ЗАСІДАННЯ  СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

16 вересня  2008 року, 10.00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України  ЯЦЕНЮК А.П.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго ранку, шановні колеги, прошу реєструватися.

10:03:03

В залі зареєстровано 440 народних депутатів України. Ранкове пленарне засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, декілька речей. Перше, що стосується сьогоднішнього порядку денного. Вчора пізно ввечері  був проект порядку денного, який внесений  був  двома найбільшими фракціями, одначе цей порядок денний не враховував пропозицій  ще трьох фракцій, які   сьогодні представлені у Верховній Раді.  Тому є пропозиція наступна. Після того, коли будуть  оголошення, і після того, коли будуть виступи фракцій, ми перервемося на годину з керівниками фракція задля того, щоби внести на ваш розгляд узгоджений порядок денний  і сьогодні провести відповідним чином пленарне засідання Верховної Ради України. Так що після виступів керівників фракцій я пропоную оголосити годинну перерву для погодження відповідних позицій щодо порядку денного.

Шановні народні депутати України, я пропоную перейти до розгляду  найбільш важливих  питань, які сьогодні стоять на порядку денному українського політичного істеблішменту. 

В першу  чергу, що стосується, шановні колеги,  коаліції. Сьогодні   день, коли ми перегортаємо одну сторінку політичної історії і відкриваємо нову сторінку політичної історії. Я би не називав це політичним апокаліпсисом. Так, це ще один виклик демократії, але, сподіваюся,    що і цей виклик ми разом подолаємо.

Дуже прикро, що знову відбулась ситуація, коли  не зреалізовані можливості, і не використані шанси. Це не той випадок, коли не дали; це той випадок, коли не змогли і не вийшло. Сьогодні в політичному меню України  є значні виклики і значні складнощі.

Одначе не треба забувати про економічне меню, яке також стоїть на порядку денному. В першу чергу мова повинна йти про відсутність газового контракту на наступний рік, мова повинна йти про відсутність консолідованих змін до Державного бюджету на 2008 рік, про дуже туманні перспективи Бюджету 2009 року, про відсутність програми соціально-економічного розвитку на дев'ятий рік, про найбільші темпі відтоку іноземних інвестицій серед країн Східної Європи саме в Україні, про низку додаткових загроз, починаючи з інфляції і закінчуючи значними спредами при корпоративних і суверенних запозиченнях. Але це все виклики, виклики, на які ми повинні дати відповідь в парламентських стінах.

Хотів би зазначити, шановні колеги, що відповідальність далі залишатиметься на плечах українського парламенту. Український парламент далі правомочний і зобов'язаний виконувати свою основну конституційну функцію – це законодавчу функцію.

Щодо діяльності парламенту, то хотів би зазначити, що відповідно до Конституції України виключно Голова Верховної Ради має право підпису актів Верховної Ради України. Тому після сьогоднішнього оголошення у тому випадку, якщо є кадрова пропозиція по Голові Верховної Ради України, я пропоную негайно приступити до її розгляду. Якщо такої пропозиції немає, офіційно повідомте.

Шановні народні депутати України, я змушений виконати свій конституційний обов'язок, для когось це довгоочікуваний, а для мене це надзвичайно сумний: я офіційно оголошую про припинення Коаліції демократичних сил у Верховній Раді України, створеної „Нашою Україною – Народною Самообороною” та „Блоком Юлії Тимошенко” 29 листопада 2007 року. Крапка. Шановні колеги, хтось хоче хвилину мовчання? Та не потрібно.

Шановні колеги, я прошу записуватися на виступи керівників фракцій.                         

Фракція Партії регіонів. Янукович Віктор Федорович.

 

10:08:07

ЯНУКОВИЧ В.Ф.

Шановні виборці, шановні народні депутати, шановні представники засобів масової інформації! Сьогодні ми стали свідками і учасниками історичної події, дуже неординарної, можна сказати, що віз, який везла так звана демократична коаліція, приїхав остаточно, і можна сказати: „Вилазьте!”

Я без гумору хотів би сказати декілька слів. На жаль, це наша історія. І життя підтвердило слушність пересторог, про які ми говорили з часів „майданної” ейфорії. Ми попереджали, що „помаранчеві” політики маніпулюють прагненням народу до справедливості і правди. Вони використовують громадян для досягнення своїх цілей, які не мають нічого спільного з обіцянками принести Україні процвітання, лад та рівність усіх перед законом.

Наші передбачення, на жаль, збулися. Політика „помаранчевих” призвела до того, що Україна тривалий час жила в режимі перманентних потрясінь, криз і скандалів. Двірцеві перевороти змінювалися достроковими виборами, дострокові вибори – погіршенням ситуації всередині країни, ростом цін та інфляцією, зниженням рівня життя людей, падіння міжнародного авторитету України і так далі. Авантюрне втягування України в НАТО і нерозумна поведінка влади під час конфлікту в Грузії вперше поставила державу перед реальною загрозою втрати миру на нашій землі. Усі наші заклики об’єднатися, відмовитися від поділу країни на демократів і недемократів ігнорувалися. Натомість робилися спроби переписати історію.

Народ України переконували, помаранчевій коаліції немає альтернативи. Суспільство продовжували ділити, Конституцію підпорядковувати політичній доцільності, а економіку популістським цілям. Сьогодні цей процес завершено, і як я казав, віз вже приїхав і застряв у болоті. Так звана „демократична коаліція”, яка насправді ніколи не існувала, зникла, як роса на сонці.

Змарновано час і колосальні зусилля, розбазарено ліміт довіри мільйонів у спроможність нинішньої влади вивести державу на шлях демократії та розвитку. В цій ситуації ми продовжуємо стояти на нашій позиції, і повторюємо, вихід лише в об’єднанні країни, але об’єднанні з українським народом. Проведення незалежної політики від українського народу неможливо. Ці часи також пішли вже в історію. Жодна з політичних сил, представлених у Верховній  Раді, не зможе подолати кризу самостійно, і ми це з вами добре знаємо. І будь-які нові конфігурації, створені без участі основних сил в державі, приречені, будь-які рішення, які будуть прийматися без врахування волі народу, - шлях в нікуди.

Що, на мій погляд, нам треба зараз врахувати і які ставити цілі? Перше, це суттєво підняти рівень життя людей. Тому що ми знаємо, що чого призвело підняття цін і інфляція в цьому році.

Що стосується організації дій влади, ставити мету, щоб влада працювала ефективно, треба робити зміни до Конституції і чітко розмежувати повноваження гілок влади, узгодити принципи внутрішньої і зовнішньої політики, застрахувати країну від дій недбалих політиків, яку б посаду вони не займали, децентралізувати владу, провести низку реформ, у тому числі судову, запровадити систему загальноукраїнських та місцевих референдумів та провести в життя...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

ЯНУКОВИЧ В.Ф. Провести в життя ще низку важливих рішень, про які ми з вами дуже багато казали і обіцяли виборцям. Прийшов час – це треба виконувати. І це неможливо зробити без підтримки мільйонів наших громадян.

Тому я з цієї трибуни ще раз кажу. Ми не були ініціаторами дострокових виборів минулорічних і не будемо зараз ініціаторами наступних дострокових виборів, якщо вони відбудуться. Ми за те, щоб сьогодні всі над цим задумалися. Що потрібно українському народу? Свари, бійки чи ефективна політика влади, яка призведе до покращання життя наших громадян? Тому ми будемо наполегливо іти до мети покращання життя наших громадян і розбудови сильної незалежної України.

Ми відчуваємо підтримку наших громадян і віримо в те, що наші зусилля забезпечать зміни, які вкрай необхідні всім. Дякую.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Я відразу повідомляю керівників фракцій, що буду продовжувати стільки, скільки треба, буду продовжувати виступи.

 

10:14:48

КИРИЛЕНКО В.А.

В’ячеслав Кириленко, "Наша Україна - Народна Самооборона".

Події розвиваються у такій спосіб, що очевидно Партії регіонів таки доведеться найближчими днями створювати коаліцію із тими, як щойно сказав Віктор Янукович, хто розбазарив ліміт довіри і зник, як роса на сонці. Події розвиваються саме у такий спосіб. І ми розуміємо, що ті, хто намагався весь час нас звинуватити у змові із Партією регіонів, фактично почали створювати коаліцію саме з ними. І ми очікуємо остаточного юридичного оформлення після сьогоднішнього оголошення коаліції: Партія регіонів-"Блок  Тимошенко". Це не наш вибір, це вибір наших колег і Партії регіонів. У такому  випадку, безумовно ми будемо робити корекцію своєї парламентської діяльності.

Але я хочу сказати понад усе людям, які підтримують демократичні сили: без „Нашої України” не було б жодної демократичної коаліції. Саме „Наша Україна” виступила гарантом створення коаліції демократичних сил і обрання на посаду Прем’єра Юлії Тимошенко. Ми  доклали всіх зусиль, для того, щоб протягом цих складних дев’яти місяці зберегти коаліцію. Так, у нас були розбіжності, нас дивувало, що інколи уже мали місце дивні голосування Партії регіонів і  "Блоку  Тимошенко" по питаннях, м’яко кажучи, сумнівних. Згадаємо голосування про Тендерну палату, яка набила оскомину всім в Україні, хто хотів чесно працювати. Згадаємо те, що ми не могли допроситися в уряду цілої низки реформаторських законопроектів, хоча нас це дивувало. Ми так і не побачили, на жаль,  нового Податкового кодексу, блоку земельних питань. Ми з подивом зустріли спротив освітній реформі, яку запроваджував наш нашоукраїнський міністр Вакарчук. Ми з подивом констатували не чітку  позицію партнерів щодо вступу України до НАТО.  Тепер ми  бачимо чим була обумовлена ця нечіткість.

Разом з тим всі ці розбіжності для нас не могли стати причиною для припинення  діяльності демократичної коаліції. Рубікон був перейдений під час парламентських канікул, коли  відбулася змова „Блоку Тимошенко” з Партією регіонів, яка стала очевидною 2 вересня цього року.  І саме ця змова не дозволила українському парламенту зайняти консолідовану позицію у питанні російсько-грузинського збройного конфлікту. Ми можемо повторити ще тисячу разів – це не є демократична коаліція, коли вона не може дати спільну позицію щодо агресії Росії проти суверенної Грузії, щодо підтримки територіальної цілісності Грузії і  будь-якої іншої країни і не може дати спільну позицію щодо оцінки антизаконних дій Чорноморського флоту Росії, який з нашої суверенної території брав участь у бойових діях проти Грузії.

Якщо ми не можемо дати спільну оцінку таким резонансним питанням, про які говорить весь світ, то виникає питання: а як захистить демократію ця демократична коаліція? А чи може вона дати відповідь на наступні виклики, які чекають Україну після цієї російсько-грузинської війни? І чи готова вона давати взагалі будь-які відповіді на ті страшенні ризики, які виникли після цих подій на Кавказі? І тому це не була дискусія про Грузію – це була дискусія про Україну. І саме дискусії про Україну наші партнери із БЮТ на наше переконання, на жаль, не витримали.

За 10 днів, які пройшли з моменту подачі нами заяви, ми лише  переконалися в тому, що фактично створена прокремлівська більшість - "Блок Юлії Тимошенко" , Партія регіонів”  і комуністів - діє і набирає оберти.  Оскільки за ці 10 днів ми, на жаль, почули від наших партнерів по коаліції лише запевнення, що позицію по Чорноморському флоту вони не змінять і по суті будуть підтримувати і подальші безкарні дії  чужоземного флоту з наших берегів.

Ми почули, що жодного відходу від антиконституційних, антиукраїнських законопроектів, які проголосовані минулого тижня і які працюють проти  національної безпеки і оборони з боку "Блоку Юлії Тимошенко"  не буде. І ми почули, що жодного бажання зустрітися і обговорити всі питання на раді коаліції немає. Ми не можемо нескінченно запрошувати наших партнерів, давайте сядемо і обговоримо всі питання у демократичний, відкритий і публічний спосіб. Ми вперлися в глуху стіну мовчання, що лише підтвердило,  що прокремлівське …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте завершити.

 

КИРИЛЕНКО В.А.   …що лише підтвердило, що прокремлівська більшість, фактично створена 2 вересня у складі  „Блоку Тимошенко”, Партії регіонів і комуністів, найближчим часом буде юридично оформлена. За  таких обставин для „Нашої України” лишається невеликий вибір, ми не зійдемо,  за будь  яких умов, із позицій захисту українських  цінностей і національних інтересів.

Тому, після остаточного оформлення спілки „Блок Тимошенко” -  Партія регіонів ми лишаємо для себе один шлях – перехід у національну парламентську опозицію, яка буде опонувати усім антиукраїнським діям, до яких буде вдаватися  створювана прокремлівська  парламентська більшість.

  Ми не будемо спокійно спостерігати, як  ті, хто уже взяв на озброєння такий курс, будуть нищити українські цінності і здобутки української незалежності.   Ми не будемо  мовчки спостерігати, коли  без жодного публічного обговорення попереднього з своїми партнерами Партія регіонів і „Блок Тимошенко” будуть змінювати українську Конституцію лише з однією метою – забрати повноваження  у Президента України в зовнішній і в оборонній політиці  на  догоду Кремлю.  Ми не будемо   спокійно спостерігати за тим, як дві політичні сили практично розподілять навпіл країну і будуть вирішувати свої фінансово-бюджетні питання. На все це „Наша Україна” дасть свідомий і потужний опір. Я думаю, в цьому ми дістанемо підтримку  патріотичних виборців. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Кириленко,  „Блок Юлії Тимошенко”.

 

10:22:11

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановний Голово, колеги, шановні наші виборці!  Як говорив сучасний класик: „Були часи і гірші, але такого цинізму ще не було”.

Дев’ять місяців у коаліції для нас не були медом, особливо для уряду і його лідера жінки, яку цькували і знищували майже щодня. Але ми терпіли і стояли, колеги, до останнього. І ви всі свідки – не ми покинули коаліцію і бог суддя тим,  хто її знищував з перших днів існування. Апофеозом подвійних стандартів оцей циркуляр, який направили наші колеги на місця своїм підвідомчим партійним організаціям. В цьому циркулярі „Нашої України” четвертим пунктом чітко записано, чітко, дослівно цитую: „збереження демократичної коаліції для нас не є принциповим та головним завданням. Головна мета – дострокові вибори до Верховної Ради”. Оце і вся суть.

(Ш у м   у   з а л і)

А тепер по суті. Нас більше цікавить працюючий парламент, тому скажу без перебільшення, наш перший пленарний тиждень на цьому місяці для багатьох виявився шоковим. Декого неприємно вразило те, що парламент нарешті після багатьох місяців чвар та протистоянь продемонстрував здатність домовлятися та продуктивно працювати. З іншої сторони, це приємно здивувало суспільство і це головне. Дійсно, в нашій роботі є дві визначальні складові: політична і законотворча. Абсолютно ясно, останнім часом перша аж занадто превалювала над другою. По суті, основна законотворча робота в пасинках політиків вже добрих три роки. Чи виграла від цього країна, питання риторичне. Але очевидно, політика в цьому залі значно і незаслужено переоцінена, політики знецінені, виборці розчаровані. В більшості, людей вже не хвилюють наші безкінечні розбрати, коаліціади і звинувачення. Суспільство, економіка вже давно розвиваються не завдяки нам, а всупереч. Ми мабуть і не помітили як із творців історії перетворилися в свідків. Творять її інші, а ми частіше на жаль, витворяємо. На телеекранах одна політика і політики. Одним словом як кажуть зараз, перезавантаження. Надоїли всі і всім. Рецепт один – опуститися на грішну землю і почати працювати так як на минулому пленарному тижні, коли політика вперше за багато тижнів змушена була поступитися місцем здоровому прагматизму. Так, разом ми вирішили болючу проблему шахтарів і таки розпочали довгообіцяну реформу бюджетної і  пенсійної сфери. Мільйони наших громадян врешті-решт будуть отримувати не зрівнялівку, а заслужене.

Наша політична сила рішуче налаштована продовжити цей діловий стиль. Взяти проблеми економіки. На жаль, світова фінансова криза триває, лихоманить фондові ринки, посилився відтік капіталу, особливо з країн з нестійкою економікою, і від нас тікають гроші, а потреба в інвестиціях колосальна. Тисячі підприємств потребують реконструкції і технічного переоснащення новітніх технологій. Де брати десятки і десятки мільярдів капіталовкладень? Вихід лише в грамотній інвестиційній політиці. Вже скільки років в наші парламентські двері наполегливо стукають інвестори зі своїми пропозиціями, а у нас все руки не доходять. На розгляді понад 20 законопроектів, які можуть позитивно вплинути на інвестиційний клімат в Україні в разі, звичайно, їх прийняття. То давайте, колеги, по-діловому підтримаємо і щонайменше день присвятимо економічним проблемам держави і забезпечимо перспективу хоча б наступного року.

Аналогічна ситуація в АПК. Зі вступом до СОТ в період аматорського відношення до села скінчився, на суворі виклики треба теж давати відповідь саме нам. В цьому відношенні навіть від найближчих сусідів ми вже відстаємо, там продукти, що містять ГМО маркуються, а продукція органічного землеробства має зовсім іншу ціну і на все  є закон.

Стосовно землі. В тій же Росії першим покупцем сільгоспугідь виступає виключно держава. В сусідній Білгородській області таким чином було викуплено декілька сот тисяч гектарів і нині на конкурентних засадах визначаються кращі власники чи орендарі із обов’язковою умовою - рослинництво поєднувати з тваринництвом і не змінювати цільового призначення землі. Чим не досвід для нас.

Ми ж поки вважаємо, що за щитом мораторію все йде нормально, але всі знають, що обіг землі набирає обертів не лише в центрі, а й в глибинці продаються цілі господарства, міняючи своїх засновників, як кажуть, на тихоря. Зрозуміло, продається ж не вивіска, на кону майбутнє землі і ніхто сьогодні не знає, хто вони нові засновники українські чи іноземні. Відносно цього є відповідні статті і в Конституції, і в Земельному кодексі, а де механізми реалізації і таких проблем за останні роки накопичилось чимало. Це наші з вами борги!

За останні місяці уряд разом з громадськими організаціями АПК опрацював сучасні підходи до захисту та стимулювання розвитку аграрної галузі, вони викладені в законопроектах, які наша фракція пропонує розглянути в комплексі і присвятивши цьому теж один пленарний день.

Не вдаючись в подробиці, зазначу, що тільки закони стосовно пільг по ПДВ, бюджетної підтримки до кінця цього року, спеціального режиму кредитування за нульовою ставкою коштуватимуть бюджету близько 10 мільярдів гривень. Такої підтримки селянам ще не було. Шановні колеги, коли на минулому тижні парламент почав приймати необхідні для людей і держави закони в кількості 350 голосів, необхідність в популізмі відпала. Натомість наша роль за подальшу долю країни піднялась на порядок. Ми готові до цієї відповідальності. Тож давайте разом надолужимо той час, який ми згаяли на безплідне політичне протистояння.  Отже, як кажуть, до роботи!

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Фракція комуністів, Петро Симоненко.

 

10:28:14

СИМОНЕНКО П.М.

Уважаемые коллеги! Я в большей мере с этой трибуны хочу обратиться сегодня к нашим избирателям. Именно они сегодня более всего страдают от того, что реально происходит в парламенте, что реально происходит у нас в стране, какова система управления и каковы программы реализуются и для кого они реализуются. Я убежден, что эта ситуация в парламенте, как и в целом в стране, требует более глубокого и правильного вывода. И без глубокого анализа того, что происходит у нас с Украиной за годы независимости, особенно за последние годы помаранчевого безумия, трудно будет нам и сделать правильные выводы что необходимо для Украины в перспективе реализовать и на какие направления сосредоточить финансы, людские ресурсы и многое другое.

Накопив опыт создания коалиции коррупционеров в 2004, в 2005 году, продолжив накапливать этот опыт, как мы знаем, коалиция, которая сегодня уже приказала долго жить, создала коалицию отравителей и шпионов. Об этом мы, фракция коммунистов, говорили. Мы предупреждали. Потому что именно коалиция шпионов и отравителей, это те, кто на Майдане очень много говорил о демократии, говорил очень много о своей ответственности, о чистых руках и многое, многое другое.

Я убежден, что именно народ Украины сегодня должен дать оценку и тем заявлениям, которые звучат сегодня о переходе «нашистов» в оппозицию. Трудно представить себе оппозицию, которую возглавляет  лично Президент страны Ющенко.  Это абсурд полнейший! Но за этим абсурдом кроется полная безответственность за все годы независимости Украины и этих политических сил за развал страны, за  уничтожение своего народа, за геноцид против своего народа за годы независимости, за эпидемии, за безработицу, за миллионы тех, которых вы выгнали с этой страны, чтобы они ночные горшки в Италии, в Испании таскали,  выгнали ученных из институтов, ослабили сегодня, уничтожили не только    экономическую, но и  производственную, а также научно-производственную базу – все это ваши грехи, а это не грехи, а это преступление перед народом Украины.

Поэтому когда мы анализируем сегодня все то, что    произошло за годы независимости, благодаря той позиции и  политики, которую навязали националисты, находящиеся во власти, мы должны сегодня признать, что для народа Украины ихние песни – это   рост цен и тарифов, это нищета и безработица, это голодные смерти и сегодня бесперспективное будущее для нашей молодежи и для наших детей, это уничтоженные села и разграбленные хозяйства, это сегодня опустошенная земля и   земля, которую продают по сути дела  для тех, кто сеет здесь подсолнухи и рапс для выращивания биотоплива энергетических ресурсов для за рубежа.

Мы сегодня должны понимать, что именно эта политика привела к уничтожению крупнейших промышленных регионов страны, а по сути дела,  их как и всю территорию Украины отдали под контроль транснациональной корпорации, вступив Всемирно торговую организацию без защиты  национальных интересов. И мы, коммунисты, утверждаем, что это предательство национальных интересов, вступая в эти международные  европейские структуры без определения своей роли и места там  без защиты своих интересов.

Мы сегодня с тревогой говорим, что эти годы независимости, так называемой,  и особенно, когда помаранчевые безумцы      находятся у власти, у нас резко обостряется взаимоотношения с нашими братьями по крови  славянскими народами и прежде всего с Российской Федерацией.    

Это приводит к тому, что именно народ Украины  страдает от усиления проблемы энергетической  безопасности: товаропроизводители украинские  от того, что не могут реализовать продукцию; промышленный сектор от того, что мы утрачиваем интеграционные связи и многое другое.

Как только  приходят националисты к власти, у нас   наблюдается  усиления раскола Украины по национальному, этническому, конфессиональному принципам. И мы являемся свидетелями того, что именно  эта помаранчевая команда и команда националистов во власти сегодня  и на святыни посягнули, тысячелетнюю историю, когда здесь пытаются, так скажем, фарисействовать, отмечая 1020 крещения Руси, а сами уничтожают православие. Таким образом  уничтожают культуру и историю нашего народа.

Мы сегодня сталкиваемся  с тем, что  практически за годы независимости в Украине под руководством националистов осуществляется фашизация общества.

А если говорить откровенно,  то  ворожение агрессора   Саакашвили националистами Украины, все то, что связано с тем, что  были там убиты  граждане. Причем, уважаемые коллеги, я  к нашим избирателям обращаюсь,  как можно еще, у какого Сирка очи позычать Президенту Ющенко, вот этому керовнику националистов,   когда  там находятся наши же родные и близкие? Разве не российские матери, отправляя своих сыновей служить, защищая свое отечество и свою родину, они там погибли. А ведь это сыновья наших родных  и близких.   Наш Президент вооружает агрессора, чтобы убивали родных и близких наших с Украины так, как  и тех, кто живет непосредственно в Осетии. Мы говорим о том, что вооружение националистов – это сегодня, а по сути дела завтра, это  фашизм. И мы, коммунисты, предупреждаем, что если не  остановить эту уже помаранчевую камарилью,  то не исключено, что именно их политика  приведет не только к фашизации, а  через вооружение национализма, то, что  они делают, приведет и к более серьезным последствиям.  И нас втягивают через зависимость от политики Соединенных Штатов Америки не только в  конфликты на территории Украины, не только на постсоветском пространстве,  нас втягивают  и в  конфликты международного уровня.

Мы  говорим о том и предупреждаем, что  приход к власти   националистов с 1991 года помаранчевая команда, которая соединила идею национализма и крупного капитала, приведет и к тому, что сегодня практически Украина утрачивает независимость через то, что делает Ющенко. Поэтому мы, коммунисты, сегодня говорим: надо остановить это безумие. Но мы обращаемся и к нашим избирателям: мы должны с вами понимать, что это безумие стало возможно только в результате того, что мы не проявили мудрость нашу людскую во время выборов 30 сентября в прошлом году. Именно мы, коммунисты Украины, предупреждали, что досрочные выборы этим не закончатся, 30 сентября, которые в прошлом году проводились. Они не нужны были Ющенко, они были нужны для того, чтобы прикрыть...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу завершувати, Петро Миколайович.

 

СИМОНЕНКО П.М. ...истинные цели – фашизации общества, националистической идеологии насаждение и, естественно, того...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити ще 10 секунд.

 

СИМОНЕНКО П.М. И последнее, что надо сделать. Надо сделать действительно главное: завершить немедленно политическую реформу, прежде всего в той части, что надо изменить Конституцию – ликвидировать пост Президента, мы видим, к чему это приводит, надо сегодня начать процедуру импичмента. У нас есть все основания утверждать: Президент Ющенко – преступник, и надо начать процедуру импичмента против Президента Ющенко и таким образом начать процедуру отстранения его от власти и освободить Украину от этого националистического дурмана. Благодарю. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Литвин.

 

10:36:37

ЛИТВИН В.М.

Шановні народні депутати, шановні люди! Слухаючи виступи сьогодні, слухаючи обговорення, неминуче доходиш до висновку, що цілком очевидно: люди більше переймаються тими процесами, тою тривогою за долю країну, за стан справ у своїх сім'ях, ніж ми сьогодні тут, у парламентській залі, будучи представниками українського народу.

Я хотів би сказати, шановні колеги, оті позиції, які ми займаємо, наводять на думку, на згадку про відомі слова: вузьке коло  революціонерів, страшно далекі вони від народу. Оті проблеми, про які ми говорили сьогодні, вони страшенні далекі від народу.

Я хотів би сказати, що ми всі отримуємо листи. Давайте подивимося, про що люди говорять, що вони від нас вимагають. А от всім сьогодні вранці розклали керівникам фракцій лист з села Княжичі, я його зачитаю.

„Настав час звернутися до вас і висказати все те, що наболіло, накипіло в душі в нас, в простих людей, українців, патріотів своєї України.

Після 2004 року, коли ми, громадяни України, повстали проти брехні, лицемірства, корупції, проти того, що нам, простим українцям, заважало жити в нормальній, цивілізованій державі європейського зразка, ми вам повірили. Але ви нас зрадили, і на сьогоднішній день нічого не змінилось”. Це вирок всім нам.

Я хочу сьогодні говорили від імені тих людей, з якими я зустрічався минулого тижня в трьох областях України, причому зустрічався в селах, причому зустрічався на східцях біля районних будинків культури, говорили від імені тих людей, які стоять біля Кабінету Міністрів України і до яких нікому немає жодної справи. А це Ровенківське міське товариство інвалідів вугільної промисловості.

Приймали тут дуже гаряче закон, але про цих людей не подумали. Я зачитаю вам їх звернення мовою оригіналу. Слухайте, будь ласка.

„Мы требуем содействие в восстановлении прав, утраченных инвалидами в связи с организацией Фонда социального страхования от несчастных случаев. До организации Фонда социального страхования утраченный заработок или его часть в соответствии со степенью утраты профессиональной трудоспособности выплачивался собственником в полном размере, то есть без учета размера государственной пенсии по инвалидности, а также независимо от получаемых потерпевшими других видов пенсии, заработка и стипендий. Собственник возмещал утраченный заработок и не включал возмещение ущерба в предоставляемую государством пенсию по инвалидности.

В связи с организацией Фонда социального страхования от несчастных случаев наше материальное обеспечение значительно ухудшилось, так как в случае, если пострадавшему одновременно с ежемесячной страховой выплатой назначена пенсия по инвалидности в связи с одним и тем же несчастным случаем, их сумма не должна превышать среднемесячного заработка, который потерпевший имел до повреждения здоровья. Считаем, что подобное отношение к инвалидам противоречит  статье 22 Конституции Украины». И далее, уважаемые коллеги, по тексту.

Ми ж тут багато говоримо про те, що порушують Конституцію чи то Президент, чи інші сторони, а чому ж ми не подивимося, що порушується Конституція відносно людей, безпосередньо людей, яким ми присягалися служити.

Наступне питання. Я хочу сказати, наприклад, на зустрічі з жителями села Чорнобаї, селища міського … вірніше, селища міського типу Чорнобаї, селища міського типу Велика Богачка, люди відкритим текстом говорять  про те, що в них забирають землю. При чому, до цього причетні місцеві керівники, які цинічно разом із своїми родичами забирають не тільки врожай, а забирають землю, а ми розказуємо про те, що ми повинні прийняти комплекс законів, як адаптувати сільське господарство України до умов СОТ Та адаптовувати вже нічого буде!

Давайте ж приймемо ті рішення, про які ми пропонували і говорили. Це були б рішення, власне, Верховної  Ради України.

Дозвольте, я завершу. Всі виступали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЛИТВИН В.М. Я хочу сказати, що думають люди в селі Великий Самбір Сумської області. Такі приклади, шановні колеги, які не печуть тут Верховну Раду, але які печуть людину. Квитанція: доплатити 23 копійки комунальні послуги. За це повідомлення треба заплатити гривню двадцять. Як вижити пенсіонеру?

Далі, оформлення спадщини: помирає чоловік, дружина не може оформити спадщину, вона живе на чужій території. Рішення, яке давно лежить, прийняти ми не можемо! Бо треба заплатити за спадщину вдвічі, ніж вартує ця хата.

Ще один момент – пенсія. Розносять пенсію. Кладуть кожному пенсіонеру культурно в конверт, а за конверт беруть гривню п’ятдесят, гривню тридцять. Пенсіонер говорить, мені нікому писати листи. Але каже, ви порахуйте, скільки пенсіонерів отримує пенсію у конвертах і хто на цьому заробляє? Для них гривня п’ятдесят – це великі гроші.

І взагалі давайте скажемо, що люди думають про тарифи, про ціни. Ціни начебто зупинили. Але давайте реально подивимося, які ціни і як їм виживати. А ми змагаємося тут хто проти, один проти одного влучніше скаже.

Дальше. Закупівельні ціни. Ціни на молоко ростуть, закупівельні ціни на молокопродукти від людей падають. От звернення – давайте відреагуємо. Є закон, який передбачає, скільки, проект закону, скільки повинні коштувати продукти із молока, які продаються, і скільки відсотків повинно коштувати молоко, яке приймають заготівельні пункти. Давайте приймемо це рішення. І це буде ринковий відповідно закон.

І ще одне. Хорол, трудовий колектив Хорольського молоко-консервного комбінату. Їх було три на весь Радянський Союз, які випускали суміші для дітей. Сьогодні в заводі лежить 600 тонн сухого молока. З Росією посварилися, Росія молока не бере. Куди це молоко дівати? Друге. Для того, щоб ці суміші дитячі взяв супермаркет, треба заплатити тільки за одне місце, за те, що стоїть упаковка, 25 тисяч гривень. Давайте приймемо рішення і наведемо відповідні порядки.

Шановні колеги,  і на завершення. Я думаю, ті дебати і ті сцени ревнощів, які виявляються, вони свідчать про одне: що ми більшою мірою переймаємося, хто де буде сидіти, хто над ким буде стояти, а не тим, що повинна бути Верховна Рада абсолютно працюючою. Ми до цього закликаємо.

І є відомий принцип: невідомо якого кольору кішка – головне, щоб вона ловила мишей. З цією відповідальною функцією Верховна Рада не справляється абсолютно.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні народні депутати України,  для погодження розкладу сьогоднішнього засідання і для того, щоб максимально врахувати пропозиції всіх фракцій я пропоную не на годину, а на 30 хвилин, ми встигнемо за 30 хвилин, зайти до мене у кабінет порадитися, як далі жити будемо.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, продовжуємо наше пленарне засідання. Ми тут з Петром Миколайовичем порадилися і звертаємося з проханням, щоб ми перестали імітувати роботу парламенту, тому що зараз мова йде про те, що доки не сформована коаліція, намагаємося, вибачте, „з пальця висосати” законопроекти  для того, щоб  мати результативне голосування.

Але,  до моменту     формування коаліції, або до моменту розпуску  українського парламенту у нас є можливість  поприймати ті законопроекти, які десятками, ну не десятками, але п’ятирічками лежали на полицях українського парламенту. Значить що пропонується.

Пункт перший. Пропонується сьогодні повернутися до розгляду законопроекту про дорожній рух, який був не підтриманий, пригадуєте всі. Значить, пропозиція наступна, проголосувати його в другому читанні, там є низка положень, які потребують доопрацювання  в третьому читанні і  відправити на третє читання і протягом цього тижня ми його проголосуємо в цілому.

Друге. Проект Закону про нормативно-правові акти, це Олександра Володимировича закон і Романа Михайловича Зварича, вони  будуть мати ґрунтовну доповідь з цього, щоб унормувати питання взагалі видачі  і реєстрації нормативно правових актів.

Третє, дуже  важливе - це   президентський законопроект.  Вдалося переконати і проголосувати за президентський законопроект, проект Закону  про амністію. Тому ми його пропонуємо зараз поставити в загалі першим на порядку денному.  Кощинець є? Немає. Ви  його перший заступник? А де начальство? Занято? Ну нічого, скоро звільниться.

Третє питання. Проект Закону про внесення змін до Закону „Про нотаріат”,

Четверте питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих  актів України, це щодо виконання  рішень третейських судів.

Наступне. Друге читання  законопроекту про внесення змін до  деяких законів України щодо сприяння будівництву – це зараз нагальна проблема, тому що ринок нерухомості в надзвичайно складному стані, 0883, Юрій Сергійович  Сербін звертався з нашим колегою, так що, з Володимиром …

І ратифікації дві. Це тарифікація Угоди  між Кабміном та Федеральною Радою Швейцарської Конфедерації „Про обмін  стажистами” і ратифікація меморандуму  про взаєморозуміння стосовно скоординованого  розвитку Чорноморської окружної автомагістралі.     

Колеги, тепер я пропоную загальним списком проголосувати за розклад. Людей нема? Втратився інтерес до роби українського парламенту. Колеги, я пропоную, ітак увага, голосуєм за порядок денний: перше, 1343, 1343-1; друге, 2280, але він розглядається першим; третє, 1177, 1425, 1425-1, 2195, 2374 – це нотаріат,  далі 1399 – це третейські суди, 0883 – це будівництво, 0043 – це ратифікація по  обміну стажистів, 00 44 – це  автомагістраль чорноморської окружної і повернення до розгляду раніше не підтриманого Закону України про дорожній рух.

Ми тільки що прийняли рішення. Колеги, давайте зараз по дорожньому   руху. Олександр Сергійович Єфремов. Зараз я дам, колеги, ви можете  сісти? Почекайте, ми ще не завершили розгляд питання, не керуйте всі одним парламентом.

Олександр Сергійович Єфремов, немає?  Значить тоді така пропозиція. Дорожній рух, доки не появиться Єфремов, не  ставимо у розклад, тому що фракція Партії регіонів  заперечує проти дорожнього руху.  

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Ми не заперечуємо проти дорожнього руху, ми заперечуємо проти постановки у порядок денний непогоджених питання, які  не підтримуються більшістю у сесійній залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як не підтримуються? Ми зараз відчуємо чи підтримуються, чи ні.

Ладно, не хочете дорожній рух, не потрібно. Тільки що ми вийшли із пленарного засідання і  погоджували дорожній рух. Нема проблем, все, поставили крапку, дорожній рух тоді  знімається. Все, що я процитував  без дорожнього руху, прошу голосувати. 

Стоп. З мотивів. Запишіться з мотивів, 3 хвилини.  Юрій Мірошниченко.

 

11:24:47

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Передаю слово Ганні Герман.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ганна Герман.

 

11:24:53

ГЕРМАН Г.М.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги! По-перше, прошу вас вшанувати пам'ять загиблих журналістів хвилиною мовчання. Я думаю, що з цього ми би мали розпочати нинішнє засідання парламенту.

Друге. Я так само прошу вас розглянути постанову Верховної Ради про те, щоб заслухати Генерального прокурора України в цьому залі зі звітом про стан розслідування справи про загибель Георгія Гонгадзе. А зараз прошу вас, вшануймо пам'ять загиблих журналістів хвилиною мовчання. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, сьогодні день загибелі Георгія Гонгадзе. Тому я прошу вшанувати Георгія Гонгадзе, а не журналістів всіх.

(Х в и л и н а  м о в ч а н н я)

Прошу сідати. 19 числа у нас – день пам'яті всіх журналістів.

Олександр Сергійович Єфремов, якщо можна, потім вам слово з приводу Закону про дорожній рух, якщо є таке бажання. Олег Зарубінський, фракція „Блоку Литвина”.

 

11:26:03

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги, я зрозумів, що каменем спотикання при затвердженні на сьогодні порядку денного є якраз законопроект щодо дорожнього руху. Мені здається, що це якраз той законопроект, який не повинен викликати якоїсь алергії, бо всі розуміють, що робиться на дорогах. Але я не можу не сказати і про інше.

Ви знаєте, дуже багато вимагають від водіїв. А от вчора в Києві з 18 години всі регулювальники Державної автомобільної інспекції зникли зі всіх перехресть центра міста. І тривало це, я був свідком, до 20.30 – дві з половиною години вони просто не працювали. А потім пів на дев'яту повільно почали збиратися і „нехотя” (російською мовою) починати виконувати свої службові обов'язки. Я думаю, що Верховна Рада має ініціювати розгляд питання з приводу роботи міліції, а не тільки водіїв. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кілінкаров. Александровська, будь ласка.

 

11:27:09

АЛЕКСАНДРОВСЬКА А.О.

Александровская, фракция коммунистов, город Харьков.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые   коллеги! Меня несколько удивила такая постановка вопросов: тот перечень законопроектов, который нам предлагают обсудить. Сегодня Украина переживает действительно сложный политический момент. Идет вопрос о необходимости нового лица парламента, о создании нового большинства в парламенте, которое должно взять на себя ответственность за будущее развитие нашего государства. Мне кажется, что есть вопросы, которые позволили бы гражданам Украины понять: способен наш парламент на такую консолидацию, способно у нас появиться большинство, которое возьмет на себя ответственность, или практически его нет. И тогда все люди должны понять, что досрочные выборы необходимы.

Есть вопросы, внесенные фракцией коммунистов. Эти законопроекты вносил лидер коммунистов Петр Николаевич Симоненко. Это законопроект об основах внутренней и внешней политики, это законопроект о внеблоковом статусе Украины, это законопроект о сегодняшних отношениях Украины и НАТО. Вот, мне кажется, эти вопросы нужно обсудить, проголосовать, и тогда…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Камчатний.

 

11:28:19

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Камчатний, Блок Тимошенко, Харківська область.

В котрий раз від мені фракції „Блоку Юлії Тимошенко” ми закликаємо всіх працювати, працювати і приймати закони. Парламент може сьогодні працювати, ми це продемонстрували на позаминулому тижні. Прошу припиняти дебати, давайте працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, поговорити – поговорили, а вийшли на той результат, з якого починали. Значить, ще раз наголошую на тому, що порядок денний надзвичайно складно формується. І фактично по кожному законопроекту йде дуже тривала дискусія на предмет того, чи буде він підтриманий, чи ні.  На превеликий даль, по дорожньому руху поки що не домовились, те, що мене повідомили фракції. Тому будемо пробувати завтра домовлятися щодо розгляду даного законопроекту в другому читанні.

Мікрофон Олександру Сергійовичу, будь ласка, Єфремову.

 

11:29:12

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Арсений Петрович, уважаемые коллеги! Я бы немножко скорректировал только, не потому, что мы не договорились . Мы приняли решение по формированию повестки дня на каждый день нашей работы. Насколько я понимаю, руководители фракций собрались и согласовали повестку работы на сегодняшний день. Мы не против того, чтобы рассматривать другие законопроекты, у нас есть рабочий день и завтра, и послезавтра и так далее. И фракция Партии регионов готова рассмотреть любой законопроект, в том числе, и по дорожному руху, поставив его завтра при соответствующем заключении и наших специалистов, и тех специалистов, которые обязаны дать заключение по данному законопроекту.

Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому, колеги, що стосується законопроекту „Про дорожній рух”, завтра на засіданні керівників фракцій приймемо рішення, у якому форматі ми його розглядаємо. Я прошу Апарат зразу підготувати як пояснювальні записки, так і висновки юридичного управління і інших управлінь, що стосується даного законопроекту. Це вже друге читання.

Друге, що стосується запропонованої народним депутатом Герман постанови про заслуховування звіту Генерального прокурора, завтра також обговоримо на засіданні керівників фракцій і приймемо рішення, коли це робити. І повідомте, Олександр  Сергійович, повідомте народного депутата Ганну Герман.

Третє, ще раз повертаюся до порядку денного, який запропонований. Першим розглядається законопроект 2280, президентський, „Про амністію”; другий – про нормативно-правові акти (1343) і альтернат – 1343-1 Лавриновича і Зварича; третій – це низка законопроектів, тут є шість авторів, це проект Закону про внесення змін до Закону України "Про нотаріат”, вони з альтернатами, з 1177 і далі по тексту, який у вас є; далі, 1399 – це щодо рішення третейських судів; далі – 0883 – це сприяння будівництву; далі 0043 і 0044 – це дві ратифікації.

Приймається, колеги? Прошу голосувати за такий розклад.

 

11:31:33

За-332

Рішення прийнято. 

Я оголошую розгляд першого законопроекту. Прошу по фракціям показати. Проект Закону України про амністію, 2280.  Доповідає виконуючий обов’язки голови Державного департаменту з питань виконання покарань Микола Петрович Ільтяй.

 

ІЛЬТЯЙ М.П.

Вельмишановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати! На ваш розгляд пропонується внесений Президентом України проект Закону України про амністію.

Даний законопроект має 16 статей. Перші три передбачають звільнення від покарання чітко окреслене коло засуджених. Статтею 4 скорочується на половину невідбута частина покарання засудженим до обмеження волі.

Актуальність цього законопроекту грунтується, по-перше, на гуманних засадах нашої держави. Тому дія амністії повинна поширюватися на найбільш незахищені та вразливі у соціальному плані категорії засуджених, тобто на неповнолітніх, жінок, чоловіків похилого віку, ветеранів війни, інвалідів тощо.

По-друге. На урахування криміногенного складу засуджених та відповідної судової практики. На даний час в установах кримінальної виконавчої служби утримується 147 тисяч 700 осіб. Саме тому пропонується застосувати амністію виключно до засуджених, які не становлять значної соціальної небезпеки.

Основними критеріями для застосування амністії згідно даного законопроекту є, у першу чергу, об’єктивні фактори: тяжка хвороба, неповнолітній або похилий вік, наявність інвалідності тощо. Законопроектом передбачається з місць позбавлення волі звільнити близько 4 тисяч осіб та понад 600 засуджених до обмеження волі скоротити строк покарання.

Запропонованим законопроектом чітко окреслено коло осіб, на яких не поширюється дія амністії. А це, зокрема, стаття 6 розглядаємого проекту, у якому враховані всі обмеження стосовно засуджених за Кримінальним кодексом 1960 року та Кримінальним кодексом 2001 року.

Так, до них належать: засуджені до довічного позбавлення волі; особи, які раніше неодноразово засуджувалися за вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів, до яких протягом останніх 10 років було застосовано амністію або помилування не залежно від зняття чи погашення судимості; засуджені за вчинення таких особливо тяжких злочинів, як умисне вбивство, бандитизм, створення злочинної організації, розбій тощо.

Проект враховує багаторічну практику застосування амністії в Україні, а його прийняття не призведе до погіршення криміногенної ситуації в державі. Виконання цього закону покладається на суди.

Законопроектом передбачається зобов’язати мсцеві органи виконавчої влади. Забезпечити своєчасний облік осіб, звільнених за амністією, їх побутове та трудове облаштування, у тому числі й неповнолітніх. Направлення до закладів соціального захисту населення інвалідів та непрацездатних осіб похилого віку, які не мають родичів, що могли б узяти їх на своє утримання, а хворих – до лікувальних закладів системи охорони здоров’я. Прийняття зазначеного закону не передбачає додаткових витрат державних коштів, а дозволить покращити комунально-побутові та медико-санітарні умови тримання засуджених та ув’язнених. Прошу шановних депутатів підтримати поданий законопроект.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, записуємося на запитання-відповіді.

Микола Кульчинський.

 

11:35:41

КУЛЬЧИНСЬКИЙ М.Г.

Микола Кульчинський, „Наша Україна”.

Шановний доповідачу, можете конкретніше сказати, чи належать до числа осіб, хто підлягає амністії,  злочини, скоєні за зберігання та розповсюдження наркотиків. Чи такі люди підлягають амністії, чи ні? Бо як на мене, то це злочин непрощенний і ніякої амністії ці люди не заслуговують.

 

ІЛЬТЯЙ М.П.  Я хотів би трохи конкретизувати категорії, які підпадають під дію амністії. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, осіб, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання менш суворе ніж позбавлення волі на строк не більше п’яти років та за злочини, вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання менш суворе, ніж  позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Перше. Осіб, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми. Раз.

Жінок. Два. Осіб не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, або дітей-інвалідів незалежно від їх віку.

Четверте. Інвалідів першої, другої та третьої групи, а також хворих на  активну форму туберкульозу, онкологічні захворювання третя, четверта стадія за міжнародною класифікацією. СНІД третя четверта клінічна стадія за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоров’я.  Та інші тяжкі хвороби, що перешкоджають відбування покарань.

П’яте. Чоловіків, які на день набрання  чинності цим законом досягли  60-тирічного віку.

Шосте. Ветеранів війни. Сьоме…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вас прошу тільки одну хвилину відповідати, тому що є  багато запитань. Подгорний  "Блок Юлії Тимошенко"

 

11:37:33

ПОДГОРНИЙ С.П.

Депутат Подгорний,  "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний доповідачу! Даний закон предусматривает звільнення дуже великої категорії людей, які хворіють на туберкульоз, на онкологічні хвороби. У мене питання: чи предусматривает цей законопроект якісь економічні санкції з приводу лікування цих людей після звільнення.

Дякую.

 

ІЛЬТЯЙ М.П. Я вам вже сказав, які категорії хворих підпадають під дію цього закону. Це практично хворі, які вже не можуть бути вилікувані в наших закладах. Тому вони після звільнення, якщо попадають під дію закону про амністію, будуть направлені в лікувальні  заклади Міністерства охорони здоров’я, це ми беремо на себе, своїм транспортом під доглядом лікарів ми перевозимо їх в лікувальні заклади Міністерства охорони здоров’я і там вони продовжать лікування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олійник.

 

11:38:31

ОЛІЙНИК С.В.

Олійник,  "Блок Юлії Тимошенко" .

Шановний доповідачу! Оскільки у нас тут в залі дивна і сумна практика встановилася, коли ми розглядаємо закони без наявності тексту, тому що фізично депутати не можуть встигнути взяти цей текст.

Тому скажіть, будь ласка і для депутатів, я для тих людей, які нас слухають, чи передбачено звільнення від покарання цим законопроектом за злочини, де є загибель двох та більше осіб. Тобто, мова конкретно йде про як умисні так не вмисні злочини, якщо ДТП і там загиблі люди – підпадає  цей злочин під цю амністію чи ні? Якщо вибух газу, як у Дніпропетровську і там багато десятків людей загинуло – підпадає  цей злочин під амністію, навіть, якщо він не навмисний чи не підпадає?

І, якщо підпадає під амністію, і тоді звільняється від покарання – то тоді відразу  може ви знаєте для чого тоді розвивати дорожні рухи і закони, і збільшувати санкцію  просто для чого про це говорити? Якщо амністія у нас звільняє від покарання таких людей.

 

ІЛЬТЯЙ М.П. Я зразу відповім, що не підпадають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ветвицький.

 

11:39:39

ВЕТВИЦЬКИЙ Д.О.

Депутат Ветвицький,  "Блок Юлії Тимошенко".

Шановний доповідачу! Чи ви порахували, скажіть, кількість людей які будуть звільнені при амністії?

 

ІЛЬТЯЙ М.П.  Так підрахували. Буде звільнено 4000 осіб і 600 особам скорочений термін відбування покарання. Це засудження до обмеження волі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ландік.

 

11:40:06

ЛАНДІК В.І.

Дякую. Ландік. Партія регіонів.

Я, проработавши  в этих органах более 20 лет, я знаю, что такое  пенитенциарная система и как все осужденные, которые там находятся, в каких они находятся условиях, отсутствия работы, нормального питания и так далее. Ждут освобождения. Тем более условно-досрочного.

Но, в преддверии выборов у нас наши руководители страны могут инициировать любой закон и задействовать как и раньше задействовали осужденных  в выборной системе. И начнем, чтобы показаться хорошими даже перед ними, поосвобождаем всех и вся. Особенно меня волнует  то, что подлежат закрытию уголовные дела, которые открыты и люди еще не доказаны судом, что они обвиняются. Может,  там и убийцы, и насильники и так далее. То есть я думаю, что Партия регионов поддержит в первом чтении этот законопроект, а дальше надо рассматривать…  

 

ІЛЬТЯЙ М.П. Я хотів би сказати, що дійсно люди чекають цього закону і під дії за амністію попадають якраз люди, які нормально себе ведуть, які значить не скоїли особливо небезпечних злочинів. Дійсно, із слідчих ізоляторів також буде амністовано близько одної тисячі осіб, це і які перебувають за судом, і які перебувають за слідством. Але я не вважаю, що це якась трагедія, тим паче, що слідчі ізолятори у нас зараз дуже і дуже перенаповнені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Останнє запитання Ярослав Сухий.

 

11:41:51

СУХИЙ Я.М.

Скажіть, будь ласка, чим викликана, коротко три питання. Чим викликана необхідність прийняття цього законопроекту? Тобто, в чому полягає актуалізація цього законопроекту, що нас не влаштовує з цією практикою, яка була до цього часу.

Друге. Мета як зрозуміло, - амністія, це не тільки сприяти соціальній адаптації раніше засуджених, але профілактика скоєних злочинів до речі, вам до інформації те, що запитував колега Подгорний, у нас програма боротьби із туберкульозом профінансована всього на 56 процентів. Тобто, чи сприятиме реалізація цього законопроекту профілактиці скоєння злочинів?

І третє питання. От все-таки ви дайте відповідь на питання, яке задав колега Кульчицький, ви від нього пішли, чи підлягають амністії особи, засуджені за втягнення неповнолітніх до вживання наркотиків. Це злочин, за який треба руки відрубувати і голову, а не те, що відпускати їх. Тобто наркомани, розповсюджуючі, продавці наркотиків чи підлягатимуть вони амністії? Дякую. Три питання.

 

ІЛЬТЯЙ М.П. Перше питання, навіщо цей закон приймається. Цей закон приймається один раз на рік до Дня Незалежності. Ми такий  закон приймали у минулому році, позаминулому році, тому це вже така практика. Я думаю, що вона доцільна і дає нам змогу звільнити деяку частину засуджених, ув’язнених з-під охорони.

Я вже відповів, що, перечислив коло осіб, на яких поширюється дія закону. Ви бачили, що тих людей, які втягують неповнолітніх до споживання наркотиків, таких людей тут немає.    

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати.

Володимир Романович Мойсик.

 

11:44:01

МОЙСИК В.Р.

Шановний Голово! Шановні колеги народні депутати! Я хочу почати доповідь від комітету із зверненням до колеги Ярослава Сухого.

В Україні існує базовий закон про застосування амністії в Україні. Він передбачає, що амністія ухвалюється не частіше ніж один раз на рік. Тобто ми зобов’язані кожного року, якщо має на це волю ухвалювати новий закон про застосування амністії, останній закон, який діяв і діє ще ухвалений липнем минулого року. У цьому році виповнилося 60 років з дня проголошення Загальної декларації прав людини і в цьому році, власне кажучи, вперше проект закону подав Президент, зазвичай ці проекти подаються або урядом, або вами, шановні колеги народні депутати.

Як сказав доповідач, дійсно закон поширюється на осіб, які вчинили не значні злочини і є найменш соціально захищеними, йде мова про жінок, про вагітних жінок, про неповнолітніх, про інвалідів війни і праці і таке інше. І є сувора заборона до тих осіб, які вчинили тяжкі злочини або з тяжкими наслідками. Отже, на це є воля парламенту як і помилування, так і амністія є, власне, актами помилування і парламент визначається, за які злочини даємо суспільну поблажку, за які не даємо. Отже, амністія передбачає і закриття справи кримінальної, і повне звільнення від покарання, і скорочення невідбутого покарання або заміну більш м’яким і таке інше.

Скажу, що закон витриманий в дусі української традиції про амністію, а воля депутатів, додати або виключити якийсь злочин, який підпадає чи не підпадає під амністію. Дякую за увагу. Комітет просить підтримати в першому читанні і протягом двох тижнів від вас, шановні колеги, чекаємо законодавчих пропозицій. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу 3 хвилини запитання-відповіді.

Ярослав Сухий.

 

11:46:25

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Шановний Володимир Романович, у мене таке конкретне питання. Яка участь вашого комітету, народних депутатів України, які працюють в профільному комітеті, в розв’язанні питань амністії і в Комісії по помилуванню, яка працює при Президенті України? Тому що законопроекти ми розглядаємо, як вони реалізовуються, якою мірою ми можемо проконтролювати реалізацію законодавчих положень, які голосуються тут, в цьому залі. Погодьтеся, що це має надзвичайно важливе значення навіть в послідуючому через рік. І ви правильно сказали, ми можемо вносити поправки, а зауваження, виходячи з тої практики, до якої ми маємо участь або не маємо участі. Дякую.

 

МОЙСИК В.Р. Шановний Ярославе Михайловичу, скажу вам так, що якщо на 1991 рік в нашій Україні перебувало в ув’язненні десь 230 тисяч осіб, то зараз ця цифра дійшла до 120. Це є наслідком кримінально-правової політики держави і в тому числі засобам амністії і помилування. Ви задали правильне запитання. Амністування здійснюється через закон парламентом. А згідно з Конституцією, помилування здійснює Президент України. То комітет безпосереднього відношення до помилування не має, зазначу тільки, що я як депутат є Заступником Голови Комісії з питань помилування при Президентові України. І, повірте, там зібрані, голова комісії – Левко Григорович Лук’яненко, заступник голови верховного суду, заступник міністра внутрішніх справ. І стараємся зробити це все по-людськи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Святослав Олійник.

 

11:48:05

ОЛІЙНИК С.В.

Володимир Романович, на жаль, не почув від попереднього доповідача відповідь на своє питання, він так і не спромігся надати на нього відповідь. Як саме в законі визначено те, що чи підпадає, чи не підпадає під амністію злочин, де загибель двох і більше людей, чи однієї людини. І мова йде про ненавмисні злочини, тобто, ДТП, загибель, аварії на шахтах, злочини там, де вибухають будинки, падають. Чи оці категорії злочинів підпадають під амністію, чи ні, можна?

 

МОЙСИК В.Р.  Я відповім вам так, що є відповідна стаття 6 у проекті закону. І незалежно чи злочин умисний, чи необережний, чи змішаної форми вини, якщо сталася  смерть двох і більше людей, людина не амністується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Самойлик.

 

11:48:55

САМОЙЛИК К.С.

Я от чула ви сказали, що цей  законопроект стосується також і  інвалідів, я так розумію Великої Вітчизняної війни, так ви сказали інвалідів Великої Вітчизняної війни та інших категорій, які є, дійсно, пільговими в  нашій країні, бо треба належне віддати їх великому подвигу.

Але я, ось наприклад, ви, мабуть, уже підрахували, якщо буде прийнятий цей закон, то під цей закон попадає скільки інвалідів Великої Вітчизняної війни? Щось я дуже сумніваюсь, що така категорія, по-перше, знаходиться чи в СІЗО, чи відбуває покарання, і я сумніваюсь, що ці моральні люди, дійсно, здійснювали якесь правопорушення. Але якщо у вас є такі дані, то я  просила б дати мені      відповідь, дійсно, скільки в нас інвалідів Великої Вітчизняної війни, бо може ви якусь іншу маєте на увазі, скільки учасників Великої Вітчизняної війни,  скільки учасників помаранчової революції?

 

МОЙСИК В.Р.  Шановна  пані Катерино, я  займався не війнами, займався актом  про амністію. Але скажу вам з жалем, що інвалідів, учасників ветеранів тої страшної війни стає все мало і, дійсно,  ну хай Бог милує від того, що вони ще  опинилися за гратами. Але якщо десь такий випадок і трапиться, то закон їх оцей   надійно захищатиме. Вони не будуть сидіти в тюрмі, ув’язненні і таке інше. Ну, це закон має бути передбачений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимире Романовичу, одне запитання з вашого дозволу останнє. Скажіть, будь ласка, ви  пропонуєте тільки перше читання і відправити на друге?

 

МОЙСИК В.Р. Я пропоную у першому читанні, бо я скажу так. До мене вже підходили усно колеги-депутати, наприклад, з тим, щоби  не підлягали амністуванню злочини виборчі, які були вчиненні в різний період. Отже будуть законодавчі ініціативи, то треба дати відведений Регламентом термін, щоб депутати  могли скористатися правом своїх пропозицій. Так вважає комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Почув.  Дякую. Прошу сідати.

Колеги, є пропозиція записатися на виступ тільки від фракцій. Підтримується? Я прошу тоді від фракцій записатися.

Прошу, Олена Лукаш. Ви будете з місця? З місця, будь ласка.

 

11:51:40

ЛУКАШ О.Л.

Дякую. Шановні колеги, не можна не витати  внесений Президентом  законопроект про амністію з нагоди 60-річниця проголошення загальної  Декларації прав людини. Але права людини розповсюджуються не тільки на тих, кого ми хочемо амністувати. І з цього приводу у нас є декілька застережень і зауважень.

У відповідності до статті 1  проекту  повному і безумовному  звільненню від покарання підлягають перелічені у  ній особи, засуджені за умисні  злочини, за які законом передбачено покарання  менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше 5 років; та за злочини, вчинені з необережності, за які  законом передбачено  покарання менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше  10 років. Це дуже серйозні злочини.

І слід погодитись із думкою науково-експертного управління, яку    підтримує наша фракція, що  безумовне звільнення від покарання усіх зазначених у статті осіб є надмірним, оскільки воно не враховує  визначену у статті 50 Кримінального кодексу  України триєдину  мету покарання, у тому числі кару, виправлення  засуджених і запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими так і іншими  особами.

Таке наше рішення  зможе девальвувати саму суть  інституту амністії, а тому доречним було б, на нашу думку,  передбачити у проекті, що звільнення на підставі Закону  про    амністію від покарання  за злочини, що  спричинили тяжкі  наслідки, тяжкі, можливе лише за умови відбуття засудженим хоча б якоїсь частки покарання, наприклад,  третини призначено строку основного покарання.

Окремо вважаю за  необхідне  зазначити, що у випадку прийняття зазначеного проекту за основу, необхідно  включити до статті 6 проекту ( це відповідь Святославу Олійнику) положення, що амністія не  розповсюджується   на осіб, яких  притягнуто до кримінальної відповідальності за  порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспортного засобу особою, яка керує таким засобом, що спричинило загибель потерпілого або загибель декількох осіб. На сьогодні нам пропонують цих вбивць амністувати, це частина друга, третя статті 286 Кримінального кодексу України.

Підтримуючи ініціативу, зауважимо також, що відповідно до положень статті п'ятої законопроекту, звільненню від кримінальної відповідальності підлягають особи, відповідно до яких вироку суду немає. Тобто амністуються кримінальні справи, стосовно яких перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства, не розглянуті судами, по яким вироки не набули законної сили. Це неможливо амністувати людину, коли навіть не знаєш, чи вона винна і наскільки тяжкий злочин вона вчинила і чи може взагалі підлягати амністії. Це три зауваження нашої фракції: перше – неможливість безумовного звільнення від покарання, друге – неможливість амністування за злочини, що стосуються наркотиків та ДТП, і третє – це неможливість звільнення і амністування осіб, відповідно до яких відсутній вирок суду, тобто не встановлена вина і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олійник, будь ласка, Святослав. З місця.

 

11:54:54

ОЛІЙНИК С.В.

Святослав Олійник, „Блок Юлії Тимошенко”.

Дійсно. Колеги, амністія – це є нормальний правовий, демократичний інститут, який діє в кожній країні, в кожній правовій системі, і в принципі це є акт такого своєрідного помилування, тільки не в юридичному розумінні, а в розумінні волі парламенту на те, що частина людей, які вчинили злочини, і які підпадають під певні категорії, які визначаються законом, можуть бути достроково звільненні від покарання.

Саме тому фракція „Блоку Юлії Тимошенко” буде підтримувати зазначений законопроект, але тільки в першому читанні через те, що дійсно до цього законопроекту, він потребує серйозного доопрацювання у комітеті і підготовки до другого читання саме з причин, які тільки що були зазначені моєю колегою Оленою Лукаш. Мова йде про те, що парламент чітко мусить визначитися, по яких категоріях злочинів таке звільнення від покарання не мусить відбуватися.

До того, що сказала колега, я хочу додати, що так само треба визначитися, наприклад, по техногенним катастрофам, тому що це сьогодні бич, і за це мусить бути покарання. Я думаю, що ще рано звільняти від покарання де там, з причин технічної якоїсь недбалості гинуть люди у нас. Так само в країні зараз участилися випадки підпалів, коли прокуратури обласні, в Одесі наприклад, горять, земресурси в Дніпропетровську горять, податкові будинки горять з документацією. Очевидно, і за ці категорії злочинів теж зарано встановлювати звільнення від покарання.

Саме тому, ще раз, „Блок Юлії Тимошенко” підтримує зазначений законопроект у першому читанні, а до другого читання, думаю, що депутатам є сенс попрацювати з пропозиціями по конкретних нормах. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін.

 

11:56:43

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, „Наша Україна – Народна Самооборона”, партія захисників Вітчизни.

Шановні народні депутати, я переконаний, що цей документ треба приймати, але треба приймати тільки в першому читанні. Я погоджуюся з думками, які висловлені зараз були попередніми виступаючими: і Оленою Лукаш, і Святославом Олійником. Вони абсолютно слушно поставили питання про те, що не може підлягати зараз амністії за ті злочини, які спричинили в тому числі і загибель людей. І це статті 119, 120, 134, 141, 243, 270, 286, 414-та.

 Абсолютно не можна погодитися, і я пропоную виключити просто взагалі статтю п’яту законопроекту, про яку зараз коротко говорили колеги. Я пропоную також із частини першої статті сьомої виключити слова „за власною ініціативою”, що суд нібито за власною ініціативою розглядає це питання, так воно звучить в речення. Питання про застосування амністії суд вирішує за власною ініціативою (кома), ініціативою прокурора, органів дізнання та досудового слідства. Ніколи при прийнятті цих законів ми не писали, що за власною ініціативою суду. Це недоробка тих, хто писав цей закон. Воно має бути звідси виключено.

Далі. Я вважаю, що підлягає виключенню і стаття 13 в цьому законі, де написано, що особи, які звільняються згідно цим законом від покарання, звільняються як від основного, так і від додаткових видів покарань. Це з якої такої ласки ми будемо звільняти від такого покарання, як конфіскація? Це з якої такої ласки ми будемо звільняти тих людей, які вчинили злочини шляхом зловживання владою чи перевищення влади, чи службового становища чи зловживання своїми можливостями під час зайняття певною діяльністю? Ми маємо виходити з того, що амністія не є таким актом, який просто знищує всі вироки судів, а це є тільки акт гуманізму всього-на-всього. І з цього ми маємо виходити, що ми не можемо звільнити від додаткових покарань.

В цілому я хочу сказати, що цей законопроект про амністію підготовлений надзвичайно… ну, „ліберально” у мене язик не повертається сказати, а скажемо так, в деяких питаннях бездумно. От у цих питаннях, про які я зараз сказав, ті питання, про які зараз колеги наші говорили. Тому ці законопроекти, безумовно, треба розглядати у двох, а може, у трьох читаннях. І обов’язково добавити „неприпустиме застосування до тих, хто порушив виборчі права”. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський. Я продовжую засідання до процедури голосування.

 

11:59:54

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Шановні колеги, мені взагалі-то здавалося б, що цей законопроект ми мали б розглядати після законопроекту „Про дорожній рух”. Я хочу пояснити, чому. Якраз в цьому законопроекті, „Про дорожній рух”, передбачено набагато жорсткіше покарання до тих людей, які позбавляють життя наших громадян, п’яних, перш за все, водіїв.

В цьому законопроекті, „Про амністію”, передбачається в одному із сегментів, в одній із статей амністію до людей, в тому числі, які будучи в п’яному стані, нанесли поранення, а то і вбили перехожих, вбили людей. Мені здається, що це не  є акт гуманізму, а це є акт зневаги і поруги, наруги над тими, хто став жертвами оцих п’яних водіїв.

Тому  мені здається, що з врахуванням цієї позиції і ще декількох позиції і ще декількох позицій, що мої колеги сказали, можна буде за це проголосувати пізніше, вже в другому читанні.

Я вважаю, що ми маємо дати хід цьому законопроекту, проголосувати його в першому читанні. Але вилучити ті норми, там, де людина потребує і заслуговує на покарання, а не на гуманність. Бо крім цього держава – це апарат не тільки влади, а й насилля. Насилля по відношенню до тих, хто позбавляє життя інших невинних людей.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги,  час на обговорення завершився.

Увага! Буде ставитися на голосування пропозиція про прийняття даного законопроекту за основу. Ще раз кажу за основу.

Увага! Про що йдеться. Тут була внесена ціла низка пропозицій до даного законопроекту. Їх можна розкласти на два підрозділи. Перший блок – це класика: вор должен сидеть в тюрьме.

А тепер другий блок. У нас завжди виходить так, що за мішок картоплі саджають на 5 років, а за вкрадених декілька мільярдів бюджетних грошей дають ордена і нагороди.

Тому з огляду на це я прошу до другого читання даний законопроект доопрацювати і внести на розгляд парламенту протягом поточного тижня даний законопроект з метою голосування у другому читанні і в цілому.

Увага! Шановні колеги,  ставлю на голосування про прийняття у першому читанні законопроекту номер 2280, внесений Президентом України проект Закону України про амністію. Прошу голосувати.

 

12:02:50

За-411

Шановні колеги,  законопроект у першому читанні прийнятий.

Оголошується перерва до 12.32. А після перерви я буду просити Олександра Володимировича вести засідання, бо у мене зустріч з Прем’єр-міністром Чехії.

 

ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України ЛАВРИНОВИЧ  О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час перерви сплинув, продовжуємо ранкове засідання. Будь ласка. Розглядається проект Закону про нормативно-правові акти, № 1343. Я запрошую до доповіді народного депутата України Романа Михайловича Зварича. Депутат Зварич відсутній.

Оголосіть, будь ласка, щоб зайшли депутати до сесійної зали.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради України

ТОМЕНКО М.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Шановні колеги, з цього питання у нас є два законопроекти. Є відповідний законопроект 1343-1. Я запрошую до доповіді першого заступника Голови Верховної Ради України, народного депутата Лавриновича Олександра Володимировича.

Є Роман Михайлович. От Роман Михайлович, вся Верховна Рада  чекала, і ми щасливі, він тут уже. Романе Михайловичу, прошу.

 

12:34:00

ЗВАРИЧ Р.М.

Шановний Миколо Володимировичу, шановний Олександре Володимировичу, шановні колеги, пробачте за запізнення, але ліфт застряг. Шановні колеги, вашій увазі пропонується проект Закону України Про нормативно-правові акти. Цей документ має дуже довгу історію і, на превеликий жаль, доводиться констатувати, що ця історія є дещо болісною.

Якщо я не помиляюся, сам закон був прийнятий з такою назвою ще в другому скликанні  Верховної Ради  України, згодом він став предметом, знову ж таки якщо я не помиляюся, неодноразового  застосування Президентом України його права вето.  І такий закон ніколи не  набрав чинності. Хочу відразу зазначити, що законопроект не носить політичного характеру. Якщо би я його мав окреслити одним словом чи однією фразою, я би сказав, що його зміст швидше всього носить правово-процедурний характер.

Незважаючи на те, що більшість, майже всі,  якщо на те пішло, статті цього законопроекту носять такий процедурний характер, я все одно дозволю констатувати, що він входить в розряд таких важливих нормативно-правових актів України як, для прикладу, Цивільний  процесуальний кодекс або Кримінальний процесуальний кодекс. Тобто слід зазначити все одно, що цей закон є вкрай важливим для нашої держави з метою унормування і упорядкування системи нормативно-правових актів, які діють в Україні.

Сам закон розроблений з метою усунення прогалин, пов’язаних із нормотворчою діяльністю. Проектом пропонується врегулювати питання видів ієрархій та юридичної сили нормативно-правових актів, загальних засад їх підготовки, прийняття, набрання чинності і зокрема, на цьому наголошую, державної реєстрації та офіційного оприлюднення.

Процеси інтеграції та адаптації, які відбуваються в українському суспільстві вимагають перегляду техніки підготовки проектів нормативно-правових актів з метою змістовного наближення законодавства  України до законодавства європейських країн.

Ця мета теж визначена у цьому проекті закону. Якраз тому під час розробки цього проекту закону було враховано зарубіжний досвід нормопроектування. Сам проект акта складається із 10 розділів. Я дуже коротко визначу, який є зміст і яка є головна мета  кожного із цих розділів.

Перший розділ проекту містить положення щодо сфери дій цього закону та наводить основні терміни та поняття, які застосовуються в нормотворчій діяльності.

Розділ другий проекту містить положення щодо видів форм юридичної сили та  ієрархії нормативно-правових актів, а також характеризує кожний вид нормативно-правового акту.

Я би хотів тут дещо зупинитися над самим  поняттям та, до речі, я би навіть сказав, вимогою визначити ієрархію нормативно-правових актів, зокрема, під кутом правозастосувальної практики, в тому числі і  в першу чергу на рівні судів України.

Розділ третій проекту встановлює загальні вимоги до техніки нормопроектування.   На сьогоднішній день ми не маємо визначених підходів щодо самої техніки нормопроектування. І тому дуже часто бувають широховатості в цьому питанні. Оскільки сам вигляд, я би сказав, юридичний вигляд одного чи іншого акту буває так дуже суттєво відрізняється.

Четвертий розділ самого проекту передбачає порядок розгляду та прийняття проекту нормативно-правового акту.

П’ятий розділ містить положення щодо вимог до підписання нормативно-правових актів. І знову ж таки це є позиція яка, оскільки вона неврегламентована,  дуже часто виникають, м’яко висловлюся, питання у зв’язку з необхідністю підписання одного чи іншого нормативно-правового акту.

Шостий розділ передбачає порядок дії нормативно-правових актів і їх реалізацію.

Сьомий розділ проекту встановлює процедуру проведення державної реєстрації підзаконних нормативно-правових актів. І, зокрема, визначає, що підзаконний акт набирає чинності лише після його реєстрації визначеним органом виконавчої влади.

Шостий розділ  проекту передбачає порядок офіційного оприлюднення        та набрання чинності нормативно-правових актів.

У нас на сьогоднішній день в правовому обігу є виключно конституційна диспозиція, яка визначає  дуже загальний порядок набрання чинності   прийнятих Верховною Радою та підписаних  Президентом законів України. Зрозуміло, що цей порядок набрання чинності мав би бути значно  детальніше врегламентований. Ця мета переслідується  у проекті, який я виніс на ваш розгляд.

Я не буду наводити різні нормативно-правові акти, які  зараз в одній, чи іншій формі регламентують  предмет відання, яким пропонується врегламентувати  цим законопроектом.

Дозвольте тільки сказати, що  є, для прикладу, окремий    Указ Президента України щодо нормо-проектуальної техніки. Зрозуміло, що в нормальній правовій державі  це питання, на мій погляд, мало б бути врегульоване не указами Президента, а якраз законом України, що і пропонується зробити у цьому проекті закону.

Є також окремий Указ Президента України, який  регламентує порядок набрання  чинності окремих нормативно-правових актів. Знову ж таки, ризикну сказати, що, на мій погляд, це є питання, яке не мало б бути врегламентоване  указами   Президента, який змушений, все ж таки, видавати такі   укази у зв’язку з тим, що  питання не врегульоване Верховною Радою України,  а  отже відповідальність законодавця все ж таки врегулювати цю сферу.

Реалізація цього закону, я тут вимушений це сказати для стенограми, оскільки є  відповідна регламентна норма, не вимагає додаткових матеріальних, чи інших  витрат. Прошу вашої підтримки.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України ЛАВРИНОВИЧ  О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Будь ласка, записуємося на запитання до доповідача.

Народний депутат  Трайдук.

 

12:41:45

ТРАЙДУК М.Ф.

Народний депутат Трайдук, „Блок Юлії Тимошенко”.

Передаю своє слово Олійнику Святославу Васильовичу.

 

12:41:53

ОЛІЙНИК С.В.

Шановний Роман Михайлович, як я зрозумів з вашої доповіді, ви передбачаєте момент введення в дію підзаконного нормативно-правового акту, коли він реєструється у Міністерстві юстиції як я правильно зрозумів, так? Чи передбачена реєстрація актів Президента України і актів Кабінету Міністрів України якась процедура цієї реєстрації і відповідно коли настає введення їх в дію, це перше питання.

Друге. Як бути із актами Генерального прокурора? Чи охоплює законопроект, який ви пропонуєте акти Генерального прокурора? Бо на сьогоднішній день вони ніде не реєструються, але фактично вони є підзаконними актами.

І третє  питання, чи вирішується тут теоретичний спір про те, що настає чи не настає відповідальність за порушення саме підзаконного акту, а не вимог закону. Тобто ще раз, відповідальність юридично...

 

ЗВАРИЧ Р.М. Я зрозумів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити питання.

     

12:43:01

ОЛІЙНИК С.В.

Юридична відповідальність сьогодні настає за порушення вимог закону. Проте, на практиці виникають питання, коли порушуються вимоги нормативно-правового акту. Чи настає за це відповідальність, чи вирішується це питання вашим законопроектом.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Я почну з останнього. Дякую за це запитання, вони змістовні, вони абсолютно доречні. По-перше, щодо санкцій за невиконання вимоги щодо реєстрації одного чи іншого підзаконного акту, це не може бути предмет цього закону, оскільки звичайно він носить значно більш я би сказав, базовий характер. Зрозуміло, що це мало би бути окрема диспозиція і до речі, вона існує, наскільки я пам’ятаю, або в Кодексі адміністративного судочинства, або в Кримінальному навіть кодексі, але це є звичайно воля законодавця вирішити, які санкції. У будь-якому випадку встановлюються і до речі, це також уже є встановлене відповідною процедурою, яка набрала чинності, що під окремі категорії підзаконних актів і щойно тоді вважаються такими, що набрали чинності після їх реєстрації у відповідному, у визначеному органі державної влади. На сьогоднішній день, виконавчої влади. На сьогоднішній день це є Міністерство юстиції та органи, територіальні органи юстиції. Звичайно, що по окремим нормативно-правовим актам, для прикладу я назву дуже конкретний приклад, по Києву щодо тарифів, який…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити відповідь.

 

ЗВАРИЧ Р.М  …які були визначені київським міським головою, оскільки там є певні вимоги, які встановлюються законом щодо визначення цих тарифів і ці вимоги не були дотримані з боку якраз київської міської влади, то міністерство юстиції чи, вірніше в даному випадку, управління юстиції відмовило у реєстрації такого акту і звичайно він таким чином не міг вважатися таким, що набрав чинності.

Що стосуються актів, які видають прокурори, я не вбачаю можливості, щоб такий акт міг носити нормотворчу силу, він може носити виключно процесуальну силу, оскільки прокурор має по суті одне єдине фундаментальне завдання, або підтримувати державне звинувачення в суді по особі, що, по якій винесені звинувачення у відкритому впровадженні в кримінальній справі, або прийняти рішення про відмову підтримки у суді такого звинувачення. Це є процесуальне, а не нормотворче рішення.

І що стосується норм, я вже говорив до речі щодо норм підзаконних нормативно-правових актів і коли вони вважаються такими, що набрали чинності. Це положення міститься в цьому проекті закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Яворівський.

 

12:46:02

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний доповідачу, звичайно, тут є певний домішок абсурду. Після того, коли прийнято сотні українських законів, указів Президента, розпоряджень Кабміну, постанов Верховної Ради ми аж нарешті займаємося їхнею розстановко так би мовити по місцях і узаконенням їхньої ієрархії. Але, Бог, з ним все одно це потрібно робити і такий законопроект треба підтримати. Одначе, мені треба визначитися, як депутату, голосувати за цей ваш законопроект чи не голосувати. То, Романе, я вам зізнаюся, я за мою депутатську практику ще не бачив такого об’ємного, такого великого і по суті своєї в багатьох місцях справедливої системи зауважень від нашого Науково-експертного управління Верховної Ради. Ви, мабуть, бачили, там це на багатьох сторінках і буквально до кожної статті. Як ви вважаєте, ці зауваження потрібно враховувати під час наступного нашого другого читання чи ні? Яке ваше ставлення до цього? Допоможіть мені визначитись.

 

ЗВАРИЧ Р.М. Пане Володимире, не ставте мене в дуже прикру позицію, коли я буду вимушений з високої трибуни Верховної Ради України давати правовий коментар щодо якості і змісту висновків Науково-експертного управління щодо не лише мого законопроекту, але і до альтернативного законопроекту, який буде представляти Олександр Володимирович. Я не буду цього зараз робити. Я лише зупинюся на тому, що мені видається, частина цих зауважень є такими, що підлягають якраз врахуванню у другому читанні. А більша частина цих зауважень, швидше всього, є свідченням певного, я би сказав, не зовсім підготовленого з фахової точки зору підходу щодо аналізу як і мого, так і іншого законопроекту. Але в будь-якому випадку є там деякі слушні зауваження. Я вважаю, що їх можна абсолютно легко врахувати в другому читанні.

І дозвольте відразу тут же також відмітити, що я не бачу жодної причини, чому, незалежно від того, який проект буде прийнятий в першому читанні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте закінчити.

 

ЗВАРИЧ Р.М. ..Щоб можна було корисні і позитивні диспозиції одного і іншого проекту звести в один проект для того, щоб можна було винести його, швидко винести його на розгляд Верховної Ради України в режимі другого читання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Роман Михайлович. Сідайте будь ласка.

 

Веде засідання заступник Голови Верховної Ради  України

ТОМЕНКО М.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я запрошую до доповіді альтернативного законопроекту про нормативні правові акти, 1343-1, Першого заступника Голови Верховної Ради України Лавриновича Олександра Володимировича, прошу.

 

12:48:56

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні колеги! Цей проект закону пройшов достатньо довгий шлях до парламентської трибуни. Наявність сьогодні двох альтернативних проектів є, очевидно, просто свідченням того, скільки часу в Україні різні юридичні школи і різні скликання парламенту, і різні склади уряду займалися підготовкою цього проекту закону. Якщо ви подивилися уважно на  тексти проектів, то ви могли б побачити якісь спадкові  речі, які є в одному і в іншому.

Відповідь на це питання є дуже простою. Той законопроект, який я зараз маю честь вам представляти, він розроблений пізніше, вже переважно тією ж робочою групою та тими ж фахівцями, які готували попередній проект. Цей проект розроблявся в  стінах Міністерства юстиції України як  спадкова річ, яка прийшла ще з 1997 року з цієї сесійної зали, коли ми вперше робили спробу систематизації актів законодавства і визначення, яким чином вони повинні розроблятись, проходити відповідні експертизи, ухвалюватись,  змінюватись, втрачати чинність в частинах чи в цілому.  

Це достатньо важливий проект, який має відповісти на дуже багато запитань. Я думаю, що  всім вам у своєму житті доводилося  стикатись з тим, що  інструкція галузева якась чи посадова  багатьма людьми, які працюють від імені держави, сприймається як  вищий акт над всіма законами і навіть  Конституцією України.

Ми повинні, зрештою, чітко розставити і цю ієрархію підпорядкованості нормативних актів і визначити, який момент набуття чинності того чи іншого акту, що цьому має передувати. Яким чином можуть поєднувати видання актів різні відомства, які видають спільні акти. Яка територія, на якій обов’язкове дотримання того акту, який видається.  Які часові межі мають встановлюватися для різного виду актів, тому що їх є  достатньо великий набір, починаючи від розпоряджень, які ухвалюються на місцевому рівні, статутів,  інструкцій і тих документів, які мають нормативний характер в  діяльності, практично, кожного органу виконавчої влади.

Я після того, як представлений проект Романа Михайловича не буду вже представляти, що є  змістом проекту. Цей проект, який мною представляється, він є   вдосконаленою, зрештою,  вже формою того, що  протягом 10 років готувалося для  ухвалення в українському парламенті. І всі питання, які стосуються і суб’єктів, і тих процедур, які необхідні обов’язково для того, щоб  нормативний акт попадав на  розгляд тому органу чи посадовій особі, яка має право його видавати.

Це стосується також, звичайно,  і системи державної реєстрації, яка є дуже важливою для того, щоб  в Україні було єдине правове поле, і не було конфлікту норм  не тільки по ієрархії нормативних актів,  а й на горизонтальному рівні, що, на превеликий жаль, у нас ще   трапляється достатньо часто навіть на рівні законів України, не говорячи вже про відомчі нормативні акти.

Ми повинні зробити крок, який  зробить набагато ефективнішою, чіткішою процедуру роботи над нормативними актами, який зробить можливим використання кожної норми  у відповідності до її  призначення і усунення невизначеність, яка , на превеликий жаль, інколи використовується  у тому числі і при вирішенні  адміністративних, цивільних і навіть кримінальних спорів, які виникають в судах України.

Я просив би, щоб  ми сьогодні зробили перший крок для ухвалення цього законопроекту, розуміючи, що   з кожним роком  життя іде вперед і з’являються  нові  обставини, які спонукають до перегляду тієї чи іншої норми.

Тому  пропозиція, щоб ми сьогодні мали  можливість ухвалити цей акт у першому читанні, і вийшли протягом цього місяця на ухвалення його у другому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Володимировичу.

Прошу    записуватись на запитання до доповідача. Народний депутат Ярослав Сухий, прошу.

 

12:53:53

СУХИЙ Я.М.

Шановний Олександр Володимирович,  можна, безумовно, тільки подякувати вам  і колезі Заричу Роману Михайловичу як правникам, за розробку закону, необхідність прийняття якого,  ви вірно сказали, давним-давно на часі, і  потребує його  суспільство. 

У мене питання таке. 

З точки зору вимог законотворчої нормотехніки. Чи будуть якісь проблеми або труднощі при доопрацюванні цього законопроекту при такому розкладі? Ми голосуємо за 1343-1 за основу, а всі позитивні і, безумовно, кваліфіковано виписані моменти 1343 беремо при доопрацюванні як зауваження до другого читання. Тобто я маю на увазі, тут прозвучало „альтернативний”, розумієте? Якби не було слова „альтернативний”… В якій мірі вони могли би інтегруватися один в інший при тому, що ми за основу візьмемо за основу 1343-1? Дякую. 

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Дякую за це питання.

Ви знаєте, саме так питання було поставлено в січні цього року, і я робив не один крок для того, щоб ми вийшли сьогодні з одним проектом і не було цього слова „альтернатива”, тому що по суті ці проекти не є альтернативними. Тому я і почав свою доповідь з того, що проект, який я представляю, є наступним кроком вдосконалення після того, що був представлений. Тому я тут не бачу взагалі жодної проблеми. Комітет з питань правової політики, який буде готувати до другого читання, скористається, я думаю, обов'язково і пропозиціями Романа Михайловича, і тими пропозиціями, які є від Інституту держави і права, від Київського університету, він Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого, від Інституту законодавства, які надали свої пропозиції до цього проекту закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Народний депутат Цибенко, фракція комуністів. Будь ласка.

 

12:55:42

ЦИБЕНКО П.С.

Дякую.  Фракція комуністів, Петро Цибенко.

Шановний Олександр Володимировичу, ну, найперше, звісна річ, що інструментарій законотворця треба вдосконалювати. Я ці два законопроекти розглядаю саме так, це – вдосконалення інструментарію законотворця. Але я хотів би, щоб ви ще раз наголосили, зараз це ваша думка прозвучала про те, все-таки ці два законопроекти, вони є альтернативними чи вони є взаємодоповнюючими?

І ще одне запитання. Скажіть, будь ласка, вам дуже добре відомо, що дуже часто сьогодні підзаконним актом про введення того чи іншого закону нівелюється сам зміст закону. Що ми маємо зробити для того, щоб підзаконним актом не спотворювався закон? Бо, на превеликий жаль, ця  ситуація на сьогодні надзвичайно часто зустрічається. Як цьому запобігти?

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. Дякую за запитання.

Стосовно доповнення, альтернативи можу сказати, що ці проекти не є альтернативними і не є взаємодоповнюючими. Просто законопроект, який я представляю, розроблений на два роки пізніше на основі того проекту, який доповідав Роман Михайлович. Тобто це абсолютно зрозуміла ситуація, і розроблялася в одних стінах, в одних кабінетах одними і тими ж фахівцями.

Що стосується проблеми, яку ви порушили, яка, на превеликий жаль, існує в Україні, вона є надзвичайно важливою. І ось якраз один з таких найбільших здобутків має бути після набуття чинності цим законом – те, що стане це достатньо проблемним, щоб підзаконні нормативні акти суперечили один одному, а тим більше якщо підзаконний акт підправляв закони України.

Тут якраз було питання до Романа Михайловича стосовно відповідальності за порушення нормативно-правових актів підзаконних. Так от, у нас є навіть такий проект закону, який має зауваження Президента, щодо адміністративної відповідальності посадових осіб саме за ці дії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В. І я впевнений, що така відповідальність у посадових осіб обов’язково має бути. Не може бути, щоб наказ чи інструкція підправляли або вступали в конфлікт з законом. За це посадова особа повинна нести відповідальність обов’язково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Народний депутат Каплієнко, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

 

12:58:21

КАПЛІЄНКО В.В.

„Блок Юлії Тимошенко”, Володимир Каплієнко.

Шановний Олександре Володимировичу, у відповідності до того проекту закону ми бачимо, що дія цього закону поширюється на всі нормативно-правові акти, окрім Конституції України. Але питання наступне: що робити з тими нормативно-правовими актами, які вже були прийняті? Чи передбачається вами приведення їх до вимог цього закону?

І друге питання. Суб’єктом нормотворення вибачається введення електронного цифрового підпису. Питання наступне. На цей час відсутній стандарт електронного підпису в нашій країні. Будь ласка, дайте відповідь, як вийдемо з цієї ситуації.

І останнє. Я прошу одне коротеньке запитання передати для Святослава Олійника, мого колеги. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Святослава Олійника дайте мікрофон.

 

12:59:07

ОЛІЙНИК С.В.

Олександр Володимирович, те саме питання, що я Роману Михайловичу задавав, тільки він неправильно зрозумів. Мова йде про акти Генерального  прокурора, які не є процесуальними, які є наказами, фактично, нормативними документами, якими, наприклад, визначається процедура прийому громадян у прокуратурі, або, наприклад, підстави для дисциплінарної відповідальності. Ці акти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити запитання.

 

ОЛІЙНИК С.В.  …накази Генерального прокурора випадають з нормативного взагалі правового поля, але, фактично, від них дії настають правові наслідки. От про що мова.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Ну, я почну відповідь з останнього питання.

З моєї точки зору, якщо є ознаки норм в тих актах, які видає Генеральний прокурор, вони повинні обов’язково підлягати державній реєстрації, так само, як акти Національного банку, і інших органів, які не входять в систему виконавчої влади. Для мене це безсумнівно.

Потрібно буде ще раз уважно подивитися на ті статті, якщо потрібно буде, зробити доповнення в цій частині, щоб ми не мали такого вакууму або можливості вільної нормотворчості без державної реєстрації і державного нагляду за відповідністю Законам України.

Що стосується електронного підпису, значить, безумовно, що набуття чинності для всієї України норми, яка передбачає, яким чином можуть функціонувати нормативні акти з електронним підписом, можливе тільки тоді, коли в нас буде встановлено такий стандарт. В нас вже є нормативні акти і закони України, які регулюють можливості використання електронних підписів. Я не думаю, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити.

 

ЛАВРИНОВИЧ О.В.  Я не думаю, що це може стати якоюсь причиною перешкод  для функціонування цього проекту закону.

І перше питання було… А, з актами, які прийняті раніше. Закон, звичайно не може мати зворотної сили. І, безумовно, що ті акти, які ухвалені, які набули чинності, які є чинними, вони не потребують спеціальної ревізії і приведення їх у відповідність, що стосується по ознакам їх підготовки і по іншим. Це може слугувати тільки їх ревізії на предмет відповідності новоприйнятим актам вищої юридичної сили, починаючи із законів, указів Президента, постанов Кабінету Міністрів і далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Олександре Володимировичу. Час на запитання-відповіді вичерпаний.

Шановні колеги,  два фундаментальні базові законопроекти. Обговорюємо ми по повноцінній процедурі. Тому прохання зараз записатися від фракцій, потім – від народних депутатів. Прошу записатися на виступ. І від народних депутатів.

 

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України ЛАВРИНОВИЧ  О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запис завершено. Але перед тим, як будуть виступи від фракцій, я запрошую до слова голову Комітету з питань правової політики, профільного комітету, який готував ці питання до розгляду.

Слово надається Міщенку Сергію Миколайовичу. Будь ласка.

 

13:02:58

МІЩЕНКО С.Г.

Шановні колеги,  Комітет з питань правової політики двічі розглядав на своєму засіданні законопроект про нормативно-правові акти (реєстраційний номер 1343), внесений народним депутатом України Зваричем Романом Михайловичем, та альтернативний законопроект (реєстраційний номер 1343/1), внесений народним депутатом України Лавриновичем Олександром Володимировичем.

Попередній розгляд указаних законопроектів показав, що за своїм змістом предмети правового регулювання, що визначають загальні засади нормотворення, систему, види, ієрархію нормативно-правових актів, вимоги до нормо-проектувальної техніки для суб’єктів нормотворення в обох законопроектах співпадають.

Законопроекти мають схожу структуру. А частина статей, їх прикінцеві та перехідні положення також співпадають.

Під час підтримки альтернативного законопроекту 1343/1, внесеному Олександром Лавриновичем, комітет виходив з його наступних переваг, що полягають у наступному.

Більш вдало, ніж в основному проекті виписано положення, що стосується  правонаступництва в правотворчості. В проекті 1343-1 окрему увагу приділено нормам щодо юридичної сили міжнародних договорів. Законопроект Лавриновича унормовує питання означення складових частин тексту нормативно-правового акта. Окремо пропонується закріпити в законодавчому врегулюванні питань нормотворчої пропозиції тощо. Натомість, як показала юридична та наукова експертизи законопроектів, проведені Міністерством юстиції України, Верховним Судом України, Інститутом законодавства Верховної Ради України, провідними вузами  України, а також Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України, обидва законопроекти містять певні недоліки. Водночас Комітет з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України дійшов висновку, який направив до Комітету правової політики, що за основу доцільно прийняти  альтернативний законопроект 1343-1, оскільки його положення викладені більш повно, логічно й послідовно. Після тривалих і жвавих дискусій, враховуючи науково-експертні та юридичні висновки щодо вказаних законопроектів, в ході попереднього розгляду комітетом було запропоновано авторам внести на розгляд парламенту єдиний законопроект, поклавши в основу проект Лавриновича 1343-1. У зв’язку з тим, що авторам не вдалося дійти спільної думки щодо об’єднання зусиль для розробки єдиного законопроекту, на початку поточної 3-ї сесії  комітет вдруге повернувся до розгляду цього питання. За результатами повторного обговорення законопроектів „Про нормативно-правові акти” комітет підтримав альтернативний законопроект 1343-1, поданий народним депутатом України Лавриновичем, і рекомендував Верховній Раді України взяти його за основу, а основний законопроект 1343, внесений народним депутатом Зваричем Романом Михайловичем, відхилити. Комітет просить підтримати його рішення та рекомендувати Верховній Раді відповідно до пункту 1 частини першої статті 109 Тимчасового регламенту Верховної Ради України за наслідками розгляду законопроектів „Про нормативно-правові акти” в першому читанні прийняти за основу законопроект 1343-1, поданий народним депутатом України Лавриновичем Олександром Володимировичем. З дорученням комітету підготувати його до другого читання.  А під час підготовки законопроекту 1343-1 до другого читання слід врахувати окремі слушні положення основного законопроекту, внесеного Романом Зваричем та іншими депутатами, які будуть підготовлені у вигляді поправок. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергій Григорович.

Будь ласка, записуйтесь на питання до голови комітету.

Народний депутат Мірошниченко, будь ласка.

 

13:07:19

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Шановний Сергій Григорович! Ми з вами як члени одного комітету, звичайно, приділили дуже багато уваги якраз цьому законопроекту і цій проблематиці. Адже дуже багато сьогодні є нюансів, проблем, колізій, пов’язаних з тим, що у нас невпорядкована і техніка підготовки нормативно-правових актів і відповідно їх певна ієрархія з тим, щоб усунути деякі колізії.

Я хотів би, щоб ви зараз ще раз наголосили, що ці два законопроекти не є альтернативними, що проект Лавриновича є в продовження і відповідно враховує всі ті переваги, які були в законопроекті Зварича. І що голосування в підтримку цього законопроекту не є якимось недружнім кроком до наших колег, а навпаки є реалізацією тієї суспільної потреби, яка сьогодні дозволить нам вирішити проблему, пов’язану з нормотворчістю. Дякую.

 

МІЩЕНКО С.Г. Дякую за запитання.

Дійсно, дані два законопроекти розглядалися двічі на комітеті і ми хотіли б, щоб все-таки один законопроект між Зваричем і Лавриновичем надійшов до сесійної зали, але не змогли домовитися.

Як було зазначено, що з 1997 року дані законопроекти  гуляють по стінам  Верховної Ради  і вже 11 років ми не можемо дати ладу даному процесу.

Коли в процесі розгляду цих законопроектів було з’ясовано, що група із тих же самих осіб Міністерства юстиції готувала і перший законопроект, і другий законопроект, пройшло два роки між першим і другим.  Тому вдосконалення за ці два роки групи цих людей, більшість слушно підійшли до законопроекту і вже змінили виходячи від ситуації, від тих проблем, які існують у сьогоденні. Тому вони не є альтернативними і тому комітет і вирішив підтримати більш такий  узгоджений…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Кармазін.

 

13:09:44

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін „Партія захисників Вітчизни”. "Наша Україна - Народна Самооборона".

Шановний Сергій Григорович, вивчення цих документів (я знаю, що Лавринович уже багато років працює,  ще не з 2007, а ще набагато раніше над цим законопроектом, ще за часів, коли він був у Комітеті з правової політики) показує, що вони, дійсно, не є альтернативними. І їх можна було поєднувати абсолютно.

Тому треба було тільки добре бажання, скажімо, їх обох авторів на це поєднання і я  подивився, чи не здається вам дивним, щось так Науково-експертне управління жорстоко пошматувало ці закони.  До одного зауваження   на сорока… на скільки? На 25 сторінках. А до другого - понад 30 сторінок зауважень.  Зауважень маленьким шрифтом.

Чи не вважаєте ви, що тут щось  десь „собака зарита”?

 

МІЩЕНКО С.Г. Юрій Анатолійович, дійсно, я у своїй доповіді сказав, що крім зауважень Науково-експертного управління є ще і зауваження від Міністерства юстиції і  наукових закладах. Але всі ці зауваження які стосуються законопроекту Лавриновича, вони ліквідуються в підготовці до другого читання. Тобто таких суттєвих зауважень які б несли до неконституційності, щоб можна цей закон, що суперечить Конституції – таких зауважень немає. Тому я впевнений в тому, що робоча група, яка буде його готувати до другого читання, всі ці зауваження ліквідує і ми вийдемо на Верховну Раду уже з таким чистим законопроектом і тоді не буде  куди „ховати” вже   цю „собаку”.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Дякую, Сергій  Григорович, сідайте, будь ласка.

Переходимо до обговорення.  Від фракції „Партії регіонів” Лукаш  Олена Леонідівна, будь ласка. З місця, будь ласка, включіть мікрофон.

 

13:12:04

ЛУКАШ О.Л.

Дякую. Шановні колеги! Справа в тому, що нам потрібно подякувати всім особам, які трудилися над цими обома законопроектами. Безумовно, фракція „Партії регіонів” буде підтримувати  законопроект, який зареєстрований народним  депутатом Олександром Володимировичем Лавріновичем.

Але справа не в тім, що необхідно створювати робочу групу і не в тім,  що треба брати найкращі законопроекти пана Зварича  і його робочої групи і також  розглядати ці питання до другого читання. Нам потрібно  згуртуватися навколо цього законопроекту, оскільки нам прийдеться ще  долати вето, бо на сьогодні всі питання нормотворчості намагаються врегулювати указами Президента.

І це питання  до парламенту, наскільки парламент гідний, чи ні прийняти  власний закон про нормативно правові акти і не залежати вже від  волі Президента, який особисто  буде визначати, де друкувати  нормативно-правові акти, яким чином цим нормативно-правовим актам набувати чинності, які з них, на думку    Президента України, одночасно  вже є неконституційними без Конституційного суду і таке інше.

Тому я особисто хотіла  б брати участь в робочій групі для підготовки правок та пропозицій до другого читання і закликаю вас  зараз віддати голоси за законопроект Лавриновича, прийняти його за основу, а потім згуртуватися і  таки прийняти цей многостражденний закон.   Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.  Мовчан Павло Михайлович, будь ласка. Народний депутат Олійник, будь ласка, включіть мікрофон.

 

13:13:43

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні депутати! Перше хотів би почати з того, щоб теж подякувати обом авторам і всім людям, які, можливо, поза формальним авторством стояли долучені  до цього процесу. Це дійсно   правильні законопроекти і правильна їх ідея і тому,  оскільки це виступ від фракції, фракція Блоку Юлії Тимошенко буде підтримувати ідею необхідності такого законопроекту, яким би були впорядковані питання нормативно-правових актів і, зокрема, що стосується їхньої ієрархії, їхніх видів, їхньої систематизації і власне кажучи, якщо взяти і загально це назвати, це приведення в порядок правового поля в порядок із його на жаль, стану хаосу, в якому ми зараз знаходимося, тому що дійсно сьогодні без ефективної роботи, ефективного механізму реєстрації нормативно-правових актів немає такого відповідального органу, який би гарантував, по-перше, відповідність Конституції і законам України нормативно-правових актів. А, по-друге, контролював  як вони виконуються і мав механізми скасування цієї реєстрації, що закладена в законопроекті 1343/1. Саме тому хотів би ще зауважити, що крім питання реєстрації дуже важливими питаннями є регламентація дії нормативних актів у часі, у просторі, на конкретній території. Все це знову ж таки збільшує системність і порядок в правовому полі. Я думаю, що прийняття такого законопроекту є тільки першим кроком, а наступним кроком мусить бути наведення подібного ладу і в частині актів судової гілки влади зокрема, щодо повноважень пленуму Верховного Суду, щоб той хаос, який існує сьогодні у судових рішеннях теж звести і привести до єдиної логіки.

При вирішенні питання, який законопроект підтримувати, фракція виходить з позиції комітету. Чому? Зрозуміло, що цей законопроект треба доопрацьовувати під час другого читання з урахуванням пропозицій і ідей законопроекту Романа Зварича і тих ідей, які сьогодні з’являються у депутатів. І оскільки ця професійна робота буде відбуватися в Комітеті з правової політики і тоді ми виходимо із думки цього комітету, який визначив, що правильніше підтримати за основу альтернативний законопроект Лавриновича.

Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” підтримує 1343/1. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Стретович Володимир Миколайович, будь ласка.

 

13:16:26

СТРЕТОВИЧ В.М.

Володимир Стретович, фракція "Наша Україна-Народна Самооборона", Партія християнсько-демократичний союз.

Шановні колеги, я щиро радий за те, що ми сьогодні на дванадцятому році діяльності Конституції приступаємо до прийняття конституційного закону. Він був підготовлений ще в 1996 році, в 1997 році я, як голова комітету, його вносив вперше, але чомусь тоді побачили політичний підтекст в прийнятті цього закону, оскільки він унормовує законодавчу, нормотворчу діяльність, яка називається юридичною технікою. І подібно тому  як  для того, щоб спекти пиріжок або зробити деталь, обладнати пристрій є технологічна карта для проведення певних операцій так і проект закону передбачає як створюється закон, які правовідносин регулюється законом, що відноситься до підзаконних актів, яка юридична сила указу Президента у порівнянні з постановою Верховної Ради. І на моє переконання ухвалення такого закону принесе велику користь в правозастосовчій практиці, зокрема, при вирішенні правосуддя і при захисті інтересів, прав і осіб громадян, оскільки буде чітко визначено, яким актом керуватися, якщо з’являється, наприклад, колізія у праві, коли нормативно-правові акти різні за своєю юридичною силою тлумачать одні і самі правовідносини.

Хочу сказати, що над цим законопроектом ще на зорі нашої незалежності працювало дуже багато наукових інститутів, зокрема, можу назвати Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого, Інститут держави і права Академії наук, Інститут законодавства Верховної Ради і він є плодом творчим думки багатьох вчених. На останньому етапі, як це підкреслив Олександр Володимирович Лавринович, над ним працювали вже робоча група спільна об’єднана, яка працювала під егідою Міністерства юстиції України.

Хочу сказати, що цього закону давно чекають студенти юридичних … … та інших правничих професій, які чітко отримують знання для того, щоб усвідомлювати значення статті 19 Конституції України, яка говорить, що органи державної влади і місцевого самоврядування, їх посадові особи діють в межах і в спосіб передбачений законами. Так от цей самий закон буде визначати ті межі і спосіб, за яким чиновники мають діяти у своїй професійній щоденній політичній діяльності. Сподіваюсь, що добрий старт, який сьогодні ми даємо цьому закону нам до кінця року забезпечить його ухвалення. І ми ще зробимо один крок до побудови правової держави України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кармазін Юрій Анатолійович.

 

13:19:08

КАРМАЗІН Ю.А.

Шановні народні депутати! Я переконаний, що це велике свято, що у нас сьогодні розглядається цей законопроект. Сьогодні були звинувачення, що намагаються регулювати указами Президентами, Президента які нормативно-правові акти видаються і що вони мають в собі мати. Але давайте запитаєм себе, а чому? А саме через те, що зараз, як говорив мій колега Стретович, через те, що після прийняття Конституції ми ще не прийняли закон про нормативно-правові акти. І в зв’язку з тим, що він був відсутній, ось в зв’язку з цим воно і регулювалося указами Президента. І чим довше ми будемо над цим працювати, тим довше воно так і буде. Тому слід вітати ту величезну роботу, я хочу подякувати і народному депутату Зваричу, і народному депутату Лавриновичу. А також хочу подякувати всім фахівцям міністерства юстиції, які з цим працювали багато років. Бо я пам’ятаю, скільки років розглядався цей закон і як підкреслювали необхідність його. До речі, тут пан Микола Оніщук привів ще і троє заступників сьогодні. І це хороше, позитивне явище, що міністерство юстиції долучається до парламентської роботи майже в повному керівному своєму складі, за виключенням тих, хто у відпустках. Я все-таки хотів би зупинитися на деяких речах, які, на мій погляд, потребують удосконалення в цьому законі.

Це те, що укази Президента в статті 7 і укази Президента, і постанови Кабміна, вони фактично зрівнені в юридичній силі. Це абсолютно суперечить статті 113 і частині третій цієї статті, відповідно до якої, Кабінет Міністрів у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також прийнятими відповідно до них Указами Президента України та постановами Верховної Ради. Це чітко записано. Тому, мені здається, що це положення треба змінити і це одне з концептуальних серйозних зауважень.

Що мені подобається. Так це те,  хоча воно і не зовсім відповідає  по великому рахунку Конституції,  що мова іде про тлумачення і роз’яснення в цьому законі нормативно-правових актів тими органами в яких видають, в тому числі і законів. Ми свого часу приймаючи Конституцію допустилися величезної помилки, коли написали, що тлумачити закони має Конституційний Суд.  Конституційний Суд має тлумачити виключно Конституцію. А закони має тлумачити, роз’яснювати, як і змінювати виключно орган, який їх приймає. Нам треба повертатися, коли зараз ділять тільки владу і повноваження і до цього теоретичного положення.

 В цілому за цей закон треба      голосувати,  підтримувати і вмонтувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка,  Богдан Руслан Дмитрович.

 

13:22:37

БОГДАН Р.Д.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відсутній.

Валерій Григорович Камчатний, будь ласка.

 

13:22:55

КАМЧАТНИЙ В.Г.

Шановні друзі,  я представляю місто Харків, місто, в якому зосереджено юридичну науку,  Академія правових наук  - відомий вуз, от мене підтверджує це колега Мірошниченко. І я сьогодні хочу подякувати від імені юридичної громадськості авторів законопроекту, який ми сьогодні розглядаємо, бо це, дійсно,     дуже велика подія і мені взагалі незрозуміло, як ми її до сьогоднішнього дня жили без такого закону. Тому сьогодні , дійсно, історична подія і головне, як на мій погляд,   на що дає відповідь цей закон це те, що  часто й густо, знаєте, як по принципу там де два юристи, там три думки. Цей закон буде виправляти ситуацію, коли ми маємо право з колізіями. І на мій погляд це є одним з головних переваг і головних складових цього закону. Тому я закликаю всіх підтримати прийняття закону. Я погоджуюсь з думкою комітету, яку сьогодні доповів колега Міщенко, фракція Блоку Юлії Тимошенко, мої колеги,   підтримають прийняття цього законопроекту, але у  подальшій роботі треба, дійсно, врахувати всі  ті думки, які були внесені і колегою Зваричем. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошниченко Юрій Романович.

 

13:24:23

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги!

Юрій Мірошніченко, фракція Партії регіонів.

По-перше, я хотів би, звичайно, висловити  свій жаль з приводу того, що ми маємо  два законопроекти. Адже по великому рахунку дві людини, які були міністрами юстиції, два справжніх патріоти і юриспруденції, як сфери   діяльності і як громадяни України, доклали дуже багато зусиль разом з колективом Міністерства юстиції, щоб Україна нарешті отримала  врегульований порядок ухвалення  ієрархії і підготовки, і оприлюднення, і вступу в дію, і скасування нормативно-правових актів.

І, звичайно, я думаю і вірю в те, що лише прикра випадковість не дозволила їм  поставити два своїх підписи під єдиним законопроектом. По великому рахунку, це  міг бути будь-який із запропонованих альтернативних. І ми на засіданні комітету   спонукали авторі, і Олександр Володимирович, і Роман Михайлович декларували готовність  до такої роботи.

Тому  я би дуже вас попросив, шановні колеги,  але так сталося, політичні події, всі ті емоції, які супроводжують зараз нашу з вами роботу, не дозволили довести до кінця цей процес, і сьогодні  ми маємо  законопроект у залі, тому що його  треба приймати,  незалежно від того чий буде взятий за основу, з точки зору справи. 

З точки зору змісту я можу вам сказати, дійсно, законопроект , який готував один і той самий колектив, але врахував двох річний досвід, є трошки більш досконалим. Тому  я запросив би всіх  наших колег не ділитися  зараз на фракції, але підтримати рішення комітету. Це перше.

Хотів би звернутися до Романа  Михайловича,  до представників від „Нашої України” в нашому комітеті активно долучитися до підготовки другого читання, адже відкритість в комітеті забезпечена, і тому є гарантією позиція нашого голови і всіх членів комітету.

Третє. Треба, звичайно, не відкладати прийняття цих законопроектів, тому що там є чіткі вже бачення, як його завершити, ту роботу і ухвалити його в цілому.

Звичайно, цей закон нас наблизить до ліквідації хаосу, який є, в першу чергу, вже в правозастосовчій діяльності. Не буде у нас судових рішень, які будуть ґрунтуватися на запереченнях або, як кажуть юристи, колізіях, різному тлумаченню одних і тих самих суспільних відносин в різних правових актах. Від того виграють громадяни України. Якщо ми дбаємо за них, прошу підтримати в першому читанні законопроект пана Лавриновича і на друге читання врахувати всі позитиви від законопроекту пана Зварича. Дякую щиро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Яворівський Володимир Олександрович. Відсутній. На цьому обговорення тоді завершено. Будь ласка, точка зору міністра юстиції. Оніщук Микола Васильович, будь ласка.  

 

ОНІЩУК М.В.

Шановні колеги, шановні народні депутати, є абсолютно очевидним, що сьогодні парламент має можливість незалежно від того, якому саме законопроекту віддасте свою перевагу, ухвалити конче необхідний закон, в даному випадку в першому читанні, проект закону, який зможе організувати правову систему України, тобто визначити ієрархію актів, їх підпорядкованість, ну, свого роду окультурити правове поле України. Тому я закликаю вас підтримати сьогодні цей законопроект, цю правову ідею. Що стосується симпатії до одного чи до іншого, це вже фракції мають визначитися самостійно. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Роман Михайлович, у вас є необхідність заключного слова? Немає. У мене також немає. Таким чином, обговорення питання завершено. Ми готуємося до голосування.

Я ставлю на голосування проект закону номер 1343, автора Зварича Романа Михайлович: проект Закону про нормативно-правові акти. Прошу голосувати.

 

13:29:28

За-77

Рішення не прийнято. Дякую.

Я ставлю на голосування проект Закону про нормативно-правові акти номер 1343-1. Прошу визначатися.

 

13:29:57

За-378

Законопроект прийнято в першому читанні.

По фракціях, будь ласка. Партія Регіонів - 170, „Блок Юлії Тимошенко” – 151,  „Наша Україна – Народна Самооборона” – 13, фракція комуністів – 27, „Блок Литвина” – 17.

Сергій Григорович, прохання: Комітету з питань правової політики попрацювати плідно, щоб ми цього місяця могли вийти на ухвалення цього проекту закону в цілому.

Переходимо до розгляду наступного питання порядку денного: про внесення змін до  Закону України "Про нотаріат". Я прошу до слова Юрія Романовича Мірошниченка, голову підкомітету Комітету з питань правової політики Верховної Ради України.

 

13:30:48

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Ну, власне, я почну свій виступ якраз з тих слів, якими я закінчив попередній свій виступ. Коли є суперечність законів, коли є заперечення, і в таких обставинах, коли виникають конфлікти або судові спори, суду дуже важко визначитись, а як, власне, треба застосовувати право.

Мій законопроект за номером 1177 якраз і стосується випадку, коли йдеться про посвідчення угод,  про відчуження або заставу житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, іншого нерухомого майна. І тут була колізія або заперечення двох законів – один „Про  нотаріат”, до якого, власне я і вношу зараз пропозицію щодо зміни, і друге – Закон „Про заставу”.

Як тлумачить цю ситуацію Закон „Про нотаріат”? Чи можуть бути засвідчені такі угоди або за місцем розташування майна, або за місцем проживання або покупця або продавця? Як говорить Закон „Про заставу”? Він говорить, виключно за місцем розташування майна.

Я особисто вивчав цю ситуацію, і я вам скажу, враховуючи не зовсім високу політичну культуру, і інколи не зовсім, скажімо так, високі моральні якості деяких нотаріусів, виникають колізії, а точніше, обставини або ситуації, коли одне і те ж саме майно продається, хтось його оформив, ну, скажімо, несумлінний продавець, за місцем проживання покупця разом з тим, оформив іншому покупцю за місцем розташування майна, і третьому продав за місцем свого проживання. Потім в судах іди, доводь, що ти є сумлінним покупцем, доводь це, іди і шукай свої гроші.

Точно можу сказати, що якщо буде реєстрація проводитися за місцем розташування майна, це буде одне місце, і відповідно потенційних ризиків буде значно менші щодо шахрайств і зловживань у цій сфері.

Я пропоную привести у відповідність до Закону „Про заставу” Закон „Про нотаріат” і посвічувати такі угоди виключно за місцем розташування майна.

Дуже простий закон, я не думаю, що він в когось буде викликати якісь заперечення. Але враховуючи, що за цим питанням ми будемо розглядати питання, пов’язане з в цілому так званою „малою реформою нотаріату”, я думаю, тут буде і позиція Міністерства юстиції почута, і наших колег, але я пропоную зняти цей законопроект і врахувати вже в тому Законі „Про нотаріат”, який ми будемо зараз розглядати, здається, 1425, з тим, щоб ми це врегулювали не двома окремими законами, бо потім друге читання і так далі.  Або ухвалити його зараз у цілому, бо він стосується одного речення, або вже, я кажу, робити це разом у тому 1425.

Я пропоную підтримати рішення комітету. І пропоную розглядати цей законопроект в скороченому режимі, по скороченій процедурі, тому що він не викликає великих у нас дискусій.

І в у тому числі законопроект, теж вношу пропозицію, 1425 у такому ж режимі розглядати, тому що там особливих немає у нас дискусій. У нас погоджена позиція була з Міністерством юстиції. У нас є чіткий план руху по реформі нотаріату, і, я думаю, що ми будемо дотримуватися цієї дорожньої карти, як зараз говорять політики.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Юрію Романовичу.

Чи я вас правильно зрозумів, що ми можемо вважати, що суб’єкт законодавчої ініціативи відкликає свій проект закону, так? Дякую.

А ви внесли пропозицію, і голова комітету також звернувся зараз до мене у зв’язку з тим, що це питання достатньо лаконічне і ясне, щоб ми могли його розглянути за скороченою процедурою.

Є заперечення у сесійної зали? Я ставлю на голосування, щоб ми це питання розглядали за скороченою процедурою. Прошу визначитися.

 

13:35:15

За-346

Дякую, рішення прийнято. Розглядаємо питання за скороченою процедурою.

Я запрошую до доповіді міністра юстиції України Оніщука Миколу Васильовича.

 

ОНІЩУК М.В.

Шановний головуючий, шановні народні депутати,  шановні громадяни України! Насамперед, я хочу висловити подяку, щиру подяку парламенту, що сьогодні він зібрався з силами і приступив до розгляду важливих законопроектів, які стосуються так званої малої реформи нотаріату.

І у чому полягає суть і завдання, яке ми перед собою ставимо? Ви всі як народні депутати є свідками того, що сьогодні багато черг в державних нотаріальних конторах, і в значній мірі це обумовлено тим, що лише вони, тобто державні нотаріуси, мають згідно закону право оформляти спадкові справи. І тому законопроект 1425, внесений урядом, який я  зараз маю честь доповідати, якраз і передбачає три важливих положення. Перше. З прийняттям цього закону приватні нотаріуси і державні нотаріуси будуть прирівняні в правах, і це означає, що приватні нотаріуси отримують право також, як і державні, оформлювати спадкові справи, тобто вживати необхідний комплекс правових заходів щодо охорони спадкового майна, оформлення відповідних часток спадщини тощо. Це перша ідея. І мені видається, вона надзвичайно важлива, з тим щоби сьогодні зробити нотаріат більш доступним, і саму послугу, і тим самим диверсифікувати можливість оформлення спадщини серед тих п’яти тисяч 103 нотаріусів, які сьогодні в Україні працюють. Друга ідея полягає в тому, щоб запровадити більш серйозні, я сказав би так, вимоги в частині доступу до  професії нотаріуса. Про що йдеться? Сьогодні неодмінною умовою доступу до професії є проведення стажування. Ви знаєте, що нотаріальна діяльність є специфічною і потребує достатньо ґрунтовних і фахових знань, і пропозиція, яка відображена в цьому проекті закону, полягає в тому, щоб замість шестимісячного стажування, яке діє сьогодні, запровадити двохрічне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Завершуйте, будь ласка, Миколо Васильовичу.

 

ОНИЩУК М.В. Дякую.

Нотаріальне середовище підтримує цю ідею з урахуванням того, що ми сьогодні маємо достатню насиченість нотаріусами, і цей крок був би виправданий.

Ну, і третє. Це комплекс заходів, пов’язаних з тим, щоб більш дисциплінувати нотаріусів, в тому числі встановити обов’язок робочих днів, прийомних годин, щоб не було такого – хочу, виходжу на роботу, хочу, не виходжу, а громадяни страждають від цього. Шановні колеги, з урахуванням ліміту часу я не зупиняюся на інших деталях, а акцентував увагу на більш значущих положеннях проекту. Прошу підтримати, це позиція уряду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Сідайте, будь ласка. Запрошую до слова Міщенка Сергія Григоровича.

 

13:38:50

МІЩЕНКО С.Г.

Шановні колеги! Шановні громадяни України! Я не буду розказувати, яке значення у нас існує в державі для суспільства нотаріальна діяльність. Я хочу сказати про це красномовно свідчить те, що вісім альтернативних законопроектів надійшло до комітету  Верховної Ради. В тому числі і 1425-1, якого є автором є  Бережна, Кармазін і Сирота.

На сьогоднішній день ми можемо сказати, що, дійсно, ми прийшли до спільної думки, всі автори законопроектів про те, що ми беремо за основу законопроект 1425, який поданий урядом  України, але я хочу сказати і зауважити, що  нотаріуси, які знають досконало цей законопроект і альтернативні законопроекти не переймалися і не переживали, що ті пропозиції, які в ході робочою групою напрацьовані спільною групою, вони  будуть включені до другого читання. У тому числі я хочу зазначити, що будуть включені такі положення: щодо організації та контролю за приватною та державно нотаріальною діяльністю, вимог до робочого місця приватного нотаріуса, печатки приватного нотаріуса, порядку та  підстав зупинення та припинення  нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, перевірки організації нотаріальної  діяльності нотаріуса та виконання ним правил нотаріального діловодства.

Ми впевнені, що на протягом двох неділь попрацюємо над другим читанням і до  Верховної Ради  надішлемо спільний, узгоджений проект, який буде  проголосований більшістю  Верховної Ради.

Тому я прошу підтримати урядовий законопроект, а законопроект 1425-1 зняти, а потім ми врахуємо його положення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Володимирович, сідайте будь ласка.

Бережна Ірина Григорівна, будь ласка. Включіть мікрофон з місця, будь ласка.

 

13:41:13

БЕРЕЖНА І.Г.

Шановний Головуючий!  Ірина Бережна. Фракція Партії регіонів.

Я хочу зазначити щодо суті законопроекту. В цьому законопроекті передбачається, як нам зазначив зараз міністр юстиції, наділення однаковою компетенцією державних та приватних нотаріусів. Але такі пропозиції не вирішують проблеми реформування системи нотаріальних органів та переходу до системи єдиного нотаріату. Також, слід визнати, що порядок наділення рівної компетенції, який передбачений в проекті 1425, є занадто ускладненим та ставить нотаріусів в залежність  від чиновників, що може створити потім підґрунтя для корупції.

Також, дуже серйозні зауваження викликають пропозиції щодо закріплення правової конструкції зупинення та припинення приватної нотаріальної діяльності. На жаль, ігнорується той факт, що здійснюючи контроль за професійною діяльністю, органи юстиції не повинні втручатися у процес вчинення  нотаріальних дій.

 І є ще дуже багато зауважень. Але, на завершення можу сказати, що не зважаючи на рішення профільного комітету я  вважаю, що законопроект 1425 потребує суттєвого доопрацювання. І я впевнена, що Міністерство юстиції погодиться зі мною, що більш ніж половина статей даного законопроекту ще треба дуже суттєво виправити. Але у нас є спільна мета, яка полягає в тому, що треба якомога швидше вирішити питання щодо можливості громадян України  здійснювати оформлення спадщини. Але ж ми повинні бути свідомими того, що не можна обмежуватися лише косметичними поправками до дуже вже застарілого Закону України „Про нотаріат”.

Тому я думаю, що всі зі мною погодяться, в тому числі Міністерство юстиції, що наступним кроком все ж таки слід розробити та прийняти вже на цій сесії новий…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте, будь ласка, завершити.

 

13:43:27

БЕРЕЖНА І.Г. …слід прийняти нову редакцію Закону України „Про нотаріат” та обмежуватися  лише малою  так званою реформою про нотаріат. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Таким чином, ми одночасно розглядаємо п’ять проектів законів, які стосуються внесення змін до Закону про нотаріат.  Два суб’єкти законодавчої ініціативи  висловили побажання, щоб їх проекти законів були зняті з  розгляду і враховувалися вже, як пропозиції при розгляді інших законопроектів.

Це ми можемо вирішити зараз тільки шляхом голосування, відповідно до   Регламенту Верховної Ради України. Таким чином ми будемо обговорювати з вами три    законопроекти,  оскільки  автор  законопроекту  № 2374 народний депутат України Фельдмана Олександр Борисович не заявив, від відсутній зараз і він не заявив про зняття цього законопроекту, то ми  будемо теж обговорювати і  визначатися  по ньому шляхом окремого голосування.

Тому перед тим, як ми перейдемо зараз до обговорення, я  ставлю на голосування про зняття з розгляду, у зв’язку з відкликанням, законопроектів № 1177 і № 1425-1, по яким  суб’єкти законодавчої ініціативи оголосили про зняття їх з розгляду. Прошу, будь ласка, підтримати, народних депутатів України.

 

13:45:14

За-326

Рішення прийнято.

І зараз також до мене звернулися, що народний депутат Фельдмана Олександр  Борисович також просить зняти з розгляду його законопроект і враховувати при доопрацюванні урядового законопроекту 1425.

Я ставлю на голосування  пропозицію суб’єкта законодавчої ініціативи про відкликання свого проекту закону. Прошу голосувати, 2374.

 

13:45:53

За-327

Рішення прийнято.

Таким чином у нас залишилися для обговорення законопроект 1425 урядовий і 2195 законопроект Ірини Григорівни  Бережної.

Ірина Григоріївна, ви хочете щось сказати? Будь ласка, слово народному депутату Бережній.

 

13:46:17

БЕРЕЖНА І.Г.

Оскільки Мірошниченко, народний депутат Мірошниченко вже доповідав майже схожий законопроект, я також вношу пропозицію зняти мій законопроект з розгляду, оскільки майже усі концептуальні засади враховані вже в законопроект 1425, тому не будемо втрачати час, оскільки це вже не є суттєвим, це все вже враховано в даному законопроекті. Я вношу пропозицію також зняти цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я ставлю на голосування зняття з розгляду законопроекту 2195 за ініціативою суб’єкта законодавчої ініціативи народного депутата Бережної, прошу голосувати.

 

13:47:10

За-323

Таким чином, у нас для обговорення залишився один проект закону 1425, внесений урядом України.

Записуємося, будь ласка, два – за, два – проти для обговорення.

Я запрошую до слова народного депутата Князевича, будь ласка.

 

13:47:44

КНЯЗЕВИЧ Р.П.

Руслан Князевич, „Наша Україна - Народна Самооборона”.

Наша фракція буде підтримувати той законопроект, який внесено і з цієї трибуни щойно доповів міністр юстиції України, 1425.

Справа в тім, що, знаєте, можна скільки завгодно зараз критикувати його, говорити, що там не все враховано, що є ще межа для вдосконалення, але, насправді, я думаю, що ключовими під час прийняття нами усвідомленого рішення щодо законопроекту повинні бути враховані слова міністра юстиції, який з цієї трибуни сказав таку знаєте фразу про те, що ми розпочинаємо сьогодні з малої нотаріальної реформи. Тобто нас попереду ще чекає, я переконаний в цьому, в обов’язковому порядку ми просто не маємо іншої перспективи, ніж обов’язково наші руки повинні дійти до того, що ми займемося радикальною зміною всього законодавства про нотаріат.

Комітет з правової політики, в якому я маю честь працювати уже впродовж другого читання, впродовж двох читань створив велику робочу групу по доопрацюванню і напрацюванню такого законопроекту. Один законопроект, який сьогодні нашими голосами знято з розгляду, це законопроект, де я був співавтором. І я скажу вам, що в добровільному порядку погодитися на те, що він був знятий з розгляду на користь того законопроекту, який вніс уряд. Звичайно, це питання технічного характеру, яке ми сьогодні вирішуємо, але воно вкрай важливе. Напевне, кожен з нас, хто хоть раз побував в державних нотаріальних конторах не міг не бачити ті кількох десятиметрові, двадцатиметрові чи більше ніж стометрові черги наших пенсіонерів, які, знаєте, з самого ранку або ще з ночі записуються там, там постійно, знаєте, таке хаотичне стовпотворіння і так далі. Ну не можна не поважати, принаймні, тих людей, які абсолютно в абсурдному порядку вистоюють ті черги і треба йти на те, щоб вирівнювати в правах і приватних нотаріусів, підтягуючи їх до рівня державного нотаріату.

Так само є неприпустимим те, що Україна залишилась серед тих країн, де для того, щоб стати нотаріусом достатньо шестимісячної практики, коли весь світ цивілізований давним-давно вже встановив більш значні строки, бо, повірте мені, ми маємо стільки проблем  саме в Україні з характеру, що стосується нотаріату, а їх величезна кількість і в першу чергу, можливо, через те, що переважна більшість нотаріусів, які мають сертифікат на здійснення такого роду діяльності є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

КНЯЗЕВИЧ Р.П. Тому рішення нашої фракції є однозначним, ми будемо підтримувати законопроект 1425 і закликаємо Верховну Раду долучитися до такого рішення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Народний депутат Сухий, будь ласка.

 

13:50:19

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Прошу слово передати народному депутату України Ірині Бережній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Бережна Ірина Григорівна.

 

13:50:26

БЕРЕЖНА І.Г.

Шановний головуючий! Шановні народні депутати! Слід зазначити, що реформування нотаріату в Україні почалося ще 15 років тому з прийняттям у 1993 році Закону України „Про нотаріат”. І за цей час рівень нотаріального обслуговування фізичних та юридичних осіб значно підвищився, а також збільшилася кількість нотаріальних дій. Тому це неприпустимо, що усі нотаріуси й досі керуються 15-річної давнини законопроектом. Тому слід починати реформування. І не зважаючи на те, що дуже довго можу зараз розповідати про недоліки цього законопроекту, але ж на комітеті було прийнято узгоджене рішення про те, що з альтернативного законопроекту 1425-1 буде імплементовано у цей законопроект дуже багато суттєвих, принципових, системних статей. І тому вже на друге читання це буде повністю концептуально узгоджений між всіма, без виключення, представниками законопроект. Тому, не зважаючи на те, що його слід ще дуже доробляти та доопрацьовувати, ми працюємо злагоджено саме для стабілізації та впорядкування діяльності нотаріату. Тому наша фракція буде підтримувати цей законопроект. І як як сама колишній нотаріус знаю усі ці проблематики як ніхто, мабуть, в цьому залі, теж прошу підтримати даний законопроект, оскільки він буде ще дороблятися. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Ірина Григорівна.

Я запрошую до слова народного депутата Самойлик.

 

13:52:39

САМОЙЛИК К.С.

Я не колишній нотаріус, тим більше, не приватний. І хочу вам сказати, що черги в державні нотаріальні контори, це явище, можна казати, ганебне. Але це тому, що люди більше довіряють державним установам, аніж приватним, які тисячі раз їх дурили, тисячу разів. І тому не треба говорити, що це, ну, абсолютно тому, що не справляються державні нотаріальні контори з своїм обсягом роботи. Я розумію, що сьогодні, як у кожного маршала є свої діти, так і в даному випадку. І хочеться створити рівні умови і для державних установ, і для приватних установ. І тому ради цього ніякої реформи  тут не вбачається. А саме ради того, щоб порівняти державні нотаріальні контори і приватні, і заради цього саме і приймається цей закон. Надо про це чесно просто сказати. Це перше.

По-друге, ми, фракція приймала рішення підтримати законопроект  Міщенка. Ну він зняв свій законопроект, на превеликий жаль,  так, як і жаль, що Юрій Романович  зняв свій законопроект. Краще було б створити, відправити на повторне перше читання, створити робочу групу і доопрацювати комплексно, дійсно зробити так, щоб це була реформа справжня, а не просто латання якихось дірок.      І тому, звичайно, мені просто жалко, що, на жаль,  і не тільки мені і моїм колегам, що  ви зняли свої законопроекти, які між іншим суттєво якраз і доповнили існуюче законодавство.

Не покоїть і заміна термінів стажування з шести до двох років. Ну, ми дуже часто, коли нам вигідно звертаємося до західного досвіду, а коли не вигідно,   ми  про нього забуваємо.   Ну скажіть, будь ласка, ну це дармова  праця на два роки. Дармова праця на два роки! Я і ще раз підкреслюю,  ми  знаємо, хто є власниками в  основному нотаріальних контор і хто їх створює ці нотаріальні контори…

Дайте слово, я завершу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

 

САМОЙЛИК К.С.  Я, завершуючи свій виступ, я хочу сказати, на превеликий жаль,  ми не будемо голосувати за цей законопроект і вважаю, що не по-державницькі ми поступаємо, що таким чином познімали всі  законопроекти і  приймаємо законопроект однієї людини і в  інтересах конкретної купки людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Репліка. Голова комітету Міщенко Сергія Григоровича, будь ласка.

 

13:55:24

МІЩЕНКО С.Г.

Шановні колеги, я дуже вдячний, що ваша фракція підтримала мій законопроект і можу вам повідомити, що на робочій групі те, що ви сказали,  про  стажування до шести місяців і два роки, про державні нотаріальні контори, узгодженні дії, щоб  ліквідувати ці наслідки ми погодилися з тим, і Міністерство юстиції погодили, що всі оці доповнення будуть враховані на другому читанні. Тому оте, що ви сказали,  все буде імплементовано в цей законопроект. І тому ви побачите до другого читання, що майже всі положення  мого законопроекта, за який ваша фракція голосувала, вони всі узгоджені, і вони будуть вже до другого читання   надані. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від комітету слово надається голові підкомітету  Мірошниченко Юрію Романовичу, будь ласка.

 

13:56:27

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошніченко, фракція Партії регіонів.

 Я  хотів би, напевно, у першу чергу громадянам сказати, чому я так багато сьогодні виступаю. Адже я просто очолюю підкомітет по  нотаріату і адвокатурі. Йде закон, який я вистраждав, який ми дуже багато часу доопрацьовували. Тому я тут і так бігаю по залі з тим, щоб той консенсус,  який  є ознакою роботи   нашого Комітету правової політики, був реалізований  в залі.

Я хочу запевнити Катерину Семенівну  персонально і всіх наших колег комуністів, що  я запевняю,  сьогоднішній наш крок – це   якраз демонстрація довіри, яка  є унікальним явищем на фоні тих всіх політичних подій, яка складається з міністерством. Ми  погодили, це не окремої людини законопроект, це законопроект міністерства, це законопроект, у підготовці якого докладали зусилля  свого часу і пан Зварич, і Олександр Володимирович, і в цілому ця позиція, яка дозволить  нам, з одного боку,  роблячи малу реформу, врахувати всі  позитиви  законопроекту Міщенка, там  і я є одним із співавторів,  але, з іншого боку, започаткувати спільну роботу над тією системною реформою нотаріату, про який говорила Ірина Бережна.

Ми зараз створили робочу групу спільну і будемо вам гарантувати, що до кінця цього  року ми спробуємо  вже у першому читанні запропонувати вам  в цілому ухвалити реформу нотаріату, як єдиної системи, щоб не було поділу: державний – недержавний, свій – чужий,  щоб впорядкували і оплату послуг, щоб вона була доступною; і порядок роботи.  Ми працюємо професійно.

Тому я дуже вас прошу, можливо, покластися на   результати  нашої роботи, на довіру до членів  комітету, підтримайте, будь ласка, цей  законопроект з тим, щоб  той шлях, який ми започаткували, ми   дійшли до кі6нця і забезпечили злагоду, принаймні,  юристів в нашій країні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення завершено.

Шановні народні депутати, я хочу вам сказати, що це є проект закону, який був ухвалений Кабінетом Міністрів України у 2007 році і в якості законодавчої ініціативи скерований до парламенту. Після дострокових виборів, зміни уряду він був відкликаний і потім повернутий сюди як законодавча ініціатива нового складу Кабінету Міністрів. Це є свідченням власне того, що цей проект закону, який готувався Міністерством юстиції, скерований виключно на вирішення питань, які є в українському нотаріаті, і цей закон не для нотаріусів, це закон для громадян України. І він вирішує ті питання, які ми сьогодні вже можемо зробити, ті кроки по вдосконаленню функціонуючої системи нотаріату. Далі, безумовно, будуть наступні. Зараз, сьогодні, ми можемо зробити крок, який суттєво вдосконалить роботу українського нотаріату.             

Тому я зараз ставлю на голосування проект Закону (номер 1425) про внесення змін до Закону України „Про нотаріат”. Прошу підтримати.

 

13:59:53

За-351

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 155, „Блок Юлії Тимошенко” – 150, "Наша Україна – Народна Самооборона” – 26, комуністи – 0, „Блок Литвина” – 20.

Таким чином, законопроект прийнятий в першому читанні. Я прошу Комітет з питань правової політики продовжити роботу з тим, щоб ми могли протягом місяця вийти на друге читання в розгляді цього законопроекту.

На цьому ранкове пленарне засідання оголошую закритим. В 16 годин – вечірнє засідання.