ЗАСІДАННЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЄ

Сесійний зал Верховної Ради України

23 травня 2008 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім дорого ранку, шановні колеги. Я прошу реєструватися.

10:03:42

В залі зареєструвалося 447 народних депутатів України. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Дорогі друзі, у нас сьогодні у Шишкіної Зої Леонідівни день народження. Давайте привітаємо Зою Леонідівну. (О п л е с к и). І у Олександра Васильовича Буряка також день народження. Давайте його привітаємо. (О п л е с к и).

Відповідно до Регламенту я оголошую запити народних депутатів України, а після цього перейдемо до розгляду питань і взагалі формування порядку денного, тому що він на сьогоднішній день не є узгодженим. Але я запропонував той, який ми вчора дискутували.

Перше. Надішли запити народних депутатів України:

Ігоря Калєтніка до Президента України стосовно недопущення закриття та забезпечення фінансування Тростянецької загальноосвітньої школи та Гонорівської дільничної лікарні Ямпільського району Вінницької області, з вимогою про що звернулося 600 мешканців.

Також запит народних… депутата Леоніда Грача до Президента України стосовно катастрофічної ситуації, що склалася у санаторії „Долоси” Автономної Республіки Крим.

Запит Анатолія Семиноги до Голови Верховної Ради України стосовно незаконно винесеного рішення суддями усіх рівнів при розгляді справи щодо приватизації дитячого закладу номер 183 по вулиці Пушкінській, 33-А в місті Києві.

Віктора Швеця до Прем’єр-міністра України щодо соціально-економічного становища в місті Моршин Львівської області Володимира Литвина до Прем'єр-міністра України стосовно невдоволення змістом відповіді на депутатське звернення щодо можливості звільнення відкритого акціонерного товариства „Радсад” Миколаївської області від повернення державного кредиту, виділеного для ліквідації наслідків природного стихійного лиха.

Дмитра Шпенова до Прем'єр-міністра України, Генерального прокурора України щодо неналежного розгляду депутатського звернення стосовно порушень законодавства з питань надрокористування відкритим Акціонерним товариством „Арселор-Мітал” Кривий Ріг по використанню надр Валявківського родовища Дніпропетровської області.

Ігоря Шарова до Прем'єр-міністра України щодо попередження правопорушень в середовищі молоді, скоєних на підґрунті національної або расової нетерпимості, та ухвалення загальнодержавної програми патріотичного і світоглядового виховання молоді.

Ігоря Шарова до Прем'єр-міністра України щодо скасування у 2008 році обов’язкового характеру зовнішнього незалежного оцінювання випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступити до вищих навчальних закладів.

Миколи Деркача до Прем'єр-міністра України щодо ситуації, яка склалася не державному підприємстві „Східний гірничо-збагачувальний комбінат” у місті Жовті Води Дніпропетровської області.

Микола Солошенка до Прем'єр-міністра України щодо включення будівництва підвідного газопроводу високого тиску до села Приют Магдалинівського району Дніпропетровської області до переліку об’єктів, що фінансуються у 2008 році за рахунок субвенцій із державного бюджету України місцевим бюджетом на будівництво газопроводів і газифікацію населених пунктів.

Миколи Шершуна до Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, міністра палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, дочірньої компанії „Укртрансгаз”, національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” стосовно кричущого факту незаконного обмеження газопостачання відкритого акціонерного товариства „Рівне-азот”, що загрожує регіону екологічною катастрофою та тяжкими соціальними наслідками.

Миколи Шершуна до Прем'єр-міністра України, міністра праці та соціальної політики України щодо вжиття заходів з подолання безробіття в Україні та в Тернопільській області зокрема.

Сергія Гордієнка до Прем'єр-міністра України стосовно проблеми фінансування програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі „Власний дім”.

Сергія Гриневецького до Прем'єр-міністра України щодо захисту конституційних прав мешканців відомчих житлових будинків та гуртожитків.

Сергія Терещука до Прем'єр-міністра України щодо утилізації непридатних до використання отрутохімікатів на території Шполянського району Черкаської області.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України стосовно неналежного реагування на депутатське звернення з приводу перевищення головою Миколаївської обласної державної адміністрації Олексієм Гаркушою своїх службових обов’язків, невиконання судових рішень, грубих порушень земельного законодавства, конституційних прав жителів Миколаївщини на власність та підприємницьку діяльність, а також щодо необхідності створення робочої комісії із залученням представників відповідних міністерств і відомств, Генеральної прокуратури України, інших правоохоронних органів з метою перевірки фактів грубих порушень Конституції України головою Миколаївської облдержадміністрації та внесення подання на ім’я Президента про звільнення Олексія Гаркуші із займаної посади.

Юрія Кармазіна до Прем'єр-міністра України стосовно неналежного реагування на депутатське звернення про перевірку фактів невиконання органами Міністерства праці і соціальної політики України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо ненадання Анатолію Федоренку Посвідчення ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС, вжиття заходів стосовно видачі останньому даного посвідчення і притягнення винних до відповідальності.

Віктора Олійника до міністра охорони навколишнього природного середовища України, Генерального прокурора України, Київського міського голови стосовно недопущення знищення природно-заповідної зони „Старий дубовий гай”, розміщеній між будинками по вулиці Борщагівська, 139 та Дашавська, 12 у місті Києві.

Володимира Литвина до міністра фінансів України стосовно невдоволення змістом відповіді Міністерства фінансів України на депутатське звернення щодо передбачення коштів на проведення робіт з газифікації села Іванівка Сарненського району Рівненської області при підготовці законодавчих пропозицій щодо внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Євгена Добряка до міністра оборони України щодо правомірності зберігання спеціальних машин, типу НГ, призначених для забезпечення застосування інженерних ядерних мін.

Євгенія Суслова до міністра внутрішніх справ України стосовно відсутності реагувань Міністерством внутрішніх справ України на звернення народного депутата України щодо протиправних дій київського обласного управління Державної автомобільної інспекції та перекручування фактів у відповіді на службове просування полковника міліції Олександра Ткаченка.

Ігоря Калєтніка до міністра внутрішніх справ України, Генерального прокурора України про наявність відомостей щодо земельних афер та неправомірного набуття права власності на земельні ділянки підприємствами „Біт-Інвест”, „Інвестбудсістем”, „Земпромресурс” та „Девелопмент Технологія”.

Миколи Деркача до Міністра аграрної політики України щодо конфліктної ситуації, що склалася на державному підприємстві Дніпропетровський кінний завод №65 у Покровському районі Дніпропетровської області.

Миколи Кульчинського до міністра праці та соціальної політики України щодо відповіді не по суті Міністерства праці і соціальної політики України на звернення депутатів, профспілок, Національної академії наук України та громадян з приводу розрахунку заробітку та обчислення пенсій науковим працівникам.

Михайла Сироти до міністра охорони здоров’я України щодо порушення виконуючим обов’язки директора Українського науково-дослідного протичумного інституту імені Мечникова Сергієм Поздняковим статті 16 Закону України „Про статус народного депутата України” у зв’язку з відсутністю відповіді на депутатське звернення від 19 березня поточного року.

Сергія Гриневецького до Голови правління Пенсійного фонду України щодо правомірності перерахунку пенсії інваліду війни І групи Петру Фоміну.

Юрія Крука до міністра охорони навколишнього природного середовища України щодо доопрацювання правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення.

Юрія Крука до Секретаря Ради національної безпеки та оборони України, виконуючого обов’язки Голови Служби безпеки України щодо недопущення замаху на життя громадянина України.

Василя Деревляного до Генерального прокурора України щодо неналежної перевірки органами прокуратури фактів, викладених у депутатських зверненнях.

Володимира Сівковича до Генерального прокурора України щодо порушення кримінальної справи проти посадових осіб Бориспільської районної державної адміністрації, які сприяли розкраданню лісового фонду в межах Великоолександрівської сільської ради шляхом підробки документів та спонукання депутатів сільської ради до прийняття незаконного рішення.

Володимира Сівковича до Генерального прокурора України щодо порушення кримінальної справи стосовно голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області Павла Главаті за створення штучних перешкод в депутатській діяльності, направленій на припинення незаконного виділення землі.

Володимира Яворівського до Генерального прокурора України з приводу затягування розслідування прокуратурою міста Севастополя факту побиття працівниками міліції члена Національної спілки письменників України, лауреата премії імені Льва Толстого лікаря Олександра Волкова, яке було скоєно в березні 2006 року.

Геннадія Задирка до Генерального прокурора щодо не надання по суті та в строки, передбачені законодавством, прокурором Луганської області та Генеральною прокуратурою України відповіді на депутатські звернення про злочинні дії посадових осіб кредитної спілки фінансова компанія „Капітал-сервіс”.

Олександра Донія до Генерального прокурора України про неналежний розгляд депутатських звернень щодо ігнорування Генеральним прокурором України заяви журналіста Володимира Бойка про порушення кримінальної справи відносно прокурора міста Києва Євгена Плажєвського.

Романа Забзалюка до Генерального прокурора України про вжиття невідкладних заходів у зв’язку із службовою недбалістю з блоку прокурора Миколаївської області при розгляді депутатського звернення.

Андрія Павловського до київського міського голови щодо бездіяльності Київської міської державної адміністрації по встановленню пристроїв зниження швидкості руху транспорту біля шкіл міста Києва.

Андрія Павловського до київського міського голови щодо бездіяльності Київської міської державної адміністрації по ліквідації аварійного стану будівлі загальноосвітньої середньої школи номер 55 Святошинського району міста Києва.

Володимира Сівковича до Генерального прокурора України щодо порушення кримінальної справи стосовно голови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області Павла Главаті за створення штучних перешкод у депутатській діяльності направленій на припинення незаконній видачі землі.

Володимира Яворівського до Генерального прокурора України з приводу затягування розслідування прокуратурою міста Севастополя факту побиття працівниками міліції членів Національної спілки письменників України, лауреата премії імені Толстого, лікаря Олександра Волкова.

Володимира Олійника до київського міського голови, заступника генерального прокурора України, прокурора міста Києва щодо порушення майнових прав київської міської спілки автомобілістів на земельну ділянку за адресою: Проспект Академіка Глушкова, 5 в місті Києві.

Володимира Яворівського до голови київської міської ради з приводу формальної відписки на звернення Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності про недопустимість припинення договору оренди з Кіровоградським обласним товариством охорони пам’ятників історії та культури.

Шановні колеги! Всі запити зачитані, відповідно до регламенту запити, які адресуються народними депутатами України на ім’я Президента України підлягають прийняттю сесійному залу, значить ставлю на голосування підтримку запиту Ігоря Калєтніка до Президента України стосовно недопущення закриття та забезпечення фінансування Тростянецької загальноосвітньої школи та Ганорівської дільничної лікарні Ямпільського району Вінницької області.

Увага, ставлю на предмет підтримки запиту. Голосуємо.

10:15:28

За-260

Рішення прийнято.

Тепер ставлю на голосування питання про направлення відповідного запиту на Президента України. Прошу голосувати.

10:15:52

За-278

Рішення прийнято. Запит відправлений.

За аналогічною процедурою ставлю на голосування на предмет підтримки запиту запит Леоніда Грача до Президента України стосовно катастрофічної ситуації, що склалася у санаторії „Долоси” Автономної Республіки Крим. Прошу голосувати.

10:16:20

За-276

Запит підтримано.

Тепер ставлю на голосування питання про направлення відповідного запиту до Президента України.

10:16:40

За-282

Рішення прийнято.

Шановні колеги, вчора у нас відбулася ситуація, за якою фактично повинен бути сформований порядок денний. Я прошу уваги, товариші! За якою повинен був бути сформований порядок денний. Фактично була спроба заблокувати трибуну, але ми її уникнули тільки завдяки одному, тому що закрили пленарне засідання Верховної Ради.

Я хотів би повернутися до порядку денного і до обговорення цього питання. Я сьогодні вранці проводив політичні консультації і було би доцільно видається, щоб кожен з керівників фракцій ще раз оголосив свою позицію на предмет того, який порядок денний вони на сьогоднішній день бачать, щоб ми знову не зверталися до фізичного протистояння біля парламентської трибуни.

Я наголошую на законопроекті 2233 – це законопроект щодо введення мораторію, вважаю його не ринковим, і тому просив би, щоб ми сьогодні розглянули питання про зняття цього законопроекту. Я пропоную, щоб керівники фракцій висловилися. Я прошу записатися на виступ керівників фракцій.

Олександр Лавринович. Хто буде виступати? Олександр Єфремов.

10:18:23

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Арсений Петрович! Уважаемые коллеги! К сожалению, отрицательные события в нашем государстве происходят быстрее чем того бы мы хотели. Вы знаете, и практически все народные депутаты проинформированные о тех процессах, которые происходят сегодня в национальных банках и вообще в банковской системе. О том, что два дня назад руководством банка единолично неколлегиальное принято решение об изменении валютного коридора и о повышении ставки кредитования до 12 процентов. Это вызвало довольно бурную реакцию у людей, я позволю себе напомнить, что порядка 100 миллиардом долларов находятся на вкладах, которые держат наши люди в банковской системе нашего государства и при этом напомнить, что даже в гривневом эквиваленте люди сохраняют значительно меньшую сумму плюс к этому э то нанесло серьезнейший удар по нашим товаропроизводителям, которые поставляют продукцию на экспорт, а это практически все бюджетообразующие предприятия нашего государства и учитывая то, что вчера совет Национального банка принял соответствующие решение отменить данное решение, но оно до сих пор не отменено. Мы не понимаем, что происходит в нашей банковской системе, мы не понимаем насколько правительство одобряет или не одобряет данные действия Национального банка, а это должна быть взаимосвязанная работа. Поэтому настаиваем на то, чтобы сегодня в зал были приглашены руководитель Национального банка и проинформировал, что же там происходит, а также правительство, которое бы высказало свою точку зрения по данному вопросу.

Плюс к этому, я позволю себе напомнить, что мы с вами договаривались в понедельник на Погоджувальной раде о том, что в конце недели мы рассмотрим вопрос о снятии депутатских полномочий тех депутатов, которые в течение двух месяцев продолжают совмещать две должности. Поэтому мы надеемся, Арсений Петровичу, что вы выполните свои обещания и данный вопрос будет поставлен сегодня в повестку дня и мы закончим это позорное для парламента явление, когда сами не выполняем тех решений, которые принимаем.

Что касается законопроектов, которые рассматриваются в плане приватизации, то фракция Партии регионов настаивает на том, чтобы первоначально был рассмотрен законопроект 2233. За ним было рассмотрена программа законопроект по программе приватизации. И дальше, если это будет в таком порядке рассмотрено, у нас нет никаких оснований противиться тому, чтобы были рассмотрены кадровые вопросы, которые будут поставлены коалицией. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький.

Чи Володимир Литвин буде з місця чи з трибуни?

Володимир Литвин з місця.

10:21:17

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, це, дійсно, в Україні твориться неподобство, оскільки відбувається жонглювання на фінансово-банківській сфері. Цілком очевидно, що оці політичні ігрища із курсом гривні вони насамперед ударили по найменш захищених верствах населення. Відбувається вимивання мізерних заощаджень людей на чорний день.

Тому ми підтримуємо пропозицію про те, щоб сьогодні заслухати інформацію, що відбувається у цій сфері і що це дає пересічному громадянину, я не кажу вже про підприємства, які здійснюють експортні операції.

І ще одне. Арсенію Петровичу, де закони, які були в розкладі засідання на цей тиждень і стосувалися соціальної сфери? Чому ви про них разом з коаліцією забуваєте, порушуючи Регламент, за яким питання, які не були розглянуті за попередній пленарний день, вони розглядаються на наступний день.

Коли припиниться оце жонглювання в частині розгляду законопроектів про заробітну плату. Ми ж говоримо про антиінфляційні заходи. Чому ви не хочете розглядати ці законопроекти?

І ще одне. В цьому зв`язку я хотів би попросити від імені фракції припинити різного роду висловлювання, як-то „балаканина”, як-то „відомо кому”, „які”, там, „торби заносяться” і таке інше. Якщо це відомо, треба публічно про це сказати Верховній Раді і дати по руках тим людям, які це чинять. Навіщо нівелювати остаточний рівень якоїсь довіри, який і так на мінімальній позначці, до Верховної Ради України?

Я переконаний, що треба припинити цю сверблячку різного роду висловлювань і коментувань, які лише нагнітають пристрасті, нічого не дають. Тому ми пропонуємо також поінформувати чи є рішення Конституційного Суду щодо неконституційності бюджету, який було прийнято – нагадаю – 29… 28 грудня 2007 року і яким зупинена дія соціальних законів. Якщо це рішення є, то нам невідкладно треба розглядати це питання і приймати зміни до бюджету в першу чергу. Все інше – це політичні розмови.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко, з трибуни.

10:24:11

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні колеги! Шановні виборці! Наша фракція взагалі проти блокувань трибуни ким би вони не здійснювалися. Ми були проти блокувань трибуни, коли регіонами блокували трибуну в зв`язку із НАТО, ми були проти, коли БЮТ блокував Послання Президента, ми не вважаємо, що вчорашні кроки регіоналів на заблокування трибуни сприятимуть кращій приватизації і подоланню інфляції в країні. Ми налаштовані на те, щоб спокійно і ефективно для країни працювати. Саме цього від нас чекають люди, які давно стомилися від політиканства і політичного протистояння, тому сьогодні у нас пропозиції є абсолютно конкретні. Ми прихильники швидшого внесення до парламенту змін до Закону про бюджет на 2008 рік.

Разом з тим, ми сприймаємо те, що уряд як початок цього процесу вніс законопроект, який ми розглядали вчора: про зміни до деяких законів – і який, сподіваюсь, завершимо розглядом сьогодні. Наша фракція, враховуючи те, що всі професійні пропозиції наших депутатів враховані, буде голосувати цей законопроект сьогодні.

Разом з тим, для нас із цим не знімається проблема відсутності у парламенті урядового законопроекту про внесення змін до бюджету на 2008 рік. Сподіваємось, що уряд внесе цей законопроект на наступний пленарний тиждень для розгляду народними депутатами, оскільки в цьому проекті ми зможемо бачити, які власне макропоказники переглядаються, у який спосіб відбуватиметься наповнення доходної частини і здійснення державних видатків і як економічний блок уряду відреагував на загрозливі інфляційні процеси.

З приводу приватизації. Ми не прихильники мораторію на приватизацію. Ми прихильники ухвалення Державної програми приватизації на довгострокову перспективу, з тим щоби в країні не було розпродажу, а в країні був пошук ефективного власника, ефективного інвестора, який би не спостерігав за дискусіями посадовців на тему, хто ж все-таки керівник Фонду держмайна, а який би йшов в країну, у якій, він впевнений, буде економічна стабільність. Власне така приватизація країні потрібна. Розмови і фальсифікації навколо приватизації непотрібні, тому перед будь-якими рішеннями необхідно ухвалити Державну програму приватизації. І за неї ми сьогодні будемо голосувати. І взагалі, на черзі економіка, а не політика. І уряд повинен вносити економічні законопроекти уже на середньострокову перспективу, оскільки таким темпом, як зараз, ми можемо отримати всі разом: і коаліція, і опозиція – плачевні результати в економіці. Значить, треба відкоригувати тут політику, і ми готові допомогти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз. Хто від фракції?

Адам Мартинюк, з трибуни, будь ласка.

10:27:32

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, добре, що нас закликають говорити про економіку і менше говорити про політику і мені здавалося, і я думаю, кожному із вас, що, враховуючи те, що началі держави стоять люди, які мають безпосереднє відношення до економіки: бухгалтера, економісти - люди, які знають і вміють як рахувати гроші і дуже дивно, дуже дивно виглядає те, що сьогодні твориться в державі, те, що зачіпає інтереси пересічного громадянина, про якого ми так дбаємо, особливо високопосадовці, які виступають з цієї трибуни.

Пригадайте 2005 рік, пригадайте 2008 рік. А коли буде третє пришестя із цим курсом? Курсом валютним, який постійно Національний банк, на вимогу Кабінету Міністрів, грабує народ. Бо як це не дивно звучить, що мова йде про курс долара, але кожному із нас зрозуміло, що дуже і дуже багато людей і саме найбідніших верств населення свого часу копієчка до копієчки збирали ці долари на свою старість, збирали на те, щоб забезпечити її.

І наш уряд разом з Національним банком кожного разу з приходом уряду Тимошенко дарує такі подарунки. Тоді на… втрати величезні із 4,5 до, вірніше з 5,5 до 5, сьогодні майже на 50 копійок, завтра буде ще більше. Тому ми підтримаємо вимоги наших колег із Партії регіонів про те, що сьогодні потрібно заслухати інформацію, що твориться у цій сфері.

Друге, питання приватизації, я дуже жалкую, що політичні сили, почесним головою якої є Президент, не читають Послання Президента. Вони не мали можливості його послухати, бо їхні колеги зірвали це Послання. Але варто було б почитати і звернути увагу, що говорить Президент у цьому Посланні про проблеми приватизації.

Він говорить відкритим текстом, якщо перевести на зрозумілу мову, що в приватизації ми з вами дійшли до ручки, що залишилося у державній власності лише 21 відсоток державної власності. Що ще продавати? Пригадайте ті, я бачу тут Івана Степановича, він у цьому залі засідав і в радянські часи, то тоді із цієї трибуни говорили про те, що побудувати, скільки коштів дати, щоб звести „Криворіжсталь”, щоб звести там нові домни. А сьогодні ми про що говоримо? Як продати те, що колись ми звели, і не просто продати, а віддати комусь за безцінь.

Тому вимога фракції комуністів залишається послідовною, тою, як ми домовлялися на Погоджувальній раді. Спочатку розглянути відповідно до Регламенту законопроекти в тій черговості, в якій вони були внесені: мораторій на приватизацію. Тим більше, мораторій на приватизацію …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

МАРТИНЮК А.І. Шановні колеги, тим більше, я хотів би, особливо для тих, хто нас слухає, ми не говоримо, що мораторій на приватизацію на всі віки вічні, хоча й це варто було б зробити. Ми в цьому законопроекті пропонуємо накласти мораторій на приватизацію до затвердження Державної програми приватизації.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко, "Блок Юлії Тимошенко".

10:31:09

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, шановні колеги! Ми уважно вислухали пропозиції наших колег по залу і хочемо сказати наступне: шановний Арсеній Петрович, ми підтримуємо першим розглянути питання 2481. Вчора відбулося рішення Конституційного Суду, ми його не читали, але знаємо напевно, що рішення це негативне для бюджету України, воно торкається саме прибуткової частини бюджету, і це 150 мільярдів гривень надходжень до бюджету. Це зруйнує всю нашу фінансову систему. Тому нам треба невідкладно розглянути 2481 і його підтримати в обов’язковому порядку для того, щоб врегулювати цю проблему.

Наступне, ми не підтримуємо включення до порядку денного мораторію на приватизацію. На 17-му році незалежності ми виглядатимемо, мабуть, щонайменше несерйозно в очах світового співтовариства. І взагалі, це – міжнародний імідж і авторитет України.

Навпаки, ми пропонуємо сьогодні розглянути і прийняти державну програму приватизації, і тут же вирішити паралельно і кадрове питання з Фондом державного майна.

І потім, я звертаюся до всіх наших колег, які наполягають на розгляді змін до бюджету: тільки після цього ми зможемо, дійсно, працювати разом з урядом. Є робоча група при бюджетному комітеті, працювати над змінами до бюджету, коли ми будемо чітко знати, що надходження від приватизації 9 мільярдів так і в цьому році ще є шанси здійснити.

Наступне питання – Національний банк. Резонансно піднімається це питання більшістю в залі. Хочу офіційно заявити. Наша фракція категорично не погоджується з політикою Національного банку стосовно курсових наших дій.

Шановні колеги, ніякого відношення, даю відповідь, уряд до політики Національного банку не має. Читайте Закон „Про Національний банк”, читайте Закон „Про банк і банківську діяльність”, Закон „Про Кабінет Міністрів” – ніякого відношення уряд не має.

Тому заслухати звіт Національного банку з цього приводу ми підтримуємо. Коли це буде, давайте визначимося. Але заслухати треба. Ми знаємо, що курс обов’язково повернеться на попередні значення, але на цій спекуляції хтось обов’язково заробить. І це вимагає спеціального розслідування, напевно, спеціальною парламентською комісією.

Наступне питання. Арсенію Петровичу, готовий до розгляду до другого читання Митний тариф, до повторного другого читання. Можна було б сьогодні теж його поставити до порядку денного, розглянути. Є узгоджені позиції з Міністерством економіки і з більшістю в залі, і можна було б цей закон прийняти.

Наступне. Скасування повноважень депутатських, яке в залі звучить уже не перший раз і на погоджувальній раді, ми підтримуємо. Але звертаюся до профільного комітету, Олександре Сергійовичу, так, як ми домовлялися, без виключення. Без виключення. Ви розумієте, за кого йде мова. Ми тоді підтримаємо повністю. Тоді ми чесні, тоді ми відверті. Без виключення. Ніяких не повинно бути.

І ще одне, Арсенію Петровичу. Резонансний закон для нашої армії 2339 – підтримка. Просимо поставимо до порядку денного і розглянути...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте для завершення.

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановний Арсенію Петровичу, 2339 законопроект, який визначає фінансування нашого війська, нашої армії, надзвичайно резонансний закон. Він розглянутий Бюджетним комітетом і сьогодні теж може бути розглянутий в залі і підтриманий.

Оце сьогодні порядок денний, який підтримує фракція, він діловий і необхідний для держави. Прошу підтримати.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, узагальнюю.

Є вимога трьох фракцій стосовно розгляду приватизаційних законопроектів з урахуванням закону 2233, це про мораторій на приватизацію.

Я буду відвертий, складається враження, що якщо ми цей закон проголосуємо, то він ще може бути проголосований. А закон цей мало що має спільного з ринковими методами управління в державі. При цьому цей закон був включений в порядок денний, тобто для того, щоб цей закон не розглядати на законних підставах, я повинен поставити питання виключити цей закон і закрити цю тему, виключити його з порядку денного.

Друге. Що стосується припинення повноважень народних депутатів. Я давав слово, і сьогодні це слово буде виконано, в порядку денному будуть припинення повноважень народних депутатів і лівої, і правої частини залу. І воно є в порядку денному, якщо ви подивитись його, це питання стоїть.

Третє, що я не можу не сказати. Вчора я мав розмову з Прем’єр-міністром. Прем’єр-міністр наполягає окрім питання про звільнення голови Фонду держмайна і питання про призначення голови Фонду державного майна. Я прошу коаліцію визначитися в даному питанні.

Четверте. Що стосується законопроекту 2481 – це законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Це не політичний, а економічний проект, тому я прошу, щоб зараз знову не було певного протистояння, дати можливість міністру фінансів повторне перше читання, поінформувати про рішення Конституційного Суду, якщо він знає цю ситуацію, і максимально протягнути руку уряду в питанні розгляду і проходження даного законопроекту 2481.

Після цього я звертався б з проханням до народних депутатів, законопроект, який говориться вже не перший місяць, це законопроект внесений Володимиром Литвином, про погодинну оплату праці, як зробити жест, розглянути його за скороченою процедурою і пройти перше читання.

І питання щодо Національного банку. Це питання постало всіма фактично фракціями, крім фракції "Наша Україна - Народна Самооборона". Мова йде про те, що фракції вимагають заслуховування голови Національного банку як особи, яка призначається… І уряду? Ну, уряд є. Як особа, яка призначається Верховною Радою України. Тобто відповідно до закону парламент може прийняти таке рішення і ми можемо заслухати голову Національного банку. Вчора я був як член ради Національного банку на засіданні Ради Національного банку і голосував за відкладальне вето на відповідне рішення.

Єдине, в мене прохання до наших народних депутатів, до колег усіх, не втягувати центральний банк у будь-які політичні розклади, щоб це була виключно економічна дискусія, тому що Національний банк – це один з останніх осередків стабільності. Я розумію про те, що відношення сьогодні до курсової політики доволі різне та й дії Національного банку в цьому питанні доволі різні, але Національний банк за законом є незалежним органом. Ми як парламент можемо його заслухати, але при цьому Закон „Про Національний банк” чітко визначає правовий статус цієї установи - незалежний орган. Рада Національного банку, до речі, яка призначається, частина якої призначається цією сесійною залою. Може, з цього питання виступити і може також висловити позицію.

Тому, колеги, я поставлю на голосування декілька питань. Ще раз, я наполягаю на тому, щоб 2233, вибачте, був проголосований і знятий з порядку денного.

Я ставлю на голосування про зняття з порядку денного законопроекту №2233 „Про Державну програму приватизації”. Шановні колеги, голосуємо про зняття з порядку денного.

10:38:40

За - 219.

Рішення не прийнято.

Колеги, тепер дивіться, яка відбувається ситуація по фракціях. Я звертаюся в першу чергу до коаліції. Шановні народні депутати, увага, зараз нема жодних підстав знімати вже його з порядку денного. Це вже все: порушення і процедури, й Регламенту. Якщо ми зараз поставимо питання в цьому форматі, в якому запропонований, приймайте рішення коаліцією, щоб не сталося так, що пройде Закон „Про мораторій”, і потім вже не треба буде ні приватизації, нічого вже не потрібно буде.

Друге питання, яке стосується Національного банку і уряду. Я ставлю на голосування питання про запрошення Голови Національного банку України та членів Кабінету Міністрів (давайте визначимося), та уряду на предмет виконання основ грошово-кредитної політики України та здійснення валютно-курсової політики в поточному році. Прошу голосувати.

10:40:04

За-382

При такій кількості підтримки, за - 382, я думаю, що буде „гаряча пора”.

Я прошу апарат Верховної Ради проінформувати Голову Національного банку і Кабінет Міністрів про прийняте рішення парламентом України і підготовки відповідної процедури для розгляду.

Тепер законопроект 2339. Він в порядку денному був? Ми ж його не голосуємо 2339? Апарат, з’ясуйте, будь ласка, чи є в порядку денному 2339. Якщо є, то ми після 2481 проголосуємо. Немає? Назву законопроекту дайте мені і ми зараз проголосуємо про включення до порядку денного.

Наступне питання, яке стосується розгляду питання про погодинну оплату праці. Немає заперечень? Він включений у порядок денний, колеги, він є, щоб ми його розглянули за скороченою процедурою. Погодинна оплата праці. Зараз я номер вам скажу. Зараз Сергій… Литвин, Володимир Литвин. Немає заперечень, колеги? (Ш у м у з а л і)

Два? Тоді скорочену процедуру не заперечуєте по ним. Я прошу по двом законопроектам, внесеним Володимиром Литвином, про оплату праці, проголосувати скорочену процедуру. Немає заперечень?

Ставлю на голосування дані питання розгляд законопроектів Володимира Литвина за скороченою процедурою.

10:41:45

За-314

Рішення прийнято.

Тепер, колеги, у нас сьогодні робота тільки до другої години дня. Мені щойно повідомив Сергій Терьохін про те, що завершилося засідання Комітету по Митному тарифу. Є прохання уряду… Зараз буде, колеги, півсекунди.

Заперечень поставити на кінець дня замість години „Різного” Митний тариф є чи немає? Можна ставити? Він включений, колеги. Митний тариф – це друге читання, я хотів би наголосити, не підлягає голосуванню, друге читання в автомат ставиться. Якщо дійдемо, тоді я на кінець дня ставлю.

Колеги, сформований порядок денний. Коаліція, визначиться по голосуванню по приватизації. Визначиться, будь ласка, і повідомте мені своє рішення.

Я оголошую розгляд 2481. Апарат, негайно підготуйте порядок денний, який тільки що проголосований.

Будь ласка, Віктор Михайлович Пинзеник, на трибуну. Буде. Встигнемо.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Арсенію Петровичу!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Михайлович, вибачте, я переб’ю, 2339 законопроект, я упустив. Можна, щоб проголосували 2339 про включення до порядку денного. Принесуть тоді законопроект, тоді проголосуємо. Добре.

Будь ласка, Віктор Михайлович.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Арсенію Петровичу! Шановні народні депутати! Вчора уряд разом з бюджетним комітетом провів засідання, на якому обговорився, був обговорений проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, було опрацьовані пропозиції, подані від народних депутатів України і пропозиції, які надійшли від фракцій і прийнятий, підготовлений, узгоджений проект постанови поданий народними депутатами членами бюджетного комітету. Я хотів би прокоментувати, ми підтримали ці пропозиції і узгодили їх, це спільна позиція уряду і бюджетного комітету. Я хотів би ознайомити з ключовими моментами проекту постанови, який вам роздано.

Проект постанови передбачає прийняття проекту закону у повторному першому читанні за основу та в цілому з урахуванням наступних принципових змін.

Мова йде про уточнення преамбули щодо напрямів використання коштів, вилучення цієї норми, оскільки ця норма врегульована бюджетним кодексом. Мова йде, уточнення відшкодування шкоди у випадку дострокового припинення договору оренду у зв’язку з невиконанням орендарів своїх обов’язків, визначення уточнення положення, що стосується продажу землі зокрема, щодо тих, що не підлягають продажу орендовані земельні ділянки, термін дії договору оренди яких не закінчився, або на яких розпочалось будівництво об’єктів житлового та, або не житлового призначення, або розпочато проект на вишукування роботи для будівництва таких об’єктів.

Врегульовано питання щодо відчуження орендарем права на оренду земельної ділянки державної та комунальної власності. Внесенні деякі редакційні уточнення в підпункт 7.4.2.

Далі. Уточнена позиція по операції з давальницькою сировиною. Одне – редакційне уточнення, одне – змістове уточнення. Уряд погодився з цим уточненням.

Доповнена стаття щодо джерел формування екологічні і брудні, і уряд це підтримав. Уточнюються позиції щодо виготовлення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які виставляються на аукціон.

Виключенні норми щодо органів, які здійснюють відповідні дії з землею, оскільки там було дублювання норм.

Уточнена позиція щодо стартової ціни, по якій виставляється земля несільськогосподарського призначення, на аукціон. Мова іде про те, що стартова ціна повинна дорівнювати нормативній грошовій оцінці.

У Земельному кодексі в „Перехідних положеннях” виключена одна норма, тому що вона дублює аналогічну іншу норму. Тобто в „Перехідних положеннях” були дві однакових норми. Одна з них вилучається.

У розділі „Прикінцеві положення”, це підпункт 8 постанови першого пункту - уточнено режим призупинення закону, що стосується Закону про орендні платежі за нафту і природний газ і газовий конденсат.

Ми погодилися з пропозицією про призупинення цього закону до 1 січня 2010 року. І уточнюються позиції по підпункту 1 пункту 3.

Крім того, доповнено проект пунктами, які відтворюють норми підпунктів 6 і 7, пункту 19 розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, а також пунктом такого змісту: „Цей закон набирає чинності з моменту втрати положень розділу 2 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Єдине прохання від уряду в редакції цього пункту після слів „втрати чинності” додати слово „відповідних” – відповідних положень.

У зв`язку з внесенням до деяких законодавчих актів України змін, зазначених у цьому законопроекті, положення пункту 45 пропонується перенести до розділу „Прикінцеві положення”. Уряд підтримує цю позицію.

І другий пункт постанови передбачає Головному юридичному управлінню Апарату Верховної Ради України разом з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету внести до тексту закону редакційні та техніко-юридичні уточнення до подання закону для підпису Головою Верховної Ради України.

Є прохання, щоб особливо уважно придивились до норми, яка стосується набуття чинності, з тим, щоб синхронізувати час припинення дії чинних норм Закону про Державний бюджет та внесення змін до деяких інших законів України з тими нормами, які ми вводимо в дію зараз цим, цією постановою, цим проектом рішення Верховної Ради, тобто ідея полягає в тому, щоб не було часового розриву в дії старих норм і нових норм, що стосуються питань оподаткування.

Пропозиції ці узгоджені, комітет підтримав цей проект. Прохання – зал, депутатів Верховної Ради прийняти за основу і в цілому запропонований проект закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу записатися на запитання-відповіді.

Михайло Сирота.

10:49:01

СИРОТА М.Д.

(Н е п р а ц ю є м і к р о ф о н)

Пропонується внести зміни до Земельного кодексу, статті 116, де набуття права власності громадянами на землю визначається статтею 128, а вона визначає порядок продажу земельних ділянок і таким чином селяни, у яких є 50, там 60 соток землі, які відносяться до сільськогосподарських угідь, не зможуть тепер приватизувати цієї землі, і я пропонував би виключити слово „громадянам” із статті 116 Земельного кодексу.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Михайло Дмитровичу, на жаль, я не чув першу частину вашого питання. Не чути було у вас питання. Я просив би повторити.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Повторіть, будь ласка. Включіть мікрофон Сироті, будь ласка.

10:49:41

СИРОТА М.Д.

Вибачте, будь ласка. Ви пропонуєте до статті 116 Земельного кодексу внести зміни, де набуття права власності громадянами та юридичними особами на землі визначається частиною першою статті 128 цього кодексу. Але стаття 128-ма визначає порядок продажу земельних ділянок. Таким чином, селяни, у яких є 50-60 соток землі, на яких стоїть їхня садиба, позбавляються права приватизувати цю землю. Тому є пропозиція виключити із статті 116-ї слово „громадянам”. Хай юридичні особи, дійсно, купують землю, але громадяни, які мають свої присадибні ділянки, щоб вони могли приватизувати їх так, як це передбачається нині. Дякую.

ПИНЗЕНИК В.М. Ми не зачіпали проектом змін, які ми вносимо, ми не зачіпали чинну норму. Я пропонував би доручити опрацювати цю норму при підготовці наступних змін, і в дорученні Верховної Ради дати завдання уряду опрацювати пропозицію Михайла Дмитровича для можливого внесення змін. Але ми не міняли цю норму порівняно з чинною нормою.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравченко, фракція комуністів.

10:50:56

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Виктор Михайлович, один вопрос, конкретный. Ответьте, когда будет закон, который должен был в соответствии с постановой Кабинета Министров в течение 10 дней от 28… в течение 10 дней Кабмин брал на себя обязательства отдельно подать закон по нормативам платы за надра?

И второй вопрос. Есть ли у вас в Кабмине, или в Минфине, методика расчета этих нормативов, которые, ну, будем говорить, абсурдны, записаны в этом документе: в Держбюджете? Скажите, пожалуйста, может ли в 25 раз увеличиться норматив? На какой основе? Я трижды обращался к вам – и трижды мне ваши специалисты дают ответ такой, что стыдно его просто слушать.

Поэтому, есть ли у вас методика расчета нормативов? И когда будет закон про надра?

ПИНЗЕНИК В.М. Бюджет передбачає дві частини. Перша частина – доходи бюджету, друга – видатки. Неможливо розподілити видатки, якщо є проблема з доходами. Ви знаєте про цю проблему, я про неї вчора говорив.

І прийняття цього закону дозволяє врегулювати проблему пов’язану з доходами бюджету. Я ще раз хочу наголосити, що прийняття цих змін відкриває можливість уряду говорити про розподіл видатків. Бо це має пряме відношення, тому що я не хотів би повертатися до вчорашньої розмови, тому що, на жаль, є проблема з тим, що подані звернення стосовно доходної частини бюджету і в надзвичайно великих обсягах.

Що стосується питання методики, то це питання компетенції Міністерства економіки, але хотів би відзначити, що, на жаль, в Україні до цього часу немає звітності по собівартості продукції. І тільки вперше зараз уряд доручив Держкомстату відновити цю звітність, бо вона вкрай важлива для того, щоб уряд мав можливість приймати рішення по багатьох питаннях….

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

10:53:19

СУХИЙ Я.М.

Я прошу слово передати депутату Бевзенко, Партія регіонів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колега Бевзенко, будь ласка.

10:53:29

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Валерій Бевзенко, Партія регіонів.

Пане Пинзеник, відповідьте, будь ласка, на запитання. Вчора групою депутатів з усіх фракцій були подані прикінцеві положення до Земельного кодексу, яким відновляються права тих громадян і осіб, які мали рішення відповідні на земельні ділянки до 1 січня, щоб вони могли без аукціонів получити цю землю.

Чому ви відкинули ці положення? Чому ви порушуєте конституційні права громадян нашої країни? Чому вони мусять ходити по судах, по кабінетах і відстоювати свої права? Відповідьте, будь ласка.

ПИНЗЕНИК В.М.Очевидно, о це питання ваше перегукується з тим питанням, яке Михайло Дмитрович піднімав, але я хотів би нагадати вам ті випадки, які вже озвучувалися в пресі і, мабуть, тут, в залі Верховної Ради , коли на сотні пенсіонерів, студентів і тому подібне оформляється земля відразу з передорученням на інші особи. По суті це канал, через який відбувається безоплатна приватизація землі.

І тому я просив би, щоб ми це питання окремо розглянули і зараз не вносили норму, яка відкриває дорогу для тіньового перерозподілу землі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич. Павло Жебрицький, будь ласка.

10:55:04

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Віктор Михайлович, ну, ми, насправді, узгодженість відбулася по деяким пунктам. Я пропоную із законопроекту вилучити пункт 14, крім пункту 2, та пункт 15 і 16.

Крім того, із постанови вилучити в пункті восьмому абзац: „Якщо величина коригуючого коефіцієнту, яка застосовується до ставок рентної плати за нафту та газовий конденсат, що видобувається в Україні, є меншою одиниці, такий коригуючий коефіцієнт застосовується із значенням одиниці”. Тобто цей абзац вилучити, і вилучити, як я вже казав, пункт 14 крім пункту 2, та пункти 15 і 16.

І ще одне, Віктор Михайлович, тут, в принципі, домовлялися з приводу того, що диференціацію по воді зменшити підземні і поверхневі. На підземні – 3,5 гривні, бо ми у 80 раз збільшили, а для поверхневих – 3 гривні. Я просив би це врахувати в нашій постанові.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Павло Іванович, у нас були тривалі дискусії з приводу того пункту, який ви озвучили в першій частині. Ми провели консультації з цього пункту і готові підтримати вилучення законопроекту 2481 пункт 14, крім підпункту 2, та пункту 15 і 16.

Крім того, враховуючи ту обставину, що на сьогодні немає, на жаль, ризиків того, що ціна нафти впаде нижче, ніж 100 доларів за барель, ми підтримуємо і вилучення коригуючий коефіцієнту – одиниці.

Що стосується питання води. Та пропозиція, яка вчора обговорювалася і на бюджетному комітеті, вона була дещо в іншій редакції, ніж ви зараз сформулювали. Ми готові врахувати цю пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Плотніков. Ключковський. Юрій Ключковський. А, включіть Плотнікову мікрофон ще раз. Чому не вмикається мікрофон?

10:57:16

ПЛОТНІКОВ О.В.

А, є. Нарешті.

Два дуже нескладних запитання. Перше запитання. все ж таки який ви рівень інфляції прогнозуєте на кінець року, ви вчора чомусь на це не відповіли?

І друге. Як, з вашої точки зору, ревальвація гривні впливатиме на інфляційні процеси?

ПИНЗЕНИК В.М. Перш за все, це питання прогнозів інфляції стосується Міністерства економіки.

Нас турбує ця проблема, але хочу наголосити на тому, що зараз, в травні, ми очікуємо серйозні тенденції по уповільненню інфляції. Ми це бачимо, що і в першій декаді, особливо відчутними є у другій декаді. Тому країна здатна впоратися з цією проблемою. Єдине, щоб це питання було предметом фахової дискусії, а не, інколи, на жаль, відбуваються ті речі, які провокують інфляційні очікування.

Що стосується курсу гривні, то, наскільки я розумію, відбулася не ревальвація, не девальвація. Просто Національний банк підтвердив те, показує ринок. Тому що наявність двох курсів призводить до того, що практично на ринку один курс, а офіційний курс інший. І до речі, з точки зору оподаткування, виникають серйозні колізії, які, що продають... Вибачте, експортери продають продукцію за курсом 4,7 - 4,6, а виручку рахують їм за офіційним курсом – 5,05. Виникає база оподаткування, яка зумовлена тим, що не відповідає курс один одному.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Вікторе Михайловичу. Прошу сідати.

Деркач Микола Іванович.

10:59:18

ДЕРКАЧ М.І.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати! Відповідно до прийнятого рішення Верховної Ради України від 22 травня 2008 року Комітет з питань бюджету за участю уповноважених представників Кабінету Міністрів України доопрацював проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України, поданий урядом за номером 2481 для розгляду у повторному першому читанні.

При опрацюванні законопроекту врахована пропозиція суб’єктів законодавчої ініціативи, які надали свої пропозиції, а також погоджені з Міністерством фінансів.

Шановні народні депутати, оскільки Верховною Радою України вчора було доручено підготувати зазначений законопроект до розгляду у повторному першому читанні, за скорочені строки доопрацювання законопроекту здійснено шляхом підготовки змін та уточнень до нього у вигляді постанови Верховної Ради України, яка зареєстрована за №2481/П1.

За підсумками розгляду цього питання Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 22 травня 2008 року ухвалив рішення - рекомендувати Верховній Раді України проект Закону „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, поданий Кабінетом Міністрів України за №2481, при розгляді у повторному першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням запропонованих змін згідно з проектом Постанови Верховної Ради України про прийняття проекту Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який вам роздано. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання-відповіді, будь ласка. Бевзенко. Будь ласка.

11:01:19

БЕВЗЕНКО В.Ф.

Валерій Бевзенко, Партія регіонів.

Скажіть, будь ласка, чому не прийняті зауваження, які подала вчора група народних депутатів стосовно статті 126, де проектом закону узаконюється корупційна схема, коли Кабінет Міністрів України особисто буде визначати інвесторів, які будуть отримувати землю без аукціонів. Це перше.

І друге. Законопроектом звужуються права органів місцевого самоврядування, тому що уряд особисто буде отримувати монопольне право на продаж всіх земель запасу, включаючи лісогосподарські, сільськогосподарські та інші землі.

Будь ласка.

ДЕРКАЧ М.І. Спасибо.

Уважаемые коллеги, мы вчера с вами эти вопросы обсуждали и на комитете они были вынесены и я их ставил на голосование. Однако ваши пропозиции не прошли, поэтому прошу извинить, мы будем дальше работать с урядом для того, чтобы при подготовке последующих изменений их учесть.

У меня коротко все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

11:02:31

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Я буду, шановний Микола Іванович, підтримувати ваш проект, але хотів би, щоб ми також внесли зміни і уточнили надалі, що робити з тим положенням, що коштує продаванню від продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, державної і комунальної власності підуть і убудуть джерелом фінансування заходів з підготовки по проведенню фінальної частини „Євро-2012”.

Ви розумієте, що це не обмежене коло, це, скажемо так, відкривається серйозний ящик по продажу земель сільськогосподарського призначення з цим джерелом поповнення. Хоча зрозуміла, що треба інвестиційні кошти залучати і так далі.

І друге. Я боюсь, що ми можемо вбити нашу нафтову галузь, там де ми пропонуємо внести зміни до закону про надра.

Я також просив вас звернути на це увагу, що ми порушуємо чинне законодавство, яке зміни не вносимо, там …

ДЕРКАЧ М.І. Уважаемый коллега! Что касается «Евро-2012», при уточнении бюджета у нас будет возможность эту статью или мы в основное тело внесем за счет общего или целевых фондов и тогда эта норма может отпасть. Я думаю, что при уточнении бюджета мы можем вернуться к этому вопросу и конкретно выписать его. На сегодня нужно проводить мероприятия, расчетов какие суммы, их пока нет, на жаль.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна.

11:04:11

ЛЯПІНА К.М.

Шановні колеги! Хочу звернути увагу, що група народних депутатів подавала дуже серйозне питання, яке сьогодні хвилює на кожній зустрічі задають виборці. Що робити з Перехідними положеннями, коли наприклад набули вже першого рішення сільської ради про видачу в оренду землі, а тут раптом сталося 01.01.2008 і далі таку юридичну чи фізичну особу направляють на аукціон, хоча перші рішення вже є і як би згода сільради на початок процедури є.

Група депутатів запропонувала в десятий розділ „Перехідних положень” внести дуже чітке формулювання: ”Громадяни, чи юридичні особи, які звернулися із заявою-клопотанням про передачу земельної ділянки до 01.01.2008 року, і відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування було прийнято рішення про погодження про місце розташування такого об’єкту або про надання дозволу на розробку проектую, щоб дати можливість набути право оренди на такі земельні ділянки без …

ДЕРКАЧ М.І. Спасибо.

Вопрос действительно сложный и задают его на всех встречах, но так, как мы прописали на сегодня, и согласился уряд – это оптимальный вариант на сегодня. А дальше давайте совершенствовать вместе.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко.

11:05:39

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Николай Иванович, во вчерашнем проекте постановления было записано о том, что в течении 30-ти дней проработать и обеспечить внесение изменений в Закон про плату за надра.

Сегодня этого положения нет в этой постанове. Означает ли это, что Кабинет Министров вообще не будет вносить изменения в нормативы по плате за землю. Я повторяю вопрос: может ли Кабинет Министров, без методики расчета нормативов платы за недра, вводить определенные коэффициенты.

ДЕРКАЧ М.І. Спасибо.

Безусловно нет и это закон готовится и будет вноситься, так вчера говорили на комитете, но на комитете не внесли его, все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ключковський.

11:06:46

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Я прошу передати слово народному депутату Ксенії Ляпіній.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна.

11:06:54

ЛЯПІНА К.М.

Колега, я би попросила, щоб ми з вами або поставили на голосування це формулювання, або дали протокольне доручення уряду, щоб вони постановою Кабміну саме цю ситуацію врегулювали, бо так як прописано, шановні колеги депутати, прописано, що уряд постановою Кабміну може будь-яку ситуацію врегулювати, але може врегулювати, а може ні. У нас немає гарантії, що саме таку ситуацію в „Перехідних положеннях” буде врегульовано. Давайте якось це вирішувати, ми законодавці.

ДЕРКАЧ М.І. Спасибо. Есть предложение и, Виктор Михайлович, я прошу и вас включится в разговор. Я думаю, что поручение…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Михайлович, голова комітету до вас звертається.

ДЕРКАЧ М.І. На мой взгляд, целесообразно поручение Кабинету Министров дать по этому… Есть? Я підтримую такой…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Повторіть ще раз, тому що Пинзеник не почув.

ДЕРКАЧ М.І. Виктор Михайлович, я прошу включится в разговор и…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Сідайте, будь ласка, Микола Іванович.

Шановні колеги, я просив би, щоб ми багато не обговорювали, законне право на виступи від фракцій народних депутатів, але так оперативно, щоб ми перейшли до процедури голосування. Прошу записатися.

Євген Кирильчук, „Блок Юлії Тимошенко”. Можна з місця, включіть, будь ласка, мікрофон з місця.

11:08:42

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Кирильчук, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Дійсно, ми вчора детально розглядали на Комітеті з питань бюджету цілий ряд болючих поправок і дійсно є такі пропозиції ділові і толкові, які не стосуються цього закону. Треба в обов’язковому порядку і таке було доручення дано уряду, зробити окремі законопроекти для врегулювання стосунків, перш за все, по земельних відносинах і уряд погодився на це, дійсно є деякі не врегульовані ситуації, що щодо права власності на землю, яка вже придбана, особливо землі, які мають пайовики.

Друге питання. Право на оренду і його можливість реалізації продажу передачі і такий же де одноголосно Комітет з питань бюджету позбавив такого права будь-кого хто хоче своє право на оренду передати або продати.

Третє. Де дискусія розгорілася відносно конкурсів або аукціонів. Позиція уряду і комітет вчора ставив на голосування це питання залишається однозначною. Тільки аукціони. Для того, щоб зменшити можливості корупційних схем і зловживання службовим становищем посадових осіб, які організовують ці конкурси, перш за все на місцях.

Що стосується земель, які відносяться до державної власності. Перш за все ті землі, якими відають міністерства, відомства, тобто, державні установи їм то же позбавлені права виходити як організатори ринку по цьому поводу. Саме такі питання вимагають деякого окремого закону щодо врегулювання неврегульованих питань, які відносяться до Земельного кодексу України.

Що стосується всіх інших проблем, які сьогодні тут в залі піднімалися, думаю, що вони дуже детально вчора опрацьовані в бюджетному комітеті і я приєднуюся до пропозиції голови Комітету з питань бюджету Деркача Миколи Івановича, що у зв’язку з тим, що рішення Конституційного Суду може наступити в любий момент, треба цей законопроект сьогодні прийняти, щоб…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Азаров. З трибуни, Миколо Яновичу.

11:12:11

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Арсений Петрович! Уважаемые народные депутаты! Фракция Партии регионов сегодня рассмотрела вопрос о законопроекте 2481. Несколько замечаний, которые хотелось бы высказать.

Здесь правительство ссылается на решение Конституционного Суда. Я хотел бы обратиться к тем народным депутатам, которые в прошлом году подписывали аналогичное обращение в Конституционный Суд. Эти народные депутаты представляли тогда фракцию "Блока Юлии Тимошенко", и они надеялись, что своим обращением в Конституционный Суд они поставят тогдашнее правительство в очень сложное положение. Сейчас, дорогие друзья, вы попали в ту же самую яму, которую вырыли сами в прошлом году.

Теперь по сути. По сути у Верховного Совета и у нас как оппозиции не осталось больше никаких возможностей, чтобы поставить перед правительством ультиматум - немедленно представляйте в Верховный Совет Закон об изменении в Государственный бюджет на 2008 год. В рамках этого закона… Анатолий Сергеевич, поверьте мне, я не хуже вас знаю что можно, а что нельзя. В рамках этого закона, пожалуйста, готовьте пакет документов, пакет змін до законодавства, какие, на ваш взгляд, должны обеспечивать ресурсную базу бюджета, а также необходимость выполнения решений Конституционного Суда. По-другому никуда теперь ваше правительство не уйдет. Поэтому решение фракции однозначно. До тех пор, пока правительство не представит пакет, прежде всего изменения в проект Закона о Государственном бюджете, мы никакие документы поддерживать не будем.

Спасибо за внимание.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алла Александровська.

11:14:47

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Уважаемые коллеги, вчера на заседании бюджетного комитета в самом начале я задала министру финансов Пинзенику один очень простой вопрос. Так как в зале звучало, что если мы не примем вот эти вот изменения, то бюджет потеряет в доходной части. Назывались очень большие суммы, дальше шли угрозы, что пенсионеры не получают пенсии, люди не получат заработную плату, не будет социальных выплат и так далее и тому подобное.

Чтобы понимать, что происходит, я попросила: пожалуйста, по каждой статье этого закона, который касается внесения изменений в законы Украины, назовите, пожалуйста, какие деньги недополучит бюджет, если эта статья не будет проголосована в зале. Или, наоборот, мы проголосуем – и что потом мы получим. В ответ на это Виктор Михайлович откровенно мне сказал: «Алла Александровна, таких цифр назвать не могу, мы их не знаем».

Поэтому сразу хочу сказать: удивляет правительство, которое предпринимает какие-то действия, очень серьезные, глобальные, и не понимает финансовых последствий этого. Но мне, с другой стороны, понятна их деятельность, потому что есть одно очень интересное положение в этом законе, о котором они не говорят, и, к сожалению, в зале об этом тоже никто не сказал. Вносятся изменения в Земельный кодекс, в Перехідні положення включается положение следующее: что до принятия соответствующих законов Украины – о Государственном земельном кадастре и о рынке земли – не допускается продажа земель сельскохозяйственного назначения, кроме общенациональных нужд. Эта норма действует сегодня, и нами она поддержана. Но правительство Тимошенко добавляет интересную фразу: а также можно продавать земли сельскохозяйственного назначения, если целью получения финансовых средств является финансирование мероприятий по подготовке и проведению финальной части чемпионата Европы-2012 по футболу в Украине. Сколько земли будет продано, кому и как она будет продана, по какой цене она будет продана и сколько это «Евро» требует денег вообще, здесь не говорится. Стоит нам с вами проголосовать этот законопроект, и он вступает в силу с момента его опубликования, - значит, завтра или сегодня даже, торопятся, и доступ к продаже земли сельскохозяйственного назначения открыт. Это правительство Тимошенко делает революцию земельных отношениях.

Дальше. Нас тут пугали, что пенсионеры не получат пенсии и так далее. Что делается в этом законе? Здесь вносятся изменения в закон, который называется: „Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”.

Вы знаете, что часть денег от продажи валюты, золота и так далее идут на нужды Пенсионного фонда, в Пенсионный фонд. Здесь вносится поправка, что эти средства направляются в специальный фонд госбюджета, в специальный, не в Пенсионный фонд. Это значит, пенсионеры этих денег не дополучат. Мы что должны это поддерживать? Так мы действительно оголяем Пенсионный фонд, и действительно под угрозу ставим выплату пенсий.

Я не хочу говорить, тут еще есть много вопросов, которые касаются нулевой ставки НДС на аграрный сектор и так далее и тому подобное. Короче говоря, если Конституционный Суд отменил вот эти вот положения закона о бюджете, нужно корректировать закон о бюджете и нужно распределить 17 миллиардов, которые якобы получены правительством на нужды государства и расписать их в бюджете…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський.

11:18:05

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, на жаль, ми працюємо постійно в якомусь такому рваному режимі. І це стосується, мабуть, всіх урядів, які були не тільки до цього.

Тому що от у нас критична ситуація і ми маємо виходити з чогось і терміново латати якісь діри. Я думаю, через це така якість у багатьох законів, які ми приймаємо. Зрозуміло, що вчорашнє рішення Конституційного Суду вимагає від нас прийняття даного законопроекту в цілому і фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" це буде робити.

Проте, безумовно, в нас є достатньо багато зауважень. В першу чергу і Віктор Михайлович хотіли б на наступний сесійний тиждень, щоб Мінфін, уряд вніс проект внесення змін до закону про бюджет.

Дальше тягнути немає часу, дальше тягнути немає можливості. Тому що достатньо серйозна фінансова база є уже в доходах бюджету, її потрібно розподіляти, втому числі і на соціальні потреби і на динамізацію валового виробництва внутрішнього продукту в Україні. Якщо ми цього не зробимо, а будемо сидіти уряд на мішках грошей, які збирає з реальної економіки, то користі від таких грошей не буде.

Фракція "Наша Україна-Народна Самооборона" заявляє категорично, що ми будемо відмовлятися на наступному пленарному тижні від роботи, якщо Кабмін не внесе проект змін до Закону про бюджет на 2008 рік. Це є принципова позиція, і на цьому ми настоюємо.

І, до речі, з приводу якості того продукту, який ми вчора прийняли. Зрозуміло, що бюджетний комітет достатньо… ну, не зовсім фахово розбирається в земельних питаннях, для цього є фахівці, які працюють в Комітеті по земельним ресурсам. Через це я просив би наших колег терміново підготувати ті зміни, які потрібно внести в Закон про землю. І я переконаний, що, в тому числі, бюджетний комітет зробить все можливе, щоб прискорити вирішення тих питань, оскільки насправді, на сьогоднішній день по комунальній власності, по інвестиційним проектам є величезні проблеми і питання з приводу виділення землі для реалізації цього всього.

Крім того, у багатьох сьогодні містах насправді, призупинено будівництво. І ми розуміємо, що без усунення тих перепон, які є, дальше розвивати економіку України буде важко, і, скажемо, уповільняться темпи зростання валового внутрішнього продукту.

"Наша Україна-Народна Самооборона" сьогодні підтримує законопроект, внесений урядом, і закликаємо весь зал, незалежно від того, опозиція чи влада, дбати про державний інтерес, перестати бути політиками, а в даній ситуації бути все-таки державними діячами.

Я сподіваюся, що вся зала на сьогоднішній день підтримає даний законопроект.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Сирота, з місця.

11:21:11

СИРОТА М.Д.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Я все-таки хочу повернутися до статті 116 Земельного кодексу. Віктор Михайлович Пинзеник сказав, що змін не було внесено. В той же час в порівняльній таблиці ми бачимо, що ця стаття суттєво доповнена і саме тим моментом, який забороняє сьогодні громадянам, які ще не оформили приватну власність на свої присадибні ділянки, її приватизовувати в установленому законом порядку. А тепер їм треба у відповідності до статті 128 Земельного кодексу купувати на рівних умовах із юридичними особами.

Тому хотілось би підтримати тоді Віктора Михайловича, і зафіксувати, що стаття 116 Земельного кодексу тут не змінюється і залишається у первинному вигляді, як до голосування по цьому законопроекту.

У той же час хочемо наголосити на тому, що прийняття чи неприйняття цього законопроекту по суті нічого не змінює для економіки держави. І сьогодні треба все-таки переходити до розгляду питань зміни Державного бюджету 2008 року і врегульовувати у цьому законі всі ці питання, які ми сьогодні обговоримо. Іначе ми не уникнемо і поспішності, і певної політизації цього процесу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Волинець.

11:22:34

ВОЛИНЕЦЬ Є.В.

Передаю слово Кравченко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кравченко.

11:22:49

КРАВЧЕНКО М.В.

Уважаемые коллеги, мы два дня с вами разговариваем о второй части бюджета – о расходной. Мы сегодня должны думать тоже о том, что составляет доходную часть бюджета.

Я неслучайно Пинзенику, пану Пинзенику, говорил, задавал дважды вопрос о Законе про нормативы про плату за корыстування надрами. Это закон, который разрушает основы производства. И те депутаты, которые связаны с производством, понимают о том, что абсолютно взятые с потолка цифры, которые любой ценой забирают, вымывают деньги с предприятий в конечном итоге приведу к коллапсу нас. И нам нечего будет распределять.

Я приведу пример вам профессионализма нынешнего Кабинета Министров. На огнеупорное сырье в нынешнем бюджете Кабинет Министров предусмотрел увеличение стоимости сырья в 14-25 раз. При этом они доказывают мне, что, вы знаете, что в России то шесть процентов составляют платежи за нормативы. Но мы говорим, что в Росси «вскрыша» один метр, у нас 6-7,5 метров «вскрыша». При чем здесь Россия к тому, что мы говорим о своем?

Так вот каким образом они вышли на эти цифры. Мы должны были платить 0,6 гривны за тонну, а должны были платить 1,4-2,5. Что ж вы думаете, великие специалисты убрали, забыли просто в окончательной части бюджета запятую, и мы платим сегодня в 14-25 раз. Трижды приезжали специалисты Минфина, трижды я обращался, дважды обращался руководитель фракции Симоненко, ответ один и тот же – «це порушує дохідну частину бюджету». Ну, слушайте, ну как можно говорить с таким Кабинетом Министров. И второе. Как, Арсений Петрович, неужели вы всерьез восприняли заявление министра финансов о том, что у нас нет отчетности по себестоимости. Ну, представьте себе, предприятие любой формы собственности, в котором бы не было структуры себестоимости. Ну, это просто так больные люди работают, и все. Так как может функционировать Кабинет Министров, если у него нет на столе каждый день составляющей себестоимости. Как же мы тогда боремся за электроэнергию, как мы увеличиваем зарплату в структуре себестоимости и так далее. Поэтому, я думаю, что эту половинчатость, которую вносит закон 2481, нельзя допустить. Нужно требовать любой ценой внести изменения в бюджет, а постатейно, в статьях бюджета.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Колоцей. Вернидубов. Включіть мікрофон з місця, будь ласка.

11:26:17

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Дякую вам. Вернидубов, Партія регіонів.

Дозвольте слово для виступу передати однопартійцю Валерію Коновалюку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Коновалюк.

11:26:27

КОНОВАЛЮК В.І.

Спасибо.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые коллеги, я вчера, выступая по этому вопросу, хотел все-таки убедить коалицию заняться, наконец-то, изменениями в Государственный бюджет. Но я уверен и хочу обратиться к вам, Арсений Петрович, потому что это постановление Комитета бюджетного сегодня не соответствует нормам Регламента. И вы знаете, что единственный законопроект, который предусматривает особую процедуру рассмотрения, - это законопроект о Государственном бюджете.

Я удивлен, что сегодня и министр финансов и выступающие не обратили внимание, что правительство не вносило изменения в Закон про рентні платежи за нафту, природний газ и газовий конденсат. Сегодня это появилось, появилось лишь потому, что ряд депутатов «Нашей Украины» вчера не голосовали за этот законопроект.

Поэтому я убежден, что это необходимость сегодня, дать принципиальную оценку и вообще снять с рассмотрения этот вопрос, потому что он не соответствует Регламенту. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко.

11:27:33

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні громадяни України! Шановні самі колеги! Нинішня коаліція і уряд усім зрозуміло, що обманює народ, це зрозуміло навіть найпалкішим саме прихильникам коаліції. Які б питання вчора і сьогодні не задавалися доповідачами було посилання одне це на конституційне подання, яке призупиняє другий розділ Закону „Про Державний бюджет”.

Але я хотів би нагадати виборцям і членам коаліції, як в минулому році вони розігрували передвиборну карту і всім заявляли, що вони відстояли соціальні пільги, коли Конституційний Суд визнав дії саме не конституційними, ви всі це пам’ятаєте нинішнього, минулого уряду.

Сьогодні Конституційний Суд зупинив дію другого розділу Закону „Про Державний бюджет України”, і це саме зроблено абсолютно вірно, на користь всім громадянам України.

Чи вирішує нинішній законопроект соціальні питання? Подивіться і почитайте уважно висновки Науково-експертного управління. Там написано, що саме соціальні питанні він не розв’язує. Тому у мене є звернення до уряду, досить гратися уже у бюджет і обманювати народ. Народ чекає реальних і позитивних саме змін, вчора ви запевняли, які успіхи має нинішній уряд. Говорили, що плюс 17 мільярдів надходження до Державного бюджету порівняно з минулим саме роком. І тут постійно уже і коаліція, і опозиція і просить, і волає, що внести цей бюджет. Народ питає на вулиці і я питаю: що тут, завузькі двері у парламенті України, що він сюди не входить? Чи можливо він такий важкий, що саме коаліція не може його внести, то давайте наймемо носильників, чи вже ми саме допоможемо.

Шановні громадяни, справа не у важкому, чи у вузьких дверях і не в питанні внести зміни до Державного бюджету. А справа у тому, що немає чого вносити, що все, що дісталося від минулого уряду було розтранжирено.

І сьогодні ми стоїмо прямо перед загрозою і великими загрозами фінансування усіх програм, про що говорилося попередніми виступаючими.

Компартія України не буде підтримувати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич.

11:30:44

ЗВАРИЧ Р.М.

Прошу передати слово Кармазіну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазин.

11:30:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазин.

Шановні народні депутати, чи є альтернатива у нас сьогодні, як поступати? Звісно, завжди є вибір, я переконаний, що ми маємо проголосувати за прийняття цього законопроекту, я дякую, що бюджетний комітет частину пропозицій розглянув, але, на жаль, не всю частину. І мені здається, що треба ще зараз, прямо з голосу, внести зміни.

Зокрема я пропоную пропозицію щодо купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, яку крім вилучення викупу їх для суспільних потреб, або продажу з метою формування джерел для фінансування заходів по підготовці до проведення фінальної частини чемпіонату „Евро-2012” з футболу треба вилучити, бо конкретизувати її зараз чітко ніхто не може, не може ніхто конкретизувати. Таким чином, це якраз піде в проект державного бюджету змін, який сьогодні вимагався і вимагається сьогодні. І ви знаєте, що наша фракція послідовно стоїть за те, щоб зараз внесли зміни до Закону про Державний бюджет. І там якраз передбачити і розміри ці і все це передбачити. Просто так відкривати цей ящик Пандори не треба. Тому ми за конкретизацію цього пункту, ми також хотіли б і бачимо, що звісно треба приймати і вносити зміни і до закону, до законів про надра, але з тими уточненнями, які говорилися. Чому вода має, яка на поверхні, бути одною ціною з тією водою, яку треба достати ще за два кілометри? Це ж не може бути. Це просто не може бути. Тому ця поправка, яка тут озвучувалась нашими колегами, зокрема, колегою Жебрівським, також має бути врахована. Тому при такій постановки питання ми за прийняття цього законопроекту і в першому і в другому читанні, і в цілому його треба приймати.

А, що стосується Конституційного Суду. Ну він в праві приймати рішення, вони мають відповідати Конституції, але Конституційному Суду важливо замислитися, що він не має стати політичним знаряддям в руках будь-якої групи людей. І дуже важливо замислитися, що в маленькій Україні у нас 18 членів Конституційного Суду, в величезних Сполучених Штатах Америки весь Верховний суд, який здійснює і функцію конституційної юрисдикції, має 9 чоловік. Очевидно, через те, там немає ні якої політизації, там все нормально і ніхто не виконує ніяких замовлень.

Тому я хотів, щоб ми спокійно відносились до любих рішень Конституційного Суду, сприймали їх, але пам’ятали, що реформувати цей орган треба і треба робити так, щоб він не виконував ніяких політичних забаганок нікого із олігархів. От за таку постанову ми будемо голосувати.

Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Корж, останній виступаючий. Сербін.

11:34:25

СЕРБІН Ю.С.

Шановні колеги, ну перше з приводу нашого подання в минулому скликанні. Давайте будемо чесними і, дійсно, не обманювати виборців. Ми давали подання згідно видаткової частини бюджету. Ми тоді були проти, що дітей війни, наприклад, виключали з закону і не видавали їм пенсії. А ви зараз дали подання по дохідної частини бюджету. То давайте будемо щирими і не обманювати, дійсно, наших виборців.

Тепер з приводу цього закону. Його, безумовно, потрібно приймати. Бюджетний комітет дуже слушно і вдало попрацював. Всі зауваження депутатів, які стосуються землі прийнятті.

Я вважаю, що пропозиція колеги Ляпіної дуже слушна, ну це можна врахувати цю пропозицію при прийнятті змін до бюджету. Я не бачу інших варіантів для того, щоб ми, дійсно, могли мати нормальну видаткову частину.

Уряд обіцяє, що він винесе зміни до бюджету. Зараз ось це потрібно приймати, щоб не було негативних наслідків. Вірно прийнято рішення про те, що тільки аукціони для землі. І я пропоную, і наша фракція буде підтримувати оцей закон і в другому читанні, і в цілому.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Віктор Михайлович Пинзеник, будь ласка.

Вікторе Михайловичу, в мене до вас є прохання, щоби ми відповіли на основне питання. Це стосується рішення Конституційного Суду. Формально-юридично рішення є. Фактично, я щойно розмовляв з головою Конституційного Суду, воно не оприлюднено. Але за Конституцією воно вступає в силу з моменту ухвалення. Ухвалено воно, здається, було вчора. Тому для нас дуже важливо, щоб ми йшли в певному руслі, якщо ви володієте інформацією, які основні моменти цього рішення. Щоб не сталося так, що ми приймемо, умовно кажучи, закон, а після оприлюднення цього рішення з’ясується, що нам треба його переписувати.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати! Я, по-перше, хочу подякувати всім народним депутатам, всім фракціям і бюджетному комітету, що долучився до врегулювання надзвичайно складної проблеми, яка виникла з цим рішенням, яке вчора ще не було прийнято на момент розгляду вчора, на сьогодні воно вже прийнято. Ми знайомі тільки з проектом цього рішення, і воно якраз зачіпає ті норми, про які ми вчора говорили. І от в зв`язку… Оскільки нема остаточного без публічного оголошення, яке буде робити Конституційний Суд, тому я і просив і у своєму виступі, і зараз хотів би повторити, що техніко-юридичне формулювання вступу закону в силу треба буде доручити ще опрацювати науково… Юридичному управлінню Верховної Ради України і разом з бюджетним комітетом з тим, щоб не було того розриву, про який ви говорили, Арсеній Петрович, у тому числі. Тобто час скасування попередніх норм і час набуття нових норм мають співпасти в часі. Що стосується пропозицій більш… багато пропозицій, які звучали, деякі я підтверджував під час виступів народних депутатів, хотів би пройтись по деяких пропозиціях, які звучали після мого виступу.

Ми пропонуємо підтримати включення в проект Постанови норми доручення, що стосують… для того, щоб опрацював їх уряд, доручення, які пропонувались народними депутатами Ляпіною, а також доручення уряду щодо врегулювання земельних питань, які піднімались народними депутатами Бевзенко, Сиротою і письмово надані народним депутатом Сігалом. Я, крім того, хотів би відзначити на деякі зауваження, які піднімала народний депутат Александровська Алла Олександрівна. Я дві речі хочу наголосити. Норми, які стосуються землі, вони введені виключно щодо землі, яка призначена для проведення Чемпіонату „Євро-2012”. Поясню вам в чому там проблема.

Будівництво окружної дороги навколо Києва проходить через землі, які знаходяться в приватній власності громадян. Це земля сільськогосподарського призначення. Але так проходить траса. Доведеться цю землю викуповувати. Тому ми вилучаєм норму, яка дозволяє викуповувати землі, пов`язано з проведенням Чемпіонату. Якщо у депутатів виникає застереження, то ми до цього пункту готові додати норму, яка буде передбачати погодження з бюджетним комітетом відповідних дій. Я ще раз наголошую, що ця норма стосується виключно проведення чемпіонату „Євро-2012”. Ми готові з цим погодитись: додати „за узгодженням з бюджетним комітетом”.

І друге. Алла Олександрівна підняла питання про спецфонди. Це спеціальні збори, які надходять в Пенсійний фонд. Я просив би, щоб ми зберегли норму, яка сьогодні діє. Справа в тому, що у нас в Пенсійному фонді існує персоніфікований облік надходжень. Доходи від продажу валюти, від продажу автомобілів – це не є системні доходи, базові доходи Пенсійного фонду, їх неможливо персоніфікувати, і вони тимчасові. Тому вже кілька років діє режим, що ці доходи зараховуються як спецфонд Державного бюджету і автоматично зараховуються до Пенсійного фонду України. Тому прохання зберегти оцю норму.

З урахуванням цих пропозицій, які я озвучив, прохання прийняти проект закону за основу і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Михайлович.

Микола Іванович, не хочете виступати?

Колеги, увага! Закон не має нічого спільного з політикою. Класичний економічний закон. Зрозуміло, що по Фонду держмайна – це зовсім інше питання. А це економічний закон, який треба проголосувати.

Я прошу, я ставлю на голосування в першому читанні: про прийняття проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Колеги… Зараз я в цілому, після першого читання. Ну, що значить „в цілому”? Шановні колеги, увага! Ставлю на голосування про прийняття в першому читанні за основу законопроекту 2481. Голосуємо.

11:41:09

За-228

Супер! 228 – рішення прийнято.

Колеги, тепер, для того щоб перейти до другого читання, я пропоную зробити відхилення від процедур – і проголосувати про розгляд законопроекту зразу в другому читанні. Зрозуміло? Зараз я скажу. По правках – це окрема історія. Зараз зміна процедури розгляду законопроекту: про перехід до розгляду в другому читанні. Голосуємо.

11:41:46

За-228

Рішення прийнято.

Покажіть по фракціям.

Колеги, уважно! Тепер у нас, фактично, до другого читання є ціла купа правок. Є проект постанови 2481, є варіант проголосувати саме 2481-П з урахуванням правок, які висловлені в цьому проекті постанови.

Микола Іванович Деркач, включить мікрофон. Зараз півхвилини, я хотів би почути голову бюджетного комітету, Микола Іванович Деркач. Мікрофон Деркачу.

11:42:26

ДЕРКАЧ М.І.

А бюджетный комитет внес предложение и я его озвучил, Арсений Петрович. Арсений Петрович…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка.

ДЕРКАЧ М.І.

Бюджетный комитет внес свое предложение по этому постановлению. Так что вы имеете право его поставить на голосование.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Павло Жебрівський. І зараз я всім дам слово. Павло Жебрівський, Сергій Льовочкін і Віктор Пинзеник, і Володимир Литвин.

11:42:56

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" буде голосувати за законопроект з урахуванням тих поправок, внесених з голосу, про які міністр фінансів заявив, що вони враховані і погоджені з бюджетним комітетом, і в стенограмі.

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я не можу перерив при розгляді законопроекту, Олександр Сергійович. Ну, какой перерыв? (Ш у м у з а л і)

Віктор Пинзеник… Сергій Льовочкін? Сергій Льовочкін.

11:43:29

ЛЬОВОЧКІН С.В.

Я дякую, Арсеній Петрович.

Арсений Петрович, вот мы сейчас снова все вместе, есть свидетелями, как грубо нарушается Регламент. За одну ночь проводится повторное первое чтение. Фракция Партии регионов считает, что это недопустимо, что все поправки, которые к этому законопроекту делались в других комитетах, не были учтены.

Поэтому мы требуем, чтобы закон был отправлен, согласно Регламенту, на повторное второе чтение, не на повторное, а на второе чтение, на второе чтение.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Пинзеник.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати, уряд пропонує прийняти в другому читанні закон в цілому з урахуванням тих позицій, які було підтримані урядом і озвучені в моєму виступі до проекту рішення, підготовленого бюджетним комітетом. В цій редакції прохання підтримати цей закон в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Литвин і Валерій Коновалюк, і завершуємо.

11:44:31

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, сказали, що є рішення Конституційного Суду, не знаючи змісту Конституційного Суду. Куди поспішаємо? Це перше.

Ну, прийняли законопроект за основу, є право в народного депутата, якщо він має бажання внести свої доповнення, уточнення, пропозиції, він повинен ними скористатися. Нам не зрозуміло, як буде остаточно вирішено питання щодо земельних проблем, про які говорив наш колега. Тому я просив би, не гарячкуйте, не поспішайте. На наступному пленарному тижні спочатку розглянемо і приймемо це рішення. (Ш у м у з а л і)

Я хочу ще раз сказати: шановні колеги, з таким же успіхом ви можете прийняти все і остаточно продати Україну. Прийміть одне рішення і продайте її. Дайте право діяти по Регламенту і не маніпулюйте, будь ласка, Регламентом. Є право в народного депутата, ви його запитайте, він буде вносити свої пропозиції чи ні?

ІЗ ЗАЛУ. Буде.

ЛИТВИН В.М. Буде. Значить, треба перенести розгляд цього питання.

ГОЛОВА. Валерій Коновалюк.

11:45:40

КОНОВАЛЮК В.І.

Дякую, Арсеній Петрович.

Шановні колеги, я наголошував на грубому порушенні Регламенту, тому що рішення комітету мусить відповідати, якщо прийняти, схвалити за основу або відхилити законопроект.

І взагалі, Верховна Рада жодного разу не розглядали зміни до законів, які з голосу були як поправки донесені. Я як народний депутат наполягаю на внесенні чітких змін. Це – перше.

Арсеній Петрович, я звернув вашу особисту увагу, що уряд не вносив пропозицій зміни до законодавства стосовно рентних платежів за нафту, природний газ та газовий конденсат. Ну, навіщо сьогодні брутально так, цинічно фальшувати законодавчу діяльність? Мені це не зрозуміло. Це відповідальність, перш за все, коаліції, але є на цей рахунок і опозиція в парламенті. Ми це не дозволимо робити.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я ще раз звертаюся: ми змінили процедуру розгляду. За це – 228 голосів. Тому я прошу не звинувачувати мене в порушенні Регламенту. 51-ша Регламенту передбачає змінену процедуру.

Пункт другий. Комітет засідав двічі. Учора ми повернули на повторне перше читання. Все передбачено в законопроекті. Скажіть з голосу, у кого є яка поправка. Двічі комітет засідав з цього приводу. Двічі. Які питання є? Якщо б не було рішення комітету?

Олександр Єфремов.

11:47:03

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Арсений Петрович, мы с вами сегодня закончили рассмотрение одного вопроса в первом чтении, которое было внесено в повестку дня. У вас лежит заявление на перерыв. И мы требуем согласно Регламента и прежде, чем перейти к рассмотрению другого вопроса, предоставить получасовый перерыв.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я прошу, ще раз я звертаюся до вас. Є рішення Конституційного Суду. Якщо підкласти повну свиню уряду, то треба його не ставити на голосування, і державі в цілому. Зараз не стоїть питання про уряд України. Зараз стоїть питання про цілу українську державу. Ми допустили цю помилку тоді, коли приймали Закон про Державний бюджет. Це ж не політичне рішення, це економічний закон. Комітет двічі засідав. Є всі пропозиції. Не ставте мене, вибачте, в дурну, антидержавну позицію.

Я ставлю на голосування проект постанови Верховної Ради 2481-П1. Прошу за основу і в цілому. З урахуванням правок, які під стенограму висловлені.

11:48:23

За-228

Рішення прийнято. (О п л е с к и). А то загралися у політику уже до такої степені, що завтра бюджет виконуватися не буде.

Переходимо до наступного законопроекту 1156.

Зарубінський Олег Олександрович. Олег Зарубінський.

Слово Володимиру Литвину, увімкніть мікрофон.

11:49:06

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, дивлячись на те, що зараз відбувається в сесійній залі, під палкими гаслами і закликами когось там рятувати і таке інше, наша фракція відмовляється сьогодні вносити і розглядати свої законопроекти з урахуванням цього політичного блюзнірства, яке діється у Верховній Раді України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що робимо, колеги? У нас 1156. 1156-1. Валерій Коновалюк. Будь ласка. Альтернативний.

11:49:52

КОНОВАЛЮК В.І.

Шановні колеги, шановні виборці, ви знаєте, те, що відбулося сьогодні в парламенті, грубе фальшування законодавчої діяльності, порушення норм. Я хочу заявити, що такі дії коаліції, які сьогодні виключно спрямовані на використання влади в особистих цілях, ставить нас як фракцію Партії регіонів, як опозицію у достатньо складне становище.

Я хочу наголосити, шановні колеги, що рішення Конституційного Суду, яке було ухвалено вчора, фактично вимагає від вас перегляду видаткової частини бюджету. Тому що ви зіпсували усю соціальну політику держави. Тому я переконаний, що в таких умовах розглядати питання, яке стосується погодинної оплати праці, отой цинізм, яким сьогодні лунає в залі, недоречно. Вибачайте, недоречно. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не хочете розглядати законопроект, тоді 2339. У нас був законопроект, який не включений до порядку денного, вам його роздали. Це урядовий законопроект, реєстраційний №2339. Прошу голосувати за включення до порядку денного 2339. Голосуємо.

11:51:33

За - 217.

2339 - Рішення не прийнято.(Ш у м у з а л і) Колеги! Заспокойтесь, будь ласка.

Слово Зваричу.

11:51:53

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Арсеній Петрович! Я би просив, щоб зал успокоївся, оскільки ми не зрозуміли, яке питання ставилося на розгляд, і тому я вношу пропозицію відповідно до Регламенту щодо повторного повернення до цього питання. Прошу провести голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк.

11:52:24

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, дійсно, заспокойтесь! Цифра 228 – це вам подарунок, але не довгий. Це перше.

Друге. Ну є, то є, чому ви такі збуджені і думаєте, що все зараз буде йти напролом? І найголовніше, скажіть, будь ласка, для чого ми збираємо Погоджувальні ради? Для чого є Регламент? Якщо так, то давайте приймемо рішення, попросіть нас, ми підемо із-залу, щоб ми вам не заважали робити все, що ви хочете. І тому я не бачу абсолютно ніякої необхідності, що за необхідність тільки вчора, або сьогодні зранку комітет щось розгляне одразу, бо це обіцянки тої чи іншої політичної сили, до сесійної зали. Так же ж працювати не можна! Або скажіть, що ви будете працювати так, як ви хочете, а не так, як це передбачають норми Регламенту, як це передбачає в кінці-кінців депутатська етика і норми якоїсь моралі. Ви вже хочете сісти на голову. Я думаю з цього у вас нічого не вийди.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Гриценко.

11:53:38

ГРИЦЕНКО А.С.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні колеги! Я просив би заспокоїтися і врахувати наступну обставину. Весь зал всі п’ять фракцій виступають за те, щоб вносити зміни до бюджету. Уряд зробив перший крок він вніс проект змін до бюджету, який стосується всіх силових структур. Цей документ розглянутий і позитивно підтриманий Бюджетним комітетом і нашим Комітетом з національної безпеки і оборони. Обидва комітети пропонують прийняти сьогодні в першому читанні.

Прошу ще раз повернутися до розгляду цього питання і підтримати, зробити корисне для наших силових структур. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще хотів? Микола Кравченко просив слово.

11:54:15

КРАВЧЕНКО М.В.

Уважаемые коллеги, ну то, что происходит сегодня в зале – это на языке, который сегодня модный, это полный беспредел. Это по понятиям работаете так, как положено: пахан сказал, машину запрограммировали, 228 выбили и думаете, что так действительно и будет. Мы уверены в том… я уверен, например, в том, что он не будет подписан – это одно.

Второе. Арсений Петрович, вы, пожалуйста, Глава, вернее спикер всего парламента, не надо говорить о тех, что супер, не надо кричать. Вы же посмотрите, до чего вы договорились. Вы уже политическую целесообразность ставите выше Конституции, вы, ради политической целесообразности, вы можете растоптать Конституцию и делать так, как вам нужно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, повертаємося, Володимир Литвин.

11:55:25

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги! Я хотів би привернути увагу до закону, який щойно прийняли, 2481 і сказати людям, що ми прийняли. Це ті 102 соціальних закони, які були в тілі бюджету державного і які позбавили людей 105 мільярдів гривень, одним голосуванням вилучили, ще раз підтвердили тим, що людей позбавляють тих соціальних пільг, тих соціальних виплат – це чорнобильці, це інваліди, це пенсіонери, діти війни. І при цьому грубо грубо, виклично, цинічно розтоптали Регламент і Конституцію України.

А тепер по суті питання, щодо внесення змін до бюджету. Давайте ж будемо приймати суцільне рішення. Давайте будемо приймати комплексне рішення, з урахуванням того, яка економічна і соціальна ситуація в Україні і з урахуванням того, що очікують люди.

Окрім всього іншого, давайте згадаємо, що 1 березня…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Володимир Михайлович, завершуйте, будь ласка.

11:56:36

ЛИТВИН В.М.

Я завершую. Хочу сказати, давайте сьогодні не демонструвати наступ. Ну, сьогодні хвиля пішла, що кнопки жмуть всі, завтра знову ви будете, Арсеній Петрович, говорити, щоб опозиція захищала парламентаризм в Україні. То давайте ж будемо дотримуватись якогось елементарного порядку, давайте будемо дотримуватись відчуття якоїсь спільної відповідальності, не можна проштовхувати, користуючись політичним моментом.

І ще. Я просив би припинити відповідні коментарі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв і завершуємо.

11:57:24

СОБОЛЄВ С.В.

Сергій Соболєв, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Арсеній Петрович, я хотів би подякувати, що вперше за багато років в парламенті згідно з тимчасовим регламентом ставиться на голосування зміну порядку голосування, чого ніколи раніше не було.

По-друге. Шановні колеги, про що ми кажемо, щойно проголосовано закон, який в тому числі і вимагали народні депутати, які звернулися до Конституційного Суду, а саме роздільне існування бюджету України, що зараз і є, і тієї частини законодавчих актів, які наповнюють бюджет. Ми фактично відкрили шлях до внесення змін, доповнень до бюджету, ми дуже вдячні, що члени фракції „Блоку Литвина”, які входять в бюджетний комітет одноголосно підтримали в бюджетному комітеті це рішення. (О п л е с к и) І, я вважаю, що ми вперше фактично пішли саме згідно з Регламентом завдяки Голові Верховної Ради. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Мірошниченко.

11:58:29

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракция Партії регіонів.

Шановні колеги, звичайно, я не буду зараз коментувати зміст і процедуру, яка, на мій погляд, з такої правової точки зору викликає певні сумніви, я хотів би зараз звернутися до уряду і до міністра фінансів, і до Прем’єр-міністра, до всіх.

Сьогодні коаліція і в цілому парламент висловили дуже і дуже таку ризиковану довіру до вас, адже, навіть „Наша Україна” виступаючи сказала, що на наступному тижні ви маєте внести Закон про бюджет. Якщо ви цього не виконаєте, шановні колеги, - це буде величезна пляма на репутації не лише Прем’єра, але і всієї коаліції. Запам’ятайте це. І сьогоднішнє наше не блокування трибуни якраз і свідчення того, що ми все ж таки інтереси людей ставимо вище, але засвідчуємо, що політична доцільність не повинна брати гору над законом.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завершуємо.

Тепер увага! Щоб угамувати політичні пристрасті є рішення Конституційного Суду України, яке набуло чинності, яке ми, як парламент зобов’язані виконувати. Сьогодні ми це зробили. Заради політичних амбіцій не можна класти на плаху фінансову і бюджетну систему держави. Комітет засідав двічі. У мене одностайне рішення комітету, який очолюється, до речі, „Блоком Литвина”. Які у мене підстави при зміні процедури відповідно до Тимчасового регламенту не ставити на голосування? Заблокувати роботу фінансової системи?

Тому я звертаюся до уряду, і вчора про це говорилось, ми вам висловили максимальний кредит довіри. Кредит довіри закінчився до того моменту, поки не буде внесений проект Закону про внесення змін до Закону про Державний бюджет, урядові законопроекти розглядатися не будуть. Це було вчора задекларовано. Тому я хотів би ще раз задекларувати цю позицію. Все. Треба виконувати норму закону. Тоді це буде коректно і до лівої, і до правої частини. Права частина отримала відповідне законодавство. Ліва частина отримує відповідні зміни до Закону про Державний бюджет.

Оголошую перерву до 12.30.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, продовжуємо ранкове пленарне засідання Верховної Ради. Я прошу всіх зайняти місця, і після політичних консультацій, які я провів щойно з керівниками фракцій після голосування по відповідному порядку денному, у зв'язку з тим, що цілий ряд фракцій відмовилися розглядати свої законопроекти у зв'язку з тим, що законопроект про мораторій на приватизацію не знятий з порядку денного, і виходячи з того, що фракції вимагають відповідно до Регламенту розгляду даного законопроекту, максимум, на що мені вдалось погодити з керівниками фракцій порядок денний, це наступне: зараз ставимо питання припинення повноважень народних депутатів України, після цього розглядаємо Національний банк і закриваємо пленарне засідання – все. Іншої позиції керівники фракцій не бачать. За інших обставин – це блокування, за інших обставин – це конфлікт, за інших обставин – це складна ситуація в парламенті. Все, що сьогодні для уряду треба було, все сьогодні прийняли.

Шановні колеги, прошу по відповідній процедурі. Оголошую розгляд питання про припинення, про дострокове припинення повноважень народних депутатів України. Добре, Олег Ляшку слово.

12:36:04

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Арсеній Петрович, ви закінчили перед перервою засідання на досить оптимістичній ноті, самостійно одноосібно прийнявши рішення, що поки уряд не внесе зміни до бюджету, жодного урядового законопроекту розглядатися не буде. Я вважаю, що ви не уповноважені самостійно приймати такі рішення, це – справа парламенту, які законопроекти розглядать.

Крім того, шановний Арсенію Петровичу, і представники… пан Зварич і пан Гриценко, і інші депутати просили вас поставити питання про повернення до голосування за законопроект 2339 – це щодо прискорення переходу української армії на комплектування військовослужбовців за контрактом. Ми не розв'язали цієї проблеми і переходимо до іншої. Тому, будь ласка, давайте розв'яжемо це питання, а потім будемо розглядати інші питання.

Крім того, що це законопроект про внесення змін до бюджету - якраз те, чого від нас вимагає опозиція.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Адам Мартинюк.

12:37:14

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Наша фракція, думаю, як і інші фракції, з великим задоволенням будуть розглядати зміни до Державного бюджету на 2008 рік. Але зміни до Державного бюджету, а не випадкові вибіркові зміни до тих чи інших статей!

Ви зараз говорите про армію, а у мене логічне запитання. Скажіть, будь ласка, а чому ви мовчите про те, що внесений Кабінетом Міністрів проект закону зміни до Закону „Про Державний бюджет на 2008 рік” те, що стосується Кіотського протоколу. Це також зміни до Державного бюджету. Тому потрібно підходити комплексно. Якщо ми будемо кожного дня по кожній окремій проблемі розглядати ті чи інші зміни до Державного бюджету, то це абсолютно нас не буде красити. Ви ж дали обіцянку, що на наступному пленарному тижні Кабінет Міністрів внесе проект змін до Державного бюджету на 2008 рік. Ось там будуть і ці зміни в комплексі, і все ми приймемо, не розриваючи тіла Державного бюджету. А те, що сказав Голова Верховної Ради…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

12:38:28

МАРТИНЮК А.І. Я колегам із сусідніх фракцій хочу сказати, що це висловлювання Голови Верховної Ради – не його особисте висловлювання, а це думка Погоджувальної ради, де було категорично заявлено про те, що дійсно досить потурати Кабінету Міністрів, який ігнорує Закон „Про Державний бюджету на 2008 рік”, яким ми його зобов`язували протягом місяця подати зміни до Закону про Державний бюджет. тому, Арсеній Петрович, давайте будемо працювати за тим алгоритмом, який ви запропонували.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко.

12:39:07

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні колеги! Ми з повагою ставимося до будь-якої думки, яка звучить в цьому залі від наших колег по залу. Я хочу сказати слідуючи. Ми зранку з вами погодили порядок денний. Фракція наполягає на розгляді Програми приватизації і це безумовно той документ, який потрібен країні для того, щоб потім уряд міг внести зміни до Державного бюджету. Ми наполягаємо на вирішенні кадрових питань, які розблокують роботу Фонду державного майна – і в нас буде, нарешті, надія, що за півроку, що залишилися до кінця, таки надійде 9 мільярдів, які ми розпишемо тут, в цьому залі, а вони вже розписані в бюджеті 28 грудня 2007 року, прийнятий, куди ці гроші спрямовуються.

Арсенію Петровичу, я офіційно заявляю: фракція не буде голосувати за скасування повноважень, вже хоча б по тій причині, що ми не розглядаємо питання порядку денного актуальні. А друга причина – рівний підхід до всіх. Вибачте, один із депутатів повноваження не складає. Ми протестуємо проти цього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар, будь ласка. НУ-НС, Бондар.

12:40:19

БОНДАР О.М.

Олександр Бондар, УРП „Собор”, фракція НУ-НС.

Арсеній Петрович, нам зранку був розданий порядок денний, де є приватизаційні закони. Я так зрозумів, що ви їх знімаєте з розгляду, тому що нема доповідача по Закону про мораторій, нема Кінаха. Але це не підстава для того, щоб не розглядати ті закони, де є доповідачі. Я пропоную, оскільки нема доповідача по мораторію, рухатись далі – і доповідати від Кабміну програму приватизації, зміни законодавства, і рухатись по порядку денному.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Єфремов.

12:40:54

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые коллеги! Наконец-то становится явное действительным. То, что сегодня представители коалиции не хотят голосовать за снятие депутатских полномочий и ставят это опережающим, тем самым они не хотят, по сути дела, работать в этом зале. Потому что они прекрасно понимают, что если два месяца их люди совмещают и там, и здесь должности, то дальше мы с этим мириться не будем. И если мы сегодня не снимем полномочия, то следующая неделя у нас будет работа в округах, и за это время Центризбирком мог бы других депутатов привести к полномочиям, мы потеряем следующую неделю, и через неделю опять войдем с этим нерешенным вопросом.

Плюс они лукавят по поводу того, что мы не готовы рассматривать сегодня приватизационный пакет. Я думаю, если проблема – кто-то называет наших народных депутатов, - то вы не волнуйтесь: в то время, когда законопроект будет рас…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко, Філенко і Чечетов.

12:42:11

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, хочу вам повідомити, щоб ви не переживали, ми готові голосувати за зняття повноважень вже сьогодні з депутатів-сумісників, але давайте будемо робити по-чесному, так, як ми прийняли це в рішенні сьогодні зранку.

Сьогодні є порядок денний, який нам потрібно пройти. Є занадто важливі для держави законопроекти з питань приватизації, є питання звільнення керівника Фонду державного майна, є інші питання, які сьогодні стоять. І чому для вас вкрай необхідно спочатку зняти повноваження в тому числі із ваших колег, як ви говоріть там на трибуні, а нам зараз потрібно займатися справами, які надто важливі для країни.

Більш того, Арсеній Петрович, я думаю, що нам треба спокійно рухатися по порядку денному. В нас є вже Національний банк, давайте його заслухаємо і перейдемо до питань, які сьогодні, дійсно, економічно турбують державу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Філенко, будь ласка.

12:43:05

ФІЛЕНКО В.П.

Володимир Філенко, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні колеги, мене не дивує позиція комуністів, які вивчали постулати марксизму-ленінізму і чудово розуміють, що держава складається перш за все з кордонів, війська і податків. Тому вони наполегливо пробували заблокувати проведення податкової системи в порядок. Зараз намагаються заблокувати необхідний для силових структур бюджетні рішення. Тут, так би мовити, все зрозуміло.

З приводу зняття повно… сумісників, то, пане Єфремов, вам аби поговорити. Це питання в порядку денному і ми його готові розглядати, так як воно було на сьогодні заблоковане.

Арсеній Петрович, і до вас звернення, навіщо вам, щоб журналісти говорили, що вийшов Яценюк на нараду, хтось йому там з Банковій подзвонив і він знову приватизаційні закони і питання Семенюк не ставить на голосування? Вам це, як Голові Верховної Ради потрібно чи ні? Давайте рухатися по порядку денному так, як він у нас зранку був внесений, і давайте розглядати ці питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це така подяка від коаліції. Це хотів подякувати вам, пане Філенко. Дуже достойна оцінка діяльності Голови Верховної Ради. Я вам вдячний.

Будь ласка, Олександр Єфремов і Михайло Чечетов.

12:44:21

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Арсений Петрович, я некоторое время тому назад вам сказал, что вы похвалы за те действия и нарушения, которые производите по Регламенту, лоббируя интересы правительства, от них похвалы не дождетесь, потому что это люди такие. А вот то, что вы… (Ш у м у з а л і) А вот то, что вы идете на нарушение во имя этого, это останется в протоколах ведения сессии Верховного Совета.

И нашим я коллегам бы хотел сказать следующее: главный законопроект, который требует сегодня принятия в зале, это законопроект о Государственном бюджете, и если он был бы вами внесен в зал, то мы бы с удовольствием поддержали бы его рассмотрение. А то, что вы пытаетесь вносить под маркой изменения в Государственный бюджет, в том числе, и лоббистские законы, об этом видит уже весь зал, и завтра об этом будет знать вся страна.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

12:45:29

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые коллеги!

Я хочу обратиться к представителям коалиции. Ну, то, что вы из огромной любви к Президенту не пустили его в зал и тем самым опозорили страну и опустили имидж страны ниже плинтуса, это на вашей совести. Но если вы так любите Президента, что не пускаете в зал, так вы хоть прочитайте то, что Виктор Андреевич опубликовал в послании.

А в послании Президента, там четко написано, что та программа приватизации, которая выносится, она не выполняет решения СНБО, она не отвечает национальным интересам Украины, она идет в ущерб государству. Ее просто нельзя рассматривать. Это говорит Президент, обращаясь к украинскому народу и к парламенту.

Поэтому на вашем месте я просто бы отозвал эту программу, и с учетом жестких рекомендаций и замечаний Президента радикально ее переделал, и месяца через полтора внес бы ее в сессионный зал.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, тепер я нагадую норми Регламенту. Ми сьогодні прийняли ключовий законопроект, який був критично важливий для Кабінету Міністрів України і для держави в цілому. За цим законопроектом Державний бюджет України додатково отримує мільярди коштів. Ми повністю відкоригували ресурсну позицію. Чи буде приватизація, чи не буде приватизації, сьогодні бюджетна система захищена після прийняття цього закону в цілому.

Друге. Що стосується формування порядку денного. Законопроект 2233, який я поставив на зняття з порядку денного, не знятий. Якщо ставити на голосування відповідно до Регламенту, як ви вимагаєте, то тоді треба ставити 2233.

Третє питання. У 12.47 ми зараз обговорюємо цю проблематику. Залишилося 13 хвилин до того моменту, коли у нас о першій годині починається процедурне питання – „Різне”, на яке ми запросили голову Національного банку і міністра фінансів, і міністра економіки.

Четверте питання. У тому випадку, якщо зараз іти виключно на вимоги коаліції, які ми вже сьогодні виконали, буде знову протистояння в залі. Це пряма мова керівників фракцій, у першу чергу опозиції.

Якщо ми йдемо по нормальному парламентському шляху, а саме: робимо пакет, а з зміни до Закону про Держбюджет, зараз є всі підстави для того, щоб зміни про Держбюджет були прийняті. Відповідна програма приватизації і Семенюк, і кадрові питання – тоді це порозуміння між лівою і правою частинами зала. Як тільки зараз я піду на те, щоб повністю здати загальні інтереси парламенту під інтереси тільки однієї частини парламенту, ми знову будемо мати протистояння.

Тому я пропоную наступний порядок денний, який ми з вами декілька разів говорили. Зміни про бюджет уряд внесе, і Юлія Володимирівна особисто це пообіцяла. Будь ласка, на погоджувальній раді у вівторок починаємо: зміни у бюджет, Державна програма приватизації, кадрові питання. Тоді у нас є вся мотивація, щоб відповісти опозиції на її законні вимоги.

Я пропоную проголосувати припинення повноважень народних депутатів України. Після цього ми передаємо матеріали у Центральну виборчу комісію, щоб зареєстрували нових народних депутатів України. Заслуховуємо голову Національного банку і закриваємо сьогодні пленарне засідання. Інша модель – це знову неробочий парламент.

Тому йдемо по погодженій, до речі, Погоджувальною радою процедурі. Законопроект 1351 – про дострокове припинення повноважень народного депутата України Сивульського.

Ставлю на голосування законопроект за основу і в цілому про припинення повноважень.

12:49:37

За - 220.

Рішення не прийнято.

Законопроект номер 1352 про дострокове припинення повноважень народного депутата України Буряка Сергія Васильовича. Прошу голосувати.

12:50:04

За - 194.

Рішення не прийнято.

Законопроект номер 1353 про дострокове припинення повноважень народного депутата України Корнійчука Євгена Володимировича. Прошу голосувати.

12:50:29

За - 211.

Рішення не прийнято.

Законопроект номер 1354 про дострокове припинення повноважень народного депутата України Лівінського Михайла Олександровича.

12:50:54

За – 178.

Колеги, повертаємося з самого початку. Ми зараз позоримося. (Ш у м у з а л і). Далі. Хорошо. 1479 про дострокове припинення повноважень народного депутата України Кравчука Петра Костянтиновича.

12:51:26

За – 157.

Як ми далі, от першу частину ми не проголосували. (Ш у м у з а л і). Хорошо.

Законопроект номер 1480 про дострокове припинення повноважень народного депутата України Зарудного Олексія Борисовича.

12:51:55

За-97

Рішення не прийнято.

Проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Поживанова Михайло Олександровича.

12:52:19

За-109

Рішення не прийнято.

Проект Постанови про дострокове припинення повноважень народного депутата України Пономаренка Олександра Володимировича. 2184.

12:52:46

За-107

Рішення не прийнято.

Законопроект 2186 про припинення повноважень народного депутата України Черкаського Ігоря Борисовича.

12:53:11

За-91

Законопроект номер 1350 про припинення повноважень народного депутата народного депутата Богатирьової Раїси Василівни.

Голосуємо. Голосуємо, що з системою?

12:53:47

За-19

Рішення не прийнято.

Шановні народні депутати! Вдруге, це питання ставилося на голосування, вдруге український парламент відмовляється виконувати конституційну норму, яка передбачає обов’язкове припинення повноважень народних депутатів України, які обрані, або призначені до виконавчого органу. Будь ласка, з мотивів, хто хоче п’ять хвилин.

Володимир Литвин.

12:54:26

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, наша фракція голосувала б, але побачивши, що безрезультативно відбувається голосування, припинила брати участь у цьому дійстві.

Тому наша пропозиція полягає в наступному. Ті депутати, які відповідно до вимог Конституції і Регламенту Верховної Ради перейшли на роботу у виконавчі інституції, написали заяву, треба одним списком зараз це виголосити і одним голосуванням позбавити депутатів цих повноважень. Бо кожен захищає, так би мовити, свого колегу, а при загальному підході, я думаю, будуть підстави прийняти відповідне рішення, як того вимагає Конституція.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іваненко, „Блок Юлії Тимошенко”.

12:55:11

ІВАНЕНКО В.Г.

Передаю слово Томенко.

12:55:17

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, наша фракція діє у відповідності до тих принципів, які визначені Законом про статус народного депутата і ті принципи нормальної етики, яка зводиться до наступного. Всі народні депутати, в незалежності від посад, які вони посідають, повинні діяти по закону.

Ми кілька місяців чекали, коли Партія регіонів визначиться, що їм робити з Богатирьовою. Дочекалися, заява написалася через пару місяців, тепер чекаємо півроку чи скільки вже, коли один з кандидатів на посаду мера пан Пилипишин вирішить, чи бути йому депутатом, чи мером.

От коли всі подадуть заяви і буде загальний список, я тут підтримую всіх народних депутатів, що суміщають посади в органах місцевої і виконавчої, в уряді. Ми, як один, в 156 голосів подамо за це рішення. Закон один для всіх, казав один мій колега, давайте його виконувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мене щойно по телефону поінформували, зараз я вам доповім, чи це правда, чи це неправда, що Пилипишин написав заяву. Зараз мені принесуть оригінал, якщо це так.

Будь ласка, далі Гордієнко.

12:56:27

ГОРДІЄНКО С.В.

Прошу передати слово Мартинюку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк.

12:56:36

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, якщо ми будемо так далі розглядати питання, то зрозуміло, та частина залу, яка має більшість голосів, ніколи не позбавить, порушуючи Конституцію і своїх представників депутатських повноважень.

Я пропоную дуже простий і зрозумілий вихід. Подивіться, будь ласка, на статтю 81 Конституції, там є стаття, там є п’ята частина, яка говорить про те, що Голова Верховної Ради повинен вжити свої можливості, подати до суду і київський суд повинен прийняти рішення, якщо протягом 20 днів народний депутат не виконав того, що, так би мовити, не дозволяє йому бути сумісником, то за рішенням суду він буде позбавлений депутаьских повноважень. Іншого варіанту…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдине, я поінформую, що це можливо в тому випадку, коли народний депутат України не написав заяву. Якщо заява написана, то в нас претензій до народного депутата немає. А ви знаєте, що є рішення Конституційного Суду, яке скасувало інститут, який давав можливість таким чином вилучати депутатів-сумісників. Тому я би з задоволенням подав на них в суд, але, на превеликий жаль, це не проблема народних депутатів, а проблема парламенту.

Доній.

12:58:03

ДОНІЙ О.С.

Добрий день, шановні колеги! Дуже прикро, що вкотре Верховна Рада демонструє цинічне нехтування законами і Конституції України, при чому як одна сторона, так і інша. Дуже прикро, що сьогодні знову не позбавлені сумісники своїх повноважень і вони знову вкотре підтверджують, що, на жаль, влада в Україні є антизаконна. Це дуже прикро. І, на мій погляд, це наслідок цієї пропорційної системи, яка призвела до того, що вирішують зараз в парламенті не депутати, а кілька партійних блочків. Потрібно міняти виборче законодавство, інакше, на жаль, парламент не працюватиме нормально.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пригодський Антон. Олександр Єфремов.

12:58:54

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо, Арсений Петрович.

Уважаемые коллеги, я хотел бы обратить ваше внимание, что все депутаты, которые не сложили полномочия получают заработную плату в Верховной Раде, все без исключения, один, по-моему, составляет там всего исключения, у которого проснулась совесть и он этого не делает. Это один момент.

Второй момент. Арсений Петрович, вы сегодня здесь в присутствии всего зала и это слышал весь украинский народ, обещали, что вы клятвенно сегодня этот вопрос проголосуете в зале. И тем не менее сами не голосовали за снятие депутатских полномочий.

Фракция Партии регионов еще раз заявляет, что мы поддержим голосование по всем кандидатурам, так как это требует Конституция и Закон о статусе народных депутатов, и Регламент Верховного Совета, и призываем всех народных депутатов поддержать еще раз вернуться к голосованию и все…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

13:00:02

ЄФРЕМОВ О.С. И выполнить нашу конституционную и гражданскую норму.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, щодо мого особистого голосування, то, Олександре Сергійовичу, мені складно і постанову читати, і голосувати. Але я зараз поставлю питання про повернення до голосування, щоб ви, не дай Бог, не подумали, що я проти виконання конституційного обов’язку.

Колеги, у нас прийшла заява Пилипишина. Це те питання, яке піднімалось. Ось, будь ласка, є оригінал заяви. Зараз залежить від голови регламентного комітету Єфремова, якщо в нас нема заперечень, то ми можемо зараз оформити і відповідну постанову внести з голосу і проголосувати про припинення повноважень народного депутата Пилипишина.

Олександр Сергійович, в тому числі Пилипишина.

13:00:56

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги, я не хотел бы, чтобы эти вопросы рассматривались с политической точки зрения. Поэтому я хотел бы доложить по сути, как это положено, делать согласно Регламента.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте. Будь ласка.

ЄФРЕМОВ О.С. Пилипишин написал заявление по поводу освобождения его с должности главы администрации Шевченковского района и отправил это заявление, как положено по закону, в Секретариат Президента.

Насколько я понимаю, Президент не принимал в течение какого-то времени решения об освобождении его от занимаемой должности. Если наш коллега, народный депутат, принял для себя решение и написал заявление освободить его от депутатских полномочий, значит это его право и у нас нет тогда оснований противиться этому праву.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів.

Володимир Литвин.

13:01:48

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, справа в тім, що я хочу у розвиток голови регламентного комітету Єфремова Олександра Сергійовича сказати, що перед тим, як отримати тимчасове посвідчення, Віктор Пилипишин написав заяви відповідні і до (як то вимагає закон) Кабінету Міністрів, і до адміністрації Президента, тобто Секретаріату, про звільнення його з посади голови адміністрації.

На превеликий жаль, той політичний розбір, який відбувається між двома вулицями, призвели до того, що ця заява не розглядалася. Але людину затероризували в такий спосіб, що він уже написав заяву і передав її особисто Голові Верховної Ради України. Будь ласка, передайте в регламентний комітет, хай він прийде в регламентний комітет і пояснить мотиви, чому він це зробив, бо людину зацькували просто, зробили заручником політичного протистояння. Я не кажу вже про той терор, який зараз розв'язаний в ході виборчої кампанії, бо в нас тільки одна політична сила поза підозрою, а включили всі силові структури, звинувачують конкурентів у тому…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

13:03:02

ЛИТВИН В.М.

Я хочу завершити. Дякую, що дали можливість виступити. Що сьогодні на виборах київського міського голови включилися так звані силові структури для того, щоб одного кандидата підтримати – того, який влаштовує тих, хто розраховує сьогодні те саме мати в місті Києві, а інших зацькували. Тому, враховуючи цю ситуацію, ми пропонуємо – заяву в регламентний комітет, якщо він підтверджує це - на першому засіданні прийняти рішення. Але він поступив у цьому плані відповідально і порядно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ключковський, Іван Кириленко.

13:03:35

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковський, "Наша Україна – Народна Самооборона”.

Я спеціально попросив слово, щоб роз'яснити і тим, хто тут, виступаючи, перекручує закон і Конституцію України, і нашим радіослухачам, щоб вони розуміли, як політики вводять в оману народ. Шановні колеги, колега Пилипишин мав писати не в Кабінет Міністрів і не Президенту України, бо він очолює не звичайну державну адміністрацію, а орган місцевого самоврядування, створений районною Шевченківською радою. Він мав написати заяву раді Шевченківській, щоб вона проголосувала зняття його з посади голови ради і тільки після того його можна знімати з посади голови державної адміністрації.

Читайте не тільки Конституцію, але й рішення Конституційного Суду. Однак, наскільки я розумію, він, головуючи на кількох сесіях ради, жодного разу це питання навіть не ставив на голосування. Тому не перекладайте на Кабінет Міністрів і на Президента те, що мала виконати Шевченківська районна рада і її голова, який одночасно є…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко. Дайте завершити Юрію Богдановичу і потім Іван Кириленко. Вже все? Іван Кириленко. Зараз дам, Олександр Сергійович. Зараз я внесу пропозицію.

13:04:55

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги! Шановні колеги, прислухайтесь до першої пропозиції, яка звучала у виступі одного з керівників фракцій. Він запропонував для того, щоб уникнути будь-яких підозр і непорозумінь, і ми виглядаєм дійсно негарно, ми порушуємо Конституцію, давайте в якійсь мірі порушимо Регламент, але ради довіри, ради того, що ми з розумінням відносимся, що Конституцію треба виконувати, єдиним списком, включаючи і колегу Пилипишина, який написав заяву про складання депутатських повноважень, єдиним списком проголосували і на цьому питання зняли і закінчили цю розмову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Литвин. І Олександр Єфремов і завершуємо.

13:05:39

ЛИТВИН В.М.

Я в порядку довідки колезі Ключковському хочу сказати. Спочатку треба не цитувати норми, а поцікавитись, там заява також написана і до Шевченківської районної ради.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Єфремов, колеги, і завершуєм.

13:05:57

ЄФРЕМОВ О.С.

Арсений Петрович, наша фракция поддерживает голосванием… списком по всем кандидатурам. Но что касается выступления нашего коллеги Ключковского, то мне, откровенно говоря, не совсем удобно комментировать его, но я хотел бы всех депутатов поставить в известность о том, что распоряжением Президента от 30 червня 2006 року за номером 218/216-рп він назначений головою Шевченківської районної державної адміністрації в місті Києві додатково до того, що він був обраний головою ради району.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Добре, Юрій Ключковський. Репліка Ключковського.

13:06:41

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Юрій Ключковським, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Я спочатку колезі Єфремову поясню, що відповідно до особливостей здійснення виконання державної влади і місцевого самоврядування в Києві на посаду голови районної в Києві державної адміністрації може бути призначений виключно голова районної ради. Тому тут Президент не має дискреції і змушений виконувати закон: спочатку звільняються з посади голови ради і потім автоматично з посади голови адміністрації.

Що стосується інших реплік, то я хотів би звернути увагу: заяву можна написати, але тоді, будучи людиною принциповою, не треба вести сесії як голова районної, Шевченківської, ради. Тому що написав заяву, веду сесію і не ставлю на голосування – це вже щось трошки інше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є наступна пропозиція. Щоб не позоритись ще один раз перед усім українським народом і щоб виконати те, про що ми декларуємо і що чітко записано в Конституції: людина не може сидіти одним місцем на трьох кріслах зразу, не кажучи вже про те, що це народні обранці.

Я пропоную наступний порядок розгляду цього питання. Перше: що стосується щойно отриманої заяви від народного депутата України Пилипишина. Зареєстрований номер 2552. Олександр Сергійович, я звертаюсь до вас як до голови регламентного комітету, щоб ви як голова регламентного комітету поставили свій підпис під постановою як суб’єкт законодавчої ініціативи про припинення повноважень народного депутата Пилипишина. Це за Регламентом і це коректно. Якщо ні, то цей підпис поставлю я. Будь ласка.

Друге: змінити процедуру розгляду питання. Відповідно до Регламенту зараз – перше – проголосувати про повернення до розгляду питань про припинення повноважень народних депутатів України. Друге: встановити особливий порядок розгляду даного питання, а саме: прийняття рішення про припинення повноважень народних депутатів України здійснити за списком відповідно до стенограми, зачитаної Головою Верховної Ради відповідно до постанов, внесених регламентним комітетом, і ті, які внесені в ході засідання.

І третє: проголосувати відповідну постанову. Добре так? Добре.

Іван Кириленко.

13:09:10

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, для того щоб ми були чесні до кінця в стосунках, ми підтримаємо те, що ви сказали, Арсеній Петрович, вашу пропозицію: списком усіх. Там є і колега Прутнік, і колега Костусєв, ми всіх повинні включити, бо це теж сумісники на сьогоднішній день.

Ми тоді проголосуємо списком за всіх. Будь ласка, дайте роз’яснення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене, я не заперечую проти того, щоби і Костусєв, і Прутнік, тому що це наші колеги – народні депутати, які написали відповідні заяви. Тоді мені треба хоча б дві хвилини, щоб мені принесли номера цих постанов. Дасте дві хвилини? (Ш у м у з а л і) Чи ви не будете голосувати тоді, Олександр Сергійович? Включить мікрофон.

13:09:55

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Арсений Петрович, ну, до такого цинизма, до которого доводят ситуацию представители фракции БЮТ, это нужно очень, очень серьезно подумать, чтобы довести. Дело в том, что это совершенно разные вещи: освобождение от депутатских полномочий и освобождение от занимаемых должностей, что также является прерогативой Верховного Совета.

Если они хотят поставить кадровые вопросы, это их право, но тогда пусть все кадровые вопросы они ставят так, как они считают нужным и рассматривают их, согласовывая эти вопросы в коалиции. А если они пытаются за наш счет решить проблемы, которые есть у них внутри коалиции, то нет таких дураков в этом зале.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Мартинюк.

Зараз я дам, зараз я всім дам.

13:10:48

МАРТИНЮК А.І.

Шановні колеги, шановні колеги, тут абсолютно зрозуміла ситуація, послухайте, будь ласка, не сперечайтесь. Якщо є у секретаріаті, в апараті Верховної Ради заяви цих наших колег про те, що вони хочуть залишитись на посадах, на які призначає, від яких звільняє Верховна Рада, тобто якщо вони хочуть залишитися на тих посадах і написали заяви про складання депутатських повноважень, нема проблем, давайте ми ці заяви задовольнимо.

Але мені відомо, що вони навпаки написали інші заяви. Вони написали заяви про те, що вони хочуть бути народними депутатами і просять їх звільнити відповідно з посад Держкомітету телебачення, радіомовлення і голови антимонопольного комітету, і це наше з вами повинно бути рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко.

Нестор Шуфрич, а потім В’ячеслав Кириленко.

13:11:48

КИРИЛЕНКО І.Г.

Я хочу звернутися особисто до Олександра Сергійовича Єфремова. Олександр Сергійович, ми не ображали вас, і такі слова навіть у думках у нас немає. Ніхто нічого нікуди пошити, повірте. Але ми прекрасно розуміємо, що сумісники є і з нашої сторони, і з вашої сторони.

Ми віддамо 156 голосів до єдиного за скасування сьогодні повноважень, але ж давайте повернемося до сумісників, які знаходяться у вашій фракції. Давайте зараз проголосуємо і за колегу Прутніка, і за колегу Костусєва. Хай заходять і зал і спокійно працюють, щоб над ними теж цей меч не висів.

156 голосів гарантує фракція – списком, не списком – ми обов’язково проголосуємо. Давайте до кінця все-таки будемо довіряти один одному.

В іншому випадку ми голосувати не будемо.

13:12:35

ШУФРИЧ Н.І.

Шановні колеги, давайте будемо чесними і відвертими: якщо вже не перед нами, хто зібрався, ті шановні, поки що ще в залі, то хоча б перед тими, хто нас слухає і бачить.

Що стосується колег Прутніка і Костусєва, то не йде мова про зняття з них повноважень народних депутатів України. Їх навіть список цей, про який ми погодилися, і який ми гарантуємо і дамо кожний свій голос і будемо голосувати, тому що мова йде про зняття їх з відповідних посад, на які їх призначає Верховна Рада України.

У вас є 228 голосів, ви продемонстрували це, поставте на голосування і знімайте. Це вже питання виключно коаліції, це не є питання Верховної Ради в цілому і це не є порушення Конституції. Якщо в вас є коаліція – голосуйте, якщо ні, то давайте розберемося з тими, хто порушує Конституцію, а більшість із них – у вашій фракції.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будемо далі?…

В’ячеслав Кириленко, потім Юрій Кармазін, потім Олександр Єфремов і Сергій Соболєв.

13:13:51

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна-Народна Самооборона".

Шановні колеги, наші депутати давним давно вже склали з себе повноваження і сумісниками не є. Вони працюють в Кабінеті Міністрів, зранку до ночі на роботі.

Тому ми підтримуємо не подвійні стандарти у цьому питанні, а рівний підхід до депутатів усіх фракцій – і до депутатів із Фракції Партії регіонів, і до депутатів із Фракцію БЮТ.

Тому, якщо ці дві політичні сили зараз голосують за складання депутатських повноважень своїх депутатів, то, безумовно, ми також, виконуючи коаліційні зобов’язання, підтримуємо ці голосування, і таким чином зараз вирішуємо питання.

Я вважаю, правда, що не тільки це турбота двох фракцій, а і „Блок Литвина” також повинен долучитися до виконання Конституції. І зараз ми це питання можемо з вами вирішити, ми готові.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

13:14:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона".

До мене зараз підійшла моя колега і запитала, чому я, дотримуючись Конституції завжди, зараз не голосував. І я відповідаю всім і українському народу. Що я проти застосування принципу вибіркового виконання Конституції.

Якщо сьогодні ми прийняли рішення і зобов’язалися, що ми позбавимо всіх депутатських повноважень сумісників, то давайте будемо говорити, що у нас абсолютно не законно сьогодні дві гілки влади суміщають і Держакомітет по телебаченню і радіомовленню (Прутнік) і Антимонопольний комітет (Костусєв), і Шевченківська райдержадміністрація. Це треба ставити одним списком, але різні постанови і різне звільнення з інших посад. Хочуть колеги, нехай працюють народними депутатами – і колега Костусєв, і колега Прутнік – абсолютно всі, Арсенію Петровичу. І ми будемо голосувати за всіх. Конституції має бути єдина для...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Єфремов.

13:16:02

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо, Арсений Петрович.

Уважаемые коллеги, давайте мы, мы, наверное, действительно успокоимся и еще раз посмотрим то, что мы предлагаем.

Мы еще раз хотим подчеркнуть, мы не против того, чтобы в зале были рассмотрены вопросы по освобождению от занимаемых должностей Прутника и Костусева, тем более, что они с первого момента написали соответствующие заявления. Но эти вопросы должна решать коалиция.

И, если вы не можете найти взаимопонимание внутри коалиции, то, пожалуйста, не перекладывайте свою ответственность на тех депутатов в зале, которые хотят руководствоваться законом и Конституцией действительно, а не на словах.

И второй вопрос. Арсений Петрович, мы поддерживаем голосование пакетом, но когда наши коллеги из БЮТ 15 минут назад подошли с единственным требованием - давайте включать Пилипишина, и я вам сказал, что, как положено по Регламенту, я по-другому поступить не могу. И сегодня, когда решается вопрос уже и этот, возникают дополнительные вопросы...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

13:17:15

ЄФРЕМОВ О.С. Та я больше чем уверен, что если согласиться на эту противоправную норму, то следующее требование будет – поставить освобождение Семенюк.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Сергій Соболєв. Будь ласка. Іван Кириленко чи Сергій Соболєв? Іван Кириленко. Ввімкніть мікрофон, останній.

13:17:34

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, шановний Арсенію Петровичу, шановний Олександре Сергійовичу, я ще раз пропоную, для того щоб у нас було порозуміння в залі, в одній постанові два різних пункти. Один пункт, де ми скасовуємо повноваження, а в другому пункті, де ми знімаємо з роботи, і все. В одній постанові два різних пункти. А які проблеми? Які проблеми? Голосуємо 400 голосів у залі. (О п л е с к и).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, повертаємося у законне русло. А закон каже наступне. Перше. Повертаємося до голосування про розгляд питання про припинення повноважень народних депутатів України. Друге. Визначаємо особливу процедуру розгляду даного питання. Третє. В цю постанову включаємо тільки депутатів-сумісників. Чому? Тому що я подивився проекти постанов, про які говорять регіони. Це не про припинення повноважень, а про звільнення. Тому другу постанову я пропоную – про звільнення так само два чоловіка. Ділимо на дві частини: повноваження і звільнення. Ну, яким пакетом, це що колгоспний мішок якийсь? Ну, це зовсім різних два питання. Ну, ви ж проголосуєте, є ж 228 голосів. Нащо ми зараз будемо збурювати?

ІЗ ЗАЛУ. Одна постанова з двох питань. Все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так зараз вони не проголосують за припинення повноважень.

ІЗ ЗАЛУ. Тоді і ми не будемо голосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, не кричіть на вухо.

Колеги, давайте так, спочатку проголосуємо про повернення до розгляду питання про припинення повноважень народних депутатів України, про повернення до розгляду про припинення повноважень. Голосуємо.

13:19:54

За-247

Повернулись.

Олександр Сергійович, Кириленко пропонує наступний порядок. Якщо поставимо… Вони просять поставити перших два звільнення народних депутатів, а потім другий блок, пакетом десять депутатів. (Ш у м у з а л і).

Добре. Можна тоді ще раз вернутися до першої пропозиції, яка була. Якщо ми хочемо позбавити повноважень народних депутатів України, робимо два списка: перший список – по народним депутатам України, проголосували. Другий блок, коаліція проголосує про звільнення двох.

Все рівно ж вона проголосує. Яким пакетом? Олександр Єфремов, будь ласка. Це ж дві різні постанови юридично, абсолютно дві... Там припинення повноважень, я вже не кажу, що це повинна бути кожна окрема персональна постанова. А там звільнення.

Єфремову слово.

13:20:49

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Арсений Петрович! Вы совершенно правильно сказали. И давайте ж мы тогда ответим на другой вопрос, если мы едины в том, чтобы снять депутатские полномочия, а коалиция едина в том, что она готова освободить от занимаемых должностей даже без нас, но они готовы этих двоих наших коллег, то что нам мешает сегодня голосовать?

А если они не верят друг другу, то как мы можем после стольких обманов мы верить им.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв.

13:21:45

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги, мені здається, що все абсолютно чітко зрозуміло. Є вимога Конституції, яка забороняє суміщення повноважень. Це передбачає два способи голосування: перший спосіб голосування – за зняття з посади, другий – за позбавлення статусу депутата.

Ми пропонуємо, щоб було єдине голосування і щоб не було звинувачень, що по якихось постановах ми голосуємо, по якихось не голосує опозиція. Це зробити в єдиній постанові для того, щоб чітко було зрозуміло, що і за перше, і за друге рішення буде 400, а може і більше, голосів. Це є логічно, це є абсолютно законно і це є виконання Конституції. Дякуємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Кравченко.

13:22:34

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Арсений Петрович, я предлагаю в программу высших учебных заведений ввести такую тему, дать тему предмета: «Как замутить любую тему?».

Вот смотрите, мы уже сейчас дожились до того, что не понимаем уже, кто что хочет. То ясно одно, что коалиция не готова сегодня к тому, чтобы освободить своих депутатов, потому что она боится, что у нее не будет голосов. Поэтому стыдно, что мы пригласили сюда Национальный банк и устроили вот этот цирк, буквально по тому, как решить эту проблему. Решайте ее на Погоджувальной раде, предлагайте свои предложения залу, проголосуем и все.

А сейчас давайте заслушаем Национальный банк и на этом прекратим.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, В’ячеслав Кириленко. Зараз я вам скажу, тут э пропозиція від фракції Партії регіонів, зараз почуємо її.

13:23:38

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, «Наша Україна – Народна самооборона».

Колеги, а мені здається і депутати і люди розуміють, що відбувається. Відбувається порушення вимог Конституції щодо несумісництва. Тому наша фракція так і пропонує назвати зараз постанову: «Про усунення порушень Конституції України щодо сумісності посад». І першим пунктом зняти із роботи сумісників, які порушують Конституцію Костусєва, Прутніка і Багатирьову. А другим пунктом позвати повноважень депутатів, які також порушують Конституцію. І таким чином, перший і другий пункт одним голосуванням проголосувати. І, я думаю, що виборці нам подякують, а ЦВК, якщо в ній не буде в середині політичних інтриг, визнає повноваження наступних кандидатів, які йдуть за списками Партії регіонів, „Блоку Тимошенко” і „Блоку Литвина”.

Просимо поставити саме так це питання на голосування.

ІЗ ЗАЛУ. Правильно! Голосуємо!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція Партії регіонів. Нестор Іванович, ви висловлювали позицію з того приводу, що ви згодні загально включити. Колеги, тоді треба постанову компонувати з двох блоків і фактично вона буде йти під стенограму з голосу на підставу постанов, які вже внесені.

Значить, перше, декілька голосувань мені треба процесуальних. Шановні колеги, я прошу, щоб би уважно слухали, декілька процедурних голосувань.

Перше. Про розгляд Постанови Верховної Ради України про дострокове припинення повноважень народного депутата України Пилипишина В.П. з відхиленням від Регламенту, а саме: без рішення регламентного комітету. Зрозуміло? Щоб була чиста процедура. Голосуємо за таке рішення, це для того, щоб список сформувати.

13:25:46

За-377

Є. Прошу показати по фракціям.

Тепер, колеги, я форматую наступний порядок постанови. Постанова про припинення повноважень народних депутатів України.

Далі. Відповідно до пункту 1 частини другого статті 81 Конституції України постановляє припинити достроково повноваження народних депутатів України:

Сивульського Миколи Івановича, обраного у багатомандатному загальнодержавному виборчому - муситься все писати, колеги, - обраного в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі виборчий блок політичних партій „Блок Юлії Тимошенко” у зв’язку з особистою заявою про складання ним депутатських повноважень.

Буряка Сергія Васильовича, обраного в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі виборчий блок політичних партій ”Блок Юлії Тимошенко” у зв’язку з особистою заявою про складання ним депутатських повноважень.

Корнійчука Євгена Володимировича, обраного в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі виборчий блок політичних партій „Блок Юлії Тимошенко” у зв’язку з особистою заявою про складання ним депутатських повноважень.

Лівінського Михайла Олександровича, обраного в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі виборчий блок політичних партій „Блок Юлії Тимошенко” у зв’язку з особистою заявою про складання ним депутатських повноважень.

Кравчука Петра Костянтиновича, обраного в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі виборчий блок політичних партій „Блок Юлії Тимошенко” у зв’язку з особистою заявою про складання ним депутатських повноважень.

Зарудного Олексія Борисовича, обраного в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі виборчий блок політичних партій „Блок Юлії Тимошенко” у зв’язку з особистою заявою про складання ним депутатських повноважень.

Поживанова Михайла Олександровича, обраного в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі виборчий блок політичних партій „Блок Юлії Тимошенко” у зв’язку з особистою заявою про складання ним депутатських повноважень.

Пономаренко Олександра Володимировича, обраного в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі виборчий блок політичних партій „Блок Юлії Тимошенко” у зв’язку з особистою заявою про складання ним депутатських повноважень.

Черкаського Ігоря Борисовича, обраного в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі виборчий блок політичних партій „Блок Юлії Тимошенко” у зв’язку з особистою заявою про складання ним депутатських повноважень.

Богатирьової Раїси Василівни, обраної в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі Партія регіонів у зв’язку з особистою заявою про складання нею депутатських повноважень.

Пилипишина Віктора Петровича, обраного в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі виборчий блок політичних партій „Блок Литвина” у зв’язку з особистою заявою про складання ним депутатських повноважень.

Це перший пункт постанови.

Тепер другий пункт постанови. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 85 Конституції України Верховна Рада України постановляє:

Звільнити Прутніка Едуарда Анатолійовича з посади голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України. Це перший пункт.

Другий. Звільнити Костусєв Олексія Олексійовича з посади голови Антимонопольного комітету України.

„У зв'язку з обранням” - не треба, тому що є посилання на 85-у Конституції. Олег, я вас прошу. Все. Що ще? Колеги, все! Голосуєм. Голосуєм? Що нє, Іван Григорович?

ГОЛОС З ЗАЛУ. Богатирьову не добавили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добавлена Богатирьова, я її тільки що читав. Будь ласка, слово Кириленку.

13:29:33

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, Арсенію Петровичу, це єдина постанова?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Єдина, Іван Григорович.

КИРИЛЕНКО І.Г. Раз.

Третій пункт у цій постанові – наступний пленарний день (вівторок, 3 червня) починається з приведення присяги. Запам'ятайте, ми це робили. Це – аналогічна постанова така…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, це правда.

КИРИЛЕНКО І.Г. Обов'язково, категорично.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ми робили, це ми не в постанові писали, це під стенограму для того, щоб це йшло при прийнятті рішення, що розпочинаємо пленарний день з приведення до присяги народних депутатів України. Колеги, все погоджено, погоджено.

Шановні народні депутати, ставлю за основу проект постанови про припинення повноважень народних депутатів та про звільнення, який надиктований під стенограму. Прошу голосувати. За основу і в цілому. Ніхто не заперечує? Голосуєм.

13:30:32

За-413

(О п л е с к и)

Все, що обіцяємо, все робимо. Правда, з тяжкими муками. Шановні колеги, рішення прийнято.

Шановні народні депутати, тишина! У нас зара важливе питання – це виступ голови Національного банку України Володимира Стельмаха. Я прошу всіх зайняти… Вона за основу і в цілому проголосована під стенограму, колеги! Постанова проголосована за основу і в цілому. Я сказав, що заперечень немає. За основу і в цілому.

Володимир Семенович, прошу на трибуну парламенту. 10 хвилин інформація і 20 хвилин запитання – відповіді.

СТЕЛЬМАХ В.С. Шановний Голово! Шановні народні депутати!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Коаліція! Іван Григорович!

Вибачте, Володимир Семенович, у нас тут не так тихо і спокійно, як в Нацбанку.

Іван Григорович, я… Шановний Іван Григорович! Шановні колеги! Я прошу, займіть, будь ласка, місця для заслуховування інформації голови Національного банку, за яку ви проголосували 384 голоса.

Вибачте, Володимир Семенович. Ще раз прошу.

СТЕЛЬМАХ В.С. Шановний Голово! Шановні народні депутати! 21 травня правління Національного банку на основі аналізу розвитку економічних процесів а також тих валютно-курсових процесів, які проходять в економіці, прийняло рішення про укріплення, будемо так говорити, чи зміну, а вірніше приведення курсового перекосу, який склався між ринковим курсом і офіційним курсом в більш відповідально економічному значенні.

Чому ми так поступили? У нас починаючи… ну будемо так говорити, за останні 7 років позитивне сальдо платіжного балансу. Даже в ті роки, коли були від`ємне сальдо поточного рахунку тим паче сальдо платіжного балансу у нас було позитивним. Якщо вас інтересують цифри, я можу сказати. За останні 7 років з 2002 року це позитивне сальдо склало більше, чим 34 мільярди доларів, тобто прийшла валюта в порядку інвестицій в Україну, а також кредитів, які займали комерційні банки, от 34 мільярди. Це означає, що пропозиція валюти, яка разом з валютою ту, яку приносять в Україну наші експортери, вона перенаситила ринок і реальний ринковий курс різко знизився. Обмінний курс він прийшов до 4,4.

В зв`язку з цим, офіційний курс - це створення перекосу, він став, поскільки він став, оскільки він грає в основному фіскальну позицію, тобто це, цей курс приміняється тільки там, де уряд має відношення з бізнесом по валютним операціям і по зовнішнім операціям, то він став уже, будемо говорити, додатковим фіскальним тиском на бізнес і населення теж.

В якому плані? Це я можу вам сказати, що, наприклад, коли установлюють ціни в іноземній валюті, а вони оплачуються по офіційному курсу, а ринковий курс значно вище, то це береться додатковий, додатковий податок з бізнесу.

Виходячи з цього, ми відслідковували, починаючи от із січня місця, ми продовжували відслідковувати цю ситуацію і коли в березні вже вона вийшла за нижчі, так сказати, орієнтирів, які були передбачені в основних засадах, даже в цих основних засадах грошово-кредитної політики, то, враховуючи те,

що все-таки, відслідковувати, це є дійсно реальність, це таке, штучні такі эти самі.

І тому, коли склався курс уже, будемо говорити, так нижче на 45-60 копійок, ми зрозуміли, що треб внести корекцію цього перекосу і ми внесли зміни і зробили курс з офіційного 5,05 на 4,85. Хотів сказати, що крім, крім того, що в нас позитивне сальдо платіжного балансу, є ще й економічні підстави за останні роки укріплення національної валюти.

В чому вони полягають? По-перше, це те, що в нас з року в рік хотя би і не такими темпами, як нам би бажалося, зростає продуктивність праці. Це один із головних чинників, теж який посилює нашу національну валюту. Ну, для тонкощі не будемо говорити, але у нас позитивний реальний валовий внутрішній продукт зростає при стабільній кількості населення. Це показує, засвідчує в макроекономічному плані, що в нас зростає продуктивність праці.

Друге питання, я там не було, а останні роки у нас бюджет, практично, був збалансований профіцитний. Тобто він теж не допускав великих таких ударів на те, щоб впливати на курс. І тому ці підстави являються основою для укріплення курсу.

Я ще хотів сказати, що поточний рік теж засвідчує: хоча в нас сальдо поточного рахунку від’ємне складається, але, знову ж таки, сальдо платіжного балансу позитивне. Ми працюємо, ще раз, в загальному макроекономічному показнику як доходи по платіжному балансу, тобто валюта у нас є.

Ще друге питання. Ви знаєте, як склалося в реаліях в наші економіці – це різке зростання цін. Ну, їх різні причини. Так от, питання того, щоб нашими монетарними методами Національного банку чи там кредитування, рефінансування банків, чи викупу валюти, в тому числі, за заниженим курсом, не стимулювати інфляцію, ми теж прийняли рішення, що ми не будемо включатися в валютний ринок. І ми, дійсно, практично, не включалися в валютний ринок, тому що у нас створені реальні резерви міжнародної ліквідності, або як ще їх називають, золотовалютні резерви, в тій кількості, які забезпечують нам необхідні можливості для імпорту. Особливо, в тому числі, критичному імпорту. У нас вони складають зараз чуть більше чотирьох місяців, коли признано, ну, всіма, так сказать, міжнародними стандартам, це десь біля трьох місяців.

Тому Національному банку викупати і поповнювати резерви, які… це вже буде отягощати, так сказать, економіку именно избыточными грішми і це буде стимулювати інфляцію.

А виходячи з того, щоб Конституцією віднесено до основної функції Національного банку – це забезпечення стабільності національної грошової одиниці, тобто підтримання її купівельної спроможності, то враховуючи те, що ворогом номер один цієї стабільності національної валюти чи купівельної спроможності є інфляція. Тому ми всі ті заходи, які могли б стимулювати інфляцію монетарні, ми їх у цьому році прижали.

Таким чином, ми вважаємо, що наші дії, в тому числі ще оці дії, які будуть офіційним курсом, так сказати, підтверджені, вони вже дали можливість вгамувати деяким чином інфляцію. І розвиток інфляції за травень місяць засвідчує, що темпи її значно впали, чим, наприклад, були у квітні, у травні, тобто у квітні, березні, лютому. Десь іде так, приблизно, десь півтора чи біля двох відсотків. Поки за дві декади показує такий. Хоча, ми вважаємо, що вона буде ще більше стриманою. Оце була основна причина наша.

Я хотів би вас, шановні народні депутати, ще одне попросити, зважити на одну обставину. Національний банк регулює офіційний курс. Це отой курс, який я говорив, що держава в особі Міністерства фінансів, вона впливає і має значення на бізнес. Для чого це зроблено? Це от, як у нас образно прийнято називати, щоб оця, так названа, фіскальна позиція держави була для всіх рівна – чи в Донецьку, чи в Сумах, чи у Вінниці і так далі, за яким курсом держава працює з бізнесом, за цим податковим, так сказати, інструментом. Оце офіційний курс.

Другий курси, обмінні курси, вони складуються на ринку, як усе, будь-який товар. Тому що валюта також являється товаром, і вона також являється ринковим товаром, і вона складуються від того, від попиту і пропозиції. Оце я теж хотів вам зауважити, щоб ми не робили ніякого укріплення, ніякого курсу. А ще раз говорю, перекіс офіційного ринкового курсу ми трошки зневілювали з цього приводу.

Оце я хотів вам доповісти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Володимире Семеновичу.

Шановні колеги, я прошу записуватися на запитання до голови Національного банку України Володимира Стельмаха.

Сергій Рижук, фракція Партії регіонів.

13:41:29

РИЖУК С.М.

Дякую. Прошу передати слово Миколі Яновичу Азарову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Азаров.

13:41:38

АЗАРОВ М.Я.

Уважаемый Владимир Семенович, вы говорите, что Национальный банк практически не вмешивался в курсообразование, то есть не совершал интервенции на Межбанке по выкупу валюты. Вот тем самым вы и опустили курс обмена до 4.40. Если бы такую политику продолжали дальше, то вполне возможно, дальше было бы еще хуже. Поэтому возникает вопрос – почему национальный банк четыре с половиной месяца занимал позицию постороннего наблюдателя, вместе с правительством, кстати?

СТЕЛЬМАХ В.С. Миколо Яновичу, шановний Миколо Яновичу, якщо ви уважно слухали мене, то я сказав, що так пішов розвиток економіки, що на початку року у нас дійсно інтенсифікувалася інфляція. Так от Національний банк України, зваживши це, і для того, щоб своїми діями не допускати ще більшу інтенсифікацію інфляції, він монетарні засоби свої стиснув. І ми емісію, я можу вам сказати, цього року, якщо вона от, тобто монетарну базу або це пряма емісія, ми її практично не розвивали. І тому, я вибачаюся, ще раз хочу вам сказати, не викупали ми тому долари, тому що ми створили резерви золотовалютні, необхідної якості і в необхідній кількості, виходячи з нашого, так би мовити, обміну зовнішньоторговельного обороту України. От чому, я говорю, ми не виходили на ринок.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Каплієнко.

13:43:21

КАПЛІЄНКО В.В.

Володимир Каплієнко, «Блок Юлії Тимошенко».

Я прошу передати слово Миколі Івановичу Сивульському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Сивульський.

13:43:32

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Шановний Володимире Семеновичу, 11 квітня в цьому залі, виступаючи…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колега Сивульський, ви вибачте, але ви не народний депутат України.

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І. Ви не підписали ще документ…

ГОЛОВУЮЧИЙ. При всій повазі до вас, вибачте, але воно вже трошки перебирає.

Колега Сербін. Будь ласка.

Сербіну слово від Каплієнко. Постанова набуває чинності з моменту прийняття, а не підписання, дорогі друзі. Матчасть - изучаем, опять.

13:43:56

СЕРБІН Ю.С.

Шановний Володимир Семенович! Зараз ситуація дуже складна з будівництвом житла. Банки комерційні звинувачують в тому, що у них немає відповідного ресурсу: а) для кредитування забудовників і б) для того, щоб кредитувати покупців цього житла. Це може привести до того, що будівництво житла взагалі припиниться, яка ваша точка зору з цього приводу.

СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую.

Я повинен вам сказати слідуюче. Як громадянин я розумію, що у нас дуже проблема серйозна з житлом і її треба вирішувати, але як голова Національного банку я не маю право входити в позиції житла.
Я стосовно роботи з банком і Національний банк працює з точки зору підтримання їх ліквідності, загальної ліквідності. А у зв’язку з чим вона проявилася, чи вони там хотят житло кредитувати, чи сільське господарство і так далі, це вже їх питання, це не наше питання, Національного банку.

Так от я хотів сказати, що я вибачаюсь, Миколі Яновичу сказав, да ми в цьому році оцінили, я тут коли був попередній на цих слуханнях, я сказав, що в минулому році в четвертому кварталі було видано грошей в економіку стільки, які забезпечують розвиток економіки цього року, ті показники. Валового внутрішнього продукту, того рівня інфляції, який був попередньо передбачений, і так далі. Тому ми були дуже стримані в питаннях рефінансування комерційних банків в тому числі через пряме…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

СТЕЛЬМАХ В.С. …рефінансування тільки для підкріплення так называемые …..… вони з розрахунком там щось у них не получається, закрити сальдо, так сказать, червоне виходить, вони зверталися до нас і ми підкріпляли їх у цьому плані на дуже короткий час.

Тому я вибачаюсь, чесно говоря, а чи житло це, чи сільське господарство, чи експортні галузі я не знаю у зв’язку з чим вони у банках проявлялися ці питання.

А фізичні особи – це питання теж комерційних банків і особливо Ощадбанку. Я думаю, що житло проблему, якщо загальнодержавну проблему житла побудувати так серйозно фінансування, то Ощадний банк абсолютно повністю може цю програму підняти і так сказати, вирішити позитивно. Але його правильно треба зорієнтувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воропаєв Юрій Миколайович.

13:46:45

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Владимир Семенович, на протяжении всего времени существования Национального банка Украины, Национальный банк Украины устанавливал определенный коридор для коммерческих банков, по которому минимальную планку устанавливал и максимальную планку устанавливал для обменных пунктов, в пределах которых они могли устанавливать свой отдельный курс. Это делалось для того, чтобы не осуществлялись валютные спекуляции на этом рынке и не осуществлялись злоупотребления на этом рынке.

У меня вопрос. В каком размере сейчас Национальном банком установлен этот коридор для коммерческих банков? И контролирует ли Национальный банк соблюдение этого коридора? Это первый вопрос.

И второй вопрос. Скажите пожалуйста, помогает ли наше нынешнее правительство Национальному банку Украины сдерживать инфляцию в Украине? Спасибо.

СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую вам.

Я хочу вам сказати, що життя не стоїть на місці, якщо подивитися в історичному розвитку, в тому числі і України, і Національного банку, то всі були різні підходи і методи регулювання і так далі.

Дійсно, установлювався колись коридор і це так назвемо діяв прямий декрет про валютне регулювання, обмінний курс і так далі. Потім вийшов Закон про Національний банк, де йому предписано було встановлювати було уже не коридори, а офіційний курс, офіційний курс.

А коридори, так звані ці, це є прерогатива, якщо вона вважає це за необхідне, Ради Національного банку. Вони, Рада Національного банку розробляє засади, представляє їх, в тому числі, обов’язково для Верховної Ради і ці засади є основою для орієнтування і бізнесу.

І в цих засадах є установлені, от якщо на цей рік, установлений орієнтовний прогнозний коридор обмінного курсу гривні і цей коридор є. Але реальність, іще раз говорю, офіційні курси є і тому, так сказати, щоденно повинен установлюватися і оприлюднюватися, тому що він складується в щоденних реаліях.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

СТЕЛЬМАХ В.С. Тому, безумовно, це остається оце таким чином.

Тепер стосовно, що уряду. Я вам чесно скажу, що за мою роботу зі всім урядом чітко дотримувався, що є в Національному банку, чітко дотримувалось положення Закону „Про національний банк”, що Національний банк підтримує дії уряду до тих пір, поки вони не суперечать виконанню йому основної функції: підтримання стабільності національної валюти. Так було при любому уряді, ніхто на нас ніколи не давив, не емісію додаткову чи там щось таке якесь робити. Так. і зараз так це відбувається. Тому я хочу сказати, що якраз вот іменно Закон „Про Національний банк, взаємодії Національного банку з урядом”, він чітко дотримується в рамках закону.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Рибак. Немає? Немає. Ганна Герман.

13:49:50

ГЕРМАН Г.М.

Прошу вас, Лук’янову передати слово.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лук’янов.

13:49:56

ЛУК’ЯНОВ В.В.

Владимир Семенович, вы и правительство Тимошенко своими действиями на валютном рынке, когда вы обязаны поддерживать стабильность гривны в отношении валют, когда вы знаете, что большинство населения Украины не доверяют не вам, не гривне, а держит свои сбережения в долларах, сегодня когда снижаете курс гривны к доллару до 4.50, до 4 рублей, до 4 гривен, которые дают за 1 доллар, вы воруете у людей миллиарды долларов, вы это понимаете. А вы сейчас нам заявляете, что у вас все хорошо, вы, наверное, не были давно на рынке, когда сейчас говорите, что инфляция у вас снизилась до процента полтора, это вот сейчас вы это сказали. Я думаю, что мы от фракции подарим вам вот это калькулятор, который, если вы не можете считать, он может говорить, я вам его сейчас вручаю.

СТЕЛЬМАХ В.С. А я вас научу на ньому працювати. Дякую. Я обов’язково вас научу на ньому працювати, на калькуляторі.

Тепер, шановні народні депутати, я просив би, коли ви звертаєтесь до голови Національного банку, не оперировать доларами. Я не в кого не краду, в населення долари абсолютно, я оперую, одну хвилиночку! Я оперую з національною валютою. (Ш у м у з а л і)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Лук’янов, ведіть себе нормально.

СТЕЛЬМАХ В.С. А тепер ваші домисли про те, що населення тримає більше в доларах, чим в этом самом, вони зовсім не відповідають дійсності.

Довожу до вашого залу цифри. Вклади населення. Депозити, будь ласка: у національній валюті – 114 мільярдів 837 мільйонів 700 тисяч; у іноземній валюті – 73 мільярди, ну, це в гривневому переводі або 14 мільярдів в этом самом.

Тому вибачаюсь, населення, яке розуміє, що таке національна валюта і що таке національна економіка, воно тримає в гривні, розумієте, свої заощадження. І я прошу… І воно отримує, до речі, зарплату в гривнях. Закон говорить, що на території України …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

СТЕЛЬМАХ В.С. …є національна валюта гривні і тому давайте з цього й виходити. Якщо всі ми будемо це підтримувати, тоді й буде курс долара зовсім 2 гривни за долар. От давайте так, щоб зарплата піднімалася і так далі, економіка ефективно зросла.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Денькович.

13:52:36

ДЕНЬКОВИЧ І.В.

Прошу слово передати Сергію Осиці.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Осика.

13:52:46

ОСИКА С.Г.

Володимире Семеновичу, доброго дня.

Знаєте, я був здивований, ми працювали багато років, почувши від вас, що є такі терміни поняття „перенасичення валютою від експортерів”. І я хотів би нагадати, що експортери приносять в країну на відміну від різних вообще кредитів зароблені гроші забезпеченні товаром.

Друге. Не бувають малі валютні резерви, не бувають. Їх завжди не вистачає. Тому в мене питання перше. Чому Національний банк незалежний від уряду, Президенту і Верховної Ради не виходить на міжбанківську валютну біржу, створюючи штучний дефіцит гривні, а потім це назвав ще ринком?

І друге. Давайте прорахуємо яка створюється дира і у валовому національному продукту теж саме через те, що зараз …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

13:53:49

ОСИКА С.Г.

Ну дайте закінчити.

Через те, що зараз імпорт здорожчає, а експортери втрачають і втрачають дуже суттєво.

І третє питання: коли це було, щоби Рада Національного банку не погоджувалась з правлінням? Це ситуація, яка має загальносуспільне значення, тому прошу надати слово ще і Порошенку Петру Олксійовичу.

СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую за запитання.

Я прошу одно учесть, шановний народний депутат Осика, якщо дивитися, так сказать, об'єктивно, то експортери приносять іноземну валюту, а товар вони винесли на ринок. І отут я хотів би запитати: от коли вони привели валюту, її продали, начинають виплачувать зарплату, хотів би знати, чи оця зарплат валютна, так називаємо умовно, конвертована в національну валюту, чи вона забезпечена товарами чині? Тому тут питання. Я вибачаюсь, це – одне питання.

Друге питання – експортери. Підвищились ціни, так сказать, міжнародні ціни на певну нашу експортну продукцію, тут же підвищились ціни і в Україні відповідно до цих цін. Так що давайте тут, знаєте, дивитися трішки глибше, а не поверхнево з цих питань, якщо ви хочете, щоб це було переведено на монетарні, так сказать, фактори.

Тепер стосовно Ради банку. Рада банку, да, действительно, Рада банку, ну, зробила вона – не погодилася, зібралася. Але…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

СТЕЛЬМАХ В.С. В законі є визначені повноваження Ради банку і в законі визначені повноваження правління Національного банку. Тому правління Національного банку розглянуло це питання і, вибачаюсь, не підтримало Раду банку. Причому, знаєте, одноголосно. Одноголосно не підтримала позицію на даному етапі.

Да, ви праві, що ми должни думати, може, за ті мільярдні чи еті, трильйонні запаси, які в Китаї і так дальше. Але нам тоже тоді треба стати мільярд триста населенню і другі, другі питання. Але ми виходимо із конкретних реалій, тому що є певна межа, що коли вони позитивно грають роль, а коли вже начинають бути надлишкові.

Тому ви знаєте, що… самі, коли начинається у вас трошки ізбиток грошей, ви начинаєте тратити їх на все, що хочете, так сказать. Те, що нужно і не нужно. Тому, я вибачаюсь, ці питання треба дивитися з позиції не того характеру такого поверхносного.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Матвєєв.

13:56:34

МАТВЄЄВ В.Г.

Прошу передати слово колезі Кравченку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравченко.

13:56:38

КРАВЧЕНКО М.В.

Спасибо. Кравченко, фракция коммунистов.

Уважаемый Владимир Семенович, развейте мои сомнения в том, что это не сознательно спровоцированная ситуация и вот почему. Из вашего доклада. Разве положительный баланс, положительна динамика роста производительности труда, положительна динамика в золотовалютном… создании золотовалютного запаса? Вдруг потребовалось укреплять гривну! Это первый вопрос.

И второй вопрос. Как повлияли… в вашей информации не прозвучало. Как повлияли на инфляцию внеочередные выборы и выдача заощаджень громадян.

СТЕЛЬМАХ В.С. Ну давайте так, шановні. Я, коли був тут попередньо, я говорив, що що було з бюджетом, що стало. Ви знаєте які складові бюджету, там проходять і ці так називаємі виплати заощаджень і так дальше, і так дальше. Ну це питання вам відомо, і я його стосуватися… Ви затвердили бюджет той, де там всі ці передбачені. Я керуюся тими нормами, які пройшли через вас. І, до речі, там стояло питання інфляції 9,6. Ми грошей давали під 9,6. І ми оцінили, що ці гроші під 9,6 цієї інфляції цього року вони видані ще в минулому році, і тому ми не давали ніяких в цьому році ніяким методам: ні викупом валюти, ні того, ні другого. А ті чинники, які ви сказали, - да, це основні фактори, які сприяють тому, що національна валюта повинна укріплятися. Це третій фактор, який я назвав. Це основні. Є дуже багато і так далі.

Стосовно виборів. Я даю чесне слово. Я як говорив і ще раз скажу, ні один уряд за мою бутність тут і ніхто другий, так сказать, з державних діячів ніколи не звертались до Національного банку, щоб…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

СТЕЛЬМАХ В.С. Пов’язані з тим, щоб вибори підкріпляти там в якийсь спосіб. Тому я абсолютно вам заявляю, що тим паче, і ці вибори, які були, і президентські, і о ці ваші вибори, так сказати, ніхто ніколи ні копійки Національного банку не давав. Тому якщо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Євген Кирильчук.

13:59:05

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую.

СТЕЛЬМАХ В.С.Значить, Олександр Микитович, Миколайович, я прошу вас, даю вам чесне, 4 мільярди, це знаєте, вибачаюсь, ну, це ж, це вагон грошей. Що ви їй Богу, это самое?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Семенович, вибачте….

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Володимир Семенович, Євген Кирильчук.

У мене до вас запитання. Ну, по-перше, ви пояснювали, чому появилося вето, потім подолання вето. Так все ж таки ви не роз’яснили, які були наміри в Ради Національного банку, чи вони позитивні щодо інфляційного процесу, чи - негативні? І яка ваша позиція, що вона впливала, чи не впливала на ці інфляційні процеси?

Друге. Верховною Радою встановлено вам законом валютний коридор. Скільки разів ви з нього виходили? Дякую.

СТЕЛЬМАК В.С. Дякую я.

Значить, питання слідуюче, за моєю особистою оцінкою, яку розділяють і правління Національного банку, рішення Ради - повернути в коридор 5,05, він як раз і був інфляційний. Залишаючи його, ми створюємо безпідставний тиск на бізнес, додатково з нього знімаючи гроші.

А це означає, що вони будуть вкладувати на собівартість більше витрат. А це означає, що оптові ціни промисловості і других этих самых товарів будуть зростати, а це все переходить в споживчі ціни. Тому ми й прийняли рішення таке. Я ще раз хочу сказати, що да, о це основне було.

Тепер Верховна Рада ніколи не встановлювала Національному банку коридору. Ніколи не встановлювала Національному банку коридору, я за це їй дуже вдячний, що вона розуміє, що це питання дуже оперативне. Воно щоденно міняється і вообще курс наперед прогнозувати, це робота, так сказати, безплідна. Тому що щоденно ситуація міняється і так далі, і він повинен враховувати барометри, ну, ви ж бачите, і європейська валюта, як і долар щоденно, так і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Стойко.

14:01:25

СТОЙКО І.М.

Шановний Володимире Семеновичу, зміцнення гривні, це, звичайно, позитив для українців, для національного виробника це – стимуляція імпорту.

Але скажіть, будь ласка, ще раз повертаюся до питання, чи прорахували ви, скільки втратять українські експортери, чи не є дуже різким оце, так би мовити, опускання долару? Дякую.

СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую.

Я хотів би сказати ще раз, тільки не сприймайте це, так сказать, этот самый… Я вам хочу сказать як, будемо говорить, фахівець, економіст і так далі: скажіть, будь ласка, чого піднімається питання за счет всього народу стимулювати експортерів? Скажіть, будь ласка, чого? От я цього не можу зрозуміти.

І ще раз хочу сказати: Національний банк не входить ні в позицію експортерів…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я продовжую на 15 хвилин засідання.

СТЕЛЬМАХ В.С. Це – позиція уряду. Підтримати експортерів, да, дійсно, якщо десь треба завоювати ринок якимось товаром і так далі, там може бути обмінний спеціальний курс встановлений, і так далі, і так далі, тобто фіскальний. Є акциз, є мито, і так далі, і так далі, є фіскальні позиції, які можуть стимулювати чи дестимулювати експортерів.

Наша… наша, ви ж Конституцію прийняли, функція – стабільність національної валюти. Тому ми з цього і виходимо. І тому я хочу вам сказати, що за попередніми даними наші дії, якщо, дійсно, збережеться така ситуація, яка зараз є, ми упередили, тобто не дали…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

СТЕЛЬМАХ В.С. … мінімум на три відсотки.

А тепер порахуйте, у минулому році грошові доходи населення склали 625 мільярдів От збереження купівельної спроможності на 3 відсотки від 625-ти – це 18 мільярдів населення наше зберегло свою купівельну спроможність. Це я вам відповідаю по минулому року.

А в цьому році грошові доходи населення будуть, ну, ви ж бачите, якими темпами ростуть і зарплати, і так далі, і так далі, будуть, напевно, за 800. От три відсотки, мінімум три відсотки від цього – це вже 24 мільярди населення збереже, так сказати, купівельну спроможність.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Лавринович останній.

14:03:50

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Я передаю право задати питання Мірошниченку Юрію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Мірошниченко.

14:03:59

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Володимире Семеновичу, що б ви зараз не казали, все, що зроблено, свідчить про велику непрофесійність і правління, і вас як голови.

Я хочу вам сказати, що в нашій фракції є ініціатива підготувати проект постанови про недовіру керівництву Національного банку України. Я пояснюю чому.

По-перше, ви порушили закон. Ви проігнорували рішення Ради Національного банку, який наклав вето на ваші рішення, і таким чином ви сприймаєте Нацбанк як вашу приватну фірму. Ви визначає, що треба і що не треба. Це державна установа, а не якоїсь окремої особи.

Друге. Ви сказали про те, що начебто є надлишкова пропозиція валюти, але це тимчасово. Від’ємне сальдо торговельного балансу, і ви розумієте, що за кілька місяців буде зворотній процес. І ті 4 відсотки...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити, 10 секунд завершити.

14:05:03

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

І ті 4 відсотки, які ви фактично змінили за ніч курс – це не що інше, як спекуляція. Навіть якби ви хотіли робити те, про що говорите, це не робиться за один момент.

Третє. Гривня як валюта, її купівельна спроможність падає, ціни ростуть. А ви її зміцнює. Це теж аргумент до того, що абсолютно не професійно ви підходите до своєї роботи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Романовичу, я прошу завершувати.

14:05:44

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Ви однозначно граєте на імпорт. І це видно всім, навіть не економістам. В умовах, коли ми прийняли Закон про вступ до СОТ, ви розумієте, що ви негативно цим рішенням впливаєте на розвиток української економіки. І це матиме наслідком не лише знецінення заощаджень, але і в цілому негативно явища в валюті.

Як ви мали діяти? Ви сказали про те, що, я закінчую, що ви маєте підтримувати національну валюту і її стабільність. І ви знаєте, як ніхто інший, що ви мали би брати участь у валютному ринку, відкупати зайву валюту. Але ви свідомо не почали це робити. Ви свідомо провокували…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрію Романовичу, дякую.

Відключіть мікрофон Мірошниченку.

СТЕЛЬМАХ В.С. Я зрозумів.

Шановний народний депутате, я розумію, вам як депутату дається право високопарними фразами, так би мовити, оцінювати якусь роботу. Я хотів би сказати, в тих питаннях, в яких ви не розумієтеся, проконсультуйтесь. І слухайте уважно, і слухайте уважно, що я вам до цього говорив. Я говорив Миколі Яновичу, відповідав на ті запитання, за які ви так… Я прошу вас, не потрібно мене, так би мовити, лякати цими високопарними фразами. Вам Лавринович передав слово, хай Лавринович подивиться по законодавству, де я порушив закон? Де я порушив закон, накладаючи вето, так би мовити, на Верховну Раду. Вам зачитати закон? Дозвольте, пане голово, зачитаю закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

СТЕЛЬМАХ В.С. Зачитаю закон. І не треба, ви ж законодавець, тому закон для вас перш за все повинно бути, а не високопарні фрази тут пускати, які, так би мовити…

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Вето є?

СТЕЛЬМАХ В.С. Є.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Чому не виконали?

СТЕЛЬМАХ В.С. Тому що ми зобов’язані вето розглянути і подолати вето. Ми його подолали. Закон так написав. Він же не написав односторонньо, що вето наклали і я повинен танцювати під це вето. Так як і ви. Президент накладає вето, ви його долаєте. Так точно й тут написано. Читайте закон свій. Або начинаєте тут розказувати питання, хтось щось вам сказав і так далі. Питання глибші і значно ширші, і втрати зовсім не там треба шукати. А якраз зміцнення валюти. До речі, якщо ви хочете за імпорт, скажіть, будь ласка, всі ви сидите, в імпорті 70 відсотків критичного імпорту. Це газ, нафта, це ноу-хау, так звані машини. Що повинно стимулюватися? Так от офіційний курс напряму впливає на ціни по імпорту саме на ці дефіцитні товари, яких у нас немає. Тому ви б прийшли попередньо, я б вам розказав, показав це, а ви тут мене починаєте, так би мовити, піднімати на вили.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Семеновичу, дякую.

СТЕЛЬМАХ В.С. Я тільки одне знаю, що якщо ви виразите недовіру, і мене знімуть, то вас не призначать на голову Національного банку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Семеновичу, дякуємо. У нас тут просто інколи жарко, тому я просив би, щоб було тільки в економічній площині, без жодних політичних дискусій питання, яке турбує сьогодні державу в цілому, треба деполізувати.

Володимир Семенович, ми дякуємо, ми дуже поважаємо незалежність Національного банку і незалежність голови Національного банку. Прошу сідати.

Шановні колеги! Є два варіанти, ми маємо ще сім хвилин. Тому, яке рішення приймете? Кого хочете послухати, чи будемо завершувати? Порошенка? Петро Олексійович, парламент вимагає вас на трибуну.

Да, будь ласка, Петро Олексійович, півсекунди, слово Льовочкіну Сергію Володимировичу.

14:09:23

ЛЬОВОЧКІН С.В.

Дякую Арсеній Петрович!

Шановні колеги! Те рішення, яке ми сьогодні вранці приймали воно стосувалися не тільки Центробанку, і не стільки Центробанку, скільки уряду України, який, власне кажучи, спровокував цю ситуацію на валютному ринку, з якої зараз Центробанк шукає виходи, навіть в такий спосіб, який наносить ще більшої проблеми економіці України. Зараз я бачу, що в ложі уряду наш уряд представлений шановними заступниками міністрів.

Арсеній Петрович! Оце моє таке питання, чому така повага уряду до Верховної Ради?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Даю вам гарантію, що у вівторок Віктор Михайлович Пинзеник буде доповідати по другій частині. Тому що ми його особисто запрошували, я зараз його шукав по телефону, я так розумію, що він готує закон, який ми щойно прийняли.

Тому Віктор Пинзеник доповість, якщо є бажання слухати заступників, є бажання слухати заступників? Немає.

Тому, Петро Олексійович, на трибуну, будь ласка.

Три хвилини.

ПОРОШЕНКО П.О. Шановні колеги! Мені надзвичайно приємно зустрітися з багатьма з вами вперше після довготривалого періоду роботи у Верховній Раді. Я дуже дякую вам за запрошення. Трохи прикро, що виступати і зустрічатися доходиться по певній конфліктній ситуації в фінансовій установі країни, тому що гроші люблять тишу. Але я коментував вчора і коментує зараз, ніяких особистих конфліктів між радою банку і правлінням не існує.

Протиріччя, яке на сьогоднішній день сформовано - це протиріччя інституціональне. Ми виходили з конституційного призначення головного завдання Національного банку держави - це є стабільність національної грошової одиниці. Стабільність можна тлумачити в двох сенсах.

Перше – це стабільність купівельної спроможності. Яка стабільність купівельної спроможності з початку року у нашої української гривні, нікому з вас пояснювати не потрібно, ви всі бачите, що як мінімум, по офіційних даних, вона вже на сьогоднішній день впала більше, як на 13 відсотків.

Решта позицій – це курсова стабільність. Ми не кажемо, що на сьогоднішній день в Україні має бути фіксований курс – це є неможливо, це не відповідає ринковим засадам функціонування економіки України.

Але курс має бути передбачуваний. І ця передбачуваність курсу, Володимир Семенович абсолютно правий, не існує законодавчого коридору, але існує орієнтир, який ви, шановні депутати, закладали в Закон про Державний бюджет і голосували за нього. І цей орієнтир є орієнтир не лише для народних депутатів і уряду, цей орієнтир для фізичних осіб, для юридичних осіб, для підприємств, для експортерів, для імпортерів і це розуміння стабільності.

Тепер через який інструмент Верховна Рада здатна, після прийняття змін до Конституції 1996 року, впливати на це. Раніше вона своїм голосуванням була зобов’язана затверджувати і це була вища форма, законодавча форма фіксації цього орієнтиру.

Після змін до Конституції ці повноваження були передані новоствореному конституційному органу – Раді Національного банку. Куди включені, половина ради формується вами, шановні парламентарі ради формується Президентом і її легітимність ні чуть не нижча, ніж легітимність Голови Верховної Ради.

Вона, головне її призначення, відповідно до Закону про Національний банк, вона затверджує основні засади грошово-кредитної політики. Основні засади – це є головна мета, для чого проводиться монетарна політика в державі. Дійсно, вона проводиться, як протидія інфляції і забезпечення цінової стабільності.

Я не берусь оцінювати, це не є компетенція Ради, точніше, це є ,але ми її не розглядали, але ви самі знаєте, що відбувається з інфляцією і я можу сказати, що в межах своєї відповідальності і в межах заходів і важелів, який володіє Національний банк, він дійсно працював над уповільненням інфляційних процесів в Україні. Але Національний банк не здатен самостійно без чіткої координації з урядом самостійно визначити і досягнути результату. Разом з тим, ми можемо мати негативний результат, бо у зв’язку з монетарними заходами національного банку ми можемо втратити зростання економіки. І саме тому проводити ці монетарні заходи можливо лише в чіткій координації з урядом, а ні як не, сьогодні почнемо ми, а завтра почнуть інші. І це є і прийняттям бюджету, і зміна бюджетних видатків на інвестиційні і це не означає, що хтось буде просто витрачати гроші, бо все рівно призведе до інфляції, бо, наприклад, відома теорія формування територій пріоритетного розвитку, це може бути не податкові пільги, а може бути за рахунок бюджету на певній території буде підведена інфраструктура, дороги, залізниця, зв'язок і буде інвестор, який туди прийде сформована позиція, що ви сформуйте і запропонуйте ринку товарну пропозицію як антиінфляційний захід і це є бюджетні антиінфляційні видатки в тому числі.

Так от, повертаючись до рішення. Мені ще одну хвилину, Арсеній Петрович, з вашого дозволу. Повертаючись до рішення, яке вчора прийняла рада банку, одноголосно, я ще раз кажу і це підтверджує, що не було жодної, жодної політизації на засіданні, крім голосу голови Національного банку, який утримався. Рішення було наступне, що вперше Національний банк встановив офіційний курс, який виходить за орієнтири визначені основними засадами грошово-кредитної політики, які відповідно до Закону „Про Національний банк” є обов’язковими для виконання Національним банком України.

Національний банк, точніше, правління і юридична служба трактує це по-іншому. Тому це ні в якому разі не протиріччя по політиці - це протиріччя, чи мали право в режимі без внесення змін до основних засад, без того, щоб пояснити, а що ж відбувається в країні, забезпечити прозорість розгляду процедури прийняття рішення по курсу. Бо курс – це ситуація від якої залежить абсолютна більшість населення держави. Це те, що забезпечує фінансову стабільність держави. І чи на сьогодні ніхто не зазіхає на повноваження Національного банку встановлювати офіційний курс. Він це може робити без ради, ну за позицією після консультації з урядом. Але в межах основних засад політики, які сформовані вами, шановні, і вашими представниками.

Якщо на сьогоднішній день Рада буде позбавлена можливості забезпечити прозорість процедури прийняття рішень. Якщо завтра хто хоче, який хоче може встановлювати курс, то, насправді, я вважаю, функціонування і наявність конституційного органу Ради Національного банку є невиправданим. І я переконаний в тому, що ми маємо тоді змінювати законодавство і прибирати ці повноваження з боку Верховної ради.

Ми сподіваємося, ми налаштовані на абсолютно конкретну співпрацю, не може бути таке, що з березня місяця, коли курс вже почав пробивати нижню границю основних засад, ми мали от такий величезний розрив, били по виробнику, били по економіки, заставляли сплачувати завищені платежі по офіційному курсу і не реагували.

Наше завдання було таке: прийдіть, заргументуйте, поясніть чому в умовах величезного дефіциту торговельного балансу ми укріплюємо курс? Тому що ми не говоримо про підтримку експортерів і імпортерів. Це блаж. Ми говоримо або ми підтримуємо національного виробника, або ми підтримуємо іноземного виробника. Але це не функція Національного банку. Це функція уряду, Національного банку, парламенту і має бути узгоджено політика.

Тому позиція моя абсолютно прозора. Ми залишаємося на позиції , що основні засади грошово-кредитної політики, монетарної політики є обов’язковими для виконання, як записано в законі. Аргументація є наша така, що рішення мають прийматися прозоро і курсові… В країні має бути наведена курсова стабільність і курсовий порядок.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Петро Олексійовичу.

Шановні народні депутати, на завершення, з вашого дозволу, як член Ради Національного банку я вчора був на Раді Національного банку. Петро Олексійович доволі чітко розповів, що відбувалося, але декілька економічних аспектів.

Перше питання. Ми за цей рік приростили золотовалютні резерви тільки на один мільярд доларів. Тобто 33 мільярди для такої країни як Україна, це навряд чи дуже багато.

Друге питання. Інфляція не має сьогодні класичного монетарного чинника. Тобто вона не спровокована діями монетарної влади. Є цілий ряд внутрішніх фіскально-бюджетних і зовнішніх, починаючи з продовольчої кризи, і закінчуючи енергетичною.

Третій блок. Експорт у нас в Україні росте темпами – 24 відсотки, а імпорт (28 - остання дата), а імпорт – 45 відсотків. Тобто ви розумієте, який у нас іде постійний розрив. Мінусове сальдо – 4 млрд. доларів. З огляду на це я наведу тільки один приклад: Китай з Сполученими Штатами проводять торговельні переговори протягом останніх п'яти років, максимум, що їм вдалось досягти – це ревальвація юаня на один відсоток. Ми за останніх три роки ревальвували гривню майже на 20 відсотків. Тобто у нас як, економіка більш сильніша, ніж китайська?

Але питання лежить виключно в площині прийняття рішень. По-перше, до чого я всіх би хотів закликати не втягувати Національний банк в політичні розборки. Є Рада Національного банку, і я звертаюся і до Ради Національного банку, і до голови Національного банку, у нас ніколи раніше таких ексцесів не було. Якби правління Національного банку подало на розгляд Ради Національного банку обгрунтовані пропозиції про зміну валютно-курсової політики, вони би були прийняті, і сьогодні цього би не сталося в Українському парламенті.

Тому давайте підемо нормальним шляхом: Рада нехай розгляне, ми це питання унормуємо як Рада Національного банку, Верховна Рада може дати відповідне доручення особам, які обрані до складу Ради Національного банку Українським парламентом, і ми таким чином відповідно до закону без жодного тиску на центральний банк, так як це його є прерогатива, врегулюємо це питання. Думаю, з огляду на це, рішень ніяких сьогодні ми не приймаємо, ми тільки заслухали інформацію, звернулися до Ради Національного банку і до голови Національного банку діяти в межах і у спосіб, визначений законом, і задля інтересів України.

Дякую. Пленарне засідання оголошую закритим. Наступне – через тиждень.