ЗАСІДАННЯ СОРОК ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

11 липня 2008 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У всіх надзвичайно світлий вигляд сьогодні, дорогі друзі, реєструємося. Та я вже побачив, що можна назад іти, ну, зараз зайдемо.

10:01:31

В залі зареєстрована конституційна абсолютна більшість – 403 народних депутата України. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, керівники фракцій вже зібралися у мене у кабінеті. Хотів би вам повідомити, що є рішення Комітету з питань бюджету щодо підтримки законопроекту, внесеного Кабінетом Міністрів України. Також внесений альтернативний законопроект Президентом України, який, до речі, на це має повні конституційні повноваження. Я на цьому окремо зупинюся. Зараз ми проведемо переговори з керівниками фракцій. І так, як я вчора прогнозував, що політична температура зменшується, я думаю, що ми сьогодні вийдемо на якесь конструктивне рішення.

Через 30 хвилин, сподіваюся, що ми розпочнемо пленарне засідання.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є декілька новин.

Перша новина, що ми розпочинаєм пленарне засідання Верховної Ради України о 12-ій годині.

Друга новина, що зараз керівники фракцій збирають вас для того, щоби повідомити позицію керівників фракцій, і щоб отримати вашу підтримку на предмет голосування чи не голосування по порядку денному.

Третє і найбільш важливе, що мені вдалось дійти, як до певного компромісу між всіма керівниками фракцій і Прем`єр-міністром України, яка була присутня на засіданні керівників фракцій.

Перше питання, яке буде пропонуватися до голосування – це продовження сьогоднішньої роботи до моменту завершення розгляду питання щодо внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет”. У зв’язку з тим, що у нас сьогодні у дві годи – завершальний етап, тому, перше – це продовження роботи до того моменту, доки ми протягом сьогоднішнього дня не розглянемо Закон про держбюджет.

Але найбільш важливе, з чого я хотів би почати, це знайдений компроміс щодо розгляду питання про резолюцію недовіри уряду. Прем`єр-міністр і коаліція погодились на те, щоб резолюція недовіри розглядалась першим питанням. Друге після цього – розглядатиметься питання щодо внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет”. І третє – це календарний план.

Щодо процедури голосування і проведення даного питання, я буду окремо інформувати. І зараз ще буду мати предметну розмову з ініціаторами резолюції недовіри на предмет заміни постанови, адже постанова про відповідальність, а повинна бути постанова замінена на чіткий регламентний інститут, що є резолюція недовіри Кабінету Міністрів, як у свій час відправили Віктора Андрійовича Ющенко з цієї ж трибуни у відставку.

Шановні колеги, тому я прошу вас розійтися по фракціям. В 11.45 керівники фракцій, після зустрічі з вами, у мене. На 12-ту годину розпочинаємо пленарне засідання.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, шановні колеги, займайте свої місця. З подивом я побачив, на короткий період часу знову заблоковану трибуну. Коли ви вже заблокуєтесь? То одні, то другі.

Шановні колеги, приступаєм до розгляду питань порядку денного.

(О п л е с к и)

Шановні народні депутати! Сідайте. Вітаємо уряд і Прем`єр-міністра. Відповідно до Регламенту питання про відповідальність Кабінету Міністрів передбачає присутність Прем`єр-міністр та членів Кабінету Міністрів, ми йдемо виключно в ногу з буквою і духом українського закону і Тимчасового регламенту.

Шановні народні депутати, інформую вас про сьогоднішній порядок денний і про ті підходи, які ми зараз будемо мати при розгляді питань порядку денного.

Перше. Керівники фракцій попросили по 3 хвилини на виступи задля того, щоб висловити позицію фракцій з обговорюваних сьогодні питань. Після цього Голова Верховної Ради відповідно до Регламенту оперативно зачитує 53 запити народних депутатів України. Після цього оголошується питання про затвердження календарного плану третьої сесії Верховної Ради України. Після цього оголошується питання про продовження сьогоднішнього пленарного засідання до моменту завершення розгляду питання про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет”. Після цього оголошується розгляд питання про відповідальність Кабінету Міністрів. Процедуру розгляду я поінформую – це 226 Тимчасового регламенту, 226, 227 Тимчасового регламенту Верховної Ради України. Виключно все, як пише книжка. Після цього один Бог знає, що буде на табло, але ми знаєм, що у нас буде у порядку денному. – це Закон України „про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України”. Розглядатимуться два законопроекти і альтернативний, який внесений Президентом України. Після цього – гімн… і крапка. Да, ми ще домовилися про місцеві вибори, колеги. Я думаю, що не буде заперечень. Там 92 постанови про місцеві вибори. Прийнято рішення керівниками фракцій (Адам Іванович, не махайте пальцем), прийнято рішення керівниками фракцій про те, щоб розглянути це питання в сесійній залі. Підтримується?

Я оголошую запис на виступи керівників фракцій. По три хвилини виступ з трибуни або з місця на бажання керівників фракцій. Чомусь „Блок Литвина” не записався. Колеги, тільки дві фракції. Повторіть, будь ласка, запис. Шановні народні депутати, потворю, запис на виступ від фракцій. Повторіть запис на виступ від фракцій по три хвилини. Володимир Литвин, „Блок Литвина”. Будь ласка, Володимир Михайлович.

12:24:56

ЛИТВИН В.М.

Шановні, я хочу сказати там деяким реплікам, я не збираюся розкидати бісер, особливо коли нема перед ким його розкидати. Я просив би вас заспокоїтися і бути людьми. (О п л е с к и)

Шановні колеги, шановні народні депутати! Цілком очевидно, що сьогодні всі питання, які запропоновані до розгляду, вони переведені в практичну площину.

Я вдячний за те, що коаліція і фракції, які не ввійшли в коаліцію, підтримали по суті справи той розклад засідання, який ми запропонували. Я хотів би лише сказати, що керівники фракції не просять слово, а вони виступають, коли приймає рішення Верховна Рада і коли приймають рішення народні депутати. А то вийшло, що вони самі у себе просять слово. Це перше.

Друге, що я хотів сказати. Ми вважали і вважаємо, і говорили, і говоримо, і будемо говорити, якщо ми не визначимося в ключових підходах, то все це рішення на короткий результат для того, щоб розбігтися і потім доводити з використанням інформаційних можливостей, а розуміло в кого вони більші ці інформаційні можливості – в кого більше грошей, про те, як вони люблять український народ.

Третє, про що я хотів сказати. Якщо вже розглядати питання про бюджет, то його треба розглядати серйозно. Є 2 варіанти, а це означає, що Президент України, який вніс свій варіант, він тим самим висловлює недовіру уряду, висловлюючи недовіру до основного економічного закону. Це правда і цілком очевидно, про це потрібно говорити. І бажано було б Верховній Раді України визначитися щодо того який же документ ми будемо розглядати. Зараз належить розглядати два. Скажіть, будь ласка, за який варіант бюджету голосувати. Тому ми прийняли рішення – фракція наша – пропонувати, щоб після розгляду законопроекту треба його приймати за основу, а після того доопрацьовувати. Або один із законопроектів відхиляти.

Далі. Ми пропонуємо, щоб було виконано рішення Конституційного Суду вилучен… внесення змін до законів. Нарешті ми пропонуєм, щоб був рівень мінімальної заробітної плати, визначений цим документом. Ми пропонуємо не робити це рішення методом кавалерійської атаки, а розглянути ґрунтовно основний економічний закон. Все інше – це політичні дискусії, які абсолютно нічого не дадуть.

Я переконаний, що треба дати відповідь відносно того як потім компенсувати 12 мільярдів ПДВ, які забрані наперед і чому не відшкодовані 8 мільярдів ПДВ. Де гроші на ті соціальні програми, про які йдеться? Я переконаний, що нам потрібна серйозна розмова, а не ця політична кампанія, яку сьогодні запропонували ми, для того щоб завершити безславно другу сесію Верховної Ради України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Камчатний. Іван Кириленко.

12:28:24

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, шановний головуючий, шановні виборці! Я буду коротким.

Вимагали колеги, які не входять до більшості, відставки уряду, відповідальності уряду, резолюції недовіри уряду. І нас потихеньку звинувачували, що ми цього боїмося, блокуючи трибуну.

Шановні колеги, на сьогоднішній день, а точніше, на вчора, на 22 годину вечора, коли було прийнято рішення бюджетним комітетом, і рішення було прийнято позитивне: підтримати зміни до Державного бюджету і розподілити 30 мільярдів, а у з рахуванням мультиплікації – 60 мільярдів, для економіки, для регіонів, для людей, для галузей - ми в ту ж мить блокаду зняли, для того щоб сьогодні розглянути саме головне питання, яке нас хвилює: зміни до бюджету, - для того щоб розвивалася економіка. В залі весь час ця вимога лунала: „Давайте зміни до бюджету”. Зміни до бюджету в залі.

Нас абсолютно ні в якому разі при всій відповідальності ситуації, ми не боїмося резолюції недовіри. І коли зажадали колеги, ми зняли облогу, бо ми наполягали, щоб його розглядати першим. Коли колеги зажадали: „та ні, першою резолюція недовіри,” – ми погоджуємося. Не це сьогодні головне – головне, щоб розвивалася країна.

Тому мій короткий виступ я завершую тим, що закликаю вас: приступаймо до роботи. За сьогодні треба зробити стільки, скільки не робили три місяці. Дякую. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Кінах.

12:30:03

КІНАХ А.К.

Шановний Арсенію Петровичу, шановна Юлія Володимирівна, шановні народні депутати! Парламент приступає до розгляду питань, які впливають не тільки на всі напрямки життєдіяльності держави, але й на долю кожного українського громадянин. І коли мова йде про Державний бюджет, про соціальний захист громадян України від інфляції, про конкурентноздатність економіки України і захист національних економічних інтересів, тут необхідно об’єднувати і високий рівень відповідальності, і професійності, і чіткої роботи.

Ми наполягаємо на тому, щоб перед тим, як прийняти зміни і доповнення до бюджету був звіт уряду, бо ті соціально-економічні дотації, які єсть в Україні, створюють дуже велику систему ризиків. За короткий термін економіці України нанесений нещадний удар, на основі зниження митних тарифів відкриваємо внутрішній ринок, адміністративно ревальвуємо гривню і піднімаємо конкурентоздатність імпорту і маємо безпрецедентно високі зростання від’ємного зовнішнього сальдо, паралельно Національний банк збільшує облікову ставку, а комерційна банківська система - вартість кредитних ресурсів, на виході – інфляція, яка сама висока в Європі.

Виходячи з цього, я просив би, не зважаючи, і це позиція фракції, на політичний колір об’єднати зусилля в тих питаннях, що є в основні життєдіяльності нашої держави, це по-перше.

По-друге, зміни і доповнення до Державного бюджету. Не можна повторювати ту ганебну ситуацію, коли ми в грудні минулого року на коліні, поспіхом приймали, так званий, технічний бюджет 2008 року, який замість того, щоб зробити умови розвитку держави, енергозбереження, енергоефективності, підтримки малого і середнього бізнесу. Інноваційної політики, удосконалення податкової системи, перетворився в джерело фінансування авантюрних політичних проектів і перших етапів виборчої компанії майбутнього Президента держави всупереч розвитку.

Виходячи з цього, необхідно врахувати всі складові, в тому числі викликає велику стурбованість те, що незворотньо зростають ціни на енергоносії, в першу чергу – нафта, природній газ, енергоємність економіки України в 2-3 рази вище, чим в сусідніх державах. І вже в цьому бюджеті на друге півріччя необхідно враховувати, підсилювати стратегію розвитку, стратегію модернізації економіки, енергоефективності. Необхідно дуже серйозно поглиблювати програми адаптації економіки до умов СОТ і принципове значення – прийняття перед розглядом змін і доповнень до бюджету пакету соціальних законів по захисту громадян України в умовах безпрецедентної інфляції.

Наші вимоги остаються такими. Ми готові працювати 24 години на добу, але результат повинен бути спрямований на розвиток, а не на чергові популістські політичні… (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Наша Україна – Народна Самооборона" і КПУ не записані. Будете виступати?

Будь ласка, Петро Миколайович, будете?

12:33:29

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Я хочу прежде всего обратиться к нашим избирателям и пояснить, что происходит реально в парламенте, отображая главный процесс, который никак не может завершиться за годы независимости в Украине – это борьба за власть со всеми вытекающими последствиями.

Я не буду касаться конкретных проектов постановлений, будет включен в повестку дня вопрос, мы выскажем свою точку зрения. Но я хочу обратить внимание, уважаемые избиратели, что парламент Украины заблокирован со 2 апреля 2007 года. Именно тогда, когда Ющенко, возглавляя помаранчевых безумцев, издал незаконный указ о том, чтобы разогнать парламент.

Прошлый год полностью помаранчевая команда блокировала работу парламента, не принимались многие социальные законы, трансформировалась экономика, под контроль была поставлена власть полностью криминальному капиталу, и результат – это то, что в результате сговора элит, то есть крупного капитала, через досрочные выборы были переформатированы интересы народа в интересы капитала, который сегодня и продолжает борьбу в стенах парламента за кресла, за деньги, за заводы и фабрики ваши, уважаемые избиратели, за вашу заработную плату, которая забирается у вас и переправляется через офшорные зоны в карманы тех, кто сегодня говорит об интересах народа.

В помаранчевой команде постоянно грызутся: Президент ведет борьбу с Кабинетом Министров, хотя в прошлом году на Европейской площади клялся, что он приводит во власть помаранчевую команду, которую он лично возглавляет. Кто и как возглавляет, мы видим с вами: внес проект изменений в бюджет, а сам сбежал в Швейцарию. Нет, чтобы здесь уже разбираться до конца и управлять страной, сам сбежал туда.

Народ Украины сегодня стал заложником тех процессов, которые стали предметом разборок непосредственно представителей крупного бизнеса под контролем, естественно, американских и заокеанских сценаристов. Это ведь всем очевидно, что возросла и коррупция, что сегодня по сути дела не решаются многие вопросы, которые должны были решаться. Мы с вами являемся свидетелями того, что Президент пытается руками парламента сегодня уничтожить главный институт демократии у нас в стране, и господин Балога во много в чем преуспевает, судя по тому, как развиваются события у нас здесь в парламенте и в Украине.

Я хотел бы еще и еще раз привлечь внимание, что результатом этого является и реабилитация фашистов у нас в Украине, реабилитация тех, кто убивал наших дедов, отцов и прадедов. Это они сегодня ведут по сути дела во власть тех, кто будет заниматься фашизацией общества.

Стало очевидно, что для Украины новая угроза появилась – по сути дела галицко-бандеровская оккупация страны. И это осуществляется под руководством Президента страны. Вот об этом должен знать народ Украины, чтобы принимать соответствующее решение.

Благодарю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна – Народна Самооборона".

12:36:40

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні колеги, шановні виборці! Понад усе, безумовно, наша фракція відкидає будь-які образи на адресу Президента України, оскільки це глава держави, і це Президент, обраний усім народом.

Разом з тим ми задоволені тим, що діяльність Президента України викликає однозначну оцінку у п’ятої колони. (О п л е с к и). Сподіваємося, що таку ж саму діяльність у п’ятої колони буде викликати, оцінку і діяльність уряду, бо я розумію, що комуністи визначаються, чи Президент послідовний у європейському курсі, євроатлантичному курсі, і чи так само послідовно діє уряд у цьому курсі.

Ми переконані, що Президент, уряд, коаліція, не дивлячись на дискусії, які вас, безумовно, тішать, повинні діяти і будуть діяти скоординовано, не дивлячись на те, що є різниця у деяких підходах. І тому переконаний, комуністам не слід сподіватися, що Президент буде діяти в одному напрямку, а вони сепаратно в уряді будуть вирішувати питання, щоб Кабінет діяв в іншому напрямку. Безумовно, такого не буде, бо є 50 відсотків Кабінету, які складаються з „Нашої України – Народної Самооборони”, а ми ті люди, які відстоюють ту програму, з якою Ющенко переміг на виборах і по якій він отримав вотум довіри.

Тепер з приводу резолюції недовіри. Безумовно, ми не будемо голосувати за неї, і я переконаний, що вона не дістане підтримки і в суспільстві, тому що нам не зрозуміло, а які, власне, причини винесення цього питання на порядок денний. Можливо, прем’єр тіньового кабінету сьогодні скаже, так я бачу, що його нема. Можливо, хтось з його заступників, так цікаво буде почути. Ми переконані, що дискусія, коли йдеться про зміну уряду, повинна бути не про кабінет, не про крісла, не про посади і портфелі, а про принципові зміни у курсі країни. А таких дискусій з боку Партії регіонів ми, на жаль, не бачимо, оскільки переконаний, підхід залишився старий - дайте спочатку владу, кабінет, а потім ми будемо робити, що ви скажете. Це підхід позавчорашнього дня, оскільки ми переконані, що будь-який уряд повинен діяти так, як це передбачає коаліційна угода. Якщо наші партнери по коаліції будуть виконувати коаліційну угоду, ми будемо разом далі працювати як єдина команда. Це проста формула, і вона потребує лише щоденного виконання.

З приводу бюджету. Да, два проекти. Це що трагедія? Ми думаємо, ні. Всі принципові президентські положення повинні бути враховані в урядовому законопроекті. „Наша Україна” над цим вчора й позавчора, два дні, працювала. Багато що нам вдалося. Частину норм забезпечити в урядовому проекті поки що нам не вдалося. Сподіваюся, що Прем’єр-міністр, міністри і Кабінет у цьому питанні підуть назустріч, і ми проголосуємо бюджет, так необхідний країні. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, зачитую запити народних депутатів України.

Запит народного депутат Василя Грицака до Президента України щодо можливого порушення посадовими особами Центральної виборчої комісії Закону України „Про Державний реєстр виборців”. Колеги, спочатку ставлю на голосування на предмет підтримки даного запиту, а потім на предмет направлення даного запиту до Президента України.

Увага, колеги! Запит Грицака до Президента України щодо порушення Закону „Про Державний реєстр виборців”, Ставимо на предмет підтримки запиту. Увага. Голосуємо.

12:40:38

За-108

Не підтримано.

Переходжу до наступного запиту – Ігоря Рибакова до Президента України щодо групи порушень та зловживань під час оформлення імпорту природного газу в Україну.

Шановні колеги! Ставлю на предмет підтримки даного запиту.

12:41:08

За-193

Тепер, для направлення запиту до Президента України треба отримати 226 голосів, прошу голосувати.

12:41:32

За-199

Запит Рибакова не підтриманий, за – 192.

Далі запит Василя Грицака до Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Секретаря РНБО, міністра Внутрішніх справ, голови ЦВК, виконуючого обов’язки СБУ, Генерального прокурора щодо можливого порушення посадовими особами Центральної виборчої комісії вимог Закону „Про Державний реєстр” виборців.

Андрія Павловського до Кабінету Міністрів України щодо виплати нарахованих пенсій ветеранам Збройних Сил.

Вікторії Дем’янчук до Прем’єр-міністра України, голови Секретаріату Президента, ВО Служби безпеки України, начальника Головного управління Державної служби, міністра юстиції, Генерального прокурора стосовно бездіяльності Генеральної прокуратури та правоохоронних органів.

Володимира Литвина до Прем’єр-міністра України, голови Тернопільської обласної державної адміністрації щодо надзвичайної ситуації, пов’язаної з несанкціонованим завезенням невідомих отрутохімікатів в селі Тарасівка Збаразького району Тернопільської області.

Володимира Мойсика до Прем’єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо незаконної забудови центральної частини міста Надвірна.

Ігоря Калєтніка до Прем’єр-міністра України, глави Секретаріату Президента України, виконуючого обов’язки голови СБУ, голови КРУ України, начальника Головдержслужби України, міністра юстиції, голови Рахункової палати та Генерального прокурора про відсутність реагування з боку органів державної влади на численні зловживання.

Євгена Волинця до Прем'єр-міністра України щодо невдоволення відповіддю на депутатське звернення стосовно виселення мешканців гуртожитків по вулицях Сурікова та Баренбойма в місті Києві.

Ігоря Рибакова до Прем'єр-міністра України щодо грубих порушень та зловживань під час митного оформлення природного газу та завдання збитків Державному бюджету.

Ігоря Шарова до Прем'єр-міністра України щодо незадовільних умов зберігання агрохімікатів на Кіровоградщині.

Миколи Деркача до Прем'єр-міністра України щодо необхідності вжиття заходів, направлених на продовження будівництва метрополітену в Дніпропетровську.

Миколи Комара до Прем'єр-міністра України щодо соціального захисту пенсіонерів.

Миколи Шершуна до Прем'єр-міністра України щодо збільшення коштів на молодіжне житлове будівництво у Рівненській області.

Михайла Сироти до Прем'єр-міністра України щодо незадовільного реагування органів виконавчої влади на звернення стосовно питної води в селі Гребінки Київської області.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо безпідставності закриття залізничної станції Турбів Липовецького району Вінницької області.

Олександра Ткаченка до Прем'єр-міністра України щодо скасування розпорядження Кабміну від 5 вересня 2007 року №692-р.

Олександра Шепелева до Прем'єр-міністра України щодо виділення коштів на ремонт школи в селищі міського типу Ярмолинці Хмельницької області.

Сергія Гриневецького до Прем'єр-міністра України щодо фактів зниження якості підготовки офіцерів сухопутних військ Збройних Сил України.

Анатолія Гриценка та Миколи Петрука до Прем'єр-міністра України стосовно вжиття невідкладних заходів до повернення Сухопутним військам України бойових вертольотів МІ-8МТ.

групи народних депутатів (Комар, Хара та інші) до Прем'єр-міністра України щодо обмеження прав громадян.

Анатолія Матвієнка до Голови Дермитслужби щодо контролю та запобіганню порушення митних правил.

Віктора Олійника до Міністра регіонального розвитку та будівництва України, Міністра охорони навколишнього природного середовища України, Міністра МЧС та Генерального прокурора щодо незаконного будівництва та знищення скверу по вулиці Ковальського в місті Києві.

Віктора Олійника до Міністра охорони навколишнього природного середовища України, Генерального прокурора України щодо незаконного будівництва озера "Блакитне" в селищі Підгірці, Обухівський район.

Віктора Тарана до Міністра внутрішніх справ України щодо протиправних послуг оператора мобільних телесистем (МТС).

Віктора Тарана до виконуючого обов'язки Голови Служби безпеки України стосовно захисту мобільного зв'язку від стороннього втручання.

Володимира Яворівського до Міністра юстиції України, Голови - ДержкомУкраїни з земельних ресурсів, Генерального прокурора України щодо створення міжвідомчої комісії для розслідування земельних афер в Київській області.

Івана Зайця до Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо неналежного розгляду депутатського звернення стосовно аварійного стану мосту в селі Воробійовка Вінницької області.

Ігора Шарова до голови правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо правомірності нарахування виконавчою дирекцією Кіровоградського обласного відділення Фонду соцстраха виплат відповідно до статті 57 Закону про освіту.

Миколи Кульчинського до Міністра юстиції України щодо невиконання судових рішень фірмою "Бристоль" та ухвали апеляційного суду Львівської області від 6 серпня 2007 року.

Миколи Кульчинського до Міністра освіти і науки України щодо загрози закриття школи №35 міста Полтави.

Миколи Потанчука до виконуючого обов'язки Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України щодо формального проведення перевірки Службою безпеки України порушень законодавства керівництвом Волинської обласної спілки споживчих товариств

Миколи Шершуна до Голови правління Пенсійного фонду України щодо необхідності перерахунку пенсії громадянину Ткачуку Роману Григоровичу.

Михайла Зубця до виконуючого обов'язки Голови Служби безпеки України, Міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора щодо факту незаконного захоплення та продажу бази відпочинку "Лелека" держпідприємства "Асканійське" Української академії аграрних наук.

Олега Маліча до Міністра оборони України щодо закупівлі Міністерством у першому півріччі 2008 року паливно-мастильних матеріалів за завищеним цінам.

Олександра Шепелева до Міністра охорони навколишнього природного середовища щодо екологічної ситуації в Керченській протоці та вжиття невідкладних заходів з подолання катастрофи.

Олени Кондратюк до Голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо надання інформації стосовно дотримання телерадіоорганізаціями програмної послуги вимог нової редакції Закону України "Про рекламу".

Павла Жебрівського до Державної податкової адміністрації України щодо закупівлі Держподатадміністрацією засобів криптографічного захисту інформації.

Павла Мовчана до Міністра охорони навколишнього природного середовища щодо знищення екосистеми Дніпра поблизу Канева.

Юрія Кармазіна до голови Рахункової палати, Генерального прокурора щодо проведення ретельної перевірки зловживань у фінансово-господарській діяльності вищого навчального закладу колишнім ректором Київського національного університету імені Тараса Шевченка Віктором Скопенком.

Василя Кравчука до Генерального прокурора України щодо перевірки фактів зловживання владою, перевищенням повноважень сільським головою М'якотівської сільської ради Хмельницької області Валерієм Дем'янчуком.

Андрія Павловського до Генерального прокурора України щодо незаконної забудови земельної ділянки за адресою: м.Київ, вул.Березняківська, 12.

Юрія Кармазіна до голови Вищої ради юстиції України, голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, голови Ради суддів України, Генерального прокурора України щодо перевірки фактів порушення присяги суддів, винесення завідомо неправосудних постанов головою Сихівського районного суду міста Львова суддею Лєсним С.Є.

Віталія Курила до Генерального прокурора України щодо порушення прав громадян на житло та незаконне заволодіння державним майном товариством з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне управління" в місті Луганськ.

Володимира Литвина до Генерального прокурора України стосовно ситуації, що склалася у зв'язку з ліквідацією товариства з обмеженою відповідальністю "Ківшовата АО", Київська область, Таращанський район.

Володимира Пилипенка до Генерального прокурора України щодо перевірки фактів приховування інформації ректором Дніпропетровського національного університету Миколою Поляковим про обставини отримання Тетяною Корняковою сфальсифікованого диплому про вищу освіту.

Володимира Пилипенка до Генерального прокурора України стосовно розслідування обставин витрачання мільйонів гривень в особистих цілях на спільні перельоти приватними літаками керівниками СБУ та народними депутатами Рибаковим.

Івана Вернидубова до Генерального прокурора України щодо відновлення порушених конституційних прав, які не можуть отримати компенсацію.

Івана Стойка до Генерального прокурора України щодо наявності ознак кримінальних дій у діяльності ВАТ "Миколаївобленерго".

Ігора Калєтніка до Генерального прокурора України про незаконне відчуження земельних ділянок з боку нотаріусів Олександра Бобкова, Олега Федоришина, Сергія Михайленка та Олени Міхірьової.

Михайла Сироти до Генерального прокурора щодо прискорення розслідування кримінальних справ стосовно використання бюджетних коштів на газифікацію села Антонівка Дніпровського району міста Херсона.

Олега Черпіцького до Генерального прокурора України щодо порушень під час провадження досудового слідства у кримінальній справі за фактом протидії законній господарській діяльності товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрій-Полісся".

Святослава Олійника до Генерального прокурора України щодо правомірності виконання Сергієм Демченком обов’язків голови Вищого господарського суду і голови Вищого господарського суду України та отримання ним заробітної плати.

Юрія Костенка до Генерального прокурора України щодо неналежного розгляду депутатського звернення стосовно законності відведення земельної ділянки ТОВ "Майк" у місті Києві.

Миколи Томенка та Андрія Кожем’якіна до Генерального прокурора України стосовно перевірки інформації щодо використання компанією "Венко Прикерченська" персональних даних чотирьох осіб.

Олексія Плотнікова до Київського міського голови щодо облаштування дитячого майданчику в місті Києві по вулиці Прирічній.

Юрія Мірошниченка до Новгород-Сіверського міського голови Чернігівської області про надання документів з питань бюджету, виділення земельних ділянок та комунальної власності.

Шановні колеги, запити зачитані, переходимо до розгляду питань порядку денного. Ще раз нагадую, зараз ставиться на голосування питання про календарний план проведення третьої сесії Верховної Ради шостого скликання. Календарний план розглянутий Регламентним комітетом. Олександр Сергійович, на інформації наполягаєте чи мені доручаєте. Можна? Можна, добре.

Шановні колеги, є пропозиція, підтримати пропозицію Регламентного комітету про календарний план проведення третьої сесії Верховної Ради України шостого скликання. Рішення комітету є. Почнемо першого числа з засідання Погоджувальної ради, а другого числа відкриття сесії. Далі за календарним планом. Увага колеги, голосується проект постанови 2665 за основу і в цілому про календарний план проведення третьої сесії Верховної Ради України шостого скликання. Голосуємо.

12:51:49

За-436

Почали працювати, за – 436.

Шановні колеги, зараз ставиться на голосування питання про продовження сьогоднішнього пленарного засідання на порядку денному якого є тільки три питання. Перше – питання про відповідальність Кабінету Міністрів. Друге – питання про внесення змін і доповнень до Закону України про Державний бюджет. І третє – питання про дострокові вибори сільських, селищних і міських голів. Три питання. До моменту завершення розгляду питання третього, тому що ми внесли міських голів, а саме, голосування по міським, сільським і селищним головам. Підтримується? Ставимо на голосування.

12:52:49

За-417

Шановні колеги, рішення прийнято, за – 417.

Таким чином, ще раз повторюю, у нас тільки три питання, тільки сьогоднішній день і тільки до 24.00. Ми повинні розглянути цих три питання. За це ви проголосували 417 голосів.

Увага! Шановні народні депутати України, відповідно до статті 87 Конституції України народними депутатами України внесено на підставі 155 підписів народних депутатів України від фракції Партії регіонів питання про відповідальність Кабінету Міністрів України та прийняття резолюції недовіри Кабінету Міністрів України.

Дане питання кореспондується із статтею 14 Закону України „Про Кабінет Міністрів України”, яка передбачає необхідність розгляду даного питання не пізніше, ніж через 10 днів з моменту внесення даного законопроекту. Я наголошував на юридичних колізіях, які є у цьому законопроекті, і залишаюся при своїй позиції надалі. Але при цьому відповідно до статті 226, статті 227 Тимчасового регламенту Верховної Ради України оголошую про розгляд питання про відповідальність Кабінету Міністрів України. Розгляд питання передбачає наступні підходи.

Перше. Суб’єкт законодавчої ініціативи – це або Президент України (але не Президент вніс це подання), або група народних депутатів, ким є фракція Партія регіонів, визначає одного народного депутата, який має право на виступ з трибуни українського парламенту протягом 45 хвилин.

Після завершення виступу такого народного депутата народні депутати України задають запитання суб’єкту законодавчої ініціативи, тобто цьому народному депутату, який представляє позицію щодо Резолюції недовіри, протягом 45 хвилин. Це було погоджено. Це відповідає регламентній нормі.

Після цього виступ Прем'єр-міністра України до 15 хвилин. Після цього запитання і відповіді Прем`єр-міністра України також до 15 хвилин. Після цього – голосування, шановні колеги. Там виступи від фракцій тільки у тому випадку, якщо є подання комітетів, тоді знімаємо виступи комітетів, так як нема подань комітетів, залишаємо тільки виступи від фракцій до 3-х хвилин так, як передбачено Регламентом. Після цього голосування. Три, шановний. Але ми продовжимо на вашу вимогу, Петро Миколайович, для того, щоб змогли висловити свою позицію

Ітак, я оголошую розгляд даного питання і запрошую на трибуну суб’єкта законодавчої ініціативи від фракції Парті регіонів, який визначений фракції Партії регіонів для презентації резолюції недовіри Кабінет Міністрів України.

Прошу, шановні колеги. Микола Янович, ви? Фракцією Партії регіонів, колеги, спокійно, поводьте себе культурно. Шановна людина – Микола Янович Азаров представляє позицію фракції Партії регіонів. Будь ласка, Микола Янович, у вас до 45 хвилин.

12:56:20

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые народные депутаты, мы должны были сегодня принять одно решение – это продлить сессию на следующую неделю и на следующей неделе начать с того, чтобы рассмотреть социальные законы, рассмотреть бюджет и рассмотреть вопрос, который мы сегодня рассматриваем. За один день рассмотреть столь важные вопросы, Арсений Петрович, – это неуважение не парламентаризма, не политических партий, которые инициировали этот вопрос, и неуважение правительства.

Давайте спокойно, объективно проанализируем итоги шестимесячной работы правительства. Как ни странно, у Премьер-министра в три раза меньше времени, чем у меня, для того, чтобы рассказать о впечатляющих достижениях этого правительства. Однако, в прошлом остались поощрительные оценки международного инвестиционного общества, предрекавшего Украине в 2004 году роль восточно-европейского тигра. Сегодня рейтинг агентства оставляет Украине все более-более скептические оценки, а индекс риска вложений в украинскую экономику, известный всей экономической общественности, спред по ценным бумагам, достиг исторического максимума, он хуже сейчас, чем во время финансовой паники конца 2004 года.

О чем говорят показатели работы промышленности, строительства, сельского хозяйства? Они свидетельствуют о сворачивании деловой активности, замедлении темпов развития экономики. Бесспорное подтверждение сказанному – показатель индекса по ФТС, который, к сожалению, мало используется в нашей статистике. С начала года индекс фондового рынка уменьшился более чем на треть. А это значит, капитализация всех наших отечественных компаний, всей нашей украинской экономики автоматически уменьшилась на одну треть. Так что особенных оснований для оптимизма, к сожалению, нет.

На самом деле ситуация довольно драматическая. Оказывается, даже после анонсированных совещаний у Президента всего экономического блока и Национального банка до сих пор совершенно не понятно, по каким макроэкономическим прогнозам будет жить страна во втором полугодии этого года. Кто может ответить, каким будет валютный курс? Кто может ответить абсолютно достоверно, какая будет инфляция? Ну не считать же серьезным показатель инфляции сейчас 15,9 при уже имеющейся инфляции за шесть месяцев 15,5.

Темпы роста валового внутреннего продукта в Украине упали с 7,9 до 6,4 процента. Но самое главное даже не это, можно было бы, в принципе, и шесть процентов считать хорошим показателем, если только внимательно посмотреть на составляющие этого экономического роста. А вот здесь правительству надо было бы обратить внимание на то, что лидером роста, который собственно и определил основной вклад в валовый внутренний продукт, была торговля. А за счет чего? Оказывается, за счет небывалого скачкообразного роста импорта, то есть оплаты добавленной стоимости созданные за рубежом. С апреля месяца значительную долю стала вносить такая составляющая, как налоги. Вот эти две составляющие дали основной вклад в рост валового внутреннего продукта.

К сожалению, нашему правительству вместо критического подхода в своей деятельности, что мы приветствовали безусловно. Свойственны повышенные самооценки. Например, заявляется, что Украина демонстрирует наилучшие показатели темпа роста экономики в регионе. На самом деле, к большому сожалению, Украина сбавила темпы роста на фоне стран других Содружества, и по данным Межгосударственного статистического комитета СНГ по темпам промышленного роста опустилась со второго на третье место.

Несколько слов о так называемом тормозном пути экономики. Те виды экономической деятельности, которые создают рабочие места, увеличивают добавленную стоимость с начала 2008 года росли инерционно и поэтому незначительно. Например, в перерабатывающей промышленности в мае увеличение составило лишь 0,1 процента. Еще более удручающая ситуация в энергетике. Валовая добавленная стоимость в строительстве с начала года не достигала прошлогоднего – вдумайтесь! – уровня, а по итогам 5 месяцев… 6 месяцев кстати в физических объемах уменьшилась на почти 4 процента. Динамика промышленного производства на 1 июня 2008 года на треть отстает от прошлогоднего. Если за 5 месяцев 2007 года темпы роста промышленного производства составила 12,2, то в 2008 году этот показатель снизился до 8. это считается рекордным ростом.

С начала года украинское нефтеперерабатывающие заводы произвели почти на 30 процентов меньше дизельного топлива. Не в этом ли причина такого стремительного роста цены на дизельное топливо, что Украина прочно переходит на импортный дизель и соответственно импортирует высокую инфляцию, которая характерна для нефтепродуктов. В легкой промышленности уже ни один год продолжают сокращаться объемы производства по большинству товарных позиций. Сокращается динамика производства металлургической продукции. В целом индекс металлургического производства снизился в 5 раз. Все это свидетельствует о накоплении негативных тенденций в экономике, связанных как с ограниченностью собственных средств хозяйствования, так и с недостаточной поддержкой со стороны бюджета и банковского сектора.

На торможение объемов строительства среагировали смежные отрасли. По сравнению с прошлогодним упали объемы производства шифера, асбеста, цемента, древесины, окон, дверей, обоев, плит, плиток, цемента и так далее.

Отечественный морской, речной торговый флот за 5 месяцев уменьшил перевозку грузов на 7 процентов. Значительно уменьшились – на 21 процент – объемы транспортировки нефти по магистральным нефтепроводам.

Недавно нас шокировали заявлением, что, оказывается, Украина готова прокормить всю Европу. Однако у каждого украинца, каждый день заходящего в магазин, возникает закономерный вопрос: а за счет чего? В Украине сокращается переработка продукции сельского хозяйства, объем производства продуктов питания, рост объемов производства продуктов питания упал почти вдвое за 6 месяцев, уменьшены объемы производства: говядина и телятина – на 15 процентов, свинина – на 48,6 и так далее, и так далее.

Обратим внимание, уважаемые коллеги, на прогнозы правительства относительного хорошего урожая. Безусловно, нас радует то, что в этом году мы должны собрать хороший урожай. Однако ради объективности заметим, что основной вклад внесло наше правительство, которое на 25 процентов увеличило объемы посевов под озимыми культурами. А вот как обстояло дело с проведением весенне-полевых работ, вот давайте обратим внимание. В 2008 году посевная кампания проходила значительно медленнее прошлогоднего, на начало июня. Например, текущего года яровые культуры посеяны на значительно меньших площадях и при этом в структуре посевных площадей удельный вес зерновых культур подсолнечника значительно увеличились. Беспокоит также, что площадь посевов рапса увеличилась почти в два раза.

Еще один факт, который нельзя обойти вниманием – это существенное сокращение посевов сахарной свеклы в текущем году, на 38,5 процентов. Среди причин такой ситуации - низкая рентабельность выращивания этой культуры и усиление административного давления на отечественный бизнес.

Замедление роста экономики Украины наблюдается на фоне высокого ценового тренда. Нам говорят о какой-то победе над инфляцией. Но обратим внимание, что инфляция за 6 месяцев сравнялась со всей прошлогодней инфляцией, это только по индексу потребительских цен. А если говорить об индексе цен промышленной продукции, которые, как громадный навес, нависают над ней, над нашим рынком, то он в 2 раза превышает прошлогодний уже сегодня, в 2 раза превышает, 29,6 процента, против 14 процентов.

И последствия этого навеса нам предстоит ощутит ближайшие месяцы. Сравним, если инфляция июня аномально высокая – 0,8 процента, аномально высокая, я подчеркиваю, аномально высокая и нам говорят, что вот она якобы в 2,5 раза выше, чем инфляция в июне была у Януковича. Мы забываем последствием чего она была у Януковича в июне такая инфляция. Второго апреля, как вы знаете, был издан указ о роспуске Верховной Рады, спровоцировав политическую нестабильность и мы столкнулись в июне с последствиями этой политической нестабильности.

Но тем не менее, инфляция за 6 месяцев правительства Януковича была в 4,5 раза ниже, чем инфляция за 6 месяцев сегодняшнего правительства. И это факт. Вот он неприятный факт, вам не нравится он, но он – факт.

Конечно, мы живем в нашей стране, и мы в большей степени заинтересованы, чем правительство ваше в обуздании инфляции. Казалось бы, у правительства появилась возможность принять серьезные меры по обузданию инфляции. А что сделано? Мы будем обсуждать бюджет – вернемся к этой теме и будем говорить. Ваш бюджет, который вы представили в Верховный Совет, наоборот, к сожалению, спровоцирует очень серьезную инфляцию, особенно осенью. Мы к этому вернемся.

Объясняя причины инфляции, обычно говорят об общемировых тенденциях. И даже иногда говорится, вот в июне, например, в странах еврозоны инфляция забила все… превзошла все рекорды, якобы 3,9 процента. Забывают, однако, что инфляцию в еврозоне считают по году, и 3,9 – это расчетная годовая инфляция. А у нас, как вы знаете, эта инфляция почти в 5 раз выше. Поэтому объяснять причины роста цен у нас исключительно общемировыми тенденциями или европейскими тенденциями, это значит, не понимать причину нашей собственной инфляции и роста цен, а значит, не делать ничего для того, чтобы обуздать серьезно рост цен.

Между тем, опыт европейских стран показывает, что с инфляцией можно справится, и решительные действия правительств стран еврозоны и центральных банков дают все основания полагать, что инфляция там снизится, и в годовом исчислении будет меньше 3,9 процента. И сейчас такие показатели у нас уже есть.

Мы очень много говорим и рассуждаем о социальной защите населения. И вот здесь мой коллега многолетний говорил: а за що критикувати уряд. Так вот я ему отвечу за що.

В мае 2008 года граждане Украины были вынуждены покупать: подсолнечное масло почти в 1,8 раза дороже, чем в мае прошлого года; яйца дороже в 1,5 раза; молоко и сыр в 1,4 раза. (Ш у м у з а л і). А в странах Европейского Союза, на которые вы так любите ссылаться, уважаемые коллеги, за это же время на эти ж продукты максимальный показатель роста цен – 13 процентов. (Ш у м у з а л і)

И о капусте поговорим, не переживайте.

Внутренний спрос на промышленную продукцию тесно связан с объемами и условиями кредитования, которые в текущем году существенно ухудшились в следствие жестких монетарных мер правительства Национального банка.

Кредитная поддержка национальной экономики значительно отстает от прошлогоднего уровня и уменьшается из месяца в месяц. В течение апреля 2008 года сумма кредитов юридических лиц увеличилась всего на 1,1 процента. А с учетом роста инфляции произошло реальное сокращение кредитование юридических лиц. Второй месяц подряд расширение объемов кредитования в национальной валюте не превышало 2 процентов, а в мае текущего года практически полностью остановилась. Это прекрасно все знают, кто имеет дело с кредитами банков.

Высокий уровень процентных ставок является препятствием для проведения долгосрочных инвестиционных проектов. В свою очередь политика искусственного укрепления гривны стала дополнительным ударом и по отечественным товаропроизводителям и по гражданам.

Кроме того, продолжается увеличение налогового давления на украинские компании вследствие накопления переплат, отказа от оформления налоговых векселей, накопление не возмещенных сумм НДС, а также административного регулирования цен со стороны исполнительной власти. О последствиях таких действий свидетельствует возобновление тенденций убыточности предприятий, как главного показателя индикатора развития отечественной экономики. За январь-апрель темпы роста прибыли остались почти на прошлогоднем уровне, а объемы убытков в полтора раза выросли. Вот любое другое правительство задумалось хотя бы над одним этим показателем. Почему в полтора раза увеличились убытки наших отечественных предприятий? Что надо сделать для того, чтобы восстановить прежние темпы роста прибыли?

Вызывает обеспокоенность накопление убытков в производстве пищевых продуктов. Они увеличились в 1,6 раза. В деревообрабатывающей промышленности – в 1,7 раза. В целлюлозно-бумажном, металлургическом производстве – в 2,2 раза. Такие тенденции в дальнейшем не будут способствовать расширению предложений отечественных товаров и уменьшению инфляционного давления. Хаотические, популистские, недальновидные движения, которые именуются экономической политикой, уже привели к существенному повышению цен производителей, и особенно по тем видам экономической деятельности, которые напрямую влияют на изменение потребительских цен, особенно электроэнергия, стоимость газа, воды. За январь-май увеличение составило 1,3 раза. Это, безусловно, окажет влияние на весь спектр товаров потребительского спектра.

Базируясь на тенденциях последних лет и учитывая бездействие правительства по обузданию роста цен, можно ожидать, что в дальнейшем инфляционное давления только усилится. Это связано с отсутствием системной антиинфляционной политики правительства, жесткой монетарной, фискальной политики правительства и НБУ, снижением предложения со стороны отечественного производителя по многим товарным позициям. с сохранением политической стабильности и нарастанием инфляционных ожиданий. Буквально несколько слов о работе правительства в области выполнения Государственного бюджета.

На протяжении шести месяцев 2008 года грубо нарушается бюджетный роспис, который является основой сбалансированного и стабильного выполнения бюджета. Обратив внимание на то, что сто процентов финансирование произведено всего по 68 бюджетным программам, это 7,6 процента от общей численности программ.

Менее чем 50 процентов, 131 бюджетная программа или 15 процентов не финансируется вообще. Каждая седьмая бюджетная программа. Возникает вопрос, а кто вообще дал правительству право самостоятельно решать финансировать или не финансировать бюджетные программы утвержденные в виде закона, бюджетом?

Чтобы не быть голословным приведу несколько примеров, да и несколько слов о том, а что считает правительство приоритетным? Что профинансировано даже больше чем сто процентов?

Два миллиарда из загального фонда на компенсацию НАКу «Нафтогаз Украины» разницы меж ценами закупивли імпортованого природного газа та его реализации.

На цю мету витрачен обсяг запланований на целий рик. Крим того из специального фонда на цю мету витрачено 2,7 миллиарда гривен. Сверх плана профінансовано погашення заощаджень вкладникам … ??? банка и жилими коштами в бюджете передбачено шесть миллиардов, профінансовано 6,7 миллиардов, снято с других программ и 700 миллионов дополнительно виделено на эти цели. На чрезвычайно низком уровне находилось финансирование правительством социальных программ. Например, на разработку новых видов протезно-ортопедических изделий и обслуживания инвалидов в стационарах и протезных предприятиях, вдумайтесь в эту цифру, 9,7 процента.

Обеспечение инвалидов и инавлидов-чернобыльцев автомобилями 7,5 процентов. Радиологическая защита населения, экологическое оздоровление территории 15 процентов. Мероприятия на преодоление детской безпритульности 6,4 процента – это на первое полугодие. И 1,8 процента от года. Не начато финансирование придбання будівництва житла для інвалідів сліпих і інвалідів глухих.

По охороні здоров’я. Не розпочате фінансування програм, направлених на подолання епідемій туберкульозу і СНІДу, лікування цукрового діабету, на централізовані заходи щодо трансплантації органів і тканин. За півроку, що минув, не виділено жодної копійки на завершення реконструкції Науково-практичного медичного центру дитячої кардіології та кардіохірургія.

На реконструкцію приміщень, придбання обладнання діоксинового центру і клініки Інституту екології і токсикології виділено всього 3,2 проценти від годових призначень. Не виділено жодної копійки на централізовану закупівлю рентгенологічного, діагностичного та іншого обладнання для закладів охорони здоров’я.

На низькому рівні фінансування знаходяться заходи по боротьбі з епідеміями – 1,8 відсотка, вісім десятих відсотка. Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, лікування онкологічно хворих – 10 відсотків. Будівництво, реконструкція та капітальний ремонт Національного інституту раку – 10 відсотків.

Аналогічні проблем із видатками на освіту, де не фінансується інформатизація загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладів, комп’ютеризація цих закладів.

Підготовка медичних фармацевтичних кадрів вищими навчальними закладами першого і другого рівнів акредитації.

Реконструкція та ремонт гуртожитків для учнів професійно-технічних закладів.

Незадовільно фінансується сільське господарство. На фінансову підтримку агропромислових підприємств, що знаходяться в особливо складних кліматичних умовах витрачено лише чотирнадцять відсотків від запланованих асигнувань.

На селекцію у рослинництві два відсотки. Такий підхід суперечить сезонним потребам у галузі та нівелює ефективність державної підтримки АПК.

Незважаючи на неодноразове вже в цьому році випадків у вугільній галузі, які призвели до людських жертв, бюджетна програма охорони праці та підвищення техніки безпеки на вуглевидобувних та шахтобудівельних підприємствах, включаючи підприємства з видобутку бурого вугілля в тому числі, дегазація вугільних пластів уряд профінансував лише на 7,6 відсотка.

Чотири місяці поспіль уряд ігнорував загальнодержавну Програму реформування житлово-комунального господарства і профінансована ця програма лише 0,4 відсотка від передбачених на рік асигнувань.

Не оминули проблеми і Пенсійний фонд. Для виконання високих соціальних зобов’язань у квітні 2008 року з Державного бюджету Пенсійному фонду було надано позичок на суму три мільярда, в травні ще на два з половиною мільярда, всього на кінець червня борг фонду перед Державним бюджетом за отриманими позичками склав 6,2 мільярда і не важко передбачити чим закінчиться рік для розрахунків бюджету і Пенсійного фонда. Остановимся… (Ш у м у з а л і)

Юрій Анатолійович, шановний, ви рахуєте, що звіт уряду – это, так сказать, балаган? А я рахую, що ні, це відповідальна робота, як опозиції, так і уряду.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вибачте, Микола Янович. Шановні народні депутати, я звертаюся у першу чергу до коаліції. Можна себе нормально поводити, без оцих викриків, ну, давайте дослухаємо Миколу Яновича. Юрій Анатолійович, сядьте, будь ласка, і не потрібно перебивати порядок денний. Він має право 45 хвилин виступати. І припиніть, будь ласка, дискую.

Прошу Микола Янович.

АЗАРОВ М.Я. Шановні колеги, почему Партия регионов категорически требует принять социальные законы перед принятием бюджета? Я этому сейчас уделю особое внимание в своей части выступления.

Прежде всего очень важно, чтобы дополнительные средства, которые возникли, конечно, не в результате титанической работы правительства, как об этом нам рассказывают, а в результате обыкновенного роста ценовых инфляционных показателей.

Иллюстрирую для непонятливых на простом примере. Например, у нас триллион валовый внутренний продукт, ну грубо, там тысяча миллиардов, проще считать. Что такое 10 процентов или 7 процентов дополнительной инфляции к той, которая рассчитывается правительством? Ну например, правительство рассчитало 15 процентов, а будет реально 22. Так вот что такое 7 процентов дополнительно? А 7 процентов дополнительно – это всего-навсего 70 миллиардов валового внутреннего продукта. А что такое 70 миллиардов валового внутреннего продукта? Это всего-навсего 21 миллиард фантиков воздушных доходов бюджета в расчете на год. Делим пополам – 11 миллиардов спокойно получаем.

Так вот наши люди нуждаются не фантиках, уважаемые, а в реальных деньгах, которые создаются в реальной экономике. Вот только тогда добавки заработной платы реальными деньгами улучшают их материальное положение.

Взять, к примеру, социальную составляющую. Корректно рассчитанный размер прожиточного минимума должен нивелировать влияние высоких инфляционных показателей текущего года на наиболее незащищенные слои населения, поскольку он является основой расчетов базовых государственных социальных стандартов и гарантий, в частности, для установления минимальной пенсии по возрасту, определения размеров социальной помощи, в том числе семьям с детьми, детям-инвалидам, по безработице, стипендии, других социальных выплат, определение права на назначение социальной помощи, определение государственных социальных гарантий и стандартов обслуживания и обеспечение в отраслях здравоохранения, образования, социального обслуживания и других.

Поэтому это не праздный разговор, какая у нас инфляция будет по году. Если инфляция занижена, то минимальные социальные выплаты не будут отвечать требованиям ситуации, которая сложится по году. Индикаторы на рынке цен производителей и внешнеторгового оборота ложатся в основу прогнозирования основных налогов при расчете бюджета. В случае значительного не подтверждения показателей валового внутреннего продукта, финансовых результатов хозяйственной деятельности и внешнеторгового оборота становится под угрозу выполнение доходной части бюджета. Ми же имеем ситуацию, когда правительство сознательно занижает некоторые показатели для того, чтобы потом рапортовать о, так называемых, блестящих результатах своей работы.

Поэтому внимание к утвержденным нынешним правительством цифрам ни чуть непраздное. В отличие от безосновательных победных реляций представителей правительства, они, эти цифры, четко характеризуют реальные намерения сегодняшней власти по отношению к украинскому народу отечественному бизнесу.

Мы считаем, что правительство существенно занизило прогнозный показатель номинального валового внутреннего продукта или завысило прогноз реального валового внутреннего продукта. В соответствии с постановлением правительства уточненный прогноз номинального ВВП на 2008 год увеличен до 956 миллиардов или на 35,6 миллиарда к прогнозу, заложенному при формировании бюджета, прирост составляет 67 миллиардов гривен.

Более детальный анализ предложенных правительством цифр свидетельствует и о других существенных несоответствиях. И я прошу уважаемых народных депутатов внимательно послушать здесь. В частности, в текущем году индекс-дефлятор, с помощью которого определяется реальный валовый внутренний продукт, уже превысил 30 процентов, уровень, чего не было даже в трудный период конца 90-х годов.

К началу июня 2008 года дефлятор валового внутреннего продукта продолжал превышать границы ценового коридора, созданного среднегодовыми значениями индекса потребительских цен и индекса цен производителей промышленной продукции и составлял 133,1 процента. Такой высокий коэффициент не фиксировался в течение (обратим внимание!) последних 10 лет. К концу года грамотные аналитики, их большинство, подавляющее большинство, прогнозирует дефлятор ВВП в диапазоне от 122 до 132,9 процента.

Таким образом, или прогноз номинального ВВП занижен не менее чем на 15-20 млрд., или ожидаемый реальный ВВП будет далеко не 6,8 процента, как утверждает правительство, а составит всего четыре процента. И вот надо заканчивать эти игры с дефлятором. Я то лично их хорошо знаю за многие годы.

Учитывая уровень перераспределения валового внутреннего продукта через бюджет, а последние несколько лет он колебался в пределах 24-26 процента, но сегодня он уже за 30 зашкаливает, декларирование нынешней властью дотанизации экономики должно существенно увеличиться. Еще больше вопросов вызывают ожидаемые ценовые индикаторы, которые, на мой взгляд, оторваны от реальности.

Кабинет Министров ухудшил годовой прогноз потребительской инфляции, как мы знаем. Судя по всему, остается загадкой и для правительства, и для общества, каким же образом будут обеспечены эти показатели? Ведь уже сейчас они практически достигнуты. Даже с учетом возможного замедления роста потребительских цен, свойственного летним месяцам, традиционно, кстати, в дефляционный период, в сентябре-декабре ожидается возобновление ценового тренда. Об этом свидетельствуют данные предыдущих лет и мировые тенденции, а самое главное – бездеятельность правительства по борьбе с инфляцией.

Во второй половине года основными факторами, влияющими на повышение уровня цен будет оставаться: со стороны предложения – сокращение производства в строительстве, торможение в динамике роста транспорта и ряда подотраслей сельского хозяйства, повышение цен реализации сельскохозяйственной продукции, повышение цен производителя пищевых продуктов, напитков, табачных изделий, влияние мировой агроинфляции; со стороны спроса – расширение платежеспособного спроса населения на потребительском рынке, замедление роста кредитования населения. Другие факторы: фактор конвергенции, открытость экономики Украины, увеличение притока импортных товаров, ускорение инфляционных процессов в большинстве стран торговых партнеров, сохранение высоких инфляционных ожиданий в обществе.

Негативное сальдо, обращу ваше внимание, уважаемые коллеги, покупки-продажи населением иностранной валюты в январе-мае (не часто фиксируется такое) превысило почти 1,2 миллиарда долларов.

Кроме того, правительством задекларировано повышение стоимости газа для населения, пассажирских перевозах, то есть инфляционный потенциал не только не исчерпан, но он имеет все условия для усиления. Даже при сохранении нынешних экономических предпосылок индекс потребительских цен по итогам года достигнет 20-25 процентов. Если правительство, изменяя бюджет, не будет ориентироваться на популистские предвыборные обещания, то вполне по силам иметь умеренную инфляцию. Спрос останется высоким, а предприятия путем повышения цен будут вынуждены повышать себе хотя бы часть средств в том числе потерянных вследствие высоких показателей инфляции. Таким образом, даже не вооруженным глазом видно, что правительственный прогноз инфляции на 2008 год существенно занижен. В своих макропоказателях правительство закладывает существенной ухудшение финансовых результатов деятельности субъектов хозяйствования. Я об этом уже говорил.

Особенно удивило нас это решение Кабинета Министров: исключить обменный курс гривны из утверждаемых основных прогнозных макропоказателей. Такое на моей памяти еще не было ни разу при представлении бюджета, Государственного бюджета Украины на год. Это свидетельствует, что на самом деле, не смотря на подписанные меморандумы, никого согласования экономической политики правительства и Национального банка не существует. Ведь, не имея четкой информации и государственной политике в валютно-курсовой сфере, наш производитель не может качественно планировать себестоимость и цену продукции, особенно той, которая имеет импортную составляющую, внедрять программы развития, в том числе и с привлечением заемных средств. Таким образом, правительство вносит дополнительный дестабилизирующий фактор в производство и откровенно стимулирует производителей закладывать дополнительные курсовые риски в стоимость продукции. А, скажем, как могло правительство рассчитать в условиях отсутствия утвержденного курса показатели, бюджетную позицию обслуживания внешнего долга? Как могло правительство без курса рассчитать, а какой объем привлекаемых ресурсов, и ответить на многие вопросы, связанные с балансом бюджета? Я уже не говорю о том, когда наконец правительство скажет нашим гражданам, а какой все-таки реальный курс будет гривны по отношению к доллару, вместе с Национальным банком, и когда правительство будет отвечать за это.

Совершенно очевидно, что на 2008 год прогнозируется снижение реальной заработной платы. Постановой от 27.06.08 прогнозируется динамика среднемесячной реальной заработной платы 11 с половиной процента. Напомню, что наше правительство Постановлением от 21.11 (номер 1340) планировало этот рост 18,7, то есть в 1,8 раза выше.

Правительство занижает реальные показатели негативного сальдо торговли товарами и услугами. Вследствие того, что с 2005 года были, фактически, открыты границы для импорта товаров. Сальдо торгового баланса уменьшилось с положительного больше в 6 миллиардов до минусового в 2006 году, а в следствии доминирования потребительского импорта, подогреваемого бумом потребительского кредитования, сальдо внешнеэкономических операций из года в год ухудшается и по этому году достигнет минус 20 миллиардов долларов. Уже одно это должно было б заставить ответственное правительство задуматься, куда мы идем.

Соотношение экспорта и импорта услуг в течение последних лет остается положительным и это позволяет нашему Национальному банку выдавать достаточно оптимистичные прогнозы на 2008 год. Однако хотел бы задать вопрос уважаемым аналитикам, в том числе и правительству. А при увеличении цены на газ с 2009 года сумеет ли рост по финансированию перекрыть вот то негативное сальдо, которое у нас образуется? И что тогда будет у нас с курсом?

Конечно, если бы наша страна динамично развивалась, то и значительно дефицит торгового баланса, и дефицит текущего счета можно было бы пережить. Однако что у нас с вами говорит за то, что мы закладываем основы высокого и динамичного развития на 2009 год?

Сегодня, к сожалению, мы имеем абсолютно другую ситуацию: торговый баланс мы имеем ярко выраженного потребительского типа, растет импорт потребительских товаров. Увеличивается внешний корпоративный долг для оплаты импорта с последующим наращиванием процентных выплат по отсуживанию долгов, что будет ухудшать сальдо текущего счета.

Сейчас наша страна пожинает плоды рожденного в 2005-2006 годах порочного круга – рост импорта, формирование спроса на потребительское кредитование, привлечение внешних ресурсов банками, упрощение процедур кредитования для более быстрого размещения средств, роста объема потребительского кредитования, расширения спроса населения, рост потребительского импорта. А где наша отечественная промышленность? В таких условиях велика вероятность того, что при сложившемся дефиците банковского финансирования и продолжения инфляционного давления на товарных рынках в ближайшей перспективе будет достаточно проблематично перекрыть отрицательное сальдо внешней торговли притоком инвестиций.

Таким образом, если и дальше государственная политика будет ориентироваться преимущественно на цели потребления при отставании динамики производительности труда от заработной платы, а не на создание условий экономического роста, это приведет к усилению расходного характера производства и падения конкурентоспособности украинской продукции на мировых рынках.

Итак, резюмирую. Правительство производит множество шумовых эффектов, запускает, к сожалению, ложные цели, на которые отвлекается и парламент, и общество, и отвлекается внимание общества и парламента от действительности. А какая действительность? Она такова: есть предвыборные обещания – они не выполняются, есть коалиционное соглашение – оно не выполняется, есть предписанные законами обязанности правительства – они не выполняются, есть объективные, в том числе, внешние риски развития экономики – на них власть не отвечает необходимой программой действий.

Второй раз за последние годы власть становится главным источником кризиса в государстве. Кроме того, шумовые эффекты, я уже не говорю там об эффекте там, о производстве биогаза – 20 миллиардов кубов. Это ж сколько надо производить, я извиняюсь, навоза, чтобы 20 миллиардов (считаем в уме для непонятливых), это 60 миллионов тонн навоза! Нормально? Имея примерно 5 миллионов голов крупного рогатого скота. Нормально, да?

Ладно. Я просто посоветовал бы, прежде чем что-то говорить, ну, так немножко подумать и пораскинуть …

Из всего сказанного объективно можно сделать следующие выводы. Экономическая политика власти, к сожалению, губительна. И это объективная констатация, дорогие мои. Абсолютно объективная констатация. Управленческая команда, к большому моему сожалению, также непрофессиональная.

В любой стране такие, как у нас, результаты деятельности – фактический провал, беспомощность, нанесенный экономике вред – безусловно, привели бы к отставке правительства. Вернее, цивилизованное правительство, ответственное перед гражданами, тем более не имеющее парламентского большинства, само бы по себе подало в отставку. У нас же в очередной раз экономическая прагматика приносится в жертву политической целесообразности.

Поэтому у вас будет возможность оценить все цифры, которые я здесь привел, выйти на эту трибуну и сказать, какую цифру хоть одну я назвал не соответствующей действительности, какой вывод хоть один я привел не соответствующий действительности, не основанный на анализе, аналитике.

Хотелось бы, чтобы весь этот материал, который оппозиционное правительство постоянно нарабатывает и присылает в правительство, наконец бы, использовался, учитывался и делались грамотные выводы.

Спасибо за внимание. (О п л е с к и).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Миколо Яновичу.

Шановні колеги, зараз іде запис на запитання до Миколи Яновича, перше, від фракцій, а після – народні депутати. Увага! Записуємося: спочатку від фракцій, потім – від народних депутатів України.

Шановні колеги, хотів би нагадати, що час на запитання до Миколи Яновича – 45 хвилин. Він уже зараз був на трибуні 45 хвилин. Ще 45

хвилин – це півтори години. Я думаю що ми будемо набагато більш розумними, якщо підтримаємо пропозицію мою, давайте скоротимо до 15 хвилин. Ну, все-таки виступати на трибуні півтори години, ну, це вдвічі довше, ніж лекційний курс. Не заперечуєте, дорогі друзі? Дякую.

Юрію Анатолійовичу, який ви сьогодні агресивний.

Миколо Яновичу, будь ласка, перше запитання Олександр Стоян, фракція Партії регіонів.

13:42:43

СТОЯН О.М.

Шановний Миколо Яновичу, ви у своїй доповіді мало зупинилися на тих провалах, які відбулися в соціальній політиці нині діючого уряду. В мене є до вас запитання. Скажіть, будь ласка, чи це достатньо, коли в квітні місяці мінімальна пенсія була 481 гривня, а з першого липня мінімальна пенсія 482 гривні, тобто добавлена аж одна гривня. Скажіть, будь ласка, чи можна за цю гривню щось купити додатково пенсіонеру. Це перше питання. Друге питання. Миколо Яновичу, чи ви відслідковували таку позицію, що уряд, вірніше, коли йшла в блок Тимошенко на вибори, обіцяли виборцям повернути за два роки заощадження у розмірі 130 мільярдів. Зараз вони примусово профінансували тільки п’ять мільярдів. Як ви думаєте, чи зможе до кінця року уряд найти ще 55 мільярдів, щоби 50 відсотків повернути заощадження громадянам і чи зможуть взагалі вони виконати цю програму?

Дякую за відповідь.

АЗАРОВ М.Я. Спасибо Александр Николаевич, я не коснулся очень многих вопросов социальных. Почему? Потому что впереди бюджет, и на бюджете мы эти вопросы детально разберем. У меня был вопрос один – результаты работы правительства. Экономика прежде всего, она является основой благосостояния наших граждан, и я поставил перед собой задачу – проанализировать основные просчеты, провалы в области экономической политики. Теперь, что касается минимальной заработной платы. Я обращаюсь к этому правительству, задаю вопрос, почему в пересмотренном бюджете отсутствует 59 статья «Минимальная заработная плата»? Почему вы ее оставили неизменной. Я с вами согласен, Александр Николаевич, что на такую пенсию и на такую минимальную заработную плату прожить невозможно. Поэтому декларируется одно правительством, а реализуется совсем другая политика.

Я не однократно свою позицию высказывал по сбережениям, я считаю, что это обман наших людей, самый настоящий. Мы за счет роста цен давным-давно уже у каждого забрали гораздо больше тысячи гривней, которые…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

АЗАРОВ М.Я. Я могу элементарно посчитать для тех, кто хочет это сделать, в том числе и для правительства и показать, что у каждого гражданина Украины за первое полугодие за счет высокого роста, аномально высокого роста цен отнято в два с половиной раза больше, чем пяти миллионам или шести миллионов выплачено по этой тысяче компенсации. Такие меры как возврат и компенсация вкладов не могут быть предметом предвыборных обещаний. Это прежде всего результат титанической работы всего народа, многолетняя программа, государственная программа, это согласие всех сил общества, наконец, только тогда можно реально, не обманывая людей, реально возвратить им вклады.

Поэтому, пока еще не поздно это правительство должно пересмотреть свои подходы, вернуться на позиции реализма, здравого смысла…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу по Регламенту, Микола Янович. Олена Бондаренко, будь ласка.

13:46:09

БОНДАРЕНКО О.Ф.

Констатуючи факт абсолютної відсутності належних аргументів і кричущу непрофесійність доповіді, прошу передати слово пану Яворівському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський.

13:46:21

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний Микола Янович! Я безмежно вдячний вам за цей виступ. Такого сірого, не аргументованого виступу може чекати від імені опозиції, може чекати будь-який уряд, я вам дуже вдячний, ви молодчина.

Конкретне запитання до вас, спростуйте або підтвердіть мою версію, в 60 році ви переконували українців про те, що їх життя стане завтра вже кращим. Навіть ваше особисте життя на завтра не стало кращим. Скажіть, будь ласка, якби сталося це чудо і раптом ви повертаєтесь до влади, вам уряд Тимошенко залишає 30 мільярдів додаткових коштів, зупинену інфляцію, прекрасний урожай, скажіть, будь ласка, ваше життя і українського народу в такому випадку стане вже завтра кращим чи ні?

АЗАРОВ М.Я. Вот я те же самые слова сказал Юлии Владимировне в декабре месяце 2007 года. Правительство Януковича оставило ей прекрасные результаты. Я говорил ей, давайте друг друга не будем обмазывать грязью, а подумаем, каким образом сделать так, чтобы экономика Украины развивалась бы также стабильно, как она развивалась при нас. Так? А вы с чего начали? Поэтому сегодня, к великому моему сожалению, мы возвращаемся в август 2006 года, но на гораздо более худшем виточке, на гораздо более худшем, чем в 2006 году. В 2006 году нам удалось относительно быстро ситуацию выправить. Сейчас не так быстро получится.

Поэтому, Владимир Александрович, я никогда людей не обманывал и никогда не обещал манны небесной, я всегда говорил, что вот что посеем, то и пожнем, что заработаем, то и распределим. Будем нормально работать, будет расти нормальная зарплата, а фантиками людей кормить, я считаю, не честно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

13:48:31

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановний Микола Яновичу, ви як колишній міністр фінансів, як економіст, добре знаєте, що економічні процеси мають довготривалу дію. Як ви думаєте, ви залишили високу інфляцію чи не високу інфляцію для цього уряду і яку конкретно інфляцію залишив ваш уряд у 2007 році для цього уряду? Це перше питання.

І друге моє питання. Призначення коаліції завжди полягає в тому, щоб запропонувати альтернативний до діючої влади курс розвитку суспільства і щоб критикувати професійно діючу владу. Так от цей ваш курс, який ви визначаєте, він іде у розвиток або він іде за український народ чи проти? Коли ви не голосуєте за законопроекти про шахтарську справу, за престиж шахтарської праці, коли ви залишили в попередньому уряді дефіцит вугілля, наприклад, енерге…

АЗАРОВ М. Я. Ваня, не переживай за шахтеров. Ладно? Не переживай, пожалуйста. Мы проголосуем законы все необходимые для шахтеров. У нас тут половина сидит людей, которые работали в угольной промышленности. Что вы так переживаете за шахтеров? Проголосуем и примем. Вы же цинично поступаете. Вы знаете, что мы не можем голосовать и нарочно втягиваете нас в это голосование. Такого цинизма я, вообще говоря, (Ваня, мы с тобой давным-давно парламентарии) не встречал.

Теперь о высокой инфляции. Давайте все-таки честно смотреть друг-другу в глаза, честно – подчеркиваю.

2007 год, Мы имеем за 5 месяцев инфляцию всего 1,8 процента – всего-навсего. Кто заставлял вас блокировать щитовую, государственным флагом накрывать здесь зал, Президента толкать на досрочные выборы, дестабилизировать ситуацию? Кто вас заставлял это делать? Вы нас вогнали в досрочные выборы.

А извините, пардон…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

АЗАРОВ М.Я. Какая должна быть политика наша, когда мы пошли на досрочные выборы, в которые вы нас втянули. Какая? А вот кто вас заставлял? Ведь вы пришли на 5 лет в правительство в декабре месяце, пришли на 5 лет – кто вас заставлял раскручивать инфляционную спираль?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко, Блок «Юлії Тимошенко».

13:51:25

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко Блок «Юлії Тимошенко».

Шановний Миколо Яновичу! Я слухав вас дуже уважно і відзначаю, що частина ваших аргументів, вона не вяжеться ні з логікою, ні з здоровим глуздомо. От ви розказуєте про те, що цей уряд не добився підвищення поголів’я скоту. Ви знаєте, коли бичок відвідує корівку – треба 9 місяців чекати, щоб народилося телятко. А цей уряд всього 6 місяців при владі. Бичок уже був, а телятко буде трошки пізніше.

Хотів би сказати вам. І про те, що ціни на овочі, які були в цьому році – це овочі які вирощвалися в минулому році. Подивимося як буде в цьому році. Це вже буде результат цього уряду.

Так і з хлібом буде. Буде хліб і буде все нормально, не буде тут ніякої інфляції. До речі, у вересні місяці минулого року інфляція складала 3,2 відсотка і місяць, це був ваш уряд. До кінця року вона стала майже 18 відсотків. Це крива, яка була запущена, вона йшла отак угору, її не можна збити одним рухом. Тому за шість місяців вимагати від цього уряду чогось неймовірного неможливо. Але він зробив неможливе!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Янович!

АЗАРОВ М.Я. Я в очередной раз сталкиваюсь просто с искажением того, что говорил, я не говорил о росте поголовья. Можете взять стенограмму, Владимир, уважаемый, и посмотреть, я говорил о сокращении производства мяса.

Если же вы говорите о том, что мои цифры в части крупного рогатого скота и объема производимого им навоза не соответствуют действительности, я готов с вами поспорить. (О п л е с к и).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я єдине, що додам, я зараз почав вивчати сільське господарство активно, ну, в силу різних причин, знаєте, всяке може статися: то теля – за дев’ять місяців, а свиня – за шість.

Прошу, Сергій Рижук.

То така найбільша свиня – за шість, а маленькі – за три!

13:53:32

РИЖУК С.М.

Дякую. Сергій Рижук, фракція Партії регіонів. Я все-таки про м’ясо і хочу сказати те, що БЮТ і вам Арсеній Петрович, що причому тут корова. Вирізали за шість місяців 100 тисяч корів, а бичок теляти не приводить, він його тільки робить, це я пояснюю як аграрник. Все-таки серйозності і без упередженості і без політики про м’ясо. В СОТ вступили, в 4,8 рази зменшили імпортні ставки. В січні місяці м’яса було завезено 4000, а в червні 54000 тон. Чому все-таки ціна зросла і інфляція.

Більше того, Микола Янович, ціна обвалена і на молоко, і на м’ясо на внутрішньому ринку, як сировина. Чому ж тоді зростає, ви правильно казали, ціна на продукт готовий.

І друге. Мені дайте три секунди...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

13:54:44

РИЖУК С.М.

Нехай з м’ясом, треба імпорт.

А тепер олія. Два мільйони двісті тисяч тонн виробляє Україна, в чотири рази, якщо не в п’ять більше, ніж потрібно. Яка була необхідність обмежувати експорт олії, зупинити із тридцяти сімнадцять олієжирових комбінатів і втрачати 170 мільйонів до бюджету щомісячно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Янович.

АЗАРОВ М.Я. Вопрос по сути, адресован не ко мне, вы же понимаете, вопрос адресован к правительству. Я хочу сказать, Сергей Николаевич, только одно, когда мы с тобой работали, мы с тобой делали баланс потребительского спроса и потребительского предложения, покупательной способности и мясо импортное завозили лишь в том объеме, в каком оно не сумело реально обвалить цены на внутреннем рынке, ну, так же было. Сейчас я такого балансу не бачу. Поэтому правительство должно заниматься тем, чем положено ему заниматься.

Что касается по маслу, то меня вообще удивило. Да, мы иногда пальчиком грозили, грозили, но не дай Бог, мы же никогда не применяли реально эти меры.

Да, по зерну мы действительно вынуждены были ограничивать вывоз и то, только тогда, когда реально сталкивались с дефицитом зерна. Но имея избыток продукта, значительный избыток, запрещать его экспорт, борясь с инфляцией, это не правильно конечно.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я хочу уточнити, що експорт олії заборонив якраз ваш уряд, Микола Янович, ми вам принесемо вашу постанову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, вибачте. Я прошу по Регламенту ще буде у всіх можливість виступити.

Віталій Олегович, ви будете, Чудновський.

Юрій Сергійович Сербін. Сербіну мікрофон включіть, будь ласка, Юрію Сергійовичу.

13:56:53

СЕРБІН Ю.С.

Шановний Микола Янович, ви багато розповідали зараз про соціальний захист населення і про погане становище в будівництві.

Конкретних два питання.

Перше. Ваш уряд повинен був за своїм рішенням та за рішенням Верховної Ради четвертого скликання до 1 липня минулого року створити нормативи для того, щоб розпочати будівництво соціального житла. Навіть до кінця року ці нормативи не були затверджені і зараз цим займається уряд Тимошенко. І тоді б у бюджеті цього року були б кошти з самого початку, які б допомогли будівельній галузі вийти з цього прориву. То оце питання перше, чи відчуваєте ви відповідальність свого уряду за те, що соціальне житло до сих пір не почало будуватися в Україні і що ви вимили можливість допомогти конкретно будівельній галузі? Це перше питання.

І друге…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити питання.

13:58:00

СЕРБІН Ю.С. Ви багато розповідали про реальний контроль за кредитними і за бюджетними коштами. Я вам приводжу одне будівництво, про яке ви дуже добре знаєте і знаєте, чому знаєте про нього, - це дорога Кіпті-Бачівськ. Так ось скільки коштів втрачено на цю дорогу, - у мене питання, - і чому вона зараз, коли будувалася вона при вашому уряду, знищила на 122 мільйона доріг у двох областях. Хоч ще в технікумі у нас вивчали, що спочатку будуються об’їзні дороги, а потім будуються основні. То питання: де ж контроль за коштами кредитними та бюджетними з боку вашого уряду? Дякую за відповідь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Янович. Це було останнє запитання.

АЗАРОВ М.Я. Уважаемые коллеги, я прежде всего далек от того, чтобы идеализировать деятельность наших правительств, нашего правительства, далеко от того, чтобы идеализировать. И были, безусловно, недостатки и можно много в чем критиковать.

Однако, я хочу ради объективности сказать вот что. Если каждый год менять правительство, то можно каждый год находить громадное количество недостатков и недоработок его деятельности. Каждый год… важно, важно иметь только профессиональное грамотное правительство. Вот такое правительство назначить и успокоиться, понимаете. Грамотно и профессионально. Вот ваше правительство этим критериям не отвечает. Именно поэтому я на трибуне. Если бы я его считал грамотным и профессиональным, я бы никогда на эту трибуну не вышел и не стал бы говорить то, что говорил.

Поэтому те замечания, которые вы делаете, они под собой имеют основания. Но я хочу сказать одно. Если бы мы с массой недостатков…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

АЗАРОВ М.Я. С массой недостатков не построили бы эту дорогу, то у нас до сих пор бы не было дороги «Киев-Одесса».

Поэтому я всегда на эти вещи смотрю очень просто: ни одно большое дело не делается без каких-то ошибок, недостатков. И не надо орать и сосредотачивать внимания на мелочах, а важно видеть, важно видеть то, что в стране построено относительно хорошая дорога. Зададимся вопросом после 2004 года, где еще появилась хоть одна дорога подобного класса? Нет. Где мосты, которые мы планировали через реку Днепр построить в 2006 году? Где эти мосты? Почему их нет? Я мог бы назвать десятки объектов, которые мы в 2004 году закладывали, и мы бы их закончили уже. Но та нестабильность, которую вы породили, не позволила нам это сделать. (О п л е с к и).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Миколо Яновичу. Час завершений.

Я запрошую для виступу до 15 хвилин на трибуну Верховної Ради України Прем'єр-міністра України Тимошенко Юлію Володимирівну. Будь ласка, Юліє Володимирівно. (О п л е с к и).

ТИМОШЕНКО Ю.В. Доброго дня, шановні народні депутати, шановний Голово Верховної Ради, шановні панове міністри!

Я, чесно кажучи, шкода, що на виступ по ініціаціації відставки уряду 45 хвилин, а на звіт уряду – 15 хвилин. Я просто думаю, що такі дисбаланси потрібно, власне, привести до якогось ладу.

Але за будь-яких обставин сьогодні наша команда вся урядова, вся наша демократична команда і я особисто, ми погодилися на те, щоб розглядати звіт уряду і питання недовіри уряду саме тому, що була змінена Конституція, парламент формує уряд і жоден уряд не зможе працювати, якщо він знаходиться, як кажуть, на межі відставки в 235 голосів. Якщо він не спирається на більшість, тоді повинно формувати нову коаліцію, тоді потрібно підбирати нове керівництво країни від уряду до Голови Верховної Ради. І власне кажучи мені дуже імпонує досвід Маргарет Тетчер, коли виявилася така ситуація, вона абсолютно чітко сказала, немає підтримки, давайте поставимо на голосування ще раз і вона тільки після того робила реформи, коли отримала під ці реформи кворум довіри.

Тому я вважаю, що сьогодні абсолютно чесним буде поставити це питання і, будь ласка, є інша більшість, складайте іншу коаліцію, іншого шляху після змін до Конституції не існує.

Я уважно вислухала доповідь представника від Партії регіонів пана Азарова. Чесно вам скажу, важко було в принципі слухати, але важко економісту слухати доповідь геолога, при всій повазі до геологів, коли там не розумієш взагалі, про що йде мова. Крім мене ніхто уважно доповідь не слухав. Я чесно від першої до останньої літери, чесно прослухала доповідь і можу сказати: не зрозуміла нічого. І тому спробую зараз на слайдах, на конкретних прикладах, на конкретних показниках показати роботу уряду за шість місяців. І хочу ще підкреслити, що уряд цей працює всього шість місяців після того, як в тому числі і Микола Янович перебував при владі 11 років з колишньою владою, і залишив саме те, що залишив країні: зруйновані дороги, аеропорти, порти, зруйноване господарство, корупцію такого рівня, що ми в світі на останньому місці, повністю зруйновану систему практично роботи НАК „Нафтогазу”, „Енергоатому”, який сьогодні по результатам їх роботи ними оголошений банкрутом.

Я можу вам сказати, що такої спадщини за 11 років, мені здається, жодна країна не отримувала. Тому звітувати потрібно Азарову енд компані за 11 років, а краще ще більше подивитися.

Але, шановні друзі! Я думаю, що ми почнемо все ж таки з того, що кожна країна тримається на надійному економічному зростанні – тоді вона може вибудовувати все: і соціальну політику, і реформи, і інвестиції і все, що треба.

І саме тому валовий внутрішній продукт – це ключовий показник. І в той час, коли всі країни, включаючи країни єврозони, переглянули показники валового внутрішнього продукту в сторону зменшення, тому що ціна на нафту тільки за останній рік підвищилася в двічі. Тому що ціни на продукти харчування в усьому світі зросли на 50 відсотків – тільки тому переглянули показники темпів росту ВВП всі країни, наш уряд непросто не переглядає, а бере на себе ще підвищення зобов’язання.

І я хочу, щоб ми зараз подивилися перший слайд – це зростання валового внутрішнього продукту. Після, дійсно, я погоджуюся, радикальної політичної кризи, яка привела до руйнації макроекономічних показників.

Ви бачите наполегливе зростання і ми вже за 5 місяців маємо 6,4 показник і думаю далі будемо зростати. Але в той же час прошу покажіть, як ми виглядаємо на фоні, в тому числі і європейських країн. Будь ласка, наступний слайд. Ви бачите, що Україна по темпах росту валового внутрішнього продукту знаходиться на рівні Польщі, а більшість країн світу і, в тому числі Європи, має нижчі темпи росту ВВП і це значить, що ми нормально, абсолютно йдемо вперед.

Крім того, я можу сказати, що динамічно зростає промислове виробництво – на рівні 8 відсотків. І, якщо ми говоримо про те, хто є лідером економічного зростання в Україні, лідером – це є машинобудування. У нас були такі місяці, коли на 35 відсотків зростало виробництво галузі машинобудування, яка стоїть на кінцевому ланцюжку виробництва і говорить про те, що Україна розвивається не як сировинна країна, а як країна яка готова виробляти кінцевий продукт, у тому числі машинобудування.

Якщо ми говоримо про інші галузі, наприклад, деревообробна промисловість – на 21 відсоток, наприклад, харчова промисловість, про яку тільки що я почула, що десь там щось у когось падає, так 7,5 у нас іде зростання виробництва, і майже всі галузі ми маємо зростання. Крім важкої ситуації, яка складається по результатам минулого року у сільськогосподарському виробництві. Ви знаєте, що був у минулому році рекордно низький врожай зернових, і я можу вам сказати, що на цей рік наша країна і бюджет, який ми з вами прийняли, на 40 відсотків більший, ніж попередньому році у підтримку агро виробників, дає нам можливість у цьому році отримати, і очікування всі такі є, вдвічі більший врожай зернових, ніж у минулому році. І хочу вам сказати, що це буде, дай Боже, що погодні умови закінчилися нормально до кінця збору врожаю, і, дійсно, правда, саме з таким врожаєм зернових країна собі повертає статус житниці регіону. А я думаю, що якщо такими темпами піде, то можемо і вищу планку брати. Це є результат.

І я думаю, що якщо Микола Янович ще спеціаліст і в сільськогосподарському виробництві, то я можу сказати, що у нас сировина для харчової промисловості виробляється саме тоді, коли вона виростає на полях. І те. що був рекордно низький врожай зернових у минулому році, безумовно, харчова промисловість це відчула, тому що переробляють те. що зібрали врожай у минулому році. Але ми сьогодні бачимо нормальне, стрімке зростання всіх показників економічних по росту ВВП і по темпам росту окремих галузей.

Крім того, дуже показово, чи вірять інвестори Україні, чи ідуть інвестори в Україну, і як розвивається економіка з точки зору інвестицій. Я прошу, зверніть увагу, чистий приріст прямих іноземних інвестицій у цьому році порівняно з відповідним періодом минулого року збільшений у чотири рази.

Шановні колеги, це взагалі безпрецедентні цифри. В українську економіку пішли потужно інвестиції. І те, що ми маємо замість 800 млн. в минулому році сьогодні вже 4 млрд., говорить про те, що і надалі валовий внутрішній продукт буде зростати достатньо стрімко.

Ще цікаві цифри, про які я хотіла би говорити, це, безумовно, інфляція, індекс споживчих цін. Я прошу, покажіть, будь ласка, дев'ятий слайд, і ви побачите, що відбувалося в країні. Я прошу дев'ятий слайд. Справа в тому, що інфляція в країні, якщо запускається і запускається потужно, то потім її долати потрібно роками, тому що іде повне розбалансування організму економіки. Це знає навіть той економіст, який отримав початкову освіту в школі загальну.

Так от я якраз хочу звернути вашу увагу на цей слайд. Подивіться, як виглядали чотири квартали минулого року, коли при владі економічній був Микола Янович Азаров, і хочу сказати, що така інфляція, яку запустили в останні два квартали, а в останній квартал взагалі там запущені були всі – і монетарні, і соціальні механізми, країна в житті ніколи не знала – 17 відсотків.

Так я вам можу сказати, що потім це припинити за один мак, щьолкнувши пальцями, не зможе жоден лідер в світі і жоден уряд в світі. І ми зіткнулися з тією спадщиною, яку Микола Янович подарував. І коли він зараз перераховував продукти харчування, то я хочу вам нагадати, що тоді сам Микола Янович на всю країну оголосив, що тільки капуста не змінила свою ціну, все інше ушло в півтора-два рази в своїх цінах. Так скажіть, які претензії до цього уряду?

І ми сьогодні, в червні-місяці вже можемо констатувати, що ми вводимо показник інфляції в абсолютно контрольоване русло. Якщо у вас, шановний пане Азаров, в червні-місяці показник інфляції був 2,2, ми маємо його сьогодні в два з половиною рази менше за червень-місяць. І це значить, що наступний місяць ми будемо мати з вами дефляцію. Це значить, що ми зупинили це ганебне явище інфляційне, яке нам подарував попередній уряд на чолі з Миколою Яновичем в економічно-фінансовому блоці.

Крім того, я хотіла би, щоб також ви подивилися слайд номер 10 там, де є індекси споживчих цін у червні 2008 року в інших країнах. Це я якраз хочу вам показати серйозний абсолютно показник, який свідчить про те, що внаслідок зростання нафти в світі по ціні вдвічі, внаслідок того, що більшість країн світу почало вирощувати масляничні культури і масляничні культури потягнули за собою весь продовольчий кошик по ціні вверх, це загальносвітові процеси, які наступили десь на початку другого кварталу цього року.

Ми бачимо, що Білорусь по червню місяцю має 1,3 інфляцію, Казахстан – 1,2, Російська Федерація – 1, ми маємо 0,8 вже. Це значить, що ми в той час, коли єврозона по червню місяцю отримала в 3,5 вище рівень інфляції, ніж в минулому році за той же період, то ми навпаки, приборкали інфляцію, хоча безумовно інфляція несе кожній країні руйнівні наслідки.

По продуктам харчування, якщо порівняти якраз наші країни, то ви побачите наступний слайд, що по продуктам харчування інфляція у червні місяці в Казахстані склала 1,8, в Білорусії 1,2, в Російській Федерації – 1,1, в Україні – 0,6. Практично вдвічі менше, ніж в Білорусії.

Я чому це говорю? Тому що сьогодні інфляція продуктів харчування – це катастрофа світу. І сьогодні, ви знаєте, світові організації оголосили не просто сигнал SOS, а спеціальні програми по боротьбі з голодом в світі. Але ми як країна і як уряд впоралися з цим явищем і в наступному місяці будемо мати або дефляцію, або ноль. Коли я буду доповідати бюджет, я більш ретельно зупинюся на тому які складові сьогоднішньої інфляції червня місяця.

Тепер що стосується нашої роботи. Ми по кожній галузі практично підійшли до дуже суттєвих серйозних структурних змін. За яку галузь не візьмешся, нам досталась розруха і падіння. Почали дивитися що у нас з аеропортами в той час, коли ми готуємося до „Євро”.

Всі аеропорти країни поділені на лоскутки, як шанхайський базар, у кожного своя сотка: хто будує магазин, хто будує заправку, хто на злетній смузі збудував термінал. Я хочу вам сказати, що такої жахливої ситуації з аеропортами в жодній країні немає. Ми цю ситуацію підхопили практично в останній момент, коли були приватизовані в тіньовій сфері диспетчерські служби, злетно-посадкові смуги, і навіть інформбюро по погоді, що стосується аеропортів, не кажучи вже про бюро безпеки.

І тому ми зробили перші кроки навіть за ці п’ять місяців, які були: ми прийняли концепцію реформування аеропортів, ми прийняли повністю іншу систему роботи з аеропортами, зробили так, що аеродром – це земля державна, злетна смуга, диспетчерські, безпекові і інші служби є державними, а там, де бізнес хоче будувати термінали, заправки, - у визначених місцях, на базі відкритих аукціонів будуйте.

Така сама ситуація була з нашими портами по всій країні. Знову порти поділені на квадрати між легендарними олігархами, і кожен збирає свою дань.

Я просто хочу сказати, що в країні державної лінії, державної стратегії не було начисто. Зараз ми ту саму концепцію втілюємо по портах, де є державна земля. І комерційні функції на умовах аукціону віддаються окремим бізнес-структурам, які виграли цей аукціон. Але держава тримає руку на контролі і в аеропортах, і в портах – так, як це є в усьому світі.

Я можу вам сказати про те, що ми сьогодні виділяємо перший раз на аеропорти потужні гроші. І у нас будуть відремонтовані всі злетно-посадкові смоги, і ми побудуємо необхідну кількість терміналів і, більше того, ми збільшимо пасажирський потік просто суттєво.

Що стосується Мінвуглепрому. Ну, я не буду казати, що мені захотілося просто своїми очима подивитися, як працюють люди під землею, що там є і як вони взагалі сьогодні забезпечені роботою.

Обладнання немає, обладнання купувалося в 4-6 разів дорожче ринкової ціни для шахт. Все, що закуповувалося для шахт, в 5-6 вища ціна. Заробітна плата в 6 разів нижча, ніж в світі у шахтарів і в 3 рази нижче, ніж в Росії, догосподарювалися.

Саме тому, і до речі, ціна на вугілля для, ну, коксівне, хто знає цю галузь, знає і проблематику, коксівне вугілля, при тому, що металургійна галузь працює на світових цінах, для шахтарів зберігали жалюгідні копійки. І це значить, що не було ринкової ціни на коксівне вугілля і не було ринкової ціни на енергетичне вугілля.

Зараз ми підняли суттєво ціну на вугілля, ми закладаємо в бюджеті додатково 3,1 мільярда на повне інвестування цієї галузі і будемо мати з вами галузь, яка буде серйозно забезпечувати нашу енергетичну стабільність. І шахтарям ми зробимо заробітну плату не так, як платили – нижче прожиткового мінімуму і нижче мінімальної заробітної плати брали старт для нарахування тарифних ставок. А ми будемо платити таку заробітну плату, яку сьогодні шахтарям платять в світі, поступово, але ми це зробимо. Тому що в таких умовах, як там люди працюють, вони, ми з вами кожен раз коли споживаємо кілокалорію, або кілограм металу, ми з вами одночасно з’їдаємо життя шахтарів, разом з тим, що ми споживаємо, я маю на увазі країну, тому нам потрібно міняти докорінно цю ситуацію.

Я можу вам сказати також, що відбувається, відбувалося в авіаційній галузі, шановні друзі. Авіаційна галузь, керівники, які були призначені в тому числі і Кабінетом пана Азарова набралися замовлень на літаки з усього світу, взяли передплати, жодного міжнародного контракту не виконали, все развороване. Півтора мільярди гривень – дефіцит тільки одного Харківського заводу, тому що взяли передплати, а витратили все на офшорні свої рахунки.

Ми сьогодні з вами можемо повністю заповнити ніші як для пасажирських літаків АН, так і для вантажних і особливо високовантажних. Але що ми маємо? Збанкрутілу галузь, за хабарі зраджену інтелектуальну власність, коли чертежи вже давно передали, причому, в підпольному режимі. А ми хочемо зараз повністю відновити все, що стосується авіабудування, створивши, в тому числі, нормальну спільну роботу з Російською Федерацією, профінансувавши ті дефіцити, а скоріше, крадіжки, які відбулися на рівні півтора мільярди в бюджеті, надавши державні гарантії. І сьогодні кожний завод авіабудівний знаходиться особисто на моєму контролі і ми відслідковуємо кожен крок.

Скажіть, будь ласка, а що в суднобудівній галузі відбувається? Державні суднобудівні заводи, до яких, до речі, до краху яких присутні окремі тут оратори, які виступали. Я думаю, що ви всі знаєте, хто це. Так можу вам сказати, що деякі державні суднобудівні заводи зараз тільки собаки охороняють, тому що їм заробітну плату платити не треба, а все інше зруйновано.

І подивіться, в якому стані ми отримали! Зараз ми піднімаємо кожний суднобудівний завод, ставимо на ноги, даємо державні фінанси, де потрібно, приватизуємо. І до цього – зміни до бюджету на 2008 рік. Ми хочемо навести порядок в тому господарстві, яке нам залишили. Воно важке, але в той же час, за 5 місяців, за 6 місяців прибрати те, що є, було би просто, можливо, ну, скажемо, досить амбітним завданням. Але ми вже бачимо динаміку і бачимо дуже нормальні позитивні результати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, я прошу завершувати.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Остання фраза. Я хочу звернути увагу пана Азарова на експорт і імпорт. Шановні друзі, кого ми дуримо в країні і в світі? Ми що, не знали, що у експорт у нас тримався, в тому числі, на фіктивному експорті, коли відмивали ПДВ? ПО 5 мільярдів… По 5 мільярдів в рік забирали на фіктивне ПДВ і на експорт, якого ми не знайшли в інших країнах, коробки і технології, яких не існує, а імпорт у нас шурував з вами… у вас шурував, а ми спостерігали, без обмитнення, без ПДВ, без будь-якого обліку.

Так скажіть, будь ласка, якщо митна вартість занижена в 200 разів, який настоящий, справжній імпорт? І тому сьогодні не зростає імпорт, а ми його легалізуємо, і саме тому отримали в бюджет на 20 мільярдів гривень більше тільки від митниці. Так скажіть, коли потрібно легалізувати? Зараз. Неприємний показник, побачити що імпорт в країні завжди перевищував експорт суттєво. Ми прибрали фіктивний експорт, повністю легалізували імпорт, і бачимо, що так, Україна імпортоорієнтована країна, але контрабанда, яка тривала 10 років, зруйнувала легку промисловість, зруйнувала аграрний сектор, особливо тваринництво, і ми маємо результати. І тому, хочу завершити оптимістично.

Шановні друзі, я переконана в тому, що голосування дуже потрібно сьогодні - довіра, недовіра. Якщо таке голосування не відбудеться, уряд готовий продовжувати роботу і в тому числі переглядати бюджет. Якщо голосування відбудеться, то тоді створюйте нову коаліцію, і це буде чесно, знаходьте абсолютно нову команду. Єдине прохання до всіх – ні в якому випадку не дати знову країні у випадку негативних результатів, не дати країні з будь-яким новим урядом скотитися в ту яму, яку залишили демократичні коаліції. А шанси в України прекрасні – бути сильною економічно, заможною соціально та успішною країною, європейською країною, якою ми з вами будемо пишатися.

Дякую за увагу. (О п л е с к и). Я дякую дуже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, записуємося на запитання. Спочатку запитання від фракцій, потім запитання від окремих народних депутатів. Прошу проводити запис. Я зразу повідомляю про те, що дві фракції – це Комуністична партія і Партія регіонів звернулися з заявою про перерву. Але я хотів би наголосити, що ми прийняли рішення і проголосували, я хочу підкреслити, про розклад сьогоднішнього засідання, 417 голосів.

Тому зараз мені оголошувати перерву під час ведення даного питання, м’яко кажучи ніяк не стикується з Регламентом і з тим рішенням, яке ми всі проголосували. Зараз є до моменту голосування 30 хвилин, дві фракції можуть за ці 30 хвилин можуть провести відповідне засідання, Юлія Володимирівна прошу відповідати на запитання.

Віталій Чудновський.

14:24:52

ЧУДНОВСЬКИЙ В.О.

Прошу передати слово Ляшку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко.

14:25:00

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко" .

Шановна Юлія Володимирівна! Ніяких питань у мене до вас немає, є лише побажання, тримайтеся і ви, щоб знали, що вся демократична більшість в країні, мільйони людей, ми це бачимо по листах, по зверненнях підтримують вас, підтримують наш уряд. І я абсолютно впевнений, що демократична більшість, яка є в парламенті не здасть ні уряд, ні інтереси країни. Дякую.

Тримайтесь. І хай Бог дає вам здоров’я.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую, дуже.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Комар. Фракція Партії регіонів.

14:25:34

КОМАР М.С.

Дякую. Прошу передати слово депутату Стояну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стояну слово, будь ласка.

14:25:44

СТОЯН О.М.

Шановний доповідачу! На початку ви сказали, що ви як професіонал не зрозуміли, що сказав Азаров. Це не дивно, тому що ви не могли зрозуміти високого професіонала Азарова, тому що у 2005 році, коли вас відправляв Президент Ющенко у відставку він сказав, я ще такого не професійного уряду не бачив.

І ви зразу зараз показали свою повну не професійність. Але у мене питання інше, шановний доповідачу, 481гривня мінімальна пенсія у квітні і 482 гривні мінімальна пенсія у липні. Чи може людина за одну гривню додатково, щось купити?

Друге питання. 647 гривень прожитковий мінімум вас і 525 мінімальна заробітна плата, мінус 122 гривні. Уряд Януковича обіцяв сто відсотково зблизити мінімальну заробітну плату і прожитковий мінімум, коли ви зблизите сто відсоткову мінімальну заробітну плату…

ТИМОШЕНКО Ю.В. Могла би сказати, коли ви повернете країні власність профспілкову, з якою поводилися не дуже гарно. Наступний раз, коли ви будете задавати абсолютно компрометуючи такі питання, пам’ятайте, я почну називати об’єкти санаторіїв і все інше, які зникли з України, коли ви очолювали профспілки, слава Богу, зараз не ви їх очолюєте.

Тепер що стосується середнього розміру пенсії і що стосується мінімальних прожиткових стандартів, то я хочу нагадати вам, пан Стоян, що в 2007 році, коли ви були при владі, середній розмір пенсії складав 591 гривня, ми в цьому році будемо на кінець року мати 808-м, 36,7 відсотка плюсом. І це говорить про те, що ми і мінімальну пенсію підвищуємо, яка б вона в нас не була, вона вища ніж у вас, оце саме головне, я маю на увазі не у вас, як у депутата, як у вас, як представника влади.

Що стосується мінімальної заробітної плати, пан Стоян, у вашому уряді мінімальна заробітна плата була 460 гривень, ми закінчимо рік, а я переконана, що ми його закінчимо, 605 гривень у нас буде, це на 31,5 вище мінімальна заробітна плата і те ж саме прожитковий мінімум. Тому давайте тоді почнемо з того, чому у вас був такий низький.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

14:28:31

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Шановна пані прем’єр-міністр, я дякую вам за доповідь, я хотів запитати вас, ви дали програму діяльності Кабінету Міністрів, але всупереч Конституції і Регламенту 222, частини третьої, вони не були включені, ви про це сьогодні чомусь не сказали, хоча це варто сказати, це треба було зробити. Скажіть, будь ласка, оці важелі, який має любий уряд в любому світі мати, Фонд Держмайна, Антимонопольний комітет і через частки державних підприємств, які є, непоступлення до бюджету 5 мільярдів, яким чином через те, що не змінили голову Фонду Держмайна, яким чином вплинули і що ви думаєте можна зробити, щоб покращити ситуацію. Тому що ті кошти, про які казали, не поступають. Вони в тому числі заплановані були з цих 5 мільярдів, які мали поступити від Фонду держмайна. Але не поступили. Як ви думаєте задіяти ці інструменти з огляду на той спротив колосальний який…

ТИМОШЕНКО Ю.В. По-перше, що стосується Програми дій уряду „Український прорив”, яка була подана до Верховної Ради так, як передбачено Конституцією – в 30-денний термін роботи уряду. Ми дуже розраховували на те, що ця програма буде відкорегована, як це захотіли б народні депутати і підтримана для того, щоб уряд мав можливість збиратися на Програму дій уряду „Український прорив”.

Але в той же час пройшли 15 днів, які передбачалися для цього Регламентом і пройшли вони вже, я так розумію, разів десять, а може і двадцять. І програма із-за того, що, дійсно, не все тут в парламенті відбувається нормально, вона не була проголосована, і, навіть, не була поставлена на порядок денний.

Це значить, що уряд, по суті справи, працював без затвердженої програми. І, якщо дотримуватися вже букви закону – то ми сьогодні і звітувати не мали права. Тому, що якщо програма не затверджена, а Конституцією передбачений звіт уряду за Програму діяльності уряду, але в той же час ми вирішили, що краще цю процедуру все ж таки пройти тому, що власне, нам потрібно мати чітку відповідь…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко. Фракція комуністів.

14:31:02

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко. Фракція Комуністичної партії України.

Шановна Юлія Володимирівна! Чим емоційніші і такі красиві звіти саме звучать у цьому залі, тим гірше, на превеликий жаль, живеться нашим українським саме людям. І це ми відчуваємо (депутати) зустрічаючись у цих регіонах України.

Я розумію як успішно працює уряд. Але хотів би сказати одне, мене надто і моїх колег тривожить питання, що багато тих програм які задекларовані вони не реалізовуються.

Зокрема, підтримка індивідуального будівництва на селі „Власний саме дім” сьогодні на 11 липня, на 12, 11 липня ще жоден карбованець із виділених 75 мільйонів не профінансовано. Коли будувати?

І інше. Ви саме боретеся, щоб із посередницькими структурами і постановою Кабінету Міністрів створюєте міжвідомчу комісію, яка буде ділити ці …

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги! Я, чесно кажучи, критику уряд завжди сприймає. Я проаналізую, що з видатками по будівництву якраз оцієї програми „Власний дім”. Якщо є така проблематика, ми врахуємо в нашій діяльності обов’язково.

І думаю, що нам, в принципі, потрібно налагоджувати конструктивну роботу опозиції і влади для того, щоб ми мали можливість відчувати де є проблематика і її поправляти.

Я вважаю, що нам потрібно займатися зараз не критикою один до одного, а просто спільно робити справу. Уряд до цього готовий. І якщо ваша фракція має пропозиції, я завжди відкрита для таких пропозицій.

Що стосується посередницьких структур. Я думаю, що посередницькі структури дійсно не потрібні і ми навіть наполягаємо на тому, щоб тендерні закупівлі здійснювалися не у посередників, а безпосередньо у виробників, щоб видно було ціну. А міжвідомчі комісії, вони в принципі для того, щоб проконтролювати, що то за тендер і як відбувається він. Але якщо ми приймемо рішення закупівля виключно у товаровиробників...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте звершити.

ТИМОШЕНКО Ю.В. ...виключно у товаровиробників, то ми тоді знімемо всі міжвідомчі комісії, тому що вони будуть не потрібні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Подгорний.

14:33:38

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановна Юлія Володимирівна, шановні члени уряду, шановні народні депутати! Не треба звертати сьогодні на ті непрофесійні виступи опозиції, які звучать, тому що ми вже мабуть звикли, коли з цієї трибуни той, хто виступав попередньо, звертаються до опозиції, або з непрофесійними виступами, або просто мовою автора кажуть: «Да пошли вы!».

Тому я думаю, що на це не треба звертати увагу. Ваш виступ, Юлія Володимирівна, високопрофесійний, ті цифри, які ви навели, більш ніж убедительные і тому я думаю, що уряд сьогодні йде вірним шляхом. Ваш останній візит на Луганщину це тільки підтвердив і те, що більше ніж п’ятсот членів Партії регіонів вийшли із цієї партії у Сєвєродонецьку, це тільки підтверджує.

І, наостанок, хотілось би, щоб ви сказали кілька слів, яка перспектива у вугільної галузі. Дякую.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Що стосується, я дякую за добрі слова підтримки. Що стосується вугільної галузі. Наш, в принципі, наша стратегія є дуже простою. Пункт номер один, - справжня світова ціна на коксівне і енергетичне вугілля. І це значить, що куди б вугілля не продавалося, на внутрішній ринок або на експорт, шахтарі і шахти, об’єднання будуть отримувати саме справжню вартість вугілля.

Друге. Нам потрібно зробити так, щоб вугільна галузь була забезпечена інвестиціями для розвитку і саме тому, ми в бюджеті пропонуємо зміни і вносимо 3,1 мільярда додаткових інвестиційних ресурсів на розвиток вугільної галузі. Це дасть можливість переоснастити, замінити ручну працю механізованою, це дасть можливість розгорнути фронти робіт і це значить, що буде жити і збільшувати видобуток вугільна галузь.

Третє. Це, безумовно, заробітна плата шахтарів і взагалі всіх, хто працює в галузі. Я ще раз підкреслюю, мені не зрозуміло як заробітна плата шахтарів так виявилась, що вона є...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Що вона зараз, коли прийшов наш уряд, втричі нижча, ніж в Російській Федерації у шахтарів. Втричі нижча, ніж у будь-якій іншій країні СНД. Тому мова йде про те, що ми будемо підвищувати заробітну плату до нормальних світових стандартів, поступово, але впевнено.

І безпека шахтарів, захист їх життя на нульовому рівні. І тому в бюджеті ми передбачаємо гроші на оснащення новою системою, практично забезпечення безпеки роботи шахтарів. Ми піднімемо галузь, поставимо на ноги і дамо їй другий подих і друге життя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександра Омельченка немає. Олександр Попов.

14:36:39

ПОПОВ О.П.

Юлия Владимировна, я хотел бы попросить обратить ваше внимание на страницу 26 вашего звіту, которую нам раздали который нам роздали, где речь идет о жилищно-коммунальном хозяйстве. По содержанию, с моей точки зрения, это полный ноль. И я понимаю, почему так. Потому что на сегодняшний день, к сожалению, ни одного законопроекта от правительства в Верховный Совет, что касается реформирования и развития жилищно-коммунального хозяйства, не подано. Вы уменьшили в два раза инвестиции в отрасль и за первое полугодие не дали ни копейки регионам на их освоение. Впереди отопительный сезон. Ни одного заседания, ну рассмотрения на уровне правительства вопроса подготовки к зиме, к сожалению, до сегодняшнего времени не было. Впереди повышение цен на газ. Нужно активизировать инвестиционную деятельность государства в энергосбережении. Такой политики не проводится.

Мой вопрос. Понимаете ли вы реально, что такая политика ваша, с моей точки зрения, не продуманная, может привести резкому повышению цен на жилищно-коммунальные услуги?

ТИМОШЕНКО Ю.В. Мені хочеться задати вам зустрічне питання. Чому за 11 років вашої влади немає жодного законопроекту прийнятого, який регулював..? І у вас було значно більше часу, ніж у нас 5-6 місяців. Ви не подали, не відрегулювати і сьогодні ви знаєте, що через 11 років правління вашого ми маємо на сьогоднішній день повністю розвалене житлово-комунальне господарство.

Що ми зараз робимо для того, щоб можна було підняти житлово-комунальне господарство?

Перше, що ми робимо. Ми зараз дивимося, як створити умови, щоб залучити серйозні інвестиції у реконструкцію… приватні інвестиції в реконструкцію і модернізацію житлово-комунальних мереж. І я знаю, що у тому числі у Луганській області залучили вже таких інвесторів, але поки що нічим це не закінчилося, як крім підняття ціни на воду вдвічі. По-іншому потрібно залучати інвесторів. Це, я вважаю, стратегічний напрямок.

Інше. Мені дуже шкода, що, наприклад, на деякі послуги, у тому числі це водопостачання, теплопостачання, навіть лічильниками за…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ТИМОШЕНКО Ю.В. …за 17 років не обладнали. Ми зараз виділяємо гроші для того, щоб обладнати лічильниками, переоснастити енергетичні установки, які, наприклад, дають можливість використовувати значно менше електроенергії для того, щоб воду подавати, і багато інших речей ми робимо. Але у той же час ми прийняли рішення, що до 1 вересня по затвердженні нашим урядом вже концепції реформування житлово-комунального господарства, поки будуть депутати відпочивати, уряд подасть повний комплект всіх законопроектів і прийме постанови, які стосуються комплексного реформування житлово-комунального господарства. До зими ми готуємося всі наради проводяться, всі контрольні речі здійснюються, так що все, я думаю, буде в порядку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович Деркач.

14:39:53

ДЕРКАЧ М.І.

Прошу передать слово Ващук Катерине Тимофеевне.

14:39:58

ВАЩУК К.Т.

Юлія Володимирівна, таке запитання. На сьогодні, ви знаєте, на скільки зросли ціни на дизель – куб більше 7 гривень, на мінеральні добрива зросли до 6-7 тисяч за тонну, і та ціна орієнтовна на закупку хліба, яка планувалась, сьогодні не покриє затрат, і хліб буде збитковим. Чи готовий уряд переглянути орієнтовну ціну, аби мінімальна була б хоч на рівні півтори тисячі гривень?

І друге. Від жінок громадянського парламенту. Як ви думаєте, коли зможу уряд зробити безплатним лікування, оперування інших дітей хоча б до 17-16 років? Бо сьогодні дуже багато дітей гине із-за того, що у батьків нема коштів їх лікувати, особливо онкохворих дітей. Дякую.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Катерина Тимофіївна, ви абсолютно праві, у світі відбувається справжня трагедія, тому що нафта подорожчала вдвічі тільки за рік, і продовжує сьогодні щогодинно практично ціна зростати, щогодинно. І, безумовно, Україна не забезпечує себе нафтою власного видобутку. Ви це знаєте. І тому у нас і нафта постачається імпортована, і нафтопродукти також імпортовані частково. Тому мова йде про те, що вартість дизельного пального, бензину у все інше, – це наслідок світового зростання ціни на нафту. Всі країни сьогодні розглядають цю кризову ситуацію і вироблять свої заходи і свої дії.

Який вихід я бачу? Я бачу вихід тільки в тому, щоб країна саме в цьому році (на жаль, за 17 років нічого не зроблено), але перейшла на серйозні проекти щодо виробництва біопалива, перейшла на дуже серйозні системи енергозбереження, щоб Україна сьогодні подумала над тим, як нам з бурого вугілля, якого в Україні достатньо, виробляти в тому числі диз…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ТИМОШЕНКО Ю.В. …в тому числі виробляти дизельне пальне і бензин з бурого вугілля. Це наші колосальні ресурси. І шкода, що за стільки років ми про це не подумали і цього не зробили. Зараз ми будемо це робити і будемо намагатися зробити так, щоб не тільки нафта по такій ціні лягала в основу виробництва дизельного пального і бензину.

Наступне питання. Це стосується і питань, пов'язаних з добривами. Ви знаєте, що в більшості своїй ті добрива, які потрібні, виготовляються з природного газу. Ціна на природній газ зросла неймовірно, в тому числі і той, що ми постачаємо по імпорту для промисловості. Воно, безумовно, відбилося на вартості добрив - 70 відсотків вартості в собівартості добрив природній газ. І це значить, що ми просто заручники сьогодні світового зростання цін на енергоносії. Але я думаю, що ваша остання пропозиція є надзвичайно слушною.

Нам потрібно сьогодні, голосуючи за бюджет, збільшити на мільярд сто мільйонів видатки аграрного фонду, за які закуповуватися мусить зерно в державний резерв, і можу вам сказати, що ваша фракція, я знаю, вона в тому числі базується на аграрній партії, переконана, проголосує за цей бюджет і дасть аграрному фонду мільярд видатків, по яким ми зможемо потім стабілізувати ціну на зерно. І ми подивимося на вашу пропозицію, щоб підняти закупівельну ціну на зерно, якщо буде прийнятий бюджет і буде прийнятий такий аграрний фонд. А крім того, наше з вами завдання – попрацювати, щоб не було в кожній області одного зернотрейдера, якого запускають, і він монопольно нав`язує мінімальні ціни на зерно фермерам і сільгоспвиробникам. Скажіть, будь ласка, як можна, коли сьогодні вже об’їжджають південні області і пропонують 800 гривень за зерно. Скажіть, що це таке. Так от, нам попрацювати разом з силовими структурами, демонополізувати цей ринок, дати можливість біржам нормально працювати і безумовно державна політика на базі аграрного фонду Держрезерву і з підвищенням ціни закупівельної на зерно. Я погоджуюсь з вами.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна. Прошу сідати. Відповіді на запитання завершені. (О п л е с к и)

Дві репліки. Олександр Стоян і Микола Азаров, і далі виступи керівники фракцій. І далі процедура голосування.

14:45:03

СТОЯН О.М.

Олександр Стоян, фракція Партії регіонів. Шановний доповідачу, відносно коштів від продажу санаторіїв зверніться, будь ласка, до тих, кого ви привели у владу до федерації профспілок України під час помаранчевого перевороту. Саме зараз там розгорівся корупційний скандал як вони продають санаторії. але найбільше хвилює інше питання, чи будуть повернуті 7,5 мільярдів боргів ЄЕСУ, які ви списали на бюджет під час вашого прем`єрства і про які казав Президент Ющенко. Оці б гроші понадобились для того, щоби дійсно повернути заощадження громадянам України. Дякую.

ТИМОШЕНКО Ю.В. У вас Генеральна прокуратура в руках була 10…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Азаров, будь ласка.

14:45:47

АЗАРОВ М.Я.

Я хотел бы, Юлия Владимировна, напомнить вам, что вы в этот зал пришли позже, чем я сюда пришел. И когда в 94 году я был избран председателем бюджетного комитета, то когда хотели меня чем-то задеть, выступали и говорили «гео…». Да, горжусь, Юлия Владимировна, тем, что в отличие от некоторых товарищей, закончил Московский государственный университет, защитил в нем же кандидатскую диссертацию, защитил в нем же докторскую диссертацию и после этого работал и в науке и сейчас в экономике. Поэтому спасибо вам за напоминание об этом.

А теперь по сути. А по сути, к сожалению, вы не ответили ни на один вопрос, который , который я задал в своей доповиди, ни на один. А по поводу харьковского завода, то долги там были полтора года назад, и созданы они были в 2005 году, когда вы работали Премьер-министром.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, записуємося на виступи від керівників фракцій. Регламент передбачає три хвилин, але якщо буде бажання до п’яти хвилин, ми домовились: я тоді буду продовжувати час. Прошу, записуємося.

Іван Кириленко, „Блок Юлії Тимошенко”, будь ласка. Колеги, я зразу хочу попередити: це останній раз, коли я буду надавати слово за тієї відсутності, що не записані. Я ці штучки знаю, дорогі друзі, так що давайте так: припинимо цю практику.

14:47:56

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, шановні виборці, шановний уряде! Я не боюсь виступати першим, хоча було б козирніше виступити останнім.

І, насамперед, хочу сказати. Я не знаю, як назвуть журналісти сьогоднішнє дійство: хто назве бліц-кріг, хто назве фарс, - я можу сказати одне: він не вдався. Ви вигляділи, наші колеги, непереконливо. Хто готував доповідь шановному Миколі Яновичу? „Во первых строках своего письма” звертатись до уряду і вопрошать до колег, і коли уряд відповість за падіння індексів IDA, IBF, Доу Джонса, абвгд, опрст? Ми здається, що виборцям падіння цих індексів так же цікаво, як збої в роботі синхрофразотрона на мисі в штаті Канаверел, вірніше на мисі Канаверел в штаті Флорида. Однаково.

А закінчив Микола Янович – це ж той же …………писав: „Уряд Тимошенко заслуживает отставки, потому что не способен произвести 60 миллионов тонн навоза”. Спасибі, произведем.

Шановні друзі, а якщо по-серйозному, однозначна оцінка фракції: намагання поставити це питання, розглянути. Це неприховане, примітивне бажання розправитись.

Шановні колеги, її зміст і ще полягає в тому, що коли, дійсно, було надзвичайно тяжко і коли, дійсно, все весіло на волоску, згадайте березень, квітень: імпортована в країну фінансова криза шалена спустошлива, а ми імпортували кілька років поспіль і не звертали увагу на ту прив’язку, яка знижувала національну валюту і завозила сюди величезний дах інфляції. Зрозумійте, долар за ці роки на скільки впав, ми експортували, ми, а це колеги, які зліва, бо представляєте крупний бізнес, експортувала ліквідний ресурс, а завозили в країну нічим не забезпечені зелені. Потім здавала в Національний банк і банк наводняв національну економіку уже полегшеною гривнею.

Це роками тяглося і вистрілило тоді, коли вистрілила і світова фінансова криза: березень, квітень - найбільш тяжкі були місяці для української економіки і для української валюти. Світова продовольча криза і неврожайний рік, який ми від вас отримали, ми ж на цьому не спекулювали, от тоді було, дійсно, важко, але тоді була єзуїтська критика і знущання, але жодного слова відставки, бо боялися брати на себе владу і відповідальність, бо не знали, що буде далі.

А далі надзусіллями ситуацію вдалося виправити. Друзі, і сьогодні, коли темпи інфляції пошли на низ і коли непоганий врожай, який дає нам надію і гарантію до наступного липня маркетингового року, стабільні ціни на продовольство. Вони дають 60 відсотків мінімум в структурі індексу цін, які впливають на інфляцію, коли ми побачили, що, дійсно, і ВВП може бути до кінця року під 10 відсотків, ми здивуємо світ, коли побачили, що 30 мільярд…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

КИРИЛЕНКО І.Г. Коли побачили, що є 30 мільярдів, а ще коли глянули що які механізми закладаються мультиплікації, що можна і 60 мільярдів дати в економіку, які галузі отримують, які роками це очікували, скільки збільшиться пенсія під кінець року – в 1,5 рази. З березня, із вересня місяця іде підвищення заробітної плати бюджетникам за рахунок тарифних сіток, скільки отримають вперше регіони, малі міста, сільське господарство, яке, дійсно, потребує допомоги сьогодні і тоді комусь захотілось мати блюдечко з голубой койомочкой.

Відповідь: „Не выйдет и не получится”, це вже зрозуміло.

Друзі, нас вже цікавить питання, щоб ви залишилися в залі і проголосували український бюджет 400-ми голосами. Я дивлюся зараз цифри бюджету – ваші пропозиції враховані. Ви хочете потім нашими голосами потім тримати свій бізнес? Голосуйте в залі 400 голосів. Нас вже перше питання не хвилює, ви його програли. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Кінах, фракція Партії регіонів.

14:52:15

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати, шановні виборці! Фракція вимушена констатувати, що в черговий раз між парламентом і урядом не відбулося чесної, принципової розмови обговорення про реальний соціально-економічний стан в нашій державі. Замість об’єктивних оцінок в черговий раз іде політична кон’юнктура, пересмикування тощо.

Тому ми вимушені констатувати слідуюче. По-перше, інфляція в Україні зовсім не та, про яку було сказано в доповіді в контексті її темпів за перше півріччя поточного року. 15,5 відсотків інфляції споживчих цін і 29,4 інфляції цін промисловості – це самий високий рівень інфляції в Європі за перше півріччя. В Україні інфляція споживчих цін має ще більш негативний характер для українських родин, бо в структурі цього інфляція, це порядку 80 відсотків – це зростання цін на продукти харчування, а середня українська родина витрачає на це мінімум 50-60 відсотків своїх доходів.

По-друге, питання енергетичної безпеки, у всьому світі, як було підтверджено і в доповіді, зростає ціна на нафту. Але інше: у зв'язку з несконсолідованою позицією української влади на переговорах з питань умов постачання природного газу Україна стоїть перед дуже серйозним ризиком шокового зростання ціни на природний газ уже з 2009 року на рівні середньоєвропейських цін – до 400 доларів на кордоні Україна-Росія.

Тому сьогодні питання енергозбереження, енергоємності, питання чіткої політики у житлово-комунальному господарстві, запобіжні заходи по захисту громадян України мають життєве значення. Про це, на жаль, ми нічого не почули, де будуть сконцентровані ресурси, наша воля вирішувати ці питання.

Зовнішня торгівля. Знову ж іде пересмикування. За 4 місяці поточного року від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі в Україні склало мінус 7,4 мільярда доларів. Це темпи в двічі вищі, чим у минулому році. До кінця року – мінімум 20 мільярдів. Це втрата тисяч і тисяч робочих місць, це втрата в тому числі позиції України на внутрішньому, у першу чергу, ринку.

Тому ми наполягаємо на наших висновках. Уряд демонструє безсистемну непрофесійну роботу. Уряд, на жаль, перетворює соціально-економічну політику держави в черговий авантюрний політичний проект, і ми закликаємо всіх голосувати за резолюцію недовіри уряду.

Дякую за увагу. (О п л е с к и).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Литвин.

14:55:37

ЛИТВИН В.М.

Шановні народні депутати! Я хотів би звернутися до людей, які сьогодні, очевидно, слухають або дивляться розгляд цього питання.

Ви що-небудь зрозуміли, що відбувається у Верховній Раді? Абсолютно не зрозуміли. Скажіть, будь ласка, шановні колеги, що ми слухаємо? Що була програма діяльності Кабінету Міністрів? Що у нас був повноцінний бюджет? Що була Програма економічного і соціального розвитку України на 2008 рік? Що ми слухаємо? Що це дає?

Я хочу сказати, висновок очевидний: в океані брехні хвилі жодного значення не мають. От тут піднімали хвилі. (О п л е с к и).

Ще одне питання. Що це дає людям – обговорення цієї проблеми сьогодні? Ми почули дві правди. Правда від опозиції і правда від уряду. Немає головного – правди для народу. Немає.

Шановні колеги, ваше активне реагування свідчить про те, що я кажу правду. Учіться слухати правду. Звіту не було, як не було об’єктивної альтернативної точки зору на оцінку справ у нашій господарці, в економічній, в соціальній, в гуманітарній сфері. Тому від імені фракції я кажу одній і іншій стороні: з вашими навіяними ідеями носитися небезпечно, поки що тримайте їх при собі. Що ми спостерігали? Зведення рахунків. Зведення рахунків, не більше того. Не було серйозної розмови, який же стан справ у країні. Тому наша пропозиція – припинити цю дискусію. Якщо хто хоче її продовжувати, давайте продовжимо у сільському клубі, в районному будинку культури, і щоб усі ці діаграми, або ці відсотки, тонни, квадратні кілометри були почуті і зрозумілі людьми. Вони абсолютно нічого не зрозуміли. Маленький українець, про якого так печемося, періодично не зрозумів, що хто хоче. Важко, я думаю, не важко уявити роздратування людей, коли вони дивляться цей цирк сьогодні у Верховній Раді України. Ну, немає серйозної розмови, ще раз хочу сказати, не з однієї, з іншої сторони, з одного боку усе добре, з іншого – усе погано. А де правда?

Пропозиції. Пропозиції. Роздати всі ці графіки людям, і звіти, і хай вони, їх прочитавши, відчують, наскільки їм стало добре жити. Краще б сказали про стан здоров’я українського народу. Нуль. Краще б сказали про відчуття невизначеності, невпевненості, роздратування людей. Нуль. Краще б сказали про розпач, який сьогодні панує в людей. Вони не знають, що робити завтра з дитиною. Нуль. Потім будемо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ЛИТВИН В.М. Але що втопив свою дитину. Я завершую. Я говорю так як всі говорили. Краще б сказали про заробітну плату. Яка мінімальна заробітна плата? Змагання, хто більше заробітну плату підняв. Але ж вона не йде в зрівняння з заробітною платою тією, яку отримують державні службовці і люди. Давайте співставляти її. Чи можуть люди прожити. Про пенсії, чому ми нічого не говоримо? Я переконаний, що ми розриваємо країну тим, що відбувається відсутністю серйозної розмови.

Тому ми пропонуємо давайте приймемо рішення про заробітну плату, давайте приймемо рішення про… я скажу, як ми голосуємо, заспокойтеся, сверблячку припиніть свою.

Давайте сьогодні прозвітуємо проте, що наприватизовували одні і інші, і на користь кого. Давайте скажемо, що робиться з землею, бо люди в Київській області вимагають сказати правду. Коли ми говоримо про те, що ми набрали, давайте скажемо звідки і в яких рядах перебувають ті, що обікрали країну мають 85 відсотків багатства, це буде правильна постановка питання.

Тому, я хочу сказати, що ми участь, я маю на увазі фракція, у цих політичних ігрищах брати не будемо. Наша пропозиція була проголосувати сьогодні постанову про заслуховування звіту уряду, нормально, серйозно, щоб і комітети попрацювали у вересні-жовтні місяці. Ви захотіли випускання пари, будь ласка, випускайте її.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко.

15:00:29

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Разговор, который идет сегодня у нас здесь в зале подтверждает одну безупречную истину, наличие во власти крупного капитала представляет угрозу национальной безопасности страны. Это однозначно.

Второе. Анализ показывает, что управлять страной и обеспечить выполнение взятых на себя обязательств оранжевая команда не в состоянии. И это подтверждено всем ходом, как обсуждение так и той политики, которую они проводили начиная с 2005 года до сегодняшнего дня.

Я хотел бы обратить внимание на то, что продолжается грызня в их среде, а это говорит только о том, что нет команды. Ющенко использует сегодня и навязывает стане управляемый хаос для того, чтобы в хаосе сегодня по сути дела, выполнять все то, что требует от него американская команда и сценарий заложенный при его избрании. Сама помаранчевая команда сегодня и рассказывает сколько десятков миллионов долларов и откуда были использованы на избрание так называемого Президента Украины во время выборов.

За что необходимо отправить всю помаранчевую команду в отставку, именно всю помаранчевую команду, и я об этом два дня назад говорил. Я еще раз хочу подтвердить то, что мы должны исходить из анализа, что получил в результате так называемой политики конкретно простой труженик, конкретно тот человек, который ждет от власти в результате выборов, что власть будет работать честно. Что получил в результате труженик за в том числе и этот отрезок времени нахождения во власти помаранчевых? Рост цен на мясо, хлеб, масло, молочные продукты, овощи, продукты - до 80% и более. То есть нанесен колоссальный удар по состоянию здоровья нации и по вообще возможности сегодня обеспечить минимальный прожиточный минимум.

Далее, мы сегодня сталкиваемся и простые труженики это ощущают, рост тарифов на электроэнергию, газ, уголь свидетельствует о том, что пришедшая команда, она естественно передел осуществляет наиболее прибыльных рынков в интересах обогащения и того, чтобы набивать собственный карман.

Далее, мы сегодня ощущаем, что простой труженик не прочувствовал того, что обещали, когда говорили о необходимости выполнения решений, в том числе Конституционного Суда, о восстановлении всех льгот для всех наших категорий, это и детей войны, это чернобыльцы, это ветераны войны, инвалиды. Мы сталкиваемся и с тем, что простые труженики в результате этой болтливой популистской политики, осуществляемой с 2005 года, получает постоянно только рост инфляции. Что такое рост инфляции, уважаемые избиратели? Это механизм ограблений именно миллионов граждан Украины, это механизм не обеспечения реального сектора экономики, который должен давать прибыль и наполнение бюджета, а механизм сдирать три шкуры с простых людей именно ростом инфляции…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

СИМОНЕНКО П.М. Таким образом и были уничтожены и те сбережения, которые получались и они естественно сегодня не принесли никакой пользы. Таким образом, инфляция превращается этими политиканами в налог на бедных в интересах богатых. По уровню коррупции сегодня Украина занимает ведущее место на постсоветском пространстве, продажа земли, приватизация остатков уже крупнейших народнохозяйственных комплексов. Мы сегодня должны поставить вопрос об отставке за постоянный социальный популизм, за сдерживание роста заработной платы и отпуск цен для бизнеса. Потому что сегодня минимальная зарплата, прожиточный минимум и пенсия сдерживается, а отпускаются цены. Таким образом политика официально осуществляется в интересах только крупного бизнеса. Без остановки и защиты интересов вступления в ВТО, наших национальных интересов. Мы же сегодня с вами являемся свидетелями, что и так называемая политика усиления гривны приводит только к тому, что мы убиваем отечественного товаропроизводителя и работаем в интересах других государств.

Политика, которая осуществляется - это втягивание в НАТО, обострение взаимоотношений с Российской Федерацией, это посягательство на Великую Победу, это реабилитация пособников фашистов и так далее. Как возможно развитие событий ( я заканчиваю свое выступление), безусловно, отставка нужна всей помаранчевой команды. Потому что вместо этого придет правительство также Оранжевое и коалицию, которую создать, к сожалению, другую мы не можем дает возможность, что остается Ющенко, который не только контролирует и управляет, но и маниакально навязывает свои идеи последствия которых ощущаем мы сегодня.

Таким образом, все перекладывается на Верховную Раду Украины. С другой стороны, я обращаюсь к своим коллегам – Партии регионов, при всем том, что ведутся переговоры и с Президентом, и с «Нашей Украиной» создать новую коалицию не в состоянии. А если вы согласны и умеете сегодня создать ее, пожалуйста объявите. И фракция коммунистов поддерживает вас, что вы берете на себя ответственность за все происходящее в стране.

На протяжении лета коалиция не будет создана, но Ющенко получит карт-бланш 60 дней на уничтожение сегодня парламента и объявление, практически, 10 сентября то, что он разгонит парламент.

Поэтому мы должны сделать правильные выводы из того опыта, я имею ввиду, антикризисная … ( я заканчиваю последняя фраза)…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо.

СИМОНЕНКО П.М. Когда поверили Ющенко и приняли участие в так называемых досрочных выборах, в результате выиграл Ющенко и помаранчевая команда, а Украина сегодня расхлебывается за все это. Поэтому была разрушена антикризисная коалиция и потеряна возможность формировать правительство.

И я еще раз хочу подчеркнуть, что мы должны сегодня понимать одно – эта помаранчевая команда должна навсегда уйти с политической арены и она иногда должна сама себя самоуничтожением заниматься. А я считаю, что мы в праве потребовать от них высочайшую степень ответственности за все то, что они творили.

Поэтому фракция коммунистов и призывает сегодня направить все усилия на то, чтобы мы, парламент сегодня помогли людям разобраться в истинных намерениях этой помаранчевой команды и поставить ответственность всей помаранчевой команды от Ющенка до большинства в парламенте и правительства за все то, что происходит в стране. Благодарю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко В’ячеслав Анатолійович, будь ласка, В’ячеслав Анатолійович. Ми домовилися про те, що регламент три, але всім по п’ять хвилин. Домовилися.

15:07:22

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні колеги, шановні члени уряду, шановні виборці! Я хочу нагадати минулорічні події, які призвели до розпуску парламенту. Тоді також була дискусія щодо економіки, щодо стану справ в сільському господарстві і на транспорті, але тоді були вагомі підстави для того, щоб не тільки той уряд пішов, а щоб в країні були проголошені нові вибори. Тому що тоді була така ситуація, що міліція штурмувала прокуратуру, а хаос у зовнішній політиці сягнув апогею.

Ясна річ, що громадяни України відповіли виборами. Але яких домоглися об’єднані зусилля „Нашої України„ і „Блоку Юлії Тимошенко”. Ми взяли на себе зобов’язання створити демократичну коаліцію, пронесли ці зобов’язання через всі вибори.

Потім був цікавий момент, коли хтось чомусь думав, що раптом „Наша Україна – Народна Самооборона” від своїх зобов’язань відступить. Я не знаю, чому хтось так думав, але ми вистояли, в тому числі і в тій боротьбі, за створення демократичної коаліції, зберігши чесність перед виборцями.

Ми створили коаліцію і утворився демократичний уряд. Ми маємо задоволення від того, що блок соціальних ініціатив Президента був взятий урядом на озброєння зразу. І це правда, що ці ініціативи були реалізовані і відразу в бюджеті на цей рік було піднято пенсії, заробітні плати, допомогу при народженні дитини, студентські стипендії і інші виплати.

Ми, до речі, по року повинні виконати і ще одне своє соціальне зобов’язання, по року середня заробітна плата вперше повинна перейти межу дві тисячі гривень як це і обіцяв Блок "Наша Україна - Народна Самооборона" під час виборів.

Влаштовують нас і показники зростання мінімальної заробітної плати. Ця частина діяльності уряду, тон, який був заданий Президентом Ющенко відбувається і вона має тенденцію до розвитку.

Безумовно, ми не всім задоволені в діяльності уряду. Чи є в країні інфляція? Я думаю, що це питання риторичне. Безумовно, є. Але також правда і в тому, що 16,6 інфляції дісталося від попереднього уряду Януковича. Чи задоволені ми були тим, як цей уряд боровся із інфляцією, місцями так, місцями ні. Ми були не задоволені тим, що інколи не вистачало колегіальності на засіданнях Кабінету і було намагання у волюнтарський спосіб провести одноосібні рішення, перетворивши міністрів на сліпих виконавців лише чиєїсь однієї волі. Мені здається, що уряд і Прем’єр-міністр знайшла в собі сили подолати такі симптоми і зараз кожен член Кабінету відповідає за свій напрямок і він є суверенний у відстоюванні своїх позицій. Його повинні чути. Якщо не будуть чути...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

КИРИЛЕНКО В.А. Якщо не будуть чути далі, значить будуть проблеми тоді у коаліції у сенсі прийняття погоджених рішень.

Крім того, безумовно, ми хотіли би від цього уряду більше налаштованості на реформи. Ми хотіли би бачити загостреність, налаштованість на податкову реформу, на вирішення блоку земельних питань, на всі питання, які пов’язані з розблокуванням економіки і дерегуляцію економіки. Мені здається, тут робота недостатня, але і опозиція робить все можливе, щоб ускладнити діяльність і коаліції, і Кабінету. Тому що, якщо порахувати наші дні, які були відведені на роботу, то мабуть половина цих днів пішла на те, коли ми дивилися як Партія регіонів стояла з кульками біля трибуни і тоді не було мови ні про податки, ні про земельну реформу, ні про інфляцію, інфляція їх тоді не цікавила. Це зараз Микола Янович щось сказав про інфляцію сказав про інфляцію, але, на жаль, я теж, уважно вислухавши доповідь, далеко не всі причини зрозумів, які можуть бути представлені як вагомі для того, щоб змінити Кабінет. Швидше я усвідомив, що таких причин економічного характеру немає, а є політичне бажання посісти наші крісла у тій ложі. Якщо є голоси, будь ласка, посідайте. Те що у вас під це немає світогляду і економічної доктрини, тепер сьогодні зрозуміла вся країна.

І на завершення. Безумовно, ми будемо прагнути того, щоб діяльність Кабінету удосконалювалася, і, безумовно, позиція „Нашої України – Народної Самооборони”, позиція Президента повинна жорстко враховуватися. Але ми будемо робити все для того, щоб уряд продовжив свої діяльність. І я хочу сказати, що зараз всі 9 партій, які утворили Блок „Наша Україна – Народна Самооборона”, будуть голосувати проти відставки уряду. І це наше остаточне рішення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, увага! Зараз по Регламенту ми повинні перейти до процедури голосування по даному питанню.

Перше, що я хотів би розпочати. Я проти того, щоб спрощувати ситуацію, яка відбувається в цій залі, про те, що про щось поговорили, зустрілися. Зараз буде прийматися надзвичайно відповідальне рішення. І це саме відповідальне рішення українського парламенту.

У тому випадку, якщо Резолюція недовіри найде підтримку народних депутатів України, вся повнота відповідальності за виконавчу владу лягає на плечі українського парламенту. Більше того, за таких умов відповідно до статті 90 Конституції України повинен бути сформований уряд протягом 60 днів. У тому випадку, якщо протягом 60 днів такий уряд не сформований, Президент України має право розпустити парламент. Тому мова іде про те, що ми перебираємо зараз цим голосуванням на себе всю повноту відповідальності за те, що буде проходити в країні.

Друге. Я повернуся ще раз до тієї тези, яку висловлював вам в цій залі у вівторок поточного тижня. Було би абсолютно зрозуміло, якби була нова коаліція, новий склад Кабінету Міністрів сформований на голосування і таким чином є зрозуміла плинність влади і перехід від однієї до іншої влади, цього зроблено немає. Я не маю права не ставити це питання на голосування, я зобов’язаний його ставити, і це було зроблено. Але вважаю, що питання про відповідальність уряду у сьогоднішній умовах є ніщо іншою, як політичною безвідповідальністю.

І останнє. Я цілком і повністю підтримую про те, що у країні потрібна серйозна розмова, тільк5и ми забалакали цю країну, заговорили. В країні потрібні серйозні дії, а не розмови.

Тому я прошу вас, шановні колеги, увага. Тепер по процедурі голосування. Дуже уважно по процедурі голосування, колеги. Ми дійшли до згоди про те, що процедура голосування не буде змінюватися і буде здійснюватися картками, тобто народними депутатами особисто через електронну систему „Рада”. Питання відповідальності Кабінету Міністрів є виключно політичним питанням. Тому я зразу застерігаю про те, що якщо буде піднято питання щодо переголосування даного питання, я не буду його переголосовувати. Це політичне питання, яке не може переголосовуватися, Регламент передбачає пере голосування тільки у випадку порушення процедури.

Увага, колеги. Тому я прошу всіх підготуватися до процедури голосування по даному питанню.

Ганна Миколаївна, я вас прошу, можна без мотивів? Я вас дуже прошу. Включіть мікрофон Ганні Герман.

15:16:07

ГЕРМАН Г.М.

Арсенію Петровичу, ви забули сказати лише одну річ, що ті, хто не будуть сьогодні брати участь у голосуванні за недовіру до уряду, бере на себе повну відповідальність за те, що діється і буде діятися восени в країні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. шановні колеги, увага. Ітак, оголошується зараз… Прошу підготуватись до процедури голосування. По-перше, у нас Постанова про недовіру Кабінету Міністрів. Я звертався до суб'єктів законодавчої ініціативи змінити назву на „Резолюція недовіри”, щоб не створювати правовий прецедент. Ця позиція підтримується? Суб'єкти законодавчої ініціативи. Лавринович.

15:16:59

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Відповідно до 87 статті Конституції України ми внесли пропозиції розглянути питання про відповідальність Кабінету Міністрів. Саме це питання зараз завершується розглядом. Після завершення розгляду питання про відповідальність Кабінету Міністрів відповідно до внесеного проекту голосується проект Постанови, який передбачає ухвалення Резолюції недовіри.

З юридичної точки зору цей проект виписаний абсолютно точно, як вимагає Основний закон нашої держави. Тому я прошу, будь ласка, поставити його на голосування, щоб було зрозуміло, хто вніс цю пропозицію, хто її підтримав, а хто підтримує чинний Кабінет Міністрів, чинний курс і несе всю відповідальність за цей політичний курс. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз тоді нагадую, я зразу повідомляю вас, Олександр Володимирович, про те, що резолюція була проголосована один раз в цьому залі. Ви знаєте, що це Резолюція Кабміну Ющенка, саме називалася як резолюція, тому зразу заготуйтесь до того, що в тому випадку, якщо вона буде прийнята, є підстави щодо визнання неконституційності цього акту, тому що це не резолюція недовіри, а постанова, як вимагає 87-ма Конституції. Я прошу припинити дискусію. Яку резолюцію внесли, таку будем і голосувати.

Шановні колеги, увага! Ставиться на голосування питання про відповідальність Кабінету Міністрів України, резолютивна частина якого – прийняття Резолюції недовіри Кабінету Міністрів України. Увага! Оголошую процедуру голосування. Голосуєм.

15:19:05

За-174

(О п л е с к и)

Ну що, дорогі друзі? Покажіть по фракціям.

Шановні колеги, дуже важливо те, що фактично сьогодні Кабінет Міністрів України підтвердив свій вотум довіри, так що, Юлія Володимирівна, відповідальність на вас далі залишається. А ми робимо 30 хвилин перерву і зустрічаємся для наступного питання порядку денного. Прошу.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу зареєструватися. Хоча ми фактично не закривали ранкове засідання, на всяк випадок, щоб потім питань не задавали.

16:12:02

244 народних депутати в залі зареєстрованих. Шановні колеги, продовжуємо пленарне засідання Верховної Ради України.

Шановні народні депутати України, оголошується наступне питання порядку денного: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

По-перше, я хотів би розпочати з того, що мені поступило дві заяви: від Анатолія Кириловича Кінаха і від колеги Пеклушенка – про те, що при голосуванні за Резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України два народних депутати України зазначають, що голосували „за” прийняття цієї резолюції, але в силу певних технічних причин монітор показав зовсім інші цифри. Це не впливає на результати голосування, але я ще раз вам констатую, що два народних депутати - Кінах і Пеклушенко – чітко зазначили позицію, де вони підтримали повністю позицію фракції Партії регіонів у даному питанні.

Що стосується законопроектів 2713 і 2713-1. Ітак, у нас на розгляді два законопроекти: перший – проект закону, внесений Кабінетом Міністрів України, і другий – альтернативний законопроект, який внесений Президентом України. Зразу хотів би зняти будь-які політичні і юридичні спекуляції.

Відповідно до рішення Конституційного Суду від 2001 року Президент України наділений правом внесення змін і доповнень до Закону України про Державний бюджет. Виключно одна норма – це Конституції України та Бюджетного кодексу – передбачає право Кабінету Міністрів на внесення самого закону, а зміни та доповнення до даного закону можуть вноситися Президентом України. Тому спекуляції прошу зупинити, і ще раз повторююсь: Президент скористався конституційними повноваженнями – і вніс до парламенту відповідний проект закону. Це є його конституційне право.

Тому сьогодні ми розглядаємо два законопроекти, але при цьому я знаю, що при розгляді в комітеті маса пропозицій Президента, левова частка вже була врахована у відповідному кабмінівському проекті. Думаю, що з даного питання проінформує нас і Прем’єр-міністр, і міністр фінансів, і голова бюджетного комітету. Значить, я оголошую розгляд законопроекту 2713.

Юлія Володимирівна, ви доповідаєте законопроект? Запрошую на трибуну Прем’єр-міністра Тимошенко Юлію Володимирівну для доповіді по даному законопроекту.

А регламент, дорогі друзі, той, який передбачений, у нас загалом рішенням регла…, рішенням як комітету бюджетного, так і, власне кажучи, 20 хвилин для доповіді і той, який поданий бюджетним комітетом.

Прошу, Юлія Володимирівна.

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, в першу чергу я хочу подякувати всім народним депутатам, які своїм неголосуванням дали можливість спокійно працювати країні і, практично, не повернути парламент до кризових явищ і до чергових позачергових виборів. Я думаю, те, що саме так відбулося голосування дає нам можливість знаходити компроміси, шукати ті законопроекти, які об’єднують, але не роз’єднують. І я думаю, що закон про бюджет є одним з тих документів, де можна концентровано прийняти ті зміни і доповнення, які концентровано підтримують інтереси тих людей, які головували сьогодні за наші всі політичні команди.

І в першу чергу я хотіла би зупинитися на тому, що уряд за пів року роботи зміг на базі трьох серйозних основ збільшити доходи бюджету на 32,2 мільярди гривень в річному обчисленні. Це значить, що ми маємо сьогодні з вами додатковий ресурс, який уряд зібрав, але розподілити цей ресурс, це, безумовно, справа Верховної Ради, народних депутатів, з’ясувати, де пріоритети, а де, власне, те, що може почекати ще.

Тридцять два і два мільярди, за рахунок чого вони були зібрані? Перше – це економічне зростання, 13,4 мільярди – це те, що пов’язано із зростанням ВВП, з темпами зростання всіх галузей в економіці, і крім того, детінізація податкової системи.

Друге, це місцеві бюджети 6,8 мільярдів зібрали для того, щоб мали можливість залишити у себе без будь-якого перерозподілу.

І операція „Контрабанда-стоп”, яка порівняно з минулим роком дала 12 мільярдів додатково приросту, і це говорить про те, що нам, дійсно, є що сьогодні віддавати людям.

Динаміка доходів зведеного бюджету, щоб було зрозуміло, що це не рядоваа цифра, а це реально є певний прорив фінансовий, який сьогодні ми спостерігаємо. Якщо ви подивитеся на таблицю на екрані, яка говорить про те, на скільки відсотків зростали доходи бюджету порівняно з попереднім роком, то ви побачите, що 2008 рік дає найбільший рівень приросту доходів по відношенню до 2007-го – 39,4 відсотки, це якраз і є ті додаткові гроші.

Я хотіла би ще раз, буквально, побіжно показати вам ті слайди, які стосуються зростання валового внутрішнього продукту, і думаю, що країні, коли ВВП падає, практично, на більшості території країн за рахунок енергетичної і фінансової кризи, ми все ж таки продовжуємо з вами зростати як країна в рівні і темпах зростання валового внутрішнього продукту.

Я ще раз говорю про те, що економічне зростання базується на збільшенні в чотири рази прямих іноземних інвестицій. І якщо ми подивимося зараз слайд номер 9, то ви побачите, що на 12 мільярдів гривень ми, власне, маємо приріст доходів бюджету, саме тому по ДПА, що ми суттєво зменшили ухиляння від сплати податків, суттєво зменшили тінь в системі оподаткування і маємо такий приріст.

В той же час по митниці ми на 87,8 відсотки тільки за півріччя збільшили надходження від митниці. Це є реальна митна вартість, це є відсутність контрабанди по багатьом позиціям, хоча контрабанда ще все ж таки, я переконана, в якомусь обсязі залишається. Але додатково, якщо зібрати все, що робиться сьогодні на митниці, додатково 20,3 мільярда гривень до бюджету.

Ще раз повертаючись зараз до макроекономічних показників, які ми переглянули. Валовий внутрішній продукт у нас був 889,4 мільярда, зараз уточнений прогноз ми даємо 959,2 мільярда.

Індекс споживчих цін, тобто інфляційний показник. Надзвичайно важко, але нам доведеться його переглядати. Те, що у минулому році він не був вчасно переглянутий, це значить, що просто люди не отримали мінімальний прожитковий рівень такий, як потрібно скорегувати на інфляцію.

Зараз ідуть сперечання навколо показника інфляції. Я хотіла би, щоб зараз ми більш детально зупинилися на табличці номер, перепрошу, там, де стосується інфляції, на тій табличці, яка характеризує сьогодні індекс споживчих цін у 2008 році, щоб ми мали можливість про це поговорити. Це 17 таблиця і відразу – 18.

Ви бачите, що прогноз, який ми даємо, він враховує сьогодні в повному обсязі ті інфляційні процеси, які, на жаль, відбулися на початку року якраз завдяки тому, що була дуже висока інфляційна база попереднього року за рахунок того, що фінансова криза накрила сьогодні всі світові фінансові ринки і за рахунок того, що ми маємо сьогодні вдвічі зростання ціни на нафту.

Але прогноз, який ви бачите на екрані, говорить про те, що вже, починаючи з червня місяця, ми вийшли на інфляцію нижчу, ніж у попередньому році помісячно. І далі ми будемо крок за кроком виходити на показник – 15,9. До речі, ті зміни до бюджету, які подав Президент, також базуються на річній інфляції – 15,9. Тобто тут ми цей показник погодили.

Але у той же час я хотіла би зараз показати вам, і я це обіцяла, за рахунок яких параметрів в червні місяці ще залишилася інфляція. Це, в першу чергу, м’ясо курятини, по всіх інших позиціях у нас інфляція не спостерігається. Якщо ви подивитеся на табличку №23, де є індекси споживчих цін на м’ясо птиці, то ви побачите, що практично по всій країні тримають монополісти динаміку збільшення цін на м’ясо птиці, і це підтягує весь інший ринок м’яса до м’яса птиці. Я думаю, що зараз ми зробили всі необхідні кроки. До найбільшого монополіста ми звернулися з проханням переглянути всі ці речі, подивитися на свої показники економічні, подивитися на рентабельність свого підприємства і, безумовно, зробити певні висновки. Якщо ви зараз подивитеся на табличку №24 „Середньо-роздрібні ціни на м’ясо птиці в окремих країнах світу”, то ви побачите, що Україна має на 26 відсотків більші ціни на м’ясо птиці ніж в Польщі і в 1,6 рази більші ніж в Китаї. Це мова йде про те, що, маючи такі доходи, обмеженість сьогодні наших громадян, ми практично пропонуємо їм м’ясо птиці вище за ціною ніж в Польщі. Так робити не можна. Навіть якщо є монопольні ринки. І я хотіла б звернутися до парламенту з проханням, щоб ми все ж таки затвердили керівництво Антимонопольного комітету, і мали можливість там не вакансію мати, а мати людину, яка працює.

Крім того, в червні місяці ми бачимо ще одну складову інфляції, це тарифи на плату за житло, і це тарифи на водопостачання. Якщо ви подивитеся таблички 25, 26 і 27, то побачите, що якраз п’ять областей у нас підняли квартирну плату, а це роблять місцеві ради. Полтава в півтори рази підняла вартість квартирної плати, не покращивши якість послуг. Наприклад, водопостачання. Донецька і Луганська області збільшили радикально ціну на воду. У нас Луганська область на 165 відсотків збільшила тарифи на воду, Донецька – на 131. І це говорить про те, що в цьому і є складові інфляції тому що тариф на каналізацію Луганська область підвищила в два рази, все це лягає на інфляційний показник. Але це не має ніякого відношення до загальнонаціональних інфляційних процесів. І щоб це зрозуміти я прошу покажіть, будь ласка, слайд 22, де ви побачите, як в різних областях сьогодні по-різному виглядає інфляція. І мова йде сьогодні вже про те, що на макроекономічному рівні є нормальна, стабільна ситуація, але в деяких областях продовжується ще нехтування своїми правами щодо впливу на ціни і ціноутворення в межах Закону „Про ціни і ціноутворення”.

Подивіться області, у нас шість областей мають дефляцію, це значить, що Сумська область, Одеська область, Автономна Республіка Крим, Закарпатська область, Чернівецька, Миколаївська мають дефляційні процеси. І це говорить про те, що якщо б інші так організували роботу у нас би взагалі не було ніякої інфляції.

В той же час Кіровоградська, Тернопільська, Севастополь, Вінницька, Рівненська, Херсонська, Черкаська, Дніпропетровська, Запорізька, Харківська і Чернігівська мають інфляцію значно нижчу, ніж середній рівень по Україні. Це значить, що вони також знаходяться практично на підході до дефляцій них процесів.

І тільки п’ять областей, які дають нам просто радикально негативний результат, це Полтавська область, місто Київ, Київська область, Луганська, Хмельницька, Донецька і Івано-Франківська, от я назвала ці області, в яких у нас, на жаль, сьогодні і складаються ті інфляційні процеси, які не мають під собою ніякого економічного обґрунтування. Я думаю, що той показник інфляції, який ми зараз запропонували, безумовно є таким, який є обґрунтований.

Тепер, шановні колеги, я хотіла б, щоб ми з вами подивились на таблицю, яка стосується розподілу додаткового ресурсу. Це важлива таблиця, тому що уряд звинувачують сьогодні в популістичній політиці, в тому, що немає видатків розвитку, в тому, що, наприклад, ми тільки соціальні видатки нагнітаємо. Але ж подивіться, будь ласка, на картину, яку зараз на 28 слайді можна зрозуміти. Додатковий ресурс 31,9 мільярда, з них третину практично, 10 мільярдів ми залишаємо на місцевих бюджетах для їх потреб і навіть перевиконання місцевих податків, як завжди це робилося при всіх урядах, не перерозподіляємо на базі формул, а залишаємо в місцевих бюджетах, щоб вони мали можливість їх використати на свої потреби. В Державному бюджеті 9,7 мільярда іде на видатки розвитку, це практично теж третина і ми підтримуємо всі інвестиційні програми, які потрібно підтримати в бюджеті, і видатки споживання теж іде третина, умовно, 12,2 мільярда. Тобто насправді баланс між видатками розвитку і видатками соціальними, видатками на регіональні потреби значно кращі, ніж структури бюджетів всіх попередніх років. Тому ми навпаки цими змінами покращуємо ситуацію з видатками розвитку.

Наступне про що я хотіла б сказати вам, динаміка видатків споживання та розвитку в Державному бюджеті виглядає наступним чином, якщо ми говоримо про видатки розвитку, то у 2008 році по відношенню до 2007 року, вони збільшуються на 43,8 відсотка, а видатки на споживання, практично соціальні, на 9,9 відсотка. Тобто баланс дотриманий дуже і дуже скрупульозно.

Тепер як ми збільшуємо ресурси місцевих бюджетів на 2008 рік. По-перше, 6,6 мільярда це збільшення основних макроекономічних показників приводить до збільшення доходів місцевих бюджетів і ми їх залишаємо на місцевому рівні. Збільшено субвенцію на соціально-економічний розвиток всіх областей, додатково до того, що ми маємо, на 400 мільйонів. Зараз ми робимо програму, яка не робилася в бюджеті України в попередні роки. Ми побачили, що малі міста практично сьогодні не мають додаткових ресурсів. І ми добавляємо спеціальну субвенцію на соціально-економічний розвиток міст районного значення та селищ районних центрів на 1 мільярд доларів. І будемо розподіляти їх пропорційно чисельності людей, які мешкають на цих територіях в цих маленьких містах.

Крім того збільшено (от я прошу тут зверніть увагу) норматив відрахувань збору з власників транспортних засобів та інших самоходних машин і механізм – завжди 50 на 50 забирався на дороги загальнодержавного значення і комунальні дороги.

Зараз ми сто відсотків транспортного збору цим бюджетам віддаємо на дороги комунального значення, що важливо практично для всіх міст сьогодні сіл і селищ.

Наступне. Для місцевих бюджетів. Ми сьогодні передбачаємо перший раз теж за всі роки, що сто відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища залишається в регіонах. І не піднімається так, як це було раніше 50 на 50 в державні і місцеві бюджети.

Це значить, що боротьба за екологію буде відбуватися там, де забруднюють екологію. Це теж є додаткові видатки, які ми робимо на місцевий рівень.

Відновлено субвенцію на будівництво доріг комунальної власності, в тому числі задіяних для підготовки Євро-2012. Півмільярда ми додаємо на ті міста на будівництво доріг, які будуть, дійсно, приймати Євро-2012. Це, безумовно, є серйозне і суттєве зрушення.

Крім того додатково ми даємо ще субвенції на Євро-2012 не тільки на дороги, а на всі потреби додатково до бюджету на 250 мільйонів гривень.

І останнє. Збільшено інші субвенції регіонам по проханню фракцій, депутатів, по проханню всіх, хто сьогодні представляє області на 693 мільйона гривень.

Я можу вам сказати, що якщо порівняти трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам, трансферти – це перерахування цільові. То якщо ми порівняємо 2007 рік факт і 2008 рік зі змінами, то ми будемо мати на 42 відсотка більше трансфертів місцевим бюджетам, ніж це було в 2007 році. Це говорить про суттєве посилення регіональної політики, яка мусить призвести до більш стабільного життя регіонів України.

Доходи загального фонду місцевих бюджетів, ще раз говорю, залишаються без вилучень, які завжди були і які проводилися після того, як місцеві бюджети зберуть більше місцевих податків, все залишається на місцях. От приблизно те, що для регіональних бюджетів ми з вами маємо.

Тепер питання наступне. Це видатки на проведення заходів з підготовки і проведення заходів з підготовки і проведення Євро-2012. Ключова національна програма для України де Україна зобов’язана показати такий високий клас підготовки і проведення „Євро”, тільки на який ми здатні. Тому що це дасть додатково і впевненості нашим громадянам, і інфраструктуру дасть можливість побудувати, яка не будувалася. В цілому на Євро-2012 ми віддаємо 1 мільярд 128 мільйонів додаткових грошей і це не просто видатки розвитку – це фундаментальні видатки розвитку інфраструктури.

Наступне. Збільшення інвестиційної складової місцевих бюджетів. Все разом 1 мільярд 918 мільйонів – це, безумовно, є прорив в системі забезпечення регіональних бюджетів.

Ще одне. Ви знаєте, що у нас по всім великим городам, Дніпропетровськ, Донецьк, Харків у нас є колосальне недофінансування розвитку метрополітену, а в деяких областях, Дніпропетровській і Донецькій, взагалі в одній не можуть завершити будівництво метрополітену, а в іншій не можуть навіть розпочати.

І саме тому ми хочемо і в цьому напрямку зробити наш регіональний прорив. І ми даємо державних гарантій в достатньому обсязі мільярд 225 мільйонів гривень на розвиток метро: Дніпропетровськ, Донецьк, Харків. Для чого? Та безумовно для того, щоб ми мали можливість дати людям нормально пересуватися, нормально забезпечити транспортом і ті гроші, які ми передбачаємо, мільярд 225 мільйонів гривень, дай Боже, щоб Дніпропетровська, Донецька і Харківська область змогли взагалі освоїти. Тут не буде стояти мова про нехватку грошей, а мова буде йти про те, щоб вони встигли їх засвоїти і подарувати областям своїм метрополітен, якого багато чекають вже сьогодні громадяни цих областей, мешканці.

Що стосується дорог. Нам, у виступі Миколи Яновича задали питання, а як же ви там спрямовуєте гроші на дороги? Я можу вам сказати як. По-перше, навіть у тому бюджеті, який ми сьогодні маємо навіть без змін, на дороги передбачено автомобільні на одинадцять відсотків більше. Але в той же час, цього безумовно недостатньо. Ви знаєте, що багато країн світу піднімалися економічно, досягали свого процвітання, починаючи масштабно будувати автомобільні дороги як транзитні магістралі, так і дороги місцевого значення. І саме тому, ми пропонуємо не просто збільшити, а радикально змінити політику залучення грошей на будівництво автомобільних доріг. І саме тому, те, що ми пропонуємо, базується не тільки на збільшенні видатків прямих з бюджету, а ми ще пропонуємо 24,3 мільярда, це якраз ті гроші, які потрібно, щоб зробити ривок в будівництві автомобільних доріг, залучити під державні гарантії і побудувати їх на основі державно-приватного партнерства, це та модель, яка всім світом використовується. Але зараз ці зміни до бюджету дадуть можливість побачити і мостові переходи там, де вони заплановані і недобудовані, і транзитні магістралі, які дають можливість Україні стати найбільш потужним транзитним коридором. І саме тому, ми збільшуємо видатки повністю, все, що стосується будівництва автомобільних доріг настільки, що це вже в рази вимірюється, а не тільки на скільки-то відсотків: 24,3 мільярда плюсом зразу і плюс 11 відсотків загальних видатків бюджету.

Тепер питання, яке стосується аграрних напрямків і аграрних наших всіх проблем. Я зразу скажу, що вже у тому бюджеті, який ми затверджували на 2008 рік, на 37 відсотків видатків більше на аграрний комплекс, ніж було в 2007 році. Саме тому ми сьогодні разом з аграріями працюємо і маємо значно кращий результат. І, дійсно, насправді, завдяки аграріям, погоді в тому, що уряд на 37 відсотків збільшив видатки на аграрний сектор, ми очікуємо вдвічі більше урожай зернових. Це не просто прорив, це абсолютний рекорд. У радянські часи, якщо буде зібраний такий врожай, розсипали зірки всім керівникам України. Ми зараз це робимо вже в незалежній Україні і в більшому обсязі, ніж це… постучала на всяк випадок… погода, дай Боже, щоб вона все ж таки сприяла. Але думаю, що Україна край високий покаже, але це не наша ціна.

До речі, виступав пан Зубець, коли ми збирали аграріїв і готували зміни та доповнення до бюджету, я скажу, що він сказав, що по всім прогнозам Україна здатна при правильній політиці довести до 60-70 мільйонів зернових, не в цьому році, я зразу хочу сказати, щоб ви не думали, але в найближчі роки це можливо. Максимум, що збирав Радянський Союз, маємо на увазі в Україні, це до 50 мільйонів.

Шановні друзі, я також хочу сказати вам про те, що ми ключовим чином міняємо сьогодні політику закупівлі зерна за державні гроші, тому що при такому врожаї нам недостатньо ресурсів. І тому за пропозицією депутатів і профільного міністерства ми на мільярд 118 мільйонів збільшуємо видатки загального фонду бюджету, тому що стояли ці видатки у минулому бюджеті за рахунок спеціального фонду. Зараз ми переносимо у загальний фонд. Це гарантовані гроші, які принесуть нам безумовний результат. Результат який? Ми зараз включимося до закупівлі зерна у селян, у аграріїв і не дамо трейдерам зруйнувати політику цін.

Я прошу особливо фракцію Володимира Михайловича Литвина. Там сидять аграрії і люди, які розуміють цю ситуацію. Я прошу вас, якщо ми всі хочемо добра аграріям, я прошу, проголосуйте за цей бюджет, і завтра після підписання бюджету ми почнемо з аграрного фонду закуповувати зерно по тим цінам, які ми з вами узгодимо, щоб дійсно для селян це була не збиткова операція.

Що стосується видатків на надання кредитів на виробничі програми загального фонду Державного бюджету на аграрний напрямок. Ми можемо зараз сказати, що кредити ми будемо, безумовно, підтримувати із здешевленням відсотків, І ми виділяємо ще півмільярда гривень на те, щоб здешевити відсотки, і щоб дати можливість дійсно залучати кредити аграріям.

Окремо ми повністю міняємо політики по тваринництву, повністю. Як ми її міняємо? Ми передбачили, що 100 відсотків вартості кредитів по розвитку крупно товарного виробництва у тваринництві ми будемо брати на видатки бюджету, 100 відсотків. Крім того у нас закладена пряма підтримка для тих, хто буде займатися тваринництвом. Крім того ми ще з вами знизили кондиційну вагу на велику рогату худобу з 390 кілограм кондиційної ваги до 330. Це говорить про те, що все, що уряд міг зробити: прямі видатки на тваринництво, кредити не будуть нічого варті, тому що заплатить кредити бюджет, і плюс політики митна, все буде спрямовано на те, щоб розвивати власне тваринництво, і щоб у нас було достатньо власного виробництва.

Я думаю, що все, що стосується арарного комплексу, я думаю, що ми на сьогоднішній день збільшимо ще один раз ще на ті ж 30 відсотків видатки для аграрного підприємництва.

Вугільна галузь. Вугільна галузь - я трошки розповіла вам під час звіту по уряду. Я бачу, що зараз як мінімум в цьому залі сидить Віктор Іванович Турманов, це є людина, яка очолює профспілки вугільного виробництва, Волинець Михайло Якович, які представляє незалежні профспілки. І ми маємо сьогодні з вами абсолютно єдину позицію до того, щоб вугільну галузь піднімати. У нас немає ні нафти, ні газу в достатньому розмірі. На 400-500 років ми забезпечені вугіллям. Ми мусимо не просто український прорив зробити в цьому напрямку, а підняти галузь так, як це потрібно. І тому видатки на вугільну галузь в цьому бюджеті ми збільшуємо в 2 рази. В 2 рази! Такого не робилося ніколи. І це значить, що 3,1 мільярд ми залучаємо тільки на інвестиції через кредитну політику, через суверенні гарантії держави, і це дасть можливість піднімати шахти, піднімати об`єднання. Відсотки по цим кредитам ми беремо на видатки бюджету, і ми запланували сьогодні всі видатки по кредитам, по вартості кредитів беремо по вугільній галузі на бюджет і, крім того, заклали необхідні видатки, які стосуються безпеки шахтарів. Думаю, що такий бюджет, як мінімум, я знаю, що і Комуністична фракція хотіла бачити, і Партія регіонів хотіла бачити, тому що це практично нове життя для галузі.

Літакобудівна галузь. Збільшуємо видатки в тому числі і суверенну гарантію якщо взяти в 4,7 рази. Ну… я можу вам сказати, що наших літаків чекає весь світ. Наші АНи – це унікальне явище в літакобудуванні. Що ми робимо? Ми нічого не робимо. Ми довели до банкрутства галузь, ми зруйнували заводи і зараз у нас є шанс віддати їм стільки грошей, щоб вони мали можливість зробити всі необхідні розрахунки з іншими країнами по постачанню літаків. Півтора мільярда гривень збитків сьогодні в авіаційній галузі саме тому, що гроші були витрачені в офшорні зони. Зараз нам потрібно міняти ситуацію. Літакобудівна галузь має підтримку.

Суднобудівна галузь. Отут я прошу, зроблю перерву на секунду: в 25,2 рази більше видатків ми плануємо, враховуючи залучення кредитів і враховуючи державні гарантії. І ми з вами зможемо по тих заводах суднобудівних, які ще залишилися в державній власності, дати можливість їм виконати ті замовлення, які вони мають. Але вони не можуть кредити залучити, тому що вони збиткові, а замовлення всі, ви знаєте, виконуються… цикл виробництва дуже тривалий. І наші гарантії дадуть можливість ще підняти наше виробництво в суднобудівній галузі.

Міністерство оборони. Державне замовлення, плата контрактникам, грошове забезпечення, харчування, комунальні послуги – міняється все в сторону збільшення. Але при тому, що ми будемо більше платити контрактникам, в той же час, якщо ми маємо зараз 8 мільярдів 179 мільйонів для Міністерства оборони, то, враховуючи оборонне замовлення, ми будемо мати 12 мільярдів 138 мільйонів. Це ми говоримо про те, що ми один раз на 22 відсотки збільшили в 2008 році і другий раз збільшили ще на 21 відсоток, коли зараз будемо уточнювати.

Я хочу вам нагадати, шановна Партія регіонів, всі фракції демократичної коаліції, фракція Комуністичної партії, що таке оборонне замовлення. Це практично всі підприємства оборонки: це харківські підприємства, київські підприємства. І я думаю, що ми зараз зобов’язані їм дати ці гроші, а гроші достатньо суттєві.

В 5,8 рази збільшуємо видатки на космічну галузь. І ми так само можемо пишатися тим, що не тільки на такі видатки розвитку ми маємо фундаментальні додаткові фінанси. Крім того, загальні видатки на культуру на 72,4 відсотка. В принципі, починати потрібно з духовності, з культури, з натхнення нашого народу і саме тому ми збільшуємо видатки на культуру в 2007 році 2,9 було, ми даємо 5 мільярдів. І це значить, що на 72,4 відсотка нашу культуру ми підтримуємо більше ніж це було в минулому році.

Я можу тільки сказати. кошти на розвиток української мови в 2,9 рази, на розвиток національного кіно – в 2,4 рази. Кошти, які стосуються книговидання, іншихечей, все це буде абсолютно чітко підтримано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, нам уже треба запитання.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Мені потрібно ще 5 хвилин. Добре?

Значить, тепер мова йде про кредитування житла, доступного житла для громадян України.

Ви знаєте, що ми всі мали зобов’язання перед людьми зробити програму таку, щоб люди мали доступ до житла. Як ми хотіли будувати цю програму? По-перше, безумовно, здешевлення всіх складових собівартості, які є неефективними, а по-друге, це іпотечне кредитування, коли люди могли би взяти на 25-30 років кредит по відсоткам, які складають 2-4 - на рівні світових стандартів.

Зараз цими змінами до бюджету ми започатковуємо цю програму. Як ми її започатковуємо? Ми збільшуємо, по-перше, прямі видатки на доступне житло. По-друге, два державні банки – це Ощадбанк і Укрексімбанк, ми їм збільшуємо по 400 мільйонів гривень статутні капітали. Чому? Тому що вони це отримують виключно під програму доступного житла під іпотечне кредитування.

Якщо скласти гроші державної іпотечної установи, двох державних банків збільшенням капіталізації, збільшення статутного капіталу, ми будемо мати мультиплікаційний ефект по залученню грошей з усіх абсолютно джерел для іпотечного кредитування для людей, а, власне, те кредитування, про яке я сказала.

Ми можемо залучити на банки, якщо ми зробимо такий статутний капітал і зробимо додатково ще іпотечну установу приєднаємо, ми можемо збільшити в 6-7, а іноді в 10 разів кількість залучених фінансових ресурсів, ніж основний капітал.

Про що це говорить? Що ми розсунемо межі і дамо можливість запозичити на сьогоднішній день до 13,5 мільярдів гривень на цю мету. Дай Боже, щоб до кінця року ми могли їх засвоїти і видати людям ці кредити. Для цього потрібні зміни до бюджету.

Я можу побіжно сказати, що ми, безумовно, збільшуємо прожитковий мінімум на 2008 рік. 58-й слайд – плюс 24,5 відсотки, 2008-й із змінами, той, що ми зараз проголосуємо, до 2007-го – 24,5 відсотки збільшення прожиткового мінімуму.

Мінімальна заробітна плата. Якщо ми будемо працювати так, як працюємо, в межах бюджету, на 17,5 відсотки. Но головне, про що я хотіла би сказати по заробітним платам: всі ми з вами обіцяли, не знаю жодної партії, яка б не обіцяла всім бюджетникам, освітянам, медичним працівникам, науковцям, працівникам культури – всім ми обіцяли збільшення заробітної плати. Прийняття цього бюджету дає можливість перейти з першого вересня на єдину тарифну сітку для всіх бюджетників і суттєве підняття заробітної плати. Я можу сказати, що якщо ми приймемо цей бюджет, то у 2008-му порівняно із 2007-м для бюджетників в цілому за рік ми піднімемо на 40,6 відсотки заробітну плату.

Я думаю, що люди від нас чекають саме таких рішень, і голосувати це цей бюджет – це значить виконати кожній партії свої обов’язки і свої зобов’язання.

Розміри середньомісячних виплат для військовослужбовців за контрактом. Ми мали у 2008 році зараз 970… 1780 гривень. Ті пропозиції, які ви зараз маєте, для військовослужбовців контрактників ми додатково додаємо в середньому 925 гривень і будемо мати розміри середньомісячних виплат – 2010-2590 гривень. В принципі є хоча б якась підтримка для контрактної армії.

Що стосується розмірів середньомісячних виплат військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, грошове забезпечення та безкоштовне харчування. Цими змінами до бюджету дає приріс в середньому на людину на 492 гривні. Із 1853 середнього розміру дає 2345.

Збільшення розміру пенсій. Мінімальна пенсія за віком, це важливо дуже. Якщо ми зараз з вами приймаємо рішення, то середня пенсійна виплата на кінець року порівняно з кінцем минулого року збільшиться в 1,5 рази. Тобто, якщо ми хочемо, щоб наші пенсіонери відчули зміни, цей бюджет потрібно приймати, і вже з першого липня, якщо бюджет буде прийнятий, пенсіонери отримають на 13 відсотків більшу пенсію всі. А якщо ми не приймемо зміни до бюджету, то з першого липня, як завжди, пенсіонери від політиків не отримають нічого. І наша політика призведе не тільки до збільшення середньої пенсії в 1,5 рази за один рік і зміни до бюджету, а ще і призведе до зменшення зрівнялівки в пенсійних виплатах. Ми сьогодні повністю диференціюємо в залежності від стажу, від середньої заробітної плати, і це продовжується. І саме тому ті фракції, які покинули зараз зал, практично погодилися з тим, що пенсія середня буде значно нижча, ніж вона могла би стати з сьогоднішнього дня.

Що далі я хотіла би сказати. Ми робимо масштабнішу програму для людей з обмеженими фізичними можливостями. Десять програм ми робимо для них. І збільшуємо на цю хвилину, якщо приймемо зміни до бюджету, видатки для людей з обмеженими фізичними можливостями з кінця минулого року до кінця 2008 майже на 50 відсотків, тобто в півтора рази. Це і пенсії для інвалідів, це і системи реабілітації, це і системи оздоровлення, це і навчання, це все, що стосується їх життя. Я думаю, що той матеріал, який я вам роздала, дає уявлення про те, що ми з вами можемо на сьогоднішній день зробити для інвалідів.

І останнє, що я хотіла би сказати із соціальних питань, це заощадження. Всі партії обіцяли виплату заощаджень. Завдяки голосуванню бюджету на 2008 рік майже 6 мільйонів людей отримали свою тисячу гривень. На жаль, інфляція, яка залишилася нам у спадщину, вона б, на жаль, такою і була, враховуючи світові тенденції і спадщину попереднього року, але ми людям дали можливість отримати цю тисячу. І для того щоб завершити виплату тисячі людям, нам потрібно ще мільярд 400, які ми закладаємо в цьому бюджеті.

А тепер питання, яке є дуже важливим. Це динаміка державного боргу України. Я хочу, щоб у підсумку, останнє повідомлення, яке хочу вам сказати, що всі програми, які ви зараз почули, всі програми, які залучають додаткові гроші як з внутрішнього ринку, так і з зовнішніх, категорично не збільшують динаміку державного боргу, навпаки, зменшують у відсотках до валового внутрішнього продукту. Динаміка державного боргу. Якщо ви бачите, в 2000 році цей державний борг у відсотках до ВВП складав 45,3 відсотка. Ми зараз у 2008-му плануємо ще на 3,5 відсотка скоротити ніж в минулому році було, і вийти на 9 відсотків державного боргу по відношенню до ВВП. Безумовно, це є дуже, дуже сильний крок, який дає нам можливість зробити інвестиційні видатки, але державний борг залишається на дуже низькому рівні. Щоб ми мали можливість порівняти, я прошу, подивіться, як в інших країнах виглядає відсоток державного боргу по відношенню до ВВП. Італія – 100 відсотків державного боргу, стільки, скільки й ВВП. Японія - 90,8 відсотків, Франція – 54,3. Не буду казати довго, але Україна має сьогодні найкращий показник. І саме тому, я думаю, що всі кроки, які ми робимо, ми робимо без нарощування боргів попередніх поколінь, а зменшенням цих боргів. А крім того, і ми залишаємо у відсотках до ВВП той самий дефіцит бюджету, ми його не збільшуємо. Тому що у нас немає права збільшувати дефіцит бюджету (у відсотках до ВВП), тому що це забезпечує фінансову стабільність і зменшення всіх інфляційних процесів і всіх інфляційних навантажень.

У підсумку можу сказати, що я особисто, і переконана, що кожен з лідерів фракцій має ось такі стоси звернень від всієї країни: від аграріїв, від суднобудівників, авіабудівників, шахтарів, від пенсіонерів, від всіх людей, від місцевих мерів, від асоціації міст з проханням проголосувати за цей бюджет, тому що він дає ковток повітря країні, і він забезпечує ті зобов’язання, які ми брали всі разом перед країною, щодо підвищення якості життя країни і людей.

Це, безумовно, справжній прорив, але все залежить від того, чи підтримає парламент, тому що уряд бюджети сам приймати не може. Ми можемо тільки збирати гроші, пропонувати політику і отримувати на це ваше добро.

Я дуже вірю в те, що з урахуванням всіх пропозицій фракцій, з врахуванням пропозицій Президента, а я хочу сказати, що всі пропозиції, які ми отримали ми врахували. І плюс ми ще врахуємо ту табличку, яку отримали вже от від фракції в останній момент і від Президента. Все є для того.

І тому прошу уклінно народних депутатів, всі фракції, всіх лідерів проголосувати спільно за цей бюджет. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Колеги записуємося, там ще є запитання відповіді. Я пропоную, щоб запитання відповіді міністру фінансів, немає заперечень?

Наполягаєте Прем’єру? Добре записуйтесь, десять хвилин Прем’єр-міністру. Як скаже Комуністична партія, так і зробимо, ви ж знаєте.

Олександр Бондар.

16:59:06

БОНДАР О.М.

Анатолію Матвієнку прошу передати слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Матвієнко.

16:59:13

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”. „Блок „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Юлія Володимирівна, я хотів би, щоб ви більш чітко сказали, оскільки ми маємо ще проект, внесений Президентом, чи розуміємо ми, що узгодження цих позицій дасть сьогодні результативне голосування, бо ви якось так натякнули, але я так і не зрозумів.

Друге, я солідаризуюся із бажанням уряду і нашої коаліції зробити бюджет кращий, але я не можу солідаризуватися з деякими вашими такими оптимістичними політичними нотами. По-перше, по місцевому бюджету, дійсно, зроблений жест поваги до місцевих бюджетів, але це мізер. Скажімо, на адміністративно-територіальну реформу, яка є необхідною для того, щоб децентралізувати владу, за моїми підрахунками, треба близько 7-8 мільярдів. Чи розуміємо ми, що перед нами стоїть така цифра, якщо ми хочемо дійсно демократії і реального місцевого самоврядування. Те що ми закладаємо, навіть тих 10 мільярдів є на проїдання, а не ...

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ви знаєте, я ще раз хочу підкреслити, що коли вчора працював бюджетний комітет і коли отримали в 21.30 зміни та доповнення до бюджету від Президента, ми спробували все, що тільки можливо з президентських пропозицій врахувати в цьому бюджеті. І крім того, ще зараз додатково ми маємо декілька пропозицій, які озвучить міністр фінансів і ми будемо голосувати. Якщо є у Комуністичної партії, у „Блоку Литвина”, у Партії регіонів, якщо є зауваження, ми безумовно для того і проводимо детальніше обговорення, щоб врахувати ці зауваження.

Що стосується адміністративно-територіальної реформи, ви знаєте, скільки років ми не можемо підійти до цього питання, але робити його потрібно і в тому числі міняти міжбюджетні стосунки. Але в той же час нам потрібно прийняти спочатку всі концепції, всі документи, як міняти, які міжбюджетні стосунки будувати, як робити цю адміністративну реформу. Ми хочемо запропонувати вам таку концепцію всьому парламенту для обговорення. І, якщо наш парламент весь, 450 людей, зробить цю адміністративно-територіальну реформу разом з реформою міжбюджетних стосунків на користь місцевих бюджетів - вважайте, що цей парламент виконає свою історичну місію, тому що це питання номер один. Я повністю розділяю це і погоджуюся.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Забзалюк.

17:01:47

ЗАБЗАЛЮК Р.О.

Без сумніву, запропоновані зміни до бюджету – це унікальні зміни, які дають можливість рухатися до, дійсно, „Українського прориву”. Тому його потрібно підтримувати і я слово передаю Тарану Віктору, будь ласка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук.

17:02:07

ТАРАН В.В.

Шановна Юля Володимирівна! Попередній уряд залишив економічну руїну, але ще мені здається, що він залишив ще й духовну руїну. А держава тоді міцна, якщо вона стоїть на фундаменті національної духовності. І тому я особисто переконаний в тому, що так само, як і в економіці ми робимо, ви робите „прорив”.

Так само мені здається має бути прорив у сфері духовності має бути якась загальнодержавна програма українського відродження, яка би скажімо так, ідентифікувала нас як духовну націю в глобіалізованому світі. Тобто потрібна програма українського духовного відродження, де би акумулювалися і книговидання, і українське кіно, і, щоб це були якісь і законодавчі ініціативи…

ТИМОШЕНКО Ю.В. Все, що стосується правильної політики в сфері духовності і культури. Я думаю, що у нас сьогодні є прекрасна команда для цього: є міністр культури, є демократична коаліція, є весь парламент який, безумовно, прагне духовного розвитку нашого народу.

І я думаю, що те, що ми зараз робимо, ми якраз і пропонуємо таку програму культурного відродження, і духовного відродження. І ми підтримуємо це видатками в бюджеті практично на 72 відсотками більшими ніж були в попередньому році. Це стосується і кіно, і книговидання, і мови і всього тільки що можна зробити, щоб у цьому році покращити цю політику.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук

17:03:46

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Євген Кирильчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановна Юлія Володимирівна! В мене два питання до вас, точніше, одне питання, одна пропозиція. Для того, щоб цей законопроект став законом і почав сильно працювати, потрібно ще цілий ряд інших законопроектів, які б в невідкладному порядку потрібно, щоб прийняла верховна Рада. Який із них ви вважаєте найбільш першочерговим? Це перше питання.

І друге. Вчора до нас звернувся профільний комітет Міністерства оборони і якось ми на засіданні комітету, а він проходив дуже бурно, упустили розгляд їхніх пропозицій. Їм на військову розвідку там треба трошки добавити фінансування, бо у них якраз по росту заробітної плати, там до 20 мільйонів, не вистачає для того, щоб вирівняти зі всіма військовими свою позицію. Дякую.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я думаю, що в бюджетному комітеті і, власне кажучи, і міністр фінансів буде стояти тут зараз на трибуні, можна в межах балансу ваші пропозиції прийняти, голосувати і вносити в бюджет. Саме головне, щоб ми за баланс не вийшли.

А що стосується додаткових законів, то 173 законопроекти уряд подав до Верховної Ради. 173. І ми дуже хотіли б, щоб їх розглянули. Але в той же час для того, щоб забезпечити зараз, в тому числі і баланс бюджету, ми пропонуємо зробити один крок доброї волі і разом з бюджетом проголосувати Закон про збільшення акцизів на тютюн і на тютюнові вироби. В три рази акцизи наші на тютюн в Україні нижчі, ніж по всьому світові. В три рази! І це дасть можливість додатково до бюджету зараз додати мільярд сто - це просто от тільки цей закон.

Цей закон буде одночасно з бюджетом зараз вам пропонуватися для того, щоб можна було врахувати всі ваші пропозиції. Насправді…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Навіть без того, щоб зараз бюджет робити, давно вже країні потрібно було почати динаміку підвищення акцизів на тютюн. Зараз ми робимо, якщо зробимо з вами перший крок, я думаю, буде вітати весь світ це рішення і, безумовно, вся країна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бабенко.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Можливо.

17:06:26

БАБЕНКО В.Б.

Прошу передати слово Кириленку Івану Григоровичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко.

17:06:34

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановна Юлія Володимирівна, хочу щоб ви чітко сказали всьому залу, всім тим, хто нас слухає і бачить, чи має право уряд в разі неприйняття змін до закону про Державний бюджет, своїми постановами відрегулювати фінансові стосунки з регіонами, з галузями, з підприємствами і так далі. Я для чого задаю це питання...

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ні, не має.

КИРИЛЕНКО І.Г. Якщо не дай Бог, не буде проголосовано, ми село поставимо не на коліна, а на чотири кості. Ми не зможемо не дати ні копійки ні до Аграрного фонду, ні на здешевлення кредитів, ні дати ні дотацій, нічого. Я просив би, щоб ви ще раз офіційно звернулися до аграріїв, які присутні в залі, аграрії із залу не пішли ні з Регіонів, ні від комуністів, ні від Блоку Литвина. Зверніться, будь ласка, що ми нічого потім не зможемо зробити і ми безсилі будемо допомогти селу, безсилі.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я хочу підтвердити, що якщо зараз не будуть прийняті зміни до бюджету, безумовно, нічим уряд фінансово не може керувати поза бюджетом. Ніякі видатки ні на пенсії, ні на заробітні плати не аграріям, не суднобудівникам, не бюджетам місцевим нічого ми зробити не зможемо. І тому, безумовно, 177 мільярдів нам запропонували пропозиції. Ми можемо врахувати тільки 32,2. Ми не можемо врахувати все, але те, що ми робимо, це колосальний крок вперед і це значить, що кожен голос, який зараз буде відданий за бюджет, буде відданий за кожну людину в Україні і не тільки за аграріїв, а за кожну людину, за шахтаря, за аграрія, за вчителя, за лікаря, за кожного. Треба просто нам усвідомлювати, що зараз таке може відбутися.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аржевітін Станіслав.

17:08:28

АРЖЕВІТІН С.М.

Юлія Володимирівна, сьогодні хороший день у Кабінета Міністрів, у вас особисто, давайте зробимо такий щасливим днем і для багатьох клієнтів банківської системи і знімемо комісії, які є у бюджеті. Комісії, які здійснюються при безготівкових операціях з продажу-куплі, продажу валют. Цю пропозицію підтримав комітет наш банківський. Було б дуже добре, як би ми нарешті зняли цю тимчасову норму, яка обіцяється вже в четвертому бюджеті, що вона буде скасована.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Знаєте, я думаю, що є баланс бюджету. Цей баланс бюджету передбачає певні доходи і певні видатки. Якщо зараз ми з голосу почнемо податкову всю модель ламати, ми просто не будемо знати, де появляться дефіцити. Але я думаю, що ваша пропозиція може бути як врахована? Вона пролунала, ми зараз сформуємо доручення уряду і можемо окремо взагалі внести таку зміну після того, як ми її порахуємо, з вами проконсультуємося, внесемо, знаючи, які компенсатори ми зразу вводимо додатково. Я думаю, що коли міністр фінансів буде на трибуні, він ще додатково скаже, як ми можемо це зробити. Але ви праві, що чотири роки збираємося, ще не зробили цього, але ми окремим законопроектом про зміни та доповнення, пропрацювавши цю тему, зможемо це обговорити. Добре?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Лукашук.

17:10:01

ЛУКАШУК О.Г.

Шановна Юлія Володимирівна, я не пам’ятаю за роки незалежності, за 17 років незалежності, щоб хоч один уряд збільшив у період бюджетного року хоч на декілька мільйонів гривень бюджет? Це було зроблено вами у попередній каденції на 70 відсотків і це зроблено сьогодні на 300 мільярдів. Скажіть, будь ласка, чи всі резерви використані? Чи велика частина ще нашої економіки перебуває у тіні і що робиться для того, щоб витягнути на світло ту частину економіки, яка не сплачує повністю податків? І хочу побажати вам, щоб ми ще через декілька місяців ще зібралися і розподіляли кошти, додатково винайдені вашим урядом. Дякую.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я можу вам сказати, що, можливо, ці 32,2 мільярди гривень, які ми додатково знайшли, це тільки маленький процент від тих ресурсів, які мусять бути виведені з тіні реально. І ми продовжуємо цей процес. І думаю, що не виключається, що ми ще протягом цього року, якщо здобудемо ще додаткові ресурси, знову прийдемо до вас, до народних депутатів, щоб розподілити ще одні 30 мільярдів. Дай Бог, щоб так було. Але колосальні є ще ресурси по боротьбі з контрабандою, колосальні ресурси по тіньовізації податків, та і по економічному зростанню також є потенціал.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час на запитання завершився. Так записано. Ви не будете заперечувати, ще два запитання є від Блоку Литвина. Наш колега Попов і від Партії регіонів.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Пану Попову ми вже відповідали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. По одному запитанню. Нема заперечень? Давайте від фракцій, по одному запитанню від фракцій, визначиться. А зараз не зрозумієш, хто в опозиції, хто в коаліції. Все переплуталось.

Шановні колеги, я прошу „Блок Литвина”, нашому колезі дати слово, потім Партія регіонів, потім Комуністична партія визначиться хто.

Олегу Зарубінському дайте слово, будь ласка.

17:12:28

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Арсенію Петровичу.

Шановна Юлія Володимирівна, у мене достатньо серйозне, мені здається, перспективне запитання. Цим проектом бюджету знову вносяться зміни до інших законів, ви це знаєте, причому серйозних законів: „Про господарські товариства”, „Про податок з власників транспортних засобів”, „Про податок на додану вартість” і ціла низка ще. Ви прекрасно знаєте, як економіст, як фінансист, що це не можна робити, і, в принципі, вже є рішення не одного Конституційного Суду, що зЗаконом про бюджет не можна змінювати, зупиняти або змінювати інші законодавчі норми.

Скажіть, будь ласка, чи є необхідність на граблі наступати, а не винести законодавчі ініціативи, які ви хочете винести, в окремий закон, який буде називатися „проект закону щодо змін до деяких законів у зв’язку з прийняттям бюджету”? Це один момент.

І другий момент, мені здається важливий. Тут говорили багато і добрих слів про село, але село – це не тільки люди, які працюють н6а полі. Для чого ліквідовуються видатки 1 мільярд на забезпечення житлом бюджетників, що працюють на селі?

ТИМОШЕНКО Ю.В. По-перше, не ліквідовуються. Так як це і було у спец фонді, так це і залишається. Ніякої ліквідації немає. Я думаю, що міністр фінансів вам буквально „пройдеться” з бюджетом по строчкам. Це перше. Там все залишається.

А по-друге, я цілком з вами згодна, що якщо ми зараз проголосуємо баланс, я переконана, що можна оформити це окремим законопроектом, так як ви говорите. Ваша пропозиція буде врахована.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, від фракції Партії регіонів або Попов, або Грицак, або Коновалюк. Визначіться хто старший. Перший підняв Попов колега. Включіть Попову.

17:14:07

ПОПОВ О.П.

Спасибо. Уважаемая Юлия Владимировна, вот вы рассказали в своем выступлении практически о всех отраслях и сказали, что вы выделяете дополнительные ассигнования, но опять же ничего не сказали о жилищно-коммунальном хозяйстве. Ну вот такие цифры приведу.

До конца года, вы это знаете, цена на энергоносители для предприятий коммунальной энергетики увеличится примерно на 30 процентов. Я не буду в деталях, но вы это знаете. То есть реально тарифы будут подниматься где-то на 20-25 процентов до конца года. Но в этой же ситуации но это же правильно инвестировать в энергосбережения. Ну почему в систему жилищно-коммунального хозяйства в этом году, ну я бы сказал, просто пренебрежительное отношение в отношении инвестиций вот именно в энергосбережение, в коммунальную теплоэнергетику. Давайте исправим эту ошибку. Это неправильно. Мы поставим население перед фактом того, что они не смогут рассчитываться за коммунальные услуги, а таким образом спровоцируем…..

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ви знаєте, що у нас проблема є в тому, що у нас є різниця в цінах по газу, наприклад, де Теплокомуненерго потрібно дотувати ціну в повному обсязі. Тому підтримувати житлово-комунальну систему ми мусимо в тому числі через достойні ціни. Правильно? І ми зараз в бюджеті передбачаємо якраз на ці цілі ще півмільярда гривень, щоб віддати їх Теплокомуненерго, і щоб вони могли їх витратити в тому числі на реконструкцію, модернізацію, яка призведе, як ви правильно сказали, до певних питань по енергозбереженню. Крім того, ми виділяємо в цьому бюджеті додаткові гроші і на програму „Питна вода”, які теж пов`язані з житлово-комунальною системою, забезпеченням людей водою і, крім того, у нас є спеціальні субвенції в бюджеті на житлово-комунальне господарство, яке також ми сплатимо в повному обсязі. Там теж півмільярда.

Я можу вам сказати, що якщо порівняти минулий і цей бюджет, ми значно, суттєвіше виділяємо грошей на житлово-комунальне господарство. Я думаю, що окремо по…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Окремо по житлово-комунальному господарству, поки ви в залі, а я дякую, що ви залишилися в залі, я думаю, що ми зможемо вам надати цифри по кожній строчці, і в порівнянні надати. Тому ми тут, ви тут – ми ще зможемо вам надати ці цифри. Насправді по строчках воно збільшується.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Комуністична партія України. Самойлик Катерина Семенівна.

17:16:54

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. У мене декілька питання.

Юлія Володимирівна, ви говорили дуже добре щодо державних гарантій під кредити для суднобудівної промисловості. Це дуже правильно. Але ви розраховуєте на півроку. Скажіть, будь ласка, а далі яка доля? Тому що півроку – це ніщо для об’єктів суднобудівної промисловості. Перше.

Друге. Ви передбачили в Державному бюджеті 50 мільйонів для програми пільгового довгострокового кредитування житла для молодих сімей. 50 мільйонів – це 6 кредитів на область. Будь ласка, перегляньте це. Бо те, що передбачено відшкодуванням (126 мільйонів), сьогодні знаєте, що банки не хочуть мати справу з молоддю і не хочуть давати кредити на цих умовах.

І нарешті: „Артек” і „Молода гвардія”. „Молода гвардія” 20 років занедбана була. Ми, дійсно, добилися, щоб передали міністерству зараз. Я б вас дуже просила: там необхідно 20 мільйонів для ремонту. 20 років…

ТИМОШЕНКО Ю.В. Дайте продовжити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, завершіть. Прошу, завершіть, будь ласка.

17:18:10

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. І по „Артеку”. У нас дуже у всіх багато претензій. Але у нас будуть путівки продаватися за кордон, якщо ми достатньо не передбачимо коштів, щоб закупляли путівки для дітей-сиріт, напівсиріт, малозабезпечених, обдарованих дітей. Добавте на путівки ще 10 мільйонів, я вас дуже прошу, це дуже значущі соціальні програми майбутнього.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Пані Катерина, я думаю, що те, що ви зараз перерахували абсолютно слушні і правильні програми для України і для тих об’єктів, про які ви сказали. Давайте зараз, от поки ми будемо бюджет розглядати, ми просто окремо зараз з вами поспілкуємось, які ви бачите додаткові ресурси на ці видатки. Я думаю, що ми зараз в процесі голосування зможемо доврахувати ваші пропозиції.

Тому, Катерина Семенівна, будь ласка, я „за” ці видатки цілком і повністю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія Володимирівна. Прошу сідайте.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я всім дякую. І хочу перед тим, як я вже піду на місце, ще висловити окремі слова подяки бюджетному комітету. Я хочу вам сказати, що це є прекрасний приклад того, як може працювати Верховна Рада, при чому всі партії, всі фракції, Миколі Івановичу Деркачу, всім без виключення тим, хто вчора до середини ночі робив бюджет і зробив можливим, щоб сьогодні цей бюджет розглядався. Всім велика подяка.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. (О п л е с к и)

Шановні колеги, презентація законопроекту, внесеного Кабінетом Міністрів України завершена, тепер я запрошую Андрія Івановича Гончарука з представленням законопроекту внесеного Президентом України про внесення змін і доповнень до закону України про Державний бюджет.

Будь ласка, Андрій Іванович. Десять хвилин, якщо забажаєте продовжити, я дам додатковий час.

ГОНЧАРУК А.І.

Шановний пане Головуючий, шановні народні депутати, а хочу розпочати в першу чергу з того, що, дійсно, в тому варіанті, який запропонований внесення змін до закону України про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких інших законодавчих актів України, які запропоновані Президентом. Багато з того, про що йшлася мова вище, нижче точніше, було враховано.

Одначе хотів би привернути вашу увагу до наступного, по-перше, я би не взяв на себе сміливість говорити про те, що макроекономічний сценарій, який побудований урядом, зокрема, прогноз річного росту інфляції у 115,9 відсотки, які запропоновані урядом, співпадає з баченням президентської сторони.

Щонайменше, Президент свою позицію з цього приводу озвучував, і озвучував таким чином, що Державний бюджет має бути побудований на тому макроекономічному сценарії, по-перше, реальному, а по-друге, який буде узгоджений урядом і Національним банком України. Ну, що стосується мене я знаю, що у Національного банку України прогноз дещо інший.

Друге, у чому відмінність підходу, який запропонований головою нашої держави, це те, що Президент України Віктор Андрійович Ющенко пропонує, щоб ті додаткові кошти, про які йшла мова, були, в першу чергу, направлені на розвиток. І дійсно, пані Прем'єр-міністр говорила про те, що частина, за нашими розрахунками, частина складає 57 відсотків, вона спрямовується на розвиток, в президентських же пропозиціях, про які я скажу нижче, на розвиток направляється 70 відсотків.

Отже, в чому відмінності, чи, точніше, скажімо так, більш конкретно, що не було враховано в тому бюджеті чи проекті того бюджету, змін до бюджету, який запропонований урядом? Це, по-перше, Президент пропонує збільшення доходів у розмірі 2,3 мільярди гривень. І в першу чергу, таке збільшення базується на основі прогнозу надходження стягнення податку на додану вартість з товарів, яких за перше півріччя було мобілізовано 38,6 мільярдів гривень, що більше плану на 41 відсоток. Тому не є досить таким реалістичним те, що і в наступному півріччі, у другому півріччі, таких надходжень також можна отримати більше плану.

І ці додаткові ресурси, у першу чергу, Президент пропонує направити, я сказав про те, що які не були враховані урядом. Один мільярд гривень – це бюджетне, збільшення бюджетного кредитування НАК „Нафтогаз України”. І пропонується, у першу чергу, оцей 1 мільярд направити на закачку природного газу у сховища, зрозуміло, випереджуючи те підвищення цін, яке вже на сьогоднішній день виглядає як неминуче.

Також Президент пропонує виділити 300 мільйонів гривень на добудову Дністровської ГАЕС. На 1 мільярд 310 мільйонів більше, ніж це запропоновано в урядовому бюджеті, Президентом запропоновано коштів на підвищення ефективності наших Збройних сил. У тому числі на закупівлю і модернізацію озброєння – 200 мільйонів, на ремонт і озброєння військової техніки – 500 мільйонів, на переобладнання казарм – 200 мільйонів гривень, на обслуговування військових містечок – 120 мільйонів гривень, утилізацію – 200 мільйонів гривень на утилізацію боєприпасів.

Пропонується також на 500 мільйонів більше, гривень більше, ніж запропоновано урядом, на забезпечення житлом військовослужбовців. На підвищення грошового забезпечення – на 250 мільйонів гривень. Стосовно забезпечення приміщеннями судів – на 90 мільйонів гривень.

Пані Прем'єр-міністр говорила про нагальне питання щодо наповнення аграрного фонду. Президент виходить з того, що та цифра, яка запропонована, вона не є достатньою і пропонує її збільшити на 480 мільйонів гривень.

Стосовно освіти. На додаткові заходи щодо підвищення її якості пропонується 150 мільйонів гривень додатково, тобто більше, ніж запропоновано урядом. На невідкладні заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки – на 60 мільйонів гривень. Крім того, Юлія Володимирівна говорила про те, що для старту соціально-важливої програми побудови доступного житла в бюджеті передбачено певні кошти. Але я хочу нагадати, що ці кошти направлені тільки на компенсації першого внеску. Стосовно же в цілому виконання програми президент пропонує окремим рядком на ці цілі записати 500 мільйонів гривень. Таким чином ті речі, які я назвав, є пропозиціями президента, які не охоплені урядовим бюджетом, думаю, що вони є оптимальними як з точки зору розвитку нашої країни, так і соціальних програм і підтримки важливих державних програм. Тому просив би шановних народних депутатів підтримати той законопроект, який запропонований президентом України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, запитання-відповіді, прошу записуємося. П’ять хвилин. Олег Білорус.

17:27:45

БІЛОРУС О.Г.

Шановний доповідачу, з попередніх доповідей ми зрозуміли, що левова частка пропозицій в законопроекті президента вже врахована. І про що ви говорите, коли кажете, що прошу врахувати всі пропозиції президента? Ви говорите про ті, що ще не враховані, чи не повністю враховані, чи ви маєте на увазі альтернативний варіант президента? Прошу пояснити. Це дуже важливо. Ми сьогодні повинні вийти з законопроектом, який пропонує уряд, бо все рівно і президентський законопроект по бюджету повинен пройти через горнило урядове, через систему Міністерства фінансів, через Бюджетний комітет, без цього не можна. Я прошу це…

ГОНЧАРУК А.І. Шановний Олег Григорович! Я зрозумів ваше питання. Відповідаю. Це я спробував зробити у своїй доповіді, може зробив це не зовсім зрозуміло, тоді ще раз повторюю. Дійсно, враховуючи те, що Секретаріат Президента України досить тісно співпрацював з урядом, з Міністерством фінансів з питань підготовки бюджету, змін до бюджету, який був внесений урядом, дійсно ,багато пропозицій, про це сьогодні говорилося, було внесено до цього закону. Я ж сьогодні озвучив для економії часу в першу чергу, тому що багато було сказано про презентацію бюджету урядового, ті пропозиції, ті додаткові кошти, які не були внесені до урядового бюджету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідельник.

17:29:59

СІДЕЛЬНИК І.І.

Иван Сидельник, «Блок Юлии Тимошенко». Сумщина.

Я хочу передать слово профессиональному экономисту-финансисту Терьохину.

17:30:20

ТЕРЬОХІН С.А.

Я дуже дякую за мою скромну оцінку.

Андрій Іванович, у мене є одне запитання до вас, і одне коротке запитання до головуючого.

Коротке запитання до вас. Три місяці тому Президент, оцінюючи можливість руху макропоказників, розповів країні, що буде 34 відсотки ІСЦ на кінець цього року. Тому незрозуміло чому помінялася у нього зараз позиція, коли він пропонує абсолютно іншу цифру.

Більш за те, ви розповіли про додаткові ресурси, які мають бути відображені в збільшені дефіциту бюджету, але вже зараз 2,1 проценти – по урядовому проекту – і що з цим робити?

ГОНЧАРУК А.І..Сергій Анатолійович, дякую за запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хоче Сергій Анатолійович ще у Головуючому запитати. Питайте, Сергій Анатолійович.

17:31:21

ТЕРЬОХІН С.А.

Я дуже дякую. Тому резумуючи перше питання, не … що з тим, що говорив Президент раніше по макропоказниках і те, що він пропонує додатково внести в витратну частину бюджету без ресурсів.

А тепер в мене запитання, Арсеній Петровичу, до вас, а чому власне цей законопроект був зареєстрований у Верховній Раді, коли він зареєстрований відповідно до Бюджетного кодексу, не міг би. Чому? Стаття 52, глава дев’ята „Внесення змін до Державного бюджету” говорить при яких підставах вносяться ці зміни і хто їх вносить. Так от я вам цитую, стаття 52 говорить про те, що коли макроекономіка змінюється, вносяться зміни, це той випадок. Стаття 53 говорить про те, що коли змінюється дохідна частина, цитую: „Кабінет Міністрів зобов’язаний подати Верховній Раді України відповідний проект закону про внесення змін до Закону „Про Державний бюджет”. Стаття 54 Бюджетного кодексу говорить про скорочення видаткової частини, цитую…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте, будь ласка, Андрій Іванович.

ГОНЧАРУК А.І. Дякую. Сергій Анатолійович, дякую за запитання. Переді мною табличка додаткових доходів та видатків, які пов’язані з прийняттям проекту закону про зміни до бюджету, внесеного Президентом України. По доходам додатково маємо тут 27,7 мільярдів гривень, по видаткам - 27,5. Тому з моєї точки зору все балансується. А що не балансується, це може в тому попередньому проекті.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, час на запитання завершений, є пропозиція така сама, як була до попереднього доповідача. Олег Зарубінський, Коновалюк і хто від комуністів - визначіться, будь ласка. Будь ласка, Олег Зарубінський.

17:33:19

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Арсенію Петровичу.

Шановний пане доповідач, Андрій Іванович, подивіться в мене два документи, це один проект бюджету, це другий проект бюджету. Один належить або презентований Прем’єр-міністром – урядом.

Другий належить Президенту України, а вони вже не є в сукупності українська влада? Поясніть мені, народному депутату, за який законопроект я маю голосувати, якщо Президент України є влада, Прем’єр-міністр є влада, де є узгоджений законопроект? Ви наражаєте на те, очевидно, що не варто за жоден з них голосувати, оскільки влада не знає, чого вона хоче. Дуже дякую.

ГОНЧАРУК А.І. Дякую, пропоную голосувати за той законопроект який є найбільш перспективний.

З моєї точки зору я сказав: з урахуванням тих пропозицій, які вніс Президента, і які містяться в тілі і урядового законопроекту. Але з урахуванням того, що саме президентський проект і в цьому різниця.

Я знову таки хочу наголосити, щоб мене почули, що різниця у тому, що президентський проект більш направлений на розвиток.

Тому я попросив, зрозуміло, голосувати за президентський проект і просив би вас пане Олеже, я не думаю, що треба тут загострювати тут саме в цьому є різниця.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Коновалюк.

17:34:52

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую, Арсеній Петрович.

Шановний доповідачу! Я, по-перше, хочу визнати, що, дійсно, це вперше в нашій новітній історії Президент України вносить проект змін до Закону про Державний бюджет. Я тут погоджуюся з депутатом Терьохіним.

Скажіть, будь ласка, мені дуже цікаво, який підрозділ Секретаріату Президента розробляв ці зміни до Державного бюджету? Це перше.

По-друге. Який обсяг загального фонду оплати праці в Україні Президента розраховував, щоб визнати певні субвенції до місцевих бюджетів? Будь ласка, назвіть мені цифру.

І скажіть, будь ласка з того приводу, що для мене незрозуміло, якщо з поточного бюджету сьогодні інфляція сьогодні перевищує майже на 7 відсотків – то який обсяг грошей закладений для індексації грошових доходів нашим українським громадянам. Дякую.

ГОНЧАРУК А.І. Дякую, шановний народний депутате!

По-перше. Немає ніякого секрету дуже легко знайти сайт Президент.gov.ua, де є структура Секретаріату…

Ні-ні, дайте я відповім, так все-таки популярно, щоб мене чула країна і, зрозуміло, що є Головна служба з питань соціально-економічного розвитку і я думаю, що формальна логіка вона підказує, що в першу чергу, ця служба займалася розробкою в даному випадку змін до бюджету 2008 року. Зрозуміло, при участі всіх інших фахових підрозділів, якщо це стосується гуманітарної політики, зовнішньої політики і інших питань. Ми згадували тут і виділення необхідних коштів на суди і так далі, і тому подібне.

Що стосується конкретних цифр, я ще раз хочу сказати, я назвав тільки ті відмінності, я їх оголосив під стенограму, яких немає в урядовому проекті. Я їх ще раз назвав, вони зафіксовані.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко.

17:36:56

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Компартії України.

Я не розумію логіку Президента, який заполітизовує наш бюджет. Я поясню вам саме чому. У всіх саме країнах, де живеться стужно, затягують саме паски і концентрують усі фінанси на найважливішому. Я читаю бюджет і бачу, що 367 мільйонів якраз іде на політичні різні акції. Я просто дивуюся і народ України, напевно, саме також. На боротьбу із туберкульозом – три мільйони, на виконання... держав по НАТО – більше трьох мільйонів, цих програм. І це все йде і по Батурину, і по інших, і по інших. Є в цьому необхідність, коли так стужно саме живе Україна чи народ, хто для Президента?

ГОНЧАРУК А.І. Шановний народний депутате, я думаю, що в президентських пропозиціях все досить таки чітко прописано. Існує ціла низка першочергових видатків на цілі, які пов’язані із охороною здоров’я. Ну, зокрема, і це є і в урядовому бюджеті. Скажімо, те, що по пам’яті зараз скажу, двадцять мільйонів на лікування за кордоном. Тобто не було такої цифри, ну, я її не пам’ятаю, щонайменше. Вона є і в урядовому законопроекті. Вона і підтримана і Президентом. Скажімо, є певна сума, здається, 25 мільйонів на будівництво лікарні у Полтаві. Є інші видатки, які пов’язані з охороною здоров’я, з певними соціальними програмами. Але зрозуміло, що є і гуманітарні програми, які потребують розвитку, які потребують підтримки, і так чи інакше вони мають бути профінансовані.

Але ще раз хочу звернути вашу увагу, все-таки з точки зору витрат, розвитку і суто соціа…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ГОНЧАРУК А.І. ...у проекті, це більш є збалансованим, як ви кажете, з точки зору підтягнення пояса і руху вперед.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Іванович. Прошу сідати. Тепер відповідь Сергію Анатолійовичу Терьохіну. Сергій Анатолійович, відповідаю, коротка довідка. Рішення Конституційного Суду України від 17 травня 2001 року номер 5-рп/2001, яке чітко визначає, що єдиний випадок, коли визначено коло суб’єктів щодо подання Закону про державний бюджет, ким є Кабінет Міністрів.

Пункт другий рішення визначає, що до внесення змін і доповнень до закону такого кола суб’єктів не визначено. З огляду на це, шановний Сергій Анатолійович, керуйтеся рішенням єдиного органу конституційної юрисдикції.

Друге. Стаття 116 Конституції України, яка визначає, що тільки Кабінет Міністрів вносить закон.

І третє, Сергій Анатолійович. Кредит довіри до вас постійно зменшується. Ви здурили тоді, коли голосували Митний тариф, казали, що ставки відповідають нормам ВТО. А мудрий Кабінет Міністрів не підтримав ваші пропозиції. Після цього маєм шкандаль з ВТО. Сідайте, Сергій Анатолійович.

Микола Іванович Деркач, прошу. Сергій Анатолійович, сідайте. Ну, ви ставите під сумнів конституційні повноваження глави держави, сідайте. Микола Іванович, будь ласка.

Сергій Анатолійович, але ще кредит довіри є, но вже не такий великий.

17:41:09

ДЕРКАЧ М.І.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, члени уряду та запрошені! Комітет з питань бюджету розглянув законопроект про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, поданий урядом за номером 2713.

Під час роботи над законопроектом були проведені робочі зустрічі уповноважених представників депутатських фракцій з представниками уряду та членами Комітету з питань бюджету, що дало змогу провести більш ґрунтовну оцінку пропозицій та врахувати їх при доопрацюванні закону. Основні положення законопроекту у своїй доповіді представив Прем'єр-міністр України. Тому проінформую про розгляд цього законопроекту Комітетом з питань бюджету.

Насамперед, слід відмітити, що даний законопроект подано із порушенням на 4 місяці терміну, встановленого пунктом 5 „Прикінцевих положень” Закону про Державний бюджет України. Також уряд не виконав доручення щодо надання одночасно із змінами до Державного бюджету проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2008 рік.

За підсумками розвитку економіки у першому півріччі поточного року урядом уточнені основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2008 рік, зокрема збільшено прогнозний обсяг валового внутрішнього продукту з 889,4 мільярдів гривень до 959,2 мільярда гривень; уточнено прогноз індексу споживчих цін з 109,6 відсотків до 115,9 відсотка. Водночас за інформацією Держкомстату вже на сьогодні інфляція сягнула 115,5 відсотки.

Законопроектом поряд із змінами безпосередньо до Закону про Державний бюджет передбачається внесення змін до десяти законодавчих актів, переважно з питань оподаткування. Таким чином, у законопроекті продовжується практика внесення змін до податкового законодавства, що не відповідає Закону України про систему оподаткування, Тимчасового регламенту Верховної Ради, якими забороняється змінювати податкові норми Законом „Про Державний бюджет” або зміни до нього.

На це також звернуло увагу Головне експертне управління апарату Верховної Ради. Тому комітетом прийнято рішення, норми стосовно змін до вказаних правових актів перенести в окремий закон після прийняття цього законопроекту, як закону, та оформити на підпис двома законодавчими актами.

При опрацюванні законопроекту, насамперед, розглянуті пропозиції і Президента України, і враховано, зокрема, збільшення видатків: на закупівлю озброєння для Збройних сил – на 500 мільйонів гривень, стосовно будівництва доступного житла – на 500 мільйонів гривень, на бюджетну тваринницьку дотацію – 200 мільйонів гривень. За узгодженими пропозиціями фракцій пропонується підтримати збільшення видатків Державного бюджету на підвищення техніки безпеки на підприємствах вугільної галузі – 50 мільйонів гривень, лікування онкологічних хворих, у першу чергу, дітей – 30 мільйонів гривень, соціально-економічний розвиток регіонів – близько 170 мільйонів гривень, інші заходи з питань освіти, науки, охорони здоров’я, молодіжної політики тощо.

Крім того пропонується відновити співвідношення у зарахуванні збору за забруднення навколишнього природного середовища до відповідних бюджетів: 30 відсотків – до Державного бюджету замість 65 та 70 – до місцевих бюджетів замість 35. Така норма відповідає Закону „Про охорону навколишнього природного середовища.

Хоча законопроект зазнав багато гострої критики, ми всі розуміємо, що є нагальна необхідність його прийняття, враховуючи підвищення прожиткового мінімуму, що дасть можливість поліпшити фінансове забезпечення найуразливіших верств населення, пенсіонерів, отримуючих соціальних допомог, інвалідів; підвищення зарплати працівникам бюджетної сфери, що сприятиме повному відновленню порушень співвідношень оплати праці та підвищенню престижності кваліфікації праці; прискорення переходу на військову службу за контрактом та поліпшення житлових умов військовослужбовців; збільшення видатків на компенсації знецінених грошових заощаджень громадян; формування державного продовольчого резерву запасів зерна; збалансування фінансового стану НАК „Нафтогаз України”.

У законопроекті розроблено вагомий крок для забезпечення підготовки і проведення в Україні фінальної частини Чемпіонату Європи 2012 року з футболу. Запропоновано ряд нових бюджетних програм, серед яких будівництво та реконструкція автомобільних доріг та соціально-економічний розвиток міст, визначених для підготовки та проведення Євро-2012.

Крім того, засвідчена позиція держави щодо надання Укравтодору гарантій в обсязі 4,3 мільярда гривень, а всього на 3 роки 20 мільярда гривень для залучення кредитних коштів на будівництво та розвиток автомобільних доріг в рамках підготовки до чемпіонату.

Зміни в частині відносин між державним та місцевими бюджетами спрямований на вирішення нагаданих проблем всіх місцевих бюджетів.

Пропонується залишити на місцевому рівні понадпланові доходи в обсязі майже 7 мільярдів гривень і спрямовувати їх, в першу чергу, на збільшення видатків з оплати праці, розрахунків за спожиті енергоносії та інші захищені статті, крім того. З цією метою передбачається надання додаткових дотацій в обсязі 1,2 мільярда гривень.

Першою в бюджеті передбачена субвенція на соціально-економічний розвит…. міст районного значення та селищ міського типу районних центрів так званих малих міст у сумі 1 мільярд гривень, яка розподілена між бюджетами 475 відповідних населених пунктів. Це стане вагомим внеском для розвитку таких територій.

Враховуючи зазначене, Комітет з питань бюджету прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України проект Закону „Про внесення змін до Закону „Про Державний бюджет України на 2008 рік” та деяких інших законодавчих… України” за номером 2713 за основу та в цілому як закон з урахуванням змін, викладених у проекті Постанови Верховної Ради, які підтримані комітетом та роздано вам. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося, колеги. 5 хвилин – запитання, відповіді. Олег Білорус.

17:48:25

БІЛОРУС О.Г.

Я пропоную не задавати більше питань. Доповідь вичерпна, збалансована і дуже продуктивна. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колега Сушкевич.

17:48:40

СУШКЕВИЧ В.М.

Микола Іванович, я хочу приєднатись до подяки Прем'єр-міністра України за те, що ви підтримали, бюджетний комітет підтримав такий проект Державного бюджету, в якому вперше, колеги, вперше в історії України повністю згідно законодавства забезпечуються всі потреби інвалідів по візках, протезах, засобах реабілітації. Це вперше за всю історію незалежної України. Вперше дитина-інвалід буде отримувати більше тисячі гривень в місяць, мама з дитинкою-інвалідом, і інші видатки.

Я єдине прошу, Микола Іванович: чи підтримаєте ви особисто такий проект змін до Державного бюджету?

ДЕРКАЧ М.І. Спасибі за запитання.

Как в любой фракции, у нас есть порядок, дисциплина. Мы рассмотрим по завершению обсуждения и примем решение. Как фракция примет решение, такое будет голосование.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць.

17:49:43

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановний Микола Іванович, Україна успадкувала від колишнього Радянського Союзу ресурсозатратну і екологічношкідливу економіку та деградоване природне довкілля. В цій ситуації природні ресурси, або природній капітал, став лімітуючим для розвитку суспільства. І в такій ситуації розумно було б ощадливо використовувати цей природний капітал, інвестувати великі кошти, для того щоб відновити те, що можна відновити. Але така політика від уряду до уряду не спостерігається, і в цьому бюджеті ми так само бачимо певний відступ. Справа в тому, що раніше ті видобувні підприємства, які добували, наприклад, залізну руду підземним способом і застосовували технології закладки виробничого простору твердіючими сумішами, вони мали певні пільги порівняно з тими, що вибирали руду і викидали їх у ці відвали – і породжували величезні екологічні проблеми: карстові провали, підтоплення ґрунтів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, будь ласка, завершить питання.

17:51:01

ЗАЄЦЬ І.О. І порушували великі екологічні проблеми. Раніше в бюджетах, я ж кажу, були такі пільги, на 2008 рік вони зникли. І зараз їх так само немає. Як ви ставитесь до того, щоб поновити такі пільги, такі, я б сказав, не пільги, а стимулюючі механізми, які є ринковими, які відповідають ідеології сталого розвитку.

ДЕРКАЧ М.І. Спасибо, уважаемые коллеги, за вопрос. Это вопрос, действительно, государственной важности. Я эту проблему знаю по Кривбасу. Мы с министром финансов по вашему вопросу вели уже беседу. Я думаю, что в бюджете следующего года мы такую статью введем. Надо еще раз вернуться к обоснованиям, во что это выльется, то есть конкретные расчеты.

Но предварительно уже беседу по этому вопросу вели и для себя. Для протокола записали: вернуться к этой проблеме с расчетами. Тогда я вам четко отвечу на этот вопрос. Но эта проблема, действительно, государственной важности, ее нужно решать.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський.

17:52:00

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний Арсенію Петровичу, Олег Ляшко дуже просить, щоб я передав слово Семераку. Ляшку я відмовити не можу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Порушу передайте слово. Так кому слово?

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Семераку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Семерак, будь ласка.

17:52:15

СЕМЕРАК О.М.

Дякую. Дякую за слово. Семерак, "Блок Юлії Тимошенко".

Я просив би всіх колег підтримати проект бюджету внесений Кабінетом Міністрів з доопрацюваннями, які вчора зробив бюджетний комітет.

А для стенограми, Арсеній Петрович, я просив би зафіксувати, що в розділі 12-му, який комітет підготував проект постанови закралась в пункті 29-му помилка. Там іде мова про інтернат для чоловіків, а, насправді, це інтернат для жінок і його треба поправити, бо він не буде використаний.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зразу під стенограму кажу, при голосуванні виправляємо технічну помилку і зразу кажемо зміну інтернату.

Анатолій Степанович Гриценко, останнє запитання.

17:53:01

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний колего, я хотів би звернутися з таким проханням, наш комітет одноголосно прийняв пропозиції до змін до бюджету, які вчора були передані, але з різних причин, я так розумію на фоні перевантажень не були розглянуті. Вони стосуються загалом суми 132 мільйони для .....ти силових структур. Ми не замахалися на мільярди, а лише на ті критично необхідні видатки, які доцільно врахувати.

Крім того, другий пункт, який стосується коштів, яке виділило Міністерство оборони на закупку техніки. Абсолютно очевидно, і це можна довести, що закупки техніки не вдасться зробити, ці кошти вкрай необхідні на ремонт і на відновлення техніки. Я хотів би просити врахувати ці зміни і знати позицію комітету, чи підтримує комітет пропозицію Комітету з питань національної безпеки і оборони. Дякую.

ДЕРКАЧ М.І. Уважаемые коллеги, вопрос специфический на него сразу не ответишь. Я думаю, что вместе с Министерством обороны Министерство финансов давайте до голосования рассмотрим.

Что касается 500 миллионов, вы знаете, есть. Если это в пределах этой суммы изменить, так сказать, то, что будет ассигнования будут освоены, я думаю, что, Виктор Михайлович, я прошу… Виктор Михайлович Пинзенык и Юрий Иванович Ехануров, давайте рассмотрим это. Это если реально, то с моей стороны будет поддержка.

Что касается 132 миллионов гривен, если мы договоримся выйти за баланс, но вы знаете, у нас есть граничный дефицит бюджета. Мы… вначале был проект, уменьшили до 1,95, но с учетом рассмотрения всех вопросов, мы остановились на 2,09. Я считаю, что идти на увеличение в этой ситуации не безопасно. Так. Это мое мнение, но не комитета.

А что касается внутри вот эти 500 рассмотреть, давайте вместе с министром обороны, министром финансов рассмотрим до голосования. Внутри программы, Юрий Иванович. Вы же специалист.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Іванович, якщо дозволити, я одне запитання.

Тут в 10 розділі у нас зміни до Закону України "Про Митний тариф України”, і вводяться відповідні ставки по Митному тарифу. У мене запитання до вас і до Сергія Анатолійовича Терьохіна: чи не перетягуємо ми ці ставки саме з тих ставок, які були прийняті в Закону України "Про Митний тариф” і заветовані Президентом? Щоб знову не було вето Президента з цього приводу, тому що в нього вже було вмотивоване вето.

ДЕРКАЧ М.І. Арсеній Петрович, мы этот вопрос рассматривали. На мою точку зрения, мы не перетягиваем. Это обоснование есть у Министерства финансов……. И мы можем вернуться еще к этой проблеме.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна мікрофон Сергію Анатолійовичу?

Дякую, Микола Іванович, прошу, сідайте.

17:55:48

ТЕРЬОХІН С.А.

Ні, ми не перетягуємо це з того законопроекту тире один, який був заветований Президентом. Але ці ставки, для відома всіх, вони не співпадають з угодженою тарифною пропозицією, яка була підкладена під ратифікований протокол.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я зразу, от зразу буде дискусія з цього приводу. От хочете отримати заветований бюджет, отримаєте заветований бюджет. Навіщо ми йдемо за відомо на речі, які зразу ведуть до деструкції і до фактично торгівельного скандалу? Ну ми ж мали такий самий закон, який заветований Президентом. Є всі формальні підстави. Президент візьме і скористається правом абсолютно конституційно і законно, перенісши це вето, яке він мав, на новий закон. Це ж не справа Голови, вибачте, сидіти блох виловлювати у цьому законі.

Давайте записуємося від фракцій і від народних депутатів. Прошу запис на виступи від фракцій, а далі – виступи від народних депутатів.

Вікторе Михайловичу, я прошу, це важливе питання. Товариші, заветують бюджет.

Я пропоную так. Колеги, є така пропозиція, можна вас попросити записатися тільки на виступи від фракцій. Народні депутати вже задавали запитання. Якщо хтось буде з депутатів наполягати на виступі, я дам слово. А так тоді робимо тільки запис від фракцій. Немає заперечень? Добре.

Фракція комуністів Євген Мармазов.

17:57:45

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, фракция коммунистов будет настаивать на голосовании постатейному, то есть так, как положено. Потому что уже сегодня, вот сейчас в зале звучали различного рода предложения, замечания, это говорит о том, что мы должны по каждой цифре получить определенную позицию зала. И поэтому фракция коммунистов требует, чтобы бюджет голосовался постатейно.

Здесь звучали победные реляции: 25 миллиардов мы получили, там 32 мы получили, все отдаем и все очень прекрасно. Хочу напомнить вам цифры. Валовый внутренний продукт Украины – 959 миллиардов, это указано в пояснительной записке. В бюджетной резолюции мы с вами говорили о том, что должно перераспределяться через бюджет 30% валового внутреннего продукта. Это значит, что должно перераспределяться порядка 300 миллиардов, а мы сегодня распределяем 240, поэтому 25 миллиардов – это заниженная цифра доходов, которые мы перераспределяем через бюджет. Это значит, что правительство скрывает резерв, которым хочет свободно пользоваться.

И дальше, если хватит времени, я покажу по конкретным статьям бюджета, где спрятаны деньги, которые нам с вами не показывают и не распределяют. Рассматривая предложенные правительством Тимошенко изменения Госбюджета на 2008 год, необходимо в первую очередь оценить их реалистичность. Условно говоря, мы не должны позволить правительству строить потемкинские деревни. Ведь за это будут расплачиваться наши соотечественники. Очень важным фактором является нереальность прогнозируемой инфляции – 15,9 процента. Сегодня, вы знаете, уже 15,5.

Напоминаю, что по данным Национального банка Украины инфляция составит до конца года более 20 процентов. Нужно ли говорить, что 25 миллиардов гривен, которые сегодня правительство Тимошенко предлагает нам перераспределить через бюджет, это средства, полученные в значительной степени за счет именно инфляции. За ними нет реального роста экономики, нет реального роста производства и товаров. Значит, значительная часть налоговых поступлений получена авансом, нам тоже это известно. Более того, правительство Тимошенко проводит политику так называемых открытых дверей для импорта. Это уничтожает наше отечественное производство, лишает людей рабочих мест, уничтожает село. Сегодня правительство радостно рапортует о хорошем урожае. А какое оно имеет к этому урожаю отношение? Сегодня во многом арендуют землю иностранцы. Они вкладывают большие средства, они внедряют новые технологии, они действительно получат хороший урожай, но это они получат урожай, а не наше правительство получит урожай. Ведь нам известно, что правительство так кредитует, мягко говоря, аграриев, что они бегут как черт от ладана от этих кредитов. Ведь на гривну получишь, а отдашь весь урожай. Короче говоря, коммунисты требуют…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. Фракция коммунистов требует, чтобы были удовлетворены те предложения, которые мы дали в правительство, чтобы те кредиты, те суммы, которые правительство дает в виде гарантий на предприятие высокотехнологичных отраслей, чтобы эти деньги непосредственно были направлены на поддержку этих предприятий. Ведь это же смешно говорить, здесь говорится о поддержке этих предприятий, на самом деле перед ними размахивают этими миллиардами, не давая реально этой помощи, а только высказывая как поддержку для кредитов. И за это еще предприятия заплатят процент банковский и должны еще по бюджету, почитайте, заплатить правительству за предоставленные гарантии.

Уважаемая Юлия Владимировна! Не душите эти предприятия, и хотя бы откажитесь от этого дохода в бюджет, тем более непонятно какой это будет реально. И не берите процент, не берите плату от этих предприятия за те гарантии, которые вы им обещаете только дать.

Поэтому 14 миллионов планируется на строительство памятников соборности. 70 миллионов на парад ко Дню независимости. У нас, что нет туберкулеза? У нас, что сегодня финансируются больницы как положено? У нас, что нет проблем СПИДа? У нас, что закуплено все необходимое оборудование для медицинских учреждений?

Мы тратим 367 миллионов гривен на празднование, на памятники, кому эти памятники? Памятники бездарному правительству и памятники бездарному Президенту. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко.

18:02:39

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко. Від „Блоку Юлії Тимошенко” щодо проекту бюджету сказала все сама Юлія Тимошенко. І добавити, добавити до того, що сказала Юлія Володимирівна я можу лише таке, усі ми з вами отримали впродовж останніх днів десятки сотні звернень, від керівників підприємств, організацій, відомств, від шахтарів, від судно будівельної галузі, від керівників інших галузей, від аграрної, які просять нас прийняти зміни до бюджету, що дасть можливість розвиватися країні і отримати …???? мільярди гривень.

Я думаю, що будь-яка відповідальна, політична сила, якщо вона є відповідальною, то вона має голосувати за цей бюджет для того, щоб дати можливість країні розвиватися. Демагогією давайте будемо займатися не в цьому залі, давайте тут будемо робити те, що від нас чекає країна і мільйони людей, які хочуть мати більші зарплати, більші пенсії, більші інвестиції. Дякую за увагу. І сподіваюсь, що більшість парламенту проголосує за бюджет і з чистою совістю поїдуть відпочивати чи до Криму, чи в інші місця.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колега Турманов, фракція Партії регіонів.

18:04:03

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемые коллеги, сегодня в этом зале и до этого очень много звучит слов красивых в адрес шахтарів. Но я хочу сегодня вам сказать, чтобы было понятно, мы говорим о европейском заработной плате. Я в апреле месяце посещал Германию, знакомился с работой угольной промышленности. И хочу вам сказать, что там частная компания, государство выделяет дотацию на угольную отрасль, которая добывают в Германии 21 миллион, 2,9 миллиарда евро. Мы сегодня говорим, что большой бюджет выделили, да его никогда не выделяли.

Я хотел бы обратится с этой трибуны сегодня к министру финансов. Мы об этом говорили в Ровеньках с премьер-министром, где проводилась нарада. За пять месяцев, Виктор Михайлович, вы же подставляете премьер-министра, даете мне ответ как народному депутату, что 100% финансируется отрасль, она не финансируется на 670 миллионов, вы даете только с общего бюджета, а спецфонд, который сегодня 50% нагружен на угольную отрасль, он никогда не выполнялся и вы это хорошо знаете. Я докладывал в Ровеньках и сегодня хочу доложить парламенту и шахтерам, что за пять месяцев мы, будем говорить, отработали 61 лаву, а 30 только ввели, благодаря вашей политике, вам премьер-министр пишет: терміново перенести средства с тем, чтобы ввести лавы, с тем чтобы отрасль начинала работать нормально, устойчиво и подготовка к зиме, вы знаете. Вы это совершенно игнорируете.

Я уже говорил с этой трибуны, 27 декабря мы принимали бюджет, в который сегодня вносим изменения. И бюджетный комитет, рассматривая тогда в первом чтении, принял решение, учитывая, что была авария на шахте Засядько. И сегодня у нас ситуация очень сложная в этом вопросе. 400 миллионов выделить на безопасность и охрану труда. Подписали бюджет, Виктор Михайлович, 105 миллионов.

Сегодня вы 50 миллионов подачку даете по этой статье. А все говорим, что сегодня трагедия, сегодня в угольной отрасли такие допускаются аварии. Как вот здесь понимать?

И сегодня мы говорим о трех миллиардах. Надо было сначала года их давать, я глубоко убежден, что мы их не используем по одной причине – по политической нестабильности. И вы знаете как банки решают вопросы. Поэтому, дай Бог, Юлия Владимировна сказала метрополитену дали один миллиард вот таких денег, дай Бог, чтобы мы…

Статья по себестоимости так и несбалансированна она рвет сегодня на миллиард девятнадцать миллионов. И вы это хорошо знаете, что каждый месяц у нас не хватает средств и не сбалансировано … по себестоимости на 250 миллионов. Здесь вы даете только 368 миллионов…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ТУРМАНОВ В.І. … платя текущую заработную плату.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Жебрівський.

18:07:29

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги! Шановний Арсеній Петрович! Шановна Юлія Володимирівна! Члени уряду!

Ми достатньо довго працювали в комітеті бюджетному і представники „Нашої України” над узгодженням внесення змін до Закону про бюджет.

Хотів би сказати, що додатковим імпульсом для врахуванням багатьох позицій був внесений законопроект Президентом України. І, власне, ті пропозиції, які на сьогоднішній день є в урядовому законопроекті, і про 500 мільйонів на доступне житло, і додаткових 500 мільйонів гривень на армію, і 200 мільйонів гривень на підтримання тваринницької галузі, і достатньо багато інших програм. І повернення розпорядження субвенції для Києва, для виконання функцій столиці – це все було власне, в тому числі, безумовно в дискусіях, безумовно в спорах, але приходили до якихось компромісних рішень і ці компромісні рішення ми знаходили.

Сьогодні безумовно закон, вносити зміни до закону про бюджет вкрай необхідно, оскільки соціальні стандарти в першу чергу, ми з вами давно вже мали перерахувати. Оскільки згідно законодавства України при одному відсотку інфляції в місяць соціальні стандарти мають перераховуватися. І перераховані вони можуть бути тільки завдяки внесенню змін до закону про бюджет. Якраз все це насправді і є. Можна безумовно дискутувати з приводу і недостатніх сум, виділених на ті чи інші програми. Зрозуміло, що потрібно знаходити компроміс по Дністровській ГРЕС Потрібно знаходити компроміс і „Нафтогазу”, оскільки насправді „Нафтогаз” останнім часом не піднімаючи ціни на газ для населення і житлово-комунальної сфери ми заганяємо в глухий кут із кожним роком і все більше і більше не знайдемо вирішення цього питання. І як для того, щоб не обанкротити „Нафтогаз” України, ми маємо суттєво попрацювати з цього приводу.

Я переконаний, що пропозиції з приводу того, щоб власне закачати по ціні 179,5 долара за тисячу кубометрів газу в цьому році є правильними, оскільки ми знову таки зможемо підтримати наше Теплокомуненерго і це буде додатковим імпульсом для того, щоб ми суттєво стрибками не збільшували ціни в тому числі, на гарячу воду і на комунальні послуги.

Хотів би до речі, наголосити, що на жаль, в цьому законопроекті і я просив би врахувати це при голосуванні за друге читання маючи на руках рішення Конституційного Суду ми знову в цьому законопроекті об’єднали два різних законопроекти по суті. Один законопроект, який є законом про внесення змін до бюджету і втручаємося в Господарський кодекс, Митний кодекс і так дальше, і так дальше. Власне, така пропозиція від фракції "Наша Україна - Народна Самооборона"...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. ...була при узгодженні і співбесіді з міністром фінансів і ми наче виходили на компроміс, але якось дивно виписано в сьогоднішній нашій постанові, що ми винесемо ці закони в окремий закон, але тоді, коли приймемо цей закон в цілому. Тобто це така абракадабра. І я просив би, щоб ми зараз прийняли все-таки зміни до закону про бюджет, а інші закони підготували. Це не є ресурсними статтями. Насправді, якщо порахувати доході і від’ємне сальдо отриманих прибутків, ми вийдемо в ноль, навіть мінус. Я переконаний, що це була б правильна позиція парламенту, як українського парламенту, який поважає і шанує Конституцію. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

18:11:34

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, тут дуже багато дискутувалося питання такого макроекономічного порядку, загальні речі в бюджеті. Я не хотів би повторюватися, тим більше, що ви бачили, що є як пропаганда досягнень, так і є визначення недоліків. Я хотів би сформулювати, або сформувати свій виступ абсолютно з конкретних речей і пропозицій, оскільки думаю, що парламентсько-урядовій коаліції, коли це буде відкореговано, буде набагато легше психологічно комфортно і з більшим ентузіазмом голосувати за законопроект, який подається урядом, як це і має бути в будь-якій державі, де є парламентсько-урядова коаліція, де коаліція голосує за урядовий законопроект.

Що я маю на увазі. От можна дискутувати з приводу того, що додається, мало додається чи більше додається до того, що було раніше. А от, коли вилучаються, безумовно, виникають певні питання. Я хочу навести приклад, в тому числі, який я ставив Юлії Володимирівні, вона сказала, там нема такого. Є таке. Бо я серйозно з бюджетом попрацював. Я називаю навіть коди і статті. Ліквідація видатків на забезпечення житлом бюджетників, що працюють в селі. 1 мільярд, код 2801840. Навіть, якщо хочете, 225 сторінка.

Наступне. Ліквідовані повністю видатки і на субвенцію, і на будівництво житла працівникам бюджетної сфери, які заключили контракт на 20 років. Це золотий фонд, це люди, які готові 20 років працювати найманими бюджетними працівниками. 690 мільйонів гривен, код 2761110.

Всі говорять про необхідність реформування судової системи. І це є правильно. Ліквідовуються, повністю ліквідовуються видатки за кодом 050162000 „підтримка судової реформи”. Навіщо? Для чого це робиться?

З іншого боку, є достатньо парадоксальні статті, достатньо парадоксальні коди. От багато сьогодні говорили про вугільну галузь. А ви знаєте, скільки добавлено на науково-технічні розробки у вугільній галузі, на науку, яка має зменшувати собівартість, збільшувати безпеку праці і так далі? 2300 гривень добавлено в бюджеті. У той час, як на часткове покриття витрат собівартості продукції – 368 мільйонів гривень. Очевидно, наука якраз і зменшує собівартість продукції.

І ще один момент. Я не хочу сказати, що це щось є кардинальне, але це ставлення до нашої духовності і культури. З’явився код на фінансування… підтримка за кордоном українства. Дуже добре, 5 мільйонів гривень, треба думати про діаспору. Але у той же час фінансування на музеї збільшується на 36 тисяч гривень, на наші вітчизняні українські музеї. Я думаю, що колега Мовчан мене підтримає. Я пропоную відкоригувати ці речі і з великим ентузіазмом урядовій коаліції проголосувати за урядовий законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дорогі друзі, обговорення завершилося, виступи завершилися. Тепер пішли щодо прийняття рішення.

Шановні колеги, є декілька питань, які стосуються процедури прийняття даного законопроекту. Значить, комітет пропонує прийняти даний законопроект у першому і другому читанні. У нас з вами є регламентна практика і регламентна норма, яким чином організовувати це питання.

Спочатку я ставлю на голосування про прийняття законопроекту у першому читанні. Потім я запрошу міністра фінансів на трибуну. Змінюємо відповідно до 50-ї Регламенту порядок голосування до другого читання. Міністр фінансів під стенограму форматує питання, які піднімалися народними депутатами і які сприймаються Кабміном і включаються до тексту. І з врахуванням, як пропозицій народних депутатів, які підтримані Міністерством фінансів України так і тексту постанови, яка внесена бюджетним комітетом, даний законопроект буде ставитися на голосування у другому читанні. Процедура зрозуміла? Зрозуміла.

Тепер. Я пропоную зараз, колеги, увага, всі сконцентрувались, товариші. Зараз ставим на голосування законопроект у першому читанні, потім же будемо до другого переходити. Начинаєм з президентського так, як пише Регламент, дорогі друзі. Я кажу, який президентський, кабмінівський той, який зареєстрований перший, а то ви мене вже збиваємо, Михайло Васильович. Не збивайте весь квартал. Після того ставиться президентський, як цього вимагає Регламент.

Я ставлю на голосування, увага, прийняття у першому читання, ви чуєте, у першому читанні проекту Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” та деяких інших законодавчих актів України, внесений Кабінетом Міністрів України. Увага, колеги, 2713 голосуєм у першому читанні. Прошу голосувати.

18:17:30

За – 216

Законопроект у першому читанні не прийнятий.

Я тоді пропоную наступний варіант, колеги. Відправити даний законопроект на повторне перше читання до комітету. Пропоную, увага, колеги. Поставити даний законопроект…

Ви у п’ятницю ввечері після того, коли не працювали півроку, такі агресивні. Давайте спокійніше. Та ви так регламентьори, я вас прошу, Адам Іванович. Я пропоную зараз… Добре, наполягаєте?

Ви наполягаєте? Добре. Я поставлю президентський. Так, як вимагає… Хорошо. Нема проблем. А потім я вернусь на повторне перше.

Ставлю на голосування на предмет підтримки проекту Закону, внесеного Президентом України про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет” (2713-1).

Шановні колеги, голосуєм..

18:18:53

За-58

Тепер, колеги, ставлю на голосування питання про повторне перше читання законопроекту номер 2713 про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет”, внесений Кабінетом Міністрів України. Повторне перше читання. Фактично ми його вже приймемо тоді тільки у вересні місяці, якщо не буде позачергової сесії.

Голосуєм, колеги.

18:19:32

За-214

Рішення не прийнято. Прошу показати по фракціях.

Колеги, як ви дивитесь на те, щоби ще раз подумати про голосування по даному законопроекту в першому читанні?

Давайте говорити серйозно. Зараз затягуємо політичну дискусію і фактично це буде мати неймовірно негативні наслідки для економіки держави в цілому, адже мова йде про те, що всі пропозиції всіх фракцій з слів голови комітету і прем`єра враховані. Якби ж не було враховано! Все ж врахували. Тому яка мотивація по не голосуванню? Ну вона важко прогнозується.

Я пропоную наступним чином. Товариші, давайте поступим так. хай зараз міністр фінансів висловить позицію. У кого є які додаткові пропозиції з фракцій, які присутні, скажіть конкретно що ще не враховано, яку цифру поставити. Ми все зараз врахуємо безпосередньо при голосуванні. Тоді ви доведете, що ми користуємося інтересами народу, а не вузькополітичними речами. Будь-які речі, які треба, давайте з міністром фінансів зараз тут обговоримо негайно.

Віктор Михайлович, на трибуну. Зараз я дам по фракціях. Віктор Михайлович, постійте, вимагають фракції.

Хто з фракцій хоче висловитись? „Наша Україна”, БЮТ і Володимир Литвин. Будь ласка, „Наша Україна”, В’ячеслав Кириленко.

18:21:16

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні колеги, очевидно, мова повинна йти про те, щоб норми двох законопроектів максимально наблизити один до одного – і врахувати ті принципові позиції, по яких має вимогу Президент України. Ми зараз практично відкинули взагалі цю тему як таку. Ми, звичайно, дякуємо (в лапках) нашим партнерам із БЮТ, що не дали жодного голосу за президентський законопроект. Значить, тоді нема чого зараз слухати жодні поправки. Оголошуємо перерву – і з’ясовуємо можливості компромісу по зведенню двох законопроектів в один. Президентські поправки цілком предметні, вони виголошені. І робимо так, щоб був такий законопроект, який дозволить обом фракціям, а, можливо, і іншим фракціям долучитись до цього голосування. Тоді це буде партнерська робота, яка врахує позицію двох фракцій. А якщо просто відкидати позицію Президента України, то це означає, що ми не зробили висновків від жодних кризових моментів, які уже були в діяльності коаліції демократичних сил. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко. Потім Володимир Литвин.

18:22:31

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, ми сподівалися, коли отримали президентський законопроект, а перед цим вели дискусії, знаючи пропозиції Президента, які стосуються війська, які стосуються соціального житла. А сьогодні ми з В’ячеславом Анатолійовичем домовилися іще чотири-п’ять позицій, які не враховані, і положили Прем'єр-міністру на стіл, і отримали запевнення, що це так, і з трибуни це було проголошено, що понад 300 мільйонів, які ще пропонуються із президентського законопроекту ми враховуємо. Ми вважали, що це все повністю враховано, і ми не вважали, що урядовий законопроект виключає концептуальні речі, які знаходяться в президентському законопроекті. Ми не зважа…, ми не збиралися конфронтувати, не голосуючи за президентську пропозицію, бо вважали, що в урядовій повністю все відображено, або в абсолютно значній мірі. Тому все-таки ми пропонуємо і ще раз повернутися і закликати фракції, які залишилися.

Шановні колеги, повірте, без цих 30 мільярдів, а з залученням кредитних інвестиційних ресурсів – це 60 мільярдів економіці, громадянам, галузям, особливо регіонам буде уже і дуже важко. Для чого накопичувати ці кошти на рахунках казначейства?

Шановні колеги, це бюджет парламенту, це бюджет держави, це не бюджет окремо взятої політичної сили. Ну, в чому питання?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Литвин.

18:23:57

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, цілком очевидно, що, виходячи з того, що є два проекти внесення змін до бюджету, можна зробити висновок, що є два способи докладання сил: штовхати вверх і тягнути вниз. То ми насамперед попросили б, щоб розібралися, чи буде два законопроекти, чи буде один законопроект, це перше.

І друге, давайте спокійно зараз поговоримо про те, що законопроект треба доопрацювати з урахуванням того, щоб було виконано рішення Конституційного суду, а також конституційні приписи, щоб було проаналізовано те, що ми просили і враховано те, що ми просили, зокрема, щодо рівня мінімальної заробітної плати.

Зокрема, щоб тут було сказано відверто щодо соціального законодавства, зокрема щодо ста соціальних законів. Бо говорили про все сьогодні правильно, красиво, але я переконаний, що цього не відчують люди.

І не потрібно закликати один одного до совісті, відповідальності. Сьогодні була продемонстрована і совість, і відповідальність. І я переконаний, що коли буде зведено в один проект, коли будуть узгоджені в рамках коаліції ті дискутивні моменти, можна буде провести засідання додатково, яке завгодно і прийняти відповідний законопроект.

Я хотів би нагадати тим, хто так печеться про український народ, чому з 1 березня, як це вимагалося, не був внесений відповідний законопроект. Я хотів би ще раз сказати, щоб сьогодні нам тут сказали, який буде рівень інфляції, наскільки він буде компенсований соціальними видатками. Бо цілком зрозуміло, враховуючи внутрішні і зовнішні чинники, він буде набагато більший. Давайте проведемо серйозну розмову, серйозну дискусію. І не можна сьогодні штурмувати. Один штурм виграли. Треба заспокоїтися, осмислити, що відбувається, власне, в країні, відбувається в коаліції.

І шановні колеги, я хочу вам сказати, щиро всіх поважаючи, всіх і персонально: ви повинні зрозуміти, що треба розширити базу політичної відповідальності. Ви прекрасно розумієте, що треба поступитися в ім’я країни своїми амбіціями, що ви поділили все, що ділиться і все, що рухається, і хочете найняти кріпаків, щоб вони вас підтримали.

Ми сьогодні прийняли відповідальне рішення. Відповідальне рішення, але хотіли, щоб не менше відповідальне рішення було щодо бюджету. Щоб український бюджет був для українських людей, а не для чергової політичної кампанії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є наступна пропозиція, ще раз хотів би її запропонувати.

Перше, в нас є два законопроекти. Ми можемо цих два законопроекти об’єднати зараз в один законопроект за умови врахування всіх пропозицій Президента, ми, фактично, будемо мати тільки один законопроект. І до другого читання поставити на голосування тільки один законопроект.

Друге, що стосується дискусії по окремим предметним речам самого Закону "Про Державний бюджет”: якщо щось не враховано з пропозицій фракцій, які тут присутні, я зараз вношу наступну пропозицію: давайте зустрінемося у мене в кабінеті, 30 хвилин, Прем'єр-міністр, голови фракції, Міністр фінансів, листочок, ручка, калькулятор, і предметно попрацюємо. Звичайно, голова бюджетного комітету.

Фактично, мова йде про те, що цей бюджет розроблявся і так чотири місяці. Він внесений у Верховну Раду через чотири місяці після терміну, встановленого Верховною Радою. Іншого нічого не придумають, вже інших цифр не буде. Їх можна тільки надути, намалювати зі стелі.

Зараз є реальні цифри, і ми можемо провести дискусію на предмет того, чиї інтереси не враховані, і таким чином, відійти від поняття, що це – бюджет якоїсь політичної сили, а прочитати назву – Закон України „Про Державний бюджет України”. Не коаліції, не опозиції, не Сходу чи Заходу, а України.

Я прошу голів фракцій. Вікторе Михайловичу, не треба, бо зараз зіб’єте процес. Я прошу голів фракцій зайти до мене у кабінет на 30 хвилин, і ми зараз спільно з вами приймемо рішення. У 19.00 продовжуємо засідання.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...представники фракцій, я вам доповім, до якого рішення ми прийшли. У нас же так не буває, щоби рішень не було. Якісь та рішення приймаємо. Різні, як правило дуже добрі.

Андрію Петровичу, ви будете брати участь у голосуванні? Бо я вам скажу відверто, ми без ваших голосів нікуди.

Шановні народні депутати України, доповідаю. Ми зустрілися з керівниками фракцій, з прем’єром, з міністром фінансів, з головою Бюджетного комітету, з головою комітету з питань національної безпеки та оборони. Було висловлено цілий ряд пропозицій. Загальна позиція наступна. Комуністична партія України внесла свій блок пропозицій, який стосується як скорочення видаткової частини, так і її збільшення по окремих позиціях. "Блок Литвина" чітко зазначив, що необхідно мати більш предметну дискусію з приводу даного законопроекту. І тепер ще одна надзвичайно важлива інформація. Це „Наша Україна – Народна Самооборона” наполягає на врахуванні всіх президентських пропозицій відповідно до законопроекту, який внесений Президентом України як альтернативний.

З огляду на це пропонується наступне компромісне рішення, ми з вами голосували про прийняття законопроекту в першому читанні кабмнівського і президентського, і ця пропозиція не знайшла підтримки. За Регламентом я маю право поставити на повторне перше читання. Я пропоную поставити на повторне перше читання два законопроекти – це і президентський, і кабмінівський, і відправити їх за умови результативного голосування в відповідно бюджетний комітет. Повторне перше читання.

Колеги, півхвилини, будь ласка, Петро Миколайович Симоненко.

19:25:59

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Шановний Арсеній Петрович! Коли ми обговорювали цю проблему на нараді з керівниками фракцій за участю уряду, ми обговорювали її в тій частині, що зараз ви запропонуєте нам проголосувати наступне, проголосувати рішення щодо направлення двох законопроектів урядового і президентського на розгляд до комітету і підготовки на повторне перше читання, ось так. А ви зараз ставите так, про повторне перше читання, тобто ми знову голосуємо начебто в першому читанні, і разом з цим начебто направляємо на розгляд в комітет. Ми просимо фракція комуністів, щоб було чітко поставлено на голосування питання, що Верховна Рада приймаючи рішення направляє у комітет два законопроекти для підготовки одного і другого на повторне перше читання у Верховній Раді.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович, ви знаєте про те, що немає жодного голосування в парламенті і жодної дії головуючого, яка не відповідає вимогам Регламенту. Тому, коли я сказав про те, що повторне перше читання, то я взяв 109 пункт третій. 109 пункт третій передбачає, за будь-яких обставин відправку до головного комітету, там немає іншої норми.

Тому, я ще раз просто роз’яснюю про те, що за умови прийняття повторного першого читання по двом законопроектам вони в автоматичному порядку відправляються в Бюджетний комітет для доопрацювання. Пояснюю юридичну позицію. Добре так, шановні колеги, чи не добре. Термін доопрацювання, ми можемо скоротити термін доопрацювання, можемо визначити, тут все залежить від Бюджетного комітету. І тут треба ще зрозуміти одну річ, що Бюджетний комітет умовно на наступному тижні може його доопрацювати, якщо буде 150 підписів і 226 в залі, ми збираємо в будь-який момент позачергову сесію і голосуємо. Тобто ми маємо можливість і реальність для того, щоб його прийняти, якщо є бажання.

Колеги, чи можу я поставити на голосування питання про повторне перше читання законопроекту № 2713 та законопроекту № 2713-1 та направлення його до головного комітету. Заперечення є проти формулювання. Нема заперечень, Адам Іванович? Нема.

Колеги, увага, ставиться на голосування питання про повторне перше читання законопроекту Кабінету Міністрів України та законопроекту, внесеного Президентом України і направлення двох законопроектів на доопрацювання в Бюджетний комітет. Прошу голосувати.

19:29:12

За-250

Дякую.

Шановні колеги, прошу показати по фракціям, я вважаю, що це було компромісне і правильне рішення. Колеги, у нас тепер є шістдесят з гаком постанов про вибори дострокові. Яка позиція по цим постановам? Пакетом не маємо право, це виключено, я пакетом ніколи не голосував і ніколи не поставлю на голосування пакетом. Ні. Пакети – це мусорні, а голосування це зовсім інша річ. Ну тоді я буду швидко, тоді я прошу так.

Колеги, дивіться, якщо ви мені дасте право тільки зачитувати номер постанови, то ми на це потратимо десять хвилин, все готове. Якщо ви наполягаєте на тому, щоб зняти це питання, я тоді його зніму.

Голосуємо? Ладно. Не буде голосів?

Дивіться, якщо не буде голосів колеги, давайте так я поставлю сигнальне голосування, як немає голосів – то тоді закрили.

Тарас Чорновіл півхвилин з мотивів, будь ласка, Чорновіл, після Чорновола, Матвієнко.

19:30:36

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Арсеній Петрович! Я знаю, що є принаймні, одна чи кілька постанов по яких виникають питання.

По-моєму, по Кіровограду, якщо воно сьогодні йде, я наскільки знаю. Якщо не йде, якщо є ті з яких є застереження, щоб їх винести окремо, а решта гнати по швидкому.

19:30:58

МАТВІЄНКО А.С.

Шановні колеги! Арсеній Петрович! Я звертаюся до всіх народних депутатів, я звертаюся від імені комітету зрозумійте, що ми сьогодні маємо безвладдя в дуже багатьох населених пунктах. Там немає рад, немає голови. Верховна Рада працює, якби неритмічно і тому накопичилось дуже багато питань.

Арсеній Петрович, ми не можемо не проголосувати, я звертаюся до фракції комуністів. Зрозумійте, що це питання неполітичне. Тому давайте проголосуємо протягом 10 хвилин. Заперечень немає ніяких у Комітеті державного будівництва всі фракції представлені. І це питання не викликало ні в кого сумнівів. Кіровограду немає. Тому давайте проголосуємо, бо це дуже важливо. Влади на місцях немає. Люди чекають і не розуміють чому Верховна Рада не приймає цих рішень.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колега Підгорний.

Підгорному, будь ласка, мікрофон БЮТ.

19:32:02

ПОДГОРНИЙ С.П.

Шановні колеги! Я вас дуже прошу підтримати пропозицію Голови і проголосувати ці 68 постанов. Справа в тому, що вже в деяких населених пунктах більше року немає легітимного голови, вже виконуючий обов’язки сльозно, як то кажуть, просять, телефонують в комітети, просять, будь ласка, прийміть. Всі ці постанови на 28 вересня вибори. Давайте приймемо. Там, де є суперечливі – Кіровоград і ще інші вони сьогодні не вносяться на розгляд, будь ласка, підтримайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте так, я поставлю на сигнальне голосування 2313, після цього визначимося. Якщо немає голосів, значить тоді перенесемо на наступний.

Колеги, оголошується сигнальне голосування по законопроекту 2313.

19:33:09

За-216

Дорогі друзі, відчувається, що немає результативного голосування. Зараз якщо поставлю всі, вибачте, завалимо всі постанови. З огляду на це, шановні народні депутати, і так на сьогоднішній день я вам скажу, що ми дуже багато зробили, чого не скажеш про всю сесію українського парламенту.

Шановні колеги, я думаю, що ситуація така, що мені як Голові Верховної Ради навіть зараз не з руки, вибачте, виступати з тронною речью, немає з чим виступати. На превеликий жаль, український парламент певним чином суттєво деградував і це заслуга наша, а нічия інша. Але як це не дивно, ми все-таки знаходимо компроміси і все-таки з’являють питання політичної відповідальності. Все що погано по діяльності парламента знає все суспільство, але мусимо сказати, що и і добро зробили. Все-таки за чотирнадцять років ВТО наш парламент ратифікував? Наш парламент. Все-таки вперше в історії України до Конституційного Суду внесли подання про скасування депутатської недоторканності, ми це зробили. Бюджет прийняли і сьогодні живемо по цьому бюджету, прийняли. Скасували Тендерну палату, яка не могла бути скасована до волі тривалий час. Я вже не кажу про те, що ратифікували Угоду про спрощений візовий режим, що прийняли цілий ряд законодавства. Так, цього мало. Мало в силу того, що наші політичні еліти не готові до жорстких економічних і соціальних реформ. Але я сподіваюся, що наступну сесію ми почнемо по-іншому і наступну сесію я вже точно почну із доповіді Голови Верховної Ради з цією метою, щоб висловити власні політичні позиції по тому, що відбувається в країні і в парламенті, і щоб настрополити нас на зовсім іншу продуктивну роботу.

Шановні народні депутати України! З огляду на це я пропоную, щоб ми перейшли до завершальної стадії. Шановні народні депутати! Оголошую Другу сесію українського парламенту закритою. Прошу Державний Гімн.

(Л у н а є Д е р ж а в н и й Г і м н У к р а ї н и).

Героям слава! Всім дякую! До побачення.