ЗАСІДАННЯ ШОСТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

5 вересня 2008 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, реєструємося. Добрий ранок.

10:01:03

В залі зареєстровано 358 народних депутатів України. Ранкове пленарне засідання оголошую відкритим, у нас сьогодні вечірнього немає.

Шановні колеги, традиційно у нас зараз зустріч керівників фракцій, я запрошую керівників фракцій. Об 11-ій годині розпочнемо, як завжди, з погодженим порядком денним.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, закінчилось засідання керівників фракцій. Доповідаю вам про те, що на сьогоднішній день погоджено.

Перше. Розпочинаємо з присяги народного депутата України Сінченка Віктора Миколайовича. Далі - інформація про входження депутата до фракції. Далі – запити. Зараз апарат готує вам порядок денний.

Наступне буде голосування щодо зняття двох питань. Перше питання – це година запитань до уряду. Фракції більшості сьогодні запропонували зняти це питання, щоб уряд не звітував перед парламентом. І друге – що стосується перенесення питання інформації міністра закордонних справ і міністра оборони з даного приводу, який вчора форматувався. Привід – це умови перебування, тимчасового перебування будь-яких іноземних кораблів на території України.

Далі – постанова про зміни в персональному складі Ради Національного банку України.

Далі – постановка питання на голосування щодо розгляду без комітету законопроекту номер 3087, це зміни до Закону України про державний бюджет щодо фінансування АПК.

Далі – скасування результатів голосування по закону про шахтарську працю. Прийняття двох змін в цей закон, так як тоді, коли подавався даний законопроект, не були враховані, перше, порядок введення даного закону в дію. Тобто він відтермінований з першого числа наступного року. І повернення до голосування по цьому закону.

Далі законопроект 1318. Далі Кримінально-процесуальний кодекс, законопроект 2380. І за повною процедурою законопроект щодо внесення змін щодо Закону України про нормативно-правові акти України. Це складний законопроект. Перше читання. Потім – „Різне”.

Так, шановні колеги, ну, почну з сумної події. І ця інформація розміщена. Ведмідь Алла, Аліна Петрівна – це народний депутат Верховної Ради ще СРСР XI скликання, депутат Верховної Ради УРСР XI скликання, народний депутат України III скликання, - померла. Ми висловлюєм щирі співчуття і сім’ї, і родині як одному з дійсно провідних народних депутатів і УРСР, і України.

Шановні колеги, я запрошую, я думаю, що хвилиною мовчання, я просив би народного депутата колишнього.

(Х в и л и н а м о в ч а н н я)

Прошу сідати.

Колеги, 4 вересня 2008 року Центральна виборча комісія зареєструвала народного депутата України, обраного 30 вересня 2007 року в багатомандатному загально виборчому окрузі Віктора Миколайовича Сінченка, включеного до виборчого блоку списку „Блоку Литвина”. Відповідно до статті 79 Конституції України перед вступом на посаду народні депутати України складають присягу.

Я запрошую Віктора Миколайовича Сінченка на трибуну для складання присяги народного депутата України.

СІНЧЕНКО В.М.

Я, Сінченко Віктор Миколайович, присягаю на вірність Україні. Зобов’язуюся усіма своїми діями боронити суверенітет і незалежність України, дбати про благо Вітчизни і добробут українського народу. Присягаю додержуватися Конституції України та законів України, виконувати свої обов’язки в інтересах всіх співвітчизників. ( О п л е с к и )

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вітаю вас.

Шановні колеги, таким чином нашого полку поповнилося. Також інформую вас про заяву народного депутата Віктора Миколайовича Сінченка про входження до фракції „Блок Литвина”.

Шановні колеги, запити народних депутатів України.

Групи народних депутатів України: Сівковича, Стретовича та інших (всього 5 депутатів) до Президента України стосовно звільнення Віктора Балоги з посади глави Секретаріату Президента за створення перешкод діяльності народних депутатів України та покривання ним незаконних операцій з землею.

Колеги, є пропозиція наступна. Я пройдуся по всім запитам, а потім перейдемо до процедури голосування.

Віктора Олійники до голови Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, Генерального прокурора України, голови правління Національної акціонерної страхової компанії „Оранта” щодо виплати допомоги вдові та дітям загиблого під час виконання службових обов’язків працівника міліції Валерія Стрелюка.

Володимира Бондаренка до Прем`єр-міністра України, керівника Державного управління справами, міністра регіонального розвитку та будівництва України, виконуючого обов’язки голови Служби безпеки України щодо недопущення знищення підрозділів протизсувних підземних робіт у місті Києві.

Володимира Литвина до Прем`єр-міністра України про невдоволення змістом відповіді на депутатське звернення стосовно виділення коштів на будівництво третьої черги тролейбусної лінії у місті Керчі.

Ігоря Шарова до Прем`єр-міністра України щодо захисту прав громадян України у ході виконання консульськими установами країн шенгенської зони Угоди між Україною та європейським співтовариством про спрощення оформлення віз.

Леоніда Грача до Прем`єр-міністра України щодо катастрофічної ситуації, що склалася у санаторії „Долоси” Автономної Республіки Крим.

Миколи Шершуна до Прем`єр-міністра України щодо невиконання окремими посадовими особами та членами уряду Постанови Верховної Ради України від 18 квітня 2008 за номером 276-6 „Про стан, заходи і перспективи подолання наслідків Чорнобильської катастрофи”.

Олександра Омельченка до Прем`єр-міністра України щодо негайного припинення знищення заповідного фонду зелених насаджень на Жуковому острові у місті Києві.

Павла Сулковського до Прем`єр-міністра України щодо аварійної ситуації з приміщенням школи в селі Глинне Рокитнянського району Рівненської області.

Групи народних депутатів: Колесніченка, Попеску та інших (всього сім депутатів), до Прем`єр-міністра України щодо скасування наказу про переведення шкіл з навчанням мовами національних меншин на двомовне навчання та особисту відповідальність.

Володимира Литвина до міністра регіонального розвитку та будівництва України стосовно невдоволення змістом відповіді на депутатське звернення щодо виділення коштів на проведення робіт з газифікації села Городенка Житомирської області.

Володимира Яворівського до міністра оборони України, міністра внутрішніх справ України, виконуючого обов’язки голови Служби безпеки України, голови Держприкордонслужби, начальника Управління держохорони щодо надання інформації про кількість діючих генералів, кількість генералів, передбачених згідно штатного розпису, та розмір фінансування.

Едуарда Прутніка до міністра фінансів України, міністра охорони здоров’я України стосовно фінансового забезпечення придбання стоматологічного обладнання для Чорнотицької сільської амбулаторії.

Миколи Шершуна до міністра закордонних справУкраїни прав України щодо незадоволення закордонних справ України стосовно з’ясування обставин загибелі у Португалії громадянина України Сергія Яроша.

Віктора Олійника до Генерального прокурора України щодо правової оцінки діяльності керівництва Ради федерації професійних спілок Волинської області.

Володимира Яворівського до Генерального прокурора щодо дій керівництва Новодністровської гідроакумулюючої електростанції, які напередодні щодо незадоволення відповіддю Міністерства закордонних справ України стосовно з’ясування обставин загибелі в Португалії громадянина Сергія Яроша.

Віктора Олійника до Генерального прокурора України щодо правової оцінки діяльності керівництва Ради Федерацій професійних спілок Волинської області.

Володимира Яворівського до Генерального прокурора України щодо дій керівництва Новодністровської гідроакумулюючої електростанції, яке напередодні повені штучно накопичило у водосховищі значні обсяги води.

Олександра Донія до Генерального прокурора України про неналежний розгляд прокурором Києва депутатського звернення щодо незаконного будівництва по вулиці Тешебаєва, 54 в місті Києві.

Олександра Донія до Генерального прокурора України про неналежний розгляд прокурором міста Києва депутатського звернення щодо законності розпорядження Київської держадміністрації номер 772 від 29 травня 2008 року.

Та Олександра Кеменяша до Генерального прокурора України щодо визначення правомірності дій прокурора Свалявського району Закарпатської області.

Шановні колеги, для направлення запиту Президенту України спочатку голосуємо щодо підтримки запиту, а потім голосуємо щодо направлення даного запиту. Запит народних депутатів – Сівковича, Стретовича і інших - до Президента України. Ставлю на голосування питання щодо підтримки запиту до Президента України. Прошу голосувати.

11:12:22

За-293

Рішення прийнято.

Тепер ставлю на голосування питання про направлення даного запиту на ім'я Президента України.

11:12:43

За-323

Рішення прийнято.

Шановні колеги, вчора було проголосовано декілька рішень. Перше, відповідно до календарного плану роботи Верховної Ради України сьогодні Уряд України повинен був відповідати перед парламентом в якості години запитання до уряду. Тобто сьогодні весь склад Кабінету Міністрів відповідно до Закону про Кабінет Міністрів та відповідно до рішення Верховної Ради України щодо затвердження календарного плану повинен був бути присутній на засіданні парламенту і протягом години відповідати на запитання народних депутатів України.

Є позиція фракцій більшості щодо того, щоб зняти це питання з розгляду. Для того щоб зняти це питання з розгляду, я повинен поставити це питання на голосування. Значить, на вимогу фракцій більшості я ставлю на голосування питання щодо зняття з розгляду питання щодо години запитань до уряду.

Є бажання обговорити? Будь ласка, 5 хвилин. Запишіться. Сергій Сас.

11:14:03

САС С.В.

Кириленкові передайте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко.

11:14:08

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, в результаті консультацій і з урядом, консультацій з депутатськими фракціями ми просимо вас підтримати цю пропозицію стосовно перенесення питання „години уряду” на наступний тиждень пленарний. Причина у нас одна. Нам треба проголосувати зміни до Регламенту, вони в першому читанні проголосовані, і ми продовжуєм консультації з фракціями, щоб отримати абсолютну більшість голосів у залі, де внормовується ця процедура стосовно тематики „години запитань до уряду”. Нас цікавить це в першу чергу. Незалежно який уряд, хто буде представляти, але бажано, щоб це не було розмаїття питань, а була специфіка, яка найбільш актуальна сьогодні для держави, і тоді відповідна посадова особа, включаючи і Прем'єр-міністра, може бути на трибуні і отримати глибокі, змістовні відповіді на злободенні питання. Тому ми б хотіли внормувати цю тему і потім звернутися до „години запитань до уряду” вже внормовані. Це наша пропозиція. Просим підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бевз.

11:15:15

БЕВЗ В.А. Слово народному депутату Цибенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко.

11:15:20

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко. Шановні колеги, ну якщо хтось з вас пам`ятає, я застерігав. Це до того, про що зараз говорив колега Кириленко. Я застерігав, що перетворення Дня уряду в своєрідний КВН нічого доброго не принесе. Не послухали – проголосували. Сьогодні схаменулися – повертаємось до цього. Але я хотів би сказати про інше.

Шановні колеги, нам треба перестати працювати в надзвичайних умовах. Вчора була відома вся програма дій на сьогоднішній день: і про візити, і про участь Кабінету Міністрів в тих чи інших заходах, і те, що ми вчора проголосували порядок денний, а сьогодні відмовляємося від нього, не робить нам честі. Ми разом з вами вчора проголосували про організацію роботи Верховної Ради України, про порядок роботи Верховної Ради.

Ну, давайте уходити від оцієї надзвичайними, давайте працювати за тим планом, який ми…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

11:16:27

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я думаю, нічого страшного не станеться, якщо ми, дійсно, питання перенесемо, бо демократія на Україні є молодесенькою. Ми тільки вчимося демократичним засадам, ми тільки вчимося як вибудовувати чітку і зрозумілу вертикаль всіх гілок влади.

Звичайно, цю пропозицію Івана Григоровича Кириленка можна підтримати, враховуючи, дійсно, специфіку підготовки таких питань. Це не означає, що в нас на сьогоднішній день, наприклад, в нашої фракції, чи тієї ж фракції БЮТ немає питань стосовно росту цін, стосовно того, що інфляцію так і не вдалося загнуздати, стосовно того, що на вулицях наших міст стало надзвичайно тривожно і страшно виходити на вулицю, стосовно того, що в нас є ціла маса проблем в сфері охорони здоров’я, освіти.

Цілком зрозуміло, що люди чекають від нас чіткої відповіді на ці запитання, які нам задають під час зустрічі з виборцями. Під час перебування наших на округах.

Я підтримую пропозицію і Петра Цибенка, і Івана Кириленка з тим, щоб ці звіти, чи дні уряду готувалися тематично, тоді буде, безумовно, більше користі. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук.

11:17:39

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук. „Блок Литвина”.

Нам, звичайно, шкода, що ми сьогодні не можемо порозмовляти з урядом з таких нагальних питань, які сьогодні аж печуть, бо на порозі посівна на селі, а ми ніяк не може завершити проблеми, які склалися у цінах на ту продукцію, яку закупається сьогодні в селян, особливо на хліб.

Ми розуміємо, що іншого виходу немає, але нам би хотілось, що якщо ми будемо готувати тематичні такі дні уряду, то одним з перших була ситуація на селі. Сьогодні ми підійшли до тієї межі, за якою далі мое бути не тільки небезпека продовольча в Україні, а взагалі виживання села, збереження як колиски генофонду нації. Тому одним з кроків є сьогоднішній закон, який пропонує фракція і…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський.

11:18:52

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Дуже просить, щоб я передав йому слово, Михайло Волинець, і я з задоволенням це роблю. Будь ласка, Михайле.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Волинець, будь ласка.

11:19:00

ВОЛИНЕЦЬ Є.В.

Дякую. Михайло Волинець, народний депутат, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні колеги, 2 вересня ми розглядали законопроект про підвищення шахтарської праці, і де не тільки шахтарі, а працівники інших галузей дуже вдячні тому, що депутати потурбувалися, щоб фундамент промисловості, яким являється вугільна промисловість, на кінець-то запрацювали, щоб шахтарі отримали нормальні заробітні плати.

І ми прийняли інший закон, яким передбачили фінансове виконання першого закону. Але вкралася помилка через комп’ютер, так відбулося, проскочило, а ми не помітили, що передбачено, що законопроект про підвищення престижності шахтарської праці буде виконуватися з 1 січня наступного року. І таким чином, втрачається сенс виділення додаткових коштів до кінця року.

Арсеній Петрович, я пропоную сьогодні поставити на переголосування і внести зміни до цього пункту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я дам все-таки коротку довідку з цього приводу. Година запитань до уряду передбачена Законом України „Про Кабінет Міністрів України”. Ми двічі мали годину запитань що уряду, не було жодних проблем у проведенні запитань… години запитань до уряду. Ніяких. Тому не потрібно зараз розповідати про те, що там щось не унормовано, щось не врегульовано.

Я мав позицію і залишаюся на тій самій позиції: не робіть з Верховної Ради України безкоштовний додаток до журналу чи то „Голос України” чи то „Вісник Президента”. Не потрібно.

Ставлю на голосування зняття питання години запитань до уряду. Вчора прийняли рішення, а сьогодні у 10 ранку з’ясували, що це рішення – ні до чого.

Прошу голосування про зняття даного питання.

Не „Голос України”, а „Урядовий кур’єр”, переплутав, вибачте. Газета „Урядовий кур’єр” і „Вісник”.

11:21:06

За-289

Рішення знято.

Наступне питання щодо інформації міністра закордонних справ та міністра оборони. Учора було проголосовано це питання. Зараз пропонується дане питання зняти з порядку денного у частині перенесення даного питання.

Є бажання виступити? Записуйтеся, 5 хвилин.

Володимир Литвин.

11:22:05

ЛИТВИН В.М.

Шановні колеги, складається дивна ситуація. Начебто сьогодні стало відомо, що в Україну прибуває з візитом високий гість, поза як уранці запропонували перенесення розгляд цього питання. Добре, що ще не відмінили засідання Верховної Ради України. Згадаймо попередній високий візит, так тоді взагалі зачинили Верховну Раду України.

Я пропоную, шановні колеги, давайте ми будемо поважати себе і будемо поважати Верховну Раду України і не приймати от таких імпульсивних рішень, а після кулуарних домовленостей ці рішення відміняти. Верховна Рада не може, не повинна і очевидно не буде працювати за викликом. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян.

11:22:53

СТОЯН О.М.

Я слово передаю одному із самих розумних політиків нашої фракції Ярославу Сухому.

11:23:00

СУХИЙ Я.М.

Я дякую одному із найбільш підготовлених парламентарів сучасності Олександру Миколайовичу Стояну за його абсолютно вірні оцінки народних депутатів України – неупереджені, а чисто об’єктивні.

Хочу сказати або, чи розвинути думку Володимира Михайловича Литвина. У нас у принципі є багато питань, і відповідні на них чекає може не стільки чекаємо ми, бо собі уявляємо, що собою представляє Огризко, який на перемовини з російськими дипломатами ходить з перекладачами. Відповіді на ці питання чекають наші сусіди, і відповіді на ці питання чекає український народ. Я би хотів, наприклад, сьогодні задати питання Огризкові, хто йому давав право говорити від імені України? Україна хоче в НАТО, підпис: Огризко. Він – ще не Україна. Україна – це 226 народних депутатів. Тому, я думаю, нам потрібно буде послухати обов’язково.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Цибенко.

11:24:04

ЦИБЕНКО П.С.

Я дякую. Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановні колеги, фракція комуністів категорично заперечує щодо перенесення цього дуже гострого питання на якийсь віддалений термін. Вчора все було відомо, коли ми з вами в 350 голосів голосували за цей пункт порядку денного. Ви знаєте, я вчора дивився інформацію в новинах про прибуття до України віце-президента Сполучених Штатів Америки Чейні. Ви знаєте, мені відверто було соромно, що міністр великої європейської країни, якою є Україна, ну, мало не навколішки ставав перед віце-прем’єром Сполучених Штатів Америки. Давайте не повторювати оцю ганебну традицію. Ми маємо викликати сюди чиновника і заслухати його звіт про те, що він робить, як він ставиться до законодавства України. Бо Україну перетворили у прохідний двір. Фракція…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стешенко, "Блок Юлії Тимошенко".

11:25:15

СТЕШЕНКО О.М.

Прошу передати слово моєму колезі Миколі Володимировичу Томенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Володимирович Томенко.

11:25:25

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів би сказати позицію нашої фракції. Ми обговорювали це питання і дійшли до висновку, що уже тут з обговорення стає зрозуміло, що якщо ми підійдемо до цього питання, ми зараз продовжимо нашу на кілька годин дискусію про Грузію, Осетію, Росію, НАТО, оскільки складається враження, що починали ми вчора з одного – з проблеми перебування на території України кораблів інших країн, а це в нас буде зараз гостра геополітична суперечка, яка, я перепрошую, в лапках, вона нам дуже потрібна. Тому наша фракція вважає, що ми не в тій ситуації, щоби сьогодні вести кількагодинну суперечку політичну, у нас є низка принципово важливих законопроектів, починаючи з того, що ми з вами по законопроектах, стосовно підтримки шахтарської праці допустили деякі нюанси. Треба проголосувати. Тому ми поважаємо право інших фракцій і вважаємо, що якщо це питання перенести і в спокійній атмосфері його розглянути, це буде більш коректніше. А сьогодні попрацювати по тих законопроектах, які у нас стоять в порядку денному.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Баранов "Блок Литвина"

11:26:35

БАРАНОВ В.О.

Передаю Литвину Володимиру Михайловичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Литвин.

11:26:41

ЛИТВИН В.М.

Я думаю, що вже сказано. Очевидно, Верховна Рада голосуванням прийме відповідне рішення, як завжди, мудре.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Перше, на чому я хотів би закцентувати увагу перед постановкою даного питання на голосування. Вчора була дискусія, і я вчора, дійсно, побачив зареєстрований проект постанови про звільнення міністра закордонних справ України Огризка з займаної посади. Значить, доповідаю.

Відповідно до чинного Закону України „Про Кабінет Міністрів України” виключне повноваження на внесення такого подання має тільки Президента України. Я звертаю увагу суб’єктів законодавчої ініціативи, народних депутатів України на дотримання конституційних вимог при поданні будь-яких актів законодавства, а то так можна півкраїни позвільняти.

Шановні колеги! Я ставлю на голосування питання щодо перенесення розгляду другого питання порядку денного – про інформацію міністра оборони України та міністра закордонних справ України щодо питання тимчасового перебування іноземних кораблів на території України.

Прошу голосувати.

11:28:06

За-288

Є така справа. Рішення прийнято. 288. Перенесено.

Шановні колеги! Зараз у нас на порядку денному Постанова Верховної Ради „Про зміни до персонального складу Ради Національного банку України”. Хто доповідає, колеги? Микола Володимирович – ви? А, Андрій Кожем’якін, будь ласка.

11:28:38

КОЖЕМ’ЯКІН А.А.

Шановні народні депутати! Шановний Голово! Вашій увазі пропонується проект Постанови про зміни у складі Ради Національного банку України.

Відповідно до статей 85 і 106 Конституції України, статті 10 Закону України „Про Національний банк України” члени Ради Національного банку України призначаються Президентом України та Верховною Радою України. Президент України призначає 7 членів Ради Національного банку України шляхом прийняття відповідного указу. Верховна Рада України також призначає 7 членів Ради Національного банку України шляхом прийняття відповідної постанови. Строк повноважень членів Ради Національного банку України 7 років.

Шість членів Ради Національного банку України було призначено постановою Верховної Ради України від 11.01.2007 року. Отже, термін їх повноважень закінчився 11 січня, закінчується 11 січня 2014 року.

Повноваження одного з членів Ради Національного банку України призначеного постановою Верховної Ради України від 18.05.2000 року закінчилося 18 травня 2007 року.

У зв’язку з цим виникає потреба сформувати повний та дієздатний склад Ради Національного банку України як органу, який має сприяти підвищенню ефективності грошово-кредитної політики в країні. Саме тому, на розгляд Верховної Ради України вноситься постанова про призначення одного члена Ради Національного банку України від Верховної Ради України.

На виконання Закону України „Про Національний банк України” та статті 206 Регламенту Верховної Ради Верховна Рада України має прийняти постанову про призначення членів Ради Національного банку України з урахуванням вимог щодо їх кандидатур.

Пропонується кандидатура народного депутата України, секретаря Комітету Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності Полунєєва Юрія Володимировича. Ця кандидатура обговорювалася та підтримана Профільним комітетом з питань фінансів та банківської діяльності.

Полунєєв Юрій Володимирович, є фаховим економістом-міжнародником, кандидатом економічних наук, автором більш ніж восьмидесяти наукових праць присвячених макроекономічним і фінансовим проблемам. Він є дійсним членом Міжнародної академії менеджменту в місті Барселона, є співзасновником та головою громадської організації „Рада конкурентоспроможності України”, шеф-редактором журналу „Монітор конкурентоспроможності”. Пан Полунєєв має також великий досвід управління роботою у світових банківських установах, протягом дев’яти років він був членом Ради директорів Європейського банку реконструкції та розвитку в Лондоні від України, Румунії, Молдови, Грузії та Вірменії. Має також досвід роботи в банківській системі України. Прошу шановних колег народних депутатів підтримати Постанову Верховної Ради України про призначення Юрія Володимировича Полунєєва членом Ради Національного банку України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Можна сам текст постанови? Дякую. Колеги, є необхідність? Микола Янович, є необхідність вам співдоповідати? Будь ласка, Микола Янович Азаров.

11:31:51

АЗАРОВ М.Я.

Шановні народні депутати! На комітєтє з питань фінасово-банковской діяльності розглянуто пропозиції народного детутата Кожем’якіна і підтримана. Било прінято рішення рєкомєндовать Вєрховному Совєту схваліть проект постановлєнія. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Янович. Шановні колеги, ітак, увага. Вноситься на голосування Постанова Верховної Ради про зміни в складі Ради Національного банку України. Відповідно до пункту 19 частини першої статті 85 Конституції України, статті 10 Закону України про Національний банк України, Верховна Рада України постановляє: призначити членом Ради Національного банку України народного депутата України Полунєєва Юрія Володимировича, секретаря Комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності. У мене зразу запитання. Можна до автора законопроекту? Де Андрій Анатолійович, я не бачу? Андрій Анатолійович, а нам другий пункт не треба, вивевши при цьому Тимошенко? Чи вона була виведена? Точно? Тут не буде правової колізії? Вивчено все? Добре.

Шановні колеги, я ставлю на голосування законопроект номер 2591. Колеги, нема заперечень, щоб його поставити за основу і в цілому, так як це персональна постанова? Прошу голосувати за основу і в цілому.

11:33:26

За-337

Рішення прийнято.

Колеги, тепер переходимо до наступного питання порядку денного – це законопроект 3087.

Шановні народні депутати, вчора на засіданні керівників фракцій і голосуванням Верховної Ради України було прийнято рішення щодо включення до порядку денного Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо збільшення фінансування видатків аграрної галузі економіки). Мова іде про те, що Комітет Верховної Ради з питань бюджету не розглянув даний законопроект. Тому я не можу поставити цей законопроект до розгляду у тому випадку, якщо ви не проголосуєте за це. Тобто я зараз ставлю на голосування питання про розгляд даного законопроекту без рішення комітету. Якщо є бажання висловити із цього приводу, будь ласка.

Будь ласка, запишіться 3 хвилини висловитися.

Будь ласка, Віталій Корж.

11:35:01

КОРЖ В.Т.

Прошу передати слово Олегу Ляшку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко.

11:35:07

ЛЯШКО О.В.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги.

Ми домовлялися і, Арсенію Петровичу, подивіться по стенограмі, ви казали, що ми розглядатимемо цей законопроект за умови, якщо його розгляне бюджетний комітет.

Бюджетний комітет цей законопроект не розглядав. І взагалі законопроект називається про внесення змін до Закону „Про Державний бюджет України на 2008 рік”. Тобто неможливо зміни до бюджету розглядати без рішення комітету, без зведення балансу, адже пропозиції в цьому законопроекті на суму понад 4 мільярда гривень.

Крім того, ми б хотіли зауважити, ми обома руками за те, щоб підтримувати аграрну галузь, за те, щоб давати додаткові гроші на закупівлю зерна і на все інше. Але я хочу нагадати, що поки Верховна Рада відпочивала уряд провів 11 нарад по селу. 11! У Верховній Раді зареєстровано двадцять законопроектів, що стосуються аграрної сфери, зокрема, один із них – це пільги для селян по ПДВ, ціна якого 6 мільярдів гривень. Якщо взяти…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

11:36:14

ЛЯШКО О.В.

20 серпня уряд прийняв знакову постанову для селян про заходи щодо активізації роботи з розвитку тваринництва, згідно з якою передбачається надавати суттєву державну підтримку сільськогосподарським товаровиробникам. Як я вже сказав, до 20 законопроектів лежать, в яких так само уряд приділяє увагу селу.

Тобто ми пропонуємо комплексно розглянути це питання на бюджетному комітеті, перш за все, і вийти до Верховної Ради з консолідованим рішенням по підтримці селян.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Дибенко, фракція комуністів.

11:36:51

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, фракція комуністів Петро Дибенко.

Шановні колеги, ви знаєте, я усвідомлюю, що законодавчий процес – це птах з двома крилами: політичну складову уособлюють фракції, а професійну складову уособлюють профільні відповідні парламентські комітети. Я поважаю позицію парламентських комітетів, але ніякий парламентський комітет, включаючи навіть бюджетний комітету, не може бути вищий, ніж Верховна Рада України.

Ми з вами включали до порядку денного це питання. Більше того, це був предмет спільних домовленостей. І тому я абсолютно переконаний у тому, що це питання сьогодні треба розглядати і приймати рішення, принаймні, хоча б у першому читанні. Тому треба бути все-таки послідовними. Ми з вами кілька днів тому діяли абсолютно у протилежному плані по іншим фахівцям, по іншій галузі, то давайте будемо послідовними і вирішимо і цю проблему. Ми стільки заборгували селянам, що це буде правильно, якщо ми сьогодні…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярославо Сухий.

11:38:02

СУХИЙ Я.М.

Прошу слово передати депатату Рижуку Сергію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

11:38:06

РИЖУК С.М.

Шановні колеги, справа не тільки у тому, що, звичайно, має розглянути таке непросте питання – питання бюджету відповідний комітет, але і аграрний, Комітет з аграрної політики теж може і повинен дати свої тут пропозиції і бачення.

Більше того, справа не тільки в цьому. Справа в тому, що у змісті самого проекту закону є багато суперечностей і неузгодженостей. І ще важливіше, що після того, коли усі ми проголосували за вступ до Світової організації торгівлі, то сьогодні є конче нагальна потреба переглянути усі статті бюджету по фінансуванню аграрної галузі. Тобто правильно сказав колега Ляшко: комплексно підійти, але не тягнути резину і зробити це якомога швидше. А за цей законопроект треба подякувати ініціаторам і попросити їх разом…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Завершено обговорення. Шановні народні депутати… Подивіться, нуль - написано по часу. (Ш у м у з а л і) Добре. Ще, будь ласка, добавте дві хвилини, додайте, будь ласка, дві хвилини. Не кричіть, шановні колеги, заспокойтеся. Додайте дві хвилини. Катерина Ващук. Наступний буде Стешенко.

11:39:41

ВАЩУК К.Т.

Катерина Ващук, „Блок Литвина”.

Шановні колеги і шановні наші виборці! Цей законопроект є домовленістю, його включення і розгляд. І він якраз підтримує в розвиток усіх рішень тих нарад, які були в Кабміні, бо ці наради залишаться просто на папері, якщо вони не будуть підтримані фінансуванням. А чому не відбувся бюджетний комітет? Я тричі ходила на засідання бюджетного комітету, тричі ви не збиралися. І я розумію, що це робиться спеціально великими фракціями, які сьогодні думають лише про свій імідж на виборах і їм геть, як сьогодні ви, селяни, виживаєте, зібравши 42 млн. хліба, не покриваєте своїх затрат на вирощення цього хліба…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стешенко, будь ласка.

11:40:53

СТЕШЕНКО О.М.

Дякую. Шановні колеги, я прохав би всіх би трішки заспокоїтись.

Я вже третє скликання чую от таку… істеричні заяви з приводу проблем села. Але справа-то полягає в тім, що відповідно до Регламенту головному комітету відводиться 30 діб для прийняття рішень. Цей законопроект внесено лише 1 вересня. Я не хотів би, щоб ми зараз по державній скарбниці як по вулику кувалдою стукали, давайте заспокоїмся. Ми повинні внести збалансований і вивірений документ, і всі дружно як і попередньо дні проголосуєм за підтримку аграріїв. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ще раз вас інформую про рішення керівників фракцій. У зв`язку з тим, що комітет не відбувся декілька разів і „Блок Литвина” наполягає на розгляді даного питання, я можу поставити розгляд даного питання тільки за однієї умови – голосування щодо допуску до розгляду даного питання без рішення комітету Верховної Ради. Тобто – увага! – я ставлю на голосування питання про відхилення від процедур, визначених Тимчасовим регламентом Верховної Ради та допуск до розгляду законопроекту номер 3087 без рішення комітету з питань бюджету.

Прошу голосувати.

11:42:29

За-47

Дякую. Рішення не прийнято, шановні колеги. „За” – 47.

Відповідно до вимог Тимчасового регламенту „Блок Литвина”… Прошу показати по фракціям. „Блок Литвина” та Комуністична партія України вимагають перерву.

Перерву вони вже провели і просять виступ… (Ш у м у з а л і)

А, ви будете перерву? Володимир Михайлович, я абсолютно спокійний. Олег Зарубінський… сказав, що ви хочете оголосити заяву.

Нема проблем. 30 хвилин – перерву. Спокійно. Значить, колеги, проводіть перерву. Я ставлю до відома всіх народних депутатів України, я оголошую перерву… Володимир Михайлович, спокійно. Я оголошую перерву відповідно до вимог Тимчасового регламенту і зразу вам кажу, у нас о 12-ій годині тут всі наші олімпійці-спортсмени. В цій залі. Тому я прошу народних депутатів, щоб ми через 15 хвилин зустрілися в перерві з нашими олімпійцями і нагородили їх. Добре? Було прийнято таке рішення. Тоді… Так, в залі будемо, тут в залі, о 12-ій годині.

Оголошується перерва на вимогу „Блоку Литвина” та Комуністичної партії.

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ще зачекаємо хвилинку-другу, хай народні депутати зайдуть, бо перейдемо зараз до розгляду законопроекту шахтарського. Але перед розглядом даного законопроекту заява від фракцій, які брали перерву.

Тому давай ще почекаємо дві хвилини, хай народні депутати зайдуть. Шановні колеги, є пропозиція перейти до розгляду питань порядку денного. На вимогу „Блоку Литвина” та Комуністичної партії України була оголошена перерва. Після перерви дається право на оголошення відповідної заяви.

Володимир Литвин, будь ласка.

12:41:31

ЛИТВИН В.М.

Шановні добрі люди! Я звертаюся до тих, хто нас дивиться і бачить, позаяк, очевидно, потреба апелювати до сесійної зали.

Від імені двох фракцій, за дорученням двох фракцій – фракції Компартії і „Блоку Литвина” – я уповноважений зробити таку заяву такого змісту.

Ситуація на селі цілком очевидна, як і цілком очевидним є те, що за рабів німих нікому замовити слово. Якби так демонстрували таку любов до людей, які годують всіх тут, хто сидить, як сьогодні демонстрували любов до олімпійців, я думаю, що Україна мала би тоді звитяжні успіхи.

Вдумайтеся, шановні колеги, як на днях тут тягали, я іншого слова не можу підібрати, представників шахтарських колективів: і з балкона, і по президіях намагалися прийняти одне рішення, але так змагалися, хто краще любить шахтарів, що забули про гірників, зокрема криворізьких. А зараз будуть вносити зміни й доповнення.

Наступний момент - найкращий зібраний урожай. Чому ж не допомогти селу, щоб зреалізувати цей урожай, щоб отримали належне селяни? Зрозуміло чому? Що зернотрейдери, які сидять у цих найбільших фракціях, повинні забрати зерно за безцінок, а після того будуть приймати рішення по селу. Хочуть і далі годувати село стегенцями відомими, які будуть давати взнаки щодо здоров’я людей. Хочуть і далі забезпечити остаточне зубожіння села, для того щоб за безцінок забрати землю. Цілком очевидно, що коли ви освоїте гроші, які виділили на шахтарів, ви тоді кинетесь на селян, і будете пиляти і далі країну. Я переконаний, що люди все це бачать, вони розуміють, і я переконаний, що вони повинні дати належні оцінки тому, що відбувається в країні.

Ви турбуєтесь про село. Скажіть, будь ласка, як сьогодні сіяти людям, коли ви, ваші зернотрейдери, які не хотіли підтримати навіть розгляд цього питання, підтримати рішення Верховної Ради, як їм сіяти? За шістсот гривень, яку ви хочете забрати і будете продавати по тисячу 500, по тисячу 200? Скажіть, будь ласка, як далі жити країні? Як далі виживати людям на селі? Що давати дітям? Як споряджати їх в школу?

Ми, зазвичай, говоримо, що школа – це колиска України, а в цій колисці вже діти не знають арифметики, бо ви сплюндрували і не хочете приймати жодних рішень, які стосуються села. Будь ласка, я просив би журналістів, щоб показали зболені обличчя, які сьогодні цинічно, з викликом, зухвало чекають, поки вони напрацюють свої лобістські закони, а потім їх проштовхнуть, щоб нагодувати країну тими продуктами, які вони завезуть і за які отримають величезний зиск. Далі так миритися не можемо. І ми заявляємо протест, і звертаємося до людей: подивіться, що відбувається в країні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропонується на ваш розгляд наступний підхід – у нас зараз залишилося декілька актів законодавства, які потрібно розглянути. Але часу практично не вистачає. Тому я пропоную наступним чином: те, що було узгоджено з керівниками фракцій, зараз нам треба повернутися щодо уточнень окремих положень Закону України ”Про підвищення престижності шахтарської праці”. Я вам розкажу порядок прийняття цих змін. А, якщо щось буде незрозуміло, то ви тоді мені задасте запитання.

Значить, поки що даний законопроект не поступив на підпис Голови Верховної Ради, тобто я його не підписав. Коли він до мене поступив з попередніми пропозиціями, то я побачив про те, що там цілий ряд положень даного законопроекту не узгоджені. Мова йде про неузгодження питань, що стосуються вступу в дію даного законопроекту.

У вас зараз на руках є звернення двох народних депутатів це: Турманові і Волинця. Вони пропонують дві речі.

Перше. Перенести набуття чинності закону.

Друге. При виплаті грошової компенсації вартості вугілля і брикетів не включати до загального оподаткованого доходу питання щодо формування податку з доходів фізичних осіб. Оце два блоки запитань.

Я прошу колегу Волинця, коротко поінформувати парламент, тому що відповідно до вимог Тимчасового регламенту ці пропозиції вносить Голова Верховної Ради. Але хай Волинець ще раз на стенограму скаже, я їх офіційно внесу, і далі поставимо на голосування

12:46:29

ВОЛИНЕЦЬ М.Я.

Шановні колеги! Ми з вами прийняли 2 вересня два законопроекти: перший – про підвищення престижності шахтарської праці, а другий – ми внесли зміни до бюджету України, де передбачили виділити додатково до кінця року 3 мільярди 768 мільйонів гривень для того, щоб забезпечити виконання першого законопроекту. Але так сталося, що проскочило через комп’ютер автоматично, що законопроект про підвищення престижності шахтарської праці може виконуватися з 1 січня наступного року. І таким чином тоді втрачає сенс необхідність виконання другого законопроекту – в той час, коли галузь потребує фінансових коштів для того, щоб нормально працювати.

Друге питання суть її в чому? Україні сьогодні не вистачає вугілля не тільки енергетичного, а й не вистачає коксівного вугілля.

Ми знаємо, що на голодному пайку находяться металургійні комбінати, яким не вистачає коксу і, які стоять на грані зупинки - завод Ілліча, в Алчевську і інші крупні комбінати завести із закордону також це вугілля зараз не вдається. Але, в той же час, законодавчо передбачено, що шахтарям надається безоплатно вугілля в кількості 6 тонн, якщо вони працюють і працювали на шахті. Але дуже часто деякі шахтарі, відпрацювавши і проживши довгий час в Донбасі, потім їдуть в Чернігівську чи Вінницьку, чи Хмельницьку область, живуть там, але шахта зобов’язана туди відвести цьому шахтареві 6 тонн вугілля. І саме цей чоловік, споживач цього вугілля, і шахта зацікавлені виплатити йому компенсацію. Але в даному випадку вугілля видається безплатно, а компенсація обкладається податком і додається до совокупного доходу, і обкладається податком.

Інша ситуація. В центральному Донбасі є найцінніші марки вугілля, але це вугілля надзвичайно дороге, тому що там круто.....… пласти і, тому що дуже великі глибини і собівартість цього вугілля дуже велика. Але директор зобов’язаний видати вугілля шахтареві, тим більше, що це коксівне вугілля, яке не пригодне для пічного опалення і в такому випадку, або коксівне цінної марки вугілля мають віддати, яке необхідне для шихти, для формування коксу, або завести з іншої області, наприклад, з Луганської області, щоб видати це вугілля. Знову директор зацікавлений видати таке вугілля, видати компенсацію шахтареві, але знову воно оподатковується. На цьому сформульована пропозиція внести зміни до Закону „Про податок з фізичних осіб”. Прошу підтримати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо. Прошу сідати. Шановні колеги, ітак, увага! Відповідно до вимог статті 126 Тимчасового регламенту Верховної Ради України визначено порядок усунення неузгодженостей та неточностей прийнятого закону. Голова Верховної Ради має виключне право на внесення відповідних пропозицій. Тому я фактично, беручи пропозиції, які внесені нашим колегою відповідно до Регламенту ставлю їх як свої, щоб потім не казали, що порушувався Регламент. Вноситься дві пропозиції.

Перша пропозиція. Пункт 1 статті десять змінити і викласти в наступній редакції: „Цей закон набуває чинності з дня його опублікування”. Це перша пропозиція. Увага, колеги, ставлю на голосування прийняття даної пропозиції.

12:50:12

За-331

Рішення прийнято.

Тепер друга пропозиція. Абзац п’ятий підпункту 4.3.15 пункту 4.3 статті 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” викласти в такій редакції: „При виплаті грошової компенсації вартості такого вугілля та вугільних брекетів її суми не включаються до загального оподаткованого доходу платника податку”. Це ми вносимо зміни у прибутковий, у податок з доходів фізичних осіб, але не окремий закон. А ці зміни були в законі про підвищення престижності шахтарської праці. Зрозуміло, що я сказав? І це було в самому тексті закона. Тобто зараз ставлю на голосування прийняття даної поправки.

12:51:10

За-338

Прийнято. Тепер я вам повідомляю, що відповідно до пункту 7 даної статті, голосування за прийняття закону в цілому не проводиться. Тобто ми фактично прийняли ці дві поправки. Якщо є бажання ще проголосувати, ну, це порушення регламенту. Але, щоб не було потім розмов, я пропоную закон прийняти в цілому і подати на підпис Голові з урахуванням поправок, які щойно схвалені Верховною Радою України. Ще раз на всяк випадок переголосуєм.

12:52:00

За-341

Колеги, я прошу юридичне управління оформити мені на підпис відповідний закон, щоб я його невідкладно підписав. Шановні народні депутати України! Зараз у нас нас „Різне” протягом години.

Я поїду вітати підприємців і прошу, шановного Олександра Володимировича, продовжити засідання.

Дякую. До наступної зустрічі.

Далі засідання веде Перший заступник Голови Верховної Ради України ЛАВРИНОВИЧ О.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати України, прошу, будь ласка, запис на „Різне”.

Народний депутат Стешенко, будь ласка, передає Ляшку.

12:53:10

ЛЯШКО О.В.

Перш ніж виступити із заявою „Блоку Юлії Тимошенко” про поточну політичну ситуацію. хотіли попросити так само журналістів показати зал, де сидить фракція тих, хто вболіває за добрих людей і рабів німих. Хоча їх зараз немає.

Крім того, ми хочемо для тих же добрих людей нагадати, що ні в грудні минулого року, коли приймався бюджет на нинішній рік, ні в липні поточного року, коли приймалися зміни до бюджету, де були передбачені додаткові мільярдні кошти на підтримку села, фракція вболівальників за рабів німих і добрих людей не голосувала. Не дала жодного голосу. А сьогодні фарисействують і намагаються когось звинуватити у тому, що, бачите, не дбають про селян. Легше всього дбати про селян ось тут на трибуні Верховної Ради, а кнопки наживати вміння не мають. Це щодо виступу.

Тепер про поточну політичну ситуацію. Днями за особистим дорученням Президента майже остаточно зруйновано демократичну коаліцію у Верховній Раді. Уже втретє за час свого правління Ющенко зраджує своїх соратників та знищує демократичну більшість. Вперше в 2005 році, коли без будь-яких об’єктивних підстав відправив у відставку уряд Юлії Тимошенко. Вдруге – 2006 році, коли за спинами своїх політичних партнерів вів переговори про створення парламентської більшості, але цьому завадив лише несподіваний демарш СПУ. І зараз, коли розвал демкоаліції став логічним наслідком руйнівних процесів запущених Ющенком та його секретаріатом майже з перших хвилин існування і створення коаліції. Щоб довести демократичну коаліцію до стану розпаду Президент не гребував ніякими засобами. Всі добре пам’ятають і критику Президентом виплат по знецінених заощадженням Ощадбанку, хоча це були чи не головною передвиборчою обіцянкою кандидата у Президенти Ющенка, і шалений тиск на Тимошенко під час газової кризи взимку, коли вони прибирала газових посередників з РосУкрЕнерго, і блокування боротьби з корупцією у Фонді держмайна та призначення нового керівника, і, як наслідок, зрив процесу приватизації. В результаті держава отримала від приватизації в січні-серпні всього 3 відсотки річного плану, а за плановий урядом Тимошенко процес повернення вкладів Ощадбанку під загрозою зриву якраз через ненадходження коштів від приватизації.

Президент також систематично призупиняв постанови Кабміну та накладав вето на закони, якими уряд боровся з інфляцією, і навіть забороняв губернаторам спілкуватися з главою уряду. Загалом Ющенко призупинив сотні важливих розпоряджень уряду.

Апогеї потужної антиурядової кампанії Ющенка стали голослівні звинувачення на адресу Тимошенко у державній зраді. Пропагандистські звинувачення трансформувалися у реальні оперативно-розшукові заходи, координовані креатурою Балоги – заступником шефа СБУ Тиберієм Дурдинцем.

„Наша Україна” не ухвалила, до речі, жодної зави на захист своїх партнерів по коаліції і мовчки спостерігала за тим, як Ющенко та його секретаріат знущалися над Тимошенко. Як можна реагувати, коли Ющенко називає зрадою національних інтересів захист Чорноморського шельфу від офшорної компанії „Венко”, за якою стоять фінансово-олігархічні інтереси.

Стосовно „Одеса-Броди” тут також можна звинувачувати Прем’єра лише у тому, що вона не віддала стратегічний нафтопровід у довгострокове безкоштовне користування іншому олігархові. Те саме стосується інших обвинувачень.

Від коли спроби поставити на місце знахабнілих олігархів стали трактуватись, як державна зрада? Чи не від тоді, коли Ющенко записав всіх найбагатших людей України до благодійних фондів, на чолі яких поставив свою дружину Катерину та дочку Віталіну.

Радники Ющенка та Балоги не приховують, що стратегію президентської кампанії 2010 року будуватимуть на повторі сценарію 2004 року – геополітичного вибору України між сходом та заходом, що для цього їм потрібне істотне загострення стосунків з Росією, в боротьбі з якою Ющенко і має проявити себе як національний лідер. Ризики, які несе такий сценарій для України, є очевидними. І саме заради такого сценарію Ющенко та його Секретаріат намагаються створити Тимошенко образ проросійського політика. Саме тому вони спотворюють її позицію по російсько-грузинській війні, саме тому вони нав'язують уряду рішення, які можуть спровокувати конфлікт з Чорноморським флотом.

Та незважаючи на всі недружні дії своїх партнерів по коаліції, позиція БЮТ чітка і непохитна: альтернативи демократичній коаліції немає. Однак за умов коли Президент фактично зруйнував коаліцію і заблокував прийняття нею будь-яких рішень у Верховній Раді, відповідальний уряд мусить шукати шляхи ухвалення важливих для держави політичних та соціально-економічних проектів, залучаючи до їх підтримки ті сили, які не входять до коаліції.

Саме завдяки такому підходу за лічені дні вдалося прийняти низку критично важливих для країни соціально спрямованих законопроектів, які зокрема стосуються реформування вугільної галузі, підвищення престижності шахтарської праці, підвищення з першого вересня зарплатні для бюджетників тощо.

Результативне голосування за першочергові для держави законопроекти не може бути зрадою за визначенням. Більше того, прийняті Верховною Радою закони повністю відповідають позиції Віктора Ющенка, яку він виголошував ще у 2004 році як кандидат у Президенти. Це стосується і змін до Закону про СБУ, який посилює парламентський контроль за Службою безпеки, і подолання вето Президента на Закон про слідчі парламентські комісії і врегулювання законодавства щодо імпічменту. БЮТ наголошує, що закон, який спрощує процедуру імпічменту, взагалі не стосується Віктора Ющенка. Його розроблено та ухвалено для наступних президентів.

Попри складну політ…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити.

ЛЯШКО О.В. Попри складну політичну ситуацію Кабінет Міністрів України на чолі з Юлею Тимошенко залишається дієздатним органом, який продовжує вирішувати важливі державні проблеми. Лише за останні два тижні уряд ухвалив революційні без перебільшення рішення щодо реанімації вітчизняного тваринництва, розробив системний план наведення порядку на фармакологічному ринку та контролю за цінами на ліки, в рамках підготовки бюджету на 2009 рік істотно збільшив доходну базу місцевих бюджетів. То ще раз наголошуємо, що "Блок Юлії Тимошенко" та особисто наш лідер за дієздатний парламент України. Дякуєм за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я довожу до вашого відому, що використано також було регламент народного депутата Бондаренка. Тому зараз запрошую до слова народного депутата Міщенка Сергія Григоровича.

13:00:33

МІЩЕНКО С.Г.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Я хочу привернути вашу увагу на величезні проблеми, які існують в діяльності державного підприємства „Міжнародний аеропорт Бориспіль”.

Це підприємство має стратегічне значення для економіки і безпеки нашої держави. Вже багато років держава не в змозі опрацювати 178 мільйонів доларів японського безвідсоткового кредиту для будівництва нового терміналу „Д”. Всі пам`ятають як одна із комерційних компаній захопила десятки гектарів землі біля аеропорту. Знадобились роки, щоб за допомогою працівників аеропорту, депутатів, особистого втручання Прем'єр-міністра Тимошенко та прокуратури повернути державі землі. Але, на жаль, перші керівники аеропорту розглядали цей стратегічний об`єкт як засіб особистого збагачення та створення монополій. Взяти хоча б монополію забезпечення пальним аеропорту компанією „Кребо”. Але до якого цинізму вдалися керівники Державіаслужби та Міністерство транспорту! Вони призначили на посаду в.о. генерального директора аеропорту „Бориспіль” такого собі пана Шаксуарова, який асоціюється із комерційними структурами, які захоплювали землі та із кримінальними угрупуваннями. Через суди не вдалося захилити аеропорт „Бориспіль”, так із середини вирішили розвалити його. Першою дією цього керівника стало звільнення всіх осіб, які боролися за повернення земель держави, деякі знаходяться в критичному стані в лікарнях. Тому що діяли бандитськими незаконними методами.

Але це не все, як вияснилося, з’ясувалося, що пан Шаксуаров є громадянином іншої держави. І тому керівники Державіаслужби, Мінтрансу України узгодили його доступ до державної таємниці. Ви собі не можете уявити, як це громадянин іншої держави може мати доступ до нашої державної таємниці. Це кримінальний злочин, це зловживання службовим становищем.

І тому я хочу заявити, що мій виступ є офіційною –заявою про скоїння злочину. І тому Служба безпеки, прокуратура повинна негайно з’ясувати, відсторонити цього працівника від посади і з’ясувати, хто винен в скоїнні цього злочину. А перед своїми земляками з Борисполя я хочу вибачитися за наших представників нашої влади, які ми їх поставили. Але вони творять от такі от речі. Я хочу сказати, що ми будемо боротися із своїми, і з чужими. Але вас на призволяще не оставимо. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Корж Віталій Терентійович.

13:03:57

КОРЖ В.Т.

Шановний пане Головуючий, шановні колеги, впродовж всього літа під час численних зустрічей з громадянами-виборцями Чернігівщини на теренах закріпленого за мною виборчого округу постійно чув одну і ту саму претензію: чого вони там між собою сваряться. Це, звичайно, питання про конфліктну ситуацію між Банковою і Кабміном, а точніше, між гарантом і Прем’єром.

Задавали і друге питання: чому народні депутати не виконують своїх обов’язків? Чому Верховна Рада працює, як мокре горить? А одна жінка з села Москалі поставила і третє конкретне питання: обіцяв десять кроків назустріч людям, але чому не зробив жодного? Відповідь на всі ці три запитання вилізла цими днями як шило з мішка: у нас давно немає Президента держави у повному розумінні цього слова. Натомість є чоловік, який сидить у президентському кріслі, імітує діяльність найвищої посадової особи, що забарикадувалася так званим „оточенням” і зловживає нашою довірою, що давно не має жодного сенсу.

Спочатку ми виправдовували пана Ющенка, приписуючи йому м’якість характеру, потім звинувачували не його, а „любих друзів”, потім взялися „вішати всіх собак” на пана Балогу, на РНБО, а нині на Секретаріат.

Ми впродовж майже чотирьох років всіляко зберігали дорогого Віктора Андрійовича від критики, на нищівність якої від давно заслуговує. А тим часом обрана нами найвища посадова особа, щоразу більше порушуючи Конституцію України, демонструвала риси диктатора і входила у роль хазяїна держави, в якій він нічого не збудував – ані Збройних Сил, ані кордону, ані гідних для України стосунків із сусідами, не кажучи вже про внутрішню політику і господарство держави.

Більше того, коли уряд демократичної коаліції почав вирішувати проблеми, які нагромаджувалися роками і реально піднімати економічний рівень держави і життя громадян, пан Ющенко організував безпрецедентну кампанію цькування уряду.

І от в цій ситуації, використовуючи формальний, по суті, дріб’язковий привід технічного узгодження-неузгодження процедурних питань у стосунках між БЮТ і НУ-НС, вся президентська, пропрезидентська рать з радісними вигуками кидається розвалювати демократичну коаліцію, створюючи справжній політичний землетрус, який відчувають далеко за межами України.

Шановні колеги, реконструкцію, яку ми почали в системі державного устрою України, треба продовжувати послідовно...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

КОРЖ В.Т. Незважаючи на красиві слова того, хто давно втратив нашу довіру разом із його оточенням. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кириленко Іван Григорович, будь ласка.

Народний депутат Олег Ляшко, будь ласка.

13:07:36

ЛЯШКО О.В.

То шість хвилин виступали із заявою щодо політичної позиції.

А зараз я хотів би розповісти радіо і...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, будь ласка, секундочку. Я отримав записку: також народний депутат Олійник хоче вам передавати слово. Ви використовуєте це чи ні?

ЛЯШКО О.В. Сподіваюся, що да. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить, шість хвилин, регламент.

13:07:49

ЛЯШКО О.В.

Дякую, Олександре Володимировичу.

Нещодавно виповнився рік, як губернатором Чернігівщини був призначений заїзжий чиновник з Києва Володимир Хоменко. Підводячи результати своєї діяльності, він пафосно заявив, що головним його завданням було покращання життя і добробуту наших людей. Проте мова сухих цифр говорить супроти чиновницького популізму. У порівнянні з іншими регіонами України на Чернігівщині один із найменший рівнів заробітної плати. Відносно великою залишається заборгованість по заробітній платі. Промислове виробництво, наприклад, у червні по відношенню до травня зменшилося на півідсотка. А у порівнянні із червнем минулого року цей показник становив 1,3 відсотка, тоді як в Україні в середньому – 5,2.

Особливо скрутне становище в сільському господарстві. За перше півріччя 2008 року на 12 відсотків скоротилося виробництво м’яса, на 3 відсотки – виробництво яєць, на 20 відсотків знизилося поголів’я і продаж птиці. А ціни за рік керівництва Хоменка виросли на 46 відсотків.

При цьому Хоменко намагається запевнити, що подорожчання цін на чернігівських ринках викликане вступом України у Світову організацію торгівлі. Однак, фахівці з економіки, посміхаючись, нагадують, що вступ відбувся тільки в травні 2008 року, і що більш правдоподібно було б пов’язувати неефективність управління торгівлею спалахами на сонці.

Але справа навіть не в цифрах і не в цінах. Здається, що Володимир Хоменко інколи просто плутає свою нинішню посаду голови Чернігівської облдержадміністрації зі своєю колишньою роботою у Державному управлінні справами (скандально відома ДУСя), де він спочатку працював на Леоніда Кучму, а потім на Віктора Ющенка. Якщо в ДУСі головне завдання – створення комфортних умов для діяльності Президента, то губернатор насамперед має думати про інтереси територіальної громади, чого Хоменко, на превеликий жаль, не робить.

Візьмімо показовий приклад – будівельну сферу. В першому кварталі 2008 року обсяги будівельних робіт неухильно в області зменшувалися. А ось з другого начебто розпочалось пожвавлення. Тим більше, що саме на другий квартал планувалося інвестування значних державних коштів – понад 30 мільйонів у будівництво та ремонт важливих для області соціальних об’єктів та газифікацію сільських населених пунктів. Відповідні кошти вже давно урядом виділені. Однак донедавна лежали без руху на рахунках, бо чиновники Чернігівської облдержадміністрації ніяк не могли узгодити перелік об’єктів з Міністерством регіонального розвитку та будівництва та з Кабінетом Міністрів України. Офіційно Хоменку, начебто, заважають ініціативи народних депутатів України від "Блоку Юлії Тимошенко", які доповнили цей список об’єктів, поданий адміністрації, не менш нужденними питаннями. Однак, скоріш за все, проблема не в списках, а в упертості місцевих чиновників, які хочуть усі позитиви приписувати собі, а свої помилки списувати на інтриги опонентів. Ось приклад, у Чернігівському районі село Старий Білоус. Минулого року на ремонт школи в цьому селі було виділено 2 мільйони гривень. У цьому році за уряду Тимошенко – 4,5 мільйона гривень. Губернатор їде в цю школу, відкриває і розказує, скільки він зробив для того, щоб відремонтувати цю школу, а що уряд Тимошенко, бач, до цього зовсім не причетний. По-справжньому Хоменка хвилюють інші будівельні проекти – відновлення Батурина, добудова меморіального комплексу у Крутах, встановлення пам’ятників жертвам Голодомору 32-33-го років. Роботи на цих об’єктах ідуть ударними темпами і згідно з графіками, начебто за радянською традицією. Мабуть, дається взнаки досвід роботи Хоменка секретарем райкому комсомолу. Закінчити намагається обов’язково під державні свята. Наприклад, крутійський меморіал хочуть здати до 24-го серпня, щоб відзвітувати в Київ. Безперечно, наводити лад з національними святинями і увіковічувати пам’ять про історичні трагедії справа важлива і необхідна, але впадає у вічі красномовна різниця, з якою підходить Хоменко до будівничих об’єктів для широкого загалу та до тих, де головний замовник – президент. Зрозуміло, що Хоменка на посаду губернатора призначав президент, а не мешканці області. Однак Чернігівщина – це не Дуся. В той же час ударні темпи будівництва не можуть приховати загальні негативні результати роботи Хоменка в Києві.

Тому в Секретаріаті Президента, не кажучи вже про Кабінет Міністрів, серйозно і неодноразово обговорювалось питання про звільнення Хоменка з посади голови обласної державної адміністрації. На превеликий жаль, це питання й досі не вирішено, внаслідок чого понад мільйон мешканців Чернігівщини відчувають на собі роботу цього удільного князька.

Тому я як народний депутат України звертаюся офіційно до Президента України з пропозицією – ретельно дослідити результати роботи Хоменка на посаді керівника Чернігівської обладміністрації. І прийняти рішення про його звільнення з цієї посади. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Соболєв, будь ласка.

Передає вам.Немає Святослава Соболєва.

Наступним буде народний депутат Зубов.

13:13:00

ЗУБОВ В.С.

Уважаемый президиум! Уважаемые коллеги! Уважаемые наши избиратели! Итак, завершается первая неделя успешной работы парламента. Не удивительно, что внимание всей страны приковано к тому, что происходит в нашем зале. Я не буду повторять заявление нашей фракции, но хочу остановится в своем выступлении на двух моментах.

Первое. Сегодня активно и средствами массовой информации, и нашими людьми пытаются, обсуждаются проблемы, почему произошел развал коалиции? Почему сформировалась такое тесное единство при голосовании по многим законопроектов между БЮТом и Партией регионов?

На мой взгляд средства массовой информации в подавляющем своем большинстве дают не совсем верную оценку тому, что происходит. Причина развала коалиции демократической состоит в том, что Президент Украины 9 месяцев постоянно и настойчиво проводил работу, целенаправленную работу по развалу коалиции – это одна причина.

Вторая, на мой взгляд более значимая причина, является и та причина, которая подтолкнула, активно подтолкнула к процессам, которые сегодня происходят в зале Верховного Совета, является позиция Президента во время российско-грузинского конфликта.

Я думаю, что наверное каждый гражданин Украины оценивает действия Президента, когда тот, принебрегая национальными интересами Украины, не проведя консультаций с парламентом, с Кабинетом Министров, занял однозначную позицию по поддержке Грузии в этом конфликте, все люди, которые видели это, ощущали, по-моему, реально почувствовали насколько мы близки были к возможности военного конфликта с Россией.

Я скажу, что для многих народных депутатов, для многих политиков в Украине это однозначно неправильная антиукраинская позиция Президента явилась холодным душем и, я считаю, я, может быть, заблуждаюсь, но это моя точка зрения, что никакие кулуарные домовлености тут на счет того, что кто будет первым президентом, кто будет главой Кабмина, никакие межпартийные договоренности об перераспределение должностей не играет никакой роли. Только за то, что Президент Украины первым начал внедрять в политическую свидомисть, в сознания наших людей, в саму возможность военного конфликта с Россией уже только за это он достоин самых серьезных санкций.

Я, завершая свое выступление хочу сказать, что и сегодня очень многое в его поведение странным, странное присвоение 116 генеральских званий...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити.

ЗУБОВ В.С. И не только в Министерстве обороны, но и введение новых генеральских званий в системе внутренних войск, в системе государственной охраны, погранвойск говорит о том, что это своего рода, українскою мовою, хабар керівництву силових структур для того, чтобы очевидно реализовать их, использовать их в проведение некого плана, который, на мой взгляд, уже сегодня готовится.

Обратите внимание на риторику Президента, когда он, обращаясь к народу Украины, говорит о том, что все, начавши работать парламент на благо Украины, это антигосударственный переворот в стране. Сегодня договорились до того, что, и это его слова, слова Лилия Григорович, которая сегодня в интервью парламентського канала сказала, что все, что произошло в парламенте, это деятельность Москвы. Таким образом, создается впечатление и я почти уверен, что кто-то в окружении Президента готовит план введения чрезвычайного положения в стране под лозунгом борьбы с антиукраинским, с антинародным, с антигосударственным парламентом.

Так вот, выступая с этой трибуны, я хочу предупредить Президента. Виктор Андреевич, вас майдан привел на эту должность Президента, совершив, если у вас только появится такое искушение, вести силовой вариант решения проблемы, вы получите адекватную реакцию не только со стороны парламента, но и со стороны всего народа. Я прошу очень серьезно отнестись к моим словам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рижук Сергій Миколайович.

13:18:02

РИЖУК С.М.

Шановні колеги! Щойно дві фракції – фракція комуністів і „Блоку Литвина” – звинуватили усіх нас, більшість абсолютно, те, що ми, мовляв, не хочемо допомогти грошима селянству. І, звичайно, були великі емоції. А хотілося б, щоб ми хоч один раз без емоцій спокійно, виважено розібралися в ситуації і допомогли саме селянству. Але є правда у виступі представника і керівника „Блоку Литвина”. В чому? В тому, що сьогодні в парламенті немає жодної політичної сили, яка б представляла селянство. Тому що, коли ці керівники очолювали Селянську аграрну партію, то їм соромно було називатися аграрною партією, вони її переіменували, трансформували, згризли, знищили, а тепер виступають!

Але не тому ми відклали розгляд цього питання. І не тому навіть, що не узгоджено воно було в комітеті аграрному, а тому, що вже узгоджено аграрним комітетом у Кабінеті Міністрів, щоб не 4 мільярди, а 7,5 мільярдів негайно виділили селу у комплексі, виходячи з умов СОТ і так далі, і так далі. Але подивіться, що пропонується в цій, в цьому проекті закону. 2 мільярди держава пропонує перекласти з однієї кишені державної до іншої. Тобто, дати аграрному фонду, який купить продовольчу пшеницю. А у нас продовольчої пшениці лише 30 відсотків. Дефіцит. І по півтори тисячі. А фермери сьогодні за дві може її продати. То губернатори негайно, якби ми, борони Боже, прийняли це рішення, розставили би свої пости на всіх перехрестях і заставлять за півтори тисячі звести туди назад в державні засіки і, що селянам допомогло це чи ні?

Більше. 500 мільйонів – на здешевлення кредитів. Я запитую комітет, запросив міністра аграрної політики, вам потрібно 500 мільйонів? Ні, ми 250 мільйонів не освоїмо. То ми кажемо, не потрібно 500, тому що це отримають латифундисти, які можуть взяти кредити, а не ті селяни, які закредитовані давно.

Більше того, 300 мільйонів – на здешевлення техніки. То це не селянам знову ж таки ці кошти. Це промисловцям. А селянам треба дати з тих 500 мільйонів 200–250 мільйонів безпроцентної, безвідсоткової позики на 10 років, щоби кожен селянин, який має по два, три, п’ять гектарів городу того, дітей з вилами, з лопатою там товчеться, щоб він міг купити того тракторця і працювати. Ось що ми хочемо.

Так, що ми з вами дуже правильно проголосували. Єдине прошу, оцей тиждень – робота в комітетах – давайте ми узгодимо і на наступному тижні приймемо такий закон по селянству, як це ми прийняли, скажімо, по шахтарях, як би хто там не казав, що він велику ту заслугу має. Тоді буде заслуга парламенту і сільського господарства в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Яворівський.

Прокопчук.

13:21:27

ПРОКОПЧУК Ю.В.

Юрій Прокопчук „Блок Юлії Тимошенко” Рівненщина.

Шановні колеги, шановні виборці! Ось тут уже попереднім виступаючим, який, принаймні, знає, що таке сільське господарство, було вже сказано про тих політичних спекулянтів, в тому числі, які є в нашій команді. Мається на увазі ті, які представлені однією із фракції, не буду робити їй рекламу.

Так от я хочу довести до всієї України і до вас особисто, як на сьогоднішній день розпорядженням голови обласної державної адміністрації Рівненської. Розподілені кошти в тих районах, які підлягли саме стихії. Всі знають, всі бачили, що відбувалось у Прикарпатті, що відбувалось на Тернопільщині, на Вінниччині, в інших регіонах, вся України цьому допомагала.

Стихія також пройшлась і по окремим районам рівненської області. Але ж, коли один із заступників голови адміністрації, який саме належить до тієї політичної сили, який курує сільське господарство, розподіляє так, що у лобійований район надходить 10,5 мільйонів із 20 всіх, а район, який найбільше постраждав, саме Володимирецький, тільки півтора, то я прошу відповідно правоохоронні органи і звертаюсь до Генерального прокурора, до голови Головку, до Служби безпеки України перевірити факти неправомірного розподілу вказаних коштів.

Свій виступ прошу вважати, як депутатський запит і негайно приступить до перевірки даних фактів. Тому що є всі підстави вважать, що просто зароблені урядом Юлії Володимирівни Тимошенко кошті, які виділені у розмірі 20 мільйонів, в тому числі для Рівненської області, тупо крадуться. Ми не повинні допустить цього і повинні всі разом дивитись за тим, щоб жодна копійка, яка надійшла у постраждалі райони, з державної казни не була вкрадена. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Чечетов, два регламенти замість депутата Мироненка і Чечетова.

13:23:50

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемые избиратели, согласно действующей Конституции единственным источником и носителем власти является народ. По серьезнейшим же стратегическим вопросам, решение которых определяет судьбу государства на много лет вперед, народ вправе сам, взяв власть в свои руки, принять решение на референдуме, как это делается в абсолютном большинстве демократических государств, к высоким социальным стандартам которых мы стремимся. А политики и власть имущие должны твердо, под козырек, без всяких пререканий свято выполнить волю народа.

У нас же, несмотря на то, что сегодня практически 80 процентов украинского народа против вхождения в военно-политический блок НАТО, причем бурных аплодисментов от радости вхождения в НАТО вы не услышите даже в Западной Украине, и только лишь 20 процентов симпатизируют этому военному блоку, действующая помаранчевая власть, ломая волю народа через колено, буквально силой пытается втянуть Украину в этот блок.

В воздухе витает еще один серьезный вопрос, на который давайте попытаемся вместе ответить: для чего очень быстро и форсированно, не советуясь с народом, наши помарачевые правители хотят втянуть Украину в НАТО? Ответ очень прост, и вы, наверное, со мной согласитесь, только с одной целью: для того чтобы окончательно разорвать наши нормальные добрососедские отношения с нашим главным стратегическим партнером, нашим вечным соседом – Россией и ее братским российским народом.

По сути дела, вступая в НАТО и говоря, что нам надо защищаться, мы делаем из России врага. Хочется обратиться к нашим помаранчевым правителям, помаранчевой власти: господа, что вы делаете? Одумайтесь! Ведь у братских, украинского и русского, народов была одна общая историческая колыбель – Русь-то была Киевской. Миллионы семей в Украине и России связаны кровными родственными узами. На протяжении нашей совместной многовековой истории все победы были достигнуты тогда, когда русский и украинский солдат воевали в одном окопе против общего врага, защищая родную землю.

Ярким примером совместной борьбы за свободу и независимость родной земли является великая победа в Великой Отечественной войне, когда советские солдаты – русские, украинцы, белорусы, казахи, грузины, армяне, воины всех национальностей бывшего Советского Союза – грудью стали на защиту своей Родины, выстояли и победили в самой жестокой, самой кровавой битве и тем самым спасли не только свою родную землю, но и весь мир от фашисткой чумы. Я думаю, что сегодня, наверное, павшие смертью храбрых и тем самым шагнувшие в бессмертие русские и украинские солдаты, поистине былинные чудо-богатыри, грудью защитившие Москву, павшие при освобождении Киева, погибшие при штурме Берлина и в гробах переворачиваются, слыша от сегодняшних помаранчевых правителей, что Украину надо защищать от России, вступая в военный блок НАТО. Волею судьбы сегодня два великих братских народа – украинский и русский – живут в двух независимых демократических государствах. Поэтому руководители двух наших государств должны делать все возможное, чтобы отношения между нашими странами только улучшались и от этого в равной сфере выигрывали наши дружественные страны и братские народы – русский и украинский. Имидж НАТО окончательно подорван варварскими военными кампаниями от Югославии до Афганистана, а также широкомасштабной гуманитарной катастрофой Южной Осетии, происшедшей в результате проводимой бесчеловечной политики геноцида против гордого, свободолюбивого народа Южной Осетии нынешним правящим грузинским режимом, чувствующим за своей спиной всемирную поддержку и благословление своим преступным действиям со стороны НАТО. Но при всей масштабности человеческой трагедии происшедшее полностью по вине грузинского руководства с молчаливого согласия НАТО мы должны всегда помнить и понимать главное – деспотичные правители и тираны приходят и уходят, а братская дружба между грузинскими и осетинскими народами, между Грузией и Россией, между Украиной и Россией будет вечной. И никому не подвластно ее разрушить!

Партия регионов решительно и принципиально выступает против членства Украины в НАТО как не отвечающего ни нуждам безопасности нашего государства, ни волеизлиянию нашего народа. Другими словами, мы выступаем за сохранение избранного народом внеблокового статуса Украины. В современном мире безопасность достигается не военной силой, а путем всестороннего сотрудничества государств-соседей, что является залогом взаимовыгодного мира. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Віктор Терен, будь ласка.

13:29:18

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, "Блок Юлії Тимошенко". Дорогі мої люди, я звертаюся до вас, говорю „дорогі мої люди” як тисячі разів звертався до вас на виборах чи то в Кременчуці, чи то Івано-Франківську, чи будь-де і кожного разу я намагався в першу чергу почути вас, порадитися з вами.

І я би хотів би, щоб ви сьогодні теж сказали своє слово. І я думаю, що і депутати, можновладці мають вас почути. Я дуже добре знаю особисто Віктора Андрійовича Ющенка. Я підписував дітям його свої книжки і дуже добре, мені здається, вся наша команда працювала началі з Юлею Володимирівною на виборах президентських.

І я хочу от задати самому собі питання, на яке не знаходжу відповіді. ну, це ж таке правда, мудра людина взагалі всіх об’єднує. Чому всі ті, всі ті, хто був з Віктором Андрійовичем Ющенко там, на тому Майдані врешті-решт стали його ворогами, ну, це справді так. Луценко, Жванія, Женя Жовтяк, я їх всіх прекрасно знаю, Гриценко, до безконечності, врешті Тимошенко, можна продовжувати на одних кримінальні справи, інших познімали з посади, якийсь демон розрушення живе в цій людині. Ну, це страшно, але це так, але це так, після цього розрушена була, зруйнована власна фракція. Вони сьогодні поділилися на половину.

Знищення самого себе з його космічним рейтингом до того, що сьогодні в нього лишилося, знищення України, по великому рахунку, знищення після цього коаліції. Ну, добре, нам дорікають, ми винні в тому, що коаліція розпалася.

Люди добрі, що було проголосовано на тому засіданні Верховної Ради? Ми проголосували за підпорядкування СБУ парламенту, ну, справді ж треба. КДБ, яке мене тягало по підвалах чекістських, воно не має бути самостійним, воно має бути підпорядковано комусь. Це треба було робити? Треба було робити. Сьогодні СБУ уже розбирає про те, що Тимошенко нібито хотіла там чи отруїти, чи зробити якусь авіаційну катастрофу Балозі. Ну це ж смішно і цим займається СБУ.

Ми проголосували за те, щоб обрати помічників, заступників Яценюка. Треба було? Треба було. Обрали нормальних врешті-решт людей і за це ж голосувала "Наша Україна". Ми проголосували за те, щоб була процедура імпічменту, до Ющенка вона не торкається, вона торкається до наступних Президентів.

І сам Ющенко говорив, ще коли не був Президентом: „Давайте це зробимо”. І тепер все це нам кидається, що ми ніби-то розвалюємо коаліцію. Це був тільки привід для того, щоб її розвалити, тобто розвалюється все. І що би я зараз робив, на мою думку? На мою думку, все-таки треба в першу чергу… От на мою думку, да? Зняти всіх цих „распутіних” з оточення Президента, бо Аракчеєви и Бенкендорфи колись компрометували царів, самодержців. Ситуація повторюється. Треба очиститися.

Очевидно, треба шукати контакти, нормальні контакти з „Блоком Литвина”. І нарешті, Україна зрозуміє, для чого Литвин потрібен чи Верховній Раді, чи кому.

І останнє. У мене буквально п’ять хвилин назад була розмова з Михайлом Васильовичем Чечетовим, і ми абсолютно нормально поговорили про …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ТАРАН В.В. Спасибі, велике спасибі.

Що треба шукати конструктив, бо ми разом з регіонами прийняли прекрасні закони – про шахтарську працю тощо. І ми домовилися, от тільки що у кулуарах стояли, говорили, що виносимо за дужки всі гострі питання – виносимо за дужки питання НАТО, виносимо за дужки інші питання. Для чого знову ця конфронтація? Давайте працювати, робота лікує, другого немає. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Литвинов, будь ласка.

Народний депутат Олійник.

Народний депутат Сухий.

13:33:19

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, стабільне, успішне, динамічне прийняття необхідних суспільству законів, котрі ми з вами тут продемонстрували і котрі деякі маріонеткові політики називають зрадою, дають нам надію сподіватися на ефективність прийняття інших законопроектів, зокрема, тих, які стосуються соціальної сфери.

Я впевнений глибоко, що нам нарешті вдасться в цей сесійний зал внести ті законопроекти, які ми не зуміли прийняти ні в третьому, ні в четвертому, ні в п’ятому, ні в нинішньому шостому скликанні, я маю на увазі, в першу чергу, комплекс законопроектів, які стосуються вдосконалення і розвитку соціальної сфери, особливо, сфери охорони здоров’я.

Медичне страхування, його запровадження, яке зволікається не один рік, воно має своїх противників, в ряді противників надзвичайно впливових людей. Це дуже впливові люди, стоять за ними, напевно, величезні гроші, якщо до цього часу ми, представники більшості фракцій Верховної Ради України, ні в одному скликанні не зуміли такий закон прийняти. А я вам хочу нагадати: ми ратифікували Європейську соціальну хартію. І восени 2008 року ми з вами, шановні колеги народні депутати, будемо звітувати перед Європою, що ми зробили, ратифіковуючи Європейську соціальну хартію, зокрема статтю 11, яка говорить про забезпечення захисту права громадян на охорону здоров’я.

Ми, напевно, скажемо Європі те, що бачимо на власному гіркому досвіді своєму, своїх рідних і своїх виборців. Сучасна система охорони здоров’я в Україні є неефективною, функціонує незадовільно. Ми їм скажемо, що за даними відкритого інститут суспільного здоров’я за останні шість років в Україні витрати на охорону здоров’я виросли в чотири рази, а споживання ліків у грошовому виразі виросло в 3 рази. І попри все це смертність б’є рекорди серед країн Європи, щорічно зростаючи на декілька процентів.

Україна випереджає Європу за смертністю від серцево-судинних та онкологічних захворювань. У півтора рази вищою, ніж в Європі, є смертність від органів дихання. У чотири рази вищою є материнська смертність, повільними темпами знижується смертність дитяча. Населення катастрофічно вимирає.

Недавно були проведені медико-соціологічні дослідження під егідою ВОЗ. Так ось Україна займає останнє місце в Європі за самооцінкою свого здоров’я населенням. Лише 18 процентів опитаних визнали стан свого здоров’я як добрим.

Я сподіваюся, ми розуміємо всі: проблема охорони здоров’я населення таким чином давно перейшла із галузевої в суспільно-політичну і має вирішуватися системно і комплексно. Я сподіваюся, у такій єдності ми зуміємо прийняти необхідні законопроекти у тій чи іншій редакції. Головне, щоб вони задовольняли наше суспільство. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярославе Михайловичу.

Я хочу вам нагадати, що наступний тиждень ми відповідно до затвердженого Верховною Радою календарного плану будемо працювати в комітетах і виконувати свої обов’язки в депутатських фракціях. І наступне пленарне засідання відбудеться у вівторок 16 вересня о 10-ій годині.

Прошу, будь ласка, щоб підготували роботу в комітетах таким чином, щоб у нас був якісний матеріал для успішної роботи в наступний пленарний тиждень.

Дякую. На все добре.

Ранкове засідання оголошую закритим.