ЗАСІДАННЯ ОДИНАДЦЯТЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

18 вересня 2008 року, 16.00 година

Веде засідання Перший заступник Голови Верховної Ради

України ЛАВРИНОВИЧ О.В.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, розпочинаємо вечірнє засідання.

У нас наступне питання порядку денного 2302, проект Закону про внесення змін до деяких законів України, які стосуються державної підтримки книговидавничої справи.

З мотивів? Будь ласка, Ткач з мотивів.

16:02:23

ТКАЧ Р.В.

Шановний Олександре Володимировичу, зранку і Голова Верховної Ради, і ви обіцяли 3024 урядовий законопроект, щоб включити у порядок денний.

Олександр Володимирович, стосовно спрощення системи оподаткування ПДВ у сільському господарстві. Ви обіцяли, що після обіду ми включимо його у порядок денний. Поправлять нумерацію, мали роздати законопроекти 3024.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, така обіцянка дійсно була, щоб було з’ясовано і щоб ми могли далі його розглядати.

Всі питання, що стосовно наступної роботи? Якщо всі, тоді прошу, будь ласка, реєструємося.

16:03:27

В залі зареєстровано 430 народних депутатів України. Вечірнє засідання оголошую відкритим.

Найперше, ми виконуємо рішення, яке було вранці стосовно того, що ми маємо розглядати проект закону про податок на додану вартість, який стосується сільського господарства.

Будь ласка, Арсеній Петрович.

Веде засідання Голова Верховної Ради України ЯЦЕНЮК А.П.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте 3024. Колеги, він у вас розданий цей законопроект номер 3024 Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. Прошу проголосувати за включення даного законопроекту до порядку денного. Голосуємо як Катерина Тимофіївна сказала.

16:04:32

За-302

Рішення прийнято.

Оголошується законопроект номер 2302 про внесення змін до окремих законів України, які стосуються державної підтримки книговидавничої справи в Україні. Царьов Олег Анатолійович доповідає. Будь ласка, Олег Анатолійович.

16:05:06

ЦАРЬОВ О.А.

Шановний Олександре Петровичу! Шановні народні депутати! Вашій увазі пропонується Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України, які стосуються державної підтримки книговидавничої справи в Україні, реєстраційний номер 2302 від 19 травня 2008 року.

Необхідність розробки цього законопроекту зумовлена тим, що з 1 січня 2009 року закінчується термін дії спеціального режиму оподаткування суб’єктів видавничої справи з метою підтримки та розвитку українського книговидання згідно положень Закону України „Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні”.

Зауважу, пільги книговидавцям стосуються тільки діяльності з виробництва товарів та послуг сфери книговидавничої справи.

Метою законопроекту є продовження терміну дії пільгового режиму оподаткування для суб’єктів видавничої справи з податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та ввізному миту до 1 січня 2015 року з уточненням редакції деяких норм законів, пов’язаних зі зміною законодавства. Тобто змінюється лише дата, лише дата. 1 січня 2009 року змінюється на 1 січня 2015 року. В таких законах України: про оподаткування прибутку підприємств, про єдиний митний тариф, про податок на додану вартість. Крім того законопроектом вносяться деякі незначні редакційні правки. Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики, розглянувши законопроект 3202, 2302, рекомендував прийняти його за основу. Науково-експертне управління також рекомендує прийняти його за основу. Думаю, що в цьому залі нікого не потрібно переконувати у доцільності та необхідності прийняття цього законопроекту. Адже книга має не тільки матеріальну складову, але, найголовніше, - її соціокультурний вимір, духовну та культурну цінність.

Зауважу, що цей законопроект не протирічить умовам прийняття до Світової організації торгівлі. Хочеться подякувати Кабінету Міністрів, урядовцям, котрі прописали п’ятилітній льгітний режим для книговидавничої справи саме для умов прийняття України до Світової організації торговлі. Більшість країн – членів СОТ надає по книзі пільги з ПДВ. У Великобританії, Канаді, Ірландії нульова ставка ПДВ. Коло трьох процентів у більшості європейських країн, Франції, Німеччині, Греції, Італії, Португалії, Іспанії та в інших при загальному ПДВ 15-25 процентів. Отже, якщо терміново не буде прийнятий законопроект номер 2302, то українська книговидавнича справа, яка все ще знаходиться в кризовому стані, і ледве почала, почала спинатися на ноги, знову буде поставлена на край занепаду.

Тому, шановні депутати, я прошу підтримати цей законопроект. Хоча комітет прийняв за основу, я думаю, що якщо будуть такі думки і буде поддержка зала, то можна буде приймати і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Анатолійович.

5 хвилин запитання – відповіді. Записуємося. Адам Мартинюк.

16:09:29

МАРТИНЮК А.І.

Дякую. Мартинюк фракція комуністів.

Я думаю, що ні в кого немає сумніву, що законопроект треба підтримати. Ми не один раз боролися тут саме за такі законопроекти і добре, що ми прийняли його до 2009 року, зараз продовжувати до 2015. Єдине, що в мене є, чи нема заперечень бюджетного комітету. Ви сказали, що ніби Кабінет Міністрів погоджується, бБо це серйозне навантаження на бюджет, адже ми з 2009 року переносимо аж на 2015, тобто на 6 років продовжуємо ці пільги і це відповідно, якщо й не суттєве, то певне навантаження на бюджет є. Яке розуміння, передусім, і нашого бюджетного комітету, бо це навантаження і тут треба його висновок і тих, хто має відношення, ясно, що тут не представлений Мінфін, він, мабуть, не дуже то схвалював би цей законопроект.

ЦАРЬОВ О.А. От Кабинета Министров здесь некого нет. Здесь есть от комитета по книговиданню Василь Григорович. Если Арсений Петрович даст слово, то он выскажет свою точку зрения.

Что касается меня, я считаю, что книга – это тот предмет, на котором в общем-то зарабатывать не стоит. И мы не те деньги заработаем на книге, которой мы потом будем тратить непонятно на что. Это моя личная точка зрения. Потери бюджета никто не считал и бюджетный…

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

16:11:02

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий місто Запоріжжя, Партія регіонів.

Шановний Олег Анатолійовичу, я безумовно підтримую вашу точку зору: економити потрібно в іншому місці, на інших товарах, на інших послугах і з іншого приводу. На українській книжці економити не можна, це я вам заявляю як один з розробників книговидавничої справи у місті Запоріжжі, коли ми починали, було надзвичайно важко. У мене таке питання, скажіть, будь ласка, чи цим законопроектом передбачаються пільги для звільнення оподаткування на завезення обладнання типографського? Тому що у нас наше обладнання на багатьох видавничих базах надзвичайно застаріле. Якщо це обладнання не виробляється на Україні, то його завозити можна було без оподаткування. Це ніякі втрати

І друге питання. Скажіть все-таки, будь ласка, є державні поліграфічні комбінати, є приватні поліграфічні комбінати. Чи у вашому законопроекті якимось чином розділяються пільги для державних і для приватних поліграфічних комбінатів, бо що таке видання книжки, а що таке видання рекламної продукції, яке має на меті заробити прибуток? Щоб ми тут під гарячу руку не зробили щасливими всіх. Дякую.

ЦАРЬОВ О.А. Начинаю с конца отвечать. Нет разницы между государственными и частными предприятиями, и единый подход. Это, во-первых.

Во-вторых. Действительно, то о чем вы говорите, у нас очень много оборудования для печати книг не изготавливается на Украине, у нас изготавливаются, буквально, единицы. И весь перечень, который предоставили книгоиздатели, мы его внимательно на комитет просмотрели, уже какой-то срок мы отработали и видим, что нужно, что не нужно. Мы не вносим никаких изменений. Тот перечень, который был дан изначально, он издателя устраивает, оборудование, в том числе то оборудование, о котором вы говорили, оно проходит по нулевой ставке ПДВ и без пошлины в этом законопроекте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Косів.

16:13:04

КОСІВ М.В.

Михайло Косів, фракція Юлії Тимошенко, Партія „Реформи і порядок”.

Скажіть, будь ласка, я, буквально, вчора мав можливість прочитати аналогічний проект закону, який розроблений у Кабінеті Міністрів. Він там датується 8 вересня цього року. Тобто, буквально, недавно він розроблений і переданий нам на розгляд. Так от як ви вважаєте, Олег Анатолійович, чи там будуть якісь розбіжності? Хоча по тому я пам’ятаю ваші пропозиції ще до поперед6нього закону, і я думаю, що там розбіжностей немає. Але на всякий випадок треба було б все-таки ну якось стикувати ці два закони, який ви представляєте і Кабінет Міністрів. А взагалі, без сумніву, що у Львові на 15-му Міжнародному книжковому форумі дуже багато було турбот про те, що от попередній закон перестає діяти, а…

ЦАРЬОВ О.А. Действительно, сегодня все книгоиздатели с большим интересом и напряжением смотрят по телевизору, потому что было очень много звонков, и все ожидают, чтобы все-таки законопроект был принят, был принят как закон. У нас нет принципиальных расхождений с законом Кабинета Министров. Насколько я знаю, у нас разница всего лишь в один год. У нас согласно переходным нормам по ВТО мы выторговали себе пять лет. И я считаю, что этих пять лет мы должны использовать. В законе Кабинета Министров на один год меньше.

Я думаю, что было бы доцільно дать слово Василию Григорьевичу, он бы, может, позицию Кабинета Министра изложил.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Олег Анатолійович, прошу сідати.

ЦАРЬОВ О.А. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як ваше прізвище? Включіть мікрофон, будь ласка.

ШЕВЧЕНКО В.Г. Шевченко Василь Григорович.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шевченко Василь Григорович. Нема заперечень, щоб одну хвилину дати Василю Івановичу, хай поясне позицію? Дякую. Будь ласка, Василь Григорович.

ШЕВЧЕНКО В.Г. Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати, я хочу сказати, що Кабінет Міністрів буде підтримувати цей законопроект. Він абсолютно ідентичний з законопроектом, який розроблений Кабінетом Міністрів. Пан Косів говорив, він дійсно внесений зараз уряд. Різниця тільки в тому, що є різниця в один рік. Законопроект Кабінету Міністрів – до 2014 року, на п'ятирічний термін, а законопроект народних депутатів – до 2015-го.

Скажу про ті втрати, про які говорив шановний народний депутат. На рік це складає близько 100 млн. гривень. Я тільки одну фразу вам скажу: якщо відмінити дію пільгового законодавства, подорожчання книжки відбудеться в середньому на 35-40 відсотків. І тільки на бюджетному державному замовленні, існуючому сьогодні, нам необхідно буде добавити ще 100 млн. гривень на рік, щоб витримати ту кількість видань, яка здійснюється. Тобто ми нічого фактично не втрачаємо, але ми розуміємо, які соціальні очікування зараз є в суспільстві від книговидавців, від споживачів. Це загальносвітова практика. Тому прошу народних депутатів підтримати цей законопроект, і, якщо можливо, і за основу, і в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, записуємося. П’ять хвилин виступи від народних депутатів і виступи від фракцій.

Доки йде запис на виступи, я звертаю увагу на те, що відповідно до вимог Тимчасового регламенту у тому випадку, якщо бюджет будь-яким чином стосується дохідної чи видаткової частини Державного бюджету, в обов’язковому випадку повинен бути висновок бюджетного комітету. У матеріалах справи я не бачу висновку бюджетного комітету.

Пане Кирильчук, записуйтесь, будь ласка, на виступ. Якщо на буде запису, тоді ми вам від бюджетного комітету надамо слово.

Прошу включити Євгену Кирильчуку мікрофон, а після цього будуть виступати народні депутати з приводу висновку бюджетного комітету.

16:17:23

КИРИЛЬЧУК Є.І.

Дякую. Кирильчук, „Блок Юлії Тимошенко”.

Дійсно, цей законопроект ми розглядали. Ми його розглядали як просто бюджетконтролюючий. А профільний комітет розглядав і давав постанову для…. Но у нас по кожному із них ми можемо давати довідку.

Скажу, що бюджетний комітет підтримує. І кошти уже в новому бюджеті на це передбачені. Якщо там виникне колізія відносно кількості, там, мільйонів, то я думаю, що при змінах бюджету ми це врахуємо. Закон фракція буде підтримувати.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Катерина Ващук, „Блок Литвина”. З місця.

16:18:24

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, „Блок Литвина” цілком підтримує даний законопроект. Я думаю, що в цій залі, мабуть, немає жодної людини, яку б не хвилювало питання того, як мало на прилавках наших книгарень – книгарень уже мало стало – і як недостатньо книг, виданих в Україні українською мовою, особливо книг дитячих, дитячої літератури, книг, які сьогодні є напрацюваннями наших вітчизняних письменників, поетів, журналістів. Все-таки ми, як ніхто маємо дбати про вітчизняну літературу, про вітчизняну культуру, про розвиток нашої мови і літератури в Україні.

Тому „Блок Литвина” голосує за цей закон. І дякуємо розробникам, які його сьогодні подали так вчасно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук. З місця, будь ласка.

16:19:33

КАРПУК В.Г.

Шановні колеги, звичайно, це дуже важливий закон, і фракція "Наша Україна-Народна Самооборона" його, безсумнівно, підтримує.

Разом з тим я хочу звернути увагу, що дія таких законів в наших сусідів – Білорусії, Росії – діють вони уже з самого початку незалежності цих країн. І там успіхи у книговидавничій справі набагато кращі. Адже у нас на одного жителя тепер видається 1,4 книжки, коли кілька років тому назад було навіть 0,7- 0,8. В наших сусідів видається в три-чотири рази більше, і саме на рідній мові. У країнах Західної Європи видається в 5-6 разів книжок більше на одного жителя, аніж видається це в Україні.

Тому прийняття цього закону – це лише перший крок. І не треба тут рахувати ті втрати від бюджету, від видатків бюджету, тому що втрати від того, що ми не видаємо української книги, набагато більші. Адже на ринку книг, і це, дійсно, ще дуже яскраво проявилося і на 15-му книжковому форумі у Львові, і на інших книжкових форумах, Україна виглядає гірше, аніж інші країни.

Тому ще важлива є проблема – це книгорозповсюдження. Ми повинні зробити пільги і для тих, хто розповсюджує книгу, адже зараз в більшості районних центрів, невеликих ……….., не мовлячи вже про села, немає книгарень. Дуже скрутна ситуація з поступленням книг у бібліотечні фонди.

Я часто буваю в сільських бібліотеках і практично поступлення – це кілька десятків книг. Не вистачає особливо, дійсно, як казала Катерина Тимофіївна, саме дитячої книжки. Тому ми повинні зробити пільги і для книгорозповсюдження і, насамперед, для поступлення книг до бібліотек і, насамперед, дитячої книги.

Інша важлива проблема – це фінансування програми, яка є. І хоча останні роки ці кошти, які виділяються на програму „Українська книга”, незначні: від 20 дякую 40 мільйонів всього Україна виділяє на ці цілі. І у попередні роки видавалися багатотомні тиражі тих людей, які сидять у цій залі, компіляції багатотомні, але не видавалася саме українська книга.

Тому парламент, дійсно, повинен зробити книговидавничу справу, книгорозповсюдження своїм пріоритетом і забезпечити, дійсно, кожного жителя України саме українською книгою. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Бабенко. Володимир Яворівський. З трибуни.

16:22:43

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Володимир Яворівський, „Блок Юлії Тимошенко”, місто Кіровоград.

Шановні колеги, я є разом з Олегом Царьовим співавтором цього законопроекту. Через те моя позиція абсолютно вам зрозуміла і прозора, що я його підтримую, і „Блок Юлії Тимошенко” в повному складі цей законопроект підтримає.

Я хотів вам тільки нагадати, що наші сусіди – Росія – дуже розумно зробили. Вони ці пільги на російськомовну, книжку, яка видається в Росії, так буде точніше сказати, вони давно ввели ці пільги. І я мушу вам сказати, що в Росії сьогодні після нафти, газу, лісу, там, значить, десь ще, здається, вугілля, на п’ятому місці – книжковий бізнес. Росія має сьогодні потужні поліграфічні велетенські комбінати. Зайти в російський книжковий магазин, повірте мені, очі просто розбігаються. А найголовніше, що ця книжка дешева.

Оскільки Росія на весь цей пострадянський простір розповсюджує саме цю продукцію, причому навмисно її ще здешевляє, то можете собі уявити, коли український читач приходить на ту саму Петрівку чи в будь-який книжковий магазин і поруч лежить книжка українського письменника, скажімо там, чи Дімарова, чи Василя Шкляра, чи Ліни Костенко, чи будь-кого, і поруч лежить точнісінько такого самого обсягу, такої самої там, проза чи поезія, книжка, яка видана в Росії. Російська книжка коштує в два з половиною рази дешевше, ніж коштує наша. Оскільки люди вільно володіють російською мовою, абсолютно зрозуміло, що ця українська книжка буде там довго і лежати.

Ще одне, про що я хотів би сказати. Товариство, ми не повинні дискутувати з цього приводу цих ста мільйонів, адже це вже діюча норма. Вона зараз діяла, ми просто її пролонгуємо, ми її просто продовжуємо, і Кирильчук уже точно сказав про те, що при уже формуванні остаточної версії нашого бюджетного закону це можна буде врахувати. Дуже важливо, і ми повинні про це сказати, про те, що, звичайно, закон не передбачає пільг для рекламної продукції. Ми не повинні цього робити. Не передбачає пільг, скажімо там, для еротичної літератури і тому подібне. Тут от Сухий колега якраз про це сказав. Це все передбачено. Через те, я думаю, сьогодні дуже розумно нормально нам прийняти цей законопроект і не зволікати, бо ми й так трішки вже припізнилися у зв’язку з тим, що його треба було приймати раніше, для того щоб він починав, але це екстремальна, так би мовити, ситуація, через те ми просимо сьогодні відразу, Арсенію Петровичу, поставити його і на перше, і на друге читання, і нехай цей законопроект працює. Святе й добре діло ми зробимо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

16:25:33

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, найгірше, що ми могли би зробити, це знову обговорюючи, приймаючи цей закон, це знову привнести політиканство до хорошої законодавчої ідеї підтримки української книги. Я би дуже не хотів, щоб це відбулося в цьому сесійному залі. Справа в тому, що видавці самі мають забезпечити друк цікавих авторів, захоплюючих сюжетів, наповнених духовним змістом. І це прекрасно, що авторами цього законопроекту в тому числі є і голова Спілки письменників України. І Володимиру Олександровичу, як би так сказати, і прапор в руки. Цей пошук талановитих авторів, пошук цікавих авторів, мова написання цих книжок, вона безумовно має бути справою творчих людей. Наша справа, справа законодавчого органу України, створити всі елементи законодавчої підтримки, створити всі умови для преференції видання книжок в Україні.

Я глибоко переконаний, цей законопроект, який ми розглядаємо - це саме той закон, який може не тільки об’єднати сесійну залу, але безумовно повинен і мав би єднати політичні еліти на Україні. Я не випадково задавав питання стосовно обладнання, я пам’ятаю, з яким трудом ми в Запоріжжі створювали видавничу базу для української книги. І коли була надрукована перша книга, репринтне видання з передумовою Богдана Лепко і з післямовою академіка Жулинського „Енеїда” Котляревського 1926 року видання в Берліні, яка це була величезна радість. Але на старій поліграфічній базі передати друк, передати весь гротеск, бурлацтво Котляревського просто неможливо.

І коли ми почали закуповувати за кордоном, а виявилося, що це все обкладається митом, а потім ще виявилося на цих митницях такі всілякі чудернацькі речі, как это можно, это нельзя, но если очень нужно, то конечно можно. І ми мали шукати якісь аргументи, то це просто здорово, що цей законопроект позбавляє митні служби неоднозначного трактування митного законодавства.

Тому що цілком зрозуміло, що якщо закуповується обладнання для поліграфії, яке не виробляється на Україні, якщо замовляються фарби, замовляється сировина, то це, безумовно, неповинно обкладатися податком. Держава не має права карати свого видавця за те, що він власним коштом займається тим, що буде друкувати в Україні книжки.

Партія регіонів, фракція Партії регіонів підтримує цей законопроект і підтримує пропозицію співавтора цього законопроекту Олега Царьова, як і Володимира Яворівського, проголосувати за цей законопроект в цілому, в першому читанні і в цілому. Це буде подарунок нашим, в тім числі маленьким читачам…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Курпіль.

16:29:08

КУРПІЛЬ С.В.

Шановний Голово! Шановні колеги! Степан Курпіль, "Блок Юлії Тимошенко”.

Основним достоїнством цього закону, який ми приймемо, є насамперед його довготривала дія. Поліграфічні підприємства зможуть розпланувати свою діяльність на роки вперед. Останній форум книговидавців у Львові засвідчив, наскільки книга є потрібна і затребована в українському суспільстві. Ті величезні натовпи людей, які шукали книгу, засвідчили про те, що це є специфічний товар.

Звичайно, наші сусіди росіяни продемонстрували це значно раніше, і вони зараз значною мірою завоювали український ринок. Але вони пішли трошки далі, вони також великі пільги надали і видавництвам, які займаються виданням газет і журналів. І це також допомогло їм завоювати український ринок газетної продукції.

Без сумніву, ті пільги, які є для поліграфічних підприємств, вони хороші. І цей закон потрібно приймати в цілому. Але до нього все-таки треба повернутися тому, що наприклад, пільги існують в основному на поліграфічні машини, які у нас не виробляються. Але у нас також не виробляється і різальні машини, і складальні машини, і зшивальні машини, і рахувальні машини, і багато іншого поліграфічного обладнання, без якого якісну книжку зробити неможливо.

Тому до цього треба буде обов’язково повернутися і розширити базову поліграфічного устаткування, на яке поширюються пільги із надання ПДВ. Наша фракція одноголосно, я думаю, підтримає цей законопроект, до чого я закликаю усіх вас, шановні колеги. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Гасюк.

16:31:25

ГАСЮК П.П.

Вже сказано багато, а я коротко скажу, що підтримую від „Блоку Юлії Тимошенко” і пропоную ставити на голосування.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський, з трибуни.

16:31:39

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Шановні колеги! Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Я сподіваюся, що автори законопроекту і вірю в це, думали не про додаткові прибутки поліграфістів, а саме про досягнення більшої конкурентоспроможності, конкурентноздатності наших українських книг. Чому я про це кажу? Тому що дуже важко знайти друкарню, в якій би поліграфісти друкували на пільговому обладнанні, ввезеному з-за кордону тільки книжки.

І от в мене виникає питання, а яким чином буде диверсифікуватися ця поліграфія на обладнанні, яке ввезене за пільговими тарифами, скажемо так, фактично з пільговим оподаткуванням, де будуть передвиборчі брошурки. Де будуть памфлети, де будуть листівки? Вони не будуть друкуватися на тому обладнанні, яке за пільговими системами ввезено в Україні. Очевидно тут треба було б авторам законопроекту подумати.

Другий момент. Зрозуміло, що конкурентоспроможність, як було фахівцями сказано у цій залі, української книги визначається не тільки собівартістю, але й системою розповсюдження і змістом цієї книги.

Я розумію, що законопроект не міг формулювати якісь канони і критерії для того, щоб книга була просто елементарно якісною. Точно так же не є вашою метою і формулювати позиції, щоб не знищувалися всі книгарні по всій Україні, особливо в обласних центрах і не переобладнувалися в казино і ігрові кімнати для ігрових автоматів.

Ви зробили все, що можливо. Але я хотів би запитати, як людина, яка прочитала ваш законопроект, а чому до 2015 року? От що це за термін шість років, чому не на десять років, не на п’ятнадцять, не на чотири, не на п’ять років? Чи викликаний такий термін? Можливо риторичне запитання, але хотілось би все-таки знати, може на десять років робити пільги з тим, щоб книговидавець бачив перспективу, бачив те, на що він може сподіватися. Бачите, якщо хочете, свій прибуток і через п’ять, і через десять років.

І наступний момент, Арсеній Петрович, ви про це казали, немає висновку Міністерства фінансів. Ми ж маємо серйозно підходити до законотворчої роботи. Немає висновку, не поданий висновок Міністерства фінансів. Цей законопроект впливає на дохідну базу, на видаткову базу Державного бюджету, очевидно це не ваша проблема, не проблема авторів законопроекту, а проблема не чистого і не досконалого проходження законопроектів у сесійній залі.

Як і колега Ващук, я повністю підтримую цей законопроект. Вважаю, що це буде бодай поштовх, бодай стимул для видавництва української книги, а письменники і в цьому залі очевидно потурбуються, щоб і якість була краще, бо без неї теж не буде конкурентоспроможності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, товариші, є декілька запитань у мене з вашого дозволу. Визначайтеся, хто буде відповідати на запитання, або наш колега Олег Анатолійович, або Державний департамент.

Питання перше, що стосується термінів. Написано: „до першого січня 2015 року”. Звідкіля взявся цей термін?

ШЕВЧЕНКО В.Г. Шановний Арсенію Петровичу, законопроект урядовий, до першого січня 2014 року, запропонований. Автори законопроекту запропонували зазначений термін. Він абсолютно сходиться з урядовим, тільки на один рік більше.

ГОЛОВУЮЧИЙ. От тому-то я і запитую. Це знаєте так, по-чернівецькі написано, в законопроекті написано до 2015 року, а в пояснювальній таблиці до 2014. Тобто що ми приймаємо? Ми за чотирнадцятий рік голосуємо чи за п’ятнадцятий, пункт перший. Відповідайте.

ШЕВЧЕНКО В.Г. Законопроект Царьова і Яворівського написаний, чітко визначений до 1 січня 2015 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ. А в порівняльній таблиці у нас написано до 1 січня 2014 року. Тут перше питання, при другому читанні будемо визначатися щодо того, який термін продовження цих пільг.

Друге запитання. Скажіть, будь ласка, ці пільги зараз існували, правильно?

ШЕВЧЕНКО В.Г. Так.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ми фактично вносимо в чинну редакцію закону зміни, які передбачаються подовження терміну цих пільг.

ШЕВЧЕНКО В.Г. Тільки змінюємо терміни.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитання: чому тоді, не дивлячись на те, що ці пільги існують станом на сьогоднішній день у нас є домінування книговидавничої продукції, яка випущена в інших ніж Україна країнах, не дивлячись на наявність пільг?

ШЕВЧЕНКО В.Г. Арсенію Петровичу, відповім, тому що аналогічні пільги запровадженні в Росії були ще з 1996 року, вони за цей час встигли зробити те, чого ми поки що не змогли зробити, це не відразу робиться, ситуація явно стабілізувалась в книговиданні. На сьогодні ми за назвами вдвічі збільшили кількість назв, з 9 тисяч до 18 в 2007 році за тиражами поступове збільшення відбувається. Сьогодні урядом вжито заходів щодо повернення мережі книгорозповсюдження. Арсенію Петровичу, найголовніше проблема в тому, що українським видавцями немає де продавати книги. Вирішення проблеми книгорозповсюдження приблизно в тричі збільшить тиражі за накладами. Тобто це реально поступ вперед.

Я сказав би тільки таким чином, що, Арсенію Петровичу, до введення закону це домінування було вже, ми його покращуємо, але не відразу все вдається.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Третє питання. Вибачайте, що я такий нудний, але хочу хроміти за що ми будемо зараз голосувати. Цей законопроект не стосується мововидання, будь-яка книга, яка видається на українській, російській, англійській, китайський, але яка видається в Україні підпадає під дію цього законопроекту.

ШЕВЧЕНКО В.Г. Мова йде про вітчизняних суб’єктів видавничої справи як отримувачів пільг незалежно від того, якою мовою вони будуть друкувати книгу на Україні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І незалежно від форми власності. Тобто, умовно кажучи.

ШЕВЧЕНКО В.Г. І незалежно від форми власності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Український суб’єкт, яким володіють поляки. Я умовно сказав поляки, я не хочу заглиблюватися. Чи на нього буде розповсюджуватись пільги, чи ні.

ШЕВЧЕНКО В.Г. У нас є обмеження щодо того, щоб володіть українським суб’єктом. Це якраз саме та стаття при вступі до СОТ, яка має п’ятирічний перехідний термін. У нас не більше 30 відсотків може бути в статутному фонді тільки іноземного капіталу. Але мова йде про суб’єкти видавничої справи, зареєстровано в Україні згідно чинного законодавства України. Тільки цей суб’єкт отримає зазначені пільги.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І можна останнє питання?

ШЕВЧЕНКО В.Г. Прошу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. От, дасть Бог, і парламент проголосує в першому і в другому читанні, і в цілому за цей законопроект. Як ви відчуваєте у трьохрічній перспективі, я відверто запитаю, переділ ринку в частині збільшення замовлень українським книговидавцям? Чи це буде, чи це не буде? Бо в пояснювальній записці про наслідки прийняття цього закону написано нуль з даного приводу. Який економічний ефект отримає український видавець від прийняття цього закону? Наскільки у нас збільшиться законтрактована позиція?

ШЕВЧЕНКО В.Г. Значит, на сьогоднішній день цей законопроект слід розглядати тільки як один із системних кроків по подоланню проблем книговидання і про те, щоб вийти на абсолютно інший рівень розвитку книговидання в Україні. Наряду з цим зараз вирішується питання по пільговому кредитуванню і по мережі книгорозповсюдження. Я думаю, що впродовж 3-5 років ми будем мать можливість приблизно втричі збільшить за кількістю тиражів і стільки ж, приблизно втричі, за назвами. Оце той економічний ефект, який ми будем мать. Кажу чому впродовж 3-5 років. Тому що не все відразу. Мережа книгорозповсюдження зараз, за ініціативи уряду прийнято розпорядження, ми хочемо вийти на показник один книжковий магазин на 20 тисяч населення. Це позиція уряду. Пільгове кредитування, яке буде вирішуватись таким чином, щоб з бюджету будуть даватись кошти на отримання, отримання банківських кредитів існуючих, але з пільговими ставками. І щоб заставою була книжка, а не квартира чи те, що має видавець сьогодні. Воно, безумовно, дасть можливість і поштовх до розвитку. Тільки комплекс і система цих заходів. Але в цьому сенсі закон про продовження пільгового законодавства – один з головних системних кроків. Тому він, його слід розцінювати як той перший крок, що було правильно сказано народним депутатом, який дозволить абсолютно чітко рухатись вперед. За цим будуть ще інші кроки. Тому ще раз прошу, підтримати цей законопроект і за основу і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. З Держмитслужбою погоджувалися коди ЗЕДівські, які міняються? Хто в курсі цієї ситуації? Тому що матеріалів від Держмитслужби також немає.

ЦАРЬОВ О.А. Именно по этому там внесены редакционные правки для того, чтобы вот эти вот изменения кодов привести в соответствие.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я звертаюся до авторів і до доповідачів законопроекту по таким законопроектам, ну, це неправильно, що я починаю з’ясовувати ці всі речі в сесійній залі: а був лист Держмитслужби, а де Мінфін? Давайте, колеги, поки що ставимо перше читання, а зараз до другого читання я вам внесу пропозицію.

Шановні народні депутати, ставлю на голосування про прийняття в першому читанні законопроект номер 2302 про внесення змін до деяких Законів України, які стосуються державної підтримки книговидавничої справи в Україні. Голосуємо.

16:42:15

За-393

Рішення прийнято.

Тепер, колеги, до другого читання. Виключно порадитись.

Значить в нас є вже зараз дві дати, які передбаченні в одному проекті закону, але по не зрозумілим причинам вони не сходяться. Це 2015 і 2014 роки, півсекунди, 2015 і 2014 рік. Ну, такого чіткого обґрунтування по цим датам немає. Ну просто так прийняли рішення до 2015, щоб було. У мене пропозиція, якщо ми голосуємо до другого читання на ваш розсуд скоротити ці терміни до 2012 року. (Ш у м у з а л і)

Пояснюю чому. Не сваріться, колеги. Чекайте, не махайте руками. Ні, да. 2009 рік контрактується і три роки фактично на освоєння. Тому що щойно було заявлено, що нам треба максимум три роки. Даємо чотири.

Я прошу висловитися з цієї позиції.

Записуйтесь, будь ласка, колеги, записуйтесь, 3 хвилини.

Колеги, я ще раз пояснюю. У мене пропозиція підтримати всіх доповідачів, щоб ми прийняли цей законопроект у другому читанні і в цілому. Ви почули? Тому саме з цього приводу я прошу висловитись чи ми залишаємо його у першому читанні, чи все-таки давайте приймемо у другому читанні і в цілому.

Віктор Лозинський, будь ласка. Володимир Яворівський. Я прошу депутатів себе поводити нормально, не кричати, голосувати чи не голосувать.

16:44:19

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановний пане Голово, Арсенію Петровичу, по-перше, щоб я хотів сказати. Щось я не знаю, ми якось сьогодні довкола цього закону якісь ваші танці мені не зовсім зрозумілі. Даруйте, я кажу чесно. Ви розумієте, те що написано у пояснювальній записці, пояснювальну записку після нашого голосування можна викинути і забути раз і назавжди. Починає діяти закон. У законі дуже чітко встановлена дата. Через те це не є причиною для того, що сьогодні, скажімо, розгойдувати цю дату.

Через те абсолютно важливо сьогодні, я прекрасно розумію, все ми з’ясували. Такого педантичного обговорення я вже не пригадую, коли було, як цей законопроект. Ставте його на друге голосування, і результати голосування вам все покажуть.

Дуже дякую, не ображайтесь.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не ображаюся. Але так як я поважаю дуже народного депутата Яворівського, то я поважаю його підпис, який він ставе. І народний депутат Яворівський у пояснювальній записці і не тільки у пояснювальній, а у порівняльній таблиці, підписався під 2014 роком. Якби не підписався, то я б не питав.

Катерина Ващук.

16:45:26

ВАЩУК К.Т.

Шановний Арсенію Петровичу, законотворчі завжди писали, що межі досконалості законодавства немає. Закони можна вдосконалювати і треба вдосконалювати постійно. Звичайно є погрішності, звичайно десь допущений ляп, але, дійсно, пояснювальна записка не міняє тексту закону.

Всі виступаючи одноголосно підтримали. Якщо є якісь ваші і інші пропозиції, ви їх внесете пізніше, і можна буде удосконалити даний закон. А зараз ми би просили, аби ви його поставили на голосування, і зал визначився, як голосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук.

16:46:17

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук, "Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні колеги, я думаю, що треба поставити на друге голосування і проголосувати в цілому, тому що термін 2015 рік дає змогу розробити стратегію і щодо книгорозповсюдження, і щодо забезпечення і сільських бібліотек, і вирішення всіх тих проблем, які пов'язані з книговиданням в Україні. Це дозволить вирішити ці проблеми, і я думаю, будуть вдячні нам і всі жителі України. Тому давайте проголосуємо за той термін, який запропонували автори, який підтримує пан Шевченко, - 2015 рік. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Писаренко.

16:46:58

ПИСАРЕНКО В.В.

Шановні колеги, ну, ми зробимо дуже вірну річ, якщо ми зараз в цілому це ухвалимо. Мені здається, що давайте не будемо тягнути час, у нас ще достатньо важливі законопроекти є, і ми все одно їх встигнемо ухвалити сьогодні. Я пропоную голосувати і переходити до наступного законопроекту. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький.

16:47:18

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р. Зарубінському.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

16:47:22

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Олег Зарубінський, „Блок Литвина”.

Я думаю, Арсеній Петровичу, шановні колеги, що якщо коригувати термін дії цього закону, я сподіваюсь, що він стане законом, то не в бік зменшення, а в бік збільшення. Взагалі мені здається, що економісти розуміють, що будувати бізнес, а зрозуміло, що книговидавництво є не олігархічним бізнесом, треба, маючи перспективу, і треба, розробляючи певну стратегію.

Тому мені здається, що якщо автори законопроекту визначили все-таки до 2015 року, то вони на це мають право. Але я хотів би 20 секунд використати і сказати, що питання зовсім не в цьому, а питання в тому, щоб оцей законопроект не був побудований під виборчу кампанію, і щоб на пільговому обладнанні і щоб в пільговому режимі не випускалися виборчі листівки, памфлети, агітки і так далі, а щоб дійсно це стосувалося української книги. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, навіть якщо ми його не приймемо, то все рівно пільгові ставки діють до 1 січня 2009 року. Так що все встигнуть завезти.

Друге: що стосується термінів. Я почув, колеги, вашу пропозицію. Я намагався захистити уряд, але, Бог його знає, а точніше, зрозуміло, що в 2012 чи в 2015 році ніхто не знає, який буде уряд. Тому я вас почув. Я підтримую вашу пропозицію щодо того, щоб голосувати в другому читанні і в цілому. Чи немає заперечень щодо голосування в другому читанні і в цілому? Немає.

Ставлю на голосування даний законопроект в другому читанні і в цілому.

16:49:19

За-402

Рішення прийнято.

Я вітаю. Хотів би сказати, що коли було засідання керівників фракцій, то домовились голосувати тільки в першому читанні. Але сьогодні ми довели, що не керівники фракцій визначають, а в цілому парламент.

Переходимо до наступного законопроекту, дуже цікавого. За скороченою хочете? Хороший законопроект, можна було б і обговорити. Ну, немає проблем. Цікавий, давайте за скороченою процедурою.

Ставимо законопроект 3151 на скорочену процедуру.

16:50:15

За-300

Прошу показати по фракціях. Партія регіонів – 154, „Блок Юлії Тимошенко” – 141, „Наша Україна” – 0, комуністи – 5, „Блок Литвина” – 0.

Колеги, переходимо до скороченої процедури. Оголошується законопроект 3151. Святослав Васильович, будь ласка.

16:50:50

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні колеги, я, чесно кажучи, готувався не до скороченої процедури, тому що передбачав, що буде дискусія по цьому законопроектові. Я спробую вкластися в ці дві хвилини.

Із назви законопроекту вже слідує і ясно, що він спрямований на захист положень Конституції, і саме тих, які стосуються захисту конституційного ладу. Дійсно, в статті 69 Конституції передбачені форми народовиявлення, які є безпосередніми та делегованими. До делегованих відносяться вибори і референдуми, безпосередньо форма волевиявлення народна – це мітинги, демонстрації, походи і …

Зараз вже є кримінальна відповідальність за незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів, походів і демонстрацій. Автори законопроекту пропонують посилити цю кримінальну відповідальність і поширити її на випадки, коли цим перешкоджанням займаються військовослужбовці Збройних Сил, працівники правоохоронних органів, Служби безпеки України, внутрішніх військ і інших військових формувань.

Зокрема, ми пропонуємо внести ще додаткові частини для цих категорій силовиків, також окремо для категорій тих керівників, які видають накази, тобто за видачу наказу, спрямованого на перешкоджання цих форм безпосередньої демократії. І у разі, коли, не дай Боже, ці дії призводять до загибелі людей, пропонується відповідальність аж до позбавлення волі.

Яка мета цього законопроекту? Щоб раз і назавжди поставити крапку навіть намаганням перешкоджати людям мирним і напускати на них людей озброєних для того, щоб вони, мирні люди могли реалізовувати своє конституційне право.

Друга частина законопроекту стосується захисту конституційного ладу в Україні і вона називається „недопущення узурпації державної влади шляхом незаконного розпуску…” вірніше так: „…шляхом дострокового припинення повноважень Верховної Ради України у спосіб, що суперечить Конституції України”.

Для чого нужна ця… потріба норма в законі? Справа у тому, що цей термін – „узурпація владі” – виходить із статті 5 Конституції України.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ОЛІЙНИК С.В. Термін „узурпація” розтлумачений рішенням Конституційного Суду в 2005 році, з чого слідує, що це можуть бути будь-які дії держави, її посадових осіб, спрямовані на… але в інший, неконституційний спосіб. Це випливає з рішення Конституційного Суду від 2005 року. І саме цей інший спосіб це є одна с форм, коли, до речі, у цьому ж самому рішенні Конституційного Суду чітко вказано, що гарантією конституційного ладу є принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу і судову. Відповідно порушення або замах на порушення цього принципу поділу влади утворює загрозу для національної безпеки, для національної безпеки України.

Я хотів би дуже коротко, тому що час такий, якби скомкано пішло, сказати, що, насправді, у чому є суспільна небезпека? Є повноваження, які відносяться виключно до компетенції Верховної Ради. Зокрема, це повноваження, які стосуються, наприклад, призначення чергових виборів Президента України. У той самій статті 90 написано, що не може бути дострокового припинення повноважень Верховної Ради за шість місяців до сплинення терміну дії Президента. Якщо він, наприклад, захоче зробити це всупереч цих положень Конституції, це буде конкретна узурпація. Тому що Верховна Рада не зможе призначити чергові вибори Президента.

Або інший варіант. До виключених повноважень Верховної Ради відноситься, наприклад, прийняти рішення про надання військової допомоги іншій державі. Я особисто переконаний у тому, що саме Верховна Рада не дала можливості у вересні цього року втягнути Україну в військові конфлікти.

Шановні колеги, я думаю, у пояснювальній записці зрозуміло. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу сідати.

Колеги, ми ж проголосували за скорочену процедуру. Треба було тоді не голосувати. Валерій Ананійович, будь ласка.

16:55:11

БЕВЗ В.А.

Шановні колеги, Комітет з питань законодавчого забезпечення і правоохоронної діяльності розглянув законопроект 3151. І з 17 членів нашого комітету 10 присутніх на засіданні комітету одноголосно проголосували рекомендувати Верховній Раді до розгляду у першому читанні і прийнятті за основу цього законопроекту.

Є запитання, я готовий на них відповісти.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерію Ананійовичу, тут запитань немає. Сідайте, дякую. Колеги, два – „за”, два – „проти”. Петро Гасюк.

16:56:07

ГАСЮК П.П.

Петро Гасюк, фракція "Блоку Юлії Тимошенко".

Я коротко скажу про те, що "Блок Юлії Тимошенко" буде підтримувати цей законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колесніченко.

16:56:23

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Прошу слово передать Елене Лукаш, Партия регионов.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лукаш.

16:56:30

ЛУКАШ О.Л.

Дякую. Шановні колеги, можливо і не потрібно було б приймати цей законопроект, якщо б ми жили чи намагалися жити в правовій державі, якщо би Президент України не призначав пачками виконуючих обов’язки голів адміністрацій без уряду, якщо б нами не керував виконуючий обов’язки голови СБУ і не заявляв сьогодні, що Україна потрібна НАТО, а НАТО Україні, якщо б не очолював НТКУ знову виконуючий обов’язки, якщо б парламент не зголосувався від певних законодавчих процедур і щоденно ми не спостерігали втручання в діяльність органів виконавчої влади з боку Президента та його секретаріату, якщо б не спостерігали постійне видання неконституційних указів, якщо б не бачили, як втягується держава у військові конфлікти і таке інше. У зв’язку з тим, що право – це регулятор суспільних відносин, а суспільні відносини у нас сьогодні такі сумні, ми зобов’язані проголосувати цей законопроект. А до своїх колег я звертаюся з закликом чи запитанням, чи не обговорювали вони можливість внесення змін до Кримінального кодексу з метою встановлення кримінальної відповідальності за ухиляння від свого конституційного обов’язку підписувати, офіційно оприлюднювати або повертати закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями. А також потрібно посилювати співучасть, відповідальність за співучасть працівників Секретаріату чи інших невідомих нам осіб за те, що вони розробляють такі пропозиції, особисто їх візують і не несуть жодної відповідальності, як у випадку із знищенням процесу розпочинання створення Державного реєстру виборців, наприклад. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич.

16:58:14

ЗВАРИЧ Р.М.

Прошу передати слово Івану Зайцю.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Заєць з трибуни.

16:58:31

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати, поява цього законопроекту продовжує започатковану 2 вересня "Блоком Юлії Тимошенко" і Партією регіонів деструктивну парламентську діяльністі, спрямовану на розкручування нестабільності у владі і в цілому у суспільстві.

Я розумію, що рибку завжди легше ловити в каламутній воді. Законопроект за редакцією Олександра Лавриновича і Олександра Портнова - це яскравий приклад того, як можна дуже далеко зайти в своїй геростратівській, руйнівній діяльності, якщо виходити не з національних інтересів, не з прав свобод людини, а із якщо не ненависті, то принаймні не сприйнятті того чи іншого політика. В даному випадку це Президента Віктора Ющенка.

Бо якби було навпаки, то прямо написали б в цьому законопроекті, що припиняє повноваження Верховної Ради не просто якась безлика людина, а Президент України. І є формальні ознаки для припинення діяльності Верховної Ради і при порушенні цих формальних ознак відповідальність за цим законопроектом може мати тільки Президент.

То якщо ви чесні політики, то так прямо і напишіть, а так ви фактично провокуєте суспільство, бо ви говорите про те, що припинити повноваження Верховної Ради не вказуючи конкретно суб’єкта хто це може зробити, може начеб то будь хто. І далі статтями ви розписуєте це і лякаєте людей, що це може зробити СБУ, це може зробити МВС, це можуть зробити інші правоохоронні інституції. В цьому якраз і є небезпека цього законопроекту, бо він не спрямований на те, щоб навести порядок, щоб виписати повноваження, а щоб фактично підбурювати якісь бандитські угрупування, якусь мафію до узурпації влади.

Я вже не говорю про чисто теоретичні речі, що узурпація влади означена Конституційним Судом, як насильницьке захоплення або утримання цієї влади. Ви таким законопроектом звужуєте цей термін …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте закінчити.

ЗАЄЦЬ І.О. Як би ви шановні комуністи із Партією регіонів не кричали, усі дуже добре знають, щоб яку б обгортку ви не робили, цей законопроект – це, справді, діяльність, спрямована на дестабілізацію влади і на послаблення нашої держави.

Тому я закликаю всіх нормальних людей, хто справді переймається долею України, долею української держави, не голосувати за цей законопроект.

Я вже не кажу про Регламент. Коли ви подали цей законопроект 15, а сьогодні ми вже маємо голосувати. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергій Гриневецький. З місця.

17:01:22

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Шановний Арсеній Петрович! Шановні колеги! Якщо розглядати внесений проект закону України як один із елементів спецоперацій про примушення влади входження в конституційне поле, то його слід би розглядати в досить солідному розширеному варіант, а не за скороченою процедурою.

І, взагалі, при прийнятті постанови в першому читанні я запропонував би зробити солідний аналіз, як виконуються діючі норми по забезпеченню конституційного ладу і дотримання Конституції. Тоді такі питання можна розглядати, а в такому режимі за скороченою процедурою ми просто ще більш заганяємо в тупик це питання. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, час на обговорення завершився.

Олександр Лавринович, так як прізвище було названо.

ЛАВРИНОВИЧ О.В.

Шановні колеги, я тут почув один історичний виступ і хочу сказати, що очевидно національні інтереси української держави мають насамперед захист української Конституції, а не потурання топтанню по Основному закону нашої держави. І, якщо громадянин України, яку б посаду він не обіймав, порушив правила дорожнього руху, його притягають до відповідальності адміністративної чи кримінальної. А, якщо людина порушує Основний закон держави і робить це з умислом і цинічно, очевидно, що потрібно, щоб було передбачено покарання. Якщо в нашій країні не існує інших інструментів стримування, які не дозволяють тим особам, які мають схильність до правопорушень, які мають схильність до манії величі, щоб були правові інструменти їх стримання. Прошу підтримати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! На превеликий жаль, не всіх у нашій країні притягують до відповідальності. Наприклад, не притягують народних депутатів України, наприклад, не притягують суддів і так далі.

Колеги, ставимо на голосування. Колеги, ну можна себе по-нормальному вести?! Ну чому ви кричите, як в зоопарку?!

Ставимо на голосування. Шановні народні депутати! Ставимо на голосування законопроект № 3151 „Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових (щодо додаткових заходів забезпечення виконання Конституції України)” за основу. Голосуємо.

17:04:29

За-349

Прошу показати по фракціям, рішення прийнято, готуйте до другого читання.

Пішли далі. Законопроект № 2031.

Чого ви кричите?! По фракціям? Прошу показати. Три хвилини, запишіться. Ярослав Сухий.

17:05:11

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги! Найвищим законодавчим органом України є Верховна Рада України, нічиї поради нам тут не потрібні і вказівки також. Мова йде про захист Конституційних прав не тільки громадян, але і української держави. Це надзвичайно важливий законопроект, він не має ніяких заперечень з боку мислячих людей, крім істеричних горлопанів.

Тому я пропоную цей законопроект проголосувати в цілому, як закон.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук. Роман Зварич.

17:05:52

ЗВАРИЧ Р.М.

По-перше, шановні колеги, заспокойтеся, я вас запевняю, що до цього законопроекту у мене буде як мінімум сто поправок і я буду наполягати на розгляді кожної із них окремо. А тепер, оскільки я почув слова мого колеги також колишнього міністра юстиції, то хочу сказати, що ви знаєте, відверто кажучи, я ще більшого маразму не чув у цій залі. Мова йде про те, щоб посадити Президента України на дванадцять років, якщо він достроково розпускає парламент у спосіб, не передбачений Конституцією. А хто буде вирішувати чи спосіб, передбачений Конституцією чи ні? Тобто слідчий і прокурор, чи може ви, шановні представники прокремлівської більшості? Чи може ви будете брати свої вказівки...

(Ш у м у з а л і).

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Лукашук.

17:06:55

ЛУКАШУК О.Г.

Я передаю слово Сасу. Прошу передати слово Сасу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сас, будь ласка, Сергій.

17:07:04

САС С.В.

Дякую. Народний депутат Сас, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

Шановний Головуючий, у зв’язку з тим, що є пропозиції до другого читання, я так зрозумів, прошу відповідно до частини 2 статті 111 поставити на голосування пропозицію про скорочення термінів підготовки до другого читання на половину. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нормальне рішення.

Колеги, наступна пропозиція. Значить так, жодного разу в цій парламентській залі не було проголосовано законопроекту у другому читанні у тому випадку, якщо було заперечення хоча б одного народного депутата України і цього разу також це не буде. Тому, максимум, що я можу зробити, це підтримати пропозицію народного депутата Саса про скорочення термінів до підготовки в другому читанні у два рази, прошу голосувати.

17:08:15

За-346

Рішення прийнято.

Оголошується наступний законопроект, номер 2031, Наталя Юріївна Королевська. Будь ласка, Наталя Юріївна. Дамо слово Плотнікову, а Наталя Юріївна підійде. Є. Стоп! Стоп! Стоп! Спочатку Наталя Юріївна, а потім колега Плотніков. Ну вже, ну жінку ж пропустимо красиву. Ну хорошо ставайте, ви не можете помиритися, ставайте, ставайте, якщо будемо випихати жінок з трибуни, ставайте, добре. Будь ласка.

17:09:00

ПЛОТНІКОВ О.В.

Шановний Голово! Шановні народні депутати! До вашої уваги пропонується Закон про внесення змін до деяких законів України про регулювання підприємницької діяльності. Зокрема, вносяться зміни до Закону „Про державну підтримку малого бізнесу та до Господарського кодексу України”.

Якщо нині діючим законодавством сутність малого бізнесу визначається як такого підприємства, де працюють 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 тисяч евро, то згідно з запропонованих змін цей річний обсяг змінюється до 70 мільйонів гривень. Тобто це все те, що вноситься до цих законів.

Яка мета цих змін. Мета зводиться до того, що треба гармонізувати визначення малого бізнесу, який існує в Україні, з малим бізнесом в розвинених країнах з нормальним економічним кліматом, з ринковою економікою. Якщо за світовою статистикою до 70 відсотків ВВП в країнах світу виробляє малий бізнес, то в Україні виявляється, що це лише 10 відсотків, тому що у нас дещо інше розуміння, що є таке малий бізнес. Крім цього, такі зміни призведуть до того, що малі підприємства не будуть приховувати свій оборот, не будуть приховувати кількість учасників, вони будуть більш вільно працювати, використовувати новітні технології, знову ж таки використовуючи цей показник, який запропоновано для того, щоб змінити. Ну і, крім цього, це дещо покращить життя підприємства, тому що на підприємства малого бізнесу не розповсюджується такий великий податковий, тягар податкових перевірок, який існує на інші підприємства.

Враховуючи те, що цей запропонований законопроект виходить виключно зі зміни одного показника я пропоную його прийняти за основу і в цілому. Все, спасибі.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, 5 хвилин запитання-відповіді.

Поляченко, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Ксенія Ляпіна.

17:11:13

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги, у мене запитання скоріше не до автора законопроекту, а до організаторів порядку денного. Бо є мій законопроект, 2560 з цього самого питання. На жаль, нова більшість не внесла його в порядок денний, хоча ми знаємо, що за регламентом, альтернативні законопроекти, як правило, розглядаються разом. Обидва наші законопроекти стосуються саме визначення критеріїв суб’єкта малого підприємництва. Хотілося б знати, чому саме так, чому саме було відкинуто розгляд альтернативного законопроекту на цю тему?

ПЛОТНІКОВ О.В. Ну, наскільки я зрозумів, мій законопроект був внесений в лютому цього року. Законопроект колеги Ляпіної був внесений в травні цього року, коли він проходив комітет, ну, пройшов той законопроект, який пройшов перший по порядку внесення. Ну, далі це організація… нє, ну, це не до мене запитання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Карпук.

17:12:20

КАРПУК В.Г.

Ще раз Ляпіній.

17:12:26

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги! Я просто погоджуюсь з колегою про те, що це явне порушення регламенту. Оскільки не важливо, який законопроект був поданий раніше чи пізніше. Альтернативні законопроекти традиційно і за регламентом розглядаються в одному пункті. Тобто ми вже бачимо чітке небажання розглядати законопроекти певного авторства. По-іншому я не можу трактувати це.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Горіна.

17:12:59

ГОРІНА І.А.

Горина, Партия регионов.

Я хочу сказать, что, к большому сожалению, в этом зале в последнее время вообще практически не принимались законопроекты, которые касаются предпринимательской деятельности малого и среднего бизнеса. И вчера был первый закон, который очень важен, это про акционерные общества. И сегодня второй закон. В этом году было 10 лет предпринимательству и упрощенной системы налогообложения.

Я считаю, что наш бюджет пополняется за счет таких предпринимателей, которые работают в таких тяжелых экономических условиях, которые сейчас есть, и мы должны их и обязаны поддержать такими правильными прогрессивными законопроектами, которые продвигают и приближают нас к европейским стандартам, несмотря на то, что сейчас у нас очень сложное положение с вступлением ВТО, нам этот законопроект очень важен и нужен. И я прошу его поддержать обязательно всех. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Писаренко.

17:14:00

ПИСАРЕНКО В.В.

Хочу подякувати авторам законопроекту за те, що вони розробили, дійсно, законопроект спрямований на підтримку малого бізнесу. Я переконаний, що Верховна Рада сьогодні своєю діяльністю демонструє бажання і можливість підтримати і вас як авторів, і малий та середній бізнес. Я переконаний, що ми сьогодні дамо необхідну кількість голосів. Фракція „Блоку Юлії Тимошенко” підтримує вашу ініціативу і в такому ж дусі ми чекаємо подальших ініціатив для підтримки малого та середнього бізнесу. Більше це подяка і хочу сказати, хочу вас спросити, які ще ініціативи в цьому напрямку ви плануєте робити? Дякую.

ПЛОТНІКОВ О.В. Ну в нас ведеться відповідна робота щодо розвитку і підприємницького клімату, і щодо покращення ситуації в тому ж самому малому бізнесі. Давайте, я зараз не буду ділитися планами, ну це дещо буде некоректно, але я вас запевнюю, що по мірі формування цих законопроектів ми їх обов’язково винесемо на відповідний комітет і, безперечно, ця важлива тема і те, що сказала пані Горіна, це дуже важлива саме для розвитку підприємницького клімату в державі, для розвитку інвестиційного клімату, безперечно, це знайде і подальший розвиток.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий.

17:15:20

СУХИЙ Я.М.

Дякую. Ярослав Сухий, місто Запоріжжя, Партія регіонів.

В мене питання до автора. Я впродовж запитання, котре задавала колега Ірина Горіна, цілком зрозуміло, що було б непогано, якби в сесійній залі побільше було б цих законопроектів, які б були спрямовані на підтримку не тільки підприємницької діяльності малого і середнього бізнесу, але на законодавче забезпечення державної підтримки базових галузей народного господарства. Ми з цією політичною тріскотнею якось забули, що первинне, що вторинне. Роздаємо, як Дід Мороз ці подарунки, забуваючи про такі питання, як собівартість, рентабельність, продуктивність праці. Тому у мене запитання до вас слідую чого характеру. А скажіть, будь ласка, як автор законопроекту, чи прораховували ви соціальні наслідки, позитивні соціальні наслідки для суспільства, для найманих працівників, для бюджету у випадку прийняття і втілення в життя основних положень цього законопроекту 2031?

Дякую.

ПЛОТНІКОВ О.В. Спасибі за запитання.

Це дуже важливе запитання, враховуючи те, що перший соціальний наслідок – це збільшення кількості робочих місць.

Далі. Це можливості громадян легально отримувати заробітну плату на малих підприємствах. Не треба буде приховувати те. що вони сплачують, тому що підприємства можуть не приховувати свої обороти. Тобто з цієї точки зору це є певний крок до легалізації тіньової економіки, саме яка існує у сфері малого підприємництва.

А що стосується відповідно збільшення надходжень до бюджету, то знову ж таки, це природно, тому що якщо підприємства починають легально показувати свої обороти, то тут ідуть легальні платежі податків і відповідно наповнення бюджету.

Тобто у будь-якому випадку це позитив і з точки зору соціальної, і з точки зору бюджетної політики, в цілому з точки зору адекватного сприйняття економіки України та світових економік. Тобто одні будуть критерії, що таке є мале підприємництво і для України, і там для Франції, Німеччини чи інших країн.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу, сідайте.

Наталія Юріївна, будь ласка.

17:17:35

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Шановний головуючий, шановні колеги депутати, Комітет з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва на засіданні 4 вересня 2008 року розглянув проект Закону про внесення змін до деяких актів України з питань підприємницької діяльності, реєстраційний номер 2031 на зміну.

Цель законопроекта – это определения понятия малого предпринимательства с учетом современных мирових стандартов.

Мы все с вами знаем, что основная база для малого и среднего предпринимательства была разработана еще в 2000 году, и конечно она уже далеко не соответствует тем стандартам, которые заложены в экономике в 2008 году.

В 2008 году мы достигли самых высоких темпов роста предпринимательства. Только за восемь месяцев этого года увеличилось количество предпринимателей на 100 тыс. предприятий, а количество задействованных в сфере предпринимательской деятельности на 200 тыс. занятых.

В этом году наши предприниматели отмечали 10-летие. И к 10-летию всего задействовано в сфере предпринимательства 10 млн. украинцев. По количеству предпринимателей на тысячу человек мы достигли европейских стандартов. Но, к сожалению, по качеству нам еще есть над чем работать. В демократических странах мира малое предпринимательство признается одним из самых главных факторов политической и социальной стабильности общества. Европейская хартия малого бизнеса определяет малое предпринимательство как позвоночник экономики Европейского Союза.

Существующее состояние малого предпринимательства и новые экономические условия определяют необходимость пересмотра нормативного обеспечения развития малого предпринимательства в Украине. Малое предпринимательство во всем мире является инструментом обеспечения конкуренции экономики и через эту призму рассматривается как наиболее важная составляющая развития демократии, основной формирования среднего класса в стране.

При обсуждении законопроекта члены комитета обратили внимание на то, что критерий годового объема реализации продукции в Украине для субъектов малого предпринимательства юридических лиц в 20 раз ниже, чем для стран Европейского Союза. И, конечно, такая колоссальная разница в пределах классификации субъектов хозяйствования ослабляет позицию украинских предпринимателей в конкуренции как на внешних, так и на внутренних украинских рынках. И это приобретает особую актуальность, как сегодня уже замечали мои коллеги-депутаты, при вступлении и после вступления Украины во Всемирную торговую организацию.

Возникает риск применения мировых норм защиты конкуренции и норм ВТО к украинским субъектам хозяйствования. В случае установления в Украине верхней годовой границы объема реализации для субъектов малого предпринимательства в размере 10 млн. евро приведет к выравниванию условий конкуренции и унификации размера сфер ответственности Украины по соглашению ВТО с другими странами мира.

Принятие законопроекта и новых критериев будет способствовать четкой классификации категорий бизнеса, кто есть кто в нашей стране. Это заставит государство более серьезно подойти к определению политики в отношении малого бизнеса и подготовить пакет предложений для каждого бизнеса: малого, среднего и микробизнеса.

Несомненно, законопроект позволит снять ряд проблем в формировании налоговой и кредитной политики. Банки и налоговые службы будут более гибко и точно разрабатывать и работать с предпринимателями, а не чесать, как сейчас, всех под одну гребенку. Часть бизнеса получит стимул для вывода из тени деятельности, которая была невыгодна при существовании действующих условий. Другая часть предпринимателей, которых принимали наравне с крупным бизнесом, сможет получить при новых критериях права и возможности поддержки малого бизнеса, уменьшить число проверок, сроки проверок – то, что, конечно, одно из самых необходимых требований для малого бизнеса.

Другой момент, о котором я хочу сказать. Мы все с вами недавно были свидетелями о том, что Всемирный банк, оценивая простоту ведения бизнеса в Украине, отвел нам позорное 145-е место из 181 страны мира. И я считаю, что Верховная Рада Украины тоже несет ответственность за такое положение вещей. Почему, потому что за все время нашей работы в сфере предпринимательства принят всего один закон, и то – тот, который касался адаптации к требованиям Всемирной торговой организации. Десятки законопроектов лежат мертвым грузом. И я надеюсь, что то, что сегодня мы начали рассматривать законопроекты, которые направлены на облегчение жизни предпринимателей, и в дальнейшем позволит нам эффективно действительно помочь предпринимателям не на словах, а на принятых законопроектах, которые с 2000 года у нас не принимались, в Верховной Раде.

Враховуючи наведену аргументацію, члени комітету вирішили проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань регулювання підприємницької діяльності (2031) внести на розгляд Верховної Ради…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю… на розгляд Верховної Ради України та пропонувати прийняти його за основу і в цілому як закон. Это моя пропозиция як соавтора данного законопроекта. Комитет пропонував принять в першому читанні. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. П’ять хвилин запитання-відповіді.

Кілінкаров.

17:23:21

КІЛІНКАРОВ С.П.

Килинкаров, фракция коммунистов.

Наталья Юрьевна, хотел бы у вас спросить, каков сегодня удельный вес малого и среднего бизнеса в бюджете, в общегосударственном бюджете? Это раз.

И второе, в отношении конкурентной среды. Каким образом, скажем, данный проект закона сможет обеспечивать нормальную конкурентную среду для развития малого и среднего бизнеса, для того, чтобы не было вот тех нечестных форм конкуренции, которые сегодня есть со стороны, скажем, крупных компаний, которые сегодня, фактически, уничтожают малый и средний бизнес?

КОРОЛЕВСКАЯ Н.Ю. Спасибо большое за вопрос.

И я хочу также обратить внимание зала в том, что в развитых странах в малом и среднем бизнесе действует большая часть предприятий и составляет 70-80 процентов ВВП, производимого в сфере малого и среднего бизнеса.

К сожалению, в Украине доля малых предприятий в структуре ВВП не достигает 10-ти процентов. Мы очень надеемся, что данный законопроект кардинально изменит данную ситуацию.

То, что касается создания конкурентных условий, мы также понимаем, что сегодня все те нормы, которые заложены для малого бизнеса, будут распространяться на часть предприятий с оборотом до десяти миллионов евро, что позволит им работать в части льготных программ для малого бизнеса, и тем самым быть более конкурентоспособными по сравнению с гигантским бизнесом.

А, в принципе, нам необходимо принимать программу изменения в законы о государственной поддержке малого предпринимательства. Тогда это будет более кардинальная поддержка наших предпринимателей.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Лукашук. Знято.

17:25:01

ЛУКАШУК О.Г.

Я знімаю питання.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна.

КОРОЛЕВСКАЯ Н.Ю. Могу сразу отвечать, Ксения Михайловна. Вы абсолютно правильный задаете сегодня законопроект. Я считаю, необходимо обратиться к тем, кто формировал повестку дня и почему вас законопроект не включен.

Но, в принципе, там была…

17:25:11

ЛЯПІНА К.М.

Но в мене, Наталія Юріївна, ще… одну хвилиночку. Ви дайте відповідь, будь ласка, чи розглядався мій альтернативний законопроект на комітеті і яку рекомендацію комітет надав відносно мого законопроекту?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. На комитете рассматривалось два законопроекта автора Плотникова и автора Ляпиной. Так как первый законопроект, зарегистрированный в Верховной Раде, был зарегистрирован Плотниковым, и после этого по непонятным причинам через 8 месяцев был зарегистрированный альтернативный законопроект, что уже является нарушением Регламента.

Можно я отвечу окончательно? После этого на комитете рассмотрели законопроект и Плотникова и рассмотрели законопроект Ляпиной. Почему сегодня его нет как альтернативного, извините, этот вопрос не ко мне.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Зварич. Романе Михайловичу, ви лишилися записані.

17:26:08

ЗВАРИЧ Р.М.

Передайте, будь ласка, слово Ксенії Ляпіній.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ксенія Ляпіна.

17:26:16

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги.

Оскільки мого немає, я скажу буквально одне слово. Законопроект Плотнікова, поданий до мого законопроекту, містив зовсім інші критерії, і ви це, Наталіє Юріївно, добре знаєте, бо ми проводили громадські слухання з цього питання.

Саме після цих громадських слухань 3 вересня, тобто через кілька місяців після мого законопроекту, який містив якраз європейські критерії, я вдячна пану Плотнікову, він вніс на заміну в свій законопроект і поставив туди європейські критерії. Одначе, деякі формулювання, якщо ви помітили, у нас відрізняються. Зокрема, це стосується, які суб’єкти ми беремо до розгляду – тільки юридичні особи чи фізичні особи підприємці також.

Тому я думаю, що рекомендація приймати законопроект у цілому є, як мінімум, передчасною. Оскільки мої формулювання можуть доповнити законопроект пана Плотнікова для того, щоб зробити, дійсно, гармонійний...

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Спасибо, Ксения Михайловна.

На комитете, когда рассматривался данный законопроект, члены комитета обратились к господину Плотникову доработать законопроект, подать его на змину, и на следующем заседании комитета мы его рассмотрели, где были приняты все европейские нормы согласно всем стандартам Европейского Союза, и критерии сегодня согласованы с нормами Европейского Союза.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Наталіє Юріївно, одно запитання. Перше. Чи відповідає даний законопроект рекомендаціям Європейського Союзу у сфері малого і середнього бізнесу? Пригадуєте, ми розглядали ці рекомендації буквально десь місяць чи два тому.

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Да, этот законопроект полностью соответствует рекомендациям. У нас большая просьба к вам, Арсений Петрович, поставить все-таки парламентские слушания, которые касались бы малого и среднего бизнеса, чтобы мы подробно, по каждому пункту, по всем законопроектам прошли и провели полностью сегодня соответствие всего действующего законодательства Украины в соответствие нормам как Всемирной торговой организации, так и Европейской хартии малого бизнеса, так и стандартам Европейского Союза.

ГОЛОВУЮЧИЙ. І друге запитання, Наталіє Юріївно, ви пропонуєте в другому читанні і в цілому його прийняти?

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Так, ми пропонуємо в другому читанні і в цілому. И хватит у нас издеваться над предпринимателями. То, что предлагает Ксения Михайловна, мы можем поправкой к законопроекту на следующей неделе рассмотреть, в случае доцільності. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталіє Юріївно. Прошу сідати.

Колеги, записуємося від фракцій і від народних депутатів. Я прошу коротко, оперативно.

Роман Зварич виступить від фракції. Ксенія Ляпіна. З трибуни.

17:29:26

ЛЯПІНА К.М.

Дякую. Шановні колеги, безумовно наша фракція підтримає цей законопроект, оскільки, я щиро дякую авторам, що вони все-таки через сім місяців існування законопроекту замінили свої критерії на європейські критерії, і сьогодні цей законопроект частково відповідає вимогам Євросоюзу і рекомендаціям Євросоюзу. Одначе я хотіла б, щоб за цією політичною тріскотнею, яку ми тільки що чули з трибуни, ми відрізняли, що ж насправді є. По-перше, я хочу звернути увагу, що ці критерії не мають жодного відношення до податкових питань, зокрема і до податкових перевірок. Ці критерії ніяким чином прямо не полегшать ситуацію з податками, бо податкові закони містять свої безпосередні норми, вони цим законом не змінються. Що дає цей законопроект насправді? Насправді він сьогодні нічого безпосередньо малим підприємствам не дає, але дає стратегічну надію, оскільки він для держави визначає, що саме відноси до малого бізнесу і відносно яких власне суб’єктів розробляти подальшу політику.

І от якщо держава в бюджеті буде закладати гроші на реальні програми підтримки малого підприємництва, беручи до уваги саме такий критерій європейський, який зараз пропонується, тоді, дійсно, підприємці відчують якусь політику держави відносно малого бізнесу.

Одначе, хочу звернути увагу, чому я вважаю, що цей законопроект варто доопрацювати до другого читання. Хочу звернути увагу, що сьогодні суб’єкти малого підприємництва, фізичні особи відносяться до суб’єктів малого бізнесу без обмежень обсягів реалізації. Хочете 40 мільярдів євро, будь ласка, - це буде суб’єкт малого підприємництва. Ви відчуваєте певну дисгармонію в таких критеріях?

Більше того, це може просто використовуватись для відмивання коштів. Чи це є мета сьогоднішньої Верховної Ради? Я наполягаю на тому, що цей закон необхідно до другого читання доопрацювати, це є, на мій погляд, засадничі речі. А в подальшому подати рекомендацію уряду, не нехтувати питаннями розвитку малого підприємництва, а закладати гроші на програми підтримки малого підприємництва. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спиридон Кілінкаров, з місця.

17:32:08

КІЛІНКАРОВ С.П.

Уважаемые народные депутаты, если сегодня речь о поддержке малого и среднего бизнеса, я думаю, сегодня можно проголосовать в целом за этот проект закона. Знаете, как говорят, совершенству нет предела. Поэтому, совершенствовать законодательство мы можем и в дальнейшем процессе. Но сегодня надо дать возможность предпринимателям, скажем так, стать на ноги. Потому что то, что сегодня делается в стране, те цифры, которые приводятся сегодня с трибуны парламента в отношении количества предпринимателей, они на самом деле не соответствуют действительности.

Потому что сегодня предпринимателями являются водители автобусов, на которых оформляют свидетельство о предпринимательской деятельности, хотя на самом деле кураторами всех этих субъектов хозяйственной деятельности является один человек.

Давайте мы все-таки дадим возможность людям, тем людям, которым государство сегодня не может обеспечить рабочие места, дать возможность им самим обеспечить себе рабочее место и кормить свои семьи. В нынешней ситуации, я думаю, другого выхода у нас просто на сегодняшний день нет.

Поэтому я думаю можно сегодня принять этот закон в целом. А в дальнейшем, если есть необходимость, вносить соответствующие поправки и совершенствовать таким образом, чтобы малый и средний бизнес мог в нормальных условиях развиваться в нашей стране. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Чечетов.

17:33:45

ЧЕЧЕТОВ М.В.

Уважаемый Арсений Петрович! Уважаемые коллеги! Действительно, на всех уровнях во все времена из уст Президента и из уст Премьер-министра звучит ключевой тезис о том, что нам нужно создавать средний класс. Средний класс создает малый бизнес, малое предпринимательство. Средний класс - это оплот стабильности в стране. Там, где средний класс составляет 60-80 процентов, государственный корабль плывет уверенно, спокойно, без всяких потрясений. К сожалению, кроме деклараций, чаще всего, кроме решений, которые просто декларируют намерения, а реальных шагов не делалось.

Я думаю, что этот законопроект как раз демонстрирует реальный шаг в сторону стимулирования развития малого бизнеса и предпринимательства с целью, действительно, создания среднего класса в стране - основы стабильности общества.

Действительно, было… я присутствовал на двух комитетах и говорилось о том, абсолютно правильно сказала Наталья Юрьевна Королевская, когда сказала, что мы рассмотрели два законопроекта и было поручено народному депутату Плотникову доработать с учетом тех позитивных моментов, которые есть в законопроекте Ксени Ляпиной, ну, и с учетом естественно европейских стандартов.

Данный законопроект, на мой взгляд, он полностью компактный, он завершенный, он реальный, он действительно дает возможность и дает импульс развитию именно малого бизнеса и предпринимательства, который создает основу среднего класса стабильности в стране. Мне кажется, его нужно принять в первом и во втором чтении. А если у Ксении Ляпиной есть какие-то другие свои мысли и законодательные инициативы, я думаю, что можно рассмотреть на следующей неделе его и ее законопроект.

Но здесь не надо «стопорить» процесс, надо принимать, вводить его в действие и чтобы закон работал. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін. Іван Заєць.

17:35:58

ЗАЄЦЬ І.О.

Шановні народні депутати! Справді, малий і середній бізнес, він потребує великого захисту. Тому що олігархічна система влади, олігархічний бізнес, він по-суті знищив середній і малий бізнес і ми, на сьогодні, маємо таку велику біду в Україні.

Якщо говорити конкретно, поданому законопроекту, то тут пропонується шкала, або критерії віднесення суб’єктів підприємницької діяльності малого бізнесу саме до такого статусу. Вводиться 10 мільйонів євро для юридичних осіб. Фізичні особи тут, в даному випадку, не окреслюються.

До чого це зможе призвести? Це може породити той психологічний клімат навколо фізичних осіб, які не буде їм сприятливі. Бо одні будуть „обмивати”, як представники мафії, величезні кошти, навіть сотні мільйонів євро. Другі будуть, а таких буде 99 відсотків, вести цю діяльність малого підприємця і їх будуть підозрювати у тому, що, бачите, он які вони, що це скрита система бізнесу, що вони не працюють на весь народ і не працюють себе.

Треба завжди пам’ятати, що „палка має два кінці” і з одного боку ми, наче б то, їх де-факто записуємо до малого підприємництва, а з іншого боку ми цією нормою створюємо такі умови, що виникне ця суспільна підозра і ми будемо ставити цих людей у дуже незручне становище, я б сказав би, не продуктивне для економіки становище.

Тому наша пропозиція полягає в тому, що все-таки такий режим критеріїв і віднести до фізичних осіб, щоб врешті-решт вималювати або законодавчими засобами виписати одну систему критеріїв і створити один психологічний режим для нашого підприємництва. Я думаю, що якщо б зал погодився на таку пропозицію, то це був би великий крок уперед, бо нема чого гріха таїти, у нас є ця боротьба, ми ж крупним бізнесом, де досить часто джерела його походження таємні, тобто кримінальним бізнесом, і у нас середній клас не народжується, тому що у нас немає цієї підтримки ні на економічному, ні на правовому, ні на психологічному рівні саме цих людей, дрібних підприємців, людей цього малого бізнесу. Ми тільки багато говоримо, а йому нічим не допомагаємо. Тому наша пропозиція полягає в тому, щоб поширити критерії і на фізичні особи з тим, щоб можна було вести цю підприємницьку діяльність легально з тим, щоб виключити ці підозри у незаконній діяльності. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Мірошниченко передає слово Івану Попеску.

17:39:13

ПОПЕСКУ І.В.

Дякую. Попеску, фракция Партии регионов.

Уважаемые коллеги, я выступаю за принятие данного законопроекта в первом чтении и в целом. Почему? Во-первых, положение данного законопроекта соответствует рекомендациям Европейского Союза и Европейской хартии малого бизнеса.

Во-вторых, принятие данного законопроекта позволит гармонизировать определение и понятие о малых предприятиях с толкованием подобного понятия в странах с развитой экономикой, что в свою очередь, упростит процессы трансграничного экономического сотрудничества.

В-третьих. Это позволит улучшить внутренний инвестиционный климат. Почему? Потому что принятие этого законопроекта позволит упростить систему налогообложения, что в свою очередь, выведет из тени капиталы, потому что отпадет необходимость прятать обороты. В результате, будут дополнительные поступления в бюджет, будут дополнительные поступления в Пенсионный фонд, будут созданы рабочие места, поэтому нет смысла сейчас отложить его в дальнейшем, надо принять в первом чтении, я предлагаю, и в целом. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. В’язівський.

17:40:39

В’ЯЗІВСЬКИЙ В.М.

Володимир В’язівський, "Наша Україна-Народна Самооборона".

З огляду того, як сьогодні сформований порядок денний і як ми включаємо ті чи інші закони, можна зрозуміти одне, я б хотів, щоб так як це була практика минулої сесії, по крайней мере, ті, хто були в меншості прислухались до нас і найшли би хоча б один день для того, щоб фракція „Наша Україна”, яка зараз є в опозиції могла висловити свої закони, які в багатьох випадках будуть підтримуватись в цій сесійній залі так самого як свого часу ми підтримували закони Партії регіонів. Тому я хотів би до сьогоднішньої більшості – Партії регіонів і "Блоку Юлії Тимошенко" звернути на це увагу і хоча би один день для законів від "Наша Україна-Народної Самооборони" виділити. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповідач, співдоповідач наполягають на слові? Наталя Юріївна, обов’язково, да? Будь ласка, мікрофон Наталії Юріївні.

17:41:34

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю.

Уважаемые коллеги, у меня большая просьба ко всему залу, давайте сейчас не будем выяснять отношения, кто лучше, кто первым регистрировал, кто умнее, у кого еще есть какие-то поправки, это все правильно, но предприниматели 8 лет ждали данного изменения. Ну давайте все-таки отложим свои политические амбиции. И сегодня мы просто обязаны проголосовать и защитить наших предпринимателей от дополнительных проверок, защитить предпринимателей от возможных международных санкций и хотя бы ,не давно был у нас День предпринимателя, подарить им этот законопроект и дать возможность дальше работать в более легальных условиях, более цивилизованных условиях и у нас у всех из вас, как депутатов, будет возможность встречаться и говорить, что мы хотя бы сделали шаг на встречу украинского предпринимательства. Давайте не будем тянуть время. Большое спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я звертаюся в першу чергу до Ксенії Михайлівни з одним проханням, Ксенія Михайлівна, я би вас дуже просив, щоб ви зараз зняли застереження щодо голосування в другому читанні, великодушно зняли ці застереження і, щоб ми проголосували цей законопроект в цілому. І це, що стосується поправки, ми можемо зараз з голосу внести поправку, якщо вона у нас, у вас сформульована, давайте зразу її обговоримо. Якщо не сформульована, ну, вже тоді перенесем це питання на наступний раз. Чому я так кажу. Якщо ми зараз не приймемо цей законопроект в першому і другому читанні, і в цілому, він знов ляже на полиці комітета і будем чекать рускій мєсяц.

Слово Ксенії Михайлівні Ляпіній.

17:43:12

ЛЯПІНА К.М.

Дякую, шановні колеги! Я також хотіла б, щоб цей законопроект був якнайшвидше прийнятий. Я погоджуюсь на те, щоб зняти свої суттєві зауваження, але виключно за одної вимоги. Що мені дадуть зобов’язання, що не через 10 років, а через хоча б місяць розглянуть ті зауваження, які я, безумовно, сформулюю як окремий законопроект. І що він не буде відкидатися з політичних причин новою більшістю, а дійсно, з суттєвих причин буде тут розглянутий.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені передали письмове зобов’язання, що це зроблять. Шановні колеги, я вас прошу, давайте проголосуємо перше, друге читання і в цілому. Значить, колеги, я ставлю перше читання, потім друге і в цілому.

Ставлю на голосування законопроект номер 2031 – проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання підприємницької діяльності. За основу.

17:44:24

За-408

Завдячуючи позиції Ксенії Михайлівни, гарантіям Наталії Юріївни, я ставлю на голосування друге читання і в цілому даний законопроект. Прошу голосувать.

17:44:49

За-404

Дякую, дорогі друзі. За – 404, рішення прийнято. Закон прийнятий в цілому.

Колеги, законопроект 2298 (друге читання). Сергій Миколайович, будь ласка. Це друге читання. Тут доповідать не треба. Буквально одна хвилина інформації.

17:45:09

РИЖУК С.М.

Шановні колеги, законопроект змін до закону про ветеринарну медицину уже майже півроку знаходиться у Верховній Раді і у ваших шухлядах. І я дозволю собі освіжити вашу пам’ять, про що йдеться. Взагалі Україна має, завдячуючи всім скликанням Верховної Ради, Закон „Про ветеринарну медицину” досить сучасний, досконалий, адоптований і ефективний. Достатньо сказати, що наші кадри і вся ветеринарна медицина кожного разу спалаху епізоотії справляється із цією небезпекою з мінімальними затратами фінансів і матеріальних ресурсів від коров’ячого сказу, скажімо, до пташиного грипу.

Але про що йдеться? Зі вступом до СОТ адоптується до вимог Міжнародного епізоотичного бюро лише три терміни. Що таке означає „забруднююча речовина”, що є „максимальні межі залишків” та Положення про систему ідентифікації тварин. Тобто, ми тут остаточно адоптуємо Закон „Про ветеринарну медицину” до вимог Міжнародного епізоотичного бюро.

Виходячи із цього, після того, як ми схвалили закон у першому читанні, до Комітету Верховної Ради не надійшло жодного зауваження і від народних депутатів. Лише є побажання і зауваження Головного юридичного управління, щоби питання забруднюючої речовини записати не тільки в 75 статті, а у першій статті, де більш деталізувати і уточнити. Не було б цього гірше, я вам скажу по правді, але якщо ми це зробимо, то це знову ж таки увійде в певну суперечку із положеннями Міжнародного епізоотичного бюро. І оскільки не СОТ до нас приєднався, а ми до СОТ , то давайте уже не будемо тут дискутувати, це особливо нічого не міняє. Таким чином, у нас з вами є усі підстави, враховуючи, що це друге читання проголосувати за цей закон в другому читанні і в цілому як закон України. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, немає пропозиції до порівняльної таблиці? Немає. Ставлю на голосування про прийняття в другому читанні і в цілому Законопроект номер 2298 проект Закону про внесення змін до Закону України „Про ветеринарну медицину”. Голосуємо.

17:47:53

За-339

Рішення прийнято.

Оголошується наступний законопроект 2088. Юлія Володимирівна Новікова. Є пропозиція за скороченою, да, товариші? Давайте, прошу проголосувати за скорочену процедуру розгляду.

17:48:28

За-313

Прошу скорочену процедуру, рішення прийнято.

17:48:36

НОВІКОВА Ю.В.

Дякую. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" розроблено з метою детального врегулювання правовідносин щодо здійснення управління підприємства боржником у разі дострокового припинення господарським судом процедури санації чи визнання банкрута таким, що не має боргів, а може продовжити свою підприємницьку діяльність.

В чинній редакції закону згаданого дане питання не врегульовано, що на практиці призводить до численних колізій при розгляді господарськими судами справ про банкрутство, внаслідок чого різні судді виносять різні рішення.

Так ми маємо ситуацію, коли на практиці одні судді при припинення провадження у справі про банкрутство на стадії санації чи ліквідації покладають виконання обов’язків на арбітражного керуючого, інші судді взагалі не вирішують ці питання, інші судді призначають попереднього керівника, поновлюють його на посаді.

Такий стан справ дає можливість учасника провадження у справі про банкрутство також іншим зацікавленим особам зловживати своїми правами, блокувати подальшу господарську діяльність підприємства-боржника.

Крім того, враховуючи численні випадки, так званих, недружніх поглинань або, як у нас кажуть, рейдерства неврегульованість, цього питання на фоні відсутності легітимно обраних органів управління підприємством, отже ситуацій, коли таке підприємство максимально вразливе, дає можливість третім особам для заволодіння підприємством-боржником або його майном.

Запропонований законопроект спрямований на внесення змін до статей 17 та 32 закону, які передбачають, що в разі достроково припинення провадження у справі про банкрутство на стадії санації обов'язок керувати підприємством покладається на арбітражного керуючого, який в свою чергу вживає заходів по обранню органів управління підприємством.

Цей закон…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

НОВІКОВА Ю.В. Цей закон спрямований лише на вдосконалення законодавства, на заповнення прогалин, він не має ніякого іншого підґрунтя. Тому я прошу підтримати і проголосувати в першому читанні і прийняти його за основу. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Олександр Миколайович, будь ласка.

17:51:15

БОНДАР О.М.

Шановний Арсеній Петрович, шановні народні депутати! Комітет з питань економічної політики розглянув проект Закону про внесення змін до Закону України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом щодо здійснення управління підприємством-боржником (банкрутом) розроблено з метою чіткого та детального врегулювання правовідносин щодо здійснення управління підприємством-боржником (банкрутом) у разі дострокового припинення процедури санації чи виникнення банкрута таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність до призначення в установленому порядку керівників органів управління боржника (банкрута), що немає боргів.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України висловило суттєве зауваження редакційного характеру і за змістом, за результатами розгляду в першому читанні рекомендує прийняти законопроект у першому читанні за основу для подальшого опрацювання з урахуванням виловлених зауважень та пропозицій.

Комітет одноголосно проголосував за те, щоб прийняти цей законопроект в першому читанні за основу. Прошу підтримати рішення комітету – проголосувати в першому читанні за основу. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Як каже Андрій Анатолійович Кожемякін: за оперативну інформацію ніхто не хоче записуватись на виступ. Чи правда це? Правда. Шановні колеги, ставлю на голосування питання про прийняття законопроекту в першому читанні номер 2088 – проект Закону про внесення змін до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Голосуємо.

17:53:04

За-349

Рішення прийнято. Відправляємо в комітет на друге читання.

Шановні колеги, у нас залишилося три законопроекти: два – антирейдерських, один – по селу. 15 хвилин я продовжую засідання. І я пропоную по цих законопроектах застосувати скорочену процедуру. Піде? Піде.

Прошу голосувати за скорочену процедуру за законопроектами: 1101, 2137 та 3024.

17:53:50

За-319

2074, вибачте. Під стенограму: 2074.

1101. Андрій Володимирович, будь ласка. Святослав Олійник? Давайте.

17:54:13

ОЛІЙНИК С.В.

Шановні колеги, надзвичайно простий і короткий законопроект. Його правильно називають антирейдерським законопроектом. Фактично він спрямований на недопущення фактів захоплення підприємств, саме захоплення.

Як всі знають, захоплення підприємств часто відбувається… Ну, те саме, що називається рейдерством, відбувається із застосуванням приватних охоронних структур, і це утворює серйозну суспільну небезпеку.

Ми запропонували зняти це питання шляхом заборони участі приватних охоронних структур у виконанні рішень, пов’язаних із зміною органів управління підприємств і незалежно від форм власності. Тобто і державні, і недержавні акціонерні кампанії, і приватні, якщо виконується якесь судове рішення, то воно мусить виконуватися виключно з допомогою органів працівників внутрішніх справ.

Ми розуміємо, що це є не панацея, але в будь-якому разі на працівників органів внутрішніх справ є більше управи, якщо вони діють незаконно. І ми, як мінімум, суттєво зможемо скоротити можливість захоплення через оцих в масках, яких ми бачимо по телевізору, всі ці негарні приклади.

Простий і короткий законопроект. Зміни, пов’язані… вносяться, пропонується внести в Закону України "Про виконавче провадження”, зокрема, до статті п’ятої, там, де ми обмежуємо, що державний виконавець може користуватися послугами приватних охоронних структур, крім випадків виконання судових рішень, ухвал про зміну органів управління та посадових осіб підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності.

Крім того, до Закону „Про міліцію” ми пропонуємо внести 30-м пунктом повноваження, що вони можуть так само надавати допомогу державному виконавцю при проведенні виконавчих дій у встановлених законодавством випадках.

Ще одна новація, ми пропонуємо додати Кримінальний кодекс статтею 206 прим., і передбачити пряму кримінальну відповідальність за незаконне оце захоплення за участю приватних охоронних структур. Це проста норма. Звучить вона так. Незаконне захоплення будівель, споруд чи інших об’єктів підприємств, установ, організацій та незаконне втручання у їхню діяльність з метою зміни органів управління, посадових осіб підприємств, установ, організацій не залежно від форм власності.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ОЛІЙНИК С.В. Друга частина. Ті самі дії знову або повторно, або за попередньою змовою групи осіб.

Ми вважаємо, що введення цих норм суттєво зменшить, не вирішить повністю, але зменшить кількість захоплень підприємств і будівель.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна відхилення від процедури?

Мені не зовсім зрозуміла одна річ. До вас як до одного з авторів законопроекту. Ви кажете тільки про незахоплення, незаконне захоплення будівель, споруд чи інших об’єктів підприємств. Тобто, а ну, суб’єкт і об’єкт злочину – ми тут не заплутаємося?

От дивіться. Фактично у нас по об’єкту злочину виключно об’єкти нерухомого майна. А що робити з акціями?

ОЛІЙНИК С.В. Ні, ні. З акціями, розумієте, тут мова йде про приватні охоронні структури. Я ще такого не знаю, щоб приватні охоронні структури акціями заволоділи.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, але почитайте сам Кримінальний кодекс. Тут немає ні слова ні про які приватні охоронні структури. Почитайте зміни до Кримінального кодексу. От які ви щойно процитували. Тут же немає суб’єкта злочину як приватної охоронної структури. Тут широка норма. Незаконне захоплення будь ким будівель, споруд чи інших об’єктів підприємств, установ, організацій.

ОЛІЙНИК С.В. Арсенію Петровичу, тут суб’єкт загальний, загальний суб’єкт, який є в Кримінальному кодексі. І разом з цими змінами, які пропонується, ну, як би встановити щодо механізму виконання судового рішення, то зрозуміло, що захоплення буде незаконним, коли воно не відповідає вимогам закону про виконавче провадження.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я чому питаю, бо є пропозиції щоб його у першому, другому читанні та в цілому прийняти.

ОЛІЙНИК С.В. Я думаю, що його можна приймати в цілому. Ми розуміємо, що це та норма, яка не вирішить стовідсотково питання, але суттєво зменшить. Взагалі захоплення, є захопленням. Я думаю, що це, принаймні, привід і прокуратурі, і правоохоронним відомствам робити перевірку. Що там відбувається шляхом кримінального провадження. Практика нас поправить, тільки практика. Теорією, я думаю, ми на сьогоднішній день сильніше не просунемося.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я зрозумів, я єдиний тільки. Ви зрозуміли моє питання. Воно дуже просте, в застосуванні цієї норми Кримінального кодексу. Щоб ми не зробили декларативну норму.

ОЛІЙНИК С.В. Вона в якійсь мірі, розумієте, вона в якійсь мірі буде декларативною, а в якійсь мірі вона буде працювати з огляду на сумлінність виконання своєї функції прокурорами і міліціонерами. От, в якійсь мірі отак.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Прошу сідати. Василь Миколайович Грицак. Колеги, ну, так трошки не добре. От, це вже не добре. Це вже не по-людськи. Хто є з комітету? Колеги, хто поінформує від комітету?

Валерій Бевз. Мікрофон з місця, Валерію Ананійовичу.

16:55:11

БЕВЗ В.А.

Шановні колеги! У мене сьогодні така місія говорити про те, що засідав наш Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, ми розглядали, теж були певні застереження, але як на нашу думку, то його треба приймати в цілому і на цьому завершити.

Більше того, ми цей законопроект розглядали і на засіданні круглого столу і теж прийшли до висновку, що його треба приймати. Велике прохання комітету, будь ласка давайте будемо голосувати за прийняття цього законопроекту.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Колеги, я продовжую на 15 хвилин засідання. Записуйтесь два „за”, два „проти”.

Товариші у нас ще два законопроекти, ми їх не встигнемо розглянути за 15 хвилин, два.

Сулковський.

18:00:27

СУЛКОВСЬКИЙ П.Г.

Я вношу пропозицію, оскільки надзвичайно ще у нас є два питання, яким треба серйозно віднестись до сільськогосподарської продукції і надати допомогу про податок на додану вартість щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників. Це надзвичайно два питання важливих і тому цей проект, що зараз доповідавсь треба прийняти його в цілому і перейти до наступних двох питань.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Забзалюк.

18:01:06

ЗАБЗАЛЮК Р.О.

Приєднуюся до думки моїх колег і вважаю, що вкрай нагальний сьогодні цей законопроект, він посилює боротьбу з таким негативним явищем, яке має місце на Україні, – це рейдерство. Тому його доречно приймати і в першому, і в другому, і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Зарубінський.

18:01:29

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.

Дякую. Питання актуальне, бо захоплюють вже порти навіть. Порт „Южний” захопили, на черзі інші порти. Але в мене є запитання до всіх, бо я не мав змоги поставити в процедурі скороченій. Скажіть, будь ласка, от не дозволяється, карається незаконне захоплення об’єктів приватними охоронними структурами. А може бути законне захоплення цих об’єктів?

Другий момент. Виникає питання: а чому тільки приватними охоронними структурами, а „Беркут” може захоплювати, коли його заряджають на це?

І третє питання. А, скажіть, взагалі, чим займаються приватні охоронні структури, вони що можуть щось захоплювати законно, незаконно? Це охоронні структури і їх функція охороняти ту чи іншу територію чи об’єкти в межах встановленої за контрактом цієї території. Мені здається, що ми вже таке записуємо в законопроекти. Вибачте.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гордієнко.

18:02:44

ГОРДІЄНКО С.В.

Шановні колеги і шановні виборці! У нас сьогодні в державі захоплюється усе, що цікавить тих, хто захоплює.

У Києві є відкрите акціонерне товариство „Київська Правда”. У нього, і це сто процентів, саме власності держави є майно на 260 мільйонів. Раптом виявляється, що воно вже знаходиться у приватних саме руках, хоча це підприємство і знаходиться у переліку об’єктів, що не підлягають приватизації.

Я не розумію і не розуміють люди, як без процедури роздержавлення відбулася приватизація цього державного майна. Тому Компартія України , фракція буде голосувати і підтримувати цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Обговорення закінчилося.

Колеги! Маю до вас одну пропозицію. Пане Святослав, от якщо послухаєте, скажете „добре” – добре, „не добре” – не добре.

От дивіться, я ж все таки ще раз прочитав цю статтю Кримінального кодексу, яку ми пропонуємо ну і ми дещо вдаємося до правового не те що нігілізм, але, ну, м’яко кажучи, неправильних формулювань.

Дивіться, ми пишемо…

Юрій Анатолійович, та не кричіть на Волхова, ну сядьте, будь ласка!

Ми пишемо: „Незаконне захоплення підприємства, установи, організації”. „Підприємство, установа, організація” - є юридичною особою. Ви згодні?

Тобто ми попадаємо в дурну ситуацію, яким чином сформувати склад злочину по захопленню юридичної особи, чи це є заволодіння акціями, частками, паями, що це таке. До чого я веду. Чи міг би я вам запропонувати такий компроміс, щоб ми зараз трошки не напартачили Кримінальний кодекс, виключити 206 поки що, доопрацюємо її, а прийняти все, крім 206 Прім.1. Товариші, піде так? Дякую вам.

Дорогі друзі, ставлю на голосування про прийняття за основу законопроекту 1101 про внесення змін до деяких законів України, голосуємо за основу.

18:05:02

За-344

Є така справа, 344.

А тепер в другому читанні і в цілому за виключенням третього абзацу даного законопроекту, де доповнити Кримінальний кодекс України статтею 206 Прім.1 такого зміст, повністю це виключаємо. Третій абзац повністю вилучаємо, добре? Голосуємо у другому читанні і в цілому.

18:05:34

За-351

Я дуже дякую за мудре рішення народних депутатів України. Вітаю вас з прийняттям дуже до речі, важливого закону, надзвичайно. Це суттєво вплине на реальні правовідносини власності, тому що всі кому не лінь понареєстровували цих приватних фірм, поотримували ліцензії і перетворили ці приватні охоронні фірми в ОПГ, що є организованные преступные группировки.

2137. Проект Закону про оптові ринки сільськогосподарської продукції. У нас скорочена процедура.

18:06:14

ТЕРЕЩУК С.М.

Сергій Терещук, "Блок Литвина".

Шановні колеги, я без перебільшення скажу, величезний потенціал нашої України, нашої держави в плані сільського господарства ніколи не може бути в повній мірі реалізований якщо у нас не будуть реальні ринкові механізми задіяні.

Одна з таких великих проблем, яка сьогодні існує – це відсутність такого прозорого механізму просування продукції від виробника до споживача. Сьогодні величезна проблема – це відсутність інфраструктури, яка дає можливість підготувати відповідним чином сільськогосподарську продукцію. Ви знаєте, сьогодні від цього страждають всі, ті, хто споживають продукцію, я маю на увазі, населення України і ті, хто виробляють.

В структурі витрат в європейській сім’ї ціни на продукцію, на продукти харчування складають процентів 40-50, в бюджеті української середньої сім’ї витрати на продукти харчування складають 80-95 відсотків. Тому коливання на ринку. Хоча би на 10 відсотків суттєво впливає на споживання. Через це в значній мірі величезна кількість сімей не доїдають тієї кількості м’яса, яку повинні споживати, не споживають ті овочі, фрукти, які повинні споживати.

Страждають тут і ті, хто виробляють продукти харчування. Продукти харчування, сільськогосподарську продукцію, яку ми з вами споживаємо виробляється на 70 відсотків в особистих селянських господарствах – це молоко, м’ясо, це картопля, інші овочі. Але при цьому, я хочу зауважити, що ті, хто виробляють цю продукцію, вони не отримують ті гроші, які вони повинні отримати. Якщо літр молока – селянин отримує гривню-півтори гривні, то ми купуєм з вами за 5 гривень. Якщо ми купуємо кілограм м’яса за 50-60 гривень, то за таке м’ясо селянин отримує 15, в кращому випадку, гривень. Така ж сама ситуація і з овочами.

Тому ми, група депутатів, представники різних фракцій, я підкреслюю, це не політичний закон, і запропонували якраз закон про оптові ринки сільськогосподарської продукції. Я хочу підкреслити, що всі політичні сили, які йшли на вибори, або більшість політичних сил в своїх програмах якраз і записували участь в створенні цивілізованих ринків. Така ж норма є і в державній програмі підтримки села, державній програмі, яка прийнята

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

ТЕРЕЩУК С.М. Тому, шановні колеги, закон передбачає і державну підтримку створення таких ринків, контроль над такими ринками, створення тієї інфраструктури, яка є в кожній цивілізованій країні. Я прошу підтримати запропонований депутатами різних фракцій, моїми колегами, цей законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Володимирович Ткач, будь ласка.

18:08:55

ТКАЧ Р.В.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги! На нашому комітеті був розглянутий законопроект. І дійсно, ми вважаємо, що він зможе суттєво вплинути на те, щоб ціни на сільськогосподарську продукцію знизилися. Добрим прикладом Україні, ті, хто знає, на Західній України є оптовий ринок „Шувар” у Львові. Цим ринком багато наших і фермерів, і дрібних сільськогосподарських виробників можуть скористатися, але це одинокий добрий випадок. Ми все-таки хочемо, щоб ці оптові сільськогосподарські ринки держава взяла під свою опіку. По-великому, там не треба дуже великих бюджетних коштів, там буде мова іти, ну максимум, 5-10 мільйонів гривень на наступний рік.

І тому Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин розглянув цей законопроект на своєму засіданні і пропонує його підтримати за основу і в цілому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги, немає бажань виступати? Немає.

Ставлю на голосування про прийняття за основу законопроект номер 2137, проект Закону „Про оптові ринки сільськогосподарської продукції”. Прошу голосувати.

18:10:17

За-351

Рішення прийнято.

Оголошую останній законопроект 3024.

Юрій Федорович, будь ласка, Мельник, міністр аграрної політики України.

МЕЛЬНИК Ю.Ф.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати! Спеціальний режими оподаткування сільськогосподарських товаровиробників податком на додану вартість були запровадженні, починаючи з 1998 року, як доповнення прямій бюджетній підтримці. Запровадження спецрежимів сприяло підвищенню товарності сільськогосподарської продукції, адже підтримка за рахунок спец режимів забезпечила адресне спрямування коштів, оскільки підтримка здійснювалась на рівні кожного господарства, яке відповідало зазначеним критеріям, і прямо залежала від результатів його господарської діяльності. І головне, вона дії в автоматичному режимі без втручання суб’єктивного фактору.

Слід зазначить, що впродовж останніх років у спецрежимі щорічно продовжувались відповідними законами України, які приймалися, як правило, наприкінці року, що стримувало розвиток галузей тваринництва і рослинництва і стримувало залучення інвестицій в аграрний сектор.

Переваги законопроекту, який пропонується, полягають у наступному. Він не суперечить вимогам Світової організації Торгівлі, адже ним запропоновано розповсюдити режим акумуляції сільськогосподарських товаровиробників коштів податків на додану вартість на всі операції з реалізації сільськогосподарської продукції, включаючи продаж молока і м’яса на переробні підприємства.

У звітах робочої групи по розгляду заявки України на вступ до Світової Організації Торгівлі жодних зауважень до цього режиму не було.

Друге. Зазначеним законопроектом пропонується скасувати нульову ставку, яка є дискримінаційної по відношенню до імпортерів сільськогосподарської продукції і виплату дотацій переробними підприємствами.

Третє. Режим акумуляції коштів податку на додану вартість пропонується запровадити без обмеження терміну, що сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в галузі сільського господарства шляхом створення стабільної податкової політики.

Четверте. Передбачений законопроектом режим оподаткування обирається добровільно строком не менше ніж на один рік.

П'яте і, мабуть, головне, це те, що закон, законопроект цілковито підтримується виробниками продукції сільського господарства.

На нашу думку, шановні народні депутати, прийняття законопроекту номер 3024 дасть змогу створити сприятливі умови для виробничо-фінансової діяльності сільгосп…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.

МЕЛЬНИК Ю.Ф. …що сприятиме подальшому збільшенню надходжень до бюджету від підприємств агропромислового комплексу. Переконливо прошу підтримати в першому читанні зазначений законопроект. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрій Федорович. Прошу сідайте.

Бондарєв Костянтин Анатолійович.

18:13:27

БОНДАРЄВ К.А.

Доброго дня, шановні друзі! Ми розглядали на комітеті цей законопроект, але ж було внесено ще два альтернативних законопроектів. В одному з них ми є співавторами з Катериною Тимофіївною Ващук. І є також законопроект альтернативний Терьохіна.

І на комітеті ми зробили такий висновок: що запропонували Верховній Раді все ж таки розглянути таке: щоб у першому читанні прийняти за основу, а після першого читання в комітеті об’єднати в робочу групу всі ці три законопроекти, тому що там є деякі суперечливості. І відпрацювати до другого читання і потім в цілому прийняти. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Прошу сідати.

Колеги, уже 18.14. У нас за Регламентом я маю право продовжувати засідання тільки в першій половині. Тому я пропоную наступний варіант, послухайте уважно. Зараз формально проголосуємо за завершення розгляду питання тільки після голосування. Таким чином, ми де-факто продовжуємо. Тобто голосуємо за розгляд питання і завершення даного питання через голосування. Прошу проголосувати.

18:14:45

За-302

Немає іншого виходу. Якщо за це не проголосувати, завтра скажуть, що неконституційно там чи незаконно розглянули питання.

Колеги, я тепер прошу, два „за”, два „проти” записатися. Варіант „а”, варіант „б”, не записуючись, хто з депутатів хоче коротко висловитися.

Катерина Тимофіївна і Роман Ткач. Все. Ще Юрій Кармазін. Добре. То це буде два „за”, два „проти”, якраз три чоловіки. Будь ласка.

18:15:05

ВАЩУК К.Т.

Шановні колеги, фактично, ми сьогодні в якійсь мірі продовжуємо дію того закону, який ми з вами напрацьовували і який діяв в аграрному секторі і дозволяв податок на додану вартість акумулювати на спеціальному рахунку і використовувати його для того, аби закупити техніку, вести розширене відтворення сільськогосподарського виробництва.

Тут лише дві зміни. Одна, це та, що ми збільшуємо до 75-ти відсотків обов’язковість виробництва сільськогосподарської продукції, і це правильно. Щоб не ховалися спекулянти під цю норму пільгову ніби.

І друге, не поширюється це на переробні підприємства, які не сплачували ПДВ до бюджету, а це йшло як дотація до ціни на молоко і м’ясо тим, хто цю продукцію виробляв і продавав. Це вимога СОТ, і тут ми не можемо нікуди дітися.

Але цей закон дає можливість залишити на селі достатньо серйозну суму коштів. Я скажу: не менше 5-6 мільярдів. Щорічно акумулюватиметься ПДВ. Це єдина справедлива дотація. Бо там немає того, хто ділить, хто бере відкати. Продав продукцію, ПДВ залишається на рахунку господарства і використовується ним.

Тому я закликаю всі підтримати цей законопроект. Без нього ми поставимо у дуже складні умови село, воно і так сьогодні у нас у непростих умовах працює. Дякую за увагу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Ткач з трибуни.

18:17:17

ТКАЧ Р.В.

Шановний Арсенію Петровичу, шановні колеги народні депутати! Дійсно, це дуже важливе питання. І у нас розглядалося на Комітеті з питань аграрної політики, земельних відносин було три законопроекти. Були, звичайно, суперечки, різні погляди, і все-таки ми прийняли компромісне рішення, суть якого зводиться до наступного – прийняти цей законопроект за №3024 у першому читанні, а до другого читання ми все-таки би пропонували внести норму, що стосується відміни несплати податку на додану вартість при ввезенні племінної худоби, великої рогатої худоби, чистопородних племінних свиней і також при ввезенні техніки сільськогосподарської, яка не виробляється в Україні. Перелік цієї техніки буде затверджений постановою Кабінету Міністрів. Тому Комітет з питань аграрної політики пропонує таке рішення – прийняти зараз у першому читанні, а до другого читання врахувати позицію і Міністерства аграрної політики, і Міністерства фінансів і буквально другий тиждень проголосувати за цей проект в цілому. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін і Іван Кириленко.

Кармазін з місця.

18:18:40

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін.

Шановні друзі, я виступаю за те, щоб прийняти цей законопроект. Єдине, що я вас хочу застерегти від одного моменту, пункт 1129 потребує доопрацювання. Якого? Там написано: за операціями з поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продукції її переробки. При цьому, в такій редакції не написано, що продукція переробки має бути саме тією продукцією, яка власне виробництво. Тоді під цю схему підпаде все м'ясо, яке зараз завозиться сюди, тобто 300 скільки там тисяч тонн буде завезено. Тому це обов’язково треба сюди добавити.

Я цілком погоджуюся з тими пропозиціями, які зараз пан Ткач висловив щодо племінної худоби, щодо техніки, яка не виробляється в Україні і за яких умов це можна вводити. І просив би вас прийняти тільки в першому читанні. В другому зараз треба доручити все-таки комітету доопрацьовувати. Я зараз підходив і до міністра АПК і мені здається, що він також поділяє цю думку і ми можемо його почути. І, також, Мінфін, також бачить ці рогатки які є, і бачить, що треба підтримати саме власного виробника, інакше получиться, що ми дотуємо іноземців. Це неможливо і недопустимо. Дякую вам.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Кириленко.

18:20:02

КИРИЛЕНКО І.Г.

Шановні колеги, багатостраждальний закон, за 10 років ми його тут в цьому залі кожного року з кров’ю, з боями, з болями ледве набирали 226 голосів і зараз, слава Богу, є спільна позиція з урядом. В жорстких умовах конкуретної боротьби з сільгоспвиробниками, які мають набагато потужнішу підтримку в світі, а сільгоспвиробників, які нас оточують чималенько, які мають набагато потужнішу підтримку, навіть та ж Польща, і ми це бачимо, скільки у нас польської продукції, то ми приймаємо доленосний закон.

Ціна питання для Державного бюджету 7,2 мільярда гривень. Уряд іде на безпрецедентний крок, погоджуючись не зовсім із СОТівським законом – це „жовта скринька”.

Але, колеги, ніяким бюджетом, прямими вливаннями ми 7,2 мільярда не наберемо і не зберемо. Це другий аргумент, який треба обов’язково підкреслити. Дотаціями і допомогою ми не покриваємо усіх товаровиробників, третину хоча б покрити.

А пільга по ПДВ, так звана пільга по ПДВ стосується, без виключення, кожного сільськогосподарського товаровиробника, кожного.

І ще одна деталь. 20 відсотків нараховуємо і залишаємо на спец рахунку, і він іде, цей спец рахунок, оце отут, контрольна функція, звичайно і урядовців, і інших структур, які до цього причетні, щоб ішло виключно на поповнення матеріально-технічних ресурсів, на інновацію інвестицій, те що ми з вами тут говоримо.

В період любительського відношення до сільського господарства закінчився. Давайте по серйозному, колеги, допоможемо. До другого читання, жаль, що в нас не відбулося раніше дискусії, можна було б врахувати і в першому, і в другому читанні те, що було в 2137, ну що ж зробиш.

Проголосуємо так і поправки внесемо дуже швидко, за скороченою процедурою і проголосуємо надзвичайно комплексний документ і допоможемо сільгоспвиробникам покращити технічний стан і племінну роботу те, чого у нас сьогодні на превеликий жаль, немає. Дякую сердечно, давайте підтримаємо. Скоротити термін другого читання, Арсенію Петровичу, і скоротити термін до другого читання, якщо можна. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Декілька речей.

Перше, Іван Григорович, не 7,2 мільярда, а 3,2. 3,2, я читаю документи, Іван Григорович, я ж не з стелі, тут в паперах все написано.

Друге. Я щось ніде не побачив у жодному папірці, що уряд підтримує цей законопроект. Я побачив зовсім інше, читаю: „запропонований законопроект не може бути підтриманий” і на дві сторінки написано, чому він не може бути підтриманий.

Слово Фудашкіну.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Включіть мікрофон, ви сюди прийшли на дискусію.

ФУДАШКІН Д.О. Вы читаете высновок на законопроект Ващук.

ІЗ ЗАЛУ. Це урядовий законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. 2704, чому він сидить тоді у 3207? Да, позиція уряду.

Юрій Анатолійович, сядьте.

ФУДАШКІН Д.О. Арсеній Петрович, але я дійсно хочу сказати, що голосувати його можна тільки у першому читанні, бо є технічні помилки у цьому законі, які приведуть до тих наслідків, коли ця пільга буде розповсюджена на всю імпортну сировину. Більше того, враховуючи, що там є ще неузгодженість відносно відшкодування виникне питання, коли фактично буде подвійна акумуляція так як при разделе на два периода закупівлю і реалізацію, ми получим подвійне, один раз буде відшкодування, інший буде – не сплата 20 відсотків. І таким чином загальна сума буде майже 40 мільярдів. Поэтому треба сделать технічні уточнення в цьому тексті дабы не розповсюдити його на те, що не потрібно.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, колеги, до другого читання ми повинні усунути ті застереження, які висловлені. Значить, пропозиції дві.

Перша пропозиція – прийняти його в першому читанні.

І друга пропозиція – вдвічі скоротити терміни подачі даного законопроекту на друге читання і в цілому. Ставлю на голосування прийняття в першому читанні законопроекту номер 3024 за основу.

18:24:29

За-361

Тепер ставлю на голосування питання про скорочення термінів у два рази подачі даного законопроекту на даного законопроекту на друге читання і в цілому. 111 стаття Регламенту.

18:24:52

За-356

Рішення прийнято.

Шановні колеги, я вам хочу сказати, що, в принципі, в той час, коли всі домовляються з усіма і точно ніхто ні з ким не домовиться, Верховна Рада дуже оперативно і ефективно працює.

Закриваю вечірнє пленарне засідання.