ЗАСІДАННЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

20 травня 2008 року, 16.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, реєструємося.

16:03:52

В залі зареєструвалось 446 народних депутатів. Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Продовжуємо розгляд питання. Сергій Андрійович, я прошу вас на трибуну. Шановні колеги, прошу записуватись на запитання-відповіді до першого заступника міністра економіки.

Тедеєв, фракція Регіонів.

16:04:30

БОНДИК В.А.

Шановний пане перший заступник міністра! По-перше, дякую, що ви робите супровід…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не Тедеєв, це Бондик.

БОНДИК В.А. Арсеній Петрович, я… (Ш у м у з а л і)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ввімкнув Бондику? Наступний. Зарубінський Олег.

16:04:55

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановний Сергію Андрійовичу, я думаю, що ні в кого немає сумніву в тому, що треба вдосконалювати процедуру банкрутства. На жаль, тільки зараз це робиться, тому що ми прекрасно знаємо, скільки державних підприємств шляхом шахрайським - спеціального збанкрутування і доведення до банкрутства - потрапило в нечистоплотні руки. А тому добре, що ви пропонуєте такий законопроект.

У мене єдине таке запитання. Фактично скасовуються ліцензійні умови запропонованим законопроектом, це для вашої орієнтації стаття 5.1. проекту. Чим це пояснюється, поясніть, будь ласка. І другий момент. Є така цікава підстава для зупинення ліцензії арбітражного керуючого, як повернення поштою кореспонденції, надісланої до нього, коли вона до нього не дійшла. Можуть бути і інші причини або це свідомо, або це технічні якісь негаразди.

Прошу пояснити. Дякую.

РОМАНЮК С. А . Стосовно першого питання по ліцензійних умовах. Справа в тому, що є Закон про ліцензування певних видів господарської діяльності, там неможливо виписати всі умови, які потребують контролю і виконання арбітражним керуючим, тому після довгих консультацій (а закон… я просто хочу нагадати, що він з 2006 року знаходився в парламенті) було знайдено компроміс, щоб ці умови (по-перше, отримання ліцензії – раз; по-друге, виконання певних обов`язків арбітражного керуючого) було прийнято рішення виписати безпосередньо в самому законі, а не завантажувати Закон про ліцензійні умови. Таким чином, ми забираємо з Закону про ліцензування окремих видів господарської діяльності… вірніше так, ми розписуємо всі вимоги до отримання ліцензії в законі оцьому про банкрутство. Все те, що вимагає… вимагають загальні засади…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Завершуйте.

РОМАНЮК С. А. Що стосується тієї можливості відбору чи призупинення ліцензії, мова йде про те, що арбітражний керуючий не раз уникають відповідальності, говорячи про те, що „я не з`явився” або не виконав вимоги тільки тому що його не застали дома, ну тобто це недолік, який повторюється дуже розповсюджено.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондик, фракція Партії регіонів.

16:07:44

БОНДИК В.А.

Шановний Сергій Андрійович, я буду підтримувати особисто цей законопроект, тому що він поліпшує діяльність арбітражних керуючих, він унеможливлює якісь маневри арбітражних керуючих, коли через процедуру розпорядження майном відбувається „прихватизація” підприємств, там де я дедалі активи, які ще вимагають інтерес у кредиторів і таке інше.

І ще раз хотів наголосити на тому, що комітет, який створюється в Міністерстві економіки по справам банкрутства, потрібен… жорсткіше підійти до вимог про ліцензування та сертифікацію інституту арбітражних керуючих, бо є випадки – до мене звертались виборці - і є певна судова практика, коли жінка особисто (це в Тернопільській області, я вам передам листа) - керівник податкової одної районної, а чоловік арбітражний керуючий. І в такому родинному тандемі відбувається пограбування ще ліквідних підприємств.

Дякую. Я особисто буду підтримувати ваш законопроект.

РОМАНЮК С.А. Дуже дякую.

Я просто дві фрази хотів би сказати. По-перше, цей Закон про банкрутство, він мав би змінювати або сприяти структурним змінам в економіці України. На жаль, він цього не робить. І ми хочемо домогтися, щоб арбітражний керуючий виступав таким кризовим менеджером на підприємстві і остаточно вже виносив вирок: або воно підлягає санації, і тоді він його санує і відповідає в своїй діяльності за кінцевий результат, або він його ліквідує – і це призводить до зміни направлення інвестицій в той чи інший сектор економіки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мироненко, фракція Партії регіонів.

16:09:35

МИРОНЕНКО М.І.

Прошу передати слово Сухому Ярославу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

16:09:41

СУХИЙ Я.М.

Шановний Сергій Андрійович, я хочу задати вам питання і хочу, щоб колега Бондик почув це питання, і щоб почули народні депутати України – колишні мажоритарники, і ті, які не порвали з своїми мажоритарними округами. Ми все це вже перейшли і перепробували, коли вартість того чи іншого, майно того чи іншого підприємства в так званій податковій заставі. І замість того щоб в першу чергу повернути людям зароблені гроші, ви нас знову повертаєте до тих старих часів. От подивіться: арбітражний керуючий – він же ж то має собі на зарплату, в першу чергу, а все інше йде знову в податкову заставу. Яким чином, чому виник цей законопроект? Він має на меті тільки дисциплінувати арбітражних керуючих чи ви знову хочете нас повернути в те ганебне минуле, коли люди, сподіваючись на зароблені кошти, підприємство - банкрут, на руках рішення суду – він не може отримати свої кошти, бо ви знову їх повертаєте в податкову заставу?

РОМАНЮК С.А. Дякую.

Ну, по-перше, якщо ви пам’ятаєте, в 2007 році були внесені вже зміни, які якраз заборгованість по заробітній платі виводять за чергу по… якщо реалізується майно банкрута, це по-перше.

А по-друге, ми не вводимо, тобто під податкову заставу, податкова застава, туди заробітна плата робітників не входить.

Тому ми не погіршуємо умови, за якими буде гаситися заробітна плата працівників банкрутів, навпаки ми сюди, в цей закон, вставляємо вимоги закону про соціальний закон для того, щоб можна було кодекс, Трудовий кодекс виконувати банкрутам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Завершено запитання-відповіді. Сергій Андрійович, прошу сідати.

До слова запрошується Бондар Олександр Миколайович, голова підкомітету Комітету з питань економічної політики.

Будь ласка, Олександр Миколайович.

16:11:58

БОНДАР О.М.

Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати, Комітет з економічної політики розглянув проект закону, поданий Кабінетом Міністрів, номер 2148, який передбачає вдосконалення процедур банкрутства, зокрема, підвищення ролі держави під час впровадження справ про банкрутство державних підприємств та підприємств, в статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків.

Основною метою проекту закону є вирішення питань щодо більш ефективного функціонування державних підприємств та підприємств, у статному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, щодо яких порушено впровадження у справі про банкрутство, унеможливлення заподіяння шкоди цим підприємствам шляхом застосування до них будь-яких інших механізмів стягнення боргів, крім передбачених процедурами визначеними законом, збереження виробничого потенціалу, забезпечення умов продажу майна боржника відповідно до законодавства з питань приватизації.

Також проектом закону передбачається внести зміни до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”, якими пропонується застосувати цей закон тільки в частині неврегульованої особливостями ліцензування діяльності арбітражних керуючих, які визначаються змінами до закону України про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом.

Ці особливості спрямовані на посилення контролю зі сторони державного органу з питань банкрутства та виконанням арбітражним керуючих повноважень розпорядників майна, керуючих санацією ліквідаторів у ході провадження по справах про банкрутство підприємств-божників.

Застосування норм проекту закону, на думку авторів, забезпечить життя своєчасних і більш ефективних заходів щодо відновлення платоспроможності державних підприємств та підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, сприятиме підвищенню ефективності взаємодії органів влади і господарського суду у виборі оптимальних шляхів задоволення вимог кредиторів, звільненню підприємств від накопичених у минулому боргів, і як наслідок, сприятиме поліпшенню загальної соціально-економічної ситуації в Україні в цілому.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України висловило до проекту багато суттєвих зауважень, проте вважає, що за результатами розгляду у першому читанні проект Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” може бути прийнятий за основу з наступним врахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

На думку Комітету з питань економічної політики цей законопроект можна рекомендувати прийняти у першому читанні за основу.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Прошу записуватися на запитання-відповіді.

Юрій Кармазін, "Наша Україна – Народна Самооборона".

16:15:00

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Шановний Олександр Миколайович, я хотів би почути вашу професійну, бо ви професіонал, думку щодо вилучення частини першої статті, яка вводиться зараз – 5.1, яка називається „контроль за діяльність арбітражних керуючих ліцензійних умов впровадження діяльності арбітражних керуючих”. Там написано, що ліцензійні умови впровадження діяльності арбітражних керуючих розпорядників майна керуючих санацією ліквідаторів не встановлюються. Крапка.

Я хотів би почути вашу думку щодо доцільності такої новели в цьому законі – це перше.

І друге. Я хотів би також почути вашу думку щодо врахування чи неврахування пропозицій Науково-експертного управління.

Дякую. Тільки приватну, бо комітет цього не висловив. Дякую.

БОНДАР О.М. По першому питанню вже відповідав перший заступник міністра економіки. Я можу повторити, що відміна ліцензування – це загальна норма вимог, у тому числі Світової організації торгівлі, зменшення кількості ліцензій, які надаються підприємницькій діяльності. Замість цього вводиться жорсткий контроль Комітету з питань банкрутства за діяльністю арбітражних керуючих. Я думаю, що це буде мати більш впливово, ніж видача один раз і назавжди ліцензію, яку потім неможливо відібрати. Це перше питання.

Друге – по Науково-експертному управлінню. Я сказав, що всі зауваження Науково-експертного управління слушні, комітетом підтримані і будуть враховані у другому читанні.

Тому ми пропонуємо прийняти його за основу, і в другому читанні врахувати зауваження депутатів і Науково-експертного управління.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Миколайовичу. Прошу, сідайте.

Колеги, записуємося на виступи від фракцій та від народних депутатів України. Перший запис – фракції, другий – народні депутати. Прошу.

Два виступи. Виступ тільки від однієї фракції – фракції Партії регіонів. Ярослав Сухий. З місця, будь ласка. Чи з трибуни ви будете, пане Ярославе? З трибуни.

16:17:37

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я би хотів привернути вашу увагу до питання: що, власне кажучи, відбувається. Країна живе сама по собі. Проблеми, які вирішують люди в житті самі по собі, а ми намагаємося зробити вигляд, що ми приймаємо якісь законодавчі акти, які комусь потрібні або комусь цікаві, або на щось впливають.

Я вас хочу повернути до того законопроекту 2211. Чому, на превеликий жаль, ми в залі не бачимо внесених законопроектів від уряду і від Президента, які би були спрямовані на глибоке реформування соціально-економічних, соціально-трудових, соціально-політичних відносин. Замість того маємо якесь маскування суцільне. Я маю на увазі той законопроект по соціальному житлу і зараз законопроект стосовно процедури банкрутства.

В чому проблема соціального житла? Влітку 2007 року, мені не зрозуміла позиція колеги, ви що, забули, що ви в 2007 році влітку виробляли? Ви нам давали працювати? Ви займалися обрізанням своїх членів, членів своїх фракцій, з тим аби добитися перевиборів Верховної Ради. Яка робота могла бути в той час проведена Верховною Радою, аби затвердити проблему соціального житла? Всі ви йшли на вибори з лозунгами: „Соціальне житло”. Завдяки тому, що не були при владі майданники, в місті Запоріжжі вдалося відселити бараки і збудувати два будинки. Все. Повернулася ваша влада, немає ні копійки коштів, 120 розписів за перший квартал замість 230, які потрібні. Бюджет не виконується.

Стосовно законопроекту. Я ще раз звертаюся до депутатів, колишніх мажоритарників. Ну, згадайте, хіба у вас такого не буває, коли приходить людина із скаргою, що на руках рішення суду. Згідно з рішенням суду йому повинні заплатити певну суму заборгованості по зарплаті. Йому ніхто нічого не платить, бо спочатку майно підприємства-боржника попадає у так звану заставу податкову, там воно арбітражними керуючими дерибаниться, розпродується. А потім вже продавати нема чого. Та ці гроші дуже часто для деяких наших сімей є останніми, останньою надією і сподіванням на те, щоб лікуватися чи вчитися, чи якось використати для себе. Ми не можемо допустити, щоб ця порочна, ганебна колишня практика знову повернулася сюди. Згадайте в четвертому скликанні ми з вами прийняли законом рішення – спочатку заробітна плата, а потім з’ясовуйте, розбирайтеся вже з тими податковими зобов’язаннями, які має те чи інше промислове підприємство.

Цей законопроект не можна приймати, тому що на сьогоднішній день із 693 мільйонів гривень заборгованості із зарплати 343 мільйони припадає на підприєства, які перебувають у стадії банкрутства. Нам потрібно ці кошти врятувати, для того аби люди отримали зароблені гроші, а не навпаки. Я пропоную цей законопроект відхилити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Кармазін, «Наша Україна – Народна Самооборона», виступ народного депутата.

16:20:50

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати! Я буду виступати з діаметрально протилежних позицій.

По-перше, цей Закон, який колись нами був прийнятий ще в 1999 році „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, мав оживити нашу економіку, але він цього не зробив. Чому? Тому що замість відновлення займалися банкрутством і це поголовно.

Більше того, ті люди, які займалися банкрутством на сьогоднішній день уже десяти і стократні мільйонери. Це я кажу про суддів. Оце куди пішла економіка. І тоді ніхто не забезпечив контролю не тільки за управляючими, тоді ніхто не забезпечив контролю і по вертикалі за судами.

Зараз ми будемо розглядати страшний факт, завтра на Комітеті з питань правосуддя – впродовж двох місяців на Верховну Раду не подаються документи про звільнення керівника цього суду пана Демченка, у якого закінчився термін перебування на посаді і закінчився термін перебування суддею. Тому, шановні друзі, цей закон, треба зміни до нього треба приймати, але треба зробити і певні застереження.

Я не думаю, що всі норми, хоча намагалися їх виписати, вони є тут добре виписані. Тому я погоджуюся з тим, що їх треба приймати в першому читанні. Я не думаю, що поняття „арбітражний керуючий” в статтю 3 прим. так потрібно вже записати ще додатково, що ця людина має крім юридичною, економічної освіти, написати або технічну освіту. Практика показує, що технічної освіти, щоб справлятися з цими питаннями, явно замало. Тому того, що було записано – „економічна, юридична” - абсолютно достатньо.

Я не можу погодиться з підставами для зупинення дії ліцензії, якщо є повторне повернення операторам поштового зв’язку кореспонденції надісланої за місцем проживання арбітражного керуючого.

Я не можу погодитися з тим, що у нас записано просто неподання в уставний строк копії свідоцтва, що підтверджує ним кваліфікації щороку тому що треба записати без поважних причин, тоді буде зрозуміло, що це без поважних причин неподання. А якщо людина захворіла ще щось, ми потім зупиняємо і не даємо можливості цій людині працювати.

В цілому ж цей законопроект заслуговує на підтримку. І я б сьогодні зупинив ті „гарячі голови”, які говорять, що не треба цього робити.

А що стосується до вимог СОТ, ніби-то ми їх так враховуємо, то, по-перше, немає там таких вимог. Сьогодні на заході дуже важко виборювати будь-яку ліцензію і всі йдуть по шляху того, щоб професіоналізація покращувалася. Тому і у нас тут є багато питань. Я хотів би, щоб врахувалися застереження Науково-експертного управління…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, доповідач, співдоповідач мають бажання висловитися?

Сергій Андрійович, ви ні?

Олександр Миколайович, співдоповідач бажає? Не бажає.

Колеги, звершилося обговорення питання щодо внесення змін до деяких законів України. Мова йде про законопроект 2148. Колеги, я прошу уваги! 2148, законопроект спрямований тільки на одне – спробувати навести порядок в тому питанні, що називається „банкрутство”. Як колишній міністр економіки я вам скажу, що все, що не приватизували офіційно, все розграбували під прикриттям законодавства про банкрутство. Один арбітражний керуючий, як правило, займається 30-40 об’єктами, ніхто його там, до речі, не бачив. І крім того що виконує волю окремих замовників, його неможливо навіть позбавити ліцензії. І саме задля цього в свій час був зроблений Державний департамент з питань банкрутства в складі Міністерства економіки України.

Якщо ми підтримаємо законопроект в першому читанні, зробимо велику справу. Хоча б „зачистимо” тих, хто сьогодні погрязли в тотальній корупції і розбазарюванні державного майна.

Колеги, я прошу уваги. Законопроект 2148 – про внесення змін до деяких законів України. Пропонується його прийняти в першому читанні.

Ставлю на голосування відповідний законопроект для прийняття в першому читанні. Прошу, колеги, голосувати.

16:25:46

За-244

Окрема подяка конструктивному „Блоку Литвина”.

Переходимо до наступного законопроекту.

Прошу показати по фракціям. Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” – 155, НУ-НС – 68, комуністи – 0, „Блок Литвина” – 20.

Колеги, переходимо до наступного законопроекту, 2182. Значить, ще раз нагадую процедуру розгляду. Спочатку голосуємо про включення до порядку денного, колеги, після цього розглядаємо законопроект.

Колега Сербін знову просить слово. Дайте, будь ласка, слово народному депутату Сербіну.

16:26:30

СЕРБІН Ю.С.

Пане Голова, під час надання мені слова з мотивів голосування, ви допустили образливий вислів: „хтось з депутатів”. Я хочу вам нагадати, що ви такий же точно депутат, як і я. І тільки тому, що ми проголосували за вас, ви стали Головою Верховної Ради. Цей вислів зменшує, з моєї точки зору, зменшує… цей некоректний вислів. Тому я прошу вас, я не вимагаю, щоб ви запам’ятали моє прізвище і тим більше, мабуть для вас дуже важко запам’ятати моєї ім’я та по батькові, але все ж таки вимагаю, щоб ви були коректними. І думаю, що потрібно вибачитися.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний народний депутат Сербін, якщо ви вважаєте, що ви хтось, то я прошу вибачення. Я не розумію, про яку постановку питання… Ще раз вам кажу, ви знаєте як надається слово. Слово надається виключно відповідно до запису. Ви не були записані. Якщо ви вважаєте це речення образливим, я вибачаюсь перед вами.

Пішли далі, товариші. 2182. Значить, колеги, я прошу, голосуємо про включення до порядку денного законопроекту.

2182, проект Закону про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами. Колеги, ставлю на голосування питання про включення до порядку денного. Прошу голосувати.

16:28:15

За-407

Всім дякую за проявлену волю.

Запрошується на трибуну парламенту заступник міністра з питань надзвичайних ситуацій Холоша Володимир Іванович. Будь ласка, Володимир Іванович.

ХОЛОША В.І.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Проект Закону України про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з реактивними відходами розроблений на виконання статті 3 Закону України „Про поводження з реактивними відходами” та чинних нормативно-правових актів.

Мета даної програми: реалізація державної політики у сфері поводження з радіоактивними відходами спрямований на захист життя та здоров’я населення, персоналу підприємств та навколишнього середовища від впливу поводження з радіоактивними відходами згідно з державними нормами радіаційної безпеки.

Програма спрямована на подальше удосконалення системи планування та організації робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами на 2008-2017 роки.

Актуальними проблемами, на розв’язання яких спрямована загальнодержавна програма є такі:

- створення єдиної державної системи поводження з радіоактивними відходами, що забезпечать повний закінчений цикл переробки відходів від моменту їхнього утворення до захоронення, в тому числі високоактивних відходів;

- удосконалення механізму фінансування діяльності щодо поводження з відходами;

- подальший розвиток нормативно-правової бази;

- поводження з радіоактивними відходами, які утворюватимуться при знятті з експлуатації Чорнобильської АС та перетворення об’єктів укриття на екологічно безпечну систему та тих, які локалізовані у сховищах зони відчуження;

- впровадження на атомних електростанціях України сучасних технологій попередньої обробки радіоактивних відходів;

- підвищення ефективності поводження з реактивними відходами на підприємствах Українського державного об’єднання „Радон” шляхом перепрофілювання його спец комбінатів на місця переробки та тимчасового зберігання відходів;

- удосконалення автоматизованої системи обліку радіоактивних відходів;

- науково-технічне забезпечення у сфері поводження з радіоактивними відходами.

До основних економічних результатів цієї програми, що пропонується, належать:

- оптимізація витрат на утримання існуючих сховищ;

- повернення земель у використання шляхом ліквідації міст зберігання або захоронення радіоактивних відходів;

- суттєве зменшення витрат на здійснення заходів щодо поводження з радіоактивними відходами, які утворюватимуться в майбутньому завдяки наявності централізованої структури;

- виключення ризику значних економічних збитків на ліквідацію наслідків радіаційних аварій, які потенційно можуть виникнути в разі подальшого зберігання відходів на підприємствах, внаслідок діяльності яких вони утворюються;

- створення сприятливих умов для сталого функціонування атомної енергетики.

Головним результатом стане: підвищення рівня безпеки існуючих та майбутніх поколінь від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання радіоактивних відходів, зниження соціально-психологічної напруги, пов’язаної з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, недопущення актів тероризму, а також забезпечення сприятливих умов для продовження використання ядерної енергії для виробництва електроенергії з метою підвищення рівня життя населення України.

Шановні народні депутати! Законопроект в цілому отримав позитивний висновок Головного науково-експертного управління, розглянутий профільним Комітетом з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і рекомендований Верховній Раді для, України, для прийняття в першому читанні. Прошу підтримати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Записуємося на запитання-відповіді. Ярослав Сухий.

16:32:25

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

Шановний Володимир Іванович! У мене одне питання, воно, може, для вас здаватися технічним, для мене – принциповим. Тому що незрозуміла процедура подальшої реалізації цієї загальнодержавної цільової екологічної програми. Скажіть будь ласка, таке питання, яким чином, як кореспондуються вимоги цієї загальнодержавної цільової екологічної програми із Законом України про бюджет на 2008 рік? Він, фактично вже його ніби і немає, ми його з 1 березня мали би побачити новий. Бо те, що ми мали, вас там немає зовсім, в цьому бюджеті на 2008 рік. Як ця загальнодержавна цільова екологічна програма буде фінансуватися? Чи я бачу, уряд останнім часом вносять законопроекти, аби внести законопроект, аби щось там продзеленкотіти. Ну вона буде виконуватися чи не буде? На якій підставі? Чи, може, спочатку прийняти зміни до Закону про бюджет на 2008 рік?

ХОЛОША В.І. Дякую за запитання.

У даній програмі враховані ті видатки, які заплановані Законом про Державний бюджет на 2008 рік, які є на поточний момент. Якщо ви подивитесь, то побачите. Вони незначні, але вони є і заплановані. Ну, враховуючи також, що програма фактично, якщо вона буде прийнята, буде функціонувати із другого півріччя. Це також враховується. Тому це не виключає можливості Законом про Державний бюджет, якщо він буде переглянутий, враховувати додаткові видатки. Але я ще раз повторюю, те, що в бюджеті заплановано на теперішній час, на 2008 рік, воно знайшло відображення в даній програмі для виконання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Матвєєв. Валентин Матвєєв, фракція комуністів.

16:34:11

МАТВЄЄВ В.Г.

Прошу передати слово Мартинюку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк.

16:34:17

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.

Мартинюк, фракція комуністів.

Я абсолютно солідарний з запитанням попереднього колеги Сухого, що так, звичайно, не робиться. Якби це вносили народні депутати як суб'єкти законодавчої ініціативи, їх ще можна було б зрозуміти, що вони порушують нормативні акти, як формуються програми, і що вони передбачають видатки. Але це програма подана за пропозицією і ініціативи Кабінету Міністрів. Тоді, мабуть, в Кабінеті Міністрів недосконалі юристи, які, так би мовити, не знають роблять.

А щодо запитання. Мене просто дивує: яка різниця між державною програмою і загальнодержавною програмою? У нас була державна програма, ви зараз її називаєте загальнодержавною програмою. Це щось змінить у видатках? Це посилить роль цієї програми чи чому така зміна назви?

ХОЛОША В.І. Дякую за запитання.

Ще раз повторюю, чинним Законом про Державний бюджет враховані ряд видатків на виконання загальнодержавної програми, яка пропонується для вашого розгляду, і вони тут є – 38 млн. гривень, які є в Державному бюджеті, вони є в програмі на 2008 рік. Це – перше. То єсть те, що є в бюджеті, тут воно відображено, і тому порушення нормопроектувальної техніки немає.

Щодо „державна”, „загальнодержавна”. Урядом приймалася „державна” програма на виконання закону Державна програма поводження з РАВ. Вона вичерпала свій ресурс у 2005 році. Тому був розроблений проект загальнодержавної програми як того вимагає законодавство, тому що Закон про поводження з радіоактивними відходами вимагає, щоб програма була „загальнодержавна” і схвалювалась парламентом, а не було урядовою. Тому розроблений законопроект якраз враховує ті зауваження, які були у депутатів, у тому числі під час парламентських слухань.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Волинець Євген, фракція комуністів.

16:36:27

ВОЛИНЕЦЬ Є.В.

Прошу передать слово Цибенку Петру Степановичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Петро Цибенко.

16:36:35

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Цибенко.

Шановний колего, я хочу задати вам таке запитання. Останнім часом на слуху є проблема будівництва сховища для радіоактивних матеріалів. Справді, людей дуже турбує ця проблема, і я все-таки хочу знати, виходячи з цієї програми, це буде будуватись сховище для радіоактивних відходів. Які напрацьовані в Україні чи будем ми знову звозити з усього світу, а потім не знати що з цим робити. Вочевидь ця проблема має бути… знайти своє відображення і цій загальнодержавній цільовій програмі. Дякую.

ХОЛОША В.І. Дякую за уточнююче запитання.

Я хочу сказати, що даною програмою ніяким чином не порушуються питання роботи з відпрацьованим ядерним паливом. Це не є радіоактивні відходи, це ядерні матеріали, і вони не належать до сфери виконання даної програми.

Що… І, до речі, що стосується радіоактивних відходів – друга частина запитання – то у нас трьома законопроектами, як мінімум, зараз визначається, що тільки Верховна Рада України приймає рішення про розміщення місць захоронення або зберігання радіоактивних відходів загальнодержавного значення і те ж саме стосується і об`єктів для поводження з відпрацьованим ядерним паливом. Тому якщо такі будуть матеріали підготовлені, то все-одно це буде подано на розгляд Верховної Ради згідно з чинним законодавством. Але ця програма не розповсюджується на відпрацьоване ядерне паливо, воно поза межами цієї програми.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко.

16:38:15

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановний Володимир Іванович, я думаю, що саме виборцям України і всім слухачам, всім громадянам України цікаво, які такі загальні об’єми таких радіоактивних саме відходів, які за рік і за час реалізації цієї програми будуть утилізовані?

ХОЛОША В.І. На жаль, так трапилось (дякую за запитання), на жаль, так трапилось, що Україна на теперішній час займає четверте місце в Європі по кількості радіоактивних відходів. Ну, четверте місце, мається на увазі, зверху. Тому це надзвичайно актуальна проблема для нас, і в першу чергу вона пов’язана з тим, що основна маса відходів утворилася внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції в 1986 році. Тому даною програмою і запропонована система заходів для приведення у належний стан тих радіоактивних відходів, які є, як в промисловості, атомній енергетиці, так і при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. І якщо вона буде реалізована на той десятилітній термін, на який заплановано, то це приведе до їх безпечного або зберігання, або захоронення.

На даний момент часу ми маємо приблизно два з половиною мільйони тонн радіоактивних відходів, які класифіковані. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць.

16:39:42

ЗАЄЦЬ І.О. Іван Заєць.

Скажіть мені, будь ласка, відповідь на таке запитання. А чи не вважаєте ви за доцільне, щоб все-таки у цій програмі був розділ, де відображався стан, сучасний стан поводження з радіоактивними відходами в Україні?

І друге. Розкажіть, в якій ситуації знаходиться сьогодні створення державного фонду поводження із радіоактивними відходами.

ХОЛОША В.І. Дякую, Іван Олександрович, за запитання.

На перше запитання. В обгрунтовуючих матеріалах до проекту програми подавався аналіз стану виконання державної програми, яка була затверджена урядом, стану її виконання, і цей розділ планувався у загальнодержавну програму. Але згідно з нормами, які визначені Законом про державні цільові програми, він передбачається по структурі. Тому є обґрунтовуючі матеріали і звіт про виконання державної програми є, це як додаткові матеріали. Це відповідь на першу частину запитання.

Що стосується створення загальнодержавного фонду поводження з радіоактивними відходами, то якщо все буде рухатися так, як воно рухається сьогодні, то ми ще сьогодні можемо розглянути проект закону для створення даного фонду, це закон про внесення змін до деяких законодавчих …….. Це буде трішки пізніше. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

16:41:17

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Скажіть, будь ласка, шановний доповідачу, ви дивилися, коли закон цей набирає чинності? Він у вас набирає чинності по проекту…

ХОЛОША В.І. Так.

КАРМАЗІН Ю.А. …після набрання чинності законом про внесення змін до деяких законів України щодо поводження з радіоактивними відходами.

А я вам нагадаю, що цей проект закону ще не розглянутий. Таким чином ми зараз робимо „мартышкин труд”. Основний закон, або поєднання його, треба було робити разом. Так ще ніколи в житті Верховна Рада за 15 років, що я тут, не приймала закон, щоб він набирав чинності, посилаючись на проект, який не прийнятий. Хто так вчив робити? Чому нема міністра? Чому не здійснює супровід міністр юстиції цього законопроекту, з дозволу сказати?

Я просто, ви знаєте, я дивлюся цим новелам і думаю, треба посадити тут кожен день віце-прем’єр-міністра, як мінімум, щоб він подивився, що відбувається, як доповідають проекти від уряду.

Арсеній Петрович, це я до вас звертаюся.

ХОЛОША В.І. Значить, якщо дозволите, я відповім.

Ця новела – 5, 4 пункт – з’явилася уже при розгляді відповідного, так сказати, законопроекту перед поданням до Верховної Ради. І вона пов’язана з тим, що одним із джерел наповнення і функціонування передбачається, що буде закон… фонд поводження з радіоактивними відходами. Тому було пов’язано це, так сказати, два законопроекти. Цей законопроект планується сьогодні розглянути теж в першому читанні, є відповідне подання.

Є пропозиція науково-експертного управління, щоб для другого читання їх поєднати. Можливо, ми так і зробимо. Але зараз ми маємо два законопроекти, які подані на розгляд сьогодні. Це перше.

Друге, те, що стосується взагалі міністра. На жаль, так трапилося, що зібрання Щорічних зборів Європейського банку було заплановано участь міністра, він зараз у Чорнобилі. Це плановий захід, який пов’язаний із зібранням щорічних зборів ради керуючих банку. Тому було відповідне подання від уряду, і я тут доповідаю цей законопроект. Тим більше, що я являюся головою робочої групи по її…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, прошу сідати.

Запрошую на трибуну парламенту нашого колегу Скубенка Володимира Петровича.

16:44:01

СКУБЕНКО В.П.

Шановні народні депутати! На ваш розгляд подається проект Закону про Загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами, внесений Кабінетом Міністрів України.

Україна має розвинуту атомну енергетику і широко використовує радіоактивні речовини та радіоізотопну продукцію в різних галузях виробництва. Захист життя і здоров’я населення та персоналу, який обслуговує ядерні установки, об’єкти поводження з радіоактивними відходами та джерела іонізуючого випромінювання навколишнього природного середовища від впливу радіоактивних відходів займає значне місце у формуванні державної політики.

Виробництво електроенергії на атомних електростанціях, експлуатація дослідних реакторів, використання радіоактивних матеріалів на виробництво медичних і наукових закладах, аварія на Чорнобильський атомній станції, військова діяльність призвели до накопичення великих обсягів радіоактивних відходів. На майданчиках атомних станцій, крім Чорнобильської, зберігається близько 30 тисяч кубічних метрів низькоактивних, 1700 кубічних метрів середньоактивних і 166-ти кубометрів високоактивних твердих радіоактивних відходів. Це як відповідь на запитання предидущего колеги.

Заповнення сховищ складає понад 55-ти відсотків. У пристанційних сховищах зберігається більш як 19 тисяч кубічних метрів рідких радіоактивних відходів. Сховища рідких радіоактивних відходів заповнені від 20-ти до 80-ти відсотків. Стан зберігання радіоактивних відходів на атомних електростанціях відповідає встановленим нормам, правилам і стандартам радіаційної безпеки, а значить зазначені сховища є тимчасовими і не розраховані на тривале зберігання і збільшення обсягів радіоактивних відходів.

Радіоактивні відходи, що утворюються на промислових підприємствах, у медичних і науково-дослідних та інших закладах, частково кондиціонуються та зберігаються на недержавних міжобласних спецкомбінатах. На цей час спеціалізовані підприємства приймають радіоактивні відходи лише на тимчасове контейнерне зберігання.

Значна частина радіоактивних відходів, що утворилася внаслідок Чорнобильської катастрофи, зберігається в умовах, що не відповідають встановленим нормам, правилам і стандартам радіаційної безпеки. Для дезактивації, транспортування, переробки та захоронення коротко-існуючих низько та середньоактивних радіоактивних відходів у зоні відчуження та зони безумовного обов’язкового відселення відповідно до загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи будується пусковий комплекс, у першу чергу, компекс-вектор. Але цього цілком не достатньо.

У сховищах дослідницьких реакторів Інституту ядерних досліджень Національної академії наук України (місто Київ), Інституту ядерної енергії та промисловості Мінпаливенерго (місто Севастополь), які у недалекому майбутньому будуть зняті з експлуатації, знаходиться відносно невелика кількість, але дуже небезпечних радіоактивних відходів: близько 12 тонн твердих і 460 кубічних метрів рідких, низько і середньоактивних відходів, що зберігаються відповідно до вимог радіаційної безпеки. Всі ці відходи вимагають кондиціювання з наступним вивезенням для тривалого зберігання і наступного захоронення.

Обсяг радіоактивних відходів в Україні зростатиме внаслідок повернення в Україну високоактивних радіоактивних відходів після переробки в Російській Федерації відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій, експлуатації існуючих ядерних установ, продовження строку їх експлуатації і введення в дію нових. Поводження з відпрацьованим ядерним паливом, що тимчасово зберігається, зняття з експлуатації ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.

Практика поводження з радіоактивними відходами не повною мірою забезпечує захист населення і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання. В Україні ще не затверджено концепцію остаточного захоронення відходів і не створено цілісної системи поводження з радіоактивними відходами, які повністю б задовільняли потребу зберігання та захоронення всіх типів і категорій існуючих і тих відходів, що утворяться в найближчому майбутньому. Недосконалість системи поводження з радіоактивними відходами і відсутність дієвого механізму фінансування не дає змоги створити необхідну інфраструктуру та підтримувати безпеку об’єкта зазначеної системи згідно з установленими нормами. Така ситуація перешкоджає стартовому розвитку ядерної енергетики та збільшує вірогідність виникнення радіаційних аварій або несанкціонованого доступу до відходів. Комітет розглянув на своєму засіданні програму уряду і вважає, що ця програма може сприяти поліпшенню умов для поводження з радіоактивними відходами. Конкретний характер висловлених під час розгляду законопроекту зауважень і пропозицій, а також проведений комітетом спільно з розробником - МНС аналіз свідчить про можливості… під час підготовки проекту до другого читання. Комітет підтримує законопроект „Про внесення змін… щодо поводження з радіоактивними відходами” і пропонує прийняти його за основу. Я дуже до вас звертаюся, колеги, якщо ми з вами не приймемо на сьогодні цю програму в першому читанні, то в Україні буде колапс з цими відходами. І це не тільки стосується Чорнобильської АЕС. Практично в кожній області, кожного з вас стосується ця проблема. Тому я запрошую усіх вас проголосувати за цей законопроект.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записуватися, запитання-відповіді.

Сергій Шевчук.

16:49:56

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Володимире Петровичу, безумовно, ми всі розуміємо важливість прийняття загальнодержавної цільової програми поводження з радіоактивними відходами, але в мене є запитання. А скільки взагалі є цільових програм в питанні екології, які пропонує міністерство й уряд? І чи є аналогічні, чи планується затвердження аналогічних програм стосовно, скажемо, отрутохімікатів, пестицидів чи стосовно токсичних викидів. Чи не вважаєте ви, що потрібно більш цілісний, системний підхід, а не по кожному виду відходів приймати цільову програму, а пізніше виникає конкуренція між програмами в питаннях фінансування і виконання їх.

Дякую.

СКУБЕНКО В.П. Дякую за запитання.

Я скажу, что у нас на сегодняшний день разрабатываются определенное количество программ, но проблема радиоактивных отходов она очень специфичная и требует отдельной программы, потому что существует определенная система работы с этими отходами, определенная система безопасности, определенная система допуска.

Что касается других программ «Поводження з небезпечними відходами», то есть программа, яка виконується и мы на комитете ее рассматривали. Я думаю, что в ближайшее время она будет вынесена в зал. Но это як складовая той большой программы и под эту программу мы предлагаем следующий законопроект, который, я думаю, мы будем сегодня рассматривать, он связан с созданием фонда для работы с уничтожением этих радиоактивных отходов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць.

16:51:40

ЗАЄЦЬ І.О.

Зрозуміло, що проблема дуже складна і дуже важлива, тому що за багато років нагромадилося дуже багато радіоактивних відходів. Вони утворювалися через роботу атомних електростанцій, через роботу медичних закладів, науково-дослідницьких установ. Складувалися всі ці відходи на державному об’єднанні „Радон” і зрозуміло, що за ті часи фінансування велося дуже-дуже не належному рівні. І зрозуміло, що проблема стукає нам у двері.

Як ви вважаєте чи вистачить нам сьогодні політичної волі для того, щоб виділити у бюджеті достатню кількість грошей. Чи може нам треба пришвидшити створення спецфонду, який передбачає, що підприємства, які використовують матеріали ці повинні сплачувати в цей фонд кошти для нейтралізації своєї діяльності в майбутньому?

СКУБЕНКО В.П. Дякую за запитання.

Ви дуже влучно говорите, це проблема… Это проблема очень большая и действительно на сегодняшний день основным стержнем этой программы будет создание специального фонда, который предусмотрено законопроектом 1468, который, я надеюсь, что мы сегодня рассмотрим.

Потому что без того, чтобы все правительства, в независимости от политической окраски, которые меняются у нас через год, или через полтора года, они все-таки имели такую программу. Потому что на сегодняшний день мы, депутаты, приходим в зал, уходим из зала, меняются правительства, меняются президенты, а эти радиоактивные отходы, которые сегодня накопились в Украине за все существование ее, они являются проблемой не только нашей, но и наших детей и наших внуков, и являются проблемой всего человечества.

Поэтому мы с вами должны показать пример того, что эти проблемы будут являться объединительными для правой и для левой стороны зала. И мне было очень приятно, когда за включение в повестку дня этого вопроса проголосовало больше 400 депутатов. Я думаю, точно такой же результат будет и при утверждении этого закона.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазин.

16:54:00

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазин.

Я хотів би запитати у вас таке. Тут передбачається орієнтовний обсяг фінансування програми 5 млрд. 247,5 млн. гривень на термін з 2008 до 2017 року. Чи могли б ви нам сказати, ось за цей рік, як профінансовано виконання, скільки витрачено і на скільки відсотків зараз профінансовано ось з початку року, щоб ми зрозуміли, яка динаміка іде. Це перша частинка питання.

І друга частинка питання. Скажіть, будь ласка, а раптом ми не приймемо той закон, а в цьому от таке недолуге напишемо, що тільки набирає чинності після набрання чинності тим законом, щодо поводження з радіоактивними відходами. Що тоді буде?

Чи розумно так робити? Чи все-таки розумно зараз записати, як завжди ми пишемо: „З моменту опублікування закону” – крапка.

СКУБЕНКО В.П. Дякую за запитання.

Я начну со второго вопроса. Я считаю, что мы просто должны сейчас рассмотреть законопроект 1468 по созданию фонда. Потому что без создания этого фонда никакой эффективной программы невозможно. Это первое и главное. Если не будет денег, все это останется на бумаге, и проблема перейдет, как она и была семнадцать лет назад.

Что касается вопроса финансирования на сегодняшний день, то я думаю, что это больше к министерству этот вопрос касается. Я знаю, что выделено это на 2008 год порядка 25 миллионов на реализацию этой программы и в изменения в бюджет, который готовит сегодня правительство Тимошенко, я думаю, что там будет увеличение по этому поводу. Я думаю, что этот вопрос тоже связан с изменениями в бюджет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

16:56:01

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Володимир Петрович, Володимир Петрович… Дякую.

Я сподіваюсь, що я висловлюсь від фракції „Блоку Литвина” при обговоренні більш детально і тому таке питання, яке можливо є певною аналогією з тим питанням, яке вже ставилося моїм колегою, але, на жаль, на яке відповіді не було. Ви знаєте, що є закон про державні цільові програми. Те, що нам зараз пропонується, це загальнодержавна цільова програма. Скажіть, будь ласка, все-таки в чому різниця між загальною, загальнодержавною і державною. І поясніть, чому, знаєте, це вже відповідь на моє можливе запитання, чому таке нехтування елементарною юридичною термінологією відбувається? Бо це ж подають не окремі неофіти-депутати, це подають люди, які працюють достатньо довго в уряді. Дякую.

СКУБЕНКО В.П. Дякую за запитання.

Я думаю, что разница в терминах «державна» и «загальнодержавна» предусматривает только то, что загальнодержавна программа должна утверждаться в Верховной Раде. Это первое.

Второе. Державна програма, яка принимается сегодня урядом, она не имеет той последовательности в исполнении, мы хотели и поддержали в этом отношении уряд и рассмотрели когда на комитете, что мы считаем, она должна быть утверждена Верховной Радой и должна контролироваться Верховной Радой для того, чтобы у нас не произошло все то, что было со всеми программами поводження з відходами в том числе, радиоактивными, которые выполнялись до этого. Были выделены огромные кошты, они все были исправно освоены, но на сегодняшний день ни один объект не доведен до конца. Поэтому мы считаем, что когда мы берем загальнодержавну программу, то это все-таки повысит контроль.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Володимир Петрович. Прошу сідати.

Шановні колеги, записуємося виступи від фракцій і виступи від народних депутатів. Зразу запис від народних депутатів.

Микола Харитонович, будь ласка. Шершун Микола Харитонович. Да, да, включіть мікрофон, з місця.

16:58:34

ШЕРШУН М.Х. Микола Шершун, „Блок Литвина”.

Шановний Голово! Шановні колеги! Я хочу дуже коротко наголосити, який результат ми будемо мати в разі прийняття законопроекту, який розглядаємо.

Перше. Це підвищення рівня безпеки існуючих та майбутніх поколінь від поливу шкідливого іонізуючого випромінювання радіоактивних відходів.

Друге. Зниження соціально-психологічної напруги пов’язаної з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

І третє. Недопущення актів тероризму, а також і, що дуже, а це важливо, забезпечення сприятливих умов для продовження використання ядерної енергії для виробництва електроенергії з метою підвищення рівня життя населення України.

Так сьогодні звучали зауваження, звучали пропозиції і вони доволі суттєві. Тому я би просив, колег депутатів, за результатами розгляду у першому читанні цей законопроект прийняти за основу і врахувати висловлені зауваження і пропозиції до другого читання.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць Іван Олександрович з трибуни, будь ласка.

17:00:13

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! Мова йде про дуже серйозний законопроект. Про які ж радіаційні відходи йдеться в законопроекті?. Це про ті, що виробляються або утворюються в результаті діяльності на АЕС, ті, що утворюються на промислових підприємствах, в медичних науково-дослідних установах, закладах, які утворилися внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції. І ще можна говорити про певний ряд.

Тому я бачу на цьому напрямку два виклики, два питання, на які треба дать, дати відповідь. Перше питання полягає в тому, а чи охоплює ця програма всі радіоактивні відходи? Чи відповідає вона Конвенції МАГАТЕ про поводження із радіоактивними відходами, чи не відповідає? Мені здається, що ми тут застосували такий секторальний погляд. І ми не подивилися на всі радіоактивні відходи, і теперішні, і майбутні саме з позиції такого стратегічного, комплексного бачення. Але все рівно це не перекреслює значення цієї програми. Бо треба починати розгрібати ці завали хоча би із якогось секторального, із секторального підходу. Це перше.

Другий виклик або друге питання полягає у тому, щоб знайти відповідне фінансування. Ми маємо сховища, ми працюємо над цими радіоактивними відходами. Але ми ніколи в Україні не мали належного фінансування. Це фінансування по суті передбачалося здійснювати із державного бюджету. І тому, коли щось таке вже підходить, до якоїсь майже аварії, тоді знаходяться гроші, а решта знову собі фінансування не виділялося. І ця проблема тліла. Тому ми і кажемо, що ми повинні діяти у межах нового бачення, в межах тієї ідеології, яка є у конвенції МАГАТЕ. А ця ідеологія нас спонукає до того, щоб утворити спеціальний фонд поводження із радіоактивними відходами. І цей спеціальний фонд буде наповнюватися за рахунок цільових відрахувань підприємств, установ та організацій, внаслідок діяльності яких утворюються радіоактивні відходи. Розмір відрахування визначається пропорційно кількості утворених відходів. Так написано у нас, у законі про поводження з радіоактивними відходами. Тому сьогодні потрібно дійсно прийняти цей законопроект. І ми створимо нормальну законодавчу базу для фінансування цієї проблеми. Врешті-решт ми маємо зрозуміти, що є частина, що ми повинні сьогодні діяти таким чином, щоб ті майбутні затрати, які пов'язані із поточною діяльністю, мають бути закладені у собівартість поточної діяльності, тобто ми повинні передбачати оту перспективу. В науці це називається „інтерналізація”…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ЗАЄЦЬ І.О. В науці це називається „інтерналізація естерналі”, тобто включення у собівартість поточної діяльності майбутніх витрат, пов'язаних із теперішньої поточною діяльністю. Тобто врешті-решт ми маємо зрозуміти, що діяльність із такими речовинами пов'язана із дуже великими витратами у майбутньому. Тому я пропоную прийняти у першому читанні цю програму і в подальшому виходити на велику широку програму. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Богданович Ключковський. Не бачу. Юрій Анатолійович Кармазін.

17:04:09

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, треба приймати цей законопроект, але, на превеликий жаль, підготовка законопроектів так далі не може здійснюватись. Відкриваю популярну газету „Факти”, не рекламую її: «Украинские атомные станции могут остаться без поставщиков нового оборудования». Там іде про позови на десятки мільйонів доларів до держави України, позовів, які шахрайським шляхом зараз визнаються багатьма горе-юристами.

Прикро, що в цьому законі написано, що він набирає чинності тільки після іншого закону. А в тому законі написано, що той набирає чинності з першого січня 2009 року. Я вас запитую: а весь цей час що ця державна програма фінансуватися не буде, цей весь рік? Я недаремно запитав. А що зараз відбувається з фінансуванням? Скільки профінансовано? Скільки до кінця року буде профінансовано? А тут відповідь, відповідь в іншому законопроекті – законопроекті 1468, який пропонується, щоб він був з 1 січня 2009 року. Подивіться самі підніміть, він у нас стоїть 10-им питанням сьогодні в порядку денному. Тому, шановні друзі, що мені не подобається? Мені не подобається такий підхід до законодавства. Він не змінюється тут скільки б урядів не змінювалось.

На жаль, на превеликий. Всі вважають, що так, прийде заступник міністра до якоїсь Верховної Ради. Ні, шановні! На збори ЄБР можуть піти заступники міністрів економіки, фінансів, надзвичайних ситуацій, може поїхати Прем`єр чи віце-прем`єр, а сюди мають недаремно приходити міністри, які відповідають за галузь, за стратегічне бачення. Тому кому задати питання чому сьогодні продовжують розрізати в чорнобильській зоні ще металобрухт. Кому задавати питання? Воно різалось при минулому уряді, при позаминулому і зараз продовжується, тому що там великі-великі кошти.

Тому, шановні друзі, очевидно, що забезпечення безпеки і цього, і майбутніх поколінь залежить від коштів, які будуть закладені, від тих законів, які ми приймемо, від тої програми. Ми сьогодні не побачили яким чином, як виконувалась попередня програма, але ми вносимо зміни вже до неї. Ми вилучили звідти, що 3 роки… кожні 3 роки буде розглядатися програма. Подивіться, це ж вилучається зараз законом. Це треба робити серйозний аналіз, але його хтось має робити, в тому числі Науково-експертне управління Верховної Ради. Я прошу, щоб серйозніше робили аналізи там. Поверхові почалися аналізи робити Науково-експертним управлінням!

Тому, шановні друзі, треба буде приймати цей закон, але надзвичайно треба доробляти серйозно і писати, що прийняти з моменту….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Володимирович Василенко, "Наша Україна - Народна Самооборона". Немає?

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. Прошу, будь ласка.

17:07:35

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні колеги! Мені здається, це той випадок, коли можна говорити про те, що форма є невдалою, а зміст, в принципі, актуальний і потрібний. Чому в мене є право так сказати? Я недарма одному з доповідачів ставив питання, чи знає він, чи давно читав закон, існуючий у Верховній Раді, про державні цільові програми. Так ось, я хотів би нагадати, що якраз відповідно з цим законом цільові програми до Верховної Ради мають вноситися як складові частини двох дуже важливих документів. Перше – це проект Державного бюджету України і друге – це проект Державної програми економічного і соціального розвитку. З першим, ми знаємо, він був внесений без цієї програми. А що стосується програми економічного і соціального розвитку, то її взагалі, наскільки мені відомо, не зареєстровано у Верховній Раді.

Таким чином, за формою саме подання і сама процедура, очевидно, проходження цього важливого законопроекту є нечесною, нелегітимною, неправильною, нефаховою.

Що стосується змісту, то вже мої колеги відзначали, що є позитиви, безумовно, в цьому законопроекті. От для мене позитив, наприклад, в тому, що програма, як сказано, спрямована на подальше вдосконалення системи та планування робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами аж до 2017 року. Мені здається, що в умовах функціонування нині нашої економіки за методами спонтанних, імпульсних, імпульсивних рішень і відсутності стратегії, відсутності довготривалого бачення, як поступати в тій чи іншій галузі, це правильний підхід: планування системне аж до 2017 року.

З іншого боку, очевидним позитивом є і прагнення удосконалити автоматизовану систему обліку радіоактивних відходів. Із засобів масової інформації ми весь час дізнаємося про те, що там є проблема, там є проблема, але таке враження, що на сьогоднішній день ніхто точно не знає, що відбувається в тому чи іншому регіоні України з радіоактивними відходами.

Тому мені здається, що в даному випадку зміст, безумовно, превалює над формою, неправильною формою проходження цього законопроекту. Мені здається, що можна його підтримати, але з врахуванням того, що законодавчий процес – це не імпульсив і не видумки вночі, щоби завтра подати ще розглядати. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час на обговорення завершений. Доповідач і співдоповідач, на заключному слові наполягають? Не наполягають.

Шановні народні депутати, так до відома по тим питанням, які ви піднімали. У нас зараз в Україні є більше 260 різного роду загальнодержавних програм. За чинним законом про державний бюджет з цих 200… там 76, якщо я не помиляюсь, програм фінансується тільки одна третя – 103. Загальний обсяг фінансування по цим програмам в кращому випадку 25 відсотків. Якщо порахувати загальні обсяг, який треба для того, щоб профінансувати всі загальнодержавні програми, там вже цифри не на мільярди пішли, там до трильйона гривень необхідно, щоб забезпечити весь обсяг фінансування.

До чого я це веду? Чи не буде заперечень, щоб ми дали відповідне протокольне доручення профільному комітету з економічної політики: розібратися в кількості програм, зв’язатися з Мінекономіки і внести на розгляд Верховної Ради, в кінці кінців, інвентаризацію цих програм і ліквідацію тих, які вже просто застарілі, яких ніхто не буде ніколи фінансувати. Їх приймали під різними політичними мотивами, кому треба було полюбити народ однієї чи іншої частини України і таким чином ми створили мільярдні, а точніше сотні мільярдів грошей, які ніколи не будуть профінансовані.

Тому, якщо нема заперечень по стеногра…, по протокольному дорученню, я тоді, з вашого дозволу, його даю.

А по даній загальнодержавній програмі, значить, комітет пропонує прийняти за основу законопроект 2182. Всі ви висловили власну позицію, думаю, що за основу треба приймати, а там дасться знати.

Шановні колеги, ставлю на голосування. Увага, колеги, ставлю на голосування про прийняття за основу проекту Закону України „Про загальнодержавну цільову екологічну програму поводження з радіоактивними відходами”. Колеги, прошу голосувати.

17:12:38

За -413

Дякую, колеги. За – 413, рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання порядку денного, законопроект 2181 потребує, також урядовий, потребує включення до порядку денного.

Шановні народні депутати, прошу всіх сконцентруватися, включаємо до порядку денного законопроект 2181 – внесення змін до статті першої Закону „Про безпечність та якість харчових продуктів”, визначає поняття „стандарт”, що означає „стандарт”.

Колеги, увага, голосуємо за включення до порядку денного. Голосуємо.

17:13:21

За-225

Не встигли? Повертаємося до розгляду питання, голосуємо за повернення щодо розгляду питання про включення до порядку денного.

Колеги, увага! Увага! Голосуємо про повернення до розгляду питання безпека харчових продуктів. Голосуємо.

Ярослав, я вас прошу, стимулюйте товаришів.

17:13:57

За-244

Є, за – 244, Богу дякувати.

Тепер голосуємо про включення до порядку денного законопроекту 2181.

17:14:19

За-242

Колеги, як ви дивитеся на те, ідемо по повній чи по скороченій? Там одна тільки… Там тільки одна зміна. Не будете заперечувати? Колега…

Ну, колеги з опозиції просять. Підемо за зустріч. Я прошу тоді дуже коротко висловлюватися, я би так сказав. Давайте швиденько, не голосуючи скорочену. Прошу, Микола Георгійович, перший заступник міністра охорони здоров’я. Ви бачите, що ми постійно ідемо на зустріч виключно опозиції. Все, домовилися.

Будь ласка, Микола Георгійович, будь ласка.

ПРОДАНЧУК М.Г.

Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати! Дуже коротка зміна: внести слово не… у визначення.

Ціллю прийняття проекту є приведення терміну „стандарт” у відповідність із визначенням, наведеному в угоді про технічні бар’єри. Реалізація проекту не потребує додаткових бюджетних та інших матеріальних затрат. Просимо підтримати прийняття проекту.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щиро дякую за лаконічність.

Колеги, прошу запитання-відповіді – п’ять хвилин.

Сергій Гордієнко.

17:15:52

ГОРДІЄНКО С.В.

Прошу передати слово Миколі Васильовичу Кравченку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко.

17:15:57

КРАВЧЕНКО М.В.

Миколо Григоровичу, вы так быстро доложили, что люди так и не поняли, так это сотовский законопроект или не сотовский. Раз.

И второе. То есть по требованиям СОТ. Так вы ж так и докладывайте, что мы должны по требованию СОТ внести вот это понятие. Раз.

И второе. Скажите, а вот то, что сегодня взбудоражило всю Украину по поводу вакцинации. Если мы введем вот это слово «стандарт», оно не повторит только через харчови продукты? Нам же известно о том, что вакцина эта не прошла соответствующие проверки и так далее. Так не появится ли у нас вот такая ситуация с харчовыми продуктами, как с вакциной?

ПРОДАНЧУК М.Г. Дякую за запитання.

Справа в тому, що ця технічна помилка виникла при прийнятті Закону про безпечність і якість харчових продуктів у 2005 році. І з того часу якраз потрібно було зробити цю поправку. І вона відповідає вимогам СОТ, коли приймався Закон про безпечність і якість харчових продуктів.

Тому впливу на безпечність і якість харчових продуктів ця поправка не буде мати, оскільки ми працюємо саме за регламентом сьогодні угоди про технічні бар’єри в торгівлі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Кармазін.

17:17:27

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Скажіть, будь ласка, от міністр охорони здоров’я підписав обгрунтування. Там написано, під кожним законопроектом, за яким стоять такі самі речі, які потім можуть бути з цією вакцинацією, написано: не потребує проведення консультацій з громадськістю. Скажіть, будь ласка, ви що, дійсно вважаєте, що не обов’язково у нас є дотримання статті 42 Конституції України, 50-ї Конституції України, де написано, що ми маємо право бути всі поінформовані, в тому числі і про те, чому в нас тут зараз нові визначення і ці визначення доповідає не Мін’юст, скажімо, а доповідає Мінздрав. Я хочу просто зрозуміти логіку. Я не буду голосувати за цей законопроект, я відразу вам скажу. Саме через оці речі, бо треба радитися з громадськістю з таких речей, які впливають на здоров’я населення. Хочу почути вашу відповідь. Дякую.

ПРОДАНЧУК М.Г. Дякую за запитання.

У даному випадку відповідальним було міністерство під час розробки закону «Про безпечність і якість харчових продуктів», а оскільки тоді була технічна помилка і випало слово «не», то сьогодні міністерство й вносить цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

17:18:54

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я хочу звернутися до демократичної «каоліції». Ви своїм членам вашої «каоліції» скажіть, хоть би на засідання сесії ходили. Ну, на вас просто школа дивитися, як ви падаєте з ніг, нариваєтеся на каліцтво – один вісім кнопок. Ну, кому така влада потрібна? Плюньте, переходьте в «апазицію».

Скажіть, будь ласка, населення, медичні працівники з острахом очікують на прихід на український ринок може дешевої, але сумнівної корисності продукції, зокрема продукції харчової. І в мене питання до вас. Так все-таки, от впродовж питання, яке задав колега Кармазін, чи будуть імперативно обов’язковими вимоги до стандартів продукції, яка прийде на внутрішній ринок. Те, що ви там зараз написали, означає одне – що захотять, те завезуть. Які наслідки буде мати таке щастя для українського населення. Імпортери зароблять, дай їм, Боже, здоров’я, поділяться з партіями. Але що несе це для населення, яку загрозу?

ПРОДАНЧУК М.Г. Дякую за запитання.

В даному випадку ця поправка ніякого значення для цього немає, тому що закон передбачає санітарні заходи, які є обов’язковими до виконання. Саме в санітарних заходах прописані обов’язкові до виконання вимоги безпеки, стандарти не прописують вимог безпеки.

Вимоги до етикетки, в даному випадку по харчовому продукту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олег Зарубінський.

17:20:33

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Я прошу передати слово Сергію Гриневецькому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький.

17:20:42

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. Гриневецький, "Блок Литвина".

Шановний доповідач! Згідно проекту стандарт – це документ розроблений на основі консенсусу та затверджений уповноваженим органом. Скажіть, будь ласка, при небезпечності та якості харчових продуктів. Що ви вкладали в слово „консенсус”? Бо консенсусу передує компроміси, компроміси – це поступки.

ПРОДАНЧУК М.Г. Саме тому стандарт і не є обов’язковим. Обов’язковим в даному випадку є регламент. І тут задавалось питання де будуть визначення про вміст і вимоги до етикетки. Це є у визначенні регламенту, регламент вимагає дотримання вимог до обов’язковості змісту етикетки.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати.

Запрошую Тетяну Дмитрівну Бахтеєву на трибуну. Тетяна Дмитрівна, будь ласка.

17:22:01

БАХТЕЄВА Т.Д.

Уважаемый Арсений Петрович! Уважаемые народные депутаты! Целью данного законопроекта является приведения термина стандарт в соответствие с положениями международного соглашения о технических барьерах в торговле.

В соответствии с этими соглашением стандарты определяются как добровольные, а технические регламенты как обязательные.

Следует отметить, что украинским законодательствам добровольным стандартом уже признана. Кроме того в Законе Украине «О безопасности и качестве пищевых продуктов», стандарты на пищевые продукты не содержат требования относительно безопасности пищевых продуктов, а качество продукции подтверждается декларацией производителя в соответствии с Законом Украины «О подтверждении соответствия». Таким образом, принятие этого законопроекта не только будет гармонизировать терминологию отмеченного закона с международной, но и приведет ее в соответствие с нормами действующих законов Украины.

Следует так же согласиться и с предостережением Главного научно-экспертного управления аппарата Верховной Рады относительно норм заключительных положений Закона Украины «О стандартизации», согласно с которыми требования государственных и других стандартов будут оставаться обязательными до принятия соответствующих технических регламентов и других нормативно-правовых актов, регулирующих эти вопросы.

Именно учитывая эти предостережения, необходимость определения строка вступления в силу закона, на протяжении которого будут разработаны технические регламенты для потребностей пищевой индустрии, комитет не предлагает принимать внесенный законопроект сразу в целом, как закон.

Мы просим поддержать данный законопроект в первом чтении с тем, чтобы доработать его в последующем, в Комитете по вопросам охраны здоровья.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання до Тетяни Дмитрівни.

Володимир Вечерко, будь ласка.

17:24:17

ВЕЧЕРКО В.М.

Вечерко, Партия регионов.

Уважаемые народные депутаты, сегодня мы хотим принять этот законопроект, но он «сырой». Почему «сырой»? Это продукты питания и к ним нужно относиться очень тщательно.

Мы сегодня на комитете рассматривали этот вопрос и рекомендовали доработать и именно доработать в комитете по охране здоровья. Вот когда полностью доработается вся эта тема всестороння, тогда нужно выносить в зал заседаний такие вещи.

Стандарт, штрихи качества, и все остальное должны быть доработаны в комитете. Потому что мы не знаем, какие продукты будут завозиться, какие продукты будут производится, это все отразиться на нашем населении. Поэтому данный законопроект необходимо доработать всесторонне в Комитете по охране здоровья с привлечением консультантов научных. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

17:25:27

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую.

Шановна Тетяна Дмитрівна, я не буду такий делікатний, як мій шановний колега Вечерко, він сказав, що цей законопроект сырой. Він не сырой, він шкідливий і дуже небезпечний для населення України.

Скажіть, будь ласка, чи не передбачає оця буцімто зміна стандарту, а, фактично, усунення стандартів безпеки, стандартів харчових продуктів в Україні, що в Україну будуть валом і далі без маркування завозитися всякий іноземний непотріб, харчовий непотріб, який включає генномодифіковані продукти, який включає шкідливі речовини для громадян України. Ви вважаєте, що це сырой законопроект, чи просто непотрібний для українців.

БАХТЕЄВА Т.Д. Я считаю, что этот законопроект очень необходим, но он сегодня еще не подготовлен, потому что его нужно доработать, не определены его сроки введения и поэтому над ним нужно работать, а он очень необходим, потому что сегодня в нашем базовом законе о стандартизации стандарт определяется только как документ, который устанавливает правила, инструкции, характеристику, соблюдения которых является необязательным, а с введением данных изменений, это будет уже четко регламентировано законом и будет очень важным для контроля за качеством пищевых продуктов. Нужный.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

17:26:53

КАРМАЗІН Ю.А. Юрій Кармазін.

Шановний пане Голово, я хочу вас запитати, ви взагалі розумієте що робиться чи ні? Ви ж за здоров’я відповідаєте, а мова йде про те, що стандарти ліквідовуються, а технічні регламенти, всього чотири запроваджено. 24 прийнято. І жоден новий не розробляється, бо немає коштів на це, бюджетом не виділено і що ж ми робимо, щоб всі потім поголовно хворіли. Як можна цинічно тоді цей законопроект від вашого комітету виносити. Люди, ви ж маєте про інше піклуватися. Та схаменіться ж ви, давайте подивіться, якщо є стандарти, треба їх замінити тоді на технічний регламенти. Але їх треба розробити, прийняти і сказати, - коли вони є, тоді ми переходимо на них. Вся ж Європа підходить комплексно! А ми – вибірково. Висмикуємо слово, ага, слово поміняли. І думаємо, що ми добре робимо для свого народу. Та не добре ви робите. Категорично. Я знаю, ви – совісна людина. Як же ви можете цей законопроект

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тетяна Дмитрівна, будь ласка.

БАХТЕЄВА Т.Д. Вот именно поэтому, да, что совесть и поэтому я отношусь к этому очень серьезно. Его нужно доработать, однозначно. И принять в первом чтении и отдать комитету на доработку. И комитет доработает его, и представит ко второму чтению только в таком виде, в котором вы поймете, что это будет очень нужно. Сегодня он еще непонятный. Понятно, что сегодня его в таком виде принимать нельзя. Или отдать совсем на доработку, или в первом чтении комитету по вопросам, по вопросам по охране здоровья отдать на доработку. Или вернуть на доработку. Но лучше в первом чтении, и мы беремся за эту работу. Это, мы справимся, это нужная работа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук.

17:28:46

ШЕВЧУК С.В.

Тетяна Дмитрівна, Сергій Шевчук, фракція БЮТ.

Та не оправдуйтесь ви, ви виступаєте як фахівець, як голова комітету, який знає це питання. У нас кожен з присутніх, тут є знавець з питань продуктів харчування. Тому що кожен день вживає. Мій попередник, найкращий, видно фахівець, він так емоційно говорив. Хоча, очевидно, що він глибоко не розуміється в цьому питанні.

Стосовно стандартів, то я хочу сказати опонентам, які сьогодні гаряче виступають, що це прийнято і діє в 151 державі СОТ. І лише в Україні дехто вважає, що це викличе якусь бурю чи епідемію. Даний законопроект є надзвичайно простий. Хоче комітет його доопрацювати, - будь ласка, до другого читання хай доопрацює. Це, положення цього закону відповідають вимогам європейського законодавства. Давайте, приймаємо в першому читанні. А всі, хто сумнівається, може доопрацювати його пізніше.

БАХТЕЄВА Т.Д. Спасибо большое.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, сідайте, Тетяна Дмитрівна.

Колеги, записуємся на виступи від фракцій і від народних депутатів.

Сергій Гриневецький. „Блок Литвина”, з місця. Олег Зарубінський, з трибуни.

17:30:35

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Фракція „Блоку Литвина” навмисно проголосувала за включення цього законопроекту, так званого законопроекту, до порядку денного. Без нас він не включений був би з зрозумілих причин до порядку денного. Ми хочемо показати що це за законопроект і що він зовсім не сирий, що він небезпечний.

Всі кажуть про те, що там маленька зміна, а я хочу зачитати, а що ж пропонується в цій зміні. Згідно проекту стандарт, виявляється, - це документ, розроблений на основі консенсусу, цікаво. Дальше. Згідно проекту стандарт не містить вимог щодо безпечності харчових продуктів, установлених санітарними заходами, та може включати або повністю визначати вимоги щодо позначення упаковки, маркування та етикування продукту чи процесу. От вам і все. От вам і відповідь, чи можна його доробляти до другого читання чи просто його треба відкинути.

Зрозуміло, що під цим законопроектом закладається можливість нашим лобістам імпортерів харчових продуктів, при тому, що Україна сама виробляє найкращі в світі харчові продукти, завозити всілякий іноземний непотріб, генно-модифіковані продукти. У мене є трошки часу, я його використаю.

За даними Інституту агроекології та біотехнологій при вирощуванні та використанні ГМО (генно-модифікованих організмів) продукції виникає три групи ризиків: негативний вплив на організм людини, алергічні реакції та токсичні ефекти, підвищена мутагенність організмів, ураження слизової оболонки кишечника і так далі. Друга позиція: негативний вплив на навколишнє середовищ, поява нечутливих до гербіцидів бур'янів, погіршення стану грунтів і так далі. Третя позиція: глобальні ризики – активізація критичних вірусів, неконтрольоване розповсюдження плазміт, глобальна дестабілізація біосфери і таке інше.

Що нам пропонують? Нам, Україні, пропонують їсти харчі, в яких є генномодифіковані продукти. Це в умовах тоді, коли українське землеробство, український клімат, українське… може забезпечити найкращі, найчистіші, найекологічніші продукти в світі.

Ми вважаємо, що цей законопроект не тільки не можна приймати в першому читанні, його треба відкинути, бо всі країни, які члени Світової організації торгівлі, навіть будучи її учасниками, виходять із своїх власних інтересів, виходять із інтересів і здоров`я своїх громадян. Повчіться в Китаю, якщо не можете відстоювати свої інтереси! Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, фракція Партії регіонів. Микола Кравченко. З місця.

17:33:36

КРАВЧЕНКО М.В.

Спасибо.

Меня удивляет вообще-то политическая сила, которая ну рвала на себе рубаху в лице госпожи Ващук, которая подпевала Пятницкому, заместителю министра, когда ратифицировали угоду по СОТ. И теперь вдруг они увидели маленький законопроект, который поправляет просто то глобальное уничтожение нашего рынка Украины. И вот они сейчас здорово так рассказывают, что… вони спасуть Україну тим, що не приймуть цей закон.

Господа, я хочу вам напомнить о том, что вы принимали прямое участие в уничтожении сельского хозяйства. И, пани Ващук, как бы вы там не говорили, я теперь в виду в связи с тем, что Зарубинский решил контролировать коммунистов и бороться с ними, так я… я теперь буду мониторить каким образом разнятся выступления госпожи Ващук с трибуны Верховного Совета «як село гине» и каким образом она голосует. Поэтому обратите внимание, что политическая сила Литвина говорит с трибуны одно, голосует – другое.

В отношении этого законопроекта я должен сказать следующее: этот законопроект вообще-то насколько махонький в той глобальной, масштабной, уничтожающейся диктовке СОТа, того протокола, который подписал Президент, что сегодня даже о нем и говорить нечего. Его надо відхиляти, тут единственное, с чем я согласен, и однозначно начинать говорить о том, что в СОТ мы должны войти с высоко поднятой головой и не с разрушенной экономикой, как это мы делаем сейчас. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дам слово на репліку після виступів.

Роман Зварич. Зварич Роман Михайлович. Роман Михайлович! Роман Михайлович, зараз позбавитесь слова.

Ксенія Ляпіна.

17:36:15

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги, я хочу звернути увагу на те, що всі страхи, які тут так рясно лунають з цієї трибуни, не мають під собою жодних підстав. Я підкреслюю, що вимоги до безпечності і до складу харчового продукту, зокрема – окремо кажу для „Блоку Литвина” – зміст генномодифікованих чи їх відсутність, генномодифікованих продуктів, визначається санітарними, фітосанітарними і ветеринарними нормами і вимогами, а зовсім не стандартами. А стандарти визначають, наприклад, як розміщувати інформацію на етикетці, щоби громадяни, які купують цей товар, не тільки балаканину слухали з трибуни Верховної Ради, а визначають так, щоб громадянин міг ознайомитись з реальним складом цього продукту. І це у всьому світі так, і у нас так. І більше того, шановні колеги, ви голосували за Закон „Про стандартизацію в Україні”. І в цьому законі чітко вказано, що стандарти не є обов’язковими. І фактично сьогодні ми просто маємо колізію, якою, на жаль, користаються неналежним чином деякі чиновники. І весь цей крик з приводу захисту вітчизняного нашого споживача, це крик в інтересах корумпованих чиновників, а не споживача, бо споживача захищаютьв інший спосіб. І власне, тут і пропонується розставити крапки над „і”, поставити все на своє місце: де захист споживача, де вимоги до складу, де вимоги до безпечності, а де є технічні умови, які визначаються регламентом.

От така тут і проста дуже, дуже простий зміст цього законопроект. Власне кажучи, це вже сьогодні так у відповісти до угоди, до якої ми приєдналися – ТіБіТі. І ми мусимо це виконувати і власне Санітарна служба вже сьогодні мусить діяти у відповідності до цих вимог.

А те, що ми з вами тут політиканством займаємося, від цього жодному споживачу в Україні ще легше не стало. Краще навести лад, а якщо ми не маємо довіри до санітарних вимог, то давайте цим і займемося. Давайте відповідні законопроекти, де посилимо контроль за відповідністю санітарним вимогам і правилам, замість того, щоб блокувати корисні закону.

"Наша Україна - Народна Самооборона" підтримає цей законопроект. Більше того, вважає, що це єдиний шлях для наведення порядку в державі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Шкіль, з місця. Пане Андрію, будете? Не будете.

Володимир Карпук, з місця.

17:39:08

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна".

На жаль, дійсно, у нас політизуються всілякі закони, особливо коли мова йде про якість, чи про законодавство, що відповідає СОТ. Нагадаю, що ще з 16 травня ми вже члени СОТ. І всі ці закони про технічні бар’єри, регламентація якості і так далі, безпекова регламентація уже діє.

Цим законом тільки в відповідність приводиться визначення стандарту тим нормативам, які діють в Європейському Союзі і діють в Світовій організації торгівлі. Тому ніякого впливу на якість, чи на безпеку, дійсно, харчових продуктів це не має. Якщо вже є така пересторога, то можна прийняти в першому читанні, ще раз повернутися на розгляду на комітеті, який є основним по цьому закону, але ми будемо голосувати і підтримувати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

17:40:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні друзі, шановні народні депутати, шановний український народе! Ця книжка називається „Конституція України”, і тут в частині 2-й 50-ї статті записано: „Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів, предметів побуту, а також права на її поширення”. Така інформація не може бути засекречена.

Ця інформація – було згвалтовано попередній уряд, щоб не була, не вносилася, - ні про генно-модифіковані продукти, нічого, вона і зараз не вноситься, тому що нікому не потрібно.

А тепер щодо міфів і до реальності. Категорично: цей закон не такий простий, як здається. Робиться правовий вакуум на деякий час. Чому? Тому що перехід від стандартів до технічних регламентів має час, і цей час якраз потрібен для того, щоб сюди все завантажити.

Метою цього законопроекту, як декларують, є приведення терміну „стандарт”, якого наведення в статті першій Закону „Про безпечність і якість харчових продуктів” у відповідність до визначення, яке викладене в Угоді про тех. бар’єри зі торгівлі… Світовою організацією торгівлі – СОТ.

Визначення терміну „стандарт” у редакції, запропонованій проектом, передбачає відсутність у стандарті чого? Вимог щодо безпечності харчових продукції. Ось всього-на-всього, що він вбачає. І совісті у тих, хто коментує такі речі, бо не читаючи, не можна коментувати.

А тому я говорю, що це протирічить вимогам закону. А тепер підніміть директиву Європейського парламенту і ради за номером 2001/95 ЄС від 03.12.2001 року, як називається „Щодо загальної безпеки продукції”, і давайте ми її будемо виконувати, якщо ви так хочете в Європу.

Так от, тепер дальше, шановні друзі. Я хочу, щоб ви знали, що це визначення, яке в нас було, воно якраз було схвалено експертами міжнародної робочої групи щодо вступу України до СОТ. І таким чином, абсолютно безвідповідально звучать ті речі, що це так собі, просто.

Я хочу, щоб ви зрозуміли, що в Європі є методологічне забезпечення контролю і інституціональне. Тобто цілі інститути виробляють і дивляться: як, і там закріплена відповідальність і виробників чи постачальників за введення в обіг неякісних і небезпечних поставщиків харчових продуктів. Подивіться, як Європа зреагувала на одну річ, яку сама ж і спровокувала, в українську олію, що зробили, вкинули трішечки крапель нафти. І після цього, це як привід, взагалі закритися від української олії. Де реакція нашого уряду, Президента, всіх нас з вами? Немає реакції. Ми не захищаємо своїх. Більше того, ми кажемо, давайте ще більше відкриємося.

Тетяно Дмитрівно, цей закон не можна доробляти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Георгій Маркович. Будь ласка, з місця, Скудар Георгій Маркович.

17:43:33

СКУДАР Г.М.

Уважаемые народны депутаты! Я из города Краматорска, где сегодня в реанимации находится около ста детей. Вы знаете, что эта беда произошла потому, что в нашу страну были завезены прививки. Мы сегодня не знаем, эти препараты, которыми должны были привить более двух миллионов человек. На жаль, что первыми подобными кроликами оказались дети. Я бы не хотел, чтобы чей-либо ребенок из присутствующих народных депутатов оказался в этой ситуации.

Но этот случай должен показать нам о том, что, во-первых, прошло уже две недели – нет виновных. Никто не знает причины, почему это произошло, почему эти препараты были завезены? Почему дети оказались подобными кроликами?

Сегодня мы обсуждаем практически аналогичный закон. Да разве можно, не разработав стандарты или убрав их в сторону, принимать закон о допуске продуктов питания на нашу территорию? Что ж мы делаем? Куда мы спешим? Зачем мы сегодня это делаем? Нужно остановиться. Если кто-то и пытается протянуть этот закон, то он должен понимать, что влечет за собой направление сюда продуктов, которые придут с неизвестных стран с неизвестными симптомами и потом будем опять расхлебывать?

Давайте вначале все-таки разработаем документ, а после этого будем принимать закон. Я хотел… удивлен, Татьяна Дмитриевна, честное слово, вашим комитетом, почему таким образом, когда в стране подобная происходит ситуация, когда благодяря смерти одного мальчика приостановили вакцинацию в стране, мы предлагаем рассмотреть в первом чтении такой закон? Да его нельзя было допустить сегодня для рассмотрения, не то что принимать в первом чтении.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Репліка Олег Зарубінський. І там ще Катерина Ващук, якщо вона є, також має право на репліку. Будь ласка.

17:45:36

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую.

Шановні колеги, чесно кажучи, дивно, тільки що з вуст людини, яка в складі семи комуністів сьогодні проголосувала за законопроект про державні закупівлі, в якому безумовно є метастази корупції, всі це прекрасно розуміють, почув якісь, ну, знаєте, нападки на «Блок Литвина». Я не буду рефлексувати, я просто згадаю, як наприкінці грудня 2007 року за бюджет державний на 2008 рік, який зупиняє дію 102 соціальних законів, обмежуючи права інвалідів, ветеранів, простих громадян, проголосувало 8 комуністів, давши тим самим цьому бюджету вступити в силу. Тому я прошу, не зачіпайте нас, бо повну розкладочку вашої діяльності, виходячи з інтересів зовсім не гуманітарних, можемо дати.

Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, завершилося обговорення. Ви про бюджет нагадали... Миколо Івановичу, якщо можна, ви пригадуєте, що в нас там засідання комітету, ви ж вроді би на середу, щоб ми на четвер винесли зміни до Закону «Про Державний бюджет» в тій частині, що розділення.

Колеги, 2181. Доповідач і співдоповідач мають бажання висловлюватися? Не мають бажання висловлюватися.

Шановні народні депутати, роблю узагальнення. Комітет Верховної ради України пропонує прийняти даний законопроект тільки за основу. Після цього, коли проголосуємо за основу, будемо розбиратися за умови прийняття позитивного рішення, в якій редакції його голосувати у другому читанні.

Шановні народні депутати, я ставлю на голосування законопроект № 2181 за основу. Голосуємо.

17:47:42

За-219

Рішення не прийнято. Покажіть по фракціям, будь ласка.

Хтось не встиг може? Тоді давайте попробуємо повернутися до розгляду питання про голосування.

Значить, ставлю на голосування питання про повернення до голосування по законопроекту 2181. Не кричіть. Прошу голосувати.

17:48:24

За-220

Колеги! Коаліція не проголосувала – рішення не прийнято.

Значить наступні законопроекти… (якісь ви такі не виховані, ви знаєте, оце я спостерігаю за вами, я просто дивуюсь).

2142 і 2234. Подивіться є лист Терьохіна, вони просять, комітет просить перенести ці два законопроекти на четвер, щоб розглядати їх в одному полі. Немає заперечень? Комітет вніс таку пропозицію. Тепер я пропоную 2125 законопроект, тим більше до нас приїхав Литвин Микола Михайлович, який буде відповідати даний законопроект, він якраз у нас по порядку денному, я тоді… Колеги! Дуже уважно, ставлю до включення, Микола Михайлович, півсекунди, ми зараз включимо до порядку денного і…

Ставимо до включення до порядку денного законопроект 2125 – це проект про внесення змін до деяких законів України з прикордонних питань. Товариші! Дуже уважено голосуємо за включення до порядку денного. Увага! Оголошую голосування!

17:49:43

За-363

Рішення прийнято.

Будь ласка, Микола Михайлович, будь ласка, на трибуну.

Я зразу повідомляю, що продовжую засідання на 15 хвилин засідання, щоб ми розглянули законопроект, а потім перейдемо до обрання заступників Голови Верховної Ради.

ЛИТВИН М.М. Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, на порядок денний виноситься затвердження та зберігання документів демаркації Державного кордону. І я хотів би підкреслити, що це питання в законодавчому порядку не визначене.

При цьому, протягом 2000-2007 років урядом України прийнято чотири постанови, які затвердили демаркаційні документи і фактично вони зберігаються державною прикордонною службою.

На виконання доручення урядового комітету, яке відбулося 26 лютого 2007 року, було прийнято рішення про необхідність законодавчо регулювати порядок затвердження та зберігання демаркаційних документів.

Адміністрацією прикордонної служби розроблено проект закону про внесення змін до деяких законів України з прикордонних питань. Метою проекту закону є встановлення порядку затвердження документів демаркації державного кордону.

Друге – визначення органу, відповідального за зберігання цих документів.

Проектом закону передбачається внесення змін до двох законів України – це Закон про державний кордон України та Закон про державну прикордонну службу, якими надається повноваження Кабінету Міністрів України на затвердження документів демаркації державного кордону, якщо інше не передбачене міжнародними угодами і договорами. І державна прикордонна служба уповноважується зберігати документи демаркації державного кордону.

Проект закону підтримано Комітетом з питань національної безпеки і оборони, Головним науково-експертним управлінням винесено позитивний висновок. Реалізація цього закону не потребує додаткових витрат з Державного бюджету. Прошу підтримати.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Михайлович.

Колеги, дуже оперативно запитання-відповіді. Немає запитань ні в кого, товариші? Немає запитань. Прошу сідати.

Співдоповідь. Будь ласка, Анатолій Степанович.

17:52:14

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, наш комітет одноголосно підтримав цей законопроект і я сподіваюся, що його підтримає зал понад 400.

Наша пропозиція прийняти його і в першому читанні, і в цілому. Він технологічний, він покладає відповідальність на уряд і відповідно прикордонну службу, зберігати документи щодо демаркації, нічого більше. Просто це питання не було визначено законодавчо. Зараз ця дірка в законодавстві заповнюється нормальним змістом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Анатолій Степанович.

Питань також немає. Є у Бондика питання, Анатолій Степанович, треба дати. Колега Бондик, увімкніть, будь ласка, мікрофон.

17:52:47

БОНДИК В.А.

Насамперед, у мене не питання а, дійсно, я хотів би напередодні Дня прикордонника привітати свого однокашника і в його обличчі весь прикордонний склад військ, що є держава, є кордони. Якщо Росія пишається своїм хокеєм, то ми пишаємося своїми погранвійськами. Законопроект дуже слушний, я закликаю всіх колег голосувати за цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, бажання від фракцій і від народних депутатів немає виступити? Знову немає. Шановні народні депутати, якщо і є десь порядок в країні, то це точно в прикордонній службі. Тому, я пропоную підтримати цей законопроект, причому не тільки за основу, а я так як передбачено у проекті рішення, давайте за основу і в цілому даний законопроект підтримаємо, це буде мудро як ми завжди поступаємо.

Значить, шановні народні депутати, я ставлю на голосування законопроект № 2125 проект Закону про внесення змін до деяких законів України з прикордонних питань. Закон голосується за основу і в цілому. Прошу голосувати.

17:54:08

За-378

Рішення прийнято. Вітаємо.

Шановні колеги, 2118. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо дитячих будинків сімейного типу. Є міністр, я прошу, колеги, включити до порядку денного 2118, тобто голосуємо за включення до порядку денного Закону про внесення змін щодо дитячих будинків сімейного типу. Увага, голосуємо.

17:54:49

За-370

Товариші, як ви дивитесь на те, щоб проголосувати скорочену процедуру для цього законопроекту? Є заперечення чи немає? Нема ні в одного. Прошу поставити на голосування питання про розгляд законопроекту за скороченою процедурою.

17:55:15

За-341

Рішення прийнято.

Юрій Олексійович, будь ласка, на трибуну. У вас дві хвилини.

ПАВЛЕНКО Ю.О. Шановний пане Голово, шановні депутати України! Законопроект розроблено Міністерством України у справах сім’ї, молоді і спорту, внесений урядом і передбачає зміни до законів України про освіту, про дошкільну освіту, щодо вилучення дитячих будинків сімейного типу з переліку дошкільних навчальних закладів. До сьогодні законом про освіту і дошкільну освіту визначено, що дитячий будинок сімейного типу є дошкільним навчальним закладом. Разом з тим, це суперечить Сімейному кодексу України, Закону України про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та про охорону дитинства, де визначено, що дитячий будинок сімейного типу є окрема сім’я, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менше, як п’ять дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

В чому необхідність прийняття цього закону. Тому, що неузгодженість даних законодавчих актів призводить до того, що іноземні громадяни виявляють бажання усиновлювати дітей, які влаштовуються і виховуються в дитячих будинках сімейного типу. А це, в свою чергу, суперечить Закону України про охорону дитинства, в якому чітко визначено, що усиновлення дитини, яка є громадянином України, іноземними громадянами проводиться, якщо були вичерпані всі можливі способи щодо передачі під опіку, піклування, на усиновлення чи виховання в прийомній сім’ї чи дитячому будинку сімейного типу, а також виховання в українській родині.

Таким чином, необхідно узгодити нині діючі законодавчі акти. Прошу схвалити даний законопроект з метою соціального захисту батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, а також, звичайно, в першу чергу, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються в сім'ях, дитячих будинках сімейного типу. Даний проект закону можна схвалити за основу і в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Олексійович. Прошу сідати.

Будь ласка, наша колега Катерина Євгенівна Лук'янова.

17:57:46

ЛУК’ЯНОВА К.Є.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Комітет розглянув даний законопроект і одноголосно прийняв рішення голосувати його за основу і в цілому. Є рішення комітету… Зараз, одну хвилинку. Є рішення Комітету з питань науки і освіти, який теж рекомендував би Верховній Раді України прийняти цей законопроект за основу і в цілому. Науково-експертне управління підтримує даний законопроект, і Комітет з питань бюджету дав свій висновок, що він не потребує додаткових витрат. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую щиро. Два „за”, два „проти”, колеги. Олег Ляшко, будь ласка.

17:58:35

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” обома руками підтримує ініціативи уряду, спрямовані на захист дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, і, віддаючи належне і роботі міністерства і особисто міністра Юрія Павленка, який показує зразок, як треба дбати про майбутнє нашої країни, я думаю, що всі ми одностайно проголосуємо „за”. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ярослав Сухий.

17:59:08

СУХИЙ Я.М.

Я прошу слово передати Чечетову Михайлу Васильовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

17:59:12

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів.

Шановний Арсеній Петровичу, шановні колеги, відповідно до Сімейного кодексу України і законів України про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дитинства дитячий будинок, позбавлений батьківського піклування, про охорону дитинства, стаття перша, дитячий будинок сімейного типу – це окрема сім'я, яка створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менше, як п’яти дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Проте, Закон України про освіту (стаття 34), Закон України про дошкільну освіту (стаття 12) визначено, що дитячий будинок сімейного типу є дошкільним навчальним закладом. Даний проект усуває цю колізію. Але хочеться зауважити, що статус дошкільного навчального закладу надає певні гарантії, у першу чергу, щодо захисту прав дітей, а також додаткову можливість відповідної допомоги. Тому пропонуємо прийняти цей законопроект у першому читанні.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги. Всі висловилися. Більше ніхто не хоче висловити позицію з тих фракцій, які не приймали участі у записі? Немає.

Колеги, комітет пропонує даний законопроект прийняти за основу і в цілому. І це буде логічно, якщо ми підтримаємо рішення комітету. Будь ласка, лист комітету, Адаме Івановичу, для вас покажем будь-який документ за підписом нашого колеги Костенка. Добре, Адаме Івановичу, як ви скажете.

Немає заперечень, щоб за основу і в цілому? Хто заперечує проти „в цілому” підніміть руку. Нема. Михайло Васильович, ви заперечуєте проти прийняття в цілому? Я правильно зрозумів? Тоді я розвожу голосування на 2 частини, колеги. Спочатку ставлю голосування за основу, а потім ставлю голосування в цілому, якщо це буде підтримано. Зрозуміло? Зрозуміло.

Ставлю питання про прийняття даного законопроекту, а саме номер 2118 за основу. Прошу голосувати.

18:01:44

За-380

Ставлю на розгляд… я мушу зараз два голосування. Для того, щоб провести голосування в другому читанні, треба два голосування. Перше про зміну порядку розгляду питання і перехід зразу до другого читання. А після цього в другому читанні і в цілому, тобто ще два рази голосувать прийдеться. Зрозуміло? Ну два. Неправильно. Тут фактично ad hok, тому що ми тоді порушуємо право народного депутата, а цього непотрібно.

Ставлю на голосування про зміну порядку розгляду питання і перехід зразу до другого читання і в цілому.

Навпаки, щоб підтриманий даний законопроект, могли б …

18:02:30

За-236

Рішення прийнято.

А тепер в другому читанні і в цілому. Ставлю на голосування питання: в другому читанні і в цілому.

18:02:52

За-249

Колеги, я вас вітаю: законопроект прийняти в цілому. Правильний і мудрий законопроект.

Значить, доповідаю. Постанови про призначення Першого заступника немає в парламенті, тому я вам щиро дякую за ту високу довіру, яку ви мені даєте уже протягом восьми місяців.

Вечірнє пленарне засідання Верховної Ради оголошується закритим.