ЗАСІДАННЯ  ВІСІМНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

1 жовтня  2008 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий  ранок, товариші. Реєструємося, будь ласка.

10:01:22

Зареєструвалося -417

У залі зареєстровано 417 народних депутатів України.

Шановні колеги, розпочну з того, що сьогодні у нашого товариша, друга Михайла Миколайовича Папієва день народження. Давайте привітаємо. (О п л е с к и) Це перша новина.

А друга новина  полягає у тому, що розкладу сьогоднішнього засідання немає. Тому нам треба з керівниками фракцій погодити розклад сьогоднішнього засідання. Так що я запрошую керівників фракцій  на  годину – на 11-ту годину  розпочнемо роботу – задля формування розкладу.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, доповідаю. Щойно завершилося засідання керівників фракцій. Почнемо з завершення вчорашнього розкладу, мова йде про ратифікацію низки законопроектів: 0042 – це Угода між Україною та Туреччиною щодо військовою підготовки; 0056 – ратифікація заяви про членство України у Міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі;  0057 – Угода між Україною та Хорватією про військово-технічне співробітництво (мілітарний день такий) і ратифікація Меморандуму між Кабінетом Міністрів та Урядом Малайзії також про  співробітництво в оборонній галузі.

Наостанок, Угода між Кабінетом Міністрів  та Алжиром про військово-технічне співробітництво. Таким чином ми сьогодні фактично маємо ратифікацію військових документів.

Що стосується інших питань порядку денного. 1425 – це проект Закону про внесення змін  до Закону України „Про нотаріат” ( це друге читання). Ми сьогодні завершимо прийняття низки законопроектів.

Далі. Друге читання законопроекту про нормативно-правові акти України.

Далі. Два законопроекти, які зв’язані з собою: це проект Закону  про внесення змін до 324 і 323 статті Кримінального кодексу України  (посилення відповідальності за злочини  проти сім’ї та дітей) та 0981 – проект  Закону про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу. Мова йде  про використання  дитини для жебракування.

От і все, що на сьогодні далося погодити. Я  прошу проголосувати. Після голосування з мотивів. Прошу проголосувати за прийняття відповідного розкладу.

 

11:04:55

За-280

Прошу показати по фракціям.  Партія регіонів – 132, БЮТ – 124,  „Наша Україна” – 5, комуністи – 0,  „Блок Литвина” – 19.

Прошу 3 хвилини, записуйтесь з мотивів, а потім виступи  народних депутатів. Є пропозиція зробити перезапис на виступи від фракцій з формування розкладу. Приймається така пропозиція? Зробіть, будь ласка, перезапис, як на виступи від фракцій, щоб кожна фракція змогла  висловитися.  По одній хвилині, тоді буде 5 хвилин.

Катерина Самойлик, Адам Мартинюк.

 

11:06:06

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, Фракція комуністів.

Шановні колеги,  шановні виборці! З одного боку, можна констатувати, що Верховна Рада як ніколи працює продуктивно. Бо такої одностайності у прийнятті законів, як ми демонструємо протягом трьох останніх тижнів, парламент давно не бачив.

Але, на превеликий жаль, це вибіркові законопроекти. Це законопроекти, які йдуть, і ми сьогодні під час чергової наради керівників фракцій одержали таке підтвердження, ідуть по узгодженням від двох фракцій. Будь-які пропозиції, які мають відношення до інших фракцій, я не хотів би сказати, що зустрічаються у штики, але десь близько до того.

Незважаючи на те, що серед керівників фракцій є дуже чимало людей, пов’язаних із нашою недавньою історією, Фракція комуністів протягом уже певного часу наполягає і кожного дня обіцянки, що питання про 90-річчя комсомолу буде поставлено на порядок денний. На превеликий жаль, це залишається лише...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ганна Герман.

 

11:07:19

ГЕРМАН Г.М.

Будь ласка, Єфремову слово передайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олександр Єфремов.

 

11:07:25

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемые коллеги, некоторое время тому назад, выступая в этом зале, я говорил о вопросах моральности в политике.

Мне хотелось бы еще раз вернуться к этому вопросу, исходя из тех событий, которые сегодня происходят и здесь в зале, и в политикуме нашего государства. Мы каждый день слышим и видим на экранах телевидения заявления по поводу формирования коалиции, слышим о том, что уже вечером кто-то что-то решил, что создана коалиция на троих, потом эти коалиции разваливаются, потом они опять создаются, никто не хочет честно признать о том, что в результате той работы, которая проведена оранжевыми фракциям, они доработались до такого состояния, что сегодня вместе работать не могут. И бояться признаться только в одном, что они толкают нашу страну на новые выборы.  Мне хотелось бы, чтобы…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ЄФРЕМОВ О.С. Особенно показательное было то, что произошло у нас в формате совещания в кабинете Арсения Петровича, когда одни представители фракций задают другим: так мы сформировали повестку дня или не сформировали повестку дня?

Мы должны четко заявить по вопросам, которые есть, что в течение уже четвертой недели мы формируем повестку дня, Партия регионов и представители фракции БЮТ, и эта повестка дня эффективно работает в зале, потому что все законопроекты, которые выносятся с рамках этой повестки дня, они голосуются и имеют положительный результат на голосовании.      Мы ушли от политических аспектов в этой работе, это приносит только пользу работе и Верховной Раде, и нашему государству.

Поэтому хотелось бы акцентировать внимание  на том, что несмотря на ту ситуацию, которая складывается и быстрее всего страну движут к выборам, если эти выборы будут объявлены, то ответственность за проведение данных выборов...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич.

 

11:09:52

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні колеги, я офіційно заявляю про те, що пропозиції нашої фракції до порядку денного в черговий раз не враховані. Вони залишаються незмінними: це, насамперед, скасування депутатської недоторканості, визнання кримінальної відповідальності за заперечення Голодомору, законопроекти, внесені Президентом України щодо врегулювання місцевого самоврядування і, зокрема, скасування результатів голосування по законопроектам, які надають російській мові офіційного статусу, які було проголосоване в першому читанні за підтримки фракції БЮТ. Але. Шановні колеги, оскільки вчора на переговорах між трьома фракціями Прем`єр-міністр України заявила про те, що фракція БЮТ не погоджувала за останній місяць проекти порядку денного, шановний Арсенію Петровичу, я би просив, щоб ви офіційно заявили про те, ким винесений проект порядку денного на сьогоднішній день. І якщо на те пішло, ким були винесені проекти порядку денного, по якому працює Верховна Рада….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

11:11:02

ЗВАРИЧ Р.М. …останній місяць.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський. Іван Кириленко.

 

11:11:11

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, і я хочу офіційно від фракції заявити, подякувати зал, який підтримав наш самий перший виступ на початку вересня.  Ми чітко сказали, в кінці-кінців давайте працювати  на народ, на державу. Для цього треба знати конфронтаційні законопроекти. І місяць ми продемонстрували всій країні, що парламент здатен працювати. Тут 450 депутатів, їх обрав український народ, незалежно від кольору наших прапорів. Тому, колеги, спасибі за те, що в цьому залі ми   прийняли Закон про шахтарів, який 10 років лежав, за те, що прийняли тарифну сітку, і з сьогоднішнього дня на третину виросла заробітна плата в бюджетній сфері і пенсії. Спасибі, що ми підтримали ряд аграрних питань. Спасибі за те, що прийнято стільки питань і продуктивність парламенту така, яка не була за рік до цього. Давайте знімати спекуляції на ці теми.

Романе Михайловичу, вибачаюсь, що звертаюсь до вас. Ми ставимо ті питання, які в залі голосів не наберуть. Депутатська недоторканість. Ми проголосували її в першому, коли ми перший раз голосували 100 процентів, ваша ж фракція не повністю проголосувала, а зараз взагалі половина    проголосує. Для чого це ставити? Кінчайте спекуляції!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Шершун.

 

11:12:23

ШЕРШУН М.Х. Передайте слово Катерині Ващук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук.

 

11:12:27

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, „Блок Литвина”.

Фракція підтримує нинішній порядок денний, як і  кожного разу конструктивно підходить до роботи Верховної Ради.

Дійсно, на сьогодні  склалась так ситуація, що нас може об`єднати  лише робота над тими питаннями, які не роз`єднають залу, а таки  об`єднають. І це ще раз говорить про те, що очевидно помилково ми  спішили задекларувати, записати узаконити в Конституції такі великі права коаліції, які… а це все призводить до неможливості конструктивної роботи.

Ми хотіли б аби завтра в такому ж конструктиві пройшли закони по Харкову (авіація), закон страждальний по податку на додану вартість для селян і закони, які стосуються пенсійного забезпечення та охорони здоров’я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, репліка. Зварич.

 

11:13:40

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні колеги, я не розумію позицію, яка щойно була озвучена лідером фракції БЮТ, оскільки мова йде про те, щоб скасувати депутатську недоторканність – і таким чином виконати наші спільні обіцянки перед виборцями. Чому фракція БЮТ цього не хоче робити на даному етапі, мені таки незрозуміло. Чому фракція БЮТ голосує за російську мову, мені таки незрозуміло. Чому фракція БЮТ погоджує порядок денний з Партією регіонів, мені також незрозуміло.

Арсенію Петровичу, скажіть, ким винесений порядок денний на сьогоднішній день?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, сідаємо, займаємо робочі місця, колего, зменшуємо температуру.

Що стосується порядку денного, то сьогодні це питання обговорювалось на засіданні керівників фракцій: яким чином формується порядок денний. Порядок денний формується протягом останніх чотирьох тижнів за погодженням з двома фракціями, що, власне кажучи, щойно і підтвердив Адам Іванович: це „Блок Юлії Тимошенко” та Партія регіонів.

Учора я наполягав на тому, щоб, якщо є здатність демократичної коаліції відновитися, дайте хоча би перший раз розклад, підписаний трьома фракціями. Я не кажу зараз про проект коаліційної угоди – я кажу про перший крок, який би дав можливість констатувати факт, що питання щодо відновлення коаліції стоїть на порядку денному і що є вірогідна можливість, що буде створена коаліція трьох. На превеликий жаль, учора я приймав участь у засіданні трьох фракцій, в тому числі була Прем'єр-міністр, моя позиція була абсолютно чітка: треба повернутися станом на 9.59 другого числа, до того моменту, коли були проголосовані законопроекти, які не погоджувались коаліційною угодою. На превеликий жаль, сьогодні вранці порядку денного за підписом трьох фракцій я так і не отримав. Якщо б отримав, то сьогодні ми би голосували саме ці законопроекти, які визначені вірогідними членами демократичної коаліції. Цього не відбулося. А часу залишається все менше і менше. А з того, як ви з’ясовуєте публічно стосунки, можна зробити дуже сумні висновки.

Шановні колеги, записуємося на виступи від народних депутатів України. Баранов, „Блок Литвина”.

 

11:16:23

БАРАНОВ В.О.

Баранов, „Блок Литвина”.

Уважаемые коллеги и избиратели, политическая борьба все более отделяет нас от ежедневных проблем наших избирателей. Я думаю, что не будет новостью то, что я вам скажу, что наступила зима. И скоро в наших квартирах должно появится  отопление и все остальные условия для нормальной жизни.

Уже много лет наше государство своим  популизмом разрушает жилищно-коммунальное хозяйство во всех городах и населенных пунктах нашей Украины. Происходит попытка из коммунальных предприятий создать подразделения социальных служб, которые оказывают льготную помощь, которые выполняют какие-то функции несвойственные совершенно этим предприятиям.

У нас до сих пор не внедрена адресная помощь, поэтому люди ходят с тысячами справок, оббивают пороги и, естественно, государство, не полностью финансируя обещанные здесь Верховным Советом льготы, продолжает создавать из коммунальных предприятий банкротов, которые не могут уплатить заработную плату, оплатить электроэнергию, налоги и, фактически, идут в никуда.

Главная беда наша заключается в том, что правительство не понимает того, что  отрасль жилищно-коммунального хозяйства, как и любое другое предприятие, работает в рыночных условиях, должно работать с прибылью, с рентабельностью и выполнять все функции налогоплательщика.

У нас, к сожалению, тарифная политика проводится на уровне митинговых рассуждений, на уровне принятия тарифом под эмоциями, я считаю, что вот эту политическую дискуссию, борьбу, которая идет на собраниях у Шустера, нужно перевести в плоскость практической работы.

Давайте соберемся и поговорим о коммунальном хозяйстве на телеэкранах, чтобы люди правильно нас понимали. Сегодня 80 процентов оборудования в ЖКХ изношены и нет возможности инвестировать в убыточные предприятия.

Усилиями предыдущего правительства и сегодняшнего профильного министерства у нас наконец разработана программа реформы жилищно-коммунального хозяйства и подготовлен проект изменения нормативной базы для этой нужной реформы. Но нет политической воли. Никто не собирается эту реформу начинать. Более того, на ее проведение не выделяется ни одной  копейки. Если в позапрошлом году, в прошлом, вернее, году, на реформу и на проблемы ЖКХ было выделено 4 миллиарда гривен, то в этом 1,2, а на следующий год правительство не планирует выделить ни одной копейки жилищно-коммунальному хозяйству. Если этого не произойдет, нам Алчевск покажется сказкой и ягодками то, что происходило.

Поэтому  я обращаю внимание… обращаюсь к правительству и к нам: мы не должны принимать бюджет, который не собирается развивать и поддерживать, решать проблемы жилищно-коммунального хозяйства. Люди нам этого не простят. Наша фракция за такой бюджет голосовать не будет.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярощук.

Михайло Миколайович, ви будете? Папієв.

 

11:19:38

ЯРОЩУК В.І.

Папієву прошу передати слово.

 

11:19:54

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановні народні депутати України! Ситуація, яка склалася в нашій країні з пенсійним забезпеченням громадян, нас дуже сильно має непокоїти. По-перше, ці заходи, які пообіцяв зробити уряд, це було в червні поточного року, коли обіцяно було кожному пенсіонеру зробити доплату 62 гривні, і в той спосіб, в який презентувалася ця акція, підтвердило, що громадян України в черговий раз було обмануто.

Зараз  до фракції Партії регіонів України приходять тисячі листів з образою, з тим, що перерахунок пенсій не було здійснено так, як було обіцяно урядом. Сьогодні багато пенсіонерів взагалі не отримують підвищених пенсій. І наслідком цього є те, що  пенсійні надбавки та підвищення розраховуються громадянам, виходячи з прожиткового мінімуму 482 гривні, тобто заниженого прожиткового мінімуму. Кожен пенсіонер нашої країни щомісячно не отримує 102 гривні, тому що занижений прожитковий мінімум. Це було зроблено урядом ще наприкінці минулого року. До 31 березня не було внесено закон України про зміни до Державного бюджету, як це передбачалося, і прожитковий мінімум для всіх соціальних груп в нас сьогодні занижений. Крім цього, якщо подивитися проект бюджету 2009 року, що обіцяють пенсіонерам нашої країни? Прожитковий мінімум буде встановлений на рівні 568 гривень, тобто максимальну суму підвищення, який може теоретично отримати пенсіонер, це 24 гривні. Невже це відповідає сьогодні зростанню цін? Невже ми сьогодні можемо спокійно дивитися на те, що в нас сьогодні працюючі громадяни в бюджетній сфері недоотримують заробітні плати. Соціальні допомоги недоотримують багатодітні сім’ї і малозабезпечені сім’ї. Фактично, коли уряд говорить, що є якийсь профіцит бюджету, це не є профіцитом бюджету. Це 28 мільярдів гривень, які зекономив уряд на недоплаті до пенсії, виходячи з рівня цін, на недоплаті до заробітної плати, на недоплаті до соціальних допомог. І нам сьогодні треба ще привернути увагу громадян України до положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який передбачає ще і осучаснення пенсій. Тих 20 відсотків зростання середньомісячної заробітної плати, який зробив уряд, абсолютно не відповідає дійсності.

Сьогодні, наприклад, пенсіонер, який вийшов у 2005 році на пенсію, отримує пенсію, вдвічі меншу ніж та, яку отримує пенсіонер і призначається яка за сучасних умов. Те ж саме стосується і Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність”. Тому я закликаю визначитися нам взагалі то з коаліцією і перш за все думати не…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

ПАПІЄВ М.М. І перш за все за пріоритет. Давайте так, хто там хоче поставити питання недоторканності народних депутатів України, нехай ставить. Я думаю, що фракція Партії регіонів України заявляє сьогодні. Сьогодні в нас, до речі, Міжнародний день людей похилого віку. Давайте вшануємо цих громадян. І давайте зробимо все, щоб вони отримали сучасні пенсії, які забезпечили б достойне життя, виходячи  з того зростання цін, які допустив уряд Тимошенко.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Найдьонов,  Цибенко.

 

11:23:44

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Петро Цибенко, перший заступник голови Комітету в справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Шановні пенсіонери, ветерани та інваліди! Сьогодні в Україні відзначається  День людей похилого віку та День ветерана. Давно і всім відомо, що рівень цивілізованості суспільства визначається тим, як у ньому почувають себе діти та ветерани. І, якщо з такими загальнолюдськими стандартами  підходити до стану справ в Україні,  то нам ще до рівня цивілізованих країн дуже і дуже далеко.  І це ставить перед Україною, перед українським суспільством надзвичайно складні і відповідальні завдання.

 Найперше, ці відповідальні завдання стоять перед Верховною Радою України як вищим законодавчим органом держави. Адже люди похилого віку, пенсіонери, ветерани та інваліди складають третину, я б сказав, кращу третину громадян України. Це представники золотого покоління України, які надзвичайно багато зробили для народу України, для суспільства. Це їх руками збудовано потужний народногосподарський комплекс, який ще недавно дозволяв Радянській України ввійти в десятку найрозвинутіших країн світу.  Інша річ, що за 17 років націонал-патріоти, а точніше „печерні націоналісти” знищили та розікрали його.

 Представники цього золотого покоління внесли вирішальний вклад у перемогу над фашизмом. Цим самим вони врятували не лише Україну, не лише Радянський Союз, а врятували також  і так звану цивілізовану Європу і світ, які сьогодні  з зневагою дивляться на Україну.

Це я до того, що ми народні депутати маємо це усвідомити хоча б у цей відповідальний день.  У нас надзвичайно багато накопичилось боргів перед представниками цього,  ще раз наголошую, золотого покоління наших людей.

У нас для цього зараз є гарний шанс, до Верховної Ради України надійшов проект Державного бюджету України на 2009 рік. Давайте в процесі обговорення та прийняття його звільнимо наше старше  покоління від жебрацтва. Давайте достойно віддячимо представникам старшого покоління за їх звитяжну, старанну, сумлінну працю та подвижничество.  Давайте  хоча б усунемо  таку дурницю, як те, що прожитковий мінімум для не працюючих на 150-200 гривень менший, ніж у інших вікових груп. Що це,  як не відверта дискримінація людей старшого покоління?

Отже, шановні колеги, представники всіх політичних сил, представлених у Верховній Раді! Я закликаю вас  до свідомого і шанобливого ставлення до ветеранів. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Олег Зарубінський, Микола Шершун.

 

11:26:54

ШЕРШУН М.Х.

Микола Шершун „Блок Литвина”. 

Уже не вперше  я надсилаю запити та звернення, щодо  невиконання Кабінетом Міністрів постанови Верховної Ради про стан, заходи і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, але  отримую лише безрезультатні  відписки. 

Кожний пункт постанови було обговорено за науковцями,   представниками громадських організацій та керівниками тих областей, які постраждали і відчули на собі страшну дію радіації. Дану ініціативу підтримали 437 народних депутатів. Люди сьогодні чекають, коли вже будуть забезпечені їхні права на житло, оздоровлення та лікування.

На сьогодні, з 19-ти пунктів постанови виконано менше половини. Постановою було доручено Кабінету Міністрів  створити центральний орган виконавчої влади з питань подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Він би забезпечував координацію реалізації державної політики щодо подолання наслідків аварії, займався стратегічними питаннями та визначенням пріоритетних напрямків.

Можливо, цей пункт не виконується саме через те, що створення такого органу може нарешті зробити    більш прозорою систему соціального захисту громадян, а також уникнути дублювання функцій різними відомствами, покращити систему управління та використовувати кошти з максимальною  ефективністю.

Сьогодення вимагає абсолютно нових підходів до подолання наслідків Чорнобильської катастрофи і захисту постраждалого населення. Суспільство вимагає від нас переходу до фази відновлення та розвитку постраждалих від радіації територій. Але замість того, щоб виконувати постанову, окремі чиновники міністерств віддали її ревізії, тим самим, захищаючи ту позицію, яку розкритикувала Рахункова палата, даючи оцінку роботи відомством, яке займається Чорнобильським питанням. Постанова Верховної Ради не є забаганкою депутатів, а відображає потреби людей, які постраждали унаслідок страшної катастрофи.  

          На мій депутатський запит щодо невиконання урядом постанов, я отримав чергову відписку за підписом Прем’єр-міністра з позицією, якщо її розуміти буквально, не лізьте у ці проблеми, самі розберемося і без вас, без депутатів, без думки чорнобильців. То можна взагалі забути про вирішення чорнобильських проблем і нічого не робити. Я глибоко переконаний, що це не є позицією Прем’єр-міністра України, а позицією виконавців, які готували для Прем’єр-міністра цю відповідь.

То ж фракція Блоку Литвина вимагає від уряду вжити невідкладних заходів у вирішенні даного питання, аби не розчарувати надії на покращення життя більше двох мільйонів громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Маю надію, що постанова Верховної Ради про стан заходів і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи все-таки буде виконана у повному обсязі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Акімова.

 

11:29:59

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги, два дня назад финансовый мировой кризис достиг Европы и уже несколько крупных ипотечных и кредитных учреждений Германии, Голландии, Исландии испытывают большие финансовые проблемы. Теперь это уже не американское явление, это явление европейское. В это же самое время, украинское правительство проснулось и обнаружило, что финансовые риски все-таки двигаются к Украине, при этом продемонстрировало совершенно неадекватную реакцию. В прошлую пятницу Премьер-министр Украины заявила о том, что финансового кризиса в Украине нет, не будет, а если будет, то это не ее вина. В понедельник она уже инициировала срочное совещание РНБО для того, чтобы рассматривать, что же делать с финансовыми рисками в Украине.

Возникает вопрос, к чему ж такая паника и вообще зачем эту панику поднимать. А ответ очень простой. Сначала в течении нескольких месяцев украинское правительство в силу своей экономической некомпетентности не видела, что Украина уже живет на гране финансовых рисков. А теперь единственной задачей является поиск внешнего врага, в данном случае это Национальный банк, либо Президент, дабы переложить на них свою вину. Я думаю, что это не государственный подход.

На сегодняшний день мы констатируем, что украинское правительство не прилагает никаких усилий для того, чтобы ослабить финансовые риски и подготовить Украину к волне финансового кризиса идущего со стороны Европы. Пока что мы видим совершенно популистскую бюджетную политику, которая ведет к раскручиванию инфляции и накоплению макроэкономических рисков. Напоминаю, что Международное агентство «Фич» понизило рейтинг Украины до негативного, а это означает, что заемные средства для нас будут очень редки и очень дороги. Кроме того, нет никакой элементарной координации между деятельностью правительства и Национальным банком.

На днях Министерством финансов выступило со странной системой и схемой рефинансирования проблемных коммерческих банков, Национальный банк немедленно выступил с заявлением о том, что он против этой схемы, и это называется координацией. 

Что нужно на сегодняшний день делать. Сегодня вместо паники мы должны потребовать от правительства и Национального банка сесть, спокойно разобраться в ситуации, определить наиболее узкие проблемные места в нашей финансовой системе, подготовить программу антикризисных мер и предложить ее на рассмотрении в Верховной Раде.

Во-вторых, нужно проводить разумную бюджетную политику и предусмотреть в расходах финансовые средства для финансирования стабилизационного фонда. Стабилизационный фонд нужно уже создать в Украине сегодня за счет сверхплановых доходов государственного бюджета 2008. Нам нужно заниматься сейчас укреплением независимости Национального банка и дать ему возможность рефинансировать плохие финансовые учреждения в случае необходимости.

И наконец, нужно добиться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

АКІМОВА І.М. …четкой координации действий Национального банка и правительства. Правительство не должно и не может поднимать пустую панику. Сегодня Украина может справиться с финансовыми рисками, если она будет к ним готова. Сейчас время не для паники, а для прагматичных и реальных действий. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ганна Герман.

 

11:33:39

ГЕРМАН Г.М.

Колеги, вчора був рік, як відбулися позачергові вибори. А сьогодні, сьогоднішній день ще раз свідчить про те, що це кінець помаранчевої історії. І не тому, що міністр юстиції сказав, що коаліція розпалася ще тоді, коли Бут і Рибаков вийшли з неї. Про це, що це кінець помаранчевої історії, сьогодні ясно усім. Але з кожної історії треба брати свої уроки.

Помаранчева історія вчить нас, що у нас навчилися приймати королів, але не навчилися приймати простих українських громадян і їх потреби враховувати. У нас навчилися дуже голосно кричати про Україну, державу, її символіку. Але коли на заході, за океаном, перевертають догори ногами український прапор, то не знаходиться сміливця, який би господарям сказав: „не ганьбіть нашої державної символіки”. Бо помаранчевий патріотизм закінчується на українському кордоні. І то, здебільшого на західному, а не на східному.

Помаранчева історія вчить, що не лише її кінець прийшов, а прийшов і кінець її героям. Бо коли цими днями ми вшановували пам’ять жертв нацизму, і коли Прем’єр-міністр клала квіти до пам’ятника жертвам, то уцілілі від жертв, тих кілька людей стареньких з вінками стояли коло залізної брамки прем’єрської охорони, і їх туди не пустили! Якщо Юлія Володимирівна знає це і не відреагує, і не звільнить з роботи того, хто це зробив, значить, це кінець не лише помаранчевої історії, це кінець і помаранчевої принцеси. Але кожен кінець має свій початок. Тому треба творити нову історію, історію,  в якій, як сказав Іван Кириленко, мають бути два  кольори синій і жовтий. Там де я народилася, дітей вчили ще давно, ще тоді, коли  ті сьогодні, що про прапори  кричать, боялися тих кольорів, як нечистий ладану. Нас вчили такого віршика:  „Синє небо, жовті гори, синьо-жовті в нас прапори”.  У Партії регіонів синій колір в символіці є. Треба добавити жовтого кольору пшениці і  сонця і творити державу, де не буде різнобарв’я кольорів, де буде єдиний колір -  колір нашого Державного прапору.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Парубій.

 

11:36:39

ПАРУБІЙ А.В.

Шановні депутати, шановні українці, ідучи на вибори, ми давали багато обіцянок і зобов’язувалися тоді перед виборцями, що ми ці обіцянки будемо виконувати в залі.  І я хочу нагадати, що власне виконання своїх обіцянок – це є ті пропозиції, які "Наша Україна”  кожного дня ставить до порядку денного.  Це є питання, яке стосується того, що   цього року відбудеться 75-та річниця відзначення величезної української трагедії Голодомору.   І ми пропонуємо, щоб в Україні була встановлена кримінальна відповідальність за заперечення Голодомору.

На сьогодні цю позицію підтримує більшість держав світу. Для нас сьогодні важливо, щоб ми відмінили депутатську  недоторканність.  Адже це була не тільки наша обіцянка, це була обіцянка багатьох інших фракцій,  які сьогодні представлені в парламенті.

Нам надзвичайно важливо сьогодні,  щоб ми скасували законопроекти про референдум і про державну службу, в яких започатковується ведення російської мови як другої державної. Це наші принципи, з якими ми йшли на вибори.

 Із рештою, скоро  14 жовтня ми будемо святкувати День Покрови, річницю створення УПА. І я вважаю, що  сьогодні, як ніколи,  цей тиждень і наступний ми повинні попрацювати над тим, щоб внести в порядок денний законопроект, який був запропонований Президентом України майже рік тому,  про правовий статус учасників боротьби за незалежність України в 20-х, 90-х роках  ХХ століття.  

Мільйони українців чекають того законопроекту, для мільйонів українців  сьогодні важливо, щоб  вояки УПА, вояки  карпатської України, члени УВО були визнані героями України, які воювали за ствердження української державності.

Я хочу нагадати, що в 1939 році вояки карпатської України перші збройно піднялись проти нацистської агресії у той час, коли  комуністична влада підписувала пакт Молотова-Рібентропа. Чому ті люди, які боролись за  Україну з нацизмом, сьогодні в Україні є невизнані, а ті, хто з нацистами підписували угоду, сьогодні сидять в українському парламенті?  Це велика зневага до історії, це велика зневага  до  України і нашої державності.

Я вважаю і закликаю сьогодні всіх патріотичних депутатів   підтримати позицію фракції „Наша Україна”. Я вважаю, це обов’язок кожного, і звертаюсь  до рядових депутатів. Адже коли ми їхали  на округ, ми обіцяли людям, що  буде одна державна мова; ми  обіцяли людям, що ми   визнаєм  статус вояків УПА. І сьогодні я закликаю, особливо  членів фракції БЮТ, збагнути – прийшов час виконувати  обіцянки, бо сьогодні ми, на жаль, бачимо, що  прокремлівська коаліція продовжує   діяти і приймати закони. Я закликаю всіх припинити цей момент і повернутися в рамки державницькі, патріотичні і спільно приймати ті закони, які  чекають від українці, бо виконання  своїх обіцянок – це не ультиматум,  виконання своїх обіцянок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колоцей. Юрій Олександрович.

 

11:40:01

КОЛОЦЕЙ Ю.О.

Пан головуючий, я прошу передати слово пану Кінаху. Дякую.

 

11:40:19

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати, шановні громадяни,  в умовах зростання конкуренції за економічний і політичний простір, коли, без  перебільшення,  кожний народ і кожна держава  виборюють своє місце під сонцем,  має принципове значення вміння держави виконувати свою одну із найголовніших функцій – захист і просування національних економічних і політичних інтересів. І коли мова йде про питання оборонної, енергетичної безпеки, підтримки захисту внутрішнього українського ринку, підтримки українського експортеру і створення гідних умов незворотної інтеграції України в світове співтовариство, навколо цього повинні об'єднуватися всі сили, незалежно від політичної метушні в державі і політичного кольору.

Вимушені констатувати, що за останній період зовнішня політика України по суті вже в стадії політичного туризму перетворюється в дуже неприємну і ризиковану для України стадію, коли Україна перетворюється в виконавця, в матеріал для реалізації чужих, зовнішніх сценаріїв, що дуже серйозно знижує наш авторитет в світі. І замість того, щоб формувати сучасні стандарти життя людей, розвитку економіки на своїй території, ми ходимо по світу з простягнутою рукою.

Неодноразові декларації по чергову дату отримання статусу асоційованого члена ЄС чи приєднання до ПДЧ, чи підписання відповідної угоди про співпрацю з Європейським Союзом перетворюється вже в сміховище замість того, щоб формувати політичний консенсус, суспільну підтримку і сучасну стандарти на своїй українській землі.

Нас дуже турбує те, що сьогодні під сценарій, який відпрацьований ззовні, попадає вже і наш стратегічний партнер – Російська Федерація. На фоні провокаційних заяв про створення уяви, що Росія – це агресор, на основі емоційної позиції українського керівництва ми б'ємо нещадно по нашим національним інтересам. Що таке Російська Федерація в сучасних умовах? Це 28 відсотків зовнішнього торгового обороту, 34 млрд. доларів, сотні тисяч робочих  місць. І замість того, щоб формувати рівноправні відносини, вимагати рівноправної взаємовигідної співпраці, Україна перетворюється в виконавця зовнішнього сценарію по погіршенню умов співпраці з             нашим стратегічним партнером. Я впевнений, це буде на майбутнє Російською Федерацією.

Фракція  регіонів  закликає всіх відповідальних прагматичних депутатів парламенту об`єднати зусилля і не допустити, щоб Україна перетворювалася в виконавця чужих сценаріїв всупереч своїм національним інтересам.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорович.

 

11:43:39

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні народні депутати! Шановні виборці! В той час, коли ми тут займаємося колористикою, ікебаною і згадуємо своє дитинство, об`єктивна реальність і тривога за сьогодення стукає у двері кожної родини.

У мене в руках порядок денний, він ще теплий, щойно розданий, але, на превеликий жаль, він знову ж таки складений за волею двох фракцій – Партії регіонів і "Блок Юлії Тимошенко". Я з сумом мушу констатувати, що де-факто, починаючи від 2 вересня, про кремлівська коаліція діє без формалізації свого статусу.

Шановні друзі, я буквально кілька днів тому, як і багато інших моїх колег, зустрічалася із паралімпійською збірною. Люди зайняли з дуже тяжкою подвижницькою працею 4 місце в Пекіні. Коли вони довідалися, що демократична – кажу це з певною іронією – коаліція за 8 місяців  один раз зібралася  на збори коаліції – а хто ж нам  тут заважав? – вони сказали,  що якби один раз  зібрались на тренування за 8 місяців, то ніколи б не були чемпіонами.

Шановні колеги, сьогодні у нас іде дискусія що краще – бути принципово принциповими чи принципово без принциповими. Я хочу процитувати фразу Юлії Володимирівни поза… 2007 року. „Часть страны голосует за Януковича, часть – за Ющенка. Но, оказывается. Дело не в принципах, а как договорятся в кулуарах. Я в этом участвовать не буду». Постає питання, а чому сьогодні Юлія Володимирівна і її фракція  бере участь у цих кулуарних домовленостях. Сьогодні нам  пропонують винести за дужки дуже багато питань. Ми почули презентацію бюджету на 2009 рік. А я хочу знати, а де ж 20 мільярдів, які мали би отримати люди у цьому році. Чому нам пропонується винести це за дужки? Я хочу довідатись, чому нам пропонують винести за дужки реальне обговорення всіх тих ризиків, які мають місце сьогодні. А ми чуємо буквально реляції про дефляцію. Я хочу знати, чому мені пропонують за дужки винести питання української мови. „Нації не вмирають від інфарктів – спочатку їм віднімає мову”, - це сказала, до речі, принципова, дуже принципова, хоча одиначка, Ліна Костенко.

Я хочу знати, чому мені пропонують винести за дужки питання по голодомору, 75-та річниця якого йде, і по Українській повстанській армії. Хіба в оцих всіх кріслицях незалежної України ми не сидимо тому, що були ці? Російська Федерація вважає найбільшим другом Німеччину. То де ж у нас є ті вороги? Нам пропонують винести за дужки Україну.

Від імені „Нашої України” я запевняю вас, що ми не дамо винести за дужки нашу Україну і діяти кремлівській коаліції, бо ми є, дійсно,  в цьому питанні принциповими. Бо, як сказав Іван Франко: „Як не вистою, здригнуся, захитаюся, мов тінь, пропаде кривава…”

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ГРИГОРОВИЧ Л.С. „…пропаде кривава праця многих-многих поколінь”. Запевняю вас від імені „Нашої України”, що вистоїмо, кривава праця не пропаде, і Україна буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук.

 

11:47:25

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, „Блок Юлії Тимошенко”.

По виступах. Перше: про депутатську недоторканність. На відміну від „Нашої України”, під час голосування за зняття недоторканності фракція „Блоку Юлії Тимошенко” віддала всі голоси „за”. Крапка.

Поставити питання про зняття депутатської недоторканності сьогодні – означає завалити питання, і „Наша Україна” це знає, просто хоче завалити питання. Чому завалити питання? Тому що в залі немає 300 голосів, тому що інші фракції будуть голосувати за зняття недоторканності тільки тоді, коли буде одночасно знята недоторканність із Президента. Я не можу за це дорікати іншим фракціям, тут є певна логіка.

Друге. Так само лицемірним є тут волання про Закон „Про державну службу”. Наша фракція вже внесла всі поправки, підкреслюю, щоб врегулювати питання мови. Я тільки що говорив з головою комітету, на цю годину жодної поправки від „Нашої України„, щоб врегулювати питання мови, немає, жодної поправки "Наша Україна" не дала. Це є абсолютно чергове лицемірство, друзі. Будемо говорити так, як воно є.

Третє. Про мову, давайте сьогодні поставимо будь-коли законопроект про мову Павла Мовчана, зроблений нашою фракцією, інші законопроекти, які пропонує Яворівський, підтримайте. Чогось такої підтримки немає. І останнє, на сайті президента з’явилася чергова брехня президентського канцеляриста Кислинського з нападками на Прем’єра. Я хочу запитати: яке власне, коло посадових обов’язків цього канцеляриста, що воно таке? Так от відповідь для вас: 9 листопада 2007 року президент присвоїв Кислинському 2-й ранг державного службовця і присвоїв президент ранг цьому Кислинському в порушені закону  про державну службу, бо займана ним посада заступника не дає право Кислинському на такий ранг.

При чому в президентському указі прямо сказано: присвоїти звання Кислинському за виконання особливо відповідальних завдань. Тепер ясно, які особливо відповідальні завдання виконує Кислинський.

Далі, ми не можемо собі уявити, щоб один із чиновників Кабміну на урядовому сайті почав публічно оцінювати діяльність президента. Наприклад, почав цікавитися роботою Ющенка на посаді голови Національного банку, яку він  займав з 93-го по 2000 рік, а Лазаренко був Прем’єром в 96-х, 97-х роках, тобто пік кар’єри Ющенка припадає на прем’єрство Лазаренка. Ми не будемо сьогодні цікавитися долею  банку „Україна” і багато іншим. Зокрема, де ділися ті слідчі комісії, чого вони порозпадалися, порозтікалися? Ми не будемо займатися подібними інсинуаціями.

І тому наостанок, раджу Кислинському, який турбується долею Лазаренка разом з Президентом, під патронатом Президента створити громадську  організацію, ну, скажімо „Свободу Юрію Дєточкину, або Павло Лазаренку” і нехай там вони тиражують свої домисли, замість того, щоб смішити людей і давати пораду прем’єру  на переговорах з іншими державами.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Карпук, будь ласка.

 

11:50:35

КАРПУК В.Г.

Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати! Хоча з’явилися червоні нулі, але вони з’явилися лише завдяки тому, що представник БЮТ, грубо порушуючи Регламент, забрав у мене слово. Тому… Забрав лише з тією ціллю, щоб знову розпочати інсинуації проти Президента та обілити ті кроки, які вони зробили. Тому що слова про мову – це дуже гарно, і, дійсно, хороший законопроект, поданий Павлом Мовчаном, але він зареєстрований лише сьогодні. Ми готові його… (Ш у м  у  з а л і)  Розданий сьогодні. Ми повинні його, звичайно, розглядати. Візьме репліку.

Але це лише кроки для того, щоб обілити, що прийнятий Закон „Про державну службу”, де робиться перший крок для того, щоб російська мова стала другою державною.

І за гучними політичними баталіями ми якось сором’язливо не помічаємо, який міжнародних рейтинг нашої держави, як нас сприймають у світі. 23 вересня цього року міжнародна антикорупційна організація оприлюднила свій щорічний рейтинг в оцінці поширення корупції в світі. За цим рейтингом Україна розділяє 134 місце на рівні з такими країнами, як Нікарагуа, Пакистан та Коморські Острови.

У  повідомленні зазначено, що Україна у 2008 році перебувала на 99-му місці разом із Грузією, у 2007 році займала 118-ту позицію, а вже в цьому році скотилася на 134-ту позицію.

У зв'язку з  такими досягненнями робляться висновки, що масштаби корупції є наслідком неефективної боротьби із цим явищем і ставлять Україну в один ряд з країнами, які вважаються у світі найбільш корумпованими.

З колишніх радянських республік вищий рівень корупції мають лише Казахстан, Росія, Таджикистан та Білорусь. При цьому цікаво, що Грузія за останні роки зробила значні успіхи у подоланні цього явища і значно підвищила свій рейтинг.

А як ефективно Україна бореться з корупцією, можна прослідкувати на прикладі проведення закупівлі за державними установками, для державних установ. У березні 2008 року Верховна Рада відмінила Закон „Про державні закупівлі” у редакції 2008 року. І тоді був перший приклад якраз створення нової прокремлівської більшості, коли поєдналися інтереси БЮТ, партії комуністів і Партії регіонів.

Тоді ж парламент зобов’язав Кабмін зробити тимчасове положення про державні закупівлі на основі Закону України "Про  державні закупівлі”. Але як стало відомо ЗМІ, „Економічна газета” від 23 вересня 2008 року стаття „Тендерна мафія розкручує Кабмін”, готується проект постанови уряду щодо фактичної передачі державних закупівель Головному контрольно-ревізійному управлінню, в якому ці закупівлі будуть контролювати ті ж самі...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

КАРПУК В.Г. …закупівель на ……. з Головкру Україна і надалі буде займати почесне 180-те місце 180-ти країн. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, переходимо до розгляду питань порядку денного.  Яке прізвище називали? Мовчан? Будь ласка.

 

11:54:06

МОВЧАН П.М.

Шановний пане Голово, шановні колеги! Я хотів би внести деяку ясність у сьогоднішнє згадуваного законопроекту і мого імені.

Справа в тому, що Закон про мови, два,  були подані ще до канікул. Вони зареєстровані, вони пройшли обговорення двох комітетів. Вони готові для того, щоб прийняти. Перестаньте  спекулювати. Один закон називається Закон „Про мови в Україні” і другий – Закон „Про статус української мови як державної”. Такий закон прийнятий в Російській Федерації, у Сполучених Штатах Америки, незважаючи на те, що, ви знаєте, що там не корінний етнос і утворювали її. Але щодо англійської мови, держава думає про майбутнє своє.

І саме тому я просив би, щоб мої колеги з „Нашої України” підтримали цей законопроект. І давайте поставимо на завтра, коли зранку буде формувати порядок денний, будь ласка, проголосуємо цей закон. Я думаю, що він буде...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я ще раз хотів би нагадати учорашню розмову, яка відбувалася у парламентських стінах. Для того, щоб відновлювати коаліцію, потрібно бажання. Бажання зробити крок назад.

Перше. Скасувати всі акти законодавства, які голосувалися між "Блоком Юлії Тимошенко" та Партією регіонів.

Друге. Прийняти рішення, що стосуються не підтримки до другого читання, а точніше, скасування результатів голосування за перше читання по двох законопроектах: це Закон про державну службу і про референдум.

І третє, найважливіше. Підписати нарешті коаліційну угоду, подати її на розгляд парламенту і оголосити про створення коаліції. Все. Про що дискусія? Якщо є бажання, на це треба витратити 15 хвилин, а якщо нема бажання, можна витратити 15 днів і толку ніякого не буде.

Колеги, є пропозиція наступна – проголосувати за розгляд законопроектів щодо ратифікації за скороченою процедурою. Нема заперечень? Я прошу 0042, 0056, 0057, 0085, 0088 – скорочена процедура.

Прошу голосувати.

 

11:56:45

За – 307.

Рішення прийнято.

Починаємо розгляд питання чи зробимо перерву і вже о 12.30? Перерву просите? Давайте тоді почнемо розгляд цих питань після перерви.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, продовжуємо розгляд питань порядку денного. Валерій Володимирович Іващенко, будь ласка, 0042.

 

ІВАЩЕНКО В.В.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати України!  За дорученням Кабінету Міністрів представляю проект Закону України про ратифікацію  Угоди між  Урядом України та Урядом Турецької Республіки про співробітництво в галузях військової підготовки, технологій та науки.

Зазначена угода, що пропонована для ратифікації цим законопроектом, підписана ще 27 липня 1994 року. Статтею 12 цієї угоди передбачено набуття нею чинності з дати обміну нотами, що повідомляють про виконання  сторонами необхідних внутрішньо державних процедур.

Турецька сторона здійснила  це ще у 1994 році, про що повідомила відповідною нотою у жовтні того ж року. На жаль, українською   стороною відповідні дії поки що не виконані.

Ратифікація угоди дозволить впорядкувати певну непослідовність розвитку двосторонньої міжнародно-правої бази між Україною та Турецькою  Республікою у зазначеній сфері. Оскільки на підставі цієї угоди було укладено послідовно вже дві міжурядові угоди у травні 98-го року про співробітництво у галузі оборонної промисловості, і у січні 2007 року Угоди    про оборонно-промислове співробітництво, на зміну до попередньої угоди, яка втратила чинність. І ця Угода про оборонно-промислове співробітництво набула чинності у серпні того ж 2007 року.

Крім того, у 1994 році була укладена міжвідомча Угода між Міністерством оборони України і Генеральним Штабом Турецької Республіки про співробітництво в галузі військової освіти та підготовки, термін дії якої звершився і підготовлено, і направлено на узгодження турецькій стороні проект нової угоди у цій сфері. Але турецька сторона зазначила, що без набуття чинності рамкової угоди, яка пропонується до ратифікації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити. Завершуйте, будь ласка.

 

ІВАЩЕНКО В.В.  …не буде розглядати зазначену угоду.

А відповідно до цієї угоди у нас навчаються, на сьогоднішні день, троє військовослужбовців у військових академіях Туреччини і всім відома перспективність військово-технічного співробітництва з Турецькою Республікою. Тому прошу підтримати і прийняти Закон про ратифікацію зазначеної угоди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас В’ячеславович, будь ласка.

 

12:34:47

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати України, Комітет у закордонних справах на своєму засіданні розглянув дану угоду і законопроект про ратифікацію даної угоди і одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді підтримати прийняття цього законопроекту.

Ратифікація Угоди нам сьогодні саме як Українській державі просто-таки необхідна. Це є рамкова угода. Вона стала на превеликий жаль, жертвою постійних змін уряду. Вона не один вже раз вносилася у Верховну Раду і не доходила до розгляду, після того, зі зміною чергового уряду, поверталася назад і виникла ситуація просто-таки комічна. З 1994 року рамкова угода, за якою будуються наші двосторонні військово-наукові контакти, контакти в суспільній сфері між арміями обох країн, навчається у військових навчальних закладах у Туреччині наші офіцери, здобувають достатньо добру кваліфікацію, досі не прийнята українським парламентом.

 Більше того, на основі цієї угоди вже були заключені, виходячи з її положень цілі, коли ряд нових угод і сьогодні вони також у підвішеному стані. І тому наш комітет як головний, Комітет з національної безпеки і оборони як профільний, закликають Верховну Раду нарешті виправити цю помилку і провести ратифікацію даної угоди. Вона час від часу згадувалася у розмовах як якийсь певний політичний варіант, політичний момент, згадуючи, що Туреччина є членом НАТО.

Я детально у всіх пунктах  перечитав цю угоду повністю і наш комітет це теж обробляв і вивчав, в цій угоді є ті норми, які ми всі закладали абсолютно однозначно у питанні двосторонніх контактів, ніякої політики там немає, ніяких навіть натяків, півнатяків, чвертьнатяків на євроатлантичну інтеграцію, тощо, немає. Це є та угода, яка вигідна сьогодні навіть більше Україні, ніж Туреччині і я закликаю вас від імені нашого комітету проголосувати і підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, є пропозиція перейти до процедури голосування. Дякую.

Два – за, два – проти, записуйтесь. Я так розумію, що комуністи тільки бажають, тому...       

Хорошо. Кожара, Зарубінський і Цибенко.

Леонід Кожара, будь ласка, з місця.

 

12:37:24

КОЖАРА Л.О.

Шановні народні депутати. Мікрофон! А! Закон про ратифікацію, сама угода була розглянута на комітеті і ми одноголосно підтримали цю угоду і суть цієї угоди становить те, що українські військовослужбовці можуть навчатися у вищих військових закладах Туреччини і, власне, приймати ту позитивну і най новітню інформацію, яку сьогодні можна одержати в Туреччині.

Я хотів би підтримати виступ першого заступника голови Комітету у закордонних справах пана Чорновола і зазначити, що ця угода ніякого відношення до НАТО не має, мова йде про суто двосторонні стосунки між Україною і Туреччиною в галузі, зокрема, навчання військовослужбовців, українських передусім, у вищих військових закладах Туреччини. 

Тому я просив би Верховну Раду підтримати, тим більше, що сьогодні, якщо ми не ратифікуємо цю угоду, то велика кількість українських офіцерів, які сьогодні перебувають в Туреччині, вимушена буде повернутися назад і тим самим не завершити своє навчання і не здобути цінний для українських Збройних сил досвід. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

 

12:37:25

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, я записався тільки тому, що зрозумів, що будуть якісь виступи проти цієї угоди. Я очевидно розумію, що буде педалюватися питання, що Туреччина є членом військового політичного союзу, блоку, до якого Україна не входить. Але, у зв’язку з цим, хотів би висловити позицію, яку вже висловлював при голосуванні за, або за інші ратифікаційні документи.

На моє переконання розглядати рамкові угоди, а ця угода є рамковою, що це значить, це значить, що вона фактично є стандартною в вирішенні питань стосунків з іншими країнами, в тому числі і які не входять до Північноатлантичного альянсу, це є завдання двосторонніх відносин. Це є завдання двосторонньої міжнародної політики України. Тому мені здається, що ми не маємо концентрувати свою увагу в даному випадку, коли та чи інша угода і її предмет вигідний і для України, що ця країна входить ще і в НАТО, чи в ОДКБ – це організація договору з колективної безпеки, чи в ШОС, чи в якісь інші організації. Бо в даному випадку сам предмет угоди є предметом наших двосторонніх взаємовигідних стосунків.

Пропоную взагалі спокійніше ставитися до рамкових угод. Тому що, врешті-решт, міжнародна політика має базуватися, банальна фраза, але на наших інтересах, а не інтересах хто з ким конфліктує. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро Цибенко.

 

12:40:35

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Перш ніж висловити позицію фракції щодо голосування з ратифікації цієї угоди, я хотів би привернути увагу до деяких моментів, які виникають, до деяких запитань, які виникають, коли ми говоримо про цю проблематику. Я звертаю увагу своїх колег до того, що угода була підписана ще в 94-му році, тобто 14 років тому. У мене, звичайно, як і в кожного, хто задається питанням, чому через 14 років подана ця угода на ратифікацію. Я можу припустити, що, вочевидь, вочевидь, робилась певна зачистка для того, щоб сьогодні, в тому числі ратифікувавши цю угоду отримати від країн-членів НАТО, отримати ПДЧ. Мабуть, це теж було певним аргументом.

Далі. Я хочу привернути, що Туреччина не лише член НАТО, але і країна, яка розташована поблизу Кавказу, де розгорівся міжетнічний конфлікт. І це теж насторожує певним чином. Тому я хотів би сказати про те, що фракція Компартії України не буде підтримувати цю угоду.

Скажу більше, відверто кажучи, шановні колеги, мене здивувала доповідь комітету, представник якого заявив про те, що одноголосно голосували на засіданні комітету профільного щодо ратифікації цієї угоди. Тоді в мене виникає питання: а де ж ті політичні сили, які збирали 4 мільйони підписів проти НАТО? А де ж інші, які били себе в груди на виборах і говорили про те, що ми проти НАТО? А як же вони голосували на засіданні комітету?

Фракція комуністів буде категорично голосувати проти ратифікації цієї угоди. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Одна фракція, яка не прийняла участі в обговоренні, має право на виступ. Визначиться, колега Яворівський,  колега Шкіль. Шкіль перший тягнув руку, Володимире Олександровичу, тому – Шкіль.

 

12:42:53

ШКІЛЬ А.В.

Дякую. Дякую Арсенію Петровичу.

 Я також хотів би підкреслити, що насправді ця ратифікація вона  чітко обумовлює рамочні домовленості між двома країнами.

 І до речі, я хотів би назвати це приблизно те саме, коли запитував колега перед тим, який виступав, з приводу Туреччини, то, я думаю, що ті прихильники чи противники НАТО, які збирали підписи, то вони зараз в Туреччині просто відпочивають, розумієте.  І їхній відпочинок і ваш, в тому числі, не приближує Україну ні до ПДЧ, ні до НАТО, ні до чого. Це просто приближує вас до кращого здоров’я. І от, властиво, для того, щоб  оздоровити ситуацію в українських Збройних Силах ми повинні і змушенні ратифікувати цей абсолютно нейтральний і державницький проект.

Власне тому  на засіданні комітету, коли  було голосування, ми всі одноголосно підтримали. Я хочу просто довести цю інформацію до відома тих, хто запитував. І спекулювати на тих темах, які тут відсутні, не вартує. Тому що ви всі чудово знаєте, що  наявність партійного автомобіля в цій політичній силі виробництва Німеччини не означає, що  Комуністична партія підтримує НАТО, правда, якщо вони їздять на „Мерседесах”. Тому тут не вартує піднімати спекулятивні речі там, де їх немає просто, і їх не існує.

Тому насправді, коли ми говоримо про міждержавні стосунки, їх не вартує переносити на міжблочні, коли їх не існує. Бо правильно було тут сказано,  коли ми укладаємо контракти  або рамочні угоди з членами ШОСу чи ОДКБ, ми не говоримо  який це блок, а ми говоримо про те, що треба торгувати з Китаєм, треба посилювати економічну співпрацю, треба укладати  максимум рамочних угод між двома державами для того, щоб Україні з цього був прибуток. Таким прибутком, властиво, є  ця ратифікація угоди. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є  нова пропозиція, свіжа у парламентських стінах – перейти до процедури голосування. Ми обговорили даний законопроект, я пропоную вам, колеги, прийняти даний закон номер 0042, надати згоду Верховної Ради  на обов’язковість даного міжнародного договору для України. Прошу голосувати за  відповідний закон 0042.

 

12:45:30

За-357

Дякую колеги. Закон прийнятий у цілому.

0056. Максим Віталійович Стріха.

 

СТРІХА М.В.

Вельмишановний Голово Верховної Ради, вельмишановні народні депутати України, ухвалені закони України  про ратифікацію Заяви  про членство  України в Міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі "EUREKA" необхідні для того, щоб Україна набула  повноцінного статусу  в цій програмі, яка об’єднує сьогодні 39 суб’єктів – це Європейський Союз і 38 держав європейського континенту, у тому числі і Російська Федерація.

Метою програми є сприяння науковим дослідженням, інноваціям, розвитку високих технологій на європейському континенті. Заяву про приєднання до цієї програми  було подано  два роки тому у встановленому порядку. Підписано її було міністром освіти Чеської Республіки Петрою Бузковою і міністром освіти  і науки України Станіславом Ніколаєнком.

Приєднання України у  повноправному статусі до „EUREKA” дозволить  нашим вченим не лишень бути співвиконавцями  вже наявних проектів „EUREKA”, це українські вчені роблять і так з 1993 року, але формувати проекти наші у відповідності до наших національних пріоритетів і вимог, брати участь повноцінну у формуванні політики цієї програми, а також очолювати керівні органи цієї програми. Програма передбачає сплату Україною річного внеску близько 11 тис. євро. Ці кошти було передбачено в Державному бюджеті України на цей рік з огляду на можливість завершення процедури ратифікації в цьому році.

Набуття Україною повноцінного статусу в програмі "EUREKA” матиме велике позитивне значення для розвитку наукових досліджень в Україні, для розвитку високих технологій в Україні, для інтеграції України в єдиний європейський науковий простір. Прошу вельмишановних народних депутатів підтримати проект закону, який вносить уряд України. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас В'ячеславович.

 

12:47:49

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати України! Комітет у закордонних справах на своєму засіданні 17 вересня цього року розглянув проект Закону Верховної Ради України про ратифікацію заяви про членство України в міжнародній європейській інноваційній науково-технічній програмі "EUREKA” і одноголосно ухвалив рішення підтримати ратифікацію цієї угоди.

Це одна з тих угод, яка за собою веде нормальний розвиток нашого наукового потенціалу, відкриває доступ нашим вченим до можливості спільних досліджень, забезпечує обмін інформацією в науковій сфері і, як на мене, сьогодні, коли ми не можемо виділити достатніх коштів, зокрема і на фундаментальні дослідження, ми можемо, користуючись загальноєвропейським банком даних, загальноєвропейськими контактами, які виробляються на основі цієї організації, забезпечити залатування тих дірок, які через ці діри в бюджеті робляться в наших наукових дослідженнях. Врешті-решт за діяння наших науковців на основі цієї програми, розширення їхньої роботи, можливо, збереже хоча б частково Україну від перетікання наших умів в закордонні університети.           

Тому Комітет у закордонних справах так само, як і Комітет науки і освіти, просять вас підтримати ратифікацією цієї угоди. Решта часу, що лишилося, я хотів присвятити тому, що сказати, що у нас завис ряд міжнародних угод, які сьогодні ще не підписані Україною і, на превеликий жаль, дуже складна система ініціювання міжнародних угод, які укладає Україна, сьогодні приводить до того, що, зокрема в науковій сфері, де ніхто не сумнівається, що ті угоди будуть вигідні Україні, сьогодні підписування не відбувається. Зокрема, через не зовсім  дальновидну позицію Міністерства фінансів, де якийсь майбутній мінімальний внесок розцінюється як річ, яка має бути випочана як ніби сьогодні. Тому я би просив Кабінет Міністрів України і Міністерство фінансів все ж таки не ставити полиці в колеса в тих угодах, які стосуються нашого міжнародного наукового співробітництва.

Дякую і прошу підтримати цю угоду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я знов задаю запитання. Є бажання обговорювати? Немає? Дякую. 

Шановні колеги, ставлю на голосування про надання згоди на обов`язковість міжнародного договору через прийняття законопроекту за основу і в цілому номер 0056. Прошу голосувати.

 

12:50:23

За-380

Рішення прийнято.

0057. Валерій Володимирович Іващенко. 

 

ІВАЩЕНКО В.І. 

Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати України! Якщо дозволите, зважаючи на те, що пропонується три закони про  ратифікацію аналогічних угод, коротка довідка про стан нормативно-правового забезпечення ВТС з іноземними державами. Воно ґрунтується на двосторонніх засадах і у нас на сьогоднішній день чинними є 24 угоди по ВТС з різними країнами. Це і Казахстан, це і Російська Федерація, і США, і ФРН, Словаччина, Франція, В’єтнам. Повний перелік у мене є. Якщо потрібно, я таку довідку залишу.

Тепер по суті цього Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про військово-технічне співробітництво. Ратифікація цієї угоди передбачена  статтею 12 угоди, де в прямій постановці записано, що вона набуває чинності після обміну повідомленнями про ратифікацію. Ну, особливість цієї угоди саме в цьому полягає, хоча аналогічні угоди набувають чинності шляхом затвердження актом Кабінету Міністрів.

Доцільність розвитку військово-технічного співробітництва з Республікою Хорватією зумовлюється зацікавленістю наших підприємств оборонно-промислового комплексу і ремонтних підприємств Міністерства оборони. Це і участь у здійсненні обслуговування авіаційної техніки, постачання тренажерів для вертольотів, окремих зразків озброєння, навігаційного обладнання для оснащення кораблів берегової охорони, яке планується здійснювати протягом 8-го–15-го років тощо.

Зважаючи на зацікавленість української сторони, взаємної зацікавленості української і хорватської сторін в цій угоді, прошу підтримати, прийняти закон про ратифікацію зазначеної угоди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Тарас В’ячеславович.

 

12:52:52

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати України! Комітет у закордонних справах на своєму попередньому засіданні розглянув законопроект про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про військово-технічне співробітництво, який був підписаний в цьому році, ця угода була підписана. Ми детально проглянули всі норми цієї угоди, які є. На наш погляд, ця угода є більш вигідна Україні, вона теж не носить в собі ніякого політичного підтексту – це є військове технологічне співробітництво між підприємствами оборонно-промислового комплексу, армійськими підрозділами, армійською наукою для забезпечення нормального функціонування, обміну при ремонті технікою і тому подібне. Без такої угоди ми фактично не можемо забезпечити, в тому числі і ремонт колишньої радянської військової техніки, яка перебуває сьогодні в Хорватії, на українських військових заводах, українського військово-промислового комплексу.

Ця угода вигідна Україні. Вона розглянута так само Комітетом національної безпеки і оборони, який її підтримує. Так само розглянута Комітетом з бюджету, який підтвердив, що ця угода не впливає на доходну чи видаткову частину Державного бюджету.

Тому комітет просить підтримати ратифікацію цієї угоди як загалом вигідної для України і такої, яка є типовою для всіх країн, з якими ми маємо хоча би мінімальні військово-технічні контакти. А з країнами колишньої Югославії у нас достатньо великі контакти. Був колись великий обмін військовою технікою, великі закупівлі, і тому сьогодні вона є взаємовигідна. Ще раз кажу, політики немає, просто доцільність її прийняття.  Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропозиція: перейти до процедури голосування. Записуйтесь, два – „за”, два  - „проти”. Будь ласка.

Андрій Парубій.

 

12:54:56

ПАРУБІЙ А.В.

Парубій Андрій, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Я хочу зазначити, що  даний, дана угода була підписана ще 27 травня 2002 року і вона запроваджує створення нормативно-правової бази для здійснення військового технічного співробітництва між країнами.

Україна, вже уклала угоди  близько з 15 іншими державами. Але на відміну від тих угод, в даній угоді зазначається, що вона, ця ратифікація затверджується, ця угода затверджується не постановами Кабінету Міністрів України, а тільки через ратифікацію, через парламент.

Ми обговорювали це питання на комітеті закордонних справ і, фактично, одноголосно проголосували за ратифікацію цієї угоди. Також даний законопроект вже двічі погоджувався зацікавленими міністерствами та відомствами без зауважень. З огляду на це від фракції "Наша Україна"  я закликаю всіх парламентаріїв підтримати цю угоду. Я знаю, що зараз будуть заперечення від фракції комуністів. Які чомусь вважають, що підписання будь-якої угоди з країнами НАТО є неприйнятним для України.

Водночас хочу зазначити, що комуністи якийсь час у нас закликають до слов’янської єдності, нагадати, що Хорватія, як і ряд інших держав, які сьогодні входять в НАТО є нашими слов’янськими братами і я вважаю, що і в питаннях політичної солідарності з ними, і з питань майбутньої нашої співпраці нам надзвичайно є важливо підтримати даний законопроект, дану ратифікацію всім залом, демонструючи готовність України до співпраці з усім цивілізованим світом і з нашими дуже близькими сусідами і по політичному і по …………… рівню.

Отже, "Наша Україна" буде голосувати за дану ратифікацію і  закликаємо всі інші фракції підтримати дану ратифікацію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мовчан.

 

12:56:56

МОВЧАН П.М.

Прошу передати слово Володимиру Яворівському.

 

12:57:02

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Я дуже дякую Павлу Мовчанові за його щедрість.

Опріч того, що "Блок Юлії Тимошенко" підтримує в абсолютній своїй більшості підтримує Закон про ратифікацію цієї угоди, я, маючи таку нагоду, хотів би просто нагадати нашим, в першу чергу, нашим виборцям.

Шановні колеги, ця малесенька Хорватія, яка пережила під час розпаду югославської цієї міні-імперії, так би я її назвав, ви подивіться, як швидко, як оперативно, як вона вписалася сьогодні в європейський світ, який рівень життя в них. Важко повірити про те, що буквально ще ось кілька років тому на цій землі буяла війна, текла кров і тому подібне. А все через те, що ті ж самі хорвати мають монолітну, цивілізовану сьогоднішню владу у всіх її гілках. І не просто зривають плоди з цих гілок. Через це думаємо. Зробімо це саме. Цей приклад цієї маленької країни хай нас багато чому навчить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко.

 

12:58:07

ЦИБЕНКО П.С.

Я прошу передати слово Володимиру Йосиповичу Матвєєву.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Матвєєв.

 

12:58:18

МАТВЄЄВ В.Й.

Матвеев, фракция Компартии Украины.

Ну, как сказал хороший, когда-то хороший советский писатель, действительно, в этой стране совсем недавно гремела вона, и вбрасывать сегодня военно-техническое сотрудничество в страну, которая входит в зону этнического конфликта, а это никто не будет отрицать, я считаю, что это – преступление. Тем более, что сегодня у нас еще не, ну, будем так говорить, не развязался конфликт, который складывается вокруг судна, которое захватили сомалийский пираты „Фаина”, где находится 33 танка, шесть установок залпового огня, которые отгружены из порта…  портопункта ”Октябрьский” из Николаева. Это наше вооружение, которое мы продаем. И сегодня еще американцы обвиняют, нас же обвиняют в том, что это оружие поступает не для Кении, а совсем для других государств, которые сегодня захватывают рынки, нефтяные рынки в Африке.

Мы не должны забывать одну вещь: человек, который живет в доме с большими стеклами, не должен бросать в прохожих камнями. Мы, у которых сегодня возможны этнические конфликты здесь на Украине, не должны поддерживать военным путем те государства, которые находятся в зоне этнических конфликтов. Турция – это курды, Хорватия (не надо путать их с сербами) – это юго-восточная Европа, которая длительное время находится в состоянии этнического конфликта. И если мы ратифицируем этот договор, мы будем участвовать в этом конфликте по определению. Мы будем голосовать против.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную перейти до процедури голосування.

Я ставлю на голосування про прийняття за основу і в цілому питання про надання згоди на обов’язковість міжнародного договору через прийняття закону 0057. Прошу голосувати.

 

13:00:31

За-341

Рішення прийнято.

0085. Валерій Володимирович Іващенко.

 

ІВАЩЕНКО В.В.

Шановний Арсенію Петровичу,  шановні народні депутати України! Пропонується до вашої уваги проект Закону України про ратифікацію Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Малайзії про двостороннє співробітництво в оборонній галузі. Зазначений меморандум також носить рамковий характер. І очевидно перспективність такого співробітництва, яке буде започатковано і розвиватися на підставі цього меморандуму.

Малайзія – дуже потужна країна, що розвивається. Вона займає дуже привабливе місце на ринку озброєння і військової техніки. І тому для нас, для підприємств українського оборонно-промислового комплексу, дуже важливо мати такий документ, який дозволить в галузі ракетно-космічної промисловості організовувати співробітництво з постачання обладнання для дешифрування космічних знімків, в авіабудівній галузі розробляти нові системи зв’язку і управління повітряним рухом для  королівських повітряних сил Малайзії, постачати ракети класу „повітря-повітря” виробництва нашого конструкторського бюро і нашого серійного виробника „Артема”, постачати системи захисту вертольотів від ракет протиповітряної оборони тощо. Зважаючи на зазначені обставини, прошу підтримати і прийняти Закон „Про ратифікацію меморандуму”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас В’ячеславович.

 

13:02:44

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги народні депутати України, Комітет у закордонних справах на своєму засідання розглянув проект Закону „Про ратифікацію Угоди з Урядом Малайзії про двостороннє співробітництво в оборонній галузі”. Ми прийняли одностайне рішення – підтримати ратифікацію цієї угоди. Висновки всіх інших комітетів, таких як національної безпеки й оборони щодо позитивності даної угоди, бюджетного щодо того, що це не впливає на наші доходну чи видаткову частину бюджету є наявні. Головне науково-експертне управління Верховної Ради України підтримує ратифікацію угоди. Малайзія – це країна, щодо якої немає абсолютно жодних міжнародних санкцій. Вона не входить в жодну зону конфліктів. Країна, яка активно розвивається. Зрозуміло, що на цій територій будь-яка країна розбудовує свою армію, модернізує її і це принципово для України, щоби вийти туди на ринок озброєнь. Ця угода безпосередньо не є угодою, як попередні, як і наступна, які будуть розглядатися, не є угодою про постачання озброєнь. Для цього будуть підписуватися інші угоди, конкретні абсолютно. А це є рамкова угода, яка відкриває для нас можливість виходити на ринок озброєнь Малайзії, яка дає можливість нам обмінюватися інформацією, врешті-решт, отримувати інформацію про те, які потреби в Малайзії є щодо постачання озброєнь, забезпечити там наявність наших військових спеціалістів, спостерігачів тощо. Тобто це є повний об’єм співпраці, яка визначається подібними угодами. Це один з перспективних напрямів розвитку української економіки, військово-промисловий комплекс, і в даному випадку, оскільки тут уже, по-моєму, взагалі, не може бути жодних застережень політичного характеру. І я би просив, щоб ми одностайно  підтримали цю угоду. Це прохання нашого комітету. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, дозволяєте поставити на голосування? Дякую, колеги.  Ставлю на голосування про прийняття  закону  за основу і в цілому  0085 та надання згоди на обов’язковість даного міжнародного договору.  Прошу голосувати.

 

13:04:54

За-385.

Рішення прийнято.

Остання ратифікація 0088. Валерій Володимирович.

 

ІВАЩЕНКО В.В.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні народні депутати України!  Представляється проект Закону про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів   України  та Урядом Алжирської Народної Демократичної Республіки про військово-технічне співробітництво.

Зазначена угода підписана в квітні цього року. І цією угодою передбачається співробітництво сторін у сферах придбання зброї і військової техніки, передачі технологій, проведення науково-дослідних робіт, надання ліцензії на виробництво озброєння, підготовки військового й цивільного персоналу тощо.

Ринок Алжиру для  нашої військової техніки й послуг достатньо привабливий, оскільки Збройні сили Алжирської Народної Демократичної Республіки мають на озброєнні техніку ще виробництва радянських часів. І тому можливості участі наших підприємств як оборонно-промислового комплексу, так і ремонтних підприємств  Міністерства оборони, мають достатньо великі перспективи.

Зважаючи на це, прошу підтримати законопроект, прийняти його і ратифікувати зазначену угоду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Тарас Чорновіл.

 

13:06:36

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати України!  Комітет у закордонних справах розглянув проект Закону України про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів   та Урядом Алжирської Народної Демократичної Республіки про військово-технічне співробітництво. Ми одностайно підтримали цю ратифікацію, звертаємося до Верховної Ради з  проханням  підтримати ратифікувати дану угоду, вона так само розглянута Науково-експертним управлінням,  Комітетом з питань національної безпеки і оборони висновки позитивні, не впливає на доходну, чи видаткову частину бюджету і, в майбутньому, приносить позитиви для України.

Алжир – це є країна, щодо якої  немає абсолютно жодних міжнародних санкцій щодо стосовно озброєнь. Це  є країна, яка сьогодні будує миролюбну політику, але має внутрішні певні проблеми подолання внутрішнього тероризму, подолання сепаратистських  рухів, збройних викрадень людей, тощо.

Це є напрямки, по яких теж потрібно модернізовувати і усучаснювати армію, плюс  алжирська армія, в основному,  вкомплектована озброєннями ще радянського виробництва. Це є шанс для того, щоб ті ж самі танки (в першу чергу про них іде) могли  ремонтуватися на наших заводах і від нас могли постачатися для них комплектуючі.

Угода вигідна для української держави, не несе в собі жодного негативу і тому Комітет в закордонних справах просить підтримувати проект Закону про ратифікацію. Дякую    за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Колеги, можна ставити  на голосування?  Дякую.

Ставлю на голосування про прийняття Закону № 0088 за основу і в  цілому і надання згоди на обов’язковість даного  міжнародного договору.

 

13:08:23

За-381

Рішення прийнято.

Колеги, переходимо до 1425, Юрій Романович, законопроект „Про нотаріат” (друге читання).

 

13:08:45

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко фракція „Партії регіонів”.

Я хотів би нагадати вам, наш робочий день пленарний, також  він був, це було 16 вересня 2008 року, я стояв на цій трибуні і ми великою кількістю голосів проголосували в першому читанні Закон про внесення змін до Закону „Про нотаріат”. І  тоді ми говорили про те, що підтримуючи   законопроект, підготовлений Урядом України, ми мали внести значну кількість правок, вдосконалень, врахувати до цього закону ще ті норми, які містилися ще у кількох законопроектах, які тоді ми відкликали як суб’єкти законодавчої ініціативи, а йдеться про 1425-1, про закон 1177, 2377 і 2374.

Ці законопроекти власне були опрацьовані, їхні норми, які ми проаналізували і вони були власне включені до тіла на друге читання, тіла закону 1425 враховані і зараз перед вами, шановні колеги, є ціла така велика таблиця, де ви побачите, що всі поправки або повністю, або частково враховані. Це дуже серйозна була робота нашого Комітету з питань правової політики, де ми намагалися або працювати з авторами поправок, або враховувати їх повністю, частково.

Тому я хочу запевнити і у першу чергу, я пам’ятаю, я тоді стояв на трибуні і з фракції комуністів говорили, дивіться, хлопці, щоб ви не пропустили якісь там недоречності, особливо в частині захисту прав громадян і доступу їхнього до можливості користуватися нотаріальними послугами. Ми всі пропозиції врахували. Я скажу більше того, попрацювали дуже гарно народні депутати Міщенко, Бережна, Кармазін, Бондарєв, Шаров, Круць, от щойно ввечері, хоча і пройшли терміни, але до нас надійшли пропозиції Романа Ткача, сьогодні донесли лист пана Сташенка.

Але я можу вас запевнити, навіть не зважаючи на те, що ми не мали вже можливості опрацювати у тому порядку, як це передбачає законодавство, оскільки терміни були пропущені, але по суті, вони всі враховані. Це один з найкраще опрацьованих законопроектів, які пропонував наш комітет.

Я хотів би подякувати і Міністерству юстиції і тим суб’єктам законодавчої ініціативи, які вносили свої поправки для того, щоб ми прийняли дійсно перший етап реформи нотаріату і фактично дозволили громадянам отримати доступ до нотаріальних послуг такого європейського рівня. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, є декілька пропозицій.

Перша пропозиція. Запитати у народних депутатів України, які вносили свої поправки до даного законопроекті і які були враховані чи не були враховані головним комітетом. Чи є бажання поставити на голосування відповідні питання? Немає жодного суб’єкту законодавчої ініціативи.

Друге. Запитати Леоніда Васильовича Єфіменка. Леонід Васильович, яка позиція Міністерства юстиції з приводу даного законопроекту?

 

ЄФІМЕНКО Л.В.

Міністерство юстиції спільно з комітетом і з депутатами, які вносили поправки і пропозиції, працювало і знайдена спільна позиція, і цей законопроект на друге читання ми підтримуємо. І ми хочемо подякувати тих депутатів, які працювали над цим проектом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І запитати Олександра Володимировича Лавриновича, як колишнього міністра юстиції, який розробляв цей законопроект, яка його позиція з приводу другого читання.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Я б сказав, міністра юстиції в 2005-2006 роках і хочу сказати, що цей проект завершує шестирічний шлях багатьох нотаріусів, юристів, які прагнули вдосконалити нотаріальну діяльність як для того, щоб нотаріуси у нас були захищені втручанням в їх роботи і були створені належні умови для роботи, і щоб всі нотаріуси були рівними незалежно від того, де вони працюють в приватній конторі чи в державній, і щоб в Україні були створені умови для надання нотаріальних послуг такі, які будуть краще задовольняти громадян України.

З моєї точки зору, ми досягли зараз певного результату в цьому і подальший шлях, який потрібно буде пройти для того, щоб ми в своїй країні збудували єдиний нотаріат, який буде відповідати тим вимогам, які ставить перед нами життя в Україні і вимоги нотаріальної діяльності в країнах латинського нотаріату, я думаю, ми також успішно пройдемо, використовуючи той досвід, який був набутий під час роботи над цим проектом закону, який готувався в складі двох попередніх урядів України. я прошу народних депутатів підтримати цей законопроект в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І, якщо дозволите, одне останнє запитання до Юрія Романовича. Юрій Романович, в тому випадку, якщо ми проголосуємо даний законопроект в цілому чи не призведе прийняття даного законопроекту до фактичного перерозподілу ринку нотаріальних послуг. І чи не буде прийняття даного законопроекту розглядатися як обмеження прав осіб на заняття нотаріальною діяльністю?

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Щиро вдячний. Арсеній Петровичу, можу вас запевнити так само, як і всіх народних депутатів, що не буде перерозподілу ринку нотаріальних послуг. Ті питання, які були контраверсійними, ми виключили з дискусії, в першу чергу йдеться про квотування. І ряд інших питань.

Тому я абсолютно впевнений, що цей законопроект є виваженим, з точки зору і правової техніки, і правових наслідків. Він однозначно покращить якість надання послуг і захищеність самих нотаріусів. І я абсолютно переконаний, що другим етапом, Олександр Володимирович про це сказав, а це наш обов’язок, нашого комітету спільно з міністерством, коли ми будемо готувати вже до вашої уваги великий закон, реформу нотаріата вже повну, то я думаю, що ці питання ми будемо теж вирішувати таким чином, щоб нічиї інтереси не були порушені і щоб не було в першу чергу негативних наслідків для громадян України і їхнього доступу до нотаріальних послуг.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можна ще одне запитання? У нас залишилася відмінність між державними і приватними нотаріусами у переліку нотаріальних дій, які виконують одні і інші?

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Не залишилося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто ми зрівняли?

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Не залишилося у нас. Але фактично сьогодні і саме життя вимагало нам уніфікацію в цьому питанні. Тому що там було тільки одне питання, яке не могли робити приватні нотаріуси, це оформлення спадку. Зараз ми це привели, по-перше, ми дали єдину систему і контролю, і порядку, і принципів, і, власне, роботи самої нотаріусів. Ми сказали, що з одного боку вони повинні бути доступними, те, на що звертали увагу комуністи. Щоб мінімум 5 годин вони працювали і мінімум 5 днів. Але, разом з тим, от була поправка пана Сухого, щоб в разі, якщо є об’єктивні підстави, щоб у них була така можливість, ми її зафіксували якраз в такій редакції, ми були вдячні пану Сухому. І зараз по суті дуже і дуже виважений законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо, так?

От по стажуванню я подивився, тобто ми збільшили кваліфікаційні вимоги, у нас раніше було рік, а тепер три роки ви поставили. Так?

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.  Ні, ні, я уточню. Значить дивіться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не стажування я кажу, а загальні терміни. Три роки, правильно?

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Так, ми зробили три. Знову ж таки, виходячи з інтересів громадян. Мало того, ми вивчили практику. Три роки юридичного стажу, то не є проблема, щоб бути  нотаріусом. А от стажування ми зробили один рік. Теж, до речі, були пропозиції і ми їх врахували. От, пані Самойлик мене підтримує, тому що якраз вона  це питання і піднімала. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Важливо, колеги, щоб цей законопроект був в першу чергу не для нотаріусів і не для Міністерства юстиції, а для людей. Це саме важливе.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Саме на тому ми і наполягали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Товариші, є  наступна пропозиція. Поставити на голосування в  другому читанні і в цілому законопроект номер  1425 про внесення змін до Закону України „Про нотаріат”. Підтримуєте? Голосуємо.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.  Прошу підтримати, шановні колеги. Це дуже потрібний закон.

 

13:17:56

За-340

Рішення прийнято.

Дякую, колеги. Даний  законопроект прийнятий в цілому.

14… Вибачте 1343-1,  Юрій Романовичу, ваш Закон про нормативно-правові акти на доповіді, а автор законопроект у нас був Олександр Володимирович. Одні акти законодавства, які внесені Лавриновичем, приймаємо. Весь парламент на Лавріновича тільки працює.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Арсенію Петровичу, я думаю, що ті законодавчі акти, які пропонуються сьогодні комітетом, адже це вже не законопроект Лавриновича, це законопроекти, які  зокрема про нормативно-правові акти готували теж кілька урядів.  15 років працювали. І , я думаю, що всі юристи мене зрозуміють, наскільки потрібно нам все ж таки ухвалення цього Закону про нормативно-правові акти. У нас багато колізій.  У нас багато суперечностей і ми  не знаємо, що є закон, що є  постанова, що є указ і тощо, тощо, тощо, порядок прийняття, порядок підготовки, юридична техніка. Цілий ряд технічних питань, які врегульовані. І тут ми повинні подякувати знову ж таки не лише Олександру Володимировичу,  але ось Роман Михайлович Зварич, який  теж працював і теж вносив свій законопроект,  хоча  і ми прийняли Лавріновича у першому читанні, але теж дуже гарно працював. Цілий ряд  народних депутатів,  уряд України працював фактично  протягом багатьох років з тим, щоб він був ухвалений.

Я пропоную до вашого розгляду, шановні колеги,  теж законопроект  у другому читанні. Відповідно у вас є таблиці, в цих таблицях ви бачите поправки, таких  поправок досить багато. З  них більша частина врахована  або повністю, або редакційно: фактично 42 враховано повністю і чотири  редакційно. І 40 поправок ми  не  врахували, але не врахували не тому, що  вони неправильні, просто в логіці, побудові і організаційній структурі цього документу деякі були норми записані в інших розділах.

Тому, шановні колеги, я би запропонував вам зараз підтримати  рішення комітету, а саме, проголосувати у другому читанні і в цілому цей законопроект. Ми не завершуємо роботу, тому що я перед цим виступом спілкувався  з Романом Михайлович, він каже, що є там деякі  зауваження. Я думаю, що ми їх можемо потім доопрацювати шляхом внесення змін, якщо ми побачимо,  що цей закон десь  в якихось місцях має прогалини. Але це дуже і дуже потрібний закон  сьогодні. Він потрібний, у першу чергу,   для суддів, тому що вони, працюючи  вирішуючи спори судові, будуть чітко розуміти на яку норму посилатися. Ми, коли будемо готувати законопроекти, теж ми будемо розуміти. Ті чиновники, які  готують проекти постанов уряду, укази Президента, теж будуть працювати  в єдиних уніфікованих правилах.

Тому прошу підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, по поправкам?

Адам Іванович Мартинюк, будь ласка.

 

13:21:41

МАРТИНЮК А.І.

Дякую.   Шановні колеги, на відміну від попереднього законопроекту, який, дійсно, досить серйозно готувався, на превеликий жаль, первинне ознайомлення, бо роздали тільки сьогодні, недавно таблицю, показує, що тут була поспішність.

Будь ласка, відкрийте 29 сторінку. 29 сторінка, стаття 21, третій пункт: „Зміни до нормативно-правового акту вносяться лише шляхом прийняття нормативно-правового акту того самого виду тієї самої юридичної сили”. Тобто якщо є якась норма в постанові Верховної Ради, а потім приймаємо закон і ту норму, яка діяла в постанові, посилюємо законом, то відповідно до цього, цього робити не можна випадає? Це одне.

Друге. У цій же статті, п'ята частина: „Не допускається внесення змін до нормативно-правого акту про внесення змін до іншого нормативно-правового акту”. Хтось зрозумів, що тут написано? Важко зрозуміти. В той час, коли 47 поправка народного депутата…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, дайте завершити.

 

МАРТИНЮК А.І. В той час, коли 47 поправка колеги Круця говорить правильно і, мабуть, варто було б так, як він аргументує записати, що зміни мають вноситись тільки до первинного нормативного правового акта, а не до акта про внесення змін до нього. Ось так буде зрозуміло записано. І так далі.

Тому я просив би, щоб ми дали доручення юридичному правлінню – при остаточній підготовці подивитися досить уважно на формулювання, щоб вони звучали зрозумілою мовою. Дякую. 

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую, Адаме Івановичу.

Абсолютно погоджуюся з вашою точкою зору. І ви, напевно, розумієте, чому ми опинились в такій ситуації. Таких нюансів може бути кілька. І тому я звертаюся до Арсенія Петровича, якраз під час голосування звернутися, ухвалити рішення, щоб наше юридичне управління доопрацювали, виходячи з цієї логіки, цей текст, не змінюючи зміст, але якраз доопрацьовуючи дефініції.

Чому так сталося? Бо ми всі працюємо в режимі, коли цей закон нам потрібен, але політичні обставини тиснуть на нас таким чином, що ми  не знаємо на який термін буде віднесено в разі, якщо ми не ухвалимо цей закон, розгляд цього питання. Тому я абсолютно підтримую Адама Івановича Мартинюка з тим, щоб ми, з одного боку, забезпечили прийняття в цілому закону. Але, з іншого боку, не допустили якихось там нюансів, пов`язаних з юридичною технікою, якраз в цьому контексті  і ухвалити рішення.  Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Володимирович, будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановний  Адаме Івановичу, я не брав участь в підготовці до другого читання, але можу вам сказати, те, що тут записано, записано правильно. Закони України не можуть вносити зміни ні в Постанову Верховної Ради, ні в укази Президента, ні в постанови Кабінету Міністрів. І, якщо якісь правовідносини, які були врегульовані Постановою Верховної Ради, врегульовуються законом, то постанова в цій частині втрачає чинність. Тому це не внесення змін, тому тут якраз записано все дуже правильно.

Що стосується внесення змін до змін, теж написано правильно, тому що коли ми вносим зміни в будь-який нормативний акт, цей акт „помирає” одночасно з тим, як набуває чинності, оскільки він стає тілом основного закону, основної постанови, основного указу. Тому внесення змін до того, чого вже не існує, теж не може бути. Тому тут з точки зору нормативної техніки все написано правильно.

 

МІРОШНІЧЕНКО Ю.Р. Шановні колеги, але я думаю, що от таке рішення з тим, щоб ми зараз не вели правову дискусію, воно було би доречно. Юридичне управління… я поділяє правову позицію Олександра Володимировича, але в цілому… ну я думаю, що потенційно можна провести  на етапі вже підготовки до підпису Голови Верховної Ради ще раз продивитися, щоб воно було… всі дефініції чітко виписані. Не змінюючи змісту. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Святослав Олійник.

 

13:26:17

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні колеги, я хотів би привернути увагу до поправки номер 14. Вона стосується  Генерального прокурора і його статусу як суб’єкта нормотворення. Справа в тому, що Генеральний прокурор не тільки видає процесуальні акти, він видає акти, спрямовані на організацію роботи відомства – органу прокуратури. Ці акти стосуються невизначеного кола осіб, наприклад: порядок реєстрації заяв і повідомлень про злочини, процедура єдиного обліку злочинів, яка затверджується спільним наказом МВС і Генерального прокурора; порядок перевірки затриманих людей в кімнатах для затриманих та в слідчих ізоляторах, все, що стосується бродяжництва і так далі. Це можна перераховувати і закінчувати галузевими наказами. Ці акти мають всі ознаки нормативно-правових і мусять бути в системі нормативно-правових актів. Якщо ми не додамо Генерального прокурора до цих суб’єктів, то його акти, які стосуються всього кола осіб, ну, всіх громадян фактично, не будуть просто мати юридичної сили.

Я прошу поставити на голосування мою поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олійнику. Ще раз номер поправки.

 

13:28:40

ОЛІЙНИК С.В.

14-та поправка. Генерального прокурора пропонується додати до переліку суб’єктів, які вносять… які є суб’єктами нормотворення, тобто його акти, які він видає, непроцесуальні, є нормативно-правовими актами.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Дякую.

В принципі, я поясню позицію. Я абсолютно підтримую пана Олійника. Можна поставити. І, напевно, якоюсь мірою краще ми перестрахуємося, з тим щоб права громадян були захищені, і підтримаємо його поправку. Але чим ми керувалися: тому ми вважали, що правотворчість – це все ж таки, ну, виходячи з логіки законопроекту, вона належить іншим суб’єктам. Тому так вирішили. Але я прошу визначитись народних депутатів. І я думаю, що було б доцільно підтримати цю поправку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ану-ка роз’ясніть мені, колеги. Тобто ми включаємо Генерального прокурора у коло суб’єктів нормотворення, і, таким чином, на нього розповсюджується норма даного закону. Але те, що я бачу у вашій поправці, може виникнути питання: по яких актах? Тобто по процесуальних актах Генерального прокурора також? Що підрозумівається під суб’єктом нормотворення: організаційна структура прокуратури, що це таке?

 

13:28:45

ОЛІЙНИК С.В.

Така сама ситуація, як наказ… міністра внутрішніх справ. Тобто міністр внутрішніх справ організовує роботу міністерства і видає нормативно-правові акти на цю організацію. Генеральний прокурор видає два види актів. Процесуальні сюди не відносяться. Вони регулюються Кримінально-процесуальним кодексом або виправним кодексом, і це чітко поставлено в загальній частині, це кодекс, про який іде мова. А щодо цього закону, то сфера застосування, зрозуміло, що стосується організації діяльності органів прокуратури.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Святослав, я хотів з вами порадитися: як ми будемо розглядати це питання через призму незалежності, незаангажованості генерального прокурора.

 

13:29:25

ОЛІЙНИК С.В. А тут мова не йде про залежність і про заангажованість, мова йде про впорядкування його актів відповідно до… Ну, так само, от наприклад, міністри вони, це ж…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У міністрів зовсім інший правовий статус. Міністр – є орган державної влади. А це генеральний прокурор. Я зрозумів вашу мотивацію.

 

13:30:01

ОЛІЙНИК С.В. Я думаю, що не буде питань, проблем в тому, що організаційні питання врегламентовуються саме нормативними актами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То давайте тоді випишемо чіткіше цю норму, от. Тому що я її прочитав і в мене виникло питання: а по якому  коло нормативно-правових актів буде підпадати генеральний прокурор?

Зараз Олександр Володимирович. Да, будь ласка.

 

ОЛІЙНИК С.В. Генеральний прокурор в частині видання актів щодо організації роботи і прокуратури. Може так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чи не виникне тоді питання, що генеральний прокурор наказами про призначення чи звільнення  заступника там тої, чи іншої обласної прокуратури, тобто чи не вийде так, що ми затягнемо генерального прокуратура по кадровим питанням під дію цього закону? Ви зрозуміли? Тобто, щоб ми не порушили принцип незалежності прокуратури.

 

ОЛІЙНИК С.В. Арсеній Петрович, ну, немає проблеми, наприклад,  з актами міністра, він так само видає кадрові накази.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зовсім інший товариш – міністр. Міністрів в нас багато, їх міняють пачками. Тобто міністр – є посадова особа органу державної виконавчої влади.

 

ОЛІЙНИК С.В. Давайте тоді просто чітко додамо „щодо організації роботи органів прокуратури”. Бо це точно не кадрові, це організаційні накази.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Володимирович, будь ласка.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Шановні колеги, як ви бачили, в первинному тексті закону не було, проекту закону, не було норми, яка б дозволяла б генеральному прокурору бути суб’єктом нормотворення.

Звичайно, таких актів, які можуть бути нормативними у генерального прокурора, очевидно, може бути дуже мало  і вони повинні обов’язково проходити всі процедури, які передбачені для інших нормативних актів. Тут не можна говорити  за питання організації  прокуратури, або інше, тому що взагалі закон сам цей  містить визначення, що таке  „нормативний акт”, який зачіпає обов’язково права і свободи громадян і регулює певну сферу діяльності.

Тобто в даному випадку ми можемо підтримати внесення позицій Генерального прокурора, розуміючи те, що це можуть бути тільки окремі акти, які можуть мати в собі норми, які стосуються прав громадян, і більше нічого, і ніяких там інших актів по наказам по переведенням в жодному чині, не говорячи там про процесуальні речі. Тут їх, в принципі, бути не може.

Тому я пропоную підтримати, власне, тільки з тим, щоб ввести в коло суб’єктів нормотворення Генерального прокурора, і крапка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій  Романович, ви щось хотіли сказать.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.  По-перше, я хотів сказати, що, в принципі, тут як такої проблеми немає. Олександр Володимирович певною мірою якраз мою позицію і висвітлив.

Оскільки є предмет регулювання цього закону, є визначення нормативно-правових актів, то в тих межах, де предмет регулювання… в межах предмету регулювання  закону видає Генеральний прокурор свої акти, там і діє закон. Там немає таких випадків, тому воно і не діє.

Тому я думаю, що в даному питанні можна голосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар. І Адам Іванович. Після Бондар Адам Іванович. Будь ласка.  Боднар, Боднар.

 

13:33:07

БОДНАР О.Б.

Дякую.

Шановні колеги, якщо ми хочемо допомогти нашим правникам, в першу чергу, суддям і тим, хто буде користуватися цим законом, то ми мали би  звернути увагу на такі речі, як… Ми маємо говорити про завершення дії, коли говоримо про закон.

Я взяла просто статтю першу, і ми маємо визначення: „Закон – нормативно-правовий акт, що ухвалюється Верховною Радою”. Треба казати „ухвалений Верховною Радою”, тоді ми будемо знати, що це вже закінчена дія. І в такому випадку вже закон є закон, а не проект закону.

І друге, мене непокоїть визначення кодифікації, яке тут надається, тому що воно не співпадає з тим науковим принципом, який існує в юриспруденції. Виявляється, що кодифікація має право переробляти змісти тих нормативно-правових актів, які будуть входити в ту кодифікацію. Мене це непокоїть, тому що я не знаю, хто її буде взагалі переробляти. Прошу дати мені пояснення.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.  Дякую.

Я, якщо дозволите, по-перше, тут якраз той випадок, коли ми можемо по-різному тлумачити. Я думаю, юридичне управління, коли буде допрацьовувати, те питання „ухвалюється” чи „ухвалений”, от якраз це ті випадки, де можна без проблем довірити їм виписати відповідно до нормотворчої практики.

Тепер, що стосується безпосередньо кодифікації. Я не побачив, що тут якісь є проблеми. Адже кодифікація відбувається у якій спосіб? Як ми ухвалюємо кодекси? Ми беремо по суті певну сферу правового регулювання, навіть якщо там були якісь різні закони, зводимо їх в єдиний структурований, узгоджений по статтях, по розділах, по певному змісту документ і голосуємо. Тому тим воно і відрізняється від інкорпорації, де ми механічно просто складаємо або за датою, або за предметом регулювання ті правові акти, які ухвалені у цій сфері.

Те визначення, яке тут є, я його прочитаю. Кодифікація – процес зведення різних нормативно-правових актів у єдиний внутрішньо узгоджений та структурований акт шляхом переробки їх змісту. Не заперечення. Але деякі питання, от колізія, да, чому ми стикаємося в судовій особливо практиці з проблемами. Коли у межах одного предмету регулювання різні правові акти дають різні норми. Одне каже можна, друге каже не можна.

Як діяти в такій ситуації? Ясна річ, чиновник діє так, як йому зручніше. Або давайте хабарика, тоді ми будемо посилатися на іншу норму. От тому і існує таке явище, як кодифікація. Тому там і є оця норма, що переробляється. Щоб ми розуміли, коли ми кодифікуємо, то ми втручаємося, фактично робимо новий правовий акт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Адам Іванович Мартинюк.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.  А коли інкорпоруємо, тоді ми просто їх складаємо.  Дякую.

 

13:36:20

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Варто було б, звичайно, завершувати проблему, за яку зачепилися. Тому що ми зараз розтікаємося по закону. Тому я повертаюся до того, що стосується прокурора, прокуратури, Генерального прокурора. Я думаю, що комітет поступив абсолютно правильно, коли відхилив поправку колеги Писаренка. Суть полягає в тому, що прокуратура повинна бути незалежним, наглядовим органом. Якщо ми вводимо прокурора під цей закон, то він зобов’язаний усі свої акти реєструвати в Міністерстві юстиції. Бо все, що видається нормотворчим, воно стає тоді тільки актом, коли він зареєстрований в Міністерстві юстиції. Це та стара схема, про яку говорять, що Генеральна прокуратура взагалі повинна бути складовою Міністерства юстиції і так талі, і тому подібне. Це приблизно з цієї ж опери. Тому я пропоную не підтримувати поправки колеги Писаренка, а підтримати позицію комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, тепер, можна, декілька речей. От перше. Я знову повертаюся до колеги Олійника. Я вас дуже прошу почути позицію виключно правову. У нас Генеральна прокуратура виведена взагалі в окремий розділ Конституції. Вона за Конституцією є органом спеціальної юрисдикції. Ми поступимо алогічно, коли заженемо Генерального прокурора під контроль органу державної виконавчої влади. А має бути з точністю до навпаки. Тобто, я зрозумів ваш посил, він правильний, але у нас буде правова колізія по самих нормативно-правових актах, коли Мін’юст каже, це треба реєструвати, а те не треба реєструвати. Тобто ми створимо конфлікт. Я вас прошу, з огляду на специфіку даного органу, не ставити навіть під сумнів його незалежність. І якщо комітет прийняв таке рішення, прошу вас погодитися з рішенням комітету.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Давайте звернемося все ж таки до пана Олійника. Враховуючи ці аргументи, може він її відкличе.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я до Святослава звертаюся. Пане Святослав, включіть, будь ласка, мікрофон.

 

13:38:22

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні колеги, я в принципі підняв цю професійну дискусію, для того щоби ми, навіть стенограма цього засідання сьогодні є певною логікою, тим, як керуватися, і я погоджуюся зняти і не наполягати на своїй поправці, погоджуюся. З іншого боку, ми мусимо розуміти, що наказ Міністерства, міністра внутрішніх справ, буде мати юридичну силу, а ось наказ Генерального прокуратура, по якому в тому числі дисциплінарна відповідальність часом настає, людей звільняють з роботи і решта питань вирішується, як такої юридичної сили не буде мати. І в судах, я, наприклад, одразу прогнозую, що звільнені працівники прокуратури чи якісь інші питання будуть ставити, що це  не є нормативним актом – це є якась інструкція літературного жанру. Приблизно от проблема. Я  погоджуюся зняти свою поправку, але це не знімає і не вирішує питання по статусу актів Генерального прокурора.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз кажу, що Міністерство внутрішніх справ є  органом державної  виконавчої влади. Тому немає питань по тому, що МВС буде під даним законом, підвідомчим, я би сказав,   даному закону. По Генпрокурору, я дякую за вашу позицію.

Тепер друге, що стосується техніко-юридичного обґрунтування. Я зразу кажу під протокол, що якщо ми будемо приймати цей закон в цілому,   обов’язково  Юруправлінню і профільному комітету підготувати перед підписом голови техніко-юридичне обґрунтування, експертизу  і  відповідні правки внести. Зараз я скажу це.

Тепер ще одна річ, товариші. От те, що сказала колега Боднар, я якраз також звернув увагу на цю річ, яку ви сказали. Вона не кореспондується з статтею  Конституції 91-ю. У нас  у проекті закону передбачено: нормативно-правовий акт ухвалюється Верховною Радою. А Конституція пише: Верховна Рада приймає. Тобто треба слово „ухвалюється” замінити на слово „приймається”. От 91-ша стаття Конституції.

Тепер у мене ще одне питання до Юрія Романовича.  Юрій Романович, тут було до  першого читання такий коротенький талмуд 23 сторінки пропозицій до даного  законопроекту нашого управління.  Як ви оцінюєте врахування цих пропозицій?  Я ні в  якому випадку не ставлю управління над депутатами. Але люди фахові, вони розглядали це питання. От що враховано, а що не враховано?

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. По суті переважна більшість аргументів врахована. Я вам скажу, що ті,  які не враховувалися, або виходили за логіку побудови цього законопроекту, або суперечили цій логіці.

Тому, власне, тільки ті, які ми вважали, що вони вписуються, щоб  закон був єдиним, цілісним, комплексним документом. Якщо закладено, наприклад, одна система класифікації нормативних актів, то щоб ми якимись частинами не втручалися туди.  Якщо одна логіка підготовки там нормативно-правових актів, то щоб вона така й була. Вони не є гірші або кращі. Вони просто треба визначитися або цим шляхом ми ідемо, або іншим шляхом ідемо.

І тому в такий спосіб ми намагалися питання це вирішити. Мало того, у нас було багато пропозицій  і поправок  з боку Романа Михайловича Зварича.  Абсолютно коректні, абсолютно виважені, абсолютно доцільні, але вони були побудовані в логіці того законопроекту, який він готував і ми, не заперечуючи їхній зміст, просто  деякі не врахували якраз через те, що вони можуть ввести нас ще в більші проблеми,  якщо ми будемо змішувати в такий спосіб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще одне питання, Юрій Романович. У нас, в першому читанні, була редакція про те, що Верховна Рада України має право роз’яснювати закони. Воно залишилося, чи ні? Я його шукаю, це десь частина четверта, і я його не можу побачити. Це не компетенція Верховної Ради, у нас Конституцією не передбачено.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Ні, це не компетенція Верховної Ради.  Хоча я  вважаю, особисто, це мій погляд, що тлумачення мала би робити Верховна Рада, але Конституція говорить нам інше.

Тому ми, власне, і прибрали цю норму, хоча ця дискусія може бути між   правниками, але вирішувати її  треба в інший спосіб, через внесення змін до Конституції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І останнє питання - це не останнє, а передостаннє, 57-ма стаття. У нас в 57-й статті офіційне опублікування актів. Ми говорили з цього приводу, що було б бажано  чітко, тому що в першій редакції є  тільки  офіційник „Вісник України”, а куди ж ми поділи „Голос України”, „Президентський Вісник” „Урядовий  Кур’єр”.

Для того, щоб визначити коло засобів масової інформації, в яких  можуть бути опубліковані акти, щоб ми не створювали монополію на цьому ринку, тому що часто-густо і ми пригадуємо вже історичні приклади, коли зловживали, в тому числі і через не опублікування, чи опублікування того, чи іншого акту в окремих виданнях.

 

 МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.   Арсенію Петровичу! Дякую вам  за ці слова. Сергій Григорович  Міщенко, який якраз піднімав руку, щоб внести цю пропозицію,  ми її обговорювали також перед тим, як я вийшов на трибуну і  пропонуємо якраз в такій редакції, як ви говорите, долучити і „Голос України”, і „Урядовий Кур’єр”, і „Вісник Президента України” також, щоб вони були в переліку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   І останнє, товариші! Те, що  стосується актів… Зараз все проголосуємо, я ще одне питання хочу задати.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Ви бачте, що це робота дуже конструктивна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Я просто дуже нудна особистість, тим більше в законах.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Як і всі юристи, до речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє, Юрій Романович. Я зараз все поставлю на голосування.

Останнє питання. Ми регуляторів під цей закон не включили?

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це Національний банк і так далі.

 

ЛВРИНОВИЧ О.В. Національний банк до сьогоднішнього дня реєструє акти, які стосуються громадян України і він відноситься до тих органів державної влади, реєстрація актів яких є обов’язковою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут я вам зразу хочу висловити позицію,  якщо він тут є Національний банк і якщо ми поважаємо Конституцію України, то Центробанк не може підпадати під дію цього закону.

Олександр Володимирович, ви цю історію знаєте, я вам щиро вдячний за ту роботу, яку Міністерство юстиції робило, але Центробанк не може попадати під дію цього закону і я прошу мене у цьому питанні підтримати як колишнього керівника Центробанку. Якщо ми хочемо спасти гроші і щоб ці гроші були забезпечені, Центробанк має бути повністю незалежний і реактивний у прийнятті рішень, реактивний.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Арсенію Петровичу, я думаю, що цю поправку треба поставити, тому що згадайте чотири відсотки, на які пограбували своїм рішенням наші нацбанківці і тоді ми говорили, пам’ятаєте, що не можна було такого робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні. Там просто, розумієте...

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Можливо ми би убезпечили, якби вони теж трохи керувалися законом, а не на власний розсуд ухвалювали рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там спеціальний закон про Національний банк, колеги. Тому давайте так, тепер пішли поетапно, правильно. Значить, пункт перший, ми Генеральному прокурору дали можливість працювати у визначених Конституцією параметрах. Підтримується.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Олійник не наполягає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Не наполягає суб’єкт.

Далі. Друге питання, що стосується 57 статті, офіційне опублікування. Я прошу, давайте ще раз, ми повинні проголосувати за це, колеги, давайте подивіться таблицю, 57 стаття.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Ярославе Михайловичу, це правка голови нашого комітету Міщенка Сергія Григоровича і Голови Верховної Ради Яценюка Арсенія Петровича, абсолютно коректна. У вас є табличка, подивіться, там, просто ми зараз технічне питання, Юруправління таке не виправить, нам треба проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стаття 57. „Офіційне опублікування нормативно-правових актів”. Після слів „та державних органів” додати, є газети „Голос України”, „Президентський вісник”, „Урядовий кур’єр” і далі за текстом. Так? Прошу проголосувати. Шановні колеги, прошу голосувати.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Прошу підтримати, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, ну це ж ваші ж правки, ну. Хочете, щоб ми листовками роздруковували акти законодавства, на стовпах буде висіти, що прийняли.

 

13:46:48

За-276

Прийнята поправка. наступне, що стосується.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Нацбанку у нас питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я його не бачу тут, де Національний банк, розумієте, я пропоную, я пропоную, я пропоную при розгляді, коли будемо в цілому голосувати за виключенням Національного банку, щоб, тому що там є декілька статей, я це під стенограму скажу. Яка ще правка є. колеги, хто ще хоче проголосувати? Олійник, колега, будь ласка.

 

13:47:27

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні колеги, на статтю 49 я прошу звернути увагу. Це стосується державної реєстрації підзаконних нормативно-правових актів, власне кажучи, це головна і для цього закону. Чомусь незрозуміло для мене випав пункт 5. Тобто із під обов’язкової реєстрації випали накази, постанови, розпорядження інших органів державної влади,  які є суб’єктами нормотворення. Чому він випав, я, чесно кажучи, не можу зрозуміти, чому ми ці категорії не реєструємо в Міністерстві юстиції як і, як наприклад, постанови Кабінету міністрів. У мене прохання тут, поки ми зараз працюємо з законом, теж внести ясність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Романович, ваша позиція.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Стаття 49, в принципі, у нас, по суті, ми, це поправка Бондаренка, так?

 

          ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона випавши.

 

          МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. А, просто випала.

 

          ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, я пропоную під стенограму для включення в тому випадку, якщо будемо приймати за основу і в цілому, в другому читанні і в цілому. Колеги, у кого ще є правка і пропозиції, щоб ми нічого не випустили? Юрій Кармазін.

 

13:48:35

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні колеги! нам сьогодні роздали цей документ, надзвичайно серйозний, надзвичайно важливий документ. Я хочу звернути вашу увагу на аркуш 67-й, де написано від імені юридичного управління „з зауваженнями”. Так от, щоб ви знали, що не зважаючи на те, що всупереч регламенту нам тільки сьогодні роздали закон, зауваження нікому не роздали. Їх немає. Ми не можемо їх побачити, оцінити. І потім ніякі поправки, Арсеній Петрович, не можуть бути прийняті. Та коми потім не можуть змінити, юридичне управління і ви не зможете змінити.

Тому хочемо ми чи не хочемо, а нам треба буде тоді приходити до процедури третього читання. Я просив би вас, правий був тут Адам Мартинюк, який сказав, що закон сируватий. Він дійсно сируватий. Це надзвичайно серйозний закон. Але він поки що сируватий. Спасибі.

 

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р. Юрію Анатолійовичу, у мене до вас зустрічне запитання. Дивіться, як ми працюємо. Ми намагаємось ті питання, які вимагають дискусії, відкласти. Я вдячний колезі Олійнику в тих питаннях, які ще вимагають дискусії правової з тим, щоб ми не наробили шкоду. Ми відклали. Якщо треба, ми внесемо зміни до цього закону. Ми зараз ідемо назустріч і пропозиціям Голови Верховної Ради з тим, щоб ми шкоди не наробили по Нацбанку. Ми зможемо опрацювати і виважено внести.

Але у мене запитання до вас тоді зустрічне. А коли буде це третє читання і чи буде воно взагалі? От питання це якраз і як фактор впливу. Зверніть увагу, навіть Роман Михайлович Зварич, який має дуже багато зауважень, дуже, навіть принципових, він мені сьогодні сказав, Юрій Романович, я не буду шкодити, бо знаю, що цей закон потрібен; але знайте, що цей закон вимагає серйозної роботи. Тому, тому, власне, я би вас попросив в цьому контексті ухвалити його в цілому. І, якщо він буде вимагати вдосконалення, шляхом внесення змін ми доопрацюємо всі ті питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Роман Зварич.

 

13:50:59

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановні колеги, я дійсно мовчу щодо цього законопроекту хоч би з однієї причини. Будучи членом самого комітету, який розглядав нібито цей законопроект і прийняв нібито рішення про винесення його розгляд Верховної Ради України в другому читанні і будучи також, уже словами Юрія Романовича, автором чимало поправок до цього законопроекту, але не будучи запрошеним на це фантомне  засідання комітету, коли розглядався цей законопроект, то, звичайно, в мене складається таке враження, що взагалі рішення приймалося не на комітеті, а десь  інде.

І тому я вам даю можливість завершити цю, не хочу  називати  це комедією, а цей процес, який ви започаткували щодо не тільки цього законопроекту, але взагалі  до Верховної Ради України. Сиджу і мовчу. Тому не згадуйте мого прізвища, будь ласка.

 

 МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.  Дякую.

Я не можу не згадувати, адже ви людина яка доклала дуже багато зусиль для того, щоби цей закон сьогодні був в залі, з тим, щоби Україна отримала цей закон, і ми не  можемо не відзначити вашу роль в цьому процесі. І навіть я думаю, що ми  не повинні в цих питаннях ділитися на опозицію, коаліцію. Адже ідеться про інтереси України.  Ідеться про інтереси громадян України.

І тому власне ми не намагалися, це не на користь, не маємо ніяких зисків ні Міщенко, ні Мірошниченко, ні Лавринович,   ні будь-хто з нашого комітету не мали зисків для того, щоби особистих там або корпоративних, щоб цей закон  був.  І намагаємося єдине, що зробити, то ухвалити закон, який 15 років   готується і не може набрати відповідну кількість голосів через те, що юристи не можуть домовитися. Якраз от в таких от дефініціях позбавляємо Україну закону. Ну, не можемо ми ж продовжувати.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, є геніальна пропозиція. Поставити на голосування цей законопроект в другому читанні  і в цілому з урахуванням.

Перше. Там де закон, визначення в дефініціях, – закон…. нормативно-правових, не що ухвалюється, а що приймається, щоб привести у відповідність до 91-ї Конституції.  

Друге. Правку, яку вніс Святослав Олійник.

 І третє. Вилучити сфери регулювання Національний банк.

Шановні колеги,  ставлю на голосування в другому читанні і в цілому з дорученням Юруправлінню провести відповідну техніко-юридичну експертизу і підготувати на підпис Голові Верховної Ради і комітет профільний також. Голосуємо.

 

13:53:47

За-312

Ура, товариші, акт прийнято. Дякую всім, колеги, я думаю, що була дуже предметна дискусія.

У мене наступна пропозиція. У нас залишилося рівно 6 хвилин, на 6 хвилин у нас два акти законодавства. Я прошу швиденько пройти акти законодавства. Після цього, якщо буде час, ще поговоримо.

Віктор Дмитрович, прошу, друге читання.

 

13:54:25

ШВЕЦЬ В.Д.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги, два законопроекти. Перший із них за номером 0963 є приведенням Кримінального кодексу України у відповідність із Законом України  про  охорону дитинства і  Сімейним кодексом України і передбачає посилення відповідальності за злочини проти сім’ї і проти дітей.

Шановні колеги, було внесено  три  пропозиції акторами законодавчої ініціативи. Всі три вони враховані, і цей  закон, шановні колеги, відповідає  термінології, яку парламент ухвалив за  законопроектом 0962 в Законі „Про відповідальність за розбещення неповнолітніх”, а цей закон ухвалений 25  вересня цього року.

Автори поправок до закону задоволені врахуванням, інших не було, тому комітет  просить підтримати і ухвалити в цілому, як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, це треба негайно  голосувати, тому що те, що у нас твориться у цьому питанні, це чистий жах. Негайно голосувати і   звертатися до правоохоронної системи   з вимогою виконувати норми Кримінального кодексу, тому що  жахливі речі проходять.

Шановні колеги,  я ставлю на голосування у другому читанні і в цілому законопроект номер 0963 про внесення змін до статей  304 та 323 Кримінального кодексу України. Прошу голосувати.

 

13:56:03

За-316

Юрій Анатолійович, не загораються, коли  не  тиснути кнопку, а коли тиснути, то загорається.

0981. Володимир Романович.

 

13:54:38

МОЙСИК В.Р.

Шановний  головуючий, шановні колеги,  законопроект так само розроблено з метою встановлення кримінальної відповідальності за використання дитини для жебракування, забезпечення належного захисту прав інтересів дітей, а також попередження поширення жебрацького бізнесу з використанням дітей.

Арсенію Петровичу, закон поправок не отримав, але є проблема та сама, яка виникла при ухваленні закону за номером 0585, де йшла мова про встановлення виду покарання – примусове лікування від хронічного алкоголізму і наркоманії. То в цьому законі є та сама норма, яка запроваджує примусове позбавлення батьківських прав як вид покарання.  У першому читанні як ідеології цієї норми не було, вона була сприйнята комітетом, як пропозиція автора законодавчої ініціативи.

Тому я пропонував би, Арсенію Петровичу, щоб не було вето Президента, щоб ми статтю 55 прим., яка доповнюється за правкою депутата, виклали в такій редакції: „Позбавлення батьківських прав може бути застосовано з підстав і у порядку, визначеному Сімейним кодексом України”. А в санкціях статей, де передбачалося покарання позбавлення батьківських прав, виключити. І в такій редакції закон ухвалити. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

МОЙСИК В.Р. Це те саме, що парламент зробив у законі 0585, де йшла мова про насильство в сім'ї.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ану-ка, ще раз.               

 

МОЙСИК В.Р. Кажу ще раз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз…

 

МОЙСИК В.Р. У цьому законопроекті, який має номер 0981…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

МОЙСИК В.Р. …до другого читання один із народних депутатів вніс поправку: доповнити статтю Кримінального кодексу України нормою про позбавлення батьківських прав як виду покарання. Але зауваження юридичного управління, знову ж таки, про те. що порядок і підстави позбавлення батьківства визначені Сімейним кодексом України і не можуть бути видом покарання.    

Цю саму правову позицію парламент висловив при ухваленні закону 0585, де йшла мова про  примусове лікування  від хронічного алкоголізму і наркоманії, а це лікування визначено – про надання медичної психіатричної допомоги  в Україні. Тобто статтю 55 викладаємо в редакції, що позбавлення батьківства відбувається з підстав і у порядку, визначеному  Сімейним кодексом України, а у всіх нормах, де є покарання у вигляді позбавлення батьківства, виключається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згадав. Приймається такий… Колеги, уважно! Як я поставлю на голосування. Прийняти в другому читанні і в цілому законопроект з урахуванням правки, внесеної народним депутатом  Мойсиком, яка відповідає заключенню Головного юридичного управління.

Ви зрозуміли, да? Для того, щоб у нас текстура була.

І на підписання дати мені після техніко-юридичного обґрунтування.

Колеги, голосуємо.

 

14:00:02

За-323

Рішення прийнято.

Колеги, по фракціям показую… Задирко, будь ласка. Включіть мікрофон.

 

14:00:35

ЗАДИРКО Г.О.

Шановний  головуючий! Шановні народні депутати! Мені здається, що зараз  не найкращі часи переживають  родини моряків судна „Фаїна”, які потрапили в полон до сомалійських піратів. Мені здається, завтра, коли буде погоджуватися питання порядку денного, було б досить доцільно запросити  представників Міністерства закордонних справ і Міністерство оборони, щоб вони нас проінформували що робиться цими міністерствами для того, щоб спасти наших моряків. З 25 вересня ці моряки знаходяться в полоні. Ми не знаємо, і немає чіткої інформації в засобах масової інформації, що відбувається, що робиться цими відомствами для спасіння наших громадян.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, завтра буде завтра. А сьогодні оголошую пленарне засідання закритим.