підпорядковуємо під всі, так сказати, затверджені показники.

Я тільки хочу сказати одне, що є оцінки, що виплати в умовах, коли...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

СТЕЛЬМАХ В.С. На дітей, на других, то зарплати піднімаються. То виплата заощаджень, вона десь біля чотирьох відсотків дає зростання інфляції.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шлемко, „Блок Юлії Тимошенко”.

11:37:14

ШЛЕМКО Д.В.

Дмитро Шлемко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Прошу надати слово народному депутату Сивульському Миколі Івановичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Сивульський, будь ласка.

11:37:27

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Шановний Володимире Семеновичу, у вашому виступі прозвучала така оцінка, що інфляція у першому кварталі зірвалася тому, що уряд збільшив видатки, у тому числі і соціальні, на 45 відсотків.

Я хочу вам нагадати, що видатки бюджету здійснені у межах доходів, і жодного впливу на грошову масу це не мало. Тому що впливає бюджет саме дефіцитом. Ми звели за перший квартал бюджет без дефіциту, з профіцитом 1,2. Тому скорочення грошової бази, яку ви називали 1,3 відсотка – це і є оті 1,2 десятих мільярда. Це зауваження. А тепер питання по суті.

Як можна оцінити дії уряду вами як людині, яка відповідає за емісію грошової маси шляхом викупу валюти, коли вони в кінці року, наприклад, в 2006, не маючи жодної потреби в зовнішніх запозичень, оскільки всі видатки покривались за рахунок поточних доходів, беруть передбачені законом про бюджет позики і ці позики мертво, протягом року…

СТЕЛЬМАХ В.С. Дії уряду це повинні ви оцінювати, чого вони брали і чого вони омертвили ці гроші, це ж питання не Національного банку. Розумієте. Я сказав, Національний банк це враховує у своїх діях і коли говорить, що, вибачаюсь, якщо б, наприклад, требували у нас гроші, а у нас гроші не требовали, додаткової емісії і так далі, так далі. То, безумовно, ми б сказали, що це, вибачайте, емісійні, ми вам гроші не дамо. Але тоді уряд, він бачте, як зробив, він запозичить запозичив, але він не витратив їх і не перевів їх в емісію. Так і лежали вони у складі Національного банку, в резервах Національного банку.

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути).

СТЕЛЬМАХ В.С. Да, да. І ми, до речі, заробили на них гроші додаткові, а от в цьому році вони стали використовуватись, стали в нагоді цьому уряду якраз ці валютні кошти, які лежали оці два роки, які були заполучені, і вони в цьому році використовуються, в тому числі, до виплати населенню заощаджень.

Ще раз хочу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

СТЕЛЬМАХ В.С. Був упрек, що Національний банк дає резерви для того, щоб виплачувати заощадження. Не давав ні копійки резервів, це, дійсно, той уряд залучив ще в 2006 році, вони лежали. А цей використовує, правильно роблять, що ж робити.

Тепер ще раз, Микола Іванович, я ще раз впевнено повторяю, що надзвичайно інтенсивний удар бюджетних витрат, видач, спровокував посилення інфляції. Хвилиночку, не треба говорити. І я вам ще більше скажу, те, що я вам говорив 45, а тепер дивіться ще один показник вам скажу. Перевиконання було доходів за перший квартал 3 мільярди, а видатків було збільшено проти планово, а видатків було біля 7 мільярдів збільшено проти планового, от знову таки тут іде це питання на інфляцію. Тому я вибачаюсь, тут цифрами засоряти дуже багато не буду, якщо треба, то ми можемо показати це питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

11:41:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановний Володимир Семенович, в мене таке питання до вас, що заважає Національному банку, щоб гривня на кінець-то стала вільноконвертованою валютою? Це перше питання.

І друге, чи не сприяє інфляція, а на мою думку, сприяє і розкручує прив’язка гривні до долару, причому жорстка прив’язка. На мою думку, цю практику треба припиняти і терміново розробити спільні заходи між урядом, між Національним банком, між іншими фінансовими інституціями, в тому числі, Фондом держмайна, Антимонопольним комітетом, всіма іншими, спільні заходи. В тому числі, не для широкого розголосу, які мають бути вжиті для того, щоб припинити інфляційні процеси, по-перше. І друге, процеси, які загрожують національній безпеці, це доларизація країни, це давно загрожує національній безпеці, а зараз тим більше, тоді коли в світі долар, ви знаєте, звалився, а ми за нього тримаємось і витягуємо його на своїх.

СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую.

Надзвичайно важливе питання, тому що укріплення національної валюти це означає зниження внутрішніх цін. Це дійсно так, тому що ми надзвичайно залежимо від енергоносіїв і других, так би мовити, будемо говорити, товарів інвестиційного характеру, де треба укріплення курсу і воно, будемо говорити, економічно підтверджується.

Але я хотів би звернутися до депутатів. Для того, щоб нам іти до повної конвертованості валюти, ви пов’язані з виборцями, я просив би вас, убедить тих, хто вас обирає і тих, з ким ви зустрічаєтесь, щоб вони не тримали долари не любому виді, не в кармані, не в депозитах. Перше, здати, а тільки взяти національну валюту. Коли у нас в нашому економічну обороті буде тільки національна валюта, це буде серйозний крок для того, щоб було укріплення нашої національної валюти, зниження цін і конвертованості. Якщо дозволите, Арсеній Петрович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, будь ласка, Володимир Семенович.

СТЕЛЬМАХ В.С. От нам говорять так, що, розумієте, от сальдо поточного рахунку мінусове, а тому питання укріплення курсу національної валюти, воно не являється актуальним, а воно даже вредним. Оце у мене є показники з 2001 року до 2007 року, тут приведені десь біля 20 країн. І отут, як подивитися, в усіх країнах від’ємний поточний рахунок, але інфляція однозначною цифрою і даже, так сказати, в межах 5 відсотків. Всі, при чому, якщо наші сусіди і з права, і зліва, і даже наш СНГ брати, даже та Білорусь при від’ємному сальдо знизила інфляцію з 61 відсотка до, вибачаюсь, от до 8,4 відсотка, це від’ємне сальдо. Тобто питання укріплення курсу і сальдо поточного рахунку, воно не взаємозв’язане, тому що долари йдуть зовсім теж по другими, так сказати, напрямами сюди поступають інвестиції і вони, якщо нам треба валюта і вони є питання. Тому питання того, що ви кажете, воно, можливо, в недалекому майбутньому. Але. Але.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Семенович. Сергій Льовочкін.

11:44:41

ЛЬОВОЧКІН С.В.

Дякую, Арсеній Петрович.

Шановний Володимир Семенович, перше, я хочу подякувати вам за такий змістовний виступ, де ви дали чітку оцінку причин інфляції в цьому році, зокрема, всім відомо, що за перший квартал ми уже маємо 9,7 відсотки, що складає взагалі-то прогнозований і запланований бюджетом річний рівень інфляції. І, якщо звертатися до сухих цифр, то треба сказати і громадяни України про це повинні знати, що ціни на продукти харчування в цілому зросли на 14,9 відсотка, зокрема, хліб на 10 відсотків подорожчав, м’ясо – на 17, олія – на 26, фрукти – на 32, овочі – на 32, цукор – на 9. Послуги: водопостачання-каналізація – на 7,5 відсотків, охорона здоров’я – на 6,5 відсотків, транспорт – 9,1 відсотка. Таким чином, ми бачимо, що так звані, інфляційні заходи нашого уряду не мають жодного позитивного впливу на уповільнення інфляції. І сьогодні ми почули від Прем’єр-міністра загальні фрази і обіцянки, що колись уряд інфляцію подолає. В зв’язку з цим питання, Володимир Семенович. Що, коли…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити питання.

ЛЬОВОЧКІН С.В. Дякую, Арсеній Петрович.

Коли, нарешті, ми побачимо погоджену урядом і Національним банком України програму антиінфляційних заходів, зможемо з нею ознайомитися, і, нарешті, мати розуміння, коли, в решті-решт, буде уповільнення інфляційних процесів? Дякую.

СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую, теж питання надзвичайно важливе. Ну, я вже сказав, що чого, так сказати, інфляція, дійсно, вона є і зовнішні фактори інфляції – це особливо продукти харчування. Але є і внутрішні. Це одне.

Тепер антиінфляційні заходи. Ми дійсно, вони розроблені, ці антиінфляційні заходи. І вони, будемо говорить, скомпоновані і Національного банку, і уряду. Вони находяться на веб-сайті Міністерства економіки, наскільки мені, так? На веб-сайті Міністерства економіки. Я повинен вам відверто сказати, що ми не в захваті від тих, які представив уряд, заходів. Чого. Того що там міністерств не видно. У нас одне з питань, проблема інфляції, це питання пропозиції. А от якраз Міністерств аграрної політики, промислової політики і других, других, які, так сказати, політику забезпечення товарами і послугами цих грошей, так сказати, які високими темпами зростають у населення, доходи, не видно. Оце є питання там. І ми про це з урядом ведемо консультації, ведемо розмову.

Я знаю, що зараз розробляється урядом уточнений план економічного і соціального розвитку, і бюджетні, і другі позиції. І я думаю, що він скоро буде винесений вам на розгляд. І там ми подивимося, як ці будуть узгоджені позиції всі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко просить питання. Даємо? Даємо. Давайте. Володимир Семенович довше відповідав, ну, останнє питання.

11:47:50

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Прошу, Арсенію Петровичу, прошу передати слово Полунєєву колезі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Полунєєв Юрій.

11:48:05

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Шановний Володимире Семеновичу, я також вдячний вам за звіт, який ви надали про діяльність Національного банку України і роль, яку Національний банк відіграє в, зокрема, в антиінфляційній політиці. У мене є до вас два питання.

Питання перше. Чи не вважаєте ви, що сьогодні вже серйозно постає необхідність реформування діяльності Національного банку України як незалежного органу, незалежної інституції у першу чергу, який має забезпечити макроекономічну стабільність через ритування інфляції, через чіткі макроекономічні прогнози.

І друге. Чи не вважаєте ви, що співіснування двох ключових функцій сьогодні, а це саме, здійснення монетарно-курсової політики і банківського надзору є певним конфліктом …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимире Семеновичу.

СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую.

Я хотів би слідуюче сказати. Ну, напевно всі знають, що target – це слово англійське, а це ціль. Ціль, яку ціль питаються досягти. От якщо інфляція, то це визначається той рівень ціни, тобто, рівень інфляції, який… Тоді давайте ми з вами подивимося. А чи є в Україні таргетування? От нам валютний фонд і другі так розказують, що от давайте це робити, робити… Я говорю, що в Україні, порівняно з другими країнами, найвищий рівень, будемо так говорити, відношення до функції центрального банку і в тому числі, до таргетування інфляції.

Перше. Конституція записала основну функцію Національного банку, це, вибачаюсь, забезпечення стабільності грошової, національної грошової одиниці, це корінне питання. А врагом номер один цього є інфляція стабільності. Тому, безумовно, всіма фібрами душі, Національний банк бореться для того, щоб інфляція була подавлена не тільки подавлена, не тільки вона розвивала в межах тощо, що там бюджетом і так далі затверджується, а якомога нижче цього була.

Тепер таргетування. Скажіть, будь ласка, якщо уряд розробляє бюджет, визначається з показниками бюджета і визначає рівень інфляції, а потім ці показники виносяться у парламент, і парламент це освячує. Хіба це не таргетування інфляції?

Я хотів би, коли нам показують там Канаду чи когось і так далі, хай вони заглянуть спочатку у наші закони і подивляться, як у нас ці питання проводяться.

Дальше сказано: самостійність уряду. От я ж вам читав, закон можу прочитати, що Національний банк підтримує економічну політику уряду до тих пір, поки це не суперечить виконанню його основної функції. Все, питання. І ми говоримо, що якщо дії уряду, не дай Бог, провокують інфляцію і так далі, то ми ні за які питання не йдемо на те, щоби підтримувати такі дії. От і все. Є тут все у законі.

Тому реформування Національного банку з цієї позиції, що функцій більше, я не бачив. Єсть там одне питання, будемо так говорити, що закон залишається, є одно, що, наприклад, голова Національного банку може залежати від капризів президента, любого президента, це немає ніякого питання. Оце питання є. Якщо цей інститут незалежний, то, вибачаюсь, не повинно бути ніяких, так сказати…

А у другому плані, я вважаю, що закон абсолютно, так сказать, відповідає вимогам. І ще раз хочу сказати: він кращий, чим закони про центральні банки у других країнах.

Тепер стосовно наглядових функцій. Ви знаєте, питання так стоїть. Дійсно, якщо здійснювати монетарну політику, то можливо і було б, щоб ця функція нагляду над діяльністю банків була відсторонена від Національного банку. Але справа в тому, що банки являються, так сказать, втілюють організацію грошового обігу через них проходить і так далі. Тому ця функція надзвичайно теж важлива для стабільності національної валюти, і на даному етапі поки ми не бачимо необхідності такої, щоб відділяти.

Друга справа, що є питання і кадрового забезпечення, і питання друге, посилюються, негативні тенденції, в зв'язку з тим, що небанківські фінансові установи мають можливості теж в грошовий обіг активно включатися та видавати кредити і так далі, що іде поза контролем Національного банку, і так ці питання проходять. Тому ми вважаємо, що на даному етапі це поки питання може залишитись, хоча треба укріпляти кадрами це. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний Володимир Семенович. Я прошу сідати. Від імені парламенту дозвольте вам подякувати за змістовну доповідь. (О п л е с к и)

Мені прикро, шановні колеги, що на доповіді голови Національного банку України присутні всього-на-всього максимум одна четверта народних депутатів України. Що відбувається, от, двічі на рік, така доповідь… Якщо взяти інші парламенти і конгреси, в тому випадку, коли виступає голова Федеральної резервної системи, повністю весь конгрес заповнений, і фактично це є певною подією не тільки для парламенту, але й і для держави в цілому. А у нас так: просили, просили – в результаті не знаємо, що запитать.

Будь ласка, Микола Янович Азаров.

11:54:49

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемые народные депутаты! Что я хотел бы сказать. Первое, одна минута буквально, реплика: правительство Януковича действительно осуществляло внешние займы, но их ни разу не конвертировало. Оно рассчитывалось, правительство, по своим внешним обязательствам только. И только нынешнее правительство стало использовать эти валютные средства. Это всем очевидный факт.

Второе. Интересный нонсенс, который я сегодня услышал. Оказывается, негативное сальдо торгового баланса Украины связано якобы с фиктивным экспортом и якобы с тем, что импорт не отражался. Это конечно уникальное открытие, которое мы услышали сегодня. Интересно только какие придурки нам за фиктивный экспорт платят абсолютно реальные доллары, которые приходят на наши счета. И интересно также, что основное увеличение негативного импорта связано, прежде всего, с увеличением стоимости газа, нефти, которую мы импортируем, и которая составляет в импорте порядка 40 процентов, а также с резким увеличением импорта товаров народного потребления.

Теперь к теме сегодняшнего чрезвычайно важного заседания. Я глубоко благодарен Владимиру Семеновичу, который в спокойной манере, в общем-то, ответил практически на все вопросы. Я хотел бы только уточнить несколько буквально позиций, которые мы на Комитете по вопросам финансов и банковской деятельности рассматривали еще в начале февраля, когда совершенно ясно впервые проявились очень угрожающие факторы стали действовать. Ну, прежде всего Владимир Семенович совершенно четко сказал, на 45 процентов примерно возросли бюджетные выплаты. В какой ситуации это осуществлялось? Правительство обязано было смотреть на производство, на предложение, потому что все бюджетные выплаты идут на рынок. Так вот как обстоит дело с предложением.

Последние данные Госкомстата за 1 квартал 2008 года. Производство говядины и телятины сократилось на 22,6 процента, свинины – на 60,7 процента, мясо, субпродукты – на 32 процента. А потом мы удивляемся, отчего у нас цены вдруг на мясо резко выросли. А по-другому не бывает.

Возьмем бензины, позицию бензинов. Те же самые параметры. Квартал к кварталу. Бензин моторный – минус 31,4 процента, на треть сократилось производство. Дизельное топливо – на 47 процентов, на половину. Мазуты – на 47 процентов. А потом мы удивляемся, чего это у нас на две гривны поднялась цена в среднем на бензин. Да ничего ж удивительного.

Поэтому мы в начале февраля провели парламентские слушания, Национальный банк и правительство приняли участие. Мы попросили, чтоб была разработана антиинфляционная программа, которая должна не только монетарные методы борьбы с инфляцией предусматривать, в чем, кстати сказать, Национальный банк преуспел и за что его следовало бы сейчас уже начать критиковать, потому что наблюдается серьезная тенденция спада объемов производства и спада темпов роста ВВП. И нежелательно нам так бороться с инфляцией, чтобы прийти к спаду. Я об этом несколько слов скажу ниже.

Какие же основные факторы и какие основные риски мы наметили как первоочередные, с которыми наше правительство, Национальный банк должны бороться? Очень мало говорится, как-то так опускается за скобки, что немалый вклад в инфляцию (у меня уже заканчивается), к сожалению, уже внесла и наша банковская система. Мы очень осторожно говорим про банковскую систему. Вместе с тем, нельзя не сказать, что объем кредитов, выданных населению, вырос в два раза: с 78 миллиардов до 155 миллиардов, причем если б это все происходило, Владимир Семенович, за счет роста депозитов населения, это можно было бы приветствовать. Однако как раз рост депозитов не только прекратился, а существенно уменьшился, существенно уменьшился. И в основном… Ну, достаточно сказать, что если раньше за счет депозитов банковская система обеспечивала практически 100-процентное кредитование, то сейчас это только 63 процента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я продовжую ще засідання Верховної Ради до моменту завершення розгляду питання. Микола Володимирович, я прошу вас закруглятися.

АЗАРОВ М.Я. Спасибо.

А сейчас только 63 процента. А спрашивается, а где остальные 37 процентов? А это, оказывается, заемные средства. А разве заемные средства не надо возвращать? А куда направляется это потребительское кредитование?

Это на импорт, только на импорт, поскольку мы видим, что наша собственная промышленность нас товарами не обеспечивает. Еще один момент, Владимир Семенович, я просил бы обратить внимание. Монетарные методы подавления инфляции ведут уже сейчас к реальному сокращению свободных средств на счетах в банках. В январе, феврале денежная база уменьшилась на 5 процентов, объем остатков на корсчетах банков в январе - марте уменьшился на 20 процентов, до 15,5 миллиардов. Мы таких цифр, вообще говоря, последние годы даже не слышали.

А уровень свободной ликвидности банковской системы уменьшился почти на 30 процентов, до 6,6 миллиарда. Совершенно очевидно, что инфляция и Владимир Семенович это признает, имеет не монетарный характер, но поскольку это так, значит, и бороться надо с инфляцией в основном не монетарными способами. И здесь самое главное, и мы сегодня тоже на часе правительства слышали интересные, интересное замечание, что бюджета не будет, пока не будет программы. Интересное дело, бюджет, который был принят, был принят только на 2 месяца. При условии, что 1 марта он будет скорректирован и представлен в Верховный Совет.

Как может этот бюджет работать, если не один уже показатель бюджета, заложенный в основу расчетов бюджета, уже не работает? Поэтому правительство немедленно должно представить бюджет в парламент. И бюджет с разумным дефицитом, не больше одного процента, вот самая эффективная мера правительства по борьбе с инфляцией.

Теперь, следующий момент, уважаемые коллеги, мне не удалось выступить, когда выступал час правительства, но я хочу сказать, поднимите ж, наконец, уровень расчетов за электроэнергию, за жилищно-коммунальные платежи. Вы ж не занимаетесь этими делами.

Уровень расчетов упал до недопустимо низкого. Необходимо оптимизировать государственное потребление. Это и выразится в том, что представится сбалансированный бюджет.

Ну, и, наконец, последнее, что хотел бы сказать, это, безусловно, Владимир Семенович на этом остановился, это курсовая политика. Конечно, не следует об этом говорить громко сейчас, делать какие-то прогнозы. Но то, что происходит в мире, то, что происходит сейчас в мировой экономике, должно, безусловно, нашу, достаточно слабую, переходную экономику насторожить, и нам надо отказываться от популизма, дорогие товарищи.

Спасибо за внимание

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний Миколо Яновичу.

Шановні колеги, я пропоную завершити обговорення цього питання. Єдине, декілька коментарів.

Що, є бажання виступати від фракцій? Записуйтеся на виступи від фракцій. Але у нас завершується, у нас залишилося всього-на-всього 12 хвилин. Як п’ять фракцій виступлять по три хвилини? Арифметика є? П’ять на три - п’ятнадцять, плюс три – вісімнадцять. Що робимо?

Тоді я пропоную по одній хвилині виступи від фракцій. Прошу записуватися.

Олександр Єфремов, Фракція Партії регіонів. З місця, будь ласка.

12:04:14

ЄФРЕМОВ О.С.

Арсений Петрович, прошу передать слово Левочкину.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Льовочкін, будь ласка. З місця також.

12:04:24

ЛЬОВОЧКІН С.В.

Дякую, Арсенію Петровичу.

Загально відомо, що українська інфляція має дві складові. Перша – це імпортована інфляція, друга – це внутрішня. З імпортованою всім все зрозуміло.

Що стосується внутрішньої інфляції. Ми вважаємо, що вона спровокована тією політичною кризою, яка була зроблена у минулому році. І створили її власне і ті, хто зараз прийшли до влади і сидять у нинішньому уряді, власне і для того, щоб прийти до цієї самої влади.

Друге. Як ми чули сьогодні з виступу Володимира Семеновича Стельмаха, суттєво до внутрішньої складової інфляції додали соціальні виплати, які зроблені урядом. І, враховуючи те, що НБУ відповідає з монетарну складову боротьби з інфляцією. Важливо розуміти, що є друга складова за яку відповідає, власне, уряд. Це бюджетна складова.

Арсеній Петрович! Я пам’ятаю добре, як ви обіцяли те, що до 1 квітня чи березня в цьому залі з’явиться реальний проект бюджету, який буде вирішувати не тільки нагальні соціальні питання, які стоять перед…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

12:05:35

ЛЬОВОЧКІН С.В.

Дякую.

І друге. Що він буде вирішувати, зокрема, і важливе питання таргетування інфляції. Це бюджетне питання і уряд повинен на цьому зосередитись. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Сивульський, будь ласка з трибуни.

12:05:48

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Шановні колеги! Мені соромно було чути тут слова, що виявляється в інфляції винуватий уряд, який збільшив соціальні виплати у півтора рази. Шановні колеги! Ми забули про те, що ми з вами вже живемо у світовому просторі і що у нас світові ціни на всі товари, крім одного – робочої сили. Це скільки ми будемо наших людей тримати на такій низькій заробітній платі.

Хочу звернути увагу ще на наступне. Не приводить підвищення соціальних виплат до інфляції, бо інфляції народжується у виробничій сфері, там вона народжується і тільки екстраполюється на споживчий ринок. В результаті Нацбанк, який відповідає за цю сферу усунувся. Нацбанк у нас на відміну від інших країн має право валютно врегулювання. Скільки ми буде терміти ситуацію, коли наша валюта прикріплена мертво 5.05 до валюти, яка постійно падає. І тим самим, піддаємося тим ризикам, які існують на світових валютних ринках. Пора вже міняти політику і це у наших силах зробити і ми повинні це зробити.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін, з трибуни.

12:07:09

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановний Арсеній Петрович! Я на майбутнє хотів би з’ясувати, що ми слухаємо взагалі, питання щодо грошово-кредитної політики чи питання щодо стану грошово-кредитного ринку, тому що ви об’явили одне, Володимир Семенович говорив про інше, Микола Янович теж щось сказав. Тому дуже хотів, щоб ви чітко визначали у порядку денному звучало, що ми слухаємо, політику чи стан ринку.

Тепер по суті. Я хотів би декілька слів сказати як оцінили діяльність Національного банку на з’їзді самі банкіри. І незважаючи на те, що Національний банк дуже жорстоку політику у минулому році проводив по відношенню до банківської системи, по великому рахунку, банкіри її схвалюють, тому що розуміють, що економічна стабільність в країні важливіша, ніж якісь корпоративні інтереси в банківському секторі.

Що стосується нашої фракції, ми стурбовані тими загрозливими тенденціями на зовнішніх фінансових ринках, ми стурбовані тенденціями, які ми маємо на нашому українському ринку. І у зв’язку з цим, звертаємось до Національного банку, щоб він розробив відповідні механізми на не передбачувані випадки. Нас теж турбує те, що сьогодні існує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

АРЖЕВІТІН С.М. Неконтрольоване зростання зовнішнього корпоративного боргу. Далі, нас турбує те, що більшість кредитів видаються саме на споживче кредитування. Нас турбує відсутність концепції валютної політики, нас турбує також те, що в антиінфляційних заходах немає акценту на те, щоб було закладені випереджаючі темпи росту продуктивності праці над зростанням заробітної плати. Нас турбує, що в програмі також відсутнє стимулювання саме не прямих іноземних інвестицій, а жорстоке врегулювання обсягів фінансових іноземних інвестицій. Нас також турбує у фракції відсутність сьогодні чіткої антиінфляційної спільної позиції Національного банку і уряду, також відсутність меморандуму між урядом і Кабінетом Міністрів в частині досягнень цінової стабільності для забезпечення стійкого економічного зростання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякую.

Шановні колеги, в першу чергу, я хотів би деякі уточнення зробити. Микола Янович давав інформацію щодо зменшення обсягу депозитів. Микола Янович, я дивився всі монетарні агрегати, депозити ростуть, ріст 0,2%, тому депозити не падають.

Друге, що стосується все-таки ролі і емісії Національного банку в частині стримування інфляційних процесів. Сьогоднішні інфляційні процеси жодним чином не пов’язані з діяльністю Національного банку. Більше того, сьогодні Національний банк веде дуже помірковану грошово-кредитну політику, в частині фактичної відсутності такого каналу, як емісійні гроші через викуп в золотовалютні резерви. Подивіться статистику по золотовалютним резервам.

Тому сьогодні питання щодо того, що інфляція прив’язана до діяльності Національного банку взагалі не може стояти на порядку денному. Це я вам кажу як член Ради Національного банку України.

Друге питання, що стосується взагалі теми, яка піднімалася в цій залі, щодо реформи Національного банку. Бажано, щоб ми не допускали, щоби брудними руками хтось ліз в систему Національного банку. Він за Конституцією і за Законом „Про Національний банк” є повністю незалежний, керується виключно Правлінням національного банку і Радою Національного банку. І дискусія щодо того, що давайте щось від нього відділимо, поділимо, це не більше, ніж те, щоби крісло створити. Система банківського нагляду повинна бути в системі центрального банку і тут, я думаю, що ми висловимо спільну позицію, Володимир Семенович, і парламенту, що саме основне – це банківський нагляд, жорсткі регуляції за банківською системою, запровадження, її контроль за базельськими принципами банківського нагляду, це те, що залежить сьогодні від вас, це наші гроші, які зберігаються в банківській системі України.

Ну, і по причинам інфляції. Тут дуже чітко сказано, це є глобальні ризики, починаючи з енергоносіїв, закінчуючи з неймовірною волотильністю основних валютних курсів, в тому числі і по продовольчій кризі, і це внутрішні чинники, які обов’язково існують, починаючи з надмірного соціального навантаження, адміністративні певні регуляції і очікування, які створюються в суспільстві.

Ми сподіваємося на те, що уряд разом з центральним банком буде йти по шляху таргетування інфляції і буде йти по шляху стримування інфляції, яка сьогодні, в принципі, є загрозливою для української економіки. Але це той період, який треба пережити, і все буде залежати від ефективності дії уряду та монетарної влади. Ми їм бажаємо успіху в цьому і дякуємо, Володимир Семенович, за предметну доповідь.

Оголошую перерву.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. …України. Я хотів би, я попросив би дати в кулуари повідомлення, щоби народні депутати зайшли.

Буквально хвилину-півтори давайте зачекаємо, нехай наші колеги народні депутати зайдуть в зал. А то, напевно, діляться емоціями після виступів Прем’єра і Голови Національного банку.

Колеги, я хотів би попросити вас сконцентруватися. Тому що нам треба включити до порядку денного два законопроекти. Колеги, я ще раз повторюю, прошу сконцентруватися для включення до порядку денного двох законопроектів. Першим включаємо до порядку денного 2223, проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо зміни у системі комплектування військ (сил) особовим складом).

Шановні колеги, включаємо до порядку денного 2223. Прошу голосувати.

12:44:59

За-251

Рішення прийнято.

Товариші, тепер другий законопроект – 2335. Проект Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2008 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях.

Шановні колеги, голосуємо.

12:45:35

За-309

Специфічно ми виявляємо особисту волю народних депутатів, але й це минеться, дорогі друзі.

Шановні колеги, я пропоную, давайте швиденько підемо по скороченій процедурі. Я пропоную розгляд законопроектів 2223 і 2335 за скороченою процедурою.

Прошу голосувати. Голосуємо, голосуємо.

12:46:15

За-238

Рішення прийнято. Дякую, колеги.

Давайте розпочнемо з 2335. Проект Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2008 році. Доповідає міністр оборони України Єхануров Юрій Іванович.

Прошу, Юрій Іванович.

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Вельмишановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати! На розгляд Верховної Ради України виноситься проект Закону України про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2008 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях. Україна і її збройні сили приймають активну участь у міжнародній миротворчій діяльності, це сприяє зростанню авторитету нашої держави на міжнародній арені. Проведення багатонаціональних навчань має за мету підвищення бойової і професійної підготовки українських військовослужбовців для набуття ними необхідних навичок для виконання миротворчих завдань.

У 2008 році заплановано проведення дев’яти навчань за участю Збройних сил не території інших держав та 11 багатонаціональних навчань на території України за українських і іноземних держав.

Перші навчання, увага, 22 квітня. Будуть проводиться двосторонні українсько-російські навчання чергових сил з повітряної оборони повітряних сил України Збройних сил України і військово-повітряних сил Збройних сил Російської Федерації. Цього року ми вперше будемо тренуватися разом зі Збройними силами Республіки Білорусь і Румунії.

По-друге, ми домовились, що будуть ускладнення навчальних завдань під час підготовки і проведення навчань. Передбачено навчання з усіма нашими сусідами. І можна сказати, що багатонаціональні військові навчання спрямовані на практичну реалізацію тих завдань, які ви поставили Державною програмою розвитку Збройних сил України на період 2006-2011 років.

Українські підприємства отримають добру нагоду запропонувати, фактично надати свої послуги і товари представникам збройних сил інших держав.

По-друге, ще важливо, що кошти країн-учасників, вони самі за свої кошти будуть приймати участь, але вкладаються у цивільні об’єкти, дороги, під’їзні …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ЄХАНУРОВ Ю.І. …місця зберігання військового обладнання і об’єкти комунікацій. Тому додаткових витрат з українського бюджету не потрібно.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, прошу підтримати законопроект в цілому.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Юрій Іванович. Прошу сідати.

Для співдоповіді запрошується голова Комітету з питань національної безпеки і оборони України Грищенко Анатолій Степанович. Прошу, Анатолій Степанович.

12:49:22

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Комітет розглянув цей законопроект, пропонує його підтримати у першому читанні і в цілому, голосували за його підтримку одностайно всі члени комітету. Проти і таких, хто утримався, не було. Лише два слова.

Хочу сказати, що армія, яка не воює, має тенденцію до перетворення у паперову структуру, і військові навчання – це єдина можливість і перевірити, і вдосконалити рівень бойової підготовки. В цьому році 11 військових навчань, вони охоплюють як країни-сусіди – Румунія, Словаччина, Польща, Молдова, Білорусь, Росія, так і інші партнери – Литва, Бельгія, Сполучені Штати, Німеччина і так далі. Ми на ці військові навчання запрошуємо всі країни, включаючи країни СНД.

Прошу підтримати від імені комітету прийняття його в першому читанні і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Степанович.

Два - „за”, два - „проти”.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. З місця, будь ласка, ввімкніть.

12:50:40

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, мені здається, що це є той проект закону, який дуже технічно підходить до можливих проблем, потенційних проблем щодо свого голосування. Дивіться, як гарно тут все поставлено: тут і з Росією, і з Білоруссю, і з Сполученими Штатами Америки, із Румунією і навіть, особливо умиляє, Словацькою Республікою – „Слов'яни за мир!” Так цікаво названі ці навчання. Мені здається, що немає жодних підстав заперечувати, тому що навчання для Збройних сил України є надзвичайно важливою формою своєї діяльності, що наші військові мають не дачі будувати генералам і займатися різною цивільною роботою, а саме удосконалювати свою бойову майстерність, свою бойову готовність.

Тому нам здається, „Блоку Литвина” здається, що це абсолютно коректний правильний законопроект, який треба підтримати. Ми будемо всі голосувати за нього.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Валентин Матвєєв. З трибуни.

12:52:00

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую.

Шановні колеги, перш за все, виникає питання, чим викликана така поспішність у розгляді цієї проблеми сьогодні у Верховній Раді, що сьогодні о 9.30 терміново було скликано засідання комітету, до речі, членом якого я, до складу якого я входжу і мене на нього не запросили.

Друге. Що ж пропонується Президентом? Я порахував, що загальна чисельність підрозділів збройних сил інших держав, які будуть допущені на територію України цього року складає 2940 військовослужбовців. З них 1850 – вояків Сполучених Штатів Америки. При цьому, у липні цього року прибуває не багато не мало, але військовий контингент у кількості 1000 військовослужбоців, 15 кораблів, 2 підлодок і таке інше. Це я для того, щоб наші виборці знали хто і як буде приймати участь у цих навчаннях. Ось так підрозділи збройних сил інших держав освоюють постійно воєнні полігони нашої держави, тобто України.

І останнє. У поданні Президента зазначається, і це відзначив також у своєму виступі і міністр оборони, що фінансові витрати на, пов`язані із підготовкою та проведенням навчань вони будуть передбачені за рахунок кошторису Міністерства оборони. Я запитую Юрія Івановича, а як же бути, коли бюджетний запит Міністерства оборони на цей рік задоволений всього на 60 відсотків і не можуть бути виконані інші серйозні проблеми.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, чи є бажання виступити у тих членів фракції, які… Немає.

"Наша Україна" не записувалась, тому Регламент передбачає, хто виступає.

Кендзьор. Включіть мікрофон Кендзьору.

12:54:28

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний рух України, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Я хотів би нагадати, мабуть, неуважно слухав шановний добродій Матвєєв, що поспіх, тому що уже 22 квітня перші навчання саме українсько-російські, тому сьогодні нам потрібно прийняти це рішення. То тому що, якщо ви зірвете, пане Матвєєв, навчання українські-російські, вам Москва ніколи цього не пробачить. А відтак, потрібно сьогодні прийняти це рішення.

Армія, коли вона не має навчань з різними військовими контингентами, вона просто стає таким, знаєте, теоретичним підрозділом, який абсолютно непридатний на випадок якихось серйозних військових випробувань. А відтак, ми як народні депутати України маємо дбати про українську армію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє слово.

Фракція Партії регіонів, Кузьмук, будь ласка. А ви не записувалися? Ви не виступали? Тоді передостаннє слово.

12:55:43

КУЗЬМУК О.І.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Проведення міжнародних навчань – це є ефективною формою і способом міжнародного співробітництва, а також підготовки військ і сил. Україна має 13-річний досвід проведення таких навчань. Що це дало Україні: у нас сформувався погляд на розробку і модернізацію новітніх озброєнь і військової техніки, у нас сформувався новітній погляд на модернізацію системи підготовки військ і сил.

Хочу заявити, що чисельність учасників навчань – вона залежить від тематики навчань. Всі 11 навчань миротворчої тематики. Вони проходять на різних полігонах, тому і така оптимальна чисельність. Я прошу народних депутатів підтримати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто від БЮТу вимагає? Голосуємо? Голосуємо. Дякую.

Шановні народні депутати, ставиться, ставиться… (Ш у м у з а л і)

Хіба, хіба було прізвище? Було прізвище Кравченко двічі, правда. Дайте репліку Карвченко. І вам зараз дам, Юрій Анатолійович, наговоріться, зараз і вам ще дам, Юрій Анатолійович, півсекунди, зараз.

Будь ласка, репліку Карвченко, Матвєєву, вибачте.

12:57:28

МАТВЄЄВ В.Г.

Я, я дякую, Арсеній Петрович.

Я взагалі-то задоволений, що добродій із НУНС, який крав колись онучі в радянській армії, зараз отак піклується про те, що приймали участь Збройні сили Російської Федерації у навчаннях, Але я для виборців хочу сказати, що це те, про що говорить про наші підходи. Всього-то на всього у цих навчаннях прийме чотири літаки Російської Федерації і не треба дурити народ. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ставлю на голосування в першому читанні та в цілому законопроект 2335 про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2008 році для участі у багатонаціональних військових навчання. Голосуємо.

12:58:55

За-363

Шановні колеги, я бачу, що в нас форматується нова коаліція, називається - український парламент, що ми здатні об’єднуватися. Прошу показати по фракціям.

Наступний, наступне питання порядку денного 2223.

Юрій Іванович Єхануров, прошу на трибуну. Також скорочена процедура.

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується проект Закону України про внесення змін до деяких законів України, яким передбачається внесення відповідних змін до законів України про ратифікацію факультативного протоколу до Конвенції про права дитини (щодо участі дітей у збройних конфліктах) та про військовий обов’язок і військову службу.

Про що йде мова? Перше. Надати можливість вступу на військову службу за контрактом громадянам з базовою середньою освітою. Встановити строк військової служби два роки для громадян, які обрали проходження військової служби за контрактом замість строкової військової служби.

Третє. Можливість прийому на військову службу за контрактом військовослужбовців, які відслужили на строковій військовій службі не менше трьох місяців, а зараз цей термін складає шість місяців.

Четверте. Надати можливість військовослужбовцям строкової військової служби укладати контракт на проходження військової служби на менший строк за умови, що загальній строк її строкової служби та військової служби за контрактом складатиме відповідно три або п’ять років.

Ці зміни спрямовані на забезпечення реалізації завдань щодо переходу Збройних сил України на професійну основу і завдання розширити коло громадян, які можуть бути прийняті на військову службу за контрактом до Збройних сил України і інших військових формувань.

Шановні народні депутати, я просив би прийняти даний законопроект у першому читанні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Івановичу.

Прошу, Анатолій Степанович Гриценко.

13:01:17

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги! Я в рамках двох хвилин хочу відповісти колезі Матвєєву.

Я зараз перевірив керівника секретаріату. Дійсно, вас не повідомили. Я доручив провести службове розслідування. Людина, яка це не зробила, отримає відповідне стягнення. Я прошу вибачення. Я не знав, що вас не повідомили.

Друге. Стосовно цього закону. Комітет його розглянув. Одностайно пропонує прийняти, але, прошу уваги, лише у першому читанні.

Члени комітету підтримують наміри уряду зацікавити нашу молодь для служби за контрактом. Але на етапі підготовки до другого читання наш комітет наполягає на тому, щоб були враховані наступні три обставини.

Перше. За жодних умов не знижувати поріг або рівень освіти. Ми не можемо погодитись на те, щоб дев’ятикласники йшли освоювати сучасну техніку – 11 класів.

Друге. Ми виступаємо за те, щоб умови стосовно терміну контракту були однакові для всіх, а не два роки для тих, хто відмовився від строкової, а три роки для всіх решти. Три роки для солдатських посад. П’ять років для сержантських і старшинських посад.

І третє. Для нашого комітету виявилися недостатньо переконливими цифри фінансово-економічного обґрунтування, які надав Мінфін. Тому наш комітет бере зобов’язання до другого читання спільно з Міноборони, з Мінфіном і з усіма депутатами, які виявлять зацікавленість, доопрацювати цей проект. Рекомендуємо прийняти його сьогодні лише в першому читанні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Анатолій Степанович.

Два –„ за”, два – „проти”.

Камчатний.

13:03:08

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Качатний, „Блок Тимошенко”.

Прошу передати слово Івану Григоровичу Кириленко.

13:03:13

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги! Шановний Арсеній Петрович! Фракція буде підтримувати одностайно прийняття цього законопроекту, це наша стратегічна лінія, стратегічна мета уряду, я вважаю, що це стратегічна мета всього нашого політикуму, наближатися до цивілізованих параметрів побудови сучасної армії. Контрактники – це головний елемент сучасного військового.

Тому ми погоджуємося з тим, що сказав голова комітету, що треба доопрацювати до другого читання з врахуванням тих чи інших зауважень, які прозвучали. Але цей законопроект однозначно треба підтримувати і рухати наше військо в напрямок цивілізованої побудови і обороноздатності країни, і підняття освітнього рівня, і підняття рівня безпеки нашої держави. Через контракт – це вихід стратегічний до цієї мети.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Новіков, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

13:04:11

НОВІКОВ О.В.

Шановні колеги! „Наша Україна – Народна Самооборона”. Депутат Новіков, Житомирщина.

Ми підтримуємо даний законопроект у першому читанні, просимо підтримати і колег. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабурін. Фракція комуністів. Матвєєву слово, будь ласка.

13:04:36

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую.

Перш за все, хочу сказати, що фракція комуністів буде підтримувати зазначений законопроект. Але я хотів би звернути увагу, окрім того, що сказав у своєму виступі голова комітету, на той момент, що зазначеним законопроектом пропонується, щоб громадяни призовного віку могли замість проходження строкової військової служби обрати службу за контрактом протягом двох років, про що йшлося вже. Але при цьому ми повинні пам’ятати, що грошове утримання військовослужбовців строкової служби на таких посадах в п’ять-шість разів нижче.

Виникає питання, шановні колеги, а де ж взяти знову ж таки кошти для того, щоб вирішити цю дуже нагальну проблему. І отут би потрібно, щоб Кабінет Міністрів, разом з Міністерством оборони відпрацювали це питання з тим, щоб до другого читання ми мали на це чітку відповідь. Дякую. Ми будемо підтримувати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов, фракція „Партії регіонів”.

13:06:03

ЧЕЧЕТОВ М.В. Прошу передати Кузьмуку.

13:06:08

КУЗЬМУК О.І.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, цей законопроект можна підтримати, але тільки по формі, ну, не по змісту, який подав уряд.

Перше, ми погоджуємось, що треба знизити поріг віку до 18 років.

По-друге, ми не можемо погодитися про альтернативну службу, яке дає вибір чи рік служити, чи за гроші, два. Це породжує негативне явище в самої армії і на флоті. Ми пропонуємо контракт лише 3 і 5 років.

Далі. Ми пропонуємо час підготовки і час служби до укладання контракту від 3 до 6 місяців, також до другого читання необхідно починати з дуже ретельного фінансово-економічного обґрунтування. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я пропоную перейти до розгляду даного питання щодо голосування по цьому питання. Комітет пропонує даний законопроект прийняти за основу, інших пропозицій не було. З огляду на це, я ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України, реєстраційни1 номер – 2223. Оголошую процедуру голосування. Прошу голосувати.

13:07:57

За-406

Основне, щоб не було 451, колеги, а то …… бувають розмаїті.

Шановні колеги, я пропоную сьогодні останній законопроект розглянути і завершити військовий день. І я хотів би, щоб ми цей військовий день завершили, завершити військовий день, а не завершити пленарний день.

Тому я пропоную, щоб ми зараз розглянули в другому читанні законопроект 0961, доповідає Анатолій Степанович Гриценко. А друге читання воно і так по скороченій, уже скороченіше не буває.

13:08:49

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Арсеній Петрович! Шановний колеги! Цей документ готувався ще в попередньому уряді і зараз він виходить на друге читання. На етапі підготовки до другого читання не поступило жодних зауважень. Суть в двох словах цього законопроекту.

Проблема полягала в тому, що і курсанти, і офіцери не рідко проявляли споживацькі настрої. Наприклад, офіцер навчається шість років в військово-медичній академії, отримує кваліфікацію хірурга чи стоматолога і тут же звільняється. Або курсант отримав диплом і пише, що він не хоче служити в армії. Це збитки для держави за рахунок інших. Тому абсолютно логічна пропозиція. Якщо звільняється за недисциплінованість або за небажанням служити, мова не йде про поважні випадки, сімейного характеру чи здоров’я. Хай людина заплатить вартість навчання в порядку, визначеному кабміном. Всі члени комітету одностайно, 13 чоловік проголосували за. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Степанович, дякую. Прошу сідати.

Шановні колеги, перед вами є порівняльна таблиця. Відповідно до порівняльної таблиці всі пропозиції враховані. На голосування жодної з поправок я не ставлю. Я ставлю на голосування в другому читанні і в цілому законопроект номер 0961 про внесення змін до статті 25 Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу”. Прошу голосувати.

13:10:27

За-390

Показники падають, але інтенсивність – ні. Законопроект прийнятий в цілому.

Шановні колеги, перед тим як ми перейдемо до різного, я хотів би, шановний Юрій Іванович і шановні народні депутати, звернутися до вас як Голова Верховної Ради України і сподіваюся, що ця позиція буде поділена колегами народними депутатами України.

Щойно я прочитав повідомлення, за яким начальник Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації, генерал, прізвище його Балуєвський, заявив про те, що до України будуть здійснені військові заходи, я підкреслюю, військові заходи, у тому випадку, якщо Україна буде і надалі рухатись на шляху до членства в НАТО. Така заява є дещо іншим, ніж попередня дипломатична і політична риторика, яка не може не викликати стурбованість в української сторони.

З огляду на це, шановний Юрій Іванович, я прошу у вас і звертаюсь до вас із проханням надати належну реакцію української сторони разом з Міністерством закордонних справ з даного приводу. І я думаю, що це повинно бути звернення в тому числі, і до уряду України. Якщо раніше була дипломатична риторика, то сьогодні, коли у дану риторику включаються військові, це питання не може не турбувати сьогодні нас як парламентарів. Зараз будемо всі виступати.

Шановні колеги, я прошу записуватися на… Юрію Івановичу, ви хотіли подякувати? Будь ласка.

Олександр Сергійович, зараз я дам.

ЄХАНУРОВ Ю.І.

Шановні народні депутати, від імені Міністерства оборони України, Збройних сил України, я щиро дякую вам за сьогоднішнє голосування. Два закони, які ви прийняли сьогодні і один закон в першому читанні – це свідчення того, що український парламент незалежно від того, які політичні погляди є людьми патріотичними, є люди, які підтримують наші збройні сили.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Іванович.

У мене, відверто кажучи, навіть було бажання запропонувати вам проголосувати це звернення. Є в мене таке бажання. Але його треба, але його треба, я можу надиктувати його текст і я думаю, що це буде правильно, якщо ми проголосуємо таке звернення до Кабінету Міністрів, до Міністерства закордонних справ і до міністра оборони – це протокольне рішення, а не звернення. Відповідним чином прореагувати… Прошу. До Президента? Тоді, я зараз дам слово, колеги, не кричіть, будь ласка. Я зараз дам слово, Олександр Сергійович. Провокацією – є виступи проти української держави, шановний Олександр Сергійович. Оце є провокацією. І такі провокації не пройдуть нікому. Будь-які виступи проти національної державності і суверенності не можуть залишитися поза межами контролю парламенту. ( О п л е с к и ) Зараз я дам слово. Будь ласка, півхвилини.

Я прошу записати 5 хвилин. Зараз ми перейдемо в „Різне” з цього питання.

Черпіцький Олег Зенович, „Блок Юлії Тимошенко”.

13:13:51

ЧЕРПІЦЬКИЙ О.З.

Філенко передайте слово.

ІЗ ЗАЛУ. Філенко садись. Томенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко.

13:14:02

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я абсолютно переконаний, що парламент це та інституція, яка повинна бути насторожі національних інтересів України і треба навчити військових застерігати інтереси армії, солдат, а не бавитися у політику.

Я думаю, що, звичайно, і Президент, і уряд повинні реагувати на такі заяви, тому що ми та нація, яка не може дозволити собі, коли б’ють по лівій щоці, підставляти праву. Ми повинні мати гідність, повагу до країни і до себе. Тому наша фракція вважає, що ми повинні відреагувати як український парламент, і повинен відреагувати уряд і Президент на такі дії, коли вже не політики, а військові дозволяють собі нахабство говорити таким тоном з європейською країною, яка називається Україна. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Матвєєв.

13:15:02

МАТВЄЄВ В.Г.

Гордієнку прошу передати слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово Гордієнку, будь ласка.

13:15:05

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні громадяни України, шановний Арсенію Петровичу, ви тільки що озвучили у сесійному залі Верховної Ради України, який є найвищим законодавчим органом країни, і ви як один з посадовців найвищих України інформацію, яку, на мій погляд, є абсолютно не перевіреною. Тому дайте мені відповідь і дайте всім громадянам України, якою офіційною інформацією ви користуєтеся, чи ви користуєтеся інтернет-виданнями, які сьогодні вкидаються для провокування абсолютно неперевірена інформація.

Виходячи з цього, я пропоную, щоб було дано доручення щодо спокійного вивчення інформації і в установленому порядку підготовки документа, яким би міг відреагувати у тому числі і парламент України. Інше – це провокація.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Сирота.

13:16:10

СИРОТА М.Д.

Шановні колеги, древні казали, що поганий мер завжди краще гарної війни. Питання дуже серйозне і ми, як зважений орган законодавчої влади, до нього повинні підійти серйозно. Давайте у профільних комітетах визначимося щодо цього приводу, розглянемо це на узгоджувальній раді, а потім, якщо це буде дійсно серйозним чинником, розглянемо у вівторок на сесійному засіданні.

І ще хочу сказати, що жодна заява не досягає свого сенсу, якщо вона не підкріплена політичною єдністю, економічною могутністю країни, бо ми маємо заяви не тільки з Російської Федерації, ми маємо дуже неприємні заяви і з боку чільних представників НАТО, Євросоюзу. На похиле дерево, кажуть, кози скачуть. Давайте не будемо похилим деревом, а будемо разом усвідомлено йти до прийняття свідомих рішень. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук.

13:17:04

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук.

Прошу передати слово В'ячеславу Кириленку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передає слово В'ячеславу Кириленку. З трибуни.

13:17:21

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, "Наша Україна – Народна Самооборона”.

Колеги, наша фракція стурбована тим повідомленням, яке поширене офіційною державною російською інформаційною агенцією „Новости”, а не будь-якими приватними каналами.

Керівник Генштабу Збройних сил Російської Федерації Генерал армії Юрій Балуєвський заявив: „Однозначно, Росія вчинить дії, спрямовані на забезпечення своїх інтересів поблизу державних кордонів. Це будуть не тільки військові заходи, це будуть заходи і іншого характеру” – сказав він, і далі по тексту інші. Абсолютно недоброзичливі випади на адресу України.

Враховуючи те, що першою була заява президента Путіна, яка не тільки не спростована, а підтверджена другою заявою міністра закордонних справ Росії Лаврова, і третя заява – уже заява російського військового відомства, керівника Генштабу, Генерала армії. Таким чином, ми маємо тенденцію практично висунення територіальних претензій, а також погроз на адресу України з боку Російської Федерації. Тому, колеги, давайте не дивитися, які у нас партквитки, а проголосуємо зараз за звернення до Президента, Прем’єр-міністра і міністра оборони з’ясувати, в чому справа і виступити на захист… (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Мироненко Михайло Іванович.

13:18:35

МИРОНЕНКО М.І.

Прошу передати Єфремову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кому? Олександру Сергійовичу Єфремову слово.

13:18:48

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги и от коалиции, и от оппозиции, я хотел обратить ваше внимание на то, что мудрость политика и государственного деятеля заключается не в том, чтобы разжигать ситуации, а в том, чтобы вовремя найти адекватные ответы на те ситуации, которые возникают. Я понимаю, что, если нет аргументов, то пытаются заглушить противника или пытаются не дать ему сказать. Ну, что происходит на самом деле, если вы следили внимательно за ситуацией в Российской Федерации. Две недели назад пошла информация, что по тому генералу, фамилия которая сегодня называется, он подал заявление на отпуск и подал заявление на уход с занимаемой должности в связи с там какими-то несогласиями, которые у него имеются. Поэтому мы, не имея официальной точки официального органа Российской Федерации, подчеркиваю, официального органа, провоцируем сегодня высший законодательный орган государства на принятие какого-то решения. И то, что вы говорите, Арсений Петрович, я могу снести только на вашу малоопытность и на ваш непрофессионализм. По-другому, я к этому вопросу подойти не могу…(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Сергійович, ви, якщо пропрацюєте не тільки керівником Луганської області, а й міністром закордонних справ, тоді зможете давати такі оцінки. І тричі взагалі-то членом Кабінету Міністрів. Це так, до слова. (О п л е с к и)

Камчатний Валерій.

13:20:20

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Прошу передати слово Філенку Володимиру Пилиповичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не було від фракції, це від народних депутатів. Кому слово? Філенко, будь ласка.

13:20:32

ФІЛЕНКО В.П.

Володимир Філенко, "Блок Юлії Тимошенко", Харківщина.

Ну, я шкодую, що мене два роки тому відправили як капітана збройних сил у відставку, бо бачите як ситуація. Це перше.

Друге. Я думаю, що такі дії окремих невиважених російських політиків і генералів найвищого рівня переконують нас в одному, що нам семимильними кроками треба рухатися в сторону НАТО, бо буде біда. І в цьому сенсі, я цим невиваженим, ну, щоб не вживати непарламентські вислови, що я про них думаю, хочу подякувати, я впевнений, що такі дії просто будуть консолідувати українську націю.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час на обговорення завершений. Я запропоную вам такий варіант. Для того, щоб потім не звинувачували про те, що ви знаєте, це не була інформація, вона була спростована і він це не говорив, і це взагалі не був він, а в дипломатичній практиці такі речі відбуваються, ми можемо, не голосуючи звернення до міністра оборони і міністра закордонних справ, зараз, після виголошення на трибуні, відповідно до статті 25 Регламенту зачитати в тій формі, в якій воно було зачитано. У тому випадку, якщо в нас буде офіційна дипломатична нота Міністерства закордонних справ з приводу чітко… з печаткою, з підтвердженням, що ці слова слово в слово відповідають тим, які були розповсюджені інформаційним агентством, ми в понеділок поставимо це питання на Погоджувальній раді і у вівторок проголосуємо першим. Якщо буде дипломатична нота. А зараз без голосування, відповідно до статті 25 Регламенту Верховної Ради України, я оголошую звернення до міністра оборони та міністра закордонних справ України: перше – на предмет підтвердження слів, які були розповсюджені інформаційними агентствами, начальником Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації; і друге – надання відповідного підтвердження по цим словам; третє – підготовка відповідної реакції української сторони.

Записуємося на виступи. Там не треба до уряду, є два міністри відповідальних. Колеги, зробіть ще раз перезапис. Запис для „Різного”, будь ласка. „Різне”, „Різне”.

Стойко, „Наша Україна – Народна Самооборона”. (Ш у м у з а л і) Ну що сталося? Чого ви кричите? Та я ж не займаюся комп’ютерною системою. Ну що зробить, скажіть: поміняти комп’ютерну систему? Третій раз перезаписатися на виступ?

Добре. Давайте третій раз перезаписуємося на виступ. Уже Стойко буде перший виступать, все. Але перезаписуємося на виступ, давайте. Чого ви кричите в п’ятницю, якого чуда у вас, що вам там не вистачає, а?

Ну, так он же ж колега каже, щось його там не записали. Давайте, колега Стойко і далі записуємося, пішли, будь ласка.

13:24:17

СТОЙКО І.М.

Дякую.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги депутати, шановні радіослухачі, справді, ця звістка, яка тільки-но прозвучала в цій залі про виступи керівника Генштабу Російської Федерації, мабуть, стурбувала не тільки нас депутатів, але й всіх українців. І тому, я хотів би сказати, що це, мабуть, не з проста сьогодні дійшло до того, що висловлюється вже керівник Генштабу. Тому що нагадаємо собі, або пригадаємо, що говорив пан Путін, він говорив про ракети, які будуть націлені на Україну. Пізніше, що говорив товариш Лавров, він говорив про те, що Україна не є державою і не допустимо її вступ до НАТО. Далі були претензії територіальні, що Україна взагалі не є державою і таке інше.

Тому сьогодні я звертаюся до всіх депутатів незалежно від кольору прапорів, шановні колеги, це не є уже слова Затуліна, чи Жериновського, або Рогозіна, це слова керівника Генштабу. І тому ми повинні розуміти, що за цими словами можуть насупити дії. І тому, я не розумію Михайла Сироту, який говорить про якесь похилене дерево і що ми повинні розібратися в комітетах. Не треба чекати ні про які комітети, ми сьогодні повинні тут об’єднатися і не говорити про НАТО чи не про НАТО. Ми повинні говорити про український національний інтерес, про захист наших кордонів.

Тому що декілька років назад, хто був в цій залі пам’ятає острів Тузла. Ніхто сюди нікого не запрошував, але вони ступили і рили, якісь дамби будували. Сьогодні вони говорять про інше, уже про територіальну цілісність нашої держави і про ракети. Тому, шановні друзі, шановні українці, сьогодні справді нависла загроза над нашою державою. І тому я закликаю усіх депутатів, усіх свідомих українців до єднання і насамкінець те, що хтось сказав, що буцімто НАТО сьогодні не підтримують люди. Я впевнений, що після цього не 50, а 70-90 відсотків людей будуть бажати вступити в НАТО. Тому давайте не ділитися, а єднатися, бо Україна сьогодні, справді, в небезпеці.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Потапчук, „Блок Юлії Тимошенко”.

(Ш у м у з а л і).

Колеги, я би міг попросити парламент останніх 30 хвилин пропрацювати по-людськи.

Слово Потапчуку. Хто передає слово? Слово Прокопчуку. Он Потапчук сидить.

13:27:35

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Народний депутат України Юрій Прокопчук, Рівненщина, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні колеги, безперечно оцінку таким діям окремих, я вважаю, окремих генералів Російської Федерації, щиро надіюся, що дасть і сама Російська Федерація. Це буде дуже правильно. Але ж тим не менше вони є неприпустимими.

Я б хотів би окрім того повернутися до тих повідомлень, які подаються нашими засобами масової інформації. Зокрема учора на „1+1” у новинах була поширена інформація про те, що 17 квартир, які розподіляються між депутатами пропорційно при участі усіх.

Заявляю на всю Україну, що депутати фракції „Блоку Юлії Тимошенко” і "Наша Україна - Народна Самооборона" не написали жодних заяв на ці квартири. Не претендують. Я виношу пропозицію передати ці квартири, всьому парламенту передати у рахунок багатодітних, інвалідів і чорнобильців. І прошу підтримати цю ініціативу.

Наступна інформація, яка була поширена, про 60 мільйонів на безкоштовні путівки. Тут я буду говорити сам тільки за себе. Я, народний депутат України, Прокопчук Юрій Володимирович, добровільно відмовляюся від своєї безкоштовної путівки на користь дітей інвалідів і чорнобильців. І, думаю, що весь парламент поступить за моїм прикладом.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін.

13:29:07

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати! Шановні виборці! Мені як раднику Президента і секретарю Ради українського козацтва при Президентові України доручено озвучити рішення другої Всеукраїнської козацької ради, яка відбулась наприкінці березня місяця. Делегати на велику Всеукраїнську раду зібрались від всіх всеукраїнських козацьких міжнародних організацій, а також делегати від місцевих козацьких організацій Республіки Крим, всіх областей України, Києва, Севастополя.

Рішення. Перше. Звернутись до всіх українців, які проживають в Україні та за її межами з відозвою про об'єднання українського козацтва навколо єдиного лідера козацького руху в Україні Президента України, гетьмана України Віктора Ющенка.

Друге. Всім козацьким організаціям відзначити в 2008 році 360-річницю подій, пов’язаних з початком національно-визвольної війни українського народу середини ХVII сторіччя під проводом Богдана Хмельницького.

Третє. Схвалити представлений на велику Всеукраїнську козацьку раду проект Закону України про засади відновлення та розвитку українського козацтва, козацькі організації та їх об'єднання, який пройшов широке громадське обговорення в козацьких організаціях по всій Україні та просити Президента України, гетьмана України, внести його до Верховної Ради України.

Четверте. Звернутись до Голови Верховної Ради України, народних депутатів України щодо прийняття Закону України про засади відновлення та розвитку українського козацтва, козацької організації та їх об'єднання.

Звернутись до Прем’єр-міністра України щодо підготовки державної програми розвитку українського козацтва. Слава Україні!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Подгорний, "Блок Юлії Тимошенко", будь ласка.

Деревляному слово.

13:31:05

ДЕРЕВЛЯНИЙ В.Т.

Шановний пане Голово! Шановні депутати!

Рішенням сесії Тернопільської міської ради від 18 березня цього року ТОВ „Ровекс” було надано земельну ділянку площею 8,73 гектара землі, під будівництво торгово-розважального комплексу з закладами громадського харчування, обслуговування населення та групи багатоквартирних житлових будинків за адресою вулиця Київська, вулиця генерала Тарнавського. Вказане рішення прийнято в супереч нормам чинного Земельного кодексу, Закону України про державний бюджет на 2008 рік, рішень, прийнятих міською радою, в яких чітко вказано, що надання в оренду та відчуження земельних ділянок здійснюється виключно на конкурентних засадах. Окрім того, депутати не врахували низки судових рішень, які забороняли прийняти це рішення. В результаті прийняття вказаного рішення, без проведення аукціону, бюджет міста Тернополя недоотримав понад 50 мільйонів гривень. Прикро, що заступник прокурора міста Тернополя Галина Богданівна Василишин, яка брала участь в роботі сесії Тернопільської міської ради, не запобігла прийняттю незаконних рішень, а навпаки, закликала депутатів проголосувати за нього. Мабуть заступник прокурора міста Тернополя пані Василишин забула про те, що прокуратура здійснює нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів, а не сприяє їх порушенню.

Незважаючи на те, що Фонд державного майна в області провів конкурс серед експертів, але ось вже три місяці прокуратурою блокується питання проведення експертної оцінки комунального майна міста для здійснення приватизації. Через таку позицію прокуратури, місцевий бюджет втрачає десятки мільйонів гривень.

Вважаю, що Генеральна прокуратура України повинна детально перевірити правомірність прийнятого рішення, запобігти прийняттю подібних рішень в майбутньому, а також відсторонити заступника прокурора міста Тернополя Василишин Галину Богданівну із займаної посади. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зубов.

13:33:30

ЗУБОВ В.С.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые коллеги народные депутаты, мы на прошлой неделе работали в округах и, наверное, у каждого из нас сохранились и остались, привезли мы с собой в зал впечатление о том, что происходит у нас в стране. Решением фракции закреплен за Крымским полуостровом и работая в течение недели, хочу рассказать вам о некоторых моментах, которые, я думаю, произведу впечатление на вас.

Первое. Ленский район, село Ленское. В течение этой зимы на глазах у сотен учащихся в печи школы сожгли 12 тонн зерна, я подчеркиваю зерна. Объясняли мне учителя и директор, что это зерно было какое-то некондиционное, отравленное и так далее. Я допускаю возможность, что это зерно можно, нельзя было никак по-другому использовать. Но сам факт, что на глазах сотен школьников сожгли результаты труда миллионов людей, вызывает не просто удивление, а откровенно непонимание.

Второй момент. Город Керчь. Мы прекрасно знаем, какую катастрофу пережил этот регион и переживает сегодня. Однако, на встрече с избирателями, избиратели задают мне вопрос: «Валентин Сергеевич, а вы знаете, какую бомбу заложил Совмин Крыма и горисполком города Керчи для всех нас и для будущих поколений», и объясняют, что сегодня прошел все этапы согласования проект построения в Керчи крупнейшего в Украине цементного комбината. Я думаю, нет необходимости комментировать подобный факт, кроме как, выражая свое недоумение. У меня такое складывается впечатление, что в Совмине Крыма, горисполкоме города Керчи вообще не думают о том, что мы оставим нашим будущим поколениям.

Третий, последний факт, о котором сегодня говорит вся Украина - город Севастополь. 3 дня назад городской совет Севастополя во главе с его председателем господином Саратовым передают двум коммерческим фирмам в аренду 19 тысяч гектаров заповедного леса в районе Балаклавы. Возникает вопрос, что происходит в стране? А это, кстати, регион, который является плотом Партии регионов. Я не хочу специально говорить об этом и акцентировать внимание, но это факт. Когда мы все наконец в этом зале объединимся вокруг наших национальных интересов. И когда мы, наконец, начнем думать о наших будущих, будущих поколениях. Я думаю, что то, что мы сегодня рассматриваем законопроекты по…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

В’ячеслав Кириленко. В’ячеслав Анатолійович? Ярослав Кендзьор.

13:36:52

КЕНДЗЬОР Я.М.

Шановні, шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги народні депутати! Шановні виборці! Ця інформація, яка сьогодні уже оприлюднена у сесійній залі, без сумніву, не може не турбувати кожного свідомого громадянина української держави. Останній час з наміром України долучитися до ПДЧ, до НАТО викликала страшну, шалену, божевільну істерію як усередині української держави, так і за її межами. І ця синхронність позиції Москви і їхньої агентури у сесійній залі і поза сесійним залом говорить про таку широкомасштабну змову агресорів для того, щоби знищити українську державу, щоби не випустити її з рук, з лабет московського новітнього імперіалізму. Подивіться, тільки за останній період що ми спостерігали, так би мовити, з боку нашого стратегічного партнера Російської Федерації? Це постійні територіальні претензії, це безпардонне втручання у внутрішні справи України, це рекомендації якою мовою ми маємо розмовляти, як ми маємо оцінювати голодомор, як ми маємо оцінювати наші національно-визвольні змагання і таке інше. Агресивність Москви і їхньої п’ятої колони в України засвідчується ще таким фактом. Коли 17 років нашої незалежності досі східний кордон жодного метра, так би мовити, не демаркований, не визначений як державним кордоном. Чому. Російська Федерація під всілякими приводами уникає зреалізувати, визначити державний кордон. Тому що вона до сьогоднішнього дня мріє, що нарешті Україну вона все-таки візьме у свої остаточні ведмежі обійми і Україна стане західною губернію новітньої Російської імперії. Ця фарисейська частина Верховної Ради, яка піклується нібито за те, щоб Україна не потрапила в агресивний блок, сама вже давним-давно у НАТО. Ви ж подивіться, вони ж уже лікуватися їдуть своє дорогоцінне здоров’я, свої дорогоцінні коліна їдуть у натівську медицину, в Барселону, в Німеччину. Свої дорогоцінні черева гріють на пляжах натівських. Вони їздять на натівських „Мерседесах” БМВ. Вони дітей вчать у натівських вищих навчальних закладах. Вони скуповують нерухомість у натівських державах. Отже, ця агресія Росії заставить Європу, якщо мудре НАТО, воно негайно має прийняти Україну...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сулковський.

13:40:12

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, шановні селяни України! Сьогодні прослухавши в черговий раз Прем’єр-міністра на парламентський трибуні, яка в своєму звіті в черговий раз своїми популістськими гаслами і такою величезною неправдою годувала народ України і дуже велика жаль, шановний Арсенію Петровичу, що ви як Голова Верховної Ради сьогодні не дали їй зауваження, а було в чому дати зауваження тільки з приводу зустрічної інформації пана Стельмаха, банкіра України.

Шановні народні депутати! Піднімати в котре тему села мене змушує біль та занепокоєння за критичну ситуацію в агропромисловому комплексі України, до якої практично за останні три місяці призвела бездіяльність уряду Юлії Тимошенко. Відсутність реальної роботи уряду щодо зменшення втрат та ризиків до українського села внаслідок вступу до СОТ. Ви, як ніхто, в цьому знаєте, Арсенію Петровичу, особисто.

Авторитарні підходи нинішнього уряду у сфері аграрної політики, рішення яких приймається без громадського обговорення, економічного обґрунтування, значне підвищення цін на всі без винятку матеріально-технічні ресурси викликають обурення в українських сільгоспвиробників і ставлять під загрозу продовольчу безпеку держави.

В цьому році Україна вперше опинилася перед загрозою зриву Державної програми забезпечення продовольчим зерном. Адже у загальному фонді Державного бюджету таке фінансування практично вперше урядом Юлії Тимошенко не передбачено, а кошти, передбачені у спеціальному фонді, мають сумнівні джерела надходження. Ми це добре всі прекрасно знаємо.

Поза увагою уряду залишається інше питання продовольчої безпеки – втрата м’ясних ресурсів. Масове вирізання худоби досягає найбільших масштабів і особливо у першому кварталі 2008 року, від якого усунулась Прем`єр-міністр Юлія Тимошенко і сьогодні практично не вспоминала цих кризових явищ. Виробництво м’яса: верха зменшено у цьому кварталі до попереднього на 30 відсотків, свинини – на 70 відсотків. На відміну від попереднього року фінансування аграрного сектору лише частково розпочато з березня поточного року.

Тому ми закликаємо уряд Юлії Тимошенко скликати і провести засідання уряду по вирішенню невідкладних проблем села, інакше село постане в більш серйозну критичну ситуацію….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць, будь ласка, депутат.

13:43:32

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, у 2012 році в Україні відбудеться фінальна частина чемпіонату Європи з футболу. Потрібна велика увага влади і громадськості, щоб подолати існуючі проблеми і успішно провести цей надзвичайно важливий для України спортивний форум.

Водночас, ми хочемо привернути увагу до не менш важливої проблеми – до необхідності збереження і розвитку інфраструктури для масової фізкультури і спорту, що є особливо актуальним з огляду на жахливий стан здоров'я нації та величезну кількість безпритульних дітей. Ми всі є свідками агресивного і протиправного наступу з боку меркантильно заангажованої місцевої влади та бізнесу на існуючу інфраструктуру масового спорту і фізкультури. Практично в кожному місті держави цілеспрямовано знищуються стадіони, спортивні дитячі майданчики, зелені зони з метою їх забудови, як правило, так званим престижним житлом.

Особливо жахливих масштабів це небезпечне явище набуло в Києві, передусім в центральних районах столиці. Так, в Печерському районі Києва останнім часом знищено спортивну базу „Радар”, де були стадіон, спортзал, тренажерний зал і тенісні корти. Забудовується стадіон по вулиці Дружби народів, 12, обнесено парканом стадіон „Арсенал”.

Вже кілька років громадськість веде боротьбу за збереження стадіону на Печерську по вулиці Немировича-Данченка, який належав чи ще належить Київському національному університету технології і дизайну. Мешканці прилеглих до стадіону будинків наполегливо чинять опір його знищенню. Про це знають депутати і Печерської ради, вся київська влада, федерація футболу, Міністерство сім'ї, молоді і спорту, Міністерство освіти і науки, профільний комітет Верховної Ради. Знають, але не вживають жодних заходів для порятунку цього спортивного об'єкту. Вони знають, що щоденно, що жодна школа в даній окрузі не має нормальної спортивно-оздоровчої бази для дітей, однак сприяють знищенню саме цьому стадіону.

Міністерство освіти і науки, яке очолювалося паном Ніколаєнком, не смикнуло ректора університету пана Волкова в його геростратівському бажанні знищити стадіон і позбавити вуз перспективи розвитку. Влада прирекла зелені зони міста на винищення. Київська влада хоче скористатися футбольним чемпіонатом і забудувати Труханів острів – святі схили Дніпра. Вже добралися до Ботанічного саду імені Гришка Національної академії наук. Під індивідуальна житлову забудову київська влада роздала охоронну територію парку. Уже навіть заповідний статус території не рятує цей унікальний природний об'єкт.

Українська народна партія, фракція в цілому, вимагає від київської влади на місцях, органів прокуратури та всіх правоохоронних структур припинити знищення стадіонів, спортивних та дитячих майданчиків, зелених зон. Вжити заходів проти чиновницького свавілля, провести комплексну перевірку станів і покарати винних. Цю заяву я пропоную розглядати як депутатський запит до Кабінет Міністрів, Генеральної прокуратури і київської влади.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Попеску.

13:46:44

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую.

Попеску, фракція „Партії регіонів”, Чернівецька область.

Вельмишановний Арсенію Петровичу! Вельмишановні колеги! Я змушений був виступити з цієї трибуни, оскільки не мав змоги задати запитання уряду.

Хочу вам повідомити, що у Чернівецькій області у березні місяці на базі Буковинського незалежного центру актуальних досліджень відбулось обговорення альтернативно-хрестоматійного підручника з інтегрованого курсу „Рідної літератури” та „Зарубіжної літератури”. Спеціалісти в галузі підготували відповідний підручник, але, на жаль, не знайшлось коштів для того, щоб його профінансувати, незважаючи на те, що 119 стаття Конституції України передбачає, що місця компактного проживання національних меншин та корінних народів органи державної влади, а саме адміністрації фінансують ці програми. Знайшлись кошти і було видано цього підручника. Але під час обговорення, точніше, після обговорення цього підручника, де були вчителі румунської літератури, фахівці і так далі, за наказом представників СБУ Чернівецької області, а також за сприянням інспектора Глибоцького району пані Михай почали збирати у учасників цієї дискусії письмове пояснення чому вони там були, що вони там говорили і так далі.

Я вважаю, що це є прикладом того як не треба допомагати національним меншинам. Більше того, я хочу звернути увагу на те, що останнім часом настійливо з боку представників Управління освіти для викладачів і директорів національних шкіл ідуть настійливі рекомендації щодо переведення основних предметів на викладання українською мовою. Ми виступаємо за те, щоби нам викладали українську мову в повному обсязі за найкращими методичними підручниками, але не за рахунок рідної мови. Більш того, звертаю увагу, що є порушення 24 статті Конституції, коли діти, які навчаються в українських школах, вони вивчають українську літературу як окремий предмет, а учні, які навчаються в національних школах, не мають змогу вивчати свою рідну літературу, як було раніше, за радянські часи, які зараз критикують. Їх заставляють зараз вивчати літературу разом з зарубіжною в якості інтегрованого курсу.

І останній момент, на який я хотів звернути увагу. Зараз в Україні знаходяться експерти Консультативного комітету рамкової Конвенції про захист національних меншин, з якими, коли ми зустрічаємося, говоримо, що у нас все нормально. Але коли ми у себе вдома, в Україні, то ми повинні говорити, які у нас є проблеми, і не допускати до того, щоб потім ці проблеми піднімались на рівні Європи. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорович передає слово Аржевітіну. Григорович є, тому що в мене є її письмова заява, я вам її покажу. І не кричіть. Прошу. Хімічать хіміки, ви слова вибирайте, будь ласка. Вам зрозуміло? Слова вибирайте. (Ш у м у з а л і) Хімічать хіміки. От письмова заява Лілії Григорович, нате, починайте.

Прошу, виступайте. Ви сядьте, будь ласка, і заспокойтесь. І риторику вибирайте. Письмова заява Григорович. Вона не пише по-російськи, вона на українській написана. Ідіть з Богом вже, я вас прошу. Та говоріть, хлопці, ну, в нас залишилося 10 хвилин. Будь ласка.

ІЗ ЗАЛУ. Уберите с трибуны человека. Нет Григорович и не было ее в зале… (Ш у м у з а л і)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підпис офіційно Лілії Григорович. Вам що… Та ви сядьте, будь ласка, на місце і не перешкоджайте роботі парламенту. Сядьте, будь ласка, сядьте, будь ласка.

ІЗ ЗАЛУ. Я не дам вам выступать.

(Ш у м у з а л і)

ІЗ ЗАЛУ. Не устраивайте здесь….

ІЗ ЗАЛУ. Якщо я навіть був, якби я навіть був 10 разів польського походження….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, виступайте з трибуни, вам слово передано відповідно до Регламенту, на підставі письмової заяви народного депутата Григорович. Ви можете…

13:51:46

ПАРУБІЙ А.В.

Шановні депутати, українці, я хотів и сьогодні підняти надзвичайно важливе питання і, очевидно, відчуваючи проблему цього питання, комуністи вийшли до трибуни, використовуючи і риторику, і ті слова, які характерні для їхньої азіатської сутності і антиукраїнської сутності, слова, які використовує зараз до представників „Нашої України”. Я хотів підняти питання того законопроекту, який запропонував Президент України на розгляд Верховної Ради. Це законопроект про правовий статус учасників боротьби за незалежність України в 20-90-х роках ХХ століття. На моє глибоке переконання, це один з найбільш важливих законопроектів, які повинна прийняти Верховна Рада в найближчий час.

Адже власне, в цьому законопроекті йдеться про те, щоб ми на рівні найвищого законодавчого органу надали відповідний статус борцям за незалежність України двадцятого століття різних структур і різних організацій, це є українські військові організації, карпатської січі, організації українських націоналістів і Української повстанчої армії.

Для нас сьогодні це є надзвичайно важливо, це питання вже перезріло. Хочу сказати, що зовсім недавно, в березні ми відзначали річницю бою на красному полі, де власне бійці карпатської січі, вперше збройно в Європі виступили проти нацистської Німеччини.

Хочу наголосити, українці перші в Європі збройно виступили проти нацистської Німеччини, в 39-ому році. В той час, коли комуністична верхівка підписувала пакт Молотова-Ріббентропа, коли комуністи спільно з нацистами ділили Європу. Хіба є справедливим, що сьогодні представники Комуністичної партії перебувають в найвищому законодавчому органі України. А ці хлопці, які воювали проти нацизму, до сьогодні не є визнані борцями за волю України.

Я хотів би сказати і про важливий аспект історичної справедливості щодо Української повстанчої армії. Ми як депутати Верховної Ради повинні відчувати свою відповідальність. Ми сидимо у залі, над яким є Тризуб, є блакитно-жовтий Прапор. На початку пленарних засідань ми співаємо Гімн „Ще не вмерла Україна”.

Єдина армія у Другій світовій війні, яка воювала під символами тими, це була Українська повстанча армія. Хлопці з тризубом на лацканах зі словами „Ще не вмерла Україна” і з блакитно-жовтим прапором йшли у бій за Україну і помирали. Хіба є справедливим, що сьогодні вони не є визнані українською державою, яка власне має ці символи як за свої державні символи.

Я переконаний, що питання визнання УПА, борців за волю України, є на сьогодні незагоєною раною на тілі української держави. І є найвищим і найголовнішим нашим завданням чим швидше це питання в парламенті вирішити. Бо доки Україна не визнає вояків, які боролися за волю України, вона не буде повноцінною...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

13:55:07

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, Блок "Наша Україна - Народна Самооборона" .

Шановні народні депутати, шановний український народе! Я хотів би наголосити на тому, що про ті брутальні вислови, які зараз відбуваються в Російській Федерації проти України, - це нічого спільного не має із російським народом.

Я хотів би сказати, що я пишаюся тим, що в далекому 1996 році запропонував вам, шановні народні депутати, всьому українському народу, прийняти в Конституцію частину сьому, де написано: на території України... У частину сьому статтю 17, де написано: на територію України не допускаються розташування іноземних військових баз.

Але потім ми з вами пішли трошки далі. Ми пішли до того, що ми внесли зміни і в перехідних положеннях на 14 статті написали, що використання існуючих військових баз, можливо, на умовах оренди у порядку, визначеними міжнародними договорами України.

Я звертаюся до вас, Арсенію Петровичу, давайте ми заслухаємо на парламенті звіт уряду про виконання угод про оренду. І ви побачите, що ніякої оренди немає, що ніякої взагалі не було інвентаризації всього майна, яке здається, що воно здається за три копійки. Це перше.

Друге. Я хочу з цієї високої трибуни звернутися до Президента України, до голови уряду Юлії Тимошенко з приводу оцінки дій, але, точніше, бездіяльності, і неправомірної діяльності голів облдержадміністрацій Миколаївської і Чернігівської областей.

Я скажу вам, що страшні речі, до мене звернулись написали люди з Миколаївської області. Ось, наприклад, біль дружини, доньки і сина, які говорять, що після виклику на колегію облдержадміністрації, де намагалися змінити форму власності автотрансобслуговуванния, такого підприємства, людина не витримало, серце не витримало, людина померла. Люди просять притягнути до відповідальності губернатора і зняти його з посади. Як члени ради коаліції, я не даю довіри губернатору Миколаївської області. Я не даю довіри губернатору Чернігівської області Хоменку, бо в цій області просто так 240 гектарів землі видано просто на підставних осіб, інформація про місце перебування яких відсутня і статус. І таких злочинів повно.

Тому треба все це абсолютно перевіряти. Я, шановні друзі, хотів би, щоб ті події, які зараз відбуваються щодо України гуртували український парламент, щоб вони показали, що є стратегічні питання, питання національної безпеки для Україні. І щоб ми з вами швидше розглянули програму дій уряду, затвердили, потім внесли зміни до бюджету, де передбачили кошти для нашої науки і передбачили кошти для нашої оборони і безпеки, щоб ніхто нам не погрожував, ніякий…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колега Корж, будь ласка.

Будь ласка, Іван Григорович Кириленко, передає.

13:58:31

КОРЖ В.Т.

Шановний пане Голово! Шановні колеги!

На відміну від виступаючого тут представника Партії регіонів пана Сулковського про село, я буду говорити правду. І хочу привернути увагу трагічну абсурдність нашої енергетичної залежності. Йдеться про хибність стверджень, що до них деякі представники влади призвичаїли наш народ. Перше хибне твердження, що тепло в наших оселях і успіхи нашої промисловості повинні обов’язково залежати від рішень, які приймаються в Москві щодо енергоносіїв. Друге хибне твердження, до якого ми статистично, а отже і фактично звикаємо, що видобуток вугілля на українських шахтах обов’язково пов’язаних із смертю шахтарів. Третє хибне твердження, до якого ми вже звикли, приймаючи його за правду, що Україна не має покладів нафти та газу. І останнє хибне, і можливо найабсурдніше твердження, на яке ми взагалі не звертаємо уваги, що в Україні не вистачає місцевих джерел енергозабезпечення.

Щодо останнього, то хочу навести лише один вражаючий приклад. Ірванцівський торфобрикетний завод, що в Чернігівській області, працює на родовищі торфу, яке за нинішнє потужності підприємства може забезпечити роботу цього підприємства впродовж 150 років. Потужність цього заводу повністю забезпечує потреби шкіл, медичних закладів, комунальних підприємств, інших бюджетних установ і значну частину населення чернігівській та сусідніх областей. Проте, замість брикету місцевого виробництва із зольністю 17 відсотків, в область ось вже впродовж двох років завозиться донецьке вугілля із зольністю 55 відсотків. Часом складається таке враження, що це не вугілля, а порода з териконів, на відміну від брикету, це вугілля майже не горить. Як внаслідок, школярі чернігівської області на уроках у верхньому зимовому одязі, Ірванцівський торфобрикетний завод ледве дихає і його доводять до прихватизації, фактично заблокована реалізація його продукції. В даному разі звертаю увагу на те, що ми фактично занедбали розвиток енергетично сектору економіки України, саме ми, в першу чергу депутати, обранці народу повинні докласти зусиль для піднесення нашого енергетичного сектора з колін для законодавчого і виконавчого забезпечення цього піднесення. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.

14:01:46

ШКІЛЬ А.В.

Дуже дякую, Арсеній Петрович.

Шановні депутати! Шановні радіослухачі, телеглядачі! Я хотів би ще і ще раз, все одно привернути увагу до заяви керівника російського Генштабу Балуєвського. По-перше, до речі хотів би нагадати, що він українець за походженням, родом з України, тому така, я думаю, у нього радикальна і зава була. Але не це головне.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З Трускавця, з Львівської області.

ШКІЛЬ А.В. З Трускавця, Львівської області. Земляк можна сказати, тому така і заява. Але це не зменшує ваги і негативу самої заяви. Хочу нагадати недалеку історію.

Росія була одним з головних викручувачем в Україні рук з приводу того, щоб Україна відмовилась від третього в світі ядерного потенціалу. Відмовились, я вважаю, що це дуже мудрий, виважений, але непростий крок був для України і після того Будапештська угода, де три суб’єкти гарантували Україні територіальну цілісність і недоторканість. Одним суб’єктом був Європейський Союз, Сполучені Штати і Росія. І от цей гарант територіальної цілісності і недоторканості висуває до України вже в котре територіальні претензії, нагадуючи про, крім випадку, коли ми будемо проводити незалежну зовнішню політику, Росія буде ініціювати у нас відторгнення Криму.

І другие, Балуєвський реально вже тут кілька разів цитувалося, так він ще сказав, що населення України однозначно виступає проти НАТО. Це, мені цікавиться, Генштаб проводив дослідження соціологічні в Україні чи сам особисто Балуєвський, коли він відвідував Трускавець і там проводив опитування. Де він отримав такий результат про однозначність? І я б, це ще раз, звичайно, підкреслює вагу, рівень і інтелектуальні здібності, але, тим не менше, заявника, але, тим не менше, не применшує саму категоричність заяви. Тому, звичайно, я хотів би з цієї трибуни закликати. Щоб у вівторковому засіданні ми заслухали тут, Арсеній Петрович, міністра закордонних справ, міністра оборони в тому числі. Щоб ми отримали кваліфіковану оцінку того, що відбулося. Бо вистачить вже недовіряти засобам масової інформації. В українському і міжнародному законодавстві передбачено, що факт, порушений у засобах масової інформації, якщо він носить кримінальний характер, слугує порушенню кримінальної справи за підставою до порушення кримінальної справи за тим чи іншим фактом.

Тому я хотів би, щоб з більшою ставились довірою до офіційного російського видання. Але, тим не менше, з іншого боку, щоб ми отримали офіційну позицію ключових міністрів з цього питання. Це я хотів би, щоб було моїм депутатським зверненням. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Станіслав Аржевітін.

14:04:44

АРЖЕВІТІН С.М.

Декілька днів тому закінчив роботу з’їзд банкірів України. І мені як Голові Ради Асоціації українських банків доручено донести до депутатів ті пропозиції, які потрібно врегулювати на законодавчому рівні.

Перше. Звернутись до Національного банку України та Верховної Ради України з пропозицією щодо внесення змін до чинного законодавства в частині: перше – скасування пенсійного збору з операцій куплі-продажу іноземної валюти, куплі-продажу банками іноземної валюти на валютних ринках України. Друге – надати право Національному банку України на запровадження мораторію на проведення окремих видів банківської діяльності. Прискорити прийняття законопроектів щодо захисту прав кредиторів. Підтримати пропозицію комітету щодо створення при Комітеті Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності консультативно-експертного органу з питань банківської діяльності. Звернутись до Національного банку України з пропозицією щодо розробки програми підтримки банківських установ в умовах фінансової нестабільності, в якій, зокрема, передбачити спрощені механізми підтримки ліквідності банків у кризових умовах.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Я оголошую пленарне засідання Верховної Ради України закритим.

Дякую.