ЗАСІДАННЯ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

19 березня 2008 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім доброго дня, шановні народні депутати України, я прошу зареєструватися у системі „Рада”.

10:01:46

Кількість депутатів, які зареєструвалися у сесійній залі, 415 народних депутатів України. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, хотів би привітати від вашого імені Лук’янчука Руслана Валерійовича з днем народження та Пшонку Артема Вікторовича. Я прошу привітати. (О п л е с к и)

Шановні народні депутати, сьогодні у нас середа, я прошу записатися народних депутатів України для оголошення заяв, повідомлень, пропозицій народних депутатів України. Прошу провести запис на виступ з трибуни.

Грицак Василь Миколайович, Партія регіонів. Колеги, Грицак Василь Миколайович, Партія регіонів Хто буде виступати? Інна Богословська, будь ласка.

10:02:59

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Шановні колеги, шановна Україна, вчора вперше за 16 років незалежності України сталася подія, поза якою не може залишити увагу жодна людина і жоден громадянин України. Вчора за допомогою Служби безпеки України була спроба захвату Харківської мерії. І вчора автомобіль, який був під керуванням робітника Служби безпеки України навмисно зробив наїзд на мера міста Харкова і на народного депутата України Святаша. Це зафіксовано великою кількістю камер. Можна констатувати, що наступ на місцеве самоврядування і намагання встановити в Україні авторитарну диктатуру вже поширився, у тому числі на використання Служби безпеки України як інструменту для наступу на демократію в Україні. Вчора ці події свідчать про те, що Служба безпеки стає НКВД, що Служба безпеки, на превеликий жаль, принижує тих достойних офіцерів, які знають, що таке честь офіцера, що таке закон і правопорядок.

Тому Партія регіонів терміново вимагає… Я прошу не відволікати спікера!.. Шановний спікер! Вимога Партії регіонів полягає в тому, щоб на завтра на 10 годину ранку до Верховної Ради була викликана Генеральна прокуратура України і Служба СБУ для відповіді на ті питання, які поставлені сьогодні в депутатському запиті, який зараз реєструється. Постанова зараз буде проходити реєстрацію в Верховній Раді.

Ми повинні вимагати: перше – негайного звільнення з посади голови СБУ по Харківській області Мухатаєва, негайного затребування Генеральною прокуратурою всіх кримінальних справ. Які розслідуються з цього приводу в Харкові, негайного порушення кримінальної справи проти робітників СБУ, які вчора заважали народним депутатам виконувати свої обов'язки – раз, друге – наїхали, порушуючи правила дорожнього руху на народного депутата і посадову особу вищого рівня - мера; і третє – ми вимагаємо терміново звільнити з посади, ще раз кажу, Мухатаєва – голову СБУ Харківської області.

Якщо завтра не буде виконано вимог по звіту Генеральної прокуратури і Служби безпеки України ми залишаємо за собою право перейти до радикальних засобів противу. Завтра ми побачимо, хто дійсно є прибічниками демократії, хто дійсно каже про те, що закон один для всіх. І я хочу попередити всіх депутатів: якщо ви зараз не відреагуєте на те, що СБУ наїжджає машиною на народного депутата і на мера, то завтра таке буде зроблено з кожним із вас. Ми повинні зупинити наступ на демократію, ми…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тарасюк Борис Іванович. Тарасюк Борис Іванович, колеги! Ясно. Колеги, я прошу порядок при записі і при… Підгорний Сергій Петрович, „Блок Юлії Тимошенко”. Підгорний Сергій Петрович, „Блок Юлії Тимошенко”. Томенко Микола Володимирович.

10:06:55

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів би звернути вашу увагу на те, що вчора Верховна Рада України діяла відповідно до чинного законодавства і Регламенту, оскільки я сьогодні чую певні нарікання стосовно правової чистоти вчорашнього рішення Верховної Ради України, за яке проголосували БЮТ, „Наша Україна”, Комуністична партія України і депутати на чолі з Володимиром Литвином із „Блоку Литвина”, стосовно дострокових виборів київського міського голови і Київської ради.

Хочу вас поінформувати як голова слідчої комісії, що за результатами матеріалів, які надійшли до комісії, я передав ці матеріали Голові Верховної Ради, і перед тим, як було постановлено питання про інформацію слідчої комісії, апарат Верховної Ради і Голова Верховної Ради мали матеріали Кабінету Міністрів, Держкомзему, КРУ і інших інституцій, де містилася серйозна інформація стосовно порушення чинного законодавства в цій сфері. Я також передав копії судових рішень, які стосувалися порушення діяльності київським міським головою та системою київської влади. Тому наявність цих документів, а також рішення комітету, давали всі підстави вчора розглядати це питання.

Хочу сказати більше: що наша фракція вимагала від керівництва Верховної Ради розглядати це питання, і ми переконували і робили все, щоб це питання було розглянуто. Тому всякі спроби переконати нас в тому, що це спонтанне рішення, непідготовлене, на мою думку, не витримують жодної критики.

Я хочу сказати про те, що слідча комісія продовжує працювати. Я хочу заспокоїти всіх, і київську владу, що ми лише почали працювати. Я думаю, що ми ближчим часом послухаємо тут прокуратуру в сесійній залі, тому що два роки не відкрита жодна кримінальна справа за висновками Міністерства внутрішніх справ і інших інституцій.

Я думаю, що ми визріли до того, щоб послухати голову Центральної виборчої комісії, який просто, ну, протиприродньо кілька місяців або зробив ЦВК хворою в прямому і переносному смислі слова, і виконує рішення фальшивих суддів Рівненської області і вчорашнє засідання тому підтвердження.

Тому я абсолютно переконаний, що в справі Києва ми діяли абсолютно адекватної абсолютно правильно. І від себе хочу сказати, що вчорашня історія в Харкові, скажу як громадянин і народний депутат, мене теж стурбувала. Я вважаю, що це провокація і ця провокація не робить честі Служби безпеки України. Я вважаю, що такі провокації дестабілізують ситуацію в Україні і такі провокації на руку тим людям, які не зацікавлені в стабільності в Україні і порядку в Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасюк Борис Іванович.

10:10:07

ТАРАСЮК Б.І.

Борис Тарасюк, Народний Рух України, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні колеги, ще не встигла оговтатися Україна від сепаратистський заяв і закликів, які лунали в 2004 році в Сіверодонецьку з боку представників антидержавницьких сил, як вся українська громадськість спостерігає за появою нових сепаратистках настроїв зараз вже в Закарпатській області. Офіційний початок ескалації цього небезпечного явища був покладений 7 березня минулого року, коли Закарпатська обласна рада ухвалила рішення про визнання національності русин на території краю.

Хотілося б нагадати, що наприкінці 93-ого року в Закарпатській області заявили про себе, як русини 55 осіб, на кінець 94-ого року – 96, у 2001-ому році за результатами перепису вже 10 тисяч 183 мешканця Закарпатської області заявили про свою належність до русинів.

Очевидним стає штучний та виключно політичний характер русинства на Закарпатті.

Визнання на території Закарпатської області окремої національності русин є абсурдним з наукової точки зору, протиправним за своєю суттю і провокаційним з політичного погляду. Оскільки у такий спосіб штучно розчленовується один і той самий етнос, який у різні періоди історії, як і на інших українських землях, мав різні назви: давню „русини” і нинішню „українці”.

У цьому ж дусі в Закарпатській обласній раді розглядалося питання щодо прийняття прапору області. Дивним виглядає бажання окремої частини депутатського корпусу затвердити у вигляді прапора області синьо-біло-червоного триколора. Політичними ініціаторами прийняття рішення про затвердження прапором Закарпатської області синьо-біло-червоного триколору виступили депутати у Закарпатській обласній раді, які підтримуються і підпорядковуються керівнику Секретаріату Президента. На території області проведено ряд інформаційно-пропагандиських заходів на користь затвердження триколору.

Народний Рух України переконаний, що такі процеси можуть призвести до створення передумов для внутрішньої конфронтації як всередині однієї з областей України, де історично склалася своєрідна спільнота людей різних національностей, які століттями живуть у мирі та злагоді, так і на території інших областей України.

У цьому руслі штучно загострюється проблема Схід-Захід України і програмується сценарій децентралізації влади, можливість конфронтації всередині країни. Вважаю, що подібні політичні ігрища можуть призвести до сепаратиських рухів на території України.

Народний Рух України вимагає від керівництва Закарпатської області...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тедеєв Ельбрус Сосланович. Партія регіонів, депутат Тедеєв. З трибуни, колеги, будь ласка. Немає.

Алексєєв, Симоненко. Ганно Миколаївно, ви? Я не бачу. Будь ласка, Ганна Миколаївна.

10:13:47

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги – народні депутати, шановні колеги-журналісти, шановні глядачі і слухачі, хто зараз слухає і бачить нас, щойно ми чули про сепаратистські рухи в Закарпатті. Про згортання демократії також свідчить і заява вчорашня депутатів Львівської обласної ради, які звернулися з проханням до Президента, власне з вимогою до Президента заборонити Партію регіонів, Партію комуністів і цілу низку громадських організацій. Звернення депутатів Львівської обласної ради до Президента про заборону діяльності Партії регіонів свідчить про те, що усі заклики до об'єднання України, які лунали з цього регіону, є абсолютною фікцією. Більше того, це свідчить про існування серйозних сил, готових до демонтажу демократії і, на жаль, ці сили, як ми бачимо, знаходяться в Галичині. Бо як інакше пояснити той факт, що до Президента звернулася не купка невігласів, засліплених ненавистю до всіх, хто думає не так, а депутати обласної ради регіону, що називає себе українським П'ємонтом. Це більш ніж тривожний сигнал, і він повинен знайти адекватну відповідь у стінах парламенту. Якщо ми не відреагуємо на нього належним чином, завтра в аналогічному зверненні буде представлена вимога заарештувати всіх політиків, хто думає не так, як у Львівській обласній раді. Саме своїм звернення націонал-патріоти зі Львова продемонстрували, як глибоко вони не сприймають 35 відсотків виборців України, які голосували за Партію регіонів. І таку заяву депутатів Львівської обласної ради я вважаю провокацією. Це політична провокація, яка спрямована на підбурювання нашого електорату в південно-східних регіонах на адекватну відповідь. Але я хочу запевнити вас, шановні колеги, і всіх громадян України, наші виборці – депутати східних і південних обласних рад на цю провокацію не піддадуться, тому що наші депутати мають чим займатися.

Вони повинні думати чим годувати країну, як зупинити галопуючу інфляцію, і як зменшити ціни на газ. Вони повинні думати про те, про що не може подбати сьогодні правляча коаліція.

Тим не менше, ми повинні сьогодні дати адекватну оцінку такого роду заявам, такого роду патріотів. У зв’язку з цим я пропоную зібрати підписи у парламенті під звернення до Президента, а також до міжнародних організацій, в якому ми не лише повинні засудити провокаційні заклики депутатів Львівської облради, а кваліфікувати ці дії, як такі, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити одну хвилину, будь ласка. Десять секунд.

ГЕРМАН Г.М. …дії, які ведуть до дестабілізації і до подальшого поділу України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко Петро Миколайович.

10:17:18

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги! Шановні виборці! Фракція Компартії України звертає увагу на те, що крім кланових розборок вже розпочалася весняно-польові роботи в Україні. І передбачається посіяти на площі біля 16 мільйонів гектарів, підживити біля 9 мільйонів гектарів, провести обробіток ґрунту на площі три мільйона гектарів, всього робіт біля 28 мільйонів гектарів. Для проведення цього комплексу робіт потреба в пальному складає два мільйони 346 тисяч тонн, в тому числі мільйон 743 тисячі тонн дизельного пального.

Сьогодні обсяги мінеральних добрив, якими може скористатися село, дають можливість в середньому внести тільки 27 кілограм поживчих речовин на гектар, що вкрай недостатньо.

Внаслідок коливань цін на нафту на світовому ринку та тимчасове зупинення вітчизняних нафтопереробних підприємств середні ціні на пальне постійно зростають. Тільки в поточному році середні ціни на дизпаливо становили у січня 5 тисяч 600 гривень за тонну, в лютому 5.900, у березні 6.270 гривень за тонну, що в середньому на 60 відсотків більше ніж за відповідний період минулого року.

За розрахунками для придбання пального за цінами, що склалися, необхідно близько 14 мільярдів гривень. Такі витрати призведуть до збільшення собівартості зернових культур в півтора-два рази. Вступ же до СОТ може створити загрозливу ситуацію взагалі із продовольчим забезпеченням населення. Комуністи наполягають на тому, щоб Верховна Рада розглянула терміново питання і доручила Кабінету Міністрів розробити, і затвердити комплекс заходів по забезпеченню проведення весняно-польових робіт у цьому році. І для цього, на наш погляд, уряд повинен терміново зробити наступні дії: забезпечити повне фінансування програм по рослинництву і тваринництву, передбачених у державному бюджеті на цей рік, у змінах до держбюджету і додатково виділити необхідні кошти на часткову компенсацію вартості складної сільгосптехніки, виділити необхідну кількість пально-мастильних матеріалів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, техніки, запасних частин, машин і обладнання. Вжити заходів по здешевленню пально-мастильних матеріалів та мінеральних добрив для сільськогосподарських товаровиробників, щоб не допустити значного росту собівартості продукції.

Таким чином, фракція комуністів в чергових раз звертає, що сьогодні проблема продовольчої безпеки стоїть в державі дуже гостро, а всі ті дії, які, на жаль, сьогодні супроводжують життя і організацію роботи у Верховній Раді, не дають можливості бути впевненими в тому, що ми допоможемо нашим сільським трударям.

І на завершення. Шановні колеги, я пропоную вшанувати пам'ять заступника, замісника оперативного командира взводу в Косово старшого лейтенанта Ігоря Кенеля, який загинув, і є черговою жертвою ”помаранчевого” режиму у нас в Україні. Я прошу вшанувати пам'ять Ігоря Кенеля, який загинув внаслідок цієї політики недолугої, яка...

(Х в и л и н а м о в ч а н н я)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, товарищі.

Лавринович Олександр Володимирович. Лавринович був. Ландик? Будь ласка, колега Ландик.

10:21:14

ЛАНДИК В.І.

Уважаемые народные депутаты! Как ни странно, но несмотря на особую остроту проблем, которые возникли в парламенте, у нас продолжается практика создания или переноса Майдана сюда, в высший законодательный орган. Мы почему-то забыли об экономических вопросах, и они почему-то перестали нас интересовать, и даже спикер, который является экономистом.

До настоящего времени не разработана стратегия развития Украины на долгосрочную перспективу. Что будем делать в 2009 году, в 2015, в 2020? Но, давайте все-таки предлагаю опустимся на грешную землю, и рассмотрим те вопросы, которые сегодня ставит малый бизнес, средний бизнес и крупный бизнес. Это уже крик души.

Практически, все предприятия Украины, которые экспортируют свою продукцию, обращаются в секретариат Партии регионов о том, что не возвращается налог на додану вартість. Напомню, минимум срок возврата был 4 месяца, тобишь-то 3 месяца готовили и месяц рассматривала налоговая декларация. И вот, как снег на голову, издается указ Президента номер 155 от 25 февраля этого года про рішення РНБУ щодо національної безпеки… Где дается указание Кабинету Министров до 15 марта внести изменения по НДС и увеличить строк рассмотрения налоговой декларации до 60 дней. То есть, таким образом государство будет пользоваться нашими деньгами уже на протяжении 5 месяцев. Как же можно? Руководители предприятий постоянно об этом говорят, у нас уже действительно доходит до того, что люди выступают и говорят, мы выйдем к Кабинету Министров и начнем кричать: «Отдайте наши деньги!». Но мы этого не говорим, мы при останавливаем, но надо решать эти вопросы. Нам всегда ответ: у нас злоупотребления. Ну давайте, кто зарабатывает на НДС, посадим их в тюрму при всех и закончим этот вопрос. Но НДС надо отдавать.

Почему с Европы? Почему с Европы, когда выезжаешь, тебе НДС сразу отдают независимо от того, что ты купил. А у нас 5 месяцев и то не отдают. Очень плохо.

Второй вопрос, который я хотел сказать, это опять таки возврат наших… о работе наших деклараций, то есть документов, которые связаны именно с таможенными материалами.

Мы четко понимаем, что отменена вексельная схема обращения. Нет. То есть там на ввозе не отдают, тут на вывозе, тут на ввозе требуют отдать деньги. И таким образом мы все уходим в кредиты, мы все останавливаем предприятия. Не годится этот вопрос! Так не годится! Поэтому все-таки предлагается акомулировать все деньги в Минфине и будем говорить и таможенной службе, и бюджетной службе и таким образом чтобы было видна работа, другого быть не может.

И еще раз я хочу сказать, маленькую секунду. Давайте сегодня все-таки рассмотрим еще и Тендерную палату, выход…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Попов.

10:24:48

ПОПОВ О.П.

Шановні народні депутати! 16 березня в Україні відзначався день працівників житлово-комунального господарства та сфери послуг. Фракція Партії регіонів дякує працівникам цієї важливої галузі за їхній професіоналізм та самовідданість, яку вони проявляють, працюючи в складних умовах. Та, незважаючи на святковий настрій, доводиться констатувати, що ситуація в галузі є, на жаль, вкрай складною та може привести до втрати населенням можливості отримувати гарячу воду, тепло, стабільну подачу питної води. Усе це внаслідок непродуманих кроків, що здійснюються урядом протягом останніх місяців.

Перш за все звертаю вашу увагу, що сьогодні не виконується Закон про бюджет України на 2008 рік. Як відомо, цим законом було ухвалене рішення про можливість оплати за спожиті житлово-комунальні послуги населенням України через механізм погашення боргів Ощадбанку за владами населення. Але механізм до цього часу не відпрацьований. Примарна надія, яка була дана людям, скоро призвела до різкого зменшення проплати населенням за спожиті житлово-комунальні послуги. Якщо в минулому році середній рівень розрахунків складав 94 відсотки, то вже в січні він впав до 77. Як результат, заборгованість по заробітній платі у системі житлово-комунального господарства зросла більше, як на 40 відсотків з 16 до 23 мільйонів гривень. Така тенденція може призвести до руйнівних соціально-політичних негативних процесів у галузі.

Наступний негатив, пов’язаний з відсутністю до цього часу договорів на постачання газу. Це не дозволяє реалізувати механізм компенсації підприємствам комунальної теплоенергетики видатків на пільги та субсидії і різко збільшує їх заборгованість за спожиті енергоносії. До аналогічних наслідків призводить зволікання уряду з виконанням бюджету України в частині виділення 2 мільярдів гривень на компенсацію різниці тарифів.

Загроза знищення цілої галузі зростає у зв'язку з перспективою незворотного підвищення ціни на газ для підприємств комунальної теплоенергетики з 1 липня та її можливе подвійне зростання у наступному році. Маючи на 25 відсотків застаріле обладнання котелень та зношені мережі, де втрати складають у середньому 35 відсотків, галузь безтермінового технічного переоснащення не готова прийняти таку цінову політику. Ціна на житлово-комунальні послуги може зрости на 70 відсотків. Абсолютна більшість населення не зможе розраховуватися за такими цінами. Ситуація може стати катастрофічною. Знижені обсяги фінансування інвестицій у житлово-комунальне господарство на 1 мільярди 300 мільйонів гривень, технічне переоснащення під загрозою.

Виникаю питання: чому на сьогоднішній день така негативна складається ситуація? Тут може бути два варіанта відповіді.

Перший. Уряд не розуміє проблеми галузі і діє непрофесійно всупереч здравому глузду.

Другий. Це цілеспрямована політика, яка…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лавринович Олександр Володимирович.

10:28:11

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Я хочу сьогодні повернутися до питання, яке в цьому залі лунає протягом кожного пленарного засідання і яке вперто не потрапляє до порядку денного щодо його вирішення. Мова іде про закон, про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти бюджету.

Вчора у цьому залі представники різних фракцій і коаліції, і опозиції говорили про те, що ми маємо, зрештою, поставити крапки на існуванні узаконеного корупційного інструменту у вигляді Тендерної палати в Україні. Немає можливості говорити, в принципі, теоретично, навіть про якусь боротьбу з корупцією, якщо у нас в законному порядку створений орган спеціально для цього.

І ми скільки разів наполягаємо на тому, щоб прийняти у першому читанні проекту закону, стосується виключно вдосконалення цих корупційних схем і функціонування цієї палати, що ніяка не альтернатива була для цього – проект закону, який передбачає повернення до норм 2004 року і скасування повністю всіх тих норм, які були прийняті тут у 2005 році. Вперто ставиться риска і кажуть, що це альтернатива, і будемо розглядати у другому читанні вдосконалення тих схем, які є, які торкаються кількох статей цього закону, а не закону в цілому. Ми наполягаємо на тому, щоб сьогодні першим питання у порядку денному стояв проект закону, який вчора фігурував у порядку дня сьогоднішнього, - прийняття закону, який внесений народним депутатами України Партії регіонів про скасування тих законів, які створили цю корупційну схему і ліквідацію Тендерної палати, як явище в Україні.

Сподіваємось, що в цьому залі буде домінувати публічно політична позиція, а не між фракційне об’єднання тих, хто вміє добре рахувати і створювати гроші з повітря.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Гриневецький Сергій Рафіїлович.

10:30:29

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги, на минулому тижні Голова Верховної Ради оголосив мій депутатський запит до Кабінету Міністрів щодо оплати Сполученими Штатами Америки аеронавігаційних послуг за обслуговування літаків країн-членів НАТО в рамках виконання завдань міжнародними силами сприяння безпеці в Афганістані.

На моє депутатське звернення Міністерство оборони і „Украерорух” повідомили, що за час з 1 листопада 2005 року по 30 листопада 2007 року український простір перетинали літаки 18 країн – членів НАТО із загальної кількості 26-ти. Вони здійснили 11 тис. 456 польотів, за що сплатили півтора мільйона доларів. Сплачували всі, крім Сполучених Штатів Америки, бойові літаки яких здійснили за цей час на території нашої країни 7 тисяч 656 польотів.

Станом на серпень минулого року загальна заборгованість Сполучених Штатів за надані аеронавігаційні послуги склала 9 мільйонів 110 тисяч доларів. Ця сума спів ставна з тією, яка за Державним бюджетом України на 2008 рік має бути виділена, скажімо, на розвиток бібліотечної справи. Вона значно більша, ніж передбачені бюджетом асигнування на забезпечення розвитку та функціонування української мови або на здійснення концертно-мистецьких, культурологічних загальнодержавних заходів і державну підтримку регіональних культурних ініціатив та аматорського мистецтва.

Міністерство закордонних справ направляло з цього питання ноту-запит до посольства Сполучених Штатів. 27 грудня 2007 року отримано ноту-відповідь, в якій викладена позиція американської сторони. Вона полягає в тому, що уряд Сполучених Штатів не визнає збори за аеронавігаційне обслуговування бойових літаків такими, що накладені законним чином, і тому вони не є законним боргом і не можуть бути сплачені.

Я отримав відповідь від Міністерства транспорту, в якій зазначено, що на цей час Міністерство транспорту і зв'язку провадить відповідну роботу з Міністерством фінансів України та Державною податковою адміністрацією щодо віднесення боргів „Украероруху” до валових витрат „Украероруху” та визнання заборгованості Сполученими Штатами як безнадійної. Більше того, МЗС України повідомив американське посольство про зміну порядку аеронавігаційного обслуговування літаків з США і що надалі ці послуги не потребують оплати.

Це не може не викликати здивування і запитань: які є підстави визнавати безнадійною заборгованість? Чому Україна має виявляти щедрість до держави, військовий бюджет якої торік становив 528 мільярдів? Як розуміти таке ставлення Сполучених Штатів до України, яку вони називають своїм стратегічним партнером? І чому ні уряди, ні Президент не вирішували цього питання, мирилися з таким, явно ненормальним і дискримінаційним становищем для України? Які заходи вживаються для захисту наших національних інтересів? Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Рафаїлович.

Шановні колеги, час на виступи завершений. У нас було два заяви народних депутатів, які зобов’язують мене як голову парламенту поставити ці питання на голосування.

Була заява фракції Партії регіонів щодо заслуховування завтра інформації Генерального прокурора та голови Служби безпеки України. Колеги, я прошу внести це до порядку денного і завтра розглянути дані питання. Я прошу фракцію Партії регіонів оформити відповідним чином запит, для того щоб я письмово повідомив і Генерального прокурора, і голову Служби безпеки за умови результативного голосування. Щоб ми розпочали робочий день з цих питань, якщо зараз буде прийнято рішення.

Тому я ставлю на голосування питання щодо… Олександр Миколайович, ви хочете слово? Ну, це стосується завтрашнього питання, яке ми зараз обговорюємо: СБУ і Генеральна прокуратура? Стосується? Не стосується.

Давайте проголосуємо перше. Ітак, я ставлю на голосування питання щодо запрошення завтра Генерального прокурора України та голови Служби безпеки України на вимогу фракції Партії регіонів з наданням відповідної інформації щодо міста Харкова. Прошу голосувати.

10:35:02

За-224

Рішення не прийнято. Я прошу показати по фракціях.

Партія регіонів – 174, „Блок Юлії Тимошенко” – 1, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 2, комуністи – 27, „Блок Литвина” – 20.

Колеги, може, все-таки повернемося до результатів голосування? Ми потратим всього-навсього максимум годину – по 30 хвилин Генерального прокурора і голову Служби безпеки. Це буде правильно і демократично. Резонансне питання в суспільстві. Резонансне. Давайте, я прошу повернутися до голосування з даного питання.

Ставлю на розгляд питання щодо повернення до голосування про запрошення Генерального прокурора та голови Служби безпеки.

10:35:53

За-222

На жаль, рішення не прийнято. Прошу показати по фракціях. Таким чином, ні Генеральний прокурор, ні голова Служби безпеки не запрошується до парламенту.

Тепер, що стосується тези також фракції Партії регіонів по законопроекту про державні закупівлі. Я ще раз хотів нагадати, що вчора при голосуванні розкладу відповідних засідань у нас було чітко зазначено, що законопроект про державні закупівлі розглядається або сьогодні – сьогодні він не розглядається, бо не включений в порядок денний – або завтра. Підніміть стенограму, все чітко записано.

Олександр Миколайович Ткаченко, будь ласка, ввімкніть мікрофон.

З трибуни…

10:36:32

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, я думаю, навколо цього законопроекту дуже багато йде розмов і ми бачимо з боку фракції „Регіонів”. Думаю, о той закон, який сьогодні діє в парламенті, він прийнятий 12 березня і вступив в силу 2007 року.

Які претензії єсть до Тендерної палати, які претензії єсть до міжвідомчої комісії… (Ш у м у з а л і) … по порушенню закону? І назвіть мені хоч одну статтю, ви не шуміть! Назвіть хоч одну статтю, яка порушується тендерною палатою, чи міжвідомчою комісією.

Друге, Тендерну палату до серпня місяця 2007 року три роки очолювала Партія регіонів. По 27 грудня 2007 року міжвідомчу комісію Партія регіонів очолювала.

Мене обрали від фракції 2 місяці тому назад…(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Миколайович, дякуємо. Дайте завершити, скажіть останню фразу, що ви маєте на увазі, як голова Комітету з питань економічної політики щодо винесення даного законопроекту.

10:36:53

ТКАЧЕНКО О.М. Шановні колеги, ми з вами разом в цьому залі буквально місяць тому розглянули законопроект і прийняли в першому читанні в 282 голоси. Цей законопроект сьогодні доопрацьовується, він в завершальному етапі. Ми врахували пропозицію законопроект Президента, який розглянули, але Президент відкликав.

Ми зараз цей законопроект просимо повернути його доопрацьованим і внести у цей зал це питання на третє квітня. Яке рішення прийме зал – це справа Верховної Ради. Но я не хотів би, щоб ми йшли на поводу у тих, хто сьогодні хоче підім’яти під себе і закон, і Тендерну палату. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз хотів би нагадати, що учора було прийнято відповідне рішення. Тому для того, щоб не розглядати Закон про державні закупівлі, треба буде завтра поставити це питання на голосування. Він включений у порядок денний завтрашньої сесії, завтрашнього пленарного засідання.

Колеги, я прошу перейти до розгляду питань порядку денного. Законопроект 1374 і 1374-1, це проект Закону України „Про Всеукраїнський референдум”.

Із процедури хочете виступити? Добре. З процедури запис п’ять хвилин, будь ласка.

Литвин Юрій Олексійович, „Блок Литвина”.

10:39:48

ЛИТВИН Ю.О.

Прошу передати слово Ващук Катерині Тимофіївні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук Катерина Тимофіївна.

10:39:56

ВАЩУК К.Т.

Фракція „Блок Литвина” піднімала це питання. Нас воно хвилює так, як і наших виборців. І ми настійно вимагаємо, аби це питання розглянулося якнайшвидше.

Можна не порушувати норм закону, але норми виписані так, що вони додаткові витрати на бюджет накладають, на той бюджет, який і так мізерний, для лікарень, для шкіл, для соціальної інфраструктури і не дають можливості вчасно забезпечувати всім необхідним функціонування цих органів. Хіба тільки глухий і сліпий не чує, як кричить про це вся Україна.

Тому ми настоюємо на тому, щоб це питання розглядалося завтра. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Синиця Артем Миколайович.

10:40:55

СИНИЦЯ А.М.

Прошу слово Герман передать, Анне Николаевне.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Миколаївна Герман.

10:41:07

ГЕРМАН Г.М.

Фракція Партії регіонів повторює свою позицію про те, що ми за ліквідацію Тендерної палати і ми будемо за це голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Найдьонов, фракція комуністів.

10:41:27

НАЙДЬОНОВ А.М.

Прошу передать слово Петру Николаевичу Симоненко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Симоненко Петро Миколайович.

10:41:30

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые коллеги, я хочу напомнить, что вы все были глухими и слепыми, когда в 2000 году голосовали за этот закон, а Компартия предупреждала вас, это воровской закон. Это, во-первых. Семь лет вы биндюжили по всей Украине и растаскивали все то, о чем сейчас говорите. Фракция коммунистов предложила радикально изменить ситуацию, прежде всего, через государственную политику закупок и оформления предложений для обеспечения и школ, и образования, и всех остальных, кто сегодня хотел бы пользоваться этим. Но я хочу вас предупредить. Что сейчас хотят сделать, особенно к избирателям обращаюсь. Те, кто сейчас без совершенствования, радикального изменения, предлагает это решить, собирается, по сути дела, обеспечить и отдать главам администраций областей и районов право сегодня 75 миллиардов гривен, по сути дела, растаскивать и через это обеспечить будущие выборы президента Украины. Вот почему фракция коммунистов настаивает на радикальном изменении подходов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль.

10:42:38

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Ну, мені подобається звичайно позиція Партії регіонів, яка три роки очолювала Тендерну палату, підготувала законопроект, за яким нинішня Тендерна палата діє і всім заливає сала за шкіру, і зараз вони, виявляється, хочуть її ліквідувати. Я думаю, що ми могли б запропонувати знову очолити, можливо, Партії регіонів Тендерну палату, бо вони б її очолювали добре. Вони б, звичайно, ці кошти пускали, які заробили б на Тендерній палаті, на опозиційну діяльність, на утвердження демократії в Україні. Тому, можливо, з такими пропозиціями вийти, а не розповідати про те, що треба зараз її ліквідувати. Треба було її ліквідовувати три роки тому і зараз не говорити, не розповідати, що ми за ліквідацію Тендерної палати, а виступити із законопроектом і одностайно проголосувати, і наголосити, принаймні, вибачитися, що ми тоді три роки очолювали її.

Перепрошуємо, вдалося там сформувати таку систему, за яку зараз соромно. І тоді це було б по-чесному і по-справедливому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко.

10:43:44

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна - Народна Самооборона".

По-перше, я хочу повідомити позицію фракції по завтрашньому дню. Ми зранку готові розглядати тільки два питання порядку денного: скасування депутатської недоторканності і скасування Тендерної палати. Поки ми не розглянемо ці питання інші питання порядку денного нас завтра, вибачте, не цікавлять. Тому що навколо цих питань сфокусована увага людей і поки ми не доб’ємося позитивного рішення по цих двох, наша фракція інші питання розглядати не буде. По-перше.

По-друге, сьогодні – день опозиції. Але це добра воля з боку коаліції, однак, щоб добра воля була взаємною я пропоную, щоб зараз апарат долучив до порядку денного по кожному питанню альтернативні законопроекти, які стосуються сьогоднішніх питань порядку денного. В тому числі, внесені Президентом України. Жоден із внесених Президентом тут зараз не стоїть по тих питаннях, які сьогодні будуть розглядатися.

Я вважаю, що плакати оці треба зняти, що на трибуні висять, вони закривають Державний Гімн, Герб, Арсеній Петрович, дайте команду, щоб оце що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шпак Василь Федорович.

10:44:57

ШПАК В.Ф.

Слово прошу передати Зарубінському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

10:45:02

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановний Арсеній Петрович! Шановні колеги! Ви знаєте у нас час від часу, кожен день точніше в сесійному залі від одних і тих же людей лунає, щось схоже на те, що Карфаген все рівно має бути зруйнований, це стосується попереднього виступу. Ви знаєте, треба Карфаген руйнувати своїми руками, а не чужими, візьміть і зруйнуйте його і не займайтесь агітацією і пропагандою. Один раз візьміть і зруйнуйте, а то не вдається вам, а пропаганда продовжується.

Але я з іншого приводу. Ви знаєте недавно в Комітеті освіти розглядався мій законопроект щодо суттєвого підвищення стипендій студентам. І от висловлювалася думка, що грошей не вистачає. Так от я хочу відповісти ті сім мільярдів гривень на державних закупівлях, які були покладені в кишені у 2007 році, треба передати на стипендію студентів і у нас буде гарне покоління наступне. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Час на виступи завершився. Я хотів би, щоб ми перейшли до порядку денного. Репліки були, у Олександра Сергійовича була репліка Єфремова і у В’ячеслава Кириленка була репліка, будь ласка.

10:46:15

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо, Арсений Петрович.

Уважаемые коллеги, я хотел бы, чтобы все-таки торжествовала справедливость в этом зале. И если мы говорим о тендерной палате и пытаемся в чем-то обвинить Партию регионов, то мы тогда должны вспомнить все процессы, которые происходили. В то время, когда отдельные группы товарищей пытались освятить свои действия коррупционные по тендерной палате, они предложили Богатыревой стать почетным членом. Ей три месяца достаточно было для того, в прошлом году, чтобы понять те процессы, которые происходят. И Партия регионов в прошлом году вышла с проектом закона, отменить тендерную палату. Если вы помните, первый раз в зале состоялось такое же голосование и нас наши тогда коллеги по коалиции не поддержали в этом голосовании. Мы второй раз вынесли этот вопрос в зал и зал проголосовал за отмену, к сожалению, тогда этот закон завитировал Президент нашего государства и мы не получили тот документ, который должны были получить еще год.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко.

10:47:27

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні колеги, я можу підтвердити, дійсно, Карфаген мусить бути зруйнований і депутатська недоторканість та тендерна палата повинні бути скасовані. І я закликаю не іронізувати декого з цього приводу, а проголосувати завтра за скасування депутатської недоторканості.

І ще одне, наша фракція звертається до Голови Верховної Ради офіційно. Шановний Арсенію Петровичу! Будь ласка, дайте команду апарату Верховної Ради, Арсеній Петрович, вам заважають. Арсенію Петровичу, дайте, будь ласка, доручення апарату Верховної Ради, щоб плакат, який закриває державний герб в Україні на парламентській трибуні, був знятий. Оскільки це порушення і регламенту, і політичної етики. Це наша вимога.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Час на виступи завершений, давайте перейдемо до роботи.

Що стосується сьогоднішнього дня. Хотів би всім нагадати, що сьогодні вперше в історії українського парламенту сформатований класичний день української опозиції. Тобто немає жодного законопроекту, який би вносився від коаліції, виключно законопроекти і ті питання, які сьогодні цікавлять опозицію. Я думаю, що це дуже хороша практика, яку ми повинні зафіксувати в Регламенті Верховної Ради України, щоби у нас не виникало питання, коли цей день і як форматується порядок денний.

Друге. Що стосується мого прохання по трибуні. Чи міг би я попросити зняти цей плакат, - тому що я би й сам його зняв, але мені незручно спускатися, бо треба засідання вести – і перевісити його на сусідню трибуну – це буде коректно, ну, на іншу трибуну. Там державний Герб України не личить, щоб державний герб, я прошу колег зняти, поставте, будь ласка, плакат туди, колеги тишина, повісьте плакат, віддайте плакат він не ваш.

(Ш у м у з а л і )

З плакатом не можемо розібратися.

Тепер третє питання. Герба немає на трибуні? немає Герба – вішайте на місце плакат. Раз Герба немає. Зачепимо Герб, тоді не будуть висіти плакати. Все почесному, товарищі, немає Герба - є плакат.

Далі, колеги, що стосується питань порядку денного. Товариші, спокійніше, пройшли вже етап плаката, дозвольте далі вести засідання, тому що у нас надзвичайно вагомі законопроекти питань на порядку денному. Апарат Верховної Ради, я прошу дати доручення в порядок денний сформатований таким чином, як передбачено Регламентом. Якщо є основний законопроект, то обов’язково зареєстрований альтернативний законопроект, так по 1374. Те, чого не вистачає, зараз апарат доопрацює і ми, відповідним чином, проголосуємо, а точніше там не треба голосування, я внесу зміни до відповідного засідання, до розкладу засідань.

Я прошу розпочати процедуру розгляду законопроекту 1374. Проект Закону про всеукраїнський референдум.

Доповідає народний депутат України Лавринович Олександр Володимирович. Будь ласка, Олександр Володимирович.

10:51:49

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Проект Закону про всеукраїнський референдум вноситься в цей зал вже не вперше, він має тяжку долю. І ми знаємо, що після прийняття української Конституції ми всі раділи з того, що у нас, на найвищому законодавчому рівні, закріплено право громадян України безпосередньо брати участь в керівництві державними справами. І на виконання того, що український народ є єдиним джерелом влади, у нас 69 стаття Конституції передбачила можливість ухвалення громадянами України рішень, безпосередньо шляхом голосування на всеукраїнських референдумах.

Чому ж так довго ми йшли до сьогоднішнього дня, який, як я розумію, буде таким же нещасливим, як і попередні дні для цього закону. Оскільки завжди в де ражі виникало питання: а яким чином наявність цього закону буде сприяти, чи обмежувати можливість дій глави держави, який може щось додати до своїх повноважень. Це було питання, яке двічі було причиною вето на ухваленні в цьому залі Закону про всеукраїнський референдум і це було причиною кількох разів неприйняття його в цьому сесійному залі.

Цей закон, який сьогодні пропонується вашій увазі, передбачає визначити правові засади організацію та порядок проведення всеукраїнських референдумів; визначається поняття всеукраїнського референдуму, основні засади його проведення, зокрема, це стосується і референдуму за народною ініціативою, і референдуму про внесення змін до Конституції, і в тому разі, якщо ці зміни такі об’ємні, що буде виноситись нова редакція цього Основного закону, а також щодо проведення всеукраїнського референдуму по зміні території України; визначаються принципи участі громадян України в референдумі, розкривається змін прав громадян на участь в цьому заході; встановлюються засади фінансового забезпечення, підготовки та проведення всеукраїнського референдуму.

Окремий розділ встановлює особливості призначення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою; всеукраїнського референдуму про внесення змін до Конституції України та схвалення її нової редакції; всеукраїнського референдуму про зміну території України; а також визначення порядку оголошення про початок кампанії з проведення всеукраїнського референдуму; регулює право громадян вимагати проведення всеукраїнського референдуму; проведення, утворення та реєстрації ініціативних груп і всієї технологічної процедури, яка є обов’язковою для того, щоб ми мали можливість забезпечити право громадян на своє волевиявлення.

Так само окремий розділ забезпечує організацію і визначає систему комісії, яка має забезпечити проведення цього референдуму. Чинний сьогодні закон, який був ухвалений ще в Українській Радянській Соціалістичній Республіці 1991 року передбачає зовсім іншу систему виборчих комісій, ніж та, яка сьогодні реально функціонує в Україні, тому потрібно також і в цьому розділі привести у відповідність з реаліями сьогоднішнього дня і у відповідність до Конституції України, і тих інституційних інструментів, які повинні забезпечувати проведення всеукраїнського референдуму.

Окремо визначається порядок голосування, встановлення результатів всеукраїнського референдуму, визначається зміст, порядок виготовлення і передачі бюлетенів для голосування на всеукраїнському референдумі, яким чином вони доставляються комісіям, визначається організація і порядок голосування, порядок підрахунку голосів на дільниці всеукраїнського референдуму, визначається порядок встановлення підсумків голосування окружною комісією всеукраїнського референдуму, порядок встановлення результатів всеукраїнського референдуму Центральною виборчою комісією.

Дуже важливим є те, яким чином визначаються підсумки референдуму і які вони мають наслідки. Для цього спеціально передбачені статті, які визначають, які з проведених голосувань всеукраїнських набувають чинності з моменту оголошення результатів Центральною виборчою комісією, а які є обов'язковими для розгляду органами державної влади, до компетенції яких Конституцією України віднесені ці питання.

Я маю при цьому сказати, що окрім того, що цей проект закону виконує функцію реалізації конституційних положень, є одним з органічних законів для реалізації Української Конституції, він також, безумовно, і ставить відповідно до статті 19 Конституції в певні рамки всі органи державної влади і всіх посадових осіб, які повинні діяти виключно на підставі і в спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Сьогодні ми маємо ще альтернативний проект закону, який буде розглядатися також після презентації цього проекту. Я хотів би, очевидно, кілька слів сказати, чим же ж вони відрізняються і чому з'явилась така альтернатива. Якщо той проект закону, який я сьогодні доповідаю, передбачає можливість реалізації права громадян і унормування діяльності органів державної влади, то той проект закону, який буде представлятися пізніше, він, окрім внесення кількох новацій, які передбачаються щодо видів референдуму, передбачає суттєве розширення повноважень Глави держави України всупереч Конституції України і рішення Конституційного Суду України, який постановив, що перелік його повноважень є вичерпним і розширенню не підлягає. А те, що, скажімо, стаття 30 цього закону передбачає можливість призначення Президентом України законодавчого референдуму, якщо Верховна Рада не ухвалює той закон, який він хоче, він може винести його на референдум і, таким чином, в обхід парламенту забезпечувати паралельну законотворчу діяльність. Але найголовніше не це.

Найголовніше те, що альтернативний проект закону має одну стратегічну мету – забезпечити проведення цього року в Україні всеукраїнського референдуму по прийняттю нової Конституції, яка буде підготовлена для Президента, буде ним особисто винесена на всеукраїнський референдум, з тим щоб змінити конституційний лад в державі. Я думаю, що ми маємо можливості визначитись, чи нам потрібен проект для того, щоб забезпечити реалізацію конституційних положень, чи потрібен проект, який буде сприяти і забезпечувати паралельну законотворчу діяльність без парламенту і який буде працювати на те, щоб змінити конституційний лад в Україні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання-відповіді.

Кармазін Юрій Анатолійович.

10:59:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, Блок „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановний пане міністре (я так звертаюся, бо ви були міністром юстиції), скажіть, будь ласка, з правової точки зору, чи можна виносити на розгляд законопроект – будь-який, геніальний законопроект, - якщо він розписаний чотирьом комітетам, в тому числі з питань правової політики, Державного бюджету, євроінтеграції – і жодного висновку не роздано депутатам, не роздано висновку Науково-експертного управління. І ви ставите сьогодні це питання!

І я запитав, і так звернувся, кажу: шановний пане міністр юстиції! Шановний Голово Верховної Ради, я звертаюся до вас. Давайте ми припинимо практику таку, яка зараз панує вже у Верховній Раді. Я звернувся до вас по двох питаннях, по двох законах, які всупереч Регламенту постановлені. І ви знову зараз робите те саме. Тому… І зараз не дали зранку мені сказати щодо цього. Можливо б, зняли питання і не ставало б так. Я хотів би, щоб...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Я думаю, що, безумовно, більшою мірою це питання до Голови Верховної Ради, але я можу сказати, що Регламент Верховної Ради передбачає обов’язковість розгляду попередньо питання в комітетах і відводить для цього 30 днів.

Той проект закону, який я доповідаю, вже зареєстрований в стінах українського парламенту понад 2 місяці і, наскільки мені відомо, що є рішення двох комітетів. Комітет з питань правової політики підтримав проект, який я зараз вам доповідаю. Це засідання відбулося вчора і вчора знаю, що розглядався цей проект закону на Комітеті з питань державного будівництва і місцевого самоврядування. Там прийнято дещо інше рішення, про яке, очевидно, буде доповідатися.

Чому вони не роздані? Це питання, як ви розумієте, не до мене, я не забезпечую роздачу документів і їх тиражування. І те, що стосується інших інститутів Верховної Ради, я думаю, що їх функціонування має забезпечувати Голова Верховної Ради і керівник апарату. І ви маєте задавати їм ці питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чечетов Михайло Васильович.

11:02:04

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Александр Владимирович, мы знаем о трагедии в Косово, где, защищая не понятно, чьи интересы, но только не интересы украинского народа, ранено более 10 ребят, один из них погиб.

Мы знаем, что наши правители, вопреки воли народа, ломая волю народа через колено, пытаются насильственно втянуть страну в НАТО. И тем самым откроют шлюзы для того, чтобы наши дети проливали кровь и складывали свои головы опять таки не понятно за чьи интересы, интересы Америки, Североатлантического блока, только не интересы Украины.

У меня вопрос, уважаемый Александр Владимирович, сегодняшний закон устанавливает ли законодательный алгоритм, позволяющий руководству страны беззастенчиво пренебрегать волей народа, а наоборот народу на референдуме самому определять свою судьбу, а правителям свято выполнять волю народу, высказанную на референдуме? Спасибо.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Безумовно, що цей проект закону врегульовує питання проведення референдуму за народною ініціативою про що, я так розумію суть вашого питання. І воля, яка буде висловлена на такому референдумі, після підбиття підсумків Центральною виборчою комісією, має бути обов’язковим предметом розгляду тих державних органів, які відповідно до Конституції ухвалюють рішення. Я думаю, що ті органи державної влади, які нехтують волю своїх громадян, не мають права працювати від її імені і приймати рішення від імені українського народу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Піскун Святослав Михайлович.

11:03:39

ПІСКУН С.М.

Я хочу передати слово депутату Бондику, який...

11:03:44

БОНДИК В.А.

Шановний Олександре Володимировичу, скажіть, будь ласка, чи, дійсно, цей закон буде тим поштовхом, який дасть можливість Президенту приймати будь-які рішення як гаранту Конституції щодо об’явлення референдуму? Як ми знаємо, це його обов’язок. Але ж, на жаль, до цього дня діє Закон про референдум ще Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Тому, я так вважаю, що ваш законопроект дуже слушний, і його нагальна потреба прийняти у цьому залі, вона розв’яже багато протиріч – і щодо НАТО, і щодо інших питань, які приймаються від народу, від волі народу. Дякую.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Як ви розумієте, у нас діє конституційна норма про те, що глава держави проголошує референдум за народною ініціативою. І ви розумієте, що як реалізувати цю норму жоден закон не передбачає. Тому що чинний сьогодні Закон про Всеукраїнський і місцеві референдуми не міг в принципі сьогодні передбачати, бо на той момент в Україні ще не існувало Президента України. І там фігурує такий інститут, як Президія Верховної Ради УРСР.

Зрозуміло, що прийняття цього закону внормовує і цю сторону, і передбачається, що проголошення референдумів за народною ініціативою є безумовним обов’язком глави держави. І встановлена процедура, яким чином при дотриманні всіх необхідних законних вимог при проведенні всіх етапів відповідно до закону Президент України має оголосити такий референдум, він має бути проведений, і його результати мають бути враховані всіма без винятку органами державної влади.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександре Володимировичу, міг би я вам задати запитання?

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Це для мене велика честь, Арсенію Петровичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Для мене велика честь вам його задати.

Олександре Володимировичу, Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування вніс подання, зміст який вказує на те, що нам зараз недоцільно взагалі розглядати ні 1374, ні 1374-1, тому що дійшли до висновку про те, що цих два законопроекти повинні бути об’єднані і якимось чином подані в український парламент, тобто, ну, воно не зовсім відповідає регламенту, а точніше, зовсім не відповідає регламенту, тому що кожний суб’єкт законодавчої ініціативи самостійно визначається, що йому робити. Яка ваша пропозиція? Ваша пропозиція – далі продовжувати розгляд законопроекту? Тому що в нас за розкладом, який ми затвердили, вони включені до порядку денного, і дискусії про те, що ми їх не будемо розглядати, бути не може до того моменту, поки парламент не прийме іншого рішення. Тобто, ваша пропозиція – ми далі розглядаємо? І на яке рішення ви пропонуєте вийти як суб’єкт законодавчої ініціативи? Основа, повторне перше читання, взагалі зняття з розгляду? От яке ваше бачення?

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Я свідомо сказав ті основні моменти, які відрізняють ці два законопроекти. Безумовно, що є і багато спільного в цих проектах, тому що предмет, зрештою, один, і він достатньо чіткий з точки зору конституційної вимоги, і так само зрозуміло, що технологія проведення всенародних голосувань передбачає певні технологічні кроки. В цьому напрямі, безумовно, можна працювати на те, щоб об’єднати два законопроекти в частині технологій. Але їх не можливо об’єднати в частині одній – в частині того, чи будуть норми міститися в об’єднаному законі, які суперечать Конституції і нехтують рішення Конституційного Суду, і передбачають можливість утвердження Основного Закону держави і прийняття законів України поза межами парламенту на всеукраїнському референдумі, який призначається Президентом України. Тут це те, що не піддається об’єднанню.

Я завжди ставлюся дуже уважно до пропозицій, яким чином виходити на порозуміння і конструктивну співпрацю всіх народних депутатів України і всіх політичних сил. І якщо є така добра воля, щоб ми технологічно доопрацювали ці два проекти закону, передбачаючи чіткі межі конституційності, я готовий підтримати таку пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Володимировичу. Дякую.

Я запрошую на трибуну Юрія Богдановича Ключковського. 1374-1.

11:08:33

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Шановні колеги! Інститут референдуму достатньо складний для регулювання в українському законодавстві. Насамперед це викликано тим, що Конституція України, і зокрема 73 стаття, суттєво недорегульовує його на конституційному рівні. Без сумніву впливає застарілий закон 91-го року, який, тим не менше, застосовувався на практиці. Однак і практика застосування, на відміну від виборчого законодавства, тут дуже скупа. І тому є багато проблем для регулювання цього закону, цього інституту.

Хотів би звернути увагу на те, що в ньому містяться дві великі частини, трохи різні за предметом регулювання.

З одного боку, це частина процедурна, яка стосується процедур: збору підписів, списків виборців, процедур голосування, утворення комісій, округів і так далі. Ця частина бажано, щоб була максимально наближена до тої, яка сьогодні застосовується у виборчому законодавстві, бо це речі близькі, хоча і мають суттєві відмінності.

Однак, найтруднішою залишається інституційна частина закону, яка стосується питань призначення референдуму, предмету референдуму, питання референдуму, юридичних наслідків референдуму. На превеликий жаль, той законопроект, який доповідав колега Лавринович у цьому відношенні залишається приблизно на рівні закону 91-го року, залишаючи всі ці питання не врегульованими, незважаючи на два рішення Конституційного Суду. Мені закидалося, що у мене не враховане рішення Конституційного Суду, так от я стверджую, що а ні рішення Конституційного Суду 2000 року у справі про всеукраїнський референдум, а ні 2005 року у справі про здійснення влади народом, у законопроекті колеги Лавриновича не враховано.

Так от, які пропозиції вносяться у законопроект, який я маю честь вам доповідати? Насамперед, статус референдуму. Конституція передбачає обов’язкові референдуми із власною сферою компетенції. Це референдум про здійснення змін першого, третього 13 розділу Конституції і про зміну території України. Інші референдуми є факультативні, а тому мимо волі їх предмет буде втручатися у сферу компетенції органів державної влади. Тому що їх можна і не призначати, але ці питання будуть вирішуватися. І таким чином виникає питання, а в чию сферу повноважень може втручатися референдум? Чи можна на референдумі приймати акти Президента, акти Кабінету Міністрів чи навіть акти окремих міністерств, накази чи розпорядження? Чинний закон нічого про це не говорить, на жаль, нічого не говорить і законопроект мого колеги.

Тому передбачається встановити такі види референдумів за їх предметом, конституційні зміни до Конституції, ратифікаційний, наприклад, зміна території України, що мусить здійснюватися міжнародним договором, законодавчий, Конституція говорить про неможливість розгляду законопроектів про амністію, бюджет і податки, про інші законопроекти нічого не говорить, значить можна. І, нарешті, загальний, типу того, який відбувався у 2000 році, коли ставилися не конкретні норми на голосування, а питання в іншому формулюванні.

Чи будь-яке питання має право бути винесено на референдум? Наприклад, чи можна призначити референдум щодо запровадження в Україні, такої улюбленої комуністами, смертної кари? Відповідний законопроект сьогодні буде розглядатися Верховною Радою. От власне, якщо ми кричимо, що можна, то я тоді говорю, це спосіб перетворення України у так звану плебісцитарну диктатуру, де в обхід всієї влади і Верховної Ради теж, чого дехто так боїться, буде реалізуватися все, що захоче ліва п’ятка однієї особи, власне цього допускати не можна.

Тому я пропоную мати відповідні вимоги до питання референдуму, не припустимість навідних питань, які передбачають відповідь в самому формулюванні, неприпустимість поєднання конкретних і не конкретних питань, і цілий ряд інших обмежень. Мені здається, що досвід 2000 року, коли Конституційний Суд зняв з розгляду два питання Конституції, кваліфікувавши їх, як не конституційні, повинен би нарешті стати уроком для українського законодавця.

Звичайно, я визнаю, ще раз хочу підкреслити, я визнаю певне порушення Конституції України в плані призначення референдуму Президентом. Дійсно, Конституція цього не передбачає, і я це визнаю. Однак, в захист тих позицій, які я запропонував в законопроекті, я хочу навести два аргументи.

Перший. Скажіть, будь ласка, а що краще: щоби прямо Президент призначав референдум, чи щоб він організовував яку-небудь житомирську, чи бердичівську ініціативну групу, яка буде пропонувати формулювання Конституції України чи закону України на референдум. Нам що мало досвіду референдуму 2000 року з такими ініціативами, інспірованими тодішнім Президентом, однак формально – за народною ініціативою.

І друге, я би просив, щоб уважно читали чи дійсно такий референдум відбувається, згідно з моїм законопроектом, в обхід Верховної Ради. Чи ви помітили, шановні критики, що там передбачене право Верховної Ради на той же референдум внести альтернативне питання. І таким чином реалізувати волю Верховної Ради, і позицію Верховної Ради. Я би дуже просив, щоб не застосовувався відомий принцип: „Я не читав, але я не згоден”.

Щодо процедур. Я вже говорив про те, що вони повинні бути близькі до виборчих, однак мають суттєву відмінність. Якщо у виборах є конкретні суб’єкти, які висувають кандидатів, у референдумі таких суб’єктів немає. І тоді виникає питання, яке ми вже з вами проходили, щодо об’єктивності виборчих комісій, і дотримання принципу рівності в агітації. Це питання чесності референдуму, не фальсифікованості його результатів.

У зв’язку з цим допускати те, що пропонується зараз у законопроекті колеги Лавриновича, коли виборча комісія центральна, чи окружна на свій розсуд, як хоче, з кого хоче формує ці комісії, означає дати можливість маніпулювати результатами референдуму. Щоб цього уникнути, я пропоную використати досвід, який, зокрема, застосовувався на останніх позачергових парламентських виборах, коли комісії формувалися паритетно. І тому передбачається, щоби кожен, хто хоче брати участь як суб’єкт процесу референдуму чи-то партія, чи-то всеукраїнська громадська організація реєструвалися в Центральній виборчій комісії як прихильники або опоненти питання референдуму. І тоді комісії мають формуватися порівну з прихильників і противників питання референдуму. Це забезпечить об’єктивну діяльність цих комісії, її безсторонність і чесність цього процесу.

І, нарешті, юридичні наслідки референдуму. Знаєте, трошки дивно мені було читати про те, що виявляється референдум про зміну території України, як пропонується в законопроекті мого колеги, передбачає потім ще прийняття Верховною Радою ратифікації двома третинами голосів.

Скажіть, будь ласка, ми знову хочемо, щоб результати референдуму імплементувалися, або не імплементувалися? А які будуть наслідки, якщо двох третин не набереться? А як бути з рішенням 2005 року Конституційного Суду, за яким рішення референдуму є остаточним і не потребує підтвердження жодним органом. Це ж теж не конституційно.

Тому я хочу сказати. Законопроект, який я пропоную вашій увазі, врегульовує достатньо ретельно інститут референдуму. Ті позиції, які є … це ж перше питання. Ті позиції, які є спірними, я готовий обговорювати і при взаємній згоді знімати.

Водночас я би вважав, що потрібно не кривити душею і читати законопроект весь, а не бачити в ньому лише одну статтю, бо це тоді означає нечесну дискусію. Дякую за вагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записатися на запитання, відповіді.

Зарубінський Олег Олександрович.

11:17:26

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Юрію Богдановичу! В мене, очевидно, буде нагода сьогодні виступити в обговоренні і дати своє бачення і бачення фракції „Блоку Литвина” щодо вашого законопроекту. Але оскільки мені не дали свого часу сказати, десь десять хвилин тому, я хотів би поєднати це з питанням до вас.

Скажіть, будь ласка, от якщо вважати, що ваш законопроект стає чинним, він приймається Верховною Радою. Чи можна буде тоді організувати референдум, щоб люди висловилися щодо такого питання, чи недоторканність всіх, хто має її в Україні, імунітет має бути скасовано. За що голосував Блок Литвина стовідсотково не так давно.

Чи треба тут робити певні маніпуляції з тим, щоби якісь чиновники, судді, високопосадовці залишалися з достатньо серйозним набором, скажімо так, імунітетних форматів.

І хотів би, щоб ви висловилися з цього питання. Дякую.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Я дуже дякую за таке запитання.

Якщо ви уважно дивилися текст законопроекту, то, мабуть, помітили, що є різниця між питанням з конкретною пропозицією, коли на голосування виноситься текст норми, і питанням у загальному формулюванні, коли говориться лише ідея чи опис норми своїми словами. У другому випадку, на жаль, це не може бути остаточним, тому що вільний текст не є нормою і не може мати прямої дії. Тому якщо винесеться зміни до Конституції така і буде проголосована на референдумі, вона буде діяти. Але якщо у людей спитають, як у 2000 році, чи ви хочете зменшити кількість депутатів, щоб краще жилося народові, то результат буде такий, як за підсумками референдуму 2000 року. Я думаю, що краще просто тут у залі проголосувати зняття недоторканності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевчук Сергій Володимирович.

11:19:20

ШЕВЧУК С.В.

Прошу передати слово народному депутату Василю Кравчуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

11:19:31

КРАВЧУК В.П.

Василь Кравчук, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Юрій Богданович, тут у законопроекті вказано, що проведення всеукраїнського референдуму здійснюється не пізніше, ніж через 5 днів після прийняття Верховною Радою України постанови чи підписання Президентом України, тобто або Верховною Радою, або підписання Президентом України указу. Тобто постановою чи указом Президента і те, і те може бути легітимне. І ви не сказали, що коли відбувається референдум, коли приймає участь у ньому 50 відсотків від кількості виборців чи більше 50 відсотків від кількості проголосувавших. Адже якщо вносити зміни до Конституції, то це досить суттєво. І взагалі, послухавши обидва законопроекти, все-таки було б, мабуть, правильно їх об’єднати в один.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую за пропозицію об’єднати. Я тут з цим згоден і ще вчора на комітеті про це заявив.

Щодо вашого другого питання, то хочу звернути увагу, що є два критерії. Перше, референдум має відбутися. І для того, щоб він відбувся, треба, щоб в ньому взяли участь понад 50 відсотків виборців, внесених у списки виборців.

Друге. Рішення приймається, якщо за проголосувало більше 50 відсотків голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.

Таким чином обидві норми мають місце. Щодо першого я просто не зрозумів вашого запитання, якщо би ви уточнили, про яку статтю законопроекту йде мова, я дам відповідь на нього, бо я, чесно кажучи, з запитання я не зрозумів, про що йде мова.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазин Юрій Анатолійович.

11:21:14

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазин, Партія захисників Вітчизни, Блок „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановний Юрій Богдановичу, безумовно, ваш законопроект не можна рівняти з попереднім, тому що у вас 132 статті – це для тих, хто взагалі не читав цього проекту, а у опонента 42 статті; зовсім інша деталізація, в три рази більше і так далі; глибина теоретична і так далі. Тобто я віддаю перевагу вашому законопроекту, але він також сирий. І я хотів би вас запитати. Скажіть, будь ласка, як ви відноситесь до того, що тут передбачається референдум про зміну території України (це законопроект Лавріновича, стаття 5) і зміна, і прийняття, схвалення нової редакції Конституції України, а це трошки входить у протиріччя з розділом XIII діючої Конституції України? Тому я впевнений, що щось виходить за межі Конституції. Чому мені потрібно висновки і правових комітетів…

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Шановні колеги, моє глибоке переконання – чинна Конституція не може регулювати процесу прийняття нової Конституції. Вона може регулювати тільки внесення змін до чинної Конституції. І це продемонстрована обома законопроектами. Звертаю вашу увагу, якщо мені закидають те, що Президент може призначати такий референдум про зміни Конституції, ……. про нову редакцію Конституції, то у проекті колеги Лавріновича це робить Верховна Рада. І взагалі не зрозуміло, чому це суперечить тому, що зміни до Конституції призначає такий референдум Президент. Мені здається, що це просто не врегульовано, і тут треба знайти оптимальний варіант. Це предмет фахового, а не політичного обговорення, і я за таке обговорення.

Чесно кажучи, я не сподівався, що ці законопроекти будуть так швидко винесені. Наш Регламент дещо ставить авторів альтернативних законопроектів в нерівні умови. Вони мають всього 10 днів для того, щоб внести альтернативний законопроект. Це змушує працювати швидко, і тому я не знімаю з себе відповідальності за ті огріхи, які є в проекті…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу дати завершити.

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б. Дякую.

Але я просто хотів сказати, що я готовий працювати над ним далі на підставі фахової дискусії, а не політичних спекуляцій.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Я запрошую на трибуну Владислава Володимировича Каськіва – голову підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

11:24:09

КАСЬКІВ В.В.

Дякую. Шановний пане Голово, шановні колеги, перш за все, я хотів би на одному акценті наголосити: я не розумію конфронтаційний характер цієї дискусії. Безперечно, закон про всеукраїнський референдум це є непересічний закон, і він дозволяє реалізувати ключове базове право на народовладдя, на демократію. І… (Ш у м у з а л і) Якщо дозволите, я продовжу. І тому не зрозуміла суть цієї дискусії, оскільки кожна зацікавлена сторона повинна була би бути зацікавлена, в першу чергу, в реалізації самої ідеї можливості народовладдя.

Що стосується змісту цих законопроектів і рішення комітету. Від імені Комітету з питань державного будівництва і місцевого самоврядування мені доручено висловити позицію комітету стосовно розглянутих проектів законів про всеукраїнський референдум, який внесений депутатами Лавриновичем Олександром Володимировичем і Олійником Святославом Васильовичем (номер 1374) і Ключковським Юрієм Богдановичем – альтернативний (1374-1).

Ці законопроекти були 18 березня, тобто вчора, розглянуті на засідання Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, і в ході цього обговорення були висловлені непоодинокі зауваження, які в сукупності заслуговують за визнанням співавторів на увагу і врахування.

В ході обговорення законопроектів деякими членами комітету зауважувалось, що проект 1374-1 Юрія Богдановича Ключковського більш детально регулює виборчі процедури. Тим не менше, відбулася конструктивна дискусія. І я хочу наголосити, що комітетом одноголосно прийнято рішення, що, вважаючи, що зазначені законопроекти потребують доопрацювання, комітет одноголосно дійшов висновку, що Верховній Раді України доцільно повторно розглянути в першому читанні доопрацьований спільно з суб’єктами законодавчої ініціативи Ключковським Юрієм Богдановичем, Лавриновичем і Олійником ці законопроекти про всеукраїнський референдум, який може бути поданий авторами на заміну раніше поданих законопроектів.

Таким чином, створюється абсолютно нормальна ситуація, коли ці законопроекти можуть бути доопрацьовані. Вони по своїй суті не альтернативні і можуть бути гармонійно інтегровані. Більше того, якщо автори законопроекту і ті політичні сили, які вони представляють, стоять за тим, щоб нарешті в Україні був прийнятий проект Закону про всеукраїнський референдум, який дозволить людям своїм словом і своєю позицією приймати участь в управлінні державою, то я думаю, що саме такий підхід був би найбільш конструктивний і правильний. І повірте мені, що я ніяким чином своїм виступом не хотів добавити, внести свій вклад в цю конфронтаційну дискусію.

Я, шановні колеги, прошу підтримати рішення комітету і дуже швидко – протягом найближчого місяця – прийняти цей законопроект в доопрацьованому вигляді консенсусом всіх присутніх в цьому залі. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. П’ять хвилин: запитання-відповіді.

Писаренко, будь ласка, колега.

11:28:04

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую. Хотів запитати представника комітету. Скажіть мені, будь ласка, а чи обговорювався на комітеті питання, саме принципове питання щодо того, чи повинна Верховна Рада брати участь в конституційному процесі?

Адже за одним з законопроектів майже повністю виключається участь Верховної Ради в ухваленні Конституції. І ця проблема, на мій погляд, є основоположною в підтримані, чи не підтриманні одного з законопроектів.

Скажіть мені, будь ласка, чи обговорювали ви саме те, що принципово неможливо сьогодні з питання ухвалення Конституції виключати Верховну Раду? Неможливо сьогодні ухвалювати Конституцію лише на референдумі і це є принципова позиція і Ради Європи, і це є принципова позиція і Венеціанської комісії. Ось з цього приводу, мені здається, комітет також повинен висловити свою думку. Дякую.

КАСЬКІВ В.В. Дякую, Валерій.

Це питання обговорювалося і я вважаю, що не зовсім чітко сформульована, скажімо так, ідея сама. Тому що цей законопроект, ви, очевидно, маєте на увазі законопроект Юрія Богдановича. Правильно? Він тільки що виступав з цієї трибуни, він дуже чітко дав пояснення того, які питання, під яким кутом і в якому правовому аспекті, процедурному, можуть прийматися шляхом всеукраїнського референдуму, в тому числі що стосується змін до Конституції.

Я особисту думку тут свою скажу, що я вважаю, що ці питання мають стати предметом дискусії професійної, а не політичної дискусії між авторами обидвох законопроектів і, як тут вже було висловлено з цієї трибуни авторами, вони вважають, що в такому контексті може бути досягнуто збалансованого рішення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

11:30:10

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Олег Зарубінський. „Блок Литвина”.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, звертаюсь до вас, як до людини демократичних поглядів, чи є демократичним обрізувати, нехтувати, усікати, я не знаю, ще які можна дієслова підібрати, одну з двох ключових місій парламенту – законотворчу. Як відомо, є представницька і законотворча. Чи варто це робити будь-якими законопроектами, навіть, очевидно, які мають самі кращі міркування, побажання і таке інше. Адже у випадку прийняття одного із зазначених законопроектів парламент фактично перестає бути законодавчим органом, ви це прекрасно розумієте. Бо будь-що, з чим не погодився парламент, той чи інший законопроект може бути прийнятий без парламенту. Чи не варто тоді в Конституцію внести зміни, що він не є, український парламент, єдиним законодавчим органом влади?

Дуже дякую.

КАСЬКІВ В.В. Дякую, пане Олеже.

Я прямо вам скажу, не є. Але я також і не вважаю, що кожен з цих двох законопроектів саме таким чином призводить до порушення прав парламенту.

Але врешті-решт я вас також знаю як людину дуже демократичних поглядів, і я не думаю, що ми з вами зацікавлені у тому, щоб розпалювати довкола цих законопроектів політичну дискусію, яка вже не буде мати змісту, а буде мати лише форму.

Я ще раз хочу наголосити на тому, що я вважаю, що є всі підстави, у тому числі і політичні, для того, щоб співавтори законопроекту, з одного боку, і автор законопроекту, з іншого боку, сіли за один стіл, можливо, залучили вас у тому числі, оскільки ви – людина, яка у цьому ... працює з подібними законопроектами, і інших зацікавлених людей і обговорили всі ті питання, і дійшли до збалансованого варіанту і, нарешті, що саме головне, прийняли його у цьому парламенті. Тому що цей законопроект є одним із найбільш важливих, найбільш пріоритетних, які сьогодні стоять на розгляді парламенту.

Я думаю, що нам просто-на-просто треба поміняти стилістику...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук.

11:32:25

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна”.

Прошу передати слово Руслану Князевичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич.

11:32:31

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Владиславе Володимировичу, у мене питання такого плану. Наскільки я зрозумів з вашого виступу, то в принципі учора на засіданні комітету по суті жоден із законопроектів не розглядався і рішень конкретно по них не приймалося. Натомість комітет прийняв таке узагальнююче рішення, яке, як на мене, зводиться до того, що доцільно повернути на повторне перше читання з можливим створенням робочої групи, яка повинна напрацювати узгоджений законопроект для винесення його в сесійну залу.

Чи правильно я вас зрозумів? Перше. І під час розгляду цього питання на законопроект у комітеті було у депутатів, на їхніх робочих столах також роздано висновки Науково-експертного управління з цього питання. Чи вони взагалі існують на цей час?

Дякую.

КАСЬКІВ В.В. Дякую. Ну, по-перше, ці законопроекти обговорювалися по суті. І саме тому, що вони обговорювалися по суті, всі члени комітету одноголосно дійшли до висновку, що ці законопроекти можуть бути об’єднані і довкола них може бути прийняте консенсусне рішення. Тому і було прийнято таке рішення, саме - повторно розглянути в першому читанні цей законопроект, створивши такий механізм роботи авторів.

На засіданні комітету були присутні співавтор з однієї сторони, а саме Олійник, і автор іншого законопроекту Ключковський, і таким чином вони погодилися з такою формулою. Не хочу виступати, звичайно, від імені цих мої високошанованих колег, але якщо суть передати, то вона є такою. Всі погодилися до того, що це може бути доопрацьовано, але тут вже є така грань, коли це переходить в етап таких політичних вже спекуляцій. Є висновки Науково-експертного управління по обох законопроектах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Владиславе Володимировичу, я просив би озвучити позицію комітету, юридичну позицію комітету ще раз. Що пропонує комітет з приводу даного законопроекту?

КАСЬКІВ В.В. Дякую. Значить, зачитую дослівно, шановний Арсенію Петровичу: „Вважаючи, що зазначені законопроекти потребують доопрацювання, комітет одностайно дійшов висновку, що Верховній Раді України доцільно повторно розглянути в першому читанні доопрацьований спільно суб’єктами права законодавчої ініціативи Ключковський, Лавріновичем, Олійником та законопроект „Про всеукраїнський референдум”, який може бути поданий авторами на заміну раніше поданих законопроектів”. Це є офіційне формулювання комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таким чином, мова йде, тому що інша частина не відповідає Регламенту. Там тільки перша частина відповідає Регламенту. Це 109-а, пункт 3-й – повторне перше читання. Правильно?

КАСЬКІВ В.В. Абсолютно точно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, я прошу, якщо є бажання, виступи від фракцій і виступи від народних депутатів.

Прошу сідайте. Дякую.

Виступи представників фракцій, будь ласка.

Тарас Стецьків, з трибуни. Ви хочете з місця? З місця, будь ласка, давайте з місця. І зразу зробіть запис депутатів, я прошу. Поставте запис депутатів, доки наш колега Стецьків виступає. Запис депутатів - три хвилини виступи.

Увімкніть Тараса Степановича Стецьківа, будь ласка з місця.

11:36:15

СТЕЦЬКІВ Т.С.

Шановні народні депутати! Цілком зрозуміла та увага, яка прикута і в сесійному залі і за його межами до питання про всеукраїнський референдум, тому що головною і визначальною в цьому питанні є політична складова.

Одна частина, в тому числі і тут в сесійному залі вважає, що референдум робиться для того, щоб Президент виніс проект нової редакції Конституції на референдум минуючи Верховну Раду. Друга частина, до якої, чесно кажучи я відношусь, вважає, що Закон „Про референдум” приймається для того, щоб в цьому році форсовано реалізувати ту ініціативу, яка стосується голосування по НАТО. І, напевно, і там, і там своя логіка існує.

З другого боку, абсолютно ненормальною є ситуації, коли з 90-го року діє закон, якого застосувати є неможливо. Так? І ті доповіді, які ми тут прослухали показують, що в якійсь частині, в частині технологічній, процедурній закони ці, два законопроекти, які домовились узгодити, скажімо, так буде не важко.

В іншій частині вони вимагають певного доопрацювання і дискусії. Тому мені здається, що найкращим виходом з ситуації було би першим голосуванням відправити обидва законопроекти на повторне перше читання. І попробувати там за місяць, за півтора скільки часу буде, можливо для цього треба буде провести ще додаткові слухання, попробувати з нього зліпити один законопроект і нічого страшного не буде, якщо цей законопроект буде прийнятий, скажімо, не на цій сесії, а на наступній. Нам важливо мати хороший законопроект, який буде реалізовувати безпосереднє право народу на здійснення всеукраїнського референдуму чи якийсь інший спосіб його проведення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Михайло Папієв, з місця, будь ласка.

11:38:00

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Прошу передати слово народному депутату Лукаш Олені Леонідівні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Лукаш, з місця.

11:38:10

ЛУКАШ О.Л.

Шановні колеги, шановні присутні, наша фракція буде пропонувати підтримати законопроект пана Лавриновича. Я зараз тримаю в руках висновок Національної академії наук України, Інститут держави і права імені Корецького, який важко запідозрити у незаангажованості чи якісь там зловживання. Він стосується „помаранчевого” законопроекту про всеукраїнський референдум, нагадаю вам, що там зазначено. Положення частини другої статті 14 законопроекту є такими, що обмежують суверенітет народу, це щодо неможливості повторного проведення протягом року референдуму та порядку ініціювання.

Конституція України не містить обмежень предмету всеукраїнського референдуму, а наші опоненти, наприклад, бояться, що народ скаже своє право щодо довіри Президенту, зокрема, на референдумі. Також науковці відзначають, що навряд чи правомірним є вилучення з кола суб’єктів процесу референдуму, суб’єктів проголошення та призначення всеукраїнського референдуму, зокрема, вилучення з цього процесу Верховної Ради України.

Науковці також вказують, що передбачені частиною другою статті 31 законопроекту наших опонентів, вимоги щодо проголошення всеукраїнського референдуму „За народну ініціативу!” є такими, що ускладнюють процедуру та відповідні умови такого ініціювання у порівнянні з чинною Конституцією України. Тим самим суттєво звужують права українського народу. Таким є висновок, зокрема, експертів. Щодо нашої позиції, то вона є наступною.

Фахові дискусії повинні відбуватися, але треба сказати один раз правду, чим відрізняються ці два законопроекти. Пан Лавринович намагався врегулювати право народу, право громадян України на Всеукраїнський референдум і обов’язок держави – його реалізувати. А його опонент хоче в обхід Верховної Ради України, надати право законотворчої діяльності, зокрема, прийняття змін до Конституції, безпосередньо, народу. Тобто, виключити Конституційний Суд і Верховну Раду з конституційного процесу. Комітет з правової політики підтримав законопроект пана Лавриновича і ми закликаємо зал підтримати цей законопроект сьогодні. А також хочемо зазначити, що на сьогодні державою і новою коаліцією не звертається увага на одну проблему, цією проблемою є реєстр виборців, тобто свідоме суттєве невиконання і перешкоджання виконанню Закону про державний реєстр виборців. Більше півроку в країні при помаранчевому уряді, владі не видається створення такого реєстру. Ми вимагаємо від влади забезпечити Конституційні права громадян і зайнятися таки цим питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко, фракція комуністів.

11:40:54

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Проблема законодавчого унормування проведення всеукраїнського референдуму, справді, існує і її слід вирішити – це правда. Остаточно це стало очевидним, коли попередній Президент України спробував провести всеукраїнський референдум, що з цього вийшло всім нам добре відомо. Тому закон треба приймати.

Ми вважаємо більш досконалим проект закону, автором якого є пан Лавринович, але попри це у нас є цілий ряд застережень і зауважень до цього документу. І обов’язково в разі, якщо він буде прийнятий за основу, ми подамо до другого читання свої пропозиції. Але користуючись нагодою я хотів би поставити проблему дещо в іншій площині. Верховна Рада України є основним законодавчим органом, і, власне, створеним для прийняття законів. Але законодавча функція має сенс лише тоді, коли закони в державі виконуються.

А що ми бачимо зараз? Президент України своєю активною указотворчістю не лише підміняє Верховну Раду України, а є класичним взірцем порушення не лише чинного законодавства, але і Конституції. Це настільки очевидно, що це не потребує, навіть, якихось додаткових аргументів для того, щоб зазначити цю позицію.

Або інший приклад, Верховна Рада України приймаючи Закон України „Про державний бюджет України на 2008 рік” з подачі Кабінету Міністрів України, і всієї помаранчевої команди переорала все законодавче поле України. То може й, справді, залишити лише Закон про бюджет та працювати, регулювати ним все і вся.

Тобто я ще раз повторюю, позиції фракції Компартії України, яка зводиться до того, що закон треба приймати, якщо навіть сьогодні є до нього певні зауваження і застереження. Але до цієї роботи мають долучитися всі державні інституції, весь депутатський корпус з тим, щоб нам отримати справді закон, який може регулювати ту проблему, яка винесена в заголовок цього проекту. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, з трибуни, будь ласка увімкніть.

11:43:29

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги! Я зрозумів з обговорення, з виступів, що очевидно буде реалізовано побажання, або рекомендація комітету і буде повторне перше читання. Але я вийшов для того, щоб очевидно, коли наші колеги і ми всі разом працювали вже над повторним першим читанням, знову готували до залу відповідний законопроект, щоб деякі речі, з самого початку були зрозумілі для всіх, як такі, які не можуть навіть обговорюватися. Хоча все може обговорюватися, але не те, що руйнує парламентаризм.

Я думаю, що якщо б деякі положення законопроекти, прізвища не називаю, справа взагалі не в прізвищах, справа в позиціях законопроекту 1374-1 були б реалізовані, тоді і Джону Локу, і Шарлю Монтеск’є, які в принципі і розвивали теорію про розподіл влади між різними гілками влади, можна було б перевернутися там, де вони сьогодні лежать.Бо, в принципі, реалізація деяких положень, про які я зараз кажу, дійсно руйнує сучасне демократичне середовище, коли є різні гілки влади і коли є боротьба і, як відомо, єдність і боротьба між різними гілками влади. Ну, для прикладу. Хочу назвати тільки деякі аргументи. Якщо будуть положення відповідні законопроекту 1374-1 прийняті, в Україні можна буде приймати закони взагалі без участі парламентарів і це є правда. Автор законопроекту навіть вводить спеціальне поняття, підкреслюю, спеціальне поняття „законодавчий референдум”.

В загальних рисах схема виглядає так. Якщо президент хоче досягти прийняття потрібного йому закону, а це є нормально, президент є один із трьох, на сьогоднішній день, з суб’єктів законодавчої ініціативи. Але інший суб’єкт законодавчої ініціативи народний депутат України і інша гілка влади законодавча відмовляється від цього законопроекту. А це є нормально, шановні, ми відмовляємося від законопроектів своїх колег, ми відмовляємося від деяких законопроектів Кабміну і це є нормальна демократична практика.

Якщо буде реалізована, то якщо ми відмовляємося від цього, то що робить Президент відповідно до цього законопроекту? Дуже просто, він може винести проект закону на загальне голосування. Якщо за проголосує більша половина людей, які взяли участь виборців, то Президент просто підписує закон сам і вводить його у дію. У такому разі, шановні колеги, ні парламент, ні судова гілка влади у процес втручатися фактично не можуть. Депутатам залишається тільки після цього постфактум висловитися щодо цього. На жаль, дуже мало часу, але дуже багато претензій, зокрема те, що до Конституційного Суду можна звертатися тільки в одному випадку, сказано в позиції 19, а там сказано, якщо це… коли референдум проходить у неділю. Тобто ми з вами висловити загальне велике обурення, якщо це буде в неділю, а в суботу, наприклад. А судді мають за календарем це співставити. Це є несерйозно. Я прошу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Гнаткевич.

11:46:44

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Прошу передати слово Святославу Олійнику.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передайте слово. будь ласка. Святослав Олійник.

11:46:54

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні колеги, обидва законопроекти, які сьогодні запропоновані до розгляду Верховної Ради, покликані встановити чітку процедуру реалізації народного волевиявлення через референдум. І сама ця ідея, зрозуміло, що не викликає жодних зауважень у депутатського корпусу, у представників депутатських фракцій. Фактично законопроекти, які пропонуються, мають два варіанти розбіжностей – це є процедурна частина, яка на думку всіх авторів законопроектів може бути об’єднана у якусь спільну частину і найкращі пропозиції можуть бути взяті із двох варіантів. У той же час існує частина законопроектів, яка викликає принципову дискусію. І тут я погоджуюся і з колегою Лавриновичем, і з колегою Зарубінським, які висловлювали позицію саме на цю тему. Я переконаний і знаю настрої фракції „Блоку Юлії Тимошенко”, що через Верховну Раду не пройде редакція законопроекту, у якому Верховна Рада буде хоч у якійсь спосіб усунена від законотворчої процедури. Саме тому, можливо, і буде підтримано депутатським корпусом рішення те, яке пропонує комітет, тобто щодо спільного доопрацювання цих законопроектів. Хоч я особисто вважаю, що можна було б прийняти за основу законопроект Лавриновича і його вже доопрацьовувати. Але той законопроект, який, врешті, буде мати остаточну редакцію, має шанси пройти і набрати не тільки 226 голосів, а і значно більше у Верховній Раді, в якому Верховна Рада буде ключове місце займати у законотворчому процесі.

На сьогоднішній день по цій редакції ближче законопроект Лавриновича. Але, наскільки я зрозумів з позиції пана колеги Ключковського вчора на комітеті і сьогодні під час виступу з трибуни, він не наполягає на тому, що повноваження, які він пропонує надати Президенту щодо призначення конституційного референдуму без участі Верховної Ради , є принциповими. Вчора він погодився на те, що при умові спільної співпраці законопроект, який буде спільним, може вже не містити цього положення. В цій частині, я переконаний, тоді є можливість досягнення компромісу, а всі зацікавлені в тому, щоб такий законопроект, як законопроект про референдум, був винесений представниками різних політичних сил і, врешті, був прийнятий узгоджено в консенсусній редакції. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Лукаш.

11:49:24

ЛУКАШ О.Л.

Папієву Михайлу Михайловичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв. Увімкніть мікрофон Папієву.

11:49:35

ПАПІЄВ М.М.

Шановні народні депутати України, законопроект, який розглядаємо ми сьогодні (два законопроекти) про всеукраїнський референдум, конче потрібно сьогодні приймати. І я хотів би привернути вашу увагу до деяких аспектів, які необхідно було би врегулювати цими законами.

По-перше, давайте повернемося до норми Конституції України і дуже уважно вчитаємося. Наприклад, референдум за народною ініціативою оголошується в разі, якщо в 2/3 областей України зібрано не менше, ніж 3 мільйони підписів, при цьому в кожній з областей зібрано не менше 100 тисяч підписів. Зверніть увагу на такий невеличкий нюанс. Так записано „областей”. Тобто у нас, якщо вже формально підходити до цієї норми Конституції України, 24 області і 27 регіонів, тому що випадає з цього переліку вже Автономна Республіка Крим, місто Київ, і місто Севастополь. Фактично сьогодні цей закон не унормовує те, щоб надати право громадянам України, які проживають на цих територіальних одиницях в Автономній Республіці Крим, в місті Севастополі, і в місті Києві, приймати участь в зборі підписів і формуванні ініціативних груп.

Наступне питання з досвіду. Досвід показує: та норма, що ініціативна група збирається і має бути кількість не менше 500 громадян України, знову ж таки порушує норму Конституції України на право громадян України приймати участь в ініціативних зборах. Уявіть собі: в якому населеному пунктів України ми сьогодні зможемо забезпечити приміщення, де могло би розміститися 500 громадян Україну? Якщо ми подивимося норму минулого Закону України „Про місцевий та всеукраїнський референдум”, там була норма ініціативної групи і проведення зібрання, коли 200 громадян України. І я хотів би, щоб ми дуже важно подивилися на цей момент.

Інше питання. В підписному листі, який збирає ініціативна група, передбачено, що громадянин України записує місце проживання. Шановні колеги, давайте ми все ж таки вернемося до норми – місце реєстрації, бо в паспорті громадянина України записано „місце реєстрації”, а це вже може бути підставою для того, що місцеві органи, органи місцевого самоврядування і Центральна виборча комісія може не прийняти цей підписний лист.

Наступне питання. Зараз є, якщо ви подивитесь, місце реєстрації в паспортах, там місто записано, населений пункт російською мовою, вулиця українською мовою, і тут треба норму закону, щоб чітко записувалося, що буква в букву в підписному листі записуються всі дані про громадянина України - його прізвище, ім'я, по батькові, місце реєстрації, як вказано в паспорті.

Шановні колеги, я просив би всіх нас, незалежно від політичних уподобань, підійти свідомо до цих законопроектів і підтримати проект закону, який запропонований народним депутатом Лавриновичем. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук.

11:52:45

ШЕВЧУК С.В.

Передайте, будь ласка, слово Юрію Гнаткевичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово Гнаткевичу, будь ласка.

11:52:57

ГНАТКЕВИЧ Ю.В.

Дякую. Шановні колеги, я хотів би привернути вашу увагу до одного недоліку, який характерний для обох законопроектів. Але для того, щоб ви зрозуміли суть моїх зауважень, я хочу розповісти один кумедний епізод, який трапився у 2000 році під час референдуму щодо змін до Конституції.

Я, справді, сумнівався, скільки має бути палат у Верховній Раді. І запитав свою тітку Ганю, яка живе в Радивілівському районі, який тепер став знаменитий на Рівенщині, відомо чому: „Як ви думаєте, тьотю, скільки має бути палат у Верховній Раді?” А вона мені і каже: „Я не знаю, скільки має бути палат у Верховній Раді, але у нашій районній лікарні має бути стільки, щоб люди в коридорах не лежали”.

Про що йдеться? Шановні колеги, демократія – це не той випадок, коли люди вільно голосують, а коли люди вільно голосують, маючи абсолютно достатню кількість інформації, для того щоб прийняти для себе адекватне рішення.

І тому я вважаю, що в обох законопроектах недостатньо опрацьовані і запропоновані механізми, які б нам підказували, які б підказували нам можливості для агітаційної, роз’яснювальної роботи, для дискусій тривалих у суспільстві, для того щоб суспільство могло зрозуміти і його громадяни, за що воно голосує і як слід голосувати.

Крім того, хочу привернути вашу увагу до пропозицій багатьох наших колег, зокрема фракції комуністів, фракції Партії регіонів, які пропонують провести референдум щодо мовного питання, зокрема щодо державності російської мови в Україні. Шановні колеги, уявімо собі на одну хвилину, що ми проведемо такий референдум сьогодні, і що ми отримаємо? Безумовно, ми отримаємо певний кількісний формалізовані варіанти, скільки людей стоїть за державність російської мови, а скільки – ні. Але чи розв’яже на сьогодні такий підхід це питання? Він його не розв’яже, скоріше навпаки – він його може загострити, тому що національні питання зазвичай не вирішуються голосуванням, вони вирішуються тут, у Верховній Раді на основі голосування і консенсусу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький, останній виступ. Сергій Рафаїлович, будь ласка.

11:55:37

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Прошу передати слово Зарубінському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

11:55:49

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дуже дякую. Очевидно, я використаю о цей час, який залишився для характеристики ще деяких речей, які, очевидно, не повинні розглядатися в цьому законопроекті. Виходячи з того, знову ж таки, що вони руйнують парламентаризм.

От в нас відбулася з автором законопроекту невеличка дискусія, я хочу підтвердити правильність того, що я казав.

Я ще раз хочу сказати, що у випадку якщо парламент не реалізує законодавчу ініціативу відповідно до цього законопроекту суб’єкта законодавчої ініціативи – Президента, парламент просто не потрібен вже тоді в законодавчому процесі, бо це реалізується через всенародний референдум, через всенародне голосування. Але те, що діюча Конституція визначає єдиним законодавчим органом в Україні тільки Верховну Раду, визначає, що закони приймаються виключно більшістю від конституційного складу парламенту, а не від певної кількості виборців.

І мені здається, що автор законодавчої ініціативи це прекрасно розуміє і тому він в цьому ж законопроекті в статті другій вже стверджує, що, цитую: „у відповідності з Конституцією України обов’язковим є всеукраїнський референдум для прийняття Конституції України або її нової редакції”. Ви розумієте, що робиться? Тобто вносяться законодавчі пропозиції в Конституцію в той час, коли в нинішній Конституції такого немає.

Таким чином, очевидно, треба розглядати цей законопроект разом з бажанням змінити Конституцію як раз в тій частині, що на всеукраїнському референдумі може прийматися в тому числі і новий варіант Конституції, і нова Конституція. Тому я розглядаю цю пропозицію, я відверто це кажу, не тільки як законодавчу, а, очевидно, більшою мірою, як політичну пропозицію, яка виходить з політичної доцільності нинішньої кон’юнктури, нинішньої кон’юнктури влади і взаємин між владою. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є час на виступ, Микола Кравченко.

11:58:00

КРАВЧНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Я хотел бы обратиться к нашим избирателям и к народным депутатам, немножко их успокоить. Я хотел бы, чтобы мы вспомнили о том, что Верховная Рада приняла постанову, которой определено порядок вхождения Украины в НАТО. И если вы помните, там есть фраза, в которой сказано: «Провести референдум по вступлению в НАТО на основе Закона про всеукраинский референдум».

Мы тогда говорили о том, что такого закона нет. И мы сейчас пытаемся его якобы получить. Я должен всех успокоить с тем, что Президент не подпишет сегодня никакой вариант, даже если он будет «золотым» и его удовлетворят, по одной причине. 4-го – саммит в Бухаресте и если 4-го решается вопрос по вступлению Украины в ПДЧ, Президент будет блокировать прохождение любого закона и таким образом не сможет провести референдум по одной причине, потому что мы не смогли принять этот закон. То есть, Президенту сегодня политически не выгодно подписывать этот закон. И таким образом, если выходить из той постановы, которая у нас есть, если 4-го числа нас, Украину, присоединят, я повторяю, присоединят к ПДЧ, то мы автоматически вступаем в НАТО, не имея закона. Поэтому наша тактика парламентариев должна быть такова. Если мы хотим каким-то образом противостоять этому, значит мы должны набирать 300 голосов, в противном случае Президент никогда не пойдет на подписание этого закона.

Я склоняюсь к тому, что лучше законопроект сегодня выписан у Лавриновича и готов за него проголосовать. Но единственное, что я просил бы учесть народных депутатов, что Президент его не подпишет.

И схема будет таковой: оппозиция будет вносить золотой законопроект, будет вбрасываться в зал очень плохой законопроект, но который отвечает требованиям Президента, только при этом он сможет его подписать. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, користуючись Регламентом, я продовжую засідання до 15 хвилин. Ми зараз проведемо процедуру голосування і розходимося на коротку перерву. Значить, у нас є декілька пропозицій.

Перше. Нам треба завершити заключним словом доповідача і співдоповідача. Та ніхто ваше право не заперечує, Юрій Богданович, зараз скажете, дайте договорити.

Тому, Олександр Володимирович Лавринович, ви наполягаєте на слові? Будь ласка, Олександр Володимирович, потім Ключковський, колега Каськів, якщо буде наполягати і перейдемо до процедури голосування.

12:01:16

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Вислухавши дискусію, яка відбулася, я думаю всі тепер свідомі, про що іде мова. Ми можемо дуже довго говорити про фахові речі, яким чином найкраще забезпечити процес волевиявлення громадян України. Я готовий щиро брати в цьому участь.

Питання полягає сьогодні тільки в одному. Можна говорити, що хтось не дочитав якійсь закон, що не прочитав кожну статтю, але відмінність двох проектів, які сьогодні представлені, полягає принаймні… їх можна зрозуміти абсолютно ясно з трьох статей.

Один проект закону передбачає можливість реалізації права громадян на участь у державному житті. Другий передбачає встановлення в Україні режиму, коли одна особа, яка називається Президент України, своєю волею призначить референдум по Конституції, отримає таку Конституцію, яка йому потрібна. Потім без Верховної Ради проводиться законодавча робота і далі можете читати у тому законі все, що завгодно.

Звичайно, я розумію ситуацію: є коаліція і є опозиційні фракції. І я розумію, що сьогодні, можливо, далеко не всі вільні у тому, щоб своє волевиявлення у сесійній залі зробити вільно. І я готовий, щоб було ухвалене рішення про повторне перше читання закону 1374 з доопрацюванням його разом з автором альтернативного законопроекту для опрацювання технології проведення всеукраїнського референдуму. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Анатолійович.

Будь ласка, Юрій Богданович.

12:03:16

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую дуже. Знаєте, я теж хотів подякувати всім, хто брав участь в дискусії. Я залишаю на совісті тих, хто це робив – демонізацію Ключковського в плані застосування авторитарних методів управління державою, хай це лишається на совісті тих, у кого неспокійна совість. Я дійсно вдячний за дискусію, тому що попри всі політичні кон'юнктурні речі нарешті почалася серйозна розмова щодо декількох тем, які, на жаль, досі всерйоз не обговорювалися на рівні законодавців.

Перша з них це та, яку підняв колега Зарубінський. Я готовий підтримати позицію про те, що закони референдумом приймати взагалі не можна. Тільки не стверджуйте, будь ласка, що це лише мій законопроект таке передбачає, тому що я цитую законопроект колеги Лавриновича, статтю третю: „Всеукраїнський референдум – це спосіб прийняття з будь-якого питання рішення, за винятком тих, що передбачені 74 статтею законопроектів щодо податків бюджету і амністії”. Це означає, що інші законопроекти можна виносити на референдум. І той, хто зі мною не погодиться, хай загляне в законопроекти про нормативно-правові акти, якими навіть передбачається вища юридична сила законів, прийнятих на референдумі. Тому закиди не до Ключковського. Давайте подумаємо, як вийти з цієї дилеми. Я ще раз кажу, мені не подобається прийняття законів на референдумі, але сьогодні Конституція України це передбачає.

Що стосується деяких інших закидів, ну зокрема авторів чи тих, хто цитував оцінку з Інституту держави і права стосовно довіри Президенту. Я раджу вам: загляньте у рішення Конституційного Суду України 2000 року, я не керую Конституційним Судом, ви побачите, там було зняте питання щодо довіри Верховною Радою і Президенту як неконституційні. Тому казати, що тут я порушую Конституцію – це ставити з хвоста на голову.

Ну, і нарешті щодо закидів по Автономній Республіці Крим, Києву і Севастополю. Колего Папієв, та ви критикували законопроект Лавриновича, а не мій, тому що в мене передбачено всі ті регіони, які передбачені в 133 статті Конституції. Тут я дійсно порушив Конституцію, але виправив права тих громадян, які там проживають. Тому будьте послідовні у своїй критиці. Я ще раз дякую за дискусію. Я надіюся, що можна буде зняти політичні нашарування і демонізацію проблеми і дійсно підготувати до наступного першого читання хороший законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колего Каськів, не наполягаєте?

Колега Кармазін наполягає з мотивів. Будь ласка.

Ви наполягаєте? Будь ласка.

12:06:25

КАСЬКІВ В.В.

Я просто хотів уточнити питання Руслана Князевича. Немає висновків Науково-експертного управління, і тому це ще одна підстава, щоб підтримати пропозицію абсолютно компромісну комітету – повторно розглянути в першому читанні цей законопроект. І хочу сказати, що ті, хто знаходиться в цьому залі в день, коли пропонуються законопроекти опозиції, поважають опозицію, оскільки сидять тут і обговорюють ці питання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін. Ввімкніть мікрофон.

12:06:45

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін з мотивів хоче висловитися. Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, безумовно, питання надзвичайно важливе сьогодні розглядається. Але не в той спосіб розглядається, в який треба. Нам попередньо не надали висновки ні головного комітету, нам дали тільки лист головного комітету, а не висновки, ні висновки інших комітетів, ні Науково-експертного управління. І ми хочемо ставити щось на голосування? Давайте не будемо робити профанації. Тому, давайте на цьому обмежимося, дослухаємося до думки комітету і відправимо зараз на доопрацювання ці законопроекти. Безперечно, розуміючи, що законопроект Ключковського, в якого є тільки одна суттєва недоречність, де він дає можливість міняти Конституцію в залежності від настрою, який може бути у когось із чиновників. Це стаття 28-а у нього є. Якщо її виключити чи змінити, чи привести у відповідність до Конституції, то буде зовсім хороший законопроект. Я просив би так започаткувати повагу до Конституції.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, обговорення законопроекту завершилося. Хотів би розпочати з того, що законопроект внесений на вимогу опозиції, і це є шанування опозиції і те, що ми його сьогодні розглядаємо.

Пункт другий, те, що стосується висновку комітету. Висновку комітету немає, але при цьому ми користуємося регламентною нормою, за якою в тому випадку, якщо комітетом не розглянуто протягом 30 днів відповідний законопроект, він вноситься на розгляд Верховної Ради України. Тому він внесений.

Пункт третій, що стосується голосування. Я ставлю на голосування декілька пропозицій, в залежності від того, яка пройде. Перша базова пропозиція – це те, що запропонував комітет. Але чи міг би я її удосконалити і запропонувати вам одну річ?

У нас є в 109-й четвертий пункт, який передбачає опублікування, окрім того, що ми його відправляємо на доопрацювання в комітет, передбачає опублікування законопроекту у „Голосі України”, там визначене відповідне видання Верховної Ради. Адже це той законопроект, який безпосередньо і прямо пов'язаний з волею народу. То чи міг би я попросити парламентарів підтримати ідею наступну. Відправити даний законопроект на повторне перше читання з його опублікуванням у відповідному офіційному виданні Верховної Ради України для обговорення. Я маю на увазі 1374 і 1374-1.

Будь ласка, товариші, спокійніше! Все добре! Зараз я всім дам слово. Адам Іванович Мартинюк, будь ласка.

12:09:26

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Давайте не будемо збурюватися на рівному місці, все буде відповідно до Регламенту.

Арсеній Петрович, ви ставте на голосування спочатку перший законопроект. Набрав – є рішення, немає – другий законопроект. Не набрало жодне з рішень, тоді ви поставите на голосування пропозицію профільного комітету про направлення на повторне перше читання. І це буде, всіх помирить. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я би підтримав вас, Адам Іванович, але за Регламентом я повинен поставити рішення комітету. Але формально-юридично рішення комітету немає, от. Якщо не має рішення комітету, то тоді підемо від супротивного.

Тоді давайте я поставлю прийняти за основу 1374. Прошу визначатися

12:10:37

За-221

Рішення не прийнято.

Ставлю на голосування законопроект 1374-1 про прийняття його за основу.

12:11:02

За-38

Рішення не прийнято.

Прошу показати по фракціях.

Ставлю на голосування пропозицію, а не рішення, комітету щодо відправлення на повторне перше читання відповідного законопроекту. Я ще раз хочу обговорити питання щодо його публікації. Не в усіх, а далеко не в усіх є Інтернет, якщо влада є прозорою і транспоретною, то було би бажано ці законопроекти опублікувати.

Тому я спочатку ставлю на голосування повернення на повторне перше читання відповідних законопроектів.

12:11:53

За-220

Тоді ставлю 109-ту, пункт четвертий: „Опублікування законопроекту в визначеному Верховною Радою України друкованому засобі масової інформації для всенародного обговорення, доопрацювання його головним комітетом з урахуванням результатів сьогоднішнього обговорення”. Прошу голосувати.

12:12:28

За-29

Приїхали! Законопроект вважається відхиленим.

Дякую, шановні колеги, зустрічаємося у... плюс 12 хвилин – 12.42.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо ранкове пленарне засідання Верховної Ради України. Ми завершили розгляд питання щодо проекту Закону про всеукраїнський референдум. Зараз у нас на порядку денному два законопроекти: 1108 і 1440. Перше – це проект Трудового кодексу. Хара Василь Григорович, я прошу ваш виступ, ми мали розмову перед цим щодо долі цих законопроектів, я прошу внести пропозицію.

12:45:44

ХАРА В.Г.

Уважаемый Арсений Петровичу! Уважаемые коллеги! В связи ситуацией, которая сложилась в парламенте сегодня и возникшая с новыми обстоятельствами по законопроектам, Комитет по вопросам социальной политики и труду просит перенести законопроекты 1108 – проект Трудового кодекса, и 1440 – законопроект о социальном диалоге на следующую очередную сессионную неделю.

Прошу поддержать, просьба комитета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви пропонуєте розглянути цей законопроект через декілька днів, перенести розгляд законопроекту?

ХАРА В.Г. На очередной сессионной неделе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, є пропозиція комітету з цього приводу, давайте проголосуємо за перенесення відповідного законопроекту. Хоча формально-юридично, колеги, можна я. Є два варіанти один варіант голосувати, а другий скористатися стенограмою, яка була при затвердженні розкладу, де було надано Голові Верховної Ради право за умови погодження з вами переносити черговість розкладу цього питання. Так що, якщо ви не заперечуєте, то і голосувати не будемо. Немає заперечень з цього приводу?

Дякую.

Переходимо до наступного законопроекту. Василь Георгійович, це стосувалося і першого, і другого? Я прошу по другому законопроекту також вас виступити. Аналогічна пропозиція у вас? Тобто таким чином, колеги, в зв’язку з тим, що заперечень немає, 1108 і 1440 переноситься по черговості розгляду на наступні пленарні дні.

Я переношу оголошую розгляд законопроекту 1107 – це скорочена процедура, так, будь ласка. З мотивів три хвилини запишіться. Це не з мотивів, а з процедури. З процедури по розгляду, хоче депутат Ляшко, ми не маємо права позбавляти народного депутата права на виступ.

Володимир Карпук.

12:47:37

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Вельмишановний Арсенію Петровичу, вельмишановні колеги, я хочу привернути вашу увагу до законопроектів, які є під номером 1040, 1041 і 1042. Це надзвичайно важливі законопроекти, які стосуються впровадження в країні загальнообов’язкового державного соціального страхування. На моє переконання, ці законопроекти варті того, щоб їх розглядати по повному комплекту. І не можна такі важливі законопроекти розглядати за скороченою процедурою.

І наступне. Я попрошу такі важливі законопроекти не ставити в прикінці, тому що я розумію, що вони сьогодні знову не будуть розглянуті і будуть знову відсунуті на невизначений термін. Тому прошу, пропозицію, щоб розглянути їх по повній процедурі і визначити їх як першочергові.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв.

12:48:40

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги, ви знаєте, що дуже важливі законопроекти і Закон про соціальний діалог, і проект Трудового кодексу України це законопроекти, які напрацьовувалися не одним урядом і не одним складом, навіть каденцією Верховної Ради України. І сьогодні дуже правильне було рішення, тому що ми реальні люди, ми в режимі реального часу живемо і прекрасно розуміємо процеси, які відбуваються сьогодні в коаліції і ці непорозуміння, які виникли після вчорашнього голосування. Тому задля того, щоб не втратити взагалі тіло законів і задля того, щоб не попасти в норму Регламенту, що на цій сесії ми вже не будемо мати змогу внести по-новій ці законопроекти, я просив би, щоб і законопроекти по загальнообов’язковому державному медичному страхуванню, шановний Арсенію Петровичу, щоб ви скористалися своїм правом і теж перенесли, щоб не втратити тіло цих важливих для народу України законів. Дякую. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Миколайович.

Олег Ляшко.

12:49:39

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

У мене є питання, що це за день опозиції, який ми сьогодні маємо? Де ж цей день опозиції, ми не в порушення норми Регламенту даємо можливість опозиції розглядати свої законопроекти, а опозиція бере їх і знімає.

Що ж це за день опозиції тоді? Тобто, якщо вже домовилися, що день опозиції, беріть, розглядайте, нам теж цікаво подивитися на ці законопроекти, послухати вас. А ви берете знімаєте через те, що не готові чи через інші причини. Тобто сьогоднішній день показав, що день опозиції, насправді не потрібен, а потрібно відповідно до норм Регламенту розглядати опозиція, коаліція, все що є, що прийнято Радою те й розглядаємо, а то сьогодні день опозиції, знімають законопроекти, завтра збираються блокувати роботу Ради, щоб знову щось їхнє розглядали і виходить так, що щодня у Верховній Раді день опозиції. А коли ж тоді коаліції буде?

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир В’язівський. Немає. Ярослав Сухий.

12:51:01

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, для того, аби продуктивною та ефективною була робота Верховної Ради України, потрібна добра воля, не зубоскальство і не шпильки, і не загострені стріли метафор, а необхідна конструктивна, продуктивна, і консолідована робота.

Ми підготували ці законопроекти в комітеті і по Трудовому кодексу, і щодо соціального діалогу. Нагадаю вам, що законопроект про соціальний діалог нами було прийнято як президентський і невідкладний, але в період тієї смути 2007 року. Тому ми готові, безумовно, сьогодні доповідати всі наші соціальні законопроекти.

Проблема в іншому – проблема відсутності доброї волі в більшості підтримати наші законопроекти. Ми не будемо відбирати у вас голоси, працювати з окремими депутатами, будь ласка, нехай ваші фракції, які формували коаліцію і уряд визначаться по Трудовому кодексу, по соціальному діалогу, ми внесемо ще зміни та доповнення і будемо обов’язково за них голосувати. А законопроект щодо медичного страхування обов’язково потрібно розглядати за повною процедурою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Колеги, переходимо до 1107, Матвєєв Валентин Григорович, розгляд Проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо діяльності політичних партій. Ми проголосували за скорочену тоді, коли затверджували розклад, в розкладі було чітко передбачено, яка процедура: скорочена - не скорочена. Ну, добре, я можу ще раз проголосувати. Але ще раз кажу, що при розгляді питання щодо затвердження розкладу, було чітко передбачена процедура розгляду. З цього приводу не поступило заперечень від народних депутатів України. З огляду на це, я не бачу необхідності голосувати ще раз за скорочену процедуру.

Прошу, Валентин Григорович, прошу доповідати.

12:53:28

МАТВЄЄВ В.Г.

Дякую. Шановні колеги, те, що прийняття зазначеного правового акту вкрай сьогодні необхідне, нас ще раз переконують події, які можна характеризувати як спроби розпочати наступ політичної реакції. Що я маю на увазі. Перш за все ті, та провокаційна заява Львівської обласної ради, яка була прийнята. Вносячи законопроект на розгляд Верховної Ради, ми з колегою Мірошниченком перш за все виходили з того, що сьогодні питання щодо заборони діяльності, або анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії, відповідно до закону про політичні партії в Україні та кодексу адміністративного судочинства, вирішуються в різних судових інстанціях. А саме: у відповідності до зазначеного закону, судом першої інстанції по даному питанню є верховний суд. А відповідно до кодексу, тобто КАСУ, - окружний адміністративний суд, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Тому, законопроектом пропонується внести зміни вище, до вище згаданих правових актів і віднести вказане питання до предметної юрисдикції вищого адміністративного суду як суду касаційної інстанції.

При попередньому розгляді законопроекту на засіданні комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування були висловлені зауваження щодо запровадження перегляду судових рішень у справах цієї категорії Верховним судом України не в порядку провадження за винятковими обставинами, а касаційно. З чого ж ми виходили, як автори законопроекту? з положення частини другої статті 47 Закону „Про судоустрій України”, де зокрема зазначено, що Верховний суд України переглядає справу у зв'язку з винятковими обставинами у порядку, встановленому процесуальним законом, переглядає справи у касаційному порядку у випадках, встановлених законом.

Я прошу добавити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До завершення, нехай завершить.

МАТВЄЄВ В.Г. Дякую.

Але за умови прийняття законопроекту за основу чи у першому читанні можна було б уточнити при необхідності відповідні формулювання, з чим ми погодилися і на засідання Комітету з питань державного будівництва. До речі, останнє речення другого абзацу частини четвертої статті 20 (це я кажу для стенограми) пропонується нами з Юрієм Романовичем взагалі зняти.

Що стосується пропозиції Науково-експертного управління щодо необхідності чіткішого вирішення у прикінцевих положеннях проекту подальшої долі відповідних судових справ, які можуть знаходитися на розгляді у судах в момент набрання законом, цим законом мається на увазі, чинності, то, я думаю, що можна було б і погодитися з цією пропозицією, але… Але ми виходили з того, що за даними Верховного суду таких справ на сьогоднішній день на розгляді немає.

Прошу, шановні колеги, прийняти запропонований законопроект за основу із врахуванням висловлених зауважень і пропозицій. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Богданович Ключковський, будь ласка.

12:57:12

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Шановні колеги, законопроект, який тільки що презентувався, спрямований на те, щоб усунути колізію, яка існує сьогодні між матеріальним законом, яким є Закон про політичні партії, і процесуальним законом, яким тут виступає Кодекс адміністративного судочинства.

Ця колізія може бути усунена одним із трьох способів: або привести кодекс у відповідність до Закону „Про політичні партії” і зробити єдину інстанцію – Верховний Суд України, що, в принципі суперечить теперішній редакції Закону „Про судоустрій” і місяця Верховного Суду України у системі адміністративного судочинства; можна було би привести Закон „Про політичні партії” до вимог кодексу і зробити першою інстанцією і в Законі „Про політичні партії” окружний Київський адміністративний суд.

Однак, ми погодилися, комітет погодився з ідеєю авторів законопроекту про те, що заборона політичних партій – це занадто серйозна річ для того, щоби ви рішу вати її на рівні окружного адміністративного суду. Тому комітет підтримав у першому читанні цей законопроект. Однак, з одним принциповим застереженням. Законопроект передбачає, що Верховний Суд України буде виступати в ролі касаційної інстанції. Я вже казав, що це не відповідає сучасному місцю Верховного Суду у системі судоустрою України в адміністративній юстиції. Тому при підготовці до другого читання ця річ буде виправлена, і за Верховним Судом України комітет бере на себе зобов’язання залишити лише те, що передбачено сьогодні, тобто розгляд справ за винятковими і ново виявленими обставинами.

З врахуванням цього зобов’язання комітету ми просимо підтримати цей законопроект у першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Два – за, два – проти.

Володимир Карпук.

12:59:22

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово Мойсику.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мойсик, будь ласка.

12:59:33

МОЙСИК В.Р.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги народні депутати, я хотів би підтримати авторів законопроекту в тій ідеї, яку вони висунули. Верховний Суд України не має бути судом першої інстанції в жодних справах чи то цивільних, чи то кримінальних, чи то адміністративних. Але зараз маємо колізію про дію законів чи нормативно-правових актів у часі. То, Юрій Богданович, Кодекс адміністративного судочинства є більш пізнім законом і є більш вищої юридичної сили, бо він є кодифікований. І тому фракція наша пропонує законопроект не підтримувати, а йти за правилами Кодексу про адміністративні процедури. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошниченко Юрій.

13:00:34

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Надзвичайно важливий законопроект, шановні колеги. Йдеться не лише про впорядкування і приведення у відповідність двох або навіть трьох законів діючих зараз, усунення колізії. Йдеться про питання розвитку і захисту демократії в нашій країні.

Сьогодні можна за будь-якими, інколи навіть вигаданими, аргументами відкинути ту чи іншу законодавчу ініціативу і сказати, що „попрацюйте ще, і колись ми її потім розглянемо і приведемо у відповідність”. Але я сам дуже часто подавав законопроекти, які не розглядалися навіть в першому читанні, хоча ідея підтримувалась.

Зараз ми як автори враховуємо всі застереження, просимо вас, особливо коаліцію, яка називає себе демократичною, захистити сьогодні суб’єктів політичного процесу, а саме політичні партії, від можливих політичних разбірок. Ви знаєте, якщо ми до КАСУ приведемо, то окружні адміністративні суди, які є інколи майданчиками політичних впливів, вони будуть інструментом розправи над якимись опозиційними політичними партіями. Навіщо нам втрачати обличчя? Навіщо нам провокувати критику з боку міжнародних інституцій правозахисних? Ми пропонуємо дуже простий і зрозумілий спосіб. Є політична партія, яка діє. Є претензії щодо її діяльності, є у когось бажання скасувати реєстрацію цієї партії. Хто має це розглядати? Суд першої інстанції, ви знаєте, скільки рейдерства і не лише політичного сьогодні є, коли не реформована судова система, чи суд, де представлені судді більш кваліфіковані, а саме - Вищій адміністративний суд. Ми не забороняємо і не відміняємо касацію, ми говоримо, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, будь ласка, 3 секунди.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Так, і ми готові йти на зустріч тим критикам, які сьогодні висловлюють зауваження.

Шановні колеги, ми пропонуємо підтримати в першому читанні, врахувати зауваження і врегулювати це питання.

Звертаю увагу, що сьогодні перший день, коли опозиція формувала порядок денний. Не ганьбіть себе, представники коаліції. Якщо ви провалите всі наші ініціативи, то це буде свідчити, що коаліція є недемократичною. І я думаю, що з цього перший день, коли розглядаються питання, поставлені опозицією, нам би починати було не варто. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, будь ласка.

ІЗ ЗАЛУ А хто такий Кармазін?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні, він записався. Він зразу оголосив про те, що в нього не спрацювала кнопка „проти”.

13:03:37

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін народний депутат України, він виступає проти, записався. Записався „проти”.

Я пояснюю, хто такий Юрій Кармазін Адаму Мартинюку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте...

13:04:00

КАРМАЗІН Ю.А.

Значить, я „проти” записався, Адаму Мартинюку пояснюю. Не знаю, чому немає на вашому табло.

Шановні, шановні народні депутати! Я хотів би зараз відповісти попереднику, щоб не ганьбилася коаліція, пропонували. Я абсолютно погоджуюсь з вами, що треба узгоджувати і знаходити консенсус в залі. Якщо ви мені покажете, що ви узгодили з кимсь включення питань так, як ми сьогодні витратили дві години без жодних, з порушенням Регламенту, і будемо це ставити нормою, то давайте цього не будемо робити.

Ви сьогодні показали, як не треба робити і ви всім показали, що не можете нормально планувати, то робить разом з нами, з коаліцією формуйте. Ми ж в інші дні прислухаємося до вашої точки зору, ви до нашої не дослухалися. Ви самі включаєте в порядок денний, бо ви самі собі, то самі тоді і голосуйте. А ви ж нас закликаєте голосувати.

А я за проекти, які не продумані, голосувати не буду. І скажу, чому за цей проект не буду голосувати, тому що в чинній редакції статті п’ятої Закону „Про політичні партії” написано, в Україні, що перші інстанції справу про заборо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Юрію Анатолійовичу.

Юрій Анатолійович, дякуємо.

Ну, дайте завершити одну фразу. За… Ви проти. Скажіть „проти” – і все. Ну, будь ласка.

КАРМАЗІН Ю.А. Добре. Я проти, тому що є в базовому законі, всі підстави перераховані. Це перше.

І друге, ми порушуємо потім принцип, якщо в Кодекс про адміністративне судочинство записуємо одне виключення щодо цієї партії, щодо діяльності партій. Цього не можна робити, шановні.

Я розумію, що хтось стурбований тією львівською заявою. Не приділяйте їй уваги, то провокаційна була заява львівська.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, на голосування ставиться проект постанови, внесений комітетом Верховної Ради України, пропозиція прийняти за основу проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо віднесення питання про заборону діяльності політичних партій до предметної підсудності Вищого адміністративного суду України).

Колеги, голосуємо. Прошу, визначаємося. Прийняття за основу. Прошу голосувати.

13:06:30

За-222

Рішення не прийнято.

Я пропоную… Прошу по фракціям.

Я пропоную, колеги, на повторне перше читання поставити на голосування мою пропозицію: даний законопроект 1107 на повторне перше читання. Прошу голосувати.

13:07:03

За-225

Жаль. Рішення не прийнято. Дуже жаль.

Прошу показати по фракціям. (Ш у м у з а л і)

Ну, давайте. Раз не встигли… Повернення до голосування на повторне перше читання.

13:07:33

За-225

Колеги, 225. Рішення не прийнято. Я зробив усе можливе, щоб пройшов опозиційний законопроект. Не пройшов.

Колеги, переходимо до розгляду наступного питання порядку денного. Я запрошую на трибуну Симоненка Петра Миколайовича. Законопроект 1048, складний законопроект, про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо видів покарань.

Будь ласка, Петро Миколайовичу.

13:08:04

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, шановні виборці! Він не складний, він зрозумілий, Арсенію Петровичу, цей законопроект. І, я думаю, що кожний із нас стикався з цією проблемою під час виборів.

Шановні колеги, законопроект розроблено на численні вимоги громадян України з метою посилення відповідальності за особливо тяжкі злочини, умисні убивства, вчинені при обтяжуючих обставинах.

Передбачається встановити можливість застосування як виняткової міри покарання смертної кари за особливо тяжкі злочини, умисні вбивства при обтяжуючих обставинах. Внесення цієї пропозиції є відповіддю на настійні вимоги багатьох громадян України, занепокоєних тим, що в країні вчиняється велика кількість цих дуже тяжких злочинів, за даними Міністерства внутрішніх справ, від трьох до п’яти тисяч на рік. Причому, нерідко вони вчиняються злочинними угрупуваннями, супроводжуються зґвалтуваннями, розбійними нападами, грабіжництвом, іншими тяжкими злочинами.

За 1991-2006 роки було зареєстровано більше 70 тисяч умисних убивств і замахів на убивство. Особливо тривогу викликають дії маніяків, які тривалий час тероризують населення і вбивають десятки людей. Збереження життя таким виродкам не має нічого спільного з принципом гуманності.

Мені здається, що всі ті випадки, з якими ми стикалися, Онопрієнка, Довженка та інші українські „чикотила”, ті, хто, такі як громадянин Ткач протягом 10 років зґвалтував та вбив більше 50 дітей у Дніпропетровській та Запорізькій області, справу направлено в суд.

Враховуючи винятковий характер смертної кари як міри покарання, я пропоную встановити, що справи про умисні вбивства, вчинені при чітко визначених у Кримінальному кодексі України обтяжуючих обставинах і за які може бути призначена зазначена міра покарання, розглядається судом за участю присяжних. З метою недопущення судових помилок пропонується протягом шести місяців вирок не виконувати, і таким чином дається можливість ще раз перевірку зробити, щоб там все було за законом. Зрозуміло, що при істотному зменшенні таких злочинів може бути переглянута ця міра покарання. Ми також впевнені, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

СИМОНЕНКО П.М. Впевнений, що введення в кримінальне законодавство нашої країни виняткової міри покарання за навмисні вбивства при обтяжуючих обставинах стане ефективним засобом протидії проти цього. І відповідно коротка тільки інформація щодо того, що в світі відбувається. В 78 держав і територіальних утворень зберігають і застосовують смертну кару у світ, в тому числі й Сполучені Штати Америки. Загальна декларація прав людини смертну кару не забороняє, а міжнародний пакт громадських і політичних прав дозволяє її застосування за найтяжчі злочини.

Застосування закону в разі його прийняття не вимагатиме додаткових видатків з Державного бюджету України. Я вірю в те, що народні депутати, відповідаючи на вимоги сьогодні і суспільства, і багатьох наших громадян, в першу чергу думаючи про життя і майбутні покоління, підтримають мою пропозицію щодо введення смертної кари за навмисні вбивства.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Мойсик, будь ласка.

Дякую, Петре Миколайовичу. А це ж скорочено.

Мойсик Володимир.

13:11:37

МОЙСИК В.Р.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності розглянув законопроект, поданий Петром Миколайовичем Симоненком і Олександром Голубом, і ухвалив рішення підтримати законопроект, тобто підтримав ідею повернення в Україні покарання у вигляді смертної кари. Голосування було: більшість – за і меншість – проти. Представники нашої фракції не голосували за це рішення, тому нашу позицію я висловлю, виступаючи від фракції "Наша Україна – Народна Самооборона".

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Я прошу записатись два - за, два - проти.

Терещук, "Блок Литвина".

Катерина Тимофіївна Ващук. Катерина Тимофіївна з місця будете? З місця, будь ласка, увімкніть.

13:12:49

ВАЩУК К.Т.

Шановні народні депутати! Не дивлячись на те, що ми все-таки йдемо до громадянського суспільства гуманного, але гуманізм інколи во благо робиться операцією: треба вирізати злоякісну пухлину, яка сидить в організмі, аби весь організм оздоровити.

І складається таке враження не тільки у громадян України, а і у багатьох нас, народних депутатів і політиків, що ми поспішили з вирішенням того питання – відміни смертної кари за зловмисні убивства. Їх тепер з легкістю можна зробити, потім викуплять через кілька років з тюрми і таке інше. Тому ця ідея має право на життя і ми її підтримаємо.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Юрій Ключковський, будь ласка. Юрій Богданович, з місця?

13:13:52

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Розуміючи любов Компартії до смертної кари, яку вони часто застосовували, я передаю слово пану Володимиру Мойсику.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мойсик, з трибуни, будь ласка.

13:14:10

МОЙСИК В.Р.

Шановні колеги! Ні, ми проти, я висловив позицію, фракція „Наша Україна” не голосувала в комітеті.

Шановні колеги! Я хочу вас повернути до історії цього питання. Смертна кара в Україні застосовувалася до 2000 року. А скасуванню в цій залі смертної кари передувало рішення у грудні 1999 року Конституційного Суду України. А приводом для слухання цієї справи в суді було подання наших колег 52 народних депутатів України третього скликання. І Конституційний Суд України визнав положення Кримінального кодексу України 1961 року про смертну кару таким, що не відповідають Конституції України. І ось буквально кілька тез, на які посилався суд, ухвалюючи своє рішення.

Перше тлумачення частин першої і другої статті 27 Конституції України в контексті інших положень про права людини, дає підстави стверджувати, що вони не припускають смертної кари, як виду покарання. Ключовим у визнанні права людини на життя, за Конституцією України, є положення, згідно з яким це право є невід’ємним, не відчужуваним та непорушним. Право на життя належить людині від народження і має державою захищатися. Конституція проголошує, що конституційні права не можуть бути звужені чи скасовані без внесення, наголошую, змін саме до Конституції України, а не до конкретних законів.

І ще кілька фраз, конституційне забезпечення невід’ємного права кожної людини на життя, як і всіх інших прав, і свобод, базується на засаді...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

МОЙСИК В.Р. Якщо можна. Винятки стосовно прав і свобод людини, і громадянина встановлюється виключно Конституцією, і не можуть змінюватися у інший спосіб.

І ще найостанніше. Світовий і вітчизняний досвід показують, що смертна кара не запобігала вбивствам. За 40 років, за якими застосовувалась смертна кара з 1 квітня 1961 року, кількість умисних вбивств тільки зростала.

І останнє. Скасування смертної кари, було нашим обов’язком при вступі до Ради Європи, ми там і підписалися в тому, що смертна кара в Україні не буде застосовуватись.

Дякую за увагу. Це була позиція фракції „Наша Україна – Народна Самооборона”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Новіков Юрій, Партія регіонів.

Юлія Новикова, будь ласка.

13:17:16

НОВІКОВА Ю.В.

Прошу передати слово пану Лавриновичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Лавринович.

13:17:24

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні колеги! Питання, яке зараз поставлено на розгляд можна розглядати в двох площинах. Перша – це площина права, і друга – чисто моральна.

Конституція України передбачає людське життя, як найвищу цінність. І ми знаємо, на превеликий жаль, в українській практиці судові помилки, які інколи виправити вже неможливо. Тому українська Конституція передбачила неможливість застосування смертної кари, що підтверджено тлумаченням Конституційного Суду. І більше того, ми 2000 року в цьому залі ратифікували протоколом номер 6, який не передбачає можливість в мирний час застосування смертної кари.

В зв’язку з цим, безумовно, що підтримувати даний проект з правової точки зору не виглядає можливим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Сергій Шевчук, "Блок Юлії Тимошенко".

13:18:34

ШЕВЧУК С.В.

Автори цієї законодавчої ініціативи рекомендують застосувати виняткову міру покарання, смертну кару, за вмисні вбивства вчинені з особливою жорстокістю, акцентую, або в поєднанні із зґвалтуванням чи насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом і так далі.

Коли це читаєш, дійсно, багатьом нормальним людям хочеться власними руками задушити таких осіб. Однак є деякі заперечення. Перші стосуються нашої практики, я хочу нагадати, що непоодинокі випадки, коли засуджують невинних людей. І згадайте приклад з вбивством журналіста в Донецькій області, коли той, хто підозрювався в цьому злочині, загинув, а пізніше виявилось, що він зовсім не є причетний до цього.

Але саме головне це наші зобов’язання перед міжнародним співтовариством, зокрема, Радою Європи. Україна заявила, що вона протягом одного року з моменту вступу до Ради Європи ліквідує смертну кару, ми приєдналися до двох протоколів Європейської конвенції з прав людини.

Окрім цього, Конституційний Суд в липні 2002 року розглядав це питання за поданням 56 народних депутатів і виніс свій висновок, який не підлягає оскарженню.

Таким чином, можна порадити авторам цієї ініціативи для реалізації свого задуму йти зовсім іншим шляхом. Спочатку зміни до Конституції України, потім закони України, підзаконні акти і лише тоді вироки судів щодо смертної кари.

Фракція БЮТ не буде голосувати за цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, з мотивів голосування є бажання? З мотивів голосування прошу записатися, п’ять хвилин. Прошу записатися.

Тарас Чорновіл.

13:20:41

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, при всьому тому, що дійсно іноді морально просто не можна собі уявити, як прощати, навіть не прощати, а залишати при житті людей, які вчинили найстрашніші злочини, ми повинні враховувати з одного боку все ж таки релігійні моменти, життя дала людині не держава, а життя дане від Бога і тому не можна цього переступати, будь яке вбивство і санкціонування вбивства - це є страшним гріхом.

І міжнародно-правовий аспект. Я хочу нагадати, що коли почалися серйозні погрози щодо санкцій, щодо України коли ми затримували трошки цей процес, нам сказали: ви взяли на себе зобов’язання, після того їх треба виконувати. Ми могли б дискутувати про цей нюанс, який став фактором вже також і міжнародних наших зобов’язань до того, як були взяти ті зобов’язання. Після цього заднього ходу нема і це „дорога з одностороннім рухом”. Ми стаємо, в такому випадку, фактично „ізгоями” в міжнародному праві.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валентин Матвєєв слово передає Симоненку Петру Миколайовичу.

13:21:50

СИМОНЕНКО П.М.

Симоненко, фракция коммунистов.

Уважаемые избиратели, у нас странная идет дискуссия. Оказывается Конституция у нас разрешает убивать людей – это во первых.

Во вторых, во многих странах ПАРЕ, куда вошла и Украина, те, которые раньше вступили, осталась смертная казнь и это не является аргументом.

В третьих, ошибки совершают единицы, а убийств на заказ было совершено, за годы независимости, более 70 тысяч.

В-третьих, цена убийства на заказ 500-700 долларов сегодня в Украине.

Далее. Совершено различных в прошлом году только преступлений 400 тысяч, 17,5 тысяч против ветеранов наших, из них было убито 1,5 тысячи ветеранов в прошлом году причем, с отягчающими обстоятельствами. Ситуация в стране сегодня очевидна и только те сегодня не проголосуют, кто использует эти же системы в рекетирских скажем, паяльниками, утюгами и так далее. Те, кто защищает сегодня своего избирателя, должен проголосовать за то, чтобы была введена смертная казнь за умышленное убийство. Благодарю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Косів, „Блок Юлії Тимошенко”.

13:22:54

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, «Блок Юлії Тимошенко», партія «Реформи і порядок».

До тих аргументів, які тут висловлювалися, я хочу фракцію «Партії комуністів» закликати до тої ситуації, що недавно в цій залі ви утворили групу підтримки канонічної православної християнської церкви. А п’ята заповідь гласить так просто, чітко: не убий. Отже, я розумію ваші настрої. Звичайно, є такі виродки, яких стосуються оці емоції, які ви говорите. Але все ж таки, я думаю, що ми не маємо права переступати через те, що є основоположним у духовному житті кожної цивілізованої нації. Отже, крім того, ми голосували в цьому залі...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук.

13:24:06

ВАЩУК К.Т.

Миколі Рудченку прошу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Рудченко, будь ласка.

13:24:17

РУДЧЕНКО М.М.

Я хотів би вас повернути до історії кінця 95 начало 96 року, коли в Україні розгулював так званий, Чикотило Онопрієнко, де було їм убито 57 людей в тому числі, 12 у моєму рідному місці Малині на Житомирщині. І в одному з убивств, він убив хлопчика 3 роки, сестричці 5 років, вона його захищала, а він їй повідрубував руки. Я ходжу на могилку щороку до цих дітей і мені стає соромно за державу і за нас, чому такі люди ходять по світу.

Я дуже прошу, шановні колеги і друзі, проголосувати і, можливо, дійсно, внести зміни, щоб не водій, який збив навмисно людину, а нелюд, який лишив життя людини, він же повинен покараний бути також. І голосування з цього питання прошу, щоб і в засобах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук.

13:25:29

КАРПУК В.Г.

Прошу передати слово Зваричу Роману.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич.

13:25:35

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні колеги, я розумію, що для деяких політичних сил, які за спадкоємством відповідають за 10 мільйонів жертв в голодоморі, які були спричинені сталінським режимом, ціна людського життя не має жодного значення. Я хочу заявити категорично і чітко для фракції „Наша Україна-Народна Самооборона”, ми керуємося нормою Конституції, де сказано, що найвища цінність в Україні є життя людини. І тому ми цей законопроект, абсурдний законопроект, не будемо підтримувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Час на виступи з мотивів завершився. Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради України про прийняття за основу проекту Закону України „Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу кодексів України щодо видів покарань”, реєстраційний номер 1048-П. Прошу голосувати.

13:26:51

За-49

За – 49, проти – 27, утримались – 2, не голосували 369. Прошу показати по фракціям: Партія регіонів – 11, „Блок Юлії Тимошенко” – 0, „Наша Україна-Народна Самооборона” – 0, комуністи – 27, „Блок Литвина” – 11. Таким чином, рішення не прийнято.

Пішли далі. Реєстраційний номер 1021. Всі результати голосування знаходяться в мережі Інтернет. Ви можете зараз вже негайно отримувати ці результати.

Поставити на голосування щодо опублікування результатів голосування? Та, давайте проголосуєм за те, щоби опублікувати результати голосування за цей законопроект у засобах масової інформації. Будь ласка, прошу поставити на голосування.

13:27:57

За-45

Ще раз хочу підкреслити, що всі результати голосувань, а за Регламентом, вони у нас поіменні, можна отримати в мережі Інтернет.

Прошу наступний законопроект 1021. Цибенко Петро Степанович, проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо обрахування заробітної плати для обчислення пенсії).

13:28:29

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, лише нещодавно завершилися дострокові вибори до Верховної Ради України. Найбільш цинічно і безсоромно під час виборчої кампанії використовувалась тема соціального захисту найбільш знедолених верств населення. Ось є тепер шанс перевірити хто справді хотів посилити соціальний захист, а хто цинічно використовував голоси пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Мій законопроект всього-на-всього пропонує сплачувати внести до Пенсійного фонду України з усієї заробітної плати. Чому виникла потреба у такому законопроекті? А тому, що звичайний пересічний громадянин сплачує внески до бюджету пенсійного фонду з кожної копійки своєї заробітної плати, заробленої тяжкою працею. А ось високопосадовець, який отримує високу заробітну плату, Президент, Прем’єр-міністр, міністри, депутати, судді, прокурори, інші високопосадовці сплачують внески лише з частини заробітної плати. Проект містить у собі дві складові. Фінансово-економічну, тобто наповнення бюджету пенсійного фонду, без якого будь-яке збільшення пенсії неможливе. А збільшувати пенсії вкрай необхідно, оскільки навіть після всіх перерахунків і збільшень ці пенсії, по-перше, не стали цивілізованими, а по-друге, з’їдаються будь-які збільшення шаленим зростанням цін.

І морально-етичну. Як же розуміти коаліційну справедливість: пересічний громадянин платить внески з кожної копійки, а найвищі високопосадовці сплачують лише з частини, тобто діють за принципом „собі все, а виборцю закон”. Тому, шановні колеги, я прошу вас підтвердити своїм голосуванням те, що ви використовували термін „посилення соціального захисту на виборах” невипадково, а це є ваша свідома і послідовна позиція.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати.

Кульчинський Микола Григорович, співдоповідь, підкомітет Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

13:30:44

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Шановній Арсеній Петрович, шановні народні депутати! Комітет уважно розглянув і обговорив проект Закону про внесення змін до деяких законів України, а саме тих законів, які стосуються спеціальних пенсій: Закон про наукову і науково-технічну діяльність, про державну службу і Закон про державне обов’язкове соціальне страхування.

Проектом пропонується скасувати обмеження щодо максимального розміру заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески. Наслідком прийняття цього закону буде збільшення надходжень до Пенсійного фонду.

На сьогодні загальним принципом пенсійного страхування є врахування до заробітної плати для обчислення пенсій сум виплат, на які нараховуються страхові внески до Пенсійного фонду, оскільки крім зазначених виплат є суми, що не належать до фонду оплати праці і на які внески не нараховуються. Чинним законодавством цей розмір встановлюється на рівні величини 15 розмірів прожиткового мінімум, встановленого Законом для працездатних осіб. Водночас комітет вважає, що запровадження єдиної ставки податку з доходів фізичних осіб і у той же час обмеження максимального розміру заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески із обов’язкового державного пенсійного страхування, призводить до того, що порушується принцип солідарності у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні. Адже за умов такого обмеження з більшої заробітної плати сплачується менші у відсотковому відношенні внески. Водночас обмеження розміру доходу, з якого сплачуються внески соціального страхування, є загальноприйнятою у світі нормою, пов’язаною із встановленням ліміту відповідальності страховика та забезпеченням його платоспроможності. І, до речі, відповідає Соціальній хартії європейській.

На перший погляд, закон ніби і скорочує ту шалену різницю у пенсійному забезпеченні по трудових пенсіях, по спеціальних пенсіях, але разом з тим він ставить іншу проблему – той, хто має величезні зарплати, а це може бути і 20, і 30, і 50, і 100 тисяч, гроші, таким чином у них будуть більші пенсії і більші витрати Пенсійного фонду. Якраз зберегти баланс і для цього законопроекту є важливим …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г. Через це аналітичне управління вимагає фінансових розрахунків. І вже по результатах фінансових розрахунків тоді приймати чи не приймати цей закон. Комітет вважає, що закон треба відправити на доопрацювання.

Читаю офіційно. Комітет вирішив: „Проект Закону про внесення змін до деяких законів України (щодо врахування заробітної плати для обчислення пенсії), поданий народним депутатом України Цибенком, внести на розгляд Верховної Ради і рекомендувати за результатами розгляду у першому читанні з врахуванням зауважень направити його на доопрацювання”. Така позиція комітету. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу записуватись. Два – за, два – проти.

Олександр Стоян. З місця.

13:33:50

СТОЯН О.М.

Прошу передати слово Ярославу Сухому. Прошу Ярослав.

13:33:55

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий.

Шановні колеги, я хочу аби всі зрозуміли, особливо наші виборці. Внесення цього та інших законопроектів, які вже напрацьовані опозицією, зумовлено тим, що у 2005 році пенсійна реформа, розпочата урядом Януковича у 2003 році, була зупинена і підмінена різного роду популістськими подачками. Таким чином ні фактор зарплати, ні стаж роботи не відіграє більше стимулюючої ролі або ролі справедливого фактора у визначенні розміру пенсії. Тому ми змушені будемо і далі (і хочу подякувати колезі Цибенку, що вніс цей законопроект), але ми змушені будемо і надалі виносити законопроекти, які би підправляли ситуацію, особливо і слідуючі законопроекти, які будуть йти, вони будуть мати на увазі диференціювати розмір пенсійних виплат в залежності від стажу роботи, тому що той коефіцієнт, який зараз запроваджений, не відповідає ні нормам справедливості, ні совісті. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

13:35:03

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Безумовно, в цьому законопроекті є ті речі, які треба поправити, а є мінуси, і це зрозуміло, про них вже йшлося. Але мені хотілося б привернути увагу на одну річ, яка є ну надзвичайно, мені здається, позитивною і справедливою. Фактично якщо цей законопроект буде прийнятий, я сподіваюся, що після уточнень, поправок до другого читання, то відбудеться саме прогресивне визначення відрахувань до Пенсійного фонду. Мені здається, що це є правильно і це є справедливо. Це щодо законопроекту.

І ще. У мене виникла думка, коли самої назви законопроекту про врахування заробітної плати для обчислення пенсії, що нам паралельно треба було б нарешті підняти проблему, яка існує для тих вчителів, які сьогодні виходять на пенсію. Їм держава заборгувала, причому заборгувала багато відповідно до статті 57 Закону „Про освіту”, де йдеться про освітян. Має зарплата бути на рівні середньої по промисловості. Це сьогодні не виконується, і це всі прекрасно знають. Але коли оця людина виходить на пенсію, їй нараховується пенсія не з тієї суми, яку держава за законом має їй сплачувати, а з тієї, що вона в бухгалтерії де-факто получила, хоча де-юре вона має отримати набагато більше відповідно до статті 57.

Висновок такий: мені здається, що система у нас врахування заробітної платні для обчислення пенсій є недосконала, вона є некоректна щодо певних категорій населення. Мені здається, що ця проблематика потребує свого законодавчого уточнення, удосконалення. Тому цей законопроект може стати, ще раз хочу сказати, при його покращанні першим кроком в цьому напрямку. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

13:37:10

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, Блок „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, я хотів би повернути вас до системності в підході в пенсійній реформі. Має бути саме пенсійна реформа і системність. Видьоргування і внесення змін до одного речення, першого речення, як написано, частини третьої статті 24 Закону України „Про наукову і науково-технічну діяльність”, Закону „Про державну службу” та Закону „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” – це є тільки елемент того, що не можна робити, не можна робити безсистемно і всупереч Регламенту. Це ще раз показує, що в нас немає зараз, відсутні розрахунки бюджетного комітету, просто відсутні вони. І ми розглядаємо таку серйозну проблему.

Тому поки що це надзвичайно сирий документ. І для того щоб не допускати ніякої дестабілізації в цьому питанні, треба мати заключення, треба все прораховувати і вносити комплексні зміни. Я проти прийняття некомплексного законопроекту. І звертаю увагу, що при підготовці сьогодні абсолютно всіх законопроектів, при внесенні опозиція, при формулюванні питань до порядку денного допустила непідготовлені законопроекти. Я просив би, Арсеній Петрович, дати команду секретаріату пояснювати, показувати і не вносити до порядку денного законопроекти, які не готові, повторюю, не готові у відповідності до статті 93 Регламенту, не готові для розгляду. І все, що впливає на бюджет, на бюджет Пенсійного фонду має бути чітко обраховано, щоб ми не зірвали ситуацію, не зробили її, не дай Боже, гіршою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко.

13:39:14

ЛЯШКО О.В.

Я уповноважений представити думку Комітету з питань бюджету щодо цього законопроекту. А вона є такою.

Законопроектом пропонується скасувати обмеження максимального розміру заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, що передбачає збільшення надходжень до Пенсійного фонду та відповідно скорочення бюджетних витрат на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду.

Під час розгляду на засіданні Комітету з питань бюджету 4 березня нинішнього року цього законопроекту. Комітет дійшов такого висновку, що законопроект може бути прийнятий з урахуванням наступного, за умови офіційного оприлюднення закону до 15 серпня 2008 року, він набуває чинності не раніше 1 січня 2009-ого року,

Крім того, Міністерство фінансів України у своєму висновку законопроект не підтримує. Міністерство фінансів зазначає, що зняття максимального обмеження заробітної плати для нарахування пенсійних внесків потребуватиме додаткових коштів, в тому державного бюджету на їх сплату, що призведе до тінізації заробітної плати з метою штучного зменшення витрат роботодавців для сплати внесків.

Крім того, в разі скасування максимальної величини для нарахування пенсійних внесків розрахунок пенсії повинен здійснюватися з цієї величини заробітної плати, що в свою чергу призведе до необхідності перегляду, або скасування максимального розміру пенсії.

Таким чином реалізація запропонованих змін може викликати негативні наслідки для наповнення доходної частини державного бюджету та соціальних фондів, а також до додаткових витрат на виплату в разі скасування максимального обмеження розміру пенсій.

А кажучи простіше, о цей закон, це вже моя власна думка, як народного депутата, цим законопроектом просто ставиться за мету розбалансувати пенсійну систему країни, грохнути її, а потім повісити на нинішній уряд, що бачите, не справляється із виплатами пенсій.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

З мотивів тільки ті фракції, тут Адам Іванович правий, це, власне кажучи, ті фракції, які не приймали участь в обговоренні. Тому я просив би. У нас всі фракції прийняли участь в обговоренні? Всі. З огляду на це, з мотивів - не можу. Комуністи не приймали участь? Не приймали…

Дайте, будь ласка, слово Цибенку.

13:41:49

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, Арсеній Петрович.

Шановні колеги, я невипадково починав доповідь цього законопроекту з того, що ми тільки що вийшли з виборів і що тема посилення соціального захисту надзвичайно цинічно експлуатувалася на цих виборах.

Попереднє обговорення, я сподіваюся, що результати голосування спростують те, що було заявлено, але попереднє обговорення показує, що ті фракції, які сьогодні утворили коаліцію, на превеликий жаль, вони використали голоси виборців для того, щоб отримати підтримку на виборах.

Але від імені фракції комуністів я хочу сказати, що ми знайдемо можливість донести до виборців України справжню позицію по даному питанню, в тому числі, і на дострокових виборах київського міського голови і Київради.

І тим не менше, я прошу колег все-таки підтримати законопроект. Є елементи покращання його, але не треба знищувати саму ідею відновлення справедливості в пенсійному забезпеченні. А це є основа документу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, народний депутат Яворівський наполягає на своєму праві голосу. І у нас є заступник міністра фінансів України, який хотів би висловитися. Не буде заперечення, щоб почути позицію уряду з даного питання?

Колеги, якщо є з мотивів… Значить, будь ласка, тоді все. По процедурі. А то так: як тільки почнеш відступати від Регламенту, зразу блудити в трьох соснах. Записуйтеся тоді, 3 хвилини. Будь ласка, в електронній системі.

Ярослав Сухий.

13:43:36

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я хочу наголосити і щоб пригадали народні депутати України четвертого скликання. Ви пам’ятаєте, ми вже неодноразово намагалися такі спроби здійснити. Тоді нам пояснювали про те, що це зробити не можна, бо це якимось чином вплине на бюджет Пенсійного фонду. Так навпаки, Пенсійний фонд, котрий переживає зараз нелегкі часи, отримує нові додаткові надходження для виплат пенсій. Що ж тут поганого, я не можу зрозуміти?

Із тих 78-ми мільярдів гривень, якими оперує Пенсійний фонд, він вже давно намагається, і ми намагаємося йому допомогти виплатами з Державного бюджету, що недопустимо, тому що діє Закон „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Тому нам необхідно буде і дальше, хочемо ми, чи не хочемо, цей уряд, він не довговічний, прийде інший уряд, ми змушені будемо підходити до проблем реформування пенсійної системи. З таких позицій я би просив підходити до голосування по цьому законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук.

13:44:46

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Прошу передати слово людині, яка добре знає пенсійну систему, Володимиру Яворівському, і потреби людей.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський.

13:44:57

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський.

Шановні колеги, я би, звичайно, промовчав, але, почувши оці звинувачення у наш бік, що тут є якісь спекуляції.

Я щойно прийшов, Арсенію Петровичу, і люди, які нас слухають, щойно прийшов із засідання Кабінету Міністрів, де 2,5 години педантично, буквально по кожній цифрі, розглядалося реформування нашого пенсійного законодавства. Йдеться про те, що ми будемо переходити на змішану систему. Будемо вводити сьогодні і накопичувальну, і водночас посилювати солідарну систему пенсійного забезпечення.

Через те цей законопроект, який внесений, він абсолютно нічого не дає у порівнянні з тим, що уряд готує абсолютно фундаментальний, глибокий законопроект. Я хочу, щоб люди про це знали. Він буде винесений на всенародне обговорення. І ми в цьому законопроекті, ще раз кажу, фундаментальному розберемося.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

13:45:54

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Я думаю, що це не зовсім правильно казати, що той чи інший законопроект поганий, тому що інша гілка влади, інший суб’єкт законодавчої ініціативи готує, у цей час інший законопроект. Це некоректно просто для парламенту і для парламентарів.

Але дуже просить і вимагає просто слова депутат Сулковський. Якщо дозволите йому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Сулковський, передайте слово.

13:46:19

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Дякую, Олеже.

Арсенію Петровичу, ви буквально тільки що слухали і є свідком, що від коаліції, від „Самооборони” так цинічно, нахабно так званий юрист сьогодні зганьбив усі проекти, які були подані від опозиції.

Зрозуміло, що в опозиції є меншість. І якщо від коаліції жодного розумного голосу не буде, ми ніколи не проведемо свій проект. І тому так брехати, обманювати на всю Україну народ України, що такі погані проекти від опозиції, - це просто ганьба. І це недобросусід...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час на виступи завершений. Колеги, немає заперечень проти того, щоби заступник міністра фінансів коротко поінформував про позицію уряду за даного законопроекту. Немає? Будь ласка, слово Матвійчуку Володимиру Макаровичу.

МАТВІЙЧУК В.М.

Дякую, Арсенію Петровичу.

Шановні народні депутати, я дякую народному депутату Ляшку, який, по суті, доповів позицію Міністерства фінансів з цього питання. Я хотів лише додати, що поряд із цим негараздом, цього законопроекту він у собі несе ще одну таку річ. Вдумайтеся, він спрямований на підвищення розміру пенсій для високопосадовців. Якщо ви візьмете високопосадовця, який сьогодні отримує 20 тисяч гривень заробітної плати на місяць, то він сплачує до Пенсійного фонду за нинішнім порядком 450 гривень. В умовах цього закону він буде сплачувати тисячу гривень, а пенсію отримувати 18 тисяч гривень, при тому що сьогодні він отримує п’ять з половиною тисяч гривень. Це не можливо приймати такий закон. Ми просимо шановного Петра Степановича зняти його з розгляду і доопрацювати його в комплексі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. На цьому обговорення завершено. Я ставлю на голосування проект Постанови №1021. Комітет пропонує повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи даний законопроект на доопрацювання. Прошу голосувати.

13:48:53

За - 33.

Рішення не прийнято.

Прошу показати по фракціях. Законопроект знятий з розгляду. Переходимо до наступного законопроекту 1033. (Ш у м у з а л і). А ваше прізвище не називали. Він сказав: „Петро Степанович”. За Регламентом виключно прізвище. Тут є багато Петрів Степановичів. Ну, хочете репліку. Ну, я не розумію, це порушення Регламенту. Ну, добре, скажіть, будь ласка.

Включіть народному депутату Цибенку.

13:49:28

ЦИБЕНКО П.С. Шановні колеги, ви знаєте, в черговий раз я бачу спробу з боку пана Матвійчука ввести країну в блуд для того, щоби не дати можливість взяти додаткові кошти до Пенсійного фонду з усієї заробітної плати, я вже навіть не говорю про доходи, а лише з усієї заробітної плати, готовий піти на що завгодно: брехати, відверто кажучи, про що завгодно. Бо в даному законопроекті мова не йде про розмір заробітної плати, мова йде про внески до Пенсійного фонду. Кожна людина, яка сповна розумі розуміє, що ні про яке підвищення пенсії без збільшення розміру бюджету Пенсійного фонду неможливо. Мене дивує, коли я як народний депутат намагаюся збільшити бюджет Пенсійного фонду, а Міністерство фінансів, яке змушене перераховувати туди кошти державного бюджету, проти цього категорично заперечує.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Переходимо до 1033. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Хара Василь Георгійович, доповідає.

Василь Георгійович, будь ласка з місця.

13:50:57

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги! Я не могу как председатель Комитета по вопросам социальной и труду промолчать по поводу подлости, которую делают в этом сессионном зале некоторые члены коалиции. Вы посмотрите их голосование. Одни нули, они договорились сегодня не поддерживать ни один законопроект. Им конечно было бы очень приятно завалить Трудовой кодекс, над которым работали три состава Верховной Рады восемь лет.

Закон «О социальном диалоге», который очень нужен сегодня обществу и много социальных законов, кроме как подлостью это назвать не по другому не могу.

И второе. Относительно, пусть это будет на совести, кстати, если она есть в этих людей. А пусть наши избиратели посмотрят какие голоса, кто давал по сегодняшнему голосованию.

Относительно законопроекта, автором, которого я являюсь я хотел бы сказать следующее, уважаемый Арсений Петрович! Я и мой коллега Турманов Виктор Иванович член нашей фракции подготовили практически идентичные законопроекты, которые касаются защиты целого слоя социального – это и вдов шахтеров, это инвалидов и прочее, ветеранов и прочее-прочее. Но учитывая то, что законопроект Турманова более детально прописан, я снимаю свой законопроект в пользу законопроекта Турманова (номер 1033-2) и прошу поддержать данный законопроект.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Григорович. Волинець Михайло Якович, доповідає по законопроекту альтернативному 1033-1. Будь ласка, Михайло Яковичу.

13:52:48

ВОЛИНЕЦЬ Є.В.

Михайло Волинець, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я вношу зміни до проекту закону про податок з доходів фізичних осіб, він торкається оподаткування грошової компенсації. Шановні колеги, в сучасних умовах, коли умови праці шахтарів є надзвичайно важкими, коли відсутня мотивація для молодого покоління працювати у вугільній галузі, а матеріальне забезпечення шахтарів залишає бажати кращого, є логічним через мою законодавчу ініціативу хоч трішки полегшити життя простих працівників.

До мене неодноразово зверталися та звертаються гірники з проханням, допомогти вирішити дану проблему. Моїм законопроектом пропонується звільнити від оподаткування суму грошової компенсації вартості вугілля, яке безоплатно надається на побутові потреби працівникам вугледобувних підприємств. Згідно з гірничим законом України, стаття 43, права та соціальні гарантії працівників гірничих підприємств, підприємств з видобутку вугілля та вугледобувні підприємства, безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором працівникам з видобутку переробки вугілля та вугледобувних підприємств.

Відповідно до закону України про податок з доходів фізичних осіб, вартість вугілля та вугільних брикетів, безоплатно наданих працівникам з видобутку переробки вугілля та вугледобувних підприємств, не включається до складу загального місячного або річного оподаткованого доходу. Проте грошова компенсація вартості безоплатно одержуваного вугілля включається до загального місячного або річного оподаткованого доходу гірників. Враховуючи численні побажання шахтарів та виступаючи від їх імені, прошу всіх народних депутатів підтримати даний законопроект, основною метою є покращення соціального захисту шахтарів.

Дякую.

Турманов Віктор Іванович доповідає по альтернативі – 1033-2.

13:54:57

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемый Арсений Петрович! Уважаемые народные депутаты! Вашему вниманию предлагается проект Закона Украины 1033-2 о внесении изменений у Закон Украины «О налоге с доходов физических лиц». Или относительно уточнение категорий лиц, которым установлены льготы по бесплатному предоставлению угля на бытовые потребности, об этом записано в горном законе, статья 43, 48.

Необходимость принятия данного законопроекта обусловлено недовольствием, большим потоком жалоб, обращений определенных наших категорий граждан, особенно шахтерам, которые в результате существующих разногласий в законах Украины вынуждены платить налог с дохода на бесплатно предоставленный им уголь на бытовые потребности. В частности это касается таких категорий лиц как работники шахтоуглествроительных предприятий, также членов их семей, умерших работников угледобывающих предприятий, которые получают пенсию в связи с потерей кормильца.

Так, горным законом Украины (статья 43 и 48) установлено, что льготы на бесплатное предоставление угля на бытовые потребности представляются определенным категориям лиц, в том числе работникам, пенсионерам угледобывающих, перерабатывающих, углешахтостроительных предприятий, а также семьям работников, которые погибли или умерли на предприятиях угольной отрасли.

В тоже время статьей 4 подпункт 4.3.15 Закона Украины «О налоге с дохода физических лиц» в перечень доходов, которые не включаются в состав общего месячного или годового облагаемого налогом дохода, включены не все категории лиц, которые предусмотрены в статье горного закона 43 и 48. Поэтому с целью, вот сегодня задача наша состоит, депутатов Верховного Совета, поддержать этот законопроект и восстановить ту справедливость. Потому что горный закон принимался в 99 году в этом сессионном зале, а закон о налогообложении в 2003 году…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ТУРМАНОВ В.І. Ряд категорий шахтеров и профессий не попали и особенно вдовы померших шахтеров.

Поэтому я очень прошу сегодня коллег, поддержите этот проект закона, который ждут шахтеры. 30 тысяч людей, которые из-за нестыковки этих законов сегодня не могут получать те льготы, которые определены горным законом 43, 48-й статьей горного закона.

Наш комитет ТЭКовский стопроцентно поддержал проект этого закона. Я был на Комитете по вопросам налоговой и таможенной политики, председатель комитета Терехин, здесь коллеги присутствуют из комитета, которые стопроцентно поддержали проект этого закона.

Поэтому хочу, чтобы мы не на словах, а на деле сегодня решили проблему шахтеров, которые уже на протяжении ряда лет ждут, когда наш законодательный орган примет именно вот сегодняшнее решение.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колега Бондарєв, будь ласка, від комітету, з місця.

Включіть мікрофон з місця Костянтина Анатолійовича Бондарєва, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Це там, наверху, які у „Раді”.

13:58:34

БОНДАРЄВ К.А.

Дійсно, комітет розглянув пропозиції, які викладені в цьому законопроекті. Вони дуже важливі для суспільства і комітет вважає, що в цілому запровадження законопроекту сприятиме підвищенню соціальної захищеності значного кола працівників вугільної галузі та членів їх родин.

Із цих трьох законопроектів ми пропонуємо ці зауваження, які були висловлені на комітеті, в подальшому розглянути. А зараз прийняти законопроект 1033-2 за основу і проголосувати в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є пропозиція перейти до процедури голосування.

Комітет пропонує 1033, 1033-1 відхилити. 1033-2 прийняти за основу.

Я ставлю на голосування про прийняття, я напевно все-таки піду по процедурі. Колеги, давайте так, спочатку поставимо.. Тишина. Спочатку поставимо прийняття за основу, а потім вже будемо бачити, якщо не приймемо 1033-2 за основу, то 33-1 чи 33 поставимо.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу законопроекту № 1033-2 прийняти за основу. Прошу голосувати, колеги. 1033-2 прийняти за основу, один законопроект, ще раз кажу.

Йде голосування.

14:00:23

За-227

Рішення прийнято.

Колеги, дякую. Прошу показати по фракціях. Партія регіонів – 173, „Блок Юлії Тимошенко” – 1, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 6, комуністи – 27, Блок Литвина – 20.

Шановні колеги, у нас сьогодні завершився так званий, опозиційний день, на превеликий жаль, не дуже результативно, але добре, що хоча б один законопроект нами прийнятий. Думаю, що наступні голосування будуть набагато більш ефективні і будуть злагоджені.

До завтра. Всім дякую. Пленарне засідання оголошується закритим.