ЗАСІДАННЯ ДВАДЦАТЬ ВОСЬМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 травня 2008 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім доброго ранку! Шановні народні депутати України, я прошу реєструватися.

10:01:41

В залі зареєструвалось 385 народних депутатів України. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Колеги, сьогодні у нас три ювіляра, і давайте привітаємо наших колег: Бевзенко Валерій Федорович, привітаємо його з днем народження, Каракай Юрій Васильович, і у Черноморова Олександра Миколайовича ювілей – 55 років, давайте привітаємо Олександра Миколайовича.

Шановні колеги, сьогодні також ще одне свято – це День банкіра, тому я хотів би привітати всіх банкірів в цьому залі і весь зал, тому що всі є клієнтами банків. Тому вітаємо всіх банкірів, колеги. Так тут весь зал тоді підніметься, всіх 450, а то всі банкіри.

Шановні народні депутати, приступаємо до розгляду питань порядку денного. Зараз у нас є 30 хвилин на виступи уповноважених представників від фракцій. Я прошу записуватись на виступи від фракцій. А перед виступами хотів би поділитися приємною новиною.

Ви знаєте, авторитет Українського парламенту зростає не тільки всередині країни, він ще і зростає назовні. Прочитав газету „Gerald Tribune” за середу, якщо весь світ пише про глобальне проблеми, то на третій сторінці цієї газети велетенська фотографія Українського парламенту з коротким написом - „Провладна коаліція заборонила виступати провладному Президенту”. От результат нашої роботи.

Александровська, будь ласка. Цибенко, фракція комуністів.

10:03:40

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України, шановні ветерани Великої Вітчизняної війни! Хоча і з певним запізненням з відомих об'єктивних причин, але я мушу сказати про те, про що я зараз скажу.

Всі ми вочевидь ще знаходимось під враженням святкування 63-ої річниці Великої перемоги над фашизмом, маємо усвідомити, що ця подія – справді головне свято не лише нашої країни, але й людства в цілому, бо все, чого досягло людство за послідуючі 60 років, було похідним від великої героїчної та водночас надзвичайно тяжкої перемоги над фашизмом. А відтак без цієї події, без цієї перемоги все наступне просто не відбулося. І тому сьогодні я хотів би від імені фракції комуністів ще раз низько вклонитися ветеранам війни, безпосереднім творцям і архітекторам Великої перемоги від рядового до генерала, за цю славетну, героїчну, головну справу їх життя. Якби ви, шановні ветерани, у своєму житті зробили лише одне – здолали гітлерівський фашизм, то й цього було б досить для того, щоб навіки залишитися у вдячній пам`яті нащадків. На щастя, ви зробили значно більше. Спасибі вам за все це.

А далі я змушений говорити про речі далеко не святкові. Як відомо, рівень цивілізованості суспільства визначається рівнем самопочуття в ньому ветеранів і дітей. Травневі свята і, зокрема, відзначення Дня перемоги вкотре продемонстрували нам, що Україні до цивілізації, до цивілізованого суспільства як до Берліна пішки. Як вшановували ветеранство, як готувалися до Дня Великої перемоги і як врешті-решт святкували?

Почнемо з того, що в переддень свят 23 квітня ветерани замість того, щоб присвятити… провести у належний стан свій святковий костюм, почистити бойові нагороди змушені були під дощем пікетувати Кабінет Міністрів України, наполягаючи на збереженні жалюгідних соціальних пільг, які уряд мав намір скасувати з 1 травня. У такий спосіб вочевидь влада вшановувала ветеранів напередодні Дня Великої перемоги.

Міністерство оборони України, яке не знайшло, якщо бути точніше, не захотіло знайти 4 десятки автомобілів УАЗ, щоб провезти ветеранів по Хрещатику, як це передбачалося одним з варіантів святкового сценарію.

А наочна агітація до Дня Перемоги? Досить багато пересуваючись вулицями і площами міста-героя Києва, я побачив всього кілька панно з привітанням, причому текст привітання на них зводився до сумнозвісного „Героям слава!” з відповідним підтекстом щодо того, кому воно адресовано. А ось зображень кандидатів на посаду міського голови Києва різного калібру і різного ступеня вгодованості – аж очі запаморочувалися.

Я вже не кажу про дії Президента України. За час президентства пана Ющенка у мене склалося стійке переконання, що найвища посадова особа держави приходить на свята Великої Перемоги лише задля того, щоб в чергове боляче вразити ветеранів-фронтовиків, рятівників людства від фашизму з ганебним зрівнянням їх з вояками УПА. До якого блюзнірства, до якої зневаги ветеранів-фронтовиків треба дійти, щоб кривавому фашистському посіпаці, нагородженому двома залізними хрестами, присвоювати звання героя України?!

З огляду на сказане, абсолютно переконаний, що багато ветеранів війни у ці святкові дня згадували відомі слова відомої пісні: «Это праздник со слезами на глазах». Але згадували не з радістю і гордістю, а з сумом і відчаєм.

Я ще раз хочу наголосити на тому, що допоки у складі Верховної Ради України є фракція комуністів, є люди, які готові захищати наше старше покоління і їх героїчні традиції, ми все зробимо для того, щоб ця людина – ветеран-фронтовик – нашому суспільстві відчувала себе захищеною, такою, якій наше суспільство вдячне. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кінах Анатолій Кирилович, фракція Партії регіонів.

10:08:40

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати, шановні співвітчизники! Україна з 16 травня стала членом Світової організації торгівлі. Безумовно, це шанс для нашої держави прискорити інтеграцію в світовий економічний простір на умовах, які відповідають національним інтересам України.

В той же час зростає дуже серйозно негативна соціально-економічна ситуація і тенденції, які руйнують конкретно здатність економіки України і добробут наших громадян.

Уряд не виконав рішення Верховної Ради України і не подав в Верховну Раду України в місячний термін програми адаптації української економіки до умов діяльності в Світовій організації торгівлі. В той же час приєднання до великої кількості секторальних угод, в цілому дуже різких знижень митних тарифних ставок призводить до того, що стає загрози втрати позиції в величезній кількості галузей, починаючи з агропромислового комплексу, продовольчих товарів, легка текстильна галузь, автомобілебудування, тощо.

В той же час в зв’язку із тим, що соціально-економічна політика нашої держави, включаючи державний бюджет 2008 року, перетворились в проекти по фінансуванню чергових політичних авантюр, різко знижуються всі параметри соціально-економічного розвитку.

Декілька днів тому Міжнародний інститут менеджменту зробив дослідження конкурентноздатності 55 держав світу, в якому Україна отримала 54 місце. Рівень інфляції за перші чотири місяці поточного року споживчих цін 13,1 відсотка – це самий високий рівень за останні 12 років. Аналогічні високі темпи інфляції в промисловості, які склали за 4 місяці вже біля 20 відсотків.

В той же час по суті, особливо, коли в умовах зростання цін на енергоносії ціна нафти на світових ринках досягає 125 доларів за барель, Україна, по суті, різко скорочує переробку нафти на власній території і стає заручником від зовнішньої кон’юнктури, що зразу відображається на цінах на нафтопродукти на внутрішньому ринку, які зростають дуже різко. Ми, по суті, зруйнували всі напрямки, які стосуються енергозбереження, енергоефективності, що, в свою чергу, дуже різко буде знижувати позиції наших виробників як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках.

Фізичний і моральний ізнос основних фондів досягає 60-70 відсотків, а в параметрах поточної так званої політики проїдання, по суті, зруйновані бюджети розвитку як центральних рівнів, так і місцевих бюджетів. І інноваційна політика, прискорена амортизація, стимули …………..прибутку, по суті, зруйновані.

Дуже важливо те, що на все ці починає дуже негативно впливати ситуація в банківський сфері. У зв'язку з нескоординованими діями Уряду і Національного банку України різко зростають ставки вартості кредитів в Україні, ставка рефінансування Національного банку збільшена до 12 відсотків, і по деяких експертним висновкам вартість кредитних ресурсів до кінця року може бути на рівні до 20-ти відсотків, що, практично, ізолює наших виробників від їх доступу.

Аналогічно агропромисловий комплекс, вимога скасування нульової ставки ПДВ не підкріплена адекватними діями по формуванню альтернативних джерел державної підтримки аграрного сектору, що, по суті, буде руйнувати позиції наших виробників на внутрішньому і зовнішньому ринку.

Стандартизація і сертифікація. Зростає загроза життю і здоров’ю наших громадян. І трагедія з вакцинацією на кір це підтверджує, наскільки різко впав рівень контрою за якістю продуктів, за якістю того, що споживають наші громадяни. І це також повинна бути окрема програма, яка повинна впливати на ці питання.

І на завершення. Ці проблеми, які сьогодні фіксуються в заяві Партії регіонів, це біль великої кількості представників бізнесу, промисловості, підприємництва у країні, і ми вимагаємо негайних заходів по вирішенню цих питань. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна, "Наша Україна - Народна Самооборона".

10:13:55

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, я також хотіла б на початку виступу привітати 250 тисяч працівників банківської сфери, у яких сьогодні професійне свято. Це не тільки день банкіра, тобто власника банку, це, у першу чергу, день працівника, який забезпечує власне кровообіг нашої української економіки. Працюють вони сьогодні не в простий час.

Мушу сказати, що Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" дуже стурбована економічною ситуацією в Україні. Ми бачимо, що кризові явища поки що не подолані, і деякі моменти навіть загострюються. Ми бачимо, що, на жаль, уряд поки що не знайшов ефективних методів подолання інфляції. Ми бачимо, що все частіше вживаються неринкові, ручні методи. Це нас не може не турбувати. Оскільки ми переконані, так власне, як це було і в резолютивній частині Європейського банку реконструкції і розвитку, який тут нещодавно, буквально днями, проводив своє засідання, рекомендація вживати системних заходів і проводити економічні реформи. Це не пусті слова.

Короткострокове подолання інфляції завдяки певним неринковим методам можливе. Але воно може вплинути таким чином, що Україна просто втратить перспективу. І цього також не можна припустити. Ми переконані, що сьогодні настав час керівництву уряду і фракціям коаліції згуртувати свої зусилля не навколо внутрішніх бійок і внутрішніх протиріч чи блокування трибуни проти виступу Президента, а навколо вирішення системних реформи. Їх вимагає від нас Світова організація торгівлі, їх вимагає від нас просто час. На жаль, ми поки що не бачимо пропозицій економічних реформ, які б виходили від нашого уряду.

Хочу підкреслити, що методи ручні, такі, як квотування зерна чи квотування експорту олії, які фактично продовжують ручні методи уряду Януковича, не прийнятні для нашого уряду. Я переконана і ми звертаємося до керівництва уряду припинити такі дії, зняти квотування з експорту зерна й олії. Ми бачимо прогнози, що в нас буде хороший урожай зернових. Ми знаємо, що на сьогодні фактично величезні залишки залишилися на складах. До чого це призводить? За короткий час, який залишився до початку збору врожаю, вивезти ці залишки досить складно. Це потребує серйозної логістики. А залишки, якщо вони залишаться на складах, призведуть до того, що ми фактично не будемо мати можливості зберігати новий урожай. Це серйозна проблема. Ми загострюємо увагу керівництва нашого уряду, що цю проблему треба вирішувати терміново, відкладати часу вже нема.

Друге, про що ми хотіли сказати, щодо приватизації також треба мати системний підхід. Ми раді вітати, що уряд подав програму приватизації. Ми переконані, що це саме той крок, який очікували ми від уряду. Ми хочемо розглянути цю програму, її ухвалити, і мати системний підхід до подальших дій по приватизації. Тільки такий підхід може дійсно сприяти оздоровленню економічної ситуації, а не ситуативні рішення, які робилися по принципу – зараз потрібні кошти, а далі трава не рости. Взагалі ми переконані, що виключно спільні дії коаліції, припинення пошуку винних, припинення перекладання відповідальності на певних умовних зовнішніх ворогів, лише пошук справжніх причин інфляції. І ще раз кажу: системні реформи в економічній сфері, такі як дерегулювання, такі як впровадження ринкових методів управління, лише вони насправді приведуть до оздоровлення ситуації в Україні.

Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Кожем’якін, "Блок Юлії Тимошенко".

10:18:33

КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Шановний Голово, виборці, шановні колеги, 16 травня наша держава стала повноправним членом Світової організації торгівлі. Це ставить перед всією країною і Президентом, перед нами, депутатами, дуже серйозні виклики, на які ми зобов’язані реагувати миттєво. Особливо враховуючи те, що Україна сьогодні переживає дуже складний економічний і, особливо, політичний період.

Безперечно, є об’єктивні зовнішні чинники, які обумовлюють негативні тенденції в Україні: загальносвітова економічна криза, глобальна проблема з дефіцитом продуктів харчування, світове подорожчання енергоресурсів. Але зі вступом до СОТ ми повністю перебуваємо у загальносвітовому контексті подій і процесів. Саме тому наш обов’язок перед державою і перед суспільством – консолідувати зусилля всіх політичних сил, які представлені в українському парламенті, зупинити розбрат і зробити все можливе для того, щоб забезпечити максимально швидкий вихід з інфляційного ступору, максимально захистити наше суспільство від впливу негативних зовнішніх чинників, закласти системні підвалити для подальшого економічного процвітання.

Особливо це стосується політичних сил, що створили коаліцію. Ми зобов’язані об’єднати свої зусилля, законодавчо підкріпити дії уряду, щоб він міг ефективно втілювати державні програми і захищати українське суспільство. Для цього у нас є все необхідне: у нас є коаліція, є коаліційна угода, в якій чітко прописані закони, які необхідно приймати першочергово.

Що ми маємо натомість? Протягом всього існування коаліційного Кабінету Міністрів зі сторони оточення Президента постійно лунають заяви про скасування урядових ініціатив, незрозумілі обвинувачення на адресу уряду Тимошенко, відбуваються політичні спекуляції.

Всі ці речі лише підсилювали і посилюють економічну кризу і підігрівають напруженість в суспільстві. Очевидно цього виявилося замало і ми стали свідками відвертого наступу на уряд Тимошенко.

Так, фракція БЮТ підтримує Закон „Про Кабінет Міністрів України”, уряд зупиняє корупційну оборутку найближчого оточення Президента, яке намагалось приватизувати військове містечко. У відповідь відкривають кримінальні справи на членів уряду, які виконують передвиборчу програму політичних сил, що створили коаліцію і підтримують уряд. З телеекранів постійно лунають заяви про необхідність боротьби з корупцією, а на практиці Генеральна прокуратура не розкрила жодного корупційного злочину.

Найбільш постраждала від корупції приватизація, коли за безцінь розсовувалися по кишенях рідних та близьких найбільш прибуткові об’єкти держави. Сьогодні необхідно говорити вже не лише про зміну керівництва Фонду держмайна, а про притягнення до кримінальної відповідальності пані Семенюк-Самсоненко як за корупційне розкрадання державного майна, так і за повний провал програми приватизації, за який вона була і є відповідальна.

Протягом останніх двох років державні програми виконувалися лише на декілька відсотків, а приватизація об’єктів державної власності здійснювалася на непрозорих корупційних засадах, в результаті чого держава втратила стратегічні об’єкти.

Лише на словах і красивих гаслах декларується боротьба з корупцією, а корупційні злочини високо посадовців, які розбазарюють державне майно, не розслідується. А проти тих, хто відстоює державницьку позицію, відкриваються кримінальні справи, їх шантажують, переслідують, намагаються перекласти відповідальність. Внаслідок таких дій руйнується бюджетна політика, що призводить до скорочення урядових програм. Так, сьогодні за рахунок блокування приватизаційних процесів державний бюджет недоотримав 9 мільярдів гривень, а це кошти, які повинні йти на допомогу регіонам, на соціальний захист населення.

В той же час, з незрозумілих причин, Президентом блокується не тільки рішення щодо проведення приватизації, але і кадрові зміни та безпосереднє право Кабінету Міністрів перевіряти Фонд держмайна та наводити там порядок. Тому ми і вимагаємо негайної відставки Семенюк-Самсоненко, виконання коаліційних зобов’язань і домовленостей, та припинення „кришування” корупціонерів у Фонді держмайна і Секретаріаті Президента.

Склалася вкрай тривожна ситуація з державними природними ресурсами, а вони належать не лише українському народу, вони належать нашим нащадкам. Саме тому за останні роки незалежності України наймасштабнішим злочином стала передача найпотужнішого, найбільш перспективного шельфу Чорного і Азовського морів офшорним компаніям, які зареєстровані на Віргінських Островах із статутним капіталом 12 тисяч доларів. Уряд повернув шельфи державі, скасувавши принизливі корумповані угоди, які зраджують національні інтереси України.

В той же час, 19 травня на Раді національної безпеки і оборони за ініціативою Президента приймається рішення, яке зобов’язує поновити передачу шельфу Чорного і Азовського морів, стратегічно важливого для нашої нації ресурсу, у власність нікому невідомої офшорної компанії.

„Блок Юлії Тимошенко вважає цей акт є фактом неприхованої корупції та підтверджує причетність високопосавдовців до кримінальних схем.

Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” у Верховній Раді вимагає негайно створити слідчу комісію по розслідуванню передачі стратегічних запасів України компанії „Вен….”

І на завершення хочу нагадати, що в 2002 році, під час парламентських виборів, на той час кандидата у народні депутати Віктора Андрійовича Ющенка, виборчим гаслом...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

КОЖЕМ’ЯКІН А.А. Сьогодні, на жаль, ми вимушені констатувати не слова і благі наміри, а реальні дії Президента та його оточення, спрямовані на руйнацію не лише демократичної коаліції, а ставлять під сумнів успішний демократичний розвиток України. Наше головне завдання, шановні депутати, ці свої благі наміри, про які ми виголошуємо з цієї трибуни, всі палкі обіцянки виборцям втілювати в життя реальними діями. Ми до цього завжди прагнули і робимо все можливе сьогодні. Сподіваюсь на розуміння і підтримку. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Михайлович Литвин, „Блок Литвина”. Будь ласка, Володимир Михайлович.

10:24:30

ЛИТВИН В.М.

Шановний Голово, шановні народні депутати, про що ми говоримо. Ми вкотре говоримо про політичні разбірки в середині влади між Президентом, між урядом, між у фракціях в Верховній Раді. Шановні колеги, це абсолютно не пече людям. Як і ви, я на вихідні і вчора був на Західній Україні, в Тернопільській і Рівненській областях, щоб поцікавитись як люди ставляться до того, що відбувається в політикумі українському і в середовищі українських політиків. Вони всіх абсолютно зневажають. Це перше.

І друге. Люди розчаровані, люди живуть із страхом, що буде завтра, як прожити на пенсію в шістсот гривень. Я не збираюсь кидати бісер, особливо, коли немає перед ким його кидати і розкидати. Люди питають, як прожити при такій заробітній платі і забезпечити лікування. Це добре, що зараз взяли перерву у політичному протистоянні, що відсутнє блокування, але це свідчить про те, що стомилися і зараз іде процес перегрупування політичних сил. Тому ми вважаємо, шановні колеги, треба припинити будь-які політичні розбірки, треба вносити на розгляд Верховної Ради України і приймати Програму економічного і соціального розвитку на 2008 рік, як того вимагає Конституція України, на якій всі клянуться, треба вносити зміни до бюджету України на 2008 рік і не говорити про чергові міфічні антиінфляційні закони, до речі, від яких уже відмовилися, треба приймати ті закони, які ми пропонуємо в частині заробітної плати щодо погодинної оплати праці, щодо частки заробітної плати в собівартості продукції, і в такий спосіб підвищувати забезпечення людей, створювати умови для розвитку внутрішнього ринку, ми повинні дати адекватну відповідь на ті виклики, які стоять сьогодні перед Україною.

Шановні колеги, треба припинити підштовхувати Україну до чергового протистояння! Шановні колеги, треба припинити змушувати Україну йти на дострокові вибори, починаючи з міста Києва, Харкова, Львова та інших міст! Люди абсолютно не підтримують таку позицію. Тому ми пропонуємо і вимагаємо, і говоримо, що залишається в силі наша пропозиція про те, що треба провести спеціальне засідання Верховної Ради України за участю Президента, уряду, керівників місцевих органів влади і, звісно ж, Верховної Ради України, і обговорити відверто, принципово, відповідально економічний, соціальний і політичний стан країни тут, у Верховній Раді, а не посилати через телевізор один одному вітання у плані політичних звинувачень.

Далі. Треба чітко визначити завдання, не програми потрібні, окрім соціальних і економічного розвитку, яку треба розглянути, інші програми не потрібно, завдання, які, в першу чергу, буде вирішувати Верховна Рада, Кабінет Міністрів і Президент України.

Я переконаний, що саме в процесі практичної роботи буде видно наскільки ми відповідально ставимось до тих зобов’язань, які брали на себе під час виборчої кампанії і, про які так щедро розповідають зараз на всіх біг-бордах, плакатах у місті Києві. Бо я переконаний, як би це все зняти, покласти на київські дороги, то ми, дійсно, у місті Києві мали б європейські дороги за ті кошти, які витрачені на вибори в місті Києві. Треба припинити оці зведення політичних рахунків і прийняти ті рішення, про які я сказав.

І ми наполягаємо, щоб на цьому тижні закони про заробітну плату були розглянуті, а результати голосування за цими законами були оприлюднені в газеті „Голос України”.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного. Хотів би нагадати, на сьогоднішній день у нас розкладом передбачено 16 урядових законопроектів. Ми з вами на Погоджувальній раді прийняли рішення. Будь-які законопроекти, на яких наполягає уряд, включати і негайно розглядати. Таким чином, якщо ми сьогодні оперативно попрацюємо, ми зможемо завершити порядок денний з прийняттям відповідних 16 актів, які внесені урядом України. Я прошу, давайте швиденько пройдемося по кадровим речам і перейдемо до розгляду відповідних законопроектів.

Олександр Сергійович, 2479 постанова. З місця включіть, будь ласка, мікрофон Єфремову. 2479 - це по Коновалюку постанова. Чи з трибуни ви будете, Олександр Сергійович? Будь ласка.

10:29:54

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Арсений Петрович, комитет 14 січня розглянув заяву народного депутата Коновалюка Валерія Ілліча, члена депутатської фракції Партії регіонів про обрання його членом Комітету з питань охорони здоров’я і увільнення від обов’язків члена Комітету з питань бюджету. Розрахункова квота депутатської фракції Партії регіонів в комітеті складає шість, а в Комітеті з питань охорони здоров’я працює від цієї фракції три народних депутати. Комітет прийняв рішення підтримати заяву народного депутата України Коновалюка Валерія Ілліча та внести на розгляд Верховної Ради України відповідний проект постанови. Номер проекту 2479.

Просимо підтримати рішення комітету з цього питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович.

Шановні колеги, внесений проект постанови 2479 вчора на Погоджувальній раді, на прохання голови комітету Бахтеєвої, ми його розглядали. Чи немає заперечень, щоб ми проголосували за основу і в цілому за дану постанову? Є заперечення? Є вже заперечення від НУ-НС. Будь ласка, хто на заперечення, три хвилини, запишіться.

Карпук Володимир.

10:31:24

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні депутати, у нас загалом складається така ситуація, що Комітет з питань охорони здоров'я вважався довгий час другорядним. Зараз є необхідність прийняття надзвичайно важливих для охорони здоров'я законопроектів, в першу чергу це про загальнообов'язкове державне соціальне медичне страхування і інші законопроекти, які би в пакеті дозволили би, дійсно, реформувати охорону здоров'я.

У нас складається така практика як в п'ятому, так і в шостому скликанні, що до комітету заради того, щоб створити більшість, залучаються непрофесіонали, які не мають медичної освіти, які просто голосують за ті побажання, які навіє для них голова комітету Тетяна Дмитрівна Бахтеєва. Тому "Наша Україна – Народна Самооборона” не буде підтримувати цю пропозицію і загалом виступає проти такої практики, коли би до комітетів залучалися непрофесіонали.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич.

10:32:31

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Арсенію Петровичу, Володимир Карпук уже озвучив позицію фракції, мені немає потреби далі повторювати її.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Більше немає заперечень? Колеги, я ставлю на голосування питання про прийняття Постанови 2479, причому ще раз наголошую, я пропоную її прийняти за основу і в цілому щодо Коновалюка Валерія Ілліча, обравши його членом Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров'я, увільнивши при цьому від обов'язків члена Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Прошу голосувати.

10:33:17

За-260

Рішення прийнято. Прошу показати по фракціям.

Переходимо до наступного питання. Шановні колеги, наступне питання – це Трудовий кодекс. На виконання вашого доручення я звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням протлумачити позицію уряду України щодо прийняття Трудового кодексу в першому читанні.

Доповідаю. Міністерство праці та соціальної політики України підтримує згаданий законопроект. Лист керівникам фракцій розданий. Міністерство економіки України концептуально підтримує згаданий законопроект. Міністерство фінансів України концептуально підтримує згаданий законопроект.

Вчора ми з вами на засіданні керівників фракцій на Погоджувальній раді домовились, щоби поставити на голосування питання щодо прийняття даного законопроекту за основу і, відповідно до вимог Тимчасового регламенту, продовжити в два рази терміни підготовки відповідного законопроекту до другого читання з залученням всіх фахівців, у тому числі і Кабінету Міністрів України.

Хотів би нагадати, що ми з вами цей законопроект розглянули за повною процедурою. Була складна дискусія, і в принципі є підтримка всіх, щоби проголосувати і прийняти відповідний законопроект за основу.

Чи є бажання когось висловитися з даного питання, колеги?

Є. Три хвилини. Прошу записатися.

Михайло Косів. БЮТ.

10:35:00

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, "Блок Юлії Тимошенко", Партія „Реформи і порядок”.

Ми справді дуже активно обговорили даний законопроект і дуже добре, Арсеній Петрович, що ви звернулися у профільні міністерства і є висновки спеціалістів з цих міністерств, які пропонують прийняти законопроект у першому читанні. Але й справді його треба прийняти у першому читанні, бо є ще такі моменти, які в даному законопроекті не передбачені, їх би треба було принаймні уточнити.

І останнє. Без сумніву, що жити без Кодексу трудового в такій державі як Україна далі просто неможливо. Мені здається, що ми залишилися однією з європейських країн, яка не регламентує свою суспільну діяльність законодавчими актами. Тому проголосуймо за закон…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Карпук.

10:36:12

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Звичайно, ми не заперечуємо важливість цього законопроекту як конституції соціально-трудових відносин в Україні, але, разом з тим, повторюючи свій виступ, коли ми обговорювали цей законопроект, я хочу зауважити, що там надзвичайно багато є положень, які уже застарілі, починаючи від термінології і до тої ролі профспілок, якої вже не відіграють в сучасному нашому сьогоденні.

Разом з тим, потребує перегляду ряд законів, які всупереч вимогам статті 22 Конституції, 24 статті Конституції звужують зміст і обсяг трудових прав громадян.

Тому, не заперечуючи проти прийняття цього законопроекту за основу, я хочу ще раз наголосити на важливості дійсно ретельного підходу до всіх положень цього законопроекту. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

10:37:20

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

Шановні колеги, я хочу подякувати народним депутатам України, котрі висловилися в підтримку прийняття цього законопроекту в першому читанні. Ви розумієте, нам сьогодні вже стає соромно перед міжнародною спільнотою, тому вісім років проект під назвою „Трудовий кодекс” супроводжувався світом: Міжнародною організацією праці, і Агенцією міжнародного розвитку, Сполученими Штатами Америки, і нашими експертами тут. Ви подивіться, ми сьогодні отримуємо тільки можливість почати роботу над ним. Навіть коли я співдоповідав цей закон тут, згадайте, Арсеній Петрович задав два питання, які, безумовно, ми там упустили: ну, стосовно політичних назначень і тому подібне. Ми втрачаємо не тільки на прикладі Трудового кодексу – ми втрачаємо системність і комплексність в законотворчій роботі, що стосується соціальної політики. Подивіться: без єдиного соціального внеску ми не можемо запровадити загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування, без накопичувальної пенсійної системи абсолютно пропадає тоді сенс єдиного соціального внеску. Так само без Трудового кодексу не можуть розвиватися соціально-трудові відносини. Приймімо в першому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час на обговорення вичерпаний. Хотів би ще раз нагадати: ми пройшли повну процедуру розгляду даного законопроекту в першому читанні. Є підтримка Кабінету Міністрів України щодо прийняття цього законопроекту в першому читанні. Трудовий кодекс, а точніше, Кодекс Законів про працю ще приймався за часів Радянського Союзу у 1971 році. В 72-му введений в дію. Тому, фактично, ми не можемо жити за трудовою конституцією умов, які вже давно відпали, які не існують.

І останнє, цей кодекс внесений нашими колегами, до речі, з опозиції, це і Хара, і Сухий, тому голосування буде не тільки на підтримку самої нової трудової конституції, але і як правильний жест доброї волі в сторону опозиції щодо підтримки даного законопроекту в першому читанні.

Шановні колеги, я ставлю на голосування про прийняття в першому читанні проекту Трудового кодексу України, при цьому з, відповідно до вимог Тимчасового регламенту, з двократним подовженням термінів підготовки та подання до другого читання даного законопроекту на розгляд Верховної Ради, при цьому з залученням до роботи щодо підготовки до другого читання даного законопроекту всіх асоціацій роботодавців, працівників, щоби ми мали комплексну оцінку і комплексний підхід. Це буде все в постанові під стенограму задокументовано.

Колеги, ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Трудового кодексу України з урахуванням тих зауважень, які я щойно зазначив. Прошу голосувати.

10:40:19

За-386

Вітаю, рішення прийнято вперше за 8 років щодо Трудового кодексу.

Наступне питання, колеги, це 2297 – проект Закону про внесення змін Закону України „Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них”. Міністр аграрної політики Мельник Юрій Федорович. Будь ласка, Юрій Федорович, прошу на трибуну.

А ви – не Мельник, до речі. Де лист? Хто представляє? А у нас тут не колгосп, ви знаєте? У нас тут заступник… Заступник міністра працює у міністерстві, а міністр працює на парламентській трибуні. Де міністр? Є лист від міністерства?

Доповідайте, бо знову будуть казати, що блокуємо роботу уряду.

СУПІХАНОВ Б.К. Шановні народні депутати! Відповідно до Закону України про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (щодо законодавчого забезпечення вступу України до Світової організації торгівлі) нині діючий Закон України „Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них” потребує приведення у відповідність до вимог законодавства і положень угоди Світової організації торгівлі щодо сприяння розвитку вільної торгівлі та застосування санітарних і фітосанітарних заходів.

Проектом Закону України про внесення змін до Закону України "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них” передбачається вилучити зі статей 6 та 10 Закону України "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них” слова „сертифікату відповідності чи свідоцтва про визнання в Україні іноземного сертифіката для імпортованої продукції та сертифікат відповідності чи свідоцтво про визнання іноземного сертифіката”, що приведе вищеназваний закон у відповідність до законодавства ЄС і положень угоди про Світову організацію торгівлі щодо підтвердження належної якості і безпеки продуктів лову та харчової продукції з них.

Проектом закону України про внесення змін до Закону України "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них” для уникнення дублювання термінів та визначень понять передбачено також вилучити з тексту Закону України "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них” термін „партія харчової продукції”, оскільки визначення цього поняття дано у Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів.

Прийняття проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них” сприятиме гармонізації національного законодавства у сфері санітарного та ветеринарного, та фітосанітарного регулювання до положень угод Світової організації про застосування санітарних і фітосанітарних заходів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу записуватися на запитання-відповіді.

Павло Мовчан, „Блок Юлії Тимошенко”.

10:44:05

МОВЧАН П.М.

Шановний доповідачу! Павло Мовчан, „Блок Юлії Тимошенко”.

У мене запитання до вас щодо внутрішньої реалізації тієї продукції, яка буде виловлена в наших водоймах. Обов’язкова сертифікація цієї продукції чи ні?

Дякую.

СУПІХАНОВ Б.К. У законодавстві, у змінах до закону передбачено признання сертифікату у відповідності імпортованого товару з тої держави, яка сьогодні поставляє нам. У внутрішньому ринку. Так, в тому числі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко.

10:44:49

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Комуністичної партії України.

Шановний доповідачу, скажіть, будь ласка, що чекати селянам України від цього законопроекту? Селян України дуже хвилює, як СОТ вплине на долю тієї продукції, що вирощена на їхніх саме подвір’ях і в їхніх господарствах. Як вплине цей законопроект якраз саме на позиції по молоку, м’ясу і інших продуктах?

Дякую.

СУПІХАНОВ Б.К. Якщо врахувати, що потребу в рибі і в рибних продуктах ми в основному як держава забезпечуємо за рахунок, на жаль, імпортованої продукції, поки що, то для розвитку власного рибного господарства це не матиме особливого впливу. Тому що у нас внутрішні водойми, є програма, яка сьогодні розробляється по розвитку і залучення інвестицій. Тому цей законопроект, він не вплине на розвиток внутрішнього рибного господарства.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін

10:46:06

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни.

Шановний пане заступнику міністра, скажіть, будь ласка, чи не тому немає міністра, що він не погоджується з текстом цього закону? Це перше питання.

І друге. Де є така вимога в Протоколі СОТ, що треба абсолютно не перевіряти якість іноземної рибопродукції? Як ви поясните ті вимоги, які сьогодні пред’явлені для України, ну, вчора, позавчора, цими днями, до України по олії? Що всі партії олії, заявлені Євросоюзом, мають мати і бути сертифіковані, і гарантуватися державою Україна. Тобто українцям закрили експорт їхньої продукції повністю, а ви плазуєте перед іноземцями і робите вигляд, що це по вимозі СОТ, хоча такої вимоги у СОТ нема.

СУПІХАНОВ Б.К. Що стосується внесення змін до закону, то мова не йде, перевіряти чи не перевіряти. Безумовно ніхто в нашій службі не забирає функцію перевіряти, в тому числі й імпортовану продукцію, і це визначено законодавством. Мова йде про те, що ми беремо на себе зобов’язання визнавати сертифікат відповідності держави, яка імпортує нам продукцію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондик Валерій. Будь ласка.

10:47:36

БОНДИК В.А.

Шановний Арсенію Петровичу, прошу передати моє запитання експерту в галузі аграрної політики Сулковському Павлу Гнатовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колега Сулковський.

10:47:53

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Шановний Арсенію Петровичу, як дуже вірно сьогодні підмітили, що окремі міністри у зв’язку з тим, що в галузі надзвичайний стан, катастрофа практично. Посівна пройшла дуже і дуже в тяжкому стані. Паливно-мастильні матеріали, подивіться, вже до семи гривень дизпаливо пішло, без мінеральних добрив сіяли. Міністр аграрної політики замість того, щоб займатися проблемами села – це сьогодні підтвердило, що він ухиляється від цього і обслуговує практично „прихлєбателей” команди ті, які сьогодні в уряді власні інтереси захищають, а не інтереси селян. І тому цю ганебну практику непояви міністра сьогодні в парламенті…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Терещук Сергій, "Блок Литвина".

10:48:52

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановний Борис Миколайович! Сергій Терещук, "Блок Литвина".

Цілком зрозуміло, що ми повинні адаптувати наше законодавство при вступі до Світової організації торгівлі, але, разом з тим, ми повинні пам’ятати, що ми повинні захищати власного товаровиробника.

Скажіть, будь ласка, чи не погіршуємо ми умови роботи власним українським виробникам продукції із риби. Ми виключаємо цим законопроектом, ми виключаємо вимагати сертифікати відповідності від тих хто буде поставляти нам продукції із-за рубежу, а для наших виробників ця вимога залишається в силі. Чи не будуть в гіршій вони ситуації, скажіть, будь ласка?

СУПІХАНОВ Б.К. Я, Сергій Миколайович, дякую за запитання.

На мою думку і на думку експертів, це не буде сьогодні заважати розвитку нашого рибного господарства, враховуючи те, що наше виробництво внутрішніх водойм йде на внутрішнє споживання, як правило. Це по-перше.

І по-друге, те, що я сказав, що, враховуючи те, що основна частка сьогодні риби, продукції, яка йде на використання в харчування, йде за рахунок імпортованої продукції, само за себе кажу, що дійсно сьогодні в такій структурі споживання цей закон не буде заважати розвитку внутрішніх водойм.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати. Співдоповідь: Рижук Сергій Миколайович, будь ласка.

10:50:36

РИЖУК С.М.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати! Комітет з питань аграрної політики і земельних відносин розглянув даний законопроект і відзначає, що проектом Закону України про внесення змін до Закону України „Про рибу, інші водні живі ресурси харчову продукцію з них” для уникнення дублювання термінів та визначення понять, передбачив вилучити з тексту термін „партія харчової продукції”, оскільки визначення цього поняття дано в Законі про безпечність та якість харчових продуктів.

І також відмічаю, що прийняття проекту Закону України відповідного сприятиме гармонізації національного законодавства у сфері санітарно-ветеринарного та фітосанітарного регулювання до положень Угоди СОТ „Про застосування санітарних і фітосанітарних заходів”.

І з огляду на це, профільний комітет пропонує Верховній Раді підтримати даний законопроект. Але цей законопроект, я змушений сказати, був підтриманий перевагою в один голос і була жорстка критика на предмет того, як і зараз, народні депутати, ви задавали запитання доповідаючому, заступнику міністра.

Тому що однозначно ми відкриваємо тут кордон по рибі в односторонньому порядку. Тому що однозначно рибопродукція з океанів сьогодні, в значній мірі низької якості, забруднена і ми, знімаючи цей контроль, звичайно погіршимо якість рибної продукції, яку споживають діти, люди і старі, і так далі.

І наступне. Кожного разу ми ставимо питання, що подібний і всі законопроекти ми повинні розглядати у системі. Після того, коли уряд подасть і Верховна Рада схвалить законопроект про адаптацію нашого законодавства до вимог СОТ. І коли сьогодні, ми, не маючи цієї програми, отак вихвачуємо один законопроект, інший, третій – це тільки погіршує і законодавство і призводить до безсистемності в роботі.

Тому і я як заступник голови комітету, народний депутат, і в цілому, обговорюючи, фракція „Партії регіонів” закликає усіх вас, нас, щоб ми поки що утрималися від прийняття цього законопроекту, хоча комітет прийняв інше рішення.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання-відповіді, три хвилини, будь ласка.

Алла Александровська.

10:53:41

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Сергей Николаевич, вот здесь докладчику от Кабинета Министров был задан совершенно правильный вопрос, а что планирует правительство сделать действительно с тем, чтобы мы сами развивали эту отрасль. И мы услышали странный ответ, что вот эти вот условия по вступлению Украины во Всемирную торговую организацию они никаким образом не касаются нашего внутреннего производителя. Я считаю, это совершенно абсурдная позиция. Ведь мы должны, принимая решения о регулировании наших отношений во Всемирной торговой организации, должны учитывать положение дела внутри. То есть должны быть государственные программы развития этой отрасли, должны быть капитальные вложения, то есть мы должны у себя внутри развивать конкурентоспособный рынок аналогичных товаров.

Вместе с тем, правительство Тимошенко об этом даже говорить не хочет. То есть, мы открываем двери для импортного товара и совершенно не задаем правительству вопрос и правительство умалчивает, как они будут действительно регулировать и создавать конкурентную ситуацию у нас внутри, то есть каким образом содействовать нашему производителю.

РИЖУК С.М. Звичайно, ми розрізняємо напрямки у рибництві, це – внутрішні водойми, ставкове рибництво, яке теж у нас на сьогодні просто в занедбаному стані і не прямо, а кореляційно, звичайно, буде негативно впливати навала рибопродукції із-за океану. А ми – морська держава.

Коли мова йде саме про те, що ви запитуєте, про океанічну продукцію, то, звичайно, окремі види продукції там із осетрових, то не буде впливати, а починаючи з нашої кільки, тюльки, хамси і інше, що якраз є предметом найбільшого споживання для людей і нашої з картоплею, да, я так скажу по-народному, то це напряму буде впливати, через що ми і ставимо, я зараз кажу питання, що ми мусимо хоча би тому не приймати, щоби вимагати від уряду системного підходу і проекту адаптації законодавства в цілому.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

10:55:57

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Я дякую вам за громадянську позицію, висловлену зараз під час доповіді цього питання. Я хотів би, щоб ви прокоментували як ми будемо далі робити, якщо в 2007 році, скажімо, такі країни як Данія, Фінляндія постачали сюди креветки з вмістом миш’яку в 5 разів більше норми, миш’яку в разів більше норми! І зараз ми неправду почули від заступника міністра, який сказав, що ми будемо визнавати ті сертифікати. Та, навпаки ж, цей закон передбачає, що взагалі ніяких сертифікатів не буде, в тому числі і їхніх, тобто датських, фінських чи тих же німців, які нам дали з пестицидами жир риб’ячий, чому його вилучили повністю весь. Тобто неадекватні позиції.

І, крім того, прокоментуйте, будь ласка, що з олією робиться. Сьогодні люди турбуються, чому сказали українцям, що вам нічого в Європу не піде вашого, поки ви кожну партію не сертифікуєте. Що це за подвійні стандарти? Що це за…

РИЖУК С.М. Дякую.

Коли комітет розглядав даний законопроект, ми, звичайно, не просто і зовсім не виходили із якихось емоцій чи депутати народні, які сьогодні в опозиції заперечували лише тільки тому, що вони в опозиції. Ми проводили у свій час виїзне засідання із цього питання у нашому Комітеті держстандарту. І в лабораторії нам доповіли, що жодного виду продукції рибної, креветки включаючи, те, що ви казали, не відповідають нормам ні нашим, ні європейським, ні СОТовим: в 4, в 5, в 7 разів по важким металам перевищують саме отут, де, справді, нам потрібно утриматися від такого кроку.

Друге питання стосовно олії. Декілька скликань Верховної Ради зусилля пішли на те, щоб нам перейти від експорту, від експорту насіння соняшнику до експорту олії. І це була…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

РИЖУК С.М. Да, я коротко.

Коли сьогодні 45 відсотків світового споживання олії на світовому ринку це Україна. І коли уряд, нинішній уряд Тимошенко заявив, що ми забороняємо експортувати олію і зупинилися 15 оліємаслових заводів, то, звичайно, Аргентина і ті, хто сидять там в Бельгії, вони розглянули питання і нам сказали, що у нас неякісна олія. Хіба це не зрозуміло, що тут до якісної продукції зразу ж…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Миколайович.

РИЖУК С.М. Так що зараз це питання врегульоване. Але таким чином не можна договоритись.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати.

Шановні колеги, записуємося на виступи від фракцій ї і від народних депутатів. Прошу провести процедуру запису.

Павло Мовчан, "Блок Юлії Тимошенко", виступ від фракції. З місця, увімкніть мікрофон, будь ласка.

10:59:35

МОВЧАН П.М.

Шановний пане Голово, шановні депутати! Павло Мовчан, "Блок Юлії Тимошенко".

Само зрозуміло, що всі блоки законопроектні, які ми схвалюємо, які стосуються нашого членства в Світовій організації торгівлі, схвалювати необхідно. Тому що експертиза проведена давним-давно, всі оцінки зроблені. А те, що висловлюється тривога з приводу того власного нашого рибного господарства, як захищати наші ринки, - це питання дещо інше. Нам треба, дійсно, подумати, щоб у зв’язку з сертифікацією ті, хто вирощує сьогодні в своїх водоймах рибу, не зобов’язаний був придбати сертифікат на внутрішню реалізацію. Тобто щоб ми не перетворили цю процедуру сертифікації у можливість збагачення чиновників, які скористаються ситуацією і будуть вимагати від кожного, хто сьогодні займається вирощуванням в своїх ставках, в своїх рибних господарствах продукцію для того, щоб носити хабарі тим чиновникам. Ось про що йшлося в моєму, зокрема, запитанні до доповідача. І я хотів би, щоб ми ці два питання відмежували. Підтримати необхідно цей законопроект і друге - запобігти тому, щоб не скористалися наші чиновники, які здали все, аби сьогодні здерти ще раз із сільськогосподарського працівника зайву копійку.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ксенія Ляпіна, виступ від фракції НУ-НС, з місця.

11:01:15

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, я хочу підкреслити, чому наша фракція категорично підтримує цей законопроект. Перше, тут лунали досить спекулятивні жахи для наших громадян, що скасування сертифікації обов'язкової імпортованої продукції призведе до завезення небезпечної продукції. Це пряма неправда, оскільки є зовсім інший рівень контролю, який називається „санітарний і ветеринарний”, який і передбачений нами з вами прийнятим Законом про якісь та безпечність харчових продуктів. Тому, власне, санітарна і ветеринарна служби несуть повну відповідальність за те, щоб контролювати безпечність продукції, яка поступає на ринок України. В даному випадку сертифікація була паразитарним і непотрібним методом.

Тепер щодо внутрішнього виробника. Дійсно, сьогодні ми внутрішнього виробника просто катуємо трьома методами контролю, він стає не конкурентноздатний. Безумовно, і для внутрішнього виробника харчової продукції ми зобов'язані побудувати систему таку, яка є в Європі, тобто іншу систему контролю за харчовою продукцією. Вона, власне, і передбачена Законом про якість та безпечність харчових продуктів. Треба тільки мати сміливість нарешті її повністю запровадити. І тоді і внутрішній ринок буде розквітати, і ми будемо нормальну, безпечну продукцію отримувати на ринку. А історія з олією підтверджує абсолютно недостатність і неякісність систем контролю в Україні за харчовою продукцією. І це – виклик для уряду, він мусить побудувати сучасну систему контролю. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська, виступ від фракції комуністів з трибуни.

11:03:16

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели! Фракция коммунистов не будет поддерживать этот законопроект. Мы неоднократно предупреждали, что на тех условиях, на которых Украина согласна и, вернее, уже вступила во Всемирную торговую организацию поддерживать эти условия ни в коем случае нельзя. Нужно торговать, нужно обмениваться товарами с другими странами, но на каких условиях это делается? Покупательная способность населения Украины чрезвычайно низкая. По уровню доходов граждане Украины находятся в так называемом африканском секторе, а цены на продукцию у нас в Украине достигают мирового уровня. Мы открываем двери для импортной, в том числе рыбной, продукции вместо того, чтобы развивать у себя здесь на Украине действительно эту отрасль. У нас внутренние водоемы совершенно не обустроены, у нас добыча рыбы никем… правительством не поддерживается. У нас… мы государство – морская держава, и мы не развиваем свой рыболовецкий флот. У нас было несколько скандалов, связанных с тем, как у нас строились суда и в чьи руки потом они попадали. Так вот, вместо того, чтобы правительство развивало нашу отрасль и создавало условия для внутренней конкуренции с импортным аналогичным товаром и создавало условия для производства этих товаров более дешевых, более доступных для нашего населения, вместо этого правительство тупо предоставляет приоритет для импортного товара на рынке Украины.

Второй вопрос немаловажный – это качество этого товара. Сегодня мировые цены на продукты питания растут, а качество, к сожалению, снижается. И мы понимаем. Что в Украину мы будем получать импортные продукты питания более низкого качества, но по более высокой цене, чем цена такого же аналогичного товара на рынках Европы. Таким образом, правительство Тимошенко не защищает интересы народа Украины как она обещала это сделать, а наоборот предает эти интересы. И естественно, коммунисты не могут эти поддерживать.

Мы хотим обратить внимание граждан Украины да и вас, уважаемые коллеги, еще на один аспект. Мы вступили во Всемирную торговую организацию вопреки предупреждению коммунистов и мотивируя тем, что якобы мы сможем больше товаров экспортировать. Мы экспортируем металл, мы экспортируем продукцию химической отрасли. Да, действительно мы сегодня открыли двери для этих групп товаров. Но вместе с тем, удельный вес поступлений в бюджет от экспорта этих товаров резко возрастает – и мы становимся зависимыми, государство Украины становится зависимым всем своим бюджетом, всей своей экономикой от мировых цен. Это недопустимо, это прямая угроза национальной безопасности Украины. И опять-таки такую политику проводит и Президент Ющенко, и Премьер Тимошенко.

Коммунисты не поддерживают эту политику, и поэтому мы не будем голосовать за эти законопроекты. Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін. Виступ з трибуни.

11:06:21

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, я звертаюся до вас у зв’язку з тим, що хотів би, щоби всі закони ми читали в цілому. Оце закон, в який вносяться зміни: „Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них”. В цей закон вже намагалися внести зміни 8 квітня 2008 року законопроектом 1363. Саме в цей закон. І тоді тільки 63 чоловіки підтримали зміни, в тому числі до цього закону.

Тому… Я перепрошую, мені можна не заважати – це мені важко завадити. Тому в цьому законі дуже цікаво, що визначені терміни, написано: „Партія харчової продукції, - і далі поняття, і що це таке, - кількість продукції одного найменування і оформленої свідоцтвом про якість”. Оце саме оформлення свідоцтва про якість із-за кордону, нам пропонують, щоб його не було, всього-на-всього.

Тепер, нам пропонують наступну річ. Нам пропонують, щоб стало абсолютно нормальним те, що сьогодні завозилось і завозиться. Я вже в запитанні сказав: Німеччина завозила риб’ячий жир, де пестицидів було в кілька разів більше всього… Це припинили. Миш’яку - Данія І Фінляндія завозили креветки – в 5 разів більше.

А тепер саме головне. Вимогам Світової організації торгівлі така сертифікація по якості не заперечує. Відповідно до цього сертифікація віднесена до санітарних заходів, які кожна держава – член СОТ має право застосовувати для забезпечення безпеки та життя і здоров’я громадян.

Таким чином, шановні друзі, я приходжу до висновку, що цей законопроект є виключно лобістським, ніякого відношення до СОТу не має, не має абсолютно, і тому не має бути і прийнятий, він має бути відхиленим.

Я хотів би, щоб ви подивилися зокрема і іншу новацію, яка пропонується. Це зміни до статті 8 цього закону. Там написано в 8 статті закону: „підтвердження належної якості і безпеки продуктів лову та харчової продукції з них”.

До речі, тут розповсюджується думка, що немає в нас українського риболовецького флоту. Є, існує, працює в Одесі „Антарктика”, зараз переробляються судна і вони, ними можна пишатися - це і названі на честь покійного Валерія Кравченка судно, яке зараз 140 тонн буде морозити риби за одну добу, це і вбитого Бориса Дерев’янка судно також. Але уряду треба дивитися, укладати угоди з іноземними країнами і захищати інтереси України. А от цього як раз не робив жоден уряд ще в Україні. Я хотів би, щоб уряд Тимошенко почав це робити. Я закликаю їх до цього.

Але для цього не треба вносити і таких законів, бо в цю статтю 8, де підтвердження належної якості, пропонується вилучити сертифікат відповідності, чи свідоцтво про…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко, фракція комуністів.

11:09:39

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги, шановні громадяни України, кілька тижнів тому у цій залі голосувався документ про ратифікацію Угоди щодо вступу України до СОТ. Деякі наші колеги голосували з таким заповзяттям, що ніби-то якщо цей документ не буде проголосований, то на цій планеті зупиниться життя. Проголосували, більше того угода почала діяти. А тепер оглядаємося і думаємо, а що ж ми проголосували?

Ну, по-перше, мені нагадує та угода, скоріше не рівноправну угоду, а скоріше акт про капітуляцію України, її економіки, її народу перед Заходом. От сьогоднішнє обговорення документу нагадало мені, що знову використовується, ну, даруйте на слові, шулерські методи прийняття документі.

До чого це я? А ось до чого, коли голосувалася Угода про вступ України до СОТ, то одним з найбільш вагомих аргументів, які використовували щодо необхідності ратифікації цієї угоди, було твердження про те, що після вступу України до СОТ до України хлине потік дешевих і якісних товарів. І на це люди клюнули. Але в черговий раз, як це останнім часом стало правилом, людей просто, даруйте на слові, кинули.

Про що йде мова? А мова йде ось про що: в тій угоді Україна взяла на себе зобов’язання, що вона не буде використовувати мінімальні ціни на імпортовану продукцію, тобто шановні громадяни України, не чекайте якісних, а головне, дешевих товарів, які будуть завезені з Заходу, розумійте про те, що в Україну буде в черговий раз збагрено те, що Заходу не потрібно, і народ України від цього абсолютно нічого не виграє.

Сьогоднішній документ, сьогоднішня ситуація мені в черговий раз нагадує ту ситуацію, про яку я зараз сказав. Тому я ще раз підтверджую ту позицію, яку висловила моя колега депутат Александровська про те, що фракція комуністів за цей документ голосувати не буде.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Терещук, „Блок Литвина”. З місця будете? Включіть з місця, будь ласка.

11:12:14

ТЕРЕЩУК С.М.

Цілком очевидно, що ми повинні підтримувати законопроекти, які адаптують наше законодавство до вступу до Світової організації торгівлі, раз ми ратифікувати угоду, але все-таки ми повинні дуже виважено підходити при прийнятті рішень по тому чи іншому законопроекту.

Блоку Литвина утримається від голосування за цей законопроект. Ми все-таки вважаємо, що ми суттєво погіршимо позицію і стан виробників продукції із риби наших власних, українських.

Тому ми вважаємо, що завчасно голосувати за цей законопроект. Ми виходимо з того, що ми все-таки повинні забезпечити якість як і власної продукції, так і продукції, яку ми ввозимо на територію країни.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко, фракція комуністів. З трибуни.

11:13:14

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, Фракция коммунистов.

Я видел, с каким пафосом, с каким подъемом голосовали тогда про ратификацию вступу до СОТ, радостные лица и так далее.

Этот законопроект, который мы сегодня рассматриваем, про рыбу и другие, інші харчові продукти, он, конечно же, в цепи массы законопроектов, которые мы в дальнейшем будем рассматривать, будет уничтожать последовательно, системно нашего товаропроизводителя.

Я удивляюсь, почему мы сегодня начинаем свое выступление с того, что говорим: «Безумовно, ми маємо адаптувати наше законодавство до законодавства країн СОТ». Тогда ответьте мне на вопрос: почему Киргизия, эта маленькая страна, не позволила себе Световой организации торговли таких аракчеевских условий, на основе которых мы вступили в СОТ?

Я хочу, чтобы наши радиослушатели, телезрители знали о том, что мы подписали кабальный протокол при вступлении в СОТ. Он имеет 12 пунктов, но все они наше законодательство по защите собственного товаропроизводителя уничтожит. Опровергнете мне сегодня те, кто голосовал за вступление в СОТ, опровергните мне о том, что малый и средний бизнес потеряет один миллион рабочих мест. Где же тогда программа Президента, что он обещал пять миллионов создать рабочих мест? Опровергните мне о том, что в связи с лишением государственной поддержки сельского хозяйства 25 процентов стоимостного выражения продукции будет потеряно в сельском хозяйстве. А это конкретная деревня, это конкретное село, это конкретный человек. И скажите, пожалуйста, как мы можем таким образом поступать?

Я не хочу критиковать другие политические силы, которые рвали на себе рубаху и давали голоса для того, чтобы пройти в СОТ, ратифицировать, а сегодня говорят, нет, мы утримаемося, тому що…

Уважаемые товарищи, панове, давайте в конце-то концов быть откровенными перед нашими избирателеями. Или мы вступили туда, в СОТ, или мы должны признать, что мы совершаем ошибку, что мы на сегодняшний день продаем нашу страну, продаем собственного товаропроизводителя, который, в конечном итоге, поймет, что руками парламента уничтожено производство – это база Украины.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Ткаченко, фракція комуністів. Виступ з трибуни.

11:16:19

ТКАЧЕНКО О.М.

Шановні колеги, я думаю, що ми ще до кінця не осмислили, що таке СОТ, і ми думаємо, що ми просто приречені там бути. Це далеко не так. По-перше, СОТ, я нагадаю громадянам України, - це конкуренція, конкуренція і ще раз конкуренція. Готові ми до цієї конкуренції? Можемо одним словом сказати, ні. Якби це був 90-й рік, 91-й, да, ми могли конкурувати з будь-якою державою, і європейською, й інших континентів. Сьогодні СОТ для нас, безперечно, це велика петля, особливо для агропромислового комплексу, і особливо для тих громадян, достатки яких становлять нижче середніх – це 80% населення України. Чому сьогодні, доповідаючи це питання, ніхто не сказав про баланс, скільки ми виробляємо власної продукції, скільки ми зможемо власної продукції забезпечити потреби власного ринку, скільки будемо давати на експорт, і скільки потрібно завезти продукції. Безперечно, це закономірність. Чому сьогодні, вступаючи до СОТ, уряд з цієї трибуни не представив нам програму, якою б чітко визначив рівень продовольчого забезпечення України власною продукцією по номенклатурі, і рівень імпорту. Це закономірне питання і для вас, і для мене, і для любого громадянина України. Чому сьогодні з Україною хтось хоче розправитись, але руками нашого українського парламенту, нами з вами, нашим урядом і Президентом?

Тому я вважаю, що тут мої колеги виступали і говорили дуже правильно. Ми, безперечно, сьогодні не готові до вступу в СОТ. Це питання повинно стояти на повістці для, але ми повинні в першу чергу повинні заслухати уряд з чіткою програмою, які позитиви нам дасть вступ і які негативи.

Якщо вести мову по даній галузі рибній, то я вам прямо скажу, шановні друзі, ми в 90-му році не добирали до потреби десь майже 30 процентів до потреби людини. Але це був рівень виробництва риби 23 кілограми, сьогодні рівень виробництва 6 кілограм на душу населення. За що мова йде?

Тобто ми будемо імпортувати 90 процентів продукції. Тому я вважаю, що цей закон сьогодні приймати не можна, ми повинні розробити чітку програму, цю програму затвердити по розвитку риби і внутрішніх водойомів, і океану, і моря. А потім, мабуть, повертатись до цього законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час на обговорення завершився. Всі, хто записались, виступили. Чи наполягає доповідач та співдоповідач на заключному слові? Доповідач не наполягає. Співдоповідач наполягає? Не наполягає.

Шановні колеги! Увага! Висловлювалось цілий ряд позицій стосовно прийняття чи не прийняття цього законопроекту. Я повертаюся до проекту постанови і хотів би наголосити, мова йде про те, що ми зараз будемо голосувати не за прийняття в цілому даного законопроекту, а тільки прийняття його за основу. Далі комітет доопрацює і всі ті зауваження, які ви висловлювали, будуть враховані при другому читанні. Зрозуміло, колеги?

Ще раз наголошую, ставиться на голосування про прийняття за основу Проекту Закону України про внесення змін до Закону України „Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію”.

Колеги, я спочатку ставлю на сигнальне голосування. Прошу голосувати.

11:20:48

За-225

Колеги, тепер ставлю на повне голосування, до всіх народних депутатів звертаюся: не забувайте волевиявлятися.

Ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону № 2297. Прошу голосувати.

11:21:22

За-226

Рішення прийнято.

Вітаю, колеги. Прошу показати по фракціям.

Переходимо до наступного питання порядку денного. Законопроект 2298. Доповідає: Супіханов Борис Карабайович. Прошу.

По процедурі? Будь ласка, запишіться, хто хоче. 3 хвилини – з мотивів голосування.

СУПІХАНОВ Б.К. Шановні народні депутати…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почекайте, Борис Карабайович, депутати хочуть виступити. Ви постійте поки що на трибуні.

Будь ласка, записуйтеся.

Ярослав Сухий. Сергій Рижук.

11:22:08

РИЖУК С.М.

Дякую.

Шановний Арсеній Петрович, колеги, на відміну від попереднього законопроекту цей законопроект про ветеринарну медицину, мається на увазі зміна декількох термінів, дійсно, адаптації до умов Міжнародного епізоотичного бюро і так далі. Тому я пропоную розглянути його за скороченою процедурою просто, щоб не тратити час.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Колеги, хто ще там у нас хотів виступити?

Юрій Кармазин.

11:22:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазин.

Я теж, колеги, вважаю, що цей законопроект можна розглянути, 2298, за скороченою процедурою. Він набагато легший, ніж попередній, який прийнятий, який є проти інтересів нашого народу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко, фракція комуністів.

11:23:01

КРАВЧЕНКО М.В.

Вы не предупредили меня.

Арсений Петрович, я хотел бы сказать вам следующее, сделать серьезнейшее замечание. Вы не превращайте, пожалуйста, Верховную Раду и заседание ее в факс и цирк. Что это у вас появились эти сигнальные голосования, потом главные и так далее, а вы еще что-то там в воображении своем найдите и скажите. Какое вы имели право сейчас ставить законопроект на голосование после того, как он не получил поддержки зала и как это вообще понимать? Вы, в конце-то концов, Арсений Петрович, или вы немножечко взрослейте на том месте, или освободите его.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хіба що для вас.

Василь Хара, будь ласка.

11:24:01

ХАРА В.Г.

Уважаемый Арсений Петрович, мысль, которую я хотел бы высказать по скороченой процедуре. Сергей Николаевич Рыжук высказал, поэтому мне добавить к этому нечего. Просьба рассмотреть за скороченой процедурой.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нема заперечень.

Щодо рейтингового і сигнального голосування читайте книжку, називається „Тимчасовий регламент”, у вас є фахівець з цього питання - Адам Іванович Мартинюк. Голова Верховної Ради має право ставити на голосування будь-яке питання щодо так званого сигнального або рейтингового голосування. Вивчите Регламент, потім будете повчать.

Шановні колеги, я прошу поставити на голосування питання про розгляд за скороченою процедурою законопроекту № 2298, прошу голосувати.

11:24:58

За-333

Рішення прийнято.

Колеги, скорочена процедура. Прошу апарат провести відповідні зміни щодо розгляду питання. Прошу доповідати, у вас дві хвилини за скороченою.

СУПІХАНОВ Б.К. Шановні народні депутати, проект Закону України про внесення змін до Закону України „Про ветеринарну медицину” розроблено з метою проведення термінів „забруднююча речовина”, „максимальні межі залишків” та положення про систему ідентифікації тварин у відповідність до міжнародних вимог, зокрема до угоди Світової організації торгівлі та Санітарного кодексу наземних тварин Міжнародного епізоотичного бюро.

Нове трактування термінів: забруднююча речовина, максимальні межі залишків, - в більшій мірі відповідає вимогам статті 4 СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, якою передбачено, що з метою організації санітарних та фітосанітарних заходів на якомога ширшій основі. Члени Світової організації торгівлі, в тому числі і Україна, повинні базувати свої заходи на міжнародних стандартах, інструкціях чи рекомендаціях комісій з кодексу Елементаріус тощо.

З метою деталізації встановлення прозорих вимог законодавства введений термін „прийнятна ідентифікація”, який у свою чергу відповідає міжнародному законодавству, зокрема, Санітарному кодексу наземних тварин Міжнародного епізоотичного бюро.

Реалізація даного проекту закону України не потребує додаткових бюджетних та інших матеріальних витрат. Прийняття проекту закону приведе у відповідність українське законодавство до вимог угоди Світової організації торгівлі про застосування санітарних та фітосанітарних заходів.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Не передбачено відповідей-запитань. Прошу сідати.

Сергій Миколайович, прошу вас на трибуну.

11:27:00

РИЖУК С.М.

Шановні народні депутати, Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув запропонований законопроект і пропонує його прийняти за основу. Дійсно проект закону розроблено з метою приведення термінів забруднююча речовина, максимальні межі залишків та, що особливо важливо, положення про систему ідентифікації тварин у відповідність до міжнародних вимог та Санітарного кодексу наземних тварин Міжнародного епізоотичного бюро.

Я лише додам, що Україна і в даному випадку Міністерство аграрної політики уже багато років ефективно і плідно співпрацює із Міжнародним епізоотичним бюро. І практично по жодному із напрямків розвитку сільського господарства ми так чітко і системно не адаптувалися, як саме по ветеринарній медицині. Якби за всіма галузями і підгалузі і так працювали наступними, іншими, то вже би законодавство було б достатньо адаптоване до вимог Світової організації торгівлі, європейських і Епізоотичного бюро і так далі. Так що тут висновок один – підтримати даний законопроект.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Миколайович. Прошу сідати.

Два – за, два - проти.

Ксенія Ляпіна, "Наша Україна - Народна Самооборона". З місця.

11:28:50

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги. Я хочу підкреслити, що "Наша Україна - Народна Самооборона" підтримує цей законопроект, оскільки ми вважаємо, що саме завдяки введенню сучасної термінології ми можемо дійсно підвищити рівень небезпеки, аналіз ризиків. Ми можемо навести порядок, нарешті, з ідентифікацією тварин. І в такий спосіб ми можем реально, не на словах, не на лозунгах, а реальними кроками підвищити конкурентноздатність нашого сільського господарства, особливо тваринництва.

І я також, дійсно, хочу відмітити, що ветеринарна служба останнім часом найбільш ефективно проводить реформи свого законодавства і дійсно робить систему найбільш ефективного ветеринарного контролю. Фактично ми можемо сказати, що з неї мають брати приклад інші служби, які сьогодні, на жаль, все ще не реформуються. Тому однозначно треба підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергій Гриневецький, "Блок Литвина". З місця.

11:29:57

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Прошу передати слово Сергію Терещуку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Терещук, "Блок Литвина". З місця також.

11:30:09

ТЕРЕЩУК С.М.

Сергій Терещук, "Блок Литвина".

Депутати „Блоку Литвина” будуть підтримати, будуть підтримувати зазначений законопроект з огляду на те, що він в основному містить тільки визначення. І особливо не впливає на ситуацію із контролем. Але разом з тим я хотів би привернути увагу і Міністерства аграрної політики, і Кабінету Міністрів. Скажіть, ми сьогодні спішимо адаптувати наше законодавство до вимог СОТ? З іншого боку, чи готові ми сьогодні детектувати ту продукцію, яка з-за рубежу буде надходити в Україну, на залишки пестицидів? Чи готові ми сьогодні на ГМО детектувати? Чи готові ми детектувати на залишки антибіотиків? Наша матеріальна база сьогодні ні в яке порівняння з зарубіжною не йде.

І ще один дуже важливий такий аспект, на який потрібно звернути увагу. Сьогодні генно-модифіковані організми ідуть із світу, з Європи в Україну. Подивіться, скільки сьогодні сої вирощується, вирощується генно-модифікована соя, вона йде на корми, цими кормами згодовується худоба, потім це м'ясо споживаємо ми. І сьогодні до цього часу ми адаптуємо своє законодавство до Світової організації торгівлі, але з іншого боку ми не вирішили, хто в Україні буде займатись детектуванням на МГО.

Був законопроект про обіг генно-модифікованих продуктів, ним передбачалося, що це буде робити Міністерство аграрної політики. Сьогодні департамент ветеринарної медицини – це окремий орган Кабінету Міністрів. До кінця питання не вирішено: і департаменту ветеринарної медицини нема, і, з іншого боку, немає сьогодні повноважень у Комітету ветеринарної медицини проводити детектування на ГМО. Я хотів би звернути на це увагу. А загалом законопроект ми підтримаємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Петро Цибенко.

11:32:00

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.

Фракція комуністів, Цибенко.

Шановні колеги, документ, який ми обговорюємо, безумовно, Важливий, але деякі події, в тому числі надзвичайного характеру, змушують мене зробити заяву від імені фракції. А мова іде ось про що.

В міру наближення до виборів у місті Києві наша столиця все більше починає нагадувати американський Дикий Захід певного періоду. Інформація починає надходити як із району бойових дій. Скажімо, вчора…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний Петро Степанович! Відповідно до Регламенту я змушений вас перебити, тому що Регламент передбачає виключно обговорення даного законопроекту. Ви можете брати все, що ви хочете, але ж ви мене повчаєте Регламентом, якого ви не знаєте. Так і я вас хочу трошки повиховувать, щоб порядок був в танкових військах. Тому, будь ласка, додиктовуйте свою заяву, але знайте, що вона – порушення Регламенту.

11:32:57

ЦИБЕНКО П.С.

Скажімо, вчора в місті Києві було вбито агітатора Блоку Миколи Катеринчука. Ми, звісна річ, політичні супротивники цієї політичної дії… сили, але ми рішуче засуджуємо подібні дії.

Вчора ж після… під час святкування дітьми – наголошую, дітьми – Дня піонерії на учасників урочистостей напали фашиствуючі молодчики і влаштували побиття дітей. Підкреслюю, дітей. Деякі з цих дітей звернулися за медичною допомогою. Кілька бандитів було затримано.

Вже сьогодні на молодих агітаторів-активістів, які агітували на підтримку КПУ, біля палаток знову напали неофашисти з застосуванням газових балончиків і нанесли шкоду здоров’ю цих людей.

Я запитую себе і колег, які знаходяться в залі. Невже посада Київського міського голови або депутата Київської міської ради така, що дає можливість діяти подібними методами? Фракція Комуністичної партії України рішуче протестує проти подібних бандитських дій і вимагає від Генеральної прокуратури України, МВС, Служби безпеки України вжити невідкладних і рішучих дій щодо зупинення бандитизму і фашизму, підкреслюю, України.

Я дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З приводу законопроекту. Не підтримуєте? Не підтримуєте. Зрозумів.

Колеги, по регламенту у нас ще 2 фракції можуть прийняти участь у обговоренні. Точніше, виступити. Це БЮТ і Партія регіонів. Нема бажання висловлюватися, колеги? Немає.

Шановні колеги, я хотів би ще раз підсумувати. Всі фракції практично, крім комуністів, висловилися за підтримку даного законопроекту. Постанова передбачає прийняття даного законопроекту за основу, і це те, що внесено комітетом і те, що оголошено заступником голови комітету нашим колегою Сергієм Рижуком.

Шановні колеги, я ставлю на голосування про прийняття за основу законопроекту номер 2298 проект Закону України про внесення зміни до Закону України "Про ветеринарну медицину".

Прошу голосувати.

11:35:26

За-387

Колеги, рішення прийнято, з чим і вітаю.

Шановні народні депутати, вчора на Погоджувальній раді в проекті розкладу було запропоновано включити до порядку денного та розглянути два законопроекти – це 1342 та 2469: щодо стимулювання розвитку АПК в рамках вимог Світової організації торгівлі та щодо спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників.

Я пішов назустріч керівникам фракцій і відповідним головам комітетів, які внесли пропозицію. Зараз ми тільки голосуємо про включення до порядку денного цих двох законопроектів. Комітет просить після цього визначити дату розгляду цих законопроектів за окремою процедурою.

Будь ласка, зараз я дам слово. Тому перед голосуванням, хто хоче висловитися, будь ласка, три хвилини, запишіться.

Сергій Рижук.

11:36:31

РИЖУК С.М.

Дякую. Сергій Рижук, фракція Партії регіонів.

Шановні колеги, це надзвичайно складні законопроекти. І профільний комітет, Комітет з питань аграрної політики, земельних відносин, не розглядав. Я сьогодні цікавився і в Міністерстві аграрної політики, вони законопроект 2469 лише тільки ввечері теж отримали. І ми не могли там по них домовитися, яку ж позицію спільну займати, наскільки вона...

Так що уряд – третє – так і не подав на нашу вимогу і за своєю ініціативою програму адаптації законодавства до умов СОТ, тим більше це сільське господарство. Я шанобливо прошу поки що не вносити в порядок денний, а пройти процедуру стовідсотково, як вимагає Тимчасовий регламент.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський.

11:37:32

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Безумовно, адаптація до вимог СОТ по сільському господарству потребує свого вирішення. Проте на сьогоднішній день 1342 навіть на сайті немає, ми навіть не ознайомлені з тим законопроектом, який ми плануємо до розгляду. Насправді це є болюче питання і сьогодні його так похапцем вирішувати достатньо важко. Я думаю, що ми маємо, перше, ознайомитися з цим законопроектом депутати, фракції і тільки після цього вирішувати питання. Тому що з кандачка, бігом, тільки тому, що нам потрібно адаптувати до СОТ, ми не можемо приймати такі болючі питання для всієї України.

І я переконаний, що давайте відкладемо це питання, нехай уряд внесе цей законопроект, ми хоч попередньо ознайомимося, попрацюємо з урядом і після цього будемо вносити і приймати свідомо рішення. Тому що по сільському господарству це найболючіше питання при вступі України до СОТ і ми так просто вирішувати його не можемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Слаута.

11:38:40

СЛАУТА В.А.

Дякую.

Шановні колеги, мабуть, хтось свідомо, дійсно, все-таки останній гвіздок хоче забити, знаєте, в кришку чого. Невже ніхто не орієнтується, не баче, не читає, що робиться даже глобально в світі?

Зараз Світова організація торгівлі в своєму центральному офісі в Женеві буде переглядати тарифні угоди. Зараз розконсервовують землі, зараз зайвих нетарифних заходів і компенсаційних переходить світ на пряму дотацію сільського господарства. Це шутка якась, що ці два законопроекти, вони недоопрцьовані, недолугі і вони не на часі.

Тому наша фракція і мої колеги ці законопроекти підтримувати не будуть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

11:39:34

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я думаю, що позиція зрозуміла більшості фракцій і нам, напевно, нікому не потрібно забувати про те, як важко, як болісно, як не просто йшло прийняття законопроектів, які ми взяли на себе, як зобов’язання, при вступі до Світової організації торгівлі.

Мені прикро, що сьогодні відверто лобістські, або, що ще гірше, незрозумілі законопроекти чомусь прикриваються ніби-то вимогами СОТ. Я вже з цієї трибуни розповідав, як колись мені довелося відстоювати, аби ми не допустили прийняття нульової ставки на мито на вивезення соняшника. Це також прикривалося СОТівськими вимогами, спільного нічого немає до вимог СОТу – Світової організації торгівлі те, що нам намагаються нав’язати.

Ну, немає нічого страшного, ми будемо мати тиждень терміну, розглянемо, з’ясує комітет, винесемо на цю трибуну, обговоримо, і в нормальній обстановці, без поспіху, без психозу приймемо ці всі законопроекти. Не тільки цей, але й усі інші. Я хочу підтримати думку тих народних депутатів України, які пропонують не голосувати за внесення до порядку денного цих законопроектів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук. З місця.

11:40:47

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, «Блок Литвина».

Шановні колеги, шановний Арсенію Петровичу, найстрашніше те, що ці закони носять таку назву, ніби-то вони справді збираються допомогти сільському господарству. Про підтримку, адаптацію, там абсолютно нічого такого не міститься. Йдеться про відміну того закону, за яким ми хоч якось утримували на плаву сільське господарство. А саме, податок на додану вартість селом не сплачувався, а він залишався як дотація до дуже низької ціни на заготівлю продукції сільського господарства. Сьогодні все це відміняється. І тому, чим його замінити, як замінити, коли ми говорили кількість, яка може бути передбачена бюджетом на підтримку села у 560 чи у 600 мільйонів доларів. Тому дуже складно передбачити заміну це в бюджеті при підписаних таких договорах. Тому я згідна з колегами, що нам би спільно з урядом ще раз пропрацювати все, що є у вимогах СОТ. Наскільки мені відомо, до ПДВ вимоги СОТ не розповсюджуються. І це вже, скоріше, адаптація іншого порядку. Виробити таку тактику, від якої не пострадає наше сільське господарство.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, я звертаюся до тих народних депутатів, які, можливо, не зовсім вивчили справу законопроекту, яка передбачена Регламентом.

По-перше, цей законопроект поступив до нас ще 18.01.2008 року.

По-друге, по законопроекту номер 1342 є висновок профільного комітету. Він, до речі, розданий у вас в матеріалах.

Ну, як його немає в базі? Такого не буває. Ви подивіться, будь ласка. Так не буває. Якщо він не знятий… Він є у базі, все є.

По-третє, ви ж поставили вимогу, щоб обговорити це питання. Для того, щоб це питання обговорити, треба його включити у порядок денний. А якщо його не включати у порядок денний, то цей законопроект ніколи не буде обговорений.

Тобто на вашу вимогу я знімаю питання з розгляду сьогодні, але голосуємо про включення до порядку денного. Ми ж так з вами домовлялися, колеги: включаємо до порядку денного, потім на Погоджувальній раді приймемо рішення, коли будемо розглядати. Ви чуєте? Так, як ви попросили, так я все зробив.

Анатолій Кирилович Кінах з місця, будь ласка.

11:43:50

КІНАХ А.К.

Дякую.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Пропозиція, в цілому, слушна. Але я ще раз хочу нагадати вам, що агропромисловий комплекс України в умовах тих зовнішніх тенденцій відкритості внутрішнього ринку України є однією із самих ризикованих галузей. І, безумовно, треба діяти системно і послідовно, захищаючи наші національні економічні інтереси і створюючи умови для зростання його конкурентноздатності. А це можна зробити тільки на основі цільової програми адаптації агропромислового комплексу до умов світової організації торгівлі, внесення проекту Закону „Про Державний бюджет” України 2008 змінами і доповненнями, де з загального фонду буде врахована державна підтримка АПК, а далі – пакет законодавчих актів, які будуть забезпечувати виконання як програми адаптації, так і зміненого бюджету. В такій редакції з вами можна погодитися: включити в порядок денний, а розглянути в комплексі.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тому я ще раз повторюю пропозицію: для того, щоб ми мали тут майданчик для обговорення цього питання, треба питання включити у порядок денний і розпочати процес. Щоб не нами керували, а щоб ми керували цим процесом.

Тому я прошу всі фракції ще раз дослухатися: включаємо в порядок денний, а далі на марші розберемося, коли будемо розглядати і в якій послідовності? Підтримується, товариші? Богу дякувати!

Я ставлю про включення до порядку денного законопроекту номер 1342 та 2469, тільки до порядку денного, колеги! Прошу голосувати. До порядку денного включаємо. Прошу голосувати.

11:45:49

За-222

Тоді я розділю два законопроекти. Ставлю на голосування про включення до порядку денного з чого починали, 1342. Можливо, ви тоді якийсь один із законопроектів підтримаєте.

Анатолій Сергійович, вам критично сказать, да? Критично. Добре, Матвієнко критично. Будь ласка, Анатолій Сергійович.

Ввімкніть мікрофон Анатолію Сергійовичу Матвієнко.

11:46:17

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, Блок „Наша Україна - Народна Самооборона".

Не критично, але принципово, Арсеній Петрович! …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поняв.

МАТВІЄНКО А.С. Я звертаюся до всіх хто розуміє, що нам потрібно захистити наше сільське господарство у зв’язку зі вступом в СОТ. І зрозуміло, що включення в порядок денний це не що інше, як можливість появи альтернативних проектів. І тому я звертаюсь до тих, коли ми включаємо до порядку денного, ми тоді включаємо можливість напрацювати альтернативні або кращі і внести, і за них проголосувати.

Тому я абсолютно підтримую ваше намагання і просив би проголосувати по черзі, спочатку один проект, а потім інший проект, що відповідає Регламенту, Арсеній Петрович!

І не ставити пакетом голосування. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую щиро, Анатолій Сергійович, за дуже слушну пропозицію!

Катерина Тимофіївна і Ігор Федорович, я прошу дослухатися ще раз, якщо ми включаємо до порядку денного, то тоді ви можете внести альтернати і тоді у нас є дискусія. Якщо не включаємо, то немає про що говорити і селяни скажуть, що ми не займаємося їхніми питаннями.

Тому я прошу прийняти рішення відповідне при голосування по даним законопроектам, колеги!

Я ще раз ставлю на голосування про включення порядку денного законопроекту 1342, тільки включення, прошу голосувати.

11:47:55

За-224

Покажіть по фракціям. Да.

Тепер ставлю про включення до порядку денного законопроекту номер 2469 щодо спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських товаровиробників.

Справа законопроекту є, комітет розглянув. Тільки до порядку денного. Колеги, я не хочу фракцію називати, я ж вас прошу, підтримайте уряд. Ви ж не дали чотири голоси. Підтримайте уряд.

Голосуємо, будь ласка, за включення до порядку денного. Романе Михайловичу, ви точно сказали, що не голосуємо, може голосуємо?

Колеги, голосуємо.

11:48:55

За-174

Прошу показати по фракціям.

Юрій Федорович, цих 20 можна зарахувати у попереднє голосування? Ні? Не можна, да.

Колеги, дані два законопроекти не включені до порядку денного. Повернемося до цього питання на наступній Погоджувальній раді.

2224, я окремо переговорю з керівниками фракцій, тому що там виникають запитання. після перерви поставимо на голосування 2224.

Тепер законопроект, переходимо до наступного законопроекту, надзвичайно важливого, складного і резонансного. Це законопроект номер 2263 – проект Закону України про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. Доповідає: Шпак Василь Федорович і заступник міністра економіки Максюта Анатолій Аркадійович.

Василь Федорович, будь ласка.

11:50:27

ШПАК В.Ф.

Шановні народні депутати, запропонований законопроект має на мету вирішення існуючих проблем у сфері державних закупівель, приведення їх у відповідність до норм Цивільного кодексу України, усунення соціального напруження.

При розробці законопроекту враховано накопичений власний і зарубіжний досвід роботи у цій сфері, узгоджено норми з вимогами СОТ. Відповідність продукції міжнародним стандартам та захищені інтереси вітчизняних товаровиробників.

Законопроектом не передбачено послуг та функцій Тендерної палати України, а також міжвідомчої Комісії з питань закупівель за державні кошти.

Вдосконалено процедури укладення договорів на закупівлі, які вкладаються тільки в письмовій формі та відповідно до положень Цивільного кодексу України. Збільшено грошовий еквівалент, відповідно 100 тисяч гривень – на товари, 300 тисяч - на послуги.

Передбачено застосування різних процедур торгів та їх погодження з уповноваженим органом з питань координації закупівлі товарів і послуг. Скорочено до мінімуму фінансові навантаження на бюджетні організації, які приймають участь в цих операціях.

Передбачено спрощення системи державних закупівель в Україні, а саме єдиним спеціальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань координації закупівлі товарів, робіт і послуг, визначається Міністерством економіки України.

Змінюється процедура повідомлення про державні закупівлі через новий друкований бюлетень Міністерства економіки України, державні закупівлі. Встановлюється норма, згідно якої замовник має право вимагати плату за тендерну документацію, яка не повинна перевищувати суму покриття витрат на підготовку цієї документації.

У разі забезпечення тендерних пропозицій, його розмір не може перевищувати 15 відсотків від кошторисної вартості закупівлі товарів і послуг.

Також запропоновано норму, коли кількість тендерних пропозицій на кожну частину предмета закупівлі не може бути меншою, ніж дві, що дає змогу спростити процедуру закупівлі, а, головне, вирішити проблему забезпечення результату торгів, а не тільки самої процедури, її організації як це було раніше.

Організація норм цього закону потребує деяких бюджетних видатків на передачу повноважень Міністерства економіки України та забезпечення видання друкованого бюлетеня Міністерства економіки України „Державні закупівлі”.

Таким чином, прийняття даного законопроекту сприятиме спрощенню проведення процедур закупівель, вдосконалить контроль, координацію і державний нагляд за витрачення державних коштів на закупівлі, зменшення фінансового навантаження на учасників та замовників торгів, а тому, із врахуванням висновків Головного науково-експертного управління Верховної Ради пропонуємо прийняти депутатський законопроект за основу та врахувати окремі положення законопроекту, внесеного Кабінетом Міністрів. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання-відповіді, прошу записуватися, п’ять хвилин.

Терещук, Блок Литвина.

11:54:16

ТЕРЕЩУК С.М.

Шановний Василь Федорович, цілком очевидно, що потрібно прийняти закон, про це вже ми неодноразово говорили. Але дайте відповідь на два таких запитання. Перше запитання, як він впливатиме ваш законопроект, у разі прийняття його, як він буде впливати на дохідну і видаткову частину державного бюджету, це перше питання.

І друге питання. Простою мовою поясніть, наскільки він спростить процедуру купівлі товарів і послуг за державні кошти. Чи насправді ми зможемо уникнути того ганебного явища, що лікарні стоять без бензину, що лікарні не можуть інсулін закупити, не можуть ліки закупити, а всі тут чубляться навколо того, хто буде ближче до цього корита, де можна щось собі заробити.

ШПАК В.Ф. Щодо спрощення процедури, то дійсно, передбачено саме мінімальне проведення процедур у відповідності до законопроекту, до дій, які були, діяли, законопроект діяв до 2004 року, про що ми вже говорили. Значить, тут, в принципі, немає ніякої нагрузки на проведення процедур закупівлі і інформаційного забезпечення.

Щодо впливу на видаткову частину. Тут будуть видатки відповідні для Міністерства економіки для забезпечення проведення цих процедур.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

11:55:45

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

Ви знаєте, в мене таке питання, яке, напевне, сьогодні турбує переважну більшість сесійного залу. Ми намагаємось спростити і полегшити процедуру закупівлі за державні кошти, ми намагаємося таким чином сподобатися тим керівникам державних установ, які сьогодні дійсно попали в надзвичайно скрутне становище, бо не мають можливість щось закупити і реалізовувати свою безпосередню діяльність. Але, скажіть, будь ласка, а чи не можемо ми в цих намаганнях спростити і простити потрапити в іншу крайність в безвідповідальність та корупційність? Я підходив щойно до колег, питав, ми пам’ятаємо, коли ремонтували Палац культури „Україна”, одну швабру купували за 80 доларів і віник за 5 доларів, ми таке можемо ще з вами нагадати.

То в мене до вас конкретне питання, яким чином у вашому законопроекті будуть все-таки захищені державні кошти від можливого розкрадання, яким чином буде забезпечене державний інтерес?

ШПАК В.Ф. Мова, якщо мова йде про спрощену процедуру, то тут мова не йде про те, що повинен бути дійсно відкритий шлях до корупції, до інших злочинів. Є дія цивільного законодавства України, у відповідності до цивільного законодавства буде діяти, будуть прийматися відповідні рішення щодо проведення процедур закупівель. Тому тут не може бути якогось окремого визначення щодо попередження зловживання у даному, в даних процедурах.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

11:57:27

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, я до авторів звертаюсь, до вас від імені від авторів, які є в цьому законі. Як ви передбачали в статті 2 пункт 3, процедури закупівлі не застосовуються у випадках, якщо предметом закупівлі є, - і потім далі – товари, роботи чи послуги, які в зв’язку з їх спеціальним призначенням становлять державну таємницю. Чи розумієте ви, що можна все затаємничити, абсолютно. Те, що буде продаватися. І, таким чином, це уводить від тієї процедури, яка передбачена законом. Чи, скажімо, поштові послуги, чи послуги з постачання електроенергії, чи теплової енергії, коли є альтернатива. Ось в чому предмет мого питання. Зрозуміли? Якщо альтернатива, і там, де таємне, як вийти, щоб це було прозоро. Щоб ми звідси видалили корупцію, яка тут можлива абсолютно, за цими строчками може ховатися. Я прошу це передбачити.

ШПАК В.Ф. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко.

11:58:35

ТОМЕНКО М.В.

Василь Федорович, є кілька запитань. Ми, коли обговорювали це питання, найбільш вразливою темою називалися дві теми. Перша тема, це наявність платних послуг, особливо для державних організацій і невеличких, скажімо, структур, які працюють особливо в сільській місцевості. Тобто у мене запитання – які із платних послуг залишилися? І на скільки ці суми великі?

Друга позиція, передаєм ми всі повноваження тепер міністерству економіки. Чи передбачений механізм контролю за тим, як міністерство економіки буде здійснювать ці процедури, щоб не повторилися як би попередні історії?

І третє запитання. Ми пропонували, щоби закупівля товарів для підготовки національної олімпійської, паралімпійської команди не підпадала під категорію тендерної закупівлі. Оскільки там йдеться про товари, сертифіковані міжнародними організаціями і закуповуються в чітко визначених структур. Чи підтримаєте ви те, щоби зайняти позицію по тендерній закупівлі по національній олімпійській команді?

ШПАК В.Ф. Ну, щодо третього запитання. Ми підтримуєм цю пропозицію. Щодо оплат, які можливі при проведенні підготовки тендерної документації, да, передбачено, що замовник може вимагати оплату та підготовку тендерної документації, але не більше, чим вартість витрат, які складають на підготовку цієї документації.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Товариші, 12-та година. 30-хвилинна перерва. Розпочнемо з доповіді Кабінету Міністрів про альтернативному законопроекту.

Дякую.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо розгляд питання щодо законопроекту про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти. 2263 – депутатський доповідав наш колега Шпак.

Зараз 2263-1. Це альтернатива до депутатського і це саме той, який внесений Кабінетом Міністрів України.

Я прошу на трибуну Анатолія Аркадійовича Максюту.

Будь ласка, Анатолій Аркадійович. Перший заступник міністра економіки.

МАКСЮТА А.А.

Вельмишановний Арсенію Петровичу! Вельмишановні народні депутати! На ваш розгляд уряд подає проект Закону про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, який розроблений на виконання відповідного закону, прийнятого Верховною Радою 20 березня, яким – нагадую – Верховна Рада відмінили попереднє законодавство з питань державних закупівель і доручила уряду, по-перше, затвердити Тимчасове положення, яке сьогодні регулює процес державних закупівель, а також розробити новий проект закону, який я вам сьогодні доповідаю.

Хочу зауважити, що звичайно для розробки такого фундаментального і великого закону було недостатньо часу, і ми спробували мобілізувати всі зацікавлені сторони цього процесу для того, щоб підготувати закон, який би міг бути підтриманий Верховною Радою. Зокрема, до розробки закону були залучені як урядові структури, так і міжнародні експерти, так і представники Верховної Ради, зокрема профільного Комітету з питань економічної політики.

Головною метою, яку ми ставили перед собою, було створення законодавчого поля з питань державних закупівель, які би принаймні не суперечили нормам аналогічного міжнародного законодавства і в той же час надало можливість вирішити ті проблеми, які були обумовлені насамперед недоліками законодавства попереднього та недосконалими механізмами його виконання.

Я не буду тут акцентувати увагу на недоліках, в цій залі вже про це багато говорилося, але скажу лише, що, на наш погляд, основними базовими недоліками було - це висока вартість проведення процедури, а також, по суті, виведення цього процесу з-під сфери компетенції уряду.

Входячи з цього, враховуючи, ми намагалися, першочерговим нашим завданням було повернення функцій державного контролю у сфері державних закупівель до уряду і відтворення конкурентного середовища. Ми переконані, що процес здійснення державних закупівель має бути публічним, інформація загалом доступна і безкоштовна для учасників і громадськості. Саме такі положення містить законопроект, підготовлений урядом.

Коротко про суть законопроекту. Загалом він побудований на концепції, що діяла до 2004 року і яка була за дорученням Верховної Ради покладена в основу тимчасового положення, яке діє на сьогодні і яке затвердив Кабінет Міністрів. Тобто ми намагалися зберегти спадковість цього процесу, щоб зараз, коли ми приймемо закон, щоб зберегти основну концепцію здійснення закупівель.

В цьому законопроекті немає основних тих проблем, які були в попередньому, тобто в ньому немає платних інтернет-ресурсів, немає Тендерної палати, ні інших механізмів, які викликали непорозуміння і призвели до відміни попереднього закону.

Якщо більш конкретно говорити на сьогодні про основні положення, які є найбільш обговорюваними, то слід було б зосередити увагу на наступних. Перше: закон поширює свою дію як на бюджетні кошти, так і на кошти державних і комунальних підприємств, де частка держави складає понад 50 відсотків. Відповідно до цього уряд встановлює певні особливості. Друге: має бути, для того щоб відбулися процедури закупівлі, має бути не менше двох тендерних пропозицій. В попередньому було три, і це викликало значні проблеми.

Уповноваженим органом пропонується визначити Міністерство економіки. Це, на наш погляд, важливо з точки зору зосередження інфраструктури та формування кадрового потенціалу в одному органів, а не так, як до цього часу, коли функції передавалися різним інституціям, і це призвело до розпорошення функцій державного нагляду і контролю між різними органами і негативним чином впливало на всю систему державних закупівель. Принципово, щоб ми визначилися з уповноваженим органом, зокрема ми пропонуємо, щоб це було Міністерство економіки, а в подальшому, можливо, це могла би бути і окрема урядова структура.

Серед основних функцій уповноваженого органу є зокрема такі, як розроблення, затвердження нормативно-правових актів, надання роз’яснень щодо застосування законодавства, забезпечення функціонування веб-порталу уповноваженого органу з питань закупівель, забезпечення видання офіційного бюлетеня з питань закупівель, забезпечення видання міжнародного інформаційного бюлетеня, погодження застосування процедури торгів з обмеженою участю та процедури закупівлі в одного учасника за наявності відповідних рекомендацій Комісії з питань розгляду скарг і моніторингу закупівель, контроль за дотриманням законодавства в сфері закупівель.

Тепер щодо комісії. Законопроектом передбачається крім уповноваженого органу запровадити окрему комісію, що діятиме при уповноваженому органі і буде колегіально приймати рішення. До складу цієї комісії передбачається включити 10 членів комісії, які представляють центральні органи виконавчої влади, Рахункову палату та два представника від комітетів Верховної Ради, це Комітету економічної політики і бюджетного комітету.

Основні функції комісії такі: вона здійснює розгляд скарг, поданих учасниками в порядку, передбаченому цим законом, подає вповноваженому органу рекомендації щодо погодження застосування процедури торгів з обмеженою участю та процедури закупівлі в одного учасника, розробляє та подає на затвердження уповноваженому органу методики, зокрема методику визначення суми збитків у разі недотримання вимог законодавства під час здійснення закупівель, проведення розрахунку-калькуляції ціни предмету закупівлі з урахуванням технічних і якісних характеристик товарів, робіт і послуг.

Вартісні межі, наступне, вартісні межи, після яких мають застосовуватися процедури, визначені законопроектом, становлять для товарів і послуг – 100 тисяч гривень, для робіт – 300 тисяч гривень, при закупівлі за кошти підприємств – 500 тисяч гривень. Тобто, це відповідає тому рівню, який сьогодні діє і передбачений тимчасовим положенням.

Закон передбачає безоплатне розміщення обов’язкової інформації про заплановану закупівлю та її результати в державному друкованому виданні та на веб-порталі уповноваженого органу, а також додатково на власних інтернет-ресурсах замовників та інших засобах масової інформації. Доступ до державного веб-порталу для усіх користувачів передбачається безкоштовний.

Наступне питання. Тендерне договірне забезпечення може встановлюватися замовником, але не є обов’язковим. Тобто ми пропонуємо надати право замовнику встановлювати забезпечення, але воно не є обов’язковим, як це було раніше.

Проектом передбачається окремий перелік товарів, робіт та послуг, на закупівлю яких дія цього закону не поширюється. Це 34 позиції, які стосуються спеціальних випадків державних закупівель. І в процесі опрацювання, я думаю, що цей пункт був, мабуть, найбільш спірний і обговорюваний, і в решті цих обговорень визначено той перелік, який передбачений в законопроекті.

Окремий розділ законопроекту приділений участі громадськості у формуванні реалізації державної політики у сфері державних закупівель. При цьому передбачено, що громадські організації не можуть втручатися у дії державних органів. В той же час у законопроекті враховано, що засоби масової інформації можуть бути присутні на розкритті тендерних пропозицій.

Закон передбачає загалом сім процедур закупівель – це відкриті торги, відкриті торги із зменшенням ціни, редукціон, двухступеневі торги, запит цінових пропозицій, торги з обмеженою участю, закупівлі в одного учасника. Також проект закону передбачає встановлення адміністративної цивільно-правової та кримінальної відповідальності за його порушення.

Шановні народні депутати, ще раз хочу наголосити, що цей проект закону готувався за участю і народних депутатів, за участю урядовців. Він має загалом позитивні відгуки від міжнародних експертів, і він має всі підстави і всі шанси бути підтриманим Верховною Радою. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу записуватися на запитання-відповіді.

Олег Ляшко, БЮТ.

12:44:12

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Анатолію Аркадійовичу, у Тимчасовому положенні про закупівлі за державні кошти, затвердженому урядом, до складу згаданої вами комісії, яка діє при уповноваженому органі, від Верховної Ради входить представник від Комітету з питань економічної політики та представник Комітету по боротьбі з оргзлочинністю і корупцією.

Я думаю, що було б цілком доцільно, якби до складу цієї комісії входив представник бюджетного комітету, адже згідно закону, згідно Бюджетного кодексу, саме бюджетний комітет Верховної Ради уповноважений контролювати законність використання і обігу бюджетних коштів.

Яким чином це питання врегульовано в законопроекті, який ви зараз представляєте?

Дякую.

МАКСЮТА А.А. Дякую за запитання.

Я хочу ще раз сказати, що до комісії входить, я вибачаюся, я помилився, три представники Верховної Ради. Це – представники Комітету з питань економічної політики, Комітету з питань бюджету і з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Три представники.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

12:45:30

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний Анатолію Аркадійовичу, мені дуже жаль, що ваш законопроект майже на два місяці пізніше був направлений, ніж депутатський. Дуже прикро, що уряд не виконав в установлений термін завдання, яке йому було поставлено Верховною Радою, і вакханалія із закупівлею ще продовжується зараз.

Тому скажіть, будь ласка, ви аналізували депутатський законопроект? Бачите зараз розбіжності з ним? І як ви вважаєте буде діяти уряд, якщо уповноважені ви сказати, якщо, скажімо, зал підтримає законопроект депутатський і потім із доповненнями, які ви даєте?

І друге запитання витікає з того, на яке ви зараз відповідали. Ви сказали „представники комітетів”. Ви ж розумієте, що парламент не однорідний, тут п’ять фракцій. І представники комітетів, якщо будуть брати участь, то вони мають виконувати певне рішення відповідного комітету. Якщо цього рішення не буде, то це, очевидно, буде формалізм. Як ви думаєте вийти?

МАКСЮТА А.А. Дякую за запитання.

Я по порядку. Ну, перш за все, який законопроект? Ми як уряд виконуємо завдання Верховної Ради, і старалися у дуже короткий термін розробити якомога кращий законопроект. Тому логічно було б, якби Верховна Рада підтримала саме урядовий законопроект, а народні депутати мають можливість подати свої пропозиції у другому читанні, чи в будь-якому вигляді. Тому ми просимо підтримати наш законопроект.

Друге питання щодо представників комітетів. Саме ця пропозиція щодо включення до комісії представників комітетів надійшла від представників Верховної Ради. Шановні народні депутати, хоча це не однозначна позиція і експерти нам вказували на те, що тут є певна суперечність між виконавчим характером комісії і участю представників законодавчої влади, але заради прозорості ми це поставили в законопроект. Якщо ви підтримаєте, буде так, якщо буде якесь інше рішення, ми його сприймемо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Давиденко, „НУ– НС”.

12:48:06

ДАВИДЕНКО А.А.

В мене запитання наступного характеру. Скажіть, поясніть мені, будь ласка, якою логікою керувалося міністерство, коли писало цей законопроект і вводило ось цю комісію, про яку ми говоримо? Знову ж таки, чому не прописати всі питання, як вибирається процедура одного учасника, чи з обмеженою участю, так щоб Тендерний комітет на замовника сам приймав відповідне рішення, а міністерство вже нехай контролює, чи правильно він прийняв рішення, чи ні. Чому не зробити так? Для чого ця комісія?

МАКСЮТА А.А. Мотивацією цієї комісії є два питання.

З одного боку, ми маємо думку міжнародних експертів, які кажуть, що бажано, щоб питання розгляду скарг було в компетенції органу не того, який приймає, розглядає законодавство, приймає роз’яснення і так далі. Це з одного боку. Тому питання розгляду скарг, в принципі, воно дається органам по типу комісій, можливо, не такої комісії, а іншої комісії, яка би була незалежної від органу, який розробляє законодавство.

З іншого боку, саме створення комісій, я хочу сказати, що Мінекономіки, наголосити, не саме розробляло цей законопроект, це є результат роботи Міністерства економіки, міністерств, уряду, громадських організацій, Верховної Ради, представників Верховної Ради. І тому для прозорості для того, щоб Мінекономіки не стало монополістом, як нас просили, вводиться такий інститут цієї комісії.

Знову ж таки все в руках Верховної Ради, я думаю, що ви можете внести ці пропозиції вони будуть розглянуті і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць.

12:49:58

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, "Наша Україна - Народна Самооборона", Українська народна партія.

Скажіть мені, будь ласка, яким чином передбачається оприлюднювати оголошення про проведення торгів та їх результатів. Бо ми знаємо, що раніше це були дуже великі проблеми, бо учасники, замовники мали платити дуже великі кошти.

І друге питання. У статті 16 йде мова про промову, що застосовується під час проведення процедур закупівель. Чи враховували ви Закон „Про мови”, бо якщо дивитися на цю статтю, то ми бачимо, що українська мова тут втрачає, по суті, статус державної мови. Чим ви керувалися при підготовці цього законопроекту, коли, по суті, ревізуєте базове законодавство для держави, яка має національний тип?

МАКСЮТА А.А. Перш за все, що стосується оприлюднення. Принципово, враховуючи негативний досвід попередньої практики застосування законодавство, ми поставили, що все є безкоштовне: всі публікації і навіть доступ до Інтернет-порталу уповноваженого органу є безкоштовним.

Разом з тим, нам з вами потрібно буде вирішити питання… Ну, безкоштовного нічого не буває, все одно на видання бюлетеня, на існування веб-порталу потрібні кошти. Тому ми за те, щоб залишити безкоштовні, але ми повинні бути свідомі, що ми повинні в бюджеті передбачити кошти на утримання в достатній мірі цієї інфраструктури.

І друге питання щодо мови. Ми, насамперед, керувалися тим, що загальною практикою і законом, який діяв. І у нас замовниками – це є державні органи, які зобов’язані …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

МАКСЮТА А.А. Тут проблем не повинно бути.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Аркадійович. Прошу сідати.

Яка частка, скажіть будь ласка.

Від комітету доповідає Сергій Григорович Осика.

12:52:42

ОСИКА С.Г.

Доброго дня, шановні колеги, Арсенію Петровичу.

Хочу доповісти про наступне. Урядовий проект зайшов 12 травня, був розглянутий на комітеті 14 травня. Вони були розглянуті обидва як альтернативні і було прийнято рішення про те, що підтримати за основу урядовий, але за обов’язковим урахуванням всіх положень, яких немає в урядовому законі групи народних депутатів. Прошу пробачення, законопроекту.

Чому? Тому що, на нашу думку, урядовий законопроект, з точки зору жорсткості централізації цього процесу, з точки зору виписання інституційного механізму, з точки зору прописання різних існуючих процедур, припустимо, в урядовому на дві процедури більше і це не просто процедури, а процедури редукціону і відкритих торгів, це треба брати до уваги. Тому таке рішення і приймалося. Комітет підтримує у першому читанні за основу урядовий законопроект з обов’язковим урахуванням конструктивних положень, а законопроект у групи депутатів.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання-відповіді, прошу записуватися.

Микола Томенко.

12:54:30

ТОМЕНКО М.В.

................... Сергійович, я хотів, щоб ви уточнили дві принципові позиції, які теж ми дебатували, коли була розмова про тендерні закупівлі. Перше, тендерні комітети на місцевому рівні. Законом передбачено не менше п’яти осіб. Чи передбачена процедура, яка би давала можливість нам бути впевненими, що там є конкуренція, що там є представлені не лише органи місцевого самоврядування. Скажімо там, представники громадськості чи представники депутатського корпусу, щоб ми розуміли, що на місцевому рівні теж дуже велика кількість зловживань і ми цих зловживань уникаємо, а не лише на центральному рівні.

І друга проблема пов’язана з тим, що на Міністерство економіки є серйозне навантаження і вони тепер перебирають на себе функції забезпечення тендерних процедур. Як на вашу думку забезпечити професійний рівень підбору тих людей, які в Міністерстві економіки так само діяли адекватно по закону і щоб ми знову не розглядали питання, що вже корупція перейшла в Міністерство економіки, а не в ті структури, які ми тут критикували.

Дякую.

ОСИКА С.Г. Спасибі, Микола Володимирович за запитання. Ви задали, як завжди, надзвичайно складне запитання. Справа в тому, що в цьому законопроекті урядовому прописана окрема стаття про громадський контроль в цій сфері. Враховуючи критику в першу чергу, від органів місцевого самоврядування попереднього закону, кількість учасників тендеру була зменшена з трьох до двох учасників при редукціоні, при відкритих торгах, я думаю, що це спрацює, так сказати, ну краще, їм буде легше відтворювати цю систему.

Що стосується можливості забезпечення… це саме Мінекономіки, то, я думаю, що попередній оратор сказав досить чітко, що ми маємо усвідомити для того, щоб ця система запрацювала треба передбачити певний обсяг коштів, бо, скажімо, так, щоб ви розуміли, сказати, обсяг питання в рік проходить 70 тисяч тендерних процедур. Тих сил…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ОСИКА С.Г. На сьогодні не вистачає, не вистачає коштів на те, щоб був повномасштабний веб-, вообще портал, не тільки було друковане там десь, сказать, об’ява про тендер, а був веб портал Мінекономіки, який би вів повністю ситуацію чи по тендеру від заявки до оголошення процедури і результатів.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

12:57:22

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Шановний доповідачу, ви, мабуть, пам’ятаєте, кілька років назад я тут намагався всіх переконати, що безкоштовно має бути та інформація надаватися і на сайті має бути. Зараз, слава Богу, це записано, слава Богу. Але. Але у мене все одно виникає запитання чи зараз ми не робимо такий орган, який замінить собою тендерну палату тільки буде називатися Міністерство економіка.

Саме через те, я б хотів би дуже був побачити тут на трибуні міністра економіки, через те, що є певні побоювання і я звертаюся до нашого Голови Верховної Ради: „Ви обіцяли нам, що в нас будуть доповідати законопроекти виключно міністри, пане Голово, і так передбачено, це є політичні фігури, вони для того призначені”. Ну я рошу, забезпечте нам тільки виключно міністрів.

Щодо до вас, то в мене таке запитання. Як ви будете визначати тих представників комітетів Верховної Ради, про які ми запитували, які визначені в цьому законі, які будуть присутні і мати право контролювати?

ОСИКА С.Г. Ну, якщо ви хочете почути мою особисту думку, то, я думаю, що цей механізм і відповідний порядок має бути прописаний чітко і саме в законі при доопрацюванні в другому читанні. Все, що стосується формування цієї комісії.

З другого боку, ви знаєте, ця комісія, якщо ви прочитаєте, вона фактично створена як частина уповноваженого органу. Дійсно, треба, щоб скарги розглядав не один, так сказать, чиновник десь вообще под одеялом, а представники різних органів, зацікавлених у цій сфері, вообщем-то різними аспектами. А порядок відтворення цього органу треба прописувати окремо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бондик.

12:59:24

БОНДИК В.А.

Шановний Сергій Григорович, ну, потрібно вітати, перш за все, що ви як представник провласної коаліції звернув увагу на цей ганебний закон і на те явище, яке було в сфері державної закупівлі. Я вам скажу як колишній член тендерного комітету, який повинен був навчатись разом з працівниками, високофаховими працівниками, ще й за гроші навчався. Тому що брати участь в реконструкції зданія, будівлі міністерства юстиції. Але, оскільки немає представників міністерства юстиції, тому що, на жаль, у Миколи Васильовича Онищука аж 8 заступників, які чомусь не роблять супровід і не ходять доповідати законопроект, тому я, Сергій Григорович, хочу задати запитання вам.

Чи не вважаєте ви за потрібне, щоб це явище як навчання за кошти членів тендерного комітета не було в цьому законопроекті, який Анатолій Аркадійович нам доповідав? Тому що, на жаль, альтернативний законопроект більш доречний, внесений нашим колегою народним депутатом від фракції Литвина. І на жаль, не можу визначитись, за який голосувати.

ОСИКА С.Г. Дякую за запитання.

На скільки я знаю і буду вдячний, якщо ви мені покажете положення, де міститься в урядовому законі проекти навчання за кошти, тут, на скільки я знаю, такого не було. Немає, так сказать, просто текстуально. Тому мені важко коментувати.

А що стосується першого, першої частини питання, то, знаєте, тільки Бог може прогарантувати чи не створиться нова бюрократична монополія, як це було, припустимо, до 2005 року. Ну, побачимо, зараз все робиться з дуже добрими намірами, з бажанням створити над ще суттєвий, централізований державний контроль. Тому я думаю, що треба рухатися, працювати, приймати за основу урядовий з обов'язковим врахуванням законопроекту, це є третій раз, підкреслюю і наголошую, тому що є міста слабкіші, є міста сильніші, і рухатися далі. Всіх запрошуємо. Я думаю, що цей процес має мати включення від фракцій, просто від депутатів, щоб ми…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Сергій Григорович, прошу сідати. Прошу, сідайте. Закінчили… Благими намірами, як правило, дорога вистелена не в той пункт призначення, але урядовий законопроект, в принципі, хороший.

Колеги, я прошу записуватися, виступи від фракцій і від народних депутатів.

Будь ласка, Микола Харитонович, „Блок Литвина”, фракція Литвина. З місця. Ввімкніть мікрофон з місця.

13:02:34

ШЕРШУН М.Х. Микола Шершун, „Блок Литвина”.

Аналіз двох законопроектів по держзакупівлях, депутатського та кабмінівського, не вносить якихось протиріч по суті, оскільки обидва законопроекти пропонують виключити збанкрутілих у своїх діях Тендерну палату України і міжвідомчу комісію та оздоровити процедуру закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.

Проте виникає ряд питань до законопроекту Кабінету Міністрів, зокрема, що таке „закупівля на засадах координації”? Або що таке „генеральний замовник”? Можна уявити, що це те, коли з лікарень, шкіл будуть забирати право самим проводити тендери, а замість них віддати це право їхнім кураторам, тобто апарату обласних управлінь.

Далі. Навіщо в проект закону введено плутанину з поняттям „пов'язана особа”? Такого ноу-хау навіть у старому законі не було. Або чому в перелік дії закону не попали замовники, що розташовані за межами України? Скажімо, дипломатичні установи, які за даними офіційних джерел безконтрольно проводять сумнівні фінансові операції по закупівлі товарів, робіт та послуг за бюджетні кошти, що приносить державі втрати на мільйони доларів. Відповідь на ці питання бажано прописати в поєднаному законопроекті, врахувавши окремі більш конкретизовані норми кабмінівського законопроекту.

Підтримую законопроект, поданий депутатами, і пропоную прийняти його за основу і підкреслюю при цьому, що вважаю за доцільне включити до нього до другого читання ряд норм і положень законопроекту, поданого Кабінетом Міністрів.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць, НУ-НС. З місця.

13:04:36

ЗАЄЦЬ І.О.

Ксенії Ляпіній.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна, будь ласка.

13:04:40

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги. Ми уважно подивилися цей законопроект і, чесно кажучи, стурбовані тим, що ми бачили законопроект, який проходив на засіданні уряду і який був затверджений урядом для подання у Верховну Раду, і ми бачимо, що той законопроект, який переданий зараз на розгляд Верховної Ради, має певні відмінності від того, який, ми вважали, затверджений урядом. Це перша інформація, яка нас насправді реально турбує. Хто ж попрацював над ним між тим як він був затверджений урядом і прибув до Верховної Ради?

По-друге, я хочу сказати, ми в будь-якому випадку підтримуємо прийняття за основу цього законопроекту, оскільки вважаємо, що питання назріло і перезріло, що давно вже пора прийняти закон. Але ми підкреслюємо, що є низка позицій, які є для нас неприйнятними або які ми вважаємо, що мусять бути поправлені в цьому законі. В першу чергу, ми наполягаємо, що ніякі депутати до виконавчих органів, які займаються питаннями тендерних закупівель, входити не мають. Ми переконані, що це просто призведе до чергових проблем, які, на жаль, вже були, і ми маємо сумний досвід, коли це перетворюється просто в певне, знаєте, таке партійної приналежності перетягування, що абсолютно неприйнятно. Крім того, народні депутати мусять займатись законотворчістю, а не брати участь у виконавчій владі.

Крім того, хочу звернути увагу і на повноваження комісії, які запропоновані. В нас склалося враження, що це спосіб розмити відповідальність, замість того щоб ми чітко знали, що саме Мінекономіки несе повну відповідальність за прозорість процесу закупівель. Створюється колегіальний орган, а колегіальна відповідальність, як правило, це нічия відповідальність. Так нам не подобається.

Крім того, хочу звернути увагу, що треба посилити тези з приводу доступу, рівного доступу всієї громадськості до інформації про тендерні закупівлі, щоб знову не створювалась якась псевдогромадська монополія на доступ до інформації. І це ми також будемо вносити такі пропозиції.

Також є питання щодо визначення межі, з якої починаються закупівлі. Хочу нагадати, колеги, що в нас відбувається інфляція, і цю межу треба коригувати з урахуванням того, що інфляція відбувається, особливо для місцевих органів влади.

Так що є багато, над чим попрацювати в цьому законопроекті, але за основу, ми вважаємо, що треба приймати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан, „Блок Юлії Тимошенко.”

13:07:22

МОВЧАН П.М.

Дякую.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Всім зрозуміло, що необхідна спрощена система закупівель. Більш аргументовано про це скаже Костенко Павло Іванович. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, колега Костенко. Мікрофон з місця.

13:07:40

КОСТЕНКО П.І.

Дякую, шановні колеги.

Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” однозначно підтримує цей законопроект у першому читанні і буде голосувати за. Але на друге читання Комітет з питань сім’ї, молоді, спорту і туризму просить авторів законопроекту внести такі правки.

Абзац 21 пункту 3 статті 2 поданого законопроекту: „Товари, роботи і послуги, які закуповуються безпосередньо для забезпечення підготовки збірних команд України до Олімпійських та паралімпійських ігор” – не відповідає особливостям закупівель у сфері фізичної культури і спорту. При проведенні офіційних міжнародних змагань в міжнародному спортивному русі існує багаторічна практика визначати заздалегідь офіційного постачальника – фірму-виробника обладнання, спортивної форми та інвентарю, що буде використовуватися на Олімпійських іграх та міжнародних змаганнях різного рівня.

У зв’язку із цим міжнародні спортивні федерації мають довгострокові контакти з відомими іноземними фірмами і вимагають виступати на обладнанні та формі цих виробників.

Також існують проблеми під час перевезення збірних команд України в окремих випадках в зв’язку із відсутністю у авіакомпанії, що виграла тендер авіарейсів до місць проведення міжнародних змагань доводиться здійснювати переїзд з пересадкою, збільшується вартість послуг, а також значно збільшується час знаходження в польоті, що негативно впливає на стан здоров’я спортсменів і результат їх виступу. Це особливо стосується актуально для організації якісної підготовки наших спортсменів до Олімпіади в Пекіні, 29-х літніх Олімпійських ігор у Пекіні.

Оскільки основною концепцією законопроекту є спрощення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та визначення випадків, на які дія закону не поширюється, комітет пропонує зміни до законопроекту, які допоможуть скасувати тендерні умови та товари, на товари, роботи та послуги, зокрема пропонуємо доповнити пункт 3 статті 2 законопроекту такими абзацами: „послуги з авіаперевезення, автоперевезення, харчування, проживання, оренди спеціального обладнання експлуатації спортивних споруд та технічного забезпечення навчально-тренувальних зборів, спортивних змагань і заходів всеукраїнського та міжнародного рівня у сфері фізичної культури і спорту та придбання паливно-мастильних матеріалів, препаратів лікарських та фармацевтичних, добавок харчових для забезпечення підготовки та участі в змаганні збірних команд України, придбання спортивного обладнання, інвентарю в нерезидентів України, якщо вони не виробляються в Україні, або виробляються. Але не відповідають технічним характеристикам світового рівня та вимогам міжнародних спортивних організацій”.

Включення зазначених норм закону до закону дасть змогу створити сприятливі умови для розвитку фізичної культури і спорту та ліквідувати ускладнення, що ви никають при здійсненні відповідних видатків з бюджетів усіх рівнів.

Забезпечити належну підготовку та гідну участь національних збірних команд України не лише в олімпійських, паралімпійських та дефолімпійських іграх, а також в Чемпіонаті світу і Європи та інших міжнародних змаганнях. Так що просимо авторів законопроекту включити цю норму на друге читання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

13:10:50

СУХИЙ Я.М.

Прошу слово передати депутату Богословській.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Богословська.

13:10:55

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Я прошу з трибуни.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, з трибуни.

13:11:10

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Шановні колеги, я не дарма попросила слова з трибуни, тому що прошу вашої уваги.

Законопроект, поданий урядом, продовжує ту корупційну схему в системі тендерних закупівель, проти якої восстав весь український народ, не тільки парламент.

Я хочу вам відкрити інформацію, яку, може, не знають депутати: чи знаєте ви, що 2002 року пан Яценко, член фракції БЮТ, і пан Врублевський, його друг, запатентувати і мають свідоцтва патентні на самі назви: тендерна документація на закупівлю товарів, тендерна документація на закупівлю послуг, тендерна документація на закупівлю… що там? Товари, послуги і робіт. Також вони мають патент, був зареєстрований на них, на протокол засідання Тендерної комісії. І так далі, і так далі.

Саме тому, коли ми наполягали на відміні цього корупційного закону, ми наполягали на тому, щоб навіть термінологія була змінена, тому що всі терміни, які закладено в ці закони – це терміни запатентовані Яценко і Врублевським. Після того вони передавали право на цей патент своїм батькам, загальновідомі комісії – Європейська консалтингова агенція. І ті гроші, які зараз…тут написано, „замовник безкоштовно надає тендерну документацію учасникам торгів, але сам замовник вимушений буде сплачувати за цей патент, за це шахрайство, яке закладено було заздалегідь.

Тому категорично не можна ні морально, ні професійного права ми не маємо приймати цей закон, тому що в ньому закладена знову корупція. І кожен, хто зараз про нього проголосує, підписується під цю корупцію. Ми повинні це усвідомлювати. Я прошу сьогодні ні за яких умов не підтримувати цього.

Ще інформація, шановні: Європейська консалтингова агенція не пішла з ринку. Крім того, зараз створена комерційна структура, яка називається „Тендер-груп” яка вже розіслала по всій базі, яку вони мали завдяки цієї корупції широкої, розіслала листи, що ми вам і далі будемо всі послуги давати, як і раніше. А чому вони це роблять? Тому що в цій комісії, яка запропонована як наглядовий орган, будуть приймати участь саме ті лобісти, які харчувалися на цих корупційних схемах за рахунок діяльності європейської консалтингової агенції і зараз „Тендергруп”.

Шановні, це просто знущання над Верховною Радою. Корумповані люди в уряді підписують нас з вами на загальнонаціональну корупцію. Тому я закликаю жодного депутата не віддати жодного голосу за законопроект уряду.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Осика.

Та взагалі, хочете з трибуни – добре.

13:14:34

ОСИКА С.Г.

Я зараз процитую, мені дуже сподобався виступ, як завжди. Красиво, емоційно, але трохи не професійно. Я цитую зараз законопроект, який був внесений моїми шановними колегами і друзями Шпаком чи Катериною Ващук. Тут ідуть терміни: „тендерна документація”, „тендерні оферти” і так далі і тому подібне.

Я хочу вас проінформувати, що це давно міжнародна юридична лексика, яка існує і в Угоді СОТ про державні закупівлі, у відповідних чи державних директивах ЄС і так далі і тому подібне. Це перше.

Друге. Те, що казала шановна колега пані Ляпіна. Я в цьому процесі, я працював тільки з текстами. Я зараз бачу одну дуже небезпечну тенденцію. Вона полягає в тому, що різними шляхами різні структури від Пенсійного фонду, від інших фондів намагаються протиснути різні звільнення від цих процедур. Я хочу сказати, що це вже відбулося на ще багато мільярдів, припустимо. Але цей процес продовжується.

І третє, що я хотів сказати стосовно вашого виступу. Ви знаєте, я думаю, що впадати в крайнощі також не дуже добре. Якщо, припустимо, ми заб’ємо, так би мовити 100 відсоткову ще монополію, 15 бюрократів на вирішення цих питань, то завтра ми також почнемо бігати, щось відміняти і створювати комісії.

Я думаю, що Мінекономіки намагався зробити щось більш менш відповідне міжнародним стандартам, побудоване на загальноправовому принципі. Той, хто приймає рішення, не має розглядати результати неправильності цього рішення і оскарження. Можна додати ще оскарження в судах, але треба буде внести відповідно поправку в Цивільно-правовий кодекс, бо інакше торги не будуть проведені. По звичайній процедурі і процесуальному терміну це буде все затягуватися. Треба зробити укорочений термін. Тому, враховуючи це все, ще раз наголошую, комітет прийняв рішення підтримати за основу урядовий з обов’язковим урахуванням ще законопроекту групи депутатів: Ващук, Шпака і Деркача.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Герман. З місця.

13:17:32

ГЕРМАН Г.М.

Прошу Богословській передати слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна Богословська.

13:17:38

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Дякую.

Я хочу нагадати шановним колегам, що пан Осика був головою ревізійної комісії Тендерної палати якраз у той час, коли цей корупційний спруток спутав всю Україну і поставив на коліна всю бюджетну сферу. Ця людина не може не знати, за що отримувала кошти Європейська консалтингова агенція в той же час. Ця людина не може цього не знати, тому що всі знають, що навіть Європейська консалтингова агенція знаходиться за юридичною адресою депутатського офісу депутата Ляшка, і там на фасаді цієї будівлі написані таблички: депутатська приймальня депутата Ляшка, і тому жоден правоохоронець навіть порога не може переступити. І так вони захищали ті мільярди грошей, які крали з наших з вами карманів, платників податків. І сьогодні нас знову з вами підписують під цю схему, і пан Осика все це знає. І він знає, як люди ходили до його кабінету як голови Ревізійної комісії, тому що він вирішував більшість цих питань. Це теж ви повинні знати.

І те, що зараз комітет сформований, до якого передано питання закупівель, сформований таким чином, що там є активними членами цього комітету саме пан Осика, Яценко і не буду ще називати однієї особи, то це просто сором для парламентаризму українського.

Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дорогі друзі! Трошки стало веселіше, тому що Голова Верховної Ради був жорстко покритикований колегами за те, що дуже спокійно працюємо, я дивлюся, що вже почали більш активно працювати. Можна репліку я вам в кінці дам, Сергій Григорович. Вже хочете репліки? По Регламенту репліка дається в кінці, тому, як книжка пише.

Будь ласка, Юрій Анатолійович Кармазін.

13:19:36

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій Кармазін.

Я уважно читаю всі законопроекти, звісно читав і ці законопроекти. Я бачу, що перше, що ми маємо робити – це звертати увагу уряду на невиконання нашого доручення і нашого закону. І я просив би заступника міністра економіки, щоб ви надали інформацію Верховній Раді хто завалив, хто позбавлений премій за те, що невиконано доручення Верховної Ради.

І я просив би Голову Верховної Ради з повагою відноситись до рішення колегіального органу Верховної Ради України. Доручили двотижневий термін, ви пам’ятаєте, два тижні, будь ласка, подайте, а не два місяці. І давайте будемо це починати звідси з цієї трибуни. Перше.

Друге. Я уважно вивчив ці законопроекти. Є хороші речі і в першому законопроекті, який подали народні депутати. Є хороші, безумовно речі, і в другому законопроекті.

Я скажу, що мені не подобається і проти чого я буду голосувати. Безперечно в першому читанні можна приймати будь-який законопроект, хоча краще доопрацьований законопроект урядовий. Вони мали більше часу і вони бачили і попередній законопроект. Це перше.

Друге. Я хотів би, щоб ми якомога менше залишили, якщо буде прийнятий цей законопроект, якомога менше залишили вилучень із закону. А вилучення передбачені, що в одному законопроекті, стаття 2 законопроекту, де процедури не застосовуються у випадках, якщо предметом закупівлі є, і повний перелік всього, що можна віднести взагалі в цьому життя. І точно так же в урядовому законопроекті. У вас у статті 2 частина третя, прямо ви як зговорюєтесь. А судячи по даті, просто з того переписали в цей.

Ну для чого ви говорите? Третій пункт водному законі і в другому. Подивіться як. І назва однакова статей „Сфера застосування закону”. В цивілізованих країнах і в учених, як правило, це називається „плагіат”. І я хочу, щоб плагіат більше тут не ходив і тим більше, не розповсюджувався. Так от, це я до того, щоб була об’єктивність.

Шановні друзі, якщо ми зараз не викинемо ці назви, які тут є прямо в розділі: „Тендерний комітет” - стаття 12. Давайте викинемо. Ну напишіть: „Комітет з питань закупівлі” – так же у вас закон називається „З питань закупівлі”. І давайте дослухаємося до тих колег, які казали: давайте викинемо ці слова, які сьогодні є такими, що можуть викликати корупцію якусь. Це перше.

Друге. Щодо зауважень, які ви пишете, що Мінекономіки одночасно контролює, ви замисліться, будь ласка, уповноважений орган, що він робить: контроль, нагляд і координацію в сфері закупівель.

А не дуже жирно? І контроль, і нагляд, і координація. Ну люди добрі! Ну не можна ж уже так …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будете говорити, Юрій Анатолійович? Народ вимагає. Дайте звершити.

13:23:22

КАРМАЗІН Ю.А.

Спасибі, шановні друзі. Я не заберу багато вашої уваги, я хвилинку.

І от в статті 7 ви пишете, що контроль, нагляд і координація – це у вас все те ж саме. Не можна цього робити.

Фрг__01482*002*021<13:23:24><РоманенкоТ.І.>

Далі. Розмежуйте це. У нас ще є Генеральна прокуратура, вона здійснює нагляд за дотриманням законодавства, а ви вже забрали у неї функції, вона ще не похована. Олександр Іванович Медведько мабуть має претензії, буде мати претензії.

Тепер, що стосується до термінів, які ви тут даєте в статті 8 „Уповноважений орган”, вони кругом у вас, „реєстр отриманих тендерних пропозицій”, „протокол тендерних пропозицій” і так далі. Відійдіть від цього, вас же просили. Просили, скільки разів ми розглядали цей закон, скільки просили відійти від цих термінів.

Тепер стаття 9. Ви пишете юридичні особи до складу комісії входять з Міністерства економіки, Мінфіна, Рахункової палати, а потім не з юридичних осіб ви пишете: Комітет Верховної Ради з питань економічної політики, з питань бюджету. Я дуже поважаю всі комітети, але вони не вироблять і вони не є юридичною особою, вони не можуть бути співставними з тою ж Рахунковою палатою чи з Міністерством фінансів. Тому очевидно має бути це, якщо хочемо представника Верховної Ради, давайте напишемо...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, БЮТ.

Іван Заєць.

13:24:45

ЛЯШКО О.В.

Арсеній Петрович, почекайте. Так Заєць чи Ляшко? Чи Ляпіна? По списку Ляпіна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви так пальцем показали, що я зрозумів, що Заєць. Олег Ляшко йде зараз по запису. Включіть мікрофон Ляшко. Він записаний. Де взявся? Записаний.

13:25:05

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я особисто буду голосувати за урядовий законопроект, оскільки в першу чергу прийняття в першому читанні цього закону дасть можливість його далі доопрацьовувати. І ті, хто дуже кричать про те, що мовляв, не можна голосувати за цей законопроект, бо це там корупційний чи ще щось, я думаю, що точніше сказати, що коли питання державних закупівель не врегульовані законом, то це якраз і є поле для корупції і для зловживань.

Тому за законопроект необхідно голосувати і я сподіваюсь, що всі ті, хто найбільше кричить про боротьбу з корупцією якраз і голосуватиме за цей законопроект, бо до другого читання буде можливість його доопрацювати.

Якщо ви розказуєте, що розсадник корупції в уряді і, що начебто корумповані урядовці там щось на цих тендерних закупівлях мають, то якраз логіка і полягає в тому, щоб перенести вирішення цього питання з уряду в парламент і уряд дає можливість якраз все це зробити.

Тому я радим би нашим чорноротим опонентам не наводити тінь на плетінь і, як кажуть, не вводити в оману громадськість.

Дякую за увагу. Але я сказав: розумному досить.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Секретаріат, що там з списком? Як може бути у Голови один перелік записаний, а у двох народних депутатів - інший? От розкажіть мені цю комп’ютерну дилему.

ІЗ ЗАЛУ. У всіх народних депутатів!

ГОЛОВУЮЧИЙ. У всіх народних депутатів навіть, да? Так, що повіримо цей раз народним депутатам? Хто там записаний, зараз розберемося. (Ш у м у з а л і) Юрій Анатолійович, не керуйте, я вас дуже прошу, сідайте, зараз все розберемося. Дякую. Дякую.

Час на обговорення завершений, до речі. Тому… (Ш у м у з а л і) Час завершений, ви хочете виступити? Да. Добре.

Дайте слово Зайцю.

13:27:17

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, потреба в прийнятті цього закону очевидна, тому що ми маємо сьогодні постанову Кабінету Міністрів, яка врегульовує ці питання і нам потрібно її замінити законом. Але дійсно у першому читанні цей законопроект можна прийняти, а до другого читання його треба суттєво доопрацювати.

Перш за все, потрібно звернути увагу на статтю 2 сфера застосування закону, там мова йде про те, що закупівлі товару починаються із 100 тисяч для закупівлі товарів і 300 тисяч для робіт або 500 тисяч у разі закупівлі за кошти підприємств.

Друге, це стаття 9. Питання йде про роботу комісії. І я підтримую тих депутатів, які кажуть, що ніяких народних депутатів не повинно бути у цій комісії, повинна бути чітка відповідальність виконавчої влади, бо туди куди влазять депутати відразу перетягується інтерес цілої фракції або цілої групи у Верховній Раді. І хай той уповноважений орган, а це міністерство економіки, відповідає за цей стан. Отже, якщо ми аналізуємо 9 статтю, то повноваження комісії тут розширені. Тут мова йде про те, що вона розробляє методики і подає на розгляд уповноваженого органу, що вона визначає суми збитків у разі недотримання вимог законодавства. Що вона проводить розрахунок калькуляції цін і що членами цієї комісії мають бути виключно державні службовці. От ми маємо протиріччя. Бо ми, народні депутати, не є державними службовцями, ми прирівняні до державної служби, але в повному розумінні цього слова ми його не маємо. Тому 9 стаття Конституції, 9 стаття закону потребує доопрацювання. І ці три тези, які я назвав, вони мають бути вилучені. Тому що цей колективний орган не зможе розраховувати калькуляцію чи якісь інші речі. Це повинен робити уповноважений орган. А вже комісія може щось там радити, може розглядати ці всі скарги.

Так само я привертаю вашу увагу до статті 11, де мова йде про оприлюднення інформації про закупівлю. Мова йде про те, що ця вся інформація буде подаватися як безкоштовна. Але у виступі заступника міністра економіки ви чули, що все-таки, мабуть, треба якісь кошти виділяти. То краще виділяти ці кошти невеликі через державний бюджет, ніж знову запускати механізм здирства цих коштів і з учасників, і замовників держзакупівель.

І остання стаття, це стаття 16, та, що я казав. Є у нас, Конституція у нас є, єдина державна мова. І я вважаю, що документообіг у цій сфері має вестися на державній мові і жодних виключень тут бути не може. Тому що ми повинні формувати однакову ідентичність національну у нашій державі, якщо ми хочемо єдності.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Час на обговорення завершений. До інформації народних депутатів України, які вимагають слова, доповідаю.

У вас іде повний список і не вилучаються ті особи, які вже виступили. А у мене список іде, який вилучає осіб, які виступили. Тому ви самі себе завели певним чином в оману. Я дав команду комп’ютерщикам, щоб змінили програму, щоб у вас був аналогічний список, як і в мене: хто виступив, той зразу вилучався.

У нас є декілька реплік. Було названо декілька прізвищ – Осика, Яценко, Ляшко. Чи є бажання на репліки цих осіб?

Сергій Осика. Ввімкніть мікрофон, будь ласка.

13:31:03

ОСИКА С.Г.

Дякую.

Я взагалі мало звертаю на виступи цієї чорнявки з істеричним голосом, але хочу розповісти таку цікаву історію, це було в березні. Пані Богатирьова і Ляпіна звернулись до мене, точніше Богатирьова, що проведіть, будь ласка, ревізію у цій Тендерній палаті, бо я її очолюю, Богатирьова, а на мене нарікання, що там щось беруть. Я там був сім днів для проведення ревізії. А президентом палати була Богатирьова вісім місяців. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інші народні депутати мають бажання на репліку? Не мають. Тепер доповідач і співдоповідач. У нас було два доповідача і один співдоповідач. Чи є бажання заключне слово?.. Анатолій Аркадійович, ви будете? Не будете. Заключне слово для першого заступника голови комітету Осики. Ввімкніть мікрофон.

13:32:15

ОСИКА С.Г.

Дякую.

У виступі шановного депутата Зайця було питання по мові. Там йдеться в статті про міжнародні, міжнародні закупки, міжнародні. І там йдеться про українську держану мову і мови, на яких здійснюються закупки з-за кордону. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, немає більше бажань?

Значить, шановні народні депутати, нагадую: основний законопроект – це 2263, який внесений народними депутатами України. Законопроект Кабінету Міністрів – це 2263-1, який є альтернативним. Комітет підтримує 2263-1, це альтернативний і саме той, який внесений Кабінетом Міністрів України. За Регламентом я спочатку ставлю 2263 - це законопроект, внесений народними депутатами. Якщо він не проходить, то я ставлю 2263-1, який підтриманий комітетом і внесений урядом. Зрозуміло?

Ставлю на голосування 2263 за основу, який внесений народними депутатами.

13:33:57

За-205

Рішення не прийнято.

Товариші, тепер я ставлю на голосування законопроект 2263-1, внесений демократичним урядом і який мав би бути підтриманий демократичною коаліцією.

Шановні колеги, прошу голосувати.

13:34:36

За-229

Рішення прийнято. Прошу показати по фракціях.

Партія регіонів не підтримала демократичний уряд – 0, "Блок Юлії Тимошенко" – 156, "Наша Україна" – 66, комуністи підтримали демократичний уряд – 7 і „Блок Литвина” – 0. (Ш у м у з а л і)

Хто хоче поговорить з мотивів? Будь ласка, три хвилини, записуємося. Юрій Анатолійович вимагають.

Інна Богословська.

13:35:28

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Ви знаєте, шановні колеги, в перший раз за 5 років роботи в уряді я записалася на виступ з міста... Абсолютно неочікувано.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас тут парламент, Інна Германівна.

БОГОСЛОВСЬКА І.Г. Я… Да. Я хочу, шановні колеги, сказати, що мені дуже соромно зараз за всіх тих, хто має совість. А я знаю, що і в демократичній коаліції таких людей дуже багато, і серед комуністів. Єдине, що я можу обіцяти: що Партія регіонів з сьогоднішнього дня включить моніторинг підтримки тих змін до закону, прийнятого в першому читанні, які чи виключать, чи не виключать ту корупцію, яка там закладена. І ми будемо всьому суспільству пофамільно, поіменно розказувати про тих людей, які кажуть одне про боротьбу з корупцією, а роблять все, щоб ця корупція розквітала в Україні. Ми внесемо завтра ж поправки до цього тексту. Ми розраховуємо на підтримку всіх, хто має совість в українському парламенті, при розгляді цього питання і в Комітеті з економічної політики…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

13:36:40

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, по-перше, прийняття закону краще, ніж його відсутність. А, по-друге, шановний Арсеній Петрович, я просив би поставити на голосування мою пропозицію, оскільки ви сказали – за основу ми голосували, про те, щоб по всьому тексту законопроекту (це передбачено, до речі, Регламентом) слово „тендерна” замінити на слово „конкурсна”. Таким чином, ми вилучимо всі ті назви: „тендерні комітети”, „тендерні процедури”, „тендерні закупівлі” і все інше, - що є запатентовано і за що прийдеться всім платити, що ляже на собівартість. Якщо ми це зараз зробимо, ми продемонструємо свою, скажем так, відданість тим ідеалам, які ми весь час говорили і про що сьогодні говорилося.

Тому, Арсеній Петрович, я просив би вас поставити на голосування – і виключити по всьому тексту слово „тендерна”, це неукраїнське слово, ми без нього жили і ми без нього будемо жити добре. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Мовчан.

13:37:48

МОВЧАН П.М. „Блок Юлії Тимошенко”, Павло Мовчан.

Шановний пане Голово, шановні колеги, я вважаю, що ми зробили дуже суттєвий крок у виправленні тої ситуації, яка досі побутувала. Я вдячний тим опонентам, які називали прізвища, незалежно від того, від кольору, приналежності партійної. Цього неприпустимо, не треба приховувати того, що були причетні до цих процедур різні люди. Але ми повинні врахувати всі ваші пропозиції для того, щоб позбутися цієї пухлини і для того, щоб вже в другому читанні ми мали той законопроект, який нам відповідає на всі необхідні наші вимоги, для того, щоб не критикувати, а пропонувати.

Я звертаюсь до тих, хто не брав участі в голосуванні, візьміть, будь ласка, попрацюйте для того, щоб мати єдиний, узгоджений документ.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

13:38:45

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую.

Шановні колеги, шановний Арсеній Петрович, фракція „Блоку Литвина” не ввійшла до числа 222 депутатів від фракції НУ-НС і БЮТ і 7-ми депутатів від фракції комуністів, які підтримали урядовий законопроект.

Ми проголосували за кращий законопроект і експерти прекрасно це розуміють, бо в ньому метастази корупції в системі державних закупівель вилучені повністю, на відміну від того, що зараз проголосували, очевидно, з певного меркантильного інтересу і борці за народне щастя.

І нам здається, що при підготовці до другого читання ті позиції, які, безумовно, мають потенціал корупційний в проголосованому законопроекті, мають бути вилучені при підготовці до другого читання. Якщо це буде не так, ми будемо розглядати і ми все зробимо, щоб люди зрозуміли, чому 222 плюс 7 чоловік проголосували за цей проект.

Дуже дякуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, голосування завершилося, я не можу поставити ніякі поправки ні на які голосування. Тому що процедура голосування завершена до першого читання. До другого читання вносите свої пропозиції в комітет, після цього, під час розгляду в другому читанні будемо голосувати кожну поправку, на якій буде настоювати суб’єкт законодавчої ініціативи.

Щодо даного закону, то можу вас запевнити, що до другого читання, якщо буде повторення тих речей, які були в попередньому законі, зробимо хірургічний термін - „радикальне висічення” всього, що стосується різного роду корупційних схем.

Колеги, переходимо до наступного питання порядку денного, 2211. Значить, надо включити в порядок денний і розглянути законопроект про житловий фонд соціального призначення також внесений нашим любимим демократичним урядом, тому я прошу зголоситися на підтримку Кабінету Міністрів і включити до порядку денного та далі подальший розгляд законопроекту номер 2211. Повторюю назву закону: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про житловий фонд соціального призначення”. Соціальний закон. Це і опозиція, і коаліція я звертаюся. Включаємо до порядку денного і розглядаємо.

Прошу голосувати про включення до порядку денного.

13:41:25

За-222

Колеги, що, не встигли? Про повернення до розгляду питання щодо включення до порядку денного даного законопроекту. Колеги, ще раз: соціальний закон про соціальне житло для людей. Про повернення до голосування. (Ш у м у з а л і).

Що з процедури? Давайте зараз проголосуємо про повернення. (Ш у м у з а л і) Колеги, давайте проголосуємо про повернення, і я дам слово. Колеги, давайте, голосуємо про повернення до розгляду питання щодо включення до порядку денного питання 2211. Колеги, голосуємо.

13:42:28

За-241

Рішення прийнято.

Хто хотів виступити з мотивів? Будь ласка, запишіться три хвилини. Це ми… зараз я проголосую про включення після виступів, тому що колеги попросили виступ.

Цибенко… Мартинюк.

13:42:52

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, досить часто, ви добре знаєте, старожили, що за красивою назвою ховається досить поганий зміст.

Якщо судити тільки з назви, то тут треба давати не 240, а всі 450 голосів. Але вчитайтеся, про що цей закон. І як у вас вистачає совісті натискувати кнопку, коли ви голосуєте за антисоціальний закон? Бо я вам пояснюю, уряд шукає собі віддушину. Відповідно до Закону про соціальне житло було доручення уряду протягом року розробити і внести на розгляд Верховної Ради України Загальнодержавну програму розвитку соціального житла. Нинішній уряд хоче не протягом року, а протягом двох років, бо він дуже добре розуміє, що він уже цієї програми вносити не буде.

Тому, шановні колеги, давайте не будемо робити...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

13:44:01

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати, ганьба нам, якщо ми будемо розглядати і приймати подібні законопроекти!

Це не законопроект, це внесення змін до прикінцевих положень Закону про внесення змін до Закону про житловий фонд соціального призначення. Ось що таке це. Це перенесення на рік виконання доручення уряду щодо розробки і внесення Загальнодержавної програми розвитку соціального житла. Це на півроку виконання доручення органам місцевого самоврядування щодо проведення інвентаризації і обліку житла, яке може використовуватися як соціальне.

А чому не виконані ці доручення? Давайте ми спочатку будемо заслуховувати як орган, який має право контролювати, чому не виконані ці доручення. Хай покажуть винних. Хай їх покарають. А потім заставимо внести їх терміново, а не знову перетягувати і казати, що це соціальний законопроект. Я просив би слово „соціальний” до таких законопроектів не застосовувати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хара.

13:45:11

ХАРА В.Г.

Уважаемый Арсений Петрович, если вы искренне нам сказали о социальности данного законопроекта, значит вас обманули, вы, пожалуйста, разберитесь. Если неискренне, то мне даже не хочется говорить, как это называется.

Мои коллеги очень правильно сказали. Только ленивый у нас в государстве сегодня не говорит о социальном жилье. Колоссальнейшая проблема, более, чем проблема. Сегодня предлагается по вине правительства, которое не способно было выполнить ту задачу, которую поставил перед ними закон. Они еще на год, на два отдаляют решение проблем. А только приступить к решению проблем социального жилья. Поэтому я призываю всех народных депутатов не поддерживать этот законопроект. Пусть Кабинет Министров, у них есть все возможности, и временные в том числе, сделает, что закон от них требует, и вообще научится выполнять законы и решения Верховной Рады. Мы сами поощряем Кабинет Министров игнорировать волю парламента. А это не допустимо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час на обговорення завершений. (Ш у м у з а л і). Ну, що по фракціях? Ну, час завершений. Іване Григоровичу, ну, давайте я буду продовжувати зараз, ще раз записуватися. Що від фракції? Від якої фракції? У нас з мотивів. Іване Григоровичу, ви Регламент читали? З мотивів, ну, що ви хочете? Завершився час. Як ваше прізвище? Я не чую. Сербін? Включіть мікрофон, будь ласка. (Ш у м у з а л і).

Таке, знаєте, хтось захотів виступити. Від якої фракції? Говоріть, будь ласка.

13:46:51

СЕРБІН Ю.С.

Ну, по-перше, шановні опоненти. Я маю на увазі фракції регіонів і комуністів. Це було доручення у вашого уряду, шановні ви мої, і ви повинні були затвердити всі нормативи по цьому закону до першого липня того року. Ви не затвердили їх. (Ш у м у з а л і). Прошу вибачення, ви не затвердили сім основних нормативів, ви не дали завдання місцевим адміністраціям підготувати ділянки для будівництва соціального житла. Зараз оце уже уряд Тимошенко затвердив чотири нормативи. І йому потрібно доопрацювати зараз основні закони. Але головне, місцеві адміністрації повинні підготувати ці ділянки. Вони не готуються за місяць. А якщо завдання не реальне, то ніхто його виконувати не буде. Ось чому ми звернулися з цим проханням, бо ви не виконали своє ж власне завдання. (Ш у м у з а л і).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тепер дуже коротко, що стосується моєї тези про те, що це соціальний закон. Закон сам соціальний, а от зміни, які вносяться, не зовсім соціальні. Тому я забираю свої слова назад.

Тепер друге, що стосується самого тексту. Давайте ми подискутуємо по тексту після того, як приймемо рішення про включення до порядку денного. Послухайте, яка дилема. Він вже і так прострочений, тобто першого січня 2008 року повинні були внести відповідно і провести відповідну інвентаризацію. Це не виконано. Якщо ми приймемо рішення, умовно, першого липня, то у нас буде вже мотивація питати з уряду. Але давайте цю дискусію перенесемо після того, коли буде прийнято рішення про включення даного законопроекту до порядку денного.

Колеги! 2211, про включення даного законопроекту до порядку денного. Голосуємо.

13:48:58

За-216

Рішення не прийнято.

Тоді я звертаюся до профільного комітету, звернутися до уряду України на предмет виконання даного закону, до якого зміни не внесені. Я ставив на голосування тричі.

Переходимо до наступного законопроекту, це 2148 про внесення змін до деяких законів України (щодо вдосконалення процедур банкрутства та особливостей ліцензування діяльності арбітражних керуючих). Даний законопроект у нас є в порядку денному, тому розпочинаємо його розгляд.

Я прошу, Сергій Андрійович, на трибуну. Півсекунди, колеги, вибачте, Сергій Андрійович, півсекунди почекайте. Ми його не включали до порядку денного, коли йшло голосування я цей номер не називав. Тому треба зараз проголосувати за включення до порядку денного і потім приступимо до розгляду. Колеги, добре?

Процедурна річ. Колеги! Я ставлю про включення до порядку денного 2148 і приступаємо до розгляду даного законопроекту.

Прошу, шановні колеги, сконцентруйтесь тільки, півсекунди. Про включення до порядку денного, не політичного законопроекту, прошу голосувати колеги. Визначаємося.

13:50:45

За-254

Рішення прийнято.

Прошу, Сергій Андрійович, доповідайте.

РОМАНЮК С.А.

Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати! Зміни, що пропонуються, підготовлені з урахуванням аналізу проблем, що виникають при практичному застосуванні Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Ця практика свідчить, що використання окремих процедур, закладених у ньому, дозволяють, як ухилятися від сплати грошових зобов’язань, в тому числі податків та обов’язкових платежів, так і використовувати механізм банкрутства для проведення прихованої приватизації підприємств державного сектора економіки.

Перш за все, що стосується відчуження майна підприємств держсектору поза приватизаційними процедурами. Закон передбачає можливість обміну вимог кредиторів на активи боржника шляхом укладення мирової угоди. Майже в половині випадків, в якості основного заходу з відновлення платоспроможності, визначається відчуження майнових активів боржника в обмін на кредиторські вимоги. Це призводить до безконтрольного та по занижених цінах виведення державного майна з підприємства.

Цю норму пропонується скасувати, водночас доповнивши діючий Закон положенням, згідно якого у випадку прийняття рішення про відчуження майнових прав таких підприємств, їх реалізація здійснюється виключно за процедурами, які передбачені Законом про приватизацію.

Законопроектом передбачається встановити також додаткові механізми, спрямовані на недопущення проведення прихованої приватизації та фіктивного банкрутства.

З цією метою запроваджується норма щодо обов’язкового повідомлення кредитором за три місяці до дня подання до суду заяви про порушення справи про банкрутство підприємства держсектору, власника майна, боржника та представлення доказів про наявність таких підстав.У разі, якщо цього не відбувається, суд залишає заяву про порушення справи про банкрутство зазначеної категорії підприємств без розгляду.

По-друге. Слід зауважити, що на сьогодні норми діючого закону використовуються також з метою ухилення від сплати податків та зборів. Згідно закону, при порушенні провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів та не нараховується неустойка, штраф і пені за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і платежів. Затягування розрахунків з бюджетом та державними цільовими фондами через несвоєчасну публікацію оголошення про початок процедури банкрутства дає можливість дочекатися, поки ці борги можна буде списати за строком давності.

Як показала практика, терміни затримки опублікування оголошень про порушення справ про банкрутство можуть становити до півтора року. Крім того, затягуються самі процедури банкрутства. Так процедура банкрутства на двох третинах підприємств держсектору економіки перевищує законодавчо визначені терміни.

З метою запобігання використання зазначених схем, передбачається введення граничного терміну надання суду доказів публікацій оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Поряд із зазначеним додатковим механізмом, спрямованим на запобігання у навмисному затягуванні справ про банкрутство слугуватиме норма, якою передбачено можливість припинення справи про банкрутство підприємств в процедурі розпорядження майном шляхом одночасного задоволення вимог всіх кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів без введення процедури санації або узгодження та затвердження мирової угоди.

По-третє, нормами діючого закону також передбачено списання заборгованості з податків та зборів у разі укладання мирової угоди, при цьому органи стягнення мають це зробити імперативно, погодитись на таку мирову угоду. Зазначені положення були зупинені з Законами про держбюджет 2007, 2008 року, тому ми пропонуємо цю норму включити як постійну в діючий закон про платоспроможність.

Четверте. Діючим законом не регулюються питання щодо необхідності додержання норм Закону України про охорону праці, галузевих норм, правил безпеки праці, охорона навколишнього середовища при проведенні санації підприємства. Врегулювати порушені питання пропонується шляхом запровадження норми стосовно обов’язкового визначення у плані санації підприємства відповідних заходів, а також витрат на їх здійснення.

Нарешті окремо слід зупинитися на діяльності арбітражних керуючих, які на ряду з боржником та кредиторами є одним з основних фігурантів процедур банкрутства. Діючі норм закону фактично не встановлюють реальної відповідальності арбітражних керуючих за дії або бездіяльність, що задали шкоди боржнику, кредиторам або іншим особам.

Безкарність та безконтрольність дозволяє їм зловживати наданими законодавством правами виводити активи підприємств в інтересах визначеного кола кредиторів, при цьому обов’язковість застосування при здійсненні перевірок їх діяльності норм Закону „Про ліцензування окремих видів господарської діяльності” фактично унеможливлює позбавлення арбітражних керуючих ліцензії. Більше того, якщо арбітражний керуючий позбавляється ліцензії органом з питань банкрутства, суд поновлює і зобов’язує видати по новому йому цю ліцензію.

Тому передбачається внести ряд змін спрямованих на підвищення рівня вимог до кваліфікації арбітражних керуючих, їх відповідальності та посилення контролю за результатами діяльності, зокрема, підвищені вимоги до освіти, обов’язковою наявністю арбітражного керуючого досвіду роботи за відповідним фахом не менше ніж 3 роки, такої вимоги раніше не було, а також запровадження щорічне підвищення кваліфікації.

Згідно з статистики на сьогодні 16 відсотків працюючих арбітражних керуючих працюють на 10 і більше підприємствах одночасно. Таким чином, майже половина всіх підприємств, які знаходяться в процедурах банкрутства зосереджені в руках 16 відсотків арбітражних керуючих.

З метою усунення зазначених диспропорцій пропонується кількість підприємств, на яких арбітражний керуючий може одночасно працювати обмежити 5 суб’єктами.

Крім того, для підвищення рівня відповідальності арбітражних керуючих за результатами їх діяльності значно розширено підстави для анулювання ліцензії, передбачено додаткові підстави для умови у видачі, відмови у видачі ліцензії.

Таким чином, прийняття законопроекту, що розглядається, забезпечить вжиття своєчасних заходів з відновлення платоспроможності перш за все державного сектору економіки, зменшить ризики заподіяння шкоди боржнику чи кредиторам непрофесійними діями арбітражних керуючих і посилить соціальний захист працівників боржника, що в цілому має покращити ситуацію на підприємствах, які сьогодні знаходяться в процедурах банкрутства.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати України, ми підійшли до перерви. Я пропоную закрити ранкове пленарне засідання Верховної Ради України, зустрітися о 16.00 і продовжимо з запитань-відповідей до доповідача.

Ранкове пленарне засідання оголошується закритим.