ЗАСІДАННЯ П’ЯТИДЕСЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

12 грудня 2008 року, 10:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні народні депутати, запрошені та гості Верховної Ради України! Прошу народних депутатів підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

10:01:25

Зареєструвалися у сесійній залі 435 народних депутатів, ранкове засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, дозвольте надати вам узагальнюючу інформацію про результати роботи Верховної Ради України на пленарних засіданнях 11 грудня. Було розглянуто дев’ять питань порядку денного. сім законопроектів та шість проектів постанов. За результатами розгляду прийнято шість постанов про обрання та звільнення суддів; шість законопроектів, спрямованих на подолання фінансової економічної кризи прийнято за основу; два законопроекти розглянуті і зняті з розгляду як альтернативні до прийнятих законопроектів за основу.

Відповідно до статті 25 Регламенту у п’ятницю ми маємо тридцять хвилин для оголошення запитів. Дозвольте оголосити депутатські запити, які надійшли від народних депутатів:

Володимира Каплієнка до Президента України щодо надання недостовірної інформації на депутатське звернення та депутатський запит з боку міністра освіти та науки України Вакарчука Івана Олександровича. Ставлю на голосування про підтримку запита до Президента України, прошу голосувати.

10:03:04

За-180

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

10:03:29

За-180

Рішення не прийнято.

Олексія Костусєва до Президента України стосовно необґрунтованого підвищення тарифів на послуги з утримання будинків та при будинкових територій в місті Одеси. Ставлю на голосування про підтримку запиту.

10:04:02

За-204

Запит підтримано. Тепер ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

10:04:24

За-194

Рішення не прийнято.

Сергія Гриневецького до Президента України стосовно порушень законодавства під час реалізації проекту створення глибоководного суднового ходу Дунай-Чорне море. Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

10:04:55

За-363

Запит підтримано. Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України. Прошу голосувати.

10:05:16

За-364

Рішення прийнято. Групи народних депутатів: Ар’єва, Рябеки, Джиги та інших, всього 38 народних депутатів до Президента України щодо звільнення Тиберія Дурдинця з органів СБУ за зловживання службовим становищем, контрабандою і корупційну діяльність. Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу визначатись.

10:05:54

За-387

Запит підтримано.

Ставлю на голосування про направлення запиту до Президента України.

10:06:14

За-391

Рішення прийнято.

Групи народних депутатів: Полянчича, Зейналова, всього 15 народних депутатів, - до Президента України щодо припинення порушень чинного законодавства Державним видавництвом „Преса України” Державного управління справи по відношенню до редакції журналу „Україна”. Ставлю на голосування про підтримку запиту. Прошу голосувати.

10:06:51

За-126

Рішення не прийнято.

Юрія Литвина до Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, Прем’єр-міністра України щодо необхідності фінансування з Державного бюджету України Кіровоградського гірничо-збагачувального комбінату окислених руд у 2009 році.

Бориса Петрова до Прем’єр-міністра України щодо заходів з запобігання системної кризи в агропромисловому секторі та врахування пропозицій аграріїв Запорізької області.

Бориса Тарасюка до Прем’єр-міністра України щодо фінансування будівництва української школи-колегіуму у місті Севастополі.

Віктора Сінченка до Прем’єр-міністра України щодо отримання дозволу на використання земель лісогосподарського призначення для будівництва об’їзної дороги навколо міста Кагарлик Київської області.

Вікторії Дем’янчук до Прем’єр-міністра, Глави Секретаріату Президента України, Секретаря РНБО, виконуючого обов’язки Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора України стосовно невжиття правоохоронними органами України заходів по притягненню до кримінальної відповідальності організаторів злочинних схем із ввезення на митну територію України та легалізації транспортних засобів у Вінницькій області, внаслідок чого державі було нанесено збитків на суму понад 50 мільйонів гривень.

Володимира Литвина до Прем’єр-міністра стосовно фактів порушень норм санітарного та природоохоронного законодавства з боку державних підприємств „Свердловантрацит” і „Луганськвуглеторфреструктуризація”, а також бездіяльності органів державної влади у питаннях забезпечення екологічної безпеки громадян і захисту навколишнього природного середовища у місті Свердловську Луганської області.

Володимира Сівковича до Прем’єр-міністра України щодо недопущення закриття Медвинської дільничної лікарні Богуславського району Київської області.

Едуарда Прутніка до Першого віце-прем’єр-міністра України, Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністра фінансів України, начальника Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської облдержадміністрації стосовно передачі місцевої пожежної охорони селища міського типу Понорниця на утримання управління МНС Чернігівської облдержадміністрації.

Ігоря Калєтніка до Прем’єр-міністра України щодо забезпечення ремонту та фінансування автомобільної дороги у Вінницькій області.

Ігоря Шарова до Прем’єр-міністра України щодо необхідності запровадження дієвих заходів, спрямованих на упередження можливої руйнації системи медичного обслуговування населення України у рамках реалізації планів протидії негативного впливу світової фінансової та економічної кризи.

Ігоря Шарова до Прем'єр-міністра України стосовно негативних наслідків реалізації намірів реорганізації підпорядкування Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерству економіки України, що може спричинити суттєве обмеження конституційних прав громадян України у сфері права власності на результати інтелектуальної і творчої праці.

Катерини Ващук до Прем'єр-міністра України щодо передачі державного підприємства дослідного господарства „Перемога” Волинського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук до сфери управління Міністерства аграрної політики України.

Катерини Ващук до Прем'єр-міністра України щодо необхідності внесення змін та доповнень до Постанови Кабінету Міністрів України від 4.11.1993 року №”909 в частині віднесення до посад працівників освіти посади тренера-викладача дитячо-юнацької спортивної школи.

Микола Комара до Прем'єр-міністра України щодо працевлаштування інвалідів міста Дружківка Донецької області.

Миколи Шершуна до Прем'єр-міністра України щодо незадоволення відповіддю Кабінету Міністрів України на депутатських запит стосовно фінансування сільських медичних установ із загального фонду Державного бюджету України на 2009 рік.

Миколи Шершуна до Прем'єр-міністра України, міністра праці та соціальної політики України щодо вжиття особливих заходів для попередження зростання рівня безробіття у Тернопільській області у зв'язку із поверненням трудових мігрантів.

Олега Зарубінського до Прем'єр-міністра України щодо захисту Кабінетом Міністрів України національних інтересів під час будівництва судноплавного каналу „Дунай – Чорне море” на українській частині дельти річки Дунай.

Олександра Кеменяша до Прем'єр-міністра України щодо необхідності перенесення термінів набуття чинності пункту 11 Постанови Кабінету Міністрів України стосовно рубок букових лісів гірських районів Карпат у зв'язку з потребою здійснення відповідного технічного переоснащення підприємств.

Тетяни Засухи до Прем'єр-міністра України, міністра освіти і науки щодо закриття сільських загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступеню Обухівського району Київської області.

Групи народних депутатів до Прем`єр-міністра України щодо особистого розгляду Прем`єр-міністром України питання відновлення житлового фонду, який постраждав внаслідок проведення гірничо-видобувних робіт.

Групи народних депутатів: Шпака, Гриневецького та інших, - до Прем`єр-міністра України, виконуючого обов’язки Голови Служби безпеки, Генерального прокурора щодо неправомірних дій по захопленню майна Хмельницького університету управління та права.

Андрія Парубія до голови Державної служби спецзв’язку та захисту інформації України, генерального директора державного підприємства „Українські спеціальні системи” про надання інформації.

Василя Грицака до секретаря РНБО щодо можливого існування корупційної групи в РНБО та Секретаріаті Президента, метою якої є нанесення значних збитків державному бюджету України.

Василя Грицака до секретаря РНБО, першого заступника секретаря РНБО, заступника секретаря РНБО про факти, що свідчать про можливе введення в оману групою чиновників Секретаріату Президента та РНБО Президента України та членів РНБО при прийнятті рішення від 07.11.2008 року та Указу Президента за номером 1054-38Т/208 від 18.11 цього року.

Володимира Яворівського до міністра закордонних справ України з приводу ганебного факту усунення від участі в українсько-російських перемовинах військових фахівців, які здатні відстоювати українські інтереси у питання тимчасового перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.

Едуарда Прутніка до міністра охорони навколишнього природного середовища України, голови державної геологічної служби, Генерального прокурора стосовно перевірки ситуації з погіршенням навколишнього природного середовища села Стрільники Бахмацького району Чернігівської області.

Ірини Геращенко до міністра транспорту та зв’язку, першого заступника голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України, першого заступника голови Антимонопольного комітету України – державного уповноваженого, голови Національної ради з питань регулювання зв’язку України, начальника Державної інспекції з контролю за цінами щодо необгрунтованого підвищення на телекомунікаційні послуги Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення у 2009 році.

Олега Зарубінського до міністра закордонних справ України щодо реагування України на порушення Республікою Молдова умов Договору про державний кордон, у тому числі невиконання нею зобов`язань щодо передачі у власність України ділянки автомобільної дороги Одеса-Рені в районі населеного пункту Паланка Республіки Молдова.

Олега Шепелява до міністра охорони здоров`я щодо вжиття заходів для недопущення зростання цін на лікарські препарати.

Святослава Піскуна до міністра внутрішніх справ, Генерального прокурора щодо злочинної бездіяльності органів Внутрішніх справ Автономної Республіки Крим під час протиправного заволодіння майном та утримання заручників в приміщенні магазину „Фуршет”, який знаходиться в місті Сімферополі по вулиці 60-річчя Жовтня,22.

Сергія Гордінка до міністра юстиції України, Генерального прокурора щодо необхідності розслідування бездіяльності державних органів, що призвели до безконтрольного розбазарювання матеріальних цінностей та коштів фабрики імені Клари Цеткін, яка знаходиться в селищі міського типу Решетилівка Полтавської області, і виплати заробітної плати колишнім її працівникам.

Степана Курпіля до начальника Головного управління СБУ в місті Києві та Київської області щодо перевірки причетності виконуючого обов`язки голови Служби безпеки України Валентина Наливайченко до тиску на журналістів.

Юрія Литвина до голови Державної податкової адміністрації щодо невиконання Державною податкової адміністрацією України рішення суду про поновлення на роботи Віталія Гордієнка.

Групи народних депутатів: Ларіна, Колоцея та інших, - до голови Головного контрольно-ревізійного управління України, Генерального прокурора України щодо грубих порушень законодавства України з боку здорівського сільського голови Васильківського району Київської області.

Групи народних депутатів: Швеця, Малишева та інших, - до міністра юстиції України щодо неналежного виконання судового рішення відділами державної виконавчої служби районних управлінь юстиції міста Києва та міста Донецька.

Василя Хара до Генерального прокурора України щодо протиправних дій, спрямованих на захоплення Федерації профспілок України та її членських організацій.

Віктора Олійника до Генерального прокурора України щодо захисту житлових прав мешканців гуртожитку по вулиці Комарова, 37 селища міського типу Маневичі Волинської області.

Володимира Литвина до Генерального прокурора України щодо перевірки дотримання норм Кримінально-процесуального кодексу України під час взяття під варту голови Володимирівської сільської ради Скадовського району Херсонської області Віктора Дригваля та розгляду кримінальної справи проти нього.

Володимира Пилипенка до Генерального прокурора України щодо притягнення до відповідальності виконуючого обов’язки голови Галицького районного суду міста Львова Олега Юрківа.

Івана Деньковича до Генерального прокурора України стосовно невжиття заходів прокуратурою Львівської області щодо порушень законодавства України посадовими особами Винниківської міської ради.

Оксани Білозір до Генерального прокурора щодо неналежного виконання положень Закону України „Про попередження насильства в сім’ї” уповноваженими державними органами, установами та їх посадовими особами.

Романа Забзалюка до Генерального прокурора України щодо порушення термінів розгляду звернення групи народних депутатів України.

Романа Забзалюка до Генерального прокурора України щодо неналежного розгляду депутатського запиту та надання недостовірної інформації посадовими особами Генеральної прокуратури України.

Руслана Лук’янчука до Генерального прокурора України стосовно невдоволення відповіддю Генеральної прокуратури України на депутатське звернення щодо неналежного розслідування прокуратурою міста Києва обставин фальсифікації кримінальної справи проти громадян: Ігоря Ніколаєнка і Галини Раєвської – та доказів у цій справі.

Сергія Гордієнка до Генерального прокурора України щодо необхідності додаткового ґрунтовного розслідування справи за участю працівників Генеральної прокуратури України стосовно вбивства жителя села Римарівка Гадяцького району Полтавської області Вадима Хробка.

Степана Курпіля до Генерального прокурора України щодо затягування розслідування кримінальної справи за фактом перевищення службових повноважень працівниками Сокальського райвідділу міліції у Львівській області.

Юрія Кармазіна до Генерального прокурора України стосовно перевірки інформації щодо приховування виконуючим обов’язки голови Служби безпеки України Валентином Наливайченком свого навчання у Вищій школі КДБ СРСР;

Юрія Мірошниченка до Генерального прокурора України щодо порушень законодавства під час використання технічних засобів для негласного отримання інформації.

Групи народних депутатів: Ар’єва, Рябеки, Джиги, всього 38 народних депутатів, - до Генерального прокурора України щодо звільнення Тиберія Дурдинця з органів СБУ за зловживання службовим становищем, контрабандну і корупційну діяльність.

Євгена Добряка до начальника управління СБУ в Закарпатської області щодо перевірки причетності виконуючого обв’язки голови Служби безпеки України Валентина Наливайченка до потурання сепаратистським рухам у Закарпатській області.

Олександра Шепелєва до начальника управління СБУ в Донецькій області щодо перевірки причетності виконуючого обов’язки голови Служби безпеки України Валентина Наливайченка до рейдерських дій.

Святослава Олійника до начальника управління СБУ в Дніпропетровській області щодо перевірки причетності виконуючого обов’язки голови Служби безпеки України Валентина Наливайченка до незаконної торгівлі зброєю та боєприпасами.

Таким чином, шановні колеги, виголошені всі депутатські запити, які надійшли від народних депутатів України.

Вчора, шановні народні депутати, ми затвердили розклад засідання на п’ятницю. Відтак, оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Шановні колеги, дозвольте вас поінформувати, що зазначений законопроект неодноразово пропонувався до розгляду на засіданні комітету з питань бюджету, однак необхідного кворуму для проведення засідання і прийняття рішення не було.

Водночас 20 народних депутатів, членів Комітету з питань бюджету із 34 членів комітету рекомендується Верховній Раді України розглянути та прийняти цей документ і там запропоновані відповідні зміни в разі, якщо ми погодимось на розгляд цього документу, вони будуть викладені.

Шановні колеги, тому я поставлю на голосування пропозицію про розгляд цього законопроекту без рішення комітету, але є звернення 20-ти членів комітету, правда, воно не може замінити рішення комітету, про необхідність розгляду цього документу. Йдеться про надзвичайно важливі речі, насамперед, щодо забезпечення Пенсійного фонду з тим, щоб люди другого січня отримали необхідну пенсію. Відтак я дуже прошу вас проголосувати за включення цього документу до розгляду.

Одну хвилинку, зніміть голосування. Одну хвилинку!

Шановні колеги, ми домовилися, що не прийняв рішення. Тому щоб не було ніяких застережень, не було звернень і судових позовів, тому зараз я поставлю на сигнальне голосування про розгляд цього питання без розгляду комітету. Побачимо політичну волю Верховної Ради України. Сигнальне голосування, прошу голосувати за розгляд цього питання без рішення комітету.

10:23:13

За-252

Воля політична є. Я ставлю на голосування про розгляд законопроекту, реєстраційний номер 3308 без рішення комітету, але на підставі рекомендації більшості членів комітету про необхідність розгляду і прийняття сьогодні рішення з цього законопроекту. Прошу голосувати.

10:23:52

За-260

Рішення прийнято.

Шановні колеги, комітет… Немає пропозицій до Регламенту? Немає.

Доповідач – заступник міністра фінансів Анатолій Іванович Мярковський, він присутній. Відповідальний від комітету за розгляд цього питання голова Комітету з питань бюджету Деркач Микола Іванович.

Скільки вам потрібно часу? Скільки?

Доповідач просить 5 хвилин і 5 хвилин на запитання. Десять хвилин на запитання? Десять хвилин на запитання, і співдоповідь скільки там, ми визначимо 5 хвилин, так? Три хвилини.

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Пинзеник де?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я попрошу зараз першого заступника Голови Верховної Ради Олександра Володимировича Лавриновича з’ясувати причину відсутності міністра. Доповідайте.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону про внесення змін до Державного бюджету на 2008 рік. Цей проект закону був поданий до Верховної Ради Кабінетом Міністрів 11 листопада цього року. Суть змін я хотів би коротко викласти.

Перша позиція, яку ми просимо підтримати, - це збільшення дотацій Пенсійному фонду на 6,6 мільярдів гривень, які пов’язані із необхідністю фінансово забезпечити виплату пенсій у цьому році, у тому числі пов’язаної із прийняттям Закону України "Про престижність шахтарської праці”.

Друга позиція стосується підтримки фінансового стану національної компанії НАК „Нафтогаз України”, де передбачається збільшити трансферт на 3,2 мільярда гривень за рахунок коштів спеціального фонду відповідно до фінансового плану, який затверджений Кабінетом Міністрів на 2008 рік.

Третя принципова позиція – це збільшення на 1 мільярд гривень трансферту Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за рахунок цільових надходжень коштів Національного банку від перевищення доходів над його видатками відповідно до прийнятого закону.

Також зазначеним законопроектом передбачається внесення змін до цифрових показників. У цілому ми збільшуємо доходи на 11,1 мільярд гривень і плюс збільшується фінансування – 2,2 мільярда гривен, і видатки таким чином будуть збільшені на 13,3 мільярда гривень.

Джерелами доходів ми визначили перевищення надходжень по загальному фонду бюджету від податку з товарів, ввезених на територію України, на 6 мільярдів гривень. Як я вже казав, надходження коштів від Національного банку – це перевищення доходів над видатками. І кошти Спеціального фонду. Крім цього, в цьому законопроекті передбачається здійснити перерозподіл в межах видатків, які визначені уже в законі на Міністерство оборони і Міністерство транспорту, – на 36 мільйонів гривень і на 13,3 мільйонів гривень. Крім того, ми передбачаємо збільшити на 11,2 мільйона гривень кошти на проведення виборів до місцевих рад. Також в законопроекті передбачається зменшити надходження коштів від приватизації на 8,3 мільярда гривень, фактично до показника, який ми очікуємо в цьому році і на цю суму компенсувати збільшення залученням готівкових коштів на початку бюджетного періоду, які в нас склалися у Державному казначействі. А також ми передбачаємо 2,6 мільярда гривень залучити кошти єдиного казначейського рахунку з метою забезпечення фінансування видатків у 2008 році.

Ми розглянули пропозиції, які були подані Бюджетним комітетом, і в цілому їх підтримуємо. Крім того, Володимире Михайловичу, я хотів би запропонувати для стенограми, оскільки ситуація з виконанням бюджету міняється кожний день, збалансовану поправку - зменшити надходження від податку на додану вартість з вітчизняних товарів і цю суму компенсувати на 4 мільярди гривень залученням коштів єдиного казначейського рахунку. Таким чином законопроект на 2008 рік ми бачимо повністю збалансованим і в разі його прийняття ми ще зможемо, в нас є час, для того щоб видати у разі необхідності нормативні акти уряду і забезпечити його виконання.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Доповідь від Кабінету Міністрів завершено, я попрошу ту поправку, ваше уточнення, потім письмово передати сюди в Президію.

І, шановні колеги, запишіться будь ласка на запитання до доповідача.

Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів, будь ласка, ваше питання.

10:29:59

ЦИБЕНКО П.С.

Прошу передати Адаму Івановичу Мартинюку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адам Іванович Мартинюк, будь ласка.

10:30:03

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановний Анатолій Іванович! Будь ласка дайте мені конкретну відповідь на конкретні запитання.

Перше. Ви пригадуєте, і ми дуже добре пам’ятаємо, що Прем’єр-міністр влітку говорила, що до бюджету надійшло понад план 32 мільярди. Ви пропонуєте розділити тільки 11 мільярдів, де решта 20 мільярдів?

Друге запитання. Скільки коштів знаходиться сьогодні на єдиному казначейському рахунку, який ви хочете обнулити до нового року?

Третє запитання. Чому в додатку номер сім, де передбачені субвенції місцевим органам влади у цьому рахунку є тільки декілька областей, одна, дві, три, чотири, п’ять, шість в тому числі Полтавська 1,2 мільйона, чи це не на пам’ятник Карлу ХІІ?

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Я хотів би сказати, що дійсно на той час, це було першого липня 2008 року, ми очікували понадпланові надходження до загального, спеціального фонду, зведеного бюджету, плюс 32 мільярди гривень.

Ви знаєте, що протягом цього часу з першого липня, були внесені, по-моєму, три рази вносили зміни до Державного бюджету і близько десяти мільярдів уже було використано коштів. Крім цього, в цих 32 мільярдах гривень ми планувати, оскільки це зведений бюджет, перевиконання доходів місцевими бюджетами, а це також десь близько восьми мільярдів гривень.

Тому з врахуванням того, що ми пропонуємо зараз добавити 1 мільярд гривень, якраз сума майже близька до цієї цифри - 32 мільярда гривень. Крім того, я хотів би сказати, що на жаль прогнози, які планувалися влітку, на сьогодні погіршилися і в цілому в нас буде менший обсяг перевиконання бюджету за …

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

10:32:17

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановний пане заступнику міністра Анатолій Іванович! Я тут сиджу, Кармазін тут сидить. Я хотів би два питання поставити, ви в статті 2.84 із значком 4 за згодою платників податку ніби-то хочемо ПДВ не відшкодоване платнику протягом визначених термінів, поміняти на облігації внутрішньої державної позики. Тим самим розуміючи, що ми ж підприємства свої загонимо ще в гіршу ситуацію, якщо ПДВ не повернеться і що потім ми далі будемо збирати, це перше питання.

І друге питання, у вас записано, у статті 18 такі зміни записати: „У зв’язку із фінансовою кризою з метою забезпечення фінансовими ресурсами витрат бюджету, в першу чергу, визначеною статтею 29, дозволити Держказначейству залучити кошти єдиного казначейського рахунку”. Скільки залучити коштів, які потім будуть п’ять років поповнюватися, оце два в мене питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон трибуни, будь ласка.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. По першому питанню ми запропонували цю статтю виключно на добровільних засадах, написали „за згодою”. І друге я хотів би сказати, поки ми випустимо постанову Кабінету Міністрів, на жаль, ця стаття втратить чинність, тому що до кінця року залишилося 20 днів. Я думаю, що в принципі ми вже цей інструмент задіяти в цьому році не зможемо, чисто технічно. І по другому питанню, в нас передбачається залучення коштів єдиного казначейського рахунку 2,6 і я запропонував ще добавити чотири, це буде 6,6 мільярдів гривень, а в цілому на сьогоднішній день залишок 18,2 мільярдів гривень. Тобто ще залишаться кошти, які ми потім відновимо протягом п’яти років. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лукашук, будь ласка.

10:34:25

ЛУКАШУК О.Г.

Шановний доповідачу! Перш за все я хотів би подякувати економічному блоку уряду за те, що вперше в історії України є таке перевиконання – в 30 мільярдів.

І запитання. Чи буде виконана дохідна частина бюджету з урахуванням перевиконання, чи буде дефіцит? Дякую.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Я думаю, з урахуванням сьогоднішнього прийняття, дохідна частина державного бюджету по загальному фонду ми плануємо на 100 відсотків виконання.

А дефіцит ми не змінюємо. Ми не змінюємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Куликов, будь ласка.

10:35:06

КУЛИКОВ К.Б.

Дуже дякую. Шановний Анатолію Івановичу! Коли ми приймали бюджет 2008 року я вносив пропозицію про збільшення асигнувань на оплату праці працівників МВС, яка є найнижчою серед всіх правоохоронних структур. Бюджет було прийнято з цією поправкою і це обіцяв Мінфін, що буде збільшено асигнування на МВС. Цього року в зв’язку з прийняттям Закону про дорожній рух є можливість збільшити доходи бюджету на 160 мільйонів гривень, які потрібний для виплати пенсій колишнім працівникам МВС. Це соціальний захист людей які є пенсіонерами, які є не менш важливими ніж шахтарі та інші. Тому прошу внести поправку до додатку першого Закону „Про державний бюджет України” щодо збільшення інших доходів у зв’язку з прийняттям Закону про дорожній рух.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую.

Значить ми можемо погодитися на таку пропозицію, оскільки вона збалансована за рахунок надходжень від штрафів і відповідно видатків. Але є пропозиція передбачити у законі статтю, яка б чітко прив’язувала ці надходження до відповідних видатків. Приблизно я можу задекларувати, як вона має звучати. „Установити, що збільшення бюджетних призначень МВС у цьому році, затверджених цим законом, забезпечується в межах обсягу фактичних надходжень адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху до загального фонду Державного бюджету за період з 17.11.2008 року, тобто з моменту введення в дію нового закону”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жебрівський Павло Іванович.

10:37:15

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Анатолію Івановичу! Ну, насправді, бюджетний комітет підготував свої зауваження і дуже добре, що ви з ними погодилися, вони є розумними. Але, крім того, ми домовлялися, що із бюджету 61-ша прім. стаття має бути виключена і в такому разі ми голосуємо. Я просто хотів би під стенограму, щоб ви підтвердили цю домовленість.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую, Павле Івановичу!

Я думаю, що можна погодитися з виключенням 61 прім., оскільки часу до завершення цього року залишилося обмаль і фактично буде важко її виконати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоян Олександр Миколайович.

10:37:54

СТОЯН О.М.

Шановний доповідачу! Перше питання. Зараз мінімальна заробітна плата, встановлена з 1 грудня, 605 гривень. Чи буде це перекладатися у перший розгляд тарифної сітки для працівників бюджетної сфери.

І друге питання, яке попросив мене оголосити мій колега Славута. В полях зараз 1,5 мільйона незібраних кукурудзи, соняшника, цукрового буряка. Чому? Тому що не фінансуються захищені статті, не дано коштів для АПК, для того, щоб могли зібрати цей урожай, а ви тут нічого про це не сказали. То скажіть, будь ласка, чи буде передбачено зміни у бюджеті якраз на фінансування АПК.

І третє, коротеньке питання. З нового року 770 прожитковий мінімум, а базу ви хочете для бюджетної сфери 545 - це вже є постанова уряду. На 300 гривень знижуєте виплати вчителям, лікарям, працівникам культури. Хто дав вам право самочинно порушувати 22 статтю Конституції і закони України? Прошу відповісти. Дякую.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую.

По першому запитанню. Ви знаєте, що Єдина тарифна сітка затверджується урядом і яке рішення прийме уряд, таке і буде виконуватися.

По другому питанню. Ми фінансуємо АПК відповідно до розпису Державного бюджету і призначень на 2008 рік в межах зобов’язань, які будуть зареєстровані у Казначействі відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 1036 буде здійснена оплата по зареєстрованим зобов’язанням.

І по третьому питанню. Ми якраз займаємося підготовкою активно бюджету 2009 року і там будуть усі відповіді на ваші конкретні запитання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стешенко Олександр Миколайович.

10:39:42

СТЕШЕНКО О.М.

Шановний Олександре Володимировичу, прошу передати слово колезі по фракції Каплієнку.

10:39:55

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую. Я хотів би підняти теж питання, підтримайте те питання, яке задав народний депутат Кармазін. Хочу звернути увагу, що у статті 18 частині 5 вноситься зміна, яка надає можливість у зв’язку із фінансовою кризою залучити кошти єдиного казначейського рахунку у розмірі 6,6 мільярдів гривень. Ви у своїй відповіді сказали, що на єдиному казначейському рахунку знаходиться 18,2 мільярди гривень, посилаючись на те, що тих коштів нібито достатньо. Хочу вам повідомити про те, що коштів може бути значно менше, а також про те, що на єдиному казначейському рахунку знаходяться кошти розпорядників коштів, яким же ці кошти перераховані. Тобто держава не є власником цих коштів. Я хотів би, щоб ви дали пояснення, яким чином можна забрати кошти, які не належать державі.

І ще одне. На цей час, наскільки мені відомо, на держав...

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити питання.

Анатолію Івановичу, секундочку, нехай завершить питання.

10:40:57

КАПЛІЄНКО В.В.

Дякую. І ще одне. Я хотів би вам нагадати про те, що на сьогоднішній день загальне сальдо грошей на державному казначейському рахунку отрицательное. Дякую за відповідь.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Я хотів би сказати, що цих коштів 18,2, це зафіксовано станом на минулий день і ці кошти постійно, сальдо чи залишок коштів постійно змінюється і зараз урядом вживається усіх заходів для того, щоб забезпечити виконання доходів бюджету і залучення коштів, які визначені як фінансування бюджету. Тобто ми провели ряд переговорів і я думаю, що ми повністю виконаємо цю частину, що стосується надходжень і мета, мета залучення коштів єдиного казначейського рахунку пов’язана з тим, щоб ми забезпечили фінансування в повному обсязі видатків і нам необхідно тимчасово залучити кошти. А діло в тому, що нас, значить, протягом року ми маємо право автоматично це здійснювати залучення, а коли ми переходимо в інший бюджетний період, ми просимо підтримати таку пропозицію у законі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Папієв Михайло Миколайович. Немає народного депутата Папієва.

Шановний Анатолію Івановичу, у мене до вас буде тоді запитання. У статті 84 значком чотири передбачено, що за згодою платника податків йому може бути відшкодовано ПДВ облігаціями внутрішньої державної позики. А якщо такої згоди немає, чи є ресурс для повернення ПДВ, чи він буде надалі нагромаджуватись із року в рік і буде пригнічувати наше виробництво?

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Дякую. Дійсно в статті 84 ми вже це обговорювали, за згодою, тобто не буде згоди, значить ні в якому разі ми не будемо, значить, ну, пропонувати, значить, адміністративно, значить, забезпечити випуск цих цінних паперів.

А щодо ресурсу. То ми пропонуємо в цих змінах, які ми подали на 8 мільярдів збільшити ресурс по відшкодуванню ПДВ, і в нас діє закон про відшкодування податку на додану вартість, норми закону, в яких визначено, що ми протягом 60 днів маємо здійснити перевірки і відшкодувати ці суми. Тобто воно не пов’язане, немає ніде заборони в залежності обсягів відшкодування від обсягу призначень, немає в законодавстві такої залежності. Тому ми, не дивлячись на будь-які, чи відсутність, чи мало цих призначень, повинні по факту здійснювати відшкодування ПДВ незалежно від обсягів. І, в принципі, насправді, так і відбувається, ми 8 мільярдів відшкодування добавляємо постфактум, тобто по тим сумам вже, які відшкодовані. Збільшуєм план.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сідайте будь ласка.

Деркач Микола Іванович, будь ласка, співдоповідь.

10:44:37

ДЕРКАЧ М.І.

Уважаемый Александр Владимирович, уважаемые народные депутаты! Уважаемые приглашенные! Враховуючи важливість законопроекту та необхідність термінового його розгляду Верховной Радой, окремими членами комітету підготовлено пропозиції щодо законопроекту за номером 3308, який викладений в мойом листі і розданий вам. А саме 20 народних депутатів, членів комітєта пропонують Верховній Раді прийняти законопроект 3308 з урахуванням таких змін.

Визначити у статті 84 прим. 4 законопроекту п’ятирічний термін облігацій внутрішньої державної позики, якими буде оформлено своєчасне відшкодування податок на додану вартість. Редакційно уточнити ряд інших норм законопроекту щодо перенесення в окремий додаток змін до закону, до додатку 7 закону та його узгодження із змінами до додатку 3. Крім того, законопроект містить ряд норм, які потребують корегування. А саме, уточнення граничного розміру дефіциту державного бюджету з врахуванням коштів від цільового розміщення державних цінних паперів, які є джерелом формування стабілізаціонного фонду.

Крім того, в целом законопроект є збалансованим стосовно показників державного бюджету. Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України у своєму висновку відмічає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект можна прийняти за основу, з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій. У разі прийняття цього законопроекту в цілому як закону необхідно протокольно доручити Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням внести до тексту закону і додатки в редакційні та технікоюридичні уточнення до подання закону для підписів. Прошу підтримати. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання, будь ласка, записуємося.

Цибенко Петро Степанович.

10:47:03

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую, фракція комуністів Петро Цибенко, перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановний доповідачу, ну найперше, я хотів би підтримати проект змін до Державного бюджету принаймні в частині субсидії для бюджету Пенсійного фонду, ми робимо це щорічно, це так би мовити щороку ми робимо це. Але в мене є і друге запитання.

Скажіть, будь ласка, воно тут в більшій мірі стосується проекту бюджету на 2009 рік, але тим не менше позиція комітету з цього питання. Бюджетом на 2008 рік коефіцієнт трудового стажу громадян України обраховувався з 1 січня в обсязі 1,2 відсотки за кожний рік трудового стажу, а з 1 жовтня – 1,35. Закінчується дія цього бюджету. Виникає питання, що це питання зависає у воздухе, яка позиція комітету з цієї надзвичайно болючої і важливої соціальної проблеми, які турбують громадян України. Дякую.

ДЕРКАЧ М.І. Спасибо за вопрос очень важный.

Вы знаете, что пока законопроект не подан, поэтому категорично сказать, что учтено не учтено я не могу ответить. Исходя из заявлений Кабинета Министров, он будет в ближайшее время подан. И мы внимательно эту позицию рассмотрим с учетом того, что именно должен быть учтен этот коэффициент.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Андрійович Слаута, фракція Партії регіонів. Мікрофон.

10:48:37

СЛАУТА В.А.

Дякую. Шановний Миколо Івановичу, ну і ваша фракція завжди ж, так би мовити, за аграрний сектор. Подивіться, яка ситуація. Захищені програми бюджету основні, ну наприклад, компенсація кредитних ставок за ті, що сільгоспвиробники взяли кредити, компенсаційні гроші, для… здану велику рогату худобу, свині… Це люди, прості люди, надія, здали вже на переробку тварини – не отримують кошти і так далі. І в полі півтора мільйона гектарів стоїть кукурудзи, соняшнику і так далі. Чого ці захищені статті не фінансуються? Ви можете як голова бюджетного комітету допомогти аграрному сектору. Ту землю ще вспахати треба.

ДЕРКАЧ М.І. Виктор Андреевич, спасибо за очень важный вопрос.

Есть предложение Кабинета Министров по ряду вопросов, в том числе и по кредитам погашения, а также по погашению за приобретение техники. Но на сегодня заключений пока нет. Как только поступят, мы рассмотрим. Но эти позицию сегодня обговаривались неоднократно на комитете и сегодня они стоят на повестке дня. Будут предложения и заключения, в каких суммах, я уверен, что комитет поддержит их.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв, фракція Партії регіонів.

10:50:11

ПАПІЄВ М.М.

Дякую.

Шановний Микола Івановичу, шановні колеги! Я хотів би, щоб ви як голова комітету спростували той аргумент, який наводить Міністерство фінансів, що буцімто цей закон, він приймається для того, щоб фінансувати пенсії у 2008 році.

Я хочу нагадати, і телеглядачі знають, що у нас пенсії фінансуються в місяць за цей місяць. Тобто фактично ми маємо сьогодні вже сплачений громадянам України більше 90 відсотків пенсії грудня поточного року. Допоки цей закон буде прийнято, поки підписано Президентом України, фактично всі громадяни України вже пенсії 2008 року отримають. Закон „Про Державний бюджет” припиняє свою дію 31 грудня 2008 року.

І хотілося б, щоб ви сказали правду, що цей закон приймається для того, щоб Міністерство фінансів у ручному режимі отримало доступ до єдиного казначейського рахунку – от це головна мета, ніякі пенсії, бо пенсії вже сплачені в цьому році у повному обсязі. Дякую.

ДЕРКАЧ М.І. Уважаемые коллеги, я могу точно говорить, что здесь утонение бюджета 2008 года. А что касается ручного управления корсчетом, я за него не отвечаю, вы знаете, бюджетный комитет. Но что касается контроля, если вы поручаете, мы проконтролируем, как будет выполняться этот законопроект, и мы обязаны это делать. Мы проконтролируем бюджетным комитетом.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазин, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

10:51:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій кармазин, Парті захисників Вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановний Микола Іванович, я задавав питання заступнику міністра фінансів, але я все-таки не зрозумів, є у нас на казначейському рахунку вільні кошти, які пропонується зараз взяти, коли вносимо зміни у статтю 18,чи це просто буде повітря, яке ми ділимо – оті 6,6 мільярдів? Тому що наскільки я знаю, то вільних котів на казначейському рахунку, які не розподілені поки що, не існує у державі. Дайте пояснення, будь ласка, бо від цього залежить, що ж ми будемо ділити тоді. Якщо це повітря сюди у нас іде, у статтю 18, то це зразу ми плануємо, бомбу закладаємо; якщо ні, то скажіть позицію вашу, будь ласка. Дякую вам.

ДЕРКАЧ М.І. Вы знаете, что в бюджете нет такого термина «свободные средства». На сегодня есть такие средства на казначейском счете, они предусмотрены по ряду программ. Но, вы знаете, ряд программ, если вы это имеете в виду, могут быть не выполнены: кто-то тендер не проверял, где-то контракты сорвались, где-то оплата может быть не прошла и так далее. Поэтому, если уже применять свободные средства, то они могут появиться в ходе исполнения бюджета уже в конце года.

Да, совершенно верно. А на сегодня по отчету они есть. А свободными их назвать нельзя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Іванович. Час у вас вичерпаний.

Шановні колеги, переходимо до обговорення законопроекту. Прошу записуватися на виступи. Прошу показати прізвища народних депутатів. Так, народний депутат Храпов, будь ласка.

А, Адаму Мартинюку передає. Будь ласка, фракція комуністів, Адам Мартинюк. Підготуватися Миколі Катеринчуку.

10:54:06

МАРТИНЮК А.І.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Нарешті ми дочекалися змін до Державного бюджету. Давайте пригадаємо майже минулорічну історію. Приймаючи Закон „Про Державний бюджет на 2008 рік”, ми з вами зобов`язали Кабінет Міністрів в березні 2008 року подати зміни до Закону про Державний бюджет. на порозі уже грудень. Подав Кабінет Міністрів зміни, але подав абсолютно не ті зміни, які передбачали постановою чи Законом „Про Державний бюджет на 2008 рік”. Разом з тим, ці зміни треба розглядати, тому що вони стосуються тих питань, які ми, на превеликий жаль, не можемо обійти. І ось тут особливо фракція комуністів знаходиться в двозначному… ситуації. З одного боку, перебуваючи в опозиції, ми не можемо підтримувати те, що пропонує уряд, але.. Але давайте задумаємось як дати відповідь чому не голосуєш за збільшення Пенсійного фонду на 6,6 мільярда гривень. Якщо не буде таких змін, то з нового року пенсіонери не одержать пенсій, бо поки буде накопичення нового бюджету, це десь місяців 2, треба буде пенсіонерів держати без пенсій. Тобто хочеш чи не хочеш – зобов’язаний 6,6 мільярда додатково спрямувати у Пенсійний фонд.

Скажіть, будь ласка, поясніть, як можна не голосувати за 1,4 мільярда додаткових гривень для виконання Закону „Про престижність шахтарської праці”? Особливо ті, а ми також представлені шахтарськими регіонами, ми дуже добре розуміємо, що це таке. І відповіді, чому не підтримали 1,4 мільярда, буде дати дуже і дуже важко.

Як можна буде пояснити, чому не підтримуємо пропозиції про те, щоб додатково 1 мільярд гривень дати у Фонд знецінення заощаджень громадян, у фонд того, щоб підтримати ті заощадження, які у громадян зараз знецінюються, які, зрозуміло, яка досить серйозна ситуація? Як можна не підтримати 300 мільйонів додаткових коштів субвенцій місцевим бюджетам, для того щоб різницю оплатити за тепло, енергію, за водопостачання і так далі і тому подібне?

Тому, на превеликий жаль, незважаючи на те, що ми знаходимось в опозиції і, здавалось би, не повинні підтримувати урядових законопроектів, ми зобов’язані будемо проголосувати у першому читанні. Але ми будемо категорично виступати проти спроб втручання в єдиний казначейський рахунок. Це ручне надзвичайне управління, це буде трагедія для держави. І в другому читанні ми обов’язково повинні вилучити те, що стосується єдиного казначейського рахунку. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується Павло Жебрівський, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Підготуватися Камчатному.

10:57:23

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Насправді, змін до Закону про бюджет, як і планував уряд, і як ми приймали рішення, в березні ми так і не отримали. І через це ми постійно латаємо дири, і уже, по-моєму, сьомі чи восьмі зміни до Закону про бюджет вносимо на протязі року. Це, безумовно, неприпустимо, тим паче, що якщо зараз криза, то, безумовно, потрібно було б деякі корективи вносити. Але те, що ми а протязі року це робили, це є неправильно, це є не по-господарськи, це не комплексний підхід до вирішення бюджетної політики в державі.

Проте я хотів би наголосити, що сьогодні ці зміни потребуються і ми маємо прийняти.

Я звертаюсь до тих колег, які сьогодні збираються не голосувати. Власне ви самі прийняли в цій залі закон про престижність шахтарської праці. Згідно Бюджетного кодексу нові видатки можуть прийматися тільки з наступного бюджетного року. Ми ж їх імплементували, ці видатки, уже в цьому році. І через це по закону про престижність шахтарської праці 1,4 мільярда - доплата до пенсій. це в тому числі і шахтарям, той закон, який ми приймали, це як раз на виконання наших з вами рішень. Тобто, з однієї сторони, ми піаримося, розказуємо як ми любимо когось, приймаємо закони соціальні, а потім не голосуємо, кажемо: як хоч, так і викручуйся.

Друзі, не можна бути наполовину вагітними. Сказав А, потрібно говорити Б. Я вважаю, що, безумовно, нинішній закон потрібно приймати в першому читанні і з урахуванням поправок, які запропонував Микола Іванович від бюджетного комітету і поправки, яка під стенограму моя, можна приймати в цілому.

Адаме Іванович, вертаючись до казначейського рахунку, не існує інших грошей і крім того ніколи казначейські гроші єдиного казначейського рахунку, якщо передбачено законом про бюджет, що мають бути спрямовані тільки на виплату пенсій, по іншим розпорядникам не підуть, по іншим розпорядникам не підуть. Через це, власне, я хочу сказати, що, якщо будете змушувати уряд шукати, інших доходів не існує.

Тобто знову таки не можна бути наполовину вагітним. Потрібно приймати рішення усвідомлено. Чи будуть переходячи залишки? Будуть переходячи залишки, тому що власне уряд достатньо багато проектів як раз розвитку недофінансував, зрозуміло, чому. Розуміючи, що буде дірка деяка в бюджеті і через це недофінансував, крім того завжди всі роки переходячи залишки менше 6-7 мільярдів гривень на казначейському рахунку, менше цих грошей не було. Через це, безумовно, під контроль бюджетного комітету, від вас є секретар бюджетного комітету по розподілу цих грошей. Давайте ми будемо контролювати, але давайте приймати. Тому що, якщо ми сьогодні приймемо тільки в першому читанні, дай бог – в четвер в другому читанні, потім підпис Президента і ми до кінця року не приймемо цей закон. Я розумію, що достатньо багато питань, але, власне…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І. ... але це – менше із зол, які б могли бути.

Я закликаю сьогодні прийняти в першому читанні і з урахуванням тих поправок, про які я сказав, в цілому. І з урахуванням поправки Куликова.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, до виступу запрошується народний депутат Камчатний, фракція "Блок Юлії…” Передає колезі Писаренку, фракція "Блок Юлії Тимошенко". Ляшко, вибачте. Перепрошую, точніше.

11:01:06

ЛЯШКО О.В.

Володимире Михайловичу, я ж вас Морозом не називаю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перепрошую.

ЛЯШКО О.В. Шановний Володимир Михайлович, шановні колеги! Зверніть увагу, що законопроект, який ми сьогодні розглядаємо, 12 грудня 2008 року, урядом був поданий ще на початку листопада цього ж року. Тобто понад місяць надзвичайно нагальний для країни законопроект через політичні обставини не розглядався. І саме тому ми і поставили під загрозу і функціонування пенсійної системи країни, і саме тому на порозі банкрутства „Нафтогаз України” інтереси громадян, зокрема, вкладників, які мають вклади в Ощадбанку.

Що пропонується вказаним законопроектом? Я хочу наголосити для слухачів і телеглядачів, щоб вони розуміли, що ті, хто не голосував за сьогоднішній розгляд цього законопроекту, і ті, хто, сподіваюсь, що таких буде значно менше, які не голосуватимуть за його прийняття за основу і в цілому, то це якраз люди, які менше за все дбають про інтереси країни і про інтереси громадян країни.

Так от, цим законопроектом пропонується на 6 мільярдів 600 мільйонів збільшити дотації Пенсійному фонду. Зокрема, із цих майже семи мільярдів гривень півтора мільярди – на виплату пенсій шахтарям. Це, шановні шахтарі, щодо того, як тут ті, хто багато кричить про те, як вони дбають про ваші інтереси, як вони реально дбають про ваші інтереси, не голосуючи про те, що півтора мільярди гривень вам виплачувались як пенсії.

Майже 3 мільярди 200 мільйонів гривень „Нафтогазу України” для того, аби уникнути банкрутства цієї національної кампанії, для того, щоб була можливість розрахуватися з боргами за газ.

Майже 3 мільярди гривень – на формування стабілізаційного фонду в умовах світової фінансової кризи – вкрай необхідний крок і відсутність фінансування стабілізаційного фонду. Це означає, що коли завтра, не дай Бог, трапиться якась надзвичайна обставина, нам просто ні з якого, не буде з якого джерела його фінансувати. А також мільярд гривень на поповнення фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто на виконання вимог норм закону, який підняв планку до 100 тисяч компенсації людям вкладів в банках у випадку банкрутства цього банку.

І субвенція місцевим бюджетам, а також субвенція на фінансування виборів депутатів місцевих рад та сільських голів, які відбулися. Це вкрай нагальний законопроект. Цей законопроект, поданий урядом, свідчить про те, що уряд максимально вживає заходів до стабілізації ситуації соціально-економічної в країні і вкрай безвідповідально буде не залежно від того, опозиція чи коаліція, не голосувати за цей законопроект, у першу чергу, безвідповідально перед країною і перед громадянами України. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується Михайло Чечетов, фракція Партії регіонів. Анатолій Кирилович Кінах, будь ласка.

11:04:29

КІНАХ А.К.

Шановні народні депутати, шановні громадяни! Питання має принципове значення, впливає на кожного громадянина, на кожну родину в Україні.

Ми вимушені констатувати, що Україна сьогодні практично єдина держава в Європі на пострадянському просторі, яка до сьогоднішнього не має затвердженої системної антикризової програми як єдиний спільний результат дій уряду, центрального банку і відповідальної частини парламенту.

Спад виробництва жовтень-листопад – до мінус 20 відсотків. Для зрівняння: на просторах СНД цей спад – 2 відсотки. У нас в 10 разів глибший. У цих умовах ми бачимо знову спробу вирішувати антикризові проблеми, включаючи питання соціального захисту методами хаотичних безсистемних дій з дуже серйозною черговою декларативною популістською складовою. У тому числі і на прикладі відповідного законопроекту, який ми розглядаємо сьогодні. В першу чергу абсолютно немає відповіді, як буде наповнюватися Стабілізаційний фонд і Фонд гарантування вкладів наших громадян. Той так званий антикризовий закон, який був прийнятий перед переможними реляціями тут, в парламенті, практично не працює, що більш поглиблює кризу, включаючи безсистемну валютну курсову політику з елементами корупції, від якої страждають громадяни.

В цьому законі в черговий раз є спроба вирішувати питання за рахунок погіршення умов реального сектору економіки України, в тому числі це чітко зрозуміло на прикладі вирішення проблеми відшкодування від’ємного сальдо податку на додану вартість. Борг держави сьогодні вже склав близько 12 мільярдів гривень, а це, по суті, суттєве погіршення і конкурентоспроможності наших підприємств, це загроза поглиблення масового безробіття і спроба вирішувати це за рахунок так званих цінних паперів уряду. Це ще більше поглиблення кризи з відповідними негативними явищами по поступленню як в державний бюджет, так в Пенсійний фонд. Питання приватизації, які також чіпають формування Стабілізаційного фонду, виконання Державного бюджету 2008 року. Як ми неодноразово підкреслювали, в умовах зниження вартості основних фондів це абсолютно безперспективно і не можна допустити проїдання стратегічних підприємств України, таких як Укртелеком, Одеський припортовий, харківський „Турбоатом” за рахунок затикання цих дир. Виходячи з вищезазначеного ми заявляємо, що цей законопроект, який не вирішує, по суті, принципових питань, вимагає суттєвого доопрацювання як в контексті недопущення погіршення умов розвитку економіки України, так і наявності реальних джерел фінансування. І тільки в разі доопрацювання фракція Партії регіонів буде підтримувати вищезазначений законопроект.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слово має Олег Зарубінський, фракція "Блоку Литвина".

11:07:46

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, чи є це комплексний законопроект? Ні. Чи це є законопроект, який вирішить всі питання, які сьогодні є нагальними? Ні. Але водночас, чи це є правильний законопроект? Очевидно, ми вимушені, або можемо сказати: так. У всякому разі для "Блоку Литвина" три позиції, які закладені в цей законопроект є саме тими, які нас спонукають, і якщо хочете, примушують проголосувати за нього. Вони вже називалися, але вони сьогодні є принциповими не для політиків, в залежності від того, як хтось любив казати в якому секторі сесійного зала вони знаходяться і яку вони сьогодні позицію займають. Яке місце сидіння.

Є три позиції, які абсолютно потрібні для мільйонів людей, називалось це збільшення дотацій Пенсійного фонду в сумі 6,6 мільйонів гривень, шість мільярдів і шістсот мільйонів гривень, для кого це? Очевидно це пенсії не народним депутатам і не чиновникам, міністрам. Це ті пенсії, які мають піти мільйонам простих українських громадян.

Позиція щодо формування стабілізаційного фонду. Я прекрасно пам’ятаю, що коли приймався так званий антикризовий закон, чи антикризовий, він не так називався, а щодо мінімізації фінансової кризи, то всі абсолютно, всі політичні сили пропонували саме цю диспозицію, як таку, яку треба вносити. От всі казали про стабілізаційний фонд. Тут ця норма реалізується, інша справа як. Я про це, якщо вистачить часу скажу.

І третя норма, поповнення фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Теж я не пам’ятаю жодної політичної фракції, парламентської фракції, яка б виступала проти цього. І цілком зрозуміло, що і стабілізаційний фонд, але в першу чергу поповнення фонду гарантування вкладів фізичних осіб, це є та норма, яка працює не на парламентарів, не на міністрів, не на прем’єра, Президента чи Голову Верховної Ради, вона працює на мільйони простих громадян, які сьогодні потерпають від цієї фінансової кризи, яка є. Але давайте відверто скажемо, чи це є суперякісний законопроект? Ні. Відверто кажучи мені здається, що після цього, як парламент запрацював нормально, як у нас почалася нормальна законотворча робота і якість запропонованих законопроектів, які виходять від суб’єктів законодавчої ініціативи має бути іншою.

Я би волів, щоб в тих законопроектах, які надалі буде подавати Кабмін, розроблені Міністерством фінансів, були обґрунтування для народних депутатів, чому пропонується та чи інша норма. Були обрахунки, в тому числі, і Національного банку, чи здатен він виконати те, що ви записуєте. Я пропоную, якщо парламент почав якісно працювати, мають працювати і всі інші органи влади. Дуже дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також.

Шановні колеги, тепер виступи народних депутатів України, прошу записатися. Прошу показати прізвища народних депутатів.

Микола Кравченко, фракція комуністів.

11:11:19

КРАВЧЕНКО М.В.

Спасибо, Владимир Михайлович.

В дополнении к тому, что было сказано представителями фракций, я хотел бы остановится, почему так поздно мы сегодня рассматриваем. И почему ситуация сегодня в регионах такова, что на конец ноября и декабрь практически прекращено финансирование бюджетной сферы, а больницы даже прекратили кормить людей, потому что нет денег. Дело в том, несмотря на наши с вами усилия, мы все же добились, что в июле правительство дало изменение к закону про бюджет, но Президент для того, чтобы в своей неустанной борьбе против правительства, Президент внес альтернативный проект, затем включились механизмы по развалу работы Верховной Рады и таким образом мы только сегодня приступили к тому, что должны были сделать полгода тому назад.

Я хочу сказать о том, что если мы сегодня не пример этот законопроект и Адам Иванович выступая сказал, почему мы будем поддерживать, то я должен сказать, что ситуация, которая сегодня складывается на местах по выплате пенсий, по другим социальным выплатам, очень серьезная. И если кто-то думает, что игры тут наверху просто так закончатся, то я вам должен сказать, что я только что вернулся с радио «Эра-FM» и там звучали уже вопросы такого порядка, коллега не даст соврать: вы что там не боитесь за свои семьи? Вы что там не боитесь за последствия, того что вы творите со страной. Вот примеру как сегодня стоит вопрос.

Второе. Я бы хотел обратить внимание на вопрос коллеги с НУ-НС о том, что 160 миллионов по Закону про дорожный рух включить и немедленно выплатить пенсионерам от милиции. Так я вот всем 10 миллионам водителям говорю, вы опасайтесь, потому что 17 миллионов только собрали, а остальные будут собирать до Нового года. Поэтому я бы просил и Минфин, и коллег с НУ-НСа не спешить включать эти самые, потому что мы вместе с Симоненко Петром Николаевичем внесли законопроект, который хоть каким-то образом отрегулирует взаимоотношении и тот беспредел, который творится сегодня на дорогах по милиции и водителям.

Поэтому, уважаемые коллеги, я бы просил, чтобы деньги, которые сегодня сдирают с водителей, ни в коем случае не включались и не на них не рассчитывали, что…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Стоян, фракція Партії регіонів, будь ласка. Передає право на виступ Олександру Пеклушенку, мікрофон.

11:14:49

ПЕКЛУШЕНКО О.М.

Уважаемые радиослушатели! Уважаемые коллеги! Я уверен, что сегодняшний закон Минфин должен был подать, Анатолий Иванович, вместе с Министерством по чрезвычайным ситуациям. Потому что это не просто закон – это пожар.

Что на само деле происходит? На самом деле действительно в пенсионном фонде бюджетом Украины на 2008 год предусмотрено 141 миллиард из которых 34 миллиарда государственных денег и их Пенсионный фонд уже получил. 106 миллиардов – это субъекты, которые должны наполнять Пенсионный фонд. Что же произошло? Произошло то, что сегодня, вы видно не случайно вынесли этот закон, есть отчет Комитета статистики, где показано 28 процентов падения производства к прошлому году. Такого небыло даже в худшем 97-м году!

Уважаемые коллеги! Речь не идет о том, что вы даете что-то! Речь идет о том, что вы забрали из Пенсионного фонда! И сейчас, за счет денег людей, пытаетесь «потушить этот пожар»! Поэтому, мы поддерживаем это предложение, сейчас не время искать виноватых. Но надо четко понимать, что кроме этих 6 миллиардов из бюджета уже забрали 15 миллиардов, которые должны были прийти в области на газификацию. В моей области Васильевский район, выбивали 30 миллионов и 30 процентов только освоено, Бердянск – 10 процентов. Каждая область недополучает денег ! За счет чего? За счет непроффесионализма!

Вы же, «великие мичурины», селекцией занимаетесь, берете и соединяете не соединяемое – канарейку с носорогом. Пенсионный фонд – это «канарейка», а того «носорога», которого вы сюда «втюлили», «Нефтегаз», вы его делаете бесконтрольным, неподчиненным государству! Вы опять бьете по нашим товаропроизводителям! Производственники и сегодня не могут получить НДС! По этому закону они его никогда не получат!

Поэтому наша фракция четко определилась: мы готовы «тушить пожары», которые вы начали, но мы не будем участвовать в «поджоге» экономики страны! За Пенсионный фонд голосовать! Все остальное убрать из тела закона! Вы этим законом своим поставили себе красную карточку! В марте вам народ и страна ее поставят!

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Папієв фракція „Парії регіонів”, будь ласка, до виступу запрошую вас.

11:17:47

ПАПІЄВ М.М.

Дякую. Шановні народні депутати України, шановні радіо- і телеслухачі, ви знаєте, коли дивишся цей закон, то виникає питання, чому у нас в країні так погано живеться людям. Тому що у першу чергу, відповідь у нас проста, Кабінет Міністрів України не виконує норми Конституції України та чинного законодавства України. Ви пригадайте, ще тридцять першого березня Кабінет Міністрів мав внести до Верховної Ради України зміни до Державного бюджету на 2008 рік. Сьогодні ми маємо грудень і нам вноситься закон, який, в принципі, в принципі, ховає під хорошими гаслами, де пишеться, що ми сьогодні вирішуємо питання пенсійного забезпечення громадян і фінансування пенсійного фонду. Шановні, коли ви вже навчитеся говорити правду? Сьогодні немає проблеми по грудню з виплатою пенсій громадянам України. Фактично сьогодні Пенсійний фонд має механізм отримання позичок у Державного казначейства і виплати пенсій у повному обсязі.

Питання у мене до Кабінету Міністрів, шановні, от зараз ці матеріали, які опублікувало Міністерство праці та соціальної політики про фактичний розмір прожиткового мінімуму п’ятсот вісімдесят гривень прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, а це ви знаєте, це норма мінімальної пенсії. У той час як мінімальна пенсія у нас залишилась за законом у розмірі чотириста дев’яносто п’ять гривень. Фактично, сьогодні кожен пенсіонер недоотримує внаслідок діяльності антинародної, навіть можна сказати, діяльності уряду 100-150 гривень на місяць. Кожен працівник бюджетної сфери недоотримує 250-300 гривень на місяць. Фактично, сьогодні уряд залишив громадян України сам на сам із тими проблемами, які існують. І, взагалі-то, якщо подивитися глибину сутності цього закону, сховали тут, Кабінет Міністрів сховав одну таку невеличку річ, вони працюють як наперсточники, що дозволити залучати кошти єдиного казначейського рахунку. Фактично, сьогодні цих коштів на єдиному казначейському рахунку немає. Кабінет Міністрів сьогодні хоче прийняттям цього закону вже прикрити те розграбування єдиного казначейського рахунку, яке відбулося у попередні періоди. А я пригадаю, що урядом Віктора Януковича першого січня залишено було на єдиному казначейському рахунку 24 мільярди гривень. Де ці 24 мільярди гривень? Вони зникли так само як і 24 мільярди гривень від „Криворіжсталі”.

Тому цей закон України не можна назвати комплексним, він не вирішує сьогодні нагальні проблеми громадян України, а тільки прикриває корупційну діяльність уряду. Тому ми вимагаємо від Кабінету міністрів України невідкладно внести закон України, Проект закону України „Про бюджет 2009 року”. Де у нас бюджет? Де у нас макроекономічні показники 2009 року? Я хочу…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів, має слово.

11:21:07

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги! Шановні громадяни України!

Петро Цибенко, фракція компартії України, перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

У фракції комуністів, як це засвідчував і Адам Іванович у своєму виступі, і я підтверджу, маса претензій до цього документу, маса претензій до того, що документ справді подається в останні дні року, який спливає. Але тим не менше ми знаходимось в абсолютно конкретній ситуації, коли треба вирішити ряд нагальних запитань.

Я хочу сказати про три речі. Ну, по-перше, в цих змінах є 4,5 мільярда гривень, які передбачають дотацію бюджету Пенсійного фонду на виплату пенсій у січні 2009 року. Як людина, як депутат, який на протязі двох скликань очолював Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів я хочу засвідчити, що щорічно напередодні Нового року приймається таке, таке рішення, приймається така норма, бо механізм справляння внесків до бюджету Пенсійного фонду такий, що на 1 січня 2009 року на ньому буде нуль. А від так поскільки з 2 січня починається доставка пенсій громадянам України, ми не можемо не відреагувати на цю ситуацію.

Другий аргумент, який би я хотів висловити. Шановні колеги, ми не можемо бути людьми, представниками від народу України, які діють за принципом: прокукурікав, а далі – хай хоч не розвидняється. Це я до того, що у вересні місяці ми з вами в цьому залі у присутності великої кількості шахтарів, дуже поважних людей, тут приймали рішення щодо престижності шахтарської праці. Тоді було багато охотників порвати на собі рубашку. Але питання на сьогодні, ситуація виглядає так, що рішення прийняли, а не профінансували. А в цих змінах знаходиться півтора мільярда гривень на виконання норм цього закону. Тобто ми маємо бути послідовними, оскільки прийняли, то ми маємо виконати.

І третя позиція. Шановні колеги, коли приймався закон про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, я, тодішній голова комітету, наполягав, щоб за кожний рік трудового або страхового стажу громадянин отримував 1,4 відсотки своєї заробітної плати. На превеликий жаль, колеги в цьому залі тоді мене не підтримали. Але питання треба вирішувати. І в цьому році ця проблема вирішувалась через зміни до державного бюджету. То я наполегливо прошу Кабінет Міністрів України, більше того, від імені комітету і мільйонів виборців…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте думку завершити, да.

ЦИБЕНКО П.С. Від імені мільйонів виборців наполягаю на тому, щоб у проекті державного бюджету на 2009 рік ця норма була обов’язково збережена. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Замість народного депутата Маньковського буде виступати народний депутат Хара, фракція Партії регіонів. Прошу вас.

11:24:43

ХАРА В.Г.

Уважаемые граждане Украины! Как Председатель Комитета по вопросам социальной политики и труду и Председатель Федерации профсоюзов Украины я, прежде всего, хочу обратиться к вам. Вы должны знать, что в очередной раз данным законопроектом Кабинет Министров занимается шулерством. И я хочу открыть вам секрет этого очередного факта наперстничества. Для протаскивания крайне опасных для страны решений Кабинет Министров прикрывается святыми для всех категорий населения - пенсионерами и шахтерами.

Считаем, что достойными предложения в законопроекте действительно есть: выделение 5,2 миллиарда дотации Пенсионному фонду; выделение 1,4 миллиарда для увеличения пенсии шахтерам, которые проработали под землей не менее 15 лет. Мы за выделение 1 миллиарда для возврата вкладов населению. Это мы двумя рукам «за». Но мы категорически против замены денег, так называемые, ценными бумаги возврата предприятиям НДС. Сегодня предприятиям не возвращено 12 миллиардов. Это значит предприятия лишены оборотных средств: покупать оборудование, покупать сырье, выплачивать заработную плату. Это означает смерть для промышленных предприятий Украины.

Второе. Мы против ручного управления средствами, находящимся на казначейских счетах. Вы представьте себе, что они хотят сделать. Те средства муниципальных советов, предприятий государственных и прочее, которые находиться на казначейском совете, они хотят внести в доходную часть бюджета и расходовать, а потом в течение 5 лет возвращать как бы. Это есть парализация всей экономики Украины.

Фракция Партии регионов ожидает в Верховной Раде появления пакета, действительно, антикризисных законопроектов Кабинета Министров, о которых так страстно говорят правительственные чиновники вот уже три месяца. Тем более что предложения фракции Партии регионов Кабинетом Министров не принимаются.

Фракция Партии регионов настаивает на внесении Кабинетом Министров программы антикризисных мер, которые ослабят налоговый пресс на отечественную промышленность, как это делается в Росси, усилят социальную защищенность наиболее пострадавших от кризиса слоев населения, организуют переориентацию экспортно-направленных отраслей на внутренний рынок, организуют выделение льготных долгосрочных кредитов промышленных предприятий Украины, максимально эффективно используют кредит Международного валютного фонда, а не так, как они делают сегодня: 4,5 миллиарда получили, а это не чувствуется, что они укрепили гривну, гривна продолжает падать.

Фракция Партии регионов будет голосовать за выделение средств пенсионерам и шахтерам и категорически будет против тех антинародных, антигосударственных мероприятий, которые предлагаются в данном законопроекте. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, час на обговорення законопроекту вичерпано.

Пропозиція поступила про прийняття… Прошу уваги! Про прийняття законопроекту за основу з врахуванням (ми зараз спочатку проголосуємо за основу) з врахуванням пропозицій, які викладені письмово комітету і які підтримані Кабінету Міністрів, а також з врахуванням двох пропозицій, які викладені були заступником міністра фінансів Мярковським Анатолієм Івановичем. Треба їх ще раз зачитувати, чи вони в нас у стенограмі відбиті вже?

Будь ласка, одну хвилиночку, Анатолій Іванович Мярковський перед голосуванням.

МЯРКОВСЬКИЙ А.І. Шановні народні депутати, я пропоную підтримати цей законопроект в цілому з врахуванням тих пропозицій, які ми обговорювали під час мого виступу. Там чітко було добавити дві статті і виключити статтю 61 і 1. Тому у мене прохання підтримати в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, у нас, якщо політична поля є, ми його проголосуємо, щоб не було звинувачень, тому я поставлю зараз про прийняття за основу проекту Закону 3308 з врахуванням тих правок, які були виголошені Міністерством фінансів, а також запропоновані комітетом і подані у письмовому вигляді. Прошу голосувати.

11:29:33

За-262

Я ставлю на голосування про прийняття проекту в цілому як Закон (реєстраційний номер 3308) про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік” та про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Прошу голосувати.

11:30:07

За-266

Закон прийнято.

Прошу по фракціях. Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” (спокійно, шановні колеги, я дуже вас прошу) – 153, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 66, фракція комуністів – 26, „Блок Литвина – 20.

Шановні колеги, оголошується розгляд проекту Закону про амністію (друге читання). Доповідач – голова підкомітету Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Мопсик Володимир Романович. Є Володимир Романович? Прошу.

11:31:12

МОЙСИК В.Р.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги народні депутати, у вівторок світова громадськість відзначила 60-ліття проголошення Загальної декларації праві людини і, власне, до цієї дати Президент України вніс законопроект про амністію в Україні. Він проголосований у першому читанні, і шановні колеги народні депутати, ви віддали за нього 411 голосів.

Проектом передбачається оголосити амністію і поширити її дію насамперед на ті категорії засуджених, які є найбільш незахищені і вразливі у соціальному плані. На доопрацювання комітету надійшло 40 зауважень від народних депутатів України. з них враховано 21 поправку, 19 поправок відхилено. Законодавчі пропозиції стосувалися в основному розширення кола осіб і злочинів, що підпадають під амністію. Інші поправки були абсолютно протилежного змісту – звуження такого кола і осіб, і злочинів. Деякі правки стосувались заборони застосування амністії на стадії досудового слідства, про заборону амністування осіб, що взагалі не відбували покарання і таке інше.

Шановний Володимире Михайловичу, я готовий давати пояснення від комітету по конкретних законодавчих пропозиціях. Дякую…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, будемо йти по поправках? Тому поправка номер 1. Народний депутат Лукаш. Наполягаєте на цій поправці? Не наполягають. Йдемо далі де не враховано.

Шановні колеги, там, де поправки враховано і ніхто не наполягає, то ми просто йдемо… проходимо далі. Поправка 10 народного депутата Бондика. Ви наполягаєте на ній? Ввімкніть, будь ласка, мікрофон. Народний депутат Бондик, фракція Партії регіонів.

11:33:11

БОНДИК В.А.

Шановний доповідач! Шановний Володимир Михайлович! Я дійсно наполягаю на цій поправці, бо з метою політико-правового примирення, яке, на жаль, не настало після помаранчевої революції, моя поправка стосувалась ознак злочину, скоєних по виборчим статтям, так званим виборчим статтям, але, на жаль, чомусь в комітеті вона не врахована. Я отримав відповідь від пана Швеця, тому я наполягаю на своїй поправці. З тих мотивів, що я сказав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

МОЙСИК В. Р. Шановний колего, якраз ваша поправка не враховувалась тому, що ці злочини не є тяжкими, нема заборони щодо них про амністування, але в цій статті мова йде не про склади злочину, які підлягають амністії, а про категорію осіб…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, пропозиція нашого колеги - народного депутата Бондика стосувалася того, щоб осіб, які засуджені за злочини проти виборчих прав, як це передбачено статтями 157, 158, 158-1, 159, 159-1, 160 Кримінального кодексу, щоб ці ввести статті – і ці люди підпали під амністію. Комітет має протилежну точку зору.

МОЙСИК В.Р. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому я ставлю на голосування пропозицію народного депутата Бондика. Прошу голосувати.

11:34:56

За-173

Поправка не підтримана.

Йдемо далі. Поправка 12-та. Народний депутат Ландик наполягає на ній?

МОЙСИК В.Р. Не наполягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягає.

Поправка 16-та. Народний депутат Олійник наполягає? Мікрофон, будь ласка, фракція БЮТ, Святослав Олійник.

11:35:19

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні колеги, більшість поправок, поданих мною, комітетом враховано. По тих, які в таблиці значаться неврахованими, ми знайшли згоду з комітетом: вони враховані частково або в інших нормах. Тому від усіх подальших своїх, які відхилені, я не наполягаю. Прошу тоді просуватися далі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

МОЙСИК В.Р. Спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просуваємось далі. 18 поправка, народні депутати Лукаш, Кармазін і Ландик. Юрій Анатолійович Кармазін наполягає. Мікрофон, будь ласка.

11:35:54

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, зараз мені зателефонувала народний депутат Лукаш, яка знаходиться на лікарняному, просила підтримати і цю поправку, і наступну поправку її, яка буде потім. І мотиви. Значить, у нас схожі мотиви: ми пропонуємо статтю 5 закону вилучити взагалі, через те що – це у нас схожі позиції як у юристів (я пояснюю для тих, хто не може ніяк примиритися ні з чим).

Відповідно до положень статті 5 звільненню від кримінальної відповідальності підлягають особи кримінальні справи щодо яких перебувають в провадженні органі дізнання, досудового слідства, чи не розглянені судами. Тобто мова йде про те, що, фактично, без судів будуть визнавати і крім всього іншого люди будуть уникати покарання і невідворотності покарання. Я категорично проти цього, проти цього і пані Лукаш. І це поправка і народного депутата Ландика.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція комітету, будь ласка.

МОЙСИК В. Р. Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги. Мова йде про те, що коли закон про амністію виданий тоді, коли справа щодо особи перебуває на стадії досудового слідства, тобто ще не в суді. І як бути далі? Чи вести впровадження у справі, чи можна закрити справу по амністії. У всіх амністіях незалежної України робилося саме так: до суду справа не доводилася, але тільки за згоди самої особи. Тут сама особа є собі суддею. Тому що, шановні колеги, якщо піти там шляхом, який пропонує Юрій Кармазін і інші колеги, це означає, що ми повинні вести провадження, визнати особу винною і якщо він підпадає під амністію звільнити від покарання. Тобто зробити те саме, що завжди робилося на стадії досудового слідства. Тому комітет зайняв ту позицію, яку я вам доповів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олег Ляшко і Тарас Чорновіл, і будемо визначатися голосуванням.

11:38:10

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Володимире Михайловичу, ну, в принципі логіка в тому, що говоре і Кармазін, і за дорученням Лукаш є. Коли людину брати амністувати до судового вироку, а по Конституції тільки суд може визнати людину винною, виходе так, що до судового рішення людина сама себе визнає винною, але погоджується на амністію. Це антиконституційна норма, бо по Конституції тільки суд може визнати винною і нехай він тоді амністує, коли людина підпадає під амністію.

Тому я думаю, що потрібно було б підтримати цю пропозицію і якщо справа знаходиться на стадії досудового слідства, нехай вона завершується вироком обвинувальним, але людина звільняється від покарання на підставі Закону „Про амністію”. Оце відповідатиме Конституції. А інакше – це позасудовий спосіб визнання людей винними. Це неправильно.

МОЙСИК В. Р. Шановні колеги, крім цього проекту закону, який нами розглядається, є базовий закон про застосування амністії в Україні. І саме він передбачає, цей закон базовий, і всі амністії незалежної України. Людина може визнавати себе винною, може не визнавати – закон вимагає, ти згоден на амністію чи не згоден? Якщо людина не хоче провадження у справі, то він знає свої положення.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Чорновіл, мікрофон, будь ласка.

11:39:41

ЧОРНОВІЛ Т.В.

Шановні колеги, я дуже прошу всіх підтримати позицію Лукаш і Кармазіна і ті аргументи, які сказав Олег Ляшко. І я добавлю ще один нюанс.

Ну, а що стосується базового закону, нам, дійсно, це треба міняти. І щодо базового закону, і щодо цього закону щодо амністії. Я наведу просто один приклад. Коли, ви добре пригадуєте, було вбито В’ячеслава Чорновола, була відкрита кримінальна справа, і було зрозуміло, що в суді, хочуть цього, не хочуть, як би не проводити, виникнуть ті тези, які не дадуть потім цю справу так приховувати і прикривати, як відбулося тоді, у 99-му році: спеціально підводили відповідальних по тій справі під амністію, справу закрили по амністії, амністувавши людину, яка брала участь, яка звинувачувалася, після того зникли свідки, після того пропали матеріали. Для того, от зараз, коли вона відновлена, у слідства колосальні проблеми – по крихтах збирати.

Таким способом часто через амністування людини, яка проходить по значно більшій справі, справу руйнують. Я прошу не… прошу підтримати позицію Кармазіна і Лукаш.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Святослав Олійник, будь ласка.

11:40:51

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні колеги, питання, яке зараз обговорюється, насправді, це практичне питання, воно не теоретичне. Я хочу запевнити, що ніяким чином права особи не порушуються у тому механізмі, який зараз пропонується, який є традиційним і застосовується щороку. Тому що якщо людина не бажає, щоб до неї застосували амністію, застосування амністії неможливе. Це – перше.

І друге, у будь-якому разі така справа закривається у судовому порядку, тобто амністія застосовується судом. Тобто, фактично, мова йде про технічне застосування амністії, яке в такій процедурі, якій зараз, просто скорочує бюджетні витрати і не розкручує цей маховик державної машини аж до стадії вироку. А людина погодилася, і закрили питання, от і все. Тому не треба, не обов’язково підтримувати цю поправку, це заощадить бюджетні кошти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Бевз, фракція комуністів.

11:41:44

БЕВЗ В.А.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги! Я, власне, повністю погоджуюся із колегою Олійником і прошу врахувати одну деталь. Під Закон про амністію попадають десятки тисяч кримінальних справ, по яким проходять люди. Якби от сьогодні вони нас чули, те, про що ми говоримо, вони з нами б абсолютно не погодилися. Тому є таке велике прохання все-таки підтримати позицію комітету.

МОЙСИК В.Р. Володимире Михайловичу, дозвольте коротенько.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

МОЙСИК В.Р. Шановні колеги, Юрію Анатолійовичу в основному! Кримінальні справи не доводяться до суду і в інших випадках. Перебіг строк давності. Скасовано кримінальний закон, за яким особа притягується до відповідальності на стадії досудового слідства. То справу суд закриває на тій стадії, але саме суд, а не той орган, який здійснює провадження у справі. Тобто це абсолютно законно з точки зору теорії кримінального права і з теорії кримінального процесу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ви всі чули аргументи „за” і „проти”.

Я ставлю на голосування поправку 18. На голосування поправку 18. Прошу народних депутатів визначатися.

11:43:22

За-145

Поправка не підтримана.

Наступні поправки. Народний депутат Ландик, 26-та поправка. Наполягаєте на ній?

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Там ще 24-та, і 25-та.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А 24-та і 25-та враховані.

МОЙСИК В.Р. Лукаш немає і Самойлик.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Лукаш, будь ласка, 24-та поправка.

Давайте 25-та, Юрій Кармазін. Будь ласка, Юрію Анатолійовичу.

11:43:51

КАРМАЗІН Ю.А.

Є я в залі. Юрій Кармазін.

Шановні народні депутати, я звертаю вашу увагу, що ця стаття передбачає ці поправки і, зараз просила і пані Лукаш по 24-ій поправці, моя 25-та, стосується складів злочинів. Так от, ми зараз звільняємо тих, хто займався контрабандою наркотичних засобів, хто зберігав, перевозив, привласнював, викрадав наркотичні засоби, ці всі статті і колишня 229-та, чи нинішня 307-ма підпадають під амністію. Зараз підпадає також забруднення моря, підпадає порушення правил безпеки дорожнього руху, яке спричинило загибель кількох людей, підпадає стаття 119 „Вбивство через необережність”. Я вважаю, що ці статті мають бути виключені, і ми маємо відповідально відноситися до того, що відбувається в суспільстві. І прошу поставити цю поправку на голосування. А там далі хай виборці розсудять, хто і що...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, позиція комітету.

МОЙСИК В. Р. Шановний Володимире Михайловичу, бачите, пропозиція Кармазіна в протилежному плані перегукується з пропозицією Валерія Ландика. Він просить амністовувати цих осіб. Юрій Анатолійович каже не амністовувати тих, хто вчинив злочини, виборчі злочини. Комітет визначився, що це злочини не є тяжкими і особа, якщо вона не є інвалідом, вагітною жінкою і таке інше, підлягає покаранню, але амністується. Їй може бути скорочено строк покарання, замінено більш м’яким і таке інше. Комітет не підтримує, щоб ці злочини вилучалися чи включалися до тих, які взагалі не підлягають амністії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та. Олег Ляшко. Будь ласка. Мікрофон.

11:45:51

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Взагалі мені видається, що питання, яке ми сьогодні розглядаємо, ну, насправді, воно малоактуальне в умовах тієї ситуації, яка сьогодні є в країні. От ми щодня чуємо, навіть нещодавно дивився по телевізору повідомлення, що вже маршрутні таксі зупиняють, грабують і роздягають догола людей, вивозять кудись у поле і там кидають. А ми сьогодні пропонуємо розповсюджувачів наркоти амністувати. Ну, не правильно це по-моєму. Потрібно переглянути, тобто там, де не тяжкі злочини, які не становлять суспільного інтересу, коли там вагітні жінки, коли це неповнолітні, так, цих людей треба підтримати. Але коли у нас епідемія наркоманії, ми розповсюджувачів наркоти під амністію, він завтра знову буде це розповсюджувати. Чи давайте будемо під амністію тих хто пасажирів маршруток вивозить, роздягає, грабує. Тобто треба тут, мені здається, Володимир Романович, більш вибірково підійти до тих, хто підлягає амністії.

МОЙСИК В. Р. Шановні колеги! Ще раз поясню, особливо для Юрія Анатолійовича. Слово амністія, не означає звільнення від покарання. Ті злочини, які ви називаєте, особи відбувають у місцях позбавлення волі. Відбув із десяти років вісім, йому два залишилося, закон передбачає, давайте ми йому скоротимо на один рік, ось про що йде мова. Ніхто їх нікого не звільняє з місць позбавлення волі. Це є якраз гуманна акція суспільства до тих, хто оступився.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Я ставлю на голосування поправку 25 Юрія Кармазіна, прошу шляхом голосуванні визначитись у своєму ставленні до цієї поправки.

11:47:46

За-142

Поправка не підтримана. Йдемо далі. Поправка 28, народні депутати Круць, Лукаш і Кармазін, наполягаєте на ній? Ні?

МОЙСИК В. Р. Володимир Михайлович! Я два слова поясню, може Юрій Анатолійович погодиться.

Юрій Анатолійович пропонує, щоб амністія не застосовувалася за власною ініціативою суду, а тільки за ініціативою учасників процесу. То ми це вважаємо неправильним, тому що є різні випадки, коли особа приходить в суд без адвоката, сама не знається в законодавстві. Прокурор не завжди зацікавлений в тому, щоб була надана амністія, тому у всіх, Юрій Анатолійович, амністіях незалежної України це положення існувало, тому така позиція комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Анатолійович, будь ласка, ваша аргументація.

11:48:41

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановний Володимир Романович! Я доповідав з цієї трибуни не одну амністію…

МОЙСИК В. Р. І я так само.

КАРМАЗІН Ю.А. І я вам доповідаю, відповідально, що суд має бути неупередженим органом, і не має мати своєї власної ініціативи. Є ініціатива учасників процесу. І це визначальне, якщо ми хочемо мати незалежну судову владу, а не те, що ми сьогодні маємо. Якщо ми хочемо це мати, будь ласка, ми вже взяли на себе відповідальність політичну ті, хто візьме, бо спочатку Президент вніс, що наркоманія від тих, хто розповсюджує це зілля, треба звільняти по амністії. Ну що ж, пріоритети кожен визначає сам, виборець його розсудить. Тепер ми зараз далі йдемо, ми кажемо, що судді нехай на свій власний, по своїй ініціативі, суд приймає, але ініціатива є прокурора, органів дізнання, до судового слідства і учасників процесу, органів виконання покарань.

Тому я прошу, шановні народні депутати, подивитися на це з цієї точки зору, а там далі ваша справа як, я вам її озвучив, громадський обов’язок виконав.

МОЙСИК В. Р. Шановні колеги, ще кілька пояснень. Юрій Анатолійович, якщо навіть би особа, яка підпадає під амністію і захотіла у тюрмі посидіти, то суд не має цього права робити, якщо він цього не бачить сам, суд зобов’язаний виконувати закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ставиться на голосування поправка 28. Прошу визначатись.

11:50:25

За-128

Рішення не прийнято.

Наступні поправки. 32-а, народний депутат Бондик, ви наполягаєте на своїй поправці? Мікрофон, будь ласка, увімкніть.

11:50:38

БОНДИК В.А.

Шановний Володимир Михайлович, шановний Володимир Романович, після того, як не сталось голосування за мою попередню поправку, що вела до політико-правового примирення, ви знаєте, люди, які теоретично знають якісь ази юриспруденції, а в якості процесуальних осіб не бували ні в СІЗО, ні в суді, і не мають підстав вважати, що мої поправки недоречні, тому я, знаєте, на розсуд залу, бо мені більше казати нічого.

МОЙСИК В. Р. Шановний колего, якраз ваша пропозиція задоволена, ми відхилили пропозицію Юрія Кармазіна і виборчі злочини попадають під амністію, чому ви такий висновок зробили, навпаки зробіть. Ваша поправка задовлена.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, будь ласка. Віталій Бондик. Валерій Бондик, вибачте.

11:51:31

БОНДИК В.А.

Тоді суто по поправці 32. Шановні колеги! Я прошу звернутися до моєї поправки, бо вона доречна, тому що відповідно вирішують суди за місцем відбування засудженим покарання. Тобто принцип територіальності.

В законопроекті про амністію, що запропонував, був внесений від Президента, там не було цього. Там написано тільки „відповідні суди”. Я же вношу і покращую, що „за місцем перебування осіб”, тобто по територіальності, це ... принцип, Володимир Романович це знає.

Прошу голосувати.

МОЙСИК В. Р. Шановний колего! Що стосується застосування амністії до всіх категорій, крім оцього винятку, то робиться саме так – за місцем відбування засудженим покарання. Тут йде мова про осіб, які засуджені судами інших держав. А тому в Законі про судовий устрій, у процесуальних кодексах визначені відповідні суди. Тому термін взятий абсолютно із кодексу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Ляшко, фракція БЮТ.

11:52:35

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко" .

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Ми пропонуємо повернутися до 24-ї поправки, яка передбачає амністування осіб, засуджених за розповсюдження наркотичних засобів. І переглянути, і проголосувати повторно за те, щоби виключити цю категорію осіб з-під амністії. Не можна розповсюджувачів наркоти, які дурманять людей, які життя їм псують до кінця, які помирають через них, а вони свої три копійки злодійські заробляють, не можна їх амністувати. Це є злочин проти сотень тисяч молодих людей, дітей, які постраждали через отих розповсюджувачів.

Тому ми пропонуємо повернутися переголосувати і виключити цих осіб, щоб вони не підпадали під дію амністії.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Якщо у вас щодо цієї поправки, давайте домовимося таким чином, ми зараз пройдемо до кінця всі поправки, потім поставимо на голосування про повернення до розгляду цієї поправки. Буде підтримка – проголосуємо.

З цього приводу Андрій Шкіль? Чи ні? Ми тоді повернемося.

А зараз, шановні колеги, щоб не втратити нитку розмови, ставиться на голосування поправка 32 народного депутата Бондика. Прошу голосувати.

11:54:13

За-166

Рішення не прийнято.

Поправка 33. Народні депутати Круць і Бондик. Ви наполягаєте на своїй поправці? Мікрофон, будь ласка.

11:54:25

БОНДИК В.А.

Ця поправка стосується обов’язкової участі в засіданні захисника. Але моя поправка направлена на те, що „може брати участь”. Бо інколи створюється така ситуація, коли захисники є по призначенню, по домовленості. Буває так, що при розгляді справ, особисто в слідчому ізоляторі коли перебуває суддя, не можуть розглянути, тому що немає захисника.

Тому я пропонував би „може” тобто не імперативно бере участь, а „може брати участь”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

МОЙСИК В. Р. Шановні колеги! Тут дві поправки і наступна, і яку ми розглядаємо зараз, торкаються того самого. Що торкається адвоката, то „за наявності належним чином оформлених повноважень бере участь”. Отже він є, прийшов і нехай бере участь. Так само і законний представник неповнолітнього засудженого, який підлягає амністуванню, участь в засіданні має брати законний представник, чи батько з мамою, хто визначений по закону. Тут нема проблем: „бере”, „може брати”. Комітет таку взяв редакцію, а ви можете змінювати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Поправка, сутність її зрозуміла, щоб не залежав розгляд питання від того, чи буде, чи не буде адвокат, тому логіка тут є в постановці питання.

Відтак я ставлю поправку 33 на голосування. Прошу голосувати.

11:56:05

За-190

Рішення не прийнято.

Відповідно і немає логіки говорити по 34-ту поправку.

Наступна поправка 37. Юрій Анатолійович, будь ласка, Кармазин.

Олійник зняв свої поправки.

11:56:20

КАРМАЗІН Ю.А.

Поправкою 37-мою (Юрій Кармазін) передбачено у статті 13 слова „як від основного, так і в додаткових видів покарань” замінити словами „від основного покарання”. Мова йде про те, щоб не звільняти від додаткових видів покарань, тому що їх призначив суд і ми зараз одним махом всіх і все всепрощенчеством займаємося. Не бачимо, чи то конфіскація, чи ще щось і зразу кажемо так, тому я прошу проголосувати за цю поправку, це поправка і Кармазіна, і збіглися думки у нас з Оленою Лукаш, значить, давайте проголосуємо за цю поправку. Дякую.

МОЙСИК В.Р. Володимире Михайловичу, шановні колеги, іде мова про статтю 13, тут проблема є невеличка. Особи, які згідно із цим законом звільняються від покарання, звільняються як від основного, так і від додаткових покарань. Усі інші засуджені, які підпадають під дію цього закону від додаткових покарань не звільняються. Ось про що йде мова. Суд... Юрій Анатолійович, то не те, не те абсолютно. Я вас переконаю зараз. Іде мова про статтю першу закону про амністію, там де особи звільняються від покарання, а суд не може призначити тільки додаткове покарання без основного. То якщо він звільняється від покарання, то від одного і від іншого. Але якщо він відбуває покарання і мав призначене додаткове покарання, і амністується шляхом скорочення строку на половину, на третину, заміна більш м’яким покаранням, то у цьому разі додаткове покарання залишається. Юрій Анатолійович, не може існувати додаткове покарання без основного.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Разом з тим, шановні колеги, відповідно до процедури я ставлю на голосування поправку 37, прошу визначатися.

11:58:41

За-135

Поправка не підтримана.

Шановні колеги, повертаємося до поправки 24-ї.

Ну, хто за те, щоб повернутися до розгляду поправки 24, прошу визначатись.

11:59:12

За-349

Повернулись до поправки. Зараз пояснення, а потім аргументація.

МОЙСИК В.Р. Шановні колеги, у мене з собою десь є тут от амністії 3-4 попередніх років, власне, це і є справа парламенту, який злочин включати до амністування, який виключати. Комітет взяв традицію амністії в Україні. Якщо зараз буде ваша воля на те, щоб їх виключити як це йдеться у 24 поправці, комітет нічого не зможе зробити, крім того, як згодитися і оформити належним чином вашу волю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олег Ляшко і Святослав Олійник і будемо визначатись.

11:59:54

ЛЯШКО О.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановний Володимире Романовичу! Можливо, саме тому, що Верховна Рада щороку амністує розповсюджувачів наркоти, у нас оця епідемія набуває все більшого розголосу і поширення. Тому ми пропонуємо підтримати цю поправку за виключенням відповідальності за підкидання наркотиків, тому що тут можуть бути провокації і все інше, а лише за розповсюдження.

МОЙСИК В.Р. Це воля залу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Святослав Олійник і Юрій Кармазін.

12:00:29

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні колеги, ми з’ясували з авторами поправки. Позиція така: дійсно більшість статей, які в цій поправці пропонуються виключити із застосуванням амністії пов’язані з тим чи іншим у спосіб розповсюдження наркотичних засобів, там схиляння, введення в організм. Натомість тут є абзац, який можна виключити і застосувати амністію, мова йде про незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту, тобто в 309 нового Кримінального кодексу і 2296 старого. Це там, де можуть підкинути наркотики, це врешті та категорія осіб, яких просто може, лікувати треба, тобто це ті, які не суспільної, такої небезпеки не становлять, вони не є розповсюджувачами. За мінусом цих осіб цю поправку можна врахувати і відносно розповсюджувачів не застосовувати амністію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запросіть народних депутатів до сесійної зали для того, щоб ми могли прийняти рішення.

Юрій Анатолійович Кармазін, Андрій Шкіль.

12:01:29

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Юрій Кармазін. Я вдячний вам, що ви повернулись до обговорення цієї поправки. Я прошу цю поправку проголосувати повністю, як вона записана, починаючи від того, що порушення правил безпеки, які причинили смерть, і кінчаючи розповсюдженням наркотиків.

Якщо мова йде про підкидання, то мова йде про вчинення злочину вже працівниками правоохоронних органів. Це зовсім інше. Це треба факт встановити. Ніхто з нас з вами тільки по складу якомусь формальному злочину, який передбачений в цьому Кримінальному кодексі, не може сказати, було підкидання наркотиків чи прикурсорів, чи не було. Це є вирок і вирок виконується. Ми говорим тільки про вчинені злочини, по яким є вирок. А ми не можем це визначити так.

Тому я прошу вас підтримати позицію, цю поправку, щоб вилучити повністю і так записати, як написано, в поправці виписано цій, 24-й. Прошу проголосувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Андрій Шкіль. Потім Адам Іванович Мартинюк.

12:02:34

ШКІЛЬ А.В.

Дякую, Володимире Михайловичу.

По-перше, я думаю, що запал суперечки, в запалі суперечки ми забули який закон ми зараз розглядаємо. Це закон про амністію, який торкається окремої, заздалегідь раніше категорії осіб. Ці особи дуже обмежені. Ми там розповідаєм, що у нас 30 тисяч виходить там. 2-3 тисячі людей буде амністовано за цією амністією. Серед тих 2-3 тисяч людей половина це будуть справді реально вагітні і пенсійного віку люди, які, я не знаю, вчинили злочин, який тільки в уяві нинішніх правоохоронців насправді злочином є. Наприклад, під час нинішньої ситуації, коли банківська сфера починає не віддавати кредити, люди звертаються до суду і починається, починається проблема.

Тому, коли говорити про розповсюджувачів наркотичних засобів і прикурсорів, ну, то повірте, що по цих статтях, по яких ви пропонуєте категорії осіб, які підпадуть під це, можуть бути 2-3 особи. І це, і зробити з цього історію про те, що Верховна Рада розповсюджує наркотики, це окрема...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Адам Мартинюк. Зараз шановні колеги, будемо голосувати.

12:03:46

МАРТИНЮК А.І. Дякую.

Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги, Володимире Михайловичу, я просив би, щоб нас зараз виступами, особливо вас як головуючого не збили з правильного шляху. Тому що ми абсолютно законно, абсолютною більшістю, конституційною більшістю голосів повернулися до 24 поправки. Зараз у кожному виступі звучать такі пропозиції, які неможливо буде потім звести. Тому у нас є одна можливість – проголосувати в цілому 24 поправку. Підтримаємо її – вона буде врахована. Не підтримаємо – враховувати те речення чи півречення, ну це тоді буде мені важко сказати, як фазуватиметься і як потім регламентний комітет розглядатиме, що прийнято не те про що проголосовано.

Тобто я прошу ставити на голосування поправку, до якої ми повернулися, поправка номер 24. Підтримаємо – пройде. Не підтримаємо – не пройде.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, голова комітету.

МОЙСИК В.Р. Шановний Адаме Івановичу, ви абсолютно правильно підтримуєте комітет, фактично, але тут у цій правці 24 змішали крім наркотиків порушення правило безпеки дорожнього руху або експлуатацію транспорту особою, якщо спричинило смерть людини, то це ж не наркотик. І він попав разом до цієї статті. А загалом, шановні колеги, ця амністія не є широкою. За цією амністією планується вийти із місць позбавлення волі трошки більше 3 тисяч осіб і майже 4 тисяч торкнеться амністія. То цих злочинів, за які ви просите голосувати по наркотиках, їх на пальцях однієї руки вашої. (Ш у м у з а л і) Визначайтесь. Визначайтеся.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу уваги! Ставиться на голосування… Прошу уваги! Шановні колеги, ви всі зрозуміли, про що говорив голова комітету і щодо людей, які засуджені за наркотики, і ті, які скоїли дорожньо-транспортні пригоди і таке інше. Тому з врахуванням обговорення, яке відбулося, я ставлю на голосування поправку 24 і прошу голосуванням визначитися.

12:06:17

За-371

Рішення прийнято.

Тепер, увага, шановні колеги, ставиться на голосування для прийняття… після голосування. Шановні колеги, йде голосування.

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття проекту Закону про амністію як закон (реєстраційний номер 2280). Прошу голосувати.

12:06:59

За-393

Закон прийнято.

Шановні колеги, зараз у нас за розкладом перерва. Наступним після перерви ми маємо розглянути дуже важливі закони, які стосуються багатьох…

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ. Без перерви. Без перерви.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, шановні колеги, я зараз хочу з вами узгодити позиції, які стосуються людей, які потерпіли від фінансової кризи. Тому у нас є два підходи: зараз оголосити перерву на 30 хвилин, а потім домовитися, розглянути це питання і прийняти рішення, або працювати без перерви з тим, щоб о 13 годині після завершення розгляду питання відбулися виступи, як це передбачено Регламентом, народних депутатів України.

Тому прошу уваги! Я ставлю на голосування пропозицію, щоб ми не робили зараз перерви, завершили розгляд питань, визначених розкладом на п’ятницю. Прошу голосувати.

12:08:11

За-347

За – 347, рішення прийнято.

Відтак, шановні колеги, оголошується до розгляду законопроект 3343 і законопроект 3459 – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку (проект народного депутата Тарасюка). Доповідає народний депутат Тарасюк, співдоповідач – перший заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Станіслав Аржевітін.

Законопроект 3459 про внесення змін до Закону України про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту майнових прав громадян та підтримки вітчизняного виробника. Доповідач – народний депутат України Адам Іванович Мартинюк і відповідальний від комітету Терьохін Сергій Анатолійович.

Переходимо до розгляду. Я запрошую Бориса Івановича Тарасюка.

12:09:28

ТАРАСЮК Б.І.

Шановний пане Голово, шановні народні депутати!

Депутат Борис Тарасюк, Народний рух України, фракцій НУНС.

Вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку.

Цей законопроект розроблений з метою захисту прав та законних інтересів українських громадян – клієнтів банківських установ та спрямований на припинення існуючої не добросовісної практики зміни банками в односторонньому порядку умов укладених договорів.

Хочу звернути вашу увагу на те, що законопроект захищає права сотень тисяч українських позичальників, яким за даними Національного банку станом на листопад поточного року надано кредити в сумі близько 253,5 мільярдів гривень. Пристосовуватись до виживання в умовах фінансової кризи позичальникам українських банків довелося вже навесні цього року, коли пройшла перша хвиля масового підняття банками процентних ставок по видах у минулі роки кредитах. Сьогодні ця хвиля накотилася з такою масовістю, з якої ніхто не міг очікувати. За останні кілька місяців процентні ставки за кредитами в іноземній валюті зросли приблизно на 3 відсотки і становлять 16-18 відсотків, а в національній – на 5 відсотків і становлять 22-24 відсотки. Тільки за офіційними даними Національного банку України з початку року середньомісячна ставка за кредитами в національній валюті зросла на 8,2 відсотки. Деякі банки підвищили процентні ставки за кредитами до 30 відсотків у національній валюті і до 23 відсотків в доларах США. Тисячі українців одержують листи, в яких банки повідомляють про підвищення розміру процентної ставки. Таке підвищення відбувається в односторонньому порядку. Громадянам пропонується або сплачувати кредит за новими підвищеними ставками, або достроково погасити його у зв`язку з одностороннім розірванням договору. Складається враження, що за сьогоднішніх непростих умов та викликів для вітчизняної економіки дехто прагне отримати надприбутки за рахунок українських громадян. Якщо взяти до уваги сьогоднішній спекулятивний курс гривні до іноземної валюти, рівень інфляції, підвищення рівня безробіття стає очевидним, що більшість українських громадян просто не в змозі будуть повернути отримані кредити та сплатити підвищені відсотки за них. За даними НБУ з початку року до 2 відсотків виросли проблемні кредити вітчизняних банків. Найстрімкіше виросла проблемна заборгованість в секторі споживчого кредитування. Втім, це лише офіційна статистика, оскільки банки можуть приховувати реальні об`єми заборгованості клієнтів. За словами експертів загальна проблемна заборгованість громадян складає до 20 відсотків кредитного портфеля українських банків, а тільки за останні місяці вона виросла на 10 відсотків, і за окремими підрахунками вже складає більше 20 мільярдів гривень.

На моє переконання, не можна допускати, щоб фінансові проблеми банків перекладалися на плечі споживачів їх послуг. Для фінансової підтримки банківської системи Україна отримала кредит Міжнародного валютного фонду, створено Стабілізаційний фонд, частина цих коштів буде спрямована на рефінансування банків, які, отримавши дешеві гроші, навпаки, мають знижувати процентні ставки за кредитами, чим стимулювати розвиток української економіки, а не поглиблювати її рецесію шляхом підвищення процентних ставок.

З огляду на зазначене, даним законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України і Закону „Про банки і банківську діяльність”, якими заборонити банкам змінювати в односторонньому порядку умови укладених з клієнтами договорів, зокрема збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу. Положення зазначених договорів, якими закріплюється право банку в односторонньому порядку переглядати умови цих договорів, пропонується визнати нікчемними.

Хочу наголосити, що прийняття зазначеного законопроекту не позбавляє банк права на перегляд умов укладеного з клієнтом договору у випадку істотної зміни обставин, проте це потребуватиме належного обґрунтування в судовому порядку, а не в той спосіб, в який це робиться на сьогодні.

Шановні колеги, законопроект був підтриманий профільним комітетом – Комітетом з фінансової і банківської діяльності (всі проголосували „за”, за винятком одного члена комітету) та Головним науково-експертним управлінням Верховної Ради і рекомендований для прийняття в першому читанні. Слушні зауваження були висловлені членами комітету щодо змісту Прикінцевих положень законопроекту. Вважаю, що за результатами підготовки законопроекту до другого читання з урахуванням пропозицій та зауважень народних депутатів він буде вдосконалений.

І наостанок хочу зазначити, що цей законопроект є надзвичайно актуальним, свідченням цього є численні листи, які я отримую впродовж останнього місяця, з словами підтримки цієї законодавчої ініціативи та проханнями якнайшвидшого його розгляду та прийняття як закону.

Останнім часом багато говорять про підтримку банківської системи, але чомусь мало згадують в цьому контексті про підтримку наших громадян за сьогоднішніх, непростих для української економіки умов. Переконаний, що Верховна Рада України за відсутності достатньої реакції з боку Національного банку має стати на сторону українських громадян та захистити їх права.

Прошу вас підтримати даний законопроект.

Дякую за увагу.

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради України О.В.ЛАВРИНОВИЧ

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання, будь ласка.

Народний депутат Клименко, будь ласка, Олександр.

12:15:29

КЛИМЕНКО О.І.

Олександр Клименко, Українська народна партія.

Шановний Борис Іванович, вітаючи ті ваші зволікання щодо захисту інтересів громадян, хотів би звернути вашу увагу, що це стало… І також увагу всіх народних депутатів, що це стало внаслідок і тієї діяльності Національного банку України.

Вона також розглядалася на нашому тоді комітеті, ви теж були присутні. Як внаслідок цього сьогодні на споживчому ринку різко зросли ціни. Сьогодні необхідно не тільки захищати наших українців і споживачів, а ще й тих, які отримають послуги від таких монопольних установ, якими є і представники житлово-комунального господарства щодо теплопостачання і електроенергії, і інших. І тому мені здається, треба вносити зміни не тільки до цивільного кодексу, а ще й кодексу України про адміністративні порушення і до кримінальної відповідальності, у випадку якщо це буде в односторонньому порядку. Дякую.

12:09:28

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. Дякую за вашу пропозицію.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Писаренко, будь ласка.

Писаренко, народний депутат, будь ласка. Включить мікрофон з місця.

Бондаренко Володимир Дмитрович, подивіться карточку, щось у вас там з карточкой.

ІЗ ЗАЛУ. Система не працює. Система зависла.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Шановні колеги, кілька хвилин, дійсно, зараз відлагодять систему, завис комп’ютер. Почекайте, будь ласка, зараз питання … (Ш у м у з а л і)

Шановні колеги, у мене є така пропозиція: оскільки знадобиться не менше трьох хвилин, ми можемо зараз послухати співдоповідь, а потім задати питання і доповідачу, і співдоповідачу. Немає заперечень?

Борис Іванович, будь ласка, присядьте.

Юрію Анатолійовичу, для вас особисто повторюю: питання будуть задані і доповідачу, і співдоповідачу після того, як буде перезавантажена система „Рада”.

А зараз я запрошую до слова Станіслава Михайловича Аржевітіна. Будь ласка.

12:19:51

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні колеги, у нашому комітеті розглядалося питання, як сказав Борис Іванович, я не підтримав, але визначений як співдоповідачем.

Наш комітет розглянув мету цього законопроекту щодо захисту інтересів клієнтів банківських установ. Як ви зрозуміли, до цілої низки законопроектів пропонується внести певні зміни. Але слід зазначити, що депутати нашого комітету зробили суттєві зауваження до прикінцевих положень застосування норм цього закону, тому що прикінцеві норми суперечать статті 5 Цивільного кодексу України, де зафіксовано, стаття 5 – дії активів цивільного законодавства у часі. І підпункт один говорить про те, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.

Третій пункт: якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов’язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. Іншими словами, норма, яку пропонує Борис Іванович, вона не може бути поширена на ті угоди, які були укладені до прийняття цього закону.

Науково-експертне управління теж має певні пропозиції і зауваження, які носять наступний характер.

Головне науково-експертне управління пропонує чітко зафіксувати цим проектом, який спрямований в цілому не на загальну заборону змін умов кредитного договору в односторонньому порядку, а лише на заборону збільшення банком встановленого розміру процентної ставки в односторонньому порядку. І у зв’язку з цим пропонує внести цілу низку змін. До частини третьої статті 10.56 Цивільного кодексу, до частини чотири статті 10.61 Цивільного кодексу, частини чотири до Закону про банки і банківську діяльність.

От, наприклад, тема, що стосується про те, щоб заборонити банкам піднімати в односторонньому порядку проценти по депозитам, те, що пропонує Борис Іванович, ми пропонуємо змінити. Уявіть собі, у цьому році банківська система підняла відсоткові ставки по депозитам з 14 відсотків до 20. І якби діяла сьогоднішня норма, яка пропонується, банкам було б просто заборонено піднімати в односторонньому процентні ставки. Тому я пропоную, що стосується депозитів, треба подумати, щоб навпаки не погіршити ситуацію для вкладників.

Отже, комітет пропонує прийняти цей законопроект за основу у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Присядьте, будь ласка.

Борисе Івановичу, будь ласка, на трибуну. Вже записалися. Питання – Писаренко Валерій Володимирович.

12:21:38

ПИСАРЕНКО В.В.

Дякую. Борисе Івановичу, по-перше, хочу подякувати вам за вашу ініціативу. Дійсно, у цей момент багато громадян сьогодні оцінять наше голосування. Більше того, фракція „Блоку Юлії Тимошенко” повністю підтримує вашу ініціативу.

Крім того, хочу повідомити, що ми на цій ініціативі вашій не зупиняємося. Ми надалі напрацьовуємо методику захисту громадян від банків. А, на жаль, склалася така ситуація, що банкіри клієнтів своїх тепер бачать не клієнтами, а боржниками. І, на жаль, саме така співпраця зараз і іде, коли люди стали зараз, люди стали зараз зовсім не потрібні банкам як люди, а потрібні як мішки, з яких потрібно вийняти гроші.

Тому ініціатива доцільна. Я пропоную в разі того, що у там у нас небагато тексту. Можливо, і немає пропозиції прийняти його в цілому сьогодні. Тому що така пропозиція повинна бути реалізована, щоб люди вже відчули його насправді. Дякую.

ТАРАСЮК Б.І. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Борисе Івановичу, у вас немає більше відповіді?

ТАРАСЮК Б.І. Ні, якщо я маю можливість, я хотів би сказати декілька слів. Шановні колеги, мова йде про те, що вже за умовами укладених договорів наші громадяни фактично позбавлені можливості сказати своє слово і заперечити зміни ці, в односторонньому плані внесені банками. Тому цей законопроект якраз стоїть на захисті прав громадян, клієнтів банків, а не на захисті банків. Банки у нас захищені іншими законами.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Бондаренко. Будь ласка.

12:23:35

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко".

У мене два запитання до доповідача. Перше стосується того, чи дійсно мова йде, бо пан Аржевітін тут трошки нас вводить в оману, про те, що раніше укладені угоди, які банки пояснюють це підвищення форс-мажорними обставинами, мова йде і про них також? Це перше питання. Тому що пан Аржевітін каже, що це тільки до нових угод, які будуть укладені тепер.

Друге питання. Шановний доповідачу, мене також цікавить, чи не варто було б нам усім разом тут не тільки у вузькому плані розглянути це питання, а взагалі поцікавитися діяльністю тих, хто моніторить фінанси в державі, яким чином сотні мільйонів доларів були вимиті з держави через кредитні картки? Хто за цим слідкує? Хто грається з курсом? І от той звіт Стельмаха, чи хто там буде з Нацбанку, він конче потрібен тут, як би хтось не хотів утекти від цього або зняти це питання. То як ви до цього ставитеся, до цих двох заданих мною питань?

ТАРАСЮК Б.І. Питання до мене?

ГОЛОВУЮЧИЙ. До вас, до вас, Борисе Івановичу.

ТАРАСЮК Б.І. Я вважаю, що список несправедливих дій комерційних банків по відношенню до вкладників, клієнтів цих банків, можна продовжити. Наприклад, комерційні банки скуповували валюту, потім її притримували, на обмінних пунктах не було валюти і в той же час спекулянти, представники цих банків, фактично продавали цю валюту за підвищеними ставками. Тому я вважаю, що даний законопроект якраз покликаний захистити права клієнтів банків.

Що стосується положень, які стосувалися зворотної дії, я знову хочу сказати, що як бути із захистом прав тих клієнтів банків, права яких вже порушені. Необхідно в обов’язковому порядку захистити права цих клієнтів банку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кармазін Юрій Анатолійович.

12:25:48

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна - Народна Самооборона". Прошу передати слово народному депутату Ляшко.

12:25:57

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко". Щиро дякую, Юрію Анатолійовичу.

Борисе Івановичу! У мене до вас три лаконічні питання. Перше. Під дію цього закону потрапляють не лише громадяни, а і юридичні особи, чи лише громадяни?

Друге. Закон у тій редакції, в якій ви запропонували на наш розгляд, набуває чинності через десять днів з моменту опублікування. Чи підпадають у такому разі під його дію договори, укладені до набуття чинності цим законом? Адже банки вже підняли ставки по договорах.

І третє. Чи можуть банки, це відповідь на питання, яке ставив тут пан Аржевітін, чи можуть банки піднімати проценти по депозитах громадян, чи не забороняє цей закон піднімати ці процентні ставки по депозитах?

Прошу, от три питання, щоб громадянам, які нас слухають, було зрозуміло, чи покращує закон їхні права…

ТАРАСЮК Б.І. Дякую. В принципі в даному законопроекті мова не йде лише про фізичні особи, мова йде загалом про фізичні і юридичні особи. Що стосується поширення дії даного законопроекту на попередньо укладені договори – так. Якраз другий пункт Прикінцевих положень передбачає, що дія цього закону поширюється і на ті договори, які були укладені до цього. Крім того, законопроект в принципі забороняє в односторонньому порядку банкам знижувати процентні ставки по депозитах і збільшувати навпаки по кредитах. Отже, це однозначно йде на захист прав клієнтів банків.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Аржевітін, питання, будь ласка.

12:27:55

АРЖЕВІТІН С.М.

Борис Степанович, ви напевно знаєте або здолаєтесь, що довгострокові кредити, які сягають сьогодні 40 відсотків в банківській системі, а це більше 20 мільярдів, видаються більше, ніж на 10 років основні засоби, наприклад, більше ніж 20 років видаються ті, що по житловим програмам. Ресурсна база від депозитів формується на рік, на півтора наші депозити вкладають, ставка рефінансування міняється декілька разів на рік, інфляція з 8 до 20 у нас на протязі року складається. Скажіть, будь ласка, якщо ви пропонуєте, наприклад, 20 років не змінювати процентну ставку в цій ситуації, чи не усвідомлюєте ви в тому, що ваша ініціатива зупинить довгострокове кредитування в Україні?

ТАРАСЮК Б.І. Я хочу сказати, що даний законопроект не позбавляє права банків в односторонньому порядку змінювати умови надання кредитів і процентних ставок по депозитах, але це право має бути доведено в судовому порядку. Тобто банки не є незахищеними в даному сенсі.

Крім того, я вважаю, що даний законопроект, відповідно до пропозицій, рекомендацій вашого комітету, рекомендував його прийняти за основу в першому читанні. Я прошу підтримати його в першому читанні з тим, щоб доопрацювати до другого читання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сідайте, будь ласка, Борис Іванович.

Будь ласка, народний депутат Аржевітін на трибуну. Записуємось на питання до доповідача. Я вибачаюсь, зараз буде відповідь на питання, ви почекайте поки запишуться, зададуть вам питання, тоді будете відповідати. Народний депутат Шевчук, будь ласка.

12:29:53

ШЕВЧУК С.В.

Шановний колего, яким ви бачите майбутнє цього законопроекту після того, як він у парламенті отримає схвалення в цілому. Чи буде збоку Президента думка, що треба скористатися правом вето, користуючись порадами можливо вашими, можливо ваших колег банкірів і, що ви скаже, чи подолає парламент можливе вето Президента? Дякую.

АРЖЕВІТІН С.М. Я думаю, що ми повинні завжди говорити з певним здоровим глуздом, коли ми говоримо про законопроект.

Я на вашу відповідь можу сказати прикладом із банківської системи, коли на нас на державному рівні деякі урядовці заявили, що банки не будуть мати право стягувати заставу по іпотечним кредитам. У жовтні місяці проблемних кредитів банківської системи були два відсотки. Уже в листопаді майже 22 відсотки.

Скажіть, будь ласка, що повинна робити в цій ситуації банківська система? Одне. Вона повинна всі кредитні ресурси спрямовувати на формування резервів по цій групі проблемних кредитів. В економіку вона жодну копійку в цій ситуації видати не зможе.

Тому я думаю, якщо ми будемо так захищати своїх клієнтів між іншим в усіх країнах світу захищають клієнтів через захист банківських установ. Те, що говорив сьогодні Борис Іванович, страхові фонди, що перераховуються кошти в гарантійну установу – 1 мільярд на 650 мільярдів виданих активів у банківській системі. Те, що сказав Борис Іванович, на стабілізацію видає Світовий банк – не видаються сюди кошти і вони…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заєць Іван Олександрович.

12:31:36

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська Народна партія. Фракція "Наша Україна-Народна Самооборона".

Пане доповідачу! Я думаю, що ми не відшукаємо ту золоту серединку, якщо ми будемо діяти, не чути двох сторін. Зрозуміло, що є сьогодні свавілля працівників банку, є сьогодні намагання вирішити свої питання прибутків за рахунок громадян, зокрема, і через депозитну сферу.

З іншого боку, я підтримую вас у тому, що якщо ми будемо приймати дуже популістичне рішення, ми можемо обвалити банківську систему і тоді вже справді постраждають всі, і держава, і кожний громадянин і так далі. Тому як ви вважаєте чи варто все-таки прийняти цей законопроект тільки в першому читанні і за скороченою процедурою його доопрацювати з тим, щоб ми могли захистити інтереси вкладників, з тим, щоб банки не могли самовільно, самочинно змінювати і кредитні ставки. Бо я сьогодні розумію людей, сьогодні банк каже: „Я тобі підняв? Підняв”. А інші кажуть: „А чому ж він погодився на двосторонні зміни у…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

12:32:51

ЗАЄЦЬ І.О. Чому людина погодилася підписати угоду, де мова йде про зміну умов надання кредиту? Та тому, що якби ця людина не погодилася, то їй би не віддали того кредиту. Тому і такий момент є.

Тому, давайте приймемо його у першому читанні, доопрацюємо за скороченою процедурою і так, щоб інтереси були збережені.

АРЖЕВІТІН С.М. Я дуже коротко відповім на це запитання щодо прибутків. Скажіть, будь ласка, чим мотивувалася банківська система, коли в цьому році з 14-13 відсотків по депозитам на початку року, сьогодні підняли до 20-21 відсотка по депозитам громадян. Ви собі уявляєте, на 206 мільярдів, які сьогодні є у банківській системі, помножити цю маржу, яку добровільно банківська система від себе віддала на вклади для того, щоб вирівняти проблеми, які створила інфляція.

І скажіть, будь ласка, чи потрібний був закон для банківської системи? Банківська система це зробила самостійно, розуміючи, що кошти, які вкладені в кредити, їх потрібно обслуговувати. Наші люди прийшли за тим, щоб забирати ці депозити, хоча вони в банківську систему вклали на рік, на два і на три. Скажіть, будь ласка, де логіка? Давайте тоді говорити справедливо.

Якщо ми говоримо про не підняття, то давайте говорити про заборону зняття, принаймні з строкових депозитів і це логічно, цього у нас поки що немає в законодавстві.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Станіслав Михайлович! Сідайте, будь ласка.

АРЖЕВІТІН С.М. Це не закон, постанова – не закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Записуємося на обговорення.

Народний депутат Кульчинський є у залі? Немає народного депутата. Народний депутат Бондаренко виступає. Це від фракції запис.

Зачекайте, Володимир Дмитрович, будь ласка, хвилиночку. З процедури, будь ласка, Адам Іванович Мартинюк.

12:35:29

МАРТИНЮК А.І.

Дякую, Олександр Володимирович, прошу вибачення.

Шановні колеги, Голова Верховної Ради казав, що це законопроекти пов’язані і ми, в принципі, мабуть домовлялися таким чином, що ми заслухаємо доповіді по двох законопроектах, оскільки вони дотичні один до одного, спільно обговоримо. Я пропоную і таким чином ми б зекономили час, щоб спільно обидва обговорити. Як зал вирішить. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, скажіть, будь ласка, приймається така пропозиція, щоб обговорювати два проекти закони одночасно? Приймається? Я ставлю на голосування цю пропозицію, щоб ми заслухали ще дві доповіді, доповідь і співдоповідь, і після того...

БОНДАРЕНКО В.Д. Комітет не розглядав.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хвилиночку. Адам Іванович, цей проект закону не розглядався у комітетах, другий, який говорять представники комітету. Тому виникає у нас зараз питання, яким чином можна буде обговорювати разом і якщо у нас немає представлення комітету. Ми потім визначимося щодо розгляду окремо. Сідайте, будь ласка.

Будь ласка, Володимир Дмитрович, виступайте.

12:36:43

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановні друзі, я думаю, що питання, яке сьогодні винесене, воно нібито зовні виглядає популістською дією на користь громадян, але це не популістська дія, це абсолютний захист цих громадян. Мова йде, що є такі загальноюридичні правила, які повинні забезпечити обом сторонам, у даному випадку, нібито конфлікту, рівні права. Наприклад, виникає форс-мажор, війна там, світова криза, то чому тільки одна сторона – банки, використовують власне свої можливості для зміни раніше укладених договорів між ними та громадянами. Чому громадянин залишаються безправним і повинен погодитися на те, що хтось змінює ставку там на 1, на 2, на 3, на 5 відсотків. Чому громадяни повинні думати, де їм брати ці кошти? Між іншим, в одному випадку, в одному випадку банки встановлюють одну ставку, в другому – іншу, а громадяни залишаються поза цим. Це треба усунути. Безумовно, якби це була система добровільного переукладання нових договорів на нових умовах, з цим можна було б погодиться. Цього немає. Пан Аржевітін, який доповідав, дійсно, трошки тут пересмикує одні обставини. Він каже, що це, якщо ми приймем цей закон, то не буде мать право банк піднімати ставки по депозитам. Це неправильно. Нові угоди, які укладаються сьогодні, будуть укладатись в сьогоднішніх умовах. І вони будуть укладатись двома сторонами, а не однією, як сьогодні хочуть провести.

Більш того, хочу сказати, що та ситуація, яка сьогодні є в банківській системі, вона, ну, як мінімум ставить сьогодні декілька запитань, на які треба дати відповідь, хто маніпулює курсом? Очевидно, банки. Ніхто інших, або банк центральний наш, Національний банк. Хто сьогодні грався, що весною було 4,50, а сьогодні під 8 підпирає і далі йде? Хто на цьому нажився. Хто вивозив і в якій кількості гроші, і завдяки чому? Адже інформація про можливість зміни курсу і таке інше є тільки в обмеженого кола людей. Всі інші потім бачать це вже в житті. Тому абсолютно нагальним є питання розгляд ситуації з фінансовою банківською системою України в цій залі. Притому, розгляд неупереджений, різносторонній. Бо тут є багато цікавих інтересів. Є інтереси газовиків, яким вигідно, щоб Україна не уклала угоди з Росією. Тому наш „Нафтогаз” не може купити долари у себе в державі, щоб розрахуватися з поставщиками. Хто зацікавлений в тому, щоб не було укладено прямих угод України з Росією? Очевидно та група, яка контролює „РосУкренерго”. І це все сьогодні – які питання, на які немає відповіді. От.

Тому я пропоную сьогодні оцю частину, яка стосується депозитів і яка стосується ставок банківських, прийняти в цілому тут, в цій залі. А не тягнути далі. А все інше розглядати потім. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар Олександр Миколайович, будь ласка. Фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

12:39:44

БОНДАР О.М.

Дякую, Олександр Володимирович, за надане слово. Я хочу спростувати деякі твердження мого колеги Аржевітіна про те, що не можна змінювати депозитні договори, кредитні ставки тут цього немає. Якщо є згода сторін, то це можна робити і далі. Нові договори депозитні, кредитні теж можна по новим ставкам заключати. Якщо ви вклали депозитний договір і вам банк пропонує, і ви згодні підняти процентну ставку, хто ж від цього відмовиться. Мається увага заборона таких дій односторонніх – це перше.

Друга. Ми зовсім забули, що кредити брали не тільки громадяни, а й юридичні особи, тобто, підприємства. І уявіть собі, якщо вони брали під один відсоток, а банк їм зараз виставляє інший, то кого ми в цьому випадку захищаємо?

Я розумію, що банківська система в складному стані, що її треба підтримувати, направляти туди кошти на рефінансування, які потім використовуються, вже тут називалось як. Але ж треба думати і про іншу сторону процесу, то про вкладників депозитів і про тих хто отримували кредити. У зв’язку з цим у мене така конкретна пропозиція. Єдине суттєве зауваження, яке було від комітету, від Аржевітіна особисто це те, що ці договори не можна скасовувати, якщо вони переукладенні заднім числом. З цим погоджується Олександр Володимирович, я до нього підійшов.

Я думаю, якщо ми другу статтю знімемо в Прикінцевих положеннях де написано, що вони не мають нікчемні, тобто, зворотню силу, то цей закон можна прийняти в цілому і ніхто проти цього заперечувати не буде.

Я пропоную це зробити сьогодні і чому. Я пояснюю. Виходячи з свого досвіду в приватизації, як тільки в знавали, що буде щось заборонено терміново починали такі дії. Якщо ми сьогодні не приймемо цей закон до другого читання, до підписання його Президентом, повірте мені всі депозитні, кредитні договори будуть переглянуті банками. Тому що вони будуть знати з якогось числа це буде заборонено.

Тому я пропоную ще раз прийняти цей закон за основу, а потім проголосувати в цілому без другої статті в Прикінцевих положень. І ми тоді поставимо крапку на тих зловживаннях, на тих свавіллях, які робляться зараз в банках. До речі, ми підтримуємо в цьому випадку і банки, оскільки ми забороняємо переглядати і депозитні договори в плані збільшення кредитних ставок, якщо це робиться, комусь захочеться в односторонньому порядку. Тільки за згодою сторін.

Я просив би прислухатися до думки і прийняти цей закон в цілому з урахуванням цієї поправки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зарубінський Олег Олександрович.

12:42:30

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую, Олександре Володимировичу.

Шановні колеги, на мою думку, законопроект поданий пізніше, ніж він мав бути поданий. Я думаю, що ми маємо подякувати Борису Івановичу за те, що він став суб’єктом законодавчої ініціативи. Але, от я зараз думаю, а скільки вже стресів, якщо не казати гіршого варіанту, було з людьми, яким заднім числом міняли умови стосунків з банком. Я більше всього не хотів би зараз вдаватися, знаєте, до формування чергової фобії. У нас це люблять робити політики і не тільки політики, у даному випадку банкофобії – ненависті до банкірів, банківської системи і так далі. Але мені здається, що добросовісні банкіри і добросовісні банки мають бути зацікавлені у прийнятті цього законопроекту, який запропонував Борис Іванович Тарасюк. Бо за великим рахунком є дві сторони будь-якого договору: банк і фізична особа. Невже банк буде зацікавлений у тому, щоб фізичних осіб просто не існувало після цього, щоб депозити вже ніхто не вкладав і таке інше.

Тому мені здається, що за великим рахунком тут треба дивитися, хто опиняється найбільш вразливим в умовах цієї кризи. Безумовно, банкіри і банки втрачають, але тут різні пропорції. Бо та людина, яка має невелику суму у вигляді депозиту, втрачає все. І часто ця людина не має нічого іншого, якщо вона розраховувала, повіривши у банківську систему, що там вона має бути певні відсотки.

Тому мені здається, що правильно сформульований законопроект, він є справедливий за своєю суттю. Бо за великим рахунком, я ще раз хочу сказати, реалізація його вигідна опосередковано і самій банківській системі. Тому мені здається, що його треба приймати. Мені здається, що треба подякувати суб’єкту аконодавчої ініціативи. Мені здається, що треба констатувати, що такі речі мають пропонуватися вчасно, а це могло статися набагато раніше. І я думаю, що ми можемо сьогодні прийняти не тільки за основу цей законопроект, але і в цілому. Він дуже є нагальний і актуальний.

Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кравченко Микола Васильович.

12:45:14

КРАВЧЕНКО М.В.

Кравченко, фракция коммунистов.

Закон 3343 фракция коммунистов будет поддерживать. Что нас заставило пойти на такой шаг? Сегодня 1/3 населения практически осталась один на один с банками и один на один с собственными проблемами. Государство, к сожалению, абсолютно устранилось от своего участия в защите интересов населения.

И я должен сказать, даже тот факт, что сегодня мы рассматриваем и народного депутата Тарасюка, то есть законопроекты, которые внесли народные депутаты, нет посыла от Президента, нет посыла от Кабинета Министров урегулирования этой ситуации.

Если говорить о том, что ли право народ защиту от государства иметь, то мы однозначно должны говорить – конституционная обязанность государственных органов защитить народ от той ситуации, в которую попало наше население.

Сегодня звучали вопросы по защите банков. Да, нужно банковскую систему хранить, но почему мы молчим о том, что за 11 месяцев этого года в условия уже крызы 10 миллиардов прибыли, даже свыше 10 миллиардов, получили банки прибыли? Почему мы на сегодняшний день не говорим о том, что банки должны тоже поделиться со своими вкладчиками для того, чтобы в перспективе сохранить и себя, и вкладчика потенциального, который к нему придет. Сегодня мы об этом не говорим.

И самое главное. Государство вместо того, чтобы защищать населения, сегодня пошло по пути спасания отдельных банков. Об этом свидетельствует то, что банку «Надра» и другим банкам сегодня (их всего 3-4 выборочно) по инициативе, понятно,

Скретариата Президента и еще кого-то выдали огромные кредиты под ставку 5,05 и таким образом, думают, что они спасут банки, но при этом потеряют и зачищут всю территорию нашей страны, не будет у них тех людей, которые придут к ним за кредитами. Поэтому, говоря сегодня о ситуации сложившейся, Симоненко и я внесли законопроект, который расширяет рамки этого законопроекта. Мы говорим о том, что люди уволенные с работы, люди, которые в бесплатных отпусках, на 2 года банки не имеют права взыскивать с них кредит. Люди не виноваты в том, что они попали туда, это форс-мажор. Поэтому я думаю, что эта мера позволит расширить рамки влияния государства на спасение ситуации, в которую попали люди. Спасибо.

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так… Шановні колеги, зараз переходим до виступів народних депутатів. 15 хвилин у нас. Іван Олександрович Заєць, фракція "Наша Україна". Підготуватися народному депутату Бевзу.

12:48:38

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановні депутати, я думаю, що ми вчинимо вірно, якщо ми будемо виходити із основних правил, якщо ми будемо виходити із розуміння самого цивільного договору. І зрозуміло, що договір - це угода двох сторін, це воля двох сторін. От тоді можна говорити про те, що є договір. А якщо одна сторона цей договір може змінити без волі іншої сторони, то це вже є не угода. І якщо навіть в угоді, яка інша сторона підписала про те, що вона погоджується на односторонню зміну умов, там кредитування, то це говорить про те, що ця норма отак серйозно не відповідає, будемо казати, самій філософії угоди як волі двох сторін. І такі норми, які записані… якщо вони записані у договорах, то це… вони є нікчемними, вони є фактично такими, які суперечать Цивільному кодексу і тут треба було давно уже реагувати на такі речі.

Якщо банк хоче змінити або змінює умови договору в односторонньому порядку, якщо банк хоче, наприклад, підняти ставку за кредит, то він має обов’язково погодити це із позичальником. Якщо банк не буде погоджувати ставку із позичальником, то це буде погано і для позичальника, і для банку. Оце треба зрозуміти сьогодні, бо зрозуміло, що кризова ситуація – це, з однієї сторони, велика біда для багатьох людей, а з іншої сторони, це можливість нечесним, непорядним людям скористатися цією ситуацією і нажитися. Тому, якщо так буде діяти банк, він утратить позичальника, а якщо він утратить позичальника, то фактично нащо нам ці банки, кому вони потрібні, якщо немає власне позичальника?

Тому пропозиція така: що має діяти саме воля позичальника, що не можна змінити договір в односторонньому порядку. Це ідеологія, яка захищає як простого громадянина, так і захищає банківську систему. У іншому випадку ми створимо ситуацію, де буде обкрадена людина звичайна, бо такі, хто нечисті люди на руку, будуть збагачуватися окремо, але будуть підривати банківську ситуацію.

Тому я думаю, що сьогодні так далеко ці банки зайшли, що питання стоїть не про, що (да не перебивайте!), що питання стоїть про те, щоб реабілітувати саму фінансову систему, саму банківську систему. Це можна зробити найкраще, коли ми будемо дотримуватися отаких підходів: що угода – це…

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується народний депутат Бевз, фракція комуністів. Підготуватися Ар’єву.

12:51:51

БЕВЗ В.А.

Володимир Михайлович, з місця можна?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ввімкніть мікрофон.

БЕВЗ В.А. Я вибачаюсь, у мене власне репліка. Справа ось у чому. Виступав шанований народний депутат Аржевітін і сказав про те, що проблемних кредитів сьогодні у нас в країні уже складає 20 відсотків в банківській системі. Це при тому, що вчора Голова Національного банку України Стельмах заявив, що відсоток таких проблемних кредитів складає всього на всього 2 відсотки. То кому вірити? Це перше питання.

Друге, при цьому треба ж враховувати ще одну обставину, банки за останні 10 днів втратили інтерес до покупки валюти в 5 разів. Десятого числа поточного місяця було продано 90 мільйонів Національним банком України, мається на увазі іноземної валюти – доларів. А 10 днів назад продавалося по 500, по 400 мільйонів доларів в день. То не зрозуміло, кому вірити, Станіслав Михайлович? Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ар’єв, фракція „Блоку Наша Україна – Народна Самооборона". Наступний буде виступати народний депутат Воропаєв.

12:53:09

АР’ЄВ В.І.

Шановні колеги, зараз ситуація, яка склалася на банківському ринку потребує негайного нашого втручання, оскільки найближчим часом відбудеться масове неповернення кредитів, якщо ми це питання не врегулюємо. А я не буду говорити про те, що станеться, якщо відбудеться масове неповернення кредитів і як це вплине на людей, які мають іпотеку, чи кредит на придбання нового авто.

Але що зараз відбувається? Зараз банки, фактично, часто шантажують своїх клієнтів листами, які до них приходять. І вони кажуть, що якщо ви не прийдете і не перепідпишете угоду, в якій або буде змінена відсоткова ставка за кредит, або змінений термін кредитування, то угода буде вважатися розірваною і буде, з клієнтів вимагають, з позичальників будуть вимагати дострокового погашення кредиту.

Я вважаю, що це дуже небезпечна річ, тому що, фактично, банки вдаються до відвертого шантажу клієнтів. Хоча, як ми знаємо, в кожній угоді дві сторони є рівноправними. І тому я пропоную зі свого боку зараз, щоб ми все ж таки внесли річний, чи дворічний, можна обговорити, мораторій на односторонній розрив банком угод, які тягне за собою дострокове погашення кредиту.

Крім того, нам треба так само врегулювати питання одностороннього зменшення кред.., зменшення терміну кредитування з боку банків. І це дуже серйозний момент, який позитивно вплине як на позичальників і на загалом систему, щоб вона не зруйнувалася уже на початку наступного року. Це не назавжди. Я вважаю, обмежити це роком або двома роками, поки не будуть ліквідовані наслідки фінансової і економічної кризи.

І другий момент, всі ми знаємо, що зараз робилося в Національному банку, але ми не маємо документальних підтверджень, на жаль. Тому народний депутат від „Народної Самооборони” Кирило Куліков вніс проект постанови про створення тимчасової слідчої комісії по Національному банку. Я вважаю, що це – пріоритетне питання на сьогоднішній день, і я прошу профільні комітети якомога швидше розглянути це питання, керівники фракцій якомога швидше спрямувати туди народних депутатів від фракцій для участі у цій тимчасовій слідчій комісії і по-швидше, знову ж таки, ухвалити рішення на сесії Верховної Ради про створення цієї тимчасової слідчої комісії. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Воропаєв, фракція Регіонів, будь ласка. Олег Білорус буде виступати наступним.

12:56:09

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Осчастливить всех одним решением, одним предложением – это хорошее желание, но оно не всегда получается.

Невозможно… Если вы посмотрите этот закон, вы увидите, что, фактически, весь спор идет в отношении одной статьи, которая состоит из трет пунктов всего-навсего. Но как в этой статье, как в этом законе, скажем, учтены кредитные линии, например? Если банк заключил договор, по которому он выдает заемщику кредит несколькими траншами… Вот он сейчас выдал ему один транш, да? Под те деньги, которые он получил от населения. Завтра он должен выдать ему другой транш, под другие уже деньги, под другую процентную ставку полученные. А через полгода он должен выделить третий транш, полученный под еще более высокую ставку.

Если бы в данном законе речь шла в отношении запрета повышать ставку, процентную ставку по кредитам на те деньги, которые уже выданы, - это одна тема. Как мы можем запрещать банку повышать процентную ставку под те деньги, которые еще не выданы, не получены банком и не выданы заемщику. Совсем другая тема.

Очень много здесь говорилось в отношение справедливости. Совершенно правильно. В основе закона должны стоять моральные принципы и справедливость. Но его же здесь нет в полном объеме. Закон то в полном объеме не учитывает принцип справедливости. Мы же не должны превращаться в тех, как там в фильме «Собачье сердце», в швондеров и шариковых, которые только одним принципом руководствуются: все взять и поделить. Это же не есть правильно. Мы живем в конце концов в обществе, которое должно учитывать интересы всех сторон.

Вот мне кажется, что этот закон было бы правильно доработать. И доработать таким образом, чтобы в нем был учтен главный принцип: деньги, полученные и выданные, не должны корректироваться банками, а деньги, не полученные и еще не выданные, должны корректироваться банками, должны банки иметь такое право. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До виступу запрошується Олег Білорус, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Наступним буде виступати Володимир Яворівський.

12:58:31

БІЛОРУС О.Г.

Шановний Голово, шановні народні депутати і виборці! Сьогодні Верховна Рада з повним правом і відповідальністю розглядає чи не найболючіше питання безпеки нашого соціально-економічного розвитку.

Складається враження, що односторонні рішення банків по відношенню до громадян, які отримали кредити, в такому масовому масштабі – це зарання спланована і добре здиригована акція. Вона тісно пов’язана з практикою підвищення раптового курсу гривні до 4,4, 4,3 навіть, а потім організованого обвалу курсу гривні, який загрожують, пророкують і провокують підняти до 10 і більше. Це новий феномен в економічному і соціальному житті країни.

Свавілля банків – це не лише справа банків, хтось в цьому дуже і дуже зацікавлений. Говорячи відповідально з совістю треба сказать, що ми маємо справу з новим феноменом. Це монополія, це зговор Національного банку з олігархічними банками України.

Це страшна загроза не тільки для громадян, які отримали кредити, це загроза національній безпеці, безпеці нашого розвитку. І ми повинні оцінити це, як ситуацію надзвичайну і вживать відповідних заходів.

У світовій практиці наші процентні ставки по кредитам безпрецедентні, там три, чотири, п’ять, шість процентів, тут десятки процентів, а тут тепер ще придумали в односторонньому порядку підвищувати процентні ставки на кредити, які вже отримані, які повертались по іншим процентним ставкам.

Це бандитизм, іначе я цього назвать не можу. І мене дивує чому Адміністрація Президента чи Національний банк, чи Асоціація банків не внесли закон, який вніс Борис Іванович, честь і слава йому.

Тому від імені фракції і від себе особисто я пропоную прийняти цей законопроект не тільки за основу, а і в цілому, що Верховна Рада продемонструвала, що вона захищає і банки, ми приймали закони і мільярди…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Володимир Олександрович Яворівський має слово від фракції "Блок Юлії Тимошенко".

13:01:53

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановні колеги! Шановні наші виборці, які нас слухають. Мені здається, що цих два дні роботи українського парламенту є справді знакові. Мені здається, що ми послали добрий сигнал українському суспільству з приводу того, що перед бідою, перед великими проблемами ми здатні фактично об’єднатися, вишукуватися в якийсь такий один ряд, ну може там десь опріч одного політичного сегменту, амбіції в якого занадто перебільшені і цей законопроект це теж з цього ряду. Я б дуже хотів подякувати Борису Івановичу і „Народному Руху”, бо він є лідером „Народного Руху”, за те, що вони до свого ювілею фактично приурочили цей прекрасний закон.

Я хотів би сказати про те, що це ніяка не війна проти банків, крий Боже, ми прекрасно розуміємо, що банківській системі абсолютно потрібні, я ніколи не забуду Бориса Єльцина на комітеті, який він очолював, а я був членом його комітету, коли Павлов постав перед нами і Єльцин, погризаючи олівця, запитує Павлова, каже: «Господин Павлов, скажите, сколько банков нужно Советскому союзу?». Павлов мокріє, переминається з ноги на ногу, Єльцин виймає цього олівця і каже: «Запомните, банков надо столько, сколько надо!». Через те, мені здається, це дуже добрий закон, склалася взагалі, чесно кажучи, дика ситуація, банки одноосібно можуть міняти все, що вони хочуть у цій угоді на свою користь. У такому випадку виникає питання, то тоді і вкладник або людина, яка брала кредити в них, так само має в одноосібному порядку так само змінювати цей відсоток вже на свою користь.

Єдине, що мені видається, треба було б подумати, Борисе Івановичу, все-таки, у нас певний сегмент від вересня, від жовтня місяця до моменту вступу в дію цього законопроекту. Ті люди, які вже встигли піти на поводку, скажімо, банків, одних залякали, іншим пригрозили, як нам зробити, щоб все-таки оцим ще людям допомогти, бо я не знаю, яка кількість їх там, але це варто було б зробити. Банки є банки, кажуть, що банк завжди позичить вам парасольку, але коли починається дощ, він цю парасольку забере назад. Це справді є велика проблема, я дуже стурбований тим, що ті кредити, які отримала Україна від МВР, фактично український Уряд до них немає ніякого відношення. Я не кажу, що Уряд мав ці гроші розподіляти, але мусили б діяти солідарно і Національний банк, і Уряд, який знає, куди ці гроші спрямувати, на превеликий жаль, ці гроші просто пішли на продаж і фактично не допомогли Україні, а фактично нашкодили їй. Через те "Блок Юлії Тимошенко" ще раз дякує Тарасюку за закон і ми віддамо всі голоси які ми маємо за нього.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні народні депутати! Розгляд законопроекту завершено.

Будь ласка, народний депутат... Я знаю, я просто…Шановні колеги, народний депутат Аржевітін, увімкніть мікрофон і потім Кармазін, і будемо голосувати. По хвилині, будь ласка, час вичерпано.

13:05:14

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні колеги! Я розумію яка у вас нелюбов зараз до мене, мене можна любити і не любити. Я вас прошу, розділяйте банківську систему України на два рівні: є Національний банк – це перша відповідальність і перший рівень; є банківська система – другий рівень, яка сьогодні обслуговує 670 мільярдів кредитів і депозитів.

Я вас дуже прошу, давайте про це дбати – це кровоносна система України, це платежі по зарплаті, пенсії. Давайте не створювати стромби, тому я вас дуже прошу. Дозвольте мені тоді зробити якби заключне слово від нашого комітету з проханням все ж таки повернути його у наш комітет для того, щоб ми доопрацювали.

Шановні, я вас дуже прошу банківська установа – це спеціальний фінансовий інструмент. Ми сьогодні не розглядали ні акредитиви, ми сьогодні не розглядали форексні, форвардні операції – є дуже багато специфічних речей. Є грубе порушення сьогодні Цивільного кодексу 5 статей, якщо вам депутатам все рівно, що порушується і не врегульовані 5 статей Цивільного кодексу, будь ласка, якщо …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, шановні колеги, я прошу уваги! Колега має право виказати свою точку зору. Водночас є рішення комітету прийняти за основу зараз ми визначимося. Дякую.

13:05:33

АРЖЕВІТІН С.М. Рішення комітету – прийняти за основу...

13:06:59

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрі Кармазін, Партія захисників Вітчизни…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запросіть депутатів до сесійної зали.

КАРМАЗІН Ю.А. Шановні народні депутати!

Я прошу, я внесу альтернативну пропозицію, прошу заспокоїтись.

Ми маємо зараз думати про конституційні права і свободи громадян України, як їх забезпечити. І я бачу це так і пропоную вам.

Перше. Внести зміни до четвертої, до пункту, який передбачається зараз в цьому законі, де забороняється в односторонньому порядку змінювати умови, там щоб ми написали трошки по іншому. Зараз я редакцію скажу: зворотну дію припинити, вилучити в Прикінцевих положеннях зворотну дію, пункт два, вилучити, що цей закон набирає через 10 днів тобто набирає з дня офіційного оприлюднення і вилучити, записати в редакції цього закону, що умова договору, чи пункт …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Дайте завершити думку і зараз ми, дайте завершити думку Юрію Анатолійовичу.

13:08:16

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! В пункті четвертому написано: „Умови договору, щодо права банку змінювати розмір процентів на строковий вклад в односторонньому порядку” - є нікчемною і це правильно. Але тут треба було б записати після „права банку” слова „в сторону його зменшення”.

Таким чином ми практично врахували всі пропозиції, які є і давайте не будемо заставляти людей очікувати ще цей довгоочікуваний закон, який може захистити права громадян. Права банків ми не порушуємо, тому що заднім числом ми не вводимо, а Прикінцеві положення …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Розгляд законопроекту завершено. Давайте будемо дотримуватися такої послідовності, бо якщо ми зараз будемо з голосу вносити зміни, то це треба ставити на голосування.

Тому рішення може бути одне. Зараз ми ставимо за основу. Одну хвилиночку. За наслідками голосування і якщо в депутатів не буде ні в кого заперечень, то ми можемо поставити його і проголосувати, як закон. Якщо будуть заперечення і наполягання на другому читанні, ми можемо прийняти рішення про скорочену процедуру підготовки до другого читання. Зараз, з голосу, ми можемо наголосувати дуже багато неузгоджених позицій. Тому відповідно до комітету ставиться на голосування для прийняття за основу проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку. Реєстраційний номер, ще раз наголошую, 3343, прошу голосувати.

13:10:23

За-256

По фракціях? Будь ласка, по фракціях. Партія регіонів, шановні колеги, я вас дуже прошу, у нас же толерантне відношення у сесійній залі, з наступного тижня буде кому збурювати, так що давайте працювати. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 152, "Наша Україна - Народна Самооборона" – 57, фракція комуністів – 27, „Блок Литвина” – 20.

Шановні колеги, народний депутат Бондар, будь ласка. Шановні колеги, пропозиції були, зараз просто тільки спокійно. Я прошу вас не наполягати більше.

13:11:09

БОНДАР О.М.

Володимир Михайлович, вас коли не було я із трибуни пропонував і всі це підтримали, у тому числі, автор, затвердити зараз закон у цілому, знявши другу статтю прикінцевих положень, де є термін розірвання заднім числом. І цей закон можна сьогодні приймати у цілому з цією поправкою. На це погодились усі. Будь ласка, поставте на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, давайте таким чином, тут дві позиції було. Перша пропозиція, прийняти його як закон.

Друга пропозиція, колега Аржевітін виступав і сказав, що є ряд неузгодженостей із законодавчою базою. Тому, щоб розійтись у цій ситуації, можна було б поставити на голосування і визначити волю сесійної зали. Що стосується другого пункту, проти цього другого пункту прикінцевих положень виступає із запереченнями і комітет відповідний.

Зрозуміло, що його треба вилучити. Тому, на ваш розсуд, я ставлю пропозицію про відхилення від регламенту і прийняття зараз законопроекту в цілому як закон, з вилученням другого пункту прикінцевих положень. Прошу голосувати. Я ж поставив на голосування, оскільки є заперечення. Якби не було, я не ставив би на голосування.

13:12:44

За-243

Що я неправильно поставив? (Ш у м у з а л і)

Будь ласка, народний депутат Аржевітін. Запишіться, будь ласка, хто є бажаючі виступити, 5 хвилин. Ну, мікрофон, Аржевітін. Я ж вже оголосив, будь ласка.

13:13:28

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні колеги депутати! Я ще раз до вас звертаюся. Давайте ми приймем рішення, що ми за скороченою процедурою його розглянемо. І на наступний тиждень врегулюємо ті 5 порушень, які ми маємо до Цивільного кодексу і, між іншим, до статті Конституції. Давайте врегулюємо закон про споживчу кооперацію, де є теж порушення. Давайте врегулюємо закон, який стосується статті у Законі про банки і банківську діяльність. Ну, не можна так просто до цього поставитись. Я вас дуже прошу, дайте декілька днів комітету. Ми це врегулюємо і винесемо швидко. Це є прохання комітету.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка. Не спрацьовує. Катерина Самойлик, будь ласка.

13:14:20

САМОЙЛИК К.С.

Дякую. Я хочу сказати і звернутись і до всіх колег народних депутатів України, і до всіх, хто нас сьогодні слухає. Сьогодні ми, можливо, прийняли, мабуть, самий важливий і самий головний закон, який все-таки захищає тих людей, які мали надію виключно лише на той кредит хоч і з великими відсотками завдяки якому міг що-небудь чи придбати, чи нерухомість, чи щось придбати. І тому ще раз хочу підкреслити, той хто хоче сьогодні подалі відтягнути прийнятий, а ми вже прийняли в цілому цей законопроект, звичайно просто підставляє простих людей. І той, хто не проголосував, також довів, що банківські інтереси передусім, але не інтереси простих людей.

Думаю, що ми поступили правильно, мудро, що ми поступили заради людей. А тім, хто сильно ґвалтує хочу сказати: „То ви не турбуйтесь, бо ваш Президент на цей закон обов’язково накладе вето”.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко фракція „Блоку Тимошенко”.

13:15:30

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, шановні колеги, напевно ми прийняли, якщо за великим рахунком за стобальною шкалою найбільш важливий антикризовий закон, який торкається 32 мільйонів наших громадян, а по великому рахунку всіх 46 мільйонів.

Я поважаю банки, поважаю нашу банківську систему, ми занадто довго їй довіряли, але сьогодні більшість наших банків – це ощадні каси гроші в яких для кредитів, для інших фінансових операцій це вклади наших людей. І сьогодні втратити довіру людей, не підтримати наш народ, наших вкладників – це поставити хрест потім на послідуючий банківській системі, на всій економічній системі держави. Ось чому уряд, коли позавчора Юлія Володимирівна виступила в ефірі вона назвала цей закон першим. Ми повинні захистити людей, захистити вкладників – це повинен бути першим антикризовим законом.

Я дякую всі фракції, які підтримали цей закон. Спасибі, що ми його проголосували одночасно і в другому читанні.

Колеги, ми сьогодні послали прекрасний сигнал не тільки людям, а й банківській системі, що…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, шановні колеги, Юрій Кармазін, будь ласка, фракція „Наша Україна-Народна Самооборона”.

13:16:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін Партія захисників Вітчизни „Наша Україна-Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, я вітаю вас з прийняттям цього антикризового закону. Перше.

Друге. Я категорично стверджую, що ніяких 6 порушень Цивільного кодексу нема. Хоча до цього треба закону було б дещо добавити. Треба заборонити взагалі зміну умов кредитного договору в односторонньому порядку, бо це є свавілля, а свавілля не може припускатися. Це порушення конституційних прав громадян. І давайте подивимося, що у нас Закон про Національний банк, про банки і банківську діяльність виписаний самими банкірами під себе. Він виписаний абсолютно не під громадян України, це показала ця криза, що їм дозволили грабувати громадян саме законом. І мені дуже прикро, що ні Генпрокуратура, ні інші організації не вступилися. Мені дуже прикро, що СБУ не побачила, куди пішли гроші. Ми будемо називати Наливайченку, куди пішли українські гроші, щоб він відкрив…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Воропаєв, фракція Партії регіонів.

Шановні колеги, ще одна хвилина, давайте ж будемо дотримуватися регламенту.

13:17:55

ВОРОПАЄВ Ю.М.

Я очень рад, что у нас оказывается коммунисты есть не только слева, но и справа. Это интересно.

И второе. Вы думаете, что мы сейчас защитили заемщиков? Глубоко ошибаетесь. Таким недоработанным сырым законом мы заемщика не защитили. Потому что банки смогут, конечно, банки только недобросовестные, введут туда комиссии какие-нибудь за обслуживание кредита, за выдачу налички там, другие комиссии, и они компенсируют свои потери. Если бы мы в течение недели доработали закон, то мы бы этим банкам не позволили и увеличивать комиссии по тем деньгам, которые уже выданы. Вы этого сделать не захотели. Вот народ потому и видит, кто в конце концов его здесь защищал.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, ми обмінялися думками. Верховна Рада прийняла рішення, яким відступила від регламенту, не дивлячись на заперечення, пропонується більшістю депутатів прийняти закон в цілому. Виконуючи волю Верховної Ради України, я буду ставити на голосування, але ми повинні розуміти і ту обставину, що, очевидно, Президент України його заветує. Тому… Шановні колеги, прошу заспокоїтись і зосередитись на голосуванні. Прошу вас.

Ставиться на голосування проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам зміни умови договору банківського владу та кредитного договору в односторонньому подяку, реєстраційний номер 3343 з вилучення другого пункту прикінцевих положень для прийняття проекту в цілому як закон.

13:20:11

За-239

Закон прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” – 152, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 40, фракція комуністів – 27, „Блок Литвина – 19.

Шановні колеги, на Погоджувальній раді, коли ми розглядали питання про внесення у розклад засідання законопроекту 3343, який ми щойно прийняли як закон, йшла мова, щоб розглянути законопроект 3459. Але оскільки він не пройшов розгляд комітету, а у деякій частині він є дотичним до законопроекту, який м щойно розглянули і прийняли щодо нього позитивне рішення, тому я поставлю на голосування про розгляд цього законопроекту без рішення комітету. Така була пропозиція?

Тому я ставлю на голосування про розгляд без рішення комітету законопроекту 3459 про внесення змін до Закону України "Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (щодо захисту майнових прав громадян та підтримки вітчизняного виробника). Прошу, шановні колеги, голосувати.

13:21:49

За-204

Рішення не прийнято.

Прошу по фракція показати. Партія регіонів – 0, „Блок Юлії Тимошенко” – 150, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 7, фракція комуністів – 27, „Блок Литвина” – 20.

Адам Мартинюк, будь ласка.

13:22:07

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк, фракція комуністів.

Шановні колеги! Шановні радіотелеслухачі! Наш законопроект, який зараз мав би розглядатися, до речі, Верховна Рада проголосувала про те, що ми сьогодні маємо два закони розглядати в одному контексті, поки ми його не розглянемо, на превеликий жаль, Голова вийшов, перший заступник дещо змінив ситуацію, ну але це вже пройшло. Ні в якому разі не альтернативним до того законопроекту, який ми проголосували. Він його доповнює.

В законопроекті колеги Тарасюка говориться про те, що банки не мають права змінювати умови кредитів, ми ж у своєму проекті пропонуємо, щоб тимчасово заборонити банкам забирати заставу: автомобілі, квартири і так далі, і тому подібне. Тому що кожен п`ятий сьогодні вже не може повернути кредиту.

Ми ж пропонуємо, щоб ті банки, які хочуть зараз перевести доларові позики у гривневі, щоб вони ці позики повертали, переводили у курсі, не вищому як встановляється Національним банком, тому що …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Шановні колеги, у нас тут виникла колізія. Ми ж голосували з вами за розгляд цих двох законопроектів і зараз не розглядаємо. Тоді давайте в такий спосіб: або це рішення, якщо воно остаточне, тоді будем чекати рішення комітету; або ми можем проголосувати його і, якщо не буде волі розглядати сьогодні, розглянути в наступний тиждень. (Ш у м у з а л і) А? Тому давайте зараз проголосуєм його, це рішення зараз, тобто про повернення до включення його до розкладу засідань. Про повернення до включення питання до розкладу засідань. Законопроект 3459. Прошу голосувати.

13:24:14

За-205

Рішення не прийнято. Я просив би тоді комітет оперативно розглянути цей законопроект з тим, щоб ми разом з іншими законопроектами, які стосуються цієї проблеми, могли розглянути на пленарному тижні.

Шановні народні депутати, тепер ми переходимо до виступів. Депутати записувалися у нас чи … ? Прошу здійснити запис на виступи.

Прошу на табло дати. Народний депутат Чечетов Михайло Васильович, фракція Партії регіонів. Будь ласка.

13:25:10

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Шановний Адаме Івановичу, шановні колеги! Нещодавні заяви уряду про перемогу над інфляцією виявилися черговим міфом. Життєвий рівень громадян продовжує погіршуватися через невпинне зростання цін, яке за січень-листопад 2008 року сягнуло вже 19,8 відсотка.

Із завершенням збору урожаю минулого року відновилось зростання цін на продукти харчування, різкими темпами зростають комунальні тарифи, підвищились інфляційні очікування населення на тлі економічної і курсової нестабільності. Уряд вдається до небезпечних спроб фінансування поточних видатків бюджету за рахунок грошової емісії, випуску ВДП на 6 мільярдів гривень, які викуповуються Національним банком. Це створює неприкриті загрози пришвидшення інфляції у наступних періодах.

Кабінет Міністрів України демонструє безпорадність, безсистемність і непрофесіоналізм в боротьбі з економічною і фінансовою кризою. Немає економічної програми уряду на майбутній рік, реалістичного макроекономічного прогнозу, проекту Держбюджету-2009, тобто ключових документів, від яких залежить виконання і фінансування будь-яких антикризових пропозицій. Окремі спроби Кабінету Міністрів України приборкати кризу, як то: ухвалення антикризового закону, прийняття порядку використання коштів Стабілізаційного фонду, участі держави у рекапіталізації банків - є або декларативними за своєю суттю, або матимуть сумнівний ефект щодо стабілізації ситуації у фінансовій сфері та промисловості. Антикризовий закон не вирішує завдань фінансової стабілізації, прийняті постановами Кабміну порядки використання коштів Стабілізаційного фонду та участі держави у рекапіталізації банків залишаються фікцією, тому що коштів у Стабілізаційному фонді і досі немає. Укладання урядом меморандумів із підприємствами галузевої промисловості є декларативним документом. Більш того, реалізація окремих положень включених до меморандумів призведе до дестабілізації роботи галузей через погіршення конкуренції, посилення корупції та формування стимулів до перерозподілу власності.

Ініціативи Кабміну України, Кабінету Міністрів України передбачають широке поле для корупції. Зокрема, уряд пропонує видавати земельні ділянки забудовникам без проведення аукціону. Замість системної підтримки реального сектору Кабінет Міністрів України безуспішно намагається адміністративними силовими заходами зупинити зростання цін і збільшити безробіття.

Замінюючи реальні заходи по підтримці бізнесу інструментами адміністративного пресингу, уряд створює видимість роботи, проте, при цьому демонструє повну відсутність результату. Дякую.

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

М.В.ТОМЕНКО

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую народного депутата Ігоря Алексєєва, фракція Комуністичної партії України. Будь ласка. Підготуватися…

13:28:13

АЛЕКСЄЄВ І.В.

Шановні колеги, шановні радіослухачі, шановні телеглядачі! Хочу коротко довести дякую о вас зміст листа цікавого дуже, який 27 листопада міністр закордонних справ Огризко надсилав на адресу голови Національної ради України з питань телебачення, радіомовлення Шевченко, в якому він інформує, що завдяки зусиллям Міністерства закордонних справ ніби-то створено матеріали щодо діяльності альянсу НАТО, а саме 30 секундні ролики і десятисерійний документальний фільм „НАТО: свій чи чужий” і таке інше.

І він пропонує пану Шевченко докласти зусиль, щоб доручити дати оцінку щодо відповідності вищезгаданих тридцятисекундних роликів стандартам соціальної реклами. Я хочу підкреслити, що згідно закону України про рекламу, соціальною рекламою вважається рекламування соціально важливих заходів по збереженню здоров’я громадян України.

Я хочу поставити питання: так що вступ, чи скоріше невступ України в НАТО зберігатиме здоров’я українських громадян? Стверджує, що ми маємо справу з маніпуляцією суспільною свідомістю, а це вже злочин, який карається, як кримінальний. Тобто дії пана Огризка і в разі позитивного рішення пана Шевченка можна вважати як такі, що підпадають під кримінальну відповідальність.

Хочу зазначити, що дані соціальних опитувань останніх свідчать про те, що більше, ніж 70 відсотків громадян України категорично не підтримують приєднання України до НАТО. Так що, вони, тобто більшість громадян України, не мають права на висловлення своєї позиції на державних теле- і радіоканалах? Підкреслюю, але не в якості соціальної реклами.

Ми маємо чітку тут позицію, що меншість знову намагається нав’язати незаконними при чому методами свою точку зору більшості громадян України.

Я в парламенті очолюю створене в цьому уже скликанні міжфракційне депутатське об’єднання „АнтиНАТО”, до складу якого входять 79 народних депутатів з різних політичних фракцій. Як голова цього об’єднання я звернусь з офіційним депутатським запитом до Національної ради з вимогою надати ефірний час на загальнонаціональних та регіональних телеканалах з метою висловлення іншої точки зору щодо НАТО. І ми в цих матеріалах, які вже маємо, нагадаємо громадянам України „миротворчі”, в лапках, акції НАТО в Іраку, Афганістані, Югославії тощо. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Запрошую до слова народного депутата Андрія Шкіля, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

13:31:09

ШКІЛЬ А.В.

Шановні радіослухачі, телеглядачі, шановні колеги народні депутати! Я хотів би, звичайно, сказати головне трошки пізніше. Тут попередній виступ, я почув, що є міжфракційне об’єднання ”АнтиНАТО”. Це означає, що решта, хто не входить в це об’єднання, в парламенті НАТО підтримує. Це так я хотів би… Це автоматично, поділ: якщо є ”АнтиНАТО”, всі решта, хто не увійшли… В ”АнтиНАТО” входить невелика кількість людей.

Тому, я просто думаю, що не треба просто на цьому так сильно наголошувати, все буде гаразд. Україна має зараз значно більші проблеми, ніж ці.

Тому я хотів би все ж таки повернутися до законопроекту, який ми обговорювали щодо банків. Ми говоримо багато, ми прийняли законн, але в обговоренні пролунали звинувачення неприємні, наприклад, для мене, який голосував за цей законопроект, в популізмі. Тобто популізму в цьому законі немає ані на йоту. Там була спроба зробити його так трошки народнішим цей закон, надавши йому, умовно кажучи, зворотної сили. Ми це поправили, і цей закон буде діяти.

Тобто що він означає? Це означає, що банки, які завищують кредитні ставки тільки у випадку, коли людина має платити. Але коли банк на кредит, на ставку, яку поставили в банк, наприклад, для того, щоб зберігати свої кошти і жити з них, ставку не дуже поспішають підвищувати. Це дуже важливий аргумент для тих, хто чув, слухав, голосував і, можливо, не все зрозумів з наших радіослухачів.

Тобто це означає, телеглядачі, що закон буде працювати в ім’я обопільних інтересів: і того, хто позичає кошти у банку, і той, хто їх вкладає туди. Тому що так не може бути, що той, хто позичає, позичає під 35 відсотків, а той, хто вклав гроші в банк, отримає прибутку в 10 відсотків. Це, як мінімум, на 25 відсотків несправедливо. І це було поправлено.

Тому я не хочу казати, що це найголовніший чи найширший крок до подолання кризи, але це дуже важливий крок. Тому що банківська система саме була джерелом руйнації надій, сподівань на своє світле майбутнє у дуже багатьох людей, бо були вкладені кошти в банки, були позичені кошти в банках для здійснення будівництва, для купівлі автомобіля. І це дуже болісний, дуже тяжкий момент в переживанні людьми, України цієї кризи.

Тому я хочу сказати, що достатньо чітко продемонструвала парламентська більшість, яка сформована і існує в стінах Верховної Ради. І що б там злісні голоси не розповідали різні дурниці, факт лишається фактом, тому що голосування є найкращим підтвердженням існування коаліції. І всіх противників цієї коаліції я закликаю, як мінімум, звернути на це увагу.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, у нас Ярослав Джоджик і Олександр Клименко, які записані, відповідним чином подали письмові заяви і просять, щоб їхню позицію озвучив народний депутат Іван Заєць. Тому запрошую його до слова. Регламент – 6 хвилин.

13:34:24

ЗАЄЦЬ І.О.

Дякую. Іван Заєць, Українська народна партія, фракція "Наша Україна - Народна Самооборона".

Майбутнє України, нації та держави не можливе без збереження духовної спадщини. На превеликий жаль слід визнати, що у нас в цій сфері дуже багато проблем. Зокрема дуже гостро стоїть питання про одну з найбільш важливих сфер, а саме про музеї та музейні фонди. Більшість українських музеїв змушені тулитися не в спеціально збудований, а в пристосованих приміщеннях, пощастило хіба тим музеям, чиї приміщення спеціально збудували до 1917 року.

В радянський час влада переважно переймалася спорудженням музеїв, які виконували ідеологічну місію, таких, як помпезний музей вождя світового пролетаріату.

Тому цінні мистецькі зібрання зберігалися і зберігаються у не пристосованих приміщеннях. Нагадаю, що тривалий час вони розташовувалися в закритих комуністами храмах. Із поверненням останніх церкви експозиційні площі музеїв значно скоротилися, тож сьогодні в залах експонуються менше п’яти відсотків музейного фонду України, решта перебуває в запасниках. Часто занадто вогких і тісних, згубних для тривалого зберігання експонатів, не пристосованих для наукової роботи.

Українські музеї потребують коштів і це не підлягає жодному сумніву, йдеться не тільки про діряві дахи і про ржавіла батареї, йдеться про постійний брак охорони і за якого експонати вже з основних колекцій, часто унікальних стають предметом зухвалих крадіжок. При чому украдені речі майже ніколи не знаходяться, згадаймо бодай сумну долю унікальної шаблі Богдана Хмельницького.

Ухвалені ще на світанку, хоча мабуть здається її повернули, ухвалені ще на світанку незалежності основи законодавства України про культуру та Закон „Про музеї і музейну справу” встановлюють, музейні колекції і предмети не роздержавлюються, не приватизуються, і не відчужуються, але реально ці приписи не виконуються, більше того, в нинішніх умовах економічної кризи ставиться питання про можливість реалізації частини музейних експонатів, які не представляють із себе раритетів з метою використання коштів для розвитку музейної справи.

Але при некерованості і відсутності належного контролю у тому числі громадського цей процес несе потенційну загрозу можливості повторення того лиха, яке українська культура понесла у 20 столітті. Особливо, 20-30 роки коли культурними скарбами фактично розплачувалися за індустріалізацію і побудову соціалізму.

Постановка питання про реалізацію зазначених фондів, музею без визначення цінностей експонатів, їх балансової вартості, визначення напрямку розподілу коштів несе величезну загрозу для духовної спадщини. Щоб зрозуміти, що буде в такому випадку з тими національними надбаннями, такими національними надбаннями як музейні фонди, достатньо кинути погляд на те, що робиться із землею сільськогосподарського призначення, де сільськогосподарська земля продається, а законодавчих правил для цього немає, де відсутня оцінка земель, не проведена їх інвентаризація. В результаті селяни українці обезземелюються, а нація втрачає природно-ресурсну базу для майбутнього.

Якщо цього прикладу мало, то приверну вашу увагу до іншої грані проблеми - ліберальної приватизації, а саме до комунального майна. Органи місцевого самоврядування розпродали по суті комунальне майно і тим самим позбавили місцевий бюджет коштів, а могли б здавати це майно в оренду і мати живі кошти для потреб громади. Тому категорично не виступаючи проти можливості продажу окремих музейних експонатів і запасників музеїв, що справді не суперечать світовій практиці, слід все-таки усвідомити, що під час кризи продавати музейні експонати, все одно що їх розкрасти. Про продаж музейних експонатів можна говорити в стабільних суспільних умовах після суцільної інвентаризації музейних надбань, після їх оцінки експортів, після формування національного списку тих раритетів, які ніколи і не за будь-яких обставин не можуть бути виставлені на продаж.

А тепер, шановні народні депутати, хочу привернути вашу увагу ще до ініціатив української народної партії. Ми подали на розгляд Верховної Ради законопроект про державні закупівлі в умовах кризи, ви знаєте, що в нас ці питання врегульовані сьогодні постановою Кабінету Міністрів, сьогодні треба внести зміни у цю постанову з тим, щоб державні закупівлі були орієнтовані на закупівлю продукції національного виробника, за винятком критичного імпорту і це стосується від зерна до комбайнів. Так само у нас є законодавча ініціатива, яка покликана зменшити тиск на власників, особисто селянського господарства.

Це номер 2444, ми пропонуємо, врешті-решт, встановити нульову ставку з тим, щоб люди могли сьогодні в цих умовах виживати. Є ціла низка пропозицій –мораторій на вилучення земельних насаджень; мораторій на зміну цільового призначення земель під рекреаційними зонами –це стадіони, це парки, це дитячі майданчики, це все те, що сьогодні треба розглядати Верховній Раді з тим, щоб врешті-решт врегулювати цю ситуацію. Бо ми повинні пам’ятати з вами, що криза – це є велика біда для народу, але з іншого боку, якщо влада діє енергійно продумано то це є можливість для того, щоб вивести суспільство, життя людей на якісно новий рівень. Якщо ми цього не будемо робимо, якщо будемо тільки точково змінювати наше поводження політичне, то ми поглибимо тільки цю кризу.

Тому я пропоную сконцентрувати вашу увагу на цілий комплекс законодавчих ініціатив, а ми подали від партії програму антикризових заходів реалізувати її. І тоді ми одержимо…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Кульчинський – відсутній у залі.

Народний депутат Кравченко передає своє право виступу народному депутату Цибенко Петру Степановичу, фракція Комуністичної партії України, будь ласка.

13:40:53

ЦИБЕНКО П.С.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! (Фракція комуністів, Петро Цибенко). 9-10 грудня в Києві відбувся черговий пленум організації „Ветеранів України”. Він розглянув питання про соціально-економічний та політичний стан у країні. І практичні дії організації „Ветеранів України” і її структуру на місцях, що з неї випливають. Обговорено, також, низку питань підготовки та відзначення 65-річниці великої Перемоги у Великій Вітчизняній війні та 65-річчя звільнення України від фашистських загарбників. Розглянуто також проблеми статутної діяльності організації.

Оцінюючи соціально-економічну та політичну ситуацію в країні ветерани оцінили її, як вкрай незадовільну. Вони вважають, що найвище керівництво держави – Президент, Прем’єр-міністр, Верховна Рада України зайняті внутрішньополітичними розборами абсолютно недоречно та невчасно захопившись проблемами колишнього голоду, а не нинішнього холоду та голодомору, реабілітації та героїзації вояків ОУН УПА вступом до НАТО, пошуками державної зради пропустили перші дзвіночки, перші ознаки настання світової тотальної кризи.

До того ж, стратегія реагування на глобальну фінансово-економічну кризу була обрана помилково. Сьогодні вже абсолютно очевидно, бо від прийнятого першого пакету антикризових законів виграли та „нажилися” лише банкіри.

Ветерани охарактеризували, як вкрай незадовільний, стан виконання чинного законодавства в частині соціального захисту ветеранів. Учасники пленуму застерегли найвище керівництво держави та органи місцевої влади щодо неприпустимості зневажливого, брутального ставлення до ветеранів. Відпрацювавши на країну, на державу, по 30-40-50 років, вони вправі не просити, не благати, а вимагати адекватного соціального захисту ветеранів генофонду нації.

Члени ради попередили владу, що в разі незадовільного виконання нею своїх функцій і в подальшому, ветеранство у масовому порядку приєднається до руху опору, що шириться Україною.

Пленум прийняв також заяву на захист історичних і духовних цінностей народу України. Пленум застеріг владу та деяких її найбільш національно стурбованих поплічників, щодо неприпустимості упередженого переписування найбільш героїчних сторінок історії України та Великої Вітчизняної війни та переписування їх на догоду кривавим злочинцям із ОУН-УПА. Воювати з героїчною історією України шляхом знищення солдатських могил, в тому числі бульдозерами, абсолютно неприпустимо.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Депутат Єресько передає свої слово народному депутату від фракції БЮТ Віталію Терентійовичу Коржу, будь ласка.

13:44:06

КОРЖ В.Т.

Шановний головуючий, шановні колеги! Зі спостережень останнього часу, складається таке враження, що деколи штучно розкручують тему кризи, при цьому намагаються так всіх налякати, неначе хочуть, щоб громадяни втратили здоровий глузд. Для декого криза стала таким собі божком, на якого треба молитися і йому догоджати, щоб бува не зробив гірше. Тут хочу нагадати слова чарівника СРСР Леоніда Брежнєва, який крім іншого, увійшов в історію відомим висловом „є речі, важливіші, ніж мир”. Так от, я не хочу, щоб наші нащадки згадували нас як таких, що вважали, є речі, важливіші, ніж людське життя. Тому, не слід забувати, що важливішим, ніж робочі місця і прибутки компаній є чиста вода, яку п’ють люди і тварини, а звідси, їжа, яку ми споживаємо. Важливішим є повітря, яким ми всі дихаємо.

Конкретний приклад. До мене звернулися мешканці сіл Гнов і Білоус та Масани Чернігівського району Чернігівської області з конкретним проханням врятувати їх від екологічної смерті. Така перспектива є цілком реальною, бо поряд із цими селами знаходяться ставки-накопичувачі рідких токсичних відходів промислових підприємств. На цих підприємствах свого часу багато мешканців цих сіл отримали робочі місця і також раділи. Але впродовж десятків років у ставках-накопичувачах нагромадилося стільки отруйних речовин, що токсичними відходами вже забруднена вода у колодязях, забруднені овочі і фрукти, забруднюється річка Білоус, що впадає у Десну, з якої вода постачається мешканцям Києва. За даними інститут колоїдної хімії води, Національної академії наук України частка забруднюючих речовин першого і четвертого класу токсичності у відстійниках доходить до 4,6 відсотків. У вересні цього року Кабмін вперше виділив 2,5 мільйона гривень на будівництво установки для утилізації токсичних відходів. Проведено тендер, укладено договори з підрядниками, отримано дозволи на будівництво, але тепер Міністерство екології вимагає повернення виділених коштів. Мешканці сіл звертаються із проханням дати можливість продовжити будівництво, щоб зберегти їм життя. І тут не треба ховатися за кризу, а навпаки використати цей кризовий час для внутрішнього ремонту наших комунікацій, ліквідації недоробок минулих років, привести в порядок наше оточуюче середовище. Бо у нинішніх мирних умовах не…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

КОРЖ В.Т. … людське життя.

ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую Володимира Бондаренка, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

13:47:26

БОНДАРЕНКО В.Д.

Шановні друзі, шановні телеглядачі! І перш за все я звертаюсь до киян. Нещодавно тисячі з вас отримали специфічний лист від Леоніда Михайловича Черновецького, де він вибачається за згортання тих програм, які він раніше проводив. Мова йде про виплату під кожне свято якихось грошей тій чи іншій категорії, передача якихось наборів продуктових і таке інше. Чим викликаний цей лист? Перш за все він викликаний повним банкрутством політики Черновецького, який під вибори зорганізував ресурси, запозичивши у себе ж з третього і четвертого кварталу цього року у медицини, в освіти і під вибори створив ілюзію повного щастя в Києві. Всі отримують все, що кому треба, так нібито буде завжди. Ні. Так тепер не є. Тарифи на транспорт безпідставно підняті в два раза. Антимонопольний комітет це підкреслює, уряд це підкреслює. Леонід Михайлович на це не звертає увагу. Нещодавно вийшов унікальний документ, який розділив сьогодні деякі організації, які господарюють на підставі законодавства України і місті Київ, на два сорти. Одні – це ті, хто має платити в 10 разів більше, ніж інші за спожиту теплову енергію. Хочу сказати, що сьогодні пів Києва без опалення, лівий берег практично весь. Це також свідчення його технічної політики і тих реформ, яких він не торкався за період своєї діяльності навіть ні на йоту.

Ще один документ вийшов нещодавно, де в 5 разів обіцяють підняти тарифи в так званих елітних будинках. Хто їх поділив на елітні і не елітні? Як можна сортувати людей? Адже ті, хто заробляє більше, платить більше податків. Хочу сказати, що така діяльність продовжується і далі. І вона повинна бути коли-небудь зупинена. Ми також на цьому фоні бачим унікальні речі, на які не зверта прокуратура.

В системі Посольства Божого, яке контролюється Чернівецьким і забезпечується діяльність Сандея Аделаджі виникла величезна фінансова піраміда. І коли ми сьогодні розглядали питання по банківській діяльності, я хотів би запитати. А як ця піраміда, яка сьогодні уже нікому нічого не виплачує брала гроші, чи мають совість ті хто сьогодні керує містом дивитись на це, бо очевидно мали до цього відношення.

Нещодавно в Інтернеті я прочитав, що в Нігерії відкрився банк Сандея Аделаджі. Так що, Чернівецький буде закликати киян сьогодні класти гроші в нігерійський банк для фінансування вуду і таке інше в Африці? Це жахливі речі на які сьогодні треба звернути увагу.

І я би просив сьогодні можливо з каламбуром, але Медведька вилізти з берлоги і розбиратися з Києвом, а не сидіти і дивитись споживаючи десятки гектарів київської землі.

Я ще раз підкреслюю, прокуратура, а також Секретаріат Президента є найбільшими споживачами землі київської, тому вони нічого не бачать і нічого не чують, і бачити і слухати не хочуть. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, прошу до слова Юрія Кармазіна фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”, підготуватися Білорусу.

13:50:31

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін Партія захисників Вітчизни „Наша Україна-Народна Самооборона”.

Шановні колеги-депутати, шановний український народе! Сьогодні абсолютно всі в державі втомились від хаосу, який є в Україні, від того, що не виконуються ні Конституція, ні закон, ні закони України.

І саме тому сьогодні понад 380 депутатів підтримували депутатський запит щодо звільнення з посади заступника керівника Служби безпеки України Тиберія Дурдинця. Який в супереч закону призначений ще й начальником Головного управління.

Більше того, у нас впродовж двох років відбувається ганебне порушення Конституції України яке санкціонується особисто вами Віктор Андрійович Ющенко. Особисто вами, підкреслюю. Бо у відповідності до пункту 12 статті 85 Конституції України до повноважень Верховної Ради належить призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України голови Служби безпеки України.

У відповідності до статті 106 пункт 4 саме Президент вносить подання про призначення. Для того, щоб не було свавілля, яке чинив пан Кучма в 1997 році з цієї самої трибуни, з цього самого місця я доповів депутатам закон, який називався про тимчасове виконання обов’язків осіб, яких призначив на посаду за згодою Верховної Ради Президент або Верховна Рада за поданням Президента. Тоді ми прийняли цей закон. Кучма наклав вето, але почав виконувати його, подав у Конституційний Суд. Конституційний Суд сказав, що закон конституційний. І ось цей закон сьогодні нинішнім секретаріатом, нинішнім Президентом ігнорується. Я запитую: скільки так може продовжуватися, пане Президенте?

Давайте припинимо такі порушення Конституції і закону. Я стояв і стою на цьому і не дам порушувати закони як Партія захисників Вітчизни. А переслідування представників Партії захисників Вітчизни будуть належно оцінені, ми будемо кругом говорити про це.

Що стосується іншої внутрішньодержавної проблеми, вона надзвичайно велика. 3353, ми вчора прийняли закон про антикризові заходи в аграрному секторі, правильний закон, але там передбачена зовсім неправильна норма про нульову ставку вивізного мита на насіння соняшника. Переробка насіння соняшника в Україні – це робочі місця для 50 тисяч працюючих і два мільярда відрахувань до бюджету. Це пишуть мені за дорученням олійнодобувних підприємств асоціація „Укроліяпром”, холдинг…… торгівельна компанія і безліч підприємств, які доводять, що при збереженні експертного мита на насіння ми можемо виробити 2,4 мільйона тон олії, яку ми продаємо у 56 країн світу. Тому я закликаю нас поборотися за власний український ринок. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Білоруса Олега Григоровича, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Підготуватися Віктор Терен (Таран).

13:53:51

БІЛОРУС О.Г.

Шановний головуючий, шановні громадяни України! Настав час зупинитися і подумати, де ми з вами, чому у нас така ситуація і чим можна заподіяти біді, яка сьогодні в Україні.

Представляючи Україну в Міжпарламентському союзі і в Організації з безпеки співробітництва в Європі, захищаючи національні інтереси, честь і гідність нашої держави, мені все важче і важче доводиться пояснювати колегам, чому наша велика європейська країна у такому безпорядку, у такій кризі. І це, перш за все, криза влади. Пояснити це глобальною, тотальною фінансової кризою неможливо. Я пояснюю це тим, що криза внутрішня виникає в головах, виникає в силу суб’єктивних інтересів, жадоби влади і небажання працювати на державу, на народ.

І тому сьогодні звертаючись до Президента, я як народний депутат маю моральне право сказати: „Пане Президенте, зупиніться, країна на краю провалля, підрив нової демократичної коаліції – це злочин, тому що парламент знову запрацював, народ зітхнув з полегшення, пішли законопроекти, які відповідають інтересам мільйонів, десяткам мільйонів громадян”. Сьогодні, як і вчора, ми прийняли суттєві закони, серед них Закон про зміни до бюджету держави 20078 року. Він дає надію мільйонам пенсіонерів на пенсію у 2009 році.

І я просив би головуючого дать вказівку опублікувати прізвища всіх народних депутатів, які відмовились підтримати цей загальнонародного інтересу закон. Як всі бачили, регіони дали лише один голос із 175. Про що тут говорить?

Я думаю, що, приймаючи послів, делегації, пояснюючи їм, що Україна не приречена на кризу, і ми вірим, що найдуться здоровий глузд, і що з завтрашнього дня всі гілки влади запрацюють солідарно, во ім’я інтересів народу, кожної сім`ї і кожного громадянина. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Григорович, я просив би Апарат підготувати протокольне доручення. Я думаю, що це справедлива вимоги народного депутата Білоруса, щоб наші колеги в „Голосі України” оприлюднили голосування сьогодні по двох принципово важливих законопроектах, які вимагали від Верховної Ради, які стосуються бюджету на 2008 рік, і які стосуються процедури повернення вкладів або, так званий… або законопроект про заборону банкам змінювати умови договору банківського вкладу. Я думаю, що це важливо для людей знати точку зору і позицію всіх фракцій, які представлені в парламенті.

До слова запрошую Віктора Терена (Тарана), "Блок Юлії Тимошенко". Підготуватися Самойлик Катерині Семенівні.

13:57:34

ТАРАН В.В.

Віктор Терен, "Блок Юлії Тимошенко".

У вівторок було оголошено про створення коаліції 3-х парламентських фракцій: БЮТ, „Блоку Литвина” і „НУ-НС”. І як наслідок вже за ці дні було прийнято за основу ряд важливих антикризових законів, які покликані мінімізувати вплив світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу, на соціальний захист населення та інші. У зверненні до народу Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко заявили про подальші кроки коаліції. Коаліція докладе максимум зусиль для припинення корупції та спекуляцій на ринку гривні і долара, коаліція на законодавчому рівні не дозволить банкам на власний розсуд підвищувати відсотки по кредитах, і ми запевняємо, що будь-які розмови про знищення пенсій або про невиплату їх працюючим пенсіонерам є повною провокацією – всі пільги та виплати будуть збережені. Отже, парламент почав плідно працювати. Але разом з тим виникає ряд запитань. Чому в залі при розгляді важливих антикризових законів порожні місця депутатів Партії регіонів? Їх що, фінансова криза не торкається? Я розумію, що їх особисто фінансова криза може не торкатися і не торкається, але……турбує багатьох і багатьох людей. Чому депутати Партії регіонів за закон, тут про це говорив депутат Білорус, за закон, який забороняє банкам підвищувати ставки по кредитах, вони дали всього на всього аж один голос.

Або. Виникає питання в цьому ж контексті. Чому Президент замість того, щоб співпрацювати з урядом і парламентом особисто обдзвонює депутатів з „Нашої України” – і це не є секретом у парламенті, - обдзвонює тих депутатів, які проголосували за коаліцію і Литвина, і переконує їх, щоб вони одумалися, щоб не була створена коаліція з „Блоком Юлії Тимошенко”.

Я думаю, що сьогодні, коли об’єднуються і парламенти, і уряди, і президенти всіх країн перед тим, що насувається фінансова криза, нам необхідно слідувати тим самим принципам.

І, закінчуючи, я хочу звернутися до класиків українського державотворення. А класики українського державотворення, наприклад Симон Петлюра сказав чітко, що держава вища за партії, нація вища за класи. І якщо держава вища за партії, за особисті інтереси, за будь-які рейтинги, то в нас іншого шляху немає, як просто об’єднатися, об’єднатися в ім’я великої справи, ім’я якій – Україна. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Запрошую до слова Самойлик Катерину Семенівну. Інформую, що до її регламенту додається регламент народного депутата Храпова, який передає їй слово. Отже, Самойлик Катерина Семенівна, 6 хвилин. Підготуватися Павловському.

14:00:25

САМОЙЛИК К.С.

Щиро дякую.

Шановні наші виборці, наші радіослухачі! Я хочу сказати, що ми сьогодні надали всім приклад, як треба працювати заради того, щоб, дійсно, хоча б мінімізувати оці удари, які нанесла криза на вас. І ми сьогодні прийняли самий важливий закон України, який захищає вас – тих, хто взяв кредити під довіру до влади і банків, - захищає вас від свавілля банків. І нехай на совісті тих, і банкірів в тому числі, - хіба ж вони такі вже нелюди?! – хай на їх совісті буде те, що вони практично голосували проти прийняття цього закону. Я впевнена, що вони будуть ходити до Президента України, тому що, незважаючи на те, що заявляють про свою опозиційність, а днюють і ночують там, і будуть вговорювати його, щоб на цей закон наклали вето. Але я вірю все-таки в те, що і те вето ми обов’язково подолаємо.

Хочу сказати і про те, що фракція Комуністичної партії України свідомо підтримала кандидатуру Голови Верховної Ради України. Ми розуміємо, що криза – це не час для розбрату.

Криза ніколи не висуває справжніх таких лідерів і говорить, що це сьогодні є переможці. І тому нехай собі далі ганьбляться. Але хай люди запам’ятають, хто в скрутний час замість того, щоб підставити плече, підставляє підніжку.

На мій погляд, нам треба підходити більш комплексно і системно до формування антикризових законів України. Що я маю на увазі? Земля – наша кормилиця і, дійсно, сама більша кількість сьогодні проблем у нас є в агропромисловому комплексі. Ми час від часу повертаємося до них, але ми вириваємо окремі якісь питання. То вони лобіюються кимсь, то там, ну, дійсно, хтось дуже так спритно старається провести законопроект, то вони підтримують одну, чи іншу галузь.

Але я б сказала б навіть так, що носять вони сезонний характер. Побажання нашому уряду: працювати на підтримку вітчизняного товаровиробника. Я з задоволенням почула про те, що в Росії на рівні президента і голови уряду були зібрані керівники, ті, хто виробляє вітчизняну сільгосптехніку і прийняті кардинальні міри щодо підтримки їх. У нас поки жодного закону про підтримку нашого вітчизняного сільгоспмашинобудування немає.

Що, скільки ж ми будемо створювати робочі місця за кордонами, забезпечувати сім’ї робочих за кордонами заробітною платнею? Ми що вже вирішили всі питання в нашій країні? Ми що забезпечили гідне життя наших співвітчизників? Невже, дійсно, Президент України виконав свою обіцянку і створив 5 мільйонів робочих місць? Немає ж цього всього.

І тому ганьба владі, яка інвестуючи економіку різних країн, забула про своїх людей! Мене вражає той факт, що сьогодні гниє зерно, вирощене на полях Херсонщини, Черкащини, Кіровоградщини. Обіцянок було багато, але де ж та підтримка фермера? Чому при рекордному врожаї зростають ціни на хліб? Чому хліб став розкішшю для переважної більшості сімей в Україні. Хотілось би відчути біль за село не стільки зменшенням або збільшенням акцизів, це також, мабуть, потрібно, але насправді підтримкою вітчизняного товаровиробника. Хіба це не злочин: коли в коморах гниє хліб, люди недоїдають, живуть в холоді, ледь кінці з кінцями зводять? В той час, коли майже мільярд гривень йде за ініціативою Президента витрачається на голодомор. Невже ж не бачать, що народ наш, великий, мудрий, вимирає? Майже півмільйони щорічно! Хіба це не геноцид, хіба це не штучний голод?

Та схаменіться в кінці-кінців, досить топтатися по кістках, досить тягнути майбутнє у могили! В цьому плані ми, дійсно, вважаємо що треба зупинити спекуляції на нашому минулому, на нашій історії. А той, хто хоче на цьому заробити бали собі, хто хоче повторно стати Президентом України або прийти знову в парламент, і будучи президентською силою, гнобити український народ і шкодити українському народу, то хай знає, що люди і це запам’ятають. І вони уже сьогодні всім цим фактам дали оцінки.

Жаль, що на сьогоднішній день ті, кому треба було все це почути і зробити висновки, вони і глухі, і німі, вони живуть у своєму невеличкому світі, який для них уже давним-давно вже є раєм, а те, що робиться за межами їх вікон, їх вілл, їх резиденцій, їх не цікавить.

Тож я хочу, звертаючись знову до наших шановних громадян України. Ми сьогодні стали на правильний шлях стабілізації в нашій державі. Ми не можемо все вирішити, дуже складна криза, але підтримайте нас, будь ласка, і не слухайте політичних невігласів.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Катерина Семенівна.

Шановні колеги, в нас залишилося два виступи. Я надають слово народному депутату Павловському Андрію, фракція „Блок Юлії Тимошенко”. І підготуватися Кириленку Івану Григоровичу. Будь ласка.

14:06:49

ПАВЛОВСЬКИЙ А.М.

Андрій Павловський, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я як народний депутат, що працює в Києві, як киянин хочу скористатися парламентською трибуною, щоб звернутися і до Президента, і до відповідних урядових структур, і до профільних парламентських комітетів щодо катастрофічної ситуації, яка зараз склалася у нашій столиці місті Києві.

Учора і сьогодні відключена від тепла, від гарячого постачання половина Києва. Зокрема на Подолі, Оболоні люди не отримують ці послуги. От, шановні кияни, дочекалися ми від цих неадекватних чиновників команди Черновецького такої ситуації.

Я думаю, що це нам і певний урок і нашому старшому поколінню, коли не можна і за гречку, і за 100 гривень доплати до пенсії вибирати неадекватну владу, бо потім вона забере у вас 500 гривень щомісячно. І ми зараз відчуваємо все це на собі. Ви дивіться, нам Черновецький обіцяв, що Київ, в Києві буде самий дешевший хліб. Ні, він самий дорожчий. Зараз ціни у Києві піднято ніж в 3 рази більше. І зараз оцим бабусям нещасним оті 15 гривень компенсації хлібних перестали виплачувати. Так же, як перестали виплачувати оті 100 гривень добавки до пенсії. Оце все, що казав Черновецький, виявилося брехнею.

Я думаю, що треба звернути увагу на це, нарешті, і прокуратурі київській. Не брати хабарів від Черновецького в якості землі і безкоштовних квартир, що вони роблять, а все-таки займатися от тим беззаконням, що діється у стінах київської влади. Бо, дивіться, що робиться з орендою. Оренда для комерційних структур піднята зараз Черновецьким в 9,5 разів. А це оренда і для супермаркетів, для магазинів. Вони ці піднімуть ціни потім в своїх націнках для простих киян.

Те ж саме відбувається і з комунальними тарифами. Ми знаємо, що зараз за вказівкою Черновецького підготовлено рішення підняти комунальні тарифи до 5 разів. Я хочу звернути увагу, що це йде, бачите, по такому космічному неадекватному варіанті, коли тарифи піднімаються не на один, не на два відсотки, а піднімаються в рази.

Я думаю, що, нарешті, нам треба киянам навчитися і захищати власні інтереси. І чим ми скоріше це зрозуміємо, тим скоріше позбавимо Київ цієї не адекватної влади.

Хочу також звернутись щодо ситуації в Національному банку, також не адекватна, не зрозуміла, а іноді злочинна політика Нацбанку приводить до того, що банки залазять спекулюючи на курсі валюти залазять простим громадянам в кишеню, за рахунок чого зменшується їх реальна купівельна спроможність. Зате роздають олігархам, таким власникам, як Фірташ, „РосУкрЕнерго” по 7,5 мільярдів на їхні приватні банки. В той час державні банки такі, як Укрексімбанк не можуть отримати значно менші суми.

Я думаю, що на це увагу, нарешті повинен…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До слова запрошую Кириленка Івана Григоровича, керівника фракції "Блоку Юлії Тимошенко".

14:10:07

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний головуючий! Шановні колеги! Шановні наші виборці! Я піднявся на цю трибуну із відчуттям глибокої відповідальності, а перед цим тижнем відчуття не покидаючого сорому, за те, що рік ми були майже паралізовані. Разом з нами була паралізована і вся держава.

На превеликий жаль, ми занадто мало зробили для того, щоб сьогодні катастрофа, яка є сьогодні у світі фінансова-економічна, яка насунулася на Україну і наслідки, якої нам ще доведеться відчути, ми, на жаль, нічого запобіжного не змогли зробити в умовах безкінечного протистояння, безкінечної боротьби, безкінечних інтриг замість реальної парламентської законодавчої роботи.

Відчуття сорому потихеньку відходить у зв’язку з тією надією, яку ми дали на цьому тижні, розблокувавши роботу і почавши працювати.

І суспільство відчуло, що український парламент може давати результат. Скажіть, будь ласка, якими нормативними актами можна було б сьогодні врятувати національне сільське господарство, яке безумовно буде локомотивом вітчизняної економіки в найближчому майбутньому, не чорна металургія, не хімія, не інші галузі, а саме сільське господарство і галузь агропромислового комплексу.

Найбільший споживач металу і найбільший виробник кінцевої продукції, яка не вимагає валютних затрат, а дає чисті валютні надходження в Україну – наш українських хліб і до хліба.

Ніяким ні указом, ні постановою уряду не можна було поміняти ні тарифну, ні податкову, ні акцизну політику, ні зміни до бюджету для того, щоб підтримати національного виробника. А будівельна галузь, за яку ми теж проголосували левовою часткою, те ж саме, і споживач нашої 12 галузей продукції, і вона робочі місця, ця галузь, і саме головне це внутрішній ринок, якому так безпідставно не приділялось скільки уваги за останні роки, ми весь час були пере захоплені експортом, експорт це великі ризики.

Сьогодні прийняті чудові закони, які захищають наших вкладників, ми повертаємось всіх на землю і банкірів, і фінансистів, і всіх, хто причетний до фінансування наших галузей економіки через систему кредитування, ще раз хочу підкреслити, у нас поки що потужних банків з власним серйозним капіталом надзвичайно мало. Там гроші населення і населення сьогодні України інвестор чорної металургії, сільського господарства, будівництва і інших галузей. Ми сьогодні захистили умови наших вкладників, довіру до банків, це значить довіру до держави, ми сьогодні зберегли прийняттям цього закону. А зміни до бюджету, ми врятували сьогодні Пенсійний фонд і говоримо сьогодні пенсіонерам будьте спокійні, пенсії будуть стабільними і отримуватиме кожного того дня, де в області визначено отримання пенсії, все буде нормально. Парламент почав працювати, з цією великою надією дивимося у завтрашній день, підтримаємо це все, шановні друзі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Григорович.

Шановні колеги, хочу ще раз наших громадян проінформувати, що на сьогоднішньому засіданні Верховна Рада України ухвалила в цілому три важливі законопроекти, про внесення змін до Державного бюджету на 2008 рік, про амністію та про заборону банкам змінювати умови договору банківського окладу та кредитного договору в односторонньому порядку. Також інформую, що Верховна Рада у пленарному режимі працює наступний тиждень. Отже, в понеділок 15 грудня об 11 годині відбудеться Погоджувальна рада, а 16 грудня о 10.00 відбудеться чергове наступне пленарне засідання.

Оголошую сьогоднішнє засідання закритим.