ЗАСІДАННЯ П’ЯТДЕСЯТ СЬОМЕ

Сесійний зал Верховної Ради України

23 грудня 2008 року, 16:00 година

Веде засідання Голова Верховної Ради України В.М.ЛИТВИН

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, прошу підготуватися до реєстрації. Увімкніть систему „Рада”.

У сесійній залі зареєстровано 426 народних депутатів. Вечірнє засідання Верховної Ради України оголошую відкритим.

Шановні колеги, у роботі Верховної Ради України бере участь Прем’єр-міністр України Юлія Володимирівна Тимошенко і віце-прем’єр, і міністри.

(О п л е с к и)

Шановні колеги, ми на Погоджувальній раді домовлялися, що після внесення урядом проекту Державного бюджету України на 2009 рік, який був доопрацьований у зв’язку із тими подіями, які відбуваються у світі і в Україні, відбудеться представлення бюджету. Я хотів би наголосити, представлення бюджету. Пропонується така процедура розгляду цього питання, для доповіді Прем’єр-міністру України до 30 хвилин, відповіді на запитання від народних депутатів десять хвилин і виступи від фракцій, від бюджетного комітету Микола Іванович Деркач щодо пропозиції відносно процедури дальшої роботи над проектом документу. І після того, ми продовжуємо нашу роботу. До мене підходив Олександр Олександрович Омельченко щодо законопроекту, який Президент визначив як невідкладний про асоціацію місцевого самоврядування, як ми поставили дату, годину визначили, що о 16 годині ми розглянемо представлення бюджету, а потім ми повернемось до цього питання, щоб у нас не було непорозумінь. Домовились таким чином, домовилися. Тому переходимо до розгляду питання представлення проекту Державного бюджету України на 2009 рік. Слово має Прем’єр-міністр України Тимошенко Юлія Володимирівна. Будь ласка, Юлія Володимирівна. (О п л е с к и)

ТИМОШЕНКО Ю.В.

Доброго дня, шановні депутати! Сьогодні уряд України після формування більшості у парламенті представляє документи, які потрібні країні для того, щоб проходити важкі випробування світової фінансової кризи для того, щоб збалансувати нашу діяльність, для того, щоб запропонувати всім гілкам влади, всій Україні Програму діяльності Кабінету Міністрів щодо подолання впливу світової фінансово-економічної кризи та поступального розвитку, а також базований на цій програмі Державний бюджет України на 2009 рік.

Сьогодні уряд України вніс Програму діяльності Кабінету Міністрів антикризову до парламенту і, безумовно, доповідь цієї Програми є невід’ємна частина основи, бази формування Державного бюджету на 2009 рік.

Я хотіла би зразу сказати про першочергові завдання в цей дуже важкий для світу рік. Я думаю, що не потрібно розповідати вам, народним депутатам і країні, що сьогодні весь світ розривається фінансово-економічною кризою, що сьогодні не тільки країни пострадянського простору, а всі країни світу навіть самі розвинуті, самі стабільні, самі ліберальні мають дуже серйозні проблеми, які пов’язані спочатку з банківською кризою, потім як наслідок, з економічною рецесією. Я думаю, що кожна країна світу сьогодні стоїть перед важким викликом. І саме головне, що потрібно сьогодні, - це чітке розуміння шляху і під цей шлях консолідація роботи всіх гілок влади. Ви знаєте, що з другим в Україні надзвичайно важко як мінімум з однією гілкою ще складно, все інше, я думаю, ми зможемо консолідувати.

Що стосується першочергових завдань для України? В першу чергу, це потрібно досягнути макроекономічної стабільності, яка базується на злагодженій роботі Національного банку, який мусить дати курсову стабільність в країні, який мусить дати адекватні грошово-кредитні параметри, дати ті кредитні ставки для реального сектору економіки, які можуть забезпечити стале зростання і зупинення тих негативів, які є сьогодні, крім того правильне формування бюджету і правильне формування всіх показників пов’язаних з дефіцитом бюджета і валовим внутрішнім продуктом.

Безумовно одним із першочергових завдань є оздоровлення і відновлення нормального функціонування фінансових ринків. І зараз, доповідаючи програму дій уряду антикризову, я хочу зразу зосередити вашу увагу, що одним із перших пунктів нашої програми, це є спільно з національною банківською системою розроблення того пакету законодавства, яке може дозволити пом’якшити кризу, захистити банківську систему. Такий законопроект буде завтра на засіданні уряду разом з представниками робочої групи національної банківської системи прийматися і буде забезпечувати в цей важкий період часу стабілізацію банківської системи України з точки зору правильної законодавчої діяльності. Я думаю, що той варіант законопроекту дасть відповідь банківській системі як їй сьогодні налагоджувати роботу в такий важкий кризовий час.

Одним з головних завдань є мінімізація негативних соціальних наслідків у результаті реалізації виваженої та відповідальної соціальної політики, посилення економічної активності та відновлення економічного зростання після, безумовно, досягнення стабілізації і виконання завдань, спрямованих на подальше наближення до європейських стандартів у всіх сферах життя.

Ще раз хочу підкреслити, що на середньострокову перспективу у нас є п’ять ключових завдань: створення умов для кризового, подолання кризи і посткризового розвитку, зняття інфраструктурних обмежень розвитку, підвищення технологічного рівня промисловості, створення сучасного агропромислового комплексу і продовження інтеграції у світовий простір.

На сучасному етапі виклики для економіки України поділяються на дві: перше, подолати кризу і, друге, потім досягнути стабільного розвитку. Я можу сказати, що деякі цифри, які я хотіла би навести, свідчать про певні масштаби кризи. Я хочу, щоб ви подивитися динаміку валового внутрішнього продукту України в 2008 році і ви побачите, що починаючи з вересня місяця у той час, коли в нас була стала динаміка ВВП, коли ми мали вже в другому півріччі 6,5 динаміку зростання, 7,1, 6,9, з вересня місяця, так як і в усіх країнах світу, економіка почала давати рецесію і спад. Ми маємо вже у вересні місяці 5,8 динаміку зростання ВВП і за 11 місяців – 3,6. Тобто з максимуму, який ми мали, 7,1 ми сьогодні маємо 3,6. І треба віддати, власне, звіт у тому, що світова фінансова криза не припиналася, вона продовжує набирати оберти в світі і продовжує посилювати всі абсолютно складові економічного спаду.

Крім того, я хотіла би, щоб ми з вами також подивилися як ВВП України виглядає на фоні інших держав, це важливо, тому що, ви знаєте, що в Україні сьогодні йдуть розмови, що весь світ живе добре, а в Україні є така проблематика. То я хочу якраз показати вам ВВП в Україні та інших державах у третьому кварталі 2008 року і ви побачите, що Латвія, Данія, Італія і всі інші країни дали серйозний рівень спаду. Україна за дев’ять місяців мала 6,9, за 11 – 3,6. Тобто мова йде про те, що в той час, коли всі країни більш-менш нестабільні і навіть середньо стабільні дали спад, рецесію вже за третій квартал, Україна ще тримала позитивну динаміку зростання. Динаміка промислового виробництва страждає найбільше і якщо ви бачили, що 3,6 ми ще витримали до одинадцятого місяця, листопада, то вже у промисловому виробництві ми за одинадцять місяців маємо мінус 0,7, хоча мали дуже високі темпи на рівні 8-8,8. Динаміка промислового виробництва за окремими видами економічної діяльності, те, що стосується харчової промисловості, легкої промисловості, хімічної, нафтохімічної, особливо металургійної, машинобудування, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води. Ви бачите, що ці показники, я думаю, що зараз 16 слайд покажуть, говорять про те, що ключові галузі сьогодні в Україні дуже і дуже ушкоджені світовою фінансовою кризою. І навіть те, що ми сьогодні констатуємо зниження споживання електроенергії і газу в Європейському Союзі більше ніж на 20 відсотків, і в Україні приблизно на такий же рівень, говорить про те, що промисловість, виробничий сектор, реальна економіка навіть припиняють брати в тому обсязі енергоносії, в якому вони брали до початку кризи.

Але в той же час, я хотіла би, щоб ми подивилися на промисловість в Україні та інших країнах, це окремий показник, щоб ми подивились як промисловість виглядає в світі. І коли ми подивимося приріст у відсотках до відповідного місяця попереднього року, то ви побачите, що Іспанія, Естонія, Україна, Франція, Італія, Японія – 6,7 спаду, ЄС – 5,3 спаду, США – 4,3 спаду. Мається на увазі, що навіть країни, які є абсолютно успішними, стабільними, правильно структурованими економічно, сьогодні дають величезні спади і дуже серйозні рецесії.

Саме тому ми сьогодні з вами просто зобов'язані звернути увагу на ситуацію і відпрацювати адекватні заходи і не тільки в промисловості, металургії, хімії, так само у нас проблематика в аграрному секторі, тому що ринки світові на зерно впали, і наш врожай український сьогодні не знаходить ринків збуту в світі, і це ще відбувається на фоні того, що Європейський Союз обмежив експорт зерна на свою територію з територій багатьох країн, в тому числі і України.

Дуже важка ситуація і в будівництві. Я прошу, подивіться, як в світі виглядають обсяги падіння будівельних робіт. Якщо ви побачите зараз цю таблицю, то ви зрозумієте, що перше почало падати будівництво і воно продовжує мати дуже і дуже серйозну стагнацію. Всі країни, які надані, це європейські країни, в цілому Європейський Союз, падіння іде практично по всьому світові. Як наслідок, зменшується споживання продукції металургійного комплексу, будівельного комплексу і, безумовно, це відбувається на всіх без виключення підприємствах, які знаходяться в технологічних ланцюгах.

В той же час, ситуація ускладнена ще і девальвацією національних валют по відношенню до долару США практично в усіх країнах світу. Але питання в тому, девальвація якою мусить бути? Як сьогодні в інших країнах світу знижується вартість національної валюти? Я прошу, подивіться, будь ласка, мова йде з 1 жовтня по 19 грудня як виглядає девальвація. Якщо ми дивимося по всіх країнах, то навіть ті країни, які були близькими до дефолту, мають менше падіння вартості національної валюти, ніж в Україні. Саме менше, саме більше падіння відбулося в Бразилії - 18,7 за цей період, але Україна має падіння 38,5. Зрозуміло, що така політика Національного банку створює умови, в яких дуже важко буде повертати валютні кредити як банкам, так і промисловим підприємствам, всім учасникам економічного сектору. По такому курсу неможливо повернути кредити споживчі і іпотечні громадянам України. І, безумовно, такий курс рве серйозний виток інфляції. Це той виклик, який народжений в Україні і на який, на жаль, всім доведеться відповідати і всім за цей виклик розраховуватися.

Саме тому я хочу стверджувати, що якщо Національний банк в найближчі дні, а можливо, у нас є ще тиждень-півтора, не більше, не стабілізує валюту на рівні економічно обґрунтованого і фінансово обґрунтованого рівня 6-6,5, ми будемо мати великі проблеми в країні і з інфляцією, і з ситуацією в банківській сфері, і з ситуацією на кожному підприємстві і в кожній родині. Саме тому, я дуже розраховую на те, що будуть в найближчий час розглянуті висновки Спеціальної слідчої комісії і ми зможемо отримати відповідь на питання, а, власне, професійне керівництво Національного банку.

Що стосується макроекономічних прогнозів, які передбачені і в Програмі дій уряду і в бюджеті, який сьогодні представляється вашій увазі. Я хочу подивитися, щоб ви подивилися динаміку реального ВВП по країнах світу та в Україні, прогноз на 2009 рік. Щоб ми орієнтувалися як виглядає весь світовий простір. Ви бачите, що частина країн відверто запланувала падіння динаміки ВВП. І це значить, що все, що стосується прогнозів єврозони, що стосується прогнозів розвинутих країн, Сполучених Штатів за прогнозами АМФ і, крім того, Японія дана вам тут для порівняння, по прогнозам АМФ і інших організацій світових ви бачите, що планується падіння динаміки ВВП.

Що стосується країн таких як Росія, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, вони поки що не наважуються запланувати в своїх бюджетах падіння. Ми в Україні вибрали середнопесимістичний шлях, який може мати право на життя, якщо країна на рівні керівництва, парламент, уряд, Президент, Національний банк, почнуть працювати злагоджено і системно. Якщо буде прийнятий бюджет України, ми можемо розраховувати на реальну динаміку ВВП 0,4 відсотка. Ще раз хочу підкреслити, прогноз є досить оптимістичний по відношенню до того стану, який сьогодні розгортається у світі, але у той же час, я вважаю, що національна еліта України мусить ставити собі завдання трошки вище, ніж констатувати стагнацію і працювати для того, щоб такої стагнації масштабної в Україні не відбулося в 2009 році.

Інший макропоказник – це інфляція. Динаміка індексів споживчих цін у 2008 році. Я хотіла б, щоб у першу чергу ви подивилися як виглядала інфляція в минулому році і в цьому році. Ми об’єднали два роки в одну табличку, я прошу покажіть, будь ласка, і ви побачите, який поштовх інфляції ми отримали на початку року і це нам досталася в спадщину інфляція на рівні майже 17 відсотків. І потім ми долали ці наслідки і вийшли, зараз ви бачите на таблиці, блакитним кольором – це минулий рік інфляція, червоним кольором – це цей рік інфляція, починаючи з липня місяця. Ви бачите, що в минулому році від двох до двох з половиною разів була більша інфляція за цей же період часу, ніж в цьому році, не зважаючи на курсові скачки, не зважаючи на колосальну кризу і не зважаючи на відверте заважання уряду працювати. Це значить, що якщо порівняти з липня по листопад інфляцію в цьому році і в минулому, наш уряд, не зважаючи на кризу, продемонстрував в середньому по цьому періоду в два з половиною рази менші показники інфляції. І хочу сказати, що це і є та політика, яка дає можливість надіятися на те, що стабільність в Україні все ж таки народиться.

Рівень безробіття, ще один макроекономічний показник. І якщо ми подивимося по Міжнародній організації праці як виглядає зростання рівня безробіття по всім країнам, то ви побачите, що в Європейському Союзі за методологією МОП з 6,8 безробіття підніметься до 7,1. По таким країнам стабільним як США також з 5,7 до 6,1. І якщо ми візьмемо кожну країну світу, закладають досить серйозні показники зростання безробіття. В Україні ми також плануємо зростання і плануємо зростання саме песимістичне, яке ми можемо зараз побачити, це 8,8 відсотка. І зразу пропонуємо програму подолання безробіття, про яку я хотіла б сказати окремо.

Я думаю, що подолання безробіття, по перше, це створення нових робочих місць на базі нових інфраструктурних масштабних інвестиційних проектів. Окрім того, максимальне об’єднання власників підприємств, профспілок, уряду, всіх гілок влади для того, щоб за стабілізувати ситуацію і спільними зусиллями зберегти трудові колективи в цей важкий час світової фінансової кризи.

Індекси цін виробників, це ще один макропоказник, на якому планується на сьогоднішній день бюджет на 2009 рік. Індекс цін виробників, я прошу, покажіть, ми мали 2007 рік, де і була закладена інфляція 2008 року. В 2007 році рік закінчили з інфляцією цін виробників 23,3 відсотка і вона миттєво відбилася на індексі споживчих цін для всіх товарів і послуг. В 2008 ми зняли до 21 відсотка. 2009-ий, ми маємо прогноз на рівні 12 відсотків зростання цін виробників. І це ще один показник, який дозволить стабілізувати макроекономічну ситуацію.

Тепер хочу перейти ще до однієї надзвичайно важливої складової програми, це є соціальна стабільність. І бюджет, який ми будемо пропонувати, він буде базуватися на тому, що соціальні видатки, якщо це стосується пільг, якщо це стосується інших складових речей пільгової системи, стабільність, тобто не зниження, не зменшення, але серйозна ревізія, за що платяться пільги, кому платяться пільги і якщо ці пільги не мають право на життя, то вони мусять бути скорочені, починаючи від пільг чиновникам, депутатам, пільг тим категоріям, які не забезпечені фінансовими ресурсами. Але по ключовим категоріям, які сьогодні мають заслужені пільги дійсно там, де держава мусить допомагати, пільги будуть збережені і їх не торкнеться та криза, яка сьогодні розгорнулася в світі.

Крім того, середньомісячна заробітна плата планується на 2009 рік порівняно з 2008, в 2008 очікувана 1840, в 2009 у тому числі, із врахуванням коефіцієнту інфляції ми вийдемо на 2093. Тобто я хочу підкреслити, що з врахуванням інфляційних складових середня заробітна плата планується в такому масштабі, щоб люди відчували стабільність в соціальних видатках.

Експорт та імпорт товарів. Ми будемо продовжувати скорочувати розрив між імпортом і експортом. І ви знаєте, що девальвація гривні однозначно приведе до подібних наслідків.

Що стосується антикризових дій, про які я хотіла би сказати зараз лаконічно, але так, щоб це було зрозуміло, що буде робити уряд.

По-перше, ми говоримо про створення податкової політики, яка дасть можливість підтримати реальний сектор економіки. Я переконана в тому, що зразу після Нового року ми зможемо з вами започаткувати системну роботу на базі всіх фракцій Верховної Ради над новим Податковим кодексом. Прийшов час це робити, і прийшов час дати країні новий Податковий кодекс.

Друге. Ми вже робимо зараз перший крок, перший крок, який є в законопроектах, які представлені сьогодні в парламенті, - це спрощення податкової системи. Ми пропонуємо практично анулювати 14 зайвих податків, які Україну ставлять на останні щаблі в світових класифікаціях по кількості податків, а, крім того, ми пропонуємо вже при прийнятті бюджету зробити ще один якісний крок – і замість безчисельних податків на Фонд заробітної плати зробити єдиний соціальний внесок, який дасть можливість оптимізувати всі податки, дасть можливість спростити всі процедури звітності, зробити його чітким, прозорим і зрозумілим.

Я переконана, що в Податковому кодексі ми зможемо суттєво зменшити податки, оптимізуючи їх чисельність і оптимізуючи саме сам податок, який буде бюджетоутворюючим.

Я думаю, що один з ключових мальстремів, практично головне наше завдання – це стабілізувати банківську систему України.

Уряд планує у цьому напрямку досить ґрунтовну програму рекапіталізації банківської системи і капіталізації державних банків, а крім того, суттєвої зміни оподаткування банківської системи, щоб це дало можливість банківській системі більш гнучко і більш ефективно реагувати на всі виклики банківської кризи.

Крім того, уряд планує на 2009 рік 44 мільярда гривень на рекапіталізацію банківської системи. Причому на тих умовах, які будуть сприйматися банками, які дадуть можливість банкам повністю ліквідувати свої внутрішні розриви і дадуть можливість державі мати надійні застави під цю рекапіталізацію, і потім, після оздоровлення банківської системи, повернути всі застави, у тому числі і пакети акцій тим банкам, які рятували через систему рекапіталізації. А також це дозволить суттєвішим чином покращити систему відповідальності банків перед клієнтами. Я думаю, що завтра на засіданні уряду ми вже зможемо разом із банківською системою запропонувати комплексний законопроект.

Я переконана у тому, що нам потрібно з вами повністю відновити функціонування банківської системи. Тоді у нас є шанс на все інше. Якщо банківська система не стане на ноги, реальний сектор економіки буде надзвичайно важко піднімати.

Що стосується розвитку підприємництва і реального сектору економіки. Програма дій уряду, антикризова програми дій уряду пропонує досить чіткі кроки, які сьогодні уряд зробив і буде робити для запобігання кризі у металургійному комплексі і підтримки у цей важкий момент.

По-перше, ми повністю змінили всю систему повернення ПДВ, день в день. Тому що це обігові кошти. Ми зняли всі націнки на природний газ. І сьогодні підприємства отримають по тій ціні, по якій ми газ імпортуємо, копійка в копійку. Ми зробили все для того, щоб держава мала можливість дотувати шахти, які видобувають коксівне вугілля і втричі для металургів знизили ціну на коксівне вугілля, тому що головна складова ціни металу в Україні – це коксівне вугілля і, крім того, забезпечили компенсацію для шахт.

Ми зробили безліч кроків, які пов’язані здешевленням послуг Укрзалізниці для нашого всього гірничо-металургійного комплексу.

Я думаю, що і надалі ми будемо рухатися до того, щоб прийняти спеціальні антикризові законопроекти для кожної галузі. Для галузі металургії, для галузі будівництва, для хімічної, агропромисловості, тому що тільки цільові заходи, які викладенні в Програмі дій уряду можуть дати на базі закону певний позитивний вплив на реальний сектор економіки.

Я думаю, що зараз прийшов час нам з вами зайнятися фундаментальною дерегуляцією всієї бізнесдіяльності в Україні, а також спростити всі процедури без виключення, які стосуються виділення земель на суспільні потреби для здійснення макроінфраструктурних проектів.

Що стосується підтримки малого і середнього бізнесу? Я можу сказати, що законопроекти напрацьовані. Знаходяться у Верховній Раді і я сподіваюся, що зразу після Нового року ми подаруємо малому і середньому бізнесу максимально дерегуляцію і максимальне спрощення всіх бюрократичних процедур.

Стимулювання інвестиційної діяльності буде будуватися наступним чином.

По-перше. Саме уряд зразу після Нового року стане тією інвестиційною агенцією, яка буде щотижнево приймати на засіданні уряду інвесторів ключових стратегічних для України, які можуть прийти разом з грошима і відкривати для цих інвесторів, перепрошую, в ручному режимі всі шляхи і не буде інвесторів, які будуть виключені з переліку, тому що вони десь, щось, кудись не занесли вчасно. Кожний інвестор буде повністю забезпечений з точки зору влади всіма зеленими вулицями, зеленими процедурами і відкриттям усіх шляхів. Зараз сказати з чим стикається інвестор в Україні, це витратити 30 хвилин часу тільки на перерахунок того, які є перешкоди сьогодні для кожного інвестора, який приходить з грошима в Україну. Я думаю, що тут потрібно якісно поміняти політику і, взагалі, наша з вами концепція в антикризовий час, коли бюджет України буде в дуже скрутній ситуації, коли фінансова система в скрутній ситуації, це залучення інвесторів з капіталом, вот концепція: дороги, метро, електрооб’єкти, енергооб’єкти, енергозбереження, інфраструктура торгівельна, все, що може дати сьогодні вкладання грошей в економіку і кожен інвестор мусить знайти на Україні свою Батьківщину.

Заходи, які потрібно спрямувати на упорядкування земельних відносин чітко перераховані в програмі. Я думаю, що саме головне, про що ми мусимо зараз говорити, це реальні інфраструктурні проекти і тут я як раз і хотіла би звернути головну увагу на це. Уряд в цій програмі, яку ми вам зараз передали до парламенту, зробив перший раз весь перелік інфраструктурних проектів чітко абсолютно обрахований, який стосується кожного сектору і кожної галузі, де є техніко-економічне обґрунтування, де є терміни і всі обґрунтування як ми будемо будувати і саме головне, вже є залучені джерела на 2009 рік в тому обсязі, які дозволяють розпочати, а далі будемо посилювати.

Що стосується питань, пов’язаних з інфраструктурними проектами, то, наприклад, те, що стосується енергетичної галузі, ми будемо починати в першу чергу, з ключових об’єктів гідроелектроенергетики. Це є проекти пов’язані із добудовою Дністровської гідроелектростанції, це об’єкти, які пов’язані зі створенням власного ядерно паливного циклу, це об’єкти, які супроводжують сьогодні введення нових ліній електропередачі, це все, що сьогодні дає нам можливість реконструювати і модернізувати теплові електростанції.

Що стосується основних інвестиційних проектів з підготовки Євро-2012. Це окремі проекти, які до копійки мають і інвесторів, і джерела фінансування бюджету і плюс їх чітке абсолютне перерахування.

Я хотіла б, щоб ви подивилися у Програмі діяльності уряду інфраструктурні проекти. І, якщо є у вас пропозиції від інвесторів, пропозиції від світових фінансових організацій, від країн – ми з великим задоволенням готові на рівні уряду кожен ваш проект сприйняти і зробити його невід’ємною програмою Антикризової програми діяльності уряду.

І, крім того, всі соціальні видатки, які є сьогодні в бюджеті, а вони ще раз хочу сказати, створені так, що жодна людина не постраждає з точки зору заробітної плати, пенсії, пільг. В той же час ми ключову увагу направили на видатки розвитку.

Я хочу вам сказати, що сьогодні всі країни світу без виключення планують на базі і на основі рецесії все ж таки дефіцити бюджету.

І я хотіла б, щоб ви показали 49 слайд – це стосується договору про Європейський Союзу в статті 104 – так звана Маастрихська угода. Вона передбачає самий оптимальний рівень дефіциту бюджету для країн Європейського Союзу на наступний рік.

Я прошу, будь ласка, покажіть, які дефіцити бюджету планують країни світу для того, щоб дати можливість спланувати видатки розвитку.

Ви бачите Угорщина – 2,6; ми в бюджеті пропонуємо дефіцит – 2,96; Німеччина запланувала – 3; США більше трьох; країни Латвія – 4 і так далі і тому подібне.

Я не хочу зараз ще показувати десятки слайдів, які говорять про те, що жодна країна світу не вийшла з нульовим дефіцитом. Всі виходять три або більше, або біля трьох з точки зору – 2,5-2,9.

Тому наша пропозиція до бюджету, що стосується стимулювання інвестиційної діяльності і інфраструктурних інвестиційних проектів, пропозиція весь дефіцит бюджету, майже в ста відсотках обсягу направити в стабілізаційний фонд. Із них профінансувати ключові галузі прямо по пунктам так як закладено в бюджеті, наприклад, виконання державної цільової програми з підготовки до „Євро” 4 мільярди 354 мільйона, здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів з будівництва та технологічного переоснащення енергетичної галузі і вуглевидобувних підприємств, це на рівні 5,5 мільярдів гривень. Це якраз ті інфраструктурні проекти, про які я вам говорила.

Закупівля і модернізація озброєння військової та спеціальної техніки, це ті гроші, які потраплять на машинобудівні підприємства України, на підприємства оборонного комплексу і дадуть замовлення по всьому ланцюгу для металургів і для інших підприємств, які працюють в цій технологічній зв’язці, 3 мільярди 900 мільйонів.

Здешевлення кредитів, фінансування інвестиційних проектів в аграрній галузі 2,2 мільярди. Збільшення статутних фондів державних банків і я прошу зверніть на це увагу, це абсолютно окремий проект, два державних банка „Ощадбанк” і „Укрексімбанк”, якщо ми їм збільшуємо сукупно капітал на 3 мільярди гривень, це дає можливість нам через мультиплікацію в десятикратному розмірі залучити інвестиційні ресурси в ці банки в якості кредитів довгострокових для фінансування будівництва. І тому все, що пов’язано з іпотечним кредитуванням, все що пов’язано з підтримкою будівництва, все що пов’язано з створенням спеціальних державних резервів пального, вугілля, ядерного палива, все це буде фінансуватися через два державних банка, через кредити, які будуть забезпечені збільшенням капіталу цих двох банків. Це єдиний шлях як з трьох мільярдів можна зробити тридцять.

Крім того, до кінця цього року ми ще на 2 мільярда капіталізували два державних банки і спробуємо їх рекапіталізувати за рахунок тих ресурсів, які я вам сказала. Тобто про що я хочу сказати? Кожна країна світу мусить мати своє джерело підйому економіки. Наше джерело, на жаль, не податки, у нас їх сьогодні буде абсолютно обмежено, тільки на соціальні потреби. Наше джерело, на жаль, це невеликі золотовалютні резерви, тому за 17 років Україна їх у такій кількості не зібрала. Це не резервні фонди, яких у нас не існує, це єдина можливість суттєво посилити капітали наших національних державних банків.

Я хотіла б також привернути вашу увагу, що ми будемо реалізовувати спеціальні інвестиційні проекти в житлово-комунальному господарстві на суму до півмільярда гривень. Ми все ж таки, не зважаючи на колосально складний бюджет, запропонували гроші на проекти соціально-економічного розвитку регіонів на рівні мільярд 500 мільйонів і, крім того, ще велику кількість проектів.

Я можу сказати, що всі наші цифри у бюджеті, безумовно, є досить скрутними. Ми скасували і зняли до 25 відсотків всі адміністративні видатки. І тому, коли ви будете бачити, що по системі влади іде скорочення видатків по всім: по уряду, по Секретаріату Президента, Верховній Раді, судам, прокуратурам, СБУ, я не буду перераховувати, но 25 відсотків, це свідчення того, що ми будемо скорочуватися із тим, що можемо скорочуватись.

Ми прибрали всі специфічні і не обґрунтовані програми, і ми зробили все для того, щоб регіональні бюджети в цій важкій ситуації все ж таки набули стабільність. І я дуже прошу вас підтримати той пакет законів, який дає можливість збалансувати бюджет, а збалансувати бюджет ми зможемо сьогодні тільки єдиним способом, є спеціальні податки, які на місцевому рівні можуть збиратися. Що це за податки?

Податок на багатство – це податок на нерухомість, в якому ми пропонуємо не обкладати податком на нерухомість будь-які виробничі фонди, будь-які офіси, нічого цього немає, тільки житлові приміщення, які мають квартири більше 150 квадратних метрів і дома, будинки, які мають більше 300 квадратних метрів. Але кожна регіональна громада зможе сама собі виділяти такі об’єкти, встановлювати як це буде оподатковуватися і наповнювати частково бюджет за рахунок цих доходів, в тому випадку, якщо ви приймете закон.

Що стосується дорожнього будівництва, мова йде про збільшення акцизу на нафтопродукти. Шановні друзі, на спотових ринках сьогодні нафта коштує…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, скільки ще часу потрібно, щоб дали?

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ще дві хвилини.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Коштує 25 доларів за барель на спотових ринках, безумовно, на біржах вона трошки ф’ючерсах більше коштує. Але в той же час абсолютно неадекватні ціни стоять сьогодні на монопольному ринку України на нафтопродукти. І тому введення акцизу воно не призведе до зростання ціни, а призведе до нормальної системи прибутків в цьому секторі. Тому що сьогодні там, дійсно, є із-за монопольного стану надприбутку.

І всі гроші, які будуть направлені в бюджет відносно цього акцизу будуть спрямовані виключно на дорожнє будівництво. Я хотіла би, щоб ми з вами поставили для прийняття бюджету на 2009 рік два завдання: перше, видатки розвитку - максимально на що ми здатні і підтримка реального сектору економіки і друге – це стабільність соціальних програм, які є в бюджеті. Збільшення неможливе, на цьому, на жаль, ми сьогодні наголос ставити не можемо. Але збереження, поміркований підхід до цього – це є сьогодні план, безумовно, нашої діяльності.

Я дуже дякую за увагу і готова дати відповідь на запитання.

(О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу. Шановні колеги, доповідь завершено, я прошу записатися на запитання. 10 хвилин. На табло, будь ласка, покажіть прізвища. Сергій Головатий, фракція Партії регіонів. Будь ласка, мікрофон увімкніть.

ГОЛОВАТИЙ С.П.

Я просив передати слово Турманову.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Турманов. Мікрофон, будь ласка.

ТУРМАНОВ В.І.

Уважаемая Юлия Владимировна, мы послушали вашу информацию. Я не знаю, откуда вам в голову пришло, вашему правительству, вот, составить такой бюджет по угольной отрасли. Вы предварительно подавали такой бюджет. Сегодня 5 миллиардов 116 миллионов, из них 4 миллиарда 75 миллионов – это Пенсионный фонд вы вложили в бюджет отрасли. И что остается? Полтора миллиарда всего. Ни копейки на развитие, техническое перевооружение, капитальное строительство. Откуда будет уголь? Семьсот пятьдесят миллионов заложили по себестоимости. В этом году у нас был бюджет 4,7 миллиарда. Мы сегодня не можем зарплату выплатить. Сегодня 850 миллионов задолженность по заработной плате. И как вы сегодня говорили, до этого и престижность шахтерского труда, здесь вообще сегодня за шахтеров постоянно говорят, а на деле что получается? Вы просто…

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ну, по-перше, я з великою повагою до вас, пане Турманов, ставлюся, і просила би, щоб ви не використовували в нормальній публічній дискусії таких слів „якщо кому прийшло в голову”. Я хотіла би просто попросити вас більш уважно вивчити бюджет. Ви сьогодні, коли називали цифру, упустили цифру, яка спрямовується на вугільну галузь додатково з дефіциту бюджету, який ми направили в стабілізаційний фонд для розвитку галузей, плюс п’ять мільярдів. Ви, будь ласка, підніміть бюджет, і якщо говорити поважно до вас, то подивіться, і ви побачите, що навіть більше грошей ми сьогодні даємо на розвиток. А крім того, я хотіла би задати вам питання. Під час вашої влади були приватизовані шахти, і сьогодні на приватизованих шахтах не платиться заробітна плата людям. А ви знаєте, чому не платиться? Тому що ці шахти були продані власникам металургійних підприємств, яким сьогодні із-за падіння виробництва металургійної галузі не потрібне коксівне вугілля, і вони примушують сьогодні шахтарів викидати коксівне вугілля, відвантажувати його на землю, тому що гроші в їх офшорах…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький. Будь ласка, завершіть відповідь на запитання. Давайте домовимося, хвилина на запитання, хвилина на відповідь, будь ласка.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я прошу, ви дзвоніть в дзвіночок, коли завершувати, щоб не обривати на півслові. То я якраз хочу сказати, що цим запитанням про заробітну плату потрібно звертатися до власників металургійних підприємств і власників шахт. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

ТИМОШЕНКО Ю.В А ми зробимо все, що треба.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Гриневецький, будь ласка.

ГРИНЕВЕЦЬКИЙ С.Р.

Дякую. Сергій Гриневецький, фракція „Блоку Литвина”.

Шановна Юлія Володимирівна, абсолютно очевидно, що бюджетний процес – це рівномірний розподіл розчарувань, особливо в умовах фінансової кризи. Але абсолютно очевидно і те, що більш предметна розмова може бути тільки після опрацювання бюджету в комітетах на більш фаховому рівні. У мене до вас більше прохання, ніж запитання.

Вашим розпорядженням від другого квітня номер 566 цілісний майновий комплекс Театру опери і балету, національного, одеського, передано до державної власності. І ви доручили Міністерству культури і Міністерству фінансів обов'язково передбачити (ваша відповідь у мене є) фінансування як національних театрів. Не можуть бути у нас національні театри першої і другої категорії, я просив би це врахувати при доопрацюванні. Дякую.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я дякую за розуміння, тому що коли в країні криза, то загальних доходів і видатків бюджету вистачає виключно на покриття пенсій, заробітних плат, медикаментів, продуктів харчування і так далі. Ми зробили крок для того, щоб дефіцит бюджету не пішов на проїдання, а пішов на розвиток економіки.

І я можу зараз до всіх депутатів, до всіх фракцій звернутися з однією пропозицією: завдання уряду – порахувати об'єктиві доходи, ми створили вам базу, для того щоб ви правильно розподілити видатки. І тому на рівні бюджетного комітету, на рівні кожного профільного комітету ви можете визначитися, де ви бачите видатки потрібно зняти, а куди їх потрібно направити. І тому я просила б, щоб доходна частина сприймалася вами як константа, тому що скільки б ми її не нарощували, просто цієї надутої частини доходів не буде, а видатки – на ваш розсуд. Єдине – не чіпати пенсії, заробітні плати, пільги, те, що потрібно людям. Інше – на ваше уподобання. Як парламентський корпус зробить, так…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шпак Василь Федорович, будь ласка.

ШПАК В.Ф.

Прошу слово передати Ващук Катерині Тимофіївні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ващук Катерина Тимофіївна, будь ласка.

ВАЩУК К.Т.

Шановна Юлія Володимирівна, подивилися ми, що встигли, бюджет. Дуже шкода, що такий важкий рік. І мені хочеться, щоб ви звернули увагу разом з Міністерством фінансів, а ми у себе в комітеті звернемо на те, що може цього року дати стабільний приріст, як і в минулому, аграрний сектор, але при одній умові: там є дуже велике скорочення видатків – 11 мільярдів до чотирьох. В тому числі, по кредитних ресурсах всього-на-всього 300 мільйонів.

Якщо зважити на те, що дуже багато не можуть повернути кредити і треба буде їх пролонговувати, а для того, щоб посіяти, взяти нові, то це буде найболючіша тема в АПК на цей рік.

Тому на це нам разом треба звернути…

ТИМОШЕНКО Ю.В. Катерина Тимофіївна, я вам дякую за те, що ви так м’яко сказали по аграрному сектору, тому що, дійсно, ми в цьому році могли на 40 відсотків з вами разом збільшити видатки на аграрний сектор, в тому числі, перший раз наповнити аграрний фонд 2 мільярдами 250 мільйонами. Перший раз за всі роки!

Але сьогодні, коли ви будете рахувати видатки аграрного фонду і видатки аграрного сектору, зверніть увагу на окрему статтю, де розподіляється стабілізаційний фонд. Там ще додатково 2,2 мільярди йде на аграрний сектор якраз на кредити, на всі інші видатки.

І можу вам сказати ще раз, що всі гроші, які є зараз в бюджеті, ви можете перенаправити в найбільш пріоритетні напрямки. Я прошу вас до кожної видаткової строчки мати на увазі текстову статтю розподілення стабілізаційного фонду. Виключно на видатки розвитку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яворівський, фракція "Блок Юлії Тимошенко" .

ЯВОРІВСЬКИЙ В.О.

Шановна Юлія Володимирівна! Звичайно, це фінансове торнадо вселенське змушує Україну, ми не зможемо від нього не сховатися, не пересидіти його у кущах. Через те, очевидно варто було би починати з народних депутатів і в першу чергу відмовитися від тих феодальних пільг, які мають народні депутати, я переконаний в тому, що ми це зробимо одностайно.

Я хочу попросити у вас дозволу, публічного дозволу, ми прекрасно розуміємо, що сьогодні не до жиру, і те, що на культуру обрізано сьогодні видатки, ми це в комітеті нашому це прекрасно розуміємо. Одначе, ми розуміємо і інше, що все-таки ми не уникли певних стереотипів, є певні віповські, так би мовити, об’єкти в культурі, є такий інститут підвищення кваліфікації, який по моєму підвищує кваліфікацію тільки директора і викладачів. Чи дозволяєте ви нам разом з міністром і з міністерством в межах тих коштів, які є по господарські перерозподілити їх, і в такий спосіб ми виживемо в наступному році.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Я думаю, що це єдине можливе, це профільний комітет разом з міністром по кожній строчці бюджету і перерозподіляйте так, як це найбільш оптимально потрібно. А крім того, я хочу звернути увагу, що у видатках розвитку за рахунок стабілізаційного фонду не розподілено 885 мільйонів гривень, які можна спрямувати на ті видатки розвитку в тому числі і в напрямку підтримки культури, в тому числі і оперний театр про який тільки що піднімав питання пан Гриневецький. Я думаю, що тут є з чим попрацювати, підійдіть просто до цього об’єктивно, зважено і справедливо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Даниленко, фракція комуністів.

ДАНИЛЕНКО В.А.

Прошу передати слово Петру Миколайовичу Симоненко.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Миколайович Симоненко, мікрофон ввімкніть.

СИМОНЕНКО П.М.

Шановна Юлія Володимирівна! До фракції Компартії надходить зараз дуже багато листів від конкретних трудових колективів. Один із них яскраво якраз показує проблему. Побузький ферро-нікелевий комбінат. Працює 1900 людей. Це селище, яке практично живе за рахунок цього комбінату. Якщо зараз зупинити, а передбачається, що з 1 січня зупинено буде виробництво, 1900 людей без роботи стануть на облік у фонді зайнятості і щомісяця треба 2 мільйони видавати грошей, не працює соціальна інфраструктура, тобто зупиняється місто. Так ось, як бюджет сьогодні передбачає допомогу таким підприємствам, з точки зору того, щоб зменшити вартість кіловатт-години, яка відпускається всього на 1,4 копійки чи зменшити вартість перевезення руди і нікелю по Україні 1 тонни на 10 гривень. Таким чином, ми залишаємо виробника, даємо можливість жити трудовому колективу і соціальну інфраструктуру не втрачаємо. Як бюджет передбачає допомогу такого рівня підприємствам?

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ви знаєте, я абсолютно згідна з вами, що тут одного рецепту для всіх підприємств з їх специфікою, немає. Наприклад, ми взяли алюмінієві підприємства, подивилися, що там велика питома вага електроенергії і прийняли рішення про здешевлення. Зараз за вашим сигналом ми також зробимо все, щоб вивчити ситуацію і спробувати дати певні зменшення тарифів і вартості, так як ми для металургів зробили, так як ми для хіміків зробили. І взагалі, я хотіла би, щоб всі ми зараз з вами почули, що цінова кон’юнктура на ринках настільки впала, що всім ланцюжкам, всім складовим собівартості потрібно буде зробити в ціні декілька кроків назад, починаючи від державних монополій і закінчуючи кожним господарюючим суб’єктом. Цінова кон’юнктура на ринку пішла вниз і нам потрібно підтягнути всі складові собівартості, щоб наша продукція не втратила конкурентність на внутрішніх і зовнішніх ринках.

І я просила б депутатів через комітети, безпосередньо через Міністерство промисловості, давати нам сигнали, де потрібна точкова адміністративна допомога. На жаль, без цього …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Все?

ТИМОШЕНКО Ю.В. Ну, якщо все, то все.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги! Час, відведений на запитання, вичерпано.

Що, що? Ви готові? Ну, внесіть пропозицію і проголосуємо. Будь ласка.

Дякую, Юлія Володимирівна.

Шановні колеги, тепер…

(О п л е с к и)

Шановні колеги, оскільки ми… Шановні колеги, оскільки йде представлення бюджету, тепер, будь ласка, бюджетний комітет, яку пропонує процедуру. Мікрофон Миколи Івановича Деркача ввімкніть, а після того будемо обговорювати від фракцій.

Будь ласка, Микола Іванович. Чи на трибуну, якщо ви хочете. Де вам краще?

ДЕРКАЧ М.І.

Уважаемые народные депутаты, Владимир Михайлович! Прежде всего, хотелось сказать следующее. Если будет воля народных депутатов принять сегодня решение о том, чтобы принять для рассмотрения, в этом случае может предложено, учитывая ситуацию экономическую, кризис и конец года, а начало года нужно начинать с бюджетом хорошим, плохим, тем не менее, поэтому может быть предложен вариант следующий: поручить бюджетному комитету вместе с правительством предложение от комитетов и фракций рассмотреть предлагаю в среду в 15.00. Если будет решение комитета. Затем выйти в четверг на вечернее заседание для первого чтения.

Одновременно хотел бы обратить внимание на то, что и Премьер-министра и вопрос в бюджетном комитете он будет присутствовать в отношении сбалансированности бюджета. Если 17 законопроектов, которые предложены на сегодня рассмотреть и они входят в доходную, формирование доходной базы бюджета, то одно из условий – принятие его как бюджета сбалансированного. Если те 17 законопроектов не формируют доходную часть бюджета, тогда, естественно, бюджетный комитет может рассматривать и принять соответствующее решение. У меня коротко всё.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, я прошу записатися від фракцій. Йде запис. Ну від фракцій. По скільки хвилин від фракцій, по 3 чи по 5? По 5, будь ласка, давайте. Запис від фракцій. Будь ласка.

Роман Ткач, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”. Павло Жебрівський, будь ласка. Наступним буде виступати народний депутат Ландик.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Шановні колеги, шановний пане Голово, шановна пані Прем'єр! Дуже важко говорити про бюджет, який отримав за годину чи півтори, щоб була тут фахова дискусія, щоб можна було достатньо багато речей сказати. Тому що, власне, бюджет на сьогодні, переконаний, що, можливо, тільки полистали, подивилися в перших прикидках. Але сказати, що це за документ, достатньо важко.

Те, що Микола Іванович сказав: на сьогодні в цьому бюджеті уже закладений фінансовий ресурс від тих 17 законів, які ми ще маємо прийняти. Досить дивним виглядає: впереді віз ставиться, а ззаду – коняка. Спочатку потрібно було б все-таки наповнити фінансовим ресурсом бюджет, а потім уже ділити цей фінансовий ресурс згідно того, як запропонує, ідеологему, яку запропонує Кабінет Міністрів, яку доопрацюють комітети, доопрацює бюджетний комітет. Сьогодні, я думаю, що це тільки перша прикидка, не більше і не менше.

Що видається наразі по 17 законопроектах. Я не думаю, що буде таке легке проходження через сесійну залу. Наскільки сьогодні і у фракції обговорили, у наших колег достатньо багато зауважень до цих ресурсних законопроектів. Є зауваження про скасування по пенсійному забезпеченню Міністерства внутрішніх справ, тобто достатньо по величезній кількості ресурсу.

Зрозуміло, що, я думаю, розгляд навіть в бюджетному комітеті завтра проекту Закону про бюджет не буде ефективним, тому що є, крім нашого голосування, ще підпис у Президента. І цей час нам потрібно буде для того, щоб все-таки усвідомити, яка доходна частина бюджету. Тобто ми, власне, будемо ділити шкуру невбитого ведмедя. І сьогодні говорити про достатньо серйозну ґрунтовну підготовку бюджету до голосування у першому читанні на четвер, я б не хотів би, щоб ми так поспішали. Потрібно поспішати, потрібно бюджет приймати, але тільки після того, як буде наповнення доходами бюджету. Сьогодні наповнення доходами у величезній кількості, все те, що закладено у 17 законопроектах, не існує. І через це, я вже не говорю про макропоказники, які ми мали б затвердити. І зростання ВВП, коли падіння у багатьох, у більшості країн світу є, і сьогодні підлягає дискусії рівень інфляції, який запропонований Кабінетом Міністрів. Потрібно було б заслухати Національний банк по курсоутворенню на наступний рік. Незрозуміло, яка ціна на газ на наступний рік буде. І коли ми говоримо про субвенції для місцевих бюджетів на житлово-комунальні тарифи, ми маємо розуміти, а яка ж собівартість цих житлово-комунальних тарифів буде.

Тобто на сьогоднішній день, якщо говорити про серйозний розгляд Закону про бюджет, то ми не готові розглядати Закон про бюджет не тільки в парламенті, але і в бюджетному комітеті. Я думаю, що, власне, ми в основному будемо приймати закон, фактично заголовок – Закон про бюджет України. Тому що інших підстав, інших причин для того, щоб ділити те, що ще не маємо, немає.

І, не знаю, можливо, ми маємо працювати і на наступному тижні, і в понеділок, і у вівторок, і середу – до першого січня, якщо зуміємо прийняти фінансові закони. Але просто так з кондачка приймати Закон „Про бюджет України на 2009 рік” це є неправильно, це є нефахово, і я переконаний, що цього робити не потрібно. Я не поділяю тези з приводу того, що краще поганий бюджет, чим ніякий бюджет. Я думаю, як тільки поганий бюджет приймемо, ми, до речі, торік приймали бюджет у грудні-місяці і також казали, що у березні-місяці ми переглянемо цей бюджет. Однак, за цілий рік так ми і не переглянули, а знову-таки був Трішкин кафтан і ми його ділили.

Я все-таки хотів би, щоб ми ґрунтовно підійшли до цього, розгляду цього законопроекту і попрацювали. Потрібно по ночам – будемо по ночам працювати. Але давайте тільки на базі, який сформують фінансові, тобто, фіскальні закони. Я дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Ландік фракція Партії регіонів.

ЛАНДІК В.І.

Прошу передати слово Єфремову Олександру Сергійовичу.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передає слово Єфремову Олександру Сергійовичу.

Будь ласка. Підготуватися від „Блоку Юлії Тимошенко” Бородін.

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Владимир Михайлович, уважаемые члены правительства.

Вы знаете, я слушал выступление Юлии Владимировны. У меня создается такое впечатление, что из членов правительства никто на улицу не выходит и не понимает, что там реально происходит.

И вспоминал выступление ровно год назад на этой же трибуне Юлии Владимировны, когда она рассказывала, что вы утвердите бюджет хоть какой нибудь на три месяца 2008 года, а потом я вам нарисую такой бюджет, что вся страна будет от счастья плакать.

Но результат мы имеем тот, что 8 месяцев мы жили вообще без бюджета страна. А страна действительно плачет. Но плачет не от счастья, а совершенно от других вещей.

Теперь, что касается бюджета, который мы получили в начале 25 экземпляров на фракцию 175 человек за 10 минут до начала сегодняшнего совещания.

Мы можем анализ давать только по тем данным, которые предварительно смогли получить из разных источников.

И констатируем, что впервые за годы существования независимой Украины мы столкнулись с тем, что действующая власть безаппеляционно навязывает обществу бюджет ограбления страны и обнищания людей.

Сама идеология правительственного законопроекта цинична. Пусть бедные заплатят за богатых. Правительство Тимошенко подвело государство к пропасти. Проигнорировало все предостережения и протесты оппозиции. Но более того, даже признав кризис три месяца потратила на пустые рассуждения меморандумы, на политические споры, на оправдания и поиск виновных и это все вместо решительных действий для преодоления беды, как ком, покотившейся по людям.

Главнейший антикризисный документ - проект Государственного бюджета на следующий год правительство в буквальном смысле состряпало в спешке и растерянности. Об этом говорят и основные макропоказатели. ВВП утверждается в рамках плюс 0,4 процента, инфляция - 9,5 процента, курс – 7-7,5 процента и все основные эксперты, которые оценивают данные макропоказатели говорят о том, что они нереальны. Возникает вопрос, при рассмотрении бюджета мы не видим, где же документ по валютно-курсовой политике на 2009 год. Антикризисная программа при первом прочтении это просто набор лозунгов, который вообще-то сопровождает действе правительства уже не первый раз и результат, Юлия Владимировна, не те графики, которые вы показывали, а реальность того, что за ноябрь месяц, к ноябрю прошлого года ВВП в Украине упало на 14,4 процента, а производство снизилось на 28,6 процента. И если у вас нет анализа, я вам могу предоставить документы, которые говорят, что это самое большое падение среди всех стран бывшего Советского Союза и Европы, в том числе. А в результате такого руководства за этот год Украина переместилась по бедности среди всех стран Европейского Союза на второе место после Молдовы, еще три месяца поправите и мы первое место займем, при такой политике я даже в этом не сомневаюсь.

Правительство тянуло с внесением бюджета до последнего, изворачивалось, искало способ не оставлять своих отпечатков пальцев, переложить ответственность за разработку бюджета на парламент, да, записала Верховной Раде соответствующие «шпаргалки», какие непопулярные поручения должны якобы дать парламентарии правительству. Мы буквально вынудили правительство выполнить конституционную обязанность и представить в Верховную Раду Украины проект Государственного бюджета. И что же!? То, что мы видим, апофеоз общепризнанного непрофессионализма, безграмотности и беспомощности Кабинета Министров, это не проект бюджета государства, это сшитая на скорую нитку отписка, основанная на фиктивных макроэкономических показателях. Такой бюджет не решает ни одной из проблем, вызванных кризисом. Напротив, усугубит существующие и породит новые.

Фракция Партии регионов решительно не поддерживает правительственный проект бюджета на 2009 год, потому что правительство Тимошенко предлагает: замораживание минимальной заработной платы в бюджетной сфере на уровне октября 2008 года, занижение размера прожиточного минимума и связанных с ним государственных социальных стандартов в частности минимальной пенсии.

Владимир Михайлович, я прошу предоставить как единственной оппозиционной фракции в парламенте еще дополнительно три минуты.

Резкое сокращение льгот… (Ш у м у з а л і) Вы боитесь правды и этим все сказано, при вашем правительстве, при вашем спикере, вы боитесь правды. Резкое, занижение размеров прожиточного минимума и связанных с ним государственных социальных стандартов, в частности минимальной пенсии по возрасту, социальной помощи, в том числе семьям с детьми, детьми-инвалидами, по безработице, стипендий и других социальных выплат…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити думку.

ЕФРЕМОВ О.С. Резкое сокращение льгот, гарантий, компенсации, государственной помощи малообеспеченной, отмену пересчетов пенсий на рост заработной платы в предыдущем году. Право Кабинета Министров Украины бесконтрольно, произвольно пересматривать порядок назначения и перерасчета пенсий. Ограничение доступа граждан, потерявших работу, помощи по безработице, принуждение принимать участие в общественных работах и так далее.

Я понимаю, что вы мне времени не дадите, здесь еще целый лист перечня того, чего вы лишаете людей и что есть согласно нашей Конституции не может быть изменено в государстве.

Перечисление таких абсурдных антинародных норм можно продолжать долго и займет оно столько же места, сколько в бюджете отведено социальным расходам.

Правительство пытается урезать все, руководствуясь не здравым смыслом, и потребностью людей, а обязательствами, принятыми Тимошенко в ответ на кредит Международного валютного фонда. Правительство не способно внятно ответить на главные вопросы, волнующие людей.

Как сохранить рабочие места и зарплаты?

Как обеспечить рост доходов граждан, которые хотя бы покрывают безудержній рост цен и тарифов?

Как компенсировать людям потери от обесцененных сбережений?

Как выплачивать пенсии, которые хотя бы превышали прожиточный минимум?

Какой будет курс доллара?

Сколько страна будет платить за импортный газ …

(О п л е с к и)

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Сергійович, дякую. Дякую.

Шановні колеги!

Я ставлю на голосування, хто за те, щоб продовжити права на виступ, будь ласка, голосуйте.

За – 199.

Рішення не прийнято.

Народний депутат Бородін передає право на виступ Івану Кириленку.

Я прошу, шановні колеги, що неправильно я зробив, те, що висвітлилось на табло. Я прошу, шановні колеги, я ще раз вас прошу, давайте всі разом заспокоюватися, я хотів би лише надіятися, коли будете ви при владі чи ви дасте можливість виступити хоч комусь, тому заспокойтесь. А я прошу секретаріат перевірити чи достатньо було цих голосів для продовження виступу. Будь ласка, заспокойтесь.

Слово має Іван Кириленко, будь ласка.

КИРИЛЕНКО І.Г. Шановні колеги, я дивуюсь тому, що відбувається. В кулуарах на рівні лідерів фракцій, на рівні колишніх урядовців, ходять, обнімають нас в жилетку, плачуть і моляться богу, що не їм випала чаша сія, виходити на трибуну і кощунствувати так, шановні друзі, де совість. Прекрасно ж розумієте, на цьому ж горбу цієї худорлявої жінки тягнеться така криза і вам зелена дорога на 2010 рік, були б ви зараз, щоб з вами було.

Шановні друзі, послухайте, зніміть, будь ласка, звинувачення за те, що несвоєчасно поданий бюджет. 15 вересня він був у залі, а сьогодні, коли Національний банк кожного дня грається курсовими різницями на 10 відсотків національної валюти, який бюджет можна порахувати.

Наступне, коли ви говорите, що криза тільки у нас і доказуєте з трибуни, шановні друзі, якби тільки у нас була, чому ваші металургійні підприємства сьогодні, приватні у ваших руках, продають третину своєї продукції на експорт, дві треті продати не можуть, а ту що продають, продають вдвічі дешевше.

Якби було все нормально. Це приватні ваші, колеги. Я прошу, не збуджуйте.

Наступне. Вісім років поспіль бюджет приймався за особливої процедури. Ви згадуйте позаминулий рік як з …. трибуни в останній день попереднього року взмах оцей в зал: „Да пошлі ви”. І от так приймався бюджет. І поправки в цьому бюджеті до 60 законів. Сьогодні уряд вніс пропозицію окремо закони, окремо бюджет. Да, він сьогодні непопулярний, ми це розуміємо. Так в чому справа? Ми будемо і дальше блокувати, будемо кощунствувати на тому, що, мол, давайте не приймемо, хай піде 1/12. 1/12 2008, 1/12 2009 – це різні речі, колеги. Оце буде удар по пенсіонерам, по бюджетникам, по всім незахищеним верствам.

Наступне. Всі переживають, що на розвиток мало. Ми з вами тут прийняли вже п’ять антикризових законів. Сьогодні прийняли аграрний. Ціна питання – ПДВ зберігається особливий режим, 7 мільярдів для бюджета мінус, ПДВ по тваринництву яке ще плюс іде – 4 мільярда мінус і те, що ми пролонгували банківські кредити для бюджету – ще 4 мільярда для бюджету мінус. Один закон врятував для аграріїв 15 мільярдів. Уявіть собі, цим роком закінчувалась ця пільга, з наступного року все у бюджет. Що було б з селом? Або давайте передбачимо це у бюджеті, воно хоть копійку піде? І таких законів ми вже прийняли з вами вісім і ще п’ять на черзі. І це все ціна питання для галузей, для народного господарства, для окремих у тому числі і верств населення, і для робочих місць. Так будемо кощунствувати і далі?

І останнє. Ми все-таки пропонуємо в цьому році прийняти бюджет, бо це бюджет не стільки бурхливого розвитку, ми це розуміємо, не до жиру, це бюджет соціального захисту. І ради цього давайте попрацюємо в залі стільки, скільки треба. Але під Новий рік країні дати треба бюджет і соціальний захист хоча б 20 мільйонів бюджетників і соціально незахищених. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Степанович Цибенко, фракція комуністів. Підготуватися Баранову.

ЦИБЕНКО П.С.

Фракція комуністів, Петро Цибенко, перший заступник голови Комітету у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Шановні колеги, я думаю, що тепер кожному в цьому залі абсолютно зрозуміло, чому уряд більше місяця тому, відкликавши попередній варіант проекту Державного бюджету, вніс його лише сьогодні, чому у нас уряд цей такий несміливий. Тричі підходячи до визначення макроекономічних показників, не могли їх затвердити, а тепер абсолютно зрозуміло, сьогодні внесено до сесійної зали не лише Державний бюджет України з солідним обсягом, де за кожною комою стоять людські долі, не лише урядова програма діяльності, а і ще два десятки найважливіших документів. Вочевидь, уряд сподівається, що депутати не розберуться в усьому цьому, тому я хочу запевнити урядовців, не сподівайтесь, розберемося і багато в чому уже за ці кілька хвилин розібралися.

Всю недолугість, всю убогість цього документу я хочу проілюструвати на кількох соціальних показниках. І так в тому проекті Державного бюджету, який було подано 15 вересня 2008 року мінімальна заробітна плата з 1 січня 2009 планувалася у обсязі 770 гривень. Сьогодні що пропонується? Шістсот п’ять, це, звичайно, великий прогрес. Другий показник, так званий, гарантований прожитковий мінімум. Ну, вочевидь, гарантований тут треба брати у дуже великі лапки. При чому встановлюється він на місяць. А тепер я називаю цифри: 133 гривні, 187 гривень і 200 – для інвалідів.

Шановні колеги, на такі суми не можна прожити не те що місяць, тиждень прожити не можна. А це нам подається, як великі соціальні досягнення.

Третій показник, разова допомога ветеранам війни до 9 травня, вона подана в тому самому обсязі, в якому вона подавалась два попередніх роки. Але, шановні колеги, якщо мати на увазі рівень інфляції менше 25 відсотків, то це означає, що кожної четвертої гривні в цій сумі немає. Тобто мова йде вже не про 400 мільйонів гривень, а максимум про 300. Ось це теж великий соціальний прогрес. Треба сказати про те, що сьогодні найбільш знедолена частина ветеранства, яку представляє, в тому числі, Комітет у справах пенсіонерів, ветеранів та інвалідів, сьогодні страждають від інфляції як найбільш великої біди. Я хочу сказати, що, незважаючи на свої попередні запевнення, а уряд їх давав неодноразово, цим проектом Державного бюджету не передбачено осучаснення середньої заробітної плати для перерахунку пенсій пенсіонерам, ветеранам та інвалідам. Не передбачено це, а треба мати на увазі, що рівень інфляції уже в цьому році надзвичайно високий і не меншим він буде в наступному році. Треба сказати, що такі приблизно підходи закладені і по тих показниках, які стосуються деяких інших моментів, пов’язаних із соціальним забезпеченням. Тому, шановні колеги, я хочу сказати про те, що той документ, який сьогодні поданий, має бути об’єктом дуже суттєвої переробки з боку профільних комітетів Верховної Ради України. Я дуже сподіваюся, що в такому вигляді, в якому він поданий Кабінетом Міністрів України, цей документ не має права на існування і не може бути підтриманий в цій залі. І взагалі, шановні колеги, коли ми говоримо про те, що бюджет в цьому році, в наступному році має бути особливим, він має відповідати на ті виклики, які висловила світова економічна криза, то він жодним чином в цьому плані не відрізняється від цих попередніх бюджетів, і тому, скажемо, відповідати статусу бюджету року, який знаменується фінансово-економічною кризою, він не може. Тому, шановні колеги, цей документ може…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Баранов Валерій, фракція „Блоку Литвина”, будь ласка.

БАРАНОВ В.О.

Уважаемые коллеги! Я думаю, что все согласятся с тем: бюджет наш плохой, но мы прекрасно понимаем, что он будет ровно такой, сколько денег мы с вами вместе заработали, я скажу больше, что сколько заработали с 1991 года, когда все были при власти, и никто из тех, кто сегодня друг друга здесь обвиняет, не занимались системными реформами и не меняли те квадратные колеса в нашей телеге на круглые, в результате чего мы приехали. И это нужно разделить между всеми, кто сидит здесь, и с этой стороны.

Поэтому кризис этот нас заставит всех вместе, депутатов и правительство, заниматься системными реформами, без которых мы были на 135 месте в мире по инвестиционной привлекательности, а будем еще, наверное, ниже. И в этом есть плюс, как это ни парадоксально, тех событий, которые мы переживаем. Мы должны осознать, что без административной реформы, децентрализации власти, децентрализации финансов, внедрения самоуправления, реформ здравоохранения и ЖКХ ничего в нашей стране нашим жителям и избирателям ожидать не придется. Поэтому скорее всего, что бюджет следующего года, и в нем придется определять приоритеты, а приоритеты, прежде всего, это заработная плата бюджетной сферы, это энергоносители, это социальные программы, это пенсии и первоочередные задачи, которые мы и будем с вами вынуждены решать.

Я хочу несколько слов о любимой теме – жилищно-коммунальном хозяйстве. Вы знаете, эта отрасль загнана, уничтожена, она загнана и уничтожена государством, его популизмом, обещанными льготами не финансированными и так далее. Но не об этом речь. В позапрошлом году ЖКХ впервые в истории Украины получили четыре миллиарда, в этом году в три раза меньше, в следующем году планируется ноль. И это неправильно, Юлия Владимировна. Я думаю, что вам стоит вникнуть в эту проблему серьезнее. Нашли же мы деньги на село, на шахтеров, это прекрасно. Ну, как же жилищно-коммунальное хозяйство? Мы Алчевск забыли. Мы не понимаем, в каком состоянии наши котельные сети и в никуда идем с этой отраслью народного хозяйства.

Я считаю, что нужно обязательно предусмотреть ресурсы на государственную программу энергосбережения, она же даст возможность нам сэкономить ресурсы из Государственного бюджета на бюджетные школы, садики, больницы и так далее. И как это делать, мы знаем. Есть строка «25 миллионов на удешевление кредитов», Юлия Владимировна, я вас прошу, увеличьте с 25-ти хотя бы на 50. Мы же сможем, действительно, на каждую гривну привлечь минимум 10-20 гривен денег международных финансовых организаций и влить в эту необходимую отрасль. То есть каждая гривна здесь дает 10.

Я, выступая на совещании у вас, просил выделить всего 2 миллиона на подготовку 350 инвестиционных программ, которые дадут возможность привлечь минимум 10 миллиардов. Вы дали поручение. Виктор Михайлович у нас Пинзенык сам решил, что ваше поручение выполнять не надо. Я считаю это в принципе и в корне не правильно.

Далее, Ассоциация городов на прошлом году, на прошлой неделе собиралась, Владимир Михайлович Литвин присутствовал на этом собрании. Мы обсуждали ситуацию, которая сложилась у нас. И я бы просил, чтобы правительство знало, что ассоциация посчитала, объем трансфертов в местные бюджеты минимум на 15-20 процентов занижены. Если вы их не пересчитаете, бюджеты местные, учителя и врачи, не получат заработной платы и денег.

Но при всем этом Ассоциация городов обращается к нас с вами, и к правительству, и к вам, Юлия Владимировна, и к оппозиции, что понимая, какая сегодня сложная ситуация в стране, нужно принять этот бюджет, творчески его переработав до Нового года, потому что территориальные громады и люди, которые работают на местах, будут в большей беде, если мы его не примем и будем устраивать политические дебаты и баталии.

Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд питання представлення Державного бюджету України на 2009 рік завершено.

Юлія Володимирівна, у вас якесь заключне слово буде? Немає.

ТИМОШЕНКО Ю.В. Можна я два слова буквально скажу.

Ну, по-перше, я хочу подякувати всім депутатам і фракціям, які виступили конструктивно, розуміючи, що залишити країну на 2009 рік, рік найбільшого панування кризи без бюджету, це значить, дати підстави рейтинговим агенціям світу ще на пару пунктів зняти рейтинги України, кожного банку, кожного підприємства і закрити дорогу до світових кредитних ресурсів. Да, бюджет в таку колосальну кризу ідеальним не буде і всі це розуміють, але для того і спільний інтелектуальний потенціал Верховної Ради, щоб ми мали можливість із цих доходів, які є шанс отримати в наступному році, дати країні бюджет.

І я звертаюсь до опозиційного уряду, якщо є інтелектуальні розробки, а не тільки такі жорсткі критичні зауваження, ми готові співпрацювати і готові абсолютно нормально знаходити порозуміння. Я дякую за те, що ви готові до такої роботи сьогодні приступати. І я переконана, що Україна з бюджетом буде набагато сильнішою, ніж з такими заявами, які є деструктивними.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хвилина, я прошу вас заспокоїтись, але слово отримає Олександр Єфремов, щоб закінчив Прем’єр-міністр і ми будемо разом виступати. Шановні колеги! Я вас прошу, давайте будемо нормально працювати не виведете мене з рівноваги. Все нормально буде. Будь ласка, Олександр Сергійович.

ЄФРЕМОВ О.С. Спасибо Владимир Михайлович!

Уважаемая Юлия Владимировна! Отвечая на ваше обращение, я хотел бы только уточнить, до какого оппозиционного правительства вы обращаетесь, потому что несколько дней тому назад вы заявили, что вы тоже в оппозиции. Поэтому, если мы поймем, где у нас есть власть, у нас сразу в стране будет в порядке. А так у нас получается здесь оппозиция и у вас оппозиция, единственное, только власти нет, а народ брошен на произвол судьбы, сам по себе. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати! Цілком очевидно ми завершуємо розгляд питання, дозвольте в завершення розгляду питання. Цілком очевидно… Шановні колеги! Я прошу вас заспокойтеся, ми узгодили розгляд і процедуру цього питання, ми узгодили його. Шановні колеги! Я прошу вас… Я прошу вас, я прошу вас, ну дайте можливість! Ми будемо розглядати бюджет, буде опозиційний уряд. Шановні колеги! Прошу уваги! Ви знаєте, що до 15-го вересня … Ну ми ж не голосуємо! Які процедури?! Ми ж не голосуємо!

Шановні колеги! До 15 вересня, відповідно до всіх законів, Верховна Рада України має отримати бюджет. Ви знаєте, що Верховна Рада отримала бюджет. У зв’язку зі зміною ситуації і в зв’язку з прийнятим Законом, щодо протидії світовій фінансовій кризі, цей законопроект було повернено Кабінету Міністрів для доопрацювання з урахуванням реалій, які складаються.

Шановні колеги! Ви прекрасно знаєте, що приймати всі закони, які наповнюють доходну частину бюджету відповідно до вимог ми б мали до 15 серпня. Ви прекрасно розумієте, що всі строки порушені, відповідальність за це несе, безпосередньо і зрозуміло, Верховна Рада і несе її уряд. То давайте ми будемо, або зараз говорити про звинувачення, або за цієї ситуації визначимо ті підходи, які б дозволили нам підготувати бюджет і визначитися, щодо прийняття бюджету.

Тому є така пропозиція. З урахуванням того, що терміни порушені, нам треба приймати, так, чи інакше, спеціальну процедуру. Сьогодні ми заслухали представлення бюджету. Якби був проект постанови, або пропозиція прозвучала, чи то від фракцій, чи то від комітетів про відхилення законопроекту, ми б його розглядали.

Оскільки жодної пропозиції не поступило, Верховна Рада приймає до впровадження тобто починає працювати. І тому треба поступити було б таким чином.

Запропонувати фракціям і комітетам подати свої мотивовані пропозиції до Комітету з питань бюджету, скажімо завтра до 12-ї години, о 15-й годині…

Шановні колеги! Буде інша пропозиція, будемо розглядати інші пропозиції. Комітет повинен розпочати своє засідання, опрацювати і ми маємо розглядати ті пропозиції, які будуть опрацьовані. Якщо ми не зможемо прийти до прийнятного рішення, тоді будемо визначатися, або щодо продовження роботи нашого у пленарному режимі або діяти в інший спосіб. Ну інших можливостей немає, і ви це прекрасно розумієте. Або взагалі не буде прийнято бюджет, якщо не буде відповідно рішення Верховної Ради України. Інших можливостей для маневру у нас просто абсолютно не існує. Тому я ще раз хочу повторити пропозицію. У зв`язку з тим, що жодного рішення не було запропоновано щодо відхилення законопроекту в разі його невідповідності. Це перше. Друге, запропонувати комітетам, а також фракціям внести свої пропозиції до комітету завтра до 12-ої години. Комітету розпочати свою роботу о 15-ій годині з тим, щоб ми в четвер могли визначитися щодо прийняття чи неприйняття у першому читанні і відповідно до пропозицій щодо далі наших дій проекту основного закону.

А за цей час ми б мали очевидно розглядати ті пропозиції, які прийшли від Кабінету щодо наповнення доходної частини бюджету. Інших пропозицій просто немає. Будь ласка, така пропозиція.

5 хвилин. Запишіться… Ну я сказав, запишіться, 5 хвилин, будь ласка. Будь ласка, записуйтесь. Будь ласка. Володимир Бондаренко, будь ласка.

БОНДАРЕНКО В.Д.

Володимир Бондаренко, "Блок Юлії Тимошенко".

Шановні друзі, ну очевидно, що є частинка залу, якій чим гірше, тим краще, тому будуть звучати пропозиції відтягнути, розтягнути це питання, затягнути його в нікуди. Разом з тим, і громадяни, і тверезі люди в цьому залі розуміють про те, що не можна починати новий рік без бюджету, адже жоден пенсіонер не отримає пенсію, всі соціальні програми будуть просто заблоковані, тому та пропозицію, яку вніс сьогодні голова бюджетного комітету, Володимир Михайлович Литвин стосовно того, щоб ми сьогодні прийняли до розгляду цей бюджет, завтра до 12-ої години нехай дійсно здають всі фракції, а також комітети свої пропозиції, а ми працювали над цим і раніше, ми завтра збираємося на бюджетний комітет о 15-ій годині і постараємося якомога швидше доопрацювати ці проблеми, з тим щоби вже завтра на вечірньому засіданні в першому читанні розглянути бюджет і продовжити роботу над ним. Тому це єдиний шлях, у нас немає резерву часу. Давайте приймемо це…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Гордієнко, мікрофон, фракція комуністів.

ГОРДІЄНКО С.В.

Гордієнко, фракція Компартії України.

Я хотів би сьогодні звернутись як до представників комітету, так і до уряду, щоб ми серйозно надзвичайно передивилися розділи, що стосується місцевих бюджетів. Особливо я хотів би до вас, Юлія Володимирівна, звернутися у частині: жодного року не фінансуються видатки, пов’язані із делегованими повноваженнями, те, що делегують органи державної саме влади на виконання місцевим органам. Вони ніколи не фінансувалися і не фінансуються. Якщо цей не буде переглянуто саме розділи, що стосується місцевих бюджетів, - а там вирішуються головні питання наших людей, - то фракція Компартії України, напевне, не буде навіть мати гадку голосувати за цей бюджет.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Кожара, фракція Партії регіонів.

КОЖАРА Л.О. Прошу передати слово Єфремову.

ЄФРЕМОВ О.С.

Спасибо, Владимир Михайлович. У меня огромная просьба к нашим коллегам. Мы ведем здесь дискуссию, не позволяем себе хамства. Поэтому отдельные те народные депутаты, которые позволяют себе выражения там в уничижительной форме, это бескультурье и это аморально.

Теперь, Владимир Михайлович, о том, о чем вы говорите. Вы совершенно неправы, когда говорите о том, что нет предложений. В моем выступлении в том числе я выражал точку зрения фракции нашей, было четко заявлено, что с такими материалами работать дальше невозможно. Поэтому вы должны поставить на голосование по поводу того, принимает ли Верховная Рада к рассмотрению бюджет. А мы посмотрим, кто хочет взять на себя ответственность за полное уничтожение социальных гарантий, которые есть у нас в государстве. И я просил бы выполнить эту процедуру.

И последнее. Как-то негоже, что мы обсуждаем основной государственный документ, основной закон, а вы народным депутатам не даете даже слова сказать. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Жебрівський, будь ласка.

ЖЕБРІВСЬКИЙ П.І.

Думаю, що Верховна Рада мала б долучитися до розгляду Закону про бюджет. Проте, уже в середу на бюджетному комітеті розглядати Закон про бюджет, не маючи достатньо, ще раз кажу, дохідної бази, говорити про якийсь серйозний розгляд Закону про бюджет не доводиться.

Я переконаний, що ми маємо спочатку сьогодні, не закликати один одного, не робити заклики, хто більше любить народ України і Україну, а робити ті речі, які потрібно. У першу чергу прийняти 17 законопроектів, визначити, яку ресурсну базу ми будемо мати. А вже потім серйозно розглядати Закон про бюджет.

Думаю, що не потрібно відправляти Закон про бюджет в Кабмін, бо так тоді нас мають звинувачувати у тому, що ми не готові працювати над Законом про бюджет. Я переконаний, що достатньо інтелектуальних здібностей у народних депутатів для того, щоб серйозно опрацювати його і дати зрозумілий продукт...

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, народний депутат МОвчан, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”.

МовчАн, вибачте.

МОВЧАН П.М. Дякую.

Павло Мовчан, „Блок Юлії Тимошенко”.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні члени уряду! Без сумніву, та думка, яка щойно була сформульована моїм колегою Павлом Жебрівським, що у нас є достатньо інтелектуального ресурсу для того, щоб у найінтенсивніший, найкоротший час, це підтримую вашу ідею, Володимире Михайловичу, щоб ми опрацювали цей бюджет і цей документ з тим, щоб завтра в другій половині ми могли уже винести думки всіх комітетів, які зранку попрацювали б над цим документом. Це, мені здається, є найоптимальнішою формою для того, щоб те, що пропонував голова бюджетного комітету, в четвер остаточно ухвалити його.

Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто ще у нас? Петро Симоненко, будь ласка.

Не будете виступати? Я дивлюся, ще поки червоного світла немає. Будь ласка.

СИМОНЕНКО П.М. Симоненко, фракція комуністів.

Шановні колеги, говорячи про те, як ми, в яких умовах приймаємо бюджет, я хотів би привернути увагу, що нам принципово нада, як на цей бюджет, так і на наступний роки визначитися у тому, що ми робимо, коли готуємо бюджет.

Криза вимагає від нас, щоб ми сьогодні терміново прийняли закони, якими ми упорядичимо діяльність Національного банку України. Щоб в даному випадку Державний бюджет, який повинен спиратися на виробничу діяльність і ті ж самі прибутки, а також податок від доданої вартості він наповнював бюджет – це реальна економіка. На жаль, але такої співпраці сьогодні немає.

Якщо говорити про податки, то треба терміново приймати рішення і скасувати податок на додану вартість, а вводити податок з обороту, який дасть можливість сьогодні реально примусити всі структури влади цим займатися.

Третє. Про що я казав сьогодні зранку. Треба терміново, терміново прийняти рішення і підпорядкувати в умовах кризи всю вертикаль влади, особливо облдержадміністрації, напряму Кабінету Міністрів. Іншого сьогодні не може бути, бо, на жаль, які…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, ми обмінялися… Ну я прошу вас, ну вже ми обмінялися думками.

Шановні колеги, тут прозвучало… Я прошу уваги. Шановні колеги, зараз нам треба прийняти відповідальне рішення. Тому я прошу уваги.

Тут прозвучали діаметрально протилежні думки.

Перше. Про те, що порушенні всі терміни розгляду і прийняття бюджету, а відповідно законів, які необхідно прийняти для наповнення доходної частини бюджету. По суті справи Верховна Рада України сьогодні стоїть перед необхідністю працювати з коліс для того, щоб прийняти бюджет.

У нас немає розбіжностей в тому плані, що треба, чи не треба приймати бюджет. Проблема лише в тому, що не вистачає часу.

Тому, враховуючи, що ми почали розглядати бюджет сьогодні і частина депутатів не встигли з ним ознайомитися, і частина фракцій, я маю на увазі, от представники Партії регіонів виступали про те, що треба прийняти рішення про відхилення цього бюджету.

Я, шановні колеги, ну ви ж правильно говорите все, буде поставлено на голосування.

Але друга є пропозиція, яка полягає в тому також – це дві пропозиції, що Верховна Рада України приймає до розгляду законопроект, фракції і комітети повинні розглянути його, дати свої пропозиції для того, щоб вони були акумульовані, зважаючи на брак часу, щоб комітет мав можливість завтра їх розглянути і в четвер Верховна Рада України почала розглядати уже практично питання щодо прийняття бюджету. Якщо будуть у нас проблеми, будемо тоді приймати рішення, коли приймемо остаточний варіант документу, основного економічного документу. Але для того, щоб не було взаємних звинувачень і ми тут всі відступаємо від Регламенту, тому я поставлю першу цю пропозицію, яка, не встигли ви сформулювати в письмовому вигляді, про відхилення проект бюджету і направлення до уряду. Прошу визначитись шляхом голосування. Прошу визначитись.

За – 198.

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Шановні колеги! По фракціях, будь ласка, Партія регіонів – 169, "Блок Тимошенко" – 0, "Наша Україна-Народна Самооборона" – 5, фракція комуністів – 24, "Блок Литвина" – 0.

Тому я ще раз повторюю другу пропозицію, шановні колеги, оскільки бюджет, проект бюджету прийнятий до впровадження Верховною Радою України і, зважаючи на те, що будь-які терміни порушені, нам треба визначити процедуру. Пропонується така, комітети і фракції подають до бюджетного комітету свої пропозиції до 12 години, бюджетний комітет о 15 годині традиційно розпочинає засідання і працює до того часу поки не будуть напрацьовані відповідні документи.

В четвер, і в середу, і в четвер Верховна Рада Україна працює над розглядом тих законопроектів, які пропонує уряд і по мірі їх прийняття або відхилення вносяться відповідні корективи в доходну частину бюджету і з відповідним перерозподілом. Правильна пропозиція така? Ми погодили, тоді немає потреби голосувати, чого ми будемо голосувати.

Шановні колеги, ми прийняли до впровадження і працюємо, ніякого голосування не буде, тому що, тому що ми не будемо підміняти закон.

Прошу.

(Ш у м у з а л і)

Розгляд питання. Це не маніпуляція…

Шановні колеги!

Шановні колеги! Оскільки відхилення не прийнято рішення, Верховна Рада приступає до розгляду – жодних маніпуляцій немає. Розгляд питання завершено. ( О п л е с к и)

Шановні колеги!

Продовжуємо роботу на 15 хвилин. Ми домовилися тут із фракцією, частиною фракції, яку представляє Олександр Олександрович Омельченко, що наступний на черзі буде проект Закону про асоціації органів місцевого самоврядування. Виникли тут певні розбіжності.

Тому оголошується до розгляду цей закон. Ми прийняли рішення його розглядати за скороченою процедурою сьогодні.

Будь ласка.

Доповідач – заступник глави Секретаріату Президента України Марина Іванівна Ставнійчук. Співдоповідачем буде виступати – Трайдук Микола Федорович, голова підкомітету Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування.

Після того ми будемо продовжувати розгляд законопроектів які стосуються наповнення доходної частини.

СТАВНІЙЧУК М.І.

Шановний Голово Верховної Ради! Шановні народні депутати України та присутні на засіданні Верховної Ради України!

За Європейською хартією місцевого самоврядування місцеві органи влади мають право на об’єднання для виконання завдань, що мають суспільний інтерес. Не дивлячись на те, що стаття 15 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” передбачає, що органи місцевого самоврядування мають право з метою більш ефективного здійснення своїх повноважень захисту прав та інтересів територіальних громад об’єднуватися у відповідні асоціації та об’єднання до тепер у чинному законодавстві не врегульовано питання…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перепрошую, це я звертаюся до колег народних депутатів, прошу шановні колеги уваги.

СТАВНІЙЧУК М.І. Дякую, Володимире Михайловичу.

Не врегульовано питання, яке би визначало порядок утворення та порядок діяльності асоціацій місцевих органів, органів місцевого самоврядування. При цьому варто врахувати, що у більшості європейських держав питання діяльності об’єднань органів місцевого самоврядування, в тому числі і питання їх взаємовідносин з органами державної влади, врегульовано на законодавчому рівні. При цьому актуальність цих питань і в Україні свідчить про те, що в Україні діє на сьогодні досить значна кількість асоціацій місцевого самоврядування. Зверну увагу на те, що даний законопроект Президентом України вноситься до Верховної Ради з ініціативи Асоціації міст України і громад. Цей законопроект підтримується значною мірою і керівниками представницьких органів місцевого самоврядування. На сьогоднішній день положення цього законопроекту спрямовані на практичне забезпечення положень статті 7 частини четвертої статті 142 Конституції України. Проектом передбачається визначити порядок створення та припинення асоціацій, їх права та обов’язки…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте можливість завершити. Будь ласка, завершуйте.

СТАВНІЙЧУК М.І. Врегулювати питання взаємодії органів державної влади з асоціаціями. Квінтесенцію цього закону, я завершую свій виступ, хочу звернути вашу увагу, є те, що відповідним асоціаціям органів місцевого самоврядування надається право ініціювати і проводити консультації, насамперед, з урядом, з Президентом, з Верховною Радою у питаннях прийняття Державного бюджету і фінансування відповідно територіальних громад по цілому ряду статей Державного бюджету України. Це надзвичайно важливий і потрібний для України сьогодні законопроект.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марина Іванівна. Дякую, сідайте, будь ласка.

Микола Федорович, прошу вас.

ТРАЙДУК М.Ф.

Шановний Володимире Михайловичу, шановні колеги, Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва та місцевого самоврядування на своєму засіданні, яке відбулося 4 червня 2008 року розглянув проект закону України про асоціацію органів місцевого самоврядування, внесений Президентом України. Відповідно до частини першої статті 15 закону України про місцеве самоврядування України, органи місцевого самоврядування з метою більш ефективного здійснення, захисту прав та інтересів територіальних громад, можуть об’єднуватися в асоціації та інші форми добровільних об’єднань, які підлягають реєстрації відповідно до законодавства в органах міністерства юстиції України.

Комітет відзначає, що законопроектом передбачається визначити порядок створення органів асоціації та припинення їх діяльності. Права та обов’язки таких об’єднань – врегулювати питання взаємодії асоціацій з органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Місцеві асоціації за проектом утворюються з метою координації зусиль в органах місцевого самоврядування одного або кількох регіонів України щодо, зокрема, розроблення та здійснення окремих проектів та програм соціально-економічного та культурного розвитку територіальних громад.

Проектом також передбачається визначити правові основі проведення консультацій асоціацій з органами виконавчої влади з питань, зокрема, підготовки проекту Закону „Про Державний бюджет України” на відповідний рік.

За асоціаціями пропонується закріпити право ініціювання консультацій з Президентом України та комітетами, тимчасовими спеціальними комісіями Верховної Ради з питань, що стосуються місцевих та регіональних інтересів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України необхідність прийняття вказаного закону в цілому підтримує та вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути взятий за основу за умови врахування висловлених зауважень.

Комітет погоджується з цим висновком та рекомендує Верховній Раді України проект Закону України про асоціації прийняти за основу. Прошу …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, два – за, два – проти. Будь ласка, запишіться. Якщо нема, то будемо голосувати, но кажуть, що є. На табло, будь ласка.

Іван Заєць. Підготуватись Валерію Баранову. Будь ласка, Іван Олександрович.

ЗАЄЦЬ І.О.

Іван Заєць, Українська народна партія, фракція „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановні народні депутати, зрозуміло, що питання самоврядування сьогодні є пріоритетним для нашої діяльності.

І зрозуміло, що самоврядування повинно якимсь чином організовуватися і вже процес самоорганізації ми спостерігаємо впродовж багатьох, багатьох років. Ми маємо великий досвід і з тим, щоб цей процес був врегульований на законодавчому рівні. Тому мені видається, що немає сьогодні жодних підстав для того, щоб не підтримати цей законопроект у першому читанні, з тим, щоб врешті решт вийти на проблему законодавчого врегулювання цих асоціацій, цих об’єднань. Я думаю, що під час роботи над першим читанням буде відкрита ціла низка для вдосконалення цього законопроекту. І зрозуміло, що ми не повинні зупиняти цей процес.

І тому моя позиція полягає в тому, щоб у першому читанні прийняти його, а в другому читанні, допрацювати. Дуже мало часу для того, щоб конкретно зупинятися на недоліках цього законопроекту, а там є дуже багато цих недоліків. Тому я думаю, що ми приймемо його в першому читанні, а до другого читання допрацюємо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Валерій Баранов, будь ласка, мікрофон ввімкніть.

БАРАНОВ В.О.

Уважаемые коллеги, я думаю, что история Украины не знает президентов, правительства и депутатов, которые бы выступали против развития местного самоуправления. Все мы с вами шли с этими лозунгами сюда, в Верховный Совет. Поэтому беда наша заключается в том, что все, кто к этому сопричастен, делал все для того, чтобы это местное самоуправление не развивалось, а умирало. У него отнимали деньги в центр, потом назад возвращали, кто, как попросит и так далее.

Я хочу обратиться к своим коллегам, депутатам из Партии регионов в частности. Поскольку регионы состоят из территориальных громад, территориальные громады сегодня выживают сами, они отстаивают свои интересы и для того, чтобы. Нужно объединяться в ассоциации, такие как ассоциация городов, ассоциация органов советов наших районных и областных.

И я вас прошу, поддержите, пожалуйста, этот необходимый документ, который позволит территориальным громадам нашей страны защищать свои интересы, интересы наших жителей. Спасибо.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Шевчук, фракція "Блоку Юлії Тимошенко". Мікрофон ввімкніть, будь ласка.

ШЕВЧУК С.В.

Прошу передати слово Миколі Томенку.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Томенко. Будь ласка.

ТОМЕНКО М.В.

Шановні колеги, я хотів звернути увагу вашу на те, що безумовно ідея законопроекту правильна. Водночас, цілком очевидно, що без сильної, зрозумілої, відповідальної системи самого місцевого самоврядування асоціації регіонального та місцевого самоврядування нічого не зроблять. Тому, очевидно, це паралельний процес вибудовування системи місцевого самоврядування і асоціацій.

Друга позиція. Ну, із законопроекту зрозуміло, що писали це експерти асоціації міст України. І я думаю, що ми не можемо у законі визначати правильні асоціації і неправильні асоціації. В законі повинна бути єдина процедура формування цих асоціацій. Вони з самого початку повинні створюватися місцевим самоврядуванням, мати єдині принципи формування, єдину відповідальність. Не можуть в асоціації місцевого самоврядування бути місцеві чиновники. Це мусять бути діячі громадські, які за це працюють. Тому звичайно із законопроекту треба зняти і цю норму, яка передбачає, що в нас з’являються державні службовці в системі громадських інституцій. Надзвичайно важливо подумати над тим, чи варто нам надавати право займатися прибутковою діяльністю. Очевидно, вони об’єднують системи місцевого самоврядування і є, в хорошому розумінні, лобістською структурою, тобто вони просувають ідеї територіальних громад. Там, скажімо, обласні ради по-своєму, місцеві ради по-своєму, тому в мене є сумніви, чи закладати тут норми про створення підприємств, там господарські функції і так далі. Кожний інститут місцевого самоврядування, який об’єднується в цю структуру, вносить внесок і вони спільно працюють.

І насамкінець. Звичайно треба думати про те, що не тільки ці асоціації, а ще раз кажу, місцеве самоврядування повинно працювати. Бо сьогодні я прочитав, щоб до Леоніда Чернівецького потрапити на прийом, тепер треба 100 тисяч доларів заплатити. Щоб ми не забули, що й місцеве самоврядування в нас повинно відповідати перед законом, а потім уже й асоціації місцевого самоврядування створювати.

Тому голосуємо в першому читанні і активно доопрацьовуємо до другого.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Шановні колеги, розгляд законопроекту завершено. Яцуба Володимир Григорович, будь ласка. І… А, вибачте, народний депутат Гордієнко. Продовжуємо нашу роботу, вечірнє засідання, на 15 хвилин. Потім Яцуба і голосуємо від місцевого самоврядування асоціації.

ГОРДІЄНКО С.В.

Сергій Гордієнко, фракція Комуністичної партії України.

Шановний головуючий, шановні колеги! Десятиріччя балачок про місцеве самоврядування фактично ні до чого не привели. Місцеве самоврядування в Україні було і залишається місцевим самоврядуванням.

Я хотів би привернути сьогодні увагу всіх, хто сидить у цьому залі, що у червні 2003 року відбулися парламентські слухання, які окреслили низку причин, які заважають розвиватися місцевому самоврядуванню і накреслили перспективу, над якою нам необхідно було б працювати. Але пройшло п'ять років і жодна з рекомендацій парламентських слухань, на превеликий жаль, не була виконана.

Я хотів би сказати те, що самоврядування ніколи не буде потрібне міцне і сильне у цій державі до тих пір, поки не буде дограбована земля, яка є у розпорядженні територіальних громад, і не буде дограбована комунальна власність. Я розумію, що сьогодні необхідно нам, я записався проти, я запитався проти, щоб мати слово, але ми всупереч усьому сьогодні, не зважаючи на всі вади цього законопроекту, ми повинні його підтримати у першому читанні і працювати, і дати можливість. Якщо держава не поможе місцевому самоврядуванню, то хоча би органи і територіальні громади могли об'єднуватися і відстоювати свої права і права кожного регіону, кожної територіальної громади.

Фракція Компартії України буде голосувати за законопроект у першому читанні.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Яцуба, мікрофон, будь ласка, і будемо голосувати. А, на трибуну, будь ласка.

ЯЦУБА В.Г.

Шановний Володимир Михайлович, шановні народні депутати, шановні працівники місцевого самоврядування! Я впевнений, що вони зараз після бюджету дивляться нас.

Трошки історії. Асоціація мерів міст і місцевого самоврядування існує 17 років. Але вона існує на базі указу Президента, який був підписаний ще у 94-му році. Місцеве самоврядування і асоціація перетворилися в могутню структуру, яка, на жаль, не має сьогодні закону. На протязі багатьох років, майже 15-ти, от Олександр Олександрович підтримує мене, працівники місцевого самоврядування і мери міст билися над тим, щоб виписати закон і зробити так, щоб асоціації працювали на підставі закону, де б виписані були всі проблеми, які сьогодні існують і лежать на плечах мерів великих і малих міст. Але, на жаль, так складувалося, що до минулих скликань Верховної Ради не дійшла черга прийняття цього закону.

Той закон, який сьогодні подає Президент і Секретаріат Президента, писався багатьма поколіннями мерів і працівників місцевого самоврядування. Він, безумовно, має свої вади, вади ці стосуються стосунків із виконавчою владою, вади законодавчого регулювання. Ми познайомилися із зауваженнями відділу Верховної Ради місцевого самоврядування, ми їх підтримуємо. Я думаю, що при прийнятті у другому читанні ми поправимо цей закон. А я уповноважений від Комітету Верховної Ради з питань будівництва і місцевого самоврядування, регіонального розвитку і житлово-комунального господарства підтримати у першому читанні цей закон і також від фракції Регіонів України.

Прошу проголосувати за перше…

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, шановні колеги, обговорення законопроекту завершено.

Ставиться на голосування пропозиція комітету, яка була підтримана у виступах народними депутатами, про прийняття за основу проекту закону про асоціації органів місцевого самоврядування, реєстраційний номер 2477. Прошу голосувати.

За – 411.

Рішення прийнято.

Це треба було в пакеті з бюджетом, було б нормально.

Шановні колеги! Ми продовжили роботу на 15 хвилин, оголошується до розгляду проект закону про внесення змін до деяких Законів України з питань акцизного збору. Доповідач - перший заступник міністра Фудашкін Денис Олександрович.

Тут же ж написано після 16 години, шановні колеги, ми ж переходимо після 16-ої. На 15 хвилин продовжили, зараз встигнемо. Будь ласка, дуже коротко.

ФУДАШКІН Д.О.

Доброго дня, шановні народні депутати! Даним законопроектом урядом пропонується врегулювати відносини по підвищенню ставок акцизного збору на алкогольні напої, а, в вчасності, спирту та пива. Фактично за період за 2004 року реальна ставка акцизного збору в ціні продукції зменшилась, не дивлячись на збільшення номінальної ставки. Так, частка акцизного збору в горілки склала 40 відсотків в 2004 році, зараз 29 відсотків. Відповідне зменшення відбулося акцизного збору і в ціні пива. Так в 2004 частка акцизу складала 8 відсотків зараз складає 5,9 відсотків. Цим законопроект пропонується підвищити ставку акцизного збору на горілку з 21,5 гривні до 27 у першому півріччі 2009 року та до 34 гривень в другому півріччі 2009 року. І відповідне підвищення по пиву, до 31 копійки в першому півріччі і до 39 копійок за один літр в другому півріччі.

Для порівнянні в Російській Федерації в перерахунку на гривні ставка акцизного збору на спирт етиловий складає 49 гривень, в Білорусії – 43. На пиво, відповідно, 79 копійок в Російській Федерації, в Білорусії – 51.

Також, цим законопроектом пропонується дуже суттєве скорочення плати за роздрібну ліцензію, це дозволить зменшити навантаження майже на 180 тисяч суб’єктів. Це в першу чергу, суб’єкти малого, дрібного бізнесу, маленькі магазинчики, які не можуть мати відповідної конкуренції з крупними магазинами, тому що, на сьогоднішній день, плата за ліцензію є однакова, що для дрібного магазину, що для великого гіпермаркету.

Додаткові надходження від цього Закону складуть 1,2 млрд. гривень. Але, …

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Будь ласка, позиція комітету.

ІЗ ЗАЛУ. А де міністр?

ГОЛОВУЮЧИЙ. Міністр захворів. Сказали, що…

Так, від комітету, будь ласка. Хто буде виступати від комітету Терьохіна?

Будь ласка, запишіться, шановні колеги! Два – за, два – проти. На табло, будь ласка, прізвища народних депутатів.

Унгурян, фракція „Блоку Юлії Тимошенко” і Колесніченко буде. Будь ласка. Є колега Унгурян?

УНГУРЯН П.Я.

Шановні колеги! Безумовно, питання підвищення акцизного збору є дуже важливим. На минулому тижні ми з вами проголосували та підтримали внесення підвищення акцизного збору на тютюнові вироби. Цим законопроектом передбачується збільшення на алкогольні напої. Безумовно, в умовах зростання залежності, алкогольної залежності громадян України, в умовах того, що Україна займає перше місце по дитячому алкоголізму, ці питання є дуже і дуже важливими не тільки з точки зору наповнення бюджету, а і з точки зору збереження здорової української нації. Тому я думаю, що в першому читанні, безумовно, це можна підтримувати. Але я думаю, що слушним є питання суттєвого збільшення навіть цих тарифів, які пропонуються тут по підвищенню акцизного збору. Тому я пропоную підтримати це у першому читанні, але до другого читання ще суттєво переглянути ставки. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Колесніченко, фракція Партії регіонів. Мікрофон, будь ласка.

КОЛЕСНІЧЕНКО В.В.

Фракція регіонів, Вадим Колісніченко.

Прошу передати слово Ярославу Сухому.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Сухий, будь ласка.

СУХИЙ Я.М.

Шановні колеги, я звертаю вашу увагу на абсолютну некоректність порівняння наших акцизних пропонованих змін із ситуацією, яка склалася в інших країнах. Якщо вродє би буцімто внаслідок світової фінансової кризи ми отримали падіння загальних обсягів виробництва на 30 процентів, то нагадую, що Білорусь має плюс 13 по кінці року, Киргизія - 12, Азербайджан – 11, братська Росія – плюс 6 процентів. Тому порівнювати не, те що не можна порівнювати абсолютно не потрібно.

І ще одне. Я ніколи ще не чув, щоб якийсь алкоголік кинув пити, бо горілка стала дуже дорога. Вони п`ють те, що їм положено пити. І ніколи він її не кине пити, бо реклама буде заборонено і тому подібне. Але саме головне, я звертаю вашу увагу, шановні колеги, ось на що, спиртосодержащие лекарства, ті лекарства, які мають спирт, вони і так зараз галопують та для наших стареньких корвалоли, барбовали є єдиним лекарством, які вони носять з собою в кишені, рятуючись і від високого тиску, і від тих стресів, які кожен день оця недолуга виконавча гілка влади їм припідносить. Цей законопроект приймати без обрахунків не можна. Ми нібито отримаєм 1,2 мільярда гривень. А скільки ми втратимо?! А скільки ми втратимо робочих місць? А скільки ми втратимо інвесторів? Один…

Тут приклад приводили про тютюнові вироби. Та „Філіп Моріс” інвестував в українську економіку десятки мільйонів доларів, зараз він виводить їх, і горілку на Україну, і пиво на Україну будуть завозити з Молдавії, з Придністров`я, звідки зараз у нас і завозять тютюнові вироби. Я думаю, внесення таких законопроектів потребує детального прорахунку аби не нашкодити людям. Дякую.

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, розгляд законопроекту про внесення змін до деяких законів України з питань акцизного збору звершено.

Ставиться на голосування пропозиція, прошу підготуватись до голосування, про прийняття за основу проекту закону реєстраційний номер 3078: про внесення змін до деяких законів України з питань акцизного збору. Прошу голосувати. За основу. В першому читанні, да.

За – 217.

Рішення не прийнято.

По фракціях, будь ласка. Партія регіонів – 1, „Блок Юлії Тимошенко” – 151, „Наша Україна – Народна Самооборона” – 46, фракція комуністів – 0, „Блок Литвина” – 19.

Що? Шановні колеги, я поставлю щодо повернення до розгляду. Давайте, будь ласка, не встигнете – законопроект буде знято з розгляду. Прошу підготуватись до голосування.

Ставиться на голосування пропозиція про повернення до розгляду проекту Закону реєстраційний номер 3078. Прошу голосувати. Прошу голосувати.

За – 227.

Прошу уваги! Повернулись до розгляду.

Ставиться на голосування пропозиція про прийняття за основу, тобто в першому читанні, проекту закону реєстраційний номер 3078. Прошу голосувати.

За – 226.

Рішення прийнято. Вечірнє засідання Верховної Ради оголошую закритим. Завтра ми продовжимо роботу в пленарному режимі з 10 години ранку. Дякую.