ЗАСІДАННЯ ДРУГЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

2 вересня 2008 року, 16:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий вечір. Реєструємося, шановні колеги.

16:03:44

437 народних депутатів за даними реєстрації у парламентській залі.

Шановні народні депутати, вечірнє засідання оголошую відкритим. Продовжуємо розгляд питань порядку денного.

3076-2, Кириленко Іван Григорович.

16:04:30

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, шановний Голово, шановні виборці! Я думаю, по мірі того, як ми розглядаємо це злободенне питання, температура в залі не наростає, а, я думаю, вона спадає, і ми в кінці кінців прийдемо до спільного зваженого рішення. Якщо воно буде виражено в якійсь заяві, то я думаю, що наша заява, яку я зараз оприлюдню від імені фракції, можливо, стоїть найближче до істини і до розв’язання цієї проблеми, яка для України має теж немале значення.

Дозвольте зачитати цю заяву, і вдумайтеся в її зміст і в смисл тих слів, які ми сюди вклали.

Пропозиція щодо Заяви Верховної Ради України щодо конфлікту на Кавказі.

„Верховна Рада України глибоко занепокоєна збройним конфліктом між Росією та Грузією та його серйозними негативними наслідками для регіональної безпеки у Європі та світі. Верховна Рада засуджує застосування зброї будь-якою стороною та всі односторонні кроки і непропорційне застосування сили, що сприяють ескалації протистояння.

Ми висловлюємо глибокий сум з приводу загибелі та виникнення ситуації, що призвела до страждань мирного населення, збільшення кількості біженців, руйнування соціально-економічної інфраструктури та загрожує перерости в гуманітарну катастрофу.

Верховна Рада вважає, що в основу мирного і довготривалого вирішення цього конфлікту має бути покладена повага всіма сторонами принципів незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, які визначаються і визнаються міжнародним правом та резолюціями Ради Безпеки ООН, та спільна позиція Європейського Союзу, яка закріплена у висновках Ради Європейського Союзу щодо ситуації в Грузії.

Верховна Рада закликає до безумовного виконання всіх без винятку складових плану мирного врегулювання, узгодженого сторонами за посередництва Європейського Союзу. Це той план, який підписаний президентами Росії, Грузії і Франції.

Верховна Рада закликає Кабінет Міністрів України вжити усіх необхідних заходів для надання ефективної гуманітарної допомоги всім постраждалим без жодної дискримінації. Верховна Рада висловлює підтримку більш активній і скоординованій участі України у нинішній і майбутніх миротворчих і гуманітарних зусиллях в рамках ООН, ОБСЄ, а також в рамках європейської безпекової та оборонної політики Європейського Союзу.

Верховна Рада вважає за необхідне використати всі наявні політико-правові інструменти в рамках існуючих двосторонніх міждержавних інституцій України і Росії для встановлення й врегулювання всіх процедур щодо перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України. Верховна Рада закликає усі відповідальні політичні сили утриматися від використання радикальної риторики і спокуси перевести питання регіональної безпеки у внутрішньополітичну площину”.

Шановні колеги, декілька коментарів до цієї заяви. Перше. Що фракція просить Верховну Раду врахувати у нашій позиції? Немає нічого ціннішого, ніж мир на нашій українській землі. Це перший посил.

Друге. Позиція фракції проукраїнська. Це значить, національні інтереси перш за все. У всіх таких конфліктах ми повинні діяти так, щоб ніяким чином не втягнути нашу країну у вир чужої війни і стати, зробити заложником наш народ і нашу територію.

Ми поважаємо і цінуємо добросусідські стосунки між Україною і Грузією, між Україною і Росією. Наш національний інтерес нашої держави – це постійно зростаючий товарообіг між нашими країнами, культурні та регіональні зв’язки. Ми повинні зробити все можливе, щоб цей конфлікт був врегульований якнайскоріше. Ми за посилення нашої миротворчої функції.

Наш уряд діяв і діє в суворій відповідності до Конституції. І це визнало світове співтовариство. Була вчасно надана гуманітарна допомога і евакуйований контингент українців. Ми рішуче відкидаємо безпідставні звинувачення у так званій державній зраді.

І хочу зазначити таке. У той час, коли уряд робив все, що від нього вимагалося для допомоги громадянам України, які опинилися в зоні військового конфлікту, і, водночас, ліквідовував наслідки трагедії нашої, української, в західних областях України, саме в цей час зірвався шквал безпідставних звинувачень на адресу Прем’єр-міністра України. Розпочалось, по суті, цькування особистості Юлії Тимошенко, були висунуті безпідставні абсурдні звинувачення в зраді національних інтересів. І це знущання триває, по суті, вже з 2005 року, колеги. Оцінки з вашого боку, я звертаюся до наших партнерів, до цих пір немає. І нас це дуже сьогодні турбує.

Сьогодні вас схвилювало результативне голосування в залі. Колеги, по всім принциповим питанням для держави – 360-370 голосів у залі. Невже ви думаєте, що дує в паруса, а тут надуваєте тільки щоки. Приєднуйтеся! Верховна Рада об’єдналася для того, щоб позбутися впливу із зовні. (О п л е с к и)

Стосовно цієї проблеми, яку ми обговорюємо, у кожного своє бачення, ми цінуємо це бачення. Кожний по своєму пропустив через серце і душу, і це було видно по виступах. І ми цінуємо це кожне серце і душу. Мені запам’яталося, зокрема, особисто одне, більше всього вразило: на Олімпійських іграх на другий день війни на п’єдесталі пошани обнялися російська і грузинська спортсменки. Не народ розпочав війну, не люди хочуть бойні, політики за рейтинги! Нам мало своєї бойні за наші рейтинги?!

Шановні друзі, якщо не пройде наша пропозиція, ми просимо, друга постанова, яка зареєстрована, я буду, інший раз виходити на трибуну вже не буду, нам все-таки треба мати спільне бачення по цій проблемі усіх гілок влади. У нас є український Президент, український уряд, та й парламент працює не „левый берег слоновой кости”, а працює теж на Україну. Ми повинні об’єднатися навколо цієї біди, не народи хочуть війни і я переконаний, що люди, які зараз нас слухають, моляться Богу, щоб хлопці, які на цій трибуні, не дай Бог, якимось не влучним словом довели до того, що довелось пережити на Кавказі. Не доведи, Боже, нам. Мир – це саме головне, яке ми повинні цінити. Тому дуже виважене, толерантне, дуже обережне відношення і чутливе до того, що відбулося, мир на своїй землі, перш за все.

Шановні колеги, не вдасться провести якесь рішення, давайте створимо спільну тимчасову комісію спеціальну, яка скоординує всі гілки влади і випрацює єдиний механізм і єдиний підхід. Дякую. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. 5 хвилин запитання-відповіді. Олег Гуменюк.

16:12:20

ГУМЕНЮК О.І.

Гуменюк Олег Іванович, фракція "Наша Україна – Народна Самооборона". Прошу передати слово Руслану Князевич.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Князевич.

16:12:34

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Шановний Іван Григорович, скажіть, будь ласка, наскільки я зрозумів, то позиція в тій заяві, яку ви пропонуєте полягає в тому, що Україна не може жодним чином ставати на бік однієї чи іншої сторони у конфлікті. Яке ваше ставлення до того, що одна з фракцій парламенту проголосила в односторонньому порядку визнання двох самопроголошених держав після того як тільки кілька, скажімо так, екстремістських організацій в світі вдалися до такого абсолютного, мені здається, нерозумного кроку, який брутально порушує всі міжнародноправові домовленості України? Дякую.

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, дякую за запитання. Воно не до нас відноситься. Я те, що відноситься до нас, відповім. Так, ви абсолютно праві, ми не стаємо на бік жодної із сторін. Ми стаємо на бік народу, який постраждав. І думаємо за 46 мільйонів нашого народу. Не доведи, Боже, щоб ми своїми невмілими діями спровокували щось подібне, не доведи, Господі. Але у нашій заяві, якщо ви чули, ми за територіальну цілісність, ми за врегулювання конфлікту так, як пропонує сьогодні цивілізований Європейський Союз. І підписаний цей план і Президентом Росії, і Президентом Грузії. Тобто ми на стороні врегулювання найбільш цивілізованим шляхом. Стосовно визнання чи невизнання, це компетенція відповідних органів. Я думаю, що це може бути тільки після того, як ми знайдемо спільне рішення тут, у цьому залі. Я б дуже сподівався, щоб воно було таке, як ми пропонуєм. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Чудновський.

16:14:18

ЧУДНОВСЬКИЙ В.О.

Я прошу передати слово Яворівському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський.

16:14:27

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний доповідачу, тут, у цей зал внесено заяву від однієї, одного депутатського крила, яка хоче визнати і підтримує Росію в тому, щоби визнати державність цих республік. Абсолютно зрозуміло, що це майже, майже божевільне рішення, яке дає ляпаса всьому світовому співтовариству, яке провокує розподіл і роздирання самої Росії, і воно є абсолютно неприйнятний, неприйнятним. І я не уявляю, хто може за нього проголосувати. Є два проекти постанови. Наш, від „Блоку Юлії Тимошенко” і від наших союзників, соратників – від НУ-НСу. Я дуже уважно прослухав заяву у виконанні Кириленка. Я стежив за нашою заявою, бютівською. І мені дуже важливо, що подумають люди, чи є розбіжність, чи ні. Ви бачите різницю між цими двома заявами, чи не бачите? Бо я особисто

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановний Володимире Олександровичу, наша відмінність в заявах, я проаналізував одну і іншу, полягає в іншому. У „Нашої України” партійна заява, а у нас – державна заява. Ми не стаємо на бік жодних з конфліктуючих сторін. Це не наша війна. І втягувати нас в чужі війни не треба. Бо дуже далеко зайдемо.

В обов’язковому порядку ми повинні посилити нашу миротворчу функцію. Чому приїхав примиряти Саркозі за декілька тисяч кілометрів? А ми поруч з братніми народами! Оце наша роль і ми підтримуємо тих, хто за посилення миротворчої функції при збереженні територіальної цілісності кожної країни.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук.

16:16:12

ШЕВЧУК С.В.

Шановний Іване Григоровичу, ну очевидно, що проект заяви, який ви репрезентуєте є найбільш проєвропейським, тому що в ньому чітко вказані основні пріоритети, які підтримала і Рада Європи, і європейські держави. В ньому говориться про план врегулювання ситуації, який дійсно погоджений з Президентом Грузії і з Президентом Росії, і головуючим в ЄС нині. І, дійсно, такий підхід відображає сутність української зовнішньої політики, яка потрібна сьогодні. Але є відмінність від проекту, який запропонувала фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Відмінність полягає в тому, що ми не згадуємо про великі зусилля Президента. Як, на вашу думку, чи потрібно в заяві парламенту робити якісь натяки на возвеличувався ролі будь-якої персони чи парламент має іншу функцію? Спасибі.

КИРИЛЕНКО І.Г. Якщо ви звернули увагу, колеги, ми нікого не вирячуємо у своїй заяві. Ми намагалися уже в цій заяві не робити кивки в сторону одних чи інших і комусь давати заробляти на чужій крові якісь рейтинги. Ми категорично проти цього. Ми вважаємо. що уряд в цьому відношенні діяв найбільш професійно. Негайно була надана гуманітарна допомога і евакуйовані наші громадяни. І треба було мабуть найбільш дієво працювати в плані посилення миротворчої функції саме України у цьому конфлікті.

Ми запропонували нашим колегам по коаліції, які письмово до нас звернулися, і ми письмово відповіли. Ми запропонували негайно вчора ввечері зібратися, спільну робочу групу створити і випрацювати єдину заяву від коаліції. На жаль, відповіді ми не отримали, тому довелося виступати зі своєю заявою, яка більш, ми вважаємо, толерантна і більш державницька і пропонуємо її підтримати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін.

16:18:21

АРЖЕВІТІН С.М.

Прошу передати Зіновію Шкукяку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зіновій Шкутяк.

16:18:24

ШКУТЯК З.В.

Шановний Іване Григоровичу, скажіть, будь ласка, поясніть, будь ласка, як ви відноситесь до того факту, що був використаний Чорноморський флот, який базується в Україні, в односторонньому порядку був використаний у цьому конфлікті?

І друге питання. Ви закликаєте, щоб врегулювати все-таки питання відносин, унормувати наявність флоту Чорноморського в Україні. Але наскільки ми знаємо, у липні місяці була постанова Кабінету Міністрів ще до конфлікту, відповідно до якої вже унормовувалося використання Чорноморського флоту, який знаходиться на території України. Чому ця постанова Кабінету Міністрів не була введена в дію.

КИРИЛЕНКО І.Г. шановні колеги, і по Чорноморському флоту у нас в жодній заяві, наскільки я уважно прослухав, не було ніяких посилок. У нашій заяві, цитую ще раз: „Верховна Рада вважає за необхідне використати всі наявні політико-правові інструменти в рамках існуючих двосторонніх міждержавних інституцій України Росії для встановлення і врегулювання всіх процедур щодо перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України”. Ми заявляємо це і просимо підтримати.

Що мається на увазі? Да, у нас Великий договір, так званий, він стоїть вище над законодавством України, бо це наші міждержавні зносини, міждержавні стосунки, ми його ратифікували. Давайте подивимося всі, всі питання, які у цьому відношенні виникли. У нас все там прораховано, ми все там передбачили? Як показали події, мабуть не все там передбачено. Ця робоча група, ця спеціальна комісія, яка буде створена, з залученням фахівців, які мають досвід дипломатичної роботи, всіх, всіх, всіх правових, міжнародних інституцій і досвідів міжнародної практики, яка була у цьому відношенні. А вона, на жаль, останніми роками, такі досвіди єсть. Давайте вивчимо це питання. Ми пропонуємо одне – з опалу не рубати. Рубанувши з опалу...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Наступний законопроект – 3082. Тарасюк Борис Іванович. Борис Іванович, прошу на трибуну парламенту.

16:21:06

ТАРАСЮК Б.І.

Шановні народні депутати! Шановні виборці! Сьогодні фактично ми розглядаємо питання, від якого залежать погляди наших громадян, нашого суспільства, нашої влади до таких питань як світовий порядок, безпека держави, безпека України. Акт агресії Росії проти суверенної держави Грузії можна хіба що порівняти з наслідками з терактами у США 11 вересня 2001 року, коли корінним чином змінилися підходи до понять „безпека громадянина”, „безпека держави” і „колективна безпека”. Російська сторона цинічно, маніпулюючи термінами „примус до миру”, „гуманітарна катастрофа”, „етнічні чистки”, „геноцид”, зазіхнула на територіальну цілісність суверенної держави. Події на Кавказі ще раз підтвердили, що так звана миротворчість, якою нібито займалася Росія, це прикриття.

Події в Грузії також показали наскільки Росія використовує інформаційну війну для того, щоб приховати дійсні причини та перебіг цієї війни, адже факти є очевидними. Надавши збройну підтримку сепаратистському режиму та визнавши незалежність Абхазії і Південної Осетії, Російська Федерація з міжнародно-правової точки зору порушила цілий ряд міжнародних правових договорів, таких як Статут ООН, Хельсінський заключний акт 75-го року і Паризьку хартію для нової Європи 90-го року. Вона діяла всупереч своїм зобов`язанням як член Організації Об`єднаних Націй і інших міжнародних інститутів.

Знехтувавши базовими цілями і принципами статуту ООН, зокрема пунктом 4 статті 2 Статуту ООН, відповідно до якого, я цитую: „Всі члени ООН утримаються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою, чи її застосування, як проти територіальної цілісності, чи політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином несумісним з цілями Об’єднаних Націй”, - кінець цитати.

Фактично Росія зазіхнула на суверенітет, територіальну цілісність та політичну незалежність держави Грузія. Прийняття даної постанови, яку я запропонував, засвідчить позицію Верховної Ради щодо поваги до міжнародного права, статуту ООН, на яких базується нинішній світовий порядок.

Вона, ця заява, має бути застереженням проти нехтування такими принципами міжнародного права, як повага до територіальної цілісності. Даючи оцінку, Верховна Рада висловить своє ставлення до власної безпеки, до власної територіальної цілісності і суверенітету. Дане питання є принциповим для нашої держави. Перед нами стоїть питання: визнати правду і назвати речі своїми іменами, або змовчати і стати на коліна перед Росією.

На жаль, в історії відомо чимало випадків, коли з чиєїсь мовчазної згоди розв’язувалися війни, жертвами яких ставали мільйони. Хочу підкреслити, що майже на кордоні української держави виникає збройна агресія, то це повинно об’єднувати всі політичні сили.

В цьому контексті мене дуже дивують політичні сили з опозиції, які навипередки намагаються вклонитися Росії, фактично, підтримуючи її протиправні, агресивні дії. В зв’язку із тим, що лунали оцінки дій Президента і Міністерства закордонних справ, я хочу сказати, що я підтримую, як і більшість українців, про що свідчать результати вчорашнього опитування, дії президента, уряду і, зокрема, Міністерства закордонних справ.

Зазначений проект постанови, який я вніс, є виваженим, обґрунтованим з точки зору міжнародного права і містить конкретні посилання на ті міжнародно-правові акти, які своїми діями порушила Російська Федерація.

Хотів би нагадати шановним народним депутатам, що свого часу Верховна Рада ратифікувала договір про дружбу, співробітництво і взаємодопомогу з Грузією. Фактично, це єдиний договір, в якому Україна взяла на себе зобов’язання надати допомогу Грузії в разі загрози. І це договір, в якому ми зобов’язалися не надавати свою територію для здійснення ворожих дій по відношенню до Грузії. Отже, участь Російського Чорноморського флоту, який базується на території України, цією участю, фактично, Україна порушила свої зобов’язання. У зв'язку з цим я вважаю своєчасними і Укази Президента, і рішення Уряду щодо наведення порядку в плані перебування Російського Чорноморського флоту.

З огляду на сказане вище, шановні народні депутати, я пропоную схвалити заяву Верховної Ради щодо засудження акту агресії Росії проти суверенної держави Грузія. І наше голосування або неголосування буде перевіркою на відданість присязі, яку ми з вами давали українському народу, буде перевіркою відносно того, наскільки ми піклуємося про захист інтересів своєї, а не чужої держави.

Шановні народні депутати, під час перерви як голова депутатської групи по міжпарламентських зв’язках з Грузією я скликав засідання цієї депутатської групи. В результаті свого засідання депутатська група по міжпарламентських зв’язках з Грузією прийняла заяву, яку я маю честь зачитати.

Отже, депутатська група по зв’язках з Грузією висловлює тривогу у зв'язку з подіями, які відбуваються на території суверенної держави Грузія. Збройні сили Російської Федерації під приводом виконання „миротворчої місії” у лапках здійснили акт агресії проти незалежної держави Грузія.

Застосовуючи збройну силу всупереч своїм зобов’язанням за статутом ООН та міжнародним правом, влада Росії спекулює категоріями: примус до миру, гуманітарна катастрофа, етнічні чистки та геноцид – і безпідставно використовує дану термінологію для звинувачень Грузії, аби виправдати факт бомбардувань авіацією Росії грузинських міст. Надаючи збройну підтримку сепаратистському режиму Південної Осетії, Росія зазіхає на суверенітет, територіальну цілісність та політичну незалежність іншої держави. Особливо небезпечним у цьому контексті є визнання Російською Федерацією незалежності Південної Осетії та Абхазії, що є рівнозначним територіальному розчленуванню цієї держави.

Зазначені дії Російської Федерації необхідно оцінювати як такі, що грубо суперечать базовим цілям і принципам статуту ООН, зокрема процитованому мною пункту 4 статті 2. У подальшому принцип, закріплені в статуті ООН, були підтверджені в Гельсінському заключному акті 1975 року у Паризькій хартії 1990 року, норми яких відповідно також порушені діями Росії.

Депутатська група вважає неприпустимим використання бази російського Чорноморського флоту у місті Севастополь, яке суперечить двостороннім домовленостям та нормативним актам щодо дислокації Чорноморського флоту на території України і порушує загальновизнані норми та принципи міжнародного права.

Депутатська група по зв’язках з Грузією висловлює жаль з приводу загибелі мирних громадян, які стали жертвою збройної агресії, та співчуває всьому народу Грузії.

На завершення. Депутатська група засуджує акт агресії Російської Федерації проти суверенної держави Грузії і закликає її відновити статус-кво, діяти відповідно до норм міжнародного права і сприяти посередництву ООН та ОБСЄ у врегулюванні конфлікту.

Група підтримала вчорашнє рішення саміту Європейського Союзу щодо ситуації у Грузії. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. П’ять хвилин – запитання-відповіді.

Найдьонов, фракція комуністів.

16:30:32

НАЙДЬОНОВ А.М.

Симоненко Петр Николаевич.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Симоненко.

16:30:39

СИМОНЕНКО П.М. Симоненко, фракція комуністів.

Шановний доповідачу, я хотів би вас попросити прокоментувати як людину, яка займала посаду міністра закордонних справ у минулому, прокоментувати виступ на вчорашньому надзвичайному саміті Євросоюзу виступ Президента Європарламенту Ганса-Герта Поттерінга, який заявив: „Президент Грузии сделал серьезную ошибку в отношении Южной Осетии». Прокоментуйте, будь ласка, цей виступ його, виходячи з того, що ви тут наговорили. Ми знаємо вашу позицію. Ви завжди були проти українських інтересів і проти народу України, бо вам було важливо сьогодні захищати американські інтереси. Це знаємо ми вашу позицію. Але прокоментуйте, будь ласка, те, що сказав якраз Президент Європарламенту, що я вам і сказав.

ТАРАСЮК Б.І. Оскільки, Петре Миколайовичу, ви фактично заторкнули мене особисто, то я хочу сказати, що я не так, я не належу до тих політичних сил, які захищають у Верховній Раді України інтереси сусідньої Росії, на відміну від вас. Що стосується висловлювань, які звучали на саміті Європейського Союзу, я хочу сказати, що я можу коментувати рішення саміту, тобто всіх глав держав – членів Європейського Союзу. На мою думку, і це є думка депутатської групи по зв’язках з Грузією, дане рішення є позитивним, оскільки в ньому, на відміну від попередніх рішень, міститься посилання на необхідність поваги до територіальної цілісності, суверенітету і незалежності Грузії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

16:32:38

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Шановний Борисе Івановичу, сьогодні зранку отам на урядовій трибуні чи ложі сиділи всі ті люди, які є продуктом наявності коаліції. Вони отримали владу тому, що вважалося, що є 226 чоловік, яких підтримують у сесійній залі. Ви прекрасно знаєте, що на відміну від засад внутрішньої політики, які дійсно в цій залі очевидно можуть бути контраверсійними, Верховна Рада має виконувати свій конституційний обов’язок і приймати засади зовнішньої політики. Зовнішня політика не може не бути консолідованою, хоча погляди на ключові питання у тих хто дає владу, тобто у коаліції.

Скажіть, будь ласка, шановний Борисе Івановичу, з вашої фракції є чотири варіанти заяви: ваша, Костенка, колег, я не буду називати по-батькові, Ар’єва, Кириленка. З БЮТу є два варіанти заяви. Що кваліфікувати, як заяву від фракції НУ-НС і як від коаліції? Дуже дякую.

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. Об’єктивні обставини, а саме те, що Верховна Рада не працювала і не було можливості узгодити всі позиції і проекти, вона привела до появи декількох різних законопроектів. Я вважаю це недоліком, вважаю, що не мав би бути не лише в одній фракції декілька законопроектів, а мав би бути один єдиний консолідований законопроект від всієї Верховної Ради, яку би підтримали всі фракції, що опікуються інтересами своєї держави. На жаль, цього не сталося. Тому ми маємо справу з декількома проектами.

Я вважаю, що заслуговують на підтримку законопроект, який внесений В’ячеславом Кириленком, Юрієм Костенком, Ар’євим. На мою думку, я би підтримав ці законопроекти і сподіваюся, що і Верховна Рада підтримає їх.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дем’янчук, фракція комуністів.

16:34:43

ДЕМ’ЯНЧУК В.О.

Прошу передати слово Самойлик Катерині Семенівні.

16:34:47

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Я хочу задати вам наступні питання. Скажіть, будь ласка, чому вас схвилювало самовизначення Південної Осетії, Абхазії? Чому ж ви промовчали стосовно Косово?

Перше. Навіщо з трибуни Верховної Ради України обманювати народ України, треба чесно сказати, хто почав обстріл з системи „Град” в Цхенвалі, хто обливав бензином і палив дітей та старих, хто танками їхав по живих людях, не думаючи про те, що це дитина тільки почала жити, а стара людина, можливо, захищала цю батьківщину і цю землю, все своє життя. Я не розумію на що розраховує так звана демократична коаліція. „Наша Україна”, якщо вона обманює людей, скільки можна дурити, фашизм наступає і в Грузії, і в Україні, а ви його...

ТАРАСЮК Б.І. Я думаю, що зміст вашого виступу є результатом інформаційної війни, яку вела, веде і буде вести Російська Федерація проти українських громадян, заповнюючи наш інформаційний простір.

Що стосується Косово, то очевидно вас погано інформували, ніколи моя позиція щодо Косово не полягала в підтримці надання незалежності Косово. Ніколи, повторюю! І я ще хочу вам сказати, що на відміну від вас, комуністів, я ніколи неправду не говорив. От я хочу вам сказати, що мої переговори з спеціальним представником ООН з питань Косово, з лідерами Європейського Союзу, з країнами-членами Європейського Союзу і НАТО на всіх цих переговорах я послідовно відстоював позицію, згідно з якою визнання незалежності Косово буде помилкою. Я дотримувався такої позиції як міністр закордонних справ і тим більше дотримуюсь такої позиції як фахівець міжнародного права.

Ніхто з нас ніколи не обман...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Борис Іванович. Репліку я вам не можу дати, тому що не було назване прізвище. Називали прізвище ви, Борис Іванович? Та ви і так здурите, називали - не називали. Щоб не сварились, дайте Петру Миколайовичу репліку.

16:37:28

СИМОНЕНКО П.М.

Шановні колеги, ми розуміємо чому доповідач посилається на політичну силу, не говорячи аргументами щодо того чи іншого питання, особливо коли на останнє запитання Катерини Семенівни Самойлик він сказав, що він не бреше. Та я розумію, так скажемо, що іншого він і не міг сказати, бо сьогодні сам Президент, який патронує цю коаліцію, він же є і, так скажемо, духовним наставником цієї коаліції, сказав, що це не демократична коаліція – це коаліція отруйників і шпигунів.

Тому для мене все зрозуміло, хто бреше, а хто не бреше. І я думаю, так кажемо, позицію, яку тут доповідав Віктор Іванович, вона всім давно вже зрозуміла. Отруйники шпигунів – це коаліція, якраз яку очолює Президент Ющенко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступний законопроект 3083, Кілінкаров Спірідон Павлович. Колеги, нема ні у кого бажання відмовитись від окремих законопроектів? Тому що їх ми вже перевалили за десять.

16:38:42

КІЛІНКАРОВ С.П.

Уважаемые народные депутаты! Грузино-осетинский конфликт, это типичный образец этнического конфликта, порожденного националистическими, реакционными режимами в разный период исторического времени. Если вернуться к истории данного конфликта, то Осетия вошла в состав Российской Империи в качестве единой губернии, без разделения на северную и южную, в 1774 году. А после развала Российской Империи, в 18-м и 20-м году народ Южной Осетии был подвергнут первому геноциду со стороны независимой на тот момент Грузии. Тогда тысячи южных осетин были уничтожены или изгнаны в Северную Осетию грузинскими войсками, которые практически стерли с лица земли почти все, все населенные пункты Южной Осетии.

Если говорить о том проекте постановления, который предлагается сегодня на рассмотрение парламента о признании суверенитета и независимости Южной Осетии и Абхазии, то я хотел бы вернуться к вопросу сохранения территориальной целостности Грузии. Ни коим образом принятие решения о признании суверенитета Абхазии и Южной Осетии, ни коим образом, скажем так, никоим образом не ущемляет права Грузии на территориальную целостность. Ибо в конце 80-х годов грузинские национал-экстремисты, которые развернули кампанию по ликвидации Южной Осетии и на тот момент были упразднены все правовые акты, являющиеся основой существования автономии.

В 90-м году Верховный Совет Грузинской ССР отменил все законодательные акты, принятые после 21 года, в том числе, я подчеркиваю, и включение Южной Осетии в состав Грузинской ССР. Тем самым поставив Южную Осетию вне коституционноправового пространства Грузии.

Что касается Абхазии. Что касается грузино-абхазского конфликта. На момент развала Советского Союза Абхазская Республика не принимала участия в референдуме о признании независимости Республики Грузия и приняла решение о вхождении в состав Советского Союза. Поэтому ни Абхазия, ни Южная Осетия де-юре и де-факто не являются территорией Грузии.

Следующее. Дискредитация, угроза в отношении осетин. В 1989- 1990 годах перешли вооруженную агрессию по уничтожению Южной Осетии. На тот момент в результате силовых акций Грузии против Южной Осетии с ноября 1989 года по июль 1992 года к моменту введения в зону грузинско-осетинского конфликта российских миротворческих сил погибло свыше 3-х тысяч мирных осетин. Около 300 попало в плен. Свыше 100 осетинских сел было сожжено. А более 40 тысяч человек стали беженцами России.

Поэтому, уважаемые народные депутаты, сколько мы б не говорили о желании сохранить целостность, суверенитет или попытаться примерить два этих народа, которые имеют вековую историю противостояния вряд ли нам это удастся. Мы должны сделать все для того, чтобы на Кавказ сегодня пришел мир. И я хотел бы обратиться отдельно к тем, кто сегодня поддерживает режим Саакашвили и говорит о необходимости сохранения единства и целостности государства.

Я думаю, что единство и целостность государства не может быть сохранена под огнем системы «Град». Единство и целостность государства может быть сохранена только при проведении политики в интересах народа только при условии если будут учтены мнения и позиции всех политических партий и всех территориальных единиц, которые входят в состав государства. Поэтому я считаю сегодня необходимым поставить на голосование вопрос о признании суверенитета Южной Осетии и Абхазии. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу записувати 5 хвилин на запитання і відповіді.

Лілія Григорович.

16:42:59

ГРИГОРОВИЧ Л.С.

Лілія Григорович, „Наша Україна”.

Я хочу привітати вашу історичну розвідку і сказати, якщо вже йти по аналогії, то чому у своєму виступі ви не назвали перед цими двома об’єднаннями, визнання яких, до речі, руйнує кордони визнані Європою після Другої світової війни, чому ви не назвали Чечню, яка так само боролася за право бути визнаною республікою. І тому у мене запитання: „Чи ви дійсно боретесь у своєму виступі і бажаєте добра Україні і іншим утворенням, за які ви ратуєте, чи ви боретесь за права цих утворень і за національні інтереси України, чи ви виступаєте рупором антиукраїнських інтересів.

КІЛІНКАРОВ С.П. Спасибо. Я хотел бы, чтобы, в первую очередь, украинские политики сделали правильные выводы из того, что произошло в Грузии. Если вы говорите сегодня о Чечне, это может быть темой отдельного разговора и обсуждения тех процессов, которые происходили в Чечне. Единственное скажу, что чеченский народ не проводил референдум и не провозглашал независимость своей республики. А то что касается этих республик, здесь есть юридические акты, которые являются международными, в том числе и на основании которых на сегодняшний день де-юре и де-факто ни Южная Осетия, ни Абхазия не входят в состав Грузии.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Ключковський.

16:44:31

КЛЮЧКОВСЬКИЙ Ю.Б.

Дякую. Юрій Ключковський.

Ви дозволите мені задати запитання? Дякую.

Юрій Ключковський, „Наша Україна – Народна Самооборона”. Я розумію, що ви дуже добре вивчили конституційний статус суб’єктів Автономії Російської Федерації, але у мене є сильна підозра щодо того, чи ви ознайомлені з Конституцією України. У своєму проекті постанови ви пропонуєте, щоби Верховна Рада визнала незалежність деяких державних утворень. Я би просив вас, щоб ви з трибуни Верховної Ради України назвали норму Конституції, яка відносить до повноважень Верховної Ради України визнання незалежності чи суверенітету інших держав. А якщо такої норми немає, то скажіть, будь ласка, чи дотримуєте ви присяги народного депутата України, де сказано: дотримуватися Конституції України. І розкажіть всім, які правові наслідки порушення присяги народного депутат України.

КІЛІНКАРОВ С.П. Спасибо. Дякую за запитання.

Якщо ви дуже уважно читали проект постанови, то тут передбачено: „Запропонувати Президенту України відповідно до пункту 4 частини 1 статті 106 Конституції негайно прийняти рішення про визнання Республіки Південна Осетія та Республіки Абхазія як незалежних та суверенних держав та встановити з ними дипломатичні відносини”. Почитайте документ, прежде чем выступать и задавать такие вопросы. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стойко.

16:45:56

СТОЙКО І.М.

Іван Стойко, Народний Рух України, фракція „Наша Україна".

Я до вас звертаюся як до того, хто підтримує неосталінський режим Путіна-Медвед… . Ви сказали про Саакашвілі, я до вас як до тієї людини, яка підтримує саме цей режим. Ви говорили в історичному аспекті про війну на Кавказі. Так, ця війна ведеться не одне століття. Дійсно, так є. Але Росія ніколи не завоювала і не завоює Кавказ, ви про це чудово знаєте. Але я сьогодні провожу аналогію із 30-ми роками минулого століття, коли починався режим саме Адольфа Гітлера, який потім став ким, ви знаєте теж – покоряв Європу і став фюрером. Сьогодні Путін те саме хоче зробити на пострадянському просторі. Це боротьба за демократію і більше нічого. Тому у мене питання. Чи ви підтримуєте той режим, який був в 30-х роках Гітлера, комуністи особливо, чи ви підтримуєте той режим, який сьогодні намагається підтримати Росія, саме відбілити Сталіна і зробити все аби він…..

КІЛІНКАРОВ С.П. Спасибо. Вы знаете, советский период, в том числе период правления Сталина они характеризуются, в первую очередь той политикой, которая проводилась в национальном вопросе. И никто в этом зале не может сказать, что в советский период времени национальные вопросы вызывали вот такого рода конфликты. Потому что национально озабоченные идиоты они все время…(Ш у м у з а л і) Минутку. Национально озабоченные идиоты в то время сидели в тюрьмах, а «тех, кого разыскивает милиция», висела перед зданием милиции. А сегодня, на сегодняшний день некоторые национально озабоченные идиоты сидят в парламенте, а те, которые висели на доске «Их разыскивает милиция», на сегодняшний день представляют бизнес-элиту нашей страны. Поэтому мне очень легко судить о том в какой период времени жила наша страна и где и когда было больше порядка. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук.

16:47:59

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна".

КІЛІНКАРОВ С.П. Это не касается вас.

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна".

Шановний доповідачу, той ідол продовж багатьох років, якому ви кланялися і кланяєтеся до цього часу – Фрідріх Енгельс, аналізуючи загарбницьку політику Росії впродовж багатьох років, зробив висновок, що вона завжди проводилася під миролюбними лозунгами. І ви до цього звикли. Разом з тим, в цій заяві ви пишете про геноцид відносно осетинського народу, в той же час є тією політичною силою, яка, голосуючи проти прийняття закону про визнання голодомору геноцидом проти українського народу і зараз заперечується цей геноцид, де загинуло мільйони українських людей. То де ваша совість, де ваша правда? І ті заяви, які ви озвучуєте, ще раз свідчать, що ви завжди залишаєтеся на суто проросійських позиціях. Інших позицій в вас не може бути.

КІЛІНКАРОВ С.П. Я всегда оставался на государственных позициях. У вас, о чем бы мы не говорили, у вас все сводится к вопросу голодомора. Потому что у вас нет будущего. Вы жили и живете прошлым и тянете нашу страну в прошлое, вместо того, чтобы думать о будущем нашей страны.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступний законопроект. (Ш у м у з а л і) Олена Лукаш – 3089.

16:49:52

ЛУКАШ О.Л.

Шановні колеги, шановні присутні, пані та панове! Вашій увазі пропонується проект постанови 3089 про утворення тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань розслідування фактів міжнародної передачі Грузії зброї, товарів військового призначення і подвійного використання та участі громадян України у збройному конфлікті у Південній Осетії та Абхазії.

Ми пропонуємо вам цю постанову, оскільки неможливо не взяти до уваги ту ситуацію, яка склалася в Південній Осетії внаслідок збройного протистояння між військовими підрозділами Російської Федерації та Грузії.

Ми вважаємо за необхідне, щоб ця комісія працювала і ми таки дізналися, яким чином постачалася зброя, в якій кількості, хто і де отримував кошти за цю зброю і чи не порушила Україна своїх міжнародних зобов’язань під час цього збройного конфлікту.

Пропонуємо підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, п’ять хвилин запитання-відповіді.

Іван Заєць.

16:51:12

ЗАЄЦЬ І.О.

Пані Олена, ще до 8 серпня я звернув увагу, як у низці засобів масової інформації йшла шалена атака на українську владу, на Президента саме по лінії того, що Україна от продає зброю Грузії. Я зробив для себе тоді висновок, що п’ята колонна одержала сигнал із Кремля з тим, щоб провести в Україні артпідготовку, підготовку громадської думки до вторгнення Росії у Грузію. І я бачу, що ця п’ята колонна і до сьогоднішнього дня не заспокоїлася, и вона подала в даному випадку оцей проект постанови з тим, щоб розколоти українську владу, щоб послабити українську державу. Адже вам абсолютно відомо, що українська держава продає зброю відповідно до міжнародного права і продає державам, які мають право їх набути.

Ми вже мали таку аналогію із „Кольчугами” і чим ця аналогія закінчилася, ви так само знаєте. Так скажіть мені, будь ласка, це ви …

ЛУКАШ О.Л. Дякую за запитання.

Я могла б собі припустити і уявити, які сигнали і звідки ви отримуєте, але я хочу відповісти вам як юрист. Із засобів масової інформації, через дипломатичні канали про можливі масовані поставки наступальних і оборонних видів зброї в таку небезпечну країну, як Грузія.

Якщо подивитися на статут державної компанії з експорту та імпорту продукції послуг військового та спеціального призначення „Укрспецекспорт”, то компанія самостійно планує свою виробничо-господарську діяльність, виходячи із споживчого попиту на її продукцію і послуги. Основу планів становлять договори із замовниками, покупцями-продавцями.

То дуже хотілося б дізнатися, хто були покупці-продавці? Чи не була це безоплатна поставка чи дарування взагалі? Чи не порушила Україна своїх міжнародних зобов’язань при цьому? Я абсолютно нікого зараз не звинувачую і нічого не стверджую, але в рамках цієї комісії ми зможемо дізнатися і у межах парламентського контролю проконтролювати що саме постачалося, на яку суму...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матвієнко Анатолій.

16:53:40

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, Блок „Наша Україна - Народна Самооборона".

Пані Олено, сьогодні ми прослухали дуже багато ініціатив ваших і фракції, яку ви представляєте. І чи не видається вам, що всі ваші ініціативи зводяться під абсолютно копірку позицій Росії? І чи не видається вам, що нам з вами потрібно було б думати все-таки про Україну як про нашу власну державу, бо, маючи розбіжності внутрішні, ми очевидно не можемо топтати свою власну державу в угоду будь-кому?

І якщо ви дуже, і запитання моє наступне. Якщо ви дуже стурбовані, дійсно, а я визнаю ваше право щодо порядку організації торгівлі зброєю, то чи не варто вам було внести це питання не в рамках розгляду сьогоднішнього конфлікту, а внести в рамках просто як законодавчої ініціативи про створення такої депутатської групи, яка б розглянула взагалі проблеми торгівлі. І не підспівувати сьогодні тим, хто дійсно ігнорує інтереси сусідніх держав і українських зокрема.

Дякую вам за відповідь.

ЛУКАШ О.Л. Спасибо за вопрос.

Знаете, говорят, что самая страшная ложь – это искаженная правда. Я не специалист в вооружении и никому не собираюсь пидспивуваты. Я просто хочу сказать, что мы и депутаты имеем право знать, не стала ли Украина или отдельные ее граждане соучастницами военного нападения. Это очень просто. Просто спросить куда деваются бюджетные средства и не являемся ли мы спонсорами и донорами стран, участвующих в конфликте.

Я не понимаю, почему такое огромное возмущение вызывает наш интерес.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Таран.

16:55:27

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановна доповідачко, Росія видає паспорти українським громадянам у Криму. Власне, йдеться про апробований сценарій в Південній Осетії, коли осетинцям спочатку видавали російські паспорти, а потім Росія заявила про захист своїх громадян. Тобто в перспективі може бути в Україні той самий сценарій – видача російських паспортів українським громадянам, а потім захист так званих російських громадян. Власне, історія знала подібні випадки. Абсолютно аналогічно, до речі, діяла фашистська Німеччина стосовно Австрії, ви це знаєте.

І отже питання: чи схвалює ваша фракція, чи схвалюєте ви дії Росії, які аналогічні діям фашистської Німеччини, дії Росії, які порушують Конституцію України, адже в Україні немає подвійного громадянства. І чи відомо вам і вашій фракції, скільком громадянам, скільком тисячам громадян всупереч нашій Конституції вже видано російські паспорти?

ЛУКАШ О.Л. Я вважаю, що інформацію, яку ви оголосили, не можна підтвердити жодним чином. І я вважаю вас нещасною людиною. Знаєте чому? Бо ви не можете навіть уявити, що є держава, яка буде захищати своїх громадян, їх безпеку і життя. І якщо цим громадянам вночі буде завдана шкода, вона стане на їх захист, тому що цей громадянин має паспорт цієї держави. Вам просто важко уявити, 18 років вимагаєте незалежності і самостійності України, що такі держави, які захищають своїх громадян, існують. І в зв’язку з цією біллю, що вас ніхто в цій державі не захистить поки що, ви ставите такі запитання. Ви заспокойтеся, будь ласка. Мова йде не про паспорти, не про ваш і не про інших, а мова йде про постачання зброї. От це питання ми хочемо з’ясувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 3093 законопроект наступний. Кириленко Іван Григорович. Іван Григорович Кириленко! (Ш у м у з а л і).

16:57:51

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги, доповідаючи наш проект постанови стосовно нашого проекту заяви я пропонував, що якщо не пройде жоден з варіантів, який тут обговорюється в залі, ми пропонуємо створити тимчасову спеціальну комісію, яка повинна напрацювати разом з усіма гілками влади узгоджену позицію.

Тому я, Арсеній Петрович, презентував цю постанову в своєму єдиному виступі. Прошу той виступ зарахувати як презентацію двох проектів постанов – створення спеціальної комісії і підтримку нашої заяви. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. П’ять хвилин питання-відповіді. Є?

Іван Григорович, просять запитання, 5 хвилин.

Каськів передає слово Зваричу. Владислав Касків передає Зваричу, прошу.

16:58:53

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Іване Григоровичу! Насправді, оскільки ви пов’язали один проект з проектом, який ви доповідали раніше, я вам буду ставити питання по проекту, який ви доповідали раніше. Відверто кажучи, я не думав, що на одній сторінці можна стільки написати і нічого не сказати, бо насправді, ваш проект до того і зводиться. Тому я хочу почути офіційну позицію з двох дуже простих питань. Чи БЮТ вважає дії Російської Федерації в Грузії актом агресії?

І друге. Чи ви не є занепокоєні тим, що була використана суверенна українська територія, де базується Російський Чорноморський флот як плацдарм для воєнної агресії проти союзника нашої держави по ГУАМу?

Конкретні запитання – конкретна відповідь, будь ласка.

КИРИЛЕНКО І.Г. Романе Михайловичу, знаючи вас, як надзвичайну людину, яка до кожної коми і в кожній комі має великий смисл, і це правильно, я на це питання вже відповідав. Тому повертатися до відповіді не буду.

Чітко записано в заяві і позиція по Чорноморському флоту, і по агресіях таких – все записано. Читайте не на сторінці, а на двох сторінках.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян.

17:00:12

СТОЯН О.М.

Шановний доповідачу! Іване Григоровичу! (Ось я тут).

Щойно наша колега Лукаш запропонувала створити комісію, яка б вивчила би як продавалася зброя. Чи можливе поєднання роботи двох комісій. Це перша часть питання.

Друга часть питання. Зараз в Севастополі перебуває американський корабель „Даллас” і ще два кораблі мають туди зайти. Ви людина наближена до Прем’єра, до політичних кругів, дайте нам відповідь чи це законно, що іноземний корабель, американський присутній у водах військовий нашої країни і чи не треба було б для цього спитати дозволу у Верховної Ради України, тому що ми кажемо про Грузію, вони вже забули про війну, а ми ще за них там воюємо. А ось нам уже загрожує Америка, мабуть, підійшла, щоб і залякати Україну. Скажіть, будь ласка, з вашої точки зору це справедливо чи ні, що іноземний корабель у водах нашої держави? Дякую за відповідь.

КИРИЛЕНКО І.Г. Дякую за запитання. Стосовно першої половини вашого запитання відповідає так.

Ви звернулися до нас з пропозицією створити Тимчасову слідчу комісію по розслідуванню фактів чи була, чи не була торгівля зброєю і, якою зброєю, ми внесли пропозиції, тому ми підтримуємо створення такої комісії. Голосування достатньо 150 голосів у залі, в порядок дня включено, ви розумієте, що це питання проходить і, мабуть, хай ця комісія працює. Наша комісія, ту, що ми пропонуємо створити, мабуть, це набагато більш ширше буде питання, набагато ширше, якщо то специфічна робота, то тут серйозна політична, узгоджувальна робота, вона буде не простою, ви бачите, які полярні думки звучать, а нам доведеться знайти спільну мову, щоб держава вигляділа єдиним обличчям, мала єдину думку. Тому наша позиція, мати все-таки дві комісії.

І стосовно візиту. Я думаю, що Верховна Рада в праві це робити і ми це часто робили, єдина людина, яка компетентно може відповісти на ці питання, згідно в тому числі і Конституції, і законів – міністр закордонних справ. Ми можемо будь-якої миті його запросити сюди на трибуну, дати пояснення стосовно візиту...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук. Я звертаюсь до Володимира Карпука з проханням. У Каськіва фракція не зовсім правильно забрала слово, я прошу залишити слово за Владиславом Каськівим. Прошу Каськову дати слово.

17:02:46

КАСЬКІВ В.В.

Дякую. Дякую, пане Володимире, я знаю, що це не зовсім гарна вийшла ситуація. Але, вибачте, я перший раз виступаю з місця і я би не скористався цією можливістю, якби не було таке актуальне питання.

Скажіть будь ласка, Іван Григорович, я розумію, що ця дискусія безглузда, тому що всі політичні рішення вже прийняті. Тому в першу чергу я звертаюся до наших опонентів з Партії регіонів. Ви, я розумію, що для вас це реванш і ви насолоджуєтеся цією перемогою. Ви втягнули частину демократичного табору в цей процес. Але зрозумійте, що рано чи пізно для вас ціна цієї перемоги буде дуже висока. Бо ті, чиї інтереси ви зараз відстоюєте, завтра будуть ваші інтереси в комерційному секторі забирати. І звертаюсь також до колег з „Блоку Юлії Тимошенко”. Не до „Блоку Юлії Тимошенко”, а до кожного депутата. Шановні колеги, зніміть полуду. Україна вже є стороною конфлікту. Тому що з її території Чорноморський флот здійснював військові дії. І саме тому вона є воюючою стороною...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити.

17:04:03

КАСЬКІВ В.В. І, хочемо ми цього чи не хочемо, це наша вже війна і наше питання. А питання виборів Президента України може стояти так: хто б не став президентом, а для нього вже країни не буде, якщо ми будемо так далі продовжувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати. Наступний.

КИРИЛЕНКО І.Г. Це виступ, колеги, я розумію, багато вирує пристрастей. Багато крайніх думок. Багато різних думок звучить. Нікого не залишила байдужим ця ситуація. Нікого.

Шановні колеги, давайте по-тихеньку температуру збивати. Повірте, кожне необережне слово, а тим паче рішення дуже дорого буде коштувати Україні. У нас своїх негараздів дуже багато для того, щоб ми могли ще загострювати питання і на чужій біді. Оце наш лейт-мотив головний. Тому ми відкидаєм будь-які звинувачення. І те, що в залі 360 голосів одне, друге, третє, четверте питання набирає, ми ж не будемо рахувати, що ця половина залу не права, а тільки ця права. Давайте шукати спільну думку. Приєднуйтесь, хай буде 450 голосів. Оце з цього почнеться єднання залу і України! Все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Законопроект 3094, Гриневецький Сергій Рафаїлович.

17:05:31

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний пане Голово, шановні колеги, шановні телеглядачі, виборці! Фракція „Блоку Литвина” у Верховній Раді висловлюють високе занепокоєння з приводу загострення ситуації, яка відбулась в Грузії навколо Південної Осетії і Абхазії. Сьогодні є певні підстави зробити перші висновки та з об’єктивних позицій подивитися на роль нашої держави в політичних процесах у Чорноморському регіоні.

Ситуація показала, що застосування збройної сили, на жаль, ще залишається одним з інструментів для використання заморожених конфліктів на пострадянському просторі з метою загострення ситуації в інтересах інших держав.

Перебіг подій на Кавказі був певним чином передбачуваним. За останні роки відбувається посилена мілітаризація регіону. Зростає і конфліктний потенціал в цілому в Чорноморському регіоні, який стає однією з основних зон протистояння між Заходом і Сходом, зокрема за доступ до енергоресурсів та маршрутів їх транспортування. Джерелом цих конфліктів виступає не тільки зовнішній чинник. Для України вони тісно пов’язані із зменшенням ефективності та впливу державної влади, її ерозією. За таких умов зовнішня конфронтація стає одним із засобів відволікання суспільної уваги від внутрішніх негараздів. Слабка економіка та зубожіння населення стають причиною зростання екстремізму, у тому числі релігійного та етнічного. Це стосується, практично, всіх країн Причорномор’я.

Безпосередньо для України конфлікт на Кавказі виявив також низку проблем. Зокрема в кризовій ситуації об’єднання ГУАМ показало свою повну безпорадність, хоча тема розв’язання заморожених конфліктів декларувалася як одна з головних у його діяльності. Очевидно, що українське керівництво не мала сценарію дій на випадок збройного конфлікту, не прорахувало всі ризики, які можуть виникнути в цій ситуації. Звідси нервова реакція, відсутність узгодженої позиції, а інколи красномовне мовчання високих посадовців. Дається в знаки і політика подвійних стандартів. Громадськість досі не почула ставлення України до косовського прецеденту і її бачення в цьому контексті статусу невизнаних країн на пост радянському просторі. Так само українське зовнішнє політичне відомство мляво відреагувало на висловлювання румунського президента Трояна Басеску, який фактично поставив під сумнів належність до України Придунав’я.

Які висновки має зробити Україна з конфлікту на Кавказі? По-перше, потрібний радикальний перегляд її зовнішньої політики, включаючи чорноморський вектор. Вона має бути спрямованою на створення комплексної системи безпеки з врахуванням інтересів всіх без винятку країн регіону, забезпечення територіальної цілісності держав та непорушності їх кордонів, захист прав людини, мирне розв’язання суперечок та конфліктів. Ми рішуче засуджуємо практику вирішення цих проблем вогнем і кров’ю. За таких умов варто відмовитись від орієнтації виключно на один центр сили, який довів свою неефективність і будувати рівноправні відносини з усіма державами Причорномор’я.

Не останню роль тут має відігравати неухильне дотримання і вдосконалення чинного законодавства, яке регулює цю сферу, зокрема, Закону „Про основи національної безпеки України”. Основою зовнішньої політики має стати відмова від форсованого вступу до НАТО та поступові кроки з набуття міжнародного визнаного нейтрального статусу з реальними гарантіями незалежності і безпеки держави.

По-друге, події на Кавказі ще раз нагадали, що гарантія національної безпеки – це передусім боєздатні Збройні сили. Отже потрібно радикально змінити ставлення до оснащення їх сучасною бойовою технікою та озброєнням. Нинішній стан фінансування армії, спеціальних служб та підрозділів попри всі заяви високих урядовців не відповідає а ні вимогам часу, а ні тим викликам, які сьогодні постали перед державою.

По-третє, необхідно нарешті навести елементарний порядок всередині країни: забезпечені стабільність влади та суспільства, на ділі повести боротьбу з тотальною корупцією та бідністю, відмова від подвійних стандартів у зовнішній політиці повинна супроводжуватись відмовою від подвійних стандартів у політиці внутрішній, тобто реальним утвердженням верховенства права.

Саме у такій площині фракція Блоку Литвина підготувала проект постанови, сутність якої зводиться до наступного: „Верховна Рада України висловлює гостре занепокоєння з приводу подій на Кавказі, що призвели до збройного конфлікту, загибелі та страждань мирних громадян.

Ми висловлюємо глибокий сум та співчуття сім`ям і рідним, які зазнали тяжких втрат. Керуючись принципами гуманізму і міжнародного права, Верховна Рада України гостро засуджує спроби і практику вирішення міжетнічних та територіальних проблем насильницькими методами. Такі дії належить однозначно розцінювати як агресію і вони не можуть бути виправданими жодними проголошуваними цілями. На тля загострення протиріч між двома ключовими принципами Організації Об’єднаний Націй – право нації на самовизначення та непорушність суверенітету і територіальної цілісності держав – демонстрації політики подвійних стандартів світ опинився перед загрозою втягування у черговий виток „холодної війни”. При цьому Україна в особі її керівництва та Міністерства закордонних справ однозначно зайняло позицію однієї з сторін конфлікту, що призвело до внутрісуспільного та внутрішньополітичного напруження і зробило вразливим міжнародні позиції держави.

Верховна Рада постановляє:

Перше. Вважати такими, що не відповідають національним інтересам України і тому є неприйнятними дії, які однозначно позиціонують Україну як сторону конфлікту.

Друге. Невідкладно заслухати на пленарному засіданні Верховної Ради України доповідь міністра закордонних справ України про діяльність МЗС під час цього конфлікту в контексті її відповідності національним інтересам України.

Третє. Доручити Голові Верховної Ради України забезпечити до 30 вересня 2008 року створення та організацію роботи Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з напрацювання засад нейтрального статусу України та заходів з їх практичної реалізації.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 5 хвилин запитання і відповіді. Анатолій Матвієнко.

17:12:33

МАТВІЄНКО А.С.

Українська республіканська партія „Собор”, Блок "Наша Україна - Народна Самооборона". Пане Сергію, я знаю вас як проукраїнського політика, вірніше, знав, і думаю, що нинішня ситуація має проявити, в тому числі і вашу позицію вашої фракції. Керівник фракції БЮТ заявив, що це чужа війна. Я думаю, що він попутав із весіллям. Очевидно, весілля може бути чужим, а війна - ні. Чи вважаєте ви, що є чужі війни? А якщо не вважаєте, то скажіть, будь ласка, чому в своїй позиції ви і ваша фракція, або як відноситесь до того, так є агресія Росії по відношенню до Грузії. І чи є правомірним визнання двох республік сьогодні - Південної Осетії і Абхазії? І як трактуєте ви цю подію, чому в вашій політичній позиції у вигляді проекти про це нічого не сказано? Дякую.

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. Дякую, Анатолій Сергійович, за запитання.

Я не буду говорити, як вас знав і як кого. Але я можу сказати, що фракція „Блоку Литвина” керується статтею 8 Закону про основні... про основи національної безпеки. А стаття 8-ма говорить про основні напрями державної політики з питань національної безпеки.

І що стосується зовнішньополітичного виміру, то я хотів би всім нагадати і в першу чергу нашим телеглядачам, і в своїй заяві ми на це зробили акцент. У зовнішньополітичній сфері забезпечення повноправної участі України в загальноєвропейській та регіональних системах колективної безпеки, набуття членства в Європейському Союзі та організації Північноатлантичного договору при збереженні добросусідських відносин і стратегічного партнерства з Російською Федерацією, іншими країнами співдружності незалежних держав, а також іншими державами світу.

Ми – законослухняні депутати і в своєму виступі я про це наголосив, або ми виконуємо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

17:14:51

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Чечетов, фракция Партии регионов.

Сергей Рафаилович, скажите, пожалуйста, на ваш взгляд есть ли разница между варварской бомбежкой фашистами 22 июня мирных сел и городов Украины и между варварским артобстрелом со всех видов орудий грузинским режимом мирных городов и сел Южной Осетии. Есть ли разница, или между этими трагедиями, случившимися в разное время, можно поставить знак равенства? Спасибо.

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. Спасибо, Михаил Васильевич.

Ну, я не судья, но судя по вашему вопросу, если вы говорите и в одном предложении варварство, и в другом варварство, то, наверное, что-то общее есть.

Но вопрос заключается в другом. Наше головне завдання, яке ми вбачаємо як фракція – це уникнути провокацій у зовнішній політиці. І, ви знаєте, треба зробити все, щоб уникнути суспільного протесту. Якщо ми цього досягнемо в цій залі…

Розумієте, коли розглядається таке важливе питання для держави і немає міністра закордонних справ, я вже не говорю про інших посадовців, то виникає питання, на що ми тримаємо оцих полковників і генералів тут цілий день?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це шахтарі. Це не полковники і генерали.

Іван Заєць.

17:16:29

ЗАЄЦЬ І.О.

Пане Сергію Рафаїловичу, ви пропонуєте закрити очі на все, що ми бачимо на Кавказі, займаючи буцім-то нейтральну, урівноважену, мудру позицію. Є дещо... є ніщо інше як страусиною політикою, яка відображає принцип „моя хата з краю”. Називаючи речі своїми іменами, ця позиція є позиція умиротворення агресора, яка розбігається з національними інтересами України.

Ви пропонуєте нейтральний статус для України. Скажіть мені, будь ласка, хто вам дасть такий статус сьогодні, коли на нашій території є війська російські, як це узгоджується з українським законодавством, де чітко сказана ціль – вступ до НАТО. Це що, політика подвійних стандартів чи це просто обслуговування інтересів Москви? Я хотів би знати, бо таке враження, що ви так налякалися, що переплутали шахтарів із військовими.

Я пам’ятаю, у першому парламенті був у нас такий контр-адмірал, який пісню цього хлопця, що босий танцював… пам’ятаєте чи ні? Про самогонний апарат, автомат. Сплутав трошки.

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. Дякую, Іване Олександровичу.

Перш за все я хотів би зазначити, що ми категорично проти того, щоб декілька людей монополізували зовнішню політику, посадовців. І я вам зачитав статтю 8-му, яка говорить, що ми маємо або дотримуватися в повному обсязі її, або змінити статтю 8, і це буде зовнішньополітична сфера України.

Так змініть, у вас же коаліція! Внесіть! У вас же коаліція, внесіть і змініть. І тоді викресліть „при збереженні добросусідських відносин”. А якщо ви не здатні це зробити, то змініть, будь ласка, уряд, змініть, будь ласка, зовнішньополітичне відомство. (О п л е с к и).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Сергію Рафаїловичу.

Шановні народні депутати, увага! Петро Миколайович Симоненко наполягає на розгляді законопроекту 3072, який у нас не попав у загальний список, він не стосується... Півсекунди. Проект постанови щодо сучасного стану відносин України і Організації Північноатлантичного договору НАТО, 3072. Він просить поставити на голосування про включення до порядку денного.

Я ставлю на голосування про включення до порядку денного 3072.

Він не був включений, Петро Миколайовичу. Не був. Я ж перевірив стенограму.

17:19:21

За-22

Не включений до порядку денного.

Колеги, таким чином я оголошую про завершення доповіді. А зараз у нас виступи від фракцій і виступи від народних депутатів і переходимо до процедури голосування. Я прошу, колеги, усіх дуже оперативно і сконцентровано пропрацювати. Нам треба перейти до шахтарських питань.

Записуємося – виступи керівників фракцій. Замів ще виберемо, уже ж комплект сформатуємо. Записуємося – керівники фракцій і народні депутати. Прошу записуватися на виступи з місця.

Фракція Партії регіонів, хто буде виступати? Інна Богословська.

Будь ласка.

17:20:26

БОГОСЛОВСЬКА І.Г.

Шановні колеги-депутати, шановна українська громада, сьогодні, в перший день роботи нової сесії Верховної Ради, ми впевнені, що нам треба зрозуміти одне й головне – вперше за 17 років незалежності України ми стоїмо на порозі втрати головної цінності, яку ми маємо за 17 років незалежності, це мир і спокій як в середині країни, так і ззовні. Україна досі є єдиною пострадянською країною, в якої ніколи за 17 років не було всередині країни громадянських конфліктів, і вона не була втягнута в жодні міжнародні, військові тим паче, конфлікти. Сьогодні бездарна, безвідповідальна позиція Глави держави, Президента України і скрита, така, знаєте, щоб нікому не нашкодити і собі мати всі дивіденди, позиція Прем’єр-міністра, який промовчав фактично стосовно цих подій, поставила Україну в таке положення, коли ми дійсно можемо бути втягнуті в середині країни в громадянський конфлікт між Заходом і Сходом ззовні.

Я дуже поважаю мого колегу Каськіва, але він сьогодні сказав слова, які не може дозволити жоден парламентар країни, якщо він хоче зберегти мир всередині країни. Ви сказали, що ми є стороною військового конфлікту. Це сором. І сьогодні кожен з нас, і кожен громадянин України повинен зробити все, щоб ми зберегли основне – це мир. Це головна цінність. Для панів-бізнесменів я можу сказати, якщо ми не збережемо мир, всі ваші бізнеси будуть стояти два центи. Для панів національно таких свідомих я хочу сказати, якщо ми не зберемо, не збережемо мир, ваші діти будуть ненавидіти вас за те, що ви зробили. І тому сьогодні будь-які спекуляції з приводу того, що Україна повинна стати чи на бік Росії, чи на бік Грузії, це спекуляції з національним інтересом. І тому ми вимагаємо, щоб сьогодні Верховна Рада підтримала позиції Партії регіонів, де ми звертаємося до всієї світової спільноти про початок міжнародних багатосторонніх переговорів про відпрацювання нової моделі відношення до заморожених конфліктів. Це проблема, яку відкрили тоді, коли Україна соромливо промовчала щодо подій в Косово. Косово відкрило „ящик Пандори” стосовно заморожених конфліктів і це теж відповідальність тих хто мовчав.

Країна Україна не повинна сьогодні захищати будь-які інтерес, крім національного – українського. А це інтерес – це мир у середині і ззовні країни. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція "Блоку Литвина", Олег Зарубінський. Хто буде виступати? Володимир Литвин, будь ласка.

17:23:42

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги! Тут прозвучала одна теза: „наша хата з краю”. Я розумію так, що для декого Україна це щось з краю. Це перше.

Друге. Що я хотів сказати? От якщо аналізувати проекти постанов, які запропоновані, вони покажуть нашу українську незнищенну мрію – знайти собі хазяїна і тішити себе ілюзією, що нас цей хазяїн буде слухати. От ви подивіться на проекти постанови: одні хочуть сподобатися одній стороні конфлікту, а інші, ну, не знають як поцілувати і сподобатися іншій стороні конфлікту. Давайте скажемо, що потрібно для України.

Давайте називати речі своїми іменами, що ввійшли в суперечність право нації на самовизначення із питання щодо територіальної цілісності. Якщо підходити з цих мірок і Україна розуміє вразливість своєї позиції, то Україна від самого початку мала б категорично виступити проти визнання Косово. Україна в особі її керівництва промовчала і прилаштувалася до Європейського Союзу. Ви зверніть увагу, як Україна оцінює міжнародні події? Вона завжди підтримує позицію ЄС щодо тих подій, які відбуваються у світі і в Європі.

Треба зрозуміти, шановні колеги, що Україна не може демонструвати подвійні стандарти. І треба припините оце бісивство, яке спостерігається, що до нас раптом почали їздити, розказують, що вони підтримують територіальну цілісність України. Про які проблеми може йти мова? Це навіювання страхів, щоб Україна виступала батогом в чужих руках, ми цього не можемо абсолютно допустити.

А тепер, шановні колеги, Будапештський меморандум підписаний був, країни ядерні визнали наші гарантії, політичні, економічні, воєнні, проблема Тузли була. скажіть, будь ласка, вони хоть пальцем поворушили, абсолютно ні.

Друга проблема. Чорнобильську атомну станцію закрили, країни Великої сімки пообіцяли Україні, що вони здійснять цілий ряд заходів, ноль забули. І ви хочете ще молитись, або на одну, або на іншу сторону.

Тому я просив би вас, шановні колеги, уважно прочитайте постанову, яку ми запропонували пропозицію Верховної Ради України з приводу ситуації навколо Південної Осетії та Абхазії і ми повинні зайняти українську позицію, а так у нас намагаються сподобатись одній і іншій стороні. Україна, як правило, дійсно буде при такому підході з краю, ми цього допустити не можемо. Вдумайтесь, прочитайте і проголосуйте, щоб люди думали про нас і оцінювали, а не за межами України. Дякую. (О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Фракція комуністів, Петро Симоненко.

17:26:43

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые избиратели! Уважаемые коллеги! Позиция фракции коммунистов и внесенный проект на рассмотрение Верховной Рады определена той тревогой, которую мы хотели бы донести как в зале, так и Украине в связи с фашизацией украинского общества. И мы должны сегодня быть в плане понимания этих проблем, свідомі, як то кажуть, для того, чтобы понимали, что за годы независимости, в том числе и Украины мы являемся с вами свидетелями начала третьего передела постсоветского пространства.

Первый передел – когда разрушили великую страну, осуществлялся руками националистов и именно они создали вот эти горячие точки на бывшей территории Советского Союза сегодня независимых государств.

Второй передел осуществлялся под патронатом американца уже непосредственно черед проведение цветных революций на территории уже независимых государств, потому что первый этап осуществления переворота националистами и первого передела дал возможность, по сути дела, обществу осознать угрозу националистов. И третий передел под контролем американцев, это организация межгосударственных войн на территории бывшего Советского Союза, в чем сегодня мы и убеждаемся.

Поэтому угроза националистов сегодня очевидна. Именно национализм сегодня является той средой, на которую пытаются опереться американцы и другие, поддерживающие их политику государства. Касается ли это НАТО? НАТО сегодня активно способствовал милитаризации Грузии и, таким образом, втянул представителей националистических сил Украины тоже в этот процесс, сегодня опирается на них здесь. Активная поддержка агрессии. Вице-президент Чейни, Кондолиза Райс, президенты, как птенцы из одного гнезда, слетелись в, так скажем, Грузию для того, чтобы еще и еще раз сказать, что мало убили осетинов, там надо было убивать больше. Никто из них не осудил эту агрессию и никто не остановил. А наоборот, сказали, ты правильно действуешь, Миша, давай, дальше убивай осетин.

Мы сегодня должны понимать, что НАТО – это и возможная доктрина превентивного ядерного удара, это кризис внутри блока, это агрессия Соединенных Штатов в Ираке, это всем уже давно понятно.

Уважаемые коллеги, я хотел бы, чтоб мы сегодня поняли, что происходит в Украине, оглянувшись и зайдя в парк вот здесь, который находится рядом с Верховной Радой, еще раз поклонились на могиле Ватутина тем героям, которые освобождали Украину. Здесь стоит памятник герою Советского Союза, который погиб, защищая Украину от рук националистов. Он не стал героем Украины. Героем Украины стал его убийца. Причем, героя Украины присвоил ему Президент Ющенко. Вот в чем угроза сегодня для будущего Украины! Убийцы героев украинского народа стали героями Украины.

Я считаю, что это позор для нас. И надо сегодня объективно подойти к рассмотрению этой проблемы, и принять то предложение, которое предложили именно фракция коммунистов, - осудить агрессию, начать процедуру импичмента против

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Косів, „Блок Юлії Тимошенко”. „Блок Юлії Тимошенко”, Микола Томенко.

17:30:10

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, ми, як звичайно, пішли традиційним українським шляхом. Наша фракція сподівалась, що після парламентських канікул ми як правильний український парламент, заспівавши Гімн, почнемо розглядати питання, які захищають українські національні інтереси. Але сталося так, як і йде у нас в парламенті, що ми вирішили зранку подумати і захистити хтось російський інтереси, хтось американські, а потім подумати про українські.

Я як історик за освітою скажу, що мене завжди дивував такий радянський термін як „братня держава”. В нас життя іде, тільки держави міняються і всі вони братні. Я вважаю, що немає братніх держав. Є держави, з якими ми працюємо і виконуємо зобов’язання по договору. Бо в нас одна сторона зробила одну країну братньою, а інша - іншу братньою.

Я думаю, що ми повинні виходити з того, щоб були ці країни і як не допустити, щоби територіальна цілісність нашої країни, національної нашої країни національні інтереси не були поставлені в ущерб цих братніх відносин.

Тому ми говорили сьогодні не треба розглядати 10 резолюцій, і, щоби всі слухали, і так з певним гумором дивились на цю ситуацію. Ми як український парламент мусили винести або одну резолюцію, або жодної. Але сталося, як сталось. Тому я пропоную сьогодні все-таки з повагою поставитися до того, що ми в кінці-кінців приреченні вийти на один документ і цей документ не коаліційний, ні опозиції, а документ українського парламенту. Тому ми будемо пропонувати після того, як жодна резолюція не пройде чи заява, а це абсолютно очевидно кожному в цій залі, проголосувати за створення комісії стосовного одного документу.

Третя теза. Ми завжди думали, що світ крутиться довкола України і я чув яка тут тональність виступів, і складалось враження, що по силу голосу тут стояли люди, які керують світом. Очевидно криком ми не привернемо увагу європейського співтовариства чи Росії, що ми такі великі. Очевидно можемо привернути увагу лише загальними принципами, які ми визнаємо.

Так от, в нашій резолюції чітко зафіксовані. Є рішення Європейського Союзу від 12 вересня і є рішення Європейського Союзу від 1 вересня. І ми чітко зафіксували, що ті загальні принципи як територіальна цілісність країни, як засудження військових дій, як засудження агресії –це ті принципи, по яким живе світ. І Україна не може жити по інших принципах, вона може жити тільки по тих принципах. Тому я з сумом констатую нашу сьогодні кількаденну дискусію і скажу, що взагалі у геополітиці не треба нічого придумувати, все придумано. Колись геніальний поет Василь Симоненко у 1962 році написав: „Хай мочать америки і Росії, коли я з тобою говорю”. Давайте говорити з Україною. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Костенко, „Наша Україна – Народна Самооборона”. Роман Зварич.

17:33:25

ЗВАРИЧ Р.М.

Я не буду тут вам оголошувати пусті слова про те, що ми повинні думати про Україну, не думати про інші інтереси. Бо якщо хтось із вас думає, що вам потрібно думати про інші інтереси, тоді не місце у цьому залі.

Натомість, я би хотів також, щоб ми зрозуміли, де ми разом з вами опинилися, в якому моменті історії ми з вами опинилися. Якщо ви думаєте, що ми можемо на ці речі, які відбуваються у Росії, у Грузії, вірніше, дивитися спокійно і виключно з політичних інтересів на них реагувати, то ви дуже сильно помиляєтеся. Якщо ви думаєте, що цей конфлікт, що це військове вторгнення російських збройних сил в Грузію нас може обійти, що це не наша проблема, то ви дуже сильно помиляєтеся. Якщо ви можете спокійно сьогодні лягати спати і дивитися в очі своїх дітей, своїх внуків і не розуміти, що зависла смертельна загроза над самим існуванням того, що Симоненко називав „Україна”, то я вам дуже сильно співчуваю, у вас є дуже залізні нерви, а можливо, панове, ви насправді самі собі лукавите, можливо пора самому собі перестати брехати.

А тепер давайте будемо називати речі своїми іменами. Факт залишається фактом, що російські сили, збройні сили сьогодні здійснюють військову окупацію Грузії. Тому у постанові ми повинні дати дуже просту відповідь на банальне питання чи цей парламент може знайти у собі мужності і назвати цей акт Російської Федерації актом військової агресії. Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" такої мужності має.

Чи ми також можемо спокійно дивитися на те, що наша суверенна територія використовувалася як плацдарм для здійснення воєнного військового вторгнення на територію суверенної держави, яка є нашим союзником по ГУАМу, і тому я вам ставлю банальне питання, панове, чи ви готові змиритися з тим, що наша територія таким чином використовувалася.

Фракція "Наша Україна - Народна Самооборона" має мужність сказати, що нам не підходить. Шановні панове, якщо ви дійсно любите Україну, я вам тепер ставлю питання, чи ви хочете зберегти суверен…..(Ш у м у з а л і)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ЗВАРИЧ Р.М. Чи ви готові зберегти територіальну цілісність і суверенітет України? бо для того, щоби можна було відповісти на це запитання, вам потрібно тоді сказати, що Грузія має залишитися територіально цілісною і суверенною, незалежною державою. Інакше ви не маєте права себе називати українцем.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Роман Михайлович. Олександр Стоян, фракція Партії регіонів. (Ш у м у з а л і)

Свистіть не треба. Ми вже на матчі між „Динамо” і „Спартаком” виграли, так що не треба свистіть.

Колеги, давайте… Олександр Стоян. З місця будете чи ні? З трибуни? Будь ласка.

17:37:32

СТОЯН О.М.

Шановні колеги! Сьогодні всі без винятку фракції внесли пропозиції про подію, яку ми обговорюємо. Кожний з нас мав можливість задати запитання виступаючим. Більше того, концентровану думку, концентровану, висловили представники кожної фракції. Більше того, є проекти постанов, в яких ми можемо визначитися, я зразу скажу, що ні одна постанова не буде проголосована. Тому я вношу пропозицію від імені фракції Партії регіонів: припинити зараз обговорення і перейти до голосування.

Подивіться, нам сьогодні все-таки треба вирішити питання шахтарів, а вже 18 година. Нам треба вирішити сьогодні кадрові питання, бо важко одному пану Яценюку працювати. Тому я хочу, щоб ви зараз поставили, пане Яценюк, на голосування мою пропозицію, а це думка фракції Партії регіонів: припинити обговорення і перейти до голосування. І там ми висловив свою точку зору до тієї, чи іншої постанови. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вражений, пане Стоян, що ви так за мене гризетеся, що я так тут один мучаюся.

Шановні колеги, в нас є пропозиція щодо зупинки обговорення даного питання і переходу до голосування. Підтримується ця пропозиція, колеги? Підтримується. (Ш у м у з а л і) Я можу проголосувати, голосуємо за пропозицію, щодо зупинки розгляду питання і переходу до процедури голосування. Прошу голосувати.

17:39:13

За-341

Покажіть по фракціям, по фракціям. Партія регіонів - 173, "Блок Юлії Тимошенко" - 149, "Наша Україна" – 1, комуністи – 0, „Блок Литвина” – 18.

Колеги, припиняємо обговорення, все. Значить, шановні народні депутати, увага, у нас, фактично, розглядається два питання. Перше питання – це сама заява, а друге питання, це створення ТСК.

По заяві ситуація зрозуміла, за яку першу заяву проголосуємо, та і буде рішенням парламенту. По ТСК абсолютно аналогічна ситуація, у нас є дві постанови по тимчасовій спеціальній комісії, таким чином ми будемо іти виключно за регламентними вимогами. Голосуємо все в порядку надходження, що набере 226, а там - 150 голосів по спецкомісії, на те і приймається рішення. Щоб не відбулося так, що у нас буде дві ТСК. Я буду називати прізвища авторів.

Є прохання записатися. Володимир Михайлович хоче виступити. Тому 3 хвилини, запишіться з процедури голосування.

Володимир Литвин.