ПОЗАЧЕРГОВА СЕСІЯ ШОСТОГО СКЛИКАННЯ

Сесійний зал Верховної Ради України

31 серпня 2008 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім доброго дня, шановні колеги! Прошу реєструватися.

10:07:23

В залі зареєстрований 441 народний депутат України. Шановні народні депутати України, відповідно до статті 83 Конституції України оголошую про відкриття позачергової сесії Верховної Ради України.

Хотів би всім нагадати, що відповідно до вимог Тимчасового регламенту та вимог Конституції України порядок денний сьогоднішньої позачергової сесії був оприлюднений в газеті „Голос України”. На сьогоднішній день у нас два питання порядку денного: перше питання – це затвердження Указу Президента про оголошення стану надзвичайної екологічної ситуації в шести областях України і друге питання – це прийняття Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України „Про Державний бюджет” та інших актів законодавства.

Мова іде про те, шановні колеги, що 23-27 числа поточного місяця в Україні відбулася аварія, в Україні відбулась надзвичайна ситуація, а саме фактично катастрофа, за якою постраждали тисячі людей.

Шановні народні депутати, як наслідком цієї катастрофи стали людські жертви. Тому я прошу хвилиною мовчання пам'янути людей, які загинули в катастрофі. (Х в и л и н а м о в ч а н н я) Прошу сідати.

Шановні колеги, у зв'язку з тим, що ситуація є надзвичайно неординарною, я просив би всіх віднестися з розумінням, ну в першу чергу, за стан залу, а в другу чергу щодо прийняття законопроектів, які пропонуються. Я запропонував би народним депутатам України розглядати законопроекти, а це проект Закону України про затвердження Указу Президента України про визнання окремих територій територіями надзвичайної екологічної ситуації та проект Закону України про Державний бюджет, за скороченою процедурою. Чи підтримуєте ви такі пропозиції, щоб я поставив їх на голосування?

Шановні колеги, я ставлю на голосування питання про розгляд за скороченою процедурою законопроектів 3023, 3019-1 і 3019, з альтернатами. Шановні колеги, прошу голосувати. Зараз домовимося.

10:09:52

Дякую. За – 397. Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошую розгляд першого питання порядку денного: проект Закону України про затвердження Указу Президента України про оголошення окремих територій Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей зонами надзвичайної екологічної ситуації.

Хотів би зазначити, що Президентом України на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України прийнято відповідний указ. Одначе такий указ набуває чинності виключно з моменту затвердження його Верховною Радою України.

Я запрошую на трибуну міністра з надзвичайних ситуацій, у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Шандру Володимира Миколайовича.

Володимир Миколайович, будь ласка.

ШАНДРА В.М.

Шановні народні депутати, шановний Арсеній Петрович, Юлія Володимирівна! Передусім я хочу подякувати всім вам, що ви зібралися в такий короткий термін, для того щоб прийняти дуже оперативні рішення, для того щоб допомогти тим людям, які постраждали внаслідок надзвичайної екологічної катастрофи в західних регіонах України.

Без перебільшення, над сьогоднішніми подіями в парламенті дивляться сотні тисяч людей. І від вашого рішення залежить дуже багато. Біда, яка прийшла в шість регіонів нашої держави, сьогодні повинна об’єднати всіх нас, незалежно від того, яка ідеологія, які партійні кольори. Я думаю, що це буде достойна підтримка тим людям, які постраждали внаслідок катастрофи. Декілька слів, причиною лиха став потужний циклон, через який в шести областях Західної України за кілька днів випали дощі, які становили до 250 відсотків місячної норми.

Експерти характеризують цей паводок як катастрофічний. За спостереженнями, які в нас є данні до за останні 200 років подібних паводків не було. На жаль, через паводок загинули особи. На даний час встановлено, що загинуло 30 осіб, 23 особи – це утоплення, 3 особи – атмосферним електрострумом і 3 особи – через технічний електрострум, 1 особа – через зсув ґрунту.

Також було підтоплено 767 населених пунктів, пошкоджено 553 автомобільних мости, 728 пішохідних мостів, розмито 660 кілометрів автомобільних доріг різаного значення в чотирьох областях. Залишається знеструмленими, було знеструмлено 349 населених пунктів. За 3 доби Гідрометцентр дав попередження, що уде штормові дощі, буде штормовий вітер. 2 липня був створений оперативний штаб і вранці 25 липня я, як міністр, з групою фахівців виїхав на місце події, де був створений оперативний штаб і в п’ятницю 25 липня було проведено перше засідання оперативного штабу.

Урядом України була створена урядова комісія, яку я очолював, вона вже була створена 25 липня для запобігання і аварійно-рятувальних робіт. Загалом до виконання робіт залучено 8 892 особи, із 2 087 одиниць техніки. Всі сили були скеровані першим етапом на аварійно-рятувальні роботи і було врятовано 5 334 особи та відселено 29 462 особи.

Я хотів би подякувати і рятувальникам МНС, бійцям Збройних Сил, місцевим органам самоврядування, виконавчій владі і всім тим добровольцям, які працювали, які працювали під дощем, під грозами, під блискавками. Ризикуючи своїм життям, вони спасали чужі життя. Було дуже тяжко, але люди справилися, відпрацювали так, як могли. Працювали і спали по дві години, працювали по 24 години на добу, часто незігріті, часто без харчування, але максимально працювали по всіх рівнях.

По-друге, спеціальною технікою МНС і другими, Збройними Силами і комунальними службами зараз відкачано більше 4292-х… воду з будинків… Закруглятися, да?

Я цифри, думаю, називати всі не буду. Я просив би тільки звернутися до вас підтримати Указ Президента про запровадження надзвичайного екологічного стану в шести регіонах, шести областях України. Це дасть змогу більш оперативно вирішувати ті завдання, які стоять перед органами місцевої влади, органами виконавчої служби, більш оперативно працювати, зменшити деякі процедури. Хочу тільки наголосити, що Конституція і Закони України на цих областях діють і працюють, це не є обмеження до законодавства. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати Володимир Миколайович.

Я запрошую на трибуну нашого колегу Анатолія Івановича Семиногу. Анатолій Іванович, будь ласка.

10:16:17

СЕМИНОГА А.І.

Шановний Голово, шановні народні депутати! Внаслідок сильних грозових дощів 23-27 липня поточного року, коли випало дві місячні норми опадів, стався катастрофічний паводок у Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях. Цей паводок спричинив великомасштабні руйнування та пошкодження значної кількості житлових будівель, об’єктів комунального господарства, транспортних мереж, мереж системи енергозабезпечення та зв’язку.

Президент України згідно рішення Ради національної безпеки і оборони підписав указ від 28 липня 2008 року №682, оголосив окремі території у Вінницькій, Івано-Франківській, Закарпатській, Львівській, Тернопільській та Чернівецькій областях зонами надзвичайного екологічного лиха. Відповідно до пункту 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 6 Закону України „Про зону надзвичайної екологічної ситуації” такий указ затверджується парламентом. Президент України звернувся до Верховної Ради з пропозицією затвердити указ №682 і вніс на її розгляд проект Закону „Про затвердження Указу Президента „Про оголошення окремих територій Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей зонами надзвичайної екологічної ситуації”. Запропонований законопроект отримав підтримку Кабінету Міністрів і позитивний висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України. Комітет з питань екологічної політики, природокористування на своєму засіданні прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді України підтримати законопроект в першому читанні і в цілому як закон.

Дякую за увагу. Прошу підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Івановичу. Я прошу записуватися. Два – за, два – проти.

Є записані. Шановні колеги, єдине, що прошу, якщо я буду оголошувати прізвища, прошу підняти руку того народного депутата, який буде виступати, задля того щоб забезпечити постійну трансляцію. Записаний ”за” Карпук. Підніміть, будь ласка, руку, щоб вас камера бачила. А, В’ячеслав Кириленко. З трибуни В’ячеслав Кириленко.

10:18:57

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні колеги, ми зобов’язані сьогодні підтримати указ Президента, який вкрай оперативно відреагував на ту ситуацію, що трапилася в шести областях України. Безумовно ми повинні зараз відзначити роботу Міністерства з надзвичайних ситуацій, яке, не дивлячись на нестачу матеріально-технічної бази, не дивлячись на те, що обладнання потребує оновлення і модернізації, доклало всіх можливих зусиль для того, аби порятувати людей. Безумовно, ця сесія не повинна бути лише разовим заходом, щоб потім не згадувати про потерпілих, безумовно, тут головна надія буде на те, як потім рішення парламенту буде виконувати уряд. Але зараз, коли така складна ситуація у шести областях країни, я хотів би сказати, що із цієї події Україна повинна зробити висновок і винести уроки. Оскільки ми повинні негайно після подолання цього лиха, затвердити протипаводкові програми, які, на жаль, протягом діяльності, в тому числі цього уряду, затверджені не були, а значить люди лишилися сам на сам перед несподіваною стихією. І уряд повинен запропонувати парламенту і країні систему взаємодії всіх органів влади у таких надзвичайних ситуаціях, коли вся бюрократія на місцях і в центрі буде знати свій маневр, від голови сільської ради до Прем’єр-міністра України. На жаль, такого володіння своїм маневром під час подолання цього стихійного лиха ми бачили далеко не скрізь і далеко не всюди.

Отже, парламент повинен зараз підтримати Указ Президента і наступним питанням швидко, без політиканства навколо цієї теми, затвердити зміни до Державного бюджету України, якими скеровуються гроші на подолання стихійного лиха у шести українських областях. Президент тут вніс законопроект, чітко виділив ті кошти, які йдуть по кожній конкретній області, і цих грошей люди в областях давно чекають. Я думаю, якщо ми зараз працюємо швидко без зведення, хоча б в цій ситуації, політичних порахунків, без політиканства, то люди, які чекають на допомогу українського парламенту скажуть нам дякую.

Спасибі за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Володимир Литвин.

10:21:40

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, я насамперед хотів би подякувати всім нам за те, що ми своєчасно зібралися і в нас панує діловий настрій.

Я переконаний, що коли ми підійдемо до розгляду Закону про внесення змін до Державного бюджету, у нас не буде демонстрації, хто більше любить український народ. Оскільки аналіз тих подій і участь головних діючих осіб засвідчує, що у нас простежується така тенденція – хто перший добіжить і розкаже, що він разом з людьми в цей страшний час.

Але я хотів би сказати, що у нас повинна бути серйозна розмова – не про наслідки, а про причини, чому це сталося. От тут розповідали, що треба прийняти якісь програми. Я хочу сказати, що програми потрібно виконувати. Приклад? Будь ласка. Державна комплексна програма розвитку українського Придунав’я на 2004-2010 рік. Фінансування бюджету на цей рік 400 тисяч. Виділено 7,4 тисяч. Далі, Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні ріки Тиса. Треба було виділити мільйон 380, виділили 18 тисяч. Хто за це несе відповідальність? Далі, Комплексна програма захисту сільських населених пунктів від шкідливої дії води до 2010 року. У цьому році виділили аж 40 тисяч 700 гривень.

Тому закономірно постає питання: чому у нас завжди виникають стихійні лиха, коли при владі одна політична сила? Ви проаналізуйте і ви побачите.

Далі. Я хочу ще раз сказати, шановні колеги, нам потрібно діяти відповідно до закону. Законом передбачено, що ми приймаємо указ у вигляді Закону про введення відповідного стану. А, по-друге, якщо це потрібно – вносимо зміни до державного бюджету. І відповідно до закону, до статті 10 про зону екологічних особливих умов такий проект повинен вносити Президент України, якому уряд повинен дати відповідні пропозиції.

Тому ми виходимо з того, що не треба нам сьогодні зводити в першому читанні два законопроекти. Треба прийняти один законопроект, яким чітко передбачено зараз, сьогодні виділити гроші людям, до речі, 4 мільярди з лишком так, як про це говорить уряд, а не так, як подає в проекті відповідного закону. Гроші віддати у вигляді субвенцій безпосередньо на місця. Створити парламентську комісію, яка б забезпечила контроль за цими коштами, щоб їх не вкрали під вибори. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович Симоненко, будь ласка.

10:24:40

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, шановні наші виборці! Фракція комуністів висловлює глибоке співчуття сім’ям загиблих і постраждалим в результаті не тільки стихійного лиха, а й рукотворного лиха, яке було створено у нас в Україні. Тому, фракція комуністів підтримає пропозиції і проголосує за підтримку цього указу і проголосуємо для того, щоб були вжиті терміново заходи щодо наведення порядку. Але, фракція сьогодні пропонує терміново розглянути питання і висловити недовіру міністру з надзвичайних ситуацій. Метеослужби заздалегідь попереджали, що насувається лихо і ми бачимо як сьогодні знущаються над Україною, одну амфібію показують, ніхто нічим не займався, техніка не підготовлена, людин не підготовлені. Так скажемо, містечки не розбиті ті, які потрібно скажемо, не визначили де будемо хліб пекти, як будемо медикаменти постачати, як техніка, вертольоти повинні бути забезпечені, нічого не було зроблено. Одну амфібію показали на всю Україну і сміється весь світ. Сьогодні в результаті недієздатності міністра і міністерства сьогодні і Румунія звинувачує Україну в тому, що ми не попередили і не створили передумов для ліквідації цих наслідків.

Далі. Я хотів би, щоб ми сьогодні подивилися уважно чим у нас Державний резерв займається. Він сьогодні рекламує „ніжки Буша”, курячі стегенця, розказує, як треба їсти, а не розказав скільки будівельної цегли і скільки у нього є, скільки піску, щебеню, скільки у нього скла, скільки деревини, шиферу для того, щоб терміново надати допомогу цим регіонам, лікарні відбудувати, школи, які першого вересня повинні вже, так скажемо, діяти, скільки завезено техніки для того, щоб ... міг працювати.

Третя проблема. Ми повинні уважно розглянути, а на що здатні у нас голови держадміністрацій, якими керує сьогодні Президент. Начебто видає укази, а, подивіться, що важко було розуміючи, що насувається лихо, так скажемо, важко було зібрати з району ті ж самі бульдозери, розібратися скільки в нього мішків є, які військові частини на території знаходяться, як їх відмобілізувати для того, щоб працювати, а обваловку зробити треба. Я вам розказую, „нашисти”, як треба працювати, а ви кричіть от, що ховаєте людей, то кричіть, будь ласка, за це.

Тому, шановні, я хотів би нагадати, що лихо рукотворно, хто вирубував ліси у Карпатах? Давайте відповідати за це. Хто робив це і хто знищував? Так ви ж розберіться тоді, ви ж самі там керуєте, ваші представники очолюють голову держадміністрації, займаються цим.

Я про це говорю, що ми повинні сьогодні розібратися з цими питаннями, бо якщо у голів держадміністрацій не вистачило розуму розібратися, в якому стані дамби, як треба було спускати воду для того, щоб не було таких наслідків, то це якраз свідчить про те, що у нас ні міністр, ні голови держадміністрацій взагалі не знають чим їм треба займатися.

І ще одне хотів би. Шановні, є питання, яке ми повинні розглянути і з точки зору організації у нас влади. І якщо у нас сьогодні водний басейн ось сьогодні знаходиться практично безконтрольний, а він несе таке лихо, то слід тоді б сьогодні було і створити міністерство водного господарства і таким чином сьогодні постійно повинні займатися люди, а не так як сьогодні Міністерство надзвичайних ситуацій кинуло на призволяще Україну і знищило, так скажемо, багато із тих ресурсів, які ми маємо сьогодні.

Тому фракція комуністів висловлює недовіру, в першу чергу, міністру надзвичайних ситуацій і наполягає від уряду розглянути його відповідальність і терміново звільнити його з займаної посади.

По-друге. Розібратися з відповідальністю головами держадміністрацій обласних і районних, чому не були вжиті заходи відповідно до попередження Метеослужби? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Олександр Сергійович, хто виступає від фракції Партії регіонів? Лавринович? Будь ласка. Просто давно не зустрічалися колеги, тому є бажання побільше поговорити.

10:28:53

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Пане голово! Шановні колеги! Сьогодні нас в цьому залі зібрала біда, яка прийшла разом із стихійним лихом в Україну. І сьогодні в сесійному залі, я думаю, ми можемо показати наскільки одностайними можуть бути українські парламентарі в тих кроках, які необхідно робити в екстремальних ситуаціях, коли потрібно робити щось для порятунку людей і збереження їх домівок, їх сільськогосподарських угідь, і ліквідації наслідків того лиха інфраструктурі, які сьогодні є в України. Партія Регіонів буде підтримувати беззастережно проект Закону про затвердження Указу Президента України проголошення великої кількості українських районів в західній частині України зоною надзвичайного екологічного лиха. Це один з, на жаль, небагатьох випадків, коли ми бачим абсолютно чітке, точне у відповідності до всіх конституційних і норм українських законів дії глави держави. І ми повинні одностайно підтримати такі дії. Ми повинні зробити все для того, щоб якомога швидше були ліквідовані наслідки цієї стихії і щоб громадяни України, які постраждали в її наслідок, могли отримати достойну увагу держави як в компенсаціях особистих, так і у відновленні можливостей проживати в своїх домівках.

Поруч з цим, звичайно, потрібно зазначити, що трошки насторожує той факт, що навіть на людському горі у нас виникає бажання поконкурувати і довести хто найбільш ефективний. І коли ми будем дивитись на ті пропозиції, які є другою складовою частиною сьогоднішнього питання порядку денного, ми не повинні також заплющувати очі на це і розуміти, що, якщо потрібно знайти узгодження, то всі суб’єкти законодавчої ініціативи, і народні депутати, і Кабінет Міністрів України, і Президент мали б взяти участь сьогодні в тому, щоб мати одну узгоджену позицію. І щоб не робити піар-туризм в зони екологічного лиха, і не заважати працювати там тим, хто професійно повинен і може робити свою роботу сьогодні, рятуючи людей і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Вирішуючи ті проблемні питання, які стоять на порядку денному ми повинні точно розуміти, що сьогодні від узгоджених дій всіх гілок влади буде залежати її результат. А що стосується моніторингової ситуації, дій української влади в частині попередження таких наслідків, які ми маємо сьогодні. Що стосується оцінки дій і управлінців, і урядовців, і керівників енергетичних підприємств, я думаю, там потрібно буде дати принципову оцінку, де ці кроки робилися не кваліфіковано і не професійно. Так само потрібно чітко включити механізм захисту від мародерства, який завжди присутній при великому лиху, щоб не було мародерства, як на місцевому рівні, так і на державному.

Ми пропонуємо цілий ряд кроків сьогодні для того, щоб доповнити ті проекти, які були внесенні на розгляд в сесійний зал з тим, щоб сьогоднішні парламентські рішення були максимально ефективні. Ми підтримуємо проект Закону про затвердження Указу Президента щодо зон надзвичайної екологічної ситуації в Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Володимировичу.

Микола Томенко, будь ласка. Останній виступ.

10:32:55

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хочу висловити повагу усім фракціям нашого парламенту, що ми зібралися сьогодні, оскільки останніх кілька днів чулися різні політичні заяви про доцільність чи недоцільність такого зібрання. Я думаю, що ініціатива уряду і нашої фракції, яка сьогодні підтримана усіма політичними силами, говорить про те, що не повинно бути ні політизації, ні партізації лиха.

Я, чесно кажучи, з великим здивуванням почув виступ одного з керівників політичних партій, якій розповідав про необхідність партизувати лихо. Я як вчений, який писав про попередній політичний період, знаю, що такі укази за часів Леоніда Кучми приймалися 5 раз. І, я думаю, що глави адміністрацій попереднього президента повинні це пам’ятати. Я знаю навіть, що під час повені в Закарпатті голосувало більше ста відсотків за референдум Кучми. Але думаю, що це не той день і не те місце, де ми повинні шукати партії, які несуть відповідальність за лихо.

Наша політична сила наполягає на тому, що повинні ми сьогодні працювати у такий спосіб, щоби депутати пішли з сесійної зали лише після того, як буде проголосований законопроект про зміни до бюджету і де ми чітко знатимемо фінансові можливості, інструменти, механізми і відповідальність, яка стоїть перед всією системою влади, починаючи від Кабінету Міністрів, закінчуючи системою місцевого самоврядування по ліквідації наслідків цього лиха.

Друга теза, яка є надзвичайно важлива. Весь указ пронизує, так би мовити, ключова думка Президента, що Кабінет Міністрів повинен забезпечити, виконати і зробити. Я думаю, коли ми дійдемо до проблеми бюджету, ми повинні цю ідеологію перенести на законопроект про бюджет, і ми повинні знати, що є єдина структура, яка несе відповідальність за те, що відбувається, це – Кабінет Міністрів, тому що моє перебування в Західній Україні і в Закарпатті, говорить про те, що місцева влада проводить занадто багато самодіяльності, і мусить бути єдина система відповідальності, єдина система фінансування, єдина система благодійних рахунків і єдина відповідальність за це все. Тільки в такий спосіб ми здатні подолати таке лихо.

Наша політична сила буде голосувати за даний законопроект, і ми просимо наших колег – народних депутатів підтримати ініціативу нашої фракції і перерахувати тижневий заробіток народних депутатів на ліквідацію лиха в шести областях України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, час на обговорення законопроекту завершений. Шановні народні депутати України, видається, що в українському парламенті є абсолютно чітка і консолідована позиція – позиція не політиканства, а позиція сьогодні захисту інтересів українців і, власне кажучи, подолання наслідків цієї жахливої катастрофи.

З огляду на це, я пропонував би наступний підхід. Відповідно до статті 184, 185 Тимчасового регламенту даний законопроект приймається в першому читанні і в цілому зразу. Таким чином, немає необхідності про те, щоб розтягувати питання на нікому не потрібні дискусії.

Друге. Шановні народні депутати, я вношу на ваш розгляд пропозицію щодо протокольного рішення українського парламенту, за яким Верховна Рада України повинна один раз на квартал отримувати інформацію від Кабінету Міністрів України про фактичні наслідки подолання катастрофи. Чому я це пропоную? Тому що у нас завжди відбувається так: коли відбулась катастрофа, місяць говорять, а потом успішно, на превеликий жаль, часто-густо забувають. Задля того, щоб ми володіли ситуацією, яким чином ліквідовуються наслідки цієї катастрофи, я пропонував би протокольне рішення українського парламенту щодо заслуховування один раз на квартал відповідної інформації профільних міністерств з наданням об’єктивної картини, як подолалася катастрофа, які рішення ще необхідно прийняти українським парламентом, яку допомогу треба ще надати уряду і яку допомогу треба надати конкретним людям.

З огляду на це, шановні колеги, з таким протокольним рішенням я ставлю на голосування законопроект номер 3023: Закон України „Про затвердження Указу Президента України „Про оголошення окремих територій: Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей – зонами надзвичайної екологічної ситуації” – за основу та в цілому. Увага, шановні колеги! З таким протокольним рішенням прошу голосувати.

10:37:39

За-439

Рішення прийнято.

Відповідно до статті 185 Тимчасового регламенту Верховної Ради України оголошую про прийняття Верховною Радою України Закону України „Про затвердження Указу Президента „Про оголошення окремих територій: Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей – зонами надзвичайної екологічної ситуації”. Прошу апарат Верховної Ради негайно мені подати проект закону на підпис для направлення його Президентові України.

Шановні колеги, я пропоную перейти до розгляду наступного питання порядку денного – це проект Закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України. У нас з’явився ще один альтернат – це нашого колеги Пеклушенка. Я думаю, що не буде заперечень, коли ми йому дамо третє слово після виступів основних доповідачів. Або в процесі розмови, Олександр Віталійович, коли ви будете доповідати свій законопроект, я тоді запропоную колезі Пеклушенку внести свої пропозиції.

Я запрошую для доповіді по Президентському законопроекту першого заступника глави Секретаріату Президента України Шлапака Олександра Віталійовича.

Я доповідаю. Шановні колеги, відповідно до рішення Конституційного суду України, у тому випадку, якщо Президентом України визначений законопроект як першочерговий, він розглядається на будь-яких стадіях законотворчої діяльності пріоритетним, першим, не дивлячись на будь-які інші питання порядку денного. Читайте рішення Конституційного Суду.

Олександр Віталійович, прошу.

ШЛАПАК О.В.

Шановний Арсене Петровичу, шановні народні депутати, присутні, поза всяких сумнівів вашого рішення сьогодні чекає вся Україна, сотні тисяч людей, причому не тільки в західних областях України, а по всій Україні, рішення мудрого, виваженого і ефективного, при чому люди не просто чекають, люди працюють.

І я хотів би подрукувати, наприклад, обласним радам, адміністраціям Донецька, Дніпропетровська, які почали перерахунок великих сум грошей на потерпілі території. Однак цих коштів, які коштів резервного фонду уряду, які виділені дуже оперативно і вчасно, буде недостатньо для того, щоб подолати наслідки цього лиха.

Отже Президент вносить пропозиції: поміняти які параметри закону про державний бюджет України. Готуючи цей законопроект, Президент висловив тільки три ідеї, ідея перша – щодо кількості цих коштів. Кількість коштів, які зафіксовані в президентському законопроекті, 4 мільярди 90 мільйонів гривень. Вони взяті з прорахунків і актів, які подані обласними державними адміністраціями і які узгоджені з двома ключовими міністерствами – Міністерством надзвичайних ситуацій і Міністерством регіональної політики.

Ця сума відрізняється майже на 1,5 мільярди від тієї, яку пропонує уряд. Однак вчора на бюджетному комітеті з’ясувалося, наприклад, по Івано-Франківській області уряд пропонує цифру в 480 мільйонів. Ця цифра взята навіть не з офіційного листа обласної адміністрації, а з електронного документу, який направлений уряду в оперативному режимі в суботу керівником місцевого підрозділу надзвичайних ситуацій.

Вже в понеділок єсть документи значно більш свіжіші. Які підтверджують значну більшу суму коштів, яка необхідна для ліквідації наслідків катастрофи в Івано-Франківській області, а саме мільярд 708 мільйонів гривень, підтверджено, ще раз підкреслюю, обласною адміністрацією і двома міністерствами.

Отже, ми пропонуємо за основу взяти найостанніші, найсвіжіші дані, які прийшли з територій. Другий принцип, який пропонує Президент – це реальність джерел доходної частини, за допомогою яких ми повинні профінансувати ці видатки.

Нагадаю вам, шановні народні депутати, що станом на 1 липня цього року у нас є перевиконання бюджету у розмірі понад 8 мільярдів гривень, а коли подавалися зміни до бюджету, який готував уряд, ця цифра називалася в розмірі близько 30-ти мільярдів гривень по зведеному бюджету і близько 22-х мільярдів гривень до Державному бюджету.

У нас є конкретний ресурс, який сьогодні є у розпорядженні держави, а відтак, і у розпорядженні Верховної Ради. Отже є пропозиція саме цей ресурс, оскільки він є, оскільки він найшвидше може бути доведений до територій, і направити нашим потерпілим.

Безумовно, Президент підтримує ініціативи, які вносить сьогодні Уряд щодо змін певних акцизних ставок і таке інше, але ми вважаємо, що коли повернемося до дискусій в загальному про бюджет, тоді розглянемо ці питання в комплексі з тими видатками, які будуть профінансовані за рахунок таких додаткових можливих, я хочу це підкреслити, доходів. І не варто сьогодні прив’язувати фінансування людської біди до нових, іще раз хочу підкреслити, тільки можливих доходів.

І третє, Президент сам виступає ініціатором якомога швидших і ширших змін до бюджету 2008 року. Однак, якщо ми втягнемося зараз в дискусії по іншим статтям бюджету, які, дійсно, конче потребують таких змін, ми, боїмося, заговоримо основне питання, по якому сьогодні зібралися – виділення коштів безпосередньо людям, які постраждали. А отже, він пропонує законопроект обмежити тільки тими статтями, які стосуються сьогодні зони катастрофи. Всі інші питання повинні, як по доходній, так і по видатковій частині, бути розглянути додатково, коли ви зберетеся на чергову сесію.

Щодо вчорашнього засідання бюджетного комітету, шановний Арсеній Петрович і шановні народні депутати, голова комітету оголосив перерву, в рамках якої запросив всіх шукати компромісне рішення. Таке компромісне рішення шукали ті, хто залишився в залі, відтак шукали території, які були присутні, перші заступники глав адміністрацій, які відповідають сьогодні за ліквідацію лиха на місцях, представники інших фракцій.

Є пропозиції, які вносили представники фракції Партії регіонів і вносили їх в законопроект, який… автором якого народний депутат Пеклушенко, і вносили такі пропозиції представники фракції "Блоку Литвина". Ми їх усі уважно розглянули і вважаємо, що може бути поданий узгоджений, консолідований проект. Я хочу для протоколу, Арсенію Петровичу, зараз назвати ті пропозиції, які пропонується врахувати, розглядаючи такий узгоджений проект. По-перше, народний депутат Пеклушенко пропонує не 200 а 500 мільйонів гривень направити до Резервного фонду, з тим щоб збільшити можливість маневру уряду в ліквідації інших стихійних лих, які, не приведи Господь, можуть бути. Ми не заперечували проти цього. Пропонується створити спеціальну комісію депутатську, яка зможе контролювати цільове використання цих коштів і ефективність використання їх. Я думаю, що це абсолютно правильна пропозиція, і вона сприймається. Депутати "Блоку Литвина" звернули увагу на те, зо запит регіонів на суму більш як три мільярди стосується не тільки об’єктів комунальної власності, але й об’єктів загальнодержавної власності. Після чого ми дуже детально проаналізували по кожному об’єкту ресурс, який потрібний для ліквідації лиха на цих об’єктах, і розділили суму в три мільярди 90 на дві. Левова частка – більше двох мільярдів – це ті кошти, які повинні бути, за нашою позицією, направлені безпосередньо як цільова дотація в регіони, і більше мільярда коштів повинні бути направлені до Резервного фонду для подальшого спрямування міністерствам і відомствам, об’єкти яких також постраждали на цих територіях. Прийняття ось такого, на нашу думку, узгодженого, я хочу це підкреслити, законопроекту, який би підтримали і президент, і окремі фракції, підтримали представники фракцій „Нашої України”, Партії регіонів, "Блоку Литвина", маю надію, що підтримають і інші фракції в цьому залі, міг би бути тим законопроектом, якого сьогодні чекають люди. Прошу підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Віталійовичу.

Закон „Про оголошення надзвичайної екологічної ситуації” підписано. Валентине Олександровичу, прошу відправляйте Президенту України його.

Шановні колеги, оголошується розгляд наступного законопроекту, який внесений Кабінетом Міністрів України. Юлія Володимирівна доповідає.

Прем’єр-міністр України Тимошенко Юлія Володимирівна.

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Шановні колеги, в першу чергу я хочу висловити подяку всім фракціям, всім депутатам, які прибули сьогодні на позачергове засідання Верховної Ради і що сьогодні по першим голосуванням є очевидним, що український політикум має волю об’єднатися навколо значимих питань для України.

Я хотіла б також дати вам інформацію про те, що Міністерство екології та природокористування разом з „Укргідроенерго” підняли всі архіви відносно подібних стихійних лих в Україні і всі дані, які є сьогодні в розпорядженні українського уряду, а це приблизно ми маємо до 200 років назад довідки, - в Україні такого не було. Якщо говорять, що 69-ий и 41-ий рік мав подібні стихійні лиха, архіви свідчать про те, що такого масштабу в Україні не було ніколи.

Дійсно, ми понесли в таких регіонах, які були перелічені, шість регіонів, надзвичайні збитки: і люди, і держава, і інфраструктура. По самим скромним підрахункам сьогодні підтоплені 721 населений пункт, підтоплені житлові будинки, причому житлові будинки підтоплені і під самий дах, і практично так, що вже відновленню ці будинки не підлягають на рівні 40 тисяч 601 будинок. Це практично 41 тисяча родин залишилися без даху над головою.

Сільськогосподарські угіддя. Прекрасний врожай стояв в цих регіонах. 35,5 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь не підлягають подальшій обробці. Практично полягли всі зернові, зерно проростає вже сьогодні і якість його, і для збирання воно практично непридатне. Крім того, затоплено 28 водозаборів, а саме головне, що в нас більше 200 населених пунктів практично залишилися на островах, тому що знищені всі пішоходні і автомобільні мостові переходи. І в цілому по країні в цих шести регіонах знищено 386 автомобільних мостових переходів і 569 пішохідних. Ви можете просто подивитися, що практично біля тисячі мостових переходів зникли, це значить, порушені всі комунікації. І сьогодні продукти харчування, воду, медикаменти, предмети першої необхідності практично доставляються на вертольотах або плавзасобах. Крім того, люди навіть в брод вручну переносять все, що необхідно для цих населених пунктів.

Можу також сказати, що за цей час евакуйовано було майже 18 тисяч осіб. Я хочу вам сказати, що робота була пророблена колосальна. І в першу чергу я хотіла би висловити подяку тим громадянам України, які, опинившись в такому жахливому стані стихійного лиха, допомагали своєму ближньому, рятували всіх, кого могли врятувати. І хочу сказати, що декілька людей загинули саме під час рятування інших. Я думаю, що той дух взаємодопомоги, який був під час цього стихійного лиха говорить про те, наскільки високодуховний наш народ і наскільки високодуховні люди.

Крім того, я знаючи обсяг робіт, тому що практично з першого дня я була в зоні лиха, знаючи обсяг робіт, я хочу подякувати і Міністерству надзвичайних ситуацій, і місцевим обласним, районним, і місцевим владам. Чому? Тому що люди не спали п’ять діб підряд і вони робили все, що необхідно і можливо робити з тим обсягом техніки, які залишили цій владі, з тим обсягом можливостей, якій залишили. Можу вам сказати, що абсолютно правильно, знищена вся практична можливість рятувати тому, що техніка була продана за багато років вперед. Сьогодні все потрібно відновлювати.

Я хотіла би також сказати, що вже на сьогоднішній день відновлено 57 мостових переходів, вже за ці дні навіть, відновлено 58 кілометрів доріг і викачали воду з 12 тисяч будинків, використовуючи всі помпові заходи.

Але в той же час всі постанови уряду, які прийняті, а ми сьогодні що зробили? Виділили першочергові гроші людям, це в залежності від того, як постраждало майно п’ять тисяч гривень – перший рівень категорія постраждалих, аванс. Друга категорія це там, де капітально потрібно будувати, ремонтувати оселю, це дві з половиною тисячі аванс і там, де майно пошкоджено, на родину видали тисячу гривень авансу, це до того моменту, поки буде з’ясована реальна вартість збитків і можна буде знати скільки люди втратили.

Прийняли рішення, що відшкодовувати втрачене майно, а, в тому числі, і втрачені всі можливості на сільськогосподарських угіддях держава буде в повному обсязі.

Крім того, ми прийняли низку постанов, якими із резервного фонду Кабінету Міністрів виділили гроші на відбудову бюджетних установ, шкіл, лікарень, клубів, інших закладів і, крім того, мільярд двісті мільйонів гривень вже сьогодні виділено для того, щоб відновлювати автомобільні дороги, дамби, мостові переходи і, власне, розчищати завали після того, як стрімкі гірські річки знесли все, що було на їх шляху. Насправді, на сьогоднішній день мільярд двісті це ті гроші, які вже використовуються і за рахунок яких ми могли відновити вже частину доріг і мостів. Це гроші, які направив „Укравтодор” за рішенням уряду.

Крім того, сьогодні прийнята постанова про те, що всі роботи проводяться без тендерів відновлювальні, але після того контролем Контрольно-ревізійного управління започатковані дуже легкі методи обстеження і оцінки майна постраждалих родин і, власне, спрощені всі процедури, які ми тільки могли спростити. Але саме головне, що не вистачає фінансових ресурсів для того, щоб в межах існуючого бюджету зробити все необхідне, що потрібно для відновлення. І саме тому, уряд, проаналізувавши ситуацію, вийшов з проектом змін та доповнень до бюджету так як це передбачено Законом України „Про надзвичайні екологічні лиха і про надзвичайний екологічний стан” десята стаття цього закону передбачає, що уряд розробляє законопроект, направляє Президенту, а Президент цей законопроект направляє у Верховну Раду як невідкладний. Ми ці процедури пройшли і на сьогоднішній день вже в бюджетному комітеті розглянуто законопроект уряду і підтримано законопроект уряду.

Я також хотіла би зазначити, які гроші виділяються сьогодні на те, щоб подолати стихійне лихо в межах бюджету, який пропонується. Я хочу звернути вашу увагу, що по переднім оцінкам обсяг збитків, які потрібно буде покривати сягає до 4 мільярдів гривень. Це попередні оцінки і це не значить, що в процесі, коли ми з’ясовувати, що не з’являється більше суми, тому що гірські дороги, які пошкодження і мости, вони потребують спеціальних будівельних технологій, там практично немає вже де проїхати і пройти.

Саме тому, уряд запропонував сьогодні побудувати прямі видатки з бюджету на рівні так як обговорено 3 мільярда 645 мільйонів. Ну я би сказала, що практично президентський і урядовий в прямих видатках однакові, тому що уряд пропонує сьогодні прямими видатками мільярд двісті з „Укравтодору”, які вже виділяються і плюс додатково виділити ще 2,2 мільярди прямими грошима. Тобто, по суті, справи 3 мільярди 645 мільйонів і плюс в тому законопроекті, який пропонує уряд 24, 3 мільярда дається право уряду надавати державні суверенні гарантії під залучення кредитів для будівництва доріг, мостів, дамб і всього, що потрібно, включаючи підготовку до євро, включаючи транзитні мережі, а саме головне це є ще додатковий ресурс, яким можна управляти в процесі з’ясування і безумовно направляти на ліквідацію наслідків стихійного лиха.

По суті справи, якщо говорити який ресурс надається для цієї і інших авто і мостових переходів, це загалом 27 мільярдів 945 мільйонів, я хочу, щоб ви звернули на це увагу. І якщо потрібно буде більше 4 мільярдів, то в бюджеті закладений механізм саме відшкодування і фінансування всіх в повному обсязі збитків. Саме тому, я можу сказати, що урядовий законопроект, він передбачає так само і збереження балансів попередніх змін до бюджету. Тому що ми пропонуємо зараз прийняти одночасно із змінами до бюджету введення додаткового збільшення акцизів на тютюн. Тому що Україна має найменші акцизи в світі на тютюн і причому найменше в 3-4 рази порівняно з іншими країнами. І саме тому ми хотіли би, щоб не руйнувалися баланси тіх змін до бюджету, які були подані і урядом, і Президентом, там, де направляються додаткові гроші і аграріям, і вчителям, і лікарям, і всім іншим, я не буду перераховувати, власне, і в тому числі на соціально-економічні субвенції регіонам. Бюджет, який запропонований урядом, враховує баланси попередніх змін, які проголосовані нами з вами на повторне перше читання, і не руйнує інтересів жодної сфери, жодного напрямку і жодного споживача бюджетних ресурсів. Крім того, в урядовому документі правильно побудовані розпорядники для того, щоб спростити процедури. Тому що, коли стихійне лихо, розпорядником бюджетних коштів може бути тільки міністерство фінансів через резервний фонд Кабінету Міністрів, тому що це потім не передбачає додаткових процедур, які потрібно проводити на рівні облрад, міськрад і райрад. Тому що, коли гроші виділяються безпосередньо областям, то це зміни до бюджету. І потрібно збирати ради всіх рівнів, приймати зміни, узгоджувати і так далі. Що стосується резервного фонду Кабінету Міністрів, то ми можемо оперативно управляти видатками і направляти там, де безпосередньо потрібні гроші.

Власне кажучи, я переконана в тому, що сьогодні в Верховній Раді буде знайдена консолідація всіх політичних сил для прийняття змін і доповнень до бюджету, які врахують всі пропозиції і фракцій, які надійшли, і уряду, і Президента. І думаю, що саме сьогодні ми здатні показати єдність політикуму, а не критиканства і розбрат.

Я всім дякую за спільну роботу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Юлія Володимирівна.

Олександр Пеклушенко.

10:59:08

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые радиослушатели! Прежде всего разрешите от имени фракции высказать слова сочувствия и соболезнования всем пострадавшим, каждому человеку, каждой семье. С первой минуты, когда произошло это горе, фракция собралась на экстренное заседание и были приняты ряд комплексных мер, в том числе проект закона, который я сегодня озвучиваю. Чем мы руководствовались?

Задачи. Первое. Остановить стихию. Второе. Восстановить жизнедеятельность объектов. И третье самое главное - это компенсировать те потери каждой семье и каждому человеку, который попал в зону бедствия.

В этой связи мы сразу поставили перед собой задачу, какие должны быть суммы? Мы считали, что правительство обязано было посчитать все суммы, которые нужны на восстановление жизнедеятельности объектов государственной собственности. К сожалению, правительство не посчитало и не представила в бюджетный комитет ни объекты, ни суммы.

Второе. Мы считаем, что сегодня территории должны были дать те суммы, которые они считают нужным первоочередной завести в это тело закона. И территории все до единого посчитали и дали эти суммы. И мы их взяли в свой расчет.

В чем отличие трех наших законов?

Первое. Закон правительства забирает все деньги в Киев. Мы же говорим, что правительству нужен ресурс только на те объекты, которые находятся в их юрисдикции. Все остальное - 3,3 миллиарда, как обсчитали территории, направьте, пожалуйста, в территории, а не выстройте очереди под своими кабинетами с тем, чтобы люди вместо того, чтобы решать вопросы на местах, толпились у вас в приемных. Это главное.

И третий вопрос очень важный - это вопрос контроля. В моем проекте постановления есть вопрос контроля. С первой минутой каждая копейка должна быть контролируемая парламентом. И тогда мы будем уверены, что эти деньги дойдут по назначению.

И последнее, что хочется сказать. Юлия Владимировна, вам, наверное, не дали проект Закона, который вы вносите: в проекте Закона нету миллиард двести, о котором вы говорите, есть 750 млн. В проекте Закона нету 3,6, есть миллиард четыреста восемьдесят. Что мы обсуждаем – ваши слова или документ? Если вы изменили и пошли на наши предложения, вы тогда скажите. Поэтому я мог сказать только одно: вы предлагаете по источникам водку, табак, повышение ставок на надры, за это можно голосовать, можно не голосовать. Но самая главная проблема этого предложения, что этих денег нет, они будут собираться. Мы же говорим, что у вас реально сегодня перевыполнение – 12 млрд. Пожалуйста, с этих 12 млрд. завтра должны прийти в территории 3,3 млрд.

Поэтому я точно знаю, что сегодня не будет принят закон ни правительственный, ни президентский, ни мой, но закон будет принят совместный, коллективный, он будет принят сегодня, а деньги вы получите завтра.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Олександр Миколайович, я перепрошую тільки. Якщо можна, вам одне запитання. Тобто ви свій законопроект, я так розумію, відкликаєте у зв'язку з тим, що враховані ваші пропозиції у президентському, я правильно зрозумів чи ні?

ПЕКЛУШЕНКО О.М. Не в президентському, а в узгодженому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Узгодженому. Добре. Дякую.

Шановні колеги, я прошу записуватися. Два „за”, два „проти”. Так як ситуація, колеги, неординарна, то навіть той, хто записався з мінусом, я все рівно надам слово, а ви висловите власну позицію. Формально я маю право надати слово всім п'яти фракціям з регламентом. Тому давайте так і поступимо, якщо немає заперечень.

Стешенко.

ГОЛОС З ЗАЛУ. Записатися ж треба.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже записано.

ГОЛОС З ЗАЛУ. З мінусом?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ще буде з мінусом.

Колеги, я пропоную… Зараз я всім надам слово. Будь ласка, Олег Ляшко, а далі керівники фракцій визначаться, хто буде від вас виступати.

11:03:51

ЛЯШКО О.В.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Я хотів би як член бюджетного комітету акцентувати увагу на розбіжностях, які є між законопроектами, які сьогодні розглядаються в залі. Але перш за все хотів би сказати, що вчора 8 годин відбувалося засідання бюджетного комітету. Закінчилося близько 11-ї ночі. І в результаті тривалих дискусій бюджетний комітет прийняв рішення: підтримати за основу законопроект, внесений урядом, про внесення змін до бюджету. І прикро, що сьогодні у залі ми маємо кілька законопроектів, замість того щоб мати один, і вже було б прийняти рішення по ньому.

Тепер щодо розбіжностей між законопроектом, внесеним Кабінетом Міністрів, і законопроектом президентським. Перше – це розмір допомоги, яка спрямовується на ліквідацію наслідків лиха. Як було сказано Прем'єр-міністром, урядовий законопроект загалом передбачає на ці цілі 27 мільярдів гривень, президентський законопроект – 4 мільярди. Відчуйте, як кажуть, різницю.

Друге протиріччя між двома законопроектами – це джерела надходжень. Президент пропонує від перевиконання бюджету направити кошти на ліквідацію наслідків лиха, Кабінет Міністрів - від зростання акцизів. У чому різниця? Оті 8 мільярдів, про які говорять, ці 8 мільярдів уже записані в законопроекті, який ми з вами розглядали. Ці 8 мільярдів – на зарплати бюджетникам, на інтервенції в агропромисловий комплекс, щоб не депінгували за закупівлі цін у селян; на підтримку шахтарів, на підвищення пенсій пенсіонерам, на виплати вкладів Ощадбанку. Саме тому уряд пропонує підняти акцизи на тютюн, на горілку, тобто взяти гроші із тих, хто заробляє мільярди, продаючи людям цигарки і горілку, і кладе їх собі до кишені. Тобто ліквідовувати наслідки лиха не за рахунок зарплат, не за рахунок соціальних виплат, не за рахунок громадян України, а за рахунок тих, хто міг би поділитися своїми надприбутками і частину від них віддати до бюджету. Оце принципова різниця у надходженнях.

Третя принципова різниця – порядок використання коштів. Олександр Миколайович Пеклушенко тут розривався, що, бачите, урядовий законопроект змушує ходити всіх до Києва, а давайте гроші віддамо в регіони. Я хочу навести інформацію щодо субвенції, використання субвенцій на соціально-економічний розвиток на цей рік передбачено мільярд 180. Станом на сьогоднішній день 614 мільйонів перераховано в регіони, із них використано 195 мільйонів, Президент… Тобто менше 20 відсотків використано грошей. Президент пропонує, в президентському законопроекті пропонується понад 3 мільярди направити, зробити розпорядником місцеві бюджети. То вони їх будуть використовувати так, як використовують субвенцію на соціально-економічний розвиток.

Сьогодні, коли десятки, сотні тисяч людей потребують негайної, невідкладної допомоги єдина можливість негайно вирішувати ці питання – це резервний фонд уряду, який дає можливість уряду зібратися і будь-якої миті прийняти рішення. Якщо ми підемо через субвенції, через прийняття рішень на сесіях обласних, а далі районних рад, ви можете уявити, що до нового року вони будуть ділити ці субвенції.

І останнє, ми вважаємо, що зараз не час тягнути ковдру, як деякі представники політичних сил тут намагалися звинувачувати когось. Я думаю, що спочатку треба зробити все, щоб ліквідувати наслідки лиха, а потім вже робити висновки, як в майбутньому не допускати цих лих.

Тому пропозиція "Блоку Юлії Тимошенко": в першому читанні підтримати урядовий законопроект до другого читання врахувати всі пропозиції від інших фракцій, у тому числі і прийняти рішення щодо підвищення зарплат бюджетникам, щодо підвищення пенсій пенсіонерам, щодо…

Так, але це необхідно приймати ці рішення, це інші рішення, але їх треба приймати зараз, під час внесення змін до закону. І вийти із консолідованим законопроектом до другого читання і сьогодні його прийняти. Люди чекають від нас рішення. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція Партії регіонів, Ганна Миколаївна Герман.

11:08:27

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги, чесно кажучи, я думала, що ми прийдемо сьогодні в цей зал і побачимо один документ, узгоджений, обговорений, направлений на те, щоб негайно допомогти людям.

Чесно кажучи, я думала, що хоч сьогодні ми не почуємо тут у залі про те, який Президент добрий або який Прем'єр добрий і хто з них добріший. Вони – одна влада, і вони повинні були вчора чи позавчора сісти в одному кабінеті за один стіл і сказати: „Юлія Володимирівна, ось твої пропозиції, ось мої, давай візьмемо найкращі з них, в один законопроект внесемо і погодимося, або ти вносиш, або я вношу”.

Що ми сьогодні маємо? Ми маємо демонстрацію того, як Президент любить народ і демонстрацію того, як Прем’єр любить народ. А вийде, як у Франка: „Ти любиш, брате, Русь як хліб і кусень сала”.

Тому найкраще було б нам зараз, якби то було, звичайно, можливо, взяти перерву, сісти за стіл, взяти найкращі речі з нашого законопроекту, законопроекту Президента, Прем’єра, подати один законопроект. Не має значення, під чиїм іменем – чи то буде президентський, чи це буде прем’єрський, спільно тут проголосувати і не смішити людей. Якщо би таке було можливе, я просила би вас таке зробити. Якщо ні, давайте об’єднаємося навколо будь-якого законопроекту. Ми… президентський законопроект вже врахував ті пропозиції, які подала Партія регіонів. І це би виглядало узгодженим законопроектом.

Я би пропонувала, якщо б його у першому читанні проголосувати, нехай би БЮТ дав свої кращі пропозиції, прийняти все це разом і сьогодні з цим закінчити. Це – перше.

Друге, тут звучала цифра, що людям там дали по одній тисячі гривень авансу, чекайте і так далі… Я не знаю, хто з тих людей, котрі тут про це говорили, останній раз коли був в магазині і чи він знає, що можна купити за тисячу гривень. Я пропоную вам, шановні колеги, щоб ми, не чекаючи акцизів на тютюн, збори грошей і так далі, завтра негайно з тих грошей, які є, перерахували кожній людині, яка потерпіла, мінімум по 10 тисяч гривень, бо на 10 тисяч хоч щось можна зробити. Це наш обов’язок – дати негайно ці гроші в обласні ради, де люди знають на місцях, що діється. З Києва, знаєте, не так добре видно ситуацію з кожною областю. Колись Дмитро Павличко сказав, що з донецького терикону Україну краще видно, ніж з львівського Високого замку. І з терикону, і з Високого замку краще видно на місця, ніж в нас з Володимирської гори. Тому треба ці гроші віддати негайно в регіонах. Вони зберуться, не журіться. От ми зібралися, і вони швидко зберуться, і швидко визначать, що вони мають зробити. І далі.

Третє. Арсенію Петровичу, я звертаюся до вас особисто, оскільки, звернувшись учора до вашого управління справами, я хотіла, щоб ті місця в санаторіях депутатських, які депутати не використовують, віддали дітям із затоплених регіонів. Мені відмовили, сказали, що це не законно. Чому в нас не законно те, що треба дати людям, але законно те, що ми мусимо хапнути. Депутати й так не користуються цим. Давайте зараз приймемо рішення, і ті санаторії, і кабмінівські, і депутатські, віддамо для тих потерпілих дітей. Нехай, поки їх матері і батьки хати ремонтують, нехай діти хоч трохи оздоровляться і відпочинуть. Я думаю, що ви мене всі в тому підтримаєте. І прошу вас, дуже прошу вас, давайте, біду не ділять, ділять радість. А ми сьогодні маємо біду і перед її обличчям ми всі маємо бути єдині. Підтримаємо будь-кого, чи президента, чи прем’єра, чи наш законопроект, будь-кого, але одного, внісши все найкраще з трьох законопроектів, які є.

Дякую вам за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. "Блок Литвина". Володимире Михайловичу, ви будете? Ні? Володимир Михайлович Литвин. Будь ласка.

11:13:17

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, в усі часи і скрізь біда об’єднувала. Це було і в нашій історії. На превеликий жаль, розглядаючи сьогодні порядок денний, пропозиції від президента і від уряду, ми бачимо, що в нас біда роз’єднує. Ми сьогодні знову бачимо стиснуті кулаки. І водночас ми повинні зрозуміти, що стиснутий кулак завжди порожній. І ви знаєте, чому йде така шалена боротьба за один і інший законопроект? Бо не про людей думають, а думають, хто буде гроші ділити. І це головне і визначальне.

Тому ми повинні підтримати той законопроект, в якому передбачено кошти на пряму і безпосередньо завтра починати перераховувати людям і областям, які потерпіли.

Друге. Я думаю, шановні колеги, коли ми будемо розглядати питання про внесення змін до бюджету, тоді ми поговоримо про те, де шукати додаткові кошти, в тому числі у плані збільшення акцизу, гроші ж то потрібні сьогодні. Окрім того, шановні колеги, прикро і те, що ця біда, яка ще невідомо, які буде мати межі, при цьому не враховані ряд областей. Тому я просив би врахувати проблеми і потреби Рівненської області, де вартість втраченого врожаю за виключенням страхового відшкодування складає 50,4 мільйонів гривень, сума прямих затрат на площу посівів, що загинули, сягає 23 мільйони 100 тисяч гривень. Крім того, об’єктам соціальної сфери, господарським будівлям, індивідуальним житловим будинкам завдано збитків на суму 5,8 мільйонів гривень. Нам, очевидно, треба врахувати і ці потреби з тим, щоб ми знову не збиралися, якщо будуть збільшуватися кордони цього стихійного лиха.

І ще одне, шановні колеги, надзвичайно прикрим є те, що в нас немає системи роботи, що коли в нас виникає та чи інша проблема, ми демонструємо героїчні зусилля і намагаємось залагодити цю біду. Можливо, треба було подумати і в законі прийняти рішення про дострокову демобілізацію дітей, осель і батьки яких постраждали, щоб вони їм допомагали. Можливо, треба було подумати і прийняти рішення про сформування студентських загонів, які б надавали допомогу з тим, щоб ми всі миром працювали над ліквідацією наслідків цього лиха.

На превеликий жаль, треба сказати, що йде змагання, через кого будуть іти гроші. І я боюся, коли ми сьогодні приймемо рішення і будуть підписані відповідні законодавчі акти, про цю проблему завтра забудуть, бо забули про Дніпропетровськ. Скажіть будь ласка, після катастрофи на будинку проблеми всі вирішені? Ні. Забули про інші стихійні лиха тому, що живемо політичними компаніями. Давайте хоч сьогодні продемонструємо і не будемо говорити розлогі розмови, або той, або той законопроект підтримаємо. Давайте візьмемо один законопроект, врахуємо пропозиції і підтримаємо.

У даному разі я повинен сказати від імені нашої фракції, Президент пропонує більше коштів і пропонує адресно направити їх через обласні адміністрації. То давайте не будемо ховатися за цю політичну риторику, беремо цей документ, враховуємо його і голосуємо в першому читанні і в цілому, бо вносячи поправки з голосу, ми тоді наголосуємо такого, що кінці з кінцями ніхто звести не зможе. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко.

11:17:15

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, я хочу вас проинформировать, что фракция коммунистов, понимая насколько сложные вопросы, требующие конкретного решения сегодня, мы проголосуем за те проекты, которые вносятся, при этом естественно высказываем и свои соображения, которые у нас вызывают не только удивления, а уже и возмущения. Однако, в конце второй сессии мы с вами с точно такой же ситуацией столкнулись, когда два законопроекты были в отношении изменений в бюджет – и президентский, и правительства. Повторяется это через две недели.

Сегодня беда, казалась бы, должна объединить, а в данному случае показывает, что помаранчевая команда во главе с Ющенко не в состоянии нести ответственность за положение дел страны и вырабатывать конкретные предложения, которые будут: во-первых, немедленно обеспечить финансирование необходимых мер; во-вторых, они будут целенаправленным; в-третьих, под жесточайшим контролем и, безусловно, по срокам должны оперативно решить все эти задачи. К сожалению, Президент на Говерлу залізе, так скажемо, і звідки бачить тільки маленьких українців чи ноги помочить, а руководить и управлять страной не хочет для того, чтобы организовать все службы.

Во-вторых, нам сегодня представляется, что надо говорить не только о зданиях и о мостах – это действительно трагедия. Мы должны понимать о том, что надо немедленно профинансировать, потому что неизбежно в условиях отсутствия финансирования эпидемии, которые захлестнут всю Украину теперь, а не эти только районы. И в этом, так скажем, угроза реальная, мы с этим сталкиваемся.

Далее. Я хотел бы, чтобы мы сегодня еще и еще раз высказали, давая политическую оценку, что Верховную Раду превратили как раз в заложницу этих разборок Президента с Кабинетом Министров. Это лишний раз свидетельствует о том, что эти люди вообще не несут никакой ответственности и ни о какой морали там не идет разговор.

Далее. Я бы очень хотел попросить, уважаемые товарищи, когда начинаем сегодня детьми спекулировать, то, пожалуйста, давайте все вернем им пионерские лагеря, туберкулезные санатории, то, что вы позабирали и с этого давайте нести ответственность, так скажем, перед нашими детьми.

И последнее. Я еще раз обращаюсь к представителям крупного бизнеса, у нас у фракции коммунистов складывается впечатление, так как готовятся эти вопросы и рассматриваются, кому война, а кому мать родная. Кому горе сегодня рукотворное, а у кого барыши в кармане. Главы администраций сразу зашевелились дайте им деньги, зашевелился министр з надзвичайних ситуацій дайте мне, я буду управлять. Если ты не в состоянии это организовать, нельзя доверять такие суммы, потому что снова будут заниматься только откатами и деребаном. Поэтому еще раз хочу подчеркнуть, фракция категорически осуждает действия, которые, а, вернее, бездеятельность, которая предпринимается. Мы обязательно проголосуем за выделение средств, но еще раз предупреждаем и граждан нашей Украины, надо установить жесточайший народный контроль за каждой рабочей копейкой, иначе эти дельцы обязательно растащат по карманам в условиях беды украинского народа.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’ячеслав Кириленко, «Наша Україна – Народа Самооборона» і останній виступ Микола Іванович Деркач - голова бюджетного комітету.

11:20:22

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, «Наша Україна – Народна Самооборона».

Шановні колеги, я з вашого дозволу по суті. Ми не збираємося протиставляти президентський і урядовий законопроекти. Більше того, ми вітаємо те, що опозиція внесла свій законопроект, оскільки це підкреслює прагнення опозиції думати про країну не дивлячись на те, що вона при цьому в опозиції. Разом з тим, ми будемо голосувати за той законопроект, який є більш ефективний для подолання стихійного лиха. Якщо подивитися без упередження, без політичних істерик, без історії минулих політичних стосунків, то президентський законопроект краще і ефективніше. По-перше, президентський законопроект виділяє просто більше грошей, а гроші як ніщо зараз потрібні і людям, і еменесникам, і будівельникам, які працюють в зоні лиха.

Урядовий законопроект передбачає 2 мільярда 300, президентський – 4 мільярда 200, різниця є очевидною. Спитайте будь-якого мешканця Франківщини, Буковини, Закарпаття, що йому більше до вподоби, він скаже, йому більше до вподоби, коли держава зараз негайно дасть більше грошей. Тобто для нас тут мотив є очевидний.

Далі. Розподіл грошей. За два тижні ситуація ця спаде, велика вода піде, підуть перші допомоги, емоції навколо лиха вщухнуть і почнеться планова робота влади і от тоді почнеться саме цікаве. І я, як колишній урядовець і член двох урядів, можу вам сказати, що якщо півтора мільярда плюсом дати резервному фонду, то всі ці глави обласних адміністрацій разом з мерами і головами сіл і селищ вилаштуються в велику чергу до Кабінету Міністрів. І це не питання, що там демократичні міністри, там під тими міністрами сидять в багатьох випадках ті, що сиділи під усіма і вони будуть мучать того главу адміністрації і голову сільради доти доки він в істериці не повернеться в село і не скаже: „Нічого я там із тих мільярдів вибити не можу”. Тому Президент і „Наша Україна” пропонують конкретне виділення грошей по регіонам. Для цього є спеціальний додаток президентського законопроекту, кожна область уже знає скільки вона отримає у випадку нашої підтримки цього законопроекту: Вінницька область – 54 мільйона 660, Закарпатська область – 135 мільйонів 615, Івано-Франківська область – мільярд 357 мільйонів 745, Львівська область – 303 мільйони 500, Тернопільська область – 101 мільйон 450, Чернівецька область – мільярд 137. Всього: 3 мільярда 90 мільйонів конкретних грошей, які підуть не туди в уряд і за ними не поїдуть, а підуть до людей в областя.

Це для нас принципове питання, тому що ми роз’їдемося, а проблема ця лишиться і вона тільки загостриться, якщо ми всі гроші перекинемо на резервний фонд.

І останнє з приводу доходної частини. Я хочу, щоб всі люди в Україні розуміли нас правильно, ми за підвищення ставок акцизного збору, особливо, коли це стосується шкідливих речей таких як тютюн і алкоголь. Але це треба зробити тоді, коли ми будемо приймати бюджет на 2009 рік. А зараз ми пропонуємо врахувати збільшення загальних доходів по ПДВ, по миту, по інших загальних надходженнях, а по них є перевиконання, про що уряд сам неодноразово повідомляв. І зараз ці гроші виділити на подолання стихійного лиха, і не відкривати ще дебати навколо акцизів. Бо зараз активізуються всі ці лобі, і з-за того, що вони будуть захищати свої інтереси, ми тиждень втратимо. Тому, є гроші в бюджеті уже, будь ласка, 4 мільярда 200 мільйонів людям в шість областей на подолання стихійного лиха. І голосуємо за це в першому читанні і в цілому. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович Деркач, будь ласка.

11:24:33

ДЕРКАЧ М.І.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, члени уряду! Насамперед висловлю глибокий жаль з того, що стихія забрала людські життя, позбавила засобів існування десятки тисяч людей. Чергове випробування випало нашим людям, нашій державі, нашим політикам. Цього разу лихо підкинула природа і, як завжди це буває, воно висвітлило низку гострих проблем економічних, екологічних, соціальних та поставили вимогу владі і суспільству об’єднуватись у боротьбі проти нього і проти того, що нас може чекати завтра. Сьогодні вже не залишилось байдужих до долі потерпілих людей і знівечених територій. Через те Верховна Рада і Президент, і уряд, і влада на місцях концентрують зусилля на подолання наслідків стихії.

Комітет з питань бюджету розглянув подані законопроекти про внесення змін до Закону про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України за номерами 3019, 3019-1 і 3019-2. Усі законопроекти об’єднані єдиною метою: забезпечення фінансовими ресурсами невідкладних заходів щодо ліквідації наслідків стихійного лиха та стабілізації ситуації в областях, що постраждали від підтоплень та руйнувань. При цьому, кожен з них пропонує власний підхід до вирішення питання. У законопроекті уряду номер 3019 головний акцент зроблено на збільшення видатків резервного фонду майже на півтора мільярдів гривен та видатки «Укравтодору» за спеціальним фондом на 755 мільярдів гривень, а також збільшення суми надання державних гарантій за зобов’язаннями «Укравтодору» на 23, 5 мільярдів гривень.

Видатки передбачено здійснити за рахунок збільшення доходів Державного бюджету на 2,3 мільярди гривень в яких по загальному фонду 1,6 мільярда гривень за рахунок ПДВ із ввезених на територію України товарів 504 мільйона гривень акцизного збору і вироблені в Україні товари на 980 мільйонів гривень.

Із загального збільшення доходів Державного бюджету 1,1 мільярда гривень запропоновано за рахунок підвищення ставок акцизного збору із вироблених в Україні товарів та плати за користування надрами.

На жаль, знову продовжується практика внесення змін до податкового законодавства разом зі змінами до Закону про Державний бюджет. Це не відповідає статті 7 Закону „Про систему оподаткування” та статті 55 Тимчасового регламенту Верховної Ради, де забороняється змінювати податкові норми Законом про Державний бюджет або змінами до нього. Не взято до уваги і рішення Конституційного Суду з цього питання.

У законопроекті Президента номер 3019-1 основним є встановлення окремої субвенції з Державного бюджету бюджетам Вінницької, Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областів в сумі 3,1 мільярдів гривень, а також збільшення видатків «Укравтодору» з конкретним їх розподілам за зазначеними областями.

Додаткові видатки Державного бюджету передбачено здійснити за рахунок збільшення доходу Державного бюджету на 4,1 мільярда гривень в наслідок понадпланових надходжень ПДВ і акцизного збору із ввезених на територію України товари, тобто без внесення змін до податкового законодавства, що є реальним джерелом для здійснення видатків.

Законопроект народного депутата Пеклушенко Олександра Миколайовича (номер 3019-2) передбачає внесення змін до Закону „Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, аналогічних змінам у проекті Президента за номером 3019-1.

На відміну від президентського законопроекту у цьому законопроекті пропонується збільшити видатки резервного фонду і відповідні доходи Державного бюджету ще на 300 мільйонів гривень.

Поряд з цим у законопроекті є слушна пропозиція про створення спеціальної комісії Верховної Ради з контролю за ліквідацією наслідків стихії та витрачанням відповідних бюджетних коштів. За оцінкою Комітету з питань бюджету усі законопроекти містять ризики щодо ефективного їх виконання, оскільки кожен з них не підтверджений належними розрахунками, адже зрозуміло, що оцінити сьогодні повноту збитків практично неможливо.

Крім того, урядовий законопроект буде дієвим лише за умови прийняття податкового законодавства, що не знайшло одностайної підтримки у членів комітету. Альтернативні законопроекти в свою чергу містять окремі неузгоджені з бюджетним законодавством та помилки з точки зору нормотворчої техніки, що не дозволить належно застосувати запропоновані норми до виконання у разі їх прийняття.

Проаналізувавши зазначені законопроекти та керуючись статтею 105 Тимчасового регламенту Верховної Ради, Комітет з питань бюджету прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти проект Закону про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України за номером 3019 за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Репліка Олександра Пеклушенка, будь ласка.

11:30:07

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, несмотря на сложность обсуждения, я вижу, что мы выходим на узгоджене рішення. Сегодня ни у кого не вызывает сомнения сумма – 4,3 млрд., скорее всего, она будет. Не вызывает и источник. Я думаю, что единственно правильный источник может быть – только перевыполнение.

Есть проблемы и разночтения по тому, где сконцентрировать эти деньги – сконцентрировать их в Кабмине или сконцентрировать их на территории? Наше предложение простое: кабминовские деньги в сумме 500 млн., если их будет недостаточно, мы всегда можем увеличить, должны быть в Кабмине. Те же предложения «Регионов» – три с лишним миллиарда, они однозначно должны пойти сразу на территории. Если вы, уважаемые коллеги из БЮТ не доверяете своим однопартийцам, которые возглавляют в основном эти облсоветы, у которых «бильшисть» - это уже ваши проблемы. Мы им доверяем, мы гарантируем, что территория использует эти деньги в…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати України, ми зараз повинні перейти до вами до процедури голосування за дані законопроекти.

Шановні колеги, я дуже просив би кожного з шановних колег – народних депутатів почути мою особисту позицію і підтримати цю позицію як зараз єдину результативну.

Ви почули про те, що бюджетний комітет пропонує прийняти урядовий законопроект. Ви почули про те, що цілий ряд великих фракцій пропонують прийняти виключно президентський законопроект. Ви почули про те, що в нас є ще й третій законопроект, який внесений найбільшою фракцією – фракцією Партії регіонів, - окремі положення якого враховані в розгляді бюджетного комітету.

Я просив би, колеги, щоб ми не влаштовували політичні танці на трагедії, і щоб був один-єдиний випадок, коли виграють не політики, а коли виграє український народ, і щоб ми сьогодні спробували це продемонструвати.

Я пропоную наступний підхід. Я розумію про те, що це не повністю стикується зі 109-ю Тимчасового регламенту, але єдино правильний підхід, за який я вас всіх прошу проголосувати, - це прийняти проект, внесений Президентом України за основу одночасно з урахуванням положень прем’єрського законопроекту та законопроекту, внесеного фракцією Партії регіонів. (Зараз домовимося, колеги) Після цього оголосити дві години перерву. Бюджетний комітет повинен засісти, узгодити повністю всі цифри, тому що у нас є дисбаланс у цифрах, ми зараз не знаємо, що приймаємо. Тому що Кабінет Міністрів пропонує одні цифри, інші члени – народні депутати пропонують інші. Ми можемо мати проблему потім при балансуванні бюджету. Щоб цього не було, візьмемо на дві години паузу. Треба – давайте на годину, якщо менше. І таким чином… Давайте на годину, бо за дві години новий бюджет придумають. І таким чином влаштуємо голосування результативне за 5 хвилин в другому читанні. Чи можу я до вас звернутись з такою пропозицією? Можна так? Дякую.

Шановні народні депутати, я ставлю на голосування прийняття проекту Закону України про внесення змін до Закону України про державний бюджет, внесений Президентом України одночасно з урахуванням положень законопроекту, внесеного Кабінетом Міністрів України, і відправку даного законопроекту до комітету… (і положення колеги Пеклушенко, так, обов’язково), і відправлення даного законопроекту до бюджетного комітету.

Годинна перерва. І зустріч через годину в парламентській залі для голосування в другому читанні.

Колеги, прошу голосувати.

11:34:24

За-440

Я хотів вам подякувати і ще раз сказати, що парламент все-таки в нас існує і вміє об’єднуватися.

Через годину зустрічаємося на пленарному засіданні.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Щойно завершив засідання Бюджетний комітет Верховної Ради України, вони попросили 30 хвилин на роздруківку матеріалів. Я думаю, що реально це буде 45 хвилин. Тому 14.00 для того, щоб роздати народним депутатам остаточно узгоджену пропозицію. Вони тільки що проголосували 17 „за”, так що, в принципі, є узгоджений варіант. Я не думаю, що він легко пройде, але будемо моделювати проходження в парламентській залі.

Тому в 14.00. Я прошу вибачення, ще 45 хвилин.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не знаю кого і що ми чекаємо. Я зараз запрошую Миколу Івановича Деркача. Якщо він нас чує, Миколо Івановичу, я прошу, давайте на парламентську трибуну. Прем’єр-міністра і всіх у парламентську залу, треба приступати до процедури розгляду законопроекту. Я прошу апарат ще раз повідомити, що розпочинається пленарне засідання.

Деркача, доповідача немає.

Апарат, я вас попрошу, знайдіть Деркача, доповідача можна знайти? Де Микола Іванович Деркач, голова бюджетного комітету для доповіді? Знайдіть, будь ласка, Деркача. Ми вже п’ятнадцять хвилин очікуємо на нього.

Микола Іванович, будь ласка, прошу на трибуну. Шановні колеги, з’явився голова бюджетного комітету. Прошу, Микола Іванович, поінформуйте про рішення Комітету з питань бюджету.

14:45:59

ДЕРКАЧ М.І.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати, члени уряду! Комітет з питань бюджету пропонує прийняти закон з такими показниками, всього додатки, додаткові видатки 5 мільярдів 802,2 мільярда гривень, в тому числі загальний фонд 5 мільярдів 46 мільйонів 800 тисяч гривень, спеціальний фонд 755,4 мільйона гривень.

Второе. Зазначити кошти передбачені, зазначені кошти передбачено направити безпосередньо: обласним державним адміністраціям 2 мільярда 320 тисяч гривень, додатково, де затверджено резервний фонд державного бюджету 1 мільярд 600 мільйонів гривень; видатки спеціального фонду на дороги - 755,4 мільйонів гривень; загальний фонд на дороги – 46,5 мільйони гривень; аграрному фонду – 1 мільярд гривень, на здешевлення кредитів для села 400 мільйонів гривень.

Третє. Передбачити державні гарантії для одержання кредитних ресурсів на дорожнє господарство 24,3 мільярда гривень.

Четверте. Головним розпорядником коштів за субвенції з державного бюджету на ліквідацію наслідків стихійного лиха визначити Міністерство економіки України.

П’яте. Комітет прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти ці зміни в цілому як закон. Доручити Головному Управлінню апарату Верховної Ради разом з комітетом з питань бюджету та мінфіну внести до тексту закону та додатки, редакційні і технікоюридичні уточнення до подання закону для, на підпис Голови Верховної Ради України.

Прошу поставити на голосування проект постанови, який вам роздано. Дякую.

Уважаемый Арсений Петрович, як народный депутат хотел просить вас, если в цилому не проходит это предложение бюджетного комитета, поскольку на бюджетном комитете были разногласия по пункту три, передбачити державні гарантії для одержання кредитних ресурсів на дорожне господарство 24,3 окремо. Это как от народного депутата. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна, Микола Іванович, питання? Тобто, ви кажете про те, щоби у тому випадку, якщо у нас нема підтримки, ми вилучаєм тоді державні гарантії і голосуєм без державних гарантій? Я правильно зрозумів?

ДЕРКАЧ М.І. Да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви пропонуєте два голосування? Перше голосування в цілому з гарантіями. Якщо у нас не проходить, то ми вилучаєм зразу державні гарантії, цих 24 мільярда, і голосуємо без поправки по державним гарантіям?

ДЕРКАЧ М.І. Так точно, да.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер друге запитання. Півсекунди. Ми не обговорили саме важливе, зараз я всім дам слово, колеги. Ми не обговорили ще одне питання, яке стосувалося Закону України про ставки акцизного збору. Ви про це нічого не сказали. В урядовому законопроекті була внесена пропозиція щодо ставок акцизного збору. Ви приймали якісь рішення з цього приводу чи не приймали? Ми розділяємо ці два законопроекти чи не розділяємо?

ДЕРКАЧ М.І. Рішення бюджетного комітету таково было принято. Рассмотреть этот законопроект именно только по акцизам по табачным изделиям отдельно. Перед бюджетом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, чи правильно я розумію, я прошу весь зал зразу почути. У нас є 3019 законопроект, в тілі якого була вмонтована зміни до Закону „Про ставки акцизного збору та тютюнові вироби”. Для того, щоби розглянути та прийняти цей законопроект, який у вас знаходиться на руках, мені треба буде провести декілька голосувань.

Перше голосування про ad hoc, зміну процедури, тому що це не стикується зі статтею 11 Тимчасового Регламенту.

Друге. Про включення до порядку денного.

І третє. Про прийняття законопроекту за основу і в цілому. Терьохін його доповість. Правильно? Правильно. Зрозуміло.

Зараз давайте запитання, будь ласка. Які є до Миколи Івановича запитання Деркача? Колеги, я прошу з місць записуватися.

Льовочкін записаний. Включіть, будь ласка, мікрофон. Вибачте. Повторіть, будь ласка, процедуру запису. Не кричіть. Це не по фракціям, а виступи народних депутатів, а не від фракції іде.

Попов.

14:50:53

ПОПОВ О.П.

Лавриновича, будь ласка, передайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово Лавриновичу, будь ласка.

14:50:57

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний Миколо Івановичу, з того, що ви доповіли, виникає питання. У нас є Конституція, є Закон „Про надзвичайну екологічну ситуацію”, є суб’єкти визначення, які вносять у даному випадку пропозиції по змінах основного державного кошторису.

З того, що ви доповіли, не випливає, що ухвалений нами за основу проект, внесений Президентом України, є сьогодні таким, що ми зараз будемо його розглядати з поправками, які пропонувались нашим колегою Пеклушенко з Партії регіонів, нашими колегами з „Блоку Литвина”, які пролунали тут, а пропонуватись буде якийсь інший проект, де вже немає основу, за яку ми проголосували. Чи я вас правильно зрозумів чи ні?

ДЕРКАЧ М.І. Значит, уважаемый коллега, все предложения, которые вносились, в данном случае вы назвали коллегу Пеклушенко, увеличение резервного фонда, увеличены, и на это на комитете проголосовали, согласились. На комитете было, кроме того, внесено предложение увеличить аграрный фонд на миллиард и на погашение, компенсацию процентов за банковские кредиты аграриям – 400 млн. Я это назвал, это проголосовали на комитете, и вносится в зал для голосования дополнительно. Все остальные вопросы, они...

Да, и что касается общей суммы доходов. Я назвал – 5 млрд. 802. Это загальний фонд и 755 – специальный. Вот идет все за счет увеличения. Если проголосуем Закон про акцизы по табаку, это здесь не учитывается пока, почему и предложили разделить отдельное голосование и внесем в повестку дня, и дальше процедура пойдет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Наступний.

14:52:58

ГЕРМАН Г.М.

Шановні колеги – депутати, я не розумію, при чому тут акцизи і що ми сьогодні змішуємо грішне з праведним? Ми щойно проголосували за абсолютно принципову річ: за те, щоб на місця в регіони збільшити допомогу для людей, які постраждали. Натомість у проекті, який ми отримали (я очам своїм не вірю!), ми отримуємо – зменшити видатки за бюджетною програмою „Субвенція з державного бюджету” обласним бюджетам цих областей і передбачити їх натомість Міністерству економіки. Це значить, що ми беремо знову в Києві централізовано кошти і будемо щемити тих голів обласних адміністрацій, місцеві ради і використовувати оцю владу в одних руках замість того, щоб розвивати місцеве самоуправління, давати людям на місцях вирішувати, кому ці кошти мають піти.

Отже ж, ви принципово змінили річ, за яку ми голосували. Це підтримати немо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити. Давайте наступний. Хто наступний? Включайте.

ДЕРКАЧ М.І. Уважаемые коллеги...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Лукаш. А, півхвилини, хай відповість Микола Іванович.

ДЕРКАЧ М.І. Что касается субвенции областям. Вы видите то, что назвал я сумму 2 миллиарда 320. В чем разница?

(Ш у м у з а л і)

Это соответствует норме закона, иначе… Мы не можем сумму субвенции увеличить на те позиции, на общегосударственные программы. Поэтому, почему пошли на увеличение Резервного фонда. Это те будут расходы, которые выполняться будут по линии ряда министерств и так далее. И написали соответствующе о том, что распорядником коштів будет согласовываться Министерство экономики. Это общегосударственные программы и, естественно, расходы. Они могут осуществляться за счет Резервного фонда.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олена Лукаш.

14:55:15

ЛУКАШ О.Л.

Дякую. Вже зрозуміло абсолютно, що на руках ми тримаємо інший законопроект, ніж той, за який ми голосували за основу. Прошу передати слово Лавриновичу.

14:55:27

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Пропозиції, які ми зараз уважно почитали після роботи бюджетного комітету, випливає, що відбулась суттєва ревізія як того основного проекту 3019-1, який проголосований за основу, і ті пропозиції, які висловлювалися народними депутатами і були підтримані доповідачем, уповноваженим його доповідати, цей проект.

У зв’язку із цим у нас є пропозиція повернутись до пропозицій, які лунали вранці, які ми вносили: щоб ми зараз ухвалили в цілому той проект, який був прийнятий в першому читанні - 3019-1, з пропозиціями, які внесені народними депутатами від фракції Регіонів і „Блоку Литвина”. І на цьому поставити крапку, тому що ця перерва і ця робота дала не позитивний результат, а тільки ускладнила прийняття рішення…

ДЕРКАЧ М.І. Это ваше право.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Два останніх виступаючих. Прошу, Олександр Єфремов.

14:56:30

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо, Арсений Петрович.

Мы должны принципиально разобраться: мы за основу принимаем один законопроект – 3019-1, а в зал выносим другой законопроект – 3019-п. Мы будем голосовать его за основу, Арсений Петрович, или мы дальше будем продолжать? Потому что если, тогда надо закончить процедуру, которую вы начали по первому законопроекту.

Теперь, это один вопрос принципиальный, и давайте мы закончим тогда процедуру по объединительному законопроекту, куда вошли предложения Пеклушенко от Партии регионов и куда вошли предложения Владимира Михайловича Литвина от «Блока Литвина». И я думаю, все будет понятно и не надо никаких инсинуаций дальше проводить.

Теперь второй вопрос, нас возмущает то, что отдельные люди хотят, спекулируя сегодня на горе людей, включить непонятные 24 миллиарда под гарантии правительства, которые, мы понимаем, что они носят очень большую или могут носить очень большую…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

14:57:43

ЄФРЕМОВ О.С. …которые могут носить очень большую коррупционную составляющую.

Поэтому, Арсений Петрович, мы настоятельно требуем: не ставить вопрос на голосование в целом, тем более, не понятно, какой проект постановления вы будете ставить в целом. А поставить вопрос по пункту выделения 24-х, 24 миллиарда гарантии правительства отдельным вопросом на голосование в зал.

Это принципиальный вопрос, на этом мы настаиваем. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є ще запитання від фракцій. Дозвольте по одному, по одному я буду давати руками.

Ключковський, після Ключковського - Ляшко, після Ляшка завершує Володимир Литвин. А, і Пеклушенко так, так, звичайно.

14:58:30

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Юрій Ключковський, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний Арсенію Петровичу, шановний доповідачу, я хотів би зрозуміти чисто формальну юридичну сторону питання, яке зараз розглядається. Ми розглядаємо закон, чи постанову Верховної Ради? Я думав, що ми розглядаємо поправки до закону і хочемо голосувати закон про внесення змін до бюджету. Замість того нам роздано проект постанови Верховної Ради.

Але я хотів би нагадати, що ці акти - закон і постанова Верховної Ради мають різну юридичну силу і закони постановами не приймаються. Тому мені здається, що тут щось юридично наплутано. І ми не можемо голосувати, постанова: прийняти закон в цілому

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко.

14:59:22

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Я хотів би звернути увагу тих, хто розказує про те, що начебто зменшені видатки на ліквідацію наслідків лиха, то насправді, вони суттєво збільшені – загальна сума видатків – 5 мільярдів 802 мільйони, із них із загального фонду – понад 5 мільярдів. Коли в законопроекті, який був прийнятий в першому читанні, там три мільярди було видатків. Це – по-перше.

По-друге, до наших опонентів із Партії регіонів, нехай їхні представники в бюджетному комітеті розкажуть, що вони разом із представниками інших партій, які представлені в бюджетному комітеті, голосували і за збільшення резервного фонду уряду, і за мільярд 400 – на підтримку аграріїв, щоб ціна на зерно не падала з 1,5 тисячі до 700 гривень, і всі ці питання, які сьогодні нам треба проголосувати.

А у нас завжди приймалося, якщо ви згадаєте, закон якраз постановою і вводився. Проект постанови про те, що закон прийняти. Тому завжди так було. Юрій Романович, не кричіть.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Литвин, з місця.

15:00:36

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, я одразу пропозицію організаційного порядку: не оголошувати перерви і не проводити жодних засідань, бо після засідань з’являється блуд, а тут, у Верховній Раді у сесійній залі прийняти рішення. Перше.

Друге, ми все-таки вважаємо, що коли прийняли за основу закон, треба було проголосувати, якщо є таке бажання, поправки до цього закону. Якщо ні, давайте проголосуємо в цілому законопроект 3019-1 з пропозиціями колеги Пеклушенко і нашими, які прозвучали, і закінчимо на цьому будь-які розмови.

Якщо виникає бажання під народну біду підвести і прийняти інші рішення, давайте проголосуємо після завершення розгляду цього питання, щоб продовжити нашу роботу.

І ще нагадаю: позачергове засідання Верховної Ради України скликається тільки з того приводу, яке зафіксоване рішенням, яке міститься в указі Президента України. Якщо є бажання вносити інші зміни, будь ласка, 150 підписів – і будемо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Пеклушенко. І Прем’єр-міністр просить слова. Турчинов?

15:01:50

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги, я хочу поблагодарить всех членов бюджетного комитета, которые поддержали наши предложения в части пункта создания комиссии, в части пункта два миллиарда напрямую территории, в части пункта поддержки источников перевыполнения. Я вижу, что из четырех моих предложений три учтены, но не учтено четвертое замечание о снятии 24 миллиардов. Надо четко понимать, что это закон беды и горя. Беда в западных областях и горе, которое в аграрном секторе, мы поддержали, все единодушны были – миллиард 400. теперь вы к этой беде и горю добавляете пунктик счастья для авторов этого законопроекта. Оставьте свое счастье для себя. Пожалуйста, законопроект в чистом виде, без ваших деребанных 24 миллиардов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Турчинов. Миколо Івановичу, ви, напевно, сідайте. Якщо треба буде, ми вас попросимо відповісти.

ТУРЧИНОВ О.В. Не працює мікрофон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон включіть, будь ласка, з трибуни, з ложе уряду Турчинову.

ТУРЧИНОВ О.В. Працює мікрофон? Дякую. Шановні народні депутати, я хочу проінформувати вас, що за вашим дорученням члени бюджетного комітету разом з Кабінетом Міністрів, разом з представниками усіх фактично фракцій, які були під час цієї роботи, виконали всі задачі, які були поставлені, і фактично вирішили питання термінового ефективного фінансування.

Зокрема, що стосується пропозицій по субвенціям, які були в законах. І пан Пеклушенко, і представники Секретаріату Президента погодились, що вони написали субвенції не тільки напрямки фінансування місцевих проблем, але ж і об’єктів загальнодержавної власності, такі як дороги, дамби, залізничне полотно, енергомережа, тощо.

Ви розумієте, що з субвенції не можуть фінансуватись ці об’єкти. Це протирічить і бюджетній дисципліні і взагалі здоровому глузду, це не можливо, це нонсенс. І саме тому всі погодились, пан Пеклушенко, всі погодились, що розвести питання. Об’єкти загальнодержавної власності фінансується з резервного фонду. Всі об’єкти, які стосуються місцевих проблем, фінансуються за рахунок регіональної субвенції. Саме тому, шановні колеги, я для вас і депутатів з регіонів розказую. Я прошу, давайте послухаємо. Саме тому вийшли на цифри: 2 мільярди - субвенції для регіонів, мільярд 600 - резервний фонд. У зв’язку з тим, що прийнятий був закон президентський, цифри, які ви отримали, вони в прив’язці до президентського закону. Ви розумієте, що в частині зменшення субвенцій, які не використовуються не державні об’єкти, воно зменшено, і на цю частину збільшено, зрозуміло, резервний фонд.

Це перше. Далі, шановні колеги. За пропозицією депутатів всіх фракцій, я підкреслюю, всіх фракцій було прийнято рішення, що дуже складна ситуація, ви знаєте з аграріями. І там також серйозна проблема, і також підтримується пропозиція мільярд і 400 мільйонів на здешевлення кредитів. Всі фракції, підкреслюю, були однозначно за цю позицію.

Що стосується 24 мільярдів, шановні колеги! Це не є ресурс бюджету, це є строка, яка дозволяє отримати гарантії держави, дати державні гарантії під кредитний ресурс при необхідності його залучення.

Для чого це пропонується? Для того, що ще, шановні колеги, ми остаточно навіть не підвели підсумки, які збитки нанесені державі. І саме тому, щоб не збирати знову депутатів, щоб не збирати сесію, ми маємо можливість залучити кредитний ресурс і саме тому внесена ця пропозиція.

Тому, шановні колеги, давайте спокійніше, я закінчу зараз свій виступ. І саме тому, шановні колеги, єдине що я прошу, я звертаюсь саме до вас, щоб ви професійно приймали рішення. Я дуже прошу будь-яку позицію не приймати з голосу. І коли кажуть „до президентського закону додайте те, те, те…” - це означає, що ми повністю розбалансуємо державні фінанси. Є позиції, вони всі узгоджені і є пропозиція за них проголосувати. Дякую.

Єдиний нюанс. Шановні колеги, що стосується акцизних речей. Узгодили також всі фракції, що нема заперечень по збільшенню акцизів на тютюн, ну немає заперечень ні в кого. Найменші в Європі акцизи саме в нас в Україні. І саме тому це додатковий ресурс, шановні колеги, подивіться, які ресурси ми зараз скеровуємо на стихію, ну треба підтвердити ці ресурси додатковими позиціями, які просить Кабінет Міністрів. І саме тому запропонували спочатку проголосувати закон, який вніс комітет з податків і фінансів і після цього проголосувати зміни, про які я зараз сказав.

Я дуже прошу, шановні колеги, підтримати ці зміни і не починати знову з голосу „ізобритати” новий закон або новий, я вибачаюсь, якийсь гібрид, який в кінці кінців просто повністю розбалансує ситуацію по ліквідації лиха.

Я дякую вам і сподіваюсь на вашу позицію і на ваші заяви, консолідоване голосування за об’єднану позицію, яка і була досягнута на бюджетному комітеті. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, останнє. Давайте Івану Степановичу Плющу дамо слово і дамо Олександру Пеклушенко, і Олександру Шлапаку.

15:08:48

ПЛЮЩ І.С.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, я хочу, коли така безвихідь, діяти за законом або за регламентом. Тільки що Олександр Валентинович сказав, що ми цим, що зробили за перерву, хочемо до президентського проекту додати те, те, те. Це робити неможливо. Так от давайте цього не робити. Для чого ми… є у нас проект, ми його взяли за основу. Комітет - це велика справа, але його повноваження розглянуть пропозиції і внести на розгляд.

Арсеній Петрович ви зобов’язані були після про голосування за основу поставити в цілому, бо саме так звучали пропозиції у всіх виступаючих від депутатських груп і фракцій. Ви цього не зробили, нав’язали перерву. Після перерви завели нас у постанову – це… казав колись у нас один народний депутат: „нонсенс”. Тому… „анонс”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще треба говорити вам, Іване Степановичу?

Дайте ще хай Іван Степановичу поговорить.

15:10:03

ПЛЮЩ І.С.

Арсеній Петрович! Коли такий без вихід, у який ви завели нас, то дійте за Регламентом. За основу прийнято, поставте в цілому проект закону 3019. Тире 1, звичайно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Пеклушенко, будь ласка.

15:10:24

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги! Я повторяю то, что мы говорили с самого начала, мы сегодня примем закон и завтра деньги пойдут в регионы. Мы споткнулись на пустяке. Надо четко понять, что все что необходимо сегодня для регионов, для правительства, есть в проекте закона. Но какой то хитроумный пристегнул туда пункт в 24 миллиарда, который не нужны территориям. Вот они сидят, спросите их, пожалуйста: вам нужны эти 24 миллиарда? Все говорят: нет.

Поэтому кому они нужны, мы обращаемся к вам, заботливый вы наш…, вы не бойтесь нас собирать по три раза на день, если речь идет о деньгах, которые нужны людям и государству. Вы о нас не заботьтесь. Вы заботьтесь о том, чтобы каждая копейка пришла по назначению к людям и на территории. Снимайте, пожалуйста, свою коррупционную схему в 24 миллиарда и давайте голосовать так, как это требует закон, здравый смысл и наши избиратели.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Шлапак і Павло Жебрівський останній.

ШЛАПАК О.В.

Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати, я хотів би довести до вас точку зору, яку я ще раз проговорював з Президентом щодо ситуації, яка зараз склалася. Я доповів конкретно ті позиції, які обговорювалися на засіданні комітету і Президент підтримує таку позицію, рішення комітету, яке ми всі прийняли і уважно обрахували він вважає абсолютно правильними і справедливими за виключенням однієї принципової і однієї додаткової позиції. Президент вважає, що розглядати питання гарантій про які зараз мова йде в 24,3 мільярди в цьому законопроекті не варто. Він не проти цих гарантій, але треба провести все так, як належить це, тобто уряд повинен продемонструвати про які дороги йдеться, про які ціни йдеться, за рахунок яких коштів будуть потім повертатися ці суми і ми це проголосуємо, можливо треба більшу суму грошей, але це буде зроблено я маю надію тоді, коли буде слухатися великий законопроект.

Ще одна правка, по якій мене поправив особисто Президент, він пропонує таку річ, у нас є поняття головного розпорядника бюджетних коштів, що стосується тих коштів, які підуть в території. Так от, Олександр Миколайович Пеклушенко, для того, щоб кошти пішли в території, Президент пропонував би зробити норму, яка вже використовувалася у Верховній Раді, безпосередньо їх визнати головними розпорядниками бюджетних коштів і ті два мільярда, яким належить це відправити відразу в території. Якщо уряд вважатиме за потрібне прийняти певні порядки використання цих ресурсів, цьому ніхто не заважає, нехай дасть доручення Мінекономіки чи Мінфіну підготувати такі порядки, але кошти нехай підуть у території, нехай люди принципово знають про те, що завтра цей ресурс буде лежати на рахунках казначейств областей. Оці дві позиції я просив би врахувати і тому моя пропозиція зводиться до того, народні депутати, підтримати рішення комітету за оцими двома правками, це прохання Президента. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жербівський.

15:13:27

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, я хотів би підтримати Олександра Віталійовича з приводу того, що, безумовно, можна було проголосувати і в цілому той законопроект, який вніс Президент, але скажем так, більшість з тих пунктів, які є сьогодні в доопрацьованій постанові, прийняти консенсусним рішенням на бюджетному комітеті за участю уряду. Я думаю, що було б правильно поправки такі внести, тому що є загальнодержавні об’єкти, які безумовно повинні фінансуватися із безпосередньо з резервного фонду і з цим погодилися всі. Жодної копійки порівняно з президентським законом не зменшено. Збільшено тільки на аграрний фонд мільярд і 400 мільйонів на компенсацію по кредитам по сільськогосподарських підприємств. Проте, безумовно є проблема з 24 мільйонами, мільярдами 300 мільйонів гривень. Справа в тому, що ми так і не отримали, які дороги будуть будуватися, яким чином будуть відкомпенсовуватися ?? ці гроші, тому що ми розуміємо, що „Укравтодор”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

15:14:39

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

В „Укравтодора” єдине джерело надходжень – це державний бюджет, інших джерел надходжень немає і через це ми маємо бути свідомі того, що яким чином і на протязі скількох років ці гроші будуть віддаватися, чи не буде через деякий час „Укравтодор” не будувати дороги, а просто віддавати відсотки і віддавати кредити, ось в чому суть. Ми готові, серйозно, скрупульозно розглянути пропозиції уряду по наданню гарантій на вересневих, сесії у вересні місяці. І, я думаю, що ніхто в цій сесійній залі не проти проведення Євро-2012, ніхто не проти приведення наших доріг до європейських стандартів, але це має бути скрупульозно, чітко і під контролем парламенту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, слово має Прем’єр-міністр і я прошу завершити обговорення і приступити до процедури голосування. Прошу.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Шановні колеги, я думаю, що таке бурхливе обговорення гарантій держави під залучення грошей для будівництва доріг як мінімум дивне, тому що в кожному бюджеті такі гарантії державою надавалися, надавалися однією статтею і в минулому, і в позаминулому році, це традиційна абсолютно модель. Вона використовується:

По-перше. Для того, щоб можна було на концесійній основі або на сонові державно-приватного партнерства залучити дуже серйозні потужні команди, які будуть будувати дороги в Україні транзитні, в тому числі для Євро і в тому числі, враховуючи, що більшість доріг, в тому числі в гірській місцевості зруйновано, в тому числі це і значення державного, то це була б певна система добавлення грошей до тих, яких однозначно не вистачить, щоб поновити майже тисячу мостів і майже, ну, я би сказала так, мінімум 600 кілометрів доріг. Це те, що, ті гроші, що ми виділяємо, цього недостатньо. Процедура стандартна, нічим не відрізняється від минулого року. І я пропоную зараз, Арсеній Петрович, включаючи, що завдання було надано бюджетному комітету, іти так, як бюджетний комітет практично досягнув між всіма фракціями порозуміння.

Пункт номер один. Було досягнуто порозуміння, що голосується закон про акцизи на тютюн. І це якраз було одностайне рішення для того, щоб не здирати ці гроші, які сьогодні віддаються на стихію, з пенсіонерів, вчителів, лікарів, з аграріїв, з усіх. Це додаткові доходи. Зал визначається. Є бажання голосування – прекрасно. Нема бажання голосувати – значить цього законопроекту не буде, чи він навіть не буде включений до порядку денного.

Друге питання. Це те, що відпрацював бюджетний комітет. Було прийняте рішення на бюджетному комітеті, що всі напрацьовані пропозиції до закону, прийнятого за основу, ставляться одночасно одним голосуванням. Якщо по якимось причинам не набереться голосів, значить тоді потрібно 24,3 мільярда виключити, враховуючи, що просто, можливо, не потрібно будувати дороги в Україні і залишити те, що є. Просто йти нормальним голосуванням і приймати рішення.

І я переконана, що сьогодні нормальним голосуванням рішення буде прийнято. З 24-ма мільярдами гарантії, без 24-х, але все одне рішення парламент прийме. Я закликаю сьогодні Верховну Раду проголосувати, по-перше, збільшення акцизів на тютюн. Тому що Україна взагалі практично не бере цих акцизів. Ми відрізняємося від всього світу. І зараз за рахунок цього ми даємо бюджету мільярд сто мільйонів плюсом тільки за один цей акциз. І друге. Я прошу проголосувати весь парламент в цілому пропозиції бюджетного комітету, включаючи і 24,3, тому що тут державні програми. А якщо потрібно, щоб Верховна Рада тримала руку на пульсі, давайте проголосуємо так, як пропонував пан Жебрівський, з оговоркою, що всі рішення по 24,3 приймаються бюджетним комітетом, а потім реалізуються урядом. Для того, щоб контроль був. Узгоджується з бюджетним комітетом. Тому я просила би, Арсеній Петрович, в такій послідовності, як прийняв бюджетний комітет, поставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, тепер я прошу хвилинку уваги.

Значить, по-перше, коротка інформація для тих, хто не зовсім володіє Регламентом Верховної Ради України.

У тому випадку, якщо прийнятий законопроект, а він у нас був прийнятий за основу президентський, і формулювання було наступне. Одночасно з урахуванням пропозицій, як альтернативного опозиційного, так і Кабінету Міністрів, бюджетний комітет засідає і робить те, що він зробив, - добавляє чітко всі пропозиції. Приймається не постанова, як, на превеликий жаль, було прийнято, коли ми голосували Державний бюджет, бо це незаконно, я звертаю увагу бюджетного комітету на необхідність дотримання регламентних вимог, а приймається Закон про прийняття законопроекту у другому читанні і в цілому. А викладки, які ми тут зараз маємо, роздаються в таблиці, що завжди робилося, а не приймається ніяка постанова. Але, це відхилення.

Що стосується суті даного питання. Враховані всі пропозиції, які висловлювалися. Єдина пропозиція, яка не врахована і яка викликає найбільше протиріччя в залі, – це 24 мільярда. Я правильно зрозумів, чи неправильно? Зараз по розпорядникам бюджетних коштів ми домовимося.

Друге. Ми з вами говорило про те, щоби проголосувати законодавство про акцизний збір. (Півхвилини. Колеги, секундочку.) Умовою голосування за цей законопроект великі фракції виставили зняття питання по державним гарантіям. Тобто, ми відповідно до статті 11 повинні: перше, зробити ad hoc.

Друге. Внести у зв’язку з тим, що ми зараз не Закон про Державний бюджет та інші зміни, ми зараз приймаємо тільки Закон про Державний бюджет. Тобто фактично в ході засідання парламент поділив один закон на два законопроекта, це дозволено, якщо ми проголосуємо відповідне рішення. Голосуємо за акцизи і голосуємо за закон, який у вас зараз знаходиться на руках, за виключенням його треба поміняти назву.

Третє питання, яке не вирішено. Це питання по розпорядникам бюджетних коштів. Ваше наполягання, частини наполягання є на те, щоби такими розпорядниками були місцеві органи державної і виконавчої влади. Пропозиція, яка зараз внесена, це Міністерство економіки за стандартною процедурою розподілення бюджетної субвенції. Формально-юридично за регламентом я повинен поступити наступним чином: спірні пропозиції, на яких наполягають, я повинен поставити на голосування. Це єдино правильний шлях. Тобто якщо…

Є другий варіант. Півсекунди. Не „нє”, не „да”, а півсекунди. Є другий варіант – поставити на голосування те, що запропонував бюджетний комітет, але ми ж його провалим. Ну нащо ж ми будемо іти шляхом, який є деструктивний? Тому є два питання, які я пропоную проголосувати.

Викликає у вас зауваження питання щодо гарантій. Я зараз поставлю питання щодо гарантій на предмет підтримки. Прошу проголосувати „за” на предмет підтримки гарантії (ви почули) по 24 млрд. Це поправка, яка внесена у нас на другій сторінці, перший абзац. Увага, колеги! Прошу голосувати на предмет підтримки.

15:22:46

За-175

Тепер щодо розпорядників бюджетних коштів. Я хочу почути позицію по розпорядником, щоб ми не накоїли біди. Тобто якщо ми ще раз свідомо приймаємо рішення, чи ми підтримуємо позицію щодо основного розпорядника Мінекономіки, чи ми підтримуємо позицію, яка була попередньо викладена щодо розпорядників органів місцевої влади. Увага, колеги! Щоб ми в попихах популістських біди не накоїли. Зрозумійте, правильно, щоб не сталося так, що ми вродє би проголосуємо добре для органів місцевої влади. Але їм потім Державне казначейство не випустить гроші.

Тому давайте ще раз послухаємо Матвійчука, хай він нам чітко доведе позицію, чи будуть нормально профінансовані видатки у тому випадку, якщо ми голосуємо за Міністерство економіки? Включіть мікрофон Матвійчуку.

МАТВІЙЧУК В.М. Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати! Міністерство фінансів вважає, що єдиним правильним було б рішенням, якби ми цю субвенцію у Державному бюджеті записали за Міністерством економіки, а також передбачили окремий додаток для розподілу їх по регіонах. Це б дало можливість Міністерству економіки розробити різні порядки, здійснювати своєчасний розподіл цих грошей і так дальше. Якщо не буде єдиного, головного розпорядника коштів у Державному бюджеті, то це тільки затягне процес, тому що не буде кому на державному рівні здійснювати управління цією субвенцією. Я вас прошу: підтримайте це рішення Комітету з питань бюджету. Це прискорить виділення коштів обласним державним адміністраціям.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, пропозиція наступна: знову, як не знаєш, що робити, треба поступати по закону. Правильно? А закон говорить наступне: ви вимагаєте постановки питання на предмет підтримки щодо зміни розпорядника бюджетних коштів, а точніше, залишення того розпорядника, який був передбачений у попередньому законопроекті.

Ще раз роз’ясняю: я зараз ставлю на голосування питання про підтримку поправки, внесеної бюджетним комітетом, щодо зміни розпорядника бюджетних коштів: з органів виконавчої влади на місцях на центральний орган державної виконавчої влади – Міністерство економіки. Якщо ви голосуєте „за”, то Мінекономіки стає розпорядником. Зрозуміло? Голосуйте.

15:25:38

За-199

Колеги, тепер у нас немає жодного питання, яке би мало розбіжності. Я ще раз прошу подивитися уважно. Зараз ми проголосуємо по акцизах. У нас була з вами домовленість, що ми акцизи голосуємо у тому випадку, якщо виключають гарантії. Була? Була. Тому давайте по-чесному поступати.

Колеги, тишина! Увага! У зв’язку з тим, що ми з вами прийняли рішення... Александровська, ви хочете слова? Зараз я вам дам. Та немає нічого, я не запутав! Це ви запутали! Послухайте, ми все прийняли, все – порядок, в танкових військах порядок. У нас кожне питання повністю прийняте.

Колеги, вибачте, давайте завершимо процедуру голосування.

Значить, в нас зараз буде голосування даного законопроекту в цілому, в редакції, що викладена в постанові, яка внесена бюджетним комітетом. Зрозуміло?

Тобто ми голосуємо за друге читання і в цілому за виключенням тих поправок, які не підтримані, але в тій редакції, в якій бюджетний комітет нам вніс текст постанови. Чи є хтось з народних депутатів, хто наполягає, чи уряд, що щось треба поміняти? Бо я хочу, щоб цей закон був прийнятий і підписаний, а не просто прийнятий.

Нормально? Нормально. Колеги, ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому даного законопроекту. Єдине, що я поправлю, що ми на бюджетному комітеті говорили, що місто Чернівці - окрема субвенція.

Тому голосуємо в такому плані, прошу. Зараз акциз будемо голосувати так, як я пообіцяв.

ІЗ ЗАЛУ. (Н е ч у т и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ваша… з урахуванням пропозицій Пеклушенко. Колеги, ще раз, ще раз, стоп, стоп, а вже пішло голосування.

(Ш у м у з а л і)

Ще раз, колеги, заспокоюємося всі. Я повторюю ще раз.

І так, ставимо на голосування про прийняття Закону України про держаний бюджет, я підкреслюю. Тому що в нас нема внесення змін, ми зараз інший закон виділяємо, тут же немає ніяких змін, закону України про внесення змін до закону України про державний бюджет, відповідно до тексту постанови, внесеної бюджетним комітетом, за виключенням двох поправок, які не були підтримані парламентською залою Добре? Добре. Голосуємо.

15:28:33

За-441

Ура! Дорогі друзі, закон прийнятий.

Тепер, колеги, я ставлю на голосування питання про розгляд, я уважно ще раз вам нагадую, у нас з вами був законопроект, який ми схвалили в першому, фактично, читанні прем’єрський, де в нас є зміни до закону про ставки акцизного збору на тютюнові вироби.

Даний законопроект у вас знаходиться на руках. Я прошу. От, відкрийте законопроект, він у вас на руках – 3019.

Увага! Ставлю на голосування питання про включення до порядку денного і розгляд даного законопроекту – Закон України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби”.

Олександр Сергійович, я прошу, півхвилини. Ми домовлялися! Ми по-чесному домовлялися у мене в кабінеті. Якщо є домовленості, їх треба витримувати. Давайте по-чесному. Я прошу… Ми домовлялися!

(Ш у м у з а л і)

З фракцією? Голосуємо. Увага, колеги! Голосуємо.

15:29:54

За-327

Дякую, колеги, за – 327.

Увага, колеги! Тепер даний законопроект у вас на руках, рішення комітету є. Я пропоную, перше, відхилення від процедур і прийняти даний законопроект, який у вас на руках, у першому і другому читанні. Приймається така позиція? Приймається.

Шановні колеги, ставлю на голосування… сядьте, будь ласка.

Ставлю на голосування про прийняття…

(Ш у м у з а л і)

Ви ж послухайте уважно, я все скажу! Не два законопроекти, один законопроект, який ви розглядали на комітеті, те, що ви мені внесли. Про прийняття… перше, про відхилення процедур та прийняття у першому та другому читанні Закону України "Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби” – і все, більше нічого, тільки тютюнові вироби, колеги!

Шановні колеги, прошу голосувати!

15:31:11

За-381

Колеги, рішення прийнято.

Шановні колеги, тепер я прошу бюджетний комітет і комітет Терьохіна…Сергій Анатолійович, я прошу уважно: негайно оформити відповідним чином дані законопроекти, подати на підпис Голові Верховної Ради і таким чином, щоби ми протягом сьогоднішнього дня віддали дані законопроекти на підписання Президенту України.

Шановні народні депутати України, я хотів би вам усім щиро подякувати за надзвичайно плідну й конструктивну роботу. І я думаю, що українці також оцінили нашу роботу. Якщо треба буде, ще раз будемо збиратися, дорогі друзі.

Позачергову сесію українського парламенту оголошую закритою.