ЗАСІДАННЯ  ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

12 лютого 2008 року, 17:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, хто пригадує, хто забрав мікрофони, можна вернути, я їх скручу?  Я прошу, шановні…

Шановні народні депутати! Я прошу займати свої місця, прошу реєструватися.

Я зараз повторю реєстрацію. Зупиніть реєстрацію.

По новій проводимо реєстрацію. Дві хвилини, щоб всі зайняли місця.

Прошу ввімкнути реєстрацію. Прошу всіх народних депутатів картки опустити.

В залі зареєстровано 312 народних депутатів України. Оголошую вечірнє  пленарне засідання Верховної Ради України відкритим.

Шановні народні депутати! Ми провели засідання голів фракцій і прийшли до згоди щодо розгляду на сьогоднішньому вечірньому   засіданні наступних питань порядку денного. Я хотів би, в першу чергу, відзначити те, що саме такий розклад може бути прийнятий і інших питань, в тому числі і ті, на яких я наполягав, наприклад, Закон про Кабінет Міністрів, імперативний мандат і все інше, поки що не включено до проекту порядку денного. Це пов’язано з тим, що нам треба спробувати відновити довіру, яка, на превеликий жаль, цілком і повністю відсутня в цій сесійній залі. Тому я дуже уважно просив би кожного народного депутата почути, який порядок денний пропонується, як перший крок до можливого відновлення роботи українського парламенту.

Перше – це основоположний документ, який називається календарний план роботи Верховної Ради України. Для того, щоб ми знали, коли ми працюємо в залі пленарних засідань і коли ми працюємо з нашими виборцями в округах. Такий законопроект під реєстраційним номером 1349 буде доповідати Олександр Сергійович Єфремов.

Друге – що стосується порядку денного другої сесії шостого скликання, ми не прийшли до згоди щодо прийняття за основу, але ми прийшли до згоди, що це є документ, як проект, розданий всім і задля того, щоб ми його прийняли за основу і в цілому, пропонується на наступне пленарне засідання внести узгоджений законопроект, який складається з двох розділів. І всі спірні питання, які мають резонансний характер, винести в окремий розділ і потім ми будемо голосувати, як завжди, або включаємо їх, або не включаємо, щоб знову не створювати напругу в залі.

Тому, я даю доручення головам комітетів, розглянути остаточно проект порядку денного і внести його задля прийняття в першому, другому читанні і в цілому.

Третій законопроект, який пропонується прийняти за скороченою процедурою, це законопроект (реєстраційний номер 1314), внесений Президентом України щодо внесення змін до статті 5 Закону України „Про прожитковий мінімум”. Задля того, щоб в нас була можливість підвищувати соціальні стандарти людей і щоб люди знали, як форматується прожитковий мінімум. Доповідач – Шлапак Олександр Віталійович і Стоян Олександр Миколайович співдоповідає.

Четвертий законопроект – це друге читання (реєстраційний  номер 0933) – проект закону про внесення змін до статті 77 основ законодавства України про охорону здоров’я. Мова йде про встановлення додаткової відпустки для працівників сімейної медицини. Це вже друге читання буде доповідати Тетяна Дмитрівна.

Наступний законопроект (0893) – це проект закону України „Про внесення змін до Господарсько-процесуального кодексу України. Це друге читання, цей законопроект буде доповідати Притика Дмитро Микитович.

Далі. Ми все-таки прийшли до згоди щодо початку розгляду Закону України „Про внесення змін до Закону України про закупівлі товарів робіт і послуг за державні кошти”. Хотів би зазначити, що таких законопроектів, на аналогічну тему, зареєстровано 32. Але відповідно до 105 Регламенту, я пропоную, розглянути саме цей законопроект – номер 1476. Який розглянутий та схвалений Комітет з питань економічної політики як базовий. А на далі під час другого читання врахувати всі пропозиції висловлені суб’єктами законодавчої ініціативи задля того, щоб на кінець зняти ярмо у вигляді державних купівель.

І останній законопроект (номер 1316) – це Проект закону України про чисельність Збройних Сил України на 2008 рік. Президент України вніс цей законопроект, потім він був відкликаний, у зв’язку з тим, що комітет запропонував зменшити кількість людей, які будуть скорочуватися у 2008 році. Доповідати законопроект буде Начальник Генерального штабу Збройних Сил України, генерал Кириченко. Співдоповідач – Анатолій Степанович Гриценко.

Шановні народні депутати! Я прошу проголосувати за цей порядок денний. В цілому голосуємо без…

Прошу голосувати.

 

За – 366.

Рішення прийнято. Прошу показати по фракціях.

Розпочинаємо з першого законопроекту. Так, Петре Миколайовичу!

Абсолютно правильно. Петро Миколайович! Я це все сказав, порядок денний не розглядається, він передається в комітети, ми його приймаємо в першому  і другому читанні зразу, зараз не голосуємо за основу порядок денний. Це все було сказано.

1349 – проект Постанови Верховної Ради України „Про календарний план проведення другої сесії Верховної Ради України шостого скликання”. Олександр Сергійович Єфремов, голова комітету.  Будь ласка, Олександр Сергійович.

 

ЄФРЕМОВ О.С.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України „Про комітети Верховної Ради України” комітетом 14 січня 2008 року вже розглянуто проект календарного плану проведення другої сесії Верховної Ради  України шостого скликання.

Згідно з вимогами частини першої статті 83 Конституції  України та частини першої статті 10 Регламенту Верховної Ради України вказаним проектом пропонується розпочати  пленарні засідання Верховної Ради, те що ми зробили, 5 лютого, а закінчення роботи планується на 18 липня.

За цей час  передбачено для роботи в пленарному режимі одинадцять тижнів, сім тижнів для роботи в  комітетах і фракціях, шість тижнів для роботи народних депутатів з виборцями та провести одинадцять  годин запитань до уряду у Верховній Раді України.

Згідно частини сьомої статті 19 Регламенту Верховної Ради України, проект календарного плану було направлено для ознайомлення депутатським фракціям у Верховній Раді. Зауважень до проекту від депутатських  фракцій не надходило.

В проекті календарного плану, який ми направляли депутатським фракціям, тиждень з 5 по 8 травня пропонувався провести в пленарному режимі, на засіданні комітету було прийнято рішення цей тиждень працювати в комітетах і  фракціях, а потім два наступних тижні з 12 по 16 і з 19 по 23  травня провести в пленарному режимі, що ми так виконали у Верховній Раді.

31 січня проект постанови про календарний план  другої сесії Верховної Ради України було внесено на заміну раніше поданого, у зв’язку з урахуванням  пропозицій Юридичного управління, зокрема запропоновано  замість закриття сесії записати оголошення   про час закриття сесії, оскільки після закриття  сесії 11 липня  є  ще тиждень для роботи  з виборцями. Просимо Верховну Раду України підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Сергійовичу.

Чи є запитання до Олександра Сергійовича з приводу календарного плану. Немає запитань? Я пропоную без обговорення зразу проголосувати. Ставлю на голосування питання про затвердження Постанови Верховної Ради України „Про календарний план проведення другої сесії Верховної Ради України шостого скликання”. Прошу голосувати.

 

За – 427

Прошу по фракціях. Рішення прийнято.

Ще раз коментую щодо порядку денного другої сесії Верховної Ради шостого скликання. У всіх народних депутатів на руках є матеріали, скомпільовані відповідно до статті 22 Регламенту, перший і другий додаток. Прошу голів фракцій і керівників комітетів внести на розгляд Верховної Ради остаточно узгоджений перелік всіх законопроектів, які будуть розглядатися протягом поточної сесії Верховної Ради України. Внесемо на розгляд і зразу проголосуємо в цілому.

Шановні народі депутати, при голосуванні про затвердження порядку денного я зазначив про те, що законопроекти будуть сьогодні проходити за скороченою процедурою, але задля чистоти експерименту я прошу  проголосувати, що законопроекти № 1314, 0933, 0893, 1376-д і 1316 будуть проходити за скороченою процедурою. Прошу голосувати.   

 

За –  408

Проголосовано.

Шановні колеги, у нас доповідач по першому питанню Шлапак Олександр Віталійович, який буквально буде через одну хвилину, тому я прошу, щоб ми почали із законопроекту 0933 - це  проект Закону України про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я і запросити голову Комітету з питань охорони здоров’я Бахтеєву Тетяну Дмитрівну для доповіді на трибуну Верховної Ради України. 

 

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые коллеги! 17 апреля 2007 года был принят в первом чтении внесенный мною Закон Украины о внесении изменений в статью 77 Основ законодательства Украины о здравоохранении относительно установления работникам семейной медицины дополнительного отпуска. Номер 0933.

Законопроектом предлагается предоставлять медицинским сестрам в общей практике семейной медицины, заведующим отделений семейной медицины, выездным бригадам, которые работают свыше трех лет, право на дополнительный оплачиваемый ежегодный отпуск продолжительностью 3 календарных дня. Такие категории медицинских работников как участковые врачи, в том числе семейные, а также специалисты отделения скорой и неотложной помощи, санитарной авиации и экстренной консультативной помощи уже пользуются правом на трехдневный дополнительный отпуск.

На начало этого года в Украине насчитывается больше 9 тысяч семейных медсестер, в том числе 6,5 тысяч работают в сельской местности. Дополнительная потребность в медсестрах семейной медицины на сегодняшний день составляет 11 тысяч. Право на дополнительный трехдневный отпуск предлагается также предоставить заведующим отделением семейной медицины, которые исполняют обязанности, аналогичные заведующим терапевтическими и педиатрическими отделениями.

Реализация этого закона позволит восстановить ранее действующую норму о дополнительных отпусках, не предусмотренную действующим законодательством Украины, повысит социальную защиту медицинских работников, особенно работающих в сельской местности. Кроме того, предоставление дополнительного отпуска при низкой заработной плате медицинских работников способствуют повышению престижа профессий медиков. Внедрение законопроекта не требует дополнительных средств из бюджета, поскольку работники семейной медицины в большинстве регионов приравниваются к терапевтическим специалистам и, соответственно, пользуются такими же льготами, что учтено уже в расходах на оплату труда. Министерство финансов и бюджетный комитет Верховной Рады не возражают против принятия  этого законопроекта. Главное научно-экспортное управление Верховной Рады также завизировало его без замечаний.

Предлагается принять законопроект во втором чтении и в  целом как закон.  Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Тетяно Дмитрівно.  Я прошу записатися два – за, два - проти по скороченій процедурі.  У нас … Це вже друге.

Товариші,  будемо з мотивів виступати з цього приводу?

Не  будемо. Щиро дякую.

Ставлю на голосування… Будемо з мотивів. Колеги просять поговорити. Я прошу записатися з мотивів голосування, 5 хвилин. Ну просять колеги виступити. Не маємо права не дати.

Камчатний Валерій Григорович „Блок Юлії Тимошенко ”. Будь ласка, Валерій Григорович.

 

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний , „Блок Тимошенко”, Харківщина.

Пропоную не обговорювати це питання. Давайте, як ми домовилися, рухатися далі за скороченою процедурою.  Країна чекає від нас конкретних і швидких рішень.  Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Підтримую цілком і  повністю, але мушу виконувати волю народних депутатів. Шершун Микола Харитонович.

 

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун , „Блок Литвини”.

Я пропоную прийняти цей закон і  прийняти його негайно, тому що він... його чекають і він сьогодні необхідний.

 „Блок Литвина” буде голосувати за цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравченко Микола Васильович.

 

КРАВЧЕНКО М.В.

Прошу передать слово Симоненко Петру Николаевичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко Петро Миколайович.

 

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, уважаемые радиослушатели и телезрители!  Фракция коммунистов, безусловно, проголосует за этот проект закона, исходя из того, что, да, действительно, надо поддержать сегодня тех, кто обеспечивает охрану здоровья для наших граждан  и оказывает помощь.Но  коренной вопрос, мне представляется, что все-таки состоит в другом.

Рассматривая Закон о основах законодавства Украіни про охорону здоров’я, нам нада очень серьезно  сегодня подумать про фельдшерско-акушерские  пункты на селах и создать их то, что было создано амбулатории на села. Нада сегодня серьезнейшее внимание уделить районным больницам, потому что они в тяжелейшей ситуации находятся. Надо серьезно заниматься по сути  дела финансированием, которое должно обеспечить поставку во все учреждения   здравоохранения той техники,  которая является современной и обеспечит на современном уровне оказание  этой помощи.

Поэтому фракция коммунистов поддерживает этот закон и будет дальше требовать, чтобы финансирование здраво…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Попеску Іван Васильович, Партія регіонів.

 

ПОПЕСКУ І.В. 

Дякую. Прошу передати слово Герман.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Герман Ганна Миколаївна.

 

ГЕРМАН Г.М. 

Шановні колеги,  це дуже позитивно, що сьогодні ми приступили до  соціальних  законів. Я прошу лише звернути увагу, якщо йдеться про  справи у сільських лікарів при розпаюванні земель у Львівській області для фельдшерів… фельдшерів обійшли і медичних сестер сільських обійшли. І вони, пропрацювавши ціле життя у колгоспі, для колгоспників, землі не отримали. Я думаю, що нам треба врахувати і цей момент, розробляючи у подальшому законодавство на цю тему. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катеринчук Микола Дмитрович, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

КАТЕРИНЧУК М.Д.  

Микола Катеринчук, Європейська партія України,  фракція  „Наша Україна – Народна  Самооборона”. Прошу передати слово Карпуку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передаємо слово.

 

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша  Україна – Народна Самооборона”.

Звичайно, що фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”  підтримує закон 0933. Це тільки невеличка  частка того боргу, що повинна Верховна Рада  зробити для медицини загалом і для первинної медико-санітарної допомоги і сімейної медицини. Разом з тим я звертаю увагу на те, що цей закон, основи законодавства про охорони здоров’я повинен бути поданий у новій редакції. Не подавати по частинах  зміни, сьогодні одне, завтра друге, як передбачається. І,  дійсно, треба Верховній Раді ці закони визначити, як основними першочерговими у плані роботи на другу сесію. І в прикінцевих положеннях там записано, що цей закон набирає чинності з 1 січня 2008 року, то треба  внести зміни, що цей закон набирає чинності з дня його опублікування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шкіль Андрій  Васильович.

 

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Я думаю, що ніхто не сумнівається, що наша фракція  підтримає цей законопроект у другому читанні. Тільки єдине, що, звичайно, все буде враховано, коли ми будемо приймати поправки до бюджету. Шкода, що так довго розблоковувалася робота Верховної Ради, і я хотів би, щоб всі знали і ті, хто будуть голосувати за, що саме через  затягування роботи Верховної Ради цей  законопроект хоч почнеться   реалізовуватися відразу, але  бюджетні кошти на нього зможуть бути виділені  тільки після того, як ми проголосуємо поправки до бюджету.

Тому я закликаю всіх народних депутатів зараз  почати процедуру голосування, щоб ми за сьогоднішній день хоча б покрили  ті борги, які ми заборгували всім нашим виборцям через те, що  дехто не розуміє проти чого протестує, протестував, блокував трибуну Верховної Ради. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цибенко Петро Степанович, Комуністична партія України.

 

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги,  я думаю, що  уже сформована, власне кажучи,  думка залу щодо цього законопроекту. Безумовно, треба вирішувати цю проблему, вона  є однією із низки  соціальних проблем працівників медицині і на селі і в тому числі проблема відпустки. Тому, безумовно, треба цей документ   підтримувати.

А щодо деяких висловів щодо попередньої ситуації у Верховній Раді, я просив би шановних колег не педалювати питання відповідальності, бо  ми ж почнемо зараз виясняти, а хто заблоковував роботу в день відкриття сесії Верховної Ради України. Тому давайте ми цього не робити, а   голосувати за відповідний соціальний проект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошніченко Юрій Романович.

 

МІРОШНІЧЕНКО Ю.Р. 

Шановні виборці, шановні колеги!

Юрій Мірошніченко, фракція Партії регіонів.

Звичайно, фракція Партії регіонів буде голосувати за цей законопроект, адже він був запропонований нашою колегою, представником Партії регіонів  Тетяною Дмитрівною Бахтєєвою, яка вже багато  років працює над проблемами охорони здоров’я в Україні. І, звичайно, це лише перший крок, який  ми повинні негайно зробити, а у подальшому говорити і про матеріальне забезпечення  медицини, говорити про  страхову медицину, яка зараз потребує на те, щоб бути впровадженою в Україні. І всі ті проблеми, які  є в сфері охорони здоров'я України, вони опрацьовуються, і я наголошую, що сьогодні опозиція, вона працює, вона пропонує законопроекти, ці законопроекти ідуть на користь людям, і наші опоненти з коаліції, на жаль, не бачать цього, а лише зводять до звинувачень опозиції. (О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Шановні народні депутати, час на виступи завершився. Пропозиція, внесена народним депутатом Карпуком, на жаль, не може бути врахована, тому що вона повинна була бути в таблиці розбіжностей, а точніше, таблиці поправок до проекту закону. У зв'язку з тим, що її немає, я не можу її ставити на голосування.

З огляду на це, я ставлю на голосування реєстраційний номер 0933-д  - проект Закону України про внесення змін до статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я. Прошу, народні депутати, голосувати. Голосування -  друге читання і в цілому.

 

За – 439  народних депутатів України, рішення прийнято.            

Шановні колеги, я пропоную повернутися до розгляду проекту Закону України про внесення змін до статті 5-ї Закону України „Про прожитковий мінімум”. Доповідач під'їжджає. Тому чи не будете ви заперечувати, щоб ми почали з нашого колеги – голови підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Стояна Олександра Миколайовича? Є вже Шлапак? А, Олександр Віталійович, запрошуємо вас на трибуну.

Перший заступник голови Секретаріату Президента України Шлапак Олександр Віталійович доповідає Закон про внесення змін до статті 5-ї Закону „Про прожитковий мінімум”, внесений Президентом України. Будь ласка, Олександр Віталійович.

 

ШЛАПАК О.В.

Вельмишановний пане Голово, шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується простий, а надзвичайно важливий проект закону, адже цю поважну аудиторію не потрібно переконувати в значенні прожиткового мінімуму для нашої економічної і соціальної політики. Принагідно нагадаю лишень, що до величини прожиткового мінімуму прив'язані мінімальна пенсія, прив'язані соціальні виплати, виплати чорнобильцям, більше десяти  надзвичайно важливих соціальних показників.

Нагадаю також, що мінімальний прожитковий мінімум встановлюється Законом про бюджет на базі розрахунків, які ведуться відповідними міністерствами і відомствами за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів. Однак, в житті ми стикнулися з наступною ситуацією. Затверджений прожитковий мінімум в бюджеті часто не відповідає реальним економічним тенденціям, які мають місце в житті нашої держави.  Особливо протягом останніх років, коли ми маємо  прискорену  інфляцію, люди не отримують відповідних виплат у вигляді пенсій, соціальних допомог, на які повинні розраховувати відповідно до закону.

Ми мали  ситуацію, коли на неодноразове звернення Президента нашої держави ні Кабінет Міністрів, ні  відповідні міністерства і відомства не реагували на такі звернення і не надавали інформації щодо того, який же прожитковий мінімум на сьогоднішній день є не по запису в Державному бюджеті, а по факту відповідно до тих інфляційних процесів, що мають місце. І отже, звідси народилася ідея звернутися до парламенту з проханням підтримати зміни до закону, відповідно до яких щомісяця після того, як стають зрозумілими показники інфляції відповідні міністерства, базові міністерства (це Міністерство праці і соціальної політики) публікує розрахунок прожиткового мінімуму, а також направляє їх у Верховну Раду, Президентові, Кабінету Міністрів, а також партнерам по соціальному діалогу.

На нашу думку, це зробить значно більш прозорим ситуацію з обрахунком прожиткового мінімуму і допоможе всім нам  приймати  відповідальні державні рішення. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання не передбачені  у нас, тому, Олександр Віталійович, ми вам дякуєм.

Голова підкомітету Комітету з питань соціальної політики та праці Стоян Олександр Миколайович. Співдоповідь, будь ласка.

 

СТОЯН О.М.

Шановні колеги, це той унікальний випадок,  коли, я думаю, всі фракції без виключення підтримують ініціативу Президента України. вона полягає в тому, що законом передбачається внесення зміни до статті 5 Закону України „Про прожитковий мінімум”, щоб оприлюднювати щомісячно результати прожиткового мінімуму на Інтернет-сайті.

Хочу також нагадати, що прожитковий мінімум – це державний соціальний стандарт. На ньому зав`язана мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія, виплати сім`ям з дітьми і багато чого іншого.  Він також є і в основі розряду  у виробничій сфері і в основі тарифної сітки. На превеликий жаль, ця норма була вилучена в 2005 році урядом Тимошенко. І ручне управління ………….. прожиткового мінімуму привело до того, що, на думку Федерації профспілок України, показники прожиткового мінімуму були занижені на 15–20 відсотків, а це означає, що недополучали мінімальну заробітну плату на 50–100 гривень, мінімальну пенсію – 30–70 гривень. Тому саме повернення до того, щоб щомісячно оприлюднювати цей показник - розрахований прожитковий мінімум – і на ньому обраховувати нову пенсію, нову мінімальну заробітну, буде мати позитивне значення.

Хочу сказати, що Головне експертне управління підтримує цей проект. Вони зробили зауваження, щоб оприлюднювати не тільки на інтернет-сайті, а й у засобах масової інформації. Таку пропозицію підтримує Комітет з питань правової політики: щодо більш широкого оприлюднення. Таку ж пропозицію підтримує і наш Комітет з питань соціальної політики і праці. Міністерство праці та соціальної політики повністю підтримує пропозицію Президента. Тому я доводжу думку комітету, що комітет пропонує не тільки прийняти за основу, а й в цілому, зміни до статті п’ятої Закону „Про прожитковий мінімум”. Підкреслюю: це буде справедливо з точки зору визначення щомісячно „вартісна величина прожиткового мінімуму” і коригування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати завершити.

 

СТОЯН О.М. … інших соціальних виплат. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, прошу записатися: два – за, два – проти. Це перше читання, а будемо визначатися: голосуємо в першому, другому і в цілому чи тільки в перше.

Александровська Алла Олександрівна, Комуністична партія.

 

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Прошу слово передать Симоненко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко Петро Миколайович. Можна з трибуни, Петро Миколайович. Для вас…

 

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Фракція комуністів проголосує за цей проект закону, але я хотів би сказати про наступне. Що якщо уважно прочитати цей проект закону, то він дає відповідь взагалі, що думає у нас Президент, чим він займається. А я хочу сказати, що взагалі він  не думає про народ України, якщо такі закони вносе взагалі на розгляд Верховної Ради. Йому треба займатися тим, чим він любе займатися, про що гарно розказує преса.

Шановні виборці, ви подумайте, що Президент пропонує: розрахунки щомісячного фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу оприлюднюється до 20 числа наступного місяця спеціально уповноваженим органом на його офіційному сайті, а також дані про фактичний розмір прожиткового мінімуму на одну особу разом із відповідними розрахунками щомісяця надаються Президенту.

Шановні, хіба з цих розрахунків, що борщ зварить наш народ? Може, так скажімо, на столі щось з’явиться? Нічого не з’явиться, це тільки для того, щоб сказати, що  начебто він піклується про соціальні проблеми, про рівень життя. Та ніякого тут рівня життя немає. Тут є зубожіння і безвідповідальність Президента, який взагалі не розуміє, що для цього треба зробити, щоб можна було нагодувати.

Якщо б Президент дослухався до наших пропозицій, то йому б слід було б скористатися  законом про ціноутворення, статтею 5-ю і 9-ю і чітко заявити, що в державі повинні регулюватися ціни на продукти, на товари першої необхідності, на ліки і на тарифи. Відповідно до цієї, так скажемо, перспективи, я пропоную як раз для тих, хто сьогодні наживається на народі України, на надприбутки будемо платити надподатки. А ті, хто сьогодні кров здирає і кров п’є, і здирає шкуру з людей, будуть нести відповідальність кримінальну.

Оце повинен був зробити Президент, а він черговий раз намагається обдурити людей і таким чином, практично, сьогодні показує, що він ніколи не думав про реальну економіку, він не знає реального життя, а тим паче його пропозиції ніякого відношення до соціального рівня життя не мають взагалі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коновалюк Валерій Ілліч. Єдине, що тут було записано, Петро Миколайович, це плюс, тобто ви записувалися як „за” законопроект.

А ви за законопроект? Добре. Коновалюк Валерій Ілліч, фракція Партії регіонів. Валерій Ілліч, ви з місця будете?

 

КОНОВАЛЮК В.І.

Ні, я прошу передати слово народному депутаті Харі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат  Хара з трибуни, будь ласка.

 

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, фракция Партии регионов поддерживает инициативу Президента и надеется, что это будет первый шаг в восстановлении статуса прожиточного минимума, как это положено.

Для этого нужно, первое, обязать Кабинет Министров утвердить принятый еще в 2005 году научно-общественным советом с участием сторон социального партнерства прожиточный минимум с расширенным перечнем продуктов питания, товаров и услуг. По самым  скромным подсчетам нынешний и утвержденный нами прожиточный минимум гривен 200 меньше объективного, который должен быть. А значит – и минимальная зарплата меньше, значит и минимальная пенсия меньше, все пособия меньше, чем положено.

Второе. Вернуть статус прожиточного минимума как независимого и объективного социального норматива, который должен приниматься, как это раньше было, до 2005 года, Верховною Радою отдельным законом и до  начала работы над Государственным бюджетом. То есть мы принимаем объективный бюджет, и правительство, исходя из этого, то есть прожиточного минимума должны рассчитывать нормативы с Государственного бюджета.

И третье. Обязать Кабинет Министров предложить механизм пересмотра параметров Государственного бюджета, если в случае фактически прожиточный минимум, который будет опубликован в соответствие с этим законом, окажется значительно больше утвержденного нами прожиточного минимума. Если мы сделаем все эти три шага, вслед за первым шагом, который сделал Президент, у нас будет прожиточный минимум объективный и социальные пособия значительно выше, чем сегодня.

Еще раз повторяю, Фракция Партии регионов поддерживает данную инициативу Президента и будет голосовать за нее. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Я прошу з мотивів голосування записатися, п’ять хвилин.  Стоян Олександр Миколайович.

 

СТОЯН О.М.

 Поскільки я позицію свою уже виклав, я передаю слово моєму колезі Ярославу Сухому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ярослав Сухий, будь ласка.

 

СУХИЙ Я.М. Ярослав Сухий, Партія регіонів, Запоріжжя.

Безумовно, цей законопроект потрібно підтримувати. І я хотів би сподіватися, що це буде перший крок, який зробив  Президент України в справі законодавчого реформування соціально-трудових відносин. Цей законопроект не є глибоким, він, скоріше, технічний, і виправляє допущені урядом у 2005 році помилки, коли була скасована гласність. Але коли сталося ще гірше, то й уряд тоді запропонував, якщо пам’ятаєте, мінімальну вартісну величину прожиткового мінімуму. Таким чином ми  ніби-то прирівнювали до цього низесенького прожиткового мінімуму мінімальні зарплати, мінімальні пенсії та соціальні виплати. Аби цього  більше не було, нам необхідна гласність, і ми тепер будемо мати реальну оцінку прожиткового мінімуму без політичних спекуляцій, без демагогій та популізму. Реальну оцінку, за цю реальну оцінку потрібно цей законопроект підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Зарубінський Олег Олександрович „Блок Литвина”.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О. О.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги, мені здається, що цей проект закону немає жодної контраверсійності, і я переконаний, „Блок Литвина” переконаний, ми всі будемо голосувати за нього, що очевидно, він набере чотириста і більше голосів. Але справа в іншому. Я хотів би поставити питання, шановні колеги, скільки ще років у нас буде відліком прожитковий мінімум? Жебрацька категорія – категорія, розрахована на злидні, бо ми прекрасно розуміємо, що прожитковий мінімум не  включає цілий ряд позицій щодо соціального споживання. На жаль, в мене не було можливості поставити питання перед доповідачем, але мені здається, я хочу висловити цю позицію „Блоку Литвина”, що нам вже пора переходити на соціальний стандарт споживання, який би включав і продовольство, і комунальні послуги, і можливості людини на освіту, на охорону здоров’я, і  таке інше. Ми будемо голосувати, але я прошу вас переходити на сучасні категорії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Стойко Іван Михайлович, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

СТОЙКО І.М. 

Шановний Арсенію Петровичу, прошу передати слово Володимиру В’язівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, передайте слово. Я навіть не почув кому.

 

СТОЙКО І.М.  В’язівському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’язівський. Будь ласка, передайте слово.

 

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В’язівський, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Обговорюючи даний законопроект, ми одноголосно прийшли порозуміння на Комітеті соціальної політики і праці. І я розумію, що саме через висловлені позиції колег в цьому залі ми одноголосно, майже всім залом будемо приймати цей закон.

Я хотів би висловити свою позицію окремішньо щодо окремих виступаючих з трибуни. Мабуть, вони трошки забули про який закон ми сьогодні проговорюємо, якщо вони так вболівають за трудовий люд, то, мабуть, треба було би не стояти з дурними гаслами біля трибуни, а працювати над законами, які б покращили  життя тому трудовому люду. Тоді ми і досягнули більшої ефективності в нашій роботі. Тому хотів би дослухатися і негайно прийняти цей закон в першому... вже в кінцевому варіанті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко Микола Володимирович, "Блок Юлії Тимошенко" .

 

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги! Фракція  "Блоку Юлії Тимошенко"  підтримує даний законопроект Президента. І хочемо звернути увагу на те, що, звичайно, при всій технічності даного законопроекту, стратегічно законопроект важливий для того, щоб нам дать можливість в сесійній залі не повторювати помилок попереднього парламенту, коли ми в ролі опозиції неодноразово зверталися до уряду Януковича переглянути стандарти соціальної підтримки нашого народу. І тоді ми чули відомі всьому світу слова „Да пошли вы».

Я хотів би, щоб після того, як буде оприлюднені результати Міністерства праці і соціальної політики і уряду, уряд, який би не був при посаді реагував би на опозицію абсолютно адекватно і говорив, тепер нам треба скорегувати показники бюджету. І заробітні плати і пенсії повинні бути скореговані з рівнем інфляції. Тому ми це підтримуємо і одноголосно БЮТ буде голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Володимирович.

Найдьонов Андрій  Михайлович, Комуністична партія.

 

НАЙДЬОНОВ А.М. 

Я прошу передати слово, Аллі Александровській.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Александровська Алла Олександрівна.

 

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Я понимаю, что оппоненты из блока оранжевых, которые только что выступали, как раз и выполнили то пожелание, которое в их адрес было  высказано. Иначе невозможно объяснить почему Президент Украины вносит по такому серьезному вопросу, который регулирует уровень доходов населения и фактически обеспечил зажиточность населения, вносит такой  пустой, абсолютно бессодержательный закон.

Я задаю вопрос  сидящим здесь в зале и тем, кто нас слушает. Скажите, пожалуйста, если мы примем этот закон, будет ли реальная оценка прожиточного минимума? Действительно уровень прожиточного минимума позволит людям нормально питаться, нормально одеваться, нормально жить? Конечно же, нет. Этот закон об этом не говорит. И мы, коммунисты, будем поддерживать только по одной простой причине, его нужно дорабатывать, нужно вносить определенные категории в этот законопроект, определенные уровни, определенные критерии.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошниченко Юрій Романович.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці! Шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Звичайно, Партія регіонів буде голосувати за цей законопроект, адже є очевидним, що та інфляція, яка сьогодні є, на жаль, в нашій державі, вона з’їдає всі ті виплати, які даються, і той прожитковий мінімум, який розраховується. Але разом з тим, хотілося б звернути увагу всіх колег, що нам треба приводити у відповідність до європейських стандартів і перелік тих товарів, послуг, які обчислюються при визначенні прожиткового мінімуму.

Щодо тих закидів, які були на адресу опозиції сьогоднішньої, то мені здається наявним свідченням того, що ми налаштовані вирішувати соціальні проблеми людей є той факт, що ми зараз працюємо і що ми ухвалюємо цей закон. Тому я хотів би, щоб ми не перекидали один на одного провини за політичні питання, а голосували за цей, дуже потрібний країні, закон. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Олександр Віталійович Шлапак, репліку будете брати чи не будете? Не будете. Дякуємо.

Дозвольте запитання до пана Стояна Олександра Миколайовича. Ви у своїй доповіді сказали про те, що комітет пропонує перше, друге читання і в цілому. Я подивився проект, можна пана Хару запросити. Включіть, будь ласка, мікрофон Харі, щоб ми зрозуміли, ми ставимо перше, друге читання в цілому чи тільки за основу. Будь ласка, народний депутат Хара.

 

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, я вначале хотел сказать, что критические замечания, которые высказаны народными депутатами, они имеют место, но они не относятся к данному законопроекту. Мы буквально на следующей неделе, комитет уже рассмотрел еще четыре законопроекта, связанные с прожиточным минимумом.

Все те замечания, которые высказываете, и по перечню, расширению перечня, и повышение социальных стандартов, относятся к другим законопроектам. Поэтому просьба нашего комитета данный законопроект принять за основу  и в целом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги! Я просив би підтримати пропозицію комітету проголосувати перше, друге читання і в цілому. Тому що перше, фактично, в історії України кожен громадянин може дізнатися про те, який реальний рівень прожиткового мінімуму. Це була та проблема, яка виникала при прийнятті кожного Закону про Державний бюджет, коли кожний уряд сам собі малював прожитковий мінімум. Тому я прошу поставити на голосування в першому, другому читанні і в цілому законопроект номер 1314 про внесення змін до статті 5 Закону України  „Про прожитковий мінімум”. Прошу голосувати.

 

За-442   народних депутатів України. Рішення прийнято. Прошу по фракціях.

Шановні народні депутати! Переходимо до наступного питання порядку денного. Це законопроект номер 0893. Проект Закону України „Про внесення   змін до Господарсько-процесуального кодексу України” – друге  читання. Доповідає член Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя  Притика Дмитро Микитович. Будь ласка, Дмитро Микитович.

 

ПРИТИКА Д.М.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати! На ваш розгляд у порядку другого читання виноситься законопроект номер 0893, метою якого є вдосконалення існуючого порядку касаційного оскарження рішень господарських судів та уніфікація цього порядку з відповідними нормами цивільного та адміністративного судочинства.

Хочу вам нагадати, що в лютому 2007 року, голосуючи за цей законопроект в першому читанні, народні депутати підтримали майже одностайно – біля 400 голосів він набрав.

Запропоновані зміни до Господарсько-процесуального кодексу сприятимуть усуненню істотних відмінностей правового регулювання порядку касаційного оскарження судових рішень господарських судів та їх оскарження до Верховного суду України в зв’язку з винятковими обставинами після  касаційного перегляду зазначених рішень. На цей час лише Господарсько-процесуальний кодекс містить норму, згідно з якою рішення місцевого господарського суду  може бути оскаржене в касаційному порядку, не будучи переглянутим в апеляційному суді тобто стрибкова касація.

Лише в цьому  кодексі передбачено п’ять підстав  для перегляду рішень Вищого Господарського Суду в Верховному Суді.  Для інших судів існує лише дві підстави і лише з виняткових обставин, а не повторна касація, як це передбачено для господарських судів.

На сьогодні практично всі рішення Вищого Господарського Суду, в тому числі і ухвали, переглядаються Верховним  Судом в порядку повторної касації, що вкрай негативно впливає на діяльність суб’єктів  господарювання. 

Господарський процесуальний кодекс  уже надзвичайно застарів, але в новій редакції невідомо коли буде прийнятий,  тому ці зміни вкрай необхідні. Судові рішення мають бути стабільними і прогнозованими. Остаточні судові рішення винесені судом касаційної інстанції, яким є Вищий Господарський Суд України, не повинні переглядатися, окрім випадків виявлення нових фактів тобто перегляд судових рішень за новими обставинами.

Саме на це звертав увагу президент, колишній уже, Європейського Суду  Вільд Габер  під час зустрічі з Головою  Верховного Суду України. На це неодноразово звертали свою увагу експерти Ради Європи, провідні науковці та правознавці України.

Запропонований законопроект направлений на врегулювання цієї проблеми, він чітко розмежовує касаційні повноваження Вищого Господарського Суду та повноваження Верховного  Суду України по перегляду судових рішень за винятковими обставинами. А також вдосконалює процедуру допуску до касацій та порядку відкриття впровадження за винятковими обставинами.

При підготовці законопроекту до другого читання пропозиції та поправки суб’єктів права законодавчої ініціативи, які внесені до порівняльної таблиці, комітетом враховані повністю, або враховані частково, чи редакційно за винятком окремих пропозицій, внесених депутатами  Смітюхом, Ляшко та Кармазіним. Народний депутат Смітюх і Ляшко  пропонують залишити старий порядок касаційного оскарження  судових рішень тобто без обов’язкового  апеляційного перегляду рішень місцевих судів, що негативно  вплине і впливає сьогодні на якість та ефективність правосуддя. 

На сьогодні така норма надає право судам одночасно оскаржувати рішення місцевого суду до апеляційного і касаційного. При цьому не враховується, що апеляційний суд перевіряє рішення місцевого суду по факту і по праву. Тобто переглядає рішення і в апеляційному, і в касаційному порядку, тобто це я сказав би, благо для суб’єкта, який оскаржує рішення, апеляційна інстанція, тому що вона в повному обсязі переглядає рішення. В повному, і по факту, і з урахуванням норм права. Послідовність, запропонованого законопроектом порядку касаційного оскарження виправдала себе в цивільному і в адміністративному судочинстві, тому повинна бути запроваджена і в господарському судочинстві. Пропозиція щодо такого порядку касаційного оскарження  підтримана парламентом попереднього скликання переважною більшістю народних депутатів.

Депутати Смітюх, Ляшко і Кармазін також пропоную доповнити статтю 111 зі значком 15 додаткову підставу, яка дає право оскаржувати рішення Вищого господарського суду в зв’язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права та невідповідності їх рішенням Верховного суду чи Вищого господарського суду.

Я закінчу тим, що вчора на комітеті цей законопроект розглядався. Проти редакції його і прийняття в другому читанні проголосувало всього-на-всього три народних депутати. Тому прохання комітету прийняти запропонований законопроект у другому читанні та в цілому як закон.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Дмитро Микитович.

Шановні колеги, за Регламентом ми повинні піти наступним чином, варіант складний, це я повинен кожну поправку ставити та, яка врахована і яка не врахована. Варіант, який завжди застосовується, це я ставлю на голосування ті поправки, які відхилені комітетом. Тому підемо саме таким чином.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні, ні, Регламент. Арсеній Петрович, Регламент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сядьте, будь ласка.

 

ІЗ ЗАЛУ. Є заперечення проти прийнятих поправок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сядьте, будь ласка, ми зараз дійдемо до цього. Дякую. Сядьте, будь ласка.

Пішли, колеги, я пішов би зараз з вашого дозволу наступним чином. Народний депутат Смітюх, врахована редакційно поправка. Погоджена народним депутатом 114-та, зміни до статті 91-ї? Зараз я вам дам слово. Народний депутат, Смітюх. Зміни до 91 статті. Ваша пропозиція врахована в повному обсязі чи ні? Тому що тут передбачено „враховано редакційно”. Що значить „враховано редакційно”? Включіть будь ласка Смітюха. Наполягаєте, ні?

 

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Арсеній Петрович, ця поправка врахована частично. Мене це влаштовує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Народний депутат Ляшко. Стаття 107. Ваша поправка відхилена. Наполягаєте чи не наполягаєте? Включить, будь ласка, народного депутата Ляшка.

 

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Що пропонують автори законопроекту? Вони пропонують змінити статтю 107 Господарсько-процесуального кодексу і передбачити, що право подати касаційну скаргу можна лише у випадку після перегляду рішення суду в апеляційному порядку. Тобто фактично, якщо людина не оскаржувала з тих чи інших підстав в апеляційному порядку рішення суду, то вона позбавляється права оскарження його в касаційному порядку. Але це неправильно. Бо є 129 стаття Конституції, яка передбачає право громадян на оскарження рішень судів і в апеляційному, і в касаційному порядку. І немає взаємозалежності, що якщо не оскаржив  в апеляційному, то не маєш права в касаційному. Тобто це фактично звуження передбачених Конституцією прав громадян України на оскарження рішень судів. І наш парламент, де є демократична більшість, ні в якому разі за це голосувать не може.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. З огляду на це, будь ласка, Дмитро Микитович, все рівно треба ставити на голосування врахування поправки депутата Ляшка.

 

ПРИТИКА Д.М. Шановний народний депутат Ляшко, справа в тому, що і ми ж уже говорили про це, що ми уніфікуєм процедуру перегляду рішень відповідно до КАСУ і цивільно-процесуального кодекса. І ми проголосували з вами вже, приймаючи КАСУ і цивільно-процесуальний кодекс, якраз за цей порядок. Тобто за оскарження в апеляційному, а потім в касаційному порядку. Це передбачає всі стандарти і, так сказать, західних країн. Це ази, дійсно. Це перше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Вікентійович, я дякую. Я думаю, що ми поступим наступним чином. Ставлю на голосування поправку Ляшка до  статті 107. Прошу голосувати.

 

За – 204.

Ваша поправка не врахована.

Наступна поправка, яка була відхилена комітетом, це поправка народного депутата  Кармазіна до статті 111-11 пункти: 3, 4, 5.

Народний депутат Кармазін.  Прошу увімкнути мікрофон народному депутату Кармазіну.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Народний депутат Кармазін.

Шановні народні депутати! В цьому законі вилучається можливість оскаржити постанови. Тільки мова іде про рішення.

Я хотів би звернути увагу шановного доповідача Дмитра Микитовича,   що це не є уніфікація і підхід, як до рішення суду. Мова іде про процесуальне найменування документу.  І мова іде про  звуження тих документів, які потім можливо оскаржити в касаційному  порядку.

Тобто ми  взагалі виводимо із під касаційного оскарження постанови, які прийме Вищий господарський суд. Щоб він там не написав – це буде  вже істина в останній інстанції. Навіть це не зможе розглянути Верховний суд.  Я вважаю, що це є неправильно і просив би вас врахувати це і висловити думку, що і тоді не треба було …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Микитович, будь ласка.

Я прошу по 30 секунд,  щоб коротка відповідь, щоб ми далі рухалися.

 

ПРИТИКА Д.М. Шановні народні депутати,  так, Юрій Анатолійович, мабуть, не зовсім уважно, хоч він читає всі проекти, прочитав весь законопроект. Тут ми узагальнили слово „ухвала, рішення, постанова” одною назвою „судові рішення”. Так як це зроблено, шановні друзі, як це зроблено уже в Цивільно-процесуальному кодексі і в  інших.

Перегляд судових рішень. Так розділ називається. Але сюди входять, і ухвали, і постанови, і рішення. Так чому? Я ж вам ще раз говорю. Це узагальнене слово для зручності редакційно формувати статтю і так далі.

Так що тут… (Ш у м  у  з а л і)

У загальному порядку передбаченому статтею….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Я ставлю на голосування поправку народного депутата Кармазіна до статті 111-1, яка відхилена була комітетом. Прошу голосувати.

 

За – 203

Рішення не прийнято.

Таким чином  поправка депутата Кармазіна не врахована.

Поправка народного депутата Смітюха до статті 111-14. Депутата Смітюх, чи настоюєте ви на своїй поправці? Прошу увімкнути мікрофон депутату.

 

СМІТЮХ  Г.Є.

Шановний Арсеній Петрович,  стаття 111-14 законопроекту. Я пропоную після   слів: „За наслідками перегляду рішення апеляційно-господарського суду… - доповнити  словами, - а також ухвалу Вищого господарського суду України про повернення касаційної скарги подання”. Я наполягаю на своїй поправці і прошу поставити  на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дмитро Микитович, є пропозиція  не обговорювати, тому що ви у комітеті вже обговорювати. Прошу  поставити на голосування поправку народного  депутата Смітюха. Прошу голосувати.

 

За – 53

Рішення не прийнято.

Шановні народні депутати, дозвольте перервати розгляд даного документу з метою визначення  організації подальшої роботи Верховної Ради. У нас  залишилося 2 хвилини до закінчення вечірнього пленарного засідання. Голова Верховної Ради України має право продовжити тільки на 15 хвилин.  Тому я пропоную  продовжити сьогоднішнє вечірнє засідання до моменту розгляду  всіх питань порядку денного. Дай Бог, може і  розглянемо Закон про Кабмін, про імперативний мандат, про депутатську недоторканість.

Шановні колеги, я прошу проголосувати за продовження  засідання Верховної Ради  України до моменту розгляду питань порядку денного. Ad-hok, 51-ша.

 

За – 406

Рішення прийнято.

Вибачте за те, що перервав розгляд засідання.

Так, наступна поправка, народний депутат Смітюх, 115-15. Прошу ввімкнути мікрофон народному депутату. 

 

СМІТЮХ Г.Є.

Шановний Арсеній Петрович, звертаю увагу своїх колег на статтю 111-15, яка суперечить частині другій статті 125 Конституції України, оскільки фактично повністю усуває Верховний Суд України від вирішення справ господарської юрисдикції і цим унеможливлює однакове застосування норм матеріального і процесуального права. Завданням Верховного Суду України є забезпечення однакового застосування законів і забезпечення захисту конституційних прав і свобод шляхом безпосереднього застосування норм Конституції України.

У зв'язку з цим пропоную статтю 111-15 викласти в такій редакції, яка мною запропонована. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу поставити на голосування поправку народного депутата Смітюха. Прошу голосувати.

 

За –  23

Не знайшла поправка підтримки, „за” – 23.              

Наступна поправка - народного депутата Ляшка, 115-15 стаття. Прошу ввімкнути народному депутату Ляшку мікрофон.

 

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.  

Цивільно-процесуальний кодекс і Кодекс адміністративного судочинства однією з підстав для провадження за винятковими обставинами якраз і передбачають неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того ж самого положення закону. Тому було б дивно, якби Господарський процесуальний кодекс не передбачав би цієї підстави. Саме тому і пропонується доповнити статтю 111-15 пунктом третім щодо того, щоб передбачити як підставу для перегляду рішення – це неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права. Тому прошу підтримать. А загалом хотів би сказать, що указані зміни спрямовані на перетворення Вищого господарського суду у таку собі священу недоторкану корову, рішення якої    ніхто ніколи не зможе оскаржити, тобто хто більше заплатив, отримав рішення і це вже назавжди. От на оце передбечені оці зміни до закону, який ми сьогодні розгляда…..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу поставити на голосування 22 поправку народного депутата Ляшка.

 

За – 205

Рішення не прийнято.

Якось у нас специфічно проходить голосування.

Народний депутат Кармазін з поправкою  номер 23. 115-15. Мікрофон Кармазіну.

 

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати, ми залишаєм тільки дві обставини, по яким можна буде оскаржити, подати скаргу в зв`язку з  винятковими обставинами. Це міжнародна судова установа, якщо визнає, і рішення неконституційним. Все. Але у нас є Вищий адміністративний суд, у нас є Верховний суд, і я сподіваюся, що буде вищий цивільний і вищий кримінальний суди. І от коли вони невідповідності їх рішенням буде якесь рішення прийнято Вищим господарським судом, от тоді щоб була можливість подати скаргу. Тому я і пропоную доповнити пунктом 3 в такій редакції: „невідповідності їх рішення Верховного суду України чи вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права”. Повірте, що це  абсолютно вузьке коло питань, але тоді дійсно можна говорити, що може єдине законодавство дивитися як здійснюється Верховний Суд України. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу поставити на голосування  відповідну поправку народного депутата Кармазіна. Голосуєм, товариші.

 

За – 215

Рішення не прийнято, поправка не врахована.

Наступна поправка, яка врахована частково. Народний депутат Ляшко, 27-а поправка. 111-17. Будь ласка, мікрофон Ляшко.

 

ЛЯШКО О.В. 

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний  Арсеніє Петровичу,  я пропоную надалі  поправок моїх не розглядати, бо фракція і коаліція прийняла рішення не голосувати за цей закон взагалі.  Я хочу ще раз наголосити, що цей закон спрямований на обмеження прав простих громадян України і на встановлення всевладдя однієї судової інстанції, де корпоративні інтереси часто беруть гору над здоровим глуздом і над нормами права.

Тому я знімаю свої поправки і не буду голосувати за цей закон. І закликаю всіх у цьому залі не підтримувати його.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином, поправки народного депутата Смітюха знімаються з голосування.

Наступна поправка, яка врахована частково, народного депутата… Вибачте, народного депутата Ляшка. Наступна поправка – народного депутата Смітюха. Це 30 поправка. Будь ласка, мікрофон Смітюху.

 

СМІТЮХ Г.Є.

Дякую, Арсеній Петрович.

Я погоджуюся з рішенням комітету. Моя поправка частково врахована, я погоджуюся з цим рішенням. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. На голосування не ставимо.

Наступна поправка також ваша, 111-18. Це 33 поправка. Ви також погоджуєтеся?

 

СМІТЮХ Г.Є. З цією поправкою я також погоджуюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступна поправка 35, яка відхилена в цілому. Народний депутат Смітюх. І 36, щоб ми зразу по двох поправках, якщо ви не заперечуєте.

 

СМІТЮХ Г.Є. Я погоджуюся з рішенням комітету по оцих поправках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Відхилено, таким чином. Ваша поправка, яка частково врахована, номер 38, також приймається?

 

СМІТЮХ Г.Є. Поправка за номером 38 частково врахована. Я погоджуюся з редакцією комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дякую, шановні колеги. Таким чином, народний депутат Ключковський. Будь ласка, він хоче по своїх поправках. Ввімкніть мікрофон народному депутату Ключковському.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Юрій Ключковський, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Вельмишановний Арсенію Петровичу, я хочу вам нагадати, що відповідно до Регламенту у другому читанні кожен народний депутат має право висловити заперечення проти будь-якої врахованої комітетом поправки, і тоді ця поправка ставиться на голосування в залі щодо її підтвердження.

У зв’язку з цим, я маю такі претензії до трьох поправок. І я буду просити вас, щоб ви їх ставили на голосування щодо їх підтвердження. Йде мова про поправку першу народного депутата Смітюха, який виключає з підстав апеляційного оскарження законні інтереси особи, зачеплені рішенням суду. Я би хотів у зв'язку   з цим нагадати  про рішення  Конституційного Суду України, який пояснив, що таке „законні інтереси” і як вони охороняються. У зв'язку  з цим я… По двох інших я  ще буду говорити, а я прошу зараз  поставити щодо підтримки залом першої поправки до цього законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу поставити на голосування поправку номер 1, внесену  народним депутатом Смітюхом на предмет її підтримки. Прошу голосувати.

 

За -  1

Таким чином,  поправка  народного депутата Смітюха не врахована.

Шановні народні депутати,   я прошу уважно слухати, що  говорить головуючий:  на предмет підтримки.

Наступна.  Будь ласка, Юрій Богданович. У вас ще було дві поправки, які ви заперечуєте.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Зараз я хотів би,  оскільки   тут все-таки тільки сьогодні роздали таблицю і важко у ній знайти все, я зараз прошу поставити на голосування поправки… Я заперечую проти  них і прошу їх не підтримати. Але я прошу поставити на голосування поправки 40 і 41.  Бо ці поправки зобов’язують Верховний Суд зупинити провадження навіть  по справах, у яких провадження вже відкрито. Це взагалі небувала норма у судочинстві, коли законом забороняємо суду завершити розгляд справи, який розпочався. Я прошу поставити на голосування цю  поправку. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Микитович хоче  сказати фразу. Будь ласка. Включіть мікрофон на трибуні.

 

ПРИТИКА Д.М. Шановні народні депутати,   та навпаки, коли суб’єкт господарювання звертається із заявою про скасування рішення  за винятковими обставинами,  надається Верховному Суду право, прийнявши справу,  призупинити виконання рішення. Ну, це ж на період розгляду справи. От і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу поставити на голосування відповідні дві поправки, які враховані комітетом і висловлені народним депутатом Ключковським. Прошу голосувати.

 

За – 2

Таким чином, ці дві поправки відхилені, товариші. Тобто дві поправки відхилені.  Ті які враховані комітетом, вони відхилені.

Колеги,  я так бачу, що в принципі бажання більше ні в кого не має висловлюватися. Прошу два – „за”, два – „проти” і ідемо на голосування.

 Не будете два – „за”? З мотивів голосування… Товариші, тишина.  З мотивів не будете? Не будете. Комітет пропонує поставити даний законопроект в  другому читанні та в цілому.  Прошу проголосувати.

Товариші, я кажу пропозицію комітету. Далі я буду ставити на голосування, якщо не пройде інші пропозиції. Прошу голосувати.

 

За – 224

Колеги, я прошу поставити цей законопроект тоді на третє читання. Прошу показати по фракціям.

Товариші, на третє читання. Давайте, це буде правильно. Давайте відправимо його – друге ми пройшли читання – і третє читання доопрацюємо. Я прошу голосувати  на третє читання його.

 

За – 223

Колеги, третій раз відправляємо на друге повторне читання законопроект. Друге повторне читання. Я прошу проголосувати за друге повторне. Доопрацюємо в комітеті, знов будемо по ньому дискутувати. Прошу голосувати. Друге повторне читання, товариші.

 

За -  230

Рішення прийнято.

На друге повторне читання відправлений законопроект. Нормальне рішення. Пішли далі, товариші.

Прошу показати по фракціям.

Наступний законопроект дуже складний, колеги, - це Закон „Про  державні  закупівлі”. Я хотів би ще раз зазначити про те, яке ми рішення прийняли  при затвердженні порядку денного.

При затвердженні порядку денного ми прийняли рішення відповідно до 105-ї Регламенту підтримати рішення Комітету з питань економічної політики щодо прийняття цього законопроекту як базового, а далі – 32 законопроекти, які там є, будемо доопрацьовувати уже під час другого читання.

Я прошу доповідача, народного депутата Зварича Романа Михайловича, на трибуну. А, Кожем’якіна? Пан Кожем’якін.

Будь ласка, народний депутат Кожем’якін.

 

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановний Голово, шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується законопроект про внесення змін до Закону України "Про  закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”.

Зазначений законопроект був розроблений на виконання пункту сьомого протоколу номер п’ять зборів ради і коаліції фракцій „Наша Україна” - Народна Самооборона” та „Блоку Юлії Тимошенко” у Верховній Раді України шостого скликання. Із залученням представників уряду, Секретаріату Президента України, Асоціацій міст та громад України, голів місцевих держадміністрацій, громадськості та з використанням пропозицій, напрацьованих робочою групою з підготовки пропозицій щодо удосконалення законодавства у сфері державних закупівель.

Тобто цей законопроект є результатом спільної роботи, який забезпечує консенсус між політичними елітами країни та максимально враховує пропозиції місцевого самоврядування щодо полегшення процесу, здійснення процедур державних закупівель та місцях.

Законопроект номер 1476д на виконання норм Регламенту Верховної Ради України отримав позитивний висновок профільного Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики та має позитивний висновок Головного науково-експертного управління.

Крім того, законопроект схвалений Секретаріатом Президента України, урядом, був підтриманий та завізований представниками місцевого самоврядування та асоціацій міст України та громад.

Хотів би звернути вашу увагу на основних положеннях законопроекту. Так законопроектом передбачається збільшити мінімальні вартості межі предмету закупівлі для застосовування процедур державних закупівель. Запровадження безоплатної публікації та оприлюднення оголошень про закупівлю. Введення обмеження щодо входження до складу тендерних комітетів депутатів сільських, селищних, міських, районних, у містах районних, обласних київських та севастопольських міських рад. Запровадження порядку здійснення процедур державних закупівель  на садах міжвідомчої координації за кошти місцевих бюджетів. Зменшення мінімальної кількості уча…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Я ще раз наголошує, шановні народні депутати,   на нагальності та серйозності питання, що розглядається і прошу  підтримати законопроект у першому читанні та проголосувати відповідний проект постанови профільного комітету. Всі пропозиції, які внесені проектом закону номер 2010-1, внесений народними депутатами Шпаком, Ващук і Деркачем, ми врахуємо при підготовці до другого читання.

Більш того, якщо щось не влаштує наших колег, то я даю обіцянку. Що цей законопроект не буде внесений до залу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Співдоповідач – Осика Сергій Григорович, перший заступник голови комітету з питань економічної політики.

Будь ласка, Сергій Григорович, ваша співдоповідь.

 

ОСИКА С.Г.

Уважаемые коллеги, с целью экономии вашего времени и с учетом того, что было сказано предыдущим оратором, я могу сказать, что комитет рассмотрел данный законопроект и с учетом, первое, того, что он был инициирован и отработан представителями ассоциации міст, асоціації місцевого  самоврядування, уряду і секретаріату Президента і враховуючи складність цього питання і наявність великої низки інших законопроектів, ми рекомендували цей законопроект взяти за основу, з доопрацюванням на друге читання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Сергій Григорович. Я прошу записуватися, два –„за”, два  - „проти”. Виступи з трибуни.

Гудима Олександр Миколайович, „Блок Юлії Тимошенко”.

 

ГУДИМА О.М.

Передати Кравчуку Василю Петровичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово передається Кравчуку Василю Петровичу. Будь ласка, з трибуни.

 

КРАВЧУК В.П.

Шановні колеги, за цей законопроект практично стільки вже йшлося мови, що ми не маємо права зараз за нього не проголосувати. Тому ”Блок Юлії Тимошенко” буде голосувати за закон у першому читанні, для того щоб усе-таки дати можливість працювати на місці нашим людям, для того щоб можна було, існувала охорона здоров’я, щоб існувала культура, щоб  існувала освіта, і тоді люди побачать, що ви дійсно  вболіваєте з народ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. „Блок Литвина”, Литвин Юрій Олексійович.

 

ЛИТВИН Ю.О.

Шановний Арсенію Петровичу, я прошу передати слово Катерині Тимофіївні Ващук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Катерина Тимофіївна з трибуни.

 

ВАЩУК К.Т.

Шановні виборці, шановні народні депутати, ви пам’ятаєте, як минулого тижня розпочинала роботу Верховна Рада, і саме умовою фракції народний „Блок Литвина” була висунута умова проголосувати  закон по тендерних закупівлях. Всі знаєте, що гіршого рекету, узаконеного державою, при проведенні державних закупівель  на сьогодні немає. Від нього стогнуть усі абсолютно установи державні, які здійснюють ці закупівлі, люди нас не розуміють. Через те від того, наскільки будуть враховані позиції нашого закону, буде залежати наше голосування. Виступаючий сказав, що вони будуть враховані, але між цими двома законами – нашим і тим, який поставлений на голосування – є слідуючі принципові відмінності. І ми хочемо почути від комітету і від доповідача наскільки вони будуть повно враховані.

Ми пропонуємо, щоб Тендерна палата і міжвідомча комісія з питань закупівель за державні кошти взагалі були ліквідовані, щоб збільшились…

(О п л е с к и) Ми пропонуємо, щоб були збільшені можливості купляти на місцях без обмежень все-таки, шановні колеги, що таке 100 тисяч гривень сьогодні  закупівля на лікарню, на школу, чи ще – це нічого. Ми пропонуємо хоча б 100. У вашому законі все це обмежується набагато меншою цифрою. Виконання робіт – 300 тисяч…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити дайте.

 

ВАЩУК К.Т. Що таке 300 тисяч і так далі.

І, шановні колеги, якщо тільки одна залізниця минулого року перерахувала більше 67 мільйонів державних коштів Тендерній  палаті, що ми робимо в Україні? Тому, коли ми вже приймаємо цей закон і узгоджуємо його з Президентом і з Кабміном, ми хочемо чути, що він таки радикально міняється, і ми йдемо, справді, на зустріч людям, а значить нашим  виборцям.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Жебрівський Павло Іванович, "Наша Україна - Народна Самооборона".

 

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Про цей закон  не говорив тільки ледачий з приводу того, що він є ганебним для всієї системи держзакупівлі. Я переконаний, що існування того режиму, який існує, не приводить до нормальної роботи всіх, від селищної ради, закінчуючи державним підприємством. Сьогодні ми розуміємо, що неначе це краще із гіршого законопроектів. Проте, існує таке поняття, як тендерна палата в цьому законопроекті. Я взагалі не розумію, яким чином структура, яка імплементована в торги, може контролювати, здійснювати контроль за торгами. Я взагалі не розумію, яким чином громадська організація може фактично розпоряджатися величезними коштами, державними коштами.

І насправді „Наша Україна” прийняла чітке рішення, ми голосувати за цей законопроект не будемо. Проте, готові відправити на перше повторне читання для того, щоб ліквідувати і тендерну палату, і всю цю систему держзакупівель. Ми не блокуємо розгляд цього питання, проте таку корупційну систему ми підтримувати не будемо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Павло Іванович.

Шановні колеги, таким чином на ваш розгляд внесений проект закону про внесення змін до закону про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Фактично мова йде про прийняття цього законопроекту в першому читанні, у нас є декілька варіантів поведінки. Перше, прийняти в першому читанні, другий, не прийняти в першому читанні. Або ми сунемо цей „віз” хоч кудись, тому що, якщо ми взагалі нічого не приймемо, то далі буде діяти старий закон і буде та сама стара пісня, старі державні закупівлі, тендерна палата з неймовірними повноваження і ми ніколи не прийдемо ні до якої згоди в частині того, щоб цей законопроект хоч якось почав рухатися.

Тобто або ставимо на перше читання, в другому читанні підвищуємо межі, які здійснюються без відповідних тендерів і без закупівель. І спростуємо відповідно повноваження Тендерної палати, але треба почати процес, бо якщо не голосувати, то нічого взагалі не буде.

Будь ласка, з мотивів голосування п’ять хвилин. Записуємось.

Шкутяк  Зіновій Васильович "Наша Україна – Народна Самооборона".

 

ШКУТЯК  З.В.

Фракція "Наша Україна – Народна Самооборона".

Шановні колеги! Чому "Наша Україна" висловилася якраз з приводу того, що цей закон в першому читанні не можна голосувати. Тому що ми вважаємо, що не може громадська організація сьогодні контролювати і функціонувати в такому плані, що вона організовує закупівлі за державний кошт.

Ми вважаємо, що це має бути повернення або до Міністерства економіки або іншого державного органу. Тому у нас є пропозиція внести цей закон на повторне перше голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сербін Юрій Сергійович.

 

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги! Я підтримую те, що каже Голова Верховної Ради, надо нарешті зсунути цей тягар з нашого шляху. Тому  все ж таки я закликаю, щоб проголосували за нього в першому читанні, а оті недоречності, і закон недосконалий можна під час другого читання все ж таки виправити. Тому наша фракція буде голосувати за цей закон, бо вже давно всі господарюючі суб’єкти чекають позитивного рішення цього питання. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Ландік Володимир Іванович Партія регіонів.

 

ЛАНДІК В.І. Партія регіонів.

У меня вы знаете очень возмущает тот подход, к которому мы подошли. Вся страна говорит о том, что этот закон коррупционный, все от него стонут, и те же люди, кто контролирует, ревизионная комиссия от …. этот Тендерную палату опять они предлагают ту же  тендерную палату все тоже самое. Поэтому я поддерживаю и предложение «Блока Литвина» убрать Тендерную палату, вот это все убрать. (О п л е с к и)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Литвин Юрій Олексійович, "Блок Литвина".

 

ЛИТВИН Ю.О.

Арсеній Петрович, передайте, будь ласка, слово Катерині Тимофіївні Ващук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Катерина Тимофіївна Ващук.

 

ВАЩУК К.Т.

Шановний Головуючий, ви чітко сформулюйте свою пропозицію ту, яку озвучили доповідачі. Якщо включається два основоположних положення про те, що тендерна палата і комісія міжвідомча у цьому законі не передбачаються, скасовуються зал підтримає цей  закон, бо це є основа.    Якщо ми приймемо за основу, що вони існують, то що ми робити  не будемо, які  ми в другому читанні правки робити не будемо, усе буде продовжуватися точно так, як є на нинішній день.

Тому два основоположних моменти, два оцих органи мають бути знищені, як клас. (О п л е с к и).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую, Катерино Тимофіївно. Катеринчук Микола Дмитрович.

 

КАТЕРИНЧУК М.Д.

Микола Катеринчук, Європейська партія України, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні радіослухачі, шановні колеги, я думаю, що всі зараз в країні, хто використовує бюджетні кошти,  думають, яку ж позицію займе Верховна Рада  щодо вимивання бюджетних грошей саме через ці непрозорі схеми, які використовуються і закріплені в цьому законі.

Тому я призиваю  вас, якщо ви відповідальні політики, не приймати цей закон. Треба скасувати той закон, який зараз існує і навести лад з державними грошима. Не можна так,  треба мати совість, щоб заробляти на цьому   гроші. Невже сьогодні не існує в країні авторитетних політиків, які б замислилися, що відбувається.

Давайте не підтримувати цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Томенко Микола Володимирович, „Блок Юлії Тимошенко”.

 

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я переконаний, що це питання, яке ми сьогодні розглядаємо, треба вирішувати  невідкладно і швидко.  Я бачу два шляхи.

Перший шлях, про який говорив народний депутат Катеринчук, якщо є готовність, взагалі повернути до стандартів попередньої роботи по тендерних закупівлях,   коли не було ні громадських, ні інших корупційних структур.

Є інший шлях. Якщо ми хочемо це зробити дуже оперативно, треба сьогодні прийняти наступне рішення. Ми голосуємо за даний законопроект у першому читанні лише за умов, що в другому читанні і в цілому буде ліквідована Тендерна палата як інститут, який опікується цими закупівлями. Якщо це не буде озвучено Головою Верховної Ради, тоді я розумію, що ми нічого не міняємо в тендерних закупівлях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Бурлаков Павло Миколайович.

 

БУРЛАКОВ П.М.

Слово прошу передать Богословской.      

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богословська Інна Германівна. На зауваження народних депутатів щодо часу. Жовтень, це означає, що ще лишилось 50 секунд, а червоним - це означає, що час вичерпано.

 

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Шановний спікере, прошу не рахувати мені ці секунди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не будемо рахувати, Інна Германівна.

 

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Шановні колеги, ми не маємо права ні професійного, ні морального підтримувати ту корупційну схему, яка зараз діє в Тендерній палаті України. Ми знаємо всі, що в залі цьому в фракції БЮТ є дві людини, які мають безпосереднє відношення до цих схем, це пан Яценко і пан Осика. Ми знаємо, що вся країна знає це і знає своїх герої в обличчя. Тому, я закликаю всіх, хто має мораль і має фах, ні в коєму разі не голосувати за закон, який  продовжує діючу систему скритих, таємних, чорних схем щодо організації тендерних...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні народні депутати, а, вибачте, прошу дати завершити Інні Германівні, вибачте. Прошу.

 

БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Сьогодні ні держава, державний бюджет, ні наші громадяни, ні всі державні установи не вибачать нам, якщо ми не перекриємо цю чорну схему і це єдине, одна з тих умов, за яких ми погодились на розблокування діяльності Верховної Ради. Ми повинні ліквідувати діючу схему тендерних закупівель. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка, Осика Сергій Григорович.

 

ОСИКА С.Г.

Уважаемая Инна Германовна,   мы слышали этот крик три месяца избирательной кампании и по телевидению, и по радио. Это слова, это эмоции. Для вашего сведения, в июле, в августе и в сентябре работало 11 оперативных групп, прокуратура, МВД, налоговая и так далее, и тому подобное. Ничего нигде не нашли. Вот это факт. Первое.

Потом второе. Вы уже проиграли несколько судов, проиграете еще один. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, у нас з мотивів, ви, завершилося, Інна Германівна, не казав ваше прізвище, не казав. Він сказав: „Інна Германівна”. А по регламенту – тільки прізвище. Шановні народні депутати, ітак, я зобов’язаний  поставити на голосування внесений проект постанови Верховної Ради про прийняття за основу проекту Закону України про внесення змін до Закону України „Про закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти”. Прошу голосувати за цей законопроект.

 

За – 282

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, в першому читанні прийнятий проект Закону України про державні закупівлі. Я прошу показати по фракціям. „Партія регіонів” – 120, БЮТ – 135, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 0, комуністи – 27, "Блок Литвина" – 0.

Шановні колеги, переходим до наступного питання порядку денного. Це проект Закону України про чисельність Збройних Сил України на 2008 рік. Я прошу до слова доповідача – Начальника Генерального Штабу Збройних Сил України Кириченко Сергія Олександровича. Пане Головнокомандувач Збройних Сил, ні, ви не Головнокомандувач, у нас головний – це Президент. Будь ласка.

 

КИРИЧЕНКО С.О.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати України! Представляю проект Закону України про чисельність Збройних Сил України   на 2008 рік. Цей проект отримав підтримку на засіданні Комітету з питань  національної безпеки і оборони.  Проектом закону передбачено встановити чисельність  Збройних сил України  на кінець 2008 року  у кількості  191  тисяча, в  тому числі і 148 тисяч  військовослужбовців. Таким чином, скорочення чисельності Збройних сил у 2008 році буде складати  9 тисяч  чоловік, у тому  числі   одна тисяча військовослужбовців і  вісім тисяч працівників  Збройних сил України. Ці показники  чисельності відрізняються від  показників Державної програми розвитку Збройних сил України на 2006-2011 роки.

Потреба скасувати темпи скорочення чисельності Збройних сил в основному пов’язана  з недофінансуванням заходів державної програми протягом   перших двох років її виконання і недофінансування у межах  5 мільярдів гривень. Це не дозволило провести утилізацію 101 тисячі тонн  ракет і боєприпасів, розформувати 14  арсеналів баз і складів, впровадити у планові терміни автоматизовану систему управління Збройних сил, звільнити  Збройні сили від виконання невластивих функцій охорони, оборони і передати  ті функції  цивільним структурам.

Вище зазначені причини обмежують можливості щодо виходу на показники чисельності, які визначені державною програмою, вимагають додатково утримати  у складі  Збройних сил значну кількість особового складу.

Зменшення темпів скорочення у  2008  році  дозволить провести необхідні підготовчі заходи щодо  розформування арсеналів  баз складів?????, які не передбачені у складі Збройних сил  України…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершити дайте.

 

КИРИЧЕНКО С.О.  …підприємствам утримання об’єктів інфраструктури тощо. На далі  протягом 2009-2010 років заплановано збільшення темпів скорочення  і виходу на показники державної програми. Скорочення у  2008 році абсолютної більшості буде здійснюватися за рахунок посад працівників  Збройних сил України.

Скорочення не буде торкатись бойового  складу Збройних сил, навпаки,  передбачене часткове збільшення  чисельності окремих бойових частин і формування бойового реактивного артилерійського полка у складі  об’єднаних сил швидкого реагування в Сумах.

Таким  чином у 2008 році планується провести скорочення штатної чисельності за рахунок розформування 14 баз, заміни  обслуговуючого персоналу квартирно-експлуатаційної служб Збройних сил України на послуги з квартирно-експлуатаційного обслуговування   фондів військових містечок суб’єктами господарювання, заміни штатних підрозділів воєнізованої сторожової  охорони військових варт на   послуги Державної служби охорони, оптимізація структури  і чисельності командувань сухопутних військ, повітряних сил,  сил підтримки і військових  комісаріатів.

Проведення заходів  реформування Збройних сил у 2008 році планується здійснювати за рахунок  коштів Державного бюджету. За нашими розрахунками для виконання  заходів з оптимізації чисельності необхідно  718 мільйонів гривень. Затверджений Державний бюджет не  повній мірі забезпечує виконання цих заходів і повне задоволення цієї потреби, ми передбачаємо, відбудеться після перегляду Державного бюджету на 2008 рік.

Я прошу підтримати цей закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо Головнокомандуючому Збройних  сил України Кириченку Сергію Олександровичу,  не Верховному.

Я прошу, Анатолій Степанович Гриценко.

 

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний пане Голово, Шановні народні депутати,  цей законопроект, який сьогодні пропонується ухвалити, є, на наш погляд,  добрим прикладом   співпраці між  Президентом як Верховним головнокомандувачем Збройних сил України  і Верховною Радою. Ви, очевидно, помітили, що спочатку був   законопроект, який   передбачав скорочення чисельності на   17 тисяч. Але після дуже ретельного, дуже уважного, всебічного обговорення у комітеті було  рекомендовано обмежити темп скорочення і скоротити армію в цьому році лише на дев'ять тисяч, із них лише на тисячу військовослужбовців. Президент погодився з цією пропозицією і вніс інший законопроект, який зараз і розглядається. Це перше і дуже важливе.

Друге. Президент погодився з тим, щоб на наступні роки відпрацювати один законопроект, який затвердив би параметри чисельності на дев'ятий, 10-й, 11-й роки, відповідне скорочення орієнтовано на 12-17(19) тисяч. На комітеті із 15 чоловік 14 проголосували „за”, один був проти, депутат, який виступив проти наводив як аргумент те, що мають бути відновлені державні гарантії соціального захисту тих військових, які звільняються.

Дуже прикро, але при внесенні змін до бюджету з подачі уряду Верховна Рада затвердила відміну цих гарантій. Але присутній на засіданні представник Мінфіну пообіцяв, що при підготовці змін до бюджету ці гарантії будуть відновлені. Оскільки депутати мають певні сумніви, комітет напрацював відповідний законопроект за своєю власною ініціативою, його готує колега Веліжанський, і ми його внесемо. І ці гарантії стосуватимуться за даними Генштабу близько 250-300 військових. Мова йде про забезпечення їх житлом. Прохання підтримати цей законопроект і прийняти його в цілому. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Анатолій Степанович.

Пропозиція комітету – прийняти основа і в цілому. Дякуємо.

Колеги, так як це перше читання – два „за”, два „проти”, скорочена процедура і будемо голосувать. Косів Михайло Васильович, „Блок Юлії Тимошенко”.

 

КОСІВ М.В. Косів Михайло Васильович, „Блок Юлії Тимошенко”.

Цей законопроект, безсумнівно, треба підтримати.

Інша річ, що  ми взагалі щодо армії маємо дуже великі борги, бо в не повному обсязі кожнісінького бюджетного року ми фінансуємо потреби армії, а тому пропозиція нашого  блоку про те,  що поступово ми маємо переходити на армію за контрактною системою, залишається в силі. На жаль, цього року ми зможемо лише певні види військ перевести на контрактну систему, але це основні у військових формуваннях підрозділи. Наступного року ми очевидно уже будемо майже завершувати цей процес. А даний законопроект без сумніву треба  підтримати як і ці зміни до бюджету.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Куликов Кирило Борисович,  "Наша Україна - Народна самооборона".

 

КУЛИКОВ К.Б.

Я перепрошую, у мене  погано працює система, тому я відмовляюся від слова, я підтримую законопроект, але відмовляюсь. Дякую.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Мармазов Євген Васильович, Комуністична партія України.

 

МАРМАЗОВ Є.В. (Не чути )

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Той же варіант. Слово Александровській Аллі Олександрівні передається.

 

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Олександрівна, можна вас з трибуни запросить, бо явно щось сталося з системою. Напевно картки переплутали.

 

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Фракция коммунистов, Александровская, город Харьков.

Фракция коммунистов не будет поддерживать этот законопроект. И я вам напоминаю, что в свое время, в том числе по инициативе   коммунистов вносился законопроект, который говорил, давал социальные гарантии тем военным, которые увольнялись в связи с сокращением Вооруженных сил Украины.

Сегодня таких гарантий нет. Сегодня правительство Юлии Тимошенко своим Законом о бюджете остановило действие норм этого закона. Здесь мы слышали удивительные предложения, что якобы министр финансов на комитете пообещал все-таки вернуть эти гарантии, обеспечить финансирование и внести поправки в бюджет.

Мы с вами здесь, в этом зале договаривались, что мы будем по итогам трех месяцев или в первом квартале корректировать Закон о бюджете. Я предлагаю вначале внести необходимое финансирование для обеспечения социальных гарантий военнослужащих, а после этого рассматривать вопрос о сокращении Вооруженных сил Украины. Это нормальная позиция, мы сегодня не доверяем правительству Тимошенко, мы знаем, что там много популизма и очень мало желания и умения работать. Поэтому доверять обещаниям министра финансов, тем более они высказаны всего лишь на комитете, я считаю, это несерьезно, несолидно для парламента. И поэтому мы должны не соглашаться на принятие этого закона без обеспечения социальных гарантий военнослужащим, которые будут выброшены на улицу без соответствующего материального обеспечения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Попеску Іван Васильович, Партія регіонів.

 

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракції Партії регіонів.

Вельмишановні колеги, постійно уряд говорив про те, що треба створювати робочі місця. Тут нам пропонується скоротити їх. В той же самий час у Законі „Про Державний бюджет на 2008 рік” не передбачені кошти на працевлаштування тих людей, яких зараз пропонується скорочувати. Це перший момент.

Другий момент. У Декларації про державний суверенітет України передбачено, що Україна є позаблоковою державою. Те що зараз робиться, робиться все для того, щоб Україна не була позаблоковою державою, а, отже, Партія регіонів не може голосувати за цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, з мотивів голосування записуємося?

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не записуємося. Ставлю на голосування пропозицію комітету, а саме прийняття у першому читанні і в цілому проекту Закону України „Про чисельність збройних сил на 2008 рік”, 1316.

Прошу голосувати.

 

За – 243

Рішення прийнято.  Прошу показати по фракціям.

 

ІЗ ЗАЛУ.  Озвучте по фракциям.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, з мотивів голосування: "Блок Юлії Тимошенко" 152 – „за”, "Наша Україна"  - 71. Ввімкніть мені мікрофо… "Наша Україна"  - 71, комуністи – 0, „Блок Литвина” – 20, Партія регіонів – 0.

Будь ласка, хто хотів з мотивів, 3 хвилини з мотивів записуємося. Кендзьор Ярослав Михайлович.

 

КЕНДЗЬОР Я.М.

Ярослав Кендзьор, Народний Рух України, Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний Голово, шановні колеги, знаєте, у нас дуже цікава  така незмінна практика оцінки того, чи іншого проекту. Коли представник „Регіонів” щойно говорить про те, що ми приймали декларацію про державний суверенітет і там є положення про позаблоковий статус держави, а оцей закон, що ми прийняли, мовляв, не передбачає позаблокового. Це, знаєте, як кажуть у нас в Галичині, на городі – бузина, а в Києві – дядько. Воно одне до другого жодного відношення.

І я пропоную, коли депутатові немає про що по суті сказати, то просто або передати голос потрібно, або просто не виходити на трибуну. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Камчатний Валерій Григорович, „Блок Юлії Тимошенко”.

 

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Дякую, Арсенію Петровичу. Камчатний, Харківщина, „Блок Юлії Тимошенко”.

Сьогоднішній день завершується, і зала продемонструвала свою готовність, свою можливість до конструктивної праці. Це дуже важливо. Це ще один із наслідків діяльності нашої коаліції.

Але я хотів би попросити наших опонентів, якщо ми уже налаштовані на конструктивну працю, то давайте рухатися і далі. Я маю на увазі оці першотравневі кульки, які сьогодні в залі, не мають ніякого відношення до тих тем, до тих питань, які внесені до порядку денного, які щось там демонструють, до чогось закликають. Таким же чином можна написати на кульках „долой проституцію”, там ще щось таке. Ми багато ганебних явищ у цьому житті переслідуємо. Але давайте від цього відходити, давайте культурно цивілізовано працювати в сесійній залі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я просив би народних депутатів у виступі з мотивів голосування виключно по законопроектам.

Герман Ганна Миколаївна.

Ганно Миколаївно, у вас дзвонить мобільний телефон. Вимкніть мобільний – і тоді буде працювати мікрофон. Дякую. Тепер...

З трибуни, будь ласка. У когось значить із сусідів мобільний.

 

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги,  нам було непросто з вами домовитися. Ми йшли до цього тяжкі дні і тяжкі вели переговори. Я закликаю вас забути про вузько партійний інтерес. Забути про образи. Забути про будь-які слова, які можуть зруйнувати нашу конструктивну працю. Ми домовилися сьогодні працювати над тими законопроектами, над тими речами, які полегшать життя народу. Давайте не перетворювати  Верховну Раду знову в орган, який ставить чийсь вузькопартійний інтерес над інтересами народу. Я закликаю всіх до зваженості, до солідності і до конструктивної праці. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякуємо, Ганно Миколаївно.

Шановні колеги, щоби я попросив вас зараз почути і проголосувати? Ми з вами не розглянули декілька дуже важливих законопроектів,  які не включалися навіть до порядку денного, але я просив би, щоб усі фракції почули мене і підтримали ці речі. Щоби ми в  обов’язковому порядку до наступного розкладу включили декілька законопроектів, поміж іншими, які ми погодимо на Погоджувальній раді: Закон України „Про Кабінет Міністрів”, зміни до Конституції в частині недоторканності. І сьогодні ми голосували з вами зміни до Господарсько-процесуального кодексу. Якщо ми його вкинемо знову на  півроку, то толку ніякого не буде. Давайте ми  його в другому читанні проголосували, давайте на друге повторне так само в обов’язковому порядку його включимо. Тому я прошу проголосувати таке рішення, що обов’язково ми розглянемо три речі. Далі докинемо на Погоджувальній раді. Перше – це те, що  стосується Кабміну, друге – це недоторканості і третє – те, що стосується закону України „Про внесення змін до Закону „Про господарсько-процесульний кодекс України”. Я прошу поставити на голосування.

На наступному пленарному засіданні, ми оголосимо коли, зупиніть голосування, щоб ще раз проголосували, на  наступному пленарному, а ми вирішим на засіданні Погоджувальної ради, коли. Прошу поставити на голосування це питання.

 

За – 173

Не хочете голосувать за ці законопроекти - не потрібно. Будь ласка, показуйте по фракціям. Не розумію, з чим це пов’язано, не розумію.

Шановні народні депутати! Порядок денний… З процедури? Будь ласка, запишіться, це вже з мотивів, запишіться на три хвилини виступи з мотивів.

Коновалюк Валерій Ілліч, будь ласка, Партія регіонів.

 

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую, Арсенію Петровичу.

Шановні народні депутати, я впевнений, що нам важливо сьогодні з’ясувати порядок денний на завтра і визначитись з тих питань, які дійсно сьогодні можуть вплинути на більш конструктивну роботу Верховної Ради. Дійсно, певні депутати фракцій регіонів не встигли проголосувати за законопроект в другому читанні, який доповідав шановний депутат Притика.

Є інші питання, які сьогодні на порядку денному в суспільстві і ми мусимо це зрозуміти. Тому ми закликаємо визначити це і з’ясувати, як ми будемо працювати завтра. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Ляшко.

 

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Арсенію Петровичу, я думаю, що набагато актуальніші є в країні питання до розгляду Верховної Ради, ніж проект змін до Господарсько-процесуального кодексу, який обмежує права громадян. Я маю на увазі це зняття депутатської недоторканості, ліквідація пільг, кадрові питання, які дадуть можливість нашій коаліції впроваджувати в життя урядову програму. Це законопроекти про створення слідчих комісій по Харкову і по Києву. Тобто, давайте, програма українського уряду яка й досі не розглянута.

Давайте ми на наступному засіданні пленарному розглянемо ці питання, які дозволять підвищити соціальні стандарти життя, які приведуть рівень життя депутатів у відповідності до того, як живуть виборці. А не ми лобіюємо інтереси певних груп, які засіли у Вищому господарському суді. Це не личить Голові Верховної Ради протя…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сирота Михайло Дмитрович,  "Блок Литвина".

 

СИРОТА М.Д.

Шановний Голово! Шановні колеги! Ми цілий день сьогодні нудилися по залу не працювали, а сьогодні вже після шостої години почали активну діяльність, причому по ключовим хочемо працювати законопроектам як Кабінет Міністрів. Ми побачили узгоджену позицію по Тендерній палаті "Блоку Юлії Тимошенко" і Партії регіонів. І ми бачили вже узгоджену діяльність по Кабінету Міністрів, коли в минулий раз проголосувала саме Партія регіонів і "Блок Юлії Тимошенко" законопроект. Надто серйозний цей законопроект, щоб його зараз в цих умовах розглядати.

Тому давайте закривати сьогодні сесію і, якщо є бажання завтра з  10-ї години, як то передбачено Регламентом Верховної Ради України, продовжувати роботу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Підтримується. Кілінкаров Спірідон Павлович

 

КІЛІНКАРОВ  С.П.

Спасибо. Уважаемые радиослушатели, уважаемый Арсений Петрович. Вот сегодня  в очередной раз фракции НУ-НС и БЮТ    продемонстрировали свою непоследовательность в вопросах, которые они поднимали … выборной кампании.

Ставится на голосование вопрос о депутатской неприкосновенности, по изменениям в Закон о Кабинете Министров,  а эти две фракции не голосуют. Это еще раз  демонстрирует, тем самым демонстрирует свою неготовность избавиться  от неприкосновенности.

Поэтому, все эти разговоры от БЮТ и НУ-НС в отношении неприкосновенности народных депутатов, всего лишь популизм, который они используют  в период выборной кампании.

Мне очень жаль, что сегодня эти политические партии не готовы рассматривать эти вопросы в зале Верховной Рады.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.   Князевич Руслан Петрович і звершуємо.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. 

Прошу передати слово В’ячеславу   Кириленку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В’ячеслав Кириленко.

 

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, «Наша Україна – Народна Самооборона».

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги, ми просили б  зараз внести до завтрашнього  порядку денного усі президентські  законопроекти, які визначені, як невідкладні і  проголосувати завтра цілу низку цих законопроектів, які вже тим більше, пройшли комітети.

Крім того, ми хотіли би від вас доручення  Комітету з питань правової політики, який вже місяць гальмує розгляд питання внесення змін до Конституції з метою скасування 80-ої стаття щодо скасування депутатської недоторканності. Нехай завтра комітет зранку розгляне це питання і після голосування президентських законопроектів, а може і до того, депутати повинні почати внесення змін до Конституції з метою скасування депутатської недоторканності. Після того, просимо поставити на голосування всі коаліційні законопроекти згідно коаліційної угоди. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні народні депутати. 

Ситуація наступна. Нам треба з’ясувати як ми будемо працювати завтрашній день і коли ми будемо працювати, це саме важливе питання і в якому форматі. Тому що сьогодні, ми на диво, дійшли до тимчасового компромісу. Але системного рішення щодо роботи Верховної Ради України все рівно не прийнято. Тобто добре, що ми зайшли в зал, добре, що ми почали працювати. Є законопроекти, які цікавлять одну чи іншу сторону. І тому, коли ставиться питання про включення до порядку денного одних законопроектів, то об’єктивно треба ставити до включення до порядку денного і інших. Тому що тут є ліва сторона зала. Вибачте, але їх є 223 народних депутата. І з огляду на це не враховувати це, вибачте, ну, виникають питання тоді взагалі по нашій політичній свідомості.

Тому я ще раз хочу сказати, що коли ідуть звинувачення про те, що чому ви включаєте регіонівський чи нерегіонівський, вони представлені сьогодні 35 відсотками українського населення. (О п л е с к и).

Тому не потрібно тут критики. Значить, я пропоную наступний порядок на завтрашнє засідання. Я ще раз звертаюся до пропозиції. Зараз вернулися по питанню до Господарсько-процесуального кодексу. Я не хочу, щоб зараз були звинувачення, що ставити його не переголосування, голосування і  так далі. Не спрацювала картка одного з депутатів. Буде коректно, якщо ми завтра,   комітет визначиться, і поставимо цей законопроект на голосування.

 Далі. Законопроекти, які вніс Президент України і які є частиною законопроектів, передбачених коаліційною угодою, починаючи з Кабміну  і закінчуючи імперативним мандатом   і всім іншим.

Далі - кадрові питання.  З огляду на це, я пропоную наступне, колеги.

На завтрашній день. Перше - чи завтра збираємося?

По одній хвилині від кожної фракції. Прошу. По одній хвилині від кожної фракції.

 

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, ми завтра будемо працювати. „Блок Юлії Тимошенко” приходить  в зал і обов’язково підтримує пропозицію наших колег з „Нашої України”,  десять президентських  законопроектів, включаючи імперативний мандат,  депутатські пільги, кадрові питання, Програму дій уряду і вашу пропозицію на повторне  друге читання.  Заходимо у зал!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, наступна фракція. Хто хоче висловитися?

Олександр Сергійович Єфремов з трибуни.

 

ЄФРЕМОВ О.С. 

Уважаемые коллеги, уважаемый Арсений Петрович! Во-первых, мы сегодня, когда договаривались на Согласительном совете, мы договаривались о том, что  проголосуем все законопроекты, которые сегодня внесли в зал. Я позволю  себе  напомнить о том, что один законопроект  вы не проголосовали, чем нарушили договоренности,  которые были. Это один момент.

Второй момент. Мы честно  подошли ко всем нашим обязательствам, мы их выполнили.

Второй момент. Наша полическая сила – Партия регионов  Была и остается на позициях, что у  нас остается невыришене пытання щодо НАТО. Если мы не продвинемся в решении этого вопроса, мы опять зайдем в тупик. Вопрос, который мы ставили, который не решен на сегодняшний день чтодо  политического лица власти сегодня, это в вопросах рукоприкладства министра Луценка. Это второй вопрос, который мы ставили. Поэтому мы  вас убедительно просим, мы настроены на конструктивную работу, но для того, чтобы…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте  завершити.

 

ЄФРЕМОВ О.С. …но для того, чтобы ее организовать конструктивно в зале, нам необходимо продвинуться по этим двум вопросам ключевым, которые изначально были спровоцированы  вашей стороной подписанием заявления НАТО на троих.  Спасибо. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. „Наша Україна – Народна Самооборона”.

 

КИРИЛЕНКО В.А.

В'ячеслав Кириленко, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні колеги і шановні виборці! Ми вже думали, що розпочнеться спокійна робота в пленарному залі, але знову позиція виглядає так, як завжди: ви проголосуйте за зміни до Господарчого процесуального кодексу, і потім ми завтра вам завтра заблокуємо за це  трибуну із-за НАТО. Ми переконані, що така позиція є непродуктивною. Якщо сьогодні ваше питання не пройшло, значить, воно пройде пізніше, якщо на то буде суспільна необхідність.

Ми щойно ухвалили календарний план і проголосували в 427 голосів, я всім нагадую. А він передбачає, що цей тиждень   пленарний. А якщо цей тиждень  пленарний, значить Голова Верховної Ради  без запитання у Партії регіонів скликає в середу, в четвер і в п`ятницю пленарні  засідання.

Із порядком денним, який також нам  відомий.

Ми говоримо про  коаліційні питання і президентські законопроекти як невідкладні в першу чергу. Але опозиційні ми теж хочемо включати до порядку денного. Давайте визначимося про які іде мова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  „Блок Юлії Тимошенко”.

„Блок Литвина”.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний  Арсеній Петрович! Шановні колеги! „Блок Литвина” віддав 20 голосів за те, щоби працювати і сьогодні, і завтра, післязавтра.

(О п л е с к и)

Ми  проголосували за затвердження календарного плану. Більше того, Арсеній Петрович, ми сьогодні готові були проголосувати, ну, з певними поправками – це нормальне явище, за порядок денний сесії, для того щоб народні депутати могли серйозно працювати, готуватися, вносити свої пропозиції і так далі.

Тому тут для нас питань немає, ми готові, і не просто готові – ми завтра працювати. Але ми хочемо сказати наступне: не треба, шановні, спекулювати змістом тих чи інших законопроектів, в тому числі і про скасування депутатської недоторканності, в тому числі і про імперативний мандат. Ми прекрасно розуміємо про речі, які були частиною передвиборчої програми. У мене є дуже гарний рецепт. І я хотів би сказати: є порівняльна таблиця, на скільки зросли витрати на різні інститути влади у 2008 році у порівнянні з 2007 роком. Верховній Раді - на 18 відсотків, Державне управління справами (ДУСЯ)  - на 58 відсотків, обслуговування діяльності Президента…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.  Дайте я скажу.  Обслуговування діяльності Президента, секретаріату Президента – на 78 відсотків, стаціонарне медобслуговування нардепів і вищих чиновників  - на 51 відсоток, Секретаріат Кабінету Міністрів, витрати на центральний апарат – на 39 відсотків.

Не треба списи ламати, треба прийняти дуже простий закон, що стосується бюджету і повернути витрати на всі ці інститути влади  в 2008 році до того рівня, який був в 2007-ому році, шановні.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мудре рішення, для цього нам треба працювати за для того, щоб внести зміни до закону України про державний бюджет, мудро. Комуністична партія, Симоненко Петро Миколайович.

 

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, мені здається, що слід дуже уважно віднестися до того, які процеси супроводжують нашу роботу, і чому Верховна Рада стала ось каменем спотикання і заблокована діяльність.

Без практично прогнозу, без соціально-економічних розрахунків, а також наслідків, ті, які буде мати промисловість, конкретно громадяни наші, село відносно вступу до СОТ, якраз і є сьогодні однією з причин, яка супроводжує нашу нестабільну діяльність.

Далі. Знову ставиться під загрозу державний суверенітет, виходячи з того, що „трійка” намагається сьогодні позбавити частки суверенітету, віддавши військово-політичному Блоку НАТО.

По-третє. Загострюється ситуація сьогодні у енергетичній галузі. У першу чергу не забезпечена енергетична безпека нашої держави, а переговори з Росією сьогодні якраз свідчать про те, що нинішня влада взагалі не думає про майбутнє і не використовує наші можливості для захисту наших національних інтересів. Тому фракція комуністів принципово буде наполягати на тих питаннях, які сьогодні  будуть в першу чергу виконувати волю наших громадян. Якщо мова йде про те, що Ющенко бажає втягнути Україну в НАТО на налигачі, ми будемо наполягати, щоб Ющенко притягнутий був до відповідальності  за невиконання закону і непроголошення референдуму за народною ініціативою, бо понад 4 мільйони підписів зібрано. Тому фракція комуністів  підтримає принципово позицію – ні в якому разі далі не можна рухатися вперед, поки не визначимо питання щодо НАТО. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Шановні колеги, я знаходжуся в складній ситуації, яка пов’язана з Законом „Про внесення змін до Господарсько-процесуального кодексу”. (Ш у м  у  з а л і). Пів секунди,  можна? Написали депутати заяву, що карточка не працює. Значить є два варіанти розвитку подій. Варіант перший. Зробити півкроку назустріч і поставити питання на повернення до голосування. Набере – набере. Не набере – не набере. Другий варіант. Не йти назустріч і таким чином взагалі не проявляти ніякої компромісності. Товариші, я би вас просив, щоби ми це питання обговорили, давайте  підем.

Ітак, Партія  регіонів наголошує на тому, що у них не спрацювала картка, вони просять повернутися до голосування. У нас в правій стороні зала може відбутись така сама ситуація. Голосуємо чи не голосуємо? Будь ласка,  три хвилин з мотивів голосування.

Коновалюк, Партія регіонів.

 

КОНОВАЛЮК В.І.

Прошу передати слово Макеєнко, депутату.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Макеєнко.

 

МАКЕЄНКО В.В.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні колеги! У мене дійсно  не спрацювала карточка при цьому голосуванні з технічних питань. І я б просив поставити на повторне голосування даний законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Самойлик Катерина Семенівна.

 

САМОЙЛИК К.С.

Шановні колеги! Шановний Головуючий! Арсеній Петровичу, ми вже неодноразово стикались з такими ситуаціями і вирішували їх в залі. Ми голосували за повернення до розгляду даного питання і якщо набирали відповідну кількість голосів, необхідних для прийняття рішення, ми поверталися до розгляду цього питання і голосували. Я думаю, тим більше, що в нас є письмові заяви на вашу адресу і тому, я думаю, що буде абсолютно правильно, щоб ми зараз поставили на голосування щодо повернення до розгляду цього питання і результат голосування вирішить всі наші спірки. Будь ласка, прошу вас поставити голосування щодо повернення до розгляду цього питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соболєв Сергій Владиславович.

 

СОБОЛЄВ С.В.

Сергій Соболєв, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Арсенію Петровичу, всі розуміють, що зараз іде спроба розміняти таке ніби принципове питання для комуністів, регіоналів, як НАТО, на Господарсько-процесуальний кодекс. Так в чому ж питання? А я дам відповідь, в чому питання. Бо згідно з цими змінами не тільки забираються права наших громадян на оскарження незаконних рішень, а крім того в разі, якщо приймаються свідомо два різних рішення однією інстанцією, то немає далі інстанції, якою можна це оскаржити. Тому я прошу вас, зал визначився - на повторне друге читання. Комітет буде розглядати це і після цього, після того, як будуть прийняті такі рішення визначиться.

Крім того, у нас були такі прецеденти, дійсно, навіть, при голосуванні „за” Прем’єр-міністра. Після цього зал голосував руками. Якщо в колег з Партії регіонів є таке бажання просимо дуже це продемонструвати, бо в залі не було ряду людей, які проголосували „за” і ви можете це побачити, і вилучити їх карточки. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Палиця Ігор Петрович.

 

ПАЛИЦЯ І.П.

Слово   Ключковському.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ключковський Юрій Богданович.

 

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський "Наша Україна – Народна Самооборона".

Арсеній Петрович! Давайте чисто процесуально подивимося. За прийняття цього законопроекту в цілому проголосувало 224.За третє читання – 223, в обох випадках одна карточка не вирішує питання. В обох випадках немає рішення, навіть, якщо додати по одному голосу. Однак найважливіше позитивне рішення в цьому питанні прийнято.  Тому ви маєте спочатку поставити питання на голосування про скасування прийнятого позитивного рішення, і ми охоче його підтримаємо.  А потім, прошу дуже, якщо воно зовсім не прийде, законопроект буде відхилений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мудро.  Герман Ганна Миколаївна.

 

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги, я ще раз закликаю вас до конструктивної роботи і до виконання взятих на себе зобов’язань під час  Погоджувальної ради.

Пам’ятайте, що інтереси людей, задля яких ми тут зібралися працювати, розблокували  Верховну Раду, важливіші, ніж вузько партійний інтерес кожного з  вас.

Тому давайте будемо мудрі, будемо слівні, будемо люди, які мають дотримуватися своїх зобов’язань, взятих на себе. Інакше ми більше      ніколи  ні з ким не зможемо ні про що домовитися: ані ми з вами, а ні ви з нами. І так ми ні до чого не дійдемо. Я закликаю вас до конструктиву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, я прошу підтримати рішення, яке я вам зараз запропоную. Щоб ми зараз не порушували процедури і не створювали в залі  певну напруженість в частині повернення до голосування, бо у нас  прийнято рішення про розгляд цього законопроекту уже в другому читанні тобто ми скасуємо  це рішення і ще можемо не прийняти нового рішення. Але, щоб у нас був компроміс, давайте рухатися хоч якось один другому на зустріч. Я не прошу вас, щоб ви проголосували за законопроект. Я прошу, щоб першим питанням, яке ми розглядали при нашому пленарному засіданні, це саме цей законопроект, завтрашній день, щоб ми почали цей законопроект з... Щоб ми почали роботу з цього законопроекту. За сьогоднішній вечір комітет доопрацює і рано почнемо. Колеги, послухайте уважно. Я прошу ще раз, це буде правильно і це буде коректно до Партії регіонів. У нас є 24 години на доопрацювання  цього законопроекту. Я прошу поставити на голосування питання щодо розгляду в першу чергу завтра на пленарному засіданні Закону України про внесення змін до Господарсько-процесуального кодексу. Ставлю на голосування.

 

За – 7

Ну, я не розумію, і „регіони” не голосуюь.

Не голосуєте – не голосуєте.

Вечірнє засідання оголошую закритим. Всьо.