ЗАСІДАННЯ  ТРЕТЄ 

Сесійний зал Верховної Ради України

3 вересня 2008 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу реєструватися.

10:01:48

В залі зареєстровано 391 народний депутат України. Відповідно  до рішення Погоджувальної ради, яка відбулася у понеділок, ми форматуємо кожен день розклад і  затверджуємо його після засідання керівників фракцій у Верховній Раді України.

Шановні колеги, нам треба буде, принаймні, одну годину з керівниками на форматування такого порядку денного. Я запрошую керівників фракцій  до кабінету Голови Верховної Ради задля  узгодження порядку денного. Об 11 годині починаємо пленарне засідання. Дякую.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо пленарне засідання. Я прошу записуватися на виступи народних депутатів України.

Попеску Іван Васильович, прошу. Леонід Кожара.

 

11:16:42

КОЖАРА Л.О.

Шановний пане Голово! Шановні народні депутати! Сталася екстраординарна подія, яка є черговим свідченням того, що Президент України і частина силових відомств, які безпосередньо підпорядковані Президенту України регулярно і брутально порушують Конституцію України, зокрема, 1-2 вересня цього року корабель Берегової охорони США „Даллас”, що був задіяний в американській операції з транспортування гуманітарної допомоги до Грузії незаконно перебував на території України.

У цьому зв’язку хотів би наголосити, що відповідно до статті 85 Конституції виключно Верховна Рада України може схвалювати рішення про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України. Крім того, ніяких інших законних підстав, включаючи відповідні міжнародні договори для вояжу американського військового корабля на територію України не було.

Нагадаю, що Конституція і Закон України „Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на територію України” від 22 лютого 2000 року передбачають наступний порядок пропуску іноземних військових формувань на територію України.

По-перше, підставою для допуску іноземних збройних сил може бути лише міжнародний договір ратифікований Верховною Радою України.

Друге. На основі такого договору Президент України може приймати рішення щодо допуску.

І третє. Верховна Рада України має схвалити таке рішення Президента. Щось не пригадується, щоб Верховна Рада України схвалювала відповідну пропозицію Президента. Не міститься згадки і про візит корабля „Даллас” в ухваленому нами Законі про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2008 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях.

Хочу нагадати шановним народним депутатам, що це сталося вдруге з березня 2006 року, коли кораблі Військово-морських сил США в порушення закону увійшли до територіальних вод України і пришвартувалися в Феодосії фактично за сприяння Президента Ющенка і Міністерства оборони України. Тоді де стало і причиною значного соціального напруження в державі. Схоже, Президент не вчиться на власних помилках і не піклується про безпеку і авторитет України у світі.

До речі, Президент так само не дбає і про наші стосунки з іноземними державами. У зв’язку з цим фракція Партії регіонів вимагає, щоб завтра сюди прийшли міністр оборони України і міністр закордонних справ і дали пояснення з цього приводу. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Уляна Мостіпан, "Блок Юлії Тимошенко". Микола Томенко.

 

11:20:07

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів би привернуть увагу вас до вчорашнього дня, коли український парламент продемонстрував, що ідея перетворити Україну на монархічну республіку не користується популярністю ні в українському суспільстві, ні в українському парламенті. Логіка вчорашніх рішень, які ми ухвалили, і за які, нагадаю ще раз, проголосувало 360-370 народних депутатів, тобто депутати, які представляють основні фракції – "Блоку Юлії Тимошенко", Партії регіонів, Народної Самооборони, Комуністичної партії – зафіксували те, що ми не можемо жити в країні, коли, для того, щоб вирішити будь-яке найдрібніше питання, треба займати чергу в Секретаріат Президента.

І, я думаю, що парламент є тим органом, який повинен чітко і однозначно здійснювати управління країною і контролювати ситуацією.

Я дуже добре знаю передвиборчу програму Віктора Ющенка. І те, що ми вчора зробили, повністю відповідає його позиції як кандидата у Президенти. Тоді ми говорили про те, що Служба безпеки не може шпигувати за українськими політиками. Вона повинна захищати Україну і українських політиків. І те, що ми вчора зробили – ми зробили це у відповідності до демократичних норм і до того, про що говорила опозиція кілька років назад.

Ми не можемо жити в країні де губернатор може по-хамськи послати народного депутата, Прем’єра чи простого громадянина і сказати, що він чекає указівки від великого керівника Секретаріату йому виконувати рішення Верховної Ради чи не виконувати. Я думаю, що ж ми продовжимо нашу спільну роботу в тому напрямку, щоб у нас було місцеве самоврядування і не представники деяких політичних партій, які користуються популярністю  в один відсоток, керували регіонами. Тому, я думаю, і це питання ми вирішимо так само, як ми вчора вирішили питання слідчих комісій.

Нагадаю, що 2003 року тут присутні в залі і я, в тому числі,  говорили, що парламентський контроль – це необхідна і  важлива функція яку треба здійснювати. Не може депутат через спеціальну слідчу комісію вичікувати місяцями документи від чиновників. Тому ще раз хочу сказати. Всі наші вчорашні рішення – це рішення на користь демократії України, рішення на користь парламентаризму в Україні і рішення, які не допустили спроб перетворити Україну в таку собі монархію.

Ще раз хочу сказати від нашої фракції. Ми обіцяли нашим виборцям, коли йшли на вибори,  не служити Президенту, чи служити якійсь партії, - ми обіцяли нашим виборцям служити Україні. І вчорашні наші рішення – це служба Україні і захист наших національних інтересів. Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Бондаренко.

 

11:23:16

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко „Блок Юлії Тимошенко".

Шановні друзі, час, який пройшов після вчорашнього дня для кожного з нас був часом осмислення того, що сталося, і багатьма-багатьма  джерелами ми отримуємо різну інформацію. Зокрема я мав бесіди з звичайними людьми,  з керівниками. Всі сьогодні не до кінця ще  розуміють що сталося. А сталося те, що дивує нас, перш за все, те, що сам Президент  власними руками розвалив коаліцію. Не можна валити зараз ні на Балогу, ні на Кислинського, ні на кого-небудь іншого. Президент розвалив коаліцію. Його руками, його вказівками діяли ті, на кого ми сьогодні киваємо і кажем, що вони в чому винні. Вони ні в чому не винні, хоча їхня особиста позиція стала іноді підміняти позицію Президента, і це була антидержавна позиція. Чому? Давайте подивимось на конструкцію державної  влади.

В нормальній країні є законодавча влада, яка дії самостійно, виконавча і судова. Що ми мали останнім часом? Вказівки з Секретаріату, трансформація вказівок Президента для одної із фракцій як мінімум була законом, і вони діяли  таким чином, щоби виконати ці вказівки, а не діяти за власним сумлінням. Якщо говорити про Кабінет Міністрів, то це взагалі жах. Ми отримали орган – Раду національної безпеки і оборони нібито  легітимний орган, який повністю підміняв Кабінет Міністрів. Понад  60 постанов Кабінету Міністрів  були безпідставно скасовані і продубльовані Радою національної безпеки і оборони. Що це таке, державна влада? Ті ж губернатори так звані у Романа Безсмертного питали дозволу їхати чи ні до Прем'єр-міністра. Де ж тоді вертикаль державної влади, яка повинна забезпечити одноманітне трактування законів і постанов Кабінету Міністрів на всій території? Орієнтувалися на звичайних співробітників Секретаріату, які трансформували вказівки Президента.

Ми отримали такий орган як Служба безпеки України, який почав виконувати тільки вказівки Пукшина чи ще кого-небудь, почавши травлю фактично керівників уряду, відкриття кримінальних справ і те, що ми сьогодні отримали, навіть той лист Балоги, це свідчить про якийсь маразм і безглуздя, яке сьогодні почало панувати. Хіба може така держава далі так існувати? Тому вчора з різних політичних середовищ пішли сигнали про те, що треба зупинити цю вакханалію, і ми це зробили вчора. І треба було це робити раніше, тому що ми отримували взагалі неконтрольовану державу, неконтрольовану державу, неконтрольовану легітимний органом – Верховною Радою, неконтрольовану виконавчу  владу, тому що їй не давали працювати.

Я згадую бюджет України, коли ми погодили бюджет на бюджетному комітеті, а через 20 хвилин прийшов новий проект від Президента з метою зламати. Я пам’ятаю, як хіхікали от тут на трибуні його представники. Я це все добре пам’ятаю і ви пам’ятаєте, тому ми праві, ми йдемо цим шляхом, ми укріплюємо українську державу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стешенко. Стешенко Олександр. Немає. Деревляний. Косів Михайло, прошу, прошу. Михайло Косів.

 

11:26:34

КОСІВ М.В.

Шановні колеги, шановні наші виборці. Нинішні засоби масової інформації переповнені  детективним повідомленням про те, що в Службі безпеки України  посупили документи про державну зраду Прем’єр-міністра України і всього уряду українського.

Я не міг не зацікавитися цими документами. І от він у моїх руках. Це лист глави Секретаріату Президента України проте, що вони надсилають у Службу безпеки інформацію, яка стала відома при перевірці  діяльності Кабінету Міністрів України.

Ви  тільки вдумайтесь, який детективний сюжет: стала відома при перевірці  діяльності Кабінету Міністрів. Отже, що далі говориться? Аналіз цієї інформації показує, що Кабінетом Міністрів України  під керівництвом Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко свідомо ухвалювалися рішення, які несуть загрозу для національної безпеки України в сфері економіки, зокрема втрат для державного бюджету. Ну, нічого не розумію.

Ми наприкінці попередньої сесії розглядали питання про те, що  внаслідок економічної діяльності Кабінету міністрів до державного бюджету  надійшло додатково 32,2 мільярди гривень. А тут виявляється це – державна зрада. Але далі що говориться в цьому документі: „Просимо розглянути цю інформацію і дати оцінку”.

Ну, дати оцінку, це відомо – відкрити кримінальну справу щодо наявності у діях Прем'єр-міністра та інших посадових осіб, цебто міністрів, ознак злочинної діяльності на шкоду національним інтересами України, зокрема, передбачених статтями 111 – „Державна зрада”, 365 – „Перевищення влади” і 367 – „Службова недбалість”  Кримінального кодексу України.

Як далі розглядається ця справа? Виявляється, що до Кабінету  Міністрів було направлено 611 завдань від Секретаріату Президента, а виконано тільки 130, не зважаючи на те, що Секретаріат Президента направив Кабінету  Міністрів 200 листів попереджень.

Слухайте, Юлія Тимошенко назвала, пропозицію видала, щоб на будинку отому Адміністрації Президента зробити вивіску „Палата номер шість”. (О п л е с к и)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський.

 

11:29:57

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, "Блок Юлії Тимошенко", місто Кіровоград.

Шановні колеги, я не хочу нагадувати миротворця, який байдуже стежить за тим, як крокодил підкрадається до людоїда. Але все-таки при всьому тому, для мене дуже важливо як для особистості і народного депутата, дуже важливо, я піднявся на цю трибуну, щоб дати певні сигнали нашій частині виборців, можливо, найрадикальнішій частині наших виборців, які, звичайно, в тому, що  вчора сталося, будуть вбачати якісь глобальні, так би мовити, переміщення.

Відбулося те, що мало відбутися. Нічого іншого відбутися і не могло. Мені дуже прикро, я вчора ставив кілька разів запитання до тих, хто піднімався на трибуну, поясніть мені, яка різниця між заявою "Блоку Юлії Тимошенко" по Криму і заявою Кириленка? Мені ніхто не міг відповісти, тому що це були абсолютно тотожні заяви, у них була тільки різна стилістика. Виявляється, наші колеги чекали цієї нагоди. Чекали цієї нагоди. Я переконаний, що у них є сьогодні ще 10 днів. Я думаю, що багато того, що було учора зроблено, сьогодні уже була заява „Нашої Самооборони” про те, що ці збори були нелегітимні, я думаю, була заява і Кендзьора, так само Народного Руху.

Через те я хочу заявити нашим виборцям. Ми абсолютно спокійні. Учора відбувся день, який багато речей розставив на свої місця. Після майже року безплідної роботи парламент учора виконав бодай кілька своїх найобов’язковіших громадянських обов’язків – і по шахтарях... До речі, ми зробили помилку, ми ж увели цей законопроект із 1 січня 2009 року. І наберімося мужності, щоб повернутися до цього, бо шахтарі поїхали в ейфорійному стані, і тільки сьогодні довідаються, що ми сказали „а”, але не сказали „б”.

Через те я не хочу жити в країні, коли чиновник, я хочу вам нагадати, ніхто сьогодні не згадає, хто був головою секретаріату при першому Президентові, я не ідеалізую його, Кравчука. Ніхто не пам’ятає. Я випадково пам’ятаю, хто це був. Я взагалі думаю про те, що, слухайте, це якась мефістофельська посада – оцей голова Секретаріату. Хто туди приходить, стає такою жахливою постаттю. Виявляється, що хвіст собаку веде, а не собака хвоста.

Через те, нічого, ще раз кажу, страшного не сталося. Ніяких зрад, я переконаний, що і Партія регіонів так само думає. Відбулося те, що мало відбутися – нормальна робота українського парламенту. Є 10 днів. Думайте, шановні наші колеги! Іншого виходу у вас просто-на-просто немає. Хочете дострокових виборів? Будь ласка, ми підемо. Але з чим ви підете, подумайте!

Через те, ще раз кажу, нічого страшного не сталося. Думайте, думайте і ще раз думайте! А ми з вами давайте будемо працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кравченко Микола.

 

11:32:59

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Уважаемые народные депутаты! Хочу проинформировать вас, что по инициативе коммунистов Донецкой области 22 августа прошел многотысячный сход представителей территориальных громад области, который выразил возмущение, недоверие курсу внутренней и внешней политики, проводимым Президентом Ющенко  и его ставленниками в регионах.

Что послужило причиной такого крупномасштабного схода и возмущения жителей области? Дело в том, что у нас никогда со времени независимости не было такого насаждения национализма в области, в многонациональной области, которая всегда жила мирно и нормально. Нынешняя власть, четко осознавая многонациональность региона и политические взгляды подавляющего большинства жителей области, приняла все для того, чтобы проводить политику, направленную на насаждение национализма и на обострение общественно-политической ситуации в области.

Я повторяю, ни при одном губернаторе не занимались так насаждением национализма, как занимаются сейчас в Донецкой области. В области процветает вандализм, только за эти два месяца девять памятников уничтожено. По Голодомору смешно смотреть – 3654 якобы выявлено умерших от голодомора, уже установлено 43 памятника и 46 планируют еще установить. Речь идет о том, что даже устанавливают по ошибке в городах, которые основаны в 58-ых годах. Сегодня разворачивается серьезнейшие мероприятия по дню празднования 130-летия со дня рождении Петлюры. Такого еще у нас в Донбассе не было. Мы единственно хотим напомнить руководству области о том, что Петлюра – организатор еврейских погромов, а вы собираетесь школы, детские садики, улицы его именем называть. Сегодня идет устное распоряжение о том, чтобы в музеях краеведческих портреты Шухевича поставить при входе. Речь идет сегодня о том, что 30 молодчиков в Мариуполе, которые препятствовали проведению акций по увековечиванию героев ОУН-УПА, были избиты бритоголовыми КУНовцами. Мы потребовали на сходе отчета перед облсоветом главы облгосадминистрации о причинах им нарушения решения сессии областного совета по этому вопросу. Сессия областного совета запретила практически  проводить все эти мероприятия в области. Поэтому …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перестенко фракція комуністів.  Петро Симоненко.

 

11:36:25

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Уважаемые избиратели как уже мы знаем с вами поступило сообщение о том, что Блок «Наша Украина» выходит из коалиции. Таким образом коалиция распалась. И безответственные националистические, политические силы во главе с Ющенко создали новые проблемы для государства Украина, и для о обездоленного  народа Украины. И я считаю, что нам сегодня особенно важно разобраться в тех причинах, которые сопровождают вот эту безответственную политическую кампанию вранья, обмана людей этими националистическими силами, когда они идут на выборы. И когда они приходят к власти, то второй раз уже за три года Украина в очередной раз не только обманута, она унижена и растоптана.

 И я хотел бы некоторые причины того, что происходит сегодня обосновать. Прежде всего причина заключается в том, что эта коалиция основана на националистической идеологии, то есть изначально направлена на  раскол нашего общества, на унижение тех наций народностей, которое составляет  меньшинство в нашей  стране. Это  и свидетельствует и о том, что изначально их политика направлена не на интересы Украины, а на интересы только узкопартийные. Изначально мы с вами являемся свидетелями того, что именно эти  националистические, политические силы являются сторонниками не украинской политики, а американской и прозападной на территории Украины.

Мы с вами сегодня являемся свидетелями того, что эти политические силы обостряют противоречия во взаимоотношении с нашими братскими соседними народами: и с Белоруссией, и с Россией.

Я считаю, что на интересах вот этой именно группировки особое влияние оказывает на интересы и тот капитал, который вошел в эту структуру, то есть в эту коалицию.

Я хотел бы обратить внимание на то, что в 2005 году помаранчевая коалиция практически распалась из-за того, что они обвиняли друг друга в коррупции и это те громкие скандалы, которые тогда привлекли внимание.

В 2007 году в результате досрочных выборов Ющенко привел в парламент этих же коррупционеров в эти же ж фракции и во власть ввел их, отдавая им посты и многое другое, а потом за счет государства и генеральской должности генерала армии пораздавал и генералов у нас больше уже сегодня чем военнослужащих.

В 2008 году эта коалиция практически является причастной, как заявляет Президент, к отравлению и естественно к шпионской деятельности.

Что мы предлагаем. Мы предлагаем:

- создать специальную комиссию по разработке проекта изменений в Конституцию;

- рассмотреть проект, потому что у нас очень мало, 60 дней осталось изменений в Конституции, в которой ликвидировать пост Президента и сформировать парламентскую республику. Вот что сегодня надо сделать и, что у нас отведено сегодня на это практически 60 дней. Благодарю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Соболєв, "Блок Юлії Тимошенко".

 

11:39:39

СОБОЛЄВ С.В.

Шановні колеги! Шановні виборці! Мені здається, що на сьогоднішній день накінець-то чітко стало зрозуміло не лише розклад сил в парламенті, але й загальний розклад сил в суспільстві. В чому він полягає.

Це не секрет, що останні 8 місяців з моменту призначення уряду на чолі з Тимошенко у нас була одна опозиційна сила, ми думали, що це комуністи, дехто думав, що це Партія регіонів, дехто вважав, такою політичною силою "Блок Литвина", виявилося, ні. Якщо проаналізувати всі ті критичні зауваження, а точніше всю ту брехню, яку виплеснув Секретаріат Президента на діяльність уряду, я думаю, спільних зусиль "Блоку Литвина", комуністів і Партії регіонів не вистачило б для того, щоб не лише завести суспільство в глухий кут заявами про державні зради, про замахи на голову Секретаріату, причому з різними варіантами цих замахів з боку Прем’єр-міністра. Про необхідність термінового регулювання економічної політики, про необхідність скасування тих рішень уряду, які робили неможливим подальше розкручування інфляції. І можна ці приклади приводити один за одним. Таке відчуття, що Секретаріат Президента, да і сам Президент не зрозуміли, що відбулися вибори, що виборці чіткий надали мандат довір’я двом політичним силам – "Блоку Юлії Тимошенко" і "Нашій Україні - Народній Самообороні". Але виявилось, що завдання Секретаріату Президента і особисто Ющенка була не наведення порядку в державі, а підготовка до ймовірної перемоги, правда, не відомо, якої перемоги, на наступних президентських виборах.

Вчора, мені здається, відбулась найключовіша подія. Кого б не обрали наступним Президентом України, він змушений буде працювати в чітких умовах закону, а не нехтування законом. Бо, якщо ми завершимо цей процес, і Голова Служби безпеки України чи виконуючий обов’язки, а у нас, до речі, виникла унікальна ситуація, - вже стільки місяців у нас не було Голови Служби безпеки України, як ця людина може займатися, або ця служба безпекою держави? Вона займалася одним – політичним зиском, виконанням доручень Балоги, Кукшина і Президента особисто. Саме тому, мені здається, зараз фракція "Наша Україна - Народна Самооборона"  стоїть перед вибором. Або вона скидає той баласт у вигляді балог, кукшиних і інших, хто вів країну в глухий кут, і дійсно повертається до демократичних цінностей. Або Україні тоді треба вирішити це питання достроковими виборами. Ми – за перший варіант. Я думаю, тільки в цьому полягає вихід із цієї ситуації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити, не будете, все? Акімова.

 

11:43:02

АКІМОВА І.М.

Уважаемые коллеги! Мне хотелось бы обратить ваше внимание, что за политическими баталиями вчерашнего дня мы можем забыть большие экономические риски, с которыми сейчас сталкивается наша страна, наше население и наш бизнес.

Я хочу напомнить вам о том, что сейчас у нас стремительно накапливаются макроэкономические проблемы. Растет дефицит торгового баланса. Остается очень высокая инфляция. После победных  реляций, я имею ввиду летних реляций правительства о том, что инфляция уже у нас поборена,  конкретные цифры говорят о другом. На сегодняшний день уровень инфляции потребительских цен составляет более 26 процентов, то есть, практически, в 2,5 раза больше чем в прошлом году за аналогичный период.

Стремительно растут цены производителей. О чем это говорит? Это говорит о том, что руками правительства сейчас раскручивается инфляционная спираль, которая ляжет на плечи нашего народа, нашего населения не только в этом году,  но как минимум в ближайшие два года. 

Каким образом проблемы инфляции волнуют сейчас правительство Тимошенко? Борьба разворачивается только мерами административного давления. Эти меры, к сожалению, не приносят никаких радикальных результатов с точки  зрения снижения цен, но они ставят под сомнение  интересы наших национальных производителей. Несколько примеров.

Продление до 1 июля квотирования экспорта зерновых и подсолнечника дало определенный выигрыш представителям «Блока Тимошенко»,но, к сожалению, это реализовалось в том, что 7 миллионов нашего зерна осталось на элеваторах, интересы наших сельскохозяйственных производителей оказались под угрозой.

Сейчас минимальные цены установленные, закупочные цены установленные на зерновые существенно высшее реальных цен, по кторым наши сельскохозяйственные производители могут продать свое зерно, сельское хозяйство сейчас стоит под угрозой.

Грубое вмешательство в экономику в течении последних 6 месяцев привело к тому, что не только высокое инфляционное давление легло на плечи наших потребителей, что выразилось в существенным замедлении темпов роста реальных заработных плат. Но это привело к тому, что темпы экономического роста в Украине существенно замедлились, промышленное производство, темпы его роста упали практически в полтора раза и более чем на один процент упали темпы общего экономического роста. Усиливаются риски по повышению цены на газ. Инфляция «дышит в лицо» украинскому народу.

Партия регионов требует, чтобы в течение этой парламентской сессии приоритет в области экономической политики был сделан в направлении борьбы с инфляцией. Для этого мы должны, во-первых, подумать о населении, на плечи которого ложится инфляционное бремя, рассмотреть и принять те социальные законопроекты, которые вынесены сегодня  в повестку дня Партией регионов….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро Цибенко. Ну давайте дамо закінчити. Я дам,  вам якраз вистачить. Дайте, будь ласка, закінчити.

 

АКІМОВА І.М. Второй вопрос, бюджетный процесс. Мы должны  подумать и принять обоснованное решение, сделать бюджет 2009 года бездефицитным. 

И третий вопрос. Мы должны подумать о том, как сделать более независимым Национальный банк Украины и как обеспечить реальную координацию монетарной политики и политики правительства дабы инфляция была остановлена. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Петро Цибенко, будь ласка. 

 

11:46:50

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Верховна Рада України розпочала свою роботу. Що показало перше засідання Верховної Ради України, яке відбулося вчора?

По-перше, воно досить красномовно засвідчило, що значна частина депутатського корпусу як і мільйони громадян України не поділяє позицію Президента Ющенка в оцінці агресії Грузії  щодо Південної Осетії. Пропрезидентська "Наша Україна", невідомо у якого сірка позичивши очі,  всупереч абсолютно очевидним речам, слідом за своїми американськими хазяями намагалася зробити винними у конфлікті на Кавказі Росію. Але  депутатському корпусу вистачило здорового глузду в черговий раз не піти шляхом обслуговування інтересів грузинського фюрера Саакашвілі та його заокеанських господарів із Сполучених Штатів Америки. За різні проекти постанов, заяв Верховної Ради України, що містили  спроби  виправдати грузинську агресію, голосувало по 70-80 народних депутатів. Факт доволі промовистий  і обнадійливий. Дуже хотілося б сподіватися, що з цих голосувань  почалося одужання українського парламента.

Друге спостереження  з учорашнього засідання Верховної Ради України. Колись один з європейських  монархів висловлювався на зразок того, що держава – це я. У такий спосіб намагався  діяти Президент України Ющенко. Так от минулий день  у парламенті показав, що все більше депутатів  не хоче  бути заручником  такої політики та бути на побігеньках у хай навіть найвищої посадової особи держави.

Зміни до низки законів  України показали, що більшість депутатського корпусу хоче не формально, а реально бути членом вищого законодавчого  органу  держави та виконувати волю своїх виборців. Врешті-решт   це ще реальні кроки на шляху побудови  парламентсько-президентської системи влади в Україні, як це і передбачено останніми змінами  до Конституції України.

І щодо подальшої долі коаліції. Фракцію Компартії України це питання  аж ніяк не турбує, оскільки те, що відбувається сьогодні, про це ми  з самого початку роботи Верховної Ради поточного скликання стверджували, про те, що у Верховній Раді України де-факто,  реально коаліції немає.  Тобто колеги сьогодні ті, які входили до коаліції…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, переходимо  до  розгляду питань порядку денного.

По-перше, давайте привітаємо нашого колегу Сергія Костянтиновича Веліжанського з днем народження. Сергій Костянтинович, вітаєм.

(О п л е с к и)

По-друге, щодо формування порядку денного. Ми домовились,  що  до того моменту поки не буде затверджений загальний  порядок денний, розклад на кожен день ми формуємо на засіданні керівників фракцій. Я доводжу  вам ту позицію, яка сьогодні запропонована і  проголосована всіма керівниками фракцій. Я прошу дуже уважно всіх слухати по законопроектам, які я включаю. Прошу  дуже уважно, щоб потім не виникало питань. Щось комусь включили, щось комусь не виключили. Перед голосуванням я роблю підсумки, які законопроекти включаються. Тому, увага!

Перший законопроект – 1440 – про соціальний діалог в Україні.

Другий  законопроект – 1034 – про внесення змін до Закону України про прожитковий мінімуму.

Третій законопроект – 3097, про внесення змін до Закону України про  державний бюджет.

Далі, питання  ратифікації – 0047, 0046, 0049, 0050, 0058, 0054, 0060, 0061, 0066, 14… і  крапка, і крапка.

Колеги, всі почули? Я дуже  прошу, щоб не було потім заперечень, щодо тих законопроектів, які включені. Рішенням керівників фракцій все узгоджено, можна попросити, щоб дискусію ми припинили? Дякую.

Шановні колеги, увага! Я пропоную проголосувати за такий сьогоднішній розклад. Увага, голосуємо, а далі я скажу по процедурі розгляду  законопроектів.

 

11:52:17

За-327

Рішення прийнято. Тепер, колеги, дуже уважно. Я всім нагадую, законопроект номер 1440 – це про соціальний діалог. Ми з вами в минулий, минулої сесії витратили близько чотирьох годин на розгляд  цього законопроекту.

Всі пам’ятають? Всі пам’ятають. В силу тоді політичної ситуації голосування по цьому законопроекту не відбулося. Тому пропонується наступний порядок розгляду законопроектів. Даємо 10 хвилин для доповіді народному депутату Харі і переходимо зразу до процедури голосування, у зв’язку з тим, що ми повністю цю процедуру пройшли.

Таким чином я ставлю на голосування питання про особливий порядок розгляду законопроекту номер 1440, а саме: виключно виступ народного депутата України доповідача без обговорення перехід до голосування даного законопроекту у зв'язку з  тим, що даний законопроект був розглянутий за повною процедурою минулої сесії.

Зрозуміло? Голосуємо за особливу процедуру.

 

11:53:39

За-326

Василь Георгійович, на трибуну прошу. Включіть мікрофон з трибуни.

 

11:53:57

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, я хочу просто вам напомнить из истории данного законопроекта, просто немножко подзабыли, время прошло. Разработка данного законопроекта обусловлена отсутствием в нашей стране рамочного закона в сфере социально-трудовых отношений и необходимости законодательного закрепления основ социального диалога как необходимого условия социально-экономического развития страны, повышения жизненного уровня населения, достижения согласия в обществе, а также определение сторон социального диалога, правовых и организационных основ его функционирования на принципах, предусмотренных конвенциями и рекомендациями Международной организации труда.

В законопроекте определены правовые основы организации порядка проведения социального диалога относительно совершенствования трудовых, социально-экономических отношений, достижения взаимопонимания на уровне трудового коллектива и в целом в обществе.

Определяется порядок создания и деятельности органов социального диалога, определяется представительство сторон органов исполнительной власти, работников и работодателей, определяются принципы социального диалога, это что особенно важно, это репрезентативность и полномочность сторон, это независимость и равноправие сторон, это конструктивность и взаимоуважение, взаимодействие, это добровольность и принятие реальных обязательств на себя, это взаимное уважение и поиск компромиссов, это обязательность рассмотрения предложения сторон, это приоритеты согласительных процедур, это открытость и гласность, это обязательность выполнения достигнутых обязательств и ответственность за выполнение принятых обязательств.

И немножко из истории. Я хочу напомнить, что данный законопроект был разработан сторонами социального партнерства. Прежде всего представителями Министерства труда и социальной политики, представителями работников, которые представляли объединение профсоюзов всех уровней, и работодателями. Разработчики сочли возможным предложить Президенту стать инициатором законодательной инициативы и предложить его парламенту, что и было сделано.

После этого наш комитет работал над ним. Мы прошли все процедуры первого, второго чтения. Но вы знаете, ситуация, которая сложилась в прошлом созыве: законопроект полностью был проработан, рабочей группой создана, обсуждение в сессионном зале, но не было поставлено точки принятием этого закона.

Поэтому наш комитет, учитывая то, что пройдены все процедуры, рассмотрел данный законопроект уже в этом созыве и предлагает, еще раз повторяю, поскольку все процедуры данный законопроект прошел, принять его за основу и в целом как закон и дать возможность в самый короткий промежуток времени поставить на совершенно другой, иной, более высокий уровень социального диалога в нашей стране, что даст возможность решать как на уровне трудового коллектива в коллективном договоре, так и в регионах, имеется в виду в районах, в городах, в областях и в целом на национальном уровне значительно повысить социально-экономическую работу, социальную защиту и диалог между тремя сторонами социального партнерства. Прошу поддержать решение комитета о принятии данного законопроекта за основу и в целом. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Василю Георгійовичу.

Шановні колеги,  таким чином ми розглянули даний законопроект. Всі запитання, які були у народних депутатів протягом минулого розгляду, задавалися.

Є наступна пропозиція. Законопроект непростий, тому ми його пропонуємо розглянути і прийняти зараз у першому читанні. Тільки в першому, абсолютно правильно. Тому що там є маса зауважень до даного законопроекту.

Тому, шановні народні депутати України, я ставлю на голосування законопроект номер 1440 про соціальний діалог України для прийняття в першому читанні. Прошу голосувати.

 

11:58:21

За – 354.

Дякую колеги.

Наступний законопроект №1034. Василь Георгійович Хара - про прожитковий мінімум.

Я ставлю на голосування питання про особливий порядок - ми також цей законопроект розглядали – про особливий порядок розгляду законопроекту. Виключно доповідь народного депутата України, доповідача Хари Василя Георгійовича. Далі без обговорення перехід до процедури голосування. Тут пропозиція керівників депутатських фракцій була – перше й друге читання. Колеги, Іване Григоровичу, я не знаю, де ви домовлялися. Ми були тільки що на засіданні керівників фракцій. Була пропозиція поставити перше і друге читання. Набере - набере. Не набере – не набере. Я оставлю так, як ми домовляємося.

Шановні колеги, увага. Голосуємо за особливий порядок розгляду законопроекту.

 

11:59:24

За – 305.

Немає заперечень, щоб ми його до перерви розглянули? Це ще три хвилини. Василю Георгійовичу, будь ласка.

Продовжую засідання до того моменту, доки не буде розглянуте дане питання.

 

11:59:43

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги, вчера мы, нужно честно сказать и прямо, сделали великое дело для шахтеров. Впервые комплексно подошли к решению части социальных проблем многострадальной отрасли. И очень хотелось бы, чтобы сегодня мы сделали хорошее дело практически для всего народа Украины. Для этого нужно лишь вернуть прежний статус прожиточному минимуму, который парламент разрушил, к сожалению в 2005 году на предложение Кабинета Министров, ссылаясь на слабые возможности экономики. А это действительно так и было, Кабинет Министров предложил ввести показатель прожиточного минимума в Закон «О бюджете», и фактически искусственно подстроил прожиточный минимум под возможности бюджета. Именно поэтому на протяжении уже четырех лет в государственном бюджете устанавливается по три, а то и по четыре показателя прожиточного минимума, взятые фактически з потолка, а не объективно просчитаны исходя из фактической стоимости перечня продуктов, товаров, услуг, так называемой потребительской корзины, по ценам на момент подготовки проекта государственного бюджета. Это привело к тому, что работающие недополучали заработной платы, пенсионеры – пенсий,  студенты – стипендии, а малообеспеченные – социальные пособия.

Нужно понимать, что все разговоры о повышении жизненного уровня населения Украины останутся пустым звуком, если мы не установим объективно существующего уровня  прожиточного минимума – основного социального норматива нашего государства. Именно поэтому я по поручению фракции Партии регионов, и мои товарищи подготовили законопроект, восстанавливающий статус прожиточного минимума. Смысл весь заключается в том, что прожиточный минимум на одно лицо, а также отдельно для тех, кто относится к основным социальным и демографическим группам населения, ежегодно утверждаются Верховной Радой отдельным законом по представлению Кабинета Министров до начала бюджетного процесса.

Именно на основе утвержденного Верховной Радой Закона «О прожиточном минимуме» Кабинет Министров разрабатывает все социальные параметры бюджета на определенный год.

Что касается государственного бюджета на 2009 год, то Кабинет Министров, я хочу просто напомнить, обязан все-таки выполнить требования Закона «О прожиточном минимуме» и утвердить новый разширенный перечень продуктов, товаров, услуг одобрены научно-общественным  советом еще в  2005 году.  Так как мы сегодня пользуемся устаревшим перечнем принятым еще – вдумайтесь! -  в  2000 году.

И еще одно обстоятельство должны учесть в Кабинете Министров при работе над государственным бюджетом. В соответствии с законом с 2009 года минимальная заработная плата в Украине должна быть на уровне прожиточного минимума. Мы обязаны это сделать в соответствии с требованием Конституции и  законов Украины. Если мы это сделаем, значит повысим наши социальные стандарты и хотя бы немного приблизим их к европейским, к чему мы стремимся, а самое главное – значительно повысим социальную защиту граждан Украины и их жизненный уровень. Это собственно и есть святая обязанность Верховного Совета.

Комитет по вопросам социальной политики и труда принял положительное решение по  данному законопроекту.

Прошу поддержать решение комитета и принять закон в первом чтении, но, учитывая, что наши коллеги не готовы принять данный законопроект как закон, хотя он очень прост, то ну нам ничего не остается как согласиться с тем, чтобы хотя бы принять его в первом чтении. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, законопроект фактично змінює тільки одну норму, якщо кожен рік ми формулюємо прожитковий мінімум в Законі України "Про державний бюджет", то цей законопроект передбачає необхідність прийняття окремого закону, зрозуміло, що він повинен бути прийнятий перед Законом України "Про державний бюджет", який би визначав прожитковий мінімум.

В принципі, тут є якраз питання неврегульоване, яке стосується, коли цей закон має бути прийнятий. Якщо ми це до другого читання не врегулюємо, то це залишиться декларацією. Тому логічно було би, щоб ми тільки перше читання, а друге вкинули в комітет. Немає таких заперечень? Добре.

Тоді пропозиція наступна – про прийняття законопроекту номер 1034 про прожитковий мінімум в першому читанні. Прошу голосувати.

 

12:04:20

За-344

Рішення прийнято.

Шановні колеги, оголошую перерву. Після перерви – розгляд Закону про внесення змін до держбюджету, це стосується єдиної тарифної сітки.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги продовжуємо засідання. Зачекаємо хвилину, нехай народні депутати України зайдуть до парламентської зали.

Колеги, є пропозиція почати розгляд законопроекту. Законопроект номер 3097 – про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет на 2008 рік щодо запровадження третього етапу єдиної тарифної сітки з 1 вересня. Будь ласка, Олександр Миколайович.

 

12:41:23

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые коллеги! Данный законопроект стоит в одном ряду у тех важных социальных законопроектов, которые мы принимали вчера, и которые, скорее всего, еще будем принимать на этой неделе. Кроме законов по шахтерам, кроме законов по социальным выплатам, мы предусматриваем также рассмотрение законов по селу. А сегодняшний закон, он направлен на то, чтобы приблизить внедрение единой тарифной сетки, ее третьего этапа для бюджетной сферы.

Несколько слов об истории вопроса и его философии. Задача была при внедрении трех этапов единой социальной тарифной сетки в том, чтобы количество и качество труда привести в соответствие. В том, чтоб создать мотивацию для высококвалифицированного труда, с тем, чтобы у людей было желание повышать свою квалификацию, как можно больше работать на одном рабочем месте, мотивации для работы в сельской местности. Это все относилось к предмету ведения наших коллег из комитета социальной политики и я хочу особо поблагодарить наших коллег Хаару Василия Георгиевича, Стояна, Сухого, Папиева, - ими как раз и был создан этот законопроект.

К предмету веденья нашего комитета относится то, чтобы миллиард 270 миллионов было выделено для работников бюджетной сферы и приблизить на один месяц раньше чем это предусмотрено всем законом именно с учетом сложившейся ситуации и по  инфляции бюджетный комитет проголосовал с тем, чтобы эти деньги выделить. Правительство согласилось с этим предложением. Прошу поддержать данный законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, є наступна пропозиція. Коли ми розглядали питання щодо включення даного питання до порядку денного,  пропонувалося розглянути його за скороченою процедурою. Тобто, не за процедурою взагалі без обговорення, а за скороченою. Щоби зараз Деркач виступив і  два – за, і два – проти, і голосуємо.

Добре так. Я ставлю на голосування питання про розгляд законопроекту 3097 за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

 

12:43:56

За-283

Рішення прийнято.

Миколо Івановичу, я прошу вас на трибуну.

 

12:44:11

ДЕРКАЧ М.І.

Шановний Арсенію Петровичу,  шановні народні депутати.

Комітет з питань бюджету на своєму засіданні  2 вересня 2008 року розглянув законопроект щодо внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України і поданий народними депутатами України Пеклушенко, Кирильчуком,  Лавріновичем за реєстраційним номером 3097. Стосовно наближення запровадження третього етапу єдиної тарифної сітки з 1 вересня 2008 року замість 1 листопада для вчителів, лікарів та інших працівників бюджетної сфери.

З цією метою зазначеним законопроектом передбачено збільшити видатки на оплату праці з нарахуваннями на 1 мільярд 127,8 мільйонів гривень порівняно з  врахованими у  бюджеті на 2008 рік, із них 808 мільйонів гривень – додатково дотація  місцевим бюджетам за рахунок збільшення  надходжень податку на додану вартість  із ввезених на територію України товарів.

Згідно з експертним висновком Міністерство фінансів України такий  законопроект пропонується підтримати. Висновок Головного науково-експертного управління  відсутній.

За наслідками розгляду Комітет з питань бюджету  ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект за реєстраційним номером 3097 стосовно наближення  запровадження третього етапу  ЄТС за основу на в цілому як закон.

Водночас 2 вересня Верховна Рада вже прийняла Закон  „Про внесення змін до Закону „Про Державний бюджет на 2008 рік” щодо підтримки вугільної галузі, яким збільшено доходи і видатки державного бюджету на 568 мільйонів гривень.

Тому для зебезпечення балансу показників державного бюджету та узгодженість зазначеного законопроекту із прийнятим вчора законопроектом щодо збільшення підтримки вугільної галузі необхідно протокольно доручити комітету...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити..

 

ДЕРКАЧ М.І. ...доручити Комітету з питань бюджету розом з Головним юридичним управлянням апарату Верховної Ради внести до тексту закону і додатків редакційні та техніко-юридичні уточнення, зокрема у частині уточнення  підсумкових показників доходів і видатків державного бюджету, а також щодо застосування  цього закону з 1 вересня 2008 року до подання закону для підпису Головою Верховної Ради України. Прошу підтримати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколо Івановичу, можна ще раз, щоб ви пройшлись по тому, що ви зачитали у кінці? Можна же раз розставити акценти?

 

ДЕРКАЧ М.І. Для забезпечення балансу показників державного бюджету та узгодженості зазначеного законопроекту із прийнятим вчора законопроектом щодо збільшення підтримки вугільної галузі необхідно протокольно доручити Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням апарату Верховної Ради внести до тексту закону і додатків редакційні та техніко-юридичні уточнення, зокрема, у частині уточнення  підсумкових показників доходів і видатків державного бюджету, а також щодо застосування цього закону з 1 вересня 2008 року. До подання закону  для підпису Головою Верховної Ради України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце якраз та річ. Я тому поросив вас це зробити. Ми вчора проголосували  за текст закону. Я вчора ставив питання на голосування про скасування результатів голосування. До того моменту доки голова парламенту не підписав  закон, нам треба прийняти рішення про скасування результатів голосування за вчорашній закон в цілому, вернути його фактично на друге читання, ще раз пройтися по текстурі, включити питання щодо запровадження даного закону з 1 вересня і після цього прийняти в цілому. Техніко-юридичне обґрунтування не може бути, тому що його не відбувалося при зачитці цього закону.

Це ми кажем про вчорашній закон. Пане Ляшко, я все чую.  

 

ДЕРКАЧ М.І. Арсений Петрович, здесь идет речь о том, чтобы… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Включіть мікрофон, щоб під стенограму було.

 

ДЕРКАЧ М.І. Подписывая законопроект, приложения, которые будут, вчера мы, если бы одновременно рассматривали, я об этом бы так же говорил и все додатки были бы и по доходам, и по расходам сбалансированы. Поскольку вчера проголосовали  только один закон, а сегодня, дай Боже, проголосуем второй, эти додатки надо, чтобы были…протокольно утверджены…. (Ш у м  у  з а л і)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Это два разных закона, поймите. Ну це два абсолютно різні закони.

 

ДЕРКАЧ М.І.  …протокольно доручити комитету, мы это зробым.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, це не можна протокольно. Колеги, ну ви що? ну це ж законотворчий процес. Будь ласка, Ляшко хоче висловитися.

 

12:49:18

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний  Арсенію Петровичу, законопроект, який зараз доповідає голова комітету, це реєстраційний 3097 про внесення змін до Державного бюджету в частині змін до тарифної сітки… наближення з… перенесення з 1 листопада до 1 вересня.

Законопроект, який ми прийняли учора і який набуває чинності там з 1 січня 2009 року, а пропонується, щоб із учорашнього чи з 1  вересня, це законопроект про підвищення шахтарської праці. Це різні законопроекти. А те, про що  каже Микола Іванович узгодити 3088 і 3097, який розглядається зараз, то 3078 – це законопроект про внесення змін до бюджету, де ми передбачили видатки на утримання шахтарської галузі. І ми можемо, тому і пропонується звести баланс, оскільки два законопроекти на одну тему, звести їх в балансі і доручити це комітету і головному  юридичному управлінню. Тобто, насправді, рішення комітету абсолютно зрозуміле...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тепер можна я ще раз розповім. Вчора ми прийняли законопроект 3088. Правильно?

 

ДЕРКАЧ М.І. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вчора ми голосували за 3088? Голосували. В тексті проголосованого законопроекту було передбачено, що фінансування цих видатків здійснюється з якого числа, Микола Іванович? (Ш у м   у   з а л і)

В тому, саме в тому, з 1-го, якщо я не помиляюсь, чи то  з 1.01.2009, я зараз не пригадую. Колеги, я вас прошу, можна. Наталія Юріївна, я вам дякую.

Давайте розглядати зараз  закон, який на порядку денному і вплутувати праведне з грішним. До 3088 повернемося, внесе комітет його на підпис. Після цього я прийму рішення: в якій формі це повинно бути. Якщо проголосований, то тільки до моменту підписання в нас є шанс скасувати результати голосування, внести зміни і знову прийняти в цілому. Тому я пропоную розглядати тільки 3097.

Дякую, Микола Іванович, сідайте. Зараз ми не розглядаємо 3088. Прошу записуватися: два – „за”, два – „проти”. В нас немає виступів, два – „за”, два – „проти”. Записуйтесь, будь ласка. Ну, в нас немає виступів.

Василь Григорович Хара.

 

12:51:56

ХАРА В.Г.

Уважаемые коллеги! Фракция Партии регионов считает, что нужно обязательно поддержать данный законопроект. И мы являлись инициаторами решения данного вопроса.

Дело в том, что мы должны особое внимание уделить этой многострадальной бюджетной отросли. В течение последних дней, лет эти отрасли и особенно наши врачи, работники культуры обижены были, прежде всего, в смысле заработной платы. Это будет справедливо, восстановление того, что было раньше по тарифной сетке, единой тарифной сетке. И с учетом того, что мы сегодня сделаем. И если мы еще примем тот закон, а  прожиточный минимум на 2009 год, который мы в первом чтении приняли, то мы добавим к заработной плате наших прекрасных бюджетных работников значительные суммы в 2009 году. Поэтому я считаю, что закон очень достойный, и мы должны единогласно отдать свои голоса за этот закон, поддержав все наши бюджетные сферы. И мы предлагаем проголосовать за него единогласно. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Іван Кириленко. Кирильчук Іван Кирилович, будь ласка.

 

12:53:16

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Вчора ми зробили гарний подарунок шахтарям. Сьогодні ми робимо те ж для вчителів, лікарів, якщо ми приймемо сьогодні цей закон. Це – перша сторона важливості цього питання.

Друге, ми приступаємо до нового періоду бюджетного. Як попередній виступаючий говорив, уже сьогодні у нову тарифну сітку потрібно закладати розрахунки наступного бюджетного періоду.

Крім того, ми знаємо давно, що в  нас вчителі, лікарі, працівники культури одержують заробітну плату чи не найнижчу серед бюджетної сфери. Це – третя сторона.

І що стосується фінансової сторони. В цьому законопроекті, який ми вчора одержали, є три додатки. По цих трьох додатках все зрозуміло, які суми, скільки і коли будуть виплачуватися і з яких статей. По цьому поводу Міністерство фінансів повністю все передбачило, баланс по цьому законопроекту повністю витриманий, тим більше, що він був закладений у бюджет цього року, тільки введення було значно пізніше. Через те, нічого тут не змінюється, баланс витримується, через те нам обов’язково треба підтримати його і в першому, і в цілому як закон  прийняти тут, великих змін немає. Просто термін перенесення вноситься з 1 вересня, а все решта – без будь-яких доповнень, без будь-яких змін може бути прийнятий. І треба, щоб було сьогодні прийнято.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Відповідно до Регламенту фракції, які не приймали участь в обговоренні, мають право.

Будь ласка, Петро Миколайович Симоненко і Олег Зарубінський. Можна з трибуни.

 

12:55:31

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги, уважаемые избиратели! Обсуждая внесенный проект, я хочу от имени фракции заявить, что мы поддержим его. Но при этом обращаю внимание всех нас на необходимость решения этой проблемы в комплексе. Потому что в данном случае мы частично от имени государства берем ответственность за формирование уровня заработной платы, только о бюджетниках ведем разговор.

А в значительной мере у нас сегодня проблема очень остро стоит по тем, кто работает в других отраслях, не имеющих отношения к бюджетной сфере. И мы с вами сегодня знаем, насколько низкий уровень заработной платы, а это, естественно, высокий уровень безработицы, это социальная напряженность, это малые отчисления в Пенсионный фонд и многие другие фонды, которые формируются благодаря наличию количества рабочих мест и той политики, которая проводится должна в государстве.

Поэтому я считаю, что надо очень серьезно сегодня заняться по сути дела контроля со стороны государства за уровнем заработной платы. Я об этом говорю с тревогой, потому что практически 90 процентов сегодня собственности находится в частных руках, а частные предприниматели в значительной мере сегодня имеют свои доходы за счет жесточайшей эксплуатации, то есть невыплаты, несвоевременной выплаты и многих других махинаций, которые осуществляются прежде всего не в интересах рабочих, а в интересах тех, кто сегодня владельцем является предприятий.

И третья проблема, которую мы должны рассмотреть, чтобы в комплексе решать ее, - это вопрос, безусловно, который волнует многих, это уровень цен. С одной стороны, через тарификацию мы повышаем  уровень доходов для тех же бюджетников, а, с другой стороны, те, кто, сегодня являясь собственником в сфере потребления, в сфере обслуживания, они безусловно вздувают цены и моментально таким образом сказывается это на всех категориях граждан, которых не коснулось это решение правительства и решение, вернее, парламента о повышении тарифной сетки. Поэтому еще раз подтверждаю, фракция проголосует, но нам надо гораздо шире посмотреть на эту проблему.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, Олег Зарубінський.

 

12:57:46

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, «Блок Литвина».

Ви знаєте, шановні коллеги, не хотів виступати, але коли почув, що, виявляється, це подарунок зробили шахтарям, мені просто дивно. Ви знаєте, подарунки роблять діди морози. Коли законодавці реалізують своє право законодавчої ініціативи, і дають шахтарям, які гинуть кожен місяць і кожен рік, трошки більше, ніж вони мають, ну, совість треба мати й казати, що це подарунки. Точно так же, очевидно, і тому ми голосували за те, щоб бодай          на ці декілька відсотків покращити життя шахтарям. І правильно робили, що вчора голосували. Тому я й сьогодні, не може розглядати те, що зараз робиться, як черговий новий подарунок. Не треба свою роботу називати якимось благодіянням до інших.

І ще один момент. Безумовно «Блок Литвина» буде голосувати за це, бо сьогодні, на жаль, люди інтелектуальної праці – вчителі, медики,  люди, які працюють в бюджетній сфері, залишашаються чи не в найгіршому стані в плані матеріального життя, в плані реальних доходів. Але ми вважаємо, що ці люди: і вчителі, і медики мають у своїх соціальних виплатах бути прив’язаними не до конкретних якихось речей, там де декілька відсотків йде мова, а треба їх прирівняти до соціальних видатків державних службовців. І «Блок Литвина» подав відповідний законопроект, бо і вчителі, і медики виконують функцію державну може більше, ніж деякі чиновники, які вважаються державними службовцями. Ми будемо голосувати за це, будемо обов’язково. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, завершилось обговорення даного законопроекту. Значить, сухий залишок. Дайте, будь ласка, з мотивів голосування.

 

12:59:47

СУХИЙ Я.М.

Шановні коллеги, я би може не брав з мотивів голосування, але виступ колеги останнього дав мені зрозуміти, що в сесійному залі немає розуміння, що ми сьогодні розглядаємо? Та ми в кінці кінців розглядаємо один з  пунктиків тої глобальної концептуальної задачі – визначення реальної ціни робочої сили як вартості засобів необхідних для повноцінного відтворення робочої сили.

 Ми не можемо керувати зарплатою в якихось сферах інших народного господарства, але що стосується бюджету, що стосується мінімальної зарплати, ми можемо відрегулювати. Тому що сьогодні в собівартості домінують енергоносії, процент банківського кредиту, податки, амортизаційні відрахування на зарплату залишається дуже мало.

Тому я звертаюся до всіх аби з розумінням віднеслися до голосування. Цей законопроект потрібно підтримати ще й тому, що просте механічне підвищення заробітної плати, яке не обумовлене ростом продуктивності праці, не розв’язує системних суперечностей в системі  оплати праці. Ми повинні спонукати народне господарство, займатися системним…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Увага! Я ставлю на голосування даний законопроект. Значить я ще раз пояснюю за що голосуємо.

Голосуємо законопроект 3097. Він передбачає одну річ. У нас в Законі про державний бюджет чинному було переведення на ЄТС і фінансування цього переведення на Єдину тарифну сітку передбачено з 1 листопада цього року. Цей закон, який ми проголосуємо,  пересуває з листопада на  вересень місяць. Тобто, фактично, люди заднім числом отримають додаткові кошти, які передбачені даним законом. Обсяг фінансування – один мільярд 127 мільйонів гривень.

Колеги, я пропоную проголосувати за перше читання даного законопроекту. Голосуємо, колеги.

 

13:02:04

За-361

Тепер товариші маємо можливість. Комітет пропонує прийняти в цілому цей законопроект. Значить для того, щоб розглянути його в цілому, я ставлю на голосування питання про розгляд данного... про процедуру переходу до другого читання даного  законопроекту. Прошу голосувати. 

 

13:02:36

За-363

Колеги, „за” – 363.

Значить, тепер я ставлю на голосування про прийняття закону номер 3097 про внесення змін до Закону України про державний бюджет за основу і в цілому. Що стосується таблиці, то таблиця порівняльна буде підписана після техніко-юридичного аналізу, тому що там були якісь цифри, які треба узгодити. Голосуємо.

 

13:03:18

За-361

Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, ми перевели ЄТС на 1 вересня, таким чином люди просто отримають більше грошей. Я вас вітаю з цим рішенням.   

(О п л е с к и)

Шановні колеги, переходимо до питань ратифікації. Включіть по фракціям. Да, не кричіть. Партія регіонів – 161, БЮТ – 153, „Наша Україна” – 2, комуністи – 27, "Блок Литвина" – 18.

Шановні колеги, значить, я пропоную весь пакет законодавства, який передбачений нам до завершення сьогоднішнього дня, це низка ратифікаційних документів: раз, два, три, чотири, п’ять, шість, сім...  Дев’ять актів. Номера є вимога називати, щоб знову не помилися? Немає? Дякую.

Я пропоную проголосувати за скорочену процедуру розгляду даних актів законодавства. Прошу голосувати.

 

13:04:36

За-331

Рішення прийнято. Я прошу Вадима Миколайовича Гурджоса на трибуна. Вадим Миколайович, 2 хвилини.

 

ГУРДЖОС В.М.

Шановні народні депутати! На ваш розгляд надається проект Закону України про ратифікацію фінансової угоди між Україною і Європейським інвестиційним банком. Мета цього проекту – це реабілітація автомобільної дороги Київ-Чоп на ділянці від міста Броди до міста Житомир загальною довжиною 313 кілометрів.

Фінансова угода була підписана 30 липня минулого року, тобто пройшов один рік. Згідно з фінансовою угодою, кредит залучається на 20 років з пільговим періодом 5 років і ставкою євр...бор  плюс 0,55 відсотків. Тобто на сьогоднішній день цей відсоток загально сумарно становить 5,72. Тобто умови кредитування досить пільгові і привабливі для України. Наприклад, на сьогоднішній день такий же кредит від комерційних банків іноземних буде коштувати той же самий євр....бор плюс як мінімум 5-7 відсотків.

Співпраця з Європейським інвестиційним банком здійснюється разом, спільно з Європейським банком реконструкції і розвитку. Цей проект вже існує з 2004 року. Перша ділянка була від Чопа до Стрия. Друга ділянка – від Стрия до Бродів. І зараз це вже третя ділянка – від Бродів до міста Житомир. Практично це, я вже казав, 313 кілометрів.

За рахунок Європейського банку реконструкції і, реконструкції та розвитку вже розпочалися роботи, проведені тендерні процедури. І фінансуються роботи на цих ділянках. Задіяно там на тендерних засадах 6 підрядних організацій, в тому числі є і українські компанії. Ця дорога також входить до переліку доріг, які задіяні до підготовки України до чемпіонату „Євро-2012”. Пройшло розгляд цього законопроекту, пройшов розгляд в п’яти комітетах, отримані позитивні висновки. Прошу підтримати проект Закону про ратифікацію фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційними банками.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу сідайте.

Олег Григорович, будь ласка.

 

13:07:38

БІЛОРУС О.Г.

Без заключення комітету не можна голосувати.

Шановний Голово,  шановні народні депутати. Комітет в закордонних справах на своєму засіданні розглянув Закон України „Про ратифікацію фінансової угоди Україна проект європейських доріг між Україною та Європейським інвестиційним банком” (номер 0047) і одноголосно ухвалив рекомендувати Верховній Раді прийняття цього закону.

Проектом пропонується ратифікувати фінансову угоду між  Україною та Європейським інвестиційним банком, яка була підписана в Києві 30 липня 2007 року згідно з якою Україні надається пільговий інвестиційний кредит в сумі 200 мільйонів євро. В результаті реалізації цього проекту буде приведений до  європейського рівня транспортно-експлуатаційний стан автомобільної дороги  М06 Київ-Чоп, що покращить сполучення з країнами Європейського Союзу матиме позитивний  вплив на розвиток інфраструктури прилеглих регіонів сприятиме прискоренню розвитку малого і середнього бізнесу,  покращить  економічну ситуацію в  цих регіонах та збільшить кількість робочих місць.

Головне науково-експортне управління, інші комітети Верховної Ради України, в тому числі з питань транспорту і зв’язку, з питань фінансів  та банківської діяльності,  підтримують згаданий законопроект і рекомендують Верховній Раді України ратифікувати угоду.

Відповідно до висновку комітету з питань бюджету реалізація положень зазначеної угоди   впливає на доходи видатки фінансування Державного бюджету та обсяг державного боргу, про те  зазначена позика врахована в показниках Державного бюджету на поточний 2008 рік …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

БІЛОРУС О.Г. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Шановні колеги, що бажання записуватись немає, тому, якщо немає такого бажання,  я пропоную перейти  до процедури голосування.

Шановні колеги, я  пропоную прийняти  рішення щодо надання згоди на обов’язковість  міжнародного договору через прийняття закону 0047. Прошу голосувати.

 

13:10:28

За-350

За – 350, рішення прийнято.

Наступний законопроект 0046. Проект Закону про ратифікацію Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу.

Биков Валерій Олександрович, будь ласка. 

 

БИКОВ В.О.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні депутати, Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу була підписана 3 березня 1980 року та набула чинності  для України 5 серпня 1993 року, тобто 15 років тому, після чого наряду із Законами України  про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку та про фізичний захист  ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого  випромінювання  стала  законом України, що регулює питання фізичного захисту ядерного матеріалу.

Україна дотримується вимог Конвенції, що неодноразово відмічалося при проведенні  місії МАГАТЕ. 15-річний досвід застосування  Конвенції вказав на необхідність  її вдосконалення, з’явились нові виклики  безпеки мирного використання ядерної енергії. Тому Україна  спільно з 25  іншими державами-учасницями  стала ініціатором та співавтором внесення поправок до Конвенції. 8 липня  2005 року під час дипломатичної конференції в місті Відні 88 держав-учасниць у тому числі Україна підписали поправку. Метою внесення поправки є посилення режиму фізичного захисту ядерних об`єктів та ядерних матеріалів.

Поправка до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу поширює  дію Конвенції  не тільки на ядерний матеріал, але й на ядерні установки, тобто атомні електростанції, дослідницькі реактори, сховища відпрацьованого ядерного палива, заводи з фабрикації палива, центри збагачення урану та таке інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас 10 секунд на завершення.

 

БИКОВ В.О.  Прошу пробачити. Нова редакція Конвенції слугуватиме основою для вдосконалення національного законодавства в частині регулювання та забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів,  ядерних установ.

З прийняттям Закону України  про ратифікацію поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу надається згода України на обов`язковість для неї поправки до Конвенції як міжнародного договору.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати. Олег Григорович, будь ласка.

 

13:13:55

БІЛОРУС О.Г.

Одна? Можна. В стилі футбольного репортажу. Без звертання до голови.

Комітет розглянув проект закону про ратифікацію поправки до Конвенції про фізичний захист ядерних матеріалів і рекомендував Верховній Раді прийняття цього закону.

Реалізація поправки суттєво закріпить режим фізичного захисту, поширюючи його дію  не тільки на ядерні матеріали, але й на ядерні установки: атомні електростанції, дослідницькі  реактори, сховища і так далі. Ратифікація протоколу не передбачає додаткових фінансових зобов`язань щодо сплати членських внесків.

Головне науково-експертне управління підтримує прийняття поданого  законопроекту.

Комітети Верховної Ради з питань європейської інтеграції та з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підтримують ратифікацію поправки до конвенції. Комітет Верховної Ради з питань бюджету вважає, що зазначений законопроект не буде мати впливу на бюджет. Прошу підтримати рекомендацію комітету в закордонних справах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Григорович. Прошу сідати.

Колеги, є пропозиція перейти до процедури голосування. Немає заперечень? Добре. Ставлю на голосування питання про надання згоди на обов’язковість міжнародного договору через прийняття закону за основу і в цілому про ратифікацію поправки до конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу.

Прошу голосувати.

 

13:15:45

За-349

Рішення прийнято. Наступне питання – 0049

Фудашкін Денис Олександрович. Проект Закону про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Ісландської Республіки про уникнення подвійного оподаткування. 2 хвилини.

 

ФУДАШКІН Д.О.

Доброго дня, шановні народні депутати.

На ваш розгляд представляється проект Закону про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Ісландської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та запобіганню податковим ухиленням стосовно податків на доходи та на капітал.

Проект закону підготовлений на виконання державних процедур, необхідних для набуття чинності конвенції, яка була підписана 6 листопада 2006 року у стосунках між двома країнами.

Доходи, які виникають в економічних стосунках між резидентами України та Ісландії підлягають оподаткуванню у подвійній рестрикції. По-перше, у державі, в якій отримується доход є резидент, по-друге, у державі, в якій здійснюється діяльність.

Конвенція дає можливість усунути подвійне оподаткування, запобігти ухиленню від сплати податків, зменшити, зменшення податкових перешкод для закордонних інвестицій та торгівлі.

Згідно положення законопроекту передбачається запровадження оподаткування дивідендів за ставками 5 відсотків, якщо фактичним власником є компанія, яка безпосередньо володіє не менше 25 відсотками капіталу і 15 відсотків - в інших випадках. Також передбачається, що оподаткування процентів в країні, в якій виплачуються проценти, буде оподатковуються за ставкою 10 відсотків відсотків і роялті також будуть  оподатковуватися за ставкою 10 відсотків.

Реалізація проекту не потребує додаткового бюджетного фінансування. Просимо підтримати цей законопроект і ратифікувати підписану конвенцію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати.

Олег Григорович, будь ласка.

 

13:17:54

БІЛОРУС О.Г.

Цією конвенцією передбачено механізми уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням осіб, які є резидентами обох договірних держав.

Ратифікація конвенції та протоколу сприятиме уникненню подвійного оподаткування, запобігання ухиленню від сплати податку, взаємному зменшенню податкових перешкод для закордонних інвестицій та торгівлі, що сприятиме подальшому поглибленню українсько-ісландських економічних відносин.

Мінфін заявляє, що реалізація закону не потребуватиме додаткового фінансування з Державного бюджету. Головне науково-експертне управління підтримує прийняття законопроекту. Проект закону був розглянутий на засіданні Комітету з питань бюджету, який заключив, що законопроект не буде мати впливу ні на доходну, ні на видаткову  частину бюджету.

Комітет у закордонних справах рекомендує Верховній  Раді прийняти цей законопроект.

Вклався за одну хвилину.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги, дякую, Олег Григорович. Пропонується перейти до процедури голосування.

Шановні колеги, ставиться на голосування питання про надання згоди на обов’язковість міжнародного договору через прийняття закону про… в цілому, за основу та в цілому про ратифікацію конвенції між урядом України і урядом Ісландської Республіки про уникнення подвійного оподаткування. Прошу голосувати.

 

13:19:36

За-356

Рішення прийнято.

Наступний законопроект Фудашкін Денис Олександрович – Конвенція між урядом України і Йорданським Хашемітським Королівством. Також про усунення подвійного оподаткування. Прошу.

 

ФУДАШКІН Д.О.

Шановні народні депутати, представляється проект Закону України „Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Йорданського Хашемітського Королівства про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухилам стосовно податків на доходи та капітал”. Даний законопроект направлений на виконання процедур, необхідних для набуття чинності Конвенції, яка була підписана 30 листопада 2005 року у стосунках між двома країнами.

Доходи в обох державах підлягають фактично подвійному оподаткуванню. По-перше, в країні резиденції, в якій знаходиться резидент отримувач доходів, а також в країні, в якій ці доходи сплачуються. Конвенція дає можливість уникнути подвійного оподаткування, також регулює питання по запобіганню ухилення від сплати податків, зменшує податкові перешкоди для закордонних інвестицій та торгівлі.

Конвенція содєржит стандартні ставки по оподаткуванню. Так, оподаткування дивідендів за ставкою 10 відсотків, якщо фактичним власником є компанія, яка безпосередньо володіє принаймні 20 відсотками капіталу, і 15 відсотків – в інших випадках. Проценти будуть оподатковуватися за ставкою 10 відсотків, роялті – за ставкою 10 відсотків. Реалізація проекту не потребує додаткового фінансування з Державного бюджету.

Прошу підтримати закон про ратифікацію вказаної Конвенції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу сідати.

Олег Григорович Білорус, будь ласка.

 

13:21:34

БІЛОРУС О.Г.

Комітет у закордонних справах розглянув проект закону і вважає, що Конвенцією передбачено дієвий механізм уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням осіб, які є резидентами обох договірних держав.

Відповідно до заключення Міністерства фінансів реалізація цього закону не потребуватиме додаткового фінансування з Державного бюджету України. Головне науково-експертне управління в своєму висновку підтримує ратифікацію цього законопроекту.

Проект закону був розглянутий на засіданні Комітету з питань бюджету, який прийняв рекомендацію і висновок, що законопроект немає впливу на доходну та видаткову частини бюджету. Комітет у закордонних справах рекомендує Верховній Раді прийняти позитивне рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропонується перейти до голосування за законопроект. Заперечень немає? Немає Пропонується прийняти за основу і в цілому проект Закону „Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Йорданського Хашемітського Королівства”, реєстраційний номер 0050 і надати згоду Верховної Ради на обов’язковість даного міжнародного договору. Прошу голосувати.

 

13:23:07

За – 363.

Рішення прийнято.

Наступний законопроект 0058. Купчишин Олександр Михайлович. Проект Закону „Про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В’єтнам про реадмісію громадян обох держав”.

Колеги, пропустіть доповідача, будь ласка.

 

КУПЧИШИН О.М.

Шановний Арсенію Петровичу, Шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься проект Закону України „Про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В’єтнам про реадмісію громадян обох держав”. В разі схвалення зазначеного законопроекту, буде виконано внутрішньодержавну процедуру, пов’язану з набранням чинності угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом В’єтнаму. В’єтнамська сторона завершила свої внутрішні державні процедури в грудні минулого року. Реалізація положень угоди дозволить визначити процедури приймання та передачі осіб, які перебувають на територіях договірних сторін нелегально. Угодою, зокрема, визначаються на основі взаємності швидкі та ефективні процедури ідентифікації та безпечного і організованого повернення осіб, які не виконують умов, передбачених для в’їзду та перебування на території України або В’єтнаму.

Хотів би особливо зазначити, що на сьогодні В’єтнам є першою країною Південно-Східної Азії з числа країн – постачальників незаконних, нелегальних мігрантів, яка погодилася на укладання такої угоди з Україною.  Набрання зазначеної угодою чинності відповідає національним інтересам України та слугуватиме практичним цілям боротьби з нелегальною міграцією.

Особливо хотів би наголосити також, що подальша реалізація її положень має стати поступом в напрямках виконання одного з принципових завдань України, яке полягає  у створенні єдиного реадмісійного простору, що  охоплює країни постачальники нелегальних мігрантів, транзиту та країни призначення.

Хотів би зазначити на завершення, що ратифікація цієї угоди була б доречною сьогодні, оскільки завтра в Києві відкривається восьма Європейська конференція з питань міграції.

Прошу підтримати. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати. Олег Григорович, будь ласка.

 

13:25:35

БІЛОРУС О.Г.

Комітет в закордонних справах розглянув зазначений законопроект і одноголосно рекомендував Верховній Раді прийняти його.

 Міністерство внутрішніх справ вважає, що реалізація положень угоди не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та відбуватиметься в межах асигнувань, передбачених для Міністерства внутрішніх справ.

Головне науково-експертне управління, Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності підтримують даний законопроект. І вважають ратифікацію доцільною.

Прошу підтримати рекомендацію комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає заперечень?

Будь ласка, Зарубінському мікрофон.

 

13:26:23

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Арсеній Петрович.

Олег Зарубінський "Блок Литвина" .

Шановні колеги! Я хотів би звернути вашу увагу, що це приклад угоди про реадмісію, який є вигідний Україні. Бо в даному випадку двома договірними сторонами є Україна і В’єтнам, і більшість нелегальних мігрантів, які потрапляють на територію України якраз є, скажімо так, із країн Південно-Східної Азії.

Більше того, відповідно до цієї угоди фінансування на себе за повернення громадян які сюди потрапляють берета країна з якої ці громадяни потрапили – це є В’єтнам. Оце  приклад того, що є вигідно Україні на відміну від того, що ми приймали свого часу, не ми, а деякі наші колеги, невигідні угоди про реадмісії з деякими Західноєвропейськими країнами разом з буцімто лібералізованою візовою системою, наслідками якої сьогодні ми бачимо, в тому числі і про це каже МЗС.

Це правильний законопроект, цей законопроект вигідний Україні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановний колего Зарубінський, я щиро вам дякую за скромну оцінку моєї особистої праці так як цей законопроект і ця угода підписувалася в ті часи, коли я був нормальною людиною, міністром закордонних справ України. (О п л е с к и) Так, що я вас дуже прошу проголосуйте максимум за цей законопроект. Шановні колеги, ставлю на голосування законопроект 0058 про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Соціалістичної Республіки В’єтнам про реадмісію осіб. Прошу всіх підтримати.

 

13:28:17

За-363

Дякую, дорогі друзі.

Переходимо до наступного законопроекту 0054. Наталя Євгенівна Бойцун, прошу.

 

БОЙЦУН Н.Є.

Шановний Арсенію Петровичу! Шановні народні депутати! Дозвольте представити Проект Закону України про ратифікацію Рамкової угоди між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств.

Рамкова угода між Урядом України і Комісією Європейських Співтовариств була підписана з боку України в 2006 році із відповідною заявою.

Рамкову угоду укладено з метою удосконалення існуючого механізму співпраці сторін у сфері зовнішньої допомоги та на заміну нині діючих загальних правил, що застосовуються до меморандуму про фінансування. Це був міжнародний договір, який було укладено ще в 1994 році.

Угода визначає правові, адміністративні та технічні умови реалізації програм і проектів зовнішньої допомоги Європейського Союзу. Серед іншого, даний міжнародний договір містить положення щодо пільгового режиму оподаткування та митного оформлення ресурсів зовнішньої допомоги, а також інших привілеїв і імунітетів, що поширюватимуться на експертів, громадян, членів країн ЄС.

Після виконання внутрішньодержавних процедур та набуття чинності, рамкова угода між урядом України і Комісією європейських співтовариств замінить зазначене вище загальне правило. Виконанням положень цієї рамкової угоди сприятиме розбудові відносин між Україною та Євросоюзом у сфері інструментів зовнішньої допомоги ЄЕС. Реалізація програм цих зовнішньої допомоги сприятиме надходженню грантових ресурсів для впровадження проектів в таких сферах як ядерна безпека, транскордонне, регіональне співробітництво, розвиток енергетичної галузі, інституційний розвиток, розбудова інфраструктури. У зв’язці з зазначеним, звертаюся до вас з проханням прийняти Закон України про ратифікацію рамкової угоди між урядом України і Комісією європейських співтовариств.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Прошу, сідайте. Борис Іванович Тарасюк.

 

13:30:44

ТАРАСЮК Б.І.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати! Комітет з питань європейської інтеграції на своєму засіданні 18 червня розглянув цей законопроект – про ратифікацію рамкової угоди між урядом України і Комісією європейського співтовариства, - і рекомендував Верховній Раді взяти його за основу і в цілому. Таке ж саме рішення прийняв і комітет з питань бюджету, а також Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради. Ця угода регламентує правові, адміністративні та технічні аспекти впровадження в Україні проектів та програм зовнішньої допомоги Європейського Союзу. На сьогодні ці питання регламентуються загальними правилами, що застосовуються до меморандумів про фінансування від 94 року.

Таким чином, ця рамкова угода має замінити ці загальні правила. Документ визначає деталізовані положення стосовно правил, що застосовуються до виконання заходів, повністю або частково фінансованих коштом співтовариства, зокрема, стосовно обміну валют, сплати митних зборів і податків. До рамкової угоди додається заява, зроблена під час її підписання, якою передбачається тлумачення визначень цієї рамкової угоди. Таким чином, прийняття цього законопроекту сприятиме поглибленню взаємин з Європейським Союзом. Я прошу Верховну Раду підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Борис Іванович. Прошу сідати. Шановні колеги, є прохання перейти до процедури голосування. Заперечень немає? Немає.

Ставлю на голосування законопроект 0054 проект Закону „Про ратифікацію рамкової угоди між урядом України і Комісією європейських співтовариств” про прийняття за основу і в цілому і надання згоди на   обов’язковість даного міжнародного договору.

Прошу голосувати.

 

13:32:38

За-327

Рішення прийнято.

Наступне питання 0060 - ратифікація Угоди про економічне співробітництво між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Болгарія.

Наталія Євгенівна, будь ласка. І ви вже, Наталія Євгенівна, тут знаходьтесь, щоб легше вам було ходити.

 

БОЙЦУН Н.Є. 

Шановні народні депутати,  проект  Закону про ратифікацію Угоди  між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Болгарія по економічне співробітництво розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур, які необхідні для набрання чинності зазначеною угодою. Вона була підписана 2007 році в Софії з української сторони її підписав міністр закордонних справ України Арсеній Яценюк з болгарської міністр  економіки  та  енергетики Республіки Болгарії Дмитров.

 Угода спрямована на подальший розвиток двостороннього економічного співробітництва на рівноправній і взаємовигідній    основі.  Згідно з положеннями зазначеної угоди договірні сторони розвиватимуть двосторонні економічні відносини шляхом зміцнення співробітництва в економічній галузі між органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб’єктами господарчої діяльності, включаючи обміни і  економічну інформацію, що становить взаємний інтерес, а також взаємні візити  представників сторін.

Буде активізована участь в міжнародних ярмарках, виставках, сприяння організації заходів для представників бізнесу, семінарів, конференцій, симпозіумів.

Сприяння підвищення  ролі малого та середнього бізнесу буде теж в центрі  уваги щодо реалізації положень цієї угоди.

Укладання угоди зумовлено з необхідністю приведення міжнародних договорів України у відповідність з законодавством Європейського Союзу у зв’язку зі вступом Республіки Болгарії до ЄС 1 січня 2007 року.

Прийняття  закону   стане підставою для набрання  чинності угодою і це дозволить безпосередньо реалізувати її положення у  двосторонніх відносинах.

 На сьогодні Україна має вже закріплені договірно-правові відносини у  сфері торговельно-економічного співробітництва  з більшістю країн світу. І просимо підтримати проект законів про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів  України  та урядом Республіки Болгарія  про економічне співробітництво.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, прошу сідати.

Володимир Миколайович Вечерко, будь ласка.

 

13:35:14

ВЕЧЕРКО В.М.

Шановний Голово, шановні народні депутати,  одним із головних завдань зовнішньоекономічної політики України є  розробка алгоритму оптимальної взаємодії національної економіки зі світовим господарством. Республіка Болгарія  посідає важливе місце на  Балканському напрямку зовнішньополітичних інтересів України, що зумовлено  геостратегічним розташуванням Республіки Болгарія на Балканах, близькістю інтересів у чорноморському  і  придунайському регіонах, Україну і Болгарію єднають  традиційні економічні та торговельні   зв’язки,  Україна знаходиться у першій десятці  торговельних партнерів Республіки Болгарія. І Угода, яка представлена вашій увазі передбачає, що договірні сторони сприятимуть  розвитку та  збільшенню взаємовигідного  економічного співробітництва, його  розширенню та інтенсифікації на принципах рівності та взаємної вигоди.

Найбільший інтерес для нашої  держави становить співробітництво з Болгарією у харчовій і  переробній промисловості, сільському господарстві, легкій промисловості, у сфері туризму.

Проект Закону України   про ратифікацію Угоди  про економічне співробітництво  між Кабінетом Міністрів  України та  урядом республіки Болгарія не суперечить українському законодавству. Ратифікація зазначеної угоди  відповідає національним інтересам України.

Комітет є питань європейської інтеграції  вважає за доцільне рекомендувати Верховній Раді   України схвалити проект Закону України  про ратифікацію угоди, про економічне співробітництво між Кабінетом Міністрів  України та Урядом Республіки Болгарія в цілому.

У цьому нас підтримує Комітет з питань економічної політики, Комітет з питань бюджету, Комітет у закордонних справах….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

ВЕЧЕРКО В.М. Дякую.   Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, пропонується прийняти даний законопроект ще один, який я також підписував, за основу і в цілому.

Ставлю на голосування прийняття законопроект 0060 за основу і в цілому. Про надання згоди на обов`язковість даного міжнародного договору.

 

13:38:02

За-355

Дякую. „За” – 355, рішення прийнято.

Перед переходом до розгляду іншого законопроекту я до Олександра Сергійович Єфремова хотів звернутися. Олександр Сергійович, я тільки що… мені тільки що… щойно принесли вашу заяву як голови Регламентного комітету про те, що там є якісь питання по підписанню чи не підписанню законів, про те, що ви будете ставити питання про передачу права підпису законів, прийнятих Верховною Радою, першому заступнику чи  заступнику. Ваша заява щойно була, вона от у мене лежить. Я не знаю звідкіля це взялося, тому я хотів би зазначити, виключно…Можу дать прочитать. Сказав Олександр Єфремов, голова Регламентного комітету. Тому я хотів би зазначити, Олександр Сергійович, що ні перший заступник, ні заступник Голови Верховної Ради України не мають повноважень на підписання жодних актів, прийнятих  Верховною Радою України. це пряме конституційне повноваження виключно Голови Верховної Ради.

Друге. Те, що стосується підписання актів. Голова Верховної Ради  зобов`язаний підписувати будь-які акти, які  прийняті в межах Конституційної процедури.

Будь ласка, Олександр Сергійович. Я просто здивувався цією заявою.

 

13:39:10

ЄФРЕМОВ О.С.

Арсений Петрович, это  инсинуации какие-то идут. Средства массовой информации задавали мне вопрос, я ответил, я неплохо знаю Регламент и ответил так, как вы считаете. Я говорю, до момента, пока есть глава… руководитель Верховного Совета, другие заместители не имеют права подписывать данный документ. Если в случае возникновения ситуации освобождение  или там  отстранение, тогда там действует другая процедура. Но при этом я бы не дал другой комментарий, потому что я … И здесь официально это подтверждаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Закрыли тему, чтобы у нас просто.

 

ЄФРЕМОВ О.С.  Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А то знаете, сейчас начнется разговоры. Всякое может быть. А то замы еще начнут законы подписывать.

Пішли далі, 0061, про ратифікацію Угоди між Кабміном та Урядом Естонської Республіки.

Прошу, Наталія Євгенівна.

 

БОЙЦУН Н.Є.

Шановні народні депутати України,  з метою розширення та диверсифікації взаємовідносин між Україною та  Естонською Республікою, розвитку двосторонніх договірно-правової бази в сфері економічного співробітництва в 2007 році в місті Києві було підписано Угоду між Кабінетом Міністрів України  та урядом Естонської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво.

З української сторони її підписав Прем’єр-міністр України Віктор Янукович, з естонської сторони - Прем’єр-міністр Естонської Республіки Андрес Ансі.

Укладення угоди зумовлено необхідністю приведення міжнародних договорів у відповідність із  законодавством Європейського Союзу в зв’язку із вступом Естонської Республіки до ЄС, це було 1 травня 2004 року.

Прийняття зазначеного закону є необхідною передумовою набуття чинності цієї угодою та розпочне безпосередньо її реалізацію в двосторонніх відносинах. Це стане правовою основою для стабільного економічного, промислового та технічного співробітництва, поліпшення рівня життя населення обох країн, ефективного використання їх природних та людських ресурсів.

Угодою також передбачається створення спільної міжурядової комісії з економічного, промислового та науково-технічного співробітництва.

Реалізація зазначеного закону не потребує додаткових видатків з державного бюджету прошу підтримати закон України про ратифікацію угоди між Кабінетом Міністрів України та урядом Естонської Республіки про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати. Володимир Миколайович, прошу.

 

13:41:59

ВЕЧЕРКО В.М.

Шановний голово, шановні народні депутати, у зовнішньоекономічних відносинах важливим є комплексний підхід до всієї сукупності торговельно-економічних та інвестиційних відносин з іноземними партнерами.

При цьому головний пріоритет зовнішньоекономічної політики нашої держави – повноцінна інтеграція у міжнародні фінансово-економічні структури, досягнення ефективного рівня участі у міжнародній кооперації та міжнародному поділі праці.

З огляду на це, Україна розраховує на спільні дії і підтримку своїх зусиль з боку країн європейського співтовариства. В такому аспекті зовнішньоекономічних відносин України українсько-естонське співробітництво є важливим. Важливим є те, що національні інтереси України та Естонської Республіки співпадають в економічній сфері. Зацікавленість естонської сторони в доступі до інвестиційних проектів в Україні та ринків збуту естонської продукції в нашій державі. В науково-технічній сфері зацікавленість естонської сторони у використанні наукового потенціалу України задля впровадження нових технологій.

З огляду на сучасний стан розвитку національної економіки Естонської Республіки та інтереси України перспективними галузями двостороннього торговельно-економічного і та інвестиційного співробітництва у достроковій перспективі можуть стати транспортна сфера, деревообробна промисловість, капітальне та житлове будівництво, енергетична сфера, розвиток та запровадження високих технологій тощо.

Враховуючи важливість розвитку двосторонніх відносин, Комітет з питань європейської інтеграції вважає за доцільне рекомендувати Верховній  Раді України схвалити проект Закону України „Про ратифікацію угоди між Кабінетом  Міністрів України та урядом Естонської Республіки про економічне…”

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

Шановні колеги, прошу переходити до процедури голосування, так як немає інших пропозицій. Ставлю на голосування законопроект 0061 – про ратифікацію угоди між Кабінетом  Міністрів та урядом Естонської Республіки та надання згоди  на обов’язковість даного міжнародного договору.

Прошу голосувати.

 

13:44:42

За-316

Рішення прийнято.

Останній законопроект. Я запрошую на трибуну Леоніда Григоровича Сергієнка.

Будь ласка, Леоніде Григоровичу.

 

СЕРГІЄНКО Л.Г.

Шановні народні депутати! На ваш розгляд подається проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорської Республіки про точки з'єднання автомобільних доріг на українсько-угорському кордоні у рамках П'ятого пан-європейського транспортного коридору, поданий Кабінетом Міністрів України вiд 12.06.08 № 0066.

Проект Закону України розроблено з метою виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності Угодою, підписаною 21.03.2006 року у місті Києві.

Хочу наголосити, що проект Угоди опрацьовується понад 10 років. І в Угоді детально визначені основні засади автомобільного сполучення між Україною та Угорщиною на майбутнє.

Зокрема Угодою передбачено, що автомагістральне сполучення між Україною та Угорською Республікою у рамках П’ятого пан-європейського транспортного коридору буде реалізовано шляхом будівництва нової автомагістралі та модернізації існуючих ділянок автомобільних доріг, а з’єднання їх відбудеться двома рівнозначними розгалуженими напрямками. А саме. Угодою визначено місце безпосереднього з’єднання на україно-угорському державному кордоні майбутньої автомагістралі „Західний кордон України Київ”, що проходить територією України та автомагістралі „М-3”, що проходить територією Угорської Республіки. Це точка між пунктами ............................... У цій точці буде збудований міжнародний пункт пропуску. Передбачається, що будівництво нової автомобільної дороги „Західний кордон Київ” протяжонністю 735 кілометрів та орієнтовною вартістю 27,5 мільярдів гривень буде реалізовано на концесійних засадах.

Автомобільна дорога, яка проходить за нині існуючим маршрутом  „Ніредьхаза-Вашарошнамень-Захонь-Чоп-Ужгород-Мукачеве”, який проходить через міжнародний пункт пропуску „Чоп-Захонь” буде модернізовано. Окрім того на далеку перспективу договірні сторони розглядатимуть можливість будівництва нового міжнародного пункту пропуску через державний кордон „Чоп-Захонь”. Разом із будівництвом  нового мосту через ріку Тиса, про що домовлятимуться окремі...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Прошу сідати. Борис Іванович Тарасюк.

 

13:47:28

ТАРАСЮК Б.І.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати, Комітет з питань європейської інтеграції розглянув на своєму засіданні 2 липня цього року законопроект „Про ратифікацію Угоди між Кабміном та Урядом Угорської Республіки про точки з’єднання автомобільних доріг на українсько-угорському кордоні в рамках п’ятого Пан-європейського транспортного коридору” і рекомендував Верховній Раді прийняти цей закон за основу та в цілому. Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України підтримує таке  рішення комітету. Угода передбачає, що Україна й Угорщина побудують нову автомагістраль та модернізують існуючі ділянки автомобільних доріг в рамках п’ятого пан-європейського транспортного коридору. З’єднання нової магістралі відбудеться двома рівнозначними розгалуженими напрямами.

Таким чином прийняття даного законопроекту створить сприятливі умови для покращання транспортних зв’язків між Україною й Угорщиною, а також іншими європейськими країнами, залучення додаткових вантажопотоків і зростання транзитних перевезень через територію України за маршрутом п’ятого пан-європейського транспортного коридору. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, є пропозиція щодо переходу до голосування завершального акта законодавства, який сьогодні було включено до порядку денного. 0066 проект Закону „Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Угорської Республіки про точки з’єднання автомобільних доріг”. Прошу голосувати за прийняття даного закону і надання згоди на обов’язковість даного міжнародного договору.

 

13:49:11

За – 350. Рішення прийнято.

Шановні народні депутати, порядок денний вичерпаний.

Засідання Верховної Ради  оголошую закритим.